Новини

25 вересня 2021, 06:32

Поспішне ухвалення Закону щодо олігархів призвело до колізії у ньому, - Голова Верховної Ради

докладніше
24 вересня 2021, 17:15

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики до 5 листопада приймає пропозиції до проекту Постанови Верховної Ради України про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2022 році

докладніше
24 вересня 2021, 17:00

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон України щодо розвитку інституту старост

докладніше
24 вересня 2021, 15:35

З 21 по 24 вересня Верховна Рада України прийняла 10 Законів України

докладніше
24 вересня 2021, 15:00

У Верховній Раді відбулося обговорення проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022–2026 роки

докладніше
24 вересня 2021, 14:17

Комітет з питань молоді і спорту розглянув законопроект про Державний бюджет України на 2022 рік та надіслав свої пропозиції до Комітету з питань бюджету і Кабінету Міністрів

докладніше
24 вересня 2021, 14:04

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендує Верховній Раді призначити позачергові вибори Криворізького міського голови

докладніше
24 вересня 2021, 13:02

Пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
24 вересня 2021, 12:29

Відбувся ознайомчий візит до Швейцарії членів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Швейцарською Конфедерацією

докладніше
24 вересня 2021, 12:28

Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств"

докладніше
24 вересня 2021, 12:14

Прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо організаційних питань роботи Кримської платформи"

докладніше
24 вересня 2021, 11:58

Прийнято Закон "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України""

докладніше
24 вересня 2021, 11:41

Прийнято за основу проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки"

докладніше
24 вересня 2021, 11:08

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект про критичну інфраструктуру

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
30 червня 2021, 13:30

 Прес-служба Апарату Верховної Ради України 

Конституції України – 25! Інтерв’ю з народним депутатом України І, ІІ, IV, VI, VII, VIII, IX скликань Сергієм Соболєвим

 

До 25-ї річниці Конституції України публікуємо інтерв’ю з народними депутатами України, експертами, учасниками конституційного процесу про перебіг створення Основного закону країни, про механізми підвищення ефективності Конституції України та спогади про «конституційну ніч».

 

Сергій Соболєв: Конституція дала можливість стартувати найважливішим, принциповим моментам, які визначають незалежність країни

 

Особливості конституційного процесу

Це був реальний історичний момент, коли відбувся злам епохи – епохи, коли країна скинула пути старого, досить важкого режиму, який ще з моменту незалежності фактично залишався і в душах людей, і в способі життя, і в мисленні.

Конституція дала можливість стартувати найважливішим, принциповим моментам, які визначають незалежність. Саме в Конституції з’явився запис про власну грошову одиницю, саме в Конституції з’явились ключові пріоритети, за якими повинна розвиватися країна.  Але пізніше, коли в Конституцію вносилися зміни, відбувалися процеси, більше пов’язані не з теорією держави і права, а з існуючими на той час політичними моментами. Зокрема, я маю на увазі той момент, коли країна перейшла від президентсько-парламентської республіки до парламентсько-президентської. Вважаю, що коли Конституція стає розмінною монетою політичних процесів, це створює найбільші перепони для просування вперед.

Такі моменти треба враховувати в подальшому, адже ми бачимо, скільки за останні роки внесено пропозицій щодо змін до Конституції, – і це більше політична кон’юнктура, аніж реальність, в тому, як повинен виглядати основний закон держави.

До Конституційної комісії, склад якої був достатньо збалансований – в ньому були присутні представники Президента, Уряду та всіх фракцій - вносилися різні пропозиції і різні варіанти Конституції, у тому числі від Президента України безпосередньо. Водночас саме тут відбувалося «перетягування канату», коли Парламент хотів більше повноважень собі, Президент – собі, а Уряд хотів, щоб і про нього не забували.

Пошук компромісів призвів до того, що з’явився указ Президента (про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року щодо прийняття нової Конституції Україниприм. ред.), що моментально прискорило процес прийняття Конституції саме не на референдумі, а в Парламенті, і саме через це Конституцію розглядали день і ніч – щоби встигнути її ухвалити. З іншого боку, такий пошук балансу завжди буде, це притаманно не лише Україні, але й будь-якій іншій країні.

Одними з ключових питань, які дуже довго дискутувались у рамках Конституційної комісії та в сесійній залі, були питання, пов’язані зі статусом Криму та статусом бази Чорноморського флоту Російської Федерації, який тоді базувався на території України фактично незаконно. Мені здається, що формула, яка була знайдена, можливо, була недосконалою по часу, але досконалою по самій суті. Пропонувалося чітко визначити час, протягом якого Російська Федерація повинна була вивести всі свої війська з території України, перш за все, з території Криму, що давало можливість фактично у мирний спосіб вирішити це питання. На мою думку, команда анексувати, захопити Крим у 2014 році була пов’язана якраз з тим, що 2017 рік мав бути останнім, коли Чорноморський флот Російської Федерації міг базуватися на території України. Вони діяли на випередження.

Коли нам нав’язали, а Янукович (В.Янукович – Президент України 2010-2014 рр. – прим. ред.) з цим погодився, - на 45 років продовжити базування Чорноморського флоту, і далі стало зрозуміло, що навіть це не гарантуватиме Росії базування флоту в подальшому, Російська Федерація захопила Крим. І зараз депутати Держдуми, які голосували за підтримку такого рішення, а тоді не проголосували лише два парламентарія, дивуються, чому вони є персонами нон грата в Україні і в Європі.

