Стенограма пленарного засідання

18 листопада 1992

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 листопада 1992 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,  гості, дипломати і журналісти!

 

     Сьогодні день  народження  Віталія Степановича Романюка.  Ми його поздоровляємо і бажаємо всіляких успіхів.

 

     Готові до реєстрації?  Вмикайте систему. У залі присутні 354 народні  депутати.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.  У роботі пленарного засідання бере участь Президент України  Леонід Макарович Кравчук.

 

     До розгляду  пропонується  питання  про  антикризові  заходи Уряду   України    /доповідатиме    Леонід    Данилович    Кучма, Прем'єрміністр    України/.    Після   розгляду   цього   питання обговорюватимемо інші, що входять до орієнтовного графіка порядку денного. Не будемо витрачати час на їх зачитування. Так.

 

     Слово для доповіді надається Прем'єр-міністру України,

 

     3

 

     Леоніду Даниловичу  кучмі.  В  регламенті обмеження не буде, так? Будь ласка.

 

     КУЧМА Л.Д.,  Прем'єр-міністр   України   /Красногвардійський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Шановні  депутати! Шановний Голово! Шановний Президенте!

 

     Змушений сьогодні  виступити  з  доповіддю  про  антикризові заходи уряду.  Ситуація у країні надскладна.  Наслідком державної та економічної кризи стала політична нестабільність  у  масштабах всієї  держави  та створення декількох вибухонебезпечних проблем, які являють собою загрозу самому існуванню Української держави.

 

     Перша причина - структурна криза владних  органів.  Сьогодні не  діє  ієрархічна  структура  влади  -  єдиний  каркас держави, склався горизонтальний розрив між владними органами та  об'єктами управління  як  економічними,  так  і соціальними.  Рішення вищих владних органів застряють на  рівні  області  і  району.  Система надзвичайних   заходів  сьогодні  є  єдиним  варіантом  порятунку держави і суспільства, і особливого вибору у нас немає.

 

     Але специфіка ситуації полягає в  тому,  що  економічним  та політичний   стан   держави,   внутрішня   логіка  самої  системи надзвичайних    заходів    вимагає    ефективного,    адекватного інструментарію.   Сьогоднішня   владна   структура  з  ослабленим зв'язком верховних державних органів з регіональними, з паралічем регіональних    органів,   конфронтацією   між   виконавчими   та представницькими органами,  з тим, що великі міста - 45 відсотків населення  держави  -  фактично  виключено  з  системи державного регулювання і перетворено на островки незалежності,  - така влада нічого сьогодні зробити не зможе і нікого не порятує.

 

     4

 

     Дії влади    повинні   бути   спрямовані   на   стабілізацію політичного  становища  в  регіонах,   налагодження   нормального функціонування економіки, контроль за збереженням та раціональним розподілом ресурсів, на боротьбу з корупцією.

 

     На цей   період   необхідно   вводити   порядок    посиленої адміністративної   відповідальності   посадових  осіб  у  системі управління  та  у  сфері  державної   економіки   за   дії,   які кваліфікуються як економічна диверсія.

 

     Другий фактор  політичної  дестабілізації  - це не адекватна ситуації  в  Україні  політична  активність.  Керівництво  деяких політичних  організацій  вважає,  що  настав  оптимальний час для політичного  самоствердження,  нарощення   ваги   й   авторитету, включення у сферу своєї діяльності,  у сферу свого впливу великих мас людей.

 

     З цього приводу я хочу сказати ось  що:  якщо  ми  допустимо сьогодні   розгортання   політичної   боротьби,   якщо  партійні, корпоративні,  кланові  інтереси  візьмуть  верх  над  інстинктом самозбереження, то можна гарантувати, що переможців не буде.

 

     Тому хочу   попросити   керівників   партій  та  громадських організацій зібратися,  проаналізувати ситуацію, можливі наслідки і  прийняти  рішення  про  тимчасове  згортання  на період виходу економіки з кризи тільки тих форм політичної роботи,  які  можуть призвести до нестабільності в суспільстві.

 

     Ми повинні розуміти, що людей доведено до такого стану, коли провокаційний лозунг,  соціальна демагогія і політичні спекуляції можуть стати початком масового стихійного бунту.

 

     Давайте будемо реалістами. За рік ми добилися того, що люди

 

     5

 

     зневірилися в нашій здатності керувати державою.  Зневіра та апатія огорнули народ України.  Вже ніяка  гола  ідея  не  здатна подвигнути  людей  на  патріотичне служіння державі,  але їх може вивести на вулицю холод і голод.

 

     Слід врахувати,  що наші намагання  стабілізувати  економіку неминуче наштовхнуться на протидію ієрархічної вертикалі потужних корумпованих кланів,  які мають підтримку і опору навіть у  вищих ешелонах влади, за якими - потужні фінансові ресурси і можливості направити ці ресурси на зрив системи надзвичайних заходів, навіть ціною руйнації держави і суспільства.

 

     Варто врахувати,  що  ці  клани  спираються  на  розгалужену організаційну сітку, мають немалі адміністративні можливості.

 

     З цього боку політиці вищих  державних  органів  країни  вже оголошена віяна, і ми змушені цей виклик прийняти.

 

     Тому пропоную  створити  змішану  комісію  Верховної  Ради і Кабінету Міністрів по боротьбі з мафією,  надавши цій комісії всі необхідні  повноваження  аж  до  зняття  у  випадку  необхідності депутатського імунітету. Роботу цієї комісії слід організувати за такими напрямами:

 

     фінансово-банківський;

 

     торговий -  проаналізувати,  яким  чином  пішов за безцінь з України минулорічним запас цукру і де цьогорічний;

 

     по карбамідно-аміачному комплексу;

 

     по валютному комплексу - з'ясувати долю півтора  мільярдного німецького кредиту, технічних кредитів з Іспанії, Італії та інше.

 

     Загалом оцінюючи   політичну   ситуацію   в  державі,  варто зрозуміти, що ми підійшли до останньої межі, до рубежу, за яким

 

     6

 

     уже немає нічого,  крім хаосу  і  "беспредела",  за  яким  - катастрофа,  і саме розуміння цього підводить нас до системи дій, в  основі  яких  -  логіка  виживання,   логіка   прагматизму   і жорсткості.

 

     Тепер детальніше  про  те,  чим  сьогодні  живе уряд,  - про економіку.

 

     Основний центр творення нашої держави нині цілком перейшов у сферу економіки.  У спадщину нам дісталися спотворений виробничий потенціал і затратна економічна система. Всі три складові джерела багатства  -праця,  земля  і  капітал - виявилися у виснаженому і занедбаному стані.

 

     Основні фонди  промисловості,   транспорту   і   будівництва фізично зношені на 50-60 відсотків.  Ресурси вичерпано, і Україна залишилася без нафти, газу і лісу.

 

     Виходячи з реальної  оцінки  ситуації,  метою  даного  етапу економічної   реформи   ми  повинні  визнати  відвернення  повної деградації  і  розпаду  економіки;  виживання  людей,  збереження українського народу і держави; трансформацію соціальноекономічної системи.

 

     Чим характеризується нинішній стан?

 

     Валовий суспільний  продукт  за   9   місяців   цього   року скоротився на 18 відсотків,  національний доход - на 11,5,  обсяг промислового виробництва - на  19,7  відсотка.  Зменшився  випуск товарів  народного  споживання  на 12 відсотків.  Особливо турбує скорочення  виробництва   продовольчих   товарів,   випуск   яких зменшився на 17,5 відсотка,  в тому числі м'яса - на 24 відсотки, жирних сирів - на 31,  продукції з незбираного  молока  -  на  28 відсотків.

 

     Стан стагнації    охопив   важку   промисловість,   сільське господарство,   транспорт,    будівництво,    зовнішньоекономічні зв'язки,

 

     7

 

     зруйновано фінансову   систему  держави,  інфляція  впевнено переросла  в  гіперінфляцію.  Катастрофічне  падає  рівень  життя людей,  зростав  глибина безодні між найбіднішими і забезпеченими групами   громадян.   Зруйновано   господарські   зв'язки   наших підприємств з партнерами з інших держав.

 

     Проведена з   початку   цього   року   широка  лібералізація ціноутворення,  масштаби якої були визначені під  впливом  дій  в інших країнах Співдружності,  значно ускладнила ситуацію з цінами в Україні.  Зростання оптових цін за перше півріччя цього року  в Бєларусі становило 15,6 раза,  в Росії - 14,6,  а в Україні -22,3 раза.  Цей занадто високий стрибок цін в Україні по відношенню до наших сусідів видно і неозброєним оком.

 

     Однією з   головних   причин   їх   зростання   є   постійне подорожчання вартості енергоносіїв та  іншої  продукції.  Якщо  в першому  кварталі  середня  ціна нафти,  що надходила до України, була 2006 карбованців,  то в  листопаді  вона  досягла  24  тисяч карбованців і продовжує зростати до рівня світової.

 

     Ба зростання    цін    значною    мірою    також    вплинуло неконтрольоване зростання витрат по заробітній платі в державному секторі.  Ці  витрати по народному господарству збільшились проти минулого року в десять і більше разів.

 

     Дестабілізують ситуацію і  підприємства-монополісти,  які  в гонитві  за  надприбутками диктують споживачам надто високі ціни, підштовхуючи цим розвиток інфляційних процесів.

 

     За таких умов дехто називає інфляцію і розвал  економіки  не інакше,  як  ринковою  реформою.  Це,  насправді,  -  економічний злочин. Але, обравши шлях побудови ринкової економіки, ми повинні бути послідовними,  і якщо наробили помилок, то повинні виправити їх і почати спочатку.

 

     8

 

     Хочу нагадати депутатам і всім нам біблійську істину: око за око, зуб за зуб. Все, що ми розвалили, нам і відбудовувати. Тобто сумнівний  термін  "перебудова"   нам   доведеться   змінити   на післявоєнне  слово  "відбудова".  А те,  що Україна пережила саме війну, війну в економіці, причому, програла на сьогодні цю війну, я вам зараз доведу фактами.

 

     Фінанси держави    повністю    зруйновані,    некеровані   і неконтрольовані.  Офіційно оформлений дефіцит фінансових ресурсів держави перевищує півтора трильйона карбованців при прогнозованих доходах бюджету на рік один трильйон 30 мільярдів карбованців. Це 150   відсотків   доходів   бюджету,  або  44  відсотки  валового національного продукту.  А  додайте  до  цього  ще  не  оформлену емісію,  яку  слід віднести на державний внутрішній борг,  у сумі близько 400 мільярдів  карбованців,  а  також  емісію,  здійснену комерційними  банками  України.  В  такому  разі  цифра  дефіциту державних фінансових ресурсів,  яка вам називалася  у  понеділок, буде  ще  оптимістичною.  Але такого стану не має жодна держава з республік  колишнього  Радянського  Союзу.  Така  ситуація  стада можливою   внаслідок   повної   втрати   державного   контролю  і регулювання  руху  грошових  ресурсів,  контролю   за   доходами, прийняття

 

     9

 

     цілої низки  популістських  рішень щодо соціальних гарантій, які не тільки не захищають громадян,  а навпаки, призводять до їх зубожіння, особливо вразливих верств населення.

 

     Бюджет держави  хронічно  недобирає платежів.  За три чверті року план по доходах виконано тільки на 50  відсотків.  І  це  за умови,  що  в  державі  зараз  панує  гіперінфляція,  яка  мала б збільшити бюджетні надходження.  У нас відбувається все  навпаки. Внаслідок  втрати  державного  контролю за надходженням податків, недосконалого податкового законодавства відповідні суми бюджетних коштів  осідають  на  руках ділків від економіки.  Стали звичними факти підкупу працівників податкових служб, масового приховування доходів  від оподаткування,  особливо в умовах низької заробітної плати  працівників  податкових  інспекцій  та   їх   недостатньої кадрової та матеріально-технічної укомплектованості.

 

     У нашій  державі  процвітає  тіньова економіка,  доходи якої взагалі не оподатковуються.

 

     10

 

     Майже нічого   не    надходить    до    бюджету    внаслідок зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а наша валюта втікав за кордон,  обслуговує економіку інших держав замість  того,  щоб працювати  на  наш  куций споживний ринок.  Валюти не вистачав на ліки, а що вже казати про найновіші технології?!

 

     Глибока криза охопила не  тільки  державні  фінанси,  але  й фінансовий   стан   підприємств.  Сума  прострочених  платежів  у народному господарстві зросла за 8 місяців цього року у 110 разів і  на  1  вересня становила 352,6 мільярда карбованців.  Зараз ми стоїмо на порозі нового  різкого  загострення  фінансового  стану підприємств та організацій.

 

     Внаслідок непродуманої   політики   доходів   та   стагнації економіки знижується рівень життя  населення,  особливо  людей  з мінімальними доходами.  Політика доходів призвела до розшарування суспільства:  протягом 1992 року заробітки і  пенсії  громадян  з мінімальними   доходами  зростали  значно  нижчими  темпами,  ніж гротові  доходи  населення  в   цілому   /співвідношення   1,26/. Мінімальний розмір заробітної плати у вересні був майже у 5 разів меншим,  ніж у середньому в народному господарстві, і в 6 разів - ніж  у  промисловості /ще в 1990 році це співвідношення становило 3/.

 

     Рівень споживання  продовольства  в   1992   році   знизився порівняно  з 1991 роком у середньому на 10 відсотків,  м'яса - на 21, молока - на 23, яєць - 25, рибних продуктів - на 43 відсотки. Отже,  структура  харчування  наших  громадян значно погіршилась. Найбільш негативно це відбилося на  малозабезпечених  сім'ях,  де витрати на харчування становлять майже 90 відсотків доходів.

 

     11

 

     Особливо турбує стан справ у базових галузях економіки,  які визначають можливості всієї економіки України.

 

     Виробництво електроенергії знизилось проти минулого року на 10,3 процента.   Під   загрозою   -  надійність  енергопостачання народного  господарства  в  зимовий  період,  оскільки  кількість зарезервованого палива значно нижча необхідного рівня.

 

     Підприємства вугільної промисловості недодали до завдання 6,6 мільйона тонн вугілля.

 

     Тривав спад виробництва основних видів  металопродукції.  За жовтень   підприємствами  металургійного  комплексу  недодано  до завдань 149 тисяч тонн чавуну,  152 тисячі тонн сталі,  176 тисяч тонн  готового  прокату,  196  тисяч  тонн коксу,  406 тисяч тонн залізної  руди.  Це   ставить   під   серйозну   загрозу   роботу машинобудівного комплексу.

 

     Обсяг продукції хімічної та нафтохімічної промисловості за 9 місяців знизився на 12 відсотків. Найбільше скоротився випуск тих видів  продукції,  виробництво  яких  базується  на  використанні фосфатної,  вуглеводневої та іншої сировини, поставки якої раніше здійснювались   переважно   з  Росії.  Так,  при  зниженні  рівня виробництва мінеральних добрив у цілому на 25,9  процента  випуск фосфорних   добрив   зменшився   на   55  відсотків.  Виробництво поліетилену скоротилося на 43,4,  полістиролу - на 31,7  процента при  загальному  зниженні  випуску синтетичних смол і пластмас на 22,3 процента.

 

     Різко знизилась  конкурентоспроможність  продукції  хімічної промисловості,  є  серйозні  проблеми  з  її реалізацією навіть у Росії /не кажучи вже про Захід/.

 

     12

 

     За десять місяців нафтопереробною промисловістю вироблено на 1/3  менше  дизельного  палива,  бензину.  Через нестачу нафти на понижених  завантаженнях  працюють  підприємства  нафтопереробки. Дуже низькою залишається глибина переробки нафти - 53,8 процента, в той час як у середньому по СНД вона становить 62 проценти.

 

     Дуже напруженим   залишається   становище    в    сільському господарстві.   При  валовому  зборі  зернових  /намолочено  37,5 мільйона тонн зерна, включаючи кукурудзу, що на 1,5 мільйона тонн більше,  ніж  у минулому році/ в державні ресурси надійшло тільки 10,9 мільйона тонн,  або 64 проценти до державного замовлення. Це на  5-6 мільйонів тонн менше мінімальної потреби.  За прогнозними оцінками, нинішнього року в державні ресурси надійде менше, ніж у 1991 році, соняшнику - на 200 тисяч тонн, цукрових буряків - на 4 мільйони тонн, продукції тваринництва - майже на третину.

 

     При наших прозорих кордонах,  відсутності  митниць,  низьких цінах  на  зерно  є  реальна  загроза  масового  вивезення його з України.  Подібна ситуація склалась і щодо багатьох  інших  видів сільськогосподарської продукції.  До нас надходить інформація про факти,  коли ті  чи  інші  комерційні  структури  роблять  спроби вивезення продуктів без належного оформлення і наявності ліцензій за межі України.  Але ж виявляється тільки незначна частина таких фактів. Сподіваємось, ви добре розумієте, що за цим може настати.

 

     Значно гірше,  ніж  у  попередні  роки,  проведено  комплекс осінніх польових робіт.  Ще не завершено збирання врожаю цукрових буряків,  кукурудзи,  овочів,  майже  на  п'ятій  частині площ не піднято зяб. Громадське тваринництво, поголів'я якого скоротилося

 

     13

 

     проти минулого року майже на 10 відсотків, увійшло в зимівлю при забезпеченні кормами лише на 70 процентів.

 

     Нестача жирової сировини призводить до зменшення виробництва маргарину,  а в деяких випадках - до зупинки маргаринових заводів /наприклад, Ужгородського та Донецького/.

 

     Після деякого    скорочення    розриву    між    цінами   на сільськогосподарську  та  промислову  продукцію,  що  споживалась аграрним сектором, він знову збільшився на користь промисловості. Так,  за  січень-жовтень  цього  року  порівняно  з   відповідним періодом  минулого року ціни на продукцію сільського господарства з урахуванням доплат та компенсацій збільшилися в  15,2  раза,  в тому числі на худобу і птицю - в 12,3,  молоко і молочні продукти

- в 13,6, яйця - в 14,9, зерно - в 21,9, картоплю - в 12,8, овочі

-  в  13,3  раза.  В той же час ціни на промислову продукцію,  що споживалась сільськогосподарськими підприємствами,  зросли в 27,6 раза.

 

     За розрахунками,  для ліквідації нинішнього критичного стану сільського господарства необхідно спрямувати в цю галузь  близько 900 мільярдів карбованців бюджетних коштів. При розмірі бюджетних надходжень у сумі 1 трильйон 30 мільярдів карбованців  тільки  на село треба було б направити 87 відсотків бюджету держали.

 

     Необгрунтована цінова і планова політика,  відсутність уваги до умов життя були могильниками селян,  а  зараз  вони  в  зовсім згубними  не тільки для колгоспників і робітників радгоспів,  а й для чесних фермерів.

 

     Це розвалює і без того нестійку  дисципліну  в  колгоспах  і радгоспах, які, винісши на своїх плечах роки перебудови, вже не

 

     14

 

     можуть гарантувати стабільності в роботі.

 

     Величезна засуха цього літа поставила господарства, особливо тваринництво,  у  надзвичайно  скрутна  становище,  з  якого  без допомоги держави не вийти.

 

     Сьогодні переробна   промисловість   творить   над  селянами свавілля,  встановлюючи надзвичайно низькі закупівельні ціни, які не покривають затрат виробництва. Справа дійшла до того, що бичок вагою 400 кілограмів коштує менше, ніж 200 кілограмів бензину. То чи ж може в таких умовах працювати селянин?

 

     Грубо порушуються    принципи   соціальної   справедливості. Ставиться питання так,  щоб у селі не  торгувати  ні  хлібом,  ні м'ясом, ні товарами першої необхідності. Кому це вигідно? Селянин не  розумів,   чому   йому,   виробникові   сільськогосподарської продукції,  виділяється менше хліба і по значно вищій ціні, ніж у місті. Якщо не вистачав взуття" одягу та іншого, то не вистачає і в місті, і в селі.

 

     Зменшення виробництва   мінеральних   добрив  підприємствами України викликано,  насамперед,  скороченням  поставок  фосфатної сировини з Росії. Придбати сировину по імпорту не було можливості через відсутність валюти.

 

     У той же час в цьому році  з  2  мільйонів  тонн  карбаміду, вивезеного   на   експорт,   майже  400  тисяч  тонн  використано посередниками на бартерні операції в  обмін  на  товари  широкого вжитку та легкові автомобілі.

 

     За цей рік істотно скоротився обсяг експортних поставок - на 19 відсотків.  Дуже  неефективною  в  його  структура.  Майже  90 процентів експорту становить сировина, матеріали і товари

 

     15

 

     народного споживання.  Серед  експортних товарів - величезна маса продуктів,  яких дуже бракує на внутрішньому ринку. До речі, жодна держава світу не дозволить робити цього, якщо не задоволені внутрішні потреби.

 

     Стали масовими факти вивезення дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами.  Здійснюють це,  як правило,  комерційні структури.  Валюта при цьому залишається  на Заході  на  рахунках  Цих  структур  або на особистих рахунках їх засновників чи керівників.

 

     Нам відомо надто  багато  фактів  /ми  сьогодні  до  них  ще повернемося/,  коли  такі  структури засновуються при відповідних державних організацій.  Очолюють їх часто діти  чи  інші  близькі родичі керівників державних структур.

 

     Різко зросла  частка  бартерних операцій - з 13 процентів на початку  року  до  62  на  початок  вересня.  Дуже  часто  бартер здійснюється на вкрай невигідних для України умовах.

 

     Мінекономіки України    без   урахування   реальних   потреб внутрішнього ринку видавало квоти  на  експорт  міністерствам,  а останні  щедро  роздавали  наліво і направо ліцензії.  Дуже часто ліцензії отримували не  ті,  хто  пропонував  кращі  для  держави умови,  а  ті,  хто пропонував більший розмір податку,  а точніше кажучи,  хабара.  Багато господарників навіть знають  уже  розмір такого хабара, його таксу і ставку.

 

     Повна безконтрольні сто та відсутність валютного регулювання призвели до масового відтоку валюти  за  кордон.  За  10  місяців цього  року було надано 1298 ліцензій на експорт на загальну суму 5 мільярдів доларів /крім бартеру/. На рахунок

 

     16

 

     Державного валютного  фонду  України  надійшло  всього  97,7 мільйона   доларів.   За   цей   же  період  доходи  бюджету  від зовнішньоекономічної діяльності склали всього  11,5  процента  до річного плану.

