Стенограма пленарного засідання

02 березня 1993

 

ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 2 березня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     Прошу Секретаріат подати  результати  реєстрації.  На  табло вони позитивні.

 

     Президія майже  в  повному  складі,  зал  також заповнений - тільки б працювати!  Але щось не дає.  А треба працювати.  Ніхто, крім нас, не зробить цю роботу.

 

     Протягом трьох годин ми проводили консультації та дискусії з депутатами,  які  представляють  різні  групи.  Нам  телефонували депутати,  які  лежать  у  лікарні.  Вони просять послати за ними машину або дати їм якусь іншу можливість зареєструватись.  Ми  на це  не  підемо,  не  піднімати ж хворих із ліжок,  коли в залі не зареєстровані депутати. Це негуманно: здоровий сидить у залі і не реєструється, а хворого вестимемо з лікарні.

 

     Уранці зареєструвалося  біля  столів 286 депутатів,  зараз - 283. Дивна стабільність!

 

     Депутате Лобач!  Нехай  хоч   уряд   займається   вирішенням соціально-економічних питань.

 

     3

 

     Як ви  знаете,  депутати  -  члени уряду зайняті підготовкою проекту бюджету.

 

     Секретаріат підготує  довідку,  хто  відсутній  з   поважних причин,  а хто - без поважних.  Але зараз я таких даних не маю. Я знаю,  що депутат Кучма Леонід Данилович перебуває зараз у Росії, там,  де нафтогазопромисли. Повідомили, що в Сургуті, а може, уже в іншому місті...  Ведуться переговори.  Це я знаю,  а про  інших нічого не можу сказати. /Шум у залі/.

 

     Оскільки нам треба якось рухатися, я пропоную такий варіант. У  зв'язку  з  тим,  що  все-таки  не  зареєструвалася   достатня кількість  депутатів,  вважатимемо,  що  це питання переноситься. Тобто  це  не  включення,  і  не  виключення.   Прошу   правильно зрозуміти.

 

     А зараз  пропоную  вставити картки,  і ми проведемо звичайну реєстрацію.  Якщо буде кворум,  то перейдемо до  розгляду  питань порядку денного. А завтра зранку - реєстрація біля столів. Будемо реєструватися біля столів до тих пір,  поки не  відпаде  потреба. Так?

 

     Вмикайте, будь     ласка,     табло.     Прошу     депутатів зареєструватися.

 

     У заліз  зареєстровано   314   народних   депутатів.   Іване Олександровичу,  нічого  смішного тут немає.  Частина депутати в, яка не зареєструвалася біля столів, зараз це зробила за допомогою карток.

 

     Вечірнє пленарне     засідання    оголошується    відкритим. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     Мене закидають різними пропозиціями.  Наприклад,  внести  на розгляд  проект  Декрету  яро  систему  валютного регулювання.  З голосу  такі  питання  ми  не  ставимо  на  розгляд.   Треба   їх підготувати і тоді внести.

 

     4

 

     Комісія, очолювана  депутатом Печеровим,  вносила пропозицію щодо валютного регулювання...  /Шум у залі/.  Депутате Дунтау,  я знаю. Ще раз вам кажу: в робочому порядку.

 

     Вам розданим  орієнтовний  перелік  питань,  які можуть бути запропоновані для розгляду 2-5  березня  включно.  Є  у  вас  цей графік?  Протягом  30  хвилин  проведемо обговорення орієнтовного порядку.

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у питаннях   законодавства  і  законності  /Ковпаківський  виборчий округ,  Сумська область/.  Иван Степанович!  Мы  недавно  приняли Закон  о  статусе судей.  В статье 15 указано,  что "повноваження судді припиняються  органом,  який  його  обрав,  у  випадках:... досягнення  суддею  65-річного віку".  И пункт 2:  "Про наявність підстав для припинення повноважень судді  голова  суду,  в  якому працює  суддя,  або  голова  вищестоящого  суду повідомляє голові Ради, до компетенції якої належить обрання судді. До повідомлення додаються  документи,  які  свідчать  про  наявність  підстав для припинення повноважень судді".

 

     У нас сложилась ситуация, когда часть членов Верховного Суда имеет  возраст  старше  65  лет.  Нам  надлежит  исполнять закон, который мы приняли.  И я предлагаю на  этой  неделе,  в  четверг, когда   мы   будем  обсуждать  кандидатуры  на  должность  членов Государственного таможенного  комитета,  принять  соответствующее решение  по  освобождению  членов  Верховного  Суда,  которые  не отвечают требованиям этого закона.

 

     5

 

     И последнее, что, по моему мнение, нам необходимо решить. Мы должны  внести  соответствующие  изменения в Гражданский кодекс и Кодекс об  административных  правонарушениях,  чтобы  уравнять  в правах  граждан  и  должностных лиц,  поскольку граждане не могут привлекать  к  судебной  ответственности  тех  должностных   лиц, которые  ущемляют  гарантированные Конституцией права граждан.  У нас эта конституционная норма не отрегулирована.

 

     Я настаиваю,  чтобы на  этой  неделе  мы  обсудили  эти  два вопроса и приняли соответствующие решения.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу!   Проект   цього   закону готувала і вносила Комісія з питань законодавства  і  законності, яку  ви  представляете.  Напрацьовуйте  пропозиції  і  вносьте до Президії.  Президія розгляне їх і внесе  на  пленарне  засідання. /Шум у залі/.  Так же не можна включати до порядку денного, у нас є процедура.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/.  Шановні колеги!  Я хотів би звернути  вашу увагу на два питання. Перше - стосовно середи. Дійсно, ми чекаємо доповіді,  точніше,  не  доповіді,  а  звіту,  як  і  передбачено Конституцією  України.  Ми  повинні заслухати цей звіт і прийняти відповідне рішення.  Але, думаю, буде правильно окремо розглянути і  питання  про  прийняття  Верховною  Радою України /оскільки це виключне  право  Верховної  Ради   України/   основних   напрямів внутрішньої і зовнішньої

 

     6

 

     політики України. Це, я підкреслюю, виключне право Верховної Ради України.  Ми не готові сьогодні розглянути це  питання,  але організаційно визначитися повинні.

 

     Тому пропозиція така: включити до порядку денного і прийняти хоча б якийсь організаційний план,  тобто або доручити  комісіям, або  сформувати  робочу  групу  і таким чином почати розробку цих основних напрямів.

 

     І друге.  Ми давали декілька  запитів  відносно  зловживань, будемо  казати,  на державному рівні.  Є цілий ряд публікацій,  в яких    народних    депутатів    звинувачують    у    будівництві багатоповерхових  дач,  придбанні  електронної  техніки.  Є свіжі публікації,  є  публікації,  які  повторюються.  Наприклад,   про виставку в Лас-Вегасі,  про те, хто одержав ці гроші, різні чутки про виготовлення українських грошей і так  далі.  Усі  ці  чутки, статті,  інформація  накопичуються  і  накопичуються.  Ми не дали жодної чіткої відповіді, що все-таки відбувається, яких насправді втрат зазнав через це народ України. Тому є пропозиція включити в порядок денний на п'ятницю інформацію відповідальних  осіб,  яким ми доручили цю справу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Щодо останнього я дам відповідь.  Я знаю,  що багато хто в цьому напрямку працює.  Коли це питання буде  підготовлене, ми включимо його.

 

     Тепер щодо  доповіді Президента,  яка в орієнтовному графіку запланована на завтра. Це суттєве питання. Сьогодні я мав розмову з  Леонідом  Макаровичем,  а  потім  ми  мали  розмову  з різними депутатськими  групами.  Зійшлися  на  тому,  що  така   доповідь потрібна, і

 

     7

 

     Президент готовий її зробити або надіслати.  Але оскільки ще не вирішено питання про індикативний план і проект бюджету, то як Президент може розкрити розділ про соціально-економічне становище чи про пріоритети?  Концептуально не вирішені питання  державного устрою і державного управління.  Тобто багато над чим потрібно ще працювати.

 

     Прошу мене вибачити,  але  я  хочу  надати  слово  народному депутату  Марченку,  тому  що  це  була  його ініціатива.  Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО Б.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Ровенський виборчий округ. Сумська область/. Спасибо.

 

     Уважаемые депутаты!   Действительно,   была    встреча.    И действительно  это  было  одно  из  моих  письменных предложений, которое сводилось к тому,  чтобы Президент сделал  такой  доклад. Это  конституционная  норма.  Мы  ничего  больше от Президента не требуем.  Но если мы посмотрим,  в каком  виде  этот  доклад  нам предлагается,    то    увидим,   что   здесь   нет   раздела   по социальноэкономическому положению. Без подготовки проекта бюджета и  индикативного  плана  трудно  будет  это  сделать.  Поэтому  я предлагаю перенести  доклад  Президента  на  следующее  пленарное заседание.

 

     ГОЛОВА. Ні, ми домовлялися, і більшість з цим погодилася, що не на наступне пленарне,  а заслухаємо тоді,  коли Президент буде готовий. Так? Приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     8

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,   Полтавська   область/.  Шановний  Іване  Степановичу!  В попередньому орієнтовному порядку нашої роботи було питання /його ми  не  розглянули/  про  звіт Комісії у питаннях законодавства і законності.  Йшлося про підготовку пакета  законодавчих  актів  і внесення   їх  на  розгляд,  щоб  можна  було  вести  боротьбу  з організованою  злочинністю,  корупцією  і  хабарництвом.  Але  це питання  з  орієнтовного  порядку  роботи  на  цьому тижні чомусь випало, хоча воно надзвичайно важливе.

 

     Ще одне.  Я звертаюся до вас від імені тимчасової комісії по боротьбі з організованою злочинністю,  корупцією і хабарництвом з проханням  прийняти  постанову  про   механізм   притягнення   до відповідальності  народних  депутатів.  Сьогодні  в нашій комісії набралося більше 120 справ  з  усієї  України,  які  припинені  у зв'язку з тим,  що особи,  які підозрюються у скоєнні злочинів, є депутатами,  і відповідна районна, міська чи обласна Рада не дала згоди на притягнення їх до відповідальності.

 

     На адресу комісії надходить дуже багато листів,  автори яких прямо   запитують:    чому    депутат    не    притягається    до відповідальності,   а   той,  хто  скоїв  більш  дрібний  злочин, притягається і сьогодні знаходиться якщо не в Нижньому Тагілі, то ще десь, ви знаєте де.

 

     І останнє.  Шановний Іване Степановичу!  Свого часу я вносив пропозицію про  те,  щоб  доручити  Кабінету  Міністрів  прийняти постанову  про невідкладні заходи щодо села.  Це раз звертаюся до присутніх  тут  представників  уряду  /а  може,   є   сенс   дати протокольне  доручення?/:  необхідно  прийняти постанову про такі невідкладні чи

 

     9

 

     надзвичайні заходи.  Сьогодні обов'язково  треба  розв'язати дві проблеми: забезпечення нафтопродуктами і запасними частинами. Для вирішення першої Кабінет Міністрів вживає дійових заходів. Що ж   стосується   другої,   то,  я  думаю,  треба  Верховній  Раді підключитися і  доручити  уряду  прийняти  відповідну  постанову. Дякую.

