Новини

18 вересня 2019, 18:30

Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до Регламенту Верховної Ради України

докладніше
18 вересня 2019, 18:10

У Комітеті з питань транспорту та інфраструктури відбулася зустріч з представниками Європейського Союзу в Україні

докладніше
18 вересня 2019, 18:02

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради розглянув законопроект щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури

докладніше
18 вересня 2019, 17:57

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки прийняв рішення про створення спільної міжфракційної робочої групи з підготовки проекту закону щодо реформування СБУ

докладніше
18 вересня 2019, 16:30

Представники депутатської фракції Політичної партії «Європейська Солідарність» провели особистий прийом громадян

докладніше
18 вересня 2019, 16:00

Комітет з питань свободи слова розглянув питання забезпечення прав акредитованих журналістів і працівників ЗМІ на здійснення професійної діяльності у Верховній Раді України

докладніше
18 вересня 2019, 13:22

Ранкове засідання Верховної Ради

докладніше
18 вересня 2019, 13:10

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії»

докладніше
18 вересня 2019, 12:52

До Дня безпеки пацієнта українським медикам передали 20 “швидких”

докладніше
18 вересня 2019, 11:30

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню»

докладніше
18 вересня 2019, 11:26

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес»

докладніше
18 вересня 2019, 11:20

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»

докладніше
18 вересня 2019, 10:00

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова провела зустріч з представниками Міжнародної організації праці

докладніше
18 вересня 2019, 09:32

Огляд головних тем «Голосу України» від 18 вересня

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

22 травня 2009, 16:30

Парламентські слухання 20 травня 2009 року: "Шляхи реформування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні"

Publish

20 ТРАВНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТА МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ".

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи слухання, наголосив на тому, що тема, винесена на обговорення, має стати предметом загальнодержавної, загальноукраїнської розмови. "Для цього потрібна не констатація фактів складного драматичного стану справ у цій сфері, а осмислення: чому це відбувається? І не змагання у статистиці, хто назве влучніші і вражаючі цифри, а вихід на системний підхід, осмислений підхід того, що нам потрібно робити", - сказав він.

В.Литвин висловив переконання, що ця проблема має стати національною ідеєю. "Збереження від фізичного вимирання, від моральної деградації, а подекуди дебілізації, збереження українського народу у тому сенсі, що нас мають поважати, і ми маємо насамперед поважати себе - це та формула, якої нам важливо дотримуватися з огляду на те, що ключовий припис Конституції "людина, її життя і здоров'я - найвища соціальна цінність держави" є абсолютно занедбаним" --зазначив головуючий.

В.Литвин наголосив на тому, що сьогодні медична галузь системи охорони здоров'я перебуває в занедбаному стані, не дивлячись на всі гучні пропозиції щодо проведення реформ. За його словами, зобов'язання влади, насамперед Верховної Ради України, Кабінету Міністрів - це відсоток фінансування, нижче якого не можна опускатися, інакше буде повністю деградована система охорони здоров'я.

Голова Верховної Ради України зазначив, що "медичні працівники і практичні лікарі, і наукове середовище притерпілися до тих умов, в яких вони живуть, і не є такими реактивними і консолідованими, як наприклад, педагоги. І, можливо, через це ми не можемо вийти на нормальний цивілізований шлях розвитку".

В.Литвин звернув увагу на велику кількість документів, концепцій, рішень з приводу реформування медичної галузі і на перспективу, і до 2020 року, і далі, але, за його словами, біда в тому, що рішення приймаються, але не виконуються.

Голова Верховної Ради України також звернув увагу на іншу складову парламентських слухань - медичного страхування. В.Литвин висловив переконання, що тут потрібно поставити, з огляду на десятки актів, які пропонується розглянути, насамперед, людину, її проблеми і інтереси, а не місце певних груп, певних осіб при прийнятті того чи іншого законодавчого акта.

Голова Верховної Ради висловив сподівання, що Комітет з питань охорони здоров'я забезпечить контроль за виконанням тих рекомендацій і рішень, які будуть узгоджені і прийняті за результатами цих слухань. Він зазначив, що участь в парламентських слуханнях авторитетних вчених, практиків, які є "колективним розумом" медичної галузі, сприятиме чіткому окресленню ситуації і завдань, які належить вирішувати.

Головуючий надав слово для доповіді міністру охорони здоров'я Василю Князевичу. Доповідач навів деякі дані, які характеризують стан здоров'я української нації. За його словами, за останні 2 роки показники смертності населення зменшились, але все ще залишаються високими. При цьому, показник народжуваності населення порівняно з 2007 роком збільшився з 10,2% до 11% на тисячу населення.

