Стенограма пленарного засідання

17 грудня 1992

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України, 17 грудня І992 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прохання  реєструватися.   Вмикайте,   будь   ласка, систему "Рада".

 

     У залі-383 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд  питань  порядку   денного,   може,   ми сьогодні  будемо  виконувати  намічену  програму,  а  завтра  вже приступимо до питання про голову правління  Національного  банку? Ставити сьогодні?  Хто за те, щоб розглядати сьогодні питання про голову правління Національного банку, прошу голосувати.

 

     "За" -231. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України у  питаннях законодавства   і   законності   /Октябрський   виборчий   округ, Полтавська область/, Іване Степановичу! Просив би вас відповісти, коли ми одержимо проект кошторису Верховної

 

     3

 

     Ради. Адже   згідне   з  прийнятим  на  закритому  засіданні рішенням  він  мав  бути  поданий  1  грудня.  Цей  документ  нам потрібен,   щоб  ознайомитися  з  ним  і  прийняти  до  того,  як розглядатимемо   проект   державного   бюджету.   Зокрема,   мене цікавлять,,  наприклад, позиції про виділення коштів на залучення фахівців, експертів тощо.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю,  Владиславе Васильовичу,  що,  на  жаль, проекту  такого  кошторису немає.  Чотири дні тому я звернувся до уряду,  щоб нам додатково виділили кошти на покриття тих  статей, які були передбачені. І Кабінет Міністрів іде нам назустріч.

 

     Сьогодні ми  отримали  від  уряду  щось  на  зразок  проекту бюджету на  перший  квартал.  Завтра  почуємо  про  нову  систему оподаткування і формування бюджету. Тоді вже щось зробимо. А поки що немає такої можливості.  У даний час над проектом працюють.  А видатки  на  статті,  про  які  ви  кажете,  будемо передбачати і закладати.

 

     Ще є запитання?

 

     Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/.  Шановний Іване Степановичу!  Мені здається, що  одночасно з питанням про голову правління Національного банку України ми повинні негайно  розглянути  питання  про  ситуацію  з Фондом державного майна.  Газети рябіють публікаціями про те,  що приватизується все, починаючи від Центрального універмагу Києва і маслосирзаводу.     Тобто     приватизуються    найрентабельніші, найвигідніші підприємства.  Ми тут  ведемо  політичні  суперечки, з'ясовуємо,  хто за Україну,  а хто проти, а завтра виявиться, що весь народ обідраний ділками до останньої нитки.

 

     4

 

     Реального контролю за  фондом  державного  майна,  який  нам підпорядкований,  немає. Парламентські комісії як слід це питання не  контролюють.  Ми  повинні  негайно  розглянути   ситуацію   з приватизацією,  з'ясувати реальний стан справ.  Приватизація або, вірніше, прихватизація іде повним ходом.

 

     ГОЛОВА. Ви знаєте,  що ми  прийняли  рішення  про  утворення такої комісії. Володимир Борисович уже провів перше її засідання. Поінформуйте, будь ласка, Володимире Борисовичу.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Засідання таке проведено  з  головами  постійних  комісій  і  ми   утворили тимчасову  депутатську  комісію.  Її склад потрібно затвердити на засіданні Верховної Ради. Ми пропонуємо включити до неї депутатів Білого,   Грабіна,   Зайця,   Загороднього,  Куянова,  Криволапа, Маслюка,  Сальніченка, Черепа. На цьому засіданні головою комісії запропоновано   обрати  Валерія  Івановича  Черепа.  Комісія  має перевірити  діяльність  Фонду  державного  майна  і  в  комплексі підготувати дане питання до розгляду на засіданні Верховної Ради. Йдеться не лише про  те,  що  приватизація  проходить  неналежним чином,  а  й  про  прийняття Положення про Фонд державного майна, затвердження  голови  Фонду  і  його   заступників.   Тобто   щоб комплексно розглянути це питання.  Отже,  пропонується затвердити таку комісію, хай вона починає працювати.

 

     ГОЛОВА. До сказаного  Володимиром  Борисовичем  мені  нічого додати.

 

     Перший мікрофон.

 

     5

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів  /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська   область/. Шановні депутати!  Я хотів би привернути вашу увагу до заяви, яку поширила Комісія Верховної Ради  з  питань  планування,  бюджету, фінансів   і  цін.  Ми  проголосували  за  розгляд  на  засіданні Верховної Ради питання про голову правління Національного  банку. Зачитаю третій абзац заяви комісії:  "У нинішнім ситуації питання про зміни в керівництва  Національного  банку  України  є  штучно створеною  спробою перекласти основну частину відповідальності за надзвичайний  стан  економіки  України  на   Національний   банк, відвернути  увагу від неефективних дій Президента,  уряду України щодо стабілізації кризових явищ у сфері виробництва".

 

     До чого я веду?  Нам потрібно все-таки  з'ясувати,  на  чому грунтувалася  заява  комісії.  Пропоную для обгрунтування позиції комісії надати слово голові  комісії,  якщо  він  звертається  до депутатів із заявою,  і не треба розглядати відірвано питання про те,  кому бути головою правління  Національного  банку.  Спочатку потрібно  з'ясувати,  на  чому  грунтується така позиція комісії. Пропоную дати оцінку цьому і,  звичайно, заслухати повідомлення з цього питання керівників Верховної Ради і уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Іване  Степановичу!  Питання  досить складне,  давайте розглянемо його без амбіцій.

 

     6

 

     Якщо воно є в порядку денному, якщо ми підійшли до нього, то давайте вирішувати. Іване Степановичу, шановні колеги, ми три дні засівали в комісії.  І навіть якщо брати особистості, то сьогодні стоїть   питання  про  діяльність  Національного  банку  України, вірніше його бездіяльність на  даному  етапі,  йдеться  про  долю України. Якщо цього не зрозуміємо, тоді, вибачайте, нам тут немає чого робити.

 

     ГОЛОВА. Востаннє звертаюся до депутатів.  Я поінформував вас про  те,  що  питання  про  голову  правління Національного банку України було  включено  до  орієнтовного  графіка.  Ми  за  нього проголосували, але у зв'язку із засіданням комісії не внесли його на розгляд.

 

     Сьогодні депутати поцікавилися,  чому так сталося і кили  це питання  буде  внесено.  Я  попросив  депутатів,  які  звернулися письмово з цим питанням,  під час перерви  обмінятися  думками  з приводу  цієї проблеми.  Від мікрофонів після закінчений розгляну питання зони внесли три пропозиції.  Отже,  ділимо це питання  на два - чи не ділимо?  Розділили.  Я лише сказав потім, що зараз ми можемо  розглянути  питання  тільки  про  голову  правління...  Я готовий  доповісти  про  це.  Якщо  ні,  нехай відповідна комісія підготує це питання,  яке ми й  розглядаємо  в  комплексі.  А  ви вирішуйте.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.,   голова   Лисичанської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Лисичанський  виборчий округ,  Луганська  область/.  Иван  Степанович!  Я уже третий раз обручаюсь к депутатам в течение

 

     7

 

     1992 года о том, чтобы вы дали поручение /и вы его давили/: пусть нам,  депутатам  Верховного Совета,  предоставят сведения о валютной части бюджета  республики,  о  ее  доходах  и  расходах. Переведя  ее  в  наши  купоны,  мы  бы могли посмотреть - есть ли дефицит в бюджете или нет.

 

     Четвертый раз я ставлю вопрос:  где валютная  часть  бюджета республики? Как она распределяется?

 

     ГОЛОВА. Таке доручення давалося не раз. Нам обіцяли, що коли ми будемо розглядати питання регулювання валютних надходжень,  то нам дадуть таку інформацію,  але й досі не дали.  Тому я прошу ще раз видрукувати таке доручення,  щоб  при  розгляді  питання  про валютне  регулювання  депутати  отримали  інформацію  про валютні надходження та витрати.

 

     Будь ласка, з трибуни.

 

     КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати!  Ми  розділили  проблему  і відділили   питання   про   голову   правління  від  питання  про Національний банк України.  Зараз вирішено розглядати питання про голову.  На жаль,  ніяких документів у нас на руках немає,  ми не маємо навіть проекту постанови.

 

     Якщо розглядати це питання,  то треба, очевидно, щоб уряд чи Президія доповіли,  а також вислухали самого пана Гетьмана,  тому що ми про це все знаємо тільки з преси. Де потрібно для того, щоб ми могли це питання обговорити.

 

     Дякую.

 

     8

 

     ГОЛОВА. Ще  раз наголошую:  якщо ми проголосували і включили до розгляд  питання  про  голову  правління  Національного  банку України  -  я  готовий  доповідати  Якщо  йдеться про банк - я не готовий доповідати.

 

     Про голову? Все. Тепер з приводу процедури.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства  "Луганський машинобудівний  завод"  /Артемівський  виборчий округ,  Луганська область/.  Уважаемые народные депутаты! Я считаю, что мы не можем рассматривать вопрос о председателе правления Национального банка Украины. Вы знаете, сколько событий произошло за последнее время. Например,  на  заседании  Кабинета Министров было принято решение непосредственно обратиться к  Председателю  Верховного  Совета  с просьбой   освободить   от   занимаемой   должности   не   только председателя правления Национального  банка,  но  и  всех  членов правления.

 

     Конечно, все  это  происходит  не  просто так.  За всем этим стоит либо политическая игра, либо конкретные люди.

 

     Сегодня мы будем менять уже второго  председателя  правления Национального банка,  не закончив рассмотрение вопросов,  которые были  связаны  с  производством  гривны.  Очень  долго   работает комиссия.  У  меня  есть  соответствующие документы,  из которых, например,  следует,  что Сивульский Николай Иванович обращался  к Василию Васильевичу Дурдинцу,  указывая на проблемы Национального банка,  которые без участия правительства нельзя решить.  Но  это все не рассматривалось.

 

     9

 

     Сегодня мы  должны  рассмотреть  эти  проблемы.  Не  следует думать,  что вместе с паном  Гетьманом  они  будут  сняты.  Между прочим,  пан Гетьман является членом нашей комиссии,  он способен работать.  Наша комиссия считает,  - что  надо  рассмотреть  весь комплекс проблем, если мы не хотим их просто-напросто похоронить.

 

     Поэтому прошу процедурно поступить так:  рассмотреть в целом вопрос о банке.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Це  ваше  право.  Ви  його  використали,  а  ми  вже проголосували.

