Новини

10 серпня 2020, 15:20

Комітет з питань правової політики за період роботи першої-третьої сесій Верховної Ради IX скликання провів 32 засідання, на яких розглянув 248 питань

докладніше
10 серпня 2020, 13:30

Голова української делегації у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва Анна Пуртова взяла участь у 55-у засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС

докладніше
07 серпня 2020, 11:03

Комітет з питань аграрної та земельної політики протягом третьої сесії підготував ряд законів щодо земельних питань, зокрема, про обіг земель сільськогосподарського призначення

докладніше
07 серпня 2020, 10:05

Огляд головних тем «Голосу України» від 7 серпня

докладніше
07 серпня 2020, 09:15

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

докладніше
06 серпня 2020, 16:57

Комітет з питань економічного розвитку впродовж третьої сесії опрацював і подав на розгляд Верховної Ради України 35 законопроєктів

докладніше
06 серпня 2020, 09:54

Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня

докладніше
05 серпня 2020, 18:16

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики протягом другої та третьої сесії підготував пакет законопроєктів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму

докладніше
05 серпня 2020, 09:49

Огляд головних тем «Голосу України» від 5 серпня

докладніше
04 серпня 2020, 15:34

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за період третьої сесії провів 42 засідання, на яких розглянув 420 законопроектів та інших питань

докладніше
03 серпня 2020, 17:31

Завершено навчальний курс з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України

докладніше
03 серпня 2020, 17:30

На засіданні Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів ухвалено рішення щодо подальшого реагування на звернення представників бізнесу

докладніше
03 серпня 2020, 10:42

Комітет з питань молоді і спорту протягом третьої сесії продовжував законодавчу роботу у сфері державної молодіжної політики, національно-патріотичного виховання дітей та молоді, державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також забезпечення парламентського контролю за дотриманням законодавства України

докладніше
03 серпня 2020, 09:34

Проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи провів тренінг з мистецтва презентації для працівників Апарату Верховної Ради України

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

15 червня 2011, 19:22

15 червня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України"

Publish

Відкриваючи слухання, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк сказав: "Якщо говорити про 20 років існування нашої незалежної суверенної фармацевтичної галузі, то можна відзначити, що ми зросли вдвічі у кількості підприємств, втричі збільшили кількість продукції, що виробляється". Водночас, зазначив головуючий, "треба думати і про те, чи мають люди можливість придбати цю продукцію, про якість цієї продукції, а також про імпортну залежність, яка на сьогодні залишається: 25 відсотків - це ліки власного виробництва, а 75 процентів продукції імпортується".

Перший заступник міністра охорони здоров'я України Раїса Моісеєнко наголосила, що в Україні станом на 01.04.2011 р. зареєстровано понад 14 тис. лікарських засобів, в тому числі 3681 - вітчизняного виробництва та 10 524 - іноземного виробництва, які охоплюють усі фармакологічні групи.

За її словами, обсяг внутрішнього фармацевтичного ринку України за 2010 рік склав більше 25 млрд. грн.; за перший квартал поточного року цей показник зріс у порівнянні з відповідним періодом 2010 року у національній валюті майже на 18 %.

Заступник міністра також наголосила, що обсяг експорту фармацевтичної продукції у І кварталі 2011 року у порівнянні з відповідним періодом 2010 року знизився як у національній валюті (- 3,3 % ), так і у доларах США (- 3,7%), хоча за підсумками 2010 року спостерігалося зростання обсягів експорту фармацевтичної продукції, як у національній валюті (на 34,2 % ), так і у доларах США (на 32,3%).

Р.Моісеєнко також повідомила, що обсяг продажу лікарських засобів вітчизняного виробництва в грошовому виразі у 2010 році становив майже 25 відсотків, іноземної - 75 відсотків, проте обсяг продаж лікарських засобів в натуральному виразі, в упаковках вітчизняного виробництва, складає майже 70 відсотків, іноземного - 30.

За словами доповідача, Міністерством охорони здоров´я спільно з Національною академією медичних наук в рамках робочої групи із залученням провідних вчених, професійних організацій, асоціацій, виробників було розроблено проект Концепції державної цільової програми "Розвиток імпортазамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, в тому числі біотехнологічними препаратами і вакцинами". На її думку, зазначена концепція має гуманні, соціально-економічні і політичні завдання: забезпечення населення ефективно якісними ліками, зменшення залежності України від імпорту, економія бюджетних коштів, створення сприятливих умов для розвитку фармацевтичної галузі по інноваційно-інвестиційній моделі, підвищення науково-технічного потенціалу виробництва, збільшення доходної частини державного бюджету тощо.