 

Що потрібно зробити, щоб Конституція стала дієвішою?

Безсумнівно, наша Конституціяодин з найкращих подібних документів. Законодавець зробив все можливе для цього. А далі ключовий момент полягає в тому, яким чином цей акт реалізується виконавчою владою – Кабінетом Міністрів, Президентом і, найголовніше, як впливає на процеси судова влада. Ми приєдналися до таких важливих інституцій як Рада Європи, Європейський суд з прав людини; ми змогли побудувати серйозний механізм контролю за судовими рішеннями, проте це, на жаль, не змінило саму суть судового процесу, суть того, яким чином розглядаються рішення в судах. На мою думку, це найслабкіший момент, який залишається нереформованим.

У нинішній Конституції є норма про коаліцію народних депутатів. Без сумніву, вона потрібна. Але найбільшою втратою для демократії я вважаю момент, коли розділ щодо коаліції зник із Регламенту Верховної Ради України. Тут треба пояснити, що питання щодо коаліції регулювались в законі про Регламент, але в 2010-му році, коли потрібно було під політичну кон’юнктуру і політичний момент терміново визнати, що коаліція не потрібна, відповідна норма з закону зникла. І до цього часу, на жаль, вона не відновлена. Тому ж, хто приходить до влади, можливо стає не вигідним визначення таких ключових моментів в Регламенті. І хоча основи їх закладені в Конституцію, деталі повинні бути чітко виписані в законі про Регламент.

Ми є унікальною країною, в Конституції якої зазначено, як працюють опозиція та коаліція, а в законі, який повинен регулювати ці питання, відповідні норми відсутні. Тому зараз в рамках дуже цікавого процесу Комісії Кокса-Кваснєвського, – це Комісія, яка була запропонована нам Європейським Парламентом щодо реформи Верховної Ради як інституції, – був зазначений ключовий перший пункт – відновити дію статей закону про Регламент, які регулюють питання роботи опозиції та коаліції.

Аналізуючи шлях розвитку держави протягом цих тридцяти років, зрозуміло, що ключовий момент – це баланс і противаги, які повинні діяти в будь-якій демократичній державі. В Україні, навіть зі змінами, які були внесені до Конституції пізніше, не відбулося становлення класичної схеми, коли одна гілка влади не може домінувати над іншою, а завжди є система контролю, яка не дає можливості розвиватись ситуації, коли одна особа, або одна гілка влади буде домінуючою. Це залишається ключовим моментом. Простим записом в Конституцію цього не досягти, але Україна, як достатньо молода, новітня держава, має гарний шанс напрацювати ці моменти та закріпити їх в Конституції.

 

Конституційна ніч. Спогади.

Для мене цей день був незвичайний з декількох причин. По-перше, я був членом Конституційної комісії. По кожному пункту ми проходили достатньо чітко, вивіряли, думали, як це буде сприйняте у сесійній залі. І наші сподівання виправдались, бо навіть найважчі моменти, які безпосередньо розглядалися в ту знамениту «конституційну ніч», фактично пройшли саме в тому вигляді, як це передбачалося Конституційною комісією.

Але крім того, цей день був ще досить цікавим тим, що комуністи організували виклик на округи декількох народних депутатів, які були членами Конституційної комісії, - професорів Антона Бутейка і Геннадія Буткевича, мене безпосередньо, - бо тоді ще діяла норма зі старої Конституції про можливість відкликання народних депутатів, якщо ти не з’явився. Тому кожен із нас появився в сесійній залі фактично в різний час.

Я зміг дістатися парламенту вже прямо напередодні цієї знаменитої ночі і включився в голосування трохи пізніше. Але головне, що наша робота в Конституційній комісії не пропала даром, бо по всіх трьох нас збори (а тоді треба було не менше чотирьохсот чоловік на цих зборах) проголосували одностайно за підтримку нашої роботи як народних депутатів. .

Йшов розгляд питань, а за його лаштунками дуже важко відбувався механізм погодження найбільш принципових моментів Конституції: питань, які стосувалися святості приватної власності, мови, розділів судової реформи тощо.

На мій погляд, ухвалений в кінцевому варіанті текст Конституції давав можливість провести, наприклад, судову реформу у стислі строки, якби була на то політична воля. Проте розклад в сесійній залі був таким, що не давав можливості сконцентруватися на цих питаннях, тому ми маємо, на моїй пам’яті, вже п’яту судову реформу. Але сказати, що вона відповідає стандартам доступності, справедливості - стандартам, які б давали можливість нашим громадянам відчувати себе захищеними в рамках судового процесу, на жаль, не можна.

Вважаю, найкращий варіант Конституції – той, який передбачає парламентсько-президентську республіку. В Україні традиції парламентсько-президентської республіки завжди були в крові українського народу, починаючи з козацької доби, але, на жаль, реального втілення через різні причини вони ніколи не мали. Нині це пов’язано, можливо, з тим, що Парламент має однопартійну більшість, яка представляє Президента, і тому вести мову про баланс важко. Але врешті решт ми прийдемо до того, щоб знайти цей баланс. 

 Фото: газета «Голос України», інформагентство «Укрінформ»