Новини

26 травня 2020, 12:52

Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо обов'язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі

докладніше
26 травня 2020, 09:43

Огляд головних тем «Голосу України» від 26 травня

докладніше
25 травня 2020, 19:10

Апарат Верховної Ради України отримав результати функціонального аналізу

докладніше
25 травня 2020, 15:40

Сподіваємося на розширення співпраці між парламентами України та Швеції, - Дмитро Разумков

докладніше
25 травня 2020, 14:39

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує прийняти за основу законопроект щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності

докладніше
25 травня 2020, 13:19

Комітет з питань економічного розвитку рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому законопроект щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом

докладніше
25 травня 2020, 11:54

Голова Верховної Ради України вніс зміни до Розпорядження «Про додаткові заходи із попередження виникнення гострої респіраторної хвороби» від 12 березня 2020 року, №151

докладніше
25 травня 2020, 10:09

У Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг розглянули питання розробки законодавчої бази для створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні

докладніше
23 травня 2020, 21:45

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков висловлює співчуття у зв'язку зі смертю народного депутата України Валерія Давиденка

докладніше
22 травня 2020, 19:00

Стартувало публічне обговорення законопроекту щодо вдосконалення сфери адмінпослуг

докладніше
22 травня 2020, 16:30

Підсумки роботи Верховної Ради України за тиждень 18-22 травня

докладніше
22 травня 2020, 15:09

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні і в цілому законопроект щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, депутата місцевої ради

докладніше
22 травня 2020, 14:47

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков висловлює співчуття у зв’язку зі смертю Анатолія Матвієнка

докладніше
22 травня 2020, 14:39

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки погодив пропозиції Міністерства оборони до Програми діяльності Кабінету Міністрів України із зауваженнями

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Децентралізація влади
26 листопада 2019, 16:17

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин провів експертне обговорення на тему: "Запровадження засад перехідного правосуддя як передумови підготовки до постконфліктного періоду, деокупації територій та реінтеграції населення"

 

В обговоренні взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, експерти з міжнародних правозахисних та громадських організацій.

Учасники заходу обговорили найбільш актуальні виклики, пов’язані із подоланням наслідків збройного конфлікту: переслідування і покарання винних у скоєнні воєнних злочинів і грубих порушень прав людини; підходи до створення національних механізмів відшкодування шкоди жертвам збройного конфлікту; документування подій, які стосуються збройного конфлікту; встановлення історичної правди; інституційні реформи; досвід існуючих діалогових ініціатив тощо.

Заступник Голови Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Неллі Яковлєва відзначила, що це «обговорення є логічним продовженням серії заходів, в ході яких ми шукаємо професійні відповіді на ті гострі питання, які зараз стоять перед суспільством. Власне, як забезпечити права людини в період врегулювання конфлікту та у постконфліктний період, що має зробити держава для зменшення страждань громадян і відновлення усіх їхніх прав, яким чином нам будувати засади спільного співжиття у період мирного будівництва - це всі ті питання, на які ми маємо знайти відповідь».

Н.Яковлєва також зазначила, що дуже важливою є сама актуалізація дискурсу про перехідне правосуддя. «Адже ми маємо на законодавчому рівні врегулювати ті явища та поняття, які виникли під час збройного конфлікту, виробити принципи і засади притягнення винних до відповідальності і звільнення від відповідальності осіб, які брали участь у конфлікті, маємо запровадити інститути і комісії правди. Тобто перед нами дуже багато завдань. Перехідне правосуддя має стати базовим для концептів миробудівництва в Україні. також ми маємо гармонізувати наше національне законодавство з нормами міжнародного гуманітарного права».

