Стенограма погоджувальної ради

28 жовтня 2019

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

28 жовтня 2019 року

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Доброго ранку, шановні колеги, шановні представники ЗМІ, шановний Апарат! Перш за все, як ви знаєте, сьогодні відзначається День визволення України від фашистських загарбників. Тому пропоную почати засідання нашої Погоджувальної ради з хвилини мовчання та вшанувати пам'ять всіх тих, хто загинув під час Другої світової війни.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Сьогодні Україна як ніхто розуміє, що таке захищати свою землю, своїх людей, свою Батьківщину. І для нас це дійсно дуже важливі дати в історії нашої держави.

Із гарних новин. Минулого тижня українська дзюдоїстка Дар'я Білодід завоювала золото турніру серії Великого шолому в Абу-Дабі. Я хотів би запропонувати вам привітати наших колег І нехай в Україні буде більше досягнень як в спорті, так і в інших галузях. (Оплески)

Хотів би вам прозвітуватись, що минулого тижня українська делегація брала участь у Європейській конференції глав парламентів держав…

Ірино Володимирівно, ми слухаємо вас. Якщо можна, я завершу. Дякую.

Українська делегація брала участь у конференції глав парламентів держав-членів Ради Європи. Мені здається, що було достатньо корисним представництво нашої делегації. Ми провели з колегами сім двосторонніх зустрічей і зустрічалися з Головою Венеційської комісії, Генеральним секретарем Ради Європи. Я намагався, і, мені здається, що нам вдалося донести позицію, яка є сталою в Україні, що ми готові працювати, будемо допомагати, чим можемо, в розвитку демократії, але є ті червоні лінії, які Україна переходити  не буде.

Так само хотів би подякувати нашим колегам з так званої групи "Балтік плюс". У нас була багатостороння зустріч з ними, їх позиція була більш ніж чіткою та коректною і під час виступу з трибуни в Раді Європи, і під час цієї багатосторонньої зустрічі. Далі вони чекають від нас продовження роботи. Я просив би всіх народних депутатів, особливо комітети, пов'язані з діяльністю і міжнародними відносинами, більш ретельно долучитися до цього процесу.

Також хотів би зазначити, що завтра-післязавтра в Маріуполі буде відбуватися інвестиційним форум. Туди у відрядження відправилися наші комітети і народні депутати, так що, я думаю, що представництво Верховної Ради буде більш ніж вагомим. Це важлива подія. Це одна з перших подій, пов'язаних з дійсною реінтеграцією в першу чергу в економічному плані тих територій, які розташовані в безпосередній близькості до тимчасово окупованих територій та до лінії фронту. Тому я сподіваюсь, що і Кабінету Міністрів,  в першу чергу ініціатору цього процесу – Президенту, вдасться залучити інвестиції на ті території, які знаходяться біля лінії фронту, та створити   умови, які зможуть показати дійсний прорив у цьому напрямку.

Також хотів би зазначити, що цього тижня на порядку денному будуть розглядатися важливі законопроекти. Це і Закон про соціальні гарантії та статус бійців добровольчих батальйонів, це Закон про покарання за кнопкодавство. Я думаю, що це важлива позиція, яку підтримує в першу чергу українське суспільство, і ми як народні депутати від різних політичних сил, ідучи в парламент, говорили про те, що це досить ганебне явище, яке поки що існує в стінах парламенту. І такими кроками ми його поки що зменшимо, я сподіваюся, а в подальшому зможемо повністю ліквідувати такий прояв, ноу-хау українського парламенту, як кнопкодавство.

Закон про деофшоризацію. Там два закони фактично будуть розглядатися на цьому тижні – це 1209, 1210. Я сподіваюся, що нам вистачить часу підійти до них та ухвалити. Вони важливі. Дуже багато було критики, що ми починаємо щось з ФОПів, хоча це не відповідало дійсності, тому що ми ФОПам навпаки створили додаткові умови та збільшили можливості. Наприклад, для другої групи, я хотів би нагадати, ми збільшуємо ліміт до 2,5 мільйонів гривень. А ці законопроекти дають змогу фактично розпочати боротьбу з ухиленням від сплати податків та зробити можливим повернення, репатріацію тих прибутків і ресурсів, які знаходяться за межами нашої держави, на жаль.

Так само хотів би зараз звернутися до колег, тому що на Погоджувальній раді сьогодні ми повинні визначити питання, яке 1 листопада, в п'ятницю, буде головним під час "години запитань до Уряду". Є пропозиція все ж таки, дивлячись на ту практику, яка була в позаминулу п'ятницю, відійти від двох, трьох питань, а зосередитися на одному питанні та одному доповідачеві. Тому що це буде і більш ефективно, і якісні відповіді, і позиціонування, і розуміння проблематики. Тому я прошу всі політичні фракції та групи, які представлені сьогодні на Погоджувальній раді, все ж таки узгодити одне питання, яке ми будемо розглядати під час "години запитань до Уряду".

У мене все. Сподіваюсь, що цей тиждень буде плідним для Верховної Ради України, для держави, і ми зможемо прийняти ті важливі закони, які я вже тільки що озвучив, і я впевнений, що ще багато законів, яких потребує Україна як держава.

Дякую.

Слово надається Руслану Олексійовичу Стефанчуку, Першому заступнику Голови Верховної Ради України.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую.

Вельмишановний головуючий, шановні народні депутати, шановні присутні! Також дозвольте висловити сподівання, що цей тиждень має пройти у нас надзвичайно плідно. І ми бачимо вже формування, так як ми і обіцяли, ми завершуємо режим той, який називався "турбо", ми вкладаємо ті законопроектні ініціативи, які вносяться і опозиційними партіями, ми готові до їх розгляду, до їх нормальної дискусії з однією метою, що весь парламент – це представлення народу України і ми готові вести дискусії змістовні, фахові по тих питаннях, які турбують весь український народ.

Крім цього, оскільки я є ініціатором законопроекту, я дуже прошу, щоб все-таки ми з вами уважно, ретельно віднеслися до законопроекту про запровадження кримінальної відповідальності за порушення обов'язку щодо особистого голосування. Ви знаєте, що, слава Богу, нам вдалося в рази зменшити, але не викорінити це явище з діяльності парламенту і в тому числі це вина і нашої фракції. Але я глибоко переконаний, що ми зможемо разом зробити перший крок до викорінення метастазів цієї хвороби парламенту. І ми повинні зрозуміти, що це такий рівень захворювання, який гомеопатією чи якимись превенціями не лікується, тут повинна бути правова хірургія. І я глибоко сподіваюся, що ви долучитесь до підтримки цього законопроекту.

