Стенограма пленарного засідання

01 липня 1993

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  1 липня 1993 року,  10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!   Прошу привітати з днем народження Яцубу Володимира Григоровича. Бажаємо йому успіхів і здоров'я. /Оплески/.

 

     Коли вже ми починатимемо не від  мікрофонів?  Буде  таке  на сьомій  сесії  чи не буде?  Не буде?  Так що,  продовжимо роботу? Вмикайте систему, прошу зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  347  народних  депутатів.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Перший мікрофон.

 

     ХУНОВ А.І.,  начальник  орендного  підприємства  робітничого постачання  Краснолиманського  відділка  Донецької  залізниці   / Краснолиманський   виборчий   округ,   Донецька   область/.  Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Я профессионально занимаюсь

 

     3

 

     торговлей и считаю, что сегодня, после резкого повышения цен на продукты питания,  в торговле возник кризис.  Дело в том,  что магазины пусты совершенно, а мясные, молочные продукты, колбасные изделия  находятся  на складах и в изготовителей.  И я просил бы, Иван Степанович,  разобраться с этим вопросом.  Может  быть,  без предварительной оплаты отпускать торговле товар,  а затем,  после продажи, оплачивать эту продукцию.

 

     Сейчас создается такое мнение /я как раз  был  на  заседании бюджетной  комиссии/ будто в Украине имеется много масла,  мяса и возникают вроде бы задумки отправлять эти  продукты  на  экспорт. По-моему,  это  было  бы  преступлением.  Как вы считаете?  Это - первый вопрос.

 

     И второй.  Вы знаете, Иван Степанович, что депутаты Чародеев и  Марченко,  какие  бы  они ни были,  объявили голодовку.  Я как депутат задаю вопрос:  в связи с чем они объявили эту голодовку и какую  цель  преследуют?  Очевидно,  мы  должны  на  это обратить внимание. Вы почему-то мимо пропускаете данное событие. А они вот сидят, и люди - в недоумении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Я не знаю,  чому.  Я бачу їх,  як і ви. А про те, що вони оголосили голодовку, я не чув і не знаю. Другий мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний

 

     4

 

     Голово! Шановні депутати!  У мене є декілька запитань, Іване Степановичу. Я звертаюся до вас і хочу ще раз запитати, чому досі нам  не  роздано  документи,  які  підписав Президент у Москві 14 травня і 17 червня? Доки нас будуть дурити?

 

     Друге. Я вношу пропозицію запросити Президента для того, щоб він  поінформував  нас  про стан справ у державі,  зокрема маю на увазі події в Криму і  навколо  Криму,  а  також  для  того,  щоб розглянути  його  антиконституційний  указ від 23 червня відносно Криму.

 

     Комісія у питаннях законодавства і законності  зробила  свої висновки  і дала однозначно негативну відповідь.  Тому негайно на цей указ треба накласти мораторій, я бачу, тут депутати показують документи.  Вони навіть не орієнтуються,  про що йдеться. Роздано документи,  які підписав уряд, а ставилося питання, щоб були ще й документи,  які підписав Президент Кравчук 14 травня і 17 червня. І потрібно, щоб він прозвітував і про свій указ від 23 червня.

 

     І далі,  Іване Степановичу.  Я до вас звернувся 23 червня  з листом  відносно  роботи  державної  комісії,  яка  повинна  була зайнятися перевіркою діяльності концерну "Електрон".  Хочу вам ще раз нагадати, що трудовий колектив заводу кольорових телевізорів, одне з ключових підприємств,  яке входило в цю мафіозну структуру

-  АТ  концерну  "Електрон",  доведено  до грані банкрутства.  На конференції трудового колективу було  прийнято  рішення  вийти  з цієї

 

     5

 

     структури. І  хочу  вам  ще  раз  сказати,  що  колишній ваш заступник Гриньов постійно блокував  роботу  цієї  комісії  через голову,  народного депутата Воєводу, який учора навіть відмовився виконати розпорядження Василя Васильовича Дурдинця про  скликання комісії о 18 годині.

 

     Хочу ще  раз  звернути  увагу  на  це  і  спитати,  що у нас твориться?

 

     Іване Степановичу, я просив би, щоб ви слухали.

 

     ГОЛОВА. Так, ви закінчуйте.

 

     ХМАРА О.І. Але ж ви перебиваєте. Ви ж не слухаєте. А я у вас як  у  Голови  Верховної  Ради  хотів  би  спитати,  що  це в нас відбувається,  якщо колишній ваш заступник товариш Гриньов і далі перебуває у своєму кабінеті?  І,  більше того,  роздає інструкції певним діячам,  як діяти далі.  Що він -  покровитель  мафії,  ви зробите висновок із цього документа, який я вам зараз подам. Саме Гриньов  пропонував  віддати  в  оренду  іноземним  компаніям  на невигідних  для  нас  умовах  транспортні  літаки - сорок ІЛ-76 і десять ІЛ-78. Ви познайомитеся з цим документом.

 

     Я ще раз прошу  призначити  депутатське  розслідування  щодо діяльності  Гриньова.  І  ще  раз  пропоную  створити  комісію  з вивчення причин,  які  призвели  до  страйків,  а  також  вивчити пропозиції і вимоги трудових колективів. Адже наша преса і засоби масової інформації перетворилися в засоби дезинформації.

 

     6

 

     Наскільки мені  відомо,  серед  вимог   багатьох   трудових, колективів  є  такі,  під  якими  я особисто і зараз підписався б обома руками.  І Українська консервативна республіканська  партія повністю  підтримує,  наприклад,  вимоги щодо негайного прийняття Закону про декларацію  доходів,  Закону  про  Кабінет  Міністрів, Закону про державну службу та інших.

 

     Тому ще раз прошу повернутися до цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Бачу,  що  скоро  наша  Верховна Рада стане головним слідчим органом в Україні. Я не хочу і не буду перетворювати її в такий  орган,  про  що  вам  і  заявляю.  Всі  ці  питання  мають вирішуватися  в  установленому  законом  порядку.  Звертайтеся  в державні структури, які цим займаються.

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Іване Степановичу!  У нас прийнято такий порядок, що у вівторок ми проводимо інтелектуальну розминку біля  мікрофонів  і вносимо пропозиції до порядку денного.  Проте порядок денний затверджено,  і  ми  повинні  працювати  над  його виконанням.  Учора  ви  сказали,  що  ми заслухаємо віце-прем'єра Дем'янова.  Ви  знаєте,  скільки  нині   проблем   у   сільському господарстві!  А ми займаємося Бог зна чим.  Тому вношу конкретну пропозицію:  проголосувати  за  припинення  цієї  інтелектуальної розминки і перейти до розгляду питань порядку денного.

 

     Дякую.

 

     7

 

     ГОЛОВА. На   прохання   депутата   Степенка   я   ставлю  на голосування пропозицію припинити надання слова від  мікрофонів  і приступити до виконання порядку денного. Прошу голосувати.

 

     "За" - 246. Рішення прийнято.

 

     Прошу всіх  зайняти місця.  З інформацією Кабінету Міністрів України про стан підготовки до збирання врожаю 1993 року виступає віце-прем'єр-міністр України Володимир Васильович Дем'янов.  Будь ласка.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань агропромислового комплексу. Шановні депутати! Шановна президіє! Я зроблю інформацію не лише про стан підготовки до збирання врожаю, а    й    про   саму   систему   заготівлі   в   засіки   держави сільськогосподарської продукції, продовольчих товарних ресурсів.

 

     Ви знаєте,  що на початку цього року,  в першому кварталі ми практично   вирішили  питання  фінансово-кредитного  забезпечення села,     проблему     ціноутворення,      матеріально-технічного забезпечення.  Це  дало можливість хоча б на якомусь мінімальному рівні зберегти виробництво сільськогосподарської продукції.

 

     Навесні селяни доорали те,  що не було  доорано,  обсіялись. Обстеження  посівів свідчить про те,  що в Україні зріє непоганий урожай.

 

     Ми бачимо, що в другому півріччі спад сільськогосподарського виробництва припиниться. Уже тепер можна сказати, що вперше за ці три роки надій молока на корову зрівнявся з

 

     8

 

     рівнем попереднього року.  Спад кількості поголів'я  великої рогатої худоби і свиней практично припинився.

 

     І ще одна приємна інформація.  Уже на сьогодні,  порівняно з відповідним періодом минулого року,  заготовлено сінажу більше на 3 мільйони тонн,  а сіна - на 1 мільйон 200 тисяч тонн.  До кінця нинішнього року буде заготовлено  практично  півторарічний  запас соковитих кормів. Це свідчить про те, що і Верховна Рада, і уряд, а головне - кормозаготівельники попрацювали добре.

 

     Ситуація могла б бути ще кращою,  якби село вчасно  одержало гербіциди, не було перебоїв із пальним. Найбільші проблеми і біди почалися в квітні-травні, коли у зв'язку з різким підвищенням цін на  енергоносії  всі  наші  старання пішли шкереберть.  Практично повністю порушилася фінансово-кредитна система.

 

     Іване Степановичу,  ви знаєте,  наскільки важко виступати... Так просили виступити, а в залі такий шум...

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу,  ви такі цифри називаєте, що депутати розхвилювалися. Прошу спокійніше.

 

     Звичайно, цифри,  які ви наводите, потрібно навести. Тому що вже обрид цей плач.  А ваш виступ свідчить про те,  що крім плачу люди ще щось і роблять.  Але тепер, Володимире Васильовичу, людей більше  цікавить,  як  зібрати  вирощений урожай.  Тому просив би зробити наголос на тому, як вирішується ця проблема.

 

     9

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Ви пам'ятаєте,  що в січні ми заклали ціну за один літр бензину десь на рівні 80-90-100 карбованців, а нині він коштує 1 тисячу 500 карбованців.  Тому ситуація різко  змінилась. Порушилися   стосунки   між   державою  і  сільськогосподарськими підприємствами.  Вважаю,  що зібрати без втрат урожай  нинішнього року  і закласти основу врожаю наступного року можна буде лише за умови вирішення  фінансово-кредитних  проблем  у  відносинах  між державою  і  селом.  Адже  нині  проблеми  не  лише  з  пальним і технікою,  а й у фінансово-кредитній системі.  Не  вирішивши  їх, урожай ми як слід не зберемо.

 

     Що робить  у цій складній ситуації уряд?  Ви пам'ятаєте,  що рішенням уряду було виділено дотації на м'ясо-молочні продукти до кінця  цього  півріччя.  Нас  підтримала  Верховна  Рада.  Ці 500 мільярдів карбованців направлено за призначенням.

 

     10

 

     Тепер -  про  те,  як  далі  працювати.  Якою  повинна  бути фінансова кредитна система в другому півріччі?  Ви пам'ятаєте, що уряд за погодженням з  Національним  банком  і  банком  "Україна" прийняв  рішення  відкрити  кредитні лінії по шести напрямах /які уже сьогодні  почали  працювати/,  щоб  забезпечити  першочергові потреби агропромислового комплексу.

 

     Це -  лінії під паливно-мастильні матеріали,  під формування державних продовольчих ресурсів, під закупівлю і закладку м'яса і масла  в  державні  ресурси,  під проведення доплат на молоко,  а також на підготовку до збирання врожаю.

 

     Вважаю, що ми ці лінії відпрацювали.  Хоча сьогодні вони  ще не задіяні так,  як це повинно бути.  У деяких областях практично всі лінії працюють, але в інших окремі питання не вирішені.

 

     Тому я  просив  би  всіх,  хто  має  до  цього   відношення, допомогти  нам  через  банк  "Україна",  через  банки  в областях запустити усі лінії,  адже вже йде заготівля зерна,  тобто  треба закупити хліб, соняшник, інші продукти сільського господарства.

 

     Ви пам'ятаєте,  що було дуже багато розмов про те, як же нам визначитися з цінами,  щоб хліб  коштував  стільки,  скільки  він повинен  коштувати,  і  щоб  колгоспи,  радгоспи,  фермери  могли нормально працювати.

 

     Що ми для цього зробили?  Учора відправлено телеграми в  усі області  /ви,  напевно,  про це знаєте/,  в яких пропонується три варіанти  закупівлі  зерна.  Право  товаровиробника  -   вибирати найбільш прийнятими. Такого ще ніколи не було.

 

     Якщо хочете  з  цими  варіантами ознайомитися,  я коротко їх охарактеризую. Перший варіант передбачає закупівлю зерна

 

     11

 

     здійснювати за єдиними орієнтовними  закупівельними  цінами, які враховують рівень інфляції до кінця 1993 року.  Розрахунки за зерно,  продане понад державне замовлення,  проводити за  цінами, підвищеними на 50 відсотків.  У конкретному вираженні це означає, що тонна зерна в середньому коштуватиме 487 тисяч карбованців.

 

     Згідно з другим варіантом можна сьогодні заплатити  стартову ціну - 220 тисяч карбованців,  а кінцевий розрахунок відсунута до кінця року. У середньому вийде приблизно така сама сума.

 

     І третій  варіант  -  колгосп,  радгосп,  фермер  везуть  на хлібоприймальний  пункт  своє зерно просто на зберігання.  Коли ж виникає  проблема  з  грішми,  тоді  оформляється  продаж   хліба державі.

 

     Скажу, що  завтра ми ще попрацюємо з керівниками господарств усієї  України,  порадимося.  Більшість  схиляється  до   першого варіанта.  Проте,  як я сказав,  ми пропонуємо три,  і кожен може вибирати.

 

     Щодо інших питань підготовки до збирання врожаю.  Ви знаєте, що  прийнято  постанову Кабінету Міністрів,  яка,  на мій погляд, практично вирішить усі ті питання, які потребують розв'язання.

 

     Крім вирішення проблем  фінансово-кредитної  системи,  серед першочергових можна назвати питання надходження паливномастильних матеріалів  сільськогосподарськім  товаровиробникам.   Це,   якщо хочете,  найголовніше питання,  яке турбує нашого селянина.  Який тут стан справ.  Скажу,  що останні рішення стосовно  відносин  з Росією дали свій результат. Щоденно в

 

     12

 

     Україну надходить  від  80  до  100  тисяч  тонн нафти /це і комерційні,  і державні поставки/.  Тобто є можливість  працювати нормально.

 

     Прийнято рішення  виділити  з державного резерву близько 100 тисяч  тонн  дизельного  палива,  яке  вже   сьогодні   піде   до споживачів. Тепер іде робота над тим, щоб на дизельне паливо, яке йде  за  держпоставками,   зафіксувати   ціну   у   розмірі   650 карбованців, на бензин - 700.

 

     Хочу повідомити,  що  прийнято  рішення  80  відсотків усієї нафти,  яка  надходить  в  Україну,  передавати  агропромисловому комплексу.  Якщо подивитися по областях - картина різна.  Ті,  що кричать,  40 процентів віддали селу, ті, що не кричать, - віддали 84, і там питань не виникає. Усіх, хто має відношення до цього, я просив би розплатитися за нафту і  бензин,  які  ми  взяли.  Якщо тільки ця маса грошей відразу йде на нафтопродукти,  наші питання будуть вирішуватися краще.

 

     І хоча не скрізь справи дуже  гарні,  у  мене  вже  з'явився оптимізм.  Вважаю,  що  ми на 90-100 відсотків будемо забезпечені нафтою і пальним,  необхідними  для  збирання  врожаю  /збиральна кампанія трохи затягується через несприятливі погодні умови/.

 

     Тепер щодо інших питань.  Ви пам'ятаєте,  нам дуже хотілося, щоб  у  справі  заготівель  продуктів  за  державним  замовленням держава була хорошим партнером агропромисловому комплексу.

 

     13

 

     Отже, всі контракти на наступний рік будуть опрацьовані.  За науково   обгрунтованими   нормами   під   кожну   тонну    зерна видаватимуться  паливо,  гербіциде,  мінеральні  добрива.  Це все передбачено в постанові.

 

     Тепер щодо  цін.  Вони  теж  мають  відношення  до  збирання врожаю.  Сьогодні хтось тут сказав, що з 1 липня ціни на молоко і м'ясо збільшилися.  Зауважу,  що вони повинні  зрости.  Молоко  і м'ясо  ми  дотували  небагато,  але  в  масі до кінця півріччя це становить 2 трильйони. І тепер ці гроші треба десь знайти.

 

     Сьогодні Мінсільгосппрод і Мінекономіки дали телеграму, якою повідомляють    усіх,    що   зберігається   рівень   орієнтовних закупівельних цін на продукцію тваринництва з урахуванням  доплат на  молоко і велику рогату худобу,  які діяли в червні 1993 року. Тому, якщо хтось самовільно підвищив ціни, це дуже погано.

 

     14

 

     Ви маєте сьогодні вирішити  це  питання  після  того,  як  я доповім. Ми просимо певну суму коштів для дотування молока, м'яса до кінця року,  щоб  ціно  на  них  зростала  тільки  на  процент інфляції.

 

     Щоб нормально  провести  збирання врожаю,  визначено джерела отримання отих мільйонів  доларів,  які  потрібні  для  погашення боргу  за 1990-1991 рік.  Розробляється питання про відшкодування селу затрат на соціальні потреби,  на  будівництво  шкіл  і  таке інше,  щоб  до кінця року можна було б хоч частково визначитися з цим.

 

     Ви знаете, що з'їздом колективних господарств, який відбувся недавно,   нам   запропоновано   підготувати  концепцію  розвитку агропромислового комплексу починаючи вже  з  серпня  цього  року. Така концепція підготовлена.  Якщо депутати хочуть, вони можуть з нею ознайомитися, щоб ми успішно працювали в цьому напрямі.

 

     Одне з дуже болючих питань - оподаткування  агропромислового комплексу.  Ви  пам'ятаєте,  що сума податку на село досягла десь 380  мільярдів  карбованців.  Оподатковується   заробітна   плата колгоспників і таке інше. Це викликало дуже болючу реакцію селян. Ми підготували щодо  цього  пропозицію  і  подали  її  в  комісію Верховної Ради. Просимо вас розглянути цю пропозицію і підтримати уряд.  Це всього  144  мільярди  карбованців.  Через  податок  на добавлену   вартість   на  цукор  можна  буде  ці  гроші  державі повернути.

 

     Ще одне питання - це техніка,  потрібна для збирання врожаю. Комбайнів та іншої техніки сьогодні достатньо. Дуже гостро стояло питанню про запасні частини. Під час зустрічі

 

     15

 

     прем'єрів України   і   Росії   на    Ростовському    заводі "Ростсельмаш"  воно  було  практично  зняте,  і  сьогодні запасні частини надходять. На цьому тижні вже не стоятиме жодного питання про запасні частини до комбайнів,  до іншої техніки.  На підставі інформації,  яку ми маємо сьогодні,  я вважаю, що в цьому плані в нас занепокоєння немає.

 

     От практично   все   стосовно  фінансово-кредитної  системи, палива  і  техніки  для  збирання   врожаю.   Як   міг,   я   вас проінформував.   Якщо   будуть   запитання,   я  готовий  на  них відповісти.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу!  Перше  запитання.  Сьогодні від першого мікрофона народний депутат говорив, що ціни поповзуть угору.  Я вчора мав розмову  з  Прем'єром.  Він  сказав,  що  вас уповноважено дати роз'яснення щодо цін на липень.  Хто це зробить

- ви, чи міністр Карасик?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Я вам це скажу.

 

     ГОЛОВА. Не мені, а всім.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Ще раз доповідаю депутатам. Ви знаєте, що ціни на  продукцію  сільського  господарства  в  нашій  державі  тепер вільні,  за винятком цін на молоко і м'ясо, які дотуються. Молоко десь  на  30  відсотків  і м'ясо свиней та великої рогатої худоби десь на 20 відсотків. Це ми робили і в червні. Якщо залишити все, як є,  і не приймати ніяких рішень, то з 1 липня ціни на молоко і м'ясо повинні зрости ще на 30-40 відсотків.

