Новини

22 жовтня 2020, 12:00

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення по 2 листопада проводить прийом документів від ГО для обрання членів Наглядової ради НСТУ у сферах освіти та науки, забезпечення прав нацменшин, захисту інтересів дітей і молоді, творчій сфері, захисту прав осіб з особливими потребами

докладніше
22 жовтня 2020, 10:10

Огляд головних тем «Голосу України» від 22 жовтня

докладніше
22 жовтня 2020, 09:55

Члени Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування взяли участь у засіданні Секторальної робочої групи "Децентралізація та регіональний розвиток"

докладніше
21 жовтня 2020, 17:40

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин провів круглий стіл з нагоди 20-ї річниці прийняття резолюції РБ ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» (відео)

докладніше
21 жовтня 2020, 17:33

Актуальні проблеми планування інженерного забезпечення територій, проектування галузевих схем, будівництва, реконструкції та приєднання інженерних мереж у населених пунктах обговорено на круглому столі у Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (відео)

докладніше
21 жовтня 2020, 16:14

Від ефективного виконання Угоди про асоціацію залежать перспективи подальшого поглиблення відносин України з ЄС, - Руслан Стефанчук

докладніше
21 жовтня 2020, 15:38

Руслан Стефанчук: Сподіваюся, що вже у листопаді народ України зможе отримати правовий механізм здійснення народовладдя через референдум (відео)

докладніше
21 жовтня 2020, 10:42

ТСК з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду заслухала інформацію щодо фактів порушень з боку ДАБІ

докладніше
21 жовтня 2020, 09:51

Огляд головних тем «Голосу України» від 21 жовтня

докладніше
20 жовтня 2020, 16:42

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді за результатами розгляду у повторному першому читанні прийняти за основу законопроєкт про внесення змін до Закону "Про Службу безпеки України"

докладніше
20 жовтня 2020, 16:10

Комітет з питань транспорту та інфраструктури рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Закону «Про поштовий зв’язок»

докладніше
20 жовтня 2020, 14:58

Народовладдю в Україні бути, - Руслан Стефанчук

докладніше
20 жовтня 2020, 13:18

Представники Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики взяли участь в онлайн-дискусії «Потужний та фінансово-стабільний Суспільний мовник – невіддільна частина демократичного суспільства»

докладніше
20 жовтня 2020, 12:53

Пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
08 травня 2012, 10:40

 Прес-служба 

Держава має виробити нові підходи до політики у сфері пам’яті - В.Литвин

Держава має виробити нові підходи до політики у сфері пам’яті.

На цьому наголошує Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у статті «Перемога 1945 р.: історична реальність і суспільна рефлексія», що опублікована у газеті «Голос України» у вівторок.

Кожна доленосна подія з нашого минулого, йдеться у статті, посідає власне місце в історії не лише за своїм впливом на політичні та соціально-економічні макропроцеси, а й за тим, яким чином вона віддзеркалюється в колективній та індивідуальній пам’яті. «Історична (соціальна) пам'ять актуалізує події минулого не в їхній послідовності (ті, що відбулися раніше, - поступово забуваються), а за рейтингом, що визначає їхню роль в житті суспільства й держави», - підкреслює В.Литвин.

Політика пам’яті у незалежній Україні, зазначає керівник парламенту, орієнтована на «деромантизацію війни й переакцентування на жертви і втрати, які вона спричинила». Еволюція політики пам’яті, за його словами, відбувалася у кількох напрямах: гуманізація історичного знання, що супроводжувалося зростанням інтересу до воєнно-антропологічної тематики, долі різних соціальних груп та окремих людей; наукова та суспільна легітимація пошукових зусиль, пов’язаних з проблемами українського самостійницького руху; критичне осмислення радянської спадщини, сталінізму, тоталітаризму, досвіду соціалістичного будівництва загалом та воєнної доби зокрема й особливо.

В.Литвин зауважує на існуванні кількох форматів колективної та індивідуальної історичної пам’яті про воєнні часи, які подекуди вступають у суперечність. «Оскільки історична пам'ять є важливим чинником суспільного життя, це покладає на сучасну державу важливу місію створення умов, сприятливих для функціонування усіх рівнів та моделей пам’яті, - наголошує він. - Будь-які спроби примусової уніфікації, нав’язування громадянам якогось єдиного варіанту пам’яті, і це показав досвід, сприймається як намагання втиснути її в прокрустове ложе певних ідеологічних доктрин і супроводжується його відторгненням певною частиною суспільства». «Так само негативно сприймаються претензії на монополізацію «історичної правди» окремими політичними силами. Сучасні глобалізаційні тенденції, відкритий вихід в інформаційний простір, нові засоби комунікації завдяки соціальним мережам ставлять державу перед необхідністю вироблення нових підходів до політики у сфері пам’яті, «діалогу» з суспільством», - заявляє Голова Верховної Ради.

При цьому В.Литвин наголошує, що історичне знання «може бути використане з різною метою: для стимулювання життєвих сил нації, зміцнення авторитету держави, з електоральною метою, як аргумент у протистоянні різних соціальних, етнічних, конфесійних чи політичних груп, з метою компрометації опонентів тощо». «Засадниче завдання науки - продукування історичних знань. Їх застосування (бажано виважене і глибоко продумане) є прерогативою держави і суспільства», - зазначає він.

«Перемога у війні проти гітлерівської Німеччини та її союзників не потребує постійного ретушування й лакування. Чим більше ми дізнаємося про цю справді епохальну, але суперечливу і трагічну епопею, тим повніше зможемо осягнути її місце в нашій історії, вплив на долі учасників та очевидців, а загалом - на складну діалектику суспільно-політичних процесів у сучасному світі, - підсумовує В.Литвин. - Хочемо ми того чи ні, але це явище давно стало самодостатнім феноменом, знаковою подією нашої історії, одним з ключовим сегментів колективної пам’яті українського народу».