Стенограма пленарного засідання

04 березня 2014
 

ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ (продовження)

Сесійний зал Верховної Ради України

04 березня 2014 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ТУРЧИНОВ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу сідати і підготуватись до реєстрації. Включіть систему "Рада". Прошу провести реєстрацію.

10:02:59

В залі зареєструвалося 288 народних депутатів.

Ми розпочинаємо наше засідання.

Шановні колеги! За традицією я хочу привітати наших колег, у яких сьогодні день народження. Це Гелевея Олега Івановича і Мартинюка Сергія Васильовича. (Оплески)

Прошу заслухати оголошення. Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народних депутатів України Клюєва Сергія Петровича і Наконечного Володимира Леонтійовича із складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні колеги! Зараз у представників депутатських фракцій і груп буде можливість записатись на виступ і виступити. Я би хотів дуже коротенько ваш проінформувати.

Незаважаючи на агресивні дії Збройних сил Російської Федерації, ми з вами повертаємо стабільність в Україну. Крім Кабінету Міністрів, який приступив до виконання своїх обов'язків, ми відновлюємо місцеві адміністрації. І в більшості областей вони уже працюють в нормальному режимі. Найближчим часом, я переконаний, вся виконавча вертикаль буде ефективно функціонувати в нашій країні.

У той же час, мабуть, всі знають, що сьогодні вночі під час засідання Ради Безпеки ООН представник Російської Федерації заявив, що Російська Федерація ввела війська, або збирається ввести, бо вони ще з цим не визначилися, а що саме цікаве, що це робиться за зверненням громадянина України Януковича.

Я хочу сказати, шановні колеги, і Верховна Рада, безумовно, це підтримує, що відповідно до Конституції України і українського законодавства тільки Верховна Рада, і лише Верховна Рада, може приймати рішення в разі потреби щодо введення іноземних військ на свою територію. Це виключно компетенція парламенту. І жодна провокація не може застосовуватися під прикриттям заяви будь-якого громадянина, навіть екс-президента.

У той же час Генеральна прокуратура проводить слідство щодо масових вбивств в Україні. І одним із головних фігурантів у цих справах є екс-президент України Янукович. Саме тому Генеральна прокуратура буде звертатися до Російської Федерації, де зараз знаходиться екс-президент, з вимогою екстрадиції його до нашої країни, де буде забезпечений чесний і неупереджений суд.

Для швидкого зняття напруги, яка сьогодні виникла в Автономній Республіці Крим, Російська Федерація повинна негайно повернути підрозділи своїх Збройних сил, Чорноморського Флоту у місця постійної дислокації, вивести з Автономії всі свої військові підрозділи, припинити втручання у внутрішні справи нашої країни, а видача Україні Януковича сприяла би пришвидшенню і нормалізації двосторонніх стосунків наших країн.

Шановні колеги, коли ви не заперечуєте, я би пропонував цю пропозицію оформити заявою Верховної Ради, яка би стосувалася чіткого підкреслення виключної компетенції парламенту щодо введення іноземних військ на територію і щодо нормалізації ситуації, яка пов'язана з виведенням військових з території України. Немає заперечення, оформити це заявою, парламент? Немає. Є пропозиція підтримати голосуванням?

Прошу голосувати. Прошу включити систему "Рада".

 

10:08:20

За-239

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, перед тим як прийняти рішення щодо порядку денного нашого сьогоднішнього засідання, я би просив записатися від фракцій, депутатських груп на виступи. Будь ласка, включіть систему "Рада" для проведення запису.

Шановні колеги, від фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок. Будь ласка.

 

10:09:14

ТЯГНИБОК О.Я.

Шановне товариство, Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Напевно, ще ніколи в історії незалежної України ми не мали такої згуртованої і змобілізованої єдиної нації. Весь український народ незалежно від території проживання сьогодні є єдиний в розумінні тих процесів, які відбуваються в Україні, які відбуваються в Криму, і готовий до кінця захищати свою Вітчизну.

Україні оголосили війну, і українці гідно сприйняли цей виклик. Очевидно, що план розв'язання війни проти України  готувався заздалегідь. Росія проти України і раніше вела інформаційну війну, енергетичну війну, економічну, гуманітарну, релігійну. Путін був впевнений, що після закінчення Олімпіади в Сочі він зможе спокійно заволодіти Україною, проведе собі такий бліц-криг. Тим більше, що реальний стан обороноздатності нашої держави бажає кращого.

Протягом останніх років цілеспрямовано українське військо руйнувалося. Руйнувалося воно і щодо кадрового складу, руйнувалося воно щодо і забезпеченням відповідними засобами захисту і озброєння.

На сьогодні план Путіна, і це вже є абсолютно очевидно, і це спостерігає весь світ, зазнає краху. В Україні українці не біжать з простертими обіймами назустріч окупанту. А навпаки: ми сьогодні пишаємося десятками тисяч українців, які виходять під воєнкомати  і готові добровольцями записуватися до війська.

Ми сьогодні пишаємося тими цивільними, які виходять проти російських військових, виходять з голими руками, не озброєними. Ми сьогодні пишаємося тими військовослужбовцями в Криму: моряками, морськими піхотинцями, - які не піддаються на спокуси отаких собі новітніх зрадників, новітніх полковників…., як оцей колишній адмірал Березовський, і навпаки, співають славень Україні і присягають на вірність українській державі.

Ми сьогодні пишаємося членами родин військовослужбовців в Криму, їхніми батьками, які розуміють призначення своїх батьків, які розуміють призначення своїх дітей і підтримують сьогодні українських військовослужбовців. Ми сьогодні пишаємося нашим представником в Організації Об'єднаних Націй паном Сергєєвим, який вчора блискуче,  блискуче учора на засіданні Ради безпеки ООН захистив Україну, захистив українські позиції, захистив українську мову.

Плани Москви, товариство, є зрозумілими.  Перше. Москва взяла на себе роль жандарма. І те, що вони хочуть зробити зараз в Україні, - це шляхом шантажу вони хочуть вирішити свої стратегічні питання, на які нам ні в якому випадку не можна піддаватися. Вони хочуть, щоби врешті-решт в Україні погодилися на федералізацію. Вони хочуть, щоби в Україні забезпечили подвійне громадянство. Вони хочуть, щоб в Україні ввели другу державну мову. Вони хочуть забезпечити гарантоване довічне перебування на території України своїх Збройних сил.

Нам ні в якому випадку не можна піддаватися на подібні провокації. Сьогодні ми  маємо бути єдиною нацією. Сьогодні ми маємо бути всі згуртованими. Сьогодні ми маємо відбити всі ці нападки.

Саме через те Всеукраїнське об'єднання "Свобода" не буде протягом часу протистояння з Москвою акцентувати своєї уваги на можливих провокаціях, які можуть відбуватися тут, в залі, в тому числі і в мовному питанні. Ми не будемо піддаватися на ці провокації, ми не будемо реагувати, але ми сподіваємося на відповідне розуміння і патріотизм так само усіх народних депутатів України. Ми хочемо нагадати, що не можна спекулювати конституційними базовими принципами: принципом державної української мови, принципом невтрати можливої подвійного громадянства, принципом забезпечення унітарності української держави.

І я хочу закликати усіх. Ми маємо бути готовими захищати нашу Вітчизну, ми маємо бути готовими у випадку реальної військової інтервенції стати на бій з ворогом і перемогти. Жодного клаптика української землі не здамо. Ми обов’язково переможемо. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається від фракції Комуністичної партії  Адаму Мартинюку.

 

10:14:35

МАРТИНЮК А.І.

Шановні виборці, шановні колеги, я думаю, що сьогодні у кожного громадянина нашої держави біль і неспокій на серці. Такої тривоги, такого неспокою не мала наша незалежна держава ніколи. І ми як парламент, кожна з наших політичних сил повинні все зробити мудро і виважено для того, щоб в Україні панував спокій, щоб в Україні панував мир і кожен громадянин відчував захищеність від нової влади.

Користуючись нагодою, ще раз і ще раз наголошую: Комуністична партія, наша фракція послідовно і наполегливо виступає за збереження територіальної цілісності і єдності нашої держави. Для того, щоб забезпечити це не на словах, а насправді, ми вважаємо, що потрібно було б здійснити цілий ряд першочергових кроків, мета яких - заспокоїти суспільство і гарантувати усім складовим частинам України, що до всіх влада, держава відноситься однаково і з повагою.

По-перше, ми сподіваємось, що потрібно звернутися до Голови Верховної Ради, виконуючого обов'язки Президента, щоб він обов'язково ветував Закон "Про мови", щоб він офіційно оголосив про це. Краще ми будемо розмовляти двома мовами: українською і рідною мовою того населення, яке вважає її рідною, - ніж буде мова куль і снарядів. Я думаю, кожен з цим погодиться.

Друге, ми повинні все зробити для того, що Крим нехай собі поглиблює автономію, хоча, якщо уважно прочитати нині діючу Конституцію Криму, яку приймала Верховна Рада, то там автономії достатньо, головне - щоб вміло нею користуватися. Але це будь-яке поглиблення автономії, ми виступаємо за те, щоб воно поглиблювалося і вирішувалося в рамках лише України, і ніякої іншої держави.

По-третє, ми повинні висловити гарантії східним і іншим областям про те, що їхні національні, культурні особливості і цінності будуть обов’язково дотримані в Українській державі. Заспокоїти, і не просто заспокоїти, а гарантувати, що кожна територія нашої України повинна бути гарантована від будь-яких перекосів.

Четверте. Напевно, якщо не зовсім ліквідувати, а ми пропонуємо, щоб зовсім ліквідувати таку владу, як губернатори, то давайте ми підемо на той шлях: якщо обираємо мерів, то давайте будемо обирати, нехай територія обирає собі губернаторів. І нехай вони несуть перед центральною владою відповідальність, а не тих, кого центральна влада інколи нав’язує тому чи іншому регіону. Я, я думаю, таким чином буде набагато краще.

І ще один, надзвичайно важливий пункт. Ми з вами зобов’язані зробити все для того, щоб врегулювати конфлікт, який назріває в тому числі і в Криму. Ми повинні всі усвідомити, що ні одна, ні друга частина суспільства не повинна закликати на нашу територію тих чи інших військ. Ми повинні усвідомити, що якщо на території України будуть війська інших держав, то горітиме наша хата, то полум’я війни буде на нашій території, що ті чи інші держави будуть вирішувати свої інтереси тут. І тому потрібно дипломатичною мовою вести розмову про  те, щоб, дійсно, сьогодні врегулювати будь-які конфлікти, а найголовніше - заспокоїти суспільство і зберегти цілісність нашої держави. Це, на наш погляд, найголовніші і першочергові заходи, які ми повинні здійснити спільно для заспокоєння суспільства.

І те, що особливо пече і болить для прихильників нашої Комуністичної партії, для тих виборців, які віддали за нас голоси. Я хотів би нагадати і прочитати, шановні колеги, Резолюцію Європарламенту, 27 лютого прийняту. 12 пункт говорить, наголошує, що народ України, лише він має вільно і  без зовнішнього втручання приймати рішення щодо геополітичної орієнтації країни;  закликає тимчасову владу гарантувати всім демократичним, політичним силам їхні демократичні права; засуджує напад  та знищення головного офісу Комуністичної партії та спроби заборони Комуністичної партії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

МАРТИНЮК А.І. … ще раз засуджує напад на знищення головного офісу Комуністичної партії та  спроби заборони Комуністичної партії та інших партій. До того часу, поки не буде  звільнений наш офіс, до того часу поки  не припиняться переслідування комуністів, фракція комуністів не буде  голосувати у Верховній Раді. Така, на жаль, реальність.  Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, від фракції "Батьківщина" Микола Томенко, будь ласка.

 

10:20:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хотів би від імені нашої фракції і, думаю, від парламенту подякувати нашим громадянам, які в сьогоднішній непростій  ситуації виявилися мудрішими, виваженішими, відповідальнішими, чим всі політики разом взяті.