 

     Ще є з приводу процедури питання? Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні депутати!  Зовсім недавно ми записали в Конституцію,  що голова правління Національного  банку України є членом Кабінету Міністрів отже,  і на нього поширюється процедура, що стосується інших членів Кабінету Міністрів.

 

     Ми маємо право його затверджувати, звільняти його одноосібне чи приймати його відставку має право глава Кабінету Міністрів.

 

     Добре ми зробили чи зле - то вже інша справа. Але якщо зараз Іван   Степанович   мав    певні    повноваження,    погодив    з Прем'єрміністром   питання  про  голову  правління  Національного банку,  то  залишається  проста  формальність:  заслухати   Івана Степановича і прийняти до

 

     10

 

     відома, що   пан   Гетьман   уже   не  є  головою  правління Національного  банку,  і  якщо  Прем'єр-міністр   довірив   Івану Степановичу   внести  на  затвердження  нову  кандидатуру  голови правління Національного банку - затвердити її.  Ми повинні тільки виконувати Конституцію. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я   людини   /Горлівський-Микитівський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель!  Если мы стремимся излечить болезни,  то надо знать их причины.  Если мы хотим просто избавиться от пятнышка, постичь только косметического эффекта,  то давайте сейчас  будем  дергать Гетьмана.

 

     Проблема не такая простая. Я полностью солидарен с депутатом Ягоферовым в том,  что если мы  поверхностно  рассмотрим  вопрос, найдем   крайнего,  так  сказать,  стрелочника,  то  проблема  не исчезнет, а только будет другое руководство.

 

     Поддерживаю и депутата Поровского. Есть очень много вопросов к   Фонду   государственного  имущества.  Возьмем,  в  частности, Горловку.  Чтобы не занимать много времени, приведу пример. Когда раздробляли угольку, промышленность, то всем это нравилось. Сдали в аренду с правом выкупа УМТС и динамитный  склад  в  придачу.  А теперь концы не найдут.  Я не знаю, почему Сургай не реагирует на эту ситуацию.  А  Фонд  государственного  имущества  подписывает, выступая в качестве арендодателя. Спасибо.

 

     11

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів...  Ми  проголосували  і повинні виконувати  прийняте  рішення.  Ще  раз  наголошую:  ми   повинні виконувати рішення Верховної Ради.

 

     Емоції були  зранку.  Під  час  перерви  депутати обмінялися думками і внесли пропозиції. На початку вечірнього засідання я їх поставив на голосування. Депутати проголосували, є рішення.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГОЛОБОРОДЬКО О.М.,    директор    Харківського   виробничого кооперативу  "Інструмент"  /Червонозаводський   виборчий   округ, Харківська область/.  По процедуре,  Иван Степанович.  Во-первых, этот вопрос нельзя рассматривать без присутствия Премьерминистра.

 

     Во-вторых были...

 

     ГОЛОВА. Я ж  уранці  просив  вас  розглянути  це  питання  в комплексі завтра, коли слухатимемо інформацію Кабінету Міністрів. Все, закінчуємо обговорення. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОБОРОДЬКО О.М.   Вы   говорите,    что    вопрос    нужно рассматривать в комплексе.  Должен сказать,  что правительство не отступает  ни  на  шаг  от  принятых   наїли   основ   украинской национальной  экономической  программы.  Вы внимательно почитайте этот документ и попробуйте после этого  предъявить  правительству какие-то претензии.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Прошу зайняти місця. Я виконую рішення, за яке проголосували народні депутати: розглянути питання про голову правління

 

     12

 

     Національного банку. Розглядатимемо на відкритому засіданні. Немає  що  нам  закривати,  і  немає  від  кого закривати.  Ми не розглядаємо сьогодні  питання  про  роботу  Національного  банку. Доручимо  комісії  підготувати  його.  Буде рішення розглядати на закритому засіданні - розглядатимемо на закритому,  на відкритому

-розглядатимемо на відкритому.

 

     Хочу вас   поінформувати,  що  коли  ми  призначили  головою правління Національного банку нашого  колегу  народного  депутата Вадима  Петровича  Гетьмана,  то робота банківських структур дещо поліпшилася і  в  цілому  намітилася  тенденція  до  налагодження взаємовідносин.

 

     Але потім,  ви  знаєте,  виникла  серйозна  платіжна криза у сфері розрахунків між підприємствами,  які розташовані в Україні, і підприємствами, які розташовані в Росії та інших республіках.

 

     Питання загострилося надзвичайно,  і тому стало однією з тем переговорів в Дагомисі. Тоді голова правління Національного банку України  Гетьман  і  голова  правління  Центрального  банку Росії Матюхін підписали відповідну міжбанківську угоду,  згідно з  якою повинні були поліпшитися ці взаєморозрахунки.

 

     Але після  того  в  Росії  відбулися  певні  аміни:  Матюхін припинив виконувати  обов'язки  /я  не  беруся  аналізувати,  хто звільняв,   хто   не   звільняв/,  а  став  виконувати  обов'язки Геращенко.  Почала дещо мінятися концепція угоди,  і виникли нові тенденції.   А   час   не   чекав.  Ви  пам'ятаєте,  що  було  із взаєморозрахунками.  Тим більше,  що було літо, і ми в цьому залі щоразу  запрошували  Вадима  Петровича  на  трибуну  і говорили - вживайте заходи,  щоб не зірвати нам виробництво, щоб не зупинити підприємства  і  дати можливість провести жнивну кампанію.  Так і робилося. Національний банк України

 

     13

 

     /як саме, не вдаватимусь у деталі/ перераховував ці великі кошти. За  одними  даними  ми  перерахували 480,  за іншими - 300 мільярдів,  тоді як з Росії в Україну надійшло, кажуть, 87, 83 чи 90 мільярдів.

 

     Настала осінь,  і в нас виникла серйозна платіжна криза, яка блокувала виробництво,  а також відносини між суб'єктами. Але вже в  цей  час  у  час  була  криза  і  в уряді.  Ми з вами прийняли відповідне рішення,  згідно з яким був обраний новий уряд.  Перед новим урядом першим постало питання про ліквідацію цієї кризи.  І тому уряд вніс пропозиції Президенту,  Президент видав відповідні укази,  згідно  з  якими розпочалася грошова реформа.  Але,  я це підкреслюю,  реформа здійснювалася  не  так  широкомасштабно,  як передбачалося  з  самого початку.  Тобто вводився наш український карбованець або купон у систему безготівкових  розрахунків.  Тоді були дві лінії:  одні вчені,  практики,  фахівці говорили,  що це призведе до ще більшого погіршення, інші говорили, що це - єдиний вихід, щоб нормалізувати взаєморозрахунки.

 

     Я, вникаючи постійно в ці питання,  знав позицію керівництва нашого Національного банку в  особі  Вадима  Петровича  Гетьмана, який,  підкреслюю,  ніколи  не  міняв своєї позиції.  А це,  мені знається,  краще,  ніж міняти її часто. А позиція його полягала в тому,  140 ще не всі можливості вичерпані,  і не треба виходити з рубльового простору,  бо це не приведе до поліпшення розрахунків. Тоді була утворена державна комісія з цього питання.  Очолював її новий Прем'єр-міністр Кучма  Леонід  Данилович.  Комісія  визнала однозначно,  що  саме  невихід з рубльового простору формально /а фактично ми вже на той час вийшли з нього/ призвів до всього, що

 

     14

 

     сталося, і  тому  треба  напрацьовувати  механізм  виходу  з рубльового простору.

 

     Відбувалося засідання  Президії  Кабінету  Міністрів,  у нас тривала сесія.  Я  попросив  Андрія  Васильовича  Печерова  взяти участь у цьому засіданні і потім доповісти. Пізно ввечері прийшов Андрій Васильович і сказав,  що він  і  Вадим  Петрович  були  на засіданні.  Потім Вадим Петрович за станом здоров'я пішов раніше, а Печеров був до кінця на цьому засіданні.  Отже, Печеров прийшов і сказав,  що в даному випадку він вважає за необхідне підтримати позицію уряду щодо саме такого механізму виходу,  тому  не  варто зараз загострювати це питання.

 

     Після цього,  на  другий  чи  третій  день,  ми зустрілися з Вадимом Петровичем і поговорили,  як нам бути.  Хочу  ,  щоб  усі знали,  щоб не було тут різних тлумачень. Я сказав: вважаю, що ви робили все,  що могли.  Я вам вірю.  А про те, що вийшло, не можу однозначно сказати,  що це - вина Гетьмана,  або вина Плюща,  або вина ще когось.

 

     Те, що вважали  за  потрібне,  ми  робили,  ми  підтримували Вадима  Петровича  Гетьмана.  І  коли  до  мене прийшов на прийом заступник Гетьмана Микола Іванович Сивульський і  сказав,  що  ми робили  неправильно,  я  відповів  йому,  що дуже шкодую,  що він прийшов тільки сьогодні - зателефонував уранці,  а я його прийняв увечері.  "Але  чому  ви  не  прийшли раніше і не сказали,  що ми робимо неправильно?"  -  запитав  я  Сивульського.  Я  це  чесно, відверто сказав у вічі.

 

     Але що вже тепер з'ясовувати,  треба сьогодні діяти.  І тому запитав Вадима Петровича,  яка ж  його  позиція.  Вадим  Петрович сказав:  "Дайте мені подумати,  і я вам відповім". Так ми з ним і домовилися.

 

     15

 

     Після цього на  другий  чи,  не  пам'ятаю,  який  саме  день прийшов  Вадим  Петрович,  обгрунтував  чесно  і  порядно  Всі ці питання у довідці на  кількох  сторінках  і  поклав  таку  заяву: "Голові   Верховної  Ради  України  Плющу  від  голови  правління Національного банку Гетьмана. Заява. Прошу прийняти мою відставку за станом здоров'я 12.11.1992 року". Ось ця заява.

 

     Але в  цей  час,  ви  знаєте,  питання  загострювалося,  і у зв'язку  з  деяким  погіршенням  здоров'я  Вадим   Петрович   був госпіталізований.  А  уряд  у цей час приймав якісь рішення,  щоб якось поліпшити  ситуацію,  і  було  прийнято  рішення,  про  яке говорили народний депутат Панасюк та інші.

 

     Ми зібрали членів Президії,  На засідання прийшли Юхновський і Пинзеник,  не пам'ятаю,  ще хто був. Я поінформував присутніх і сказав,  що  це  їхнє  право  приймати таке рішення,  але ми його виконувати не будемо.

