Новини

18 березня 2019, 15:56

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2019 році для участі у багатонаціональних навчаннях

докладніше
18 березня 2019, 15:30

Народні депутати Ганна Гопко та Вікторія Пташник взяли участь в експертній дискусії щодо забезпечення незалежності Конституційного Суду України

докладніше
18 березня 2019, 15:00

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув проект закону щодо запровадження Єдиної інформаційної системи у сфері обігу деревини

докладніше
18 березня 2019, 14:10

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування провів круглий стіл на тему: «Утворення міських агломерацій як перспектива розвитку міст України»

докладніше
18 березня 2019, 12:52

Відбулося засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) (відео)

докладніше
18 березня 2019, 11:19

Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав українців з річницею утворення Української Центральної Ради

докладніше
15 березня 2019, 17:00

За результатами Дев‘ятого засідання Парламентського Комітету Асоціації між Україною та ЄС ухвалено Заключну заяву та рекомендації

докладніше
15 березня 2019, 16:30

Ганна Гопко: «Євросоюз повинен стати більш реалістичним стосовно Росії»

докладніше
15 березня 2019, 16:28

Протягом тижня народні депутати працювали на пленарних засіданнях, у комітетах, взяли участь в інших заходах

докладніше
15 березня 2019, 15:50

Парламентарії України та держав-членів ЄС звернулися до Палати представників та Сенату США щодо протидії російській гібридній загрозі та реалізації проекту «Північний потік-2»

докладніше
15 березня 2019, 14:10

Відбулося пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
15 березня 2019, 12:00

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко та Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Володимир Ар’єв направили звернення до Комісара Ради Європи з прав людини Дуні Міятович

докладніше
15 березня 2019, 11:38

У парламенті розгорнуто тематичну експозицію «Срібна земля» до 80-річчя створення Карпатської України

докладніше
15 березня 2019, 11:30

"Година запитань до Уряду" (відео)

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
07 грудня 2016, 19:14

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

У Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України"

Парламентські слухання відкрила Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.
Вона зазначила, що головним викликом сьогодення є те, що світ  змінюється завдяки розвитку технологій, збільшенню кількості населення, зростання загроз. «Сьогодні ми спостерігаємо кризу практично всіх міжнародних інституцій. Це, напевно, природньо. Російська агресія проти України стала лише каталізатором цих криз, які, мабуть, були неминучими. Сьогодні ні один з міжнародних інститутів, ні одна з міжнародних організацій не може повністю відповідати викликам, які має світ перед собою: ані ООН з усіма її інститутами, ані Рада Європи, ані ОБСЄ. Всі є вразливими», - зазначила О.Сироїд.

Заступник Голови Верховної Ради далі зауважила, що поки що ніхто не має чітких відповідей на те, як це має виглядати по-новому.  «Але реальність потрібно приймати, і слід шукати відповіді на виклики,  що постали», - наголосила вона.

З доповідями виступили заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Ігор Долгов і заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко.

 Перед учасниками слухань виступила голова парламентського Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.

У співдоповіді парламентарій зазначила, що ефективна зовнішня політика разом із внутрішніми успішними перетвореннями, героїчними діями наших Збройних сил є та основа, на яку ми спираємося і торуємо шлях у наше сильне майбутнє. «Світ динамічно змінюється, не чекаючи на аутсайдерів. Вже третій рік Україна веде війну з суперником, сили якого набагато перевершують наші. Світ увійшов в зону турбулентності, вразливий до таких викликів, як гібридні війни, інформаційна агресія, зростання рейтингів євроскептиків-популістів», - відзначила голова Комітету.

Серед пріоритетів української зовнішньої політики вона назвала відсіч російській агресії, відновлення миру та повернення Криму і Донбасу.

.

«Колишньому розумінню стабільності і миру прийшов кінець. І саме у цьому непередбачуваному світі маємо відстоювати свою власну позицію. А для цього маємо усвідомити дві прості речі. Перша - нам потрібне прагматичне усвідомлення, що універсальних рецептів виходу із турбулентності немає. Є наш власний шлях і наша власна відповідальність за людей, за країну, і за ті мільйони людей, які загинули у 20-му сторіччі.

Друге – ми маємо зрозуміти, що часу немає. І ми маємо в стислі терміни озброїти Україну сучасними інструментами захисту, серед яких і зовнішня політика. Україні потрібна стратегія зовнішньої політики. Вперше за останні 13 років у парламенті відбуваються слухання теж говорить про те, що застарілий закон 2010 року з косметичними правками «Про засади зовнішньої політики» давно потребує ревізії і нового проекту», - наголосила Г.Гопко.

Г.Гопко висловила сподівання, що Президент України разом з Міністерством закордонних справ і Парламентом якомога швидше нарешті внесе в зал новий закон і Стратегію концепції зовнішньої політики. «У цьому Законі «Про засади зовнішньої політики» я хотіла б бачити зміцнення нашого партнерства з прицілом на членство України в ЄС», - наголосила вона.

