Стенограма пленарного засідання

20 жовтня 1993

 

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 20 жовтня 1993 року. 16 година.

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Оголосіть,  будь ласка,  щоб заходили всі до залу. А поки зайдуть, надається слово від першого мікрофона.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький  виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати!  Іване Степановичу,  я хотів  би  вас  поінформувати  з такого  питання.  Коли  ви вчора повідомили нам,  що матеріали до звіту Генеральної прокуратури не готові,  ми погодилися відкласти його на деякий час.  Ми попередньо домовлялися,  що через тиждень повернемося  до  цього  питання.   Проте,   як   стало,   відомо. Генеральний   прокурор,  замість  того  щоб  працювати  над  цими матеріалами,  пішов з сьогоднішнього числа у відпустку. То чи нас вводять в оману,  чи вас вводить в оману?  Тому я знову наполягаю на тій пропозиції, яку було внесено вчора, - повернутися до цього питання.  І  питання про відставку Генерального прокурора повинно бути поставлено не пізніше завтрашнього дня.

 

     3

 

     ГОЛОВА. Я мав таку інформацію з різних джерел. Ми вчора о 19.30 закінчили розмову з Генеральним прокурором.  Я йому сказав, що  згідно  з  законодавством   така   висока   посадова   особа, перебуваючи  у  відпустці,  не  має  права  розглядати  службових питань.  Тому порадив йому не робити  цього,  А  потім  право  на відпустку  треба  отримати.  Завжди пишуть заяву,  а потім,  коли одержують згоду,  ідуть у  відпустку.  Наш  Генеральний  прокурор вважає,  що він найстарший і може сам собі надати відпустку тоді, коли вважає за потрібне.

 

     Думаю, що тут уже все ясно,  Василю Васильовичу.  У нас були домовленості.  Підтверджую свою пропозицію,  яку вносив учора. До речі,  з цим і Шишкін Віктор Іванович погодився.  Ми вважаємо, що постанова має бути такою:  Генеральний прокурор нехай іде у довгу відпустку.  Колегія прокуратури припиняє  роботу.  Верховна  Рада призначає  нового Генерального прокурора і доручає йому формувати колегію.  Підготуйте,  і завтра чи  сьогодні  роздайте  депутатам пропозиції. Так?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЗИХ О.І.,    директор    радгоспу   "40   років   жовтня" Слов'яносербського  району  /Кам'янобрідський   виборчий   округ, Луганська область/.  Иван Степанович,  я сугубо по теме. Хотел бы все-таки на мой вопрос,  заданный письменно, получить ответ. Дело в   том,   что   в  скором  будущем  в  нашем  государстве  может остановиться большое количество

 

     4

 

     автотракторного парка. Из-за такого качества горючесмазочных материалов,  буквально  ежедневно  выходят  из строя автомобили и трактора.  И это настоящая экономическая диверсия, потому что все запасные  части  выпускаются  в  России и на это придется тратить много денег.  Иван Степанович,  пожалуйста,  послушайте. Здесь не потребуются никакие затраты.

 

     Нужно просто   установить   контроль  за  соблюдением  ГОСТа продукции. Здесь же никаких затрат не будет. Есть же у нас ГОСТы, пусть за ними проследят.

 

     ГОЛОВА. Я  готовий  вас  слухати.  У  кожного  депутата щось наболіло. Але ж ми вклинюємось у питання порядку денного. Я ж вам сказав.   Валерію  Миколайовичу,  вам  же  передали  це  питання. Послухайте.

 

     Третій мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д.,  член Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства  /Шепетівський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Іване  Степановичу!  Хочу сказати  кілька слів з питання національної безпеки.  Вважаю,  що доповідь  міністра  сільського  господарства   не   так   важлива сьогодні,  як важлива охорона здоров'я українського народу. Але я не бачу в порядку ценному доповіді чи  виступу  міністра  охорони здоров'я.  Не буду розшифровувати актуальність цього питання.  Ви всі чудово про це знаєте.  Я хотів би знати,  чи  буде  виступати міністр охорони здоров'я? Чи ми не будемо займатися цим питанням?

 

     5

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати.  Ви знаєте,  що на вимогу депутатів ми включали до порядку денного питания про забезпечення населення  медикаментами і слухали тут доповідь чи звіт міністра. Але я вважаю, що депутат Нагулко правильно говорить. Ми з Миколою Петровичем  Білоблоцьким  позавчора  з  приводу цього розмовляли. Віце-прем'єр  Жулинський  у  відрядженні.  (Ми  вважаємо,   Юхиме Леонідовичу,  що  доповідь  із соціальних питань у більш широкому плані мав би зробити віцепрем'єр, який займається цими питаннями. Здоров'я  пов'язане  не  тільки  з  медикаментами,  а  й з іншими факторами.  А медикаменти  -  це  вже  наслідки.  Спочатку  треба вивчити  причини.  Тому  ми  будемо  вважати,  що Юхим Леонідович доручить Жулінському підготувати таку  доповідь.  І  Білоблоцький Микола Петрович знав про це.  Не знаю, чому він не довів цього до відома депутатів.

 

     Учора ми з вами погодили,  що мають  бути  співдоповіді  від постійних комісій,  які брали посередню участь у підготовці цього питання.  Тарасенко уже виступив по своєму блоку питань.  Далі  у списку Кондратьев,  Павличко,  Мельник,  Пилипчук,  Попов, Мороз, Білоблоцький,  Дорогунцов, Яворівський, Батюшко, Корнєєв. Учора я зачитував. Це все погоджено.

 

     Слово надається   народному  депутату  Кондратьєву  Ярославу Юрійовичу...

 

     Вибачте, спочатку прошу зареєструватися.

 

     У залі зареєструвалися 336 народних  депутатів.  Продовжуємо засідання.

 

     Слово надається   народному  депутату  Кондратьеву.  За  ним виступатиме депутат Тарасенко.

 

     6

 

     КОНДРАТЬЕВ В.Ю.,  голова Комісії Верховної  Ради  України  з питань   правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю  /Печерський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановні колеги! У недалекому минулому не всі замислювалися над актуальністю національної безпеки.  Адже мало хто,  за невеликим винятком,  мав сумнів у тому,  чи надійно існуюча  система  національної  безпеки оберігає інтереси особи і держави.

 

     Інформація, яку ми отримали  з  виступів,  та  аналіз  подій свідчать,  що  нові  умови  життя  і  розвитку незалежної України становлять реальну загрозу національній безпеці держави.  Вони  є нестабільними, їх постійні зміни непередбачувані. Стає очевидним, що найближчим  часом  прогнозувати  розмах  негативних,  особливо криміногенних змін буде надзвичайно важко.  Це зумовлюється рядом причин.

 

     Перше. Навколо    нас    відбувається    інтернаціоналізація злочинності,  особливо  організованої,  як у межах СНД,  так і за кордонами колишнього Союзу.

 

     Друга. Геополітичні хвилі,  викликані  розпадом  Союзу,  вже досягли центрів наркобизнесу, виготовлення фальшивих грошей, вони стимулюють прагнення корумпованих ділків відмити гроші,  цінності за кордоном, перетворити державу у смітник для шкідливих речовин, створюють сприятливий грунт для відродження неофашизму.

 

     Третя. Відкриті кордони з рядом країн практично  розв'язують руки злочинним угрупованням, сприяють зростанню міграції на захід з  країн  Азії,  ускладнюють  і  без  того   важку   криміногенну обстановку на західних кордонах.

 

     Четверта. Усі ми вже відчули і бачимо,  що всередині держави йде створення "чорного ринку". За верховенство на ньому вступили

 

     7

 

     в боротьбу між собою сили, які прагнуть контролювати перш за все кредитно-банківську і фінансову системи,  зовнішньоекономічну діяльність, придушувати дрібний і середній бізнес.

 

     П'ята. Інтенсивно виробляти суспільно необхідну продукцію ці сили  не  поспішають,  бо  в них є можливість якнайбільше урвати, скупити за безцінь у виробника або просто привласнити чи  продати за кордон те, що має цінність.

 

     Шоста. Таку  небезпечну  можливість  створює  корупція серед державних посадових осіб,  яка може звести нанівець  потенціальну ефективність усіх видів державних програм.

 

     У зв'язку з цим,  шановні народні депутати, Комісія з питань правопорядку та боротьби із  злочинністю  вважає,  що  нині  дуже важливо визначитись відносно таких питань:  якою має бути система національної безпеки у найближчі  роки;  чи  потрібно  створювати нові структури,  щоб забезпечити безпеку в перехідний період; які законодавчі акти для цього необхідно прийняти.

 

     Проаналізувавши поданий   проект   Концепції    національної безпеки, комісія відзначає високу якість підготовленого документа і пропонує прийняти його в першому  читанні.  У  той  же  час  ми вважаємо,  що проект потребує певного доопрацювання. Ми при цьому виходимо з того,  що загроза національній  безпеці  України  може полягати:   в   проникненні  на  територію  України  міжнародного тіньового  капіталу;  в  повільності  здійснення   заходів   щодо зміцнення зв'язків із західними країнами, в яких Україна має свої національні інтереси,  в криміналізації молоді;  в  недостатності контролю  і  найвищого прокурорського нагляду за дотриманням прав людини.

 

     Особливу увагу потрібно приділити доопрацюванню  розділу  4, де йдіться соме про систему національної безпеки. Повністю

 

     8

 

     поділяючи ідею  створення Ради національної безпеки України, ми разом з тим  вважаємо,  що  більш  чітко  має  бути  визначено контрольні  функції  над  нею  Верховної Ради,  а також обов'язки міністерств і відомств.

 

     Наступне питання,  яке виникав у нас:  чи здатні нині  діючі структури   забезпечити   безпеку  України?  Комісія  вважає,  що відповідь на це запитання має бути взагалі  позитивною.  Але  при цьому  ми  повинні наголосити,  що наші спеціальні органи зможуть повною мірою забезпечити  національну  безпеку  держави  лише  за умови,  якщо  вони  виявлять  спроможність  швидко адаптуватися в реальних умовах  життя,  в  криміногенній  ситуації,  що  стрімко змінюються,  та  злагоджено  й  оперативно взаємодіяти між собою. Необхідну правову основу для цього вони мають.  Це -  затверджена Верховною Радою Державна програма по боротьбі із злочинністю.

 

     Та чи все гаразд у нас щодо цього? Звернімося, наприклад, до результатів обговорення в комісіях питання про роботу Генеральної прокуратури, цього, я наголошую, особливого органу,

 

     9

 

     підзвітного Верховній Раді. Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю дійшла,  висновку, що стаття 1 Закону про прокуратуру,  якою  на прокуратуру покладено здійснення найвищого нагляду   за   дотриманням   законів   у   державі,   виконується незадовільно.  І  тому  необхідно  терміново зміцнити керівництво Генеральної прокуратури.

 

     Хочу також  наголосити  на  тому,  що  аналогічна   ситуація складається  і  у  Верховному  Суді.  Його  роль безконтрольного, незалежного  спостерігача  призвела  до  того,  що  судами  грубо порушуються  права  людини.  Про це свідчать факти,  які отримала комісія від Генеральної прокуратури. І ми вважаємо, що це питання ми  невідкладно  повинні доопрацювати і внести до порядку денного сесії.

 

     Шановні народні  депутати!  Не  менш  важливою   передумовою успішної  реалізації  концепції  національної  безпеки  України є належне законодавче врегулювання процесів, що відбуваються. Нашою комісією  разом  з  Кабінетом Міністрів підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради 13 законопроектів з цих питань.

 

     10

 

     Я не  буду  їх  перераховувати.   Скажу   лише,   що   серед законопроектів,  переданих  на  розгляд Верховної Ради,  є проект Закону  про  боротьбу  з  корупцією.  Він  має  стати   серйозним інструментом   як   у  подоланні  розкладу  всередині  державного апарату, так і у справі боротьби з організованою злочинністю.

 

     Тепер комісія завершує доопрацювання  проекту  Кримінального кодексу  України,  який нещодавно розглядався Президією Верховної Ради. Концепція проекту Кримінального кодексу передбачає правовий захист  внутрішньої  та  зовнішньої безпеки практично всіх сторін життя людини,  суспільства і держави.  До нього  вперше  включено глави про відповідальність за діяння проти миру і безпеки людства проти  екологічної  безпеки,  здоров'я  населення,   діяння,   що посягають  на  діяльність  законодавчої,  виконавчої  та  судової влади.  Слід окремо зазначити,  що проект також уперше передбачав відповідальність  за  діяння,  які посягають на свободу совісті і законну діяльність релігійних конфесій.

