Новини

10 серпня 2020, 15:20

Комітет з питань правової політики за період роботи першої-третьої сесій Верховної Ради IX скликання провів 32 засідання, на яких розглянув 248 питань

докладніше
10 серпня 2020, 13:30

Голова української делегації у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва Анна Пуртова взяла участь у 55-у засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС

докладніше
07 серпня 2020, 11:03

Комітет з питань аграрної та земельної політики протягом третьої сесії підготував ряд законів щодо земельних питань, зокрема, про обіг земель сільськогосподарського призначення

докладніше
07 серпня 2020, 10:05

Огляд головних тем «Голосу України» від 7 серпня

докладніше
07 серпня 2020, 09:15

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

докладніше
06 серпня 2020, 16:57

Комітет з питань економічного розвитку впродовж третьої сесії опрацював і подав на розгляд Верховної Ради України 35 законопроєктів

докладніше
06 серпня 2020, 09:54

Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня

докладніше
05 серпня 2020, 18:16

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики протягом другої та третьої сесії підготував пакет законопроєктів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму

докладніше
05 серпня 2020, 09:49

Огляд головних тем «Голосу України» від 5 серпня

докладніше
04 серпня 2020, 15:34

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за період третьої сесії провів 42 засідання, на яких розглянув 420 законопроектів та інших питань

докладніше
03 серпня 2020, 17:31

Завершено навчальний курс з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України

докладніше
03 серпня 2020, 17:30

На засіданні Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів ухвалено рішення щодо подальшого реагування на звернення представників бізнесу

докладніше
03 серпня 2020, 10:42

Комітет з питань молоді і спорту протягом третьої сесії продовжував законодавчу роботу у сфері державної молодіжної політики, національно-патріотичного виховання дітей та молоді, державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також забезпечення парламентського контролю за дотриманням законодавства України

докладніше
03 серпня 2020, 09:34

Проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи провів тренінг з мистецтва презентації для працівників Апарату Верховної Ради України

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

23 березня 2011, 18:17

23 березня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації"

Publish

Відкриваючи слухання, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, зокрема, що законодавча база щодо земельних питань нараховує 37 законів і 86 змін до законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу - 48, до Закону "Про оренду землі" - 22; а також 64 постанови Верховної Ради, 178 указів Президента України, 84 постанови Кабінету Міністрів і 758 відомчих актів. Водночас, В.Литвин наголосив, що "земля - це не економічна категорія, і, очевидно, до землі ми повинні підходити відповідально, враховуючи, що вона - не лише національне багатство і стратегічний ресурс України".

Характеризуючи проблеми запровадження у майбутньому ринку земель сільськогосподарського призначення, В.Литвин акцентував увагу присутніх на можливих позитивних і негативних наслідках такого кроку. "Коли ми говоримо про позитив, то, очевидно, він полягає в тому, що зняття мораторію на обіг сільськогосподарських земель матиме важливе інституціональне значення",- зазначив Голова Верховної Ради і підкреслив, що ринок земель дозволить землевласнику вибирати між виробництвом сільськогосподарської продукції на власній землі з її наступною ринковою реалізацією, передачею землі в орендне користування іншому сільськогосподарському товаровиробнику і продажем або заставою землі для отримання грошових надходжень.

За словами В.Литвина, до переваг запровадження ринку землі, очевидно, можна віднести і збільшення інвестиційних можливостей, зокрема, через розвиток іпотечного кредитування, а також той факт, що це позитивно вплине на ціни на ринку земельної оренди. Також, сказав він, завдяки розвитку земельного ринку поступово підвищиться рівень концентрації землеволодіння, що сприятиме зростанню земельних можливостей Аграрного фонду як об‘єкта оподаткування.

До можливих "загроз і викликів" керівник парламенту відніс зростання дефіциту землі, зазначивши, що відповідно до прогнозів фахівців, на рубежі XX - XXI століть "з'явилися нові форми колонізації країн шляхом начебто навіть цивілізованого глобального перерозподілу землі". В.Литвин також звернув увагу присутніх на такі небезпечні фактори, як експортна орієнтація виробництва в Україні, техногенне перевантаження, експлуатацію природної родючості землі.

В.Литвин закликав учасників дискусії "виходити з реального стану речей, з того, що землю розпаювали, акти на право приватної власності дали людям, не всім, але дали, виходити з того, що говорить Конституція, виходити з того, що записано у Земельному кодексі, і жити реаліями, а не ілюзіями".