 

     Наша зовнішньоекономічна   діяльність   потребує  докорінних змін, у тому числі її законодавче регулювання, митна справа.

 

     У 1993 році для нормального функціонування нашої  незалежної держави,  підтримання її політичного авторитету у світі необхідні першочергові державні валютні витрати на:

 

     закупівлю лікарських препаратів,  медичного обладнання - 800 мільйонів доларів;

 

     закупівлю засобів захисту рослин і ветпрепаратів,  фуражного зерна - 1 мільярд доларів;

 

     організацію і утримання посольств і представництв України за кордоном,  витрати,  пов'язані  з  участю  України  у міжнародних організаціях, - 160 мільйонів доларів;

 

     закупівлю запчастин,  сировини,  матеріалів,  обладнання   і комплектуючих для харчової промисловості - 900 мільйонів доларів, для легкої промисловості - 500 мільйонів доларів.

 

     Значні валютні кошти потрібні для закупівлі устаткування  по виготовленню національної валюти, а також на інші цілі.

 

     На сплату зовнішнього валютного боргу в наступному році може знадобитися близько трьох мільярдів доларів.

 

     Таким чином,  першочергові  валютні  витрати  в  1993   році становитимуть понад 7 мільярдів доларів.

 

     До того  ж  потрібно  врахувати,  що торгівля з республіками колишнього Союзу  буде  здійснюватися  за  цінами,  близькими  до світових,   а   за  стратегічні  товари,  передусім  енергоносії, доведеться платити валютою.

 

     17

 

     Обсяг експорту,   передбачений   індикативним   планом    на наступний рік, становитиме 4,2 мільярда доларів США.

 

     Таким чином,  постає  питання  про  більш  жорстке  державне регулювання зовнішньої торгівлі і максимальне залучення коштів до Державного валютного фонду.

 

     У питанні  залучення і використання іноземних кредитів також необхідно навести відповідний порядок. Ось тільки один приклад.

 

     У межах відкритих для України кредитних  ліній  Укрексімбанк надав   українським  підприємствам  і  організаціям  кредитів  на загальну суму 504 мільйони доларів,  з яких тільки 196  мільйонів надано на умовах валютної самоокупності.

 

     Погашення іншої  частки наданих банком у цьому році кредитів передбачається  за  рахунок  коштів  Державного  валютного  фонду України.  Звідки їх узяти? Нам усім треба пам'ятати, що залучення іноземних кредитів,  не збалансоване з можливістю їх  повернення, може призвести до різкого зростання державної заборгованості.

 

     Проте якщо рішення про надання кредитів прийнято,  то кредит мусить "працювати".  На практиці ж буває так: окремі позичальники після   одержання   урядових   рішень   не  поспішають  оформляти банківські угоди на одержання  кредитів,  внаслідок  чого  кредит став недієздатним.

 

     Так, Міністерство  охорони здоров'я,  котре постійно порушує питання про нестачу  життєво  важливих  медичних  препаратів,  не поспішав   одержати   в  повному  обсязі  зарезервовані  рішенням Валютно-кредитної ради ще 11 вересня  цього  року  200  мільйонів німецьких   марок   для  закупівлі  лікарських  засобів,  про  що доводиться офіційно нагадувати шановному міністру.

 

     18

 

     В інвестиційній сфері продовжується подальший  спад  обсягів виробництва,  незадовільно виконується пускова програма. Освоєння обсягу  капітальних  вкладень   та   будівельно-монтажних   робіт скоротилося  проти  відповідного  періоду  минулого року майже на третину.  Практично всі основні  будівельні  організації  знизили обсяги будівельних робіт.

 

     Гостре становище    склалося    на    будівництві   об'єктів номенклатури державного замовлення,  де  за  10  місяців  із  161 потужності,  передбаченої  до  введення  в  дію  на рік,  здано в експлуатацію тільки 13.

 

     Погіршився стан будівництва об'єктів  соціальної  сфери.  За рахунок  державних  коштів  за  9  місяців введено в експлуатацію загальноосвітніх шкіл 58 відсотків проти  державного  замовлення, дошкільних  закладів  - 35 відсотків.  Не виконуються встановлені завдання і на спорудженні об'єктів охорони здоров'я.

 

     Практично припинилося  будівництво,   що   здійснюється   за рахунок  коштів  підприємств  і організацій.  Замість виробничого інвестування    відбувається    проїдання    доходів    суб'єктів господарювання  України.  Це різко зменшує попит на продукцію тих галузей машинобудування, які обслуговують інвестиційний комплекс, загрожує  зупинкою  багатьох  машинобудівних  заводів,  розкручує інфляційну спіраль.

 

     Внаслідок непідготовленої,  спровокованої лібералізації цін, відсутності  належного  контролю  за станом платіжної дисципліни, розриву господарських зв'язків  ми  зіткнулися  у  цьому  році  з великою,   незнаною   нами   раніше   бідою  -  кризою  платіжної спроможності.  Нечуваних  розмірів   набула   система   взаємного кредитування   підприємствами   один   одного   /без   будь-якого відповідного  юридичного  оформлення/.  За  станом  на  1  жовтня заборгованість по взаємних

 

     19

 

     розрахунках підприємств   і   організацій   становила  471,9 мільярда карбованців.  Через  відсутність  будь-якого  державного контролю  ми сьогодні навіть не знаємо точної суми заборгованості російських підприємств за  поставки  суб'єктів  господарювання  з України.

 

     Замість пошуку   причин   виникнення   платіжної   кризи  ми зайнялися  боротьбою  з  її  наслідками,  не   давши   можливості самопорятунку підприємствам від цієї біди. Ми пішли найпростішим, найлегшим,  але дуже небезпечним  шляхом  боротьби  з  наслідками хвороби  -  шляхом кредитної емісії.  Протягом кількох місяців її здійснено на суму,  що перевищує  один  трильйон  карбованців.  У результаті  канали обігу стали переповнені нічим не забезпеченими платіжними засобами,  що  різко  посилило  інфляційні  процеси  в Україні.

 

     У перші дні роботи уряд зіткнувся з однією бідою - практично повністю   зупинилося   зарахування   платежів   між   суб'єктами господарювання  України  та  інших держав рублевої зони,  в першу чергу Росії.

 

     Протягом кількох останніх  місяців  перерахування  грошей  в Росію склало 530 мільярдів рублів, тоді як зворотні перерахування становлять тільки 80 мільярдів.  Центральний банк Росії  затримав за    станом    на   початок   листопада   перерахування   рублів постачальникам Росії  на  суму  понад  330  мільярдів  рублів.  В результаті   під   загрозою   повної   зупинки   опинилися   наші нафтопереробні заводи,  в резервуарах яких зовсім не стало нафти. Це  загрожувало  повній  зупинці  через  тиждень-два  всієї нашої економіки.  Причина  такої   ситуації   -   незадовільна   роботи Національного  банку  України  і затягування введення в Україні у безготівковий обіг українського карбованця.

 

     20

 

     Внаслідок реальної  різниці  в  цінах,  а  також  процентних ставок в Україні та Росії відбувся масовим перетік спекулятивного капіталу з України в Росію, деякі комерційні структури нагріли на цьому   руки   на   суми,   що   оцінюються  десятками  мільярдів карбованців.  Водно час перетік  грошей  в  Росію  збільшує  нашу державну  заборгованість перед Росією,  що ляже важким тягарем на державний бюджет України, її громадян.

 

     Внаслідок рішучих,  надзвичайних дій  уряду  зроблено  перші кроки.   до   усунення   біди:  на  першому  етапі  було  введено адміністративне  регулювання  платежів  з  тим,  щоб  забезпечити першочергові  поставки  в Україну нафти,  газу,  кріпильного лісу тощо.  На другому етапі Україна вийшла з рублевої зони.  Велись і ведуться   інтенсивні   переговори  з  Росією  щодо  нормалізації стосунків.

 

     Окремо хочу  зупинитися  на  численних  фактах   економічних злочинів.  Недосконалість  законів  дозволяє  витворяти  все,  що завгодно.  В об'єднанні "Артемвугілля" Фонд державного майна здав в  оренду  з викупом...  динамітний склад.  Міненерго купує за 18 тисяч доларів обладнання для  кабельного  телебачення  і  за  210 тисяч доларів - "Мерседеси".

 

     Або таке:  мале  підприємство  "Селен"  експортує  з України нафту на 14 мільйонів доларів.  Одним  з  керівників  "Селену"  є Ноцек  Сергій Миколайович,  а віце-президентом державної компанії "Нафтохім" - Ноцек Микола Лаврентійович.

 

     На Нікопольському  заводі  феросплавів   злодії   вкрали   і намагалися  реалізувати  за  кордоном 41 вагон силікомарганцю.  Я думаю,  що менше вагона в цій  державі  зараз  крадуть  тільки  з похмілля... З Рівненської області в Польщу везли 14 контейнерів з радіоактивним стронцієм і цезієм.

 

     21

 

     Банкіри запорізького Укрсоцбанку за хабар у 55 тисяч  видали кредит малому підприємству 3,5 мільйона, та ще й готівкою.

 

     На десятки  мільйонів  доларів  вивезли  за кордон просолені шкіри київські комерсанти. Тепер у нас ні доларів, ні шкір.

 

     Дивні справи відбуваються в  наших  промислових  об'єднаннях "Антарктика",  "Атлантика"  та  інших.  Риби  вони ловлять удвічі менше. В той же час об'єднання "Атлантика" підписало в цьому році контракт  на два роки з чилійською фірмою "Провіденція" на продаж крильового борошна за ціною в б разів  меншою  за  світові  ціни: замість  3  000  -  по  500  доларів  за  тонну.  Наші  "атланти" зобов'язалися,  крім того,  відвезти це борошно у чилійські порти за свій рахунок.

 

     Таких прикладів ох як багато в нашому житті. Як бачимо, куди не кинь, - всюди клин.

 

     Що думає робити уряд,  як  ми  збираємося  виходити  з  цієї кризи?

 

     Наріжним каменем  програми  економічних  реформ є підвищення добробуту народу,  надання соціальних  гарантій  усім  громадянам України. Для цього періодично необхідно розраховувати мінімальний споживчий бюджет сім'ї та мінімальний  рівень  заробітної  плати, яка  гарантується  Українською  державою.  Якщо  сім'я має доход, нижчий за мінімальний споживчий рівень,  то таким  дійсно  бідним сім'ям  слід  надавати  соціальну  допомогу.  Але  не  у  вигляді додаткових грошових доходів,  ар неминуче призвело б до інфляції, а   у  вигляді  мінімальної  грошової  допомоги,  достатньої  для харчування та придбання певних товарів першої необхідності

 

     22

 

     /хліб, молоко, одяг, тощо/. Така цільова дотація не призведе до зловживань та інших негативних моментів,  які відбуваються зараз, а головне - не спровокує інфляційну спіраль "ціни  -  зарплата  - ціни".

 

     Важливим елементом економічних перетворень є державний вплив на ціноутворення,  заохочення до конкуренції виробників  товарів, демонополізація економіки.

 

     Державний вплив  на  формування  цін  дозволить збалансувати грошову і товарну масу,  а також добитися рівноваги на ринку  між попитом  на  товари  та  їхньою пропозицією.  Ціни в таких умовах стимулюють   виробництво   дефіцитних   товарів   і   тим   самим ліквідовують дефіцит,  черги і корупцію,  яка неминуча за прямого адміністративного встановлення.  Загальновідомо,  що перехід  від державного  регулювання  цін  до ринкових за умов збалансованості товарної і  грошової  маси  за  наявності  конкурентної  боротьби неминуче призводить до зниження,  а не до підвищення цін,  яке ми маємо зараз,  Варто зауважити,  що в Україні ціни не є ринковими, вони під інфляційним пресом,  а те,  що відбувається зараз,  є не чим  іншим,  як  державним  підвищенням  цін,  що  до   ринку   і лібералізації не мас ніякого відношення.

 

     Отже, ми виступаємо за ринкове ціноутворення тільки за умови жорсткого впливу держави на співвідношення  товарної  і  грошової маси.  Такий  підхід не стосується тих товарів,  які виробляються природними  монополістами,   до   яких   зараз   можна   віднести водопостачання,   газопостачання,   енергопостачання,  комунальні послуги  тощо.  Тільки  у  тих  галузях,  де   існують   природні монополії,

 

     23

 

     держава має безпосередньо регулювати ціни,  але таким чином, щоб вони покривали витрати і  забезпечували  прибуток.  А  в  тих випадках,   коли  є  штучна  монополія,  то  через  лібералізацію ціноутворення держава має створити умови для  конкуренції,  тобто розформувати штучних монополістів, створити нові підприємства для конкуренції чи відкрити зовнішній ринок у цих галузях  для  того, щоб  українські  монополісти  почали конкурувати з іншими фірмами світу. Лише за таких умов лібералізація цін не буде призводити до їх підвищення.

 

     За нашими   підрахунками,   в   перспективі   лише  обмежена кількість номенклатурних позицій має регулюватися державою  і  їх чисельність  повинна  зменшуватися  з кожним місяцем.  За правило слід вважати,  що лібералізація цін має ототожнюватися  з  їхньою стабілізацією чи зниженням.

 

     У початковий  період  Уряд  має  наміри  взяти  під жорсткий контроль заробітну  плату,  ув'язавши  її  з  реальними  обсягами виробництва, сильним державним впливом на динаміку цін. Готуються тарифні ставки оплати працівників невиробничої  сфери  з  єдиними підходами.

 

     Перш за  все  необхідно  сформувати  такий державний бюджет, який  був  би  збалансованим;  по-друге,  мінімальним;  по-третє, достатнім   для  виконання  державою  всіх  належних  їй  функцій соціального забезпечення,  оборони,  підтримання науки, культури, охорони здоров'я, мистецтва тощо.

 

     Головним питанням бюджетної політики є бездефіцитний бюджет. Зараз бюджетний дефіцит  досягає  катастрофічної  величини  -  44 відсотки   до   валового   національного  продукту.  Реформування бюджетної системи передбачає зниження бюджетного дефіциту до  5-6 відсотків з обов'язковою забороною його фінансування через

 

     24

 

     емісію центрального банку. Бюджетний дефіцит має покриватися шляхом випуску державних фондів /облігацій/.

 

     Реформування фінансової системи передбачає докорінну реформу податкової  системи.  Наріжним  каменем  цієї  реформи є загальне зменшення  податкового  пресу  на  підприємства   України.   Наші рекомендації зводяться до того,  що податок на добавлену вартість має бути зниженим до 20 відсотків.  Податок  на  доход  має  бути замінений  на  податок  на  прибуток  з  орієнтовною  ставкою  30 процентів.  Причому,  податок  на  прибуток  повинен  стимулювати розвиток   малих   підприємств.  Передбачається  виведення  з-під оподаткування виробничих інвестицій, коштів, які спрямовуються на поповнення   обігових  засобів.  Пропонується  скасувати  систему оподаткування  валютної  виручки,  переглянути  ставки  акцизного збору.  Прибуток,  отриманий  підприємством  від  реалізації його активів - обладнання,  акцій, землі тощо, має оподатковуватися за меншими   процентними  ставками,  ніж  податок  на  прибуток  від основної діяльності.  На нашу думку,  такий податок мав  складати половину   процента,   який   виплачує  підприємство  за  основну діяльність. Нарешті, доходи, отримані у формі дивідендів на акції інших  підприємств,  мають оподатковуватися по ставці податку від основної діяльності, зменшеної втричі. Така система оподаткування стимулюватиме   інвестиційні   програми   і   технічний  розвиток підприємств, приведе до раціонального використання вже створеного виробничого потенціалу.

 

     Податок на  індивідуальний доход має вираховуватися на члена сім'ї,  що відповідає принципам  соціальної  справедливості.  Має бути запропоновано дві ставки оподаткування.  Якщо індивідуальний доход члена сім'ї нижчий за мінімальний споживчий бюджет, то така сім'я звільняється від оподаткування.

 

     25

 

     Держава має ввести і новий вид податку - на капітал. Маються на увазі податки на  житло,  дорогі  автомобілі,  землю  та  іншу власність.

 

     Ми виступаємо  за автономне формування бюджету держави та її регіонів.  Перерозподіл фінансових ресурсів між регіонами повинен здійснюватися лише за рахунок фонду регулювання розвитку регіонів України, який повинен бути складовою частиною державного бюджету. Принципи  такого перерозподілу варто чітко визначити і затвердити Верховною Радою.

 

     Слід форсувати перетворення Національного  банку  України  в центр   проведення   грошово-кредитної  політики,  регулювання  і контролю за  діяльністю  комерційних  банків.  Національний  банк України  має  регулювати  грошовий  обіг  за  допомогою  активних операцій  на  відкритому  ринку,  адекватного  руху   банківської облікової ставки /вище за рівень інфляції/,  відповідних вимог до рівня  обов'язкових  резервів.  До   мінімуму   мав   скоротитися фінансування   через   комерційні   банки  державних  підприємств /виняток стосується експортно-імпортних операцій/.

 

     Такі заходи повинні діяти з січня 1993 року і дати  наслідки вже на початку року, головним з яких має стати отримання інфляції до 2-3  відсотків  на  місяць.  Відповідальність  за  регулювання інфляції слід покласти на Наді опальний банк України.

 

     Необхідно розпочати  демонополізацію  банків,  які  займають монопольне становище  на  кредитному  ринку  України,  шляхам  їх розукрупнення /Ощадний банк, Промінвестбанк, банк "Україна",

 

     26

 

     Укрсоцбанк та  інші/.  Термін  здійснення вказаного заходу - 1993  рік.  Наслідки  -  створення   конкуренції   між   банками, підвищення   якості   банківського   обслуговування,   скорочення термінів розрахунків, пониження процентних ставок.

 

     З 1993 року мають бути відмінені всі  штучні  обмеження  при видачі  ліцензій на право здійснення банками зовнішньоекономічних операцій.    Наслідком    такого    заходу    буде     ліквідація дискримінаційного   режиму  стосовно  нових  комерційних  банків, зниження питомої ваги бартерних операцій.  Національний банк  має нести  відповідальність  за своєчасне повернення іноземної валюти на рахунки банків України.

 

     Уряд готує   державну   програму   структурної    перебудови економіки.  Визначаються  пріоритети  розвитку  окремих  галузей, підприємствам цих галузей будуть надаватись  податкові,  кредитні та   інші   пільги,   забезпечуватиметься  державне  фінансування відповідних державних програм.

 

     Пріоритетним напрямом  діяльності   уряду   є   стабілізація агропромислового  комплексу.  З  метою  стабілізації становища на селі  необхідно  терміново  зняти  всі  перепони,  що  стоять  на перешкоді  аграрній  реформі.  Необхідно  за 2-3 місяці завершити паювання майна і землі в колгоспах та акціонування  в  радгоспах. До  початку  весняних польових робіт селянин повинен відчути себе повноправним господарем на землі. Уряд зі свого боку робитиме все можливе,  щоб  підтримати  сільськогосподарських товаровиробників технікою,  пальним,  хімічними засобами,  фінансовими  та  іншими ресурсами. З цією метою готуються відповідні державні програми.

 

     27

 

     Уряд розуміє,   що   агропромисловому   комплексу  має  бути забезпечена  еквівалентність  економічних   відносин   з   іншими галузями.  Це  буде  враховано  при визначенні цінової політики і формуванні бюджету. Ще раз наголосимо, що забезпечення нормальних умов  розвитку  агропромислового комплексу - один з найважливіших наших пріоритетів.

 

     Перебудова зовнішньоекономічної    діяльності     передбачає насамперед  зміну  режиму  оподаткування валютних операцій.  Наша пропозиція зводиться до того,  що  вся  валютна  виручка  повинна обкладатися податком на такому ж рівні,  як і карбованцева. Тобто валютна виручка перераховується за офіційним курсом карбованця  і оподатковується   за   такими   ж   податковими  ставками,  як  і національна валюта.

 

     Ніяких інших форм експропріації валюти держава не  допускає. Підприємствам  буде вигідніше переводити валюту в Україну.  Окрім того,  слід заборонити всім підприємствам,  за винятком банків та інвестиційних  компаній,  мати  рахунки  в  банках  інших держав. Необхідно  також  ввести  митно-валютний  контроль  на   кордонах України з усіма країнами.

 

     Але митно-валютний     контроль     не    означає    розриву взаємовигідних  торговельних,   валютних,   фінансових   зв'язків України з іншими державами, в тому числі й колишніми республіками Радянського Союзу.

 

     Митний контроль  дозволяє  державі  точно   знати   товарні, грошові та інвестиційні потоки як з України, так і в Україну, дає можливість через митну  статистику  вираховувати  торговельний  і платіжний  баланс України /якого на цей час у нас немає,  і ми не знаємо, як це зробити/. Тобто держава контролює й

 

     28

 

     оподатковує, але не забороняє,  навпаки,  держава  фінансове підтримуватиме  експорт  українських  товарів  за  кордон,  а  не заборонятиме,  як це є зараз.  Звичайно,  за  умови,  що  валютна виручка повністю провертатиметься в Україну.

 

     Після оподаткування  валюта  має вільно використовуватися її власником на його розсуд: конвертується в рублі, використовується на  закупки  товарів,  інвестується  в  цінні папери інших держав тощо.

 

     Регулювати імпорт потрібно лише митними тарифами.

 

     Резюмуючи, підкреслимо, що держава має стимулювати експорт і лише частково обмежувати імпорт через митні податки за умови,  що валютна  виручка  контролюється  і  повертається  в   Україну   з подальшим її вільним використанням.

 

     Закони про   приватизацію   державної   власності,  а  також відповідна програма  мають  недоліки.  В  той  же  час  необхідно форсувати приватизацію. Щоб запобігти зловживання осіб, які мають монопольне право на інформації а отже,  й  можливості  монопольно приватизувати    найприбутковіші   об'єкти,   головними   формами приватизації повинні бути:  аукціони  -  для  дрібної  власності, відкрите акціонування - для великих підприємств.

 

     Тому необхідно   зробити   процес  приватизації  максимально гласним і доводити інформацію про об'єкти приватизації  одночасно до   всіх   верств   населення  регіонів  України  через  газети, телебачення, радіо, спеціальні бюлетені.