 

     16

 

     Щодо ціни на хліб.  Якщо не вживемо заходів, то ціна на хліб з нового врожаю теж повинна зрости у 2-3 рази.

 

     На сьогоднішній день,  тобто з 1 липня, всі відомства, які є в державі,  зобов'язані тримати ціни на молоко і  м'ясо  на  тому рівні, який був у червні.

 

     ГОЛОВА. І на хліб?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. На хліб поки що та сама ціна.

 

     ГОЛОВА. Так  ви  твердо  скажіть,  що  в липні ціни на хліб, молоко,  м'ясо і  м'ясо-молочні  продукти  не  підвищуватимуться. Можете ви так сказати?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Відповідаю. Ціни на хліб у липні якщо й будуть підвищуватися,  то тільки на процент інфляції в  розрізі  кожного регіону.  А це становить 10-15 відсотків. Ми ж не приймали ніяких рішень щодо хліба.  Ціни на нього в нас сьогодні вільні,  і  коли буде зібрано новий урожай і ми платитимемо за тонну хліба вже 480 тисяч карбованців, тоді виникнуть питання.

 

     Ви знаєте,  що місцевим адміністраціям дано право регулювати рівень  цін  на  хліб у межах торгової надбавки залежно від рівня рентабельності молочної і хлібопекарської промисловості.  Це десь в межах 10-15 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     17

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,    директор   радгоспу   "Красная   Звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий  округ,  Донецька область/.

 

     Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемый  Владимир Васильевич! Народные депутаты!  Вся беда нашего общества заключается, видимо, в  том,  что  выполнение  принятых  в этом зале решений,  а также выполнение постановлений правительства никто не  контролирует.  В который  уже  раз  мы  слушаем  красивую информацию правительства /сегодня  с  ней  выступил  уважаемый  нами  Владимир  Васильевич Демьянов/, и закрадывается мысль, что это просто слова.

 

     Хочу привести  вам  примеры  по  Донецкой  области.  Принято постановление о том,  что на период посевной и уборки  урожая  70 процентов  государственных  нефтересурсов идут селу.  Несмотря на это, в хозяйствах Константиновского района нет и тонны бензина.

 

     С 1 марта не получено ни одной тонны бензина или солярки  из государственных  ресурсов.  Средняя цена нефтепродуктов по району уже с 1 марта составляла почти  850  рублей.  Такого  нет  нигде, только в Донецкой области.  И весь бензин,  который, поступает на село, в основном коммерческий.

 

     18

 

     В связи  с  этим  я  хотел  бы,   Иван   Степанович,   чтобы правительство,  мы  хоть  как-то контролировали,  как выполняются обещания,  которые даются.  Говорится одно - делается  совершенно другое. Это - просто замечание.

 

     И вопрос.   Сегодня   совхозы,  колхозы  получают  надбавки, доплату,  вы знаете,  через 2-3 месяца  после  того,  как  сдадут продукцию.  С  1 июня резко повышены цены.  Хозяйства находятся в жутких условиях, пока не проиндексированы оборотные средства.

 

     В связи с этим, уважаемый Владимир Васильевич, вопрос. Когда правительство  думает  проиндексировать  оборотные  средства  для сельского хозяйства?

 

     И второй вопрос.  Когда  появятся  в  хозяйствах  солярка  и бензин  для  уборки  урожая?  Сегодня  я  официально  заявляю:  в хозяйствах Донецкживпрома Константиновского района нет  ни  тонны бензина. Областная администрация говорит, что его просто нет.

 

     И последнее,  Владимир  Васильевич.  Агропромбанк  "Украина" получает кредиты, наверное, из Национального банка не после того, как он примет постановление,  а через три месяца. Сегодня в банке "Украина" нет денег для того, чтобы открывать те кредитные линии, за  которые  мы  с  вами  здесь  проголосовали.  Это  опять таки, получается, только слова.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Що я відносно нього  можу  сказати?  Поперше, контроль за виконанням своїх рішень уряд повинен здійснювати. Але місцеві державні адміністрації повинні  виконувати  рішення,  які приймає уряд.

 

     19

 

     От ви мені сьогодні кажете,  що в Донецькій області склалася така ситуація.  А я вам кажу,  що  кілька  годин  тому  запитував представника Президента в Дніпропетровській області,  які в нього є питання.  "Ніяких,  - той  відповів,  -  збирання  врожаю  буде проведено"

 

     Щодо Донецької області скажу відверто, ваш голова відділення банку  "Україна"  заявив:  "Я  это  все  видел,  буду   открывать кредитные  ресурсы  с  первого числа".  Там,  де це вже зроблено, можна на якийсь прибуток розраховувати,  премію  якусь  одержати. Якщо  в  Донецькій  області  таке  ставлення до цих питань,  тоді зовсім інша справа.

 

     Тепер я вам скажу про Вінницьку  область.  Для  села  з  цих ресурсів,  хоч  вони й невеликі,  пішло 84 відсотки бензину,  а в Донецькій області тільки 40, а решту промисловість використала.

 

     Тому, дійсно,  десь,  може,  щось і не доходило у зв'язку  з таким  станом.  Була  тільки  що розмова з головою вашої обласної Ради,  і я вірю,  те, що ми зробили, дасть змогу завтра виправити становище.

 

     ГОЛОВА. У Донецьку страйками займаються, а не цим.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Тепер  щодо  надбавок.  Ми  самі  з міністром сільського господарства хочемо, щоб платити, якщо не наперед, так хоча б одразу.

 

     20

 

     Прийнято рішення Кабінету Міністрів, що ці гроші за молоко і м'ясо ви одержуватимете практично відразу. Привіз сьогодні молоко

- і до вечора одержав заробітну плату, вже проіндексовану.

 

     Повторюю, це записано. Отже, будемо разом з вами воювати. Ви знаєте,  ця система інколи підводить,  буває зовсім  не  так,  як треба.

 

     Тому разом будемо докладати зусиль,  щоб поліпшити ситуацію. Я не красиві слова говорю, вам я малюю картину щодо забезпеченням бензином  і  соляркою.  І  ще  раз  наголошую,  що в основному ці питання вирішуються нормально,  думаю, що на нинішньому тижні цей запас - 120 тисяч тонн повинен змінити ситуацію.

 

     Щодо банку  "Україна"  в  нас була дуже важка розмова з його керівництвом,  дуже важка.  Якщо і  надалі  так  вирішуватимуться питання   відносно   деяких   областей,   то   доведеться  декого запрошувати на допомогу,  просити навіть Верховну Раду,  щоб вона нам посприяли.

 

     ГОЛОВА. До  банку "Україна" Верховна Рада ніякого відношення не має.  Час уже розібратися з цим.  /Шум  у  залі/.  Це  депутат Коробко до всього має відношення, а ми - ні.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у  справах  молоді  /Золотоніський  виборчий   округ,   Черкаська область/. Шановний Володимире Васильовичу! Сьогодні прозвучала

 

     21

 

     хвалебно-лірична доповідь,   такої   ми  не  чули  навіть  у застійний період.

 

     Те, про що ви сьогодні розповіли,  свідчить,  що ви  або  не знаєте   стан   справ   у  сільському  господарстві,  або  хочете втриматися на плаву.

 

     У мене до вас конкретне запитання.  Ми  з  вами  не  добрали врожаю десь 2-3 мільйони через те,  що весною не внесли гербіциди на повну площу озимини.  Такий стан справ склався ви знаєте чому. У зв'язку з тим, що замість "Агробізнесу" створено нову структуру і не встигли вчасно завезти хімікати,  а ті,  що завезли,  ви теж знаєте   які.   Нині   прокуратурою   порушено   справу  відносно гербіцидів.

 

     І я запитую:  хто за ці злодіяння проти України і її  народу відповідатиме?

 

     І друге  запитання.  За  останні 10-20 років я не знаю,  щоб пересівали в Україні цукрові буряки, особливо в нас, у Черкаській області.  А пересівати довелося через те,  що, обробляючи насіння цукрових  буряків,  використали  отрутохімікатів   лише   на   50 процентів.   Тобто   те,   що   розраховувалося  на  одну  тонну, використали на дві тонни.

 

     Протруєння не спрацювало,  і деякі господарства двічі або  й тричі  пересівали.  Не  дивно,  що нині тільки по чотири листочки рослин посходило. Хто за це відповідатиме перед селянами?

 

     Дякую.

 

     22

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Щодо хвалебної промови.  Ви знаєте,  у нас не можуть,  щоб не принизити людину, особливо когось із уряду. Невже ж у мене була хвалебна промова,  якщо я сказав,  що селяни  добре потрудилися,  заготовили багато і сінажу,  і сіна. Ви пам'ятаєте, як було у нас?  "Не посеем!",  "Не  вспашем!",  "Не  уберем".  Ви пам'ятаєте це? А тепер ми все-таки щось же зробили. Тому я не міг не сказати, що селяни добре потрудилися.

 

     Щодо гербіцидів,  про які ви говорите.  На превеликий  жаль, мені  дуже прикро,  що депутат,  якого я поважаю,  не підійшов до мене і не довідався правди відносно  цієї  ситуації,  а  прочитав матеріал у газеті.  Скажу вам,  шановний,  що в Україні внесено в минулому і в нинішньому роках  гербіцидів  по  2-3  кілограми  на гектар  ріллі.  А  в  країнах світу - по 8-10 кілограмів.  І щодо гербіциду харнесу.  Запитайте голів колгоспів,  які вже 3-4  роки його  застосовують.  Цей  гербіцид зареєстровано у 8-9 сусідніх з нами країнах світу.  В Америці наприкінці  цього  року  його  теж збираються  зареєструвати.  А  там  до  цих питань підходять дуже скрупульозно.

 

     23

 

     Тому, знаючи цю ситуацію, можу вам зі всією відповідальністю сказати,  що гербіциди закуповувалися згідно з висновками вчених. Спеціалісти знають:  ніяких отрутохімікатів,  які не відповідають встановленим  нормам,  в  Україну  не завозилося.  Над перевіркою цього працює  тепер  прокуратура.  Ми  запросили  для  проведення експертизи  вчених  із  науково-дослідних інститутів навіть країн СНД.  Але вже цілком очевидно,  що звинувачення на нашу адресу не обгрунтовані.  У  зв'язку  з  цим  виникає  питання:  кому це все вигідно?  Замість того щоб прийти до мене  і  все  з'ясувати,  ви виносите це питання у Верховну Раду.

 

     Щодо пересіву цукрових буряків.  Дійсно, в нас є інформація, що в Черкаській  області  пересіяли  близько  15  тисяч  гектарів буряків.  Причина  в  тому,  що  неправильно обробили гербіцидами насіння.  Я дав доручення скрупульозно все  перевірити,  і  винні будуть покарані. Про це ми вас поінформуємо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Володимире Васильовичу,  ви не зможете кинути мені докір,  що я до вас не підходив і  не  радився.  З  підходив декілька разів.  Тому,  щоб почули мої виборці, всі селяни, прошу відповісти на декілька запитань.

 

     Перше. Чи будуть зняті податки  з  натуральної  оплати  і  з продукції, яка переробляється в колгоспах і радгоспах?

 

     Друге. Іване  Степановичу,  я  хочу  звернутися  і  до  вас, послухайте.  Відкрили кредитну лінію  і  сказали:  "Можете  брати кредит на закупівлю мінеральних добрив, отрутохімікатів і

 

     24

 

     нафтопродуктів". Чомусь  не  можна брати кредит на закупівлю запасних частин.  А як же готуватися до збирання,  якщо  запасних частин ні за що купити?

 

     Тепер про те,  яку процедуру зробили.  Для того щоб одержати цей кредит, треба взяти платіжне доручення в організації, яка дає запчастини,  їхати у банк,  який через три дні перерахує гроші, а потім знову їхати одержувати  запчастини.  Ну  чим  і  перед  ким завинили селяни?  Ви ж знаєте,  що є чекова книжка, то потрібно в ній  написати:  спеціально   на   збирання   врожаю.   Володимире Васильовичу,  я не критикую вас, але невже у вас немає практичної людини, яка б навела тут порядок?

 

     Трете, ми закупили нафтопродукти,  а тепер нам кажуть, що ми повинні зробити доплату.  На підставі чого?  Адже тоді було чітко записано,  що ціна - 450 карбованців за кілограм. І нафтопродукти ті були закуплені місяць тому.

 

     Четверте. Мене  надзвичайно  турбує  питання  функціонування господарств,  які  спеціалізуються  на  виробництві  свинини.  Ви кажете,  що зерно коштуватиме 487 тисяч карбованців за тонну.  Це означав,  що на виробництво однієї  тонни  свинини  вони  повинні затратити чотири тонни зерна.  Це в ідеалі...  Шановні друзі!  Ну треба ж хоч трошки наперед думати.  Хто  буде  в  такій  ситуації займатися  виробництвом м'яса?  Я можу вам розрахунок і по молоку представити.

 

     Прошу конкретно відповісти на ці запитання.

 

     Дякую.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Почну з відповіді на  останнє  запитання.  Ви запитуєте, хто буде займатися виробництвом м'яса? Але

 

     25

 

     насамперед потрібно    вирішити,    хто    буде    займатися виробництвом  зерна.  І  ціна  зерна,  яку  я  сьогодні   назвав, прораховувалася  місяць,  ми  її  вистраждали  і  вважаємо,  що в нинішніх умовах вона забезпечить  хоч  мінімальне  функціонування сільськогосподарських  виробників.  А  звідси  будуть нормальними ціни і на свинину, і на яловичину.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу,  скажіть, що ви назвали ціну на  пшеницю,  яку  держава заготовляв для випікання хліба.  Тобто відношення до пшениці,  якою годуватимуть свиней, ця ціна не має. Відповідайте по суті.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Він  уже  і не слухає.  Якщо це зерно піде на натуральну оплату і ви проголосуєте за зняття на  нього  податку, то  його  буде знято.  У телеграмі,  яка в мене є,  записано,  що кредити  надаються  і  на  запасні  частини.  Якщо  тут  щось  не спрацьовує, давайте розберемося з цим питанням окремо.

 

     І щодо  доплати  за нафтопродукти.  Я вам скажу так:  ніякої доплати не робіть. Скажіть усім банкірам, що ніхто ніякої доплати робити не буде.  Якщо виникатимуть якісь проблеми, звертайтеся до нас.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Л.,  перший  заступник  глави   Київської   обласної державної  адміністрації  /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська

 

     26

 

     область/. Володимире Васильовичу!  Юрій Михайлович заявив на нараді,  і ви сьогодні це підтвердили,  що в п'ятницю,  25 числа, перераховано  індексацію  і  доплату  на  м'ясо   і   молоко   за травеньчервень.  Я сьогодні збирав керівників, які мають до цього відношення,  і представників банків.  По Київській області із  27 мільярдів  карбованців на сьогодні отримано нуль.  Причому це ж в одному банку. Мінсільгосппрод України і банк розташовані один від одного за три метри. Але досі ми доплати не отримали. Це перше.

 

     Друге. Всі   ми   молилися  на  кредитну  лінію.  Добре,  що відкрили. Але в банках говорять, що перш за все ці кошти йдуть на погашення старих кредитів,  а також використовуються на закупівлю пально-мастильних та інших матеріалів. Хочете, не хочете, а банки дають  вказівку  погасити  старі  кредити.  А  якщо їх по області 300-400 мільярдів карбованців? Отже, на пальномастильні матеріали та збирання врожаю знову буде нуль.

 

     Хто ці  питання повинен вирішувати?  Тому що чим нижче,  тим вони складніше вирішуються.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Справді, виникає дуже багато питань. Якби ми з вами   зустрілися   через   тиждень,  то,  звісно,  ситуація  вже прояснилася б. Бо ця телефонограма, може, не всюди і дійшла.

 

     27

 

     отже, щодо першого питання - кредитна лінія використовується тільки на погашення старих боргів,  так вирішили банки, Вони, маю на увазі банки,  з нами не радяться.  Я знав,  що так буде.  Мені кажуть:  Володимире  Васильовичу,  сьогодні платять 100 мільярдів карбованців за ту нафту, яку раніше купили, і тут же держава хоче ще  100 мільярдів карбованців на інше паливо та мастила.  Якщо це треба підправити, ми підправимо.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу,  я вже  не  вперше  чую,  що банки   з  вами  не  радяться.  Звертаюсь  до  депутатів  Сухого, Чепурного.  Агропромбанк "Україна" - це комерційний банк  з  1988 року,  якщо не з 1987. Його засновниками були колгоспи, радгоспи, державні підприємства.  І сьогодні у  правління  входять  усі  ці передові голови колгоспів. Скільки ви будете морочити голову, маю на увазі міністра Карасика і вас, голів комісій, - яке відношення до вашого банку має держава?  Тільки таке: Національний банк може дати кредити цьому банку - і все.  То  скільки  ж  ми  ще  будемо втручатися  у  ваші  телефонограми,  у  ваші  телеграми,  у  ваші платіжні відомості?

 

     Ви повинні керувати,  а  якщо  не  здатні  -  то  вам  треба Політбюро і державну дисципліну.

 

     З кожної  трибуни  одне й те саме.  А це банк,  засновниками якого,  повторяю,  є колгоспи і радгоспи, переробні підприємства. Вікторе Петровичу Ситник,  ви ще в цьому банку?  Скільки можна це слухати?

 

     28

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Іване  Степановичу,  ще  ж  тільки  два   дні працюють  ці  лінії,  не  все налагоджено,  тому і виникають такі питання. У кінці тижня їх буде значно менше.

 

     І знову щодо доплати за молоко і м'ясо.  Думаю, якщо виникне така  потреба,  міністр  фінансів  відповість.  Ми проголосували, пам'ятаєте, - трильйон 900 мільярдів. Мільярд 100 мільйонів пішло на  закладку  і  500 мільярдів - дотації на молоко і м'ясо.  Одна область сьогодні доповіла,  що повністю питання вирішено.  Тільки що  я  з  міністром розмовляв,  із Запоріжжя подзвонив,  що лінія пішла.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Володимире  Васильовичу!  Ви  запевняєте,  що  на  80-90 процентів   забезпечите   паливномастильними   матеріалами.  Хоча сьогодні вранці я мав розмову з  представником  Президента,  який сказав:  у  районі  палива  -  нуль,  тільки "з коліс".  Немає ні дизпалива,  ні   бензину.   А   що   стосується   комбайнів,   то трансмісійних  мастил  групи  "А"  взагалі  немає.  А  ви з таким оптимізмом запевняєте, що все добре.

 

     Звичайно, посівну кампанію  під  тиском  народних  депутатів пальним забезпечили.  Посіяти посіяли, але якщо сьогодні не вжити радикальних заходів - хліб не зберемо.

 

     29

 

     І ще одне. Ми зранку в Комісії з питань планування, бюджету, фінансів  і  цін  за  участю міністра фінансів розглянули питання дотацій,  оскільки ціни не підвищили.  Я постійно в  цій  комісії працюю,  з  вами  ми  зустрічаємося і подібні питання вирішуємо в пожежному порядку.

 

     Скажіть, невже Кабінет  Міністрів,  ви  як  віце-прем'єр  не можете  відпрацювати  систему,  як  нам діяти далі?  Говоримо про перегляд цін,  і нічого не вирішується - то приймаємо до 1 липня, тепер, може, вирішимо зачекати до 1 вересня.

 

     Скільки так триватиме? Це ж не робота, а тяганина і смикання людей, які не можуть отримати своєчасно те, що їм належить.

 

     Відкрили кредитні лінії.  А коли ми відкрили ви  пам'ятаєте? До  цього  часу  на  місцях хтось отримав,  а хтось ні.  Я прошу, наведіть порядок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Степановичу,  якщо  в  районі   представник Президента - "нуль", то важко наводити порядок з Києва.

