Новини

14 червня 2019, 17:23

Голова Верховної Ради: «У тривожні періоди змін в країні корисно згадувати про свою історію»

докладніше
14 червня 2019, 16:43

А.Парубій: «Збереження національної ідентичності, вступ в НАТО і вступ в ЄС – ключові етапи програми розвитку України»

докладніше
14 червня 2019, 15:55

Андрій Парубій «Завдання Форуму «VIA CARPATIA» – побудова спільної з європейськими країнами стратегії розвитку»

докладніше
14 червня 2019, 15:24

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій передав до Конституційного Суду України документ про чисельність складу фракцій, які входили до коаліції

докладніше
14 червня 2019, 14:42

У №24 «Відомостей Верховної Ради України» опубліковано ряд постанов Верховної Ради України

докладніше
14 червня 2019, 13:17

«Вкрай важливо бути об’єднаними і згуртованими перед викликами, які стоять перед Україною», - Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на Форумі країн Центральної та Східної Європи «VIA CARPATIA»

докладніше
14 червня 2019, 09:30

Огляд головних тем «Голосу України» від 14 червня

докладніше
13 червня 2019, 17:34

Делегація Комітету у закордонних справах перебуває з візитом у м. Вашингтон (США)

докладніше
13 червня 2019, 13:15

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» і передав його на підпис Президенту України

докладніше
13 червня 2019, 12:00

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій 14-15 червня 2019 року візьме участь у Міжнародній конференції «Коло Вінценза: Україна на переломі»

докладніше
13 червня 2019, 11:07

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо вдосконалення порядку відшкодування шкоди, завданої громадянинові правоохоронними органами або судом, відповідно до практики Європейського суду з прав людини

докладніше
13 червня 2019, 09:46

Ірина Геращенко: «Збільшення представництва жінок у секторі безпеки та оборони та посилення їх ролі у миротворчих процесах - мета нової платформи «Безпека.Жінки.Мир»»

докладніше
13 червня 2019, 05:00

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вітає жителів Маріуполя з п’ятою річницею звільнення міста від російської окупації

докладніше
12 червня 2019, 17:30

Відбувся тренінг "Основи громадянської парламентської освіти"

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

18 березня 2009, 19:42

Парламентські слухання 18 березня 2009 року: "Про стан правосуддя в Україні"

Publish

У середу, 18 березня, у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Про стан правосуддя в Україні".

У них взяли участь народні депутати, Голова Верховного Суду, Голова Вищого адміністративного суду, Голова Вищої ради юстиції, Голова Державної судової адміністрації України, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів, представники уряду, керівники відповідних міністерств і відомств, голови апеляційних, загальногосподарських і військових судів, члени Ради суддів України, голови районних судів міста Києва, керівники територіальних управлінь державної судової адміністрації в областях, в містах Києві та Севастополі, представники юридичних, наукових і вищих навчальних закладів, Академії суддів України, керівники Спілки юристів, Спілки адвокатів України, інших громадських, правових об'єднань.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи слухання, зокрема, зазначив, "що проблема, яку винесено сьогодні на парламентське обговорення, зачіпає інтереси кожного громадянина, весь український народ".

На думку В.Литвина, "у нас судова реформа, як і судова практика перебуває в системи перманентної кризи, тому сьогодні ми вимушені говорити про якість правосуддя, про відповідальність усіх тих, хто чинить правосуддя".

В.Литвин також зауважив, що "перетягування каната, яке ми спостерігаємо у плані законодавчого забезпечення функціонування судової системи в Україні, призводить до того, що сьогодні громадяни тотально не довіряють усім гілкам влади, включаючи і судову".

На думку В.Литвина, "та війна, яка продовжується за вплив на суд, має своїм наслідком те, що сьогодні можна говорити про дискредитацію судової системи в Україні". "Не випадково, - зазначив В.Литвин, - що суди часто-густо сприймаються, як знаряддя в боротьбі з політичними, бізнесовими та іншими конкурентами".

