Новини

17 вересня 2021, 20:04

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

докладніше
17 вересня 2021, 17:00

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон «Про корінні народи України»

докладніше
17 вересня 2021, 16:45

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе провела зустріч з єврокомісаром з питань навколишнього середовища Віргінюсом Сінкєвічусом

докладніше
17 вересня 2021, 15:41

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)

докладніше
17 вересня 2021, 15:07

Руслан Стефанчук обговорив із керівництвом Міністерства фінансів США реформи в економічній та фінансовій сферах

докладніше
17 вересня 2021, 14:00

Комітет з питань інтеграції України до Євросоюзу провів за участі Консультативної місії ЄС виїзне засідання в Ужгороді

докладніше
17 вересня 2021, 12:28

Руслан Стефанчук: Регулювання організаційно-правової структури суб’єктів господарювання має бути абсолютно чітким

докладніше
17 вересня 2021, 11:23

Стан виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду та інших судів щодо соціальних виплат громадянам України обговорено на слуханнях у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

докладніше
17 вересня 2021, 10:29

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад

докладніше
16 вересня 2021, 18:02

Питання екологічного порядку денного Верховної Ради України та адаптації законодавства України до законодавства ЄС обговорювались підчас зустрічі з представниками Європейської Комісії

докладніше
16 вересня 2021, 16:00

ТСК з розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду ініціюватиме створення Державної служби України у справах дітей

докладніше
16 вересня 2021, 14:33

«Жінки повинні стати невід’ємною частиною стратегії та керівництва процесами відновлення країни після пандемії COVID-19», – Олена Кондратюк

докладніше
16 вересня 2021, 10:41

Руслан Стефанчук розповів, як оцінюватиметься ефективність прийнятих законів

докладніше
16 вересня 2021, 10:37

Комітет з питань екологічної політики та природокористування заслухав Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Парламентські слухання

24 травня 2007, 16:19

Парламентські слухання 23 травня 2007 року: "Про стан правосуддя в Україні"

23 ТРАВНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ ПРО СТАН ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ.

У них взяли участь народні депутати України, Голова Вищого Господарського суду Сергій Демченко, Голова Вищого адміністративного суду Олександр Пасенюк, Голова Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова, Голова Державної судової адміністрації України Іван Балаклицький, представники уряду, керівники відповідних міністерств і відомств, голови апеляційних, загальногосподарських і військових судів, члени Ради суддів України, голови районних судів міста Києва, керівники територіальних управлінь державної судової адміністрації в областях, в містах Києві та Севастополі, представники юридичних, наукових і вищих навчальних закладів, Академії суддів України, керівники Спілки юристів, Спілки адвокатів України, інших громадських, правових об'єднань.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, відкриваючи слухання, зазначив, що сьогодні виникає ціла низка питань відносно формування суддівського корпусу, добору і використання конкурсів при підборі суддів, посилення дисциплінарної відповідальності суддів, діяльності кваліфікаційних комісій тощо.

О.Мороз звернув увагу учасників слухань на те, що є ціла низка рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо судоустрою, яку треба виконувати. Є врешті рішення Конституційного Суду України про порядок призначення суддів на адміністративні посади.

"Ми маємо ганебну практику рейдерства, в тому числі суддівського рейдерства в господарстві, особливо під час боротьби за підприємства, за майнові інтереси і так далі. Все це в сукупності передбачає доопрацювання системи відповідних нормативних документів", - зазначив О.Мороз.

Голова Верховної Ради України зупинився на проблемних питаннях судової реформи і зазначив, що парламентські слухання вкрай необхідні і повинні дати цілісне системне бачення підходів до їх розв'язання з урахуванням реалій життя, потреб будівництва демократичної, правової, соціальної держави.

Голова Комітету з питань правосуддя С.Ківалов наголосив, що учасників слухань зібрала одна загальна для всієї країни проблема критичний стан правосуддя в Україні. Він зазначив, що останнім часом "приклади відвертих порушень закону виходили від перших осіб держави. Це ціла низка незаконних Указів Президента, починаючи з кадрових рокіровок у Печерському суді і закінчуючи указами про дострокове припинення повноважень парламенту".