 

     Треба, щоб  представник  Президента  умів працювати,  тоді в районі справи йтимуть так як слід.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Що я можу сказати? Це критика нашої роботи, а отже, треба виправляти ситуацію.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     30

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії молочного комбінату  "Придніпровський"  /Індустріальний  виборчий округ,   Дніпропетровська   область/.   Володимире   Васильовичу, внаслідок шаленого підвищення цін на Україні попит  населення  на продукти харчування дуже скоротився - удвоє й більше,  причому на такі важливі продукти харчування, як молочні і м'ясні.

 

     Підприємства молочної галузі, наприклад, переробляють молоко на  сир  і  масло  й завантажують холодильні комбінати,  однак ці комбінати  уже   два   місяці   не   платять   гроші   переробним підприємствам, внаслідок чого вони стали банкрутами. У свою чергу переробники не можуть платити гроші селянам,  і  така  галузь  як тваринництво на сьогодні просто збанкрутувала.

 

     Я хотів би знати, як це питання вирішує уряд, бо ті кредитні лінії,  про які ви сьогодні говорили,  поки що не діють. І місяць тому йшла про це розмова, і тиждень тому, а "воз и ныне там".

 

     І друге запитання /воно пов'язане з першим/. Ми тиждень тому проголосували і дали протокольне доручення уряду щодо  збереження дотацій  на  м'ясні  і  молочні продукти на рівні червня до кінця року.  Але сьогодні, коли ви відповідали на запитання депутатів і Івана Степановича,

 

     31

 

     то йшлося тільки про липень.  А як бути в серпні, якщо знову буде  обвальне  підвищення  цін?  Чи  все  ж  таки  уряд  виконає резолюцію Верховної Ради?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Дійсно,  ви  проголосували за збереження цієї дотації. Але під це потрібні гроші. Сьогодні більш-менш вирішено, за   рахунок   чого   покриватимуться   дотації,  і  підготовлено відповідний  проект  постанови  Верховної  Ради.  Якщо  її   буде прийнято, тоді питань немає. До кінця року будуть збережені старі ціни.

 

     Наскільки мені відомо,  комісія  засідала  і  прийняла  таке рішення:  у  зв'язку  з  тим  що  ще  не  знайдено джерел повного покриття цих витрат,  виділити кошти на  липень,  а  потім  знову повернутися до зазначеного питання. Як проголосуєте, так і буде.

 

     Щодо першого  запитання  -  про  несплату грошей.  Ми завжди казали:  якщо не буде грошей у села,  то їх ні в кого не  буде  і ніхто   нікому   не  платитиме.  Тому  як  тільки  лінії  почнуть працювати,  ми знайдемо відповідь на ваше запитання.  Тоді  ви  й одержите ці гроші.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     32

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  член Комісії Верховної Ради Україна у питаннях соціальної політики  та  праці  /Макіївський-Совєтський  виборчий округ,  Донецька  область/.  Уважаемый  Владимир Васильевич!  Что касается  дебатов  по  поводу  банковское  системы,  то  в   этом необходимо   разобраться.   Мне  вчера  сказали  в  агропромбанке "Україна",  что Национальный банк еще не дал кредита. Из-за этого сегодня  и  поднялся шум.  Нужно сначала предоставить кредиты,  а потом уже говорить  о  политике.  Об  этом,  наверное,  Коваленко должен сказать.

 

     А теперь   вопросы.   Вы  сказали  о  ценах  на  зерно.  Все правильно.  Никогда не было такого,  чтобы на зерно устанавливали три цены. Но меня волнует следующее. Выделены средства на закупку зерна.  Теперь их необходимо правильно распределить. Почему я так говорю?  В  бывшем  СССР  для Шахтерского района Донецкой области цены устанавливались более высокие.  Сейчас у нас на Украине цены усреднены.  А ведь у хозяйств земли разные: то ли чернозем, то ли суглинки,  то ли песок.  И хозяйства не виновны в том,  что у них земля хуже.

 

     До тех  пор  пока  не  будет  произведена кадастровая оценка земли,  вам,  Владимир Васильевич, необходимо, наверное, вместе с соответствующими службами пересмотреть эти цены, чтобы но обижать товаропроизводителя.  Мы каждым год  говорим  об  этом,  а  зерно необходимо закупать сегодня.

 

     Второй вопрос касается обеспечения Донецкой области горючим. Иван Степанович говорит, что там забастовки проводят, что

 

     33

 

     администрация виновна,  облсовет. Но в чем же вина села? Оно ведь не объявляло забастовку из-за этого.

 

     Нужно как-то разобраться.

 

     Горючее, которое   хозяйства   должны   были   получить  для весенне-полевых работ по государственному  заказу,  не  поступило ведь.  А  если оно не поступит и сегодня?  Вот я как председатель колхоза,  точно так  же,  как  и  другие  председатели  колхозов, директора совхозов,  не могу повлиять на администрацию. Мы же это прекрасно  понимаем.  Значит,  вы  должны  в  Кабинете  Министров обсудить  этот  вопрос,  выйти  на  Президента и повлиять на этих нерадивых людей.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Щодо Національного банку, який не дав кредитів і  таке  інше.  Я  не  можу  вам розкрити всієї кухні.  Це місяць боротьби не на життя, а на смерть. Мені кажуть: якщо ви заплатите такі  гроші,  то  це  викличе страшну емісію.  Вона поверне потім через інші канали в комерційні структури.  І це  кінець  державі. Але я вважаю,  що коли при тій емісії є хліб,  то якось іще можна щось вирішувати.  А коли емісія без хліба, то взагалі кінець. Оце така боротьба. Сьогодні вже перше число, а ми досі боремося.

 

     Уряд можна звинувачувати, Іване Степановичу, але якби...

 

     ГОЛОВА. Володимире   Васильовичу!   Я  тільки  що  з'ясував. Національний банк 21  червня  перерахував  гроші  Мінфіну.  Через годину  отримаємо  відповідь  із Мінфіну.  Вони з'ясують і дадуть довідку.

 

     34

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Дякую, друге запитання. Ви кажете, що ціна на зерно  має  встановлюватися  залежно  від  якості землі.  Дійсно, якість землі має дуже велике значення. Але Україна надто залежить від кліматичних умов.  У тому році,  приміром,  Крим мав по 34-35 центнерів зерна з гектара.  А цього року не було таких дощів,  як треба,  і  сьогодні  в  нас  іще  не  розпочали жнива,  а там уже молотять ячмінь,  збираючи лише по 27 центнерів,  це свідчить про те, що ми залежимо не тільки від якості землі, а ще десь трошки й від Бога.

 

     Щодо оцінки землі,  то таку  доручення  є,  і  до  1  серпня практично буде закінчено бонітування грунтів. Комісії працюють, і ми будемо з вами приймати рішення про податок на землю.

 

     ГОЛОВА. Другим мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  співголова Українсько-Польської комісії  з питань  співробітництва  у сфері науки і технології /Личаківський виборчий округ,  Львівська  область/.  Вельмишановний  Володимире Васильовичу!   Нині  заготівельні  ціни  на  сільськогосподарську продукцію перевищили майже втроє відповідні ціни в промисловості. Зарплата  відстає,  і  в  країні можуть виникнути безпорядки,  до кінця року країна перейде на світові ціни.  Скажіть,  будь ласка, чи  підраховується  нормативна  собівартість продукції у світових цінах для того,  щоб порівняти її із світовою ціною і  знати,  чи збиткове виробництво, чи воно є прибутковим?

 

     35

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Що я можу сказати, Ігоре Рафаїловичу? Дійсно, як про  нафту  сказали,  що  вона  вже  йде  по  світових  цінах, практично   так   само  зросла  й  ціна  на  продукти  сільського господарства.  Де він взагалі взявся на  нашу  голову,  цей  курс долара? Уже 4 тисячі купонів дорівнюють одному долару.

 

     Ми вже  починали такі розрахунки,  як ви знаєте,  і сьогодні продовжуємо, щоб цієї схеми, про яку ви кажете, дотримуватися.

 

     ГОЛОВА. І якщо ми порахуємо,  то  ніколи  наша  продукція  у світових  цінах  не буде рентабельною по відношенню до іншої.  Це вже ясно, як божий день.

 

     Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ,   Івано-Франківська    область/.    Шановний    Володимире Васильовичу! Дайте чітку й коротку відповідь на такі запитання.

 

     Перше. Приблизно   у  п'яти  областях  карпатського  регіону необхідно підгодовувати бджіл цукром.  Цього року  практично  всі бджоли на Івано-Франківщині загинули. Прошу розібратися, чому так сталося.

 

     Друге. Пасічникам треба негайно виділити по державних  цінах цукор для підгодівлі бджіл, інакше не буде в нас ні

 

     36

 

     садовини, нічого. Я вже звертався один раз із цим запитом. У східних областях це питання не стоїть,  тому що тут бджоли живуть за рахунок меду,  який вони збирають.  А в нас,  де дощів багато, треба їх підгодовувати.

 

     ГОЛОВА. Степане.  Григоровичу!  Ми кожного разу на пленарних засіданнях      розглядаємо     проблему     гірських     районів Івано-Франківщини.  Але відповіді на те, чому там бджоли пропали, чому  там  трави не косяться,  чому там вівці не ходять,  шукайте там, а не тут.

 

     ПУШИК С.Г. Шукаю, але без уряду не знайдеш.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     АНДРОЩУК В.О.,  голова правління колгоспу-агрофірми  "Здвиж" Іванківського   району  /Іванківський  виборчий  округ,  Київська область/.  Володимире Васильовичу!  Я хотів би запитати,  чи буде з'їзд, коли і де можна взяти концепцію? Це - перше запитання.

 

     Друге стосується  безладдя  в  постачанні  пально-мастильних матеріалів. Мене колись учили, що треба, щоб не менше 5 процентів мастил було у відношенні до пального. Сьогодні маємо менше трьох. Це не тільки в Київській області, а скрізь.

 

     Я хочу сказати ще й про огульне зростання  цін.  Пам'ятаєте, масло  спочатку  з'явилося  по  8  тисяч карбованців.  Потім люди почали шуміти, і воно чомусь стало по 5. Чому так?

 

     І тепер відносно хліба.  Минулого року держава  закуповувала зерно  по  25  тисяч  карбованців за тонну.  І хлібина сьогодні в Києві коштує 136 карбованців,  а в Іванкові  -  250.  Отже,  якщо кілограм зерна коштуватиме 437 карбованців, то вартість хлібини в Іванкові буде 4 тисячі. А там усього 27 процентів працездатних. Я хотів  би  запитати:  як  ви вважаєте,  ціна на хліб повинна бути однаковою скрізь по Україні чи ні?  Чи люди чимось завинили, що в них  немає  залізниці або газ не підведено?  Інвестиції свої вони вкладали як у банк, так і в інші...

 

     38

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  У мене така пропозиція відносно ціни на хліб. Якщо  сьогодні  ми будемо платити 450 тисяч карбованців за тонну, то виходить, що кілограм хліба повинен коштувати через певний час десь  800  карбованців.  Ну,  а  вже в серпні - десь 300 купонів. Вважаю,  треба подивитися,  як у липні йтиме  заготівля,  скільки буде  зерна.  Можливо,  ми просто виділимо якісь дотації на хліб. Тобто практично зробимо так:  проголосуємо і вирішимо,  якою буде ціна на хліб, а якою - доплата кожному до зарплати. Припустимо, 5 тисяч карбованців вирішимо доплачувати  кожному  до  зарплати.  І тоді  нам  можна буде і людям в очі дивитися,  і якось регулювати ціну на  хліб.  А  ви  ціну  називаєте  надто  велику.  Виходить, закупівельну  ціну  треба на два помножити,  і це буде ціна хліба печеного.  Тому цифра дуже  велика.  А  якщо  отак,  як  я  кажу, зробити,  то зможемо регулювати цей процес. А яка буде ситуація з хлібом у липні, я вже говорив.

 

     Тепер щодо з'їзду,  концепції.  З'їзд вирішено проводити 7-8 числа.

 

     ГОЛОВА. З'їзд так з'їзд, нехай проводять. Другий мікрофон.

 

     ГОПЕЙ І.О.,   голова   Полтавської  обласної  Ради  народних депутатів  /Карлівський  виборчий  округ,  Полтавська   область/. Шановний Володимире Васильовичу!  Хочу зауважити, що ваш оптимізм базується,  дійсно,  на реаліях життя. Бо є трошки більше кормів. Сьогодні  з шести кредитних ліній уже три працюють.  І вони дають змогу

 

     39

 

     закуповувати і  техніку,  і  пально-мастильні  матеріали,  і запасні частини. Тому чорнити все не треба.

 

     Але мене  і  всіх  полтавців  турбує  одне  питання.  Врожай сьогодні на вигляд непоганий.  Але не той хліб,  що в полі, а той хліб, що в коморі. Хочу навести тільки одне речення з листа, який мені вручив представник Президента у Хорольському районі  Шевель: "Через  відсутність  мастил  та  неритмічну  поставку  дизельного пального та  бензину  в  районі  практично  припинені  роботи  по обробці  просапних культур та заготівлі кормів".  Доповідаю далі. Хлібороби Полтавщини за червень не отримали жодної тонни  автолу, жодної   тонни  трансмісійних  мастил  /цю  інформацію  мені  дав заступник начальника управління  Осипчук/,  всього  1,6  процента дизельного   мастила,   28   процентів  дизельного  пального,  46 процентів бензину - з того, що виділялося за фондами. Думаю, уряд розуміє,   яке   трагічне,   катастрофічне   в  нас  становище  з пально-мастильними матеріалами.  І якщо не буде вжито  конкретних заходів, то хліб, корми, технічні культури залишаться в полі. Які ж вони, ці конкретні заходи? Будь ласка, дайте відповідь.

 

     І друге.  Свавіллю банків немає меж.  Леонід  Данилович  нам говорив,  що  припинить це свавілля.  Яких же принципових заходів ужито  після  одеської  наради,  щоб  банки  працювали  в  своєму регламенті, а не обдирали селян і всіх виробників?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Якщо представник тої області, де є свій завод, ставить  такі  запитання,  то  напевно  я,  справді,   переоцінюю обставини. А з пальним і з мастилами, дійсно, дуже важко.

 

     40

 

     Але вчора   була   нарада  у  першого  віце-прем'єр-міністра Звягільського,  тільки десь о 12 годині ми її закінчили.  І  було прийнято  рішення  щодо  резервів,  яке  вселяє  в мене оптимізм. Думаю,  на цьому тижні ми різко виправимо ситуацію, є така надія. А взагалі,  ви ще раз підтверджуєте,  що тут поле діяльності дуже велике.  Ще раз можу сказати:  заходьте і побачите,  що ми, як то кажуть,   все   робимо,   аби  поліпшити  справи,  і  будемо  так продовжувати.

 

     І щодо  свавілля  банків.  Нагадаю,  що  було  прийнято  ряд декретів  і  постанов  Кабінету  Міністрів про банки і банківську діяльність,  щоб їх можна було якось перевіряти.  І при  Кабінеті Міністрів  створено  спеціальну групу на чолі з одним із радників Прем'єр-міністра для того,  щоб ще раз проаналізувати те,  про що ви кажете, щоб поставити їх діяльність під контроль.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     41

 

     ШИНКАРУК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села  /Доманівський  виборчий округ, Миколаївська область/. Шановний Володимире Васильовичу! На поповнення оборотних коштів узято кредити в другій половині  1992 року   під  10  процентів.  Більшість  господарств  їх  не  могла оплатити,  і уряд обіцяв списати ці гроші  до  кінця  1992  року. Тепер,  з господарств за ці кредити беруть 135 процентів. Чи буде якось урегульовано це питання?

 

     Далі. У 1991 році за валюту було закуплено зерно. Чи будуть, скажіть, будь ласка, повернуті ці кошти господарствам?

 

     І третє  запитання  -  щодо  збирання  врожаю.  Ви все добре розповіли, я з вами згоден. Але якщо протягом п'яти місяців цього року доярка,  яка має трьох дітей, одержує по 9 тисяч карбованців середньомісячну зарплату,  тобто 2,3 долара,  і механізатор, який теж має трьох дітей, також отримує 9 тисяч карбованців на місяць, то яка в них, як то кажуть, буде наснага працювати на цих жнивах? Якою, на ваш погляд, має бути мотивація до хорошої праці?

 

     42

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Щодо  заробітної  плати.  Ми завтра ще будемо радитися з цього питання на  радіоперекличці  з  усією  Україною. Вважаємо,  що  після  одержання кредиту треба хоч трохи підвищити заробітну плату селянам.  Тут питань немає.  Крім того,  якщо  ви приймете  рішення  не  оподатковувати  натуроплату,  то  і  таким непрямим способом можна підвищити заробітну плату.

 

     Щодо валюти за продане зерно ще раз  кажу,  що  в  постанові перед  відповідними відомствами,  зокрема,  Мінфіном,  поставлено конкретне  завдання:  найближчим  часом   ці   гроші   знайти   і розрахуватися.

 

     Щодо кредитів  на  1992 рік мені зараз важко відповісти.  Ми цим питанням займалися вже не раз,  але бачу,  що треба до  нього повертатися. Ми вас проінформуємо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Останнє коло.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  Чорнобильської  катастрофи   /Березняківський виборчий   округ,   м.  Київ/.  Володимире  Васильовичу!  Ми  всі посилаємося на світові ціни.  І єдиною причиною нашого  зубожіння та  інфляції  називається  та,  що  ціни  на енергоносії невпинно підвищуються до рівня світових цін. Насправді ми знаємо, що ціни, за якими Україна одержує енергоносії,  зокрема газ і нафту, ще не світові.

 

     Скажіть, будь ласка,  чи уряд  проробляє  якусь  стратегічну лінію   на   вирівнювання  дійсних  цін?  Тому  що  світові  ціни збалансовані. І не може бути такого, що тонна молока в сто разів

 

     43

 

     дешевша ніж   тонна   пального.    Якщо    ми    весь    час розраховуватимемося  тільки в такому співвідношенні,  то весь час будемо  працювати  лише   на   енергоносії,   ніколи   не   маючи рентабельності.  Чи  є  якась  стратегічна  лінія  і  розробка на вирівнювання?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Прем'єр-міністр декілька разів виступав перед нами  і  сказав,  що  якщо ціни на енергоносії так зростатимуть і надалі,  то він виходу не бачить. Не знаю, чи я точно передав те, що  він  казав,  але  я саме так зрозумів цю ситуацію.  Тому якщо навіть після всіх взаємних домовленностей ми хоч на якийсь період не зафіксуємо ціни на енергоносії,  щоб зробити те, що ви кажете, то це буде катастрофа.

 

     Лиш тільки ми  прорахували  нові  ціни  на  енергоносії,  як дізнаємося,  що готується підвищення цін на газ у два з половиною рази. Парадокс, але я радий, що село дуже мало використовує газу, тому подорожчання не позначиться на вартості продукції сільського господарства.

 

     Уже нині нафта коштує для  російських  споживачів  55  тисяч рублів.  А якщо врахувати, що нам вони продають трохи дорожче, то ціни наближаються до світових.  Навіть якщо курс рубля до  долара брати  один  до тисячі.  Якщо для нас тонна нафти коштуватиме 100 тисяч,  то це вже 100 доларів навіть за цим чортячим курсом, який є.  Тому, якщо така вакханалія з цінами триватиме, нам дуже важко буде стабілізувати ситуацію.  Хоча наші економісти  вважають,  що ситуацію можна поліпшити, потрібен лише якийсь час.

