Стенограма пленарного засідання

25 січня 1993

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  25 січня 1993 року. 11 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Добрий день, шановні народні депутати, усі присутні! Секретаріат повідомляє,  що у нас сьогодні в ряд депутатів,  яких треба поздоровити з днем  народження.  Це  -  Павло  Сазонтійович Гальцев   /оплески/,  Анатолій  Єгорович  Пшеничников  /оплески/, Володимир  Іванович  Усатенко  /оплески/,  Григорій  Арсентійович Дашивець  /оплески/,  вітаємо  їх  і бажаємо їм всіляких успіхів. Тетянин день? Такого не написано. Ще депутат Табурянський просить одну  хвилину  від  мікрофона.  Він хоче щось хороше сказати нам. Будь ласка.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,   президент   синдикату    "Олімп",    м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ,

 

     3

 

     Дніпропетровська область/.     Добрый     день,    уважаемый Председатель,  уважаемые  депутаты,  уважаемые   гости!   Сегодня исполняется 55 лет со дня рождения Владимира Высоцкого. Я не буду долго говорить о нем,  скажу только, что Высоцкий - это Высоцкий, и  я  прошу  почтить  его память вставанием.  /Хвилина мовчання/. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Будемо вважати,  що ми  сьогодні  вшанували  пам'ять поета і співака. Якби Володимир Висоцький був живий, то ми б його поздоровили з 55-річчям, а так ми просто згадали про нього, . про те,  що  це  був  надзвичайно  талановитий поет,  громадянина,  і сьогодні,  хоч і пізно,  хоч і  посмертно,  але  на  його  адресу говориться   дуже   багато   гарних  слів.  Нехай  і  наші  слова приєднаються до них.

 

     Вам роздано  орієнтовний  графік  розгляду  питань.  Ні?   А оказали, що частину роздали, а частину - ні. Роздали чи ні? Є. Ми можемо розпочинати роботу,  а для цього потрібно зареєструватися. Прошу реєструватися.

 

     У залі  присутні  334  народних депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.  На порядку денное сьогодні такі питання: про визнання повноважень народного депутата України Стешенка; про проект постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень   народного  депутата  України  Гуренка;  про  проект Постанови  Верховної  Ради   України   про   соціально-економічне становище в Україні та заходи щодо його стабілізації, соціального захисту населення, вдосконалення роботи Верховної Ради України

 

     4

 

     в умовах,   які   склалися,   про    проект    Закону    про Антимонопольний  комітет  України;  про  хід  виконання законів і постанов,  прийнятих  Верховною  Радою  з  питань  законності   і правопорядку,  про  внесення відповідних змін і доповнень до ряду законів і про проект Закону про нотаріат. Ось те, що пропонується сьогодні   розглянути.  А  потім,  коли  розглянемо  ці  питання, домовимося відносно завершення роботи шостої  сесії.  Мається  на увазі  на  цьому  тижні  завершити роботу шостої сесії.  Тому вам роздали проекти,  які пропонується розглянути 26, 27, 28, 29 і 30 січня.  Це  один  варіант.  Крім  цього  можна  відразу розпочати обговорення порядку денного  на  тиждень,  але  тоді  ми  повинні будемо  прийняти якусь постанову.  Я боюсь,  що на цьому тижні ми витратимо багато часу і ні до чого не  домовимося.  Тому  давайте завершимо розгляд питань,  які є сьогодні, а вже потім розглянемо порядок  дня  на  тиждень,  тим  більше,  що  завтра  відбудеться засідання  Кабінету  Міністрів і там ще розглядатимуться питання. Ми витратимо півдня, а ефекту буде мало. Так чи ні?

 

     Отже, давайте  обміняємося   думками   і   проголосуємо   за пропонований мною порядок денний тільки на сьогоднішній день.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Шевченківський   виборчий   округ,   Львівська  область/.  Іване Степановичу!  Якщо ви зараз поставите на  голосування  пропозицію обмежитися  сьогоднішнім  днем,  то я не буду нічого говорити.  А якщо ні, то в

 

     5

 

     порядку обговорення дозвольте внести свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів. Другий мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  секретар Комісії Верховної Ради України  у закордонних   справах   /Ковельський  виборчий  округ.  Волинська область/. Чи можемо ми обговорювати порядок денний на тиждень?

 

     ГОЛОВА. Ні,  я пропоную обговорити порядок денний тільки  на сьогодні.

 

     Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ.  Волинська  область/.  Шановні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  У зв'язку з тим,  що на  минулому  тижні  більшість позбавила  нас  права  виступити  від  мікрофонів  і з трибуни /а бажаючих від меншості було багато/, прошу все-таки врахувати це і сьогодні  надати  можливість  хоча б для зачитування пропозицій і від меншості. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     6

 

     ПУШИК С.  Г.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/, Я пропоную, щоб на наступні засідання ми збирались о 9 годині.  У понеділок ми розпочинаємо свою роботу об 11 годині,  оскільки люди  з'їжджаються.  Але  завтра  давайте зберемося   о  9  годині  ранку,  і  так  починати  усі  наступні засідання.

 

     ГОЛОВА. Це вже процедура. З приводу цього ми ще порадимося.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ.  Рівненська область/.  Шановні колеги! Якщо  ми  проаналізуємо  нашу роботу,  то побачимо,  що ніколи не виконували той порядок,  який затверджували. На сьогоднішній день є перелік питань,  давайте ми його розглянемо,  а тоді вже підемо далі.

 

     ГОЛОВА. Все.  Думками обмінялися.  Хто ще наполягає?  Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Пролетарський  виборчий  округ,   Донецька область/.  Иван  Степанович!  Это  неплохое  предложение,  но где гарантия, что завтра вы не скажете: давайте утвердим повестку дня только   на  сегодня,  послезавтра  -  только  на  сегодня?  И  в результате останется много неучтенных вопросов.

 

     7

 

     которые надо рассмотреть именно на шестой сессии.

 

     Вы даете  слово,  что  после  рассмотрения   этих   вопросов поставите вопросы для обсуждения на всю неделю?

 

     ГОЛОВА. Так. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Ради  по вивченню продуктивних сил України  АН  України  /Суворовський   виборчий   округ.   Одеська область/.   У  мене  дві  невеличкі  пропозиції.  Шановний  Іване Степановичу!  Ви внесли пропозицію  /її  немає  в  розданому  нам матеріалі/  про  те,  щоб сьогодні позбавити повноважень депутата Гуренка.

 

     ГОЛОВА. Є окрема постанова.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Одну  хвилиночку.  До   чого   тут   окрема постанова?  У мене склалося таке враження, що ви дуже поспішаєте, боїтеся,  щоб він не забрав заяви.  А я цього  не  боюся  і  буду голосувати  за  те,  щоб позбавити його повноважень.  Але давайте розглянемо це питання в  комплексі.  Депутат  Олександр  Іванович Ємець  уже  5  місяців  тому  додав  таку заяву,  але її ніхто не розглядає.  Крім  того,  ряд  депутатів   самі   позбавили   себе можливості   брати  участь  у  роботі  парламенту.  Тому  давайте розглянемо всі ці питання у комплексі.

 

     І друге.  Шановний Іване Степановичу!  На минулому засіданні чимало  народних  депутатів  /серед них і депутат Маякін/ не мали можливості виступити з приводу пункту 2 орієнтовного графіка.  Ми просимо  надати  нам  можливість взяти участь в обговоренні цього питання.  А про третє я скажу тоді,  коли ви надасте мені  слово. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Івановичу!  Це  не  я  вносив пропозицію,  а Комісія мандатна і з питань депутатської етики.  Вона  розглянула заяву   і   внесла   відповідний  проект  постанови.  Отже,  ваше зауваження адресоване

 

     8

 

     комісії. Треба,  щоб вона звернула увагу на ту обставину, що інші  заяви  не  розглядаються.  Проект  даної  постанови  внесла комісія, я його зачитав.

 

     З приводу того,  що не всі депутати змогли  взяти  участь  в обговоренні  такого  надзвичайно важливого питання.  Виступило 29 депутатів  і  ,  як  ви  пам'ятаєте,  ми  годі   домовилися,   що обговорення  на  цьому припиняються.  Тому давайте цю пропозицію, продовжувати обговорення і надати слово тим, хто наполягав, чи не продовжувати поставимо на голосування. Це має визначити сесія.

 

     Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки /Рівненський  виборний  округ, Рівненська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Рішенням  Кабінету  Міністрів  зупинена  дія  статті  Закону  про пріоритетність  соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу в народному господарстві в тій частині,  де йдеться про пільгове оподаткування підприємств і установ,  що ведуть роботи в сільській  місцевості.  Ось  чому  ми  сьогодні,  як  кажуть,  не затягнемо на роботу в селі по газифікації, будівництву установи і підприємства, оскільки досі вони мали пільгове оподаткування.

 

     Просив би депутатів аграрної фракції підтримати мене, щоб ми розглянули  це  питання  і скасували зазначену постанову Кабінету Міністрів.

 

     Дякую за увагу.

 

     9

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні   депутати!   Я   нагадую   сказане депутатом Чорноволом.  Він зазначив:  якщо ми голосуемо тільки за порядок денний на 26 січня,  то у нього немає питань. Але якщо ми обговорюємо порядок денний на тиждень,  то у нього їх чимало. Ось таких питань,  як у депутатів Поровського, Плюща, Чорновола, може виникнути  дуже  багато.  Тому  ми  зараз формуємо порядок денний тільки на сьогодні.  Зараз ми маємо визначитися щодо  принципової пропозиції народних депутатів Дорогунцова, Свідерського та інших, які наполягають на тому,  щоб продовжити обговорення і лише потім приймати рішення. Раніше депутати вирішили припинити обговорення. Тому ставлю внесену пропозицію на голосування.  Але  думайте,  чи варто його продовжувати.

 

     Другий мікрофон.

 

     10

 

     ГОРИНЬ М.М. голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з   питань   державного   суверенітету,   міжреспубліканських   і міжнаціональних  відносин /Залізничний виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Іване Степановичу!  Продовжувати обговорення, поки не представлена програма уряду,  вважаю, недоцільно. Адже ми знову будемо це робити тоді, коли звітуватиме уряд.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Завтра,   26    січня,    уряд розглядатиме  план заходів щодо стабілізації становища в Україні. 27 січня ці документи будуть передані до постійних комісій,  а 28 числа   ми   заслуховуватимемо   тут  доповідь  про  заходи  щодо стабілізації становища.  Тоді й продовжимо обговорення. Але сам я не  можу  цього  вирішити.  Тому голосується пропозиція,  внесена народними депутатами Дорогунцовим і Свідерським.  Зводиться  вона до того, щоб продовжити обговорення. Прошу голосувати.

 

     "За" - 80.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ. Сумська область/. Иван Степанович! Я не против того, чтобы повестку дня рассмотреть только на сегодня. Хотя в этом плане есть недостаток.

 

     Вам было  подано  письменное   заявление,   в   котором,   в частности,  предлагается  рассмотреть  вопрос  о  работе  средств массовой   информации.   Видите,   депутат    Свидерский    опять перекручивает  факты,  что  вроде бы какое-то большинство не дало выступить меньшинству, хотя они сами

 

     11

 

     саботировали работу сессии.  Есть еще много предложений,  по которым  необходимо  дать  поручения.  Поэтому  при  рассмотрении графика работы на сегодня прошу дать поручения по внесенным  нами письменным предложениям. Нужно, чтобы одни из них прорабатывались в комиссиях,  а по другим - представители соответствующих органов готовились к выступлениям.

 

     ГОЛОВА. У  мене  і  в  Президії  є пропозиції,  які депутати вимагають розглянути найближчим часом.  Прошу всіх  депутатів,  у кого  є ще пропозиції,  терміново передати їх до Секретаріату.  А ви, Василю Васильовичу, будь ласка, проконтролюйте, щоб вони були узагальнені  і  внесені  тоді.  коли  ми будемо формувати порядок денний на тиждень.

 

     Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л..  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.   У четвер  я  виступав  із цієї трибуни і вносив два проекти законів про скасування  декретів  Кабінету  Міністрів.  Ці  проекти  щодо регулювання орендних відносин в порядку законодавчої ініціативи я вніс спільно з депутатом Правденком. Тому просив би їх розглянути сьогодні або окремим питанням, або в межах іншого питання.

 

     ГОЛОВА. Окремим, окремим...

 

     БАРАБАШ О.Л.  Тоді  давайте  окремим.  І стосовно четвертого питання - про хід виконання законів та

 

     12

 

     постанов, прийнятих Верховною Радою.  Як  ви  пам'ятаєте,  у грудні  наше  засідання  завершилося  внесенням  такої  кількості поправок,  що зараз ми не уявляємо,  який остаточний текст.  Тому поки   депутатам  не  роздано  остаточного  тексту  проекту  цієї постанови,  визначатися щодо нього можна лише  в  цілому.  Думаю,

-його обов'язково треба роздати.

 

     ГОЛОВА. Олександре    Леонідовичу,   це   комісія   депутата Кондратьєва повинна зробити, коли ми підійдемо до даного питання. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.,  секретар  Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий  округ. Львівська   область/,   Прошу  сьогодні  розглянути  питання  про відновлення  права   пенсіонерів   на   безкоштовний   проїзд   у громадському транспорті. Вирішити його потрібно так, щоб усі були задоволені:  шахтарі,  які нарікають,  що немає плану, ті, хто не може   вчасно   добратися   на  роботу.  І  щоб  були  задоволені пенсіонери, які не можуть добратися до своїх ділянок.

 

     ГОЛОВА. У   розданому   проекті   постанови    це    питання передбачено, а як вирішимо - це залежатиме від депутатів.

 

     Я бачу,  все уже з'ясували. Отже, прошу проголосувати за те, щоб сьогодні розглянути запропоновані питання порядку денного.

 

     "За" - 285. Приймається.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Слово надається Рябоконю Василю Петровичу.

 

     РЯБОКОНЬ В.П.,  голова  Комісії   Верховної   Ради   України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/.  Шановні народні депутати!  Шановний  Голово! Комісія   мандатна  і  з  питань  депутатської  етики  розглянула матеріали,  передані  до  Центральної   виборчої   комісії   щодо підсумків  виборів  народного  депутата  /країни від Сватівського виборчого округу N 71,  Луганська область,  і про  свої  висновки інформує Верховну Раду.

 

     22 листопада 1992 року на виборах народного депутата України замість вибулого у Сватівському виборчому окрузі N 71,  Луганська область, балотувалося три кандидати в народні депутати України. У зв'язку з тим,  що жодного з них не було обрано,  окружна виборча комісія  відповідно  до  статті  54  Закону  про  вибори народних депутатів Української  РСР  призначила  на  5  грудня  1992  року повторне  голосування по двох кандидатах у депутати,  які вибрали найбільшу кількість голосів.  У результаті повторного голосування від Сватівського виборчого округу N 71, де із загальної кількості 75 тисяч 751 виборець взяли участь у голосуванні  64  тисячі  611 виборців,  або  35,3 відсотка,  народним депутатом України обрано Стошенка  Олександра  Миколайовича  -   представника   Президента України  в Троїцькому районі Луганської області.  За нього подано 30619, або 43,4 відсотка голосів.

 

     Комісія мандатна і з питань депутатської  етики  не  виявила порушень законодавства про вибори, листів або скарг з цього .

 

     14

 

     Виходячи з цього,  на ваш розгляд вноситься проект Постанови Верховної  Ради  України  про  визнання   повноважень   народного депутата  України  Стешенка  Олександра  Миколайовича  1952  року народження,  позапартійного,  представника Президента  України  в Троїцькому районі Луганської області.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  у депутатів запитання до голови комісії? Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України   у питаннях  законодавства  і  законності /Старосамбірський виборчий округ,  Львівська область/.  Я хотів у вас запитати,  чи  є  його заява про звільнення з посади представника Президента?

 

     РЯБОКОНЬ В.П.   Тому   і   затримали   ми   з  розглядом,  і Центрвиборчком його не реєстрував до того часу, поки він не подав заяву. Зараз заява є.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання? Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  законодавства  і  законності  /Ковпаківський   виборчий округ, Сумська область/.

 

     Вопрос будет  задан при внесении мандатной комиссией проекта постановления о признании полномочий одного из депутатов.

 

     ГОЛОВА. Не по суті?

 

     15

 

     ВОРОБЙОВ О.М. Не по этому вопросу, по другому.

 

     ГОЛОВА. Немає більше  запитань?  Хочете  побачити  Стешенка? Спочатку проголосуємо,  а потім поздоровимо.  Запитання не можуть бути до Стешенка,  запитання можуть бути до голови комісії. Немає запитань   до   Рябоконя  Василя  Петровича?  Немає.  Тоді  прошу проголосувати запропонований проект Постанови Верховної Ради  про визнання повноважень народного депутата України Стешенка О.М.

 

     "За" -   312.  Приймається.  Поздоровляємо  вас,  Олександре Миколайовичу, і бажаємо плідної роботи. Тепер можна звернутися до нього із запитаннями. Немає?

 

     Дякую, Василю Петровичу.

 

     Переходимо до наступного питання.

 

     РЯБОКОНЬ В.П.  Шановні народні депутати! Шановний Голово! 30 грудня 1992  року  на  адресу  Верховної  гуди  України  народний депутат  Гуренко Станіслав Іванович надіслав заяву такого змісту: моєму баченню шляхів побудови  суверенної  держави,  забезпечення громадського  спокою  та  добробуту  народу.  При  цьому заборона діяльності Компартії  України,  політичні  та  моральні  наслідки цього   антиконституційного   акту   позбавили   мене  можливості ефективно виконувати свою виборчу програму,  активно впливати  на формування державної політики.

 

     За таких  обставин вважаю для себе неможливим бути причетним до рішень,  що приймаються всупереч моїм переконанням.  Керуючись положеннями Конституції України і статтею 3 Закону України про

 

     16

 

     статус народного  депутата  України,  заявляв  пре складення повноважень народного депутата України".

