Стенограма пленарного засідання

21 квітня 1992

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 квітни 1992 року. 15 година.

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Зареєструємося  о  16  годині,  а  обговорення  ноша проводити. Немає заперечень? Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ.   Житомирська   область/.  Иван  Степанович!  Я  бы  хотел обратиться к вам.  Что у нас сегодня  происходит?  Почему  мы  не замечаем того,  что происходит за пределами этого зала?  Приехали сотни людей,  у них одна  просьба  и  одно  требование}  получить четкий  ответ - будут выполняться "чернобыльские" законы или нет. Утром на встрече,  где  присутствовали  Витольд  Павлович  и  вы, группа депутатов такие заверения получила. Неужели сложно кому-то выйти и дать людям ответ на этот вопрос?  И можно было  бы  снять напряжение.  Ведь  то,  что происходит за пределами нашего зала - это начало большого, трудно управляемого движения.

 

     3

 

     ГОЛОВА. Так, дякую. Другий мікрофон. .

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. По-перше, нехай заспокоїться депутат Гудима Ніхто  а  народних  депутатів України цих людей не організовував. Те, що було, зрозуміло всім. Я каїку відверто.

 

     Друге, Іване Степановичу.  В нашому  парламенті  і  в  Уряді виникла чудернацька ситуація.  Ми нічого не просимо і люди нічого не просять.  Дайте лиш гарантії виконання законів. Ми прийняли ці закони,  а  виконавча  влада  їх не виконує.  Що тут незрозуміле? Треба людям більше звертатися до її органів, щоб одержати саме цю гарантів  виконання  законів.  І  ми  чомусь  мовчимо  про цінову політику - сховали голову в пісок і все.  Який це розгляд? Ми вже розглянули;  Давайте людям чесно скажемо: закони діятимуть і все. І люди спокійно поїдуть по домівках.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  секретар Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофі /Харківський виборчий округ,  м. Київ/.  Сьогодні по всій Україні,  в усіх облавних центрах  "Союз Чорнобиль"  проводить  акції протесту проти того,  що закладено в бюджеті.  А там  закладено  45  мільярдів  на  виконання  закону, програми. А на це все потрібно 93 мільярда. Ми підрахували.

 

     4

 

     І тому,   Іване   Степановичу,  від  вас  як  Голови  вищого законодавчого органу тільки  одне  зараз  вимагається  -  щоб  ви сказали:  "Шановні  чорнобильці!  Закон  ми  прийняли  і прийняли конституційною  більшістю.  Отже,  поки  він  нами  ж   не   буде відмінений конституційною більшістю, доти і функціонуватиме. А то вже справа Уряду,  де брати ці 53 мільярда на виконання закону  і це 42 мільярди на виконання програми".

 

     Ви наш гарант законодавчої влади повинні це сказати.

 

     ГОЛОВА. Я  не  повинен  сказати.  Та  й,  до речі,  я нічого додатково не можу сказати,  бо це не моя компетенція -  відмінити закон  чи  якось  там  окремі  його норми виконувати.  Я такий же депутат, як і ви.

 

     І жодному з нас не дано права відміняти  ту  чи  іншу  норму закону. Так що, я дума", цього мені як гаранту законодавчої влади не потрібно говорити. Тут присутній Вітольд Павлович, він чув всю цю розмову.  Вітольде Павловичу,  будь ласка, підійдіть і скажіть те, про що ми домовилися з цього приведу.

 

     ФОКІН В.П.,  Прем'єр-міністр  України  /Дарницький  виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні  колеги!  Ви зараз розглядаєте проект Державного бюджету.  Вивчивши його, ви будете приймати відповідне рішення  щодо  кожної  статті.  З доповіддю про проект Державного бюджету виступав Міністр фінансів.  То від вас, і тільки від вас, залежатиме остаточне рішення.  Ви знаєте,  що Кабінет Міністрів у попередньому проекті пропонував податок на чорнобильські справи у розмірі 19 відсотків.

 

     5

 

     Ви проголосували  за  12  відсотків.  Коли  до мене завітала група депутатів, я їм пообіцяв повернутись до попередньої цифри і звернувся  до  Верховної  Ради  а  проханням ще раз розглянути це питання.

 

     Будь ласка,  вам самим це і  треба  вирішити.  Але  сьогодні /Іван  Степанович  уже  говорюся можу тільки послатися на нього і повторити сказане/ ми зустрічалися з  депутатами-чорнобильцями  і підтвердили, що єдине, що можемо зробити, -це гарантувати, що всі витрати,  пов'язані  з   виконанням   "чорнобильського"   закону, фінансуватимуться за фактичними обсягами виконаної роботи. Більше додати мені нічого.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Шановний  Іване  Степановичу  та  Вітольде Павловичу!  Шановні  народні  депутати!  Те,  що  говорить  зараз шановний наш Прем'єр-міністр,  -не те саме,  що ми  говоримо.  Ми говоримо  про  виконання  закону.  Виконання  закону  "коштує" 53 мільярди карбованців,  і ми записали в законі, що витрати на його виконання  фінансуються  з  Державного  бюджету,  а також з інших джерел.  У  Державному  бюджеті  немає  жодного  карбованця.   45 мільйонів - це 12 Відсотків позабюджетних асигнувань, от і все.

 

     ГОЛОВА. Думаю,  що  ми  з'ясували.  Є  витрати,  пов'язані з будівництвом,    дезактивацією,    переселенням,     відселенням, поліпшенням життя і так далі. Тут ми твердо стоїмо на позиції, що

 

     6

 

     все буде профінансовано за фактично виконаними роботами.  Це

-перше.

 

     Друге. Що стосується виконання норм закону,  то тут  сказано було,  що,  розглядаючи  бюджет,  ми будемо вирішувати,  чи треба вносити  якісь  аміни  до  раніше  прийнятого  закону  більше  як трьохстами  голосів,  чи  не  треба.  Якщо  не  треба,  то  норми існуючого закону в обов'язковими для виконання.

 

     А як я можу дати гарантів?  А якщо будуть інші пропозиції  і якщо   за   них   проголосують  депутати?  Поки  що  жодна  норма "чорнобильського" закону не переголосовувалась і не відмінялась.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Іване Степановичу!  Можемо ми  зараз  а Вітольдом Павловичем вийти до людей і роз'яснити їм чи не можемо? Повірте,  наших аргументів уже недостатньо,  щоб  люди  повіряли. Вони не розходяться.

 

     ГОЛОВА. Прошу вас, підійдіть.

 

     Що у вас, Генріху Ованесовичу? Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,   завідуючий   відділом  контролю  виконавчого комітету Харківської міської Ради народних  депутатів  /Київський виборчий округ,  Харківська область/. Шановний Іване Степановичу! Питання порядку денного, яке ми розглядаємо, надзвичайно важливе. І те,  що ми, як завжди, обмежилися дуже невеликою кількістю часу для запитань,  мені здається,  не зовсім вдало,  дуже вас  прошу. Розумію, що багато депутатів записалося на виступ.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Сімдесят.

 

     АЛТУНЯН Г.О.   То   не  мав  значення.  Надзвичайно  важливе питання.  Може, найважливіше за всі чаєм. Тону дуже прошу. У мене і з інших депутатів є запитання до доповідачів.  Ось я вам скажу, наприклад,  що хвилює  майже  все  населення.  Ви  знаєте,  Росія прийняла закон,  згідно а яким люди можуть зняти оті 40 відсотків збережень /"павловських"/.  Ви пам'ятаєте  і  розумієте,  про  що йдеться.  А на Україні? Інше запитують виборці: де ті гроші? Коли їх можна зяяти,  щоб витратити на будівництво,  на харчі  і  таке інше?  Немає  відповіді.  Хоча  б  на  це  запитання почута чітку відповідь. Я її не почув мі від одного а трьох доповідачів.

 

     ГОЛОВА. Генріху Ованесовичу! Я підтримую вас. Це надзвичайно важливе питання.  Але давайте обговорювати проект бюджету. А ваше запитання вже зафіксоване.  Зараз  даємо  доручення  компетентним органам. У нас же є ощадбанк, який несе відповідальність за це. У нас є фінансові структури.  Доручимо їм,  нехай вони підготують і дадуть   відповідь.   Я   не  можу  проігнорувати  70  депутатів. Домовилися перейти до обговорення.  І кожен депутат просив надати йому слово протягом першої години. Не знаю, як це можна зробити?

 

     Тону переходимо  до  обговорення.  Слово надається народному депутату Романюку,  267 виборчий округ, львівська область. За ним виступатиме депутат Васильєва.

 

     8

 

     РОМАНЮК В.С.,  член  Комісії Верховної Ради України а питань культури та духовного  відродження  /Стрийський  виборчий  округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! У структурі  доходів  Державного  бюджету  України  на   1982   рік найщільніше місце відводиться податкам на добавлену вартість,  на доходи підприємств і організацій  і  акцизному  збору.  Найбільша помилка, яку ми встигли зробити, полягав в тому, що запровадження ринкових  відносин  розпочато  з  високих  податків,  які  нібито повинні наповнити державну скарбницю, тобто бюджет. Але ж відомо, що  податки  запрацюють  там  і  тоді,  де  і  коли  розпочнеться пожвавлення і відродження економічного життя.  Не можна обкладати високими податками те,  чого немає вдосталь.  Такий податок  може лише задушити ділову активність.

 

     Ми робимо  ще  одну велику помилку,  коли сподіваємося,  що, запроваджуючи  приватизацію,  тобто  здійснюючи  продаж   убогому населенню  створеної  його  руками власності,  збільшимо бюджетні доходи.  Це може обернутися політичним безчестям. Бюджетні доходи будуть   швидко   зростати   лише  тоді,  коли  запрацює  ринкова економіка. А поки що ми її душимо високими податками.

 

     Гадаю, що вбити відразу трьох зайців -  створити  умови  для відродження   підприємництва,   наповнити  бюджет  і  забезпечити нормальне існування приватизаторам на 20-30  років  -  не  вийде. Найбільше нині потерпав мале підприємництві,  хоч всім відомо, що у високорозвинутих країнах малі підприємства користуються

 

     9

 

     різноманітними пільгами,  у  тому   числі   й   податковими. Найгуманніший  крок,  який  нині  маємо зробити,  -це справедливо розділити  бюджетні  кошти  на  громадські  потреби  і  підтримку підприємництва.

 

     Ще одна  важлива  деталь.  Податок  на добавлену вартість по суті замінив податок а обігу,  який стягувався за  одну  й  ту  ж продукцію  стільки разів,  скільки разів здійснювався її продаж у тому чи іншому технологічному ланцюгу.

 

     Податок на добавлену вартість  повинен  стягуватися  лише  з тієї  частини  вартості,  яка  вироблена даним підприємством.  Це приведе до деякого зниження податкової  маси.  Поширення  податку фактично  на  всі  види товарів,  робіт і послуг значно розширить коло платників.  І  тому  загальна  сума  надходжень  до  бюджету повинна збільшитися в 2 рази.  Але при даній системі податків усі будуть займатися перепродажем,  а не виробництвом. Це для бюджету

- смерть.

 

     Відверто кажучи,  неможливо оздоровити нашу бюджетну систему току,  що її загалом немає. Є безконтрольне державне фінансування і кредитування підприємств,  яке випадає з бюджетних розрахунків. Потрібно замінити державне фінансування

 

     10

 

     приватним банками і ринками кредиту.

 

     Тут слід пам'ятати,  що грошові заощадження населення -це не інфляційне  покриття,  а потенційний виробничий капітал,  який за будь-яку  ціну  потрібно  врятувати  і  спрямувати  на   приватні інвестиції.   Бо  де  після  приватизації  приватні  підприємства візьмуть кредити?  У Польщі через це приватизація  зупинилася.  І коли  в даний момент заморозити державне фінансування підприємств на рівні  минулого  року,  відмінити  безготівковий  карбованець, створити   єдину  бюджетно-кредитну  і  єдину  грошову,  гривневу систему в  усіх  розрахунках  підприємств,  відразу  відновляться виробничі зв'язки,  запрацюють підприємства, і бюджет поповниться новими відчутними доходами.

 

     Щоб регулювати господарську активність у тій чи іншій  сфері діяльності  чи  в  даному  регіоні,  потрібно  вже  нині утворити компактний  податковий  комітет   наполовину   з   чиновників   і депутатів.  Комітет  повинен  спиратися на спеціальні експертні і кон'юнктурні інститути.  І величиною податків  має  займатися  не Верховна  Рада,  а  Кабінет  Міністрів.  За Верховною Радою можна залишити лише регулювання граничної, остаточної величини податку.

 

     11

 

     Якщо в останні дні під нищівною критикою Верховної Ради Уряд явно поступається,  то він відмовляється від державної стратегії, яку так і не встиг виробити.  Але  більше  поступатися  Верховній Раді   не  можна,  бо  оздоровлення  бюджету  -  наріжний  камінь національної реформи.  Отже, ми переможемо тоді, коли вивільнення цін    і    зарплати    відбудеться    в   умовах   грошового   і бюджетно-кредитного  контролю.  Сьогодні   ми   програємо   через продовження грошової і кредитної анархії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Васильєвій, 208 виборчий округ,  Київська область. За нею виступатиме депутат Курашик.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,   член  Комісії  Верховної  Ради  України  у справах   жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський   міський  виборчий  округ,  Київська  область/. Шановні  депутати!  Комісія  у  справах  жінок,  охорони   сім'ї, материнства  і  дитинства уважно розглянула проект Закону України про Державний бюджет на 1992  рік  і  тесла  свої  пропозиції  та зауваження.   Слід   наголосити:   при   визначенні   показників, прогнозних розрахунків до проекту Державного бюджету  України  та місцевих бюджетів на початку року не була врахована лібералізація цін,  яка призвела до неплатоспроможності як підприємств,  так  і покупців.  Внаслідок  цього доходи державного і місцевих бюджетів значно скоротилися порівняно з

 

     12

 

     розрахунковими. Незважаючи  на  це,  в   статті   17   цього законопроекту   Кабінет   Міністрів  пропонує  границі  і  розмір дефіциту державного бюджету України на 1992 рік  у  розмірі  17,1 мільярда   карбованців,   що   становить  1,1  процента  валового національного продукту.  Це ідеальний варіант, який, втім, навряд чи  нам удасться витримати - навіть за умов найжорсткішого режиму економії.  Тому пропонований варіант - це міф. Росія теж зменшила дефіцит   бюджету   до   одного   процента,   піднявши   ціни  на нафтопродукти й отримавши додатково 700 мільярдів карбованців.

 

     А що ж пропонує Кабінет міністрів України?  Знову  збільшити ставку  оподаткування  доходу з 18 до 28 процентів?  Це негативно вплине  на  розвиток  підприємств  і  підприємництва  -фундаменту державності України.

 

     Щоб зменшити   дефіцит   бюджету,   Кабінет   Міністрів   не передбачає  асигнувань  на  ліквідацію  наслідків  Чорнобильської катастрофи  у  повному  обсязі,  цим  грубо  порушується стаття 6 Закону про правовий режим території,  що  зазнала  радіоактивного забруднення   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи.  Дозволю  її процитувати:  "Фінансування   робіт   для   подолання   наслідків Чорнобильської  катастрофи  здійснюється  за  рахунок...  бюджету республіки,  а також інших фінансових  надходжень".  Тими  іншими фінансовими   надходженнями   спеціальний   позабюджетний   фонд, створений  на  основі  внесків-підприємств  і   організацій   /12 процентів  від  фонду  оплати  праці/,  який  становить нині 45,1 мільярда  карбованців.   Але   ця   сума   задовольняє   витрати, передбачені "чорнобильськими" законами,  лише на 50 відсотків,  а соціальний захист населення забезпечує тільки на 32  відсотки.  А оскільки фонд позабюджетний, ти навіть і ті 32 проценти

 

     13

 

     можуть бути   не   забезпечені.   Насторожує   бездіяльність багатьох статей Закону про правовий режим території,  що  зазнала радіоактивного  забруднення  внаслідок Чорнобильської катастрофи, протягом 1991 року та першого кварталу 1992 року.  Про це йдеться у нещодавньому депутатському запиті до Уряду України.

 

     Практично без соціального захисту залишається один мільйон 765 тисяч громадян,  у тому числі 220 тисяч у місті Біда  Церква. Зверніть   увагу:  саме  в  1992  році  припиняється  призначення державних та додаткових пенсій особам, віднесеним до І, ІІ ІІІ та ІV  категорій,  що  передбачені "чорнобильським" законом.  У якій країні світу пенсії то  призначаються,  то  згодом  відбираються? Вважаю:  затвердження  запропонованих асигнувань є злочином проти свого народу,  який  п'ять  років  чекав  захисту  і  напередодні шестиріччя з дня трагедії його втратив.

 

     Підтримую вимогу    Комісії    Верховної   Ради   з   питань Чорнобильської катастрофи забезпечити повне фінансування  витрат, пов'язаних   з   соціальним   захистом  населення  від  наслідків Чорнобильської катастрофи, із державного бюджету України. Що ж до статті 20 законопроекту, то її слід вилучити.

