Стенограма пленарного засідання

04 лютого 1993

 

ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  4 лютого 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Давайте закінчимо обговорення,  а перед голосуванням зареєструємося.

 

     Слово надається   народному   депутату   Стецьківу.  За  ним виступатиме депутат Соболєв.

 

     СТЕЦЬКІВ Т.С.,  радник Прем'єр-міністра України  /Мостиський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  Закон про вибори,  концепцію якого  ми зараз  обговорюємо,  відноситься,  напевно,  після Конституції до числа  найважливіших  законів,  які   покликані   врегулювати   й стабілізувати наші політичні відносини.  На жаль, У ряді виступів виявилося те,  чого я в душі боявся:  коли  фаховий,  професійний аналіз  замінюється  досить  демагогічними твердженнями і дешевим популізмом. У ряді виступів

 

     3

 

     звучали тези на зразок відомого древньогрецького софізму: "Петре, ти випадково не губив рогів? - Ні, не губив. - Отже, вони в тебе е." Вважаю,  що при вирішенні такого питання,  як  вибори, треба  не керуватися емоціями,  а наводити аргументи,  враховуючи світовий досвід і специфіку власне українських умов.

 

     Перейду конкретно   до   документів,   які   нам    роздані. Прихильники мажоритарної виборчої системи,  дійсно, праві в тому, що мажоритарна  система  є  найпростішою  і,  на  перший  погляд, найсправедливішою системою виборів. Усе дуже просто: одномандатні округи; населення висуває кандидатів у депутати і потім обирає їх за  принципом абсолютної чи відносної більшості голосів.  Тут уже говорили, зокрема депутат Ткачук, що така система виборів у першу чергу  характерна  для  країн  з англосаксонською системою права. Конкретно:  Англія, Канада, Сполучені Штати Америки, де історично існувало  дві  -  максимум  три  сильних  партії.  Там історичний розвиток ішов У такому напрямку.

 

     На жаль, в Україні подібного процесу не спостерігаємо, і цей факт треба враховувати, коли ми голосуватимемо з цих питань.

 

     У континентальній Європі таку систему має тільки Франція,  і це в  першу  чергу  пов'язано  з  фігурою  тодішнього  президента Франції генерала де Голля.

 

     Тут неодноразово   говорилося  про  принцип  рівності  прав. Чомусь у більшості країн Європи,  де існує або чисто пропорційна, або  пропорційно-мажоритарна  система,  і  в  Комітеті  по правах людини, і на Конференції по людському виміру система пропорційних або  мішаних  виборів  не вважається дискримінацією чи ущемленням прав людини. Думаю, Владислав Васильович Носов

 

     4

 

     повинен знати,  що між словами "дискримінація" і  "необхідні обмеження" існує суттєва різниця.  Цитується фраза з міжнародного документа, що країни допускають, що "все мандаты, по крайней мере в одной палате национального законодательного органа, должны быть объектом свободной состязательности кандидатов". Змішана система, де  частина  депутатів  обирається  в  одномандатних  округах,  а частина  в  багатомандатних  за  партійними  списками,  якраз   і допускає вільну змагальність кандидатів.

 

     Що стосується  прикладу,  який наводився,  що в Італії існує пропорційна  система  і  там,  бачте,  часто  міняється  уряд.  Я спеціально  перевірив.  За весь післявоєнний період уряд в Італії мінявся не частіше,  ніж один раз  у  два  роки.  По-моєму,  наша практика допускала останнім часом частіші зміни уряду.

 

     Я є  прихильником  змішаної  системи виборів /я неодноразово казав про це/,  згідно з якою одна частина парламенту,  допускаю, навіть  більша  частина,  три  чверті,  наприклад  як  у  Польщі, обирається  по  одномандатних  виборчих  округах.   Але   частина депутатів.  І  в  силу  того,  що  в  нас існують партії,  і воші розвиваються,  і в силу того,  що така система  покликана  значно ефективніше   відбивати   інтереси   меншості,   інтереси  різних суспільних груп,  ця система могла б бути найбільш прийнятною для України.

 

     І тут  треба  розуміти одне,  мажоритарна система має своїми джерелами ідеї відомого французького гуманіста Жана  Жака  Руссо, який   вважав,  що  все  суспільство  є  однорідне,  а  раз  воно однорідне,  то мажоритарна система виборів найкраще відбиває його інтереси.

 

     На превеликий жаль, суспільство, в якому ми живемо, не є

 

     5

 

     однорідним. Не  є  воно однорідним і у світі.  Існують різні соціальні групи,  вони виражають свої інтереси шляхом  об'єднання чи  то в партії,  чи то в професійні спілки.  І,  звичайно,  вони висувають, голосують і підтримують того кандидата, який найкраще, найпрофесійніше, з їхньої точки зору, виражає їх інтереси. Так що партії виникають в суспільстві не тому,  що цього хтось  хоче,  а тому, що це реальний процес.

 

     І, нарешті,  висновок.  Обговорення, яке сьогодні відбулося, на мою думку,  значною  мірою  прояснило  ситуацію.  Пропоную  не голосувати  поспіхом  це  питання,  а додатково обговорити його в комісіях і вирішувати вже після того,  як комісії  подадуть  свої висновки.  Вибір  депутатів повинен бути усвідомленим.  Не жарт - узяти сьогодні і проголосувати.  Але  ж  ми  маємо  розуміти,  що визначаємо  систему  виборів  як  мінімум на п'ять років наперед. Тому  пропоную  саме  такий  варіант.  Мені   здається,   він   є зваженішим.

 

     ГОЛОВА. Я  зараз  дам слово для репліки депутату Носову,  бо його, здається, не зовсім правильно зрозуміли. Але перед тим хочу зачитати  одну  записку  і звертаюся до депутатів,  щоб вони дуже обережно підходили до інформації про комерційну діяльність  тощо. Давайте  будемо  цивілізованішими.  Ми вже заслухали повідомлення Комісії мандатної і з питань депутатської етики.  Одну записку  я зачитав - від самого Василя Петровича, а тепер зачитаю ще одну.

 

     "Інформація Рябоконя  про  мою  участь  у  складі  правління Кіровоградського  благодійного  фонду  давно   застаріла.   Після прийняття Закону про статус народного депутата України я вийшов

 

     6

 

     із складу  правління цього фонду,  ніяких грошових винагород ніколи не одержував. Прошу зачитати..." - і так далі.

 

     Шановні депутати!  Комісія ж  працює.  Я  вас  закликаю:  не поспішайте робити висновки. /Шум у залі/.

 

     Знаєте, депутате  Гудима,  я  вже звик до ваших звинувачень. Але ви подивіться на свої колеса, як кажуть у народі. /Оплески/.

 

     Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України у  питаннях законодавства   і   законності   /Октябрський   виборчий   округ, Полтавська область/. З трибуни пролунало так, ніби Носов пропонує таку  систему,  щоб  бути  довічним депутатом,  оскільки народ не з'явиться на вибори.  За браком часу я не встигну  пояснити  свою позицію.  Я  за  те,  щоб  Вибори  були конституційним обов'язком громадян.  Якщо записати,  що вибори в конституційним обов'язком, тоді  можна  закладати принцип відновної більшості.  І якщо хтось почне Висловлювати незадоволення, то тоді йому можна сказати: "Ви не виконали свій конституційний обов'язок", і все.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Соболеву.  За ним виступатиме депутат Воробйов.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Шановний Голово! Хотів би

 

     7

 

     зупинитися на двох принципових  питаннях.  Перше  -  порядок розгляду цього законопроекту.

 

     І друге - щодо суті запропонованого документа.

 

     Щодо порядку його розгляду.  Мені здається,  що прийти іншим способом до виявлення принципових положень даного  законопроекту, ніж визначитися з цих питань,  практично було неможливо не тільки в Комісії у питаннях законодавства і законності, а й, гадаю, буде ще  більш  неможливо  в цьому залі.  Ось чому Комісією у питаннях законодавства і законності була запропонована саме така схема.

 

     Мені здається, що підхід, коли можна апелювати до конкретних виборчих  систем,  коли  є  порівняльна  таблиця,  коли ми можемо порівняти цю  систему  з  іншими  системами  країн  світу,  дасть можливість провести це обговорення на належному рівні.

 

     Тепер щодо  суті  запропонованого проекту.  Я підійшов би до виборчої системи з трьох позицій.  По-перше,  чи забезпечує та чи інша  виборча  система стабільність у суспільстві?  По-друге,  чи забезпечує  та  чи  інша  виборча  система   відповідальність   у суспільстві? І по-третє, чи забезпечує та чи інша виборча система конкретність влади на місцях?

 

     Давайте порівняємо запропоновані три системи, наскільки вони забезпечують ці три вимоги.

 

     Насамперед подивимося,  чи  залежать  від того,  яка виборча система  діє  в  тій  чи   іншій   країні,   саме   стабільність, відповідальність  і  влада  на місцях.  Ми можемо помітити,  що в стабільних  державах  існують  як  пропорційні,  змішані,  так  і мажоритарні   системи.   Відповідальність   влади,   яка   існує, наприклад,  у тій же Італії,  у тій  же  Канаді,  в  принципі  не залежить від тієї виборчої системи, яка прийнята в цих державах.

 

     8

 

     Тему, можливо,   потрібно   підходити   до   цього  питання, враховуючи саме історичний розвиток,  менталітет держави і народу цієї держави.

 

     Хотів би ввернути увагу на ту часту зміну уряду,  яка була в нас за час  існування  нашого  парламенту,  причому  уряду,  який практично не можна було віднести до жодної політичної сили. Пішов у відставку  уряд  Масола,  пішов  у  відставку  уряд  Фокіна,  і сьогодні  вже  ніхто не бере на себе відповідальність,  чий же це був уряд.

 

     І тільки коли з'явився новий уряд,  ми  почули,  що  за  цим урядом стоїть якась політична сила. Де дуже і дуже суттєво.

 

     Чи забезпечує мажоритарна система стабільність уряду? Можемо конкретно показати на  прикладі  нашого  парламенту,  що  ні,  не забезпечує.

 

     Друге. Чи   забезпечує  ця  система  стабільність  влади  на місцях,  наприклад  тих  же  держадміністрацій,   місцевих   Рад? Зверніть  увагу на концепцію Конституції.  У нас зараз існує така тактика: зробити наше суспільство повністю безпартійним, повністю аморфним   і  відповідно  повністю  безвідповідальним.  Навіть  у проекті  нової  Конституції  закладено  положення,  що   депутати місцевих   Рад   не   можуть   бути  членами  жодної  партії.  Це проектується відповідно на структуру і органи влади,  які так  чи інакше  будуть  формуватися  на  місцях.  Далі виникає запитання: вибачте, а хто ж тоді буде нести відповідальність за всі дії, які були вчинені тією чи іншою владою?

 

     Тому дуже  важливо визначити,  яка сьогодні політична сила є при владі і яка політична сила завтра буде відповідати за все, що вона зробила сьогодні. Я вважаю, що змішана система, коди в чітко структурована система органів влади, і

 

     9

 

     дасть саме таку змогу.

 

     І останнє зауваження.  Яким чином сьогодні  можна  визначити свою  прихильність до тієї чи іншої програми?  Її можна визначити через позицію кожного депутата.  Але цього  депутата  завтра  вже немає, а те, за що він голосував, практично повито таємницею. Ось тому  це  можливо  зробити   лише   через   програмні   положення відповідних  партій,  які  висувають  своїх  кандидатів  у  члени парламенту,  і таким чином є спадкоємність у відповідальності  за ці  положення.  В  нашому  ж  неструктурованому суспільстві,  яке ніколи  не  стане  структурованим,   якщо   і   надалі   залишити мажоритарну  систему,  продовжуватиме  існувати система загальної безвідповідальності.  Саме тому я вам пропоную проект про змішану систему,   який  був  офіційно  внесений  фракцією  "Демократичне відродження України".

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Воробйову. За ним виступатиме депутат Марченко.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  законодавства  і  законності  /Ковпаківський   виборчий округ,   Сумська   область/.   Уважаемые   коллеги!  Прорабатывая концептуально новый Закон о выборах,  наша комиссия,  может быть, впервые   применила   нетрадиционный  подход.  Каким  образом  ми поступили? мы попытались представить вам для анализа сжатый обзор мнений, чтобы можно было в дальнейшем, после обсуждения, когда мы определим свое отношение к  той  или  иной  конкретной  процедуре выборов, принять соответствующее решение.