Заступник Голови Комітету поінформувала про те, що протягом останніх декількох місяців Комітет організував або взяв участь у ряді заходів. Зокрема, це «Правозахисний форум подолання наслідків конфлікту: порядок денний нового парламенту», Форум єдності в Маріуполі за участі Президента України, круглий стіл «Правозахисний план дій для нового парламенту». У жовтні 2019 року Комітет вперше провів п’ятиденне виїзне засідання у Донецькій та Луганській областях. «Під час цих дискусій ми прийшли до певних висновків. Перше, є ряд гострих, наболілих проблем, але які не потребують стратегічних політичних рішень. Зокрема, можна віднести усунення необґрунтованих перешкод в свободі пересування громадян через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Власне, для цього достатньо виділення фінансових ресурсів для забезпечення нормальної інфраструктури, це санітарно-гігієнічні зони, медичні пункти і укриття від непогоди. Також достатньо гострим питанням стоїть відкриття додаткових КПВВ в Луганській області», - додала вона.

Другою проблемою, за словами народного депутата, є забезпечення гідних умов життя людей поруч з лінією розмежування. Для цього необхідно забезпечити безперебійне забезпечення продуктами харчування, відновлення комунальної інфраструктури, доступ до медичної допомоги і освіти, налагодження системи виплати пенсій та державних допомог людям. Власне своєчасна реалізація цих завдань потребує комплексного моніторингу роботи КПВВ та умов життя людей у сірій зоні. І наш Комітет спільно з неурядовими організаціями почав проводити цю роботу.

Врешті-решт, третя проблема - це вирішення пріоритетних проблем внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, реалізація майнових прав на тимчасово окупованих територіях, відновлення виборчого права внутрішньо переміщених осіб, що є прямою дискримінацією, врегулювання питання користування землею, яка знаходиться у зоні Операції об’єднаних сил.

Заступник Голови Комітету окреслила стратегічні завдання, що потребують важливих політичних рішень і мають базуватися на пріоритеті забезпечення прав людини. «По-перше, це забезпечення праві свобод громадян, які проживають на непідконтрольних територіях. це спрощення процедури реєстрації документів українського зразка, освіта за українськими стандартами, виплата пенсій громадянам та державних допомог, які проживають на непідконтрольній території, забезпечення українського контенту на непідконтрольній території. Ми маємо також працювати над тим, щоб забезпечити потреби громадян, які проживають поруч з лінією розмежування. Адже, фактично ці території є певною мінімоделлю деокупованих територій і вже сьогодні держава повинна створювати кадровий потенціал для тих людей, які у подальшому будуть працювати на цих територіях. ми маємо дбати на цих територіях про два компоненти: про безпековий і гуманітарний. І тут не має бути жоден з них в пріоритеті. Адже два цих компоненти будуть запорукою наступних пріоритетів миробудівництва постконфліктної бази врегулювання. Тому, якщо ми будемо враховувати досвід постконфліктних держав світу, то сам процес миротворення власне є пошуком взаємоприйнятних рішень на шляху до досягнення суспільного консенсусу.

Друга проблема у цьому секторі – це встановлення справедливості щодо жертв конфлікту. Тут все просто- злочинці мають бути покарані, жертви збройної агресії повинні отримати репатріації відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного права.

Також ми маємо подбати про відновлення історичної правди і гарантії неповторення. Держава має створити умови інформування громадян про витоки і передумови збройної агресії, а також про перебіг подій під час конфлікту. Усі реформи державного сектору, сектору безпеки, судової реформи, реформи законодавства повинні враховувати передумови, які призвели до збройної агресії, та встановлювати запобіжники для недопущення таких подій у майбутньому», - сказала представниця Комітету.

Неллі Яковлєва також зазначила, що зараз потрібна потужна інформаційна кампанія, метою якої має стати максимальне врахування міжнародного досвіду для того, щоб ми могли створити українську модель перехідного правосуддя. Це також формування позитивного сприйняття термінів, самих номінацій, таких як «перехідне правосуддя», «комбатанти», «амністія» тощо і таких термінів у нас буде достатньо багато. «Ми маємо звикати до повсякденного їх використання», - наголосила народний депутат.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко нагадав, що у жовтні цього року була створена Тимчасова спеціальна комісія з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України.

7 серпня Указом Президента була створена комісія з питань правової реформи і одна з робочих груп займається саме підготовкою концепції реінтеграції тимчасово окупованих територій. В основі чого лежить так само і стратегія перехідного правосуддя.

