Стенограма погоджувальної ради

05 вересня 2016

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

 

5 вересня 2016 року

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради  України  ПАРУБІЙ А.В.

 

 

ПАРУБІЙ А.В. Доброго дня, шановні колеги! Будь ласка, займаємо робочі місця. Перш за все хотів би привітати усіх колег з початком нашої роботи в пленарній формі, в пленарному засіданні.

Хотів би проінформувати про кілька організаційних речей. Перш за все ви бачите електронну систему Погоджувальної ради. Тепер ми зможемо користуватись системою "Електронна Погоджувальна рада". Переконаний, що це полегшить роботу наших депутатів. Адже завдяки цій системі кожен з вас зможе побачити, який ступінь проходження всіх процедур кожного з законопроектів. Ви зможете побачити щодо того чи іншого законопроекту чи є вже рішення комітету, чи немає, і яке є рішення експертної комісії чи комітету.

Це переобладнання відбулось в рамках Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Нагадаю, що цю програму було підготовлено Місією з оцінки пакету Європейського парламенту під головуванням Пета Кокса, Президента Європейського парламенту та схвалено Європейською радою.

Ми сьогодні ще маємо і паперовий порядок денний, і електронний з тим, щоб протягом двох-трьох тижнів ми змогли адаптуватись. Апарат зможе провести навчання. Навчання провести і для секретаріатів фракцій, і для голів комітетів. Тому що ми зможемо цю систему використовувати і для наших міжнародних переговорів, і для засідань комітетів, і, звичайно, для фракції, за якою закріплений цей зал. Я переконаний, це зможе більш успішно і більш ефективно допомогти в організації нашої роботи.

Також хотів би відзначити, що в холі нашого залу від 25-ї річниці підняття  синьо-жовтого українського прапору знаходиться наш прапор, який, власне, і був піднятий 25 років тому над цією будівлею. Це має нам нагадувати про відновлення нашої Української державності, має нагадувати про той етап. І також, хто звернув увагу, що протягом літа за моїм розпорядженням було закрите  панно, де були  зображення  радянського тоталітарного режиму. Хочу наголосити, воно не зруйноване, воно не зняте, воно просто є закрите, виконуючи закони, які ми приймали по  декомунізації. Це  ті зміни, які відбулися формально-організаційні в нашій роботі.

Завтра у нас  буде відкриття сесії. До парламенту та народу України з Посланням звернеться Президент України. Це заплановано на завтра на початок робочого дня. А також складуть присягу семеро новообраних народних депутатів.

Також ми  очікуємо на завтра, пане Руслане, рішення комітету по питанню, яке набуло широкого резонансу, стосовно притягнення до відповідальності судді  Дніпровського суду міста Києва Миколи Чауса. Я сподіваюсь, що ми завтра вже будемо  мати рішення профільного комітету. Наскільки мені відомо, вже о 9-й ранку призначене засідання, і Верховна Рада України, обговорюючи дане питання, зможе і повинна виконати свій обов'язок по боротьбі з корупційними суддями. А також ми поставимо питання до правоохоронних органів, як могло статись так, що суддя Чаус зник. І я впевнений,  що Верховна Рада  невідкладно і одним  з  перших завтра розгляне дане питання.

Шановні колеги,  це ті головні  моменти, про які  я хотів повідомити  до початку нашої роботи. А тепер, за звичною традицією,  я запрошую до слова  голів фракцій. Ми розпочинаємо, якщо я не помиляюся, мені Апарат нагадав, з цього боку, від голови фракції "Блоку Петра Порошенка". І я запрошую   до слова  пана Ігоря  Гриніва від "Блоку Петра Порошенка".

Будь ласка.

 

 ГРИНІВ І.О.  Дякую дуже, пане Голово, дякую, шановні колеги. Я хочу всіх привітати ще раз і ще раз з великим святом – 25 років Незалежності. Це насправді така ключова дата для будь-якої держави. І для України це особлива дата. Ми закінчили своє таке державне дитинство, закінчили свої університети і повинні вступити в  доросле нове життя з новими вимогами до себе і з новими вимогами до історії.

 І парламент тут є ключова інституція, яка повинна змінитися. Змінитися не тільки новими моніторами, це дійсно нові можливості, це не те, що було там 26 років тому, коли  вперше зібрався, чи 25 років тому, коли вперше зібрався тут парламент, який проголосив Незалежність. Це не тільки та армія, яку ми бачили, яка вже збудована і має всі можливості захищати нашу  країну, а це, перш за все, нові правила гри, нові правила відносин, до яких ми повинні дійти в нашому дорослому житті.

І я закликаю, що в цих правилах ключовим словом має бути не тільки відповідальність, але і толеранція. Тобто ми повинні навчитися співпрацювати, ми повинні навчитися прощати, якщо на це пішло, ми повинні навчитися домовлятися, ми повинні заради держави припинити оці ігри "двір на двір", хто сильніший, чи хто кого зможе подолати. Ми маємо велику відповідальність не тільки вже за себе, а й за майбутні покоління. От перед цими майбутніми поколіннями в 25 років Незалежності я закликаю до плідної співпраці парламенту заради забезпечення незалежності держави, суверенітету держави, відновлення суверенітету. А дісталися нам складні роки, роки воєнні, приходиться це все робити в умовах ще й дуже тяжкої, як правильно назвати, гібридної війни. Вона іде по всіх фронтах. І це не тільки там, на лінії розмежування, йде війна. Це війна  є і  в Києві, це війна, на жаль, є і в парламенті. Я пропоную от тут  цей фронт об'єднати по іншій зовсім лінії: хто за Україну і хто проти неї. Так от, максимально об'єднатися усім, і для цього всі можливості  в цьому скликанні і саме на цій сесії ми маємо. Дякую дуже.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка, голова  фракції  "Народний фронт" Бурбак Максим Юрійович.  Будь ласка.

 

БУРБАК М.Ю. Доброго  дня, колеги! На першій Погоджувальній раді хочу категорично заявити, що законодавчий орган воюючої країни не мав права іти у відпустку. Наша фракція наполягала на тому, щоб парламент продовжував працювати. Нас підтримав і Голова Верховної Ради Андрій Парубій. Але переважна частина  депутатів прийняла інше рішення, яке         справедливо заслужило на незадовільні оцінки людей. У відпустку не ходили мільйони українців, не мали жодного шансу на канікули наші українські хлопці на  передовій. Як свідчать новини з Росії, агресор теж не відпочивав, бо готувався до війни.

Саме на ескалації напруженості на українсько-російському кордоні я хотів би зупинитись. Фракція "Народного фронту" вважає, що тема посилення  обороноздатності країни у відповідь на дії агресора має стати головним порядком денним Верховної Ради  України.  За півтора місяця, поки не працював сесійний зал,  відбулося наступне:  на фронті загинуло 42 наших солдати, понад дві  сотні наших захисників було поранено.

На східному кордоні 25 серпня в Росії оголосили про раптову перевірку боєздатності  своєї армії. У військових навчаннях взяли участь Південний, Західний і Центральний військові округи, Північний фронт, а також  командування повітряно-космічних сил і повітряно-десантних сил. Біля  території України  відбувається безпрецедентна концентрація російської бронетехніки, військових літаків і живої сили.  На північному кордоні: у Білорусі  відбулися військові навчання  "Нерушиме братство 2016", в якому взяли участь російські солдати. На західному кордоні: Росія провела тренування  своїх військових  у  Придністров'ї. На Південному кордоні: у Криму відбувається  нарощування  російської військової потужності і здійснюються провокації проти  України.  Таким чином, бачимо формування загроз по периметру довкола нашої країни. Приведеним у бойову готовність російським військам достатньо кількох годин для доведення нових завдань і планів, щоб перевести навчання у масштабний наступ.   

Мене і бойових командирів, які є депутатами нашої фракції, абсолютно не заспокоюють розповіді різних експертів і аналітиків про те, що, формуючи кільце військового оточення довкола нашої країни, Кремль переслідує мету психологічного тиску на Україну і наших західних партнерів. Зброя, де палець довго перебуває на курку, рано чи пізно може вистрелити. Ми не віримо у заспокійливі мантри ще й тому, що вони можуть озвучуватися з метою приспати пильність в Україні. Провокації, диверсії, підривна діяльність – це підготовча робота на території, на яку збирається напасти ворог. Вона ведеться проти України системно, цинічно і жорстоко. Це ще одна загроза, яку не може ігнорувати парламент.

Як відомо, місяць тому стали надбанням громадськості жахливі факти підривної роботи проти нашої держави російських пропагандистів. Викладене в Інтернет листування такої собі Марії Столярової, яка працювала на телеканалі "Інтер", засвідчило, що ворожа агентура працює особливо не ховаючись, маючи серйозних покровителів, в тому числі з депутатськими значками. Є підстави заявляти про те, що в Україні, за даними викритого листування Столярової, сформовано потужну російську агентуру з числа представників влади з використанням телевізійних каналів. Справжнім шоком і викликом для Верховної Ради стало те, що в листуванні прямо називаються прізвища народних депутатів: Капліна, Добродомова, Борислава Берези. Саме Столярова з гордістю пише, що вона як рука Кремля посадила багатьох народних депутатів у Верховну Раду.

Безумовно, професійну, чітку і зрозумілу відповідь мають дати правоохоронні органи. Тому сьогодні зранку народні депутати фракції "Народного фронту"  відвідали Службу безпеки України і особисто передали звернення з вимогою до керівництва СБУ прозвітувати суспільству про протидію агентурній роботі Кремля в Україні. Впевнений також, що правоохоронні органи повинні публічно, відкрито і прозоро розслідувати обставини вчорашнього інциденту на телеканалі "Інтер".

Водночас "Народний фронт" вважає, що сьогодні після виявлених фактів листування Столярової Верховна Рада не має права робити вигляд ніби нічого не трапилось. Народні депутати, які співпрацювали з російською пропагандою і яких ця Столярова називає своїми "проектами", мають добровільно скласти мандати, очікуючи на справедливе розслідування і на суд українського народу. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка,  голова фракції "Самопоміч", Березюк Олег Романович, прошу. 

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Вельмишановні пані і панове! Вельмишановні колеги, вельмишановний пане  Голово!

На превеликий жаль, але це є реальністю, ми живемо в час двох реальностей: реальність людей і реальність влади. Вони є кардинально різні. Хочу нагадати для всіх слова, речення з Конституції, що джерелом цієї влади у цій країні є народ. Для тих, хто не зовсім розуміє концепт народу, а бувають такі, джерелом влади у цій державі є люди. Ці люди, які є силою, енергією і духом цієї влади, цієї країни, і тільки вони захистять цю країну і своє життя від ворога. Для того, щоб це сталося ці люди мають мати обставини, в яких вони можуть розвиватися, жити, будувати свої сім'ї і годувати свої дітей, навчати  їх і робити цю державу сильною.

Розглянемо ці дві реальності: першу реальність я би назвав, це реальність бідності. І ми не раз з вами вже повторювали, як вижити одній людині самотній на 949 гривень. І це сьогодні адресується до документа, який ми з вами маємо розглядати вже з завтрашнього дня, я вважаю,  документ про бюджет країни на наступний рік. Основний документ країни, не бухгалтерський, а  інструмент розвитку  людини.

Хочу вам сказати, люди знають, що вони отримують субсидії. Більше цього, є  будинки,  в яких домогосподарства до  70-80 відсотків отримують субсидії. Але, друзі мої, відбувається  пограбунок з іншого боку. Більшість ОСББ,  які знаходяться в  експерименті держави щодо енергоефективності, не отримують відшкодування по субсидіях від держави. Деякі отримали 18-20-30 відсотків всього-на-всього. Хто обкрадає цих людей? Куди поділися ці гроші, які би мали піти з субсидіями, як це відбувається?

 Більше цього, хочу вам сказати, що люди зауважили, що держава, влада і в тому числі  парламент зробили крок назустріч і  зробили крок вперед – це бюджетна децентралізація, коли люди клянуть центральну  владу, в прямому розумінні цього  слова, то можна почути в деяких містах і селах, що от півроку, як обрали мера, а він зробив більше, ніж усі попередні. Це не тому, що він хороший. Без сумніву, він, напевно, добрий  управлінець, але він має інструмент  бюджету, який хочуть від нього забрати і  забирають.

Всі мери кажуть і кричать: "Передайте центральні владі, не грабуйте місцеві бюджети, не виконуючи центральних бюджетів, недоплачуючи вчителям, медсестрам, лікарям, ви субвенціями забираєте гроші, які мали б бути на дитячі садочки, школи і інші речі". Це  пограбунок, це  несправжні відносини і нечесні  відносини центральної влади, яка живе в паралельній реальності до людей.

Наступна реальність – це реальність невігластва. Це реальність невігластва майбутнього. Сьогодні вчителі і директори шкіл у будь-яких районах країни кажуть: "Ви знаєте, вперше на столі в мене немає жодної заяви молодого або немолодого фахівця, який хоче прийти працювати в школі". Є школи, які не укомплектовані, в тому числі, у великих містах, вчителями інформатики, вчителями англійської мови, тому що це спеціальності, які заробляють багато грошей. Хто буде вчити дітей? І ми сьогодні говоримо про скорочення фінансування шкіл? Заїдьте у високогірні райони будь-якої області: дітей пропонують возити дві години по бездоріжжю в одну сторону і дві години в іншу сторону. Як це? Це – задача бюджету країни.

Наступний феномен – феномен  смерті. Випадки правцю серед дітей в країні, в різних кінцях, на Сході й на Заході, є не те, що дзвіночок, це вже є смертельний дзвін медицини, це також адресування до бюджету країни.

Де взяти гроші, ви кажете. Ви знаєте, 10 чи  9 місяців тому їздив по митницях, на яких не працювали сканери. Це означає,  митниці немає. До сьогоднішнього дня немає сканерів. Що це таке? Неправильною митною та неправильною податковою політикою ми загнали селян в тінь знову, і фермери бояться, що буде цього…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, дайте одну хвилину завершити.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. …і просять одного: дайте правила і не змінюйте їх протягом наступних 5 років, ми зробимо все самі для цієї держави.

Сьогодні в сільському господарстві неправильними рішеннями минулого року зруйновано практично тваринництво, люди вирізають поголів'я м'ясної і молочної худоби і свиней. Люди не садять сади, тому що вони не  знають, що буде завтра. Тому задача є основна – бюджет країни.  Бюджет країни повинен бути опрацьований в комітетах, чесно показаний людям. Це є основний бюджет, який покаже людям стабільність розвитку в наступному році нашої держави.

І ще одне,  це  реальність репресій. Сьогодні в країні, на превеликий жаль, ми бачимо репресії. Олігархічна система огризається, бо вона бачить свій кінець. Пожежі, починаючи з 20 лютого 2014 року в Києві...

 

ПАРУБІЙ А.В. Ще 30 секунд, будь ласка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. ...а потім у Львові, а потім в Одесі, пожежі, які стали інструментом шантажу української суверенності. Тому я підтримую пропозицію "Народного фронту", щоб Служба безпеки України розслідувала всі пожежі в Україні, бо вважаю, це інструмент репресій і загрози для України. Дякую

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую дуже вам.

