Новини

10 серпня 2020, 15:20

Комітет з питань правової політики за період роботи першої-третьої сесій Верховної Ради IX скликання провів 32 засідання, на яких розглянув 248 питань

докладніше
10 серпня 2020, 13:30

Голова української делегації у Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва Анна Пуртова взяла участь у 55-у засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС

докладніше
07 серпня 2020, 11:03

Комітет з питань аграрної та земельної політики протягом третьої сесії підготував ряд законів щодо земельних питань, зокрема, про обіг земель сільськогосподарського призначення

докладніше
07 серпня 2020, 10:05

Огляд головних тем «Голосу України» від 7 серпня

докладніше
07 серпня 2020, 09:15

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

докладніше
06 серпня 2020, 16:57

Комітет з питань економічного розвитку впродовж третьої сесії опрацював і подав на розгляд Верховної Ради України 35 законопроєктів

докладніше
06 серпня 2020, 09:54

Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня

докладніше
05 серпня 2020, 18:16

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики протягом другої та третьої сесії підготував пакет законопроєктів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму

докладніше
05 серпня 2020, 09:49

Огляд головних тем «Голосу України» від 5 серпня

докладніше
04 серпня 2020, 15:34

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів за період третьої сесії провів 42 засідання, на яких розглянув 420 законопроектів та інших питань

докладніше
03 серпня 2020, 17:31

Завершено навчальний курс з підвищення комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України

докладніше
03 серпня 2020, 17:30

На засіданні Тимчасової спеціальної комісії з питань захисту прав інвесторів ухвалено рішення щодо подальшого реагування на звернення представників бізнесу

докладніше
03 серпня 2020, 10:42

Комітет з питань молоді і спорту протягом третьої сесії продовжував законодавчу роботу у сфері державної молодіжної політики, національно-патріотичного виховання дітей та молоді, державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також забезпечення парламентського контролю за дотриманням законодавства України

докладніше
03 серпня 2020, 09:34

Проєкт ЄС-ПРООН з парламентської реформи провів тренінг з мистецтва презентації для працівників Апарату Верховної Ради України

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

13 січня 2011, 12:45

12 січня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні та запровадження державної монополії на цю діяльність"

Publish

Відкриваючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко підкреслив, що  стабілізація нарощування видобування нафти і газу і забезпечення на цій основі потреб нашої держави в енергоносіях є надзвичайно важливою, оскільки вона зменшує залежність України від імпортних поставок і створює передумови енергетичної незалежності держави та зміцнення засад і економіки. Вирішення цього завдання, наголосив М.Томенко, можливе через підвищення обсягів та ефективності геологопошукових робіт, відкриття нових родовищ та нових газоносних горизонтів на існуючих родовищ.

На думку заступника Голови Верховної Ради України, "здійснити це можливо при належному фінансуванні перспективних робіт, зосередженні зусиль і фінансових потоків у напрямку забезпечення щорічного приросту ресурсної бази вуглеводнів, а світовий досвід свідчить, що він у два-три рази повинен перевищувати обсяги видобутку".

М.Томенко підкреслив, що проблема обговорення за останні роки у Верховній Раді була предметом уваги народних депутатів і тому схвалено цілу низку законів стосовно нафтогазової галузі. Зокрема, у 2009 році було прийнято закон щодо видобування газу, метану, вугільних родовищ,  на порядку денному - необхідні законодавчі кроки відносно видобування сланцевого газу, поклади якого в Україні значні. Однак, зазначив заступник Голови Верховної Ради України,  вже зараз можна говорити про неврегульованість або ж неналежне врахування потреб нафтогазової галузі, особливо її розвитку у податковому, земельному законодавстві, в бюджетному плануванні.

