Новини

28 вересня 2021, 22:35

“Виправити юридичні колізії в Законі щодо олігархів можна двома способами”, - Голова Верховної Ради

докладніше
28 вересня 2021, 17:25

Питання державної підтримки сільгосптоваровиробників Одещини обговорено під час другого етапу агрофоруму, проведеного під егідою Комітету з питань аграрної та земельної політики

докладніше
28 вересня 2021, 15:44

Руслан Стефанчук розповів, чому важливо проводити оцінку впливу проєктів нормативно-правових актів

докладніше
28 вересня 2021, 12:15

У Комітеті з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин проведено зустріч з Комісаром ОБСЄ у справах національних меншин

докладніше
28 вересня 2021, 10:01

Огляд головних тем «Голосу України» від 28 вересня

докладніше
27 вересня 2021, 18:06

Голова Верховної Ради України підписав Закон, який удосконалює доступ пацієнтів до інноваційних лікарських засобів

докладніше
27 вересня 2021, 17:00

За сприяння Комітету з питань аграрної та земельної політики у м. Болград проведено перший етап Агрофоруму «Одещина 2021: Південь - північ»

докладніше
27 вересня 2021, 16:00

У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч із представниками Єврокомісії та Програми SIGMA

докладніше
27 вересня 2021, 15:30

Голова Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець взяв участь у фестивалі грецької культури “Мега Йорти”

докладніше
27 вересня 2021, 15:15

Комітет з питань екологічної політики та природокористування затвердив пропозиції до проекту Державного бюджету України на 2022 рік

докладніше
27 вересня 2021, 14:05

Комітет з питань економічного розвитку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи

докладніше
27 вересня 2021, 13:16

Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи візьме участь у роботі осінньої сесії ПАРЄ (м. Страсбург, 27 – 30 вересня)

докладніше
25 вересня 2021, 06:32

Поспішне ухвалення Закону щодо олігархів призвело до колізії у ньому, - Голова Верховної Ради

докладніше
24 вересня 2021, 17:15

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики до 5 листопада приймає пропозиції до проекту Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2022 році

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

22 червня 2007, 09:49

Парламентські слухання 20 червня 2007 року: "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації"

У Верховній Раді України відбулися парламентські слухання: "Національна інноваційна система України: проблеми формування та реалізації".

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, керівники наукових, науково-технічних закладів та інноваційних центрів з різних регіонів України, представники бізнесу та громадськості.

Учасники парламентських слухань всебічно обговорили проблеми та перспективи створення в Україні національної інноваційної системи, ефективність державної політики у сфері управління інноваційними процесами, яка визначає конкурентоспроможність національної економіки.

У вступному слові головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк наголосив на актуальності, проблематичності і нагальності створення національної інноваційної системи України.

"В Україні за останні півтора десятки років спостерігається технологічне відставання від розвинених країн, і, як наслідок, зниження конкурентоспроможності економіки країни", - зазначив у своїй доповіді, голова Державного агентства України з інвестицій та інновацій Віктор Івченко. Причину цього він бачить у непослідовності проведення науково-технологічної та інноваційної політики, її низькій ефективності, а збереження таких тенденцій у подальшому може привести до остаточного вибуття України з числа економічно розвинених країн світу.

Зокрема, зазначив доповідач, вже сьогодні в Україні ВВП "у перерахунку на одного українця в 20 разів менше, ніж на кожного фіна, у 25 разів менше, ніж на кожного сінгапурця". Без коментарів промовець залишив структуру вітчизняного ВВП.

Серед системних проблем, які стримують інноваційну діяльність у В.Івченко відзначив здійснення державного управління інноваційною діяльністю без чіткої сформульованої стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку, вибудованого державного менеджменту її реалізації, послідовної та виваженої зовнішньої та внутрішньо-економічної політики.

