Стенограма пленарного засідання

22 квітня 1992

ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТЕ

 

Сесійний     зал     Верховної     Ради України.     22   квітня     1992   року. 10   година.

 

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України  ДУРДИНЕЦЬ В. В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго ранку, шановні народні депутати! Прощу вибачити за затримку початку ранкового засідання через те, що відбулося позачергове, засідання Президії Верховної Ради, на якому обговорювалися проблеми, пов"язані з реалізацією тих питань, які включені до порядку денного нашої сесії. На цьому засіданні ми мали з"ясувати окремі проблеми, які виникли в останній час, для того   щоб краще готувати питання, які вносяться на розгляд Верховної Ради України.

 

Зараз прощу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему реєстрації. Зареєструвалося 376 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим. У робо­ті пленарного засідання бере участь Президент України Леонід Макаровій Кравчук.

 

3

 

Шановні колегі! Сьогодні ми маємо  чотирьох іменинників. Дозвольте від імені всіх нас сердечно поздоровити з днем народження Віталія Антоновича Сацького, Володимира Олександро­вича Меньшова, Леоніда Григоровича Гребенченка і Володимира Степановича Портного і побажати їм доброго здоров"я, довгих щасливих років життя та успіхів у депутатській діяльності. /Оплески/.

 

Учора на вечірньому засіданні ми домовилися, що сьогодні продовжимо обговорення проекту Державного бюджету України на 1992 рік, а після   прийняття відповідних постанов Верхов­ної Ради перейдемо до розгляду тих питань, які включені до порядку денного на цей тиждень.

 

З урахуванням багатьох актуальних питань у нас, товари­ші, буде щільний графік роботи. Тому закликаю вас до організованості  і до толерантності у взаєминах з тим, щоб ми -1 головуючий,  і народні депутати - все-таки розуміли один одного і могли обговорити ті питання, які вчора домовилися розглянути сьогодні і завтра.

 

Тому пропонуємо виділити сьогодні одну годину для продовження обговорення проекту бюджету і розгляду проек­тів постанов.

 

Чи є щодо цього зауваження? Немає? Давайте проголосуємо, щоб не було непорозуміння.

 

"За" - 325. Пропозицію прийнято.

 

Депутати наполягають на п"ятихвилинних виступах від мікрофона. Три хвилини?

 

Прощу, перший мікрофон.

 

4

 

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м.Комсомольськ .    /Комсомольський     виборчий     округ, Полтавська     область/.     Учитывая то, что '      источником бюджета являются валютные фонды, прощу сразу же после обсуждения бюджете рассмотреть вопрос о формирова-нии валютних фондов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Другий мікрофон.

 

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий     округ,     Полтавська область/. Хочу оголосити, що завтра, о 10 годині, відбудеться засідання Конституційної комісії. Враховуючи те, що завтра на пленарному засіданні   питання обговорюватимуть­ся без голосування, ми домовилися з Головою Верховної Ради, що як виняток членам Конституційної комісії дозволено бути на засіданні комісії. Воно відбудеться в 11-й кімнаті будинку постійних комісій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Третій мікрофон.

 

ЯЦУБА В.Г., заступник директора             металургійного задводу імені Комінтерну   /Амур-Нижньодніпровський     виборчий     округ,   Дніпропетровська     область/. Уважаемые депутати, уважаемый президиум, уважаемый Президент! Вчера в течение

 

              5

 

всего   дня мы обсуждали проект бюджета. Вчерашнее обсуждение

показало, в каком серьезном экономическом кризисе мы находимся. Ситуация усугубляется еще и накалом страстей, разжигаемых и       

прессой - официальной и неофициальной.

 

Люди устали уже от той безысходности, в которой мы пребываем. Всегда в таких ситуациях нужна была разрядка. А разрядка, как правило, связана в нашем представлении с праздни­ками.

 

У нас с вами есть такой праздник - праздник весны и мая. Поэтому я предлагаю - чтобы снять эту напряженность в обществе, нужно провести первомайскую демонстрацию. Хорошо было бы, чтобы с такой инициативой выступили Президент республики и Верховный Совет.

Обращаюсь ко всем политическим партиям, ко всем лидерам: если вы на самом деле так рьяно отстаиваете интересы трудящих­ся, давайте шесте выйдем на демонстрации, засвидетельствуем свою поддержку руководству нашей республики.

 

Если же найдутся оппоненты этому предложению, то я хотел бы, чтобы вопрос был поставлен на поименное голосование. И пусть люди знают, кто сегодня за трудящихся, а кто против.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Давайте будемо дотримуватися і регламенту, і порядку. Прощу уваги.                                                       

 

Перший мікрофон.

 

ЗАВАДСЬКА К.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім"ї, материнства і

дитинства /Зборівський     виборчий     округ,

 

6

 

 

Тернопільська     область/. Шановна  президіє, шановні депутати! Дійсно, суспільству потрібна розрядка. І таку розрядку можуть дати ближчі   релігійні свята, які йдуть, -    Пасха. Наша братня республіка Бєларусь учора прийняла постанову про те, щоб святкувати Пасху три дні -неділю, понеділок і вівторок. Можливо, ,й ми зробимо таку дуже гарну християнську справу, якщо встановимо, як Білоруси, ці дні як офіційне святкування. А першого і другого травня - підемо на городи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

ДЕПУТАТ /не     представился/. Василий Васильевич! На имя Президента Кравчука и Председателя Верховного Совета Плюща никопольские работники сельского хозяйства послали обращение по поводу трудного финансового положения. Они планировали /кстати, их поддержали труженики Днепропетровской и Николаевской областей/ пикетировать завтра Верховный Совет. Но в связи с тем, что есть Указ Президента об индексации выручки за прошлый год, пикетирование отменено до определенного времени. Это я хотел сказать, чтобы оно прозвучало по радио и телевиде­нию.

 

Просим тех, кто собирался участвовать в пикетировании,

этого не делать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Третій мікрофон,  і на цьому закінчуємо. Прошу.

 

7

 

 

ПОТЕБЕНЬКО М.О., заступник прокурора Херсонської області /Новобузький     виборчий     округ. Миколаївська     область/. Шановний Василій Васильовичу! Шановні депутати!  Просив би вас учора ми говорили про це/ одразу після прийняття постанови по бюджету розглянути проект постанови, яку вніс Кабінет Міністрів, -про посилення соціальних гарантій для населення. Учора, як ви знаєте, Росія прийшла свій закон про підвищення пенсій. Наші пенсіонери перебувають у не менш скрутному становищі. Це питання потребує негайного вирішення.

 

Прощу внести його сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приступаємо до подальшого обговорення проекту бюджету. Тих, хто стоїть біля мікрофонів, прошу в письмовому вигляді подати до президії свої пропозиції.

 

Слово надається народному депутату Ткачуку Анатолію Федо­ровичу. Підготуватися депутату Гусєву.

 

ТКАЧУК А.Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський     виборчій     округ,     Хмельницька     область/. Шановні колеги! Хочу свій виступ присвя­тити темі, на яку ще майже ніхто не звернув уваги, говорячи про бюджет. Це тема оборонної промисловості, конверсії та влас­не оборони.

 

Я зробив невеличкі підрахунки. Якщо взяти видатки на оборону    /а це 71 мільярд карбованців/ і співвіднести з тим, Що у нас 500 тисяч військовослужбовців хоча сьогодні

 

8

 

з"ясовується, що їх уже 700 тисяч/, то виходить на одного військового 142 тисячі на рік. Давайте вичленимо а цієї суми заробітну плату полковників, генералів і так далі, витрати на обмундирування, їжу,  і виявиться, що цих грошей навіть не вистачить, щоб потім солдатові купити автомат чи кілька патронів. Ну, навіть якщо зараз у нас цієї зброї вистачає, то давайте заглянемо на рік - другий уперед.

 

У нас величезна оборонна промисловість, яка нині фактично вмирав. А цей проект бюджету не дає їй ніяких шансів стати на ноги.

 

Поглянемо в статті бюджету. Загальні видатки на народне господарство - 114 мільярдів карбованців, видатки на реконструкцію військових підприємств - усього 6 мільярдів. Це близько 5 процентів усіх видатків на народне господарство. Гадаю, ні для кого не секрет, що на оборонних підприємствах працює набагато більше   ніж 5 процентів людей,  і питома вага їх більша.

 

І друге питання. 6 розділі щодо конверсії даються розрахунки одним рядком - 6 мільярдів.  І бувайте здорові. Але ж даруйте - ця конверсія йде вже чотири роки, і щороку ми на неї сподіваємося, а потім через рік говоримо - не вийшло, буде наступного року.  І коли ця стаття не буде розпланована хоч би по галузях /я не кажу вже по конкретних заводах/, приміром, стільки-то мільярдів виділено на таку програму, стільки - на іншу, то конверсія як була конвульсією, так у конвульсіях і закінчиться.

 

Справа ще й у тому, що через 5 років наша техніка і озброєн­ня вже настільки застаріють, що не будуть нікому потрібні.

 

9

 

і  ми, втративши один рік, через п'ять років не матимемо армії. У нас будуть тільки невеликі потішні полки, які не являтимуть собою ніякої реальної сили. Тому вважаю, що в проекті бюджету необхідно внести спеціальний розділ, який стосується оборон­ної промисловості і конверсії, розписати в ньому асигнування по галузях, а може, й по заводах, щоб у наступному році ми могли сказати: виділили на конверсію енну суму коштів і тепер одержали енну кількість продукції в натуральному обчисленні чи енну суму прибутку.

 

І тут же ми повинні обов'язково вказати теми щодо розвит­ку оборонної промисловості, в першу чергу оборонної науки. Як­що зараз асигнування на науку зменшити настільки, як отут за­писано, то післязавтра в нас уже ніякої оборонки не буде. Це головне, що я хотів сказати і на що звернути увагу.

 

Вважаю, що в бюджеті має бути такий спеціальний розділ. Нехай там будуть закриті теми, нехай це буде закритий документ який ми розглядатимемо на закритому засіданні. Але якщо цього не зробимо, я за бюджет не голосуватиму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гусєву Віктору Івановичу. За ним виступатиме депутат Архіпова.

ГУСЕВ В.І., директор середньої школи № 92 м. Донецька /Кіровський         виборчий         округ, Донецька         область/. Уважаемые народные депутаты! Депутат Черненко говорил о ставках отчислений в мест­ные бюджеты и каково положение в Донецкой области. Эта практи­ка сложилась уже давно. На сегодняшний день известно в цифрах, как использовался бюджет в 1990 году. В Донецкой области, нап-

 

10

 

 

ример,    из местных бюджетов на одного жителя израсходовано 2Ь4 рубля,  в том числе в Донецке - 183. Плохой показатель был ещё только в Крыму - 300 рублей,  а в остальных областях намного больше. В частности на Волыни - 428,  в Николаевской области - 449, Черниговской - 459 рублей, то есть фактически в два раза больше.

 

Если бы в донецком регионе все обстояло отлично, тогда это можно было бы понять, Мол, зарабатывает область много, нужно делиться с соседями. Но ведь никому здесь не надо объяснять, какова экологической ситуация в Донбассе.

 

Сменность в школе. Казалось бы,  этот показатель не за­висит от того,  сколько шахт в области и как отравлен воздух коксохимическими заводами. Но оказывается, по показателю сменности и обеспеченности учебными местами школьников   Донецкая область одна из самых неблагополучных. Хуже только в Запорожской области.  Обеспеченность дошкольными учрежде­ниями тоже на самом низком уровне. Даже служба быта в До­нецкой области работает хуже, чем в других регионах.

 

Местные бюджеты обслуживают в основном бюджетную сфе­ру.  Что же в этой бюджетной сфере при такой раскладке проис­ходит? В феврале, например, по Украине средняя зарплата учи­телей составила   1300 рублей. Средняя зарплата работников промышленности по Украине - 2200. В то же время в Донбассе она составила 4 тысячи и более /по Луганску и Донецку - до 4400 рублей/. Исходя из этих цифр, можно сделать вывод, что уровень жизни учителей в других регионах по сравнению с уровнем жизни в Донбассе в 2-3 раза Ниже. Это же касается медиков и работников других,  базовых отраслей.

 

11

 

Я хочу сказать, товарищи депутаты, что это вопрос не только экономический. Ото вопрос в какой-то мере и полити­ческий. Ведь не случайно именно сегодня в этих регионах в среде учителей и медиков предзабастовочная ситуация. И на­ша комиссия получает телеграммы об этом именно из этих облас­тей. Поэтому я полностью поддерживаю депутата Смирнова. Нужно немедленно пересмотреть позицию, касающуюся формирования бюджета и отчислений в местные бюджеты, иначе мы этот вопрос просто не решим.

 

Все присутствующие здесь - это папы и мамы, дедушки и бабушки. И я уверен, что каждый из вас когда-либо слышал от сына или внука, который приходил из школы, факты, которые вас возмущали,и вы спрашивали: "А почему так случилось?"

 

Учителя сейчас имеют мизерную зарплату, и талантливый человек всегда найдет себе другую работу. Конечно же, в шко­ле остаются те учителя, которые очень любят детей и просто не мыслят себе другой работы. Но прежде всего талантливый специалист ищет себе работу и на совместном предприятии, и в вычислительном центре, и так далее, вплоть до того, что идет в шахту и получает в десятки раз большую зарплату. А кто же остается? Остаются те, кто не сможет ничего сделать, чтобы наше будущее поколение было на уровне.

Поэтому сегодня уже разрабатываются формы оплаты труда по фактическому качеству работы. Есть категорийность учителей. Вот только что мы говорили с нашим новым министром. Речь идет о том, что различия между категориями будут существен­ные, то есть учитель высокой категории будет получать хоро

 

12

 

шую зарплату, а плохой - намного ниже.

 

И я настаиваю на том, что ни в коем случае статьи 52 и 56 Закона об образовании приостанавливаться не должны. И параллельно обязательно нужно решать этот воп­рос, чтобы экономическим давлением мы убирали из школы плохих учителей, и, наоборот, чтобы талантливые люди приходили в школу. Поэтому поддержать проект закона можно только после серьезной переработки. В таком виде его принимать нельзя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово мас народний депутат Архіпова Ганка Григорівна; за нею виступатиме член Президії депутат Пилипчук.

АРХІІІОВА Г.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Славутcький     виборчий        округ, Хмельницька    облаcть/. Шановні народні депутати! Проект Державного бюджету в більшості з нас викликає незадоволення. Він не відповідає програмам, які прийняла Верховна Рада, не враховує підвищення цін, а вони вже виросли в 10 разів, тоді як заробітна плата - в 6,5. В проекті не передбаче­но підвищення заробітної плати для бешкетних організацій.

 

13

 

За рахунок чого йде скорочення дефіциту бюджету? На папері це має досить пристойний вигляд: було 400 мільярдів, а стало 30. А з чого складаються ці 370 мільярдів? 70 мільяр­дів з них, зокрема, - і за рахунок 28 відсотків податку від доходу, що піддається різкій критиці як з боку народних депу­татів, так і з боку керівників підприємств.

 

Не можна погодитися з вами, шановний Григорію Олександ­ровичу, що це допоможе відрегулювати рівень заробітної плати. Навпаки, це штовхне керівників на різні маніпуляції з нею, може серйозно відбитись на ситуації в промисловості.

 

210 мільярдів повинно надійти до бюджету за рахунок скоро­чення витрат на індексацію. Як кажуть, коментарі тут зайві. Решта коштів для покриття дефіциту бюджету йтиме за рахунок зменшення витрат по статтях чорнобильської програми, розвитку культури, освіти та іншого.

 

Як бачите, частина скорочення дефіциту йтиме за рахунок людей, їх добробуту, створення для них нормальних умов життя. 1 це може викликати зовсім не передбачені результати.

Тому повністю підтримую депутатів, які запропонували доручити Кабінету Міністрів з урахуванням можливого перегля­нути пропозиції, внесені вчора й сьогодні, повторно подати на затвердження проект бюджету, а за результатами роботи першого півріччя подивитися і відкоригувати окремі його статті.

 

Повністю підтримую думку Міністра фінансів про прийняття закону про оплату праці. Вважаю сьогодні це надзвичайно актуаль­ним. І все-таки, враховуючи це складне становище з бюджетом,

 

14

 

хотіла б зупинитися на одному питанні. На цьому наполягають також члени нашої комісії.

 

Кабінет Міністрів ще в минулому році розробив програму щодо поліпшення становища жінки, матері, сім'ї й дитини. Правда, в такі скептики, які заявляють, мовляв, що ви носитесь із своєю сім'ею? Тут Національну гвардію формувати потрібно, шахтарі страйкують, апарат центральних державних органів вима­гає більше мільярда карбованців, а вам сім"ю подавай, та ще й материнство з дитинством.

 

Але хочу зауважити тим, хто цього ще не знає: в 1991 році вперше за всю історію на Україні померло на 50 тисяч чоловік більше, ніж народилося. Причин багато, але головна з них, на наш погляд, полягала в тому, що 9 з 10 жінок працездатного віку працюють.У шкідливих умовах     працює 2,6 мільйона, 3,3 - виконують важку ручну роботу, 0,5 мільйона працює в змінному режимі. До того ж ринок із своїми законами лягав на плечі жінки. Ми хочемо від жінок дуже багато, але в такій ситуації вони не будуть народжувати дітей.

 

Ось чому вважаю неприпустимим те, що в проекті бюджету не передбачено фінансування жодної статті з цієї програми.

 

Зрозуміло, становище складне і охопити всього неможливо. Але в будь-якому суспільстві в такі високі поняття, які виходять за рамки  звичайних, а в нашому становищі - це жінка, мати, дитина і чорнобильська програма.

 

Шановні народні депутати! Це не примха чи поза нашої комісії, це майбутнє нашої нації, і не рахуватися з ним ми не маємо права. Майбутнє нації залежить сьогодні від нас, депутатів.

 

15

 

Пропонуємо той мінімум, який не завдасть шкоди бюджету, яле закладе основи для втілення цієї програми в майбутньому. Де - створення загальнодержавного банку даних, що характеризують становище жінки, матері, дитини.

І погодьтеся: без цього подальша наша робота неможлива. Нам потрібно створити Республіканський методичний центр з цих питань, провести в комплексі наукові дослідження, пера за все дослідження щодо гранично допустимих норм для жінки. До кінця року просимо заборонити піднімати жінці тягарі, що перевищують ці норми.