Крім цього, як вже говорив Дмитро Олександрович, виноситься ціла низка інших законів, пов'язаних з бюджетом, пов'язаних з фінансами, пов'язаних з деолігархізацією, з деофшоризацією, питання, пов'язані з ГТС, там іде альтернативний законопроект, ми дослухались до тих пропозицій і разом формуємо той підхід, щоб ГТС залишилась у виключній власності народу України і держави Україна.

Крім цього, в нас заплановано цілий ряд ратифікацій, і FATCA, і інші. Тому теж буду сподіватися, що наші міжнародні зобов'язання будуть виконані.

І єдине, що, завершуючи вже таке коротке своє слово, я хотів би звернутися до представників окремих політичних сил з таким закликом. Ви знаєте, в кінці минулого століття один з найвидатніших юристів того часу адвокат Анатолій Коні говорив, що свобода слова – це не означає, що я можу кричати "пожежа" в переповненому людьми театрі. І коли я подивився YouTube-канал одного з народних депутатів, ви мене вибачте, те, що я там почув, це не просто дичина, це абсолютно жодного відношення не має до європейських цінностей, які сповідує наша Верховна Рада. І я глибоко переконаний, що такі речі повинні отримати оцінку не тільки українського суспільства, а відповідно і правоохоронної системи держави. Тому я дуже прошу всіх, хто причетний до цих справ, розібратися і дати свою політичну оцінку, з тим щоб ми вибудовували свої відносини на засадах взаєморозуміння, поваги, толерантності, ефективної роботи на благо України.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу.

Олена Костянтинівна Кондратюк, заступник Голови Верховної Ради. 

 

КОНДРАТЮК О.К. Дякую, Дмитре Олександровичу.

Я би хотіла сказати ще декілька слів все-таки стосовно участі, роботи нашої делегації в Європейській конференції глав парламентів країн-членів Ради Європи. І хотіла би привернути вашу увагу до деяких важливих питань діяльності України в рамках цієї міжнародної організації.

Насправді українська парламентська делегація використала згаданий захід для донесення консолідованої позиції України, зокрема щодо зміцнення міжнародної коаліції з протидії агресору, збереження і посилення режиму міжнародних санкцій та міжнародно-правової відповідальності за порушення норм, стандартів та принципів Ради Європи. Ми дійсно мали максимальну можливість і кількість зустрічей на полях Ради Європи і Європарламенту, і ми виступали з позиції того, що Рада Європи і ПАРЄ мають повернути собі вплив на національні парламенти та повинні здійснювати прискіпливий моніторинг та жорстко реагувати на порушення прав і свобод громадян, демократії, нівелювання принципів верховенства права тощо.

На моє глибоке переконання, нам всім, я маю на увазі Верховній Раді України, Офісу Президента та Міністерству закордонних справ, вже найближчим часом слід здійснити низку важливих заходів щодо міжнародної політики і Ради Європи, і ПАРЄ. Ці заходи мали б передбачати кадрове посилення постійного представництва України в Раді Європи, зокрема, шляхом призначення керівника місії нарешті; створення міжвідомчої  групи високого рівня для координації діяльності і напрацювання позицій та здійснення роз'яснювальної роботи в Раді Європи щодо посилення українського питання в цій участі; вироблення чіткої позиції стратегії щодо участі делегації Верховної Ради України в роботі зимової сесії ПАРЄ і організаційну координацію діяльності групи "Балтік плюс", яка дійсно солідарна з Україною і послідовно виступає на нашу підтримку, а також тісну взаємодію з представниками Венеціанської комісії, до речі, місія якої розпочинає 25 жовтня вже свою роботу в Україні для вивчення аспектів впровадження Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". А також треба пильно підготуватися до візиту в Україну в грудні цього року Генерального секретаря Ради Європи пані Марії Пейчинович-Бурич.

І на завершення я би хотіла сказати, що я вдячна і голові парламенту, і нашій всій делегації за те, що ми спільно долучилися до міжнародної акції Парламентської асамблеї Ради Європи проти насильства та сексизму над жінками, яку активно підтримували міжнародні організації, національні парламенти.

Я сподіваюся, що наша Верховна Рада якраз візьме естафету цю в свої руки, і ми якраз будемо спільно протидіяти насильству, а також толерантному ставленню в парламенті нашої країни.

Дуже дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Костянтинівно.

Олександр Сергійович Корнієнко, фракція "Слуга народу".

 

КОРНІЄНКО О.С. Дякую.

Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановна президія. Дійсно, у нас є загальнополітичні моменти, на які варто теж завжди свою увагу спрямовувати. На цих вихідних відбувся візит Президента України фактично на лінію розмежування, давайте так говорити. І всі ми бачили вчора підготовлений відеозвіт, дуже такий масштабний. І він дійсно показав те, що там реально відбувалося. Але так як відеозвіти не робляться протягом 1 хвилини, поки він готувався і поки він монтувався, то простір соціальних мереж був наповнений різного плану коментарями, які здійснювалися до вирваного з контексту відео,  щодо спілкування Володимира Зеленського із представниками ветеранського руху, скажемо так.

І відповідно ми бачили різну реакцію на це. І якщо пан Руслан Олексійович відповідно до своєї посади і статусу не може прямо про це, мабуть, казати, то я  скажу прямо, що народний депутат фракції "Європейська солідарність" пані Федина Софія і сама висловлювала певні моменти, які можна… Нехай правоохоронні органи розбираються, але там є заклики, чи не заклики, а її думка щодо того, що може трапитись з  Президентом, якщо він  так буде себе поводити. Я би так от якось це оформив.

Ми вважаємо, фракція "Слуга народу", що неприпустима з боку депутата така діяльність. Тому що є інституції, а є просто люди, я не знаю, заповіді Божі. Ну, не можна ж бажати людині прилюдно таких речей. І наша фракція буде звертатися до правоохоронних органів із проханням визначити, чи є тут перспективи правоохоронні в цій ситуації.  Я зараз кажу саме про те, що там був народний депутат. Там був і блогер, був присутній, до блогера питань нема, в нас вільна країна, свобода слова, абсолютно це політична позиція цієї  блогерши - пані Звіробій. А щодо народного депутата, дійсно, ми висловлюємо таке своє обурення  і просимо правоохоронні органи, будемо просити розбиратись. І просимо прокоментувати фракцію  "Європейська солідарність", якщо можна, цю ситуацію. 

Щодо порядку денного, в нас є важливий момент, про який давно говоримо, але хочемо на цьому тижні спробувати дійти до рішення. Це щодо створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування вибухів на складах боєприпасів. Ми фактично з першого дня роботи про це говоримо, вже знайшли бажаючих долучитися до цієї комісії. Це і щодо вибухів в Ічні,  Калинівці, Балаклії, Сватовому та Кривому Розі в період з 2014-го по 2018 рік (проект Постанови номер 2312 від 25.10.2019).

