Стенограма пленарного засідання

12 травня 1992

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 травня 1992 року. 11 година.

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!   Прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Увімкніть, будь ласка, нашу систему "Рада".

 

     Прошу реєструватися.   У  залі  -  397  народних  депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Вам роздано орієнтовний  графік  роботи  пленарних  засідань Верховної Ради України з 12 по 20 травня включно.

 

     Отже, потрібно  його  обговорити  і  прийняти  рішення - або доповнити,  або змінити.  Є у депутатів зауваження чи  пропозиції щодо цього графіка?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ,

 

     3

 

     Донецька область/.     Уважаемые     депутаты!     Уважаемый Председатель!  С графиком работы можно согласиться. Но я не знаю, насколько будет  плодотворной  работа,  если  все  это  мы  будем обсуждать  в  таком объемном пакете законов и постановлений.  Это очень непростой график.  Поэтому прецедент вижу  в  том,  что  мы будем  работать  подобно запрограммированной машине.  Выполним ли то, что мы задумали?

 

     Относительно механизма   "здійснення   соціального   захисту населення".  Убедительно  прошу  всех  - и народных депутатов,  и Кабинет Министров - рассмотреть  ситуацию,  которая  сложилась  в здравоохранении, народном образовании, культуре. Сколько бы мы ни делали вид,  что как-то и что-то решаем,  на  самом  же  деле  не решается  ничего.  Если  мы  сегодня  не  решим  этот вопрос,  то создадим прецедент к дальнейшей эскалации  социальных  требований работников  бюджетных  организаций.  Делать  вид,  что  ничего не происходит, больше нельзя.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Радує те, що наш  порядок  денний  напружений,  що  ми працюємо і в суботу,  і наступного понеділка. Але вважаю, що в першу чергу потрібно

 

     4

 

     розглянути кримське питання сьогодні, а не завтра.

 

     Далі. Ви знаєте,  що сьогодні  багато  людей  перебувають  у страйковому стані,  завтра вони оголосять також страйк і прийдуть до будинку Верховної Ради з вимогами підвищення заробітної плати. Ми  повинні  вирішити  за тих,  хто робить бюджет на цю заробітну плату.  Тобто потрібно встановити надзвичайний  економічний  стан для стабілізації економіки.

 

     Ми підвищили  мінімальну пенсію й мінімальну зарплату.  Дуже добре,  що знову до цього повертаємося.  Гадаю,  треба підтримати Ємельянова, щоб не зробити нового витка інфляції, що може завести у безвихідь.

 

     Державна Дума має програму Президента,  але Уряд не те що не виконує її, а й регулярно зриває.

 

     Все це  лягає  важким  тягарем не тільки на Уряд,  а в першу чергу на нас як народних обранців.  При зустрічах  народ  запитує насамперед у нас: "А що ви робите, щоб усе це спинити?"

 

     Уряд зробив  усе,  щоб провалити введення своєї валюти через купон.  Найближчим часом потрібно вирішити питання  про  введення повного  купонного  обігу  з  усіма  змінами  в фінансовобанковій системі. Без цієї зміни нас чекає економічний крах.

 

     І насамкінець. Кожного вівторка ми збираємося тут і говоримо про   те,   що   необхідно   реорганізувати  нашу  роботу.  Іване Степановичу!  Треба нарешті вирішити це питання,  тому  що  народ стомився  дивитися  годинами  на  наш  напівпорожній  зал,  на ті несуттєві  рішення,  які  ми  приймаємо  в  цей  критичний   час, забуваючи  про  найважливіші питання,  розв'язання яких чекає від нас народ.

 

     5

 

     Тому вважаю,  що до порядку денного слід включити закрите чи відкрите засідання про реорганізацію роботи Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Хочу  відповісти:  не  потрібно нагнітати пристрасті щодо напівпорожнього залу.  Якщо у залі немає  кворуму,  Верховна Рада  не  працює.  Це  повинні знати всі,  в тому числі й депутат Свідерський.

 

     А для того щоб депутати проводили окремі  засідання,  у  нас немає часу. Дай Боже нам розглянути питання, які ми запланували і схвалили.

 

     Тому давайте будемо взаємовимогливими і взаємоввічливими.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки   /Ленінський  виборчий  округ, Рівненська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!  На  минулому засіданні я вносив пропозицію про розгляд питання  про  податки  з  юридичних  осіб.  Але,   на   жаль,   у запропонованому   орієнтовному   графіку   я   не  побачив  цього законопроекту,  хоч він,  як  відомо,  підготовлений  Комісією  з питань економічної реформи і управління народним господарством.

 

     Податковою політикою  Уряд поставив на коліна нашу економіку

- багато підприємств припинили своє  існування,  особливо  нових. Вважаю, що наші виборці справедливо нарікатимуть на

 

     6

 

     адресу Верховної Ради,  мовляв, ми покриваємо таку податкову політику. Отже, вони будуть мати претензії до нас, а не до Уряду, якщо ми не внесемо це до порядку денного. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Сирецький виборчий округ,  м. Київ/. Шановні народні  депутати!  Я  стосовно  пункту  1  орієнтовного  порядку денного,  пропонованого на 13 травня,  середу.  Тут  ідеться  про невідповідність   Конституції   України   Акта  про  проголошення державної самостійності Республіки  Крим  і  постанови  Верховної Ради  Республіки  Крим  про його затвердження.  Пропоную все-таки записати - "про відповідність",  тому що  нам  треба  розглянути, відповідає  чи не відповідає цей документ Конституції України.  А потім оголосити своє  рішення,  яке  міститиме  певну  оцінку.  У сформульованому  пункті  вже дається оцінка.  Це наша компетенція аналізувати і робити висновки.

 

     У цьому пункті передбачено  розглянути  два  акти  Верховної Ради  автономної  Республіки  Крим,  зокрема Акт про проголошення державної самостійності та постанова  Верховної  Ради  Республіки Крим.  Ви  знаєте,  що  за час існування Верховна Рада автономної Республіки Крим видала серію законодавчих актів. На мою думку, ми повинні  були  підійти  до  цього питання комплексно і розглянути його в повному обсязі. Тоді б цей пункт порядку

 

     7

 

     денного міг  бути  сформульований  так:  "Про  відповідність законодавчих  актів,  прийнятих  Верховною Радою Республіки Крим, Конституції України". І все. Це моя друга пропозиція.

 

     Третя пропозиція.  З огляду на те,  що з 24 серпня 1991 року ми живемо у незалежній державі Україна,  12 вересня 1991 року був прийнятий Закон України про правонаступництво України, в статті 3 якого  говориться,  що  закони  Української  РСР  та  інші  акти, ухвалені Верховною Радою  Української  РСР,  діють  у  незалежній державі  Україна,  оскільки  вони  не суперечать законам України, ухваленим після проголошення державної незалежності.

 

     Також пропоную включити до порядку денного на середу окремим пунктом  питання  про розгляд законодавчих актів Української РСР, прийнятих до 24 серпня,  стосовно  Криму,  про  їх  відповідність Конституції  України  як  незалежної  держави і її законодавству. Таким чином,  це питання розглядалося б усебічно,  в комплексі, і ми  мали  б можливості для виходу з тієї правової кризи,  яка має сьогодні місце в нашій державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,   директор   радгоспу   "Красная    Звезда" Костянтинівського  району /Дружківський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты! В целом поддерживаю ориентировочный график нашей работы,  предложенный Президиумом Верховного Совета. Считаю, что надо его принять, проголосовать за него.

 

     8

 

     Кроме того, от имени аграрников вношу предложение включить в повестку  дня  вопрос  о  ценовой  политике  нашего государства в отношении закупок продукции сельского хозяйства урожая 1992 года. Ведь  уже  буквально  через  месяц  южные  районы Крыма и Украины начнут уборку зерновых.  Мы не знаем,  по каким ценам у нас будут покупать   продукцию.   Вообще  вопросы  ценообразования  сегодня интересуют каждого крестьянина.

 

     Посмотрите, пожалуйста,  уважаемый  Премьер-министр,   какая ситуация  складывается.  29  апреля  колхозы  и  совхозы Донецкой области получили цены на молоко, которое они сдавали в апреле. Им оказали,  что  в  первом квартале молоко принимали по 5 рублей 20 копеек за литр,  а в апреле уже назвали другую цену - 4 рубля  40 копеек.  До  каких  пор  Правительство  будет  вести  в отношении крестьянства подобную ценовую  политику?  Наши  аграрники  готовы сегодня  твердо  заявить Правительству и Представителю Президента по Донецкой области: дальше так продолжаться не может.

 

     Поэтому прошу,  Иван  Степанович,   чтобы   мы   обязательно проголосовали и включили этот вопрос в повестку дня недели.

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачення.  Хочу дати вам деякі пояснення.  Ви вдруге піднімаєте це  питання.  І  не  тільки  ви.  Дійсно,  коли версталося держзамовлення і коли укладалися договори, то там такі ціни були закладені,  що зараз їх навіть  символічними  не  можна назвати. Тому вчора і на засіданні Президії ми про це говорили, і голови постійних комісій  зустрілися  з  Вітольдом  Павловичем  і домовилися, що завтра о 18. 30 ви,

 

     9

 

     група аграріїв, зустрінетеся з Фокіним Вітольдом Павловичем, Ситником Віктором Петровичем й іншими компетентними особами,  щоб попередньо розглянути це питання.  Воно надзвичайно важливе і над ним працюють. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  завідуючий  відділом   контролю   виконавчого комітету  Харківської  міської Ради народних депутатів /Київський виборчий округ,  Харківська область/. Шановний Іване Степановичу! Пропоную   конкретно  розпочати  розгляд  пункту  1  завтрашнього порядку денного сьогодні,  по  обіді.  Розумію,  що  немає  зараз Президента,  розумію,  що дуже важливо, щоб він усе це чув. Але я впевнений,  що зараз це найактуальніша проблема для України. Тому саме сьогодні треба починати розглядати її, зволікати не можна. А Президент завтра почне з нами працювати.

 

     Підтримую пропозиції депутата  Сергія  Головатого.  Проблема Криму повинна вирішуватися першочергово.  Події в Республіці Крим повинні  висвітлюватися  засобами   масової   інформації   чітко, правдиво, тобто об'єктивно.

 

     10

 

     Друге невеличке зауваження. Шановний Іване Степановичу! 9 і 10 травня я був у Криму,  зустрічався з багатьма людьми, до речі, був на засіданні меджлісу.

 

     На жаль,  і  досі  ми  не  висловили свого ставлення до тієї бійки,  яка сталася в Києві. Ми не знаємо, як був вчинений погром татарів,  не  знаємо,  чи  порушена  ця  справа,  чи  ні.  Ми  не вибачилися перед кримськими татарами за те,  що тут,  під стінами Верховної Ради,  було зроблено.  Ми не знаємо, що з цього приводу роблять прокуратура і Міністерство внутрішніх  справ.  І  це  мій офіційний  запит  до  міністра внутрішніх справ - відповісти,  що робиться  після  тієї  ганебної  сутички,  яка   відбулась   біля парламенту.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський  виборчий округ,  Львівська  область/.  Підтримую те формулювання,  яке дав депутат Сергій Головатий,  думаю, що треба розглядати питання про Крим у присутності Президента.

 

     Далі. Хоч   у   нас  графік  роботи  дуже  напружений,  хочу запропонувати розгляд  ще  двох  питань,  з  вирішенням  яких  ми забарилися.

 

     11

 

     Перше. Якщо  ми самі не шануватимемо закони,  прийняті нами, їх не шануватимуть і наші громадяни.  Вже  кілька  місяців  деякі члени Уряду /серед них,  до речі, і Віце-Прем'єр/ не складають із себе депутатських повноважень, хоч це й передбачено законом.

 

     Всі наші  депутати,  які  стали  представниками  Президента, ввійшли  до  державної адміністрації /причому,  свій вибір робили свідомо/,  розлучатися з  депутатським  мандатом  не  поспішають. Серед них є шановані мною люди.  Але,  вибачте,  закон є закон. І нам не можна зміщувати в одному  котлі  законодавчу  і  виконавчу влади. Думаю, що на цьому тижні ми повинні прийняти постанову про позбавлення депутатських повноважень цих  осіб,  якщо  вони  самі цього не зроблять. Це багато часу не займе.

 

     Друге питання, яке варто було б розглянути.

 

     По Криму  і  Придністров'ю роз'їжджають,  граються нагайками донські козаки,  громадяни іншої  держави.  Донське  і  кубанське козацтва  налічують  близько  40  тисяч  козаків  кожне,  активно підтримуються  місцевою  владою,  мають  транспорт,   приміщення, фінанси.  В результаті на Луганщині козацькі формування приймають присягу на вірність Росії,  а в Донецьку за участю  16  депутатів обласної Ради, особисто начальників обласної міліції та обласного військкомату створено так звану "станицу Донецкую,  Таганрогского округа,  донецкого казачества", їм уже виділено приміщення, землю та інше.

 

     Наше ж   українське   козацтво,   глибоко   демократичне   і державотворче   за   своєю  природою,  не  має  ніякої  державної підтримки, хоч недавно й зареєстроване Мінюстом.

 

     12

 

     Цього тижня розглядатимуться зміна до Закону про Національну гвардію.  Через  те,  що  Комісія  з  питань  оборони і державної безпека  не  розглянула  мою  пропозицію   /щоправда,   я   трохи запізнився  з нею/,  прошу зараз внести в протокол,  щоб потім не було сказано,  що це з голосу, і проголосувати при розгляді цього питання  єдине  речення  такого  змісту:  "В  складі Національної гвардії можуть створюватися козацькі частини".

 

     І ще одне.  Хотів звернути увагу на те, що сьогодні на площі біля  Верховної  Ради  багато  людей.  Я  з  ними  спілкувався  і сформував приблизно три групи вимог,  з якими вони сюди  прийшли. Перша  група  - це вимоги вчителів і лікарів.  Сьогодні рівень їх матеріального і соціального  забезпечення  вкрай  низький.  І  ці питання справді треба вирішувати.

 

     Друга група  - це багатодітні матері.  Сьогодні у нас вмирає людей більше,  ніж  народжується.  Треба  подумати  над  вимогами матерів.

 

     І третя  група  -  це  ті,  хто  прийшов  протестувати проти антидержавного путчу в Криму.

 

     Думаю, до голосу тих людей треба прислухатись.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановні   депутати! Відомо, що

 

     13

 

     проблема Криму - це дуже серйозна проблема.  Так само,  як і проблема соціального захисту наших  громадян.  Але  сьогодні  нам треба не гасити пожежі,  які виникають, а якось їх випереджувати. Принаймні я думаю,  що ми повинні сьогодні більш зважено  підійти до контролю за виконанням тих рішень, які приймала Верховна Рада.

 

     Хочу вам  нагадати,  що  ми приймали постанову про створення антимонопольного комітету до 1 квітня. І, як бачите, ця постанова не виконана.

 

     До 15   квітня   ми  або  виконавча  влада  мусили  виконати постанову в частині ліквідації галузевих  структур  управління  - також  не  виконано.  Тобто  сьогодні  мова  повинна  вестися про діяльність виконавчої владі.

 

     Тому пропоную у порядок денний внести питання про  виконання постанов  щодо  економічної  політики  України.  Бо зволікання із запровадженням власної грошової одиниці  -  це  є  те  правове  і економічне поле,  на якому виникають оці всі процеси типу Криму і соціальної напруги.

 

     Ще одна  дуже  важлива  пропозиція.  Ми  розуміємо,  що   до сьогоднішнього  дня  не  до кінця організована влада,  зокрема її законодавча гілка.  Ви пам'ятаєте, що ми приймали рішення про те, щоб  до  1  травня  прийняти  Закон про вибори голів місцевих Рад базового рівня. І до сьогоднішнього дня цього закону не маємо. Це означає,  що  ми абсолютно не контролюємо ситуацію в Україні,  не стежимо за виконанням прийнятих нами рішень.

 

     14

 

     Тому пропоную у порядок денний на  цей  тиждень  обов'язково включити  прийняття  Закону  про вибори голів Рад базового рівня. Якщо  цього  не  зробимо,  то  свідомо  або  несвідомо  вестимемо деструктивну політику щодо державності України і щодо соціального захисту наших громадян. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МИХАЙЛЮК В.П.,  завідуючий відділом соціального забезпечення виконавчого   комітету   Васильківської   міської  Ради  народних депутатів  /Васильківський  виборчий  округ,  Київська  область/. Безперечно, два питання в порядну денному, який нам пропонується,

- про невідповідність Конституції України Акта  про  проголошення державної   самостійності   Республіки   Крим   і   про  механізм соціального захисту населення - це найголовніші питання.