 

Просимо Уряд до кінця року профінансувати розробку науково обгрунтованих технологій виробництва, високоякісних продуктів дитячого харчування. Це дасть можливість в наступному році приступити до їх реалізації.

 

Інші пропозиції ми передали в Комісію з питань планування, бюджету і цін, але хочу зазначити, що  ми просимо, наполягаємо на цьому: для жінок України це буде  становити  менше витрат, ніж сьогодні передбачається на Державну думу.

 

Шановні народні депутати? Ви чоловіки й батьки, це ваше найвище життєве визнання, тож підтримайте наші пропозиції й проголосуйте за них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається голові постійної комісії, народному депутату Пилипчуку Володимиру Мефодійовичу. Підготу­ватися депутату Сербіну.

 

16

 

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий  виборчий  округ, Рівненська  область/. Шановні колеги) Кілька загальних зауважень. Про доповідь по бюджету нашої держави.

 

Якщо порівняти доповіді, які зробили Міністр фінансів і  голова Комісії з питань економічної реформи, то як на мене, доповідь Міністра фінансів була зроблена Печеровим, а виступ Міністра фінансів скоріше подібний до мітингового.

 

Тепер щодо політики, яку проводить Уряд у цьому плані.

Тут,виступали депутати і сказали: чому не виступав Прем'єр-міністр? А Прем'єр-міністр не виступає тому; щоб сказати потім, що такий бюджет прийняла Верховна Рада. І такі податки. Я брав участь у конференції молодих підприємців, де Прем'єр-міністра запитали: чому такі високі податки? Він сказав, що їх прийняла Верховна Рада.

 

Далі. Що стосується позиції Віце-Прем"єр-міністра Ланового. Його кандидатуру ми висували на міністра за його революційний підхід. Але у ав"язку з посадою Віце-Прем"ера цей революційний підхід зник.

 

 

Нині перед нами постала проблема - треба приймати бюджет, бо без нього не можна і розглядати його без деталізації також не ножна. Що для цього треба?

 

 

17

 

Існує кілька підходів. Насамперед - перспективний підхід. Слід консолідувати дефіцити бюджетів різних рівнів. Тому що у нас складається ситуація, коли місцеві бюджети мають один дефіцит, а державний - інший. Тож по-різному вирішуються і проблеми регіонів,бо вони опиняються в нерівному становищі у фінансовому плані. У зв"язку з цим ми повинні або розділити ці податки, які знімаються тільки місцевими органами, і тоді "місцевий рівень" визначає, як проводити політику для того, щоб надходження в бюджет були постійними, або ми централізу­ємо податки державою. Алє тоді дефіцит бюджету /державного, обласного і місцевого/ повинен мати однаковий процент.

 

По суті самого бюджету. Дуже багато було сказано про нього, особливо депутатом Печеровим. Справді, ось на фінансу­вання народного господарства виділено близько 114 мільярдів карбованців. Це - командна економіка. Це означає, що ми надалі будемо тягнути назад народне господарство, втручаючись у його дії.                                                                                                                                                           

 

Отже, ми повинні перевести це на кредитування. Підприєм­ства повинні брати кредити, самі фінансувати капітальне будівництво 1 відповідати за це. Вони повинні знати, які кредити мають, а для цього потрібно, щоб Національний банк виділяв комерційним банкам цільові кредити для інвестицій під низькі проценти. І контроль за використанням цих кредитів також по­винен бути.

 

Щодо управління. Ми надалі консервуємо командну економіку. Є постанова Верховної Ради про демонополізацію, в якій запсано про ліквідацію галузевих міністерств. Але залишається дуже багато галузевих комітетів /перераховувати не буду/ Крім того,

зберігаються ще кооперації .трести, об'єднання, синдикати, картелі тощо на державному рівні. Якщо подивитися, то всі ті міністерства залишилися, тільки під іншою вивіскою.

 

Далі. Відносно оборони. Теж існує два підходи. Якщо ми фінансуємо лише нашу оборону, нашу чисельність, то це близько 300 тисяч чоловік. Виходить 2,5 мільйона на одного солдата,враховуючи  подорожчання і боєприпасів, 1 палива, 1 всього іншого. Цього було б достатньо.

 

Але якщо ми фінансуємо всі Збройні Сили, що розташовані на території України, то виникає питання: хто повинен ними керувати. А замовляв музику той,хто платить.

 

В зв"язку а цим і підхід до фінансування армії: або то армія наша - і ми її фінансуємо, або вона не наша - тоді ми її на фінансуємо.

 

Що повинно залишитись у фінансуванні держави? Це - охо­рона держави. /Шум  у  залі/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги. Володимире Мефодійовичу, скільки ще хвилин просите?

 

ПИЛИПЧУК В.М. Ще 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даємо 2 хвилини. Прощу.

 

 

ПИЛИПЧУК В.М. Це - фінансування охорони держави, охорони особи. Це - освіта, наука, культура, здоров"я. Ці функції повинні залишитися за державою, все інше повинно бути лік­відовано.

 

У зв'язку з цим і основне завдання - забезпечення соціального захисту. Коли прийняли постанову про лібералізацію цін, ми домовлялися з Урядом і товариш Масик, виступаючи по телебаченню, сказав, що якщо індекс цін буде більший від прогнозного, то піднімемо нижню планку заробітної плати. І ми повинні підняти її до рівня 900 карбованців. Це стосуєть­ся і пенсій , інакше наші пенсіонери почнуть помирати.

 

Як активізувати надходження в бюджет? Для цього треба переглянути рентабельність. Зменшення рентабельності до собі­вартості зменшує прибуток. Відповідно зменшуються і надход­ження в бюджет. І рентабельність повинна бути не до собівар­тості для монополістів, а до основних фондів.

 

Наступне питання - комерціалізація відносин, роздержавлення, приватизація.

 

Щодо ліцензування і квотування. Всі підприємства повинні мати однакову квоту на експорт однакової продукції. І вже самі підприємства повинні давати ліцензії посередницьким організаціям на експорт і тим самим домовлятися, щоб ціна на експорт була вища, бо від ціни на експорт залежать податки.

 

 

20

 

Стосовно тарифів на перевезення. Російська Федерація на сьогоднішній день весь час піднімає ціни на паливно-енерге­тичні ресурси, а ми для компенсації наших витрат тарифи не піднімаємо. Тобто в цьому випадку ми кредитуємо Російську Федерацію.

 

І останнє - податки. Оці податки, які в нас є нині,     не стимулюють виробника. Існує таке співвідношен­ня: чим менші податки, тим більші надходження в бюджет. Якщо квиток до театру коштуватиме 30 копійок, то театр буде переповнений, у нього будуть гроші, а якщо коштуватиме ЗО карбованців - театр буде порожній і виручки не буде.

 

Існуюча податкова система має такі недоліки. По-перше складність розрахунку. На одного податкового інспектора в області припадає 60 підприємств: це 3 підприємства на один робочий день. При такій методиці розраховуватися неможливо. У результаті - немає надходжень у бюджет. Друге - недобір бюджету ще й від того, що податкові інспектори часто не бачать того, що потрібно бачити. В результаті - тягар подат­кової системи знижує ініціативу виробника, тому наші підприєм­ці переводять свої фірми в інші республіки. Якщо буде задоволена вимога Кабінету Міністрів про те, щоб бюджет виконати при умові збільшення податків на 10 процентів,це призведе до повного краху економіки.

 

Я пропоную голосувати проти.

 

Дякую.

 

21

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від депутатської групи "Нова Україна" надається народному депутату Сербіну Юрію Сергійовичу. За ним буде виступати депутат Білоусенко.

 

СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України 8 питань будівництва,архітектури та житлово-комунально­го господарства /Шосткинський     виборчий округ,.     Сумська       область/. На своем заседании депутатская группа "Новая Украина" рассмотрела документ, представленный Правительством не утверждение.

 

К чему мы пришли? Безусловно, если утвердим ставку налога на доходы предприятий и организаций в размере 28 процентов, то в следующем году будем уже принимать ставку налога на доходы в размере не менее 50 процентов. Потому что этим мы только стимулируем падение производства. На первое полугодие нужно оставлять 18 процентов.

 

Что же делать с этим налогом дальше? Я полностью согласен с мнением Владимира Мефодиевича, который выступал передо мной, о том, что налог себя не оправдал.

 

И поэтому предлагаем группе, которая будет дорабатывать бюджет, записать в проект постановления предложение о том, чтобы Кабинет Министров изучил возможность возвращения со второго полугодия к налогу на прибыль, установив жесткое ограничение роста зарплаты. 7 противников налога на прибыль единственное опасение состоит в том, что предприниматели перекачают все в зарплату. Давайте установим жесткое ее ограничение не в абсолютных цифрах, а в зависимости от роста произ­водства. Тогда, я считаю, будет нормально.

 

22

 

Как же пополнять бюджет? Каким образом это можно сделать?

Во-первых, это можно сделать, если будет установлена дифференцированная плата за землю. А за ту землю, которая владельцем не используется по назначению, надо, безусловно, брать плату в 8-10 раз выше.

 

Во-вторых, при таком дефиците бюджета /а мы еще хотим, чтобы он был не больше 2 процентов от валового национального дохода/ надо найти источники поступлений. Давайте подумаем. Мы приняли документы по приватизации. В них записали, что все средства от приватизации будут направлены только на развита приватизации и предпринимательства. При дефиците бюджета, думою, стоит процентов до 50 этих средств направить на его покрытие. Кстати, для того чтобы эти средства начали поступать, напо­минаю Верховному Совету и нашему уважаемому Правительству о том, что в апреле мы обещали решить вопрос о введении в дей­ствие Закона о приватизации небольших государственных предприя­тий малой приватизиции/. Апрель заканчивается, а до сих пор нет программы, не определились мы со сроками. Год создавали ажиотаж вокруг этих законов, наконец приняли. Заканчивается апрель, а мы снова ничего не знаем. Я бы очень просил Витольда Павловича все-таки в апреле, на следующей неделе, представить программу, а нам - принять окончательное решение. С I мая законодательные акты о малой приватизации должны вступить в силу и начать действовать.

 

Это еще один реальный источник пополнения бюджета.

 

Я как депутат хочу, чтобы наша армия была боеспособна. Но

если сложить все расходы, которые выделяются на содержание армии /не брать только 71 миллиард рублей, как там записано, а сложить все расходы, учитывая и мобилизационную подготовку, и содержание служб/, то получается четверть доходной части бюджета.

 

23

 

Уважаемые товарищи! Мы не имеем права такое утверждать. Наше предложение такое. Согласно графику работы предполагает­ся, что во вторник,на следующей неделе, мы должны окончательно решить вопрос о бюджете. Предлагаем провести это заседание закрытым. Пусть нам доложат о расходах на Министерство обороны по статьям.

 

Если даже нам придется сохранить такие расходы, мы должны все-таки выработать политику нормального сокращения армии. Нам необходимо подумать о том, каким образом армия мо­жет принести доход в государственный бюджет, то есть покрыть частично свое содержание.

 

 

Например, депутатская группа "Новая Украина" в Министерство обороны направила предложения по созданию ряда предприятий на базе сокращаемых частей о тем, чтобы задействовать освобождаю­щихся военнослужащих. Они тогда не будут безработными. А реаль­но эти структуры могут принести дополнительный доход.

 

Мы были бы очень довольны, если бы Министерство обороны приняло наши предложения и начало работать по их реализации. Это способствовало бы пополнению доходной части бюджета и при­несло бы пользу самой армии.

 

Какие еще конкретные предложения по проекту постановления, который нам предложил депутат Печеров? В пункте I записано: "Схвалити концептуально...". Считаем, что все пункты можно одоб­рить, но слово "концептуально" изъять из текста. Слишком ко­варное слово, можна подразумевать, что хочешь.

 

В обязательном порядке надо, поддержать пункт проекта постановления, где записано о том, что нельзя нарушать права местных Советов, которые им даны законом.

 

24

 

В последний пункт проекта постановления дописать, что в комиссию, которая будет дорабатывать проект бюджета,ввести 4-5 депутатов, чтобы они вместе доработали документ и доло­жили 28 числа о согласованные мерах, к которым придут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Білоусенку Олександру Федоровичу. За ним виступатиме депутат Серебрянников.

 

БІЛОУСЕНКО О.Ф., перший заступник голови виконавчого комі­тету Запорізької обласної Ради народних депутатів /Токмацький  виборчий  округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Аналіз проекту Закону показує, що видатки бюджету не націлені на перспективу, а в основному зорієнтовані на латання дірявої економіки, надання дотацій всім і вся.

 

Погодитися з цим, звичайно, ніяк не можна. Повністю під­тримую висловлені пропозиції про необхідність внесення в проект закону відповідних коректив, переглянути політику масових пільг і дотацій, передати їх вирішення, в основному, органам місцевої влади, відповідно збільшивши нормативи відрахувань до місцевих бюджетів.

 

При цьому Кабінет Міністрів, Мінфін, інші центральні ор­гани одержать реальну можливість конкретніше займатися загальнодержавними проблемами.                                          

 

На жаль, Мінфін ніяк не хоче поділитися владою з регіонами, формує такі нормативи відрахувань у центральний,місцеві бюджети, при яких обласні структури залишаються постійними прохачами.                                           

 

25

 

Як і в минулому році, міністерство при визначенні частини загпльнодержавних податків і платежів, які зараховуються в бюджет Запорізької області, відповідно до зроблених розра­хунків завищило контингент податку на добавлену вартість аж на 14 мільярдів карбованців та податку на доходи підпри­ємств комунальної власності, які є збитковими,- на 3 мільяр­ди карбованців. У результаті доходи місцевого бюджету необгрунтовано збільшені на 4,3 мільярда карбованців, що ство­рює дефіцит на рівні не 4, а 42 відсотків. Мінфін повинен визнати помилку в розрахунках, збільшити нормативи відраху­вань в обласний бюджет і зменшити відповідну доходну частину державного бюджету на таку ж суму, тобто на 4 мільярди кар­бованців.

 

З виступів колег депутатів Симоненка, Смирнова та інших стало зрозуміло, що подібні  помилки допущені і по інших регіонах. Внесення коректив до нормативів зменшить доходну частину державного бюджету на десятки мільярдів карбованців і значно збільшить його дефіцит; Отже, дефіцит буде значно більше 4 процентів не кажучи вже про 2 проценти, про які говорив депутат Печеров.

 

Звичайно, прорахунки при формуванні бюджету можна звес­ти до мінімуму, якщо керівництво Мінфіну в свою роботу внесе деякі зміни. Вони нескладні. Підрозділам Міністерства при виз­наченні нормативів відрахувань від .загальнодержавних податків і платежів у місцеві бюджети всього-на-всього необхідно уточ­няти їх з представниками областей. Про те, наскільки це корисно,

 

26

 

свідчить досвід нашої області. Розглядаючи в облвиконкомі пропозиції міст і районів щодо проектів місцевих бюджетів, відповідні підрозділи проводять своєрідні узгодження, іде захист нормативів і місцевого бюджету.    

 

Далі. Закон України про Державний бюджет повинен стиму­лювати виробництво, участь у цьому процесі територіальних органів влади. Підходи мають бути диференційованими залежно від складу того чи іншого регіону і від проблем, які потре­бують невідкладного вирішення. Ініціативну і ефективну роботу потрібно заохочувати.

 

Для прикладу візьму нашу Запорізьку область, яка в минулому році знизила обсяг промислового виробництва порів­няно з 1990 роком тільки на 1,1 процента, а випуск товарів широкого вжитку збільшила майже на 3 проценти, в той час, як по Україні їх виробництво знизилось на 4,5-5,1 процента.

 

Більш-менш стабільна робота народного господарства області дозволила направити до центрального бюджету додатко­ві відрахування. Логічно було б розраховувати на відповідні дії з боку Мінфіну по збільшенню фінансування регіональних проблем. Але, на жаль, цього не трапилось. Як і в минулі роки, діє система вирівнювання.

 

Коротко про зауваження до статті 24. Ця стаття в запро­понованій редакції - поганий приклад для областей, міст з районним поділом. Виходячи з того, що на сесіях місцевих Рад бюджети затверджені, пропоную в статті 24 законопроекту вилучити слова "та нормативів відрахувань частини загально­державних податків і зборів до бюджетів Республіки Крим,

 

27

 

областей, міст Києва і Севастополя".

 

Звичайно, зволікати з прийняттям бюджету - це шкодити справі, розвитку економіки. Але, на мою думку, проект Закону про Державний бюджет України потребує серйозного, навіть концептуального доопрацювання, визначення пріоритетів і повторного обговорення найближчим часом.

 

Мінфін також повинен активно попрацювати ці дні з пред­ставниками Республіки Крим і областей, щоб узгодити нормативи відрахувань до місцевих бюджетів.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному Депутату Серебрянникову Юрію Пилиповичу. Після нього виступатиме депутат Юхновський.

 

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства Калінінсьнкий   виборчий  округ, Донецька  областсь/. Уважаемый Президент! Ува­жаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! При рассмот­рении данного вопроса может быть два подхода.

Первый - это показать,  что представленный проект бюджета состоит из одних недостатков, отклонить его и напра­вить Правительству на доработку.

 

В этом случае парламент проявит свою принципиальность, а народ Украины на неопределенный срок / так как неизвестно, понравится ли нам и новый проект бюджета/ продолжит нищенское

28

существование. И главное будет состоять в выбивании для каж­дой отдельной группы населения льгот и привилегий без улучшения качества работы.

 

Но это то, что мы имеем сейчас. Это - путь к бездне.

Второй подход - признать проект бюджета работоспособным и все усилия направить на его улучшение, то есть привести его к тому виду, который удовлетворит нас. Я - за этот подход. Он будет способствовать достижению стабильности в стране.

А теперь - о том, что, на мой взгляд, можно сделать для улучшения бюджета.                                                    

 

Прежде всего нам надо признать, что Украина в данный момент - нищая страна, и поэтому следует пересмотреть принятые нами на этот год льготы и социальные программы. Так, все хозрасчетные отрасли должны выплачивать налог на добав­ленную стоимость /уголь, электроэнергия, сельхозпродукция/. Это порядка 103 миллиардов рублей. Аналогично - в части налога на доход /сельское хозяйство, угольная и горнодобывающая отрасли/. Это составит сумму где-то 63 миллиарда рублей. Плату за землю, по предварительным расчетам, можно увеличить также в 2 - 5 раз /в зависимости от направленности ее исполь­зования/ и получить дополнительно 10-15 миллиардов рублей.

