21 липня 2006, 12:27

Парламентські слухання 20 липня 2006 року з питань бюджетної політики на 2007 рік

20 липня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання з питань бюджетної політики на 2007 рік.

В парламентських слуханнях взяли участь народні депутати України, члени Уряду на чолі з виконуючим обов'язки прем'єр-міністра Юрієм Єхануровим.

Доповідав виконуючий обов'язки міністра фінансів Віктор Пинзеник. Він окреслив найважливіші напрями бюджетної політики, яку здійснюватиме новий уряд у 2007 році.

В.Пинзеник зазначив, що проект розроблявся, виходячи з таких основних характеристик розвитку України на 2007 рік: валовий внутрішній продукт 572,3 млрд. гривень або його реальне зростання 4,2 відсотка; індекс споживчих цін 9,2 відсотка; індекс цін виробників 13,4 відсотка; фонд оплати праці майже 183 млрд. грн.; експорт: зростання 7,9 відсотка або майже 51 млрд. доларів; імпорт: зростання 10 відсотків або 55 млрд. грн.

Уряд пропонує бюджет наступного року затвердити з дефіцитом не більше 2 відсотків валового внутрішнього продукту. За словами в. о. міністра фінансів, це той прийнятний рівень дефіциту, який не несе в собі ризиків нарощування боргу України, а відповідно і зростання видатків бюджету на його обслуговування. Весь дефіцит бюджету пропонується покрити за рахунок надходжень від приватизації, не провокуючи збільшення державного боргу. За умови прозорої і чесної приватизації така цифра надходжень може бути забезпечена продажем кількох об'єктів. "Така виважена боргова політика є вкрай важливою для здешевлення запозичень, які здійснює уряд і не тільки уряд, а й здешевлення корпоративних запозичень", - наголосив В.Пинзеник.

Проект бюджетної резолюції передбачає збереження на існуючому рівні перерозподіл доходів через бюджет по відношенню до валового внутрішнього продукту. При цьому, при підготовці бюджету уряд закладає зниження таких податків, як нарахування на фонд заробітної плати та податку на купівлю-продаж валюти, який є, по суті, податком на українські підприємства-експортери.

За словами В.Пинзеника, більш радикальне зниження податків потребує скорочення державних витрат, а також усунення різного роду лазівок для уникнення оподаткування. "Не можна спокійно спостерігати за фактом існування в Україні офшорних схем оподаткування, що дозволяють отримувати сотні мільйонів гривень, по суті, без сплати податків", - зазначив він.

Промовець запропонував запровадити наступного року єдиний соціальний податок. Зміни у податкове законодавство мають бути внесені до прийняття Державного бюджету.

У своєму виступі В.Пинзеник також торкнувся деяких соціальних показників бюджету наступного року. Зокрема, наступного року планується здійснити черговий етап підвищення мінімальної заробітної плати та довести її розмір до 450 гривень, забезпечити поквартальне збільшення прожиткового мінімуму з урахуванням індексу споживчих цін та відповідно з цим збільшення розміру пенсій та інших соціальних виплат і допомог.

Серйозні проблемні питання, за словами доповідача, виникають в оплаті праці працівників бюджетної сфери, де є перекоси. Логіку в них інколи важко знайти. Оклади втратили свою стимулюючу роль. У деяких категорій працівників вони складають 5-10% з загальних грошових виплат, особливо це відчувають військові. "Оклад, а не десятки незрозумілих та часто надуманих надбавок, має стати основною частиною заробітку. Щоб зарплата працівника була стабільної і залежала виключно від кваліфікації та професійних якостей, а не робила його заручником настрою керівництва", - наголосив В.Пинзеник.

Ще одним проблемним питанням сьогодення, зазначив доповідач, є скасування існуючого поділу українських пенсіонерів на сорти, коли пенсія залежить від посади, соціального статусу, а не від того, від чого вона має залежати - стажу роботи і заробітку. "Масштаб перекосів тут настільки значний, що одним кроком проблему не розв'яжеш. Має бути встановлений перехідний період для виходу на єдині правила призначення та перерахунку пенсій. Але вийти на ці правила країна зобов'язана, бо це вимоги чинної Конституції. Всі громадяни України рівні перед законом", - зазначив промовець.

Бюджетної реакції, зауважив В.Пинзеник, потребує і серйозний енергетичний виклик для країни, постійне зростання цін на енергоносії. Водночас країна мало займається головним енергозбереженням, хоча можливості й резерви тут надзвичайно великі. В бюджеті цього року можна було майже півтора мільярда гривень капітальних видатків спрямувати на розв'язання цієї проблеми. З різного роду причин, в першу чергу законодавчих, ці кошти спрямовуються не найкращим чином. Лише невелика частина їх іде на розв'язання цієї нагальної проблеми. Уряд сподівається, що в бюджеті наступного року, кошти надбавки до ціни та субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів будуть спрямовані головним чином саме на енергозберігаючі проекти та альтернативні види енергозабезпечення.

Завершуючи виступ, в. о. міністра фінансів зазначив: "Масштаб і глибина реалізації кожного з окреслених напрямків бюджетної політики наступного року потребуватиме пошуку необхідного та допустимого політичного компромісу, постійного політичного діалогу між Урядом та Верховною Радою України".

Доповідач відповів на запитання народних депутатів, які цікавилися у в. о. міністра фінансів вирішенням у проекті бюджетної резолюції питань: стратегії місцевих бюджетів, фінансування витрат субвенцій місцевим бюджетам інвестиційного характеру, ситуації з Пенсійним фондом, забезпечення фінансування витрат "дітям війни" згідно з прийнятим законом, витратою грошей, отриманих від приватизації "Криворіжсталі" тощо.