 

     У зв'язку із заявою Вадима  Петровича  Гетьмана  я  попросив Президію або прийняти його відставку, або ухвалити інше рішення і тимчасово доручити виконувати  обов'язки  одному  із  заступників голови правління Національного банку,  а потім,  коли з'ясуємо це питання і оберемо голову банку,  він запропонує свої  кандидатури до складу правління, як і повинно бути.

 

     Президія одноголосно  прийняла рішення задовольнити прохання голови правління Національного банку Гетьмана про його  відставку і  вирішила  внести  це  питання  на  розгляд  Верховної Ради,  а тимчасово,  підкреслюю, тимчасово виконуючим обов'язки призначити Маркова Бориса Івановича. Дане рішення було погоджене з Кабінетом Міністрів та готовою комісії. Андрій Васильович Печеров був у цей час у закордонному відрядженні, але ми з ним погодили. По

 

     16

 

     закінченню цього  засідання  ми  весь  час вели переговори з урядом.

 

     Ви розумієте, що дане питання надзвичайно складне. І не лише в   тому,   що   стосується  Національного  банку,  а  взагалі  в банківській системі,  у тому числі і в структурі  комерційних  та інших банків. Тому Комісія з питань економічної реформи розробила пам'ятку обсягом у декілька сторінок.  Її роздали  всім  народним депутатам.  Підготували  пам'ятку експерти,  депутати комісії для того,  щоб з'ясувати думку народних  депутатів  і  одержати  їхні пропозиції  щодо  реформи  і  загалом  удосконалення  банківської системи.

 

     У зв'язку з тим, що ситуація вимагає постійних безпосередніх контрактів  із Центральним банком Російської Федерації та іншими, такі контакти підтримувалися.  Борис Іванович Марков перебував  у Москві,   в   Центральному  банку  Росії.  Немає  в  залі  Бориса Івановича? Повернувся він у п'ятницю чи в четвер.

 

     Позавчора я  говорив  з  Леонідом  Даниловичем  Кучмою.  Він сказав,  що є домовленість на рівні Кабінету Міністрів Росії,  на рівні банку,...  що все-таки ми  підходимо  до  цього  механізму. Леонід  Данилович  просив  залишити  поки що виконуючим обов'язки Бориса Івановича Маркова,  з яким він зараз працює. А потім, коли ми  розглянемо  питання  про  банківську систему,  приймемо якесь рішення з даного питання... Вже є Борис Іванович, з'явився.

 

     Оце все,  що я знаю.  Про розвиток ситуації я  вам  доповів. Тому,  вносячи  питання,  ми  пропонували зробити так:  по-перше, задовольнити прохання  Вадима  Петровича  Гетьмана,  а  по-друге, утворити комісію, яка б розібралася з банкірськими проблемами. Ми її утворили. Очолює цю тимчасову депутатську комісію Василь

 

     17

 

     Васильович Дурдинець.   Вона   також   напрацювала    багато матеріалів,  узагальнила  їх  і готова була доповісти.  Але в неї виникла потреба дещо уточнити.  Мені  сьогодні  говорили,  що  ця комісія може вже паралельно доповідати...

 

     Я готовий відповідати на ваші запитання.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький  виборчий округ,  Чернігівська область/ Шановні колеги!  Я думаю,  що після такої грунтовної інформації Івана Степановича нам потрібно досить зважено  підійти  до  цього питання.  Потрібно заслухати висновки комісії, яка вже напрацювала документи про реальний стан справ. І лише після цього пропоную вирішувати питання про голову правління Національного банку.

 

     Закликаю колег підтримати пропозицію про те,  щоб  зараз  не вирішувати питання про голову правління Національного банку.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Справді,  ваша інформація внесла певну ясність,  але все-таки важко розібратися, в  чому  саме  полягають промахи Національного банку.  А це треба було б проаналізувати і розібратися.  Без висновків  комісії  нам важко зараз вирішувати питання про голову правління Національного

 

     18

 

     банку. Підтримую попереднього промовця.  Хочу лише уточнити, чи депутат Гетьман не відкликав своєї заяви і чи залишається  при своїй попередній думці?

 

     ГОЛОВА. Вадим  Петрович  зайняв таку позицію /він може і сам про неї сказати/:  заяви не відкликав,  але сказав,  що якщо буде розглядатися  питання про діяльність Національного банку,  то він тоді просить надати  йому  слово  для  грунтовного  виступу.  Він просив попередньо навіть до 20 хвилин.  А заяву Вадим Петрович не відкликав. Ви можете про це його самого запитати.

 

     Третій мікрофон.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  секретар Комісії Верховної Ради України  у закордонних   справах   /Ковельський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановний Іване Степановичу!  Очевидно,  ми  не  можемо зараз   вирішувати   це  питання,  не  заслухавши  самого  голову правління Національного банку і не маючи можливості  задати  йому запитання.  Вважаю,  що  в  депутатів є багато запитань до голови правління Національного банку.  Адже ви знаєте про  публікації  в пресі щодо Національного банку, про чутки, які поширюються.

 

     Для того  щоб усе поставити на свої місця,  я пропоную,  аби голова правління Національного банку вийшов на трибуну  і  сказав про те, що вважав за необхідне. А потім депутатам потрібно надати можливість задати йому запитання.

 

     19

 

     ГОЛОВА. До мене в запитання? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Банковская и финансовая  система  -  очень  сложный  механизм.  И депутатам  в  нем  сложно разобраться,  Но в том,  что каждого из депутатов...

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Я не чую запитання.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  В том,  что каждого из  депутатов  в  округах дергают в связи с тем,  что не проиндексированы вклады населения, виноват   Верховный   Совет.   Потому   что   Национальный   банк подчинялся... Это первое.

 

     Второе. Мы  знаем,  что  промышленным  предприятиям  кредиты давались под высокие проценты - 30,  40, 45 и так далее. У меня и у  других  депутатов  есть  документ...  И  я  обращаюсь  к вам с депутатским запросом,  чтобы когда будет рассматриваться вопрос о банковской системе и всех проблемах,  связанных с банками...  Вот такой документ: "Про видані централізовані кредитні ресурси малим комерційним  банкам за період з травня по листопад".  Огромнейшие суммы выдавались коммерческим банкам под 10,  12,  13  процентов. Это   те   проценты,   те   деньги,   которые  зарабатывались  на предприятиях,  в селе нашим народом.  А  выдавались  коммерческим банкам  под  малые  проценты.  И  нигде  подписи Вадима Петровича Гетьмана нет.

 

     Обращаюсь к  вам  с  депутатским  запросом,  Я   тоже   хочу разобраться  в этом.  Куда эти деньги шли?  Какие государственные проблемы под эти деньги коммерческие банки решили?

 

     20

 

     Поэтому считаю,  что,  может  быть,  пусть  Вадим   Петрович Гетьман   и  выступит.  Но  сегодня  принимать  решение,  которое касается его,  не информировав депутатов даже  по  тем  вопросам, которые у него есть, я считаю, нет оснований.

 

     ГОЛОВА. Ви можете мені передати чи в комісію. Я виконаю ваше доручення. Є ще запитання з цього приводу до мене?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Иван Степанович! В своем коротком сообщении вы сказали   о   сложной   ситуации,  которая  сложилась  сегодня  в банковской системе,  в банках государственных и  коммерческих,  а мне думается -и в частных. В чем состоит эта сложность? То ли там грубейшие нарушения финансовой дисциплины,  то ли там  отмывались незаконные, нечестные деньги /мы должны об этом знать/, то ли эти банки были прикрытием каких-то преступных организаций.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю так.  Аби я  міг  двома-трьома  реченнями сказати вам зараз, у чому ця складність полягає, то зробив би це. На жаль,  не можу.  Думаю, що це зробить комісія після ретельного вивчення проблеми.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська область/. Хотів би з'ясувати такі речі. Статтею 108 Конституції передбачено,  що Голова  Верховної  Ради  України представляв Верховній Раді

 

     21

 

     України кандидатури  для  обрання,  в  тому  числі  і голови правління Національного банку.

 

     Ми також  недавно  прийняли  положення  про  те,  що  голова правління Національного банку підпорядкований Кабінету Міністрів. Ми тоді робили це поспіхом і тому  тепер  на  практиці  виникають колізії між тими положеннями.  Як вийти з того становища? Вважаю, що треба внести  на  розгляд  депутатів  проекти  змін  щодо  цих положень.

 

     Тому вважаю,  що це питання треба розглянути після того,  як ми внесемо зміни до Конституції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні колеги! Питання щодо Національного банку наша комісія порушувала протягом літа.  Вона зверталась і до Президії,  і до прокуратури /ми маємо про  це  документи/.  Але  сьогоднішнє  питання  стоїть  у  такій площині:  або ми розглядаємо заяву Вадима Петровича Гетьмана  про вихід у відставку за станом здоров'я, або розглядаємо питання про розвал банківської системи.  Ось так треба поставати  питання,  а тоді відповідати на нього.

 

     Вважаю, що  подану  заяву  треба  розглянути.  Відповідно до поданої заяви...

 

     22

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,   президент    синдикату    "Олімп"    м. Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемый Иван Степанович!  Ответьте,  пожалуйста,  на такой  вопрос.  Вы  уверены  в  том,  что уважаемый Вадим Гетьман действительно сам,  по своему убеждению, по состоянию дел написал такое заявление или у него был выбор, как у Хрущева в свое время? И действительно ли сегодня  товарищ  Гетьман  не  изменил  своего мнения? Ответьте, пожалуйста, вы, Иван Степанович.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю.  Перше.  Я глибоко переконаний, що Вадим Петрович  Гетьман  писав  заяву  свідомо,  без  тиску,  керуючись обставинами, що склалися.

 

     А з приводу того,  передумав він сьогодні чи ні, то це нехай він відповідає.

 

     Перший мікрофон.

 

     СТАРЧЕНКО О.Г.,   директор   радгоспу    "Красная    Звезда" Костянтинівського  району /Дружківський виборчий округ,  Донецька область/.  Иван Степанович!  У меня к вам один вопрос. Думаю, что вас  должны  были  проинформировать ваши помощники и председатель комиссии о том разговоре,  который состоялся  по  рассматриваемой проблеме на заседании комиссии по вопросах планирования, бюджета, финансов и цен.  Думаю,  вы прекрасно знаете о том,  что там было высказано.  В  связи  с  этим  вопрос  следующего  характера.  Не изменилось ли у вас после

 

     23

 

     того, когда вы узнали или получили эти  сведения,  мнение  о том, что Вадим Петрович написал свое заявление не з эмоциональном порыве,  а потому, что это устраивало какие-то политические силы, которые заставили его это сделать?