 

     Проект Закону  про  Державний бюджет на 1992 рік пропоную не приймати і відправити його на доопрацювання  з  урахуванням  усіх зауважень та доповнень.

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Перший   заступник  Голови  Верховної  Ради  України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Курашику

 

     14

 

     Віталію Володимировичу.   За   ним    виступатиме    депутат Білоблоцький.

 

     КУРАШИК В.В., Голова Ради Міністрів Республіки Крим /Євпаторійський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые депутаты! Всем, кто имеет дело с бюджетом, ясно, что дальше жить, не узаконив его, невозможно.

 

     В своем  коротком  выступлении   хочу   сказать,   что   при формировании  бюджета  мы  все  еще не можем отказаться от старых подходов,  которые не работают в  настоящей  рыночной  экономике. Существующая ныне система не заинтересовывает регионы в изыскании дополнительных  доходов.  Выходит,  чем  больше  будет   получено средств,  тем  меньший норматив отчислений от общегосударственных доходов.

 

     Не имея  экономической   самостоятельности,   мы   вынуждены выпрашивать  деньги,  очень  часто  -  свои и на самые неотложные нужды.

 

     Считаю: в условиях становления рынка  необходимо  выработать адекватную систему бюджетного планирования.  В частности,  бюджет Крыма мы предлагаем составлять на договорной основе,  о чем давно мы говорим. Уважаемый Григорий Александрович Пятаченко согласен с таким  подходом:  меньше  будет  мороки   Министерству   финансов Украины.  Мы  передадим часть доходов в бюджет на республиканские нужды,  а если у нас появятся проблемы, будем сами разбираться на месте.

 

     Почему же без конца мы должны ездить в Министерство финансов и выпрашивать деньги,  которые  мы  сами  им  даем?  Потом  снова выпрашиваем. Уверен, количество работников в Министерстве

 

     15

 

     финансов надо будет сократить.  Люди сразу будут знать,  чем заняться.

 

     Отклонено наше  предложение   в   проекте   Государственного бюджета  Украину  на 1992 год.  Предусматривается явно заниженный норматив отчисления в  бюджет  Крыма  от  налога  на  добавленную стоимость: 29,6 процента. Для покрытия первоочередных, неотложных расходов этот  процент  должен  составить,  по  нашим  подсчетам, минимум 80-85 процентов.  И мы настаиваем на том, чтобы эту цифру пересмотреть.  Могу  подтвердить  наші  расчеты  одним  примером. Скажем,  компенсация  разницы цен на уголь определена Крыму в 730 миллионов рублей.  Но этой суммы хватает при  существующих  ценах только  для половины населения.  А остальные что,  останутся в не отопленных домах?  Что остальным  людям  говорить,  если  дотации хватает только для половины населения? Как объяснить это?

 

     Мы понимаем,    что    предлагаемый   нами   новый   порядок формирования бюджета не сделает страну  богаче,  однако  при  нем появится  реальная возможность распоряжаться бюджетными ресурсами и не работать  вслепую.  Появится  простор  и  для  хозяйственной инициативы. А здесь главная задана в условиях кризиса экономики - не  допустить  спада  производства,  повысить  заинтересованность предприятий  в  наращивании  объемов производства,  используя для этого систему налогообложения. То есть надо установить пониженные ставки  налога  с  дохода от производства продукции в натуральном выражении за превышение  достигнутого  уровня.  Если  предприятие выполняет  и  перевыполняет свои задания в натуральном выражений, ему надо снижать налог.  Существует и  ряд  других  экономических рычагов. Действующие ныне

 

     16

 

     механизм ограничения     рентабельности    при    отсутствии государственного регулирования заработной платы /ни в коем случае я   не  имею  в  виду  ограничение  заработной  платы/  порождает затратный,  механизм,  к которому за последние семь  лет  мы  уже привыкли.

 

     У нас  немало  случаев /наверное,  как и в других регионах/, когда на предприятии на треть  снижается  объем  производства,  а заработная  плата  увеличивается  во  много  раз.  Таких примеров появляется все больше и больше.

 

     В последнее  время  сложилась  практика  создания  множества новых  фондов  -  фонда  занятости,  пенсионного  фонда и других, которые осуществляют свою деятельность  за  счет  гарантированных поступлений   от   предприятий,  организаций.  Это  позволяет  им аккумулировать   значительные   средства   без   учета   реальной потребности.   При   этом   доходы   и  расходы  этих  фондов  не рассматриваются,  не  утверждаются  ни  Верховным,  ни   местными Советами.  В  то  же  время  в  бюджете  не  хватает  средств для финансирования первоочередных расходов.

 

     Два слова о расходах на оборону.  Мы о них почти  ничего  не знаем.  Недавно мне довелось побывать у наших пограничников, ведь Крым - это граница.  Поверьте,  тех финансовых ресурсов,  которые выделяются   пограничникам,  не  хватает  даже  для  того,  чтобы нормально накормить солдат.  Они сами выращивают  огурцы,  строят теплицы,  свиноводством  занимаются - все делают для того,  чтобы прокормить себя.  А ведь пограничники должны охранять границу,  а не думать о том, как себя прокормить.

 

     И последнее.  Органы  управления  надо сокращать,  сокращать беспощадно. Подобное мы делаем сейчас в Крыму, что вызывает

 

     17

 

     массу жалоб.  Учитывая дефицит бюджета,  сокращение  органов управления - единственный источник его пополнения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному Депутату Білоблоцькому Миколі Петровичу. За ним виступатиме депутат Черненко.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  голова Комісії Верховної Ради України  у питаннях  Соціальної  політики  та  праці  /Жашківський  виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановний Василю Васильовичу} Шановні депутати!  Під  час  обговорення  проекту  державного  бюджету на засіданні  Комісії  у  питаннях  соціальної  політики  та   праці висловлювалися  різні,  подекуди  протилежні  думки.  Говорилося, зокрема, що поданий документ не можна вважати проектом Державного бюджету  у повному обсязі.  Швидше це приблизні прикидки не того, як  жити  і  розвиватися  далі,  а  як  ще  деякий   час   просто протриматися на плаву.

 

     Зупинюся на  деяких конкретних пропозиціях щодо фінансування соціальних заходів.

 

     Оскільки питання  фінансування  соціальних   заходів   тісно пов'язані  з  Державним  бюджетом  України  та  Пенсійним  фондом України /як самостійним суб'єктом/,  то вважали  б  за  необхідне підготувати  окремий  проект  Закону  про бюджет Пенсійного фонду України на 1992 рік у цілому.  Просив би  Вітольда  Павловича  це врахувати. Комісія стурбована тим, що за формою розгляду, яку нам запропоновано,  пенсійний фонд залишається поза увагою  Верховної Ради.  Якщо  не  зупинити  нинішні темпи падіння виробництва,  то наприкінці року може виникнути ситуація, за якої пенсійний фонд

 

     18

 

     матиме дефіцит десь майже 26 мільярдів карбованців.  Тому не можна  допустити,  щоб  фонд  існував  сам по собі.  У Державному бюджеті  доцільно  передбачити  окремі  статті  видатків,  які  б визначали   фінансування   витрат  державних  гарантій,  зокрема, соціальних пенсій і їх доставку на  покриття  можливого  дефіциту пенсійного  фонду.  Нині ці витрати невиправдано перекладено лише на пенсійний фонд.

 

     У статті 3 проекту Державного бюджету України  на  1992  рік видатки  на  соціальний захист населення визначено без урахування нових   величин   вартості   мінімального   споживчого   бюджету, мінімальної  заробітної  плати  і мінімальної пенсії.  Безумовно, реалії життя свідчать,  що без змін ці  показники  залишатися  не можуть.   Думаю,   не   сьогодні-завтра   будемо   дане   питання обговорювати.  Враховуючи цей момент,  слід зауважити, що видатки на  соціальний  захист  населення  занижені.  З  таким  розкладом погодитися аж ніяк не можна.

 

     Звертає на себе увагу та обставина  /про  неї  вже  говорили деякі депутати/,  що кожен п'ятий карбованець видатків державного бюджету витрачається на потреби армії та правоохоронних  органів, у  той час як на соціальний захист - значно менше.  Тому пропоную уважніше і конструктивніше /перш за все  це  стосується  Кабінету Міністрів  та  Міністра  фінансів/  ставитися  до пропозицій щодо нових змін та доповнень до законів,  які  стосуються  соціального захисту.  Не  так  уже  ми багато зробили,  щоб сьогодні починати відбирати.  Не буду на цьому детально зупинятися.  Думаю,  реалії життя нам відомі.

 

     19

 

     У статті  3 бюджетним асигнуванням передбачається цього року провести  лише  одноразову  5-процентну  індексацію,  взявши   за базовий  рівень  ціни на січень.  Очевидно,  немає потреби багато говорити про це.  Лише за лютий індекс споживчих цін зріс  на  15 процентів. Як можна визначати тільки 5 процентів?

 

     Третє. Не  можна  погодитися  з  встановленням  /стаття  15/ відрахувань до Державного фонду сприяння зайнятості  населення  у розмірі 0,1 процента від обсягів видатків.  Хотів би нагадати, що якраз згідно із  Законом  про  зайнятість  населення  ці  видатки повинні  бути  в  межах  до  3  процентів.  І  якщо таку норму ми записуємо в бюджет  -  0,1-0,2  процента  від  обсягів  місцевого бюджету   і   видатків  Державного  бюджету,  то  тоді  хотів  би запропонувати доручити Міністерству фінансів України  забезпечити при  необхідності  у  розрахунках  до  проекту  бюджету додаткове фінансування витрат,  пов'язаних з виплатою матеріальної допомоги безробітним  та  членам  їх  сімей.  Немає  таємниці  в тому,  що безробіття стукає у вікна.  А ми замість ретельної підготовки  до цього беремо і зменшуємо податки.

 

     І четверте.   Вважаємо  недоцільним  залишати  за  місцевими бюджетами фінансування основних заходів, пов'язаних з проведенням державної  політики  щодо соціального захисту населення.  Ці речі треба залишити під  контролем  Кабінету  Міністрів  та  Верховної Ради.  З  урахуванням того,  що вже було сказано при обговоренні, пропоную не затверджувати бюджет.  Треба ретельно розглянути  всі пропозиції  і зауваження,  а наступного тижня повернутися до його розгляду і затвердити.

 

     20

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Черненку Віталію Григоровичу. За ним виступатиме депутат Яценко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька,  область/. Уважаемые депутаты! Выходя на эту трибуну, я подумал:  удастся  ли  вообще  собрать  те  поступления,  которые предусматриваются Государственным бюджетом? Реальность жизни ныне такова,  что  если  остановится  Предприятие,  если   остановится промышленность,  если  сельское  хозяйство  нас не накормит,  то, думаю, в дальнейшем говорить о каком-то бюджете, о выходе из этой ситуации просто не приходится.  Мы поставлены перед фактом угрозы огромной инфляции,  которая может возникнуть.  В этом  мы  должны разделить   ответственность  Кабинета  Министров.  И  если  нужно сегодня нас критиковать, то безусловно и Кабинет Министров тоже - за  нерешительность,  за  непоследовательность  в  выполнении тех задач,  которые  мы  когда-то  определили  на  пути  к   рыночной экономике,  к ее оздоровлению. Мы оказались у разбитого корыта" И это разбитое корыто когда-то кому-то придется ремонтировать.

 

     Я абсолютно согласен с депутатом Печеровым  в  том,  что  от названного уровня дефицита Государственного бюджета, связанного с расходами по валовому национальному продукту,  ни в коей мере  мы не должны отступать. Если отступаем, значит заранее берем на себя ответственность за выпуск эмиссионных денег,  которые  ничего  не стоят,  за  тот  ком  инфляции,  который набирает скорость,  и за окончательный

 

     21

 

     крах всей экономики.

 

     Хотелось бы  солидаризироваться  и  с  депутатом  Курашиком. Правильно  говорил Григорий Александрович,  наш Министр финансов: входя в рыночную  экономику,  мы  должны  жить  каждый  по  своим возможностям.  Посмотрел  на  таблицу,  на  те  процентные ставки начислений  по  регионам  Украины  и  по  областям.  Что   здесь, удивляет? Донецкая - 17,6 процента, Киевская - 12,1 процента.

 

     Но если     сравнить     уровень     экономики,    потенциал промышленности,  то возникает вопрос:  неужели действительно  наш Донецкий регион,  Донбасс, должен сегодня жить так, как он живет? Неужели вклад Донбасса в экономику,  в промышленность,  в  бюджет Украины  на  самом  деле  олицетворяет те отчисления,  которые мы получаем?  Донецкая,  область  -  один  из  самых  могущественных регионов  в Украине,  и не только в Украине,  но и во всем бывшем Союзе.  И сегодня она находится на положении какой-то попрошайки. Должен ехать в Киев наш представитель облфинотдела,  должен ехать Представитель Президента Смирнов и просить почему-то  у  кого-то. Да  вы  присмотритесь  попристальнее.  Донбасс  -  это  же второй Чернобыль!  До сих пор мы  молчали,  как-то  уходили  в  сторону, повторяя, что есть проблемы поважнее.

 

     Сегодня важнее проблемы, чем проблема Донбасса, нет. Если мы завалим Донбасс, завтра завалим Украину. И тогда можем забывать о своей  экономической  и политической самостоятельности.  Этого мы допустить не можем. Но это произойдет, если мы не спасем Донбасс. А судя по тем цифрам, которые заложены в проекте Государственного бюджета,  мы его не спасем никогда.  80 процентов жилого фонда  в одной только

 

     22

 

     Горловке требуют ремонта.  Ежедневно,  ежемесячно,  ежегодно рушатся дома,  и никто их не восстанавливает.  Сняли с налогового обложения шахты,  а это 90 миллиардов убытка. Кто возместит такие утраты и за,  счет чего? За счет тех предприятий, которые сегодня там остались? Выходит, они должны вытянуть все?

 

     Следующий вопрос,  который  сегодня остро стоит в Донбассе і связан с социальной сферой. Не могу согласиться с тем, что разрыв в   заработной   плате   шахтеров   и  представителей  творческой интеллигенции,  педагогов, медиков составляет 20:1. Это нонсенс в государстве и это мы сегодня реально ощущаем. Когда же повернемся наконец лицом к насущным проблемам?  Не прошу  ничего,  не  прошу выходить за границу,  определенную дефицитом бюджета,  не прошу у кого-то что-то затрать.  Хочу, чтобы завтра наши представители из региона  сели  и  пересчитали  все,  я  потом определили реальную цифру.  Не может Донецкая область  отчислять  100  миллиардов,  а возвращать  себе только 28-30 миллиардов.  Это - нонсенс,  если и дальше будут такие отчисления!

 

     Это то,  что касается нормативов  отчислений  от  налога  на добавленную стоимость.  Далее идут отчисления от акцизного сбора. Опять Донецкая область скромная - ей всего 40 процентов положено, хотя некоторым другим областям - больше.

 

     А отчисления   налога  на  доходы  предприятий?  Донецкая  и Запорожская область - 10 процентов, И живи, как хочешь.

 

     23

 

     Абсолютно однозначно:  такой   бюджет   сегодня   утверждать нельзя. Нужно сесть и немедленно пересчитать.

 

     И еще  несколько  соображений,  касающихся социальной сферы. Понимая,  проблемы здравоохранения,  проблемы культуры,  проблемы науки нужно решать.  Для их решения есть несколько методов.  Либо государство берет их под свое крепкое крыло,  либо, если не может защитить, отпускает. Прежде всего надо отпускать здравоохранение. Здравоохранение в основном готово  сегодня  перейти  к  страховой медицине.   Кстати,   это   развяжет  комплекс  проблем,  которые сложились. Мы знаем, кто есть кто в медицине. Выживет только тот, к   кому  пойдут.  Единственное,  что  надо  учесть,  если  будем переходить к страховой медицине,  -налог на добавленную стоимость в этой сфере применять нельзя.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   депутату  Яценку  Володимиру Михайловичу. За ним виступатиме депутат Мартиненко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Я сьогодні вже навиступався перед мітингуючими. Зараз хотів би поділитися досвідом з депутатами.  Ми встановили в центрі міста,  забрудненого внаслідок Чорнобильської  катастрофи, дозиметр, таке світлове табло. Перш за все ми хотіли задовольнити попит людей на об'єктивну і  постійну  інформацію.  Але  отримали несподіваний  ефект:  усе заїждже чиновництво,  буквально все,  з острахом подивлялося на цей  дозиметр,  вирішувало  швидко-швидко всі справи і навіть

 

     24

 

     відмовлялося від   традиційної   вечері.   Згодом  більшість керівників усіх рангів поступово взагалі припинила  свої  поїздки до  зони,  всі питання вирішувались по телефону.  Це,  зрозуміло, гарантувало повну безпеку.

 

     От приблизно така ситуація  складається  сьогодні  в  нашому парламенті,  коли ми так ставимося до людей,  які приїхали з тієї зони.  Начебто проблема й існує.  Але краще і зручніше було б  не займатися   цією   глобальною  проблемою,  перегорнути  сторінку, закрити її - і поїхали далі,  тому що треба  рятувати  економіку. Це,   так   би   мовити,   перше  щодо  розстановки  сил  навколо чорнобильської проблеми.