 

     ГОЛОВА. З  приводу  першого питання.  Комісії працюють і вже днями внесуть на розгляд напрацьований матеріал.

 

     Стосовно депутатів,  проти яких порушені справи.  Це питання розглядалося  вчора  на засіданні Президії,  його буде внесено на розгляд Верховної Ради.

 

     Стосовно забезпечення  села.  Ви  бачите,  що   в   п'ятницю передбачено  розглянути  відповідну  інформацію.  Це добре,  що в одному напрямі уряд уже  працює.  А  в  другому,  мабуть,  ще  не встигли, Василю Івановичу.

 

     З трибуни, будь ласка.

 

     БОРЗИХ О.І.,    директор    радгоспу   "40   років   Жовтня" Слов'яносербського  району  /Кам'янобрідський   виборчий   округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Я понимаю,  что мы сегодня не готовы рассмотреть проект  бюджета. Но   я   предлагаю  рассмотреть  на  этой  неделе  концепцию  его формирования.  Если он будет формироваться на  условиях  прошлого года,  то он,  безусловно,  принят не будет.  Это будет напрасный труд Кабинета Министров.  Если кто-то надеется  и  в  будущем  на чужом  горбу в рай въезжать,  то это не пройдет.  Мы,  луганская, днепропетровская,

 

     10

 

     донецкая депутации,  в  этом  солидарны.  Надо  подходить  к формированию бюджета с учетом регионов, базового уровня.

 

     И второе,   Иван   Степанович,  пункт  1,  который  намечено рассмотреть 5 марта,  нужно перенести на  завтра.  Я  думаю,  что времени   для   этого   будет   достаточно.   К  тому  же,  будет присутствовать все правительство.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. З приводу  першого  питання.  Ми  даємо  протокольне доручення   Мінфіну.  Було  б  непогано,  якби  ми  концептуально розглянули формування бюджету. Але за Конституцією проект бюджету вносять  Президент  і  уряд.  Якщо вони погоджуються,  то питання нехай вносять на розгляд сесії, ми не заперечуємо.

 

     Це слушне зауваження, але ж це треба комусь підготувати.

 

     Щодо вашої другої пропозиції.  Я  вже  давав  відповідь:  як тільки будуть готові, ми перенесемо.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний Іване Степановичу!  Не знаю як вам,  а мені,  наприклад, вже набридло,  що селяни тут ніби жебракують. Я говорю, що селяни виживуть ще протягом трьох років. Але якщо ставлення до села буде таким, то як будуть забезпечені продуктами харчування міста ?

 

     На попередній сесії ми досить детально  /і  всі  селяни  вам вдячні  за  це,  Іване  Степановичу/ ставили це питання.  Але так само,  як  каже  депутат  Головатий,  що  ми  є,  і  нас   немає, складається ситуація щодо села: рішення є, а дії немає.

 

     11

 

     Можу навести   приклад.   Прибутковий   податок   із  членів колективних господарств.  Ми ніколи не дозволяли його  стягувати. Ніколи,  скільки  діє  Верховна  Рада.  Зараз  Кабінет Міністрів, самочинно встановивши цей податок, продовжує стягувати його.

 

     Ми домовлялися,  що не  можна  брати  із  селян  прибутковий порядок за натуральну оплату в тому вигляді, як зараз: оцінюється натуральна продукція в ринкових  цінах,  а  потім  "накручується" податок.

 

     Немає індексації й відповідності цін на сільськогосподарську і промислову продукцію.  Хоч це  обіцяли  віце-прем'єр-міністр  и Пинзеник  і Дем'янов.  Нічого подібного!  Фінансова криза на селі поглиблюється,  тому що ціни  на  сільськогосподарську  продукцію індексуються  із запізненням на два місяці.  І що виходить?  Якщо компенсація здійснюється через два місяці,  то це вже не гроші, а хтозна-що.  Я  вже  не  говорю  про  те,  що  матеріальні ресурси надзвичайно  пізно  надходять,  а  також  про  складне  фінансове становище сільськогосподарського виробництва.

 

     Я не   маю  права  нав'язувати  тему,  яку  завтра  порушить Президент.  Але  ні  на  день  не  можна  відкладати  це,   треба поінформувати  про  те,  як  вирішуватимуться ці питання,  щоб ми більше їх не порушували.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми щойно домовилися,  що завтра доповіді не буде,  а ви посилаєтеся на майбутню доповідь. Це кажу просто для того, щоб нас правильно зрозуміли.  Але не Президент  повинен  давати  такі відповіді,  адже  є в уряді люди,  які працюють над цим,  ось хай вони і відповідають.

 

     Другий мікрофон.

 

     12

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Предлагаю  перенести  рассмотрение  вопроса "Про проект постанови про дії уряду по виконанню Постанови Верховної Ради  України  про соціально-економічне  становище...  "с пятницы на четверг.  У нас здесь может  возникнуть  вопрос.  И  прошу,  чтобы  правительство предложило   расчет   минимального  прожиточного  уровня,  расчет минимального физиологического уровня и  механизм  /как  это  было предусмотрено   постановлением/  коррекции  заработной  платы  на государственных предприятиях.

 

     Далее. Предлагаю вопрос  "Про  проект  Закону  про  кредитні спілки",   рассмотрение   которого   запланировано   на  четверг, исключить из повестки дня.  Считаю,  что этот закон ничего, кроме легализации "теневых" денег,  не даст.  И более того, защищает их от налога.  Поэтому в связи с тем что мы передали конституционные полномочия правительству,  этот законопроект необходимо исключить из повестки дня.

 

     И еще такой вопрос. Иван Степанович! Я четыре раза подавал в Президиум свои предложения в письменной форме,  но они не находят решения. Было найдено решение лишь по одному вопросу - "про зміни до законів і програми приватизації".

 

     Настаиваю на   том,   чтобы   этот   вопрос  был  включен  и рассмотрен,  потому что он согласован и с Премьер-министром,  и с Верховным Советом, и со всеми.

 

     Данный вопрос  блокирует  Комиссия по вопросам экономической реформы. Однако если он не будет рассмотрен, то экономика Украины развалится,  за  бесценок будет продана и превратится в пепелище. Прошу, чтобы этот вопрос был рассмотрен.

 

     13

 

     И последнее.  Прошу включить в повестку дня такой  вопрос  - "звіт   голови   Укртелерадіокомпанії".  Когда  мы  рассматривали социально-экономические  вопросы,  считаю,  народ   Украины   был дезинформирован.  Прошу  заслушать  такой  отчет  и поставить все точки над "і".

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Щодо перенесення  розгляду  питання  з  п'ятниці  на четвер,  то  ми  вже  дали відповідне протокольне доручення /якщо уряд  буде  готовий/.  Надійшли  вже  три  пропозиції  від  трьох мікрофонів. Тому прошу вас не вносити таку саму препозицію. Отже, це питання вирішили, тому більше не треба його порушувати.

 

     Володимире Борисовичу!  Що  відносно  приватизації?  У  мене записано,  що  Комісія  з  питань  економічної  реформи,  а також комісія,  яка займається блоком економічних питань,  вважають, що немає потреби.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Ми прийняли програму приватизації,  закони про приватизацію.  Можуть бути різні погляди на цю програму,  вона  тільки  починає  діяти. Якщо  є  потреба  її  змінювати,  тоді потрібно вносити конкретні пропозиції щодо зміни цієї  програми.  Комісія  займає  конкретну позицію.  Вона  запропонувала цю програму Верховній Раді,  яка її прийняла.  І сьогодні Верховна Рада не  вважає,  що  її  потрібно змінювати.   Тобто  це  позиція  комісії.  Але  можна  добиватися свого...

 

     14

 

     ГОЛОВА. Так,   над   цими   матеріалами   варто   продовжити працювати. Це стосується й питання про Укртелерадіокомпанію. Спис Миколо Михайловичу!  Ви ж цим питанням  займаєтеся.  Тобто  це  в роботі.

 

     Третій мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ, Одеська   область/.  Уважаемый  Иван  Степанович!  9  числа  наша комиссия  закончила  работу  над  новой   редакцией   Закона   об иностранных    инвестициях.    Сделать    это    было    поручено вицепремьер-министру по экономике и ряду министерств  и  ведомств совместно с комиссией.

 

     Этот проект  10  числа  был  передан  Президиуму и в Кабинет Министров.  11 или 12 февраля на  заседании  Президиума  вы  дали указание  Секретариату  вместе  с Кабинетом Министров рассмотреть возможность  внесення  данного  законопроекта   на   рассмотрение Верховного  Совета.  Ныне  в Кабинете Министров,  в Минэкономики, организовано чтение уже новой  редакции,  помоему,  четвертой.  Я что-то  перестаю  это  понимать.  Или  же Кабинет Министров будет выполнять собственное решение, или будет оттягивать, оттягивать и оттягивать этот процесс.

 

     Что касается валютного регулирования,  то по этому вопросу в пятницу были переданы в Кабинет  Министров  все  замечания  нашей комиссии.  В  ближайшее  время  будет  издан декрет.  11 числа на заседании Президиума я ставил  вопрос  о  том,  что  этот  декрет должен приниматься как закон на сессии Верховного Совета,  ибо он имеет конституционную силу.  Это,  если уже говорить  откровенно, основа  финансовой  системы.  Но тогда на заседании Президиума вы приняли решение, что этот вопрос должен решить Кабинет Министров. С этим можно согласиться.

 

     15

 

     Но изменения   и   дополнения   к   Закону   об  иностранных инвестициях  нужно  рассматривать  именно  на  сессии  Верховного Совета. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дійсно,   це   питання   розглядалося  на  засіданні Президії.  І я підтримував таку пропозицію.  Вважаю, що Закон про іноземні  інвестиції  є досить специфічним.  Світ тільки-но почав нам вірити,  бо побачив,  що у нас така обстановка,  в якій можна працювати.  Тому  не  слід закон заміняти декретом,  краще внести зміни і доповнення до цього закону,  який знають уже  в  багатьох країнах світу.

 

     Прошу комісії   депутатів  Павличка,  Печерова  і  Пилипчука всетаки врахувати цю обставину і запропонувати зміни до закону.

 

     Третій мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Иван  Степанович!  Ваше   поручение   комиссиям Павлычко,  Печерова  и  Пилипчука  выполнено  полностью.  То есть подготовлены замечания, все это суммировано...

 

     ГОЛОВА. Але нехай вони попрацюють ще з урядом,  у нас є така домовленість, я і з Прем'єром говорив про це, а вже потім внесуть на  сесію.  Це  питання,  отже,  в  роботі.  А   щодо   валютного регулювання,  то  з цього питання буде видано декрет,  такою була пропозиція комісії. З трибуни, будь ласка.