 

     15

 

     Хотів би сказати про найактуальніше сьогодні.  За  той  час, протягом якого ми не працювали /а це більше тижня/,  гадаю, кожен депутат бодай один раз почув запитання:  як сьогодні людина  може прожити  на 450 карбованців?  Але й 450 карбованців отримує ще не кожен пенсіонер.  Тому що є пенсії соціальні, від 442 карбованців

-  30  чи  50  процентів.  Усе-таки  якщо  ми вносимо питання про механізм соціального захисту населення,  то повинні сьогодні мати на   руках   конкретний   документ-інформацію:   що  запропонуємо вчителям,  що - лікарям,  як  будемо  впроваджувати  те,  про  що говорив  по  радіо  міністр Каскевич.  Маю на увазі новий мінімум заробітної плати - 900 карбованців і пенсії  -  800  карбованців. Коли  це  буде?  Який механізм Кабінет Міністрів розробив уже для його запровадження? Ми Верховною Радою рішення прийняли. Сьогодні люди  дзвонять:  а  де цей мінімум,  коли він вступає в дію,  з 1 травня? Так, у нас введений мінімум 442 карбованці з 1 січня 1992 року.  А  ще  й досі більше 20 відсотків населення цього мінімуму навіть не бачили, тому що перерахунок не зроблено.

 

     Ми повинні усвідомлювати,  що той інспектор,  який  сьогодні займається   цією  справою  в  системі  Міністерства  соціального забезпечення, також одержує заробітну плату 900-1100 карбованців. І  він  сьогодні  не  просто  технічний працівник,  а я сказав би політичній працівник.  Тому що  саме  від  нього  нині  залежить, наскільки швидко реалізується постанова Верховної Ради.

 

     На жаль,  такого  документа  ми  на  руках  сьогодні,  Іване Степановичу,  не  маємо.  А  це  ж  надзвичайно  болюче  питання, принаймні для половини нашого населення як працюючого, так і тих, хто сьогодні перебуває на заслуженому відпочинку. Ми повинні мати чітку картину, чіткий механізм, перед тим як

 

     16

 

     розглядати це  питання.  А так просто проголосити і сказати, що сьогодні ви захищені таким мінімумом заробітної  плати,  таким мінімумом   пенсії   -   це   просто-напросто  декларація.  Отже, розглядати це питання,  вважаю,  трохи зарано,  хоч і  відкладати надовго просто неможливо. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Жовтневий   виборчий   округ,  Одеська  область/.  У  квітні  ми розглядали  питання  про  соціальний  захист.  Тоді  питання  про заробітну плату бюджетних організацій залишилося невирішеними. Ми доручили Кабінету  Міністрів,  щоб  він  розробив  до  12  травня документи.  Але їх ще немає.  Тому пропоную зажадати від Кабінету Міністрів  згідно  з  нашим  дорученням  терміново  подати   такі пропозиції  по  соціальному захисту населення.  І тоді ми зможемо розглядати ось це перше питання,  але воно буде вже не першим,  а десь третім чи четвертим. Строк - до 13 травня.

 

     Згоден також  з  депутатом  Головатим,  що  треба розглянути питання  про   відповідність   Конституції   України   Акта   про проголошення державної самостійності Республіки Крим.  Але в мене є одне зауваження.

 

     Шановні народні депутати України!  За дорученням керівництва Верховної Ради я 9 травня також був у Криму,  бачив, яка склалася там ситуація.  Мушу сказати,  що після того інакше став сприймати те, що сталося, пересвідчився, що значна

 

     17

 

     частина населення  хоче,  щоб Крим був у складі України.  Це однозначно.  Але є й чимала частина населення, котра не знає, яке рішення прийняти.  Це дуже делікатне питання, і прошу вас підійти до його розгляду дуже виважено.  Тому пропоную, щоб була створена робоча  група,  або  ж  слід  доручити це комісії,  яка займалася підготовкою  документів  щодо  розподілу  повноважень  України  і Криму.  Відтак  усі  питання  мають  бути  дуже уважно розглянуті комісією чи робочою групою,  на їх основі вироблено і внесено  на розгляд виважений,  грунтовний документ з тим,  щоб ми не зробили якихось хибних кроків,  які завели б  нас  у  скрутне  становище. Тільки  таким  чином  можемо  вийти  з  труднощів,  пов'язаних  з кримською ситуацією.

 

     Ще раз закликаю вас підійти до вирішення цього питання  дуже зважено і доручити комісії підготувати його для розгляду на 13-14 травня.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/.  Шановні колеги!  Перед  тим  як  розглянути питання  стосовно  чинності  й відповідності Конституції України, українському законодавству актів Верховної Ради Криму, я пропоную

 

     18

 

     заслухати у Верховній Раді звіт  міністра  внутрішніх  справ стосовно виконання органами внутрішніх справ законів України.

 

     Справа в  тому,  що  не  тільки  хвиля кримінальних злочинів наростає и шириться на Україні.  Але й самими органами внутрішніх справ  у ряді регіонів нехтуються законодавчі акти,  які прийняла Верховна Рада. Зокрема, і в Донбасі, й на Луганщині, а особливо в Криму  воєнізовані  формування  іншої  держави  - Росії,  донські козаки чинять цілий ряд протиправних,  протизаконних дій.  І щодо них   не   тільки   не  застосовується  наш  закон  про  заборону воєнізованих формувань на Україні, але органи внутрішніх справ ще й потурають діяльності цих організацій.

 

     Крім того  перед  Верховною Радою автономної Республіки Крим під час пікетування було спалено сім державних прапорів  України. Це  кримінальний злочин,  але щодо винних не порушена кримінальна справа.

 

     19

 

     Хочу звернути увагу й на те,  що  там  же,  перед  Верховною Радою  Республіки  Крим,  було  побито багато депутатів Верховної Ради Криму,  а також Севастопольської  міської  Ради.  Прокотився цілий   ряд   погромів   кримських   татар.  Це  відбувалося  при бездіяльності /а якщо розглядати ситуацію під певним кутом  зору, тс  й  при  сприянні/ міліції,  тому що вона блокувала підходи до місць, де чинилися насильницькі дії стосовно кримських татар.

 

     Пропоную заслухати з цього питання звіт міністра  внутрішніх справ України і дати оцінку його ролі в даній ситуації.

 

     Також пропоную  розглядати  кримське  питання  в присутності делегації  районних  Рад  Криму.   Нехай   вони   тут   побудуть, послухають,  візьмуть  опосередковану  участь  у  розгляді даного питання.

 

     Крім того просив би швидше вирішити питання щодо  формування Конституційного Суду України. Без цього органу нам не обійтися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВІ. Депутате Звягільський, прошу.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   директор  шахти  ім.О.Ф.  Засядька,  м. Донецьк "/Київський виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемый Иван  Степанович!  Уважаемые  народные депутаты!  В постановлении Кабинета Министров от 07.  05.  1992 года N 229  есть  просьба  к Национальному банку произвести взаиморасчет

 

     20

 

     по промышленности.  Имеется  в  виду  взаиморасчет  по  всей тяжелой промышленности нашего независимого государства. Для этого требуется  немедленно  выделить  эмиссионный кредит в размере 100 миллиардов рублей.  Но последнее решение, принятое Правительством и  Национальным  банком,  направлено  на  грабеж всех предприятий нашего государства.  Ведь 10 процентов нужно отдать Национальному банку, 15 процентов - еще другому банку и так далее.

 

     Я понимаю  важность  крымского и других вопросов,  но прежде всего нужно рассмотреть вопрос,  о котором я говорил. В последнее время   отрасли   тяжелой   промышленности,  слава  Богу,  начали стабильно работать,  а угольная  промышленность  даже  наращивать темпы  добычи  угля.  Но  такие  решения приведут нас к полнейшей остановке.

 

     Я перед всеми вами извиняюсь за то,  что  сейчас  скажу,  но люди   говорят  так:  вы,  народные  депутаты,  или  дураки,  или вредители  нашего  молодого  независимого  государства.  Поэтому, уважаемые   Иван   Степанович   и   Витольд  Павлович,  я  требую немедленного  решения  этого  важного  государственного  вопроса. Нужно  дать  возможность  отраслям  тяжелой  промышленности  и  в дальнейшем успешно работать на благо нашего государстве.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановний Юхиме Леонідовичу і народні  депутати,  які представляють  згадані  галузі  народного  господарства!  Дійсно, приймаючи цей нормативний акт,  Кабінет Міністрів врахував не всі аспекти  і  декілька  днів  тому  розробив кращий механізм,  яким передбачено переоцінку фондів,

 

     21

 

     взаєморозрахунки тощо.  І тому  телеграмою  Прем'єр-Міністра від  8  травня  дію  попереднього  акта зупинено.  Новий механізм забезпечить   взаєморозрахунки,   дасть   можливість    працювати підприємствам.   Сьогодні,   думаю,   про   це   скаже  Володимир Тимофійович Лановой.  Тим більше що,  як  ви  знаєте,  завтра  чи післязавтра  ми розглядатимемо проект Державного бюджету.  Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/.  Уважаемый Иван Степанович!  В апреле мы заседали всего два  дня,  сейчас  впадаем в другую крайность:  хотим за 8-9 дней решить все вопросы.  После этого нам,  очевидно, будет предложено сделать  трехнедельный  перерыв.  Но  рассмотреть  за эти дни все вопросы, думаю, невозможно.

 

     Качество нашей работы.  У нас очень  короткий  регламент  -5 минут.  До  абсурда  мало  времени  отводится для голосования -10 секунд, тогда как, например, в Великобритании - 6 минут.

 

     Много вопросов мы хотели рассмотреть на закрытом  заседании. И дело не только в кворуме, как вы ответили депутату Свидерскому. В Канаде кворум вообще 20 человек. Накопилась масса вопросов, без решения которых нельзя дальше идти.  По поводу притчи,  которую я рассказал,  вы согласились,  что да,  надо "точить пилу". Но пилу точить имеет смысл, когда у нее зубья еще есть. А вы нас доведете до  полного  развала.  Такой  режим  приведет   к   еще   большей дискредитации парламента.

 

     22

 

     Вы часто  бываете  в  других  странах и знаєте,  что везде в повестках дня парламентов есть отчеты министров.

 

     У нас вопрос "Разное" ставится в повестку дня один раз в два месяца.  Все  450  депутатов не смогут выступить по этому вопросу даже за 5 лет.  А люди хотят  видеть,  что  парламент  занимается решением наболевших вопросов. Давайте подойдем к этому серьезнее.

 

     Последнее. В  отношении  бюджетных  организаций.  Я видел на митинге в Донецке,  как решительно  настроены  учителя,  с  очень многими  из  них  встречался.  Поэтому  прошу  решать этот вопрос сейчас,  а не 25 мая,  когда у выпускников будут  экзамены.  Ведь тогда забастовка учителей приведет к неприятнейшим последствиям.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Хочу зосередити увагу на одному моменті з пропозиції депутата  Чародєєва,  яка  стосується працівників  освіти.  Звертаюся до народних депутатів,  які мають контакт з представниками народної освіти,  що сьогодні прибули до Києва /і ось, до речі, у нас є багато телеграм, підписаних навіть представниками  Президента/.   Всі   вони   вимагають   прийняття відповідних рішень парламентом. З ними готовий зустрітися Вітольд Павлович Фокін і народні депутати, які мають до цього відношення.

 

     23

 

     Хочу вас попросити,  щоб люди не  втрачали  багато  часу  на мітинги.  Якщо можливо, нехай хтось організує цю зустріч. Вітольд Павлович готовий зустрітися  з  представниками  народної  освіти. Можна знайти аудиторію - чи в приміщенні навпроти,  чи в Кабінеті Міністрів,  чи ще десь.  Це,  гадаю,  можливо вирішити. І треба з цією категорією людей зустрітися.  Тобто, звертаючи увагу на одну з  трьох  пропозицій  депутата  Вячеслава   Чорновола,   ще   раз наголошую,  що  на вулиці сьогодні зібралися вчителі і медики,  і треба з ними зустрітися.  Розумієте?  З тим щоб зняти це питання, тому  що  географія телеграм охоплює всю Україну.  І треба з ними зустрітися ще й для того,  щоб усе-таки роз'яснити цим людям,  як буде застосовуватися стаття 52,  як виконуватимуться інші вимоги, яка  індексація  буде  проведена.  Тому  що  ті,  хто   виступав, нагадували, що ми, приймаючи другий пункт постанови, направили її Уряду на доопрацювання.  Адже, пам'ятаєте, коефіцієнт 1,7 тоді не прийняли.  Думаю,  Володимир  Тимофійович Лановой про це сьогодні скаже.

 

     Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань  гласності  та  засобів  масової  інформації /Горохівський виборчий округ,  Волинська область/. Шановний Іване Степановичу!    Шановні   колеги!   Підтримую   пропозицію,   яка прозвучала,  що кримське питання треба обговорити сьогодні  після обіду. Крім того

 

     24

 

     хотів би   запропонувати   заслухати   завтра,  коли  будемо продовжувати обговорення,  звіт  депутата  Багрова  як  керівника кримської депутації.  Ми повинні знати його позицію, без цього не буде певного уявлення про його сепаратистську позицію.

 

     Друге. Ми недавно відсвяткували 9 травня.  У  нас  в  Луцьку відкрився пам'ятний знак призовникам 1944 року, тобто юнакам 1927 року народження,  які загинули від холоду,  голоду і куль. Тут, у цьому  залі,  неодноразово  я,  депутат  Осадчук  і інші депутати пропонували,  щоб цю  категорію  віднести  до  учасників  Великої Вітчизняної  війни.  Не  розумію  позицію голови комісії депутата Науменка, який вперто протидіє цьому і не хоче піти назустріч тим людям,  які  зазнали неймовірних страждань і яких залишилося дуже мало.  Йдуть листи,  я не хочу зараз  зачитувати,  але  зміст  їх зводиться до того,  що автору просять: "якщо ви не хочете визнати нас учасниками війни, то визнайте репресованими".

 

     Я, Іване Степановичу, посилав вам депутатський запит. Проект постанови  про  військовослужбовців  останнього  воєнного призову 1944 року,  які служили в запасних військах,  готовий,  ось він у мене є.

 

     Перше. Враховуючи    особливо   важкі   умови   служби,   її тривалість, соціальну несправедливість щодо цієї категорії людей, слід  поширити на учасників останнього воєнного призову 1944 року пільги, передбачені для учасників Великої Вітчизняної війни.

 

     Друге. Кабінету     Міністрів,     Міністерству     оборони, військкоматам  внести  відповідні  зміни  у нормативні документи. Росія прийняла цей документ.  Наша  обласна  Рада  теж  прийняла, прирівнявши  цю категорію до учасників Великої Вітчизняної війни. А Верховна Рада не може зробити такого кроку.

 

     25

 

     І ще  одне  дуже  важливе  питання.  Я  подавав  у   порядку законодавчої  ініціативи  проект  постанови  Верховної  Ради  про правову    необгрунтованість    угоди    про    текст     присяги військовослужбовців  стратегічних сил СНД які служать на Україні. Це нонсенс,  коли молоді люди  дають  присягу  якійсь  неіснуючій структурі  -  СНД,  і  я  пропонував  обговорити  це  питання  на засіданні комісії.  Я говорив з  членом  комісії,  він  каже,  що комісія   утрималася   від   цього.  А  тим  часом  продовжується дискримінація відносно тих військовослужбовців,  які служать не в Україні,  а приймають присягу на вірність їй.  Не може залишатися так далі.  І я прошу,  Іване Степановичу,  щоб до порядку денного нинішнього   робочого   тижня   було   включено  розгляд  проекту постанови, який я подав у порядку законодавчої ініціативи. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вона   направлена   в   комісію.   Але    ж    прошу використовувати всі форми роботи.  Не бачу депутата Науменка, але тут є депутат Бойко і є заступник,  є члени комісії, можна до них звернутися.  Адже такі документи треба в комісії опрацьовувати, а потім вносити на розгляд.  Я не можу  включити.  Бо  хто  ж  буде доповідати?  І попередньо він не розглянутий. До того ж вирішення цього  питання  пов'язано  не  тільки  з   визнанням,   а   й   з фінансуванням. Це треба узгодити з Мінфіном, Урядом і так далі.

 

     Тому звертаюся   до   народних   депутатів:   ви  маєте  всі можливості,  щоб відпрацювати ці законопроекти в комісії і внести їх на наш розгляд,  якщо та чи інша комісій прийме певне рішення, то це ще не означає,  що воно остаточне.  Це  вирішать  депутати. Дійсно,  останнім  часом ви ставите ці питання,  але я їх не можу внести, тому що їх немає в Секретаріаті.

