Новини

17 вересня 2021, 20:04

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

докладніше
17 вересня 2021, 17:00

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон «Про корінні народи України»

докладніше
17 вересня 2021, 16:45

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе провела зустріч з єврокомісаром з питань навколишнього середовища Віргінюсом Сінкєвічусом

докладніше
17 вересня 2021, 15:41

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)

докладніше
17 вересня 2021, 15:07

Руслан Стефанчук обговорив із керівництвом Міністерства фінансів США реформи в економічній та фінансовій сферах

докладніше
17 вересня 2021, 14:00

Комітет з питань інтеграції України до Євросоюзу провів за участі Консультативної місії ЄС виїзне засідання в Ужгороді

докладніше
17 вересня 2021, 12:28

Руслан Стефанчук: Регулювання організаційно-правової структури суб’єктів господарювання має бути абсолютно чітким

докладніше
17 вересня 2021, 11:23

Стан виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду та інших судів щодо соціальних виплат громадянам України обговорено на слуханнях у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

докладніше
17 вересня 2021, 10:29

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад

докладніше
16 вересня 2021, 18:02

Питання екологічного порядку денного Верховної Ради України та адаптації законодавства України до законодавства ЄС обговорювались підчас зустрічі з представниками Європейської Комісії

докладніше
16 вересня 2021, 16:00

ТСК з розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду ініціюватиме створення Державної служби України у справах дітей

докладніше
16 вересня 2021, 14:33

«Жінки повинні стати невід’ємною частиною стратегії та керівництва процесами відновлення країни після пандемії COVID-19», – Олена Кондратюк

докладніше
16 вересня 2021, 10:41

Руслан Стефанчук розповів, як оцінюватиметься ефективність прийнятих законів

докладніше
16 вересня 2021, 10:37

Комітет з питань екологічної політики та природокористування заслухав Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

16 лютого 2006, 15:41

Парламентські слухання 15 лютого 2006 року: "Актуальні проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні"

Publish

У СЕРЕДУ, 15 ЛЮТОГО, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗРОШЕННЯ, ПІДТОПЛЕННЯ ТА ПОВЕНЕЙ В УКРАЇНІ".

Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи засідання, зазначив, що в розпорядженні держави є величезна матеріальна база для цієї системи. На меліоративний комплекс було витрачено понад 20 мільярдів умовних одиниць. В Україні є величезна територія близько двох мільйонів гектарів на зрошених землях. В загальному це становить небагато: лише 6,6 відсотка від усіх сільгоспугідь. У Японії цей показник становить 82 відсотки, у Румунії - 30 відсотків, у Молдові 17 відсотків, навіть в Росії сім відсотків. Україна має менший показник. Але якби по-господарськи використовувати те, що є, то ми мали би і кращі врожаї, і кращі доходи.

"За даними спеціалістів, від того, що ми щорічно третину не поливаємо земель, ми не одержуємо до чотирьох мільярдів чистого прибутку", - зазначив А.Мартинюк.

"Дожилися до того, що те, що лежить в землі, зрошувальні системи, вони наполовину вже розпродані на металобрухт. Бо землі нічийні. Те, що належить організаціям водного господарства, там ще є якийсь порядок. А те, що розпайовано, там, де немає зараз сільгосппідприємств, викопують із землі труби, здають на металобрухт. І ті величезні зусилля, які були зроблені для того, щоб працювала ця система, вона не працює", - наголосив головуючий.

А.Мартинюк у вступному слові торкнувся і другої не менш важливої проблеми. "Не менша біда кожної весни на нас чекає із підтопленням. Підтоплюється близько 11 відсотків загальної площі, цілі райони, досить багато сіл, в різних регіонах держави: і в Карпатах, і на Херсонщині. Ця біда також приходить до нас щорічно. Ми вживаємо якісь заходи, але вони не завжди достатні".

Перший заступник Голови Верховної Ради звернувся до учасників слухань висловитися з тим, щоб виробити рекомендації для виходу із такого стану.