 

     Численна інформація  з  місць,  міністерств,  відомств,  яку отримує комісія, переконує нас у тому, що якнайшвидше обговорення і прийняття цього конче потрібного законодавчого  акта  сприятиме нормалізації криміногенної обстановки, вгамуванню національних та релігійних  пристрастей,   забезпеченню   національної   безпеки, правопорядку.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тарасенку.

 

     За ним виступатиме депутат Павличко.

 

     11

 

     ТАРАСЕНКО О.Г,,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /3нам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область/. Шановні колеги, шановні члени уряду!  У доповідях,  з якими виступили віцепрем'єр-міністр Омаров     Валерій     Миколайович,    керівники    силових    та зовнішньополітичного відомсти,  інших міністерств  та  комітетів, розкрито   проблеми   і  певною  мірою  окреслено  завдання  щодо зміцнення національної безпеки  нашої  молодої  держави,  щоб  не повторюватися,  хотів  би  з  точки зору нашої комісії та власної акцентувати вашу увагу на деяких аспектах.

 

     Відносно зовнішніх аспектів безпеки. Ми живемо в таку епоху, коли політичні методи,  дипломатично гнучка і по-державному мудра політика можуть  і  повинні  стати  вирішальними  у  забезпеченні зовнішньої безпеки.  І це для держави значно дешевше, ніж затрати на утримання Збройних Сил та  інших  військових  формувань.  Тему велика відповідальність покладається на наш дипломатичний корпус, особливо в тих державах, які є для нас найбільш важливими з точки зору   інтересів   України.  Про  це  йшлося  у  доповіді  Євгена Кириловича Марчука.

 

     На мою думку,  Міністерство закордонних справ повинно  більш рішуче,  оперативніше  і  вчасно по дипломатичних каналах давати, оцінку  тим  політичним  колам   за   кордоном,   які,   нехтуючи міжнародними   угодами   про  статус-кво  в  Європі,  намагаються ревізувати державні кордони вже у відкритій, а не в завуальованій формі.

 

     12

 

     Сьогодні слід  констатувати,  що  такі політичні сили деяких наших сусідів намагаються розгортати  свою  діяльність  у  певних регіонах  нашої  держави,  а це вже належить до компетенції наших спецслужб.  На жаль,  за таку діяльність ще майже  ніхто  не  був притягнутий  до  відповідальності  за  законами  нашої суверенної держави.

 

     Кілька слів,  щоб не повторюватися,  відносно будівництва та реформування наших Збройних Сил,  про що детально доповів міністр оборони Віталій Григорович Радецький.  Стан їх  боєготовності  на сьогодні  такий,  що  далеко  не задовольняє потреби національної безпеки держави.

 

     Що стосується закритої частини нашої розмови,  то я подаю до протоколу від нашої комісії тези,  в яких даються аналіз і оцінка стану Збройних Сил України  та  інших  військових  формувань,  що створені і функціонують згідно з нашим законодавством.

 

     Неприпустимо, щоб  надалі  у  Збройних  Силах  мали місце ті недоліки,  що були за попереднього керівництва.  Основними  серед них є такі.

 

     Перше. Непослідовність  і  перекручення  в  роботі з кадрами вищого командного складу.  Ці факти вам відомі, і відомо, до чого вони призвели.

 

     Друге. Невміння,   а  інколи  й  небажання  співпрацювати  з Кабінетом Міністрів,  особливо  з  питань  військово-промислового комплексу.  До чого це могло призвести і вже призвело,  сказано в доповіді  віце-прем'єра   Шмарова.   Треба   негайно   виправляти становище.

 

     Третє. Вкрай  низький  рівень  готовності  бойової  техніки. Четверте.  Всупереч чинному законодавству  допущено  втручання  у життя Збройних Сил політичних партій, організацій і

 

     13

 

     рухів. А  це  не  що  інше,  як  втягування  Збройних  Сил у політичне протистояння.  До  чого  це  могло  і  може  призвести, показують недавні події у Москві, в Росії.

 

     П'яте. Розбазарювання  майна  та військової техніки і на цій основі  зловживання  посадових  осіб,   тих,   що   допущені   до керівництва збройними Силами.

 

     Усі ці недоліки мають суб'єктивний,  свідомий характер, і за них треба відповідати.

 

     Патріотизм полягає не в тому,  щоб галасувати і бити себе  в груди /а насправді - завдавати шкоди державотворенню/,  а в тому, щоб приносити користь своїй державі і народові.

 

     Важливо, щоб указані недоліки не допускалися в  майбутньому. І не лише в Збройних Силах,  а й в інших силових структурах нашої держави.

 

     Декілька слів про  джерела  внутрішньої  безпеки  для  нашої держави. Ситуація, що склалась у соціальній сфері останнім часом, вийшла з-під контролю Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Про це вже багато хто говорив - і вчора, і сьогодні.

 

     Встановлені з   1  вересня  цього  року  мінімальні  розміри заробітної плати /20  тисяч  карбованців/  та  пенсії  /40  тисяч карбованців/  не  забезпечують  навіть  оплату  мінімального,  за фізіологічними   нормами,   продовольчого   набору.    Розрахунки показують,  що  діюча  мінімальна  зарплата в 11,7 раза нижча від вартості життєво необхідних витрат населення.

 

     У той же час ціни на більшість товарів підскочили  до  рівня світових.  Відповідно  ж  і  зарплата,  і  пенсія  також  повинні підскочити до цього рівня.

 

     Незадовільний фінансовий      стан      значної      частини госпрозрахункових підприємств,  дефіцит коштів не дали можливості вчасно

 

     14

 

     зробити випереджаючі  компенсаційні  виплати  та  відповідні розрахунки  оплати  праці,  пенсій  і  допомог,  виходячи з нових рівнів мінімальної заробітної плати і  пенсії.  Усім  відомо,  що сьогодні  в  ряді регіонів по два,  по три місяці не виплачуються пенсії і колишнім військовослужбовцям, і цивільним пенсіонерам.

 

     Загрозу національній безпеці України створює  криміналізація економіки,  яка  певною  мірою  зумовлена  тим,  що вагома частка народного надбання опинилася поза реальним і дійовим контролем  з боку  державних  органів  та  й  Верховної  Ради.  Така  ситуація створити сприятливі умови для корупції посадових  осіб,  на  яких покладено  владно-розпорядчі функції у сфері державної власності. Саме їх зусиллями створено і продовжує нагромаджуватися первинний капітал,   який  нині  працює  проти  економіки.  Цьому  сприяють суперечності  в  нашому  законодавстві,  що  дає  змогу   кожному тлумачити закони на свій розсуд,  а то й просто їх ігнорувати. Це призвело до зростання службових злочинів у сфері економіки.

 

     Найбільш сприятливою для корумпованих кіл і шахраїв  була  і залишається сфера зовнішньоекономічних зв'язків.

 

     Особливою загрозою   для  інтересів  України  є  прогресуюча криміналізація кредитно-банківської сфери.  Перед нами уже вкотре виступав голова правління Національного банку Ющенко,  а ми так і не зрозуміли,  чого він хоче,  куди хоче довести нашу державу  зі своєю системою. /Шум у залі/.

 

     15

 

     Посилюються негативні   тенденції   в  процесі  приватизації державного і комунального майна.  У той час як державна  програма приватизації  на  1993 рік у повному обсязі не реалізована,  а на 1994  рік  практично  відсутня,   окремими   посадовими   особами державних  підприємств,  а  також  зв'язаними  з  ними злочинними угрупованнями,  що мають стартовий капітал сумнівного походження, продовжується так звана прихована приватизація.

 

     На жаль,  це  все  називається  вступом у ринкові відносини. Насправді ж це механізм,  способи і методи пограбування  власного народу.  У  результаті  відбувається  різке  розмежування  нашого суспільства на купку супербагатіїв та масу зубожілого народу.

 

     Джерелом небезпеки    для    державотворення,    стабільного майбутнього  став  тенденція  до моральної та духовної деградації нашого суспільства.  Хіба не про це свідчить  той  факт,  що  при проведенні  весняного  призову до Збройних Сил на призовні пункти без поважних причин не з'явилися майже 5 тисяч призовників?  І це наша  молодь,  яку  вже  два роки не посилають ні в гарячі точки, нікуди. Де ж тоді наша відповідальність за майбутнє держави?

 

     Практично ми вже дожилися до того,  про що писав  наш  геній Тарас Григорович Шевченко ще в 1845 році:

 

     "Доборолась Україна

 

     До самого краю.

 

     Гірше ляха свої діти

 

     її розпинають".

 

     Джерела загроз     національній     безпеці     України    у державнополітичній сфері,  в економічній,  соціальній  сферах,  у сфері

 

     16

 

     екології, інформаційній  сфері зазначені в проекті Концепції національної безпеки України.  Над цим проектом працювала  велика група   провідних   науковців,  юристів,  експертів,  працівників апарату  Адміністрації  Президента,  Верховної   Ради,   Кабінету Міністрів. Водночас із доопрацюванням і прийняттям цієї концепції най треба конституювати  Раду  національної  безпеки,  затвердити Положення  про  її  функціонування.  З цього приводу наша комісія підготувала пакет законопроектів і  проект  Закону  про  внесення змін і доповнень до Конституції.  Без перебільшення хочу сказати, що  на  цей  орган/  якщо  він  буде  конституйований/  як  орган загальної системи безпеки України покладаються великі надії.

 

     І останнє.  Щоб  наше  засідання не перетворилося на чергову балаканину/ прозрілий пан Чорновіл говорив,  що це  конференція/, комісія  наполягає  на  прийнятті тих законопроектів,  які дадуть змогу зміцнювати безпеку в інтересах кожної особи,  нашого народу і держави в цілому. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу уважніше вислуховувати співдоповіді.  Слово надається народному депутату Павличку. За ним виступатиме депутат Мельник.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  /Збаразький  виборчий  округ,  Тернопільська область/.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановна  Верховна Радо! Найважливішою проблемою зовнішньої  політики  України  нині  і  в майбутньому

 

     17

 

     є і  буде заповнення політичного вакууму,  який утворився на теренах країн колишнього Варшавського  Договору.  На  Заході  дів НАТО,  на  Сході під керівництвом Росії в рамках СНД - мілітарний союз,  так  звана  колективна  безпека.  Україна  -  позаблокова, нейтральна держава.

 

     Західні сусіди,  Країни  вишеградської групи,  тобто Польща, Угорщина,  Словаччина і Чехія виявляють усе наполегливіше бажання вступити  до  НАТО.  Вони сподіваються за допомогою НАТО вирішити питання своєї безпеки. Їх можна зрозуміти. Вони пережили трагічні періоди   залежності  від  східного  гегемона,  придушення  своїх національно-демократичних тенденцій і повстань!  Угорщина -  1956 року,  Чехословаччина  -  1968 року,  Польща - багато разів,  від розстрілу  шахтарських  заворушень  часів  Гомулки  і  Герека  до воєнного  стану  часів  Ярузельського.  Тепер  ці  країні шукають надійного захисту під парасолею НАТО.

 

     На жаль,  вони не мають чіткої концепції ставлення до Сходу, принаймні слабко диференціюють країни СНД,  фактично не беруть до уваги незалежної політики України.  Москва їх лякає.  А кого вона не  лякає?  Вона  сама  себе  боїться.  Президент Росії спочатку, відвідуючи Варшаву, Прагу і Братиславу, благословляє їхнє бажання вступати  до НАТО,  а потім,  повернувшись додому,  пише листи до держав "сімки" і ставить категоричну вимогу не  відкривати  двері НАТО  ні  для  кого,  оскільки  це  суперечить,  на  його  думку, інтересам Росії.

 

     18

 

     Інакше кажучи,    Борис    Єльцин     залишається     вірним зовнішньополітичній  російській  доктрині,  згідно  з  якою Росія вважає себе гарантом безпеки  не  лише  на  території  колишнього СРСР,  на  території  колишнього соціалістичного табору в Європі. Для України  поділ  Східної  та  Центральної  Європи  на  держави натовські і ненатовські означатиме встановлення кордону між ними, де  з  двох  боків  буде   нагромаджуватися   зброя,   пануватиме недовір'я,  готовність  до війни,  Будь-який варіант цього поділу для України небезпечний.