 

     Перший мікрофон.

 

     26

 

     НАУМЕНКО М.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у справах    ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів,   репресованих, малозабезпечених   і    воїнів-інтернаціоналістів    /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Уважаемый Иван Степанович!. Уважаемые народные депутаты!  Народный депутат плохо изучил  наши документы.   Проект  закона  подготовил  Кабинет  Министров.  Его рассмотрела   наша   комиссия.    Мы    адресовали    его    всем заинтересованным организациям, ветеранам с тем, чтобы получить от них предложения,  а потом уже вносить на обсуждение.  Пожалуйста, пусть  придет  товарищ  Бондарчук,  мы ему вручим персонально.  И пусть поработает на Волыни со своими ветеранами.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Звертаюсь до народних депутат в:  до порядку денного  включено все можливе,  так що давайте розглядати те,  що потрібно.

 

     Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубнівський виборчий округ,  Рівненська область/. Шановний Іване Степановичу! В цілому схвалюючи  порядок  денний  і  регламент нашої роботи,  підтримую також  народних  депутатів,  які  вважають,  що  розгляд   такого важливого  питання  для  України  та  її долі,  як питання Криму, потрібно все-таки розглядати в присутності Президента України.  В Україні,   в  тому  числі  й  моєму  виборчому  окрузі,  під  час святкування  Дня  Перемоги  проходили  зустрічі,  мітинги.   Люди приймали  звернення,  прийнято  воно  і  в нашому окрузі.  Його я передам і Президії,

 

     27

 

     і Президенту.  Це питання досить серйозне,  тож серйозно  до нього й треба підходити.

 

     Але в  мене  є  й  конкретна пропозиція,  Іване Степановичу. Виходячи з об'єктивних реалій,  Кабінет  Міністрів  і  Комісія  з питань  відродження  та соціального розвитку села внесли зміни до Закону про пріоритетність соціального розвитку села.  Це включено до  порядку денного на 19 травня,  вівторок,  у той же час проект бюджету буде розглядатися завтра. Мене хвилює ось що. Чи не вийде так,  що коли ми затвердимо бюджет, а потім розглядатимемо проект закону, який потребує додаткових коштів, Кабінет Міністрів скаже: бачите,  мовляв,  прийняли  такий  бюджет,  тож не можемо вносити зміни.

 

     Тому пропоную розглянути спочатку /або паралельно/ Закон про пріоритетність розвитку села, а потім говорити про бюджет України на 1992 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Хочу дещо пояснити. Тут написано, що  це  орієнтовний  графік.  Це  не  означає,  що питання будуть розглядатися в  такому  порядку.  Якщо  є  можливість  розглянути разом,  то треба вносити разом,  і ми розглянемо.  Це орієнтовно. Тому ваша пропозиція приймається.  Просимо  ініціативної  роботи, щоб можна було прискорити його розгляд.

 

     Будь ласка, з трибуни.

 

     ЛОБАЧ В.І.,   голова   Лисичанської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Лисичанський  виборчий округ,  Луганська  область/.  Здесь уже говорили о том,  что надо срочно принять Закон о

 

     28

 

     выборах председателей базового уровня.  Должен сказать Ивану Зайцу,  что если не будет сформирован бюджет местных Советов,  то председатели или сами уйдут, или их просто там не будет. Поэтому, Иван Степанович,  хочу заметить следующее.  Вы сказали, что нужно разобраться  с  учителями  и  врачами.  В  промышленных  регионах Донецкой,   Луганской  и  Днепропетровской  областей  ситуация  с учителями и врачами  сегодня  не  настолько  стабильна,  как  это некоторым  кажется.  Поэтому  этот вопрос советовал бы осветить в прессе, чтобы информация скорее дошла на места.

 

     Как решить проблемы, касающиеся бюджетных учреждений врачей, учителей  и культуры?  До тех пор,  пока Министерство финансов не поймет, что местные Советы базового уровня должны решать вопросы, связанные   со   сферой   обслуживания,   все   претензии   будут предъявляться  Правительству.  Зачем  это?  Давайте   мы   снимем претензии к Правительству, дадим сформировать бюджет на несколько лет, пусть они непосредственно на местах несут ответственность за работу в этих органах.

 

     Далее -  относительно предложений по подпункту "г" принятого постановления  по  бюджету.  Иван  Степанович!  У  меня   к   вам письменное  предложение.  Обращаюсь  также  к депутатам:  давайте вернемся к  подпункту  "г"  пункта  1  постановления  по  проекту бюджета.  Давайте  сделаем  так,  чтобы  бюджеты  местных Советов базового уровня  формировались  на  основании  Закона  о  местных Советах  и  местном  самоуправлений.  Мы  же  приняли этот закон, давайте им и пользоваться.  То есть подпункт "г" нужно  поставить на голосование,  разделить его.  Должен сказать,  что не только в городах базового уровня, но

 

     29

 

     и в районах, и в областях региона бюджеты сформированы таким образом,  что они просто трещат. На сегодня дефицит составляет 50 процентов.

 

     Конечно, бюджеты перераспределяются,  я согласен с этим.  Их необходимо перераспределять. Но что получается? Луганская область перераспределила бюджет,  все предприятия  практически  выполнили планы  государственных  поставок.  Есть  Указ  Президента,  но  в область  не  поставлено  более  3  тысяч  тонн  масла  из  других областей.

 

     Иван Степанович!   Мы  поставили  массу  вопросов.  Но  надо оказать,  что   один   из   важнейших,   которые   сегодня   надо рассматривать,  - это вопрос о бюджете республики. Дальше терпеть невозможно.  Поэтому если не сегодня, то по крайней мере завтра с утра он должен быть рассмотрен.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вчора   я   запитував   -  на  сьогодні  це  питання розглядати не готові ні комісія,  ні  Міністерство  фінансів,  ні Кабінет  Міністрів.  Вони  працюють над бюджетом,  доопрацьовують його.  Розумію, ваші вимоги справедливі, але вони не відповідають можливостям. Прошу вас.

 

     30

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Иван Степанович! Считаю правильным то, что сегодня в повестке дня стоит вопрос о социальной защите населения, особенно престарелых, инвалидов и пенсионеров.  Передаю просьбу пенсионеров, которые со слезами на глазах говорили о нехватке денег на оплату  ритуальных услуг.  Извините,  даже гроб не за что купить.  Но я считаю,  что этот   вопрос   невозможно   сейчас   рассматривать,   ведь   его рассмотрение будет бесплодным, потому что мы пока не готовы к его решению, и оно не может быть конструктивным.

 

     Предлагаю внести в порядок  дня:  еженедельно  рассматривать отчет о депутатских запросах. В частности, меня интересуют ответы Генерального прокурора Шишкина.  Также разделяю тревогу  депутата Поровского относительно того,  что часто нарушаются наши законы и права  человека.  Например,  во  Львове  І  мая  избили  студента политехнического  института  Черникова  Анатолия  Вячеславовича и Мазура  Евгения   Серафимовича.   Первый   -   член   политсовета социалистической   партии,   второй  -  заместитель  председателя комсомольской  организации.  Местные  органы  власти  ничего   не предприняли.  Даже  заявления не зарегистрировали...  Обращаюсь с депутатским запросом к Прокурору Шишкину и предлагаю  в  повестку дня внести еженедельный отчет по депутатским запросам.

 

     И последнее.  Предлагаю  рассмотреть на заседании Президиума Верховного Совета и легализовать фамилии тех депутатов,

 

     31

 

     на которых не распространяются действия Конституции Украины, законов Украины.

 

     Приведу еще  один  пример.  1  Мая  была  демонстрация.  Она проводилась в установленном законом порядке.  Путь  демонстрантам преградили люди,  среди которых был депутат Хмара... Если кому-то дано право не выполнять законы,  давайте скажем открыто,  кто эти люди, чтобы все знали.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських і  міжнаціональних, відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановні народні депутати,  шановний  Іване  Степановичу!  Те,  що сьогодні  діється  в Криму,  - це початок громадянської війни.  І причиною того,  що там відбувається,  є  бездіяльність  Верховної Ради,    зокрема    її   керівництва,   потурання   антидержавним організаціям,  таким як РДК,  а також тим  депутатам  на  чолі  з Багровим,  які  вчинили  антидержавний  заколот.  Вважаю,  що  це питання не можна переносити на завтра і обмежувати лише  в  таких рамках, як це подано у порядку денному.

 

     Потрібно розглянути  ситуацію в Криму і в Україні.  І почати це сьогодні,  бо в Криму відбуваються  фізичні  розправи.  Більше того,  назву два факти.  5 травня в Сімферополі була побита група депутатів Севастопольської міської Ради,  які проголосували проти референдуму в Криму. Це сталося на очах

 

     32

 

     у працівників  міліції,  які  навіть  не намагалися захищати депутатів.

 

     Вважаю, що сьогодні, перш ніж прийняти відповідне рішення по Криму,  необхідно  розглянути питання про позбавлення мандата тих народних депутатів України від Криму,  які проголосували  за  так званий  Акт  незалежності  Криму,  взяли  участь у антидержавному заколоті,  а сьогодні деякі з них сидять тут,  у цьому  залі.  Це неприпустимо. Потрібно, нарешті, показати, що Україна є держава і здатна захищати себе як держава.

 

     Пропоную також  заслухати...  Шановний  Іване   Степановичу! Прошу, слухайте, бо потім не знатимете, про що йшла мова. Розумію ваш  олімпійський  спокій,  але  він   веде   до   дестабілізації обстановки  в Україні.  Пропоную заслухати Генерального прокурора України. Що він робить, щоб нарешті діяли закони України в Криму?

 

     Далі. Стосовно міністра внутрішніх  справ  Василишина,  який керує Міністерством,  що зайняло позицію повної бездіяльності,  і не лише в Криму...  Так,  1 Травня в Києві відбулася антидержавна демонстрація,     організована    "Отечественным    форумом"    і Соціалістичною партією України.  Лунали заклики, спрямовані проти української  держави,  було  осквернено державний прапор України, публічно ганьбили Президента України.  Але міліція, правоохоронні органи  нічого  не  зробили,  щоб  навести  порядок  і  припинити антидержавні дії.  Більше того,  коли молоді громадяни  виступили проти    цього    антидержавного   шабашу,   вони   були   побиті представниками Міністерства внутрішніх справ у  цивільній  формі. Очевидно, це були переодягнуті бійці загону "Беркут".

 

     Усі ці питання необхідно негайно обговорити, коли ми хочемо, щоб у країні були порядок і стабільність, панувала

 

     33

 

     законність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства  "Луганський машинобудівний  завод  імені  Пархоменка"  /Артемівський виборчий округ,  Луганська область/. Уважаемые депутаты! Хочу обратиться к Ивану  Степановичу по поводу нашего сегодняшнего обсуждения.  Вот мы уже 55 минут обсуждаем повестку дня.  Иван  Степанович!  Хотел бы,  чтобы вы задумались над тем, почему это происходит. Когда мы рассматривали вопрос об ограничении заработной платы,  я проникся к  вам  особым  уважением,  потому что управлять такой аудиторией чрезвычайно  трудно.  Но  я  попробовал  понять:  почему   трудно управлять   аудиторией?   А   прежде  всего  потому,  что  органы управления недорабатывают.  Например,  повестку дня Президиум нам выдал  только  сегодня - за пятнадцать минут до начала заседания. Конечно,  ни  подготовиться,  ни  что-то  осмыслить   практически нельзя.  Повестку  надо  было  бы  рассматривать в последний день работы сессии текущей  недели  перед  следующей.  Если  мы  этого добьемся, то появится больше смысла в нашей работе.

 

     34

 

     У нас чрезвычайно много проблем.  Возникает вопрос - почему? Прежде всего потому,  что Правительство ситуацией  не  управляет. При  этом  Президент молчит,  делает вид,  что этого не видит,  и позиция Леонида Макаровича в  этом  плане  непонятна.  Он  создал Думу,  которая является не государственным органом,  а неизвестно чьим. С другой стороны - Правительство процессами не управляет.

 

     К сожалению,  и вы,  Иван Степанович,  как наш  Председатель свою роль не выполняете. Сегодня вы опять предлагаете встретиться с Витольдом Павловичем Фокиным и обсудить накопившиеся  проблемы. Все  это  уже  было не один раз.  И пора заканчивать топтаться на одном   месте.   В   нескольких   словах   вашу   позицию   можно сформулировать так: с одной стороны вы хотите угодить Президенту, с другой - имеете  желание  угодить  депутатам,  а  с  третьей  - пытаетесь  поступать  по делу.  Но так не бывает.  На мой взгляд, надо поступать только по делу,  и думаю,  что вы так в основном и делаете.  Считаю,  что мы,  депутаты,  должны вас в этом всячески поддерживать для того,  чтобы вы были не помощником Президента по Верховному Совету, а истинным Председателем Верховного Совета.

 

     Иван Степанович!  Посмотрите,  что происходит. Думаю, что вы это глубоко  понимаете,  И  как  долго  это  будет  продолжаться, зависит от вас.

 

     После нашего  последнего  заседания 29 апреля по телевидению выступали представители Думы товарищи Емельянов, Черняк и другие. И  о  чем  же они говорили?  Да ни о чем.  Никаких предложений не было.  Они говорили,  что надо делать, но сами при этом ничего не делали и не делают.  Например, товарищ Емельянов предложил, чтобы учителя и врачи, понимаете, сейчас немножко потерпели,

 

     35

 

     так сказать,   побыли   голодными.   Но   они   терпеть   не согласились.  Так,  в  Луганской  области врачи начали бессрочную забастовку.  С  12  числа  к   ним   подключаются   строители   и автотранспортники.

 

     То есть  так все продолжаться не может.  Это мы можем делать вид,  что ничего не происходит,  а на самом деле происходят такие процессы, как, например, в Крыму. Хотел бы обратить ваше внимание на это. Исходя из этого нужно строить нашу работу.

 

     Считаю, что если соблюдать предложенную повестку дня,  то  в воскресенье  тоже надо работать.  Иначе мы просто теряем день,  а болтаться по Киеву нам нечего.

 

     Вопрос по   Крыму   необходимо   рассматривать   только    в присутствии Президента.

 

     Надо также   рассмотреть  вопрос  о  Правительстве.  Называю цифры.  Производство  товаров  народного  потребления  за  четыре месяца  упало на 20 процентов,  продовольственных товаров - на 32 процента.  Но мы эти вопросы ни разу не рассматривали.  А  дальше идет социальная сфера.  Цены выросли в 8 раз, а денежные доходы - в 5 раз.  Все летит в тартарары.  Поэтому  предлагаю  включить  в повестку дня вопрос о Правительстве.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Соболєву.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Хотів би порушити

 

     36

 

     питання про  виконання   законів   України.   Нас   фактично перетворили  на  пожежну  команду,  яка приймає десятки законів і постанов, що потім не виконуються практично в жодному пункті.

 

     Пропоную у порядок денний  включити  питання  про  виконання Закону  про  освіту,  перш  за все статей 52 і 56.  Ні зустрічі з Вітольдом Павловичем,  ні інші запевнення не діятимуть доти, доки не буде виконуватися цей закон.

 

     Далі.

 

     Необхідно негайно  переглянути  виконання  по строках нашого законодавства,  що стосується приватизації.  На сьогодні фактично затягується  прийняття  програми приватизації.  Ми повинні хоча б почути про те, в якому стані вона зараз знаходиться.

 

     Адже стихійна приватизація триває.  Приклади по  Запорізькій області свідчать про те, що з нею не можуть справитися ні обласна прокуратура,  ні тимчасові депутатські групи, ні арбітражний суд. Фактично  приватизація  відбувається  під тиском перших посадових осіб.  Саме   тому   необхідно   переглянути   виконання   нашого законодавства, що стосується приватизації.

 

     Не виконується  й Закон про Представника Президента України. Ми повинні прийняти  постанову  про  складення  повноважень  тими народними  депутатами України,  що не можуть ними бути відповідно до цього закону.