 

     Как мы видим, сейчас обсуждаются фактически две системы.

 

     10

 

     Одну из   них   -  мажоритарную  последовательно  отстаивает депутат Носов.  Вторая - смешанная была  поддержана  большинством членов  комиссии.  О ней говорили депутаты Соболев,  Стецькив,  в какой-то мере Ткачук.  Мы не оказываем давления на меньшинство  и хотим,  чтобы  были  учтены  все  критические замечания и принято более или менее взвешенное решение,  независимо  от  того,  какой будет   Конституция,   потому  что  этот  закон  будет  одним  из основополагающих при строительстве  нашего  будущего  государства Украина.

 

     Хочу остановиться   на  моменте,  о  котором  депутат  Носов умышленно умалчивает.  Сделаем экскурс  в  историю.  Диктатуры  в различные    исторические    периоды   возникали   как   раз   по демократическим принципам:  выборы, легитимность и все остальное. Но  не  было  никаких  противовесов,  того,  о  чем  мы постоянно говорим.  Диктатура  Гитлера,  диктатура  Муссолини   в   Италии, диктатуры  в Португалии и других странах,  в том числе и в бывшем Советском Союзе,  были легитимными.  Все было хорошо.  Но партии, которые приходили таким образом к власти, заставляли своих членов поступать так, как предписывал устав партии.

 

     Мы должны извлечь известные уроки из  недавней  истории,  по крайней мере в этом зале.  Мы уже видим,  что одна и та же партия может отстаивать одну и ту же идею путем нажатия кнопки.  Это то, о  чем  говорил  Носов:  кто  будет  во  главе партии,  тот будет контролировать парламент. Этого не будет!

 

     Далее. Нам представили списки,  сколько у нас партий.  Я  не считаю,  что  Партия  любителей пива - это политическая сила,  за которую будут голосовать.  Это общественная организация,  но  она может назвать себя партией.

 

     11

 

     На Западе  для  партий  парламентского  типа  не  характерен принцип   жесткого   членства.   Там   партии   имеют   партийных функционеров, число активных членов не столь большое.

 

     Но во  время  выборов  идет  борьба  за  платформы,  которые вырабатывают  партии.   И   не   обязательно   партии   выдвигают кандидатами  своих членов.  Как вы понимаете,  если будет сделана ставка на непрофессиональных  политиков  и  изберут  в  парламент неподготовленных  к  этой  работе  людей,  то партия по истечении короткого  времени  потеряет  свой  вес  в   обществе.   Наступит политический кризис, будут проводиться новые выборы.

 

     Я считаю,  что  наша  основная  задача  -  попытаться  путем принятия нового прогрессивного закона,  в основу  которого  будут положены   принципы   смешанной  избирательной  системы,  создать условия, чтобы "карликовых" партий у нас становилось все меньше и меньше.

 

     Если проанализировать  весь  спектр  наших партий,  то можно придти к выводу,  что фактически особых разногласий нет.  Но  они боятся объединиться, потому что каждый из лидеров считает, что он правильнее  излагает  позиции  и  подходы.  Поэтому   мы   должны принятием  этого  закона попытаться создать предпосылки для того, чтобы в обществе началось нормальное структурирование.

 

     И последнее. Я не считаю, что мы должны придерживаться точки зрения  об  однопалатном  парламенте  как  наилучшем.  Мы должны, наверное,  создавать двухпалатный парламент.  И  одну  из  палат, действительно,  пока избирать по нашей традиционной схеме,  чтобы люди   непосредственно   избирали   по   одномандатным    округам представителей партий либо граждан,  которые сами будут выдвигать свои кандидатуры.

 

     12

 

     Поэтому предлагаю  сегодня  не  проводить   голосование   по принципиальным  моментам,  просто  провести дискуссию и принять к сведению.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Марченку.  За ним виступатиме депутат Ємець.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /  Роменський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Уважаемые депутаты!  Действительно,  от того, какой мы примем Закон о выборах народных депутатов, будет зависеть уровень стабильности и демократии в государстве.

 

     Здесь говорили о том, что проект закона о выборах неизвестен членам Руха.  Он есть,  и его проработали и мы,  социалисты. Хочу сказать,  что этот законопроект очень целостный документ. Он дает четкое  представление   о   пропорциональной   системе   выборов. Например:  "правом  висунення  кандидатів у депутата користуються зареєстровані політичні партії і їх  виборчі  блоки".  И  все  те нарушения  прав человека,  о которых говорил депутат Носов,  ждут избирателей   и   нас   "с   вами,   если   мы   проголосуем   за пропорциональную систему выборов.

 

     Социалистическая партия    считает,   что   пропорциональная система,  по которой  политические  партии  выступают  со  своими программами  и списками,  нам неприемлема.  Исходный пункт такой: первичная  ячейка  общества  -  трудовые  коллективы.  Именно   в трудовых    коллективах    формируются   общественноэкономические отношения,  и именно трудовые коллективы должны  иметь  право  на собственность и на власть.

 

     13

 

     Поэтому социалисты  считают,  что трудовые коллективы должны иметь  право  на  выдвижение   своих   представителей.   Это   не противоречит многопартийности.  Почему? Пожалуйста, партии, идите в трудовые коллективы,  доказывайте преимущества своих  программ. Это никак не противоречит многопартийности и демократии.

 

     Хотел бы  остановиться  на  процедуре.  Можем  ли мы сегодня голосовать за те основные положения  проекта  закона  о  выборах, которые нам предложила комиссия? Безусловно, это может получиться наперсточная игра, где нас могут поставить в неловкое положение.

 

     Что я хочу сказать?  Давайте посмотрим  нашу  Конституцию  и вспомним,   что   законы,   которые   мы   принимаем,  не  должны противоречить Конституции,  в статье  2  которой  написано:  "Вся влада в Україні належить народові". Именно поэтому нормы, которые дают право трудовым коллективам выдвигать кандидатов  в  народные депутаты,  дают  право народу реализовать свою власть через отзыв народного  депутата,  должны  быть  сохранены.  Принимать  закон, который будет противоречить Конституции, мы неправомочны.

 

     Какой я  вижу  выход в этой связи?  Выход следующий.  Прежде всего,  необходимо работать над проектом новой Конституции, чтобы снять  противоречия,  которые могут возникнуть между существующей Конституцией и положениями проекта закона.  Поэтому только тогда, когда будет принята новая Конституция, и в этой Конституции будут определены принципы выдвижения кандидатов  в  депутаты,  принципы определения  многопартийности  и  принципы  демократии,  мы можем иметь моральное  и  юридическое  право  проголосовать  за  проект закона  о  выборах.  И  тогда  можно проводить выборы на законном основании...

 

     14

 

     Уважаемый депутат Гудыма! Сколько бы вы мне ни мешали, вы не собьете меня, и я скажу все, что думаю. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Ємцю.  За ним виступатиме депутат Романов.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  радник Президента України  з  політико-правових питань  -  голова  Комісії Президента України з політико-правових питань /Центральний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановний Голово! Шановні  депутати!  Депутат  Носов  у  своєму програмному виступі сказав,  що в обговоренні питання про  виборчу  систему  забагато демагогії. Я з ним повністю погоджуюся і спробую доказати, що і в його виступі були елементи цієї ж демагогії.

 

     В інформаційній довідці, яка нам роздана, представлені деякі витяги  з  міжнародних договорів у галузі прав людини про виборчі права громадян.

 

     На перший погляд, ніби й справді пропорційна система порушує деякі права громадян. Візьмемо спочатку такі загально - формальні ознаки:  Китай - мажоритарна  система,  Німеччина  -  пропорційна система. Але чомусь у переліку, який щорічно визначається різними міжнародними  організаціями,   що   займаються   правами   людини /"Міжнародна  амністія"  і  ряд  інших авторитетних організацій/, Китай  віднесений  до  держав,  які  не  мають   демократії,   де порушуються  права  людини,  з  Німеччина віднесена до розвинутих демократичних держав. Це перша передпосилка, чисто для роздумів.

 

     15

 

     Тепер візьмемо   конкретно   тексти   статей.   Стаття    25 Міжнародного   пакту   про   громадянські   та  політичні  права: "Голосувати й бути обраним на справжніх періодичних виборах,  які проводяться  на  основі  загального і рівного виборчого права при таємному  голосуванні  й   забезпечують   свободу   волевиявлення виборців".  Або  стаття  26:  "Усі люди є рівними перед законом". Забороняється  дискримінація,  в  тому   числі   й   за   ознакою народження.

 

     Чому ж  депутат  Носов не виступав проти стількох обмежень у Законі про вибори Президента?  Більше того, свого часу пропонував навіть  ввести  додаткові обмеження.  І це нормально.  Обмежений, наприклад,  вік - з 35 років,  і коли б я буквально  тлумачив  цю статтю,  то  міг би вважати,  що мої права як громадянина України знехтувані.

 

     А в чому тут хитрість?  Хитрість /і це весь час підкреслював і  депутат  Стецьків,  і  депутат  Носов/ у тому,  що це робиться умисно.  Усі ми люди,  які мають свідомість і волю,  і все, що ми робимо,  ми робимо навмисно.  Не навмисно ми робимо щось або коли заснули,  або через нерозуміння, або через неуважність. А коли ми виступаємо з таких важливих питань, то все кажемо навмисно.

 

     Так ось,  стаття 26:  "Усі люди є рівними перед законом".  У чому ж хитрість?  Якщо сказати "всі  люди  є  рівними",  це  один зміст.  А якщо сказати:  "всі люди є рівними перед законом", - то це зовсім Інший зміст.  Усім відомий вислів:  "Жизнь надо прожить так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы". Один гуморист його переробив:  "Жизнь прожить надо так,  чтобы не было  мучительно  больно" - і поставив крапку.  Мабуть,  є велика різниця між цими двома висловами.

 

     16

 

     Так от, що таке - рівні перед законом? От, наприклад, у нас є 450 депутатів,  які  за  Регламентом мають рівне право на виступ. Але всі розуміють,  що за дві годиш, які відведені Регламентом на обговорення,  ніколи  всі  виступити  не  зможуть.  Тому  в якісь обмеження.  Але коли буде порушене  це  правої  Тоді,  коли  буде порушена  правова  норма,  коли  в  рамках цього Регламенту хтось матиме пріоритет.  Скажімо,  депутат Носов  під  час  обговорення додатково отримав право виступити від мікрофона. Це вже порушення рівного права,  тому що всі рівні  перед  законом,  а  не  просто рівні... /Шум у залі/.

 

     Я трохи  жартую.  Чому  ви  так серйозно сприймаєте?  Я дуже поважаю депутата Носова за  його  працьовитість,  але  відповідаю його ж прийомом,  щоб він відчув,  що цим прийомом,  можливо,  не варто користуватися.

 

     Тепер таке.  Є принципове питання:  партійне чи  безпартійне суспільство ми будуємо? З цього давайте почнемо.

 

     Якщо ми заявили,  що хочемо побудувати політикоплюралістичне суспільство,  то  давайте  з  цього  виходити.  Якщо   ж   хочемо побудувати   безпартійне  суспільство  -  є  прекрасний  приклад: Лівійська джамахірія, єдина безпартійна держава, яка називає себе демократичною.  Можемо  взяти  з  неї  приклад і будувати подібну державу.

 

     Наступний момент.  Я дуже вдячний депутату Козаренку за  те, що   він   навів   приклад  сумлінного  виконання  представниками Президента своїх обов'язків, визначених у Законі про Представника Президента.  І повністю підтримую депутата Козаренка в тому, що є деяка загроза з боку партії  влади.  І  ця  загроза  багатократно посилюється при мажоритарній системі виборів.

 

     17

 

     Саме при  цій  системі  партія  влади  завжди має можливість обрати  своїх  депутатів  -  керівників  відповідного  регіону  і відповідного  рівня.  Я  гадаю,  що саме на даному етапі змішана, пропорційно-мажоритарна система дає можливість показати,  як люди голосуватимуть при мажоритарній, а як при пропорційній системі. І можна буде,  порівнявши,  вибрати більш  оптимальну  систему  для нашої держави.  Тому я підтримую змішану, пропорційно-мажоритарну систему.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову.  За ним виступатиме депутат Черненко.

