Стенограма пленарного засідання

15 червня 1993

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 червня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання  перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвався   371   народний   депутат.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати!  Сьогодні на пленарному засіданні ми маємо честь  вітати  делегацію  Ізраїлю  на  чолі,  а  головне кнесету держави Ізраїль професором Шевахом Вайсом,  яка перебуває в Україні  з  офіційним  візитом  на  запрошення  Верховної  Ради /країни.  /Оплески/.  Оскільки буде синхронний переклад, прохання скористатися навушниками,  дозвольте надати слово голові  кнесету Держави Ізраїль професору Шеваху Вайсу.

 

     3

 

     ШЕВАХ ВАЙС,  голова  кнесету  Держави Ізраїль.  Мой коллега, глава парламента Украины!  Депутаты парламента! Дорогие друзья! Я понимаю украинский язык... Я буду говорить поевропейски.

 

     Я дуже   вдячний   вам  за  надану  можливість  виступити  в парламенті України у цей нелегкий для вас час. Впевнений, що ваша країна  подолає всі перешкоди на шляху до справжньої демократії і державного суверенітету, подолає що конституційну кризу.

 

     П'ятдесят років тому  те,  що  відбувається  зараз,  було  б абсолютно неможливим.  Син єврейського народу, який пройшов крізь вогнище і  чудом  залишився  живим,  звертається  з  промовою  до депутатів  українського  парламенту,  парламенту демократичного і самостійного.  Про це єврей,  який виступає з  промовою,  та  про демократичний  парламент  обидві сторони - ми,  і ви - могли лише мріяти п'ятдесят років тому.

 

     Яка мінлива історія!  Тому що перед вами  стоїть  не  тільки голова  ізраїльського  кнесету,  не тільки представник парламенту вільної  Єврейської  держави,  а  ще  й  єврейський   хлопчик   з Борислава,  який три роки свого дитинства перебував під землею, в брудному та темному підвалі, і вже змирився було з думкою про те, що ніколи не вийде з нього живим.

 

     Я стою  перед  вами і відчуваю одночасно душевне тремтіння і гордість.  Я ні на мить  не  забуваю  ту  жахливу  трагедію,  яка спіткала в Україні людей взагалі і, зокрема, єврейській народ.

 

     У той   же   час   я   визнаю   можливість   відносин,   які встановлюються та міцніють, з вашою країною, яка прямує

 

     4

 

     до демократії і рівноправності.  це нормальні відносини Ілім двома державами, що існують, незважаючи на всі складнощі.

 

     Пані й  панове!  Дозвольте  мені  на  початку  моєї  промови прочитати невеликий уривок із безсмертного твору поета  Євтушенка "Бабин Яр".

 

     Мне кажется, что дрейфу с --это я.

 

     Мещанство - мой доносчик и судья.

 

     Я растерялся, Я попал в кольцо

 

     Затравленные, оплеванный, оболганный.

 

     И дамочки с брюссельскими оборками, визжа,

 

     Зонтами тычут мне в лицо.

 

     І ще  один  уривок  з  цієї ж поеми:  Мне кажется:  я - Анна Франк, Прозрачная, как веточка в апреле.

 

     И я люблю. И мне не надо фраз.

 

     Мне надо, чтоб друг в друга мы смотрели.

 

     Как мало можно видеть, обонять!

 

     Я читав ці рядки півроку тому у кнесеті  під  час  візиту  в нашу  країну вашого шановного Президента Леоніда Кравчука.  Проте не лише цей уривок я прочитав в його  присутності  того  разу.  Я процитував  депутатам  нашого  парламенту  те,  що  сам Президент Кравчук сказав у жовтні 1991 року на церемонії  у  Бабиному  Яру, коли   він   відповів  на  обвинувачення,  яке  кинув  в  обличчя громадськості Росії  і  всього  світу  поет  Євтушенко  Президент Кравчук  сказав:  "Бабин  Яр  -  де  логічний вінець страхітливої теорії і  практики  антисемітизму,  що  завжди  породжувала  дуже серйозні проблеми...  Історія взаємин українського та єврейського народів

 

     5

 

     непроста й драматична.  Були в ній і світлі,  були  й  чорні сторінки,  Ніхто  з  нас  не  має  права нічого забувати.  Але ми пам'ятаємо не для того, щоб ятрити старі рани, а для того, щоб не допустити   їх  у  майбутньому".  Будемо  ж  пам'ятати  і  більше підкреслювати те, що єднає людей, а не те, що їх роз'єднує".

 

     Ізраїль має довгу історію взаємовідносин з Україною.

 

     Складна, скрутна,  історія, часом - сумна, часом - світла. Є у  нас  і  глибокі  корені  б  Україні.  На цій землі зросли такі славно-звісні поети,  як Хаїм Нахман Бялик,  Шауль Черняхівський, митець  Мане-Кац,  мислитель  Ахад ха-Ам,  релігійні вожді-рабини Нахман   Брацлава   і   Баал   Шем-Тав,   незабутній   єврейський письменникоповідач    Шолом-Алейхем,    чиї    образи,    зокрема Тев'є-молочника,  є чудовим синтезом аутотентичного  єврейства  в усій його життєвості та українського середовища, як це можна було спостерігати в Україні.

 

     З іншого боку,  чимало євреїв виховувалися  на  літературних творах  таких  видатних  письменників,  як Тарас Шевченко та Іван Франко,  який написав також книгу про місто,  де я  народився,  - "Борислав сміється".

 

     Нам відомо,   що   крім  українців-погромників,  які  колись берували з нацистами і брали участь у вбивствах,  була, звичайно, й велика кількість українців,  що воювали у партизанських загонах і в Червоній Армії,  яка в той час була армією-рятівницею  і  для нас.

 

     Пані і панове!  Дозвольте мені зараз дуже коротко засвідчити наше амбівалентне ставлення до українського народу, так

 

     6

 

     само, як і до інших народів,  окремі представники  яких  під час   другої   світової   війни   пішли   за   німцями-нацистами, обслуговуючи  створену  ними  машину   знищення   і   тим   самим допомагаючи  їм  штовхати ледве не всю європейську цивілізацію на шлях безпрецедентних злочинів.

 

     Я народився у Польщі,  у  місті  Бориславі,  що  входило  до складу  Західної України.  Був там,  у тому місті,  дитячий лікар Терлецький,  який лікував усю нашу родину і врятував мене, коли я хворів на запалення легень.  Коли через кілька місяців після того німці окупували Борислав,  цей  дитячий  лікар  став  нацистським бургомістром міста і очолив тих українців,  які співробітничали з нацистами і безжально вбивали євреїв:  різали їх у бойні,  вішали на шибеницях, кидали в кипляче вапно біля бойні.

 

     Але була  в  тому  ж  місті  благородна жінка Юлія Шпеник із чоловіком Романом,  яку ми назвали  пані  Настова,  -українка  зі щирим серцем,  праведниця народів світу. Протягом двох років вона переховувала  нас   у   підвалі   та   інших   потаємних   місцях безкорисливо,  ризикуючи власним життям, бо вирок тим, хто виявив людяність і рятував євреїв,  був один - смерть.  Хіба є на  світі більше благородство душі!

 

     І от  я,  як  і багато інших синів мого народу,  що живуть в Ізраїлі,  краюсь між цими двома українцями,  так само.  як не раз нам  доводилося краятись між двома поляками,  німцями,  румунами, греками та представниками інших народів. Між тими хто став на бік темряви,  зла,  брутальності,  хто  запродався нацистський машині знищення,  і тими, хто обрав шлях людяності та героїзму. Ми проти стереотипів і судимо про кожну людину лише на підставі її власних вчинків.

 

     Ми в Ізраїлі дуже високо цінуємо  шлях  самостійності,  яким пішов український

 

     7

 

     народ останніми   роками,   ті   демократичні   заходи,   що здійснюються  у  вашій  країні,   ті   виняткові   взаємини,   що розвиваються між нашими державами,  і я мрію побачити майбутнє не в образі колабораціоністів,  а в образі Юлії Шпинюк -  праведниці народів світу.

 

     Під час свого історичного візиту до Єрусалиму ваш Президент, виступаючи у кнесеті 12 січня 1993 року,  сказав: "Ми не хочемо і не  можемо  замовчувати  темних  сторінок історії.  І не потрібно цього робити".  Потім він додав,  що Україна не  тільки  гарантує всім  націям  рівні  права,  а й бере під свій захист їх етнічну, культурну,  мовну і релігійну самобутність,  створює гідні  умови для  повнокровного  розвитку.  Хоча  етнічні  спільноти в Україні розвиваються за своїми внутрішніми  закономірностями,  живуть  за своїми традиціями,  звичаями,  але водночас вони не замикаються в тісних межах меншини,  з становлять собою одну політичну націю  - український народ.

 

     І дійсно,  життя єврейського народу в Україні відроджується. Більш як у 70 містах виникли єврейські організації, зареєстровано більш як 20 єврейських релігійних товариств. Відкрилися єврейські театри,  школи.  Виходять газети й журнали. Почав свою діяльність Інститут єврейської культури.

 

     Я вдячний  вам  за сприяння цьому розвитку і сподіваюсь,  що він буде продовжуватися й поширюватися.

 

     8

 

     Під час візиту Президента України до Ізраїлю було  підписано багато  договорів  у  різних  галузях.  Дозвольте  мені висловити надію,  що ці договори стануть основою, на якій ми будуватимемо і поглиблюватимемо зв'язки між нашими країнами.

 

     Наприкінці свого виступу я хочу привітати український народ, членів парламенту України і побажати вам  розквіту  демократії  в Україні.  Погляньмо  в  майбутнє  з великою надією,  не забуваючи проте  ні  на  мить  темних  сторінок  минулого.  Дозвольте  мені закінчити  промову  рядками  з вірша видатного українського поета Шауля Черняхівського, які були написані 100 років тому в Україні:

 

     "Смейся, смейся, что доныне

 

     Я, мечтая и любя, свято верю в человека,

 

     Верю в счастье и в тебя".

 

     Член парламенту написав такий вірш:

 

     "Побитий підло сатаною,

 

     Зриваючи із серця кущ.

 

     Я перед вашою стіною

 

     Стою, за свій народ молюсь".

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за добрі слова  на  адресу  українського народу,  нашої держави, Верховної Ради України, а також дозвольте побажати народу Держави Ізраїль подальшого  процвітання  Я  миру, плідної діяльності кнесету і вам особисто. /Оплески/.

 

     9

 

     Шановні депутати!  Як було вирішено перед обідньою перервою, переходимо до наступного питання - інформація Кабінету  Міністрів України про соціально-економічне становище в Україні, що склалося у зв'язку з підвищенням цін,  та невідкладні  заходи  уряду  щодо його стабілізації.

 

     Слово для  доповіді  надається віце-прем'єр-міністру України Пинзенику Віктору Михайловичу.

 

     Доповідач просить  20  хвилин.  Немає,  заперечень?   Немає. Прошу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань економічної реформи. Шановні депутати! Будьмо чесними перед собою і народом.  Стан нашої економіки важкий. Наш уряд цього ніколи не приховував.  З цієї трибуни і Прем'єр-міністр і інші члени  уряду постійно інформували вас про економічну ситуацію і наші намагання врегулювати вкрай розбалансовану економіку.

 

     Жодна країна в мирний час не мала такого дефіциту фінансових ресурсів,  як  наша.  Жодна не витримувала такого лавиноподібного підвищення  цін  на  енергоносії,  як  наша,  яка  має   обмежені енергоресурси.

 

     Десять днів   тому  прийнята  постанова  Кабінету  Міністрів України щодо зміни контрольованих урядом цін і тарифів. Очевидно, є  потреба ще раз з'ясувати,  чи можна було уникнути цього кроку, наскільки він був ув'язаний із заходами щодо соціального  захисту населення.

 

     10

 

     Протягом місяця  ми  детально  обговорювали  всі ці питання, прогнозували їх  можливі  наслідки.  Іншого  виходу,  крім  зміни масштабу  внутрішніх  цін  і  доходів,  у  нас  просто  не  було. Незалежно   від   того,   чи   це   в   умовах    ринкової,    чи командноадміністративної системи,  але коли ціни на газ зростають у 15 разів,  ви не знайдете людини-фокусника,  яка  змогла  би  з амортизувати й обійтися без підвищення цін.

 

     Ми добре  розуміли,  що  це  великий  удар  по населенню,  і намагалися  максимально  пом'якшити  його.  Досить  сказати,   що прийнято  рішення  про  збільшення  дефіциту державного бюджету з одного до семи трильйонів 6 трильйонів з цієї суми - це або прямі виплати населенню, або дотації на продукти харчування та послуги. Така сума дефіциту бюджету вже надкритична.  І вона  не  враховує подальші   дотації  селу,  дотації  на  вугілля,  про  які  зараз говорили.

 

     Порівняно з груднем 1992 року,  тобто з останнім підвищенням цін,  оптова  ціна  газу,  який ми купляємо в Росії,  зросла в 15 разів,  мазуту - в 4 рази,  ядерного палива - у  12  разів,  Таке зростання   не   могло   не  відбитися  і  на  ціні  внутрішнього енергоносія -  вугілля.  Тільки  за  рахунок  підвищення  цін  на покупні  енергоносії  затрати  на  видобуток вугілля зросли у 2,2 рази.  І це без урахування  необхідності  підвищення  зарплати  у вугільної промисловості.

