Новини

28 листопада 2020, 09:45

Звернення в.о. Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів

докладніше
28 листопада 2020, 09:02

Звернення Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів

докладніше
28 листопада 2020, 09:00

Звернення Першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів

докладніше
27 листопада 2020, 18:15

Верховна Рада отримала проєкт Держбюджету на 2021 рік та активно працює над порядком денним з підтримки малого бізнесу, вирішення конституційної кризи, повернення відповідальності за неправдиве декларування, - Олена Кондратюк

докладніше
27 листопада 2020, 16:34

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Постанову "Про звіт про виконання Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”

докладніше
27 листопада 2020, 16:01

«Ні могили, ні хресного знаку» - до Дня пам’яті жертв голодоморів парламентська бібліотека презентує тематичну віртуальну книжкову виставку

докладніше
27 листопада 2020, 15:49

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг затвердив додаткові правки до законопроєкту щодо врегулювання окремих питань у сфері надання ЖКП

докладніше
27 листопада 2020, 15:19

У цю суботу в Україні національний пам'ятний день - День пам'яті жертв голодоморів

докладніше
27 листопада 2020, 14:25

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування схвалив Рекомендації круглого столу з обговорення проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань приєднання до інженерних мереж"

докладніше
27 листопада 2020, 09:37

Огляд головних тем «Голосу України» від 27 листопада

докладніше
26 листопада 2020, 14:36

Комітет з питань економічного розвитку доопрацював законопроєкт щодо вдосконалення системи органів АМКУ і рекомендує Верховній Раді прийняти його в цілому

докладніше
26 листопада 2020, 11:41

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування звернувся до Ради Європи з пропозицією щодо надання експертної підтримки під час підготовки до розгляду Парламентом проекту Закону "Про публічні консультації"

докладніше
26 листопада 2020, 10:21

Постійна делегація Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї НАТО взяла участь у засіданні 66-ї щорічної сесії ПА НАТО

докладніше
26 листопада 2020, 09:34

Огляд головних тем «Голосу України» від 26 листопада

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
27 листопада 2019, 10:00

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Руслан Стефанчук: Верховна Рада як єдиний законодавчий орган, приймаючи акти вищої юридичної сили, формує правову політику держави

Про це Перший заступник Голови Верховної Ради, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений діяч науки і техніки України Руслан Стефанчук сказав у вступній лекції на тему: «Формування та здійснення правової політики як основа розбудови правової держави» під час відкриття навчального циклу за програмою «Законотворча діяльність» та магістерською програмою «Європейське парламентське право» в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України.

Зокрема, він звернув увагу слухачів, що «унікальність Верховної Ради як єдиного законодавчого органу в країні полягає в тому, що вона є одним із небагатьох органів, які приймають акти вищої юридичної сили, формуючи правову політику в державі».

Руслан Стефанчук розповів про рівні правової матерії, найвищим серед яких є правова політика, яка дозволяє обрати найбільш оптимальну модель функціонування правової держави саме у цей період часу, при нинішніх обставинах.

Професор розповів про сутність правової політики як явища і чотири основних її елементи: мета, економічність, стабільність та ефективність.

Так, він зауважив, що метою правової політики є формування балансу інтересів окремої людини, суспільства і держави. І на шляху до цієї мети потрібно, в першу чергу, домовитися про поняття.

Також важливою є планомірність роботи. «Тільки у 1997, 1999 і 2006 роках у Верховній Раді України були плани законопроектних робіт. Всі інші роки незалежності Парламент працює без погодження того, яким буде суспільний розвиток і як на нього реагувати», - сказав доповідач, зауваживши, що «вже починаючи з лютого 2020 року у Верховну Раду приходить обов’язкове планування законопроектних робіт і про це попереджені всі суб’єкти законодавчих ініціатив».

Руслан Стефанчук звернув увагу, що на сьогодні в Україні немає законодавчого акта, який формує законопроектну основу держави – закону про законодавчу діяльність. За його словами, «це призводить до того, що у нас немає чіткої ієрархії нормативно-правових актів».

«Зараз при Міністерстві юстиції створена робоча група, до якої входять представники від Верховної Ради, яка буде напрацьовувати проект закону про нормативно-правові акти. Без нього сьогодні формувати правову політику не можливо», - сказав Перший заступник Голови Верховної Ради.