 

     Ідеальним для нас був би такий варіант,  щоб Україна і Росія разом з вишеградською четвіркою увійшли до НАТО. Але це неможлива річ,  бо Росії треба було б відмовитися від  політики  глобальних амбіцій.  У  цьому контексті починав набирати ваги ідея створення зони стабільності і безпеки  в  Східній  та  Центральній  Європі, зони,  яка могла б сама дбати про недоторканність своїх кордонів, не покладаючись ні на НАТО,  ні на Росію,  зони,  яка не  була  б спрямована  ні  проти  НАТО,  ні  проти Росії.  Країни Східної та Центральної  Європи   мають   спільні   економічні,   екологічні, транспортні  проблеми,  спільні історичні пересвідчення,  спільні завдання  щодо  національних  меншин,   спільне   бажання   стати повноправними членами загальноєвропейського світу, їм буде, важко поодинці інтегруватися з політичними та економічними  структурами Західної  Європи.  Але  об'єднавшись  і  пройшовшись  разом школу демократії ринкових відносин, вони будуть здатні зайняти в Європі місце  самодостатнього  і  впливового  партнера.  Отже,  зовнішня політика України,  спрямована  на  зміцнення  контактів  з  усіма сусідами,  повинна привести до виникнення альянсу країн,  що буде мостом між

 

     19

 

     Західною Європою і Росією, мостом миру й довір'я, ланкою, що поєднає   колишніх  супротивників  у  ланцюзі  від  Ванкувера  до Владивостока.

 

     Якщо казати  правду,  то  мир  і  безпека   у   Східній   та Центральній Європі залежатиме головним чином від того,  якою буде Росія та її зовнішня політика.  У формі радянської імперії  Росія домінувала тут,  і,  на жаль, прагнення підкорити собі цей регіон не  покинуло  деяких  лідерів  та  й  самого  президента   Росії. Заповітним бажанням Хасбулатова і Руцького було відновлення Росії в межах СРСР,  але ж і Борис Єльцин немало робить для  досягнення тієї  ж  мети.  Про  це свідчать події в Абхазії,  де миротворчою стороною виступає та ж сила, яка веде війну проти Грузії; події в Придністров'ї,   де  російські  війська  стали  армією  ніким  не визнаної держави; події в Таджикистані, де на захист репресивного режиму виходять збройні сили російських "демократів".

 

     І все ж,  пам'ятаючи це,  ми повинні шукати мирних розв'язок усіх питань, які ускладнюють взаємини між Україною та Росією. Уже сьогодні  Верховна  Рада  України  повинна  готувати звернення до майбутнього  парламенту  Росії,  вимагати  скасування   постанови колишньої   Верховної   Ради   Російської  Федерації  про  статус Севастополя.  Відповідь на це звернення стане  для  всього  світу показовим щодо демократичності нової доби, в яку начебто вступила Росія.  Спираючись  на  українсько-російський  договір   від   19 листопада  1990  року,  ми  маємо  укласти  новий  договір,  який /побачимо,  чи підуть на це наші сусіди/ підніс би відносини  між Україною  та  Росією  на  новий  рівень,  створив  би  між нашими державами атмосферу співробітництва, рівноправ'я, взаємопошани.

 

     Національна безпека має багато опор,  але  найголовнішою  її підвалиною  є  власна  збройна сила,  здатна стримувати агресора. Виключаючи  "із  арсеналу  своєї  зовнішньої   політики   загрозу використання ядерної зброї" /цитую наш документ/, Україна як

 

     20

 

     власник цієї   зброї  мусить  мудро  розпорядитися  нею.  Ми повинні ратифікувати "Старт-1",  причому не обов'язково і  навіть шкідливо  розширяти  рейки  цього  договору.  Мова  може  йти про знищення 36 відсотків ядерної зброї, розташованої в Україні. І не більше.  Приєднання  України  до  Договору  про  нерозповсюдження ядерної зброї можливе тільки  після  того,  як  -  перше  -  буде переосмислений    світовим    співтовариством   1995   року   цей дискримінаційний щодо нашої держави документ  і  -  друге  -  між Україною  та  ядерними  державами буде підписана угода,  юридичне зобов'язуючий акт,  про те,  що ядерні держави не допустять зміни нинішніх українських кордонів.  Ми йдемо до без'ядерного статусу. Але ніхто,  крім нас,  не може вирішувати,  скільки триватиме  ця дорога.  Сьогодні  ми  є  власником  зброї і не повинні піддатися жодному натискові,  спрямованому на те,  щоб зробити нас  якомога скоріше і, звичайно, проти наших інтересів безоружними.

 

     Шановні депутати!   Не   можу   обмежитись  політикою.  Хочу закінчити міркуванням на економічну тему.  Одне з  найголовніших, життєво  найважливіших  для України питань є Питання забезпечення її енергетичної незалежності.  Ми сьогодні  використовуємо  вдвоє уп'ятеро   більше   енергії   на   виробництво  одиниці  валового національного  продукту,  ніж  розвинені   країни.   Тільки   при виробництві  прокату  у  чорній металургії Витрати електроенергії перевищують її виробництво на Всіх наших атомних  електростанціях /за  даними  японського інституту Торей за 1989 рік/.  Отже,  нам треба  покласти  великих  зусиль   для   структурної   перебудови промисловості,  що дасть можливість у перспективі значно зменшити енерговитрати.

 

     21

 

     Але це  у  перспективі.  У  найближчі  роки  ми  повинні  не допустити енергетичного голоду в Україні.  Експорт нафти і газу з однієї Росії дає їй об'єктивно - це обов'язково через злі  наміри

-  можливість  диктувати не тільки свої ціни,  а й свої умови,  в тому числі й політичні.  Домовленості, які були дотепер укладенні Україною  з  іншими державами про поставки нафти,  не виконуються через їхню запрограмовану  нереалістичність.  Приклад.  Два  роки тому  укладено  угоду  про будівництво нафтопроводу з Ірану через Азербайджан  до  України.  Нікого  з  наших  державних  мужів  не занепокоїло  те,  що  Азербайджан у той час був і тепер є в стані війни,  був і є  як  жертвою,  так  і  організатором  економічних блокад.

 

     Єдиною альтернативою,  єдиним  виходом для нас є будівництво нафтового терміналу в Одесі.  Напевне, саме тому воно блокувалося протягом   року   спочатку   під   приводом  начебто  економічної неприйнятності.  Після заяви місцевих "зелених" про те, що заміна старого   терміналу   на   новий  призведе  до  поліпшення  стану навколишнього  середовища,  "борці"  проти  терміналу,   Нарешті, облишили    займатися   маскарадом   і   прямо   сповістили,   що альтернативна  нафта  відірве  Україну  від  Росії.   Знадобилися титанічні, але дуже опізнені зусилля на найвищому рівні для того, щоб  нарешті  розпочати  реалізацію  проекту.  Не  менших  зусиль доведеться  докласти і для його завершення.  В результаті Україна забезпечить себе нафтопродуктами.

 

     Але можна і треба йти далі.  Через Україну нафта може прийти і  до  Польщі,  і до інших держав.  Останні переговори з урядовою делегацією Литви дають підстави сподіватися,  що ми з'єднаємо наш термінал з литовським,  який постачатиметься нафтою із свердловин у   Північному   морі.   А   це   вже   економічна   основа   для Балто-Чорноморського

 

     22

 

     співтовариства, для  згадуваної вже зони миру і стабільності в Центральній та Східній Європі.  Тільки на поєднанні політики  з економікою можемо будувати державу та її безпеку. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мельнику.  За ним виступатиме депутат Пилипчук.

 

     МЕЛЬНИК Б.П.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань   планування,   бюджету,   фінансів   і  цін /Тарутинський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати!   Ситуація   в  економіці,  яка  є  складовою  частиною національної безпеки України,  підійшла до тієї небезпечної межі, за  якою  настає  процес  її  некерованого  розпаду,  створюється загроза соціальних збурень.

 

     Розвиток загальної кризи  почався  не  сьогодні,  а  виразно виявився   наприкінці   80-х  -  на  початку  90-х  років.  І  це загальновідомо.    Вичерпання     резервів     та     можливостей централізованого  планового  механізму  управління  економікою та відставання в побудові нового  механізму  призвели  до  того,  що держава  фактично втратила важелі управління державним сектором і одночасно   тихенько   добровільно   відмовилася   розпоряджатися державною власністю.

 

     Аналіз показує,   що   спроби  уряду  регулювати  економічні процеси прийняттям програй без контроля за їх виконанням не  дали і   не   могли   дати   бажаних   результатів.  А  непідготовлена лібералізація.  цін призвела до стрімкої гонки цін і доходів. Був запущений простий,  але, дуже небезпечний для економіки механізм, коли відбувається

 

     23

 

     адміністративне підвищення цін, внаслідок цього збільшується індекс  зростання  фонду  оплати  праці до базового 1990 року,  а після цього робиться емісія  грошей.  Причому,  кожний  наступний цикл вимагає все більшого зростання цін та емісії грошей. Разом з тим наростає розрив між сумою цін і сумою  доходів,  відбувається різке  падіння  життєвого  рівня  населення,  скорочуються обсяги споживання,  руйнується ринок продукції  практично  всіх  галузей народного господарства.

 

     Швидкий, без   відповідних   структурних  змін  в  економіці перехід  до  світових   цін   на   паливно-енергетичні   продукти перетворює більшу частину промисловості України в неефективну,  а її продукцію - в неконкурентоспроможну  на  світовому  ринку.  Ця гонка:  ціна  - доход - грошова та кредитна емісія - в конкретних умовах України веде до повного виснаження економіки і є  одним  з головних  чинників  гіперінфляції.  Економічний  спад та інфляція створюють велику напругу в усій фінансово-бюджетній  системі.  Це зумовлює   необхідність   здійснення   заходів,   спрямованих  на розширення  джерел  бюджетних  доходів,  забезпечення   жорсткого режиму економії у витрачанні державних коштів. .

 

     Для цього  слід докорінно змінити процес формування бюджетів усіх рівнів. Діяльність уряду має бути спрямована на впровадження фінансово-бюджетних   і   податкових   важелів,  сприятливих  для розвитку економіки, реально розмежувати ресурси між бюджетами, що входять  до бюджетної системи України,  та забезпечити підвищення ролі бюджету як основного фінансового плану держави.

 

     Необхідно відійти від традиційної затратної схеми формування бюджету,  коли  в  його  основу  кладуться  заявки  міністерств і відомств  на  потребу  в  бюджетних  коштах,  що  призводить   до величезного

 

     24

 

     дефіциту. Верховна  Рада тут повинна сказати своє слово і не затверджувати такий бюджет.  Більше того,  треба зробити так, щоб Верховна Рада не мала права цього робити.  Дія посилення контролю за правильністю та ефективністю формування і використання  коштів державних  позабюджетних  фондів  доцільно  включити їх до складу бюджету на 1994 рік,  зберегти цільовий характер використання цих коштів.

 

     У першу   чергу   слід   встановити   показники  максимально допустимих витрат бюджету і допустимого дефіциту,  на  базі  яких уряд  має  встановити  ліміти  для міністерств і відомств з метою наступної їх деталізації.

 

     Такий підхід  забезпечить  контроль  над  видатками  і   над дефіцитом   бюджету,  регулюванню  макроекономічних  пропорцій  у частині участі держави в перерозподілі національного продукту.

 

     Потребує вдосконалення податкова політика.  Діюча  податкова система   характеризується   крайньою  нестабільністю,  надмірною кількістю  необгрунтованих  пільг  в  оподаткуванні,  зокрема   і додатково  наданих урядом у цьому році,  про що неодноразово наша комісія  доповідала  і  Президії,  і  Верховній  Раді.   Численні звертання  з цього питання надходять і до комісії,  при цьому без абияких економічних обгрунтувань. А окремі з тих, що звертаються, навіть мають рентабельність на рівні 80-100 відсотків.

 

     З метою  досягнення  контрольованої  ситуації  в  економіці, подолання інфляції, забезпечення фінансової стабільності, комісія вважає:

 

     Перше. Прискорити  подання на розгляд Верховної Ради України Програми діяльності уряду України на вересень-грудень  1993  року та  на  1994  рік,  передбачивши  в ній механізм реалізації права держави на управління державною власністю, відновлення

 

     25

 

     для державних підприємств системи планування економічного та соціального  розвитку  та визначивши державні пріоритетні напрями розвитку економіки країни,  виходячи з гостроти і актуальності їх вирішення  та  наявних  ресурсів.  Передбачили державну підтримку підприємств,  які можуть швидко вийти на світові ринки,  і ніяких більше.  Урядові  потрібно  вважати  приватизацію найголовнішим і найпрестижнішим завданням.

 

     Друге. Терміново  про  інвентаризувати   всі   фінансові   і матеріальні цінності, які є в Україні, скласти фінансовий баланс, а також баланси  до  видах  продукції,  найбільш  необхідної  для виживання.  Україна  повинна нарешті мати торговельні та платіжні баланси. Працювати далі в темряві, навпомацки недопустимо.