Заступник міністра зазначила також: " Що стосується визначення вартості лікарських засобів, то сьогодні МОЗ сформульований і ведеться реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, який розміщено для відкритого доступу на офіційному веб-сайті міністерства. Він містить відомості про задекларовані ціни на більше, ніж 3,5 тисячі найменувань препаратів, половина з яких - ліки іноземного виробництва, які, в цілому, найбільш часто закуповуються лікувальними закладами, в тому числі за бюджетні кошти".

Підчумовуючи, Р.Моісеенко підкреслила: "Фармацевтичний сектор України в цілому повинен сконцентрувати свої зусилля для закріплення добросусідських відносин із світовим співтовариством з метою залучення інвестицій, а також розширення своє присутності на світовому фармацевтичному ринку".

Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я Тетяна Бахтеєва зазначила, що вирішити проблеми галузі значною мірою дозволить прийняття низки законопроектів, підготовлених за ініціативою народних депутатів України - членів профільного парламентського Комітету. Серед таких документів, за її словами, - проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров´я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, запобігання фальсифікації лікарських засобів, про внесення змін до деяких законів щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів, про внесення змін до статті 17 Закону "Про лікарські засоби" щодо забезпечення проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів та наукових досліджень, про внесення змін до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Т.Бахтеєва також наголосила, що важливим є вжиття законодавчих заходів з недопущення підвищення цін на лікарські засоби, і висловила переконання, що одним з таких заходів мало б бути запровадження 10-відсоткової ставки ПДВ на лікарські засоби, "оскільки Україна одна з небагатьох країн світу, яка ще не запровадила такий податок". На думку народного депутата, цей крок дозволить посилити митний контроль за імпортом ліків та зробить невигідним штучне завищення цін на них до моменту перетину ними митного кордону.

Підсумовуючи,голова Комітету підкреслила, зокрема, що "консолідація всіх гілок влади: Президента, парламенту і уряду надає унікальну можливість навести лад у цій сфері". За її словами, "поєднавши зусилля та виявивши максимальну відповідальність та цілеспрямованість, ми зможемо захистити населення України від неякісних ліків та зберегти здоров‘я українців".

Голова Державної служби України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками Олексій Соловьйов, торкнувшись питання подальшої розбудови системи контролю якості лікарських засобів, зазначив: "Це, насамперед, вдосконалення системи контролю якості відповідно до світових вимог, покращення матеріально-технічної бази, комплексна діяльність щодо контролю якості та профілактики порушень в цій сфері, на що має бути спрямована діяльність новоствореної Державної служби України з лікарських засобів".

Президент Національної академії медичних наук України Андрій Сердюк сказав, зокрема: "Ми загубили виробництво імунологічних та біологічних препаратів, тобто вакцин, продуктів біотехнології тощо. До зазначеного слід додати небажання багатьох фармвиробників йти на витрати і ризики, пов´язані з інноваційними розробками". Виправлення ситуації, за його словами, потребує модернізації науково-технічної бази відповідно до світових вимог щодо всіх видів досліджень лікарських засобів і особливо удосконалення нормативної бази.

На думку виступаючого, комплексне вирішення проблем можливе лише шляхом впровадження виваженої державної політики в галузі ліків, реалізація якої забезпечить законність, стабільність та розвиток фармацевтичної галузі і відповідних наукових досліджень.

Характеризуючи питання створення мережі соціальних аптек, науковець сказав: "В цих аптеках аналоги вітчизняних імпортозаміщуючих ліків стануть доступними людям з мінімальним достатком, водночас буде визначений перелік препаратів, які в обов´язковому порядку будуть закуповуватися за кордоном".

Підсумовуючи, А.Сердюк підкреслив: "Всі ми повинні сказати "ні" неймовірно величезній рекламі лікарських препаратів в засобах масової інформації. Національна академія медичних наук не залишається осторонь існуючих проблем і готова залучити до їх вирішення свій науковий потенціал".