Будь ласка, голова фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня, шановні колеги! Хоча, насправді, не можна сказати, що це день добрий. Якщо ми зробимо вигляд, що ми зібралися тут обговорити черговий порядок денний чергової сесії або чергового сесійного дня і приймати ще там 20-30 законопроектів, це шлях в нікуди. Ми з моменту революції прийняли більше 700 законів, які стали законами і які насправді зруйнували життя кожної людини в Україні, зруйнували систему державного управління, зруйнували систему захисту громадян, насправді, призвели країну в ту точку, де сьогодні кожен українець розуміє, що жити йому стало в рази гірше,  ніж це було до тих подій, які були пов'язані з тим, що скинули  диктатуру, тиранію, корупцію і так далі.

Кожна людина в Україні знає, що її родина стала біднішою, що вона сьогодні не захищена від бандитизму. Ви знаєте, що сьогодні  крадіжки в домах, крадіжки на вулиці, просто побиття, терор. Просто це вже перейшло всі межі.

Кожен підприємець знає, що такого насилля, як твориться сьогодні над ним, не було ніколи. А зараз починають вже горіти ключові канали телебачення. Ви що, думаєте, що ви зможете побудувати тут антитезу, що  це "боротьба з Кремлем"? Та ні, шановні друзі, це приниження і знищення України.  Тому що кожен  інвестор в світі, який дивиться на те,  що відбулося зараз з каналом ключовим країни, він думає про те, нести сюди свою копійку чи ні. І він не понесе свою копійку. І сумнівів ні в кого немає, що за тим, що трапилося з каналом "Інтер", стоять достатньо високопосадові особи. Інакше ніхто би цього не допустив і інакше за 15  хвилин до того, як це відбулося, не відкликали би поліцію. Але все це невід'ємна частина хаосу, який сьогодні в країні започаткований і який продовжує  сповідуватися як реформи.  Це не реформи.

І більше того. Я вам скажу, що є абсолютно чіткий приклад, до чого це призвело. Наприклад, ми сьогодні з вами як європейська країна, одна з найбільших європейських країн, стали другими в світі за рівнем смертності. Після країни Лесото. Ви знаєте, що взагалі таке Лесото? У них 30 відсотків хворих на СНІД, і у них середній рівень життя в цьому році буде складати 37 років. Ми на другому місці.

А ви знаєте, що сьогодні за опитуваннями поважних міжнародних дослідників 8 відсотків людей (вважайте, 3 мільйони) вже прийняли рішення здійснити трудову міграцію, тому що вони в своїй рідній державі, на своїй рідній землі не знаходять місця, а це 3 мільйони людей. Це більше, ніж в два рази більше, ніж до революції. І якщо ви це будете називати  реформами, то просто припиніть маніпулювати і припиніть називати це реформами. Ви через невігластво, через корупцію, в якій "погрязло" вище керівництво держави, через нерозуміння і некомпетентність, куди вести державу, через залежність маріонеточну нищите нашу державу.

Бюджетна резолюція, яку ви запропонували країні, ви знаєте, що це Бюджетна резолюція, яка була подана на три з половиною місяці пізніше, ніж передбачено Бюджетним кодексом. Хто дав право, хто за це буде відповідати, що коли відправили парламент у відпустку, подали Бюджетну резолюцію і парламент розійшовся не прийнявши ключового стратегічного документу держави? Але почитайте цю Бюджетну резолюцію. Ми розішлемо наш аналіз всім лідерам фракцій і керівникам комітетів. Це Бюджетна резолюція остаточного знищення держави, там по суті фіксується стратегія бідності.

 А ви знаєте, що ми вже, наприклад, перейшли до розгляду питання бідності в європейські суди? В Європейському суді з прав людини вже рішення є по справі "Петриченко проти України", де рішення на користь Петриченка. Чому? Тому що йому платили пенсію нижчу прожиткового мінімуму. Ви знаєте, скільки у нас пенсіонерів отримують пенсію нижче прожиткового мінімуму? Ви знаєте, скільки родин де-факто у нас отримують реальні гроші, які вони можуть витратити, нижче прожиткового мінімуму?

І тому у мене немає ніяких сумнівів, що з бюджетним процесом знову розпочнеться "чехарда", яку мав робити і Яценюк в свій час. Тому у мене…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, одну хвилину додайте, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. ...пряме питання до представника уряду. Назвіть дату, коли буде подана Бюджетна резолюція, вірніше - бюджет, проект бюджету. Ви знаєте, що проект бюджету мусить бути поданий 15 вересня. По-перше, скажіть, чи подасте ви, а по-друге, скажіть, чи не відкличете ви, як це робив Яценюк?

І тому, дорогі друзі, я звертаюся зараз до політичного класу України як в центрі, так і  на місцях, припиніть робити вигляд, що все іде так, як мусить і бути передбачено реформами. Країну просто вбивають некомпетентністю, продажністю, корупцією і в тому  числі маріонеточною керованістю ззовні. Або ми стаємо реальним політичним класом держави, або ми починаємо сідати за стіл і говорити про стратегічні речі, або ця "возня" призведе до того, що Україна просто почне зникати з обличчя світу,  і це допустити не можна! В тому числі і мораторій на землю.

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд, 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви пам'ятаєте, що через 4 місяці закінчується мораторій на продаж землі. Ви знаєте, що сьогодні в кулуарах влади розпочалася інтрига, як не продовжити мораторій. І я просила би, щоб це стало ключовим завданням. По тарифах - це вже смішно: вже імпортована ціна на газ скоро буде вдвічі нижча, ніж виставляють нашим громадянам. Припиніть це знущання! І я також від імені партії "Батьківщина наполягаю…

 

ПАРУБІЙ А.В. 10 секунд, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. …щоби меморандум Міжнародного валютного фонду розглядався публічно в парламенті до того, як його підпишуть Президент і Прем'єр. Досить кулуарщини, все викладайте на стіл і не нищіть країну. Стратегічні переговори, стратегічний "круглий стіл" загальнонаціональний зараз на часі, його потрібно започаткувати.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Бойко Юрій Анатолійович, фракція "Опозиційний блок".

 

БОЙКО Ю.А. Дякую.

Шановний Голово, шановні народні депутати! На початку політичного сезону позиція нашої фракції полягає в тому, що парламент повинен розглядати питання, які дійсно турбують людей, а не намагатись жити власним політичним життям, яке не має нічого спільного з життям країни, і доводити до того, що було минулого сесійного сезону, коли парламент практично "затух" і припинив свою діяльність. Тому що вже було нікому не цікаво, що він там приймає, які рішення. Це було дуже далеко від народу.

В якості пріоритетів наша фракція розглядає питання, перш за все, пов'язані з примиренням. Я вважаю, що ми повинні привітати зменшення обстрілів і деескалацію напруги, які сталися останнім часом. Привітати і продовжити пошук мирного шляху дипломатичного для завершення конфлікту на сході країни.

Друге питання пріоритетне – це підтримка реального сектора економіки, збереження робочих місць, соціальна підтримка –  це те, що люди вимагають в усіх кінцях і на всіх зустрічах, які проводили і ми, я впевнений, і інші представники парламенту країни.

Третє, це тарифний геноцид, який, безумовно, поставив на диби всю країну. І парламент не може стоять осторонь питань, які сьогодні в будь-якій аудиторії виникають і виникають дуже гостро, тому що практично людей викинули за активну позицію, викинули за рівень життя, який не може їх влаштувати.

Не може парламент стояти осторонь ситуації, яка склалася в правоохоронних органах країни. Нещодавно багато депутатів (і в тому числі присутніх в цьому залі) були на відданні шани нацгвардійцям, які загинули 31 серпня 2015 року, практично закривши собою нас, тому що невідомо куди б полетіли ці гранати, якщо б вони не прийняли цей удар на себе. 31 серпня 2015 року пройшло. Через рік нарешті ця справа… Нам показували фільм в Раді. Приїжджав міністр внутрішніх справ, показував підозрюваного. Всі це бачили. Нарешті ця справа якось дійшла до суду. Суд був зірваний. І сьогодні, я вважаю, що справа честі нашого парламенту підтримати людей, які захистили собою нас, і  заставити правоохоронні органи довести до того, щоб винні в цьому терористичному акті, який бачила вся країна, були наказані.

Як відомо, безкарність породжує іншу безкарність. І всі ми стали свідками декількох резонансних подій, правопорушень, які сталися в країні влітку. Особливо показова ця неділя вчорашня, коли вперше була вбита людина при намаганні рейдерського захвату на Київщині. Друге, був спалений офіс телеканалу "Інтер". І практично тільки за рахунок професійних дій пожежників не сталося повторення трагедії, яка сталася в Одесі 2 травня 2014 року.

Більше того, поки ми тут з вами сидимо, знову збирається така ж компанія навколо іншого офіса: вже везуть людей з Білої Церкви туди, по  наших даних, 200 чоловік. Командує всім цим у минулому працівник  Міністерства внутрішніх справ пан Ківа. І поки ми тут сидимо, ми можемо стати свідками черговою провокації, яка проходить, як мінімум,  при бездіяльності правоохоронних органів. Тому я вважаю, що ми повинні заслухати керівництво правоохоронних органів, яким чином буде наводитися порядок у державі, яким чином людям дадуть відчуття стабільності, впевненості у тому, що вони  захищені.

Парламент, вважаю,  на цьому тижні  приймає погане рішення, тому що більше  100 законопроектів, які пропонуються для розгляду,  це знов такий же шлях, який проходив парламент минулого сезону – 10-12 законів прийняття на тиждень і повністю припинення роботи. Вважаю, що причиною того є те, що ми, я вважаю, парламент  не виконав доручення і рекомендацій Європейської комісії, не створено квотний принцип, немає пріоритетності законів і немає поваги до прав опозиції. Тому вважаю, що парламент, якщо він  хоче зберегти "остатки" довіри суспільства  і повернути її, повинен повернутись до рекомендацій, втілити їх в життя і почати ефективну і нормальну роботу. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.   Дякую вам.

Будь ласка, Ляшко Олег  Валерійович, фракція Радикальної партії. Будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В.  Олег Ляшко, Радикальна партія. Нещодавно були оприлюднені  дані опитування ТNS:  65 відсотків українських громадян хочуть виїхати за кордон, із них  п'ята частина на постійне проживання. Ці цифри – це вирок нинішній владі і всім її розмовам про реформи. Тому що будь-які реформи мають переслідувати одну мету:  це  підвищення   рівня життя  людей, це робочі місця для українців, це радикальне підвищення купівельної спроможності українців.  А коли нам влада вішає лапшу на вуха і розказує про реформи, в результаті яких 95 процентів українців перетворились  на жебраків,  65 відсотків українців хочуть виїхати з України, тому що не пов'язують своє майбутнє з країною, то це не реформи, це  геноцид, це геноцид проти українців, це комунальний геноцид, це тарифний геноцид, це освітній геноцид, це медичний геноцид. Це геноцид, як колись радянська влада знищувала українських селян, от сьогодні нинішня влада знищує і селян, і шахтарів, і металургів, і робітників, і вчителів, і лікарів. І тому досить брехати і досить нам  розказувати про реформи. Ви дурите себе, ви дурите український народ, ви дурите міжнародну спільноту.

Нещодавно уряд виступив з ініціативою позбавити стипендій студентів. Зрозуміло, чому вони цього вимагають. Їхні діти навчаються по закордонах, вони народжують своїх дітей по закордонах, вони там лікуються, вони там з коханками своїми відпочивають. Вони не пов'язують своє майбутнє з Україною. Тому вони хочуть забрати стипендії в тих дітей із сільських сімей, з робочих сімей, в яких немає грошей, щоб влаштувати своїх дітей по закордонах. Вони пов'язують своє майбутнє з нашою країною.

Хто вам дав право позбавляти їх стипендії? Хто вам дав право закривати школи, розказуючи про те, що це освітня реформа? Закривають школи, позбавляють можливості в першу чергу дітей із сільської місцевості отримати освіту. Перевели на місцеві бюджети, вважайте закриття,  заклади профтехосвіти. Хто навчається в ПТУ і коледжах? Діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей, діти сільських сімей. Ви сьогодні міністрів і губернаторів по закордонах шукаєте. Ви завтра з Китаю, з Туреччини будете виписувати комбайнерів і трактористів, тому що нікому буде обробити українські поля.

Тому  ми вимагаємо радикальної  зміни  цієї політики. Запропонували відповідні законопроекти. І сподіваємося, що парламент їх буде розглядати. Бо той порядок денний, який запропонований, це не вирішення проблем країни. Тарифний геноцид. Де, покажіть хоча б один законопроект, який вирішує проблему тарифного геноциду. У людей немає грошей. Крапка. Щоб платити ваші дебільні тарифи, корупційні тарифи, висмоктані з пальця. Ви обманюєте людей, що ви даєте субсидію громадянам. Ви дотуєте монополістів, ви олігархам з державного бюджету гроші, які ми заплатили податки, ви віддаєте їм олігархам. В цьому році – 40 мільярдів гривень, наступного року – 80 мільярдів гривень. А на програми з енергомодернізації –  мільярд гривень у цьому році. Тобто ви  консервуєте нашу залежність енергетичну, ви консервуєте корупцію і завтра це призведе до колапсу житлово-комунального господарства.

Шановна пані Тимошенко згадала  про рішення Європейського суду  проти  України, де визнали, що пенсія, яка нижча прожиткового мінімуму, це фактично геноцид.  

У нас в  Україні 475 тисяч пенсіонерів отримують пенсію менше тисячі гривень,  вона не індексується. Спробуйте прожити на ці 940 гривень пенсії!  І саме тому ми з колегами Віктором Галасюком і Віктором Вовком запропонували  законопроект 4998, і  ми вимагаємо негайного його розгляду  і прийняття, щоб встановити пенсію для всіх пенсіонерів не нижче прожиткового мінімуму і індексувати  її на зростання цін, на індекс інфляції.

Ми продовжуємо судитись за незаконне рішення Кабінету Міністрів і НКРЕКП про підвищення цін на  газ до 7 тисяч гривень. Немає такої ціни, досить грабувати людей. Ви грабуєте їх через обвал гривні, он уже долар      27 гривень. Ви грабуєте їх через зростання комуналки, тарифів і всього іншого, і ви нам розказуєте про реформи.

Фракція  Радикальної партії не дасть вам грабувати українців і ми робитимемо все від нас залежне, щоб припинити цей пограбунок.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка. Хомутиннік Віталій Юрійович від групи "Партія  "Відродження",  будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю.  Дякую.

Шановні колеги! Я також вітаю всіх з початком чергової сесії, на якій країна чекає від парламенту прийняття низки важливих рішень, які стосуються в першу чергу відновлення соціальних стандартів  та відбудови економіки держави.  Але про їх виконання можна говорити за умови  ефективної роботи уряду. На жаль, сьогодні непрофесійність урядовців призводить до зворотних результатів. Відсутність масштабних реформ, подальше знецінення гривні, провал приватизації, безрезультатне виконання рішень  Міжнародного валютного  фонду – все це  є підтвердженням  того, що дії уряду сьогодні повністю ідуть не в тому напрямку.

Саме на взаємовідносинах з Міжнародним  валютним фондом я хотів би зупинити свою увагу. Нагадаю, що за останні два роки  Україна  отримала від МВФ тільки третину грошей, це 6,7 мільярда з 17,5 мільярда обсягу загального кредитування. Востаннє фонд надав кошти в розмірі 1,7 мільярда доларів ще в серпні 2015 року, тобто більше року тому. Третій транш очікувався ще у вересні минулого року, але досі немає нічого.