 

     Процес приватизації дрібних об'єктів власності в Україні мас проходити  швидкими  темпами,  оскільки  тільки  приватний сектор здатний забезпечити Україні зростання випуску товарів

 

     29

 

     народного споживання  та  послуг.  Тому  слід   вдатися   до податкових   пільг   для   приватизованих   підприємств.  У  ході приватизації слід  максимально  врахувати  інтереси  всіх  верств населення, трудових колективів.

 

     Жорстка банківська    і    фінансова   політика,   звичайно, призведуть  до  певного  числа  банкрутств  підприємств,  які  не отримають   прибуток.   Це,  в  свою  чергу,  призведе  до  появи відкритого безробіття.  Річ у тім, що повна зайнятість у сучасних умовах   складається   з   ефективної  зайнятості  і  прихованого безробіття. За умов стабілізаційної політики приховане безробіття перетворюється  у  відкрите.  Щоб запобігти наслідкам безробіття, слід   відпрацювати   форму   приватизації   через   банкрутства. Недопустимо, щоб фінансове банкрутство підприємства переростало у фізичне закриття підприємств і звільнення робітників.

 

     При банкрутстві підприємств необхідно забезпечити умови  для зміни   його   власників.   Окрім  того,  треба  підготувати  ряд превентивних  заходів  проти  безробіття:  громадські  роботи   - розгортання   транснаціонального   будівництва   автомагістралей, залізниць,  системи кемпінгів тощо; максимальне спрощення процесу відкриття нового бізнесу,  створення великої кількості фондів для підтримки дрібного  підприємництва,  в  тому  числі  й  валютних; створення  ринку  житла  для  вільного пересування робочої сили з одного   регіону   в   інший;   максимальне   сприяння   західним інвестиціям,  які  створюватимуть  не  тільки  достатню кількість робочих  місць,  але  й  забезпечать  упровадження  в   економіку України.  західного стилю управління,  нових технологій,  ноу-хау тощо.

 

     30

 

     Наріжним каменем оздоровлення економіки є  інвестиції.  Спад виробництва  триватиме  до  того  часу,  аж  поки підприємства не розпочнуть вкладати гроші в технічний розвиток і виробництво. Але виникає   запитання:   де   брати   гроші   на   інвестиційні   і науковотехнічні програми?

 

     Аналіз розвитку підприємств України в умовах  гіперінфляції, високих  процентних  ставок за кредити показав,  що за таких умов промисловість /країни приречена на  досить  швидку  деградацію  - зниження ефективності і технічного рівня її технологічної бази.

 

     Інфляція веде   до   того,  що  питома  вага  амортизаційних відрахувань  у  структурі  витрат  на   фінансування   технічного розвитку підприємств катастрофічно зменшується і ні в якому раз і не може покрити необхідні витрати не тільки  на  реновацію,  а  й навіть на капітальний ремонт основних фондів.

 

     Так, в  усіх  країнах  Заходу  доля  амортизації в структурі витрат  власних  коштів  на  розвиток  виробництва  перевищує  50 процентів.  В  Україні за перше півріччя 1993 року вона становила менше 30.

 

     З другого боку,  висока інфляція веде до хронічного дефіциту оборотних   коштів  підприємств.  Це,  в  свою  чергу,  обумовлює перманентну кризу в розрахунках з підприємствамипостачальниками і хронічний дефіцит кредитів в оборотні кошти,  особливо на витрати заробітної плати у зв'язку з індексацією останньої.

 

     Зрозуміло, що  кредитні  ресурси  використовуються  в  першу чергу  не на інвестиції - у технічний розвиток підприємств,  а на задоволення їх потреб для розрахунків і виплати заробітної плати. Високі  процентні  ставки,  які  зараз у промисловості дорівнюють приблизне  80  процентам,  ведуть  до  того,   що   довгострокові інвестиції стають, практично неможливими. З одного боку, банки

 

     31

 

     не зацікавлені  у  наданні  позик  на  термін  більш  як 2-4 місяці,  тому що рівень інфляції  значно  перевищує  навіть  таку досить  високу процентну ставку,  з іншого боку - боржник не може повернути кошти за такий дорогий кредит.

 

     Отже, можна сказати,  що зараз  є  криза  у  фінансуванні  і кредитуванні розвитку підприємств.  Це становище поглиблюється ще й тим,  що такий засіб  залучення  коштів  у  технічний  розвиток машинобудівних   підприємств,   як  емісія  акцій  та  облігацій, перебуває у зародковому стані.

 

     Крім того,  недосконалі закони про господарські  товариства, про  цінні  папери і фондову біржу призвели до того,  що механізм випуску  корпоративних  облігацій  для  фінансування   технічного розвитку практично заблокований: не допускається випуск облігацій на суму більшу ніж 25 процентів статутного фонду.  В той же час у розвинутих  країнах  світу  емісія облігацій,  особливо облігацій корпорацій, набагато перевищує емісію акцій.

 

     Для створення   раціонального   механізму   фінансування   і кредитування  розвитку  підприємств  перш  за  все  треба піти на суттєві зміни законодавства.

 

     Для досягнення раціональної структури витрат на фінансування і    кредитування   розвитку   підприємств   необхідно   постійно збільшувати фінансово-кредитні ресурси  держави.  Якщо  відкинути такий  негативний  елемент  фінансових  ресурсів,  як  інфляційні кредити,  то  головним  джерелом   фінансово-кредитних   ресурсів виступають заощадження населення.

 

     Доцільно зробити   так,   щоб   схильність   до  накопичення особистих  заощаджень   була   якнайбільша   завдяки   підвищенню процентних ставок на вклади населення вище рівня інфляції.

 

     32

 

     Для ефективного кредитування підприємств в Україні необхідно набагато збільшити мережу комерційних банків  в  Україні.  Аналіз насиченості  банками  України  і  Росії  показує,  що остання має приблизно в 10 разів більше комерційних банків,  ніж  Україна,  а середній капітал російських банків приблизно у 5-10 разів більший за середній капітал  банків  України.  І  все  це  при  тому,  що чисельність  населення  Росії всього у 3 рази перевищує населення України.

 

     Таким чином,  для розвитку промисловості  необхідно  суттєво збільшити  чисельність комерційних банків і максимально спростити процедуру відкриття їх філіалів по всій території України.

 

     Для залучення іноземних інвестицій, у тому числі і кредитів, необхідно:

 

     дозволити всім  комерційним  банкам  проводити будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, посиливши контроль за ними;

 

     стимулювати створення нових банків і страхових компаній;

 

     для розвитку   такого   джерела    фінансування    народного господарства,  як емісія цінних паперів, тобто акцій і облігацій, необхідно створити пільгові умови для інвестиційних  компаній  та фондів.

 

     Саме ці  структури зможуть забезпечити як фінансування нових науково-технічних  проектів,   так   і   розвиток   усіх   діючих підприємств через їх корпоратизацію та приватизацію.

 

     Ще одним    джерелом    фінансування    розвитку   народного господарства України  є  кошти,  отримані  від  приватизації.  Ми вважаємо,  що приблизно 50 процентів коштів,  які держава отримує за продаж акцій чи фондів підприємств,  вона має віддати цьому  ж підприємству  на  його  технічний розвиток як кредит на пільгових умовах, включаючи безпроцентний кредит.

 

     33

 

     Як бачите,  держава може  знайти  неінфляційні  ресурси  для інвестицій,  але  важливо,  щоб  вони вели до прогресивних змін у структурі виробництва - підвищення питомої ваги легкої і харчової промисловості,  наукомістких  та експортних виробництв.  І тут ми сподіваємося на реальну допомогу Світового  банку,  Європейського банку   реконструкції   і   розвитку  і,  звичайно,  Міжнародного валютного фонду.  Ми чекаємо порад і особливо мільярдних валютних інвестицій.

 

     Окремо скажу  про контроль за новими формами діяльності.  Ми не будемо йти шляхом заборон,  але  почнемо  суворо  контролювати підприємницький сектор, а державний, звичайно, регулювати.

 

     Варто відмітити,    ця    програма   має   бути   підтримана парламентом,  провідними  політичними  силами   і   погоджена   з профспілками,  тому  що  лише за їх участю така реформа може бути здійснена.

 

     Річ у тім.  що навіть при оптимальних діях нового  уряду  на першому   етапі   стабілізації   економіки  відчуватиметься  спад виробництва.

 

     Ми повинні припинити неконтрольований  спад  виробництва  до кінця  1993  року.  Спад  триватиме  в  галузях,  які працюють на виробництво.  заради виробництва,  а вже  з  середини  1993  року передбачаємо  зростання  в галузях,  які працюють на людину,  - в легкій і харчовій промисловості,  а  також  у  деяких  експортних галузях.

 

     Саме така  структурна перебудова економіки забезпечить уже в середині 1993 року зростання доходів  народу  і  підвищення  його соціального захисту.

 

     Стосовно бюджетного дефіциту можна сказати,  що вже з перших місяців економічної реформи він буде серйозно обмежений.

 

     34

 

     Головне, що  забезпечує  програма,  -  припинення  інфляції, стабілізацію,   підвищення   індивідуальних   доходів  населення, розвиток різноманітних  форм  власності,  зростання  економіки  і поступову інтеграцію України в Європейське співтовариство.

 

     Чому ми просимо додаткових повноважень?

 

     Ви, очевидно,   зрозуміли,   що   стан   нашої  економіки  в надзвичайним.  У такій ситуації треба приймати надзвичайно швидкі й оперативні рішення у сфері економіки.

 

     Наведу кілька прикладів.

 

     Ви добре   пам'ятаєте  вимушене  введення  адміністративного регулювання  платежів.  Але  вже  до  початку  грошової   реформи можливості  цієї системи буди повністю вичерпані.  Весь технічний кредит,  отриманий  з  Росії,  ми  використали.  Це  означав,  що можливості   будь-яких   розрахунків   з   Росією  буди  повністю блоковані.

 

     У період грошової реформи /це зрозуміло всім/ нормою  в  те, що банки припиняють обслуговування клієнтів,  крім обміну грошей. Таким чином,  строк її  повинен  бути  мінімальним.  Ми,  як  вам відомо,  проведи  грошову  реформу  за  три  дні.  А в цей період необхідно приймати десятки термінових рішень.

 

     Рубль у  нас  став  іноземною   валютою.   Виникав   потреба негайного  внесення  змін  до  діючого законодавства,  зокрема до законів про оподаткування доходів підприємств і організацій,  про іноземні  інвестиції,  про  податок  на  добавлену вартість,  про підприємства  в  Українській  РСР,  до  постанови   щодо   режиму квотування і ліцензування та багатьох інших.

 

     35

 

     Ще один приклад. Нам треба терміново припинити втечу твердої валюти за кордон.  Це можна зробити тільки у зв'язку  з  негайним прийняттям  Закону  про  валютне  регулювання.  Прийняття ж цього закону вимагає негайної зміни Закону про  власність,  Закону  про підприємства,   Закону   про   іноземні  інвестиції,  Закону  про зовнішньоекономічну діяльність,  Закону про оподаткування доходів підприємств  і організацій,  постанов щодо оподаткування валютної виручки,  щодо бартерних операцій та  інше.  Причому,  робити  це треба  в надзвичайно стислі строки - за кілька днів.  Чи можна це зробити оперативно через діючу схему?

 

     І ми назвали тільки невеличке коло  проблем,  що  потребують негайного  вирішення.  У  своїх  виступах  в  парламенті депутати називали багато інших надзвичайно пекучих  наших  бід:  державний контроль   за   цінами   і   заробітною   платою,   нова  система оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб та багато інших. Кожне  з  цих  рішень  тягне  за собою необхідність швидкої зміни інших законодавчих актів.  Три нинішній  схемі  прийняття  рішень зробити це в стислі строки неможливо.

 

     Сьогодні парламент   працює   з  перервами.  У  надзвичайній економічній ситуації найнеобхідно працювати  і  приймати  рішення навіть у неділю, інколи вночі.

 

     Надання нам додаткових повноважень аж ніяк не означає, що ми хочемо підмінити законодавчу владу.  Навпаки,  ми хочемо тісно  . співпрацювати з нею і діяти тільки в рамках закону.

 

     36

 

     Наші зарубіжні  партнери не раз говорили мені,  членам уряду про те,  що  їх  відлякує  від  України:  передусім,  відсутність науково  і  морально обгрунтованих програм розвитку,  відсутність орієнтирів на майбутнє і навіть елементарної трудової дисципліни, неконтрольована спекуляція в умовах анархії та дефіциту,  нахабна корупція, безпрецедентний бюрократизм, нарешті, відсутність таких понять,  як  особиста  і  ділова  честь  у  багатьох  українських бізнесменів.  Якщо ми і надалі будемо кожен грати тільки  у  свої ворота, нас будуть зневажати сусіди і проклянуть діти.

 

     У новий склад уряду не ввійшли люди,  яким треба було надати відповідний портфель та  крісло.  Ми  розуміли  і  розуміємо  всю надзвичайність  нинішньої  економічної  ситуації.  І уряд готовий взяти на себе відповідальність за стан справ в економіці.  Але ми готові  взяти  на  себе відповідальність тільки за умови,  що нам будуть надані відповідні повноваження,  коли зможемо оперативно і адекватно приймати рішення.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати уряд і Президента. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  запитань   і   відповідей.   Леоніде Даниловичу, скільки часу ви витримаєте?

 

     КУЧМА Л.Д. Як скажуть.

 

     ГОЛОВА. Півгодини? До перерви? Добре. Перший мікрофон.

 

     37

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ,  Волинська  область/.  Шановний Леоніде Даниловичу!  Після вашого виступу і після попередніх цій уряду за той короткий  час, який уже минув,  у народу з'явилася надія на те,  що ми маємо хоч якусь можливість вийти з того стану, в якому опинилися.

 

     Корупція, як ми знаємо  і  з  вашого  виступу,  і  з  нашого досвіду,  починається  з верхів - і в уряді,  й у Верховній Раді. Медові промови колишнього Прем'єр-міністра призвели до катастрофи і економічних злочинів, які прикривались і підписувались в уряді.

 

     Питання в   мене   таке.  Я  не  запитую,  що  буде  з  тими злочинцями,  яких ви назвали і не назвали. Але, як ви думаєте, що б з ними було,  і в тому числі з тим Прем'єр-міністром,  якого ми відправили у відставку, в цивілізованій державі?

 

     І ще одне.  З ваших попередніх інтерв'ю ми знаємо,  ми чуди, що  у зв'язку з тим,  що бюджет порожній,  на індексацію трудових вкладів,  на індексацію виплат репресованим у народу  надій  дуже мало.  І тому я хотів би почути від вас конкретні відповіді на ці два питання.

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів.  По-перше, при такому шумі не  можна  почути  запитань,  депутате  Хмара,  а  тим  більше  - відповіді на них.  Бо,  якщо буде такий шум, чи просто не зможемо працювати.  Це перше. Друге: прошу не проголошувати промови, тому що записано більше сорока депутатів на виступи.  Тому слід  чітко формулювати запитання.

 

     Будь ласка.

 

     38

 

     КУЧМА Л.Д.   Прошу  вибачення,  я  відповідатиму  російською мовою.

 

     На первый вопрос вы  сами  себе  ответили,  это  делается  в цивилизованных странах.  По второму вопросу. Какие расчеты делает правительство, я ответить сегодня не могу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАТІЙКО А.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ,  Республіка Крим/.  Уважаемый Леонид Данилович!  С  вашего позволения  задам  вот  такой  вопрос.  Будет  ли предусматривать государственное регулирование замораживание цен с последующим  их регулированием  или  этого  не произойдет?  Потому что сегодня мы утвердили минимум - 2300 и привели,  собственно, в соответствие с существующими  ценами.  Если  их  заморозить  и потом приводить в соответствие  оптовозакупочные,  розничные,  тогда  есть  в  этом смысл. Если не заморозить - то пойдет виток цен. Это первое.

 

     И второе.  Иван Степанович, предлагаю сегодня в соответствии с программой Премьер-министра изменить  режим  работы  Верховного Совета, как в чрезвычайной ситуации. То есть, продолжать работать до тех пор, пока Кабинет Министров не представит нам хотя бы один проект  о внесении изменений в законы.  Работать по воскресеньям, работать по субботам,  работать до нового года,  сколько надо,  и сделать все это оперативно.

 

     39

 

     И последний   вопрос.  Уважаемый  Леонид  Макарович,  будьте добры,  дайте ответ,  хоть  и  нескромно  задавать  такой  вопрос Президенту:  какова  же  ваша  ответственность  как  руководителя исполнительной власти за то, что произошло на Украине?

 

     КУЧМА Л.Д.  Насчет регулирования цен.  Здесь должно  быть  и одно,  и второе,  условно говоря. Допустим, мы сегодня, наверное, не можем  отпустить  цены  на  уголь,  потому  что  мы  один  раз отпустили  и  получили...  Наверное,  будем  это  останавливать и делать заказ.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.,   старший   викладач   кафедри    української літератури  Тернопільського  державного  педагогічного  інституту імені  Я.  Галана   /Тернопільський   міський   виборчий   округ, Тернопільська  область/.  Шановний  Леоніде  Даниловичу!  Загалом схвалюючи вашу програму виходу з кризи,  хотів би у вас запитати: як  ви  вважаєте,  та є зараз об'єктивні перешкоди для здійснення вашої програми? Маю на увазі створення останнім часом Президентом чотирьох комісій,  про які вже тут говорилося.  Однією з комісій, яка,  до речі,  займається зовнішньоекономічною діяльністю, керує Слєпічев.

 

     Чи не  вбачаєте  ви в них якоїсь надструктури,  альтернативи вашому уряду?  Чи не думаєте ви,  що вони будуть нав'язувати  вам свою лінію і брати на себе частину повноважень уряду? І,

 

     40

 

     зрештою, чи    не    вбачаєте    ви    у    створенні    цих антиконституційних комісій недовіру з боку Президента до вас?

 

     КУЧМА Л.Д.  Хочу вам ответить, что я работаю не с комиссиями иди советами Президента, а с Президентом. Скажу вам честно, что у нас на сегодняшний день -  полное  взаимопонимание,  нет  никаких разногласий.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Горохівський   виборчий   округ,  Волинська  область/.  Шановний Леоніде Даниловичу! Я, безперечно, вітаю пропозицію про створення такої   надзвичайної   комісії  по  боротьбі  з  мафією.  Подібну пропозицію я вносив ще місяць тому,  одначе вона не  одержала  ні розвитку,  ні підтримки.  З ваших вуст я почув, що ви теж за таку комісію.  Між іншим,  такі комітети утворено  при  парламентах  у багатьох  країнах.  Тому  в  мене  не стільки запитання,  скільки пропозиція,  щоб сьогодні ж на цьому  засіданні  Іван  Степанович включив  да  порядку денного проект постанови про утворення такої комісії.  Текст  проекту  я  накидав:   "Враховуючи   надзвичайну складність і небезпеку для України з боку організованих мафіозних і корумпованих  структур,  Верховна  Рада  постановляє:  утворити комітет  Верховної  Ради по боротьбі з мафією;  затвердити склад, статус і повноваження комітету на пленарному засіданні  у  грудні цього року".

 

     41

 

     Шановний Леоніде  Даниловичу!  Ви  наводили  деякі додаткові факти щодо розслідування, але це не всі факти тих зловживань, які допускав минулий Кабінет...

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   звертаюся   до   депутатів!   Коли   буде обговорення,  тоді і вноситимемо пропозиції.  А  зараз  у  нас  - запитання і відповіді.

 

     КУЧМА Л.Д. Хочу только добавить, что в понедельник, помоему, Лариса Павловна говорила о том,  что многие депутаты дали квоты и лицензии.  Вчера приходит депутат и говорит:  дай лицензию малому предприятию не вывоз нефти из Украины...

 

     Еще раз  говорю  всем  депутатам,  что   в   таких   случаях правительство  будет  официально  подавать  списки тех депутатов, которые обращаются в правительство с такими вопросами.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ,  Чернігівська область/.  Шановний Леоніде  Даниловичу!  Ви знаєте,   що   я   протягом  року  неодноразово  звертався  і  до Президента,  і до  Івана  Степановича  з  питанням  про  злочинну діяльність  Фокіна.  До  сьогоднішнього  часу прокуратура веде цю справу.

 

     42

 

     Тоді з цієї  трибуни  я  вносив  пропозицію,  що  з  приводу діяльності   колишнього   Прем'єр-міністра  Фокіна  повинна  бути відкрита кримінальна справа - щодо тих злочинних контрактів,  які він уклав.

 

     У дусі  такої  діяльності  Прем'єра  працюють  деякі  голови постійних комісій.  Так,  товариш Чепурний,  забравши більше року тому  80  тисяч  тонн  зерна в колгоспах і радгоспах,  пообіцявши віддати нам гербіциди весною чи восени 1992 року, по сьогоднішній день за що не розрахувався. Хто відповість на це запитання? Але є інформація про те, що товариш Чепурний за 300 тисяч доларів купив італійський вітряк, щоб борошенце собі в господарстві молоти.

 

     Сьогодні йде  перевірка.  Ліцензій ніхто нам не дає на обмін пального і мастил.  Я  вчора  витратив  весь  день,  обходив  усі інстанції.  В мене є зароблений в господарстві цукор, чому ж мені ніхто не дозволяє взяти ліцензії,  щоб я  міг  обміняти  його  на пальне і мастила?

 

     Прошу, дайте мені відповідь на ці запитання.

 

     КУЧМА Л.Д.  Думаю,  что  правительству  нечего вмешиваться в деятельность прокуратуры.  Это - не  подвластная  мне  структура, пускай прокуратура разбирается.

 

     Что касается лицензий.  Дорогие товарищи!  Вы должны понять, что Россия на государственные потребности  Украине  на  четвертый квартал   дала   5,2  миллиона  тонн  нефти.  Поэтому  эту  квоту государство должно расходовать на государственные потребности,  а не на колхозы.

 

     43

 

     Может, дать справку о том,  что нефть пошла? Ведь нефть есть сегодня на заводах.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський  виборчий  округ,  Львівська   область/.   Шановний Леоніде  Даниловичу!  Звертаюся  до  вас не стільки з запитанням, скільки з пропозицією з приводу грошової реформи.  Було б  добре, щоб  ідеї  акумулювалися найпрогресивніші,  і щоб ті люди,  які в минулому  припускалися  помилок  у  грошовій  політиці,  далі  не диктували умови при здійсненні фінансової реформи.  Зокрема, наша комісія  має  відповідний  доробок,  і   було   б   бажано   його використати.