 

     Трете. Визначити мінімальний перелік  Тих  видів  продукції, які   конче   необхідні  для  забезпечення  власного  закінченого виробництва,  розробити  відповідну  програму  і   розпочати   її поступову реалізацію.

 

     Четверте. Збільшити  питому вагу витрат,  які здійснюються з бюджету не у формі бюджетного фінансування, а у формі поворотного бюджетного  кредитування.  Видачу  бюджетних кредитів здійснювати тільки за рішенням уряду,  в рамках наявних  кредитних  ресурсів. Заборонити грошову емісійну діяльність Кабінету Міністрів України через бюджет.  Одночасно,  як про це вже і говорилося, заборонити конституційно   Національному   банку   здійснювати   емісію  без реального підвищення обсягів виробництва.

 

     П'яте. Передати управління державними позабюджетними фондами під  контроль  Міністерства  фінансів України,  заборонити фондам займатися  підприємницькою  діяльністю,   крім   розміщення   під контролем і За згодою уряду депозитів у комерційних банках.

 

     26

 

     Шосте. Доручити  Національному  банку разом з іншими банками вжити всіх  заходів  до  повного  розблокування  розрахунків,  як усередині держави, так і на міждержавному рівні.

 

     Сьоме. Терміново  вжити  заходів щодо виправлення економічно невиправданого ганебного курсу карбованця  до  долара,  рубля  та іншої валюти. Ліквідувати монополізм у біржовій торгівлі валютою. Зробити ревізію діяльності  валютної  біржі  за  І992-1993  роки. Зобов'язати  банки  відкрити  достатню кількість обмінних пунктів для вільної купівлі-продажу валюти під державним контролем.

 

     Одночасно, на нашу думку,  управління валютний курсом  -  це крах валютного ринку,  і про це свідчить різке зменшення валютних операцій на валютній біржі.  Аргументація  уряду,  що  фіксований курс  валюти  дасть  можливість  стримати зростання цін - глибока помилка, оскільки ціни зростають незалежно від курсу валюти.

 

     Рішенням про  безпроцентну  примусову  купівлю   валюти   за фіксованим   курсом,  а  продаж  -  за  вільним  уряд  не  тільки заблокував,  ізолював Україну від усього світу, а й боляче вдарив по  надходженню  до  бюджету.  І  тому треба негайно скасувати ці хибні рішення.

 

     27

 

     Восьме. Серйозної шкоди фінансовій системі завдало і  завдає втручання   в  діяльність  Національного  банку  Верховної  Ради, Президента та уряду. Вимушене виконання численних необгрунтованих рішень цих органів призвело до того,  що за 10 місяців цього року емісія в 11 разів перевищила рівень її показника на початок  1993 року і в 1,5 раза перевищила стелю емісії, встановленої Верховною Радою.

 

     Необхідно дати  можливість  Національному  банку  виконувати самостійно свою основну функцію, пов'язану з проведенням ринкової грошово-кредитної політики.

 

     Дев'яте. Здійснити перехід до регулювання готівкового  обігу і  обмеження грошової маси.  Позбавити ліцензій комерційні банки, які здійснюють емісію.  Розглянути і закрити рахунки  підприємств за  межами  України.  Всі  питання,  пов'язані  з грошовою масою, повинні вирішуватися лише Верховною Радою.  Верховна Рада повинна стати єдиним органом, який управляє грошовою масою.

 

     Десяте. Як   вимушений   крок  -  тимчасово  зосередити  всю зовнішньоекономічну  діяльність  в   державних   структурах   під контролем уповноваженого державою органу.

 

     Одинадцяте. Запровадити  на  період кризового стану карткову систему розподілу основних продуктів  харчування  за  фіксованими цінами хоча б для громадян, що живуть на межі бідності.

 

     Дванадцяте. Повернутися до державного регулювання цін на всі види продукції і послуги,  які перелічені в  Законі  про  ціни  і ціноутворення. На все інше ціни повинні бути негайно звільнені.

 

     28

 

     Не можна  погоджуватися  з  пропозицією  міністра  фінансів, інших посадових осіб про зменшення процентної ставки  за  кредит, що нібито позитивно вплине на економіку. Навпаки, ми вважаємо, що якщо ми хочемо зменшити  попит  на  кредитні  ресурси,  щоб  вони раціонально  використовувались,  процентна  ставка за них повинна дорівнювати  темпу  інфляції.  І  треба,  щоб  Національний  банк України неухильно цієї позиції дотримувався.

 

     Далі. Ми вважаємо, що Президент України повинен зупинити дію Постанови Кабінету Міністрів про управління ресурсами комерційних банків. Викликав подив те, як уряд країни, що проголосила курс на ринкові відносний, так відверто може впроваджувати націоналізацію майна. Але після виступу віцепрем'єра Лайдака стало зрозуміло, що це офіційна позиція,  пов'язана з поверненням на  колію  жорсткої системи    адміністративно-командного   управління.   Неначе   це зрозуміло, що впровадження системи заборон, яку пропонує уряд, не виправить  ситуацію,  не  вилікує  економіку,  а  зажене  хворобу всередину,  що  дуже  скоро   призведе   до   загальноекономічної катастрофи.

 

     Президент і  Верховна  Рада повинні якнайширше і якнайшвидше стимулювати випуск цінних паперів.  Уже тепер  Національний  банк може  випустити  на  10  трильйонів  цінних  паперів під заставу, наприклад,  незавершеного будівництва,  якого у нас майже  на  43 трильйони карбованців.  Думаю, що не треба пояснювати, що це дало б нашій економіці.

 

     І нарешті,   Президент   повинен   видати   документ    щодо фінансового  оздоровлення  економіки.  Документ,  який  не тільки констатував би дефіцит бюджету, дефіцит грошові маси та наявність кризової ситуації, а й чітко сформулював би, завдання відповідним

 

     29

 

     органам та напрями виходу з кризи.

 

     На закінчення  хотів  би  підкреслити,  що успішне виконання заходів уряду та програм неможливе без підтримки  суспільства  та злагоди    в    ньому.    Тому    потрібне   не   тільки   масове інформаційнопропагандистське їх забезпечення, а й об'єднання всіх політичних   партій   і  течій  на  платформі  виходу  держави  з політичної кризи,  бо саме це забезпечить збереження незалежності нашої держави. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пилипчуку. За ним виступатиме депутат Попов.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  а питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні колеги! Коли  ми  пропонували  це  питання  до розгляду,  то звучало дуже багато пропозицій не перетворити наше  обговорення  у  теоретичну конференцію.  Результати  обговорення  показали,  що якраз доброї теорії з питань національної безпеки / в тому  числі  економічної безпеки/ на сьогоднішній день немає.

 

     Якщо ми не будемо вирішувати всі ці питання в комплексі,  то ми будемо вирішувати  їх  за  таким  методом:  в  однієї  штанини відрізали кусок і налатали там, де є дірка.

 

     Усі держави  світу  розробляють концепцію,  теорію стійкості економіки і її безпеки.  І  в  колишньому  Радянському  Союзі,  я повинен сказати, була досить-таки сильна група, яка займалася

 

     30

 

     цими питаннями.  У  зв'язку  з  цим  я хотів би мою доповідь побудувати   на    трьох    блоках    питань    -    теоретичних, теоретичноприкладних  і  суто  практичних.  Правда,  третя  група питань потребує годин 48 для того, щоб їх викласти.

 

     Стійкість економіки залежить від її здатності,  від того, що закладено   в  систему  економічних  відносин.  На  її  стійкість впливають зовнішні і внутрішні фактори.  У зв'язку з цим для того щоб підвищити стійкість економіки,  треба,  щоб усі фактори,  які впливають  на  неї,  були  внутрішніми  тобто   ендогенними.   Це натуральне   господарство.  За  таких  умов  економіка  абсолютно стійка.  Але при натуральному господарстві  є  інша  небезпека  - низький  коефіцієнт  акселерації,  низький  коефіцієнт  розвитку. Розвиток дав  відкрита  економіка.  У  зв'язку  з  цим  необхідно розробити  цілу  систему  теоретичних  положень щодо забезпечення стійкості економіки, а потім її реалізувати.

 

     Що міг би я запропонувати як голова комісії,  як людина, яка працювала  над питанням стійкості економіки?  Які правила повинні бути закладені в основу розробки  схеми  національної  безпеки  в галузі економіки?

 

     Перше правило,  говорить,  що  управління  прибутком повинно бути віднесено на той рівень,  де він,  прибуток, створюється, де створюється національний доход. Якщо на сьогоднішній день

 

     31

 

     єдиною ланкою,   де   створюється   національний   доход,  в підприємство, то лише воно може вирішувати всі питання, пов'язані з цим. Центр ваги вирішення економічних проблем був перенесений в Москви до Києва.  Тепер з Києва ми переносимо  його  на  регіони, даємо   регіонам   економічну  самостійність.  Наступним  кроком, можливо,  буде перенесення центру ваги до  районів  і  міст.  Але проблема  не  буде  вирішена  до  того  часу,  поки  він  не буде перенесений  на  рівень  підприємства.  Диве  підприємство   може вирішувати  всі  ці  проблеми,  і втручатися в його діяльність не можна.  У зв'язку з цим слід розподілити функції. Держава повинна забезпечувати лише охорону держави і охорону особи,  фінансування науки,  освіти,  культурі.  Це все.  Регіон же має  забезпечувати функціонування    комунального    господарства    і    дотримання правопорядку  на  своєму  рівні.  А   підприємство   -   і   лише підприємство   -   має  вести  роботу,  пов'язану  із  зростанням економіки і виробництвом продукції.

 

     32

 

     Друге правило:  жоден  ринок  для  України  не   може   бути пріоритетним,   але   й   не   може  бути  знехтуваним.  Якщо  ми орієнтуватимемось лише на ринок Російської Федерації,  то коли  в Російській   Федерації  стабілізується  обстановка,  туди  підуть іноземні інвестори і ми будемо витіснені з російського ринку - не росіянами,  не їхніми підприємцями,  а конкурентами.  У зв'язку з цим наше завдання - орієнтуватися на всі можливі  ринки  збуту  і кооперації.

 

     Третє правило:  Держава  не  повинна розривати зв'язки своїх бізнесменів,  якщо вони є ефективними,  і не повинна  примушувати підтримувати зв'язки, якщо вони для бізнесмена є неефективними.

 

     Четверте правило:  диверсифікація постачальників, споживачів і суб'єктів  господарювання.  Навіть  якщо  ми  маємо  можливість одержувати 100 процентів якоїсь сировини з одного місця, ми цього не повинні робити. І якщо ми маємо можливість збути 100 процентів продукції одному покупцю, то ми теж цього не повинні робити, тому що  можливі  банкрутства   тих   підприємств,   які   виробляють, поставляють  і споживають нашу продукцію.  По всіх видах сировини чи готової продукції має бути не менше семи ринків збуту і ринків постачання.

 

     Одночасно повинна  бути  диверсифікація внутрішніх суб'єктів господарювання.  Якщо всі  ресурси  -  в  Міністерстві  державних ресурсів  /назвемо його так/,  То це призводить до збитків.  Тому треба,  щоб і ті підприємства, які займаються питаннями поставки, продажу, теж були диверсифіковані.

 

     У зв'язку  з  цим  виробництво  на  рівні  підприємства  теж повинно бути диверсифіковане.  Необхідно  відійти  від  галузевої спеціалізації і високого рівня концентрації виробництва. Особливо монопродуктового.

 

     33

 

     Тому що на ринку може виникнути ситуація,  коли на  один-два місяці   зникав   потреба   в  якихось  товарах,  падає  попит  і підприємство автоматично  стає  банкрутом.  Підприємство  повинно виготовляти   будь-яку  продукцію  -  і  гумотехнічну,  і  легкої промисловості,  і хімічної,  і важкої - одним словом, виготовляти будь-яку   продукцію  і  надавати  будь-які  послуги,  які  дають прибуток.

 

     Високий рівень спеціалізації і  концентрації  виробництва  в ринкових умовах є згубним і головною причиною банкрутства.

 

     щодо експортно-імпортних  операцій.  Тут  теж  повинно  бути правило:  робити все,  що в інтересах держави.  І в  цьому  плані показовим  є  підхід  до  вирішення  цих  питань  у Японії,  коли держава,   банкіри    і    підприємці    радяться    в    питанні експортноімпортних операцій тощо.

 

     Основні правила   тут  повинні  бути  такі.  Ми  не  повинні імпортувати того,  що можемо виробити самі. Слід імпортувати лише сировину і передові технології.