Доповідав голова Державного комітету України з водного господарства Василь Сташук. Він висловив сподівання, що наслідком парламентських слухань буде посилення уваги до однієї з найактуальніших для життєзабезпечення держави проблеми зрошення сільськогосподарських угідь, боротьби з негативними явищами повеней та підтоплення земель і населених пунктів, як з боку законодавчої влади, так і центральних та місцевих органів виконавчої влади до розв'язання нагальних проблем водогосподарського меліоративного комплексу держави.

Зрошення і підтоплення та повені об'єднує те, що об'єктивно вони викликані особливостями природнокліматичних умов і у певній мірі техногенною діяльністю людини. Також ці питання поєднує такий важливий природний ресурс, як вода.

Україна є однією з найбільших країн Центральної Європи. Вона лежить на межі різних природних зон, з відчутно вираженою зміною сезонів протягом року. Особливість географічного положення України та вплив атмосферних процесів викликають порівняно часту, особливо останнім часом повторюваність небезпечних погодних явищ, зокрема засухи, високі паводки та повені, випадання аномальної кількості опадів тощо.

За словами, В.Сташука, у сучасних умовах розвитку економіки та розміщення продуктивних сил водний фактор призводить до ризику, як великомасштабних затоплень і підтоплень територій сільгоспугідь, об'єктів промисловості і соціального призначення, так і тривалих жорстких посух, наслідком яких є значні втрати в аграрному секторі, особливо на півдні України.

Говорячи про зрошення, яке залишається основним фактором інтенсифікації сільського господарства, Голова Держводгоспу зазначив, що природнокліматичні умови України характеризуються наявністю посушливих років, зокрема, за даними Гідрометеослужби з останніх 15 років 9 були посушливими. У таких умовах зрошувані землі, які в Україні становлять майже 7% загальної площі сільгоспугідь, набувають значення національного багатства держави, її гарантованого страхового фонду.

Навівши дані, які характеризують потужний водогосподарськомеліоративний комплекс, до складу якого входить понад 2 мільйони гектарів зрошування, В.Сташук зазначив, що прикладом ефективності зрошувального землеробства є той факт, що в період інтенсивного використання зрошувальних земель Україна щороку отримувала чверть всієї продукції рослинництва, у тому числі весь урожай рису, 60% урожаю овочів і третину високопоживних кормів.

Однак, в останні роки можливості зрошення використовуються аж ніяк не в повній мірі. Суттєво зменшились обсяги поливів. Якщо у 1992 році поливалося понад 2 мільйони гектарів, то в 2004-2005 роках на площі 600 тисяч гектарів.

В.Сташук поінформував учасників слухань про проведену за дорученням Президента торік у серпні інвентаризацію зрошувальних систем. Згідно з її результатами 160 державних водогосподарських організацій забезпечують експлуатацію 2,5 тисяч насосних станцій, 51 тисячі гідротехнічних споруд, 42 тисячі кілометрів каналів, 3,5 тисяч кілометрів захисних дамб та інших об'єктів загальною балансовою вартістю понад 10 мільярдів гривень.

Об'єкти збережено в робочому стані, вони здатні здійснювати подачу води для зрошування на площі 1,8 млн. гектарів. Кошти на це виділяються з Державного бюджету. Їх не вистачає до потреби, але торік уряд забезпечив фінансування рівномірно, стабільно і стовідсотково. Відповідно до фінансових можливостей уряд концентрує ресурси на виконання ремонтних робіт на найбільш важливих об'єктах, від функціонування яких залежить життєдіяльність цілих регіонів.

За словами Голови Держкомводгоспу, головна проблема полягає в тому, що сільгоспвиробники можуть поливати без істотних капітальних витрат лише 900 тисяч гектарів, або 43% наявних зрошувальних земель.

Основними причинами цього є відсутність у суб'єктів господарювання потрібної кількості поливної техніки, зношеність і незадовільний технічний стан внутрігосподарських меліоративних фондів, які потребують ремонтів, реконструкції та модернізації.

Тому головне завдання створити сприятливі умови сільгоспвиробникам для придбання та оновлення парку дощувальних машин. Промисловість України має потужності для випуску сучасної дощувальної техніки на рівні світових стандартів. Однак, треба створити сприятливі умови сільгоспвиробникам для їх придбання.