Голова Комітету повідомив, що 15-го березня представники парламенту взяли участь у спеціальному засіданні Венеціанської Комісії, яка розглядала два нові законопроекти "Про судоустрій" і "Про статус суддів", які отримали високу оцінку експертів цієї комісії. Світові експерти відзначили відповідність українських законопроектів кращим європейським нормам.

Міністр юстиції О.Лавринович підкреслив, що практика застосування Закону "Про судовий устрій" показала кілька важливих "больових моментів, які потребують обов'язкового вирішення, починаючи від неконституційності окремих положень, що стосується касаційного суду, призначень на адміністративні посади тощо".

О.Лавринович зазначив, що залишається недосконалою ситуація з розглядом дисциплінарних справ. З одного боку, існує проблема корпоративної солідарності, яка перешкоджає ухваленню правильних рішень щодо притягнення до відповідальності тих, хто свідомо порушив закон. А з іншого боку, існує проблема свідомого упередженого переслідування судді. На його думку, потрібно забезпечити механізмами, які забезпечать захист судді, коли він займає принципову і чесну позицію. Безумовно, що найголовнішим в цьому є публічність і наявність чіткої процедури, яка дотримується.

Для належного розгляду питань відповідальності суддів О.Лавринович запропонував передбачити механізми перевірки інформації і наявності ознак дисциплінарного проступку в діях судді, конкретизувати і чітко визначити підстави для дисциплінарної відповідальності відповідно до тих стандартів, які закладаються в наші закони і які сьогодні присутні у більшості законів європейських країн.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Н.Карпачова звернула увагу учасників слухань на те, що сьогодні кожне третє звернення, яке вона отримує, стосується захисту права людини на справедливий суд. Наявність суттєвих недоліків національної системи судочинства підтверджує і аналіз рішень Європейського Суду з прав людини щодо України, в яких констатується системне порушення вимог, зокрема статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка регламентує права кожної людини на розгляд справи судом упродовж розумного терміну.

Те, що відбувається з судовою гілкою влади останнім часом, вважає Н.Карпачова, є наслідком політичного протистояння та невжиття своєчасно заходів щодо зміцнення незалежності судів, підвищення їхньої ефективності та відповідальності в роботі.

Н.Карпачова запропонувала, насамперед, завершити створення вертикалі судової гілки влади і закінчити процес спеціалізації судів. Необхідно завершити створення окружних, апеляційних, адміністративних судів та особливу увагу звернути на створення системи ювенальних судів, а також законодавчо закріпити надання безоплатної правової допомоги соціально незахищеним категоріям.

Секретар Комітету з питань правосуддя Я.Мендусь в своєму виступі зупинився на двох найгостріших нині, на його погляд, проблемах здійснення правосуддя. Перша полягає в незаконному зухвалому тиску на судову гілку влади з боку глави держави, його секретаріату та опозиційних політичних сил. Їх дії, за його словами, спрямовані на руйнування конституційних принципів поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову. Не менш важливою проблемою правосуддя в Україні, на його думку, є те, що деякі судді самі залучаються до політичних процесів.

Я.Мендусь зауважив, що стан справ з правосуддям в Україні переконливо свідчить про доцільність подальшого поглиблення політичної реформи в Україні у напрямку зміни форми державного правління з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську, а в перспективі і на парламентську, як це передбачала, зокрема Конституція Української Народної Республіки 1918 року, на яку так люблять посилатися представники так званих опозиційних сил.

Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення міжнародних стандартів правосуддя в Україні та виконання рішень Європейського суду з прав людини С.Головатий закликав суддів Конституційного Суду, які перебувають на лікарняному, повернутися до виконання своїх обов'язків.

Голова підкомітету зазначив, що стан правосуддя в Україні "є трагічним". Це найнижча точка падіння, до якої опустилося правосуддя і політична еліта в Україні. За словами С.Головатого, в цій ситуації винні "особисто Президент В.Ющенко і судова гілка влади".

Заступник Голови з питань правосуддя Д.Притика у своєму виступі підкреслив, що рівень судочинства потребує якісного вдосконалення. До цього зобов'язують вимоги Загальної декларації прав людини, проголошені Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Україною в 1997 році, щодо забезпечення права на судовий захист.