 

     РОМАНОВ Ю.  С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Жовтневий виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные депутаты!  Обращаюсь к вам от имени своих избирателей. Со многими из  них  я  беседовал  и  хочу  представить их отношение к данной проблеме.

 

     Во-первых, напомню,  что мы  с  вами  взяли  направление  на деполитизацию.

 

     Во-вторых, мы  с вами говорим о стабильности государства и о том,  что мы к этому стремимся.  Пожалуй, - это один из важнейших направлений  нашей деятельности.  Мы с вами сделали шаг вперед по сравнению с тем,  как мы избирались в предыдущие  годы.  В  своеє время мы отошли от партийных списков. И это было очень правильно, я считаю,  потому что многие бы здесь не присутствовали,  если бы мы придерживались старого образца. С моей

 

     18

 

     точки зрения,  предложение  избирать  по партийным опискам - это существенный шаг назад.

 

     Относительно того, каким образом должны избираться депутаты, приводятся крайние примеры,  называются различные демократические государства   и   государства,    которые    выдают    себя    за демократические.   Мы   видим,  что  каждый  решет  эту  проблему по-своему.

 

     Однако давайте   посмотрим    на    такие    демократические государства,  как Великобритания,  Канада,  Соединенные Штаты. мы увидим:  то,  что  сегодня  предлагается,  существенным   образом отличается от сложившихся у нас традиций. Наши традиции несколько иные.  Поэтому, наверное, не должно быть крайностей, Не должны мы забывать и о своей Конституции и о предложениях,  высказанных при обсуждении проекта новой  Конституции.  Я  хотел  бы,  чтобы  уже сейчас этот процесс был динамичным,  чтобы он не был однозначным. И  поэтому  вношу  предложение,  чтобы  Конституционная  комиссия доложила  нам  результаты  анализа  тех  обращений  и  замечании, которые были  сделаны  в  процессе  обсуждения  Конституции,  Тот предварительный анализ,  который был сделан,  он,  правду говоря, несколько  удивляет,  поскольку  считается,   что   положительных замечаний было больше, чем отрицательных.

 

     Теперь конкретно  по  отдельным  предложениям.  С моей точки зрения,  нормы о том,  что участие граждан в голосовании является их правом,  и о том,  что каждый депутат может быть отозван, надо сохранить.  Для того чтобы выборы были признаны  действительными, нужно,  чтобы не менее 50 процентов избирателей приняли участие в голосовании. Все избирательные округа должны быть одномандатными, и выбираться каждый раз

 

     19

 

     должен только   один   депутат,  а  не  какое-то  количество депутатов, как предлагается.

 

     Следующее предложение:  относительное  большинство   голосов избирателей  при  проведении выборов.  Если будет рассматриваться вариант - выборы по спискам,  то мы здесь забываем те  коллективы /например,   профсоюзные/,   которые   объединяют   по  несколько миллионов  человек.  В  данном   случае   надо   учесть   и   это обстоятельство.

 

     И еще   одно   замечание.   Как   показал   опыт,   наиболее рационально,  если депутаты будут работать на постоянной  основе. Когда  депутат  будет  знать,  что  он идет на постоянную работу, исчезнут трудности, которые имеются у нас сегодня.

 

     Считаю, если мы подойдем к  этому  вопросу  с  точки  зрения обеспечения демократии, то добьемся значительно больших успехов в развитии и экономики нашего государства, и независимости.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черненку.  За ним виступатиме депутат Шевченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я   людини   /Горлівський-Микитівський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель!  Размышляя о той пробе пера относительно  Закона  о выборах народных депутатов, которую нам предложили,

 

     20

 

     задаешься таким  вопросом:  а  что-нибудь  свое  у нас есть? Почему мы не можем остановить выбор на чем-то  своем?  Почему  не можем использовать свой опыт? Может быть, потому, что очень часто ездим по разным странам и перенимаем у  них  такие  понятия,  как ригсдаг,  парламент, Кнессет. У нас же есть свой Верховный Совет, есть же свои Председатель Верховного Совета... /Шум у залі/.

 

     Черненко как раз и не ездит... Я могу перечислить, кто ездит и  по сколько раз,  но это займет много времени.  Есть у нас свои традиции,  депутат Щербина.  А мы все почему-то  стараемся  пойти каким-то другим путем,  все надеемся на то, что куда-то заглянем, кто-то нам поможет,  кто-то что-то привезет,  и у нас все  станет хорошо.

 

     Давайте проводить  выборы  по  многопартийной  системе,  как предлагали  Вячеслав  Максимович  и  Владимир  Филенко.  Если  мы проведем выборы по этой системе, которая предложена в документах, кого мы выберем?  Выберем тех же, не хочу говорить - политических лидеров,  может быть, предводителей, потому что партии маленькие, но мощные.  Даже если эти партии сами будут проводить выборы, то, к  моему большому сожалению,  я не увижу вновь избранных народных депутатов такими,  какими я их знал,  когда они были кандидатами, потому  что в межпартийной борьбе они будут ранены,  и их сначала надо будет лечить.

 

     21

 

     Чем плоха мажоритарная система?  Каждый гражданин может  сам выбрать,  может  предложить себя в кандидаты,  собрав необходимое количество голосов.  В графе "партийность" запишите:  от Руха, от УРП или от "Коза ностры".  Выберут представителя от "Коза ностры"

- ее и  представляй.  Не  может  быть,  от  "Коза  ностры"  и  не выберут...  Считаю,  что нам надо остановиться на той системе,  в применении которой у нас есть опыт.

 

     Второе. Чем мы будем руководствоваться, проводя выборы?

 

     Есть ли у нас Конституция /Основной Закон/, на которую можно опереться?      Есть      ли      сформировавшаяся     стабильная общественно-политическая формация или система в государстве? Нет. Выборы   проводить  по  многопартийной  системе,  используя  опыт Запаса,  только потому,  что  кому-то  этого  хочется?  Александр Иванович,  я  вас уважаю,  но я могу привести и другие примеры из жизни  демократической  страны,  которую  недавно   посетил   наш Президент:  500  палестинцев  высылают  без  суда  и следствия на нейтральную полосу,  и пусть они там умирают.  Хотя в этой стране выборы   многопартийные,  система  пропорциональная  /по  второму варианту/.  Но от этого что,  больше будет демократии?  Абсолютно нет.

 

     Далее. Хочу  высказать  свои  соображения о профессиональном парламенте. Парламент должен быть профессиональным. Вопросов нет. Но профессиональным не в том смысле,  чтобы получать в парламенте заработную плату,  а прежде всего  в  том  смысле,  что  работать профессионально. Чтобы парламентарий думал о следующих выборах -и отстаивал интересы государства,  а не свои личные,  корпоративные или близкой перспективы.

 

     Надо ли  влияние  избирателей  на  депутата?  Это  кому  как нравится. Некоторые хотят, чтоб было по принципу: "бачили очі, що купували,

 

     22

 

     їжте, хоч  повилазьте!" Реально может избиратель повлиять на депутата?  Нет.  А вот дыхание  избирателей  депутат  чувствовать должен. На то и щука в реке, чтобы карась не дремал.

 

     Должна быть ответственность перед избирателями,  должно быть право  отзыва.  Но  не  такое  липовое,  как  сейчас.  Это  право продекларировано,  но  отозвать  депутата практически невозможно. Сейчас фактически мы являемся депутатами без права отзыва.

 

     Хочу сказать  и  о  пропорциональной  системе.  Я  со   всей ответственностью заявляю, что на выборы в парламент избиратели не придут,  потому что они знают  результаты  нашей  работы.  Я  как избиратель тоже не пошел бы.

 

     Проводились выборы в Америке.  Очень высокой была активность избирателей, кажется, 70 процентов. Почему? Потому что избиратели увидели  реальную  политическую фигуру,  увидели смысл в выборах, поверили в возможность изменения ситуации к лучшему /хотя  она  у них не самая плохая/.

 

     Все зависит   от   личности   кандидата.  Здесь  критиковали Владислава Носова,  а я с ним полностью солидарен.  Не  дай  Бог, чтобы мы проводили выборы по многопартийной системе опять тех же: от Политбюро и опять от Политбюро.

 

     И последнее, Я обращаюсь к депутату Воробьеву: сегодня нужно принять   решение   и  окончательно  определиться,  над  чем  нам работать. Я предлагаю: над мажоритарной системой.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шевченку.  За ним виступатиме депутат Філенко.

 

     23

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Голосіївський  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Мені було соромно і боляче  слухати,  як  народний  депутат  України  Носов висміював   з   трибуни   Верховної  Ради  ідею  багатопартійного суспільства і  багатопартійних  виборів,  усі  політичні  сили  в Україні взагалі, а передусім, звичайна річ, партії демократичного спрямування.  Бо  саме  вони,  як  відомо,  відстоюють  тезу,  що демократичне суспільство - це багатопартійне суспільство.  Тільки багатопартійне суспільство може  бути  гарантом  неповернення  до тоталітаризму.  Лише сліпець може стверджувати,  що народ України безмежно аполітичний.  Тоді як насправді населення України, може, найбільше політизоване в цілому світі.

 

     Нагадаю вам  той факт,  що населення столиці України задовго до ГКЧП,  а  саме  17  березня  1991  року,  проголосувало  проти збереження московської імперії - СРСР. У більшості країн політику роблять лише сильні світу цього.  В Україні всі - від  малого  до старого,    за   незначними   винятками,   вболівають   за   етан енергозабезпечення, будівництво Збройних Сил, державотворення.

 

     Міг би вже знати  народний  депутат  України  або  принаймні довідатись  із розданої нам брошури,  що згідно з європейською та світовою теорією і практикою  кандидати  в  депутати  взагалі  не висуваються  від  організацій,  які  за родом своєї діяльності не переслідують політичних цілей.  Не  висуваються  від  профспілок, трудових колективів, тому що загальновизнано у світі, що висувати кандидата мають ті виборці, які мешкають у цьому ж окрузі і потім на виборах будуть за свого кандидата голосувати.

 

     24

 

     Міністерство юстиції   подає  відомості  про  21  партію  та організацію.  У стилі неправдивого паплюження демократичних  сил, камертоном  якому  послужив  виступ  народного  депутата  Носова, лунали насмішки,  що буцімто ці партії  складаються  із  трьохсот осіб кожна.  Подивіться список, це ж неважко, і ви побачите, що з 21 партії та організації, яка там записана, мають кількість менше тисячі  лише  В.  Зате  чотири  партії мають близько чи понад три тисячі членів,  а Українська республіканська партія мав 12  тисяч членів.

 

     Крім того,    на   багатопартійних   виборах   діятимуть   і міжпартійні   коаліції.   З   одного   боку,    думаю,    Конгрес національнодемократичних сил,  з другого /я такий прогноз дозволю собі зробити/ - Соціалістична партія України і  Селянська  партія України.

 

     Але звернімося ще раз до списку,  представленого Мінюстом. У ньому  є  адреси  партій.  Не  дивно,  коли  ми  тут  знайдемо  і орендоване приміщення, і приватну квартиру, і номер у готелі. Але дивно читати адресу Селянської  партії  України.  Це  та  партія, голова   якої  під  час  Круглого  столу"  в  Президента  України користувався виключно не мовою  українських  селян.  Так  ось  її адреса:  Хрещатик, 24, кімната 304. Це що? Це кімната в державній установі. Адреса Соціалістичної партії: Банкова, 6, квартира 636. Дозвольте  поставити  великий  знак запитання.  Я в цьому будинку працюю.  Це будинок постійних комісій Верховної Ради  України,  і квартир у ньому немає. На шостому поверсі теж знаходяться комісії Верховної Ради.

 

     Виникає запитання до Секретаріату і Президії Верховної Ради: хто і  на  яких  умовах  дав  приміщення комісії Верховної Ради в користування Соціалістичній партії України?

 

     25

 

     На закінчення скажу,  що я всіляко підтримуватиму ідею,  щоб на  виборах  виділити половину чи принаймні одну третину мандатів для  висування  кандидатів  від  партій  і  партійних  блоків  за списками.

 

     ГОЛОВА. Дякую, ви використали регламент.