Власне, керівник нашої фракції Давид Арахамія буде презентувати цей проект під час розгляду, і просимо всіх підтримати, тому що це дуже потрібна комісія для того, щоб почати розбиратися, звідки "ноги ростуть" у тих вибухів і такий парламентський контроль до цього застосувати. І просимо Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи розглянути на засіданні проект Постанови про створення цієї тимчасової слідчої комісії.

Також хочемо від нашої фракції попросити 0939, є десь він там на наступний тиждень, його треба раніше, тому що він пов'язаний з виборами до ОТГ. Якщо ми його приймемо трошки пізніше, то він втратить сенс просто, там є якраз конкретне термінування. В комітеті був консенсус щодо цього, це друге читання і в цілому, проект колег з "Батьківщини", з минулого чи позаминулого скликання навіть. І  він спрощує участь партій у виборах до об'єднаних громад, нічого такого особливого там немає.

Щодо "години запитань до Уряду", нам цікаво було б послухати пані міністра Бабак щодо двох великих блоків, якими фактично вона займається. Це і регіональний розвиток, і реформа децентралізації, яка продовжується. І ми знаємо, що уряд зараз почав формувати, моделювати перспективні, вже не перспективні плани, вже  мережу майбутніх послуг для громадян. І ми знаємо, що це викликає багато…

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дайте завершити 10 секунд.

 

КОРНІЄНКО О.С. І це викликає багато питань, в першу чергу питань депутатів-мажоритарників, от фракція "За майбутнє" про це багато теж казала, і наші мажоритарники, всім цікаво, як буде далі з медициною…

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дайте завершити.

 

КОРНІЄНКО О.С. І другий блок  питань, на які  пані Альона Бабак   теж дасть  кваліфіковану відповідь, - це, що відбувається у  сфері будівництва, архітектури. Багато процесів, багато сигналів, що відбувається з  призначенням державних архітектурно-будівничих інспекцій, тобто  як відбувається зараз оцей процес  об'єднання  цих  двох великих  міністерств.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу. Прошу дотримуватися регламенту  все ж таки.

Перше. Це звертаюсь до Апарату. Прошу розглянути важливість зміни щодо законопроекту: перенести його, якщо немає заперечень, і розглянути на цьому тижні. По двох  інших питаннях, які підіймалися заступником  голови фракції "Слуга народу", прошу  опрацювати їх в  регламентному комітеті.  Дякую.

Бойко Юрій Анатолійович, "Опозиційна платформа – За життя".

 

БОЙКО Ю.А. Дякую, шановний пане спікере.

Шановні присутні, перш за все хочу  привітати від нашої політичної сили весь  народ України, громадян з видатною  датою: 75-ю річницею визволення нашої країни від фашистських загарбників.  Ми  повинні  бути вдячні нашим солдатам, які  зробили це, які полягли,  повинні пам'ятати всіх, хто поліг за цю велику перемогу.  

Стосовно порядку денного на цьому тижні. Я  вважаю, що найголовніше питання - парламент повинен розглянути ситуацію з розведенням  військ в районі Золотого,  Петровського, та і взагалі потім на  всій лінії фронту. От хто бачив на власні очі відношення  населення і  громадян  в цих регіонах, я можу сказати з власного досвіду, у понеділок я був у  селищі Стаханові, це Золоте, і на питання, хто  за те,  щоб розвести війська в цьому селищі,  всі  500 людей, які зібралися  на  площі, підняли  руки. Тобто всі люди  цього хочуть. І те, що  націоналістичні партії, які  не попали  в парламент, намагаються зірвати цей  процес, це суцільна  ганьба. А саме головне, що  парламент повинен мати свою  політичну позицію з цього приводу, і не скромно  мовчати, коли Президент  їде і  намагається створити умови  для політичного процесу,  врегулювання цього конфлікту, а мати свою  політичну  позицію, висловлювати її і підтримувати ці дії.

Тому у мене до вас пропозиція, пане спікере, і до керівника "Слуги народу". Можна критикувати когось, але треба зробити постанову, проект   постанови, який підтримує розведення військ, і парламент повинен за цю постанову проголосувати. Це буде політична, відкрита позиція всього парламенту і надасть можливість підтримати зусилля по миру. Я пропоную, щоб це зробила сама "Слуга народу", а ми це підтримаємо. Якщо да, то давайте, робіть постанову і вносьте у вівторок для того, щоб цей процес пішов.

Друге питання, яке на наступному тижні, - це питання  тарифів. Я, на жаль, так і не почув від керівників уряду, взагалі від урядовців позицію по тарифній  політиці на опалювальний сезон. Йдуть абсолютно суперечливі заяви з боку Прем’єр-міністра – то у нього 15 відсотків рівень, після цього  входять субсидії для того, щоб оплачувати комунальні послуги,  то потім уряд приймає постанову, де 20 відсотків. Абсолютно зрозуміло, що треба комунальні тарифи знижувати, це брали на себе зобов'язання всі політичні сили, які йшли до парламенту. У нас є законопроект 1122, він нарешті попав в порядок денний на четвер, де йде економічний розрахунок економічної розрахункової ціни на газ для всіх категорій споживачів. І це буде лакмусовий папірець для  всіх політичних сил, які хочуть виконати свої зобов'язання перед виборцями, коли вони йшли на вибори і зобов'язались зменшити тарифи. Це не популістський закон, це економічні розрахунки,  я прошу його підтримати.

Так само я ще  раз прошу вас, пане спікере,  поставити в порядок денний проект Постанови 2124 авторства нашої фракції, у нас була розмова з цього приводу, по відновленню соціальних виплат для категорій людей, які  потребують цього, згідно рішень Конституційного Суду. Є чотири рішення Конституційного Суду, вони   сьогодні не виконуються урядом, і я пропоную, щоб парламент  прийняв відповідну постанову, і уряд виконав це рішення перед прийняттям Закону про бюджет 2020.

І останнє питання, яке я хочу підняти, - це питання так званого ринку землі. Отой політичний бліцкриг, який ми бачили минулого пленарного тижня, в п'ятницю, коли аграрний комітет за 8 хвилин розглянув урядовий законопроект по ринку землі і намагався провести його через зал, я вважаю, що це шлях до соціального вибуху, соціального бунту, називайте як хочете. Тому що я був от в Житомирській області і спілкувався з фермерами, вони всі налякані, всі не розуміють, що це таке, вони розуміють, що збираються щось продати, люди і фермери просто доведені до відчаю. Тому неможливо таким чином приймати законопроекти, які мають надзвичайно важливе соціальне значення, під килимом і в такому режимі. Я вважаю, що це повинно бути відкрите спілкування з людьми, відкритий діалог і тільки потім, після референдуму, прийняття законів, які пройдуть цей референдум.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Ірина Володимирівна Геращенко, "Європейська солідарність".

