Новини

16 серпня 2019, 15:37

Програма РАДА провела для новообраних народних депутатів тренінг, присвячений Регламенту Верховної Ради України

докладніше
15 серпня 2019, 19:40

Підготовча депутатська група вивчила пропозиції, напрацьовані підгрупами з організації роботи Верховної Ради IX скликання (відео)

докладніше
15 серпня 2019, 10:00

Проводиться акредитація до Верховної Ради України IX скликання

докладніше
14 серпня 2019, 18:54

І. Геращенко та А. Герасимов висловились проти ліквідації Комітету у справах ветеранів та створення Комітету з прав людини та реінтеграції окупованих територій

докладніше
14 серпня 2019, 12:40

У Верховній Раді відбулося чергове засідання Підготовчої депутатської групи (відео)

докладніше
13 серпня 2019, 16:00

Комітет з питань культури і духовності у Верховній Раді VIII скликання було визначено головним з опрацювання 322 проектів законів та постанов

докладніше
12 серпня 2019, 16:00

Комітет у закордонних справах у Верховній Раді VIII скликання проводив роботу з оновлення й вдосконалення законодавчої бази зовнішньополітичної діяльності України, включаючи парламентську експертизу та підготовку до ратифікації міжнародних договорів

докладніше
09 серпня 2019, 18:00

29 серпня відбудеться урочисте засідання Верховної Ради України IX скликання (відео)

докладніше
09 серпня 2019, 17:55

Перший заступник голови Верховної Ради, представник ПП «Європейська Солідарність» Ірина Геращенко взяла участь роботі засідання депутатської групи з підготовки до роботи Верховної Ради ІХ-го скликання

докладніше
09 серпня 2019, 15:01

Програма РАДА розпочала серію тренінгів для новообраних народних депутатів

докладніше
08 серпня 2019, 15:31

Перше засідання Підготовчої депутатської групи

докладніше
07 серпня 2019, 16:32

Комітет з питань охорони здоров’я протягом своєї діяльності у Верховній Раді VIII скликання провів 70 засідань «круглих столів» з обговорення суспільно значущих проблем

докладніше
06 серпня 2019, 16:04

Комітет з питань запобігання і протидії корупції під час роботи Верховної Ради VIII скликання підготував 7039 експертних висновків до законопроектів щодо їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства

докладніше
05 серпня 2019, 16:00

Заява Комітету у закордонних справах у зв’язку з припиненням дії Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

08 квітня 2009, 17:18

Парламентські слухання 8 квітня 2009 року: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи"

Publish

8 КВІТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "СУЧАСНИЙ СТАН ТА АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ".

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових установ.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович, відкриваючи слухання, наголосив: "Різні статистики ніколи не порахують мільйони постраждалих і ті понівечені людські долі, що є наслідком Чорнобильської трагедії 26 квітня 1986 року", а "суха статистика наводить дані про 170 відселених населених пунктів, 160 тисяч людей, яких вивезли із своїх домівок".

О.Лавринович зазначив, що слухання проводяться для того, щоб проаналізувати весь комплекс заходів, спрямованих на зменшення обсягу винесення радіонуклідів за межі зони відчуження, зміцнення та підтримку бар'єрів радіаційної безпеки, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкту "Укриття" в екологічно безпечну систему, подальшу соціальну, медичну та психологічну реабілітацію постраждалого населення, завершення економічного відродження та забезпечення сталого розвитку населених пунктів і територій, що зазнали радіаційного забруднення, а також місць компактного проживання переселених громадян, збереження їх культурно-історичної спадщини, відпрацювання відповідних рекомендацій парламенту.

Про заходи, які здійснює уряд щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, доповів міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Шандра. Він зупинився на питаннях забезпечення безпечного стану та радіаційної і ядерної безпеки зони відчуження і об'єкту "Укриття" та поводження з радіоактивними відходами. Доповідач повідомив про завершення у 2008 році виконання в повному обсязі стабілізаційних заходів на об'єкті "Укриття", що дозволило суттєво підвищити безпеку об'єкту і гарантувати її на 15 років.

Міністр також поінформував про виконання робіт у зоні відчуження за рахунок міжнародної технічної допомоги.

В.Шандра зазначив, що фінансування чорнобильських програм у 2008 році, як і в попередніх роках, характеризується не відповідністю розрахункових обсягів фінансування, які подає МНС у бюджетному запиті, обсягам затвердженим у Державному бюджеті на відповідний рік. Міністерство пропонує внести зміни до бюджету на 2009 рік.

Найголовнішим пріоритетом діяльності уряду, за словами доповідача, залишається людина. "Тому всі дії при подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи спрямовується на її захист за трьома соціальними напрямками - це соціальний, медичний та протирадіаційний", - сказав він.