 

     44

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Знам'янський виборчий  округ,  Кіровоградська  область/.  Шановний  Володимире Васильовичу!  Шановний Івана Степановичу!  Ми так і  не  отримали відповіді  на  одне  з найболючіших питань.  Споконвіку той,  хто виробляв  сільськогосподарську  продукцію,  був  найбіднішим.  На ньому  сиділи  всі  і  нормально  жили.  Чомусь  аграрникам  було найгірше.

 

     Іван Степанович сказав, що система Агропромбанку створена за рахунок   паїв   колгоспів.   Це   всі   знають.  Ви,  Володимире Васильовичу,  не просто член уряду,  а один з його керівників. То чи  могли  б ви порушити питання про те,  щоб у якійсь конкретній області,  в якомусь районі відновити такий порядок,  коли  б  цим відділенням   Агропромбанку   /скажімо,   районним  чи  обласним/ управляли товаровиробники, голови колгоспів?

 

     Друге запитання  теж  ставлю  у  зв'язку  з  вашою   високою посадою.   Чим   більша   нестача   нафтопродуктів,   тим  більше автомобілів у нашій столиці та обласних  центрах,  їхні  власники живуть і здравствують.  Ніяка криза їх не торкнулася.  То чи може Кабінет Міністрів для того, щоб не голодував народ України, вжити якихось  кардинальних  заходів,  прийняти  відповідні  директивні документи?  Якщо треба, то і Верховна Рада могла б вам допомогти. Потрібно,   щоб  усі  переходили,  так  би  мовити,  на  прикриту заслінку,  а селу пальне треба віддати.  Лише в такому випадку ми без  втрат  зберемо  врожай і припасемо нафтопродукти на наступні періоди.

 

     Дякую.

 

     45

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Ми і приймали такі рішення,  щоб 80 відсотків нафтопродуктів направлялися агропромисловому комплексу.  А якщо в якихось  областях   це   рішення   не   виконуватимуть,   то   ми направлятимемо   Президенту  подання  щодо  звільнення  з  роботи представників Президента в цих областях.  Поки що  наш  вплив  на вирішення даної проблеми слабкий.

 

     Наші працівники  щойно  повернулися  з Ростовської області і розповідають, що на кордоні Донецької та Ростовської областей /на митниці/  бензовози  -  один  за  одним.  Практично  це  справжня спекуляція.  Так от автомобілі,  про які ви  говорите,  їздять  в основному  на цьому бензині.  Про це свідчать і результати нашого аналізу. Бо 80 процентів пального, яке ми одержуємо за державними ресурсами /те, що через Мінченка, за клірингом/, іде для села. Що ж стосується розподілу  нафти,  яка  надходить  через  комерційні структури,  то є розпорядження 30 відсотків її залишати в країні. Решту комерційні структури можуть везти куди завгодно.

 

     Учора прийнято рішення  про  те,  що  за  продаж  бензину  і солярки  на  території  України  за цінами,  вищими від світових, виручка буде конфісковуватися до бюджету.

 

     46

 

     І щодо банків,  про які ви кажете.  Ви знаєте,  і  я,  як  і більшість  тут,  цю систему знаю.  Більшовики брали колись пошту, телеграф і банки,  а коли взяли, тоді й державою почали керувати. А от ми цього не зробили. Пошта і телеграф - у нас, а банки ще ні /я не кажу,  що вони Верховній Раді  підпорядковані/,  ми  їх  не взяли.  Але  паростки  вже  є.  Ми  їздили на семінар у Львівську область.  Так от у Стрийському районі  є  банкір,  який  об'єднав п'ять  чи  шість  районів,  і  вони  самі  працюють.  Свої  гроші інвестують і вирішують усі питання.  Це ж конкуренти  комерційним банкам і державним.

 

     Тому й записано у цьому дорученні Кабінету Міністрів: вивчити цю проблему із спеціалістами і знайти  шляхи  конкретного її розв'язання.

 

     Треба прийняти  рішення  про створення Селянського банку або створити державний банк, який би обслуговував село.

 

     ГОЛОВА. Можна було б і більш жорстке рішення прийняти: заборонити видавати   пальне  на  будь-які  цілі,  крім  збирання врожаю. І нехай би бунтували.

 

     Третій мікрофон.

 

     РЕБРИК Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України    у    справах    ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів, репресованих,   малозабезпечених   і    воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчим округ, Івано-Франківська область/.

 

     47

 

     Володимире Васильовичу,  ще  28  травня  цього року надійшла Інформація з Міністерства сільського господарства і продовольства до  обласного управління сільського господарства про те,  що нові закупівельні ціни на сільгосппродукти вводитимуться з  1  червня. Ця  інформація  управлінням була доведена до людей,  зокрема й до моїх виборців.  Частина фермерів /а ви знаете,  що  фермери  наші роблять  перші кроки і їм сьогодні особливо важко/,  у тому числі двоє чоловік з мого округу здали  худобу.  Тим  часом  нові  ціни запроваджено  з  5  червня.  Один фермер зазнав збитків на чотири мільйони карбованців.

 

     Я вже звертався на минулому тижні із запитом,  чи будете  ви компенсувати якось цим людям оті величезні збитки?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.   Ми   знали,  що  така  ситуація  виникне.  Є доручення Кабінету Міністрів:  Мінсільгосппроду разом з  Мінфіном вирішити це питання і компенсувати тим, хто здав товар у період з 1 по 5 червня, збитки.

 

     І кілька слів,  Іване Степановичу, щодо заборон. Пам'ятаєте, ми  були заборонили на початку своєї діяльності дещо.  Ви знаєте, чим це закінчується.  І якщо завтра перекрити ті труби,  то  село взагалі нічого не одержить.  Ми вчора години зо три дискутували з цього приводу. Я вважаю, по цього робити не слід.

 

     ГОЛОВА. Це  ми  на  вашу  підтримку.  Я  прошу  вибачення  у депутата  Пушика  -  скажіть,  бджоли  будуть  підкормлені  чи не будуть?

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. Бджоли?

 

     48

 

     ГОЛОВА. Йдеться про цукор для підкорму бджіл.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Три  місяці  тому,  коли  тільки  виникло  це питання,  ми  прийняли  рішення задовольнити прохання на рівні 60 відсотків. Більше з цим ніхто не звертався.

 

     ГОЛОВА. Все. Будь ласка, запит, і питання буде вирішено.

 

     Давайте порадимося.  Записано на виступи 7 депутатів,  на це треба  майже  годину.  Потрібно  визначитись,  як нам діяти далі. Продовжувати чи ні? Депутати кажуть "ні". Я дію за Регламентом.

 

     Ми використали  весь  відведений  час.   Дякую,   Володимире Васильовичу.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Ігнатенку. За ним виступатиме депутат Степенко.

 

     ІГНАТЕНКО В.В., директор Перегонівського цукрового комбінату Голованівського    району    /Гайворонський    виборчий    округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! Починаючи свою доповідь,  Володимир Васильович сказав,  що потрібно доповісти не лише про виробництво,  а й  про  заготівлю  сільськогосподарської продукції. Я доповнив би: та про її переробку.

 

     У цьому  залі  дуже  рідко  звучать слова про те,  як працює переробна промисловість України.  І якщо ми  з'ясували,  що  хліб усе-таки  може бути зібраний і Україна його матиме,  то ті цифри, які я вам зараз назву, скажуть про інше. Буряки ми можемо не

 

     49

 

     зібрати, і цукру в Україні не буде.  Тобто не буде продукту, за  рахунок  якого  ми живемо до цього часу,  за який купували за клірингом бензин і пально-мастильні матеріали в Росії.

 

     За попередніми розрахунками,  на заготівельні пункти заводів буде  прийнято  45 мільйонів тонн цукрових буряків,  що становить близько 5 мільйонів тонн цукру.  Для організації  переробки  цієї сировини  потрібно  3,2  мільйона тонн паливного мазуту /виділено лише 1,1 мільйона тонн/ і 8 тисяч тонн технічних мастил.

 

     Для переробки потрібно 1 трильйон 289 мільярдів карбованців, а якщо врахувати і допоміжні матеріали, то ще 300 мільярдів.

 

     За станом на 1 червня поточного року банк "Україна",  як уже тут неодноразово про це говорили,  виділив цукровим заводам  лише 235   мільярдів   карбованців  кредитних  ресурсів,  з  яких  114 мільярдів карбованців використано під аванс бурякоздавачам.

 

     Відповідно до   постанови   Верховної   Ради   України   про фінансово-кредитне  забезпечення формування продовольчих ресурсів України і за погодженням з Національним банком розроблено порядок надання комерційними банками цільових кредитів.

 

     50

 

     Констатую, що,  незважаючи  навіть  на  підписану  Яценком і Голубом телеграму,  яку ми одержали  днями,  сформовані  кредитні лінії досі не діють.  Саме про це, на мою думку, треба говорити і тут, і в уряді.

 

     Якщо найближчим  часом  не  вирішити  питання   кредитування цукрових   заводів   та  підприємств,  що  їх  обслуговують,  під перелічені вище потреби в повному  обсязі  або  не  поповнити  їх оборотні фонди на таку ж суму, це може призвести до втрати 20- 25 мільйонів тонн сировини,  а отже  -  близько  2,5  мільйона  тонн цукру,  або  8  трильйонів  карбованців.  Будуть зірвані поставки цукру як на внутрішній ринок,  так і в країни СНД,  тобто за межі України.

 

     Враховуючи наведене,  я  просив би порушити клопотання перед тими,  хто вирішує цю справу, навіть перед Президентом, від імені Верховної  Ради,  щоб  ці питання були розв'язані якомога швидше. Адже ми можемо втратити,  як ви вже почули,  дуже багато.  Ще про одне. Ми часто говоримо про ціни на м'ясо, молоко, борошно і таке інше, але чомусь весь час забуваємо про ціни на цукор. Майже весь цукор, вироблений цукровими заводами України за минулий сезон, ми віддали за клірингом по 47 купонів за кілограм. Але грошей за той цукор  наші  заводи  ще  не  отримали.  Сьогодні вони знаходяться навіть у гіршому стані, ніж колгоспи.

 

     Тому я прошу оперативніше вирішувати ці питання,  установити якусь сталу ціну на цукор. Якщо врахувати те, що я сказав, то вже сьогодні собівартість кілограма  цукру  становить  3  тисячі  400 карбованців.  Ціни  на  все піднімаються,  а на цукор залишаються такими, як були. І знову цукрова

 

     51

 

     промисловість лежатиме на лопатках.

 

     Я просив би,  Іване Степановичу,  від імені  Верховної  Ради переговорити  з Президентом чи передати йому прохання звернути на це увагу. То дуже великі суми для України, і не можна замовчувати цю тему.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степенку.  За ним виступатиме депутат Панасюк.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановний  Голово!  Шановні  колеги  депутати, присутні!  Я вам зачитаю таку телеграму: "Держагропром Республіки Крим.  Облуправління  сільського  господарства,  Дирекція   банку "Україна".

 

     Згідно з    угодою   з   Національним   банком   продовжуйте кредитування  по  кредитній  лінії   для   формування   державних продовольчих і фуражних ресурсів.  Надавайте без обмежень кредити на цю  мету  заготівельним  організаціям...  Кошти  розрахункових рахунків  виробників  направте  в першу чергу на погашення раніше наданих кредитів,  оплату рахунків за паливноенергетичні ресурси, запасні частини".

 

     Прошу колег  не  заважати  віце-прем'єру  Дем'янову.  Справа надзвичайно важлива.  Володимире  Васильовичу!  Ви  говорили,  що кошти  в  першу  чергу  йтимуть на погашення заборгованості,  а в телеграмі написано:  кредити без обмежень.  Це вже ваша  особиста недоробка, Володимире Васильовичу.

 

     І мені не подобається,  коли ви кажете,  що боротьба була не на життя, а на смерть. Не треба на смерть боротися. Ми

 

     52

 

     затвердили вас віце-прем'єром.  Вирішуйте конкретні питання, бо  саме  конкретні  питання  сьогодні  і  не  вирішуються.  Я не критикую.  Я хочу якось вам допомогти в цьому.  Адже віз  і  нині там.

 

     Наведу приклад.   Десь  із  рік  тому  ми  прийняли  рішення повернути колгоспам і радгоспам валюту, яку їм обіцяла держава за продаж  продукції  понад  держзамовлення.  Де та валюта?  Кому її повернули?

 

     Невже ви  думаєте,  що  селяни  сьогодні  повірять   вам   і продаватимуть  хліб,  соняшник  понад  держзамовлення?  Держава ж одурила!

 

     Друге питання - якість гербіцидів.  Його порушував  народний депутат Шинкарук. Хтось же за цим повинен стежити!

 

     Державні фіксовані  ціни на нафтопродукти.  Я попрошу й тих, хто  кричить,  послухати.  Де  ті  державні  фіксовані  ціни   на нафтопродукти?  Ми  купуємо нафтопродукти за комерційними цінами. Колись  я  вносив  таку  пропозицію:  під  держзамовлення  чи  на підставі якогось рішення відпускати нам бензин, нафту з державних ресурсів. Сьогодні абсолютно ніякого порядку в цьому немає.

 

     Далі. Сьогодні порушувалося питання про службовий транспорт, мовляв, треба зменшити його кількість. Іване Степановичу! Ідею не можна вбити. Можна вбити автора. Щоб не їздив

 

     53

 

     ніхто, треба просто забрати половину службового  транспорту, як ви обіцяли.

 

     Ще одне.   Я   розумію,   що   ви   гніваєтеся,   Володимире Васильовичу,  але не можу не поставити цього  запитання.  Чому  в комплексі  не  розглядаються  і ціна на хліб,  і ціна на молоко і м'ясо?  Це  питання  архіважливе.  Наведу  ще  один   коротенький розрахунок.  Для  того  щоб  виробити тонну молока,  потрібно 1,3 тонни концентрованих кормів. Це в ідеальному варіанті. Якщо зерно коштуватиме  500  тисяч  карбованців  за тонну,  то на одну тонну молока тільки зерна треба витратити десь в  межах  650-700  тисяч карбованців.  А  в  собівартості  молока  частка кормів становить приблизно 40 процентів,  тобто  тонна  молока  коштуватиме  понад мільйон  карбованців.  Хіба  можна  так  вирішувати  сьогодні  це питання: давайте шаблюкою відрубаємо, а що буде завтра, абсолютно нікого не повинно стосуватися.

 

     54

 

     І останнє.  Я  вже  стомився говорити на цю тему і більше не буду до неї повертатися. Але все-таки хто розбереться з податками в  сільському господарстві?  Ви зрозумійте,  через нестачу коштів стоять  автомобілі,  стоять  трактори.  Вони  не  можуть   пройти техогляд,  тобто не працюють.  Приходить інспекція і бере податок від 69 до 109 карбованців за  кінську  силу.  І  кажуть:  нас  не цікавить, що у тебе стоїть трактор Т-150, заплати за нього, решта

- не наші проблеми.  Так хіба це політика відносно села? Я просто хотів  би,  щоб  після сьогоднішнього звіту ми прийняли конкретні рішення.  І конкретно селу допомогли.  Якщо ми цього не  зробимо, буде погано нам усім. Повірте мені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасюку.  За ним виступатиме депутат Півень.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів   /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Шановний Іване Степановичу!  Товарші колеги!  Перш за все я хотів би  висловити  свої  враження  відносно  обговорюваного  питання. Думаю,  що проблему заготівлі сільгосппродукції ми розглядаємо  у надзвичайно  вузькому діапазоні.  Питання сформульоване так:  про зміни граничного розміру дефіциту державного бюджету  України  на 1993 рік.  А ми обговорюємо надзвичайно широке коло проблем. Якщо справа зводиться тільки до того,  щоб  виділити  1  трильйон  263 мільярди карбованців, то можна припинити обговорення. Всі ми

 

     55

 

     знаємо, що    можна    проголосувати,   віддати   кредит   з Національного банку, і всі інші питання будуть вирішуватися. Так, як про це йшла мова.

 

     Вважаю, що оптимізм Володимира Васильовича щодо оцінки стану справ  не  зовсім  виправданий.  Адже   підводних   каменів   тут надзвичайно  багато.  Ніхто  не  має  права  сказати,  що Кабінет Міністрів,   Мінсільгосппрод   не   займаються   предметно   цими питаннями.  Але  є більш глибокі процеси,  які відбуваються не на користь АПК.  Можливо, вони не замикаються особисто на товаришеві Дем'янові   чи  на  міністрі  Карасику.  Та,  на  жаль,  вони  не прозвучали тут.

 

     Щодо нафтопродуктів.  Я також отримав сьогодні телеграму: "У зв'язку   з   гострою   нестачею   пально-мастильних   матеріалів зривається робота по заготівлі кормів.  Украй напружене становище із   забезпеченням   бензином.   Зривається  відправка  молока  з господарств.  Напередодні  жнив  район  зовсім  не  має   запасів нафтопродуктів.  Прошу  надати  допомогу у вирішенні цих питань". Реквізити: Любарський район, Житомирська область.

 

     Що потрібно,  щоб зняти  цю  проблему?  Думаю,  у  державних структурах    управління    повинні    бути   люди,   персонально відповідальні   за   справедливий   розподіл   нафтопродуктів   і здійснення   контролю  за  цим.  Щоб  не  перетворити  це  все  в пустопорожні балачки,  за результатами декади місяця  ми  повинні підбивати підсумки.

 

     Відносно договірних  зобов'язань і виконання їх.  Я певністю беру відповідальність за свої слова про те,  що роль індикативних планів щодо формування державного замовлення, які затверджувалися на сесіях обласної, районної і сільських Рад, зведена

 

     56

 

     нанівець. Фактично   ситуація   така:   республіка    довела держзамовлення  до  області,  область  поділила  його по районах, районна  Рада  затвердила  державний  план  заготівлі  зерна,   а сільська  Рада  починає його заперечувати.  Керівник господарства пояснює,  що він не  буде  його  виконувати,  тому  що  не  давав "добро".  Веду до того,  Володимире Васильовичу,  що варто було б зробити перереєстрацію всіх  договірних  зобов'язань,  щоб  точно знати  заінтересованість керівника і вийти на конкретну і реальну можливість заготовити хліб...

 

     ГОЛОВА. Я прошу вибачення,  що перебиваю вас, але треба, щоб нас усі почули.  Що це за такий голова сільрад або керівник, який каже:  "Я не укладав договору і не буду продавати зерно"?  Вони ж обидва   державні  люди!  То  що  ми  за  держава,  коли  так  ще панькаємося з такими керівниками?!  Коли ми покладемо цьому край? /Шум у залі/.  Так,  треба класти цьому край.  Тому що і один,  і другий керівники - люди  державні.  Інша  справа  /з'їзд  був,  і міністерство  затвердило/,  що  він  може внести свої пропозиції, якщо його не задовольняє ціна, обгрунтувати свої міркування. Це - інша справа.  А заявляти,  що він не буде продавати хліб державі, обіймаючи Державну посаду,  він просто не має права.  І політично буде правильно,  якщо ми таким керівникам дамо зрозуміли, що ми - держава, і вони - держава.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Я також за це, Іване Степановичу. Але нам усім треба  усвідомити,  що  проблем  дуже багато.  У людей не повинно створюватися враження, ніби в нас усе добре, договори

 

     57

 

     укладені. Бо потім,  коли почнеться  заготівельна  кампанія, виникнуть проблеми.

 

     Я схвально  ставлюся  до  прийнятого  в Росії в травні цього року закону про зерно...