 

     КУЧМА Л.Д. Згоден з вами.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька  область/.  Мой первый вопрос - к председателю Мандатной комиссии.  Я бы очень хотел,  чтобы среди нас был депутат  Фокин. Здесь много претензий высказывается в его адрес, и, очевидно, ему надо было бы персонально поприсутствовать и послушать.

 

     44

 

     И второй   вопрос.   Безусловно   поддерживаю    все    ваши предложения. Единственное, что хочу от вас услышать; найдем ли мы адреса и соответственно..  персонально виновных в тех  не  просто провалах, а преступлениях?

 

     Спасибо.

 

     КУЧМА Л.Д. Я вам это обещаю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯСИНСЬКИЙ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових  галузей  народного  господарства  /Селидівський виборчий округ,  Донецька область/. Наш парламент должен взять на себя  ответственность  за  то,  что   так   поздно   сформировано правительство    во    главе    с    вами,   уважаемый   господин Премьер-министр.  Поддерживаю  коллег,  которые   настаивают   на необходимости   наказать  тех  деятелей  прежнего  правительства, которые своим ничегонеделанием фактически довели  нас  до  такого состояния.  И  в  связи  с  этим  вопрос.  Я представляю угольные регионы страны. Попытка поднять вопрос перед бывшими министрами и вице-премьерами  о  том,  каково  будущее угольной промышленности Украины - развивать ли ее,  сокращать, стабилизировать, закрывать шахты, не закрывать - не встретила понимания. Согласны ли вы, что такая программа по  углю,  металлургии,  разработанная  совместно комиссиями  Верховного  Совета  и Кабинетом Министров должна быть подготовлена,  принята и служить основой развития отраслей  нашей экономики?

 

     45

 

     КУЧМА Л.Д.  Поддерживаю вас полностью.  Тем более, что у нас над такой программой работает правительство,  в  частности  Игорь Рафаилович  и  Юлий  Яковлевич.  Просим  вашего непосредственного участия в этой разработке.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії молочного  комбінату  "Придніпровський"  /Індустріальний виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Уважаемый Леонид Данилович! Вы первым    пунктом    своей    антикризисной   программы   назвали необходимость укрепления структур власти,  особенно вертикальных, из-за  которых  произошел у нас развал в экономике.  И я с вами в этом   согласен,   ибо,   видимо,   разрушив   одну    экономику, распределительную,  и не создав рыночной, мы образовали вакуум, в который хлынули коррумпированные структуры. На днях вы в интервью сказали  о  том,  что  Верховный Совет Украины принял ряд хороших рыночных  законов,   которые   не   работают   из-за   отсутствия механизмов.    А    эти   механизмы   должно   было   разработать правительство.

 

     В связи  с  этим  как  вы  считаете,  прежнее  правительство всетаки  умышленно  не разрабатывало эти подзаконные акты,  чтобы ловить золотую рыбку в мутной воде?  И  второй  вопрос:  есть  ли четкие  сроки  и  программа  того,  как  это  сделать,  у  нового правительства?

 

     46

 

     КУЧМА Л.Д.  Мне очень трудно бить корректным и  отвечать  на вопрос,   понимало   ли   это   предыдущее  правительство.  Такое впечатление,  что  не  понимало.  Но  то,  что  нам  надо  вместе заниматься в том числе и этим механизмом,  чтобы законы работали, наверное, каждый из вас прекрасно понимает.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах    /Олександрійський    виборчий    округ, Кіровоградська область/. Леонид Данилович! Наверное, нужно отдать должное вашей смелости,  тому, что вы объективно показали, каково же истинное положение дел в экономике Украины. К сожалению, нам с этой  трибуны не раз доказывали,  что у нас положение значительно лучше,  чем в других странах СНГ.  Мой вопрос  таков.  Из  вашего отчета ясно,  что мы банкроты, валюты у нас нет. Учитывая то, что мы вышли из  рублевой  зоны,  где  же  мы  найдем  валюту,  чтобы рассчитаться  с  Россией  за  энергоносители,  хотя  бы на период зимовки?

 

     КУЧМА Л.Д.  Думаю,  что  заявление  России  -  это  еще   не деятельность   российского  правительства.  Я  почему-то  глубоко уверен,  что мы с Россией найдем взаимопонимание и,  как говорят, обоюдное  согласие  в  решении этого вопроса.  Потому что другого пути нет.  Но хочу,  чтобы вы все четко  уяснили  /и  особенно  к прессе  обращаюсь/:  нас  с 1 июля 1992 года выкинули из рублевой зоны, а мы делали вид, что этого не понимаем.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОПЕТ І.О.,  голова  Полтавської  обласної   Ради   народних депутатів   /Карлівський  виборчий  округ,  Полтавська  область/. Шановний Леоніде Даниловичу!  Приємно чути від вас  стурбованість становищем  в аграрному секторі.  У зв'язку з цим таке запитання: оскільки попередній уряд не виконав рішення  Верховної  Ради  про встановлення     паритетності     цін     між    промисловою    й сільськогосподарською продукцією,  чи можете ви назвати конкретні строки,  в які,  на вашу думку,  вдасться це зробити?  Чи є серед членів уряду ті, які не хочуть вирішувати цього питання?

 

     І ще одне.  У зв'язку з такою  вашою  сміливою  політикою  у боротьбі з мафією,  яку підтримує народ,  чи не було вже випадків шантажу вас особисто?

 

     Дякую.

 

     КУЧМА Л.Д. На последний вопрос не хочу отвечать. Паритет цен между  селом  и  промышленностью  -  это  одна  из  главных задач правительства.  Если мы этого не сделаем,  то  нам  будет  трудно чего-то добиться.

 

     ГОЛОВА. Чи є хтось в уряді не згодний з цим?

 

     КУЧМА Л.Д. Нет таких.

 

     48

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник  голови  Комісії Верховної Ради України а питань культури та духовного  відродження  /Сокальський виборчий округ,  Львівська область/. Шановний Леоніде Даниловичу! Для того щоб  поліпшувати  стан  справ  у  державі,  треба  знати реальну сьогоднішню ситуацію,  в якій держава перебуває. Ви зараз її прекрасно висвітлили, і хоч уже багато депутатів вам дякували, я також вам за це сердечно дякую.

 

     Гадаю, що  сьогодні  так  само багато з тих,  хто дуже довго підтримував  і   намагався   подовжити   існування   попереднього кабінету, повинні себе трішечки незатишно почувати.

 

     Маю запитання  конкретне.  Для  того  щоб  реалізувати  ваші уявлення і наміри щодо виходу України з цієї страшної біди, в яку вона  потрапила,  потрібно  буде якоюсь мірою реорганізувати саму структуру  влади,  тобто  основна  робота  мусить   проходити   в регіонах, на місцях.

 

     Як ви  мислите  все  це зробити і домогтися реалізації ваших намірів через усі державні структури?

 

     КУЧМА Л.Д.  Я считаю,  что правительство  должно  определить государственные  приоритеты,  а  все  остальное должно делаться в регионах.  Это ясно  и  понятно.  И  за  бюджет  каждого  региона отвечают местные власти.

 

     49

 

     Верховный Совет  и  я  как  депутат  -  работаем  над  новой структурой  власти,  начиная  с  местного  самоуправления.   Надо побыстрее принимать эти законы.

 

     ГОЛОВА. Тобто  посилити роботу над створенням нових законів, яких вимагає від нас життя.

 

     КУЧМА Л.Д.  Прошу прощения,  хочу вот еще о чем напомнить. Я же не зря в своем докладе сказал,  что Киев - столица, прекрасный город  и,  наверное,  никому  не  доставляет  удовольствия  -  ни Президенту,  ни Председателю Верховного Совета, ни мне, что между двумя структурами идет самая настоящая война. Кому это на пользу? Жителям, что ли? Нет, конечно.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ,  Донецька  область/. Уважаемый Леонид Данилович! В своем докладе вы привели удручающие цифры падения общего объема производства и по отдельным отраслям.

 

     Скажите, пожалуйста,   правительство   анализировало,    что действительно  нужно  Украинскому государству для приостановления этого падения?

 

     Какие объемы производства стали,  проката,  угля должны быть обеспечены сегодня в Украине, чтобы стабилизировать обстановку?

 

     50

 

     Я задаю  этот вопрос вот почему.  Может,  такие объемы угля, стали,  других традиционных наших товаров, которые мы производим, сегодня и не нужны для стабилизации обстановки в Украине?

 

     КУЧМА Л.Д.  Вы  говорите абсолютно правильно.  Мы сегодня на одного жителя Украины производим по тонне металла, нам столько не надо.  Причем,  к сожалению,  более четких, грамотных расчетов на сегодня у нас вообще нет. Мы только начинаем работать над ними.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ,  Одеська  область/.  Уважаемый  Леонид Данилович! Более двух недель тому назад Верховный Совет и Кабинет Министров в лице вашего представителя договорились о том,  что  в течение двух недель мы спокойно работаем, не дергая друг друга.

 

     Однако за это время были повышены цены,  кроме того, в адрес Верховного Совета было высказано замечание,  что он якобы не  был готов  к  работе  и  Кабинет  Министров  не  мог решить целый ряд вопросов.

 

     Хочу вас заверить как коллегу в  том,  что  Верховный  Совет всегда,  в  любой момент может собраться и решить любые проблемы. Иван Степанович меня поддерживает.

 

     51

 

     Вы назвали целый ряд обстоятельств,  связанных со  снижением производства.  Цифры,  конечно,  катастрофические и, к сожалению, они не были в поле нашего  зрения.  Однако  ряд  вопросов  вы  не назвали.

 

     Я хочу коснуться,  в частности, организации науки, которая в конечном счете определяет уровень производства.

 

     Мы сталкиваемся сегодня с тем,  что безналичные  расчеты  по организации  науки  задерживаются почти на месяц.  Такие проблемы есть и у производственников.

 

     Какие меры предполагается осуществить,  чтобы не было  таких задержек внутри Украины с безналичными расчетами?

 

     КУЧМА Л.Д.  Это  надо исключить,  такого не должно быть.  Вы невнимательно слушали доклад.  Мы кредитуем друг  друга  за  счет кредитной эмиссии. Это первое.

 

     Второе. Это  программа  чрезвычайных  мер,  но эту программу правительство еще наполняет содержанием.

 

     Что касается первой части,  то я ни  одного  неуважительного слова   о  Верховном  Совете  не  сказал.  Мне  же  неудобно  так поступать, я ведь тоще депутат.

 

     И еще.  Если бы я был Премьером хотя бы полгода и пришел  бы сейчас  на  эту  трибуну с такой просьбой,  то вы обязаны были бы меня выгнать. Ко вы же знаете - времени у меня не было.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     52

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/.  Шановний пане Кучма! Нас, звичайно, вразила ваша  інформація  про  виконання  доходної  частини бюджету.  Моє запитання полягає ось у чому:  як,  на вашу думку,  треба змінити систему  оподаткування підприємств?  Чи ви вважаєте за потрібне в цій  новій  системі  не   оподатковувати   ту   частину   доходів підприємств,  яка  йде  на  розширення виробництва,  на придбання технологій чи на матеріальні витрати, необхідні для підприємства?

 

     І друге  запитання.  Як  ви  дивитесь  на  те,  що  в  Криму розбазарюється   майно   Чорноморського   флоту,  зокрема  запаси Чорноморського  флоту.  Зараз   продаються   корабельні   гвинти, підриваються  на  полігоні.  З  дванадцяти величезних корабельних гвинтів  підірвано,  здається,  сім.  Стратегічні  запаси   також розпродуються.   Що   ви   думаєте   зробити,   щоб   масово   не розпродавалось майно і запаси Чорноморського флоту?

 

     КУЧМА Л.Д.  Относительно налогообложения я в  своем  докладе высказался.

 

     ГОЛОВА. Так, і розшифрували.

 

     КУЧМА Л.Д.  Действительно, та часть доходов, которая идет на развитие производства, не должна облагаться налогом.

 

     53

 

     Теперь по второму вопросу.  К сожалению,  я,  наверное,  еще очень  плохо  информирован.  Но  если такие факты имеются,  то на каждый случай нужно принимать адекватные меры. Вот и все.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська  область/.  Шановний  Леоніде   Даниловичу!   Наша спільна політика сьогодні, маю на увазі і парламент, і уряд, крім всього іншого,  повинна бути абсолютно  прозорою.  Народ  повинен знати, чого ми хочемо, що буде завтра, що буде післязавтра.

 

     Ваш виступ спонукає мене звернутися ось з яким запитанням.

 

     У доповіді  постійно повторювалися слова:  "навести жорсткий порядок", "взяти під контроль".

 

     Можна, в такий один варіант.  Скажімо,  Прем'єр Кучма і його Кабінет  Міністрів  може  все  взяти під контроль,  стабілізувати ситуацію на якийсь час,  стати героєм дня,  але,  скажімо,  вашим наступникам доведеться в два рази важче. І є другий варіант - це, звичайно., йти в глибину реформи.

 

     Хотів би від вас почути, Леоніде Даниловичу, який ваш вибір, і щоб це почули люди остаточно.

 

     І закінчую   запитання.   Звертаюся   до   нашого  шановного Президента, до голови СБУ, який тут присутній. Для того, щоб на

 

     54

 

     парламентському рівні сьогодні підвести якусь  певну  риску. Ми все-таки хотіли б від вас почути,  як же так сталося,  шановні наші,  найшановніші  наші  колеги,  що  на  ваших  очах  усе   це відбувалось? Я думаю, потрібно людям все-таки щось сказати.

 

     КУЧМА Л.Д.  Я  заулыбался,  услышав  первую  часть  вопроса, потому что в докладе такого нет или вы плохо его слушали.

 

     Второе, вы же сами ответили вопросом, что между парламентом, между   правительством   и  Президентом  должны  быть  прозрачные границы.  Мы должны знать и друг  другу  доверять,  но  иногда  и проверять,  что каждый из нас делает. И у меня никогда в жизни не было желания попасть на тот Олимп, который вы там...

 

     ГОЛОВА. Ні,  він  запитував,  як  глибоко  ви  зануритесь  у реформи. Другий мікрофон.

 

     КУЧМА Л.Д. По-моему, дальше некуда.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ,  Одеська область/. Уважаемый Леонид   Данилович!   Могу   сказать,  что  профсоюзы  однозначно поддержат все  действия  правительства  по  наведению  порядка  в государстве. А теперь у меня вопрос к вам.

 

     55

 

     КУЧМА Л.Д.  Хочу,  чтобы  мой доклад вы не восприняли только как желание правительства навести порядок.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.  Я подчеркивал -  действия,  а  не  разговоры. Леонид  Данилович,  а  теперь  у  меня  к  вам  вопрос.  Будет ли продолжена индексация заработной платы в связи  с  ростом  цен  в этом,   году?   И   будет   ли  установлен  уровень  минимального потребительского бюджета?  Вы знаете,  что его  правительство  не установило.

 

     КУЧМА Л.Д. Будет.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження  /Артемівський виборчий   округ,  м.  Київ/.  Шановний  Леоніде  Даниловичу!  Ви сказали,  що для оплати кредитів необхідно буде майже 3  мільярди доларів і що брати їх ніде.

 

     У зв'язку з цим хотіла вас запитати.  Місяців три тому стало відомо,  що  наше  Чорноморське  пароплавство  під   керівництвом народного депутата Пилипенка за кордоном реалізувало свої послуги за 2 мільярди доларів,  які  не  повернулися  в  Україну.  За  цю справу,  наскільки  нам відомо,  ще минулий уряд усунув народного депутата  Пилипенка  з  посади,  яку  він  займав  у  керівництві Чорноморського  пароплавства.  Як  ви  думаєте  використати  ці 2 мільярди і чи ви маєте змогу це зробити? Бо нам відомо, що

 

     56

 

     дозвіл на такі операції за кордоном йому видало  керівництво Національного банку, десь в 23 пунктах за межами України.

 

     І друге запитання.  Скажіть,  будь ласка,  чи ці надзвичайні заходи, які зараз ви пропонуєте у своїй програмі, не викликають у вас потреби відродити такі.  наприклад, інституції, як Держпостач чи Держплан,  що,  можливо,  в деякій модифікації  само  по  собі апелює   до   так  званої  розгорнутої  адміністративно-командної системи?

 

     Дякую.

 

     КУЧМА Л.Д.  Отвечаю на второй вопрос:  нет, Лариса Павловна. Хотя я еще раз сказал, что и государство, и правительство обязаны держать  под  своим   контролем   государственные   программы   и обеспечивать  ими  в  том  числе  и науку,  и здравоохранение,  и культуру, и так далее.

 

     Что касается первого вопроса.  Поскольку речь идет  о  чести народного  депутата,  я бы сегодня не хотел никак комментировать. Государственная  комиссия  работает,  закончит  работу  -  и   мы обнародуем результаты.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Шановний Леоніде Даниловичу!  У мене спочатку маленька порада.

 

     57

 

     Інколи в цьому залі із звинуваченням  інших  звертаються  до вас  чи  до  інших керівників держави.  Просив би,  щоб ми тут не поспішали з висновками,  бо є така приказка,  що у  декого  шапка горить...  Щоб  так  часом  не трапилося.  Треба все зважити і на законній основі давати оцінки.

 

     А тепер запитання.  Ви знаєте, що лише в Києві близько п'яти тисяч офіцерів,  мічманів,  прапорщиків залишилися без житла.  Це трагедія в цілому для всієї України.  Ви у своєму виступі не мали змоги  дати  відповіді  на  всі  ці  запитання.  Але  є  всебічно обгрунтований  проект,   він   передбачає   розв'язання   проблем військовослужбовців,   забезпечення  продовольством,  соціального розвитку села, використання наукових кадрів, конверсії. Чи згодні ви  підписати  резолюцію  про підготовку матеріалів щодо освоєння проекту? На це не треба державних коштів...

 

     КУЧМА Л.Д.  Я вас поддержу, поскольку проблема эта огромная. У  нас  сегодня армия - 700 тысяч.  Нам такая армия не нужна.  Но сокращение потянет за собой очень много других проблем  -  это  и жилье,  и работа, и так далее, и тому подобное. Поэтому это очень сложная задача.

 

     58

 

     ГОЛОВА. мова йде про те, чи згодні ви підписати проект, який впроваджуватимуть ті, хто його запропонував.

 

     КУЧМА Л.Д.  Згоден завжди підписати,  тільки після того,  як його побачать мої фахівці і я сам це добре почитаю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Ради по вивченню  продуктивних  сил України   АН   України   /Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Шановний Леоніде Даниловичу! Буду голосувати за проект постанови,  який,  мабуть,  ви підготували /або за вашою участю/, про додаткові надзвичайні повноваження органів виконавчої влади.

 

     У мене у  зв'язку  з  цим  два  запитання.  Чи  вважаєте  ви достатніми  ті  заходи,  про які ви нам говорили,  для того,  щоб відбудувати зруйноване вже значною  мірою  народне  господарство, хоч потужності поки що вдалося в основному зберегти?  Чи потрібні будуть ще ряд,  комплекс чи система заходів,  спрямованих на таку відбудову?

 

     59

 

     Друге запитання. Ви багато говорили про контроль, зокрема, в галузі зовнішньоекономічної діяльності.  Чи  не  вважаєте  ви  за потрібне  відновити державну монополію на зовнішню торгівлю,  яка включає всі ці види контролю?

 

     Дякую.

 

     КУЧМА І.Д. На первый взгляд, это очень заманчиво. Но сегодня мы   заинтересованы  в  том,  чтобы  шел  экспорт.  Вы  прекрасно понимаете,  что сегодня рубль - это для нас уже валюта.  Хотя все должно  идти  через пошлины.  Мы должны установить такие пошлины, чтобы было видно: это выгодно государству или не выгодно. Если ты ввозишь  из-за  рубежа  за  доллары товары народного потребления, значит,  надо установить 100 процентов пошлины на ввоз,  чтобы не ввозил, а организовывал производство товаров в Украине.

 

     Но на отдельные виды товаров мы должны будем ввести и квоты, и лицензирование. Те же нефть, продукты нефтепереработки или хлеб

- это наша валюта.

 

     Еще хотел  бы  сказать,  что у нас не семь пядей во лбу.  И, конечно,  мы сегодня не все могли предусмотреть.  Значит,  если у кого-либо есть предложения, давайте их, будем работать вместе.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БАДОВ В  Ф.,  горновий  доменного  цеху  N  2  Криворізького металургійного  комбінату  "Криворіжсталь"  імені   В.І.   Леніна /Кривбасівський виборчий округ,

 

     60

 

     Дніпропетровська область/.  Уважаемый  Леонид Данилович!  Вы создали    правительственную    комиссию     по     расследованию злоупотреблений в отношении разбазаривания нефти, газа и бензина. Скажите, пожалуйста, есть ли результаты работы этой комиссии?

 

     Спасибо.

 

     КУЧМА Л.Д.  Вопросами злоупотребления  служебным  положением должна   заниматься   прокуратура.   Предложено   освободить   от занимаемой  должности  четырех  директоров.   Указом   Президента расформирован  Укрнефтехим в том виде,  в каком он был.  Комиссия продолжает работать.  Имеются в виду нефтеперерабатывающие заводы Лисичанска, Одессы и Кременчуга.

 

     И я могу честно сказать,  что благодарен службе Марчука.  Не знаю, как она раньше работала, но вижу, что в настоящее время она работает очень много.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Под  спасительными лозунгами неуправляемого рынка Верховный Совет и правительство практически развалили управление  государственным сектором экономики в Украине.  И вам предстоит трудная задача - в какой-то степени восстановить это управление. В связи с тем что у депутатов   нет   на   руках   никаких   тезисов  вашего  доклада относительно методики решения сложных проблем,  не считаете ли вы необходимым,

 

     61

 

     чтобы, прежде  чем дать полномочия правительству,  Верховный Совет  предварительно  утвердил  основные  направления   политики Кабинета Министров?

 

     КУЧМА Л.Д. Я не до конца понял смысл вопроса.

 

     Еще раз  говорю,  что  в  этой  части  мы  едины  о Леонидом Макаровичем,  и  ничего  дополнительно  не  просим.  Мы   просим, учитывая  то,  что  процесс  законотворчества  -  это  длительный процесс,  чтобы  вы  дали  нам  возможность  указами   Президента немедленно  вводить  в  действие  необходимые  статьи  закона или отменять те из них,  которые сегодня просто не  дают  возможности жить, - о последующим утверждением Верховным Советом.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,   заступник   керуючого  комерційним  банком "Полісся",  м.  Житомир /Промисловий виборчий округ,  Житомирська область/.  Шановний Леоніде Даниловичу! Ви сказали, що мінімальна потреба у вільно конвертованій  валюті  становить  сім  мільярдів доларів.  Ви сказали про ті найнеобхідніші заходи, па які піде ця валюта.

