Новини

28 січня 2022, 19:29

Руслан Стефанчук: Зростання динаміки міжпарламентського діалогу є критично необхідним для збереження регіональної та глобальної безпеки

докладніше
28 січня 2022, 18:37

Руслан Стефанчук: Не поступимось суверенітетом та правом вільно обирати безпекові союзи

докладніше
28 січня 2022, 16:10

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022–2023 роках»

докладніше
28 січня 2022, 14:58

Руслан Стефанчук про проведення в Києві сесії ПА НАТО: Очікується прибуття до 600 іноземців

докладніше
28 січня 2022, 14:30

З 25 по 28 січня Верховна Рада України прийняла 13 Законів України

докладніше
28 січня 2022, 13:40

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук направив листи сенаторам США щодо підтримки України у протистоянні російській агресії

докладніше
28 січня 2022, 12:26

Пленарне засідання Верховної Ради України (відео)

докладніше
28 січня 2022, 11:30

Голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко провів зустріч з Головою Комітету у закордонних справах Рійгікогу Естонської Республіки Марко Міхкельсоном

докладніше
28 січня 2022, 09:50

Огляд головних тем «Голосу України» від 28 січня

докладніше
28 січня 2022, 09:02

Питання порядку денного, заплановані до розгляду на пленарному засіданні 28 січня

докладніше
28 січня 2022, 09:01

Звернення Руслана Стефанчука з нагоди 30-річчя із дня затвердження Верховною Радою України Державного Прапора України

докладніше
27 січня 2022, 18:00

Верховна Рада щиро вдячна Сейму Польщі за ухвалення резолюції на підтримку України, - Заступниця Голови Парламенту Олена Кондратюк

докладніше
27 січня 2022, 17:30

Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській обл. та АР Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує прийняти у другому читанні та в цілому законопроект про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб (відео)

докладніше
27 січня 2022, 16:45

Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо удосконалення надання медичної допомоги

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Децентралізація влади
Надрукувати Збільшити зону перегляду

Огляд газети «Голос України»

12 січня 2022, 10:00

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Огляд головних тем «Голосу України» від 12 січня

Сьогодні у «Голосі України»:

Подарунки поїдуть у Мар’їнку й Попасну

Кремль намагається повернутися до принципів холодної війни

Що більше щеплень, то більше виплати

Кіровоградщина: з якими настроями зустрічали 2022 рік

Ніч у Нью-Йорку

Розпочалася підготовка до навчань «Сі Бриз-2022»

На фронті небезпечно, але жарти і там цінують

Пересування військ РФ біля нашого кордону сповільнилося, але там з’явилася штурмова авіація

Подарунки поїдуть у Мар’їнку й Попасну

Жителі Ковеля передали продуктові подарунки українським бійцям, які воюють на сході. Акцію «Спільними зусиллями» ініціювала та провела Рада старшокласників Ковеля на Волині. До неї долучилося більшість шкіл міста, деякі дитсадки, Палац учнівської молоді, підприємці Наталія Фалько та Світлана Оксенюк. Працівники міськвиконкому теж за власні кошти придбали фрукти, овочі, солодощі. Гуртківці Палацу молоді ще й гарно розмалювали подарунки. Найближчими днями волонтер, колишній народний депутат України, а тепер депутат міської ради Валерій Черняков разом зі своїми друзями доправить усе зібране на схід. Зокрема, планують відвідати Мар’їнку, Попасну, Авдіївку, Троїцьке.

«Передавайте вітання від ковельської громади. Нехай наші воїни знають, що тут про них думають, переживають. А наші подарунки хай піднімуть їм настрій у ці святкові дні», — сказав міський голова Ковеля Ігор Чайка, який теж взяв активну участь в акції.  .(читайте у «Голосі України» на 1-7 стор. >>>  article/355005 ).

Кремль намагається повернутися до принципів холодної війни

Сполучені Штати відкидають безпекові пропозиції Росії, включаючи вимоги не приймати Україну до НАТО.