Г.Гопко також висловилася за завершення реформи дипломатичної служби, за необхідність прийняття нового якісного Закону «Про дипломатичну службу», перетворивши її в модерну, креативну, яка відповідає сучасним викликам і потребам.

Заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова у виступі зазначила, що нагальні проблеми, які стоять перед вітчизняною дипломатією потребують нагального і дієвого вирішення та всебічної підтримки з боку усіх гілок влади.

За її словами, в сучасних реаліях українська дипломатія покликана і зобов’язана працювати на межі і вона вже працює поза межами можливого. «Найголовнішим критерієм її діяльності має бути підтримка України на міжнародній арені і дієвий захист від агресії усіма доступними механізмами взаємодії і стримування. Але, якщо ці механізми не спрацьовують або блокуються, зусилля наших дипломатів мають бути спрямованими на їх заміну", - зазначила М.Іонова.

 У парламентських слуханнях взяли участь народні депутати, представники державних органів, наукових закладів, громадських і релігійних організацій, засобів масової інформації.

У виступах учасники парламентських слухань відзначали, що протидія збройній агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України, а також захист та відновлення прав громадян України, які постраждали в ході міжнародного збройного конфлікту та/або знаходяться на окупованих територіях АР Крим та м. Севастополя, а також окремих районів Донецької і Луганської областей є ключовими пріоритетами і визначальними завданнями Української держави в цілому і української дипломатії зокрема.

Водночас, як вважають учасники слухань, зовнішня політика України має будуватися з урахуванням того, що нинішній владний режим Російської Федерації є екзистенційною загрозою Україні, яка ставить під сумнів право України на існування як незалежної держави.

Промовці відзначали, що Україною було вжито низку заходів, спрямованих на реалізацію міжнародно-правової відповідальності Росії за порушення нею своїх міжнародних зобов’язань у сфері боротьби з фінансуванням тероризму, ліквідації расової дискримінації та в галузі морського права, а також на використанні механізму Європейського суду з прав людини.

Однак, кінцевою метою зусиль України має стати повномасштабна реалізація міжнародно-правової відповідальності Росії як держави-агресора.

Учасники слухань також зазначали, що послідовні зусилля на шляху інтеграції з ЄС продовжують залишатися чільним пріоритетом України. Україна зробила такий вибір не тільки з огляду на безпекові та економічні фактори. Євроінтеграція є передусім нашим вибором цінностей та моральних орієнтирів, це наш свідомий цивілізаційний вибір.

Активність політичного діалогу з ЄС повною мірою засвідчила його фактичний перехід на рівень політичної асоціації. Започатковано та продовжено роботу ключових двосторонніх органів асоціації, налагоджено регулярні робочі контакти на рівні керівництва України та ЄС.

В основному завершено процедуру ратифікації парламентами держав-членів ЄС Угоди про асоціацію, яку, втім, не доведено до кінця. Проблемним питанням залишається ситуація з ратифікацією в Нідерландах. Ключовим форматом взаємодії з ЄС залишився безвізовий діалог. МЗС України й інші причетні міністерства і відомства повністю виконали завдання з реалізації відповідних положень Національного плану заходів щодо лібералізації ЄС візового режиму для громадян України. Відтак, перепон з боку України для запровадження ЄС безвізового режиму для України не існує.

Учасники слухань вважають, що особлива увага має бути приділена пакету додаткових заходів торговельно-економічної співпраці ЄС з Україною, які покликані знівелювати негативні наслідки торговельно-економічної війни проти України з боку Росії і продемонструвати українському бізнесу й суспільству, що зона вільної торгівлі з ЄС - це не тягар, а можливість. Україні потрібна нова якість системи зовнішньоекономічних зв’язків і кардинальна трансформація органів державної влади, причетних до діяльності експортоорієнтованих виробництв. Результатом має стати надійна та ефективна система зовнішньоекономічної політики України, кожен сегмент якої буде націлений на залучення іноземних інвестицій та на представлення й захист національних інтересів України за кордоном.

У виступах також відзначалося, що умови здійснення Україною зовнішньої політики змінюються. Результати виборів в Молдові, Болгарії, наслідки результатів референдумів у Великобританії та Нідерландах, відновлення роботи спільної торговельної комісії Фінляндії та РФ, а також відновлення діалогу щодо торгово-економічної співпраці Норвегії з Російською Федерацією, ратифікація Туреччиною угоди з Росією щодо будівництва газопроводу "Турецький потік", невизначена позиція перехідної адміністрації Президента США вимагають нової стратегії дій від України. Учасники висловили пропозиції, які будуть використані у рекомендаціях парламентських слухань.