Також, за його словами, в Україні занадто довго триває процес перерозподілу власності шляхом приватизації державного майна. Ці процеси об'єктивно пов'язані з банкрутством підприємств, з дезорганізацією виробництва, з його реструктуризацією, які по суті своїй є протилежними тому процесу, який необхідний для запровадження інновацій у виробництво.

Доповідач звернув увагу на те, що світовий ринок високотехнологічних товарів та послуг фактично вже сформований, і Україні як суб'єкту необхідно відвойовувати своє місце в міжнародному розподілі праці.

Дуже важливо і те, на думку В.Івченка, що державне управління інноваційної діяльності нашої країни традиційно тяжіє до галузевих засад, тоді як необхідно системно і послідовно впроваджувати функціональні принципи. Це підтверджується тим, що в світових рейтингах конкурентноспроможних національних економік лідирують Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди, Сінгапур, Японія, Сполучені Штати Америки, Південна Корея і Ірландія країни, видатні здобутки яких обумовлені в першу чергу за рахунок інноваційного чинника і базуються саме на функціональних підходах і принципах.

В.Івченко окремо зазначив, що, на виконання Указу Президента "Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України", виданого відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони, Державне агентство з інвестицій та інновацій в співпраці з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади, з Національною академією наук, з комітетами Верховної Ради розробило проект розпорядження Кабінету Міністрів "Про Концепцію розвитку Національної інноваційної системи та затвердження плану заходів щодо її реалізації".

Метою розвитку Національної інноваційної системи є вдосконалення способу організації всієї економіки України, за якого роль головного джерела стійкого економічного зростання відіграватимуть нові знання та їхнє технологічне застосування.

Визначена мета обумовлює зміст Концепції розвитку Національної інноваційної системи та план заходів щодо її реалізації, дає підстави конкретизувати їх структуру, забезпечити системне і послідовне в часі і в просторі формування окремих її сегментів.

В.Івченко зазначив, що у найближчі роки має бути створена інституційна інфраструктура ринкової економіки та форсованого росту інвестицій в технологічну модернізацію як виробничої, так і сировинної бази, структурну перебудову всього господарського комплексу країни.

Особливу роль тут відіграють великі науково-промислові об'єднання та фінансово-промислові групи. Такі корпоративні системи повинні опікуватися розширенням свого впливу на внутрішній і особливо на світовий ринок.

Для реалізації середньострокових пріоритетів інноваційної діяльності в Україні, за словами доповідача, доцільно упорядкувати роботу технологічних парків, створити сучасні наукові центри та лабораторії при корпораціях, новітню інноваційну інфраструктуру і інформаційні банки технологій, спеціальні інноваційні фонди із залученням інституціональних інвесторів комерційних банків. Має бути модернізовано діяльність вільних економічних зон як регіонального, так і міжнародного типу, створено мережу малих інноваційних впроваджуваних підприємств.

Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик у своєму виступі наголосила, що створення національної інноваційної системи "є прерогативою держави, проявом політичної волі, її керівництва, консолідованих дій усіх органів державної влади. Головна мета таких перетворень - це звичайна конкурентна здатність економіки та покращення життя людей".

Інноваційна сфера, зазначила К.Самойлик, стала одним із тих модних напрямів та прикриттям для прийняття рішень різного рівня: отримання бюджетних коштів та міжнародних грантів. Навіть на законодавчому рівні для аргументації важливості того чи іншого закону, вживається інноваційна термінологія. "За термінами "інновація" та "інноваційна діяльність" в Україні Верховною Радою прийнято 80 законів та понад 600 підзаконних актів. Це більше тисячі нормативних актів міністерств та відомств.