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Микола Безуглий наголосив, що принципово важливим є системний підхід до бачення всієї проблеми земельних відносин на основі аналізу окремих взаємопов‘язаних і взаємообумовлених проблем розвитку як сільськогосподарського виробництва і сільських територій, так і аграрного сектора у цілому, і зазначив, що розглядати перспективи розвитку земельних відносин в Україні слід у контексті трьох базових аспектів його змісту, а саме: політичного, економічного і соціального.

За його словами, політичний аспект полягає у тому, що відповідно до статті 13 Конституції України земля є об‘єктом права власності українського народу, тобто належить народу на всій її території. Водночас, сказав виступаючий, приватна власність на землю поряд з державною і колективною була введена Законом "Про форми власності на землю" ще 30 січня 1992 року, у Земельному кодексі, прийнятому 25 жовтня 2001 року, до переліку суб‘єктів земельних відносин включені громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування і органи державної влади. Таким чином, підсумував заступник міністра, "у попередні роки законодавцем створені певні передумови для функціонування ринку сільськогосподарських земель, які можуть бути реалізовані при політичній консолідації поглядів виконавчої і законодавчої гілок влади, і будуть направлені на забезпечення ефективного її використання".

На думку М.Безуглого, економічний аспект полягає у забезпеченні розвитку земельних відносин, у завершенні їх реформування з метою створення найкращих організаційно-економічних умов стимулювання довгострокової реалізації земельної продуктивності, результатом якої буде збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. За його словами, створення умов для обігу земель та відповідальність виробників за дотримання блоку технологічних вимог у виробничому процесі має консолідувати і збільшити площу ріллі в обробітку та значно підвищити урожайність, змінити відношення суб‘єктів підприємницької діяльності до стану родючості ґрунтів.

Характеризуючи соціальний аспект земельної реформи, М.Безуглий зазначив, що його "необхідно розглядати в контексті аксіоми: селяни мають жити на землі, її обробляти та отримати від цієї діяльності дохід, здатний забезпечити гідні умови для духовного і культурного розвитку члена сільської громади".

Впровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, на думку заступника міністра, має призвести до того, що громадяни отримають можливість повністю реалізувати своє конституційне право на землю в частині вільного розпорядження земельною власністю, на законодавчому рівні врегулюється порядок проведення земельних торгів. М.Безуглий наголосив також, що у фінансово-економічному аспекті підтримки виробників продукції сільського господарства кардинально розшириться база кредитування під заставу землі або права її оренди. За його словами, міністерством розроблено принципово нову схему кредитування сільгосптоваровиробників, яка дозволить залучити у виробничу сферу більше 200 мільярдів гривень кредитних ресурсів на рік з річними ставками до 10 відсотків, що достатньо для фінансування як технічного переоснащення сільського господарства, так і запровадження нових високопродуктивних технологій. Крім цього, виступаючий сказав, що реалізація земельної реформи дозволить оптимізувати сільськогосподарське землеволодіння та землекористування сільських громад у напряму поширення середньотоварних господарств ринкового типу шляхом визначення науково обґрунтованих граничних площ для ведення товарного виробництва.

Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік наголосив: "Треба, щоби ми, запроваджуючи ринок землі, виправдали надії людей, які дуже чітко сформувалися сьогодні у суспільстві, - земля має назавжди залишитися для держави і для громадян України". На його думку, "ефективність сільськогосподарського виробництва має покращуватися, сільське господарство має виконати задачу, поставлену Президентом України, щодо отримання 80 мільйонів тон зерна в найближчій перспективі та щодо збільшення виробництва м‘яса і іншої тваринницької продукції". "Ми маємо внаслідок реформ і відміни мораторію зупинити вимирання сіл, навпаки, село в результаті земельної реформи має стати привабливішим для молоді, для жителів села", - наголосив голова Комітету.

Народний депутат висловив сподівання, що під час проведення парламентських слухань буде напрацьовано пропозиції щодо вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин, у тому числі тих, що повинні вирішуватися для запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення "на користь громадянам України і державі Україна".