 

     У зв'язку  з  цим  треба  встановити  критерії.  Якщо  взяти продукцію,  покоління  якої  змінюється  протягом   п'яти   років /наприклад,  комп'ютери/,  то  ми  не  можемо будувати заводів по виготовленню комп'ютерів,  бо через  п'ять  років  ці  комп'ютери будуть  застарілими.  По  цій групі товарів ми можемо імпортувати лише  технологію,  товари,  продукти,  що  стосується  продукції, покоління  якої  змінюється  протягом  5-10 років,  то ми повинні імпортувати не товари, а купувати заводи по їх виготовленню.

 

     А щодо продукції,  яка не старіє 10 і більше  років,  то  ми повинні купувати заводи по виготовленню заводів, які виготовляють цю  продукцію.  Наприклад,  цегла  нам  потрібна  як  будівельний матеріал.

 

     34

 

     Тож ми не повинні купувати в даному випадку як цеглу,  так і заводи  по  її  виготовленню.  Ми  повинні  купувати  заводи   по виготовленню цегельних заводів.

 

     Наступне правило.  Держава  має  відійти від практики,  коли вона сама бере кредити чи самостійно веде  торгівлю,  а  отже,  у зв'язку  з  цим і несе відповідальність за її результати.  Це все повинно бути на рівні підприємства.

 

     Дуже шкода, завжди мало часу...

 

     Я вам розповів про кілька правил, які повинні бути покладені в  основу розробки концепції.  Але всі проблеми нашої економіки в основному внутрішні. Це результат того, що ми не провели реформи. Показовою тут є Росія, де 100 тисяч промислових підприємств уже є приватними  і   300   тисяч   сільськогосподарських   підприємств фермерськими.  Незважаючи  на  недавню політичну нестабільність у Росії,  курс рубля поколивався  лише  на  20  процентів  і  знову стабілізувався.

 

     Тобто чим   більше   центр   ваги   у  веденні  господарства спуститься на рівень  підприємства,  тим  менше  будуть  впливати політичні  катаклізми  на  стан  економіки.  Але  для того щоб це зробити,  потрібно  провести  приватизацію,  реформу  банківської системи,  поділити банки,  щоб Національний банк не займався тим, чим  він  сьогодні  займається.  Його  функціями  повинні   бути: регулювання політики ліквідності, норми резервування, процентної, кредитної,  депозитної,  валютної і  курсової  політики.  Він  не повинен займатися питаннями господарювання.  Має бути реформовано бюджетну  систему  що  дасть  змогу  регіонам  вести   комунальне господарство і одночасно не грабувати регіони.

 

     Для внутрішньої   стабілізації   ми   повинні  вирішити  три проблеми.

 

     35

 

     Перша - це ліквідувати дефіцит бюджету. Пропозиції щодо його ліквідації є. Вони публікувалися у пресі, наша комісія направляла їх Кабінету Міністрів.

 

     Друга - ліквідувати дефіцит  зовнішньої  торгівлі.  І  це  є проблема, яку можна вирішити.

 

     І третя  - збалансувати товарну і грошову масу.  Для цього я звертаюся до уряду і можу сказати:  до  того  часу,  поки  ви  не звільните  ціни  і  не випустите на ринок такий товар,  як земля, фабрики,  заводи,  житло,  додаткову товарну  масу,  збалансувати товарно-грошові відносини буде проблематично.

 

     Інші пропозиції подаються у письмовій формі.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Попову.  За ним виступатиме депутат Мороз.

 

     ПОПОВ М.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань розвитку  базових  галузей народного господарства /Старобільський виборчий округ.  Луганська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні  народні  депутати!  Шановний  уряд!  Хочу звернутися від імені  комісії  з  питань  розвитку  базових  галузей   народного господарства  не тільки з приводу питань національної безпеки,  а ще   й   у   зв'язку   з    великою    тривогою    щодо    роботи народногосподарського  комплексу  в осінньо-зимовий період,  його енергозабезпечення,  бо це тісно пов'язано  з  основним  питанням порядку денного, а також з проблемою незалежності України.

 

     Чому я   порушую   цю  проблему  при  розгляді  питання  про національну безпеку? Тому що вважаю головною умовою нашої безпеки

 

     36

 

     працюючу економіку.  Ніякі кордони не врятують нас,  якщо ми не,  зможемо  забезпечити  умови  для  нормального функціонування народного  господарства.  І  головною  умовою,  на  наш   погляд, сьогодні, як і раніше, залишається енергозабезпечення.

 

     Незважаючи на  вжиті  заходи,  не  вдалося уникнути значного скорочення  поставок  Україні  газу   і   нафтопродуктів,   спаду видобутку  власного вугілля,  нафти і газу.  Навіть з урахуванням роботи  Чорнобильської  АЕС  через  відсутність  енергоносіїв  не забезпечується  виробництво  близько  24  мільярдів кіловат-годин електроенергії, що викличе необхідність обмеження всіх споживачів на 20 відсотків.  А якщо врахувати, що комунальнопобутові потреби населення, сільського господарства, транспорту та паливної галузі суттєво  обмежити  не  вдасться,  то  обмеження  в  промисловості осягнуть 45-50 відсотків, що призведе до повної зупинки більшості підприємств з відповідними економічними та соціальними наслідками для нашої держави.

 

     Найскладнішим залишається   становище,   що   склалося    із забезпеченням  енергопідприємств  паливом.  Подача  газу  на добу скоротилася порівняно з минулім роком майже вдвоє.  В цих  умовах збільшилися   витрати   вугілля   і   топкового  мазуту.  Замість нагромадження існуючі  запаси  вже  вичерпуються.  Експлуатаційні запаси  вугілля  вже  зменшилися  на  636  тисяч  тонн  і разом з держрезервом становлять 6 мільйонів тонн, що на 2,5 мільйона тонн менше, ніж торік. Уже спрацьовано 120 тисяч тонн з нагромадженого топкового мазуту.

 

     Якщо не вжити надзвичайних заходів,  а зберегти  сьогоднішні обсяги   постачання   вугілля  та  інших  енергоносіїв,  а  також споживання  електроенергії,  то  до  кінця  року  потрібно   буде зупинити

 

     37

 

     енергоблоки загальною   потужністю  від  5  до  6  мільйонів кіловат  на  таких  потужних  електростанціях,  як  Вуглегірська, Трипільська, Старобешівська, Зміївська, Ладижинська і Бурштинська ДРЕС.

 

     Становище ускладнюється    також    незадовільним     станом розрахунків  за використану електро- і теплоенергію,  відсутністю валюти, рублів для купівлі енергоносіїв енергопідприємствами.

 

     Шановні колеги!  Розуміючи всю складність питання і з  метою виходу   із   становища,  що  склалося,  комісія  звертається  до Верховної Ради і просить доручити урядові терміново  розробити  і внести   на   розгляд  восьмої  сесії  проект  Закону  про  режим надзвичайного економічного стану на території України.

 

     Слід зазначити,  що комісія вживала заходів щодо недопущення становища,  яке  склалося  в  енергетиці,  18  червня  цього року комісія, підтримавши звернення уряду, внесла на розгляд Верховної Ради   питання   "Про   деякі   заходи   забезпечення   народного господарства електроенергією".  Нагадаю  шановним  депутатам,  що йшлося,  зокрема,  про  часткову  зміну  Постанови Верховної Ради України від 2 серпня 1990 року про мораторій на будівництво нових атомних  електростанцій  на території Української РСР з тим,  щоб дозволити введення в експлуатацію  енергоблоків  на  Запорізькій, Рівненській   і   Хмельницькій  АЕС,  які  мають  високий  рівень будівельної готовності.

 

     На жаль,  повинен зазначити,  що  вкотре  Верховна  Рада  не прислухалася   до   думки   фахівців,  які  прогнозували  можливу ситуацію,  а  обмежилася  протокольним  дорученням,  суть   якого полягав  в  необхідності  термінової  розробки концепції розвитку паливно-енергетичного комплексу до 2010 року.

 

     На перший погляд все виглядає  логічним,  але  при  розробці з'ясувалося, що концепцію ПЕК неможливо розробити без концепції

 

     38

 

     розвитку народного   господарства,   тому  що  неможливо  її всебічно обгрунтувати, без суттєвих припущень. Концепцію розвитку народного   господарства  важко  буде  прийняти,  наприклад,  без програми /концепції/ приватизації,  яку ми вже двічі відкидали  і невідомо коли до неї повернемося.  Якщо і повернемося,  то в мене немає впевненості,  що вона знову не буде,  відхилена і повернута на доопрацювання.

 

     Я добре розумію,  що можна було б упевнено приймати рішення, маючи ці дві концепції, і ми в комісії маємо один з її варіантів, але часу для цього вже немає.

 

     Якби було  прийнято  рішення щодо обмеження дії мораторію 18 червня,  то  шостий  блок  Запорізької  АЕС  було  б  включено  в електричну  мережу  в  січні 1994 року.  Зараз же мови про роботу цього  блоку  взимку  вже  немає.  І  якщо  не  приймати  рішення сьогодні, то не буде мови і про наступну зиму.

 

     У першій    частині    виступу    я   наводив   цифри   щодо енергозабезпечення,  а  всі  розрахунки  давалися  з  урахуванням роботи   Чорнобильської  АЕС.  У  разі  її  зупинки  забезпечення електроенергією, його надійність стануть набагато гіршими. Тому я звертаюся  до  Верховної  Ради  з  проханням  підтримати висновки урядової комісії і  прохання  уряду  щодо  вивчення  питання  про виведення  з  експлуатації  Чорнобильської  АЕС,  скасувавши  дію першого і другого абзаців пункту 2 Постанови Верховної  Ради  від 29 жовтня 1991 року про невідкладні заходи у зв'язку з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС.  Доручити  Кабінету  Міністрів України  із  залученням  Комісії  з  питань  ядерної політики при Президенті України в 1994 році переглянути програму  виведення  з експлуатації  Чорнобильської АЕС,  вивчивши перед цим її технічні можливості і терміни експлуатації.

 

     39

 

     На найближчих пленарних засіданнях Верховній  Раді  потрібно розглянути проект Закону про енергозбереження, а також обговорити питання про  роботу  народного  господарства  в  зимовий  період. Необхідно   також  максимально  прискорити  розгляд  Концепції  ї розвитку паливно-енергетичного  комплексу,  Концепції  державного регулювання  безпеки  і  управління  розвитком  ядерної  галузі в Україні, проекту Закону про безпечне використання атомної енергії і радіаційний захист.

 

     Треба доручити  органам державної виконавчої влади терміново вишукати експортні ресурси промислової  та  сільськогосподарської продукції   з   метою   одержання   валюти   для  розрахунків  за енергоносії,      забезпечити      ліквідацію      заборгованості підприємствспоживачів  енергоресурсів  постачальникам.  Необхідно також зобов'язати керівників міністерств  і  відомств,  обласних, міських і районних держадміністрацій забезпечити суворий контроль за режимом споживання енергоресурсів та за  їх  економією,  вжити необхідних  заходів  щодо  збільшення  видобутку вже в цьому році власних енергоресурсів і перш за все вугілля.

 

     Шановні народні  депутати!  Комісія  сподівається  на   ваше розуміння  і підтримку у вирішенні цих питань,  від яких залежить доля держави України,

 

     Не можна не сказати про катастрофічне становище  підприємств галузей важкої промисловості, особливо чорної металургії. Зупинка цих підприємств призведе до зупинки не тільки машинобудування,  а й   усієї  промисловості  та  сільського  господарства.  Кабінету Міністрів потрібно негайно розглянути становище  у  цих  галузях, вжити  практичних  заходів  щодо  поліпшення  їх  роботи,  а такі можливості сьогодні є.

 

     40

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Морозу Олександру Олександровичу, За ним виступатиме депутат Білоблоцький.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ. Київська область/.  Шановні  товариші!  Безумовно,  для  України  ще існує зовнішня загроза.  Та не стати державою  вона  може  передусім  з причин  внутрішніх.  Що  стосується  зовнішніх  причин,  то  слід враховувати,  що ми  переживаємо  одну  з  найскладніших  за  всю історію  цивілізації  ситуацію  у  світі.  Баланс противаг,  який існував  між  двома  світовими  системами,  порушено.  При   всій напруженості  того  протистояння  воно  було  своєрідним гарантом безпеки,  стримуючим фактором.  Тепер же одна із сторін, зберігши спрямованість  і  силу свого потенціалу,  зберігатиме ще протягом тривалого часу його інерцію,  до не лише  нам  важко,  наприклад, здійснювати конверсію. Якось нас змусили нею займатися.