Доповідач зазначив, що Держкомводгосп надає і буде надавати необхідну допомогу господарствам, у яких бракує дощувальної техніки, організувати поливи поверхневим методом по борознам, смугам із застосуванням переносного обладнання, завдяки чому можливо полити додатково до 200 тисяч гектарів.

Говорячи про законодавче забезпечення галузі, В.Сташук нагадав, що з метою збереження і визначення власника внутрігосподарських меліоративних фондів Верховна Рада у 2003 році ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", яким передбачена безоплатна передача до комунальної власності внутрігосподарських меліоративних систем. За два роки в комунальну власність передано 68% таких систем.

Разом з тим ще потребують врегулювання питання оподаткування операцій з передачі в комунальну власність внутрігосподарських меліоративних систем, а також правового і фінансового забезпечення їх утримання і використання.

Далі В.Сташук наголосив на закономірності постановки питання про об'єктивну оцінку ефективності зрошення. За словами доповідача, через відсутність офіційної статистичної звітності щодо збору врожаю з меліорованих земель, ефективність їх використання обраховується тільки науковими установами, відомствами або на прикладі окремих сільгосппідприємств. За матеріалами багаторічних досліджень Інституту землеробства середньозважений чистий прибуток від зрошення у цінах 2002 року без багаторічних насаджень і рису коливається в межах тисячу п'ятсот - тисячу сімсот гривень на гектар.

За розрахунками фахівців Держкомводгоспу, при дотриманні всього комплексу агротехнологічних заходів і досягненні високої врожайності, поливаючи 1 мільйон гектарів, можна отримати до 8 мільярдів гривень прибутку. Однак, для цього необхідні додаткові кошти в сумі майже 400 мільйонів гривень для придбання поливної техніки.

Подальше нарощування площ поливів потребує також істотних капітальних вкладень на реконструкцію зрошувальних систем, але й вони окупаються. Для підвищення ефективності використання зрошувальних земель Комітет працює над розв'язанням першочергових завдань, які полягають у збереженні наявного водогосподарського меліоративного комплексу та його максимального, повного використання для виробництва сільгосппродукції.

Зокрема, затверджена комплексна програма розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних і осушуваних угідь. Її стратегічним завданням є проведення робіт з реконструкції наявних зрошувальних систем на площі 600 тисяч гектарів з метою відновлення функціонування внутрішньогосподарської меліоративної мережі, що перебуває в незадовільному технічному стані, проте не втратила свого потенціалу.

Однак, за період дії програми, вона не профінансована в частині реконструкції і будівництві меліоративних систем. Не передбачені кошти на ці цілі і в бюджеті 2006 року.

В.Сташук доповів про завдання Президента України здійснити корегування завдань Комплексної програми розвитку меліорації земель до 2010 року, ввести мораторій на списання наявних зрошувальних систем, розробити механізм державної підтримки сільгоспвиробників, які вирощують продукцію на зрошувальних землях і вкладають кошти у будівництво і реконструкцію зрошувальних систем.

Глава держави також зобов'язує Держкомводгосп внести зміни до деяких законодавчих актів, завершити передачу в комунальну власність і не допустити подальше знищення інженерної інфраструктури меліоративних систем та інші заходи.

В.Сташук торкнувся і другої важливої теми, яка винесена для обговорення - актуальних проблем захисту населених пунктів і територій від підтоплення, повеней і паводків.

Збільшення кількості та руйнівної сили стихійних природних явищ, злив, повеней, ураганів доповідач пов'язав з глобальними змінами клімату, його періодичними коливаннями, а також чергуванням періодів підвищеної та низької водності.

В Україні, за експертними оцінками, від підтоплення земель тією чи іншою мірою потерпають до 16 млн. осіб, або третина населення. Збитки на 1 гектар у сільській місцевості становлять від 300 до 500 гривень, а на території міст до 10-12 тис. гривень. Всього підтопленням уражено понад 500 міст і селищ. У 100 населених пунктах площа підтоплення перевищила 50 відсотків їх територій. Через це руйнуються житлові будинки, історичні пам'ятки, вимокають посіви. У ряді випадків наслідки підтоплення мають катастрофічний характер.