Про це заявила заступник державного секретаря США Венді Шерман після переговорів із російською делегацією у Женеві. «Ми нікому не дозволимо закрити політику відчинених дверей НАТО, яка завжди була центральною для Альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої співпраці із суверенними державами, які хочуть працювати зі Сполученими Штатами. І ми не будемо приймати рішення ні щодо України без України, ні щодо Європи без Європи, ні щодо НАТО без НАТО», — цитує слова В. Шерман «Європейська правда» з посиланням на «Нью-Йорк Таймс». Заступниця держ-секретаря також підкреслила, що в Женеві «була дискусія, краще розуміння один одного та пріоритетів один одного», але «це було не те, що ми назвали б переговорами».

Багато пропозицій Кремля, як зазначила Шерман, не підходять західним чиновникам, які наполягають на тому, що регіони впливу в стилі холодної війни є пережитком минулого і що країни повинні мати можливість обирати свої власні союзи. «Ми не обговорювали договір, який вони поклали на стіл», — сказала Шерман.

Нагадаємо: Росія висунула принципові умови так званих «гарантій безпеки» та діяльності Альянсу на території країн-членів, які приєдналися до НАТО після 1997 року. Також серед «гарантій» Москва вимагає документального підтвердження того, що Україну та Грузію ніколи не приймуть до Альянсу. Більшість міжнародних оглядачів назвали ці вимоги заздалегідь не можливим до виконання ультиматумом.

Натомість В. Шерман розповіла, що обидві сторони обговорили можливість відродження Договору про ракети середньої та меншої дальності, від якого США відмовилися у 2019-му після довгих років звинувачень Росії у порушенні його умов.  .(читайте у «Голосі України» на 1-5 стор. >>>  article/355008 ).

Що більше щеплень, то більше виплати

За високі результати охоплення щепленнями сімейні лікарі зможуть отримувати виплати у розмірі до 300 відсотків посадового окладу.

Перебіг кампанії з вакцинації від COVID-19 засвідчив, що ситуація зі щепленнями в нашій країні складається не найкращим чином. Йдеться не лише про імунізацію від коронавірусу — деякі українці загалом не довіряють щепленням. Ця проблема опинилася в полі зору законотворців і вони відреагували, розробивши проект змін до закону про захист населення від інфекційних хвороб, які передбачають інформування про профілактичні щеплення та здійснення виплат лікарям за високі результати охоплення щепленнями (№ 6333). Системна проблема виникла в нас саме через низький рівень поінформованості населення про механізм дії щеплень та їх ефективність, переконані народні депутати. А низький рівень обізнаності, своєю чергою, є передумовою до легковірного сприйняття негативної недостовірної інформації про наслідки щеплень, яку періодично публікують у ЗМІ та соціальних мережах.

Наслідки маємо невтішні: рівень вакцинації від COVID-19 в Україні стабільно залишається найнижчим в Європі й одним із найнижчих у світі, в окремих регіонах відбуваються спалахи поліомієліту, а стабільно низький рівень вакцинації від кору спричиняє найвищі показники цього захворювання в нашій країні. Водночас, згідно з дослідженнями ЮНІСЕФ, великий вплив на рішення пацієнтів щодо вакцинації себе та своїх дітей мають їх педіатри та сімейні лікарі. Наприклад, опитування «Ставлення до вакцинації від COVID-19», проведене в березні 2021 року дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), показало, що 64 відсотки українців загалом і 72 відсотки людей від 60 років дослухаються до порад сімейного лікаря, приймаючи рішення про щеплення. «Це демонструє необхідність залучення лікарів, що надають первинну медичну допомогу (лікарів загальної практики — сімейних лікарів, лікарів-педіатрів, лікарів-терапевтів) до кампанії інформування про ефективність профілактичних щеплень, зокрема щеплень від COVID-19», — наголошується в пояснювальній записці, яка супроводжує проект змін № 6333.  .(читайте у «Голосі України» на 2 стор. >>>  article/355013 ).