 

Таким образом, бюджет можно получить еще 180 миллиардов рублей дополнительно.

 

Относительно расходной части. Здесь уже говорилось о том, что все дотации должны направляться не производителю, а непосредственно заказчику-потребителю.

29

 

Так, вопросы дотации на услуги автомобильного, электро­транспорта, метрополитена должны быть переданы в ведение местных Советов. Пусть у них голова болит по поводу того, кому нужно выплачивать дотации, кто социально  не обеспечен и так далее.

Кстати говоря, в Донецке дотации относительно электро­транспорта выплачивал именно местный Совет. И электротранспор стал работать. А вот за автотранспорт пока целый год боремся, и толку никакого нет.

 

Далее. Хотелось бы   отметить, что Кабинет Министров выходит с предложением распределять доходы по старым меркам, то есть, всем поровну. Об этом убедительно свидетельствует и таблица, которая ним представлена, где установлено превыше­ние расходов над доходами - 4 процента". Причем для всех областей, независимо от того, как ты работаешь, хорошо или плохо, тебе уже определили 4 процента - и будь здоров!

 

Хотелось бы спросить, кто в Кабинете Министров от­ветит за нарушение уже принятых законов? Это статья II,пункт 5 Закона о местных Советах народных депутатов Украинской ССР, местном и региональном самоуправлении, где как раз говорится о том, что Верховный Совет определяет размеры части налогов, сборов, платежей для регионов.

 

В результате вот такой работы Кабинета Министров жиз­ненный уровень значительной части населения Донецкой области в полтора раза ниже, чем а среднем по Украине. И все потому, что закладывается принцип не "заработай", а "получи по распределению".         

                                                    

30

 

По нашим расчетам, должны быть установлены следующие отчисления в местный бюджет по городу Донецку: от налога на добавленную стоимость - 50 процентов, от налога на доходы предприятий - 30 процентов, акцизный сбор - 40 процентов. . Ну, и подоходный налог на граждан. Они все должны оставаться на местах, в базовом уровне, Об этом даже и разговора быть не может. По предлагаемому же проекту дефицит бюджета мест­ного Совета у нас составляет 50 процентов. Какой же это бездефицитный бюджет?

 

Нельзя внебюджетный фонд местных Советов /это статья 13/ засчитывать в доходы соответствующих бюджетов, так как механизмы их формирования различны.

 

В статье 14 необходимо указать, что 10 процентов поступлений от приватизации должны направляться в органы базового уровня, а не в региональные. Статью 18 из проекта следует ис­ключить.10 процентов национального дохода на народное обра­зование - это пропорция, которая сложилась во всем мире. И какой бы нищей ни была наша страна, эта пропорция должна сохраняться. Страна, в которой интеллект оценивается ниже, чем физический труд, не имеет будущего.

 

На данном этапе, пока не сформирован рынок, необходимо соз­дание инновационного фонда порядка 25-30 миллиардов рублей, откуда на конкурсной основе необходимо финансировать отрас­левые научные учреждения. Ведь без научно-технического прогресса ни о каком независимом государстве не может быть и речи. А в нашей ситуации, когда заработная плата научных

 

 

31

 

работников составляет 600-1000, а в некоторых исследователь­ских учреждениях просто выплачивают минимальные заработные платы, наука, не дождавшись создания рынка, развалится пол­ностью.

 

На мой взгляд, просто смехотворны расходы на охрану окру­жающей природной среды - 500 миллионов рублей. Донбасс, Криво­рожье - это районы экологического бедствия. Нужна республикан­ская программа по спасению Донбасса. Нужны инвестиции порядка 5-6 миллиардов рублей для организации выпуска всевозможных очистных и фильтрующих механизмов. Тогда те убытки, которые сейчас приносит экология, могут обернуться прибылью.

 

И в заключение - о ставках налога. Мне нравятся некото­рые наши теоретики, которым уже все ясно. Начитавшись ино­странной литературы, причем популярной литературы,  они утверж­дают, что чем меньше налоги, тем больше будет масса поступлений в бюджет. Но они не дочитались до сути, глубины - как же эта "кривая" строилась, для каких государств. Так вот,  "кривая" как раз говорит о том, что для слаборазвитых государств этот максимум наступает при ставках в большую сторону налога, а для высокоразвитых государств - максимум смещается в область, где меньше ставка налогов. И не надо это все переносить меха­нически.

 

Хотелось бы, чтобы хоть один из этих теоретиков представил такой обоснованные расчет, что при уменьшении налога до нуля наши предприятия вдруг станут хорошо работать. Да но стянут они лучше работать, и не повысится производитель­ность.  Потому что не действуют как раз основные регуляторы рыночной экономики - конкуренция производителей, конвертируемость валюты.

 

Спасибо за внимание.

 

 

32

 

ГОЛОВУЮЩИЙ. Закликаю ще раз виступаючих депутатів дотримуватись установленого регламенту. Слово надається народному депутату Юхновському. За ним виступатиме депутат Воробйов.

 

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., Державний радник України з питань науково-технічної політики /Червоноармійський     виборчий     округ,     Львівська     о б л а с т ь/. Вельмишановний Президенте, вельмишановний     головуючий. Шановні       депутати!       Не можна мати бюджет республіки, не знаючи, що республіці потрібно. З іншого боку - без бюджету неможливі ніякі серйозні дії. Це дві взаємно суперечливі речі, які ми повинні зважено, спокійно розглянути і взаємо-пов"язати.

 

Б Україні поширюється розгубленість. У чому її причина? Щоб зрозуміти, ми повинні задатися питанням, чому Радянський Союз завжди був бідною країною. Чому бідною країною   є   Укра­їна?

Моя науково-технічна колегія   Думи зараз займається питанням визначення рентабельності всіх галузей промисловості республіки, оскільки у віданні колегії      вся промисловість, починаючи від добувної й закінчуючи оборонною. Крім того, у своєму розпорядженні ми маємо весь науковий потенціал рес­публіки. 1 який же результат тих досліджень?

 

У країні існує цілий ряд нерентабельних галузей. Насам­перед нерентабельною галуззю є нафтопереробна. Ціна однієї тонни нафти - 160 доларів на світовому ринку, глибина пере­робки - 50 процентів, ціна мазуту - 50 доларів за тонну. В

 

33

 

результаті на кожній тонні переробки нафти ми втрачаємо від 5 до 15 доларів, тобто загальний дефіцит у нафтопереробній галузі доьягає від 500 до 900 мільйонів доларів щорічно.

 

Наступна проблема. Ми здійснили розрахунки вартості енергоносіїв для видобутку різноманітних продуктів металургії, зокрема, це добре виявляється на прикладі чавуну. Вартість енергоносіїв для чавуну в міжнародних цінах майже така сама, як і його ціна на міжнародному ринку. Тобто чавун, який ми випус­каємо й експортуємо, є нерентабельним.

 

Далі. Ми уважно проаналізували ту диспропорцію, що склалася в республіці між тваринництвом і кормовиробництвом. Немає логічного зв"язку між кормовиробництвом, яке має респуб­ліка, та поголів"ям худоби в республіці. В результаті тварин­ництво у нас є збитковою галуззю.

    

Таким чином в Україні існує цілий ряд надзвичайно збиткових галузей, і якщо ми ту збитковість зараз не знівелюємо, то не вийдемо з цієї кризи, скільки б ми тут не говорили, куди б не переміщали ті чи інші кошти в нашому бюджеті.

 

Повинна бути вироблена стратегія перебудови промисло­вості й виробництва усієї республіки. Тільки тоді, коли ми створи­мо стратегію, коли терміново знищимо галузі виробництва, які є строго нерентабельні і нерентабельність яких сягає порядку мільярда карбованців, тільки тоді, коли ми знайдемо засоби масового експорту товарів, які нам дадуть великий прибуток, тільки тоді, коли ми погасимо дефіцит, який щорічно має держава в розмірі 4 мільярдів доларів /якщо все рахувати в міжнародних цінах/, ми зможемо зробити Україну економічно

34

незалежною, а після економічної незалежності прийде політична незалежність. У тому становищі, в якому ми зараз знаходимося, плануючи все від досягнутого, ми однаково перейдемо до повної економічної залежності від Росії і в майбутньому повернемося до того самого колишнього Радянського Союзу з тою самою еко­номікою і політикою.

 

Коли ми представимо народові України стратегію перебудови народного господарства, коли цю стратегію затвердить Верховна Рада і коли її прийме Кабінет Міністрів'і Президент, ми повинні вимагати від усіх - і від Кабінету Міністрів, і від народу - дисципліни в її виконанні. Ніякої дисципліни в республіці ми не зможемо навести доти, доки народ не буде свідомо розуміти, чого від нього хоче Верховна Рада чи та злополучна Дума, проти якої ви так різко тут виступаєте, не знаючи, що вона являє собою і яку мету перед собою ставить.

 

Що стосується колегії Думи, то вона зараз, складається з п"яти чоловік. До складу Думи входять надзвичайно кваліфіко­вані люди, такі як генеральний конструктор конструкторсь­кого бюро імені Антонова і інші дуже шановні люди. Безумовно, вони спроможні визначити стратегію кожної окремої галузі.

 

Але Дума не хоче дарма витрачати гроші. Ми створили методику обрахунку рентабельності держави. Методика полягає в тому, що створюються системи співвідношень світових і наших цін на товари. Виявляється, що те саме робиться в Нью-Йорку, існує всесвітня система порівняльних цін.

 

Тепер ми визначаємо рентабельність кожної окремої га­лузі, для того щоб знати, як діяти в кожній окремій галузі.

 

35

 

Для цього ми, безумовно, залучатимемо людей. Ось у чому полягав основна робота Думи.

 

Тобто, як я собі уявляю, ми маємо скласти стратегію розвитку держави.  І цю стратегію ми запропонуємо вам у повній взаємодії із Радою Міністрів.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Воробйову Олександру Миколайовичу. За ним виступатиме народний депутат Квасов.

 

ВОРОБЙОВ С.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий     округ,     Сумська     область/.

 

Уважаемые коллеги! Думаю, мы рассматриваем сегодня один из важнейших вопросов годового цикла нашей деятельности - принята бюджета. Чуть более года назад, в декабре, мы просили Кабинет Министров разработать проект закона о принятии бюджета на текущие годы. К сожалению, процедура принятия и обсуждения бюджета до сих пор не обозначена, и большинство выступающих В ходе обсуждения бюджета на этом вопросе не остановилось. Комиссия по вопросам законодательства и законности' внесла конкретные предложения, хотя это не наш вид деятельности. Я просил бы вас, уважаемые коллеги, при рассмотрении проекта бюджета отрегулировать этот вопрос хотя бы в Регламенте и заставить Кабинет Министров соблюдать определенный порядок.

 

36

 

Я очень сожалею, Леонид Макарович, что в нарушение Конституции официальное представление проекта бюджета сделал не Президент Украины, а Министр финансов. Есть изменения в Конституции, и это более высокая норма, чем Закон о бюджет­ной системе. Поэтому, наверное, представлять парламенту проект бюджета следовало бы Президенту.

 

Теперь о методологии. Я не согласен с тем, что Кабинет Министров / здесь это многие уже отмечали/ в нарушение действующего законодательства Украины в. доходную часть Государственного бюджета необоснованно включает те или иные статьи, которые были отнесены нами к доходной части местных бюджетов. Более того, сегодня предпринимается попытка зачис­лить в бюджет внебюджетные средства. Но мы же все с вами прекрасно понимаем, что внебюджетные средства просчи­тать фактически невозможно. Отдельные их составляющие более или менее постоянны, но другие не могут включаться. Тем более, что уже в большинстве Советов принят поря­док расходования этих средств, образованы различные внебюджетные фонды по тем или иным направлениям. Поэтому 

 

37

 

я считаю, что нам этого ни в коем случае нельзя делать.

Уже отмечалось     вчера и сегодня, что в нарушение принятого изменения к Закону о местных Советах, не предлагается разграничение налоговых ставок между мест­ными бюджетами и Государственным бюджетом. Ведь в сущности    все вопросы, которые поднимают в Крыму, в Донецком регионе, сводятся к одному: о необходимости провести децентрализацию управления. И мы это должны   сделать.

 

Поэтому я считаю, что при утверждении бюджета мы должны установить четко налоговые ставки: сколько будет идти в бюджеты местного самоуправления, базового уровне, сколько областному Совету     для того, чтобы в рамках региона что-то сделать /этими средствами распоряжается теперь Представитель Президента/, и сколько должно идти непосредственно через Минфин и через Кабинет Министров на государственные программы.

 

38

 

Я полностью согласен о тем, что говорил председатель Комиссии по вопросам экономической реформа и управления народным хозяй­ством Пилипчук. Действительно, мы должны четко сегодня сказать: государственному регулированию подлежат вопросы образования, ме­дицины, культуры, пенсионного обеспечения, армии, формирование судебной власти.

 

Эти отрасли, безусловно, относятся к государственному ведению Кабинета Министров. И все это надо заложить в бюджет. Остальное должно быть отнесено к уровняй местного самоуправления.

 

Поэтому я считаю, что при разработке или утверждении бюджета мы должны отказаться от так называемого принципа бесплатного получения образования, здравоохранения и прочее. Нужно все-таки проповедовать с сегодняшнего дня принцип равной возможности получения бесплатного образования, здравоохранения и так далее.

 

Должны быть единые нормативы то ли на жителя, то ли на одного обу­чающегося в целом в Украине. А местные Сонеты могут эти нормативы дополнять своими источниками. И заключение  хочу сказать следующее: принимать бюджет в том виде, в каком его предложил Каби­нет Министров, ни в коей мере нельзя.

Самое главное - мы должны добиться того, чтобы для всех органов, созданных законодательным путем и являющихся в какой-то ме­ре конституционными, отдельной строкой шло финансирование /будь это суд или другой орган/. То есть нужно расписать, сколько идет на оплату, на социальное страхование. Только после этого можно утверждать бюджет.

 

Спасибо за внимание.

 

39

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Квасову Воло­димиру Іллічу, а далі порадимось.

 

КВАСОВ В.І., генеральний директор виробничого об'єднання "Луганськтепловоз" /Ватутінський   виборчий   округ,    Луганська   область/. Уважаемые депутати!

 

Многострадальные и долготерпеливые наши избиратели! Весь ход раз­вития событий в Украине, как, впрочем, и в других государствах бывшего Союза, свидетельствует о приближении катастрофы. И это острее всего чувствуют люди труда. Десятки миллионов граждан в смятении и тревоге. Всех без исключения волнуют одни и те же во­просы: как жить дальше, чего мы хотим, чего добились и куда в кон­це концов идем. Исчерпывающих ответов на эти вопросы сегодня нет.

 

Наши реформы буксуют, законы не -работают.Сейчас вроде бы все приз­нают, что экономика является фундаментом государственного здания. Но похоже, что об этом мы забыли. Сознательно разрушаются складывавшиеся десятилетиями хозяйственные связи, снабжение материалами и комплектующими изделиями ухудшается с каждым днем. Возникают проб­лемы со сбытом продукции. Практически все предприятия машиностро­ительного комплекса имеют на сотни миллионов и даже миллиарды рублей картотеку. Эта отрасль всегда была основой развития научно-технического прогресса. Ну, "добъем" мы тепловозы, электровозы, электрички, вагоны, шагающие экскаваторы, угольные, хлебоуборочные комбайны, трактора, развалим уникальнейшие коллективы производите­лей этой техники... А что дальше?

 

40

 

Работники нашего завода были две недели в отпуске без содержания. В апреле работают, но по 4 дня в неделю. Бердянский завод "Азовкабель" сначала    года работает три дня в неделю. Второй месяц не работает Нежинский завод сельхозмашиностроения, на грани пол­ной остановки Харьковский "Электротяжмаш" и так далее. Почти та­кое же положение в объединении "Лугансктепловоз", в кооперативах, на малых и арендных предприятиях, в инженерных центрах.

 

Откуда Правительство думает получать средства в бюджет? 0 каком бездефицитном бюджете толкует Министр финансов Пятаченко? Неужели   его наполнят посредники, коммерческие магазины, в которых полное изобилие? Скажем, нужен вам холодильник "Донбасс", приходите в гостиницу   "Москва", платите 24 тысячи рублей и - пожалуйста. Или ботинки - 5 тысяч рублей, икра, шоколад. Наверное, скоро там будут соль и спички.

 

Кому только нужно такое изобилие, когда количество людей, живущих от получки до получки, от пенсии до пенсии, катастрофически возросло? Над гражданами пенсионного возраста или пенсионерами Правительство просто издевается, Если мы не способны организовать расчет пенсий за 4 месяца, то на что мы вообще способны? Или рас­считываем, что часть этих людей уйдет? Она и уходит из жизни, так и не дождавшись повышения пенсий.

До сих пор не разработаны списки номер I и 2, хотя после при­нятия решения прошло больше   чем полгода. Какой бы дефицитный бюджет Украины ни был, мы должны, обязаны определить минимальную пенсии, не ниже, чем в России. Это нужно сделать сегодня или завтра.

 

41

 

Учитывая складывающуюся конъюнктуру спроса и предложения, .наше объединение совместно с Киевским КБ имени Антонова ведет разработ­ку украинского трамвая, осваивается производство деталей и узлов для Львовского автобусного объединения. При поддержке Правительст­ва мы намерены организовать производство коробок переменных пере­дач для Запорожского автомобиля "Таврия", с тем   чтобы довести выпуск до 500 тысяч автомобилей в год,  принимаем заказы для уголь­ной промышленности, сельского хозяйства, строительства и так далее.

 

На все это нужно время, но сегодня Правительство просто обя­зано обеспечить нас льготными кредитами, чтобы в будущем не приш­лось платить в десятки раз дороже за эту технику.

 

Мое предложение: если и утверждать бюджет, то только на второй квартал,  ввести   чрезвычайное экономическое положение, о котором говорил Президент, использовать опыт выхода из подобного состояния экономики США в 1929-19ЗЗ годах.

 

Трудовое усилие на заработанный эквивалентный к 1985 году рубль должно быть сохранено и в наше время, иначе, конечно, мы будем жить бедно.

 

Представители деловых кругов США, с которыми мне недавно довелось встречаться, говорят, что спасение утопающих - дело рук самих утопающих. Мол, на наши кредиты здорово не рассчитывайте,   Что процесс вхождения в мировой рынок длительный, болезненный и дорогой. Тем более, что цены на кокс, чугун и уголь у нас уже пе­регнали мировые.

