Новини

29 травня 2020, 17:00

У парламенті опрацьовують моделі створення дослідницької служби

докладніше
29 травня 2020, 16:30

У Верховній Раді розроблятимуть модель оцінки ефективності застосування законодавства

докладніше
29 травня 2020, 12:00

В Освітньому центрі Верховної Ради України відбудеться парламентська онлайн-конференція з нагоди Міжнародного дня захисту дітей

докладніше
29 травня 2020, 11:00

У Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулася робоча зустріч щодо функціонування державних кіностудій «Укркінохроніка» та «Національна кінематека України»

докладніше
29 травня 2020, 10:03

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон, направлений на підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби

докладніше
28 травня 2020, 16:30

У Верховній Раді України вдосконалюють планування законопроектної роботи

докладніше
28 травня 2020, 15:27

Україну та Австрію ще більше зблизив гуманітарний коридор, - віцеспікерка Олена Кондратюк

докладніше
28 травня 2020, 15:22

Книжки Парламентського видавництва стали лауреатами III Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного рейтингу»

докладніше
28 травня 2020, 12:30

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо соціального захисту населення в період карантину, пов’язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)

докладніше
28 травня 2020, 12:00

Комітет з питань екологічної політики та природокористування підтримав пропозиції до законопроекту про управління відходами

докладніше
28 травня 2020, 10:55

Голова Верховної Ради України вніс зміни до Розпорядження «Про додаткові заходи із попередження виникнення гострої респіраторної хвороби» від 12 березня 2020 року, №151

докладніше
28 травня 2020, 09:46

Огляд головних тем «Голосу України» від 28 травня

докладніше
27 травня 2020, 18:59

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув ряд проблемних питань медичної галузі

докладніше
27 травня 2020, 15:57

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді відправити на доопрацювання законопроект про покращення соціально-економічного становища студентів

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
08 лютого 2016, 18:15

 Прес-служба Апарату Верховної Ради України 

«Наша робота спрямована на забезпечення більшої відкритості, прозорості і підзвітності парламенту засобами інформаційно-комунікаційних технологій», - керівник Управління комп'ютеризованих систем Олексій Сидоренко


Інтерв'ю з керівником Управління комп'ютеризованих систем Олексієм Олексійовичем Сидоренком

 

Ваше управління є одним із ключових у системі Апарату Верховної Ради України, адже на ньому лежить завдання не лише забезпечити комп'ютерною технікою і програмами народних депутатів та секретаріати, але й впроваджувати новітні технології, сучасні методи висвітлення діяльності парламенту. Отже, які нові інформаційно-комунікаційні технології планується задіяти у Верховній Раді України?

Виходячи із Положення про Управління та доручень керівництва Верховної Ради України, ми плануємо і реалізуємо свою роботу, в першу чергу,  щодо забезпечення більшої відкритості, прозорості і підзвітності парламенту засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Йдеться, передусім, про впровадження в практику законотворчого процесу сучасних програмних і апаратних засобів, які забезпечують планування, створення, розгляд, погодження і прийняття всіх без винятку законодавчих ініціатив і документів за безпаперовою технологією, в режимі колективного опрацювання.   

Таку лінію ми проводимо, починаючи з 2007-2008 років, коли Верховна Рада України долучилася до спільної ініціативи Міжпарламентського Союзу і ООН, зокрема Департаменту ООН з питань економічних і соціальних справ, які висловилися за створення електронного парламенту як складової у формуванні інформаційного суспільства. У 2007 році був створений Глобальний центр інформаційно-комунікаційних технологій для парламентів, який підготував і провів уже шість представницьких міжнародних конференцій з питань створення електронного парламенту, організував чотири глобальних опитування з питань стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у національних парламентах. В останньому опитуванні, яке проводилося наприкінці листопада 2015 року, взяли участь понад 170 національних парламентів включно з двопалатними, серед яких і Верховна Рада України. Зараз ведеться підготовка до наступної сьомої міжнародної конференції з питань створення електронного парламенту, яка відбудеться у червні 2016 року у Чилі на базі чилійського національного парламенту. Це наша дорожня карта.