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Дякую.

Я проситиму потім хвилину для репліки на негативне згадування нашої фракції.

Що стосується позиції політичної сили "Європейська солідарність" на нинішній сесійний тиждень. Минулий тиждень ми всі працювали в округах, і, ви знаєте, ключові теми, які турбують простих українців, – це, звичайно, ринок землі і бюджет. Люди шоковані тим, що правляча партія, яка обіцяла їм під час виборів, вчителям, лікарям, 4 тисячі доларів зарплату, шоковані тим, що в бюджеті на наступний рік цим категоріям взагалі не передбачено підняття зарплат, а деякі викладачі в дитячих садочках, вихователі отримують не 4 тисячі доларів обіцяних, а 4 тисячі гривень. Також вперше за 5 років в наступному бюджеті не передбачено жодної копійки на підняття зарплат нашим військовослужбовцям, нашим військовим медикам на передовій. І, мабуть, немає гіршої мотивації так само для того, щоб мотивувати нашу армію захищати українську землю. Це шокуюча абсолютно історія. І цей дисбаланс зарплат на фоні інших структур, правоохоронних органів, а наша держава перетворюється насправді на тоталітарну державу, він є занадто кричущим.

Ви знаєте, проти України ведеться гібридна війна, інформаційна в тому числі, і ви говорите про заяви народних депутатів України, а я би говорила про заяви державних чиновників, які шокують тим, що начебто це Україна винна в тому, що на окупованих Російською Федерацією територіях українські пенсіонери не отримують пенсію. Там ходять російські рублі. І мені здається, потрібно, щоб державні чиновники  України в публічній площині не перекладали відповідальність за російську агресію на Україну, не забували, хто веде війну проти України, не боялися цих дефініцій щодо Російської Федерації, яка веде цю війну.

Ви знаєте, дуже правильно, коли ми говоримо про Золоте, і, дійсно, коли в 16-му році було домовлено про розведення там військ під відкриття КПВВ "Золоте". Протягом цих півроку  я жодного разу від української нової влади не чула про важливу гуманітарну проблему на Луганщині: відкриття єдиного там можливого автомобільного КПВВ "Золоте", до якого і було приведено, прив'язано розведення військ. Ми весь час допомагаємо Російській Федерації в інформаційному просторі, піднімаючи ставки для України і знімаючи відповідальність, а значить і майбутній санкційний тиск з Російської Федерації. Мені здається, це неприпустимо.

В цьому контексті, шановні колеги, на порядок денний ще більше виходить питання безпеки України, яке є ключовим питанням Мінську, не так гуманітарний аспект, який є важливим, але другим, як безпековий. І в цьому контексті очевидно, що сталий мир і надійна безпека можливі лише, якщо Україна стане членом НАТО. І ми маємо як парламент все зробити для того, щоб Україна отримала членство в Альянсі. Дійсно, в 2008 році Бухарестський  саміт  вирішив, що Україна стане членом НАТО, хоча там нам не надали ПДЧ, і це була позиція наших найближчих партнерів – Німеччини і Франції, яка обернулася величезною помилкою історичною і призвела потім до агресії Російської Федерації проти Грузії, а потім і проти України.

Сьогодні, на жаль, наші партнери, коли так само говорять, що ми вийдемо на новий спеціальний формат з країною-аспірантом, на мою думку і на глибоке переконання  "Європейської солідарності", так само роблять велику помилку. І ми з вами маємо наполягати на тому, що Україна зробила багато серйозних, важливих кроків у сфері боротьби з корупцією, екології, дотримання стандартів НАТО в наших Збройних Силах, для того щоб наполягати на  тому, щоб в НАТО ми не вимолювали отримання ПДЧ, а щоб НАТО підтвердило намір України отримати План дій щодо членства, і твердо показувати, що в Україні  сьогодні існує єдність щодо вступу до Альянсу. Тим більше, що 54 відсотки українців підтримують цей шлях. Тому ми пропонуємо Верховній Раді України прийняти відповідну заяву і звернення, яке є особливо актуальним, враховуючи візит до України Генерального секретаря НАТО.

І до теми енергетики. Шановні колеги, ви знаєте, можна багато говорити про енергетичну незалежність, а можна її демонструвати. Вперше за останні роки Україна знову-таки почала отримувати електроенергію з Російської Федерації. В найважчі часи українська влада від цього відійшла, нам вдалося диверсифікувати наші ринки, і зараз завдяки одній знаменитій поправці ми знову до цього повернулися. Наполягаємо, що цю поправку потрібно скасувати, ми пропонуємо кілька варіантів рішення. Це законопроекти 2236, 2236-3…

 

РАЗУМКОВ Д.О. 30 секунд завершити.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. І вважаємо, що так ви можете продемонструвати, наскільки ви віддані темі енергетичної безпеки України реально.

А що стосується закидів, знаєте, які правляча партія закинула "Європейській солідарності". Я повністю підтримую необхідність толерантного ставлення одне до одного, коректної критики. Але, можливо, наша молода колега навчилася в більш досвідчених, які пропонували газом отруїти весь з'їзд "Європейської солідарності".

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, безумовно, я хочу привітати всіх громадян України з річницею звільнення України від фашистських загарбників. Але в той же час я хотіла би і нагадати, що забрати в України землю, власність, ресурси, суверенітет, незалежність – колись треба  було для цього війни робити. А зараз позбавити Україну всього, включаючи і територію, і суверенітет, і всі стратегічні об'єкти власності, в тому числі і надра, можна не проводячи війну, достатньо проводити відповідну безглузду і непрогнозовану політику. І я хочу застерегти всю нову владу від того, щоб ми на таку політику в силу зовнішнього тиску перейшли. Я хочу, щоб ми всі зробили все можливе для того, щоб суверенітет, незалежність країни як головна цінність всіх народів світу, щоб зберегти у України. І саме тому я хотіла б привернути увагу на  чотири речі, які, на мій погляд, зараз є вкрай загрозливими.

Перше. Це продовження таких впертих намагань продати сільськогосподарську землю, а це означає 72 відсотки території України. 72 відсотки території України! Війн не потрібно, потрібно просто прийняти такий закон і продати транснаціональним корпораціям територію України. Крапка. Все. І тому наша фракція вимагає припинити це негайно, в тому числі і таємні засідання аграрного комітету, прийняти Закон про продовження мораторію на 5 років і почати розвивати власне фермерство та  власне мале і середнє сільгоспвиробництво. Тому мені хотілось би, щоб таке рішення було прийнято. Припинити всі ці авантюри.

