Новини

11 листопада 2019, 20:40

Члени фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» провели особистий прийом громадян

докладніше
11 листопада 2019, 16:40

Комітет з питань економічного розвитку рекомендує Верховній Раді прийняти за основу зміни до Кодексу України з процедур банкрутства та Прикінцевих та Перехідних положень даного законопроекту

докладніше
11 листопада 2019, 14:14

«В Україні існує дуже тонка межа між захистом права громадян на інформацію та наступом на свободу слова», - Олена Кондратюк

докладніше
11 листопада 2019, 13:10

Руслан Стефанчук: Ближчим часом до сесійної зали буде внесено 7-8 законопроектів, що стосуються народовладдя

докладніше
11 листопада 2019, 12:56

У четвер Верховна Рада може розглянути проект Держбюджету-2020, – Дмитро Разумков

докладніше
11 листопада 2019, 12:33

Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) (відео)

докладніше
11 листопада 2019, 12:16

Держава має виробити ефективні механізми захисту наших громадян від провокацій РФ при виїзді за кордон, - Олена Кондратюк

докладніше
11 листопада 2019, 10:13

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Постанову «Про утворення ТСК Верховної Ради з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України»

докладніше
08 листопада 2019, 18:08

Комітет з питань освіти, науки та інновацій провів засідання круглого столу на тему: «Щодо застосування критеріїв оцінки науково-педагогічної або наукової діяльності здобувачів вчених звань»

докладніше
08 листопада 2019, 17:46

Олена Кондратюк: «Ми високо цінуємо підтримку Словенії у боротьбі за відновлення територіальної цілісності та суверенітету України»

докладніше
08 листопада 2019, 16:13

Комітет з питань правоохоронної діяльності провів Комітетські слухання на тему: "Готовність до впровадження інституту кримінальних проступків в практичну діяльність органів досудового розслідування з 1 січня 2020 року"

докладніше
08 листопада 2019, 15:35

Делегація Верховної Ради України бере участь у роботі сесії Парламентської Асамблеї Парламентського виміру Центральноєвропейської ініціативи в м. Рим (Італійська Республіка )

докладніше
08 листопада 2019, 15:00

Україна та Італія зацікавлені у поглибленні співпраці на рівні парламентів: відбулася зустріч представників депутатських груп з міжпарламентських зв’язків Верховної Ради та італійського парламенту

докладніше
08 листопада 2019, 14:26

Голова Верховної Ради України провів телефонну розмову з Президентом Бундестагу Німеччини

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
27 вересня 2019, 13:00

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 р. у першому півріччі та щодо виконання держбюджету у поточному році

Комітет з питань бюджету розглянув Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 20.08.2019 р. № 20-1, який надійшов на розгляд до Комітету.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України, інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно зі статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал і ІІ квартал 2019 р. (порівняно з відповідним періодом 2018 р.) становив за оперативною оцінкою Держстату відповідно 102,5% і 104,6% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у серпні п.р. – 99,7%, з початку року – 102,7% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 107,4%/; індекс цін виробників промислової продукції у серпні п.р. – 99,3%, з початку року – 101,7% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року)  – 110,1%/.

У Висновку РП відзначено, що у І півріччі п.р. державний бюджет виконувався в умовах зростання економіки, при цьому стримуючими чинниками для більш високого зростання стали зниження темпів приросту експорту, скорочення припливу прямих іноземних інвестицій і банківського кредитування.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.09.2019 р. склав 22,01 млрд дол. США і збільшився у серпні п.р. на 0,17 млрд дол. США, або на 0,8% (з початку року збільшився на 1,19 млрд дол. США, або на 5,7%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-серпень п.р. в середньому становив 26,57 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 28,2 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.09.2019 р. 142,7 млрд грн (проти 60,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 61,8 млрд грн (проти 9,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 72 млрд грн, на інших рахунках – 8,9 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 8 місяців п.р. становили 671,8 млрд грн, що на 64,2 млрд грн, або на 10,6% більше відповідного показника за минулий рік. Рахункова палата звертає увагу, що збільшення доходів державного бюджету порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено, насамперед, за рахунок коштів Національного банку, авансової сплати частини чистого прибутку державних підприємств, збільшення обсягів імпорту, цін, заробітної плати.

