Стенограма пленарного засідання

02 липня 1992

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТО СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  2 липня 1992 року.  10 година.

 

Веде засідання  Перший  заступник  Голови   Верховної   Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до реєстрації. Реєстрація поіменна. Вмикайте табло.

 

     Зареєструвався 371  депутат.  Ранкове   пленарне   засідання оголошую відкритим.

 

     Дозвольте насамперед  сердечно поздоровити а днем народження наших  колег,  народних   депутатів   Володимира   Костянтиновича Стрельникова  та  Ореста  Григоровича Влоха й побажати їм доброго здоров'я і подальших успіхів у роботі. /Оплески/.

 

     Тепер щодо  порядку  денного   на   сьогодні.   Пропонується розглянути такі питання:

 

     1. Про  Постанову  Кабінету  Міністрів України від 30 червня цього року "Про внесення змін  до  системи  регульованих  цін  на продовольчі   товари".   Про  це  ми  вчора  домовились.  Шановні депутати,  чи є  потреба  перелічу  вати  питання,  які  сьогодні пропонується розглянути? Є. Тоді оголошую далі.

 

     2. Про   проект   Закону   про  державну  статистику  /друге читання/.

 

     3

 

     3. Про  проект  Закону  про  порядок  вирішення  колективних трудових спорів /конфліктів/.

 

     4. Про   внесення   амін  до  Закону  України  про  державну податкову службу.

 

     5. Про проект Закону про плату за землю  /голосування  після опрацювання окремих статей і проекту в цілому/.

 

     6. Про проект Положення про Фонд державного майна України.

 

     7. Про проект Закону про інформацію /друге читання/.

 

     8. Про проект Закону про охорону атмосферного повітря /Друге читання/.

 

     9. Про   внесення   амін   і   доповнень   до   Закону   про оперативнорозшукову діяльність.

 

     Усього -  13  питань,  включаючи "Різне".  Крім того,  вчора пропонувалося повторно розглянути питання про призначення  Голови Антимонопольного   комітету.  Не  будемо  розглядати?  Ось  такий перелік питань пропонується розглянути сьогодні.  Чи є зауваження щодо порядку денного? Прошу, перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства /Приморський    виборчий   округ.   Одеська   область/.   Василий Васильевич!  Мы не можем третий  день  не  обращать  внимания  на большое   количество   верующих,   которые  стоят  перед  зданием Верховного  Совета.  Вмешательство  политиков,  группы  депутатов буквально взорвало ситуации в религиозной среде.  Очень проку вас предоставить мне слово -

 

     4

 

     буквально на три минуты  -  по  этой  проблеме.  Большинство депутатов  не  представляет,  что  происходит,  в  чем  проблема. Предоставьте мне,  пожалуйста,  слово. Иван Степанович Плющ вчера мне это обещал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Два  слова  щодо проблеми,  про яку ви говорите, Світлано Вікторівно.  За дорученням Голови  Верховної  Ради  я  і група  народних  депутатів  України  позавчора приймали делегацію Української православної церкви.  Ми її вислухали, висловили своє ставлення   до  питань,  які  були  порушені.  Президент  України поінформований про всі питання,  які делегація ставила.  Сьогодні зранку   /оскільки  в  нас  була  інформація,  що  віруючі  знову збираються прибути до будинку Верховної Ради/ я ще раз  подзвонив в  Адміністрацію Президента,  щоб і вони,  і Уряд,  з свого боку, відповідно реагували на питання,  які порушують віруючі. Ось такі доручення   зроблені   у   зв'язку   зі   зверненням  керівництва Української православної церкви.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства  "луганський машинобудівний  завод  імені  Пархоменка"  /Артемівський виборчий округ,  Луганська область/.  Уважаемые  депутаты  Я  считаю,  что вопрос о ценах, которые Василий Васильевич предложил рассмотреть, очень  узко  отображают  сегодняшнюю  ситуацию.  мы  подходим   к сталинскому голодомору. Цены, конечно, надо было освобождать, но

 

     5

 

     только после   соответствующей   подготовки.   К  сожаление, Правительство ее не  провело.  И  повышение  цен,  постановление, которое  подписал Константин Иванович Касте,  свалились на людей, как снег на голову. По сути, это начало голодомора.

 

     Предлагаю пригласить      на      сегодняшнее      заседание Премьерминистра,  Президента  и  рассмотреть  вопрос  о действиях Правительства. Никак по-другому это сделать нельзя.

 

     Вы знаете,  что вчера по телевидению  был  объявлен  рейтинг Верховного Совета, Президента и Правительства. Рейтинг Верховного Совета минимальный.

 

     Вчера один из депутатов говорил про "дах".  Мы должны  четко сказать  -  парламент мы или не парламент?  Способен ли Верховный Совет дальше  определять  судьбу  Украины?  А  ведь  он  является консолидирующим  звеном  власти  в Украине.  Считаю,  сегодня нам нужно определиться в этом.  И тогда не надо будет думать,  у кого "сдвинулась крыша" а у кого - нет.

 

     Положение катастрофическое:  экономика  в  глубоком кризисе, связи нарушены.  А сейчас мы  подошли  к  дикому  повышению  цен. Конечно,  это  нужно  делать.  Но  нужно делать с умом,  а не без оного. Прошу поставить вопрос в обязательном порядке на поименное голосование.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     6

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати!  Я вношу пропозицію розглянути це питання таким  чином: спочатку  заслухати  доповідь,  обговорити  її.  Цього чекають на місцях.  Сьогодні  я  одержав  телеграму  на  адресу  полтавської депутації:   "Повідомляю,   що   рішенням   виконавчого  комітету Полтавської міської Ради у місті Полтава підвищені ціни  на  хліб та  хлібопродукти  не вводяться до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. Голова виконкому".

 

     Люди не  підготовлені,  нічого  не  знають,  компенсації  не виплачені,  є  багато  й  інших  аспектів,  які потрібно спокійно обговорити.

 

     Тому я  пропоную  поставити  це  питання   на   голосування, обговорити  його  з трибуни,  внести пропозиції,  розглянути їх і прийняти рішення. На гарячу голову ми можемо зробити ще гірше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий   мікрофон.   Будь   ласка,   депутате Табурянський.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,    президент    синдикату   "Олімп",   м. Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Предлагаю  продолжить  обсуждение вопроса,  который мы вчера замяли.  Поддерживаю коллегу  депутата  Ягоферова  и  прошу сейчас

 

     7

 

     никаких проблем не нанизывать, уважаемый Василий Васильевич. Нужно пригласить Президента Кравчука,  Премьерминистра  Фокина  и пока  мы  не  решим  вопрос  жизнеобеспечения  наших  сограждан - никаких вопросов не решать! Сессия не должна заканчиваться до тех пор,  пока  мы  не  выполним  главный  свой  долг  я не обеспечим жизнеспособность наших сограждан.  Прошу поставить этот вопрос на голосование. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  приводу  порядку  денного  ще  є  пропозиції? Перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.   Уважаемый   Василий   Васильевич!   Прошу поставить  на  голосование  просьбу  предоставить  мне  слово  на три-четыре минуты.  Она подписана многими народными депутатами  и передана  вчера  Председателю Верховного Совета Ивану Степановичу Плицу. Он обещал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  Світлано   Вікторівно.   Сьогодні   дуже "Різне" і ми надамо вам таку можливість. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ.  Волинська область/.  Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати!  Ще  раз  хочу  підтримати  пропозиції  депутатів,  які виступили

 

     8

 

     переді мною.   Сьогодні   ми  маємо  вирішувати  найболючіші питання: про довіру Уряду і про ціноутворення.

 

     Вважаю, що питання,  які ви,  Василю Васильовичу,  назвали у сьогоднішньому порядку денному, зараз треба відкласти. Наполягаю, щоб тут був присутній Прем'єр-міністр,  щоб  тут  був  Президент, Голова  Верховної  Ради.  У такий вирішальний момент ми не можемо вирішувати якісь другорядні питання.  Я так само підтримую  думку про  те,  що ми можемо роз'їхатися на канікули тільки тоді,  коли розв'яжемо ці проблеми.

 

     Пропоную поставити на голосування пропозицію про присутність на  засіданні  перших  осіб  держави  і про обов'язкове вирішення сьогодні питання про довіру Уряду.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Володимир Борисович Гриньов.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Слід все ж таки виходити із реалій.  Голова Верховної Ради - у  відрядженні, Президент,  наскільки  мені  відомо,  хворів і не може з'явитися, Прем'єр-міністр  у  відпустці.  Давайте  сьогодні  обговоримо  ті питання, які ми внесли до порядку денного, тобто висловимося самі стосовно цього і приймемо відповідне рішення, у якому відобразимо те,  що  ми  пропонуємо,  мабуть,  включимо  до порядку денного і питання про довіру Уряду.  Давайте ми спокійно підійдемо, до цієї проблемі, бо з вимоги - дайте сюди когось - не вийде нічого.

 

     9

 

     Пропонуй заслухати інформацію Я обговорити її.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прошу уваги. Є дві пропозиції. Одна була внесена мною /вона підтримана Володимиром  Борисовичем/

-  розглянути  дане  питання.  А  в процесі обговорення ми так чи інакше вийдемо на проблеми,  про які говорили депутати Ягоферов і Табурянський.

 

     Ставлю на  голосування  вашу  пропозицію.  Хотів  би  тільки зауважити.  Я  вас  поінформував,  які  питання,  крім   першого, основного,   пропонується   розглянути   в  орієнтовному  порядку денному.  Прошу це  враховувати.  Звичайно  ж,  сьогодні  головне питання про відповідну постанову Кабінету Міністрів України.

 

     З мотивів голосування? Прошу.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член  Комісії  Верховної Ради України а питань здоров'я людини /Ленінградський виборчій округ, м. Київ/. Шановні депутати!  Шановний Василю Васильовичу!  Ви знову ж таки звужуєте питання,  яке ставлять  депутати.  Зазначена  постанова  Уряду  в тільки елементом абсолютно не адекватної його діяльності останнім часом.

 

     Депутат Ягоферов говорив про низький рейтинг парламенту.  То й   не   дивно,   оскільки   ми   цей  Уряд  формували  і  несемо відповідальність за нього.

 

     Настав час,  як   висловився   шановний   заступник   Голови Верховної Ради Гриньов,  "отпускников". Вони у відпустці. Ми ж не у відпустці.  Парламент працює.  Ми  ж  не  будемо  чекати,  хто, звідки,  коли приїде.  Ми цей Уряд формували,  ми за нього несемо відповідальність.  І нехай наш Президент візьме це до  уваги.  Ця постанова  Уряду  дезорганізує  людей  і  відриває  парламент від роботі, від вирішення назріли проблем.

 

     10

 

     Отже, пропоную не звужувати це прання, а поставити Мого так: про відставку   Уряду,   який  очолює  Прем'єр-міністр  Фокін,  з попередньою інформацією про його діяльність.  Але  це  зовсім  не означав,  що ми приймемо якесь інше рішення. У відставку цей Уряд повинен піти,  бо за ним тягнеться шлейф неадекватних, я б навіть сказав злочинних дій. Не треба чекати "отпускников" тіпу Фокіна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А як ви практично пропонуєте це зробити?

 

     ІВАСЮК В.П.  Практично це зробити досить просто. Думаю, що у депутатів виробилось,  так би мовити, розуміння Уряду. Втопити це питання  до  порядку  денного.  Депутати  запишуться  на  виступ, оцінять  діяльність  Уряду,  запропонують  саму  процедуру   його відставки.  А Президент тим часом,  напевно /він же буде слухати, ще  тут  робиться/,  подасть   пропозиції   стосовно   кандидатур Прем'єра,  членів Уряду.  Я часто згадую таке прислів'я: крапля і камінь довбав.  Тому чим частіше ми будемо говорити про  це,  тим скоріше Президент внесе відповідні пропозиції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто   ви   пропонуєте  розглядати  без  участі Президента, без участі Прем'єр-міністра?

 

     ІВАСЮК В.П.  Василю Васильовичу! Ви сьогодні головуєте, ви й відповідаєте за роботу парламенту. Ми цей Уряд форму валі, надали йому владу, ми за нього відповідальні. Ми первинні, й

 

     11

 

     Президент і Прем'єр - вторинні.  Отже,  включаємо це питання до порядку денного,  обговорюємо. Президент зорієнтується і внесе відповідні кандидатури,  коли парламент висловиться за  відставку Уряду. Дійсно, щось треба робити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  не  коментую,  хочу  тільки  сказати:  це  не суперечить тому основному,  про що сьогодні йде мова. Я підтримуй в принциповому плані питання про відповідальність Уряду і кожного його  члена  за  свої  дії.   Але   ж   вирішувати   без   участі Прем'єр-міністра не можна.

 

     Слово мав Володимир Борисович.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.   Зранку  група  депутатів  підготувала  проект Постанови Верховної Ради України  "Про  дії  Уряду  у  проведенні економічної  реформи".  У  ньому  ми  намагалися  окреслити більш широке коло питань,  ніж сьогодні пропонується. У проекті в такий пункт:  "Внести  у порядок денний VІ сесії Верховної Ради України питання про довіру складу Кабінету Міністрів України  в  цілому". /Шум у залі/. Зараз, хвилинку...

 

     Давайте все  ж таки почнемо з того,  що ми запропонували,  і при обговоренні вийдемо на більш  широке  коло  питань.  Якщо  ми включимо до порядку денного це питання,  то тоді можемо запросити і Президента, і Прем'єр-міністра.

 

     Хвилинку, хвилинку,  ні,  ні...  /Шум у залі/.  Включення до порядку  денного  питання  про  відставку Уряду ставиться окремо, подивіться Регламент.

 

     Якщо ми так  поставимо  питання,  тоді  матимемо  можливість вислухати всіх і примусити відповісти за те... /Шум у залі/.

 

     12

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати!  Хвилину.  Зараз  ви одержите проект  Постанови  "Про  дії  Уряду  у   проведенні   економічної реформи",  про  який  вгадував  щойно Володимир Борисович.  Учора ввечері відбулася гостра дискусія,  яку,  в принципі,  я особисто приймаю належним чином і вважав,  що сьогодні в предмет для такої розмови.  І не просто  розмови,  а  принципового  обговорення  на сесії.  Тож  давайте  підійдемо  до  цього  зважено  і внесемо до порядку денного  питання  про  проект  постанови  саме  в  такому формулюванні. /Шум у залі/.

 

     Я поставлю ваші пропозиції,  звичайно.  Але бачите,  виникла дискусія.  Тому  пропоную  розглянути  зараз  /і  мене  підтримує Володимир  Борисович  Гриньов/ питання про дії Уряду у проведенні економічної     реформи,     заслухавши     доповідь      Першого віце-Прем'єр-міністра  Масика Костянтина Івановича й інших членів Уряду.  А потім будемо вирішувати інші питання.  Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 227. Рішення прийнято. /Шум у залі/.

 

     Ми ж  прийняли рішення.  227 голосів "за",  почекайте,  будь ласка.  Я не "проштовхую".  Я теж проти того,  що й ви.  У  цьому конкретному  випадку  ми  не  можемо  бути  одні  - "за",  інші - "проти".  Я принципово підтримую вимоги народних депутатів.  Тому прошу уваги. /Шум у залі/.

 

     Депутате Ягоферов, будь ласка, ваше формулювання.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.   Пропоную   викликати   сюди   Президента   і Прем'єр-міністра. Це перше.

 

     Друге. Розглянути  дії  Уряду,   пов'язані   з   проведенням економічної реформи, в тому числі й щодо цін.

 

     Третє. Зробити  висновки щодо дій Уряду аж до відправки його у відставку. Сьогодні, негайно.

 

     13

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего  Ягоферов!  Якщо  порівняти,  то ваше  формулювання повністю збігається з цим проектом постанови - про дії Уряду в проведенні економічної реформи.  Так що ми з вами думаємо в одному плані.

 

     Проект документа  готовий,  зараз він буде вручений народним депутатам, і я поставлю на голосування.

 

     Отже, ваша пропозиція і  пропозиція  депутата  Табурянського збігаються з проектом за винятком одного - запросити Президента і відкликати з відпустки Прем'єр-міністра. Причому негайно, як каже депутат Валеня.

 

     Другий мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д.,  член Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і  дитинства  /  Шепетівський виборчий округ,  Хмельницька область/.  Я думаю, що це питання ми ставимо  дуже   м'яко.   Сьогодні,   власне,   ситуація   звучить по-шекспірівськи  -  бути  чи  не  бути  Україні.  Саме сьогодні, напередодні нашої двохмісячної відпустки.

 

     Гадаю, що це питання не можна розглядати  без  президента  і Прем'єра, Нам не можна йти у відпустку до тих пір, поки не будуть вирішені питання не просто реформ,  а питання  спасіння  України. Тому  що  завтра  мільйони голодних зроблять свою справу,  і тоді буде пізно про щось говорити.

 

     Я закликаю шановних  депутатів  погодитись  обговорювати  це тільки  в  тому  випадку,  коли  будуть присутні найвищі посадові особи.  Бо це неетично.  Адже вчора сесія закінчилася саме  таким чином, і сьогодні їх немає, хоча знали чудово, про що йдеться.

 

     14

 

     Це не  тільки  неповага  до  парламенту  і  Уряду,  а  й  до українського народу.

 

     Повернутися в свої округи без певного рішення  ми  не  маємо ніякого права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша   пропозиція  зводиться  до  того,  щоб  це ключове для України питання розглядати в присутності Президента і Прем'єр-міністра.

 

     Перший мікрофон.

 

     СЕРЕБРЯННИКОВА Ю.П.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань  розвитку  базових  галузей   народного   господарства   / Калінінський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемый Василь Васильевич!  Наверное,  среди нас нет депутатов,  которые  бы  не пришли  к окончательному выводу,  что данный Кабинет Министров не справляется с возложенными на  него  обязанностями.  Он  вырывает кусочки  из экономической программы,  которые в общем-то не могут дать положительного результата,  а только приводят к хаосу, к тем всплескам, которые мы имеем сегодня.

 

     Кабинет Министров  или  не  может,  или  не  хочет проводить реформы.  Но и в том,  и  в  другом  случав  он  обязан  пойти  в отставку.  Нам  не  легче от того,  что он не умеет проводить эти реформы.

 

     Поэтому обязательно должен быть поставлен вопрос  о  доверии данному Кабинету Министров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     15

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська  область/.  Шановний  Василю Васильовичу!  В переліку питань,  внесених на цю сесію,  є питання про  спільне  засідання Президента,  Кабінету Міністрів і Верховної Ради. Іван Степанович обіцяв, що про це буде домовлено з Президентом і Урядом, що ми це питання обговоримо.

 

     На превеликий жаль, Президія зволікав з цим, що засвідчує її нерішучість.

 

     Василю Васильовичу!   Треба   організувати   таке    спільне засідання.   Доки   ми  не  будемо  знати  всіх  подробиць  нашої економічної реформи,  доки разом не  визначимось  і  не  візьмемо відповідальність  за  її  проведення,  до тих пір будуть виникати подібні питання.  Кажуть,  що це востаннє. Думаю, що не востаннє, вони  будуть  виникати  й  виникати.  Чому ми боїмося остаточного варіанта нашої реформи?  Все те куце,  що  пропонував  нам  учора Президент  -  черговий  укол.  Давайте  спробуємо  разом  - Уряд, Президент,  парламент - нести відповідальність за наслідки  нашої економічної реформи, нашої політики.

 

     Я ще   раз  наполягаю  на  проведенні  спільного  засідання. Давайте обговоримо всі питання в цілому,  визначимося з основними напрямами  нашої  реформи,  в  тому числі щодо майбутнього нашого Уряду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     16

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубнівський виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні народні  депутати!  Шановні колеги!  Сьогодні  пожинаємо  плоди  своєї  безпринципності!  яку виявили два тиші і тому.  Я дивуюсь окремим  народним  депутатам, які  три тижні тому підтримували питання про включення до порядку денного звіту нашого  Уряду  про  його  діяльність  у  проведенні економічних реформ,  а потім змінили свою позицію. Сьогодні знову наполягають на тому, щоб слухати Уряд.

 

     Гадаю, що постанова Кабінету Міністрів від 30  червня  цього року  -  це остання крапля,  яка переповнить чащу терпіння народу України.  Терпець  уривається  й  нам,  адже  ми  хочемо  справді вирішити долю України до кінця.

 

     Василю Васильовичу!  Прошу  вас  як головуючого не звужувати сьогодні основного питання  розглядом  тільки  постанови  від  30 червня.  Питання  має  стояти ширше -так,  як пропонували народні депутати.  Тому я підтримую їхню пропозицію: зробити на годину чи на  дві перерву,  почекати,  поки заявляться Президент і Прем'єр, заслухати звіт Уряду і прийняти його відставку.  Повірте,  що  це буде зроблено через тиждень-два,  тільки не нами,  а людьми,  які знаходяться тут, біля Верховної Ради, але тільки не ми. Я б цього дуже не хотів.