Друге, що є важливим. 17 жовтня Президент підписав законопроект 145-IX, що, в принципі, зробило цей законопроект законом, це зняття заборони на приватизацію стратегічних об'єктів української власності. Хочу звернути увагу, що там все, включаючи 124 підприємства промислово-оборонного комплексу України, під час війни. Що ми робимо, дорогі друзі? Ви розумієте, що нам сьогодні по політичним обставинам зброю ніхто не продає, а нам потрібно захищати свою країну. Якщо 124 підприємства "Укроборонпрому" підуть з молотка, хто буде захищати країну?! Друге – це "Енергоатом", нафтопровід "Дружба", газотранспортна система, всі підприємства абсолютно енергетики, "Укрпошта", "Укрзалізниця". Я просто не хочу перелічувати. Вся науково-дослідна система України буде продаватися як приміщення, як земля. Я просто говорю вам, що це не політика, це знищення України.

І тому ми наполягаємо на тому, щоб законопроект, який сьогодні вносить наша фракція до парламенту, - про поновлення переліку об'єктів стратегічної власності України, заборонених для приватизації, - негайно такий законопроект був прийнятий. Тому що 17 жовтня, з моменту підписання Президентом Закону про зняття заборони на розпродаж цієї стратегічної власності України, в принципі, вже з 17 жовтня можна продавати все, в тому числі й іноземним транснаціональним корпораціям, включаючи в тому числі, немає ніякої заборони на розпродаж і корпораціям країни-агресора. Що ми робимо?

Те ж саме стосується Закону "Про концесію". Концесія – це передача в управління без будь-яких термінів практично, в тому числі стратегічних об'єктів державної власності. Що це означає? Це означає приватизацію без грошей. Це означає приватизацію прибутку і управління стратегічними підприємствами України.

І останнє, про що я хотіла би сказати, - це газотранспортна система. Ми домовилися: ніякої приватизації, ніякої передачі в управління, ніяких концесій, нічого. Збирає Комітет по питанням енергетичного комплексу експертну нараду і там вони нам пояснюють, що буде дуже добре, якщо ми передамо нашу газотранспортну систему в управління транснаціональним корпораціям. Да, вони говорять, не треба приватизації, все 100 відсотків буде державною власністю, тільки 49 відсотків ми віддамо…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дайте завершити.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. … тільки 49 відсотків ми віддамо в управління іноземним корпораціям, а це означає, по суті, 100 відсотків управління передати. Так ми ж домовлялися про інше!

І тому наша команда подала великий перелік поправок до цього Закону про газотранспортну систему. І я прошу, щоб ми прибрали руки від газотранспортної системи і газових сховищ. Це, по суті, суверенітет, незалежність і майбутнє України.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Юліє Володимирівно.

Батенко Тарас Іванович.

 

БАТЕНКО Т.І. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги! Завтра буде два місяці як Верховна Рада України нового скликання працює в стилі "турборежиму", визначеного монобільшістю. Ми як депутати-мажоритарники від фракції "За майбутнє" спостерігаємо нові ризики, які сьогодні окутують Україну. І я би кількома словами хотів охарактеризувати, які це ризики, які не дають спокою сьогодні і нашим громадянам України, які у нас тут нашаровуються, і фактично посіють страхи в суспільстві, і це може обернутися великою проблемою, а то й катастрофою в Україні.

Перше, на що звертали увагу мої колеги з інших політичних фракцій, - це насамперед аграрна реформа, ринок землі. Ми не можемо не забувати те, що понад 70 відсотків населення в Україні не сприймає такого відкриття ринку землі. Ми солідарні з тими представниками фракцій, які звертають увагу на це сумбурне засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики, де було визначено редакцію проекту закону, згідно з якою компанії з іноземними власниками зможуть придбати землю за умови наявності до 3 років досвіду роботи в Україні. І це призведе до того, що з'явиться ринок продажу таких компаній. Ви знаєте, це можна порівняти, як відбувається зі зростанням попиту на зареєстровані політичні партії перед виборами. Вам треба йти на вибори, ви купуєте партію і йдете на вибори, перефразовуючи її чи перейменовуючи її. Так само може бути і з іноземною компанією на ринку землі. Очевидно, що така форма ринку землі, запропонована аграрним комітетом, не може консолідовувати суспільство.

Друге - це тарифна політика. Як ви знаєте, уряд нещодавно прийняв Постанову  № 878, яку було подано як значне спрощення для отримувачів субсидій. Хоч Прем'єр-міністр України і говорить про те, що сім'я і далі не витрачатиме більше 15 відсотків сукупного доходу на комунальні послуги, тим не менше, ми знаємо, що в цій постанові Кабінету Міністрів України закладено 20 відсотків сукупного доходу, які сім'я змушена буде з травня місяця віддавати за комунальні послуги.

Я вважаю, що людям треба говорити правду. Якщо є намір підвищувати тарифні послуги, а не зменшувати їх, треба говорити, а не приховувати це, в тому числі, якщо це очевидно з цих постанов  Кабінету Міністрів, які сьогодні приймаються.

Ще один ризик, який нашаровується в цьому контексті, - це субсидіальна політика, очевидно.  Тому що ми прийняли Закон про верифікацію, замість покращити, забрати і повернути вже отримане. Це, очевидно, теж не додає стабільності в суспільстві.

Ще один ризик, який ми бачимо  в цьому контексті, це адмінтериторіальна і медична реформи. І ми підтримуємо колег із фракції "Слуга народу" про те, що в п'ятницю, коли будуть питання до уряду, ми готові теж заслухати міністра Мінрегіонбуду пані Альону Бабак, яка би відповіла на питання щодо децентралізації, щодо підготовки до опалювального сезону і як він розпочався в Україні,  і щодо адмінтериторіальної реформи  в цілому.

В цьому контексті нас турбує також формула Штайнмайєра і розведення військ, і наявність зрозумілого мирного плану для людей, тому що люди цього не розуміють, і в цілому зовнішня залежність України від міжнародних донорів, зокрема, МВФ. Оце шість глобальних таких викликів, які ми сьогодні бачимо в  суспільстві і які влада не зменшує, а навпаки, тільки нашаровує і які можуть прорвати суспільство рано чи пізно.

Я вважаю, Дмитре Олександровичу, що ми повинні вирішити так само ряд інших питань, які ми ставили раніше як депутатська група "За майбутнє", зокрема, це питання не вирішене з власниками автомобілів з іноземною реєстрацією. Досі профільний комітет не прийняв рішення з цього приводу, це законопроекти 2078 і 2132. Я розумію, що час  тікає. Ми відтермінували  штрафи для євробляхерів ще на 3 місяці, і цей час  теж мине скоро. І ми будемо знову в алярмовому режимі, під пікети  і паління шин, ще якісь інші протестні кампанії під стінами Верховної Ради, під завісу Верховної Ради перед зимовими канікулами приймати  поспішно рішення.

