Новини

10 серпня 2020, 15:20

Комітет з питань правової політики за період роботи першої-третьої сесій Верховної Ради IX скликання провів 32 засідання, на яких розглянув 248 питань

докладніше
10 серпня 2020, 13:30

Голова української делегації у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва Анна Пуртова взяла участь у 55-у засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС

докладніше
07 серпня 2020, 11:03

Комітет з питань аграрної та земельної політики протягом третьої сесії підготував ряд законів щодо земельних питань, зокрема, про обіг земель сільськогосподарського призначення

докладніше
07 серпня 2020, 10:05

Огляд головних тем «Голосу України» від 7 серпня

докладніше
07 серпня 2020, 09:15

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

докладніше
06 серпня 2020, 16:57

Комітет з питань економічного розвитку впродовж третьої сесії опрацював і подав на розгляд Верховної Ради України 35 законопроєктів

докладніше
06 серпня 2020, 09:54

Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня

докладніше
05 серпня 2020, 18:16

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики протягом другої та третьої сесії підготував пакет законопроєктів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму

докладніше
05 серпня 2020, 09:49

Огляд головних тем «Голосу України» від 5 серпня

докладніше
04 серпня 2020, 15:34

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за період третьої сесії провів 42 засідання, на яких розглянув 420 законопроектів та інших питань

докладніше
03 серпня 2020, 17:31

Завершено навчальний курс з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України

докладніше
03 серпня 2020, 17:30

На засіданні Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів ухвалено рішення щодо подальшого реагування на звернення представників бізнесу

докладніше
03 серпня 2020, 10:42

Комітет з питань молоді і спорту протягом третьої сесії продовжував законодавчу роботу у сфері державної молодіжної політики, національно-патріотичного виховання дітей та молоді, державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також забезпечення парламентського контролю за дотриманням законодавства України

докладніше
03 серпня 2020, 09:34

Проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи провів тренінг з мистецтва презентації для працівників Апарату Верховної Ради України

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
27 січня 2015, 16:04

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Позачергове пленарне засідання 27 січня 2015 року

 

У ВІВТОРОК, 27 СІЧНЯ 2015 РОКУ, ВІДБУЛОСЯ ПОЗАЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ПЕРШОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ВОСЬМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, зазначив, що сьогодні світова спільнота сумує за жертвами Голокосту (за рішенням ООН - сьогодні Міжнародний день Голокосту) і відзначає звільнення Освенцима як місця варварства, жорстокості, вбивства минулого сторіччя. "Сьогодні ми з вами вшануємо пам'ять невинно загиблих людей, які гинуть від рук злодіїв, варварів, злочинців, які обстрілюють невинних громадян - Волноваха, Маріуполь, Донецьк, - які вбивають ні в чому не винних людей, які не дивляться на кордони", - наголосив він.

За пропозицією Голови Верховної Ради народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх невинно загиблих.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.

Голова Верховної Ради України повідомив, що 26 січня 2015 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів, обраних на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, а саме: Юрія Бабія, включеного до виборчого списку політичної партії "Народний фронт", Ярослава Лесюка і Ірину Луценко, включених до виборчого списку партії "Блок Петра Порошенка".

Новообрані парламентарії склали присягу перед Верховною Радою.

Головуючий оголосив до розгляду питання про Заяву Верховної Ради України. (Аудіо-фрагмент).

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко зачитала Звернення Верховної Ради до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. "Від початку агресії наприкінці лютого 2014 року Російська Федерація систематично порушує основоположні норми міжнародного права, права людини, в тому числі, право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу.

Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище.

Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як: збиття цивільного пасажирського літака, трагедії у Волновасі, Донецьку та Маріуполі. Попри злагоджені дипломатичні зусилля в женевському, нормандському та інших форматах Росія не виконує своїх зобов'язань щодо дотримання  загальновизнаних норм міжнародного права та вже досягнутих домовленостей. Так, Крим залишається окупованим, а вимоги демократичної спільноти щодо припинення агресії, постачання зброї, техніки та живої сили терористами ігнорується Кремлем. Добрі наміри залишити двері відкритими для діалогу з керівництвом Російської Федерації лише провокують нові криваві терористичні акти в Україні", - зазначається у Зверненні.

"Верховна Рада визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України не допустити безкарності винних за злочини проти людяності, вчинені від початку російської агресії проти України", - наголошується у документі.

Верховна Рада 271 голосом ухвалила відповідну постанову.