Завершуючи виступ, В.Шандра, наголосив на тому, що стабільна радіологічна ситуація, ядерна і радіаційна безпека Чорнобильської АЕС та зони відчуження буде забезпечена і в подальшому за умови збереження темпу, взятого у минулому році.

Про стан забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи поінформував учасників слухань заступник міністра праці та соціальної політики Володимир Барабаш. Він зазначив, що відлуння Чорнобильської катастрофи з часом набуло нового соціального забарвлення. Про це свідчать дані офіційної статистики, результати опитування громадської думки, розподіл коштів, спрямованих на пом'якшення наслідків катастрофи. Проте, незважаючи на досить значні суми державних видатків, не всі заходи спрацьовують однаково ефективно і мають чітку адресну спрямованість.

В.Барабаш повідомив, що нині в Україні статус постраждалого мають 2 мільйони 307 тисяч осіб, з яких майже 267 тисяч осіб безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії та понад два мільйони осіб потерпілих від аварії, серед яких близько півмільйона - діти.

За словами заступника міністра, з 2005 року фінансування видатків на соціальний захист постраждалих громадян здійснюється за вісьмома бюджетними програмами і кожного року відбувається поступове підвищення конкретних державних соціальних гарантій постраждалим громадянам з урахування фінансових можливостей Державного бюджету. Однак, незважаючи на збереження рівня фінансування за чорнобильськими програмами у 2009 році він все ж залишається недостатнім.

В.Барабаш поінформував про заходи, яких вживає міністерство стосовно реформування системи соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Заступник міністра наголосив на необхідності внесення кардинальних змін до законодавчої бази, передусім, на розробці концепції нової редакції "чорнобильського закону", а також вирішення інших ключових питань. Сьогодні, за його словами, "в умовах обмежених ресурсів Державного бюджету нагальним завданням соціальної політики держави має стати пріоритетність наданих пільг та компенсацій найбільш незахищеним верствам постраждалого населення, у першу чергу ліквідаторам, інвалідам та дітям".

Співдоповідав голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога. Він зазначив, що за рік, що минув, відбулися суттєві позитивні зміни, перш за все у питанні забезпечення безпеки Чорнобильської АЕС. Верховною Радою прийняті два закони щодо поводження з радіоактивними відходами в Україні та Закон "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської атомної електростанції і перетворення об'єкту "Укриття" на безпечну екологічну систему".

А.Семинога також поінформував про те, що в рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги введено у першу чергу пусковий комплекс "Вектор", підписано акт Державної комісії з прийняття заходів у рамках проекту "Стабілізація будівельних конструкцій об'єкту "Укриття"", завдяки чому вдалося домогтися зниження ризику можливого пошкодження об'єктів у відповідності до технічних умов на 15 років.

Вагомим внеском у розв'язанні проблем зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему є прийняття безпрецедентного рішення Європейським банком розвитку і реконструкції щодо надання 135 мільйонів євро з власних прибутків для завершення чорнобильських проектів.

Голова парламентського Комітету відзначив, що основні завдання, поставлені Верховною Радою перед урядом щодо подолання наслідків чорнобильської катастрофи минулого року були виконані не в повному обсязі. За його словами, незважаючи на позитивні моменти, які вживаються урядом з вирішенням питань соціального захисту постраждалого населення, залишається низка проблем, які потребують вирішення. Це - поліпшення медичного та пенсійного забезпечення, оздоровлення, забезпечення безоплатними ліками за рецептами лікарів, розв'язання житлових проблем.

"Ми розуміємо, що Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потребує фінансового забезпечення, що перевищує можливості нашої держави. Це дає підстави звертатися до судів щодо виплати недоотриманих сум у зв'язку з невідповідністю розмірів компенсації виплат, доплат та допомоги, які встановлені відповідно до закону", - сказав далі А.Семинога.

Співдоповідач також відзначив, що, незважаючи на те, що рівень фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням реальних можливостей видаткових частин Державного бюджету щороку збільшується, спостерігається дисбаланс між зростанням загальних видатків Державного бюджету і фінансуванням видатків, спрямованих на забезпечення постраждалих від Чорнобильської катастрофи. За його словами, у сучасних складних умовах необхідно зосередитися на антикризових заходах, спрямованих, насамперед, на забезпечення державних соціальних стандартів, на захист малозабезпечених родин. "Особливого значення набуває забезпечення ефективного використання державних коштів, які спрямовуються на надання пільг, компенсацій, виплат, допомоги, тощо. Сьогодні має бути сформована нова, більш ефективна політика подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, яка поряд із традиційними заходами соціального захисту включила б активні заходи щодо розв'язання проблеми охорони здоров'я навколишнього середовища, зайнятості, формування економічної активності населення", - наголосив він.

