Новини

17 вересня 2021, 20:04

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

докладніше
17 вересня 2021, 17:00

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон «Про корінні народи України»

докладніше
17 вересня 2021, 16:45

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе провела зустріч з єврокомісаром з питань навколишнього середовища Віргінюсом Сінкєвічусом

докладніше
17 вересня 2021, 15:41

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)

докладніше
17 вересня 2021, 15:07

Руслан Стефанчук обговорив із керівництвом Міністерства фінансів США реформи в економічній та фінансовій сферах

докладніше
17 вересня 2021, 14:00

Комітет з питань інтеграції України до Євросоюзу провів за участі Консультативної місії ЄС виїзне засідання в Ужгороді

докладніше
17 вересня 2021, 12:28

Руслан Стефанчук: Регулювання організаційно-правової структури суб’єктів господарювання має бути абсолютно чітким

докладніше
17 вересня 2021, 11:23

Стан виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду та інших судів щодо соціальних виплат громадянам України обговорено на слуханнях у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

докладніше
17 вересня 2021, 10:29

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад

докладніше
16 вересня 2021, 18:02

Питання екологічного порядку денного Верховної Ради України та адаптації законодавства України до законодавства ЄС обговорювались підчас зустрічі з представниками Європейської Комісії

докладніше
16 вересня 2021, 16:00

ТСК з розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду ініціюватиме створення Державної служби України у справах дітей

докладніше
16 вересня 2021, 14:33

«Жінки повинні стати невід’ємною частиною стратегії та керівництва процесами відновлення країни після пандемії COVID-19», – Олена Кондратюк

докладніше
16 вересня 2021, 10:41

Руслан Стефанчук розповів, як оцінюватиметься ефективність прийнятих законів

докладніше
16 вересня 2021, 10:37

Комітет з питань екологічної політики та природокористування заслухав Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

18 листопада 2005, 16:56

Парламентські слухання 16 листопада 2005 року "Співробітництво України і Німеччини"

У СЕРЕДУ, 16 ЛИСТОПАДА, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ".

Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкриваючи засідання, наголосив, що вперше за часи незалежності у стінах парламенту проходять такі неординарні парламентські слухання.

А.Мартинюк відзначив плідне міжпарламентське співробітництво між двома країнами, наслідком яких стало проведення парламентських слухань спочатку у Бундестазі Німеччини, а тепер і у Верховній Раді України.

Доповідач - заступник міністра закордонних справ Олег Шамшур наголосив на виключній важливості ініціативи депутатів Верховної Ради України, завдяки якій сьогодні у стінах парламенту обговорюються актуальні питання розвитку співробітництва між Україною та Федеративною Республікою Німеччина.

Нинішній захід є свідченням високого рівня і конструктивного характеру українсько-німецьких взаємин, пильної налаштованості на подальшу розбудову співпраці у пріоритетних для обох країн сферах.

Розглядаючи ці відносини у загальноєвропейському контексті, доповідач відзначив вплив на них такого фактору, як поглиблення нашого розуміння того, що демократичний розвиток України, розбудова сучасної економіки, добробут кожного українця нерозривно пов'язані із утвердженням європейських демократичних цінностей в житті суспільства. За такий шлях розвитку виступили громадяни України під час демократичної революції майже рік тому. Цим волевиявленням українського народу керується уряд, спрямовуючи зусилля на практичне здійснення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

"Успішність євроінтеграційного курсу України значною мірою залежить від того, чи має Україна в Європі справжніх партнерів, чи може вона спиратись на підтримку з боку ключових гравців на європейській політичній арені, до яких, безперечно, належить ФРН", - наголосив доповідач.

О.Шамшур нагадав, що ФРН була серед перших країн "великої сімки", які визнали незалежність України і встановили з нею дипломатичні відносини. Після цього спільними зусиллями було створено ефективні механізми політичного, торговельно-економічного та військового співробітництва, відбулось зближення українського та німецького суспільств завдяки програмам культурно-гуманітарних обмінів.

Доповідач далі наголосив на активізації зусиль для вирішення проблемних питань в економічній сфері, які стримують використання потенціалу двосторонніх економічних відносин у повному обсязі.

Заступник міністра зазначив, що створено солідну договірну правову базу двосторонніх відносин, яка включає 53 документи міжнародно-правового характеру. З них 37 міждержавних та міжурядових угод.

Він також відзначив, що наявність спільних інтересів, роль Німеччини як провідника євроінтеграційних процесів, ключове місце України в Східно-європейському регіоні підводять до висновку, що є всі підстави для того, щоб за сучасних умов трансформувати наші відносини у відносини європейського партнерства, орієнтувати весь спектр питань співробітництва між Україною та ФРН на сприяння впровадження в Україну європейських стандартів, наближення нашої держави до виконання критеріїв членства для вступу до ЄС та НАТО.