Велику проблему в гірничодобувних районах Донбасу, Кривбасу та Західної України, створює застосування мокрої консервації шахт, що призводить до підтоплення та засолення земель, погіршення якості питної води.

Найбільш складною, за словами доповідача, є проблема підтоплення сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, насамперед, у Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях.

Сумарні збитки від підтоплення в цих областях за останні вісім років становлять понад 20 млн. гривень.

В.Сташук розповів про причини, які викликають періодичні підтоплення і повені у регіонах держави, зазначивши, що вагому роль у цьому на рівні з природною стихією відіграє господарська діяльність людини.

За словами голови Держкомводгоспу, держава приділяє значну увагу питанням зменшення шкідливого впливу повеней і паводків. Так, в Україні створено потужний комплекс водозахисних споруд на Дніпрі, Тисі, Дністрі, Дунаї, який включає до свого складу до 4 тисяч кілометрів захисних противопаводкових дамб, понад 1 тисячу кілометрів буреукріплюваних споруд, понад 600 насосних станцій для перекачування надлишків води. Однак, він є недостатнім і вимагає реконструкції, розбудови та удосконалення. Ці захисні споруди були побудовані в різні часи і були розраховані для вирішення лише локальних питань.

Говорячи про законодавче забезпечення, В.Сташук зазначив, що відповідальність щодо захисту від шкідливої дії вод чітко визначено Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водним та Земельними кодексами, низкою нормативно-правових актів уряду. Перша комплексна програма протипаводкового захисту була розроблена і прийнята у 1994 році. Але економічний стан держави на той час не дав змогу виконати її в повному обсязі. Нині вже розроблені і діють оновлені природоохоронні та протипаводкові програми, якими визначені науково обґрунтовані заходи та обсяги робіт з попередження і ліквідації наслідків підтоплення, повеней і паводків.

Підсумовуючи сказане, Голова Держкомводгоспу наголосив, що проблему захисту від шкідливої дії вод слід розв'язувати комплексно, жорстко дотримуватися вимог законодавства через реалізацію вже розроблених та прийнятих Верховною Радою та Урядом відповідних державних цільових програм природоохоронного та протипаводкового спрямування, які передбачають використання коштів не лише бюджетів усіх рівнів, а і залучення іноземних інвестицій, коштів окремих підприємств та фондів.

Співдоповідав Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич. У своєму виступі він в основному зупинився на проблемах зрошувальних земель. За його словами, дві третини території України несприятливі для стабільного сільськогосподарського виробництва. У південних регіонах це 40% території. Катастрофічно мало випадає опадів, від чого майже щорічно сільськогосподарське виробництво несе величезні збитки.

Зо оцінками фахівців - це більше третини продукції агропромислового комплексу, що в значній мірі повинно забезпечувати продовольчу стабільність країни незалежно від погодних умов.

І.Томич вважає, що для аграрної України є неприпустимим будь-яка продовольча криза.

Аналіз світового досвіду розвитку сільськогосподарського виробництва свідчить, що найбільших успіхів досягли ті країни, де зараз належним чином використовуються зрошувальні системи на рівні національних програм.

Голова парламентського Комітету далі зупинився на сучасному становищі меліоративного комплексу. Внаслідок відсутності цілісної концепції реформування майнових та земельних відносин в агропромисловому комплексі виникли та затягнулись системні кризові явища в економіці сільськогосподарських товаровиробників, де зрошувальне землеробство виявилося в особливо скрутному становищі, в занедбаному стані.

За словами співдоповідача, за останні роки в Україні лише третина зрошувальних земель поливається, а це означає, що господарства щорічно недоотримують понад чотири мільярди гривень чистого прибутку.

І.Томич назвав однією з головних причин занепаду зрошувального землеробства істотне погіршення технічного стану внутрішньогосподарської частки меліоративних систем, яка знаходиться у власності суб'єктів господарювання, правонаступників колишніх колективних сільгосппідприємств.