 

     Слово надається   народному   депутату   Філенку.   За   ним виступатиме депутат Чорновіл.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член Комісії Верховної Ради України у  правах людини /Зміївський виборчий округ,  Харківська область/.  Шановні депутати!  Шановний Іване  Степановичу!  Якось  так  сталося,  що сьогоднішня  розмова  про  те,  яка  ж  нам потрібна система:  чи загальнообкатана,  чи подібна до власного велосипеда,  перейшла в іншу площину: потрібні чи не потрібні партії.

 

     Сьогодні простежується   тенденція  до  масованої  атаки  на партії взагалі,  не дивлячись на те,  якого вони відтінку, яка їх ідеологія  і  що  вони підтримують.  От і зараз чуємо голоси,  що ніякі  партії  не  потрібні.  Звернімо  увагу,   хто   в   нашому суспільстві   рішуче   виступає   проти   партій   взагалі?  Смію констатувати,  що  перш  за  все  це  номенклатура   і   державна бюрократія, яка не хоче бути підконтрольною будь-яким громадським структурам;  це категорія керівників підприємств,  які дуже добре засвоїли  систему  висування кандидатів від трудових колективів і організації виборів  за  рахунок  трудових  колективів,  а  саме: друкування листівок, створення агітаційних груп, які роз'їжджають на автомобілях підприємств, і таке інше.

 

     26

 

     Під час виборів  моїми  суперниками  буди  керівники  різних фабрик,  у  тому  числі  й овочевої.  Так виборці мого округу хоч огірків дешевих за два місяці наїлися.  Отак ці кандидати  голоси завойовували.

 

     Стосовно відповідальності перед виборцями,  про яку сьогодні дуже багато говорилося.  Буду дуже вдячний будь-кому з депутатів, які  так  відстоювали відповідальність перед виборцями,  якщо він розкаже мені,  який він придумав механізм відповідальності  перед виборцями  округу,  як з'ясовує їхню думку,  як її узагальнює.  У кожному окрузі є бідні й багаті,  є пенсіонери,  вчителі, лікарі, керівники підприємств.  То в різні категорії населення,  інтереси яких ніколи не збігаються.  Депутати  говорять:  "Мої  виборці  в окрузі..." А поіменно не називають...  Поділіться, будь ласка, зі мною досвідом виявлення загальної думки виборців.

 

     Наступна обставина.   Політичні   партії   мають,   хоч    і поганенький,    механізм   колективного   вироблення   рішень   і колективної відповідальності  перед  партійними  структурами,  де люди  об'єдналися  за  інтересами.  Не агітуючи сьогодні за ту чи іншу систему,  я в будь-якому випадку вважаю,  що партіям для  їх становлення потрібен полігон.  Таким полігоном можуть бути вибори на багатопартійній основі.

 

     27

 

     У цьому  залі  дуже  багато   говорилося   про   професійний парламент.  Усі  кажуть,  що  нам потрібен професійний парламент. Свого часу вождем була кинута фраза,  що ми збудуємо  державу,  в якій  керуватиме  кухарка.  Ми  цю лінію продовжуємо.  Усі хочуть лікуватися   в   професійного   лікаря,   віддати   своїх   дітей професійному   педагогу,   їздити   на   тролейбусі,   який  веде професійний водій,  і  вважають,  що  політикою  можна  займатися непрофесійно.  А  проте в усьому світі вже зрозуміли,  що це дуже дорого  для  суспільства,  що  політику  також   повинні   робити професіонали.

 

     У разі  відсутності  партійних  списків  до  Верховної  Ради попаде багато людей,  може,  дуже  хороших,  але  які  не  будуть спроможні професійно займатися політикою.

 

     І останнє.  Я  чудово розумію,  що шанси на те,  що Верховна Рада прийме пропорційну чи змішану систему,  є мізерними,  але  я оптиміст  і  щиро  надіюся  на  те,  що  ми з вами ще доживемо до нормального багатопартійного  суспільства.  На  превеликий  жаль, більшість із нас стане до того часу консерваторами, і ми так і не взнаємо, що сьогодні помилялися.

 

     Дякую.

 

     28

 

     ГОЛОВА. Володимире  Пилиповичу,  як  не  бути  з  категорією вічних революціонерів? Професійних?

 

     ФІЛЕНКО В.П. Я виступаю за категорію вічних еволюціонерів. Я проти революціонерів.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Чорноволу,  а потім будемо радитися. /Шум у залі/.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Шевченківський   виборчий  округ,  Львівська  область/.  Шановні депутати!  Я ще не сказав жодного слова,  а мені  вже  заважають. Просів  би  в  першу  чергу луганську депутацію бути культурною і дати мені можливість висловитися.

 

     Я не збирався виступати  в  обговоренні,  оскільки  офіційно поданий мною десь місяців два тому до канцелярії Голови Верховної Ради  законопроект,  розроблений  Рухом  з   залученням   відомих спеціалістів, чомусь офіційно не розповсюджений. Але оскільки про наш проект доповідав комуніст Марченко та ще ряд  осіб  згадували Рух, то я змушений сказати декілька слів.

 

     Якщо Марченко  не хоче розуміти елементарних речей - що таке виборча система  взірця  90-го  року  і  що  таке  висування  від трудових    колективів,    то   це   можна   пояснити   партійною засліпленістю.  Але мені  незрозуміла,  чому  Носов,  досвідчений правник,   не  розуміє  різниці  між  голосуванням  за  партію  і голосуванням за  партійну  платформу.  І  чому  це  Рух  не  може висунути  кандидатом у депутати при бажанні безпартійного Носова, якщо він підтримує нашу платформу, хоча він і не є

 

     29

 

     членом Руху?  Пану Носову не доведеться повзти на колінах до Руху,  ми його обов'язково включимо до нашого списку...  Може, не першим.

 

     Тепер про партії.  Стало  вже  тривіальним  повторювати,  що партії  у  нас малочисельні,  ніякого значення не мають,  а тому, мовляв, не можуть впливати на життя в суспільстві.

 

     Недавно я був на конгресі  Національної  партії  Австрії  як гість цього конгресу. І коли я у своєму виступі сказав, скільки у нас тільки  зареєстрованих  членів,  тобто  отого  ядра,  так  би мовити,   не   називаючи  тих  сотень  тисяч  прихильників,  вони здивувалися і сказали,  що Народна партія Австрії  /одна  з  двох правлячих партій,  яка має в парламенті більше третини мандатів/, має менше членів, ніж Народний рух України. /Шум у залі/.

 

     Пане Дорогунцов,  чи не могли б ви  мені  назвати  кількість членів  республіканської,  демократичної  партій  Америки?  Там є тільки  партійні  штаби,  партійний  актив,  а  на  виборах  люди визначаються щодо тієї чи іншої платформи.  От про це і йдеться в тому проекті, який був запропонований нами і частково чи повністю підтриманий багатьма депутатами.

 

     Хотів би ще сказати про Рух. Тут кілька разів згадували Рух, і все нечестиво. Іване Степановичу, я просив би не кидати реплік. Останнім часом кожний мій виступ супроводжується репліками.

 

     Так от,  тут  пролунала  репліка про Рух як партію.  У цьому залі  було  прийнято  антидемократичний  Закон   про   об'єднання громадян,   який   всю   різноманітність   організацій  спробував загнуздати,  загнати в дві  структури  -  громадські  організації /мовляв, виховуйте і просвіщайте, але не майте ніякого відношення

 

     30

 

     до політичного  життя/ і партії,  тільки партії і ніщо інше. Закон антидемократичний, про це сказав і міністр юстиції зрештою. Так  що  нас  теж  спробували загнати в партію.  Нам надано права партії,  але ми партією себе не вважаємо, і вважати не будемо. За затвердженим  статутом  ми  є  громадська політична організація - Народний рух України. Такими ми є, такими ми будемо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я з'ясую,  як там записано, може, мене підвели. Мене поінформували,  що  Народний  рух України - політична партія.  Це перше. /Шум у залі/.

 

     Друге. В'ячеславе Максимовичу! Ви два рази сьогодні сказали, що  подали свій проект,  але невідомо,  де він,  Я доповідаю всім депутатам, що після того, як ви подали цей проект, 15 грудня була накладена  резолюція:  товаришам  Коцюбі  і Гришку для розгляду і використання  при  підготовці  проекту.  Чому  комісії  його   не використали,  я  не  знаю.  Це  дві  комісії,  яким  ми  доручали працювати над цим законопроектом.  І сьогодні депутат Ткачук  теж інформував...  Як бачите, у нас нічого не губиться. Так що більше працюйте в комісії, тоді знатимете...

 

     Достатньо обговорили? Достатньо.

 

     Шановні народні депутати!  Я  хочу,  щоб  ми  зробили  такий висновок... Що ви хочете? Перший мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.   Іване  Степановичу!  Я  просив  розповсюдити законопроект серед депутатів,  а не Коцюбі віддавати.  Що  Коцюба зробив, я можу здогадатися.

 

     31

 

     ГОЛОВА. У  нас  є  різні  форми  роботи  з  документами.  Не вистачить паперу,  якщо  ми  все  будемо  розмножувати  в  такій. кількості.  Якщо  ви  це  зробите,  я  вам  подякую  і роздам цей документ усім депутатам.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України   у питаннях  законодавства  і законності /Старосамбірський виборчий. округ,  Львівська область/.  Комісія у питаннях  законодавства  і законності,  ознайомившись  із законопроектом,  запропонувала дві концепції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! З нашого обговорення можна зробити  висновок,  що  ми всі за те,  щоб знайти свою українську демократичну форму,  яка б лягла в основу нового законопроекту, і щоб його можна було обговорювати і в комісіях,  і в цьому залі. А головне,  щоб його зрозумів український народ.  Якщо  ми  знайдою такий варіант законопроекту,  що сприйметься народом,  то це буде перша вагома передумова того,  що  вибори  відбудуться,  що  люди прийдуть. А вже кого оберуть - ті й будуть.

 

     Я вважаю,  що  ми  не даремно витратили час.  Ми дали перший поштовх для того, щоб почалися розмови в колективах, на мітингах. Нехай люди обговорюють, який нам потрібен виборчий закон. Щоб він був український, демократичний і правовий.

 

     Ще раз зазначу, коли ми вносили законопроект на обговорення, то робили це не навмисно, як хтось сказав, а цілеспрямовано,

 

     32

 

     для того,   щоб   пробудити   інтерес  до  цього  документа. Вважаємо,  що якоюсь мірою ми це зробили.  Хто може краще  -  хай зробить краще.

 

     Чи готові ми сьогодні голосувати ту чи іншу норму?  На думку багатьох депутатів,  які виступали,  не готові.  Та й комісія  не ставила  за мету провести голосування.  Анатолій Федорович Ткачук сказав,  коли доповідав,  що його завдання - довести до відома. Я вважаю,  що  це  тільки  початок  надзвичайно  великої роботи над проектом Конституції і виборчим законом як її частиною.

 

     Пропонується на ваш розгляд такий проект постанови: запропоновану Комісією  у  питаннях  законодавства  і  законності концепцію про вибори народних депутатів України взяти до  відома, зобов'язати  /чи  доручити,  чи  просити/  всі постійні комісії з участю  народних  депутатів,  широкої  громадськості,  колективів науково-дослідних  та  інших правничих закладів продовжити роботу над проектом Закону про вибори народ них депутатів України.

 

     Такий текст проекту постанови.

 

     Олександре Леонідовичу!  Я вам дам можливість,  і ви внесете свою пропозицію.

 

     Прошу зареєструватися, і проголосуємо проект постанови.

 

     У залі   зареєструвалось   362   народні  депутати.  Це  дає можливість вважати пленарне засідання правомочним.  Ставиться  на голосування   пропозиція   щодо  обговорюваного  питання,  яку  я висловив.  Прошу проголосувати. Текст не надрукований, сприймаємо на слух.

 

     "За" - 303. Приймається.

 

     Олександре Леонідовичу!  Ваша пропозиція, будь ласка. Чи вже не будете вносити? Добре. Другий мікрофон.

 

     33

 

     НОСОВ В.В. Хочу висловитися щодо процедури. Після того як ми проголосуємо  основні  положення,  можна  подавати  альтернативні законопроекти,  які  повинні   відповідати   цим   проголосованим положенням.  А що зараз збирати!  Можна 330 зібрати, і ні один не відповідатиме...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Іване Степановичу!  З мотивів голосування.  У залі  немає 352 депутатів.  У Польщі вже суд іде У зв'язку з тим, що кілька депутатів проголосували один за іншого.