Доповідач висловив впевненість, що нова якість двосторонніх відносин дозволить, з одного боку, оптимізувати взаємодію в таких важливих для України питаннях, як отримання цільової, фінансової та технічної допомоги для здійснення реформ, спрощення візового режиму, укладання двосторонньої угоди про соціальне забезпечення тощо.

А, з іншого боку, створити сприятливіші умови для діяльності іноземних інвесторів. Гармонізація українського законодавства з законодавством ЄС створить нові можливості для реалізації спільних широкомасштабних проектів.

Заступник міністра закордонних справ завершуючи свій виступ, зазначив: "Цілком усвідомлюючи обсяг та пріоритетні завдання внутрішнього розвитку, виконання, яких має здійснити Україна, ми розраховуємо на наданням новим федеральним урядом Німеччини реальної дієвої підтримки Україні на евроінтеграційному та євроатлантичному напрямках, оскільки це відповідатиме нашим спільним інтересам розбудови динамічної, конкурентноспроможної, демократичної та стабільної Європи.

Очевидно, що в наших двосторонніх відносинах ми вже не можемо просто задовольнятися так званим обміном думок, ми можемо та маємо виробити спільні позиції з актуальних питань двостороннього та міжнародного порядку денного і спільно забезпечувати їхню реалізацію".

Наступний доповідач - депутат Бундестагу Манфред Грунд (фракція ХДС/ХСС) наголосив на великому інтересові у подальшому розвитку співпраці не тільки на парламентському рівні, не тільки на урядовому рівні, але також на рівні громадянських суспільств між Німеччиною та Україною.

Депутат висловився за те, щоби Україна знайшла своє місце в Європі. Говорячи про конкретні заходи, спрямовані на це, М.Грунд повідомив, що в Бундестазі є Програма партнерства на підприємствах, в засобах масової інформації і також у Міністерстві закордонних справ Німеччини, для того щоб зібрати досвід і також озброїтися знаннями, повернутися в Україну і зробити свій внесок.

Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн зазначив, що німці є партнерами України, які ще 15 років тому зрозуміли, що Україна – це стратегічний партнер, це партнер, якого потребують німці, партнер, якого потребує Європа. І за ці 15 років ці сподівання все частіше і частіше підтверджувалися.

Дітмар Штюдеманн підтвердив свої слова тим, що саме Німеччина надала найбільшу кількість віз громадянам України до країн Шенгенської зони. Німеччина надає більше, ніж половину віз, які були видані в Шенгенську зону. "Це свідчить про те, що Німеччина – це симпатична для українців країна. Сотні тисяч людей, які приїжджають до нас, повертаються назад з набутим досвідом, який вони можуть реалізувати у житті", - наголосив промовець.

Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні висловився за надання допомоги Україні, яке вважає завданням Німеччини. Д.Штюдеманн повідомив, що в Україні існують форми співробітництва з недержавними організаціями, яких налічується понад 300.

Посол запевнив українських парламентаріїв у підтримці до досягнення мети, яка стоїть перед Україною.

Наступний промовець - заступник міністра економіки Володимир Ігнащенко наголосив на тому, що Німеччина є пріоритетним партнером України, у тому числі в економічній царині. На сьогодні це - другий найбільший торговий партнер після Російської Федерації, відповідно, найбільший торговий партнер в Європі.

За перше півріччя цього року наш взаємний товарообіг майже досяг 2,5 млрд. доларів, але з дуже серйозним негативним балансом для України.

Заступник міністра поінформував про заходи, які будуть здійснюватися для подальшого розвитку товарообігу, наголосивши, що нормальні торговельні відносини – це перший крок для серйозного інвестиційного, технологічного та іншого співробітництва. Серед цих заходів - прискорення вступу до Світової торгівельної організації. На базі вступу в СОТ Україна починає переговори про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, що дасть додатковий імпульс розвитку експорту.

Спільно з Бюро делегата німецької економіки починається активна робота щодо усунення бар'єрів у декількох ключових секторах, які визначені як українським, так і європейським бізнесом. Це технічні стандарти, насамперед, сертифікація, стандартизація, пожежні процедури, санітарні, фітосанітарні процедури, процедури виділення землі і деякі інші. На цих вузьких місцях будуть сконцентровані найбільші зусилля, щоб показати за досить короткий проміжок часу досить серйозні зрушення щодо поліпшення бізнес-середовища.