 

     Друге. Чиновництво влаштовує справи таким чином, що обходить нас на поворотах.  Інформацію дають точно виваженими порціями: не менше - щоб не було прецедентів,  щоб не було ніякої підозри, але й не більше - щоб рішення прийняти все рівно,  за будь-яких умов, чітко, у виважених рамках - не туди і не сюди.

 

     На засіданні  комісії   ми   робили   спробу   з'ясувати   у працівників   Мінфіну   витрати,   скажімо,  на  утримання  армії порівняно з минулим  роком.  Де  прибутки  військово-промислового комплексу?  Що то за 15 мільярдів витрат на конверсію? Що це за 3 мільярди карбованців на утримання "Спецатома"?  Так і не одержали відвертої повної і вичерпної інформації.  У таких умовах вважаємо некоректним  ставити  питання  взагалі.  Якщо  хочеш   виконувати соціальний закон,  будь ласка,  скажи, де брати гроші. Треба мати чітку,  ясну і детальну інформацію про економічний стан для того, щоб приймати об'єктивне рішення.

 

     25

 

     Тому, я  думаю,  сьогодні  ми  не  зможемо  прийняти  закон. Давайте приймемо бюджет  на  другий  квартал,  до  кінця  першого півріччя.,  А  згодом  повернемося  обов'язково до розгляду цього бюджету.

 

     Крім того,  в обстановці,  яка постійно змінюється, не можна розглядати  бюджет  як щось постійне,  законсервоване.  Бюджет ми повинні  розглядати  в  динаміці,  залежно  від  того,  як   буде складатися обстановка.

 

     Свою позицію   наша  комісія  висловила  в  засобах  масово? інформації.  Повторювати її не будемо.  Не буду повторювати і  ті пропозиції,  що містяться в заяві нашої комісії,  яку ми передали до Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

 

     Якщо приймемо  бюджет  у  такому  вигляді,  в  якому  він  є сьогодні, то хотів би запитати: хто бере на себе відповідальність за тих людей,  що живуть там,  де жити не можна? Парламент? Уряд? Президент?  Міністерство  охорони  здоров'я?  Ніхто не бере.  Хто захистить,  якщо сьогодні забезпеченість  лікарями  в  цих  зонах становить  менше  40  процентів?  Хто  вирішить ці питання,  якщо навіть машиністи не хочуть через ці зони вести поїзди? А там діти живуть.

 

     Тому ми   ставимо   питання   таким   чином;  або  виконання "чорнобильських",  законів у повному обсязі,  або  з  боку  Уряду повинна  бути рівноцінна альтернатива.  Третього,  як кажуть,  не дано.

 

     26

 

     І на закінчення.  Ми поставили за мету  побудову  незалежної держави.  Тільки,  думаю я, основою її є не державні інституції у вигляді армії,  СБУ,  Президента і парламенту також, про які ми з вами так дуже піклуємося останнім часом,  а все ж таки люди.  Так от, якщо будуть жити люди, то буде жити наша держава. І тих людей маю  на  увазі,  яких  Чиновництво наше доблесне вже викреслило з життя.  Тих людей, які приїхали сьогодні. А приїхали не тільки із забруднених районів.

 

     Тих, які працюють і годують нас.

 

     Хотів би завершити свій виступ словами,  сказаними людьми не з тієї  зони,  а  з  Охтирського  відділення  "Союзу  Чорнобиль": "Уважаемый   Иван   Степанович!   Не   сочтите   наше  требование ультиматумом.  Мы пойдем на все, чтобы отстоять законы. Иначе нам не выжить. Другого выхода у нас нет". Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату Мартиненку Володимиру Петровичу. За ним виступатиме депутат Табурянський.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничо-збагачувального      комбінату,      м.      Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Уважаемые депутаты!   Коллеги!  Одна  задача  стоит  сегодня  перед  всеми: выяснить,  где взять деньги,  и разобраться, кто создает средства для того,  чтобы всех накормить, чтобы дать возможность полностью обеспечить программу "Чернобыль",  чтобы обеспечить  пенсионеров, чтобы обеспечить льготы.

 

     27

 

     Правительство не создает средств,  а только тратят. И вообще можно поговорить о том,  что даже муравей пасет тлю,  коров  тоже пасут,  овец  стригут,  но  не  сдирает  шкуру.  У  нас сложилась ситуация,  когда предлагаемая концепция  дальнейшего  банкротства предприятий  воспринимается  как  само собой разумеющееся.  Между тем,  увеличение налога с дохода предприятий до 28 процентов, что соответствует  41  проценту,  а  при  наши  рентабельности  -  48 процентам  от  прибыли,  является   гибельной   не   только   для производственной сферы, но и для Украины в целом. Я бы назвал это политическим   актом,   ударом   не   по   предприятиям,   а   по производителям,  их благосостоянию, по развития социальной сферы, которая развивается за счет средств предприятий.  Неужели  трудно понять, что малая ставка налога с большой суммы дохода может дать больше,  чем большая ставка с малой  суммы  дохода?  Предприятиям нужно   дать   возможность   за  счет  прибыли  расширять  объемы производства, необходимые для выпуска товаров для народа.

 

     Сегодня не надо  забывать  и  Карла  Маркса,  которого  чтут экономисты Запада.  Он считал,  что для суженного воспроизводства достаточно  амортизационных  отчислений,   а   для   расширенного необходимо вовлечение прибыли.

 

     Сегодня, когда  не  пересмотрена стоимость основных фондов и на предприятиях  практически  нет  амортизационных  отчислений  в нужных   объемах,   предполагаемый   проект   бюджета   оставляет предприятия и без амортизационных отчислений, я без прибыли.

 

     Неужели стоит  задача  удавить   производство?   Как   можно расширить производство при таком состоянии средств?

 

     Теперь о    необходимости   соблюдения   законов,   принятых Верховным Советом.

 

     28

 

     Большинство предлагаемых  Правительством  программ   требует приостановки принятых законов,  Хочу повторить слова Юлия Цезаря, Перед тем,  как  стать  императором,  он  оказал:  "Законы  нужно соблюдать  или  царствовать".  И вот нам в Верховном Совете нужно разобраться,  кто  сегодня  собирается  царствовать?  Потому  что программы,  которые "идут",  в обдам-то поставлены таким образом, что соблюдение законов как говорят, "не просматривается".

 

     Считаю, что предложение комиссии народного депутата Печерова очень  правильное.  Нам  необходимо  пересмотреть налог та доход, который мы только вчера  приняли.  А  вопрос  льгот,  которые  мы предусмотрели?   К  примеру,  все  пенсионеры  пользуются  правом бесплатного проезда на транспорте.  А  транспортным  предприятиям между тем нечем платить заработную плату.  Вот такого типа льготы надо безусловно предусмотреть.  Считаю, надо все-таки согласиться с  предложениями  комиссии  депутата Печерова,  внести поправки и утвердить бюджет.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Табурянському Леопольду Івановичу. За ним виступатиме депутат Усатенко.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,   президент   синдикату   "Олімп",  місто Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Есть такие слова одного знаменитого певца: "Вот так живет Америка с Европой, а у нас все через..." Мы рассматриваем проект бюджета.  Обсуждаемый вопрос,  конечно, один из самых главных в нашей жизни.

 

     Допустим, мы приняли этот, бюджет.

 

     29

 

     У нас сегодня есть такая денежная единица, как купон. Завтра может  появиться  гривна.  Будет  ли она работать?  Уверен:  нет! Почему?  Потому  что  эти   денежные   единицы   не   подкреплены производством  товаров.  Производство  из года в год уменьшается. Никакие разговоры о замене денежных единиц,  о  печатании  новых, сверхновых, считаю, нас не спасут.

 

     Какой же,  на  мой взгляд,  выход из создавшегося положения? Необходимо создать условия, чтобы, производители, предприниматели имели  возможность  выпускать  товары.  Стимулирует  ли  нынешнее законодательство   это   производство?    Считавши    подавляющее большинство народных депутатов меня поддержат, что нет.

 

     Вот вам  один  из  примеров" уважаемые коллеги.  Мы собираем сегодня одну пятую всех налогов, которые могли бы собирать.

 

     Я сделал прикидку.  Украина могла бы собрать сегодня не  440 миллиардов или около того,  как предусматривает бюджет, а порядка одного триллиона пятидесяти миллиардов. Как подучилась эта цифра? Мы собираем примерно одну пятую часть налогов.  Но платит ее, эту часть   только   примерно    треть    работающих.    Беру    одну Днепропетровскую область.  Думаю,  положение в других областях не лучше.  То есть платят те,  кому, как говорят .деваться некуда. А если  мы понизим общие ставки налогов раза в два с половиной,  то будем способствовать предпринимательству,  производству и охватим налогами  всех.  Есть  ли  возможность сделать это?  Мне кажется, отсутствие  действенной  налоговой  службы  на  Украине  является тормозом.  Налоговая инспекция, которая у нас сегодня есть, почти не работает. Считаю, что налоговая служба должна быть выведена из подчинения   не  только  Министерства  финансов,  но  и  Кабинета Министров и подчинена Верховному Совету.

 

     30

 

     И этой  налоговой  службе   должна   быть   передана   часть Национальной гвардии.  Налоги должны платить все, только нужно их уровень    сделать    минимальным,    способствующим     развитию предпринимательства.

 

     Теперь несколько   слов   в   отношении   программ,  которые принимаются.  Постоянно говорят:  давай на Чернобыль, давай туда, давай  сюда.  Я  здесь представляю производство и должен сказать, что эти  налоги  /даже  37,  12,  3  процента/  являются  сегодня непомерными.  Давайте будем ножки протягивать по одежке. Иначе мы всех производителей загоним в  угол,  и  часть  из  них  уйдет  в теневики  и  вообще  не будет платить налоги,  а часть захиреет и просто не сможет платить. Мы рубим сук, на котором сидим. Поэтому давайте окажем так: мы сегодня на социальные программы можем дать вот  столько   и   не   больше.   А   остальное   надо   оставить производителям,   чтобы  они  наращивали  производство,  работали больше, лучше и платили налоги. Только в атом вику выход, чтобы и бюджет пополнялся, и самое главное - производителей не загубить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  народному  депутату  Усатенку Володимиру  Івановичу.  За  ним  виступатиме   народний   депутат Бондарєв.

 

     УСАТЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  Чорнобильської  катастрофи   /Красноградський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Ознакомившись

 

     31

 

     с проектом   бюджета,   который   нам   представил   Кабинет Министров,  не могу обойти один вопрос, который меня больше всего мучит,  -это  принципы  формирования  данного   бюджета.   Почему финансирование социальных нужд, предусмотренное законами Украины, обеспечивается в неполном объеме?  В то же время задачи,  которые ни  в  каких  законах  не учитываются,  проходят финансирование в полном объеме, иногда даже в довольно странном сочетании.

 

     Например, народный   депутат   Яценко   упоминал   в   своем выступлении о финансировании объединения "Спецатом".  На эти цели предусматривается    выделение    суммы,    превышающей     объем финансирования содержания государственных органов управления. Что это за структура такая - "Спецатом"?  Судя по тем фактам, которые имеются в распоряжении комиссии,  это, можно сказать, организация с уголовными замашками. Ничем другим, кроме как злоупотреблениями в   30-километровой   зоне,   она   себя   не  проявила.  Никаких обязательств перед Украиной она  не  брала,  и  только  расхищает собственность Украины,  вывозя ее за пределы республики. При этом данное объединение пользуется  такими  льготными  условиями,  что даже   его   финансирование  предусмотрено  отдельной  строкой  в бюджете.

 

     Думав, правоохранительным   органам   следует    обязательно поинтересоваться,  как попала эта строка в проект бюджета,  каким путем? Кто причастен к этому?

 

     Нам все же необходимо думать и об эффективном  использовании средств.   Часть   программ,  которые  предложено  финансировать, все-таки нужно еще и еще ревизовать.  Недавно  мы  столкнулись  о фактами, когда некоторые бюджетные организации живут

 

     32

 

     настолько вольготно,  что  могут  себе позволить вовлекать в коммерческий оборот бюджетные средства и таким образом  создавать для  себя  какие-то  новые  льготные  условия существования.  Это просто недопустимо.  Думаю,  что перед тем как  нам  окончательно утверждать  расходную  часть  бюджета,  необходимо все-таки очень тщательно   проверить,   какие   из   этих   программ    являются необходимыми, актуальными. И только после .этого принимать расходную часть бюджета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату  Бондарєву Валерію Петровичу. Підготуватися депутату Романову.

 

     БОНДАРЄВ В.П.  Шановні  депутати!  Представляючи  сьогодні в парламенті виборців,  які проживають  на  забрудненій  території, просив   би   врахувати   обставини,   в  яких  знаходиться  наша Житомирська область. На забрудненій території в ній проживає нині понад  400  тисяч чоловік,  зокрема в зоні безумовного відселення досі мешкають ще 17 тисяч чоловік.  Внаслідок  катастрофи  значно скоротишся    площа   сільськогосподарських   угідь   та   обсяги виробництва сільськогосподарської продукції,  особливо  картоплі, хмелю,  льону, м'яса, молока, овочів. Мільйонні доходи втратили - колгоспи,  радгоспи, переробні підприємства і наш бюджет. Так, за час,  який  минув  після  аварії,  в цих районах поголів'я худоби скоротилося  на  23  тисячі  голів,  а  щорічні  втрати   валової продукції  становлять  близько  30  мільйонів карбованців у цінах 1984 року.

 

     33

 

     За минулий рік виробництво промислової продукції по  області скоротилося  на  5,8 відсотка,  а в північних забруднених районах майже в три рази.  Аналогічних втрат зазнали  лісництва  області, заготівельні  організації.  А це,  крім усього іншого,  -втрати в бюджеті.  Тому при обрахуванні асигнувань по кожній галузі та при визначенні   нормативів   відрахувань  до  області  повинен  бути індивідуальний підхід з урахуванням усіх обставин.

 

     Зваживши всі "за" і "проти",  не  можна  не  відзначити,  що скорочення  асигнувань на чорнобильські проблеми за всіх окладних обставин - це крок назад, крок невиправданий.

 

     34

 

     За минулі роки Верховною Радою,  Кабінетом Міністрів України прийняті закони,  програми,  деякі нормативні акти, що дозволяють вирішувати  найгостріші  першочергові   завдання,   пов'язані   з захистом  людей.  Все  це  дало  можливість  стабілізувати  життя населення цих регіонів.

 

     вкорочення, що  пропонуються,  повертають   нас   до   подій квітнятравня   1986   року,   коли  люди  залишилися  наодинці  з чорнобильською трагедією. І все це відбувається тоді, коли значно погіршується  стан  здоров'я людей,  коли медицина реєструє рівні накопичення радіонуклідів в організмі  дітей  та  дорослих,  вищі допустимих,  коли  Значно  зросли захворювання серцево-судинної і нервової систем,  коли нерідко доводиться констатувати виникненні злоякісних  пухлин,  ставити діагноз патології щитовидної залози, коли протягом двох років не вирішуються проблеми відселення людей із   зони   обов'язкового   відселення,  дезактивації,  наукового прогнозування  наслідків  катастрофи  тощо.  Невже  ці  факти  не свідчать  про  те,  що  скорочення  фінансування - це антигуманне рішення?  Ті 45 мільйонів,  які  планується  виділити  в,  умовах інфляції,   неухильного   зростання  цін,  не  дадуть  можливості виконати  комплексну  програму  захисту   населення   навіть   на половину.

 

     Тому звертаюся до народних депутатів з проханням.  Голосуючи за запропонований проект Державного бюджету,  подумайте про  тих, хто втратив усе - здоров'я,  рідні місця, спокій, майбутнє своє і своїх дітей.

 

     Коли в сім'ї є хворий,  йому віддають усе.  Наша  держава  - молода, тож давайте будемо рятувати нашу сім'ю, людей.

 

     35

 

     Усі закони  і програми повинні бути профінансовані в повному обсязі.

 

     Де взяти такі кошти,  ви запитаєте.  Пропоную звернутися" до надходжень  від  приватизації,  зняти  обмеження,  які  гальмують розвиток  виробництва  і  відповідно  зменшують  надходження   до бюджету.  Пропоную  також  скоротити військові витрати,  на які в проекті   Державного   бюджету   закладено   понад   71   мільярд карбованців,  тобто  більше  19  відсотків.  У  той  же  час хочу сказати,  що новостворене Міністерство оборони  майже  нічого  не робить,  щоб  ці  кошти  витрачати  так,  як це потрібно.  Наведу приклад.  Сьогодні на Житомирщині розформовано багато  військових частин. У військових містечках залишилися основні фонди, вартість яких становить мільйони карбованців.  Ці  містечка  протягом  уже двох   років   розкрадаються   ким  завгодно.  Наші  неодноразові звертання    до    Міністерства    оборони,    до    командування Прикарпатського військового округу нічого поки що не дали. Думаю, настав  час  сказати  своє  слово   прокуратурі.   Більше   того, залишаються  деякі  шкідливі речовини,  які можуть дуже негативно вплинути і на екологічний стан регіонів.