 

     17

 

     Василю Васильовичу!   На   вас   сьогодні  покладена  висока відповідальність. Отже, прислухайтеся до пропозицій і поставте їх на голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ХИЖНЯК В.М.,  голова  Немирівської  районної  Ради  народних депутатів /Немирівський виборчий округ,  Вінницька  область/.  Та обстановка,  яка  сьогодні  створилася в Україні,  - це результат бездумної  і  безвідповідальної  кадрової  політики,   яку   веде керівництво  нашої держави.  Дунаю,  якби перед тим,  як приймати будь-яке рішення  /і  особливо  з  такого  болючого  питання,  як підвищення  цін/,  наші  керівники,  які  зараз сидять в урядовій ложі,  побували б у трудових колективах,  у магазинах,  у чергах, вони б, мабуть, того рішення не прийняли.

 

     Сьогодні тут  не  присутні Президент,  Прем'єр-міністр.  Але гадаю,  що  треба  не  розводити  цю  непотрібну  говорильню,   а відмінити рішення Кабінету Міністрів про підвищення цін.

 

     І ще одна моя думка,  Василю Васильовичу.  На мій погляд, це результат  того,  що  керівництво  України  прислухається  не  до більшості населення,  а до тієї купки політиканів, які нав'язують Верховній Раді то одне,  то інше.  Це стосується також і кадрової політики.  Більшість населення це не підтримує.  І я не підтримую позицію  тих  політичних  сил,  які   запропонували   нам   нових віцепрем'єрів  і новий склад Кабінету Міністрів.  Я також не бачу серед них людей,  які здатні вивести  нашу  Україну  з  кризового стану.

 

     18

 

     А що стосується представників Уряду,  міністрів, то їм треба більше бувати на місцях - у трудових колективах,  магазинах тощо. Тоді у них складатиметься зовсім інша думка.

 

     Оце така моя пропозиція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборний округ,  Одеська область/. Вообще-то сложилась просто непонятная ситуация. Впервые возник такой острый вопрос,  однако наши уважаемые Президент,  Премьерминистр и  Иван Степанович,  по  сути дела,  ушли от ответственности и подставили второстепенных лиц.  Это  никуда  не  годится!  А  если  еще  раз возникнет  какая-нибудь  острейшая  ситуация,  то  что,  мы опять останемся наедине?

 

     Поэтому настаиваю на  том,  Василий  Васильевич,  чтобы  нам сегодня  сказали,  где  находится  Премьер-министр.  Можно ли его вызвать сегодня?  Если  он  сегодня  не  приедет,  тогда  следует рассматривать    вопрос   и   по   Кабинету   Министров,   и   по Премьерминистру. Но мы не должны уехать до тех пор, пока не решим вопрос,  связанный  с  повышением цен.  И призываю всех депутатов проголосовать за это предложение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Шановний Василю Васильовичу! Шановні мої колеги! Чи не

 

     19

 

     здається вам,  ще  це підвищення цін - провокація.  Зверніть увагу,  що пишуть московські газети:  готується новий заколот.  Я вчора  прочитав  інтерв'ю  міністра  щодо цього.  Вважаю,  Василю Васильовичу,  що ви негайно  повинні  телеграмою  викликати  сюди Прем'єра.  Про  Президента  немає чого говорити,  він теж повинен бути тут.

 

     Чому міністри постійно сидять у нашому парламенті?  Вони що, не мають своєї роботи?  Жоден не поїде в область,  не подивиться, що там робиться.  На Івано-Франківщині  роблять,  що  хочуть,  як представник Президента,  так і різні керівні структури. Дійшло до того,  що навіть коли входиш на  базар,  то  маєш  заплатити  два купони. Що це таке? Я порушував це питання. Або я депутат, або не треба  такого  депутата.  Або  мене  слухають,  або  нехай   мене відкликають. Або давайте саморозпустимося...

 

     Пропоную негайно вирішити це питання!

 

     Що стосується цін.  Ми повинні мати розкладку - чому підняли ціни. Чому, наприклад, пляшка пива коштує 50 карбованців у готелі в буфеті?  Чому масло продають людям тоді, коли воно гіпсувалося? Чому ті пачки, на яких стоїть ціна - 70 копійок, зараз продаються по 50 карбованців?

 

     Вважаю, що   це   потрібно   негайно   обговорити.   За  час обговорення має літаком прилетіти  із  відпустки  пан  Фокін,  і, зрозуміло,  повинен  прибути  Президент.  Чаша народного терпіння переповнилася,  і або  ми  -  народні  обранці,  або  ми  тут  не потрібні. Ми не маємо права поїхати у виборчі округи, у відпустку доти, поки не вирішиться це питання.

 

     Пропоную перейти до обговорення цього питання,  а люди,  які відповідають за підвищення цін,  негайно мають дати нам розкладку

- на що і на скільки підвищено ціни.

 

     20

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З трибуни прошу, Василю Петровичу.

 

     РЯБОКОНЬ В.П.,  голова  Комісії   Верховної   Ради   України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька   область/.   Шановні   народні   депутати!    Шановний головуючий!  Всіх нас сьогодні можна зрозуміти, тому що ми тільки вчора вранці по радіо дізналися про підвищення цін. Ми всі несемо за  це  відповідальність,  і до всіх нас претензії в цьому плані. Але  як  би  ми  сьогодні  не  говорили,  як  би  не  тиснули  на головуючого, думаю, що нічого з цього не вийде.

 

     У мене є така пропозиція.  Давайте ми сьогодні обговоримо те питання,  за яке вже проголосували 227  депутатів,  і  не  будемо розходитися,  продовжимо  роботу  на  наступному  тижні,  поки не вирішимо всіх питань, пов'язаних з економікою.

 

     Сьогодні пролунало запитання:  чому тут,  у  ложі,  присутні міністри?  Але ж це таке питання,  яке повинно обговорюватись - в їх присутності.

 

     Отже, моя пропозиція - приступити до обговорення питання, за яке  ми  сьогодні  проголосували,  і  продовжити  роботу сесії на наступному тижні, тим більше що дуже багато

 

     21

 

     питань ми ще не вирішили.  Ви ж знаєте,  що сьогодні  Голова Верховної  Ради  у  відрядженні  в  Будапешті,  його не викличеш. Президент, як було сказано, хворий. Ми ж повинні бути реалістами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ТРИЗНА В.С.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань   гласності  і  засобів  масової  інформації /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Вчера Президент нам  сказал,  что политических партий много,  а Украина одна.  Но Украина - это 52 миллиона человеческих судеб.

 

     Меня очень настораживает  такой  момент.  Вчера  все  мы,  и Председатель   Верховного  Совета  в  том  числе,  видели,  какая сложилась обстановка,  связанная именно с повышением цен. По всей вероятности,   люди,   которые   отвечают   за  информированность Президента  обо  всем,  что  происходит  на  территории  Украины, представили ему какой-то анализ. И вот сегодня, когда мы вплотную подошли к решению  этого  вопроса,  нет  Председателя  Верховного Совета Украины и нет Президента.

 

     22

 

     Да вы   меня   извините   -  даже  будучи  депутатом,  а  не Президентом Украины,  даже в случае болезни  я  /если  бы  возник таков  вопрос/  был  бы  здесь.  Поэтому  причину,  что Президент заболел, считаю отговоркой.

 

     И второе.  Нужно ли  сейчас  рассматривать  другие  какие-то вопросы?  Можно  ли  говорить  о  каких-то отпусках,  каникулах в работе в комиссиях?  Ведь общество /мы  частица  этого  общества/ поп, стад о к той грани, когда действительно народ должен оценить работу  и  позицию  Верховного  Совета  Украины   в   сложившейся ситуации.

 

     Поэтому я   поддерживаю  предложение  вызвать  на  заседание Премьера,  Президента  и  Председателя   Верховного   Совета   и, взвешенно  обсудив,  решить  зги  вопросы.  Другого  пути  у нас, уважаемые депутаты, нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,  завідуючий   кафедрою   Львівського   державного університету   імені   І.   Франка  /Ленінський  виборчий  округ, Львівська область/.  Шановний Василю Васильовичу! Шановні колеги! Ми опинилися в критичній ситуації.  Всі це добре усвідомлюють.  І причина цієї критичної ситуації,  без сумніву, полягав в піднятті цін.  Я просто дивуюся тому цікавому збігу обставин: щоразу, коли ми приступаємо до розгляду якоїсь проблемної ситуації, пов'язаної з Кабінетом Міністрів, Прем'єрміністр відсутній. Не можу повірити в те, що він не знає, не поінформований, що відбувається

 

     23

 

     тут, в Україні.

 

     Питання, яке стосується  Уряду,  не  може  розглядатися  без Прем'єр-міністра.  Підтримую вимогу депутата Дудченка про негайне відкликання із відпустки  Прем'єр-міністра.  Гадаю,  це  реально. Якщо  ж  Прем'єр  не  відреагує  на  наш  запит  про його негайне відкликання,  то тоді  ми  можемо  вирішувати  питання  без  його присутності. Адже питання стоятиме однозначно.

 

     Якщо говорити про відставку Кабінету Міністрів у цілому,  то мені здається,  що така постановка питання не  зовсім  правильна. Адже в Кабінеті Міністрів є ряд працівників,  які мислять і діють по-сучасному.  Тож їх зберегти,  очевидно, необхідно. Отже, треба ставити  питання  про  відставку окремих членів Уряду,  і в першу чергу, очевидно, Прем'єр-міністра. Тому пропонував би, повторюся, викликати Прем'єр-міністра на розгляд цього питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.,  секретар  Комісії Верховної Рада України з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий  округ, Львівська  область/.  На  підтримку  всіх  депутатів,  які  щойно виступали, у мене є звернення від жінок України, їх вимоги такі ж абсолютно.  Отже,  це повинно бути сьогодні єдиним питанням. Дуже прошу одразу поставити питання на  голосування  і  приступати  до його розв'язання. Час уже не терпить зволікань.

 

     24

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З трибуни, будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  Комісії  Верховної Ради України а питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий  округ. Кіровоградська  область/.  Шановні колеги!  Давайте заспокоїмося. Здається,  ідея вже визріла абсолютно в усіх депутатів. Гадаю, що проста  відміна  цієї  постанови  -  шлях  хибний.  Оскільки  нас звинуватять потім у тому,  що якби ми не відмінили постанову,  то все було б прекрасно.

 

     Ми закінчуємо  роботу п'ятої сесії вже без будь-яких ілюзій. Усе всім зрозуміло.  Ситуація надзвичайно окладна.  Я проти того, щоб звинувачувати Уряд абсолютно в усіх гріхах. Але те, що за цей час ми не дали можливості народові побачити хоч якийсь  просвіток у кінці цього темного тунелю,  - факт незаперечний. І Уряд нічого цього не має,  і,  по-моєму,  не хоче мати.  Урядові  дуже  важко тільки через те,  що він сам не може наважитися піти у відставку. Вважаю,  що ми здатні допомогти і полегшити  страждання  Вітольда Павловича,  який  зараз  на  курорті.  І,  може,  не  треба  його відкликати і переривати відпустку. Можливо, він уже піде у дуже й дуже тривалу відпустку.

 

     Якщо ми беремо відповідальність на себе як народні депутати, то повинні почати сьогодні обговорення цього питання і прийти  до висновку.  Хоче Вітольд Павлович приїхати сюди - нехай приїздять, не хоче - хай відпочиває  далі.  Ми  повинні  прийняти  відставку Уряду.

 

     Виникає проблема:   ми  залишаємо  цей  самий  Уряд,  власна кажучи, на два місяці. Ми ж не встигаємо вже вибрати інший. Треба

 

     25

 

     подумати, чи буде гірше.  Вважаю, що гірше вже не дуже. Ми і так  прийдемо  на шосту сесію,  коли вже буде суцільне економічне тирловисько. Все одно треба буде починати все спочатку.

 

     Тому прошу спокійно перейти до цього питання  і  робити  наш конкретний  висновок.  Давайте  не  ухилятися  від найголовнішого питання - довіра чи недовіра Уряду. Проголосуємо за довіру - тоді давайте,  браття  мої,  сидіти  тихесенько і більше не шелестіти. Якщо відставка Уряду  -  тоді  давайте  серйозно  думати  /є  два місяці/ і обирати новий Уряд.

 

     При всьому при тому подивіться на сусідів. Я не в захопленні від російського Уряду,  але ж у них б  якась  програма,  в  якісь підходи,   щось   стабілізується.   А  нас  постійно  втягують  у незрозумілі дії.  Ми в цьому залі кілька  днів  тому  під  тиском віддали позичку селу з однією гарантією, що ціни не зростатимуть. І раптом - нате вам!  Уряд блискавично піднімав ціни. То хто ж ми з вами такі? Давайте сьогодні скажемо це і Урядові, й собі.

 

     Василю Васильовичу,   два   слова   щодо   порядку  денного. Залишалося два дні роботи.  Ми говорили на засіданні Президії, що обов'язково  потрібно  залишити  якийсь  документ - чи заяву,  чи постанову - з  приводу  подій  у  Придністров'ї.  Вважаю,  що  ми повинні в нашому порядку денному відвести трохи часу,

 

     26

 

     заслухати міністрів  закордонних  справ,  внутрішніх  справ, оборони і все-таки прийняти якусь заяву.  Адже ми на  два  місяці залишимо  і  українців,  які  там  живуть,  і  ситуацію  під оцим тривожним знаком запитання. Такого права у нас немає. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире    Олександровичу!    Дійсно,    такі доручення  є.  Ми  обов'язково  сьогодні  чи  завтра  це  питання розглянемо.

 

     Давайте ще одне коло пройдемо.  В  принципі,  вже  прояснили ситуацію і позиції.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені 118 загиблих комунарів Шахтарського  району  /Макіївський-Советський   виборчий   округ, Донецька область/.  Хотел бы немножко поправить уважаемого , мною коллегу Владимира  Александровича.  Селу  мы  ничего  не  давали, никаких  подачек.  Мы  привели  в  соответствие цены.  И не нужно вспоминать   об   этом   в   свете    постановления,    принятого Правительством.

 

     27

 

     Поддергиваю депутатов,  которые  выступали  с  предложением, чтобы  мы  сегодня  заслушали  информацию  Константина  Ивановича Маевка  о создавшемся положении.  Нам необходимо здраво подойти к этим вопросам.  Нужно решить:  будем мы дальше  работать  о  этим Правительством или не будем? Не следует, как предлагают некоторые депутаты, откладывать этот вопрос на шестую сессию.

 

     Если мы не доверяем этому Правительству,  значит, необходимо формировать  новое,  которое  будет  работать.  Если же доверяем, значит,  пусть Правительство сделает выкладку дальнейшей  работы, исправит допущенные ошибки. Мы неоднократно говорили, что цены на продукты питания нужно было отпускать с 1  января.  Теперь  пусть доложат о создавшейся ситуации.

 

     Сегодня у нас получается так,  как в Молдове, когда возникла конфликтная ситуация в Приднестровье. Тогда там никого не было на месте:  Президент Снегур заболел, министра обороны не могли найти и так далее. Люди гибли - и все. У нас сегодня тоже никого нет. И хотя  -люди  не гибнут,  но мы доводам их до отчаяния.  Мы довели людей до того,  что они перестали нам верить.  Поэтому  предлагаю заслушать  информацию  и  начать  обсуждать  этот вопрос.  Ведь в основном мнения уже определены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВАЛЕНЯ І.Ю., заступник голови Комісії Верховної Ради України з   питань  Чорнобильської  катастрофи  /Комсомольський  виборчий округ,  Харківська область/. Шановні колеги! В проекті постанови, який ми

 

     28

 

     щойно одержали,   пропонується   включати  дане  питання  до порядку денного шостої сесії. Це абсурд. Не лютої, а п'ятої!

 

     Друге. Усі,  напевне, ввернули увагу, що як тільки в Україні складається  критична  ситуація,  Прем'єр-міністр  Фокін  починав ловити рибку або на Ангарі,  або в Криму,  або в Італії,  або  ще десь.  Тому  ми  повинні  одержати  від нього офіційну відповідь: приїде  він  на  сесію  чи  ні.  Якщо  він  не,  з'явиться,  тоді розглядатимемо питання без нього.

 

     Коли ми говоримо про Уряд,  то не треба забувати, що в ньому дуже багато людей.  Чимало з них ми  дуже  шануємо  і  поважаємо. Тобто коли йде мова про Уряд, то насамперед мається на увазі його керівництво, яке себе дискредитувало.

 

     Учора в нашому парламенті відбулася дуже  серйозна  розмова. Хтось   навіть   зробив   мені   зауваження,  що  я  використовую непарламентські вирази.  Я ні перед ким не  хочу  вибачатися,  бо якщо хтось гумору не розумів, це його справа. Але коли я аналізую останні дії нашого Прем'єра,  то мені здається, що в нього дійсно "стріха поїхала".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У   зв'язку  з  цим  висловлюванням  учора  вам, депутате Валеня, було зроблено зауваженням, як і іншим депутатам. Прошу, третій мікрофон.

 

     БОРЗИХ О.І.,    директор    радгоспу   "40   років   Жовтня" Слов'яносербського  району  /Кам'янобрідський   виборчий   округ, Луганська   область/.  Василий  Васильевич!  Нам  роздали  проект постановления. И чем

 

     29

 

     быстрее мы его  рассмотрим,  тем  быстрее  результаты  этого рассмотрения наше избиратели почувствуют в магазинах.  Потому что одним из пунктов  предлагается  отменить  постановление  Кабинета Министров.   А   тем   "принципиальным"  депутатам,  которые  тек настаивают,  чтобы сейчас сюда явился Премьерминистр и Президент, я  бы  хотел  ответить:  надо было быть более принципиальными две недели назад,  как оказал депутат Билый. Когда здесь был Премьер, нужно  было  высказать  ему все в глава.  Тогда многие спасовали, завалили включение этого вопроса в повестку дня, а сегодня, когда вопрос о Премьере практически решен, они стали смелыми и начинают давать советы.

 

     Предлагаю приступить   к   рассмотрению   данного    проекта постановления.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.    Давайте    закінчувати.   Ситуацію   ми прояснили.

 

     Я прошу все-таки... Ви вже двічі виступали сьогодні.

 

     Шановні депутати!  У нас чітко простежуються такі принципові підходи. Частина депутатів пропоную розглянути сьогодні /за що ми вже  й  проголосували/  лише  питання  про   постанову   Кабінеті Міністрів.

 

     Сьогодні ж   пропонується   визначитися  щодо  включення  до порядку денного питання про довіру Кабінету Міністрів України.  Я формулюю,  а  ви  мені заважаєте.  Я вас прошу,  дайте можливість сказати,  щоб ясно було всім депутатам:  про включення до порядку денного    п'ятої   сесії...   Я   конкретніше   хотів   сказати. Пропонується,

 

     30

 

     щоб завтра  ми  розпочали  ранкове  пленарне   засідання   з розгляду  питання  /якщо  зараз проголосуємо за включення його до порядку денного/ про довіру Кабінету Міністрів України. За участю Президента,   Прем'єра   і  всього  Кабінету  Міністрів.  Так  ви пропонували!  Підсумовуючи  пропозиції  народних   депутатів,   я все-таки  пропоную  проголосувати за включення до порядку денного питання про довіру Уряду України.  Ясно?  Ставлю на  голосування. Одну хвилинку. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.  Василю  Васильовичу!  Якщо  ми ставимо питання про довіру Уряду,  то повинні  прийняти  рішення, щоб  депутати  не йшли у відпустку доти,  поки не сформуємо Уряд. Йдеться про його оновлення.  Адже відправити у відставку  Уряд  і самим  піти  у  відпустку - це означав створити глибоку політичну кризу,  наслідки якої передбачити неможливо.  Це  треба  мати  на увазі.

 

     Отже, треба  проголосувати  за відставку Уряду і продовження роботи Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте розглянемо по порядку.  Зараз  не  треба зміщувати  одне  з  другим.  Якщо ми вносимо до порядку - денного саме п'ятої сесії це питання,  то не підемо на канікули,  аж поки його   не   вирішимо.  Це  логічно.  Але  зараз  прошу  депутатів зосередитись і заспокоїтись.

 

     Ставлю на голосування пропозицію  про  внесення  до  порядку денного  п'ятої  сесії  Верховної Ради України питання про довіру Кабінету Міністрів України. Прошу голосувати.

 

     "За" - 278. Прийнято.