 

     ГОЛОВА. Федоре  Тимофійовичу!  Вибачте,  що  я   вас   знову перебиваю.  усі  ми  пам'ятаємо,  що  в  березні  і  в  квітні ми протовклися тут усією  Верховною  Радою,  Кабінетом  Міністрів  і державою,  щоб посіяти,  потім протовклися, щоб гербіциди купити, потім протовклися,  щоб ще  щось  зробити.  А  тепер,  коли  хліб визрів,  то він,  цей керівник,  господарем став. Треба було йому господарем ставати ще з минулого року і не просити  нічого  -  ні тут,  ніде.  Тоді  він був би господарем.  А так,  коли це ми всі зробили, не треба ставати господарем. Ми таких господарів знаємо. І не треба нам виявляти тут беззубість.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Іване Степановичу! Я веду до того, що має бути відпрацьовано чіткий механізм відповідальності перед державою  за довірену посаду, щоб не було в кожному районі своєї інтерпретації щодо цього.

 

     58

 

     Ще одна пропозиція стосується Кабінету  Міністрів.  Якщо  ви пам'ятаєте,   кожного   року   ми  залучали  необхідну  кількість технічних  засобів,  трудових  ресурсів   у   трудонедостатні   і відстаючі  господарства.  Я  просив  би  поширити ті пільги,  які надавалися в цьому плані,  або розглянути це питання,  щоб  можна було   мати   право   залучити   до   роботи  в  трудонедостатніх господарствах людей,  використовувати технічні засоби і проводити відповідні розрахунки.

 

     Весною ми зустрілися з таким фактом. Рівень заробітної плати у працюючого на промисловому виробництві набагато  вищий,  ніж  у робітника,   якого   направляють   на   сільгоспроботи.   І   тут підприємство диктує:  платіть нашому робітникові  таку  зарплату, яку  ми  платимо  йому  за  повний  робочий  день.  Обійтись  без залучення додаткової робочої сили,  технічних засобів буде важко. Отже, прошу розглянути і цю проблему.

 

     Щодо заготівлі інших видів продукції. На превеликий жаль, ми сьогодні не ведемо  мову  про  закупівлю  до  державних  ресурсів овочів,  картоплі скажімо.  У нас був такий прикрий випадок, коли два заводи,  які займалися заготівлею суниці,  не  заготовили  її зовсім через відсутність оборотних коштів.

 

     Неясно й те,  як проводитимуться розрахунки за вовну,  отже, чітка розкладка,  аналіз цих  питань  з  гарантією  на  своєчасну виплату    коштів   має   бути   власним   переконанням   кожного товаровиробники.

 

     59

 

     Пропоную хоча  б  на   рівні   діючих   державних   структур встановити  відповідальність  за  несвоєчасні розрахунки за здану продукцію.  Щоб ми бачили, чия вина в тому, що фінансові операції проводяться  несвоєчасно  -  банку  чи  Мінфіну,  який не прийняв конкретного рішення? Щоб хоч тут нам довіряли виробники.

 

     Ще одне питання,  яке було порушено на з'їзді  колгоспників. Думаю,  що  поки  селяни  збиратимуть урожай,  Кабінету Міністрів зробити якісь роз'яснення  щодо  продажу  продукції  з  підсобних господарств  населення.  Йдеться про продаж картоплі,  м'яса.  Бо тепер,  Іване Степановичу,  ми часто стикаємося з фактами, коли в людини  є  реальна  можливість продати худобу,  а колгосп не може розрахуватись.

 

     ГОЛОВА. Зараз я Василю Васильовичу Сухому надам слово.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  І останнє.  Іване Степановичу,  пропонував би, щоб  Верховна Рада дала протокольне доручення відповідним органам розробити конкретну програму заготівлі  продовольчих  товарів  із забезпеченням  своєчасного розрахунку з товаровиробниками на весь період заготівлі до кінця року.  Потрібно,  щоб  тут  була  чітко викладена  позиція  і  Верховної  Ради,  і  комісій,  і  Кабінету Міністрів. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Півню.  За  ним буде виступати депутат Сухий.

 

     60

 

     ПІВЕНЬ М.І.    Уважаемые    народные   депутаты!   Уважаемые избиратели! Вопрос об уборке урожая зерновых, который нам доложил Владимир Васильевич,  конечно,  актуальный.  Но у нас в очередной раз получается,  что мы идем в бой  кавалерийской  атакой:  "Ура! Вперед!"  Правильно  это или неправильно,  но сложившиеся в нашем государстве условия другого варианта, повидимому, нам не дают.

 

     Мы постоянно здесь поднимаем один и тот же вопрос.  Нравится это кому-то или не нравится, но пока не будет программы, толку не будет.  Я не говорю о принятии в этот период какой-то  глобальной программы.  Но  нам  нужно четко знать,  сколько все-таки Украине необходимо произвести зерна,  мяса, сахара, чугуна, добыть угля и всего    остального.    Большинство   предприятий   у   нас   еще государственные.     Поэтому      нужно      обеспечивать      их материально-техническими     ресурсами,    доводить    планы    и контролировать их выполнение. Иного не дано.

 

     Мы все время говорим о нехватке горюче-смазочных материалов. Весной  кричали  об  этом,  сейчас кричим.  Да уберем,  уберем мы урожай!  У кого-то отберем топливо,  кого-то прижмем и уберем. Но ведь  надоело  уже  каждый день об одном и том же говорить с этой трибуны,  друг у друга выколачивать ГСМ. Я не раз поднимал вопрос о  том,  что  необходимо  отпускать  цены на сельскохозяйственную продукцию.  Но просто так отпустить цены  нельзя.  Их  необходимо отпускать блочно,  в комплексе. При этом необходимо задействовать переработку и торговлю.  Лишь тогда можно  говорить  о  свободных ценах.  А  если  просто  отпустим  цены на мясо и молоко,  то для народа будет гибель.

 

     61

 

     Сегодня утром мы говорили о том,  чтобы не повышать с 1 июля цен на продукцию сельского хозяйства.  Мы прекрасно донимаем, что если не выделим 1 триллион 260 миллиардов карбованцев, то цены на молоко поднимутся на 60, а на мясо - на 18 процентов. Расчеты эти есть.

 

     Мне кажется,  что  и  депутатам-аграрникам,   и   Верховному Совету,   и  в  первую  очередь  Кабинету  Министров  не  следует радоваться тому,  что  решили  вопрос  об  обеспечении  запасными частями.  Мы много чего решаем,  но на местах облегчения от наших решений мало.

 

     Необходимо также    решить    вопрос    о    заготовительных организациях,  чтобы  не  повторился прошлый год,  когда зерно на токах лежало,  гнило,  а они не принимали  его  на  хранение,  на переработку, на сушку. Ведь все прекрасно понимают, что сушильные агрегаты - государственные.  И шантажировать крестьян  не  нужно, что, мол, сдадите зерно - возьмем, не будете сдавать - не возьмем его на переработку. Здесь необходимо принять соответствующий меры Кабинету  Министров,  а  Владимиру Васильевичу и Юрию Михайловичу взять этот вопрос под контроль... Депутат Пушик, не мешайте!

 

     Министерству внутренних дел необходимо разработать  меры  по оказанию  хозяйствам  помощи  в  сохранности  урожая  1993  года, обезопасить от тех,  кто уже сегодня начинает разбазаривать  его, расхищать  хлеб  на  корню.  А потом начнут воровать с токов и из амбаров.

 

     Мы неоднократно говорили и об индексации.  Этот вопрос нужно решать четко и квалифицированно.

 

     62

 

     Я поднимал вопрос о ценах.  Владимир Васильевич,  закупочные цены на сельхозпродукцию не должны  быть  для  всех  одинаковыми. Ведь в разных районах разные земли. Нельзя уповать на то, что все от Господа бога зависит.  Да,  сельское  хозяйство  -  это  такая отрасль  народного  хозяйства,  что  зависит  от  Бога.  Но,  как говорится, на Бога надейся, а сам не плошай. Тут многое зависит и от людей.

 

     Как я  могу в Шахтерском районе получить твердую пшеницу?  А ведь цена в 487 рублей берется  в  среднем  по  твердой  пшенице. Поэтому у кого лучшие земли,  тот и в выигрыше.  А потом говорят: если получают с гектара по 45  центнеров  зерна,  значит  хороший руководитель,  а  если  по  30  центнеров,  -  то  не очень.  Это неправильно.

 

     И вопрос о горючем.  Распределение горючего берите под  свой контроль.   Ведь   райагроснабы   не  заинтересованы  обслуживать сельское  хозяйство.  И  хотя  они  созданы  на  базе   сельского хозяйства,  но обслуживают промышленность.  Говорят, что им нудно выжить.  Выживать нужно,  но не  так  же.  Это  не  выживание,  а обдираловка. Райагроснабы должны работать под контролем Агроснаба и Украгротехсервиса.

 

     63

 

     Сегодня для горючего нашли среднюю цену, но я не могу понять эту  пропорцию  -  необходимо  продать 3 килограмма зерна,  чтобы получить один килограмм бензина.  Раньше мы по 9 копеек продавали зерно, а килограмм бензина стоил 5 копеек.

 

     Верховный Совет  должен  решить сегодня те вопросы,  которые входят в его компетенцию,  а министерство  обязано  свои  вопросы решить.   Пригласить  надо  областное  руководство,  все  вопросы проработать   и   особое   внимание    уделить    заготовительным организациям.   В   прошлом  году  там  был  разбой  и  он  может повториться в этом году.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Сухому.  За  ним виступатиме депутат Шкарбан.

 

     СУХИЙ Б.В.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  Ви  знаєте,  що  я як голова постійної комісії і член надзвичайної комісії в  останній  місяць постійно  працюю  разом  з урядом над вирішенням тих питань,  які були  порушені  на  з'їзді,  та  й  у  цьому  залі   вони   також порушувалися.

 

     Що я  можу сказати?  І Прем'єр-міністр,  і уряд працюють над вирішенням цих питань,  працюють предметно і  систематично.  Інша справа,  що  коефіцієнт  корисної  дії  невисокий у зв'язку з чим виникає незадоволення і в нашому залі, і в трудових колективах.

 

     Чому так виходить? Тут уже не раз говорили про повну

 

     64

 

     безвідповідальність, яка у нас має місце.  Я не буду казати, чому вона склалася, давайте всі разом подумаємо над цим.

 

     Сьогодні багато   говорили   про   кредитні  лінії.  Комісія прийняла рішення з цього приводу більше  12  днів  тому,  Кабінет Міністрів   -   22   червня.  Чітко  записано:  вирішити  питання фінансового і кредитного забезпечення  аграрного  комплексу,  для чого  відкрити  спеціальні кредитні лінії,  відпрацювати механізм надання пільгових  кредитів  до  22  червня.  Над  цим  працювали Пинзеник, П'ятаченко, Карасик, Кулінич разом з Ющенком.

 

     22 червня вже минуло, а половина ліній і досі не відкрита, в тому числі  й  ті  кредитні  лінії,  які  повинні  були  одержати заготівельні організації, зокрема, молокозаводи і м'ясокомбінати.

 

     Проблема, яку  порушували  депутати,  існує.  Я маю на увазі відсутність грошей.  Торгівля, як тут говорили, забирає ковбасу і молоко,  продає,  а гроші не повертає.  Таким чином,  на сьогодні м'ясна   переробна   промисловість   заборгувала   49   мільярдів карбованців колгоспам, а 52 мільярди - торгівля.

 

     ГОЛОВА. Василю  Васильовичу,  ви ж керівник.  Як це може так бути, що торгівля забирає, продає, а грошей не повертає? Як ви їй відпускаєте без грошей?

 

     СУХИЙ В.В. Іване Степановичу, я там не керівник. Розумію, що ви хочете сказати:  нехай переробні підприємства не  дають  товар торгівлі.  Але  як  бути  - люди прийдуть у магазин,  а продуктів харчування немає?

 

     65

 

     Я знаю й те,  що  уряд  прийняв  рішення:  у  разі  несплати м'ясокомбінатом  грошей  колгоспу  протягом  5  днів  він платить проценти за затримку коштів.  А от щодо торгівлі  такого  рішення чомусь нема. Вважаю, що уряд терміново повинен внести ясність.

 

     Ціни на молоко і м'ясо. Товариші, я хочу сказати одно - ціни більше підвищуватись на цьому етапі не можуть. Поясню чому.

 

     По-перше, люди цього не витримають,  я думаю,  кожен  з  вас відчув це на собі.  Я вчора пережив це в Одесі у спеціалізованому магазині.  Люди,  які туди зайшли, швидко звідти виходили. Людина сьогодні не може купити на свою зарплату нашу продукцію.

 

     По-друге. Ціни,  наприклад  на  масло тваринне,  у нас стали вищими за світові.  Ігор Рафаїлович говорив про світові ціни.  Ми не можемо сьогодні продавати продукцію ні за кордон,  ні у Росію, ні навіть своєму населенню.  І,  дійсно,  чимало і м'яса, і масла нині зберігається на комбінатах.

 

     Хотів би коротко пояснити чому так виходить.

 

     Прем'єр проводив семінар,  був там я, були інші депутати. Ні я,  ні Прем'єр,  мабуть,  не знали цієї проблеми так глибоко,  як вона аналізувалася на цих семінарах. Думаю, що уряд вирішить її.

 

     Так от поясню,  у чому справа.  Ми сьогодні кажемо,  що наші ціни виростають тому,  що Росія диктує ціни на нафтопродукти.  Це так, але не зовсім.

 

     66

 

     Сьогодні в   середньому   в   ціні  того  чи  іншого  виробу нафтопродукти не займають більше 30 процентів.

 

     Комісія наша написала доповідну міністру і уряду  з  приводу того,  що  наш  Кременчуцький  завод у першому кварталі відпускав бензин марки А-76 по 146 купонів.  Я вже кілька разів звертався з цим  запитанням  -  скажіть,  будь ласка,  хто в першому кварталі купував бензин по 150 купонів? Ніхто і ніколи.

 

     І тому я заявляю,  що не тільки комерційні організації,  а й наші державні за нафтопродукти /поки від заводу вони надійдуть до колгоспу або до підприємства/ беруть ціну у  два-три  рази  вищу. Хто це дозволяє? Уряд тоді відповісти не зміг і взявся розглядати це питання.

 

     67

 

     Тепер щодо  банків,  Іване  Степановичу.  Я  не   звинувачую Прем'єра.  Такий обсяг роботи важко виконати одному. А от ті, хто в уряді керує економікою,  повинні керувати й  банками.  І  я  не знаю, чому вони цього не роблять.

 

     Нам кажуть,  що  Національний банк підпорядкований Верховній Раді.  А решта банків,  у  тому  числі  и  банк  "Україна",  кому підпорядковані?  Ніхто відповіді на це дати не зміг. Ви правильно кажете,  Іване Степановичу,  що є ті,  хто їх заснував.  Але хіба можна збиратися з усієї республіки,  скажімо, головам колгоспів і стежити за тим банком? Є для того уряд.

 

     Моя пропозиція така. Сьогоднішню інформацію взяти до відома, дати  і надзвичайній комісії,  і уряду попрацювати ще тиждень над питаннями,  які Леонід Данилович пообіцяв вирішити за цей час,  а потім додатково вас поінформувати. Працювати є над чим.

 

     ГОЛОВА. Ось подивіться,  яка річ. На базі колгоспів створили сільську будівельну індустрію. Тепер вона вже далеко від села. На базі РТС, сільгосптехнік створили "снаби" і "проди". Тепер і вони далеко.  Усе,  що створене мозолями селянина,  намагається  діяти проти  селянина.  Оце результат тієї політики.  Через те ми вже й паритету не можемо держати.

 

     Слово надається народному депутату Шкарбану.

 

     68

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Кобеляцький  виборчий  округ,   Полтавська   область/. Шановні   депутати!   Іване  Степановичу!  Працівники  сільського господарства!  Сьогодні в нас і  приємна  і  неприємна  дата.  Ми повинні  себе  поздоровити:  працівники  сільського  господарства одержали, нарешті, світову ціну на зерно.

 

     500 тисяч карбованців по  відношенню  до  долара  -  це  125 доларів.  З  одного боку,  це приємний факт.  Але з другого,  він неприємний для нашого майбутнього,  тому  що  за  такої  вартості зерна   тонна   м'яса  у  живій  вазі  коштуватиме  3,5  мільйона карбованців.  Можна б пережити це,  але продуктивність сільського господарства в нас у п'ять разів нижча, ніж у середньому у світі. І тому говорити,  що ціна на  зерно  зупиниться  на  500  тисячах карбованців за тонну, передчасно.

 

     Внутрішня ціна   на  зерно  регулюватиметься  продуктивністю сільського господарства. Якщо ми сьогодні цього не зрозуміємо, то дискусії від мікрофонів іще довго триватимуть.

 

     Споживна вартість,  тобто ціна,  за якою купують продукцію в магазинах, і собівартість - це різні речі. Правда, депутати мають знати,  що  собівартість  зерна  сьогодні становить приблизно 220 тисяч карбованців,  а ціна 500 тисяч встановлена з  випереджаючою індексацію.   Це  зроблено  для  того,  щоб  сільськогосподарські підприємства змогли до 1 січня  придбати  техніку,  пальне,  інші продукти и матеріали і щоб представники сільського господарства в цьому залі перестали лити сльози.

 

     69

 

     За такої  ціни  на  зерно  рентабельність  його  виробництва досягне 200 процентів.

 

     Шановні представники  сільського господарства!  Якщо розумно використати ці гроші,  то на 1994 рік можна  авансом  забезпечити певні умови для господарської діяльності.

 

     На превеликий жаль,  що ми бачимо?  Сьогодні йде розмова про пальне, і ми часто звинувачуємо Росію. Але Росія продає нам нафту по 60-70 тисяч карбованців за тонну.  Коли ми її переробляємо, то в  нас  світлі  фракції  коштують  500,  максимум  -  600   тисяч карбованців  за  тонну.  Але  реально фігурують ціни від 800 до 1 мільйона карбованців за тонну. Заборонити продавати бензин по 800 карбованців  ми  не можемо.  Але можемо зробити це,  застосовуючи певну податкову політику.

 

     Коли Леонід Данилович тут виступає,  нам подобається, як він турбується  за  Україну.  І  відчувається,  що він тверда людина. Шановний Леоніде Даниловичу!  Оскільки Росія продає Україні нафту за  цінами,  нижчими  за світові,  ви повинні увійти до Верховної Ради  з  пропозицією  про  спеціальне  оподаткування  комерційних структур, які продають світлі фракції за цінами, вищими за умовні ціни. Через таку різницю цін у комерційні структури перекачується величезний  капітал.  А ці структури були колись утворені на базі державних заводів. Отже, перше, що я хотів сказати. Якщо в нас не буде  належної  економічної політики і сильної виконавчої влади в особі  Кабінету  Міністрів,  яка  в   таких   ситуаціях   діятиме принципово   і   по-державному,   то,   безумовно,  за  наявності низькопродуктивного сільського господарства може статися

 

     70

 

     фінансовий колапс.  А якщо сільське господарство збанкрутує, загине й держава.

 

     Друге. Тут  говорили  про  банки.  Так,  Іване  Степановичу, заснували їх колгоспи и радгоспи.  Але майте на увазі  й  те,  що засновниками  банку  "Україна"  є і московські структури,  і наші державні структури - міністерства, великі корпорації.

 

     ГОЛОВА. Тільки не Верховна Рада, так?

 

     ШКАРБАН М.І.  Усі  ті  структури  треба  з  банку  "Україна" вивести,     щоб     засновниками     були    тільки    виробники сільськогосподарської  продукції.  Бо  нині  саме  ці   структури управляють  банком  "Україна",  а  не  кожний колгосп і не кожний радгосп.  У кожного з них окремо немає контрольного пакета акцій. І це теж політика, її має проводити Верховна Рада, уряд.

 

     У ситуації,  коли  ми маємо ціну на зерно на рівні світової, потрібні  вже  нові  форми  господарювання.  Шановні   працівники сільського   господарства!  Хто  не  почне  господарювати  краще, орієнтуючись на світовий рівень, той збанкрутує.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     71

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Є ще  три  депутати,  які  бажають  взяти  участь  в обговоренні. Продовжимо?