 

     Мені здається,  що на цьому тижні необхідно виділити час для того,  щоб  проаналізувати  виконання законодавства України,  яке стосується цих проблем.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Традиційно ми використали годину,  йде  повторення,  за  винятком  того,  що назвав депутат Соболєв,  - це програма приватизації і  антимонопольна  програма. Пам'ятаєте,  у  нас було таке рішення і Кабінет Міністрів повинен був до 15 квітня внести нам на розгляд ці програми.  Учора  ми  в деталях  розбирались  -  Лановой Володимир Тимофійович,  Пилипчук Володимир Мефодійович та інші,  хто  має  до  цього  безпосереднє відношення.  Вони  попросили  часу і сказали,  що в другій декаді травня такі програми,  будуть внесені. Тож потерпіть трохи. Вчора розглядали, бо це нове питання. В другій декаді травня - це до 20 числа.  Вони так попросили.  Працюють і внесуть на розгляд проект програми приватизації і антимонопольного законодавства.

 

     38

 

     Повністю поділяю  критику депутата Ягоферова з приводу того, що ми вам дали орієнтовний графік тільки за 15 хвилин до  початку засідання.  Але хочу, щоб і члени Президії все-таки брали на себе певну відповідальність.  Ми вчора домовилися,  що ви після  обіду опрацюєте все це в комісіях.  Не знаю,  як воно було опрацьовано, але вчора ми дали цей орієнтовний графік і просили опрацювати.

 

     Ну що,  будемо припиняти обговорення  чи  пройдемо  ще  одне коло?

 

     Хто за те, щоб припинити обговорення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 301. Прошу заспокоїтись.

 

     В обговоренні  орієнтовного  графіка  виступило  20 народних депутатів. Як ви чули, вони з ним в цілому погодились, але внесли деякі принципові доповнення. Ми всі голосувати не будемо, якщо ви не заперечуєте.  Хто особливо наполягатиме - проголосуємо,  і  те зважаючи, яка пропозиція.

 

     Але є   принципове   питання,   яке   порушувалося   деякими депутатами:  про політичну ситуацію  в  Криму.  Одні  пропонували розпочати   розгляд   сьогодні,   інші  підтримували  пропозицію, закладену в орієнтовному графіку,  щоб розглянути це завтра. Хочу лише  доповнити,  щоб народні депутати знали,  чим ми керувалися, коли вносили це на завтра.  Справа не в олімпійському спокої і не в   нерозумінні  всієї  складності  проблеми.  По-перше,  дійсно, пропонувалося таке питання розглядати у  присутності  Президента. Адже  Президент  є  главою  держави,  і  в його обов'язки входить регулювання  дотримання  всіх  законодавчих   актів,   насамперед Конституції.

 

     39

 

     За цей   час   народні   депутати   побували  в  Криму  /хто організовано,  хто  самочинно,  -  це  їхнє  право,   не   будемо акцентувати   на  цьому  увагу/  і  привезли  надзвичайно  багато пропозицій,  їх розглядала  комісія,  про  яку  говорив  народний депутат  Романов.  Переважна  більшість  її  складу працювала над проектом закону про розмежування повноважень.  Потім внесла в цей документ  корективи.  У  складі  цієї комісії працювали Володимир Борисович Гриньов,  Альберт Васильович  Корнєєв  та  інші.  Отже, пропозиції  комісія  опрацювала  і  виробила два варіанти проекту постанови.  Ці  варіанти  вчора  були  офіційно  роздані  головам постійних комісій.  Тому ми просили б /про це йшлося на засіданні Президії/ попрацювати над ними в комісіях старанно і спокійно, ще раз  зважити  всі позиції.  Тому що дуже неоднозначно трактується все те,  що прийнято в Криму.  Коли 5 травня приймали Акт, то там не  було  слова  "Україна".  А коли вже 7 травна розглядали - там Крим є в складі України, тільки на якихось особливих засадах.

 

     Ще раз прошу всіх уважно поставитись до  цього.  Сьогодні  у нас   присутні   депутати  від  Республіки  Крим,  можна  було  б обговорити,  але є принципова пропозиція:  на  обговорення  цього питання запросити членів Президії Верховної Ради Республіки Крим, всіх  бажаючих  голів  міських  і   районних   Рад   від   Криму, представників кримськотатарського населення,  їх меджлісу.  Прошу не викрикувати "навіщо". Звертаюсь до вас, шановні депутати, а ви будете вирішувати.

 

     Хто за таку пропозицію,  щоб запросити їх на розгляд,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 255. Рішення прийнято.

 

     Прошу не кидати необгрунтованих звинувачень.  Якщо ми щось і наробили,  то  наробили разом.  Так що заспокойтесь,  будь ласка, нічого  страшного  тут  немає.  Просто  ставлю   на   голосування пропозиції народних депутатів.

 

     40

 

     Тепер ми  повинні проголосувати другу частину цього питання. Більшість депутатів /із  тих  двадцяти,  які  виступали/  вносили пропозицію  все-таки розглядати його завтра за участю Президента. До того ж буде можливість запросити товаришів з Криму,  як  ми  і домовилися. Ставиться на голосування ця пропозиція.

 

     "За" - 323. Приймається. З цією групою питань вирішено.

 

     Наступна група   питань  стосується  соціального  захисту  і кредитної емісії.  Нагадаю всім,  що коли ми  з  вами  29  квітня прийняли  рішення про розмір мінімальної заробітної плати,  то не могли дійти згоди щодо  другого  пункту  запропонованого  проекту постанови.  Тоді  ми  доручили  Кабінету  Міністрів розробити цей механізм,  про який ішлося  в  другому  пункті,  і  запропонувати Верховній Раді разом з проектом бюджету на 12 травня. Але міністр фінансів Григорій Олександрович П'ятаченко доводить, що у зв'язку з  прийнятою  постановою про мінімальну пенсію і зарплату виникла потреба все перерахувати.  Практично треба  було  готувати  новий проект бюджету.

 

     Голова комісії   Печеров  захворів,  то  депутат  Мельник  з комісією над  цим  працював.  Вони  мені  вчора  сказали,  що  на сьогодні  ніяк  проект  бюджету  внести  не можуть.  Тому давайте визначимось.

 

     Може, підемо таким шляхом: щоб Уряд виклав сьогодні механізм соціального  захисту  вчителів,  лікарів,  працівників  бюджетних організацій,  всіх  тих  людей,  які  сьогодні  прийшли  до  стін Верховної  Ради.  Зустріч із цими людьми Вітольд Павлович проведе сьогодні о 13 годині в кімнаті  номер  11  будинку,  що  навпроти нашого  приміщення,  в  залі  засідань постійних:  комісій.  А ми заслухаємо звіт про механізм соціального захисту.

 

     41

 

     Що стосується кредитної емісії,  то  ви  знаєте,  що  голова правління  Національного  банку України Гетьман разом з Кравчуком Леонідом Макаровичем бере участь у поїздці.  Але його  заступники працюють. Офіційно Кабінет Міністрів запросив не 100 мільярдів, а 80.  Думаю, ця цифра ще може бути плаваючою. Але виникло питання, що  з  ряду причин не використані ще кошти,  за виділення яких ми проголосували минулого разу.  Отже, всі ці питання ми обговоримо. Прошу  лише  вибачити,  що  вам  не  роздані проекти рішення.  Ні Володимир Тимофійович Лановой, ні наші комісії, нічого не дали.

 

     Наступне. Щодо  цін  на  сільськогосподарську  продукцію  ми домовилися. Тепер щодо податку з юридичних осіб. Народний депутат Червоній кинув звинувачення, що ми когось покриваємо. Ще раз хочу вам  прямо  сказати:  ні в кого на поводі ми не йдемо і нікого не покриваємо.  Але проект рішення щодо податку треба  розглянути  в комплексі  з  бюджетом у Кабінеті Міністрів.  Не можна розглядати окремо,  ми запевнили,  що коли нам  запропонують  кращу  систему оподаткування юридичних осіб,  громадян і всіх інших,  то внесемо її на розгляд Верховної Ради і приймемо.  Немає  поки  що  такого механізму,  але  над  ним  працюють  комісія,  яку очолює депутат Пилипчук, міністерство фінансів, команда Володимира

 

     42

 

     Тимофійовича Ланового.  А що стосується членів  Думи,  то  я також чув про їх невдоволення рішеннями Верховної Ради. Вони і до народу вже звертаються. Невідомо лише, хто їх на це уповноважував і  для чого вони це роблять.  Це мені взагалі не зрозуміло.  Буде Президент - запитаєте,  що воно  там  за  Дума?  Гадаю,  з  цього питання також голосувати не потрібно.

 

     Вноситься пропозиція:  щотижня  включати  до порядку денного звіти і заслуховувати реагування на  запити  народних  депутатів. Давайте все-таки в "Різному" більше місця відводити цим питанням. От народний депутат Панасовський  передав  записку:  "Убедительно прошу предоставить мне слово минут на девять для обращения".  Так ми в  неоднакові  умови  поставимо  депутатів.  Двадцять  чоловік виступило  по  кілька  хвилин від мікрофонів,  а двадцять першому треба 9 хвилин для звернення.  Давайте відведемо для цього час  у "Різному".  Коли воно буде? Коли захочете, тоді й буде. Раніше ми розглядали його по середах. Давайте у середу відведемо годину для "Різного". Думаю, що у нас це проголосовано.

 

     43

 

     Було порушено   також  серйозне  питання  про  вибори  голів місцевих  Рад  і  питання  відносно  структури  Рад.   Я   такого законопроекту  ще  не  бачив.  Іване  Олександровичу,  я  до  вас звертаюсь,  я не бачив такого проекту закону.  Він не внесений до Президії. Де депутат Гришко? Якщо він буде внесений, давайте його розглянемо.

 

     Ставилося питання про  звіт  Міністерства  внутрішніх  справ щодо  виконання  законів  та інших актів Верховної Ради,  зокрема йшлося про військові формування і групи людей,  у яких є зброя, і які неправильно поводять себе на території України.  Думаю, що ми дамо протокольне доручення міністру внутрішніх справ  Василишину, голові Служби безпеки України Марчуку,  щоб вони разом з комісією підготували інформацію про те, як виконуються відносно цих питань закони  на  території  України.  А  в якій формі?  Може,  нехай у комісіях розглянуть, а може, якщо вони дійдуть висновку, що треба обговорити  ширше,  то  й  внести  на обговорення Верховної Ради. Потрібно голосувати за  це?  Ні.  Отже,  даємо  такі  протокольні доручення.   Була   пропозиція   народного   депутата  Бондарчука заслухати звіт депутата Багрова.  Думаю,  що Багров  як  народний депутат  буде  на  пленарному  засіданні  і  він  має  виступити. Виступити і  розповісти  про  свою  позицію  на  сесії,  і  члени Президії  почують.  Так  можна  сьогодні  проголосувати  за  звіт кожного. Завтра буде депутат Багров. Може, він і сам буде просити слова.

 

     Я не зовсім зрозумів пропозицію народного депутата Вячеслава Чорновола. Тут ви зупинилися на трьох питаннях. Яке б ви хотіли з них   обговорити?   Відносно   вчителів   і   лікарів,  я  думаю, домовились...

 

     Другий мікрофон.

 

     44

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Іване  Степановичу!  Я  ставив  питання   про перебування   в   складі   депутатського   корпусу  представників державної президентської адміністрації. Це я маю на увазі.

 

     ГОЛОВА. Тобто  принципове  це  питання?  Зрозуміло.  А  щодо вчителів і відносно інших питань ви погодились?

 

     Шановні депутати,  така пропозиція була не тільки у депутата Чорновола,  але й у депутата Соболєва. Три чи чотири депутати про це говорили.  Ви знаєте,  на чому ми зупинилися. Ми двічі вносили на  обговорення  питання  про  внесення  змін  і   доповнень   до Конституції. І ми тоді з вами не домовились. Було двісті вісім на сто вісімдесят дев'ять чи на  сто  сімдесят  три.  Пам'ятаєте  те обговорення? Але тоді і явка була недуже добра.

 

     Прошу депутатів  Ткачука,  Воробйова  та  інших  з Комісії у питаннях  законодавства  і  законності.  Давайте  нам   зміни   і доповнення до Конституції, ми проголосуємо за них, а тоді почнемо виконувати. Тому що зараз утворились ножиці: Закон про Президента прийнятий,  а  зміни  до  Конституції  не  внесені,  і  багато  з депутатів говорять, що ми діємо неконституційне.

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у питаннях   законодавства  і  законності  /Ковпаківський  виборчий округ,  Сумська область/.  Уважаемые коллеги!  У  нашей  комиссии предложения  по  изменениям в Конституции фактически готовы.  Что касается этого вопроса,  то все-таки надо ставить на  голосование то, о чем говорил депутат Соболев, то есть о выполнении

 

     45

 

     законов Украины. И почему?

 

     Сегодня у нас действует закон, но в Конституции нет ни слова о  представителях   Президента   и   не   выполняется   Закон   о Представителе  Президента  Украины и ряд других законов.  Поэтому давайте проголосуем за то,  чтобы обсудить  вопрос  о  выполнении законов  Украины,  как  предлагал  депутат  Соболев.  Это как раз перекликается и с предложением депутата Черновола.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Прошу  лише  комісію  так попрацювати,  щоб ті зміни і доповнення, які ви вносили, взяли до уваги.  А вони ж,  ви пам'ятаєте,  минулого разу не  сприйнялися. Тому розгляньте ще раз на засіданні комісії.  Я навіть думаю,  що не треба голосувати.  Ви розумієте,  ми вже його двічі вносили на розгляд,  давайте  внесемо  ще  раз.  Якби  сьогодні були роздані депутатам ваші зміни і доповнення, ми б їх проголосували. Депутат Соболєв так ставив питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Іване Степановичу!  Давайте тоді так поставимо питання:  якщо в  Конституції  не  називається  така  посада,  як Представник  Президента,  то  на  якій тоді підставі вони взагалі працюють на місцях?  Давайте  ж  об'єктивно  підходити  до  цього питання.

 

     ГОЛОВА. Объективно   було   б,  шановний  народний  депутате Соболєв,  якби  тоді,  як  вносили,  проголосували.  Так  було  б найоб'єктивніше.

 

     46

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Іване  Степановичу!  На якій підставі працюють представники? В Конституції немає такого поняття взагалі.

 

     ГОЛОВА. На підставі Закону про Президента,  давайте спокійно розберемося.   По-перше,   всі  народні  депутати,  які  працюють сьогодні у  президентських  структурах  правління,  самі  повинні давно написати заяви і скласти повноваження. Розумієте? Але цього вони робити не  хочуть,  кажуть,  що  такого  положення  немає  в Конституції. Так трактує найбільший юрист Хоменко.

 

     Давайте все-таки доручимо Комісії у питаннях законодавства і законності підготувати проект і внести на  розгляд.  Хто  за  це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 283. Приймається.

 

     Вчора на  засіданні Президії ми домовлялися розглянути зміни та доповнення до Закону  про  пріоритетність  розвитку  села,  до Конституції. Думаю, тут голосувати нічого, депутате Білий.

 

     Щодо приватизації я сказав, усі пропозиції проголосовані.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Я вносил предложение - рассмотреть по бюджету, а также поправку относительно подпункте "г",  то есть  формирование местных  бюджетов  должно  идти  на  основании  Закона  о местных Советах   народных   депутатов   и   местном    и    региональном самоуправлении.

 

     47

 

     ГОЛОВА. Я  вже  сказав,  що  вони  не  готові.  Якщо  завтра внесуть,  то  ми  розглянемо  цей  підпункт  "г".   Отже,   треба доопрацювати.  Депутате  Мельник,  прошу врахувати цю пропозицію. Коли будемо розглядати бюджет, внесете її на голосування.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/. Іване Степановичу! В цій "окрошці" пропозицій /я не знаю,  як  на  українську  мову  перекласти  "окрошка"/  ви навмисне опустили два питання. Перше - про Конституційний Суд.

 

     ГОЛОВА. Воно у нас на розгляді.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  Як депутат вимагаю: коли буде прийнято Закон про Конституційний  Суд,  коли  буде  його  сформовано...  Тільки допоможе  нам розгребти ці завали недоробок,  на які ми просто не маємо часу.

 

     Друге питання,  яке ви навмисне опустили,  - те,  що  підняв депутат Ягоферов,  його пропозицію - поставити питання про Уряд - підтримує вся луганська депутація. Ви про це ні слова не сказали.

 

     48

 

     ГОЛОВА. Щодо Конституційного Суду,  то,  дійсно, я не ставив на  голосування  тому,  що  ми  розглянули  в першому читанні.  В комісії  це  передано,  але  вони  не  внесли  ще  з  урахуванням зауважень і пропозицій.  Отже, на голосування я не ставив, бо він у  роботі.  Кандидатури  вносьте.  Ми  ж  домовлялися  -  частину Президенту,   частину  -  Голові,  а  частину  -  Верховній  Раді залишити. Ще ж не проголосовано, Василю Івановичу? Це були тільки пропозиції.    Коли    проголосуємо,   поділимо,   тоді   вносьте кандидатури.  А щодо Уряду,  то я зрозумів правильно,  сказав, що критику  визнаю.  Але  критики  щодо  "заступника"  Президента та іншого - не визнаю.  Я просто намагаюсь  /наскільки  це  можливо/ консолідувати сили для того,  щоб усе-таки рухатися вперед.  Але, якщо тям уже два уряди, то важко рухатися.