 

     11

 

     Але навіть   при   такому   зростанні   дотації  на  вугілля зберігаються  до  кінця  року  в   сумі   майже   один   трильйон карбованців.

 

     Для збереження  цін  на  газ  на  тому рівні,  який склався, необхідно було вишукати 9 трильйонів, цін на нафту - 2 трильйони, цін на вугілля - 2,3 трильйона.  Ситуація не змінилася б, якби ці суми перекласти на роздрібні ціни,  датуючи останні. Дня цього не потрібно більшої доходної частини бюджету.

 

     Як можна було повестися в цій ситуації?

 

     Перше. Перекласти  дотації  на бюджет.  Це ніяк не рятує нас від  інфляції,  адже  реальних,  тобто  отриманих   від   випуску продукції надходжень в бюджеті немає. Залишається єдине джерело - емісійне, наслідком якого є неконтрольована гіперінфляція, масове зникнення   товарів  з  прилавків  магазинів,  корупція  у  сфері реалізації споживчих  товарів,  ще  більший  перекіс  цін  не  на користь  аграрного  сектора економіки,  порушення еквівалентності обміну з іншими державами,  що рівнозначне експорту національного доходу, по суті, даруванню частини виробленої нами продукції. При цьому різко ускладнилися б можливості придбання вкрай  необхідних енергоресурсів  у держав,  з якими у нас склалося від'ємне сальдо платіжних розрахунків.

 

     12

 

     Тотальний контроль за розподілом товарів в  умовах  масового їх зникнення внаслідок незбалансованості доходів, навіть якби нам вдалося досягнути ефективності  такого  контролю,  мав  би  своїм наслідком  різке  зниження  стимулів  до  праці.  Значна  частина доходів не могла б знайти свого отоварення.  По суті  це  було  б рівнозначно зростанню цін.

 

     Тому альтернативи рішенню про вихід на нові ціни і доходи не було.  Нагадаю,  що нові умови оплати праці, нові розміри пенсій, допомог були введені з 1 червня,  а постанова про ціни прийнята 5 червня, її реальне введення почалося 7, 8 червня. За станом на II червня  цього  року  нові ціни на хліб уведені в 25 областях,  на молоко - у 26,  на сметану - у 26,  на сало - у 22,  на м'ясо - у 16-20, на ковбаси - у 17-20, на яйця - у 20.

 

     До речі,  до  цього  часу  в  деяких  областях  нові ціни не введені.  Хочу також зазначити,  що згідно з урядовими  рішеннями право  контролю  і  декларування  зміни  цін покладено на місцеві державні адміністрації.  Тому для  нас  дуже  дивні  звернення  з місць:  чому  у нас така чи інша ціна?  Ми в Києві не можемо все, пробачте,  проконтролювати.  Ми знаємо,  що сьогодні є дуже різкі коливання  цін  на  одні  й ті ж продукти,  але такі повноваження надані місцевим адміністраціям, і то їхній обов'язок скористатися цими повноваженнями.

 

     Чому для  сфери  виробництва  взято  мінімум  зарплати  6900 карбованців?  На жаль,  з приводу цієї цифри,  відверто кажучи, є чимало спекуляцій.

 

     Справа в  тому,  що  Генеральною тарифною угодою передбачено збільшення тарифної ставки першого розряду, а отже і

 

     13

 

     решти розрядів,  у  два  рази.  Якщо  раніше  діяв  діапазон тарифної  ставки  першого  розряду від однієї до 2,75 мінімальної зарплати,  то зараз діє - від 1,02 до 5,5, тобто в межах від 7038 до 37950 карбованців. Це ставка першого розряду.

 

     Отже, запропоновані   коефіцієнти   при   умові  мінімальної заробітної плати 6900 збільшують тарифну частину в 3 рази.

 

     До речі,  зараз уряд проводить реєстрацію галузевих тарифних угод,  і  немає  угоди,  де  б не були встановлені ставки першого розряду на рівні граничних коефіцієнтів.

 

     Є інша ситуація,  коли галузі навіть перевищують встановлені коефіцієнти  і намагаються збільшити тарифну частину оплати праці в 0,5-4 рази.

 

     Таким чином, мова йде про реальне підвищення тарифних ставок в 3 рази, а не в 1,5 рази.

 

     Треба також  урахувати  ту  обставину,  що  тариф  в  оплаті становить від 35 до 50 відсотків. Крім того, за даними квітневого обстеження  в державному секторі 1,9 відсотка працюючих отримують мінімальну  заробітну  плату,  60,5  відсотка  -  від  3  до   10 мінімумів.

 

     Якщо б  мінімальну зарплату було встановлено на рівні 13800, то збільшення оплати праці стало  б  можливим  у  б  разів  проти діючих  коефіцієнтів.  А  це - запрограмоване зростання споживчих цін замість 2,7 - 3 рази,  в 5,5 - 0  разів,  тобто  в  два  рази більше.  Ми  могли б,  щоб припинити розмови,  піти на мінімальну заробітну плату 13800, але для цього треба було б відмовитись від норми   Генеральної   тарифної   угоди  і  зберегти  ті  граничні коефіцієнти, які були. При такому варіанті це абсолютно нічого не міняє.

 

     14

 

     Треба зазначити,  що  навіть  за  прийнятих нами рішень щодо зміни   умов   оплати   праці   до   кінця    року    залишаються незбалансованими  чотири  трильйони доходів.  Вони мають емісійну інфляційну природу.  Слід визнати і те,  що  навіть  випереджуючи виплати  мінімальної  зарплати  за  травень 6900 карбованців були інфляційними.  Вони  не  шли  під   собою   реального   товарного забезпечення.

 

     Щоб сталось,  який  їли  пішли зараз на прийняття пропозицій щодо встановлення мінімальної зарплата на рівні 22100 або  24400? Чи  стали б від цього жити краще наші громадяни?  Давайте зробимо деякі прикидки.  Сьогодні рівень споживання в сім'ях з  середніми доходами майже в два рази вищий, ніж рівень споживання в сім'ях з мінімальними  доходами,  точніше,  співвідношення  тут  таке:  57 відсотків до 100.

 

     Середня заробітна плата в 5,4 рази вища за мінімальну.  Якщо взяти за базу мінімальної зарплати  24400,  то  середня  зарплата буде на рівні десь 130000 карбованців. Крім додаткового зростання цін, це абсолютно нічого не дає.

 

     А що робити в  такій  ситуації  громадянам  із  мінімальними доходами,  щоб вийти на рівень споживання, який тільки в два рази нижчий від середнього?  Нам треба платити їм 65-70  тисяч.  Ми  ж заклали в розрахунок, повторюю, 24400.

 

     Очевидно, всім нам хочеться,  щоб наші громадяни жили краще, але ми не маємо права займатися самообманом. Врешті-решт не гроші цікавлять  наших  громадян,  а то,  що вони реально можуть за них придбати.  А тому уряд не має права обіцяти того,  чого  не  може забезпечити наша економіка, чого ми реально не можемо забезпечити людям. Це непопулярна позиція, але це правда, якою б

 

     15

 

     гіркого вона не була. І наш обов'язок - говорити її людям.

 

     Днями у  зв'язку  з  уведенням  нових  умов  оплати  Кабінет Міністрів  прийняв  нову шкалу оподаткування,  за базу якої взято мінімальні доходи в розмірі 13800 карбованців.

 

     Ми переконуємося в тому,  що будь-яке рішення, яке б уряд не прийняв,  використовується  проти  уряду.  Наприклад,  навіть  це рішення було сприйняте як спроба зробити  крок  назустріч  певним силам суспільства.

 

     Хочу ще  раз відзначити,  що це рішення стосується всіх,  не тільки вугільників, машинобудівників і металургів.

 

     Ще одна принципова зміна в цьому документі. Змінено діапазон шкали,  де застосовуються занижені ставки оподаткуванні. Раніше в діапазоні  від  10  до  33,  а  зараз  уже  подвоєних   мінімумів застосовувались   ставки   20-35   відсотків.  Сьогодні  в  цьому діапазоні єдина ставка - 20 відсотків. Прогресивні ставки 50 і 60 відсотків  діють  при  доходах,  які  перевищують  мільйон  і два мільйони  на  місяць.  Таке  рішення   певною   мірою   полегшить податковий  тягар  для  населення  з помірними доходами,  хоча це призведе до додаткового навантаження на дефіцит бюджету.

 

     Підготовлено проект  рішення,  яке   передбачає   оперативне уточнення  коефіцієнта збільшення базового фонду заробітної плати для регулювання фонду споживання у зв'язку із зміною  купівельної спроможності  українського  купона.  Таке  уточнення робитиметься шляхом прийняття оперативних рішень Кабінету Міністрів.

 

     Хочу сказати,   що   підготовлено   проект   постанови,   де передбачено  ще одну норму згідно з указом Президента у зв'язку з тим, що дуже багато підприємств у 1990 році мали середню

 

     16

 

     заробітну плату значно нижчу,  ніж у галузі. Рішеннями уряду в   таких  випадках  їх  заробітна  плата  буде  коригуватися  до середнього рівня.

 

     Варто, очевидно,  врахувати,  що сьогодні  у  нас  є  хороші винятки, коли деякі підприємства нарощують випуск продукції.

 

     Так склалося,  що  в  1990  році  заробітна плата у них була нижчою,  ніж на підприємствах,  у  яких  за  ці  три  роки  обсяг виробництва знизився.  Звичайно, найкраще було б, щоб ми сьогодні коригували фонд споживання, виходячи із зміни обсягів виробництва щодо 1990 року.

 

     Тобто середня   зарплата  не  може  бути  однаковою  на  тих підприємствах,  які нарощують випуск  продукції,  і  на  тих,  де обсяги  виробництва знизилися.  Відповідні зміни до положення про регулювання фонду споживання ми внесемо.

 

     Уряду також   доручено   розробити   механізм   забезпечення можливості придбання вразливими верствами населення окремих вадів продуктів за пільговими цінами на основі застосування спеціальних платіжних документів. Зараз цей механізм опрацьовується. До речі, я  міг  би  вам  показати  один  із  можливих  варіантів   такого документа,  який має спеціальну позначку.  Цей документ дає право найбільш вразливій категорії громадян -  непрацездатним  купувати продукти  за  заниженими  цінами.  Він  приймається  як звичайний платіжний  документ,  зараховується  в  торговельну   виручку   і покривається  з бюджету.  Це по суті своєрідний варіант карткової системи.

 

     При введенні нових  умов  оплати  праці  в  деяких  регіонах відчувалися труднощі із забезпечення.?  виплат готівкою. Я думаю, що детальнішу інформацію з цього приводу дасть Національний

 

     17

 

     банк. Ми прогнозували,  що при діючих  цінах  і  при  діючих обсягах  грошових  виплат проблеми не буде,  і частково вона була усунена 7 числа,  а остаточно буде  знята  через  кілька  днів  у зв'язку з поставкою великої партії купонів.

 

     Для усунення  проблем  з  готівковою масою підготовлено указ Президента щодо обмеження готівкових  розрахунків.  Таке  рішення матиме  ще один важливий результат -уведення контролю за доходами певних підприємницьких  структур  та  обмеження  тіньового  обігу грошей.   Сьогодні,   за   оцінками   експертів,   в   тіньовому, нелегальному обігу знаходиться майже кожний третій купон. У свій, час  ми  прийняли  декрет  про  застосування  касових  апаратів у торгівлі,  орієнтуючись при  цьому  на  розгортання  вітчизняного виробництва.  Сьогодні  доведеться форсувати цей процес,  купуючи апарати за кордоном,  бо ми втрачаємо  більше  через  відсутність таких   апаратів.   Готується   проект  рішення,  яке  передбачає обов'язкове застосування протягом певного часу в  окремих  сферах касових апаратів.

 

     Уряд вважає  за  необхідне  термінове  прийняття  закону про корупцію,  який передбачатиме обов'язкове декларування доходів  і майна особами, які займають певні державні пости.

 

     Зберігає свою  актуальність  питання про створення центру до боротьбі з організованою злочинністю. Одна з дуже болючих проблем нашої економіки, яка порушувалася і порушується останнім часом, в тому числі у вимогах страйкуючих колективів, - це криза платежів, система  розрахунків.  Така криза особливо загострюються в період різкої зміни цін.

 

     18

 

     Хотів би нагадати інформацію,  яку  наводив  Прем'єр-міністр Леонід  Кучма.  Урядом  уже прийнято рішення про дооцінку запасів матеріальних цінностей з віднесенням сум дооцінки  на  доповнення обігових    коштів,   прийнято   рішення   про   виведення   зпід оподаткування  5  відсотків  сум  доходу,   або   прибутку,   які спрямовуються на приріст обігових коштів.

 

     Ми розуміємо також і те, що не можуть у наших умовах /ми про це говорили кілька місяців тому/ бути застосовані суто монетарні, грошові  підходи до боротьби з інфляцією.  І у зв'язку з тим,  що міняються ціни, міняються обсяги валового національного продукту, зростає  потреба  у  платіжних  засобах,  кредитні  ресурси мають поповнюватися, інакше в економіці настане колапс розрахунків.