 

     ГОЛОВА. Ми не несемо відповідальності за те,  що робиться  в Польщі. Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного

- про доповнення статті 55  Закону  Української  РСР  про  вибори народних   депутатів   Української  РСР.  Візьміть,  будь  ласка, документ.

 

     Слово надається члену Комісії  у  питаннях  законодавства  і законності Соболеву Сергію Владиславовичу.

 

     Тут є   довідка   й   проект   постанови.  Скажіть,  чим  ви керувалися, вносячи цей проект?

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Коротко поясню.  До нас звернулася  Центральна виборча  комісія з даними,  які вона узагальнила після проведення останніх виборів. Ситуація така. Під час

 

     34

 

     проведення виборів  народних   депутатів   України   замість вибулих  у  минулому  році  вибори  не  відбулися  в  14 виборчих округах.  Чому ми опинились у такій  ситуації?  В  інших  країнах такої ситуації не може бути,  оскільки там існують такі принципи: або приходить правонаступник цього депутата /якщо діє пропорційна система,  то  місце вибулого займав наступним у списку кандидат/, або знята межа 50 процентів, яка у нас встановлена.

 

     Пропонується доповнення до статті 55 у такому формулюванні: "Повторні вибори  народних  депутатів замість вибулих за рішенням Центральної виборчої комісії можуть  не  проводитись..."  Звертаю вашу увагу саме на ці слова: "можуть не проводитись". Тобто, коли Центральна виборча комісія визначає,  що  в  якихось  округах  на виборчі дільниці приходить 16,  23 або 25 процентів виборців, а в деяких округах взагалі не висунуті кандидати в народні  депутати, вона може прийняти таке рішення.

 

     35

 

     ГОЛОВА. Чи   є   запитання   до  депутата  Соболева?  Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів   /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Просив би пояснити таку ситуацію:  у випадку,  якщо  ми  приймемо закон,  там,  де  розпочато  вибори,  вони  будуть  припинені  чи пройдуть?

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Там, де розпочато вибори, вони відбуватимуться згідно з законом.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  І  ще одне запитання з цього приводу.  Якщо ми накладемо мораторій на вибори протягом року  в  тих  округах,  де вони не відбулися,  то до кого звертатися виборцям, коли немає їх представника в парламенті?

 

     ГОЛОВА. До депутатів місцевих рівнів.

 

     СОБОЛЄВ С.В.  У  випадку,  якщо,   наприклад,   організації, трудові  колективи  звертаються  до Центральної виборчої комісії, заявляючи про  своє  бажання  висунути  кандидата  в  депутати  і провести  вибори,  комісія  одразу  розглядає  таке звернення,  і питання знімається.

 

     ГОЛОВА. Немає  запитань?   Сідайте,   будь   ласка.   Перший мікрофон.

 

     36

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Считаю, что это не такой простой вопрос,  каким  он  может  показаться,  чтобы  его  сразу проголосовать,  Действительно,  в соответствий с Конституцией 100 тысяч человек имеют право через своего  представителя  влиять  на политику, проводимую Верховным Советом. Это первое.

 

     Второе. У  граждан  есть  много  личных  проблем,  которые в округах приходится решать депутатам.  И вы знаете,  что для этого существует прием по личным вопросам.

 

     Третье, Если  мы  узаконим  такой  мораторий,  то  не сможем принять   Конституцию,   потому   что   должны    принимать    ее конституционным  большинством.  Это  должно быть уже скоро,  а мы процедурно загоним Верховный Совет в тупик.

 

     И последнее.  Я с  возмущением  воспринял  реплику  депутата Черновола  в  "Правде  Украины"  о  том,  что парламент Украины - раковая  опухоль  на  теле   Украины   и   требует   оперативного хирургического вмешательства.  Думаю, самый опасный метастаз этом раковой опухоли идет  от  Черновола.  И  если  средства  массовой информации  и  такие  депутаты,  как Черновол,  Павлычко и другие будут постоянно дискредитировать Верховный Совет,  то  тогда  нам надо  самораспуститься,  Поэтому  предлагаю не голосовать за этот моратории,  а проводить выборы,  где  они  нужны,  и  дать  людям возможность реализовать свое конституционное право.

 

     ГОЛОВА. Таке  право  громадинам було надано законом.  Але на жаль,  громадяни  -  чи  100  тисяч  чи  90  тисяч  -  не  хочуть використати цього права. Спробуємо накласти мораторій, може, вони тоді активніші будуть. Якщо виборці захочуть

 

     37

 

     провести вибори, то з Богом. Депутат Соболєв сказав, що вони це гарантують. Третій мікрофон.

 

     РЯБОКОНЬ В.П.,   голова   Комісії   Верховної  Ради  України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/.  Шановний Іване Степановичу! Комісія мандатна і з питань депутатської етики розглядала  цей  проект  і  вносить пропозицію  записати,  що  вибори  не про водиться протягом року, якщо вони два рази проводилися і визнані такими, що не відбулися. Одного разу замало.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ХМЕЛЬНЮК В.Я.,  директор  промислового  комбінату Товариства сприяння обороні України  /Таїровський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Иван  Степанович!  Мы, кажется,  должны соблюдать нормы Конституции.  В этом зале  часто звучат  уникальные  призывы  соизмерять  наши действия с нормами, принятыми в  цивилизованных  государствах,  с  действиями  других парламентов. Но скажите мне, где существует такое государство или такой парламент,  который принимал бы такое  дикое  решение,  как мораторий на избрание депутата?  Мы пытаемся сослаться на то, что тратим большие деньги. Я прошу дать справку депутатскому корпусу, сколько   государство   Украина  тратит  сегодня  на  создание  и содержание армии? Может быть, мы не там ищем затраты?

 

     38

 

     Сегодня есть округа, где 100 тысяч населения не имеют своего депутата,  им не к кому обратиться.  То,  что сейчас предлагается принять,  в корне нарушает Конституцию и тот документ, который мы принимали. Я считаю, что так делать нельзя.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Есть у нас конституционная норма,  и давайте ее придерживаться. В известной  степени  мы можем достичь компромисса,  согласившись с предложением  председателя  Комиссии  мандатном  и  по   вопросам депутатской  этики.  А просто не проводить повторные выборы...  Я считаю так делать нельзя.

 

     И второе.  Хочу обратиться к  депутатам  с  такой  просьбой. Нельзя постоянно одним и тем же лицам вести кампанию.  Я понимаю, есть  борьба,  но  есть  порядочность,  нравственность  и  этика. Сегодня во всех средствах массовой информации - и в газетах, и на телевидении,  и на радио - одни и те же люди.  Я не буду называть фамилии,  но  если мои коллеги по - прежнему будут позволять себе это,  я тоже буду  добиваться  и  использовать  телевидение  и  в области, и здесь и рассказывать, что они из себя представляют.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     39

 

     ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Все это является логическим продолжением дискуссии,  которая была. Вот мы говорим: избиратель обязан идти на голосование.  Если обязан - давайте штрафовать его за неявку и так далее.  Если  мы  стоим  на  том,  что  он  имеет право...  Можно  иметь право,  но должна быть и какая-то правовая ответственность.  Не  пришли  избиратели   на   выборы,   значит, останутся без депутата.  Это и есть правовая ответственность. Без какой-либо дубинки, так сказать, со стороны государства.

 

     Я, Иван Степанович,  в  принципе  "за",  но  нужно  немножко подругому эту статью сформулировать.

 

     Получается, что  Центральная  избирательная  комиссия  может принять  решение,  а  может  не  принять.  Поэтому  я   предлагал записать:  "Повторні вибори народних депутатів замість вибулих не проводиться  протягом  року,  якщо  вони   рішенням   Центральної виборчої комісії визнавалися такими, що не відбулися".

 

     То есть  выборы  прошли,  Центральная избирательная комиссия приняла решение,  что они не состоялись,  и в течение года выборы не проводятся.  Почему так?  Если записать "один" или "два раза", то можно искусственно  создавать  ситуацию  /я  бы  хотел,  чтобы Комиссия  мандатная  и  по вопросам депутатской этики обратила на это внимание,  она,  наверное, знает о таких вещах/, что вроде бы медленно готовятся выборы,  нет явки,  и принимать решение. Таким образом из предвыборной кампании  можно  исключать  нежелательные кандидатуры.

 

     40

 

     Чтобы этого  избежать,  мы и предложили:  только Центральная избирательная комиссия принимает фиксирующее решение:  состоялись выборы  или  не  состоялись.  А  закон  определяет  ее дальнейшие действия. Без этого, к сожалению, будут злоупотребления на местах со стороны партии, стоящей у власти.

 

     ГОЛОВА. Від.   Центральної   виборчої   комісії  я  запросив Лавриновича,  він доповість.  Зрозумійте,  цей проект внесений не від доброго життя, як кажуть.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Хочу  висловити  з  цього приводу свою думку.

 

     По-перше, нехай  нас  не  лякають цими мільйонами.  На старі гроші - це всього-на-всього 30 тисяч. Це невелика сума.

 

     По-друге, складається таке враження,  що виборці не йдуть на вибори там, де їх не влаштовує жодний кандидат.

 

     Якщо вони  заінтересовані  в  тому,  щоб  обрати Петренка чи Сидоренка,  то обов'язково підуть, а коли не бачать альтернативи, на вибори вони не підуть.

 

     Давайте подумаємо над тим, хто має бути висунутий.

 

     ГОЛОВА. Сергію Івановичу!  Можна ж запитати у виборців, чого вони не висувають тих, кого хочуть. /Шум у залі/.

 

     41

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Це правда.

 

     По-третє, якщо   ми   приймемо   цю   постанову,   то   вона суперечитиме не тільки нашій Конституції, а й нормам міжнародного права  про  права  особи.  Дивіться,  будь  ласка,  і   в   нашій Конституції,  та й в усіх конституціях написано, що "може обирати і бути обраним". А тут - не може і не буде.

 

     ГОЛОВА. Ні,  тут  не  закінчено  "не  проводити".   Народний депутат  Панасюк  саме  і  запитував  про те,  чи можна проводити вибори, якщо вони захочуть. Соболєв відповів, що можна.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І. А як дізнатися, що вони хочуть?

 

     ГОЛОВА. Ще раз  кажу,  давайте  обговоримо  це  питання.  Це ініціатива Центральної виборчої комісії. Другий мікрофон.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,   заступник   голови  Центральної  виборчої комісії по виборах народних депутатів  України.  Шановні  народні депутати!   Перш   ніж   вийти  з  такою  пропозицією,  ми  довго аналізували результати тих перевиборів, які ми проводили протягом останніх 2,5 року.  Ми не формулювали це доповнення доти, доки не одержали відповіді від кожного виборчого  округу,  від  обласних, інших  місцевих  Рад,  виконкомів,  державних адміністрацій і тих громадських організацій,  які займаються  питаннями  виборів.  На сьогодні  ми  маємо 14 вільних виборчих округів.  Окружні виборчі комісії,  відповідні  місцеві  Ради  і   державні   адміністрації говорять про те,  що вони не готові провести вибори,  бо згідно з діючим законом немає ані найменшої гарантії, що вибори

 

     42

 

     відбудуться. Ми  маємо  округи,  де   навіть   чотири   рази проводилися вибори,  є округи,  де взагалі не був висунутий жоден кандидат.  У Ватутінському окрузі міста Києва і у  Кременчуцькому окрузі  Полтавської області місцеві Ради прийняли рішення про те, щоб не проводити вибори.

 

     Ситуація, яка  сьогодні   склалася   з   асигнуваннями,   що виділяються на проведення виборів,  змусила нас звернутися до вас з  такою  пропозицією.  Тоді,  коли  на  місцях   буде   виявлена готовність до проведення виборів, ми призначимо їх невідкладно.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і законності  /Новокраматорський  виборчий округ,  Донецька  область/.  Я  бы  и  не  выступал,  все вы люди взрослые,  сами разберетесь, но такая откровенная подмена понятий многими депутатами меня возмутила.