 

     А чи   другій   стороні  легко  відмовитися  від  економічно ефективних   виробництв,   налагоджених   зв'язків,    стабільних прибутків?  Тим  паче,  ідеологічно  обгрунтованих  /навіть тепер більше/,  бо  наша  нинішня,  зовні  підтримувана  нестабільність об'єктивно відповідає інтересам сильної сторони.

 

     Тому наміри  частин  колишнього  Союзу увійти в різноманітні пакти за межами попередніх кордонів  наївні  -  з  нами  заграють поодинці,  щоб продовжувати руйнування цілого. У такому розумінні несерйозними здаються ще недавні прожекти декого з

 

     41

 

     українських військових та політиків про  входження  в  НАТО, про   переоснащення   Збройних   Сил   тощо.   З  організаційних, виробничо-технологічних причин,  з суті  геополітичних  інтересів такі наміри щонайменше необгрунтовані.

 

     Проте ними серйозно займалися і ще займаються наші військові і  навіть  наша  Комісія  у  закордонних  справах,  її  зусиллями порушено  принципи  колективної  оборони,  правильно  визначені у Біловезькій  Пущі,  Ми   так   захопилися   гарантуванням   своєї незалежності,  що  перевели  на  основи двосторонньості буквально все,  в тому числі і те,  що не  переводиться  взагалі.  А  тепер дивуємося,  чому,  нам  диктують спосіб реформи,  ціни на товари, умови  поділу  військового   та   іншого   потенціалу,   активів, зарубіжного  майна  тощо.  Інакше  і бути не могло.  Ми пожинаємо плоди, скажемо делікатно, зовнішньополітичного хуторянства.

 

     Я пропущу частину аргументації,  тому що було оголошено  про закрите засідання. Скажу лише, що нам треба припинити балачки про заінтересованість світового співтовариства у сильній  Україні.  У новому  розкладі  інтересів  така  Україна зайва,  можна сказати, шкідлива.  Ті ж,  хто продовжує вести мову про  балточорноморську зону  і  про  те,  про  що  тільки-но  говорив  Дмитро Васильович Павличко,  повинні зрозуміти, що нині не 1990 рік, і що Союзу вже немає,  і  що  не треба повторювати аргументи,  відпрацьовані для іншого   завдання   і   підготовлені,   до   речі,   не    їхніми популяризаторами, котрі, до речі, і три роки тому, і тепер вдають із себе авторів цього /і ще одного/  міфу.  Шляху  "з  варягів  у греки"  не  буде  вже,  у  мене  є  досить  для  цього твердження аргументів. Я теж не буду зараз

 

     42

 

     на них посилалися, оскільки це досить-таки делікатна справа.

 

     Всесвітнього значення  суперечності  можна  ще  знаходити  у зв'язку  з  новим  піднесенням  Ісламського  руху  і деякою мірою католицизму.  І ми теж у цьому відношенні  інколи  підіграємо,  а потім будемо розплачуватися за ці загравання.

 

     Гострі конфлікти, якими вирішуються суперечності, Україну /в добрий час сказати/ не зачепили.  І чому?  Тому що ми поки що  не заважали  іншим  творити свою політику.  Десь робили вдалі кроки, десь зраджували собі і  йшли  у  фарватері  сусідньої  держави  - приклад  із  Сербією  є  доказом  того,  іноді  здавалися на волю сильних - як у випадку із ядерною зброєю.  Так,  само собою  весь час  іти  не  буде.  Тому  треба уважно спостерігати за всім,  що діється довкола НАТО,  у близьких сусідів,  щоб своєчасно вносити корективи   у   зовнішню  політику.  У  всякому  разі,  не  треба сподіватися, що ми будемо входити в НАТО і одночасно качати нафту з Тюмені. Це треба все зважувати й діяти адекватно ситуації.

 

     Тут не  порядок  вищою  має  бути  вся  дипломатична служба, особливо роль послів.  Схоже,  що принципу превентивності вони ще не   забезпечують,  і  ця  сторона  дипломатії  недостатньо  була висвітлена в доповіді міністра закордонних справ.  Україна  тепер ще  відчував  вплив  військово-політичних факторів.  А економічні інтереси будуть проявлятися дещо пізніше. Ті, кому ми потрібні як акумулятор  власного  потенціалу,  нас  відклали  "на потім".  Бо вистачає і  свого  клопоту,  особливо  у  зв'язку  з  ліквідацією Варшавського Договору та Ради Економічної Взаємодопомоги. До того ж і  ми  тонемо  зі  своїм  виробництвом  і  мусимо  визнати,  що концепція  реформування  економіки,  з якою навесні минулого року виступав Президент, була, скажемо так, неточною.

 

     43

 

     Доказ того - катастрофічний  спад  виробництва,  його  повне згортання,  страшна корумпованість владних інститутів, Загрозлива тенденція у зміні органічної структури капіталу,  в якому активна частина,   паразитуючи   на   державній   власності,  все  більше віддаляється від неї,  перебирається злочинним світом. Треба ще й правильно  розуміти цю категорію.  Злочинний світ - це не одіозна "тіньова  економіка",  яку  не   можна   "помацати".   Ми   всією законодавчою  базою,  системою господарювання,  знищенням системи контролю,  відпуском на абсолютно "вільні хліби"  деяких  засобів масової  інформації тощо створили соціальну базу злочинства,  яке може стати суттю нашого суспільства. І це найстрашніший результат нашої  економічної  політики  за сценарієм певних політичних силі називати їх не  буду,  бо  як  тільки  називаю,  одразу  Вячеслав Максимович  ображається.  Та  він і не винен,  він конкретно.  Бо сценарій не в Україні писаний.  В ньому  досить  дублюючих  схем. Пригадуєте,  як  рік  тому  Міжнародний  валютний фонд пропонував стабілізувати гривню під заклад нашого майна,  землі і так  далі? /Там  про  три  з половиною мільярди доларів,  якщо не помиляюся, йшла мова/.  А кілька днів  тому  знайшлася  альтернатива:  хтось підсунув  Леоніду  Макаровичу,  а  він  підписав  указ про випуск облігацій на загальну суму 10  мільярдів  доларів.  Це  у  нас  в Україні  будуть діяти облігації доларові!  Так і буде,  правильно підказують,  але не для нас.  Безумовно, не для нас, але під ті ж самі землі,  під інші активи,  під заставу тих багатств. Я думаю, що  ми  просто  рятуємо  грошову  одиницю,  яка  сьогодні  ходить паралельно у нашій державі, руйнуючи економіку. Бо

 

     44

 

     якщо цього не робити /якби, скажімо, ми придавили ці долари, що сьогодні ходять і  в  нас  і  в  Росії  та  інших  місцях/  то Національний  банк  США  пішов би до нас просити купонний кредит. Тому що ми поставили б фінанси Сполучених Штатів на коліна. Зараз випущено  багато  пустих банкнот,  які ми своїм багатством будемо зміцнювати і стабілізувати.

 

     І це, зрозуміло, не жарти. Справа зайшла далеко. Як тільки в Росії  виникла  загроза  аналогічним  процесам - з'явилися танки, БТРи,  "демократично" розстріляли парламент, і висвітлили цей акт у засобах масової інформації так, щоб дурний середньостатистичний громадянин Росії та України думав,  "о це так і правильно,  і  це все  робиться  для  його блага,  і новий імператор турбується про нього, захищати його від так би мовити "червоно-коричневих".

 

     Якщо з цієї точки зору  судити,  то  ми  державу  вже  майже втратили.  Це  ж  абсурдно,  щоб  вона  не змогла викупити в себе вирощений урожай.  Не може,  бо грай  і  зв'язані  через  валютну біржу,  і  вся  кредитна  маса  працює  абсолютно  не на державу, блокуючи виробництво,  стимулюючи гіперінфляцію, вигідну тим, хто дав кредити,  і тик, хто може брати їх під /не можу знайти слово, під який/ процент;  причому,  чим  більший  процент,  чим  швидше закручується інфляція,  тим вигода більша, і гірше для всіх - для держави, для людей.

 

     Скажу чесно,  що про це навіть тут  і  навіть  на  закритому засіданні  говорити було б боязно.  Виручає тільки те,  що ми всі тут заложники ситуації.  Всі,  Тому не хотів би зачіпати складові небезпеки    державі:   енергетичну,   продовольчу,   екологічну, фінансову, військову, на національному чи на релігійному

 

     45

 

     грунті. Все це -  вже  реальна  загроза,  десь  вона  навіть матеріалізована.  Не будемо говорити про помилковість і згаданого указу,   і    рішень    відносно    довгобудів,    бензозаправок, Чорноморського пароплавства і так далі, і навіть недавнього Указу Президента   про   відстрочку   платежів    сільськогосподарським виробникам на першу половину наступного року. Якщо це не помилка, а політичний крок,  то він погано обернеться,  тому що у червні і коли   якраз.   3   кредити   потрібні,   коли  немає  виручки  в господарствах,  коли збанкрутують деякі партнери,  - це буде жах. Треба  сьогодні  дуже  уважно проаналізувати розібралися,  що там робиться. Тому що ми можемо ще гірше зробити для селян.

 

     Що робити далі?  Нам треба формувати у суспільстві /можливо, починаючи   з   Верховної  Ради/  сильний  політичний  центр.  Як представник Соціалістичної партії  хочу  сказати,  що  ми  готові співпрацювати  з  будь-ким.  Хочемо попередити:  той гвалт,  який знявся кілька днів тому з подачі наших опонентів /про  загрозу  і таке інше/,  не на користь ні їм,  ні нам. Не треба цього робити. Ми взагалі разом  так  нашкодили  в  економіці,  що  тепер  треба обережно і разом вилазити з ями.  І Президенту з урядом, і Голові Верховної Ради,  і лівим,  і правим, іще а так, щоб не наполохати тих,  хто  не  дуже  заінтересований  у  стабілізації  ситуації в Україні.

 

     Тому, йдучи на вибори,  давайте домовимося тут:  агітуймо за свої платформи, не агітуючи проти інших, не створюючи

 

     образ ворогів у суспільстві.  І в цій ситуації мені хотілося б порадити  Леоніду  Макаровичу  йому  сьогодні  було  б  вигідно розширити коло своїх радників. У нього вони є, впродовж

 

     46

 

     кількох років з ним працюють і розумні,  мабуть,  люди.  Але вони вже все сказали. Треба трошки цікавитись іншою думкою.

 

     Я закінчую, Іване Степановичу, вибачте.

 

     Повторюю ще раз:  протистояння згубить і нас,  і Україну  як державу. Якщо порозуміємося в цьому, то тоді можна вважати, що це дводенне обговорення мало сенс і буде корисне.

 

     Що стосується проекту Концепції національної безпеки,  то  я зробив  конкретні  зауваження  на  цьому тексті і хочу передати в комісію для того, щоб вони були враховані.

 

     ГОЛОВА. Ми  будемо  пропонувати  розданий  проект  концепції прийняти  за основу,  а потім направимо його комісіям.  Комісія з питань оборони і державної безпеки буде збирати пропозиції  інших комісій,  потім  цей,  уже  відшліфований,  документ поставимо на голосування. Так чи ні?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Білоблоцькому. За ним виступатиме депутат Дорогунцов.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  голова  Комісії Верховної Ради України у питаннях  соціальної  політики  та  праці  /Жашківський  виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановний Іване Степановичу,  шановні колеги,  члени уряду! Соціальна політика в Україні реалізується у надзвичайно   складних   і   несприятливих  соціально-економічних умовах. Ми є свідками того, що соціальна деформація, різке і

 

     47

 

     невиправдане розшарування    суспільства    призводять    до катастрофічного  зниження  рівня життя багатьох верств населення, дедалі загострюють соціальну напругу в країні.

 

     Треба розуміти,  що  саме  соціальна  напруга   є   головною причиною  того,  що  в  думках  люди  живуть  Із повернутою назад головою. Довго так жити не можна. Це просто небезпечно.

 

     Більшість людей виснажені очікуванням зміни на  краще.  Вони вже  пройшли  іспити й експерименти за обіцянками консерваторів і реформаторів, які добре знали, що робити до того, як сісти у свої крісла. А коли вже їх зайняли, то крім біди для держави і злиднів для людей нічого більше не зробили.

 

     Тому це раз  хочу  наголосити  на  тому,  що  населення  вже пройшло   іспити  на  бездіяльність  у  вирішенні  своїх  життєво важливих проблем.  Час вимагав кардинальних і рішучих дій не  для захисту  лозунгів  і доктрин,  а для захисту від скрути людей,  а значить, і інтересів нашої держави.

 

     Днями на засіданні комісії з участю керівників міністерств і відомств,   профспілок   та   фахівців  ми  розглянули  проблеми, пов'язані  з   неадекватністю   соціального   захисту   населення невпинному зростанню цін на споживчі товари і послуги.