Заступник Міністра палива та енергетики України Ігор Кирюшин у своїй доповіді підкреслив, що сьогодні одним з шляхів зміцнення енергетичної незалежності держави є збільшення власного видобутку нафти і природного газу. Власний видобуток газу по Україні в 2010 році склав понад 20,1 мільярдів кубічних метрів та нафти з конденсатом 3 з половиною мільйони тонн.

Він зазначив, що в останні роки майже 80 відсотків обсягів пошуково-розвідувального буріння на нафту і газ в Україні і 90 відсотків приросту розвіданих запасів вуглеводнів забезпечує НАК "Нафтогаз України". В Україні нараховується 385 родовищ нафти та газу, більша частина яких є комплексними. Родовища нафти і газу в Україні зосереджені в трьох регіонах: східному - 228 родовищ, західному - 112, та південному - 45 родовищ.

За його словами, початкові видобувні запаси вуглеводнів на родовищах України складають біля 9 трильйонів метрів кубічних газу в газовому еквіваленті, а нерозвідані як база для нарощування - біля 6 трильйонів метрів кубічних в газовому еквіваленті, з них нафто- і газовий конденсат складають 1 трильйон тонн. Головною складовою підтримання збільшення рівня видобутку вуглеводнів є відкриття нових родовищ та відкриття неіснуючих нових газоносних горизонтів за рахунок ущільнення сітки буріння.

Доповідач зауважив, що протягом 90-х років ресурсна база майже не відновлювалася, оскільки рівень видобутку газу набагато перевищував приріст нових розвіданих запасів. "Проїдання запасів 50-80-х років зупинилося тільки у 2000 році, коли вперше приріст  запасів  газу перебільшив його поточний видобуток, відтоді з´явилися підстави для зростання видобутку природного  газу  в Україні на більш-менш віддалену перспективу", - наголосив І. Кирюшин.

Він звернув увагу на необхідність певних  змін  у плануванні розвитку  геологорозвідувальних робіт, які перш  за все стосуються використання ресурсної бази  вуглеводів та обсягів глибокого буріння, які повинні відповідати визначенню кількістю  ресурсів  цієї бази  по видах вуглеводів, окремо на нафту  і окремо на вільний газ. При цьому головним завданням є  обґрунтування обсягів буріння, які в ринкових умовах повинні відповідати не середньостатистичним показникам попередніх років, а рентабельній часті перспективних локалізованих прогнозних ресурсів.

Доповідач наголосив, що обсяги сейсморозвідки глибокого буріння повинні бути реальними і враховувати наступні умови і особливості: значне погіршення якості підготовки структур об´єктів до глибокого буріння та їх невеликі перспективні ресурси, категорія С3,  вимагає проведення попередньо геологічно-економічної оцінки кожного об´єкта і виключення з їх переліку економічно нерентабельних; слід максимально використовувати поточні ресурси вуглеводнів на глибинах до 4-4,5 кілометрів; потребують поліпшення показники глибокого буріння за рахунок покращення якісної характеристики і кількості резервного фонду структур; поновлення технічного стану сейсморозвідки та математичної обробки отриманої інформації в комплексі з науковим обґрунтуванням  дає можливість очікувати більш достовірні дані про пошукові об´єкти.

Під час доповіді підкреслювалося, що суттєво перешкоджає діяльності підприємств ситуація, яка склалася з видачею спеціальних дозволів на користування надрами. "Приріст запасів значною мірою залежить від нових площ, які відводяться в пошуковобуріння в межах отриманих спеціальних дозволів. Для забезпечення підготовки структур пошукового буріння, наприклад, НАК «НафтогазУкраїни» повинна щорічно отримувати не менш, ніж двократний запас площ для проведення на них польових геофізичних робіт і вибору серед них найбільш перспективних".

Окрім того, зазначив доповідач, щорічно виникає необхідність продовження терміну дії ліцензії через надання їх на короткий термін, 5 років: для забезпечення нормального проведення необхідних обсягів геологорозвідувальних робіт необхідно отримувати щорічно 60-70 спеціальних дозволів на геологічне вивчення ділянок надр. Існуюча неузгодженість деяких нормативних актів призводить практично до сповільнення процесу отримання спеціальних дозволів на користування надрами.