 

     Тому не знаю, що голосувати. Всі пропозиції проголосовані?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Іване Степановичу!  Ми не голосували  пропозицію щодо податків. Наша комісія подала такий законопроект.

 

     Я пропонував конкретно розглянуті виконання нашої постанови

- рішення про основи економічної політики, зокрема,

 

     49

 

     підпункт про ліквідацію  управлінських  структур  виконавчої влади,  де  було  записано - до 15 квітня.  Наполягаю,  щоб за ці питання проголосували поіменно.

 

     ГОЛОВА. Тільки  сьогодні  вранці  я  почув,  що  завершилась реорганізація  урядових  структур.  Ви  знаєте,  що ви дали право Президенту сформувати структури, призначати людей. Це його право. Як його поставити на голосування? Про ліквідацію? Я пропоную так, Володимире Мефодійовичу. Ми вчора розглядали питання приватизації й антимонопольного комітету.  Ви мене критикували за те,  що я не вніс пропозиції. В такому разі розгляньте в контексті, підготуйте це  питання,  і  ми  внесемо  його  -  про  невиконання  постанов Верховної     Ради     щодо     приватизації,     роздержавлення, демонополізації.

 

     Третій мікрофон.

 

     50

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М.  Шановний Іване Степановичу! Я, звичайно, дуже вдячний вам  за  змістовні  коментарі  до  моєї  пропозиції,  але все-таки  прошу,  зважте  на  неї  і  поставте її на голосування. Йдеться  про  податки  з  юридичних  осіб.  Нехай  наші   виборці побачать:  чи  є  в  залі незалежні депутати,  чи ні.  Нехай люди дізнаються про позицію Верховної Ради стосовно існуючих податків.

 

     Іване Степановичу!  Я  перепрошую.  Депутат  Ягоферов   вніс пропозицію  про довіру Уряду.  Я конкретизував би її:  про довіру Прем'єр-міністру  України  пану  Фокіну.  Прошу   цю   пропозицію поставити на голосування. Цього вимагають народні депутати.

 

     ГОЛОВА. Так,   але   ви   знаєте,   що   згідно   з   діючим законодавством це - компетенція Президента.  Він  глава  держави, глава  виконавчої  влади...  Про  довіру  -  це  вже інша справа. Давайте проголосуємо,  якщо наполягаєте,  про податки з юридичних осіб.  Формулюється  пропозиція  так:  "Доручити комісії депутата Пилипчука розглянути цей проект і  внести  на  розгляд  Верховної Ради питання про податки з юридичних осіб".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 257. Нехай готують і вносять.

 

     Щодо мотивів.  Комісія, згідно з Тимчасовим регламентом, має право внести будь-який законодавчий проект. А Уряд висловлює свою позицію. Станіславе Івановичу! Ви поясніть, будь ласка, що згідно з Тимчасовим регламентом комісія має право внести законопроект, а Уряд - висловити свою позицію.

 

     51

 

     Краще було б,  щоб разом внесли. Ми вчора це обговорювали. І Володимир Тимофійович чув.  Якщо ви разом внесете пропозицію,  то це ще краще.  Сьогодні ці питання хвилюють в Україні всіх. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська  область/.  Шановний   Іване   Степановичу!   Шановні депутати!  Ми  неодноразово  вносили  пропозицію  про те,  що нам потрібно виділити один окремий депутатський день,  сесійний день, на  те,  щоб провести спільне засідання парламенту,  Президента і Уряду.  З'ясувати між собою стосунки,  розставити всі крапки  над "і" й закінчити розмову про відставку або не відставку,  про Думу чи не про Думу,  державна вона чи не  державна  і  так  далі.  Це потрібно  зробити,  оскільки  ми щоденно наштовхуємось на подібні непорозуміння між оцими трьома рівнями. Думаю, що таку пропозицію підтримає і завжди підтримував Вітольд Павлович Фокін. На цю тему ми вели розмову. Давайте проведемо таке засідання.

 

     Я хотів би,  щоб ви зрозуміли те,  що наше життя надзвичайно динамічне,  і те,  що багато людей розгубилися в цьому житті і не розуміють,  куди ми йдемо - парламент,  Президент  і  Уряд,  чого прагнемо і так далі.

 

     52

 

     Ми повинні регулярно знайомити народ України з особливостями поточного моменту,  з наміченими шляхами подолання того кризового стану,  в  якому  опинилися.  Коли  більшість  народу не буде нас розуміти, що й відбувається зараз, то наші реформи не підуть. Той багатогодинний  марафон,  який транслює телебачення,  безперервна балаканина не задовольняють наших людей. Запитань виникає більше, ніж  можна  отримати  відповідей.  Треба систематично інформувати людей  -  подавати  загальну  оцінку  економічної  і   політичної ситуації  й таке інше.  Без цього не можна рухатись уперед.  Якщо люди нас розуміють...  А це,  до речі, Іване Степановичу, шановні народні  депутати,  -  основний засіб об'єднати їх навколо якоїсь спільної  мети.  І  зовсім  не  те,  що  пропонується:   "державі показати, що вона держава". Ми знаємо, що це означає.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України у справах молоді /Гагарінський виборчий округ,  м. Київ/. Шановний Іване Степановичу!  Вчора на засіданні Президії я ставив питання про зняття з порядку  денного  обговорення  законопроекту про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні і проекту Декларації про  загальні  засади  державної  молодіжної політики. Я аргументував це тим, що, поперше,

 

     53

 

     законопроект остаточно    не    опрацьований.    За   нашими попередніми даними це сьогодні коштуватиме близько 10 мільярдів з бюджету.

 

     По-друге, документ   у   цілому   декларативний:   жодна   з молодіжних організацій - будь то "праві"  чи  "ліві"  -  його  не підтримує.  Комісія  вирішила відкласти це засідання на п'ятницю. Але справа в тому,  що ті  заяви,  які  надійшли  вже  в  останні хвилини  і  лежать  у вас на столі,  свідчать,  що такі молодіжні організації   не   сприймають    концептуальну    основу    цього законопроекту. Отже, до суботи ми не зможемо вирішити це питання. З іншого боку, з'явиться ще один привід звинувачувати парламент і Уряд у тому, що прийняли недосконалий закон.

 

     Я просив  би  знята  сьогодні з порядку денного це питання і тим самим полегшити роботу Верховної Ради.

 

     54

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Дійсно,  все,  про   що говорив народний депутат Збітнєв, було. Але ж не моя вина у тому, що комісія не  зібралася.  Це  вже  ви  розбирайтеся  в  комісії. Частина моєї вини є,  але більша частина - ваша. Сьогодні говорив з головою вашої комісії і сказав так: після обговорення в комісії дайте його на експертизу всім громадським організаціям.  Після їх висновків його можна внести на обговорення.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  Иван  Степанович!  Ответьте,  пожалуйста,  на такой вопрос. На сколько времени вы думаете сделать перерыв между пленарными заседаниями после этого марш-броска - после 20 мая?  В том, что мы не успеем рассмотреть все запланированные вопросы, не сомневаюсь.

 

     И второй вопрос.  Мы  уже  принимали  решение  по  закрытому заседанию. Скажите, когда же оно будет?

 

     ГОЛОВА. Спочатку  відповідаю  на  друге  запитання.  Ми  вже проводили  закрите  засідання,  але  не  всі  питання  на   ньому розглянули,  зокрема, питання, що стосується вдосконалення роботи Верховної Ради.  Є пропозиції на 20 сторінках.  Перша частина, де йдеться про вдосконалення роботи комісій,  роздана саме комісіям. Друга  частина  була  -  про   взаємовідносини   законодавчої   і виконавчої влади тощо.  Завтра буде Леонід Макарович. Якщо він не заперечує, ми проведемо таке засідання.

 

     55

 

     Щодо першого  запитання.  Ви  запитали:  що  буде  після  20 травня?  Не  хотів би коментувати те,  що ви сказали:  мовляв,  у квітні ми працювали два дні.  Ми працювали вісім з половиною днів у  квітні.  Але  тоді було багато обгрунтованої критики на адресу Президії з того приводу, що багато часу витрачається на приїзди і від'їзди. Отже, цей графік ми зорієнтували на дев'ять днів - з 12 по 20 травня,  з урахуванням неділі,  адже була  пропозиція  і  в неділю   працювати.   Вчора   ми   це  обговорювали,  але  внесли пропозицію,  що працювати вісім днів без перерви буде дуже важко. Тим паче,  що частина депутатів хоче побачити хоч раз у житті, як там,  у Ботанічному саду,  цвіте бузок.  Навіть пропонували,  щоб зробити організовану екскурсію для депутатів у неділю, бо я і сам не бачив цього.

 

     Давайте доживемо до 20 травня,  а потім  визначимо,  скільки днів ще треба попрацювати - чи 21 і 22 травня, чи дванадцять днів у червні.  Гадаю,  що в цілому така зміна форми організації праці приймається.  А  20  травня  будемо  з вами домовлятися,  як далі працювати.

 

     Другий мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м.  Київ/. Шановний Іване Степановичу!  Наперед прошу  вибачити,  це  тільки одна  хвилина.  Тиждень  тому  ми  приймали  групу промисловців з Німеччини, і вони вручили гарантію на оплату в німецьких

 

     56

 

     марках допомоги  для  дітей  Чорнобиля.  Я  обіцяв  про   це сказати.

 

     ГОЛОВА. Вважайте, що ви це вже зробили. Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Шановний Іване Степановичу! Ви не поставили на голосування ще одну  дуже  важливу  пропозицію,  яку  висловив депутат Іван Заєць,  - про прямі вибори голів місцевих Рад.  Хочу сказати,  що міста  обласного  підпорядкування  в  моєму  окрузі, наприклад   місто   Нововолинськ,  залишились  без  представників Президента.  Люди у виконкомах сидять і чекають,  відчуваючи свою тимчасовість. У той же час росте соціальне напруження. Вважаю, що це питання потрібно поставити на голосування,  оскільки ці вибори треба  провести  не пізніше липня для того,  щоб припинити хаос і безладдя, невиконання тих законів, які ми приймаємо.

 

     Інше. Хочу, щоб ми завтра у присутності Президента заслухали питання про довіру Кабінету Міністрів.

 

     І ще  одне.  Вважаю,  що  ми можемо в неділю працювати,  але варто зробити неповний робочий день,  а тоді  поїхати  на  бузок. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Давайте   по   порядку.   Я  щодо  пропозиції  Івана Олександровича Зайця говорив.  Законопроект про вибори голів  Рад на  базовому  рівні  я ще не бачив.  І запитував гро нього голову комісії депутата Гришка. Коли такий законопроект

 

     57

 

     буде, ми його внесемо на розгляд.  Протокольно  зобов'язуємо народного  депутата Зайця Івана Олександровича,  голову постійної комісії  Гришка  Михайла  Васильовича,  всіх  бажаючих  депутатів підготувати цей законопроект.  Тоді ми його і внесемо на розгляд. Тому це питання  я  й  не  ставив  на  голосування.  А  дві  інші пропозиції ми узгодили.

 

     А тепер   починаємо  розгляд  питання  порядку  денного  про механізм здійснення соціального захисту населення.

 

     Слово надається   Віце-Прем'єр-міністру   України   Лановому Володимиру Тимофійовичу.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.,    Віце-Прем'єр-міністр    України,    міністр економіки України.  Шановні народні депутати!  Сьогодні  склалася вкрай важка ситуація,  що характеризується неврегульованістю цін, різницею у рівнях заробітної плати й соціальних допомог як  серед окремих підприємств, так і в галузях та в цілих регіонах України. І  ці  деструктивні  соціальні  процеси  наклалися  на   ситуацію форсованої   платіжної   кризи,   що   обумовлена   причинами  як внутрішніми, так і зовнішніми.

 

     58

 

     Хотів би дещо акцентувати  на  цьому  вашу  увагу,  тому  що форсація,  загострення  платіжної  кризи почалося після 1 квітня. Вдумайтесь у це.

 

     За таких умов нині ми зосередили свою увагу на відпрацюванні основних  елементів механізму соціального захисту населення.  Вся програма соціального захисту і перебудови соціальних гарантій  ще розробляється,   це   один   з   основних  напрямів  реформування економіки.  Але,  виходячи з сьогоднішніх потреб,  ми переглянули деякі елементи, тож хочу їх зміст вам сьогодні викласти.

 

     Які питання  нині  найбільш  гострі?  Перше  -  це  підняття мінімальних  рівнів  заробітної   плати.   Друге   -   підвищення загального  рівня  доходів  населення пропорційно зростанню цін і зростанню мінімумів заробітної плати. Третє - вирівнювання рівнів заробітної   плати   в   різних  галузях,  особливо  різниці  між соціальною і виробничою сферою,  між  сільським  господарством  і промисловістю,   між   деякими   галузями  промисловості  та  між регіонами.  І  четверте  -  це  вирішення   проблеми   додаткової соціальної  допомоги малозабезпеченим верствам населення.  Всі ці елементи  пов'язані  в  єдину  систему  і  тому  викладаються   в загальному контексті.

 

     Які пропозиції   щодо  реалізації  цих  завдань?  В  першому питанні,  щодо підняття мінімумів,  - усе вирішено, і, виходячи з цієї  планки,  розробляються інші складові.  І от Уряд вносить на ваше обговорення рішення  про  використання  єдиного  коефіцієнта підвищення заробітної плати в соціальній сфері, тобто коефіцієнта 2,25.  Це коефіцієнт,  який  відповідає  співвідношенню  мінімуму нового  - 900 карбованців і мінімуму,  який був протягом чотирьох місяців, - 400 карбованців.

 

     59

 

     З чого  ми  виходили?  По-перше,  а  того,  що   сьогоднішнє співвідношення   між   рівнями   заробітної   плати   працівників соціальної  сфери  вмотивоване   як   кваліфікаційною   різницею, професійними,  фаховими  елементами й складовими,  так і ступенем важкості,  напруженості праці тощо.  І зараз приймати якісь  інші коефіцієнти,  які б відхилялися від 2,25,  - це значить звужувати чи розширювати в деяких частинах ці співвідношення.  А ми  ще  не маємо  такої  розумної,  раціональної  бази зміни співвідношень у виплаті заробітної плати в соціальній сфері.  Гадаю,  що це  буде якраз  одним  з  елементів,  викладених  у майбутньому Законі про заробітну плату.  Тому для збереження різниці між групами різного професійного  рівня  та  для  стимулювання зростання професійного рівня працюючих запропоновано залишити такий коефіцієнт - 2,25.

 

     Для вирішення співвідношень у різних галузях  по  заробітній платі   буде  вжито  ряд  заходів.  Насамперед,  якщо  ми  будемо використовувати коефіцієнт 2,25,  то заробітна  плата  зросте  по окремих соціальних галузях таким чином: у галузі охорони здоров'я

- до 3300 карбованців,  в галузі освіти - до 3400 карбованців  /я заокруглюю/,  в галузі культури - до 3600 карбованців. Це якщо ми приймемо однакові коефіцієнти.  Тобто ми маємо  коефіцієнти,  які дають   вищий   результат,   ніж   середня   заробітна  плата  по промисловості,  де  остання  цифра   -   2869   карбованців   /за статистичними даними/.

 

     Крім підвищення  заробітної  плати  Уряд  вносить пропозицію компенсувати  працівникам  цих  трьох  галузей  ту  різницю,  яка склалася  відносно  середньої  заробітної  плати в промисловості. Тобто ми знаємо,  що,  починаючи з січня,  розрив почав зростати, оскільки  ми  планували  один рівень середньої заробітної плати в промисловості,  а  вийшов  дещо  вищий.  Отже,  ці  компенсаційні виплати  зараз будуть здійснені.  Загальна сума відшкодування для освіти і культури

 

     60

 

     визначається цифрою  12   мільярдів   карбованців   /це   до середнього  рівня  в  промисловості/.  А для медичних працівників відшкодування становитиме 10 мільярдів карбованців.  Для  системи охорони  здоров'я  це відшкодування відносно середньої заробітної плати  по  народному  господарству,  яка  дещо   нижча   -   2034 карбованці.