 

     31

 

     Давайте порадам ось. Є така конкретна пропозиція. Оскільки в Україні склалась дуже гостра ситуація,  а ви, шановні депутати, і вчора,  і сьогодні наполягали розглянути її саме зараз і окремо у зв'язку  з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня  "Про  внесення  змін  до  системи  регульованих  цін   на продовольчі  товари"  щоб намітити конкретні заходи у зазначеному питанні,  пропоную приступити до його  розгляду.  А  питання  про довіру  Уряду  розглянути завтра на ранковому засіданні Верховної Ради. Приймається? Хто за це, прошу голосувати.

 

     "За" - 274. Прийнято.

 

     Депутат Табурянський пред'являє мені претензії.  Не знаю:  я узагальнив усі пропозиції, що були висловлені. Вони стали основою для двох рішень,  які ми з вами прийняли. Приступаємо до розгляду цього   питання.   І   прошу  мене  не  звинувачувати  в  якихось порушеннях.

 

     Слово надається Першому віце-Прем'єр-міністру України Масику Костянтину Івановичу.

 

     МАСИК К.І.,  Перший  віце-Прем'єр-міністр  України.  Шановні народні депутати!  Шановні жителі України!  Сьогодні Уряд пережив тяжкі  хвилини  не  вперше.  Але  ми  уважно  вислухали  всі ваші зауваження.  Тому прошу вашого адекватного реагування - вислухати наші  позиції,  наші дії,  наші пояснення і нашу доповідь з цього приводу. Вам належить прийняти дуже

 

     32

 

     відповідальні рішення.  Послухайте,  будь  ласка,   чим   ми керувалися,  вдаючись  до тих чи інших дій.  А вже потім приймете рішення.

 

     Як вам відомо /і про це сьогодні йшла мова/, Кабінет Міністрів 30 червня  цього  року  прийняв  Постанову  "Про внесення змін до системи регульованих цін на продовольчі товари".  Стосовно  цього питання доповідаю.

 

     Постанова передбачає   встановлення  з  1  липня  граничного коефіцієнта підвищення цін на окремі види хліба у розмірі три,  а також скасування дотацій на ряд продовольчих товарів, серед яких: макарони,  маргарин,  цукор,  жири тваринні,  ковбаси варені,  що означав  перехід  до  застосування вільних цін на зазначену групу товарів.

 

     Зважаючи на то,  що її прийняття викликало  докори  і  різку критику на адресу Уряду,  хотів би нагадати у всій послідовності, як  розвивалися  події  і  чим  керувався  Уряд,  приймаючи  таке рішення.

 

     За результатами   розгляду  22  квітня  цього  року  проекту Державного  бюджету  України  на  1992  рік   Верховна   Рада   з урахуванням  висновків  комісій  та пропозицій народних депутатів зобов'язала Уряд при доопрацюванні проекту бюджету передбачити  в ньому  -  зачитую дослівно з вашої постанови - "надання бюджетних дотацій,  пов'язаних із здійсненням державного  регулювання  цін, безпосередньо   громадянам   України,   а   не  госпрозрахунковим структурам" /пункт 1 "г" постанови Верховної Ради України від  22 квітня поточного року N 2290-ХІІ/.  Це і було передбачено, як вам відомо,  у Державному бюджеті,  який Верховної Рада затвердила 18 червня цього року.

 

     33

 

     Тобто асигнування,  які  призначалися  раніше  на  датування виробників продовольчих товарів,  спрямовані зараз  безпосередньо на   виплату   щомісячної   допомоги   малозабезпеченим  верствам населення  для  придбання  продовольчих  товарів  у   зв'язку   з лібералізацією цін.

 

     Сума цих виплат,  як ми вже вам доповідали,  в розрахунку до кінця року  становить  близько  50  мільярдів  карбованців.  Вона розраховані не на все населення, як було раніше, а надаватимуться лише найменш забезпеченим верствам до яких ми відносимо  в  нашій державі 16,7 мільйона чоловік,  або майже одній третині населення України.  Серед них 8,2 мільйона пенсіонерів,  решта - діти і 2,2 мільйона громадян допенсійного віку.

 

     Хочу підкреслити:  Верховна  Рада прийшла рішення про заміну дотацій  промисловості  на  адресну   компенсацію   безпосередньо населенню,   виходячи   зі  схвалених  раніше  парламентом  Основ національної економічної політики  України  та  інших  документів щодо переходу нашої держави до ринку.  Цими документами, зокрема, була передбачена необхідність зняття будь-яких обмежень  на  ціни на  сільськогосподарську  продукцію.  Таким чином забезпечувалася можливість сільськогосподарським  підприємствам  і  підприємствам переробної  промисловості  самостійно вирішувати питання паритету цін з  одночасним  виключенням  системи  дотацій  на  виробництво сільгосппродукції.  При  цьому  був  змінений  об'єкт  датування: дотувати не  виробника  чи  посередника  за  рахунок  бюджету,  а безпосередньо споживача.

 

     34

 

     Тому Кабінет   Міністрів,   здійснити  політику  соціального захисту населення,  10 червня 1992  роду  як  упереджуючий  захід прийняв  Постанову про щомісячні грошові виплати малозабезпеченим громадянам на  придбання  продовольчих  товарів.  Цим  документом передбачено   механізм   виплати   цих  компенсацій,  затверджено відповідне положення.

 

     Конкретні розміри компенсацій на дітей становлять від 270 до 460 карбованців на місяць в залежності від їх віку, а пенсіонерам - 360 карбованців.  Разом по  Україні  це  становить  6,2  мільярда карбованців на місяць.

 

     Хотілося б  також  наголосити,  що при впровадженні вільного ціноутворення Уряд дотримується принципу  поетапного  вивільнення цін  з урахуванням стану економіки держави і можливостей бюджету, який ви нещодавно затверджували.  Вам це дужі добре  відомо.  При цьому не треба забувати отару істину, шановні народні депутати, - розподілити можна лише те, що зароблено і реально існує.

 

     Першим етапом масштабної так званої лібералізації цін  стало 2  січня цього року,  в ході якого ми змушені були повернутися до державного регулювання цін на масло  тваринне,  молоко,  сметану, варені  ковбаси та інше,  що призвело до необхідності вишукування додаткових  коштів  у  бюджеті  на  виплату  дотацій,   негативно вплинуло  на  стан  торгівлі цими товарами,  викликало спекуляцію ними та зникнення їх з  полиць  магазинів  у  зв'язку  8  масовим вивезенням за межі України, до інших країн СНД, де рівень цін був на той час значно вищим.

 

     Другим кроком по  шляху  лібералізації  цін  на  продовольчі товари   було   прийняття   10  червня  цього  року  рішення  про вивільнення

 

     35

 

     цін на молоко та молочні продукті і підвищення  у  2,5  рази цін на горілчані вироби.

 

     Що стосується цього рішення,  то Уряд,  як ви пам'ятаєте,  в особі Віце-Прем'єр-міністра Ситника  Віктора  Петровича  докладно доповідав на сесії Верховної Ради 16 червня цього року.  У своєму виступі він  спеціально  підкреслив,  по  у  зв'язку  з  відміною дотацій переробній промисловості і введенням адресної компенсації населення, згодом доведеться до кінця виконати відповідні рішення Верховної Ради.

 

     Таким чином Уряд,  виконуючи волю Верховної Ради,  нічого не приховував  ні  від  вас,  шановні  народні  депутати,   ні   від населення.

 

     9 червня,  хочу про це нагадати вам,  за дорученням Кабінету Міністрів по телебаченню а інформацією а цього приводу  виступили заступник  міністра  економіки Кальник,  міністр фінансів України П'ятаченко,  міністр праці Каскевич.  Такий же  виступ  позавчора транслювали  по  радіо  і  телебаченню,  нічого  ні  від  кого не приховуючи.

 

     Ще раз наголошую,  що  прийняття  30  червня  постанови  про подальшу  лібералізацію  цін на продовольчі товари в продовженням курсу,  схваленого Верховною  Радою,  в  основу  якого  покладено прискорення  економічних  реформ,  рішучий  перехід  до  ринкових відносин.

 

     Водночас слід зазначити, що Уряд не відмовлявся повністю від регулювання   цін   на  окремі  товари.  На  сьогодні  залишиться регульованими, а відповідно і дотаційними, ціни на хліб, продукти дитячого харчування, а також інші товари

 

     36

 

     та послуги.  Це  в  першу  чергу  лікарські  засоби,  вироби медичного призначення,  квартплата,  комунально-побутові послуги, паливо,  що реалізується населенню,  міський транспорт загального користування тощо. Щоб дотувати назване, Уряду треба ще знайти до кінця  поточного  року  37  мільярдів  карбованців  на  хліб та 2 мільярди карбованців на дитяче  харчування.  Тобто  39  мільярдів карбованців. А стан бюджету вам добре відомий.

 

     Одночасно державне регулювання здійснюється шляхом обмеження розміру  торговельної  надбавки  /не  більш   25   процентів   до відпускної  ціни  товару/,  а  також  за  допомогою  застосування граничних нормативів рентабельності  для  підприємств  переробних галузей  /не  більше  25  процентів до собівартості/.  Крім того, відповідно до  Закону  про  ціни  та  ціноутворення  /стаття  8/, прийнятого  нашою  Верховною  Радою,  державним адміністраціям на місцях  у  випадку  надмірного  зростання  цін,  виведених  з-під контролю,  надано  право  приймати  рішення  по зниженню названих надбавок,  включаючи навіть тимчасове повернення до  регульованих цін. До речі, більшість областей цим правом уже скористалась.

 

     37

 

     За прогнозними розрахунками на стабілізацію рівня роздрібних цін на продовольчі товари  повинно  вплинути  схвалене  Верховною Радою   минулого   тижня   рішення   Уряду  про  надання  дотації безпосередньо сільському господарству до кінця поточного  року  в сумі 238 мільярдів карбованців,  про що сьогодні йшлося у виступі депутата Півня.

 

     З іншого  боку,  Уряд  не  міг  не  враховувати  сьогоднішні реалії,  пов'язані з політикою доходів населення.  З 1 травня, як вам відомо,  рішенням Верховної  Ради  встановлено  новий  розмір мінімальної  заробітної  плати  і  пенсій  відповідно  900  і 800 карбованців.  У зв'язку з цим значно збільшені тарифні  ставки  і посадові  оклади  в  установах  і  організаціях охорони здоров'я, освіти, науки і культури, а також у промисловості.

 

     Не є секретом,  що підвищення заробітної плати без зростання продуктивності  виробництва,  його  обсягів  впливав на зростання собівартості, а відповідно, і на рівень цін.

 

     38

 

     Таким чином, підсумовуючи наведене, мусимо констатувати: альтернативи рішенням Уряду з цього питання Просто не могло бути.

 

     Якщо Верховна  Рада  наполягатиме сьогодні на відміні рішень Кабінету Міністрів щодо вивільнення цін на продовольчі  товари  і повернення  їх  у режим регульованих або фіксованих,  то потрібно буде негайно відмінити постанову Верховної  Ради  від  22  квітня цього   року   про   вишукування  додаткових  коштів  на  дотації переробним галузям промисловості, повернутися до адміністративних методів  управління  економікою,  суть  яких полягає у здійсненні жорсткого державного контролю заробітної  плати.  А  це  по  суті означало  б відмову від здійснення намічених економічних реформ у нашій державі.

 

     Сподіваюся на  розуміння  і  підтримку   з   боку   народних депутатів рішень, прийнятих Урядом щодо проведення цих реформ.

 

     Шановні народні  депутати!  Ось  така  суть  цього  питання, повірте,  дуже складного і болючого.  Така позиція Уряду.  І мені дуже  шкода,  що  один із керівників Кабінету Міністрів,  один із авторів концепції внесення змін до системи  регульованих  цін  на вчорашньому   засіданні   Верховної   Ради   не   спромігся  дати аргументованих пояснень.

 

     Дехто з   депутатів   учора   хотів   зобразити   Володимира Тимофійовича  Ланового  "хлопчиком для биття".  Ми всі такі,  хто сидить у цій ложі.  НІ,  це не "хлопчик  для  биття",  це  Перший віцеПрем'єр-міністр,  що  відповідає  за  реалізацію  економічної стратегії,  міністр економіки,  міністр  того  міністерства,  яке підготувало всі постанови Кабінету Міністрів з цього питання.

 

     39

 

     Так, постанова  Уряду  дійсно  вийшла за підписами товаришів Масика і Пєхоти на чому особливо наполягав міністр  Лановой.  Але всі ви маєте знати /я звертаюсь і до людей/, що підготовлена вона і  очолюваним  Лановим  Міністерством  економіки.  На  документах стоїть  його  власний  підпис  та підписи його заступників.  Кому треба, я покажу всі ці підписи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідайте,  будь ласка,  конкретно.  А реакція зрозуміла  -  такі  питання  треба  засовувати  у  себе,  а  не у Верховній Раді. Прошу, продовжуйте.

 

     МАСИК К.І. До речі, хочу підкреслити, що всі рішення з цього дуже  складного питання приймалися Урядом колегіальне.  Вони були всебічно обговорені 10 червня на засіданні Кабінету Міністрів,  в якому брали участь і народні депутати.

 

     Ми скористалися,    до    речі,   пропозицією   Міністерства економіки,  особисто Ланового,  про поетапний перехід до  вільних цін. Пропозиція була прийнята.

 

     На закінчення хочу ще раз підкреслити: Уряд прийняв непросте рішення.  Ми розуміємо всю його непопулярність. Готові розглянути слушні  пропозиції  й  зауваження,  але всім нам треба принципово визначитися в одному:  або ми продовжуємо послідовно  йти  шляхом реформ   до   ринкової   економіки,   або  повертаємося  на  шлях адміністративного    керування,    який    уже     довів     свою безперспективність,  бо  це  шлях у безвихідь.  Певен,  серйозної альтернативи наміченому шляху реформ немає.

 

     Дякую за увагу.

 

     40

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до доповідача? Будь ласка, відведемо 30 хвилин. Достатньо? Прошу, перший мікрофон.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України,  з питань   розвитку   базових   галузей   народного    господарства /Центрально-Міський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/. Костянтине  Івановичу!  Те,  що   Уряд   непослідовно   проводить політику,   зрозуміло.   Я  хотів  навести  два  факт"  і  задати запитання.  З місяць тому з цієї трибуни виступав міністр Лановой і  говорив про необхідність підвищення цін.  Після нього виступив Вітольд Павлович Фокін,  який сказав,  що Лановой помиляється. За відсутності  Прем'єра  підвищені  ціни.  Вітольд  Павлович  Фокін особисто приймав рішення стосовно  страйкуючих  шахтарів.  Ось  у мене протокол. Він особисто вів це засідання. Підписано не ним, а його заступниками,  які один одному дають завдання.  Сьогодні  ви теж  сказали  кілька  таких  фраз.  Мені здається,  що у Кабінеті Міністрів,  пробачте  за  непарламентську  фразу,   один   одного підставляє, і вас підставляють теж.

 

     Тож хочу запитати: я помиляюсь чи то дійсно так?

 

     МАСИК К.І.  Хочу  сказати,  Василю Івановичу,  що гірка доля правди у ваших словах є.  Але ми намагаємося шукати консенсусу  і колективного вирішення всіх питань.

 

     41

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВАЛЕНЯ І.Ю.   Костю   Івановичу!  Каретті  ви  пояснили  нам обстановку, що в Уряді немає команди однодумців. І в цьому вина в першу чергу керівництва Уряду,  зокрема Прем'єра Фокіна,  який не тільки не поважає  Уряд,  яким  керує,  а  й  не  поважає  і  наш парламент,  членом  якого  він  є.  В таку гарячу пору - і піти у відпустку!

 

     Стосовно Володимира Тимофійовича  Ланового.  Він  має  право сьогодні  не тільки відповісти,  а й сказати своє слово з приводу звинувачень.

 

     Костю Івановичу!  Всі ми розуміємо,  що нам треба виходити з рубльової зони.  Коли? Це вже окреме питання. Ми розуміємо також, що ціни в Україні повинні випереджати російські.  Але  що  планує зробити  Уряд,  щоб  при  більш високих цінах в Україні населення було забезпечено? Що конкретно ви плануєте для цього зробити?

 

     42

 

     МАСИК К.І.  Це дуже окладне запитання.  Ви ввернули увагу на те,  що одним із конкретних питань, що розглядалися в Дагомисі /з приводу  якого  Володимир  Тимофійович  Лановой   зустрічався   в робочому  порядку  із  паном  Гайдаром і яке,  зрештою,  у минулу п'ятницю порушувалося в Мінську/,  було питання про вихід України із рубльової зони.

 

     Ми з паном Гетьманом підписали цей документ.  Але враховуючи ті санкції,  які за пропозицією ряду країн СНД на нас  планується накласти  /аж  до  передачі  справ  у  міжнародні адміністративні суди/, ми виявили принциповість. І хочу сказати, що пан Гайдар як Голова  Уряду і глава делегації Росії підтримав Україну.  Рішення про вихід із рубльової зони підписано  всіма  делегаціями,  окрім туркменської. Зараз ми розробляємо конкретний механізм.

 

     Думаю, що  сьогодні нам залишається тільки один шлях.  Як би ми цінами /а це дуже важко  і  непопулярно/  не  керувалися,  нам треба  прискорити вихід із рубльової зони.  І якщо швидко вийдемо /а я думаю,  що вийдемо в цьому  році/,  то  одержимо  можливість працювати таким чином, щоб самих себе не заганяти в глухий кут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  острозької районної газети "Життя і слово"  /Здолбунівський  виборчий  округ,  Рівненська   область/. Шановний   Костянтине   Івановичу!   Якщо   вірити  пресі,  то  в Узбекистані почали знижуватися  ціни  на  молоко,  в  Гомельській області  зменшилися  тарифи  на проїзд,  в Татарстані теж шукають шляхи зниження цін на продукти. Пан Гайдар пообіцяв стабілізувати ціни в Росії до кінця року.

 

     43

 

     У нас  же  Уряд  підняв  ціни  і  пообіцяв  цільову  адресну компенсацію - 50 мільярдів карбованців дотацій.  Чому ця  адресна дотація не випередила підвищення цін? Це - перше.

 

     Друге. Ви сказали,  що всі рішення Уряд приймав колегіальне. Як ви дивитеся на те, аби Уряд колегіальне пішов у відставку?

 

     МАСИК К.І.  Щодо останнього запитання.  З ваших слів  я  для себе зробив висновок.  А те, що мав робити Уряд колегіально, - це справа Уряду. Зараз його представники можуть піднятись і вийти із залу. Не треба, знаєте, так тримаючи в кишені руку, задавати такі запитання.  Ви,  напевно,  думаєте,  що перед вами залізна людина стоїть.

 

     Щодо першого  запитання.  У  своєму  виступі я дав вам чіткі пояснення  усього  кола  порушених   питань.   Сказав   вам,   що передбачено,  що  адміністрація кожної області,  району має право або знижувати ціни,  або їх відміняти. Більшість областей України так  само,  як  і  Гомельська  область,  яку тут називали,  мають сьогодні таке право.

 

     А 50 мільярдів карбованців - це сума,  яку ми  маємо  і  яку віддали повністю, забравши з дотацій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у справах   жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський   міський  виборчий  округ,  Київська  область/. Шановний

 

     44

 

     Костянтине Івановичу!  У мене більш практичні запитання.  От ви  тут  добре  сказали,  що  третина  населення  України повинна отримати дотацію - від 270  до  460  карбованців.  Скажіть,  будь ласка,  чому  ж Уряд не розробив на місяць чи на півмісяця раніше механізм,  щоб заздалегідь отримати їда дотацію?  Ви ж знаєте, що особливо  на  дітей  необхідно  мати  декілька  довідок.  Щоб  їх отримати, треба ще вистояти в черзі...

 

     Вважаю, коли сказали "а", то треба сказати й "б". Отже, Уряд у цьому плані не допрацював. Це - перше.

 

     Друге. Тут неодноразово порушувалося питання про те, що наші пенсіонери отримують пенсію за  заниженим  коефіцієнтом.  Тому  є депутатський  запит  /мій  і багатьох інших депутатів/ - чому так сталося.  Адже треба було ці коефіцієнти подвоїти. І такий проект лежить у Кабінеті Міністрів.  А пенсіонери сьогодні залишилися із тими 800 карбованцями.

 

     І третє   запитання.   Чому   до   сьогоднішнього   дня   не перераховані  пенсії офіцерам запасу,  які нині одержують 700-800 карбованців і теж знаходяться за межею бідності?

 

     Дякую.