 

     16

 

     ГРИНІВ Є.А.,  голова комітету контролю  Львівської  обласної Ради  народних депутатів /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/.  Іване  Степановичу!  Прошу  або  включити  до  порядку денного,  або протокольно доручити урядові розглянути питання про катастрофічний фінансово-економічний стан аптечної  служби,  який склався на сьогоднішній день.  Аптечна служба отримує асигнування через комерційні банки під дуже високі проценти.  Це не дає змоги забезпечувати    аптечні    управління    достатньою    кількістю медикаментів.  Крім того,  згідно зі своїм декретом | 6-92 від  9 грудня 1992 року Кабінет Міністрів обклав митом товари, які йдуть за бартером,  у тому числі медикаменти,  що  зовсім  унеможливило надходження  їх до аптечних управлінь.  І,  нарешті,  треба зняти акцизний збір на спирт,  який вкрай необхідний практично для всіх аптечних операцій.

 

     Якщо не  буде  наведено  порядку  в цих питаннях,  то завтра аптечна служба опиниться у ще гіршому  становищі,  ніж  сьогодні. Тому пропоную доручити урядові розглянути ці питання або ж внести їх на обговорення Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте  доручімо  розглянути  це  питання  комісіям Верховної  Ради  з  питань здоров'я людини,  з питань планування, бюджету, фінансів і цін разом з урядом. Немає заперечень? Немає.

 

     Перший мікрофон.

 

     17

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ.  Донецька область/.  Иван  Степанович!  Думаю,  что  рассказывать  в  одном докладе   Президента   и   о  внутреннем  социально-экономическом положении,  и о внешней политике  нецелесообразно.  Ведь  пределы доклада  -  час,  ну  полтора.  В  основном  мы  будем говорить о внутренних бедах - кто искренне, кто из популистских соображений. И вопрос внешней политики практически не будет затронут.

 

     Поэтому у меня такое предложение:  пусть Президент расскажет о социально-экономическом положении и внутренней политике,  а  об основных  направлениях  внешней политики сначала заслушаем доклад министра иностранных дел Зленко,  и  приблизительно  через  месяц после этого - Президента.

 

     И второе.  О  средствах  массовой информации.  Я уже говорил раньше,  что успешные реформы невозможны ни  в  экономике,  ни  в административной   системе,   ни   в  избирательной  системе  при продолжавшемся  беспрецедентном  потоке  лжи  в  прессе.  Мы   же дезориентируем народ,  вводим его в полное заблуждение.  То,  что комиссия по средствам массовой информации вроде бы  не  принимает эту  повестку дня,  объясняется просто:  заместитель председателя комиссии Чорновил патологически ненавидит Верховный  Совет,  и  у него мания преследования Верховного Совета.

 

     Давайте проголосуем этот вопрос в Верховном Совете.

 

     18

 

     И последнее.  Если мы вопрос "Разное" будем ставить на конец дня в пятницу,  то у нас никогда не  будет  "Разного".  В  других парламентах поступают иначе.

 

     ГОЛОВА. Відносно  першого  питання - доповіді Президента.  У Конституції  чітко  записано,  з  яких  питань  Президент  робить доповіді.  І давайте,  отже, з цим рахуватися. Що ж до "Різного", то практично кожне пленарне засідання  починається  з  цього.  От тільки для розгляду основних питань часу не вистачає.

 

     Другий мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Пропоную  включити  до   порядку   денного   питання   про   стан національної  безпеки  держави  і  при  розгляді  його  заслухати керівників правоохоронних органів.  Така необхідність випливає  з того,  що дедалі більше відкрито і брутально окремі організації й особи   безкарно   займаються   антидержавною,    антиукраїнською діяльністю.

 

     Друге питання.  Пропоную  прийняти постанову Верховної Ради, якою зобов'язати Кабінет Міністрів не оприлюднювати  декретів,  в яких   не   передбачено   конкретного  механізму  їх  реалізації. Прийняттям таких декретів тільки  створюється  видимість,  нібито щось робиться, тоді як насправді посилюється хаос.

 

     19

 

     Пропоную також  розглянути  питання про накладення мораторію на приватизацію  доти,  доки  не  буде  створено  всіх  умов  для нормальної,    цивілізованої    приватизації,    доки   не   буде відпрацьований її чіткий механізм,  який би  враховував  інтереси всіх  громадян  України.  Бо  нині  над  нею  нависла  смертельна небезпека того,  що в один чудовий день усі національні багатства можуть  бути  розграбовані,  а  наш  народ залишиться обдертим до нитки. На таку небезпеку не можна закривати очі.

 

     Відтак мене непокоїть позиція,  яку  висловив  нещодавно  на прес-конференції Прем'єр-міністр.  Він заявив, що головною формою приватизації  має  стати  аукціон.  Вибачайте,  ми  знаємо,   які матеріальні можливості у десятків мільйонів наших громадян.  Вони взагалі можуть залишитися за бортом приватизації.

 

     Хочу адресувати це Прем'єр-міністрові як депутатський  запит і   вимагаю  роз'яснень  позиції  Кабінету  Міністрів  та  самого Прем'єра з цього питання.

 

     Ще одне.  Мене  тривожить  /гадаю,  що   це   всіх   повинно стривожити/   незадовільна  робота  державної  комісії  з  питань діяльності львівського державного концерну  "Електрон".  Є  якісь невідомі  підводні сили,  які гальмують роботу,  і тому й досі не працює  комплексна  група  експертів,  яка  повинна  скрупульозно вивчити  всі  ці  питання.  У  неї,  на  мою  думку,  є три чіткі завдання.  По-перше,  виявити,  чи були зловживання. По-друге, чи були  дотримані  правові  засади  при створенні і після створення концерну  "Електрон".  І  трете.  З'ясувати,  чи  були   захищені державні  інтереси  України.  Адже  йдеться  про  те,  що  чотири відсотки валового національного продукту відчужено від України.

 

     20

 

     і отже,  від українського народу. Ця модель, відпрацьована у львівському концерні "Електрон",  може набрати характеру епідемії по всій Україні.  Це призведе до краху нашої економіка, а за ним, гадаю, і краху держави.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВІТСЬКИЙ Ф.Ф.,   член  Комісії  Верховної  Ради  Україні  у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ,  Волинська  область/.  Шановні  депутати!  Уже більше двох місяців лежить готова таблиця змін до пенсійного законодавства. У зв'язку з тим,  що становище пенсіонерів у нас найгірше, пропоную ці зміни й доповнення все-таки прийняти якнайшвидше. Гадаю також, що уряду треба дати доручення про відновлення безплатного проїзду для  непрацюючих  пенсіонерів.  Ті  з  них,  хто  працює,  можуть спокійно  їздити  за  свою  зарплату.  А саме найбідніші прошарки населення змушені сьогодні купувати  ліки  "Но-шпа"  по  7  тисяч карбованців  при такому мізерному рівні забезпечення,  який у нас сьогодні є.  Вважаю,  що для цієї категорії потрібно  переглянути мінімальний прожитковий рівень.

 

     Щодо індексації   вкладів  населення.  Найбільше  від  цього постраждало сільське населення.  Адже ті люді,  які здавали м'ясо державі,  як кажуть,  економлячи на одязі й на всьому, отримали в результаті якихось 10-20  тисяч  карбованців.  Нині  це  вартість кількох  кілограмів  м'яса.  Вважаю,  що  до  цього питання треба обов'язково повернутися. Маємо якось компенсувати людям

 

     21

 

     ті кошти. Може, не сьогодні й не завтра, але щоб про це було чітко заявлено від імені уряду.

 

     Нам також  потрібно обов'язково ввести в дію зупинений Закон про індексацію доходів населення.  Далі  допускати,  щоб  уся  ця інфляція йшла за рахунок найбідніших, не можна.

 

     Слід доручити  уряду  розібратися  зі  станом справ у легкій промисловості,  зокрема в текстильній.  Говорилося про те,  що  з державами  Середньої  Азії  є  певні домовленості,  але детальної інформації про бавовну й таке інше  немає  ніякої.  І  на  місцях існує  загроза  того,  що навесні зупиняться всі бавовнопрядильні комбінати України. А це - 35-50 тисяч жінок та їх сімей.

 

     І останнє.  Хочу знову,  вже вкотре,  нагадати про доручення Верховної  Ради  Службі безпеки - опублікувати нарешті списки тих депутатів, які займаються комерційною діяльністю.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми створили спеціальну комісію,  вона  цим  питанням займається.  А  доручення  щодо  решти  питань  треба протокольно направити в комісії та урядові.

 

     З трибуни, останній промовець.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний  Іване  Степановичу,  шановні  колеги!  Просив  би,  щоб відповідна  комісія  внесла  на  ваш  розгляд питання про зміни в Закон про селянське /фермерське/ господарство.  Тим більше, що ми таку інформацію розглядали. Яка мотивація?

 

     22

 

     Ми напередодні  посівної.  Я  провів  зустріч  з фермерами в одному районі і побував у фермера  в  Брусилові  Коростишівського району.  Це Старченко Володимир Андрійович.  Його фермерство - не просто слова. Людина вже кілька років цим займається. 50 гектарів землі  він  має як фермер,  245 взяв у оренду в колгоспі.  У його господарстві 30  тракторів,  30  автомобілів,  4  екскаватора,  4 бульдозери. Побудували 8 ставків, 4 кілометри шляхів. У структуру виробництва входить і переробка,  й інше. Минулого року здали 500 тонн  овочів  -  ще  одне підтвердження їх діла.  Там працюють 35 чоловік, мають зарплату близько 30 тисяч карбованців на місяць.

 

     Так от що він мені сказав:  "Про єдине прошу.  Верховна Рада прийняла  нормальний закон про фермерство.  Але Кабінет Міністрів своїм декретом нас так  обклав,  що  я  завтра  загину".  Це  вже справжній фермер,  Іване Степановичу, це не просто один чоловічок з одним коником.  Людина знаюча,  розгорнула справу чудово.  Тому нам необхідно це питання розглянути.

 

     Наступне питання  - про індексацію грошових доходів.  умови, які  прийняв   Кабінет   Міністрів,   сьогодні   не   влаштовують вкладників. Іде пряме пограбування народу. Тож необхідно на рівні Верховної Ради переглянути це питання.  Пропоную включити його до порядку денного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  час  вийшов.  Більшість промовців вносила пропозиції,  які заслуговують на увагу. Ми дали протокольні  доручення  відповідним  комісіям  та  уряду  щодо їх опрацювання і підготовки до розгляду на пленарних засіданнях.

 

     23

 

     Нині внесено все те, що напрацьовано і що можна було роздати депутатам.  Більше  треба  в  постійних  комісіях  напрацьовувати документів і вчасно передавати до Президії.  Отже,  я вношу  таку пропозицію:  орієнтовний графік, за винятком доповіді Президента, на  ці  дні  в  основному   узгодити   і   в   міру   надходження законопроектів  внести  їх на обговорення на пленарному засіданні /з урахуванням термінів перенесення/.  Ставлю таку пропозицію  на голосування.

 

     "За" - 226. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше

- про проект Закону про правову охорону сортів рослин.

 

     Доповідач - президент  Української  академії  аграрних  наук Олексій Олексійович Созінов.

 

     Скільки часу  потрібно,  Олексію Олексійовичу?  П'ятнадцять, будь ласка.

 

     СОЗІНОВ О.О.,  президент Української академії аграрних наук. Думаю, що я скорочу.