 

     Але я не почув про те,  як задовольнятимуться потреби у  цій валюті   наших   установ,  які  знаходяться  за  кордоном,  тобто дипломатичного корпусу та інших.  Мабуть,  цього не було. І ось у зв'язку з цим запитання.

 

     Вчора Україна   приєдналася   до  Віденської  конвенції  про правонаступництво держав щодо державної власності, державних

 

     62

 

     архівів і державних боргів.  І ще раніше ми заявляли про те, що  Україна  бере  16  процентів боргів колишнього Союзу на себе, маючи на увазі,  що ми беремо і таку частку активів. Але борги ми взяли,  а  активів  Росія  нам  сьогодні не дає.  У зв'язку з цим існують дуже великі протиріччя між  Росією  і  Україною.  Виникав питання,  яке  вчора  задавалося і міністру закордонних справ.  А може,  краще відмовитися і від боргів від цих активів?  Чи велись такі підрахунки?

 

     КУЧМА Л.Д.  Считаю, что пока ни в коем случае Украине нельзя сказать "спасибо" и уйти с  пустыми  руками,  мы  ставим  вопрос, чтобы Россия о помощью любых зарубежных аудиторских фирм или сама лично показала,  какой актив существует за рубежом /не говорю уже о зданиях и сооружениях/. Потому что, по предварительным оценкам, он намного больше, чем долги.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.,  секретар Комісії Верховної Ради України  з питань  народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний Леоніде Даниловичу! Вчора я одержав телеграму від виборців, які з тривогою запитують, чи буде вестися справжня  боротьба  проти  наркоманії   і   наркобізнесу.   Прошу відповісти.

 

     КУЧМА Л.Д.  Думаю,  что  это  не  мой вопрос.  Конечно,  это государственный вопрос,  но я так понимаю,  что в первую  очередь его  решением  должны заняться власти на местах - и представители Президента,  и местные Советы,  и исполкомы. Будет, насколько мне известно,  этот вопрос в ближайшие дни рассматриваться здесь,  на заседании

 

     63

 

     Верховного Совета, и вы сможете получить более полный ответ.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   відродження   та  соціального  розвитку  села  /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Леоніде Даниловичу! Ви сказали,  що  буде  розроблятися  програма  розвитку  села.  Мушу зауважити,  що ситуація на селі складається така,  що часу чекати програму  немає.  Вже  сьогодні  Кременчук пропонує бензин по 100 карбованців.  Що мусять селяни робити?  Ціну на молоко на таку  ж суму  підвищувати,  чи  що?  Вважаю,  що  ви маєте зараз хоч би в загальних рисах повідомити про те, що ж негайно буде зроблено для виправлення становища.

 

     І друге запитання. Ви дуже правильно сказали, що виробництво мінеральних добрив скоротилось,  у тому числі фосфорних,  якщо не помиляюсь, десь на 50 процентів. У той же час через дорожнечу цих мінеральних добрив колгоспи і радгоспи не  можуть  їх  купити,  і вони вивозяться за кордон. Хліб купують по 5 карбованців. Я /та й ті,  мабуть,  хто виробляє міндобрива/ вважаю,  що  це  практично безплатно.  А добрива вивозяться, і державі нашій на кожній тонні цим завдається збитків приблизно 400 доларів,  тому що  той  хліб потім треба купити.

 

     Яка ваша думка з цього приводу?

 

     КУЧМА Л.Д.   Мне  объясняли,  почему  мы  продаем  за  рубеж удобрения,  которых у нас не хватает. Очень простая система. Есть у   завода   госзаказ.   Значит,  к  его  представителю  приходит колхозник: дай мне, скажем, тонну удобрений. Заводчанин говорит - пожалуйста,   и  загибает  цену  в  5-10  раз  больше.  Колхозник отвечает: я по такой

 

     64

 

     цене не буду брать.  Ну,  тогда напиши, что не будешь брать. Дальше  производитель  о  этой  бумагой идет в Минэкономики и там заявляет: нет спроса на Украине на удобрения. И так пошлопоехало.

 

     Хочу, чтобы вы четко и ясно понимали:  вице-премьер Демьянов отвечает  за  работу  агропромышленного комплекса.  Мы в Кабинете Министров четко договорились,  что каждый должен отвечать за свое дело. Если он не будет справляться, значит, будем искать другого. Это касается каждого.

 

     Ну, а то,  что этот вопрос надо решать, и немедленно, я тоже прекрасно  понимаю.  Но нужно решать обдуманно.  Десятилетиями мы вгоняли миллиарды /в том числе и в село/,  как в песок,  и оттуда ничего не получали.  Давайте менять политику, а не просто бросать туда деньги.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету імені І. Франка /Галицький виборчий округ, Львівська область/.  Шановний  Леоніде  Даниловичу!   Ви   охарактеризували становище в економіці України як післявоєнну ситуацію. І мова йде не стільки пре перебудову,  як видно з ваших  слів,  скільки  Про відбудову.

 

     Отже, моє   запитання:  чи  не  варто  було  б  увести  такі механізми,  які  могли  б  відповідати  цьому  становищу?  Чи  не розглядалося  уряді,,,  питання про можливість уведення державної позики,  яка полягала о не тільки в тому,  щоб  брати  в  позику, скажімо,  наші купони, а брати дорогоцінні матеріали, метали, які можуть бути й еквівалентом валюти?

 

     КУЧМА Л.Д. Согласен с вами полностью. И это в программ: правительства есть.

 

     65

 

     ГОЛОВА. Так, і в доповіді про це говорилося.

 

     ВЛОХ О.Г.  Дякую.  І друге запитання.  Ми часто говоримо про прозорість наших кордонів.  То коли  ж  все-таки  буде  наведений порядок   на  кордонах?  І  який  ви  бачите  механізм  вилучення награбованого державного майна в межах нашої держави?

 

     КУЧМА Л.Д.  Вое,  что  делалось  до  сих  пор,  делалось,  к сожалению,  в  пределах  закона.  Наши  законы  позволяли все эти действия.

 

     Что касается таможен,  то есть  соответствующие  мероприятия Кабинета  Министров.  До  1  января  таможни  должны быть по всей границе.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Збаразький  виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановний Леоніде Даниловичу!  Без надійної, ефективної дипломатичної  служби України вихід держави з кризового становища буде ускладненим.  Але для того щоб ця служба, наші посольства за кордоном  нормально  працювали,  треба  створити  нормальні умови роботи посольств  у  Києві.  Хочу  знати,  чи  в  тій,  наступній програмі,  в  надзвичайних  заходах  буде пункт про те,  що треба передати у відання Міністерства закордонних  справ  /це  значить, під вашу руку/ те, чим сьогодні займається представник Президента в Києві Іван Салій.

 

     КУЧМА Л.Д.  Считаю,  что мы очень и очень много из-за  этого теряем. И мне стыдно принимать зарубежные делегации, потому что в столице нашего государства городе Киеве мы на них смотрим сквозь

 

     66

 

     пальцы и ничего не делаем.  Я говорю  -  стыдно  и  еще  рва подчеркиваю:  должен  быть  введен  /или  Верховным Советом,  или Президентом/ особый статус,  причем немедленно.  К нам  никто  не хочет ехать, все послы ютятся кто где.

 

     ГОЛОВА. Поки  що ввели особливий статус для Салія,  а більше нічого не вводиться. Перший мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Петровський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемый Леонид Данилович!  На  сегодняшний  день  существует  постоянная  угроза забастовок и одновременно выдвигаются требования об исключении из наших  законов  такого положения,  как локаут.  Какие предложения правительства относительно решения этой проблемы?

 

     КУЧМА Л.Д.  Я в докладе сказал,  что выступаю  против  таких мер,   когда   предполагается  банкротство  предприятий  и  людей выгоняют на улицу.  Из  этого  политика  правительства  и  должна исходить.

 

     Далее. Закона  о  локауте  еще нет.  Думаю,  что в ближайшее время мы встретимся с горняками и этот вопрос решим нормально.

 

     67

 

     ГОЛОВА. Закон не  прийнятий.  Я  ще  раз  підкреслюю  -  він розглянутий  у  другому  читанні.  Окремі  статті  взагалі  ще не проголосовані.  Повернемося  до  його  розгляду  після  того,  як попрацює погоджувальна комісія уряду,  Верховної Ради, профспілок і всіх інших громадських структур.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А.,  голова комітету контролю  Львівської  обласної Ради  народних депутатів /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/.  Леоніде Даниловичу!  Підтримую ідею консолідації  всіх груп,  партій, рухів навколо програми уряду. Але у мене викликала стурбованість  концепція,  яку  ви  виклали   щодо   економічного розвитку на нинішньому етапі.

 

     Загальновідомо, що  різниця в цінах на сьогоднішній день між нами і Заходом становить  за  реальним  курсом  14  разів,  а  за офіційним - 3. При цьому за один рік до нас прибуває в середньому 11 мільйонів гостей із Заходу, і вдвоє більше зі Сходу.

 

     Отже, кожен, хто приїхав, споживає наші товари, користуючись різницею цін.

 

     Це перше.

 

     І друге.  Є десятки і сотні СП,  кооперативів,  котрі ведуть зовнішньоекономічну діяльність,  країна при цьому  залишається  у програші /ви про це сказали/. Який вихід із цього? Підвищення цін і  відповідно  підвищення  рівня  зарплати?   Чи   ця   концепція передбачена у вашій програмі на подальший етап?

 

     КУЧМА Л.Д. Спасибо, я с вами согласен. Могу ответить, что

 

     68

 

     Игорь Рафаилович с группой уже работает над этим.  Наши цени действительно не соответствуют мировым,  сейчас ведется работа  в этом направлении.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  секретер  Комісії Верховної Ради України мандатної і з  питань  депутатської  етики  /Долинський  виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Леоніде Даниловичу! У вашій програмі передбачений жорсткий контроль зарплати,  введення тарифних ставок, що абсолютно необхідно.

 

     Питання в тому,  коли, на ваш погляд, це може бути зроблено? І ще. Напевне, там будуть враховуватися і ставки апарату місцевих Рад,  тому  що тепер з тим є проблема.  Дуже важко знайти хороших працівників, бо на такі зарплати ніхто не хоче йти.

 

     Дякую.

 

     КУЧМА Л.Д.  Во всем мире действует,  условно  говоря,  такая тарифная ставка.  Максимальная зарплата, это, к примеру, зарплата министра, минимальная - уборщицы.

 

     Значит, у нас должна быть выстроена четкая и ясная система.

 

     Вице-премьера Пинзеника в понедельник упрекали в том, что он против   того   решения   Верховного  Совета,  согласно  которому работникам научных учреждений надо  повысить  зарплату.  Дескать, это же ученые. Но там же есть ученые, но есть и слесарь, и столяр и т.  д.  А мы даем на эту отрасль зарплату в два раза выше,  чем средняя по Украине, не учитывая, что есть шахтеры, химики,

 

     69

 

     металлурги, где вредные условия работы.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Пролетарський  виборчий  округ,   Донецька область/.   Леонид  Данилович!  Категорию  малоимущих,  одиноких, престарелых, инвалидов уберечь только одними выплатами, наверное, невозможно из-за слабости, нищеты низовых советских органов.

 

     Как гарантировать   человеку  нормальные  похороны  и  кусок хлеба?

 

     И еще.  Вы оказали,  что нужно  свернуть  определенные  виды политической  деятельности.  Вы  имели  в  виду  акции,  которыми спровоцировали студентов "Нова Україна",  Рух, некоторые министры и депутаты?

 

     И последнее.  Хочу  поблагодарить  вас  от  имени  Донецкого рабочего комитета и от имени Донецкого областного Совета за умный ответ на провокационный вопрос Маслюка.

 

     КУЧМА Л.Д. Спасибо, мы, по-моему, поняли друг друга.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АПТЕР Я.М., директор Керченского металургійного заводу імені Войкова /Керченський виборчий  округ,  Республіка  Крим/.  Леонид Данилович! Думаю, что все, сегодня прозвучавшее в докладе, может, оказаться

 

     70

 

     декларацией о намерениях,  если не  будет  команды,  которая могла бы это реализовать, и фундамента в обществе, который мог бы помочь в этом.  Иначе все законы в "песок уходят".  Я имею в виду ваши  сложности  о  формированием  команды,  то  есть  социальную защищенность и уровень оплаты труда  тех  руководителей,  которые обязаны быть выше всех в государстве.

 

     Ни для кого не секрет,  что экономика наша существует в двух уровнях наиболее талантливые специалисты уходят в  те  структуры, которые имеют возможность много платить,  а остальные работают за совесть.

 

     Мой вопрос:  входит ли  в  ваши  намерения  создание  такого фундамента,   хотя   при   нашей   нищете  это  может  показаться неприличным.  Я имею в виду оплату в органах  власти  /вплоть  до городских,  сельских  и  районных/,  правоохранительных органах и налоговой службе,  без которой не будет реализации того, о чем вы оказали.

 

     КУЧМА Л.Д.  Полностью  о вами согласен,  и Верховный Совет в этой части поддерживаю.  Самые лучшие  люди  из  Минэкономики  /я прошу прощения, там осталось тоже много хороших специалистов/, из Министерства финансов - ушли.  Ушли  потому,  что  там  нищенская зарплата.

 

     Когда говорят,  что у нас большой управленческий аппарат, то мне хочется привести данные по Соединенным Штатам Америки.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГРИЦАЙ І.Т.,  голова Миколаївської  обласної  Ради  народних депутатів  /Миколаївський виборчий округ,  Миколаївська область/. Уважаемый Леонид Данилович! Что сдерживает внесение законопроекта о Кабинете Министров? Вам работать на основании этого закона было бы легче,

 

     71

 

     и, наверное,  какие-то дополнительные полномочия были  бы  в нем предусмотрены.

 

     КУЧМА Л.Д.  Думаю,  в  ближайшие  день-два  мы проект такого закона от имени Президента и Кабинета Министров  внесем  на  ваше рассмотрение.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО В.С.,  генеральний  директор хімічного об'єднання імені  Петровського,  м.  Петровське  /Антрацитівський   виборчий округ,  Луганська область/. Уважаемый Леонид Данилович! Позавчера вице-премьер  Пинзеник  сказал,  что  90  процентов  от  валового национального    продукта    идет   на   потребление.   Но   если проанализировать,  куда же идут еще десять,  то увидим:  они тоже идут на потребление.

 

     Сегодня в  своем  докладе  вы  оказали,  что  износ основных фондов у нас составляет 50-70 процентов. Это не катастрофа. Это - гибель  национальной  экономики!  Так  вот,  те меры,  которые вы предлагаете,  будут способствовать тому,  чтобы  резко  увеличить инвестиции и все-таки восстанавливать нашу промышленность?

 

     КУЧМА Л.Д.  В  обязательном порядке,  потому что предприятия раньше никакой заинтересованности /мы же это прекрасно  понимаем/ не имели.  Была единственная заинтересованность - чтобы ничего не добавляли.  Мы предлагаем  проводить  такую  налоговую  политику, которая должна заинтересовать производителя вкладывать инвестиции в воспроизводство.

 

     ГОЛОВА. Леоніде  Даниловичу,  дякую.   Ми   відведений   час використали.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     72

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Другий мікрофон.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  генеральний  директор акціонерного товариства "Закарпаткераміка"  /Свалявський  виборчий  округ,   Закарпатська область/.  Шановні  депутати!  Я проаналізував ефективність нашої роботи протягом тієї  години,  коли  Леонід  Данилович  стояв  на трибуні і відповідав на запитання.  Хочу вам доповісти, що з тієї години 51 хвилину 50 секунд задавалися запитання, і лише 8 хвилин 10   секунд   давалися   відповіді.   Давайте   задумаємося   над ефективністю своєї роботи і змістом запитань,  які пролунали.  Чи не  пора  деяким  депутатам кінчати красуватися біля мікрофонів і задавати запитання, аби лише що-небудь сказати? /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. У   таких   випадках   головуючий   повідомляє,   що інформація  береться  до  відома  і реагування.  Інших пропозицій немає?

 

     Переходимо до обговорення питання порядку денного - доповіді Прем'єр-міністра Кучми Леоніда Даниловича.  Записалося на виступи 47 народних депутатів.  Згідно  з  нашим  Тимчасовим  регламентом потрібно  встановити  час для обговорення з урахуванням того,  що годину ми  вже  використали  на  запитання  і  відповіді.  Думаю, завершити обговорення потрібно максимум до 14 години.

 

     Третій мікрофон.

 

     73

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  голова  Дніпропетровської  міської Ради народних  депутатів,  голова  виконавчого   комітету   /Жовтневий виборчий   округ,   Дніпропетровська  область/.  Шановні  народні депутати!   Пропозицію   про   надання   додаткових   повноважень Президенту  України  і  внесення  змін  до  Конституції  пропоную прийняти  без  обговорення.  Прошу  поставити   це   питання   на голосування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних   відносин   /Антрацитівський   виборчий   округ, Луганська область/.  Шановні колеги!  Україна дізналася, що в нас були  погані уряди,  ось тут засідає поганий парламент,  а там он сидить  гарний  Президент.  Я  хотів  би,   щоб   після   виступу Прем'єрміністра  Кучми ми послухали сьогодні Президента,  щоб він оцінив свої дії протягом року.  Доповідь Леоніда Даниловича Кучми я  розглядаю  як  звіт  про  результати  діяльності  Президента з початку року. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Давайте  будемо   діяти згідно  з  Тимчасовим  регламентом  і  процедурою.  Переходимо до обговорення питання порядку денного.  Слово  надається  народному депутату  Півню,  Донецька  область.  За  ним виступатиме депутат Колінець.

 

     74

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Советський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемые товарищи!  Не секрет,  что  сегодня большинство  населения Украины не просто недовольно,  а возмущено постоянным ухудшением условий жизни.  Налоговая система работает, так сказать,  в обратную сторону,  всех грабит.  Коммерциализация торговли  застопорилась,  так  как   этим   вопросом   никто   не занимается.  На  местах  -  полнейшая  вакханалия.  Наши  решения трактуют  кому  как  выгодно.  Особенно  большая  неразбериха   в общественном  питании.  Криминогенная  обстановка критическая,  а действенные меры не принимаются.  Об этих  проблемах  мы  не  раз говорили,  и  Леонид  Данилович  в  своем докладе сегодня еще раз осветил  все  эти  вопросы.  Но  мы-то  давно  знаем,  что  плохо работали,  а что конкретно делать, чтобы выбраться из тупика, я и сегодня, уважаемый Леонид Данилович, не услышал.

 

     К нам обращаются избиратели и просят дать ответы на вопроси: какую   мы  выбрали  политику,  куда  идем  -  к  социализму  или капитализму, почему не выполняем действующую Конституцию, кто нам дал право ее забывать?

 

     Недавно у  нас была встреча в "Холодной балке".  Это шахта в Донецке.  Люди говорят,  что в результате  нашей  законодательной деятельности    и    действий    Кабинета    Министров   угольная промышленность,  как и вся экономика Украины,  находится на грани краха.  На  фоне  разговоров о переходе к рыночной экономике идет грабеж людей  труда.  Шахтеры  рассказывали,  что  хотя  уголь  и отгружают,  но все равно не имеют денег.  Вынуждены брать кредиты под 45 процентов в коммерческих банках. Нет возможности

 

     75

 

     приобретать уголь для бытовых нужд, спецодежду, оборудование и тому подобное. Аналогичные жалобы мы слышали во многих трудовых коллективах.

 

     Теперь хочу сказать  несколько  слов  об  аграрном  секторе, который кое-кто старается развалить, а он все еще дышит. Сельское хозяйство - суперотрасль народного хозяйства,  и  это  необходимо помнить  воем,  кто  старается  им  руководить  или  имеет к нему какое-то  отношение.  Ведь  сегодня  52-миллионный  народ   могут прокормить только колхозы и совхозы. Другого варианта пока нет. И об иллюзиях,  которыми сегодня  многие  питают  себя,  необходимо забывать.

 

     Я не  против фермерства.  Оно должно развиваться.  Но нельзя для его внедрения пользоваться диктаторскими  методами.  До  1936 года  мы  разваливали частный сектор,  проводили коллективизацию, теперь же от коллективных хозяйств начинаем переходить к  честней собственности.  Приведу примеры. Я работаю с фермерами, вижу, как это фермерство развивается.  Есть у нас в Донецкой области фермер Фирсов.  70  гектаров  земли в этом году дали ему 20 тонн ячменя. Как может он прожить за счет  этого  урожая  сегодня  в  условиях дороговизны  горюче-смазочных  материалов,  отсутствия удобрений, химической защиты растений? Ничего же нет!

 

     Сегодня в  докладе  прозвучало:  нам  нужен  1  миллиард  на закупку  необходимого  зерна.  Но ведь мы же имели 50-52 миллиона тонн зерна,  а стали получать 39.  Давайте подумаем.  Есть у  нас вице-премьер-министр,    который   ведает   вопросами   сельского хозяйства,  есть  министерство,  а  на   местах   соответствующие управления. Давайте наконец от слов переходить к делу. Сколько мы будем останавливаться на этих вопросах и  навязывать  друг  другу мнения, не

 

     76

 

     соответствующие реальности?

 

     Этот миллиард    необходимо    направить   на   приобретение материальных ценностей, а село должно взять на себя обязанность и выполнить те задачи, которые мы уже выполняли.

 

     Мы все  сдали  государству,  которое  уже  привыкло  "дойти" сельское хозяйство. Необходимо прекращать такую практику. Если не отдадите переработку новому министерству, то грош цена будет всей нашей дальнейшей работе.  Ведь почему-то схватились за монополию, держатся за нее, твердят о дотации. Неужели вы ждете, пока селяне вырежут скот,  прекратят  производить  молоко?  А  потом  кинемся опять: давайте что-то делать...

 

     Сегодня нас  поглотили  иллюзии.  Я  прошу Кабинет Министров обратить на это внимание.  Сегодня необходимо навести  порядок  и искать внешнего партнера.