Кіровоградщина: з якими настроями зустрічали 2022 рік

На Кіровоградщині політичне життя традиційно здебільшого сконцентроване в обласному центрі та в кількох великих адміністративно-територіальних центрах — переважно в містах Олександрія та Світловодськ.

Опозиція піднімає голову

У 2021 році відбувалася часткова активізація традиційних політичних сил після «електоральної революції» 2019 року, яка спричинила спочатку певний політичний шок, а потім і політичний застій. У 2020-му це відображалося у паралічі опозиційності, в опозиційній бездіяльності, коли критика влади, що має дуже високий рейтинг довіри, здавалася просто недоречною.

Корупційний скандал із головою ОДА Андрієм Балонем та його наступний арешт стали певним тригером для початку пожвавлення активності політичних партій та політикуму загалом. Такі дискредитаційні обставини для владної партії створили для опозиції довгоочікувану нагоду поступово розгортати діяльність в інформаційному полі.

Окрім гучного корупційного скандалу, діяльність владної політсили на Кіровоградщині характеризується кадровою нестабільністю, адже упродовж двох років було змінено трьох керівників ОДА. Також в області звертають увагу не тільки на недостатню активність місцевого осередку партії «Слуга народу», а й на фактичну відсутність таких осередків на місцях. При цьому представництва «Європейської солідарності», «За життя», «Батьківщини» та їхні лідери продовжують комунікувати з громадами та брати участь у розв’язанні різноманітних проблем.

Різні соціологічні опитування показують схожість загальнонаціональних рейтингів основних політичних сил із їхньою підтримкою на Кіровоградщині.

Проблеми та лінії напруження

До традиційного спектру проблем області додалася пандемія, яка спричинила для населення, окрім медичних, також значні матеріально-економічні проблеми. Певною мірою населення пов’язує ускладнення становища з несвоєчасними і недостатніми діями влади.

Очікування підтримки від політиків, передовсім — від владних політичних сил, виявилися марними — саме так формулюють свою думку учасники фокус-груп на Кіровоградщині. Головні проблеми, розв’язання яких очікує від обласної влади населення, такі: ефективна боротьба з пандемією; розробка стратегії розвитку області; подолання корупції; матеріальна, соціальна та медична підтримка населення. Як зазначив один із учасників фокус-груп, «щось надто довго ми чекаємо кінця епохи бідності, за який ми голосували, а тим часом ми стали ще біднішими через карантинні заходи».  .(читайте у «Голосі України» на 4 стор. >>>  article/355000).

Ніч у Нью-Йорку

Майстер спорту

У бліндажі дивно спостерігати, як солдат тренується зі спеціальними спортивними снарядами.

Женя Магеррамов з Полтави, посада — гранатометник, спортсмен, майстер спорту з боксу, кандидат у майстри спорту з бойових мистецтв і тайського боксу, 22 роки. Женя розповідає: «Мій батько — азербайджанець, а мати — українка. У Полтаві вони одружилися. Коли мені виповнилося 9 років, ми поїхали в Азербайджан і жили там 10 років. В Азербайджані я серйозно почав займатися боксом, на тиждень було 5—6 тренувань. Щомісяця їздили на змагання.

Потім став чемпіоном Азербайджану, заслужив звання майстра спорту. Звісно, про мене як спортсмена там знають. 2017 року повернулися до України. Займався бойовими мистецтвами, тайським боксом, потім пішов на війну. І ось служу майже 2 роки. Далі життя покаже.

Я мислю себе українцем, і мій обов’язок — захищати країну».

«Бача»

Микита, позивний «Бача» (у перекладі з перської (афганської) мови — друг, брат) — киянин, живе на Троєщині, 25 років.