 

     Надалі ми пропонуємо переглядати мінімуми та середній розмір заробітної  плати  працівників  соціальної   сфери,   як   тільки відставання  тут перевищить 5 процентів від середньої зарплати по промисловості.  Якщо менше 5 процентів, то не компенсується, якщо більше  - значить,  робиться перерахунок і виплачуються необхідні суми  компенсацій,  аби  соціальна  сфера   не   відставала   від промислової.  Коли ми прийдемо до такого нового перерахунку, тоді врахуємо,  що зараз більше підвищили заробітну  плату  соціальній сфері,  ніж середній рівень по промисловості. Це для того, щоб ми балансом вийшли на ту норму, яка закладена в законі.

 

     І четвертий  елемент  -  це  додаткова  соціальна   допомога малозабезпеченим верствам населення.

 

     Завдяки цьому  нарешті  ми  матимемо змогу прискорити процес лібералізації ціноутворення та відміни дотацій,  які є елементами адміністративного регулювання і засобом,  що використовується для спекуляції,  нераціонального  розподілу  продукції.  Доходи,   що з'являються  у  зв'язку із заниженням цін,  потрапляють не до тих людей,  для  яких  вони  призначені.  Тому  пропонуємо  відмінити дотації  на всю групу продовольчих товарів.  У проекті бюджету ця сума становить 80 мільярдів карбованців.  Меншу частину  названої суми  пропонується  використати  на підвищення заробітної плати в соціальній сфері,  а більшу - передати до місцевих  бюджетів  для розподілу  за  адресним  принципом  у вигляді соціальних субсидій окремим особам у формі доплати до  заробітної  плати,  пенсії  чи натуральної допомоги /мається на увазі виділення

 

     61

 

     талонів на  окремі  види  продовольчих товарів,  медтехніки, ліків  тощо/.  А  диференціація  доходів  зараз   надто   висока. Наприклад,  середня  заробітна  плата в промисловості тепер 2 869 карбованців,  а середня заробітна плата працівників промисловості Донецької   області   становить  4,5  тисячі  карбованців.  І  ці співвідношення деформуються, тобто ціни нераціональні. Ми повинні розробити механізм передачі цих сум дотацій на місцевий рівень.

 

     Яким чином  передавати  ці  суми дотацій?  Можна передати їх пропорційно до кількості продовольчих товарів,  що  продаються  в окремих  областях,  як це робилося раніше.  Тобто в регіонах,  де менше соціальне незахищених  верств  населення,  і  дотацій  буде менше,  і  навпаки.  Це усередницький принцип.  Можна передати ці суми дотацій з центрального до місцевих бюджетів  пропорційно  до загальної  чисельності  населення  чи  чисельності  його  найменш захищених верств.  Статистичне це можна  використати.  Думаю,  що останній    варіант    найкращий,    оскільки    змінює   систему усередницького розподілу на персональні,  адресні субсидії. Але я не  хотів  би  зараз  вдаватися  в  конкретику.  Якщо ви в цілому підтримаєте  наші  пропозиції,  ми  цей  механізм  доопрацюємо  і внесемо  разом з проектом бюджету в контексті всіх видів доходів, витрат і перерозподілу між центральним і місцевими бюджетами.

 

     Хочу також сказати про можливе зростання цін на  продовольчі товари     у     зв'язку    з    лібералізацією    ціноутворення. Сільськогосподарська   продукція   після    лібералізації    буде продаватись  за  більшими цінами.  А переробні підприємства,  які закуповують цю сільськогосподарську  продукцію,  переробивши  її, продаватимуть

 

     62

 

     у роздрібній  мережі  за  цінами,  вищими,  ніж  витрати  на відповідний коефіцієнт рентабельності.  Тобто йдеться  про  деяке стримування надмірних апетитів переробної промисловості і надання допомоги сільськогосподарській сфері,  щоб з'явилися  доходи  для підвищення заробітної плати сільськогосподарським працівникам.

 

     Яке ж   ми   передбачаємо   зростання   цін   у   зв'язку  з лібералізацією?  За нашими розрахунками ціни на хліб  зростуть  у 2,5,  ціни  на  цукор  -  у  3,2  раза.  Повторюю,  це  за  умови сьогоднішніх  витрат,  відміни  дотацій  і  врахування  зростання витрат   у   зв'язку   з  підвищенням  цін  на  електроенергію  і транспортні послуги, яке вже відбулося. Ціна на молоко зросте в 5 разів /можливо,  в 5,5 раза/,  на ковбаси варені - в 2,6 раза, на масло і сметану приблизно в 7 разів. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати. Прошу уваги. Не коментуйте передчасно.  Володимир  Тимофійович  залишить  час,  тож  задасте запитання. Прошу уваги. Нелегко ж йому...

 

     63

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Хотів би сказати,  що це ті реальні  кількісні показники,  які  випливають  із сьогоднішнього стану виробництва. Цим ми виходимо приблизно на той рівень,  який є у містах  Росії, де  ціни  вивільнені.  Лиш  у  такому  випадку  в наших магазинах нарешті з'явиться сільськогосподарська продукція.

 

     Хотів би  сказати,  що  це  не  диктат  по  цінах,  тому  що остаточний...  /Шум  у залі/.  Прошу уваги...  Тому що остаточний рівень цін буде встановлюватися місцевими  органами  влади.  Вони отримають  дотації  і зможуть прийняти те рішення,  яке найбільше відповідає тому чи іншому регіону.  Вони можуть, наприклад, певну суму   дотації   використати  для  дотації  цін  на  товари,  які продаються в їхньому регіоні,  якщо місцеві  органи  визнають  це кращим заходом.  Тобто зможуть дотувати свої товари, продавати їх за нижчими  цінами  або  повністю  віддати  ці  суми  на  адресну допомогу найменш захищеним верствам населення. Крім того, місцеві органи влади можуть вишуковувати додаткові кошти  для  того,  щоб підтримувати   дотаціями   чи   субсидіями   адресного  характеру незахищені   верстви   населення.   При    такому    реформуванні ціноутворення  у  нас  залишаються  регульованими державою тільки ціна на газ,  воду,  електроенергію,  житловокомунальні  послуги, пасажирський, а також міський комунальний транспорт.

 

     64

 

     Я повинен  вам  сказати,  що  такий  прогноз  -  це  прогноз сьогоднішнього стану витрат  і  цін.  Але  ціни  і  витрати  щодо продуктів харчування нового врожаю будуть трохи вищі.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу уваги і терпіння. Не можна так упереджено!..

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Хотів би додати,  що  витрати  на  виробництво продовольства  з  нового  врожаю будуть трохи вищими.  Адже деяка частина продукції кормових засобів та інші  матеріали  оцінені  в старих  цінах,  а  в нових цінах вони будуть дорожчі.  І тому наш прогноз такий:  в останні три місяці року ціни на хліб  з  нового врожаю  підвищаться на 10 процентів,  ціни на сметану та сир - на 40 процентів, на масло - теж на 40 процентів, на молоко, можливо,

- на 50,  на ковбасу варену - на 30 процентів. Тобто в четвертому кварталі  очікуємо  підвищення  цін  на  сільськогосподарську  та продовольчу   продукцію.   Повторюю,   що   ціни  підвищаться  не обов'язково так, як я сказав.

 

     Як надалі  будуватиметься  і  вдосконалюватиметься   система соціального захисту населення?

 

     По-перше, ми  пропонуємо,  щоб  нарешті  визначити  механізм зростання і регулювання заробітної плати  і  пенсій  по  верствах населення,   регіонах   і   галузях.   Для   цього   пропонується перерахування  пенсій,  соціальних  допомог  і  заробітної  плати представникам  бюджетних  організацій здійснювати у відповідності із зростанням

 

     65

 

     заробітної плати в промисловості.  Крім того, треба ухвалити законодавчі положення, за якими заробітна плата в промисловості і заробітна плата в усіх галузях  соціальної  сфери,  не  тільки  в освіті,  а  й  в  охороні  здоров'я  та культурі,  були в рівному співвідношенні.

 

     По-друге, треба    перейти    до    системи     міжгалузевих співвідношень  мінімальної  заробітної  плати в промисловості і в інших галузях  виробничої  сфери.  Ми  не  можемо  мати  однакову мінімальну заробітну плату в різних галузях виробничої сфери, які відрізняються  одна  від  одної  фізичною   та   нервовопсихічною навантаженістю на робітників.

 

     Далі. Закон   про   заробітну  плату  надаватиме  можливість укладання тарифних угод щодо щорічного зростання заробітної плати в окремих галузях і на окремих підприємствах.  Тобто ми перейдемо до такої системи, коли будемо запобігати деструктивним соціальним процесам. Соціальна допомога найменш захищеним верствам населення через адресні субсидії /ми будемо видавати рекомендації,  щоб так діяли  на місцях/ буде надаватися на продукцію продовольства,  на медикаменти і медичну  техніку,  на  оздоровлення  певних  верств населення, на житлові і

 

     66

 

     комунальні послуги,  послуги  транспорту  і  таке інше через відповідну натуральну чи грошову допомогу,  Крім того,  елементом соціального захисту буде також процес приватизації, тобто надання прав  власності  на   майно   всім   верствам   населення   через приватизаційні цінні папери.

 

     Хотів би,   упереджуючи,   сказати,   що   ми   в   програмі приватизації закладаємо збільшення сум,  які будуть  передаватися населенню  через приватизаційні сертифікати.  Наприкінці минулого року ця цифра становила 2800-3000 карбованців,  тепер вона зросте приблизно у 10 разів, точніше не менше, ніж у 10 разів. У вигляді сертифіката ця сума передаватиметься населенню.

 

     Ми також  будемо  пропонувати  провести  індексацію  вкладів населення,  які  витрачаються  на  приватизацію,  з  коефіцієнтом підвищення не менш ніж у 10 разів.  І таким чином буде можливість отримати   власність  і  мати  доходи  з  цієї  власності,  тобто підвищити середній соціальний рівень нашого населення.

 

     67

 

     Хотів також   зосередити   вашу   увагу    на    фінансовому забезпеченні валового соціального механізму. Розрахунки показали, що в цілому ми зможемо надати цю соціальну допомогу без суттєвого зростання   дефіциту   державного  бюджету.  Чому?  Тому  що  при підвищенні цін у нас зростуть доходи  від  податку  на  добавлену вартість,  якщо  залишимо  той  же  рівень  дотацій  на добавлену вартість -  28  процентів.  Це  дасть  змогу  відшкодувати  деяку частину витрат соціального порядку.

 

     Крім того,  із  загальної  суми  80 мільярдів карбованців на дотацію,  яка нині виплачується,  деяку частину /20-30 мільярдів/ можна направити на соціальну допомогу.

 

     У нас   не   вистачатиме  в  цілому  десь  до  10  мільярдів карбованців   для   того,   щоб   гарантувати   всім    бюджетним організаціям, у тому числі й оборонного значення, деяких сум. Але ми сподіваємося,  що вишукаємо їх за рахунок модифікації  доходів бюджету і економії витрат.

 

     Нині Уряд   розпочав   роботу  по  підготовці  досконалішого законодавства по оподаткуванню.

 

     Не хочу зараз упереджувати  розвиток  подій,  але  попередні розрахунки  свідчать,  що  це  вдосконалення  дозволить  мати нам додаткові надходження до бюджету при  створенні  кращої  ситуації для  підприємницької  діяльності.  Додаткові  надходження можливі приблизно в сумі 25 мільярдів карбованців. Тому будемо переходити на  якісно  новий принцип оподаткування,  щоб мати кращу базу для підприємництва і не втрачати можливі доходи держави.

 

     Окремою умовою сьогоднішніх соціальних змін і реформ є також поліпшення  платіжної  ситуації  в нашому народному господарстві, тому що це  впливає  на  отримання  доходів  підприємств,  сплату податків, а отже, на надходження до бюджету.

 

     68

 

     Уряд разом із Національним банком розробив жорсткий механізм поліпшення платіжної ситуації,  який  включає  кілька  елементів. Хотів   би   вас  попередньо  поінформувати.  Основним  елементом вважаємо індексацію основних фондів і нормативи оборотних  коштів підприємств, всіх підприємств незалежно від форм власності.

 

     Механізм індексації  буде реалізовано у найближчі два тижні. Це дасть змогу підприємствам  збільшити  амортизаційні  кошти  та розрахункові  кошти  для  своєї  господарської діяльності.  Це не тільки вартісне,  а й  грошове  збільшення.  Тому  потрібна  буде окрема  сума  емісійного  кредиту для надання пільг для залучення коштів в амортизаційний фонд і в оборотні кошти.

 

     До того ж нині проводиться  індексація  статутних  капіталів банків  відповідно  до  Указу Президента - вдвоє.  Це дасть змогу збільшити приблизно в 10-15 разів кредитні ресурси банків.

 

     Окремим питанням  стає  взаємний  залік,   точніше   взаємна компенсація    господарської   заборгованості   підприємств.   Це стосується як  міждержавних  розрахунків,  так  і  розрахунків  в Україні та поза її межами.

 

     У нас  іще  не  закінчився  договірний  процес з Росією щодо розробки механізму такої взаємної компенсації.

 

     Хотів би ще раз  нагадати,  що  неплатіжна  криза  з  деяких причин   спровокована.   Не  хочу  розкривати  всіх  причин,  але Національний   банк   розбирається   з   механізмами    платежів, зволіканням, що є штучним, і порушило ситуацію з платежами.

 

     Для проведення  цих  заходів потрібні кредитні ресурси.  Вже прийнято рішення.  Як ви знаєте,  Національним  банком  проведені факторингові   операції  щодо  кредиту  банківським,  комерційним установам,  які зможуть викупити платіжні документи.  Але  це  не пільговий, звичайно, кредит, а конкурсний кредит за такої

 

     69

 

     факторингової умови,   тобто  умови  обслуговування  банками підприємств.

 

     Крім того,  має  бути  емісійний  кредит.  За   розрахунками потреба в ньому становитиме 70-80 мільярдів карбованців якраз для того,  щоб надати можливість підприємствам мати кошти в зв'язку з тимчасовою їх нестачею та іншими потребами.

 

     Ми зараз  не  можемо  сказати:  80 мільярдів - це надлишкова сума чи не надлишкова тому що розподіл кредитних ресурсів  досить нерівномірний. Зараз є навіть невикористані кредитні ресурси, які були у нас раніше.

 

     Але водночас розробляється механізм резервування  залишкових депозитних  коштів підприємств у банках,  в тому числі й тих,  що надані в процесі емісійного кредиту, для того щоб у систему обігу не надходили зайві грошові кошти,  безготівкові кошти,  щоб це не спричиняло подальші інфляційні витоки нашої економіки.  Ось  такі основні питання, які я хотів сьогодні викласти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Як я зрозумів,  Володимир Тимофійович зробив інформацію з  обох  питань  -  щодо  механізму соціального   захисту   і  щодо  розрахунків  між  підприємствами кредитної емісії. Так, Володимире Тимофійовичу?

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Так.

 

     ГОЛОВА. Тому і запитання будуть стосуватися обох питань. Але у нас є два співдоповідачі.  З першого питання - депутат Ягоферов Анатолій Миколайович, з другого - депутат Мельник

 

     70

 

     Борис Павлович.  Може,  спочатку співдоповіді,  а потім  уже запитання?  Перерва буде о 14-й.  Ми працюємо у вівторок за таким режимом. Отже, запитання.

 

     Перший мікрофон.

 

     ТИМЧУК С.А.,  голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району   /Кам'янець-Подільський   виборчий   округ,   Хмельницька область/.  Шановний Володимир Тимофійовичу!  З вашої  доповіді  я зрозумів,  що  Уряд  робить усе можливе для підвищення заробітної плати медичним,  культосвітнім працівникам і освітянам.  Це  мене радує  і,  сподіваюся,  зніме напругу.  Але,  на мою думку,  Уряд взагалі не розробив систему стимулювання  збільшення  виробництва всіх видів продукції. Але ж на дотаціях далеко не поїдеш. Виникає таке запитання. За рахунок чого підвищуватиметься заробітна плата виробникам сільськогосподарської продукції? Адже сьогодні вони не мають коштів,  щоб підвищити  заробітну  плату  хоч  би  до  того мінімуму, який ми прийняли.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Не  буду  відповідати  на  ту  частину  вашого запитання,  яка стосується стимулювання виробництва,  тому що  це більш широке питання.  Що стосується сільського господарства,  то тут  /це  не  тільки  моя  думка,  а  й  працівників   сільського господарства  і  місцевих  органів  влади/  вихід один:  введення вільних цін на сільськогосподарську продукцію.  Залежно від того, як  змінюватимуться  ціни  на  промислову  продукцію,  так  можна підвищувати  ціни  й  на  сільськогосподарську  продукцію.  Акція підвищення   заробітної  плати  зараз  теж  дуже  доцільна.  Адже підвищення платоспроможності населення дасть змогу  підняти  ціни на сільськогосподарську продукцію.