В той же час парламент під натиском урядовців та їх погроз про можливий дефолт впродовж року голосував за всі вимоги МВФ чи як нам це представляли. Виникає питання: де необхідні від МВФ гроші, через які Україні довелося вдвічі підвищити комунальні послуги, тарифи на електрику, газ, опалення та гарячу воду, зменшити фінансування освіти та охорони здоров'я, закривати школи та лікарні по всій країні, суттєво скоротити фінансування ПТУ, забрати у аграріїв державну допомогу у вигляді спеціального режиму ПДВ та прийняти багато інших непопулярних рішень? Жодних пояснень від уряду немає. Натомість лунають заяви про нові умови кредитування від МВФ, а саме підвищення пенсійного віку.

Домовленість з МВФ і надалі відбувається у закритому режимі. Нагадаю, ні парламент, ні українці досі не бачили оновлений текст Меморандуму з МВФ. Треба припинити ці торги за закритими дверима та запровадити практику обов'язкового включення представників від кожної фракції до складу робочої групи, що працюватиме над державницькими умовами отримання траншу. Це дозволить зробити співпрацю з МВФ прозорою та зрозумілою.

Тому пропоную на цьому тижні запросити міністра фінансів на п'ятницю та заслухати інформацію про виконання умов та можливу співпрацю в майбутньому з Міжнародним валютним фондом. Також заслухати ситуацію від міністра фінансів по виконанню бюджету на цей рік, тому що ми бачимо, що черговий рік провалюється програма приватизації. Якщо в 2014 році програму приватизації було виконано на 2,7 відсотка, в минулому році менше одного відсотка, то в цьому році взагалі трохи вище нуля - 0,3 відсотка виконання програми приватизації.

Ми бачимо останні непрофесійні спроби продати великі підприємства, такі як Одеський припортовий завод, і через чвари між Одеською обласною адміністрацією і Кабінетом Міністрів ця приватизація була провалена. Але навіть на підготовку цього процесу було  витрачено  також десятки мільйонів гривень. Тому, ще раз повторюю, з цими питаннями прохання підтримати і найближчим часом запросити відповідних  представників з уряду, в першу чергу міністра фінансів, Першого віце-прем'єра з цими питаннями.

Також я хочу попросити включити наступний законопроект, він підготовлений депутатською групою "Партії "Відродження" до порядку денного: 4218 - проект Постанови  про проведення аудиту обґрунтованості цін і тарифів на житлово-комунальні послуги; 4207 - проект Закону про  державну допомогу сім'ям з дітьми щодо встановлення обов'язкового мінімуму виплат на дітей одиноким матерям; 4156 - проект Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет щодо фінансового забезпечення соціальних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо  правової долі земельних ділянок, власники яких померли, 3006, та проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань правового характеру земель фермерського господарства. 2028.

 

ПАРУБІЙ А.В. Скільки вам часу? Дякую вам.

Будь ласка,  від  групи "Воля народу" Бандуров Володимир Володимирович. Прошу. 

 

БАНДУРОВ В.В. Шановні колеги! На початку приведу добре відомі вам факти. Починаючи з 2014 року в Україні різко знижуються соціальні стандарти. Головні причини цього – різке зростання інфляції, яка  за 2014-2016 роки сягнула майже 90 відсотків, девальвація гривні, яка втратила за цей же час дві третіх своєї вартості, гальмування проведення низки необхідних структурних реформ, що не дозволило українській економіці вийти на стійке економічне зростання. Як наслідок, після майже 20-відсоткового падіння ВВП протягом 2014-2015 років  українська економіка у 2016 році може показати при оптимістичному сценарії півтора відсотка зростання. Якщо рухатися такими темпами, то економіка зможе повернутися на свій докризовий рівень не раніше 2028 року. Військові дії на Сході, несприятливе геоекономічне оточення та високий рівень дефіциту державних фінансів, який навряд чи буде нижчий п'яти відсотків ВВП за результатами поточного року, не дали змогу забезпечити незмінний, а тим більше зростаючий рівень життя населення. Урядова індексація мінімальної заробітної плати і пенсій на рівні 19 відсотків, починаючи із січня 2015 року, не відповідає тим реаліям, в яких знаходяться громадяни країни. Відбувається зменшення реальних доходів населення, в той же час, урядовці рапортують про планомірне покращання життя українських громадян.

Люди бачать зовсім інше: реальний споживчий кошик, а не теоретичний мінімум від Кабінету Міністрів. Значне занепокоєння викликають різного роду маніпуляції зі  статистичними даними. Звертає на себе увагу різка зміна в структурі споживчого кошика українців, який обліковується Держкомстатом. Так, якщо в кінці 2015 року частка  продовольства у споживчому кошику була на рівні 50 відсотків, то нещодавно було заявлено про зменшення цієї частки до 40-відсоткового рівня. Такі зміни призводять до формування помилкової соціальної політики та зростання напруги в суспільстві.

Що ми чуємо від урядовців у час літнього політичного затишшя? Міністерство фінансів вже пропонує провести скорочення видатків Державного бюджету 2016 року у разі неотримання чергового траншу кредиту від МВФ. В свою чергу, від багатьох іноземних високопосадовців лунає думка, що Україні на сьогоднішньому етапі вже не потрібний цей кредит у зв'язку з тим, що фінансова ситуація в Україні стабільна і ми з вами маємо достатні фінансові резерви.

Такий дисонанс у заявах може свідчити про те, що українська влада намагається приховати помилки бюджетного планування за ширмою ненадання кредиту МВФ. З 1 вересня українці вкотре зіштовхнулися з підвищенням тарифів на комунальні послуги. Вартість електроенергії збільшилась на 25 відсотків. У жовтні розпочинається опалювальний сезон з  непідйомними платіжками. Загалом за ці два роки вартість комуналки зросла в рази при мізерному збільшенні доходів громадян.

В той же час, уряд намагається перекласти плату за власні помилки на населення. Так, уже сьогодні урядом ініційовано скасування адміністративного регулювання цін на продовольчі товари. Зокрема Міністерством економіки розміщено відповідний законопроект на своєму сайті. До чого це призведе? До чергового стрибка цін на соціально значущі товари, що негативно відіб'ється на рівні життя малозабезпечених верств населення.

Депутатська група "Воля народу" закликає уряд змінити пріоритети, замінивши показовий піар на публічний аналіз реального стану справ в економіці та вжиття необхідних кроків для виправлення ситуації. 30-40 гривень надбавки до мінімальної зарплати не виправлять ситуації, коли комунальні тарифи і продукти піднімаються в рази.

Наші пропозиції. Цілком очевидно, що держава на сьогодні не здатна забезпечити необхідні соціальні стандарти. Але це не означає, що влада має відмовитися від кроків, які б цю ситуацію змінили. Ми не закликаємо до штучного зменшення тарифів. Але ми впевнені, що їх рівень повинен бути обґрунтований і повинен бути нижчим. Це означає, що до того, як робити зміни в будь-яких тарифах, необхідно спочатку провести відповідний аудит і надати суспільству отримані розрахунки.

Ключ до благополуччя українців - це збільшення їхніх доходів, а не зменшення видатків. Саме тому на сьогодні одним з найбільш пріоритетних завдань має бути значне підвищення прожиткового мінімуму, заробітних плат і пенсій до реального рівня. Єдиним шляхом досягнення цієї мети, можна ще хвилину, є негайне відновлення економічного зростання. Вважаємо за необхідне негайне зменшення податкового навантаження і запровадження податкових канікул для бізнесу.

Від збільшення національного виробництва напряму залежить надходження податків і збільшення заробітних плат. Довгостроковий розвиток української економіки неможливий без активного залучення іноземних інвестицій. Ми підтримуємо оцінку керівника Національної інвестиційної ради, що для відновлення економіки необхідно …

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, хвилину. Завершуйте.

 

БАНДУРОВ В.В. …що українській економіці потрібно в довгостроковій перспективі 200 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Ми впевнені, що підвищення заробітних плат дасть можливість стимулювати внутрішнє споживання, яке в свою чергу буде стимулювати розвиток реального сектора економіки. Як наслідок економіка зможе вийти з кризи і відновити своє зростання.

Цілком зрозуміло, що це в свою чергу збільшить надходження до державного бюджету. Зростаючи, надходження в бюджет зможуть створити необхідний фіскальний простір, який повинен бути використаний на додаткові заходи щодо стимулювання економіки. Мова йде не лише про традиційні державні інвестиційні програми, а й про програми на базі державного приватного партнерства. На превеликий жаль, уряд намагається діяти лише з наслідками та похідними від значно більших проблем, головною з яких є повна відсутність стратегічного бачення розвитку країни. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка, Представник Президента України у Верховній Раді Герасимов Артур Володимирович, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую вам.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Розпочинається  робота п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Перед нами стоїть дуже багато важливих завдань. Адже парламент є майданчиком для дискусій та прийняття складних рішень. Це вимагає розуміння та взаємоповаги одне до одного. Тому всі гілки влади повинні продовжувати інтенсивно працювати і надалі, відстоюючи демократію та демонструючи єдність, спрямовану на забезпечення гідної відсічі агресору, на зростання економіки і стабілізацію ситуації в державі.

За дорученням глави держави дозвольте повідомити про те, що 6 вересня 2016 року на пленарному засіданні парламенту Президент України відповідно до статті 106 Конституції України звернеться із Щорічним посланням до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України, яке є важливим орієнтиром подальшого розвитку держави.

Щодо законодавчої роботи, то слід зазначити, що одним із важливих питань першого пленарного тижня роботи парламенту є забезпечення на законодавчому рівні добробуту та благополуччя наших дітей. З цією метою Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до  Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, номер 4784. Цей законопроект потребує пришвидшення опрацювання в профільному комітеті та подальшого розгляду в парламенті.

Крім того, на поточному планерному тижні необхідно розглянути ряд законопроектів, які стосуються інших сфер. У сфері оборони це законопроект за номером 2504а-д, який спрямований на створення Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних. У сфері інформаційної політики проект Закону номер 4815, метою якого є удосконалення процедури застосування санкцій Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Крім того, потребує прискорення опрацювання у профільному комітеті законопроекту за номером 2966-д щодо діяльності НКРЕКП, який спрямований на  забезпечення виконання Україною умов для отримання другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 600 мільйонів євро.

Також, шановні колеги, на цьому тижні необхідно розглянути законодавчі ініціативи, запропоновані  Кабінетом Міністрів  України, метою  яких є вирішення питань децентралізації,  дерегуляції економічного розвитку та  захисту інтелектуальної власності.

І  щодо ситуації,  яка склалася на  телеканалі "Інтер" вчора.  Напади на журналістів неприпустимі у цивілізованому суспільстві, хто б не був власником телеканалу. Підпал завдає шкоди  зовнішньому  іміджу  України  у дуже незручний момент, під час саміту  G20 у Китаї. І нам потрібне неупереджене розслідування цих подій.  Ви знаєте, як людина, яка одна  з перших прибула туди  і була  в ефірі телеканалу "Інтер" після  цих подій, я можу повторити те, що сказав учора: хто б це не був, хто б це не заподіяв, ця людина спрацювала на Кремль. Дякую  за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка,  від  уряду  Перший  віце-прем'єр-міністр України – міністр економічного розвитку  і торгівлі  Кубів Степан Іванович. Будь ласка.

 

КУБІВ С.І.  Шановний пане Голово, шановні колеги депутати!  В четвер Голова Верховної Ради  і  керівники фракцій, представники фракцій, депутати проговорили чіткий план роботи не тільки на перший тиждень, а  в принципі, фактично, ті питання, які є сьогодні невідкладними і першочерговими.  Люди чекають сьогодні від усіх гілок влади реальної злагодженої роботи, яка покаже, що ситуація в країні змінюється на краще, а також  чітку  перспективу того,  що  ми будемо далі ставати на ноги. Сьогодні  маємо  чіткі сигнали економічної стабілізації в країні, ми маємо використати цей  шанс, і цей шанс повинен бути практичним.  Президент України, уряд налаштовані  на ефективну роботу, демонструють  дієві, чесні, відповідальні підходи, про що ми із Головою Верховної Ради чітко проговорили у четвер. Є повне розуміння у Верховній Раді тих людей, які були на засіданні, депутатів Верховної Ради України і, відповідно, представників комітетів.  

Тут багато було питань щодо бюджету. Хочу сказати і запевнити від Прем'єр-міністра України, від уряду, що уряд зробить все належне, щоб проект Державного бюджету на  2017 рік був зареєстрований в парламенті згідно Регламенту до  15 вересня 2016 року. Цей бюджет абсолютно буде чесним і реалістичним, реальні доходи, і  ми повинні реалізувати і реальні витрати по  своїх можливостях. Після цього - реєстрація, і ми разом з  народними депутатами  розпочнемо професійну дискусію. Я вважаю, що ті  дискусії повинні бути на площадках комітетів як профільних, так і у бюджетному, так і у фінансовому, щоб у встановлений термін цей бюджет мав абсолютно консолідоване спільне рішення.

Хочу наголосити, що ми пропонуємо чіткі пріоритети нашого розвитку і закладаємо їх у бюджет. Це  перш за все обороноздатність, продовження децентралізації, реформи, яка  продовжена минулим урядом і сьогоднішнім Прем'єром ще у 2014 році.  Продовження відновлення дорожньої мережі, яку ми розпочали в цьому році, розвиток промисловості, агроіндустрії, енергоефективність, підтримка малих фермерів, освіта, медицина.

Хочу подякувати, що  протягом останніх півтора місяця з багатьма депутатами, комітетами ми проводили професійні дискусії на різних майданчиках щодо  принципів  формування  бюджету на 2017 рік. Це  все те, що реально буде змінювати життя людей, з одного боку, і закладати перспективи економічного відродження, з другого. Ми як уряд сьогодні прагнемо об'єднати зусилля усіх, кому небайдужа доля  України. Заради того ми повинні практично показати в бюджеті 2017 року свої можливості і ріст. 

Вперше за останні роки підписано генеральну угоду між профспілками, об'єднаннями, організаціями роботодавців і урядом на 2016-17-й рік.  Свої підписи під документом поставили Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, керівник об'єднаних профспілок, голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, перший заступник голови Спілки підприємців- роботодавців Олексій Мірошніченко. Генеральна угода укладається на тристоронній основі, а суб'єктами, що перебувають у сфері дії, від 95 всеукраїнських  профспілок, які представлені  п'ятьма репрезентативними об'єднаннями профспілок, є 93 організації роботодавців, 28 галузевих і 65 територіальних організацій, які представлені чотирма всеукраїнськими об'єднаннями  організацій роботодавців.

Разом з тим  уряд і відповідні міністерства провели професійні дискусії щодо промисловості України. Ми провели  дискусії з агроіндустрією щодо принципів формування  бюджету 2017 року і ряд інших, які  абсолютно є суттєвими  і принциповими правилами  щодо формування бюджету 2017 року.