Необходимо провести переоценку основных фондов не позже мая текущего года. На базе коммерческого Промстройбанка надо создать акционерный инвестиционные  банк.

 

Договориться с бывшими республиками Союза, прежде всего с Россией, о взаиморасчетах. На российских заводах такое же бедственное положение, как и у нас.

 

Поскольку систематически не хватает наличности для выдачи заработной платы, установить порядок, при котором в первую очередь выплачивается зарплата производителям материальных благ и духовных ценностей, а потом уже - управленцам всех уровней, включая и высшее должностное лицо - Президента,

Передаю вам, Василий Васильевич, предложения руководите­лей предприятий Харьковской области, касающиеся кредитов, поскольку они не смогли выступить. «Здесь и обращение избирателя из Луганской области по поводу ограничения трансляции "Маяка", и о том, что по нашему украинскому радио ни одного Указа Пре­зидента, ни одного решения Правительства на русском языке не передается. Здесь также предложение исполкома городского Совета о порядке изменения льгот для проезда в городском транспорте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Хочу порадитися з вами. Із

72 депутатів, які записалися на виступ,виступили 36. 6 пропозиція надати заключне слово доповідачу - Міністру фінансів    і просити в рамках регламенту виступити премьер-міністра Вітольда Павловича Фокіна. Немає заперечень?

 

43

 

Слово надасться Міністру фінансів П"ятачєнку Григорію Олександровичу.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Міністр фінансів України. Шановні народні депутвти! Дозвольте щиро подякувати вам за ті доповнення і кри­тичні зауваження, які були внесені протягом вчорашнього і сьо­годнішнього дня до проекту бюджету, поданого Кабінетом Міністрів. Гадаю, що під час доопрацьовування в комісіях і Міністерстві фінансів більшість із них буде врахована в бік поліпшення бюджету.

 

Хочу звернути увагу на те, що вам були надані всі розра­хунки для того, щоб ви бачили, куди спрямовуються наші фінан­сові ресурси і як вони формуються.

 

Коли вносили пропозицію про збільшення видатків, хотілося

б почути про те, звідки їх брати. На жаль, цього не сказали. Думаю, що надалі будуть такі пропозиції, тому що бюджет - це дві посудини, які між собою з'єднані,- і доходи,  і видатки.  І треба їх одночасно розглядати.

 

Дуже прошу звернути увагу на те, про що говорив депутат Юхновський. Оправці, фінансові ресурси надходять саме від пе­ребудови нашої економіки, від змін її структур. Нам необхідно сьогодні    чи, скажімо, через тиждень затвердити бюджет з тими показниками, які є на сьогодні в економіці і вносити відповід­ні корективи за перше півріччя і 9 місяців.

 

Нам необхідно в скла-

 

44

 

ді Програші виходу з економічної кризи мати розділ про стабілізацію фінансових ресурсів,    а   саме:    мати бюджет,   в основному -це його межа дефіциту. Де   дасть нам можливість якнайшвидше, вже на початку наступного місяця отримати від Міжнародного валютного фонду, Міжнародного і Європейського банків реконструк­ції    і    розвитку   ті    інвестиції,    які    так   необхідно   мати в перебудові нашої економіки,    а   саме: на аграрну,    пере­робну, енергетичну,    транспортну,    екологічну   справу. Закликаю   вас    прийняти   такий   бюджет,      який   є,    а   наступ­ними   уточненнями.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую.    Слово   надасться   народному   депу­тату,    Прем"єр-мініетру     України     Вітольду     Павловичу Фокіну.

 

ФОКІН Б.П.,    Прем"ер-міністр   України   /Дарницький        виборчий        округ,     м.Київ/. Шановні колеги! Як народний   депутат хочу   скористатися . своїм   правом на п'ятихвилинний виступ, тим більше       що він     буде     відповіддю     на   ваші   численні     гострі вис­тупи,    які    пролунали   під   час   обговорення     проекту   Дер­жавного   бюджету   України.

 

45

 

 

Хочу зачитати звернення до депутатів Кабінету Мі­ністрів нашої держави.

 

“Шановні депутати! Високі темпи інфляційного зростання цін, нові злагодженість механізмів обмеження моно­полістичної діяльності, неконтрольованість процесів взаємного кредитування підприємств, а в окремих випад­ках - безпідставність банківського кредиту призвели до економічно необгрунтованого, однобічного підвищення за­робітної плати на підприємствах окремих галузей і регі­онів України.                                           

 

Мають місце випадки, коли заробітна плата робітників

зросла за три місяці цього року в 15 - 20 і більше разів, сягнувши десятків тисяч карбованців, в той час коли більшість працівників отримує набагато менше.

 

Непокоїть те, що це вже не окремі випадки, а тенден­ція. Таке зростання заробітної плати не підкріплюється ре­зультатами господарської діяльності, а навпаки, спостері­гається при спаді обсягів виробництва та доходів підприємств.

 

46

 

Наслідком цих процесів є штучне підвищення витрат та цін у всіх галузях народного господарства, погіршення купі­вельної спроможності населення, збитковість виробництва в галузях споживачах промислової продукції, особливо АПК, неконкурентно здатність українських товарів на зовнішніх ринках та падіння обсягів виробництва і загальне зменшення обороту в торгівлі

у стані передзупинки не тільки сільсько господарство, будівництво, авіаційний, автомобільний та комунальний електро-транспорт, сфера побуту, громадського харчування і торгівлі, а й металургія, електроніка та інші галузі важкої індустрії.

 

Створилася парадоксальна ситуація, коли готова продукція не реалізується, а крамниці порожні, розриваються встановлені роками господарські зв"язки. Одночасно різко обмежуеться платоспроможність господарств і поглиблюється платіжна криза в економіці.

 

Наслідком штучних, економічно необгрунтованих процесів у динаміці витрат на оплату праці є наростання соціального протистояння працівників невиробничої сфери, аграрного сектора, сфери послуг, пенсіонерів та інших незахищених верств населен­ня щодо членів трудових колективів тих галузей, які знаходять­ся в монополізованому становищі й диктують ціни та витрати споживачам своєї продукції. Це може призвести до подальшої дестабілізації соціального становища, до можливих соціальних вибухів.

 

За цих умов Кабінет Міністрів вбачає єдиним засобом еконо­мічного впливу на зростання витрат підприємств державної власнооті введення регулювання динаміки фондів оплати праці .фондів споживання в залежності від росту обсягів виробництва та цін на споживчому ринку. Механізм подібного регулювання знаходиться

 

 

47

 

у нас на руках. Для введення в дію цього механізму необхід­ним є внесення деяких поправок, нехай тимчасових, до законо­давства. В першу чергу треба скорегувати  пункт І статті 19 Закону України про підприємства. Уряд втрете звертається до вас з настійним  проханням поставити його на голосування. Адже це одна з головних причин порушення об'єктивно необхід­ного співвідношення між грошовими доходами і виробництвом. Одночасно,Урядом розробляються заходи щодо ефективного контро­лю за ціноутворенням на продукцію підприємств -  монополістів, запровадження механізму здійснення антимонопольного законодав­ства, проведення політики демонополізації в сфері виробництва, обігу продукції та управління.

 

Уряд також звертається до енергетиків, шахтарів, металургів, працівників інших галузей, де заробітна плата зросла особливо високими темпами, поставитися з високим розумінням до тих заходів, що будуть здійснюватися по впорядкуванню гро­шових доходів. Звертаємося також до працівників сільського господарства, освіти, науки, охорони здоров"я з проханням у цей окладний для держави період утриматися від деструктивних дій і дати змогу Уряду виправити ситуацію з оплатою праці трудящих".

 

І на закінчення, шановні колеги, скажу репліку з приводу виступу депутата Пилипчука. Запропонований ним метод цікавий, він не новий, а вже відомий. Але, на жаль, і вів не позбав­лений цілого ряду недоліків, тому потребує більш глибокої проробки.

 

48

 

А щодо мого виступу на з"їзді молодих підприємців, то депутат Пилипчук проото сказав неправду. Моя відповідь була такою: "Кабінет Міністрів пропонує податкові ставки, а вони будуть такими, якими їх затвердить Верховна Рада". Думаю, що ви а цим теж догодитеся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Бачу, біля мікрофонів стоять депутати. Що, знову будемо ставити запитання? Перший мікрофон.

 

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної' Ради народних депутатів /Малиноький  виборчий  округ, Житомирська  область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Обговорення важливого питання закінчилося. Розумію всю складність формування бюд­жету , але хочу ще раз привернути вашу увагу до напрочуд тяж­кого питання, яке сьогодні не висвітлювалося. Воно стосується фінансування чорнобильських проблем. Вчора Прем"єр-міністр сказав, а після того Іван Степанович це повторив, що фінансу­вання буде проводитися за фактично виконаними роботами. Ми вводимо в оману і народних депутатів, і народ України. Чому? Візьмемо таке важливе питання,як відселення жителів. У 1991 році виконано завдання лише на II процентів. У цьому році передбачаються такі ж цифри виконання. Там майже нічого не потрібно фінансувати.

 

 

49

 

Нам, шановні депутати, потрібно фінансування соціального захисту населення згідно з чорнобильськими законами. П"ять днів тому газета "Известия" опублікувала дані радіологічного центру Білорусії про захворюваність дітей. 1800 дітей Білорусії хворіють на рак щитовидної залози, а 200 тисяч дітей - із збільшеною щитовидною ждуть рецидиву. Це ж можна сказати сьогодні І про нас. Дотепер під боком у столиці республіки протягом шести років проживають у зоні обов'язкового відселення люди і діти. Це вже і кримінальна відповідальність, і моральна від­повідальність. Завтра ці люди прийдуть до Верховної Ради, кожний з них принесе 100 грамів землі із свого подвір"я і на­сипе тут курган. Не хочу залякувати, але тріск тих дозиметрів буде дзвонами Чорнобиля.

 

Шановний Леоніде Макаровичу! Прошу вас звернути увагу на це важливе питання і забезпечити фінансування чорно­бильських законів.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Шановні депутати! Бачу, що знову йде обговорення. Яка б не важлива була тема, проблема... Думаю, що всі найважливіші

проблеми вже були порушені. Тому просив би промовців біля мікрофонів не проголошувати промов. Якщо є коротке запитання по суті,будь ласка.

 

Другий мікрофон.

 

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В Л.Леніна /Ленінський     виборчий округ,     Донецька       область/. Василий Васильевич! Не пойму, почему я не подучил слова, записавшись 25-м, при том, что выступило 36 депутатов.

 

50

 

Далее. Хотел бы обратить внимание уважавши депутатов

на то, что мы рассмотрели бюджет однобоко. Ми обсудили год, но никто и словом не обмолвился о 1990 и 1991 годах. На 1991 год нами был утвержден бюджет - 36 миллиардов, а практически 54 миллиарда. Он не выполнен по многим статьям. И перед нами должны были бы отчитаться товарищи, отвечающие за эти статьи.

 

Хотел оказать о том, что прежде, чем формировать бюджеты, нужно думать. А у нас олово "думать" сегодня вызывает истерию, потому что за 75 лет мы отвыкли думать, ибо привыкли только выполнять команды, /Оплески/.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

ТАРАСЕНКО О.Г., секретар Комісії Верховної Ради України  питань оборони і державної безпеки /Знам"янський виборчий       округ,     Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! Шановний Президенте! шановні члени Кабінету Міністрів! Цілком зрозуміло, що в результаті обговорення Верховна Рада не прийме запропонований бюджет. Тому нам треба серйозно доопрацювати його проект у комісіях.                                                                                                         

 

Думаю, що повинна бути проміжна постанова про те, щоб доручити постійним комісіям і Кабінету Міністрів переглянути статтю 3, тобто видаткову статтю проекту бюджету.

 

51

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Григоровичу! Ми ж не обговорюємо проект. Всі ваші пропозиції будуть слушні під час обговорення проекту постанови.

 

Шановні колеги! Давайте не будемо зараз обговорювати проект постанови. Так?

 

Отже, депутати внесли такі пропозиції: затвердити концеп­цію доопрацювання законопроекту і затвердити бюджет лише на другий квартал; не затверджувати проект взагалі й повернути Його на доопрацювання; встановити порядок розгляду проекту бюджету і провести не менше чотирьох його читань.

 

Виступи всіх промовців об"єднує одна думка - держава далі не може жити без затвердженого бюджету. Адже вже нічим платити навіть заробітну плату, і про це свідчать численні звернення до Верховної Ради з місць.

 

Оскільки більшість за це 24 народних депутати із тих, хто виступив/запропонувала повернути проект' бюджету на доопрацювання, нам необхідно було б затвердити найважливіші, принципові положення концепції цього законопроекту, які б дали можливість Кабінету Міністрів і постійній комісії, яку очолює Андрій Васильович Печеров, врахувати їх при доопрацюванні проекту бюджету. Така конкретна концепція вчора була обгрунтована у співдоповіді Печеровим Андрієм Васильовичем.

 

Тому пропоную зараз розглянути запропонований Комісією Верховної Ради з питань планування, бюдаету, фінансів і цін проект постанови про проект Державного бюджету України на 1992 рік /він у вас є/. Є пропозиція взяти цей проект за основу. А потім його обговорюватимемо по кожному пункту. Нема заперечень?

 

Ставлю пропозицію на голосування.

 

Не зрозумів вас. Ми приймаємо проект не закону, а постанови.

 

Перший мікрофон.

 

52

 

СЕРБІН Ю.С. Впевнений, якщо ви зараз поставите це на голосування за основу, то ми не проголосуємо "за". Конкретна пропози­ція. У пункті І замість "Схвалити концептуально проект" записа­ти: "Доручити Кабінету Міністрів України доопрацювати бюджет, передбачивши у ньому...". А от ті пункти, що записані, залишити, ми не проти цього. Але  я  проти  того, щоб схвалити це концептуально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Рада України у питан­нях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий     окр'уг,   Волинська     область/, Шановний пане Президенте! Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Від імені Комісії у питаннях соціальної політики та праці пропоную сьогодні концепцію проекту бюджету не приймати, ніякого проекту постанови не голосувати. Тільки після того, як ми затверди­мо мінімум зарплати і пенсій, визначимо проценти податків, приймемо рішення про те, що ці процентні податки будуть не менші, ніж в Росії, - тільки тоді,    - 28 квітня можна буде приступити до постатейного першого читання проекту бюджету.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

ТАРАСЕНКО О.Г. Гадаю, що у проект постанови варто записати таке: доручити постійним комісіям і Кабінету Міністрів переглянути статтю 3 проекту бюджету. За рахунок скорочення державного апарату, витрат на його утримання варто відшукати відповідні кошти. А також і на утриманая армії.

 

53

 

 

Гадаю, що наша комісія теж буде доопрацьовувати це питання,  і ми знайдемо там кілька мільярдів карбованців. Ці вивільнені кошти слід направити на соціальні потреби, як тут уже пропонувалося:на підвищення мінімального прожитко­вого рівня, мінімального рівня пенсій, на допомогу багато­дітним сім"ям тощо.

1 відносно компенсації. Теж треба,на мою думку, передбачити це  і в постанові. 2Ь мільярдів карбованців на компенса­ції - це не маленька сума.  І, мабуть, Кабінет Міністрів по­винен чітко закласти в бюджеті, що ці дотації необхідно персонально адресувати споживачам.  А не так, як часом є, -що один вечерям добре, а другий зовсім не вечеряв, а разом, у цілому ми наче обоє вечеряли.                                                        

 

Треба переглянути ставки податку. Це теж повинно бути дорученням Кабінетові Міністрів.  

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Зрозуміло. Слово надається Андрію Васильо­вичу Печерову.

 

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради   України з питань планування бюджету, фінансів і цін /Велико-михайлівський      виборчий      округ, Одеська      область/. Шановні народні депутати! Надійшло дуже багато пропозицій щодо роботи над подальшим формуванням бюджету. Ще раз хочу підкреслити, що можна далі працювати над цим документом і проробляти будь-які статті лише після того, коли ми концептуально визначимось щодо п"яти

54

 

позицій, які представлені у проекті постанови Верховної Ради від нашої комісії. Згоден, що можна пропозиції не схва­лювати концептуально, а зажадати проект бюджету саме у відпо­відності з цими п"ятьма позиціями і таким чином дати можли­вість працювати. Але хочу сказати одне:ніяких пріоритетів, крім, виживання нашої держави, крім фізичного збереження лю­дей, наш стан економіки не дозволяє прийняти. Том єдине, що ми можемо зробити,- забезпечити це і відкрити шлях до одер­жання кредитів для перебудови економіки і для того, щоб стати на ноги.

 

У зв"язку з цим і строк.28 квітня є нереальним. Було б правильним прийняти проект концептуально, протягом 27-29 квітня детально пропрацювати пропозиції в комісіях, подати їх Комісії з питань планування,, бюджету, фінансів і цін та Кабінету Міністрів. І тоді ми зможемо разом приблизно в  першій декаді травня подати вам новий варіант, який вважа­ємо за необхідне прийняти.

 

Розумію пропозицію Шеховцова, проте хочу вам навести інший приклад. У Франції парламенту дається цва місяці на прийняття бюджету. Якщо ж він не приймається, то автоматично Кабінет Мініст­рів його приймає і працює, беручи на себе всю повноту відповідаль­ності. Це в умовах їхньої економіки, де є що цілити.

 

У нас нема чого ділити,є тільки бажання засвідчити вірність якійсь своїй, окремій позиції. Саме з цієї позиції хто б не виступав, здається,всі абсолютно праві, а ось давайте попробуємо все звести разом і дійдемо згоди для того, щоб далі працювати.

 

55

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Президентові України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

 

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Хочу внести ще одну пропозицію. Я вчора не зміг бути на сесії, але слухав по радіо виступи і мав можливість аналізувати. Всі депутати схо­дяться на тому, що нам бюджет потрібен хороший він чи пога­ний. Тим більше, що хорошого зараз мати просто не можемо, оскільки економіка в стані глибокої кризи.

 

Тому запропонував би все ж прийняти проект постанови. Не треба "концептуально", а можна записати й так, що треба схвалити в основному проект Держачого бюджету.