Давайте все-таки не в "турборежимі", а в спокійному еволюційному режимі приймати ті доленосні рішення для суспільства, яких від нас чекають. Давайте зменшувати ризики, які  сьогодні нашаровуються у нас в Україні.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Ярослав Іванович Железняк.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, колеги! Нам всім роздано такий документ, це порядок денний, по якому ми будемо працювати наступний тиждень. Хотів би зазначити, що, напевно, реформування і регулювання ринку миючих засобів і   таке інше, це важливі питання. Але, на жаль, в країні є більш "гарячі" проблеми, які чомусь не враховані в цьому порядку денному.

Наприклад, у нас буде найближчим часом зустріч керівництва країни з представниками НАТО. У нас є три  зобов'язання, дуже прості, дуже важливі: це реформування Служби безпеки України, це забезпечення парламентського контролю і це модернізація оборонної сфери. Так ось, у нас досі немає, незважаючи на "турборежим", немає закону про реформування СБУ. Ви не можете надати, представники цієї служби, свій, добре, у нас є  від нашої фракції законопроект 2090, його навіть не розглядають на комітеті, він дозволяє реформувати.

У нас не створений  окремий комітет щодо розвідки і у нас, на жаль, не відображені видатки на оборону і реформування, модернізацію проектів з Державного бюджету на  2020 рік. Ми дуже сподіваємося, що ті правки, які будуть подані і будуть розглянуті все ж таки Міністерством фінансів України, ми побачимо це відображення до другого читання.

Далі. Ви питали, кого ми хочемо бачити на "годині запитань до Уряду". Ми вважаємо, що було б дуже бажано заслухати ще і міністра охорони здоров'я пані Скалецьку. У нас багато запитань, і ми навіть знаємо, як їй трішки допомогти. Я йшов до вас, зустрів пацієнтську акцію, які вимагають… Дуже проста вимога: зробити ліки в цій країні дешевше.

Ми з вами всі проголосували нещодавно законопроект щодо паралельного імпорту. Є додатковий проект, який дозволяє нам позбавити монополістів права на регулювання, скажемо, через патенти, цін на лікарські засоби. Це знову ж таки законопроект, який поданий  нашою фракцією. Ми просимо його якомога швидше поставити в порядок денний, це 2089, розглянути на комітеті та винести в зал, для того, щоб, по-перше, ми були послідовні. По-друге, я сподіваюсь, що всі за цим столом зацікавлені в тому, щоб все ж таки ліки стали для наших громадян і доступніші, і дешевші.

Наступне. Те, що ми знову не побачили в порядку денному, - це все ж таки створення спеціальної тимчасової комісії по розслідуванню нападів на активістів, проект постанови 2302. Він поданий, ми повинні все ж таки як парламент, це наше зобов'язання, продовжити діяльність щодо розслідувань. Все ж таки сподіваємося, що нарешті будуть результати від правоохоронних органів і ми побачимо і прізвища, і вироки, які будуть по цим ситуаціям здійснені.

Наступне. Те, що  знову ж таки не побачили ми в цьому документі. У нас є  подання  вашого Генерального прокурора щодо позбавлення і притягнення  до відповідальності окремого народного  депутата. Ми розуміємо, що це процедурне рішення. Але, наскільки ми пам'ятаємо, згідно з законодавством воно повинно  бути розглянуто найближчим часом,  і  ми сподіваємося, що  все ж таки воно буде  відображено в остаточному порядку денному і ми зрозуміємо, коли  відбудеться це голосування.

І останнє, напевно, не  менш важливе. У нас  минулий тиждень вся країна  обговорювала  разом з поліграфом певні  схеми, які існують у сфері  оцінки, вже називаються конкретні прізвища, конкретні представники, суми і так далі.  Я подивився дуже-дуже уважно  на порядок денний, там воно стоїть щось  на 12-15 листопада. Мені здається, що це  вже  буде наш  сором з вами, якщо ми  на цьому тижні не  винесемо законопроект або доопрацьований, якщо він буде готовий від комітету, або ті два, які існують зараз, які вже  зараз прибирають ці схеми. І нарешті всі разом, незважаючи  на фракції, політичне представництво,    наявність певних народних депутатів, покажемо, що  ми  як Верховна Рада  не дозволимо нікому зберігати  кожен день свої монопольні схеми і  витягувати  гроші наших громадян з кишень  для того, щоб робити в тому числі і політичну корупцію. Тому ми наполягаємо, щоб  законопроект або 2047, або  2047-д,  якщо  буде  такий доопрацьований, був поставлений  в порядок денний цього  тижня  і був розглянутий у Верховній Раді, бажано за основу та  в цілому.

Тому, шановні колеги, ми дуже  сподіваємося, що всі ті пропозиції, які  були надані нашою фракцією, фракцією партії "Голос", будуть розглянуті до  порядку денного і він стане більш адаптований до тих реальностей, які  нас очікують і до тих викликів, які  є.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Ярославе Івановичу.

Щодо останнього вашого питання та  пропозиції. Я думаю, що це треба  буде переговорити з фракціями та  профільним комітетом, і, можливо, дійсно є сенс розглянути цей законопроект на цьому тижні. Але поки що,  я думаю, що в рамках  цих перемовин ми таке рішення прийняти не зможемо. А моя особиста позиція: я думаю, що це  непогана  була б ідея.

Щодо другого питання. Наш Генеральний прокурор, я думаю, що це Генеральний прокурор всієї держави Україна, а не якоїсь з фракцій все ж таки, Ярославе Івановичу, все ж таки не якоїсь фракції або якогось політика, а всієї України, дійсно вніс подання на одного з народних депутатів і ми його розглянемо одразу після того, як отримаємо відповідь від профільного комітету. Після цього, це не потребує якихось додаткових обговорень, ми внесемо це в зал Верховної Ради, про що попередимо Генерального прокурора, і будемо розглядати його в залі Верховної Ради України. Я думаю, що тут теж заперечень не буде.

Оскільки проговорили і виступили всі політичні партії та депутатські групи, які представлені у Верховній Раді, пропоную все ж таки визначитися з питанням "години запитань до Уряду". Від однієї фракції та однієї депутатської групи була пропозиція заслухати міністра Альону Бабак щодо регіонального розвитку та реформи децентралізації. Я пропоную все ж таки, оскільки ми спочатку говорили, що будемо розглядати одне питання, визначитися з ним. Я думаю, що треба проговорити з колегами, можливо, наступного пленарного тижня. Якщо будуть знайдені точки дотику, то розглянути питання і щодо міністра Скалецької, якщо ви не заперечуєте. Тоді визначаємося, що цієї п'ятниці під час "години запитань до Уряду" в нас буде виступати та доповідати, відповідати на питання міністр Альона Бабак. Так? Так. Я прошу зібрати питання від фракцій і груп та попередити міністра щодо її участі в пленарному засіданні Верховної Ради України.