Він окремо зупинився на діючому Регламенті Верховної Ради, зазначивши: «Коли в нього потрапляєш, ти нічого не можеш зробити і твій рух сповільнюється до мікрометрів». На його переконання: «Необхідно збалансувати швидкість прийняття необхідних рішень із забезпеченням їх якості. І це має стати предметом діалогу задля внесення змін в Регламент Верховної Ради України та реформування роботи парламенту».

Руслан Стефанчук сказав, що в цьому напрямку вже є певні напрацювання: «Ми хочемо запропонувати розгляд законопроекту розділити на дві стадії: обговорення і прийняття рішення. На прийняття рішення відводиться один день, умовно кажучи, четвер. Це день, коли приймаються тільки результативні рішення за результатами обговорення, проведених публічних дебатів».

Професор назвав ганебним таке явище як «законопроектний або поправочний спам». «У праві це називається «зловживання правом» і ця конструкція передбачена Цивільним кодексом України. Як би це дивно не звучало, і народний депутат може зловживати своїм правом», - зауважив Руслан Стефанчук, додавши, що «це явище має отримати свою відповідь, оскільки добропорядність важлива на всіх рівнях».

Що стосується такого елементу правової політики як економічність, то Перший заступник Голови Верховної Ради підкреслив: «Безкоштовного закону не існує. Немає закону, який не має своєї ціни. Цінник закону включає: ціну розробки законопроекту, ціну відкритого проведення законопроекту (у деяких країнах це лобізм), ціну імплементації або моніторингу закону».

За словами парламентарія, зараз на загальнодержавному рівні ніхто не відстежує, наскільки досягнуто мети, яка вказана у пояснювальній записці до законопроекту, окрім науковців. «Я для себе прийняв рішення, яке назвав «формулою Стефанчука» - дав завдання своїм помічникам у кожен законодавчий нормативно-правовий акт в перехідні положення вписувати формулу, яка передбачає звіт Кабінету Міністрів через рік після набуття чинності законопроектом – чи досяг він своєї мети», - сказав доповідач і зауважив, що хотів би, щоб ця формула знайшла відображення у Регламенті Верховної Ради.

Говорячи про стабільність правової політики, Руслан Стефанчук звернув увагу на надзвичайно велику кількість змін і доповнень, що вносяться до українського законодавства і, взагалі, законів, що приймаються в державі. «Мабуть, єдиною сферою, де закон переходу кількості в якість не діє – це сфера законопроектування в Україні. І скоро така ситуація може стати загрозою національній безпеці. Тому що питання взаємосуперечливості нормативно-правових актів, дублювання різних підходів ставить під загрозу правильність їх застосування», - сказав він.

Виходячи з цього, першим завданням після планування законотворчого процесу, яке вже запущене, Руслан Стефанчук бачить необхідність систематизації національного законодавства і припинення його примноження. «Треба припинити «соціалістичне змагання» між народними депутатами, хто більше подасть законопроектів», - сказав він.

Також стабільності, на думку Першого віце-спікера, могли б слугувати і авторські закони, що стимулювало б роботу над їх якістю.

Руслан Стефанчук висловився за створення певних консультативно-дорадчих органів при Верховній Раді, наприклад Кодифікаційної ради, до якої увійшли б визнані науковці для проведення аналізу - як прийнятий закон впливає на усталену систему кодифікацій.

Ефективність законопроектів визначається співвідношенням: мети, засобів та результату. «Ефективність законопроектної діяльності ніколи не визначається кількістю поданих законопроектів», - ще раз підкреслив Руслан Стефанчук, додавши: «Лише чотири відсотки законопроектів, поданих народними депутатами, стають законами».

Він наголосив на необхідності об’єднання народних депутатів з метою підготовки якісних законопроектів.

Ще однією великою актуальною проблемою Руслан Стефанчук назвав «правове сміття». «Вже проведено моніторинг і більше ста постанов та розпоряджень Верховної Ради можна почистити, оскільки вони вже втратили свою чинність. Окрім того, є законодавство СРСР та УРСР, яке не втратило своєї актуальності. Це і «Житловий кодекс УРСР», і «Кодекс законів про працю» та ряд інших», - сказав він.

Парламентарій назвав варіанти поводження з даними законодавчими актами. Варіант «обрубати» все – не пройде у Верховній Раді, отже «треба провести моніторинг нашої спадщини і напрацювати замінники, якщо вони необхідні», - сказав доповідач.