 

     МАСИК К.І.  Відповідаю на ваше перше запитання.  Дійсно,  це критичне зауваження на адресу Уряду. Але є якісь і пояснення щодо того,  чому це було  зроблено  із  запізненням.  Я  посилався  на постанову  Верховної  Ради.  Це  рішення  було прийнято тільки 22 квітня.  Коди йшло жваве обговорення бюджету,  Уряд  одержав  від Верховної Ради її постанову про перехід на адресні дотації,  а не дотувати виробничі підприємства.  Але всі ці перерахування - дуже велика робота. Положення про механізм

 

     45

 

     було затверджено і 10 червня направлено на місця.

 

     Хочу звернутися до вас і до всіх громадян нашої держави. Всі перерахування адресних дотацій початі в 10 червня. Тобто ці гроші не пропадуть і нікуди не зникнуть.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,   інвалідів,   репресованих, малозабезпечених            і           воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський  виборчий  округ,  Запорізька   область/. Шановний Костянтине Івановичу! В своїй інформації ви досить чітко виклали питання про взаємодію між Урядом  і  Верховною  Радою.  І ясно,  що  ніхто  не  проти реформ.  Але хочу повторили запитання депутатів Баталова  і  Васильєвої  щодо  конкретизації  механізму дотацій.

 

     10 червня були підвищені ціни.  10 червня,  як ви кажете, на місця направлені  документи  про  дотації.  Але  я  вам  офіційно заявляю,  що  той  аналіз,  який  ми зробили,  свідчить про таке. Відділи соціального забезпечення,  особливо в сільських  районах, одержали  документи  щодо механізмів виплати дотацій тільки після 20 червня.  Звідси - таке запитання:  чи несе  Кабінет  Міністрів відповідальність за те,  що 10 червня підвищуються ціни, і тільки черев два тижні на місця доходить вказівка про дотації?  Хіба  це нормальне явище?

 

     46

 

     МАСИК К.І.  Вважаю ненормальним явище, якщо тільки 20 червня надійшов документ.  Ми доручимо і обов'язково перевіримо,  хто  в цьому винен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте  додати,  Костянтине  Івановичу.  Якби Уряд розумів, як сприймається населенням ця постанова і чи готова Україна  до  введення з 1 липня вільних цін,  то,  мабуть,  такої ситуації не було б.

 

     Третій мікрофон.

 

     ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології   та   раціонального   природокористування  /Центральний виборчий округ,  Республіка Крим/.  Извините,  что у меня  вопрос частный по сравнению с обсуждаемой темой,  но я уверен, что ответ на  него  вы  знаете.  Дело  в  том,  что  повышение  цен   будет накладываться   в   Крыму   на   очень  сложную  экономическую  и политическую обстановку. Но обстановку эту накаляем и мы вместе с вами.  Скажем,  эксперименты  с паспортами,  о которых я говорил, привели к тому,  что в Крыму сейчас около 50 тысяч людей  требуют двойного гражданства. Это ведь раскол. Я так и не уяснил, от кого исходила инициатива - из Киева или от местных властей.

 

     Далее. Недавно стало известно,  что 30 миллионов рублей было направлено   в   Крым   для   того,  чтобы  противостоять  РДК  и референдуму.  Можно предположить,  что это сплетня. Но вот сейчас как  грибы  после  дождя  появились всякие группки,  организации, движения, которые действительно противостоят крымской

 

     47

 

     государственности. Прошу прощения,  но мне и нам, крымчанам, хочется знать правду об этих 30 миллионах.  Как вы понимаете, это связывается с обсуждаемым вопросом.

 

     МАСИК К.І.  Это правда. Дело в том, что в Крыму информация о государственной   жизни   Украины   часто   и   искусственно,   и насильственно скрывается от населения.  Поэтому Кабинет Министров пошел  на  то,  чтобы  создать  информационное агентство в Крыму, обеспечить его необходимой техникой. Выделены эти 30 миллионов, о которых  вы  говорите,  с  тем,  чтобы дать возможность крымчанам делать выводы не только из газет РДК,  как сегодня, а и из другой прессы,  которая есть в Украине и которая,  кстати, у вас в Крыму влачит жалкое существование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,    начальник     управління     сільського господарства  Сумської обласної державної адміністрації /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/.  Костянтине  Івановичу!   Чи підрахував Уряд купівельну спроможність населення і порівнював її з новими  цінами?  Чи  не  виникне  Ізнову  така  ситуація,  коли продукти  і товари в магазинах є,  а купити їх населення не може? Як це співвідноситься?

 

     МАСИК К.І. Уряд має такі розрахунки. Безумовно, купівельна

 

     48

 

     спроможність наших громадян зараз низька.  Ми це бачимо.  І, звичайно,  тих  адресних  дотацій,  що ми даємо,  не вистачить на повне покриття.  Але ми плануємо,  що  вирішення  ряду  питань  у сільському  господарстві,  розширення  прав  місцевих Рад у цьому відношенні дасть можливість цей рівень  більш-менш  збалансувати. Іншого шляху в Уряду сьогодні просто немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Дніпровський  виборчий  округ,  Херсонська область/.   Глубокоуважаемый   Константин  Иванович!  Вы  сегодня отвечаете от имени всего Правительства,  поэтому и вопросы у  нас такие.  Я бы хотел услышать,  почему до сего времени,  то есть за два  года,  Кабинет  министров  не  предложил  народу  Украины  и Верховному  Совету  конкретную  целостную программу экономической независимости Украины?  Ведь та программа,  да и не программа,  а концепция,  которую в свое время внесло Правительство,  оказалась просто   протоколом   намерений.    Без    указания    конкретных ответственных лиц.

 

     И два  актуальных  сегодня вопроса.  Почему Правительство не выполняет  свои  обещания  по  обеспечению  сельского   хозяйства горюче-смазочными  материалами?  На  Херсонщине  скоро  не только нечем будет косить,  но и перевозить зерно на помол  для  выпечки хлеба.

 

     49

 

     И еще.  Уважаемый  Григорий Александрович Пятаченко говорил, когда мы утверждали бюджет,  что во втором полугодии будет снижен налог  на  добавленную  стоимость.  Даже  был  назван размер - 15 процентов.  Промышленники хотели бы знать,  когда  конкретно  это произойдет?

 

     МАСИК К.І.  Относительно  программы  национальной экономики. Да,  действительно, концепцию предложили. Сейчас по осуществлению этой  концепции  вами  рассмотрен  и принят целый ряд законов - о приватизации, разгосударствлении и так далее. Это все - составные звенья концепции. Ведь дело не в том, чтобы придумать сегодня еще одну бумагу,  которую постигнет та же участь,  что и  предыдущие. Сегодня  вам  представлен  механизм приватизации.  Вы рассмотрели документы о  приватизации  жилья.  Принят  Закон  об  иностранных инвестициях.   Это   все   -   конкретные   шаги   по  выполнению вышеупомянутой программы. Пакет предложен очень больший, хватит и на зги два дня вашей работы, и на сентябрь текущего года.

 

     50

 

     О горюче-смазочных  материалах.  Сегодня  утром  ваш коллега тоже обратился ко мне с такой просьбой.  Я вчера  разговаривал  с вашим  представителем  Президента Мельниковым,  но он передо мной таких вопросов не ставил.  Эти проблемы возникали по  Хмельницкой области,  мы  меры  приняли.  Здесь  присутствует  Пискуновский - народный депутат  и  заместитель  президента  "Укрнефтехима".  Он немедленно  примет  меры  для  того,  чтобы зерно не осыпалось на Херсонщине и вовремя отвозилось от комбайнов на  элеваторы.  Надо принять все возможные меры.

 

     И третий  ваш  вопрос.  Вы  знаете  о  том,  что  сейчас все проблемы упираются в энергоносители - газ и нефть.  С  Российской Федерацией  - а это главный поставщик - ведутся.  очень серьезные переговоры по определению  цен  на  нефть  /вот  и  сегодня  наша делегация  находится  в  Москве/.  Чтобы вы знали,  с добавленной стоимостью тонна нефти /это пока предмет торга/ стоит  около  3,5 тысячи   рублей,   1000   кубометров  газа  -  2050  рублей,  что значительно выше прежних уровней.  Если покупать по этой цене, то возрастает  себестоимость  хлеба,  труб,  другой продукции.  Мы с россиянами ищем консенсус и предлагаем: хотите продавать нефть по такой  цене - получайте и нашу продукцию по соответствующей цене. Чтобы  баланс,  который  был  между  нами,  сохранился  хотя   бы примерно.

 

     51

 

     Что касается  налогов,  то  вчера  я подписал документ /он в Верховном Совете есть/ о некотором упрощении налогов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ Третій мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний Костянтине Івановичу!  Розумію,  що ви обливаєтесь потом за вашого шефа,  який повинен був би стояти на цій трибуні. Але я хотів би все-таки почуті вашу думку.

 

     Як ви  гадаєте,  невже  Україна приречеш на таке поступальне астрономічне підвищення цін?  Скажіть, будь ласка, чи згодні ви з думкою,  що Уряд,  зокрема Прем'єр-міністр,  завжди плентаються в хвості того, що робить Росія?

 

     14 лютого у Мінську було підписано цілий  пакет  документів, зокрема про спільне керівництво залізницями. Колишнє Міністерство шляхів винне українським залізницям понад 500  мільярдів  рублів. Крім  того,  прибутки  продовжують  надходити до Москви і там цей комітет /так тепер  називається  міміністерство/  виділяє  крихти нашим залізницям. Скажіть, будь ласка, якби цей центральний орган повернув нам борги,  то чи  треба  було  б  підвищувати  ціни  на проїзд? Часом щоб приїхати а одного кінця України до Києва, нашим громадянам треба викласти пів зарплати.

 

     Така ж тенденція і з цінами на продукти  харчування  і  тому подібне.

 

     52

 

     Найвище керівництво  України  в  Дагомисі  пішло ще далі.  І знову  Президент  та   Прем'єр-міністр   відстоюють   відкритість кордонів.   Безперечно,   відкритість   кордонів   примушує   нас підвищувати ціни. Але об'єктивна обстановка в Україні така, що ми могли  б  цього  не робити,  якби були захищені.  Яка ваш думка а цього питання?

 

     МАСИК К.І.  Ви,  Степане Ільковичу, виголосили цілу громову. Почну а відповіді на останнє запитання.  Уряд України не говорить про прозорі кордони. І в Дагомисі про це мова не йшла. В Дагомисі йшлося про військові прикордонні загони на цих кордонах,  але про те,  що їх зробити нам на даному етап!  дуже важко.  Уряд України виступав  за.  прийняття  законодавчих  актів про митниці і митні збори.  Нині  ці  закони  починають  поступово  діяти.  Хоча  щоб створити кордони, треба дуже і дуже багато. Я вам називав цифру.

 

     Зараз ми  створюємо  спільний  кордон з Молдовою у зв'язку з тим,  що вони відкрили овій кордон з Румунією.  У  нас  тепер  25 тисяч прикордонників та на українсько-молдовський кордон потрібно ще 11 тисяч, оскільки рішення про це вже прийнято. Потрібно також виділити  на  обладнання  кордону  1 мільярд карбованців.  Ось що означає встановити кордони.

 

     Тому ми  бачимо   вихід   у   створенні   митних   кордонів. Прикордонники   не   дозволятимуть  нічого  вивозити  від  нас  і завдавати економічної диверсії.

 

     З інших питань є багато спірних,  давайте ми удвох  під  час перерви постоїмо, попалимо, і я вам дам на них відповідь.

 

     53

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Пролетарський  виборчий  округ,   Донецька область/.  Константин  Иванович!  В  отличие от министра я каждый день хожу по магазинам, потому что питаюсь всухомятку. Я заметил, что  за  день  перед  каждым  повышением  цен  товар  исчезает из магазинов.  Меня удивляет, почему сотни тысяч работников торговли знают об этом,  а депутаты и руководство Верховного Совета - нет. Может быть,  можно было ночное заседание провести,  за  несколько часов... Потому что мы слишком большой шаг сделали.

 

     Знало ли   о   предполагаемом   повышении   цен  руководство Верховного Совета? Вот скажите мне. Это первый вопрос.

 

     И второй.  Можно было  бы  перенести  даже  такое  абсурдное повышение цен,  если бы срабатывали все смягчающие факторы. А так люди удивляются санстанция не работает,  начались отравления этой колбасой, никто не будет покупать ее за 200 рублей.

 

     Время летнее,   морги   забиты   трупами,   в   больницах  - дистрофические больные. Стало уже невозможно похоронить человека. В связи с этим налицо распад нравственности.  Что в этой ситуации можно было придумать, не знаю. Но вы должны были это придумать.

 

     МАСИК К.І.  Знаете,  коллега,  тайна бывает тогда,  когда  о чемто знает один человек. Когда знают два да еще и машинистка, то это становится достоянием всех. Постановление было

 

     54

 

     29 июня подготовлено,  а  30  -  подписано.  Готовилось  оно максимально ограниченным кругом людей. Только с целью недопущения утечки информации. Но когда что-то знают двое, тайны уже нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Але депутат запитав, чи знало про це керівництво Верховної Ради, народні депутати?

 

     МАСИК К.І.  Я про це говорив.  Це було вирішено керівництвом Верховної Ради і депутатами,  Василю Васильовичу,  22 квітня.  16 числа про це було сказано в доповіді на сесії Верховної Ради.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не про це йде мова.

 

     МАСИК К.І.   Керівники   Уряду  двічі  про  це  говорили  по телебаченню і радіо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Про ваше рішення  від  30  червня  не  знали  ні Голова   Верховної   Ради,  ні  керівництво  Верховної  Ради.  Ми дізнались про це із засобів масової інформації.

 

     МАСИК К.І.  Василю Васильовичу,  воно випливає  із  постанов Верховної Ради. І це вам було дуже добре відомо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це різні речі.

 

     55

 

     МАСИК К.І. Ні, це не різні речі, Це одне і те ж. Ну, це ваша особиста думка...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут не місце  для  суперечок.  Депутат  Чародеев чітко спитав:  чи знало керівництво Верховної Ради про постанову, яку  ми  зараз  обговорюємо?  І  я  відповідаю,  що   керівництво Верховної Ради про неї не знало.

 

     МАСИК К.І.  Мені дуже шкода, що керівництво Верховної , Ради приймав рішення, а потім забуває про них.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії "Комбінат  Придніпровський",  М.  Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемый Константин Иванович!  Вы  сегодня.  очень  часто ссылаетесь на постановление Верховного Совета от 22 апреля.  Действительно,  мы проголосовали за  то,  чтобы  отпустить цены,  поскольку понимаем,  что войти в рыночные отношения с чужим кошельком нельзя.  И  на  дотациях  на прилавках  магазинов никогда не увеличится количество товара.  Но вместе о тем вы  ничего  не  оказали  относительно  второй  части вопроса.  Ведь  Правительство  все  время  плетется  в  хвосте  и опаздывает.  Решив  отпустить  цены,  вы   не   решили   проблемы социальной защиты людей и опять опоздали.

 

     56

 

     Как вы считаете,  это стиль работы Правительства - все время опаздывать и  плестись  в  хвосте  событий  -  или,  быть  может, ситуация  связана  с  тем,  что кто-то в Правительстве делает это умышленно,  чтобы показать,  что депутаты блокируют  вхождение  в рынок,  следовательно,  давайте оставим команднораспределительную систему?  Так что  же  в  Правительстве  происходит:  первое  или второе?

 

     МАСИК К.І.  Я  глубоко убежден и со всей твердостью заявляв, что предателей,  провокаторов или тех,  кто хочет  разрушить  или настроить против Правительства народов Правительстве нет.

 

     Наверное, вся  наша  система  /когда  решение принимается за десять дней и за десять дней доходит бумага,  а на местах ее  еще не  читали  и  ничего  не сделали/ говорит о всей структуре нашей исполнительной власти.  Нам вместе /или вам в первую очередь/ над этим надо очень серьезно думать.

 

     Вторая мысль. Я исключаю ее полностью. Исключаю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,  директор  Луганського  обласного виробничого рибокомбінату  /Станично-Луганський  виборчий  округ,   Луганська область/. Уважаемый Константин Иванович! Неужели Правительство не знает,  что большинство пенсионеров до сих пор  еще  не  получили денег  после  перерасчета,  который  должен  быть  произведен с 1 мая?..

 

     Далее. Этот механизм  дотаций  начнет  работать  практически через месяца два-три. Вы говорите, что местной администрации

 

     57

 

     дано право  не вводить это постановление.  Луганская область со вчерашнего дня не ввела его и за  день  понесла  30  миллионов рублей убытков.  Сегодняшний день обойдется еще в 30 миллионов. К чему же вы приведете местные бюджеты? И что это будет? Не кажется ли вам, что это провокация, чтобы разнести местные органа в пух и прах?

 

     МАСИК К.І. Я уже объяснял. Но какая новизна в вашем вопросе? Почему  мы  полностью не произвели перерасчет?  Но простите меня: для того,  чтобы сделать перерасчеты, нужна купонная масса. Вы об этом хорошо знаете. Особенно тяжелая ситуация о купонной массой в Донецкой и Луганской областях.  Мы  предприняли  очень  серьезные шаги,  чтобы  забрать  купоны  большой  стоимости из Англии.  Мне пришлось выходить на министра иностранных дел  вместе  с  Вадимом Петровичем Гетьманом,  чтобы доставить эту купонную массу. Сейчас идет активный перерасчет.

 

     Что касается всего остального, то я так или иначе отвечая на эти вопросы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ТИМЧУК С.А.,  голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району   /Кам'янець-Подільський   виборчий   округ,   Хмельницька область/. Шановний Костянтине Івановичу! Ми хоч трошки, але все ж підвищили заробітну плату медичним працівникам.  А от  допоміжним працівникам лікарні - шоферам, санітаркам - підвищення

 

     58

 

     не було.  Як  ви вважаєте,  чи справедливо це?  Чи Уряд буде вживати якихось заходів?

 

     Ви сказали про високу ціну на нафту з Росії. А яка доля тієї нафти,  про яку домовлялися на Близькому Сході, в Ірані чи де там ще? Чи то просто було "для преси"? Нас, виробників хліба, це дуже турбує.

 

     КАСКЕВИЧ М.Г.,  міністр праці України. Підвищення заробітної пхати у зв'язку з підвищенням  мінімуму  стосується  всіх.  Отже, більшу  зарплату  отримають і санітарки,  і водії,  і сантехніки. Всі.

 

     МАСИК К.І.  Тепер про нафту.  Ви розумієте,  що за  півроку, шановний  земляче,  провести  нафту з Ірану...  Міждержавну угоду підписано. Відповідно до неї 4 мільйони тонн іранської нафти буде тут.  Через три з половиною роки збудуємо нафтопровід і термінал, і цифри зростуть у 10 разів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     59

 

     КОСІВ М.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Пустомитівський  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний Костянтине Івановичу!  Ми сьогодні розглядаємо конкретне питання: постанову Уряду про підвищення цін /а взагалі про довіру Кабінету  Міністрів  ми будемо говорити завтра/.  Але створюється враження,  що мав рацію той,  хто говорить останній.  Коли беруть слово представники Верховної Ради, то наводять такі аргументи, по у наших слухачів створюється враження,  що вони мають  рацію.  Ви нас   поінформували,   оперуючи   конкретними  цифрами,  і  тепер здається, що Кабінет Міністрів контролює Ситуацію. І все ж маю до вас таке конкретне запитання.

 

     Зі кожною   постановою   Уряду   стоять  тенденції,  процеси розвитку.  Чи контролює Кабінет Міністрів те,  до відбувається  в нашій економіці, чи він діє стихійно?

 

     Ми переживаємо зараз катастрофічну емісію наших купонів.  Ви говорите про те,  що Україна  мав  війни  з  рубльової  зони.  Це прагнення  всіх  -  і  моїх  виборців  у  тому  числі.  Але чи не станеться так,  що ми в тій ситуації введемо свої  гривні,  а  їх доля  буде  така  ж  сама,  а  може навіть гірша.  За умов,  коли відбувається вакханалія в економіці,  навіть  свої  власні  гроші вводити неможливо.

 

     Дякую.

 

     60

 

     МАСИК К.І.  Я думаю, що ваші побоювання не безпідставні, тут ви маєте рацію.  Почну з другого вашого питання. Перш за все хочу сказати,  що  ми  наполегливо  працюємо  над  розробкою механізму введення власної грошової одиниці.  Країни СНД,  і в першу  чергу Росія, погодилися з нашими намірами щодо виходу з рубльової зони. Але найголовніше те,  як ви правильно зауважили,  вивести з кризи економіку,   підвищив   продуктивність  праці,  збільшити  випуск товарів.  Тільки  тоді  гривня   матиме   відповідний   курс   до карбованця.  Якщо  ми цього не вирішимо,  то можемо ввести хоч 10 валют,  але нічого у нас не вийде.  Зараз Вадим Петрович  Гетьман разом з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України опрацьовують серйозну систему.  У нас свої чіткі позиції.  Ми  їх представимо на ваш розгляд.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі,   Костянтине  Івановичу.  Є  пропозиція надати можливість поінформувати Верховну Раду  міністру  фінансів П'ятаченку,  Віце-Прем'єр-міністру Ситнику і міністру соціального забезпечення Єршову. На виступ - до 5 хвилин.