 

     71

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановний Іване Степановичу! Прошу вас, доручіть Секретаріату зробити щось з мікрофоном на трибуні,  бо тут  ніхто нічого  не  чує.  Про що доповідав Володимир Тимофійович?  Що він зараз відповідає на запитання?

 

     ГОЛОВА. Хочу вам сказати,  шановний Володимире  Михайловичу. Ще не вигадали таких мікрофонів, які б дисциплінували депутатів у залі. Коли буде в залі тихо, усі все почують...

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Запитання до шановного Володимира Тимофійовича. Ми  слухали  вашу  доповідь  від  імені  кого?  Чи погоджували ви запропоновані  пропозиції  з  Комісією  у   питаннях   соціальної політики та праці, чи ні?

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Я доповідав від імені Уряду. Все було погоджено з Комісією у питаннях соціальної політики та праці.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний Володимире Тимофійовичу! Чи маємо  комплексну  програму  виходу  нашої  держави з економічної кризи?  Адже розглядати питання  соціального  захисту  без  цього абсолютно   неможливо.  Чи  передбачає  Уряд,  Кабінет  Міністрів фіксовані  ціни  на  енергоносії   /йдеться   про   нафту,   газ, електроенергію, вугілля/?

 

     72

 

     Чому не  роздані  депутатам  якісь матеріали,  що стосуються цього питання?  Надзвичайно важке  сприймати  всю  інформацію  на слух, а потім обговорювати. Дякую.

 

     ЛАНОВОЙ.В.Т. Ми маємо довгострокову програму виходу із кризи шляхом  переходу  до   ринкових   відносин,   шляхом   адаптації, пристосування економіки до нової ринкової ситуації.  На жаль,  ці амортизаційні заходи не були пущені  своєчасно,  і  зараз  у  нас поглиблення   грошової,   платіжної,   товарної   кризи.  Але  ми намагаємося контролювати ситуацію,  що склалася,  і включаємо  ці механізми.  Зараз  в Уряді створена міжміністерська координаційна комісія з економічної реформи,  яка здійснює оперативний контроль за  виконанням  усіх  завдань  по  виходу  з  кризи і поглибленню ринкових реформ.

 

     Щодо фіксації  цін  на  енергоносії  та  інші   енергомісткі матеріали.  Ви  доручили  Кабінету  Міністрів  розробити загальну концепцію  ціноутворення  в  ринкових  умовах.   Елементом   цієї концепції  є  особлива  увага  до  цін на вугілля,  нафту та інші паливні матеріали.  І ті ціни державою  фіксуватимуться  з  метою стримування  негативних неконтрольованих процесів.  І навпаки,  в ринковому секторі,  там,  де є конкуренція, буде повне вивільнене ціноутворення.   В   секторі  монополістичному  здійснюватимуться особливі підходи до окремих підприємств-монополістів.  Тобто буде гнучка   система   ціноутворення,   яка  працюватиме  в  найбільш сприятливому режимі для створення умов конкуренції  і  підвищення ефективності виробництва.

 

     73

 

     І третє  питання  -  чому  не  роздані  матеріали.  Тому  що конкретні цифрові матеріали будуть подані в бюджетному контексті, тобто  додані до бюджету.  І тоді ви зможете з ними ознайомитись. Зараз вашій увазі пропонується загальна концепція для  того,  щоб зняти соціальний стрес у суспільстві.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.  Фрунзе  /Костянтинівський  виборчий   округ, Донецька   область/.   У  меня  такой  вопрос  к  вам,  уважаемый докладчик.  Сами-то вы верите в то,  что нам здесь рассказываете? Вы же экономист по образованию! Но то, что вы сейчас говорите про те условия,  в которых сегодня  работает  промышленность,  -  это просто несерьезно. Потому что сегодня вы пытаетесь нам предложить какие-то разовые решения для того,  чтобы нас успокоить.  Но ведь это  не  главное.  У  нас  сегодня  идет  спад производства,  нет товаров.  Мы делаем экономику на заводе  за  счет  цены,  которая возвращается  к  людям.  И  завтрашняя  зарплата,  о  которой  вы говорите,  ничего не  будет  стоить  через  два  месяца.  Это  не конкретное  решение  вопроса,  все  значительно  глубже,  чем  вы рассказываете. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Хотів би відповісти...

 

     74

 

     ГОЛОВА. А, будь ласка.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Справа в тому, що у нас не діють антиінфляційні засоби.  Нормальна  ринкова  економіка  без таких засобів взагалі неможлива.  І поки ми перебуваємо в рубльовому просторі, доти нам не  можна  застосовувати антиінфляційні засоби.  Тому прискорений перехід до купонної системи як попередній шлях  дасть  нам  змогу залучити   якраз   ті   елементи,  яких  зараз  не  вистачає  для комплексного вирішення всіх проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С. Шановний Володимире Тимофійовичу!

 

     Ви нічого не доповіли нам про зарплату у сфері  науки.  І  я повертаюсь до того зауваження, яке вже вам висловлював. От у мене є довідка про те,  що зарплата була  встановлена  фактично  не  в грудні,  а  в лютому 1992 року.  Тому треба чітко визначити,  від якої дати вестиметься розрахунок нової зарплати.

 

     Погоджуюся з вами відносно збільшення зарплати у 2,25  раза. Але  це  не  вирішить  питання про виконання статті 52 Закону про освіту.  Тому  все  ж  таки  бажаю  вислухати  вас   і   побачити розрахунки,   які   будуть  у  бюджеті.  До  речі,  бюджет  треба переглядати щодо тих цифр,  які  ви  нам  запропонували  минулого разу.

 

     75

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Підвищення  заробітної  плати в науковій сфері включено в  загальний  механізм  підвищення  заробітної  плати  у системі   освіти.   Ми   умовно   назвали   галузь   освіти.  Тут відшкодовуватимуться кошти для підвищення заробітної плати.

 

     Тепер про недоплати чи відшкодування  недоплаченої  частини, як ви кажете,  з лютого,  і таке інше. Зараз ми одноразовим актом виплатимо 12 мільярдів карбованців працівникам системи  освіти  і культури  /в  тому  числі  і науки/ для того,  щоб відшкодувати і розподілити між ними недоплачені суми, починаючи з січня.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська  область/.  Шановний  Володимире  Тимофійовичу! Скажіть  мені,  як  так  сталося,  що деякі керівники підприємств сьогодні  мають  сорок,  п'ятдесят  і  навіть   шістдесят   тисяч карбованців на місяць? Частину зарплати дістають твердою валютою. А представники іншої категорії населення не мають  і  чотирьохсот карбованців.   Йдеться   про  наших  учителів.  Той  же  викладач педінституту з титулом доктора наук зараз має  2-2,8  тисячі.  Як може розвиватися

 

     76

 

     в таких умовах наука?  Цей доктор учився все життя, працював по бібліотеках,  витрачав кошти на роз'їзди.  А той, хто був його студентом,  зараз заробляє десь разів у 30 більше від нього. Чому в нас, у нашій незалежній державі, так сталося?

 

     Перед тим як робити якісь реформи, дуже вас прошу зустрітися з   керівниками  творчих  спілок  -  письменників,  композиторів, художників. Там робиться щось неймовірне. В жодній країні таке не відбувається,  як  у нас в Україні.  Ми перетворюємося у великого німого, у націю без культури. І ми просто загинемо від цього.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Все  це  дуже  гострі  питання.  Ми,  нарешті, почнемо  регулювати  надмірне зростання заробітної плати,  в тому числі  і  керівників  підприємств.  Зараз  у  Кабінеті  Міністрів розробляється  проект  постанови про перехід до твердих посадових окладів керівників державних установ, у тому числі корпоративного типу й таке інше,  які фактично займаються комерційною діяльністю і встановлюють будь-яку заробітну плату.

 

     Зараз ми  повинні  особливу  увагу   приділити   тому,   щоб захистити інтелектуальний і культурний потенціал України.

 

     Сподіваюсь найближчим  часом  знайти можливість зустрітися з керівниками і членами творчих спілок.  Я це вже обіцяв і дотримаю слова.

 

     77

 

     ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у  справах  молоді  /Золотоніський  виборчий   округ,   Черкаська область/.  Шановні депутати! Нас першого разу вводили в нові ціни з таким розрахунком,  що вони збільшаться в  4-5  разів,  а  ціни злетіли в 12-15 разів. Сьогодні кажуть, що ціни збільшаться у 2-7 разів,  а механізму регулювання цін Кабінет Міністрів сьогодні не представив.  Запитання  до  вас,  Володимире  Тимофійовичу:  який механізм може  зумовити  таке  зростання,  що  було  б  соціально справедливо  розподілене  по  верствах  населення  нашої  держави України?

 

     І друге.  Як ви вважаєте,  які дотації й коли врятують  наше село,  особливо пенсіонерів, якщо ви передаєте дотаційні кошти на місцеві бюджети,  які й так  сьогодні  не  можуть  розібратися  з грішним  і праведним.  І це затягнеться на місяць чи й два.  Коли народ першого підвищення цін не витримує,  то що взагалі говорити про нинішнє?

 

     Шановний Іване Степановичу! Ми тут обговорили певним колом і вносимо таку пропозицію: Віце-Прем'єр нехай визнає це як помилку, вибачиться   перед  депутатами  і  перед  народом.  Таке  вносити сьогодні вкрай вибухонебезпечно.  Це шкідливо,  це антинародно. І прошу нашу пропозицію поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     78

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Ради  по вивченню продуктивних сил України  АН  України  /Суворовсъкий   виборчий   округ,   Одеська область/.  Шановний Іване Степановичу! Мені незрозуміло, чому при розгляді питання,  яке зачіпає  інтереси  52  мільйонів  чоловік, відсутній на засіданні Прем'єр-міністр?

 

     А тепер,  шановний Віце-Прем'єр-міністре,  запитання до вас. Вважаю   соціально-економічну   політику,   запропоновану   вами, антинародною,  і повністю підтримую виступ попереднього промовця. Після того,  як ви назвали рівні підвищення цін на продовольство, я  був  оглушений і вже далі нічого не чув.  Ви мене цими цифрами приголомшили.

 

     Ми домовлялися,  що  ви   одночасно   з   пропозиціями   про регулювання  заробітної плати внесете пропозиції про контроль над цінами,  а замість цього ви вивели  пропозиції  про  багаторазове підвищення цін.

 

     Маю ще й таке зауваження.  Мені відомо, що ви не погоджували цього на засіданні Комісії з питань соціальної політики та праці. Ви їм назвали лише коефіцієнт - 2,25, а про ціни мови не було. Як же можна вносити це питання,  коли навіть комісія його попередньо не  розглянула?  Виходить,  що  ви  вносите цю пропозицію або від власного імені, або від імені Кабінету Міністрів. Верховна Рада ж до цього ніякого відношення не має.  Гадаю,  що ми припустилися б великої помилки, якби підтримали запропоновану нам політику.

 

     А тепер  власне  запитання.  Оскільки  коефіцієнт,  за  яким зросте  зарплата,  - 2,25,  а ціни зростуть у 5-7 разів,  то куди йтиме різниця?  До чиїх кишень вона потраплятиме? Чи замислювався Уряд над соціальними наслідками таких пропозицій?

 

     Дякую за увагу.

 

     79

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Хотів би сказати,  що,  по-перше, цей механізм перерозподілу дотацій  на  соціальну  допомогу  окремим  верствам населення   затверджений   постановою  Верховної  Ради.  Це  воля Верховної  Ради.  Тож  не  треба  таким  чином  ставати  в  позу, демонструючи   себе   захисником  прав  народу.  Уряд  теж  не  є антинародним,  і ці заходи не  є  антинародними.  Тому  теж  хочу запитати  шановного народного депутата зустрічне - не куди йде ця різниця в доходах,  а куди йдуть ці товари,  яких  зараз  нема  в магазинах?  Можливо,  хтось  і  має  доступ  до цих товарів,  але більшість  населення  -  ні.  І  ви  добре  знаєте,   що   товари довгострокового  зберігання  вивозяться  контейнерами  з України. Заходи можуть бути тільки економічні. Крім того, це не підвищення цін.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Уважаемый Владимир Тимофеевич!  У нас получается такая  система:  средства,  которыми  нужно  социально   защищать малозащищенных,  сосредоточены  в республиканском бюджете,  а те, кого нужно социально защищать,  находятся на местах. В этой связи вопрос:  не  кажется  ли  вам,  что  деньги,  которые  нужны  для социальной защиты  малоимущих,  в  том  Числе  учителей,  врачей, работников  культуры,  должны  находиться в местных бюджетах всех уровней, а не в республиканском бюджете?

 

     80

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Я ще на початку  своєї  доповіді  говорив,  що можна  різними  способами передати ці кошти до місцевих бюджетів. По-перше,  через податкову  систему,  тобто  зміну  пропорцій  по відрахуванню  податку,  наприклад,  на прибуток між центральним і місцевим бюджетами.  По-друге,  можна перерозподілити пропорційно до   товарообігу.   По-третє   -   пропорційно   до  чисельності. По-четверте -  пропорційно  до  кількості  соціальне  незахищених верств населення.

 

     Так от,  четвертий  метод  - найбільш соціальне прийнятний і найбільше  відповідає  цілі  цього  заходу.   Тому   що   система оподаткування  розподілена між регіонами непропорційно.  В деяких місцях   більше   виробничого   персоналу   і   менше   соціальне незахищеного. Там буде більше податкових надходжень і менше таких соціальних  цільових  коштів.  Тому  цільовий  характер  у  межах нинішнього  року  є  найбільш сприйнятним.  Тобто централізований перерозподіл коштів між регіонами для цільового їх призначення на соціальні  потреби.  Ми  будемо  розробляти  і вдосконалювати цей механізм,  але на наступний рік.  А цього року у  такому  вигляді він, здається, найбільш сприйнятний.

 

     ГОЛОВА. Дякую за відповіді. Відведений час ми використали.

 

     Слово для співдоповіді надається народному депутату Захаруку Дмитру  Васильовичу,  секретарю  Комісії  з  питань   планування, бюджету,   фінансів   і   цін.  З  питання  про  кредитну  емісію співдоповідь  буде  робити  депутат  Ягоферов.   А   на   виступи записалися тринадцять депутатів.

 

     81

 

     ЗАХАРУК Д.В.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань планування,  бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ,  Івано-Франківська  область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Після доповіді пана Ланового і важче, і певною   мірою  легше  виступати  від  нашої  комісії.  Вчора  на засіданні  комісії  ми   ознайомилися   з   різними   варіантами, представленими  Урядом.  В основному варіанті пропонувався індекс 1,7.  Ми всебічно обговорювали всі ті варіанти і дійшли висновку, що для працівників категорій,  про які йде мова і які утримуються з бюджету, потрібно встановити індекс 2,25. І весь мій виступ був спрямований  на  те,  щоб  переконати  всіх  у тому,  що не можна приймати рішення про індекс 1,7.  Не буду довго затримувати вашої уваги.

 

     Думаю, по тому, як ви почули, що буде діятися з цінами, ні в кого у нашому залі  не  підніметься  рука  голосувати  за  дальше жебрацьке  існування  вчителів,  лікарів,  науковців  і закладати дальший розрив у заробітній платі.  Як  з  політичних,  так  і  з економічних   міркувань  не  можна  допускати  жебрацько  низької зарплати працівників цих категорій.  Якщо  не  подбаємо  про  цих людей,  що  буде  з нашою державою?  Фактично ми тільки починаємо будувати   свою   державу.   І   якщо   почнемо    з    вирішення загальнодержавних  проблем  за  рахунок  якоїсь  однієї категорії працівників,  то посіємо нестабільність у суспільстві. Якщо ми не створимо  умов для інтелектуального розвитку нації,  то просто не забезпечимо свого розвитку.  Хто не дбає про власну  голову,  той мусить  слухати  чужу,  хто не дбає про розвиток власного розуму, той мусить слухати розуму чужого.

 

     82

 

     Підійдімо тепер до цієї проблеми з  суто  економічної  точки зору. Якщо виробничники /насамперед вони можуть заперечувати щодо підтягування заробітків працівників згаданих сфер до заробітків у промисловості/ дбають про верстати, про робітника сьогоднішнього, то  вони  мали  б  знати,  що  треба  дбати   і   про   робітника завтрашнього.  Без  відтворення  робочої  сили ніяка економіка не функціонуватиме.  Політика   програмування   злидарювання   людей інтелектуальної  праці - політика антинаціональна,  антидержавна. Тому пропоную підтримати  Уряд  і  встановити  індекс  заробітної плати  для працівників установ та організацій,  що фінансуються з бюджету, - 2,25.