 

     ГОЛОВА. Ні,  такого  в  мене  не було ні тоді,  ні сьогодні. Думаю, що тут політики не було. Є ще запитання? Другий мікрофон.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань народної  освіти  і науки /Турківський виборчий округ,  Львівська область/.  Іване Степановичу!  Ми розглядаємо питання про  голову правління  Національного  банку  України,  від якого є відповідна заява.  Отже,  ми конкретно повинні розглянути  цю  заяву.  А  ми розглядаємо, мені здається, надто широкий спектр, який стосується і банківської системи.

 

     Тут є конкретна заява.  Людина подала документ.  Якщо  треба заслухати, нехай пан Гетьман скаже...

 

     ГОЛОВА. До мене запитання є? Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський  виборчий  округ.  Київська  область/.  Іване Степановичу!  Щодо  розданого  Комісією  Верховної Ради України з питань планування,  бюджету фінансів і цін документа. Чи вважаєте ви за потрібне, щоб коментар

 

     24

 

     згідно з  поданою  заявою зробив голова цієї комісії депутат Печеров?

 

     ГОЛОВА. Вважаю,  не потрібно.  Цю заяву  і  коментар  будемо розглядати  тоді,  коли  обговорюватимемо  питання про банківську систему. Зараз ми розглядаємо заяву, а не рішення комісії.

 

     Ви знаєте,  мені роблять зараження,  щоб я закрив засідання, бо де державна таємниця.  Я не хочу,  щоб була державна таємниця. Хочу,  щоб усе було чесно, відверто, і не виникало жодних підстав для різних тлумачень.

 

     Прошу, Вадиме Петровичу.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  голова  правління Національного банку України /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/.  Перш за все хочу подякувати Івану Степановичу за толерантну доповідь, тому що нова об'єктивна і повністю відповідає дійсності.  Я  тільки  хотів  би попросити у вас 20 хвилин, щоб доповісти вам і прояснити питання, які,  так би мовити,  стоять у центрі дискусії,  що  розгорнулася навколо Національного банку.

 

     Те, ще  сталося,  шановні депутати,  це не особиста проблема депутата  Гетьмана.  Це  серйозна  проблема  молодої  української державності.  Криза  центрального  банку підриває довіру до всієї фінансово-банківської системи України,  підривав її як у нас, так і в усьому світі.

 

     У діяльності  кожного  центрального  банку найголовніше - це його стабільність.  Чому?  Тому що вія в гарантом грошових знаків держави.   Тому  що  з  ним  мають  справу  міжнародні  фінансові установи.

 

     25

 

     Я шкодую,  що  в  моїх  опонентів   не   вистачило   почуття громадянської   відповідальності   перед  державою,  щоб  все  це усвідомити. Тому я протягом місяця не реагував на численні випади своїх  опонентів,  преси  тільки  заради одного - не ускладнювати проблеми навколо Національного банку.

 

     На що спрямоване вістря критики?

 

     Перше. Національний банк несе відповідальність  за  кризовий стан міжнародних розрахунків.

 

     Друге. Голова   правління   Національного   банку   України, підписавши з Центральним банком Росії угоду  від  17.11.92  року, фактично заблокував грошову реформу.

 

     І трете. Правління Національного банку України є послідовним прихильником рубльової зони, а отже, свідомо стримує впровадження українського карбованця.

 

     Як бачите, звинувачення занадто серйозні, щоб ставати в позу стороннього спостерігача.  Я хотів би тільки нагадати те,  що всі уже  знають,  і,  думаю,  не  тільки  у нас:  платіжна криза була спровокована  Центральним  банком  Росії,   який   без   належної узгодженості  між  банками країн СНД чотири рази протягом півроку змінював систему розрахунків між банками,  а з  1  липня  взагалі встановив порядок,  згідно з яким усі грошові документи в Україну з Росії і навпаки /а це,  я прошу запам'ятати, 40000 документів в день/ щодня повинні були проходити тільки черев центральні банки. За такої схеми розрахунків  рух  коштів  уповільнився  в  десятки разів.

 

     Дехто вважає, і сьогодні це вже було сказано, що вина нашого банку полягає в тому,  що він з 1 липня "перегнав"  у  Росію  530 мільярдів  карбованців /це точна цифра/,  а отримав звідти всього 98 мільярдів.  От вам і криза. На жаль, коріння цієї кризи значно глибші.

 

     26

 

     Що у зв'язку з цим хотів би пояснити депутатам?

 

     По-перше, провівши  в  першому півріччі емісію на суму більш як  700  мільярдів  карбованців,  ми  з  вами  отримали,  хоч   і папірцеві,  але  кошти,  щоб  перерахувати їх своїм сусідам.  Для російських же підприємств в цей час була  відкрита  картотека,  і сума  їх  боргу  становила  три  трильйони карбованців.  І це теж відомо всім.  Вони не могли навіть розрахуватися  з  українськими партнерами за фактично отримані товари. Тому 98 мільярдів - цифра суто умовна.  Якби були якісь паритети,  вона була  б,  звичайно, інша.

 

     Але задамо  соді  запитання:  чи спроможний був Національний банк поставити перешкоду на шляху руху отих емісійних коштів, ну, скажімо,  в Росію?  З правової точка зору, зовсім ні. Тому що він робив  усе  можливе,  щоб  своєчасно  здійснювати  оті  40  тисяч /подушите  тільки!/  платіжних операцій в день.  А в цей час його розрахунковий  центр  ще  тільки  створювався.  У  нас  не   було попередників.

 

     Тому якщо  хтось  говорить про якісь пріоритети або запитує, хто уповноважував цей банк визначати пріоритети,  -  це  сьогодні тільки можна говорити. А вчора було просто нереально.

 

     Але навіть якщо припустити, що банк чи уряд прийняли всетаки рішення припинити платежі за межі України, то закономірно виникає запитання: навіщо тоді ми з вами, шановні товариші, здійсняли оту емісію  на  доповнення   нормативів,   на   компенсування   втрат сільськогосподарським виробникам?  Навіщо?  Тільки для того,  щоб законсервувати оті сотні мільярдів тут, в Україні, і тим самим до кінця знецінити наш купон?

 

     27

 

     Пробачте, але це означало б обікрасти самого себе ще раз. І, чесно кажучи,  ми робили все можливе,  щоб виштовхнути оті гроші, які ми з вами зробили, за межі України.

 

     Але згадайте,   скільки  разів  я  виходив  на  цю  трибуну, звертався  до  депутатів  і  до  уряду  з  проханням  не   робити поспішних,  непродуманих кроків в грошовій сфері. Я хочу сказати, що   і   поповнення    нормативів,    і    відшкодування    втрат сільгоспвиробникам можна було робити лише за однієї умови: коли б вони розглядалися як елемент економічної політики, спрямованої на структурну перебудову галузі.

 

     Чого ж досягли ми? Ми розгойдали хвилі інфляції, переповнили канали  грошового  обігу,  так  би  мовити,  гарячими  грішми.  І природно,  що ці гроші пішли до Росії, до інших наших сусідів, де ще   зберігалася   можливість   отримати   товар   у   вартісному співвідношенні один до одного,  де були нижчі ціни,  де були вищі банківські проценти, де долар на валютній біржі коштував дешевше. Адже  це випливає із самої природи грошей,  і було б ненормально, якби цього не відбувалося.  Тому ті,  хто вважає, що Національний банк   самостійно  міг  обмежити  рух  цих  коштів  національними кордонами і спровокував платіжну  кризу,  або  помиляються,  або, пробачте, дурять простих людей. Я інакше не можу про це сказати.

 

     Декілька слів  про  підписану  мною  17  листопада  в Москві угоду. Вона, підкреслюю це, вигідно відрізняється від усіх раніше підписаних  угод,  тому  що  відкриває  шлях  до  майбутніх наших відносин з Центральним банком Росії.

 

     Мені з   Геращенком   вдалося   домовитися   про   виділення Національному  банку  України  40 мільярдів безпроцентних рублів, якраз для стартового запуску реформи,  а не для  її  блокади,  як дехто вважає.

 

     28

 

     Центральний банк   Росії   в  цій  угоді  зняв  обмеження  з російських  банків,  які  тепер  мають  право   відкривати   свої кореспондентські   рахунки  в  російських  рублях  в  українських банках.  Ми домовилися провести необхідну роботу для  підтримання співвідношення  між  рублем  і українським карбованцем,  без чого неможливі нормальні торговельні відносини.  А головне-Центральний банк   Росії   врешті-решт   погодився  на  врегулювання  питання розподілу активів і правонаступництва щодо  активів,  і  це  було записано в тій угоді.

 

     Тож мені  нічого соромитись цієї підписаної угоди,  яку мені поставили у вину,  сказавши,  що  це  була  остання  крапля,  яка переповнила  чашу терпіння.  Час покаже,  хто з вас був ближче до істини стосовно тлумачення  статті  6,  навколо  якої  заварилася каша.  Як на мене,  то ті, хто потім підписав доповнення до угоди від 17 листопада про те,  підкреслюю,  що всі без винятку рублеві надходження    фізичних    і   юридичних   осіб   Росії   повинні зараховуватися тільки  на  рахунок  Центрального  банку  Росії  в Москві,  свідомо чи ні тим самим заблокували всі кореспондентські рахунки в Росії наших  комерційних  банків,  Про  це  свідчать  і невтішні  наслідки перших днів реформи,  і хід розрахунків.  Це - моя душа.

 

     Надзвичайно важливим і принциповим є  ставлення  керівництва Національного  банку  до  грошової реформи,  тим більше,  як було заявлено,  голова не підтримував рішення  про  вихід  з  рублевої зони,  Відповідь  на  це  питання - у самому статусі Центрального банку,  першою  заповіддю  якого  є   забезпечення   стабільності національної валюти.

 

     Ми, шановні,  вперше  у  своїй  історії  впроваджуємо власну грошову  одиницю,  і  кому,  як  не  мені,  якому   ви   довіряли керівництво

 

     29

 

     Національним банком України,  перш,  ніж відрізати, потрібно було двоять разів відміряти.