 

     Словом, кошти знайти можна,  було  б  бажання.  Фінансування робіт, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи, повинне бути переглянуто. Такий бюджет затверджувати не можна.

 

     Спасибі за увагу.

 

     36

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Романову Юрію Сергійовичу. За ним виступатиме депутат Рябченко.

 

     РОМАНОВ Ю.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Жовтневий виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные депутата!  Уважаемый  Кабинет  Министров!  Представленный  проект Государственного    бюджета   Украины   получил   соответствующие замечания  в  выступлениях  Предыдущих  депутатов.  Я   полностью присоединяюсь к депутатам, которые выступили передо мной. С одной стороны,  это,  может быть, и хорошо. С другой стороны, это очень тревожит,  так  как  свидетельствует,  что  замечаний  по данному проекту предостаточно.

 

     Должен .сказать,  что  представленные  материалы  по  своему качеству  значительно  превосходят  те,  которые представлялись в предыдущие годы.  Однако готовились они очень  долго,  а  от  нас потребовали в очень короткий срок, буквально в течение трех дней, подать свои замечания и  предложения.  По  целому  ряду  разделов отсутствуют  соответствующие  расшифровки,  некоторые  замечания. Например,  были представлены замечания от  Комиссии  по  вопросам экологии и рационального природопользования, Комиссий по вопросам народного образования:  и науки,  Комиссии по  вопросам  здоровья человека,  были также отдельные замечания от Одесского областного Совета.  Насть  из  них  нашли  свое  отражение   в   документах, представленных  этими комиссиями.  Полностью к ним присоединяюсь. Часть из них, к сожалению, не учтена.

 

     37

 

     Поэтому хочу  остановиться  на  некоторых  моментах.  Прежде всего,  совершенно неясно,  каково финансирование по Министерству охраны окружающей природной среды? В тяжелое положение поставлена Одесская  область.  При тех отчислениях,  которые определяются по Одесской области, дефицит составит порядка шести-семи миллиардов. Это   недопустимо.   Поэтому   предлагается   изменить  нормативы отчислений от налога на добавленную стоимость,  до 70 процентов и от  доходов  госпредприятий  -  до  40-45  процентов  по Одесской области.

 

     Совершенно не  согласен  с  замечаниями  Андрея  Васильевича Печерова относительно образования.  Вы посмотрите, что записано в Пояснительной записке  к  проекту  Государственного  бюджета.  Об этом.,  кстати,  уже  говорил  депутат  Влох.  Здесь предлагается сократить объем финансирования на здравоохранение и образование в части  расходов  на  приобретение оборудования,  на капитальный и текущий ремонт.  Этого же нельзя делать!  Это  же  наше  будущее, будущее нашего государства! Мы заранее закладывает такую мину, на которой потом можно подорваться.  Если взять  по  объему,  то  на образование  -предлагается  выделить  из  бюджета  38,5 миллиарда рублей.  Если  следовать  Пуши  закона  и  исходить   только   из непосредственного дохода, то минимальная цифра должна быть такой: 44,1 миллиарда. Это, повторяю, - минимальная цифра.

 

     В то   же   время   определен   невероятно   большой   объем финансирования  на службы,  связанные с оборонной системой.  Если посчитать, все суммировать, то получается не менее 90 миллиардов. А мы говорим,  что будем создавать профессиональную армию.  Здесь возникает, конечно, серьезное противоречие.

 

     38

 

     Вопросы, на  которых  я   частично   остановился,   касаются страницы  3  проекта  закона,  страницы 3 пояснительной записки и страниц 4, 9, 16, 64 и 69 "Расчетов".

 

     Совершенно неясны расходы на содержание Думы.  Я считаю, что этот   вопрос   требует  специального  обсуждения  и  специальной расшифровки.

 

     Совершенно неясно,  какие органы предусмотрено финансировать в    Международных    организациях,   скажем,   в   Международном астрономическом союзе и так далее. Это пропускать нельзя.

 

     Можно сделать такой вывод:  сегодня  принимать  этот  бюджет недопустимо.  Его можно принимать только в том случае, если будут представлены соответствующе расчеты и соответствующие  изменения, предложенные комиссиями при рассмотрении проекта.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   має  народний  депутат  Рябченко  Микола Андрійович. За ним виступатиме депутат Дорогунцов.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,  директор  Криворізького   цементно-гірничого комбінату   /Довгинцівський   виборчій   округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемые  народные  депутаты!  Прежде   всего   вношу предложение,  которое  касается  проекта постановления Верховного Совета по отчету о выполнении Государственного  бюджета  на  1991 род.  В пояснительной записке отмечено, что в результате снижения трудовой дисциплины,  неэффективной  политики  цен  и  так  далее наблюдается спад -производства. Предлагаю дополнить постановление третьим  абзацем,  в  котором  записать,  что  Кабинет  Министров совершенно

 

     39

 

     не разработал  механизм ценообразования,  создал условия для спада производства  в  результате  проведения  жесткой  налоговой политики   в  сочетании  с  противоречащими  закону  нормативными актами.  Это позволило ему значительно сократить дефицит  бюджета по  доходной части,  но он неумело распорядился расходной частью, чем создал напряжение в обществе.

 

     Относительно предложенного проекта Государственного  бюджета на 1992 год. Хотел бы довести до вашего сведения, что создавшаяся обстановка  не  стимулирует  работу  предприятий.  Поэтому  вношу предложение:  Минфину  и  Кабинету  Министров немедленно заняться зачетом  финансовой  деятельности  между  предприятиями,   причем беспроцентным зачетом.

 

     Далее. Кабинету   Министров   и   Минфину  следует  изменить методику  отчислений  налогов  в  бюджет,  производить  их  после поступления суш на расчетные счета.  Необходимо отменить действие статьи  Закона  СССР  о  налогах  от  15.06.1990  года,   который предусматривается   введение  штрафов  за  несвоевременную  плату налогов.

 

     Зарплата, уважаемые народные депутаты, регулируется статьей 19 Закона  о  предприятиях.  И  я  убедительно  прошу  не  давать возможности посягать на  эту  статью,  так  как.  отдельные  лица наделали  сегодня значительно больше бед,  на мой взгляд,  нежели эта статья.

 

     Об отношении к работе. Каждый руководитель, очевидно, следит за  тем,  чтобы  трудящиеся надлежащим образом относились к своей работе.  Нужно обеспечить прежде всего рост товарной массы. И вот этим, на мой взгляд, Кабинету Министров надо было бы заняться еще до составления проекта Государственного бюджета Украины.

 

     40

 

     Предусмотренные льготы, очевидно, нам придется пересмотреть. Выступая прошлый раз,  я докладывал Верховному Совету о том,  что Кабинет Министров нарушает  законодательство,  принятое  нами,  и особенно  ставки налогов.  Пожалуйста,  наглядный пример.  Ставка налога на доходы увеличена с 18 до 28 процентов. И предложено это нам в проекте бюджета.

 

     Как можно    принимать   решение,   если   проработанный   и представленный  проект  бюджета   идет   вразрез   со   ставками, определенными в законодательстве?

 

     Налоги на экспорт, импорт, таможенные оборы практически тоже отличаются от существующих ставок.

 

     Все грамотные  экономисты  всегда  в  экономической   и   во внешнеэкономической  деятельности,  как правило,  занимаются тем, чтобы   инвестировать   технологии,   возрождать    производство, наращивать  товарную  массу.  Мы  же  в  основном  занимаемся,  к сожалению, пока делением.

 

     Какие ставки предусматриваются  в  новых  структурах?  Может быть,  на  уровне  прожиточного минимума?  Нет,  вы это видите из предложений, которые мы обсуждаем.

 

     Мне кажется,  что  нужно  вывести  налоговые  инспекции   из подчинения Министерства финансов.  Они должны пользоваться только законодательством,    а    не    какими-то    инструкциями    или дополнительными    нормативными   актами,   идущими   вразрез   с законодательством.

 

     На мой взгляд,  следует ввести дифференцированный  подход  к оплате в системе всеобуча.  Мы с учителями Кривого Рога обсуждали этот вопрос.  Вношу такое предложение:  если доход гражданина  не превышает 2000, то его дети должны обучаться бес-

 

     41

 

     платно; 2000-3000-  платить  100  рублей за учебу детей до 8 класса; больше 3000 - 150 рублей; за учебу в 8-11 классах -рублей на 50-70 больше.  Отличники должны учиться бесплатно.  Аналогично поступить с медициной.

 

     Ускорить нам  необходимо,   на   пой   взгляд,   переход   к самообеспечению    и    сокращать   число   работников,   которые финансируются  из  бюджета.   Сокращать   также   статотчетность, параллельно  сокращая  и  аппарат управления.  Кабинету Министров пора бы разобраться,  на кого расходуется бюджет,  и поупразднять основное   количество  штатов,  которые  находятся  на  бюджетном обеспечении.

 

     Государственная дума  -  это,  на  мой  взгляд,  практически параллельная структура,  которую,  обеспечивать и предусматривать ее финансирование не следует.

 

     Когда и  как  собирается  Кабинет  Министров  сокращать  эти управленческие структура?  На мой взгляд,  никак и никогда. К нам обращаются: вносите предложения. Кто обязан управлять отраслями и вносить  предложения  с  прогнозами?  Верховный Совет или Кабинет Министров?

 

     Вношу предложение:  необходима детальная расшифровка  статей расхода,  особенно тех,  что касаются конверсии, обороны, органов власти.  Нужно утвердить расходную  часть  с  учетом  дефицита  и потребовать  от  Кабинета Министров в недельный срок переработать доходную часть с учетом наших законов.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному  депутату  Дорогунцову Сергію Івановичу. За ним виступатиме депутат Кислий.

 

     42

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Ради  по вивченню продуктивних сил України  АН  України  /Суворовський   виборчий   округ,   Одеська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний головуючий! Ми всі розуміємо, що без бюджету далі жити не можна. Але ж і з таким, що маємо,  довго  не  протягнемо.  Цей  бюджет ми не можемо приймати сьогодні,  оскільки не маємо для цього ніяких підстав. Із бюджету я  знаю рівень витрат на племінну худобу.  Але не маю розрахунків щодо коштів, призначених для розвитку народного господарства, для оборони  республіки.  Не  розшифрованими залишаються також багато інших статей,  що мають велику питому вагу  у  витратах  бюджету. Запропонований  нам проект навряд чи забезпечить вихід республіки з кризи,  не поліпшить екологічної ситуації,  не вплине навіть на її  стабілізацію,  не поліпшить матеріального становища найширших верств трудівників.  Більше  того,  він  призведе  до  подальшого зубожіння  нашого  народу.  У  зв'язку  з  цим  нам  краще було б починати аналіз бюджету не з його доходів, а з видатків.

 

     Давайте уважно їх проаналізуємо.  І відхилимо ті,  без  яких можна обійтися.  Я вас переконую, що тут закладено мільярда або й десятки мільярдів видатків,  без яких можна обійтися. А вже після цього   повернемося   до  обговорення  статей  доходів  і,  може, переглянемо ті непомірні ставки,  які зазначені в  проекті  нього важливого документа.

 

     Хотів, би   сказати,   що   в  проекті  бюджету  передбачені асигнування на розвиток народного господарства в  сумі,  якщо  не помиляюсь, 114 мільярдів карбованців. Із них капітальні вкладення

- 45 мільярдів.  Якщо  ці  45  мільярдів  спочатку  розділити  на коефіцієнт 3 1991 року, а потім на коефіцієнт 6

 

     43

 

     1992 року, то ви побачите, скільки там залишиться. Це мізер, 2- 3 мільярди карбованців усього,  в той час як останні п'ять років, до  початку  цього  періоду,  мі  витрачали  тільки  на виробничі капітальні вкладення понад 20 мільярдів карбованців.

 

     Отож я й хочу вас запитати,  шановні  мої  колеги,  яким  же чином  ми  будемо  виходити  з кризи?  Що дає бюджет для виходу з кризи?  Де тут передбачувані заходи,  що допомогли б нам подолати важку економічну яму, в якій ми перебуваємо?

 

     Мені здається,   проект   бюджету   з   його   розрахунками, доповненими за кожною статтею видатків" повинен  надійти  в  наші комісії, а потім і до кожного депутата, щоб ми могли ретельно все проаналізувати.  От я сьогодні не можу сказати,  достатньо коштів для Міноборони чи ні...  71 мільярд карбованців!  Не знаю,  на що будуть вони витрачатися, -скільки на харчування людей, скільки на озброєння, на яке саме і так далі.

 

     Так само, шановний пане Гудима, не знаю, куди саме підуть 114 мільярдів,  призначених для народного господарства.  Що  буде побудовано?  Для чого?  Скільки на це потрібно коштів?  давайте з відкритими очима і зі знанням справа

 

     44

 

     приймати рішення про затвердження Державного бюджету.  Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кислому Павлу Степановичу. За ним виступатиме депутат Желіба.

 

     КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ/.

 

     Шановні народні .депутати!  Я виступаю від імені  Комісії  з питань  народної освіти і науки.  Комісія детально проаналізувала проект бюджету на 1992 рік з точки  зору  фінансування  освіти  і науки   в   республіці.  В  основному  бюджет,  що  пропонується, забезпечує фінансування науки,  але  з  деякою  недостачею.  Вона стосується фінансування науки у вищій школі, що ж до фінансування загальної науки,  то його рівень приблизно відповідає Закону  про основи  державної  політики  в  сфері  науки  і науково-технічної діяльності.

 

     45

 

     Що стосується Закону про освіту. мушу сказати, що видатки на освіту, пропоновані в проекті Державного бюджету, не відповідають вимогам закону. А щодо фінансування фундаментальної науки, то, як я  сказав,  воно  в  основному  відповідав...  Хоча  і  тут треба зауважити,  що фінансування  науки  ми  не  можемо  прийняти  так беззастережно,   тому   що  значною  мірою  витрачаємо  кошти  на фінансування програм,  які приймалися ще в колишньому Союзі, і ми продовжуємо їх фінансувати. Звичайно, хай ці програми будуть, але вони повинні бути направлені на  виконання  завдань,  які  стоять перед нашою республікою, перед нашою державою.

 

     Тепер щодо видатків на освіту.  Мушу зазначити,  що, готуючи проект бюджету, Уряд не зробив належних висновків з того, що було прийнято  Верховною  Радою.  Як  ви  знаєте,  ми  визнали  освіту пріоритетною   сферою   діяльності   у    соціально-економічному, духовному  і культурному розвитку нашого суспільства.  Проте Уряд продовжує фінансувати  цю  сферу  нашої  діяльності  фактично  за залишковим  принципом.  У  статті 18 проекту Закону про Державний бюджет України Кабінет міністрів пропонує не застосовувати в 1992 році чинність статті 56 Закону про освіту,  визначаючи видатки на освіту в сумі 93,2 мільярда карбованців,  що становить  лише  7,2 відсотка національного доходу замість мінімальних 10 відсотків. З таким підходом не можна погодитися,  бо  він  не  дав  можливості виконати статтю 52 Закону про освіту, яка передбачав встановлення середніх ставок і посадових окладів педагогічним  працівникам  на рівні,  не  нижчому  від  середньої  заробітної плати працівників промисловості,  а у вищій школі передбачається  подвійна  оплата. Внаслідок цього в місцевих

 

     46

 

     бюджетах асигнування  на  зарплату  занижені на 14 мільярдів карбованців,  а в державному бюджеті - на 3,2 мільярда.  Тобто на заробітну  плату  вчителям і працівникам вищої школи не додається 17 мільярдів карбованців.

 

     Катастрофічне занижені асигнування  на  матеріально-технічне забезпечення  установ  освіти.  Порівняно  з  1990  роком ціни на обладнання зросли в 30 разів,  а фінансування -лише в  10  разів. Освітні установи стають злиденними.  Ціни на наочне приладдя такі високі,  що вона валяється на складах,  у магазинах,  а в  школах немає елементарних речей - глобусів і тому подібного.

 

     Політика цін  і  купівельна спроможність установ та громадян дуже незбалансовані.  Ми не можемо говорити ні  про  який  ринок, оскільки ринкові структури в нас настільки слабкі,  що ці питання поки що потрібно регулювати Уряду.

 

     Не можна погодитися з  пропозиціями  щодо  капіталовкладень, враховуючи  підвищення  вартості  будівництва,  Мінфін виділяє на будівництво шкіл лише 438 мільйонів карбованців.  Враховуючи  все це,  комісія звертається до депутатів з проханням приймати бюджет лише за  умови,  коли  будуть  враховані  застереження,  зроблені комісією.

 

     Ми пропонуємо  повністю  зарахувати  до бюджетів міських Рад встановлені  Законом  про  місцеві  Ради  народних  депутатів  та місцеве  і регіональне самоврядування такі нормативи відрахувань: від податків на доходи підприємств - 10 процентів,  від  податків на добавлену вартість - 15 процентів, податку на доход громадян - 100 процентів.  Лише тоді  освіта,  охорона  здоров'я,  культура, житлово-комунальне господарство і виплата

 

     47

 

     пільг громадянам будуть повністю профінансовані.