Слово для виступу надається Постійному представнику Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України Верещук Ірині Андріївні.

 

ВЕРЕЩУК І.А. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні учасники засідання! Насамперед хочу подякувати народним депутатам за роботу на минулому пленарному тижні над проектом бюджету на 2020 рік. Уряд готує проект держбюджету до другого читання і до 3 листопада внесе  відповідно до чинного законодавства даний законопроект.

Щодо роботи на цей тиждень, то дозвольте наголосити на двох  важливих законопроектах.

Перше. Законопроект 2283 про внесення змін до Держбюджету на 2019 рік. Цей законопроект направлений  на збільшення  видатків на вирішення низки пріоритетних та невідкладних  питань, особливо на виплату зарплатних боргів перед шахтарями, а також на національну безпеку України. 

Друге. Законопроект   2239-1, закон так званий про  анбандлінг, тобто закон про внесення змін до деяких законів України  у зв'язку з відокремленням діяльності з транспортування  природного  газу.  Цей закон треба проголосувати до 1 листопада, він дасть можливість уряду посилити свою позицію у  непростих перемовинах з Російською Федерацією та Європейським Союзом.

Стосовно міжурядових угод, прошу підтримати наступні законопроекти, розгляд яких заплановано на вівторок та середу, а саме: законопроекти 0001, 2102 та 2103, які стосуються нашої угоди з США стосовно FATCA; законопроекти 0002, 0003 та 0006 – стосуються Конвенції  про усунення подвійного  оподаткування з Малайзією, Кіпром  та Великобританією.

У четвер просимо підтримати наступні законопроекти: законопроект 2179 про протидію відмиванню злочинних доходів; законопроект 2189 про зміни до Закону про  добровільні об'єднання територіальних громад (ці зміни направлені на спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад); законопроект 2168 про зміни до законодавства про державне регулювання зайнятості. Ці зміни стосуються  передачі  від Мінсоцполітики до  Мінекономіки повноважень в частині формування та реалізації  державної політики  у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції та трудових відносин.

А у п'ятницю уряд буде готовий  відповідати на запитання в рамках "години запитань".

Дякую за увагу і бажаю  плідної роботи.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Ірино Андріївно.

Хто з голів комітетів  бажав би виступити? Красносільська  Анастасія Олегівна.

 

КРАСНОСІЛЬСЬКА  А.О. Доброго дня,  шановні  колеги! Я дозволю собі підняти питання, щодо якого антикорупційний комітет не є головним, але яке дуже важливе для, власне, завдання комітету і загалом завдання боротьби з корупцією.

Колеги, ми справді з вами маємо нарешті ліквідувати корупційну схему навколо оцінки нерухомості. Про це вже говорилося, я назву одну цифру: 1 мільйон гривень на день. Колеги, саме стільки заробляють так звані оціночні майданчики, не надаючи при цьому жодної змістовної послуги, і саме стільки заробляють на людях, які продають нерухомість. На розгляді Верховної Ради є законопроект, який ліквідує цю схему, - це законопроект 2047. Комітет з питань антикорупційної політики цей законопроект розглядав, не знайшов в законопроекті жодних корупційних ризиків, і відповідно ми вважаємо, що цей законопроект якраз і дозволяє цю корупційну схему ліквідувати. За наявності рішення головного комітету, колеги, я дуже прошу також зі свого боку знайти час в четвер чи в п'ятницю законопроект 2047 чи інший законопроект від комітету винести на розгляд Верховної Ради.

Дякую щиро, колеги.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Олександр Владиславович Ткаченко.

 

ТКАЧЕНКО О.В.  Хотів би також запропонувати внести до порядку денного один достатньо важливий і терміновий законопроект, який вноситься за пропозицією Міністерства з питань культури, молоді та спорту (2187) щодо збереження культурних цінностей на окупованих територіях. Питання достатньо актуальне. Комітет в принципі його розглянув, у вівторок він буде готовий, тобто в середу-четвер ми можемо розглядати.

Так само законопроект з минулого скликання 0953 у другому читанні, він практично готовий, це щодо порівняльної реклами. І ми можемо так само вносити його в порядок денний.

І ще щодо однієї постанови. Ми проголосували за правки до Закону щодо продовження повноважень членів Національної ради. Настав час, про який говорили колеги, їх звільнити. Власне, це проста постанова, яку я буду просити вас, Дмитре Олександровичу, внести до порядку денного.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Наталуха Дмитро Андрійович.

 

НАТАЛУХА Д.А. Дмитре Олександровичу! Шановні колеги! Дуже дякую. Хотів би попросити додати до порядку денного два проекти закону 0942, 0945. Вони стоять на наступний пленарний тиждень. Це стосовно зняття з розгляду у зв'язку з втратою актуальності. То ми би скопом це би і завершили.

Окрім цього, хотів би зазначити, що, за думкою комітету, те, що корисно для економічно розвинених держав, не завжди корисно для держав зі слабкою економію. Тому той курс, взятий на лібералізацію, він беззаперечно правильний, але ми хотіли би також надати підтримку і вітчизняній промисловості, і вітчизняним виробникам. Тому просили би пришвидшити або, можливо, перенести на цей тиждень розгляд проекту закону 2197 -  Постанови про визначення представника Верховної Ради до складу конкурсної комісії з визначення складу Експортно-кредитного агентства.  

Крім цього, повідомляю, що, слідуючи цій логіці підтримки української промисловості, вже відбулося також два засідання з приводу напрацювання законопроекту про індустріальні парки, який ми очікуємо винести також до кінця наступного місяця.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

КЛИМУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Хотіла би звернути увагу керівників профільних комітетів на те, що наш Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу розглянув кілька  законопроектів, які зараз є на вашому розгляді і вносяться на порядок денний Верховної Ради, але потребують доопрацювання з точки зору їх відповідності міжнародно-правовим зобов'язанням України.  Зокрема, це законопроекти: 1209, 1209-1, 2110, 2051 і 2051-1. Я просила би всіх голів комітетів, які розглядають ці законопроекти, власне, на це звернути увагу.