 

Український парламент активно вивчає досвід інших країн та готовий до впровадження новітніх технологій. З якими міжнародними організаціями, парламентами яких країн ви співпрацюєте?

Це – Міжпарламентський Союз, Європейський Парламент, Глобальний центр інформаційно-комунікаційних технологій, UNDP (офіс Програми розвитку ООН в Україні), USAID, які нам надають і експертну, і фінансово-технічну підтримку. Зокрема, проект «Електронні петиції» реалізований за сприяння USAID.

У червні-липні 2015 року міжнародна організація USAID частково допомогла фінансово із придбанням обладнання для створення бездротової системи «wi-fi» у п’яти залах парламентських комітетів. Станом на сьогодні (січень 2016 року) уже закуплене і впроваджене промислове обладнання для забезпечення бездротовим зв'язком «wi-fi» 15-ти адміністративних будинків Верховної Ради України. На практиці це означає мобільність кожного народного депутата, оперативність отримання будь-якої інформації на персональні мобільні пристрої, - і це вже досягнуто.

Вирішено також питання збільшення серверних потужностей. Це те, що завжди зупиняло будь-які інновації і впровадження нових автоматизованих систем або веб ресурсів. Також уже вирішено питання про одночасну заміну в усіх підрозділах Апарату Верховної Ради України комп’ютерної техніки на нову, більш продуктивну.

Ми також співпрацюємо тісно і з ECPRD (Європейський центр парламентських досліджень та документації), який координується Європейським Парламентом. Останнім часом ми дуже тісно співпрацюємо безпосередньо із Європарламентом.

Зокрема, у грудні за сприяння Європарламенту і, в першу чергу, місії п. Пета Кокса нам вдалося здійснити навчальний візит у складі 4-х фахівців управління комп'ютеризованих систем до Брюсселю, де нашими колегами із Європарламенту були продемонстровані найсучасніші рішення - діючі автоматизовані системи, які забезпечують високотехнологічний законотворчий процес.

Це – мобільність, ефективність, оперативність, всі види комунікацій між членами Європарламенту, співробітниками апарату, громадськістю. Тобто, перебуваючи в Брюсселі чи у Страсбурзі або в Люксембурзі, члени Європарламенту і працівники апарату у будь-який час можуть оперативно і своєчасно виконувати покладені на них завдання з підготовки і внесення поправок до законопроектів, погодження всіх типів документів, які віднесено до предмету їхнього відання. Зараз ми знаходимось у стадії активного  опрацювання набутих знань, досвіду, рекомендацій і найближчим часом впроваджуватимемо їх, виходячи з наявних людських і часових ресурсів.

 

Оновлення роботи парламенту привертає увагу ЗМІ, соціальних мереж. Зокрема, у частині щодо втілення електронного протоколу голосувань, відвідувань пленарних засідань народними обранцями.

Справді, і ЗМІ, і громадськість, і народні депутати вже звернули увагу на електронний протокол пленарного засідання. Це рішення впроваджено майже рік тому. Воно включає всі без винятку, передбачені Регламентом Верховної Ради України, процедури та документи, пов’язані із пленарним засіданням: порядок денний, реєстрація депутата (як письмова, так і електронна), можливість відкриття тексту законопроекту, супровідних документів, виступи кожного народного депутата України з питань порядку денного, доповіді та співдоповіді з того чи іншого законопроекту, його обговорення. І найцікавіше рішення - виступ кожного народного депутата тепер можна переглянути не тільки як фрагмент стенограми, але й як відео- та аудіо-файл.

За результатами розгляду кожного законопроекту дається можливість переглянути результати поіменного голосування, у тому числі й по фракціях.

В електронному протоколі пленарного засідання є й інші дуже важливі і корисні сервіси як для народних депутатів, так і для громадськості, експертів, представників неурядових організацій - тобто тих кіл, які професійно цікавляться і займаються саме аналізом усіх видів парламентської діяльності.