Микита розповідає: «У 2010 році вступив до військового ліцею в Боярці, мені було 13 років, потім перевівся вже в Київський військовий ліцей, далі навчався в Академії МВС, в інституті кримінально-виконавчої служби. 2018 року його закінчив, став лейтенантом, працював у Києві в СІЗО, півроку послужив, зрозумів, що це не моє, і пішов на контракт у десантники. Півроку проходив підготовку в розвідроті. Потім мені запропонували служити в роті охорони, атестуватися на армійського офіцера, бо нам не дають в армії звання, хоча я й маю вищу офіцерську освіту. Ще пізніше мені пропонували стати помічником командира з правової роботи. Але я себе бачу в діючих військах, у полі. Я завжди був на командирських посадах, у мене це виходить, у ліцеї був командиром відділення, в інституті — старшиною курсу. Перекладати папірці в штабах — це не моє.  .(читайте у «Голосі України» на 6-7 стор. >>>  article/355028).

Розпочалася підготовка до навчань «Сі Бриз-2022»

В Одесі представники ВМС Збройних Сил України та представники 6-го флоту ВМС США почали планувати українсько-американські навчання «Сі Бриз-2022».

Конференція стартувала в Будинку офіцерів ВМС ЗСУ. Вона триватиме чотири дні, протягом яких учасники попередньо обговорять час і місце майбутніх навчань.

Крім дати й місця проведення навчань, учасники мають визначитися з навчальними цілями і переліком країн, які будуть запрошені до участі, проектом сценарію, системою управління залучених до них сил і сформувати потребу в логістичному забезпеченні.

— Пандемія коронавірусу внесла свої корективи, тому планування всіх практичних заходів, спілкування з американськими партнерами та іншими учасниками навчань відбуваються у дистанційному форматі за допомогою відеозв’язку», — зазначив коммодор ВМС України Олексій Доскато.

Як повідомили організатори, цьогорічні навчання планують провести в класичному варіанті, тобто з відпрацьовуванням практичних дій у морі, на суші, у повітрі й під водою. Загалом запрошення взяти у них участь отримали понад 60 країн і міжнародних організацій. Наступна конференція відбудеться у березні.

З 1997 року навчання «Сі Бриз» є одним із головних міжнародних заходів підготовки ВМС ЗС України. Вони стали основою для підвищення рівня національного флоту, удосконалення підготовки й готовності до спільних дій за стандартами НАТО.  .(читайте у «Голосі України» на 6-7 стор. >>>  article/355034).

На фронті небезпечно, але жарти і там цінують

Для кожного з нас є одна найбільш пам’ятна новорічна ніч. Для наукового співробітника Волинського регіонального музею українського війська і військової техніки, що у Луцьку, добровольця російсько-української війни Валерія Гнатюка (позивний «Голка») ніколи не забудеться ніч 1 січня 2018 року під Маріуполем.

«Голка» для тебе не зовсім серйозно. Я тебе перейменовую»

В армію Валерія Гнатюка з першого разу не взяли через певні медичні застереження. Згодом, а мав він на той час уже 47 років, познайомився з хлопцями з ДУКа (Добровольчий український корпус «Правий сектор»). Заспокоїли, мовляв, знайдеться місце для кожного, аби було бажання. Нелегко було потрапити. Мав аж три співбесіди з людьми, які вже пройшли там війну. А в жовтні 2017 року прибув у бойовий підрозділ. Не на базу, а просто на передову, на приморський напрямок, який обороняє Маріуполь. Разом з морськими піхотинцями, частинами ЗСУ тримали там бойові позиції. Деякий час був другим номером біля великокаліберного кулемета ДШКМ.