Що стосується сьогодні порядку денного, я би подякував Голові парламенту, подякував би керівникам фракцій за те, що в четвер і за тиждень до того ми, оприлюднивши широкий загал пропозицій уряду на перший і на другий тижні, ми побачили, що дерегуляція і розвиток економіки, розвиток ІТ і захисту інтелектуальної власності, реформи ринку електроенергії, децентралізація – це те, що стає базовим і принциповим в розгляді парламентом. Ми  разом із комітетами, а площадками обговорення повинні бути комітети, будемо проводити професійні дискусії на рівні уряду.

Ще, Андрію Володимировичу, ряд питань було до уряду, хочу конкретно відповісти.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Я перепрошую. На хвилинку прошу продовжити.

 

КУБІВ С.І. Хочу сказати, перше питання відносно Єдиного казначейського  рахунку, що  нібито відсутні гроші. Станом на сьогодні на  Єдиному казначейському рахунку 25  мільярдів гривень.

Відносно місцевих влад, що ми забираємо кошти, хочу сказати, що десять з половиною  мільярдів гривень  розміщені на депозитах в банках, і це  говорить про те, що ці гроші повинні працювати, а не бути  на депозитах в тих, чи інших банках.

Разом з тим, відносно  Бюджетної резолюції, хочу сказати, що дійсно, вона була спільним продуктом між комітетами Верховної Ради і урядом, і Бюджетна резолюція, і принципи формування  бюджету на 2017 рік -  це якраз на площадках комітетів будуть ті обговорення і ті рекомендації, які повинні  ми разом виконати  з депутатами.

Я надіюся, що уряд, Президент і  депутати Верховної Ради чітко…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

КУБІВ С.І. …чітко побудують спільні пріоритетні цілі щодо прийняття законів, які все-таки повинні  бути  прагматичними, які покращать життя наших українців. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Перед тим як перейти до комітетів, ми зліва розпочнемо, так, Ірина Геращенко, одна хвилина, Перший заступник Голови Верховної Ради України. А потім – Андрієвський. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, шановні колеги. Я хочу звернутися до  вас з наступним проханням. Як вам відомо, наприкінці вересня ми будемо вшановувати роковини 75-річниці Бабиного Яру. І є пропозиція 27 вересня провести спеціальні парламентські слухання, це вівторок, але  комітетський тиждень, і саме в цей день прибувають голови міжнародних делегацій. Я прошу підтримати рішення про цю постанову, будь ласка, і поставити на голосування у  вівторок, тому що комітету профільному  потрібно почати їх голосувати.

Друге питання. Тут уже згадували про трагічні роковини подій,  заворушень під Верховною Радою 31 серпня минулого року, я мала дуже важку зустріч від Верховної Ради України з  мамами чотирьох нацгвардійців, з їх родинами, загиблих, і мами абсолютно справедливо зауважують, що Верховна Рада мала би встановити пам'ятну дошку цим хлопцям. Відповідна постанова  зареєстрована вже достатньо давно паном Геращенком, я також  прошу це підтримати.

І останнє, я хочу подякувати  колегам, зокрема  Голові  Верховної Ради і всім, хто долучився, відносно заяви до  саміту Великої двадцятки, в якій керівники парламенту і профільних комітетів закликали країни Великої двадцятки так само тиснути на Російську Федерацію з вимогою дотримуватися  і Мінських угод, і не визнавати від усього світу анексію Криму і так само сприяти у  звільненні заручників та політв'язнів. Дякую.

 

ЛЯШКО О.В. Одна хвилина, репліка щодо саміту Великої двадцятки.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Давайте репліку, 30 секунд, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Шановні колеги! Безумовно, важливо, коли в Китаї на саміті G20 світові лідери із  агресором Путіним обговорюють питання України. Але  в мене питання: чому там немає  представника України? Чи не є це принизливим, коли  долю України вирішують без представника України? Це мені нагадує історію, коли в  30-х роках  Бенеша,  чехословацького президента, навіть на переговори не пустили, де Гітлер із Чемберленом вирішували долю Чехословаччини, в підсумку її розчленували.

Шановний Президент Порошенко мав би наполягати на участі в цих перемовинах, раз. І коли мені розказують, що Україна не є членом G20, Казахстан  теж не є членом G20, але присутній Президент Назарбаєв на цих переговорах і лідери цілого ряду інших країн. Досить демонструвати всьому світу свою меншовартість.

 

ПАРУБІЙ А.В. Олеже Валерійовичу, ми зараз обговорюємо порядок денний.

 

ЛЯШКО О.В. Хто має право за Україну вирішувати її долю і Конституцію порушувати?

 

ПАРУБІЙ А.В. На жаль, далеко не всі голови комітетів виступили, а їхня думка є базовою під час формування порядку денного.

Дмитре Йосиповичу, я, з вашого дозволу, ще дам одну хвилинку. Пані Оксана просить зробити повідомлення, одну хвилину, і потім  відразу слово вам.

Будь ласка.

 

СИРОЇД О.І. Шановні колеги, дуже коротко. Я тільки хотіла наголосити стосовно законопроекту 2033а  про незаконно засуджених. Законопроект пройшов усі процедури, пройшов два роки публічних обговорень, із січня поточного року очікує на розгляд у другому читанні. Я дуже прошу включити його до розгляду цього тижня. Тим  більше, з огляду на те, що лідери усіх депутатських фракцій уже висловлювалися про готовність фракцій підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Андрієвський Дмитро Йосипович, Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, будь ласка.

 

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й.  Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Зазначу, що у всіх виступах,  фактично у всіх виступах представників лідерів фракцій ішла мова щодо житлово-комунального господарства, критичного стану цієї галузі. Навіть у змістовній програмі, яку ми почули від "Волі народу" по порятунку країни, теж там відображено цей жахливий просто стан.

Що в нас зараз відбувається? Трішки більше місяця залишається до початку нового опалювального сезону. Майже сто підприємств сьогодні мають блоковані рахунки і фінансовий стан підприємств просто критичний. Внаслідок несвоєчасного відшкодування державою різниці в тарифах,  внаслідок санкцій, які, на превеликий жаль, сьогодні накладаються на ці платежі, три мільярди гривень вимивається з обігових коштів підприємств "Теплокомуненерго".

За опалювальний сезон на 2016 рік внаслідок невчасного перерахування і несвоєчасного прийняття рішення щодо тарифів збитки складають 2,6  мільярда гривень. Ще приблизно 10 мільярдів гривень складає заборгованість населення за житлово-комунальні послуги. Ми ж розуміємо, що в таких умовах підприємства "Теплокомуненерго", підприємства, які надають послуги централізованого водопостачання і водовідведення, не можуть якісно провести підготовку до  нового опалювального сезону.

Влітку ситуацію вдалося трішки стабілізувати, навіть не покращити, а стабілізувати за рахунок того, що фінансування по підготовці до нового опалювального сезону велося фактично за рахунок місцевих бюджетів  через казначейські рахунки.

Я хотів би звернутися до Степана Івановича Кубіва. Ви слушно зазначили, що комітети мають стати тими майданчиками, де будуть обговорюватися питання і буде відбуватися співпраця уряду та депутатів Верховної Ради.

Степане Івановичу, прохання забезпечити на засіданні комітету в середу, де ми будемо розглядати і 2706, заветований Президентом законопроект, і низку інших законопроектів, які покликані покращити фінансовий стан підприємств житлокомуненерго, прохання забезпечити гідний рівень  представництва Міністерства фінансів. Приходять люди, які не приймають рішення, навіть не уявляють собі, про що йде мова.  Прохання: ну хоча б заступника, який  міг би плідно з нами попрацювати.

Що ж до порядку денного, просив би до порядку денного сесії 5039 поставити (це про житлово-комунальні послуги). Також на цьому тижні можна було б розглянути 3696 (це про урегулювання містобудівної діяльності) та  4550 (це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання впливу світової кризи"  щодо  частини фінансування житла для воїнів АТО). Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Пане Степане, можливо, буде сенс потім дати всім  зразу відповідь?  Напевно, так буде правильніше, бо ми можемо давати репліки майже на кожний виступ. Не заперечуєте, пане Степане?

Будь ласка, Олена Володимирівна Ледовських, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Олено, будь ласка.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Доброго дня, колеги. Комітет дуже вдячний за те, що ініціатива комітету була  підтримати і дуже багато питань, пов'язаних з напрацюваннями комітету щодо децентралізації, були внесені в порядок денний нашої сесії. Але комітет просить ще за одне питання і просить включити до розкладу пленарних засідань проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну службу" (номер 4526-д), оскільки саме цим проектом забезпечується комплексний підхід до гармонізації законодавства у зв'язку із прийняттям Закону України "Про державну службу України". Дуже дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Кожем'якін Андрій Анатолійович, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка, пане Андрію.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А. А. Доброго дня, шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги!

Ми ознайомились, комітет ознайомився з проектом порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання. Для того, щоб не втрачати час, я виписав деякі правки, які треба внести в цей проект, тут чотири законопроекти, які втратили актуальність, це перше.

Друге. Станом на сьогоднішній день у Верховній Раді очікують 97 проектів законів, опрацьованих і рекомендованих комітетом до розгляду на засіданнях. З них 86 законопроектів в першому читані і 11 в другому.

Найбільш важливі на цю сесію, я вважаю, комітет ставить собі завдання наступні, тобто визначає пріоритетними для себе, і маю сподівання, що Верховна Рада України прийме такі в першу чергу три необхідні для українських громадян і для правоохоронців проекти. Це 3726,  про приватну детективну діяльність, який готовий до другого читання. Законопроект 4778 - про оперативно-розшукову діяльність, нова концепція, повністю новий погляд на оперативно-розшукову діяльність, перше читання, готовий. І 2897, це про внесення змін до законодавчих актів про запровадження кримінальних проступків, до другого читання готовий, і цей законопроект, цей закон вимагає від нас Кримінально-процесуальний кодекс України.

Більше того, я підтримую пані Оксану і кажу, що 2133а щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок, він готовий і більше того, він вже дуже-дуже давно чекає.

І останнє. Закон про амністію, який ми з вами всі разом прийняли 7 липня, він, на жаль, 17 серпня був Президентом заветований та повернутий до Верховної Ради. Я з ним ознайомився, трішки є питання: незрозуміло - чому. І тому пана Герасимова я хотів би запросити завтра на комітет. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Гопко Ганна Миколаївна, Комітет у закордонних справах.

 

ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги! На цю сесію дуже хотілося, щоб ми отримали безвізовий режим, про який багато говориться, а також спільними зусиллями змогли посилити санкції проти Росії, а не просто говорити про їхнє продовження. А для того, щоб успіх зовнішньої політики у нас був відчутний, нам дуже важлива злагоджена робота, бо не можна воювати назовні, коли всередині політичні еліти не можуть ефективно працювати на державу. Тому ще раз наголошую: зовнішня політика, її ефективність залежить від злагодженої роботи всередині країни. Це мій меседж для всіх для того, щоб дипломатам було простіше відстоювати нас назовні.

Також хотіла б попросити включити в порядок денний на четвер. Ми підготували як комітет разом з Міністерством закордонних справ Звернення Верховної Ради до парламентів іноземних держав щодо проведення чергових виборів до Державної Думи Російської Федерації на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим і про нелегітимність визнання результатів виборів до Державної Думи Російської Федерації в частині їх проведення на території окупованої Автономної Республіки Крим. Ми хотіли, щоб в четвер це звернення, оскільки наступний тиждень не пленарний, також парламент підтримав, бо ми прекрасно розуміємо, що потім всі ці представники будуть, Росія їх буде намагатися просунути в парламентські асамблеї ОБСЄ, ОЧЕС, Раду Європи для того, щоб це заблокувати.

Також, колеги, величезне прохання підтримати пакет з децентралізаційних законів, про які вже говорилося. І також надати можливість НАБУ після цього конфлікту, який відбувся влітку між НАБУ і ГПУ, право незалежного прослуховування. Законопроект пройшов профільний комітет. Це так само на міжнародному рівні посилить сприйняття України.

І наостанок все-таки можу сказати. В нас був Президент, який хотів Україну у Велику двадцятку. Ми знаємо, чим закінчилася доля цього Президента. Отже, тому, хто хоче, щоб нас приймали у Великій двадцятці, і ми були запрошені, я б порадила ефективніше працювати. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Княжицький Микола Леонідович, Комітет з питань культури і духовності.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. В мене два питання. Перше з них, хочу підтримати Ірину Геращенко. Потрібно справді в перший тиждень пленарних засідань розглянути в залі проект Постанови про проведення парламентських слухань "75 роковини трагедії Бабиного Яру: роки історії та сучасність" (номер 5058), оскільки, ви знаєте, що буде Президент Ізраїлю, будуть великі ці парламентські слухання. Для того, щоб їх провести, нам треба за це проголосувати.

Друге питання. Я хочу знову повернутися до листів Столярової. Вона там сказала: "Мелкая страна, мелкие людишки". От я слухаю всіх нас, вона це сказала про кожного, хто тут сидить. Тому що ми своєю позицією, підтримкою гібридної війни в особі "Інтера" і  інших проросійських каналів зраджуємо тих бійців, які гинуть на фронті. Ви що, думаєте, що якщо Льовочкін і Шувалов такі геніальні, зробили провокацію і зірвали обговорення листів Столярової, яка принижувала кожного з нас, ми про це забули? Чи ви думаєте, що це, Юліє Володимирівно, вам піаритися і захищати цей російських інструмент гібридного впливу дозволить? Не дозволить. І не треба піднімати руку. Треба покаятись перед людьми. Тоді, коли, вибачте, ваші співробітники листувалися з Столяровою і думали, як на замовлення Росії скинути уряд Яценюка, і купа листів Столярової, від вашої Старікової, від членів партії "Батьківщина", і багато іншого всього вилізе.

І ми вимагаємо як фракція "Народний фронт" повного розслідування цієї ситуації, депортації російського агента Шувалова. Так само я вимагаю, ще з 22 квітня 2015 року підготовлений нашим комітетом до розгляду в першому читанні законопроект 2537 про те, що на цих частотах має здійснюватися культурне мовлення. Цей законопроект пройшов комітет. Понад рік лежить у нас. А ми далі слухаємо про провокації. А тих, хто це робив, безумовно, треба покарати. Дякую.

 

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Перед тим як надати пану Сергію слово, репліка Юлії Володимирівни, одна хвилина.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Шановні друзі, найстрашніше, коли люди, які мають державну владу, не розуміють основ існування держави. Якщо в державі буде хаос, якщо в державі будуть суди Лінча, якщо в державі будуть самосуди, якщо будуть взриватися то банки, то канали телебачення, забудьте про інтеграцію України у світовий інвестиційний простір. Забутьте про інтеграцію України у світовий, в принципі, культурологічний простір. Тому що Україна буде ізгоєм. І я переконана, що всі, хто влаштовують таку дестабілізацію в Україні, є по суті співучасником зовнішнього окупанта. Вони сьогодні просто нашу  країну настільки принижують, що з нею ніхто не буде мати справи. Тому що кожен буде думати, що така вакханалія, такий безлад, таке безправ'я буде стосуватися кожного, хто приїде в Україну.  Я прошу продовжити.

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І інвестори, вони абсолютно чітко міряють температуру в кожній країні, в тому числі і в Україні, всі наші партнери дивляться на нас саме по таких трагічних фактах.

І я хочу вам як представнику "Народного фронту" сказати. Ви за час свого урядування так принизили і так розтоптали Україну, так принизили кожного українця, що, будь ласка, не згадуйте прізвище "Батьківщини" і моє всує! Ви спочатку послужіть так Україні, як я, а потім згадуйте прізвище!