 

     Шановний Голово,   шановні  народні  депутати!  Вашій  увазі пропонується проект Закону України  про  правову  охорону  сортів рослин,   який   за   дорученням   Кабінету  Міністрів  готувався Українською академією  аграрних  наук,  Міністерством  сільського господарства  та  продовольства,  державним  патентним відомством України,   Міністерством   юстиції   та   іншими    зацікавленими відомствами.

 

     Його останню  редакцію розглянуто в комісіях Верховної Ради, і їх зауваження у вас уже є.

 

     24

 

     Я хотів би відзначити найбільш  важливі  положення  в  цьому законі.

 

     Створення сорту  - це довга і тяжка праця.  Сорт або гібрид, як свідчить  світовий  досвід,  -  це  найбільш  могутній  фактор науковотехнічного   прогресу   в   сільському   господарстві.   У розвинутих країнах  підраховано,  що  приблизно  40-80  відсотків приросту  врожайності  за  останні  25 років відбулися за рахунок впровадження нових сортів і гібридів.

 

     За існуючими нормами сьогодні виключне право на використання сорту належить державі.  Автори сорту, тобто його власники, мають авторське свідоцтво,  яке фактично нічого їм сьогодні не дає.  До 1989 року у нас працювала хоч якась,  не дуже обгрунтована, а все ж система винагород.  Зараз же нічого немає.  І фактично ті,  хто створює   сорти,   не  отримують  ніякого  заохочення.  Одночасно внаслідок  відсутності  правової  охорони  сортів  ми   втрачаємо можливість   отримувати   те,   що  називається  "роелті"  -  від використання наших сортів за межами нашої держави.  Це,  перш  за все,  Росія,  Казахстан,  де є мільйони гектарів,  що засіваються нашими сортами.

 

     Усі ці  фактори  гальмують  розвиток  селекційної  науки,  а найголовніше  -  ми  втрачаємо  кадри,  тому  що молода генерація селекціонерів майже не з'являється,  молодь  бачить,  що  ніякого заохочення до праці та захисту їх прав ми сьогодні не маємо.

 

     Прийняття запропонованого  проекту закону,  який ви сьогодні розглядаєте,  докорінно змінить ситуацію.  Перш за все у  проекті закладено  принципово  нове  положення  про  визнання  і  охорону державою нового сорту,  прав  його  авторів,  які  згідно  з  цим законом отримують виключне право на використання їхнього сорту.

 

     25

 

     Основним охоронним документом буде патент.  Це дуже важливе, принципове положення,  тому що не в усіх країнах існує патент  на сорт,  у  деяких існують свідоцтва.  Але в наших умовах,  коли ми входимо до ринку як правова держава, вам необхідно мати патент на сорт.

 

     Які права і можливості дає патент?

 

     Перш за  все патент дає виключне право,  яке полягає в тому, що той,  хто бажає використати  сорт,  повинен  мати  дозвіл  або ліцензію від автора.

 

     Сьогодні маємо   таку   ситуацію,  що  сорти  використовують комерційні структури,  і хто може розмножувати сорти,  той жодної копійки не дає авторам - тим, хто цей сорт створив.

 

     Вважаю, що  закон,  який  ми  приймемо,  дасть  змогу надалі змінити цю ситуацію.  Патент на сорт дається державним  патентним відомством.

 

     Головним експертним  органом  Держпатенту України /і в цьому проблема експертизи на сорти і визнання їх охороноспроможності/ є державна   комісія   по  випробуванню  і  охороні  сортів  рослин Міністерства сільського господарства і продовольства,  яка  існує багато   років.   Ми  намітили  тісніше  співробітничати  з  цією комісією,  щоб використовувати  нові  методи,  нові  підходи  для ідентифікації і захисту сортів.  Існують методи,  які пов'язані з використанням молекулярних маркерів,  білкових маркерів та  інших методів,  які  дозволяють  точно  і безпомилково визначати той чи інший сорт або гібрид.  Усе це /якщо ми будемо впроваджувати таку роботу/  дасть  змогу  вирішити  ті проблеми,  які у нас сьогодні існують, а найголовніше - змінити ситуацію в селекції.

 

     26

 

     Ще раз хочу підкреслити,  що селекція  є  і  буде  одним  із головних   факторів,   які   впливають  на  приріст  врожайності, стабільність врожаю та  на  збереження  навколишнього  середовищ. Адже нові сорти стійкі до хвороб, потребують менше хімії і для їх вирощування менше  треба  пестицидів  та  інших  отрутохімікатів. Хотів би сказати, що коли ми цей законопроект сьогодні затвердимо навіть у першому читанні,  то відкриється можливість вступити  до міжнародних  організацій  по  захисту  сортів,  перш  за все,  до Міжнародної організації по охороні сортів.  І  це  зразу  відкриє шлях  для  наших  сортів  за кордон і забезпечить правову охорону сортів, які використовуються на полях нашої країни.

 

     Враховуючи те,  що у вас сьогодні був важкий день,  не хотів би   затримувати   вашу   увагу.   Прошу,  щоб  ви  прийняли  цей законопроект  у  першому  читанні  і  тим  самим   відкрили   нам можливість  поставити  питання  перед Міжнародною організацією по охороні сортів про включення України до  складу  тих  держав,  де сорти  охороняються,  де  особа  має право захищати свої інтереси юридично  і  має  можливість  відшкодування  за  використання  її інтелектуальної   власності   тощо.   Безперечно,   це  сприятиме науково-технічному прогресу в Україні.

 

     Хотів би зробити деякі зауваження до того проекту постанова, який вам роздано.  Мені здається, що треба поновити терміни. Вони вже застаріли, тому що проект цієї постанови готувався давно.

 

     І останнє.  На мою  думку,  немає  потребі  точно  визначати розмір мита в купонах чи в доларах, особливо в купонах, адже вони сьогодні не є стійкою валютою. Тому є пропозиція

 

     27

 

     записати так  пункт  5  проекту   постанови:   "Міністерству сільського  господарства  і  продовольства та Держпатенту України визначити розмір мита,  яке  зобов'язані  сплачувати  заявники  з України  і  іноземні заявники та особа без громадянства за видачу патенту на сорт".

 

     Дуже дякую за увагу і прошу підтримати в першому читанні цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Перший мікрофон.

 

     ГОЛОВЕНКО М.Я.,    завідуючий    відділом   Фізико-хімічного інституту імені О.В.  Богатського Академії наук України, м. Одеса /Київський    виборчий    округ,    Одеська   область/.   Олексію Олексійовичу!  В мене є таке  запитання.  Ви  підготували  проект Закону  про правову охорону сортів рослин.  Недавно ми розглядали проект Закону про патенти.  І в мене й тоді,  і сьогодні  виникає запитання:  а чому б не об'єднати той законопроект і цей?  У чому ви бачите різницю між проектом  Закону  про  патенти  і  проектом Закону про правову охорону сортів рослин?

 

     СОЗІНОВ О.О.  Хотів  би  підкреслити,  що  в більшості країн закон про сорти рослин існує як окремий закон.  Справа в тому, що це дуже важливий аспект сільськогосподарського виробництва,  який має свою специфіку.  Тому ми твердо переконані, що в Україні, яка значною мірою є,  я сказав би, аграрною державою, треба мати свій закон про охорону сортів.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А.   Олексію    Олексійовичу!    Безперечно,    цей законопроект  треба опрацьовувати і якомога швидше приймати.  Але скажіть,  будь ласка, чи вже прийнято аналогічні закони в країнах СНД? Патентування діятиме в Європейському міжнародному патентному бюро в Парижі чи тільки на території країн СНД?

 

     СОЗІНОВ О.О.  Якщо ми наприкінці цього місяця  приймемо  цей закон,  то  в  такому  разі  маємо всі підстави для того,  що нас приймуть до  Міжнародної  організації  по  охороні  сортів.  Тоді Україна матиме рівні права з країнами Європи й Америки.

 

     Відносно країн    СНД.   Зараз   іде   підготовка   проектів аналогічних законів у Росії та  в  інших  республіках  колишнього Союзу.  Вважаю, що вони теж зацікавлені в тому, щоб прийняти такі закони. Тоді зразу все стане на свої місця і там.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олексію Олексійовичу!  Ви є відомою  в  науці людиною,  тривалий  час  займаєтесь  селекцією.  У  мене  до  вас конкретне запитання.

 

     Ми цей закон приймаємо, щоб захистити інтереси нашої держави у світі, у тому числі і для того, щоб мати право одержувати якісь дивіденди від зарубіжних виробників.  Скажіть,  будь  ласка,  яка зараз  існує  тенденція - площа земель під наші сорти за кордоном збільшується чи зменшується?

 

     І друге коротеньке запитання.  Якщо оцінити те, що у вас є в арсеналі, то яка перспектива?

 

     Дякую.

 

     29

 

     СОЗІНОВ О.О.  Згідно  з  останньою  інформацією,  наші сорти займають площу близько трьох мільйонів гектарів у Росії і близько мільйона  -  в  Казахстані.  Сьогодні  ми  від цього не отримуємо жодної копійки.

 

     Відносно використання   наших   сортів   на   Заході.   Досі використовувалися,  як  ви  знаєте,  такі  сорти  як Миронівська, Іллічівка та деякі інші.  Але у зв'язку з  тим,  що  ми  не  були членами  міжнародної  організації,  то й також не мали ні копійки від цих сортів.  І така ж  доля  чекатиме  на  нас,  якщо  ми  не захищатимемо наше право й далі.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  директор  Інституту екології Карпат Академії наук  України  /Калуський   виборчий   округ,   Івано-Франківська область/. Шановний Олексію Олексійовичу! Я повністю підтримую вас щодо ініціативи подання такого законопроекту. Дійсно, закон украй необхідний.

 

     А запитання  в  мене  таке.  На  першій  сторінці  ми  маємо визначення,  що таке сорт.  Записано,  що це сукупність рослин  у межах  одного  і  того  ж ботанічного таксону,  нижчого з відомих класів. Для мене є незрозумілим це визначення.

 

     СОЗІНОВ О.О. Вибачте, мені погано чути...

 

     ГОЛОВА. Мова йде про першу сторінку, стаття 1, - трактування сорту.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  "Сорт - це сукупність рослин у межах одного і того ж ботанічного таксону,  нижчого з відомих класів".  Для мене незрозуміле  це  визначення.  Як може існувати сорт як сукупність рослин однієї родини чи,  скажімо,  навіть одного  роду?  Далі  є визначення категорії сорту.

 

     І друге запитання,  таке. Категорії сорту, серед них є клон, ім'я,  гібрид і популяція.  Популяція - це форма існування  виду, дикого виду.  Тобто сам вид представлений популяцією, може бути і з популяції відібрано,  селекційним шляхом створено сорт,  але це сорт - популяція. Чому так вийшло?

 

     30

 

     СОЗІНОВ О.О.  Хочу сказати,  що є у нас, наприклад, жито, де ми сьогодні використовуємо сорти популяції.  Є у нас соняшник, де ми  також  використовуємо сорти популяції.  Тому цю категорію нам необхідно було ввести, щоб передбачити охорону авторських прав на ці сорти.