Сьогодні наші громадяни  дуже чітко розуміють ситуацію в Україні, і чи то в Криму, я маю на увазі дружин наших військовослужбовців чи тих людей, які вболівають за єдність України, сьогодні роблять більше,  чим ми і влада разом взята. Саме вони сьогодні захищають територіальну  цілісність єдність країни.

І, я думаю, ми мусимо  і нашим військовослужбовцям,  і їхнім родинам, і всім громадянам України, які російською, українською, кримськотатарською мовою говорять, мовою незалежності України, мовою територіальної  цілісності і мовою поваги до нашої Української держави, подяка вам  глибока від нашої фракції і від українського парламенту.

Натомість хотів би звернути увагу політиків, громадських діячів, журналістів, які на сьогоднішній день, на щастя, їх не так багато, вирішили, що є     унікальна можливість робити піар на війні. Моє прохання, друзі: на війні піар не треба робити - треба захищати людей і захищати країну.

Я принагідно вдячний  керівникам всіх засобів масової інформації, які сьогодні координовано і чітко захищають нашу територіальну цілісність, наші інтереси. Як ви побачите, сьогодні канали в єдиній символіці на тлі Державного прапора фіксують, що вони за єдину Україні, "за единую страну". І це приклад всім нам, як треба в непростій ситуації домовлятися і спільно діяти.

Наступна теза,  надзвичайно важлива. я мусив би сказати, що дуже багато наших українців, які живуть сьогодні в Росії, чи багато громадян Росії розуміють непросту ситуацію і вони разом з нами, і займають чітку позицію. Мені дуже подобається ця, можливо, небагатослівна теза, яку сьогодні пишуть і росіяни в Росії, і українці в Росії до тих людей, які сподіваються, що Путін їх від чогось врятує. Ця теза звучить уже просто, що вы не будете разговаривать на русском, вы будете молчать на русском, якщо Путін буде керувати ще в Україні, не дай Бог. Тому я хотів би всім, хто живе ілюзіями про те, що хто тут принесе спасіння в Україну, щоби прекрасно розуміли і подивилися на ситуацію в Росії, і порадилися з журналістами чи тими людьми, які живуть в Росії, яке щастя в них там є, особливо після Корумпіади в Сочі.

Наступна  теза. Мене непокоїть, що сьогодні в переговорному процесі і серед експертів і міжнародних появилися тези про те, що, мовляв, Україна  повинна піти на ідею федералізації. Друзі, я хочу оприлюднити вам результати останнього соціологічного дослідження і сказав, щоб ми в непростій ситуації не пішли, не дай Бог, хибним, неправильним шляхом. Опитування проведено два тижні назад: 70 відсотків українських громадян – за унітарну децентралізовану державу, ідею федерації підтримують лише 17 відсотків, із них жоден регіон… схід підтримує федерацію – 29 відсотків, південь – 25,  захід – 9, центр – 5. Прихильники, увага, Партії регіонів за те, щоб Україна була унітарною децентралізованою державою, - 57 відсотків. Прихильники Комуністичної партії за те, щоби Україна була унітарною децентралізованою державою, - 56 відсотків. У нас немає проблеми федеративної держави. В нас є проблема місцевого самоврядування. В нас є проблема економічної свободи регіонів. В нас є проблема децентралізації бюджету. В нас є проблема свободи територіальних громад, бо людина живе в селищі, в селі і в місті - і вона не хоче, щоб який-небудь  авторитет  кримінальний по кличці "Гоблін" розповідав, що треба Криму. І громада, я думаю, Криму так само не  хоче, щоб голова Верховної Ради Константинов повертав борги російським банкам територією Криму.

Ми повинні чутко сказати і мешканцям Криму, і областям Східної і Південної України, що ми зробимо все, щоби рішення приймалися місцевою громадою, і бюджетні кошти так само  розподілялися з урахуванням місцевої громади, а не царків на рівні областей чи рівні України. Тому, друзі, ніякої федерації. Широке місцеве самоврядування, свобода кожної людини,  свобода мови, віросповідань і світогляду! Тільки так ми збережемо Україну. Тільки так ми будемо жити в великій Україні, якою  гордимося.

Слава єдиній неподільній Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції "УДАР" Ірина Геращенко, будь ласка.

 

10:25:40

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі кримчани! Дозвольте, в першу чергу, кожному із вас подякувати за те, що в ці дні ви живим щитом відстояли незалежність України. І треба віддати належне, що ви для цього зробили набагато більше, ніж ми, політики, в тому числі і депутати Верховної Ради. Тут ми маємо бути самокритичними.

Ми також маємо подякувати, дійсно, українській армії, яка відновила честь офіцера, і про це сьогодні потрібно говорити.

І тому пропозиції від нашої фракції сьогодні наступні.

Перше. Держава, дійсно, завинила перед українською армією, і ми просимо Голову Верховної Ради сьогодні дати доручення бюджетному комітету передивитися цей злиденний український бюджет, але всі ці статі видатків, які можуть бути направлені на фінансування української армії, знайти, щоби підняти це фінансування.

Також ми маємо конкретну пропозицію, щоби звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до Постанови Кабміну, що визначає місцевість учасників бойових дій. Наші хлопці в Криму ці дні були учасниками бойових дій, і вони мають всі – всі військові, що служать в Криму у всіх цих гарнізонах – отримати відповідний статус. Їм має бути зараховано один день за три служіння, і вони мають отримати  терміново всі відповідні соціальні і фінансові гарантії.

Третє. Ми звертаємося до спікера Верховної Ради України з проханням. Ми апелювали до наших колег з більшості їхати разом до Криму, щоб не нашкодити, якщо там будуть тільки представники тих політичних сил, які, можливо, сьогодні би… Якщо ми прийдемо одні, викличемо не ту реакцію. А їхати разом до Криму, щоб пояснювати позицію, пояснювати кримчанам, наскільки важливим для нас є Крим і вирішення його проблем. Не виходить це так – давайте, будь ласка, зробимо розпорядження Верховної Ради України, делегуємо туди спеціальні делегації. Такі спільні, від членів усіх фракцій, щоб ми їхали туди і працювали.

Так само ми хочемо звернутися до Червоного Хреста, і українського, міжнародного, з вимогою і з проханням, щоб більш активно виконувала ця важлива міжнародна організація свої функції і вчасно доставляла ту гуманітарну допомогу, якої сьогодні потребують наші військові.

Наша фракція офіційно звертається до всіх кримчан, особливо до військових, які б хотіли сьогодні вивезти свої родини. Ми готові прийняти їх у Києві, Дніпропетровську, Івано-Франківську, на Тернопільщині, на Львівщині, щоб ви були переконані, що ваші родини у безпеці. Якщо є таке бажання, щоб ви знали, що Київ з вами.

Я вважаю, що коли сьогодні ми показуємо таке об'єднання, дорогі колеги, навколо теми Криму, ми так само чесно маємо говорити про те, що ми з вами переможемо ось цю "гідру", яка намагається сьогодні зруйнувати незалежну Україну. Якщо ми будемо чесними у кадровій політиці, наша партія вимагає люстрації не за ідеологічною чи партійною ознакою, не за тим, хто до якої партії належить, а виключно за тим, чи ця людина робила злочини проти України і українського суспільства, чи ні.

Ми дуже раді, що нова влада, і ви, зокрема, дорогий спікере, вмієте виправляти наші спільні помилки так швидко, зокрема по мовному закону. І ми просимо сьогодні виправити помилку - і як виконуючий обов'язкіи Президента України скасувати Указ про призначення пана Болотських губернатором Луганської області. Ця людина причетна до "Антимайдану", де вбивали наших хлопців. Вчора помер ще один хлопець, 26 років, якого забили тітушки в наметах, які ставив цей Болотських. Що ми робимо?! І питання не в тому, до якої хто політичної сили належить, а в тому, чи готова ця людина бути вірним сином України, чи він пристосуванець. Ми не маємо права жодного пристосуванця, жодного корупціонера приводити до влади. Це дуже серйозно, і ми будемо відстоювати таку позицію.

І також остання пропозиція. Дуже правильно, що ви запропонували, пане Голово, зробити цю заяву від Верховної Ради відносно того, що наша Верховна Рада спільним рішенням конституційним ніколи не давала і не дасть згоди на введення іноземних військ в Україну. Але ми так само апелюємо вже кілька днів відносно того, що ми  не маємо права робити вигляд, що ми не чули ганебних рішень російського парламенту.

І ми повинні зробити заяви до Держдуми Росії і Російської Федерації від українського парламенту, в якому, по-перше, чесно назвати те, що відбулося, що ми засуджуємо такі рішення. Коли наші сусіди приймають одноосібне рішення про початок війни, очевидно тому, що жоден російський політик своїх дітей в ту армію не збираються посилати і вбивати українців.

Друге питання. Ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Друге питання. Ми маємо офіційний орган – україно-російську міжпарламентську комісію, - яка чомусь уже рік не працює. Востаннє вона мала збиратися, до речі, в жовтні минулого року в Дніпропетровську. І за пропозицією саме Держдуми Росії ця була скасована зустріч.

Ми звертаємося до спікера Верховної Ради України з проханням звернутися до Держдуми Росії, щоб терміново була зібрана ця комісія. І щоб не армія говорила, а говорили політики, під час нашого відкритого діалогу обговорили з російськими колегами всі ті питання, які намагаються там одноосібно десь вирішувати.

Дорогі друзі! Дякуємо всім, хто в цей час стоїть один до одного, плечем до плеча заради єдності України! Слава Криму і слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції Партії регіонів. Будь ласка, хто буде виступати? Будь ласка.

 

10:31:57

ДЗОЗ В.О.

Уважаемые друзья! Сегодня внимание всего мира приковано к Крыму. И я могу сказать, я сегодня прилетела с Крыма. Говорю перед всем этим залом. В Крыму все спокойно. Но я сейчас с этой трибуны передаю мнение всех крымчан. Крым всегда был последовательным сторонником целостности Украины. Крым всегда соблюдал Конституцию и законы Украины.

Крым – сложный, многонациональный регион. И с ним надо считаться, как, впрочем, и со всеми другими регионами Украины. Но сегодня многонациональный Крым объединен одной идеей. Мы против кровопролития, мы против агрессии, мы против войны в любом ее проявлении. Пуля по национальности не выбирает. Крымчане за мир. Крымчане за порядок в стране.

Но что же тогда, в чем такой высокий градус гражданского противостояния?! Да в том, чтобы крымчане и другие регионы хотят, чтобы услышали их права, их интересы, их ментальность, их историю и в том, чтобы мудро выстроили государственную региональную политику. Что касается Крыма – это конечно же интересы автономии Крыма.

Вы знаете, вот сегодня много мы говорим, делаем заявлений, мы много какие-то лозунги выбрасываем, очень спешим попиариться на крымской теме. Так вот меньше всего сегодня и самый большой дефицит в конкретных делах и в конкретных действиях.

Что я имею в виду? Сегодня, наверное, не мешало бы умной нашей Раде создать группу депутатов с разных фракций, с абсолютно с разных, и поехать в Крым. Поехать в Крым, не боясь, и вступить в диалог с крымчанами. Поехать в Керчь, поехать в Севастополь, поехать в Симферополь и послушать, чем и как взволнованы люди в Крыму.

Так вот я вам скажу, когда мы с вами, надеюсь, поедем в Керчь, вы услышите мнение керчан. Они мне сказали: Виталина, как нам быть, что нам делать, как ты дуешь какой у нас самый большой праздник – Новый год, 8 Марта или Пасха? Нет – 9 Мая. На 9 Мая мал и стар берет свечку и поднимается к Вечному огню на Митридат для того, чтобы почтить память тех героев, которые освобождали Керчь. А сегодня, говорят керчане, нам говорят, что это – оккупанты. Как мы можем с этим жить? И это надо услышать, и это надо понять, и это надо учесть, если мы хотим сшивать нашу страну и делать ее единую.