 

     Ведь и  сейчас  с  того момента,  когда депутат выбыл,  и до момента его избрания  при  нормальном  течении  событий  проходит несколько  месяцев.  Несколько  месяцев некуда жаловаться бедному избирателю,  а мы законом всего лишь урегулируем срок. Кто первый употребил  слово  "мораторий"?  Никакого моратория нет.  Просто в законе сказано,  что после выбытия депутата Центризбирком  обязан назначить  выборы  в  течение такого-то срока /мы уточняем срок/. Если выборы не состоялись по вине, давайте будем говорить честно, избирателей  /ведь  явка  16  процентов  -  это  явное  нежелание избирателей/,  то Центризбирком может назначить выборы через год. Не  сумели  организоваться  -  вот  вам  год,  готовьтесь,  ищите достойных

 

     43

 

     кандидатов. Нельзя  этим  правом  размахивать,  как  красным лоскутом, и каждый день проводить выборы.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.  Уважаемые народные депутаты!  Я внимательно изучил тот документ,  который сегодня вносится.  В  принципе  это  положение заслуживает внимания, и я буду голосовать за такое решение.

 

     Но давайте задумаемся,  почему так происходит?  8, например, никогда не пойду в гости  к  человеку,  не  заслуживающему  моего внимания.  Воли  в  Верховном  Совете,  в  высшем законодательном органе,  позволительно выкинуть такую штуку, как вчера, когда под конец  заседания  было  зачитано  обращение,  в  котором  призывы уничтожить в третьем колене, чтобы люди работали только в поле... Этим  нагнетается обстановка,  усиливается национальная рознь,  и Верховный Совет на сегодняшний день,  как бельмо в глазу у  всех. Нам   самим,   очевидно,   пора  уже  задуматься,  что  мы  собой представляем?  Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики пора уже разобраться с такими депутатами,  которые позволяют себе использовать трибуну для этих целей.

 

     Люди видят,  как мы работаем Им уже безразличны наши решения

- жизнь ухудшается, и, естественно, они не пойдут на выборы.

 

     Мне кажется,  это  своевременная  мера.  Но  нужно  было  бы предусмотреть следующее.  Если выборы не состоялись, то уже будет не 450, а, скажем, 430 депутатов И от этого количества

 

     44

 

     ведется отсчет  для  того,  чтобы  принимать конституционное решение.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у   справах   ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів,  репресованих, малозабезпечених           і            воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський   виборчий  округ,  Запорізька  область/. Дійсно,  ні про який мораторій немає й мови.  Ми розв'язуємо руки Центральній  виборчій комісії.  І чому ми говоримо тільки про два етапи виборів? А якщо три етапи виборів? Ми сьогодні говорили про політичні   партії.   Хай   збирається  партія  і  знову  висував кандидата.  Як кажуть,  проявить свою активність і доведе, що цей кандидат потрібний. Саме тому цю постанову потрібно приймати.

 

     І ще  одне  зауваження.  Звертаюся  до  свого  колеги Сергія Івановича:  як би на вас подивилися, коли б ви зайшли в магазин і сказали покупцям: "Оця ковбаса за 1000 карбованців, вона ж усього 10 карбованців коштує"?

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, останній.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний   Іване   Степановичу! Шановні  народні  депутати!  Перед тим як натиснути кнопку,  хочу визначитись. У роз'ясненні на першій сторінці

 

     45

 

     зазначено: "Ця пропозиція викликана також  тим...  мотивуючи це  складністю  існуючих  соціально-економічних умов,  пасивністю виборців і недоцільністю  марного  витрачання  значних  державних коштів". Чи дійсно це так?

 

     Одночасно хотів   би   для  себе  з'ясувати,  чи  не  більше витрачається державних коштів на недоцільне,  а може,  передчасне перейменування вулиць. Хто може з'ясувати і зробити порівняння?

 

     ГОЛОВА. Над  вашим  зауваженням нехай думають місцеві органи влади,  які  приймають  рішення   і   звертаються   в   подібними клопотаннями. Нехай подумають і порахують.

 

     Чи готові  голосувати?  Добре.  Може,  пропозицію,  яку вніс Рябоконь.  Василь Петрович, проголосуємо окремо? Не треба? Треба? Тоді   голосуємо   пропозицію  комісії,  а  потім  окремо  Василя Петровича.  Так?  Зачитую:  "Проект Закону України про доповнення статті  56  Закону  Української РСР про вибори народних депутатів Української РСР.

 

     Верховна Рада України постановляє:

 

     Статтю 55  Закону  Української  РСР  про   вибори   народних депутатів  Української  РСР  доповнити  частиною четвертою такого змісту:

 

     "Повторні вибори  народних  депутатів  замість  вибулих   за рішенням  Центральної  виборчої  комісії  можуть  не  проводитись протягом року,  якщо вони визнавалися такими,  що не  відбулися". Прошу такий проект проголосувати.

 

     "За" - 172.

 

     Тепер пропозиція,  яку вніс Василь Петрович.  Вона зводилась ось  до  чого:  якщо  вибори  два  рази  не  відбулися.  А  зміст доповнення - той самий. Прошу таку поправку проголосувати.

 

     46

 

     "За" - 217.

 

     Одного голосу не вистачило?  Переголосуємо? Ще раз повторюю: якщо два рази не відбулися,  то Центральна  виборча  комісія  мав право... Прошу проголосувати.

 

     "За" - 208.

 

     Знімаємо, голосувати три рази - некрасиво.

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОБ О.М.   Иван   Степанович!  Я  тоже  предлагал  свою формулировку: "Повторні вибори народних депутатів замість вибулих не  проводяться  протягом  року,  якщо  за  рішенням  Центральної виборчої комісії  вони  визнавалися  такими,  що  не  відбулися". Предлагаю ее проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція   депутата   Воробйова?  Давайте проголосуємо.

 

     "За" - 168.

 

     Будь ласка, депутате Рябченко. У вас була хороша пропозиція. Пропозицію депутата Соболева ми вже проголосували - одного голосу не вистачило.

 

     Третій мікрофон.

 

     47

 

     РЯБЧЕНКО М.А.  Имеющуюся формулировку я предлагал  дополнить одной  фразой:  в  том  случае,  если  число  избранных депутатов уменьшилось,  то при голосовании мы  должны  исходить  именно  из этого числа депутатов.

 

     ГОЛОВА. Це вже інша норма.

 

     РЯБЧЕНКО М.А. Я сформулирую, разрешите, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА.. То  вже  окрема норма,  вона стосується Регламенту. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І..  Шановні депутати! Ми можемо інакше вийти в цієї ситуації.  Давайте  спробуємо  ввести  до  Конституції норму,  що виборі - то не тільки право громадянина,  а і його  обов'язок.  У такому  випадку  Центральна  виборча  комісія зможе застосовувати санкції. Але, як я зрозумів, моя пропозиція не знайшла підтримки.

 

     ГОЛОВА. При голосуванні цієї  пропозиції  треба  набрати  ще більше голосів.

 

     Прошу ще  раз проголосувати це доповнення з такою поправкою: якщо вибори проводилися два рази і обидва рази визнані такими" що не відбулися. Зрозуміли? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 170.

 

     Не голосують. Знімаємо це питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     48

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.   Іване  Степановичу!  Мені  здається,  що  не добрали  трошки  голосів  через  та,  що  не   надто   радикально сформульовано.  Я  вже  пропонував  один  раз,  і  пропозиція є в протоколі.  Ні в одній цивілізованій країні не проводяться  ніякі вибори   депутатів   замість   вибулих.   Це   дурниця.   Давайте проголосуємо й побачимо, скільки наберемо голосів...

 

     ГОЛОВА. Нова демократія без виборів чи як?..

 

     Знімається питання.  Нехай буде так,  як є.  Ми хотіли  піти назустріч Центральній виборчій комісії, а тут знову політизація.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    Шишкіну   Віктору   Івановичу, Генеральному прокуророві України.  Візьміть,  будь ласка,  проект Закону  про  внесення  змін  і  доповнень  до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

     ШИШКІН В.І.,  Генеральний   прокурор   України   /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Иван Степанович, а стоит ли? Все проекты один за другим провалились после обеда.

 

     ГОЛОВА. А ви переконайте депутатів.

 

     ШИШКІН В.І.    Шановні    колеги!    Органами    Прокуратури неодноразово  перевірялося  додержання  вимог  законодавчих актів щодо формування валютних фондів України.  Результати свідчать про поширення  порушень  законодавства,  внаслідок  чого  державі  не надходять значні кошти в іноземній валюті.

 

     49

 

     Постановою Верховної Ради України від 5 лютого 1992 року про формування  валютних  фондів України у 1992 році передбачено,  що суб'єкти  підприємницької  діяльності,  розташовані  в   Україні, незалежно  від  місця  реєстрації  та  форм  власності  оплачують податок на валютну виручку від експорту продукції  до  Державного валютного  фонд;  України  і  до  валютних  фондів  місцевих  Рад народних депутатів.

 

     Валютна виручка  підлягає   обов'язковому   зарахуванню   на рахунки в уповноважених банках республіки, якщо інше не дозволено Національним банком України.

 

     Законом про банка і банківську  діяльність  /стаття  48/  на Національний  банк  України  покладений  контроль  за дотриманням банками банківського законодавства,  проте обласні управління  не завжди реагують на порушення вимог закону комерційними банками.

 

     У більшості  областей  порушується  постанова Верховної Ради України від 5 лютого,  і валютні надходження зараховуються не  до валютних  фондів  місцевих  Рад народних депутатів,  а на рахунки місцевих державних адміністрацій.

 

     Статтею 2 Закону про державну податкову службу в Україні  на останню  покладено  здійснення  повного  обліку  всіх  платників, забезпечення правильності обчислення  сплати  податків  та  інших обов'язкових платежів, у тому числі до Державного валютного фонду України,  однак  вказані  вимоги   закону   належним   чином   не виконуються. Як встановлено перевірками, деякі державні податкові інспекції не ведуть обліку суб'єктів  підприємництва,  які  мають валютні   кошти,  зокрема  на  рахунках  за  межами  України,  не здійснюють контроль щодо сплати ними податку на валютну виручку.

 

     50

 

     Порушуючи вимоги  статті  4  названого   закону,   податкові інспекції  недостатньо  координують свою роботу з митною службою, не реагують належним чином на факти,  коли банківські установи не подають їм необхідної інформації про надходження валютної виручки і сплату податку на неї.

 

     Ось чому виникло питання про відповідальність службових осіб за   порушення   порядку  подання  даних  державних  статистичних спостережень.  У зв'язку з прийняттям Закону України про державну статистику  Генеральна  прокуратура  вносить пропозицію доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення  новою  статтею 186.3  "Порушення  порядку  подання  даних державних статистичних спостережень".

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Совєтський  виборчий  округ, Донецька область/.  Шановний Вікторе Івановичу!  У  статті  186.3 сказано:"...тягнуть  за  собою  накладення  на  службових осіб та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, штрафу в розмірі п'яти  мінімальних  заробітних  плат,  а  за  ті  ж дії,  вчинені повторно протягом року, - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат".

 

     Я так  зрозумів,  що на всіх осіб накладаються ці штрафи.  А хто дає санкцію на їх накладення,  суд чи якась інша організація? Поясність, будь ласка.

 

     51

 

     ШИШКІН В.І. Я не зрозумів ваше запитання.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Кто выносит решение о штрафе в размера пяти или десяти минимальных зарплат? Суд или какая-то служба?

 

     ШИШКІН В.І. В административном кодексе есть перечень статей, по  которым  те  или  иные  органы  привлекают к административной ответственности.  Это статья 188.1.  Мы внесем в перечень службы, которые  будут  этим заминаться.  Это будут или админкомиссии при исполкомах,  или суды,  или другие учреждения. По содержанию этой статьи мы определимся.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Сегодня,  значит, еще не определились, а просто добавили статью 186.3 , так?

 

     ШИШКІН В.І.  Если  она  будет  принята,  тогда   уже   будем определяться.

 

     ГОЛОВА. Микола  Іванович  приєднується  до  думки,  що треба наводити порядок. Так? То так би і сказав. другий мікрофон.

 

     ГУДИМА. О.В.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ,  Волинська  область/.  Шановним  Вікторе   Івановичу!   Ви сказали,  що були проведені перевірки. Я дуже хотів би дізнатися, чи були порушення у Волинській  області?  А  внесену  поправку  я підтримую.

 

     52

 

     ШИШКІН В.І. Були.