Голова Комітету наголосив, що особливо потерпають зрошувальні мережі, які в останні роки стали дуже привабливими для фірм-"металістів", які вже серед білого дня вирізають трубопроводи. З цієї причини зникли з полів майже 25000 дощувальних машин орієнтовною вартістю близько 3 млрд. гривень.

Говорячи про відродження зрошування в Україні, співдоповідач зазначив, що тут головною проблемою є виготовлення дощувальних машин та створення сприятливих умов для сільгоспвиробників для придбання комплексів зрошувальної техніки хоча б на рівні 30-відсоткової компенсації сільгосптоваровиробникам, як це відбувається на складну сільськогосподарську техніку. Через незадовільний фінансовий стан для більшості сільгосппідприємств і фермерів придбання такої техніки неможливе. І.Томич наголосив, що вітчизняна дощувальна техніка сьогодні значно дешевша, ніж зарубіжна.

Стрижневим питанням галузі є кадри.

Голова Комітету вважає, що ефективність зрошуваного землеробства, поряд з технічним та кадровим забезпеченням вимагає жорсткого дотримання агротехнологічного регламенту, без якого поливи не дадуть очікуваного результату.

Не використовується також належним чином можливості поповнення гумусу шляхом заорювання рослинних решток, використання сидератів. Практично припинена хімічна меліорація ґрунтів. Потребує упорядкування також структура посівних площ, у поєднанні з застосуванням елітних сортів насіння та вологолюбних культур на зрошенні, впровадження науково обґрунтованих сівозмін, що дасть можливість на фоні підвищення родючості грунтів отримувати стабільні і високі урожаї.

І.Томич звернув особливу увагу на необхідність суттєвого збільшення обсягів фінансування наукових-прикладних розробок з питання провадження новітніх технологій у зрошувальне землеробство, що є нашою перспективою.

Перспективою застосування водозберігаючих зрошувальних технологій є розвиток зрошення на сучасному етапі, яке повинно відбуватися з урахуванням світових тенденцій на переважне застосування водоощадливих, екологічно безпечних способів поливу.

Завершуючи виступ, І.Томич наголосив, що сьогодні немає більш важливого завдання, ніж стабілізація економіки агропромислового комплексу. Для цього потрібно спрямувати спільні зусилля всіх гілок влади на організацію його виконання.

Другу співдоповідь зробив Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко. Він назвав гострою проблему підтоплення земель в Україні. За його словами, зараз площа підтоплених земель становить від 11 до 20 відсотків території держави, а перспектива показує, що це може бути найближчим часом і 24-25 відсотків, якщо не вжити невідкладних заходів.

Г.Руденко зазначив, що передбачені Комплексною програмою розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану та осушених угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року, заходи недостатньо фінансуються. Втрати води в водопровідно-каналізаційних мережах досягають 30 відсотків. Затоплення шахт, кар'єрів призводять до катастрофічного підйому грунтових вод. Лише за рахунок технологічних втрат води рівні грунтових вод піднімаються зі швидкістю 0,3 0,5 метрів на рік, а в зоні впливу каналів водосховищ 1,5-2 метра на рік. Від процесів підтоплення та їх наслідків тією чи іншою мірою потерпають до 16 мільйонів чоловік. При цьому органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування не приділяється достатньої уваги плануванню територій населених пунктів, відведенню дощових та зливових вод, скороченню втрат в мережах водопостачання та водовідведенні, забезпеченню належного стану інженерних систем, дренажу.

Голова Комітету відзначив, що в країні немає жодного регіону в якому б створення водоохоронних зон з виділенням прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм здійснювалося б в необхідних обсягах.

Тому Кабінет Міністрів має вирішити врешті-решт питання щодо вишукання необхідних коштів для повного фінансування передбачених програм.

Окремо співдоповідач зупинився на підтопленні територій під час закриття шахт. Процес закриття шахт у Донбасі, як і в західному регіоні України набрав обертів, починаючи з 1996 року. На сьогодні у стадії закриття перебувають 50 шахт та одна гірничо-збагачувальна фабрика. Не зважаючи на майже десятирічний період, системний підхід до цього процесу не відбувся в Україні.