На думку І. Кирюшина, з метою стабільного розвитку економіки України та підвищення рівня енергетичної безпеки держави, необхідно прискорити розв´язання проблеми надійного забезпечення країни вуглеводними ресурсами, "цілком очевидно, що на сьогодні це збільшення власного видобутку вуглеводів для освоєння, та освоєння вуглеводних ресурсів українського сектора акваторії Чорного і Азовського морів".

Директор Чернігівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту, член-кореспондент Академії наук України Олександр Лукін зауважив, що протягом останніх 10 років щорічний приріст запасів газу ледве покриває його видобуток, а приріст запасів нафти в останні роки почав відставати від її видобутку.

Він також звернув увагу на те, що вкрай несприятлива ситуація склалася в галузі геофізичної розвідки, зокрема сейсморозвідки, що необхідно в значних обсягах для нарощування фонду нафтогазоперспективних об´єктів та підвищення ефективності локального прогнозу нафтогазоносності, і нагадав відомий принцип освоєння вуглеводневого потенціалу надр, згідно з яким близько 70 відсотків прибутку необхідно витрачати на геолого-геофізичні дослідження з метою оцінки нових перспективних зон, ділянок і об´єктів.

За його словами, майже половина із 5,5 мільярдів нерозвіданих ресурсів пов´язана з надрами Східного регіону, значна кількість великих та середніх родовищ має бути відкрита в Азово-Чорноморському регіоні, причому в Чорному морі існує велика ймовірність відкриття також родовищ-гігантів. Є певні перспективи відкриття значних за запасами родовищ піднасувної частини Передкарпаття (Карпатський автохтон) та в інших ділянках Західного регіону, великі території якого, зокрема Волино-Поділля, характеризуються дуже низькою щільністю буріння.

О.Лукін підкреслив, що ступінь освоєння початкових сумарних видобувних ресурсів становить: в Східному регіоні - 58 відсотків, в Західному 45, в Південному 8, а в цілому по Україні - 37 відсотків: за умови належного організаційного, економічного та  технологічного стану галузі в найближчі 10-15 років в Україні може бути видобуто з традиційних родовищ на помірних глибинах  не менше вуглеводневої сировини, ніж було видобуто за весь попередній час експлуатації українських надр.

Доповідач також зазначив, що розробка основних напрямків освоєння вуглеводневого потенціалу надр належить до першочергових найважливіших завдань, що стоять перед наукою та промисловістю України, особливо  підкреслив їх наукоємність. Водночас, він звернув увагу на неухильне зменшення кількості фахівців нафтогазової галузі. "І це  при тому, що для України немає більш актуальної проблеми ніж приріст розвіданих запасів природної вуглеводневої сировини і відродження паливно-енергетичного комплексу, що в свою чергу є запорукою науково-технічного та економічного прогресу держави", - підкреслив він.

"Особливо слід підкреслити важливість ролі державних важелів в забезпеченні високого рівня наукового, регіонального, зонального і локального прогнозу нафтогазоносності, наукового супроводу геологорозвідувальних робіт в освоєнні та застосуванні нових сучасних технологій пошуку, розвідки та розробки", - наголосив доповідач.

Перший заступник голови парламентського Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Кунченко також підкреслив, що сьогодні перспективним регіоном пошуку і освоєння нових родовищ в Україні є шельф Чорного і Азовського морів, проте немає відповідної державної програми.

Він зазначив, що до альтернативних джерел вуглеводневої сировини відноситься вугільний газ метан і сланцевий газ, які характеризуються різними гірничогеологічними умовами залягання і формування, і потребують різних методів їх пошуків, розвідки, розробки, здобичі і витрат на освоєння.