 

Далі. Після цього пропоную дуже важливе формулювання і прошу уважно послухати:"Доручити товаришам П"ятаченку, Печерову, Пилипчуку розробити нові підходи до формування бюджету та оподаткування і внести їх на розгляд Верховної Ради. Після цього внести зміни до бюджету на друге пів­річчя".

 

 

Читав статтю Пилипчука, в нього є дуже цікаві роздуми навколо оподаткування. Надзвичайно важливі й обгрунтовані пропозиції внесла Комісія Верховної Ради з питань планування, бюджету,фінансів і цін   та й виступи були дуже ґрунтовні. і не все так уже трагічно, хоча депутати говорили й емо­ційно, але все-таки всі пропонували конкретні речі.

 

Можна було б саме так зробити. І вже тоді, з урахування того, що у нас буде з грішми, з підвищенням цін на енергоносії як складуться відносини з Росією, як будуть інші

 

56

 

процеси розвиватися, ми могли б ці всі доповнення з перспек­тивою на друге півріччя розглянути і, якщо в цьому виникне потреба, серйозно переробити наш бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  перший мікрофон.

 

ШЕХОВЦОВ С.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський      виборчий      округ,      Донецька область/. Уважаемые коллеги! У нас есть такое Правитель­ство, какое есть, и оно разработало такой проект бюджета, который мы видим. Поэтому принимать его концептуально или в . основном нет никакого смысла. Единственный выход, считаю,такой: записать "Прийняти до розгляду проект бюджету". У нас нет ино­го выхода, как взять на себя ответственность за доработку бюджета и за его утверждение.

 

"Прийняти до розгляду" фактически означает; считать, что первое чтение состоялось, но голосовать "за" или "против" нет никакого смысла, слишком уж много нареканий.

 

Логичный второй шаг: депутатам и комиссиям сдать свои поправки и замечания, комиссии по бюджету вот теперь уже вместе с Минфином, Кабинетом Министров подготовить проект бюджета к рассмотрению на второе чтение, то есть постатейное, с голосованием поправок по каждой статье.

 

Таким образом, автоматически заработают предложения Комис­сии по законодательству о более детальном представлении документа на второе чтение, потому что голосовать,например, военный бюджет постатейно, когда он представлен одной строчкой, невоз­можно. И там еще целый ряд крупных, статей, где речь идет о

десятках миллиардов. То есть следует готовиться к нормальному второму чтению.

 

57

Если это будет в мае,  значит - в мае. Я категорически против того, что бюджет нужно прочно принимать.  4 месяца держава прожила без бюджета, чем подтвердила, что еще две-три недели проживет. Если местные Советы, если учителя,  врачи, шахтеры, шоферы увидят, что мы серьезно работаем,пытаемся найти решение, - они подождут. Я уверен, веля появится доверив   к Верховному Совету, они две-три недели подождут.

 

КІВШИК Л.А., генеральний директор облагропостачу - заступ­ник голови обласної агропромради по постачанню /Глобинський  виборчий  округ, Полтавська область/. Василю Васильовичу! Дефіцит бюджету в Полтавській області становить 4 мільярди карбованців, тобто 40 від­сотків коштів не вистачає. Як же приймати цю постанову? І як поставили  колись 25 відсотків Полтавській області, так воно і було в 1990, в 1991, так і на 1992 рік записали. Я письмово, подавав пропозиції щодо процентних ставок. Іх не розглянули.

 

Ми не вимагаємо якогось великого процента. У нас є 25, ми просимо 40. Вже й так зменшилися асигнування на соціальний захист населення в Полтавській області, а ми ці проценти ніяк не змінимо.

 

Прошу це врахувати і тоді вже проголосувати. І давайте процентні ставки визначимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, ви праві. Але ми зараз не приймаємо закону. Ті конкретні статті, про які ви говорите, будуть предметом обговорення на наступних засіданнях.

 

58

 

Третій мікрофон.

 

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський     виборчий     округ,     Луганоска область/.    Василий Васильевич! Я хотел бы сегодня поставить      один вопрос господину Пятаченко: будут ли внесены Кабинетом Министров или Министерством финансов нормативы отчислений для городов областного подчинения или нет? Если нет, я буду голосовать против.

 

И второй вопрос. Василий Васильевич!    Мы принимаем сегодня закон о бюджете или постановление? Здесь написано -закон. Закон у нас обсуждается   обычно постатейно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ми постанову обговорюемо.

 

ЛОБАЧ В.І.   Мы обсуждаем постановление по закону. Если бы это было постановление о Государственном бюджете, я бы голосовал за него. Но этим постановлением вводится закон, а закон обычно обсуждается постатейно. Поэтому пусть товарищ Пятаченко даст ответ сейчас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Оголошуеться перерва на 30 хвилин.

 

59

 

/Після     перерви/

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усіх народних депутатів запрошую до залу засідань.

 

Шановні депутати, продовжуємо пленарне засідання. Слово  надається Андрію Васильовичу Печерову.

 

ГОЛОС  ІЗ ЗАЛУ.    А чому не Мінфін?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, ви праві. Григорію Олександровичу, будь ласка.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О.    Щоб сформувати бюджетні нормативи по 144 містах, підпорядкованих областям, та ще плюс 27, потрібно розглянути всі їхні доходні і видаткові частини, для чого слід або виїхати до них, або сюди запросити. На це треба якнаймен­ше три-чотири місяці. /Шум     у     залі/. Я розумію, що закон прийнятий, але треба думати, як його виконувати. Я й розказую, як його виконувати. Щоб ці нормативи затвердити по 144 містах, треба якнайменше три-чотири місяці.    При тому, скажімо, в Лисичанську кошти є і їх пропонуватимуть залишити, а скажімо, в аграрних регіонах показуватимуть, що міста не мають коштів і їх треба дати. Тоді слід, з одного боку, зібрати всіх, хто має кошти,  і каже, що не віддасть, а з другого боку - всіх, котрі просять дати їм кошти, бо в них соціальні витрати, в них лікарі і все те ж саме, як у Лисичанську,  і ті ж самі норми витрат.

 

От така проблема.    /Шум.   у     залі/.

60

 

Я не про це. А відносно повітря я скажу таке: треба розробити норми соціального захисту для Лисичанська свої, а для іншого міста - свої, і під ці норми видавати кошти. Таких норм зараз немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

ЛОБАЧ В.І. У нас принят закон, и его никому не позволено нарушать. Тогда давайте внесем изменения в закон и будем действовать так, как ви хотите.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я ще раз підкреслюю я нічого не маю проти закону, який прийняли. У законі записали, що нормати­ви розробляють по містах. Правильно. Але я ще раз нагадую: щоб цей закон виконати, треба чотири місяці. Треба до Києва зібрати всіх з міст, їхні бюджети, їхні видатки, посадити поряд і тих, хто каже не забирайте кошти, і тих, хто каже дайте кошти. То скільки це треба часу?

 

ЛОБАЧ В.І. Так, Василий Васильович, здесь все понятно.

И второй вопрос.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Фізично на це треба три-чотири місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Олександровичу! Я вас прошу! Ну, що тут за дискусії...

 

ЛОБАЧ В.І. В области, руководствуясь тем же подходом, что и министр, поступили так: на все регулируемые налоги

   

61

 

в Лисичяске поставили баранку, ноль. Ноль отчислений! Это командное администрирование снизу до верху. В июне я должен сократить весь аппарат исполкома со службами. Нет финансиро­вания.

 

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О.    Я ще раз підкреслюю, міста ставлять питання про вихід з підпорядкування області.

 

ЛОБАЧ В.І.    Да.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О.    Тоді треба розглянути їх усі разом.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.    /Нерозбірливо/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що це таке! Ви не кричіть. Маєте щось сказати, ідіть, як депутат Лобач, до мікрофона. Будь ласка, дотримуйтесь  порядку.

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я шановному депутату Лобачу відповідаю. Для того щоб це розглянути в межах республіки, треба три-чотири місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В.Г.,    головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівоький     виборчий     округ, Донецька     область/.  Жаль, что ушел Григорий

 

62

 

Александрович. Василий Васильевич!    Уважаемые депутаты! Вопрос вот в чем. Депутат Шеховцов вносил поправку к Закону о мест­ных Советах народных депутатов,  местном и региональном самоуправлении. В нем Верховный Совет утверждает ставки отчислений в местные бюджеты базового уровня /города, области/.

 

Эти ставки нужно как-то состыковать с постановлением о бюджете. Имеются в виду не все города на Украине, а только базового уровня. Тогда это будет проще, не надо будет 3-4 месяца,    но в постановление это нужно внести. Я понимаю трудности и сложности депутата Лобача, перед которым стоит проблема. Такая же проблема есть в Донецкой области, в нашем регионе. И я прощу это записать в постановление. Понимаю, что нужно время. Давайте   отсчитывать. Я согласен даже на второе полугодие, но изменить ставки отчислений в бюджеты областей в сторону их увеличения надо.

 

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Я вношу таку пропозицію - розглянути це питання в комісіях протягом часу, впродовж якого будемо доопрацьовувати бюджет, щоб ви переконалися, як і за скільки це можна зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Олександровичу! Ці питання якраз ставлять депутати. Леонід Макарович вніс пропозицій, щоб ви разом із головами постійних комісій Пилипчуком і Печеровим очолили цю роботу, підготували проект документа, який буде внесено на розгляд Верховної Ради. Це й буде відповіддю на всі питання...                                                                                         

 

63

 

П'ЯТАЧЕНКО Г.О.    Згодний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Другий мікрофон.

 

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луган-оький машинобудівний завод імені Пархоменка" / Артємівський     виборчий     округ,     Луганська область/.   Уввжаемне депутати!   Я предлагаю пункт 2 поставить пунктом 1.                                          

    

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ми ж не обговорюємо зараз. До міністра є ще запитання?

 

ЯГОФЕРОВ А.М.    Ні, ми всі говорили щодо проекту постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я прошу вибачення. Зараз надамо слово голові комісії Андрію Васильовичу Печерову, який доповість нам про новий проект постанови, підготовлений з урахуванням внесених пропозицій.

 

Прощу, Андрію Васильовичу.

 

ПЕЧЕРОВ А.В.    Під час перерви ми спілкувалися з депута­тами, які вносили пропозиції,-й дійшли певної згоди.

 

На ваш розгляд вноситься проект Постанови Верховної Ради України "Про проект Державного бюджету України на 1992 рік". Це автоматично знімає пропозицій Шоховцова.

 

Пропонується такий текст: "Розглянувши поданий Кабінетом Міністрів України проект Державного бюджету України на 1992 рік, Верховна Рада постановляє:

 

64

1. Доручити Кабінету Міністрів України за участю Комі-оії Верховної Ради України з питань планування,бюджету, фінансів і цін доопрацювати проект Закону України про Дер­жавний бюджет України на 1992 рік з урахуванням пропозицій

і зауважень, внесених комісіями Верховної Ради України і народними депутатами при його обговоренні, передбачивши в ньому /далі йдуть підпункти'"а", "б", "в", "г".../

 

2. Комісіям подати висновки і зауваження для узагаль­нення Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів 1 цін до 30 квітня.

 

3. Проект доопрацьованого Державного бюджету на 1992 рік подати на розгляд Верховної Ради до 8 травня 1992 року.

 

4. Доручити Міністру фінансів України П"ятаченку, го­ловам постійних комісій Печерову і Пилипчуку розглянути нові підходи формування бюджетної, податкової політики і внести їх на розгляд Верховної Ради з подальшим внесенням змін до бюджету в другому півріччі 1992 року".

 

41

 

Ось такий текст.

 

ГОЛОВУЮЧИМ. Нормальний. Є пропозиція прийняти за основу.

 

Прошу проголосувати.

 

"За" - 268. Пропозицію прийнято.

 

Прощу далі. Перший мікрофон.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. У мене є зауваження до пункту 3, де йдеться про те, щоб подати на розгляд Верховної Ради дооп­рацьований проект бюджету до 8 травня.

 

Я б додав таке: "При цьому дати докладний перелік усіх

 

 65

 

видатків до тих статей, до яких вносилися зауваження депу­татів і комісій". Про це вже казали багато. Можливо, якихось статей депутати не чіпали, то їх слід залишити в узагальне­ному вигляді.

 

Але там, де є пропозиції, особливо якщо вони будуть відхилені Комісією з питань планування, бюджету, фінансів і цін, слід подати докладний перелік, бо депутати

наполягатимуть на обговоренні. Будемо голосувати - що вилучити, що додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу! Яка ваша думка?

 

ПЕЧЕРОВ Л.В. Моя думка така. Що таке детальний аналіз? Цей запис ніколи не зніме суперечюстей,його можна викорис­товувати для того, щоб тільки завалити рішення. За основу потрібно взяти висновки комісій. Передбачається з 27 по ЗО квітня попрацювати в комісіях і розглянути будь-які цифри, все, що кого тільки цікавить, навіть до окремої особи. Тому що відкинути весь довідковий матеріал, яким володіє зараз Міністерство фінансів і комісія, неможливо. На жаль, на сьогодні ще не всі прочитали проект постанови, внесений Комісією з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

 

66

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу! Тим більше, я про­поную такий порядок подальшої роботи над підготовкою вже нового, по суті, проекту бюджету за участю голів постійних комісій і тих депутатів, які виступали і вносили конкретні пропозиції. Щоб ці питання обговорити попередньо і не вносити їх на сесію.

 

Прощу, другий мікрофон.

 

 

ЯГОФЕРОВ А.М.   Я думаю, что предложение Андрея Васильевича разумно, с ним нужно согласиться. Хотя я не знаю, что значат подпункты "а", "б",    "в", "г". Поэтому я хотел бы добавить сюда, что в       бюджете приоритет финансирования должен быть направлен на человека, на социальные нужды, особенно на заработную штату бюджетников. Это - первое.

 

67

 

И второе. Надо записать так, как предлагал депутат Елиашевич: "Доручити Кабінету Міністрів України до 1 травня внести зміни в інстврукцію про порядок обрахуванкя податку на добавлену вартість, передбачивши відшкодування поста-чальникам сум податку після реалізації продукції відшкодування сум податку споживачам".

 

И дописать еще один пункт о том, чтобы продлить дей­ствие постановления Верховного Совета о проекте бюджета по первому кварталу еще на апрель и май для того, чтобы нормаль­но продолжалась жизнь.

 

И поскольку сделал заявление Витольд Павлович Фокин по заработной плате, хотел сказать Витольду Павловичу, что это опять то же, что вы- предлагали и механизма здесь никакого нет. Я прошлый раз выступал, вы помните, предлагал механизм. Вы собирались послушать, но все так и повисло в воздухе. С такими механизмами мы далеко не уйдем. К постановлению Вер­ховного Совета, Василии Васильевич, еще будет приложена инструкция в сто листов. Это недопустимо, хотя ограничивать зарплату обязательно надо.

 

Спасибо за внимание.

 

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрію Васильовичу.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Мені здається, що першу пропозицій можна дописати навіть пунктом І. Тоді їх буде 6. Треба перед­бачити, перш за все, соціальний захист населення. Однак думав, що детальний розгляд усіх цих матеріалів дещо змі­нить наші переконання. А записати можна. Це - перше.

 

68

 

Друге. Відносно пропозиції депутата Єліашевича. Прото­кольно Верховна Рада доручила Кабінету Міністрів і зараз він опрацьовує можливість відрахування податку на добавлену вартість після надходження оплати за продану продукцію. Мені здається, немає необхідності записувати це в постанову, може, достатньо в протоколі зазначити. /Шум  у  залі/.

 

Вже працюють над цим питанням, і не сьогодні-завтра буде роз'яснення інструкції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу, є пропозиція включити це в проект. Проголосуємо. І,щодо продовження чинності постанови Верховної Ради на другий квартал.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Гадаю, якщо ми підемо цим шляхом, нам потрібно припинити обговорення бюджету і жити так, як диктуватиме життя. Або ми приймаємо бюджет в першій і другій • декаді травня і щось робимо для того, щоб увійти в міжнародне співтовариство, отримати допомогу для виходу із кризи, або піднімаємо руки і розписуємося у тому, що ми не спроможні забезпечити керівництво державою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

ЛОБАЧ В.I. Василии Васильевич, я по процедуре. Вы сказали, что проект постановления будем голосовать по пунктам. Хочу сказать относительно подпункта "г". Здесь заложено несоответствие двух законов. Поэтому прошу заменить в тексте "...відповідно до Закону Української  РСР   про бюджетну

 

69

 

систему Української РСР" на ",..відповідно до Закону України   про міцеві Ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування".Сделать ссылки на тот закон,который занимается формированием местных бюджетов.

 

 

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Андрію Васильовичу.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Це те питання, на яке я наголошував 1 про яке' говорив міністр П"ятаченко. Ще раз висловлю думки і свою, і комісії, і багатьох народних депутатів про те, що Верховна Рада необережно, на слух, прийняла постанову про те, що вона буде затверджувати нормативи відрахувань до міст обласного підпорядкування; Мені здається, що цю роботу ніколи Верховна Рада не виконає.

 

І друге. Ми провокуємо створення в нашій державі нових медвенських, гуляипільських та інших держав. Або ми держава, отож повинні зверху донизу керуватися, або повинні роз­пастися на окремі регіони і потім думати, як вижити.

 

Я прихильник другої пропозиції. 6 суперечність між двома законами у підпункті "г". Пропоную, коли будемо обго­ворювати кожну статтю проекту Закону про Державний бюджет, проголосувати ці пропозиції, перед цим розглянувши цифри, які ми сьогодні маємо. /Шум у  залі/.

 

Я вам відповім. Ви хочете спровокувати населення. Ви жителів сільських районів, а їх майже 500, які не отримують заробітну плату, привести в місто. Ви хочете звести жителів міста і жителів села. Це неправильно.

 

Думаю, що Верховна Рада зуміє прийняти мудре рішення, . коли ми будемо доопрацьовувати проект закону.

 

70

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звертаюся до депутата Лобача. Є межа, доро­гий мій депутате. На всі ваші запитання були дані відповіді. Прошу, перший мікрофон.

 

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги!  В данном случае я все-таки поддерживаю депутата Лобача. Не говорю о пересмотре этих ставок, которые Минфин переделал, мы еще их будем утверждать. Что же получается? Сегодня 60 процентов от утвержденных ставок, которые отчисляются в местный бюджет, идут в Советы базового уровня, 20 процентов - районного, сельского и 20 процентов - областного. Нужно, чтобы в конце концов базовый уровень стал распорядителем бюджетных средств и мог финансировать свои местные программы, а не быть по­прошайкой у вышестоящих представителей органов власти, в том числе и представителей Президента.