"Але останнім часом деякі політичні сили замість дійсного реформування судової системи, прагнучи забезпечити себе можливістю в тій чи іншій мірі впливати на суд, готові навіть зруйнувати основи судової системи та послабити її як самостійну складову державної влади", - наголосив він.

За словами Д.Притики, насамперед, необхідно забезпечити створення умов для дійсно незалежного судочинства в державі, належного забезпечення діяльності судової влади та поліпшення якості кадрового забезпечення суддівського корпусу.

За таких обставин, головною метою реформи є створення науково обґрунтованої системи правосуддя в Україні. А завданнями є визначення шляхів удосконалення законодавства у цій сфері, усунення негативних тенденцій, що сталися внаслідок непослідовності у здійсненні попередньої судової реформи, забезпечення доступного та справедливого судочинства, прозорості в діяльності судів, оптимізації системи судів загальної юрисдикції, посилення гарантій незалежності судів, якісне підвищення фахового рівня суддівського корпусу, підвищення статусу суддів у суспільств тощо.

Необхідно також вдосконалити процесуальні кодекси. Запровадити допуск до апеляції та допуск до касації. А це дасть змогу суттєво розвантажити суддів та підвищити якість правосуддя.

Окрім того, аби не допустити запровадження в Україні різних рейдерських схем по незаконному заволодінню майном та коштами підприємств усіх форм власності, у тому числі й комерційних банків, забезпечення економічної безпеки держави, Д.Притика рекомендує парламенту розглянути як невідкладні законопроекти про розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів у якомога коротший термін, шляхом віднесення до підсудності господарських судів спорів, що виникають з господарських відносин і стороною в яких є суб'єкт господарювання, в тому числі і актів з питань регулювання та контролю господарської діяльності.

Визначальним чинником, зауважив голова підкомітету з питань процесуального законодавства Ю.Мірошниченко, який впливає на стан правосуддя в Україні є належне законодавче забезпечення судової влади. На його думку, законодавство, яким регулюються правові засади судоустрою та встановлюється статус суддів потребує системного вдосконалення. Зокрема, необхідно створити чітку структуровану систему судів загальної юрисдикції, забезпечити справедливе судочинство в Україні, закріпити належні гарантії захисту прав і законних інтересів людини та громадянина та встановити механізм реалізації гарантій незалежності суддів.

Однією з найсерйозніших проблем судової системи України, наголосив голова підкомітету з питань формування суддівського корпусу Комітету з питань правосуддя В.Колісніченко, є сторонній вплив на прийняття суддями рішень, який проявляється в багатьох формах, що суперечить конституційним та іншим гарантіям захисту від такого впливу. У суспільстві поширені уявлення про корумпованість судової влади, і хоча серед суддів переважає велике небажання обговорювати прояви хабарництва чи позапроцесуального втручання з боку посадових осіб інших гілок влади, а також голів судів, вони досить відверто висловлюються про сторонній вплив на їх діяльність.

На думку В.Колісніченка, потребує серйозного обговорення питання зміни порядку призначення суддів на адміністративні посади в судах та звільнення з них. Занепокоєння у В.Колісніченко викликає реалізація Президентом України наділеного ним самого себе права одноосібно, без участі голів відповідних судів й органів суддівського самоврядування призначити виконуючих обов'язки голів судів. Така практика, на думку народного депутата, свідчить про формування у державі системи ручного управління судами, призначення та звільнення з адміністративних посад приходить не на виконання положень закону, а виходячи з принципу політичної діяльності.

Бачення проблем судової влади та пропозиції щодо реформування судової гілки влади у своїх виступах висвітлили декан юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, професор, член Вищої Ради юстиції В.Андрейцев, професор кафедри організації судових та правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії В.Долежан, професор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ В.Тертишник, старший науковий співробітник Інституту держава і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України, кандидат юридичних наук М.Сірий, Директор юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, доктор юридичних наук В.Басай.

