Новини

22 жовтня 2019, 15:00

Комітет з питань аграрної та земельної політики висловлює співчуття з приводу трагічної загибелі колишнього голови Комітету Тараса Кутового

докладніше
22 жовтня 2019, 13:09

Відбулося установче засідання Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ЄС – Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ)

докладніше
22 жовтня 2019, 11:07

Ми боремось за територіальну цілісність, і з міжнародною підтримкою Україна зможе пройти цей шлях, - Дмитро Разумков

докладніше
22 жовтня 2019, 11:06

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо удосконалення порядку зміни обвинувачення в суді

докладніше
22 жовтня 2019, 09:46

Огляд головних тем «Голосу України» від 22 жовтня

докладніше
21 жовтня 2019, 17:19

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев провів особистий прийом громадян

докладніше
21 жовтня 2019, 17:10

Українська парламентська делегація взяла участь у 141-й Асамблеї Міжпарламентського Союзу в Белграді

докладніше
21 жовтня 2019, 17:00

Комітет з питань антикорупційної політики надав висновки щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства до ряду законопроектів

докладніше
21 жовтня 2019, 13:00

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацював рекомендації щодо вирішення проблем у сфері надання медичної допомоги хворим на рідкісні (орфанні) захворювання

докладніше
21 жовтня 2019, 11:06

Комітет з питань молоді і спорту підтримує проект Постанови про питання термінового вжиття заходів для забезпечення захисту прав та інтересів дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

докладніше
21 жовтня 2019, 09:00

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано ряд законів і постанов, ухвалених Верховною Радою дев’ятого скликання

докладніше
18 жовтня 2019, 18:30

Комітет з питань правоохоронної діяльності заслухав інформацію Генерального прокурора України Руслана Рябошапки про хід реформування органів прокуратури

докладніше
18 жовтня 2019, 16:51

У Верховній Раді створено депутатські групи з міжпарламентських зв’язків з Ірландією, Йорданією та Вірменією

докладніше
18 жовтня 2019, 16:25

Пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
08 травня 2012, 10:40

 Прес-служба 

День Перемоги має залишатися державним святом України - В.Литвин

 

День Перемоги має залишатися державним святом України. На цьому наголошує Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у статті «Перемога 1945 р.: історична реальність і суспільна рефлексія», що опублікована у газеті «Голос України» у вівторок.

Керівник парламенту зауважує, що останнім часом «лунає чимало голосів з пропозиціями відзначати замість Дня Перемоги дні скорботи, пам’яті, жертв війни». За його словами, на користь такої позиції наводяться різні докази, з яких найголовніші такі: «це, мовляв, свято вже неіснуючої держави, цілком замішане на ідеології», «Україна була «колонією», не вважалася самостійним суб’єктом війни, і тому святкувати перемогу «радянської імперії» не повинна».

«Дехто апелює до західної - скромної, на межі аскетичності - практики відзначення річниць перемоги над нацизмом і фашизмом, нагадуючи при цьому, що вона датується 8 травня, - говорить В.Литвин. - Насправді ж, остаточний документ про капітуляцію Німеччини був підписаний у берлінському передмісті Карлсхорст, коли, скажімо, у Києві стрілка годинника наближалася вже до першої години ночі на 9 травня». «Визнаючи те, що в західних країнах ця подія відзначається без надмірного ідеологічного підтексту, слід водночас брати до уваги відмінності у ментальності народів та державних традиціях. Усе це істотно впливає не тільки на політику пам’яті та особливості офіційних заходів, а й на форми святкування, їхній емоційний тонус», - зазначає Голова Верховної Ради.

Говорячи про внесок України у Перемогу, В.Литвин наголошує, що «вчорашні селяни, робітники, інтелігенція взяли до рук зброю, щоб боронити свою Вітчизну, її історію і майбутнє, щоб відстояти саме своє життя». «Вони боролися не «за Сталіна». Дорогою платою за гріхи і злочини режиму були тяжкі поразки і незліченні втрати, зневіра одних та відступництво інших. Але переважна більшість, болісно переживаючи невдачі, виявила таку ненависть до ворога і таку волю до перемоги, з якими не змогли зрівнятися жодні адміністративно-мобілізаційні засоби. Найперші і найпереконливіші докази цього - у зростаючій боєздатності армії та гігантському розмаху партизанського руху», - підкреслює він. Керівник парламенту нагадує про масовий характер добровільного волевиявлення громадян УРСР, які прагнули стати до лав захисників Вітчизни.

Говорячи про практику відзначення річниць перемоги над нацизмом і фашизмом, керівник парламенту підкреслює, що у деяких країнах «деромантизація й дегероїзація війни є результатом не лише цілеспрямованих ідеологічних акцій, а й природного процесу осмислення трагічних сторінок минулого і об’єктивного та поглибленого наукового опрацювання воєнно-історичної проблематики». «Водночас у різних країнах, що пережили Другу світову війну, значна частина громадян схильна до героїзації історії власного народу і держави», - зауважує він.

«Одначе розбіжність в думках та переконаннях не повинна зачіпати засадничі чинники існування українського суспільства як органічної частини цивілізаційної спільноти. Подібно до всіх націй, ми маємо право пишатися воєнними звитягами свого народу, його героями незалежно від того, подобається це комусь чи ні. А одночасно пам’ятати понесені втрати, оплакувати жертви і вшановувати їхню пам’ять», - заявляє В.Литвин.

Голова Верховної Ради нагадує, що у лавах Червоної армії боролися з ворогом понад 6 млн. наших співвітчизників. «Їхня перемога - це вінець, вершинний вияв генетичної життєвої сили, що підтримує, незалежно від політичних режимів чи ідеологічних побудов, творчий потенціал нації, її оптимізм, зв'язок поколінь, духовну неперервність її родоводу». – говорить він.

У якості опосередкованого підтвердження цього В.Литвин наводить результати репрезентативного соціального моніторингу, який періодично здійснюється різними інституціями. «Впродовж тривалого часу близько 70% громадян України (у різних регіонах цей відсоток коливається від 27 до 82%) вважають День Перемоги великим святом. Характерно, що таку точку зору поділяє 61% респондентів віком до 30 років - тобто тих, хто формувався як особистість вже у пострадянський час», - зазначає він.

«Чи потрібні ще якісь аргументи на користь відзначення Дня Перемоги в нашій країні як державного свята? Хіба що лише один: здається, усіх  опонентів поєднує одна спільна риса - прагнення відстоювати насамперед власну позицію, певну ідеологічну платформу. Хочеться їм запропонувати: давайте думати в цей день про тих, хто воював за свободу нашого народу, з вдячністю згадати їх, живих і мертвих, уславлених і забутих, похованих з почестями і не похованих. Облишмо хоча б на певний час риторику, заглибимося в себе, свою пам'ять і своє сумління. Можливо, саме тоді відчуємо відгомін минувшини, переклик її поколінь з нині сущими, побачимо те, що не розсварює і відчужує, а єднає і ріднить, не принижує, а підносить нашу спільну гідність», - підкреслює керівник парламенту.