 

     Слово надається  міністру   фінансів   П'ятаченку   Григорію Олександровичу.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.,  міністр фінансів України.  Шановні народні депутати!  Шановна Президіє!  Ми сьогодні повинні розглядати  усі питання в комплексі. Думаю, до того, що я говорив, виступаючи при обговоренні проекту бюджету,  а також виступаючи перед аграріями, я  можу сьогодні тільки дещо доповнити.  Наша держава перебуває в стані гіперінфляції, і хочу сказати, що це саме та межа, коли цей процес необхідно зупинити, бо далі - повний провал.

 

     61

 

     Лібералізація цін   породжує   їх  підвищення,  високі  ціни породжують підвищення  заробітної  плати,  і  все  йде  по  колу. Давайте  повернемося на місяць назад,  коли ми розглядали питання про підвищення заробітної плати до 900 карбованців, а пенсії - до 800.  Тоді  середня  заробітна  плата  в  промисловості була 2850 карбованців.  Через місяць  вона  становила  вже  майже  5  тисяч карбованців.  Куди  пішла ця заробітна плата?  Вона знову пішла в ціни при значному спаді виробництва.  Це всім зрозуміло. Я нічого нового не відкриваю.

 

     А тепер  давайте  повернемося  до того,  коли були відпущені ціни з 2 січня.  Що нам треба було зробити?  Три моменти. Негайна програма структурних змін економіки,  негайний контроль за цінами виробників,  які є монополістами,  і трете - розробка Закону  про оплату праці, щоб "прив'язати" заробітну плату до виробництва.

 

     Ми цього  не маємо.  І я відверто скажу,  що в цьому вина не тільки  Уряду.  Згадайте,  як  довго  відкладалося  питання   про врегулювання   заробітної   плати.   Поки   воно  обговорювалося, заробітна плата в промисловості була 2  тисячі  850  карбованців, після  обговорення  - уже близько 5 тисячник я вже говорив.  І це при спаді виробництва, що негативно позначається на цінах.

 

     Згадаємо про  бюджет.  У  грудні  з  урахуванням  доходів  і видатків  він  становив  250 мільярдів карбованців.  У останньому варіанті,  який ми з вами розглядали,  він уже сягнув 1 трильйона 175 мільярдів карбованців. Це вказує на черговий виток інфляції.

 

     Тому я думаю, який би не був Уряд, чи цей, чи інший, який

 

     62

 

     ви оберете,  усім  разом  треба  взятися  і будь-що зупинити процес інфляції.

 

     Тут говорили про те,  що у нас немає відповідної програми. Я не  погоджуюся  з  цим  твердженням.  Програма є.  Це перш за все прийняті вами Основи національної економічної  політики.  Під  ці основи  розроблена програма,  яку і подали Міжнародному валютному фонду.  Вона складається з трьох основних розділів. Перший розділ

-  це  стабілізація  фінансово-кредитної  системи.  Другий розділ включає в себе структурні зміни -  приватизацію  й  інше.  Третій розділ - це соціальний захист.

 

     Ми сьогодні  опинилися  в  такому становищі,  що повинні все зробити,  щоб узяти ситуацію під контроль  і  вийти  з  рубльової зони. Але вийти з рубльової зони, не оздоровивши економіку, ми не зможемо. Про це я неодноразово говорив.

 

     Відверто скажу,  що,  приступаючи  до  виконання  обов'язків міністра   фінансів,   я   сподівався,   що   після  проголошення незалежності  України  усі  об'єднаються,  щоб   наше   політичне завоювання закріпити економічно. Поки що ми цього не зробили.

 

     Отже закликаю  вас:  давайте  зробимо все,  щоб вивести нашу економіку з кризи.  А для цього нам усім потрібно об'єднати  наші зусилля.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Слово   надається  Віце-Прем'єрміністру Ситнику Віктору Петровичу. За ним виступатиме міністр соціального забезпечення Єршов.

 

     Прошу, Вікторе Петровичу.

 

     63

 

     СИТНИК В.П.,    Віце-Прем'єр-міністр    України   /Оржицький виборчий округ,  Полтавська область/. Шановні депутати! В межах 5 хвилин  я  хотів  би  торкнутися  трьох питань.  Перше - стосовно економічної допомоги селу.  Тоді ніхто  не  заявляв,  що  ми  цим гарантуємо якусь стабільність цін.

 

     Про що  йде мова?  Я доповідав депутатам,  що ми передбачали певне зростання закупівельних цін. Але з введенням дотацій селу є можливість  не  підвищувати закупівельні ціни у критичний момент, який на сьогодні склався.

 

     До речі,  те підвищення цін,  яке в нас відбулося, практично нічого поки що не змінило дія виробників сільської продукції.  На селі все залишається без змін.  Якщо й є якісь  зрушення,  то  ви знаєте, за рахунок чого.

 

     Друге питання  -  про пальне.  Шановні депутати!  Я й раніше говорив,  що це  питання  набуває  надзвичайної  гостроти.  Важко навіть  сказати,  на  якому  рівні  його  слід  розглядати.  Хочу сказати,  що якихось надій і перспектив у цьому плані надзвичайно мало.  Чому  все  це відбувається?  Мені здається,  що і Уряд,  і Верховна Рада дуже рано відмовилися  від  державного  регулювання деяких питань. Можливо, це звучить не мовою ринку, але це факт.

 

     У нашому    залі    присутній    шановний   колега   депутат Пискуновський.   Що   у   нас   відбулося    в    нафтопереробній промисловості?  Ми  створили  компанію.  Всі  передбачали,  що  з енергоресурсами  буде  надзвичайно  складна  ситуація.  Звичайно, залишати її без контролю не можна було.  Тепер ми констатуємо, що нафтопереробні підприємства

 

     64

 

     продовжують вирішувати  деякі  питання  в  своїх  інтересах. Сьогодні я маю все-таки право сказати,  що у нас,  за попередніми даними,  за такої надзвичайно скрутної ситуації мають місце факти розбазарювання  нафтопродуктів  нафтопереробними  підприємствами. Причому розбазарюються від  17  до  22  процентів  від  загальної кількості нафтопродуктів. Це надзвичайно багато.

 

     Наступне питання.  Депутатський  запит  щодо  цукру.  Це теж пов'язано з державним регулюванням. Що у нас вийшло?

 

     На початок року  на  ці  8  місяців  наша  потреба  в  цукрі становила десь 2 мільйони тонн.  На 1 січня ми мали 1 мільйон 326 тисяч тонн.  З самого початку Уряд прийняв рішення про  обмеження витрачання   цукру   в  переробних  галузях.  Ми  також  зменшили тимчасово його видачу з певною шкодою для бджолярів. Змушені були дещо  переглянути  і  норми  реалізації  цукру  населенню.  Але і сьогодні У нас створилися перебої а цукром. Чому?

 

     Шановні колеги!  У  мене  є  документи,  що  деякі   області прийняли  рішення  ы  зарезервували  той  цукор,  який ми повинні перерозподіляти,  перекидати з області в область. Внаслідок таких вольових  рішень,  які інакше як місницькими назвати не можна,  у нас склалася така ситуація.

 

     Який знайдено вихід? Популярний він чи не популярний, але ми все-таки  пішли  на  те,  щоб  узяти  частину цукру із державного резерву. Це близько 30 тисяч тонн. Ми підписали угоди про те, щоб позичити  частину  цукру  за  кордоном  і  віддати  його з нового врожаю.  Такий цукор сьогодні надходить.  На 1 липня розвантажено 57 тисяч тонн цукру-сирцю.

 

     Вважаю, якщо  області,  яких це стосується,  поставляться до цієї проблеми з розумінням, то ми її знімемо.

 

     65

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую народних депутатів і  членів  Уряду  до сесійного залу.

 

     Перший мікрофон. Прошу, Володимире Олександровичу.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Шановний   головуючий!   Думаю,  що  наша сьогоднішня розмова й дискусія входять в Нормальне  конструктивне русло.  І  для  того щоб більш об'єктивно розставити всі акценти, пропонував би надати депутатам можливість  оперативно  задати  по ходу кілька запитань. Адже ми прийматимемо рішення і рішення дуже важливе.

 

     66

 

     У зв'язку  з  цим  до  Віктора  Петровича  таке   запитання. Шановний  Вікторе  Петровичу!  Чи правда,  що наш Уряд уклав таку угоду,  щоб сьогодні позичити цукор із тростина, а восени віддати наш рідний цукор - буряковий?

 

     Але, як  ви  знаєте,  наш  цукор  набагато дорожчий.  Це йде бартерний обмін чи обмін через валюту?  Якщо через валюту,  то чи враховано цю велику різницю у вартості українського цукру і того, що пропонується,  яка  становить,  якщо  не  помиляюсь,  десь  90 доларів на тонні.

 

     Чи контролює цю суму Уряд і куди вона піде?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі у нас за процедурою не заведено задавати виступаючим запитання.  Але раз є такі принципові питання,  то  - будь ласка, Вікторе Петровичу.

 

     СИТНИК В.П. Я в інформації сказав, що ми змушені піти на те, щоб позичити цукор за  кордоном.  Дійсно,  таку  угоду  укладено. Зараз ми беремо цукор-сирець. Домовилися про те, що візьмемо його 300 тисяч тонн.  Ці 300 тисяч переробимо і розрахуємося з  урожаю власним білим цукром.  За нормативами,  які в нас сьогодні є,  із цукру-сирцю маємо одержати десь 95-96 процентів білого цукру. Але в  нас будуть витрати на перевезення.  Виходить так:  ми одержимо 300 тисяч тонн сирцю,  з якого у нас буде  десь  286  тисяч  тонн білого  цукру.  А  за  розрахунками  нам доведеться повернути 312 тисяч тонн білого цукру.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи знову задаватимемо запитання від  мікрофонів? Думаю, що ні.

 

     67

 

     Перший мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  член Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Київський виборчий округ, Харківська область/.  Шановний басило Васильовичу!  Чи  не  вважаєте  ви  за доцільне, щоб сьогодні із своїм варіантом вирішення цієї проблеми виступив  би  Володимир  Тимофійович  Лановой?  Бо  у   депутатів склалось таке враження,  що ви мали рацію,  коли казали,  що вони якось повинні визначитися самі.

 

     Вчора він чітко сказав, що тенденція така існувала, але були й інші пропозиції міністерства.  Може,  варто, щоб нам коротенько доповів    про    своє    бачення    цієї    проблеми    шановний Віце-Прем'єрміністр Лановой?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Генріху  Ованесовичу!  Наші  думки збіглися і ми йдемо одним шляхом. Виступив Віце-Прем'єр-міністр Віктор Петрович Ситник,  який  займається  питаннями  агропромислового комплексу. Виступлять інші міністри.  Для того і обговорюємо ці питання, щоб їх з'ясувати.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів  /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська   область/. Шановний  Василю  Васильовичу!  У  нас зранку відбулася розмова з приводу того,

 

     68

 

     як відреагувати на позицію православної церкви.  Я не маю на меті розпалювати пристрасті. Але, повірте, душ болить. Тоді, коли у нас,  в Україні,  відбувалися найскладніші  політичні  процеси, церква не втручалася у справи держави.

 

     Сьогодні ми  порадилися  з групою депутатів і дута просили б вас якоюсь мірою заспокоїти людей.  Не хочу називати ті речі, які чинять на вулицях священики і єпархія.  Це такі речі,  які можуть призвести до тяжких наслідків.

 

     Наскільки нам відомо,  Президент мав  бажання  зустрітися  з людьми.  Треба заспокоїти тих,  хто стоїть на вулицях, попросити, щоб вони  розходилися.  Нехай  створять  делегацію  для  розгляду даної" конфліктної ситуації.  Варто зняти претензії до Президента і до Президії, щоб завтрашній день не був таким жахливим, як день сьогоднішній.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю.   На   ранковому   засіданні  я  вас інформував з  цього  приводу.  Щойно  інформував  Президента  про ситуацію, яка склалася навколо Верховної Ради в зв'язку з тим, що велика група віруючих вимагає,  щоб їх прийняли у Верховній Раді. Ми   вже   їх   приймали.   Це  було  доручено  мені,  Володимиру Олександровичу Яворівському і групі народних депутатів.  Але  під час   перерви   знову   висловлювалися  побажання,  щоб  повторно зустрітись.  Зараз я такої можливості не маю.  Якщо в цьому  буде потреба,  то  ми  можемо  провести таку зустріч між 14-ою і 16-ою годинами. Але головне полягає в тому, щоб такі окладні питання не вирішувати шляхом тиску, проведення оцих мітингів, маніфестацій

 

     69

 

     тощо. Тому  зі  свого  боку я ще раз звернувся до Президента України,  до Уряду з  проханням,  щоб  кожна  державна  структура розглядала ці питання відповідно до чинного законодавства.

 

     Пропоную тим віруючим,  які знаходяться біля Верховної Ради, розійтися по своїх домівках.  Тим більше,  що з таким проханням я звернувся до владик.

 

     А всі  питання  вирішуватимуться державою в цілому,  зокрема Президентом і Урядом України. Ті питання, що стосуються Верховної Ради, ми розглянемо.

 

     Слово надається  міністру  соціального  забезпечення України Аркадію Віталійовичу Єршову.

 

     ЄРШОВ А.В., міністр соціального забезпечення України /Сарненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати!  Шановний  Василю  Васильовичу!  Небагато  часу минуло відтоді,  як ви дружно доручили мені важку /особливо нині/ сферу діяльності - соціальне забезпечення.  Повірте мені:  щоразу хочу  виправдати  ваше довір'я найбільш чесним чином.  Після того прийнято 41 законодавчий  акт  стосовно  перерахунків  в  органах соціального  забезпечення.  Але  жодної  зміни  в  цій системі не зроблено.  Практично система в змозі лише виплачувати  пенсії  та вирішувати деякі проблеми інвалідів.

 

     70

 

     Ми виконуємо "чорнобильський" закон, до якого ви ще в грудні вносили зміни.  В наші обов'язки увійшло  виконання  законів  про забезпечення   військовослужбовців,   включаючи  прапорщиків.  На органи соціального забезпечення покладені  всі  виплати  одиноким людям,  багатодітним сім'ям,  всі виплати на дітей. Тобто вагу 82 видів  виплат  несуть  на  своїх  плечах  ті  ж  інспектори,  які працювали в застійні часи на дерев'яних комп'ютерах - рахівницях.

 

     Щойно надійшла   постанова   від   10   червня  про  виплату компенсацій.  Хочу  бути  чесним  перед  вами   і   перед   усіма пенсіонерами,  інвалідами  й  людьми,  які знаходяться сьогодні в скрутному становищі,  з  якими  щодня  зустрічаюся.  Повірте,  що вирішити  це  питання за два дні неможливо.  Треба виявити людей, які повинні отримувати ці компенсації,  тобто,  якщо  менше  1900 карбованців  припадає  на  члена  сім'ї.  Потім треба за віковими категоріями розмежувати.  У постанові записано: до 3 років - одна сума,  після 3 - інша. Повірте, я дуже хочу це зробити. Наголошую перед  телеглядачами  і  вами,  що  робитиму  все.  Але  якщо  не переглянути  сьогодні  в  парламенті,  Президії  Верховної Ради й Уряді взагалі систему соціального захисту населення, то я кожного разу буду змушений стояти перед вами на цій трибуні.

 

     Я порушував ці питання і в парламенті,  і в Уряді. Звертаюсь до вас,  шановні Василю Васильовичу й  Костянтине  Івановичу.  30 процентів   депутатів   побувало   протягом  останнього  тижня  в міністерстві.  Ви бачите,  що робиться. Допоможіть практично, а я постараюсь   усе,   що  від  мене  залежить,  зробити,  щоб  люди якнайшвидше отримали гроші.

 

     71

 

     І ще одне.  Я з першого дня  чую  слова  "відставка  Уряду". Готовий  у відставку йти будь-якого дня,  думаю,  що черги на мою посаду завтра не буде.  Але згадайте:  ми  з  вами  за  2,5  року переламали долі близько 90 чоловік з цієї урядової ложі. Хоч один поцікавився,  де ці люди,  яке їх життя?  От я їх тепер  бачу  як пенсіонерів. Сьогодні вони в такому ж жалюгідному стані, як і всі пенсіонери та інваліди.  Тут сидить  17  міністрів,  затверджених місяць  тому.  І  вони  щодня  чують про відставку.  Яка ж у тому правда? Що я нажив у цьому Уряді крім інфаркту? Дехто часто каже: мафія.  Що ж я придбав у цьому Уряді практично?  Я ваш колега, ви мене ще не вивели з депутатських лав,  і цей  значок  дає  більшу можливість "воювати" в соціальному забезпеченні. Ви ж зробили цей Уряд глухонімим.  Тут навіть мікрофона немає,  щоб можна було хоч комусь відповісти,  хоча раніше він був. Я вже хотів у Василішина взяти рупор, у який на мітингах говорять, і хоч так захищатись.

 

     Повірте - я,  ваш колега,  живу в тому ж готелі,  як  і  ви. Ніяких  пільг  я не отримував.  Але коли вимагаєте відставку,  то називайте конкретні прізвища,  не можна  ж  огульно  роботу  всіх перекреслювати.  Я нічого не боюсь, і багато моїх колег з Уряду - теж.  Але чому ж підхід один - і до того,  хто хоче робити,  і до того,  хто палець об палець не вдарить?  А я взявся, тому скільки доручите мені,  захищатиму проблеми пенсіонерів,  інвалідів, усіх людей, які сьогодні в біді. /Оплески/.

 

     72

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Аркадію  Віталійовичу,  якщо  ви  звертаєтесь до нас, то яка, в чому конкретно потрібна допомога?

 

     ЄРШОВ А.В.  Усі знають - ні штатів немає, ні фонду зарплати. Василю  Васильовичу,  треба спочатку змінити саму назву.  Назвати його - Міністерство соціального захисту населення  України.  Адже нині  воно  вміє  тільки  пенсіонерів захищати.  Президент і Уряд повинні далі розглянути саму структуру.

 

     Ось один  лише  факт.  "Покійний"  Радянський  Союз  мав  19 договорів  з  зарубіжними країнами щодо виплати пенсій українцям, які живуть за кордоном, і тим, які приїхали сюди з-за кордону. Ми вже  з  грудня  не платиш українцям у Польщі,  Угорщині,  в інших країнах ні копійки. Ми ж - самостійна країна, я повинен мати хоча б якийсь міжнародний відділ,  який би нараховував і перераховував ті пенсії.  Адже звідти вони приходять у  доларах,  і  в  доларах треба туди платити.  Але туди виїхало значно більше, ніж приїхало сюди.  Де  ж  ці  долари  взяти?  Мільйон   проблем   постає.   У самостійного  міністерства  самостійної держави вони не такі,  як були в попереднього Уряду, який перебував у колонії. Тому давайте розглядати в ширших масштабах.

 

     Дякую.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Одну  хвилиночку!  Скажіть,  будь ласка,  ваше міністерство аналізувало ситуацію з цією постановою Уряду  та  її наслідки?  Міністерству  соціального  захисту  варто  було  б  це зробити.

 

     73

 

     ЄРШОВ А.В.  Для того,  щоб аналізувати документ, треба а ним ознайомитись, А я з ним ознайомився тоді ж, як і ви всі. Про нові ціни,  хоч я й захищаю населення,  дізнався по радіо,  як  і  всі депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є   таке   протокольне   доручення   нашим  двом постійним комісіям  /і  я  підключуся/:  ми  продумаємо  разом  з Кабінетом  Міністрів,  що  конкретно  можна  зробити для підняття статусу і надання предметної допомоги  цьому  міністерству.  Адже воно  сьогодні найближче стоїть до найбільш соціальне незахищених верств населення.

 

     Слово надається  Віце-Прем'єр-міністру,  міністру  економіки Лановому Володимиру Тимофійовичу. Прошу.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.,    Віце-Прем'єр-міністр    України,    міністр економіки  України.  Шановні  депутати!  Дякую  вам   за   надану можливість  висловитись,  тому  що дійсно деякі нові повідомлення вимагають пояснень і коментарів.