 

     ГУДИМА О.В. А конкретно?

 

     ШИШКІН В.І.  Зараз  я  не можу точно сказати.  Зверніться до відділу загального нагляду.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,  начальник  відділу   слідчого   Управління внутрішніх  справ  Запорізької області /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/.  Виктор Иванович!  То, что эта норма нужна в административном кодексе,  я нисколько не спорю. Но не кажется ли вам,  что сейчас,  когда мы каждый день узнаем  о  многочисленных фактах   использования   валюты   не   по   назначению,  возникла необходимость в разработке норм  уголовного  наказания  за  такие деяния?   Ведь   этими   действиями  причиняется  огромный  ущерб экономике Украины и  в  конечном  итоге  нашему  народу.  Как  вы относитесь к такому предложению?

 

     ШИШКІН В.І. Виктор Михайлович! У нас же сейчас не прессклуб. Вели у вас есть конкретное  предложение  по  разработке,  внесите его.

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Івановичу!   Депутат  каже,  що  це  треба підтримати  й  продовжити  опрацювання  в  плані  розробки   норм кримінального покарання.

 

     53

 

     Перший мікрофон.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України з питань  правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю   /Печерський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановні народні депутати! Я прошу вас проголосувати за цей закон відразу.  Для чого ця стаття потрібна? Вона  потрібна  для  того,  щоб вплинути шляхом адміністративного примусу  на  керівників,   службових   осіб,   які   перекручують статистичні  дані.  Це  стосується  не  тільки валюти,  а й інших державних статистичних даних.  І щоб особи  ці  несли  не  тільки дисциплінарну  відповідальність,  а  й  карбованцем  їх карати за порушення.

 

     ГОЛОВА. Ярославе Юрійовичу!  Ви  пропонуєте  прийняти  не  в першому читанні, а одразу як закон?

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Так, прийняти як закон.

 

     ГОЛОВА. Тоді  я прошу проголосувати і прийняти проект Закону України про внесення змін і  доповнень  до  Кодексу  України  про адміністративні правопорушення як закон.

 

     "За" - 362. Приймається.

 

     Дякую, Вікторе Івановичу.

 

     ШИШКІН В.Д. Дякую.

 

     54

 

     ГОЛОВА. Наступне питання - про визнання такими,  що втратили чинність,  деяких  законодавчих  актів  України   у   зв'язку   з прийняттям Основ законодавства України про культуру.  Доповідач - депутат Танюк,  голова Комісії з  питань  культури  та  духовного відродження.

 

     Шановні депутати, візьміть, будь ласка, документи.

 

     ТАНОК Л.С.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ватутінський  виборчий  округ, м.  Київ/.  Шановні панове, депутати! Шановний Іване Степановичу! Сьогодні у нас в якійсь мірі "ювілейний"  день.  Якраз  рік  тому були  прийняті  Основи законодавства про культуру.  На жаль,  ряд положень,  про  які  було  зазначено  в  постанові,  сьогодні  не виконується.  Особливо  пункт  3,  в  якому  зазначено:  Кабінету Міністрів  забезпечити  поетапне  збільшення  протягом  1993-1994 років асигнувань на розвиток культури відповідно до статті 23 цих основ.

 

     У пункті 4 цієї  ж  постанови  сказано,  що  треба  привести рішення  уряду  України  у відповідність з Основами законодавства про культуру та  забезпечити  скасування  нормативних  актів,  що суперечать  цим  основам.  Ідеться  про  6 таких актів.  Ми маємо визнати такими, що втратили чинність,

 

     55

 

     постанову ВУЦВК і РНК УРСР  від  8  червня  1927  року  "Про пільги  державним  оперовим театрам";  постанову ВУЦВК і РНК УРСР від 15 березня 1930 року "Про пільги  державній  капелі  "Думка"; постанову  ВУЦВК  від  20  червня  1932  року "Про Всеукраїнський центральний  музей  революції";  пункт  7   розділу   "У   галузі культурно-соціального  будівництва"  постанови п'ятої сесії ВУЦВК ХП окликання від 12 лютого 1933 року "Про затвердження  постанов, ухвалених  у  період  між  третьою  і  п'ятою  сесіями ВУЦВК"...? постанову Верховної Ради УРСР від 29 червня 1960 року "Про стан і заходи  по  дальшому  поліпшенню культурно-освітньої роботи серед трудящих Української РСР і постанову Верховної Ради УРСР  від  12 квітня   1967   року   "Про  роботу  культурно-освітніх  закладів Української РСР  по  підготовці  до  50-річчя  Великої  Жовтневої Соціалістичної Революції".

 

     Комісія розглянула    поданий   проект   і   засвідчує,   що розроблянням він відповідно до пункту 3  постанови  і  скасування зазначених у ньому постанов не зачіпатиме правових, фінансових чи професійно-творчих інтересів установ і організацій культури та їх працівників, а також не потребуватиме жодних додаткових коштів чи матеріально-технічних ресурсів.

 

     Від Кабінету Міністрів завізував Ємець Іван Григорович,  від Мінюсту  -  міністр  юстиції Онопенко Василь Васильович.  Просимо підтримати цей проект.

 

     56

 

     ГОЛОВА. Чи правильно я зрозумів,  що законопроект,  внесений урядом,  комісія  розглянула  і підтримала?  Є запитання?  Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановний  доповідачу!  Жодної  з   постанов ВУЦВК,  названих  у  переліку,  я  не знаю.  Може,  інші депутати ознайомились із ними?  Мабуть,  треба було б якось  поінформувати нас, про що в них ідеться? Ви сказали, що не зачіпаються правові, фінансові та інші інтереси митців.  Це  мені  зрозуміло.  А  інші питання, які зачіпає?

 

     ТАНЮК Л.С.   Жодна   з  цих  постанов  не  допомагає  нашому мистецтву.  Наприклад,  постанова про пільги  державним  оперовим театрам,   прийнята  в  1927  році,  з  1936  року  практично  не виконувалась,  оскільки ці пільги були скасовані.  Йшлося там про списання  боргів театрам за час від 1 жовтня 1926 року,  що давно вже втратило чинність.  Пільги,  про які йдеться в постанові  про пільги  державній  капелі  "Думка"  /1930  рік/,  скасовані самим неіснуванням цієї капели  в  доцільному  варіанті.  "Думку"  було прирівняно до інших установ мистецтва,  і вона підлягала,  як усі культурно-освітні заклади, загальному оподаткуванню.

 

     ГОЛОВА. Треба вірити уряду і комісії. Давайте проголосуємо.

 

     ТАНЮК Л.С.  Хочу  сказати,  що  на  підготовку  до  50-річчя Великої  Жовтневої соціалістичної революції були відпущені великі кошти. Але, я думаю, що про наступне 50-річчя можна прийняти іншу постанову.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних

 

     57

 

     відносин /Антрацитівський міський виборчий округ,  Луганська область/.  Лесю Степановичу!  Мої виборці запитують:  у Верховній Раді  комісія  по галицькій культурі є,  а комісії по українській культурі немає.  Мені нічого сказати.  Минуло  29  січня  -  дата початку  звільнення Радянської України від німецьких загарбників. Солдат Червоної Армії воював,  не вибираючи собі місця останнього опочинку.  Залишились солдатські могили,  які тепер плюндруються. Ви нічого не зробили,  щоб припинити це  стирання  пам'яті.  Мені боляче  про це вам казати,  але я вважаю,  що в такій ситуації ви повинні піти у відставку. Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Пане Козаренко!  Ви вже вдруге вводите Україну в оману.  Весь  час  ви  говорите  про  те,  що  в Комісії з питань культури та  духовного  відродження  працюють  лише  галичани  та волиняни.  А  що,  ви  повинні  бути  в цій комісії,  оскільки ви належите до іншого регіону?  Ми давно покінчили  з  регіональними проблемами.  Немає регіональної культури,  є культура світова.  І немає культури донбаської чи галицької.  У мене в комісії  працює депутат  Панченко  з  Кіровоградщини,  а  вона  до Галичини ще не приєдналася.  У мене в комісії працює Лариса Павлівна Скорик, яка мешкає  в  Києві і до Галичини немає ніякого відношення.  Осадчук Петро  теж  київський  депутат.   Отже,   ви   подаєте   фальшиву інформацію, і її чує вся Україна. Я вам дякую, що ви засвітилися.

 

     ГОЛОВА. Лесю  Степановичу,  депутати  працюють  не  у  вас у комісії, а в постійній комісії Верховної Ради.

 

     58

 

     ТАНЮК Л.С.  Я й кажу,  що постійна комісія складається не  з одних галичан і волинян.

 

     ГОЛОВА. Говоріть по суті.

 

     Зауважень до  проекту  не  надійшло.  Прошу  внесений проект Закону України про визнання такими,  що втратили чинність, деяких законодавчих   актів   України   у  зв'язку  з  прийняттям  Основ законодавства України про культуру проголосувати як закон.

 

     "За" - 165.

 

     Думайте, будь ласка.

 

     Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська  область/.  Ми  щойно   говорили   про   вибори депутатів.  Хіба  люди  підуть  голосувати  після  таких вибриків депутата Козаренка? Давайте прислухатися до розуму.

 

     Звертаюся до  колег.  Щоб  над  нами  не  сміялась  Україна, давайте   припинимо   пряму   трансляцію,  зберемося  на  закрите засідання і виробимо якісь правила: що говорити і що не говорити, як  приймати  і  як не приймати.  Про яку галицьку культуру можна говорити?! Ганьба!

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КЕНДЗШР Я.-П.М.,  заступник голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження

 

     59

 

     /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати!  Несерйозно виходить - ми  вносимо  на  розгляд Верховної  Ради  документ  про скасування постанов і законодавчих актів ВУЦВК,  ЦК ВКП/б/... Люди добрі! Давайте скасуємо їх. Якими мотивами ви керувалися,  коли не проголосували за прийняття цього рішення?  Давайте не робити так,  щоб нас сприймали як парламент, який  ніколи  не керується здоровим глуздом.  Прошу повернутися і проголосувати ще раз.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Иван   Степанович!   Мы   сейчас   продолжаем обсуждать проект постановления по культуре или по комиссиям?

 

     ГОЛОВА. І про культуру, і про комісії.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. По культуре мы все поняли.

 

     ГОЛОВА. Все зрозуміли?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. А по комиссиям...

 

     ГОЛОВА. Візьміть,  будь ласка,  проект постанова про зміни в складі постійних комісій Верховної Ради України.  Знайшли? Я його не буду зачитувати.

 

     Ви щодо цього проекту? Перший мікрофон, будь ласка.

 

     60

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Иван Степанович! Я изучил этот проект и пришел к выводу,  что все собираются в одну  комиссию.  Я  имею  в  виду Комиссию по вопросам обороны и государственной безопасности.  Еще четыре человека хотят войти в ее состав.  Сколько уже их там?  То ли  28,  то  ли  30?  Половина Верховного Совета окажется в одной комиссии.  А из комиссии Печерова  опять  кто-то  ушел.  Они  там вдвоем,  наверное,  остались.  Давайте  руководствоваться здравым смыслом,  распределяя депутатов по комиссиям,  У нас комиссии  по иностранным   делам  и  по  вопросам  обороны  и  государственной безопасности - самые престижные. А в других людей не хватает.

 

     ГОЛОВА. На жаль, я вас не підтримую. От почитайте:

 

     народний депутат  Стешенко  /це  новообраний  депутат/  хоче працювати в Комісії з питань агропромислового комплексу;

 

     народний депутат  Ткач  -  у Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування;

 

     народний депутат Слєднєв  -  у  Комісії  з  питань  розвитку базових галузей народного господарства;

 

     народний депутат   Поворозник   -   у   Комісії   з   питань правопорядку та боротьби із злочинністю;

 

     народний депутат   Мартинов   -   у   Комісії    з    питань агропромислового комплексу;

 

     народний депутат  Бондаренко  Василь  Маркевич - у Комісії з питань агропромислового комплексу;

 

     народний депутат Хунов  -  у  Комісії  з  питань  державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин;

 

     народний депутат Тризна - у Комісії з питань народної освіти і науки;

 

     61

 

     народний депутат Сінько - у Комісії з питань діяльності  Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування;

 

     народний депутат  Пулінець  -  у  Комісії з питань оборони і державної безпеки /він працював, я пам'ятаю, секретарем у Комісії у  питаннях  законодавства і законності.  Де він?  Я щось його не бачу/;

 

     народний депутат Олійник - у  Комісії  з  питань  державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин;

 

     народний депутат  Ніколенко - у Комісії з латань економічної реформи і управління народним господарством!