До загального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 594,1 млрд грн, що на 30,8 млрд грн, або на 4,9%, менше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2019 рік. За Висновком РП невиконання планового показника доходів загального фонду спричинено, зокрема, системними проблемами планування окремих доходів, застосуванням Урядом практики зменшення для окремих категорій державних підприємств нормативу відрахування частини чистого прибутку після набрання чинності законом про державний бюджет.

Порівняно з відповідним періодом минулого року доходи державного бюджету за загальним фондом зросли на 7,7% при плановому річному зростанні на 11,4% /план на 2019 р. до факту за 2018 р./.

При цьому за окремими доходами відбулося перевиконання плану за такий період порівняно з первинним розписом, зокрема: кошти, що перераховуються Національним банком (+17,3 млрд грн) /при встановленому Законом плані 47,6 млрд грн перераховано 64,9 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2018 рік/; податок та збір на доходи фізичних осіб (+3,6 млрд грн); податок на прибуток підприємств (+3,1 млрд грн); акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+1,5 млрд грн); збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,3 млрд грн).

Щодо коштів від НБУ за останні два роки має місце значне відхилення фактичних надходжень від показників, врахованих у державному бюджеті (у 2018 р. – менше на 5,9 млрд грн, або на 11,7%; у 2019 р. – більше на 17,3 млрд грн, або на 36,3%), що свідчить про наявність проблеми реалістичного планування відповідного показника.

Однак, не виконано план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів, насамперед: ПДВ з ввезених на територію України товарів (-26,2 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-10,4 млрд грн); ПДВ із вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування (-8,1 млрд грн); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (-7,9 млрд грн); рентної плати за користування надрами, особливо в частині природного газу (-5,3 млрд грн).

Таким чином, наразі залишаються ризики щодо виконання доходів загального фонду державного бюджету у 2019 році.

Бюджетне відшкодування ПДВ за 8 місяців п.р. здійснено в обсязі 105,5 млрд грн, що на 20,3 млрд грн, або на 23,9%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДФС на 01.08.2019 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 17,98 млрд грн (зменшилася на 10,7 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,6 млрд грн (практично не змінилася).

До спеціального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 77,7 млрд грн, що становить 79,6% затвердженого на рік обсягу та на 38,8% більше, ніж за відповідний період 2018 р. У звітному періоді найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ, які становили більш ніж третину зазначених доходів: надійшло 27,5 млрд грн, або 81,7% річного плану.

Разом з тим, суттєве зростання доходів спеціального фонду проти минулого року та плану на звітний період пояснюється, насамперед, таким.

У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховується 75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів державного дорожнього фонду. За 8 місяців до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 34,9 млрд грн, що на 12,6 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року, та майже на 3,5 млрд грн більше плану на звітний період.

Поряд з тим, відбулося значне перевиконання загального обсягу планових надходжень від митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» /згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 Прикінцевих положень Закону такі платежі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Пенсійному фонду/: при річному плані у сумі 1 млрд грн за 8 місяців п.р. надійшло загалом 7,1 млрд грн, або в 7 разів більше.

Крім того, на 1 вересня п.р. до спеціального фонду зараховано конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, у сумі 1,56 млрд грн (переважна більшість яких надійшла ще у лютому п.р.), при цьому у державному бюджеті на 2019 рік не передбачено планових показників таких коштів, хоча згідно із статтею 35 Закону у разі їх надходження такі кошти у сумі 524 млн грн зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Міноборони на облаштування військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) та їх всебічне забезпечення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Комітет у червні п.р. рекомендував Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо унормування питання зарахування і розподілу таких коштів. У відповідь Мінфіном поінформовано, що наразі відповідний проект постанови щодо спрямування коштів Міноборони опрацьовується в Уряді. Отже, зазначене питання досі залишається невирішеним.

За даними ДФС на 1 серпня п.р. переплати до державного бюджету становили 55,8 млрд грн (проти 37,1 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 94,2 млрд грн (збільшився з початку року на 8,6 млрд грн, або на 10%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів ДФС щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-серпень 2019 р. державний бюджет виконано з профіцитом, що становив 4,5 млрд грн (при затвердженому граничному обсягу дефіциту – 89,99 млрд грн), при цьому за загальним фондом - з дефіцитом у сумі 4,1 млрд грн при уточненому плані на цей період у сумі 27,2 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 8,7 млрд грн. Зазначене є наслідком здійснення видатків у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна на звітний період.