 

     Я вчора  сказав,  що  Міністерство  економіки   має   власну концепцію.  І не просто концепцію-позицію, а відповідні документи були подані до Кабінету Міністрів у березні, який розглянув їх на своєму засіданні на початку квітня. Там було вказано: поетапність зменшення дотацій, поетапність підвищення цін, починаючи з квітня і до жовтня. Ці документи лежать у Кабінеті Міністрів.

 

     74

 

     Відповідним чином   пропонувалися   ті   чи   Інші  елементи соціального захисту населення,  аби перехід на  вільні  ціни  був плавним.  Перший етап - це підвищення мінімальних заробітних плат та підвищення заробітної платив соціальній сфері.  Другий етап  - поступове  зменшення  дотацій і надання їх на соціальну допомогу, адреси і субсидії населенню.  Третій етап /він  якраз  планувався приблизно  на  середину  літа/  -  розробка механізму натуральних допомог  найменш   захищеним   верствам   населення   у   вигляді спеціальних талонів. Це дало б змогу компенсувати частину ціни на ті чи інші товари молоді,  інвалідам, пенсіонерам тощо. Четвертий етап закінчувався б у жовтні, після одержання нового урожаю, коли в нас будуть інші витратні обставини і відносини. Я відповідаю за свої слова.

 

     Тепер щодо процесуальних обставин,  про які згадав Костянтин Іванович Масик.  Документ про відміну дотацій і надання  адресних допомог   та  одночасне  звільнення  цін  на  продовольчі  товари підготувало міністерство фінансів. Я це у травні говорив.

 

     Тоді саме я повернувся з Москву,  і Вітольд  Павлович  Фокін запропонував  мені  виступити  з  пропозиціями  щодо  соціального захисту.  І я виступив з документом,  який мені дали, хоча навіть не  бачив  кількісних  розрахунків  щодо субсидій певним верствам населення, 10 червня, як ви знаєте, були прийняті дві постанови - про  відміну  дотації  на  молочні  продукти і вивільнення цін на молочні товари та про введення  в  дію  цього  механізму  надання соціальних   допомог   населенню,   тобто  відміна  50  мільярдів карбованців витрат центрального бюджету і передача їх до місцевих бюджетів на

 

     75

 

     соціальні допомоги.  Можливо  і  там є мій підпис?  Там його нема.

 

     Ці рішення заклали те, що було прийнято 30 червня. Тому що в бюджеті  коштів  нема,  і  дотувати  нині  ці  ціни ми не можемо. Підписав я цю постанову після того,  як  були  вже  всі  підписи, зокрема,   Першого   віце-Прем'єр-міністра  Костянтина  Івановича Масика.

 

     На підтвердження того,  що в Міністерства економіки на  всіх цих етапах була власна позиція,  можу навести приклад. Коли я був у Москві,  в Уряді розглядалося питання щодо механізму соціальної допомоги,  відміни датування 50 мільярдів і передачі їх на місця? За підписом першого  заступника  міністра  економіки  з'являється лист.   На  думку  Мінекономіки,  у  випадку  одночасної  відміни вказаних коефіцієнтів роздрібні ціни зростуть до  надто  високого рівня,  який не відповідатиме купівельній спроможності населення, і  тому  призведе  до  спаду  попиту,  особливо  на  тваринницьку продукцію.  Пропонувався  поетапний перехід до вільних цін шляхом зменшення  діючих  ставок  дотацій  з  подальшою   їх   відміною. Наприклад, на першому етапі пропонувалося зменшити ставку дотації по маслу... Відповідні документи о у Кабінеті Міністрів. Я нічого не  додаю  до вчорашнього виступу,  лише пояснюю деякі обставини. Повинен зазначити,  що питання з цінами у нас  дуже  складне.  Не потрібно спокійно дивитися на ці обставини.  Ми очікуємо значного зростання наших витрат.

 

     Під час поїздки до Москви  і  переговорів  з  Гайдаром  була домовленість  про відповідні ціни на енергоносії,  на енергетичні матеріали, які дають нам змогу все-таки триматися на цінах

 

     76

 

     навіть нижчих, ніж сьогодні. Я про це казав по телебаченню і можу повторити ще раз.  Але в Дагомисі з'явилася вже нова формула

- формула світових цін.  Я Вітольду Павловичу казав: "Які світові ціни?  У  нас інша домовленість.  Ми ж фактично половину світової ціни  повинні  були  платити  весь  цей  період".  Але  там  була закладена формула світових цін, яка так і залишилася в остаточній редакції.

 

     Якщо ми вважаємо, що відокремлення від Росії іде плавно, без суперечок та протиріч, то це не так. Тому що домовленість у нас з Гайдаром була одна:  про механізм  повної  конвертованості  нашої грошової  одиниці  -  купона  у  російські  рублі.  А  це означає підтримку нашої торгівлі,  підтримку нашого імпорту та  експорту, необмежене взаємне кредитування, розвиток нашої торгівлі, тому що заборгованість у цій системі була б уже державною заборгованістю. І   кожна  держава  гарантувала  б  платежі,  а  не  господарство господарству.  Звісно,  що з цих гарантій нічого не вийшло, тож і виникла платіжна криза.

 

     Але вже  на зустрічі в Дагомисі росіяни висловили нову ідею. Вони сказали,  що ніякої конвертованості  не  буде,  залишайтесь, мовляв,  зі  своїми  купонами  на  своїй периферійній території і купуйте в нас продукцію лише в межах того,  що самі нам продасте. Продали,  заробили  рублі  - от про ці межі й будемо говорити.  Я сказав: "Ви розумієте, що ви підриваєте торгівлю?" І на весь світ треба   зазначили,   що  саме  з  ініціативи  Росії  розриваються економічні відносини з Україною, а не з ініціативи України, як це подають   засоби   масової  інформації  Росії.  Тоді  вони  трохи пом'якшили свою позицію і в остаточному документі  ми  викреслили всі ці обмежуючі моменти - що в нас

 

     77

 

     буде неконвертованість,  що  ми  купуватимемо  рублі  тільки через  валютну  біржу,  і  не  буде   конвертованості   не   лише розрахунків між банками, а й коштів для населення.

 

     З Гайдаром у мене була ще одна розмова, в якій я дуже твердо сказав,  що такий режим не відповідає взаємним інтересам.  І  він мені  пообіцяв,  що  за  цей  час  вони вироблять механізм,  який відповідатиме взаємним інтересам, хоч це і не так просто.

 

     Тепер, якщо можна,  хотів би сказати ще  декілька  слів.  Ви знаєте, що за час, відколи працює новий склад Уряду, - він лиш те й робив,  що розбирав завали в економіці. Яка склалася ситуація в кінці  лютого  -  на початку березня?  Починалася гостра платіжна криза,  у банках не було кредитних ресурсів,  заробітна  плата  - розбалансована, порожні прилавки магазинів. У нас фактично тривав неконтрольований витік "конвертованих" товар і в - цукру, спирту, зерна  та  інших.  Режим ліцензування тут не спрацьовував.  Через треті країни ці товари все одно надходили до  Росії  в  обмін  на нафту та інші конвертовані товари.

 

     78

 

     І ми  зараз маємо те,  що маємо.  У нас немає масла,  цукру, хоча повинен був  залишитися.  Якби  ми  поступово,  починаючи  з березня,   проводили   відповідну   цінову   політику,  поступово змінювали режим  зовнішньоекономічного  контролю,  то,  звичайно, наша ситуація була б трохи кращою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до 10 хвилин.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Ви знаєте,  що ми ці проблеми вирішили.  Я вам говорив,  що конче  необхідно  ще  на  початку  березня  провести індексацію основних фондів, обігових коштів. Це створить кредитні ресурси,  банки почнуть працювати.  Ви знаєте,  це було  зроблено тільки  у  травні  та червні,  і тоді платіжна криза зросла в 7-8 разів. Зараз вона потроху зникає.

 

     Розбалансованість заробітної  плати.   Ми   з   вами   трохи поліпшили   ситуацію.   Повинен   вам   доповісти,   що  механізм регулювання почав діяти вже в травні:  якщо  в  попередні  місяці зростання,  заробітної плати сягало 20-25 процентів, а в квітні - 80 процентів,  то у травні заробітна плата зросла  тільки  на  12 процентів  у  промисловості та інших галузях.  У сфері управління заробітна плата навіть не зросла. Потроху починають наповнюватись ваві прилавки, про що казав учора Леонід Макарович Кравчук.

 

     З перших  кроків  потрібно  було  децентралізувати  кредитні відносини.  Це пожвавило б наші платіжні  відносини  в  закупівлі товарів  і  таке  інше.  Але  тільки  у  травні Національний банк забезпечив  деяке  пожвавлення  кредитного  обміну  і  процентної політики. Зараз ми на етапі, коли нарешті можемо реально і якісно змінювати ці відносини.

 

     79

 

     Щодо закінчення комерціалізації у  торгівлі,  сфері  послуг, остаточної    комерціалізації    промисловості    і    сільського господарства.  У нас фактично нема комерціалізації промисловості. Промисловість залежить,  як і раніше,  чи від постачання,  чи від прибутку,  чи від фінансів,  чи від кредитів,  чи від інвестицій. Ми,   нарешті,   повинні   ліквідувати  монопольні  об'єднання  у виробництві,  у  торгівлі,  у   сфері   послуг,   які   стримують пожвавлення процесу купівлі-продажу,  а значить, наповнення нашої виробничої та споживчої сфери.

 

     Зараз ми підходимо до  аграрної  реформи,  приватизації.  На порядку   денному  широкомасштабна  зовнішньоекономічна  реформа. Зараз ми готуємо документи з напрямками:  лібералізація торгівлі, комерціалізація  торговельних  зовнішньоекономічних підприємств і демонополізація  тих  двох  -  трьох  підприємств,  що   фактично охоплюють весь зовнішній обіг у тих чи інших сферах.

 

     Нова валютна  політика.  Не  може уривати ситуація,  коли за кордоном,  за нашими  підрахунками,  на  рахунках  підприємств  є більше  5 мільярдів доларів,  а на території України господарники мають усього 20-25 мільйонів доларів.  Треба залучити  валюту  до нашої  країни.  Це  можна  зробити  тільки  шляхом  лібералізації внутрішнього валютного ринку,  продажу валюти,  а не вилучення її адміністративним  шляхом,  що змушує підприємство залишати валюту за кордоном.  А  це  дасть  нам  імпортні  товари.  Це  сприятиме стабілізації  наших  цін,  нашої  грошової  системи.  Зараз у нас розробляється спеціальна система заохочення інвестицій, підтримки промисловості і підприємництва, а також нова структурна політика, виходячи з пріоритетів економіки України,  і, звичайно ж, питання власної грошової системи.

 

     80

 

     Для координації  цих дій /я хочу вас поінформувати/ у квітні за   погодженням   із   Президентом   створене    міжміністерська координаційна комісія з економічної реформи. До її складу входять вісім керівників основних  економічних  міністерств  і  відомств, голова  Правління  Національного  банку,  голова Фонду державного майна,  Державний радник України Ємельянов.  Очолюю цю комісію я. Вона  засідає щотижня,  розробляв програмні документи і конкретні заходи, контролює здійснення тих чи інших повноважень.

 

     Зараз виникають   нові    структурні    угруповання    /вони пропонуються/. Вважаю їх зайвими.

 

     Звичайно, у   нас  є  програма  реформ.  Але  перебуваючи  у Сполучених Штатах Америки... До речі, чому я поїхав до Сполучених Штатів  Америки?  Повинен вам сказати,  що починаючи з березня на нашу адресу надходили телеграми з Міжнародного валютного фонду із запрошенням   Віце-Прем'єрміністра   Ланового   взяті   участь  у засіданні виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду.  На цю  зустріч  їздив  Перший віце-Прем'єр Гайдар,  вона була широко розрекламована У всьому світі.

 

     Тричі надходили  телефаксограми,   мене   запрошували,   але Вітольд  Павлович  сказав:  вам  не  потрібно  туди їхати.  Зараз нарешті мені вдалося  побувати  там.  Була  підтверджена  позиція Міжнародного валютного фонду,  суть якої ось яка: якщо економічні реформи в Україні почнуть здійснюватись /і адресно  було  вказано на мою особу/, то будуть одразу ж відходили кредити, інвестиційні проекти, їх фінансування.

 

     81

 

     Світовий банк  заявив,  що  в  його  політиці   відбувається переорієнтація з Росії на неросійські держави СНД.  У першу чергу на Україну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Досить,  я прошу вас,  це вже  деталі.  Спасибі, Володимире Тимофійовичу.

 

     Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.  Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Неделю тому назад мы обсуждали здесь проблему возврата долга селу

- 338  миллиардов  рублей.  Министр  Пятаченко  выступал  с  этой трибуны и говорил, что эту сумму нужно отнести на внутренний долг Украины.  Председатель  Правления  Национального  банка   Гетьман считал,  что  этого  делать  нельзя.  В  конце  концов мы приняли решение:  260 миллиардов.  Продатировали первое полугодие, третий квартал  с  расчетом,  чтобы  с  четвертого  квартала подготовить программу повышения цен.

 

     Я считаю - и прошу подтвердить мое  мнение,  -  что  министр Пятаченко  от имени Правительства обманул Верховный Совет и народ Украины, поскольку цены повысили с І июля.

 

     Вы, Владимир Тимофеевич, разделяете мое мнение или нет?

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Я считаю что у нас в обороте сейчас избыточное количество   денежных   средств,   что   обусловлено  увеличенной эмиссией,  а также поступлением платежей  из  России.  Мы  сейчас регулируем  этот  вопрос.  Сейчас  требуются  новые  действия  по извлечению

 

     82

 

     этих платежных средств  из  оборота,  чтобы  стабилизировать обстановку.  И,  конечно,  этих  платежных  средств  должно  быть достаточно,  чтобы  поддержать  сельское  хозяйство.  Решения  по сельскому хозяйству скоропалительны и в то же время они приняты с опозданием.  Это все разрабатывалось в марте.  Я об этом говорил. Тогда уже убытки превысили допустимые размеры.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д. Недобре, безумовно, товкти воду в ступі, але що зробиш,  коли доводиться. Ніби все обговорили, але сьогодні ми не маємо права так просто закінчити і розійтися.  Костянтин Іванович сказав,  що в принципі складові частини програми нашого життя  на завтра  ми  вже приймали.  Але сьогодні українському народу треба сказати конкретно,  що плануємо на завтра,  на післязавтра і  так далі.

 

     Безумовно, відпускати  ціни потрібно.  І потрібно вирішувати питання  про  відставку  Уряду.  А  парламент  візьме   на   себе відповідальність за все. Це теж усі чудово розуміють.

 

     Але, на мою думку,  ми повинні мати чітку програму того,  як мм житимемо завтра,  що робитимемо.  От сьогодні говорили,  що  в Києві  роздержавлення  і  приватизацію  провести  непросто.  Що ж говорити  про  периферію,  де  її  ще  й   не   починали?   Треба подержавному ставитися до цього.

 

     Отже, ми   повинні   мати  чітку  програму  дій,  бо  інакше залишимось ні з чим.

 

     83

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Я  згоден  з  вами,  але   не   погоджуюсь   з інформацією  Костянтина  Івановича  Масика  про  те,  що  в нас в програма конкретних дій щодо здійснення ринкових  реформ.  Це  не дії,  це конвульсії, коли вже далі не можна терпіти. Як тільки не стало товару чи платіжних засобів, тоді ми щось відпускаємо вже в неконтрольованих розмірах.

 

     Необхідні упереджуючи,    конструктивні   дії   комплексного характеру.  Адже ціни - це тільки один бік економічних  відносин. За ними - багато інших відносин, які треба регульовано змінювати. Інакше не можна діяти.

 

     Я б хотів зауважити,  що ці місяці якраз і підтвердили, що в Уряді повинна бути злагода і єдність.  Коли одні щось пропонують, а інші блокують ці заходи, то човен стоятиме там, де й стояв.

 

     У мене  був  дуже  негативний  настрій  внаслідок  кризи  на початку  червня.  Знаючи  такий  мій  настрій,  дехто  з  недавно призначених міністрів звернулися до мене. Вони сказали, що підуть до  Вітольда  Павловича  Фокіна а проханням надати мені додаткові повноваження  для  здійснення  економічних  реформ.   Без   цього економічних   реформ   не  буде.  Ми  це  усвідомлюємо  і  хочемо працювати,  а не тільки займати місця.  Вітольд Павлович пообіцяв зустрітися  з нами,  але ми так і не зустрілися,  бо він відбув у відпустку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  генеральний  директор  виробничого   об'єднання "Стахановвугілля"   /Брянківський   виборчий   округ,   Луганська область/. Уважаемый

 

     84

 

     Владимир Тимофеевич!   На    меня    произвело    удручающее впечатление  ваше вчерашнее выступление,  сегодняшнее выступление министра финансов Пятаченко и ваше нынешнее выступление. Надеюсь, Правительство  понимает,  что  возмущение  вызывают  не  реформы, которые  оно  пытается  провести,  а  та  несбалансированность  и непоследовательность  действий  при  решении  вопросов заработной платы /соотношение между отраслями и профессиями/,  цен и  защиты малоимущих.  Тут  царит  полный  хаос.  Подняли  заработную плату шахтерам, сделали соответствующий скачок, а буквально через месяц это  все  "съелось" повышением цен в других отраслях.  Теперь уже металлурги на первом месте. Нет никакого баланса. /Шум у залі/. Я не  думаю,  что  шахтеры  должны быть на первом месте,  необходим баланс между отраслями и  профессиями.  Это  нужно  было  сделать немедленно.  И поэтому речь идет не о консервативности Верховного Совета, который как-то тормозит реформы, а о последовательности в наших действиях.

 

     У меня  к  вам такой вопрос.  Из вашего выступления следует, что вы не согласны с тем, что делает Правительство. Но телеграмма о  повышении  цен  на  места за подписью.  Почему вы среди членов этого Правительства, если вы не одобряете его действия?

 

     85

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Относительно несбалансированности. Я бы навел и другие факты,  касающиеся диспропорций в нашей экономике, которые уже являются следствием бездеятельности  в  последние  месяцы.  Я пытался  говорить  об этом,  но меня остановили депутаты.  У меня было намерение уйти в отставку,  если  не  получу  дополнительных полномочий в течение ближайшего времени.  И вот сейчас вижу,  что не только дополнительных полномочий нет, но и имеющиеся отнимают.

 

     Я был готов пренебречь  различного  рода  недоброжелательным отношением ко мне в Правительстве ради дела.  Вы были,  наверное, на встрече Президента промышленниками  и  предпринимателями,  где было   сказано,   что   Лановой  подписал  по  своему  усмотрению телеграмму о введении платежей предварительного характера. Но это было согласовано с Премьерминистром.  Он подписал телеграмму,  но потом решил,  чтобы я ее отправил.  Есть даже копия,  подписанная им. Такого рода действия я готов терпеть ради дела, но дела нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Припиняємо обговорення? Слово від Комісії у питаннях  соціальної  політики  та   праці   надається   депутату Білоблоцькому Миколі Петровичу. Одну хвилинку для довідки просить міністр фінансів. Прошу.

 

     86

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Вельмишановні   народні   депутати!   Прошу вибачити,  але  довідку мушу дати,  оскільки нас слухав населення всієї України.

 

     Перше. 22 січня було прийнято рішення про  те,  щоб  змінити адресно  дотацію  в бюджеті.  Мною було поставлено завдання перед Міністерством економіки,  Міністерством фінансів і  Міністерством праці розробити механізм щодо адресної дотації населенню.

 

     Ці матеріали   ми   розглядали,   вони  у  вас  є.  Документ завізований мною,  міністром праці і першим заступником  міністра економіки.  Де я говорю для того, щоб у вас не склалося враження, що Міністерство фінансів щось тут зробило.

 

     Друге. Коли  нашу  країну  на  початку  квітня  приймами  до Міжнародного  валютного  фонду /я представляв її там/,  президент Міжнародного валютного фонду заявив,  що у нас є все, що потрібно для виконання програми. Тобто нам пообіцяли вже тоді, а не тепер, коли поїхав міністр Лановой.

 

     Третє. Шановний народний депутате Следнєв!  Повірте мені, що в своєму житті я ніколи нікого не обманював. Я знаю, що неправдою світ пройдеш,  а назад не вернешся.  І коли ми завели в безвихідь сільське господарство,  я сказав, що його треба поставити в рівні умови.  Якщо ми в жнива,  в такий  критичний  момент,  не  надамо допомоги сільському господарству, то це буде злочин.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Білоблоцькому Миколі Петровичу.  Потім перейдемо до обговорення. На виступи записалася 27 народних депутатів.