 

     У мене в руках довідка Міністерства статистики України.  Тут середня  заробітна  плата  за  пёрший  квартал  у   промисловості становить 2636 карбованців, а у вчителя всього-на-всього 1425

 

     карбованців. З   таким   становищем   не  можна  погодитися. Наприклад,  у промислове розвинутих регіонах /зокрема, в Донбасі, про  який  ми  тут  дуже  багато говоримо/ через великий розрив у зарплаті   робітників   і   вчителів,   останнім   взагалі   жити неможливо...

 

     Думаю, що ми не повинні приймати цього бюджету, якщо все про що я сказав, Урядом не буде враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  виступаючих  дотримуватися  встановленого регламенту.

 

     Слово надається   народному   депутату   Желібі   Володимиру Івановичу. За ним виступатиме депутат Лобач.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань діяльності    Рад    народних   депутатів,   розвитку   місцевого самоврядування /Новоархангельський виборчий округ, Кіровоградська область/.  Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Бюджет нашої держави ми розробляємо в умовах глибокої економічної кризи. Безумовно, він не може бути ідеальним. Тому необхідно дуже суворо підійти до визначення пріоритетних напрямів у видатках. На думку    нашої   комісії,   бюджет   повинен   бути   максимально зорієнтований   на   забезпечення   економічної   і    соціальної стабільності.

 

     Конкретні висновки.     В    галузі    економіки    потрібно конкретизувати

 

     48

 

     політику в напрямі підтримки виробничників, підприємств. Про це  говорив  народний  депутат  Романюк.  Адже  досі  триває спад виробництва.  Щоб знайти кошти на ці цілі,  слід значно скоротити фінансування  будівництва  виробничих  об'єктів,  які будуть не в змозі швидко дати доходи або задовольнити потреби держави. Значно знизити фінансування соціальних витрат, які лягають на бюджет, на нашу думку, допомогло б широке використання фінансів підприємств. Законодавче  закріплена  система податкових пільг по використанню коштів на соціальні цілі могла б створити  матеріальну  базу  для поглиблення  цього  процесу.  При формуванні стратегії соціальної політики слід врахувати  реально  діючу  соціальну  диференціацію суспільства,  чисельне  зростання  категорії  населення з високою оплатою праці.

 

     Беручи до  уваги  ці  два  фактори,   думаю,   слід   почати використовувати  можливості  ринкових  структур  для  задоволення цілого ряду соціальних потреб,  у першу чергу  в  галузі  охорони здоров'я  і  освіти.  Для цього необхідно терміново приступити до створення паралельної пенсійної  системи,  яка  б  базувалася  на додаткових  внесках  працюючих,  системи  медичного  страхування, використовувати  кошти  населення  для  додаткового  фінансування народної освіти.

 

     На наш  погляд,  заслуговує  на увагу і підтримку пропозиція Кабінету міністрів про встановлення регулюючим доходом між  усіма рівнями   бюджетів   прибуткового  податку  з  громадян  України, іноземних громадян та осіб без громадянства, а також відрахування до  місцевих  бюджетів  частини  акцизного  збору.  Разом  з  тим доцільно було б вирішити ще  одне  питання,  пов'язане  з  платою прибуткового податку з громадян. Закон про місцеві Ради народних

 

     49

 

     депутатів, місцеве  і  регіональне самоврядування передбачає плату цього податку в бюджети за місцем проживання громадян.  Але до  вирішення питання про декларування доходів населення виконати цю вимогу закону практично неможливо.

 

     Тому пропоную передбачити в  проекті  Закону  про  Державний бюджет  України  на  1992  рік статтю,  згідно з якою надходження вказаного  податку  зараховувалися  б  до  бюджетів,  за   місцем знаходження підприємств.

 

     Ще декілька   пропозицій.  Закон  про  податок  з  власників транспортних засобів та  інших  самохідних  машин  та  механізмів передбачає  надходження  цього податку до бюджетів базового рівня та цільове використання вказаних коштів.  Мабуть, доцільно було б акумулювати   ці   кошти  на  соціальних  цільових  позабюджетних рахунках, не зачіпаючи бюджету.

 

     Це також стосується і податку на землю.

 

     Відносно статті  ІІ  проекту  Закону  про  Державний  бюджет України  на  1992  рік,  де  йдеться  про  закріплення за банками функцій розподілу та зарахування податків,  зборів і обов'язкових платежів  до  бюджетів,  то  дуже  важливо  якнайшвидше розробити механізм їх реалізації. Неоперативність у вирішенні цього питання позбавить можливості своєчасного надходження належних платежів до бюджетів.

 

     Негативний досвід з цього приводу уже є.  В січні і в лютому цього року ми зіткнулися з такими моментами.

 

     І стосовно  Кіровоградщини.  Розрахунки бюджетів на 1992 рік свідчать,  що з урахуванням фактичних  надходжень  від  народного господарства області та специфіки його структури

 

     50

 

     /вона орієнтована в основному на виробництво сільськогосподарської продукції/   у   поточному   році    доходи становитимуть десь близько 5 мільярдів карбованців,  тоді як сума видатків -понад 11 мільярдів карбованців.  Таким  чином,  дефіцит становитиме   понад.   56   відсотків,  що  ставить  під  загрозу фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

 

     На сьогодні   область   уже   заборгувала    1,3    мільярда карбованців.  І  ця сума зростатиме.  Тому просив би врахувати це при  остаточному  доопрацюванні  проекту  Державного  бюджету   і передбачити   повне  надходження  всіх  податків  і  платежів  на покриття різниці між видатками і доходами.

 

     І останнє.  Пропоную затвердити звіти про виконання бюджетів за  1990  рік  і  1991 рік.  А з урахуванням висловлених сьогодні зауважень пропоную затвердити проект Державного бюджету.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У залі великий шум. Перед тим, як надати слово наступному депутату,  хотів би з вами порадитись. Працюємо вже півтори години.  Враховуючи,  що будемо працювати до 18  години,  вважаю,  можливо треба зробити перерву на 15 хвилин? Так?  Дозвольте тоді надати слово депутату  В'ячеславу  Івановичу Добачу. А після його виступу оголосимо перерву на 15 хвилин.

 

     ЛОБАЧ В.І.,   голова   Лисичанської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Лисичанський  виборчий округ,   Луганська   область/.   Уважаемые   депутаты!  Уважаемый президиум! Уважаемые члены

 

     51

 

     Правительства! Я сегодня хотел бы задать такой вопрос. Когда же  у  нас в парламенте наступит верховенство закона?  Ведь в том законопроекте, который внесло министерство финансов, имеется пять нарушений   других   законов.  И  предложенным  законопроектом  о Государственном  бюджете  пытаются   другие   законы   сразу   же поправить.

 

     Сегодня уважаемый Президент сказал,  что Советы на местах не работают. Но хочу сказать о другом: дайте деньги местным Советам, и  они  заработают.  Я  выступаю от имени председателей городских Советов и хочу  сказать,  что  мы  концептуально  определились  в отношении действующих законов.  Есть,  например,  Закон о местных Советах   народных   депутатов   и   местном    и    региональном самоуправлении.  Давайте  же  будим  им  руководствоваться,  а не манипулировать разными законами.  Сегодня называлась моя фамилия, было  сказано,  что  я  отстаиваю  тот  закон,  который мы с вами принимали здесь.  Верховный Совет должен утвердить ставки налогов для городов областного подчинения.  Их 161 на Украине.  Мы за это голосовали, и мы должны этого придерживаться.

 

     Второе. Мы   сегодня   рассматриваем   проект    Закона    о Государственном бюджете.  Предлагаю рассматривать его так, как мы рассматривали   другие   законопроекты,   то   есть    голосовать постатейно. Потому что есть такие статьи, которые могут пройти, и есть  такие,  которые  не  могут  пройти.  Они  ведь  затрагивают интересы наших городов.

 

     Мы считаем,  что  проект  бюджета  представляет собой апогей распределительного и уравнительного подхода к делу,  который  уже тысячи раз был осужден.  Сохраняется государственный патернализм: треть предприятий народного хозяйства сегодня не  платит  налоги, зато  остальные  утешают  себя тем,  что средняя ставка налога на добавленную стоимость будет 19 при ставке 28.  А  средняя  ставка налога на доходы будет 11 при ставке 18.

 

     52

 

     Налогообложение средней   величины   является   одним  из  _ инструментов научных исследований  и  представляет  собой  высшую степень абсурда. если сказать, что двое платят по 18 процентов, а один ничего не платит,  то в среднем получается, что не платят по 11  процентов.  Можно  сегодня  сказать и так:  если сегодня двое заплатили в магазине за покупки,  а  третий  не  заплатил,  то  в среднем  двое  оплатили  зги  покупки.  Такая  бюджетная политика стимулирует и даже провоцирует социальные конфликты.

 

     Такой же пагубный подход  применяется  к  регионам.  Местные бюджеты  в  среднем  получают  до 40 процентов от суммы налога на добавленную стоимость.  Практически это означает, что опять будут обобраны  промышленные  регионы,  получив  норматив отчислений по областям на уровне 20 и 15 процентов.  Поэтому я считая и считаю, что  базовым уровням должны быть оставлены 50 процентов налога на доходы предприятий, 50 процентов налога на добавленную стоимость, полностью  подоходный  налог с населения и 50 процентов акцизного сбора. Эти нормативы должны быть утверждены Верховным Советом.

 

     Сегодня говорили,  что сняли с некоторых предприятий налоги. Но почему не снять налог на добавленную стоимость,  в том числе с бюджетных организаций?

 

     Мы должны рассмотреть проект закона,  но не в том чтении,  в котором  он нам сегодня представлен.  Если Министерством финансов не будут представлены в комиссии изменения  к  законопроекту,  то нам  не  следует  принимать  этот закон.  Или пусть тогда товарищ Шишкин как Генеральный прокурор рассмотрит  соответствие  данного документа  тем  законодательным  актам  о местном самоуправлении, которые мы приняли.

 

     53

 

     И последнее.  Хотел  бы  сказать  о   пункте   "г"   проекта постановления   Верховного   Совета.   Я  думаю,  что  мы  должны руководствоваться  законодательством  о  местком  самоуправлении. Получается такі приняли закон,  не успели чернила высохнуть, а мы его уже отложили в сторону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Після   перерви   першим   виступить    Валентин Костянтинович Симоненко.

 

     Оголошується перерва на 15 хвилин.

 

     /Після перерви/

 

     Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу    зайняти    місця,   будемо   реєструватися. Оголосіть.   Оголосили?   Можна    вмикати?    Вмикайте.    Прошу реєструватися.

 

     У залі  присутні  367 народних депутатів.  Вечірнє засідання продовжується.  Слово надається народному депутату Симоненку, 297 виборчий  округ,  Одеська  область.  За  ним  виступить  Смирнов, Донецька область, а потім будемо радитись.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  Представник Президента України  в  Одеській області /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты!  Вопрос о бюджете нашей страны - это вопрос номер  один как о политической, так и с экономической точек зрения.

 

     54

 

     Думаю, всем  понятны  те  внутренние  пружины  и  та логика, которая   изложена   в   документах,   представленных   нем    на рассмотрение, -логика составления малодефицитного бюджета.

 

     Ясно и  понятно  то,  что только через малодефицитный бюджет Украина  может  интегрироваться  в  международное   экономическое сообщество  вступить  в  Международный  валютный  фонд  и  другие международные финансовые структуры.  Мы живем с вами в совершенно реальной и конкретной обстановке.  Мы уже прожили первый квартал. Его итоги далеко не благополучные.

 

     У нас  по  Одесской  области  50  процентов  суммы  расходов профинансировано  за  счет  кредитов.  Как эти кредиты отдавать в конце года,  пока никто не знает.  И  если  дальше  рассматривать экономическое  положение  с точки зрения предложенных документов, то проблема остается  совершенно  не  ясной.  Ясно  только  одно: представители какой бы области ни выступали /Донецкой, к примеру, или Республики Крым,  представители нашей  области/,  картина,  к сожалению,  не  меняется  -  35-40  процентов  дефицита областных бюджетов.

 

     Поэтому оторвать какую-то часть от  нашего  Государственного бюджета можно только в ущерб бюджетам других областей.

 

     Что же   нужда   делать   в   этой   ситуации?   Какая  роль представителей Президента и новой  формирующейся  государственной администрации  на  местах?  Ведь  эти  структуры по закону должны обеспечивать выполнение бюджета,  планов социально-экономического развития.

 

     55

 

     Думается, скачала   надо   уйти   от  жесткой  централизации бюджета.  Без этого не "заработают" территории как на себя, так и на  Украину  в  целом.  И примеров здесь много.  Но старый рецепт распределения сегодня держит всех нас за горло.  Вот по Закону  о приоритетности  социального  развития  седа  и  агропромышленного комплекса в народном хозяйстве Украины выделено  в  бюджете  44,9 миллиарда рублей. Много это или мало? Неизвестно. Но они держатся в  Министерстве  финансов  Украины,  и  нам  нужно  будет  ходить "вибивать" эти "распределения" по областям,  просить.  А не лучше ли сразу продифференцировать этот вопрос?

 

     Нам нужно избавиться от  боязни  работать  в  дефиците  и  с дефицитным   бюджетом   на   местах.  Но  при  этом  нужно  иметь перспективу   и   возможность   заработать   для   того,    чтобы рассчитаться.   А  для  этого  необходимо  получить  простор  для действия.

 

     Что нужно делать дальше?  Что же самое главное? По сути, все главное:  и сельское хозяйство,  и промышленность, и транспорт, и вопросы ценовой политики, и проблемы социальной защиты населения. Безусловно,  трудности  возникают везде.  Но основная трудность - производство.  Сегодня требуется составить программу,  которая бы обеспечивала   балансировку   не   только  нашей  республиканской экономики со странами СНГ,  но  прежде  всего  внутри  Украины  с ориентацией  на конкретные показатели.  Мы должны иметь программу межфирменных,  межминистерских связей.  Только тогда нам  удастся подъем промышленного производства.

 

     56

 

     В сегодняшней  ситуации  при  существующей  системе  налогов невозможно  составить  малодефицитный  бюджет.  Потому   что   от заработной  платы  идет  отчисление  52  процентов,  а  от дохода предприятий  -  от  50  до  90  процентов.  При   такой   системе налогообложения совершенно ясно, что невыгодно работать легально. Масса производителей уходит в нелегальную" теневую экономику.

 

     Значит, следуя  стабилизации  положения,  есть   предложение изменить  систему налогообложения и ввести единый налог,  налог с дохода предприятий всех собственников в пределах 30-35 процентов. Но этот налог обеспечит поступление в местный бюджет,  потому что области гораздо понятней,  кто разваливает производство  и  через развал производства готовится к грядущей приватизации.

 

     Следующий вопрос. Надо на прежнем уровне обеспечить налог на добавленную стоимость и вместо его повышения провести  работу  по изысканию   новых   источников,   плательщиков   налога.   Это  и незарегистрированная   торговля,   и   выполнение   ремонтных   и строительных работ для граждан, и транспортные услуги.

 

     Срочно необходимо  снять  лимиты  и ограничиться показателем рентабельности.  Это прежде всего для  того,  чтобы  "заработали" количество    товаров    и    услуг,   выпускаемых   промышленным производством.

 

     Надо пересмотреть   вопросы   налогообложения,    обеспечить взаимодействие органов цен,  налогов и иных служб,  чтобы вся эта система работала в едином целом.

 

     57

 

     И последнее.  Не  утверждать  бюджет  нельзя...   Утверждать бюджет  нельзя...  Ясно,  что сегодня мы не должны терять уровень управления.  Поэтому есть предложение:  Госбюджет утвердить  так, как он сегодня представлен.  Это нужно для того, чтобы дать людям какую-то определенность.  А вернуться к нему со всеми замечаниями после итогов первого полугодия.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Смирнову,  130 округ, Донецька область. За ним виступатиме депутат Хижняк.

 

     СМИРНОВ Ю.К.,  Представник Президента  України  у  Донецькій області /Краснолиманський виборчий округ, Донецька область/.

 

     Уважаемые депутаты!  В  прошлом  году  на  такой же сессии я выступал и говорил о нереальности бюджета по Донецкой области,  о том, что был неправильно подсчитан контингент, от чего мы считали бюджет.

 

     58

 

     Мои предположения подтвердились.  И я весь 1991 год ездил  в Министерство  финансов  Украины,  в Кабинет Министров.  Программа чрезвычайных мер тоже никакого улучшения по Донецкой  области  не принесла.  Как  был  дефицит 400 миллионов рублей в прошлом году, так мы с ним  и  закончили  1991  год,  Я  полностью  согласен  с депутатами   Симоненко   и  Курашиком.  Действительно,  подход  к формированию  бюджета  в  корне  неправильный.  Это  моя  твердая позиция.   Давайте   определяться.  Давайте  обсчитаем  какой,  к примеру, вклад Донецкой области, Херсонской или Одесской - любой, я ко всем отношусь уважительно.  Какой доход?  И давайте от этого будем плясать.  Подсчитаем,  сколько каждая область должна внести на оборону,  на содержание аппарата управления государства и тому подобное.  Тогда можно будет четко определиться.  Из-за  дефицита бюджета  прошлого  года  мы  практически  не приступили так,  как положено,  к решению  своих  социальных  программ,  экологических проблем.