 

     Необходимо навести  элементарную  технологическую дисциплину на   производстве.   В   нашем   обществе   процветает   хамство, взяточничество,  спекуляция.  Мы  прикрылись  тем,  что  не можем навести порядок.  Но ведь при Андропове мы навели этот порядок за каких-то полгода.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Колінцю.  За ним виступатиме депутат Романюк.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.  Шановні  депутати!  Виступ  Прем'єр-міністра, особливо  його  констатуючу частину,  я назвав би похвальною одою уряду Фокіна,  вітальним словом тим,  хто стояв за Фокіна і  його уряд до останнього дня.

 

     77

 

     Якщо говорити загалом про цю програму,  то вона якоюсь мірою є   поверненням   до   адміністративно-командної   системи.   Але сьогоднішня ситуація в Україні це виправдовує.  Сподіваюсь, після виконання цієї програми виходу з кризи  глава  уряду  представить нам широку програму реформ.  З картини, що змальована в доповіді, видно,  що  Президент  України  діяльність   Кабінету   Міністрів абсолютно не контролював.  Він до останнього моменту запевняв, що в Україні все гаразд, казав, що він є однодумцем Фокіна.

 

     У зв'язку з цим пропоную внести до проекту  постанови  такий пункт:   визнати   контроль  з  боку  Президента  стосовно  уряду незадовільним.  Я  підтримую  пропозицію  про  надання  особливих повноважень  главі  Кабінету  Міністрів,  але  ні в якому разі не Президенту,  бо Президент уже майже рік має такі повноваження  /і сьогодні він теж їх має/.

 

     Що стосується затвердження цих надзвичайних повноважень,  то головні моменти повинні бути обговорені  на  засіданні  Верховної Ради.  І,  звичайно,  повинні  бути встановлені конкретні терміни виконання даної програми.

 

     Пропоную також  прислухатися  до  прохання  глави   Кабінету Міністрів  і підпорядкувати уряду Національний банк України,  але за однієї умови: спочатку заслухати звіт Національного банку, щоб ми мали уявлення про те,  що там робиться.  Я знаю, що стан справ сьогодні  там  не  вельми  привабливий.  Там  панує  хаос.  Отже, передати  в  підпорядкування Кабінету Міністрів Національний банк України лише після того, коли ми побачимо, що передаємо і в якому стані цей банк приймуть.

 

     78

 

     Сьогодні я   висловлював  застереження  стосовно  комісій  з контрольними функціями, що створені при президентській структурі. Вони,  я  вважаю,  в  антиконституційними.  Верховній  Раді  слід відреагувати на них і не допустити їхнього подальшого існування.

 

     Вважаю, є відповідні комісії  Верховної  Ради,  які  повинні здійснювати контроль за діяльністю Кабінету Міністрів,  і потреби в інших комісіях немає.  Президент повинен мати  своїх  радників. Пропоную,   щоб  у  майбутньому  пропозицію  щодо  системи  своїх радників Президент подавав Верховній Раді на розгляд  і  Верховна Рада теж висловлювала з цього приводу свою думку.

 

     Якщо говорити  про  ці  комісії,  то  туди потрапили колишні міністри  /маю  на   увазі   передусім   Слєпічева,   який   себе скомпрометував/. Вважаю, що ці комісії утворені під певних осіб з колишнього скомпрометованого уряду.

 

     Вважаю, слід  до  кінця  провести  розмежування  у  питаннях законодавчої і виконавчої влад.  Маю на увазі,  що глава Кабінету Міністрів,  як  і  нині,  повинен  мати  ще  і  статус  народного депутата.   Всі   ж   інші,  хто  працює  в  Кабінеті  Міністрів, президентських адміністраціях,  повноваження  народного  депутата повинні скласти.

 

     Дуже мені  імпонує  представлена  главою  Кабінету Міністрів програма боротьби з мафією.  Щоправда,  вважаю,  що слід провести відповідну реформу в правоохоронних органах. На сьогоднішній день правоохоронні органи не  в  змозі  вести  боротьбу  з  корупцією, мафією, тому що багато хто з керівництва правоохоронних органів з ними пов'язаний.

 

     Пропоную посилити Міністерство внутрішніх справ.  Я не знаю, але чомусь шановний Андрій Володимирович не хоче, такого відомого

 

     79

 

     борця з мафією, як полковник Омельченко, який тепер працює в СБУ.  Вважаю, що він повинен бути заступником міністра внутрішніх справ,  що  в цьому міністерстві повинна бути відкрита дорога тим патріотичним силам, які дійсно хочуть боротися з мафією.

 

     На закінчення  скажу,  що   програму   уряду   підтримую   і рекомендую її затвердити.

 

     Дякую.

 

     ШВОВА. Слово  надається народному депутату Романюку.  За ним виступатиме депутат Борейко.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного  відродження  /Стрийський виборчий округ, Львівська область/.  Шановні пане Президенте,  пане Голово,  пане Прем'єр-міністре!  Панове депутати!  Усе, що ми робили досі, - це політика Бурбонів періоду французької Реставрації,  які нічого не забули  і  нічому  не  навчилися.  Усе,  що  ми  нині  робимо,  - експерименти ще недосвідчених хірургів зі скальпелем у руках. Але неможливо  безболісно  перейти  від  системи  рабства  до системи свободи.  Для цього потрібен час. Навіть німцям колишньої НДР для того, щоб сягнути рівня ФРН, потрібно 10-15 років.

 

     ми маємо  певну  надію  на  українське  підприємництво.  Але світова практика показує,  що підприємництвом може займатися лише

5-7   відсотків   населення.   Люди,   не   грамотні  в  бізнесі, перетворюються на звичайних спекулянтів. Вони зараз і панують

 

     80

 

     в Україні. Все наше підприємництво почало перетворюватися на економічний  бандитизм.  Сталося те,  що мало статися.  Справжній виробник придушений середньовічними  податками  і  страхом  перед завтрашнім днем, витіснений із зони вільної торгівлі, і тепер тут править бал перекупник,  тобто спекулянт,  а ціни здіймаються  на недосяжну висоту.

 

     Причина одна:  зона вільної торгівлі була введена, а система оподаткування  не  розроблена.  В  усьому  цивілізованому   світі виробнику,  який продав товар, встановлюються мінімальні податки, а перекупнику  -  максимальні.  Так  стимулюється  виробництво  і отримується зростання цін.

 

     Серед нинішніх  підприємців  чимало  просто  шахраїв,  якими керує не турбота про Україну,  а порив до  самозбагачення.  Серед них чимало обкомівських ротшильдів, які, пройшовши університети в тіньовому бізнесі застійних  літ,  збираються  легалізувати  овій нечистий  капітал.  Поки  що  розвиваються  торгово-закупівельні, розподільчо-посередницькі і позикокомерційні структури,  а  сфера промислового,   будівельного,  сільськогосподарського  та  іншого підприємництва нікого не цікавить.

 

     Як дамоклів меч,  висить над нашими головами  гіперінфляція. Суспільство втрачає віру в гроші. Параліч народного господарства, який  прийде  за  розвалом  грошової  системи,   стане   прологом соціально-політичних катаклізмів.

 

     Занижений валютний  курс  купона робить надзвичайно вигідний експорт і надзвичайно дорогий імпорт,  генерує загальне зростання цін,  спричиняє  викачування  з  України не тільки сировини,  а й споживчих товарів.  Навести  порядок  у  ціноутворенні,  зупинити гіперінфляцію   і  розвал  економіки  можна,  тільки  взявши  під контроль

 

     81

 

     державний валютний  курс,  зовнішню  торгівлю,  ввезення   і вивезення капіталу.

 

     Важливо, щоб  економіка України стала відкритою.  Тобто наші супермонополісти повинні відчути конкуренцію світового ринку,  не тільки  зовнішнього,  а  й внутрішнього,  усередині країни.  Якщо ціни,  якість і кількість в економіці  перехідного  періоду  буде диктувати, як казав Ігор Юхновський, світовий ринок, то на перший план вийде механізм оцінок основних факторів виробництва:  праці, капіталу,  природних  ресурсів.  Тоді  станеться  централізований перерозподіл  фінансових  ресурсів,  які  будуть  направлені   на виживання економіки.

 

     Найголовніше зараз  -  негайно  приступити  до перерозподілу всенародної,  нічийної  власності.  Нам  конче  потрібні  західні інвестиції, потрібен координаційний центр іноземних інвестицій.

 

     І нарешті,    Україні    потрібен    сильний   громадянський правоохоронний рух.  Ніякі реформи без цього не  підуть,  в  тому числі два найважливіші питання: земельне і воєнне. Не підуть ще й тому,  що  процвітав  корупція.  Це  хвороба  державна,   і   без комплексної   державної   програми   її  не  вилікувати.  Поняття "корупція" досі немає в Кримінальному кодексі. Число корумпованих чиновників  при  нинішньому  безладді  і  безвладді різко зросло. Беруть усі за все і скільки Бог на руку кладе.  Крадуть скрізь  і все,  гребуть  під  себе  вже  й  ті,  які  ще  вчора боролися за демократію.

 

     Отже, на порі другий етап бархатної  революції.  Ми  повинні завдати могутнього удару не лише по корумпованих структурах,  а й по  мафії,  організованій  злочинності.  Від  районних  низів  до стольних  верхів  в  першу  чергу  потрібно  поміняти  керівників правоохоронних  органів,  Служби   безпеки,   торгів   та   інших працівників з пробільшовицькою орієнтацією і нечистою совістю.

 

     82

 

     Зичу вам   успіху,   шановні   Леоніде  Макаровичу,  Леоніде Даниловичу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви  знаєте,  що  Верховна Рада 16 вересня утворила Тимчасову комісію для розгляду комплексу питань економічної реформи. Питання" яке сьогодні ми обговорюємо, має  пряме відношення до економічної реформи.  Не буду зачитувати /всі пам'ятають/,  хто входить до складу. цієї комісії. Очолює її Володимир Борисович Гриньов. Я просив би в зручній для

 

     вас формі   розглянути  і  внести  свої  пропозиції.  Прошу, Володимире Борисовичу.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. У мене прохання: через півгодини комісії зібратися в моєму кабінеті.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо обговорювати  питання  порядку  денного. Слово  надається  депутату  Борейку.  За  ним виступатиме депутат Бондарчук.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Леоніде Макаровичу!  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги!  Як  на  мою думку,  то сьогодні наш Прем'єр запропонував конкретну програму виходу України з кризового становища. Справді, Україна  зайшла є глухий кут,  а ми,  як сторонні глядачі,  вже в котре констатуємо цей факт.  А де ж винуватці?  Хто  завів  народ України в цей кут?  Слід сказати відверто: вони є тут, у цій залі і поза нею,  тільки раніше був хто в опозиції,  хто в  більшості, хто в керівних кріслах, і зараз також у високих керівних кріслах. Хто завів Україну в болото, тож нехай і виводить її звідти.

 

     83

 

     Декілька побажань і порад Кабінету Міністрів у цій ситуації.

 

     Питання села.  Зони мені найболючіші. Хотів би звернутися до віце-прем'єра  Дем'янова.  Забезпечення  села паливно-мастильними матеріалами,  нагромадження  їх  /особливо  в  зимовий   період/, забезпечення  гібридами  -  це  питання  номер один.  Ситуація із завершенням комплексу сільгоспробіт в  окремих  областях  України катастрофічна,  і  ви про це добре знаєте.  Катастрофічна вона не тому,  що люди не працюють,  а тому,  що нічим  працювати,  немає паливно-мастильних матеріалів.  Тут потрібно вживати найрішучіших заходів.

 

     Необхідна утримати на відповідному рівні кількість поголів'я худоби. Бо окремі високопоставлені особи заявляють в інтерв'ю, що треба негайно вирізати худобу, і тоді в Україні все буде гаразд.

 

     Хотів би   наголосити    також    на    питанні    переробки сільськогосподарської продукції.  Нині воно,  напевно,  головне в насиченні ринку товарами  продовольчої  групи.  Шановний  Леоніде Даниловичу!  Ви  багато  років  працювали у військовопромисловому комплексі.  Просив  би  вас  подумати  над  тим,  як  хоча  б   у майбутньому  забезпечити фермерів технікою для обробітку землі та переробки вирощеної продукції.

 

     Тривалий час  я  працював  головою  колгоспу.   Правдами   і неправдами    вдалося    побудувати   консервний   завод.   Тепер господарство переробляв свої овочі  і  фрукти  і  одержує  значні прибутки. Нещодавно в складі делегації я побував у Польщі. Поляки збирають на душу населення удвоє менше  продукції,  ніж  ми,  але зате  в  них  на  високому рівні переробка.  Нині в них вражаючий асортимент продукції. Нам необхідно над цим питанням працювати.

 

     84

 

     У Міністерстві сільського господарства і продовольства  поки що немає керівництва, і туди слід підібрати компетентні кадри. Бо питаннями.   земельної   реформи,   приватизації   в   сільському господарстві  нині майже ніхто не займається.  А без приватизації землі до ринку ми не прийдемо.  Прийдемо до якогось незрозумілого базару.

 

     Уряд повинен  вжити  заходів щодо забезпечення паритету цін, про що тут уже говорилось.  Це ж парадокс:  нині зарплата на селі вдвоє нижча,  ніж у працівників кредитних і страхових органів. До чого ми дійшли, люди добрі? Там 10 тисяч, а в селян ледве 5 тисяч назбирується.

 

     Питання стабілізації   виробництва.   Загальними  лозунгами, закликами справі ми не зарадимо.  Потрібні жорстка дисципліна  на даному   етапі,   державне  регулювання  цін,  внесення  змін  до прийнятих  нами,  шановні  колеги,  законів.  Як  на   мене,   то комерційні  структури,  утворені  при промислових підприємствах і державних  структурах,  необхідно  або  тимчасово  закрити,   або встановити   жорсткий   контроль  за  їхньою  діяльністю.  Інакше зростання цін ми не зупинимо, і пограбування народу триватиме.

 

     Нині ми  повинні  прийняти   чітке   визначення,   що   таке підприємництво,  а  що  таке  спекуляція.  Бо з людьми на цю тему говорити вже неможлива.  Треба поліпшити роботу податкових служб, бо  всякого  роду  підприємці безкарно грабують державу.  Леоніде Даниловичу, ми думаємо, де нам до кінця року знайти 800 мільярдів карбованців,  яких не вистачає,  а гроші пливуть за кордон. Треба навести  порядок  на  митницях,  бо  і  їх  вразили  корупція  та хабарництво.

 

     85

 

     Про розробку  національної  програми  захисту  населення від наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Леоніде  Даниловичу,  без міжнародної допомоги ми не обійдемося. Нас покинули напризволяще, а самі це лихо ми не поборемо.  Дана проблема особливо болюча для Рівненської, Волинської, Житомирської та Київської областей.

 

     Нам потрібно  ще  розібратися  з управлінськими структурами. Якщо нині в районі не  буде  базового  рівня,  то  рішення  уряду спустяться до області і там застрянуть. Село ще не на тому рівні, щоб розуміти всі ці ситуації.  До того ж у  кожному  селі  ми  не створимо відділ внутрішніх справ і соцзабез.

 

     І останнє.  Звертаюся  до  вас,  Леоніде  Макаровичу,  і  до Верховної Ради.  Нам треба вникнути в суть  питання  розподілу  з Росією активів і пасивів. Я про це говорив на закритому засіданні і кажу ще раз.  Бо якщо  це  питання  вирішуватиметься  на  рівні міністерства,  на  рівні Соболєва,  як було досі,  то ніхто з цим Соболевим чи Герцом не буде  розмовляти.  Вирішити  дане  питання можна  лише  на рівні Президента і Прем'єра.  На нульовий варіант поки що йти не слід.

 

     Шановні колеги!  Давайте консолідуємо свої сили.  Не шукаймо ворогів    у   складі   Верховної   Ради,   Кабінету   Міністрів, президентської команди. Давайте разом будувати державу, ім'я якій

- Україна.

 

     Підтримую прохання  Прем'єра  про  надання  уряду додаткових повноважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Бондарчуку.  За ним виступатиме депутат Мельничук.

 

     86

 

     БОНДАРЧУК А.І. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Шановні члени  Кабінету  Міністрів!  Сьогоднішньої  розмови,  без перебільшення,  чекала вся Україна.  Вина вищих органів державної влади,  а найбільше - колишнього Кабінету Міністрів  у  тому,  що людей довели до критичного становища.  Економічний Хаос, повальне безсоромне   пограбування    національних    багатств    України, бездіяльність  виконавчої  влади  витравлюють у людей національну гідність,  національну самосвідомість,  національний дух, замість яких успішно насаджується ковбасна ідеологія. Певним структурам і політикам вигідна каламуть, в якій вони ловлять золоту рибку. При різкому  зниженні життєвого рівня народу в нас уже з'явилися свої мільйонери,  будуть і мільярдери.  Політика попереднього Кабінету Міністрів  була злочинною у ставленні до тих,  хто чесно заробляв свій хліб,  до пенсіонерів і малозабезпечених.  Усі ці  категорії людей  опинилися в становищі жебраків,  бо трьох,  семи чи десяти тисяч НЕ ощадкнижці зараз не вистачить навіть на похорон.  Стався перекос   у  дії  економічного  закону.  Виробник  перестав  бути зацікавлений  у  збільшенні  виробництва  продукції.   На   нього навісили ярмо податків,  космічних цін.  І не встигло це телятко, як кажуть,  стати на "ринкові" ноги,  як до нього уже  біжать  із дійницею за молоком. А звідки ж те молоко візьметься?

 

     Думаю, що така політика велася для того, щоб скомпрометувати саму ідею справжнього ринку.  Нас правильно  критикували  тут  за деякі  прийняті нами популістські закони.  Але треба лише додати, що автором їх був здебільшого сам Кабінет Міністрів.  А ми, сліпо довірившись йому, проголосували за них.

 

     87

 

     Незважаючи на   наші  вимоги,  пан  Фокін  жодного  разу  не змалював справжньої картини економічного становища  України,  але очі замилював нам успішно,  під оплески. Не стимулювався виробник

- основа економічного і фінансового благополуччя.  Гірше того, як на  погано обробленому полі виростають бур'яни,  так і на хворому грунті економіки наросли різні розподільчі комерційні  структури. Посилюється  злочинність.  Керівництво  нового Кабінету Міністрів відкрило завісу лише  над  частиною  айсберга,  якою  є  мафіозні структури  і  корумпована  система.  Це  зло,  що становить пряму загрозу нашій молодій державі.

 

     І тут питання стоїть таким  чином:  або  ми,  або  вони.  Ми віримо урядові і в своїх виступах закликаємо до цього людей, які, безумовно,  підтримують перші кроки  нового  Кабінету  Міністрів. Адже  людям тепер навіть не так страшні ціни й низька зарплата чи відсутність деяких товарів,  як хаос, беззаконня і поява тих, хто нічого не виробляючи, безмірно збагачується.

 

     Усім знайомий  вислів основоположника марксизму про капітал, про те, що при 300 процентах немає такого злочину, на який би він не пішов.  У нас є не те що 300 процентів, а, може, й усі 1000. І виростають ці проценти не на приватному, а на державному грунті.

 

     Звичайно, я не проти бізнесу,  я за бізнес обома руками, але за чесний бізнес. Я за бартер, але не дикий. і теж за чесний.

 

     Відпустивши ціни на вугілля, пан Фокін випустив інфляційного джина,  а  тепер  ми  пожинаємо  ці  плоди.  Вважаю,   що   треба розслідувати діяльність старого складу Кабінету Міністрів.  Це не помста,  не  переслідування,  це  встановлення  справедливості  і законності.

 

     88

 

     Пропоную підтримати   пропозицію   Прем'єр-міністра  Леоніда Даниловича Кучми про утворення комісії чи. комітету по боротьбі з мафією  і  включити  це  питання  сьогодні  до  порядку  денного, проголосувавши за утворення такої комісії.  Про це я вже  говорив від мікрофона.

 

     Пропоную також   надати   слово   Президенту   України   для інформації про статус і роль  утворених  ним  структур.  Поки  що утворення   їх  можна  розцінити  як  недовіру  до  дій  Кабінету Міністрів або шмагання зв'язати йому руки.

 

     Прийняти від імені різних політичних партій,  рухів, фракцій хартію чи декларацію примирення. Бо нам потрібен спокій.

 

     Накласти тимчасовий  мораторій  на проведення страйків,  які дестабілізують обстановку.

 

     І пропозиція: Кабінету Міністрів ретельно проаналізувати, що нам  вигідніше  -  виділяти  державну  дотацію  на  енергоносії і зупинити  зростання  цін  та  заробітної  плати   чи   щокварталу нарощувати  випуск  нових  купонів  і  виділяти дотацію народному господарству і невиробничій сфері.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному   депутату   Мельничуку, Житомирська область. За ним виступатиме депутат Швайка.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.       Шановний      Президенте!      Шановний Прем'єрміністре!  Шановний Голово!  Шановні депутати!  Сьогодні з уст Прем'єр-міністра ми почули правду.  Мені здається, що це дуже важливо,  тому що спочатку має бути слово і слово правди, а потім на  основі  цього  правдивого слова мав бути план дій і конкретні дії.

 

     89

 

     Думаю, що якраз сьогодні ми можемо поділити  ту  надію,  яка з'явилася  в  народі  на  те,  що Україна поступово вийде на шлях нормального,  цивілізованого розвитку.  І перший цей  шлях  -  це шлях,  справді,  не  перебудови,  а  відбудови,  про який говорив сьогодні Прем'єр-міністр.  Дуже серйозні пропозиції ми  почули  з уст Прем'єр-міністра про ті антикризові заходи,  які планує уряд. Необхідно підтримати ці заходи.

 

     Однак під час слухання Прем'єр-міністра в мене виникли деякі пропозиції  щодо антикризових заходів.  В даний момент,  скажімо, недостатньо реалізовувати  план  лише  фінансового  та  грошового оздоровлення,  зокрема  в такому вигляді,  як вимагає Міжнародний валютний фонд.  Цей план,  на мій  погляд,  має  бути  доповнений державною    політикою    пріоритетів   і   заходами   державного стимулювання виробництва на основі вибору пріоритетів.  Суть цієї політики, на мій погляд, ось у чому.

