Новини

16 серпня 2019, 15:37

Програма РАДА провела для новообраних народних депутатів тренінг, присвячений Регламенту Верховної Ради України

докладніше
15 серпня 2019, 19:40

Підготовча депутатська група вивчила пропозиції, напрацьовані підгрупами з організації роботи Верховної Ради IX скликання (відео)

докладніше
15 серпня 2019, 10:00

Проводиться акредитація до Верховної Ради України IX скликання

докладніше
14 серпня 2019, 18:54

І. Геращенко та А. Герасимов висловились проти ліквідації Комітету у справах ветеранів та створення Комітету з прав людини та реінтеграції окупованих територій

докладніше
14 серпня 2019, 12:40

У Верховній Раді відбулося чергове засідання Підготовчої депутатської групи (відео)

докладніше
13 серпня 2019, 16:00

Комітет з питань культури і духовності у Верховній Раді VIII скликання було визначено головним з опрацювання 322 проектів законів та постанов

докладніше
12 серпня 2019, 16:00

Комітет у закордонних справах у Верховній Раді VIII скликання проводив роботу з оновлення й вдосконалення законодавчої бази зовнішньополітичної діяльності України, включаючи парламентську експертизу та підготовку до ратифікації міжнародних договорів

докладніше
09 серпня 2019, 18:00

29 серпня відбудеться урочисте засідання Верховної Ради України IX скликання (відео)

докладніше
09 серпня 2019, 17:55

Перший заступник голови Верховної Ради, представник ПП «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко взяла участь роботі засідання депутатської групи з підготовки до роботи Верховної Ради ІХ-го скликання

докладніше
09 серпня 2019, 15:01

Програма РАДА розпочала серію тренінгів для новообраних народних депутатів

докладніше
08 серпня 2019, 15:31

Перше засідання Підготовчої депутатської групи

докладніше
07 серпня 2019, 16:32

Комітет з питань охорони здоров’я протягом своєї діяльності у Верховній Раді VIII скликання провів 70 засідань «круглих столів» з обговорення суспільно значущих проблем

докладніше
06 серпня 2019, 16:04

Комітет з питань запобігання і протидії корупції під час роботи Верховної Ради VIII скликання підготував 7039 експертних висновків до законопроектів щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства

докладніше
05 серпня 2019, 16:00

Заява Комітету у закордонних справах у зв’язку з припиненням дії Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

10 червня 2010, 14:30

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання"

Publish

У слуханнях взяли участь представники відповідних міністерств і відомств, Національної академії наук України і Академії педагогічних наук України, громадських організацій, керівники місцевих органів влади, ректори вищих навчальних закладів, директори шкіл, вчителі.

Головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк привітав учасників слухань і повідомив, що за наполегливою рекомендацією Міністерства освіти на засіданні Кабінету Міністрів прийнято рішення щодо одержання учителями в повному обсязі у цьому році відпускних виплат, виходячи із нарахувань щодо підвищеної заробітної плати.

А.Мартинюк зазначив, що проблема, запропонована до обговорення на парламентських слуханнях, є надзвичайно важливою для нашого суспільства. Він також підкреслив, що від цієї розмови, від пропозицій, на основі яких потім Верховною Радою будуть прийняті рекомендації, буде залежати її вирішення "практично доля кожної сім´ї, бо так чи інакше майже кожна наша сім´я, чи то ще діти вчаться, чи вже онуки вчаться, але має до цього безпосереднє відношення". Зокрема, А.Мартинюк навів дані щодо співвідношення кількості осіб, які отримали атестати про середню освіту минулого року (391 тисяча) кількості осіб, які стали минулого року студентами вузів тільки ІІІ-ІV рівнів акредитації (370 тисяч) і зауважив, що "дуже швидко у вузи будуть приймати більше студентів, ніж ви, працівники школи, будете їх випускати". На думку Першого заступника Голови Верховної Ради України, перехід на 12-річну систему "ще більше поглибить цю проблему".

У своїй доповіді міністр освіти і науки України Дмитро Табачник зазначив, що перехід на 12-річний термін навчання визначений статтею 12 Закону "Про загальну середню освіту". Концептуальні засади 12-річної освіти розроблялися і ухвалювалися в роки стрімкого економічного зростання країни, коли держава мала найвищі темпи розвитку в Європі, а деякі роки - і в світі. Економічної кризи ніхто не прогнозував. Зараз реалії свідчать, що Україна замикає першу сотню країн світу за рівнем використання інформаційно-комунікаційних технологій. При цьому, конкурсний відбір підручників не забезпечив підвищення їх якості, оновлення змісту освіти пішло іноді шляхом перевантаження навчальних програм, реформування системи підготовки вчителів так і не було проведено. Однак, за останні 2 роки були повністю заморожені всі державні програми в освітній галузі. Справедливе гасло: "Рівний доступ до якісної освіти" - так і залишилось лише гаслом, - зазначив міністр.