Під час парламентських слухань наголошувалося, зокрема, що головним завданням земельної реформи в Україні, яка триває вже 20 років, є забезпечення продовольчої безпеки держави, підвищення продуктивності виробництва сільськогосподарської продукції. У складі земель держави із 60,3 млн. га майже 70,9% (42,8 млн. га) займають сільськогосподарські землі, 17,6% (10,6 млн. га) - лісові угіддя. Внаслідок реформування відбулася зміна структури земельного фонду по формах власності. Так, до початку земельної реформи (1990 рік) у державній власності перебувало 100% земельного фонду, в 1995 році частка державної власності зменшилась до 60,2% та виникли ще дві нові форми власності: колективна - 36,6 та приватна - 3,2, які в 2010 році становили - 48,5; 0,1 та 51,4 відсотків відповідно.

В процесі обговорення головуючий зачитав лист Асоціації фермерів та приватних землевласників України, автори якого вимагають наступне: "Виходячи із змісту положень Конституції України та враховуючи загрозу національній безпеці України, призначити проведення всеукраїнського референдуму щодо ринку земель сільськогосподарського призначення. Прийняти в першочерговому порядку і запровадити в життя закони про державний земельний кадастр, про державний іпотечний банк, про сільські товариства з регулювання земель сільськогосподарського призначення для здійснення об‘єктивного нагляду місцевими громадами за ринком земель та про особливо цінні землі. Забезпечити виконання чинних законів про землеустрій, про фермерське господарство, про особисте селянське господарство тощо. До запровадження вищезгаданої законодавчої бази та проведення всеукраїнського референдуму продовжити дію мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення".

Народний депутат Сергій Терещук наголосив, зокрема, на тому, що "відкладання запровадження ринку землі нічого не вирішить, уже відкладають 10 років" і закликав присутніх: "Давайте поставимо за мету справді зробити ті кроки, які дадуть можливість зберегти українське село і зберегти виробника". Народний депутат вніс пропозиції, згідно з якими необхідно "зробити плани землеустрою в кожному населеному пункті, створити спеціалізовану державну установу, яка здійснюватиме контроль за землями резерву і запасу, ввести поняття "неподільні суспільні масиви" обсягом 100 га, запровадити обмеження на користування землею одним суб‘єктом господарської діяльності".

Народний депутат Роман Ткач, зокрема, сказав: "Я за ринок землі, але я хочу, щоб цей ринок землі працював в повну юридичну силу" і наголосив, що ринок землі - це не тільки механізми купівлі-продажу, але й можливості міни, застави, оренди земельних ділянок. Ці можливості, на думку народного депутата, мають слугувати покращанню матеріального становища тих, хто працює на землі.

Учасники парламентських слухань зазначили також, що необхідно передусім зосередити увагу на прийнятті необхідних для зняття мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення законів, якими відповідно до пункту 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу є закони про ринок земель та про державний земельний кадастр. Це, на думку учасників заходу, дозволить запровадити цивілізований ринковий обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них, побудувати інформаційну основу системи гарантування державою прав власності на землю, та стане однією з передумов завершення земельної реформи в країні.

На думку учасників парламентських слухань, основними напрямами розвитку земельних відносин на найближчу перспективу є:

удосконалення системи державного управління земельними ресурсами;

завершення формування необхідної законодавчої та нормативної бази з питань земельних відносин;

створення передумов для повноцінного функціонування ринку землі, механізмів його регулювання та ефективного обігу земель сільськогосподарського призначення;

побудова інформаційної основи системи гарантування державою прав власності на землю шляхом створення єдиної автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру та відповідної земельно-інформаційної бази даних;

стратегічне планування використання земель та землеустрій, здійснення заходів з розмежування земель державної і комунальної власності, проведення інвентаризації земель та демаркації державного кордону;

завершення проведення нормативної грошової оцінки земель, створення системи економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель, активізація робіт зі створення інвестиційно-привабливого землекористування.

Підсумовуючи дискусію, В.Литвин, зокрема, наголосив: "Ми повинні виходити з того, що для нас земля або стане об‘єднуючим чинником, або вона буде слугувати для нас розбратом. Лінії поділу на цій основі нам допустити абсолютно не можна. Тому, мабуть, всі проблеми, які сьогодні порушувалися, свідчать про те, що земельна проблема набуває більшої гостроти, і ми повинні очолити процес і скерувати його в правильному напрямку, і підказати, і допомогти в цьому плані Верховній Раді України".

За підсумками парламентських слухань Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин має розробити рекомендації, які будуть обговорені в сесійній залі і, у разі схвалення народними депутатами, затверджені відповідною постановою.