 

     ГОЛОВА. Запитань  більше  немає.  Чи  правильно  я зрозумів, Олексію Олексійовичу; для того, щоб інтегруватися в європейські й світові структури,  цей закон для нас необхідний, бо інакше ми не будемо повноправними партнерами? Так?

 

     СОЗІНОВ О.О.  Безумовно так, це єдиний шлях, щоб вирішити цю проблему.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам, сідайте. Слово для співдоповіді надається народному депутату Чулакову Євгену Родіоновичу.

 

     ЧУЛАНОВ Є.Р.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України   з  питань  агропромислового  комплексу  /Васильківський виборчий  округ.  Дніпропетровська  область/.   Шановні   народні депутати,   шановний   Іване   Степановичу!   Комісія   з  питань агропромислового комплексу розглянула проект Закону  про  правову охорону  сортів рослин,  і дійшла висновку,  що такий закон вкрай необхідний.

 

     31

 

     На ваш розгляд вноситься законопроект, який /і я хотів би це підкреслити/  не  вимагає  додаткових  фінансових та матеріальних витрат,  а навпаки,  дає можливість збільшити надходження державі валютних  коштів,  їх  можна  отримувати  за рахунок використання країнами    світу    інтелектуальної    власності     українських селекціонерів на сорти і гібриди сільськогосподарських культур.

 

     Раніше ми пишалися тим,  що кров нашої пшениці - Українки та Миронівської 808,  Кримчанки  та  Одеської  51  -  тече  в  жилах багатьох  високопродуктивних  сортів,  виведених  в інших країнах Європи.  Високу  оцінку  за  кордоном  здобули  також  досягнення академіка   Гаркавого.   Широко  увійшли  в  селекційні  програми іноземних фірм - Німеччини,  Голландії,  Данії і навіть Австралії огірки Ніжинські,  різні сорти багаторічних трав, люпину, гороху. З допомогою українського генетичного матеріалу у Франції створено висококонкурентні   гібриди   соняшнику,   в  Польщі  -  жита,  у Великобританії - бобів.

 

     І таких прикладів можна навести багато.  Але  валюту  за  це Україна  не одержувала.  Тепер,  з прийняттям цього закону,  наша держава зможе  одержувати  достойну  винагороду,  бо  створюються сприятливі  умови  для  виходу  українських сортів на міжнародний ринок.  За розрахунками спеціалістів реєстрація кожного сорту  за кордоном  може  принести  прибуток  у  сумі 20-30 тисяч доларів з однієї   тисячі   гектарів   посіву.   А   вільне    користування товаровиробників України кращими сортовими ресурсами,  створеними в провідних іноземних державах,  дасть змогу скоротити витрати на наукоємні дослідження в

 

     32

 

     галузі селекції  майже  вдвічі  /адже створення нового сорту сьогодні обходиться у більш як 10 мільйонів доларів/.  Наприклад, прибутки сусідніх Угорщини,  Чехії,  Словаччини, Польщі, Румунії, які прийняли аналогічні закони,  вже перевищують державні витрати на створення нових сортів та гібридів.

 

     Використання сортів і гібридів закордонної селекції, які вже в перші  роки  зможуть  зайняти  20  процентів  посівних  площ  в Україні,  дасть  змогу  одержати понад 9-10 мільярдів карбованців прибутку. За старих часів, на жаль, закордонні сорти приходили до нас  тільки  тоді,  коли їх потенціал був практично використаний. Так,  комерційний  продаж  відомого  гібриду  кукурудзи   Скандія почався  у  1982  році;  а на Україну він потрапив лише через сім років. Ще більш сумні приклади можна навести по сортових ресурсах овочевих, плодових та кормових культур.

 

     Нарешті, прийняття цього закону дасть змогу Україні вступити до  міжнародної  спілки   по   охороні   селекційних   досягнень, користуватися  міжнародним  правом на інтелектуальну власність та отримання дивідендів від неї.

 

     До Комісії з питань агропромислового комплексу надійшло  три варіанти  проекту  закону:  Державної  комісії  по випробуванню і охороні сортів рослій,  Української  академії  аграрних  наук  та Харківського  інституту  рослинництва  імені  Юр'єва.  Остаточний варіант подав Кабінет Міністрів.  Внесли  свої  пропозиції  також народні депутат Шинкарук, Ківшик, Дунтау.

 

     33

 

     Комісія пропонує ряд поправок до проекту цього закону.  Вони в основному мають на меті привести  терміни  у  відповідність  до міжнародних  угод  та  конвенцій.  Ми  пропонуємо  і  більш чітке формулювання  умов  патентоспроможності  сортів  рослин.  Внесено також поправки,  спрямовані на вдосконалення механізму проведення експертизи сортів рослин.  Комісія пропонує подати пункт про  те, що    експертним    органом   слід   вважати   Державну   комісію сортовипробування      сільськогосподарських      культур       з підпорядкуванням   її   в  питаннях  охорони  сортів  Держпатенту України.

 

     Шановні народні депутати!  Комісія з питань агропромислового комплексу  пропонує схвалити у першому читанні цей проект закону, щоб наша комісія разом з іншими комісіями та Кабінетом  Міністрів доопрацювала його а урахуванням зауважень і пропозицій,  внесених вами,  і підготувала  для  розгляду  Верховною  Радою  у  другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чернявському.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.Д.    Шановні    депутати!    Шановний   Іване Степановичу!  Необхідність прийняття цього  важливого  закону  не викликає  сумніву.  Це аргументовано доведено в короткій доповіді Олексія Олексійовича і співдоповіді Євгенія Родіоновича. Тому моя пропозиція трохи відрізняється від пропозиції,  що вже вносилася. Зваживши на те,  що законопроект  давно  готувався  Міністерством сільського

 

     34

 

     господарства і    продовольства    та   іншими   профільними відомствами,  його  можна  вже  сьогодні   прийняти   як   закон, врахувавши,   звичайно,   зауваження   та  поправки,  яких  буде, сподіваюсь, не так багато.

 

     Ми знаємо,  яке   становище   складається   з   виробництвом сільськогосподарської  продукції у зв'язку з тім,  що матеріальні ресурси у нас будуть  обмежені,  не  дивлячись  на  заходи,  яких вживає і Верховна Рада,  і уряд. Ми знаємо, що менше буде внесено мінеральних добрив.

 

     Далі, щодо  забезпечення  технологіями.   Протягом   певного періоду  воно  теж  буде  недостатнім.  Тому  найбільш  дешевий і найбільш ефективний захід - це  сортопоновлення,  впровадження  у виробництво нових сортів. Хочу підкреслити, що на 30-40 процентів підвищується врожайність певних культур  за  рахунок  генетичного потенціалу того чи іншого сорту.  Я думаю,  що в нас є можливість радикально  підвищити  результати  нашого  сільськогосподарського виробництва.

 

     Повинен сказати,  що  впродовж  багатьох років на Сумщині не визнавали кукурудзу.  А за  останні  роки  ми  сіємо  цю  важливу культуру  на  площі  десь  70-80  тисяч гектарів.  Використовуємо тільки  скоростиглі  гібриди  вітчизняної  /фірма   "Піонер"/   і зарубіжної   селекції,  які  дають  можливість  одержувати  70-80 центнерів з гектара в зонах Полісся, де ніколи не вирощувалась ця культура.  Це сорт "Дезмона".  Але хотілося б, щоб, прийнявши цей закон та інші законодавчі акти,  ми  перешкодили  проникненню  на наші  поля  сортів  і гібридів зарубіжної селекції,  які не мають ніяких переваг перед  вітчизняними.  Нам  відомі  хороші  гібриди кукурудзи  селекції  Дніпропетровського  інституту  кукурудзи  та інші.

 

     35

 

     Варто сказати  про  сорти  гречки,  вирощені  у  виробничому об'єднанні "Еліта".  Ці сорти дають високі врожаї - 60 центнерів. А це  абсолютний,  так  би  мовити,  потенціал  урожайності  цієї культури.

 

     Але, на жаль, ми не можемо забезпечити розкриття генетичного потенціалу,  тому що не маємо засобів захисту рослин.  Ми вдаємо, що  вітчизняні  сорти озимої пшениці,  кукурудзи мають генетичний потенціал 100 і навіть більше центнерів з гектара.  Але ми їх  не отримуємо саме через наведені причини.

 

     Інше теж  надзвичайно важливе питання - сортопоновлення.  Це також найбільш дешевий  засіб,  але  його  держава  не  взяла  на озброєння.  Насіння  виробничого  об'єднання  "Еліта"  має  певні переваги  у  порівняння  з  наявним  в  господарствах  насіннєвим матеріалом.  Згідно з домовленістю із Міністерством фінансів воно буде реалізовуватися за рахунок бюджету,  але  сам  механізм,  на жаль,  досі  не  вирішений.  Просив  би  Міністерство  сільського господарства і продовольства та Міністерство фінансів зробити  це якомога швидше,  бо посівні та польові роботи вже почалися.  Слід знайти фінансові можливості, щоб насіння "Еліти" було викуплене.

 

     Конкретна пропозиція    щодо    запропонованого     проекту. Спеціалісти,   які   розробляли  законопроект,  досить  добре  це зробили.  Але вважаю,  що пункт 1 статті 28 треба доповните таким чином:  "Сорти рослин,  що не пройшли державного випробування, не допускаються до використання в  Україні  всіма  товаровиробниками незалежно від форм власності". А в пункті 2 цієї статті записати: "При занесенні сортів культур, на

 

     36

 

     які не поширюється правова охорона, до Реєстру сортів рослин Міністерство  сільського  господарства і продовольства України за доданням Держкомісії по випробуванню  та  охороні  сортів  рослин видає авторське свідоцтво". Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Більше  ніхто  не  бажає взяти участь в обговоренні. Доповідачем,  співдоповідачем і депутатами,  які виступали,  було внесено  дві  пропозиції:  одні  вважають,  що  можна  прийняти в першому читанні, і більш радикальна пропозиція - у зв'язку з тим, що   серйозних   письмових  пропозицій  не  надійшло  і  під  час обговорення також не зроблено  суттєвих  зауважень,  прийняти  як Закон  України про правову охорону сортів рослин.  Була проведена експертиза.  Михайле Андрійовичу,  що  там?  Будь  ласка,  третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Є  в  цьому  законопроекті  певні  недоліки і недоречності,  навіть у статті 1.  У зв'язку з цим вважаю,  що не можна прийняти його в цілому.  Треба, як у нас заведено, прийняти в першому читанні, доопрацювати і внести на друге читання. З тими недоліками, які є в цьому законопроекті, приймати його не можна.

 

     ГОЛОВА. Тобто йдеться про стилістичні та інші поправки. /Шум у залі/. Михайле Андрійовичу, кажуть, що можна і треба приймати. Може, так: приймемо з урахуванням редакційних поправок? /Шум у залі/.  Якщо редакційна поправка  конкретна...  А  так  не можна:  доручити редакцію... Можна таку редакцію зробити, що тоді ніхто і закон не впізнає.

 

     37

 

     Перший мікрофон.

 

     ГУСЄВ В Д., директор середньої школи | 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Нельзя  нарушать  процедуру.  Есть  первое  чтение.  Я, например,  направил  бы проект закона специалистам на экспертизу. От того,  что больше людей посмотрят, хуже не будет. Ну, потеряем при  втором  чтении полчаса,  а может быть,  даже за 15 минут его примем, но по процедуре примем, как положено.