 

     На прошлой неделе к нам приезжал сенатор штата Нью-Джерси из Соединенных  Штатов  Америки  и  конгрессмены.  Спасибо  товарищу Щербаку,  привез  их  к  нам.  Они  поездили по Донецкой области, посмотрели на наши заводы.  Приезжали  на  Макеевский  завод,  на заводе  у  Владимира  Петровича Следнева были,  в Мариуполе были. Задают мне вопрос:  "Почему вы не закроете Макеевский завод?" "Ну как  же  закрывать,  -говоре,  -если мы на нем выпускаем половину стали,  чугуна, проката Украины, производим всю ртуть, весь цинк, все кислоты,  все, что только возможно вредного". "Нет, вам нужно перепрофилироваться".  "О  каком  перепрофилировании  может  идти речь,  воли  наш  продукция  нужна  молодому  государству Украина сегодня?" -возражаю я.  "Ну,  тогда выгодно считайте для себя. Вы должны жить вот

 

     59

 

     так", -   говорят   они  мне.  Но,  к  сожалению,  этого  не происходит.

 

     Я посмотрел бюджет 1992 года и  вижу,  что  и  в  этом  году ситуация  повторяется.  У  нас  по  области  заложены  нереальные контрольные цифры на общую сумму 33 миллиарда рублей;  по  налогу на добавленную стоимость - 23 миллиарда,  по налогу на доходи - 9 миллиардов, плата за землю - 1 миллиард рублей. Это нереально.

 

     Кроме того,  не учтена специфика  Донецкого  региона  с  его экономическими,  промышленный,  особенностями. Так, совершенно не сделаны поправки на потери бюджета в  связи  с  освобождением  от уплаты   налога   на  добавленную  стоимость  по  углю,  а  также зачисление налога на доходы предприятий угольной промышленности и в отраслевой фонд финансового регулирования Госуглепрома Украины. А это не много,  не шло - 26  миллиардов  рублей.  Это  серьезная цифра.

 

     К проекту  расходной  части  бюджета также имеются серьезные замечания.  В частности,  по социально-культурным учреждениям  на финансирование  плановых  мероприятий  к предлагаемым контрольным цифрам необходимо добавить  16  миллиардов  рублей,  в  противном случае  выделенных  средств  хватит  только  на заработную штату. Учитывая  необходимость  приведения  размеров  ставок  и  окладов медиков    и    учителей    в    соответствие    с   требованиями законодательства, нам еще нужно 5 миллиардов рублей.

 

     Хочу сказать,  что те  нормативы,  которые  нам  записаны  в таблица, просто не отражают запросов Донецкой области. Я понимаю, что все равно будет Дефицит республиканского бюджета, он и должен быть.  Бездефицитного  бюджета  принять невозможно на сегодняшний день. Во всяком случае, это очень сложно. Но

 

     60

 

     все-таки надо объективно подойти к  каждому  региону  я  все просчитать.   Убедительно  прошу  создать  специальную  комиссию. Нужно,  чтобы и из  Донецкой  области  выехали  представители  со своими  расчетами.  У  меня  их  целый  пакет.  Я  сдам все это в постоянную комиссию Верховного Совета и Министерство  финансов  и прошу эти документы учесть.

 

     ГОЛОВА. Перш  ніж  надати  слово народному депутату Хижняку, хочу з вами порадитися.  Я сказав вам,  що в  списку  на  виступи записано 70 депутатів,  запис продовжується.  Ми домовлялися,  що коли будемо  обговорювати  проект  Державного  бюджету,  то  часу додамо.  Сьогодні  народний  депутат  Рябченко  вносив пропозицію розданий  вам  орієнтовний   графік   дещо   відкоригувати,   щоб попрацювати  в  четвер,  23 квітня,  замість 30 квітня.  Потрібно голосувати за це?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні!

 

     ГОЛОВА. Замість  тридцятого  числа.  Була  така   пропозиція депутата  Івасюка.  Якщо  ця  пропозиція  приймається,  то  в нас з'являється  можливість  продовжити  обговорення  до   закінчення вечірнього пленарного засідання.

 

     Слово надається  народному  депутату Хижняку,  34-й виборчий округ, Вінницька область. За ним виступатиме депутат Шеховцов.

 

     61

 

     ХИЖНЯК В.М.,  голова  Немирівської  районної  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Немирівський виборчий округ,  Вінницька  область/.  Шановні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу! Сьогодні можна висловити задоволення з приводу того, що нарешті ми дійшли до обговорення проекту Державного бюджету на 1992 рік. Хоч якщо проаналізувати цифри, викладені в . доповіді Міністра фінансів, то вони викликають у мене неоднозначну реакцію.  І ось чому.  Перш за все турбує те,  що за останній час нам видали три документи  щодо  бюджету,  і  в  усіх трьох в одних і тих же статтях різні цифри - як по доходах, так і по видатках. Причому різниця дуже велика і виражається в солідних сумах.  Це  викликає  певний  сумнів  у  реальності  коштів,  які виділяються на ту чи іншу галузь.

 

     Нам усім необхідно добре зрозуміти,  що поки міцно не  стане на ноги наша економіка,  не буде зростати виробництво промислової та  сільськогосподарської  продукції,  доти  в  Україні  не  буде стабільної обстановки, а люди житимуть у злиднях.

 

     Ми як  народні  депутати  повинні  оголосити  протест  проти соціальної несправедливості по  відношенню  до  деяких  категорій населення.

 

     Я твердо  переконаний,  що всіх громадян України - артиста і вчителя,  лікаря  і  космонавта,  військового   і   залізничника, депутата і шахтаря може зробити заможним,  здоровим і щасливім не допомога із-за кордону.

 

     62

 

     Без вигоди для себе ніхто нам не  допоможе.  Якщо  той,  хто допомагає,   не  бачитиме  свою  зацікавленість,  він  не  захоче підтримувати такі зв'язки.  Лише багатство,  яке  нам  подарувала природа,  наша  матінка земля,  лише наша праця,  ноті люди,  які працюють безпосередньо на виробництві,  можуть  привести  нас  до стабільності.

 

     Зверніть увагу  на  становище в сільському господарстві.  Ми знаємо, що село брало активну участь у відбудові промисловості, в розвитку наших міст,  у їх будівництві.  За всю історію селянство натерпілося немало,  однак,  товариші,  сьогодні воно опинилося у надзвичайно важкому стані.

 

     Давайте порівняємо.   Вважаю,   що   механізатор  чи  доярка працюють не менше,  ніж шахтар, ніж залізничник, ніж енергетик чи металург.  Візьмемо для прикладу одне з кращих господарств нашого району,  де  врожайність  цукрового  буряка  в   заліковій   вазі становить  по  350  центнерів,  а зернових - по 40 центнерів.  Це немало,  але середня заробітна плата у  механізатора  сьогодні  - 1000  карбованців.  Це  в  10-12 разів менше,  ніж у металурга чи шахтаря.

 

     Доярка, яка надоює 5  тисяч  кілограмів  молока,  одержує  в середньому   600-700  карбованців,  її  зарплату  ви  теж  можете порівняти із заробітною платою тих,  хто працює в  промисловості. Отже,  виникає  соціальне  питання.  Механізатор  отримує  тисячу карбованців,  а його дружина, яка працює в промисловості, отримує 5  тисяч карбованців.  І вона задає цілком справедливе запитання: "Навіщо мені такий хазяїн,  якщо він,  хоч і працює не  менше  за мене, одержує у п'ять разів менше?"

 

     Говорять сьогодні  деякі  так:  давайте,  платіть  заробітну плату. Але як, коли, ціна на м'ясо збільшилася в б разів, на

 

     63

 

     молоко - в 7 разів,  на паливо - в 34  рази,  на  мінеральні добрива  -  в 16 разів,  на електроенергію - в 9 разів.  За такою системою ми і колгоспників,  і орендарів,  і фермерів поставимо в одне становище , і не буде в нас ні хліба, ні м'яса.

 

     І останнє,  й хотів би привернути увагу,  Іване Степановичу, до діяльності виконавчих органів влади.  Сьогодні ми  з  Кабінету Міністрів  питаємо,  претензій  до  нього  дуже багато.  Але ж ми створили такий орган влади, як Дума...

 

     ГОЛОВА. Так це ж не наш орган.

 

     ХИЖНЯК В.М.  А критикують Верховну Раду за все.  На це треба звернути увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шеховцову, 129 округ,  Донецька  область.   За   ним   виступатиме   депутат Касьяненко.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і законності  /Новокраматорський  виборчий округ,  Донецька область/. Уважаемые депутаты! По данным, которые представил  Кабинет  Министров,  фонд   зарплаты   составит   500 миллиардов  рублей,  даже больше.  У нас 20 миллионов работающих. Средняя их зарплата - 2100 рублей.  Как вы помните,  в  Законе  о пенсионном  обеспечении записано,  что пенсия тех,  кто выработал минимум,  -50 процентов,  или 1100 рублей.  Тех,  кто переработал двадцать  лет  сверх  минимума,  то есть выработал семьдесят пять процентов, -это

 

     64

 

     в среднем 1500 рублей.  То есть,  у нас,  в  Украине,  самой распространенной  должна  быть  пенсия  в  1100  рублей  и вполне обычной, довольно распространенной, -пенсия 1500 рублей.

 

     Согласитесь, что при нынешних ценах жить на такие пенсии еще можно.  Но сегодня ситуация складывается так, что реально средняя пенсия составляет всего 700 рублей,  и то  только  расчетная,  то есть  та  пенсия,  которую  должны  были  получать люди с первого января.  Но получать ее в полном объеме начали или начнут гораздо позже:  кто с первого марта, а кто даже с первого апреля и позже. Деньги же,  полученные через  три  месяца,  в  условиях  инфляции обесцениваются. Тут не нужно, думаю, особых доказательств.

 

     На первый  взгляд,  проблема  эта  не относится к бюджетному вопросу,  но это - только на первый взгляд.  Дело в  том,  что  в пенсионном фонде, как я разобрался сам в Министерстве социального обеспечения, денег на среднюю пенсию в 1100 рублей вполне хватало бы,  если бы использовался этот,  объем - 500 миллиардов, то есть 29 процентов из 37 отчислялось в пенсионный фонд и шло  полностью на  содержание  пенсионеров,  на  выплату им пенсий.  Но из этого фонда финансируются  и  те,  кто  никогда  не  работал,  то  есть финансируются  социальные пенсии.  Из этого фонда получают помощь одинокие матери,  малообеспеченные граждане,  многодетные. Отсюда же  отчисляется  денежные  средства на школьные формы для детей и так далее.  То есть из фонда отчислятся средства на те  цели,  на которые и не предусматривалось отчислять из этого фонда.

 

     65

 

     В проекте бюджета такое перекачивание средств не отображено. Считаю,  что мы должны  как-то  эту  практику  прекратить,  чтобы уровень  пенсионного  обеспечения соответствовал реальному уровню заработной платы,  сложившемуся в государстве.  А  он  во  многом определяется не псевдонаучными расчетами потребительской корзины, а реальным уровнем заработной  платы,  потому  что  жить  на  400 рублей     в государстве,  где средний заработок составляет 2 000 рублей,  невозможно.  Ведь  400  рублей  -.  это  всего  лишь  20 процентов от среднего заработка.

 

     Я вам напомню,  что когда средняя зарплата в стране была 200 рублей,  минимальная пенсия составляла 70 рублей, а это равнялось 35-ти процентам.  Были и.  другие пенсия,  например 110 рублей, а это уже составляло 55 процентов.  Так вот,  такой баланс,  -такое соотношение,  если  мы  хотим войти в рынок всем обществом,  а не отдельно работающими и отдельно пенсионерами, должны соблюдаться. Поэтому  я категорически против того,  например,  чтобы поднимать пенсионный минимум до 550 рублей.  На первый взгляд возник  такой парадокс:   вышел   защищать   пенсионеров   и  протестую  против повышения. Это повышение обернется тем, что еще три месяца органы Минсобеса  будут  пересчитывать  пенсии,  и  когда  люди  получат реальную прибавку в сто рублей,  она уже будет съедена инфляцией. Гораздо  проще  и  разумней,  на мой взгляд,  остановиться на уже рассчитанных пенсиях, но обеспечить реальное индексирование

 

     66

 

     в соответствии с принятым законом.  Мы его не  отменяли.  Но почему-   то  сначала  Президент  своим  Указом,  теперь  Кабинет министров предлагает начать индексацию с апрельских цен.  Если бы индексация  проводилась от реального перерассчитанного уровня с 1 января,  то пенсионеры,  наверное,  были бы удовлетворены. Потому что  пенсии  в  размере  1100 рублей,  индексируемой по реальному росту цен, было бы вполне достаточно для жизни.

 

     Но здесь возникает еще один вопрос. Кто берется рассчитывать эту пенсию? На основании чего?

 

     Я не  против  того,  чтобы  продолжали  рассчитывать  органы статистики на основании так называемой  потребительской  корзины. Но считаю, что нужно систематически и оперативно вносить поправки к реальному уровню заработной платы.  И этот расчет нужно  делать гораздо более оперативно.  Предприятия, выплатив людям заработную плату,  в состоянии в течение трех дней отчитаться.  И еще  через три  дня  /в  целом  через  неделю/ Кабинет Министров в состоянии сообщить на места, что, индекс роста такой-то, и нужно к пенсиям, может  быть,  даже  и к зарплате работников бюджетных организаций начислить  соответствующий  процент.  Все  делается  быстро,  без всеобъемлющего перерасчета.  А перерасчет производится,  как мы и предусматривали в Законе об индексации, один раз в год.

 

     И в заключение об общем вопросе. Я уже говорил, что Комиссия по  вопросам законодательства и законности внесла на рассмотрение Верховного Совета проект дополнений к Закону о бюджетной  системе и к Временному регламенту о том,  как вносить проект бюджета, как его  рассматривать.  Мотивы,  изложенные   нами,   прозвучали   в выступлениях   депутатов   Дорогунцова,   Смирнова,   Лобача.   К сожаление,  я не отметил,  что эти  мотивы  соотнесены  с  нашими предложениями. Поэтому

 

     67

 

     делаю вывод,  что депутат, имея предложенный нами проект, до сих пор с ним, к сожалению, не ознакомились.

 

     Пока мы не решим наиболее важный,  на мой взгляд,  вопрос  о методологии рассмотрения бюджета, мы не сможем решить все частные вопросы,   которые   сегодня   поднимались.   Бюджет    принимать концептуально, как предлагает комиссия, нельзя. Его можно принять только к сведению.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Касьяненку, 393 виборчий округ. За ним виступатиме депутат Ягоферов.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Дніпровський  виборчий  округ,  Херсонська область/.  Я  присоединяюсь  к  депутатам,  которые предлагали не утверждать сегодня представленный бюджет.  На  мой  взгляд,  наше Правительство  все  тверже  становится  на  путь политики высоких налогов.  Идя  на  поводу  у   Министерства   финансов,   Кабинет Министров,  по-моему, не видит иди не хочет видеть, что за основу взята экономическая модель:  высокий налог - низкий экономический эффект.

 

     Разрушительная по   своему   характеру   налоговая  политика обрекает  наше  государство  на  гиперинфляцию,  резкое  снижение жизненного   уровня  людей,  банкротство  предприятий,  .глубокие социальные  потрясения  в  обществе.  Говорю  об  этом,  судя  по ситуации,  которая  сложилась  в Херсонской области.  Большинство предприятий  находится   в   сложнейшем   финансовом   положении, повсеместно сворачиваются объемы производства.  При этом основной удар   направлен   против   конечных   потребителей,   то    есть производителей продовольствия и товаров

 

     68

 

     народного потребления,      предприятий     транспорта     и соцкультбыта.  В таком крайне  бедственном  положении,  на  грани экономического  краха  находятся  более 25 крупнейших предприятий области.  И при этом мы забываем, что есть мировая практика: если на   30   процентов  снижается  объем  производства,  это  грозит экономическим обвалом.  Так что, мы именно такую цель перед собой ставим?

 

     В то  же  время  Министерство  финансов  в  проекте  бюджета предлагает увеличить  налог  на  доходы  предприятий  еще  на  10 процентов.  Присоединяюсь к тем, кто резко выступил против этого. К слову,  сейчас Россия рассматривает вопрос о  снижении  ставок, кстати сказать,  и без того гораздо меньших по всем видам налогов и платежей,  чем у нас, в Украине. Причем, судя по объяснительной записке  к  проекту  бюджета  /и  это обращает на себя внимание/, предлагается увеличить налоги,  исходя из рекомендаций Верховного Совета,  Международного валютного фонда,  Мирового и Европейского банков реконструкции и развития.

 

     Подобные ссылки  вызывают  удивление  и,  мягко  говоря,  не соответствуют   действительности.   Не  помню,  чтобы  кто-то  из депутатского корпуса  или  международные  финансовые  организации ставили   задачу  еще  более  усиливать  и  без  того  тяжелейший налоговый пресс  на  предприятия.  А  речь  шла  о  необходимости сведения к разумному уровню бюджетного дефицита.