 

ПАРУБІЙ А.В. Пашинський Сергій Володимирович, Комітет з питань національної безпеки і оборони. Будь ласка.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Я хочу звернути увагу, що 24 серпня вся країна пишалась нашими Збройними Силами, вся країна розуміє, нормальні люди, що тільки завдяки людям у формі на передовій ми можемо знову отут дебатувати, щось розказувати, займатись демагогією і популізмом.

Друзі! Із шести голів фракцій і груп чи з восьми тільки представник "Народного фронту" згадав про армію! У них немає ніяких проблем, у них немає армії. Армія, безпека нашої держави - це інша планета. Це там, де гинуть, там, де треба озброювати її, там, де треба турбуватись про свою армію, це ж інші координати. Шановні друзі, не буде так.

І оці "соплі і воплі" про захист українського народу, український народ не ви захищаєте, український народ захищає єдина сила – Збройні Сили України, Нацгвардія і прикордонники!

Пане спікер, тут тисяча законів! Це не закони, це "білий шум". Тут немає нічого, що кардинально вирішує. Завдяки тому, що більшість у цьому залі стали на захист активів Януковича, ми не профінансували нашу армію. А для того, щоб цього не робити, зараз деякі депутати починають розказувати, що треба розібратись, куди гроші діваються.

Офіційно об'являю. На наступному тижні комітет запросив міністра оборони. Я запрошую всіх спеціалістів по армії прийти на цей комітет і розібратися про так називаєме фінансування армії, воно повністю зірвано, державне оборонне замовлення 20 відсотків. Іде війна. До цього нікому немає справи. У місті Львові три величезних оборонних заводи. Львів'яни,  запитайте своїх депутатів, що вони зробили, щоб ті заводи не стояли. У місті Харкові  5 оборонних заводів стоїть, ні один депутат…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка,   30 секунд.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В.  Ми ще поговоримо на цю тему, але я  хочу заспокоїти всіх: демагогії і популізму не буде, а буде захист реальних інтересів нашої держави.

Пане  спікер, я не розумію, хто там працює у вас в секретаріаті, але ті нагальні закони, які ми хочемо включити, вони навіть у ці  5 тисяч законів   не попали. Будь ласка,  4193, 4210, 5062, 4689 і 5048 включіть для голосування. Ми вас дуже просимо.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Бєлькова Ольга Валентинівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В.  Шановний головуючий, шановні колеги! Я  хотіла б звернути увагу, що якимось чином деякі законопроекти, які були внесені на минулій  сесії, не  попали у Постанову  Верховної Ради  "Про порядок  денний  п'ятої сесії", а саме:  перш за все звертаю увагу  на законопроект 4868, це законопроект, який унормовує чинне законодавство до вже прийнятого Закону України "Про ринок природного газу". Незрозуміло чому, ми  подавали листи, його не включили.

Друге. Звертаю увагу, що на цьому  тижні буде розглядатися один  із дуже важливих законопроектів, який суттєво змінює принципи формування, у тому числі і  тарифів на електроенергію,  це  Закон 4493. Нещодавно його  згадував  у своїх  проханнях до Верховної Ради  Віце-президент  Єврокомісії  Марош  Шефчович, це Закон  "Про ринок електричної енергії". Саме такі закони  фактично змінюють  принципи монопольного становища  деяких  з виробників  електроенергії.

В кінці цього тижня  в Україні буде святкуватися свято  працівників газової  і нафтогазової  галузі. Минулого тижня  я була в Полтаві і запитала  у них, чого вони від нас чекають. Вони просили тільки одне: дайте нам можливість  працювати.  На жаль, сьогодні ситуація така в регіонах, що деякі обласні адміністрації блокують фактично, не адміністрації, а ради блокують видачу нових ліцензій державним компаніям. УГВ не може  отримати  сьогодні  ліцензії.  Я дуже  прошу включити  3038 у переддень професійного свята газовиків для того, щоб вони  знали, що ліцензії будуть, і всі ці розмови про газ, що він потрібен Україні, закінчаться-таки видобутком газу, а не арбітражем на торгівлі цього газу. Дуже дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Немиря Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я  хотів би повідомити, що  в мене відбулася зустріч із спеціальним доповідачем  Організації Об'єднаних Націй з  питань внутрішньо переміщених осіб. Я хотів би, щоб ми не втрачали нашу пильну увагу до цього питання, оскільки, ще раз наголошую, за  результатами 2015 року Україна зараз знаходиться на четвертому місці  в світі  за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Після Іраку, Ємену і Сирії. Чи покращується ситуація? Ні, на жаль, не покращується. Це є висновок, які роблять самі внутрішньо переміщені особи, а їх майже 2 мільйони, і, на жаль, до цього висновку зараз приходять все більше і більше  наші міжнародні партнери.

Я хотів би, щоб у проекті  бюджету на 2017 рік, про який щойно йшлося, було відображено ті необхідні витрати, які мають забезпечити потреби внутрішньо переміщених осіб, і не лише з точки зору соціальних виплат, а й з питання забезпечення житлом в тих масштабах, в тих можливостях, які має держава.

Друге питання, на яке я хотів би звернути увагу, до нього не так була прикута увага, але в кінці серпня, 26 серпня,  відбулася надзвичайна подія, вбивство дівчинки в селі Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області. Трапилося так, що після того було збурення і фактично погроми ромських поселень, які на околиці цього ж села. На жаль, ані Президент, ані Прем'єр-міністр не висловилися  і не засудили  ці події  і не закликали до об'єктивного і  вчасного, справедливого  розслідування цих питань.

 Я думаю, оскільки у нас  в Кабінеті Міністрів  існує міжвідомча група, мала б вона зібратися. Комітет  у свою чергу ініціює проведення…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, 30 секунд.

 

НЕМИРЯ Г.М. …комітетських слухань з цього питання, які ми проведемо за два тижні. Я запрошую всіх зацікавлених сторін, в тому числі і представників Кабінету Міністрів, на ці комітетські слухання. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Під час виступів голів комітетів часто звучать питання  до уряду.  І  з вашого  дозволу, по завершенню вже виступів голів комітетів пан Степан дасть коментар з тих запитань. Дякую дуже.

Будь ласка, Галасюк Віктор Валерійович.

 

ГАЛАСЮК В.В.  Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! По-перше, хочу подякувати Голові Верховної Ради за те, що на порядку денному стоїть низка промислових законів. Хочу попросити декілька законів поставити першочергово зранку, в четвер, це законопроект 3872 щодо замороження  на два роки земельного податку, це стосується кожного промислового підприємства,  це стосується  майже кожного  підприємця в країні, для  того щоб на індекс інфляції не піднімався сьогодні земельний податок, бо і так підприємства не мають чим платити заробітну платню і купувати сировину. Замороження на два роки земельного податку.

 Другий законопроект 4549 – це про запровадження  масштабної енергомодернізації в умовах  роботи системи ProZorro. Бо на сьогодні без цього закону фактично заблокована енергомодернізація і приватні  інвестори не можуть утеплювати школи, лікарні та інші  об’єкти публічного сектора і без бюджетних грошей знижувати енерговитрати – це те, чого сьогодні критично  потребує українське суспільство.

 Також прошу включити до порядку денного і до розгляду законопроект 4130 про реструктуризацію заборгованості "Південмашу",   а фактично про порятунок  української космічної індустрії.

Разом з тим,  хочу, користуючись нагодою, звернутися до Першого віце-прем'єр-міністра  України і міністра економіки пана Степана  Івановича Кубіва.

Шановний Степане Івановичу, в мене є інформація, що уряд не залишає спроб і шукає можливості  відміни мораторію по лісу-кругляку. Я хочу  в вашій особі звернутись до уряду,  будь ласка, навіть облиште ці спроби, це не пройде в парламенті. І це позиція не тільки Комітету промполітики і підприємництва,  фракції  Радикальної партії, яку я представляю,  а,  я впевнений, і більшості українського парламенту.  Я передам вам сьогодні результати перші роботи мораторію і хочу вас повідомити, що…  

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка,  одну хвилину.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Незважаючи на падіння сьогодні української промисловості, українська деревообробка після вступу в дію Закону про мораторій почала зростати, і це зростання на 12, на 15  відсотків. Жодна інша  у нас індустрія не демонструє сьогодні такого зростання. І це десятки мільйонів доларів додаткових експортних надходжень щодо експорту оброблених лісоматеріалів, я підкреслюю.

Більше того, я хочу наголосити, що обсяг імпорту верстатів для обробки дерева зріс у першому півріччі 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом в 3,5 рази, це 50 мільйонів доларів, а було 14,7 мільйона доларів. Зайшли великі інвестори, в тому числі європейські, такі як шведська компанія "Українські лісопильні", яка інвестувала понад 20 мільйонів євро. Ми не маємо жодного права зганьбити довіру європейських інвесторів і продати українські інтереси за одноразове отримання якогось траншу. Разом з тим, я хочу попросити, Степане Івановичу…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Давайте, 30 секунд і вже завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую. Наявна у мене інформація опосередковано свідчить про масштабну контрабанду кругляку, який вивозиться під виглядом дров. Бо якщо ми з вами подивимося статистику падіння експорту лісу-кругляку, вона значною мірою компенсується статистикою зростання експорту дров, питання: з чого б це? Тому звернення до уряду: давайте займатися боротьбою з контрабандою і лібералізацією внутрішнього ринку, а не спробами відміни того, що український парламент прийняв і не дасть відмінити.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка,  Денісова Людмила Леонтіївна.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Дякую. Вітаю всіх з початком політичного сезону нового, бажаю всім успіхів і окремо нашим громадянам, щоб ці успіхи розповсюджувались на наших громадян, нашої роботи.

Я б хотіла звернутись теж до уряду з питанням щодо завершення створення Фонду соціального страхування. Що зараз відбувається? Ще 1 липня одна ліквідкомісія повинна була завершити роботу щодо тимчасового фонду, щодо нещасних випадків на виробництві –  ще 1 вересня, серпня. Але ми знаємо, що вони зараз діють, закон не виконується, тобто не відбулося завершення створення Фонду соціального страхування і ліквідації  двох фондів, які намагалися ліквідувати ще в 2015 році. Тобто рік і дев'ять місяців - процедура не завершена. Я двічі вносила від  свого імені  у  Верховну Раду законопроект, який був підготовлений урядом разом з комітетом, але  підтримку в залі він не знайшов. І загалом це фракція "Блоку Петра Порошенка", вона не підтримувала це. Я думаю, що це непідтримка  уряду, а не непідтримка  мого законопроекту.

Тому я дуже вас прошу вирішити питання, що  ми вносимо ще раз цей законопроект, якщо він уряду потрібний. Я вважаю, що він потрібний для того, щоб  завершити.  Знаю, що зараз міжвідомча комісія, яка створюється, навіщо  ці комісії? Треба завершити процедуру  ліквідації двох фондів, і щоб страхові наші виплати були застрахованим особам надані  в ці терміни, які нами встановлені. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Дубневич Ярослав Васильович.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Насамперед хочу подякувати за ті законопроекти, які від імені Комітету з питань транспорту включені в порядок денний п'ятої сесії. А також, користуючись нагодою, хочу попросити шановних колег щодо підтримки законопроектів, які будуть розглядатися на цьому пленарному тижні. Перший важливий законопроект  - це 2475а,  Закон про внутрішній водний транспорт, який буде розглядатися  8 вересня у четвер. А також  другий законопроект - 2635 - про  зміни до Податкового  кодексу щодо збору за місця для паркування. Дуже важливий законопроект, щоб ми, врешті-решт, навели порядок і дали  можливість місцевим бюджетам поповнювати кошти за паркування автомобілів. Дякую за увагу і прошу  підтримки.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Сергій Вікторович Рибалка.

 

РИБАЛКА С.В. По-перше, хочу висловити обурення тим фактом, що на середу запропоновано поставити на розгляд Постанову щодо  рекомендацій парламентських слухань "Про шляхи стабілізації банківської системи України". Ці слухання ми провели ще в лютому 2015 року у розпал валютної кризи. Тоді ми  зібрали рекомендації найкращих фахівців і досі  парламент не спромігся їх розглянути. А реалізовувати їх треба було негайно.

Комітет з фінансової політики і банківської діяльності неодноразово  звертався до Голови Верховної Ради  з проханням включити їх до порядку денного, але марно. Минуло півтора року, і тепер дивно розглядати цю постанову, хоча і досі курс влади у фінансовому секторі в ключових моментах є помилковим.

Але ми не чекали і з великою групою науковців та експертів із залученням десятка наукових інститутів та профільних асоціацій на основі матеріалів слухання ми розробили стратегію розвитку фінансово-банківської системи на 5 років. У травні цього року наш комітет затвердив цей проект і рекомендував Верховній Раді, уряду та Національному банку та іншим органам влади прийняти її. Для реалізації стратегії ми додатково розробляємо пакет законопроектів та внесемо їх на розгляд парламенту вже найближчим часом.

Частина положень стратегії вже відображена у деяких прийнятих законах, а також у внесених законопроектах, зокрема, у тих, що стоять у плані на цей тиждень, але основні знову поставлені у непрохідну частину на четвер. Прошу вас, Андрію Володимировичу, чотири проекти поставити ближче до початку дня на четвер одним блоком. Це законопроект 4528 – щодо стимулювання кредитування, 2455 – про споживче кредитування,  2456-д – щодо захисту прав споживачів фінансових послуг. І законопроект 3739 – про врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг.

 А що стосується законопроекту  3498 – про  регулювання ринків та деривативи, я змушений просити відкласти…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, ще 30 секунд.

 

РИБАЛКА С.В. Він був підготовлений комітетом до другого читання та вчасно поданий до парламенту, але протягом  липня та серпня комітет отримав численні звернення щодо необхідності перегляду низки важливих положень цього документа від ринку профільних асоціацій та окремих держорганів. Тому робоча група комітету весь минулий тиждень опрацьовувала пропозиції та зауваження, і комітет буде  готовий розглянути доопрацьовану редакцію у другій половині вересня.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка, Палатний Артур Леонідович.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л.  Дякую, Андрію Володимировичу.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу зараз на Погоджувальну раду. Всього лише півтори години ми не можемо висидіти, немає ні голів фракцій, ні багатьох голів комітетів. Знаєте, це неповага в першу чергу до народних депутатів, до всієї Верховної Ради і всього українського народу. Тепер не дивно, чому в нас не доходять законопроекти до порядку денного, не голосуються законопроекти, які дуже важливі для нашої держави. Дуже гарно, що ми сьогодні говоримо, критикуємо, але, на жаль, нічого не пропонуємо для того, щоб зробити. Тому що якщо немає керівництва Верховної Ради на місці, я не маю на увазі вас, Андрію Володимировичу, і ваших заступників, я маю на увазі Погоджувальну раду, то як можуть народні депутати ходити та голосувати в залі Верховної Ради – це ганьба, це по-перше.

Стосовно нашого комітету. Нещодавно закінчилися Олімпійські ігри, одинадцять медалей і всього дві золоті – це, на жаль, найгірший результат за всі 25 років Незалежності. Чому це такий результат? Безумовно, на найближчому засіданні комітету у вівторок ми розглянемо цю проблему. Але проблеми очевидні. Олімпійцями, олімпійськими чемпіонами, чемпіонами світу не народжуються – ними стають. Ми вже дуже багато говоримо, що в нас є велика проблема дитячо-юнацького спорту, з якого вирощуються олімпійські чемпіони, чемпіони світу та Європи.