«Ми ці завдання виконуємо спільно. Зокрема, УГСПЛ має великий напрямок роботи, спрямований виключно на подолання наслідків конфлікту на Донбасі і у зв’язку з анексією Криму.

Відповідно були розроблені і напрацьовані методології експертизи законодавства України, відповідних нормативно-правових актів на відповідність міжнародному гуманітарному праву та засадам перехідного правосуддя, зокрема, коли йдеться про права осіб, що потерпають від наслідків збройної агресії. Ця методологія перебуває зараз у пілотному моделюванні і за її результатами буде запропонована для використання органам державної влади», - зазначив він.

Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова зазначила, що сам факт винесення необхідності запровадження національної моделі і концепції перехідного правосуддя є надважливим саме сьогодні. «Ми можемо прийняти будь-який документ, але якщо суспільство не буде розуміти його змісту, якщо суспільство не буде приймати його, то такий документ буде доволі важко імплементувати і запровадити в життя», - наголосила вона.

За словами Дар’ї Свиридової, питання відповідальності і ефективності розслідування злочинів, вчинених під час збройного конфлікту, питання невідворотності покарання за злочини, вчинені всіма сторонами цього конфлікту, це безумовно, питання, яке вже найближчим часом вже буде підніматися у парламенті. «Важливим для народних депутатів має бути саме питання воєнних злочинів, злочинів проти людяності, найтяжчих злочинів, вчинених під час збройного конфлікту. Сьогодні це наріжний камінь, навколо якого точаться дискусії як у суспільстві на підконтрольній території України, так і безумовно погляди населення на окупованій території звернуті на владу України, які очікують зрозумілих відповідей на те, хто і яку відповідальність буде нести за будь-які форми співпраці з окупаційною владою. Але ми маємо розуміти, що яке рішення б про види політичної і правової відповідальності за такі форми співпраці не було прийнято в майбутньому парламентом, ми маємо розуміти, що воєнні злочини, найтяжчі злочини, вчинені в рамках збройного конфлікту, винні за вчинення цих злочинів мають бути притягнені до відповідальності і такі злочини мають ефективно розслідуватися сьогодні Україною», - підкреслила Д.Свиридова.

Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим також зазначила, що «сьогодні держава і суспільство мають потенціал і необхідність запроваджувати окремі механізми як щодо компенсації жертвам, як щодо системного реформування сектору безпеки, так і, що найважливіше, відповідати на питання, що очікує населення після відновлення контролю. Відповіді на ці питання є одним з інструментів побудови миру і деокупації цих територій».

Д.Свиридова звернула увагу на два важливих питання - відповідальності за злочини, вчинені в рамках збройного конфлікту, необхідності ратифікації Римського статуту і необхідності імплементації до національного законодавства міжнародного гуманітарного права. «Так званий законопроект про воєнних злочинців вже був у парламенті і він потребує спільної роботи органів державної влади і правозахисних організацій. Але ми маємо всі чітко усвідомлювати, що ми маємо імплементувати норми міжнародного гуманітарного права у власне кримінальне законодавство і відповідальність за розслідування цих злочинів у 90% випадків буде лягати саме на плечі державної влади України», - зазначила вона.

Під час круглого столу відбулися дискусії на тему: «Перехідне правосуддя як стратегія сталого розвитку України», «Відшкодування шкоди жертвам конфлікту/ компенсації, сатисфакція, реституція», «Право на правду. Гарантії неповторення конфлікту», «Інструменти дипломатії для врегулювання конфлікту в Україні. Діалогові ініціативи».

Учасники заходу взяли участь в напрацюванні механізмів і норм законодавства, які мають забезпечити захист прав людини в умовах збройного конфлікту і в постконфліктний період, висловили свої пропозиції щодо національної моделі перехідного правосуддя як гарантії досягнення стійкого миру та дотримання прав людини на окупованих територіях після їх звільнення; обговорили підходи до побудови діалогу з людьми, які постраждали внаслідок збройного конфлікту та іншим населенням України.