 

     Я вимушений ще раз сьогодні сказати,  що  ми,  на  жаль,  не вийшли  з  рублевої зони,  а вибігли з цієї зони голі й босі,  не вирішивши до цього ніяких проблем.  Ми  навіть  неспроможні  були зробити  для  себе  платіжного  балансу  у відносинах з Росією та іншими країнами СНД,  ми не розділили активи і пасиви  колишнього Держбанку,  не  говорячи  вже  про  золотий  та  алмазний  фонди. Звичайно, я як голова, який думав про те, щоб при виході зберегти стабільність нашої тимчасової одиниці, повинен був боротися проти тих поспішних дій, які перед цим відбувалися.

 

     Ось думка найдосвідченіших спеціалістів  центральних  банків світу,  які в складі комісії Міжнародного валютного фонду з 11 по 24 листопада,  тобто в дні,  коли ми виходили  з  рублевої  зони, працювали  в  Україні.  Я  цитую:  "Запровадження карбованця було зроблено у надзвичайно скрутний час і без забезпечення необхідних передумов для успішного переходу До нової валюти, без відповідної суворої макроекономічної політики, всебічної програми структурних реформ,  розвитку  необхідних  інститутів.  А  це  в  свою  чергу спричинило цілий ряд політичних і технічних проблем у  фінансових відносинах  з  країнами  колишнього  Радянського  Союзу.  В цьому зв'язку надзвичайно важливими є питання,  вирішення яких  надасть можливість запобігти зростаючому економічному розпаду,  зростанню інфляції і підриву довіри до уряду,  його спроможності справитись з  управлінням  економікою".  Отже,  якщо  хтось  ще продовжує не довіряти висновкам доморощених фахівців,  то нехай би прислухався хоча б до порад закордонних спеціалістів, фахівців цієї справи.

 

     30

 

     Разом з  тим  я  повністю  відкидаю  звинувачення  на адресу Національного банку в тому, що він нібито гальмував підготовку до грошової реформи.

 

     Я хотів би тільки нагадати, що вже 28 квітня поточного року, тобто рівно через місяць після мого призначення, відбулася нарада банківських спеціалістів усієї України,  де були,  до речі, і пан Пилипчук,  і пан Печеров,  на якій обговорено механізм здійснення розрахунків,  впровадження купонів у безготівковий обіг, проблеми технічного   забезпечення   банків,   готовність   бухгалтерських працівників до роботи за новою системою розрахунків.

 

     Протягом квітня-червня  постійно велися складні переговори з Центральним банком Росії.  Адже /я хотів би повернутися до  цього питання/  політика  Центрального  банку  Росії з самого початку в першому  півріччі  була  інша.  Я  міг  би  вам  про  це   багато розповісти. Це були складні переговори.

 

     31

 

     Для тих,  хто не знає, мушу сказати, що згідно з підписаними міждержавними угодами країна, яка хоче вийти з рублевої простору, повинна завчасно,  за два місяці, повідомити про це Росію та інші країни СНД. Що ми й зробили у серпні в Дагомисі, підписавши угоду про свій вихід із зони у жовтні.

 

     Це я відповідаю тим,  хто помилково продовжує вважати, що ми могли перейти на так званий український карбованець ще  в  травні або червні.  Це було нереально. Навіть якщо не враховувати повної технічної непідготовленості банків до операцій у режимі іноземних валют.

 

     6 вересня  цього  року  за  моєю ініціативою на спеціальному засіданні Ради національної  безпеки  при  Президенті  за  участю вищого  керівництва  України  була  розглянута  пам'ятна  записка Національного банку про концепцію та  шляхи  здійснення  грошової реформи в Україні,  У ній було зроблено,  на мій погляд, глибокий аналіз ситуації.  Всі члени правління одностайно  констатували  в даній  записці,  що  в  тих  економічних  умовах,  які склалися в Україні,  немає  жодної  можливості  для  того,  щоб  забезпечити стабільність  нової  грошової одиниці на стадії її запровадження. Погодьтеся,  голові правління Національного банку  було  над  чим задуматися.   Адже   це   головна   функція  і  завдання  кожного центрального банку.

 

     Разом з тим правління констатувало, незважаючи на політичний курс держави,  вихід України з рублевої зони став неминучим. Лише після цього почалася жвава  робота  по  підготовці  документів  і нормативних актів для проведення грошової реформи.

 

     32

 

     Помилково думали,  що це може зробити Національний банк. Ні, грошову реформу проводить  уряд,  який  спільно  з  компетентними спеціалістами  всіх  міністерств  і  відомств створює цілий пакет нормативних документів. Такі нормативні документи згідно з указом Президента  були  подані  16  жовтня  цього  року.  Була виконана масштабна робота,  підготовлено близько 300 сторінок  нормативних документів.

 

     Ось такі незаперечні факти. І кожній неупередженій людині /я не хотів би називати прізвища/,  певно,  зрозуміло, що вся справа тут зовсім в іншому.

 

     Шановні депутати!    В    українському   меморандумі   місії Міжнародного валютного фонду від 6 квітня  1992  року  зазначено: "Жодна  країна  не  може  мати  сильної  і  стабільної валюти без сильного та стабільного центрального  банку."  Національний  банк України  потребує  від  Верховної  Ради,  від  Президента більшої уваги,  а якщо хочете,  й більшої поваги,  ніж  мав  досі.  Треба підняти  роль членів правління.  Вони затверджуються на засіданні Президії Верховної  Ради,  але  їх  так  і  не  допустили  ні  на засідання  Кабінету,  яке  відбулося ,  ні на засідання Президії, коли  там  вирішувалося  питання  про  керівництво  Національного банку.  Заробітна плата працівників головного банку України майже в два рази нижча,  ніж навіть  у  державному  Укрексімпбанку,  не кажучи вже про комерційні банки.

 

     А головне  -  необхідно  забезпечити стабільність діяльності банку як органу, незалежного від виконавчої влади.

 

     Центральні банки  створюються  десятками  років.  Нам   було відведено  на  це  сім  місяців.  Але  я відповідально перед вами заявляю:  за  цей   час   вдалося   закласти   фундамент   нового центрального

 

     33

 

     банку незалежної  України.  В  основному підібрано колектив. Напрацьована  величезна  нормативна  база.  Виготовлена  стартова кількість  нових українських грошей.  Запущено виробництво монет. Створюється  сучасний   монетний   двір.   Розпочато   діяльність державної скарбниці, валютної біржі, нового центрального сховища. Створені і технічно переоснащені комп'ютерний  центр,  центральні обласні розрахункові центри. Найближчим часом планується ввести в дію  інформаційну  мережу  в  системі  Національного   банку   та електронну пошту.

 

     З квітня   цього  року  наш  банк  відвідало  більше  тисячі представників іноземних  урядових  делегацій.  Це  по  три-чотири делегації  в  день,  що  свідчить  про широке міжнародне визнання Національного байку України.

 

     На закінчення, шановні депутати, хотів би сказати про те, як оцінює  нашу  роботу місія Міжнародного валютного фонду,  котра в період з 11 по 24 листопада  працювала  у  нас.  Це  для  мене  є найавторитетнішою атестацією.  Цитую: "Місія була приємно вражена діями  Національного  банку  України  по  виконанню  рекомендацій відносно   ключових   Функцій   центрального   банку,  управління грошово-кредитними  справами,  аналітичної  діяльності,  валютних операцій, банківського нагляду, розрахункових систем."

 

     Для того   щоб  Національний  банк  був  справді  ефективним центральним банком, надзвичайно важливо, щоб він був незалежним і автономним   у  веденні  грошово-кредитної  політики,  визначенні валютного курсу і розсудливого банківського нагляду.  Цим  самим, шановні  депутати,  я  хотів  би  сказати,  що  я і мої колеги по правлінню /це Терпило, Станков, Шаров, Марков, Стельмах,

 

     34

 

     Вороніна, Кожевнікова, Сорокін та інші/ зробили все, що було в наших силах,  щоб становлення Національного банку відбулося.  І не моя вина,  що розпочату справу не вдалося  довести  до  кінця. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вадиме   Петровичу,  мені  задавали  запитання,  яке стосувалося і вас.  Чи вважаєте ви,  що  свою  заяву  почали  під якимось тиском? Чи вона залишається в силі?

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні депутати! Правильне запитання. Ніякого тиску на мене не було. Просто нам створили таку атмосферу, в якій правлінню  було практично неможливо працювати.  Останнім часом ми були поставлені в такі умови,  коли банк почав перетворюватися  у підвідомчу організацію,  куди потоком ідуть різні вказівки,  коли пропонується здійснення кредитної емісії  і  надходять  доручення про  надання  додаткових  обігових  коштів за рахунок неіснуючого джерела,  коли  керівні  працівники   банку   без   його   відома направляються в закордонні й інші відрядження.

 

     Ну зрозумійте мене правильно: як можна було голові у цей час працювати?  Хотів би вам сказати одне:  кредитна система завдячує слову кредит, кредо. Кредо - це довіра, віра. І коли я відчув, що такої довіри немає,  коли я відчув,  що вищі посадові  особи,  до яких   звертався,  або  не  все  розуміють,  або  я  не  відчуваю підтримки...  У той час стан мого здоров'я справді був не кращим. Я три тижні пролежав, а тоді справді подав заяву про відставку за станом здоров'я. Ця заява є, вона чинна.

 

     35

 

     ГОЛОВА. Є запитання?  У даному  випадку  це  право  депутата Гетьмана - відповідати чи не відповідати на них.

 

     Отже, запитання   до   Вадима  Петровича?  Є.  Скільки  часу відводимо на запитання?  Давайте п'ятнадцять хвилин.  Кто за  те, щоб на запитання відвести п'ятнадцять хвилин, прошу голосувати.

 

     "За" - 126.

 

     Що, тридцять? Десять? Давайте так: або ми приймаємо заяву /я зараз поставлю це на голосування/,  або не приймаємо,  і на цьому все.  Хто  за  те,  щоб  не  проводити  обговорення інформації /а записалося одинадцять депутатів/, прошу голосувати.

 

     "За" - 108. Не приймається.

 

     Регламент на запитання - 30 хвилин. Прошу голосувати.

 

     "За" - 227.

 

     Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова  Сумської  обласної  Ради  народних депутатів   /Лебединський   виборчий   округ,  Сумська  область/. Уважаемый Вадим Петрович!  Всем известно, что мы сообща развалили систему  управления и поставили на колени промышленность.  Отсюда вся "эффективность"  народного  хозяйства.  Не  является  ли  это следующим этапом общей работы? Тем более, что мы прямо не указали лиц,  которые  вводят  новую  идеологию  в  банковскую   систему, финансы.  Все-таки мы должны знать, кто чего хочет. Ведь от этого зависит жизнь нашей Украины.