 

     Хочу поінформувати вас,  що уряд разом з Національним банком уточнили  обсяги  кредитних  ресурсів  під  цей  приріст валового національного продукту.  Важливо тільки  одне.  Якщо  ми  ставило своїм   завданням  гальмування  інфляції,  то  приріст  кредитних ресурсів не  може  дорівнювати  темпам  зростання  цін.  Він  має постійно знижуватися, інакше ми інфляцію ніколи не зупинимо.

 

     19

 

     Багато нарікань викликає також затримка в розрахунках.  Вони теж  посилюють  платіжну  кризу,   призводять   до   безоплатного користування   кредитними   ресурсами  суб'єктів  підприємництва, комерційними банками.

 

     Вам внесено проект  постанови  щодо  встановлення  граничних строків  перерахування  грошей  в  межах України - сім днів,  а в межах   області   -   три   дні   із   встановленням   безспірної відповідальності  банків  у  розмірі  2  відсотки  за кожний день затримки.  Це,  до речі,  втроє більше,  ніж нині діюча  облікова ставка банку.

 

     Сподіваємося також на вашу підтримку пропозицій про введення системи обов'язкового нарахування процентів банками на залишки на розрахункових   та  депозитних  рахунках  підприємств,  бюджетних установ,  регулювання  процентних  ставок   комерційних   банків, системи  обов'язкової  відповідальності боржників за прострочення платежів.  До речі,  щоб  увести  таке  регулювання,  ми  просимо розглянути поданий вам проект зміни до статті 13 Закону про банки і банківську  діяльність.  Треба  змінити  лише  одну  норму,  що Національний  банк  України  має  право на регулювання процентних ставок. Просимо цей закон прийняти якнайшвидше.

 

     20

 

     Очевидно, ми занадто поспішили в дечому,  забуваючи про нашу непідготовленість.  На  жаль,  немає  під рукою одного документа, який був учора в мене.  Скажу відверто, я отримав його підпільним шляхом.   Це   документ   про  рух  валютного  рахунку  одного  з українських експортерів.  У ньому зазначено,  що ніяких  валютних надходжень  немає  з початку року,  в тільки списання валюти.  На жаль,  ми сьогодні не можемо отримати  повні  дані,  оскільки  це комерційна  таємниця,  ми  внесемо  проекти  відповідних  змін до закону з тим,  щоб уряд мав можливість контролювати рух  валютних коштів, хоча б державних підприємств.

 

     Склалася ситуація,   коли   деякі  підприємства  через  свої технологічні особливості не можуть зупинити відвантаження власної продукції.  Кредитують інші підприємства саме вони.  Але боржники вимушені брати кредити,  сплачувати проценти за  них,  погіршуючи своє  фінансове становище.  Тому плата за прострочені платежі має бути більшою,  ніж оплата процента за користування кредитом, і ця норма  має  стати  обов'язковою в будь-яких господарських угодах. Проект відповідного рішення ми внесемо найближчим  часом  на  ваш розгляд.

 

     Великий тромб  неплатежів  створюється виведенням із обороту значних сум ресурсів.  За результатами проведеної недавно... /Шум у залі/.

 

     Шановні друзі! Давайте подумаємо, хто ж винен і чи можна всі претензії пред'являти лише уряду,  Національному  банку.  Давайте подивимося й на себе.

 

     21

 

     За результатами   проведеної   нещодавно   перевірки   у  30 експортерів виявлено залишки на їх рахунках у сумі  49  мільйонів доларів  США,  що  становить  майже  200  мільярдів  карбованців. Причому всі експортери  мають  кредиторську  заборгованість.  Але ніхто  з  них і не думає продати тверду валюту для покриття своєї заборгованості.  А це  відразу  по  ланцюгу  зменшило  б  взаємну заборгованість на 200 мільярдів карбованців.

 

     Продовжується практика    осідання   валюти   за   кордоном. Дозвольте навести вам деякі приклади.  Вісім  місяців  тому  одне підприємство    поставило   запасні   частини   угорській   фірмі "Фенонімпекс" на загальну суму 118 тисяч доларів. Гроші в Україну так  і  не  надійшли.  Це ж підприємство відвантажило продукції у другому півріччі 1992 року по  бартеру  на  360  тисяч  екю.  Від іноземної  фірми  продукція  не  отримана.  Інше  підприємство за чотири місяці  1993  року  відвантажило  продукції  на  суму  6,2 мільйона  доларів.  На  його  рахунок надійшло 890 тисяч,  або 13 відсотків.  Далі.  Валютна  виручка  від  експорту  Дніпровського медкомбінату імені Дзержинського залишилася на рахунках іноземних фірм у закордонних банках.  При перевірці по валютного фонду було донараховане 7,7 мільйона доларів. Валютні кошти заводу "Океан" у сумі 690,8 тисячі доларів від здійснених  у  1992  році  операцій знаходяться  в  Женевському банку.  За даними на і травня ще одне підприємство  відвантажило   іноземним   партнерам   по   бартеру металоконструкцій  на  27 мільйонів доларів,  а зворотні поставки становили  тільки  12,6  мільйона.  У   жодному   з   перевірених контрактів  не передбачена підлозі дальність іноземних імпортерів за виконання прийнятих зобов'язань.

 

     22

 

     Таким чином,  наша  країна,  перебуваючи  в  такій  скрутній ситуації,  кредитує  економіки  інших  держав.  Чи знають трудові колективи цих підприємств,  де знаходиться їх валюта?  Чи знають, що  це різко посилює дефіцит обігових коштів і породжує ланцюгову кризу неплатежів?  Ураховуючи тільки наведені  вище  приклада,  з обігу України вилучено коштів на суму, еквівалентну 110 мільярдам карбованців.

 

     Що реально означають такі дії? Ми витратили обігові кошти на випуск   продукції,   вона   відвантажена,  а  обігові  кошти  не повернулися в країну.  І ми вимагаємо дати нам кредитні ресурси в гой час, як наші власні кошти знаходяться в інших державах. Отже, на  цю  суму  не  вистачає  обігових  коштів.   Ви-никає   ланцюг неплатежів.  Якщо  ми виправдаємо надання таких кредитних коштів, на цю суму зростуть в Україні ціни.  Чи можна це допустити?  Ні в якому  разі!  Але  стає  очевидним,  що одних банківських методів недостатньо.  Доведеться застосовувати інші  заходи.  Уряд  готує проекти  відповідних  рішень.  Треба  згадати  і  про кримінальну відповідальність за приховування валюти за кордоном.  До речі, по перевірених фактах передано в прокуратуру та правоохоронні органи справи про 24 випадки порушень валютного законодавства.

 

     Чи можна  погодитись  у  такій  ситуації  з  вимогою  зняття митного  контролю  по всьому периметру кордону?  Адже подібні дії відбуваються і під час поставок у країни СНД.  Рублі  залишаються там.  Дозвольте  я  вам  наведу  одну  минулорічну цифру,  чому в Україні утворився борг,  який  доведеться  нам  тепер  сплачувати Росії.

 

     23

 

     минулого року  Росія  випустила  платіжних  засобів  на  5,2 трильйона рублів, а в обігу в неї знаходилося 6,4 трильйона. Що ж це були за гроші?  У підстави вважати,  що це перелив грошей,  це нетоварні поставки з Росії.  Наш борг Росії в основному утворився внаслідок  спекулятивного  переливу  рублів.  Дуже  своєчасним  є прийняття  указу  Президента  стосовно  валютного   контролю   за експортерами продукції.  Одночасно,  можливо, варто піти на такий крок,  як  концентрація  експорту  сировинних  ресурсів  у   5-10 спеціальних     зовнішньоторгових     організаціях    з    повною лібералізацією  експорту  продукції  машинобудування   та   інших галузей,  що  випускають  кінцеву  продукцію.  Сьогодні,  якщо не помиляюсь, це звучало у виступі депутата Носова.

 

     Мова йде про те, що в цей критичний час, навіть якщо митниці фіксуватимуть   пересування   кожного   вантажу,   щоб  ми  могли перевірити,  надійшла валюта  чи  ні,  нам  не  вдасться  задіяти ефективну систему контролю.

 

     І дозвольте   ще   одне   питання,  яке  стосується  банків, обговорити з вами,  можливо,  в постановочному варіанті. Сьогодні дуже  популярною  є  пропозиція  знизити  проценти за банківський кредит. Спробую висловити іншу точку зору.

 

     Ви знаєте,  що  в  першому   кварталі   прибутки   народного господарства   масово   осідали  в  комерційних  банках.  Давайте подумаємо, чому це відбувається.

 

     Середня облікова ставка,  за якою Національний банк  надасть кредити  в лютому-березні,  становила 32-33 проценти.  Комерційні банки  надавали  кредити  піл  200-250  процентів.  Причому  якщо Національний банк дає кредитів на трильйон карбованців,

 

     24

 

     то внаслідок  ефекту  мультиплікатора  їхні кредитні ресурси збільшуються на  4  трильйони.  У  результаті  прибуток  неминуче осідає  в  комерційних  банках.  Так,  може,  ми  знову  пробуємо боротися не з причинами, а з наслідками явищ?

 

     Пропонується зовсім інша схема. Банківський процент має бути максимально наближений до темпів інфляції.  Національний банк дає кредити комерційним банкам під ці проценти.  Банк видає додаткові кредитні  ресурси.  Сьогодні  з  урахуванням нового обсягу ВНП це десь 5 трильйонів карбованців.  Множимо їх на 240,  виходить 12 - трильйонів карбованців прибутку, який отримує Національний банк.

 

     У свій час ми прискорено прийняли дуже важливий документ про основи  грошово-кредитної  політики.  Так  от  тепер  ми  повинні прийняти  ще одне дуже важливе рішення - про те,  що Національний банк /це,  до речі,  світова практика/  у  період  інфляції  свої прибутки  від  емісії  кредитних ресурсів направляє до Державного бюджету.  Це має робитися щоквартально з  авансовими  щомісячними виплатами.

 

     Уявімо собі, що з цих 12 трильйонів карбованців банк залишив собі  для  покриття  витрат  один  трильйон,  а   11   трильйонів зараховано  до бюджету.  Із цих сум ми утворюємо фонд регулювання процентних ставок. Колгосп, як і будь-яка комерційна структура, і це до комерційного банку й отримує кредит під 300 процентів.  Але за рахунок цього фонду ми йому погашаємо, скажімо, 270 відсотків, чітко  визначивши  пріоритети  здешевлення  кредиту.  Що  це дає? Кредит дається всім на рівних процентних умовах.

 

     25

 

     Покладіть руку  на  серце  й  признайтеся  самі  собі:  коли процентні ставки занижені, як правило, завжди доводиться в тій чи іншій формі  давати  подачки  комерційному  банку,  щоб  отримати кредит за такого ставкою.

 

     Дозвольте з'ясувати   ще   деякі   моменти   щодо   політики експортно-імпортних операцій.  Ви знаєте, що в нас усі поставки в межах  державного замовлення,  держконтракту звільнені від сплати мита.  Підготовлено також рішення про звільнення від сплати  мита імпортних  поставок  продукції,  яка не виробляється і поки що не може бути  вироблена  в  Україні.  Учора  уряд  розглядав  проект відповідної постанови.

 

     Одночасно У зв'язку з наближенням внутрішніх цін до світових нам  необхідно  вжити  протекціоністських  заходів  для   захисту окремих   вітчизняних   товаровиробників.  Скоро  нам  доведеться захитати аграрний сектор.  Ми  закінчуємо  розробку  відповідного проекту закону.

 

     Сьогодні багато  фахівців пов'язують можливості стабілізації ситуації  в  економіці  з  уведенням  нової  грошової  одиниці  з одночасним   переглядом  умов  оплати  праці,  деномінацією  цін, оптимізацією  соціальних  виплат,  забороною  паралельного  обігу інших валют. Це, дійсно, може бути за таких умов.

 

     Перша. По   відношенню   до   гривні   ми  не  допускатимемо невиправданої надмірної кредитної емісії, як це сьогодні робимо з купоном.

 

     Друга. Припиняться  вимоги про підвищення заробітку та інших соціальних виплат, не ув'язані з можливостями економіки.

 

     26

 

     Третя. Податкова система забезпечить повну  сплату  податків усіма   суб'єктами,   а  система  валютного  контролю  -  повноту надходжень валюти в Україну.

 

     Четверта. Буде  розширена  товарна   база   нової   грошової одиниці.  Сьогодні,  як  ви  знаєте,  вона  обмежена  в основному товарами народного споживання.  З обігу вилучені земля, квартири, майно підприємств та організацій,  недобудовані об'єкти.  Йдеться про прискорену,  майже силову малу приватизацію через аукціон  чи конкурс  з  наданням  знижок  трудовим  колективам чи орендарям і розгортанням приватизації великих і середніх підприємств,  першим кроком  до  якої  має  стати корпоратизація.  За цієї умови можна обговорювати  й  вирішувати  питання  про  додаткову   індексацію заощаджень  громадян  із спрямуванням сум індексації на депозитні приватизаційні рахунки.  Без цього будь-яка індексація означатиме не  що  інше,  як  обман  людей.  Але  для того щоб у цьому плані зрушити з місця,  потрібні певні політичні рішення, і вони можуть бути прийняті тільки в цьому залі.