Щодо міжнародного аспекту Д.Табачник підкреслив, що терміни навчання для здобуття повної загальної середньої освіти складають 11-13 років у багатьох країнах. Він процитував відповідь на звернення міністерства до Директорату з питань освіти, культури, спадщини, молоді і спорту Ради Європи за підписом генерального директора Габріели Батіані Драгоні щодо того, що Рада Європи не має чітких рекомендацій щодо тривалості обов´язкової освіти в школах, яка складає від 11 до 13 років. Багато європейських країн мають 12-річну освіту. Пояснювальна доповідь Лісабонської конвенції передбачає, що різниця в один рік в той чи інший бік не є суттєвою причиною для невизнання кваліфікацій, які дають доступ до вищої освіти. Окрім того, на думку Д.Табачника, більш коректно порівнювати не кількість років навчання, а кількість навчальних годин, оскільки тривалість навчального року, кількість уроків, кількість днів на канікулах в багатьох країнах є зовсім різною.

Як позитивне нововведення міністр освіти і науки оцінив запровадження профільного навчання, адже, на його думку, саме профілізація старшої школи дає шанс створити найсприятливіші умови для диференційованого навчання старшокласників, забезпечити їм свідомий вибір професії, допомогти школі перебороти певну закритість, об´єднавши ресурси та зусилля з іншими навчальними закладами, і професійно-технічними, вищими, міжшкільними навчально-виробничими комбінатами тощо, а в перспективі - і з потенційними роботодавцями. Мотивацією переходу на 12-річний термін навчання було і збереження здоров´я школярів, яке забезпечувалося унормуванням навчального навантаження переходом на п´ятиденний тиждень.

Водночас, зауважив Д.Табачник, попри позитивні тенденції в розробленні і впровадженні навчальних планів і програм 12-річної школи, вони все ще залишаються переобтяженими інформативним матеріалом.

Окрім того, на думку міністра, слід кардинально перебудувати роботу педагогічних університетів і інститутів післядипломної освіти (відповідне реформування є в найближчих планах Міністерства освіти). Також в переважній більшості регіонів існує гостра проблема забезпечення шкіл педагогічними кадрами, а також не менш гостра проблема - старіння педагогічних кадрів.

Д.Табачник підкреслив, що завдання, які покладалися на Міністерство освіти і науки для переходу на новий зміст, структуру та термін навчання у переважній більшості виконані. Розроблено необхідні нормативні документи, нові навчальні плани і програми, триває друк підручників. Міністерство звернулось до керівників всіх без винятку регіонів України з проханням проаналізувати стан готовності навчальних закладів до такого переходу. Дванадцятирічна школа потребує значно більших видатків на комп´ютеризацію шкіл, збільшить кількість учнів та вчителів, яких необхідно підвозити до місць навчання. Збільшення вікової різниці між учнями до 12, 13 років потребує вирішення питання щодо відокремлення початкової школи в самостійну навчальну структуру, яка повинна мати окреме приміщення, що є міжнародною практикою, зазначив міністр.

Окрім того, 12-річне навчання потребує значно більшого фінансування денних загальноосвітніх шкіл. З розрахунку бюджетного нормативу на одного учня воно становитиме майже 1,5 мільярдів гривень. Загалом загальна вартість дванадцятого року для держави складе понад 4 мільярди. До цих витрат також слід додати і збільшення вартості підготовки фахівців у професійно-технічних навчальних закладах, яка за розрахунками збільшиться на 36 відсотків або на 1,7 мільярдів і складе 6,4 мільярдів гривень.

З огляду на викладене, Міністерство освіти і науки пропонує два варіанти подальшого розвитку загальної середньої освіти: перший - зупинитися на 11-річному терміні навчання з одночасним запровадженням обов´язкової передшкільної освіти (один рік) і зберігши кращі ідеї 12-тирічної школи: профільне навчання, можливість отримання професії тощо; 2) другий (паліативний) - дозволити місцевим радам самостійно приймати рішення про термін здобуття повної загальної і середньої освіти за програмою 11 або 12 років. Д.Табачник зазначив, що він не прихильник другого варіанту, але вирішальним при прийнятті рішення має бути стан матеріального, фінансового, навчально-методичного, кадрового забезпечення кожного конкретного закладу та рівень підготовки учнів.