Проект постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання доповів Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. Він зазначив, що проектом пропонується, щоб у перших два тижні лютого, а саме: з 2 по 6 лютого і з 9 по 13 лютого провести пленарні засідання, а потім два тижні згідно з графіком: з 16-го по 20-е - народні депутати працюватимуть в комітетах, комісіях, фракціях і групах і з 23-го по 27-е - в округах з виборцями.

Народні депутати 259 голосами підтримали проект постанови.

Парламентарії включили до порядку денного пленарного засідання і розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними (реєстр. №1840).

Законопроект доповів заступник Міністра юстиції Антон Янчук. Урядовець зазначив, що метою законопроекту є уніфікація та вдосконалення законодавчого механізму визнання організацій терористичними. Він нагадав, що Законом "Про боротьбу з тероризмом" визначено відповідальність за терористичну діяльність організації, створеної за законодавством України або законодавством іноземної держави. Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації. Однак, зараз, за його словами, потребує вдосконалення механізм саме визнання організацій терористичними.

Доповідач повідомив, що в цілому законопроект запроваджує процедуру визнання організації терористичною за рішенням Вищого адміністративного суду України, по спрощеній процедурі - за наявності доказів провадження організацією терористичної діяльності.

Також законопроект встановлює можливість визнання організації терористичною за рішенням Ради національної безпеки і оборони України в тому випадку, якщо терористична діяльність організації призвела до виникнення кризових ситуацій, що загрожують національні безпеці України. Ми переконані, що прийняття законопроекту створить дієві інструменти для визнання терористичними як офіційно створених та зареєстрованих організацій, так і самопроголошених утворень, які фактично здійснюють терористичну діяльність.

Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Антон Геращенко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні. "Це нам буде дуже потрібно для того, щоб в усьому світі потім відловлювати терористів, робити персонами нон ґрата, так як це робиться державою Ізраїль у відношенні "Хезболли" та інших організацій, так як це роблять Сполучені Штати Америки та весь цивілізований світ по відношенню до "Аль-Каїди", - додав А.Геращенко.

Під час обговорення проекту народним депутатом О.Ляшком була внесена пропозиція про те, що "парламент визнає організації терористичними за поданням Ради національної безпеки і оборони".

О.Ляшко закликав народних депутатів прийняти законопроект саме з врахування такої поправки.

О.Ляшка підтримав керівник фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко.


"Ми підтримаємо цей законопроект у першому читанні за умови, що він буде доопрацьований з тим, щоб за поданням Ради нацбезпеки саме Верховна Рада визнавала організацію терористичною, а окрема приналежність громадянина до цієї терористичної організації міг визначати суд. Тоді все стане на законну площину і швидко, ефективно, і головне законно буде діяти цей закон", - зазначив він.

Законопроект 270 голосами було прийнято за основу з урахування висловлених пропозицій.

Наступне питання порядку денного - проект закону про внесення змін до Закону "Про очищення влади" щодо додаткових заходів із забезпечення обороноздатності держави (реєстр. №1841) доповів народний депутат Андрій Тетерук. Він зазначив, що цим проектом планується "виправити ситуацію, коли під законом про люстрацію було звільнено деяких осіб офіцерського складу, вищого офіцерського складу, які вкрай необхідні для підтримання обороноздатності держави в надскладний час військової агресії Російської Федерації".

Проектом, за словами народного депутата, пропонується внести зміни до Закону "Про очищення влади" щодо додаткових заходів із забезпечення обороноздатності держави. "Цей проект розроблено з метою уникнення ситуації, коли звільнені фахові генерали, які були звільнені, та збереження того кадрового потенціалу, який необхідний нам для саме керування, стратегічного керування нашими військами", - пояснив А.Тетерук.

Проектом пропонується статтю 8 закону викласти в наступній редакції: "Заборона передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які обіймала або обіймають посади в Міністерстві оборони, в Збройних Силах України, в Державній прикордонній службі, в Національній гвардії та інших утворених до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави, та за умови задоволення відповідного клопотання у порядку, визначеному цим законом.

Міністр оборони, керівники інших військових формувань мають право вносити за погодженням з Комітетом з питань національної безпеки та оборони країни подання щодо незастосування до осіб, зазначених в абзаці першому цієї статті, заборони займати посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, тобто люстрації. Клопотання, передбачене абзацом другим цієї статті, може також бути внесене до осіб вищого офіцерського складу, які були звільнені з займаних посад Міністерства оборони, Національної гвардії щодо яких було застосовано заборона, визначена частиною третьою та четвертою цієї статті.