 

     народний депутат Даниленко - у  Комісії  з  питань  народної освіти і науки;

 

     народний Депутат  Габор  - у Комісії в питань відродження та соціального розвитку села;

 

     народний депутат Волковецький  -  у  Комісії  у  закордонних справах;

 

     народний депутат Боделан - у Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування;

 

     народний депутат Плосконос - у Комісії з  питань  оборони  і державної безпеки;

 

     народний депутат Дорчинець - у Комісії з питань правопорядку та боротьба із злочинністю;

 

     народний депутат Борщенко - у Комісії з питань  правопорядку та боротьби із злочинністю;

 

     народний депутат  Поровський  - у Комісії з питань оборони і державної безпеки;

 

     народний депутат  Сичов  -  у-Комісії  з  питань  оборони  і державної безпеки;

 

     62

 

     народний депутат  Шевченко  -  у  Комісії  з питань розвитку базових галузей народного господарства;

 

     народний депутат Аптер - у Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.

 

     Де голова  Комісії  з  питань  оборони  і  державної безпеки Леміш? Скільки у вас членів комісії?

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Знам'янський виборчий   округ,   Кіровоградська   область/.   Шановний   Іване Степановичу!  У  нас  41  депутатів працюють на постійній основі. Треба  сказати,  що  не  всі  ставляться  добросовісно  до  своїх обов'язків,  навіть  ті,  хто  на  постійній роботі.  І ще чотири депутати просяться до нас.  Я  нічого  проти  них  не  маю.  Але. раніше,  коли  ще  не було нашої комісії,  я працював у Комісії у питаннях законодавства і  законності.  Депутат  Пулінець  там  не працює /його й зараз немає/,  він проситься в нашу комісію. У нас в комісії він ні разу не був,  ні до кого не звертався,  а тут  у списку з'явився.

 

     Невже ж  половина Верховної Ради буде в нашій комісії?  Я не розумію цього.

 

     ГОЛОВА. Давайте зробимо так.  Якщо  виникає  якесь  питання, рішення   не   приймаємо,   а   повертаємо  проект  постанови  на доопрацювання. А якщо питань немає, тоді голосуємо.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Депутат Волковецкий хочет перейти в Комиссию по иностранным делам. Мы об

 

     63

 

     этом ничего  не  знаем.  Пусть  согласует с комиссией,  есть такое положение. К тому же у нас тоже 21 человек.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати!  Якщо  депутати  переходять  з однієї  комісії  в  іншу,  пропоную  спочатку проголосувати за їх вихід із комісії,  а вже потім - за обрання членом іншої комісії. Чому?  Тому  що в нас є проблема кворуму.  Кілька разів зривалося засідання нашої комісії,  і якщо ми зараз не  виведемо,  скажімо, товариша   Пулінця  з  нашої  комісії,  то  в  нас  вони  й  далі зриватимуться.  Для чого ми  маємо  це  терпіти?  Виведіть,  будь ласка, а тоді куди хочете обирайте.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу!  Уже час закінчується. Щодо обрання депутата Аптера членам Комісії з питань розвитку базових  галузей народного   господарства   питань   не   виникало.   Прошу  разом проголосувати і за обрання, і за увільнення.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Шевченко Віктор Іванович хоче працювати в Комісії  з  питань розвитку  базових  галузей  народного  господарства.  Виходить  з Комісії з питань  планування,  бюджету  фінансів  і  цін.  Голова Комісії Печеров погоджується.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" -   247.   Приймається.   Сичов   Віктор  Олександрович переходить у  Комісію  з  питань  оборони  і  державної  безпеки. Виходить з Комісії у закордонних справах.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 144. Не приймається.

 

     Поровський Микола  Іванович  переходить  у  Комісію з питань оборони  і  державної  безпеки.  Виходить  з  Комісії  з   питань планування,  бюджету,  фінансів  і  цін.  Голова  комісії Печеров погодується. Прошу проголосувати.

 

     64

 

     "За" - 98. Не приймається.

 

     Борщенко Ігор Олександрович.  Хоче  працювати  в  Комісії  з питань  правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю.  Виходить  з Комісії   у   справах    ветеранів,    пенсіонерів,    інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201.

 

     Дорчинець Дмитро Федорович - новообраний депутат. Обирається членом  Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 238. Приймається.

 

     Плосконос Ігор  Миколайович.  Хоче  працювати  в  Комісії  з питань оборони і державної безпеки.  Виходить з Комісії у справах молоді. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 139. Не приймається.

 

     Боделан Руслан Борисович. Обирається членом Комісії з питань діяльності    Рад    народних   депутатів,   розвитку   місцевого самоврядування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 215.

 

     Волковецький Степан Васильович.  Хоче працювати в Комісії  у закордонних  справах.  Виходить  з  Комісії  мандатної і з питань депутатської етики. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 102.

 

     Габор Іван Михайлович.  Хоче працювати в  Комісії  з  питань відродження  та  соціального розвитку села.  Виходить з Комісії у справах   ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів,    репресованих, малозабезпечених      і      воїнів-інтернаціоналістів.     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 169.

 

     65

 

     Даниленко Володимир   Макарович   -   новообраний   депутат. Обирається членом Комісії з питань народної освіти і науки. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Ніколенко Анатолій  Миколайович   -   новообраний   депутат. Обирається   членом   Комісії  з  питань  економічної  реформи  і управління народним господарством. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 244, Приймається.

 

     Олійник Борис Ілліч.  Обирається  членом  Комісії  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Пулінець Павло  Миколайович.  Хоче  працювати  в  Комісії  з питань оборони і державної безпеки. Виходить з Комісії у питаннях законодавства і законності. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 75. Не приймається.

 

     Сінько Василь  Данилович   -   новообраний   депутат.   Хоче працювати  в  Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     Тризна Олександр   Андрійович   -    новообраний    депутат. Обирається членом Комісії з питань народної освіти і науки. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 249. Приймається.

 

     66

 

     Хунов Анатолій Ісмаїлович - новообраний депутат.  Обирається членом     Комісії     з    питань    державного    суверенітету, міжреспубліканських    і    міжнаціональних    відносин.    Прошу проголосувати.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     Бондаренко Василь Маркевич - новообраний депутат. Обирається членом  Комісії  з  питань  агропромислового   комплексу.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 247. Приймається.

 

     Мартинов Анатолій    Федорович    -   новообраний   депутат. Обирається членом Комісії з питань агропромислового комплексу.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 240. Приймається.

 

     67

 

     Поворозник Володимир  Васильович  -   новообраний   депутат. Обирається  членом  Комісії  з питань правопорядку та боротьби із злочинністю. Прошу проголосувати, "За" - 245, Приймається.

 

     Следнєв Володимир  Петрович,  Хоче  працювати  в  Комісії  з питань розвитку базових галузей народного господарства.  Виходить з  Комісії  у  питаннях   законодавства   і   законності.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 150. Не приймається.

 

     Ткач Полікарп Ілліч - новообраний депутат.  Хоче працювати в Комісії з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 332. Приймається.

 

     Стешенко Олександр  Миколайович - новообраний депутат.  Хоче працювати в Комісії з питань  агропромислового  комплексу.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 235. Приймається.

 

     У зв'язку  з  тим,  що  при голосуванні кандидатура депутата Боделана виникли непорозуміння, прошу переголосувати.

 

     "За" - 224. Приймається.

 

     Хоче дати пояснення депутат Сухий. Будь ласка.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  дніпропетровська область/.  Полковник Плосконос зараз  на службі. Він хоче переходити на постійну роботу. Оскільки за нього не проголосували...

 

     68

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.   Іване   Степановичу!   Депутат Плосконос  продуктивно  працює в нашій комісії.  Прошу депутатів, щоб він і на постійній роботі працював секретарем нашої комісії.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Я знаю Игоря Николаевича Плосконоса  как  профессионального  военного,  смелого и честного человека. Прошу проголосовать за него.

 

     ГОЛОВА. Ще раз проголосуємо  проект  постанови  про  обрання народного  депутата  Плосконоса членом постійної Комісії з питань оборони і державної безпеки.

 

     "За" - 229. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати!  Члени нашої комісії направили депутатам  Пулінцю і Слєднєву листи з проханням залишити комісію, оскільки у нас зривається кворум.  За  період  минулої  сесії  ми провели 100 засідань, друга по кількості засідань комісія провела тільки 54,  а решта ще менше - 16,  17...  Це  дані  з  офіційної довідки Секретаріату.

 

     Ми не   можемо  так  працювати.  За  період  весняної  сесії депутати  Пулінець  і  Слєднєв  були  всього-на-всього  на   двох засіданнях комісії. Прошу вас: дайте нам можливість працювати.

 

     69

 

     Приходьте, хто хоче,  в нашу комісію. Нас задовольняють усі. Тільки працюйте.  Або хоч відвідуйте засідання,  Прошу вас це раз проголосувати. Інакше ми змушені будемо страйкувати.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу! Ви нам, а ми вам. Перший мікрофон.

 

     НАУМЕНКО М.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у справах   ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів,    репресованих, малозабезпечених    і    воїнів-інтернаціоналістів   /Центральний виборчий  округ,   Хмельницька   область/.   Уважаемые   народные депутаты!  Хочу сказать несколько слов о депутате Борщенко.  Он - молодой,  учится в Академии МВД.  Поэтому из  Комиссии  по  делам ветеранов  он  переходит  в  Комиссию  по вопросам правопорядка и борьбы  с  преступностью.  Если  смотреть   в   будущее   -   это профессионал. Прошу за него проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Ми ще раз проголосуємо. Третій мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.  Сміх сміхом, але коли кворуму в нашій комісії не буде,  то й засідати не будемо. Не треба тоді нам завдання писати і вимагати від нас якихось проектів.

 

     Що я   -   крайній?  Приїжджаю  в  понеділок,  від'їжджаю  в п'ятницю.

 

     Чого я тут  сиджу?  Чого  інші  депутати  сидять?  Виключіть Пулінця й нехай у космічному просторі теліпається!  Він працює на постійній основі, а ми його не бачимо ніколи.

 

     70

 

     ГОЛОВА. Прошу  заспокоїтись.  Зараз  ще  раз   поставлю   на голосування.

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  зрозуміли в чому справа?  Ці депутати не відвідують засідань,  і тому комісія не може приймати рішень  через  відсутність  кворуму.  Депутати написали заяву про згоду вийти з комісії. Комісія просить задовольнити це прохання.

 

     Ставлю ще раз на голосування кандидатуру депутата  Слєднєва. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 128.

 

     Окремо голосується кандидатура депутата Пулінця. Прошу.

 

     "За" - 121.

 

     Кандидатуру депутата   Борщенка   ще   раз   проголосуємо  з урахуванням мотивації депутата Науменка. Прошу.

 

     "За" - 223. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Прохання поставити  на  повторне голосування   кандидатуру   депутата   Габора.  Він  -  працівник сільського господарства,  представляє Закарпатську  область.  Уже давно подав заяву і бере участь у роботі нашої комісії.

 

     ГОЛОВА. Депутата Габора повинні знати. Він нечасто виступає, але бере активну  участь  у  роботі  комісії.  Підніміться,  будь ласка, депутате Габор, бо вас не всі знають. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 234. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     71

 

     МАКАР І.І.  Шановні  депутати!  Хоч виведіть із складу нашої комісії депутатів  Следнєва  і  Пулінця.  Давайте  приймемо  таку постанову. Ви ж не даєте можливості нам працювати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію прийняти постанову про увільнення від обов'язків члена постійної  Комісії  з  питань законодавства і законності народного депутата Пулінця.  Прошу про голосувати.

 

     "За" - 212.

 

     Стосовно депутата Слєднєва. Прошу проголосувати пропозицію в тій же редакції: увільнити від обов'язків члена постійної Комісії з питань законодавства і законності народного депутата Слєднєва".

 

     "За" - 171.

 

     Сесія продовжить  роботу  завтра  о  10  годині   згідно   з орієнтовним графіком.

 

     72