 

     87

 

     Прошу, Миколо Петровичу.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  голова  Комісії Верховної Ради України у питаннях  соціальної  політики  та  праці  /Жашківський  виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! До проблеми, яку ми сьогодні  внесли  на  обговорення,  треба  підходити  дуже зважено  і  відповідально.  Чому саме я так кажу?  Перш за все ми повинні визначитися:  Кабінет Міністрів,  прийнявши таке рішення, порушив  Конституцію  чи  ні?  Вчора  з  фахівцем  ми детально це проаналізували - порушення немає.  Якщо  ви  знайдете,  то,  будь ласка,  тоді  можна  визначитися  з цього приводу.  Відповідно до статті 97, пункт 9, ми можемо накласти мораторій на це рішення.

 

     Хотів би дати пояснення, чому немає порушення.

 

     Візьміть статтю 9 Закону про ціни і ціноутворення.  У лютому ми  надали  право  Кабінету  Міністрів встановлювати і регулювати ціни на найнеобхідніші товари народного споживання без погодження з Верховною Радою. Я говорив тоді, що цього не треба було робити, але ми зробили.

 

     Далі. Ми проголосували за введення вільних цін.

 

     І це одне. Як можна було приймати ту постанову з урахуванням ситуації,  яка сьогодні існує? В цьому плані справді допущено ряд порушень,  лотів би,  щоб ми зрозуміли,  що  на  сьогодні  є  три проблеми:  проблема  цін,  проблема  заробітної плати і проблема, соціального захисту.

 

     Ми проголосували за те,  що  йдемо  до  ринку.  Альтернативи немає.

 

     88

 

     Ви знаєте,  що  дехто з депутатів рекомендував ввести вільні ціни на продовольчі товари ще в січні,  тобто перейти  до  повної лібералізації. Що б з того було, ми знаємо.

 

     Питання оплати  праці.  Ви  пам'ятаєте,  як ми створили лобі щодо  пункту  1  статті  19  Закону  про  підприємства  в   плані регулювання заробітної плати? Рішення не було прийнято. Сьогодні, вибачте,  і Кабінет Міністрів не спроможний якось навести в цьому порядок.  Не  ображайтесь,  але  серед  нас є депутати-керівники, сформовані старою й новою системами,  які одержують зарплату  від 50  до  150 тисяч карбованців.  Тож більшого злочину,  як роблять вони,  немає.  Вибачте,  я   обмінювався   думками   з   окремими депутатами.

 

     Куди можна подіти 150-170 тисяч,  які отримують директори? І куди ми,  народні депутати,  дивимось?  Я можу навести  приклади, Директор  одного заводу в Луганській області одержував 146 тисяч, головний бухгалтер  -  46  тисяч.  Треба  уважно  придивитися  до директора "Криворіжсталі",  який,  за нашою інформацією,  отримує 150 тисяч.  То хто робить сьогодні більший  злочин  для  побудови нашої держави? Чому ми не піднімаємо цих питань? І чи є взагалі у таких людей совість?  З одного боку,  ми голосуємо за державу,  з іншого - руйнуємо її.

 

     Тепер щодо соціального захисту. Безумовно, реформи не йдуть. Але й закони щодо соціального захисту,  які  ми  прийняли,  не  є адекватними законам,  прийнятим у зв'язку з реформою.  Я хотів би навести дві цифри, з 1 січня 1991 року по 1 червня 1992, тобто за півтора року,  ціни на товари,  які входять до споживчого кошика, зросли /це треба знати/ в 29,8 рази, в той час як платня зросла в 9,8 рази. Це розрахунки спеціалістів.

 

     89

 

     Хочу сказати  й  про  те,  що  інколи  наші  дії  межують із святотатством.  Вчора і позавчора при обговоренні Конституції  ми записали   тезу,  що  будуємо  демократичну,  соціальну,  правову державу. І наш шановний Президент навіть не наважився сказати про те,  що  вчора  підвідомчим  його  органом,  Кабінетом  Міністрів підписано таке  рішення  про  ціни.  Даються  інформації  наліво, направо  про те,  що бачили,  куди їздили,  про що завгодно.  Всі республіканські газети заповнені інтерв'ю,  ніби робота зводиться тільки  до  інтерв'ю.  А  хто дасть інтерв'ю з питань соціального захисту? Хто дасть інтерв'ю стосовно того, де ми знаходимось, які координати, що робити? Немає людини, яка б давала з цього приводу інтерв'ю.

 

     Хотів би ще раз сказати,  що сьогодні немає  системи  дій  і почуття відповідальності у посадових осіб.

 

     Наведу вам  такий  приклад.  12  травня цього року,  коли на сесії обговорювалося питання  про  соціальні  гарантії,  шановний ВіцеПрем'єр   Лановой   запропонував   своє   бачення  здійснення соціального захисту  населення.  Він  виклав  свої  міркування  з приводу  того,  що  може  відбутися  лібералізація  цін на окремі продовольчі товари.  Процитую те,  що він  сказав:  "Зокрема,  за нашими розрахунками, ціни на хліб зростуть у 2,5 рази, на цукор - у 3,2,  на молоко - в 5,  на ковбаси варені - у 2,6, а на масло і сметану - приблизно у 7 разів".

 

     Яка була реакція на це тут,  у парламенті,  вам усім відомо, не  буду  нагадувати.  Віце-Прем'єр  Лановой,  звичайно,  не  мав повноважень  говорити про негайне підвищення роздрібних цін.  Про це в той же день сказав Прем'єр-міністр Вітольд Павлович Фокін.

 

     90

 

     Ще раз кажу,  що Віце-Прем'єр не мав  повноваження  говорити про   негайне   підвищення  роздрібних  цін.  Це,  власне,  треба сприймати,  як  помилку.  Та  помилитися  може  будь-хто.  Проте, шановні  колеги,  на  окремі види продукції,  скажімо,  на масло, ціни,  мабуть,  зростуть.  Але перерозподіл дотацій робиться саме для того, щоб підтримати соціальне не захищені верстви населення. Гадаю,  що  це   дасть   нам   можливість   більш-менш   спокійно продовжувати роботу.

 

     Коментарі тут,  вважаю,  зайві.  Це було 12 травня,  коли ми обговорювали  пропозицію  щодо  встановлення  мінімальних  рівнів пенсії і заробітної плати - відповідно 550 і 650 карбованців.

 

     Маю сказати, що сьогодні ціни на хлібобулочні вироби зросли в 3,5 рази,  на молокопродукти - в 10 разів.  Це навіть не  те,  що пропонував пан Лановой.

 

     Як вони  радяться,  що  вони роблять?  Вони,  прямо скажемо, живуть тими ж категоріями,  тими ж міркуваннями,  що й ми тут,  у залі, ми їм пропонуємо, а вони нам пропонують.

 

     Це відбувається  тому,  що  Уряд  не  має  не  тільки чіткої економічної,  а  й  соціальної  системи  у   здійсненні   реформ. Пам'ятаєте,  тут  у  січні  з питань соціального захисту виступав Прем'єр-міністр.  Він сказав,  що через три місяці ми  дамо  нову програму.   Але   тієї   програми  немає.  До  речі,  затверджено мінімальний споживчий бюджет  у  розмірі  256  карбованців.  Щодо цього я неодноразово порушував питання.  Проте й досі залишається цей рівень - 256 карбованців - у той час,  як  він  сьогодні,  за розрахункам  на  червень,  у повному обсязі сягає за 5 тисяч /при фізіологічному рівні - 3 тисячі/.

 

     91

 

     Щодо питання,  яке сьогодні обговорюється.  Дійсно,  рішення про компенсацію прийнято,  але воно не працює.  Чому? Перш за все через те,  що ускладнений,  заформалізований той механізм, що був запропонований.  І сьогодні навіть не можна сказати, який процент населення стримав ту допомогу.  Це,  безумовно, помилка. Міністру Єршову треба було б сказати,  який же процент пенсій перераховано чи не перераховано.

 

     Дуже гостро стоїть  питання  щодо  військових.  Міністерство соціального  забезпечення повинно надавати допомогу.  Але скільки довідок необхідно зібрати, скільки треба в чергах простояти! Тому й  кажу,  що  механізм  заформалізований.  Не  можна  так робити. Вважаю,  що перш за все треба було попередньо розглянути питання, пов'язані з випереджуючим механізмом соціального захисту, а потім у же приймати таке рішення.

 

     І останнє.  Кажу  вже  втретє.  Запитайте,   хто   в   Уряді відповідає за соціальний захист?  Це питання я вже порушував. Щоб прийняти те чи інше рішення в комісії,  не знаєш,  кому дзвонити. Треба по колу обійти, щоб потім вийти уже на тих працівників, які даним питанням безпосередньо займаються.

 

     Як можна в такий час не мати  відповідальної  особи  з  цієї проблеми?   Так,  Костянтин  Іванович  підписав,  бо  він  Перший віцеПрем'єр.  А хто саме готував, хто безпосередньо відповідає за цю ділянку роботи? Не визначено.

 

     Сьогодні вранці я збирав членів комісії. Василю Васильовичу, просив би дозволу зачитати проект, який ми погодили з депутатами, які були присутні.

 

     "Заслухавши та  обговоривши  інформацію Першого віцеПрем'єра Масика Костянтина Івановича про підвищення з 1 липня цього року

 

     92

 

     цін на   продукти   харчування,   Верховна   Рада    України постановляє:

 

     1. Вважати,  що  постанова  Кабінету  Міністрів  України про внесення змін до системи регулювання цін  на  продовольчі  товари від  30  червня  1992  року  N  359  впроваджена  без відповідних заходів,  пов'язаних  з   виплатою   компенсацій   населенню   та перерахунком  пенсій,  що  викликало  масове  невдоволення  серед широких верств населення, особливо малозабезпечених категорій.

 

     2. Запропонувати Кабінету Міністрів України переглянути своє рішення   про   внесення  змін  до  системи  регулювання  цін  на продовольчі товари як таке,  що суперечить  політиці  соціального захисту  населення,  і  вжити  необхідних заходів,  пов'язаних із виконанням постанов щодо підвищення соціальних гарантій".

 

     Тобто треба  спочатку  зробити  компенсацію,  а  потім   уже приймати таке рішення.  Дай Бог, щоб населення витримало ситуацію хоч би із молокопродуктами.

 

     Якщо цей проект постанови,  як кажуть,  пройде, комісія буде вдячна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба  текст  цього  проекту  розповсюдити серед народних депутатів.

 

     Шановні депутати! Мене попросили повідомити вас про таке. 10 червня на засіданні Кабінету Міністрів України, де розглядався проект постанови про внесення амін до системи  регульованих  цін, була  прийнята  постанова  про  те,  щоб Мінекономіки та Мінфін в 10-денний строк опрацювали кілька варіантів  поетапного  введення вільних   роздрібних   цін   на  продовольчі  товари  і  доповіли пропозиції Кабінету Міністрів разом з економічним обгрунтуванням.

 

     93

 

     І друге. Проект постанови Кабінету Міністрів від 30 червня 1992 року N 359 "Про внесення змін до системи регульованих цін на продовольчі товари" Віце-Прем'єр Лановой завізував 29  червня.  А підписав цю постанову Перший віце-Прем'єр Масик 30 червня. Це вам до відома. Перший мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар Комісії Верховної  Ради  України  з питань  відродження  та  соціального  розвитку села /Козятинський виборчий округ,  Вінницька область/.  Василю Васильовичу! Я чекаю годину.  Віддаю належне витримці, яку ви виявляєте, і поважаю вас як головуючого,  як Першого заступника Голови Верховної Ради, але все   ж   не   розумію:   два  дні  під  Верховною  Радою  стоять священнослужителі і віруючі.  Стоять люди під сонцем, температура

- понад 30 градусів тепла.  Ми надавали можливість виступити всім представникам - шахтарям,  кубанським козакам,  іншим категоріям. Сьогодні  ж  стоять  єпископи,  а ми не дамо їм можливості навіть висловитися.  Ми не маємо достовірної інформації.  По  радіо,  по телебаченню вона одностороння. Просив би поставити на голосування пропозицію - вечірнє засідання розпочати  з  інформації  стосовно цього питання.  Я довіряю Президії,  але хочу,  щоб поінформували всіх депутатів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз прошу шановних  депутатів  не  зловживати своїм правом щодо процедури. Ми обговорюємо конкретне

 

     94

 

     питання, і  виступ щодо процедурі може стосуватися лише того питання, яке розглядається.

 

     Слово надається   народному   депутату   Борзих   Олександру Івановичу. За ним виступатиме народний депутат Степенко.

 

     БОРЗИХ О.І.  Уважаемые избиратели! Уважаемые депутаты! После совершенного греха,  как вчера  говорил  Президент,  должно  быть наказание.  Но кто-то из депутатов добавил, что еще должно быть и покаяние.

 

     Так вот,  я думаю,  что все  мы,  депутаты,  должны  сегодня покаяться перед нашими избирателями и попросить у них прощения за те страдания,  которых могло быть гораздо меньше,  будь мы  более принципиальными    и    осмотрительными   в   своей   депутатской деятельности.

 

     Прежде всего о повышении цен,  особенно на  хлеб.  Обоснован этот вопрос или нет?  Считаю,  что нет.  Ни первое повышение,  ни второе,  которое произошло вчера,  обоснованными не были. Ведь вы помните,  что в прошлом году у хозяйств почти за бесценок забрали пшеницу,  из которой смолота мука и сегодня выпекается  хлеб.  На каком  основании  повышена цена на этот хлеб -никому не ясно.  Но мы,  депутаты,  как-то спокойно к этому отнеслись.  Еще в прошлом году нам показывали по телевидению не раз,  как жгут солому,  как жгут стерню,  а представляли все это так, будто селяне жгут хлеб. Особенно  в этом отношении отличился и несколько раз выступил наш Премьер, обвинив крестьянство.

 

     95

 

     Все Правительства, начиная со Сталина, выезжали, осуществляя различные  реформы,  на  сельском  хозяйстве.  И  мы  видим,  как отражается состояние производства в селе  на  продуктах  питания, как реагирует на это наш народ.

 

     С чего   все   началось?   Вы  помните,  что  в  январе  под председательством Премьер-министра Фокина было заклинено тарифное соглашение  с  угольщиками.  И  тогда  возникла  идея  свободного отпуска цен на уголь.  Хотя  наши  коллеги,  которые  работают  в угольной промышленности,  в частности депутаты Иоффе, Звягильский и другие,  настаивали,  что нельзя этого делать.  Но  настаивали, видимо,  не до конца и не принципиально.  И мы согласились,  этот процесс пошел.

 

     Потом началось повышение заработной  платы  в  отраслях,  но опять  о сельском хозяйстве забывали.  И этот безграмотный способ повышения  цен  нашего  Правительства  сегодня  привел  к  такому результату.  Хотя,  выступая здесь, уважаемый Константин Иванович Касте и другие говорили о том,  что основываются на постановлении Верховного  Совета.  Есть  на кого свалить эту вину.  Но ведь это было уже как результат повышения цен на  сельхозпродукцию,  и  не надо нам ставить в вину, что мы приняли постановление о дотации.

 

     Но, требуя  отставки,  нельзя  обвинять  всех огульно.  Я не сторонник мнения, что весь Кабинет Министров - бездельники.

 

     Могу привести такой пример. Несколько раз выступал уважаемый Виктор Петрович Ситник. И когда он привел все цифры,

 

     96

 

     аргументировал, то мы это поняли правильно, согласились. Это поняло правильно и  население.  Но  когда  вот  так,  исподтишка, необдуманно   принимается  постановление  о  повышении  цен,  то, конечно, в этом случае вину надо брать и на себя.

 

     Почему эту вину сегодня депутаты должны взять на себя? Я уже говорил  от  микрофона и повторяю.  Ведь не прошло и трех недель, как здесь ставился вопрос о доверии Правительству,  а конкретно - о   доверии  Премьер-министру.  И  вы  знаете,  какая  тогда  шла обработка депутатов.  Сто  пятьдесят  депутатов  подписались  под требованием рассмотреть этот вопрос, но он не прошел. Потому, что было давление.  Говорю конкретно о себе.  На меня тоже давили  за то,  что  я  подписал  это  требование.  Представитель Президента настаивал:  вычеркни себя. А сегодня мы все смелые и говорим, что Премьер-министр плохой. Надо вовремя говорить и вовремя принимать решения. Не смотреть только сквозь свою призму, когда принимается решение,  а  помнить,  что  за  нашей  спиной  стоят  еще простые смертные, сто тысяч избирателей за каждым.

 

     И еще об одном хочу сказать, В принципиальных вопросах /предлагаю это включить в постановление/ мы должны делать свою роботу гласно.  Почему не опубликовать результаты поименного голосования,   чтобы   люди   знали,   кто   хочет   реформ,  кто принципиально на этой позиции стоит,  а кто только подстраивается под тот или иной момент.

 

     97

 

     Поддерживая предложенный  проект постановления,  призываю за него проголосовать,  кроме  пункта,  где  предлагается  вопрос  о доверии  Правительству  рассмотреть  на шестой свесим.  Предлагаю рассмотреть  вопрос   о   доверии   Премьер-министру   Фокину   и Правительству на этой сессии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  це  питання  вже  вирішили.  Шановні народні депутати!  Я  вас  дуже  прошу  заспокоїтися.   Слово   надається народному   депутату  Степенку  Василю  Івановичу.  За  ним  буде виступати депутат Ягоферов.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановний  головуючий!  Шановні  депутати!   Я повністю підтримую депутата Борзих і хочу сказати ще кілька слів. Постанова від 30 червня - це наслідок чи  причина?  Це  наслідок. Декілька  разів  і  я,  і  багато інших депутатів /це була не моя ідея/  порушували  питання  про  те,  що  коли  в  нас  не   буде комплексної  програми  виходу з економічної кризи,  розробок,  як провести економічні реформи, нічого ми вирішити не зможемо. Давно відомо,   що  коли  хочеш  вирішити  часткове  питання,  потрібно вирішити загальне,  інакше весь час наштовхуватимешся на  головне питання.  Не знаю,  кому як, а мені сьогодні і вчора соромно було дивитись на представників Кабінету Міністрів, коди вони заявляли, що  не  бачили  цієї постанови,  не знали про неї /а виявляється, вона ший підписана/, і ховалися за спини один одного. Я думаю, що коли хитається

 

     98

 

     армія -  це дуже страшна річ,  але в десять разів страшніше, коли  хитається  командир.  А  сьогодні  командира   в   Кабінеті Міністрів,  переконаний,  немає.  Якби був справжній командир, те один на одного не спихував би ті неподобства, які є.

 

     І ще одне, що мене сьогодні насторожило. Аркадій Віталійович сказав,  що не знав,  що вийде така постанова. Ну шановні друзі з Кабінету Міністрів!  Як  же  так?  Міністр,  який  відповідав  за соціальний захист, не знав цього...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю  Івановичу,  вибачте.  Давайте почекаємо, пеки депутати заспокояться.  Бо і вам важко  виступати,  і  важко слухати. Прошу заспокоїтись. Виступайте, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.   Сьогодні   ми   не  говоримо,  правильно  чи неправильно  вчинили,  що  підвищили  ціни.  Чому  знову  виникла тяганина  між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою - хто правий, а хто винуватий?  Так, в постанова від 22 квітня, але там чітке і ясне  написане,  ще  виділяється  саме на захист найнезахищеніших верств населення.  А ще було зроблене?  Чому спочатку не прийняти постанову  пре  захист населення і аж потім підвищувати ціни?  Це буде б логічне. А ми все робимо навпаки.

 

     І ще одне.  Відсутність інформації призводять  де  того,  що люди не знають,  ще робить Кабінет Міністрів, які рішення приймав Верховна Рада.  А нині,  як  тут  говорили,  тривав  приватизація житла. Вищі ешелони вже викупили квартири. Це якась

 

     99

 

     незрозуміла приватизація.  І ніхто за це не відповідав. А ми б'ємо себе в груди і переконуємо  себе,  що  боремося  за  захист верств населення, які найбільше соціальне потерпають.

 

     Не можу погодитися,  коли говорять: "Ми дали право формувати ціни на місцях".  Ви собі уявіть на хвилину, що будуть різні ціни на  масло,  молоко,  на  хліб  у різних областях у цей перехідний період. Це найстрашніше, на мою думку, що можна придумати.

 

     Я вважаю,  що держава в  час  переходу  від  нашої  планової системи  до ринкової не може стояти осторонь.  Давайте,  зрештою, ухвалимо якесь рішення.  Нехай Кабінет Міністрів дасть відповідь: чому  так зростають ціни?  Чому там,  де зменшується виробництво, заробітна плата піднімається в десятки разів?  Хто за це  повинен нести відповідальність?

 

     Останнє. Тут  деякі  депутати-промисловики порушують питання про те, що сільському господарству дали дотацію - подачку.