У ДУК — люди, які залишають свої сім’ї і йдуть туди на кілька місяців без грошей, без жодного забезпечення, як запорізькі козаки. Позивний там кожен зазвичай обирає собі сам. Командир одразу запитав, який він бере собі позивний. Відповів: «Голка». «Чому «Голка», ти не такий уже й худий?». Пояснив, що це пов’язано з біографією і творчою діяльністю. Адже Валерій — письменник, а Гнат Голка — його літературний псевдонім. Але через два місяці знову підходить до нього командир. «Знаєш, — каже, — «Голка» для тебе не зовсім серйозно. Я тебе перейменовую, будеш тепер «Мачете». Це такий ніж-сікач для зрізування цукрової тростини, а подекуди і бойовий. Тож називали Валерія і «Голкою», і «Мачете».

Його ротація тривала майже півроку. Після бойових чергувань — перепочинки по два-три дні. У ДУКівців в одному з прифронтових сіл була база. Напевно, це гучно сказано. А по-простому, це велика хата на шість кімнат, заставлена ліжками, кухня, зброярня, майстерні, склади з їжею, яку волонтери привозили.

«Який у нас відпочинок? — перепитує Валерій. — Телевізор подивишся, книжки почитаєш, музику послухаєш, помився і ліг спати. Натомишся, намерзнешся на холоді, а тут тепло. Я, наприклад, дуже любив читати книжки. У нас там була бібліотека, я ще із собою кілька книжок привіз, зокрема і нашої літературної студії «Без меж», яку очолюю. Ми якраз тоді випустили перший альманах. Читав хлопцям свої вірші, переважно гуморески, байки. Хотілося пожартувати, підняти настрій. Отакі розваги. Дурних розіграшів не було.  .(читайте у «Голосі України» на 6-7 стор. >>>  article/355037 ).

Пересування військ РФ біля нашого кордону сповільнилося, але там з’явилася штурмова авіація

Упродовж минулої доби, за інформацією штабу ОС на 11.01, з боку російсько-окупаційних військ зафіксовано два порушення режиму припинення вогню у районі Пісків.

«Під час виконання бойового завдання на замінованій ділянці місцевості внаслідок підриву двоє військовослужбовців Об’єднаних сил зазнали поранень, несумісних з життям. Командування та особовий склад Об’єднаних сил висловлюють щирі співчуття рідним і близьким героїв, які загинули за Україну», — повідомили у штабі.

За даними ГУР МОУ, в армійських корпусах російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей розпочалися заходи з підготовки резервістів. Як зазначається, серед іншого відпрацьовуються питання доукомплектування військових частин оперативного угруповання російських окупаційних військ мобілізаційними ресурсами, здійснюється перевірка роботи розгорнутих пунктів прийому особового складу та військової техніки.

Крім того, окупанти розгорнули додаткові елементи системи розвідки вздовж лінії зіткнення, збільшили кількість снайперських пар. Під керівництвом офіцерів ЗС РФ проводяться тренування з управління вогнем артилерії з уточненням цілей для ураження на позиціях підрозділів Об’єднаних сил.

Своєю чергою американське видання The New York Times зазначає, що кількість російських військ на кордоні з Україною залишалася стабільною. Раніше американські офіційні особи прогнозували, що додаткові російські війська прибудуть до українського кордону в грудні й на початку січня і збільшать загальну чисельність до 175 тисяч. Пересування російських військ сповільнилося, біля кордону досі перебуває 100 тисяч військовослужбовців, але тепер росіяни розмістили там додаткові штурмовики, зазначають у США.

«Ударні і транспортні гелікоптери, а також штурмові винищувачі були б важливою перевагою Росії, якби Путін вирішив вторгнутися в Україну», — йдеться у статті.

Офіційні особи США кажуть, що вікно для російського вторгнення обмежене, це продиктовано температурою: холодна погода з морозом дала б змогу легко пересуватися важким транспортним засобам й обладнанню. Як пише видання з посиланням на чиновників з адміністрації США, відносно м’яка зима уповільнила замерзання землі, і Путін може бути змушений відкласти наземний наступ принаймні до лютого.   .(читайте у «Голосі України» на 12 стор. >>>  article/355036 ).

«Голос України», № 4 (7754) від 12 січня 2022 року - WWW.GOLOS.COM.UA