 

     Поэтому в  первом  чтении  принять  проект  надо,  но  пусть специалисты посмотрят его.

 

     ГОЛОВА. Думаю,  з  цим  можна погодитися.  Тим більше,  що є редакційні поправки,  які потрібно вносити.  Але  кому  доручити? Нікому. А ви знаете, що поправка може змінити суть редакції. Тому краще прийняти в  першому  читанні,  швидко  доопрацювати.  Потім внести на друге читання і прийняти як закон.

 

     Вноситься на  ваш  розгляд  проект  Постанови Верховної Вади України "Про проект Закону України  про  правову  охорону  сортів рослин".

 

     "Верховна Рада постановляє:

 

     1. Схвалити  в  першому  читанні  проект  Закону про правову охорону сортів рослин, поданий Кабінетом Міністрів України.

 

     38

 

     2. Доручити комісіям з питань агропромислового комплексу,  з питань  відродження  та соціального розвитку села,  у закордонних справах разом із Кабінетом Міністрів доопрацювати законопроект  з урахуванням зауважень і внести на друге читання".

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Я погоджуюсь із цією пропозицією, але треба у другому читанні законопроект розглянути до кінця цього тижня.

 

     ГОЛОВА. Як тільки підготуєте,  відразу й  розглянемо.  Можна навіть  не  друкувати.  Будете  зачитувати,  до  якої  статті яка вноситься поправка. Згодні?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Тоді   запропонований   проект    постанови    прошу проголосувати як постанову. "За" - 256. Придається.

 

     ГОЛОВА. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів  України  у  зв'язку  з  прийняттям  Закону   України   про приватизацію   державного  житлового  фонду.  Доповідач  -  Петро Іванович Шевчук, заступник міністра юстиції. Будь ласка, візьміть проект цього документа.

 

     39

 

     ШЕВЧУК П.І.,  заступник  міністра  юстиції України.  Шановні народні депутати!  У зв'язку  з  прийняттям  Закону  України  про приватизацію  державного  житлового  фонду  виникла  необхідність внести зміни і доповнення до законів України про власність та про статус  і  соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

 

     У той час,  коли розроблявся цей проект закону /а це було  у вересні 1992 року/,  поняття "податок на нерухоме майно громадян" містилося лише  в  Законі  України  про  приватизацію  державного житлового  фонду і було пов'язане з приватизацією житла громадян. Та зараз  Міністерство  фінансів  України  готує  проект  Декрету Кабінету  Міністрів  України  про  оподаткування нерухомого майна громадян,  де  об'єктом  оподаткування  є  все   нерухоме   майно громадян,  що  належить  їм  на правах приватної власності.  Сюди будуть належати будинки,  гаражі, дачі, інші споруди, а не тільки приватизоване житло.

 

     Тому вносити  зміни  та  доповнення  до  Закону  про систему оподаткування  у  запропонованій  редакції,  відповідно  до  якої платниками  податку  на нерухоме майно громадян є тільки власники приватизованого житла,  зараз ми вважаємо недоцільним.  Ставиться лише  питання  про  внесення  доповнень  і  змін  до  законів про власність  та  про  статус  і  соціальний  захист  громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Шановний депутате Куцай,  візьміть і почитайте. Чого ви з місця викрикуєте запитання?  Це нова форма?  Може,  ми її до Регламенту введемо?

 

     40

 

     Петре Івановичу, ви зрозуміли, про що депутат запитував? Ні, відповідати не потрібно.  Я думаю,  він зрозумів, що йому зробили зауваження.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Сторінка  3.  Нами  було  закладено державний і громадський житловий  фонд.  Ви  пропонуєте:  державний  житловий фонд.  Це  стосується  статті  22  і  статті  23.  Чим у принципі відрізняється одне від іншого?

 

     ШЕВЧУК П.І. Ви маєте на увазі доповнення до пункту 11 статті 22?

 

     ЯЦЕНКО В.М. І до статті 22, і до статті 23.

 

     ШЕВЧУК Д.І.  Ми  привели  їх  у відповідність із Законом про приватизацію державного житлового фонду.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Ми  заперечуємо   і   пропонуємо   залишити   в попередній  редакції.  Ми  згодні  з  тим,  що,  скажімо,  "жилих приміщень"  можна  замінити  на  "жилих  квартир  будинків".   Це правильніше.  Але неправильно обмежувати права, закладені в нових законах.  Було записано:  державний  і  громадський  фонд,  а  ви пропонуєте - тільки державний фонд.

 

     41

 

     ШЕВЧУК П.І.  Відповідно  до  Закону про власність власниками житла можуть бути і трудові колективи,  і громадяни,  і  держава. Згідно  з  "чорнобильським"  законом можна безплатно передавати в особисту власність громадянам жилі приміщення як державного,  так і громадського фонду. Вилучати у колективного власника безоплатно житло,  не компенсуючи йому нічим,  ми вважаємо неправильним.  Це буде порушення Закону про власність. Раніше ми керувалися Законом про  статус  і  соціальний  захист  громадян,   які   постраждали внаслідок  чорнобильської  катастрофи.  Але  оскільки ми прийняли Закон про приватизацію державного житлового фонду,  то  зараз  не можемо  ним  керуватися,  тому  що  будемо  продовжувати всупереч Закону про власність вилучати майно власників,  у даному  випадку житло у колективних власників - громадських організацій.  Це буде неправильно і суперечитиме Закону про власність.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Коли буде  голосування,  я  від  імені  комісії всетаки  наполягатиму  на  тому,  щоб  не  погоджуватися  з  цією пропозицією.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ХИЛЮК О.О.,  голова  Бердичівської  міської  Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Бердичівський виборчий округ,  Житомирська область/. У Законі про власність пропонується замінити

 

     42

 

     слово "викупу"  словом  "приватизації".  Чи  значить це,  що відповідно  до  Закону  України  про  систему  оподаткування   ті громадяни,  які  викупили  свої  квартири  /я  маю  на  увазі  до прийняття закону/,  не  будуть  сплачувати  податок  на  нерухоме майно,  а  ті,  які приватизують житло в процесі приватизації,  - будуть?

 

     ШЕВЧУК П.І.  Я думаю, це знайде своє відображення в декреті, який зараз опрацьовується.

 

     ХИЛЮК О.О.   Декрет   писатиметься  без  Верховної  Ради.  І створиться така ситуація:  люди,  які приватизували  квартиру,  - платитимуть, а ті, що викупили, - не платитимуть податку.

 

     Я вважаю, Іване Степановичу, що оця затія зі зміною в Законі про власність "викупу" на "приватизацію"...  Якщо Верховна Рада і піде на це,  то треба записати і про приватизацію.  Тобто,  треба ввести дві норми:  податок на нерухоме майно платять і громадяни, які викупили житло за свої кошти,  і громадяни,  які приватизують його безплатно.  У такому разі всі будуть  у  рівнях  умовах.  Не треба забувати, що крім податку на це житло буде ще й страховка.

 

     ШЕВЧУК П.І.  Справа  в  тому,  що  до  прийняття  Закону про приватизацію державного житлового фонду справді  була  можливість викупу  наймачем  житлового  приміщення.  Після  прийняття  цього закону наймач не може викупити  жиле  приміщення.  Зараз  ідеться тільки  про  приватизацію  відповідно  до Закону про приватизацію державною  житлового  фонду.  Тобто  ми  приводимо  цю  норму   у відповідність...

 

     43

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Маріупольський-Центральний  виборчий  округ,  Донецька область/. Шановний Петре Івановичу!  У мене запитання  з  приводу  змін  до Закону про систему оподаткування. Зокрема, на другій сторінці і в лівій,  і в правій колонці згадується про екологічний податок. Що мається на увазі?  Що це за екологічний податок? Адже Законом про охорону   навколишнього   природного    середовища    передбачені екологічні платежі, а тут раптом - податок. Поясніть, будь ласка.

 

     ШЕВЧУК П.І.  У своему виступі я просив не розглядати питання про внесення змін  до  цього  закону,  оскільки  зараз  готується відповідний декрет. Тому я обмежився тим, що поставив питання про внесення змін тільки до двох законів,  а  про  це  й  питання  не стоїть.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ, Львівська область/. Відповідь на запитання депутата Хилюка люди можуть зрозуміти неправильно.  Я хочу пояснити: якщо податок на нерухоме майно сплачуватиметься власником квартири

 

     44

 

     безпосередньо, то   мешканець,   який   житиме  в  державній квартирі,  сплачуватиме   податок   на   нерухоме   майно   через організацію,  яка  буде власником даної квартири.  Одне на одне і вийде.

 

     Я хотів би,  щоб  люди  правильно  зрозуміли  і  не  боялися приватизувати своє майно.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧУК П.І. Спасибі. Ви мені допомогли.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/.  Я  хотів би ще раз уточнити запитання,  яке прозвучало від другого мікрофона.  Виходить, що власники квартир поділені на дві  категорії:  ті,  хто  свого  часу  встиг  викупити  житло за безцінь,  згідно з цими доповненнями податок платити не будуть, а ті, хто приватизує, цей податок платитимуть.

 

     Більше того, у Законі про власність ви замінюєте "викупу" на "приватизацію", підкреслюючи це ще більше.

 

     Я ставлю конкретне запитання: чи будуть у рівних умовах щодо плати податку ті, хто свого часу викупив квартири і є сьогодні їх власниками,  і ті,  хто приватизує їх відповідно  до  Закону  про приватизацію державного житлового фонду?

 

     ШЕВЧУК П.І.  Я вважаю, що будуть у рівних умовах. Треба буде провести цю лінію,  але мені важко говорити про це,  бо я  ще  не бачив декрету про оподаткування.

 

     45

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні колеги! Запропоновані   зміни   й   доповнення   стануть   на    перепоні приватизації.  Слід  підійти  однаково  до  всіх  форм власності. Податок на майно треба якось обраховувати, наприклад, залежно від вартості або площі,  і його повинні сплачувати всі, незалежно від форми власності.

 

     Якщо ми підійдемо таким чином,  що  лише  приватні  власники будуть   платити   за   житло,   то  ми  поставимо  перепону  для приватизації,  а в зв'язку з цим виникне нова проблема, пов'язана із безробіттям. На сьогоднішній день безробіття у нас є, але воно має регіональний характер. В одному місті є безробітні, в той час коли   в   іншому  місті  є  дефіцит  робочої  сили.  І  погасити регіональне,  відносне безробіття /не абсолютне/ можна за рахунок переміщення робочої сили.  А переміщення можливе, коли буде ринок житла.  Тобто коли людина в одному місті може продати житло,  а в іншому його купити.  Лише в тому випадку,  коли буде ринок житла, ми зможемо погасити деякі негативні моменти  з  безробіттям.  Для того  щоб  ринок житла був,  не повинно бути різних умов для його власників і для тих,  хто бере в оренду житло  в  держави.  Отже, треба,  щоб  цей  закон відповідав Закону про власність,  в якому записано,  що всі форми власності є однаковими. А в зв'язку з цим і податок,  незалежно від форми власності, повинен бути однаковим для всіх. Запропонований

 

     46

 

     для розгляду   проект   "сирий",   над   ним   ще   потрібно попрацювати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Петро  Іванович вагається з відповіддю,  тому що він не має під рукою декрету.  Він ще не звик,  боїться сказати, то я за нього сказав. Петре Івановичу, я правильно висловився?