 

     Комісія мандатна і з питань  депутатської  етики  на  своєму засіданні  розглянула  цю  заяву  і вносить на ваш розгляд проект постанови,  в  якому   пропонується   задовольнити   прохання   і достроково  припинити  повноваження  народного  депутата  України Гуренка Станіслава Івановича.

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання  до  голови  комісії  з  приводу проекту даної постанови? /Репліки із залу/.

 

     Щодо заяви  Гуренка,  то це його право,  і давайте не будемо безпідставно висловлювати звинувачення.

 

     Є запитання  до  голови  Комісії  мандатної   і   з   питань депутатської етики?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Немає.  Прошу  проголосувати  за прийняття постанови Верховної Рада про дострокове  припинення  повноважень  народного депутата України Гуренка Станіслава Івановича.

 

     "За" - 229. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Переходимо   до  розгляду  наступного  Питання  -про проект постанови з питань про  соціально-економічне  становище  в Україні  та  заходи  щодо його стабілізації і соціального захисту населення та про фінансовий стан в Україні.

 

     17

 

     Проект постанови вам роздано. Слово для аргументації проекту і  відповідей  на  запитання  надається голові Комісії у питаннях соціальної  політики  та  праці,  голові  погоджувальної  комісії Білоблоцькому Миколі Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИИ М.П..  голова  Комісії Верховної Ради України у питаннях  соціальної  політики  та  праці  /Жашківський  виборчий округ.  Черкаська  область/.  Шановні народні депутати!  Протягом минулого тижня було підготовлено декілька проектів:  комісіями  у справах  молоді,  у  питаннях  соціальної  політики  та праці,  у питаннях законодавства  і  законності,  у  питаннях  екології  та раціонального   природокористування,  з  питань  агропромислового комплексу,   депутатами   від   Луганської   області   Швиденком, Дубенковим.  Надійшли  ще  деякі  проекти.  Сьогодні  зранку  під керівництвом Дурдинця Василя Васильовича відбулось  засідання,  в якому  взяли  участь народні депутати,  представники комісій.  Ми зібралися для  того,  щоб  спільно  підготувати  проект  рішення. Логіка  нашої  роботи  по підготовці документа зводилася до того, щоб  врахувати  більшість  тих  пропозицій,  які   висловлювалось народними     депутатами    під    час    обговорення    доповіді Прем'єрміністра.  Вони   враховані   і   рекомендовані   Кабінету Міністрів для вжиття заходів. Це перше.

 

     Друге. Багато   пропозицій  та  зауважень  торкалося  деяких напрямів діяльності уряду.  Їх  передано  для  врахування,  і  ми зможемо їх розглянути під час обговорення його програми.

 

     18

 

     І третє  питания  - щодо організації роботи сесії.  Теж було декілька варіантів.  Вони зведені й  запропоновані  в  останньому пункті цієї постанови.

 

     Ще хотів   би  сказати  відносно  пропозицій  щодо  Кабінету Міністрів,  скасування декретів.  Я хочу висловити таку думку. Ми маємо право протягом десяти днів накласти вето на декрети уряду з питань,  які суперечать  конституційним  нормам.  За  таких  умов потрібно з окремих питань готувати проекти постанов,  погоджувати їх у Комісії у питаннях законодавства і законності,  щоб вони  не суперечили   Конституції.  А  потім  вносити  їх  на  обговорення Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА.. Я бачу,  що є  запитання.  Чи  пропозиції?  Давайте зробимо  так.  Якщо  вже Микола Петрович Білоблоцький представляє погоджувальну  комісію,  то  доручимо   йому   вислуховувати   ці пропозиції з тим, щоб потім уже їх акумулювати і доопрацювати. Не буде заперечень? Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  У меня есть ряд вопросов.  Прежде всего, я не знаю, как можно голосовать за пункты 4 и 5 данного постановления, если  мы  опять-таки  не  видели  программы   действий   Кабинета Министров.

 

     Дело в  том,  что  если  мы  с вами передали свои полномочия Кабинету Министров и записали:  "Рекомендувати Кабінету Міністрів України   з   Урахуванням  пропозицій  і  зауважень,  висловлених народними депутатами" сделать то  и  то,  то  Кабинет  министров, исполняя

 

     19

 

     делегированные Верховным   Советом   функции,   обязан   это учитывать.  И мы,  получается,  начинаем опять в какой-то степени связывать ему руки.

 

     Я понимаю,     что    основное    противоречие    заседания, состоявшегося на прошлой неделе, состояло в том, что мы в декабре приняли  не совсем удачный механизм издания декретов,  вследствие чего эффективный контроль со  стороны  Верховного  Совета  за  их изданием упустили.

 

     Поэтому и  возникли  предложения депутата Барабаша об отмене тех или иных декретов.  Я прошу,  Иван Степанович, чтобы в данном постановлении  был  предусмотрен  отдельный  пункт,  где  было бы сказано о  необходимости  в  порядке  законодательной  инициативы раздать депутатам те проекты законов,  те изменения в Конституции которые были разработаны мною совместно с  юристами  юротдела.  И необходимо,  чтобы  Комиссия  по  законодательству  и  законности выдала  свои  собственные  рекомендации,  ибо  это   противоречие постоянно будет сталкивать наши интересы в этом зале,  и мы опять будем недовольны действиями Кабинета Министров.

 

     Что касается пунктов 4  и  5,  то,  я  считаю,  сегодня  без программы   действий  нецелесообразно  их  рассматривать.  Только тогда,  когда будем  рассматривать  программу  действий  Кабинета министров,  мы сможем сказать: вот это годится, а это не годится, вот это давайте делать так, а здесь будем искать компромисс.

 

     Основное в  постановлении  должно  сводиться   к   выработке совершенно нового механизма принятия и издания декретов,  а также утверждения их. Верховным Советом. То есть этим постановлением мы должны  утвердить  процедуру прохождения декретов через Верховный Совет,  определить, что такое декрет, что такое закон и каково их соотношение. Вот такое у меня конкретное предложение.

 

     20

 

     ГОЛОВА. Миколо  Петровичу!  Я на першу частину запитання дам відповідь.  Я так  зрозумів,  що  пропозиція  депутата  Воробйова складається з двох частин.

 

     Перша. Він   вважає,   що   механізм,   який   ми  прийняли, недосконалий.  Він і тоді про це  говорив,  я  пам'ятаю.  І  тому давайте   зробимо   так.   Дамо   доручення  Комісії  у  питаннях законодавства і законності,  щоб  вона  з  участю  всіх  бажаючих депутатів попрацювала і внесла свої пропозиції щодо вдосконалення цього  механізму.  Напрацюють  депутати  пропозиції,  нехай  тоді комісія їх розгляне і внесе на розгляд Верховної Ради.

 

     Друга частина  його  пропозиції зводилася до того,  що зараз два названі пункти голосувати передчасно, адже немає програми.

 

     Миколо Петровичу, що ви скажете?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Хочу  додати  дещо  до  того,  що  сказав депутат   Воробйов.  Іване  Степановичу!  У  пункті  4  ми  даємо рекомендації Кабінету  Міністрів.  Вони  виникли  на  основі  тих пропозицій  народних  депутатів,  які прозвучали з цієї трибуни і від мікрофонів,  які ми змогли узагальнити. Отже, ми рекомендуємо Кабінету  Міністрів  ще  раз  зважено  подивитися  на  свої дії і визначитися, чи можна погодитися з тим, що є в постанові.

 

     Пункти 6 і 7 стосуються регламентації роботи Верховної  Ради і  Президії.  Гадаю,  можна  доручити  Президії і комісіям ще раз повернутися до них.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Це  не  виключає  того,  що  можна   працювати   над удосконаленням   такого   механізму   і   через  комісію  вносити пропозиції. Все зрозуміло?

 

     Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ/. Я підтримую пропозицію депутата Воробйова в тій частині,  що пункти 4 :  5 ми ніяк зараз не можемо голосувати.  Ми тут порадилися з депутатом Панасюком  і вважаємо,  що  цей  проект  постанови повинен або без цих пунктів голосуватися, або його треба віддати в комісії для обговорення. І скажу йому.  Якщо проаналізувати рекомендації, викладені в пункті 4,  то ми побачимо, що розрахунків у нас на руках ніяких немає, і ми  не  знаємо,  які  в  у нашої держави можливості чинити так чи інакше.

 

     Далі. Це є, якщо хочете, зміна того курсу, який взяв Кабінет Міністрів.  Я проілюструю.  Із Декрету про приватизацію земельних ділянок  пропонується  виключити  право  продажу,  тобто   власне ліквідувати приватну власність на ті 2,5 чи 2,7 мільйона гектарів в Україні.  Це кардинально,  на 180 градусів, міняє курс Кабінету Міністрів на створення ринку

 

     22

 

     капіталів, без  чого  не можна забезпечити,  будемо говорити відверто, ефективну фінансову систему.

 

     Другий приклад.  Тут  пропонується  в  процесі  приватизації надати    пільги    трудовим   колективам   сільськогосподарських підприємств і постачальникам. Знову ж таки, є закони і є декрети, і вони суперечать один одному.  Отже, я пропонував би не приймати ні за основу, ні в цілому цей проект. У крайньому випадку, якщо і голосувати,  то по пунктах, вилучивши пункти 4 і 5. Тому що у нас немає розрахунків і тому що тут  пропонується  кардинальна  зміна економічної політики України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Іване   Олександровичу!   Дійсно,  якісь рішення з цього приводу нібито й треба приймати. Комісія з питань АПК ось передала мені те,  що треба врахувати. Ми ж не кажемо, що сьогодні  приймаємо  рішення.  Але   ми   рекомендуємо   Кабінету Міністрів - врахувати.  Що я можу ще пояснити? Ви пропонуєте так, а я не можу інакше зробити!

 

     23

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова ради  федерації  профспілок  Одеської області  /Біляївський виборчий округ,  Одеська область/.  Николай Петрович!  Четыре  комиссии  вносили   предложение   о   введении льготного налогообложения для предприятий,  вырабатывающих товары для детей. В этом проекте такой позиции нет.

 

     Второй вопрос. Почему в пункте 4 нет такого тезиса: "встановити фіксовані  ціни  на  хліб"?  В  своем  выступлении  я говорил,  что в разных городах, в разных областных центрах разные цены  на  хлеб,  Эти  недопустимо.  Ну,  можно  - в конце концов, сделать единые цены на хлеб?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Відносно   фіксованих   цін   на   хліб. Відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів ціни на хліб у нас регулюються і обмежуються рентабельністю до 15 відсотків - інакше регулювати  їх  не  можна.  Там,  де ми ведемо мову про фіксовані ціни, хліб якраз ми вилучили.

 

     Щодо податку  на  випуск   товарів   дитячого   асортименту. Пропонуйте  -  і  ми будемо розглядати це питання.  Але я не бачу цієї пропозиції, Василю Івановичу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, М.Київ/ Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги? Мені здається,

 

     24

 

     сьогодні цю постанову не  тільки  не  треба  приймати,  а  й обговорювати її проект з огляду на кілька причин.

 

     Тут ураховані  тільки  ті пропозиції,  які буди висловлені з трибуни.  Але,  як ви знаєте,  значна частина депутатів  не  мала змоги  виступити,  хоч у них також є пропозиції,  які можуть бути враховані.

 

     У самому  проекті  /колеги  вже   відзначали   пункти   4,5/ міститься  багато  суперечностей.  Вони  не прояснені.  А пункт 7 взагалі має дуже опосередковане відношення  до  цього  документа. Зрештою,  це  наша  внутрішня справа,  і ми повинні вирішити,  як проводити сесії.

 

     Далі, Через два дні ми розглядатимемо програму уряду з цього ж питання.  Програма уряду, її обговорення можуть зняти практично всі або частину питань, які є в проекті постанови або ж виникнуть зовсім  інші  питання.  Тому  сьогодні  немає  сенсу продовжувати обговорення. Давайте зачекаємо. А ці пропозиції, які вже внесені, і ті,  що є у депутатів,  які не виступили,  можуть стати основою тієї постанови, яку ми приймемо щодо програми уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВАНЄЄВ Г. І. заступник голови Комісії Верховної Ради України у  питаннях  соціальної  політики та праці /Гагарінський виборчий округ. м.Севастополь/. Уважаемый Николай Петрович! Я, конечно, не могу согласиться с тем,  что здесь говорят народные депутаты Иван Заец и Виталий

 

     25

 

     Карпенко. Никто из  Верховного  Совета  не  мешает  работать Кабинету   Министров.   На   оборот,   мы   должны  всячески  его поддерживать.  Но это не означает,  что мы  здесь,  на  заседании Верховного Совета,  не можем внести конкретные поправки,  ибо все хорошо  знают,  что  механизм   прохождения   декретов   Кабинета Министров несовершенен. Иначе нам здесь делать нечего.

 

     В этой связи позвольте задать вам два вопроса.  Первый.  Все выступающие  народные  депутаты,  а  также  авторы  потока  писем требуют  отменить  решение Кабинета Министров,  которое запретило льготный  проезд  ветеранам.  Это   введение   принесет   столько расходов,   что   легче   будет  обеспечить  ветеранам  проезд  в поликлинику  больницу,  чем  печатать  дополнительные  билеты.  Я предлагаю  снять эти 50 процентов и освободить ветеранов труда от платы за проезд.

 

     Второй. Почему  в  данном  проекте  ничего  не  сказано   об индексации  вкладов  населения?  Ведь  сколько было проектов?  Мы остановились   на   проекте,   предложенном   декретом   Кабинета Министров:  провести  индексацию  вкладов  до двух тысяч рублей в размере 200 процентов.  Мое предложение простое /я предлагал  его на   совещании   у  вице-премьер-министра  Пинзеника  в  Кабинете министров/.  оно было учтено,  и компенсация для миллионеров была снята. В проекте предусматривалась компенсация и свыше ста тысяч, и свыше  миллиона...  Но  что  сделали  для  простого  народа?  Я предлагал  минимум - хотя бы до десяти тысяч.  Ранее гражданин за десять  тысяч  мог   приобрести   автомобиль,   швейную   машину, стиральную машину,  холодильник и прочее.  А что сегодня может он на эти деньги  приобрести?  Извините,  ложку,  вилку,  тарелку  и кружку.

 

     26

 

     Предлагаю рекомендовать Кабинету Министров пересмотреть этот декрет. Это в правах Верховного Совета.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановний  Геннадію   Івановичу!   Шановні колеги!  Справді,  питання щодо пільг на проїзд дуже болюче.  Але якщо уважно подавитися рекомендації,  то тут  у  третьому  абзаці записано:  "Відновити пільговий проїзд пенсіонерів,  інвалідів на міському та приміському транспорті повністю  або  ж  наполовину". Тобто це нехай вирішує Кабінет Міністрів.

 

     Я кажу - ми не можемо повністю скасувати,  бо це,  очевидно, пов'язано з великими видатками.  Далі.  Я  хотів  би  довести  до вашого відома і те,  що зробили,  приміром,  у Прибалтиці.  Там є пільги на 30,  на 50 відсотків. А у нас можна, зрештою. зробити і так.  Якщо  громадянин  мав  сімдесят років,  наприклад,  то йому надаються пільги на сто відсотків,  а від шістдесяти до сімдесяти років  -  50  відсотків і далі - залежно від віку.  Нехай Кабінет Міністрів і вирішує це питання, то не наша функція.

 

     Відносно питання,  що  порушив   депутат   Ванєєв   Геннадій Іванович    -   про   заощадження.   Така   думка   від   комісій висловлювалась,  і я теж говорив про  це  у  своєму  виступі.  Це питання   порушувалося   також   і   на   спільному  засіданні  з представниками профспілок.  Справді,  Кабінету Міністрів треба до цього   питання   повернутися   і   переглянути   його.  Сьогодні заощадження індексуються всім до двох тисяч.  Ми стоїмо на  тому, що  це  слід робити диференційовано.  Якщо ми не маємо можливості зробити  це  для  всіх,   то   давайте   зробимо   хоча   б   для інвалідів-пенсіонерів.  І справді,  візьмемо не двісті,  а тисячу відсотків.  Я вважаю,  що можна це записати як  рекомендацію  для того, щоб Кабінет Міністрів розглянув.

 

     27

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні друзі! Хотів би   нагадати,   що   коли   ми  надавали  уряду  додаткові повноваження,,  то окремо висловлювали сподівання, що завдяки цим повноваженням  він  хоч  трохи  приборкає цінове безмежжя.  Ринок ринком, але абсолютно ясно, що необхідно регулювати тарифи і ціни на продукцію підприємств-монополістів.  Однак за час,  який минув після прийняття постанови,  на мою думку, урядом практично нічого не  зроблена щодо регулювання цін на продукцію монополістів.  Ось приклад.

 

     Природним монополістом у нас є електроенергетика.  Тарифи на електроенергію входять до складу будь-якої ціни, отже, визначають рівень цін практично на все.  Ще 3 грудня я направив  уряду  свої пропозиції  щодо  тарифів.  Сьогодні  я  побачив  у себе на столі відповідь Міністерства економіки з цього  приводу,  ознайомив  із нею своїх колег, і нам якось аж ніяково стало.

 

     Тому в  мене  таке  розчулення викликає другий пункт проекту постанови,  де  написано:   "Кабінету   міністрів...   оперативно опрацювати  висловлені...  пропозиції".  Якщо  и  далі  буде така оперативність,  то не знаю,  що це дасть.  Я на  сесії.  Телефони відомі.  Можна  ж  було  обійтися  без  цих формальних відписок і відповісти просто по телефону або при особистій зустрічі. Це, так би мовити, загальне зауваження.