У виступах, зокрема наголошувалося, що усі здійснювані впродовж останніх років заходи щодо реформування судової системи, не призвели до забезпечення верховенства права, надійного захисту прав і свобод людини та громадянина, здійснення належного правосуддя, не забезпечили незалежності судової гілки влади. А концепція судового-правової реформи 1992 року практично втратила свою актуальність. Деякі положення Концепції вдосконалення судочинства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої указом Президента України 10.05.2006 року мають суттєві недоліки. Однією з основних причин цього є внесення пропозицій щодо реформування судової системи без відповідного наукового обґрунтування.

Актуальним питанням судочинства на даному етапі, вважають промовці, є принцип розподілу між суддями справ після їх надходження до суду. Його важливість зумовлена наявністю в зазначеному процесі суб'єктивного фактора, пов'язаного з можливістю втручання у здійснення правосуддя з боку інших суддів, у тому числі тих, що займають адміністративні посади. У зв'язку з цим доцільно запровадити у судах розподіл справ між суддями без участі голів суду чи їх заступників, з урахуванням складності справ, спеціалізації суддів з розгляду окремих категорій справ та інших чинників.

За словами промовців, заслуговує на увагу питання матеріального забезпечення працівників апарату судів. Кваліфіковані спеціалісти апарату судів працюють з великим навантаженням, проте їх заробітна плата не відповідає рівню їх кваліфікації, складності, напруженості та обсягу виконуваної роботи.

Одним із негативних чинників діяльності судів, зазначали промовці, є загальна відсутність поваги до рішень суду і до судової системи в цілому, що має наслідком надзвичайно низький рівень довіри населення до судової влади.

Вирішальну роль у питаннях призначення, звільнення і дисциплінарної відповідальності суддів, переконані доповідачі, повинна відігравати Вища рада юстиції, як конституційний орган. Як показує практика, процес вирішення цих питань є непрозорим, занадто політизованим і необ'єктивним.

З метою недопущення запровадження в Україні різних рейдерських схем по незаконному заволодінню майном та коштами підприємств усіх форм власності, у тому числі й комерційних банків, забезпечення економічної безпеки держави, учасники слухань рекомендують парламенту розглянути як невідкладні законопроекти про розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів у якомога коротший термін, шляхом віднесення до підсудності господарських судів спорів, що виникають з господарських відносин і стороною в яких є суб'єкт господарювання, в тому числі і актів з питань регулювання та контролю господарської діяльності.

З огляду на те, що процесуальні інститути Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів є тотожними, а також процедура розгляду цих справ не має суттєвих відмінностей, необхідно уніфікувати порядок розгляду цивільних та господарських справ. Тому доцільно об'єднати положення Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів в одному законодавчому акті.

Відповідно до положень Конституції України слід запровадити суд присяжних та визначити процедуру розгляду справ судом присяжних. Заслуговує на увагу вивчення та запровадження у судову систему України інституту мирових суддів.

Усі ці питання вимагають нагального вирішення при прийняті нового Кримінально-процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України.

Учасники слухань зробили висновок, що одним з основних кроків по вдосконаленню судочинства є правильно організована система судів. Існуюча система судів загальної юрисдикції потребує вдосконалення з метою реалізації засад, визначених Конституцією України, вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права на судовий захист та нового процесуального законодавства.

Учасники парламентських слухань "Стан правосуддя в Україні" звернулися до всіх органів державної влади України в межах компетенції долучитися до вдосконалення існуючої системи правосуддя і проведення комплексної судово-правової реформи.

Вони рекомендують Верховній Раді України внести пропозиції про зміни до Конституції України щодо переобрання Верховною Радою України кожні десять років суддів судів загальної юрисдикції, які призначаються вдруге. Посилити гарантії недоторканності особи та запобігання втручання у її особисте життя.

Голова Верховної Ради України О.Мороз, підсумовуючи слухання, зокрема, підкреслив, що "необхідно створити закон, за яким суддя був би функціонально незалежним від інших гілок влади, особливо від виконавчої влади, бо влада для людей сприймається, насамперед, у її виконавчій гілці. А також, щоб суддя залишався суддею, а не був залежним від інших речей, щоб не було і суддівського рейдерства тощо. Судді необхідно створити нормальні умови для роботи, щоб він не був обтяжений клопотами тими, якими переймаються багато людей, аби він міг справді служити закону, служити правді і справедливості".

На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню стану правосуддя в Україні завершилися.