В наукових установах створюються відповідні відділи, формується наукова тематика, захищається дисертація. Голова Комітету навела деякі дані. згідно з якими лише за останні роки за тематикою "інноваційна діяльність" захищено понад сто кандидатських та десять докторських дисертацій. "Це не погано і це дійсно підвищує рівень інноваційної культури. Але, чим більше суспільство переймається важливістю інновацій, тим менше інноваційною стає економіка нашої держави. Це ще раз підтверджує відсутність належної керованості цим процесом з боку держави", - зазначила народний депутат, додавши при цьому, що і нормативно-правова база регулювання інноваційної діяльності є недосконалою і несистемною. "Навіть у Верховній Раді інноваційну сферу розпорошили між декількома комітетами і ми напередодні розгляду питання іноді маємо абсолютно протилежну точку зору. Комітет з питань науки і освіти підтримує Закон "Про Київську Політехніку", а Комітет з питань економічної політики категорично проти. Треба проводити консультації, диспути для того, щоб все-таки вийти на прийнятне рішення" наголосила К.Самойлик.

За словами Голови парламентського Комітету, виконання законодавства в науково-технічній та інноваційній сфері є вкрай незадовільним.

Далі співдоповідач зупинилась на деяких питаннях, пов'язаних з реалізацією Закону "Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні", яким передбачено створити в Україні системи прогнозних досліджень і розробки на їх основі пріоритетів інноваційної діяльності. Документом також визначено механізми реалізації пріоритетів шляхом формування інноваційної програми та державного замовлення. За її словами, всі ці питання до цього часу не вирішені.

К.Самойлик вважає, що для структурної трансформації економіки на інноваційній основі необхідно вже найближчим часом розробити нову структуру державного замовлення, вдосконалити механізм бюджетних витрат на підтримку інноваційних процесів України, надати цьому процесу прозорості, доступності і гласності.

Голова Комітету зауважила, що згідно з Законом "Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки" на формування державних науково-технічних програм мало виділятися не менше ніж 30 відсотків від обсягів, що виділяється на науку з державного бюджету. Починаючи з 2003 року кошти, що спрямовувались Міністерству освіти і науки на реалізацію цих програм, зменшились від 0,6 відсотків до 0, 3 відсотків, що у 100 разів менше, ніж передбачено законодавством.

Потрібна чітка виконавча вертикаль, переконана К.Самойлик, ефективна координація діяльності в інноваційній сфері, вболівання за справу та відстоювання національних інтересів нашої держави.

Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко, у свою чергу, зазначив, що в цьому році в Державному бюджеті вперше передбачено великі кошти, близько 1 мільярда гривень на підтримку інноваційної діяльності шляхом їх прямого кредитування та відшкодування відсоткових ставок за кредитами. Очікується, що всі ці кошти будуть спрямовані на реалізацію ефективних інноваційних проектів, у тому числі тих, що зроблені в стінах академічної вузівської науки. Спрямування частини коштів від приватизації державного майна повинно йти на наукову діяльність.

Міністр вважає, що державне замовлення на інноваційну продукцію має запроваджуватися на конкурсних засадах. За його словами, є проблеми з фінансовою підтримкою інноваційної діяльності малих і середніх підприємств.

"На межі повного знищення опинилася вітчизняна галузева наука, яка свого часу була провідником між розробками економічних інститутів та виробництвом", - зазначив перший віце-президент Національної академії наук Анатолій Шпак. - Галузеві інститути, як ніхто інші, знали проблеми відповідної галузі і могли чітко формулювати її потреби".

Промовець наголосив, що всі потужні країни світу розвиваються сьогодні переважно завдяки інноваціям. Так, наприклад, у Франції зміцнення на глобальному рівні лідируючих позицій у галузі розвитку високих технологій набуло статусу національної ідеї. Започатковано принципово нову програму підтримки робіт у сфері високих технологій в Україні, створення полюсів конкурентоспроможності, метою яких є формування великих науково-виробничих комплексів, зон, які об'єднують діяльність високотехнологічних підприємств та наукових інститутів у різних галузях науки, економіки.