Додатково на офіційному сайті Парламенту зявилася можливість переглянути результати відвідуваності пленарних засідань народними депутатами. Спочатку, звичайно ж, подавалися лише результати електронної реєстрації народних депутатів на ранковому та вечірньому засіданнях, оскільки електронний протокол пленарного засідання базується на можливостях і технологічному ресурсі діючої системи «РАДА-3». Далі, коли народні депутати почали апелювати, що не за кожний пленарний день результати електронної реєстрації співпадають з результатами письмової, було прийнято рішення наводити і результати письмової реєстрації.

 

Система для голосування «РАДА-3» морально застаріла. Що потрібно для того, аби її удосконалити чи замінити на сучаснішу, яка б унеможливила голосування за іншу людину?

Звичайно, питання про модернізацію, а тепер уже й про докорінне оновлення системи «РАДА-3» ставилося постійно, і ми сподіваємося, що за підтримки керівництва Верховної Ради України і керівництва Апарату Верховної Ради України у 2016 році вдасться розробити і впровадити систему електронного голосування і підрахунку голосів нового покоління.

Для цього попередньо в листопаді минулого року Комітетом з питань Регламенту парламенту прийнято рішення щодо погодження розробки технічного проекту і кошторисної документації на таку систему у 2016 році. Думаю, що найближчим часом буде розроблено технічний проект на систему голосування нового покоління.

Звичайно ж, функціонування такої системи має враховувати найкращі досягнення інших національних парламентів. Зразком для нас є Національна Асамблея Республіки Корея, де функціонує повноцінна цифрова пленарна зала, у якій не використовується (з огляду на непотрібність) жоден паперовий документ: ані під час розгляду питань порядку денного та голосування, ані під час години запитань до уряду. Усі без винятку документи стовідсотково надаються в електронному форматі, і тому назва самої зали пленарних засідань має у своєму складі слово «цифрова».

Іншими високотехнологічними прикладами впровадження сучасних, дуже надійних, безвідмовних систем голосування та підтримки прийняття рішень у залах пленарних засідань є: Європейський парламент, парламенти Іспанії, Італії, Азербайджану, Туреччини, Кнесет Ізраїлю. Я сподіваюся, що із залученням кращих експертів із наукового та ІТ- середовища, із залученням всіх без винятку підрозділів Апарату Верховної Ради України ми зможемо розробити конкурентоспроможну та інноваційну на рівні національних парламентів систему. Це – наші плани.

 

На головній сторінці веб-сайту парламенту з’явилося посилання на сайт електронних петицій. Ми звернули увагу, що запроваджена програма користується попитом відвідувачів.

Так, сайт електронних петицій впроваджено у жовтні 2015 року на досить сучасних програмно-технологічних рішеннях. І зараз ми бачимо дуже багато оприлюднених петицій до Верховної Ради України на ньому.

Для того, аби уникнути появи фейкових петицій чи голосувань за них, було впроваджено обов’язкову процедуру ідентифікації користувача із зазначенням номеру мобільного телефону, адреси електронної пошти, місця проживання і ще деяких обов’язкових даних. Це все дозволило адміністратору, яким є відділ звернень громадян, переконатися, що до них пише жива людина, а не робот і не користувач, який займається розсилкою спаму і створює фейкові петиції.

Ось була петиція про позашкільну дитячу освіту, що набрала найбільшу кількість підписів - 21,5 тисяч з 25 необхідних тисяч. І це ще раз свідчить, що така форма співпраці з Верховною Радою справді важлива і потрібна людям, і це для нас найголовніше.

 

Завжди виникає питання щодо використання ліцензійного програмного забезпечення або розробки власного. Яким програмним забезпеченням користується Верховна Рада України?

Програмне забезпечення, яке використовується в роботі народними депутатами України та співробітниками Апарату, має винятково ліцензійне походження. За кількістю користувацьких і серверних ліцензій Верховна Рада посідає одне з перших місць серед органів державної влади України.

Як приклад успішно розробленого і впровадженого (на тристоронній основі: Апарату Верховної Ради, Програма «РАДА-USAID» та Державне агентство з питань електронного урядування) розробленого для потреб Парламенту програмного забезпечення може бути названа система електронних петицій.

