Новини

05 червня 2020, 08:30

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про додаткові гарантії прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

докладніше
04 червня 2020, 18:05

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг визначився із кандидататами до складу Конкурсної комісії НКРЕКП

докладніше
04 червня 2020, 16:44

Комітет з питань молоді і спорту рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо впорядкування проведення спортивних заходів та занять фізичною культурою та спортом

докладніше
04 червня 2020, 15:36

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
04 червня 2020, 15:30

Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" щодо підтвердження відповідності інформаційної системи вимогам із захисту інформації"

докладніше
04 червня 2020, 15:23

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців"

докладніше
04 червня 2020, 15:13

Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів в порядку тимчасового переведення судді до іншого суду""

докладніше
04 червня 2020, 15:06

Прийнято Закон "Про внесення змін до Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин""

докладніше
04 червня 2020, 14:59

Прийнято Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"

докладніше
04 червня 2020, 14:37

Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо продовження строків завершення підготовки кандидатів та докторів наук"

докладніше
04 червня 2020, 14:26

Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення додержання державних гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ"

докладніше
04 червня 2020, 14:20

Комітет з питань транспорту та інфраструктури підтримав законопроекти, направлені на відновлення соціальних гарантій громадянам, які мають право на пільговий проїзд

докладніше
04 червня 2020, 14:09

Прийнято Закон "Про Митний тариф України"

докладніше
04 червня 2020, 13:56

Прийнято Постанову "Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на забезпечення належного соціального захисту дітей – вихованців інтернатних закладів, у тому числі дітей з інвалідністю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа"

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
08 травня 2012, 10:40

 Прес-служба 

Держава має виробити нові підходи до політики у сфері пам’яті - В.Литвин

Держава має виробити нові підходи до політики у сфері пам’яті.

На цьому наголошує Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у статті «Перемога 1945 р.: історична реальність і суспільна рефлексія», що опублікована у газеті «Голос України» у вівторок.

Кожна доленосна подія з нашого минулого, йдеться у статті, посідає власне місце в історії не лише за своїм впливом на політичні та соціально-економічні макропроцеси, а й за тим, яким чином вона віддзеркалюється в колективній та індивідуальній пам’яті. «Історична (соціальна) пам'ять актуалізує події минулого не в їхній послідовності (ті, що відбулися раніше, - поступово забуваються), а за рейтингом, що визначає їхню роль в житті суспільства й держави», - підкреслює В.Литвин.

Політика пам’яті у незалежній Україні, зазначає керівник парламенту, орієнтована на «деромантизацію війни й переакцентування на жертви і втрати, які вона спричинила». Еволюція політики пам’яті, за його словами, відбувалася у кількох напрямах: гуманізація історичного знання, що супроводжувалося зростанням інтересу до воєнно-антропологічної тематики, долі різних соціальних груп та окремих людей; наукова та суспільна легітимація пошукових зусиль, пов’язаних з проблемами українського самостійницького руху; критичне осмислення радянської спадщини, сталінізму, тоталітаризму, досвіду соціалістичного будівництва загалом та воєнної доби зокрема й особливо.

В.Литвин зауважує на існуванні кількох форматів колективної та індивідуальної історичної пам’яті про воєнні часи, які подекуди вступають у суперечність. «Оскільки історична пам'ять є важливим чинником суспільного життя, це покладає на сучасну державу важливу місію створення умов, сприятливих для функціонування усіх рівнів та моделей пам’яті, - наголошує він. - Будь-які спроби примусової уніфікації, нав’язування громадянам якогось єдиного варіанту пам’яті, і це показав досвід, сприймається як намагання втиснути її в прокрустове ложе певних ідеологічних доктрин і супроводжується його відторгненням певною частиною суспільства». «Так само негативно сприймаються претензії на монополізацію «історичної правди» окремими політичними силами. Сучасні глобалізаційні тенденції, відкритий вихід в інформаційний простір, нові засоби комунікації завдяки соціальним мережам ставлять державу перед необхідністю вироблення нових підходів до політики у сфері пам’яті, «діалогу» з суспільством», - заявляє Голова Верховної Ради.

При цьому В.Литвин наголошує, що історичне знання «може бути використане з різною метою: для стимулювання життєвих сил нації, зміцнення авторитету держави, з електоральною метою, як аргумент у протистоянні різних соціальних, етнічних, конфесійних чи політичних груп, з метою компрометації опонентів тощо». «Засадниче завдання науки - продукування історичних знань. Їх застосування (бажано виважене і глибоко продумане) є прерогативою держави і суспільства», - зазначає він.

«Перемога у війні проти гітлерівської Німеччини та її союзників не потребує постійного ретушування й лакування. Чим більше ми дізнаємося про цю справді епохальну, але суперечливу і трагічну епопею, тим повніше зможемо осягнути її місце в нашій історії, вплив на долі учасників та очевидців, а загалом - на складну діалектику суспільно-політичних процесів у сучасному світі, - підсумовує В.Литвин. - Хочемо ми того чи ні, але це явище давно стало самодостатнім феноменом, знаковою подією нашої історії, одним з ключовим сегментів колективної пам’яті українського народу».