Г.Руденко наголосив на тому, що при закритті шахт необхідно враховувати увесь комплекс негативних наслідків, які створюють загрозу життю населення, і забруднення довкілля не лише на вугледобувних територіях.

Закінчуючи виступ, Г.Руденко повідомив, що представниками Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підготовлений проект постанови Верховної Ради, яким пропонується: закріпити відокремлення функцій управління та контролю від господарських функцій у сфері водного господарства; утворити національну акціонерну компанію "Водгосп" з покладанням на неї господарських функцій; заборонити ліквідацію шахт методом мокрої консервації, заборонити меліорацію грунтів без урахування їхньої вологості; запровадити тотальне впровадження на українських підприємствах системи екологічного менеджменту і аудиту. Загалом члени Комітету запропонували понад 30 пропозицій і рекомендації щодо скорішого розв'язання проблем відновлення та ефективного використання зрошування, запобігання та ліквідації наслідків підтоплення земель, шкідливої дії повеней та паводків.

В обговоренні питань взяли участь народні депутати України Віталій Корж, Іван Плющ, Василь Калінчук, Катерина Самойлик, Юрій Кармазін, Анатолій Козловський, Євген Гірник, Анатолій Раханський, Анатолій Оржаховський, Павло Мовчан, Георгій Манчуленко, Олександр Борзих, Лариса Усаченко.

Вони наголошували на тому, що нинішній стан зрошення в Україні не просто незадовільний, а кризовий. Наявна кількість дощувальної техніки у 5 разів нижча за потребу, повністю припинено її виробництво, відсутній дієвий механізм державної підтримки землеробства на зрошувальних землях. Все це призвело до того, що сьогодні умовно поливається близько 500 тисяч га за наявності всієї інфраструктури для подачі води на зрошення майже 2 мільйонів гектарів. Як наслідок, зрошення перестало виконувати свою головну функцію функцію страхового фонду держави в її продовольчому та ресурсному забезпеченні, особливо в роки з несприятливими погодними умовами.

Занепокоєння станом справ у зрошувальному комплексі держави та з підтопленням земель прозвучали у виступах голови правління "Приватного орендного кооперативу "Зоря" Білозерського району Херсонської області Дмитра Моторного, голови Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим Олександра Буркуна, фермера з Каховського району Херсонської області Леоніда Кириченка, Героя Соціалістичної Праці, заслуженого меліоратора СРСР Миколи Боні, директора приватного сільськогосподарського підприємства "Борисфен" із Запорізької області Станіслава Холомая, директора товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія" Запорізької області Анатолія Блохи, Сокирнянського сільського голови Черкаської області Джонати Калюжної, сільського голови села Любязь Любешівського району Волинської області Валентини Іванісік, голови правління агрофірми "Свобода" з Одеської області Героя України Володимира Видобора.

У виступах наголошувалося на необхідності повернення до використання сучасних інтенсивних технологій вирощування багатьох сільськогосподарських культур на зрошувальних землях, як визначального елементу забезпечення стабільно високої продуктивності, а не як бажаного, як це було ще 10-15 років тому.

Учасники слухань також зазначали, що окрім гарантованого продовольчого та ресурсного забезпечення держави, відновлення зрошення сприятиме вирішенню ще однієї дуже важливої для України проблеми проблеми оптимізації землекористування. А саме: зменшення розораності земель шляхом виведення із сільгоспвикористання до 10 млн. га ріллі. Тільки відновлення зрошення дозволить збалансувати втрати продукції від зменшення площі ріллі.

Про потенціал української науки та відсутність проблем у науковому забезпеченні розвитку водного господарства говорили провідні вчені держави: директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарських екологічних проблем Анатолій Яцик і доктор технічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Михайло Ромащенко.

Фахівці назвали проблемою ХХІ століття наявність води, особливо питної води. "Тільки той народ матиме майбутнє, в кого вона буде. Вона є основою всього живого на землі, здоров'я кожного громадянина, основою зрошувального землеробства. Ми маємо зробити все для того, щоб не забрати у наших дітей і внуків майбутнє", - наголошували вони.