А.Семинога висловився за доцільність утворити при Кабінеті Міністрів із залученням громадських чорнобильських організацій Координаційну раду з комплексного розв'язання проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та постійно діючий секретаріат, на якого покласти здійснення координації діяльності міністерств. На його думку, це дасть можливість забезпечити прозорість у діяльності міністерства, у тому числі при формуванні проекту Державного бюджету та його реалізації. Підконтрольними стануть такі болючі питання як оздоровлення, забезпечення ліками, житлом громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Насамкінець голова Комітету підкреслив, що основним соціальним пріоритетом державної політики щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має стати екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій. "Відродження життя на цих територіях, сприяння соціальної адаптації постраждалих, забезпечення сучасного медико-санітарного обслуговування постраждалого населення. Головне - це людина, її життя, здоров'я. добробут, безпека", - закінчив він.

В обговоренні питання, винесеного на парламентські слухання, взяли участь представники всіх депутатських фракцій. Вони дали оцінку діям влади по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи, внесли конкретні пропозиції, спрямовані на виправлення ситуації, наголошували на посиленні контролю за фінансуванням "чорнобильських" програм.

Про результати проведених перевірок стосовно використання державних коштів на виконання програм, спрямованих на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, повідомив голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він наголосив на тому, що через 23 роки не забезпечено розв'язанні хоча б однієї з проблем, які постали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, виконання державою соціальних гарантій, комплексне розв'язання екологічних, технологічних проблем, перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Причиною такого стану він назвав відсутність на державному рівні в системі організації і виконання прийнятих рішень конкретної відповідальності за їх виконання.

Голова Рахункової палати зазначив, що із розв'язання комплексу проблем викреслено найголовнішу ланку - людину, її життя, її здоров'я, її майбутнє.

В.Симоненко також навів дані, які свідчать про незадовільне фінансування об'єкту "Укриття".

Про стурбованість постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи низьким рівнем медичного, пенсійного і житлового забезпечення з боку держави поінформував президент Всеукраїнського громадської організації "Союз Чорнобиля" Юрій Андрєєв.

Учасники слухань у виступах відзначали, що завдання, визначені Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2008 року № 276-VI "Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи", виконані не в повному обсязі, і звертали увагу Кабінету Міністрів на відсутність системної діяльності центральних органів виконавчої влади у створенні соціально-економічних, організаційних умов і гарантій у сфері соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, відродженні та розвитку радіоактивно забруднених територій. Промовці наголошували на тому, що світова фінансова криза не може бути виправданням невиконанню цієї постанови. Занепокоєння у них викликало скорочення обсягів фінансування низки "чорнобильських" програм. Зокрема, зменшення в кілька разів фінансування, порівняно з попереднім роком, комплексного медико-санітарного забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасники слухань вказували на незадовільний стан забезпечення безплатними ліками за рецептами лікарів громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Не зважаючи на зростання цін на ліки більше ніж на 70 відсотків, фінансування видатків з Державного бюджету в поточному році передбачено на рівні 2008 року. За словами промовців, потребує вдосконалення сама система забезпечення ліками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Під час слухань було також окреслено і оцінено загальні сучасні тенденції в усіх сферах діяльності, що виникли після аварії на ЧАЕС, стан справ із виведенням з експлуатації енергоблоку ЧАЕС та перетворенням об'єкту "Укриття" на екологічно безпечну систему, у т.ч. реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, розглянуто соціально-економічні проблеми громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціально-економічний стан і розвиток радіоактивно забруднених територій тощо.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив: "Ми змогли відчути концентрацію болі, обурення, переживань, породжених чорнобильською проблемою. Минають роки, рідіють лави учасників ліквідації аварії, а кількість проблем, створених наслідками Чорнобильської катастрофи, не зменшується. Не зменшився також і рівень зловживань управлінцями всіх рівнів на людському горі, на державній біді на ім'я "Чорнобиль".

О.Лавринович наголосив на тому, що залишається великий і складний комплекс проблем технічного характеру, радіаційного, соціального і медичного захисту, на розв'язання яких потрібні величезні фінансові ресурси, з чим у держави завжди були і будуть проблеми. "Але питання пріоритетів і мінімальних рівнів повинні завжди бути виявом уваги кожного уряду Української держави", - сказав він.

О.Лавринович висловив переконання, що парламентські слухання - це інструмент загальнодержавного, загальнонародного контролю за діями державної влади і всіх управлінців з розв'язанню проблем, які дісталися після Чорнобильської катастрофи.

На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню питань сучасного стану та актуальних завдань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи завершилися.