 

     Враховуючи нестачу  ресурсів,  неможливість та непотрібність державної  підтримки  і  стимулювання  всіх  галузей,   необхідно визначити  кілька  ключових  галузей  для  розвитку України,  які активно і  неослабно  підтримувати  шляхом  державної  протекції, захищати ті галузі від руйнування і від іноземної конкуренції, що теж важливо.  Для України,  на мій погляд, пріоритетними галузями мають   бути   наступні:  металургія,  машинобудування,  сільське господарство.

 

     Можливо, при більш поглибленому аналізі можна вийти на інший набір  галузей,  їх розвиток,  розвиток цих пріоритетних галузей, потягне  за  собою  розвиток  усієї  економіки.   Решту   галузей спеціальними   методами  не  стимулювати,  для  них  мають  діяти загальні економічні принципи.

 

     90

 

     Принцип відновлення виробництва на сьогоднішньому етапі  має бути  найважливішим,  а  вже  другим  /теж важливим,  але другим/ принципом мав бути фінансове оздоровлення.

 

     Ще один   важливий   момент   нинішнього   етапу.    Приріст виробництва,  який  будуть  давати  пріоритетні  та  інші галузі, необхідно,  на мій погляд, направляти на розвиток інфраструктури, в   першу   чергу   виробничої,   потім   виробничо-соціальної  і соціальної.  Допомогу  і  кредити  інших  країн  та   міжнародних організацій теж треба використовувати на ці цілі.

 

     Головний задум  такої  стратегії  -  в усіх галузях на етапі інвестицій може і  повинна  діяти  приватна  ініціатива.  В  усіх галузях,   крім   інфраструктури,   бо  інфраструктура  є  сферою спільного використання.  Інвестиції в інфраструктуру, її розвиток

- одна з ключових проблем держави.

 

     Інший бік    такого    задуму   -   на   основі   розвинутої інфраструктури  почнуть  активно  розвиватися  всі  інші  галузі. Україна,  крім топ,  стане зоною сприятливого вкладення іноземних капіталів, бо в першу чергу нерозвиненість інфраструктури стримує іноземні  капітали.  Однак  головним  є  не  залучення  іноземних капіталів,  а створення сприятливих умов для розвитку виробництва в Україні.

 

     Сьогодні зусилля    держави   мають   бути   направлені   на стимулювання  і  підтримку   виробництва,   і   в   першу   чергу пріоритетних   галузей,   на   формування  і  підтримку  як  волі виробництва,  так і духу підприємництва.  Нам не потрібні багаті. Нам потрібні підприємливі.

 

     Одночасно має  реалізовуватися  програма фінансово-грошового оздоровлення. При цьому, на мій погляд, не слід переоцінювати

 

     91

 

     значення приватизації.  Без серйозних організаційних змін  і без   побудови  філософії  праці  сама  по  собі  зміна  власника результату не принесе.  На цьому етапі можливе регулювання цін, і навіть жорстке.

 

     Сили для   реалізації  антикризової  програми,  як  і  інших задумів,  ми можемо знайти тільки у своєму народі.  А  для  цього необхідно  створити атмосферу правди,  чесної праці,  справжнього підприємництва,  поваги людей один до  одного  і  до  влади,  яка достойна цієї поваги, і тому маємо відкинути все, що нам заважає, зокрема думки, що між нами нібито є протиріччя. Ситуація сьогодні дуже важка. І усвідомивши це, ми повинні спільно діяти.

 

     І останнє,   Пропозиції,  внесені  Прем'єр-міністром,  треба підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Швайці.  За  ним виступатиме депутат Черненко.

 

     ШВАЙКА М.А.   Шановний  пане  Президенте!  Шановний  Голово! Шановний Прем'єр-міністре!  Шановні народні депутати!  З доповіді Леоніда.   Даниловича   Кучми   я  зрозумів,  що  ще  є  порох  у порохівницях і не  вичерпався  інтелектуальний  потенціал  нашого народу.  І  депутати,  і вся Україна давно чекали такої критичної оцінки і конструктивної програми,  яка,  безперечно,  дасть  свої результати.

 

     Хто винен в усьому цьому? Ми, шановні народні депутати, коли розв'язали руки Фокіну 2 січня.  Тоді  він  виклав  нам  програму переходу до ринку, зрозумівши перехід до ринку як можливість лише підвищувати ціни і грабувати народ. Те, що робилося, -

 

     92

 

     це не ринок, а балаган, в якому злочинці створювали для себе умови,  щоб  грабувати  народ.  Не можна тішити себе ілюзією,  що ліквідація  планової  економіки  і  загальна  роздача   майна   є достатніми  для  початку створення здорової економіки.  Для нашої економічної реформи силу повинен мати той самий принцип, що й при хірургічному  втручанні  в  медицині:  під  час  операції пацієнт повинен залишатися живим і не з погіршеним станом здоров'я.

 

     Які головні засади  і  принципи  повинні  бути  покладені  в основу реформування економіки?

 

     Перше. Забезпечення   населення   продуктами  харчування  та життєво важливими ресурсами, в першу чергу пальним.

 

     Друге. Створення умов, за яких кожна працьовита людина могла б заробити для себе необхідні засоби існування.

 

     Трете. Покласти край грабунку,  крадіжкам, діяльності мафії. І невідкладно впровадити свої національні гроші.

 

     Гадаю, що,  може,  трохи згущеними є фарби з приводу  нашого економічного  стану і особливо взаємовідносин з Росією.  Я провів аналіз показників за літній період,  і,  скажімо,  на липень наше сальдо  в зовнішньоекономічній діяльності з Росією було плюсовим. На  1  липня  заборгованість   Україні   господарських   органів, організацій   і   підприємств   Росії   становить   224,  а  наша заборгованість Росії -  97  мільярдів.  І  в  той  же  час  -  ми боржники... Що сталося?

 

     У першу чергу йдеться про технічний кредит. Це ті гроші, які є безтоварними,  які відплили з України і оформлені як борг через те,  що  в  Росії процентна ставка становить 80,  а в Україні 50. Капітали з України відплили в Росію.  І ці капітали зараховані  в наш борг.

 

     93

 

     По-друге, Росія  не  платить нам за користування територією, за прокладені магістралі  нафто-  і  газопроводів.  Вона  повинні платити 8 мільярдів доларів щорічно.  Але про цю суму Уряд чомусь забув і не згадує.

 

     По-третє, підприємства Росії не платять нам за товари. Таких товарів   до   Росії   відправлено  більш  як  на  700  мільярдів карбованців.  Гадаю,  ми навіть  не  знаємо  точно,  скільки  цих товарів  відправлено,  тому  що  не  сотні  чи  тисячі,  а  мішки рахунків, виставлених платникам, взагалі пропали.

 

     Хотів би  в  цілому   висловити   щиру   вдячність   Леоніду Даниловичу і уряду за інформацію,  яку ми отримали. Бажаю Леоніду Даниловичу і його компанії плідної праці в реалізації програми. А вас,  шановні  народні  депутати,  закликаю подати уряду всебічну допомогу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черненку.  За ним виступатиме депутат Бичков.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемые   депутаты!  Уважаемый  Президенті Уважаемый Председатель!  Уважаемый Кабинет  Министров!  Прослушав доклад  Премьера,  хочу  сказать,  что  у меня возникает глубокое сомнение:  было  ли  сказано  все?  Я  понимаю,  сегодня   Леонид Данилович Кучма не мог проинформировать обо всем,  что происходит в  нашем  огромном  хозяйстве  и  в  нашем  государстве  Украина. Удивляюсь  только,  насколько  мы  еще  богаты  и мощны,  что нас окончательно не разграбили,  не растащили. И я отдаю себе отчет в том,  что  завтра начнется новое сопротивление реформам,  которые намечает нынешний Кабинет Министров.

 

     94

 

     Ситуация такова,  что либо мы  все  вместе  выплываем,  либо утонем    поодиночке.    Если    нас    захлестнет   политическое противостояние, найдутся политические силы, которые воспользуются нестабильной  экономической  ситуацией,  чтобы  получить какие-то политические дивиденды.  Таким  образом,  политика  политического противостояния - глубоко ошибочная и губительная.

 

     Та смелая  оценка,  которая  сегодня  была сделана Кабинетом Министров,  должна быть воспринята Верховным Советом прежде всего так,  что нам необходимо подать Кабинету Министров руку помощи. В одиночку ему положение не поправить.

 

     Как-то незаметно  для   всех   государственные   предприятия превратились   в  малые,  совместные,  параллельные  предприятия. Произошла утечка капиталов, в результате чего одни стали сказочно богатыми,  а другие - бедняками. Как раз тут Кабинету Министров и потребуется помощь  Верховного  Совета,  помощь  комиссии  /может быть,  ее  нужно  даже  наделить  чрезвычайными  полномочиями/ по расследованию экономических преступлений  против  Украины.  И  от этого нам сегодня не уйти.

 

     Я полностью    согласен    с    сегодняшними   предложениями правительства,  в частности с тем,  чтобы до  31  марта  передать Национальный  банк  Украины  в  оперативное  подчинение  Кабинету Министров.  Следует также поддержать предложение о предоставлении Кабинету  Министров дополнительных полномочий.  Согласитесь,  что без  принятия  жестких   мер,   без   жесткой   централизации   и государственного регулирования сегодня не обойтись.  Единственную настороженность  вызывает   формулировка   "до   принятия   новой Конституции".  Не  секрет,  что  принятие  в скором времени новой Конституции весьма проблематично.  Поэтому полномочия такие нужно предоставить, скажем, на б месяцев. А через б месяцев опять

 

     95

 

     вернуться к  этому  постановлению.  Тогда  у  нас  уже будет определенный опыт, от которого мы сможем оттолкнуться.

 

     Я абсолютно согласен с теми депутатами,  которые высказывали точку  зрения о необходимости определения приоритетов в экономике и сельском хозяйстве. Ведь объять необъятное нам не удастся.

 

     И еще один момент.  На мой взгляд,  мы  начинаем  потихоньку заговаривать  решение  проблем.  /Сміх  у  залі/.  Чтобы этого не случилось, предлагаю вести меньше разговоров и переходить к делу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату    Бичкову, Херсонська область. За ним виступатиме депутат Мартиненко.

 

     БИЧКОВ В.В.,   заступник   глави   державної   адміністрації Херсонської  області  /Новотроїцький  виборчийокруг,   Херсонська область/.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый Президиум! Мы выслушали доклад  Леонида  Даниловича.  И  если  раньше  у  нас  было  мало оптимизма  и  много  тревог,  то  после  речи Премьера оптимизма, по-моему, вообще не осталось. Картина безрадостная.

 

     Но самое критическое положение  сегодня,  видимо,  на  селе. Продовольствия  не  хватает,  да  и  цены на него в Украине самые высокие. Это итог политики правительства, Президента и Верховного Совета.  Проблемы  села  всегда  были  у  нас на последнем плане. Представители  высших  эшелонов  власти  их  просто   не   хотели замечать.  В ходе предвыборной кампании на пост Президента Леонид Макарович заверял крестьян, что будет серьезно заниматься

 

     96

 

     селом, не даст ему исчезнуть.  У люде?  уже  появилась  было вера в улучшение дел, но ненадолго.

 

     Для справки.     Фондовооруженность    сельскохозяйственного производства составляет у нас около  400  лошадиных  сил  на  100 гектаров пашни.  Энерговооруженность - 30 лошадиных сил на одного работающего.  Это почти в 3-4 раза меньше,  чем в других  странах Европы.  Мы  можем  сравниться тут только с Африкой.  Но недавний член Думы,  советник  Президента,  а  сейчас  первый  вицепремьер "добродій"  Юхновский  утверждает,  что мы имеем лишние комбайны, трактора, и ведет политику распродажи.

 

     Но самое страшное то, что в селе на тысячу жителей рождается 13, а  умирает  15  человек.  На  селе сегодня живет 39 процентов пенсионеров. Практически два года село не строится.

 

     Как падает сельскохозяйственное производство и  до  чего  мы докатились,  Леонид  Данилович  в  своем  докладе сказал.  Сейчас раздаются голоса,  что сельское хозяйство не будет  датироваться, что  ему не будут компенсироваться затраты.  Но для всех же ясно, что сельскохозяйственное производство  Украины  где-то  на  50-60 процентов рисковое. Поэтому дотации и компенсации необходимы.

 

     Сегодня поля  не  убраны,  почва  под  урожай  1993  года не готовится, удобрения мы не вносим,, органику не вывезли. Ну Бог с ним,  год  как-то закончим.  Но если все оставить так,  как есть, Леонид Данилович,  и если учесть,  что сегодня за литр бензина  и дизтоплива  мы  платим уже соответственно 80 и 100 рублей,  то по нашим подсчетам, чтобы обеспечить уровень производства 1991 года, нужна  компенсация  в  сумме  15 миллиардов рублей.  Это лишь для того,  чтобы работать так на так,  чтобы  не  повышать  розничные цены.  А  чтобы обеспечить рентабельность 25 процентов,  нужно 43 миллиарда рублей. По области! Если не сделать

 

     97

 

     определенных шагов,  то уже сегодня можно говорить, что цены на продовольствие вырастут в 1993 году в Украине в 3-4 раза.  Кто такое выдержит?  Сейчас винят село.  А кого  будет  винить  народ через год? Давайте думать над этими проблемами шесте.

 

     Исходя из этого, считаю необходимым:

 

     Первое. Осуществление   земельной   реформы   нужно   начать немедленно, дав под нее правовые и экономические документы, чтобы землю  /под  урожай 1993 года/ в первую очередь получили люди под приусадебные участки,  коллективные огороды.  Нужно,  чтобы землю получили  промышленные  предприятия,  наши  фермеры,  чтобы земля выделялась под коллективные сады.

 

     Сегодня идет спор, кому заниматься наделением земли: Советам или  администрациям.  Но  ведь у нас есть соответствующий государственный  комитет,  вот  и  предлагаю   дать   ему   право заниматься этими вопросами снизу доверху и сверху донизу.

 

     Второе. Надо   провести   оценку   земли,  чтобы  немедленно заработал механизм платы за землю. Лучше используешь ее - получай прибыль, хуже - больше плати.

 

     Третье. Особого   подхода  требует  инвестиционная  политика государства.  До этого мы латали дыры и занимались подачками  для села.

 

     Надо в  бюджете  на 1993 год предусмотреть выделение средств селу.   Государству   нужно   взять   на   себя    финансирование строительства,  содержания  объектов соцкультбыта,  коммунального обеспечения.

 

     Четвертое. Я  не  вижу  сегодня  силы   в   государстве,   в правительстве,  которая  могла  бы  установить  паритет цен между товарами сельскохозяйственного производства и промышленности. Два года пишем, голосуем, даем поручения, но увы.

 

     98

 

     Предлагаю установить  фиксированные  цены  на энергоносители для села, обеспечивающие 50-60-процентный уровень рентабельности, чтобы можно было вести расширенное воспроизводство.

 

     Пятое. Уже    на   1993   год,   до   начала   планирования, правительство  имеет  конкретные  программы,  как   стимулировать производство   подсолнечника,  сахарной  свеклы,  сои,  кукурузы, продовольственной  пшеницы,  то  есть   тех   культур,   продукты переработки  которых могли бы сегодня пойти на экспорт.  Мы могли бы поправить свои валютные проблемы.

 

     Шестое. Обращаюсь  к  промышленникам.  У  вас  есть  валюта. Девайте  создадим  совместные  предприятия  на  основе договоров, закупим необходимое оборудование.  Ототрите, как насыщены сегодня коммерческие  магазины товарами...  Мы можем это сделать,  причем быстро.

 

     Седьмое. Поддерживаю политику правительства и прошу,  Леонид Макарович, чтобы вы взяли это под особый контроль.

 

     Надо немедленно  закупить  4 -5 миллионов тонн зерна,  чтобы выйти  на  уровень  производства  1989-1990  годов  и  обеспечить соответствующие  показатели  потребления  на душу населения мяса, молока и других продуктов.

 

     О госзаказе.  Его  все  боятся.  Леонид  Макарович,  давайте установим  продналог на один гектар земли с учетом стопроцентного обеспечения нашего  народа  продовольствием.  Если  мы  этого  не сделаем, наше село умрет.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Мартиненку.  За ним виступатиме депутат Шкарбан.

 

     99

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничо-збагачувального      комбінату,      м.      Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Уважаемые Леонид Макарович и Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Уважаемый Леонид  Даниловичі  Сегодня  мы  заслушали  доклад,   в   котором определена основная линия,  необходимая нам для того, чтобы выйти из ситуации,  сложившейся в Украине.  Мне бы хотелось  поделиться мыслями о том,  что мешает сегодня решать проблемы, которые стоят перед предприятиями.

 

     На плечи Премьер-министра лег большой груз  ответственности. Наш  Премьер  понимает,  что  завтра придется отвечать.  Но члены Кабинета Министров не все набрали багаж, который необходимо нести им на своих плечах.

 

     Есть боязнь  за то,  чтобы Кабинет Министров не превратился, Леонид Данилович, в продолжателя дел Службы безопасности Украины, чтобы сегодня не начали искать всех и вся, кто что натворил.

 

     Вчера, например,  меня  очень  поразило  снятие с должностей трех директоров нефтеперегонных заводов.  Может быть,  они  чтото натворили.  Но о решении комиссии не знают ни Верховный Совет, ни избиратели. Я считаю - это какой-то очень решительный шаг.

 

     Думаю, в каждом  случае  подход  к  решению  вопроса  должен диктоваться  принятыми  Верховным Советом законами.  И если нужно отдельные из них пересмотреть, давайте пересмотрим.

 

     100

 

     Президент и   Премьер-министр   требуют    сегодня    особых полномочий  для  увязки  всех  этих  несогласованностей  в  наших законах. Очевидно, необходимо это сделать.

 

     Думаю, те направления,  которые взяты нашими  предприятиями, позволят улучшить общее обеспечение товарами, материалами.

 

     И сегодня,  и раньше много раз из уст наших руководителей, в том числе и  представителей  нового  Кабинета  Министров,  звучат слова   о  том,  что  Украина  является  сырьевым  придатком.  Но почему-то  Австралия,  Бразилия,  Швеция,  которые  находятся  на высочайшем уровне развития промышленного производства,  не боятся продавать сырье.  Ведь  сегодня  это  не  просто  железная  руда, марганец.  Это  подготовленное  сырье,  на  переработку  которого затрачено очень много энергии. Сегодня оно является, мне кажется, одним  из источников получения валеты для Украины.  Поэтому нужно пересмотреть  позиция  так  называемой  сырьевой   промышленности Украины.  Если  мы сегодня должны пользоваться рынком,  то нашему правительству нужно оградить нас от незаконных требований  валюты со  стороны железной дороги,  обеспечить нам возможность возить в порты свою продукцию и чтобы с нас не требовали валютной  взятки, чтобы  не  пропускали  туда российские предприятия,  которые дают валюту и устанавливают демпинговые цены.  Мы действительно должны иметь   нормальную   поддержку  Министерства  внешнеэкономических связей.

 

     На сегодняшний день,  к сожалению,  ситуация сложилась таким образом:   наше   ближнее   зарубежье  имеет  какие-то  льготы  в результате прямых связей с портами и железными  дорогами,  а  мы, как говорится,  находимся на задворках. Думаю, что правительству, безусловно, необходимо искать выход из сложившейся ситуации.

 

     101

 

     Еще один вопрос:  использование основных фондов.  Сегодня на горнорудных предприятиях миллиардные фонды. По Полтавской области использование энергоресурсов ограничивается  130  мегаваттами,  и все  отдается  одному горнообогатительному комбинату,  а основные фонды,  я еще раз говорю, на один миллиард рублей стоят к не дают продукции.  Разве это правильно?  Поэтому позицию правительства в использовании энергоресурсов тоже необходимо пересмотреть.

 

     Заканчивая, хочу  сказать,  что  требования   Президента   и правительства необходимо поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шкарбану.  За ним виступатиме депутат Петров.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Думаю, шановні,  уже  всі згодилися,  що додаткові повноваження потрібно надати, але треба все-таки наголосити на деяких акцентах.

 

     Аванс довір'я  сьогодні  у  представників  оновленого  уряду немалий.  Ми бачимо, що їхні виступи більш чесні. Тому, приймаючи рішення про надання додаткових повноважень Президенту,  я  думаю, ми маємо на увазі, що надаємо такі повноваження фактично уряду, а формально -  Президенту.  Додаткові  повноваження  Президенту  ми надавали  /така  практика  в нас уже є/,  і Президент не зумів їх використати.   Наприклад,   прийнявши   Закон    про    селянське /фермерське/

 

     102

 

     господарство, Земельний кодекс, сформувавши землі запасу, мі надіялися,  що ці землі  створять  приватного  власника.  Але  їх віддали   знову   попереднім   власникам,   розбазарили.  Не  всі представники Президента на місцях зуміли застосувати закон.  Якщо в  Дніпропетровській області представник Президента Лазаренко,  в Одеській - Ільїн вирішили це питання  і  в  обласних  Радах  самі взяли  на  себе  повноваження  /перший  -  фактично,  а  другий - умовно/,  то один з районних представників у Херсонській  області Довгаль,  навпаки, відмінив закон. Тобто сформована президентська влада фактично виступила проти прийнятого закону.

 

     Тому я хотів би,  щоб ми вголос сказали: Леоніде Даниловичу, ми  повноваження  надаємо  вам,  хоч  формально  приймаємо  такий документ.

 

     Крім того,  потрібно наголосити,  що повноваження надаються, скажімо,  на  один  рік.  Можливо,  це  багато,  може,  досить на півроку.  Але в принципі треба обумовити строк.  І не  так  -  на період  до прийняття нової Конституції,  ми пишемо - до прийняття нової Конституції,  але внизу додаємо - на один рік,  і  тоді  ці повноваження переглядаються. Тому що на місцях люді стурбовані.

 

     Я отримав пачку телеграм від учителів. Їх сполошив емоційний виступ віце-прем'єр-міністра Пинзеника.  Вояк вирішили,  що  буде відмінена  стаття  52  Закону  про освіту,  будуть ущемлені права людей і так далі. Ми повинні людям поясніти, що права трудящих не будуть ущемлені. Ці нюанси потрібно роз'яснювати.