А.Шпак зупинився і на проблемі залучення науки до інноваційних процесів, яка потребує ефективних механізмів швидкого переносу фундаментальних знань в головні сфери діяльності суспільства. "Зрозуміло, що для ефективного переходу виробництва на інноваційному модель необхідним є створення в нашій державі дійсно сприятливого інноваційного клімату, задіяння всіх необхідних механізмів та стимулів для підвищення зацікавленості виробничої сфери у запровадженні науковоємких технологій", - сказав він.

Голова підкомітету інноваційної діяльності Комітету освіти і науки Юрій Каракай наголосив на тому, що "нині ми змушені монтувати інноваційну систему вже в ті реалії ринкових відносин, які ми маємо". Він зазначив. що при цьому було приватизовано майже 100 тисяч підприємств і в жодному з приватизаційних договорів не висувалася умова інноваційних перетворень на цих підприємствах. "Втрати дуже великі" наголосив він.

В загальному обсязі реалізованої промислової продукції, додав народний депутат, тільки 6,5 відсотків мають ознаки інноваційної, порівняно з 60% в Євросоюзі.

Голова підкомітету з питань науки Михайло Зубець висловив думку щодо необхідності реформування національної наукової системи з урахуванням вимог до академічної та університетської науково-дослідних структур, введення механізмів програм до цільового планування і фінансування науки через національні галузеві та регіональні фонди фундаментальних та прикладних досліджень, створення ефективної самостійної національної інноваційної системи, створення засад та побудова в Україні сучасного наукоємного ринку науково-технічної та інноваційно-технологічної продукції із врахуванням вимог СОТ, інших міжнародних норм. За його словами, необхідно відпрацювати нормативно-правову базу державного регулювання та організаційно економічні механізми ринкового саморегулювання функціонально-цільової системи продукування наукоємного ринку.

Народний депутат також вважає, що необхідно сформувати за програмно-цільовим методом систему державного замовлення, науково-технічної та інноваційно-технологічної продукції на основі державного фінансування та інвестування досліджень, а також стимулювання, створення трансферу інноваційних технологій, створити депозитарну національну галузеву регіональну систему обліку оцінки і використання об'єктів інтелектуального капіталу, запропонувати систему навчання і підвищення кваліфікації у системі інноваційної освіти на основі інтегрованої науково-інноваційної та освітянської інфраструктури наукоємного ринку.

Народний депутат Віталій Майко підкреслив, що "треба зробити, щоб поняття інновації, впровадження наукового досвіду було способом життя в Україні, щоб ця праця саме високо оплачувана, щоб наш учений не повинен був шукати заробітку в тому ж Китаї, в Європі тощо".

Народний депутат Микола Садовий запропонував розробити національну концепцію інноваційного розвитку, забезпечити структурну реорганізацію і технологічну модернізацію виробництва з метою підвищення його якості, створити нову фінансово-кредитну систему для розвитку інновації, створити великі національні інноваційні компанії типу фізико-технічних інститутів.

Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, підбиваючи підсумки дискусії, зазначив, що "усе світове господарство, все світове співтовариство можна порівняти з великим гігантським заводом. Є на цьому заводі цехи первинної переробки, де зазвичай трудяться люди з найнижчою кваліфікацією. Існує там збиральний цех, де вже стоять люди у білих халатах, які виготовляють готову продукцію. Має бути звичайно, бухгалтерія, інженерне бюро, інші технічні служби, де переважають люди з вищою освітою і вищою кваліфікацією. І, звичайно, наверху знаходиться дирекція і правління цього величезного заводу, де засідають як правило, і так повинно бути, наймудріші. Якщо поставити запитання, в якому цеху у галузі інновації знаходимося ми, наша держава та, на превеликий жаль, відповідь очевидна - у цеху первинної переробки, і до найвищого щабля до дирекції, до правління цим господарством нам йти ще дуже і дуже далеко".

А.Мартинюк на завершення висловив тверде переконання, що за інновацією, за розвитком науки, передових технологій - майбутнє нашої держави.

На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню проблем формування та реалізації національної інноваційної системи України завершилися.