 

     Тепер конкретно,  я  ще  раз хотів би нагадати,  що десь рік тому,  коли ми приймали Закон про податок на добавлену  вартість, обговорювалося питання про звільнення від цього податку

 

     28

 

     організацій які     виконують     господарським     способом будівельномонтажні роботи на об'єктах житлового  та  комунального господарства.  Однак  питання  те десь затерлося,  гі пропоную до нього  повернутися.  Нелогічно,  коли  підприємство,  яке   будує господарським  способом,  обкладається  цим  додатковим податком. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. У вас є що сказати на це зауваження?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Іване   Степановичу,   відносно   першої частини,  то вона стосується уряду. Думав, уряд візьме до відома. Відносно другого питання...

 

     ГОЛОВА. Прошу  вибачення,  Вікторе  Михайловичу,  ви  можете пояснити, чому губляться офіційні пропозиції депутатів? Звичайно, не обов'язково їх усі враховувати,  але чому депутат не  знає,  з яких  причин його пропозиція не врахована або врахована частково? Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань економічної  реформи,  міністр  економіки  України  /  Радянський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Я можу дати роз'яснення  з  приводу регулювання цін.  Уряд прийняв постанову, яка називається:  "Про регулювання цін". Нею передбачено, що ціни на продукцію підприємств - природних монополістів встановлює лише уряд.  Ціни  на   продукцію   штучних   монополістів   підлягають декларуванню. Тобто підприємство має право змінити ціну лише

 

     29

 

     подавши детальний розрахунок собівартості й прибутку. І уряд дає згоду на зміну ціни.

 

     Хочу вас  поінформувати,  що  з  цього   питання   проведено перевірку  і  завтра  будуть  опубліковані  її  матеріали.  Грубі порушення    державної    дисципліни    цін    допустили    завод "Криворіжсталь",  Донецький  металургійний комбінат,  які замість цін на газ,  що нині склалися, встановили 60 тисяч карбованців... Де  ми  зараз  таку  ціну маємо?  Відповідно до закону про ціни і ціноутворення на ці підприємства буде накладено штраф. У них буде вилучена  вся  сума  прибутку  від  незаконного  завищення  цін і накладено штраф у подвійному розмірі.

 

     Тепер що стосується звільнення від  податків,  зокрема  коли йдеться  про  податок  на добавлену вартість.  Якщо ми звільняємо певну сферу від сплати податку на добавлену вартість,  то виникає проблема  дотування  з  бюджету  тих  сум,  які  відповідна сфера сплатила за сировину, матеріали і комплектуючі.

 

     У зв'язку з цим до вас  велике  прохання.  Коли  приймається будь-яке рішення щодо податкових пільг, давайте спочатку візьмемо ручки і  порахуємо,  в  яку  суму  це  виллється  для  державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Вибачте.  Віктор Михайлович, безперечно, не міг усього знати,  він відповів  узагалі.  Дозвольте  в  двох  словах сказати, що конкретно я мав на увазі.

 

     Тарифи плати за електроенергію складаються з двох частин: плати за споживання і плати за так звану заявлену потужність.

 

     30

 

     І тариф плати за заявлену потужність завищений настільки, що підприємство,  нічого  не  споживаючи,  змушене платити величезні суми лише за те,  що воно десь має такі  потужності.  То  ж  я  й пропонував   переглянути   всю   систему  платежів,  але  одержав формальну відписку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні  колеги!  Така  система   називається двоставковою   системою  побудови  тарифів  на  електроенергію  і спрямована на те, щоб потужності не простоювали. Тобто ця система економічно примушує завантажувати потужності.

 

     ГОЛОВА. Прошу наших промисловців,  вас,  Вікторе Михайловичу Петров,  разом з Віктором Михайловичем  Пинзеником  з'ясувати  це питання до кінця.  Бо обидва ви вірно говорите, але виходить, що, стимулюючи виробництво,  виробництва не маємо, а ціни підвищуємо. І  від цього суспільство нічого не виграє - от про що мова.  Тому тут треба ще раз спокійно розібратися.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу   імені  М.Б.  Фрунзе  /Костянтинівський  виборчий  округ, Донецька область/. Иван Степанович! То, что говорит уважаемый паи Пинзеник,  совершенно не вяжется...  Мощности простаивают потому, что  нет  сырья.  Пан  Пинзеник,  на   20-30   процентов   падает производство из-за отсутствия заготовок,  кокса,  руды,  а вы тут рассказываете! ..

 

     Думаю, это  обсуждение  должно  проходить  в   Комиссии   по вопросам  развития  базовых  отраслей  народного хозяйства,  а не здесь.

 

     Вот расчет стоимости чугуна в декабре месяце и  в  январе  и почему/ он стал в два раза дороже. Давайте разберемся.

 

     31

 

     ГОЛОВА. Оце так ціна. Тут треба розбиратися, тому що ми один одного звинувачуємо,  а шляхів виходу з  цього  становища  немає. Може, їх і взагалі немає поки що на сьогоднішній день. Тоді треба так і сказати,  що ми їх не бачимо.  А  поки  є  пропозиції,  щоб з'ясувати, то треба сідати і з'ясовувати.

 

     Другий мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б. Я підтримую розгляд проекту даної постанови, тому що в  ньому  знайшли  своє  відображення  багато  актуальних проблем,  які ми сьогодні повинні вирішувати, хоча, можливо, і не всі.  Але  я  маю  зауваження  щодо  процедури  розгляду  проекту постанови.  В ньому ми зачіпаємо багато законопроектів і декретів і вносимо багато змін до них.  Тому  обговорювати  в  цілому  цей проект,  я  вважаю,  неможливо.  Його  потрібно  обговорювати  по пунктах. І тому я хочу внести свої зауваження до пунктів, зокрема до преамбули.

 

     Хочу звернути  увагу  на  не  виваженість  та  поспішність у прийнятті ряду декретів.  Вважаю, що так не можна писати, якщо ми не  вказуємо,  які  декрети є невиваженими,  які декрети прийняті поспішно.  Якщо ми говоримо про невиваженість і  поспішність,  ми повинні назвати ці декрети.

 

     Поряд з  тим,  я хотів би підтримати пункт 4,  де говориться про відновлення пільгового проїзду для пенсіонерів. Вважаю, що ми повинні   повністю   відновити  цей  пільговий  проїзд,  тому  що ситуація, яка склалася сьогодні з пенсіонерами, є дуже скрутною.

 

     32

 

     Що стосується  виключання  пункту   про   продаж   земельних ділянок, то я вважаю, що це поспішне рішення Верховної Ради, і ми його приймати не можемо.  Але звертаюсь до вас  ще  раз:  давайте розглядати  цей  проект по пунктах,  тому що загальне обговорення нічого не дасть.

 

     ГОЛОВА. Була пропозиція прийняти проект постанови за основу, а потім по пунктах. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область/.  У  мене є конкретні запитання.  Що мені,  наприклад,  не зовсім зрозуміло?  Це пункт четвертий. Чому нипав  із  товарів  першої  необхідності  хліб,  на  який  будуть регулюватись ціни?

 

     Тепер індексація вкладів.  Ми говоримо,  що це популізм,  що сьогодні  це неможливо зробити.  Але ж потрібно чітко і конкретно людям відповісти, що буде з їхніми вкладами. вважаю, що нам треба дати  гарантію,  що  вклади  будуть  проіндексовані Якщо сьогодні немає можливості,  то через рік чи через два. Треба мати на увазі пенсіонерів,   інвалідів.   Вони  повинні  отримати  стопроцентну індексацію відповідно до тієї інфляції, яка сьогодні у нас є.

 

     33

 

     І ще одне питання.  Я вносив пропозицію про речову  лотерею. Це також зачіпає дуже багато людей.  Міністерство фінансів нічого не відповідає, і в постанові нічого немає.

 

     Далі. Там, де написано ''51 процент вартості майна" /мається на  увазі,  коли  буде  йти приватизація переробних підприємств/, потрібно підтримати.  Я підтримую і те, де написано в проекті про приватизацію земельних ділянок, виключивши з нього право продажу. Я виступаю від Комісії АПК,  і ми цю пропозицію вносили. Сьогодні право  продажу  земельних  ділянок ніякого впливу на економіку не справить. Це просто дасть можливість усім мафіозі скупити землю в цей час, тобто збагатитися отим 5 процентам за рахунок 95.

 

     Прошу пункт  п'ятий,  де  написано "Кабінету Міністрів до 15 лютого    1993     року     вирішити     питання     забезпечення сільськогосподарських     товаровиробників    паливно-мастильними матеріалами",  підкоректувати  або  взагалі  виключити.   Давайте підходити   до   цього   реально.   Хіба  до  15  лютого  можливо забезпечити?  Може,  просто дописати в кінці, що про вжиті заходи інформувати Верховну Раду щомісячно.

 

     І останнє - пропоную виключити сьомий пункт. Дивіться сьомий пункт регулює порядок  організації  роботи  Верховної  Ради.  Це, стосується сьомої чи шостої сесії? Думаю, це ми обговоримо потім. І цей порядок,  який ми прийняли, абсолютно не годиться. Один раз на місяць ми працюємо пленарно, з понеділка до суботи. Є питання, які треба обговорити в комісіях,  але у нас часу не вистачає.  То тоді  можна  й  так:  два  тижні  працювати,  а  два  місяці тоді відпочивати.  А питання щодо витрат на переїзд депутатів - вони ж взагалі безпідставні. Якщо ми плануємо пленарну

 

     34

 

     роботу і плануємо роботу в комісіях, то треба приїздити сюди на роботу. Тому я вважаю, що сьомий пункт доцільно виключити.

 

     Дякую за увагу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Я хотів би народному депутату Степенку  і всім  іншим  дати відповідь.  Чому в четвертому пункті,  там,  де "рекомендувати",  немає  про  хліб  і  дитяче  харчування?  Бо  в постанові  Кабінету  Міністрів  про регулювання цін якраз ціни на хліб і дитяче Харчування регулюються, а комісія наша наполягає на тому,  щоб  поширити  регулювання  цін  на інші товари і продукти харчування  першої  необхідності.  Відносно  заощаджень,  я   вже оказав, що погоджуюсь з висловленою думкою.

 

     А останнє - то вже ваша власна думка,  яку треба враховувати під час остаточного обговорення пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний, .директор наукововиробничого об'єднання  "Еліта"  /Сумський виборчий округ.  Сумська область/. Шановний Миколо Петровичу!  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні колеги!   Я  не  погоджуюся  з  пропозицією  тих  депутатів,  які пропонують не приймати сьогодні  цю  постанову.  Не  розумію,  як можна за це голосувати чи пропонувати відкладати такі надзвичайно важливі питання,  як звільнення пенсіонерів від плати за  проїзд. Вони  ж  сьогодні  не  можуть  доїхати  до лікарні.  Інша справа, знайти, як відшкодувати це транспортним організаціям.

 

     Далі. Відшкодування чи збільшення допомоги на поховання.  Ми вже  дожилися  до того,  що ветерани - найбільш заслужена частина нашого суспільства - вмирають, а їх поховати по-людськи не можна.

 

     35

 

     Є й інші питання. Перше - підготовка до весни.

 

     Крим скоро почне сіяти,  не за  горами  посівна  і  в  інших регіонах.  А  ми  пропонуємо  відкласти  таке надзвичайно важливе питання на потім.

 

     Друге, суттєве і принципове.  Я звертаюся  і  до  вас,  пане Пинзеник.  Хто дав,  Іване Степановичу, таке право уряду? Коли ми передавали йому повноваження,  то говорили,  що відносно  окремих питань комісії мають давати декретам своє "добро".

 

     Третє. Ми  одноголосно  на  засіданні двох комісій Верховної Ради - з питань відродження та  соціального  розвитку  села  і  з питань  агропромислового  комплексу  - прийняли рішення звільнити товаровиробників,  підкреслюю,   не   комерційні   структури,   і товаровиробників,  від  сплати  податку  при бартерному обміні на товари, які потрібні для забезпечення весняно-польових робіт. Але в Декреті про оподаткування бартерних /товарообмінних/ операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності це не враховано.  Чому -не знаю.  Шановний пане Пинзеник, ви перегляньте це питання. Якщо ви даєте  гарантію,  що  забезпечите  нас  пальним,  гербіцидами   і добривами  на період весни,  то ми згодні,  нехай діє ваш декрет. Але якщо ви цього не зробите /а поки  що  такої  гарантії  у  нас немає/,  то  я  вважаю,  що  ви  повинні  прислухатися  до  думки Верховної Ради.

 

     І четверте,  останнє питання відносно митних служб. Можливо, ми, депутати, винні в цьому. Зараз на кордоні з Росією /а Сумська область -  прикордонна/  останнім  часом  спостерігається  масове невдоволення.  Я знаю,  що ніхто не має права виступати від імені всього народу України, але від населення свого округу я маю

 

     36

 

     право сказати як  народний  депутат,  що  тут,  на  Сумщині, починається ворожнеча.  А вона не на користь ні народу України /в усякому разі не на користь  населенню  того  округу,  в  якому  я працюю/, ні народу Росії. Давайте це питання переглянемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вікторе   Михайловичу  Пинзеник,  тут  дуже  суттєве запитання щодо оподаткування бартерних  операцій,  пов'язаних  із забезпеченням   сільськогосподарського  виробництва  на  весняний період. Розглядалося воно чи не розглядалося? І чому не врахована ця пропозиція?  Те, що говорив депутат Чернявський, дуже важливо. Тому що головне - не прибутки.  Ми зацікавлені насамперед у тому, щоб   була   проведена   весняно-польова  кампанія.  Тоді  будуть прибутки, тоді буде все.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Шановні депутати! Ви знаєте, чому таке рішення прийняв   уряд.   Тому   що   в   нас  відбувається  бартеризація експортно-імпортних операцій. Це по-перше.

 

     По-друге, Кабінет  Міністрів,  коли  приймав  таке  рішення, обумовив,  що  в  певних  випадках  Кабінет Міністрів звільнятиме товаровиробників від податку на добавлену вартість при проведенні бартерних операцій.

 

     По-третє, всі операції,  пов'язані з торгівлею,  які йдуть у межах  державного  замовлення,  міжурядових  поставок  згідно   з положеннями  інших декретів,  звільнені від оплати експортного та імпортного мита.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Юрію   Михайловичу   Карасик,   будь    ласка.    Ви підтверджуєте це?  Ви зрозуміли, про що йде мова? Нині можна буде провести весняно-польові роботи,  якщо самі виробники візьмуть  у цьому  найактивнішу  участь,  самі підготуються до цієї кампанії. Тут величезну роль може відіграти бартер, я ще раз це підкреслюю. То  чи  враховані  пропозиції селян відносно бартерних операцій., про що говорив депутат Чернявський?

 

     КАРАСИК В.М.,    міністр    сільського    господарства     і продовольства  України.  Ми  про це домовились.  Уся ця продукція йтиме  через  квотування.  Квоти   виділятимуться   Міністерством сільського  господарства  і при довольства.  Тиму ніякого податку платити не треба буде.

 

     ГОЛОВА. Отже,  я вас прошу розповісти про це і  в  областях. Там  є  у  нас  управління  і є ті,  хто квотує.  Ви зберіть їх і розкажіть про це.  Тобто я підтримую таку пропозицію:  якщо зараз сільськогосподарський   виробник   за  бартером  одержує  запасні частини, пальне, мастила, насіння, міндобрива, засоби боротьби зі шкідниками  і  так далі,  він не повинен оподатковуватися.  Нехай виживуть товаровиробники.

 

     Перший мікрофон.

 

     БИЧКОВ В.В.,  заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації.    /Новотроїцький   виборчий   округ,   Херсонська область/.  Иван  Степанович!  И  министр,  и  вицепремьер-министр Пинзеник  на  этот вопрос отвечают неправильно.  У нас в областях забрали право

 

     38

 

     проводить бартерные операции. Сегодня надо по любому вопросу обращаться     в     Киев.     Прохождение     вопросов     стало супербюрократическим. Мы не посевы и не вспашек.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу Герц,  що ви скажете?  Невже  ви  не розумієте?  Якщо  ми  не дамо сьогодні це право виробнику,  то ви заглушите все.

 

     Це дуже серйозне питання.  З одного боку,  ми вимагаємо  від керівника сьогодні особливого вміння, щоб він вижив, вистояв, а з іншого боку, ми гальмуємо ці процеси.

 

     ГЕРЦ І.І.,  міністр зовнішніх економічних зв'язків  України. Бартерні  операції  не  піддягають  ніякій  реєстрації ні в якому міністерстві.  Питання  в  тому,  що  не   вийшов   цілий   пакет документів,  і  ніхто  в  Київ  не звертається відносно бартерних операцій. Але вже підготовлено проект Декрету про ліцензування та квотування.  Він  поки  що  знаходиться тут.  ще не повернувся до Кабінету Міністрів.  Але  у  нас  є  інші  декрети  /вони  ще  не надруковані де йдеться про пільги щодо обкладання податками. Юрій Михайлович вам чітко сказав,  хто  проходить  цю  процедуру.  Там немає  ніяких проблем.  Тому випустіть,  будь ласка,  сьогодні ці декрети звідси...

 

     39

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу,  я трохи  знаю  людей,  бачу,  кому болить і хто кричить.  Кричить той,  хто хоче посіяти, розумієте? Значить ви щось не доробили.  І тому,  Миколо  Петровичу,  я  вас прошу:  ви  окремим  пунктом  запишіть так,  щоб було зрозуміло і Бичкову, і Сіньку, і Куцаю, і Чернявському, і Пинзенику, і Герцу, і Карасику і так далі. Ви сьогодні всі переконуєте один одного, а справа стоїть.

 

     ГЕРЦ І.І.  Я переконую  тільки  тому,  що  12  січня  декрет передано   до   Верховної   Ради.  Я  просив  Василя  Васильовича прискорити  вирішення  питання.  Сьогодні  в  Україні  плутанина, законодавчий вакуум у галузі ліцензування і квотування. Але зараз тільки ми з Юрієм Михайловичем виявилися крайніми.  Сьогодні  пан Дунтау  сказав,  ще  о  14  годині  збере комісію з приводу даної проблеми.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ми протокольно даємо таке доручення Пинзенику Віктору  Михайловичу,  Герцу  Івану Івановичу,  Карасику Владлену Михайловичу,  Білоблоцькому Миколі Петровичу,  Чепурному Анатолію Григоровичу відпрацювати цю норму з тим,  щоб ми хоч у п'ятницю з нею завершили.