 

     Справедливі нарікання    звучать    з    приводу   надмірної концентрації й розподілу ресурсів через центр.

 

     27

 

     Небезпідставними є   вимоги   передати   місцевим    органам вирішення питань управління власністю,  соціальних питань, питань приватизації.  Нині  ведеться  робота   над   створенням   нового механізму   формування   бюджетів   усіх   рівнів.   Ідеться  про закріплення податків і витрат за бюджетами різних рівнів.

 

     Однак це дуже непросте питання, яке потребує копіткої роботи протягом  не  одного  місяця.  Означає це й те,  що кожний регіон повинен жити на свої кошти.  Перевитратив їх - не  розраховуй  на підтримку  центру.  Завершено  підготовку  рішення щодо жорсткого контролю за касовим виконанням бюджетів.

 

     До нестабільності   роботи   підприємств   спричиняє   зміна принципів  оподаткування.  Уряд  підтримує  вимогу повернутися до оподаткування прибутку.  Сподіваємося,  що вона буде підтримана й вами.

 

     Ми раді були б зменшити і непрямі податки. Ця вимога звучала сьогодні тут. Але давайте знову подивимося на деякі речі.

 

     28

 

     Візьмемо, наприклад,  відрахування у розмірі  37  відсотків. Вони  спрямовуються  до  пенсійного  фонду  і  фонду  соціального страхування.  Але сьогодні ми зіткнулися із ситуацією,  що цих 37 відсотків не вистачає навіть для формування пенсійного фонду.  Це не тимчасове явище.  Воно триватиме майже  до  кінця  місяця.  Ми готові  зменшити непрямі податки.  Але давайте тоді разом думати, яким чином скоротити програми,  під які йдуть податки. В кризовий період  необхідно  різко  обмежити  перелік податкових пільг.  Ви пам'ятаєте, що уряд робив кроки в цьому напрямі. Однак дуже часто вони  викликали  сильний  опір  з  боку  певних структур.  А таке рішення дозволило зменшити середній податковий тягар на  інших  і піти на загальні скорочення непрямих податків.

 

     Шановні депутати!   Сьогоднішня   ситуація   в   Україні   в непростою,  але не безнадійною.  На нашу долю випала  важка  ноша труднощів  перехідного  періоду.  Саме  від  нас залежить,  чи ми перекладемо  тягар  наших  проблем  на   дітей   і   онуків,   чи згуртуємося,  консолідуємо  сили партій,  профспілок,  усіх гілок влади на стабілізацію ситуації і відмовимося від спроб вирішувати питання ультиматумом, тиском.

 

     Хочу звернутися  до  вас  ще  з  одним  проханням.  Сьогодні надзвичайно важливо не прийняти поспішних рішень щодо  соціальної і кредитної політики. Ми ще балансуємо, контролюємо ситуацію, але одне  необережне   рішення   сьогодні   може   втягнути   у   вир гіперінфляції.  При  слабості  управлінської  влади  це може мати катастрофічні наслідки для економіки.

 

     29

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання для доповідача.  Скільки відведемо для цього часу? 30 хвилин достатньо? 30 хвилин. Перший мікрофон.

 

     ТИМЧУК С.А.,  голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району   /Кам'янець-Подільський   виборчий   округ,   Хмельницька область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Свого часу я неодноразово звертався до вас з приводу багатьох  питань,  зокрема  з  приводу забезпечення села нафтопродуктами, зміни системи заготівлі хліба, і завжди одержував від вас чітку відповідь: так, ми вирішуємо, ми будемо вирішувати...

 

     На сьогоднішній  день  ми,  селяни,  ще віримо нашому уряду, особисто Леоніду Даниловичу. Я б хотів запитати вас конкретно: чи ви  особисто знаєте і чи знає уряд,  яке страшне /я не помиляюся/ становище складається сьогодні на селі?  Перш за  все  зривається заготівля  кормів.  Зривається підготовка до збирання врожаю,  не вистачає  запчастин.   Ми   не   маємо   коштів   для   придбання пальномастильних  матеріалів.  Не  вирішується також багато інших питань.

 

     Я не   говорю   про   те,   що    не    будуються    об'єкти соціальнокультурного  та  виробничого  призначення.  Біда  ще і в тому,    що    сьогодні    в     селі     багатьом     виробникам сільськогосподарської  продукції  немає  з чого платити заробітну плату.  І не тему,  ще, як звик дехто говорити, не дають селу, бо все  йде  як  у  пісок,  а  через те,  що ми виробляємо продукцію посезонно.

 

     30

 

     Ми маємо застарілу систему  заготівлі  сільськогосподарської продукції.  Я не знаю хто це зробив,  але вже оголошено,  що селу кредити даватимуть під 225 процентів.

 

     Ті кредити, які...

 

     Василю Васильовичу, я не так часто виступаю, не перебивайте, будь ласка, хоч раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Я всіх прошу. Бачите, скільки депутатів бажають задати запитання.  Тому прошу чіткіше, стисліше запитувати і задавати по одному запитанню.

 

     Прошу вас.

 

     ТИМЧУК С.А.  Добре,  Василю Васильовичу. Але тоді продовжить час для запитань. Півтора дня товклися навколо референдуму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Протягом двох хвилин ви задаєте запитання.

 

     ТИМЧУК С.А. Скажіть, будь ласка, як нам далі жити? Бо є такі думки,   що   хліб   продавати   державі   не  будуть,  а  будуть розраховуватися хлібом, натурою. Це перше.

 

     Друге. Стосовно кредитів.  Вони  нам  давалися  під  30,  80 процентів,  сьогодні ж самовільно, в односторонньому порядку банк оголошує, що за них треба вертати 225 процентів.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я можу повторити сказане Леонідом Даниловичем: у зв'язку з сезонним характером виробництва селу

 

     31

 

     треба надавати  кредити.  Підготовлені  угоди  про відкриття тести кредитних ліній.  Ми  опрацьовуємо  питання  з  банком,  ми вибилися   з  графіка,  але  повернемося  до  питання  про  обсяг кредитів.

 

     Стосовно процентної ставки.  Давайте обговоримо  і  приймемо схему,  про яку я говорив:  ті кошти, що надійдуть до бюджету, ми використаємо для здешевлення кредитів селу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     Я ще раз звертаюся до всіх депутатів:  будь ласка, стисліше, чіткіше ставте запитання. Прошу.

 

     УМАНЕЦЬ Ю.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин /Комсомольський виборчий округ,  Херсонська область/.  У цьому  залі  порушувалося   питання   про   підвищення   зарплати працівникам  переробної промисловості.  Сьогодні,  коли заробітну плату проти  рівня  1990  року  підвищили  в  170  разі  в,  вона становить 23-25 тисяч карбованців.  Дайте відповідь,  будь ласка, як бути цим людям?

 

     Далі. Оздоровчий сезон,  діти,  колишні  піонерські  табори. Путівка коштувала 50 тисяч карбованців,  а зараз - 200 тисяч, для дорослих  -  250.  Підприємство  має  кошти,  але  ви  накладаєте санкції. Як бути? Закривати? Чи все ж оздоровлювати людей?

 

     Дякую за відповідь.

 

     32

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Сьогодні   ми   обговорювали  проект  нового положення про регулювання фонду  споживання.  Ці  кошти  виведені

з-під  оподаткування.  Тобто вартість путівок у піонерські табори сюди не включена.

 

     Що стосується заробітної плати,  то за нашими прикидками,  у червні вона має бути на рівні 65 тисяч карбованців.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Я писав вам листа,  пропонував свої послуги,  якщо потрібно.  Я не вважаю себе сильним фахівцем,  але ви зі мною погодилися,  що я пропоную дуже правильно.  Погодилися також віце-прем'єр Дем'янов і міністр Карасик. Я маю на увазі пропозицію про податок із села, щоб брати податок тільки за землю.  Щоб у нас  не  було  тих  50  процентів прихованих безробітних,  про які говорив Леонід Данилович, щоб ми стимулювали тих,  хто добре працює.  Тут логіка проста,  земля як основний  засіб  скрізь  однакова.  Це питання порушувалося не на з'їзді,  на з'їзді його повторили. А порушувалося воно Комісією з питань агропромислового комплексу,  і минуло з тих пір вже багато часу,  а віз і нині  там.  І  селянам  однаково,  яка  мінімальна зарплата, бо вони її не одержують, оскільки немає коштів.

 

     33

 

     І запитання   до  вас,  Леоніде  Даниловичу.  Село  сьогодні стоїть.   Наприклад,   ремонт   двигуна   коштує   1,5   мільйона карбованців,  а грошей немає.  Ми можемо не зібрати урожай. Чи не вважаєте ви,  що слід увести надзвичайний стан.  /Шум у залі/.  Я прошу  депутата Реву не шуміти.  Два дні витратили на обговорення питання про референдум, а це ж питання життя України, а ми кудись поспішаємо.

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Що   стосується  другої  частини  -  це  вам вирішувати, це питання вашої компетенції.

 

     Щодо першого питання.  Його треба вирішувати шляхом переходу до  земельного оподаткування на селі.  Але якщо ми будемо щоденно займатися політичними дискусіями,  то,  повірте,  нічого уряд  не підготує, бо він сидить в основному тут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз прошу всіх депутатів створити умови для роботи.  Запитання  задавайте  стисліше  й  конкретніше.   Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний   Вікторе   Михайловичу!   Я  постійно  задаю  запитання сільськогосподарського порядку.  Коли ви всетаки дасте мені чітку відповідь, як жити і працювати нормально на селі? Ви говорите про те,  що підприємства знизили обсяги виробництва і так далі. Я вам повинен

 

     34

 

     сказати, що  на  фермі нашого господарства зараз надоюють 16 літрів  молока.  Спасибі  трудівникам,  збільшили  надої   на   З кілограми  щоденно.  Здавалося  б,  добре.  Та  ні,  бо при цьому виходить,  що 400 корів дають  господарству  щоденно  півмільйона збитків,  оскільки за один бензовоз бензину треба відвезти чотири молоковози молока. Як можна за цих умов працювати? Це перше.

 

     І друге.  Сільських трудівників забезпечує товарами сільська кооперація.  Вона  зараз  перебуває в критичному стані і подекуди пішла на те, що паї збирає з колгоспників, а це додаткова ціна на товари. Як за цих умов жити?

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я дуже радий,  що ви задали це запитання,  бо те, про що ви говорите, відбиває реалії життя села, а саме: різке зростання  затрат  на  виробництво  аграрної  продукції.  А тепер давайте подумаємо, що ми інколи говоримо в цьому залі. Чому уряду доводиться  приймати такі непопулярні рішення,  як підвищення цін на м'ясо,  молоко?  Ми не маємо чим їх дотувати, Ми ж не закриємо папірцями  реальну потребу в коштах,  які втрачає аграрний сектор на виробництво молока. Тому це неминучий процес.

 

     Правду кажучи,  ми повинні  проводити  політику  поступового підвищення цій на м'ясо,  молоко,  масло у порівнянні а цінами на промислову продукцію.  Це питання,  яке ми ставила,  Але  давайте будемо  виважені.  Ми  розуміємо,  що це має робитися одночасно з заходами щодо соціального захисту. У нас утворився непропорційний перекіс. І намагання продовжувати дотувати ціни в аграрному

 

     35

 

     секторі призводять  до  тієї ситуації,  про яку ви говорите. Хоч нагадаю,  що в нас ще у великих  обсягах  дотуються  продукти харчування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КУЧМА Л.Д.,  Прем'єр-міністр  України.  Василий  Васильевич, прошу прощения,  но я хотел бы добавить немного  к  тому,  о  чем сказал Виктор Михайлович.  Цены на мясо и молоко,  вы знаете,  на этот месяц дотируются из бюджета.  Если с 1  июля  не  дотировать цены   на   мясо   и  молоко,  то  это  дополнительно  нужно  еще приблизительно 4 триллиона к тем 7 миллионам дефицита,  которые у нас уже есть. Так что, в ближайшее время нам с вами предстоит еще одну задачу решать: каким путем мы пойдем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого  об'єднання "Красноармійськвугілля" /Красноармійський міський виборчий округ,  Донецька область/.  Виктор Михайлович! В жизни мы очень часто сталкиваемся с таким явлением:  если человек своевременно не оплатил услуги,  то он платит  государству  пеню. Как  вы  думаете,  но  должно ли государство выплачивать человеку тоге  пеню,  если  ему  своевременно   не   выплачена   зарплата, отпускные? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Я проработал в шахте 24 года и видел,  что расхлябанность, которая переходит по вседозволенность,

 

     36

 

     приводит к гибели людей.  Я не хочу,  чтобы погибло  молодое государство Украина.  Поэтому я ставлю вопрос таким образом:  как вы относитесь к такому предложению,  чтобы  запретить  забастовки всем,  от  кого  бы  они  не  исходили  и  под как шли бы святыми лозунгами не проходили?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Думаю,  що це вам вирішувати. Ви всі, мабуть, добре  розумієте,  і  ми розуміємо,  що тільки розгойдуємо човен. який може дуже швидко піти на  дно.  Такими  методами  ми  жодної проблеми на вирішимо.