Виступаючи із співдоповіддю, Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Полохало наголосив, що "сьогодні в нашій державі, на жаль, лише декларується, що освіта є основою майбутнього інформаційного суспільства, суспільства знань, а на практиці примітивний економічний детермінізм нинішньої виконавчої влади означає, що освіта, наука, інноваційна галузь фактично відсувається на периферійні напрямки внутрішньої політики держави".

Він підкреслив, що у особливо важкому становищі сьогодні знаходиться середня освіта. "Якщо все залишиться без змін, то не так вже й важливо, як ми прийматимемо випускників до вузів - через тести, через співбесіди, екзамени чи без них, це взагалі стане другорядним питанням, яке чомусь сьогодні є предметом політичних спекуляцій, що лише відволікає увагу від реального стану середньої освіти замість змістовного, а не декоративного її реформування", - підкреслив народний депутат.

В.Полохало повідомив, що за офіційними даними, які надійшли до Комітету, існує гостра потреба зміцнення матеріально-технічної бази шкіл, налагодження випуску підручників, методичних посібників, вдосконалення законодавчої бази в цій сфері, підвищення соціального статусу вчителя, приведення його заробітної плати у відповідність із суспільною вимогою педагогічної праці тощо.

Однак, наголосив голова Комітету, не можуть не насторожувати деякі позиції, які містяться в Програмі економічних реформ на 2010 - 2014 роки, розміщеній на сайті Президента України, щодо оптимізації мережі шкіл, розробки і переходу до єдиного стандарту вартості навчання одного учня. На думку В.Полохала, за цим стоїть позбавлення шкіл гарантованого державного фінансування в повному обсязі. "Кошти будуть виділятися в залежності від кількості учнів в межах гарантованого державного ліміту, безплатний ліміт включатиме мінімум навчальних годин, зникне кожна четверта школа, батькам всупереч Конституції України і Закону "Про освіту" доведеться доплачувати за повноту середньої освіти", - підкреслив він.

За словами народного депутата, інформаційні матеріали з областей показують, що на регіональному рівні розуміють переваги запровадження 12-річної школи, але "з наближенням до повного запровадження 12-річного терміну навчання в українському суспільстві почали з`являтися кричні оцінки запропонованої реформи, особливо ця тема коньюктурно використовувалась під час президентської компанії 2009 року".

В. Полохало висловив переконання, що повернення до 10-річної школи призведе до міжнародного невизнання атестатів та дипломів у зв`язку з порушенням рекомендацій ЮНЕСКО про щонайменше 12-річний термін здобуття середньої освіти. Він зазначив, що у Фінляндії, яка є сьогодні лідером за якістю середньої освіти в Європі, тривалість навчання для здобуття середньої освіти 14 років, у Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Румунії та інших країнах - 13 років, в Австрії,Іспанії, Швеції, Болгарії, Латвії, Литві - 12 років, 11 років - в Білорусі та Росії. Окрім того, на його переконання, повернення до 10-річної школи "призведе до того, що безробітними стануть понад 100 тисяч учителів, виникне потреба у заміні понад 95 млн. примірників підручників".

Голова Комітету наголосив, що перед ухваленням рішення необхідно провести обговорення науковцями-спеціалістами за участю провідних педагогів-практиків, управлінців освіти, громадськості з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду. "Інший шлях - це лише авторитарне адміністрування" - наголосив він.

Президент Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії наук Василь Кремінь у своєму виступі висловив переконання, що встановлення 12-річного терміну навчання в школі було своєчасним і прогресивним кроком. Він зазначив, що дванадцятирічний термін навчання в школі є нині тим оптимальним мінімумом, який разом з іншими факторами зможе забезпечити Україні достатній рівень конкурентоздатності в Європі і в світі, прискорити процес інтеграції нашої країни до об´єднаної Європи. "Повертатися назад від дванадцятирічки в минуле, після того, як пройдено три чверті шляху - дев´ять років, м´яко кажучи, не зовсім логічно",- наголосив він.