 

     Я хотів би глибоко вірити в ефективність  діяльності  банку, створеного на рівні СНД,  інших наших банків і структур.  Але,  з огляду на  те,  що  немає  валюти,  я  дуже  сумніваюся,  щоб  ці структури щось суттєво нам допомогли.  Якщо немає валюти, то тоді з'являється  прямий  товарообмін,  або,  як  ми  його  називаємо, бартер.

 

     40

 

     А якщо ми і бартер загальмуємо - тоді вже все. Будь ласка.

 

     ГЕРЦ І.І.  Хочу  довести  до  відома  виробників  і народних депутатів,  що Прем'єр-міністр підписав телеграму на адресу  всіх відомств,  митниць на кордоні,  що всі бартерні й інші контракти, строк дії яких не закінчився,  підлягають виконанню  з  наступною реєстрацією.  Сьогодні не потрібно нікуди йти. Телеграма у вас на столі.  У СНД до першого квітня все залишилося в силі. Якщо строк вашого контракту закінчився 31 числа,  то приходьте,  будь ласка, /тільки по другому пункту/.  Але якщо комусь захочеться зараз під цим  прикриттям  терміново  вивезти  10  тисяч тонн міді,  цінних металів, то уряд поки що буде це гальмувати.

 

     ГОЛОВА. Іване Івановичу,  ви все вірно пояснюєте. Але ще раз вам нагадую, що у вас сьогодні повинен працювати штаб, якому було б  дано  право  запрошувати  з  областей  тих,   хто   займається зовнішньоекономічною   діяльністю,   і  з  ними  з'ясовувати  всі питання, але за умови, щоб ви не були гальмом. Розумієте? У нас є механізм,  щоб  проконтролювати,  що  вивозиться  з тієї чи іншої області, але,

 

     41

 

     з іншого боку,  треба,  щоб область мала на це  право.  Якщо вона  його не матиме,  тс ніякої ініціативи не буде.  Оскільки це надзвичайно  важливе  питання,  то  його  потрібно  вирішити   до п'ятниці, щоб воно нас не стримувало. Другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,   завідуючий   кафедрою   львівського  державного університету імені І.Франка /Галицький виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Миколо Петровичу! Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати!  Звичайно,  проект,  поданий на  розгляд Верховної  Ради,  надзвичайно важливий.  Йдеться про стабілізацію соціально-економічного становища, соціальний захист населення.

 

     У ньому написано, що уряд поспішно прийняв ряд декретів, але чи  ми  зараз  не так само поспішаємо?  Адже поки що ми не знаємо думки уряду, його програми, яку ми маємо почути тільки завтра.

 

     Те, що ми щойно почули в дискусії з приводу бартеру, якраз і є свідченням того,  що цей проект є дуже сирим.  Вношу пропозицію зараз постанову не приймати.  Завтра слухаємо уряд,  узгодимо  ці моменти,  а.  тоді повернемося до цієї постанови. Зараз ми просто топчемося на місці і марнуємо час. Це перше.

 

     42

 

     Друге. Якщо йдеться про  конкретні  справи,  то  я.  міг  би доповнити  двома  пунктами.  Свого  часу  був прийнятий Закон про освіту,  в якому освіта звільнялася від  оподаткування.  Декретом уряду  цей  пункт  анульовано,  і  тепер ми оподатковуємо освіту. Виникає питання: кого і за що ми оподатковуємо?

 

     Третє. Недавно ми одержали тарифи на зарплату.  Ці документи засвідчують  серйозну  дискримінацію освіти,  а також науки,  яка розвивається в системі Міністерства освіти.  Академія наук у  цій ситуації  знаходиться  в привілейованому становищі.  Думаю,  таку дискримінацію уряд повинен усунути.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ.  Івано-Франківська область/.  Думаю, що проект постанови і конструктивний,   і  компромісний  водночас.  Але  приймати  його негайно за основу не слід хоча б тому,  що тут  в  шоста  частина четвертого  пункту,  в  якій  ідеться про перегляд шести декретів уряду.  Тому цю частину,  очевидно, доведеться не лише обговорити окремо і голосувати за неї окремо,  а й за скасування чи внесення поправок до кожного декрету  треба  буде  голосувати  окремо.  Це перше.

 

     Друге. Все,  що  стосується  соціального захисту /це питання добре розроблено в пункті 4/,  треба підтримати.  Зокрема маю  на увазі  відновлення  пільгового проїзду пенсіонерів на транспорт Я все-таки запропонував би зняти слово "пільговий" і написав би

 

     43

 

     "безплатний". Це дуже важливо.

 

     Я розумію,  чому на трибуні депутат  Білоблоцький:  комісія, яку він очолює, займається питаннями соціального захисту. Але ж у проекті постанови надзвичайно  багато  положень,  які  стосуються економічної реформи. Очевидно, поряд із Миколою Петровичем мав би стояти ще представник уряду. Адже йдеться про дуже серйозні речі. Наприклад,  у  п'ятому  пункті  /на  це  тут  уже звертали увагу/ сказано про те,  що до 15 лютого  1903  року  уряд  має  вирішити питання       забезпечення       агропромислового       комплексу паливно-мастильними матеріалами. Це дуже добре побажання, але без механізму  його  реалізації  воно  ніяк не спрацює.  Тому що такі проблеми є не тільки в Україні,  а  навіть  у  Приморському  краї Росії.

 

     Ось гляньте,  будь  ласка.  "Российская  газета" за 22 січня цього року /це видання Верховної Ради Російської Федерації/ пише, що  через  відсутність  нафтопродуктів  в  Уссурійську,  Находці, Хасанському,  Акайлівському та інших районах настільки  знизилася температура  в  приміщеннях /до 5-6 градусів/,  що навіть закрили школи і дитячі садки.  І це в Російській Федерації, яка видобуває нафту?  Навіть  там  не  можуть вирішити такі питання.  Так що ми повинні підходити до цього дуже зважено і конструктивно.

 

     І ще одне, два дні на тому тижні дуже гаряче тут дискутували депутати.  Йшлося нібито про економічні питання,  але обговорення мало глибокий політичний зміст.  І я не розумію,  чому ініціатори того  обговорення,  котрі  підготували  проект постанови,  який у п'ятницю обговорювався  в  комісіях,  чому  ініціатори,  депутати Луганської  області,  якось  відсунуті,  наче й не подавали цього проекту? Тим часом такий проект є, ми в комісії його

 

     44

 

     обговорювали. У першому пункті цього проекту  передбачається скасування  всіх повноважень,  які 21 грудня надала Верховна Рада Кабінету Міністрів.  На мою думку,  це питання  треба  з'ясувати. Навіщо  ми стільки розмовляли без програми уряду,  продовжуємо цю розмову, дуримо себе і людей?

 

     Пропоную продовжити обговорення проекту  цієї  постанови  по пунктах.  Треба,  щоб поряд із депутатом Білоблоцьким за трибуною для відповідей на запитання став представник уряду.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви бачите, що представники уряду в в залі і в них є мікрофон.  Хіба обов'язково поряд стояти за трибуною?  При потребі ми надаємо їм можливість відповідати на запитання від мікрофонів.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИИ М.П.  Іване  Степановичу,  дозвольте  я  скажу. Шановні народні депутати!  Я хотів би відповісти на два  останніх запитання.   Відносно   поспішності  і  непоспішності.  Постанова Кабінету міністрів щодо цін  прийнята  23  числа,  і  лише  20-го з'ясовано  механізм  перерахунків пенсій виходячи з мінімуму 4600 купонів.  То  поспішно  треба   було   приймати   постанову   про врегулювання цін чи не поспішно?

 

     Відносно того, про що говорив депутат Осадчук. Дійсно, автор положень із  соціальних  питань  та  питань  праці  -  Комісія  у питаннях соціальної політики та праці.  Але я не міг не врахувати на засіданні погоджувальної комісії проблеми,  якими займаються й інші   комісії,   наприклад  Комісія  а  питань  агропромислового комплексу. Комісія у справах молоді.

 

     45

 

     Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! ми дискутуємо, приймати  за  основу  чи  не  приймати.  Але що це дасть?  Урядом прийнято понад 30 декретів.  Якщо ми не ставимо  питання  про  їх скасування /а я у своєму вступі казав, що його можна ставити лише щодо тих декретів,  в яких є порушення/,  то найкращий вихід - це щоб сам Кабінет Міністрів ще раз проаналізував прийняті рішення і вніс зміни чи доповнення.  Захоче він - внесе зміни,  не захоче - так залишиться.  Мені здається,  це був би розумний компроміс. ми рекомендуємо уряду,  ми майже його просимо.  Тому вважаю, що такі рекомендації  Кабінету  Міністрів  нам  треба  було  б  дати і не затягувати це питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО Б.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я  людини  /  Горлівський-Микитівський виборчий округ,  Донецька  область/.  У  меня  вопрос  к  Виктору Михайловичу  Пинзенику.  Кабинет Министров знаком с этим проектом постановления?

 

     ГОЛОВА. Так,  Кабінет  Міністрів  знайомий  із  проектом.  В усякому разі я так поінформований.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Проект постанови ми побачили тільки тепер,  у залі засідань.

 

     46

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г,  Так,  понятна ситуация. Я понимаю, что проект постановления  довольно  противоречив,  вызывает много критики и, может,  даже неприятие.  Но тем не  менее  считаю,  что  вопросы. связанные  с  социальной  защитой  населения  и  малоимущих слоев

-пускай меня обвинят в популизме,  даже трижды в популизме,  - мы должны  сегодня  рассмотреть  и  рекомендовать Кабинету Министров решить  эти  вопросы.  Нам  не  уйти  от   предоставления   права пенсионерам на бесплатный проезд в транспорте. Причем не так, что "или-или", а конкретно. Не уйти от решения вопросов о минимальной потребительской   корзине   по  продуктам  питания  /хотя  бы  по физиологическим нормам/, от денежной помощи на похороны.

 

     Правильно вы  сказали,  Николай   Петрович.   Действительно, лучший  вариант,  если бы Кабинет Министров сам проанализировал в таком плане свои декреты.  Но все равно ему нужно прислушаться  к точке    зрения    регионов,   которые   граничат   с   соседними государствами.  Как можно  сегодня  применять  такие  жесточайшие таможенные  пошлины?  Отец живет на территории Украины,  а сын на территории России,  в Ростовской области. Если отец сыну пожелает подарить телевизор,  то должен заплатить пошлину 100 долларов. Ну что это такое? Я уже не говорю о других сложностях и тонкостях. Я предлагаю рассмотреть эту ситуацию.

 

     Еще одно  замечание.  Вот написано:"...звільнити від податку на добавлену вартість  продукти  дитячого  харчування,  лікарські засоби  та інше." Я предлагаю сюда включить еще и сырье,  которое идет на изготовление медицинских препаратов и лекарств.

 

     И последнее предложение.  Одни предлагали  принимать  проект постановления  за  основу,  другие  - не принимать,  давайте так: примем за основу,  направим в комиссии и в Кабинет  Министров,  у нас

 

     47

 

     будет два-три  дня  для  совместной  работы.  А  "принять за основу" предполагает  то,  что  мы  можем  дополнить  или  что-то изменить. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я   повністю   підтримую  думку  народного  депутата Черненка,  що тут є ще над чим працювати. І якщо ми зараз його не приймемо хоч за основу,  то дамо підставу сказати:  "Поговорили і ні до чого не  домовились".  Якщо  ж  ми  приймемо  за  основу  і надішлемо Кабінету Міністрів і в комісії для доопрацювання,  то в п'ятницю щось краще приймемо.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДОРОШЕНКО І.К.,  робітник по ремонту гірничих виробок  шахти "Мушкетівська"     виробничого     об'єднання    "Донецьквугілля" /Будьонівський  виборчий  округ.  Донецька  область/.   Уважаемый Николай Петрович!  У меня замечание по 4-му пункту, второй абзац. Смотрите,  что вы здесь пишете:  внести в перечень молоке, кефир, вареные  колбасы,  на которые зафиксировать цены.  Но цены сейчас такие,  что если их зафиксировать,  то человек просто  выжить  не сможет.  Поэтому  прежде всего нужно решить вопрос о снижении цен на эти товары,  а потом фиксировать.  Это  будет  правильно.  Это первое.

 

     Второе. Все  говорят здесь о бесплатном проезде пенсионеров. Правильно,  он должен быть бесплатным. Но надо решить вопрос: кто же  будет  оплачивать автопаркам?  А то водители выталкивают этих пенсионеров,  потому что им,  говорят, никто денег не платит. Так вот,  решить  вопрос  об  оплате  автопаркам,  а потом пусть люди бесплатно ездят.

 

     48

 

     И последнее.  Я хочу  сказать,  что  нужно  все  просчитать, отдать   в   Кабинет   министров   и   принять  потом  нормальное постановление, которое будет действовать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Дякую.  Іване  Степановичу,  одну  тільки репліку.  Ми  кажемо:  рекомендувати  Кабінету  Міністрів.  Ми не нав'язуємо.  Ми тільки рекомендуємо,  а він  уже  повинен  шукати відповідь на це.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Шановні депутати! Я вважаю, що ми сьогодні ні в цілому,  ні за основу приймати цю постанову не маємо  права. Після виступу уряду э програмою будуть ще доповнення. Думаю, що в суботу  чи  в  якийсь  інший  день,  з  урахуванням  сьогоднішніх пропозицій  і  пропозицій,  які будуть ще обговорені,  можна буде прийняти цю постанову.  Сьогодні ми дамо тільки  пропозиції,  які уряд має врахувати. І тому я ще

 

     49

 

     хочу наголосити  на тому,  що уряд зробив найбільшу помилку, вирішивши поповнити бюджет за рахунок найбідніших  верств  нашого населення  -  за  рахунок  пенсіонерів.  Треба  шукати прибуток у комерційних структурах,  у тих нових торговельних точках,  з яких на сьогоднішній день не надходить ні карбованця податку. І тому я вношу, уряду такі пропозиції:

 

     - зменшити плату за електроенергію у два рази /ми маємо свої атомні електростанції/,

 

     - терміново відновити безплатний проїзд пенсіонерів;

 

     - дати  народу гарантії щодо виплати індексації по вкладах в Ощадбанках, покращення економічної ситуації;

 

     - встановити  пільги  пенсіонерам   щодо   оплати   квартир, комунальних послуг, телефонів без лічильників, придбання ліків;

 

     - встановити регульовані державою і однакові у всіх областях ціни на продукти першої необхідності /пропонувалося внести сюди і хліб/;

 

     - встановити реальний баланс між ціною на проекти харчування та розміром мінімальної зарплати і  пенсії.  Розробити  термінові заходи  щодо  оподаткування  всіх  комерційних структур і системи торгівлі.

 

     50

 

     Далі. До  Декрету  про  працю  терміново  видати   необхідні додатки  і  механізми  для  гарантування  соціальне  справедливих співвідношень у рівнях зарплати по галузях промисловості, надавиш їм приорітет над бюджетною сферою.  Той,  хто працює,  не повинен одержувати менше від  тих,  хто  на  бюджеті,  чи  тих,  хто  під соціальним захистом.

 

     У семиденний  термін провести всі необхідні виплати пенсій і допомог відповідно до нового рівня  цін.  Осіб  уряду,  винних  у зволіканні  застосування  нового рівня мінімальної зарплати /4600 карбованців/ звільнити в тижневий термін.

 

     Інформацію про виплати на  поховання  пенсіонерів  та  інших громадян опублікувати в пресі.

 

     Далі. Всі   підвищення   цін,   зміни  розмірів  мінімальної зарплати і пенсій повинні прийматися  за  погодженням  з  урядом, профспілками   і   після   затвердження  Верховною  Радою.  Після прийняття нового рівня мінімальної зарплати і пенсії ввести в дію Закон про індексацію вкладів. Усі допомоги повинні бути адресні і лише тим, у кого рівень доходів на особу нижче встановленого.

 

     Ось ці пропозиції пропоную врахувати у проекті постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми вам вдячні за пропозиції, але ось Микола Петрович дуже схвильований.  Чого ж ви їх не передали до комісії,  чого ви ждали черги біля мікрофона?

 

     Перший мікрофон.

 

     51

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Совєтський  виборчий  округ. Донецька область/.  Уважаемые народные депутаты! Я не могу понять некоторых товарищей. Сначала выступают, что не нужно принимать за основу проект постановления,  что не нужно  ничего  рекомендовать Кабинету Министров, а потом вносят предложение такое, что полчаса слушаешь.  Наверное,  не нужно  этим  заниматься.  Все  прекрасно знают,  что  два дня обсуждали этот вопрос,  вносили предложения, комиссия  работала.   Эти   предложения   все   отражены.   Зачем повторяться?  Для того, чтобы услышали ваш голос? Так мы же два о половиной года слушаем друг друга.

 

     Иван Степанович,  наверное,  нужно принять проект за основу, доработать в комиссиях,  а уважаемому Кабинету Министров,  как мы договорились,  все-таки необходимо к этим  предложениям,  которые вносит комиссия,  прислушиваться. Потому что и Кабинет Министров, и Верховный Совет желают одного:  чтобы наша украинская экономика развивалась  и  как  можно  быстрее  стала на ноги.  Никто нам не поможет - ни ближнее зарубежье,  ни дальнее,  если не будет нашей украинской  экономики,  А  для  этого  всем необходимо закатывать рукава и работать.