В.Князевич підкреслив: "Продовжує залишатись незмінною структура причин смерті: хвороби системи кровообігу, новоутвори, зовнішні причини смерті, хвороби органів травлення, хвороби дихання. Внаслідок значного збільшення кількості факторів ризику захворювань, поширення тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків, передусім серед молодого покоління, залишається високим рівень захворюваності населення"

Доповідач зазначив: "Стан здоров'я населення характеризує такий вкрай негативний показник як різке вираження феномена чоловічої надсмертності, коли смертність чоловіків в середній віковій категорії 25-44 роки майже в 4 рази перевищує смертність жінок аналогічного віку". Низька очікувана тривалість, в результаті чого розрив у порівнянні з середньоєвропейськими  показниками становить понад 6, а з показниками країн Європейського Союзу понад 10 років. За словами міністра охорони здоров'я, в Україні - найвищий в Європі рівень природного спаду населення, що веде швидкими темпами до депопуляції. Демографічне навантаження на осіб працездатного віку є вкрай несприятливим особливо у сільській місцевості, де цей показник майже в 1,5 рази вищий, ніж в містах.

"Досягнуті певні позитивні зрушення в зміні показників народжуваності, смертності немовлят, материнській смертності, які дійсно з'явилися останніми роками. І все-таки материнська смертність і смертність немовлят є пріоритетом і показником якості і доступності надання медичної допомоги. На превеликий жаль, треба констатувати, що ці зрушення не можуть компенсувати демографічну кризу в країні", - зазначив доповідач.

В.Князевич сказав, що система медичної допомоги сьогодні не задовольняє ні медиків, ні населення, ні пацієнтів. "Розбалансованість всіх позицій змусила нас підійти в черговий раз до питання реорганізації чи раціонального використання ресурсів і реформи всієї системи", - сказав він.

Здійснювати ефективну реформу системи охорони здоров'я, зауважив доповідач, неможливо без єдиної політичної волі та розуміння мети і шляхів реформування як органів центральної, законодавчої і виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування. "Без цього навіть суттєве збільшення державного фінансування галузі - майже в 5 разів лише з 2001 року - не призвело до істотних якісних змін в медичному забезпеченні населення", - зазначив він.

В.Князевич зауважив, що в умовах фінансово-економічної кризи пріоритетним має стати питання забезпечення якості та доступності медичної допомоги для населення. Ця ситуація вимагає від усіх підвищення ефективності та раціонального використання не тільки наявних коштів, а усіх наявних ресурсів системи, насамперед кадрових і матеріально-технічних. За словами доповідача, мінімальна потреба галузі для забезпечення якісної медичної допомоги складає понад 56 млрд. грн. Враховано на 2009 рік у Державному бюджеті видатки на охорону здоров'я в сумі 33,4 мільярда, що на 1 млрд. 300 млн. грн. більше порівняно з минулим роком. Видатки на охорону здоров'я на душу населення в 2009 році становитимуть за рахунок загального фонду 646,1 гривень, що на 24,1 більше минулого року.

Міністр охорони здоров'я зазначив, що суттєвими системними недоліками в галузі, які, зокрема, обумовлені положенням чинного законодавства, є недостатність фінансування галузі, відсутність інвестицій в матеріально-технічну базу, низький рівень заробітної плати медиків, відсутність вертикалі управління і чіткого розмежування первинного, вторинного і третинного рівнів медико-санітарної допомоги, а також низький рівень надання первинної медико-санітарної допомоги, особливо в сільській місцевості та відсутність чіткої системи направлень з первинного на інші рівні медичної допомоги.

В.Князевич поінформував про здійснювані міністерством охорони здоров'я заходи по реформуванню галузі та проблеми запровадження медичного страхування. За його словами, розвиток інституту соціального медичного страхування має розглядатися як одна з перспективних, невід'ємних складових комплексної програми розвитку системи охорони здоров'я. Однак, підкреслив він, лише за допомогою запровадження одного цього інструменту, проблеми галузі розв'язані не будуть. "Принциповою особливістю обов'язкового медичного страхування є узгодження обсягів державних гарантій щодо надання медичної допомоги з фінансовими ресурсами системи. Перед нами стоїть надзвичайно складне і надзвичайно важливе завдання щодо розробки та затвердження обсягу державних гарантій надання громадянам України безоплатної медичної допомоги, який буде переглядатися щорічно одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет з врахуванням обсягів видатків на охорону здоров'я", - сказав він.