Поехали в Севастополь, они вам тоже расскажут о своем героическом прошлом.

Не побоимся, поедем в Симферополь. И я предложу вам, уважаемые коллеги, встретиться с теми матерями, которые похоронили сыновей, которые погибли здесь во время проведения Майдана. Это наши военнослужащие, солдаты с нашей армии. Они служили Украине и выполняли приказы командиров. Вы услышите, что вам скажут эти матери. Мы не побоимся встретиться  с людьми, которые действительно боятся того, что им будут стучаться радикальные элементы в дверь, пугать их детей, выводить на улицу. Есть такое мнение. Но я хочу вам сказать, уважаемые коллеги, они боятся списков. Вы скажете, что списков нет. Сейчас после этого садимся мы в машину и поедем в аэропорт, я вам покажу списки, которые висят. Это что, правильно? Это мы работаем на сшивание государства, на выработку единой гуманитарной политики в нашем государстве?! Вы встретьтесь с "Беркутом", которого признали врагом народа, а это очень мощный фактор, который сегодня бушует в регионах, и в том числе в Крыму. Не надо бояться, не надо закрывать темы, которые волнуют крымчан.

Я повторяла и повторяю: интересы крымчан всегда… Одну минуточку. Всегда нужно соблюдать. И для того, чтобы шить страну, нужно не говорить то, что сказал только что Олег Тягнибок, что "ми будемо", и пошли ваши идеалы. Мы должны слушать всех и учитывать, что ментальность Севастополя другая, чем ментальность Львова, но она есть. И до тех пор, пока мы не признаем толерантно, что ты, может быть, другой, говоришь на другом языке, ходишь в другую церковь, чтишь других героев, но ты имеешь право на эту историю, на это мнение, до тех пор наше государство не будет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

ДЗОЗ В.О. Я призываю всех работать на объединение не через слова, а через конкретные действия. Только толерантные отношения друг к другу и воспринятие истории другой половины Украины даст возможность стать Украине единой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, я думаю, що вся Верховна Рада підтримують і єднання, і толерантність у відносинах до всіх громадян України незалежно від того, де вони проживають: у Львові чи у Криму. Але, друзі, яке це відношення має до військової агресії проти України і, зокрема, введення військ до Криму? І мені здається, що ми повинні розуміти: ми все зробимо у власному домі самостійно, без будь-якої інтервенції ззовні. І от повинна також об'єднатись наша позиція, шановні колеги, які сьогодні  говорять, що вони є в опозиції. Єднання навколо України без інтервенції, без збройних сил іноземних країни. А те, що питання ми вирішимо, я думаю, більшість тут в цьому переконана. І в цьому переконаний український народ. Я дуже дякую.

Будь ласка, Анатолій Кінах, "Європейський розвиток", фракція. "Економічний розвиток", я вибачаюся.

 

10:38:40

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати,  депутатська група "Економічний розвиток".  Україна поступово на основі сконсолідованих дій суспільства держави мирним, правовим шляхом долає глибоку системну суспільно-політичну кризу. Об'єднання "Економічний розвиток" вітає нову якість в українській політиці, коли національні, політичні і економічні інтереси України є вищим пріоритетом по відношенню до поточної, особистої чи політичної кон'юнктури.

Світове співтовариство в черговий раз зрозуміло, що Україна – це миролюбна держава, яка спроможна цивілізованими, мирними методами, на основі міжнародних стандартів захищати свою гідність і територіальну цілісність. Це ще раз підкреслює істину, що свої національні інтереси, державність, територіальну цілісність, умови для розвитку забезпечують тільки ті держави, які сконсолідовані, і ті держави, які поважають свою історію, культуру, народ, забезпечують спадкоємність поколінь. І ще раз це підкреслюю істину, що над могилами не мітингують, а на могилах моляться.

Об'єднання "Економічний розвиток" вітає Збройні Сили України, підрозділи Збройних Сил правоохоронних органів в Автономній Республіці Крим за височезний рівень патріотизму, відданості Присязі і Вітчизні -Україні.

У той же час ми просимо сконцентрувати і нашу увагу, і наші дії на поточних справах, які визначають життєдіяльність держави і суспільства. Ми вітаємо рішення Кабінету Міністрів України про відновлення переговорного процесу з Європейським Союзом в питаннях Асоціації і вільної торгівлі. Ми пропонуємо не гаяти час, особливо в економічній площині, де є величезна кількість ризиків для України, максимально консолідувати зусилля Кабінету Міністрів і парламенту. В тому числі, можливо, на основі створення спільної експертної групи з тим, щоби інтеграційні процеси не перетворювали Україну у сировинний придаток, в експортера дешевої кваліфікованої робочої сили чи полігон для споживання імпорту.

Дуже важливо, і ми маємо надію, що сьогодні Верховна Рада України затвердить персональний склад Тимчасової спеціальної комісії по подальшому удосконаленню Конституції України в напрямку формування парламентсько-президентської форми державного устрою, що дасть можливість підсилити місцеві органи влади, місцевого самоврядування, делегувати державою свої повноваження на місця, разом з ресурсами, забезпечити більш ефективний контроль народу, суспільства за діяльністю влади.

Мають найпринциповіше значення ті питання, які необхідно вирішувати негайно. І  ми пропонуємо разом із урядом в максимально стислі терміни збалансувати Державний бюджет України на 2014 рік, сконцентрувати наші ресурси в пріоритетних напрямках, навести жорсткий порядок в питаннях державних закупівель по протидії корупції. У всіх державах державні закупівлі – це є дуже серйозний важіль для завантаження підприємств, які знаходяться на території держави, з точки зору їх замовлень, збереження робочих місць.

Не менш серйозні питання, які ми очікуємо і готові співпрацювати з урядом: грошово-кредитної і валютно-курсової політики. І ми чекаємо від уряду разом з Національним банком, там, де необхідно, з парламентом, чіткої програми дій відновлення доступу до ресурсів, зміцнення фінансової системи. Без цих чинників економіка не може розвиватися. Трансфертні ціноутворення, малий і середній бізнес, інноваційна політика, імпортозаміщення - це ці питання, які негайно необхідно задіяти нам в контексті розвитку України і підвищення, в першу чергу, якості життя громадян України.

Об'єднання "Економічний розвиток " закликає всіх об'єднати зусилля по виходу держави із системної кризи і створення незворотності розвитку України як європейської конкурентоспроможної держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Будь ласка, від депутатської групи "Суверенна європейська Україна" Володимир Литвин.

 

10:44:08

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово, шановні колеги! Балансування на межі війни, а зараз ми перебуваємо у такому стані, має негайно завершитися або закінчитися миром. Але для цього, очевидно, ми маємо всі виходити із простої істини, із історичних реалій, що Україна дуже гарно скроєна і, на превеликий жаль, Україна все ще погано сшита. І ця проблема відчувається у складні моменти, у моменти випробувань, які помножені на протистояння всередині країни. Цілком очевидно, що рішення Російської Федерації, яке для України є неприйнятним, воно не несе в собі і в своїй основі ставку на силу. Розрахунок робиться на наш внутрішній розбрат, на внутрішню підтримку таких дій, на людей, які можуть виконати брудні функції.

Цілком очевидно, що розрахунок робиться і на негативну реакцію щодо непродуманих, поспішних кроків, у тому числі які здійснювала Верховна Рада України, і в тому числі загалом нової влади, особливо у чутливих питаннях, про які ми багато говоримо, і жодним чином не приймаємо практичних рішень, повторюючи заклинання, думаючи, що ці закликання заспокоять людей.

Тому, цілком зрозумілим є те, що нам потрібно надзвичайними заходами навести елементарний порядок в країні, щоб люди, в тому числі в Криму, на сході і півдні України, бачили, що порядок в країні є, що є спокій, що є захищеність кожної людини. Треба заспокоїти людей, дати їм віру як мінімум.

Ми переконані, що єдність  народу – це запорука того, що силовий сценарій не буде реалізований щодо Криму і загалом щодо України. І ці дні показали, що відбулося згуртування суспільства, попри всі невдоволення, попри всі негаразди, люди хочуть миру.

Ми повинні зрозуміти ще одне: що рятувати Україну від анексії її територій і розвалу потрібно виключно в Україні, за нас цю роботу ніхто не зробить. Для цього вкрай важливо продемонструвати реалізм а кадровій роботі, про що вже говорили наші колеги, зокрема Ірина Геращенко. Припинити вакханалію, опертися на тих, хто володіє ситуацією або може нею опанувати, має підтримку людей, утримуватися від чисто партійних призначень. Неприпустимо конфліктувати на два фронти: всередині країни і разом намагатися вирішити проблему миру з Росією. Нам всім слід приймати вичерпні рішення, для того щоб не поглибити конфлікт.

Тому ми пропонуємо прийняти звернення до українського народу. Ми вже зверталися до всіх: до міжнародних організацій, до світу, - але прийняти звернення до українського народу, в якому чітко зафіксувати, що права кожної людини, особливо в таких чутливих питаннях, як мова, вірування, національне питання, вони будуть абсолютно і надалі враховані.

Друге. Шановні колеги, і в цьому зв’язку, оскільки сьогодні говорять про те, що мовна проблема, відміна Верховною Радою України Закону "Про засади  мовної політики" є одним із ключових чинників, що збурили ситуацію в Криму, і Голова Верховної Ради, виконуючий обов'язки Президента заявив, що він заветовував закон, більшість  людей не розуміє, що  таке заветував закон.

Давайте ми зараз приймемо рішення. Я просив би  спокійно  поставитись до цієї пропозиції: проголосуємо відмінити наше рішення. І одночасно утворити комісію, яка напрацює закон, і сказати, що цей закон діє, а  він практично не діє, до прийняття нового закону. Таким чином, ми знімемо…

Шановні колеги! Якщо стоїть питання про долю України і яке прийняти рішення, давайте  приймемо рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимире Михайловичу! Я прошу тоді разом з вашими колегами з профільних комітетів підготувати проект звернення до українського народу щодо стабілізації ситуації в Україні.

Що стосується Тимчасової комісії, яка повинна  терміново підготувати новий проект мовного закону. Ми сьогодні повинні якраз з цього приводу прийняти рішення.

Шановні колеги, і це дуже важливо, дійсно, до мене звернулося багато позафракційних депутатів. Я прошу, давайте дамо двом-трьом можливість виступити по три хвилини. Немає заперечень? Немає.

Будь ласка, Олег Ляшко. Потім – Микола Рудьковський. До  3 хвилин.

 

10:49:37

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, радикальна партія. Я хочу сказати, що Янукович, колишній Президент  УкраїниЮ увійде в історію України не лише як людина, яка віддавала команди вбивати людей, а й людина, яка заради того, щоб повернутися до влади, виступила зрадником: зрадила власну державу, зрадила український народ. Янукович постав в ряду  із французьким маршалом Петеном, який співпрацював з фашистами. Янукович постав в одному ряду із норвезьким диктатором Квіслінгом, який співпрацював з фашистами. Вони так само кликали фашистів для того, щоб ті окупували їхні країни.

Янукович, щоб повернутися до влади, звернувся до Путіна з проханням ввести війська в Україну. 

Це є  державна зрада. І тому я вимагаю від Генеральної прокуратури порушити проти колишнього Президента Януковича кримінальну справу за фактом державної зради, за фактом сприяння вчинення військової агресії проти незалежної української держави.

Друге. Ті події, які відбувалися впродовж останнього часу щодо України, військова агресія сусідньої, як здавалося донедавна, братньої Росії по  відношенню до України, мають змусити парламент замислитися щодо подальших наших дій. Перемир'я, яке ми сьогодні отримали внаслідок адекватних дій в середині країни, внаслідок підтримки міжнародної спільноти, це перемир'я може закінчитися будь-якої хвилини, якщо ми не будемо діяти адекватно.