Співдоповідав Голова Комітету з питань бюджету Микола Азаров. Він зазначив, що після ознайомлення із звітом Міністерства фінансів і коментарем до нього голови Рахункової палати про стан справ з виконанням державного бюджету поточного року і прогнозними показниками Бюджетної резолюції 2007 року, країну чекає бюджетна катастрофа, яку будь-що намагається приховати діюча влада.

"Бравурну доповідь" виконуючого обов'язки міністра фінансів про виконання бюджету в поточному році М.Азаров назвав міфом. На його думку, уряд не спроможний ні планувати бюджет, ні його виконувати.

Голова Бюджетного комітету вважає, що доведеться терміново виправляти ситуацію, яка склалася з виконанням бюджету. Провал у державному бюджеті року, за його словами, може скласти до 8 млрд. грн. тільки по доходах. Також очікується повний провал від надходження коштів від приватизації. Із запланованих 2 млрд. грн. надійшло всього 160 млн. грн. Таким чином, тільки за цими двома позиціями, наголосив М.Азаров, уряд, що йде, залишає у спадок майбутньому уряду ненадходження в державний бюджет коштів обсягом 10 млрд. грн.

Крім цього, за словами співдоповідача, бюджет цього року не покриває багатьох видатків, які передбачені чинним законодавством. Однією з основних проблем виконання державного і місцевих бюджетів є підвищення у 2006 році цін на природний газ, електроенергію для бюджетних закладів, населення, яке не зміг забезпечити уряд, що йде. Ціна питання за скромними підрахунками складає близько одного мільярда гривень.

М.Азаров зауважив, що Верховна Рада має право спитати нинішній уряд і вимагати детальних розрахунків. Невирішеним залишається в державному бюджеті питання виконання закону про підвищення пенсій дітям війни. З бюджету практично не фінансується інвестиційні видатки. За словами Голови Бюджетного комітету, бюджет поточного року фактично не забезпечує щонайменше 20 млрд. грн. видатків.

Загалом, зазначив співдоповідач, нинішній Кабінет Міністрів залишає нерозв'язаних бюджетних проблем як мінімум на 30 млрд. грн.

"Загальні економічні показники поточного року свідчать про безладне і відверто негативне відношення до національної економіки, вітчизняного виробника з боку нинішньої влади", - наголосив М.Азаров.

Голова Бюджетного комітету вважає, що з врахуванням цього, Верховна Рада має невідкладно розглянути Основні напрями бюджетної політики, щоб новий уряд мав нормальні орієнтири при підготовці бюджету на наступний рік. Треба дати такі пропозиції і доручення, які не перешкоджали б нормальній роботі нового уряду по забезпеченню росту добробуту українських громадян, росту національної економіки.

Характеризуючи проект Бюджетної резолюції, представлений урядом, М.Азаров наголосив, що принциповою його вадою є те, що він не містить таких важливих напрямів бюджетної політики, як вдосконалення бюджетного процесу, запровадження критеріїв оцінки ефективності бюджетної політики, оцінки впливу прийнятих рішень на довгострокову, середньострокову перспективу, причому не тільки у бюджетній сфері, але й в економіці в цілому.

У Бюджетній резолюції, за словами співдоповідача, всупереч вимогам Бюджетного кодексу, не приділено уваги питанням регіонального розвитку, зокрема, інвестиціям соціально-економічного розвитку регіонів, вирівнювання їх рівня.

Загалом, наголосив М.Азаров, поданий документ містить декларативні побажання і мрії щодо реформування бюджетної сфери, створення умов для розвитку реального сектора економіки, досягнення макроекономічної стабільності, забезпечення реалізації справедливої державної політики. Ніякої реальної ресурсної бази під ці декларації не пропонується.

Підсумовуючи, М.Азаров, наголосив на тому, що попереду велика робота по виправленню допущених нинішнім урядом перекосів.

Він також акцентував на тих змінах, які необхідно запланувати. В першу чергу, приріст реального ВВП потрібно забезпечити вище рівня інфляції. Також необхідно забезпечити виконання програми приватизації і реалізації великих інвестиційних проектів, забезпечити бюджетну підтримку депресивних територій, повернути органам місцевого самоврядування зацікавленість у виконанні і наповненні місцевих бюджетів, забезпечити пріоритетний розвиток агропромислового комплексу.

В обговоренні доповіді та співдоповіді взяли участь представники парламентських комітетів і депутатських фракцій. Вони дали оцінку представленому проекту Бюджетної резолюції з галузевих позицій, а також оцінку політичних сил. представлених у парламенті.

Промовці висловлювали полярні думки, як підтримували запропонований документ, так і критикували його за декларативність.

У виступах прозвучали суттєві зауваження до проекту, були внесені конкретні пропозиції.

Народні депутати висловлювалися за скоріше вирішення всіх проблемних питань, на яких наголошували доповідач і співдоповідач.

Промовці підкреслювали, що парламенту і уряду потрібно буде реагувати на нові виклики і вирішити нові ключові завдання, але принцип має бути збережений принцип максимальної концентрації державних ресурсів.

Висловлювалися побажання, щоб документ мав більш чіткі відповіді на питання, що турбують суспільство.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, підсумовуючи обговорення питання, звернувся до народних депутатів з проханням надати в Комітет з питань бюджету свої пропозиції, щоб вони були раціональними і конструктивними.

На цьому парламентські слухання з питань бюджетної політики на 2007 рік завершилися.