 

     Почему я  так  говорю?  Был  я  дома  в  субботу,   принесли квитанцию:  стоимость  кубического  метра воды - 60 купонов.  Ну, товарищи,  приплыли;..  Ведь стоимость воды  ложится  на  молоко, электроэнергию  и  прочее.  Кого  мы  обманываем,  кому добавляем заработную плату и что это  такое  сегодня  -  заработная  плата? Зарабатывается ли она? Где наши комитеты, которые должны стать на защиту прав потребителя? Где Антимонопольный комитет, который

 

     52

 

     создали? для красоты что ли создали?  Почему не контролируем ценообразование? Не будет у нас ничего хорошего, если мы не будем прислушиваться друг к другу.

 

     Я выступал,  говорил и еще раз  повторяю.  Давайте  все-таки проанализируем вместе с Кабинетом Министров декреты, внесем в них дополнения.  А отменять декреты нельзя.  Бот,  например, Декрет о подоходном  налоге  с  граждан.  Неужели  непонятно,  что доходы, полученные в  натуральной  форме,  засчитываются  до  совокупного дохода,  облагаемого  налогом,  за  календарный  год по свободным рыночным ценам? Ну, смотрите, что получается. Позволили в совхоза дядька,  чтобы  он  накосил  для  коровы  сена,  дали  ему под 50 процентов.  Потом кто-то на рынке нагнал цены,  и дядьку взяли  и обложили налогом. Это первое.

 

     Второе. В  законе  сказано,  что  налог  с  колхозников  - 8 процентов, но мы брали его не с колхозников, а о прибыли.

 

     Сегодня сказано:  запретить оплату налогов о доходов граждан за  счет средств предприятии,  учреждений и организаций,  а также физических лиц и субъектов предпринимательской  деятельности.  Мы имеем  дело  с  нарушением  трех законов.  Ну,  кому это выгодно? Неужели мы не можем найти общий язык?  Давайте всетаки садиться и искать  в  ходе переговоров общие точки соприкосновения.  Не надо отменять принятые законы,  надо думать о том,  что сделать, чтобы они работали на пользу народа Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     53

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів  /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська   область/. Шановний Миколо Петровичу;

 

     Я дозволю  собі  висловити  кілька  конкретних  пропозицій і думок з приводу даного проекту постанови.

 

     По-перше, ми не знаємо  економічного  обгрунтування  позицій Кабінету  Міністрів  відносно  додаткових  заходів,  пов'язаних з наданням пільг.  Те,  що потрібно з'ясувати перелік  питань  щодо конкретних інтересів народу України,  сумніву немає. Але я просив би  підтвердити  або   з   трибуни,   або   нехай   би   виступив віце-прем'єрміністр  Пинзеник і дав би нам розрахунки,  щоб знову не  звинувачували  нас,  як  колись,  бо  Верховна  Рада  роздала колгоспам  цукор.  Коли розглядатиметься бюджет,  щоб ми знову не вступили й протиріччя. Це перше.

 

     Друге. Відносно декретів.  Якщо ми сьогодні  не  відпрацюємо конкретний  механізм  узгодження декретів з діючими законами,  то станеться ситуація,  коли Верховна Рада штампуватиме  закони  без гарантії,  що завтра,  готуючи чергові декрети, Кабінет Міністрів не переглядатиме ті чи інші статті законів.  Ми повинні  вийти  з даної ситуації, зафіксувавши тут конкретне положення.

 

     Крім того,  є цілий ряд питань,  які порушували депутати при обговоренні  соціально-економічної  ситуації.  Вони  пов'язані  з оцінкою   діяльності   Верховної   Ради.   Я   не  розумію,  чому погоджувальна   комісія    скромно    випустила    це    питання. Висловлювалися   думки   відносно   довіри  Президії,  з  приводу конкретних кандидатур,  щодо реальної сили впливу Верховної  Ради на вирішення соціальних проблем.  Шукали причину, чому ми два дні дебатували про відкриття

 

     54

 

     сесії та так  і  не  знайшли  бажаної  відповіді.  Тобто,  я вважаю,  ці  питання  повинні  бути  узгоджені або дана конкретна оцінка.

 

     Ще одне. Без попереднього розгляду, остаточного затвердження Верховною  Радою  або  за  її дорученням Президією Верховної Ради декрети не повинні виходити  у  світ.  Інакше  ми  створимо  таку колізію,  коли  декрети опубліковані і введені в дію,  а Верховна Рада заднім числом повертається до питання - доцільні вони чи ні.

 

     І остання пропозиція.  Пропоную записати, Іване Степановичу, конкретне  протокольне  доручення  Комісії  з питань гласності та засобів  масової  інформації   розслідувати   джерела   поширення провокаційних чуток,  ніби Верховна Рада,  яка мала зібратися для розгляду соціальних питань в Україні, збиралася провести пленарне засідання для скасування заборони Компартії України. Я вважаю, що це страшний ідеологічний "підрив", який трапився не випадково, не спонтанно.  І  сьогодні,  вже  бачачи ситуацію,  коли ми все-таки робимо  акцент  на  соціальних  питаннях,  народу  України   слід сказати, хто сьогодні будоражить націю, хто дозволив таке, щоб із уст одного-двох чоловік роздавався слух  про  те,  що  комуністи, представлені у Верховній Раді,  єдині прагнуть до політичних ігр. І доповісти про це  в  установленому  законом  порядку  Верховній Раді.

 

     Щодо проекту постанови.  Мені здається,  що не було б гріха, якби ми дали доручення Кабінету Міністрів,  виходячи з конкретних пунктів,  прийняти  відповідне  рішення з приводу тих пільг,  які передбачаються,  а з інших питань - доручити комісіям, які .мають до них пряме відношення,  ще раз розглянути і внести на остаточне затвердження.

 

     Дякую.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Шановні  колеги  депутати!  Шановний  Іване Степановичу!  У  пункті  4,  підпункт  8  на  сторінці  3 проекту постанови вказано:  "з суб'єктами господарської діяльності країн, що  використовують  рубль  як  засіб  платежу,  вжити  термінових заходів  до  усунення  штучно   створених   постановою   Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 3 грудня 1992 року...  та відповідною інструкцією труднощів  у  розрахунках  та взаємовідносинах з підприємствами Росії,  інших країн СНД".  Як я розумію, тут не прямо, а приховано сказано про скасування відомої постанови  Кабінету  Міністрів про попередню оплату за продукцію, поставлену за межі України.

 

     Таким чином,  докорінно міняється  політика  уряду  відносно наведення  порядку  в  розрахунках і платежах.  Частина державних підприємств, що торгують з Росією, мають кореспондентські рахунки в  банках  Росії,  і  рублева  виручка  не надходить на територію України,  а  знаходиться  за  її  межами,  в  російських  банках, обслуговує російські банки, російську економіку, а сюди, в .Україну, не повертається. Таким чином, оцим пунктом постанови сьогодні робиться  тиск  на  те;  щоб  і  далі рублева виручка не надходила в Україну,  в у підприємств були  розв'язані  руки  для неконтрольованої торгівлі з Росією.

 

     Хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що  це  докорінно міняє політику уряду.

 

     Крім того,  ми повинні знову  переглянути  наші  дозволи  на бартер.  Не так давно, кілька тижнів, тому, один із присутніх тут директорів державних підприємств купив 12 машин "Вольво".

 

     56

 

     Ну скажіть,  будь ласка, що зробили б із директором за часів соціалістичної  економіки?  У  час страшенного дефіциту платіжних ресурсів,  у час,  коли державна скарбниця порожня,  він  придбав такі машини, щоб роз'їжджали його службовці.

 

     Нині під  приводом  отієї вільної торгівлі,  бартеру Україну грабують  так,  як  ще  ніколи  не  грабували.  І  сьогодні   нам пропонується  знову  оцей  проект  постанови.  Ми з вами прийняли рішення,  що  власником  випущеної  продукції   є   підприємство. Вдумайтеся: продукції, випущеної на державному підприємстві!

 

     Шановні колеги!  Ви  всі за соціальний захист.  Але скажіть, будь ласка,  де ж цей уряд  візьме  гроші,  коли  так  грабується держава, коли порожня державна скарбниця? Через отаку нашу з вами політику,    через    такі    закони     підприємства     купують відеомагнітофони,  за  бартером  міняють  вугілля на горілку,  на коньяк і тому подібне.

 

     Уряд. вичистив своїми декретами наші з вами помилки. Тому ні в якому разі не можна приймати цієї постанови.  Якщо пропонуються зміни до  декретів,  то  потрібно  конкретно  називати  декрет  і конкретне доповненій до нього.  А оцю огульну постанову,  де,  як шило з мітка,  випирають лобістські інтереси, пропоную ні в якому разі не приймати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Висловити свою думку - це право кожного депутата,  але не треба ж так тлумачити...  Ми дали дозвіл  сільськогосподарським виробникам на бартерний обмін своєї продукції для забезпечення весняної сівби. А якщо хтось жиру о на "Вольво",  то  його  треба  конкретно питати,  от і все.  давайте виводити цих "жировиків" на чисту воду. Це ж не має

 

     57

 

     відношення до Чернявського з його коноплями,  коли  три  дні стоїть вагон із коноплями, тому що не можна обміняти їх на пальне та мастила. От не можемо ми без крайнощів...

 

     Миколо Петровичу,  у мене таке враження,  що ми знову більше години  витратили на обговорення.  Одне лише хочу уточнити.  Мені сказали,  що не враховані  пропозиції  луганської  депутації.  Це вірно чи ні?

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Комісія у питаннях соціальної політики та праці,  в  роботі  якої  брав  участь  депутат  Шведенко   Микола Миколайович  від  Луганської області,  взяла пропозиції,  внесені депутатом Ягоферовим,  і максимально їх опрацювала.  Якщо щось не враховано...

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів дати можливість виступити комусь від луганчан. Он Шведенко брав участь... Другий мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,  директор Луганського обласного  виробничого, рибокомбінату   /Станично-луганський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Я сказал и Василию Васильевичу,  и Николаю  Петровичу, что   не   все   у   нас  согласны  с  пунктом  1  проекта  этого постановления.

 

     ГОЛОВА. То в  нас  є  всі  підстави  все-таки  підходити  до голосування резолюції. Ні? Продовжуємо? Перший мікрофон.

 

     58

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Иван  Степановичі Вы обещали предоставить мне слово два раза,  прошу выполнить.  Я  считаю,  что  проект  этого постановления  необходимо  проголосовать в первом чтении.  Потому что этим постановлением решаются те вопросы социальной  защиты  и социальных   гарантий,   которые  были  предметом  обсуждения  на заседании Верховного  Совета.  Не  буду  повторять  их,  но  хочу дополнить. Предлагал бы пункт 4 дополнить положением о возврате к принципу  индексации  заработной   платы.   Закон,   который   ми принимали, нужно изменить и в соответствии с ним решать вопросы о предоставлении социальных гарантий.

 

     Безусловно, необходимо решить вопрос об индексации  вкладов, Хотел  бы внести предложение относительно принципов приватизации. Этот вопрос был  проголосован  в  Верховном  Совете,  потому  что социальная защита решается также через принципы прватизации.

 

     В развитие мыслей, с которыми выступил Поровский, о том, что сейчас в государстве беспорядок,  а при социалистах был  порядок, хотел  бы  сказать,  что  это  является результатом той политики, которую  они   проводят.   В   этой   связи   предлагаю   создать парламентскую    комиссию   по   проверке   начального   капитала коммерческих структур и коммерческих банков. На наш взгляд, пункт 6   этого  постановления  не  решает  вопросы.  Мы  передали  вам предложение, как необходимо изменить процедуру принятия декретов, то  есть  в  качестве  приложения имеется конкретное,  письменное предложение.

 

     И последнее - в отношении второй главы Конституции  Украины. Я  считан,  что  если мы не решим судьбу второй главы "Економічна система",  действие которой приостановлено,  б которой определены формы  собственности  и права наших граждан на эту собственность, то  будут  все  основания  обвинить   УРП,   Рух,   КНДС   и   их представителей в правительстве,  в Президиуме Верховного Совета в конституционном перевороте.

 

     Спасибо.

 

     59

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/.  Шановні колеги!  Я хотів би, щоб ми ще раз уважно  прочитали проект постанови.  Думаю,  що після цього у нас виникне більше сумнівів у тому, що його слід прийняти за основу.

 

     Давайте уважно перечитаємо пункт 1.  Ну хто проти  того,  що механізм  проходження  декретів  у  Верховній Раді України дійсно потребує істотних змін?  Те,  що він не діє,  те,  що ми так і не змогли внести зміни до жодного декрету, - всім зрозуміло.

 

     Що стосується пункту 2.  Скажіть,  будь ласка, що поганого в тому, якщо уряд до внесення на сесію плану дій на 1993 рік врахує всі наші пропозиції і критичні зауваження? Уряд сьогодні має таку можливість, і завтра її матиме.

 

     Відносно пункту  3.  Це  наш  конституційний   обов'язок   - заслухати   Президента   і   визначитися  з  основними  напрямами зовнішньополітичної і внутрішньополітичної діяльності  Президента і   Уряду  України.  Але  хотів  би  підкреслити,  що  не  просто заслухати,  а  прийняти  постанову  з  цього  приводу.  Тоді   ми виконаємо наш конституційний обов'язок.

 

     Багато суперечок    викликає    пункт   4.   З   ним   можна погоджуватися,  можна не погоджуватися.  Скажімо, перший абзац не викликав  сумнівів.  А  у  зв'язку  з  рекомендаціями  щодо решти декретів я б запропонував таке. Оскільки комісії підготували свої висновки, то

 

     60

 

     ми можемо   поставити   на   голосування  пропозиції  кожної комісії. Потім провести друге читання і визначитися: погоджуємося ми  з  висновками комісії чи уряду,  тобто приймаємо декрет чи не приймаємо.

 

     І нарешті  останні  два  пункти.   Запропонований   механізм проходження  декретів  також  недійовий.  Ми  повинні  в пункті б записати:  за  п'ять  днів  до  внесення  на  засідання  Кабінету Міністрів проекти декретів передаються в постійні комісії.  Таким чином,  комісії  мали  б   можливість   попрацювати   спільно   з урядовцями,  висловити  свої  зауваження.  А  то  один  примірник подається до Президії Верховної Ради, ще, можливо, голові комісії дадуть  примірник  за  півдоби  до внесення на засідання Кабінету Міністрів.  Навіть вчитатися не можна,  не те що, скажімо, оцінку дати, якісь експертні висновки зробити і так далі.

 

     Ми повинні  змінити  пункт  7 про порядок організації роботи Верховної Ради України.  Для пленарних засідань  треба  відводити два  тижні  в  місяць.  Інакше  при  такій  гонці  ми не приймемо жодного,  розумного рішення,  а за два тижні матимемо  можливість розглянути все.

 

     І останнє. Іване Степановичу, пропозиція, яку вносив депутат Панасюк,  дуже  слушна.  Дійсно,  ми  повинні   розглянути   наші внутрішні  питання,  щоб  зняти  всі  непорозуміння.  Насамперед, звідки пішли такі чутки,  чому Президія Верховної Ради  зволікала із  скликанням сесії і по суті не відстоювала інтереси депутатів, не виконувала  свій  конституційний  обов'язок  і  так  далі.  Ми повинні розв'язати ці питання і також внести відповідний пункт до проекту постанови Верховної Ради вже в другому читанні.

 

     Дякую.

 

     61

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства.  Луганський машинобудівний  завод  /Артемівський  виборчий  округ,  Луганська область/.Я выступаю по поручению народных депутатов от Луганщины. Произошло  недоразумение  в связи с замечанием народного депутата Шведенко.  Поэтому  я  зачитаю  вариант  проекта   постановления, который подготовила наша депутация.

 

     "Заслухавши доповідь    Прем'єр-міністра   України   Леоніда Даниловича Кучми про соціально-економічне становище в Україні  та заходи   уряду  щодо  його  стабілізації  і  соціального  захисту населення. Верховна Рада постановляє:

 

     1. У зв'язку з передачею частини повноважень Верховної  Ради України  Кабінету  Міністрів  України  та  триваючим загостренням економічної ситуації вважати недоцільним подальше збереження  цих повноважень за Кабінетом Міністрів.

 

     2. Відмінити дію постанови Верховної Ради від 21 грудня 1992 року N 2814-Х11.

 

     3. Доручити  відповідним  комісіям  Верховної  Ради  України розглянути  прийняті  Кабінетом  Міністрів  декрети і підготувати висновки щодо них для розгляду на пленарних засіданнях  Верховної Ради.

 

     4. Постійній комісії з питань планування,  бюджету, фінансів і цін підготувати пропозиції щодо розвитку банківської системи та зміцнення  національної  валюти.  Підготувати  проект  Закону про валютне регулювання.

 

     62

 

     5. Запропонувати Прем'єр-міністру України  Кучмі  внести  на розгляд  Верховної  Ради  програму  виходу  України з економічної кризи.  До  програми  запропонувати  заходи   щодо   забезпечення народного господарства України енергоресурсами,  щодо нарощування обсягів  виробництва  потрібної  для  України   продукції,   щодо зміцнення   сільськогосподарського   виробництва   та  проведення весняно-польових  робіт,  щодо  соціального  захисту   населення, боротьби  із безробіттям.  До 1 лютого подати індикативний план і проект Державного бюджету на 1993  рік  з  урахуванням  валютного балансу".

 

     Все знают, что наши предприятия останавливаются. Предприятия в Луганской области остановятся не позднее 1  февраля.  Возникает вопрос: кто будет платить налоги, и кто будет кормить этих людей? На сегодняшний день - это проблема номер один.  У нас осталась  в запасе  только неделя.  Проект,  который сегодня предложили,  это просто выпускание пара.  Сегодня многие говорят, что если пройдет такой  проект,  то Верховный Совет берет ответственность на себя. Думав,   что   нашим   избирателям   все   равно,   кто   возьмет ответственность   на  себя.  Выход  только  один  -  стабилизация ситуации. Наши люди практически оказались нищими. Я говорил, Иван Степанович,   что   минимальная  пенсия  сегодня  составляет  три доллара.  А для того  чтобы  прожить,  надо  сто.  Это  вымирание населения Украины. Мы не можем согласиться с таким проектом.

