Новини

14 червня 2019, 17:23

Голова Верховної Ради: «У тривожні періоди змін в країні корисно згадувати про свою історію»

докладніше
14 червня 2019, 16:43

А.Парубій: «Збереження національної ідентичності, вступ в НАТО і вступ в ЄС – ключові етапи програми розвитку України»

докладніше
14 червня 2019, 15:55

Андрій Парубій «Завдання Форуму «VIA CARPATIA» – побудова спільної з європейськими країнами стратегії розвитку»

докладніше
14 червня 2019, 15:24

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій передав до Конституційного Суду України документ про чисельність складу фракцій, які входили до коаліції

докладніше
14 червня 2019, 14:42

У №24 «Відомостей Верховної Ради України» опубліковано ряд постанов Верховної Ради України

докладніше
14 червня 2019, 13:17

«Вкрай важливо бути об’єднаними і згуртованими перед викликами, які стоять перед Україною», - Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на Форумі країн Центральної та Східної Європи «VIA CARPATIA»

докладніше
14 червня 2019, 09:30

Огляд головних тем «Голосу України» від 14 червня

докладніше
13 червня 2019, 17:34

Делегація Комітету у закордонних справах перебуває з візитом у м. Вашингтон (США)

докладніше
13 червня 2019, 13:15

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» і передав його на підпис Президенту України

докладніше
13 червня 2019, 12:00

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій 14-15 червня 2019 року візьме участь у Міжнародній конференції «Коло Вінценза: Україна на переломі»

докладніше
13 червня 2019, 11:07

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо вдосконалення порядку відшкодування шкоди, завданої громадянинові правоохоронними органами або судом, відповідно до практики Європейського суду з прав людини

докладніше
13 червня 2019, 09:46

Ірина Геращенко: «Збільшення представництва жінок у секторі безпеки та оборони та посилення їх ролі у миротворчих процесах - мета нової платформи «Безпека.Жінки.Мир»»

докладніше
13 червня 2019, 05:00

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вітає жителів Маріуполя з п’ятою річницею звільнення міста від російської окупації

докладніше
12 червня 2019, 17:30

Відбувся тренінг "Основи громадянської парламентської освіти"

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

10 грудня 2009, 13:18

9 ГРУДНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ:ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ"

Publish

У них взяли участь народні депутати, представники Міністерства культури і туризму, Міністерства освіти, Міністерства закордонних справ, вищих навчальних закладів, творчих спілок, громадських організацій, працівники засобів масової інформації та науковці.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, відкриваючи парламентські слухання, зокрема, наголосив на важливості національної ідентичності. За словами М.Томенка, "якісний перелом у частині громадянської ідентичності відбувся після Помаранчевої революції".

М.Томенко підкреслив, що за дослідженнями "Українського демократичного кола", яке проведено на замовлення Інституту політики, у 2002 році 49 відсотків опитаних людей пишалися тим, що вони є громадянами України, у 2007 році таких було 65 відсотків. На думку народного депутата, найважливішим є те, що гордість за приналежність до статусу громадянина України була понад 50 відсотків у всіх регіонах країни. На запитання: чи відчуваєте ви свою близькість скоріше з Радянським Союзом, аніж з Україною, у 2002 році "так" сказали 39 відсотків, а у 2007 - 34 відсотка. Таким чином, сьогодні більшість громадян вважають Україну своєю власною державою.

За словами М.Томенка, питання національної ідентичності більш складне та багатовимірне і потребує серйозної як державної, так і громадської, інформаційної та інших видів діяльності. На його думку, важливими чинниками залишається інформаційна політика. М.Томенко вважає, що одним з головних інструментів, який визначає національну ідентичність, є українська мова та культура.

Голова підкомітету з питань творчої діяльності, мистецтва, культурно-просвітницької та мовної політики Павло Мовчан, за ініціативою якого відбулися слухання, зазначив, зокрема, що "концепція відкритого суспільства у сфері національної ідеології та культури створила небачені сприятливі умови для глобальної експансії американської масової культури і підриву традиційно національних мов і культур, які впродовж тисячоліть забезпечували всім, у тому числі і нам національну ідентичність". На думку П.Мовчана, "без підсилення ідентифікаційного фактору ми можемо забути про спільний європейський дім, де не існує вже кордонів, де єдина валюта, де спільна армія, де чітко простежується тенденції до керування економічними центрами з єдиного центру".