 

     Що стосується    першого    запитання.    Давайте   все-таки подивимося,  чи   державне   підприємство   займається   випуском продукції?  Якщо  підприємство виробляє продукцію,  яка нікому не потрібна,  чи  повинен  уряд  нести  відповідальність   за   таке підприємство?  До  нього  треба  вживати відповідних заходів.  Що стосується бюджетних виплат,  то можна було  б  розглянути  такий варіант,  але  державному  підприємству  треба заробити кошти для того, щоб своєчасно здійснити виплати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     37

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубнівський виборчий округ,  Рівненська  область/.   Шановний   Вікторе   Михайловичу! Ставлення  наших громадян до такого платіжного засобу,  як купон, сьогодні відоме.  Він тимчасовий,  і тому  не  в  усіх  є  стимул заробляти  ці  гроші.  Я  чомусь  переконаний,  що  без  уведення національної грошової одиниці нам буде дуже  важко  стабілізувати економічне становище.

 

     У своєму   виступі   ви  сказали,  що  для  введення  гривні необхідні певні політичні  рішення,  які  має  прийняти  Верховна Рада. Хотілося б почути, які це рішення?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я  вже  говорив,  що скоріше не політичні,  а звичайні  рішення  економічного  характеру:  виправдана  кредитна емісія,   відповідність  доходів  реальним  можливостям  держави, економіки щодо забезпечення їх товарним  покриттям,  контроль  за валютними  надходженнями  і  податками.  Тобто  повнота  збирання податків.

 

     38

 

     У такому випадку є сенс переходити  на  національну  грошову одиницю. А за таких умов з гривнею буде творитися те ж саме, що і з купоном.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЖУКОВ В.Р.,  голова  Макіївської   міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька  область/.  Виктор  Михайлович!  Неделю назад  вы  в Донецке вместе с советником Леонида Даниловича очень профессионально  вырисовали  хозяйственным  руководителям  и  нам пирамиду,  в  основании  которой находились угольщики и работники всей  перерабатывающей  отрасли,  а  вершиной  ее   были   товары народного потребления.

 

     Вы настаивали на том, что мы должны ныне четко определиться, кто банкрот и что с этими банкротами делать.  Но вся беда в  том, что эта большая пирамида включает огромное количество людей. И не пора  ли  честно  сказать  всем  промышленным  предприятиям,  что Украине нужно 20 миллионов тонн проката, 100 миллионов тонн угля, и  решать  все  остальное  так,  как   это   делается   во   всем цивилизованном   мире.   Ведь   сегодня   шахтеры   и  металлурги забастовали не потому,  что они хотят получить что-то даром. Нет, они хотят заработать,  но мы им не даем. Я хотел бы услышать ваше мнение по этому поводу.

 

     39

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я думаю, що ми підійшли до тієї межі, коли нам доведеться  відверто  приймати  якісь  рішення  і говорити про це людям. Ми говорили про деякі аспекти проблеми, що нині Україна не в   змозі   за   свій   експорт   придбати   необхідну  кількість енергоресурсів.  Ми цього не можемо.  Значить,  у нас є  нагальна потреба  у  здійсненні секторного аналізу найбільш енергомістких, збиткових виробництв для того,  щоб прийняти щодо них рішення, що з  ними робити.  Чи зупиняти на півроку і платити людям заробітну плату та шукати нові  робочі  місця,  чи  перепрофілювати  їх  на випуск іншої продукції,  здійснивши відповідні капіталовкладення. Можливо, треба розібратись навіть стосовно деяких шахт. Наскільки мені  відомо,  у нас в перспективні родовища,  де товщина пластів один метр.  А ми  експлуатуємо  крутоспадні  пласти  товщиною  до півметра.  Може,  краще  таку шахту закрити,  а людей залучити до будівництва нової шахти,  яка в перспективі поліпшить нам  баланс енергоресурсів?

 

     Треба сформувати  фронт  громадських  робіт.  Ми,  очевидно, розглядатимемо найближчим часом на засіданні  Кабінету  Міністрів питання  про створення комісій що до кожної галузі економіки,  не чекаючи,  поки все зупиниться.  Слід визначити,  які підприємства треба  підтримувати,  а  які зупиняти чи перепрофілювати.  /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     40

 

     ХИЛЮК О.О.,  голова  Бердичівської  міської  Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Бердичівський виборчий округ,  Житомирська  область/.  Вікторе  Михайловичу!  У  мене  є звернення   колективу   виробничого  об'єднання  "Прогрес"  міста Бердичів до  уряду  і  Верховної  Ради.  Деякі  з  вимог  я  хочу поставити як запитання.  Як ви ставитесь до того, щоб переглянути діюче  обмеження   фонду   споживання   підприємств   пропорційно зростанню цін? Це перше запитання.

 

     І друге.  Як сталося, що рівень заробітної плати в бюджетних організаціях нашої держави став більшим, ніж у виробничників, які їх  годують?  І  як  ви  ставитесь  до  декрету  про 25-процентну націнку,  який був прийнятий,  але не введений  в  дію?  Колектив об'єднання у випадку введення цього декрету в дію приєднається до шахтарів.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я почну відповідати з останнього запитання. Це нова  редакція  документа,  який стосується регулювання товарного покриття.  Я  хочу  зробити  одне  уточнення.  Уряд   не   блокує можливості   підвищення   заробітної   плати.  Нарощується  обсяг виробництва  -  фонд  заробітної  плати  зростає.   Падає   обсяг виробництва  -  зменшується фонд споживання.  Правильно це чи ні? Якщо ми будемо виплачувати більше при менших обсягах виробництва, то  відбудеться  те,  що  вже  було  минулого  року.  За  рахунок накручування і роздування цін зростуть  доходи  без  відповідного регулювання товарного покриття.

 

     41

 

     Що стосується  перекосів  у зарплаті,  то дозвольте я наведу цифри. Це дані квітневі, травневих іще немає.

 

     Якщо в промисловості середня зарплата становила 29 343, то у сфері  охорони  здоров'я - 19 000,  соціального забезпечення - 22 000,  освіти - 27 000,  культури - 17 600.  Отже, ваші дані, що у бюджетній  сфері  зарплата  вища,  ніж  у  виробничій,  не зовсім відповідають дійсності.

 

     Але хочемо чи не хочемо,  ми прийдемо до розв'язання  однієї дуже  важливої  проблеми,  про яку вже багато депутатів говорили. Про що йде мова.  Вдумайтесь у ці цифри. Сьогодні середа і доходи на душу населення зрівнялись із середньою заробітною платою. Нині загальний обсяг  виплат  пенсій,  допомог  і  стипендій  дорівнює обсягу  заробітної  плати.  У  1990  році у нас було би процентів пенсіонерів по відношенню до числа зайнятих у сфері матеріального виробництва.  Сьогодні - 60.  Ми хотіли бути дуже добрими, і тому поспішали прийняти рішення,  як би нам у 30 років піти на пенсію. Давайте  схаменемося  і  подивимося на наші реалії.  Відбувається старіння населення.  Хочемо чи не хочемо,  але сьогодні  склалася ненормальна   ситуація,  коли  відбувається  перекіс  доходів  на користь сфери споживання, а не сфери, де створюється продукція.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    акціонерної, компанії  молочного  комбінату  "Придніпровський" /Індустріальний виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Уважаемый   Виктор Михайлович! Основной ценовой удар наше население получило за счет

 

     42

 

     резкого роста цен на мясо и молоко.  Неделю назад я выступал и сейчас повторяю,  что правительство старается убедить нас,  что это  происходит за счет повышения цен на энергоносители.  Но удар этот происходит за счет снятия дотаций. Мы это скрываем. Такой же удар  был  год назад.  Помните,  тогда произошло резкое повышение цен. Но выводов мы из этого не сделали.

 

     Только что Премьер-министр сказал,  что дотация  на  мясо  и молоко пока еще сохраняется.  Но если ее снять,  то дополнительно потребуется четыре  триллиона.  Значит,  нам  следует  ожидать  в ближайшее время еще одного ценового удара.

 

     Что же  получается?  Проследите за такой мыслью.  Мы сделали дотацию  на  основные  продукты  питания,  но   остановили   рост рентабельности.   Но   в  отношении  рентабельности  предприятия, выпускающие другие виды продуктов,  промтовары,  металлургическую продукцию,  остались  свободными.  Значит,  рост  цен  там  опять приведет к росту цен в пищевой промышленности.  А это -опять удар по населению. И снова вы отпустите цены.

 

     Может быть  - это вторая сторона вопроса - дотацию на мясо и молоко,  которую мы сегодня даем, как бы заморозить /эти суммы со временем   и   незаметно   для   населения   съест  инфляция/,  а экономические отношения с  сельским  хозяйством  строить  уже  со следующего месяца, повышая цены в соответствии с ростом инфляции? Тогда это будет не таким сильным ударом по населению,  и рыночные отношения будут вводиться. Каково ваше мнение?

 

     43

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Уряд  не може заявляти,  що заморозить ціни і візьме на себе тягар дотацій.  Це просто утопія. Ми ж не дотуємо, шановні друзі.  Єдине,  що ми робимо,  -штампуємо гроші і кидаємо їх,  як у прірву,  в економіку.  А це  означає  не  що  інше,  як зростання цін. Тільки зростають ціни вже на промислові товари. Ми посилюємо цим перекіс цін в аграрному секторі і промисловості.

 

     Крім того,  це веде до масового вивезення продукції з  нашої країни.  До цього перегляду цін у нас були майже однакові рублеві й карбованцеві ціни.

 

     І ще одне.  Така  система  дотування  несправедлива,  бо  ці дотації  нарівні  з мало імущими отримає людина,  яка має мільйон карбованців у місяць.  І вона купляє, до речі, не кілограм м'яса, а значно більше.

 

     Наш підхід мав бути такий:  вирівнювання цін із спрямуванням сум допомоги найнезабезпеченішим верствам населення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної  політики  та  праці  /Макіївський-Совєтський виборчий округ,  Донецька область/.  Я хочу, чтобы вы объяснили мне и моим избирателям,  потому  что многие задают этот вопрос,  а я не могу ответить на него: какой смысл повышать цены к повышать заработную плату? Не лучше ли осуществлять контроль та ценами?

 

     44

 

     Второй вопрос.  Будет ли индексироваться заработная плата по мере роста цен или нет?

 

     И третий вопрос - к Леониду Даниловичу. Леонид Данилович, мы говорим,   что   дотируем  сельское  хозяйство.  Но  эта  дотация опаздывает.  Смотрите,  государство приняло от  хозяйств  мясо  в апреле,  но  до  сих  пор еще не заплатило за него.  За это время деньги обесценились.  Сегодня государство принимает  от  хозяйств молоко  по 109 рублей,  а продает.  -по 254 рубля.  Непонятно это все. А говорим - дотируем.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Давайте   повернемося   на   півроку   назад, пригадаємо   грудень   1992  року.  Що  тоді  було  на  прилавках магазинів?  Вони  були  майже  порожні.  Це   сталося   внаслідок серйозної  товарно-грошової незбалансованості,  коли грошова маса набагато перевищила товарну. Так от, те саме відбулося б, якби ми спробували це дотувати.

 

     Друге питання.  Почитайте уважно рішення,  які приймав уряд. Ми  переглядали  мінімальну  заробітну  плату,  майже   щомісячно уточнювали  розмір  виплат  непрацездатним  категоріям  громадян. Поріг малозабезпеченості постійно піднімався.

 

     Я вже говорив у виступі,  що ми коригуватимемо коефіцієнт по відношенню до базового фонду заробітної плати у зв'язку із зміною цінової ситуації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     45

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Я спрашивал еще о том, когда будет заплачено за продукцию  сельского  хозяйства,  проданную  в  апреле,  и за ту, которую сегодня  сдают?  Когда  сельское  хозяйство  получит  эти деньги?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Думаю, на це питання краще відповість хтось із Міністерства сільського господарства.

 

     КУЧМА Л.Д.  Я считаю, что вопрос совершенно правильный. Надо производить   в   какой-то   мере  упреждающую  оплату,  учитывая инфляцию.  Это понятно. Я прошу Владимира Васильевича разобраться с этой проблемой и внести соответствующее предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Он говорит:  это - Национальный банк решает,  а это будем в Кабинете Министров  решать.  И  все.  Другого  мы  не слышим.

 

     КУЧМА Л.Д.  Если  это  связано  с  Национальным банком,  то, значит,  нам надо принять совместное постановление.  Тут деваться некуда.  Но  механизм должен быть выработан немедленно,  я с вами согласен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     КОРЖИК В.І.,  заступник глави Харківської обласної державної адміністрації /Вовчанський виборчий

 

     46

 

     округ, Харківська  область/.  Як  ви  дивитеся  на  те,  щоб повернутися до питання про регулювання  рентабельності?  Сьогодні трапляється  така ситуація:  у собівартість товарів,  ціни на які регулюються, входить вартість товарів або матеріалів, ціни на які не   регулюються.  Це  негативно  відбивається  на  підприємствах переробної промисловості, які випускають продукцію для населення.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я думаю, що багато з виробничників дадуть таку відповідь  на  це запитання:  нічого це не дасть.  Усі ви знаєте, яким  чином  зберегти  рентабельність,  скажімо,  на   рівні   25 відсотків,   а   ціну   підняти   за   рахунок  витрат.  Механізм декларування  кращий,  тому   що   дає   можливість   поелементно контролювати витрати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     47

 

     ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ, Республіка Крим/. Виктор Михайлович! В  своем  выступлении  Леонид Данилович отметил,  что Россия много говорит о единокровных  братьях,  а  на  самом  деле ориентируется  на  страны  большой  семерки.  При  этом  не  было сказано, что мы на протяжении последних трех лет сделали все .для того,   чтобы  испортить  отношения  с  Россией,  и  неоднократно заявляли о том, что мы ориентируемся на Запад.