В.Литвин зазначив, що "під час парламентських слухань нам треба досягти спільного бачення того, що належить робити, зокрема в частині тих двох законопроектів (про судоустрій та статус суддів), довкола яких точиться дискусія". За його словами, "необхідно поставити в центр інтереси верховенства права, інтереси суспільства і держави, а не те, щоб в черговий раз підлаштувати під когось судову систему в Україні, оскільки нам потрібна цілісна судова система і єдина судова практика".

Голова Верховного Суду України Василь Онопенко зазначив, що за останні два роки Верховним Судом розроблено і передано відповідним суб´єктам законодавчої ініціативи 29 законопроектів, в тому числі щодо автоматизованого розподілу справ між суддями. Однак, суддівські пропозиції, додав В.Онопенко, що "виявляється є мало цікавими для тих, хто реально впливає на формування і реалізацію судової реформи на ухвалення відповідних рішень".

В.Онопенко наголосив, що "судову владу намагаються звинуватити в усіх існуючих в Україні бідах". За його словами, необхідно "нарешті зрозуміти, що основна причина вітчизняних проблем не в судах - вона у кризі управління державою, в глобальному, політичному конфлікті і неспроможності її розв´язати правовими засобами".

На його думку, "сьогодні в Україні розпочата цілеспрямована дискредитація суддів і судів, аби забезпечити взяття їх під контроль".

В.Онопенко вважає, що "однією з основних причин незадовільного стану вітчизняного судочинства є його традиційно хронічне, а в цьому році критичне, недофінансування - з Державного бюджету у 2009 році виділено менше 2 мільярдів гривень, що становить лише 22 відсотки від реальних потреб".

На думку В.Онопенка, "не державницький підхід пропонують автори законопроекту про судоустрій та статус суддів, яким передбачається створити замість єдиної цілісної судової системи аж 5 автономних, позбавляючи при цьому Верховний Суд статусу найвищого суду".

Перший заступник Голови Верховного суду, Голова суддів України П.Пилипчук, посилаючись на рішення двох з`їздів суддів України, рішення ради суддів заявив, що законопроект про судоустрій і статус суддів, підготовлений до другого читання, жодного відношення до судової реформи не має.

П. Пилипчук вважає, що не може знаменувати судову реформу закон, який містить ряд концептуальних положень, які не узгоджуються з Конституцією України, міжнародними стандартами, рішеннями Конституційного Суду України, концепцією вдосконалення судівництва, рекомендаціям Венеціанської комісії.

На його думку, "реалізація положень законопроекту може призвести до суттєвих негативних наслідків загострення і посилення існуючих руйнівних процесів у сфері правосуддя, знищення його засад, подальше віддалення правосуддя від людей, унеможливлення оперативного судового захисту прав та свобод людини, потягне необґрунтовані, але колосальні бюджетні витрати".

Міністр юстиції України М.Оніщук вважає, що "найбільш актуальною є проблема інстанційної побудови судів". На його думку, мала судова реформа дозволила і запровадила в законодавство та Конституцію України, зокрема, право на апеляційний та касаційний перегляд рішення, постановленого судом першої інстанції. Це означає, зауважив М.Оніщук, що громадянам сьогодні гарантовано право на прослуховування справи в суді заново новим складом суду.

Другою проблемою, на думку М.Оніщука, є касаційний перегляд справи. І тут, вважає він, "маємо надзвичайно унікальний різнобій з точки зору того, які суди здійснюють касаційний перегляд і в якому порядку. Зокрема, потребує вирішення також ситуація з відсутністю касаційного перегляду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, особливо тих, де йде мова про обмеження прав, адміністративний арешт, конфіскацію майна, позбавлення певного права.

При вдосконаленні конституційного регулювання судочинства, вважає М.Оніщук, необхідно розглянути можливість запровадження інституту мирових суддів, що сприятиме розвантаженню судів.

Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов, зокрема, наголосив, що термін, відведений Конституцією України на реформування судової системи, закінчився ще у 2001 році. В результаті цього, зауважив С.Ківалов уже понад 7 років порушується Основний Закон України. А закон, котрий сьогодні згадували про малу судову реформу 2002 року зупинився на півдорозі. Він допоміг створити 2 спеціалізованих суди: Вищий адміністративний і Вищий господарський.