 

Поэтому мы это должны принять и в Законе о бюджете самостоятельно произвести размежевание этих средств, которые Минфин рекомендовал утвердить.

 

Относительно процентных ставок, то здесь нет противоре­чия закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж з вами домовились, що сьогодні не будемо приймати конкретних рішень з деяких принципових питань. Доручимо групі депутатів, комісії і міністру внести конкретні пропозиції. Зараз обговорюємо проект постанови. Будь ласка, ще раз наполягаю голосувати за проект, який запропонував Андрій Васильович Печеров.

 

Другий мікрофон.

 

 

71

 

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенськии     виборчий     округ,     Житомир­ська     область-/. Знову хочу повернутися до під­пункту "г", який запропонував Андрій Васильович. У ньому записано: "припинення тимчасово на 1992 рік дії окремих поло­жень законів України, впровадження яких потребує додаткових

видатків".

 

Маються на увазі закони, які ще не впроваджені, чи всі закони, які вже введеі;і в дію. Що мається на увазі?

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Я відповідав на це питання детально, назвав чотири закони, дію окремих статей яких потрібно об­межити. Це - думка комісії. А при доопрацюванні всіх варіантів і пропозицій може ще додадуться статті якихось законів, а може,  і зменшаться.

 

Якщо зараз поставите умову, щоб нічого не змінювати з того, що вже прийнято, то, пробачте, ніхто вам бюджету не окладе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе. Другий мікрофон.

 

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Золотоніський виборчий     округ,     Черкаська   область/. Шановні товариші! Хочу зробити зауваження до підпункту "г". Пропоную такий компроміс. Сьогодні Кабінет Міністрів розрахував формування бюджету і чітко поставив

72

 

фіксовану цифру відрахувань у місцевий бюджет області. Чого не можна сьогодні зняти цей пункт взагалі, а зобов"язати обласні Ради чітко зафіксувати цифру на базовому рівні і дати можливість їм формувати бюджет? Але яку цифру? Всі говорять, що село ми обійдемо. Не треба про це говорити. У нас роками складалося так, що певна частина в бюджеті базового рівня залишалася для формування тільки їхнього бюджету.                                                           

 

Нагромаджувався обласний бюджет - тоді давали і селу. Для Лобача залишити - 0,2 процента, а для сільського району -100 процентів плюс те частина бюджету, яка передбачена в області.

І якщо ми вирішимо це передати в області, то знімемо сьогодні питання з порядку денного.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Ви дуже вірно поставили питання. Проте, весь зміст суперечностей у цьому законі такий.

 

Лобач і будь-який голова міської Ради стоятимуть на позиції такій: я закрию свої потреби, а потім віддам те, що залишилося.

А в законопроекті про бюджет записано інше". Ти віддай те, що необхідно, щоб вижила область, а не тільки ваше місто. Вони ніколи не дійдуть згоди, якщо будуть рівноправними, і тому запропонували, щоб Верховна Рада помирила їх. Верхов­на Рада ніколи їх не помирить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звертаюся до вас офіційно і прошу з місця не викрикувати.

 

 

73

 

Третій мікрофон.

 

БАРАБАНІ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господар­ством /Жовтоводський     виборчий округ,     Дніпропетровська     область/. Андрію Васильовичуі Віддаю належне вашій військовії! хитрості. Ви вилучили з пункту  І слово "концептуально", але підпунктами "а", "б", "в", "г", "д" фактично затвердили ідо концепцію. Основне - в підпункті "а": "дотримання рівня дефіциту не більше 2 відсотків від обсягу валового національ­ного продукту". Це - головний пріоритет цього бюджету. Я, до речі, на сьогоднішній день маю сумніви в тому, чи потрібен нам цей дефіцит у розмірі тільки 2 процентів, якщо ціна його - придушене підприємництво і значне згортання фінансу­вань соціальних потреб.

 

Вважаю, що в пункт 4 проекту постанови треба записати доручення Пилипчуку, вам, Міністру фінансів проаналізувати нові підходи до формування бюджету. Мабуть, сюди треба записати і Міністра економіки, й інших керівників Уряду та представників з Державної думи. Якщо вона думає і хоче думати, то хай думає над новими підходами до формування бюджету. Треба подумати про те, чи варто зараз іти на такі жертви заради такого дефіциту. І записати це пунктом 1 постанови. А в пункті 2     дати доручення Кабінету Міністрів доопрацювати бюджет. Підпункти "а", "б", "в", "г", "д" вилучити, бо це вже   в затверджена концепція.

 

74

 

Вони розроблять нові підходи і скажуть, чи потрібен нам бездефіцитний бюджет, чи нам потрібен розвиток підпрвємництва. А може, на перше місце поставимо соціальний захист населення.

Дякую.

ПЕЧЕРОВ А.В. Дозвольте відповісти. Цілком погоджуюся з вашими думками.  Не погоджуюся тільки з тим, що це хитрість. Я сказав ще у співдоповіді і зараз повторюю: якщо не затвердимо цих п"ять основних принципів формування бюджету, то нам треба розійтися. І це буде правильно. Це -перше.

 

Друге. Пропонується дотримуватися рівня дефіциту не більше 2 відсотків від обсягу валового національного про­дукту. Якщо  депутат Барабаш не переконаний, то я в цьому переконаний. Більше не можна. Чому?

 

Дуже розумно було сказано, що для такої економіки, як у нас, теорія пільгового оподаткування без конкуренції веде до загибелі. Тут повинна працювати інша теорія. На жаль,

ми повинні примусити працювати економічними методами. А то у нас виходить так: зменшилося виробництво на 40 відсотків, чи навіть на ЗО, а заробітна плата збільшилася десь у 14-18 разів. І ми далі з цієї трибуни обманюємо людей, кажучи, що ми їх захищаємо.

 

Ми їх ведемо до безодні, до безвихідного становища.

75

 

Час схаменутись і почати     оздоровлення нашої еконо­міки. Поставити себе в жорсткі рамки і не окремі міста або області виділяти, а всім вийти на дефіцит по необхідному, десь на 4-6 відсотків до видатків, І починати працювати, дати можли­вість залучити інвестиції і запрацювати підприємствам. Якщо ж цього не буде, то розписатися у своїй неспроможності керувати державою і чесно сказати про це людям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! 6 пропозиція припинити дискусію, тому що деякі положення повторюються.

 

Одні говорять: "Давайте голосувати!" Інші кричать: "Ні!" Будь ласка, перший мікрофон.

 

СКОРИК Л.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Артємівський  виборчий  округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Звертаюсь до вас з маленькою історичною ретроспективою. Ви знаєте, що колись була могутня Київська Русь. І пропала вона, і перестала існувати тоді, коли утворилось дуже багато маленьких князівств.

Сьогодні народний депутат Печеров намагався довести нам дуже важливу істину: якщо зараз ми не подумаємо по-державному і не підтримаємо те, що він пропонує, то завдамо величезної шкоди українській державі. Він тільки що сказав, що ми обманює­мо себе і обманюємо людей.

 

Всі ці міфи і наші популістські заяви про те, що ми дбаємо про народ, обернуться для нього великою неприємністю. Фінанси мають свою політику. І весь світ це прекрасно розуміє. Якщо

 

76

 

цей світ сьогодні згоден прийняти нас у Міжнародний валютний фонд, то він сподівається на наш розум, на наше розуміння дуже складної ситуації. Прошу вас закінчити ці дискусії і проголосувати за ті пропозиції, які запропонував народний депутат Печеров.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ставлю на голосування пропозицію - припинити дискусію.

 

"За" - 276. Приймається.

 

Андрію Васильовичу! Зараз ми розглядатимемо проект пос­танови по пунктах. Пункт І,   будь ласка.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Думаю, що пунктом І треба прийняти пропози­цію, яка внесена на. розгляд народним депутатом Ягоферовим, передбачити, що основна мета бюджету - це соціальний захист населення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу! Прочитайте, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пункт І: "Розглянувши поданий Кабінетом Міністрів України проект Державного бюджету України на  1992 рік, Верховна

Рада постановляє:      

 

І.Доручити Кабінету Міністрів України за участю Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін доопрацювати проект Закону України про Державний бюджет України на 1992 рік з урахуванням пропозицій і зауважень, внесених комісіями Верховної Ради України і народними депутатами України при його обговоренні".

 

 

77

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю редакцію на голосування.

 

"За" - 302. Приймається.

 

Будь ласка, далі.

 

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підпунктом "а" йде така пропозиція депута­тів Ягоферова і Єліашевича: "передбачивши в ньому соціальну спрямованість на захист населення". Дозвольте її відредагувати. Але якщо погоджуєтесь із змістом, підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

"За" -316. Приймається.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підпунктом "б" стає підпункт "а", який запро­понований у редакції комісії: "дотримання рівня дефіциту не більше 2 відсотків від обсягу валового національного продукту".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

"За"- 246. Приймається.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підпунктом "в" запропонований підпункт "б": "обрахування надходжень по податку на доходи підприємств і організацій відповідно до пункту І статті 4 Закону України, про оподаткування доходів підприємств і організацій /за . ставкою 18 відсотків/ та відміну пільг щодо оподаткування, передбачених статтями 6 і 7 проекту Закону України про Державний бюджет України на 1992 рік".

 

78

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей підпункт.

 

"За" - 301.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Наступним підпунктом "г" стане той що був запропонований " в": "Надання бюджетних дотацій, пов"язаних із здійсненням державного регулювання цін, безпосередньо громадя­нам України, а не госпрозрахунковим структурам /крім сільської кіномережі/".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати.

 

"За" - 325. Прийнято.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підпункт "д", навколо якого найбільше точиться розмов, викладено так: "Припинення тимчасово, на 1992 рік,дії окремих положень законів України, впровадження яких потребує додаткових видатків. Збереження порядку формування

місцевих бюджетів відповідно до Закону Української РСР про

і бюджетну систему Української РСР.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей підпункт.

 

"За" - 196. Не прийнято.

 

Будь ласка, перший мікрофон.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. Как автор поправки, из-за которой возник сыр-бор, попробую немножко объяснить. Я поддерживаю и предлагаю проголосовать за предложение депутата Лобача записать здесь вместо Закона о бюджетной системе Закон о местном самоуправлении.

 

79

 

Поскольку он принимался позже, мы не успели тогда откорректиро­вать Законно бюджетной системе.

 

Уважаемые депутаты! Вспомните, когда мы принимали Закон о налоге на экспорт и импорт, там прямо записали: бюджеты Советов базового уровня - 5 процентов; областных - 5 процентов; остальное - в республиканский бюджет. И никто не плакал, никто не говорил, что мы разваливаем Киевскую Русь, Все это приняли спокойно.

 

Моя поправка даже текстуально не предполагает расчетов . по каждому отдельному городу. Имеются в виду действия, аналогич­ные предусмотренным Законом о налоге на экспорт и импорт. Базовый " уровень - икс процентов, областной - игрек, остальное - рес­публиканский. Кому не хватает, тот идет за дотацией. Точно так же, как и с валютой. Не хватает своих пяти процентов - едут в Киев иди в Донецк и просят. Вот и все.

 

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вважав, що вже припиняли дискусію, проте мушу дещо уточнити з цього приводу. Дійсно, коли мова йде про валютні відрахування, які входять певною часткою до бюджету - 7, 8 або 10 відсотків, про те, забрати їх чи залишити, так можна встановити стабільну норму. Але ж ви ведете розмову про інше. Встановити однаковий розмір - 20 відсотків - на всі 161 місто обласного підпорядкування. Пробачте, у нас від одного треба забирати, а іншому додавати.  Відтак і цей пункт не може бути прийнятий. Вважаю, що якщо ми й далі будемо прий­мати рішення без глибокого вивчення проблеми, не прогнозуючи наслідків, то завжди будемо опинятися в такому становищі, як сьогодні.        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці Дашківський виборчий  округ,  Черкаська  область/. Андрію Васильовичу, фактично за пункт не проголосували, і така пропозиція висловлювалась деякими депутатами. Хотів би сказати: або ми повинні залишити його взагалі як непроголосований, або ж, якщо вносити, то відредагувати так: "внести пропозиції щодо тимчасового припинення". Як це ми можемо пунктом "г" чи "д" геть перекреслювати положення окремих законів? Дійсно, не можна ' ж так робити.

 

Отже, "внести пропозиції". Бо ми їх не маємо. Що тут мається на увазі - чи це чорнобильський закон, чи пенсійний закон, чи по охороні материнства і дитинства, чи дійсно пільги по оподаткуванню? Якщо пільги по оподаткуванню - це одне, а пенсійний закон - то інше. Тому якщо вже погоджуватись на таку редакцію, то тільки з додатком "внести пропозиції". Ми їх розглянемо, а потім уже будемо голосувати.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Гадаю, що це й малося на увазі. Тому можна

 

81

 

погодитися, щоб почати підпункт "д" - тепер уже в запропоно­ваній редакції, передбачивши в ньому на початку, як ви розумієте, внесення пропозицій про тимчасове припинення на 1992 рік окремих положень законів. А будемо ми вносити їх чи не будемо, буде  п"ять законів чи шість, один або ж два - це визначить остаточний розгляд, коли всі попрацюють над конкретними цифрами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, можна погодитись і розпочати так, як запропонував Микола Петрович Вілоблоцький: "внести пропозиції щодо припинення" - і далі за текстом.

 

Ставлю на голосування підпункт у цій редакції.

 

"За" - 226. Рішення прийнято.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Останній підпункт пункту її "принцип фінансування видатків у межах фактично одержаних доходів та ліміту кредитних ресурсів, визначених для цієї мети, із застосуванням жорсткого режиму економії".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати цей підпункт.

 

"За" - 263. Приймається.

 

Прошу наступний пункт.

 

82

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Пункт 2 "Комісіям Верховної Ради України подати висновки і зауваження для узагальнення Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінан­сів і цін до ЗО квітня 1992 року".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування цей пункт.

 

"За" - 297. Прийнято.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Пункт 3 "Проект доопрацьованого Державно­го бюджету на 1992 рік подати на розгляд Верховної Ради Ук­раїни до 8 травня 1992 року.".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

ШЕХОВЦОВ О.Д. Прошу проголосувати мій додаток до цього пункту. Якщо зауваження депутатів і комісій до якихось статей не будуть враховані Комісією з питань планування, бюдже­ту, фінансів і цін, то до цих статей мають бути подані більш детальні розрахунки. Так багато депутатів казали про це, що я буду дуже здивований, якщо цей додаток не підтримають.

І ще одне зауваження. Як депутат я можу піти на восьмий поверх у Мінфін і подивитися узагальнену статтю. Але виходя­чи на сесію Верховної Ради, я пропонуватиму за щось голосу­вати. Рішення приймає не комісія, навіть не кілька комісій. Право приймати остаточне рішення дано Верховній Раді. Як депутати голосуватимуть за мою поправку - зменшити, збільшити асигнування, - якщо вони не бачитимуть розрахунків? Не розумію цього, хоч вбийте мене. Розумій, що не вистачає паперу,

 

83

 

 

не вистачав часу, ще чогось не вистачає. Але як за таких умов Верховна Рада прийматиме бюджет?

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Дозвольте відповісти. Якщо робити такий запис, то, будь ласка, подайте чи сьогодні до вечора, чи завтра вранці текст додатку. У кожного народного депутата є свій інтерес.

 

Розгляд проекту був організований таким чином. Всі працівники Мінфіну працювали в комісіях. Переважна біль­шість запитань, які були в депутатів, що взяли участь у ро­боті комісій, були з"ясовані. Тепер вони є, але мало. Тому давайте визначимося, які подавати розрахунки, бо не для всіх народних депутатів потрібні одні й ті самі дані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу! Це вже деталі. Якщо це думка тільки народного депутата Шеховцова, - це одна справа. Давайте проголосуємо і з "ясуємо думку Верховної Ради.

 

Спочатку ставлю на голосування пункт у запропонованій редакції.

 

"За" - 192. Не прийнято.

 

Андрію Васильовичу! Роз"ясніть, будь ласка, ще раз.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. А я не знаю, що роз"яснювати. Ми голосували за те, щоб проект Державного бюджету подати до 8 травня. Я зрозумів би депутата Шеховцова і тих народних депутатів, які хочуть попрацювати і попросили дати їм ці розрахунки до ЗО квітня /це останній день розгляду в комісіях/. А якщо ви бажаєте зараз роз'їхатися по домівках, а потім 28, 29 і Зо квітня посидіти тут, у травні погуляти, відпочити, а приїха

 

84

 

 

ли 8 травня і знову забивати   цвяхи   - то не розумію такого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу! Давайте знайдемо комп­ромісне рішення.

 

Депутат Шеховцов хоче, щоб усі пропозиції обговорювали­ся тільки на пленарних засіданнях. А мова йде про те, щоб попередньо все обговорювати в комісіях за участю народних депутатів, які внесли пропозиції.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Тому було б правильно це доповнення запи­сати до другого пункту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

 

 

ЧЕРНЕНКО В.Г. Василий Васильевич! Андрей Васильевич! Не надо так эмоционально. Мы голосуем на слух. У нас же нет на руках этого пункта. Если бы его прочитали, знали бы,за что голосовать. Поэтому 112 человек и не голосовали. Если вы сейчас прочитаете, депутаты поймут, о чём идет речь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, приймаємо. Прошу, Андрію Васильовичу, зачитайте.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Ми проголосували пункт 2. Пункт 3 викла­дений у такій редакції:  "Проект доопрацьованого Державного бюджету на 1992 рік подати на розгляд Верховної Ради до 8 травня 1992 року".

 

85

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. "За" - 322. Прийнято статтю. Прощу далі.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Пункт 4 "Доручити міністру фінансів Украї­ни Гі"ятаченку, головам постійних комісій Печерову і Пилипчуку розглянути нові підходи формування бюджетної, податкової політики і внести їх на розгляд Верховної Ради з подальшим внесенням змін до бюджету в другому півріччі 1992  року".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цей пункт. Прошу голосувати членів Президії   Верховної Ради.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозиція Єліашешча. В разі її прийняття це буде пунктом 5.

 

"Доручити Кабінету міністрів України до І травня внес­ти зміни до інструкції про порядок обчислення і оплати подат­ку на добавлену вартість, передбачивши відшкодування поста­чальникам сум податку після реалізації продукції і відшкоду­вання сум податку споживачам".