 

     Сухий Василь  Васильович  звертається з проханням відпустити його  на  семінар  по   землекористуванню,   який   проходить   у Дніпропетровську.  Згодні?  Василю  Васильовичу,  якщо  у  вас  є можливість, теж візьміть участь.

 

     Слово надається депутату Поляху.  За ним виступатиме депутат Борейко.

 

     ПОЛЯХ В.І.  Шановні депутати!  Шановний Іване Степановичу! Я підтримую вашу думку,  що Міністерству сільського господарства  і продовольства потрібні політбюро і державне управління.  Усі наші пропозиції як крізь землю провалюються.  Комусь вигідно тримати в такому  занедбаному  стані фінансовокредитну систему,  занапащати виробника, а тим самим руйнувати нашу державу.

 

     Хочу зробити  депутатський  запит  Міністерству   сільського господарства  і  продовольства  та Державному комітету по нафті і газу  від  аграрників,  які  збиралися  під  час  перерви.   Чому комерційний  бензин у Києві коштує 850 карбованців за літр,  а до господарств надходить по 1150-1200  карбованців  за  літр?  Прошу протягом  тижня  дати  відповідь  у  цьому залі,  хто робить такі накрутки і в чиїх кишенях вони осіли.

 

     Щодо банків.  Ми тут  увесь  час  чубимося  за  банки.  Хочу сказати,  поки ми не вирішимо двох проблем щодо банків, нічого не буде. По-перше, прибутки повинні мати банки, які обслуговують

 

     72

 

     певний район,  а не центральний банк.  92 проценти  прибутку надходитимуть до бюджету району і до державного бюджету,  а не на ті пільгові вклади,  які мають банківські працівники,  і не на ту зарплату,  яку мають банкіри, і не на машини, які обслуговують ці банки.  Аби все це скласти і продати,  то ми б змогли запровадити одну  з  важливих  технологій в Україні - виробництво і переробку сої. І вирішили б проблему з кормами раз і назавжди.

 

     По-друге, у нашій податковій системі цілковитий хаос.  Я  не раз виступав з приводу податку на землю і давав пропозицію, як це можна зробити.  Схема дуже проста. Середня сума податку, сплачена 1992  року  сільськогосподарськими  товаровиробниками,  тобто  за землю,  становила мільярд.  Площа відома. Поділимо цей мільярд на площу і матимемо суму,  яку треба платити за один гектар. Це може бути і 5 карбованців, може бути і тисяча.

 

     Враховуючи нашу інфляцію,  враховуючи зони родючості  землі, можна  визначити  єдиний  податок  на  землю.  І  тоді  б не було мафіозності   наших   податкових   працівників,   не    було    б бухгалтерської  тяганини.  /Шум  у  залі/.  То  страшна подія для господарства,  коли збирають  податок.  Я  вважаю,  що  і  робота прискорилася  б,  і  люди б вивільнилися.  А податок слід збирати щоквартально,  враховуючи ще й ті 10 процентів,  щоб  був  певний розвиток і щоб бюджет формувався.

 

     Шановні товариші!  Врешті-решт,  ми  будемо починати реформу сільського господарства чи не будемо? У колективних господарствах у  нас  вирощуються 222 сільськогосподарські культури.  Треба вже продумати структуру,  яка дасть зростання  виробництва,  особливо зерна. Наприклад, на площі вдвоє більшій, ніж у

 

     73

 

     Франції, ми збираємо врожай вдвое менший, ніж вони.

 

     Це важливий    фактор,    тому    що    про    структуру   в сільськогосподарському виробництві вже роками ніхто не думає.

 

     І останнє.  Сьогодні говорили, що Бог дав нам погоду, врожай буде наче добрий.  Усі керівники відразу підхопилися,  мовляв, не будемо здавати зерно за держзамовленням.

 

     Але ж  дуже  просто  підрахувати:   скільки   держава   дала електроенергії,    пально-мастильних    матеріалів,   гербіцидів, пестицидів.  Земля теж державна. Еквівалентно зробити контроль на двох-трьох  сільськогосподарських  культурах  - на зерні,  олії і цукрі.  І у м'ясо-молочній промисловості теж можна зробити  такий контроль.  І  тоді буде видно - здавати чи не здавати державі той чи інший продукт сільськогосподарського виробництва.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борейку.  За  ним виступатиме депутат Ківшик.

 

     БОРЕЙКО М.С.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Шановні наші  виборці!  Питання,  яке  сьогодні  обговорюється  у Верховній  Раді,  в  доленосним  для  нашої  України,  для  нашої державності, для нашого народу.

 

     Дійсно, слід визнати,  що в тому  хаосі,  який  створився  в сільському господарстві,  ми вже досить багато втратили.  Тут усі були в єдиному  пориві  відсіятись.  Багато  заходів  було  вжито урядом,   Верховною  Радою,  народними  депутатами,  Президентом, Головою Верховної Ради. Але все ж таки в окремих

 

     74

 

     регіонах ми розтягнули строки посіву,  не  провели  як  слід боротьби з шкідниками та хворобами,  не все зробили для належного обробітку і підживлення посівів. Таким чином, ми втратимо частину продукції, не матимемо врожаю, який би міг бути.

 

     Те, що  мені  довелося  бачити в окремих регіонах на окремих полях,  справляє гнітюче враження.  Хлібні поля  забур'янені,  не оброблені як слід...

 

     З інформації віце-прем'єра нам стало зрозуміло,  що уряд має певні намітки щодо збирання врожаю. Ми повинні зібрати хоча б те, що  виростили.  Але  висловлений  оптимізм,  я  ще  раз  хочу  це повторити, поки що нічим не підкріплений.

 

     Я розумію,    що    через    незадовільне    становище     з пальномастильними матеріалами важко регулювати цей процес, бо тут діють і комерційні  та  інші  структури,  не  завжди  виконуються міждержавні   угоди.   А   що   нам  заважає  навести  порядок  у кредитуванні  та  фінансуванні?  Адже  Верховна   Рада   прийняла відповідні  постанови.  Проте,  на  превеликий  жаль,  величезний апарат і в Кабінеті Міністрів, і в Національному банку це питання просто-напросто оперативно не вирішує.

 

     Сьогодні найважливіше  визначитися:  чи  будуть  регульовані ціни на окремі види продукції,  у першу чергу на  м'ясо,  молоко, хліб, чи будуть фіксовані... Все це слід вирішувати в комплексі.

 

     Якщо сьогодні вдаватися до дотацій,  хай будуть дотації, але давайте    чітко    визначатися.    Якщо    цільове     дотування малозабезпечених,  про  яке  ми  раніше говорили,  то давайте йти таким шляхом,  якщо щось інше,  та ж карткова система, то давайте приймати рішення про карткову систему.

 

     Але я глибоко переконаний, що необхідна конкретна програма

 

     75

 

     дій уряду.  Тоді  ми  в  цьому  залі  не  будемо в пожежному порядку приймати відповідні рішення.  Навіть  те,  що  маємо,  ми повинні все-таки якось розподіляти.

 

     Ще одне.   Поставки  до  держресурсів.  Це  важливе  питання порушував колега Панасюк.  У моему окрузі  всі  господарства  без винятку  уклали  відповідні угоди про поставку.  Проте доводиться чути таке:  "Ну й що з того? Держава мені практично нічого під це не дає.  Я сам кручуся, як білка в колесі, сам усе шукаю і дістаю за тими цінами,  які мені загинають щодень.  То чому ж я  повинен віддавати?"

 

     Безумовно, ми  проводимо  роботу  і  все  ставимо  на місця. Однак, якщо господарство чи той же самий фермер дає продукцію, то він   повинен   щось   отримати  від  держави.  Я  маю  на  увазі пально-мастильні матеріали,  гербіциди,  запасні  частини  і  так далі.

 

     І останнє.  Сьогодні  майже  ніхто не говорив про фермерські господарства. Вони також потребують серйозної допомоги на місцях. Я  просив  би  колег  звернути  на  це  увагу,  бо значну частину продукції вони можуть також дати в наші господарства.

 

     Іване Степановичу! Можливо, ви не зрозуміли мене. Я вів мову не  про  те,  що представник - нуль у районі,  а про те,  що мало пально-мастильних матеріалів,  господарства крутяться,  і він теж крутиться  там кожен день.  Але цього недостатньо.  Представник у нашому районі якраз працює добре.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Добре.

 

     76

 

     Слово надається   народному   депутату   Ківшику.   За   ним виступатиме депутат Дорогунцов.

 

     КІВШИК П.А., генеральний директор облагропостачу - заступник голови обласної Агропромради по постачанню /Глобинський  виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати!  Я  дуже  вдячний  вам,  що  ви  привертаєте  увагу  до сільського  виробника.  Сьогодні  йому,  як ніколи,  важко.  Отож давайте ми об'єктивно підійдемо до аналізу стану справ,  бо тут є частка і нашої вини.

 

     Ми з  вами  поставили  одне питання:  державне замовлення не буде   підкріплюватися   державними   ресурсами,   за    винятком нафтопродуктів.  З  іншого  боку,  ми  не  вирішили  питання  про кредитні ресурси, щоб проводити ці операції.

 

     От і  створюються  такі  несприятливі  умови.  Наведу   один приклад.  Кабінет Міністрів, Міністерство сільського господарства багато  попрацювали   над   тим,   щоб   80   відсотків   наявних нафтопродуктів віддати селу.  Але тут виникло інше питання:  ціна нафтопродуктів.  Ми їх не  можемо  придбати.  Полтавська  область заборгувала    12   мільярдів   карбованців   за   нафтопродукти. Господарства  заборгували   системі   техсервісу   123   мільярди карбованців.  Нам  немає  чим розрахуватися.  Відкриття кредитній ліній не поліпшило нашого фінансового становища,  бо фактично  їх немає.  Кабінет Міністрів повинен звернути на це особливу увагу і прийняти рішення про оплату, тоді не буде цих боргів.

 

     77

 

     Треба висловити   претензії    Кабінету    Міністрів    щодо забезпечення  іншими  ресурсами.  Ясно,  що  немає валюти,  немає рублів.  Треба звернутися на біржу.  Строк проходження операції -

2-3 місяці.  І коли ми одержимо ці ресурси, то нам вони не будуть потрібні, оскільки відкинуто такий фактор, як сезонність.

 

     Далі. Нинішній Кабінет Міністрів не несе відповідальності за дії  попереднього  Кабінету  Міністрів.  Все  переклали  знову на сільського виробника.  У 1992 році Кабінет Міністрів без згоди  і без  заявки  дав  дозвіл  Ростовському "Ростсельмашу" поставити в Україну нові зернові комбайни.  Ми розуміємо,  що  там  колектив, розрахувалися.  Полтавська область заплатила 365 мільйонів за 219 зернових комбайнів.

 

     78

 

     Досі ці комбайни не укомплектовані. Треба вишукати додаткові ресурси  і  заплатити  заводу-виготовлювачу  за  кондиціонер  - 1 мільйон 750 тисяч карбованців,  за жатку - 2,5  мільйона.  Де  ми вишукаємо  кредитні ресурси?  Кабінету Міністрів треба брати вину на себе, і хай він розраховується, а не виробник.

 

     Хочу зазначити,  що  Кабінет  Міністрів  не  вирішує  навіть простих  питань.  Немає  у  нас  жодного паска для апарата,  який здрібнює.  Цей апарат встановлюється на зерновому  комбайні.  Два заводи  технічних  виробів  за  три  роки не можуть вирішити,  як виготовити цей пасок.  Не буде паска -  стоятиме  комбайн,  і  не зберемо врожай. Хто буде винен?

 

     Кабінету Міністрів  треба  звернути  на  це  особливу увагу. Володимире Васильовичу! Немає шин для комбайнів - основної машини сільського  виробника.  Чому  їх  не виробляє наша промисловість? Чому Кабінет Міністрів не вирішує це  питання?  І  не  відсилайте мене в Росію за цим паском!

 

     ГОЛОВА. Буду вашим арбітром. Як я зрозумів депутата Ківшика, у Білій Церкві є завод гумових технічних  виробів.  Він  випускає паски для комбайнів, які виробляє "Ростсельмаш". Другий завод є у Лисичанську.

 

     Йдеться про  те,  щоб  поставити  верстат,  на  якому  можна виготовляти паски,  і за ними нікуди не їздити.  Зернові комбайни ми не вироблятимемо,  про то повідомили  "Ростсельмаш".  А  пасок треба самим виготовляти.

 

     КІВШИК П.А.  Якщо  ми  вирішимо  ці  питання,  не треба буде значних кредитних ресурсів.

 

     79

 

     Хочу звернути увагу ще на одне. В Києві є завод "Укркабель". Електродвигуни  ми  не  можемо  закупити.  Дайте нам емальпровід, більше нічого не просимо,  і ми самі робитимемо ремонт.  Досі  не вирішили питання про кабель і емальпровід. Чому я повинен платити 7 мільярдів за вагон міді, щоб мені виготовили кабель?

 

     Іване Степановичу,  ви працювали в цій системі і знаєте,  що райпостач - основа виробництва. Дайте нам кредитні ресурси - і ми все закупимо.

 

     ГОЛОВА. Я знаю, яка основа!

 

     Слово надається народному депутату Дорогунцову.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Комісії Верховної  Ради  України  у питаннях    екології    та    раціонального   природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/.

 

     Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу і члени уряду!   Я  хотів  би  кілька  слів  сказати  в  теоретичному  та історичному  плані  і   підкреслити,   що   відбудова   народного господарства /а саме у цьому напрямку ми рухаємося,  ми,  правда, ще до  цього  не  підійшли,  ми  продовжуємо  руйнувати  все,  що потрапляє    під    руку/    завжди   починається   з   відбудови сільськогосподарського виробництва.  Так було,  так є і так буде. Пригадайте  роки  непу  в нашій країні.  З чого він починався?  З відновлення   сільськогосподарського   виробництва.    Пригадайте Німеччину  після  другої  світової  війни.  Там  щороку  складали "зелений план", "зелену книгу". Це була аграрна політика держави. Вони піднімали сільське господарство, щоб нагодувати народ.

 

     80

 

     Ми за  три роки не розробили чіткої аграрної політики.  Вона якась еклектична, латана-перелатана. Уряд змінюється, зараз маємо уже третій його склад, ніхто ні за що не відповідає.

 

     Ми не   вимагаємо   від   уряду  аграрної  програми,  яка  б помістилася на аркуші розміром,  як цей  зал  у  Верховній  Раді. Назвіть лише 10 пріоритетних пунктів аграрної політики.  Це можна зробити за кілька днів.  І ми знатимемо,  яких треба  дотримувати пріоритетів  сільському  господарстві.  Без  цього  ми  нічого не зробимо.

 

     Треба зрозуміти, що сільське господарство - відправна точка, початок  нашого  відродження.  Нехай  вибачають  мені  працівники промисловості,  соціальної,  культурної сфери,  але ж це  істина. Треба  спочатку нагодувати людей,  а потім від них щось вимагати. Це перше.

 

     І друге.  В чиїхось інтересах штучно насаджується думка,  що сільське   господарство   -   ніби  бездонна  бочка,  куди  треба безперервно кидати мільярди,  а тепер уже  трильйони.  Хтось  уже казав,  що  не  знає  навіть,  як називаються цифри,  то йдуть за трильйонами.

 

     Звертаючись до виборців і до вас,  шановні народні депутати, хочу сказати:  дотація, яка виділяється сільському господарству - це не дотація для сільських трудівників,  а  дотація  для  нашого народу. Це робиться для того, щоб завтра ціни не підскочили в 2,3 або 5 разів.  Ми не  дотуємо  сільське  господарство,  а  дотуємо споживачів     сільськогосподарської     продукції:    робітників Луганського  тепловозобудівного  заводу,  працівників  вугільної, металургійної  промисловості...  І ця сума - 1,3 трильйона - буде вигрібатися з кишені кожного трудівника.

 

     81

 

     І останнє.  Нас приголомшили трильйонні затрати у зв'язку  з подорожчанням енергоресурсів.  Зверніть увагу на цифри, які я вам зараз наведу.  Дві групи вчених Ради по вивченню продуктивних сил України Академії наук України за двома різними методиками зробили підрахунок.  Виявилося,  що   ціна   промислової   продукції   на підвищення ціни на енергоносії на один процент реагує підвищенням на 0,04 процента.  Ви розумієте?  А в другому випадку  підрахунок показав,  що  підвищення  ціни на енергоносії впливав на загальну ціну промислової продукції на 0,7 процента.  Ви  бачите,  що  тут немає прямої пропорції.  Ціна на енергоносії зростає в 5 разів, а ціна  на  промислову  продукцію  підвищується  максимум   на   40 процентів.

 

     А нам, розмахуючи паперами, кажуть про трильйони, кажуть, що ви ведете Україну до загибелі,  бо не  дозволяєте  нам  підвищити ціни на продукцію. Хіба так можна робити?

 

     І останнє.  Не  можна  тримати,  шановні друзі,  наш народ У постійному стресовому стані.  От ми в минулому місяці  заморозили ціни,  заморозимо  на  липень,  потім на серпень.  І люди кожного місяця чекають підвищення цін. Схаменіться, ми їх якщо не голодом заморимо, то психологічно загубимо. Треба кардинально вирішити це питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Усі,  хто бажав,  виступили.  Наступне питання - про внесення  змін  до  Державного  бюджету  України  на 1993 рік.  З учорашнього  вечора,  а  точніше  десь  із  після  обіду,  велися дискусії комісії з міністерствами. Комісія не поділяє думку,

 

     82

 

     що треба  вносити  зміни  до  бюджету  тільки  тому,  що  це дотація, про що щойно так образно говорив Сергій Іванович. Якщо ж вносити,  то  вносити  тоді  в  цілому,  більш  широко ставити це питання.  Тому я пропоную надати слово Карасику Юрію Михайловичу, міністру   сільського   господарства  і  продовольства,  а  потім депутату Печерову,  щоб ми прийняли з цих двох питань  відповідну постанову. Не буде заперечень? Будь ласка.

 

     КАРАСИК Ю.М.,     міністр    сільського    господарства    і продовольства   України.   Шановні   депутати!   Шановний   Іване Степановичу!  Для  того щоб із сьогоднішнього дня не підвищувати, як домовилися,  роздрібні ціни на молоко,  м'ясо та  м'ясомолочні продукти,  треба  прийняти  рішення  про  джерело  доплат  на  цю продукцію.

 

     Дійсно, як  зауважували  на  засіданнях  постійних   комісій Верховної Ради сьогодні і вчора,  потрібне комплексне рішення.  І уряд  відпрацьовує  це  комплексне  рішення.  Але  інфляція,  яка відбувається, не дозволяє хоч якось прогнозувати.

 

     Тому тут  слід додержуватися паритетності ціноутворення,  бо за паритетністю ціноутворення стоїть  перш  за  все  виробництво. Другий  компонент  пов'язаний з молочною і м'ясною промисловістю, третій - з торгівлею.  Для зниження в  роздрібних  цінах  питомої ваги   різних   компонентів  /у  роздрібній  ціні  ціна  сировини становить десь 30-40 процентів,  60 процентів  -  то  за  рахунок м'ясної,  молочної  промисловості,  торгівлі/  вживаються заходи. Прийнята постанова про обмеження торгових надбавок,  особливо  на м'ясні і молочні продукти.

 

     83

 

     Береться до уваги також глибина переробки і виробництва.