 

     Вызвало у меня удивление и то,  что Кабинет Министров вместо решительных действий по проведению малой приватизации  предлагает освободить  предприятия  госторговли  от  налога  на  добавленную стоимость.

 

     Повторяю, такой Государственный  бюджет  утверждать  нельзя. Что  можно  было  бы  предложить?  Первое  - налог на добавленную стоимость уменьшить до 20 процентов.  Второе -  налог  на  доходы оставить  на уровне 18 процентов.  Третье - пересмотреть налог на отдельные виды

 

     69

 

     деятельности, то есть посредническую, биржевую, аукционную и так далее. Здесь уменьшить налог с 75 до 36 процентов.

 

     Естественно, увеличится дефицит бюджета. Для его сокращения, на мой взгляд,  необходимо уменьшить расходную часть  бюджета  не менее   чем   на   15   процентов,   естественно,  не  затрагивая "чернобыльскую" программу.  А начинать надо  с  самих  себя  -  с уменьшения зарплаты депутатов,  министров и так далее.  Пусть наш народ увидит и поймет,  что всем  нам  придется  некоторое  время потерпеть во имя будущей Украины. -

 

     Конечно, идти на это нелегко. Но это был бы бюджет реальный, а главное - мы дали  бы  возможность  вздохнуть  основе  основ  - производителю.

 

     Нельзя не коснуться и такого вопроса.  Все мы хорошо помним, как уважаемый Министр финансов Григорий  Александрович  Пятаченко настаивал   на   принятии   Закона   о   налогообложении  доходов предприятий и организаций задним числом - с  1  января  вместо  1 апреля,   мотивируя  тем,  что  все  предприятия,  организации  и налоговые инспекции уже перешли на расчеты отчислений с  доходов, а  не  с прибыли.  Мы тогда его поддержали.  И что же оказалось в действительности?  До сих пор,  например,  у нас  в  области  нет инструкции  Министерства  финансов по налогообложению.  Объясняет это тем,  что она не утверждена.  Только 16  апреля  предприятиям предоставили   формы   декларации,   в   то   время,  когда  срок предоставления отчетности уже истек.  Уже не говорю о больном для большинства  предприятий  вопросе  доведения  до  них нормативных документов.  Думаю,  Кабинету Министров пора навести в этом  деле порядок.

 

     70

 

     Вместе с   депутатами   областного   Совета  мы  подготовили конкретные предложения по сбалансировании бюджетов всех уровней и кредитованию отраслей народного хозяйства по Херсонской области.

 

     Хочу передать  их  Правительству,  чтобы они были учтены при окончательной доработке.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається   народному   депутату   Ягоферову, Луганська область. За ним виступатиме депутат Бойко.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод  імені  Пархоменка"  /Артемівський  виборчий округ,   Луганська   область/.   Уважаемые   депутаты!  Уважаемый Председатель! Наш Президент Леонид Макарович Кравчук, выступая по поводу  Основ  национальной  экономики Украины,  произнес фразу о том,  что нас ждет крах  экономической  системы,  если  не  будут приняты  соответствующие меры.  Судя по тому,  что на сегодняшний день происходит, никаких существенных мер не принималось.

 

     Сегодняшнее рассмотрение проекта  Закона  о  Государственном бюджете  Украины является одним из важных шагов по предотвращению краха нашей экономики.  Скажу откровенно:  я ожидал,  что о  этим докладом  выступит Премьер-министр.  Ведь вопрос бюджета сегодня,

-это вопрос хозяйствования,  действий на  будущее,  но  никак  не бухгалтерий.  Происходит  осмысление  того,  как  и куда мы будем двигаться дальше.

 

     71

 

     Бюджет, как известно,  состоит из двух "частей:  доходной  и расходной.

 

     Если посмотреть доходную, то она явно нереальна.

 

     Мы начали  сегодняшнее  заседание  с информации председателя правления Национального банка Украины.  Мы  прослушали  ее  и  не увидели никакого выхода.

 

     Поэтому, не наметив перспектив по организации производства и обеспечения национального дохода,  нельзя говорить и  о  доходной части  бюджета,  а значит - и уровне жизни народа.  Уже только по этой причине мы не можем принимать сегодня проект бюджета.

 

     Теперь о части расходной. Она должна что-то обеспечивать. Мы приняли четвертую по счету программу,  не отменив три предыдущих. Значит,  мы должны все-таки определиться,  куда мы идем  и  какая программа действенна.  Если не выполнены три предыдущие, то кто в этом  виноват?  На  мой   взгляд,   я   говорю   прямо:   виноват Премьер-министр. И даже не Кабинет Министров. Многие специалисты, которые там  работают,  способны,  они  могли  бы  справляться  с возложенными  на них задачами,  если бы ими правильно руководили. Поэтому я ждал,  что выступит с докладом именно Витольд  Павлович Фокин.  До принятия программы нам, конечно, принимать бюджет ни в коем случае нельзя.

 

     Когда мы входили  в  "полосу"  перестройки,  был  1985  год. Сегодня   мы   начали   перестраиваться,  развиваться,  два  года практически  уже  управляем  государством,   которое   называется Украина,  и  все  же только мечтаем об уровне восемьдесят пятого, когда, мы считали, жили плохо.

 

     72

 

     Поэтому сегодняшние исполнители программы не способны с  ней справиться. Предлагаю принять бюджет только на второй квартал. Не следует торопиться. Надо предложить нашему Правительству вместе с Президентом  все-таки  подготовить единую программу,  а потом под нее на второе полугодие принять бюджет.

 

     Если этого не произойдет,  то  неизвестно,  где  мы  с  вами окажемся.

 

     А бюджет   у  нас  очень  интересен,  если  его  внимательно посмотреть.  Для  примера   вспомним   выступление   председателя Комиссии  по  вопросам  социальной политики и труда Белоблоцкого. Мне непонятна его позиция.  Кого  он  защищает?  Учителя,  врачи, милиция,  армия  остаются  без  заработной платы.  За сколько лет учитель получит квартиру - в этом бюджете нет на это ответа и  не видно.

 

     То есть  этот  проект  социально  не  направлен,  его нельзя принимать. Считаю, при повторном рассмотрении мы должны оценивать его  постатейно,  чтобы  видно  было,  какие ассигнования идут на жилье,  на заработную плату.  И, конечно, механизм бюджета должен предусматривать автоматическую индексацию заработной платы.

 

     Вы зря нас упрекали,  Григорий Александрович,  в том, что мы не  приняли  предложения  министра   Каскевича   по   ограничению заработной  платы.  Это  не  так.  Мы не приняли административный вариант...

 

     ГОЛОВА. Сьогодні   роздано    матеріали    щодо    механізму регулювання.

 

     73

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.  Иван Степанович!  Я не знаю,  может быть, вам как Председателю эти материалы и дали,  но.  я как депутат их  не получил.

 

     ...Там предлагалось искусственное замораживание заработной платы, а ведь этого делать нельзя.  Ведь заработную  плату  можно ограничить  в  рамках  себестоимости и индексировать относительно цен, но никак не запрещать использовать прибыль, ту же заработную плату.

 

     То есть    каждое    предприятие    должно    самостоятельно пользоваться всем по  своему  усмотрению,  а  не  с  вашего,  или Витольда  Павловича,  или  министра Каскевича благоволения.  И вы этого не выполнили. В этом вся беда.

 

     При ограничении   рентабельности   тоже   можно   было    бы сбалансировать бюджет,  цены,  тогда исчезло бы много проблем.  А вот убогость этих предложений,  нежелание  работать  с  народными депутатами, которые выходят с ними... Послушайте их.

 

     Я, конечно,  понимаю, Иван Степанович, что нам надо коренным образом решать вопрос в Верховном Совете.

 

     74

 

     Много депутатов - представители Президента.  Они работают  в исполнительных  органах  власти,  но  мы  их  почему-то не лишаем депутатских полномочий.  Послушав выступление  депутата  Емца,  я полистал  первые  бюллетени  стенографических  отчетов  пленарных заседаний,  где есть выступления Емца.  Рыдать хочется - такой он защитник  народа.  А  сейчас,  когда Президент допустил нарушение закона,  Емец выходит и рассказывает,  что это  детские  шалости" Думаю, что такой подход просто недопустим.

 

     Недавно возник новый орган - Государственная дума /Президент так и не рассказал, что это за орган и о чем он думает/. Если это его персональный секретариат, тогда пусть они вместе там сидят и думают,  а на телевидение пусть не выходят.  У  нас  есть утвержденный  конституционный орган - Кабинет министров,  который должен работать и вести цело. Вы помните, Леонид Макарович как-то выступал и говорил,  что он деньги на финансирование деятельности Думы просить не будет.  Но средства на нее идут уже сверх прошлых ассигнований.  Поэтому  пусть  он  Думу  содержит за счет средств общего аппарата управления.

 

     Сегодня Верховный Совет допускает  много  грубых  нарушений. Каких?. ./Шум у залі/.

 

     Я имею  право  выступать десять минут,  почитайте Регламент. Депутат Следнев,  вас это  тоже  касается.  Мы  вас  слушали  как Представителя   Президента.   Да,   да.  Так  что  вы  меня  тоже послушайте. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Миколайовичу!  А буває так,  що 26  чоловік ідуть не в ногу, а один у ногу?

 

     ЯГОФЕРОВ А.М. Бывает, если 26 не придерживаются закона.

 

     /Оплески/.

 

     75

 

     ГОЛОВА. Закінчуйте.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М. Думаю, что нам нельзя выделять ассигнования на содержание аппарата Президента.  У нас есть отдельные  интересные строки в проекте.  Например, на финансирование Думы выделяется 26 миллионов рублей,  а на персональную охрану должностных лиц -  67 миллионов.   Помоему,   цена   этих  должностных  лиц  меньше  67 миллионов, чтобы мы такие суммы выделяли на их охрану в то время, когда масса людей остается без ничего.

 

     Верховный Совет не должен нарушать права местных Советов. Мы принимаем много  решений,  финансирование  которых  возлагаем  на местные  Советы.  Например,  по транспорту.  Льгот надавали,  а в местных бюджетах средств нет...

 

     Предлагаю обязать Правительство сделать из четырех  программ одну  и  представить  ее  на  рассмотрение.  Нужно  согласиться с концепцией,  предложенной комиссией Печерова:  дотации из бюджета давать   только   адресно.   В  первую  очередь  на  выплачивание заработной платы врачей, учителей, а потом на нужды армии и всего остального  /я  не имею в виду заработную плату военных - ее надо обязательно выплачивать/.

 

     Прошу поименно проголосовать за такой пункт: на 50 процентов сократить ассигнования на содержание аппарата управления с учетом индексации по отношению к уровню прошлого года.

 

     Прошу также поименно проголосовать за  предложение  депутата Рябченко.

 

     Спасибо за внимание.

 

     76

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   звертаюся   до   народних  депутатів:  ми проголосували за п'ятихвилинний регламент.  Так що я  вже  вдруге нагадую про це Анатолію Миколайовичу.

 

     Слово надається   народному  депутату  Бойку,  431  виборчий округ,  Чернівецька область. Вимагають надати слово від комісії - це також передбачено Тимчасовим регламентом.  За депутатом Бойком від Комісії у справах молоді виступатиме депутат Грищенко.

 

     БОЙКО І.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань діяльності    Рад    народних   депутатів,   розвитку   місцевого самоврядування  /Першотравневий   виборчий   округ,   Чернівецька область/.  Шановні депутати! Сьогодні Міністр фінансів у доповіді зробив докір депутатам Верховної Ради за те, що ми прийняли цілий ряд   законів,   якими   надали  багато  пільг,  і  тепер  на  їх забезпечення не вистачає коштів.  Але давайте все-таки  згадаємо, що  переважну  більшість  цих  законів  ми  розглядали  з  подачі Кабінету Міністрів,  й, наприклад, не пам'ятаю жодного засідання, на   якому   б  представник  Міністерства  фінансів  чи  Кабінету Міністрів  аргументовано  довів,  що   те   чи   інше   положення законопроекту не можна приймати,  оскільки немає грошей. На жаль, цього не було.  А сьогодні Кабінет  Міністрів  представив  проект Закону  про  Державний  бюджет  на 1992 рік,  в якому порушується цілий ряд законів,  прийнятих зовсім недавно.  Це стосується перш за все статті 5,  в якій передбачена ставка податку на доходи вже 28, а не 18 процентів. У пункті "в" цієї ж статті передбачено, що орендна плата вноситиметься до відповідних бюджетів,  хоча згідно зі

 

     77

 

     статтею 21 Закону про оренду вона в  фіксованим  платежем  і зараховується   на   спеціальні  рахунки  й  використовується  на фінансування капітальних вкладень.

 

     Цілий ряд   статей   законопроекту,   який    ми    сьогодні розглядаємо,  порушує  недавно  прийнятий  Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве  і  регіональне  самоврядування.  В пункті "а" статті 10 передбачено,  що 30 процентів плати за землю централізуються в державному  бюджеті.  Ми  досі  не  маємо  цієї плати.  В Законі про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне   самоврядування   передбачено,   що    дані    кошти зараховуються   до   місцевих  бюджетів,  а  нам  сьогодні  знову пропонують порушити цю статтю.

 

     Стосовно прибуткового податку з громадян.  Вважаю, що він не може  бути  регулюючим  податком  між  загальнореспубліканським і місцевими  бюджетами,  тому  що  відповідним  законом  ми   чітко передбачили,   що   він   зараховується   до  бюджетів  місцевого самоврядування.

 

     Це ж стосується і статті 13,  в  якій  пропонується  забрати позабюджетні кошти до бюджетів. Отже, якщо прийняти такий бюджет, як нам пропонується,  то ніякого ні регіонального,  ні  місцевого самоврядування - не буде.  Ради будуть, а фінансування цих Рад не здійснюватиметься.

 

     Думаю, треба  погодитися  з  пропозицією  Комісії  з  питань планування,  бюджету,  фінансів  і цін і відмінити всі ті пільга, які передбачено в статтях 6 і 7.  Мені пригадується,  як  з  цієї трибуни колишній Голова Верховної Ради,  а нині Президент України Леонід  Макарович  Кравчук  агітував  нас  усіх,   щоб   залишити Міністерство торгівлі в структурі Кабінету Міністрів. Пам'ятаєте, що ми голосували проти того,  щоб цей орган залишався в структурі Кабінету Міністрів.

 

     78

 

     Леонід Макарович  говорив,  що  він  зустрічався  з апаратом міністерства,  що  в  них  дуже  цікава  програма  самоліквідації міністерства   і   так   далі.  А  подивіться  на  статтю  6,  де передбачено,  що для підприємств державної торгівлі навіть пільги є.  Отже,  законопроектом  передбачається,  щоб  підприємства  не сплачували в бюджет податок  на  добавлену  вартість.  Яка  ж  це самоліквідація?

 

     Багато депутатів  у  своїх  виступах  наводили  тут приклади того,  як це робиться в парламентах інших держав. Про це говорили не тільки ті депутати,  які по кілька разів бували за кордоном, а й ті,  які жодного разу там не були.  Сьогодні  ніхто  не  наведе приклад,  яка держава житиме протягом чотирьох місяців,  не маючи свого бюджету.

 

     На жаль,  бюджет,  проект якого  сьогодні  пропонується,  не можна приймати.  Підтримую депутатів, які пропонували не приймати його, а тільки затвердити на другий квартал по видатках і доходах з таким розрахунком,  щоб продовжити роботу над проектом на друге півріччя.

 

     І останнє.  Стосовно статті 16,  де йдеться про  видатки  на дотацію  на продовольчі товари.  Відбуваються парадоксальні речі. Ті області,  які виробляють м'ясо і молоко і більшу частину  цієї продукції відправляють в інші регіони,  повинні,  виявляється, ще 'й фінансувати це за рахунок  своїх  же  місцевих  бюджетів.  Це, зокрема,  стосується Чернівецької області,  яка відправляв в інші регіони 50 процентів молокопродуктів і майже 70 процентів  м'яса. З  такою  практикою,  вважаю,  треба  кінчати.  У статті пропоную зазначити,  що видатки,  пов'язані з вивізною продукцією, зокрема продовольчими  товарами,  фінансуються  з  бюджетів  за місцем їх споживання.  А найкраще  було  б  перейти  до  адресної  дотації, запровадити цю форму пропонувалося раніше.

 

     79

 

     Дякую за увагу.

 

     Головує Перший   заступник  Голови  Верховної  Ради  України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Грищенку Івану  Михайловичу  -  від  Комісії  у  справах  молоді.  За  ним виступатиме депутат Дудченко.

 

     ГРИЩЕНКО І.М., член Комісії Верховної Ради України у справах молоді  /Кролевецький виборчий округ,  Сумська область/.  Шановні народні депутати!  Шановні члени Кабінету Міністрів!  Продовжуючи ілюзорні  обіцянки екс-президента екс-Союзу,  ми породили у наших людей уявлення,  що дуже швидко життя стане кращим і дуже  швидко настане  "царствіє  небесне".  На  жаль,  досвід розвинутих країн Заходу свідчить про те,  що формування нової моделі  суспільства, нової   мотивації  до  праці,  нових  економічних  відносин,  які відповідатимуть жорстким вимогам ринкової економіки - це тривалий і  непростий  процес,  в  ході  якого,  можливо,  зміниться  ціле покоління. А обіцянки за півтора-два роки або за 500 днів вивести країну з кризи - це ілюзія, утопія, якщо не обман. Ви вже в цьому пересвідчились.