 

     Комісія дійшла   висновку,  що  ситуація,  яка  склалася  на споживчому ринку у вересні-жовтні поточного  року,  вийшла  з-під контролю Кабінету Міністрів і за межі тих домовленостей і рішень, які були прийняті в ході обговорення цих  питань  в  уряді  та  у Верховній Раді.

 

     Ціни тільки на основні продовольчі товари, за даними

 

     48

 

     обстеження на 15 жовтня, зросли в 5-9 разів, у той час як із цієї трибуни лунали обіцянки,  що вони збільшаться в середньому в 3,7 раза.

 

     Судіть самі  на 15 жовтня вартість продуктового набору із 22 найменувань  найважливіших  товарів  становить  нині  170   тисяч карбованців,  а  вартість самих лише житлово-комунальних послуг у цінах вересня, обрахована за новими тарифами, становить 23 тисячі карбованців, що більше, ніж мінімальна зарплата.

 

     Розрахунки показують,  що  існуючий  нині розмір мінімальної зарплати в 14 разів нижчий від вартості життєво необхідних витрат населення.  Не забезпечують життєвий мінімум і державні допомоги, стипендії, компенсації.

 

     Більше того,  незадовільний фінансовий стан значної  частини госпрозрахункових підприємств,  дефіцит коштів не дали можливості вчасно зробити випереджаючі компенсаційні виплети  та  відповідні розрахунки  оплати  праці,  пенсій  і  допомог,  виходячи з нових рівнів мінімальної заробітної плати і пенсій. Частина працівників отримує заробітну плату навіть на рівні мінімального розміру.

 

     Таким чином,   громадськість,   Верховна  Рада  вкотре  були введені в  оману  і  поставлені  перед  фактом  неконтрольованого цінового розгулу на спожитому ринку.

 

     Слід також  відзначити,  що  ситуація значно ускладнюється і недосконалістю  системи   та   зрівнялівкою   в   оплаті   праці, відсутністю   механізму   і   мотивації  до  праці.  На  багатьох підприємствах рівень заробітної плати залишається дуже низьким.

 

     49

 

     Середня зарплата на більшості навіть  провідних  підприємств становить нині 140-150 тисяч карбованців на місяць.

 

     Головна спрямованість  реформ,  які проводить уряд у системі оплати праці, останнім часом звелася до встановлення міжгалузевих співвідношень, які склалися в народному господарстві в 1990 році. Саме цей напрям було взято за основу в Декреті про оплату праці і в  умовах  укладання  генеральної тарифної угоди.  У цій ситуації рішення  про  подальше  підвищення  зарплати   менш   оплачуваним категоріям  за  рахунок високооплачуваної частини робітників,  за допомогою знижуючих коефіцієнтів,  як  це  передбачено  декретом, було виправданим.  Але ця система повинна була існувати не більше трьох - шести  місяців.  Час  минув.  І  сьогодні  треба  негайно розробляти  нові мотивації до праці і стимули,  а також працювати над проектом Закону про оплату праці.

 

     У сучасних умовах господарювання,  на наш  погляд,  не  слід втручатися в питання заробітної плати на рівні підприємств,  крім тих механізмів, які вже передбачені в законодавчому порядку. І це добре,  що  сьогодні  міністр  праці  якраз  виклав  свою думку і позицію, яка проробляється в уряді. Регламентування частки тарифу в  заробітках  є неефективним заходом,  і,  як свідчить практика, більшість підприємств його просто ігнорує.

 

     З огляду на це  ми  вважаємо,  що  для  припинення  зниження життєвого  рівня  населення  необхідно забезпечити активну участь держави у формуванні і регулюванні грошових доходів  громадян.  Я не  буду  більше  говорити  на  цю  тему.  Але  про  необхідність запровадження декларацій про грошові доходи протягом двох

 

     50

 

     останніх років  багато  тут  говорили   балакали,   але   ні реформатори,  ні  консерватори  так і не змогли внести на розгляд Верховної Ради проекту закону.

 

     Варто було  б,  на  наш  погляд  прийняти   Закон   /замість існуючого нині урядового декрету/ про оплату праці.

 

     Змушені ми  констатувати  й  те,  що,  незважаючи  на гостру ситуацію в суспільстві,  урядом за цей час нас не  вжито  жодного дійового  заходу для того,  щоб зупинити необгрунтоване зростання цін на основні товари народного споживання  та  привести  його  у відповідність  із  заходами  по  соціальному  захисту  населення, переглянули соціальні гарантії,  обумовлені законодавчими актами. Саме переглянути.  Тільки за вісім місяців поточного року ціни на основні товари та послуги зросли в 12,4 раза,  тоді як  заробітна плата за цей час - лише в 5 разів.

 

     Кабінет Міністрів,  міністерства та відомства,  які причетні До цієї справи,  слабо контролюють виконання,  прийнятих урядових рішень  та  рішень  Верховної  Ради,  не  аналізують процеси,  що відбуваються в суспільстві зокрема ті,  які  створюють  соціальну напругу в окремих регіонах та галузях економіки/.

 

     Словом, йдеться   про  механізм  соціального  спостереження, вірніше  його  відсутність.  А   саме   на   основі   соціального моніторингу  можна  було б забезпечити обгрунтованість соціальних програм,  визначення соціальних Пріоритетів,  своєчасне виявлення та вирішення найбільш гострих проблем. Питання зрушуються з місця тільки тоді,  коли вони порушуються у Верховній Раді.  Як кажуть, коли   вже  така  скрута,  що  нікуди  діватися,  тоді  вносяться пропозиції.

 

     51

 

     На сьогодні з усією  відвертістю  і  відповідальністю  можна стверджувати,  що  чимало рішень,  у тому числі і щодо соціальної політики,  приймається, як мовиться, "на авось", з "кондачка". Як би не було прикро, але факт, що ми /мається на увазі і виконавча, і представницька влади/ здебільшого  користуємося  прогнозами  та рекомендаціями   в   здійсненні   соціальної  політики,  які  нам розробляють  міжнародні  організації,   зокрема   Світовий   банк реконструкції   і   розвитку   та  інші  структури,  які  нерідко нав'язують  нам  рецепти,  котрі  просто  відірвані  від   реалій сьогоднішнього життя.

 

     Чи не  в тому причина,  що саме в цьому році чимало зроблено для руйнації системи соціального захисту населення? І сьогодні ми вже навіть не можемо сказати, хто ж вважається малозабезпеченим і хто потребує тієї допомоги.  Система,  так би мовити, зруйнована. Зрівняли  в  основному  всіх  і  вся  як  в  оплаті праці так і в пенсіях.

 

     52

 

     Хіба це нормально і справедливо,  коли  академік,  хірург  з півстолітнім  стажем  і світовим іменем Микола Амосов отримує тих же 120 тисяч пенсійних,  що і багато з тих, хто працював аби день до  вечора?  Хіба  це гуманно,  коли люди,  які внесли величезний вклад у розбудову та зміцнення могутності нашої країни,  сьогодні опинилися в ролі жебраків?

 

     Сприймайте, як  хочете,  але  ми  наполягаємо  на  прийнятті Верховною  Радою  чи   Президентом   постанови   чи   указу   про встановлення  пенсії  за особливі заслуги перед Україною.  Не про номенклатуру мова. Ні. Йдеться про те, що нині в Україні проживає 711 Героїв Радянського Союзу, близько 200 повних кавалерів ордена Слави, понад дві тисячі Героїв Соціалістичної Праці, 158 чоловік, нагороджених  трьома  орденами  Трудової Слави,  йдеться саме про категорію людей, які заслуговують того.

 

     Не можна  змиритися  і  з  тими  доводами,  які  свого  часу висувалися  проти  дії  Закону  про  індексацію  грошових доходів населення.  Пригадайте, як нас усіх переконували в тому, що Закон про   індексацію  сьогодні  створює  передумови  для  інфляційних процесів.  Але скажемо,  що то неправда,  то не так,  ми сьогодні маємо гіперінфляцію, незважаючи на те що індексацію припинили.

 

     На закінчення хотів би сказати, що важко декому шукати гроші для  забезпечення  програми  соціального  захисту.  І   думається /нового я,  може,  і не скажу/,  що кошти для потреби соціального захисту  малоімущих   верств   населення   необхідно   шукати   в стимулюванні  виробництва,  з одного боку,  в обмеженні доходів у тіньовому обігу грошей - з другого, у припиненні відпливу

 

     53

 

     капіталів до іноземних банків.  Одне слово, всім нам спільно треба  напружено  і  сумлінно  працювати,  думати  і  шукати.  Що стосується самої концепції, то я теж пропоную прийняти за основу

 

     Дякую за увагу.

 

     За ним виступатиме депутат Яворівський.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова комісії Верховної  Ради  України  у питаннях екології та раціонального природокористування.

 

     /Суворовський виборчий округ, Одеська область/ Шановні народні депутати!  Шановне керівництво  Верховної  Ради!  Шановні члени уряду! Я хочу, щоб ви мені повірили - а ви це знаєте краще, ніж я,  - що у нас у країні продовжує  поглиблюватися  екологічна криза.  Про  це розповідав у своїй доповіді міністр Костенко Юрій Іванович,  і я не хотів би повторювати те,  що він  говорив.  Але кожний з вас у своєму окрузі бачить це наяву,  і я думаю, що мені якісь докази наводити не треба.

 

     Хочу лише ще раз наголосити  на  тому,  що  у  нас  особливо скрутне екологічне становище,  крім Чорнобильської зони, склалося в Донбасі,  Придністров'ї, в басейнах Чорного і Азовського морів, Північному  Причорномор'ї,  особливо в Одеській області,  у місті Одесі і в нашому рідному Григорівському  лимані,  на  Поліссі,  в Карпатах,  басейнах  Дніпра,  Дністра,  Південного Бугу тощо.  Ще восени 1990 року Верховна Рада прийняла постанову,

 

     54

 

     якою оголосила  всю  територію  України  зоною  екологічного лиха.  Але  це  мав більш теоретичне,  пропагандистське значення, аніж значення практичне.  Що  нам  потрібно  зробити?  Насамперед необхідно  стабілізувати  ситуацію  у  сфері  охорони  природи  і природокористування.   Стабілізувати,   не   допустити   дальшого погіршення.  А  після цього на основі структурних і технологічних змін у виробництві в усіх галузях народного  господарства  почати поступово поліпшувати її.

 

     Без екологічної безпеки взагалі не може бути ніякої безпеки. Де абсолютна істина.  Лише на  цій  основі  ми  могли  б  істотно зменшити викиди в довкілля шкідливих речовин і лише на цій основі могли б раціональніше використовувати природні ресурси.

 

     Я хочу вам сказати,  що Україна  має  5  процентів  світових промислових запасів мінеральних ресурсів, які оцінюється більш як у 7 трильйонів американських доларів. Але це не означає, що можна бездумно,  безвідповідально використовувати або розграбовувати ті ресурси.

 

     Для зміцнення екологічної безпеки,  на нашу думку, необхідно протягом  найкоротшого  терміну  прийняти ряд законів і постанов. Частину з них тут називали, деякі

 

     55

 

     зазначено в проекті постанови.

 

     Де, насамперед, Закон про екологічну експертизу. Навіщо він? Ми  не  можемо  допускати  появи все нових і нових об'єктів,  які знищують довкілля,  без експертизи  -кваліфікованої,  незалежної, позавідомчої.  Ми  не  можемо  цього  робити,  і  де  -  завдання насамперед   Міністерства   охорони   навколишнього    природного середовища.

 

     Друге. Нам необхідно прийняти постанову Верховної Ради,  я б її так назвав /вона трохи по-іншому називається в проекті/:  "Про регулювання  /або  заборону/ ввозу в Україну екологічно шкідливих хімічних речовин та відходів виробництва".  А  тепер  європейські країни,  насамперед Німеччина і Австрія,  намагаються перетворити Україну в сховище для таких  відходів.  І  ми  дуже  слабо  цьому протидіємо.

 

     56

 

     Третє. Про зони надзвичайних екологічних ситуацій.  Загальну постанову ми прийняли.  Треба,  щоб у нас був такий  закон.  Його конче необхідно прийняти.