 

     Запитань більше немає. Дякую, Петре Івановичу.

 

     Депутат Яценко з мотивів голосування хотів виступити. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Справа в тім, що сьогодні після короткого обговорення залишилося більше питань, ніж відповідей. Ми так і не з'ясували до кінця суті змін, які вносяться. Це перше.

 

     І друге.  Ми  тими  змінами,  які  передбачаються,   суттєво обмежуємо права людини взагалі,  і зокрема людей, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи.

 

     Тому пропоную не розглядати сьогодні цей  проект,  відхилити його.  Треба розглянути його ще раз у комісії, і доповідачу більш чітко визначитись і доповісти всі деталі цього законопроекту, щоб ми про все знали.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.

 

     47

 

     Уважаемые народные  депутаты!  Мне  кажется,  что  внесенный сегодня  на  обсуждение   законопроект   требует   прежде   всего обдумывания   с   позиции   несовершенства   форм  собственности. Очевидно, нужно подождать, когда будет какой-либо декрет о формах собственности, а потом уже принимать эти изменения к закону, если в этом будет необходимость.

 

     Я предлагаю этот законопроект сейчас отложить.

 

     ГОЛОВА. Інших пропозицій не буде? Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати!  Вважаю,  що цей  закон  можна приймати.  Просто сталося так,  що, на превеликий жаль, доповідач дуже погано пояснив зміст законопроекту.  Якщо  буде  податок  на нерухоме  майно,  який  сплачуватиме  власних квартири,  то такий самий податок на нерухоме майно  сплачуватиме  власник  державної квартири.  Плата  буде  вираховуватися  у  квартиронаймача  іншим методом.  Я вас прошу прийняти цей законопроект,  і  все  буде  в порядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ХИЛЮК О.О. Шановний Іване Степановичу! Депутат Макар вводить в оману майже всю Верховну Раду,  через те  що  в  статті  21  на столиці   2   вводиться   така  позиція  до  Закону  про  систему оподаткування: "Власники приватизованого житла сплачують щорічний податок... "У Законі про власність написано, що квартири

 

     48

 

     власники отримали   шляхом   викупу.  І  пропонується  слово "викупу"  замінити  словом  "приватизації"  квартир.   Тобто   ті власники,  що  викупили  раніше,  за Законом про оподаткування не входять до числа тих,  хто оподатковується за цим законом. Тут же написано на другій сторінці.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ми вислухали різні думки...  Іване Івановичу, ви внесли свої пропозиції,  ви ж не доповідаєте. Чому ви дискусію розпочинаєте?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.  Іване Степановичу!  Ви добре знаєте, як на селі колгоспникам доводилося будуватися:  поки побудуєшся,  і вік закінчився.  Тепер колгоспник ще на старість платитиме за ту свою хату,  яку  він  своїми  кровними  мозолями  побудував.   Депутат Пилипчук   вносив   пропозицію   поставити   квартиронаймачів   і колгоспників в однакові умови.  Вважаю, що тут рівність буде саме нерівністю. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Справа  в  тому,  що  поняття  "приватизоване" і поняття "викуплене" трошки різні.  Поняття "приватизоване" - то є ширше   поняття,   а   поняття   "викуплене"  входить  у  поняття "приватизоване",  тому що приватизацію можна  здійснити  не  лише через викуп, а й іншим чином. І в тому ніякої суперечності немає. Дякую.

 

     49

 

     ГОЛОВА. Все з'ясували?  Є дві пропозиції.  Перша -  прийняти такі зміни до Закону про приватизацію державного житлового фонду. Інші пропозиції зводилися до того,  щоб відхилити законопроект  і направити його на доопрацювання.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемый Иван Степанович,  уважаемые депутаты! То  предложение,  с   которым   вы   сейчас   вышли,   совершенно справедливо,   ибо   вот  статья  15,  часть  2:  "Наймач  жилого приміщення в будинку державного чи громадського  житлового  фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність... "Так вот, если мы все  это  откорреспондируем  соответствующей  статьей  на доходы  на  недвижимое  имущество,  то  возникает  один  и тот же вопрос.  Сегодня  те,  кто  уже  владеет  квартирами  на   правах собственности,  задают  вопрос:  почему у них квартплата с учетом всех выплат выше,  чем у проживающих в такой  же  государственной квартире?  Видимо,  методологически  Государственный  комитет  по коммунальному хозяйству закладывает  все  расходы  в  расчете  на собственника   квартиры.   Поэтому  прежде  чем  мы  приступим  к обсуждению новой редакции статьи,  нужно,  чтобы  Государственный комитет коммунального хозяйства дал методологию формирования цен. С тем чтобы снять возникающие на местах вопросы такого характера.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю пропозиції  на  голосування  згідно  з  нашою процедурою.  Першою  вноситься  пропозиція  доповідача,  другою - пропозиція депутатів.

 

     50

 

     З урахуванням обговорення й аргументів  прошу  проголосувати першу  пропозицію,  тобто про внесення змін і доповнень до Закону про приватизацію державного житлового фонду.

 

     "За" - 52. Не прийнято.

 

     Зрозуміло, що треба доопрацьовувати.  За другу й  голосувати не будемо, так? Усе.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  розгляду  наступного  питання  - про внесення змін і доповнень до  Кримінально-процесуального  кодексу України  /з питань удосконалення слідчої роботи/.  Ви пам'ятаєте, що були такі пропозиції.

 

     Слово надається  заступнику   міністра   внутрішніх   справ, начальнику головного слідчого управління Михайлу Бурлакову.

 

     БУРЛАКОВ М.М.,  заступник міністра внутрішніх справ України, начальник головного слідчого управління  Міністерства  внутрішніх справ України.  Шановний Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд подано проект Закону про внесення  змін  і  доповнень  до Кримінально-процесуального  кодексу України,  який передовсім має на меті значно розширити можливості органів  внутрішніх  справ  в оперативному  реагуванні  та  розслідуванні  на початковій стадії злочинів,  що скоюються.  І одночасно - якоюсь мірою вдосконалити роботу   слідчого   апарату   та  розширити  функції  дізнання  у розслідуванні злочинів.

 

     Цей проект  закону   розроблявся   нами   разом   з   іншими правоохоронними  органами у взаємодії з Комісією Верховної Ради з питань правопорядку та боротьби із злочинністю. При його розробці враховані  зауваження і пропозиції заінтересованих міністерств та відомств, наукових і практичних працівників.

 

     51

 

     Неухильне зростання   злочинності   призвело   до    різкого збільшення  навантаження  на  оперативний,  і  особливо - слідчий апарат.  Слідчі стали працювати в значно напруженішому ритмі, ніж п'ять  і  більше  років  тому.  Якщо в 1987 році вони закінчували розслідуванням 75 тисяч справ,  то у 1992 році - майже 160 тисяч. Окрім цього, слідчими у минулому році зупинено провадження більше 210 тисяч справ у зв'язку  з  невстановленням  осіб,  що  вчинили злочини  /з  яких  близько  30  тисяч  є тяжкими/.  Розслідування слідчими справ про незначні нерозкриті злочини в  декілька  разів підвищує навантаження на них, відволікає від роботи у справах про тяжкі злочини,  не дає можливості своєчасно завершити слідство  у справах, де особи, що їх скоїли, встановлені.

 

     Інтенсивний та  екстенсивний шляхи розвитку слідчого апарату майже вичерпані.  До того ж,  великі  психофізичні  навантаження, помітне  збільшення  складних  і  трудомістких справ про злочини, скоєні організованими групами,  відставання законодавчої бази від реальних   суспільних  відносин  призвели  до  погіршення  якості розслідування злочинів,  значного збільшення  кількості  порушень конституційних  прав  і  свобод  громадян  та  інших  недоліків у роботі.

 

     Такі негативні  явища  змушують  слідчих  шукати  роботу   в комерційних структурах,  юридичних консультаціях та інших службах органів   внутрішніх   справ   з   меншим   обсягом   роботи    й відповідальністю.  У  зв'язку  з  такими  обставинами  зі слідчих підрозділів тільки за останні  п'ять  років  звільнилося  близько 3000  фахівців,  або  більше половини наявної чисельності.  З них майже 2000 перевелися в інші служби і лише 250,  або 8 відсотків, вийшли на пенсію.

 

     52

 

     У минулому  році  цей  процес  набув ще більшого розмаху.  З органів   слідства   звільнилися   майже   1000    кваліфікованих спеціалістів.  У  результаті  цього слідство втратило близько 2/3 професійного ядра,  від чого питома вага працюючих до трьох років досягла 50 відсотків, а в деяких областях - ще більше.

 

     З метою   зміни  такого  становища  на  краще  у  1991  році Міністерство внутрішніх справ запропонувало декриміналізувати  76 складів злочинів,  що не становлять великої суспільної небезпеки, та розширити повноваження органів дізнання  у  їх  розслідуванні. Але  законодавець  визнав  за  можливе  виключити з Кримінального кодексу лише 19  статей.  Оскільки  це  суттєвих  змін  у  роботу слідчого  апарату  не  внесло і назрілих проблем не вирішило,  то вихід з такого становища і створення належних  умов  слідчим  для розслідування  тяжких злочинів,  які являють велику небезпеку для суспільства,  вбачається   в   удосконаленні   окремих   положень Кримінально-процесуального кодексу.

 

     Хочу вам  доповісти,  шановні народні депутати,  що такого ж висновку дійшла й значна частина народних депутатів, які в жовтні минулого  року  звернулися  з  відповідним дорученням до Кабінету Міністрів.  Така ж вимога міститься у  постанові  Верховної  Ради України від 26 січня нинішнього року.

 

     Отже, з  урахуванням вищенаведеного,  МВС вважає за доцільне законодавче  наділити  органи  дізнання  правом   порушувати   та розслідувати  до  встановлення  особи  всі кримінальні справи про злочини,  окрім тяжких. Такі справи повинні передаватися слідчому тільки  після  встановлення  винної у вчиненні злочину особи.  Це дасть змогу більш оперативно розглядати всі заяви та повідомлення про злочини, надійніше захищати права і свободи громадян України.

 

     53

 

     Інститут розслідування    органами    поліції   скоєних   не встановленими особами злочинів діє в  Латвії,  Німеччині,  деяких інших країнах.

 

     Друге. Статтею    120   Кримінально-процесуального   кодексу України встановлено порядок  обчислення  та  продовження  строків попереднього  слідства,  який  поширюється  також і на справи про нерозкриті  злочини.  Робота  органів  дізнання  і   попереднього слідства     щодо    розкриття    та    розслідування    злочинів характеризується  безперервним  процесом   у   міру   надходження інформації у справах про нерозкриті злочини. Виникає необхідність виконання відповідних слідчих дій.  Разом з тим, пунктом 3 статті 206   Кримінально-процесуального   кодексу   України  передбачено продовження строків слідства,  що ускладнює процес розслідування, оскільки   кожен  раз  потрібно  виносити  відповідні  постанови, оформляти облікові документи та інше.