Україна, зважаючи на загрози нашій територіальній цілісності і безпеці, які постали, має вирішувати питання про позаблоковий статус, точніше  ліквідацію позаблокового статусу і приєднання до НАТО. Україна має вирішувати питання про повернення ядерного статусу нашій країні, оскільки гарантії, які давалися Будапештським меморандумом 1994 року, як ми бачимо, не працюють. Україна має сьогодні звернути максимальну  увагу на підтримку армії, адже той, хто не годує свою армію, буде годувати іноземну армію.

І останнє, що я хотів сказати за браком часу. Я хочу, щоб всі в Україні зрозуміли, ми – різна країна, ми говоримо на різних мовах, у нас, можливо, різні герої, у нас різні політичні погляди, але, коли йдеться про захист  країни, коли йдеться про єдність країни, ми маємо бути всі разом, незалежно від поглядів, незалежно від політики. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Рудьковський.

 

10:52:51

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, розуміючи ту складну ситуацію, яку ми маємо сьогодні я думаю, парламент має бути конструктивний і єдиний у своїх діях і рішеннях.

І тому я пропоную, розуміючи, що багато є спекуляцій навколо звернення Віктора Януковича до Президента Російської Федерації щодо введення військ на територію України, я пропоную, розуміючи те, що згідно нової… змін до Конституції 2004 року виключно право на прийняття такого рішення є у парламенту, прошу Голову Верховної Ради підготувати сьогодні постанову і проголосувати про те, що це звернення є незаконним, недійсним і Верховна Рада постановляє, що уряд України здатен  контролювати свою ситуацію в державі самостійно. Це перше. Дезавуювати це звернення.

Друге. Я вважаю, що Верховна Рада сьогодні повинна зробити робочу групу, підготувати пакет пропозицій для кримчан, для жителів Східної України. І, в першу чергу, група народних депутатів повинна приїхати в Крим і запропонувати чіткий перелік законодавчих актів щодо обрання міського голови в місті Севастополі – раз. Друге – про те, що відміна тих змін, які ми пропонували по Закону про мови, і неповернення більше до цього питання, що люди зможуть вільно говорити російською мовою в Криму.

Друге… третє. Прийняття закону про  вільну економічну зону в Криму, що заспокоїть людей.

Четверте. Раз і назавжди прийняти рішення, що у всіх регіонах України хто хоче які пам'ятники встановлює, і лише громада приймає рішення по цих питаннях.

Я вважаю… І наступне. Ми багато говорили про те, що відбулася демократична революція народу, який переміг. Шановні колеги, Верховна Рада сьогодні повинна прийняти рішення, і уряд, щоб народ підтримав цей уряд і владу, відмінити реформу медичну, відмінити пенсійну реформу. Верховна Рада повинна відмовитися від депутатської недоторканості, зняти пільги з суддів і призначити позачергові вибори як Верховної Ради, так і місцевих органів влади. Щоб сформувалась нова влада, яка б користувалася довірою народу. Тоді може уряд і влада, Верховна Рада, спиратися на народ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Народний депутат Немілостівий. І підводимо риску під виступами. Репліку я дам можливість.

 

10:56:16

НЕМІЛОСТІВИЙ В.О.

Шановні громадяни України, шановні присутні народні депутати! Я як позафракційний депутат прошу, щоб у нас єдність, яка є зараз у залі, не була порушена, всі ті пропозиції, які є, виносити на голосування, тільки коли ми бачимо, що може і ліва, і права половина залу їх підтримати. Щоб в нас голосування відбувалося більше ніж 300 голосів і ми не провокували нові конфлікти.

По-друге. Зараз у засобах масової інформації є така позитивна інформація, що начебто міністр оборони Російської Федерації дав наказ підрозділам російським згорнутися і до 7 березня у місця дислокації повернутися. Я хочу сказати, що головна причина, чому відданий такий наказ, - це все ж таки не допомога міжнародних організацій, хоча їм велика подяка за підтримку моральну, а це єднання всієї України. Єднання і заходу, і сходу. Єднання народу, який, майже 46 мільйонів осіб, не може захопити армія, там, 10 тисяч осіб чи 100 тисяч осіб. Це була надія на те, що ці дії спровокують конфлікт між західною частиною України та східною. Це не відбулося. І тому, мабуть, політичне керівництво Росії прийняло рішення, що треба повернутися у місця дислокації. Це дуже добре.

Я хочу вам навести жахливу статистику. З офіційних джерел: загинуло 82 людини під час цієї революції. Я хочу сказати, що намагання сказати, що це була революція між сходом і заходом, не витримує критики. Бо 35 осіб з 82 загиблих - це люди, які, наприклад: з Донецького регіону – це 3 людини загинуло, з Харківського регіону – це 5 людей загинуло. В цілому 35 людей загинуло, які з Центральної і Східної України, які складають 42,7 відсотка. Це жахлива цифра, це майже половина. І це люди, які розмовляли  російською мовою  і які відстоювали свої громадянські інтереси, а не інтереси заходу чи сходу. Тому давайте підтримаємо єднання - і ніякий агресор ніколи не прийде на нашу землю.

По-третє, що я хочу запропонувати, шановні колеги: щоб негайно ми прийняли парламентом чи постанову, чи звернення до уряду. Звернутися до Міжнародного валютного  фонду, до Паризького клубу кредиторів з тим, щоб нам списали частину боргів, державних боргів, а частину реструктуризували, щоб ми мали можливість в бюджеті 2014 року майже 100 мільярдів гривень переглянути на інші нужди. Інші країни зверталися навіть не за таких складних обставин - і їм ішли назустріч. Зараз, коли заарештовані рахунки певних посадовців на Заході, зараз, коли ми маємо інформацію, що частину коштів вивезла сім'я Януковича на Схід, нам повинні піти назустріч. А там далі, нехай ці кошти забирають собі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, під час виступів називали прізвище Олега Тягнибока. Одна хвилина для репліки.

 

10:59:38

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок,  фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Користуючись правом репліки, оскільки згадувалося моє прізвище, я хочу звернутися до тих народних депутатів, які і далі намагаються тут провокувати, використовуючи мовну карту. Я вже не прошу, я вимагаю від вас: припиніть займатися тими провокаціями щодо мови, припиніть тиражувати тези путінської пропаганди, яка ллється постійно тут на Україну, яка зомбується.

Товариство, я хочу вам нагадати, тим, хто далі продовжує ці провокації, що кров і відповідальність за злочини режиму Януковича також лежить і на ваших руках, на руках тих, які його викохали і виплекали. І ви далі продовжуєте  займатися тими провокаціями. І не спекулюйте, будь ласка, на цьому. Зараз ми маємо бути єдиними і разом, одним цілим перемагати ворога. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Щодо пропозиції зробити Заяву Верховної Ради про те, що саме виключно парламент має право запрошувати іноземні війська на свою територію. Ми про це вже говорили на початку засідання і проголосували, щоб ці тези покласти в основу заяви. Тому це вже зроблено.

Колеги, є пропозиція перейти до розгляду порядку денного нашого сьогоднішнього засідання. Він у всіх у вас є на руках. Я прошу зараз сісти на свої робочі місця і проголосувати щодо включення даного порядку денного до сьогоднішнього засіданні, і розглянути саме його.

Будь ласка, включіть систему "Рада" і давайте проголосуємо.

 

11:01:45

За-252

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Перше питання дуже важливе для України. Поки у нас ведуться переговори про надання допомоги, є проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком як Агентом позичальника та Європейським Союзом як Кредитором щодо надання Україні макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 610 мільйонів євро. Пам'ятаєте це питання.

Є необхідність надати слово міністру фінансів? Нема. Ми це питання багато разів розглядали і маємо можливість його прийняти і ратифікувати цю угоду.

Шановні колеги! Прошу визначитись тоді і без обговорення прийняти це питання. Ставлю на голосування без обговорення розглянути і прийняти рішення. Прошу проголосувати.

 

11:03:01

За-279

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону № 73, назва довга, я її вже озвучував. Є необхідність її ще повторити?  Немає.

Проект Закону 0073 прошу прийняти за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:03:38

За-280

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, наступне питання, яке ми повинні розглянути разом з вами і на якому наголошували деякі виступаючі представники від фракцій і депутатських груп, - це створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Ви знаєте всі, що Верховна Рада відновила своїм рішенням конституційною кількістю голосів дію Конституції, яка була прийнята в 2004 році. Зараз діє саме цей конституційний акт. В той же час, безумовно, та діяльність і урядових структур, і Президента, і місцевих адміністрацій, яка була протягом дії Конституції, показала, що цей проект потребує доопрацювання, в тому числі і в напрямку не тільки розподілу влади між гілками, але і захисту, реального захисту наших громадян, забезпечення їхніх інтересів.

Саме тому під час Погоджувальної ради керівників депутатських фракцій і груп була внесена пропозиція створити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради  з питань підготовки законопроекту  про внесення змін до Конституції України. В цю комісію входять представники різних фракцій і груп з тим, щоб ми врахували всі пропозиції при уточненні проекту Конституції парламентсько-президентської республіки. Щоб ми врахували думку і заходу, і сходу, і центру, і півдня, і півночі.

Цей проект ви всі маєте на руках. Є необхідність його обговорювати чи можемо приймати рішення?

Є зауваження до проекту. Руслану Князевичу, будь ласка, народному депутату включіть мікрофон.

 

11:05:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Справа в тім, що в пункті сьомому не визначено строк, до якого повинна діяти ця тимчасова спеціальна комісія. Так, бачили, написано… Олександр Валентинович, я до вас звертаюсь.  Дайте можливість поговорити з Головою.

Справа в тім, що там не визначено строк дії комісії. І логічно було би, якщо це можливо, щоб строк закінчився тоді, коли буде прийняте рішення Верховною Радою в цілому щодо цього законопроекту. Бо ми не знаємо, коли зараз ми можемо вийти на якесь кінцеве рішення. Очевидно, що це буде наступна сесія згідно Конституції. Але чи це буде вересень, чи жовтень, чи листопад, не можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція, будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пропозиція: строк дії встановити - до прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції, який буде підготовлений цією тимчасовою спеціальною комісією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, шановні колеги? Немає заперечень.

До мене підходили позафракційні депутати, просять дати одну позицію членства цієї комісії і для позафракційних. Є пропозиція погодитись, а позафракційні зберуть підписи - і внесуть пропозицію щодо свого кандидата. Немає заперечень? Немає заперечень.

З урахуванням зауважень, які були озвучені народним депутатом Князевичем, і з урахуванням квоти для позафракційних прошу підтримати проект Постанови (номер 4348) про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України, прийнявши за основу і в цілому. Внесете пропозиції - ми запишемо. За основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:07:30

За-288

За – 288 голосів. Рішення прийнято.

Включіть мікрофон голові комітету, народному депутату Писаренку.

 

11:07:37

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Олександр Валентинович, я хотів ще, знаєте, що запропонувати: враховуючи те, що ми сьогодні працюємо в режимі економії бюджетних коштів, можливо, нам не робити окремий апарат, не робити окреме матеріально-технічне забезпечення цієї комісії. Ми готові Комітетом з питань правової політики забезпечити роботу цієї комісії, задля того щоб ми не витрачали зайвих коштів і зайвих людських ресурсів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені здається, що у нас є можливість все ж таки забезпечити діяльність цієї комісії: надто важливе питання вона буде розглядати. Те, що комітет буде допомагати, тут ніхто не заперечує. Я думаю, що ця пропозиція буде підтримана. В той же час комісія повинна працювати як незалежний орган і внести ті пропозиції, які схвалить Верховна Рада кількістю голосів, які значно будуть перевищувати цифру 300.

Шановні колеги, переходимо до наступного питання нашого порядку денного: питання звільнення суддів. Я зразу хочу проінформувати вас, перед тим як надати слово представнику Вищої ради юстиції. Я не бачу нікого, до речі, з Вищої ради юстиції. Є. Він ліворуч.