 

     Є ще   деякі  питання,  пов'язані  з  прийняттям  додаткових повноважень.  Мій колега Півень  запитував:  "Куди  ми  йдемо?!". Соціалізм,  капіталізм...  Думаю,  не  варто так говорити.  Ми не заблукали. Вибило кермо з рук. І це кермо повинен хтось узяти. Ми нічого

 

     103

 

     не почули про те, чи уряд буде штурманом, чи уряд буде браті кермо. Чи він хоче повернутися до управління економікою державних структур  і заводів як власності держави.  Чи це кермо буде в так званого управляючого прошарку,  який тут не присутній.  Побажання уряду  бути штурманом нічого не варті,  тому що фактично управляє економікою не уряд,  а цей "управляючий" прошарок,  і  гальма,  і кермо в руках інших людей.

 

     Треба, щоб  усе-таки  стало  ясно,  яка  частина  державного сектора буде управлятися,  як і  кілька  років  тому.  На  місцях повинні  це  чітко зрозуміти,  повинні політичне зрозуміти.  Якщо уряд буде давати тільки штурманські вказівки, а кермо триматимуть інші люди, то це може призвести до великого різнобою.

 

     Ринкову економіку і економіку з адміністративним управлінням розділяє  майже  прірва.  Треба,  щоб  на  місцях  люди   чіткіше зрозуміли.

 

     А взагалі  потрібно підтримати уряд,  який мав значний аванс довір'я.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Петрову   від Комісії   у   питаннях  соціальної  політики  та  праці.  За  ним виступатиме депутат Ягоферов.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Шановна   президіє!   Шановний   Президенте!    Шановні присутні!  Уряд просить додаткових повноважень за обставин,  коли зниження життєвого рівня населення прогресує і країна знаходиться на  грані  соціального  вибуху.  Абсолютно  ясно,  що  цей  вибух станеться, якщо уряд не зможе подолати

 

     104

 

     падіння виробництва.  У цьому я вбачаю його  першочергове  і термінове завдання.

 

     Чому в нас так склалося?  Мабуть,  до ти об'єктивних причин, які пов'язані  із  становленням  незалежної  державі,  ми  додали багато  інших,  прийнявши  під  впливом  економічного  романтизму закони,  які тільки погіршили становите.  Деякі з прийнятих  нами законів  призвели  до  розриву  абсолютно необхідного зв'язку між кількістю  і  якістю  праці,  обсягами  виробництва  і  доходами. Наприклад,  Закон  про  підприємства дав можливість виробникам не нарощувати  обсяги  виробництва,  а,   користуючись   монопольним становищем,    грати"   цінами.   Прем'єр-міністр   говорив   про катастрофічне становище в будівництві.  Водночас із  таблиці  про стан  середньої  зарплати,  яку ми сьогодні одержали,  видно,  що будівельники невпинно нарощують не обсяги виробництва,  а  обсяги своєї зарплати.

 

     Хотів би  привернути  увагу  до  того,  що  одна  з основних галузей машинобудування знаходиться в цьому списку десь на одному з останніх місць. Давши можливість підприємствам перекачувати всі кошти в зарплату,  а не направляти їх на розширення  виробництва, на оновлення обладнання,  ми через декілька років зруйнуємо і той немічний виробничий потенціал, який маємо зараз.

 

     Крім того /я вже говорив про це  з  цієї  трибуни/,  глибоко переконаний  у  тому,  що суспільство,  в якому некваліфікований, неосвічений працівник заробляє більше,  ніж учитель,  лікар -  це суспільство  без  майбутнього.  Тому  вважаю,  що  уряд правильно робить,  коли  просить  додаткові  повноваження  для  того,   щоб терміново відрегулювати протиріччя такого типу.

 

     Але виникає  запитання:  чи правильно ці повноваження будуть використані? Адже ми знову тоді говоритимемо, що в енергетиці, на

 

     105

 

     транспорті тарифи затверджувалися урядом без участі в  цьому Верховної Ради. Там що, поліпшилась якість, кращими стали послуги і  тому  подібне?  Ні.  Навпаки,  енергетики,  користуючись  цими тарифами, мають можливість /про це сказано/ переганяти енергію за кордон,  кошти за яку в Україну не надходять,  їм достатньо того, що їм дали тарифи. Просив би на це звернути особливу увагу.

 

     Мене також  турбує,  що  документами,  які  нам роздав уряд, майже перекреслюється все  те,  що  ми  передбачили  Законом  про іноземні інвестиції. А без них буде дуже важко вийти з нинішнього становища.  Не  треба  тішитися  думкою,  що  десь  стоїть  черга іноземних  інвесторів  і  проситься до нас.  Навпаки,  ми самі їх повинні в цьому зацікавити. Але не можу зрозуміти одного. Якщо ми прийняли  Закон  про іноземні інвестиції наприкінці березня і вже через півроку докорінно його змінюємо, то хто тоді до нас піде за такої  нестабільності?  Люди  там твердо розуміють:  гра за часто змінюваними правилами - це гра  взагалі  без  правил.  Просив  би звернуті на це увагу.

 

     Я хотів би, щоб було тверезо оцінено всі наслідки неминучого погіршення становища  у  зв'язку  з  виходом  із  рублевої  зони. Рішення прийняте правильне,  але треба все тверезо оцінити,  тому що   неминуче   буде   підвищуватися   собівартість    продукції, зростатимуть  ціни.  Зрозуміло,  що  найближчим  часом поліпшення стану справ у нас не відбудеться.  І тому просив би, усвідомлюючи всю  складність  ситуації,  уважно  розглянути  питання  і  вжити заходів щодо використання досвіду деяких країн,  в  яких  розміри пенсій  прямо залежать від розміру середньої зарплати в народному господарстві.  Тому  що  механізм,  що  лежить  в  основі  нашого пенсійного законодавства,  ніяк не встигав за зростанням цін,  за зростанням вартості життя.

 

     106

 

     У цілому підтримую пропозицію щодо надання уряду  додаткових повноважень.  Але  згоден  і  з  тими,  хто  пропонує  встановити конкретний термін звіту про використання цих повноважень.

 

     На закінчення хотів би сказати,  що уряду і  Верховній  Раді треба  гуртом  братися  за  розв'язання цих проблем,  аби витягти Україну з прірви. Давайте пригадаємо досвід країн, які виходили г такого   становища.  Лише  за  умови  твердого  порядку,  сильної виконавчої влади ми можемо сподіватися на позитивні зміни.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається   народному   депутату   Ягоферову, Луганська область. За ним виступатиме депутат Сухий.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод"  /Артемівський  виборчий  округ,  Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Мне не совсем понятно, что происходит сегодня в зале.  Мы выслушали не программу, а доклад о намерениях Премьер-министра,  что нужно сделать на основе анализа действий предыдущего правительства для вывода Украины из кризиса. И  сразу  же  решаем  поддержать  просьбу о дополнительных мерах, которые записаны в постановлении, чтобы все поправить.

 

     На мой взгляд,  мы опять ослеплены тем,  что  происходят.  И если  дополнительные  полномочия  мы  дадим  правительству не под конкретные действия и конкретную программу,  то Верховному Совету нужно будет просто самораспуститься. Ведь делать нам больше будет нечего.

 

     Думаю, мы не  имеем  права  просто  так  отдать  полномочия, которыми нас наделили избиратели. Отдать полномочия - это значит

 

     107

 

     самоустраниться от  ответственности.  А  ведь  каждый из нас брал ее на себя,  обещая улучшение жизни и  многое  другое.  Если правительство  будет  самостоятельно  решать эти вопросы,  то нет абсолютно никаких гарантии,  что  все  будет  сделано  правильно. Контрольная функция Верховного Совета есть контрольная функция, и она должна оставаться за нами.

 

     Вспоминаю выступление  Бориса  Ивановича   Мокина   в   день назначения   Премьер-министра.  Он  был  против  такого  принципа назначения,  хотя сказал:  "Я буду  больше  всех  рад,  если  все получится хорошо".  Леонид Данилович должен понять, что Верховный Совет не может самоустраниться от решения  проблем.  В  его  речь промелькнула мысль о том, что, мол, происходит конфронтация между исполнительной и законодательной властью.  Но ведь исполнительной власти  до сих пор практически не было.  А законодательная власть отвечает перед избирателями за все: и за то правительство, членов которого  мы утверждали поодиночке,  и за это,  которое утвердили списком.

 

     Вы ведь помните недавнее выступление  вице-премьер  министра Пинзеника, который сказал, что бабушка рыбки хочет, но не сказал, откуда  эта  рыбка  возьмется.  Поэтому,  на  мой  взгляд,  нужны конкретные  чрезвычайные  меры.  Например,  ограничение  верхнего предела заработной платы, и поддержать тех, у кого нижний уровень заработной платы.

 

     Сегодня Премьер-министр   говорил,   что   во  всем  виноват Национальный банк.  Никак не могу с этим согласиться. Вспомните о нашем решении об эмиссии.  Россия тогда задержала расчеты, и наши дутые деньги перестали  поступать  во  взаиморасчеты  с  Россией. Сразу же прекратились торговля, оборот, производство. В этом была вина  Правительства.  Ведь  Национальный  банк  в  лице  депутата Гетьмана

 

     108

 

     выступал тогда против и говорил, что нельзя этого делать. Мы проголосовали,   поручив   правительству   определить   источники эмиссии.   А   ее   источником   являются   средства   населения, предприятий.  Значит,  нужно было все это оформить в виде  ценных бумаг. Мы с вами неоднократно говорили Витольду Павловичу Фокину: нужно в обязательном порядке провести индексацию средств, которые были у населения на сберкнижках и которые превратились в бумажки. Этого,  к  сожалению,  не  произошло.   Сегодня   проведена   так называемая денежная реформа,  хотя сам факт свершился в июле.  Но пока мы не знаем последствий.

 

     Сегодня правительство    собирается    скупить    рубли    у экспортеров.  А  это  означает  прекращение  экспорта  в Россию и возврат рублей. То есть, я думаю, не все меры хороши.

 

     Поэтому, на мои взгляд,  Леонид Данилович сегодня должен был выступить  не  с  программой  /нельзя  требовать  ее  через такой короткий промежуток времени/.  Нужно было  бы  послушать  анализ, причем  не для охоты за ведьмами,  не для того,  чтобы посадить в тюрьму Фокина и еще кого-то, а для того, чтобы оценить ситуацию и выбрать правильное направление.  Тогда дело у нас пойдет. Сегодня как Национальный банк Украины проводит  взаиморасчет?  Я,  клиент банка,  дал поручение перечислить средства в Москву - перечисляй. Куда денешься - есть  закон.  Необходимо  незамедлительно  решить вопрос о взаиморасчетах,  платежах.  К примеру, Авдеевка получила 60 тысяч тонн угля из Кузбасса,  а заплатить  за  это  не  может. Соответственно,   наши   соседи   прекратили   поставки  металла, оборудования - и все по этой причине.

 

     Поэтому, я  думаю,   правительство   в   этом   плане   надо поддержать,  но  не таким образом.  У нас есть комиссия,  которую возглавляет Владимир Борисович Гринев.  Надо дать ей  необходимые полномочия,

 

     109

 

     чтобы она   от  жмени  Верховного  Совета  оперативно  могла согласовывать все документы.  Только так мы бы  смогли  выйти  из кризиса.   Если   мы   поступим   по   другому,   то   нам   надо самораспуститься. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  від   Комісії   з   питань   відродження   та соціального розвитку села надається народному депутату Сухому. За ним виступатиме депутат Коцюба.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Шановні товариші!  Комісія  з питань   відродження  та  соціального  розвитку  села  на  своєму засіданні ще десять днів тому розглянула стан справ  в  економіці нашої держави, зробила однозначні висновки і передала їх урядові. Про причини говорити не буду,  бо всі розуміють, що наступний рік для  сільського  господарства  буде,  мабуть,  роком,  як  раніше говорили,  завершальним.  Думаю,  всі  знають,  що  між  розвалом економіки  сільського  господарства  і в цілому економіки держави дуже коротка відстань.

 

     Шановні колеги!  Ми  з  вами  справді   створили   незалежну державу,  написали  багато демократичних законів.  Але допоможіть мені сьогодні знайти відповідь  на  запитання:  кого  і  до  чого зобов'язали ці закони?  Вони майже всі вже написані. Хто несе хоч якусь відповідальність за  те  ж  сільське  господарство?  Голова колгоспу?  Ні,  Рада?  Ні,  Президент? Не дуже. Верховна Рада? Ви самі  знаєте,  Міністерство?  Оце  тут  може   бути.   Це   єдине міністерство, де при

 

     110

 

     такому стані справ навіть міністра протягом року немає.

 

     Комісія подала  для  розгляд;  чотири кандидатури.  Кажуть - багато.  Зупинились  на  одній.  Кажуть  -   мало.   А   сільське господарство  тим  часом  пливе  далі.  І якщо немає тих,  хто на основі закону створює політику галузі,  то  знаходяться  ті,  хто створює її на основі беззаконня. Ви про це знаєте, про це говорив і Прем'єр-міністр,  і ми про це вже майже рік говоримо. Люди, які не  мають  відношення  до  виробництва,  сьогодні  розбазарюють і м'ясо,  і масло,  і бензин, і шкіри... Вони роблять свою справу і нічого  не  бояться,  бо  знають,  що  їм нічого не буде.  Є дуже демократичні закони,  які,  я вже наголошував на цьому, нікого ні до чого не зобов'язують.

 

     І якби  ж  це  тільки  в  сільському господарстві.  Сьогодні директор  підприємства,  тобто  державної   організації,   працює директором  малого  підприємства  без будь-якої відповідальності. Сюди віддаються продукти,  продукція,  все  перепродується.  Люди досі не розберуться - звідки ж беруться такі ціни? Думаю, Леоніде Даниловичу,  нічого не зміниться,  якщо ми і надалі будемо про це тільки  говорити,  як  то  вже  не раз було,  і ніяких заходів не вживати. Я знаю, що і вам зв'язують руки ці закони.

 

     Комісія зробила такі висновки:

 

     Перше. Заява попереднього уряду про те,  що  ми  прийшли  до ринку  ще  в  січні  нинішнього  року,  не  мала під собою ніяких серйозних підстав, була дилетантською, якщо не провокаційною.

 

     111

 

     І ви  знаєте  -  чому?  Ринок  може  бути  лише  тоді,  коли з'являться  всі  необхідні ринкові атрибути:  конвертовані гроші, товар,  коли не буде монополізму.  А відсутність цього засвідчує, що  ми  до  цього  ринку  ще тільки йдемо.  Цей шлях повинен бути керований державою, інакше ми прийдемо не до ринку, а до того, до чого   ми  вже  прийшли,  -  до  повної  економічної  і  правової безвідповідальності, до анархії і зубожіння.

 

     Думаю, якщо хтось із нас і досі цього не  усвідомив,  то  не біда.  Просто  треба  знати,  що  йому  це  важко  дається,  а не зрозуміти цього, я думаю, немає змоги.

 

     Друге. Економічні ринкові закони,  які здебільшого  написала Комісія  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством,  а ми їх прийняли,  самі по собі правильні. Але ми припустилися ряду помилок при їх застосуванні.

 

     По-перше. Виробничі  відносини,  як  уже  зазначалося,  як і свідомість  багатьох  людей,   здебільшого   залишаються   ще   в соціалістичному укладі, а закони - вже в протилежному.

 

     По-друге. У зв'язку з тим, що до цих законів включено багато досі невідомих іншомовних термінів,  на практиці все переплутали: поняття  ринку  підмінили  базаром,  підприємництво  -  це  в нас спекуляція;  приватизація - це та "прихватизація",  про  яку  вже говорять. І ніхто в цьому залі нічого зробити не може.

 

     112

 

     І третє.  Жоден закон не передбачає відповідальності за його невиконання.  Всі посилаються на те, що є в кодексі. Але ж кодекс писався  ще  для  Союзу  Радянських  Соціалістичних Республік,  а закони ми творимо для вільної держави.

 

     Комісія прийняла рішення рішуче підтримати позицію уряду,  а надавати  якісь  додаткові повноваження Президенту - це той шлях, який пройшов Михайло Сергійович.  Треба говорити про  все  чесно, треба  ввести  надзвичайний  економічний  стан  хоч би на рік для стабілізації виробництва,  цін і приведення  у  відповідність  із законністю всіх сфер діяльності нашого суспільства. Думаю, що дію окремих статей  деяких  законів,  про  які  говорив  Прем'єр,  ми повинні зупинити, чесно погодившись з ним. І давайте самі зробимо висновки і не допустимо...

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату   Коцюбі   від Комісії у питаннях законодавства і законності.

 

     КОЦЮБА О.П.,   голова   Комісії  Верховної  Ряди  України  у питаннях законодавства і законності /Радянський  виборчий  округ, м.  Київ/.  Шановні народні депутаті!  Шановна президіє! Шановний Президенте!  На мою думку,  те, що в нас робіться останнім часом, особливо  після  дводенного обговорення питання про вдосконалення роботи Верховної  Раді,  про  дотримання  процедури,  -  це  щось страшне.

 

     Ми швидко  прийняли статтю 116,  не задумуючись над тим,  як вона буде узгоджуватися зі статтями 97 і  114,  прийняли  рішення про   Фонд   державного   шина,   про   Антимонопольний  комітет, Національний банк та інші. А сьогодні кинули звинувачення, і

 

     113

 

     безпідставне /депутат  Ягоферов  чітко  висловився  з  цього приводу/, на адресу Національного банку, не збагнувши суті.

 

     Хотів би,  щоб ми не повторили цієї помилки зараз.  Так, нам уряд треба підтримати,  ми йому висловили  довіру  конституційною більшістю.  Є питання, які треба вирішувати швидко, терміново, не зволікаючи.  Але ми повинні  створити  правову  базу  для  нового Уряду.

 

     Що для  цього  потрібно,  на  нашу  думку?  Я  кажу "на нашу думку",  тому що ми не обговорювали це  питання,  але  обмінятися коротко думками встигли.

 

     Як же  так?  Питання  - надання надзвичайних повноважень.  І документ за підписом Президента подають сьогодні о 9.30. Хто його готував? Як готували? Які обгрунтування? Який аналіз?

 

     Така процедура   не   додає  авторитету  ні  Президенту,  ні виконавчій владі.  Якщо є пропозиція,  є проекти законів, то вони відповідно  до  статті  110  Конституції повинні бути обговорені, зроблені  висновки,  і  де  терміново   -   потрібно   вирішувати терміново,  а  де можна відкласти,  можна обговорити послідовно - так і треба зробити.

 

     Необхідно, шановний  Леоніде  Даниловичу,   виконати   норму частини 2 статті 117 Конституції: новоутворений Кабінет Міністрів подає програму наступної діяльності на строк  своїх  повноважень. Цю  конституційну  норму не виконав колишній уряд,  який очолював Фокін.

 

     Стаття 119, пункт 2: розробляє державну програму соціального і  економічного  розвитку  України.  Знову  ж  таки  є  потреба у співпраці з Комісією у питаннях  соціальної  політики  та  праці. Можна визначити заходи, внести їх, і якщо є потреба, то надати їм

 

     114

 

     статус надзвичайних.  Світова  практика  така  є,  і  у  нас виникали подібні питання.  Візьмімо для прикладу Німеччину.  Якщо закон терміновий, то він вноситься, встановлюється строк. І ми це могли  б  зробити,  йдучи  назустріч  Кабінету  Міністрів,  якому висловили довіру.

 

     Думаю, що  одне  з першочергових завдань - проект Закону про Кабінет Міністрів,  його вносили. Але, визнавши проект неякісним, ми повернули його на доопрацювання.  У першому ж пакеті ми швидко розглянемо цей проект,  щоб  уряд  мав  правовий  статур  і  була можливість  розмежуватися в системі виконавчої влади.,  про що ви теж говорили.

 

     Потрібно забезпечити   правову   базу   для   тих   напрямів діяльності, які ви подасте. Наша комісія, виходячи з попереднього обговорення,  згодна утворити відповідні робочі групи і  разом  з вами  напрацьовувати ці матеріали,  щоб терміново розглянути їх у парламенті.

 

     Тепер хотів би торкнутися аналізу цього,  вибачте на  слові, законодавчого  гермафродита.  Ви  розгорніть  цей документ.  Я не знаю,  що роблять ваші служби,  шановний Леоніде  Макаровичу.  Це якийсь   проект   постанови,   тому   що,   дивіться,   написано; "постановляє".  А що  написано  в  статті  1?  Вдумайтесь:  "Такі рішення  приймаються  на  засіданні  Кабінету  Міністрів України, затверджуються Указом Президента України і не пізніш  як  за  три дні подаються до Верховної Ради України".  Останнім часом не було такого,  щоб подали документи за три дні. І далі - що ви пишете?!

-"...  набирають  чинності,  якщо  протягом десяти днів з моменту подання до Верховної Ради України не будуть нею відхилені". Ми не зібралися  за  десять  днів  - і той документ,  який уже поданий, набирає законної сили.

 

     115

 

     Далі. "У разі відхилення Указу він  розглядається  Верховною Радою  України  у  десятиденний  строк  як  внесений  Президентом України законопроект". Знайдіть мені хоч у слабенькій країні, хоч серед  неграмотних,  хоча б серед студентів четвертого курсу,  це вже не кажучи про перший та другий,  кому б не було соромно, - як це указ автоматично перетворюється в законопроект?

 

     Стаття 2.  Задумайтесь.  Це  ж  зміни  до Конституції і сюди повинні були б бути додані проекти.  Що  ж  ми  ставимо?  Я  дуже уважно   слухав  депутата  Шкарбана  і  думав:  от  якби  питання вирішувалося так...

 

     А тепер дивіться.  Питання  банківські,  кредитно-фінансові, зовнішньо-економічні,      інвестиційні,      митні,     бюджету, ціноутворення, оплати праці - передати...

 

     Я ось що пропоную,  шановні  народні  депутати:  давайте  не будемо  ганьбити  свій  народ  і  себе.  Давайте розглянемо пакет позачергово,  але розглянемо його на засіданні  комісій,  зробимо висновки  і.  тільки  тоді приступимо до обговорення на засіданні Верховної  Ради  і  вирішимо  питання  про   надання   додаткових повноважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ми   визначилися   з обговоренням до перерви. Цей час ми використали. Із 47 депутатів, які записувалися, виступило 15.

 

     Комісія, яку  ми утворили,  зараз працює,  Василь Васильович сказав, що там розгорнулися плідні дискусії. Тому прошу депутатів

 

     116

 

     використати час великої перерви для роботи в цій  комісії  в тим,  щоб  можна  було  розмножити проект рішення і після перерви його проголосувати.

 

     Чи будемо голосувати зараз за припинення обговорення?  Після перерви.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     117