В.Князевич назвав упорядкування надання платних послуг, що не входять до гарантованого державного обсягу безоплатних медичних послуг, одним з найболючіших питань системи охорони здоров'я.

Доповідач повідомив, що сьогодні існує кілька підходів щодо запровадження системи обов'язкового медичного страхування з можливим залученням страхових компаній, шляхом об'єднання соціально-медичного та загальнообов'язкового медичного державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, запровадження медичного страхування і окремого виду соціального страхування. На його думку, в сучасних умовах найбільш переконливою є централізована модель з окремим фондом. "Вдалою ця робота може стати тільки за умови об'єднання зусиль як медичної громадськості, так і всіх гілок влади, насамперед, законодавчої і виконавчої на всіх рівнях", - завершив В.Князевич.

Співдоповідала голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва. Вона наголосила на тому, що ситуація, яка в останні роки склалася у галузі, більш ніж критична. "Наші громадяни у середньому живуть на 12-14 років менше, ніж у європейських країнах. Щогодини помирає 86 осіб, а народжується - 52. Кожні дві години помирає одна дитина у віці до одного року. Україна лідирує серед країн СНД по рівню захворюваності туберкульозом, травматизму, серцево-судинних хвороб. Це страшні факти за якими стоять сотні тисяч людських трагедій", - зазначила вона.

Т.Бахтеєва показала на графіку криву чисельності населення України з 1991 року, прокоментувавши її словами: "Цього графіку недостатньо, щоб зрозуміти - України котиться у демографічне провалля".

Голова Комітету зазначила, що в основі всіх окреслених нею проблем лежить "хронічне запізнення з прийняттям стратегічно важливих рішень і насамперед, це стосується реформи фінансування галузі".

Співдоповідачка зауважила: "Для того, щоб змінити ситуацію у медицині, необхідно в першу чергу набратися сміливості і нарешті визнати, що система охорони здоров'я не в змозі задовольнити запити громадян на медичну допомогу. У держави немає можливості фінансувати медицину в обсягах, які дозволяють забезпечити конституційне право громадян".

Т.Бахтеєва вважає, що сьогодні необхідно збільшити бюджетне фінансування не менше ніж на 5% від ВВП, прийняти рішення про перехід на принципово нову модель фінансування галузі і запровадити в Україні обов'язкове медичне державне страхування. Якщо ж сьогодні не забезпечити медицину фінансування додатковим джерелом, ситуація буде розвиватися непрогнозовано.

Голова Комітету поінформувала про підготовлені у Комітеті законопроекти щодо проведення реформ у медичній галузі.

Голова підкомітету з питань медичного страхування та контролю за виконанням державних програм у галузі охорони здоров'я Комітету з питань охорони здоров'я Раїса Сорочинська-Кириленко у своєму виступі проаналізувала чинники, які перешкодили провести реформу охорони здоров'я в державі, назвавши, головною з них зміну економічної моделі розвитку, а з нею і зміну моделі фінансування. "Фактично охорона здоров'я України почала фінансуватися за залишковим принципом. І це зрозуміло, адже медицина - капіталовитратна галузь. Її бюджетне утримання в повному обсязі молода Українська держава, мабуть, і не змогла би собі дозволити. Як наслідок, ми фактично маємо її руйнування", - підкреслила народний депутат.

За словами голови підкомітету, дуже болючою є проблема якості та доступності медичних послуг. "Склалася парадоксальна ситуація: право на охорону здоров'я записано в Конституції, проте воно територіально обмежене. Часом громадяни нашої держави не можуть отримати якісних медичних послуг не за місцем своєї реєстрації", - сказала вона.

Р.Сорочинська-Кириленко бачить вихід з цієї ситуації у запровадженні системи страхової медицини. "Відсутність ефективної моделі страхової медицини в Україні давно стало гальмом для розвитку системи охорони здоров'я. Кожен рік зволікання, впровадження страхової медицини обертається для України непоправними втратами - це втрачене здоров'я громадян, скорочення чисельності населення через передчасну смертність, поширення в Україні туберкульозу та інших хвороб", - наголосила вона.