Це питання обговорювалося на Погоджувальній раді. І, з одного боку, шановні колеги,  Верховна Рада, як і весь український народ, повинні дуже серйозно і ретельно ставитися до питання призначення на посаду судді у зв'язку з тим, що судова гілка влади у нас деформована, скомпрометована, у зв'язку з тим, що правосуддя в Україні фактично протягом останніх років було відсутнє. І саме тому це принципові і вагові  питання, і ставитися до нього ми повинні з величезною повагою і відповідальністю.

У той же час, є пропозиція розглянути звільнення суддів. Але кількість пропозицій щодо звільнення була значно більша, ніж та, яка буде зараз оголошена. Чому всі пропозиції щодо звільнення не вносяться зараз для голосування? Тому що багато суддів, які хочуть зараз піти на пенсію і отримати величезні надбавки тощо, мали серйозні порушення під час своєї діяльності, коли розглядали питання, порушуючи закон, Конституцію тощо.

Тому зараз будуть розглядатися питання, тільки пов'язані з виходом на пенсію за віком або пов'язані зі станом здоров'я людей, які не можуть чинити правосуддя. Всі інші питання будуть окремо розглядатися профільними комітетами і робочими групами, яку, я вважаю, повинна створити Верховна Рада.

А зараз я прошу до мікрофона голову Вищої ради юстиції Лавриновича.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Постанови (номер 4346) про звільнення з посад суддів у зв’язку з досягненням 65 років.

Вища рада юстиції, керуючись пунктом два частини п’ятої статті 126 Конституції України, пропонує звільніти з посад суддів:

Львівського апеляційного господарського суду – Краєвську Мирославу Василівну;

Житомирського районного суду Житомирської області – Чернявського Михайла Васильовича;

господарського суду Миколаївської області – Семенова Анатолія Костянтиновича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є зауваження або питання з цього питання?  Нема. Можемо голосувати. Прошу поставити цей проект на голосування. 4346, будь ласка, голосуємо. За основу і в цілому.

 

11:11:48

За-269

Рішення прийнято.

Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступний проект Постанови 4346-1.

Вища рада юстиції, керуючись пунктом три частини п’ятої статті 126 Конституції України, пропонує звільнити з посад суддів у зв’язку із неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я:

апеляційного суду Кіровоградської області – Гольшу Олега Анатолійовича;

Кілійського районного суду Одеської області – Гавриш  Маргариту Захарівну. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є зауваження, заперечення? Нема. Можемо приймати за основу і в цілому? Будь ласка, номер Постанови?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. 4346-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4346-1 прошу прийняти за основу і в цілому. Включіть систему "Рада".

 

11:12:50

За-264

Рішення прийнято.

Будь ласка, далі.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступний проект постанови - 4346-2.

Вища рада юстиції, керуючись пунктом 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, пропонує звільнити з посад суддів у зв'язку з набранням законної сили обвинувальними вироками щодо них.

Тульчинського районного суду Вінницької області Люлька Володимира Володимировича.

Обухівського районного суду Київської області Кулініченка Геннадія Володимировича.

Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петушкова Сергія Анатолійовича.

Ширяївського районного суду Одеської області Паринюка Сергія Івановича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є питання до цього проекту? Є питання.

Будь ласка, включіть мікрофон. Романюк, народний депутат, включіть мікрофон.

 

11:13:54

РОМАНЮК Р.С.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", Романюк Роман Сергійович. Шановний головуючий, нам пропонується звільнити суддю Обухівського району судді Київської області Кулініченка Геннадія Володимировича. У мене до нього нема питань, є рішення першої інстанції, апеляції, який постановив вирок. Але я, уважно прочитавши матеріали Кулініченка, бачу, що є його звернення з проханням відкласти розгляд цього звільнення через оскарження вироку до касаційного суду. Але зазначено, що 18 лютого касаційний суд відкрив провадження, і вам це відомо. Є довідка Вищої кваліфікаційної комісії, яка датована 3 лютого, про чинність його вироку, є рішення Вищої ради юстиції, яке датовано 3 лютого.

Уточніть, будь ласка, шановний Олександр Володимирович, чи чинний на сьогодні обвинувальний вирок щодо цього судді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Обвинувальний вирок щодо судді, який відповідно, якщо ви почитали в матеріалах кримінальної справи, виніс більше десятка рішень по відчуженню земель державної форми власності військово-господарських земель і приймав рішення - примушення органів влади оформлювати земельні ділянки, які належать державі або місцевому самоврядуванню, вирок набув законної сили в момент оголошення рішення апеляційним судом. Оскарження в касаційній станції не зупиняє чинність вироку.

Тому Вища кваліфкомісія подала це звернення до Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції подає це звернення відповідно до Конституції  Верховній Раді України, яка має приймати рішення. Я вважаю, що злочинці в мантіях не повинні відправляти правосуддя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Необхідно ще раз задати запитання? Будь ласка, Романюк, депутат.

 

11:15:49

РОМАНЮК Р.С.

Я вибачаюсь, Олександр Володимирович. Суддя Кулініченко подав касаційну скаргу, я його не захищаю, я не можу говорити: чи він злочинець, чи не злочинець. Але уявімо собі, що касаційна інстанція, де подав суддя Кулініченко, касаційна інстанція підтвердить його правоту або залишить без змін. І як тоді ми будемо виглядати, прийнявши постанову про його звільнення?

Я пропоную розгляд судді Кулініченка перенести на інший час, коли буде рішення касаційної інстанції. Дякую за увагу.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я можу підтвердити, що рішення є законним, вирок набув законної сили, конституційні норми передбачають право Верховної Ради ухвалення рішення, а ви визначайтеся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Можемо голосувати? З виключенням цього судді чи без? З виключенням цього судді?

Сухому, будь ласка, народний депутат, включіть мікрофон.

 

11:16:51

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я звертаюсь до  тих, хто хоче бути адвокатом чи не хоче бути адвокатом. Згадайте цю ситуацію: по дорозі на Бориспіль з правого боку не один рік жили і ночували люди, в яких подібний суддя відібрав землі.

Далі. По дорозі на Бориспіль з правого боку під селом Гора дві величезні вироблені плями. Вікові ліси вирубили. Так от, з дозволу таких суддів там зараз якісь заправки, там зараз ще щось… Судом доведено, що він винуватий, нехай апелює, на здоров'я, але правильно сказав колега Лавринович: не місце таким в судейській мантії.

Будь ласка, Олександр Валентинович, ставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Я думаю, що ми маємо право ставити питання на голосування. У випадку, коли цей суддя касаційно доведе свою невинуватість, комітет розгляне щодо його відновлення.

Тому, коли у нього інших немає зауважень, а на превеликий жаль, по більшості суддів є колосальний борг перед українським народом за зраду своїй присязі, за те, що рішення приймалося не за Конституцією і законом, а за вказівками або за хабарами.

Тому, шановні колеги, давайте приймати рішення. Я ставлю на голосування постанову 4346-2. Прошу прийняти постанову за основу і в цілому.

 

11:18:32

За-266

Рішення прийнято.

Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Наступний проект (4346-3) про звільнення суддів. Це якраз проект постанови, який  стосується переважно тих, хто подав заяву на відставку.

Відповідно до пункту 9 частини  п'ятої статті  126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку пропонується звільнити суддів:

 Вищого адміністративного суду  України - Харченка Василя Васильовича;

Вищого господарського суду України - Заріцьку Анастасію Олексіївну, Москаленка Віктора Семеновича, Першикова Євгена Володимировича, Хандуріна Миколу Івановича;

апеляційного суду Автномної Республіки Крим - Неклесу Віктора Івановича;

апеляційного суду Вінницької області - Гуцола Павла Петровича;

апеляційного суду Дніпропетровської області - Лісняк Віру Сергіївну, апеляційного суду Донецької області Лупінову Людмилу Михайлівну.

апеляційного суду Івано-Франківської області - Флісака Романа Йосиповича.

апеляційного суду Одеської області- Борисенка Петра Трохимовича, Мельничука Валерія Олександровича;

 апеляційного суду Полтавської області - Антонова Володимира Миколайовича;

апеляційного суду Сумської області - Лугового  Миколу Григоровича;

апеляційного суду Харківської області-  Бикову Ларису Петрівну, Гук Валентину Василівну, Кісельова Григорія Степановича, Товстолузьку Олександру Антонівну;

апеляційного суду Херсонської області - Дубченка Анатолія Павловича;

апеляційного суду Чернігівської області - Смаглюк Раїсу Іванівну;

апеляційного суду міста Севастополя - Алєєву Наталію Галівну;

Київського апеляційного адміністративного суду - Усенка Василя Григоровича;

Донецького апеляційного господарського суду - Манжур Валентину Василівну;

Харківського апеляційного господарського суду - Афанасьєва  Володимира Вікторовича;

Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим - Забару Галину Яківну;

Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - Валуєву Валентину Григорівну;

Кіровського міського суду Донецької області - Христофорова Бориса Олександровича;

Краснолиманського міського суду Донецької області - Мороз Ліну Іванівну;

Центрально-міського районного суду міста Горлівки Донецької області - Хорхордіна Олександра Івановича;

Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області -Гичка Миколу Григоровича;

Ленінського районного суду міста Запоріжжя - Дюженко Лілію Анатоліївну;

Лутугинського районного суду Луганської області - Кутіщеву Лідію Павлівну;

Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області - Горошко Лідію Богданівну;

Залізничного районного суду міста Львова - Ригіну Любов Михайлівну;

Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області - Горбенко Світлану Анатоліївну;

Корабельного районного суду міста Миколаєва - Батченка Вячеслава Григоровича;

Кілійського районного суду Одеської області - Бошкова Миколу Івановича;

Кодимського районного суду Одеської області - Следя Василя Максимовича;

Суворовського районного суду міста Одеси - Журіка Володимира Федоровича;

Дзержинського районного суду міста Харкова - Григор'єву Аллу Олексіївну;

Лисянського районного суду Черкаської області - Золотоверхого Олександра Івановича;

Уманського міськрайонного суду Черкаської області - Маринчука Михайла Павловича;

Шполянського районного суду Черкаської області - Мішіна Миколу Івановича;

Хотинського районного суду Чернівецької області-  Гергелижиу Ремуса Федоровича, Мартинюка Анатолія Омеляновича;

Деснянського районного суду міста Києва - Дубініна Віталія Івановича;

Гагарінського районного суду міста Севастополя - Євдокімову Ірину Арсентіївну;

господарського суду Автономної Республіки Крим - Соколову Ірину Олександрівну;

господарського суду Волинської області - Черняк Любов Олександрівну;

господарського суду Дніпропетровської області - Боділовську Марію Михайлівну;

господарського суду Івано-Франківської області - Круглову Олену Микитівну;

господарського суду Львівської області - Гулика Григорія Степановича, Станька Лук'яна Лук'яновича.

І також звільнити Величко Олену Володимирівну з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у зв’язку з поданням нею заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я бачу, є зауваження до цього проекту.  Будь ласка, народний депутат Ляшко.

 

11:23:45

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Зараз нам пропонується звільнити цих суддів у зв'язку з поданою заявою. Тобто кожен з них, коли буде звільнений,  отримує вихідну матеріальну допомогу в обсязі від  300 до півмільйона гривень – 100 мінімальних окладів. Притому ми не знаємо, кого ми звільняємо. Можливо, серед цих суддів - люди, які вчиняли корупцію, які виконували по команді з Адміністрації Президента політичні вироки, рішення тощо.  Тобто я пропоную зняти взагалі це питання сьогодні з розгляду, персонально по кожному судді розібратися.

І, Олександре Валентиновичу, я вважаю, що ми взагалі маємо змінити закон. Що це таке? Виходить - півмільйона вихідної допомоги! Роботяга в селі виходить – йому 100 гривень ніхто не дасть. Людина в місті, лікар чи вчитель виходить – 100 гривень профсоюз не дасть, а тут сиділи, хабарі брали - і потім ще від держави  півмільйона  допомоги йому давай, невідомо за що!