Перший Президент України, голова наглядової ради Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Кравчук підкреслив, "що аби ми за роки незалежності вирішили три основні проблеми: забезпечили належне фінансування школи, матеріально-технічну базу і статус і зарплату вчителя, належну, як в інших країнах, то ми сьогодні не шукали б і не реформували, а вирішували б кардинальні питання щодо покращення того, що у нас є". Він підкреслив, що в Законі "Про освіту", який першим прийняла Верховна Рада після здобуття незалежності, наголошується, що основні напрями, політику в освіті визначає лише Верховна Рада. "Нарешті треба навести порядок в державі, де поважають закон, Конституцію і виконують кожний те, що йому потрібно, кожний молотить свого снопа і пре свого плуга", - зауважив Л.Кравчук.

Учасники парламентських слухань висловили свої думки стосовно переходу на 12-річний термін навчання.

Обговорювалися також питання вищої школи, для якої надзвичайно актуальною залишається проблема якості вищої освіти, забезпечення конкурентоспроможності випускників, що випливає з поліпшення діяльності середньої школи.

Зокрема, зазначалося, що сьогодні відсутня програма підвищення кваліфікації учителів насамперед з предметів, які є основами фундаментальних наук: фізики, хімії, біології, математики. Висловлювалася ідея щодо започаткування на базі відповідних факультетів курсів підвищення кваліфікації, літніх шкіл, в яких під час шкільних канікул провідні вчені та викладачі читатимуть вчителям лекції з сучасних проблем конкретних наук.

Також, на думку учасників засідання, безперервні реформи не сприятимуть підвищенню якості освіти. "Потрібно зупинитися, зайнятися справді важливими для нас питаннями, тоді гарантовано припиняться розмови про кількість років, проведених дітьми у школі, адже громадськість зацікавлена у здобутті якісної освіти та зміцнення здоров´я дитини", - зазначалося під час слухань.

Голова Громадської ради освітян і науковців Станіслав Ніколаєнко на питання про необхідність дванадцятирічки зауважив, що вона необхідна, але за умов розумної державної політики, "при прицілі на суспільство знань, на соціально справедливу державу, на могутній середній клас".

Також промовці пропонували внести до проекту рішення рекомендацію Кабінету Міністрів України розглянути підготовлені Національною академією наук України, Академією педагогічних наук першочергові заходи щодо організації і розроблення вітчизняного виробництва технічних засобів навчання і наукових приладів для потреб освіти і науки.

Народний депутат України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук Віталій Курило окреслив низку причин, через які, після 10 років реформи загальноосвітньої школи, обговорюється доцільність такої реформи. По-перше, наша економіка не стала високотехнологічною. По-друге, консерватизм суспільства, батьків і вчителів у тому числі, пов´язаний із слабким інформуванням про сутність самої реформи. По-третє, це проблема школи, особливо проблема цього року, коли учні не хочуть йти у 10 клас, а також проблема 2012 року для вищих навчальних закладів, коли не буде випуску і вищі навчальні заклади зіштовхнуться з тим, що ніхто не прийде до них. В.Курило акцентував також увагу на проблемі державного фінансування, "яка у нас вічна незалежно від того, який є уряд".

Народний депутат України В.Кириленко звернув увагу на тему сільських шкіл. "Немає школи - немає села, сільська школа - це також і носій української ідентичності". Він зазначив, що села - україномовні, там україномовні вчителі, там діти і традиції також українські, і це основа існування української держави в тому числі. "Я згоден, що не тільки на цьому все починається і завершується, але це питання навіть не тільки соціально-освітнє - це питання національної безпеки", - підкреслив народний депутат.

На думку, учасників засідання, успіх запровадження 12-річної системи навчання можна забезпечити за умови: інноваційних змін педагогічних технологій на кожному щаблі навчання; суттєвого поліпшення матеріальної бази навчально-виховного процесу, зокрема, для проведення індивідуальних лабораторних практичних занять; вирішення комплексу кадрових проблем, розробки та реалізації масштабного загальнодержавного проекту "Вчительські кадри", у тому числі, молоді педагоги; формування престижу вчительських династій.

Народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Катерина Самойлик висловила сподівання, "що ми дійдемо до загального знаменника про те, що оптимальний варіант - це 11-річка для нашої середньої школи".

Завершуючи обговорення, А.Мартинюк висловив переконання, що за результатами цих парламентських слухань буде підготовлена спеціальна книга, до якої також ввійдуть ті доповіді, які не були виголошені за браком часу. Вони "обов´язково знайдуть відображення у цій книзі, яка залишиться збірником ще на довгі роки", - підкреслив він.

Також Перший заступник Голови Верховної Ради подякував профільному Комітету (Комітету з питань науки і освіти), який організував проведення парламентські слухань.