Для виправлення ситуації, голова підкомітету вважає, що, насамперед, необхідно реформувати систему фінансування медицини. Р.Сорочинська-Кириленко повідомила, що три найбільші фракції в парламенті підтримують прийняття Закону "Про державне медичне страхування" і готові проголосувати за нього. Вона зазначила, що цим законом буде створена єдина концепція розвитку охорони здоров'я, обов'язки держави перед суспільством будуть конкретизовані, що дозволить реалізувати принцип соціальних гарантій. При цьому, навантаження на бюджет зменшиться та буде перенесене на систему обов'язкового соціального медичного страхування.

Учасники парламентських слухань підтримали доповідача і співдоповідача. У виступах зазначалося, що основною метою реформування галузі охорони здоров'я на сучасному етапі розвитку є підвищення ефективності використання ресурсів, створення прозорих фінансово-економічних механізмів надходження та використання коштів, необхідних для реалізації конституційних прав громадян на охорону здоров'я.

Промовці наголошували на тому, що першочерговим є запровадження заходів, які протягом найближчих двох-трьох років не будуть вимагати суттєвого збільшення асигнувань на охорону здоров'я, що в подальшому безумовно повинно істотно зростати. При цьому можна, може бути ефективно використаний досвід країн ближнього та дальнього зарубіжжя, який полягає у наступному:

- завершити якнайшвидше інвентаризацію нормативно-правової бази в системі охорони здоров'я;

- визначити первинну медико-санітарну допомогу як основний інструмент для усунення структурних диспропорцій в системі надання медичної допомоги. Основним принципом в системі первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини повинні стати профілактика, рання діагностика та лікування захворювань;

- провести оптимізацію мережі медичних закладів, після чого надати медичним закладам статус повноцінних суб'єктів господарської діяльності;

- реалізувати передбачені Законом "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" механізми закупівлі і медичних послуг для потреб населення за рахунок державних коштів з укладанням відповідних контрактів. При цьому, доцільно затвердити на державному рівні орієнтовні нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими соціальними спеціальними засобами, а також забезпечення населення амбулаторною і стаціонарною медичною допомогою, забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я.

Учасники слухань зазначали, що для цього необхідно перейти від принципу фінансування закладів охорони здоров'я в залежності від кількості відвідувань в поліклініках чи кількості ліжок в стаціонарах до їх фінансування в залежності від обсягу та якості медичної допомоги.

Промовці пропонували запровадити в діяльність медичних закладів протоколи та стандарти, засновані на принципах доказової медицини, що дозволить об'єктивно визначити обсяги діагностичних лікувальних та профілактичних заходів при різних патологіях, а також проводити своєчасний контроль за якістю надання медичної допомоги.

Пропонувалося також привести у відповідність обсяги безоплатної медичної допомоги з фінансовими можливостями держави та запровадити механізм співучасті населення у покритті видатків на охорону здоров'я, переглянути податкову політику з метою розширення бази добровільного медичного страхування, розширити можливості інвестування в галузь приватних коштів за рахунок надання пільгових кредитів.

Учасники слухань зауважували, що виконання всіх цих заходів неможливе без забезпечення участі громадськості, як медичної - через профільні асоціації, так і населення - через неурядові організації в розробці, обговоренні і прийнятті рішень щодо подальшого розвитку системи охорони здоров'я.

Промовці наголошували на тому, що "лише чітке визнання моделі національної системи охорони здоров'я України, напрацювання відповідної нормативної бази надасть можливості позбутися всіх негативних явищ у галузі охорони здоров'я та дасть шанс здійснити фактичні, а не віртуальні, реформи".

На думку учасників, повинна бути політична відповідальність, розуміння того, що охорона здоров'я є питанням національної безпеки, найвагомішою складовою економічної безпеки і соціально-економічного розвитку України, запорукою майбутнього.

Всі учасники парламентських слухань констатували необхідність реформування галузі охорони здоров'я, зосереджували увагу на невідкладному розв'язанні проблем, відзначали, що кардинального покращання ситуації в охороні здоров'я можна досягти тільки через системну реформу та комплексний, законодавчо визначений перехід галузі на модель бюджетно-страхової медицини.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підсумовуючи, зазначив, що необхідно прислухатися до висловлених під час слухань пропозицій фахівців, вчених, "щоб ми не прийняли закони, які не будуть відповідати реаліям життя і не будуть працювати".

Насамкінець, В.Литвин побажав практичним медикам, організаторам медицини "одного - спокійного серця, нормального серцевого ритму. Це потрібно для того, щоб ми могли нашу впевненість, наше здоров'я, наш оптимізм, окрім всього іншого передавати людям, коли немає чим допомогти", - закінчив він.

На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню шляхів реформування охорони здоров'я та запровадження медичного страхування в Україні завершилися.