П.Мовчан процитував присутнім слова колишнього міністра культури Росії Михайла Швидкого, зокрема, що "в Європі зникають класичні ознаки державності, залишаються константними національні мови і культури. Ми живемо в період глобалізації, в період культури споживацького суспільства, вона не американська, не європейська, не російська, вона космополітична. Чим більше універсалізуючих процесів, тим гостріша необхідність збереження самобутності кожної окремої культури".

П.Мовчан погодився з висновками М.Швидкого і додав, що з ними "може солідаризуватися кожен, хто вболіває за національну культуру, оскільки підтверджують ті процеси, які формують соціальний і цивілізаційний стандарти, однакові готелі, автобани, глянцеві журнали, таблоїди, телепрограми, чи в Пекіні, чи в Москві, чи в Варшаві".

Голова Комітету культури і духовності Володимир Яворівський під час свого виступу зазначив, що перед Україною постають як внутрішні, так і зовнішні виклики її національній ідентичності.

За словами народного депутата, Україна й досі страждає на постколоніальний синдром в політичній, культурній і економічній сферах. Більше того, він вважає, культивується місцевий, регіональний патріотизм, з яким потрібно боротися. Вихід з такої ситуації політик бачить у підтримці української культури.

"Ми втратили український кінематограф, недостатньо видаємо українських книжок, газет, журналів", - підкреслив В.Яворівський.

За словами народного депутата, українська культура потребує відродження. На думку В.Яворівського, розглядати національну ідентичність необхідно системно як діалектичну єдність політичної, економічної, духовно-культурної складових, що доповнюють одна одну.

Заступник міністра культури і туризму Микола Яковина зазначив, що "світ частіше за все сприймає українську культуру у прив´язці до культури російської".

На думку М.Яковини, національна ідентичність України у великій мірі залежить від балансу між культурами титульної нації і культурами нацменшин. Саме тому, вважає він, необхідно використовувати мовне різноманіття України, оскільки це - багатство нашої нації.

Заступник міністра пропонує підтримувати національну ідентичність не лише через впровадження протекціоністського законодавства, але й через підтримку участі вітчизняних митців у різноманітних міжнародних престижних конкурсах, розвиток інфраструктури - запровадження вільного доступу до Інтернету, а отже і до інформації у всіх регіонах України.

На слуханнях наголошувалося також, що формування цілісної національної ідентичності громадян України здатне значною мірою сприяти зміцненню єдності країни, оскільки посилює легітимність державних механізмів, розширює сприйняття держави як "своєї" серед громадян, збільшує мобілізаційні можливості суспільства для реалізації завдань прогресивного розвитку.

Промовці констатували, що світові глобалізаційні процеси, окрім великих можливостей, несуть із собою значні загрози для кожної культури. Пришвидшення культурного обміну між націями, суспільними групами та окремими індивідами поступово уніфікують багато аспектів і вимірів культури, що має негативні наслідки для культур тих народів, інформаційні, економічні та політичні можливості яких є недостатніми для успішної конкуренції у світових процесах. Результатом цього є розмивання національної ідентичності, створення поняття "подвійної ідентичності" та долучення значної частини суспільства до ідентичності "більш успішної".

За висновками провідних аналітиків, Україна ще не стала модерною нацією у сучасному розумінні. Українці не утворюють єдиної громадянської спільноти - такої, яка мала б спільну історичну міфологію, спільні цінності та символи, односпрямовані політичні устремління. Серйозними проблемами для України, на їх думку, є цивілізаційна роздвоєність та регіональна поляризація суспільних настроїв, що стоять на заваді формуванню спільного культурного простору. На рівні масової свідомості спостерігаються істотні відмінності у ставленні до низки геополітичних та соціокультурних проблем. Це, зокрема, розбіжності: у ставленні до статусу мов в Україні і формування мовної політики; в оцінці історичної спадщини; у виборі зовнішньополітичної стратегії.