В чому є проблема? В тому, що в минулому році при наданні субвенцій 100 мільйонів гривень, що домігся наш комітет разом з Міністерством  молоді і спорту України, ми загубили більше 30 тисяч учнів ДЮСШ, було велике скорочення. Я зараз не хочу думати, скільки скорочених...

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л. Дякую, Андрію Володимировичу.

Я не хочу навіть думати,  на скільки в цьому році буде скорочення, ми отримали вже результати, на жаль. Тому це звернення сьогодні  і до Першого віце-прем'єра, і до представника Президента. Ми дуже сподіваємося, наш комітет дуже сподівається, що все ж таки ми утримаємо цю сферу.

Сьогодні знову йдуть розмови, що ми хочемо прибрати Міністерство молоді і спорту, не міністерство треба прибирати...

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка,   ще 30 секунд.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л. Не міністерство треба скорочувати, а треба щось робити для того, щоб фінансувати цю сферу. Ми повинні думати про наше майбутнє.

Що я хотів сказати? Що на цьому тижні, я дуже дякую, буде голосуватися Постанова номер 5007, це права дитини в Україні, їх забезпечення, дотримання, захист. Прошу всіх підтримати цю постанову.

І проект Постанови про забезпечення сталого розвитку сфери фізичної  культури і спорту. Він, на жаль, не був прийнятий на минулому засіданні в першу чергу тому, що у нас були політичні сварки замість того, щоб думати про здоров'я людини. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.   Дякую дуже вам.

Пинзеник Павло Васильович.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги,  на поточному пленарному тижні  в черговий раз планується розгляд питання  про обрання  окремих народних депутатів членами комітетів. У  нас наразі є 11 не задоволених заяв народних депутатів про обрання членами комітетів з числа тих, хто взагалі не є членом жодного комітету, і 9 заяв про перехід з одного комітету в інший. Наскільки я розумію стан справ, то вирішення цього питання гальмується через невирішеність питань про  обрання керівництва окремих комітетів.

Я в черговий раз пропоную фракціям, можливо, якщо це дійсно можливо, відділити питання працевлаштування народних депутатів в комітеті від політичних питань керівництва комітетами. Якщо для того, щоб досягти такого порозуміння про обрання народних депутатів членами комітету потрібен майданчик, то майданчиком для таких розмов може бути наш Комітет з питань Регламенту. Запрошую представників фракцій до розмови і до результативного  голосування з цього питання. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую. Я тільки одну репліку.

Справді, у нас  заблокований процес наповнення комітетів депутатами, перехід з комітету в комітет. Більше того, у нас є новообрані депутати, які завтра приймуть присягу, і вони теж приходили з тим самим питанням, як Верховна Рада буде те питання вирішувати - щодо участі у тому чи іншому комітеті. Тому я в четвер на нараді закликав усіх голів фракцій, щоб делегували своїх представників в Регламентний комітет, щоб ми могли виокремити принаймні той пакет, який є неконфліктний, бо, вибачте, ми просто цілковито неспроможними виглядаємо в цій сфері, і я дякую, що Павло Пинзеник підняв це питання. І ще раз закликаю голів фракцій активізуватись в цьому питанні, і я думаю, ми найближчим часом повинні його поставити на порядок денний і повинні відповідально прийняти рішення. Дякую вам.

Будь ласка, у нас Южаніна Ніна Петрівна. Прошу, Ніно Петрівно.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Хочу сказати, що протягом серпня, коли ми були всі у відпустках, на базі Міністерства фінансів працювала робоча група щодо удосконалення Податкового кодексу. Саме чому удосконалення? Тому що такі зміни як податкова реформа ми вже і не мали би права проводити в цьому році. Але робота, яка точилася в Міністерстві фінансів, і проект Закону, який зараз там готується, на 90 відсотків складається із тих пропозицій, які були пропоновані нами всіма в законопроекті 3357. Я маю надію, що цей законопроект найближчим часом буде зареєстрований, ми зможемо швидко ознайомитися, і якщо справді все, що було напрацьовано, буде внесено в Податковий кодекс, ми отримаємо величезний позитивний результат.

Я звертаюсь до вас, Степане Івановичу, щоб в цю середу на засідання комітету прибув міністр фінансів обов'язково і пояснив, яку зараз позицію займає Міністерство фінансів щодо реєстрації цього навіть проекту закону, коли найближчим часом ми зможемо побачити повний текст, і чи всі ті зміни, які там плануються, він навіть відчуває, як це можна зреалізувати. Тому що в мене склалося, на жаль, враження, що не всі ми однаково розуміємо ті зміни, які так необхідні для малого і середнього бізнесу.

Ще декілька слів щодо 518 законопроектів, які включені в порядок денний сесії. Я все-таки думаю, що нам треба згуртовано збиратися і вибирати 10-20 законопроектів, які є найбільш актуальними. Тому що в нашому комітеті 518 законопроектів неможливо навіть розглянути. Більшість з них повторюють одну й ту саму суть або ідею…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Тому я звертаюсь до вас, Андрію Володимировичу. Може, все-таки ми зберемось в робочу групу саме на базі Верховної Ради для того, щоб визначити пріоритетні законопроекти для нашого комітету, бо вони дуже глибокі, дуже суттєві. 518 – це занадто багато.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам. Я, власне, відповім і вам, бо перед тим  виступав і Артур Палатний з приводу організації Погоджувальної ради. І хочу нагадати, що була запропонована система збільшення ефективності нашої роботи. Законопроект, який був підписаний чотирма головами фракцій, де передбачалась в тому числі і окрема нарада з головами комітетів, пане Артуре. І той законопроект є зареєстрований, і він складений згідно рекомендацій Європарламенту щодо реформи парламенту. І є там також механізм, де більше регламентується форма реєстрації законопроектів, щоб ми уникли законодавчого спаму. Але для того нам треба, окрім робочої групи, яку, я згоден з вами, необхідно створювати, треба спільно працювати, щоб змінити і внести зміни до Регламенту щодо збільшення ефективності роботи Верховної Ради України. Я буду знову з новим політичним сезоном закликати колег депутатів, щоб ми долучились до цієї роботи, дійшли до дискусії і змогли виходити на рішення щодо покращення і організації роботи Ради, але також і щодо регламентації реєстрації законопроектів. Але робочу групу ми приймемо, з вами домовимося, в якому форматі вона має працювати, і створимо. Дякую вам.

Будь ласка, Корчинська Оксана Анатоліївна.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Вітаю всіх. На початку, коли ми проводимо Погоджувальну раду по законопроектах, ми завжди з вами надіємося, що вони будуть виконані, ті вже, що проголосовані, і в тому числі наші постанови.

Зараз хочу розпочати своє звернення до Першого віце-прем'єра Степана Кубіва. Пане Степане, констатую факт, що Комітет Верховної Ради з охорони здоров'я і бюджетний комітет два місяці тому прийняли постанову, знайшли гроші додаткові на фінансування державної програми лікування важкохворих громадян України. На даний момент за два місяці Кабінет Міністрів цю постанову не прийняв. Із черги, котра стоїть в Міністерстві охорони здоров'я, вже є померлі - важкохвора дитина і важкохворий, дорослого віку людина, на трансплантації, не довезли, бо довезти до Індії не змогли. Ми знайшли ці гроші, вам передали. Чому ви не виконуєте наші постанови? Чому ви за два місяці не знайшли нагоди проголосувати за цю постанову? Тому ці питання до наших законопроектів.

Зараз до законопроектів, котрі ми просимо включити до порядку денного нашої сесії. Мова йде про законопроект 2210а - про внесення змін до статті 11 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Це щодо проходження студентами вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов'язковому порядку. Законопроект пройшов перше читання. Для фронту зараз принциповий цей законопроект. У нас зараз 70 відсотків нестачі військових медиків, офіцерів фронту. Надзвичайно, в терміновому стані потрібні медики. І ця програма допоможе нам в майбутньому цей дефіцит долати. Просимо вже на цей тиждень його поставити.

По наших законопроектах з охорони здоров'я. Ці законопроекти в четвер стоять у нас…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, 30 секунд, пані Оксано.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Вони стоять в кінці порядку денного, і є велика загроза, як це вже відбувалося, що вони не будуть проголосовані. У нас кожен раз всі законопроекти по охороні здоров'я ідуть в кінці порядку денного, вони не встигають проголосуватися. Ми гальмуємо всю реформу і зміни в системі охорони здоров'я.

Пане Андрію, прошу перенести їх на початок порядку денного, щоб ми проголосували. І так само просимо підтримати законопроекти вже в другому читанні про благодійні СМС, тому що вони надзвичайно важливі для благодійників і так само для тих, кому потрібна ця допомога.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка, Данченко Олександр Іванович.

 

ДАНЧЕНКО О.І.  Шановний пане Голово! Шановні колеги!

Сильна економіка – це сильна держава. Сильна економіка – це сильна армія. Дві галузі в Україні  зараз розвиваються. Це галузь сільськогосподарча та ІТ і телекомунікації.  Навіть уже у нас на столах, і я дякую дуже Верховній Раді, стоять новації, ми все це бачимо. Але потрібно, щоб наша держава була повністю частиною цифрового суспільства, цифрового суспільства Європи.

Нам у комітеті вдалося консолідувати всю галузь і якраз сфокусуватися на п'ятьох законах, не на сотнях, як це хотілося, а на п'ятьох законах. На канікулах нашим комітетом разом з Першим віце-прем'єром паном Степаном Кубівим була організована зустріч з Єврокомісаром паном Еттінгером. І вже зараз ми маємо серйозні результати.

Минулого тижня пан Еттінгер заявив про те, що вони включили Україну до свого плану доєднання до цифрової інфраструктури Європи. Панове, це 400-500 мільярдів євроінвестицій на Європу. І ми можемо отримати приблизно 5-8 відсотків від цих інвестицій. Але без законодавчої бази, яку розробила фракція "Самопоміч", наш комітет, в який входять представники всіх фракцій, це буде неможливо.

Друге питання, це кібербезпека. Я завжди казав, що ми програли Крим не танками, ми програли його інформаційно. Законопроект про кібербезпеку, його знову немає. Шановний Андрію Володимировичу, я дуже вас прошу, якщо не на цей сесійний тиждень, то на наступний тиждень ми домовлялися з вами, була підтримка з вашого боку про ІТ-день. Є п'ять законопроектів: це електронні комунікації, це кібербезпека, це електронні довірчі послуги, це буде вже готовий законопроект про доступ до інфраструктури, який є частиною дерегуляції. Я дуже прошу ці п'ять законопроектів поставити, давайте домовимося. Тому що це дійсно прорив. Я дуже вас прошу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Я великий прихильник і даних законопроектів, і даної тематики, і також великий прихильник тематичних днів. На жаль, просто така велика кількість гострих питань, що нам швидше вдається робити по півдня тематичних, аніж по дню. Умовно, як на цей четвер –  децентралізація і дерегуляція. Але п'ять законів - це і є десь приблизно півдня.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Це якраз п'ять рішень на півдня.

 

ПАРУБІЙ А.В. Так. І я думаю, що ми наступного тижня докладемо максимально зусиль, щоб у найбільш оптимальний час  ми  змогли і підготувати всі ті п'ять законопроектів, бо я мушу подивитися, який їхній стан готовності є. Більше того, вивчити підтримку фракцій. Бо ми з вами мали не раз дуже неприємні історії, коли правильний законопроект ми розглядаємо, доходить до голосування – бракує два-три голоси. І нам дуже важливо, щоб була гарантована попередня підтримка фракцій і внесення тих зауважень. Я думаю, при цій спільній роботі ми зможемо наступного пленарного тижня обов'язково зробити півдня і провести ці законопроекти. Наголошую ще раз, спільно попрацюємо над тим, щоб вони не просто були поставлені в порядок денний, а мали  перспективу і успіх бути прийнятими.

 

 ДАНЧЕНКО О.І. Андрію Володимировичу, тому я й прошу наступний тиждень, щоб ми змогли, може, хтось щось забув, попрацювати ці два тижні. Це  п'ять законопроектів. Вони півдня займуть, аде це дійсно те, що дасть державі економічний прорив.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую. Я з вашого дозволу, пане Єгоре, одну хвилинку.

Розумієте, колеги, в чому є одна з ключових проблем по формуванню порядку денного? Вона полягає у величезній кількості законопроектів, які подаються, полягає також у тому, що є позиція комітетів, а є позиція  фракцій, і ці позиції не завжди сходяться, і нам потрібно більше консультацій напередодні самих тих законопроектів. Тому в четвер на Погоджувальній раді, я,  власне, про це сказав, що ініційовані мною в середу о 5-й годині, в середу о 5-й годині збори, назвемо це збори експертної ради, куди би приходили голови, представники або фракцій, або їхніх аналітичних центрів, щоб ми змогли узгоджувати не просто які закони, які виносяться, мають всі необхідні комітети, а й спільно визначати прерогативи.

І  давайте спільно порадимося, колеги. Якби у вас був час, ми б могли таку саму нараду робити як з фракціями, з головами комітетів. Умовно я  говорив про те, що ми маємо в проекті закону в середу о 6-й годині збори голів комітетів. А можливо, ми то будемо робити без рішення комітету, а самі між собою домовимося. А можливо, хай це не будуть  голови комітетів, а можливо, тільки представники, щоб ми змогли брати порядок денний і буквально по кожному закону проходитися, спільно формувати і, власне, визначати прерогативи. Якщо не буде заперечень голів комітетів, ми проговоримо це, можливо, таку нараду експертну, наголошую ще раз, зробити, як ми вже домовилися з фракціями. Давайте почнемо з фракціями – середа 5-а година. Якщо відчуємо динаміку і ефект, щоб цей процес був більш прозорий, можливо, таку ж саму експертну нараду будемо робити  і з представниками комітетів. Це до розгляду, це лишень моя пропозиція. Дякую вам.

Будь ласка, Соболєв  Єгор Вікторович.

 

СОБОЛЄВ Є.В. У вівторок нашим першим голосуванням буде надання згоди на арешт судді. Я думаю,  багато людей спостерігали за цією історією, яка супроводжувалася в тому числі знайденням банок з грошима в городі цього пана. Найважливіше, що ця справа,  це розслідування,  ця ініціатива належить Антикорупційному бюро України, і я думаю, що в цьому парламенті є багато людей, які мають пишатися, що вони доклалися до творення цього бюро.

У зв’язку з цим я би хотів попросити поставити на голосування  законопроект, який ще минулої сесії пройшов наш комітет і був рекомендований одноголосно  до ухвалення  парламентом – це законопроект номер 4812. І вже згадувалося, він надає Антикорупційному  бюро право мати власну прослушку, за рішенням суду, для того щоб не залежати від корупціонерів, які, на жаль, є в Службі безпеки, і не тільки корупціонери. І я повідомлю  парламент про важливу і неприємну знахідку  в спецпідрозділі СБУ, який займається саме прослушкою. Я думаю, що дати Антикорупційному бюро більше можливості  досягати більше цілей, більше  результатів – це і є в інтересах цього парламенту.