 

     Скажите, пожалуйста,  откровенно,  кто  чего  хочет  в  этой системе?

 

     36

 

     ГЕТЬМАН В.П. Чого я хочу? Чи хто що хоче? Я не зрозумів.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.   Думаю,   все  депутаты  хотят  знать  суть разногласий.  Ведь от этого зависит жизнь народа Украины.  А  тут обо всем намеками... Хотелось бы знать всю правду об этом деле.

 

     ГЕТЬМАН В.П. Шановні депутати! Питання складне, і я не знаю, як на  нього  відповідати.  Але  відповідатиму  так,  як  я  його розумію.  Які  існують розбіжності сьогодні,  приміром,  у мене з командою,  яка є в уряді?  До речі,  я хотів би  співпрацювати  і допомогти  Прем'єру  у  вирішенні складних проблем.  У моїй особі ніхто не міг мати якогось незручного опонента. Але йдеться от про що.  Якщо ми вводимо нову грошову одиницю, якою є наш український карбованець,  то або ми розуміємо,  що це грошова одиниця, або ми не розуміємо, що робимо.

 

     Якщо ми  виходимо з карбованцевої зони тільки для того,  щоб Росія чи хтось інший не мали  до  нас  ніяких  претензій,  що  ми будемо й надалі імітувати чужу грошову одиницю,  а будемо,  як-то кажуть, зганяти злість на своїй, то це одне. Але якщо ми серйозні люди  і  думаємо  над  тим,  що треба зміцнити ситуацію /а першим завданням будь-якого центрального банку є  стабільність  валюти/, то за концепцією, яка була запропонована, грошова одиниця повинна бути запроваджена після того,  як під неї будуть підведені  якісь стабілізаційні фундаменти. Що це за фундаменти?

 

     Перш за все треба прийняти Закон про валютне регулювання.

 

     Друге. Ми  повинні  були  вирішити  питання про розмежування функцій щодо касового виконання бюджету.  Як  це  не  дивно,  але сьогодні  у нас є два емісійні центри - банк і Мінфін.  Я не можу проконтролювати, щоб з моєї кишені Мінфін не

 

     37

 

     перекачав 400 мільярдів карбованців,  яких  він  не  добрав, стягуючи  податки.  Треба  було  прийняти  законодавчі  акти  про монополістів на ціни і так  далі.  Тобто  підвести  базу  під  цю реформу. Такою була моя позиція.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.  Шановний  Вадиме  Петровичу!  Шановні  колеги! Нещодавно ми,  надаючи додаткові повноваження нашому уряду, ввели голову правління Національного банку до складу уряду. І ось після цього,  наскільки я зрозумів з інформації,  та після  трьох  днів засідань  Комісії з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін, розпочалися всі негаразди.  У  мене  запитання:  всетаки,  Вадиме Петровичу,  чи  стан здоров'я є причиною,  чи необхідно Верховній Раді надати відповідний  статус  голові  правління  Національного банку  у складі уряду?  Якщо необхідний статус - давайте приймати таке рішення.  Якщо  йдеться  про  стан  здоров'я  -  то  давайте приймати і відповідне рішення. Прошу.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Скажу вам так:  і те,  й інше.  Коли я подавав заяву,  у мене,  дійсно, такий був стан здоров'я... Ви розумієте, три тижні хворів.

 

     Що стосується статусу.  Абсолютно впевнений, що хто б там не був,  Гетьман чи хтось інший, але якаю він буде входити до складу Кабінету  Міністрів тільки за посадою і тільки для координаційних функцій,  то  центрального  банку  ніколи  не  буде,   і   ніякої стабільної  валюти  ніколи  не буде.  За одне кермо автомобіля не можуть два чоловіки триматися. Автомобіль цей нікуди не доїде.

 

     38

 

     Якщо ви  довіряєте  центральному  банку,  то  надайте   йому повноваження.

 

     Вважаю, що    кредитно-грошова    політика   /це   думка   і представників  Міжнародного   валютного   фонду/   повинна   бути прерогативою тільки Національного Центрального/ банку України.

 

     ГОЛОВА. Нагадую  депутатам,  що  і  Прем'єр-міністр Кучма не ставив питання про підпорядкування банку. Він тільки просив одне: законодавче  врегулювати  функції  Кабінету Міністрів щодо банку, крім Кредитної емісії і грошового обігу.

 

     Третій мікрофон.

 

     ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Вадиме Петровичу!  Канада  просила  за  видрукування  тисячі  банкнот 20 доларів.  Ми збили ціну до 19 доларів. Україна заплатила двадцять чотири,  тобто  на п'ять доларів більше.  Куди ці гроші пішли?  У Канаді,  в Торонто,  відкритий потайний рахунок на  три  мільйони доларів. Куди ці гроші йдуть?

 

     Друге. Швейцарія просила 80 мільйонів...

 

     ГОЛОВА. Прошу  вас такі запитання зараз не задавати.  Працює комісія,  яку очолює Василь Васильович. Вона розбереться. Подайте свої матеріали до комісії.

 

     39

 

     ШВАЙКА М.А.  Іване  Степановичу!  Коли  Вадим  Петрович став головою правління Національного банку,  борг України становив 250 мільярдів.  Зараз  він  перевищує  два  трильйони.  Яку  суму  ви відносите  на  свій  рахунок,  шановний  Вадиме  Петровичу?   Хто розвалив банківську систему, як ви вважаєте?

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановний  Михайле  Андрійовичу!  Давайте разом будемо нести відповідальність за те, що ми прилгали в цьому залі. Ви з моїх уст жодного разу не чули про те,  щоб я просив вас дати дозвіл на чергову емісію.  І те,  що сьогодні робиться за  нашими спинами  -  вже  підготовлені  документи  на емісію в розмірі 230 мільярдів карбованців - до  кінця  знецінить  купон.  І  тоді  ви будете питати, кто до цього має справу. Я завжди був прихильником того,  щоб у фінансово-кредитній сфері був такий порядок, який би примусив нас створити нормальну державу.  А це можливо тільки при злагоді,  при державному розумінні і державному підході  до  цієї справи.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Дніпровський  виборчий  округ,  Херсонська область/. Вадиме Петровичу! За даними "Укрнафтогазбуду", Росії за нафту у вересні не заплачено жодного карбованця. У мене конкретне запитання:  що  тоді  оплачено  за факсами в розмірі 28 мільярдів карбованців у вересні? Будь ласка.

 

     40

 

     ГЕТЬМАН В.П.  У вересні,  у жовтні,  коли приїжджали до  нас Гайдар  і  Геращенко,  була  досягнута  домовленість  про те,  що оскільки  платежі  затримуються,  відповідальні  особи   виберуть першочергові  з них для того,  щоб Росія пропустила їх через свої рахунки.

 

     Тому я дійсно підписав 8 чи 9 факсів,  в яких так  і  писав: "Згідно  з  нашою  домовленістю  прошу..." Ці факси - дві сторони медалі.  Одна сторона.  Тут,  по-моєму,  повинен  сидіти  Михайло Васильович  /"Укргазпром"/.  Він  за  розпорядженням уряду,  який очолював ще  Симоненко,  сидів  три  дні  в  банку,  вибирав  усі платежі,  які  на  той  час застрягли,  і цим факсом я передав ці платежі туди,  щоб вони були здійснені.  Інша форма була. Якщо ми надаємо цільовий кредит,  то існує спеціальний факс, Тут був збір аграрників,  наприклад, і ми домовилися, що через "Агротехсервіс" треба  видати  9  чи  3 мільярдів карбованців для цільової оплати нафти.  То був спеціальний факс,  зроблений для цього.  За факси, підписувані мною, я повністю несу відповідальність. Стверджую, що в цих факсах,  стосуються вони нафти, газу чи ще чогось, я ніяких особистих  чи якихось інших інтересів не передбачав.  Всього було випущено за моїми факсами 29,7 мільярда,  але оплачено  лише  5,1 мільярда.  Тому  що  все це так чи інакше застрягло.  А потім усі платежі "пішли" знову, повернулися в Україну.

 

     ГОЛОВА. другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Виконую  прохання  моїх  колег,  які   стоять позаду,   і   прошу  вас,  Вадиме  Петровичу,  давати  коротенькі відповіді, бо дуже багато бажаючих задати запитання.

 

     41

 

     Шановний Вадиме Петровичу!  Знаючи вас по спільній роботі  в парламенті;  завжди вважав вас вольовою людиною. І мені абсолютно незрозуміло, як ви могли за такої складної ситуації подати заяву? Я  дивлюся  на людей,  які подають заяви в таких випадках,  як на таких,  яким потрібно задовольнити їхнє прохання.  Як же так? Від мене,  наприклад, 21 разів хотіли отримати заяву, але за 20 років нікому зробити цього не вдалося.

 

     І питання по суті.  Я від цього мікрофона /прошу послухати!/ з хрипотою кричав раніше і тепер теж.  Я хочу,  щоб народ України почув нарешті прізвища,  імена і по батькові наших  вождів,  тих, хто   нас.   кинув   у   прірву,   сприяючи   такому  поспішному, непідготовленому виходу з рублевої зони.  Я  прошу  вас  назвати, якщо  ви  об'єктивна  людина,  сьогодні  цих  вождів.  Нині в нас склалася трагічна ситуація,  ми ніде не можемо нічого  купити.  І ось   ви   назвіть  народу  України,  починаючи  від  першого  до останнього,  вождів,  академіків,  цих великих людей,  щоб  народ України почув сьогодні , хто кинув нас у прірву.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні  народні депутати!  Я б так питання не ставив.  Справа в тому,  що ми,  хотіли  б  того  чи  не  хотіли, наробили  стільки помилок,  що рано,  чи пізно Росія нас від цієї зони все одно,  як то кажуть, відлучила б. Інша справа , як би ми себе мали вести і як повели в цій ситуації:  чи розумно , чи все, що було корисне в Росії,  використали для себе.  Я вважаю,  що не все.  У  цьому  моя  розбіжність з урядом.  Завтра хтось буде вам розповідати,  що ми повинні були вийти раніше.  Моя позиція така: вийшли б раніше, розвалилися б раніше. Ще раз хочу звернути вашу

 

     42

 

     увагу на   те,   чому  ми  сьогодні  повинні  дуже  серйозно подумати,  яким чином переорієнтувати нашу економіку на  експорт. До  того  часу,  поки  ми  не  будемо  заробляти  рублі  в Росії, становище  не  мінятиметься.  Ми   вже   сьогодні   опинилися   в прокрустовому ложі: скільки заробив там, стільки й отримав. Невже в когось вистачає здорового глузду подумати,  що в  нас  сьогодні може бути позитивне сальдо з Росією? Поки енергоносії, поки ми не перебудуємо...  /Шум  у  залі/.  Шановний  колего!  Ми   з   вами проголосували  тут  за  нову  економічну  політику,  за  вихід  з рубленої зони, До кого ви звертаєтесь? Ми з вами це зробили. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Мені  здається,  що тут нічого нового немає.  Ми вже звикли до таких метаморфоз, Третій мікрофон.