Заступник міністра подякував німецькій стороні за серйозну кредитну підтримку, зокрема, за 14-мільйонну кредитну лінію, яка в процесі завершення доопрацювання всіх механізмів. І малі, і середні підприємства в сільській місцевості, в агропромисловому комплексі отримають доступ для таких пільгових, як для України, умов – кредити на термін до 40 років з процентною ставкою - 0,75 відсотків річних. Надання цієї кредитної програми буде супроводжуватись серйозною технічною допомогою на підготовку бізнес-планів, бо не кожний з сільських підприємців спроможний підготувати сучасний бізнес-план і захистити його в банку.

Доповідач наголосив на важливості традиційної технічної допомоги з боку Німеччини. Він підкреслив, що саме Інститут політичних та економічних консультацій, який протягом багатьох років підтримується фондами німецького уряду, є один з найбільш ефективних інструментів надання консультацій уряду як у відношенні вироблення стратегії, так і конкретних секторальних перетворень в економіці України.

Заступник міністра висловив сподівання і впевненість, що двостороннє співробітництво буде і далі динамічно розвиватися, буде продовжено пошук нових сучасних форм поглиблення цього співробітництва.

Делегат Бюро німецької економіки в Україні Карин Рау відзначила великий інтерес щодо України у економічному відношенні, якого ще не було ніколи за часи її незалежності. Але й відзначила деякий спад у стратегії залучення інвесторів. Вона наголосила на тому, що для успішного розвитку потрібна юридична впевненість, прозорість, а також рівноправ'я для усіх фірм. Нові економічні митні режими вимагають динамічних нових законів. "Нам не потрібні будь-які преференції. Нам потрібна стабільність", - зазначила Карин Рау.

Делегат Бюро німецької економіки в Україні звернулася до народних депутатів за підтримкою у розвитку спільних економічних проектів. "Німецька економіка, яка представлена тисячею зареєстрованими німецько-українськими підприємствами усіх форм і видів, вона - ваш лобіст, ваша підтримка для того, щоб Україна набула статусу ринкової економіки, а також могла вступити у СОТ і інші європейські організації. Нам потрібно ваше розуміння, що стосується економічних процесів", - наголосила Катрин Рау.

Перед учасниками слухань виступив Голова представництва Національного німецького фонду міжнародного правового співробітництва Штефан Гюльсгорстер. Він зупинився на проведенні правової судової реформи в Україні.

На його думку, треба запровадити принцип інституції конституційної скарги. Дуже важливим є те, що Україна може перевіряти дію держави. Актуальними, за словами промовця, залишаються питання судоустрою, незалежності судової системи, запровадження суддівського самоврядування, оплати праці самих суддів, обрання суддів на весь термін життя.

Голова представництва Національного німецького фонду міжнародного правового співробітництва наголосив на тому, що "Україна зробила великий поступ на шляху судової реформи, правової реформи. Але залишається ще багато роботи". Зокрема, необхідно попрацювати над Господарським кодексом, Цивільним кодексом, правом реєстрації земельних ділянок, продажу і таке інше.

Штефан Гюльсгорстер висловився за надання допомоги Україні у впровадженні правової реформи на шляху до Європейського Союзу.

Наступний учасник слухань депутат Бундестагу Карл Лаверс поділився своїм баченням співробітництва України з НАТО. Він наголосив, що влада має говорити із своїми співгромадянами про те, що таке НАТО. За його словами, НАТО – це виклик, який треба брати в сьогоднішній час, це виклик, який треба подолати. Питання загрози міжнародного тероризму, питання розширення зброї масового ураження –всі ці питання треба розв'язувати разом. "НАТО – це стабільність, НАТО – це мир, НАТО – це більше безпеки", - наголосив промовець.

Співдоповідь зробив виконуючий обов'язки Голови Комітету з питань Європейської інтеграції Олег Зарубінський. Він зазначив, що як об'єднана Німеччина, так і Україна зацікавлена в розширенні двосторонніх стосунків у всіх сферах: політичній, економічній, науково-технічній та інших. Для нашої держави неоціненним є досвід ФРН у сфері, як державної і суспільної розбудови, так і економічних перетворень. Рецепт успіху повоєнної Німеччини в економічній сфері, що грунтувався на теорії політичного порядку, є сьогодні актуальним для України, як ніколи.

О.Зарубінський далі наголосив на тому, що держава має забезпечувати найкращі умови для роботи ринкового господарства, захищати його суб'єктів та встановлювати справедливі правила гри. Держава не повинна втручатися у вільне ціноутворення, але обов'язково повинна слідкувати за виконанням антимонопольного законодавства. Держава не повинна диктувати підприємцям, що і як виробляти, але зобов'язана захищати внутрішніх виробників від іноземних конкурентів.