 

     Так розпорядилась історія,  що ми стали архітекторами  нової Української  держави.  Дивлячись  на руїни економіки,  ми повинні думати зараз насамперед про  долю  всього  народу,  а  не  якоїсь частини населення.

 

     80

 

     Виходячи із  загальнонародних  інтересів  і прагнучи сприяти становленню самостійної і  багатої  України,  Комісія  у  справах молоді  уважно  розглянула бюджет на 1992 рік.  Яка наша позиція? Скажімо,  відносно  пункту  "а"  статті  5.  Ним   передбачається підвищення податку з 18 процентів до 28.  Ми з цим категорично не погоджуємося.  Чому?  Фундаментальні податкові  реформи  світової економіки та наукові дослідження українських вчених свідчать,  що існує ділема: або низькі податки і високий економічний ефект, або ж високі податки і низькі економічні результати.

 

     Світова практика   підтверджує,   що  процвітанню  економіки держави сприяють нижчі податки. А нам пропонують зробити навпаки. Ось   приклад  Азіатські  "тигри":  Тайвань,  Гонконг,  Сінгапур, Південна Корея  серед  більше  як  ста  країн,  що  розвиваються, використовуючи   політику  мінімального  державного  втручання  в економіку і низьких  податків  протягом  життя  одного  покоління перетворилися   в   індустріальне  розвинуті  країни.  Найбільших успіхів домігся Гонконг, де найнижчі в світі податки. Максимальні податки  на  особисті доходи тут не перевищують 15 процентів,  на прибуток у бізнесі - 16,5 процента  /для  порівняння;  в  США  ці показники   становлять  відповідно  31  і  31/  Нам  же  сьогодні пропонують аж 41 процент на прибуток або 28 процентів на доход.

 

     Велику роль у розширенні  виробництва  і  створенні  робочих місць відіграють малі і середні підприємства.  Але високі податки для них означають,  що підприємці будуть  змушені  наймати  менше робітників, закуповувати менше матеріалів і таким чином виробляти менше  товарів  і  менше  надавати  послуг.  Частина  їх  взагалі припинить свою діяльність.

 

     81

 

     Особливо руйнівним буде високий податок для інвестицій. Це ж зрозуміло,  що підприємство спроможне буде  заробляти  тільки  на зарплату та податки.

 

     До речі,  у  зверненні до Верховної Ради учасників нещодавно проведеного  з  ініціативи   нашої   комісії   конгресу   молодих підприємців  йдеться  про  надто  високі податки.  Така ж позиція сформульована і в зверненні  керівників  промислових  підприємств Сумської області.

 

     Чому ж тоді Уряд пропонує підвищити податок? Причина відома, вона  сьогодні  вже  прозвучала:  бажання  повністю   забезпечити видатки  бюджету  фінансовими ресурсами,  тобто виконати прийняті Верховною Радою, рішення.

 

     Але щоб комусь видати  -  треба  у  когось  забрати.  І  нам пропонується  забрати  у  виробника.  На  нашу думку,  це означає повністю задушити його і привести економіку до краху.

 

     Ми можемо повторити помилки держав, які проводили аналогічну політику  і  які  намагалися  витрусити  гроші  у багатих в надії допомогти бідним.  Проте результат  був  один  -  усі  залишилися бідними.

 

     Наші пропозиції. Перша - залишити податок на доходи на рівні 18 процентів.  І друга - для стабілізації  і  гарантії  економіки законодавче  закріпити  вимогу,  .що  будь-яке  збільшення ставок податків повинно  прийматися  двома  третинами  складу  Верховної Ради.  Треба  припинити втручання держави у підприємництво і дати людям можливість працювати.

 

     82

 

     Тепер щодо  державних  асигнувань  з   бюджету,   їх   треба скорочувати.  Бо  не  буде  чого  видавати  за  такої економічної ситуації.  Багато  людей  правильно  розуміють,  що  жити  треба, виходячи з можливостей,  а не розраховувати на чиїсь кредити.  Бо інакше ми ніколи не подолаємо  кризу.  Думаю,  що  нас  правильно зрозуміють і підтримають.  Адже,  по суті,  перед Україною стоїть життєво важливе питання.  Сьогодні ми слабкі.  Чи хочемо ми стати сильними  завтра?  І  якщо  так,  то  яку  ціну  ми  готові за це заплатити?  Досвід   багатьох   країн   світу   показує:   швидке позбавлення злиднів залежить не від того, скільки кому виділять з державного бюджету, а від дозволу людям бути економічно вільними.

 

     Комісія також пропонує вилучити із проекту закону статті 7 і 13. Не буду аргументувати через брак часу.

 

     У проекті   бюджету  передбачені  кредити  для  різних  сфер економіки.  Але  ми  дуже  просимо  Кабінет  Міністрів  врахувати кредитування  для молоді,  молодої сім'ї.  Цього чекають і молоді люди із МЖК, які виставили пікети біля Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  має  народний  депутат  Дудченко  Віталій Іванович. За ним виступатиме депутат Пустовойтенко.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ,  Одеська область/. Уважаемые депутаты!  Прежде  всего  хотел  бы проанализировать предложенный проект бюджета с точки

 

     83

 

     зрения активизации товаропроизводителя и социальной  защиты, так как это взаимосвязанные вопросы.

 

     Сейчас государство,  по  сути дела,  отмежевалось от этого и переложило  все  на  предприятия.  Ставка  налога  в  размере  28 процентов   приведет  к  окончательному  развалу  предприятий,  к увольнениям миллионов людей.  Уверен,  что в основном  это  будут производственные коллективы, а не посреднические биржи и банки.

 

     Поэтому поддерживаю предложения, которые сегодня высказали в своих выступлениях  депутаты  Мартыненко,  Рябченко,  внимательно посмотреть и снизить эту ставку налога. Только путем стабилизация работы предприятий мы сможем стабилизировать бюджет.  Далее.  Мне понятно, что Правительство хочет сверстать бездефицитный бюджет и получить зарубежные кредиты.  Но не такой же ценой!  Возможно,  я скажу  и крамолу,  но мы с вами должны отдавать себе отчет в том, что,  приняв такой бюджет,  сформированный в угоду  международным валютным  кругам  и  отдельным  государствам,  мы  можем  нанести непоправимый ущерб" национальным интересам Украины.  А те  теплые отношения,  о  которых говорил Министр финансов,  так и останутся тепленькими. Пока что ничего другого не видно.

 

     Как же решаются социальные проблемы? Прежде всего при бурном росте  безработицы  /а  надо прямо сказать,  что сейчас появилась скрытая безработица. У нас в Одессе уже около 10 тысяч трудящихся ,  не  работают,  ушли  в  так называемые отпуска без содержания/ ставка,  которая выделяется, 0,13 процента, или 1 миллиард вместо 5,  конечно, приведет к тому, что мы ничего не сможем сделать для людей. Комплекс вопросов социальной защиты и развития

 

     84

 

     социальной и культурной сферы  в  целом  в  проекте  бюджета сведен к символическим цифрам.

 

     В соответствии  с  темпами  инфляции  сокращаются расходы на образование.  Практически  беспомощными  остаются  индивидуальные застройщики  и  жилищно-строительные  кооперативы.  И вообще надо сказать,  что мы  свернули  жилищную  программу,  лишив  молодежь перспективы  получения  жилья.  Я  еще  не  встречал рабочего или колхозника,  который мог бы при новых ценах заплатить за квартиру 500-800  тысяч  рублей  /такая  ее  стоимость сейчас/.  А Кабинет Министров  выделяет  на  компенсацию  в  связи   с   подорожанием строительных материалов всего 4,3 миллиарда рублей.

 

     Продолжают разваливаться,     общедоступная    культура    и физкультурно-оздоровительная отрасль.  Профсоюзы,  которые долгие годы содержали существенную часть этой сферы,  уже не в состоянии это  делать.  Не  хватает  средств,  закрываются  дома  культуры, спортзалы,  детские  спортшколы.  Государство  не  собирается  их поддерживать.

 

     Резко ухудшилась ситуация с оздоровлением детей.  За год  по Украине  мы  оздоравливаем  где-то  1,5-2 миллиона ребят.  В этом году,  в связи с тем,  что путевка стоит около 3,5 тысячи рублей, мы  практически  вынуждены будем летом закрыть пионерские лагеря, дети просто туда не попадут. Поэтому я сегодня пред-

 

     85

 

     дожил бы прежде всего из-за высоких  налогов  и  тарифов  на коммунальные  услуги и электроэнергию Кабинету Министров отменить /здесь  нет  Витольда  Павловича  Фокина/...  Обращаюсь  к   вам, Константин Иванович.  Если мы хотим сделать доброе дело,  то надо помочь серьезно в этом году пионерским лагерям и выделить на  эти цели  хотя  бы  1,5-2  миллиарда  рублей.  Тем более что в Одессе ежегодно отдыхают почти 20 тысяч  детей  из  Чернобыльской  зоны. Если этого не сделаем - пионерские лагеря не будут открыты.

 

     Не надо  обладать  особой проницательностью,  чтобы увидеть, что  проект  бюджета  составлен  для   безбедного   существования институтов государства.  Помогает это увидеть отчет об исполнении бюджета Украины за 1990 год.  Если за два  года  расходная  часть бюджета  возросла  в  17 раз,  то расходы на социально-культурную сферу - в 10-11 раз.  В то же время расходы на содержание органов власти,  управления,  правоохранительных  органов  взлетели  в 32 раза.  Вместе с расходами на  армию  государства  и  его  аппарат сегодня будет затрачено около 100 миллиардов рублей - больше, чем на здравоохранение  или  образование.  Одна  Служба  безопасности стоит   5  миллиардов  рублей!  Это  больше,  чем  выделяется  на индексацию доходов работников бюджетной сферы и студентов.

 

     Вспомните, как мы все кричали о милитаризации бывшего  СССР, а  сейчас  повторяем  те  же  ошибки.  Поэтому  предлагаю еще раз вернуться к рассмотрению проекта этого бюджета и внести поправки.

 

     86

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Дозвольте з вами  порадитися. На  виступ  записався  71  депутат,  виступили  25.  Ряд народних депутатів  наполягає  на  виступах.   У   пропозиція   продовжити обговорення до 18.30.  Ні?  Зрозуміло. Тоді, будь ласка, останній виступ   сьогодні.    Слово    надається    народному    депутату Пустовойтенку.

 

     Прошу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,  голова  Дніпропетровської  міської Ради народних  депутатів,  голова  виконавчого   комітету   /Жовтневий виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемые члены Кабинета Министров!  В  условиях,  когда  Украина предпринимает    попытки    обретения    реальной   экономической самостоятельности,  введения   национальной   денежной   единицы, построения    новой    кредитнофинансовой    системы,    значение обсуждаемого проекта Закона о Государственном бюджете Украины  на 1992 год трудно переоценить.  Этот документ опаздывает. Но тем не менее сейчас крайне важно учесть предложения,  которые  позволили бы  решить данный законопроект надежнее и реальнее с точки зрения его выполнения.

 

     Уважаемые депутаты!  Мы должны сказать  людям  Украины,  что наше  государство  не  может  больше  заботиться  о них в связи с резким  снижением   выпуска   промышленной   продукции,   товаров народного потребления. Денег в бюджете практически не будет.

 

     87

 

     Приведу пример   по   городу   Днепропетровску.   При  самых минимальных  затратах  расходная  часть  бюджета   составляет   8 миллиардов 500 миллионов рублей.  Практически же есть 2 миллиарда 500 миллион-

 

     нов рублей. Мы не сможем финансировать социальные программы. То  есть  мы  не  сможем  датировать  квартирную плату,  проезд в городском транспорте.  У  нас  нет  средств  на  ремонт  объектов теплоснабжения,  приобретение автобусов,  трамваев, троллейбусов. Мы не сможем решить транспортную проблему,  а жители  городов  на остановках будут проклинать руководителей всех рангов.

 

     Несколько слов  о зарплате представителей социальной сферы - водителей   автомобильного   транспорта,    горэлектротранспорта, учителей, работников коммунального хозяйства. Они не зарабатывают себе  сегодня  на  жизнь,  а  получают  дотацию.  И   пока   труд дотируется, трудно будет в этих отраслях навести порядок.

 

     Хочу сказать,  что  завтра  нам надо будет ввести в действие постановление  Кабинета  Министров,  которое  касается  повышения заработной платы в коммунальной сфере.

 

     Особенно остро  стоит  сегодня  проблема  со  строительством объектов  жилья  и  соцкультбыта.  Практически  все   предприятия отказались от долевого участия в строительстве. То есть они будут меньше строить или совеем заморозят возведение  жилья  для  своих трудящихся, не будут отселять своих работников и жителей, которые живут в санитарных защитных зонах этих предприятий.

 

     88

 

     А скажите мне,  уважаемые члены Правительства, ответственные работники  Министерства  финансов  Украины,  за счет чего строить объекты жилья и соцкультбыта,  те же  школы,  детские  комбинаты, природоохранные  объекты,  объекты водоснабжения,  водоотведения? Нам,  местном Советам,  нужны деньги.  Они идут на строительство, для   отселения   ветхих,   непригодных  домов,  выделение  жилья многодетным семьям,  молодым  специалистам,  воинам-  "афганцам", участникам  и  инвалидам  Великой  Отечественной  войны,  врачам, учителям,  работникам  автомобильного   и   горэлектротранспорта, работникам   коммунальных   служб,   то   есть   людям,   которые обеспечивают жизнедеятельность наших городов.  Но выделение  этих средств  не  предусмотрено  бюджетом.  А  как  обеспечить  жильем Чернобыльцев,  которым мы  должны  выделить  квартира  в  течение одного года?

 

     Я имею  в  виду чернобыльцев первой категории - их по городу Днепропетровску 37 человек.  На эти цели потребуется 42  миллиона рублей,  а  выделено  лишь  800  тысяч  -  на  одну однокомнатную квартиру.

 

     Мне не   понятно    выступление    председателя    Правления Национального  банка Вадима Петровича Гетьмана,  который говорит, что нужно закрыть кредиты  всех  бюджетных  организаций.  Вы  мне скажите,    пожалуйста,    как    подготовить   сегодня   объекты теплоснабжения к зиме,  когда трубы не за что купить,  не за  что ремонтировать   теплотрассу?   Я  хотел  бы,  чтобы  руководитель Национального банка снял  вопросы,  которые  поставляли  разрешил дотировать бюджетные организации только под конкретные программы, без которых мы не проживем.

 

     89

 

     В проекте предусмотрено  установить  размеры  отчислений  от налога  на  доходы  предприятий и организаций в местные бюджеты в размере  20  процентов.  Считаю,  что   это   предложение   нужно поддержать.

 

     Сложным остается и вопрос дотирования производства продуктов питания,  реализуемых по регулированным  и  фиксированным  ценам. Так, например, в 1991 году в городском бюджете закладывался такой размер дотации,  что это была половина всего городского  бюджета. Такое  положение  никак  нельзя  назвать  нормальным,  и  местные бюджеты необходимо освободить от подобного рода затрат.

 

     Вообще же надо  отметить,  что  финансирование  мероприятий, связанных   с   политикой   государственного  регулирования  цен, включающих выплату дотаций на производство хлебобулочных изделий, молока,  молокопродуктов, колбасных изделий, медикаментов, должно производиться за счет  государственного  бюджета  или  в  крайнем случае   -  областного.  Ведь  перечисленные  товары  к  продукты реализуются,  как  правило,  в  региональной  общегосударственной сети.

 

     Исходя из вышеизложенного, как временные предлагаем на 1992 год такие меры. Оставить норматив отчисления 28 процентов. В случае   невозможности   передачи  дотаций  для  перерабатывающих предприятий следует установить процент отчисления в местные

 

     90

 

     бюджеты от налога на  доходы  предприятий  и  организаций  в размере не менее 50 процентов.

 

     И в   заключение   хочу   сказать   о  подоходном  налоге  с трудящихся. Если этот налог заберут у местных Советов или Советов базового уровня, то мы полностью уничтожим местные Советы. / Если мы этот налог не оставим,  тогда нужно отменить Закон  о  местных Советах    народных    депутатов   и   местном   и   региональном самоуправлении, и на этом закончить играть в демократию.

 

     Свои предложения я сдал в Секретариат и комиссию.  С  учетом всех замечаний проект Государственного бюджета надо утверждать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати!  Багато  народних  депутатів наполягають,  щоб їм надали можливість виступити. У зв'язку з цим вношу   пропозицію   завтра  на  ранковому  засіданні  продовжити обговорення  проекту  бюджету  і  по  ходу  обговорення  прийняти рішення. Домовились? Гаразд.

 

     Дозвольте вечірнє   засідання   оголосити  закритим.  Завтра

     розпочнемо роботу о 10 годині. Всього вам доброго! 91