 

     На сьогодні   орієнтовна  закупівельна  ціна  молока  -  246 карбованців за літр,  живої ваги свинини і яловичини - відповідно 1700  і  1500  карбованців за кілограм.  Але сьогодні в роздрібну ціну на молоко закладена ціна: 110 карбованців, на свинину -1500, на яловичину - 1000.  Якщо відпустити ціни, як спочатку ставилося питання,  то роздрібна ціна на молоко і молочні продукти  повинна підвищитися в 2-2,5 раза, на свинину - на 15 процентів, яловичину

-десь на 30-40 процентів.

 

     Тому уряд вносить на ваш розгляд пропозицію  зафіксувати  до кінця  року  доплату  до ціни,  яка враховується в роздрібну:  на молоко- 136 карбованців,  на свинину - 224 і на яловичину  -  445 карбованців.

 

     За умови, коли ми фіксуємо доплату, для її покриття потрібно 1  трильйон  320  мільярдів   карбованців.   У   грудні   доплата максимальна,  а  потім  щомісячно  вона  зменшується.  Тобто якщо сьогодні доплата на молоко становить 55 процентів,  на свинину  - 13  процентів і яловичину - 33 проценти,  то до кінця року питома вага її зменшиться /враховуючи рівень  інфляції  -  15  процентів щомісячно/.

 

     Як говорив віце-прем'єр, ми надіслали телеграми, щоб ціни на молоко,  м'ясо та м'ясомолочні продукти залишити на рівні червня. Комісія  при  розгляді  цього  питання внесла пропозицію виділити кредитні ресурси лише на липень.  Ми вважаємо,  що треба прийняти рішення  -  до  кінця  року.  Це буде перехідний етап на шляху до керованих цін на молоко, м'ясо та м'ясомолочні продукти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     84

 

     Андрію Васильовичу, будь ласка.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/. Шановні народні депутати! Протягом доби комісія уважно вивчала пропозицію Кабінету Міністрів і виходить з того,  що,  по-перше,  юридично ми не можемо змінювати постановою одну  цифру  в  бюджеті,  не торкнувшись усіх інших його частин - доходів,  видатків та розподілу.  Тобто навіть теоретично  ми  не можемо зробити того, що пропонує Кабінет Міністрів.

 

     Але не  це  головне.  Головне  в тому,  що Кабінет Міністрів пропонує  зберегти  розміри  надбавок.  У  зв'язку  з   інфляцією відбудеться певне підвищення цін, і проконтролювати реальний стан ніхто не зможе. Крім того, Кабінет Міністрів вносить пропозицію - до кінця року.

 

     Конкретну програму  дій  ми очікуємо ще з листопада минулого року.  Ви знаєте,  що вчора  Верховна  Рада  Азербайджану  обрала прем'єр-міністра,   і  він  дав  гарантію,  що  через  два  тижні представить на розгляд...

 

     ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, я вас прошу, не потрібно нам про Азербайджан.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Комісія вийшла з такою пропозицією.  Перше. Не просто зберегти надбавки, а вважати неможливим

 

     85

 

     допустити підвищення  цін  у  липні,  та  зберегти  існуючий порядок  розрахунків  з виробниками за здану сільськогосподарську продукцію.

 

     Друге. На липень Національний банк України має  виділити  на загальних   підставах   необхідні   кредитні   ресурси   Кабінету Міністрів,  щоб кожен,  незалежно  від  форми  власності,  здавав сільськогосподарську продукцію і в день здачі продукції отримував плату за неї, щоб не розраховувались з ним через місяць.

 

     Третє. Кабінету Міністрів України  до  1  серпня  подати  на розгляд  Верховної  Ради України комплексну програму стабілізації фінансової системи та виходу економіки з кризи.

 

     Якщо ми сьогодні  ще  раз  погодимося  відтягнути  вирішення цього  питання до кінця року,  то ніякої надії на реальний аналіз становища в нашій  державі  не  залишиться.  А  питання,  яке  ми розглядаємо,  має надзвичайні соціальні наслідки.  Якщо ми будемо дотувати або з бюджету,  або  за  рахунок  кредитної  емісії  все населення,  штучно  знижувати  ціни  і  не  забезпечимо  розподіл продуктів,  трапиться те,  про  що  вже  повідомляє  Міністерство внутрішніх справ.  Не дивлячись на високі ціни,  масло вивозиться за наші кордони.

 

     Давайте ще встановимо термін - до місяця,  не більше,  бо  в нас  вже  немає  можливості  й  далі йти назустріч,  і,  зрештою, отримаємо комплексну  програму.  А  комплексна  програма  повинна вирішити  такі  питання:  що  будемо  робити  з  дотуванням інших галузей,  куди направлятимемо ресурси, який буде дефіцит, на чому ми зупинемося.

 

     86

 

     ГОЛОВА. Андрію   Васильовичу!   Сергій  Іванович  Дорогунцов слушно  зауважував,  що  ми  оцим  "на  місяць"  людей  так   уже нервуємо...   Тому  давайте  хоча  б  до  вересня  такий  порядок приймемо. Сьогодні вже 1 липня.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.    Іване    Степановичу!    Комісія    ретельно обговорювала ці терміни. Штучне відтягування...

 

     ГОЛОВА. Та   не  про  штучне  відтягування  йдеться,  а  про можливість більшої стабільності. Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ,  Чернігівська область/.  Шановні депутати! Шановний Андрію Васильовичу!  Шановний  Іване  Степановичу!  Хочу навести вам для роздуму один приклад. Гадаю, що такого навіть ви досі не чули.

 

     Я не  хочу  говорити  сьогодні  про  дотацію  на   продукцію сільського господарства. Це взагалі пусте.

 

     Отже, приклад.  Чи  є у нас уряд?  Хто у нас веде відповідні галузі? Хто за них відповідає?

 

     У нас є шановний народний депутат Олійник,  який  відповідає за стан справ на наших транспортних артеріях.  Але ви послухайте, до чого ми вже дійшли. Отримати вагон гранпродукції з Коростеня - це значить сплатити вартість перевезення плюс ПДВ.

 

     87

 

     Одна тонна  коштує  2  тисячі 221 карбованець.  Ця продукція прибуває на нашу залізничну станцію,  подаються вагони, продукція розвантажується,  і  вже  тонна  її коштує додатково 2 тисячі 521 карбованець.

 

     Усе це заблоковано. Вантажі забрані. Куди не звертався... До Олійника  звертався  і  питав:  "Що ви робите?  Ви бандити там чи ідіоти? Хто це у вас зібрався там?"

 

     Як можна працювати, коли залізниця після перевезення вантажу бере  собі  більше  120  процентів!  Про  які  речі тут ми можемо говорити, і як ми можемо далі жити? І що робити, ви мені скажіть?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу тільки так відповісти: це безладдя можна зупинити,  якщо  Кабінет  Міністрів  візьме  на  себе перш за все регулювання своїми нормативними актами  цін  на  енергоносії.  Ця пропозиція   була  внесена  комісією  в  травні.  Прем'єр-міністр категорично відмовився від неї.

 

     Наслідки ви бачите самі. І якщо в липні ми не доб'ємося, щоб уряд   виконував   свої  зобов'язання  і  зрештою  взяв  на  себе керівництво в державі,  то тоді ми повинні  1  серпня  всі  разом піти, не чекаючи референдуму.

 

     ГОЛОВА. Піти можна, тільки ж треба знати куди.

 

     88

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Іване  Степановичу!  Ваші  жарти...  Ми підемо туди, куди заслужили, а народ при чому?

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановні колеги! Я думаю, що мови не може бути ні про липень,  ні про найближчий час.  Ціни на товари першої необхідності підвищувати ніяк не можна.

 

     Але йдеться зовсім про інше.  Давайте  поважати  самі  себе. Уряд  нікого  не питає,  навіть не маючи візи Національного банку пропонує випустити  емісійні  1,3  трильйона  карбованців.  Ефект мультиплікатора  спрацює  так,  що це буде близько 6-7 трильйонів карбованців до кінця року.

 

     Отже, мова  ведеться  про  інфляційний  податок,  а  не  про допомогу селу.  Пропонуємо зберегти у липні стабільні ціни, які є нині у м'ясо-молочній промисловості.  За цей період запропонувати уряду  подати чітку програму:  як ми у подальшому дотуватимемо не всіх і вся,  а конкретного споживача продукції і  як  забезпечимо соціальний захист найбільш вразливих верств населення.  От про що йдеться.

 

     Я вважаю,  що треба підтримати пропозицію комісії,  якщо  ви вимагаєте від неї хоч якоїсь стабілізації фінансової обстановки в Україні.

 

     89

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Андрію Васильовичу!  Я пропоную у пункт 3, де йдеться  про  фінансову  систему,  дописати:  податково-фінансову систему.  Сьогодні  біда  в  податках.  Треба  прямо   зазначити: розробити  порядок  сплати  податку  тільки  на  землю.  Не  буду повторюватися, я аргументував уже кілька разів. Це перше.

 

     І друге.  Я  прошу  і  вас,  і  Володимира  Васильовича   не ображатися.  Ніхто не казав,  що ви не працюєте. Ми розуміємо, як важко вирішувати проблеми. Але депутат Ківшик неодноразово про це говорив.  Може,  дати  протокольне  доручення  нашим промисловцям розмістити виробництво запасних частин для нашої техніки?

 

     ГОЛОВА. Знову почалося обговорення.  Скільки можна?  Комісія запропонувала  проект.  Треба  вирішити принципове питання:  до 1 серпня, до 1 вересня чи до 1 жовтня...

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Предлагаю - до 1 августа и прошу меня поддержать.  И  поддерживаю предложение комиссии,  чтобы цены не повышались на это время. Это первое.

 

     90

 

     Второе. Вы говорите,  что мы все виноваты.  Во  вторник  мы, зная,  какой  будет  ситуация  сегодня,  просили,  чтобы выступил Президент /это  наше  конституционное  право/  и  рассказал,  как комплексно  будут  решаться все вопросы.  Вы даже не поставили на голосование  это  предложение.  На  сегодняшнее   заседание   нам выставили  вторых  лиц.  Печеров,  а  в его лице и весь Верховный Совет,  опять берет на себя  всю  ответственность.  Надо  назвать виновных, начиная с Президента и заканчивая нашим правительством. Получается,   что   виновен   Верховный   Совет,   а    Президент рассказывает: "Це ж Верховна Рада. З нею не можна працювати".

 

     Поэтому 1  августа  мы  должны  услышать  доклад Президента, должна быть программа, и не только по сельскому хозяйству, а и по промышленности.   Андрей   Васильевич   правильно   говорит,  что программы нет, и нас за нос водят.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/.  Я підтримую строк - до  1  серпня.  Андрію Васильовичу,  я  підходив  до вас і до міністра фінансів Григорія Олександровича П'ятаченка. Якщо зараз ми не скоригуємо бюджет, то в другому півріччі зупиниться виконання безлічі програм.

 

     91

 

     Григорій Олександрович   сказав,   що  уряд  готовий  внести пропозиції наступного тижня. Це так, Григорію Олександровичу?

 

     Безумовно, ми повинні розглянути програму 1 серпня.  Але щоб життя не зупинилося і виконувалися наші програми,  в тому числі і соціальні,  ми повинні наступного тижня  розглянути  скоригований бюджет.

 

     Дякую.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.   Шановні   народні   депутати  і  представники виконавчої влади!  Нині відпущені ціни на 100 процентів майже  на всю   промислову   продукцію.   Ні   про   яку  фіксацію  цін  на сільськогосподарську продукцію не може йти  мова  доти,  доки  не зафіксуємо ціни хоча б на енергоносії.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Івановичу!   Ви  вже  виступали  і  про  це говорили.  Я припиняю обговорення і ставлю на голосування  проект постанови,  запропонований  комісією.  Прошу  піти на компроміс і встановити строк не до 1 жовтня,  а до 1 вересня.  Це  не  знімає пропозиції   Яценка   Володимира   Михайловича,   щоб   1  серпня повернутися... Це можна зробити окремо. А тут все-таки треба

 

     92

 

     дати їм можливість...  Будь  ласка,  Дем'янов,  скажіть,  що просить уряд.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В.  Іване Степановичу! Міністр Карасик уже казав, що просить уряд.  Ми знаємо,  що серпень - це збирання врожаю. Ми до  цього  питання не повернемося.  Коли все зупиниться,  тоді ми знову в пожежному порядку будемо збиратись і вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Пропоную - до 1 вересня.

 

     ДЕМ'ЯНОВ В.В. І прийдемо до того, до чого сьогодні прийшли.

 

     ГОЛОВА. Є три пропозиції:  1 серпня,  1 вересня і 1  жовтня. Ставлю на голосування третю:  "1.  З метою недопущення підвищення цін на м'ясо-молочні продукти зберегти у липнівересні  1993  року існуючий    порядок   розрахунків   із   виробниками   за   здану сільськогосподарську продукцію.

 

     2. Дозволити Національному банку України  видавати  Кабінету Міністрів   України  цільові  кредити  на  загальних  умовах  для розрахунків із постачальниками  сировинної  сільськогосподарської продукції незалежно від форм власності.

 

     3. Кабінету  Міністрів України до 1 серпня цього року подати на   розгляд   Верховної   Ради   України   комплексну   програму стабілізації  фінансової  системи  та  виходу економіки з кризи". /Шум у залі/.

 

     93

 

     До 1 серпня.  А до бюджету ми ще повернемося.  /Шум у залі/. Спочатку в комісіях її треба розглянути. А потім внесемо.

 

     Прошу проголосувати проект постанови як постанову.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Тепер поясню.  Пункт  про  те,  щоб  Кабінет  Міністрів до 1 серпня  подав  на  розгляд  Верховної  Ради  комплексну  програму стабілізації  фінансової  системи  та  виходу  економіки з кризи, правильний.  Він  вбирає  у  себе  пропозиції  Яценка  та   інших депутатів.  Цю  програму  треба обговорити в комісіях і внести на пленарне засідання, а сьогодні просто так ставити неможливо. /Шум у  залі/.  І  щоб не зупинити виконання різних програм,  потрібно вносити зміни до бюджету.  /Шум у залі/.  Коли  внесуть,  тоді  й будемо розглядати. /Шум у залі/. Ці внесли - ми розглянули. Інших не внесли.

 

     Нехай вносять на наступне засідання.

 

     Наступне питання - проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України.

 

     Слово надається заступнику міністра фінансів Тентюку Віктору Петровичу.  Співдоповідач - Печеров Андрій Васильович. Проект вам розданий, візьміть його, будь ласка.

 

     ТЕНТЮК В.П.,  заступник міністра фінансів України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!

 

     94

 

     На підставі      пропозицій       з'їзду       представників сільськогосподарських підприємств,  рішень надзвичайної комісії з питань  АПК  та  Комісії  Верховної   Ради   України   з   питань агропромислового   комплексу   уряд   пропонує   внести  зміни  і доповнення  до  законодавчих  актів  України.  Щодо  Закону   про оподаткування  доходів  підприємств  і організацій.  Пропонується звільнити  від  оподаткування  платників   податку   з   доходів, одержаних   від   реалізації  несільськогосподарської  продукції; підприємства    і    організації    АПК     по     обслуговуванню сільськогосподарського виробництва;  підприємства,  які одержують доход  від  переробки  виробленої  сільгосппродукції  на  власних переробних  потужностях,  за  винятком  доходу,  одержуваного від виробництва спирту,  вина, пива; будівельні, монтажні організації і підприємства,  які одержують доходи від спорудження в сільській місцевості житла, об'єктів побуту, культури, освіти і таке інше.

 

     Пропонується внести зміну до статті 11  Закону  України  про Державний  бюджет України,  яка передбачає звільнення підприємств АПК від сплати амортизаційних відрахувань у розмірі 25 процентів.

 

     Щодо Декрету Кабінету Міністрів про  прибутковий  податок  з громадян.   Пропонується   не  оподатковувати  доходи  осіб,  які виконують сільськогосподарські та будівельні роботи  в  сільській місцевості  тимчасово  або  сезонно;  встановити,  що  колективні сільськогосподарські  підприємства  суми   прибуткового   податку сплачують   за   рахунок  прибутку  /доходу/,  що  залишається  в розпорядженні підприємства.

 

     95

 

     Щодо Декрету про податок за добавлену вартість. Пропонується не   оподатковувати   вартість   робіт  по  будівництву  об'єктів соціальної сфери і житла,  а також будівельно-монтажних робіт  по спорудженню        об'єктів        виробничого        призначення сільськогосподарських   підприємств    незалежно    від    джерел фінансування.  Нині  вартість  таких робіт оподатковується,  якщо будівництво здійснюється за рахунок бюджету.

 

     Носиться пропозиція не брати податок на добавлену вартість з усіх  дошкільних  закладів  незалежно  від того,  за рахунок яких джерел  вони  утримуються.  Нині  не  оподатковуються  тільки  ті дошкільні   заклади,   які   утримуються   за   рахунок  бюджету. Пропонується не оподатковувати сільськогосподарську продукцію  та продукцію  її  переробки,  що  видається  в  рахунок оплати праці працівникам сільськогосподарських підприємств,  а також звільнити від     оподаткування     вартість    послуг,    які    надаються сільськогосподарськими товаровиробниками сільському населенню  по обробітку присадибних земельних ділянок, збору врожаю та доставці палива.

 

     За підрахунками  Міністерства  сільського   господарства   і продовольства  втрати  для  бюджету  становитимуть  144  мільярди карбованців. Міністерство

 

     96

 

     сільського господарства і продовольства подало  міністерству фінансів  і Кабінету Міністрів розрахунки,  відповідно до яких ці втрати  будуть  покриті   за   рахунок   збільшення   виробництва сільськогосподарської продукції, в основному цукру.

 

     ГОЛОВА. А  як  послухати  Володимира Володимировича,  то він казав, що не буде цукру. /Шум у залі/. Я хочу, щоб усі зрозуміли, що цукор буде, якщо будемо працювати.

 

     Запитання є?

 

     Другий мікрофон.

 

     КУЗЬМЕНКО М.І.,  голова  колгоспу  імені Жовтневої революції Красногвардійського району  /Красногвардійський  виборчий  округ, Республіка  Крим/.  Виктор  Петрович!  Относительно  пункта,  где говорится,  что освобождается от налогов доход,  полученный  "від переробки  виробленої  сільськогосподарської продукції на власних переробних потужностях...,  за винятком доходу,  одержуваного від виробництва...   вина...   а  також  виноматеріалів...  "я  вношу предложение /знаю,  что Иван Степанович будет смеяться, он всегда подкалывает меня в этом плане/ дописать здесь "крепленого".

 

     97

 

     В Крыму  в  сельском хозяйстве занимаются виноделием.  У нас это практически основная продукция.  Мы  производим  сухие  вина. Освободите  нас от налогообложения.  Мы платим акцизный сбор и по сути не имеем прибыли от своей хозяйственной деятельности.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Вибачаюсь,  я  не  називав  у   тому   переліку виноматеріали.    Вноситься   пропозиція   також   звільнити   це виробництво  від  оподаткування.  Але  акцизний  збір,  добавлена вартість - все це залишається.

 

     ГОЛОВА. Залишається  оподаткування доходу,  одержуваного від виробництва спирту.  Виноматеріалів це не стосується. Треба чітко написати.

 

     Другий мікрофон.

 

     КУЗЬМЕНКО М.І.   Тут   нужно   дописать:  "крепленых  вин  и виноматериалов" - и все сразу изменится.

 

     ГОЛОВА. На доход,  одержуваний від виробництва продукції,  в якій є спирт, податок повинен залишатися, а де спирту немає - там і податку немає. Яка різниця між переробкою капусти чи винограду? І  там,  і  там  є  затрати.  А  виробництво вин без спирту треба стимулювати.

 

     Третій мікрофон.