Зняти це питання, розібратися по кожному судді - і тоді приймати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це, дійсно, актуальна проблема, особливо в умовах тієї кризи, в якій сьогодні знаходиться економіка після падіння режиму Януковича.

Включіть мікрофон народного депутата Гриценка. А потім народного депутата Лабунської.

 

11:25:09

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги! Я за те, щоб відкласти розгляд цього питання, і в принципі такого щоб більше не було. Як судді нормальні, вони працюватимуть. Якщо  - ні,  через люстрацію відповідати.

Але в мене зараз питання до Голови Верховної Ради, до голів фракцій і до тих, хто представляє коаліцію. Як взагалі це питання виникло сьогодні? Порядок денний формується на Погоджувальній раді тими, хто представляє більшість. Я прошу, щоб більше таких питань не вносили в принципі. Якщо люди вимагають люстрації і ми їм це пообіцяли, то без проведення люстрації цих суддів не можна в принципі тут розглядати. Вони або підуть за грати, або працюватимуть чесно. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз нагадую вам, що Погоджувальна рада прийняла рішення приймати постанови виключно щодо суддів, які за віком, за станом здоров'я або за вироком суду. І я також здивований, чому ми зараз розглядаємо це питання.

Народний депутат Лабунська і народний депутат Кайда… І я відчуваю, що ми   знімаємо це питання з розгляду до проведення експертизи щодо кожного, хто подав заяву.

 

11:26:15

ЛАБУНСЬКА А.В.

Шановні депутати, Олександр Валентинович! Я хочу ще звернути увагу, що там у списках є люди, які відмовлялися виконувати рішення, які тоді витребувала влада. І там їх просто змусили написати заяву про те, щоб піти у відставку. Це дуже важливе рішення. І я вас дуже прошу: робіть щось з комітетами.

В нас дивні речі відбуваються в комітетах. Ми попередньо розглядали, як ви кажете, прийняли рішення, що винесемо в зал голосувати за віком і за здоров'ям. Я взагалі не розумію, як ця постанова з'явилася в залі, як голова комітету це підписує і вносить. У нас не було такої домовленості у комітеті, бо там є люди, з якими розправлялися, і це треба зупинити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу зібрати профільний комітет і з'ясувати, чому виникають ці питання.

Будь ласка, народний депутат Олег Тягнибок. 

 

11:27:10

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Тут прозвучало звинувачення в адресу Погоджувальної ради, і нібито, неуважності Погоджувальної ради. То вчора, беручи участь в засіданні Погоджувальної ради, я хочу, шановне товариство, проінформувати: якраз саме ми і наголосили, що не можна ухвалювати подібного рішення і звільняти суддів з величезними виплатами матеріально-грошової допомоги, якої і так зараз немає в українському бюджеті. Потрібно переглянути кожного. І навпаки, якщо є звинувачення по відношенню до тих суддів, які зараз хочуть втікати навмисно, треба відкривати кримінальні справи або звільняти їх за статтею без відповідних виплат матеріальних. Тому це питання на Погоджувальній раді не узгоджувалося, не було добро голів фракцій. Питання треба негайно знімати і в комітеті переглянути по кожному судді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я повністю підтримую виступи народних депутатів, і знімаємо це питання з розгляду. Я прошу в комітеті розібратись, щоб у нас ті домовленості, які ми досягаємо на Погоджувальних радах, щоб вони реалізовувались, ані імпровізація відбувалась. Все, дякую. Закриваємо це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, знімаємо питання.

Шановні колеги, якраз зараз я хочу зробити… Перевіримо і зробимо висновки.

Шановні колеги, якраз я хочу зачитати оголошення, яке ще раз доводить, яку судову систему ми мали. Ви знаєте, що в порушення Конституції, чинних законів України минула влада пробувала шантажувати депутатів і деяких з них позбавляти мандатів. І сьогодні справедливість відновляється. Ми відновили роботу депутатів, яких через суди позбавили цього права незаконно, порушуючи, я ще раз підтверджую, підкреслюю, Конституцію України, де чітко визначені мотиви,  з яких можна позбавляти депутата мандата.

І ще одна  справедливість відновлена. Я оголошую, що відповідно до Постанови Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2014 року Власенко Сергій Володимирович є народним депутатом України. (Оплески)

Так сталося, що якраз народний депутат України Яценюк Арсеній Петрович склав повноваження народного депутата, тобто в списку "Батьківщини" якраз виникла вакансія, яку Сергій Власенко зараз і заповнює. Я вітаю Сергія Власенка з тим, що справедливість по відношенню до нього відновилась. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще одне оголошення.

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутат України Груби Григорія Івановича зі складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні колеги! Продовжуємо працювати. І зараз у нас, бачите, день відновлення справедливості. Зараз до вашої уваги вноситься проект Закону (№ 4295) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення обліку та реєстрації платників податків. Це проект народного депутата Карпунцова Валерія Віталійовича.

Шановні колеги! Перед тим як будемо розглядати, є пропозиція це зробити за скороченою процедурою. Нема заперечень? Нема. Прошу проголосувати скорочену процедуру розгляду цього питання. Прошу голосувати.

 

11:31:15

За-219

Рішення прийнято.

Це процесуальне рішення. Будь ласка, слово надається народному депутату Карпунцову.

 

11:31:27

КАРПУНЦОВ В.В.

Слава Україні! Хотілося б порадіти за депутата - нашого колегу Власенка. Але я ще раз хочу наголосити, що виключно конституційність відновить справедливість правосуддя в Україні.

Стосовно проекту 4295. Прошу, колеги, звернути увагу на те, що він називається: "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення обліку та реєстрації платників податків". Якщо ви в пояснювальній записці подивитесь цілі і завдання проекту, то він також співпадає, проект закону, спрямований на уточнення обліку та реєстрації платників податків, виключення положень Податкового кодексу.

Ну, в даному випадку фракція "УДАР" ще раз наголошує, що безперервність роботи Верховної Ради обумовлює також безперервність роботи комітетів. І відповідно до Регламенту ми повинні діяти.

З приводу висновку. Є висновок нашого управління, який рекомендує прийняти законопроект в першому, тільки законопроект, прийнятий за основу. Я підтримую таке рішення управління. І хочу вам сказати. що той текст законопроекту, який надав я, не повністю вирішує питання, питання відповідно до його назви стосовно уточнення. Є досить суттєва і досить слушна пропозиція народного депутата Терьохіна, я попрошу її озвучити. І хоча комітет прийняв рішення голосувати за основу і в цілому, я наполягаю на тому, щоб цей проект рішення був прийнятий виключно за основу,  щоб ми змогли поправки Терьохіна врахувати на комітеті і далі схвалити в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я правильно зрозумів, пропонуєте прийняти його в першому читанні і за скороченою процедурою.

 

КАРПУНЦОВ В.В. І за скороченою процедурою направити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І за скороченою процедурою підготувати і прийняти в цілому.

 

КАРПУНЦОВ В.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дякую. Є необхідність обговорювати проект? Немає. Можемо голосувати?

Я прошу, шановні колеги, розглянути і підтримати законопроект (4295) про внесення змін до Податкового кодексу щодо уточнення обліку та реєстрації платників податків в першому читанні. Прошу включити систему "Рада" і визначитися... (Шум у залі) Автор вніс в першому читанні, шановні колеги, я прошу заспокоїтися.

Прошу голосувати. Прошу визначитися.

 

11:34:04

За-259

Рішення прийнято.

Прошу зараз проголосувати, щоб до другого читання цей законопроект був підготовлений за скороченою процедурою. Так автор наполягає, я зрозумів.  Так, прошу голосувати.

 

11:34:28

За-256

Рішення прийнято.

Я прошу профільний комітет оперативно спрацювати, і цей законопроект ми зобов'язані прийняти, тому що він, ця, скажемо, позиція в минулому законі мала виключно політичний характер, і ми повинні її зняти.

Шановні колеги, дуже важливе питання ми повинні зараз з вами розглянути. Я слово надаю голові Комітету з питань духовності і культури В'ячеслав Анатолійовичу Кириленку. І питання ми розглядаємо про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради  України з підготовки проекту Закону про розвиток і застосування мов в Україні.

Зарубінський, народний депутат, хоче задати питання. З цього питання? Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата, поки В'ячеслав Кириленко підходить до трибуни.

 

11:35:13

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Валентиновичу.

Можливо, я пана В'ячеслава теж це питання спрямую відразу: ми хочемо результату чи процесу? Коли створюється оця група, тут є перелік, хто залучається. Подивіться, хто залучається. Ми хочемо результату, то давайте сюди залучимо представника Луганського східноукраїнського університету, філолога, представника Таврійського, чи як він там називається, Сімферополя, представника Одеського. Тут зі всіх вищих навчальних закладів є два представника з однієї академії. Ну, хороша академія, але вона ще не вся Україна, ви розумієте це? Пане В'ячеславе, якщо ви хочете результату, будь ласка, залучіть всіх тих, які займаються мовами, всіма мовами в Україні, інакше це буде чергова помилка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу, давайте дамо виступити голові комітету і після цього задамо питання. Я думаю, що ми всі пропозиції з вами врахуємо, тому що це наша спільна відповідальність. Це дуже важливе питання. І ми не повинні недооцінювати. І всіх експертів, яких треба залучити, ми повинні залучити: і з заходу, і зі сходу, - щоб це був збалансований варіант закону. Будь ласка, пане В'ячеславе.

 

11:36:24

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, пане Голово. В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!", фракція "Батьківщина", голова Комітету з питань культури і духовності.

Ви знаєте, що виникло питання в суспільстві у зв'язку із необхідністю напрацювання нового Закону про розвиток і застосування мов в Україні. Навколо цього питання відбуваються різноманітні дискусії, як політичні, так і дискусії професіоналів. Тому виникла потреба створити тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з тим, щоб на рівні заступника Голови Верховної Ради, який дав згоду її очолити, вона почала свою роботу. До участі в такій комісії повинні бути залучені депутати всіх парламентських фракцій та груп, а також позафракційні.

І я цілком згоден, що до експертної частини мають бути залучені експерти з усіх провідних вищих навчальних закладів України з усіх областей, регіонів і територій, які є професіоналами і фахівцями з мовних питань. Тому, зараз голосуючи за цю постанову, ми можемо проголосувати за депутатську частину, а в тій частині, яка професійна, або додати пункт, що ми можемо залучати експертів і надалі, не вичерпуючи список тих експертів, які подані в проекті Резолюції, або взагалі вилучити всіх експертів, а надати можливість комісії вичерпний перелік експертів - це може бути 15, 17, 20, 25 чоловік, - сформулювати. А зараз проголосувати тільки депутатську частину тимчасової спеціальної комісії.

Якщо немає тут заперечень, то я пропонував би такий підхід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз прошу, щоб ми не спекулювали прізвищами і питаннями, які внесені до компетенції цієї комісії, візьміть постанову і уважно її причитайте.

Я зараз, давайте так, я бачу всіх, хто підняв руки, давайте я дам можливість задати питання.

Народний депутат Тігіпко. Всі, хто хоче, давайте, це питання таке: хто хоче, дам можливість виступити. Це важливе питання, давайте не обмежувати себе в часі. Будь ласка.

 

11:38:51

ТІГІПКО С.Л.

Пане Голово, я погоджуюся з частиною того, що пропонує доповідач. Я би сьогодні не викладав перелік експертів, а дав групі визначитися з тим. Тому що там повинні бути не тільки філологи - там повинні бути юристи, які займаються застосуванням мови, місцевого самоврядування і так  далі.

Але я хотів би, мені здається, комісія дуже важлива, я би підняв її статус. Я хотів би, щоб ви очолювали робочу групу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, ну, ви знаєте, дуже велике навантаження, Сергій Леонідович. Це треба фахово до цього віднестися. Я просто, ну, чесно кажу, я не маю, щоб поспати хоча би годину вночі.