 

     В связи с этим у меня такой вопрос:  может ли Россия снизить или   хотя   бы   удержать   на   определенном   уровне  цены  на энергоносители? Ноли да, то какие при этом выдвигаются условия?

 

     Спасибо за ответ.

 

     КУЧМА Л.Д.  Я думаю,  что на этот вопрос  мы  с  Президентом сможем  ответить  после  17  числа,  когда  состоится  встреча  с президентом Ельциным, на которой эти вопросы будут обсуждаться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     48

 

     МЕЛЬНИК Б.П.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань   планування,   бюджету,   фінансів   і  цін /Тарутинський   виборчий   округ,   Одеська   область/.   Вікторе Михайловичу!  9 квітня нинішнього року Верховна Рада на виконання Закону про Державний бюджет на 1993  рік  прийняла  постанову.  В одному  з  її  пунктів  записано  про те,  що Кабінет Міністрів у двомісячний термін має розробити та внести на  розгляд  Верховної Ради програму виходу з кризи вугільної промисловості. У зв'язку з тим що цей термін уже минув,  скажіть,  будь ласка, чи розроблена така про рама? Якщо ні, то чому?

 

     І якщо  такої  програми  немає,  то  чи  не  її  відсутність призвела до страйку шахтарів?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Думаю,  ми добре зрозуміли,  у чому  справжні причини  страйку  шахтарів.  Що  стосується програми по вугільній промисловості, то така програма розроблена.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Вікторе Михайловичу!  Я неодноразово звертайся до уряду, а  оскільки  ви  як  віце-прем'єр  на  трибуні,  то  задаю вам це конкретне запитання:  яких заходів ближчим часом буде вжито  щодо індексації вкладів населення?

 

     Дякую за відповідь.

 

     49

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Якщо  ми не хочемо обманювати людей,  то слід сказати,  що додаткова індексація означатиме не що інше, як появу нових   папірців.   Якщо   ми  хочемо,  щоб  люди  справді  могли скористатися  цією  індексацією,  то  пропонується  єдина   схема скерувати   додаткову   індексацію  на  приватизаційні  депозитні рахунки.  Це означатиме, що ми дамо людям реальну можливість щось придбати.  Але це означає й інше. Якщо ми приймаємо таке рішення, то треба дати людям можливість  скористатися  цими  рахунками.  У такому випадку індексація має сенс.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.   Шановний   Вікторе   Михайловичу!  Я  все  це прекрасно розумію,  тому у своїх виступах  неодноразово  говорив: якщо  ми  не  можемо  проводити  емісію  /і  це я також прекрасно розумію/,  то давайте  дамо  людям  гарантії,  що  якщо  не  вони отримають ці цінні папери, то хоч їхні діти. Ви зрозумійте: ми на місцях щоденно працюємо з  людьми,  але  пояснити  їм  нічого  не можна.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ще раз можу повторити. Можемо повернути людям втрачені гроші,  якщо дамо їм можливість швидко вкласти  кошти  у приватизацію державного майна.  І не потрібно буде чекати дітям і внукам, плодами скористаються вже ті, хто вклав кошти.

 

     50

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але,  Вікторе Михайловичу, треба прислухатися до тих варіантів,  які Михайло Степанович вносить. Це може здійснити уряд. Подушите над цим. Не треба з порога їх відмітати.

 

     Третій мікрофон.

 

     ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології   та   раціонального   природокористування  /Центральний виборчий округ, Республіка Крим/. Я понимаю, что все неприятное и тягостное,  что здесь у нас происходит,  это от безвыходности.  И мне хотелось бы знать,  спится ли вам  спокойно  по  ночам  и  не мучает  ли вас совесть за то,  что многие люди страдают?  Но я об этом спрашивать не буду.

 

     Я опрошу о другом.  Видите ли вы конец  этой  чехарде  между ценами и зарплатой? Я не вижу. Может быть, вы считаете, что конец этому  положит   очень   скорое   принятие   Закона   о   частной собственности  на  землю  и Украина выбросит на мировой рынок тот единственный  товар,  который  имеет  вес  для  наших  зарубежных доброхотов,  и тем самым поправит свое финансовое,  в тон числе и взлетное, положение? Вы видите такой выход или нет?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, я не висловлювався у такому аспекті. Можливо, на першому етапі треба обмежувати участь іноземців, крім можливої  інвестиції  для   будівництва   чи   придбання   окремо розташованих  об'єктів.  Я  вважаю,  що нам не уникнути залучення іноземних  інвестицій.  Ми  у  важкій  ситуації.   Що   страшного трапиться, якщо у нас збудують підприємства,

 

     51

 

     будуть зайняті   люди   і  буде  випускатися  необхідна  нам продукція? Це ж підприємство буде діяти за законами України.

 

     Що стосується першої частини,  то я можу помінятися  з  вами ночами. Вони в мене не кращі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Час,  відведений на запитання,  вичерпано. Дякую вам, Вікторе Михайловичу.

 

     Слово для доповіді про  поточний  стан  грошового  обігу  та невідкладні   заходи   Національного   банку  України  щодо  його поліпшення надається Ющенку Віктору Андрійовичу, голові правління Національного  банку  України.  Скільки  вам  потрібно  часу?  20 хвилин?

 

     Віктор Андрійович просить до 15 хвилин.  Будь  ласка.  Прошу уваги.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  правління Національного банку України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Два - тижні тому в цьому залі вперше прилюдно приймався документ,  який озаглавлена: "Основи кредитної політики на 1993 рік".

 

     Я не абсолютизував цей документ,  але вірив,  що після  його обговорення   і  тієї  дискусії,  яка  відбулася  в  цьому  залі, Національному банку буде надано шанс для того,  щоб  цю  політику реалізувати.

 

     На жаль, я дужо помилився, тому що виступи протягом цих двох днів засвідчують зовсім інше:  ніхто ніяких шансів нікому  давати не буде.  Треба - сьогодні на сьогодні.  Будь-який вінегрет,  але треба робити його сьогодні.

 

     Національний банк сьогодні - найкраща мішень для

 

     52

 

     створення образу  суспільного   ворога.   І   це   вдається. Національний банк був ворогом три місяці тому,  коли самостійно з міністерством вирішував питання посівної,  але  тут  від  кожного мікрофона   було   сказано,  що  Національний  банк  зірвав  курс стабілізації економіки України.  І два з половиною  місяці,  коли селу  не  було чим платити за м'ясо та молоко,  Національний банк знову  звинувачували,  що  він  зірвав  цей  курс.  Зараз,   коли Національний банк займається проблемами шахтарів,  закупкою м'яса та молока,  заготівлею хліба і так далі,  -він знову ворог  номер один.

 

     Я хотів  сказати  з  цього приводу лише одну репліку.  Ярлик ворога народу я спростовувати не буду,  його  відстоюватимуть  ті кола,  які формують такий імідж Національного банку. Хочу сказати лите одне і перейти до справи.  Ми говорили сьогодні  про  розвал банківської системи і таке інше.  Шановні друзі і колеги! Розвалу банківської системи ми з вами ще не бачили.  Можливо, я скажу для когось  прикру  річ,  але  єдина  система,  яка сьогодні ще якось працює поряд  з  бюджетною  системою,  -це  банківська.  Не  було зірвано  жодного операційного дня у будь-якому комерційному банку і в будь-якій установі Національного банку.

 

     Тепер щодо деяких питань,  які сьогодні лунали і в репліках, і   у   звинуваченнях   на   адресу  Національного  банку.  Знову порушується питання про підпорядкування Національного банку.

 

     Шановні депутати! Я вас благаю: зніміть це питання з порядку денного.  Підпорядковуйте,  кому хочете,  але не робіть так,  щоб Національний банк був вічним винуватцем.  Буде Національний  банк підпорядкований Кабінету Міністрів чи парламенту,

 

     53

 

     мені однаково  доведеться  працювати,  як  кажуть,  в одному ключі, і міняти цей ключ я не буду.

 

     Чотири місяці  Національний  банк  уже  був  підпорядкований Верховній  Раді,  але  ніхто  не  відчував цього підпорядкування. Можливо,  так і надалі буде.  А можливо,  коли  ви  підпорядкуєте Національний  банк  Кабінету Міністрів,  то це буде більш чітка і відповідальна система.  Але я знаю  одне,  що  за  стан  справ  у банківській  системі  персональну  відповідальність  завжди  буде нести  голова  правління  Національного  банку,   незалежно   від підпорядкування   банку.   І   незалежно  від  статусу,  який  ви визначите, я готовий нести відповідальність.

 

     Далі. Знову стоїть питання про облікову ставку Національного банку.  Шановні колеги!  Так, як у алфавіті, після літери "а" іде літера "б",  так, як у численні, після одиниці йде цифра два, так і  в  банківських  канонах  після  інфляції  йде  облікова ставка Національного банку.  Якщо хочете щось трете зробити, то скажіть. Хочете, наприклад, запровадити облікову ставку 13 процентів, будь ласка,  із завтрашнього дня буде ставка 13 процентів.  Ми 15 днів тому  дискутували  навколо  облікової ставки Національного банку. Дві з половиною години ми витратили на обговорення цього питання, і  мені здавалося,  що ми ідеологічно підійшли до його вирішення. Хочу нагадати про ті приклади,  які  наводив  Віктор  Михайлович: третина  валюти не повертається в Україну,  за поточний рік по 39 підприємствах із 135 мільйонів доларів повернулися в Україну лише 15  мільйонів,  або 11 процентів.  Тобто ми повертаємося знову до питання про ціну на національні гроші.

 

     54

 

     Якщо ми приймемо облікову  ставку  Національного  банку,  то більше  не  будемо  повертатися  до  того,  що робити із вкладами населення.  Питання це вирішується автоматично. Національний банк із  Ощадним  банком  уклали угоду про те,  що починаючи з 1 липня населення України буде отримувати по заощадженнях  220  процентів річних.  Уряд не має можливості індексувати,  компенсувати вклади із бюджету.  Ви ж затверджували бюджет і знаєте, що позиції такої в  ньому  не закладено.  А наш крок - це чесне класичне вирішення цієї проблеми. Якщо ж у нас буде не облікова ставка, а щось інше, тоді ми говоримо про іншу політику Національного банку.

 

     Знову порушується  питання  про  кредитну  стелю,  про  нову емісію. Ми вже бачили на прикладі першого кварталу, ми вчилися на прикладі  минулого  року,  коли темпи приросту кредитних вкладень були вищі темпів росту  цін,  і  можна  було  прямо  сказати,  що Національний  банк  провокував  ріст  цін,  був одним із ключових джерел інфляції. І ми домовилися, що починаючи з другого кварталу Національний  банк  застосовує  фізичне якісне обмеження грошової маси в обігу.  Ми затвердили кількісні і якісні параметри. Ми що, відмовляємося від цих параметрів?

 

     Шановні колеги!  У  Національного банку,  у мене особисто як голови правління,  у членів правління є ще трохи  сил  і  бажання працювати.  Якщо мова йде про те,  що треба додати кредитів, якщо треба поміняти цінові  умови,  скажіть,  ми  це  зробимо.  Тільки скажіть чітко й ясно,  що ви хочете побачити в об'ємних і якісних показниках монетарної  політики  в  Україні,  а  не  перекручуйте позицію Національного банку.

 

     55

 

     Обговорюючи основні   напрями   грошово-кредитної   політики Національного  банку  на  1993  рік,  ми   домовилися,   що   для приборкання інфляції необхідно протидіяти втягуванню фінансової і кредитної системи в процес підтримання  тучної  платоспроможності наших   підприємств.  На  жаль,  на  сьогодні  Національний  банк залишається з цією проблемою сам на сам.

 

     Тому єдиний висновок,  який можна зробити за короткий період дії   цього  документа  такий,  що  здорова  і  логічна  політика Національного банку в  нашій  державі  поки  що  не  затребувана. Міцний  Національний  банк  поки  що  в  нашій  державі нікому не потрібний,  а виходить, що потрібний банк, який кожний день міняє систему курсів і таке інше.

 

     Тому я  хотів  би  знати  ваші  погляди на розвиток і модель банківської системи  в  Україні,  без  якої,  чесно  кажучи,  дії Національного банку будуть хаотичними і не матимуть тієї стрімкої позиції,  яка була закладена в основах кредитної політики на 1993 рік.

 

     Тепер коротко  про  три ключові напрями роботи Національного банку - про управління кредитами, розрахунки і готівку.