 

     Поэтому предлагаем  еще  раз  вернуться  к  этому  проекту и рассмотреть его в деталях.  Я не знаю,  почему депутаты так рьяно обсуждают  проект,  который  предлагает просто латание дыр,  а не решение основных, базовых вопросов. Этого мы не должны допустить.

 

     И еще одно замечание  от  нашей  депутации.  Здесь  выступал депутат  Поровский,  который  говорил  о том,  что кто-то куда-то девает заработанные  украинскими  предприятиями  рубли.  Это  все ложь.

 

     63

 

     Первое. Правительство,   принявшее  постановление  отгружать продукцию   только   после   предоплаты,   нарушило   законы:   о собственности, о предприятиях, о предпринимательстве, об аренде и другие.   Просим   прокуратуру   в   порядке   надзора    изучить постановление и сделать надлежащие выводы.

 

     Второе. Иван  Степанович!  Обращаюсь  к  вам  от имени нашей депутации,  Откуда  же  у  предприятия  возьмутся   рубли,   если правительство их забирает! Например, наше предприятие примерно 70 процентов продукции поставляло в Россию,  а то, что покупали там, продавали  здесь.  Если  мы  покупали там двигатель за рубли,  то шахтерам здесь продавали его за купоны.  И эти рубли растворялись здесь. Из этого тупика выхода нет.

 

     Пока не   будет  экспорта  -  не  будет  возврата.  Если  бы правительство  приняло  решение  изымать  50  процентов  выручки, полученной  от  эксперта,  то  это приемлемо.  Очевидно,  депутат Поровский  не  знает,   что   такое   бухгалтерский   баланс   на предприятии,  в  котором  отражена  вся деятельность предприятия. Поэтому  подобные  выступления  -  провокация.  Еще  раз  обращаю внимание   на  критическое  положение  в  Луганске.  Промышленные предприятия не работают.  Кто будет кормить,  одевать народ,  кто будет платить налога?

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Иван  Степанович!  Я  поддерживаю предложение принять постановление как можно скорее,  не позже чем  через  два дня. Иначе опять не будет кворума или еще что-то произойдет.

 

     64

 

     У меня   твердая   убежденность,   что   и   без   двух-трех организационных моментов все равно  мы  придем  в  тупик.  Нельзя допускать,   чтобы  такой  беспредел  транслировали  по  радио  и телевидению. Иначе все факты будут искажаться, вносить путаницу в жизнь  простых  людей,  в  работу  директоров,  предпринимателей. Необходимо,  чтобы  Верховный  Совет  обеспечил  возможность  для освещения  различных точек зрения на телевидении и по радио.  Это первое.

 

     Второе. При таком графике  работы  мы  не  сможем  придумать никакого  механизма  утверждения  декретов.  Нужна  ритмичность в работе депутатского корпуса.  Может следует заседать по тричетыре дня  два  раза  в  месяц?  Давайте не будем скрывать,  что многие депутаты не доверяют части Президиума.  В постановлении, принятом на закрытом заседают,  было поручение провести ротацию. Президиум не выполнил его.  Считаю необходимым  провести  переподтверждение кандидатур  всех  председателей  комиссий.  Эта  процедура займет немного   времени.   Обсуждать   кандидатуры   председателей   не обязательно.  Мы  их знаем,  проголосуем "за" или "против".  Если комиссия желает защитить своего  председателя  -  предоставим  ей слово.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження  /Луцький-Центральний  виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний Іване Степановичу!  шановні депутати!  Прошу уважно вчитатися в  розданий  проект  постанови, який внесено на обговорення.  Вважаю,  що до заслуховування плану дій уряду не варто

 

     65

 

     приймати цю постанову, або прийняти її без пункту 4. Народна рада  за  виключення з Декрету про приватизацію земельних ділянок права  продажу  голосувати  не  буде.  Току  що  робиться  спроба повернути процеси, які в нас відбуваються, у зворотному напрямку.

 

     Відносно попередніх виступів. Я вважаю спробу позбавити уряд повноважень  шляхом  скасування  уже  прийнятої  Верховною  Радою постанови,   як   пропонують   деякі  депутати,  нічим  іншим  як політичною  проституцією.  Я  стверджуючу  відповідь  на   виступ депутата Марченка/,  що Соціалістична партія дійсно веде підривну роботу проти незалежної України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     РЕВА В.М.,  перший  віце-президент   Української   державної корпорації   автомобільного  транспорту  /Феодосійський  виборчий округ.  Республіка Крим/.  Уважаемый Николай Петрович!  Уважаемые народные   депутаты!  Помните,  в  конов  декабря  прошлого  года делегация трудящихся завода "Арсенал" пришла к Верховному Совету. Большая  группа  руководителей  нашего  государства,  в том числе Пинзеник, Евтухов и другие, прибыли на завод и пообещали рабочим, что это повышение цен - последнее. Потом было много комментариев. Один из журналистов по радио сказал:  "Мабуть,  шановні керівники мали  на  увазі,  що  це  останнє  підвищення  цін  у 1992 році". Действительно,  так и произошло.  Новый  год  начался  с  резкого неуправляемого повышения цен.

 

     Хочу задать  несколько  вопросов  и  высказать  свое  мнение относительно документа, который мы сейчас рассматриваем. В пункте 4   записано:   "На  період  стабілізації  ситуації  в  економіці встановити  фіксовані   ціни   на   продовольчі   товари   першої необхідності, такі, як

 

     66

 

     молоко, кефір,  варені ковбаси,  цукор,  сіль,  крупи, олію. Розглянути можливість впровадження  карткової  системи  чи  інших форм нормованого розподілу цих продуктів".

 

     Вице-премьер сказал,  что  этого документа он не видел.  Это первое.  Второе.  Подобный опыт уже имеется  в  странах  СНГ.  Вы помните, что правительство Черномырдина приняло подобное решение, которое не просуществовало  и  10  дней.  Его  назвали  глупым  и немедленно  отменили.  Возникает вопрос.  Если мы принимаем такое решение,  то  уважаем  ли  мы  свое  правительство?   Сумеет   ли правительство   его   выполнить?   Считаю,  что  нужно  взвешенно принимать подобные решения.

 

     Далее. Относительно  ликвидации  бесплатного   проезда   для пенсионеров.  Я как специалист считаю,  что принято оно без учета мнения  транспортников.  Одним  росчерком  пера   13,5   миллиона малообеспеченных  людей лишились бесплатного проезда.  В то время как целый ряд категорий работающих людей пользуются  ныне  такими льготами:  милиционеры, прокуроры, следователи, таможенники и так далее.  Получается, что мы строим свою политику на ущемлении прав тех людей, которых обязаны защищать.

 

     67

 

     Поэтому я считаю,  что вопрос депутатами поставлен абсолютно правильно. Но надо вообще пересмотреть право бесплатного проезда. Здесь  возможны  разные решения.  Министр Готовчиц /Минчернобыль/ принял решение финансировать чернобыльцам затраты  на  транспорт. Можно  так  решить  вопрос.  Но  нужно рассмотреть и ту категорию людей,  которые в принципе незаконно  имеют  эти  льготы.  Почему таможенник  имеет право бесплатного проезда,  а продавец не имеет этого права? Почему один имеет какие-то преимущества, а другой не имеет?

 

     Поэтому я считаю,  что такой документ,  к сожалению, принять нельзя.  К нему надо возвратиться еще раз и обсудить  в  деталях. Иван  Степанович,  если  есть комиссии,  которые рассмотрели этот документ,  то  мы   его   не   рассматривали.   Все-таки   проект постановления  надо глубоко проанализировать и принять взвешенное регент,  чтобы  было  не  выпускание  пара,  как  сказал  депутат Ягоферов, а именно конкретное решение, то, ради которого мы здесь собрались.

 

     Такая запись,   например:   "відновити   пільговий    проїзд пенсіонерів,  інвалідів,..."  Инвалидов  никто  не лишал права на бесплатный проезд.  Они его имеют сегодня,  как и раньше.  Ну  и, конечно,"...повністю,  або ж наполовину".  Такого не бывает.  Вот мое мнение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА.. Думаю,  Миколо Петровичу,  зауваження депутата Реви суттєві.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.   Я   хотел   бы   обратиться  к  народным депутатам.  Первое.  Считаю, что проект постановления, который мы обсуждаем,

 

     68

 

     надо довести  до  сведения  наших  избирателей,  потому  что некоторые депутаты успели его прочитать, а некоторые нет и вносят путаницу даже в то,  что есть.  А люди не знают, о чем идет речь. Поэтому перед  тем  как  ставить  на  голосование  предложение  о принятии проекта постановления за основу, надо его зачитать.

 

     Второе. Я согласен,  что есть ряд предложений,  которые надо учесть в  процессе  доработки.  Они  могут  существенно  улучшить рекомендации в адрес Кабинета Министров.

 

     Третье. Относительно    выступления   Анатолия   Николаевича Ягоферова от имени Луганской депутации.  Я просил бы не  накалять страсти   и   эмоции.  Во-первых,  Анатолий  Николаевич  в  своем выступлении не  вносил  предложения  считать  целесообразный  или нецелесообразным   рассмотрение   сегодня   полномочий   Кабинета Министров,      предоставленных       ему       для       решения социально-экономических вопросов.

 

     Во-вторых, у меня есть информация о том,  что сама депутация относится   к   этому   пункту   неоднозначно.   Если   депутация категорически  настаивает  на  том,  что  его  надо вносить,  то, считаю,  это не проблема.  Его можно внести и рассмотреть.  Но не следует  бросаться словами,  обвинять кого-то в подстрекательстве или провокации,  поскольку это,  мягко  говоря,  несерьезно.  Тем более что речь идет об одной и той же депутации.

 

     И еще   относительно   того,   принимать  или  не  принимать постановление и насколько мы можем этим повредить делу.

 

     Завтра, наверное,  мы все-таки откроем седьмую сессию. У нас впереди  целая неделя.  Наверное,  на этой неделе мы рассмотрим и программу, и индикативный план, и проект бюджета, и график работы самой сессии. Думаю, у нас будет время доработать этот

 

     69

 

     проект с тем,  чтобы найти приемлемое решение по организации нашей работы.  Предложения есть.  Можно принять либо тот вариант, либо другой.

 

     А тем   депутатам,   которые  категорически  заявляют:  "Нам никакой проект не нужен", скажу, что ничего доброго вы не делаете ни для себя, ни для своих избирателей, ни для Кабинета Министров. Получается так.  Собрались не тридцать, не пятьдесят, а две трети народных  депутатов.  В  первую очередь их привели сюда проблемы, которые возникли непосредственно на  местах.  И  что  же?  Просто выговориться и ничего не принять?

 

     Поэтому надо  довести  до  сведения  избирателей текст этого проекта и провести его поименное голосование, чтобы мы знали, кто

- "за", кто - "против".

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань агропромислового комплексу  /Куп'янський  виборчий  округ, Харківська   область/.   Уважаемый   Иван  Степанович!  Уважаемые депутаты!  Я задаю себе вопрос:  и никак не могу получить ответа. Может, поможете мне.

 

     По истечении шести месяцев - срока, на который правительству представлены более широкие  полномочия,  что  будет  действовать: декреты или законы? Ни в каком постановлении Верховного Совета не записано,   что   будут   действовать    декреты.    А    декреты приостанавливают   действие   практически  всех  основополагающих статей законов по сельскому хозяйству. Думаю, нам нужно вернуться к этому вопросу

 

     70

 

     поручить юристам,  комиссиям  рассмотреть его и на заседании Верховного Совета определиться,  как нам жить после 26 мая. Иначе мы в таком тупике окажемся, из которого уж точно не выйдем.

 

     И по  конкретному вопросу.  Предлагаю сегодня принять проект постановления за основу, проголосовать за него поименно. Кабинету Министров    сегодня   же   создать   рабочие   группы,   которые взаимодействовали  бы  с  каждой  комиссией,  заинтересованной  в работе   с  правительством.  И  все  декреты,  которые  касаются, например,  агропромышленного комплекса,  соответствующая  рабочая группа  будет  рассматривать  совместно  с  комиссией по вопросам агропромышленного комплекса.  Все вопросы,  по которым комиссия и рабочая  группа  Кабинета Министров не смогут прийти к консенсусу /это будет один-два или три - пять процентов/,  нужно  внести  на рассмотрение Верховного Совета,  обсудить и принять решение или в пользу  комиссии  Верховного  совета,  или  в   пользу   Кабинета Министров.  И  этим  окончательно  поставить  точку  в работе над декретом.

 

     Пока мы этого не сделаем, до тех пор не постигнем консенсуса и согласия в работе с правительством.  И если сегодня поднимается вопрос об отмене полномочий,  то  завтра  он  встанет  еще  более остро.  Это  я вам гарантирую.  К этому идет.  Вот почему сегодня надо отрегулировать механизм работы  правительства  с  комиссиями Верховного Совета.

 

     И еще  - совет относительно бартера.  Министерство сельского хозяйства имеет вертикальную  структуру:  министерство  в  Киеве, областное   управление,   районное   управление.  Квоты  министру Карасику Юрию Михайловичу  выданы.  Так,  пожалуйста,  немедленно спустите их по районах:  800 тысяч тонн сахара,  сотни тысяч тонн растительного

 

     71

 

     масла. Сегодня есть возможность  обменить  это  на  горючее, лес,  строительные  материалы,  посевной  материал  и  так далее. Например, Харьковская ассоциация "Кукуруза" полтора месяца просит Министерство  сельского  хозяйства дать лицензию на вывоз 20 тонн сахара,  чтобы обменять на  посевной  материал  в  Молдове,  этот документ   лежит   в   министерстве   полтора  месяца.  Как  была бюрократия, так она и остается.

 

     И последнее предложение.  Я уважаю теоретический ум  Виктора Михайловича Пинзеника,  но просил бы нашего Премьерминистра взять его   заместителем   в   Минэкономики   министрапрактика.   Тогда теоретические выкладки подкрепятся практическим опытом. Без этого декреты не будут проходить в Верховном Совете.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу! Відбувається те, що я пропонував - обговорення цього життєво  важливого  питання  на  основі  запропонованого  проекту постанови.  Це абсолютно правильно.  Я пропоную прийняти внесений погоджувальною комісією проект за  основу,  тому  що  в  ньому  є питання, вирішення яких чекають 52 мільйони людей в Україні. Хочу сказати,  що депутати,  які пропонують почекати,  поки Уряд внесе програму дій,  вводять нас в оману. Ці два документи пов'язати не можна. І ось чому.

 

     У програмі дій уряду йтиметься про майбутнє /німецькою мовою

- футурум/ - про 1993 рік. У проекті цього документа мова

 

     72

 

     йде про допущені урядом помилки у 1992 році - про минуле /німецькою мовою - імперфект/. То хіба можна програму уряду уміщувати з цим проектом?

 

     Проект постанови  слід прийняти сьогодні,  особливо пункти 4 та інші,  де зазначено про встановлення  пільг  для  ветеранів  і введення  карткової  системи,  тобто йдеться про порятунок людей, які залишилися за межею виживання. А це 90 відсотків населення.

 

     Пропоную розглянути уряду  ще  й  таку  рекомендацію  -  про відновлення монополії зовнішньої торгівлі.  Тільки одна монополія зовнішньої торгівлі щороку давала б Україні не менше 8  мільярдів доларів.  Якщо зробити підрахунки за існуючим курсом долара, а за долар дають зараз півтори тисячі купонів,  то, помноживши на них. ці  мільярди  /нехай  їх буде вдвоє менше/,  ви побачите,  що цих коштів вистачить, щоб залатати будь-які діри в нашому бюджеті.

 

     Прошу уважно поставитись  до  проекту  і  прийняти  його  за основу. Я приєднуюсь до пропозиції провести поіменне голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ. Луганська область/. Іване Степановичу! Ми потрапили, як кажуть, з корабля на бал,  тому мої колеги,  виступаючи, трохи гарячкували, їх можна пробачити.

 

     73

 

     Верховна Рада повинна виявити політичну волю. Політична воля повинна  полягати  в  тому,  що  Верховна  Рада має бути єдиною і нашою.

 

     Луганська депутація  пропонувала  позбавити  уряд  переданих йому повноважень.  Ми запитуємо себе:  "А що буде після того,  як вони закінчаться?" Ми не знаємо про своє майбутнє  -  футурум  як сказав наш академік.  Не знаємо, що ми зробили. А зробили погано. Не знаємо,  чому ми зробили  погано.  Не  хочемо  відпрацьовувати механізм.  Не  хочемо  знати,  що  буде  потім.  А це також треба відпрацьовувати.

 

     Хочу висловити іншу думку нашої депутації.  Якщо  за  урядом залишаться  передані  йому  повноваження  /а  це  вирішуватиме не Луганська депутація,  а Верховна Рада/,  то ми повинні підставити плече нашому Кабінету Міністрів.  Я маю на увазі і закони, які ми прийматимемо, і всю нашу роботу, навіть її ритм.

 

     Вважаю, що   ми   повинні   поважати   Кабінет    Міністрів. Прем'єрміністр Кучма,  затиканий нашою пропагандою,  почав робити доповідь і не закінчив її.  Трохи пізніше він зрозумів, що 'їсти" його Верховна Рада не буде.  Доповідь надрукована повністю, але я як депутат з нею не ознайомлений.  У проекті постанови зазначено: "заслухавши і обговоривши доповідь..." Але я її повністю не чув і ще не читав.

 

     Іване Степановичу' Я звертаюсь до вашої мудрості. Безумовно, проект  постанові.  треба  приймати.  Робити  це  слід  згідно  з Регламентом.  Мені  на  стіл  поклали  "гарячий"  папір.  Кабінет Міністрів і я отримали цей проект одночасні.  Ми прогаяли вже дві години.  Давайте разом з погоджувальною комісією,  представниками від  регіонів,  урядом,  членами Президії спокійно попрацюємо-над новим текстом проекту постанови і після обіду внесемо на розгляд. У нинішньому варіанті є багато недоречностей.