А.Тетерук також зазначив, що за результатами розгляду відповідного клопотання Президент України приймає рішення. У разі задоволення відповідного клопотання особа вважається такою, щодо якої не застосовано заборони, визначеної пунктами 3 та 4 цієї статті.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич, співдоповідаючи, зазначив: "треба було б якось виправити цю ситуацію. І зважаючи на те, що у нас велика кількість членів Комітету зараз перебуває в Парламентській асамблеї Ради Європи, ми просто фізично не можемо зібрати кворум, тому просимо сесійну залу розглядати або без нашого Комітету, або тоді визначатися як бути, бо Комітет не прийняв жодного рішення".


Під час обговорення голова фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко повідомив, що на засіданні керівників фракції більшості було прийнято рішення підтримати цей закон за умови, якщо він буде стосуватися особливого порядку призначення керівників виключно військових підрозділів. Йдеться про: Міністерство оборони, Генеральний штаб, Національну гвардію, а також прикордонну службу. Всі решта правоохоронних та інших органів не підпадають під дію цього закону.

"Президент має право призначати окремих посадових осіб цих військових підрозділів за подання Ради нацбезпеки, узгодженої з профільним комітетом парламенту. В такій редакції прошу підтримати в першому читанні", - зазначив Ю.Луценко.

Народний депутат Є.Соболєв висловив надію, що Президент України почне підходити відповідально до цього права. "Величезне прохання до Президента України повертати виключно тих генералів, які мають відношення до оборони країни, які мають визнання з боку своїх товаришів і які пройдуть наш Комітет з оборони", - сказав він і додав, що "ми йдемо на це як на тимчасовий крок, в нас люстрація в країні не робиться і гальмується, насамперед, державною владою. Тому ми маємо виписати закон наново, так, щоб в нас був створений незалежний орган з люстрації, який поза волею Президента, парламенту та уряду буде гнати тих, хто чіпляється за свої крісла. До ухвалення і створення цього органу давайте погодимося з цим правом Президента і закличемо його дуже відповідально цим правом користуватися".

Верховна Рада 241 голосом підтримала законопроект за основу та в цілому з урахуванням висловленої пропозиції.

До порядку денного сесії було включено проект закону про внесення змін до Закону "Про Національну гвардію України" (щодо удосконалення організації та порядку діяльності Національної гвардії України) за реєстр. №1848.

Народні депутати не підтримали пропозицію щодо включення до порядку денного сесії законопроектів про Військову поліцію (реєстр. №1805) та про внесення змін до деяких законів України щодо посилення застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення (реєстр. №1824).

У зв'язку з тим, що до профільного комітету ще надходять пропозиції до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов'язків у особливий період (реєстр. №1762), який готується до другого читання, було прийнято рішення розгляд проекту перенести.

Народні депутати далі розглянули законопроект про військово-цивільні адміністрації (реєстр. №1855).

Народний депутат Ю.Луценко, доповідаючи проект, зазначив: "на двох третинах звільненої української землі Донбасу знаходяться у важкій ситуації адміністративні органи.

Конкретний приклад. Луганська обласна рада фактично не існує. Депутати або втекли, або ховаються на тимчасово окупованих територіях. Її господарські функції як, наприклад, Облводоканал, Обленерго, інші немає кому виконати. Тому Президент України ініціював, а керівники фракції коаліції підтримали рішення про те, щоби ввести цивільно-військові адміністрації. Що це означає? На тих місцях, де немає мера, немає депутатів, немає рад їхні функції тимчасово до виборів буде виконувати за дорученням Президента відповідний рівень державної адміністрації. Це означає введення того корисного елементу воєнного стану, який вимагає від нас суспільство. На вулицях з'являться патрулі, серйозні життєзабезпечуючі підприємства будуть взяті під адміністративний контроль і, зрештою, звільнена частина Донбасу відчує повноту української державної влади".

Ю.Луценко звернувся до народних депутатів підтримати цей законопроект, який повертає порядок і управління на звільненій території Донбасу до виборів тимчасово ввести військово-цивільні адміністрації за поданням Президента на відповідних територіях.

242 голосами законопроект було включено до порядку денного сесії.

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд оголосила про створення у Верховній Раді кількох міжфракційних об'єднань: "Львівщина", співголовами якого обрані народні депутати Оксана Юринець, Юрій-Богдан Шухевич, Ігор Васюник та Ірина Подоляк; "Європейська Харківщина", головою якого обрано народного депутата Михайла Копцева; "Відродження Херсонщини", головою обрано народного депутата Андрія Гордєєва; "За Київ", співголовами обрано народних депутатів Наталію Новак та Ігора Луценка.

В.Гройсман закрив позачергове пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання першої сесії відбудеться у вівторок, 3 лютого.