 

     ЩЕРБИНА В.О.,  завідуючий  кафедрою  математичної  фізики  і обчислювальної  математики  Харківського  державного університету /Радянський виборчий округ.  Харківська область/. Уважаемый Вадим Петрович!   Я   прошу  внимания,  поскольку  считаю  этот  вопрос ключевым.  Выслушайте внимательно вопрос и ответ.  Случилось так, что я присутствовал на совещании вицепремьеров, которое экстренно было созвано после того, как Вадим Петрович вернулся с договором, подписанным  им с Геращенко по поводу открытия корреспондентского счета. Там шла речь об этом и еще много о чем.

 

     Так вот,  ключевой вопрос состоит в следующем. В Украине был так   называемый   июльский   счет,  на  котором  находилось  300 миллиардов

 

     43

 

     долга. Все деньги,  которые поступали по расчетам российских предприятий   за   украинские   поставки,  шли  на  этот  счет  и поглощались этим долгом без следа.

 

     Вадиму Петровичу  было  поручено  заключить  соглашение   об открытии  с  16  ноября 1992 года второго счета,  чтобы средства, которые поступали по соглашениям,  заключенным до 16 ноября,  шли на  июльский  счет,  а все поступления по соглашениям после 16-го шли на ноябрьский счет.

 

     Заключено было  соглашение  в  том  варианте,  о  котором  я сказал;  все  шло  на июльский счет.  Таким образом,  сразу после перехода на полный денежный оборот...  Послушайте!..  Сразу после этого у Украины не оставалось ни рубля, чтобы проводить свободную конвертацию  на  купоны.  Кроме  того,   украинские   предприятия прекращали поставки,  поскольку не получали ничего, все уходило в счет долга.

 

     Так я понял происходящее?  Ясли я ошибаюсь,  Вадим Петрович, поправь меня.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні депутати!  Я ще раз кажу:  мені нічого соромитись укладеної угоди.  Це саме той випадок, коли одне кермо хочуть  утримати  декілька  людей.  Ви ж дивіться,  угода,  яку я уклав,  не змінена,  а ті, хто підписував після мене, не сказали, що  її  потрібно  відмінити.  Дивіться,  як написано:  "В связи с возникшими разногласиями по поводу трактовки статьи 6  соглашения в части проведения операций".  Трактовки!  Я трактую так, хтось - інакше.  Чи часто  це  буває?  Якби  ми  працювали  в  нормальній обстановці,  то  треби  було б зупинити дію статті,  яка викликає сумнів. До речі, це я і запропонував зробити. Коли я побачив, що

 

     44

 

     мене не  розуміють,  я  того  ж  вечора   послав   Геращенку телеграму,  щоб  зупинити дію четвертого абзаца статті 6.  Усі ці документи в мене є.  Тоді  ж  Центральний  банк  Росії  дав  мені телеграму,  що  вік  зупиняє  дію  цього  пункту.  Тобто тут нема ніяких, так би мовити, питань.

 

     Друге. Я відкрив другий кореспондентський рахунок і,  ще раз кажу,  добився  40  мільярдів  безпроцентного кредиту від Росії й помістив їх на рахунок. Правда, в мене була щодо них інша мета. Я хотів ці 40 мільярдів розасигнувати через комерційні банки, через 200 кореспондентських рахунків,  які ми будемо використовувати, а мої   колеги   вважали,   що   треба   все   це  проводити  через централізований рахунок.  У нормальних  умовах  і  за  нормальних відносин  це  дискусійне  питання можна було б вирішити за вечір. Але справу повернули так,  що Гетьман заблокував  реформу  і  так далі. Це звинувачення я повністю відкидаю. Навпаки? Гетьман хотів загустити реформу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Шановний  Вадиме   Петровичу!   Ви,   напевне, пам'ятаєте,   що   коли  Верховна  Рада  призначала  вас  головою правління Національного банку,  ви одержали високий рейтинг. Тому сьогодні у мене двояке відчуття щодо оцінки вашої позиції. Просто мені шкода вас, якщо ви дійсно йдете на поступки тим силам, котрі не  хотіли  вас  бачити  на посаді голови правління Національного банку.  Тим більше,  якщо за вами немає конкретних гріхів, котрі, вибачте за прямо сказане слово,  лежать на вашій совісті.  І якщо ви идете у відставку лише через натягнуті стосунки з  Президентом чи урядовими структурами, якщо лише через це ви, відверто кажучи, зраджуєте  усіх  нас,  то  ви  берете  на  себе   великий   гріх. Переконливо вас прошу

 

     45

 

     навіть при   погіршенні  стану  здоров'я  прямо  і  відверто сказати,  що ваша совість чиста і що ви готові  відстоювати  свою позицію в інтересах народу.  Якщо вам потрібен захист парламенту, заявіть про це нам. Ми це конкретне питання тут би й обговорили.

 

     Це одне запитання.  Яку користь принесли  комерційні  банки, мережа  котрих  дуже  розвинута  і  котрі  мають низькі процентні ставки?  Чому сталося так, що банківським працівникам встановлені надзвичайно  великі посадові оклади порівняно з бухгалтерськими і фінансовими працівниками різних категорій.

 

     І запитання відносно процентних ставок для підприємств  АПК, розмір яких становить 80 і більше відсотків. Вони реальні чи ні?

 

     Спасибі. Вибачте за відвертість.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні народні депутати! Навряд чи хтось щодо моєї позиції може сказати, що я колись виляв чи когось зраджував. Іван  Степанович мені декілька разів говорив:  "Я з тобою можу не погоджуватись,  але за те,  що ти постійно відстоював одну й ту ж лінію,  я  тебе поважаю".  Я ніколи нікого не зраджував і не буду зраджувати.  Але майте ж не увазі,  що мені треба працювати не  у вакуумі, а з конкретними людьми.

 

     Я довіряю  парламенту,  мені дуже важлива ваша думка.  Але є обставини,  які вищі,  як то кажуть і  думки  тільки  парламенту. Скажіть, як діяти в ситуації, коли погіршився стан здоров'я, а ти замість того, щоб працювати, мусиш воювати з вітряками? Звичайно, тут сил ні в кого не вистачить.

 

     А щодо  гріхів,  то відповідально заявляю:  їх за собою я не мав.  А той,  хто збирає на мене компромат,  нехай  спробує  щось подібне довести.

 

     Відповідаю на запитання щодо комерційних банків.  Зрозумійте мене  правильно,  комерційні  банки  нині   керуються   не   лише вказівками Національного банку.  Вони комерційні і мають право на ризик.  Часом  вони  роблять,  можливо,  не  те,  що  хотілося  б Національному банку.

 

     46

 

     Щоб докладніше  відповісти  на  ваше  запитання,  використаю записку,  котра мені надійшла. "У пресі з'явився термін "політика дорогих грошей".  Чи можете ви пояснити,  що це за політика?" Так от  я  хотів  би  це  зв'язати  з  тими  80-процентними  ставками фінансування.  Справа  тут  ось  у  чому.  Коли  треба зменшувати кредитну емісію,  боротися за те,  щоб наші гроші щось коштували, така  політика  має  право  на  життя.  І  процентна політика /80 процентів/ могла б мати право на існування. Але якщо поряд із цим за спиною випускається 230 мільярдів ''пустих" грошей, то ви мені скажіть:  навіщо тоді така політика? Що це за політика? Це вже не політика,  а,  пробачте  мені,  випуск  грошей  і  в  той  же час перекачування грошей від підприємств. Вважаю, що така політика не зупинить інфляцію, а лише призведе до її розкручування.

 

     Сьогодні в  народному  господарстві  знаходиться кредитів на півтора трильйона.  Мої опоненти  говорять  так:  а  от  ми  коли встановимо   високі   процентні   ставки,  то  підприємства  самі відмовляться від цих кредитів.  А що ж вони будуть  робити?  Вони будуть їх брати, але вже за сто процентів.

 

     Отже, сто на сто,  півтора на півтора - скільки це буде?  Це що буде?  Зменшення інфляції чи розкручування її? От бачите! От у таких жвавих дискусіях інколи і не знаходиш узгодженості. У нас є різні,  часом полярні точки зору на "політику дорогих грошей", на ставлення до агропромислового комплексу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     47

 

     ШАПОВАЛ В.Н.,       директор      Черкаського      обласного міжгосподарського   учбового   центру   агропрому   /Чигиринський виборчий   округ,  Черкаська  область/.  Вадиме  Петровичу!  Мене цікавить,  чи ви були присутнім на засіданні Кабінету  Міністрів, коли  приймалася  да  постанова?  До  речі,  я  нагадаю окремі її абзаци.

 

     Ось перший абзац, що ми сьогодні обговорюємо, де йдеться про те,  щоб  просити Верховну Раду України звільнити з посади голови правління банку України Гетьмана...

 

     А в другому абзаці цього документа  зазначено  про  те,  щоб просити  Президію  Верховної  Ради України звільнити з посад усіх членів правління Національного банку  України.  До  речі,  такого навіть  всесильне політбюро собі не дозволяло,  щоб отак вимітати будь-яке відомство.

 

     А ще мене цікавить таке питання.  Все-таки  тут  не  Прем'єр вирішував,  а  віце-прем'єр  пан  Юхновський.  Отож,  чи  були ви присутні на цьому засіданні?

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Мені,  шановні депутати,  дуже гірко і  боляче знову  повертатися  до тих подій.  Якби їх не було /я це відверте вам кажу як людина,  як ваш колега/, то я не стояв би сьогодні на трибуні. І те, що Іван Степанович зачитав... Я і справді пішов би у відставку. Це було потрібно хоча б для того, щоб зберегти честь і гідність Національного банку України.  Це, пробачте мені, честь держави.