І ще одне питання. Ми з вами дійсно стали свідками того, що через одну з поправок до Закону "Про ринок електричної енергії" у нас відкрилася лазівка для того, щоб закуповувати електроенергію з Російської Федерації. У зв'язку з цим було подано кілька законопроектів, які спрямовані на те, щоб вирішити цю проблему і закрити цю лазівку. Зокрема, 2236 і 2236-3. Всі ці законопроекти зараз розглядаються нашим комітетом, і, зокрема, розглядається і 2236-2, поданий народним депутатом Герусом, який нібито пропонує вирішити проблему, яка була створена його поправкою. Але одночасно цей законопроект вже спричинив серйозне занепокоєння як у суспільстві, так і серед наших партнерів, оскільки він порушує Договір про енергетичне співтовариство, порушує в кількох статтях Угоду про асоціацію і кілька директив Європейського Союзу. Хочу нагадати, колеги, що з такими ініціативами потрібно проводити серйозні консультації з нашими європейськими колегами через те, що ми ухвалили рішення про ратифікацію 27 додатку, оновленого додатку…

 

РАЗУМКОВ Д.О. 10 секунд дайте.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  І цей додаток передбачає обов'язкові консультації з європейською стороною, якщо будь-яка зміна до енергетичного…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Сергій Віталійович Бабак.

А хто наступним хоче виступити?

 

БАБАК С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги! Комітет з питань освіти, науки та інновацій на своєму засіданні 28 жовтня прийняв рішення звернутися з проханням про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради  України дев'ятого скликання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти (реєстраційний номер 2299). Цим законом передбачається суттєве спрощення процедури ліцензування, ініціативи, пов'язані зі вступом на навчання до закладів вищої освіти, що спрямовані на підвищення рівня свідомого вибору закладів та спеціальності вступникам, розширення доступу до вищої освіти для мешканців тимчасово окупованої території тощо. Необхідність оперативності розгляду проекту Закону 2299 зумовлено потребою внесення змін Міністерством освіти та науки до умов прийому до закладів вищої освіти до кінця 2019 року для того, щоб зміни запрацювали вже, починаючи із вступної кампанії 2020 року.

Тому просимо підтримати рішення комітету включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання законопроект 2299 і за можливості розглянути в першому читанні наприкінці цього тижня.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Кожем'якін Андрій Анатолійович.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Доброго дня, Дмитре Олександровичу, шановні колеги! На цьому тижні Комітет молоді і спорту планує розглянути на своєму засіданні доопрацьований законопроект про державне визнання і підтримку Пласту – національної скаутської організації України - з пропозиціями Президента. Зараз активно працює робоча група. Ми розробили все ж таки компромісний варіант закону, що побудований на принципах рівності всіх скаутських організацій в Україні та неприпустимості будь-якої привілеї жодній організації. Водночас доопрацьований закон визнає історичну роль українського пластового руху у здобутті і становленні української державності. Це важливо і ми про це говоримо.

І друге, що я хотів сказати. Це дуже велике прохання в першу чергу, напевно, до бюджетного комітету, до Кабінету Міністрів, до Міністерства фінансів, все ж таки під час доопрацювання проекту Закону про Державний бюджет на 2020 рік передбачити кошти за бюджетною програмою "Надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво та придбання житла", там обсяг всього 500 мільйонів гривень, оскільки така пропозиція комітету, на жаль, була відхилена. Міністерство громад та територій України підтримує пропозицію комітету. У 2018-2019 роках ця програма існувала і діяла, сьогодні там нуль. Ми завжди кажемо дуже багато про те, як стимулювати молодь залишатись в Україні, це якраз приклад для того, щоб це зробити:  зробити пільги для будівництва бажано молодим сім'ям, а ще бажано, якщо ці сім'ї створили молоду сім'ю по закону і живуть разом.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Андрій Андрійович Клочко.

 

КЛОЧКО А.А. Добрий день, шановні колеги! Комітет розглянув на своєму засіданні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеві вибори" щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах (реєстраційний номер 0939) та пропонує парламенту за наслідками розгляду прийняти законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 2260) комітет планує розглянути у середу на своєму засіданні. Проектом пропонується визначити єдині підходи у сфері державної служби у державних органах та впровадження електронних форм комунікацій громадян з державою. Проект спрямований на приведення положень окремих законодавчих актів, що регулюють діяльність державних органів, зокрема в частині проходження державної служби, у відповідність до Закону України "Про державну службу".

Комітет пропонує доповнити перелік законопроектів, які включені до розкладу засідань на пленарний тиждень з 29 жовтня по 1 листопада, проектами з реєстраційними номерами 0939 та 2260. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Дмитро Валерійович Лубінець.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги!  Інформую вас, що з 21 по 25 жовтня відбулось перше виїзне засідання Комітету з питань прав людини в Донецькій та Луганській областях за підтримки Офісу Ради Європи в Україні. І я хочу сказати, що у нас було саме засідання, у нас був кворум і ми приймали відповідні рішення.

Комітет відвідав міста Маріуполь, Широкине, Волноваху, Красногорівку, Щастя, побували на КПВВ "Новотроїцьке" та КПВВ "Станиця Луганська". Ми безпосередньо спілкувались з місцевими мешканцями, з людьми, які проживають на тимчасово окупованій території, ухвалили низку важливих рішень, які стосуються водопостачання, проблем, пов'язаних з неможливістю використання земель, на яких збудовані фортифікаційні споруди, спрощення реєстрації актів цивільного стану, створення належних умов перетину лінії розмежування на КПВВ "Станиця Луганська", збільшення пропускної спроможності КПВВ в Луганській області, зокрема через відкриття нових пунктів пропуску.

Під час нашого засідання з нами були присутні заступники профільних міністерств. І хочу зараз звернутись до представника Кабінету Міністрів на Погоджувальній раді. Пані Ірино, зі здивуванням для себе, коли в Сєвєродонецьку відбувалось виїзне засідання нашого комітету, саме в цей же день, 25 жовтня, Прем'єр-міністр чомусь зібрав нараду, яка стосувалась вирішення питань Донецької і Луганської областей та тимчасово окупованих територій. Зі здивуванням для себе ми, по-перше, про це почули, по-друге, жоден народний депутат з профільного комітету не отримав запрошення на таке засідання. Звертаю вашу увагу, що неможливо вирішувати ці питання…

 

РАЗУМКОВ Д.О. 10 секунд дайте, будь ласка.

 

 ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Неможливо це вирішувати тільки на базі парламенту або на базі Кабінету Міністрів. Ми неодноразово звертались про те, щоб в Кабміні…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дайте завершити.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.

Ми звертались, щоб був створений Офіс віце-прем'єра в Кабінеті Міністрів якраз для комунікації серед міністерств. І абсолютно не зрозуміла позиція Прем'єра: повністю від цього процесу, знаєте, відокремити представників українського парламенту. Зверніть, будь ласка, його увагу, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую, Дмитре Валерійовичу.

Ірино Андріївно, я прошу вас взяти це питання на контроль. І я думаю, що це і Кабінету Міністрів буде корисно, ефективно, якщо будуть долучатися до цього народні депутати, і швидше потім будуть прийматися закони, або законодавчі ініціативи, які будуть напрацьовані в рамках таких нарад.

Я хотів би всім подякувати. Завтра починаємо роботу в пленарному режимі. Дякую.