 

     Врешті-решт виконувати цю постанову повинен уряд.

 

     74

 

     й звертаюся   до  Верховної  Ради:  давайте  поважати  уряд, давайте виявимо політичну волю,  давайте  довіряти  один  одному. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Миколо Петровичу, прошу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Василю  Івановичу!  Думаю,  немає потреби коментувати. Погодитися з такою пропозицією можна, але, повторюю, потрібна основа, щоб було над чим працювати. Ви вважаєте, проект, який вам запропонували,  з неба  впав?  Над  ним  працювали  і  в суботу,  і в неділю,  і сьогодні зранку.  Він є основою для того, щоб працювати.

 

     Я від імені комісії наполягав на тому,  щоб  його  озвучити, щоб люди знали, про ще йде мова. Треба прийняти проект за основу. І будемо  працювати  далі.  Якщо  ні  -  тоді  збирайте  комісію, затверджуйте  інший  проект  і  працюйте.  Бо більшість депутатів виступає,  а  пропозицій  не  вносить.  Крім   однієї   письмової пропозиції  жодної  більше  не  надійшло.  Думаю,  що  всі уважно слухали і знаєте,  як можна узагальнювати.  Адже завтра вже  буде програма...  Вибачте,  якщо ви хочете завалити всю справу,  то не приймайте документ.  Але якщо  ми  хочемо  допомогти,  як  сказав депутат Козаренко,  Кабінету Міністрів, давайте приймемо проект з цими рекомендаціями.  А  запитати  Кабінет  Міністрів  ми  можемо щодня,  адже  цілий  тиждень  працюємо.  Треба  до  цього питання ставитися серйозніше.  Якщо за дві з половиною години  ми  ні  до чого не домовилися, то як і над чим далі працювати?

 

     75

 

     ГОЛОВА. Кожний  із  депутатів  мае  право  висловлювати свою думку.  Але головний  наш  недолік  полягає  в  тому,  що  ми  на пленарних  засіданнях  багато  часу  витрачаємо  на обговорення і вважаємо.,  що це єдина можлива форма.  Я  про  це  говорив,  але результатів не бачу, А над документами працюють одиниці.

 

     От стоїть на трибуні депутат Білоблоцький дві години. А нащо й про що...  Якби  запитати  кожного  депутата,  то  він,  думаю, поспівчував  би  йому,  хоч  до цього так емоційно і говорив,  що запропонований документ не має ніяких підстав для того і того...

 

     А справа в тому /я говорив про це у середу  на  засіданні  і повторюю  сьогодні/,  що ми були не готові прийняти рішення.  Так воно й сталося сьогодні - ми не готові,  ми виконали одну функцію

-озвучили,  розказали,  до  чого  ми  дійшли  і  в  якій ситуації знаходимося, а от як вийти з неї - духу не вистачило. Не тому, що ми  такі погані,  а тому що уряд тільки що цей проект вніс.  його треба подивитися і почитати. /Шум у залі/.

 

     Коли виходити  з   критеріїв,   що   запропонований   проект постанови  повинен дати відповідь на всі питання,  то,  звичайно, його приймати не можна.  І ніхто таку роботу виконати за цей  час не  зміг  би,  А коли виходити з критеріїв,  що в запропонованому проекті  буде  узагальнено  якомога  більше  думок,   висловлених протягом   дводенного   обговорення,  і  викладено  в  положеннях рекомендаційного  характеру  для  Кабінету  міністрів  /щоб   він врахував їх у наступній програмі/, ти такий документ можна було б за основу прийняти,  не вдаючись до політичних прогнозів, амбіцій і так далі.

 

     Але я вам з усією відповідальністю заявляю,  якби я поставив проект на. голосування, ми б визначитися не змогли. /Шум у залі/. Знаєте, депутате Романов, ви подивіться стенограми, які вносилися пропозиції, і які результати голосування... І я не ставив

 

     76

 

     на голосування тільки тому, щоб ви з'ясували позиції.

 

     Ви бачите,  в кінці двогодинного обговорення ми підійшли  до того,  що документ, який має рекомендаційний характер, можна було б прийняти,  доповнивши  його  частково  пропозиціями,  внесеними сьогодні.

 

     А тепер трохи детальніше.  От запропонував депутат Козаренко прийняти проект за  основу,  думаю,  більшість  підтримав.  Потім продовжити над ним роботу,  а в кінці дня ухвалити рішення. Я вам окажу:  нічого до кінця дня в плані рішення не зміниться.  І  тут вже  вина  не депутата,  тут не має значення і його бажання.  Має значення реальність, в якій ми живемо. Ось ця реальність і диктує нам рішення.

 

     Тому вношу  таку пропозицію.  Зараз цей документ прийняти за основу і направити його до Кабінету Міністрів,  постійних комісій для подальшої роботи над ним.

 

     Проект плану  дій уряду України на 1993 рік по реалізації та розвитку  "Основ  національної  економічної  політики"   має   59 сторінок тексту, крім того, у ньому багато таблиць. Якщо все буде нормально,  то 28 чи 29 січня  ми  заслухаємо  доповідь  Кабінету Міністрів  України  про  план  дій  уряду на 1993 рік,  відкриємо обговорення,  а потім приймемо якесь рішення.  А це наше  рішення буде  проміжним,  яке  допоможе  працювати  над проектом плану чи програми.

 

     Пропоную на цьому закінчити і  зупинитися  на  деяких  інших питаннях, щодо яких потрібно визначитися на пленарному засіданні, щоб післязавтра можна було попрацювати в комісіях.

 

     Ще раз кажу:  ми приймаємо цей проект постанови за основу  з тим, щоб продовжити над ним працювати.

 

     Запитання є? другий мікрофон.

 

     77

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/.  Іване Степановичу!  Як ви кажете,  ми приймаємо проект постанови в першому  читанні.  А  коли  обговорюватимемо  його  в другому читанні, то що будемо робити з рекомендацією щодо Декрету про приватизацію земельних ділянок  -  виключити  з  нього  право продажу, якщо вона пройде чи не пройде?

 

     ГОЛОВА. Я  зрозумів  запитання  і відповідаю,  як я це бачу. Поперше,  усі положення пункту 4 мають рекомендаційний  характер. Кабінет  Міністрів  опрацьовує  ці  рекомендації і вносить або не вносить зміни до запронованих декретів.  Якщо він розглянув і  не вніс, то тоді цей декрет треба вносити на розгляд Верховної Ради.

 

     Перший мікрофон.

 

     ХИЖНЯК В.М.,  голова  Немирівськоої  районної  ради народних депутатів  /Немирівський  виборчий  округ,  Вінницька   область/. Верховна  Рада  прийняла рішення внести сьогодні проект постанови на обговорення.  Чому уряд,  знаючи це, не додав до цього проекту постанови потрібних документів,  щоб сьогодні можна було прийняти рішення?  Маю сказати,  Іване  Степановичу  /я  якраз  побував  у колективах/, що люди добре сприйняли обговорення, кажуть, нарешті Верховна Рада почала розв'язувати  реальні  питання.  Вважаю,  що сьогодні треба прийняти цю постанову,  і, звичайно, було б добре, щоб уряд дав відповідні документи.

 

     78

 

     ГОЛОВА. Даю  довідку.  Віктор  Михайлович   Пинзеник,   коли сказав,  що він проекту цієї постанови не бачив,  висловився,  на мою думку,  не зовсім точно. Документ народжувався ще з четверга. Усі  пункти,  крім  четвертого  і  п'ятого,  були  в попередньому варіанті  проекту  постанови  і  погоджені  -з  Кучмою   Леонідом Даниловичем.  Пункт  4  запропонований  в  результаті компромісу, досягнутого   під   час   роботи   погоджувальної   комісії,   як рекомендаційний,    щоб    не   загубити   ті   пропозиції,   які висловлювалися при  обговоренні.  Це  як  канва  для  Уряду,  щоб продовжити  над  ними  працювати.  А  тексти попередніх пунктів - першого,  другого,  третього і навіть сьомого - були ще в  четвер роздані.  Тут  не  треба  робити  проблеми:  один  тиждень чи два тижні...

 

     Якби було що розглядати,  то треба  і  три  тижні  посидіти, тільки б прийняти дійове рішення. Отак треба ставити питання.

 

     Я не    можу   проігнорувати   того,   що   сказав   депутат Білоблоцький.  Він  вніс  пропозицію  оголосити  цей  текст.   Ви наполягаєте,  Миколо  Петровичу?  Во  в  усіх  депутатів текст в. Читати?

 

     У вас запитання? Другий мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   агропромисловиго  комплексу  /Приазовський виборчий  округ.  Запорізька  область/.  Іване   Степановичу!   Я підтримую  пропозицію  зачитати  проект  постанови.  Люди повинні знати, за що ми тут чубимося. Зачитати його треба повністю.

 

     Друге. Питання,  на якому ми спіткнемося, - зміни до Декрету про приватизацію земельних ділянок /це в пункті 4/. Народна рада

 

     79

 

     зробить заяву, що вони підтримують продаж земельних ділянок. А я хочу висловити позицію комісії.  З  якою  метою  прийняв  цей декрет уряд? Вирішити економічне питання, зробити політичний жест чи виконати соціальне  замовлення?  Ось  дивіться:  зараз  у  нас вартість  земельної  ділянки площею один гектар 12 тисяч купонів, або 10 доларів.  А півгектара - 5 доларів.  То за 5 доларів можна скупити,  скільки  хочеш,  бо  в  нас  немає  обмежень щодо площі присадибних земельних ділянок.

 

     Ми повинні  пам'ятати,  що  проблема   землі   завжди   була пов'язана   з   ситуаціями,  коли  проливалася  кров.  Ми  тільки приступили до інвентаризації земельних ділянок.  Якщо  ви  купите земельну ділянку площею за документом 0,З5 гектара, або 35 сотих, а фактично там  виявиться  0,32  гектара,  то  громадяни  почнуть воювати за цю межу.

 

     І третє,  це  -  найефективніший  спосіб  при  гіперінфляції заховати наркодолари і гроші за  нафту  а  землю  і  таким  чином захистити  себе від інфляції.  Так чиє це замовлення:  народне чи грошових магнатів,  які хочуть відстоювати свої інтереси?  А  тут протягується таке рішення. Пропоную народним депутатам вникнути в земельне питання.  Воно складне і не таке просте,  як  на  перший погляд нам здаєтеся.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Звертаюся до тих, хто так відстоює право на приватну  власність  на  землю,  вважати  землю товаром,  і  до тих,  хто це заперечує.  Протягом трьох років він висловлював свою думку,  що доти,  доки земля  не  буде  товаром, розмови при радикальну економічну реформу залишаться розмовами.

 

     80

 

     Але давайте   вчитись   на   наших   помилках,   ми   почали приватизацію з приватизації житла.  Чого ми досягли? За яких умов ми почали це і яким був механізм?

 

     Іване Олександровичу   Заєць!  Ви  можете  будь-який  проект відстоювати,  бо  не  несете  ніякої  відповідальності.   Кабінет Міністрів  прийняв  постанову  про  продаж  житла  за  залишковою вартістю.  Ми знаємо,  як, кому, за яку ціну розпродані квартири. Як тепер продаватиметься чи приватизуватиметься житло тих, хто не встиг це зробити?  Ви відповіді не дасте.  Тому я  не  хочу,  щоб подібний механізм був впроваджений при продажу землі.

 

     Щодо механізму  визнання  приватної  власності на землю,  її продажу виникає багато сумнівів.  Над цим треба ще попрацювати, а не кричати.

 

     Така категоричність,   коли  одні  вимагають,  що  земля  за будьяку ціну повинна стати товаром,  а інші  говорять,  що  ні  в якому  разі  земля  не  може  бути  товаром,  ні  до  чого,  крім конфронтації не  призведе.  Треба  продовжувати  роботу  над  цим законопроектом:  визначити,  за яких умов, кому, на якій підставі розробити механізм продажу, зробити прогнози тощо.

 

     Ми пам'ятаємо,  як починали продавати квартири  в  Києві  за тисячу доларів,  а нині їх продають за сотні тисяч доларів,  це ж викривлений ринок житла.

 

     Будь ласка.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Хочу зробити  коротке  зауваження  від  імені Фракції Руху.  Я встиг переговорити з членами фракції, може, не з усіма.

 

     81

 

     Йдеться про те,  що  нас  хочуть  "підставити"  з  четвертим пунктом.   Можливо,   в  ньому  є  й  потрібні  речі,  наприклад, повернення пільг пенсіонерам  і  так  далі.  Але  є  й  абсолютно недопустимі   рекомендації.  Щодо  тих  же  присадибних  ділянок. Нічого. Механізм можна виробити, для цього рік відвели.

 

     Відносно передоплати.  Ви  подивіться,   що   робиться.   Ми вивозимо в Росію свої товари,  там їх продають,  а гроші пускають кілька  разів  в  обіг.   Півроку,   зрозумійте   це,   вони   не повертаються, знецінюються остаточно.

 

     Що ми робимо?  Це зрада інтересів держави,  удар у спину. Це економічна диверсія!  Не можна все викладати в одному пункті.  Ми не  можемо  цього  робити,  не заслухавши уряд.  Якщо віцепрем'єр Пинзеник тільки сьогодні побачив проект постанови, а уряд взагалі його  не  бачив,  то що ми робимо?  Ми хочемо на коліна поставити уряд, а відповідальність знову на себе взяти?

 

     На випадок,  коли  справді  наполягатимуть   на   поіменному голосуванні,  хитро  нас  підставивши,  пропоную Народній раді не брати участь у голосуванні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Звертаюсь   до   депутата   Білоблоцького.    Миколо Петровичу!  Чи  брав  участь  у  підготовці цього проекту депутат Чорновіл як голова фракції? Запрошую народного депутата Чорновола брати  активну  участь  у  підготовці  документів,  а  не  тільки виступати від імені фракції.

 

     Третій мікрофон.

 

     82

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ.  Луганська область/.  Я  хотел  бы  рассказать  депутатам, которые  не  были  на  прошлом  заседании,  из-за чего разгорелся сыр-бор.  Это все из-за разных  подходов  к  вопросам  социальной защиты.

 

     Было постановление  Кабинета  Министров о регулировании цен. Оно затронуло интересы всех слоев населения.  В связи  с  этим  у меня, Иван Степанович, два вопроса и одно предложение.

 

     Первый. В  связи с выходом постановления о регулировании цен заложен ли механизм адресных  выплат?  Все  ранее  существовавшие льготы,  в  том  числе и многодетным семьям,  этим постановлением отменены, а новый механизм не введен.

 

     Второй вопрос.  Хочу,  чтобы на него ответило правительство. За    счет    каких   средств   будут   выполнены   рекомендации, предусмотренные в пункте 4? Если за счет республиканского бюджета

- это одно,  если за счет местного бюджета - это другое. Мы опять "садим" местные бюджеты.

 

     И предложение.  В проекте постановления, внесенном луганской депутацией,  нет  никакой  крамолы.  Примут  депутаты часть наших дополнений - будем рады,  не примут...  Но давайте действовать  в законном порядке.  Пожалуйста,  размножьте проект постановления и раздайте депутатам.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.,  міністр праці України.  Відповідаю на  перше запитання.  Механізм  адресної доплати на кожного непрацездатного громадянина є. Він прийнятий майже одночасно з установою про

 

     83

 

     регулювання цін. Крім того, оскільки ціни повели себе трошки інакше,  ніж передбачалося,  зараз доопрацьовується новий варіант цього механізму. Це по-перше.

 

     По-друге, ми багато працювали разом  з  Комісією  у  справах жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства   і  буде запропонований  механізм  виплат  сім'ям  з  дітьми.   Ці   сім'ї одержуватимуть відповідну допомогу.

 

     Отже, механізм   є,  і,  до  речі,  опублікований,  але  ми, підкреслюю,  продовжуємо над ним працювати.  3'явилися нові  дані Мінстату  про  ціни,  і  розміри  допомоги будуть переглядатись у плані її збільшення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.  І.  Иван  Степанович!  Если  этот   механизм   еще рассматривается  и  будет дополняться,  тогда нужно приостановить действие постановления,  пока не  будет  отрегулирован  механизм. Получается парадокс.  У нас тот, кто работает, еще выдержит, тот, кто не работает,  не выдержит. Только тогда, когда будет механизм по выплате,  и нам его здесь представят,  можно ввести в действие это постановление. В противном случае нельзя, Иван Степанович.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, прошу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М,  Механізм запущений ще з грудня.  Чому ми його уточнюємо?  Тому  що ми кожного місяця переглядаємо розмір доплат для непрацездатних категорій громадян. Нагадаю вам, що в грудні

 

     84

 

     доплати були для тих, у кого доходи становлять менше 3 тисяч 450 карбованців на місяць. З січня ми встановлюємо доплати тим, у кого середньодушовий сукупний  доход  на  члена  сім'ї  становить менше  6  тисяч  900  карбованців.  Зараз  ми переглядаємо планку доплат  на  лютий,  виходячи  з  визначеного  переліку  споживчих товарів і реальних цін,  які складаються на споживчому ринку.  Ми кожного  місяця  переглядаємо  лише  планку  доплат,  а  механізм залишається той же, що був і в грудні.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ.  Донецька  область/. Уважаемые депутаты!  У меня два вопроса.  Первый. Когда случилось обвальное повьшение цен в  1993  году,  мы  встретили  его,  имея заработную плату на уровне зарплаты в ноябре 1992 года. Думает ли правительство пересмотреть базовый уровень  зарплаты  в  связи  с резким  повышением цен по всем направлениям или оно считает,  что базовый уровень такой, как в ноябре, решает все вопросы?

 

     Сегодня заработная плата работающих составляет  12-13  тысяч рублей  в  месяц,  это  очень  низкая  заработная  плата с учетом резкого повышения цен.  Я просил бы,  когда будет доклад по этому вопросу,  чтобы правительство высказало свою точку зрения.  Иначе нам через какое-то время придется 90  процентам  жителям  Украины выплачивать дотацию для того,  чтобы у них уровень доходов достиг уровня, который будет у пенсионеров.