Виступаючий нагадав, що у 2009 році парламентом був прийнятий закон про газ метан вугільних родовищ. Він зазначив, що цей закон розклав питання здобичі газу вугільних родовищ по напрямах його використання і надав низку податкових пільг з метою стимулювання здобичі цього ресурсу. Стосовно сланцевого газу поки відсутня оцінка прогнозних і перспективних його ресурсів як по окремих нафтогазоносних басейнах, так і по Україні в цілому. У Україні добувна галузь є однією з небагатьох галузей, де і донині домінує державний сектор, хоча офіційно не є монополією держави. Держава регулює діяльність вітчизняної нафтогазовидобувної галузі, надаючи компаніям дозвіл на право користування надрами, частинка недержавних компаній в об'ємі здобичі вуглеводнів складає менше 10 відсотків.

Народний депутат наголосив, що прихильники впровадження державної монополії на здобич вуглеводнів вважають, що повний держконтроль над внутрішнім газовим ринком позитивно вплине на зміцнення енергетичної безпеки України. Але при цьому треба враховувати, що встановлення нового порядку призведе до зменшення об'ємів залучення інвестицій в галузь і зниження об'ємів здобичі.

О.Кунченко зазначив, що як для вітчизняних добувних компаній, так і для приватних інвесторів важливим є відпрацювання чіткого механізму видачі дозволів, ліцензій на право користування надрами. "Експерти вважають, здобич вуглеводня в Україні - галузь з високим ступенем ризику, не тільки через складні геологічні умови, але і в деякій мірі через неефективне законодавство у сфері використання надр, що призводить до проблем в багатьох компаніях. Базовим законом, який регулює відносини, пов'язані з особливостями здобичі, використання природного газу, нафти, розвитком конкурентних відносин в нафтогазовій галузі, захисті прав всіх суб'єктів відносин, які виникають при геологічному вивченні надр, їх розробкою є Закон "Про нафту і газ",- наголосив він. Також він зауважив, що "відносини у добувній галузі регулюються  Земельним і Податковим кодексами, Кодексом України   "Про надра", законами про принципи функціонування  ринку  природного газу, про газ метан, вугільні родовища, про місцеве самоврядування, про оренду землі".

За його словами, "надані профільними підприємствами матеріали до  рекомендацій парламентських слухань свідчать про доцільність перегляду деяких положень чинних законодавчих актів, зокрема, доцільності розглянути зміни до Земельного кодексу України щодо спрощення процедури  відведення земельних ділянок під будівництво  об'єктів нафтогазового комплексу, Кодексу про надра і  Закону "Про місцеве самоврядування" щодо відміни, узгодження, надання дозволу на користування ділянками нафтогазоносних надр, які містять стратегічно важливі  для економіки України корисні копалини, з обласними і місцевими радами".

Заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Горошкевич  підкреслив, що, згідно із Законом "Про Державний бюджет на 2011 рік" геологорозвідувальні роботи вперше за багато років будуть фінансуватися не за рахунок цільових відрахувань до спецфонду, а за рахунок Загального фонду бюджету, що "неминуче призведе до подальшого зменшення бюджетного фінансування пошукових робіт, а відповідно і до зниження приросту запасів корисних копалин, в тому числі нафти і газу". На його думку, в таких умовах особливо важливою є концентрація фінансових ресурсів бюджету та коштів державних нафтогазових компаній на пріоритетних проектах, які можуть уже в найближчій перспективі привести до значного збільшення запасів та обсягів видобутку вуглеводнів.

Він також акцентував увагу на тому, що одним із таких напрямків є робота на шельфі Чорного та Азовського морів. "Навіть при абсолютно недостатніх обсягах пошукових робіт українські геологи оцінюють вуглеводневий потенціал шельфу в більш, ніж 1,6 мільярдів тон умовного палива, при цьому до двох третин запасів розташовано на глибоководних ділянках, де, на жаль, на сьогодні через брак коштів, необхідних технологій та досвіду державні нафто- та газовидобувні компанії працювати не можуть", - зазначив виступаючий.