Ще одним проблемним питанням Руслан Стефанчук назвав «борги», серед яких: аналіз, закладених у законодавчих актах, але не виконаних доручень; розробка законодавчих актів, які прямо передбачені Конституцією України, (Великий Державний Герб, закон про мирні зібрання, закон про відшкодування матеріальної і моральної шкоди тощо).

Перший заступник Голови Верховної Ради зупинився також на важливості міжінституційних зв’язків під час законопроектної роботи, якості пропонованих текстів законопроектів, недоречності надмірним захопленням іноземним законодавством.

«Будь-який правовий акт має відповідати історичним, культурним і ментальним цінностям саме українців. Вони не набагато різняться від європейців, але ми повинні розуміти, що історично українця вирізняють дві важливих речі: він завжди мав гідність і завжди був дрібним власником», - підкреслив Руслан Стефанчук, додавши, що на його думку, це навіть може бути національною ідеєю: «гідний і заможний українець».

«Зараз ми повинні не просто вивчати закони, що діють в інших країнах, а основні тенденції, фундаментальні речі, які тільки прийняті в Європі, або навіть ті, що перебувають на рівні розгляду, і інтегрувати в українське законодавство», - зауважив Руслан Стефанчук і додав: «Не важливо, де ми будемо, – в Євросоюзі, супер Євросоюзі з часом, але у нас повинні бути готові правила і ми маємо їх сприймати».

Окрім сприйняття міжнародного досвіду, парламентарій зупинився на національних надбаннях у правовому полі. Так, Руслан Стефанчук поінформував, що зараз розпочато велику роботу над систематизацією скарбниці українських правових пам’яток. «Ми хочемо створити такий продукт, щоб показати, що з точки зору права, законодавства, Україна завжди була окремою державністю. Досліджуючи ці речі, ми віднайшли, що за 14 років до Цивільного кодексу Наполеона на землях східної Галичини діяв Галицький цивільний кодекс. Він писався Австрійською імперією, але це перший кодекс світу, який діяв саме на українській землі», - сказав він. До пам’яток, якими ми можемо пишатися, відноситься і Конституція Пилипа Орлика.

«Ми повинні не тільки гордитися минулим, а й робити все, щоб пишатися і своїм майбутнім», - наголосив Перший віце-спікер.

Окремо він зупинився на проблемі підготовки кадрів, які мають розробляти законодавчі акти. «Великий мінус української освіти, що ми передаємо інформацію, а не знання. В майбутньому світом буде правити той, хто вміє подати хорошу ідею, запалити у людей інтерес», - сказав він.

На думку Руслана Стефанчука, для фахівця у сфері нормопроєктування необхідні три основні якості: ґрунтовні знання, іноземний досвід і оволодіння сучасними технологіями.

Перший заступник Голови Верховної Ради подякував керівництву Інституту законодавства «за важливу місію не просто просвітництва, хоча і просвітництво важливе, а місію передачі глибоких і ґрунтовних знань, оскільки зараз в Україні катастрофічно низький рівень культури законопроєктної техніки».

Наприкінці лекції, Руслан Стефанчук відповів на запитання слухачів Української школи законотворчості та побажав результативного навчання.

Також під час відкриття Української школи законотворчості виступив Академік Національної академії правових наук України і Національної академії наук України, ще донедавна керівник Інституту законодавства Верховної Ради України, а зараз народний депутат України, член фракції політичної партії «Слуга народу» Олександр Копиленко, який відзначив, що особливістю Української школи законотворчості є те, що вона не добирає слухачів даного курсу, а кожного року розсилає комітетам, фракціям свої пропозиції і вони направляють людей на навчання. «Школа працює на безоплатній основі. Для нас важливий сам факт, що ми намагаємось допомагати Верховній Раді в реалізації її важливих завдань», - сказав народний депутат.

Олександр Копиленко також поінформував, що «школа має кілька програм – від базової програми законотворчості до більш високих - європейського парламентського права. Зараз відкрито курс публічної адміністрації для держслужбовців, які вперше потрапляють на державну службу».

«Інститут надає широкі можливості для безперервної освіти», - сказав академік.

Довідка: Навчальний цикл за програмою «Законотворча діяльність» та магістерською програмою «Європейське парламентське право» організований Українською школою законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України для народних депутатів України, їхніх помічників-консультантів та співробітників Апарату Верховної Ради.