 

     Шановні друзі!  Ніяких дотацій сільському господарству ніхто не  давав.  Із  сільським господарством частково розрахувалися за те,  що  весь  час  його   грабували.   У   промисловості   після чотирикратної індексації основних засобів було виплачено в кілька разів  більше  коштів,  ніж  направлено  на  дотацію   сільському господарству.

 

     Я підтримую проект постанови,  який сьогодні запропонований, а також те,  про що говорив депутат Борзих: на п'ятій, сесії слід розглянути питання про довіру Уряду. Твердо

 

     100

 

     переконаний: що б ми тут не говорили,  як би ж говорили, але без зміям керівництва Кабінету Міністрів, нічого не доб'ємося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ягоферову. За ним виступатиме депутат Свідерський.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.  Уважаемые депутаты!  Сегодня мы рассматриваем важнейший  вопрос.  И,  на   мой   взгляд,   мы   его   правильно рассматриваем.  Я  очень  хотел,  чтобы мы его рассмотрели именно так.  Много  раз  раздавались  возгласы  -  "Правительство  -   в отставку!",  "Фокина  -  в  отставку!" Но никто не видел причин и истоков.

 

     Поэтому простого  голосования  быть  не  должно.  Нам  нужно разобраться  в  ситуации.  Люди  должны  видеть,  что каждый раз, выступая,  Премьер Фокин и Леонид Макарович,  и наш Председатель, который все время поддерживает вышеназванных товарищей, все время говорят,  что нельзя постоянно  слушать  Правительство,  задавать вопросы.  А  ведь  они  просто  изолируют  нас от Правительства и создают видимость, что мы не даем ему работать, хотя это на самом деле абсолютно неправильно. Правительство не работает. Я выступал в январе после первого повышения цен и  говорил  о  необходимости ухода Правительства в отставку, потому что это было явно видно.

 

     Мы вошли  в положение,  посочувствовали,  что трудно,  много проблем.  На самом деле у Правительства проблема одна -  сплошные внутренние интриги. И вчерашнее предложение Леонида Макаровича

 

     101

 

     Кравчука по   назначению   нового  Вице-премьера  при  живом Вице-Премьере  Лановом...  Вспомните,  как  мы  назначали   здесь Вице-Премьер-министра  Украины  Ланового.  На "ура".  После этого вдруг таким же способом его отстраняют.  Точно так же  отстранили от  работы министра Бойко.  Короче говоря,  пока не прекратятся в этом коллективе интриги - ничего не будет.

 

     Я согласен   с   Вице-Премьером,   с   товарищами,   которые выступали,  в частности с министром Ершовым,  что,  конечно,  все члены Правительства в этом не  виновны.  Многие  могут  работать, хотели  бы  работать,  но  не  в этом хаосе!  Они просто не могут работать.  И наша задача  сегодня  -  принять  решение  об  уходе Правительства в отставку.  И не просто так - об уходе, а с учетом того, что те, кто способен работать, будут назначены.

 

     Я считаю,  это правильно. Критикуя Правительство, я понимал, что работать там чрезвычайно трудно.  И работы чрезвычайно много. Но ведь делом  то  никто  не  занимается.  Это  очевидно.  Стыдно слушать, что Константин Иванович на своего заместителя показывает пальцем,  что Премьер-министр  Фокин  не  подписывает  документы, которые должен лично подписать,  а начинает заставлять или, мягко говоря, "подставлять" кого-то.

 

     Конечно, это  тоже  способствовало  нынешнему   кризису.   В деятельности  Правительства  нет  реформаторства.  Министры  ищут способ, как защитить себя, как удержаться, глядя на тех, кто ушел на пенсию и стал нищим.  Я думаю,  тех, кто ушел на пенсию, можно было бы вернуть обратно.  Они поняли, как сегодня тяжело жить при такой заработной плате.

 

     102

 

     Много вопросов и проблем поднимали депутаты.  Меня несколько удивил Николай  Петрович  Белоблоцкий,  который  хочет  выступить красиво  и  в  то же время не называет фамилий тех /в том числе и директоров/,  кто получает незаконно завышенную заработную плату. Предприятия,  которые он называл,  государственные. Не арендные и не акционерные,  где сами предприниматели устанавливают зарплату, а    государственные,    где    зарплату   должно   устанавливать Правительство. Поэтому я думаю, что нам надо поручить прокуратуре разобраться  и  выводы  опубликовать  в печати,  чтобы все знали. /Аплодисменты/.  А мы одной меркой всех меряем.  И  директора,  и люди  любых  профессий  -  абсолютно разные.  Среди них есть люди дела,  есть просто интриганы. Поэтому нам надо, принимая решения, исходить именно из того,  чтобы не допускать,  как уже случалось, грубых ошибок.

 

     Депутат Степенко говорил, что село обвиняют. По-моему, он не понял,  о  чем  идет  речь.  Речь идет о том,  что эта дотация не решает проблем села.  Нужны кардинальные меры, нужна организация, нужна  последовательная  деятельность.  Те,  у  кого  есть дачный участок /6 соток/,  понимают,  как непросто  его  обработать  без техники,   без   соответствующей  организация  труда.  Это  почтя невозможно сделать.  Поэтому невозможно и фермерство, поэтому эти дотации  являются  и  механизмом,  который поддерживает тех,  кто должен уйти в отставку.

 

     Мы не должны идти на поводу у таких,  как депутат  Степенко, бывший  первый  секретарь  райкома,  борец за народ в прошлом и в нестоящее.

 

     103

 

     Василий Васильевич!  Мы Регламент не меняли.  Пожалуйста, не лишайте меня моего депутатского права. В Регламенте записано - до 10 минут. Я могу использовать их по своему усмотрение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте.  Є   пропозиція   надати   можливість закінчити виступ? Будь ласка.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.   Меня  волнует  состояние  дел  в  экономике. Предприятия закрываются. Та эмиссия, которую мы с вами допустили,

-  это  преступление  перед  народом.  Мы должны были сделать это грамотно.   Если   уже   допустили    инфляцию,    должны    были проиндексировать   заработную   плату   или  выдать  сертификаты, облигации.  Я помню,  как мои  родители  при  получении  зарплаты покупали  облигации.  Сталин  заставлял  их покупать,  но он хоть через 40-60 лет рассчитался с людьми,  а мы даже  не  говорим  об этом.  Люди  отложили  деньги,  заработанные честным трудом.  Эти деньги превратились в бумажки. У правительства должна быть четкая позиция.  Но  ее  нет.  Как  только  дело  доходит  до серьезного рассмотрения вопроса - проявляется трусость.  Нам  село  надо  не "штопать",  а  серьезно  ему  помогать.  Только  тогда  мы сможем исправить создавшееся положение.

 

     Посмотрите, мы  приняли  Основы  национальной  экономической политики и о них забыли.  По какой программе мы работаем?  Кто из депутатов участвует в формировании повестки дня?

 

     Иван Степанович  постоянно  водит  нас  за  нос,  предлагает повестку,  в  которой  есть  вопросы  и  о  Красной  книге,  и об атмосферном воздухе. Да все это нам скоро не нужно будет,

 

     104

 

     потому что мы погибнем.  Ведь  спад  производства  связан  с неспособностью   Правительства   руководить,  с  их  стремлением, используя тесные связи,  давние контакты,  продержаться у власти. Они не дают работать тем,  кто может работать. Спад производства, о   котором   говорил   Константин   Иванович,   связан   не    с неудовлетворительной    работой    предприятий,    а   только   с неспособностью  руководить  ими.  Старые  развалили,   новые   не построили и не хотят строить, надеясь на возврат к старому.

 

     Сегодняшнее повышение    цен,   на   мой   взгляд,   -   это преступление,  геноцид против народа.  Константин Иванович  Масик был  не  искренен.  Я  как  директор  завода  никогда  не позволю сказать,  что мне  кто-то  подсунул  приказ.  Я  его  обязательно прочту,  изучу.  И  если  уж  я  его  подписываю,  то несу за это ответственность.  Какую несут ответственность наши великие  мужи? Сегодня  нам  опять  роздали  документ,  остальное  мы  видели  в газетах.  Как  может  человек  получить  деньги  ля  того   чтобы Компенсировать?  Нужно принести миллион справок. Я разговаривал с председателем Луганского  городского  Совета  народных  депутатов Матюхиным Владимиром Александровичем,  Он воет,  как дикий зверь. Спрашивает, кто мог додуматься до такого, чтобы требовать миллион справок?  Какие  финансовые  органы  смогут  перепроверить вагоны справок? Механизм явно глуп и его надо устранить.

 

     Константин Иванович!   Когда   мы   принимали   решение    о либерализации   цен,   то   считали,   что  вы  организуете  дело понастоящему.

 

     105

 

     Если человек  приходит  к  врачу  с  аппендицитом,   то   он надеется, что операцию ему сделают как следует, по правилам. А вы эти правила нарушили, можно сказать, зарезали.

 

     Считая, что Правительство должно уйти в отставку. И мы такое решение  примем  и  отменим решение Правительства о либерализации цен.  Правильно говорил председатель комиссии - мы не отменили, и нас теперь упрекают. Не надо бояться, надо отменить прямо сейчас, проявить характер.  А Правительство мы изберем.  Нас  соберут  на внеочередную сессию,  как было в случае с ГКЧП.  Сейчас, я думаю, ситуация не менее тяжелая. Мы проголосуем, выберем Правительство. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Свідерському Федору Феофілактовичу. За ним виступатиме депутат Мороз.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Шановні депутати!  З 1 січня ціни зросли в 28,9 рази,  квартплата - в 9,8 рази, мінімальний споживчий рівень становить понад 5 тисяч,  мінімальний прожитковий рівень - більше 3  тисяч.  Це  дані  до  вчорашнього  дня.  Що ми робимо з нашими найменш  захищеними  -   пенсіонерами,   малозабезпеченими?   Нам повторно   роздали   постанову   від   10   червня   про   захист малозабезпечених.  Скажіть, будь ласка, хто може стверджувати, що згідно  з  цією  постановою  хтось  отримав  хоч карбованець?  Не отримав і не отримає протягом найближчого  півроку.  За  цей  час люди  почнуть  вмирати,  вмиратимуть  діти,  падатимуть у голодні обмороки.

 

     106

 

     У Києві до сьогоднішнього дня це немає жодного  притулку  чи інтернату для пристарілих,  немає їх і в інших великих містах. Як ми ставимося до них, так ставитимуться і до нас в майбутньому.

 

     Хочу нагадати,  що ми даємо ряд протокольних доручень Уряду. Іван  Степанович,  як  завжди  зачитує  їх  зранку  по вівторках, відкриваючи  засідання.  Протокольні  доручення  про   індексацію вкладів   пенсіонерів,   малозабезпечених,   знедолених  Уряд  до сьогоднішнього дня ігнорує,  рішень немає.  Протокольне доручення про  безплатне  забезпечення  селян  одягом також заливається без відповіді.  Доручення Верховної Ради про встановлення паритетного ціноутворення   у   промисловості  і  сільському  господарстві  - відповіді немає.  Спочатку зростають ціни, а потім говориться про соціальний захист.  Всі наші пропозиції і заходи, що пропонуються в "Різному" йдуть як вода в пісок. Немає ні офіційних відповідей, ні дійсного реагування на наші запити.

 

     Чи потрібний нам такий Уряд?  У цивілізованих країнах тільки за факт наявності коханки претендент на високий пост позбувається цього  права назавжди.  У нас же навіть при зловживаннях,  за які потрібно було давно посадити, особа залишається на місці.

 

     У нас вміння обдурювати,  влаштовувати на  державному  посту власні  справи  розцінюється  як  вміння жити.  І це не тільки не засуджується, а й не піддягає розслідуванню.

 

     107

 

     Риба гниє  з  голови.  Народ  безсоромно  грабують  на  всіх рівнях. Я якщо можна верхам, то чому не можна низам?

 

     Вивозяться за   межі   України   кольорові   метали,   цінні матеріали,  сировина.  Вести слідство і  судити  немає  кому.  Ми стаємо державою суцільних злодіїв.  Цьому злодійству,  шахрайству треба покласти край.

 

     Кожен з нас,  хто сидить тут, може назвати відомих і не всім відомих злочинців,  які є в нашому Уряді. Вважаю, що першим таким злочинцем в  Фокін.  Він  першим  проклав  цей  "бікфордів  шнур" минулого  року,  піднявши  ціни  на  вугілля,  щоб не було більше страйків шахтарів.

 

     Нещодавно він приймав делегацію з  областей  і  говорив  про регіональні коефіцієнти. Але це призведе до того, що будуть різні ціни в різних областях, що знову викличе незадоволення у людей.

 

     Пропоную відмінити постанову про підвищення цін.  А вихід із становища  повинен  знайти  новий Прем'єр-міністр,  який замінить всіх  тих  осіб,  прізвища  яких  хочу  назвати:  Масик,  Пехота, Слєпічев, Ситник. Можливо ще ряд інших.

 

     Пропоную також   дати  доручення  Генеральному  прокурору  і Голові Служби безпеки щодо розкриття всіх спільних підприємств, у яких задіяні представники і члени Уряду, з виявленням їх рахунків як у межах колишнього СРСР, так і за кордоном.

 

     І на закінчення хочу сказати, що питання довіри до Верховної Ради  і  питання,  бути  чи не бути достроковим виборам Верховної Ради, залежать від цих двох останніх днів і наступної

 

     108

 

     роботи Верховної Ради.  Хай допоможе нам Бог  у  ці  нелегкі дні. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   народному   депутату  Морозу Олександру Олександровичу. Прошу.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Шановні товариші!  Черговий виток цін залишає за межею бідності  практично  все населення України.  А найперше тих,  хто потребує соціального захисту і у кого добробут залежить  виключно від чесної праці.

 

     Частина /3-5   процентів/   населення  спокійно  на  все  це дивиться,  готова до такого  перебігу  подій,  бо  вона  у  ньому зацікавлена.

 

     Вважаю, що    це    ще    одна   спроба   влади   перекласти відповідальність за розвал  виробництва  безпосередньо  на  плечі людей,   намагання   шляхом   обезцінення   грошей   збалансувати відсутність   товару,   полегшити   здійснення   в   цей   момент антинародної   програми   приватизації.  Всі  ці  проблеми  треба розглядати в комплексі.

 

     З іншого боку,  це виконання умов  деяких  кіл  міжнародного бізнесу   щодо  переходу  до  ринку  методом  шокової  терапії  - лібералізації цін до 1 липня.

 

     Такі умови були  прийняті  в  Дагомисі  спільно  Україною  і Росією. І невипадково тоді були така єдність і погодженість дій.

 

     109

 

     На практиці  це  веде  насамперед  до прискореного згортання сільськогосподарського   виробництва   черев   штучно    створену неспроможність населення придбати товари.

 

     Треба сказати, що все почалося ще раніше - із "маніловщини", різкої переорієнтації економіки із  Сходу  на  Захід  для  участі України  в  міжнародному розподілі праці.  Пригадайте обговорення Основних напрямів - і ви можете переконатися, що це саме так.

 

     А оскільки  розподіл  праці  там  уже  завершений,  то   нам відводяться ті сектори, де ми підходимо для цієї економіки. Що це за сектори?

 

     Де енергетика.  Тобто ми  повинні  експортувати  енергетику, причому дешеву, на Захід.

 

     Це імпорт    сільськогосподарської   продукції,   якої   там надлишок.  І це можливість увійти в інтеграцію за  рахунок  нашої дешевої робочої сили.

 

     Чи хто  насмілиться  заперечити,  що  саме  в такому напрямі рухається наша економіка?

 

     Високі ціни  на  енергоносії.   Подивіться,   ми   згортаємо виробництво,   а   надлишок  електроенергії  іде  на  Захід.  Там зменшуються виробничі витрата,  зростають прибутки?  і за рахунок цих  прибутків  нас  будуть  інвестувати,  щоб  ми  могли  купити сільськогосподарську продукцію,  яка теж  у  нас  стає  дефіцитом через те, що ми згортаємо сільськогосподарське виробництво.

 

     Коло замкнулося.  Ми не дотації звідти одержуємо, як у цьому хтось хотів переконати,  мовляв.  Захід  нас  чекає,  "Запад  нам поможет".  Ми  самі їх інвестуємо,  а потім у них же просимо дати нам ці  гроші,  щоб  ми  купили  продукцію,  яку  ми  у  себе  не вироблятимемо.

 

     110

 

     Тобто з альтернативи - чи рятувати народи,  чи переходити до ринку - вибрано друге. Переходимо до ринку в такий спосіб.

 

     Тому давайте не відмежовуватись і не відмиватися за  рахунок Уряду,  бо ми й самі до того руку доклали не менше, ніж Уряд. Він робив те, що ми йому диктували. Населення при тому цілеспрямовано позбавлено  навіть  спроби захищатися від подібних експериментів, його  представників  на  місцях  завчасно  виведено   з   органів державної влади /з нашою ж допомогою/ під виглядом роздержавлення Рад та посилення інституту президентства.  І в Дагомисі,  знаючи, що  це приведе до різних збурень,  ще й попередили,  що ми будемо діяти разом, щоб часом не піднялася червоно-коричнева хвиля. Вона вже піднімається,  вона сьогодні просто чорна,  тому що зачеплені такі верстви населення, які вже не можуть терпіти цього свавілля. От такий розвиток подій.

 

     Соцпартія України  неодноразово  попереджала  органи  влади, розкриваючи причини і шляхи подолання кризи.  Схвалена  півмісяця тому  Всеукраїнською  конференцією  партії  антикризова  програма передбачав невідкладне введення в дію надзвичайних заходів аж  до карткової   системи   розподілу   товарів   першої  необхідності, посилення державного контролю за сферою виробництва і  розподілу, за політикою діл і зростанням зарплата.  Ці заходи вимушені. Вони тимчасові,  вони непопулярні,  але вони потрібні  для  того,  щоб рівень  падіння  не  був  таким,  після  якого  неможливо взагалі піднятися.  До них все одно доведеться вдаватися  і  важливо  не. втрачати час.

 

     111

 

     Проте програма   ігнорується.   Натомість   засоби   масової інформації що обслуговують  певні  політичні  кола,  смакують  її неприємні сторони. Нібито спрямованість програми проти спекуляції і  грабунку  народного  добра  суперечить   інтересам   населення України.  Ми  говоримо  про  необхідність  високих  податків  для спекулянтів.  Але,  щодо  чесних  підприємців,   які   займаються виробництвом  /правда,  хоч покажіть,  хто ж ним займається,  тим виробництвом/, ми стоїмо за те, щоб їх підтримувати.

 

     Ще раз наполягаю на  реалізації  програми.  Також  хотів  би бодай   раз   почути,   скажімо,  від  Президента  чи  від  інших керівників,  що ми хочемо робити конкретно. Хоч би раз почути оту програму,  її ж немає,  жодного разу за два з половиною роки вона тут  не  прозвучала.  А  почувши  таку   програму,   можна   буде визначитися, підтримувати її чи не підтримувати.

 

     Підкреслюю ще раз, що зволікання небезпечне і страшне своїми наслідками.  Воно вимушено і беззастережно ставить нас на позицію недовіри  Уряду  чи  його  окремим  представникам та іншим ланкам влади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати,  хочу порадитися  з  вами.  Ми вже.  заслухали  доповідь,  потім виступили віце-прем'єри,  деякі міністри.  З 27 народних депутатів,  які записалися, 6 виступили. Ще 22 є у списку.  Будемо продовжувати на вечірньому засіданні чи достатньо? Достатньо? Хто за те, щоб припиняти обговорення, прошу проголосувати.

 

     112

 

     "За" - 187. Це процедурне питання. Рішення прийнято.

 

     Шановні депутати!   Є   думка,   щоб   ми  під  час  перерви узагальнили внесені пропозиції,  доопрацювали  проект  постанови, який вам роздамо, а на вечірньому засіданні його розглянули.

     Прошу уваги,  одну хвилинку,  Перший мікрофон.  САВВІН О.М.,

     митрополит Агафангел /Староміський виборчий округ, Вінницька

     область/.  Уважаемый Василий Васильевич!  Уважаемые народные

     депутаты!  Не  так часто я выступаю.  И как народный депутат

     прошу на вечернем заседании рассмотреть ситуацию, кото ая сложилась   в  Украинской  православной  церкви.  Не  виновата Украинская православная церковь,  что  верующие  монахи,  пожилые люди  и  епископат  духовенства  пришли  сюда.  Виноват Президиум Верховного Совета, принявший известное заявление, которое привело к  э  им действиям.  Прошу на вечернем заседании дать слово мне и народному депутату Остроущенко.  И  прошу  как  народный  депутат поставить  на  голосование  это  предложение.  Народных депутатов прошу меня поддержать.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 16 години.

     113