На його думку, запроваджувати державну монополію на пошук та видобуток вуглеводнів на шельфі на разі недоцільно.  "Навпаки, варто визначити стратегію щодо можливого  залучення недержавних інвестицій щодо освоєння  вуглеводневого потенціалу шельфу Чорного моря, тим більше, що останнім часом не тільки такі наші сусіди як Туреччина, Румунія та Болгарія залучили мільярди доларів інвестицій провідних світових нафтогазових компаній в пошук та видобуток вуглеводнів у  своїх секторах шельфу Чорного моря, але і Російська Федерація також останнім часом активно сприяє укладенню з своїми державними компаніями угод про розподіл продукції родовищ на чорноморському шельфі із західними компаніями".

Секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Гордієнко підкреслив, що розгляд даного питання ініціювала фракція Компартії України.

Він також зазначив, що Рахункова палата України в минулому році провела аудит виконання повноважень державними органами влади по забезпеченню повноти нарахування та своєчасності надходження рентних платежів за видобуток вуглеводнів до бюджету України. "Перевіркою було встановлено, що в країні відсутня ефективна система оподаткування нафтогазовидобувної галузі, яка б забезпечувала стягнення в інтересах самої держави відповідної рентної плати за власні природні ресурси, яка б сприяла та стимулювала інвестування в розвиток галузі, а відповідно воно б призводило до розширення податкової бази і стабілізації надходження рентних платежів до Державного бюджету", - підкреслив народний депутат.

На підтвердження С.Гордієнко навів деякі статистичні дані. Зокрема, згідно з такими даними, валові доходи підприємств нафтогазовидобувної галузі збільшилися в 2009 році практично на один мільярд, тобто на 3,2 відсотки  порівняно з 2008 роком. В той же час, фактичні надходження рентних платежів за видобуток вуглеводнів у держбюджет скоротилися із 7,4 мільярди гривень до 4,7  у 2009 році. Лише по  рентній платі за видобуток нафти платежі зменшилися майже на два мільярди гривень. Рівень податкового навантаження в цілому по галузі скоротився на 20 процентних пунктів.

Доповідач звернув увагу на те, що "наведені цифри переконливо свідчать, що діюча система стягнення рентних платежів дає можливості нафтогазовим компаніям отримувати надприбутки, а держава при цьому втрачає значну частину доходу від видобутку саме корисних копалин, які належать всьому українському народу, а не окремим  особам".

Учасники парламентських слухань обговорили також проблеми щодо розрахунків за спожитий газ, питання податкової політики.

Було також внесено пропозицію щодо прийняття Верховною Радою України проекту Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України"  щодо спрощення процедури надання  земельних ділянок  для будівництва  нафтових і газових свердловин до 5-6 місяців або внесенні змін  і доповнень до Земельного кодексу України щодо встановлення особистих земельних  сервітутів для забезпечення видобутку вуглеводів, розгляду Верховною Радою  України  проекту закону "Про внесення змін до Закону "Про оренду землі", що регулює визначення граничного розміру орендної плати  за земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної форми власності.

Також учасники слухань внесли пропозиції щодо необхідності розширення норм статей 14 і 15 Закону "Про нафту і газ", закріпивши переважне право надрокористувача,  який за власні кошти здійснив розвідку родовища, на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою  видобування вуглеводнів, передбачивши безперервність процесу надрокористування.

Окрім того, наголошувалося на необхідності передбачити можливість надання державним підприємствам, що реалізують газ за фіксованими цінами спеціальних дозволів не користування надрами першочергово без проведення аукціону.

Завершуючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко звернувся до комітетів, які займалися організацією парламентських слухань, з пропозицію доопрацювати рекомендації парламентських слухань та  визначити у них "план наших дій".