Тому давайте, щоби все ж таки… термін роботи комісії дуже обмежений. Нам треба негайно приймати це питання. Тому я просив би, щоб ті, хто будуть працювати в комісії, щоб вони робили з цього пріоритет для себе. І відкинули всі інші справи і займалися виключно цим питанням.

Я хочу сказати, шановні колеги, що тут нема політичної домінанти. Тут є тільки одна домінанта – це відповідальність перед Україною. Розуміючи, що навколо цього питання робиться дуже багато спекуляцій.

Народний  депутат Попеску, включіть мікрофон. Я бачу всі руки. І Геращенко також і …

 

11:40:11

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую, Попеску, Чернівецька область.

Вельмишановний головуючий, вельмишановний Голово! Як ви ставитесь до того, щоби обов’язково при розробці цього законопроекту обов’язково врахувати два моменти? Це дуже важливо.

Перший момент. Це обов’язкове збереження існуючої системи освіти викладання мовами національних меншин, для того щоби людей заспокоїти.

 І другий момент. В населених пунктах, в яких представники мовних меншин складають суттєвий відсоток, забезпечити обов’язкове вивчення відповідної мови. Відсоток визначити таким чином, як він використовується в різних країнах Європейського Союзу. А після цього відправити законопроект до Венеціанської комісії і зробити круглий і стіл і обговорення з усіма національними меншинами в Україні. Як ви до цього ставитесь? Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане В'ячеславе, я прошу, відповідайте на питання.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Ми розмовляли із колегою Попеску по цих пропозиціях, які він вніс. Я особисто не маю заперечень щодо цих тез, які він виголошує. Думаю, що в комісії вони також не зустрінуть спротиву. Ви знаєте, що зараз в парламенті зареєстровано чотири тільки проекти базових про закон про мову і застосування мов і десь до восьми проектів внесення змін до Закону про мови.

В принципі, базові принципи, на яких ми повинні будувати нове мовне законодавство, вони відомі. І я думаю, що це предмет розгляду самої комісії. Я ще раз погоджуюсь із тією пропозицією, яка внесена колегою Зарубінським і колегою Тігіпко про те, що ми зараз повинні затвердити власне депутатський склад Тимчасової спеціальної комісії, а вичерпний перелік експертів розширити і дати затвердити цей перелік уже складом новообраної комісії із числа депутатів всіх фракцій, груп та позафракційних. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Геращенко.

 

11:42:15

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, я зараз буду говорити від імені Марії Матіос, тому що у Марії Василівни зник голос.

Отже, Марія Василівна пропонує назвати закон: про порядок застосування мов в Україні. Ось як вона наполягає на цій своїй позиції.

Статус мов визначено Конституцією. Застосування мов має визначатися виключно законом - це пункт четвертий стаття 92 Конституції. Розвиток мови – це, очевидно, не може регулюватися жодним законом, це природній процес. Він може залежати від політики мовної держави і, передусім, від політики уряду, яка або сприяє розвиткові всіх мов, або гальмує його. Тому ми просимо і вважаємо, що це більш правильно назвати: Закон "Про порядок застосування мов в Україні".

Щодо позиції голосування по постанові, ми підтримуємо думку, що варто сьогодні проголосувати тільки депутатську частину, а вже сама ця робоча група визначить перелік тих експертів-мовників з усіх регіонів України, які зроблять закон збалансованим і таким, що буде тільки робити честь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що голова не заперечує.

Народний депутат Кайда Потім - Яворівський. Будь ласка.

 

11:43:31

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Дякую.

Нам вже роздали доопрацьований проект постанови, де вже вписаний представник фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ірина Фаріон. Але в мене є пропозиція. Пане Валентине, є пропозиція: до цього проекту, до цієї комісії включити В'ячеслава Кириленка як голову профільного комітету. Бо не буде повноцінна робота цієї комісії без співпраці з комітетом, раз. І друге. У В'ячеслава Кириленка є напрацьовані вже законопроекти, які можуть бути розглянуті цією комісією. Прошу врахувати і додати до списку В'ячеслава Кириленка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Народний депутат Яворівський.

 

11:44:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Батьківщина", Троєщина. Шановні колеги, народжується нова Україна і разом з нею має народитися новий, повноцінний, і фундаментальний Закон про мови, не політична одноденка, не кон’юнктура, яка в той чи інший бік, а нормальний і довготривалий Закон про мови. А для цього, я наголошую, ви знаєте, що фактично на цей шлях фіктивний вивело нас невірний переклад і ратифікація Європейської хартії мов, яку протягнув Медведчук. Замість міноритарних мов, які можуть загинути, які повинна захищати держава, туди проникло абсолютно невірний переклад і заведено туди регіональні мови.

Ми повинні наново,  вже є переклад справжній Хартії, із печаткою Міністерства закордонних справ, взяти і знову переглянути, ратифікувати нормальну Хартію, і вона нас виведе на дуже нормальний шлях для прийняття оцього вже, ще раз кажу, фундаментального...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте відповідь пане …

 

КИРИЛЕНКО В.А. Навколо Європейської хартії регіональних мов, а точніше автентичності перекладу, завжди ламалися списи у Верховній Раді України в декількох останніх скликаннях.  Тому є сенс зараз звернутися до Міністерства закордонних справ та інших зацікавлених відомств, щоб вони дали остаточне офіційне тлумачення, остаточний офіційний переклад на українську мову Європейської хартії. Це перше.

І друге. Шановні колеги! Ми повинні пам’ятати, що Венеціанська комісія також повинна дати висновок тому проекту, який буде напрацьований тимчасовою спеціальною парламентською комісією. А якщо так і якщо є таке розуміння, то ми повинні бути свідомими того, що до 11 березня цього року ми можемо напрацювати наш варіант проекту, але до 11 березня цього року висновку Венеціанської комісії, звичайно, швидше за все, ще не буде, а він в цьому випадку є ключовим і надзвичайно важливим. Прошу це взяти до уваги також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Включіть мікрофон народного депутата Шуфрича Я бачу всі руки.

 

11:46:54

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Я переконаний, що суспільство вітає рішення щодо ветування Закону про скасування Закону "Про мови". Тим самим більшість дуже відповідально поставилась до ситуації, яка має місце сьогодні в країні. Я переконаний, що новий закон, який зараз буде розроблений представниками всіх фракцій,  безумовно, буде кращим, ніж той, який діє сьогодні і викликає стільки запитань.

Ми маємо об’єднатись навколо мовного питання, а не роз’єднуватись, особливо сьогодні, коли перед нами стоять значні виклики і  складнощі. Сподіваюся, що робота над цим законопроектом об'єднає Верховну Раду і в цілому суспільство. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Гайдош, включіть мікрофон.

 

11:47:56

ГАЙДОШ І.Ф.

Іштван Гайдош, "Суверенна європейська Україна". Шановний  Голово! Шановні народні депутати! Хочу зазначити, що  прийняте Верховною Радою  України 23 лютого цього року рішення про  скасування Закону України  "Про засади державної мовної політики" обурило багато громадських  організацій національних меншин і створило умови для  політичних спекуляцій, що є вкрай небажаним явищем у цій складній суспільно-політичній  ситуації. 

Багато міжнародних організацій та експертів дали позитивну оцінку, характеристику та  схвалювали скасований закон. Загалом він відповідає міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе Україна у сфері захисту прав національних меншин. І тому через  скасування цього закону європейська та світова спільнота засудила таке рішення Верховної Ради.

Я звертаюся з прохання до вас, Олександре Валентиновичу, застосувати право вето  на Закон України про втрату чинності Закону про засади  державної мовної політики, бо вважають, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, голова комітету.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Навколо мовного питання всі 23 роки новітньої незалежності України відбувалися і відбуваються дискусії. Це правда.

Але ми з вами повинні бути об'єктивними: попередній Закон "Про засади державної мовної політики" фактично ввів українську державну мову в стан приниженої і упослідженої мови. Це факт, який підтверджений усіма нормами цього закону. Разом з тим, ми повинні враховувати мовну різноманітність, яка має місце в Україні і дійсно забезпечити захист мовам національних меншин.

Слід сказати, що національні меншини як такі  та мови  національних меншин захищені в Україні від 1992 року, коли був ухвалений базовий  Закон  "Про національні меншини в Україні". В Автономній Республіці  Крим окремо   давно функціонує три офіційних мови: російська, українська, кримськотатарська. І жодних міжмовних ускладнень в Криму не виникало і не виникає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КИРИЛЕНТКО В.А. Тому нашим завданням є не визнавати об'єктивність і ефективність попереднього закону, він шкідливий в цілому для України, а напрацювати такий закон про порядок застосування мов України, який буде відповідати статті 10 Конституції України, яка чітко говорить: українська мова є державною, російська та мови інших мови інших національних меншин перебувають під захистом держави та нею розвиваються. Це наше завдання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, друзі, давайте, я бачу ще три руки, дамо  виступити.

Народний депутат Ляшко. Потім – від комуністів Матвєєв народний депутат.

 

11:51:07

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко.  До мене дуже часто дзвонять російськомовні громадяни і починають свою розмову з того, что "я извиняюсь, что я разговариваю на русском языке". Я хочу звернутися до всіх людей російськомовних, які мені будуть дзвонити далі, будь ласка, не вибачайтеся переді мною за те, що ви говорите російською мовою. Говоріть тією мовою, якою вам зручно. Але водночас як українець я прошу всіх російськомовних громадян України поважати право українців на вільне спілкування українською мовою. Я прошу  і вимагаю від усіх державних службовців спілкуватися українською мовою, у побуті говоріть –  якою вам зручно, якою ви виросли, яку ви добре знаєте.

І я хочу звернутися до всього світу, хто слухає зараз побрехеньки першого російського каналу про утиски російськомовних громадян.  Шановний світ, немає в Україні проблем з використанням російської мови!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Матвєєв.

 

11:52:20

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановні колеги, один колега наш зараз, тільки що в залі в цьому  сказав, що повинен народитися новий фундаментальний закон про мови в Україні. Но з цим, безперечно, не погодитися не можна.

Але, зверніть увагу, шостим пунктом ми тимчасовій  спеціальній комісії доручаємо підготувати та подати на  розгляд Верховної Ради уже до 11 березня проект Закону про розвиток і застосування мов в Україні. Чи можна це зробити? Залишилося всього 7 днів. Чи можна за цей час підготувати такий закон, який би ми  хотіли? Думаю, що навряд чи. Поспіх тут, мабуть, не самий добрий помічник. 

Друге. Ще одне. Не кажу вже про масу граматичних помилок у  тексті цього проекту, запропонованого проекту постанови. Ви зверніть увагу на те, що такі проекти повинні хоча б вичитуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за зауваження. Будь ласка,  прокоментуйте.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Шановні колеги, я згоден із колегою Матвєєвим у тому сенсі, що треба вичитати кожну норму ось цього нового проекту закону, який буде розглядатися і подаватися на розгляд парламенту українського суспільства. Тому  говорити про те, що закон, який вирішить всі питання, буде поданий до 11 березня, надзвичайно складно. Але ми можемо виходити на  рішення про те, що базові норми будуть затверджені і погоджені в складі Тимчасової спеціальної комісії, і перший варіант проекту закону буде відправлено на розгляд Венеціанської комісії "За демократію через право". Після надання висновку комісії, а ми звернемося, щоб це було у максимально стислий термін, ми повинні винести цей законопроект на розгляд Верховної Ради України.

До слова сказати. Попередній закон "Про засади державної… політики" був ухвалений всупереч з усіма висновками Венеціанської комісії. Такого не потрібно повторювати і треба йти згідно того духу і букви, який пропонується європейською спільнотою у всіх частинах мовного законодавства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний… включіть… Шановні, давайте дамо можливості з цього важливого питання депутатам сказати. Ми встигнемо проголосувати.

Будь ласка,  включіть мікрофон народного депутата  Фаріон.

 

11:54:59

ФАРІОН І.Д.