На думку С.Ківалова, у стані правової невизначеності перебуває питання призначення на адміністративні посади в судах, що має негативний вплив на діяльність судів. Крім того, наголошував народний депутат, сьогодні чинним законодавством не визначено суб´єкта, який має встановлені законом повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади. На його думку, насамперед, потрібно невідкладно вжити заходів, спрямованих на виконання рішення суду, і в законодавчому порядку врегулювати питання призначення суддів на адміністративні посади та дострокового звільнення з них.

С.Ківалов вважає, що центральними проблемами судової влади, які найбільше на сьогодні турбують суспільство, є низький рівень громадської довіри до судової системи, порушення права громадян на належний судовий захист, непоодинокі випадки корупції в судах, занадто тривалий судовий процес, неефективність процедур судового розгляду, перегляду і виконання судових рішень. А також - недостатня поінформованість про хід судового процесу, непрозорість порядку добору і призначення суддів на посади, їх недостатній професійний рівень, недосконалість механізму притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, недостатнє фінансування судової влади, погані умови роботи суддів тощо.

Представники судової адміністрації звертали увагу на те, що діюча система судів загальної юрисдикції не відповідає вимогам Конституції України, видам та стадіям судочинства. Верховний Суд України у цивільних та кримінальних справах діє як суд двох інстанцій. Незважаючи на обмеження процесуальним законом права на касаційне оскарження, Верховний Суд України залишається перевантаженим цивільними справами. А судові рішення Верховного Суду України, на думку правозахисників, часто не можуть бути орієнтиром для однакового застосування законів судами, оскільки з окремих питань складається суперечлива судова практика не лише між судовими палатами, а й у рамках однієї судової палати.

На думку учасників парламентських слухань, запроваджені упродовж останніх років заходи щодо реформування судової системи не забезпечили безумовного дотримання принципу верховенства права, надійного захисту прав і свобод людини та громадянина.

Наголошувалося також, що непрозорими суб'єктивними факторами є діючі процедури добору і призначення суддів на посади. У більшості випадків, на думку парламентаріїв, добір кандидата на посаду судді залежить від позиції голови суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації, який організовує ведення кадрового діловодства і обліку вакансій у судах, приймає заяви та інші необхідні документи від кандидатів на посаду судді для передачі в кваліфікаційну комісію суддів.

Для уникнення зловживань суддівським статусом, представники уряду запропонували удосконалити законодавство, яке регулює підстави і порядок звільнення суддів із посад. Вони вважають, що слід передбачити припинення повноважень судді, який досяг 65-річного віку, тимчасове усунення від виконання обов´язків судді, тимчасове зупинення повноважень судді, звільнення судді з посади за порушення ним присяги.

Народні депутати вважають, що відсутність належних механізмів перевірок фактів порушення суддями вимог законодавства, посадових обов´язків та присяги призводить до неможливості своєчасно та достовірно перевірити повідомлення про можливі порушення з боку суддів та вжити відповідних заходів щодо їх притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також захистити порушені права осіб та забезпечити належний рішень правосуддя.

Для вирішення цих проблем, вважають парламентарії, потрібно змінити підходи до формування і функціонування органів, уповноважених розглядати справи про дисциплінарну відповідальність суддів, та до самого дисциплінарного провадження. Органи, які приймають рішення про дисциплінарну відповідальність, на їх думку, повинні мати ознаки незалежного і неупередженого суду. Зокрема, в системі судоустрою необхідно створити Дисциплінарну комісію суддів як окремий орган, який займатиметься розглядом дисциплінарних справ відносно суддів.

На слуханнях зазначалося, що однією з причин недотримання розумних строків розгляду справ є відсутність визначення процесуальним законодавством виключного переліку процесуальних документів, які підлягають оскарженню і, як наслідок, гаяння часу та державних коштів на пересилання справ до вищих судових інстанцій для розгляду апеляційних та касаційних скарг на процесуальні документи, що не підлягають оскарженню.

На думку представників академії суддів, підвищенню ефективності функціонування судової влади заважає і стан нереформованості суміжних правоохоронних інститутів держави - прокуратури, органів досудового слідства, виконання судових рішень, адвокатури і нотаріату. Ці інститути, на їх думку, потребують запровадження відповідних сучасних суспільно-економічних вимог і міжнародних стандартів, нових законодавчих засад організації та діяльності.