 

     Тому органам дізнання та  попереднього  слідства  в  проекті закону  пропонується надати право проводити розслідування у таких справах без  продовження  строків.  У  цих  випадках  їх  перебіг повинен починатися з дня встановлення особи,  яка вчинила злочин. Така норма була у Кримінально-процесуальному кодексі  України  до 1978 року, і вона зарекомендувала себе позитивно.

 

     Третє. З  кожним  роком  збільшується кількість кримінальних справ про нерозкриті злочини, яких зараз у нас понад півмільйона. Більш  як  по  120  тисячах  із них закінчився строк давності,  і згідно зі статтею 48  Кримінального  кодексу  України  у  випадку встановлення  особи,  яка  вчинила  злочин,  вона  не  може  бути притягнута  до  кримінальної  відповідальності  за  нині   діючим законодавством.  Проте  слідчі  та  працівники  оперативних служб змушені  постійно  займатися  розслідуванням  таких   справ.   Це відволікає значні сили й

 

     54

 

     засоби від роботи над поточними справами,  розкриттям тяжких злочинів, розслідуванням проявів організованої злочинності.

 

     Для виправлення такого становища  і  пропонується  доповнити статтю  6  Кримінально-процесуального  кодексу України нормою про закриття  справ  про  злочини  /окрім  тих,  за   вчинення   яких передбачена смертна кара/, котрі скоїли невстановлені особи.

 

     Подібну практику  законодавчо  закріплено в Латвії,  Польщі, Болгарії та інших країнах,  а до 1983  року  вона  існувала  й  в Україні.

 

     Четверте, Законом  України  від  10 грудня 1991 року внесено зміни  в  частину  другу  статті  156  Кримінально-процесуального кодексу, якими, зокрема, передбачено продовження строку утримання під вартою понад 6 місяців. Це допускається у виняткових випадках і  тільки  щодо  осіб,  які  обвинувачуються  у  вчиненні  тяжких злочинів.

 

     Перелік цих  злочинів  вміщено  у  статті  71  Кримінального кодексу України.

 

     З початку дії цього закону слідчі зіткнулися з фактами, коли були змушені звільняєм з-під варти небезпечних злочинців,  раніше неодноразово судимих, без постійного місця проживання, які скоїли десятки  крадіжок   із   квартир,   автомобілів,   державного   і колективного  майна  на мільйонні суми.  Та ці злочини законом не віднесено до тяжких.  Закінчити ж  слідство  в  таких  справах  у шестимісячний строк,  як правило,  неможливо,  оскільки географія діяльності злочинців занадто широка  і  в  багатьох  випадках  не обмежується територією України, а й сягає країн колишнього СРСР.

 

     У цих  справах  необхідно  виконати  великий  обсяг  роботи. Побоювання, що багато хто з обвинувачених, які скоїли нетяжкі

 

     55

 

     злочини, утримуватиметься під вартою понад шість місяців під час проведення попереднього слідства, є марними.

 

     Так, у  минулому  році  з  56  клопотань  перед  Генеральним прокурором України тільки в 5 з  них  відносно  шістнадцяти  осіб ставилися  питання  про  продовження строків слідства і утримання під вартою обвинувачених, котрі вчинили злочин, що не відноситься законом  до  тяжких.  А  це  становить  лише  0,01  процента  від кількості всіх заарештованих злочинців.  У зв'язку з цим, мабуть, після  закінчення  вказаного  строку  вони  були  звільнені з-під варти,  і більшість із них,  перебуваючи  на  волі,  продовжували займатися злочинною діяльністю.

 

     Враховуючи викладене,  пропонується  слова  "і  тільки  щодо осіб,  які обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів" із частини 2   статті   156   Кримінально-процесуального   кодексу   України виключити.  Вважаємо,  що  це  не  призведе   до   безпідставного утримання обвинувачених під вартою.

 

     Шановні народні депутати! Ми, звичайно, розраховуємо на ваше розуміння у вирішенні цієї проблеми.  Тому просив би вас прийняти цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А.  Безперечно,  це  доповнення  треба  підтримати. Проте у мене є два маленькі запитання.  По-перше, сьогодні кимось вигадане  слово  "рекет"  кваліфікується  як хуліганський вчинок, тобто як просте бешкетування. Чи не слід було б так званий

 

     56

 

     рекет віднести до розряду бандитизму,  адже  нині  ця  форма діяльності, якщо її так можна назвати, набула масового характеру?

 

     І друге.   Ми  приймаємо  закони,  спрямовані  на  посилення боротьби із злочинністю.  У той же час, декілька років тому ми по республіці  мали  нерозкритих  всього  48 вбивств,  а сьогодні їх майже в десять разів більше.  Що стоїть на  перешкоді  тому,  щоб ефективніше діяв механізм розкриття злочинності?

 

     БУРЛАКОВ М.М. Даю відповідь на перше запитання. Рекет ніколи не ототожнювався з хуліганством.  Рекет  завжди  ототожнювався  з вимаганням,   і  сьогодні  стаття  144  Кримінальнопроцесуального кодексу передбачає відповідальність саме за вимагання, яке має ще й таку назву, як рекет.

 

     Друга частина  моєї  відповіді.  Для  того  щоб віднести цей склад злочину до бандитизму,  потрібно дати ознаки нього злочину. Отож,  коли  ми маємо можливість розслідувати злочин,  коли рекет поєднується із скоєнням його  організованою,  стійкою,  озброєною злочинною  групою,  яка  діє досить довго,  то це й будуть ознака бандитизму. Тоді не потрібно якоїсь іншої кваліфікації.

 

     ГОЛОВА. Тобто в якій  формі  проявляється  цей  рекет.  Один просто просить,  другий каже:  "Віддай!", а третій - забирає. Так той,  що забирає,  це бандит чи ні?  Чи  ще,  може,  треба  якісь докази?

 

     БУРЛАКОВ М.М.  Звичайно,  бандит, Іване Степановичу. Та йому для того, щоб бути бандитом, ще потрібна й зброя.

 

     Відносно вбивстві їх кількість дійсно у нас зростає рік у

 

     57

 

     рік. І 1992 рік не в винятком.  І цього року  прогресує  цей вид злочинів.  І розкриваються вони дещо гірше,  можливо,  ніж це було декілька років тому.

 

     Отож я і веду мову про те, щоб надати можливість оперативним службам і органам слідства, звільнивши їх від праці над нетяжкими злочинами, всю увагу зосередити на тому, про що ви говорите.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А.  Шановний пане Бурлаков!  У тому році, коли було нерозкритих усього 48 злочинів /вбивств/, за статистичними даними фіксувалося дві тисячі. У минулому році фіксується всього 3400, а нерозкритих   -  майже  п'ятсот.  Де  тут  співвідношення?  Тобто зростання  кількості  нерозкритих  злочинів   не   відповідає   в процентному   відношенні  зростанню  кількості  вбивств.  У  чому справа? Чому ми топчемося на місці в цьому питанні?

 

     БУРЛАКОВ М.М.  Хочу  відповісти,  що  статистика,  на  жаль, сьогодні  є  невтішною  не  тільки  з приводу невисокого відсотка розкриття умисних вбивств,  але  й  інших  злочинів.  Я  не  буду зупинятися  на  причинах,  вони з цієї трибуни міністром й іншими особами неодноразово називалися. Хочу сказати ще раз, що мова йде про  внесення  змін  і  доповнень,  про які я доповідав Верховній Раді. Вони нам дадуть певну змогу покращити цю роботу.

 

     ГОЛОВА. Запитання чи вже пропозиції? Третій мікрофон.

 

     58

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,  начальник  відділу   слідчого   управління Управління   внутрішніх   справ  Запорізької  області  /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Михаил Михайлович! Насколько я вижу из представленного проекта закона, он Америки не открывает,  это, по сути дела, возврат к тому положительному, что у  нас  было  в  уголовно-процессуальном законодательстве до 1978 года. Правильно я понял?

 

     БУРЛАКОВ М.М. Правильно вы поняли.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.  И еще хочу сказать,  уже для депутатов.  Вы привели  здесь  достаточно полные и четкие аргументы относительно необходимости принятия  этого  закона.  Хотелось  бы,  чтобы  еще депутаты в первую очередь услышали все-таки о чрезмерной нагрузке на  следователя  /имею  в  виду  количество  дел,  находящихся  в производстве,  и  то  количество,  которое  приходится  на одного следователя/.  Во сколько раз она  выше,  чем  производительность труда следователей прокуратуры?

 

     БУРЛАКОВ М.М.  Нагрузка  на  одного  следователя  в целом по Украине в прошлом году составила около 80 дел.  Если брать  город Киев,  то здесь она достигает 160 дел.  Но есть районы,  скажем в Харькове,  Днепропетровске,  Одессе,  где у следователя в  работе находится до 250 уголовных дел. Производительность за прошлый год составляет 5,5 уголовного дела в месяц на следователя.

 

     Что же касается нагрузки на органы  прокуратуры,  то  считаю некорректным   сравнивать,   потому  что  у  них  несколько  иная статистика.

 

     59

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Це буде останнє коло.

 

     МАКАР І.І.  Чи  можна  вважати  рекетом  вимогу   орендувати державне  майно з наступним викупом за низькими цінами?  Яка ваша думка?

 

     БУРЛАКОВ М.М.  Це  питання,  звичайно,  цікаве,   але   його потрібно розглядати не абстрактно,  а в конкретній ситуації. Тоді можна буде відповісти більш конкретно.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   Управління   внутрішніх   справ Харківської  облсті  /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська область/.   Шановні   депутати!    Ці    пропозиції    змін    до Кримінальнопроцесуального   кодексу   узгоджені   з  Прокуратурою України,  з Міністерством юстиції,  з Верховним Судом, розглянуті Комісією   з   питань   охорони   правопорядку   та  боротьби  із злочинністю.  Прошу вас  підтримати  проект  і  прийняти  його  в першому читанні.  Доповнення дадуть більше можливості боротися зі злочинністю.

 

     ГОЛОВА. Михайле Михайловичу, дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні  депутати!  Записалися  на  виступ  депутати Слєсаренко  і  Гайсінський.  Але  давайте врахуємо те,  що сказав народний депутат Бандурка,  - доповнення узгоджені. Тим більше що ми  розглядали  тільки  в першому читанні,  і ви ще можете подати свої пропозиції. То вже якщо не досягнете консенсусу, тоді надамо можливість при другому читанні їх обгрунтувати. Так чи

 

     60

 

     ні?

 

     Депутат Кондратьєв  від  комісії  підтримує цей проект і від слова  для  співдоповіді  відмовився.  Тобто  є   всі   підстави, враховуючи  потреби  нашого  сьогодення,  проголосувати в першому читанні ці поправки до кодексу,  прийняти проект закону в першому читанні. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226. Приймається.

 

     Завтра сесія продовжить роботу о 10 годині ранку. Реєстрація здійснюється біля столів.

 

     61