І другий законопроект. Пане Голово, ми з вами так само  обговорювали його під час минулої сесії, це законопроект про  очищення влади. Той самий законопроект, де враховано  багато рекомендацій Венеціанської комісії, той законопроект, який поширює вимоги люстраційного закону на  народних депутатів, на Президента, коли вони будуть обиратися на чергових виборах. І я думаю, так само, завдання цього парламенту ухвалити…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Скільки, пане Єгоре?

30 секунд,  будь ласка.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Я дякую, пане спікере.

Пам'ятаєте, ми з вами обговорювали, коли ви були обрані, що час запроваджувати повну відкритість Верховної Ради в сплаті грошей за рахунок платників податків. Ми ухвалили цим парламентом законопроект про прозорість використання публічних коштів. Я думаю, зараз вже точно час стати зразковим прикладом, як ми цей закон виконуємо. І кожна платіжка, яка робиться Верховною Радою, вона має потрапляти до спеціального сайту.

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд. Все, так? Добре, дякую вам.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Співаковський Олександр Володимирович, будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановні колеги! Хочу всіх вас поздоровити  з Днем знань, який пройшов чотири дні тому, що всі наші діти, онуки пішли до школи. Я думаю, що від вирішення питань освіти буде вирішуватись і питання нашої безпеки, бо кордон проходить не тільки там, де АТО, а ще в головах наших людей, і від вчителів, від їх мотивації залежить, як буде розвиватись наша держава.

Тому дуже дякую за те, що дуже символічно,  що 4029а розглядається фактично першим питанням, бо, на мій погляд, несистемне розуміння фінансування освіти і науки в Україні породжує ті проблеми, які ми зараз маємо. Тому Мінфін фактично вирішує питання освітян, а не профільне міністерство, це є дуже важливим.

Але, Андрію Володимировичу, дуже велике прохання, дуже велике прохання все-таки ще раз повернутись і закінчити із законопроектом 3312. Це повторне читання, давайте закінчимо з примусовою працею в Україні, це вже просто нонсенс.

Друге. Ми домовлялись з міністром освіти і науки України базовий Закон про освіту розглянути в першому читанні. Так, є питання, є.  Я думаю, що ми знайдемо аргументи і проголосуємо в першому читанні, я знаю, що там є проблеми, і я думаю, бюджетний комітет,  він позиції, і Мінфін там не підтримують, тому що там на 2017 рік потрібно фактично 38 мільярдів гривень. Але, на мій погляд, це дасть можливість повернутись до виконання норми закону, що 7 відсотків від ВВП повинні йти на освіту. Це вирішить це питання.

Наступне. Хочу все-таки, ще раз, Андрію Володимировичу, оця страусина наша політика, вона ні до чого не веде, крім втрати довіри від суспільства. Давайте закінчимо, не проголосуємо – не проголосуємо, по профтехосвіті, тому що зараз в ручному режимі це вирішується, тому що ми ховаємо це питання. А там вже розпочались процеси, наскільки я знаю, щодо розбазарювання майнових комплексів ПТУ. Тому потрібно системно вирішити, поставити крапку і  далі  вже  в наступному році, щоб це все йшло. Я просто хочу на це звернути увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд ще.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  І останнє. 4477. Шановні колеги,  ми обіцяли, давайте, не проголосуємо, не будемо дофінансовувати нашу науку, але я просто хочу сказати, ми взяли вже цифри і бачимо, що йде дуже велике старіння від наших рішень, бо старі люди залишаються  в системі науки, а молоді люди, оскільки для них скорочуються ці видатки, вони фактично виїжджають за кордон. За рік ми отримуємо  ситуацію, коли ми вимиваємо молодих людей  з цієї системи.

І просто останнє. Я хочу сказати, що базовий закон є дуже важливим.

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд. Будь ласка,  включіть. 

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Сьогодні  вже  розпочинаються, скажімо так, ініціативи, які йдуть за межами  законодавчої ініціативи. Я маю на увазі те, що буде відбуватися в початковій школі. Все-таки давайте повертатись  в зону закону, національні експерименти на чужих дітях – все-таки не шлях для України. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Я все-таки відреагую, Олександре Володимировичу, бо ми не раз з вами по законопроектах мали дискусію, і ви  знаєте, що  коли законопроект  є готовий, він дуже швидко стає на порядок денний і дуже швидко приймається.  І тут, власне, важливий момент  підготовки  законопроекту, бо коли ми ставимо  базовий законопроект  про освіту  і  Верховна Рада  його  провалює, це дуже поганий знак для  суспільства, це дуже поганий знак. Тому я частіше є прихильником того, що нехай ми на тиждень-два довше попрацюємо, і що дуже важливо, наголошую вам, дуже  важливо,  узгодимо з фракціями, аніж ми ставимо фундаментальний базовий законопроект, а потім раптом за  10 хвилин до голосування, як це часто буває, приходять і кажуть,  Андрію  Володимировичу, а давайте "сигналку" і знімемо його, бо голосів немає  в залі. Я, ви знаєте, я  сам проводив нараду по 4477, це є і моє зобов'язання. І там  була присутня міністр освіти Лілія Гриневич, і там був присутній пан Андрій Павелко, голова бюджетного комітету, ми давали слово, ми давали…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.  Співавтор.

 

ПАРУБІЙ А.В. Так, співавтор. Ми давали людям слово. І тому, напевно, всі учасники цієї  зустрічі, ну як ніхто зацікавлені, щоб той законопроект чим швидше став. Давайте, нехай би голова комітету, координуючи питання, які проходять через комітет,  також проводив по своїх профільних законопроектах консультації з фракціями. Щоб ми мали  перед формуванням порядку денного не тільки рішення комітету, а ще й консультацію, якщо необхідна моя допомога, я із задоволенням, я щиро вам скажу, я буду долучатися. Єдине, що  я не встигну по всіх законопроектах проводити такі консультації. Але дуже  важливо, щоб був вердикт комітету і  дуже важливо, щоб були хоча б попередні консультації, хоча би чотири голови фракцій, які підтвердять, плюс ми  приймаємо. І тоді, як ви знаєте з нашого  досвіду,  вони дуже швидко появляються і дуже швидко  проходить, як тільки є політичне рішення.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Андрію Володимировичу! Але ж давайте подивимось на майданчик… Шановні колеги! Ми обговорюємо ці питання, дійсно, ви абсолютно праві, треба приймати рішення, але подивіться,  скільки голів фракцій тут залишилось. 

 

ПАРУБІЙ А.В. Але зверніть увагу, скільки голів  комітетів…

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Наступне. Цей базовий закон вже обговорювався. Сьогодні у нас буде засідання фракції, найбільшої фракції "БПП", і ми підтримаємо. Взагалі є деяка група людей, які не будуть підтримувати, але це ж перше читання, тому має сенс його підтримати, цей законопроект, він дуже багато має позитиву для розгляду  системи освіти в Україні, а після цього ми доопрацюємо його. Але без голів фракцій, яких зараз немає, на жаль, на цьому засіданні…

 

ПАРУБІЙ А.В. Олександре Володимировичу, хочу зазначити, присутні два голови фракцій. Двоє, так, троє.  Майже всі  голови комітетів присутні, що важливо є. І скажу вам так, інколи треба займати  проактивну позицію, інколи треба контактувати з експертними групами у фракціях і їхньою думкою цікавитися. Я вам скажу, це ж непростий механізм. Мені інколи доводиться багато годин витрачати, і допомагайте, допомагайте і ви, консультуйтесь, щоб ми мали підтвердження. Ви ж пам'ятаєте, чому я зняв попередній раз даний закон, бо не було готовності однієї фракції голосувати. Давайте готувати, пропрацьовувати. Я зі своєї  сторони гарантую повне сприяння, повну співпрацю. Питання, які  стосуються освіти, ви правильно зазначили, це є  фундамент держави, яку ми будуємо. Дякую вам.

Іонова Марія Миколаївна, будь ласка.

 

 

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу! Я вітаю, звичайно, зовнішню зміну проведення нашої Погоджувальної ради. Але, дійсно, продовжуючи думку мого колеги, я хочу сказати, що змістовно ми, на жаль, нічого не змінили. І ми бачимо це по відсутності і по безвідповідальній такій неповазі від наших колег, які дійсно саме приймають рішення.

Тому від нашого комітету ми просто бачимо, що процес прийняття законопроекту 4696 заблокований. Ми, принаймні, можемо прийняти законопроект від імені всіх членів Комітету з питань європейської інтеграції  2046а, і у вас набагато зменшиться  кількість законопроектів, тому що вони не будуть відповідати міжнародному європейському праву.

Деякому так званому міжнародному експерту, керівнику однієї із фракцій, я хотіла б нагадати, що G20 не обговорює Україну. Це вони обговорюють, лідери країн G20, Росію, тому що Росія порушує міжнародні права і вона окупувала територію нашу. Вони утримують політв'язнів, вони утримують бранців на території Донбасу, і в Криму застосовують тортури  до кримських татар, і там зникають люди.

Також я хотіла б зазначити, що для Комітету з питань євроінтеграції ми дуже чекаємо прийняття у другому читанні по енергорегулятору, це виконання порядку денного, Угоди  про асоціацію.

І третє, це, звичайно, також пріоритет. Я думаю, що спільно з профільним комітетом, це законопроекти по реформі децентралізації. 4772, 4773, а також 4389, я, на жаль, не знайшла у порядку денному. Це  запобіжник введення в оману шляхом використання назви об'єднаних територіальних громад при реєстрації юридичних осіб.  Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Павелко Андрій Васильович.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрію Володимировичу, всі законопроекти, на яких наполягав бюджетний комітет,  зараховано. Так що дякую. Я дуже коротко.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Бакуменко Олександр Борисович, будь ласка.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Перш за все хочу привітати всіх з початком сесійного робочого тижня та маю надію, що наша законотворча робота буде плідною.

Ще щодо проекту розкладу пленарних засідань. Шановний пане Голово, хочу подякувати вам за включення до порядку денного семи законопроектів агарних. Але ми ж знаємо вже, це вже п'ятий раз, і до них не доходить справа, вони всі обговорені, всі підтримуються всіма фракціями. Тому в мене від комітету до вас велике прохання: поставити, вони в четвер всі, їх разом і вони будуть проголосовані за 2-3 години. Ці законопроекти, відповідно земельна реформа, і відповідно стосується гармонізації законодавства з ЄС, вони всі відпрацьовані. Дуже вас просимо від комітету: поставте їх в четвер, як вони  йдуть, але в першу десятку, і ми за дві години їх проголосуємо.

І тому що є ще Кубів Степан Іванович, Степане Івановичу, комітет 15 вересня в Батурині запланував дуже важливі свої комітетські слухання, два питання: земельна реформа і податки. І ми хочемо запросити і будемо запрошувати 15 вересня вас, міністра фінансів,  міністра агарної політики, Насірова, там буде широке коло людей і фахівців, і представників агарного бізнесу, великого, невеликого і всі народні депутати, щоб ми обговорили два питання фахово і не було там політичної дискусії, а була дискусія фахова міжпрофесіональна: як ми далі рухаємо ці ринки. Спасибі.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я перед тим як дати панові Олегові репліку, відреагую.

 Олександре Борисовичу,  справді, п'ять раз стояло питання, і ви пригадуєте, як ви просили мене не ставити останні блоки, бо людей в залі мало. І я пригадую, коли було в першому читанні багато тих законів. Пригадуєте? Ми одного дня їх пройшли буквально блискавично, пройшли, сім чи вісім було законопроектів.

І, Олександре Борисовичу, в мене є така пропозиція, так само, як я і говорив Данченкові,  очевидно, що якщо ми будемо знімати децентралізацію, дерегуляцію на четвер – буде теж неправильно. Давайте наперед планувати, що наступний пленарний вівторок, у вівторок, ми півдня зробимо по інформаційній технології, півдня зробимо по агарному.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Согласен абсолютно.

 

 ПАРУБІЙ А.В. Із взаємним проханням, із взаємним проханням: активізовувати депутатів (і голів фракцій, і комітети), щоб були люди присутні, щоб були рішення комітетів і готове  рішення.  

Ще раз наголошую, немає жодних інтриг, немає жодних небажань ставити, є дві ключові речі: підготовлене питання і люди в залі. Якщо ми будемо як співучасть це сприймати, не як завдання  якогось міфічного  центрального органу, якщо ми всі будемо до того відповідально  відноситися, ми зможемо  наперед планувати нашу роботу.

Наголошую ще раз, можливо, тематично цілий день буде важко робити, але по півдня ми цілком можемо блоки (5-7 питань) вносити й швидко розглядати. Тому давайте на наступний пленарний тиждень, і так само, як я говорив всім іншим, я ваш партнер, буду максимально сприяти, щоб ми могли виходити на таке рішення. Дякую вам.

Будь ласка,  Олег Березюк, репліка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Пане Голово, однією з форм боротьби з українською державою її ворогів внутрішніх і зовнішніх є дестабілізація, руйнація роботи одного з органів, у тому числі Верховної Ради. Немає підстав неучасті народного депутата  в пленарному засіданні і неучасті народного депутата керівника комітету і члена фракції чи голови фракції у роботі Погоджувальної ради. Це, насправді, порушення його функціональних обов'язків і злочин по відношенню до держави, створення штучної кризи парламенту.

Друге, прошу вас наголосити, Брюссельські домовленості, вони чомусь не виконуються щодо зміни Регламенту і роботи Верховної Ради. Кому це потрібно? Кому це потрібно, нехай вийде і скаже, що він хоче руйнацію органу, який сьогодні працює.  Дякую вам дуже.  

 

ПАРУБІЙ А.В. Я теж, пане Олеже, відреагую, будучи з вами повністю згоден. І ви знаєте, яка  була у нас сумна історія, коли тільки  включенння в порядок денний, чотири рази питання ставилося, сто причин знаходиться. Сто! Наголошую, це тільки включення в порядок денний сесії змін до Регламенту.

Я обговорював дуже довго це питання з президентом Коксом. Ми довго думали над тим, як бути з тим. Бо, дійсно, часто за гарними словами і гаслами  немає просто бажання будь-що змінювати. Я думаю, ми розпочнемо цю дискусію, і ми вийдемо на рішення.

Стосовно невідвідуваності, пане Олеже. Ви дуже правильно визначаєте: зараз робочий час кожного з учасників Погоджувальної ради. Як зараз робочий час в кожного вчителя. Зараз моя дружина викладає і веде пару. І, напевно, важко уявити, що вона посеред пари піднімається і йде собі, каже: "У мене брифінг там під стінами університету, і тому я змушена на півгодини відлучитися".

 

Але ми можемо подивитися один на одного і зрозуміти, що чомусь часто брифінг замінюється на професійну роботу. Але, пане Олеже, ви знаєте, яка проблема є – механізми впливу. Ну є в нас штрафування, робочий день, для когось воно вагоме, для когось воно смішне. Єдиний механізм, який я ще можу залучити, це публікація в "Голосі України" просто списками. Відбулось нерезультативне голосування, побачили, що немає в залі депутатів, буду публікувати в "Голосі України", щоб люди могли давати оцінку. Бо є одна велика проблема і відмінність між викладачем і депутатом: на викладача є механізм впливу, на народного депутата механізм впливу фактично майже є відсутній. Але ми повинні спільно працювати над цим, пане Олеже, я думаю, ми не дамо дестабілізувати Верховну Раду України, як би декому того не хотілося, я думаю, ми зможемо вийти на результативну і плідну нашу роботу.