Друга, не менш важлива за своїм значенням, розробка і ресурс, на який також є посилання з головної сторінки сайту, – це портал «Відкриті дані».

З початку грудня 2015 року всі зовнішні відвідувачі офіційного веб-сайту Верховної Ради України можуть працювати з даними про пленарні засідання, законопроекти, законодавство у форматах відкритих даних, тобто «машиннозчитуваних» форматах. Такі підходи рекомендовано Міжпарламентським Союзом, іншими міжнародними інституціями з тією метою, щоб робота із даними у відкритих форматах дозволяла експертам, аналітикам, науковцям дуже швидко і зручно будувати різного роду аналітичні звіти, статистичні довідки, графіки, діаграми, робити прогнози.

Хочу підкреслити, що зазначені вище набори даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних – це ознака прийнятого на рівні більшості національних парламентів і міжпарламентських організацій формату спілкування Парламенту з громадськістю і виступає, до певної міри, міжнародним стандартом організації роботи законодавчого органу.

 

Для виконання поставлених завдань іноді не вистачає ресурсів – людських, технічних у самому Апараті Верховної Ради. Чи співпрацюєте ви з громадськими організаціями, волонтерами для реалізації задумок, планів?

Громадські організації дуже активно залучаються до наших розробок. Зокрема, Громадянська мережа «ОПОРА» вийшла з ініціативою, яка була підтримана UNDP (ПРООН), щодо координації з парламентом робіт по створенню Порталу відкритих даних. І зараз із ними має бути підписаний меморандум про співпрацю: Громадянська мережа «ОПОРА», Державне агентство з питань електронного урядування і Апарат Верховної Ради України. Основним виконавцем робіт передбачається Громадянська мережа «ОПОРА», яка працюючи з інформаційними ресурсами Верховної ради України, вже на своєму сайті створила багато розділів і рубрик, графіків і аналітичних звітів, які висвітлюють усі види діяльності народних депутатів.

Крім ОПОРИ, це також Фонд Східна Європа і Громадська організація «Лабораторія законодавчих ініціатив». Вони фактично самі запропонували своє бачення і участь. Спільно з програмою USAID РАДА ми маємо намір вийти на завершальну стадію формування цілісного реєстру громадських організацій, які співпрацюють з Верховною Радою України та її комітетами.

У лютому місяці поточного року цими організаціями планується провести навчальний семінар з питань роботи з реєстром неурядових громадських організацій. І зараз під кожен комітет, залежно від предмету його відання, створені відповідні переліки громадських організацій. Співпраця з визначеними організаціями, на думку ініціаторів цього проекту, буде корисною в плані підготовки тих чи інших експертних висновків до законопроектів, що перебувають на розгляді даного комітету.

Більш того, деякі неурядові громадські організації, які звичайно ж функціонують в Україні, дали свою попередню згоду на співпрацю з тими чи іншими комітетами, висловили готовність на безоплатній основі брати участь в обговоренні законопроектів, в підготовці висновків, тобто у здійсненні всіх видів комунікацій. Це буде досить сучасне у технологічному плані рішення, тому що посилання на неурядові організації буде розміщено на сайті відповідного комітету парламенту, і з сайту через це посилання можна буде легко вийти на неурядову організацію, сформувати той чи інший запит, прохання, заявку на підготовку експертного висновку щодо законопроектів, запросити на спільне засідання або на обговорення. Це, безперечно, посилить співпрацю комітетів парламенту із неурядовими організаціями.

Хотів би додати, що ці організації мають вражаючий інтелектуальний, аналітичний і експертний потенціал. Сподіваюсь, вони також виявлять політичну незаангажованість і готовність привнести об’єктивний погляд у законотворчий процес – погляд, який базується на досвіді та практиках інших національних парламентів, де питання прозорості, відкритості розгляду тих чи інших законопроектів на засіданнях комітетів є нормою, а не декларацією. Вірю, що це стане не якоюсь іміджевою одномоментною акцією, а постійною присутністю громадських організацій у роботі органів Верховної Ради, що  спричинить реальну і повноцінну відкритість роботи комітетів і реального отримання зворотного зв'язку, на який ми дуже довго очікуємо.