Шановні колеги! Вважаю величезною помилкою ветування, скасування Закону "Про мови".  Цей закон був виразно українофобський і ухвалювався із брутальним порушенням.

Брутальні порушення засвідчили різні міжнародні організації а також експертні комісії в Україні. Цей закон став найбільшою ганьбою для України. 232 депутати проголосували за скасування цього закону, тому ветування його – це є посягання на волю депутата. Це перше.

Друге. Цей закон, над яким ми зараз будемо працювати, має за основне своє вістря захистити і розпросторити державний статус української мови. Якщо хоч якийсь пункт цього закону буде обмежувати державний статус української мови, він підігруватиме планам Путіна щодо запровадження другої державної мови в Україні чи ще переваг якоїсь іншої мови.

А тепер до слова докину: коли Наполеон захопив Росію, то всі офранцужені росіяни категорично відмовилися спілкуватися французькою мовою. Франція впала. Натомість Росія вистояла. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Деркача.

 

11:56:20

ДЕРКАЧ А.Л.

Шановний Олександр Валентинович! Олександр Валентинович, вопрос к вам: скажіть, будь ласка, ви наложили вето на закон или нет, и как это можно увидеть? Если не вы наложили вето, тогда у меня есть предложение вернуться к предложению Владимира Михайловича Литвина и переголосовать этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вчора звертався до громадян України і пояснив, що ми провели Погоджувальну раду - і я підтримав пропозицію депутатів і повністю погодився, щоб не підписувати Закон про скасування закону, про який ми зараз з вами говорили, до того часу, поки не буде Верховною Радою проголосований новий закон про мову.

І саме тому я прошу народних депутатів сконцентруватись на прийнятті нового збалансованого закону про мову. Я прошу, щоб ми не перетягували політичний канат: хто більше, хто краще, хто професійніше. Нам треба, щоб закон задовольняв в першу чергу не народних депутатів, а народ України. От над цим ми повинні працювати.

Я прошу, народному депутату Пинзенику дайте можливість сказати. І будемо приймати рішення.

 

11:57:35

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Ми всі добре розуміємо, усвідомлюємо, наскільки це чутливий закон, який потребує від нас стриманості, уваги і акуратності. Ми також всі добре розуміємо, наскільки деякі сили пробують спекулювати на цій темі.

У зв'язку з цим я звертаюсь до всіх нас підтримати пропозицію, яку висловив колега Матвєєв. Нам сьогодні важлива політична одностайність парламенту в тому, що ми готові прийняти закон, який ніколи не буде використаний ніким для спекуляції. А тому для нас важливіше якість закону, а не швидкі темпи. Тому я пропонував підтримати пропозицію Матвєєва дати більший час, можливо, треба буде включати інших представників ще до складу комісії, але прийняти закон, який не дасть змоги жодному, нікому спекулювати навколо мовної теми в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. І пропозиція до постанови.

Пан Журавський.

 

11:58:41

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні колеги, в мене конкретна є пропозиція, дві пропозиції.

Мовне питання - надзвичайно чутливе, і ми це побачили на прикладі півострова Крим. Включити до складу тимчасової спеціальної комісії представника з Криму, тобто народного депутата і представника гуманітарного сектору. Я пропоную Віталіну Дзоз.

І друге питання: подовжити термін роботи тимчасової спеціальної комісії до 31 березня. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиції, давайте ми їх все ж таки сформулюємо, щоб можна було проголосувати з їх урахуванням.

Перше. Були пропозиції щодо вивести за межі цієї постанови перелік експертів, які повинні приймати участь у підготовці цього закону, для того щоби збалансувати представництва експертів, які представляють різні школи наукові, різні регіони України.

Ця підтримується пропозиція? Підтримується.

Далі, шановні колеги. Я би також просив робочу групу, яку ми зараз створимо, тимчасову групу, щоб вони залучили провідних діячів культури, науки, зокрема представлених групі "Першого грудня". Вони дуже просили залучитись до розробки цього закону. Це друга пропозиція.

Третя пропозиція. Щодо кількості учасників цієї групи. Була пропозиція включити ще голову профільного комітету. Була пропозиція включити представника від кримських депутатів – Віталіну Дзоз. І також була пропозиція одну квоту залишити для позафракційних депутатів, які визначаться також щодо свого представника.

Нема заперечень щодо цих пропозицій? Нема.

Шановні колеги, єдине прохання. Ви можете дати іншого кримського представника? Тому що ми її включили до тимчасової комісії по Конституції. Це протирічить Регламенту. Є пропозиція інша? Не почув. Дайте прізвище. Від Криму ми готові сприйняти прізвище. Сухого включіть будь ласка мікрофон народного депутата.

 

12:01:03

СУХИЙ Я.М.

Я пропоную, я пропоную Лютікову Валентину Іванівну, город Керч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Нема заперечень. Шановні колеги, давайте не збурювати зал. 

Будь ласка, включіть мікрофон, я не бачу без окулярів, Пацкана народного депутата мікрофон.

 

12:01:29

ПАЦКАН В.В.

Шановний пане Голово! Я пропоную включити до складу комісії Джемільова Мустафу як представника Комітету з питань прав людини і як кримчанина, який знається на ситуації, яка зараз відбувається в Криму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень, шановні кол6еги? І також Джемільова включити до складу цієї комісії. Немає заперечень.

Шановні колеги! Також була пропозиція остання щодо збільшення часу роботи комісії до 31 березня. Єдине прохання, шановні колеги. Коли можливо швидше підготувати цей закон, це треба зробити швидше. Коли є можливість прискорити, будь ласка, прискорте це питання. Я розумію, що це повинен бути закон дуже професійний, збалансований.

Але часу у нас не так багато, щоб заспокоїти людей. Щоб не було спекуляцій навколо мовного питання. Зі всіма цими пропозиціями ми можемо ставити проект ставити на голосування? Можемо.

Шановні колеги! Прошу поставити на голосування проект 4347 про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з підготовки проекту Закону про розвиток  і застосування мов в Україні і проголосувати його за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

12:02:53

За-275

Рішення прийнято.

Шановні колеги!.. Зараз, почекайте. Шановні колеги, я прошу, заспокоїтися. Нам треба ще прийняти постанову, заява надійшла від Степана Кубіва, який просить достроково припинити його повноваження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 85 Конституції України Верховна Рада постановляє припинити достроково повноваження народного депутата України Кубіва Степана Івановича, обраного в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі політичної партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" у зв'язку з особистою заявою  про складання депутатських повноважень.

Шановні колеги, можемо поставити на голосування, ця постанова не потребує включення до порядку денного? Можемо.

Прошу підтримати постанову № 4350, яку я зараз оголосив. Прошу включити систему "Рада" і проголосувати.

 

12:03:55

За-265

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тут багато було пропозицій, я так розумію, що народний депутат Шуфрич хоче з цього приводу сказати, про активну участь народних депутатів в нормалізації ситуації і в Криму  і в взагалі на зовнішніх всіх, скажемо так, фронтах, які навколо України пробують створити.

Колеги,  я хочу вас проінформувати, що Погоджувальна рада керівників депутатських фракцій і груп запропонувала підписати розпорядження, яке вже мною підписано, щодо створення Консультативної групи за участі народних депутатів для того, щоб ця група працювала в напрямку нормалізації ситуації з усіма депутатами місцевих раді і Автономної Республіки Крим, і Сходу України, а також могла використовувати свої можливості і знання під час міжнародних зустрічей. Я вас інформую про це. Інформацію про склад цієї групи буде оголошено, коли є необхідність її збільшити, ми завжди підемо назустріч.

Будь ласка, Нестор Іванович. І будемо  підводити риску.

 

12:05:06

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний Олександре Валентиновичу. Шановні колеги, дозвольте мені продовжити на російській мові, тому що це питання напряму буде стосуватись наших жителів в Автономній Республіці Крим.

По поручению и по согласованию с Председателем Верховного Совета Украины уже в пятницу мы удержались от всевозможным комментариев, но сегодня уже, учитывая общественный интерес, будем об этом говорить. Состоялась встреча представителей Верховного Совета Украины с руководством Автономной Республики Крым. Был озвучен целый пакет тех вопросов, которые поднимаются парламентом и общественностью Автономии.

Принято предварительное решение о создании Межпарламентской рабочей группы по изучению вопросов внесения изменений в Конституцию Автономии Крым, в вопросы расширения полномочий Автономии. Надо отдать должное, этот вопрос не возник сегодня, и это не вопрос новой власти. Более 10 лет, в том числе и я, будучи депутатом Верховного Совета Автономной Республики Крым, не единожды обращались к органам центральной власти: к Президенту, к Верховному Совету Украины - с инициативой начать диалог и начать рассмотрение вопроса внесения изменений в Конституцию Крыма, что не единожды крымчанам было обещано. Я уверен, что на площадке, которая будет создана двумя парламентами, мы сможем найти ту дорогу компромисса и единения, которая сегодня так необходима.

Я благодарен руководству Верховного Совета Крыма, руководству Верховного Совета Украины за понимание и активную позицию в вопросе урегулирования всех вопросов, связанных с теми инициативами и с теми вопросами, которые сегодня беспокоят общественность Автономной Республики.

Что касается консультаций с областными советами юго-востока, то я уверен, что позиция Верховного Совета будет однозначной. Сегодня все едины в том, что, независимо от места проживания, языка  общения и вероисповедания, все мы едины, живем в одной стране, должны слышать и уважать друг друга. И это будет реальный шаг к демонстрации единства не на словах, а в конкретных действиях, о чем сегодня призывали наши коллеги с разных фракций.

Уверен, в диалоге и единстве наша сила. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я хочу дуже коротко прокоментувати. Тому що, дійсно, діалог – це важливо. Єдність – це надважливо. В той же час, на превеликий жаль, шановні народні депутати,   сьогодні рішення в Криму і процеси в Криму контролює не кримський парламент, який приймає іноді постанови, які протирічать українській Конституції, українському закону, а який формує, скажімо так, органи, які, ну, не вписуються сьогодні в Конституцію. І треба повернутися, я звертаюся до кримського парламенту, поверніться в конституційну площину, і ми готові сідати і серйозно з вами говорити.

Але ж сьогодні рішення в Криму приймає військове керівництво Російської Федерації. І це є проблема. Тому що сьогодні, на превеликий жаль, прийняти рішення щодо повернення російських військових в казарми кримський парламент не може. Давайте чесно про це говорити.

І тому передумовою розв'язання всіх проблем, які є в Автономії, безумовно, є повернення російських військових  в частини, де вони повинні базуватися. І залишити територію України, зокрема Автономної Республіки Крим. Це головна передумова для того, щоб розв'язати всі проблеми, а я переконаний, що ми їх розв'яжемо, шановні колеги, обов'язково. Дякую.

Шановні народні депутати,  давайте ми з вами порадимося щодо нашої подальшої роботи. У нас цей робота в комітетах. І, дійсно, це необхідно робити, тому що, ви бачите, у нас достатньо такий обмежений порядок денний тих питань, які можна голосувати, але питань, які необхідно голосувати, значно більше. Але їх треба підготувати професійно в комітетах. Парламент в умовах екстремальних довго не працював за напрямками, які визначені в наших парламентських комітетах,  і необхідно підготувати серйозні закони.

В той же час, враховуючи  ту небезпеку, яка сьогодні ще залишається, враховуючи ситуацію наших відносин з Російською Федерацією, враховуючи ситуацію, яка відбувається сьогодні в Автономній Республіці Крим, я би просив народних депутатів не покидати міста Київ, для того щоби ми могли в будь-яку мить зібрати наш парламент для прийняття необхідних рішень, як ми з вами домовлялись. А цей тиждень ми працюємо в комітетах, з готовністю в будь-яку мить зібратись тут, в сесійній залі, для схвалення відповідних  важливих рішень.

І ми робимо перерву з вами до 10-ї години наступного вівторка. Я сподіваюсь, що саме з цього часу парламент буде працювати за графіком і порядком денним, який ми з вами затвердимо. Дякую.