 

     Після того як я подав у відставку /я був на лікарняному,  це була  субота/,  до  мене  зателефонував  один із віце-прем'єрів і попросив: "Вадиме Петровичу, надзвичайно важливе питання. Без

 

     48

 

     вас ми  не  можемо  його  вирішити.  Ви  повинні  бути".   Я відповідаю:

 

     У мене  температура 38,5.  Я не можу",  - "Ви повинні бути". Викликав машину,  приїжджаю в банк.  А там уже  зібрано  все  моє правління.  Питаю:  "Чого?" Кажуть:  "Нас теж запросили".  Строєм ідемо до кабінету.  А там  кажуть,  що  засідання  закрите,  тому правління не допускається, а присутнім буде тільки голова. Йду на це засідання, відкриваю папірець, який лежить на моєму столі... А там написано практично те,  що ви зараз зачитали.  Але я не хотів би це ворушити. Правління банку після цього зібралося і на кожний абзац дало абсолютне спростування:  що натягнуто,  що притягнуто, що тенденційно, що ганебно.

 

     Я вислухав вислухав інформацію, яка була зроблена, вийшов на трибуну  і  сказав,  що  я  протестую проти такого розгляду цього питання. Я сказав, що у зв'язку з тим, що члени правління не були допущені  на засідання і звільняються з роботи тим органом,  який не має права його  слухати...  Далі  я  дав  рішучу  відповідь  з приводу  цих питань і сказав,  що в такому засіданні брати участі не буду. І покинув зал. Це рішення приймалося без мене.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.  Короткий вопрос к вам,  Вадим Петрович. Я просил бы дать короткий ответ.

 

     У меня   нет   никаких   доказательств   вашей  неправильной деятельности.  Считаю,  что вы и сегодня - председатель правления Национального банка Украины.  Ответьте мне прямо,  пожалуйста: вы сейчас забираете свое заявление обратно  или  вы  настаиваете  на том, что оно имеет силу, и просите нас его удовлетворить?

 

     Спасибо.

 

     49

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Короткої відповіді,  може, і не вийде. Шановні Друзі!  Я не відкликаю своєї заяви.  Я її залишаю. Але я хотів би знати, кому я передам сьогодні банк.

 

     Я вже  тиждень  знахожуся в такому стані...  Я відповідаю за резервні  фонди  держави.  І  я  не  знаю,   де   вони   сьогодні знаходяться. Я не знаю, кому можна вручити сьогодні це кермо, щоб воно не було, пробачте мені, кишеньковим у когось іншого, якщо ми хочемо створити нормальну державу.

 

     Я не  тримаюся  за  крісло  голови  правління.  Я  готовий у будьякий момент...Ви скажіть тільки,  кому передати банк -  і  на цьому ви вирішите питання, яке ви мені сьогодні задаєте.

 

     ГОЛОВА. Так, час вичерпано. Дякую, Вадиме Петровичу.

 

     Я нагадую: на виступ записалося 14 народних депутатів.

 

     Думаю, що ми з'ясували всі питання. Тепер нам треба приймати рішення.  Є дві  пропозиції:  розпочати  обговорення  і  прийняти рішення   без   обговорення.  Ставлю  на  голосування  пропозицію прийняти рішення без обговорення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 98, Не приймається.

 

     Розпочинаємо обговорення. Слово надається народному депутату Печерову.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати! Комісія мала значно більше часу для розгляду цих питань.  Надто  складно  йшло обговорення.   Не   дивлячись  на  різні  думки,  врештірешт,  на четвертому

 

     50

 

     засіданні всі 22 члени постійної комісії прийшли  до  єдиної думки:  запропонувати проект постанови Верховної Ради і у зв'язку а цим зробити заяву.

 

     Коротко поінформую вас,  чому комісія була вимушена прийняти таке  рішення  і внести на ваш розгляд проект постанови Верховної Ради.

 

     Коли ми почали вивчати питання,  пов'язане з  особою  Вадима Петровича  Гетьмана,  на першому ж засіданні дійшли висновку,  що справа не в голові правління Національного банку,  а в  стосунках між  Кабінетом  Міністрів  і  Верховною  Радою через Національний банк.

 

     Я був присутній на засіданні Кабінету  Міністрів  18  числа, яке вів перший віце-прем'єр-міністр Юхновський.

 

     Я вийшов   звідти  переконаний,  що  в  інтересах  розбудови держави голові правління  Національного  банку  потрібно  піти  у відставку.

 

     Яке обгрунтування?  На першому ж засіданні державної комісії по  проведенню  грошової  реформи  між  її  членами  встановилися ненормальні   стосунки,  які  не  дозволяли  плідно  працювати  і враховувати думку кожного члена. Як наслідок, 11 листопада вийшла постанова  про  надання  права  комісії  по  проведенню  грошової реформи  здійснювати  грошову  емісію.  Це   рішення   суперечить існуючому закону і Конституції.

 

     Наступні засідання,  особливо засідання 10 числа,  про яке я говорив,  переконали мене в цьому, і я доповів Івану Степановичу, що  Президія  повинна  прийняти  рішення,  задовольнити  прохання народного депутата Гетьмана  як  голови  правління  Національного банку,   покласти   виконання  обов'язків  на  когось  із  членів правління /була запропонована кандидатура Маркова/  і  розглянути це

 

     51

 

     питання на  сесії  і  обрати  голову правління Національного банку.

 

     Що за  цей  період  відбулося?  Був  призначений  виконуючим обов'язки голови правління Марков.  5 грудня він,  виконуючи свої обов'язки,  не вживає ніяких заходів у відповідь на рішення Уряду про  випуск  в  обіг  330  мільярдів  купоно-карбованців.  Що  це означає? Це означає, що 50 відсотків /це 150 мільярдів/ надійде в грошовий обіг,  а всього в обігу буде 500 мільярдів купонів, і за рубль будемо платити не півтора купона, а 2,25.

 

     Тобто уряд,  маючи собі захает в  особі  Верховної  Ради  по проведенню  стабілізації  грошової  системи в державі,  вдався до закулісних  дій  з  тим,  щоб  підтримувати  подальше  знецінення купоно-карбованця. З 16 листопада ми запровадили власну валюту... /Шум  у  залі/.  Інформація  має  пряме  відношення  до  розгляду сьогоднішнього  питання.  Я  відповідаю  за  неї.  Інформація має абсолютні підстави, /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Так, прошу вислухати. Продовжуйте, будь ласка.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я вважаю,  що це потрібно сказати  людям.  Нам потрібно допомогти новому Уряду вести жорстку монетарну політику. Якщо ж ми хочемо врятувати державу,  якщо не хочемо й надалі  йти шляхом  інфляції,  шляхом  знецінення і заощаджень,  і грошей,  і заробітної плати,  і всього іншого,  то нам  потрібно  взяти  під контроль ці процеси.

 

     У зв'язку  з  цим комісія дійшла висновку,  що в цих умовах, коли Верховній Раді не відома концепція стабілізації  фінансового становища,  концепція  ліквідації  або зупинення кризи,  доцільно було б на ваш сьогоднішній  розгляд  запропонувати  такий  проект постанови.

 

     52

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги,  таму що нам же доведеться. голосувати. послухайте!

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  "Усвідомлюючи надзвичайну складність ситуації, що  утворилася,  в  економічній  і  особливо у фінансовокредитній сфері,  враховуючи  виключно  важливу  роль  Національного  банку України  у  виробленні  і  практичній реалізації чіткої стратегії фінансово-кредитної політики в умовах грошової реформи, яка зараз здійснюється в Україні, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Відмінити Постанову Президії Верховної Ради України від 23 листопада 1992 року "Про заяву голови правління  Національного банку України Гетьмана".

 

     2. Доручити  голові  правління  Національного  банку України Гетьману продовжувати виконувати свої службові обов'язки.

 

     3. Вважати за доцільне утворити наглядову чи опікунську раду за  діяльністю  Національного  банку  України  з числа фахівців у фінансово-кредитній  сфері.  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань планування,  бюджету, фінансів і цін у десятиденний термін внести Президії Верховної Ради України узгоджені пропозиції  щодо персонального складу цієї ради.

 

     4. Доручити  тимчасовій  комісії  Верховної  Ради України по розгляду комплексу питань економічної реформи в Україні  вирішити питання щодо статусу голови правління Національного банку України в складі Кабінету Міністрів  і  внести  необхідні  пропозиції  на розгляд Президії Верховної Ради у грудні 1992 року.

 

     5. Заборонити   Національному   банку   України  здійснювати кредитну емісію без дозволу Верховної Ради.

 

     53

 

     6. Просити Президента та Кабінет Міністрів України подати  в грудні  цього  року  Верховній  Раді концептуальні положення щодо стабілізації   економічного   становити,   зокрема   оздоровлення фінансової системи держави".

 

     Хочу наголосити   на  важливості  шостого  пункту.  Коли  ми ознайомимося  з  концепцією  уряду,  схвалимо  її,  тоді  зможемо визначити місце Національного банку,  і тоді можна буде визначити особу,  яка виконуватиме цю політику,  а зараз призначати  людину /чи  він  буде  у  складі кабінету,  чи підпорядкований Верховній Раді,  чи буде дозвіл на  емісію,  чи  не  буде/,  нам  здається, передчасно.  Тільки такий підхід дозволив нам дійти консенсусу, і всі 22 члени комісії підтримали цей проект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте.   Андрію   Васильовичу.   А   тепер звертаюся до вас народні депутати.  У нас залишилося три хвилини, і я задаю вам усім  запитання,  з  якого  сьогодні  починали:  чи правильно ми робимо, що розглядаємо це питання без уряду?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

     ГОЛОВА. Так хто це зробив? На початку засідання я вас просив розглянути це питання завтра спільно з урядом.  Але протягом  дня відбувався тиск,  тиск і тиск...  А тепер ви подумайте добре.  Ще раз прошу депутата Гетьмана подумати і  сказати  завтра  /хоч  би вранці,  нехай  уже  ніч  подумає/,  чи забирає він заяву,  чи не забирав,  бо таке рішення при наявності заяви приймати неможливо. Цей

 

     54

 

     пункт я знімаю з проекту постанови.  Депутата Печерова прошу роз-друкувати цей проект - крім цього  пункту,  підкреслюю,  -  з тим, щоб завтра вранці вручити депутатам.

 

     А зараз ми можемо продовжувати обговорення, якщо ви бажаєте.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

     ГОЛОВА. Ні?   Обговорення  припиняється.  Прошу  і  депутата Гетьмана,  і депутата Печерова виконати те,  про що  я  попросив. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     55