 

     Щиро дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово для співдоповіді з питання про кредитну емісію взаєморозрахунків  від  Комісії  з  питань  планування,  бюджету, фінансів і цін надається Ягоферову Анатолію Миколайовичу.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты!  Вопрос  о  кредитной эмиссии стоит не совсем так,  как рассматривался  на  заседании  комиссии.  В   комиссию   поступил документ,  подписанный  Премьер-министром Фокиным,  в котором,  в частности,  говорится:  "Зростання  цін   призвело   до   різкого знецінення  кредитних  ресурсів  банківської системи республіки і оборотних    коштів    суб'єктів    господарської     діяльності. Заборгованість  підприємств  України  тільки  за  перший  тиждень травня збільшилася майже на 65 мільярдів карбованців і  становить близько 200 мільярдів карбованців. Дві третини

 

     83

 

     заборгованості припадає  на  взаємні  неплатежі  підприємств України.

 

     З метою  подолання  платіжної  кризи,  що  загрожує   повною зупинкою  виробництва і вкрай негативними соціальними наслідками, прошу доручити Національному  банку  України  здійснити  кредитну емісію  в  розмірі  80  мільярдів  карбованців  і  провести залік взаємної заборгованості підприємств  і  організацій  республіки". Такого  листа  розглядали  у  нас  на  засіданні комісії.  Других документов,  расчетов,  относящихся к этому письму,  нет. Поэтому комиссия,  рассмотрев этот документ,  считает,  что согласиться с этим нельзя.  Почему?  Потому что в прошлый раз, когда мы приняли решение о кредитной эмиссии,  мы оговорили,  что оно - разовое, и было    поручено    Правительству    и    Национальному     банку проанализировать причины этого, а также разработать меры, которые исключали бы повторение подобной кредитной эмиссии.  К сожалению, со  стороны  Правительства  никаких мер не было принято и никаких предложений не поступило.  И  вот  мы  сталкиваемся  с  повторным проведением  кредитной  эмиссии,  которая  приведет  к  кризису и катастрофе. Это - с одной стороны.

 

     А с  другой  стороны,  вчера  на  заседании  комиссии   были внимательно рассмотрены меры, предпринятые Национальным банком. В целом их можно признать  удовлетворительными,  хотя  Национальный банк как организационная структура управления Украины сегодня еще не способна действовать,  поскольку у нее недостает кадров и  нет технической   базы,   то   есть   нет   электронной   почты,  нет компьютеризации.  А с учетом того,  что предприняла Россия /а она заранее  провела работу и внедрила у себя расчетные центры,  и по этой причине без согласования с Украиной

 

     84

 

     начала направлять все платежные документы непосредственно на Киев,  на Национальный банк/, много платежей стало задерживаться. Причиной этого, по высказываниям руководства России, является то, что  Правительство  Украины  не  принимало  участия  в обсуждении вопросов банковской системы, и поэтому мы зашли в тупик.

 

     Сегодня главный вопрос -  вопрос  производства.  Только  что обсуждался  вопрос о том,  как поднять заработную плату,  в какой пропорции  заработная   плата   учителей,   врачей,   строителей, пенсионеров   должна   быть   с   заработной   платой  работников хозрасчетных предприятий,  у которых сегодня  уровень  заработной платы более высокий.

 

     Но это еще полпроблемы,  и решить ее очень трудно, поскольку Правительство,  как вы видите,  и сейчас  ничего  не  предложило. Представьте   себе   такой   вариант:   мы   начали  распределять сверхсправедливо,  но произвели чрезвычайно мало,  то есть делить больше попросту нечего. Поэтому на первый план выдвигается вопрос непосредственно о производстве. И именно по этой причине комиссия считает   нецелесообразным   проводить   кредитную  эмиссию,  она поддерживает  предложение  банка  о  том,  чтобы  предприятия,  у которых  есть  задолженность,  перешли  на  факторинговую систему оплаты.  Причем межзачет предлагается не проводить,  поскольку он стимулирует не только тех,  кто невинно пострадал в той сумятице, которая была и есть,  но и тех, кого стимулировать не стоит. Меры по  выходу из такой ситуации у банка есть,  но они односторонние, так как нет мер по развитию производства у Правительства.

 

     85

 

     Немного о механизме межзачета. Если я как машиностроительный завод,   условно   примите,   купил  металл  у  металлургического предприятия,  но мою продукцию,  изготовленную из этого  металла, никто  не  покупает  и  если  мне  дадут кредит и я рассчитаюсь с металлургическим  заводом,  то  я  никогда   не   рассчитаюсь   с государством.  Просто задолженность металлургическому предприятию перейдет в задолженность банку,  ведь  я  фактически  -  банкрот. Поэтому  банки предлагают взять на себя расчеты через факторинг и таким  образом  решить  эту  проблему,  чтобы   не   поддерживать потенциальных  банкротов  и несколько задержать падение Украины в пропасть в этом плане.

 

     Однако возникают  вопросы  по   кредитам.   Здесь   Владимир Тимофеевич Лановой говорил о том,  что льготные кредиты давать не будут.  Вопрос  этот   надо   рассмотреть   отдельно,   поскольку предприятия  оказались  в  такой  ситуации,  как сейчас,  по вине Правительства.  Сегодня у многих не  хватает  оборотных  средств. Анализ говорит о том,  что не все предприятия потратили деньги на заработную  плату.  Многие  сохранили  базовый  объем   оборотных средств. Однако Правительство в связи с повышением цен не приняло никаких организационных мер,  я имею в виду индексацию  оборотных средств, во всяком случае

 

     86

 

     в счет государственного долга,  с расчетом при приватизации, и предприятия стали неплатежеспособными. Поэтому такая мера могла бы стать выходом из создавшейся ситуации.  На основе этих доводов комиссия считает, что проводить кредитную эмиссию недопустимо.

 

     Комиссия также считает, что пора принять решение, касающееся Правительства.  Это у же не мое мнение, вернее, не только мое, но и всей комиссии.

 

     Комиссия считает,  что главная задача сегодня  -  остановить спад производства. И это главное. Однако такие меры Правительство не предлагает.  И отсутствие в данную минуту  Витольда  Павловича Фокина   говорит   о  том,  что  Правительство  никакие  меры  не собирается предлагать,  да и по делам видно,  что не способно  их предпринять.  От  себя  готов  предложить  механизм персонального дотирования и предложить первоочередные меры по выходу из кризиса в сфере производства.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я оголошував,  що Фокін Вітольд Павлович о 13 годині зустрічається в кімнаті N11,  в залі постійних  комісій,  з  представниками  народної освіти і охорони здоров'я.

 

     87

 

     Слово надається  Сивульському  Миколі  Івановичу  -  першому заступнику голови Правління Національного банку України.  Давайте послухаємо,  а обговорювати  будемо  після  перерви.  На  виступи записалося 16 народних депутатів.

 

     СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.,    перший   заступник   голови   Правління Національного банку України.  Шановні народні депутати!  Хочу  по інформувати  вас  про позицію Національного банку щодо дозволу на кредитну емісію.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Івановичу!  А  може,  ви  по  обох  питаннях одразу?  Ми ж пам'ятаємо ваші думки про соціальний захист. Ви там і монетні двори організовуєте. То, може, щось скажете?

 

     СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.  Це питання трошки відходить  від  основної теми  виступу,  до  якої  я готувався.  Хоч я готовий сказати і з приводу соціального захисту.  Але спершу  все-таки  про  кредитну емісію.

 

     Хочу поінформувати  вас,  що дозвіл на стомільярдну кредитну емісію,  який ви дали на початку квітня,  ще  не  реалізований  з технічних   причин.   Половина   суми  використана,  а  друга  не використана  тому,  що  мала  бути  направлена   на   компенсацію кредитних  ресурсів комерційних банків.  Ця половина витрачена на перекриття дефіциту бюджету. Оскільки немає закону про внутрішній борг,  Мінфін  не  погоджується  оформити  суму в 50 мільярдів на державний борг, в результаті чого вона не діє.

 

     88

 

     Якби ми оформили цю суму на внутрішній борг держави,  то  50 мільярдів кредитних ресурсів комерційних банків вивільнились би і могли б бути спрямовані на кредитування  народного  господарства. Тому ми звернулися до Президента з проектом указу, щоб він провів цю акцію,  не очікуючи,  поки ви приймете  Закон  про  внутрішній борг. Прошу зрозуміти нас у цьому питанні.

 

     Не використані до кінця й ті ресурси,  що були направлені на сільське господарство в порядку компенсації  втрат  у  зв'язку  з підвищенням цін /мова йде про 59 мільрядів/.  Уже більше тижня ці гроші перераховані в обласні управління Національного банку,  але ще не задіяні повністю. Тобто ці гроші не перераховані на рахунки колгоспів та інших виробників,  відповідно на рахунки комерційних банків,  внаслідок  чого  не  можуть бути використані як кредитні ресурси.

 

     Причина? Обласні  фінансові  управління  повинні  дати   нам довідку  -  кому  яку  суму перерахувати.  Оскільки досі ще немає необхідних вказівок,  ці кошти не задіяні,  вони  лежать  мертвим вантажем.  Якщо  ви складете ці дві суми,  то вийде вже понад 100 мільярдів,  а потреба нині  становить  тільки  80  мільярдів.  Ви знаєте, що ми прийняли рішення про надання факторингового кредиту в розмірі 55 мільярдів. Він поки що теж не задіяний.

 

     Трошки пізніше  я  постараюся  пояснити  вам,  чому   і   як необхідно використовувати цей кредит.  Очевидно,  наші пояснення, адресовані в коротких телеграмах, виявились непереконливими. Якщо ми  складемо  ці  загальні суми,  то вийде близько 160 мільярдів. Згідно з Указом Президента від 3 квітня ми індексуємо

 

     89

 

     статутні фонди банків,  грошову частину.  Це -  5  мільярдів карбованців.  Але  це  не  просто  5  мільярдів до цих сум.  Це - збільшення потенціалу банків,  оскільки їх власні кошти зростають практично  вдвоє,  а  отже,  зростають  і  кредитні можливості до залучення і використання коштів. Ось такий у нас є резерв.

 

     Але хочу звернути вашу увагу на таке.  Все це вимагає  часу. Тобто  щоб  задіяти  ці  кошти,  потрібен  час,  а  ситуація,  що склалася, надзвичайно важка. Тому ми розуміємо потуги Уряду. Якщо ви приймете рішення щодо того,  щоб цю емісію здійснити, то прошу тільки одного:  здійснити її лише на місяць-півтора,  тому що  за цей  час  заморожені кошти прийдуть у рух і в кредитній емісії не буде потреби.  Хоч позиція Національного банку була  викладена  у попередньому виступі.

 

     А тепер  хотів  би торкнутися надзвичайно складної проблеми. Вона стосується того, для чого ми здійсняємо емісію, куди повинні піти кошти.  Неплатежі в народному господарстві за квітень зросли втроє.  Є дві  причини  цього  явища  -  технічна  й  економічна. Технічна  - це повний розвал соціальних міждержавних розрахунків, які почалися з  ініціативи  Росії.  Можна  й  далі  говорити  про технічні причини,  але це тільки займе ваш час. Ми підтверджуємо: так,  цей провал був,  ми  вже  досягали  домовленості  на  рівні відносин Національного банку України з Центральним банком Росії - 17 квітня підписана угода.  Нині й у Бішкеку  прийняті  необхідні рішення,  цей  провал  потихеньку  буде затягуватись.  Особливого прискорення  розрахунків  не  буде,  оскільки  Росія   тепер   по півмісяця збирає

 

     90

 

     на своїх   головних   розрахункових   центрах   документи  і відправляє їх на Україну. Причому не тільки на Україну, документи надсилаються  в Білорусію і Молдову.  Єралаш повний,  тому що все робиться вручну. Це технічна причина.

 

     Економічна причина полягає  в  тому,  що  лібералізація  цін породила нові явища, з якими ми не були знайомі. Це - обмеженість попиту.  Реалізувати продукцію за  будь-якими  цінами  не  можна, оскільки ціни перевищують платоспроможний попит.

 

     І тут я хочу,  щоб ви зрозуміли нашу позицію відносно заліку взаємної заборгованості.  Залік нічого не дасть,  тому що причина криється  у високих цінах і неспроможності купити для тих,  хто є кінцевим  споживачем.  Кінцевий  споживач  -  це  ми  з  вами  як населення.

 

     Якщо проведемо залік, то оплатимо тільки в сфері виробничій, а це означає,  що амністуємо,  визнаємо законними завищені  ціни. Те,  що вони завищені, думаю, сумніву немає ні в кого. Я тримаю в руках документ,  під яким 36 підписів.  Очевидно,  є  тут  автори цього   документа,  який  називається  "О  мерах  по  обеспечению устойчивой работы предприятий металлургии".  В ньому  є  висновки цих  людей  щодо  причини,  чому  не  йде метал та завищені ціни, пропонується вжити заходів для їх  зниження.  Якщо  ми  проведемо залік, то ціни знову будуть зростати.

 

     Що пропонується, який вихід з цієї ситуації?

 

     Перше. Необхідно  негайно  виправити  помилку,  допущену  на початку січня,  тобто індексувати власні  кошти,  оборотні  кошти підприємств. Якщо будемо вам допомагати кредитами, то

 

     91

 

     кредит платний  і  він  тільки  затягує в боргову яму.  Якщо надамо вам кредит на залік - це означає,  що  банк  заплатить  за вас,   і   ваша  заборгованість  постачальникам  лише  перейде  в заборгованість банку.  Від цього нічого не виграєте, а відповідні проценти доведеться сплачувати.  Тому необхідно негайно форсувати роботу по індексації оборотних коштів  підприємств  і  надати  їм кошти, необхідні для нормальної діяльності.

 

     Тепер щодо кредиту і того,  як звільнити вас від неплатежів. Ми запропонували факторинговий кредит. В чому його суть і чим він відрізняється від заліку? Залік означає - ми платимо замість вас, і  ваша  заборгованість   вашим   постачальникам   переходить   у заборгованість банку.

 

     Заборгованість залишається,   змінюється   тільки  форма,  а факторинг  дозволяє  вам  звільнитися  від   заборгованості.   Ви продаєте банку неоплачену вимогу, отримуєте гроші і нікому нічого не винні.  Але банк,  купуючи у вас вимогу,  ризикує, бо покупець може не заплатити,  тому вимагає від вас скидки.  Наприклад, якщо ви маєте вимогу на мільйон,  ви продаєте йому  зі  скидкою  в  10 процентів - 900 тисяч.  Отже, 900 чистих тисяч нікому не винні. А тепер банк повинен турбуватися про те,  щоб отримали ці гроші. 55 мільярдів  таких  грошей  уже  зараз  знаходяться  в  комерційних банках,  37 - в Промбудбанку,  в інших банках.  Треба  просто  їх задіяти,  і  це  одразу  допоможе значною мірою подолати платіжну кризу. Дякую за увагу.

 

     92

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу!  Ви  що,  тільки  на  цій  трибуні виголошуєте такі промови?  Як же так, Володимире Тимофійовичу? На засіданні комісії одне говориться,  в Кабінеті Міністрів -  інше, на трибуні - ще інше. А потім один одного звинувачуємо...

 

     СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Я хочу сказати...

 

     ГОЛОВА. Миколо  Івановичу!  Скажіть  як  фахівець,  хто  вам заважає працювати - Плющ,  Фокін,  Лановой чи хтось іще? Слухаємо вас.

 

     СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Прошу зрозуміти, ми дуже добре співпрацюємо з Віце-Прем'єр-міністром України Лановим, у постійному контакті з ним.  Усі  питання,  які  розглядаються,  ми  опрацьовуємо разом. Запевняю вас, що про кредит емісії у 80 мільярдів питання виникло тоді, коли я перебував у Бішкеку, а Вадим Петрович - за кордоном. І в результаті після нашого повернення  з'ясувалося,  що  питання було вирішене без нас. Зі мною як із заступником, який відповідає за кредитну емісію, за кредитне врегулювання, ніхто не радився.

 

     ГОЛОВА. Час  перерви  уже...  Перший   мікрофон.   Говоріть. Увімкніть   перший   мікрофон,   прошу.  А  другий?  Не  працюють мікрофони.

 

     Оголошується перерва до 15 години.

 

     93