 

     56

 

     Відносно готівки.  Суть проблеми полягає в тому, що в червні потрібно  виплатити  3,6 трильйона карбованців,  в тому числі 2,4 трильйона виключно готівкою.  1,6 трильйона  карбованців  із  них треба  було виплатити до 16 червня,  або 70 процентів усієї маси, яку треба виплатити у червні.

 

     Усього надходжень за 16 .днів червня у  нас  намічалося  900 мільярдів карбованців.  Таким чином, дефіцит платіжних готівкових засобів становив 700 мільярдів карбованців.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  залишок  операційної  каси  був  400 мільярдів,  потім було завезено ще 160 мільярдів карбованців,  то абсолютний  дефіцит  платіжних  готівкових  засобів  сьогодні  по Україні становить 140 мільярдів карбованців. Якщо їх співвіднести із  загальною  сумою  готівкових  виплат,  то  це  становить  5,3 процента.  У  принципі  це  не  та  проблема,  про  яку ми можемо говорити,  що вона є фатальною і не може бути вирішена. Завтра ми отримуємо  ще  одну  велику партію грошей,  що дозволить вирішити питання готівки практично у більшості регіонів.

 

     57

 

     Для того щоб ви володіли ситуацією відносно  того,  що  було зроблено  Національним банком за ці десять днів червня,  хотів би вам дати таку інформацію.  За десять днів емісія готівкової  маси становила  275  мільярдів.  Національний  банк у цих умовах подав допомогу щодо готівки місту Києву,  Республіці  Крим,  Донецькій, Луганській,     Київській,     Волинській,     Дніпропетровській, Запорізькій,  Кіровоградській  та  Миколаївській   областям.   На сьогодні   залишок  готівки  у  сховищах  Національного  банку  і комерційних банків становить 348 мільярдів  карбованців.  На  наш погляд,   у  найближчі  2-3  дні  великої  напруги  в  готівкових розрахунках не повинно бути.

 

     Після 16 червня,  повторюю,  це питання  буде  вичерпано  за рахунок  нової  поставки  20-тисячних купюр.  Слід відмітити,  що більш як 70 процентів  цієї  готівки  знаходиться  в  надлімітних залишках  комерційних  банків.  Комерційним  банкам  дано жорсткі вказівки  Національного  банку  щодо  перерозподілу.  В   системі Національного  банку  пішла директива про недопустимість затримки виплати готівки і попередження,  що в разі  невиконання  цього  і повторення  фактів  затримки  виплати заробітної плати,  пенсій і стипендій  винні  службові  особи  притягатимуться   до   суворої відповідальності, аж до звільнення з посад.

 

     Як ви  вже  знаєте,  припинено  викуп  валютної  готівки  за рахунок українських карбованців  виключно  з  однієї  причини  -у зв'язку з дефіцитом купонної маси.

 

     58

 

     Враховуючи зростання    потреби    закупівлі   продукції   у населення,  юридичним та  фізичним  особам,  що  нею  займаються, дозволено  одержати  готівку на повний обсяг закупівлі продукції. Вийшов указ Президента про скорочення готівкового обігу  з  метою акумуляції   готівкової  маси  виключно  на  зарплату,  пенсії  і стипендії.

 

     Я не говоритиму детально про цей документ, зачитаю лише його останню   позицію,   яка   повинна  бути  прийнята  до  виконання керівниками  наших  підприємств:  "До  підприємств,  установ   та організацій,  винних  у  порушенні  вимог  цього указу,  органами державної податкової служби  в  Україні  на  підставі  матеріалів власних  перевірок...  застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу  в  розмірі  сум  перевищення   нормативів   розрахункових операцій  або  наявності  понадлімітної  готівки  в касах.  Штраф стягується до державного бюджету України у безспірному порядку".

 

     А не надіюся,  звичайно,  на те, що розчерком пера на одному документі  нам в найближчі місяці вдасться навести повний порядок щодо обороту готівки.  Але цим документом,  розповсюдженим  через установи  комерційних  банків,  починаючи  з  цього  тижня,  буде встановлений жорсткий контроль, особливо в організаціях торгівлі, за обігом готівкової маси.

 

     Щодо кредитної   політики.   Відповідно   до  постанови  про лібералізацію  цін  Національним  банком   разом   із   Кабінетом Міністрів  зроблено  розрахунок  нової  грошової маси.  Замість 7 трильйонів карбованців на початок кварталу вихідна  грошова  маса становитиме 10,5 трильйона карбованців. Практично на

 

     59

 

     сьогодні кредитні можливості Національного банку, виходячи з цієї грошової маси,  визначаються  в  розмірі  550-600  мільярдів карбованців,  Де можливості Національного банку,  повторюю,  до 1 липня цього року.

 

     Правда, на сьогодні всі заявки,  які у нас формувалися через міністерства,  відомства  і  організації,  стосуються  су-ми 10,6 трильйонів карбованців,  яка в десять разів  перевищує  монетарні можливості Національного банку.  На сьогодні Національний банк за останні півтора  місяця  виділив  емісійні  покриття  для  потреб бюджету - 613 мільярдів карбованців, кредит Міністерству фінансів

- 480 мільярдів карбованців.  Відкрив кредитні лінії для  закупки нафтопродуктів по селу - 150 мільярдів карбованців,  у тому числі 100  мільярдів  -  для  оплати  прокату  металу  металургам,   50 процентів - Держкомнафтопродуктів.  Відкрито кредитну лінію банку "Україна" - 250 мільярдів карбованців для закупок хліба поточного року,  відкрито  лінію  міністерства вугільної промисловості - 50 мільярдів,  а   також   забезпечено   повернення   боргів   цьому міністерству  через  ряд інших міністерств і відомств,  включаючи металургів, -180 мільярдів карбованців.

 

     Всього по сільському господарству відкрито  шість  кредитних ліній, з яких на сьогодні дві є реально працюючими.

 

     Крім цього,   Національним   банком,   починаючи  з  другого кварталу, було введено право "першої руки", коли всі ресурси, які формуються в державі, викуповуються або пропонуються

 

     60

 

     Національному банку  для викупу з наступним направленням для кредитування державних пріоритетів.

 

     Крім того, внесено поправку до Закону про банки і банківську діяльність, якою передбачається надання Національному банку права регулювання процентних  ставок.  Звичайно,  коли  ми  вносили  цю пропозицію,  ми  мали на увазі в першу чергу регулювання пасивних процентних ставок,  тобто  регулювання  фінансових  позицій,  які викликані    сплатою    посилених    процентів    щодо   залишків нерозрахункових   рахунків,   бюджетних   рахунків   і   рахунків фінансування.

 

     Окремо стоять сьогодні бюджетні проблеми. Як я вже відмітив, один трильйон 15 мільярдів карбованців вичерпано, це річний обсяг дефіциту. І це питання потребує термінового вирішення.

 

     Розроблено проект  постанови  Верховної  Ради щодо кредитної лінії на другий квартал,  який  внесено  на  ваш  розгляд.  Обсяг платіжних  засобів  на  кінець  другого кварталу пропонується 5,3 трильйона карбованців,  що передбачає  зростання  кредитної  маси комерційних банків близько 70 процентів від базового рівня.

 

     Щодо розрахункової позиції.

 

     61

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Андрійовичу, ваш час вичерпано.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Одну хвилину. Про розрахункові позиції. У вас на руках проект Постанови Верховної  Ради  про  нормативи  обертання платіжних  документів  на  Україні.  Я  хотів би ще підкреслити з цього:  якщо сьогодні ми не можемо ввести телеграфний режим /тому що  немає  кодування  через  закритість цих каналів/,  якщо ми не можемо прискорити поштовий пробіг  /а  ми  робили  вибірку  -  із Херсона до Києва пошта йде 24 дні, у Києві через шосте відділення зв'язку з установами Національного банку -  7  днів/,  то  єдиним рішенням,  яке  ми  можемо  сьогодні  запропонувати  з точки зору прискорення розрахунків, є:

 

     1. Проведення  всіх  розрахунків  між  комерційними  банками України   виключно   в  режимі  спеціального  зв'язку  Мінзв'язку України.

 

     2. Введення економічних санкцій,  про які Віктор  Михайлович уже говорив,  у безакцептному режимі, відповідно, клієнт банку, а банк - міністерству зв'язку.

 

     3. Правлінням Національного  банку  прийнято  10  днів  тому рішення про створення Національної розрахункової палати, сьогодні для  неї  ремонтується  приміщення.  За  місяць  це   приміщення, сподіваюся,  буде  введено  в  дію  і  через півтора-два місяці в країні буде введено режим електронних грошей.  Статус електронних грошей  ми  запропонували  також розглянути на сесії і затвердити його.  З понеділка  п'ять  київських  банків  працюють  у  режимі електронних  грошей.  Мається  на  увазі,  що  цей режим ми потім адаптуємо і поширити на всю систему комерційних банків України.

 

     62

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну,  от з цього треба було й  почати.  А  то  ви почали  говорити,  чи  потрібен  Національний  банк  та  який він потрібен для держави.  Вікторе Андрійовичу,  дозвольте  поставити вам таке запитання.  Виступав віце-прем'єр Пинзеник, він говорив, що є численні факти приховування валютної  виручки.  Я  хотів  би нагадати  вам,  шановні  колеги,  що  ми  з  вами  на  пропозицію Прем'єр-міністра Кучми Леоніда Даниловича  28  січня  цього  року прийняли  спеціальний  закон,  яким доповнили Кримінальний кодекс України статтею 80-1. Чому ця стаття, не діє?

 

     ЮЩЕНКО В.А. Це запитання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Шановний Василю Васильовичу! Думаю, що вона діє. Зараз  порушено  кримінальні  справи  щодо  ряду  юридичних  осіб України. Але я думаю, що і Міністерство економіки, і Національний банк,  коли  вносили пропозиції щодо цієї кримінальної статті /ми її розглядали як супутню статтю/,  в основу ставили  необхідність ввести  економічний режим,  який би робив невигідним приховування валютних заощаджень за кордоном.  Така форма економічного  режиму передбачена   в   основах   фінансової   політики  на  1993  рік. Національна валюта у нас оцінюється у 240  процентів  річних,  це найдорожча валюта, і .для того, щоб нею не користуватися, йде мотивація щодо відпливу тих грошей.  Я вам можу навести приклади, що за 3 місяці у нас у 4 рази збільшився приплив доларового виміру і у 2,5  рази збільшився  приплив  російських  рублів на рахунки юридичних осіб України.  Так що Декрет про валютне регулювання, прийнятий у нас, має в даному випадку позитивний ефект і в основному повинен зняти це питання.

 

     63

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  і  декрет,  і  закон  повинні  діяти.   Я звертаюся  до  правоохоронних  органів,  до контролюючих органів, фінансових У тому числі - всіх,  хто до цього  має  відношення  - дійсно  ефективно  використовувати  можливості  цих  норм,  а  не говорити,  що знову-таки  винна  Верховна  Рада,  яка  нібито  не приймає відповідних законів.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й.,    голова    колгоспу   імені   П.М.   Буйка Фастівського  району  /Фастівський   виборчий   округ,   Київська область/.   Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Я  хочу  сказати  на продовження запитання народного депутата Півня з  Донеччини,  яке він адресував Леоніду Даниловичу Кучмі.  А останній повідомив про те, що дасте відповідь на нього ви.

 

     Кажіть, будь ласка,  чи  буде  /і  коли/  Національний  банк контролювати  проходження грошових оплат за реалізовану продукцію /і промислову,  і сільськогосподарську/,  і попередню  оплату  за товари,  які  ми  купуємо?  У зв'язку з тим,  що нібито гальмують своєчасне проведення операцій комерційні банки, то яка ваша думка і  позиція  щодо  того,  щоб  все-таки закрити комерційні банки і повернутися до державної системи банківських роз-рахунків?

 

     І щоб все-таки поліпшити справу - як  ви  дивитесь  на  таке питання:   якщо  банк  і  його  комерційні  структури  затримують розрахунки, в тому числі й видачу заробітної плати, протягом 2-3- 5  днів,  то  щоб  вони  відшкодовували  нам процентні надбавки у дво-трикратному розмірі. Це перше.

 

     64

 

     І друге.  Ви у своїй інформації  сказали,  що  відкриваються шість кредитних ліній у сільському господарстві.  Дві відкриті, і вони працюють.  Хочу сказати,  що у Київській  області  ще  й  не відкриті,  і  не працюють ці лінії.  Ось мені підказують,  що і у Донецькій області теж. То як це розуміти?

 

     ЮЩЕНКО В.А.  Я почну з питання, на мій погляд, найпростішого

-  про  ідеологію  банківської  системи  і необхідність існування комерційних банків.

 

     Я просив би вас нізащо  не  приймати  іншу  версію  побудови банківської  системи,  ніж  ту,  яку ми з вами обрали ще два роки назад.  З великими  труднощами  ми  її  моделюємо  і  намагаємося вдосконалювати.

 

     Комерційних банків повинно бути багато.  Тільки через велику кількість комерційних банків ми  можемо  вийти  на  реальну  ціну національних грошей і ефективно їх задіяти в інтересах держави.

 

     Що стосується   питання   про  відповідальність  комерційних банків за проходження платіжних документів.  Я хотів би  звернути вашу увагу на те, що сьогодні уже працюють дві норми. Перша норма

- це обмеження платіжного пробігу Міністерства зв'язку /7 днів  - міжобласний пробіг,  3 дні - внутріобласний/,  2-процентний штраф комерційних банків за затримку після цих строків  в  оперативному проведенні цих документів на баланси комерційних банків.