 

     КІВШИК П.А.  Вікторе Петровичу!  Я задавав це  запитання  на засіданні комісії, а тепер ставлю його перед шановними

 

     98

 

     депутатами. Давайте  без податків розраховуватися за закупку нафтопродуктів,  гербіцидів,  мінеральних добрив та насіння. Чому ми  все  це  тричі обкладаємо податками?  Сьогодні вже одна тонна нафтопродуктів удвічі зросла в ціні. А ми кажемо, що це райпостач винен чи ще хтось. Ми ж закладаємо все це в націнках через банки; тому продукція виходить дорогою.  Говоримо  про  одне,  а  робимо інше.

 

     ТЕНТЮК В.П.   На  засіданні  комісії  я  вам  роз'яснював  і пропонував порахувати прибуток і подивитися,  який  можливий  там механізм   звільнення   від   податку.  Давайте  сядемо  разом  і порахуємо.

 

     ГОЛОВА. Домовилися,  сідайте   разом   і   рахуйте.   Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Шановний Вікторе Петровичу! Скажіть, будь ласка, скільки коштуватиме для бюджету впровадження цього закону? Бо ось Андрій Васильович стоїть, він і буде виступати проти, ми вже були сьогодні в комісії й знаємо.

 

     ГОЛОВА. Є пояснювальна записка. У ній зазначено, що введення в  дію  закону  зменшіть  надходження  коштів  до  бюджету на 144 мільярда карбованців.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Я звертаюся до Андрія  Васильовича,  він  зараз почне  розповідати,  що  це все не потрібно,  що від цього загине Україна, що голови колгоспів будуть винні... Кабінет

 

     99

 

     Міністрів підготував проект. Я хочу, щоб депутати підтримали його,  бо  якщо  розведемо полеміку години на дві,  то все піде в пісок.

 

     ГОЛОВА. Андрій Васильович якраз очолює комісію,  яка повинна це  робити.  Є  бюджет.  Є  інформація,  що  бюджет  втратить 144 мільярди. Але Кабінет Міністрів і Міністерство фінансів вважають, що ці втрати будуть компенсовані.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Дякую, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ/.  Вікторе Петровичу! Ви сказали,  що за розрахунками Міністерства сільського господарства втрати  для  бюджету  становитимуть 144 мільярди карбованців.  Чи проводило Міністерство фінансів свої розрахунки? Це перше.

 

     Друге питання стосується пошуку джерел надходжень коштів  до бюджету.  Чому  для наших виробників існує акциз,  наприклад,  на тютюн, горілку і так далі, а на аналогічні імпортні товари акцизу немає,  передбачений  тільки  митний  тариф?  Це  означає,  що ми ставимо нашого виробника в  невигідне,  нерівне  становище.  Адже акциз  у  собівартості  становить  десь 70 відсотків.  Чому ви не вносите  на  розгляд  пропозиції  щодо   створення   економічного механізму  для нормального функціонування наших виробників?  Чому йдемо обхідними шляхами?

 

     100

 

     ТЕНТЮК В.П. Щодо першого запитання. Розрахунки, представлені Міністерством   сільського  господарства,  Міністерство  фінансів перевіряло,  і якщо заплановані на  цей  рік  обсяги  виробництва сільськогосподарської продукції будуть виконані, то ці розрахунки підтвердяться.  Все   буде   залежати   від   виконання   обсягів виробництва.

 

     Друге запитання.  Такі пропозиції вносилися неодноразово,  у тому числі й сьогодні.  Ви знаете,  що кілька  днів  тому  я  теж пропонував це.  Про акцизний збір на тютюнові вироби мені говорив і народний депутат Барабаш.

 

     Розмір акцизного збору,  справді, значно більший, ніж розмір мита на імпортні товари.  Тут є питання.  Його треба розглянути в комплексі  і  внести  пропозиції  для   прийняття   справедливого рішення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань відродження та соціального розвитку  села  /Дубнівський  виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вікторе Петровичу! На першій сторінці  позначено,  що  пункт  1  статті   5   слід   доповнити підпунктами "й", "і", "ї". Я хотів би вас запитати. З яких причин у пункті "ї" до переліку організацій,  яким  надаються  пільги  в оподаткуванні,   не  включено  сільську  комунальну  службу,  яка стимулює соціальний розвиток села?  Я просив би  включити  її  до цього переліку.

 

     101

 

     ТЕНТЮК В.П.   Ця   комунальна  служба  входить  до  переліку несільськогосподарських підприємств, що обслуговують село.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Андрію Васильовичу,  будь ласка,  коментар  комісії.  Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Доповідаю Верховній Раді висновки комісії щодо внесеного законопроекту. Перш за все хочу попередити, що народний депутат  Півень  ввів  в  оману,  тому  що комісія пропонує зміни тільки до чотирьох пунктів, а більшість пунктів підтримує.

 

     З чим  не  погоджуються  члени  комісії?  Є  пропозиція   не включати  до  пункту  3 статті 4 Закону про оподаткування доходів підприємств   і   організацій    підприємства    й    організації агропромислового        комплексу        по        обслуговуванню сільськогосподарського  виробництва.  Яке  обгрунтування?   Думки членів  комісії розділилися:  троє погоджуються з таким рішенням, більшість не погоджуються, тому що врешті-решт вартість робіт для господарства  не  зменшиться,  а  буде  неконтрольований доход на користь  організацій,  які  виконують  ці  роботи.  Як  визначить Верховна Рада, так і буде.

 

     ГОЛОВА. Підтримуємо   комісію?   Підтримуємо.  Далі,  Андрію Васильовичу.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Підпункт "й" пункту 1 статті 5. Комісія вважав за необхідне після слів "квітково-декоративного

 

     102

 

     рослинництва" дописати   "і  хутрового  звіроводства".  Були думки обкладати податком шовківництво і бджолярство,  але вони не отримали  підтримки.  Пропозиція  не  звільняти від оподаткування хутрове звіроводство підтримку комісії отримала.

 

     ТЕНТЮК В.П. Пропоную підтримати комісію.

 

     ГОЛОВА. Так.

 

     Андрію Васильовичу, поясніть свою позицію.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Квітково-декоративне  рослинництво  і  хутрове звіроводство - прибуткові і не знаходяться в складному становищі, як інші галузі сільського господарства.

 

     ГОЛОВА. Треба підтримати цю пропозицію. Ще що?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Підпункт "ї" пункту 1 статті 5, де йде мова про надання  податкових  пільг  щодо  будівництва об'єктів соціальної інфраструктури на селі.

 

     ГОЛОВА. Треба підтримати думку  уряду.  Хай  будуть  об'єкти соціально-побутового призначення на селі.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Можна  було  б  не заперечувати,  проте досвід показує,  що це не призводить до зниження кошторисної вартості, а переходить у додатковий прибуток для виконавців цих робіт.  Можна записати:  при умові зменшення кошторисної вартості.  Це  було  б абсолютно справедливо.

 

     103

 

     ГОЛОВА. Андрію Васильовичу!  Хай створюють інфраструктуру на селі. Що ще?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Відхилити пропозицію Кабінету  Міністрів  щодо доповнення  статті  5 Декрету про прибутковий податок з громадян: не  оподатковувати  суми  доходів   тих,   хто   залучається   до сільськогосподарських робіт.  Тут доцільно керуватися одним:  хто працює і отримує гроші у сумі,  з  якої  треба  платити  податок, повинен його сплачувати.  Комісія вважає,  що цю пропозицію уряду не варто підтримувати.

 

     ГОЛОВА. Комісію  треба  підтримати.  Ви  знаєте,  які  гроші заробляють    бригади   на   сезонних   работах?   Чому   їх   не оподатковувати?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Є різні робітники.

 

     ГОЛОВА. Поставимо на голосування, депутате Коробко.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Є доповнення до частини 5 статті 10.  Я  прошу дуже уважно послухати ці зауваження.  Суть їх полягає ось у чому. В колективних господарствах  по  1992  року  прибутковий  податок сплачувався  в цілому з усього фонду оплати праці,  а з 1992 року його сплачує кожен член колективу окремо.

 

     Виникли значні ускладнення при впровадженні цього механізму. Одна  група  фахівців  і ті,  хто на собі відчув,  що цей податок означає, доводять, що якщо оподатковується весь

 

     104

 

     фонд оплати праці в колгоспі, то сплачують податок і ті, хто отримує    мінімальну    заробітну   плату,   тобто   порушується законодавство про оподаткування.

 

     Є й  інша  думка.  У  ній  переважає  психологічний   момент порівняно з економічним.  Наприклад, одна людина отримує 30 тисяч карбованців і звільняється від оподаткування, а інша -32 тисячі і сплачує податок.  Виходить,  що той, хто краще працює потрапляє в невигідні умови.

 

     Ми не знаємо, як записати в законі, але було б добре, якщо б це   вирішували   загальні   збори   колективу.   Думки   комісії розділилися: одні пропонують залишити систему, яка введена з 1992 року   /отримуєш   багато   -  плати  податок,  отримуєш  мало  - звільняєшся  від  оподаткування/,   інші   вважають,   що   можна повернутися до системи оподаткування, яка була до 1992 року.

 

     ГОЛОВА. У  кого  є  запитання  до Віктора Петровича і Андрія Васильовича щодо цих пояснень? Другий мікрофон.

 

     105

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   агропромислового  комплексу  /Приазовський виборчий  округ,  Запорізька  область/.   Я   хотів   би   Андрію Васильовичу задати таке запитання. Чи відомо вам, що сезонність у сільському господарстві обумовлює нерівномірність в оплаті?  Ви ж знаєте,  що колгоспники майже півроку одержують символічну плату, а після жнив чи в кінці  року,  коли  підбивають  підсумки,  вони одержують    велику   заробітну   плату.   Це   несправедливо   - оподатковувати її.  Так само і в риболовецьких господарствах.  За півроку   людина   заробила  100  тисяч  карбованців  -  і  зразу оподаткували.

 

     Тому пропоную залишити порядок оподаткування, який був до 1992 року. І уряд правильно підійшов до цього питання, тому прошу комісію нічого не міняти.  Тут усе зважено.  Я  сприймаю  позицію уряду   як   таку,   що   спрямована   на  піднесення  сільського господарства.  Чого ж ми хочемо зарізати курку,  яка несе  золоті яйця?

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Це питання взагалі не розглядалося,  і воно не має ніякого відношення до того,  про що ми говоримо.  Йдеться про методику обрахування податку. /Шум у залі/. Буде та методика, яку ми приймемо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко порушив питання про робітників, які постійно працюють чи в риболовецькому, чи в якомусь іншому

 

     106

 

     господарстві, але характер їх роботи - сезонний.  Як пояснив депутат Печеров,  норма,  яка розглядається,  цих  робітників  не стосується. Вікторе Петровичу, як ви вважаєте?

 

     ТЕНТЮК В.П.  Я  вважаю,  що народний депутат Петренко підняв дуже  важливе  питання,  але  воно  вирішене  декретом   Кабінету Міністрів.  У  кінці  року  будуть  проводитися  перерахунки щодо прибуткового податку  по  сукупному  доходу.  /Шум  у  залі/.  Це стосується не тільки сільського господарства,  у промисловості те ж  саме:  у  січні  зарплата  одна,  раптом  у  червні   -   спад виробництва,  і  зарплата стає іншою.  Тому податкова інспекція і бухгалтерії підприємств усіх організацій  робитимуть  на  початку наступного року перерахунок.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВАТКОВ Л.В., директор Миргородського заводу мінеральних вод /Миргородський  виборчий  округ,  Полтавська  область/.  У   мене запитання  до  Віктора  Петровича  і  до  Андрія Васильовича.  На сторінці 2 є доповнення до Закону України  про  Державний  бюджет України  на  1993 рік,  що стосується частини,  де йдеться про 25 відсотків амортизаційних відрахувань. Написано: "крім підприємств і   організацій   агропромислового   комплексу".  Нині  у  нас  є Мінсільгосппрод  і  Держхарчопром.  Поясніть,  будь   ласка,   це стосується  всіх  підприємств  Держхарчопрому чи тільки деяких із них?  Якщо це стосується всіх підприємств Держхарчопрому, то тоді було б доцільно записати так: "крім підприємств і

 

     107

 

     організацій Мінсільгосппроду та Держхарчопрому".

 

     ТЕНТЮК В.П.  Особисто я не заперечую проти цього. Краще було б написати саме так, щоб було конкретно.

 

     ГОЛОВА. Ви  підтримуєте  це,  Андрію   Васильовичу?   Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія розглядала на засіданні цю пропозицію в цілому.  Вона потребує  доопрацювання.  Але  концепція  така:  на організації,  щодо  яких вноситься пропозиція,  поширюється норма про  незалучення  до  державного  бюджету  25   відсотків   їхніх амортизаційних відрахувань.

 

     ГОЛОВА. Тобто це враховано. Ще є запитання? Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.П.,    голова    колгоспу   імені   П.М.   Буйка Фастівського  району  /Фастівський   виборчий   округ,   Київська область/.   Зміни   і  доповнення,  які  пропонується  внести  до законодавчих актів України,  обумовлені необхідністю  стимулювати сільськогосподарське        виробництво        і        переробку сільськогосподарської продукції.  Це те,  про що говорив  депутат Ігнатенко.  Тому я думаю,  що його потрібно підтримати.  А Андрій Васильович твердить, що це пільги. Які ж це пільги? Це не пільги, а   стимулювання   товаровиробника   і   переробника,   щоб  вони забезпечили   максимальні   об'єми   виробництва,   переробки   і реалізації. Пропоную і

 

     108

 

     прошу народних    депутатів    підтримати   внесені   урядом пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І.  Вікторе Петровичу!  Чи не вважаєте ви,  що  оцей калейдоскоп  у  податковій  політиці  щодо сільськогосподарського виробника створений  штучно?  І  чи  не  було  б  краще,  якби  в сільському господарстві був податок на один гектар землі?

 

     І наступне запитання: скільки часу потрібно для Міністерства фінансів,  Міністерства  економіки  і   Міністерства   сільського господарства,  щоб  увести цей податок у сільському господарстві, щоб не було такого калейдоскопу  в  цьому  залі,  а  особливо  на місцях,  коли інспектор податкової інспекції приїжджав в колектив справляти податок?

 

     ТЕНТЮК В.П.  Я записав ваші пропозиції,  маю  намір  з  вами зустрітися. Але я дуже коротко хочу пояснити...

 

     ГОЛОВА. Вікторе    Петровичу!    Коротко   пояснити   просто неможливо,  адже йдеться  про  систему  оподаткування.  Як  можна коротко   її   пояснити?   Ми  керуємося  прийнятим  законом.  На перспективу це питання можна прийняти. А зараз узяти до вирішення

- це неможливо. Оце так буде коротко.

 

     Третій мікрофон.

 

     109

 

     КІВШИК П.  А,  Вікторе Петровичу,  Іване Степановичу, Андрію Васильовичу!  Задаю запитання усім вам:  що залишиться виробнику? Ми   обклали   все  податками,  а  якою  буде  собівартість  цієї продукції?  Для чого  ви  знову  оподатковуєте?  Давайте  вчинимо інакше:  ліквідуємо - і хай буде так.  Що ми робимо? На засіданні комісії ми про це говорили,  давайте  не  накручувати  на  одному центнері   продукції   такий   податок.   Через   два-три  місяці повернетеся до цього, бо залишимося без нічого.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Ще раз кажу:  сільськогосподарське виробництво, переробна  промисловість і обслуговуючі підприємства звільняються від оподаткування.  Внесено таку пропозицію.  Ваше запитання мені незрозуміле.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтоводський   виборчий   округ,   Дніпропетровська   область/. Розвиваючи запитання Івана  Зайця  і  своє  вчорашнє  зауваження, вношу  пропозицію  включити  в цей законопроект додатково пункт 5 такого змісту:  "Внести зміни до Декрету Кабінету  Міністрів  про акцизний збір /від 26 грудня 1992 року | 18/,  виклавши пункт "в" статті 3 у редакції:  "Митна вартість імпортних товарів".  Що  це означає? Ми вилучаємо виняток, згідно

 

     110

 

     з яким   дозволяється   на  імпортні  товари  не  сплачувати акцизний збір.

 

     Я розумію,  що хтось любить курити імпортні цигарки і  хоче, щоб  вони  були  дешевими.  Але це не привід для збереження цього винятку,  внаслідок  чого  знижується   вітчизняне   виробництво, створюються   нерівні  умови  для  конкуренції,  зростає  дефіцит бюджету. Деякі наші галузі виробництва не витримують конкуренції, тому що дуже великий акцизний збір.  Акцизний збір і митний тариф сплачуються від різної вартості. Мито сплачується...

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу! Давайте протокольно доручимо уряду внести зміни відповідно до вашої пропозиції. Як ви сказали: митна вартість імпортних товарів? Підготуйте і внесіть цю суттєву пропозицію.

 

     Все з'ясували? Другий мікрофон.

 

     КУЗЬМЕНКО М.І.   Уважаемые   депутаты!  В  разработке  этого законопроекта принимали участие все члены  аграрной  комиссии.  Я просто  прошу  вас поддержать эти изменения.  Прошу проголосовать этот законопроект поименно.

 

     Виктор Петрович!  К вам один вопрос.  Не считаете ли вы, что будет     правильно,     если    для    колхоза    или    другого сельскохозяйственного предприятия,  которое тратит много денег на развитие  инфраструктуры,  вычитать  затраченные  суммы  из суммы налога? Если мы затратим 1 миллион на строительство в этой сфере, то на эту же сумму уменьшаются нам налоги.

 

     Это стимулировало бы все хозяйства.

 

     111

 

     ТЕНТЮК В.П. Якраз про це мова йде. Я підтримую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,    директор   радгоспу   "Красная   Звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий  округ,  Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Все эти изменения внесены по предложению съезда колхозников.  Как член комиссии по вопросам планирования, бюджета, финансов и цен я считаю,  что не было глубокой аргументации по всем изменениям,  с которыми    не   согласна   комиссия.   Предлагаю   всем   сейчас проголосовать за все то, что здесь написано.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  Вікторе Петровичу,  Андрію Васильовичу. Не тисніть на мене, заспокойтеся. Вам розданий проект Закону України про внесення  змін  і  доповнень  до  деяких  законодавчих  актів України,   який  ми  обговорили,  вислухали  аргументи.  Головний аргумент  -  зменшення  надходжень   до   бюджету   компенсується збільшенням виробництва продукції,  а внесення цих змін сприятиме стимуляції  виробника  сільськогосподарської   продукції.   Прошу проголосувати без змін.

 

     Щодо пропозиції  депутата  Барабаша.  Протокольно  доручаємо Кабінету Міністрів внести зміни до декрету про акцизний збір  від 26  грудня  1992  року,  виклавши  пункт "в" статті 3 в редакції: "Митна вартість імпортних товарів".  Якщо  Кабінет  Міністрів  не внесе зміни, то повернемось до цього питання.

 

     112

 

     Ставлю на  голосування  запропонований урядом проект і прошу проголосувати його як закон України.  "За"  -  285.  Приймається. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Справа в тому, Іване Степановичу, що в декрети уряд уже не може вносити зміни. Зміна до декрету вноситься тільки шляхом прийняття закону.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Леонідовичу!  Ми  не можемо без уряду це робити. Уряд внесе, я поставлю на голосування. При всій повазі до вас  я не можу зараз поставити на голосування вашу пропозицію,  а протокольне доручення уряду ми дали.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Шановні народні депутати!  Як голова комісії я отримав  доручення доповісти Верховній Раді думку членів комісії, а не власну. Частина членів постійної комісії доводила, що це моя особиста думка. Але на засіданні комісії я висловлював іншу душу. Вважаю  таке  звинувачення  безпідставним.  Прошу  мої   особисті виступи не плутати з виступами від імені комісії.  А добросовісно виконую те, що доручено.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Беремо  до  відома.  Оголошується  перерва  до  16-ї години.

 

     113