Якраз такий світогляд, реалізований з німецькою ретельністю та послідовністю, дозволив вже під кінець 50-х років зруйнованій Німеччині вийти на друге місце в світі за рівнем економічного розвитку після США і в подальшому підвищувати свій економічний і політичний вплив в Європі та світі.

Цей приклад і до сьогодні є одним з найяскравіших зразків грамотної економічної політики, еталоном системної зміни суспільно-економічних відносин та громадянських цінностей в державі, яка раніше сповідувала тоталітарні ідеї та поділяла централізовані підходи до управління в усіх сферах господарського життя.

Такий підхід, на думку О.Зарубінського, варто запозичити і Україні, оскільки і завдання, що стоять перед нинішньої українською політичною елітою і стояли перед повоєнним німецьким урядом на чолі з Конрадом Аденауером і Людвігом Ерхардом значною мірою подібні.

Важливим є досвід Німеччини щодо вирішення соціальних питань. Концепція соціальної ринкової економіки, що також лягла в основу повоєнного реформування Німеччини, полягала в тому, що успішна економічна політика є одночасно соціальною політикою. А соціальна ринкова економіка – це розв'язання соціальних проблем на основі економічного зростання, а не шляхом централізованого перерозподілу благ.

О.Зарубінський наголосив на тому, що Україна не бажає і не буде залишатися на периферії інтеграційних процесів на континенті. "Ми впевнені, що розширення взаємовідносин з країнами - членами Європейського Союзу створить умови для відновлення давніх політичних, економічних, культурних зв'язків України з європейською цивілізацією, бо Україна завжди була і буде залишатися невід'ємною частиною Європи".

Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко зауважив, що "незважаючи на те, що є інший Президент, інший уряд і Верховна Рада, політична нестабільність все-таки присутня в Україні. Ми маємо сьогодні, на жаль, і правову нестабільність. Дуже часта зміна законів. Тільки за часи незалежності України ми прийняли сотні тисяч законів, а якщо порахувати ще і підзаконні акти, то це надзвичайно велика кількість" Якщо в країні багато законів, то це теж щось не так, - наголосив В.Онопенко. Тому стабільність нашого законодавства, його стабілізація, консолідація – це дуже важливо.

В.Онопенко подякував німецькій стороні за активну допомогу у розбудові українського законодавства і судочинства.

Перед учасниками парламентських слухань виступили екс-голова Міжпарламентської групи "Німеччина-Україна" Єлєна Гоффманн, колишній посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Ебергард Гайкен, народний депутат Михайло Поживанов, народний депутат Сергій Шевчук, народний депутат Микола Оніщук, народний депутат Ігор Юхновський, народний депутат Дмитро Святаш, народний депутат Василь Надрага, народний депутат Лариса Усаченко, народний депутат Геннадій Руденко, народний депутат Сергій Бичков, народний депутат Микола Рудьковський, народний депутат Сергій Жижко, народний депутат Ігор Осташ.

Учасники слухань давали позитивні оцінки українсько-німецьким стосункам. Водночас, вони висловлювали прагнення поглиблювати їх, використовувати досвід Німеччини у різних сферах.

У виступах виділялися такі основні напрямки та рівні співробітництва України та Німеччини: розробка спільних проектів на державному рівні, а саме співпраця національних органів державної влади та федерального уряду, місцевих органів самоврядування; співробітництво на освітньому рівні, що включає залучення середніх, вищих спеціалізованих навчальних закладів до розробки проектів обміну науковим та викладацьким досвідом вчителів, викладачів, а також розробка молодіжних, студентських програм та програм для школярів; спільні дії у культурно-мистецькому напрямку, проведення виставок, літературних вечорів, днів культури Німеччини та України; науково-технічна співпраця; посилення дослідницької кооперації в стратегічних галузях, до яких належить нанофізика та нанотехнології; дослідження нових матеріалів, фізичні та хімічні технології, вивчення довкілля і морів, а також біологічна наука.

Виступаючі також наголошували на тому, що форм і можливостей для співробітництва наших країн в соціальній, фінансовій, економічній, торгівельній, культурній, в науковій сферах дуже багато. Важливо спільно створювати і вдосконалювати механізм їх реалізації.

У виступах зверталася увага на ті нечисленні перешкоди, які ще існують у взаємовідносинах між двома країнами. Вносилися конкретні пропозиції щодо їх подолання.

Підсумовуючи слухання, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк висловив сподівання, що парламентські слухання будуть мати практичне втілення і ті добрі, мудрі пропозиції, рекомендації, роздуми, які звучали з обох сторін, чи то від представників німецької сторони, чи то від українських парламентаріїв, які тут виступали із цінними порадами і рекомендаціями, будуть враховані у подальших діях і виконавчої і законодавчої влади.

На цьому парламентські слухання, присвячені співробітництву України та Німеччини завершилися.