 

     Якщо на  штемпелі  ви маєте одну дату,  а комерційним банком документ був оброблений за два дні,  то за  один  день  ви  маєте право в безакцептному порядку стягнути з комерційного банку штраф у розмірі 2 проценти.

 

     65

 

     Якщо мова йде про те,  що ви дали  доручення  і  комерційний банк його не провів того ж дня,  а лише на третій день, то працює така  норма:  за  кожен  день  невиконання  вашого  доручення  ви стягуєте  з  комерційного банку штраф у розмірі 1 процент денних, або 360 процентів річних.

 

     Щодо проблеми перерахування бюджетних коштів і кредитних лік їй,  Тут головна складність полягає в тому,  де взяти джерела,  У кредитному плані Національного банку на 1993 рік було передбачено фінансування  Мінфіну  в розмірі дефіциту бюджету,  Решта потреб, які у нас виникли /а я нагадував,  що 480 процентів - компенсація по  м'ясу  і  молоку  сільському  господарству/,  -  це непланові потреби.  І для того щоб знайти  гроші  на  це,  звичайно,  треба потісните економіку, якісь інші комплекси. Думаю, що з виділенням коштів  міністерству  фінансів  у  нас  проблем  проходження  цих документів не існує. Але поки що у Мінфіні грошей немає.

 

     Якщо ж   мова   йде   про   кошти  Національного  банку,  та Національному  банку,  звичайно,  потрібен  час  для  того,   щоб вишукати ці гроші за рахунок можливих джерел.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  співголова  Українсько-Польської комісії з питань співробітництва у сфері науки і  технології  /Личаківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Тепер основне завдання держави - отримати інфляцію. Утримання

 

     66

 

     інфляції означає стабілізацію курсу долара,  тобто  не  дати долару  підніматися  по відношенню до карбованця.  При цьому ціни будуть зростати до рівня світових цін  з  урахуванням  якості,  а заридати  -  до світових зарплат з урахуванням продуктивності.  А долар має стояти на місці.

 

     Перше запитання.  Які  заходи  банк  разом  з   комерційними банками намічає для того, щоб не допустити зростання курсу долара по відношенню до карбованця?

 

     І друге запитання.  При зростанні цін і зростанні заробітних плат банку будуть потрібні величезні грошові маси. Наскільки банк готовий до цього?

 

     ЩЕПКО В.А.  Ігоре  Рафаїловичу!  Щодо   першого   запитання. Враховуючи  ту процедуру,  яка передбачена в Декрет і про валютне регулювання,  визначення  курсових  співвідношень  і   квотування валют, позиція Національного банку щодо максимальної стабілізації курсових співвідношень до долара проходить через дві лінії.

 

     Перша лінія має суто  технічний  характер.  Вона  передбачає максимально  мобілізувати  доларову масу експортерів національної продукції,  створити пропозицію  значно  більшу  від  всіх  інших можливих  варіантів.  Яким  шляхом  це досягається?  Тиждень тому Національний банк змінив процедуру розрахунків по викупу  валюти. І  тепер  комерційний банк викуповує у клієнта валюту того ж дня, коли її було запропоновано для продажу.  А потім,  через 5  днів, продає валюту безпосередньо на біржі.

 

     Друге. Національний   банк   у  четвер  дав  оголошення,  що безпосередньо на умовах біржового курсу проводить скуповування

 

     67

 

     вільно конвертованої  валюти  і  російських  рублів.   Таким шляхом ми хочемо зробити масу валюти більшою. Це - з одного боку. З іншого - прагнемо зафіксувати або зробити  мінімальним  приріст купонної  маси в обігу.  Купонна маса в обігу регулюється об'ємом емісії,  який у даному випадку затверджений  Верховною  Радою  на другий квартал поточного року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Рафаїловичу!  На інші запитання /якщо вони у вас є/ Віктор Андрійович відповість в індивідуальному порядку.

 

     ЮЩЕНКО В.А. Ігоре Рафаїловичу, я вам окремо роз'ясню.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремо,  прошу.  Шановні депутати!  Я  бачу,  що багато   депутатів  вважають  за  необхідне  поставити  запитаний Віктору Андрійовичу.  Дійсно,  така нагальна необхідність о. Топу пропоную: оскільки вже 18 година, зараз цього не робили, а завтра продовжимо.  Зараз же дозвольте надати  слово  голові  Комісії  у питаннях  законодавства  і  законності,  який  поінформує вас про роботу комісії відповідно до доручення Верховнім Ради України.

 

     КОЦЮБА О.П.,  голова  Комісії  Верховної  Ради   України   у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м .  Київ  /.  Шановні  народні  депутати!  Комісія  має  у  своєму розпорядженні   всі  матеріали,  зокрема  опрацьовану  стенограму засідання,  ваші пропозиції щодо проведення референдуму та  інших питань,  які  міститься  у  виборах шахтарів.  Комісія засідатиме сьогодні,

 

     68

 

     одразу після 18 години  в  кімнаті  |  12  -  це  в  будинку постійних комісій навпроти будинку Верховної Ради. У кімнаті | 12 місць достатньо,  і всі бажаючі депутати можуть  взяти  участь  у роботі комісії.

 

     Користуючись нагодою,  звертаюсь  і до страйкуючих.  Комісія поділяє  вашу  тривогу  з  приводу  політичного  й   економічного становища і робитиме все для того,  щоб конституційним,  законним шляхом  допомогти  реалізувати  ті   вимоги,   що   їх   висунули страйкуючі. Але все, повторюю, має робитися на законній основі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  також  звертаюся до всіх страйкуючих і до тих громадян України,  які з різних областей і  міста  Києва  прибули сьогодні до будинку Верховної Ради,  із проханням -повернутися на свої місця,  на свої підприємства,  в установи  і  приступити  до роботи.  Ми  постараємося завтра відповідно до тих доручень,  які стосуються політичних вимог,  прийняти рішення. Економічні вимоги ми також завтра тут розглянемо і приймемо відповідні постанови.

 

     На цьому  дозвольте  вечірнє  засідання  оголосити закритим. Завтра ранкове засідання розпочнеться о 10 годині.

 

     69

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО  ВИСТУПУ  /при   обговоренні   проектів законів про боротьбу з організованою злочинністю/

 

     ЧЄБЕС Д.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження  /Бродівський  виборчий  округ, Львівська  область/.  Про  організовану  злочинність,  або іншими словами мафію,  останнім часом говориться і пишеться дуже багато, 3  цієї трибуні!  про неї говорили не лише народні депутати,  а й міністри,  Прем'єр-міністр і Президент України. Наводилося чимало прикладів  погоджених  дій  службових  осіб,  у  результаті  яких державним  інтересам  було   заподіяно   значних   фінансових   і матеріальних збитків.

 

     Представлені на  наш  розгляд  проекти  законів  України про боротьбу з організованою злочинністю,  на жаль,  не дають чіткого визначення,  що таке організована злочинність.  Тому вношу власне визначення організованої злочинності.  Воно звучить так: "Свідомо підготовлені   групові,  або  узгоджені,  або  скоординовані  дії кількох і більше осіб,  внаслідок яких були порушені закони,  або завдана   значна   шкода   державним   інтересам,  або  заподіяні матеріальні чи фінансові збитки приватним особам,  підприємствам, організаціям   чи   установам,   незалежно  від  форм  власності, визначаються як організована злочинність".

 

     Яскравою ілюстрацією організованої злочинності може  служити минулорічна автомобільна афера, яка завдала державі збитків більш як па мільярд карбованців. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів було виділено легкові автомобілі здавачам

 

     70

 

     зерна та  іншої сільськогосподарської продукції,  Автомобілі продавалися восени 1992 року  за  цінами  1991  року.  Річниця  У вартості  компенсувалася  з державного бюджету.  Але не тим,  хто вирощував   урожай,   здавав   сільськогосподарську    продукцію, потрапили  пільгові  автомобілі.  Значна їх кількість прилипла до рук тих,  хто не має жодного  відношення  до  вирощення  зерна  і продукування м'яса.

 

     У Львівській  області  серед  так  званих здавачів опинилися керівні працівники фінансового і сільськогосподарського  обласних управлінь,  перший  заступник  представника  Президента України в Радехівському районі і  навіть  начальник  відділу  з  Управління внутрішніх    справ    Костич,    який    потрапив    у    описок пільговиків-здавачів  сільськогосподарської   продукції   завдяки особистим   старанням  самого  начальника  Львівського  обласного управління внутрішніх справ генерала Івана Мотринця.

 

     У списку автомобільних порушників, який за завданням Комісії Верховної  Ради  з  питань  боротьби  з організованою злочинністю склало Міністерство внутрішніх справ України, є одне прізвище і з мого  району:  Г.Дяків  -  головний  заготінспектор,  яка не мала жодного права на придбання легкового автомобіля,  але все є  таки його  отримала та ще й на пільгових умовах - держава доплатила за нього десь близько 300 тисяч карбованців.

 

     Я поцікавився механізмом  цієї  операції.  Виявляється,  він дуже простий.  Автомобіль за понадпланове зерно виділили колгоспу ім.  Шевченка.  Проте  голова  колгоспу  М.  Глаба   листом   від 06.11.1991  року | 137 пише,  що правління колгоспу відмовляється під купівлі  автомобіля.  Наступного  дня  голова  районної  Ради Є.Пушик      подає      клопотання      начальнику     Львівської облдержзаготінспекції

 

     71

 

     І.Іващуку, яким  просить  раніше  виділений   колгоспу   ім. Шевченка  автомобіль  за продаж зерна продати згаданому головному райдержзаготінспектору,  хоча до  вирощення  зерна  вона  жодного відношення не мала.  Обласний керівник І.Іващук наклав відповідну резолюцію.

 

     До речі,  всі дійові особи цієї брудної історії і  начальник облдержзаготінспекції  Іващук,  і  голова  районної Ради /а тепер представник Президента України в Бродівському районі/  Є.  Пущик, зловживаючи  своїм  службовим становищем,  теж незаконно придбали легкові автомобілі.  Що стосується голови колгоспу М.  Глаби,  то його  теж  не  забули  -  з  благословіння Є.  Пущина він придбав колгоспну "Волгу".

 

     Судячи з документів,  у цій операції задіяно щонайменше  три посадові особи: голова колгоспу, голова районної Ради і начальник облдержзаготінспекції.  Жоден з них не вчинив дії,  яка тягне  за собою кримінальну відповідальність,  але їхніми скоординованими і погодженими діяли четверта особа незаконно  одержала  автомобіль. Крім  цього  державі  заподіяно  значних  фінансових збитків,  не кажучи  вже  про  моральний  бік  справи.  То   організована   це злочинність чи неорганізована? Думаю, що відповідь теж зрозуміла. Ми маємо справу з організованою злочинністю, а іншими словами - з мафією   районного  масштабу,  яка  роз'їдає  передусім  державні структури влади і компрометує молоду українську державність.

 

     Масово розвивається   організована   злочинність   у   сфері торгівлі,  особливо  так званому малому бізнесі.  Спритні ділки в обхід усіх законів торгують сотнями кілограмів вершкового  масла, тоннами  олії,  а  в цей час прості люди в державних магазинах їх місяцями не бачать.

 

     72

 

     Виходячи із сказаного вище, вношу такі пропозиції;

 

     1. У Законі України про боротьбу з організованою злочинністю передбачити  такі  заходи,  як конфіскація матеріальних давностей /магазинів,  транспортних засобів/ з допомогою яких здійснювались організовані злочинні операції.

 

     2. Встановити,  що при скоєні службовими особами дій, і яких є ознаки організованої злочинності, вони звільняються із займаних посад  із  забороною  займати  керівні  посади  в системі органів державної  влади  із  внесенням  відповідною  запису  в  трудовій книжці.

 

     Вважаю, що  з  двох запропонованих на розгляд законопроектів про  боротьбу  з  організованою  злочинністю  найбільш  вдалим  є варіант  тимчасової  комісії  Верховної  Ради  України  з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.  Тому  закликаю депутатів його підтримати.

 

     Щоб подолати  організовану  злочинність  -  мафію,  потрібно приймати закон  і  вживати  жорстких  і  безпощадних  заходів  до причетних  до  цього явища посадових осіб,  передусім,  в органах державної влади усіх, рівнів.

 

     73

 

     ПОВІДОМЛЕННЯ

 

     До Секретаріату  Верховної   Ради   України   звернулися   з проханням   внести   такі   уточнення   в  результати  поіменного голосування /бюлетень |  48/:  народний  депутат  Жаліба  В.І.  - голосував  "за"  проект Закону про тимчасове делегування Кабінету міністрів  України   повноважень   видавати   декрети   у   сфері законодавчого регулювання з окремих питань,  передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України;  народний депутат Куратик В, В.

-у  зв'язку  з  тим.  то  він  не був приступній у залі,  вважати результат голосування його карткою згаданого вите проекту закону, а   також  проекту  Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до Конституції  /Основного  Закону/  України  недійсним.  Він   "за" названі проекти законів.

 

     74