Колеги, перед тим, як передати слово пану Степану, я хотів, я дам депутатам слово, хотів би ще дві речі сказати, які завтра перед нами будуть стояти дуже гостро. Одна річ – ми маємо формувати порядок денний на цілу сесію, в нас величезна кількість законопроектів, які пропонуються, поміж них є і дискусійні законопроекти, окремо є додаток, де законопроекти є без рішень комітету, окремо є додаток, де є законопроекти, щодо яких комітет вважає, що вони втратили свою актуальність. Це питання фактично буде визначати нашу філософію роботи на осінь, тому я дуже прошу по тому питанню, щоб на завтра ми змогли підготуватись, бо ми можемо ввійти в дискусію, і не проголосувавши порядок денний ми зможемо розглядати лише ті питання, які є в другому читанні. Такий є Регламент, така є форма. Тому я прошу по тому питанню особливо підготуватись.

І ще одне, у мене до вас є питання, щоб порадитись. Багато голів комітетів звернулися з проханням, щоб у середу дати більше часу на роботу комітетів, це була наша практика, яка використовувалась фактично кожного початку сезону, коли велика кількість комітетів, законопроектів, і прохання, щоб у середу зробити повний день комітетів. Окрім того, не буду приховувати, не буду приховувати: велика кількість депутатів їде в Криницю,  це теж є правда. І Криниця - якраз головні панелі будуть відбуватися в середу. І це теж є реальність, яка є перед нами,  важливий міжнародний захід.

І тому, якщо буде ваша згода, я завтра буду пропонувати постанову, щоб у середу зробити повний день в комітетах без півдня пленарного. Якщо буде загальна згода, ми це проголосуємо, не буде згоди – не проголосуємо. Я тільки хотів би, щоб ви це питання проговорили наперед, щоб завтра голови фракцій, можливо, голови комітетів дали просто мені сигнал: готово, не готово. І відповідно ми його поставимо або не поставимо в порядок денний. Це ті речі, щодо яких я хотів би до вас звернутися з проханням проаналізувати до завтра. Дякую вам.

І зараз, пане Степане, у нас ще є депутати Дерев'янко і Пташник, по одній хвилині, а потім вам відповідь. По піврепліки, так? Добре, тоді по одній репліці, і потім вам. Будь ласка, Дерев'янко.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, крім питань зниження соціальної напруги, тих законопроектів, які стосуються тарифів, ми пропонуємо розглянути питання в частині децентралізації, в частині дерегуляції. Кілька законопроектів, які не ввійшли в той пакет, який на четвер ми сьогодні  маємо намір розглядати.

Зокрема це законопроект 4355, який профільним комітетом був розглянутий. Це землі поза межами населених пунктів для об'єднаних територіальних громад. Хочу зразу застерегти тих критиків, хто вважає, що ОТГ зможуть ці землі – десь розпорядитися ними без конкурсів, без тендерів, без аукціонів,  це неможливо. Ми ухвалили відповідний Закон про електронні торги, і тільки через електронні торги це буде робитися. Законопроект 4208, це законопроект, який дає можливість врятувати сільські ради, які не мають сьогодні фінансування, і з районних бюджетів їх підтримати. Прошу це також підтримати. Законопроект 4390, законопроект 2473. Прошу ці законопроекти підтримати.  Це все, що я хотів сказати.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Вікторія Пташник, будь ласка. Треба карточку, бачите. Все складно.

 

ПТАШНИК В.Ю. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що день децентралізації ми планували з вами провести ще наприкінці минулої сесії. Але, на превеликий жаль, тоді парламент провалив цей день. І ми не спромоглися не те що розглянути законопроекти по децентралізації в першому читанні, а ми навіть не включили їх в порядок денний сесії.

Тому, Андрію Володимировичу, я хочу вас попросити взяти під ваш особистий контроль проведення такого дня. І звернутися до голів фракцій з тим, щоби забезпечити присутність та уважність ваших народних депутатів в четвер, тому що очевидно, що це надзвичайно важливі законопроекти.

І окремо хочу звернути увагу на законопроекти 4772, 4773, які потребують не просто повернення до розгляду, бо вони не були включені в порядок минулої сесії, а вони мають пакетом бути включені разом зараз в наш порядок денний, і ми на цьому тижні маємо голосувати їх в першому читанні. Це те, про що зараз…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Шановні колеги, ми вже вийшли за регламент повністю, тому максимально стисло говоріть.

30 секунд, будь ласка.

 

ПТАШНИК В.Ю. Це законопроекти про які зараз запитують представники органів місцевого самоврядування і чекають  на їх прийняття.

І окремо я хочу наголосити на необхідності прийняття законопроекту 4389, тому що наша з вами задача як держави забезпечити неможливість введення в оману будь-кого, бо зараз реєструються юридичні особи, їх називають "об'єднана територіальна громада" і таким чином намагаються вводити наших громадян в оману. Давайте, будь ласка, на це реагувати, розглядати.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Будь ласка, Папієв. Прошу.

 

ПАПІЄВ М.М.  Дякую.

Шановний пане Голово! Справа в тому, що ви от щойно зауважили, що при формуванні порядку денного сесії треба врахувати пропозиції комітетів, які втратили актуальність. Покажіть, будь ласка, мені в Регламенті Верховної Ради України такі повноваження комітетів, як визначити, що той чи інший закон втратив актуальність. Я просив би, щоб ми все ж таки при формуванні порядку денного дотримувалися Регламенту, а не якихось доцільностей. Тому що уявити собі, що, наприклад, законопроект 1021, про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін, втратив актуальність, це абсолютний нонсенс. Або законопроект 3793, стосовно підвищення соціальних стандартів, що він втратив актуальність, це є нонсенс.

Давайте ми зробимо чітко по закону. Ті законопроекти, які зареєстровані в Верховній Раді України, вони мають…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.

 

ПАПІЄВ М.М. Вони мають автоматично бути внесені до порядку денного цієї сесії. І не будемо займатися якимось сепараціями і іншою не дуже схожою на законотворчу роботу діяльністю. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, пане Степане. Якщо буде трішки довше хвилини, я думаю, ніхто не буде заперечувати, бо звучав ряд запитань власне до уряду. Пане Степане, будь ласка.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Керівники фракцій, депутати! Дійсно, сьогодні, я вважаю, була конструктивна розмова. Вона була менш емоційна, а більш прагматична. І це дуже добре. Я постарався протягом виступів, які мали депутати, об'єднати в чотири блоки причин, розуміючи процеси прийняття законів, що нам потрібно продовжити, але в деякій мірі і покращити.

Перше. Майданчиком дискусій повинен бути комітет Верховної Ради. На майданчику дискусій треба вимагати не тільки міністрів, а вимагати міністрів заступників, особливо професійних людей, які вміють і знають, що написано в законі.

Друге. Про що говорив Андрій Володимирович, Голова Верховної Ради, це питання консультацій, які треба проводити до зустрічі, а не затягувати в кут відповідні речі публічні і дискусії в плані прямого ефіру телебачення. Бо дискусії бувають дуже неприємні деколи професійні.

Третій аспект. Кожен закон, про що я сьогодні чув, тягне за собою кошти. Я прикинув пропозиції виступаючих, розуміючи структуру бюджету. І я сьогодні нарахував, 400 мільярдів гривень треба збільшити видаткову частину бюджету, щоб зняти сьогодні всі позиції, які сьогодні звучали в цій тільки залі. Це сім відсотків, це обороноздатність, інші позиції.

І останнє, найцікавіше і найкраще. Кожна фракція, політична сила має експертну раду, де вузькоспеціалізовані спеціалісти і юристи, які можуть продискутувати якість закону. Якщо ці чотири чинники буде використано, повірте, закон буде прийнятий, запобіжники ризику будуть мінімальні.

Тепер другий блок по депутатах. Що говорили пан Андрієвський і пані Ледовських абсолютно по Мінфіну і по держслужбі, це реально співпрацювати і вирішити питання. Коли ми говоримо по Пашинському як керівнику відносно "оборонки", ми всі прекрасно розуміємо, що спецфонд – 50 мільярдів не проголосовано, тому що у Верховній Раді не прийнятий закон. І формування видаткової частини 20 відсотків і, дійсно, спецконфіскат треба проголосувати, коли ми всі говоримо про те, що йде війна.

Про "Укргазвидобування", пані Бєлькова,  це питання регламентується не тільки ліцензіями, а правилами, щоб менше було чиновників, які вирішують практично віч-на-віч, а треба робити прийняття багатьох рішень, використовуючи  ІТ-технології.

Пан Немиря Григорій Михайлович говорив про внутрішньо переміщених осіб,  четверте місце, там ми враховували  ці позиції в бюджеті. Чи вдасться  таку суму, яку  хочеться, чи вдасться таку суму максимально оптимізувати - про внутрішнє переміщення, але за внутрішнім переміщенням ще стоїть житло, освіта і ще цілий ряд, це питання складне, але його потрібно вирішувати, це дійсно важливо. І форма бюджету використання для нас це є нова. І ми зараз, декілька нарад я особисто проходив, по фірмі "Ліон",  наприклад, по воді питній  Луганська, Донецька, по ряду інших. Питання  тягнеться  8 місяців. Богу дякувати, ми його зараз закрили.

По  зґвалтуванню  дівчинки, по  Міністерству внутрішніх справ, Службі  безпеки, уряду  і Президенту, я думаю, я як Представник Президента  передам, і це не так, що не було воно… Я знаю, що була проведена нарада. Я знаю, що сьогодні Аваков, і відповідно прозвітували про дії, які вони робили, включаючи телеканал "Інтер". Я знаю, що Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у той же день  зібрав  відповідну нараду. Ну, але це  питання, які треба зробити, хто, що - і результат має бути розслідуваний  даної  позиції.

Відносно, пана Галасюка, який говорив про експорт деревини, хочу сказати, що коли ми  прийняли цей закон, все, що було,  якісна деревина,  90 відсотків перейшло в дрова, тобто бюджет недоотримує велику суму коштів. Я особисто, і  ви  знаєте, пані Микольська,  і ви як голова комітету проводили  4 зустрічі щодо даного законопроекту. Позиція уряду, враховано всі зовнішні, внутрішні  чинники, є сформована і  вона  є абсолютно реальна для прийняття відповідно у Верховній Раді.

Пані Денісова говорила про фонди соціальні і соціального страхування. Так,  ця проблема тягнеться два роки, дискусії. Але ми говоримо про  4 фонди, і підписання угоди  між  профспілками, роботодавцями, Прем'єр-міністром і Кабінетом Міністрів зніме багато питань, про які ми говорили. 

Палатний Артур - про питання  ДЮСШ і фінансування. Так, це питання актуальне. І я вважаю, що питання спорту це не тільки питання Олімпійських ігор. Це питання здоров'я наших дітей, це питання фахового виховання не тільки спортсменів, а й фізкультурників,  і це питання взагалі здоров'я нації, його потрібно виховувати. Коли ми говоримо про ці 30 тисяч учнів, я теж  розумію, що це тягне за собою кошти, але ми повинні працювати з тим.

По питанню Ніни Петрівни Южаніної. Передусім, Ніно Петрівно, у зв'язку з відрядженням хочу вибачитися, що я  не міг  прибути до вас, але хочу сказати, що завдяки пані Южаніній і  Міністерству фінансів вдалося в Законі 3357 збалансувати 80-90 відсотків спільних позицій щодо податкового врегулювання  принципів в 2017, 18-му, 19-му році. Тут принципове питання, якщо ми хочемо залучити інвестиції, то правила гри повинні  бути збалансовані незміною податкового законодавства хоча би  на 3, на 5 років. Якщо ми кожен рік міняємо правила, і тут я абсолютно комітет підтримую і тішуся, що Міністерство фінансів з комітетом знайшли спільні позиції.

По пані Оксані Корчинській, лікування хворих і виконання розпорядження. Я знаю ту проблему, але не можу відповісти конкретно,  але  я знаю одне, що зміна виконуючого обов'язки міністра і призначення минулого  тижня заступників дозволить  врегулювати ці  критичні точки по охороні здоров'я. І  я думаю, що після наради, Андрію Володимировичу, я зустрінуся з пані Корчинською і конкретно сьогодні постараюся закінчити відповідь на це питання.

Я дякую пану Данченку за позицію щодо ІТ-індустрії і цифрової індустрії. Хочу сказати, що те, що ми включені в євро, можливість використання по цифровій індустрії коштів донорства, повторюю, донорства і не тільки донорства, це є дуже важливо, це перспектива України.

Про публічні фінанси, що говорив Єгор Соболєв, ми  підтримуємо. Це є не тільки декларація, це позиція Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

 

 ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Відшкодування по субсидії.

 

 КУБІВ С.І. Відшкодування по субсидіях і по питаннях структури субсидій і монетизації субсидій. Це питання, я знаю, розглядалося паном Андрієм Ревою. І до представлення бюджету  2017 року у Верховну Раду це питання  повинно бути сформоване як виконане. На даний момент ще  йде дискусія. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую.

Шановні колеги, у нас, за традицією, на Погоджувальній раді присутній представник громадськості. Якщо не буде заперечень, одну хвилинку, дати йому слово  від  Реанімаційного пакету реформ.

 Міський Вадим Васильович, одну хвилинку, якщо не будуть заперечувати члени Погоджувальної ради.  Будь ласка.

 

МІСЬКИЙ В.В. Дякую, Андрію Володимировичу.  Дякую, шановні колеги. Реанімаційний  пакет реформ  вітає ідею провести в цей четвер день децентралізації і день дерегуляції. І, насправді, найпершим пріоритетом нашим є два законопроекти - 4772 і 4773, і до яких потрібно повернутися до    розгляду, включити їх і ухвалити рішення. Завдяки цим двом законопроектам  близько 100 об'єднаних територіальних громад  додаткових можуть з'явитися вже  цього року, це просто розблоковує можливість до їх створення.

Другий важливий пріоритет – це ринок електроенергії (4493),  також знаходиться  в порядку денному на  четвер.

І пакет законопроектів, які підтримує і уряд, по дерегуляції, про банкрутство, про скасування печаток, про спрощення ліцензійних процедур в зовнішньоекономічній діяльності. Ми також виступаємо за  ці законопроекти    і просимо розглянути, і позитивно схвалити, це наш "doing business". Спасибі.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Шановні колеги, просять ще репліку, ну  ми вже і так перейшли через регламент на півгодини і планували собі дві години.

В мене одне є прохання до вас. Голови комітетів, я хотів би більше чути, власне, ваш голос і вашу участь в процесі підготовки і прийняття  рішення. Наголошую ще раз: не формальне рішення комітету, а, власне, підготовка і проведення рішення.  Я переконаний, що всі ті, хто планують  внести хаос  в наш зал і дестабілізувати наш парламент, не будуть мати  жодного успіху.

 І я дуже переконаний, що ми зможемо організувати системну плідну роботу найвищого законодавчого органу держави, і я переконаний, що ми в цьому завданні і в цій цілі, будемо йти плече до плеча. І завтра о 10-й ранку розпочинаємо нашу роботу.

Дякую вам за участь у засіданні. До завтра. Всього найкращого.