На думку народного депутата Я.Кендзьора, формування модерної української ідентичності значною мірою залежить від виховання в молодого покоління почуття патріотизму, зростання особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, створення умов для її інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, а також реалізації наукового та творчого потенціалу молодих громадян.

Парламентарії також вважають, що складовою політики збереження ідентичності є також реалізація стратегії підтримки національного культурного продукту і його виробників, яка визначається сукупністю правових, фінансово-економічних, соціальних, організаційних та інших заходів державної політики у цій сфері, що повинні відповідати європейським критеріям та належним чином фінансуватися.

На думку учасників парламентських слухань, з метою вироблення стратегії, спрямованої на збереження національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів, українська держава і суспільство мають зосередити свою увагу на створенні єдиного культурного простору як одного з найважливіших консолідуючих чинників у справі формування національної ідеї та розбудови української державності. Наголошувалося також на збереженні й подальшому розвитку культурної інфраструктури українського суспільства, його творчого потенціалу, забезпеченні активного функціонування української мови у всіх сферах життя суспільства, поверненні Україні її національного інформаційного суверенітету, формуванні системи розповсюдження і пропаганди наукових історичних знань як основи відродження та збереження історичної пам´яті.

Крім того, для повноцінного розвитку держави та реалізації її євроінтеграційних прагнень, на думку виступаючих, потрібні радикальні реформи. Зокрема, Верховній Раді необхідно прискорити прийняття законопроектів про культуру (реєстр. №5226), про мови (№ 1015-2), про внесення змін до Закону "Про кінематографію" (реєстр. №2595), про загальнодержавний збір на розвиток театрального мистецтва та кінематографії в Україні (реєстр. №4764), про внесення змін до Закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (реєстр. №0098) тощо.

Народні депутати запропонували Кабінету Міністрів розробити і подати до парламенту проекти законів про Концепції розвитку гуманітарної сфери, регіональної політики, державно-конфесійних відносин, державної етнонаціональної політики в Україні та про внесення змін до Закону "Про захист суспільної моралі". А також - проекти загальнодержавних програм охорони, відродження, збереження та розвитку народних художніх промислів в Україні; розвитку туризму в Україні; розвитку культури в історико-культурних центрах України; національно-патріотичного виховання молоді.

Учасники слухань рекомендували також Кабінету Міністрів розробити та затвердити низку державних цільових програм. Крім того, пропонували передбачати у проектах законів про Державний бюджет України на 2011 рік та наступні роки в повному обсязі видатки на фінансування Державної програми розвитку української мови; утримання об'єктів культурної спадщини тощо.

За словами промовців, Міністерству освіти і науки потрібно спрямовувати роботу відповідних органів управління освітою і наукових установ на створення системи виховної роботи, що базується на традиціях, звичаях, морально-етичних цінностях українського народу з метою формування в учнівської та студентської молоді громадянського світогляду та національної свідомості.

Крім того, на думку парламентаріїв, Міністерству культури і туризму України, Міністерству регіонального розвитку та будівництва України необхідно розробити нормативно-правові документи, які регламентували б проведення охоронних та рятувальних археологічних досліджень; надання пільг в оподаткуванні та компенсацій власникам земельних ділянок, на яких знаходяться пам´ятки археології та які використовуються з науковою та туристичною метою; визначення земель історико-культурного призначення та їх включення до Земельного кадастру.

Учасники слухань висловилися також за створення цільової бюджетної програми спорудження пам´ятників (монументів) державного значення України за кордоном.

Наголошувалося також на необхідності створення мережі клубів для дітей та молоді за місцем їх проживання і активізації роботи щодо посилення ролі сім´ї та рівня відповідальності батьків за виховання дітей.

Під час парламентських слухань було висловлено й низку інших пропозицій стосовно розвитку національної ідентичності в Україні в умовах глобалізаційних викликів.

За підсумками обговорення було вирішено, що Комітет з питань культури і духовності розгляне всі пропозиції на засіданні та підготує відповідні рекомендації.