 

Я тільки не знаю думки Уряду щодо першого числа. Чи ре­ально це? Уряд підтверджує, що до 1 травня можна приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

 

86

 

БОРЗИХ 0.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов"яносербського району /Кам"янобрідський виборчий         округ,         Луганська область/. Я поддерживаю предложение депутата Лобача - в пункте "д" вместо Закона Украины о бюджетной системе записать Закон о местных Советах народных депутатов, мест­ном и региональном самоуправлении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми вже проголосували.

 

БОРЗИХ 0.І.  Обращаюсь к депутатам-аграрникам. Здесь особенно неправильно то, что нас натравливают против городов. Мы посчитали бюджет сельского Совета,      который объединяет три совхоза. Там нет промышленного предприятия, и бюджет получа­ется с хорошим плюсом. Поэтому региональный уровень надо разделить на региональный и базовый.

 

Предлагаю поставить это на голосование.

 

ГОЛОВУЮЧИМ. Ми зараз обговорюємо не цей пункт. Щодо цього пункту є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

"За" - 281. Стаття прийнята.

 

Будь ласка, далі.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Письмова пропозиція депутата Тарасенка: "Кабінету Міністрів підготувати розрахунки по скороченню вит­рат на утримання державного апарату управління". До 28 квіт­ня це повинно бути подано у відповідні комісії. Пропозиція не викликає ніякого сумніву. Можна і не голосувати. Це

87

 

 

 

обов"язкова    умова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Григоровичу! Ви підтримуєте, так?

Добре.

 

Перший мікрофон.

 

ЛОБАЧ В.І. Василий Васильевич! Я понимаю, что можно отправить меня в одну комиссию или в другую. Но я пробил бы все-таки учесть мое предложение. Сегодня товарищ Пече-ров, как и всегда, пытается натравить город на село. Я хочу сказать о базовом уровне. Это - село, поселок и город. Если мы действительно хотим заботиться о людях, социально их защитить, то давайте пунктом 1 запишем иначе. Как председа­тель исполкома я постоянно хожу с протянутой рукой к хозяйственным руководителям для того, чтобы  защищать интересы города.

 

Данный вопрос я просил поставить на голосование. Но на поименное голосование вы не поставили. Поэтому вношу предложение в пункте "д" вместо "Закон   про бюджетну систему" за­писать "Закон про Місцеві Ради народних депутатігв, місцеве та регіональне самоврядування" и поставить на поименное голосование. Я хочу знать, кто "за", а кто "против".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий         округ,         м.     Київ/.    Шанов­ні народні депутати! Я думаю, що ми дійсно поспішаємо, хоча 8 минуло чимало часу. Хочу навести такий приклад.

 

88

 

 

Депутат Білоблоцький дуже принципово відзначив, що постановою ми хочемо підмінити      закон. Хотів би, щоб це було зазначено окремим пунктом, нехай Андрій Васильович сформулює.

 

Маю таку пропозицію: доручити комісії, яку очолює Андрій Васильович, Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування та Комісії у питаннях законодавства і законності внести зміни до Закону про бюджетну систему Української РСР. Я так його називаю, бо зараз він так значиться.

 

Ми цей закон приймали з певними відхиленнями, прийняли Закон про бюджет на І9УІ рік. Це обов'язково треба зробити.

 

Друге питання. Ми зобов'язуємо П'ятаченка, до якого я ставлюся з повагою, але ми його не затверджували. 1 це теж має певне  значення.

 

Третє питання. Виникла така ситуація, Ми надали нові повноваження   Леоніду Макаровичу Кравчуку, Президенту,-про те, що він має право вносити зміни до бюджету. Але Закон про зміни  і доповнення до Конституції вступив у дію тільки з 18 квітня.                                                                                     

На сьогодні це добре. Леонід Макарович тут. присутній. Але ми повинні,  очевидно, в постановах звертатися до Президента, бо за статтею 1145        він користується правом внесення змін до бюджету.

 

І це питання не просте, тому що недавно ми 302 голосами проголосували за національну економіку України. 1 бюджет повинен співвідноситися, щоб ми і руки Президенту розв"яза-

89

 

 

 

ли,  і наші рішення були законні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прощу, Андрію Васильовичу!

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Тут було два питання. Питання, яке ставить депутат Лобач. Мені здається, якщо проголосували внесені пропозиції, то воно автоматично знімається. Коли будемо розглядати питання, де нам вишукувати кошти, як себе вести, опра­цюємо більш глибоко в комісіях, тоді можна й голосувати це питання. Інакше може бути чергова помилка. Я не гарантую, що це помилка, але вона може бути.

 

У Олександра Павловича зауваження також дуже важливе.

 

Дійсно, за цей період, що ми розглядаємо бюджет, набрав чинності Закон про зміни та доповнення до Конституції. Як нам далі діяти в тому випадку, коли 17 числа ці документи пови­нен представляти Президент? Юристи повинні зробити з цього висновки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський         вибор­чий         округ,         Дніпропетровська область/. Я целиком и полностью поддерживаю предло­жение депутата Лобача. Раньше образование у нас было за счет республиканских денег, сегодня - за счет местного бюджета. Естественно, его предложение злободневно. Прощу народных де

 

90

 

путатов его поддержать. Это - первое.

 

Второе. Василий Васильевич! мы только что проголосовали очень хороший пункт, чтобы до I мая изменить инструкцию. Но я параллельно вносил предложения   и в своем выступлении гово­рил,      отдал в письменном виде и министру финансов, и товари­щу Печерову о том, что эти изменения должны идти в пакете с отменой Закона СССР о налогообложении, где действуют штраф­ные санкции. Вношу предложение дополнить пункт этим разделом.

 

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Можливість внесення цих змін до І травня поки що не опрацьована. Уряд прийняв їх для опрацювання. У мене немає інформації щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

 

ЧЕРНЕНКО В.Т. Уважаемые депутаты! Уважаемый председатвльствующий! Не знаю, как вы посмотрите на мое предложение, но, учи­тывая опыт наших трудных и сложных "родов" по бюджету, думаю, может быть, целесообразно записать, чтобы Кабинет Министров подготовил проект бюджета на 1993 год не позднее 15 октября 1992 года. Может быть, записать     это    в проект постановления последним пунктом.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Васильовичу, прошу.

 

 

 

91

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Думаю, що пропозиція дуже слушна, але про остаточний термін важко сказати. Спочатку треба виплутатися з цього року, а тоді негайно внести зміни і починати формувати бюджет на 1993 рік. Маючи такий стан економіки, чим раніше почнемо формувати проект бюджету на 1993 рік, тим менше буде проведено непотрібної роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

ГОПЕЙ І.О., голова Полтавської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Карлівський        виборчий         округ,         Полтавська         область/. Шановні народні депутати! Не заперечую проти пропозиції депутата Лобача, я "за" поіменне голосування. Якщо навіть треба буде розписатися, розпишуся, що буду голосувати "проти" його пропозиції   навіть при поімен­ному голосуванні,   мені зрозуміла позиція крупних магнатів великих міст, бо їм хочеться мати президента в своїх містах,    центрах і так далі, де основна маса доходів. А що робити тим, де немає?. По Полтавській області, якщо його пропозицію прий­няти із 483 Рад майже 200 припиняють свою діяльність. Якщо ми   за розвал України, якщо ми проти народовладдя, давайте голосувати за пропозицію товариша Лобача. /Оплески/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

92

 

 

ДОРОФЄЄВ      В.М., ректор Комунарського гірничо-металургійного інституту /Комунарський        виборчий

округ,   Луганська   область/.

 

Я тоже достаточно эмоциональный человек и получаю за это замечания. Замечу предыдущему товарищу, что прежде чем го­ворить о развале народовластия, нужно представить    расчеты. Передо мной выступал мой коллега Борзых и говорил о том, что сельский район рентабельный, сейчас пытаются столкнуть лбами города и села, товарищей районного и областного управ­ления. Если принять концепцию, которая заложена в Законе о местных Советах и местном самоуправлении, то область и ра­йон лишаются экономической власти. Идет элементарная борьба за власть.

 

Давайте честно скажем, товарищи, что мы не хотим вас выпускать из рук и не выпустим. И не надо приводить пример с Киевской Русью.       Она развалилась потому, что там экспроприировали все. Не разваливается ни Германия, ни Франция, ни Америка, где местное самоуправление стоит выше всего. Не надо спекулировать. У меня просьба проголосовать предложе­ние Лобача.Я настаиваю на голосовании.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підтримую цю пропозицію, тому що критерій істини - практика. І не треба нам якихось розрахунків на цей рік. Хочу поінформувати,що в минулому році більше 300 сільських районів загинули б,якби не отримали   дотацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

БОГАТИРЬОВА Р.В., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров"я людини /Краматорський

 

93

 

ви6орчий         округ,       Донецька     область/. Уважаемые депутаты!  Относительно поправки Лобача. Это не просто     позиция - натравить города на села. Не надо понимать так примитивно этот вопрос. Дело все в том, что конкретные проблемы конкретных людей решают конкретные местные бюджеты на местах. Поэтому поправка Лобача состоит в том, чтобы сегодня поставить всех в равные условия. Нужно работать и зарабатывать, а затем уже распределять, а не ходить с протянутой рукой и просить помощи.

 

Поэтому, уважаемый Василий Васильевич, убедительно про­щу прекратить обсуждение и поставить на поименное голосова­ние поправку депутата Лобача.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, ми так і зробимо. Дискусія припиняється. Позиція най зрозуміла з реакції залу. Ставлю на голосування пропозиції» щодо поіменного голосування. Прошу проголосувати.

 

"За" - 162. Рішення прийнято.

 

Ставиться на голосування поправка депутата Лобача, яка підтримана іншими народними депутатами такого змісту: припипити тимчасово,на 1932 рік,дії окремих положень законів України, впровадження яких потребує додаткових видатків. Зберегти'    порядок формування місцевих бюджетів відповідно до Закону Української РСР про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування. Прошу проголосувати.

 

"За" - 140. Рішення не прийнято.

 

Прощу далі.

 

ПЧЕРОВ А.В. Пропозиції, які надійшли, проголосовані. Може ще якісь є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати І Прошу уваги. Думаю, що ми допить уважно підійшли   до пропозицій і прого­лосували їх. Ставлю на голосування в цілому проект постано­ви, який зачитав Андрій Васильович. Прошу проголосувати.

 

"За" - 277. Постанову прийнято.

 

Шановні депутати І У вас на руках є проект Постанови "Про затвердження звіту про виконання бюджету України за 1990 рік".                                                      

Чи з зауваження до проекту? Немає. Прошу проголосувати.

 

"За" - 240. Постанову прийнято.                                      

 

Проект постанови Верховної Ради України "Про затвердження звіту про виконання Державного /республіканського/ бюджету України за 1991 рік". Які б зауваження до цього проекту?

 

Перший мікрофон.

 

ВОРОБЙОВ О.М. Предлагаю депутатам этот проект сейчас не принимать, потому что обсуждения отчета фактически не было. Что же мы               будем утверждать?

 

Предлагаю сейчас не голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

 

РЯБЧЕНКО М.А. Несмотря на то, что отчета не было, в     своем выступлении я постарался кратко изложить позицию и внес предложение о дополнении пунктом 3 проекта постановления. Сормулировал его, передал в комиссию и Министерство финансов. Прошу мои предложения проголосовать. На голосовании настаивая.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прощу, Андрію Васильовичу.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Підтверджую, що вчора я отримав два аркуші із зауваженнями. Учора вночі їх опрацювали. Я просто не взяв їх із собою. Не зумів зняти копію, в лише один екземпляр. Вони зараз у роботі. їх у мене немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Другий мікрофон.

 

ШАПОВАЛ В.Н., директор Черкаського обласного міжгосподарського учбового центру агропрому /Чигиринський виборчий     округ,    Черкаська     область/. Шановні депутати! Не тільки держава, а й кожна сїм"я не може нормально жити, якщо не володіє бюджетом. Прошу вас, ще раз перегляньте свої       позиції, Сьогодні маємо проголосувати і прийняти бюджет. Не може існувати держава так і далі, У нас буде можливість ... /Шум     у     залі/.

 

 

96

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є дві пропозиції. Одна пропозиція про те, щоб затвердити цей проект постанови. Я її вніс. Ставлю на головування. Прощу проголосувати проект Постанови Верховної Ради України "Про затвердження звіту про виконан­ня   Державного /республіканського/ бюджету України за 1991 рік". У вас цей проект в на руках. "За" - 147.  

 

Прощу переголосувати, бо під час голосування ще виясняли, за що голосуємо. Прошу поставити на переголосування. Прошу вімкнути        систему і проголосувати.

 

"За" - 253. Постанову прийнято.

 

У вас є на руках проект Постанови Верховної Ради України у зв"язк,' із зверненням   Прем"бр-міністра Вітольда Павловича Фокіна. Є потреба зачитувати? Ні.

 

Ставлю на голосування цей проект. /Шум     у   залі/.

 

Спокійно, заспокойтесь. Пертий мікрофон.

 

СЕРБІН Ю.С.. Я вже, напевно,  п"ятий раз виступаю за те, щоб припинити дію пункту І статті 19 Закону України про підприємства.  Але  за цю постанову не проголосую. Ось чому. "Потрібно у пункті 2 записати:  "затвердити положення про механізм запо­бігання росту заробітної плати". Ще раз хочу повторити, що я на сто відсотків за те, щоб запобігти цьому підвищенню. Ллє механізму немає. Як він буде, певен, що ми проголосуємо.

 

97

 

КАСКЕВИЧ М.Г., Міністр праці України. Вельмишановні   народні депутатиі Механізм є, зміст його вам роздано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

СЕРБИН Ю.С, Прошу пробачення, але це не положення про механізм, а   пояснювальна записка. Пояснювальну записку Верховна Рада не може затвердити. А якщо це буде положення,тоді й затверджуватимемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимире    Тимофійовичу,

 

ЛАНОВОЙ В.Т., Віце-Прем"вр-міністр України, Міністр економіки України. Звичайно, можна погодитися з тим, що цей документ не мав       відповідної назви, тобто тут не написано "Положення, а  вгорі  - "затверджено". Але за змістом це реальний механізм запровадження регулювання зростання заробітної плати у сьогоднішніх умовах. Тому мені здається, що треба проаналізувати зміст цього документа. Якщо є якісь неясності, суперечності, пропозиції, то давайте їх в конструктивному плані опрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.   

 

 

98

 

 

ЯГОФЕРОВ А.М. Леонид Макарович! Обращаюсь лично к

вам. Люди, которые здесь с трибуны предлагают какие-то решения, - ваши ставленники. Вы их назначали, вы их рекомендовали. Но вот уважаемый министр товарищ Ладовой, насколь­ко я понимаю, ни разу в жизни не закрывал заработную плату.

 

И сколько может быть таких механизмов? Сто томов инструкций! Скажите, какое предприятие прямо сейчас соглас­но этому документу может произвести оплату? Сколько можно выносить этот позор    сюда?!

 

Я слышал, Витольд Павлович, как вы выступали г. заявлением. И мне,  извините,  хотелось    под скамейку залезть от стыда. Куда вы нас ведете? Что вы нам предлагаете?

 

Надо зарплату ограничить. Обязательно! Но не такими

же убогими методами. Мы выбрали путь к рынку. Что же вы

делаете?

    

Завтра утром я представлю альтернативный проект, как это сделать. Хотя уже пытался рассказать это и министру,  и у нас, на заселении комиссии. Но там два заместителя сидели и сказали, что это не их работа...

 

Это какой-то позор! Что же вы делаете? Вы опять хотите проверять карман каждого человека? И чтобы к вам опять приходили и просили: мол, дайте...

 

"Ну, ладно, на тебе!" Как говорил какой-нибудь секретарь обкома. /Оплески/.

 

 

99

 

Думаю, пора решать вопрос о том, кто руководит Украиной.       И        считаю, что надо поставить этот вопрос на голосование.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заспокоїтися. Слово має Президент України.

 

КРАВЧУК Л.М. Оскільки до мене було звернення, то прошу перш за все заспокоїтись.

 

Розумієте, якшо будь-які емоційні виступи, навіть правильні за суттю, зневажають будь-кого - чи то Уряд, чи членів Уряду, - вони ніякої користі не приносять. І нам не треба перетворювати обговорення,      як кажуть, у східний      базар .                                            

 

Є проблеми, які мають бути вирішені. От давайте ми спробуємо їх вирішити. Обов'язково вирішити ! А для того, щоб їх вирішити, треба внести пропозицію.

 

Уряд втрете вносить цю пропозицію. Чому? Сьогодні по областях зроблені елементарні підрахунки. От я повернувся з Черкаської  області. Тем середня заробітна плата колгоспника становить 756 карбованців. Заробітна плата Інших працівників у три, чотири, п'ять разів більша. На заводах лежить продукція, яку ніхто не купує. Ви розумієте, яка складається ситуація?

 

Давайте спокійно розберемося. Коли виплачувати заробітну плату, як виплачувати і скільки - вирішує директор. А коли йдеться про забезпечення виробництва, то винуватий Уряд.

 

Розумієте?

 

100

 

Заспокойтесь! Я ж спокійно з вами, говорю. У всіх нас нервова система напружена. Розумію, що не від доброї долі  і не від доброго життя ви тут так говорите,  адже на ваших плечах - колективи.  Але ж зрозумійте, що ми маємо вирішити це питання, щоб не довести економіку до краху.

 

Поставимо питання таким чином. Якщо у депутата Ягоферова є альтернативний документ, який вирішує проблему, давайте разом із Урядом, Міністерством фінансів розглянемо цей документ.  Але завтра обов"язкбво треба розпочати засідання з його голосування. Інакше неможливо далі працювати. Якщо ви, депутати, будете кожен захищати тільки себе і свій колектив,  тоді загине Україна. Оце треба пам"ятати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Бачу по ситуації, яка склалася,  й по тому скільки бажаючих виступити від мікрофонів,що питання актуальне. Тому підтримую думку Президента, щоб сьогодні підготувати проект постанови про механізм регулювання або ж положення про введення цього механізму, про що говорили тут промовці, зокрема депутат Черненко. І завтра на ранковому засіданні такий проект розглянути. Є пропозиція на цьому припинити обговорення. Немає заперечень? Тоді питання знімається з розгляду.

 

Перший мікрофон.