Президент Асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій, наголосивши, що Україна є фармацевтичною державою, де створені і працюють за міжнародними стандартами потужні вітчизняні фармацевтичні компанії, продукція яких експортується в країни Європи, Північної Африки і Сходу, а загальний об´єм експорту складає більше 22 відсотків, зосередив увагу присутніх на проблемах, які гальмують розвиток галузі. "У статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" встановлено додатковий, після закінчення дії патенту, 5-тирічний термін, протягом якого український виробник не може виводити на ринок нові генеричні копії лікарських засобів. Однак, угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), до якої приєдналася Україна в зв´язку з набуттям членства в СОТ, не містить таких положень, і СОТ не вимагає цього від своїх членів. Враховуючи відсутність відповідних міжнародних зобов´язань України, така норма має бути вилучена, на наш погляд, шляхом внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби,"- сказав він.

Виступаючий наголосив також на тому, що у статті 17 Закону "Про лікарські засоби" існує правова прогалина щодо ввезення необхідної для розроблення нових вітчизняних лікарських засобів сировини. "Етап проведення фармацевтичної розробки є необхідною умовою розроблення лікарського препарату та нормативно-технічною вимогою, без виконання якої неможливе виробництво ліків",- сказав він. Водночас, за його словами, через відсутність прямої норми в Законі "Про лікарські засоби" вже понад півроку повністю зупинено ввезення такої сировини на митну територію України, а відтак припинено і розробку вітчизняних лікарських препаратів. На думку виступаючого, проблема може бути вирішена внесенням відповідних змін до статті 17 Закону "Про лікарські засоби", а саме: доповненням переліку підстав для ввезення на митну територію незареєстрованих лікарських засобів.

П.Багрій підкреслив також, що Асоціація виробників ліків України підтримує ініціативу Президента України та Прем'єр-міністра щодо імпортозаміщення. "Імпортозаміщення - це розвиток національної науки, фармацевтичної галузі і, безумовно, створення умов для стимулювання розміщення іноземними фармацевтичними компаніями власних виробництв на території України, або їх співпраці із вітчизняними фармацевтичними виробниками",- сказав він.

Народний депутат Павло Жебрівський, зокрема, зазначив наступне: "Чи потрібно сьогодні державі вкладати гроші у фармвиробництво? Я переконаний, що не потрібно". Виступаючий наголосив на тому, що за рахунок бюджету потрібно фінансувати фундаментальну науку, нанотехнології, біотехнології. "Прикладну науку бізнес готовий буде фінансувати, якщо будуть суттєві фундаментальні розробки",- підсумував доповідач.

Серед ключових проблем галузі виступаючі, зокрема, зазначили наступні: недосконалість законодавчої бази, відсутність стимулювання вітчизняних виробників ліків до розробки та впровадження нових оригінальних препаратів та нарощування експортного потенціалу, непрозорість системи державних закупівель для потреб охорони здоров´я, значне поширення на території України обігу фальсифікованої фармацевтичної продукції, необхідність вжиття додаткових заходів для належного забезпечення потреб населення у паліативній допомозі та доступу пацієнтів до знеболюючих лікарських засобів тощо.

Перший заступник міністра охорони здоров'я України Раїса Моісеєнко відповіла на запитання присутніх. Зокрема, характеризуючи діяльність МОЗ в галузі координації роботи аптечних закладів, виступаючий сказала, що саме для цього було створено Державну службу лікарських засобів. "І, по суті, ті інспекції, які сьогодні тут присутні, уповноважені цим займатися, питання просто в тому, наскільки ефективно вона спрацьовує, ця система",- сказала заступник міністра.

Підсумовуючи роботу учасників слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, зокрема, зазначив: "У сфері виробництва та обігу фармакологічних препаратів є три складові: виробники, реалізатори і найбільша, найголовніша складова - це споживачі". А. Мартинюк висловив жаль з приводу того, що "в ході нашої розмови ми найменше думок від споживачів почули". "Але я думаю, що всі в цій залі розуміють, що головне ваше призначення і направлення - працювати саме на споживача",- наголосив головуючий.

А.Мартинюк сказав також: "Я хотів би, щоб всі пропозиції, які є в проекті рекомендацій щодо законодавчого забезпечення, і те, що прозвучало у виступаючих, звелися до однієї пропозиції, а саме: розробити об´єднаний законопроект про внесення необхідних змін до тих законів, які сьогодні діють у фармацевтичній галузі".

Головуючий привітав присутніх із Днем медичного працівника, який наближається, та висловив упевненість в тому, що всі пропозиції, висловлені під час слухань, будуть опрацьовані у профільному парламентському Комітеті та включені до Рекомендацій парламентських слухань, які Верховна Рада затвердить окремою постановою.