 

     85

 

     И второй вопрос.  Налоги по всем направлениям  выросли,  Это понятно.  Но меня возмущает налог на установленную мощность. Иван Степанович,  вы  правильно  подняли   вопрос.   Посмотрите,   что получается.   Предприятие  месяцами  не  работает,  не  расходует никакой электроэнергии,  но поскольку у него  есть  установленные мощности, оно вынуждено платить налог, причем больший, чем суммы, которые пришлось бы платить, если бы потреблялась электроэнергия. Таким  образом  вся промышленность не будет работать,  а налог на установленную мощность будет. Что это за система налогообложения? Какая  тут может быть инициатива в наращивании выпуска продукции, если мы не  можем  остановиться,  чтобы  не  ползти  в  пропасть, которая  возникла  по  разным причинам!  Я просил бы,  чтобы этот налог правительство вместе с энергетиками тоже пересмотрело.

 

     Относительно заработной  платы.   Тут   много   говорят   об угольщиках,  металлургах,  особенно  о  машиностроителях.  Но  вы посмотрите:  все машинисты котельни получают  среднюю  заработную плату  до  30 тысяч рублей.  Работники,  которые работают,  будем говорить,  не  в  основных  сферах  производства  /водоснабжение, энергоснабжение,   отопление/  сегодня  всех  взяли  "за  горло", извините за такое выражение, и получают заработную плату большую, чем  те,  кто  работает на производстве и выпускает хоть какую-то продукцию и создает бюджет.

 

     Спасибо.

 

     86

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,     генеральний     директор     Макіївського металургійного комбінату імені С.М.Кірова /МакіївськийЦентральний виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемые Иван Степанович  и народные  депутаты!  Я  вынужден  высказать  несколько  замечаний относительно проекта постановления по вопросам,  которые  ни  для кого  не  новые  и  на  которые  мы  пытались  получить  ответ от Президента,  обсуждали их и с Премьер-министром,  и у  вас,  Иван Степанович, были на приеме.

 

     Во-первых, банковская   деятельность   и  финансовая  работа предприятий. В Украине проводилось уже три взаимозачета...

 

     ГОЛОВА. Я вас розумію.  Я надаю  слово  для  пропозицій.  Ви розкриваєте суть...

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.  Я вношу три предложения по четвертому пункту. Первое.  С  целью  предупреждения  дальнейшего  снижения  объемов производства    и    обеспечения   нормальной   жизнедеятельности предприятий Украины  Кабинету  Министров  и  Национальному  банку принять  незамедлительные  меры по взаимному зачету задолженности предприятий  Украины  в  принудительном  порядке   без   согласия руководителей  предприятий  и  по  результатам зачета представить предложения    по    предприятиям-банкротам    для    дальнейшего рассмотрения     целесообразности     их    функционирования    и трудоустройства трудящихся.

 

     87

 

     Второе. С      целью      обеспечения       гарантированного функционирования   железных   дорог   и  портов  и  максимального привлечения  валюты  от  экспорта  продукции  Кабинету  Министров предложить   декрет,   предусматривающий   исключительное   право экспорта  продукции  только  производителям   и   государственным органам,  но  никаким  частным  структурам  и никаким торговцам и посредникам.

 

     И третье.  Нам предлагается регламент работы:  третья неделя месяца  - пленарные заседания,  три недели - перерыв.  Если такой регламент будет принят,  то снова  мы  будем  обсуждать  декреты, которые приняты не в таком порядке,  как нам хотелось бы. Поэтому предлагаю,  уважаемый Иван Степанович,  изменить этот  регламент. Пленарные  заседания  должны  быть,  скажем,  на  третьей  неделе месяца,  но в первую неделю Верховный Совет должен  рассматривать декреты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Уже  немає,  яка  кажуть,  сили коментувати.  Я знаю депутата Шевченка як прагматичну людину,  керівника.  І він читає або тільки так, як хоче, або так, як йому треба.

 

     Ви ж   подивіться,   депутате  Шевченко:  третій  тиждень  - пленарні засідання;  перший і другий тижні - робота  в  постійних комісіях,  пленарні  засідання  по  розгляду  декретів  та  інших невідкладних питань за рішенням Президії і так  далі.  Тобто  три тижні можуть іти пленарні засідання.  Прочитайте?  Я ж казав уже, що коли треба буде провести  три  тижні  пленарних  засідань,  то нехай буде три.

 

     Тільки ж  не такі пленарні засідання,  які ми ведемо оці три дні.  до чого вони привели? До якого рішення? Навіть рекомендацій Кабінету Міністрів - і тих не можемо прийняти.

 

     88

 

     Сьогодні вже  звучить  пропозиція забрати повноваження і все вирішувати тут на пленарних засіданнях. Так можна зробити, але це вже  буде остання фаза всього того,  що ми наробили.  Ми прийняли закони і повинні зараз вносити до них зміни й доповнення.  Але це не  виключається запропонованим проектом.  І це ж не означає,  що треба виключити з роботи Кабінет Міністрів.

 

     Ми провели тригодинне обговорення цих пунктів і ні  до  чого не домовилися. У нас залишилося 13 хвилин до перерви. Надаю слово від третього мікрофона і з трибуни, а потім будемо голосувати.

 

     Третій мікрофон.

 

     СВАТКОВ Л.Б., директор Миргородського заводу мінеральних вод /Миргородський  виборчий  округ,  Полтавська  область/.  Шановний Іване Степановичу?  Шановні депутати!  Я за те,  щоб  цей  проект постанови прийняти за основу.  Така постанова сьогодні необхідна. Але хотів би внести деякі зауваження.

 

     Перше. Сьогодні по лінії  державних  кредитів  підприємства, колгоспи,  сільськогосподарські  організації  отримують  імпортне обладнання.  Згідно  з  декретами  уряду  при  зарахуванні  цього обладнання   на   баланс   потрібно  враховувати  ринковий  курс, встановлений   Національним    банком.    Сьогодні    по    лінії "Украгросервісу"  надходять  комбайни  "Є-280".  Цей  комбайн при зарахуванні на баланс оцінюватиметься дорожче, ніж цілий колгосп. Один   механічний   доїльний  апарат  "Імпульс"  коштуватиме  при зарахуванні на баланс дорожче,  ніж увесь молочний  комплекс.  То яка  ж  тоді  буде  собівартість  цієї  продукції?  Так  само і в харчовій, і в переробній галузях.

 

     89

 

     Мабуть, Кабінету  Міністрів  потрібно  це  врахувати,  і   в проекті  постанови  слід  записати,  що необхідно внести зміни до декрету  і  встановити  механізм  або  курс,  за  яким   потрібно зараховувати на баланс таке обладнання.

 

     Друге. Тут  записано  про право приватизувати до 51 процента вартості майна виробниками сільськогосподарської продукції. Це не правильно. Потрібно залишити таке право за колективами переробної промисловості, а решту майна реалізовувати, але пріоритет віддати не  колективам  сільськогосподарських  виробників,  а працівникам аграрного сектора.

 

     І ще одне  питання.  "Звільнити  від  податку  на  добавлену вартість продукти дитячого харчування,  лікарські засоби,  вироби медичного призначення, сільськогосподарських товаровиробників..." мабуть, потрібно дописати: "і переробної промисловості".

 

     У цілому я за те, щоб проект прийняти. ГОЛОВА. Прошу.

 

     БИЧКОВ В.В.  Уважаемые  народные депутаты!  Хочу ответить на вопрос депутата Лобача.  Я не знаю,  почему на него  не  отвечает вице-премьер    Пинзеник.    Механизм    регулирования   цен   на продовольственную группу товаров есть.  Он известен  в  областях. Его  подписали  министр сельского хазяйства Карасик,  заместитель министра финансов Ильин и заместитель вице-премьера Кельман.

 

     Информирую вас,  уважаемый  Иван   Степанович.   Если   этот механизм  будет действовать и вы сегодня поименно не проголосуете этот проект  постановления,  то  цены  в  марте  на  мясомолочную продукцию вырастут в 2,5 раза по сравнению с январскими.

 

     90

 

     Виктор Михайлович об этом знает, я с ним беседовал. Выступая на телевидении, он был неискренен. Призываю всех проголосовать за пункт  4,  пусть повысится добавленная стоимость на 1-2 процента, но цены зафиксируем на  уровне  январских.  И  дадим  возможность народу свободно жить.

 

     ГОЛОВА. Я  звертаюсь до Вячеслава Васильовича Бичкова.  Якби можна було прийняттям рішення зупинити ріст цін  або  зафіксувати їх і дати людям можливість жити,  то ні лівого,  ні правого ухилу депутат  не  утримався  б,  щоб  не   натиснути   кнопку   і   не проголосувати за таке рішення. Справа в тому, що таким записом не можна цього  зробити.  Але  ми  доручаємо  уряду  виробити  такий механізм.  Розкручується  спіраль інфляції - хтось наводив цифри: заводу -60 купонів, а за електроенергію - невідомо скільки. Може, в проекті постанови досить різко записано:  "зафіксувати", але це рекомендації.  Нехай Кабінет Міністрів зважить  усе  і  зафіксує, якщо можливо,  якщо ні - нехай пояснить,  чому.  Виступав депутат Рева,  здається, і вводив приклад, що уряд Чорномирдіна прийшов і наприкінці  грудня зафіксував ціни,  а в січні скасував.  Так над чим ми б'ємося сьогодні?

 

     Я зачитую проект постанови,  щоб  усім  було  відомо.  Потім проведемо голосування.

 

     "Постанова Верховної  Ради  України про соціально-економічне становище в Україні та заходи щодо його стабілізації, соціального захисту населення,  удосконалення роботи Верховної Ради України в умовах, які склалися.

 

     91

 

     Заслухавши і обговоривши доповідь  Прем'єр-міністра  України Леоніда  Даниловича  Кучми  "Про соціально-економічне становище в Україні та заходи Уряду  щодо  його  стабілізації  і  соціального захисту населення", враховуючи подальше поглиблення кризових явищ в економіці,  необхідність більш ефективної роботи Верховної Ради України,  звертаючи  увагу  на  невиваженість  та  поспішність  у прийнятті  ряду  декретів  та  постанов  уряду,  що  призвели  до зростання соціальної напруги в суспільстві, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Вважати,  що  спільна  діяльність   Президії,   постійних комісій  Верховної  Ради  України і Кабінету Міністрів України за період тимчасового зупинення повноважень Верховної Ради  України, передбачених  пунктом  13  статті  97  Конституції  України  щодо здійснення  економічних  реформ  -  та  робота  з   декретами   є недостатньою   і   потребує  істотних  змін  механізму  взаємодії проходження декретів у Верховній Раді України.

 

     2. Кабінету Міністрів України спільно з комісіями  Верховної Ради   України   оперативно  опрацьовувати  висловлені  на  сесії пропозиції і критичні зауваження,  внести відповідні корективи  в програмні дії уряду та нормативні акти.

 

     До 29 січня цього року заслухати доповідь Кабінету Міністрів України про план дій Уряду на 1993 рік по реалізації та  розвитку "Основ    національної   економічної   політики"   і   розглянути індикативний план та бюджет на 1993 рік з  урахуванням  валютного балансу.

 

     Постійним комісіям   Верховної   Ради   України   з   питань економічної реформи і управління народним господарством; з питань планування,  бюджету,  фінансів, і цін; з питань розвитку базових галузей  народного  господарства;   з   питань   агропромислового комплексу;

 

     92

 

     у питаннях соціальної політики та праці підготувати висновки і співдоповідь з цих питань.

 

     3. Відповідно до пункту 5 статті 114-5  Конституції  України заслухати  в  лютому  1993  року  щорічну  доповідь  Президента - України про становище України та програми внутрішньополітичної  і зовнішньополітичної діяльності Президента та Уряду України".

 

     Така домовленість з Президентом є.

 

     4. Рекомендувати  Кабінету  Міністрів  України з урахуванням пропозицій і зауважень, висловлених народними депутатами:

 

     -до 1 березня цього року офіційно  затвердити  на  1993  рік розмір  мінімального  споживчого  бюджету,  а  якщо  немає  такої можливості,  то визначити межу бідності не  нижче  фізіологічного прожиткового   мінімуму,   запровадити   механізм  систематичного перегляду мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій і допомог залежно від масштабів зростання цін;

 

     - на  період  стабілізації  ситуації  в економіці встановити фіксовані ціни на продовольчі товари першої  необхідності,  такі, як молоко,  кефір,  варені ковбаси,  цукор,  сіль,  крупи,  олію. Розглянути можливість упровадження  карткової  системи  чи  інших форм нормативного розподілу цих продуктів:

 

     - відновити   пільговий  приїзд  пенсіонерів,  інвалідів  на міському та приміському транспорті повністю або ж наполовину".

 

     Тут доречне зауваження депутата Реви.  Треба погодитись і не писати: "повністю або ж наполовину". А просто - відновити.

 

     - збільшити грошову допомогу на поховання,  встановивши її у розмірі 10 мінімальних зарплат;

 

     - забезпечити  якнайшвидший  перерахунок  і  виплату  пенсій відповідно до встановленого з 1 січня мінімуму;

 

     93

 

     - внести зміни до декретів Кабінету Міністрів України;

 

     "Про прибутковий  податок  з  громадян"  щодо звільнення від оподаткування коштів,  одержаних громадянами у вигляді матеріалі- нот  допомоги  від  профспілок,  а  також  коштів,  отриманих  на здешевлення  -санаторно-курортних  та  оздоровчих  путівок;  "Про акцизний  збір",  в  якому  передбачити  звільнення від акцизного збору  при  бартерних  операціях  та  на  цукор  для   виробників цукросировини  і  той,  що  йде  для виробництва продукції і тому подібне;  "Про приватизацію майна в агропромисловому  комплексі", доповнивши   його   правом   приватизації  трудовими  колективами сільськогосподарських підприємств і постачальників сировини до 51 процента  вартості  майна  /акцій/  за  рахунок власних коштів на пільгових  умовах;  "Про  податок  на  прибуток   підприємств   і організацій",   передбачивши   в   ньому   звільнення   тепличних комбінатів,  рибогосподарств  від  податку  на   прибуток;   "Про приватизацію   земельних   ділянок",  виключивши  з  нього  право продажу;

 

     - звільнити  від  податку  на  добавлену  вартість  продукти дитячого   харчування,   лікарські   засоби,   вироби   медичного призначення,  сільськогосподарських товаровиробників,  і в  цьому зв'язку  внести  відповідні  зміни  до  Декрету  "Про  податок на добавлену вартість";

 

     - з  метою   запобігання   подальшого   спаду   виробництва, збереження   економічних   зв'язків  з  суб'єктами  господарської діяльності країн, що використовують рубль як засіб платежу, вжити термінових   заходів  до  усунення  штучно  створених  постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку  України  від  3 грудня  1992  року  N  675 та відповідною інструкцією труднощів у розрахунках та взаємовідносинах  з  підприємствами  Росії,  інших країн СНД:

 

     94

 

     - до   запровадження  обов'язкового  пенсійного  страхування розробити за участю профспілкових об'єднань та ввести до 1 травня цього   року   механізм   персоніфікації   платежів  громадян  до Пенсійного фонду у розмірі одного процента від заробітної плати.

 

     5. Кабінету  Міністрів  України  до  15  лютого  1993   року вирішити      питання      забезпечення     сільськогосподарських товаровиробників   паливно-мастильними   матеріалами,    засобами захисту  рослин  та  матеріально-технічними  засобами  в  обсязі, необхідному для організованого проведення весняно-польових робіт. Про вжиті заходи проінформувати Верховну Раду України.

 

     6. Президії,   постійним  комісіям  Верховної  Рада  України здійснювати аналіз декретів Уряду в п'ятиденний  строк  після  їх прийняття  та  в  разі  необхідності вносити на розгляд Верховної Ради України.

 

     7. З метою оперативного розгляду декретів Кабінету Міністрів України  та  інших  невідкладних питань соціально-економічного та політичного життя України встановити  такий  порядок  організації роботи Верховної Ради України.

 

     Третій тиждень місяць - пленарні засідання.

 

     - перший  і  другий  тиждень  - робота в постійних комісіях, пленарні засідання по розгляду  декретів  та  інших  невідкладних питань за рішенням Президії або 1/3 загальної кількості постійних комісій;

 

     - четвертий тиждень - робота в округах..

 

     Я б не хотів, щоб ви так коментували: "Виходить ніколи".

 

     Читайте попередній пункт у п'ятиденний строк комісії повинні розглядати  декрети  і  після того приймати рішення про подання в разі необхідності, на розгляд Верховної Ради.

 

     95

 

     От я зачитав цей проект.  Думаю, хто його уважно читав і хто не  хоче  упереджено бачити в білому чорне,  а в чорному біде мав всі підстави проголосувати за те,  щоб прийняти його за основу, А потім,   якщо   будуть  до  якихось  пунктів  доповнення,  ми  їх проголосуємо.

 

     Ставлю проект постанови Верховної Ради України  на  поіменне голосування.

 

     Прошу визначитися   щодо   поіменного   голосування.   Прошу проголосувати.

 

     "За" -  237.  Приймається.  Пропонується   прийняти   проект постанови Верховної Ради за основу.  Голосування поіменне.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 267. Приймається.

 

     Чи є в депутатів зауваження до преамбули проекту  постанови? Немає. До пункту 1 є зауваження?

 

     ГОЛОСИ І3 ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 203.

 

     Шановні народні депутати!  Нагадую,  ми домовлялися, що дамо доручення доопрацювати  пункт  4  та  інші,  якщо  в  цьому  буде потреба.

 

     За основу проект постанови прийнято.  Тепер прошу всіх - хто вносив пропозиції,  доопрацювати  їх  разом  з  урядом,  а  потім доопрацьований проект постанови надрукуємо і роздамо депутатам.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     96