 

101

 

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівлького металургійного заводу імені М.В .Фрунзе /Костянтинівський виборчий     округ,       Донецька     область/.

 

Уважаемые депутаты! То, что сейчас предложено, на мой взгляд, по меньшей мере несерьезно. Завтра механизма и тщательно подготовленного документа не будет.    Это невозможно. Потому что предложение сегодня взять за базу  уровень первого квартала создаст вот какую ситуацию. На том предприятии, где зарплата сейчас значительно поднята, всегда будет хорошее положение.  А другие предприятия, которые удерживали заработную плату, на каком-то нормальном уровне, окажутся  в большом проигрыше.

Думаю, что наши сегодняшние разговоры прекратятся, если мы сейчас поручим Министерству труда вместе со специалистами, промышленниками подготовить Закон об оплате труда, в котором четко будут расписаны уровни по профессиям. Мы ведь знаем, что в свое время были установ­лены гарантированные заработные платы, гарантированные тарифы оплаты в различны профессиях...

 

Разрешите мне закончить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Прошу депутатів  більш толерантно ставитися до протилежних думок і позицій.

 

 

 

102

 

 

МАЯКІН В.Л. Поэтому еще раз подчеркивяю - у нас должен быть Закон об оплате труда. Ведь сегодня разная заработная плата у горнового на одном заводе и у такого же горнового на другом заводе.    Мы должны иметь жесткие тарифы и определиться с механизмом. И лишь потом можно принимать это решение. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты! Вопрос чрезвычайно интересный,  ответственный, к нему нужно подойти очень взвешенно. И не надо таких   бурных эмоций. Пока мы подготовим закон,  он уже никому не будет нужен. Потому что сложилась действительно парадоксальная ситуация: сельчанин получает 700 рублей, врач -    1250,  а некоторые - 20 и 25 тысяч. Это может привести завтра к катастрофе.    Так что вопрос нужно решать не позднее,чем завтра. Потому что потом уже времени для решения у нас не останется. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, що ми підтримаємо вашу пропозицію Дійсно, сьогодні попрацюють з Урядом відповідні постійні комісії, депутати, і завтра це розглянемо.Що стосується підготовки проекту Закону про оплату праці - це питання актуальне. Над таким законопроектом зараз працюють Уряд і постійні комісії. Це також відомо.

 

Прошу, другий мікрофон.

 

103

 

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні депутати,  шановний Леоніде   Макаровичу !  Попросив би подивитися обгрунтування,  які підготував Кабінет Міністрів. Він якраз не вирішує того, що. ви пропонуєте, оскільки він пропонує законсервувати заробіт­ну плату по базовому рівню першого кварталу цього року. І якщо у колгоспника було 742 карбованці, то вже більше .не стане. Отже, таким легким підходом, такою постановкою ми справи не вирішимо. Тут потрібен дійсно Закон про оплату праці. Інакше ми будемо так само йти, як ішли досі: то шахтарям підняли, то лікарям і так далі.   Потрібне макроекономічне регулювання і, у зв"язку з цим, необхідний закон. Бо запропонований проект консервує наявний рівень: у кого 60 тисяч, - на тому ж рівні,  і колгоспникові 742 карбованці - на тому ж рівні. Він не вирішує проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Мефодійовичу! Так ми ж про це в понеділок на засіданні Президії говорили. І не тільки говорили,  а й доручення дали відповідні. Отже, тут нема ніяких суперечностей.

 

Будь    ласка, перший мікрофон.

 

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені  113 загиблих комунарів Шахтарського району /Макітівський.   Советский     виборчий      округ, Донецька     область/. Уважаемые депутати!

 

104

 

 

 

 

Мы по поводу закона уже три месяца говорим. Кто же его сдерживает? Давайте честно скажем. Сдерживают те депутаты, и вот здесь, в зале, кто себе выгнал высокую заработную плату. Ведь в первый рвя предлагали ввести коэффициенты, к примеру - коэффициент 9 для угольной промышленности, 8,7 и 5 - для остальных отраслей народного хозяйства. Но этого не поддержали.  Теперь "выкручивают" новый закон. Чтобы подготовить закон, разработать тарификацию - для всего этого нужно время. И за сутки, за двое мы документ не подготовим. А жизнь идет сегодня. И то, что бюджет у нас сегодня не связался, еще раз свидетельствует, что нет   ее, заработной

платы, это,  извините, выбивание денег.

 

Леонид Макарович    говорил, что к ним все время обращаются. И будут обращаться,  и будут также      нас    постоянно пикетировать,  потому что условия,  в которых мы сегодня оказались, ужасны. В нашем непонятном обществе    кто что выжал, тот этому и радуется.

 

Предлагав сесть за стол,  внимательно подсчитать,          учесть   все для всех отраслей народного хозяйства   и потом обсудить этот законопроект в течение суток. Тут не нужно долго сидеть и думать. И давайте будем правдивыми, не нужно друг другу рассказывать, кто за кого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Є ще одне важливе питання. Маємо десь дві хвилини. Слово для пропозиції надаєть­ся Леоніду Макаровичу Кравчуку.                                             

 

КРАВЧУК Л.М. Перш за все хотів би вибачитись перед вами, що виступаю в самому кінці. Але так склалося, що вже часу немає.

Ви чули, що на завтра, оголошено засідання Конституційної комісії. Коли ми приймали постанову про склад комісії, ви знаєте, скільки раз,|в нам доводилося повертатися до цього. Десь за третім разом її  прийняли. Але  на той час була така ситуація, що ми не затвердили Верховною Радою, не ввели заступника голови комісії.

 

 105

 

На останньому засіданні комісії це питання порушувалося. Були різні точки зору, навіть про те, що, може, голову комісії поміняти. Я вам хочу відверто сказати про це. Але, як я зрозумів, більшість членів комісії сказали про те, що коли вже пройдено такий шлях - і Концепція опрацьована, вже текст Конституції в і ніде в наших законах немає положення, що Президент не може бути головою Конституційної комісії,- то потреба змінювати голову, може, і не в актуальною. З цим погодився Голова Верхов­но! Ради. Тому я як голова комісії вношу пропозицію - ввести до складу Конституційної комісії Плюща Івана Степановича, затвердивши його заступником голови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Це питання розглядалося на засіданні Президії Верховної Ради, яка підтримала таку пропозицію. Тому я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України, запропонований Президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком як головою Конституційної комісії.

 

Прошу голосувати.

 

"За" - 222.

Прошу, перший мікрофон.

 

КОЦЮБА О.П. Василю Васильовичу! Давайте не "вихоплювати" абсолютно несподівані питання. А коли вже внесли пропозицію, то давайте дотримуватися Регламенту і обговорювати. На засіданні Президії це питання розглядалося і була домовленість у четвер, коли буде засідання Конституційної комісії, порадитися і внести

 

106

 

пропозицію,обговорену з членами Конституційної комісії, на засідання Верховної Ради. Але Президент республіки пропонує собі в заступники Голову Верховної Ради у його відсутність. При всій повазі до Президента вважаю, що це неправильно.

 

Іван Степанович - голова законодавчої влади, і, мабуть, якщо бути принциповими, то він і повинен бути головою Конституцій­ної комісії, оскільки Конституція - основа основ законодавчої влади.

 

А вже інші види влади повинні бути підпорядковані Консти­туції. 1 я думаю, треба зняти це питання. Неетично його сьогодні обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! З приводу виступу депутата, члена Президії Коцюби  хочу вам доповісти таке. На засіданні Президії під головуванням Івана Степановича Плюща це питання обговорювалося, і вчора перед від"їздом Івана Степановича в Туреччину у мене також була розмова із ним. За погодженням Івана Степановича Плюща це питання розглядається сьогодні на сесії Верховної Ради.

 

Крім того, на засіданні Президії лише Олександр Павлович ставив так питання. Усі члени Президії підтримали пропозицію рекомендувати Плюща Івана Степановича заступником голови Конституційної комісії і обговорити це питання на сесії Верховної Ради.

 

Прошу, другий мікрофон.

 

 

107

 

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях ваконодавства і законності   /Октябрський     виборчий     округ,     Полтавська     область/. У мене в ще така поправка.

 

Треба було пояснити, що заступників обирала сама Конституційна комісія. Зараз заступниками є депутат Ємець і депутат Шишкін. Але ви всі знаєте, які в них і посади. І саме тому пропонувалося заступника обрати   на сесії, щоб це була противага Президенту - голові комісії. Комісія розробляє проект. Це ще не законодавча функція. Голосування буде вестися в Верховній Раці. Тому страшного   тут нічого нема.

і хотів додати, що в нас був депутат Духов, який зараз уже не є депутатом, Треба вивести його із складу цієї комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

СУХОРУКОВ А.О., член Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки   /Дзержинський виборчий     округ,     Харківська     область/, Я вважаю, що, може, треба компромісне рішення прийняти і обрати співголовою Голову Верховної Ради. Це буде і краще, і логічніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

СКОРИК Л.П. Мені здається, коли повернеться Іван Степанович, буде досить вражений, що Верховна Рада висловила йому аж таку довіру, тобто не проголосувала за те, щоб він був як Голова Верховної Ради заступником Президента. Це цікава, пікантна деталь.

 

У цьому залі дуже часто лунало, що Верховна Рада має бути, так

 

108

 

 

би мовити, балансом, противагою до Президента. То чи не найголов­нішим є саме так, коли головою Конституційної комісії є Президент, а Голова Верховної Ради є його заступником? Чого ми ще хочемо? Я не розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах   /Роменський     виборчий округ.   Сумська     область/. Уважаемый председатель ствующий! Уважаемые депутаты!Я хочу обратить внимание на процедуру голосования. Согласно нашему Регламенту мы за кандидатуры голо­суем тайно. И поэтому голосовать за заместителя председателя открытым голосованием - это нарушение Регламента. Это первое.

 

Второе. Я считаю, что Председатель Верховного Совета должен быть председателем Конституционной комиссии и вот почему. С назначением представителей Президента в парламенте образова­лась оппозиция из представителей Президента и очень сильное президентское лобби. Я очень уважав Леонида Макаровича, но если он будет еще и председателем Конституционный комиссии, то мы опять войдем в парламентский кризис по этой проблеме. Поэтому я предлагаю вопрос решить, избрав председателем Консти­туционной комиссии руководителя законодательного органа -Председателя Верховного Совета.

 

Прошу поддержать.

 

109

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам відповідаю, що ніякого порушення Регламенту немає, тому що ми до складу Конституційної комісії обирали відкритим голосуванням, як передбачено Регламентом.

Прощу, третій мікрофон.

 

ГОЛУБЕЦЬ М.А., директор Інституту екології Карпат АН України/ Калуськии     виборчий     округ., Івано   -Франківська     область/. Шановні народні депутати! Це питання детально обговорювалося на засі­данні Конституційної комісії в присутності Голови Верховної Ради.

 

Я не розумію, для чого в кожному питанні шукати якісь підводні камені і виходити на конфронтацію. Адже Верховна Рада голосуванням затвердила комісію. Головою державної влади в Президент.

 

Це не означає, що він робить Конституцію "під себе", на засіданні Конституційної комісії про це говорилося. Леонід Макарович жодного разу не втручався в хід нашої роботи. Тим більше, що Іван Степанович заявив однозначно, що він не дає згоди бути головою Конституційної комісії, а погодився бути заступником. Як член Конституційної комісії я цілковито підтримую цю пропозицію і врешті-решт ставлю питання, щоб народні депутати поіменно проголосували за те, щоб заступником голови Конституційної комісії був Плющ Іван Степанович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу також підтвердити, що як на засіданні Конституційної комісії, так і на засіданні Президії та в

 

110

 

розмові з Іваном Степановичем дійсно це питання погоджено. Тобто головою Конституційної комісії є Президент України, а його заступником - Голова Верховної Рада. Якщо вона вирішіть, то Іван Степанович згоду дав. Прошу вас.

 

ІВАСЮК  В.П., член Комісії Верховної Раді України а питань здоров"я людини /Ленінградський виборчий     округ,     м.Київ/. Шановній Президенте! Шановний Головуючий! Шановна Верховна Радо! Ви знаєте, у виступі Лариси Павлівни. Скорик логіки немає, там абсолютів алогічність. Я думаю, що самозахист Верховної Ради і необрання Івана Степановича Плюща полягає не в тому, що ми не хочемо, щоб він був заступником, а в тому, щоб він обійняв посаду голови чи співголови Конституційної комісії. Я думав, що ми б його образили, якби Голова Верховної Ради   став заступником у Президента. Так склалося, що Леонід Макарови в Президентом. Думав, цо   зараз недоцільно зіштовхувати одну владу з іншою.   Гадав, що пропозиція стосовно співголів в найбільш прийнятною. Іван Степанович Плющ репрезентує Верховну Раду як її Голова. І Верховна Рада не може бути в Конституційній комісії репрезентована Плющем у ранзі заступ­ника. Мають бути тільки співголови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.       

 

 

111

    

ІЗМАЛКОВ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Шевченківський     виборчий     округ,     Запорізька     о б л а с т ь/. Буквально недавно, на прошлой рабочей неделе, мы рассматривали вопрос о нарушении в отдельных указах Президентом Украины некоторых положений Конституции Украины. Вчера было нарушено еще одно положение. По Конституции Президент Украины представляет Верховному Совету бюджет нашего государства. Кроме того, он не пришей вообще сюда, а бюджет подписан заместителем министра. Это то, что мы рассматривали здесь в течение двух дней.

 

     Если мы таким путем и дальше пойдем, то здесь о демократии говорить будет нечего. И дело не в личностях Леонида Макаровича или Ивана Степановича. Дело в смещении центра тяжести законодательной и исполнительней власти, смешении этих властей, а не в разделении /как мы здесь говорили и в Декларации о государственном суверенитете записали/.

 

112

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут треба мати на увазі, що коли обирали головою...

 

КРАВЧУК Л.М. Василю Васильовичу! Я просто не розумію депутата Ізмалкова. Тут тільки що говорили про те, що за конституційною нормою подає Президент. Тобто вона вийшла 18 квітня, а бюджет було подано до цього.

 

Щойно пояснювали це депутати Коцюба і Печеров. Ви, мабуть, десь були на вулиці: Чому ж ви кажете, що Президент порушив Конституцію? Не треба натягувати рядно на те,    на що воно не підходить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

 

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах Пролетарський     виборчий     округ,     Донецька     облтасть/. Я с достаточной степенью уважения отношусь к Председателю Верховного Совета и очень хотел бы, чтобы при повторном голо­совании опять не набрали голосов.

Поэтому давайте мы это отложим до того долгожданного закрытого заседания, когда выскажемся в отношении Президиума, Председателя и Президента. Тогда и определимся с этим вопросом. А сейчас мы только портим. Иван Степанович обладает массой положительных качеств, но мы его испортили, когда "протащили" в Председатели. Леонид Макарович опять его выдвигает, хотя он и так наберет голоса. Давайте мы его послушаем, чтобы он видел, мы голосуем за него не 100 процентами голосов. А потом, после выяснения всех наших отноше­ний, мы за него проголосуем  большим числом голосов.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги.

 

КРАВЧУК Л.М. Одну хвилиночку. Я хотів би все ж таки, щоб Ми зрозуміли одну річ. Дійсно, Івана Степановича на сесії немає. Народ слухає наші суперечки, він не зовсім розуміє, вважаючи, можливо, що Верховна Рада поставилася негативно до Голови Верховної Ради. Одну хвилиночку, це дійсно так. І як би тут хто не крутив,'давайте поставимо на голосування, питання про те, щоб Головою Конституційної

 

113    

 

 

комісії обрати Плюща. Ставте, я не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Одну хвилинку. Ми вже працюємо за рахунок обідньої перерви, давайте вже закінчимо з цим питанням.

 

Другий мікрофон.

 

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський     виборчій     округ,     Одеська     область /..Шановні народні депутати! Шановний Президенте! Шановний Василю Васильовичу! Я приєднуюсь до думки тих народних депутатів, які вважають, що головою Конституційної комісії повинен бути керівник вищої законодавчої влади нашої республіки. Згадайте, що Леонід Макарович був обраний на цю посаду не тоді, коли був Президентом республіки, а тоді, коли був Головою Верховної Ради Це було абсолютно логічно. У Леоніда Макаровича зараз стільки

посад, що йому не вистачав лише керівництва Конституційною комісією! У нього дуже багато відповідальних   загальнодержавних обов"язків.

 

Думаю, по з огляду на всі обставини, враховуючи, що Конституція - Основний Закон республіки, комісію цю повинен очолювати Іван Степанович Плющ згідно з посадою. Прощу проголосувати за цю пропозицію.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третії мікрофон.

 

114

 

СМЕТАНІН В.І.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський     виборчий     округ,     Дніпропетровська область/. Во-первых, у нас не республика, а государ­ство, и мы сейчас делаем Конституцию государства Украина. Во-вторых, Конституционную комиссию назначал законо­дательный орган. И в нее вошли не только депутаты, но и ученые, профессора, замечательные специалисты.

 

Считаю, что на полпути сегодня менять председателя было бы просто несерьезно для нашего государства.

 

Мы все время говорим, что Президент - исполнительная власть. Исполнительная власть - это Кабинет Министров. Президент - глава государства, и он может возглавить эту комиссию.

 

Нужно проголосовать за первого заместителя Плюща Ивана Степановича, и все будет нормально. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Березняківський     виборчий     округ,     м.К и ї в/. Шановні депутати! Не марнуйте часу, ми з нічого зробили проблему, абсолютно з нічого.

 

І той, хто хоче заатакувати Президента, робіть це в інший спосіб. Я просто не розумів, навколо чого ми творимо проблему? Якщо була пропозиція Івасюка на співголову, то давайте її приймемо, це ж

 

115

 

не проблема. У нас надто багато справ. Проголосуємо або цю пропозицію, або ту першу пропозицій, яку висловив Леонід Макарович. Розв"яжемо цю проблему і будемо рухатись далі.

 

Пропоную голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прощу уваги. Ставлю на голосування пропозиції депутата Івасюка, щоб обрати співголовою Конституційної комісії Голову Верховної Ради України Івана Степановича Площа. Прошу проголосувати.

 

"За" - 246. Рішення прийнято.

 

Шановні депутати! На вечірньому засіданні буде розглядатися питання "Про проект Закону про розношування повноважень між Україною та Республікою Крим".

 

Оголошується перерва до 16 години.

 

116