 

     Четверте. Кодекс   про   надра.   Тут  уже  згадувався  указ Президента.  Шановні друзі, я дуже просив би, хто не прочитав цей указ, ознайомитися з ним. І, прочитавши цей указ, задуматися, які наслідки він матиме для нинішнього і прийдешніх поколінь. Ідеться про  позику  в 10 мільярдів на п'ять років з виплатою 7 процентів річних без податку на цю виплату.  І тепер задумайтесь,  чи зможе Україна  за  п'ять  років  докорінно перебудувати структуру своєї економіки,  технологічно оновити її і чи зможемо ми  через  п'ять років  повернути  13,5  мільярда  доларів  тим,  хто дасть нам цю позику. 13,5 мільярда! Це не громадяни України дають. Це іноземці дають.  А  якщо не повернемо,  то те,  що буде в заставі,  піде з молотка.  А це - наші земельні ресурси,  надра і все, що дано нам Богом і нашими попередніми поколіннями.

 

     І п'ятий  законопроект  -  про  забезпечення  санітарного та епідеміологічного  благополуччя  населення.  Я   хотів   би   вам нагадати,  що  це  винятково  важливий законодавчий акт.  Він уже багато місяців чекає своє! черги, а ми нічого не робимо, щоб його прийняти.  А відомо,  що з 1 липня нього року в Україні перестали робити дітям щеплення проти поліомієліту, правда, в кінці вересня відновили, але протягом двох місяців не робили таких щеплень. Про яку національну безпеку може йти мова, якщо ми будемо породжувати калік?! І хіба тільки поліомієліт нас хвилює?

 

     Але перешкодою  у  розв'язанні  цих  невідкладних  завдань є кайдани економічної кризи, яка процвітає у нас. Важко говорити це слово:    "процвітає".    Та    всі   ми   відчуваємо   цілковиту взаємозалежність  екології  та  економіки.   Нам   для   розвитку економіки, для

 

     57

 

     розвитку виробництва  потрібні  великі  ресурси,  колосальні ресурси. Де їх взяти? Не за рахунок пропажу наших багатств!

 

     Я вже  пропонував  і  хочу  повторити,  що   наші   виборці, принаймні мої виборці,  вимагають: по-перше, монополії зовнішньої торгівлі;  по-друге,  валютної монополії;  по-третє, монополії на виробництво  і реалізацію спиртних напоїв і тютюну;  по-четверте, банківської монополії;  по-п'яте,  скорочення витрат,  зокрема на управління.  Я щоразу запитую міністра фінансів П'ятаченка;  "Дія чого  ви  пропонуєте  додаткові  витрати   на   різні   комітети, управління  і  так  далі?".  А  він  відповідав,  що  це  в межах асигнувань на управління.  А я запитую:  "А межа є?" А він  каже: "Меж немає".

 

     Жодна найбагатша  держава  не дозволяв собі робити того,  що робимо ми. У нас же немає ніяких меж, ніяких перешкод! Що хочемо, те  і  робимо!  Отак.  А  Сполучені  Штати  скорочують витрати на управління.  Дивне  диво!  Треба  негайно   скасувати   Постанову Верховної  Ради  про виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС. Вдумайтесь,  у Смоленську три таких блоки,  в  Курську  -  чотири блоки  РДНК  /таких,  як  у  нас/,  У  Ленінграді  -  чотири,  на Ігналінській АЕС - два,  по півтора  мільйона  кіловат  кожен.  І ніхто  не  виводить  ці  станції  з  експлуатації,  одна Україна. Багатюща держава,  процвітаюча держава дозволяє собі робити  такі речі.  Поки ми не збожеволіли,  давайте відмовимося від цього. На жаль,  у нас ніхто ні за що  не  відповідає.  Дмитро  Васильович, якого я поважаю,  говорить:  "Давай вперед термінал! Давай вперед термінал!" А  в  Одесі  є  маленька  гавань,  яка  сьогодні  може прийняти  в  розрахунку  на рік 4 мільйони тонн нафти,  і в цьому році не надійшло через цю гавань жодної тонни. Ви даєте гарантію, що  через термінал підуть десятки мільйонів тонн нафти?  Даєте чи ні?

 

     58

 

     Шановні друзі!  Як завжди,  не вистачає часу на те, щоб дещо сказати  про  соціальні проблеми.  Але я приєднуюся до попередніх виступів.  Давайте подумаємо про свій народ. Давайте зробимо так, щоб  зберегти  його фізично,  особливо пенсіонерів,  молодь нашу, дітей наших.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яворівському.  За ним виступатиме депутат Батюшко.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий  округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги з Верховної Ради! Шановні колеги з уряду!  Я буду говорити,  звичайно,  про проблеми  нашої комісії,  Постараюся сказати про найболючіше.  Бо, як каже Сергій Іванович, на найголовніше завжди не вистачає часу.

 

     Думаю, що про  наші  помилки,  прорахунки  судитимуть  інші, оцінку  нам  поставить  час.  Але,  мабуть,  наша  розмова була б доцільнішою і реальнішою,  якби вона відбулася,  скажімо, після 1 грудня  1991  року,  коли  нам  треба  було  зібратися  і відразу визначити  проблеми  безпеки  створеної  народом  і  нами   нашої Української  держави.  Звичайно,  найголовніше питання,  яке б ми тоді розглянули,  було б питання безпеки  нашої  економіки.  Якби така  розмова відбулася,  то ми не опинилися б,  мабуть,  у такій ситуації,  мабуть,  ці проблеми вирішувалися набагато м'якше і ми мали б певний простір, щоб на ходу щось змінювати.

 

     59

 

     Я почув  тут?  дві  доповіді  -  Євгена Кириловича Марчука і Віктора Андрійовича Ющенка,  зроблених на  державницькому  рівні. Думаю,  що  нам  варто  було  б сьогодні покласти руку на серце і сказати:  навряд чи ми зможемо  що-небудь  змінити.  Найголовніше сьогодні для нас як для парламенту українського - це протриматися

4-5 місяців,  протриматися,  щоб якось усе в нас було  більш-менш підконтрольне.  Оце зараз найголовніше. А новий парламент, думаю, діятиме дещо інакше.

 

     Тепер про головну проблему, заради якої я вийшов на трибуну. Ми з вами забули якось / ми, зрештою, багато чого забули/ про те, що говорили на початку нашої роботи,  що  одним  з  перших  наших рішень  було  визнання нашої держави зоною екологічного лиха.  Ми мали для цього абсолютно всі підстави.  Забули,  тому що сьогодні немає,  мабуть,  жодної  на  нашій  планеті  держави,  народ якої перебуває  у  прямій  небезпеці,  власне,  кожен   житель   нашої республіки  тією чи іншою мірою перебуває в прямій небезпеці чи в можливій небезпеці. Маю на увазі штучні наші моря: значна частина населення  України  перебуває  під загрозою можливого затоплення. Це,  далі,  наші величезні хімічні  заводи  і,  звичайно,  атомні станції.  Усе це наче якісь родимі плями, які ми тягнемо за собою ще з тих часів, коли було категорично заборонено органам місцевої влади   втручатися   або   контролювати  ситуацію  із  завезенням радіоактивних відходів, хімічних відходів на територію.

 

     На сьогодні Україна  стала  просто-таки  стовповою  дорогою, якою  сновигають  усі  найшкідливіші речовини,  які є на планеті, адже вони перевозяться по території України.

 

     І все-таки найголовніша наша проблема /хотіли  ми  того,  чи ні,  але  вже  сталося так де-факто/ - ми є ядерною державою.  Ми маємо ядерні блоки.

 

     60

 

     І ми  тут  усі,  мабуть,  єдині  в  тому,  що   ситуація   з енергетичнопаливним  комплексом в Україні дуже тривожна.  Я хотів би,  щоб мене ніхто не ловив на слові.  Я, як і всі інші, вважаю, що   це  одна  з  найголовніших  складових  національної  безпеки Української держави. Але члени нашої комісії дуже стурбовані тим, що ми іноді нагадуємо людину,  на якій загорівся одяг,  і замість того  щоб  скинути  його  з  себе,  вона  біжить   проти   вітру. Точнісінько  в  такій самій ситуації можемо опинитися ми,  і дай, Боже,  щоб  я  був  неправий,  я  готовий  вибачитися.   Проблема енергетична  є,  але  давайте,  нарешті,  йти  якимось нормальним шляхом,  щоб депутати, які тут сидять і які проголосують за те чи інше рішення, мали повну інформацію.

 

     Що ми  маємо?  Ми  постійно волаємо Про те,  що в нас атомна енергетика найдешевша.  То давайте все-таки побачимо,  що за цією дешевизною є дуже багато різних недомовок.  Ми стурбовані тим, що частина персоналу з  атомних  станцій  переходить  на  роботу  до Росії,  бо  там  більше  платять;  то  давайте і ми будемо більше платити, а не створювати цю надто дешеву ядерну енергетику.

 

     Крім того,  в нинішні ціни на ядерну енергію закладено  ціни старого палива.  Сьогодні паливо коштує зовсім інакше.  Я до чого це веду?  Я веду до того,  що перед,  тим  як  голосувати  за  ці рішення і за скасування мораторію/ а ці питання будуть поставлені І їх потрібно ставити, бо парламент їх приймав і тільки парламент може  внести  в  них  якісь  корективи/,  депутати  повинні  бути повністю зорієнтовані.  Я говорив і говорю,  що нас знову  хочуть примусити  всліпу  прийняти ці рішення.  Якщо мова йде про зняття мораторію,  то  від  імені  Комісії   з   питань   Чорнобильської катастрофи.  я  вимагаю,  щоб  Міністерство екології зробило свою експертизу і міністр поставив свій підпис,  що він дає  гарантію. Хай  Академія наук також нарешті проведе експертизу і доведе,  що блоки,  на введення яких ми будемо знімати мораторій /якщо будемо знімати/, безпечні. Досі нам ніхто цих документів не подав. У нас їх немає. Нас тільки лякають енергетичною кризою.

 

     61

 

     Наведу вам дуже авторитетну таблицю, підготовлену Всесвітнім банком реконструкції і розвитку.  Я вибрав із цього списку тільки ті держави,  які за населенням  і  територією  близькі  до  нашої республіки.  До  речі,  про ту ж Францію говорять,  що в ній дуже розвинута ядерна енергетика.  Якби в нас була така енергетика, як у Франції,  я б теж за неї голосував і агітував за неї на кожному роздоріжжі.  Але ось, будь ласка, подивіться: енергоспоживання на душу населення у Франції - 3.845 кілограмів нафтового еквівалента /КНЕ/,  у Німеччині,  яка за кількістю населення теж  близька  до нас, - 3.491, а в Україні - 4.600.

 

     Візьмімо інший показник: валовий внутрішній продукт.

 

     Франція - 1 трильйон 190 мільярдів 780 мільйонів доларівСША, Німеччина - 1 трильйон 488 мільярдів 210 мільйонів,  а Україна  - всього-на всього 130 мільярдів доларів.

 

     Я нікого тут не агітую, але давайте подумаємо, щоб ми з вами не зробили  дурниці,  може,  нам  шукати  іншого  виходу  з  цієї ситуації?  Приблизні підрахунки що введення тих трьох блоків,  на які накладено мораторій,  обходитиметься нам приблизно у 500- 700 мільйонів доларів.

 

     Гадаю, що сьогодні нам ні в якому випадку не можна поспішати з прийняттям цього рішення.  Ми не раз наполягали  на  тому,  щоб уряд   дав   ці  дуже  чіткі  розрахунки.  Скільки  нам  потрібно електроенергії? Скільки ми її маємо? В якому напрямі нам іти?

 

     62

 

     Якщо ми  зробимо  сьогодні  помилку  і  наспіх  приймемо  це рішення,  то  це буде,  мабуть,  нашим найбільшим гріхом.  Бо всі помилки,  які ми тут робили,  можна виправити.  А ця заглядатиме, якщо хочете, навіть у наступне століття.

 

     Перед тим як приймати це рішення/ а проект його вже готовий, прошу провести педантичне,  відповідальне обговорення,  вислухати всі   сторони.   Потрібно  дати  Кабінету  Міністрів  протокольне доручення подати Верховній Раді розрахунки і документи,  про  які ми  говорили.  Щоб вони лежали перед кожним депутатом,  допомогли йому визначитися, перш ніж проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я даю довідку.  19 жовтня Верховній  Раді  направлено  всі  ті  документи,  про які говорив Володимир Олександрович Яворівський.  Цей блок підписаний  Юхимом Леонідовичем Звягільським.  Разом із проектом постанови подається протокол. І цей протокол підписав не тільки Бар'яхтар, а й Патон. Але  не  тільки  Бар'яхтар і Патон,  а й заступник Яворівського в комісії Усатенко. /Сміх у залі/.

 

     Тому в нас є всі підстави голосувати.

 

     Я оголосив виступ депутата Батюшка, але залишилося дуже мало часу.  Та  й  депутати стомилися.  Тому,  якщо ви не заперечуєте, продовжимо роботу завтра о десятій годині.

 

     63