При цьому зверталася увага на те, якщо за кількісними характеристиками при існуючих технологіях у сільському господарстві до 2010 року не повинно бути проблем з водою, то за якісним показниками вони є вже сьогодні. Називалися різні причини.

Говорячи про можливий вплив зрошення на розвиток процесів підтоплення, учасники слухань наголошували, що українською аграрною наукою напрацьовані всі необхідні технічні та технологічні рішення, широке запровадження яких в практику ведення зрошення повністю виключає його негативний вплив на розвиток процесів підтоплення земель.

Підсумовуючи, учасники слухань наголошували: альтернативи розвитку зрошення сьогодні немає.

Промовці пропонували терміново вжити необхідних заходів щодо відновлення зрошення на мінімально необхідному для забезпечення продовольчої безпеки держави рівні, тобто на 1,8-2 млн. гектарів.

Терміновою є необхідність забезпечення фінансування за рахунок держави комплексної програми захисту населених пунктів від шкідливої дії вод сільгоспугідь у 2006-2015 роках та затвердження програми берегоукріплення на рівні центру та регіонів.

Переважна кількість учасників парламентських слухань вважають, що без державної підтримки зрошення незабаром може припинити своє існування. Коли витрати на ремонт і зніс внутрішньогосподарської систем, дощувальної техніки, витрати на подачу води переважать всі позитивні фактори, що є сьогодні, відбудеться незворотній процес, який призведе до остаточної руйнації.

Щодо розв'язання проблеми підтоплення учасники слухань вносили пропозиції щодо проведення моніторингу із залученням дистанційних спостережень з метою реальної інформації та визначення динаміки процесів підтоплення.

Пропонувалося створювати необхідні інформаційні бази даних, розширювати дослідження підземної гідросфери з урахуванням певних факторів на критичних територіях, обмежити виробництво об'єктів житлового, соціального призначення для господарської діяльності на територіях з ризиком підтоплення, проводити інвентаризацію та облік дренажних систем і споруд інженерного захисту від підтоплення, здійснювати їх реконструкцію.

Учасники слухань також пропонували відновлювати та підтримувати сприятливий режим санітарного стану річок, запобігати шкідливих дій води, врегульовувати русла річок, берегоукріплень, здійснювати ремонт та реконструкцію протипаводкових дамб, зменшувати причини і фактори підтоплення, запобігати розвитку цього процесу шляхом заміни аварійних водопровідних мереж, реконструкції та санації каналізаційних мереж, насосних станцій, очисних споруд, забезпечити облік використання води, регулювання її споживання.

Учасники слухань вважають за необхідне впроваджувати маловодні технології повторного використання стічних вод, замкнених систем, виробничого водопостачання та обладнання мереж, зливової каналізації очисними спорудами, реалізація яких забезпечується за іншими напрямками.

Слід також оптимізувати економічні важелі у системі водокористування та землекористування на територіях критичного підтоплення. Надзвичайно важливим фактором є міжнародне співробітництво у сфері використання і охорони водних ресурсів з питань водного господарства на прикордонних водах із найближчими країнами-сусідами.

Підводячи риску під трьохгодинним обговорення винесених на парламентські слухання питань, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк відзначив, що в принципі законодавча база достатня. Суть полягає в іншому у виконанні цих законів. За його словами, виконуються вони дуже і дуже погано. Він нагадав, як виконуються програми, затверджені парламентом, під які виділялися державні кошти, які повинні були б розв'язувати ті питання і про які наполегливо говорили учасники слухань.

А.Мартинюк підтримав пропозиції щодо перетворення Державного комітету у Міністерство з питань меліорації і водного господарства для більшого контролю і піднесення важливості цих проблем.

Перший заступник Голови Верховної Ради України закликав всіх зробити все, від кого це залежить: від законодавчої і виконавчої гілок влади, щоб проголошений 2006 рік Роком села був роком розвитку, а не став роком занепаду.

На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню актуальних проблем зрошення, підтоплення та повеней в Україні, завершилися.