Крім того, зазначали судді, сьогодні в Україні відсутня ефективна система безоплатної правової допомоги громадянам, які з певних причин не можуть самостійно захищати свої права та законні інтереси в суді, органах дізнання і досудового слідства, інших юрисдикційних органах. Правова необізнаність більшості людей, зауважували вони, і відсутність правової допомоги їм з боку адвокатів суттєво затягують судові процедури, відволікають суддів від виконання процесуальних функцій. Відсутність ефективних механізмів надання правової допомоги безоплатно чи за доступну плату позбавляє бідні прошарки населення можливості належним чином захистити свої права у суді.

Потребує також вдосконалення система і порядок виконання судових рішень з метою забезпечення невідворотності їх виконання. За даними Верховного Суду України, близько 40 відсотків судових рішень, які підлягають примусовому виконанню, в державі не виконується. Саме з цієї підстави найбільше надходить скарг проти України, поданих до Європейського Суду з прав людини.

На думку народного депутата С.Головатого, необхідно створити професійну школу для підготовки суддів відповідно до європейських стандартів. За словами народного депутата, необхідно виходити з добору високоморальних і висококваліфікованих осіб, здатних справедливо і неупереджено здійснювати правосуддя, без права на помилку, а також розумних матеріальних затрат на його підготовку.

За результатами обговорення учасники парламентських слухань визнали стан правосуддя в Україні таким, що не забезпечує належного захисту прав та законних інтересів громадян, права людини на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тощо.

Крім того, діюча в Україні система здійснення правосуддя є розбалансованою та не відповідає європейським стандартам і не гарантує право особи на справедливий суд.

За підсумками обговорення, учасники слухань рекомендують Верховній Раді прискорити прийняття об´єднаного проекту закону "Про судоустрій і статус суддів" (реєстр. №№ 0916, 0917), положення якого, за висновком Венеційської Комісії Ради Європи та Моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи, спричинять фундаментальну перебудову судової системи, призведуть до утворення більш прозорої і доступної для громадян системи правосуддя. Невідкладно виконати рішення Конституційного Суду України від 16.04.2007 року шляхом внесення відповідних змін щодо встановлення порядку призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад.

Рекомендується також прискорити прийняття у першому читанні проектів "Адміністративно-процедурного кодексу" (реєстр. №2789), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо обов'язковості внесення судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень)" (реєстр. №3214); "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку" (реєстр. №3665); "Про адвокатську діяльність" (реєстр. №1430).

Кабінету Міністрів України рекомендовано посилити контроль за дотриманням органами державної виконавчої служби строків та порядку виконання судових рішень. А також - забезпечити належне функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень для безперешкодного доступу до судових рішень усіх заінтересованих осіб тощо.

Учасники слухань рекомендували Верховному Суду України та головам судів усіх рівнів та спеціалізацій вжити заходів щодо покращення організації розгляду судових справ, дотримання встановлених законодавством правил підсудності, підвищення якості та оперативності розгляду судових справ, вивчення і застосування у своїй діяльності рішень Європейського суду з прав людини.

Генеральній прокуратурі України, вважають учасники, необхідно посилити контроль за дотриманням прав людини при здійсненні правосуддя. Забезпечити вжиття заходів прокурорського реагування у випадках виявлення порушень прав людини, а також втручання посадових осіб державної влади в діяльність органів судової влади.

На думку парламентаріїв, Вищій раді юстиції потрібно прискорити проведення перевірок діяльності суддів щодо можливого порушення ними присяги, які проводяться членами Вищої ради юстиції. Вжити заходів щодо інформування громадськості про прийняті рішення або розгляд Вищою радою юстиції питань про звільнення суддів з посад за порушення присяги та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, рекомендується Раді суддів України та головам рад суддів посилити контроль за дотриманням суддями чинного законодавства України та прав людини.

Державній судовій адміністрації України учасники слухань рекомендують розробити систему розрахунку кількості посад суддів у кожному суді виходячи з нормативів навантаження на одного суддю. Забезпечити проведення навчання суддів, залучивши висококваліфікованих фахівців з питань права, зокрема суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних судів.