Від приватизації державного майна за 8 місяців п.р. до загального фонду надійшло 369,1 млн грн, або 5,7% уточненого плану на звітний період (при затвердженому річному плановому показнику 17,1 млрд грн), в основному від продажу об’єктів малої приватизації. Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності, до якого включено 21 об’єкт. Проте за інформацією Фонду держмайна на сьогодні залишається заблокованою судовими рішеннями приватизація 2 об’єктів великої приватизації (ПАТ «Центроенерго» і ПАТ «Сумихімпром»), а 6 таких об’єктів були розблоковані лише влітку п.р. (зокрема, ПрАТ «Президент-Готель», АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ПрАТ «Індар», ДП «Вугільна компанія “Краснолиманська”», ДП «Завод “Електроважмаш”», АТ «Одеський припортовий завод»), однак  всупереч рішенню Кабінету Міністрів 4 об’єкти великої приватизації досі не передані до Фонду держмайна (а саме Мінекономрозвитку - ДП «Завод “Електроважмаш”» і  АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», МОЗ - ПрАТ «Індар»,Секретаріатом КМУ – ДПАТ «Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”»). При цьому Фонд держмайна повідомив, що приватизація об’єктів електроенергетики та передача теплоелектроцентралей у власність територіальних громад гальмується в Уряді, тому приватизація цих об’єктів у 2019 році не відбудеться. Отже, на даний час вбачається ймовірним значне невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна, якщо терміново не буде вжито необхідні заходи, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 8 місяців п.р. здійснені в обсязі 325,3 млрд грн (94% затвердженого річного обсягу), з яких внутрішні запозичення – 262,6 млрд грн, що становить 130% затвердженого річного обсягу та 97,3% уточненого плану на звітний період. При цьому у структурі запозичень значною є частка короткострокових запозичень, хоча вона суттєво зменшилася порівняно з початком року /зокрема, у січні вона становила 76,5% (31,9 млрд грн), у січні-серпні – 38,5% (125,3 млрд грн)/, проте у Програмі управління державним боргом на 2019 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 17.01.2019 р. № 26) короткострокові інструменти за прогнозними розрахунками передбачені на рівні 12,4% і їх питома вага є найменшою.

Поряд з тим, у січні-квітні п.р. внесено зміни до розпису фінансування загального фонду державного бюджету в частині збільшення планових показників державних запозичень і погашення державного боргу загалом на 82,1 млрд грн, які Мінфін пояснює підвищеним попитом на короткострокові ОВДП з кінця 2018 р. (у т.ч. з погашенням у п.р.), що потребує додаткових коштів на погашення державного внутрішнього боргу у п.р. (які не передбачено у державному бюджеті на 2019 рік). Такі операції допускаються згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 16 Кодексу, однак призводять до зменшення середньозваженого терміну обігу боргових зобов’язань.

За інформацією на офіційному сайті Мінфіну за 7 місяців п.р. обсяг ОВДП у власності нерезидентів з початку року зріс у 13,6 раза (з 6,3 млрд грн до 86,4 млрд грн), чому сприяли макроекономічна стабільність, виважена фіскальна і монетарна політики та приєднання України до мережі міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Сlearstream. Разом з тим, за Висновком РП зазначене збільшує ризики дестабілізації фінансової ситуації, зокрема знецінення гривні, у разі виходу нерезидентів з ринку внутрішніх запозичень.

При цьому, у серпні середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 16,04% річних і знизилась на 2,9 в.п. відносно січня п.р., проте ще залишається достатньо високою, що потребуватиме значних видатків державного бюджету на обслуговування боргу.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 56,2 млрд грн (включаючи залучення другого траншу кредиту під гарантію Світового банку в обсязі 529,2 млн євро, дорозміщення ОЗДП 2018 року на номінальну суму 350 млн дол. США та здійснення випуску єврооблігацій на номінальну суму 1 млрд євро), або 45,8% затвердженого річного плану та 84,4% уточненого плану на звітний період.

Докладніше – на сайті Комітету з питань бюджету.