Стенограма пленарного засідання

06 березня 1992

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 6 березня 1992 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні  депутати!  Прохання підготуватися  до реєстрації,  а потім будемо радитись.  Вмикайте табло. Прошу реєструватись.

 

     У залі присутні 386 народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     На ваш розгляд вносяться такі пропозиції.  Ми розглядали два пакети законопроектів.  Один - про приватизацію і роздержавлення. При  обговоренні  його  дійшли  до  статті 2 і відклали.  Часу не вистачило.

 

     Учора ми   розглянули   проект   Закону   про   Представника Президента.  Прийняли  закон,  прийняли постанову,  але не внесли зміни до Закову про місцеві Ради народних  депутатів  та  місцеве самоврядування. Якщо ми дружно попрацюємо, то можна буде сьогодні закінчити розгляд цих питань.

 

     3

 

     З чого почати?  Із законопроектів про місцеве самоврядування чи з документів про приватизацію?

 

     Давайте йти   в   такому  напрямку,  як  почали.  Розглянемо законопроекти про приватизацію цінних паперів,  потім про місцеве самоврядування, а далі доопрацюємо решту. Згода?

 

     Але перед тим,  як до цього приступити, я хочу сказати, що у нас  не   вирішені   питання   щодо   Криворізького   басейну   і Дніпропетровщини.

 

     Ви знаєте,  що  більш-менш усі вимоги вже погоджені,  і люди приступають до роботи. Відбулася сесія Криворізької міської Ради, обраний  новий  голова,  тобто  вся  влада  на  місці.  Але вчора відбулася ще одна сесія - Дніпропетровської обласної Ради, і щось там  не  всі питання вирішені;  поклали обов'язки голови обласної Ради на Богатиря Віктора Васильовича, який сьогодні зателефонував і попросив,  щоб надіслати авторитетну комісію, тому що у Кривому Розі знову якісь непорозуміння. Це трохи нагадує комічну ситуацію "колгосп створили - надсилайте колгоспників".

 

     Таким чином  у  нас  залишився  один  борг,  який стосується становища  у  Криворізькому  басейні.  Пропоную  протягом   тижня розглянути  це  питання  у Кабінеті Міністрів та в комісіях.  Вам розданий коротенький,  з  одного  абзаца,  проект  постанови.  Це пропозиція  Президії.  Треба,  щоб  ми  не  були  в  боргу  перед трудящими Криворізького басейну і щоб нас не могли звинуватити  в тому,  що  не  надіслали  авторитетної комісії або не всі питання вирішили.  Вважаємо, що всі ті питання, які були поставлені перед Кабінетом Міністрів і комісією Верховної Ради, ми вирішили. Прошу надати слово Василю Івановичу Євтухову і прийняти цей документ.

 

     4

 

     ЄВТУХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань розвитку      базових      галузей     народного     господарства /Центрально-Міський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/. Шановні депутати! У Кривому Розі страйкуючі шахтарі поставили три вимоги.  Дві  з  них  стосуються  господарської   діяльності   та законотворчості. Тобто і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради.

 

     Урядова комісія,  яка працювала у Кривому Розі,  вирішила ці два питання і розділила їх на дві складові частини.  Одна  з  них вирішується  указом  Президента.  Хочу  доповісти,  що ця частина сьогодні вранці вирішена, указ Президента підписаний. Це я говорю і криворіжцям, і вам.

 

     Друга частина стосується законотворчої роботи. Що конкретно? Проект постанови вам розданий.  Хотів би кілька  слів  про  нього сказати.  5  лютого ми прийняли постанову про формування валютних коштів. Пункт 4 постанови забороняв бартерні угоди на окремі види продукції, в тому числі й на залізорудну сировину.

 

     Криворізькі шахти  сьогодні  не  мають  змоги  і не ставлять питання про підвищення  ціни  на  свою  сировину,  яка  становить 350-400 карбованців за тонну.

 

     5

 

     Але, з іншого боку,  вони не можуть окупити свою діяльність. Продати власну сировину теж не можуть.  Якщо Уряд,  Верховна Рада не мають ніяких рекомендацій про те, як вивільнити цих людей і що в  ними  робити,  то  шахтарі  просять  дозволити   користуватися результатами  своєї  праці,  за  бартерними  угодами продавати цю сировину  і  за  виручені  кошти  отримувати  заробітну  плату  і підтримувати основні фонді.

 

     Далі. Це  питання обговорювалося у всіх комісіях,  недавно я обговорював його з  головою  підкомісії  депутатом  Дунтау.  Воно зовсім  не  суперечить тому законопроекту про зовнішньоекономічну діяльність,  який будемо вносити  на  обговорення  на  наступному тижні. Тому пропоную прийняти цей законопроект...

 

     ГОЛОВА. Не законопроект, а проект постанови.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  ...проект постанови,  дати можливість шахтарям Кривбасу вийти з шахт і припинити страйк.  А на наступному  тижні обговоримо  концептуально  цей законопроект і проголосуємо його в цілому. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання  є?  Запитання   чи   пропозиція?   Василю Івановичу, дякую. Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ,  Донецька  область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Я родился и вырос

 

     6

 

     в семье шахтера и знаю,  что шахтеры никогда не строили свое благополучие   за   счет  кого-то.  Согласен,  что  проект  этого постановления  нужно  принять  немедленно  и  срочно.  Но   здесь подготовлен  и  другой  проект  -  более расширенный,  грамотный, который разрешает эти бартерные поставки  всем  производителям  и определяет  их  порядок.  Поэтому  просил  бы сегодня не выделять какую-то отрасль, а принять этот документ в целом.

 

     И убедительно просил бы меня поддержать.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний Іване Степановичу! Ми маємо борг  не  тільки  перед  Кривим  Рогом,  а  перед усіма місцевими Радами.  Учора ми вирішили питання про Представника Президента  в містах,  областях  і  в районах,  крім населених пунктів базового рівня.  Там залишилися старі структури влади.  Хочу сказати, що в нас, у шахтарському місті Нововолинську така сама атмосфера, як і в Кривому Розі і в Кривбасі.  Представника Президента в ці  місця не  дали,  і якщо ми не проведемо перевиборів голів місцевих Рад, то така обстановка  буде  у  нас  на  всій  Україні.  Тому  вношу пропозицію включити найближчим часом у порядок денний питання про прямі вибори голів місцевих Рад.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Учора, коли розглядали законопроект, то обговорювали це  питання.  Дійшли  висновку,  що  над  ним потрібно працювати. Працюйте  в  комісіях,  готуйте   законопроекти,   і   будемо   у встановленому  порядку  їх  вносити.  Яке  це  має  відношення до проекту цієї постанови?

 

     Третій мікрофон.

 

     ЯЦУБА В.Г.,  заступник директора металургійного заводу імені Комінтерну      /Амур-Нижньодніпровський      виборчий     округ, Дніпропетровська область/.  Иван Степанович!  Мне, честно говоря, неприятно,  что  разговор  о положении в Днепропетровской области вызывает   смешок.   Положение   гораздо   серьезнее,   чем   нам представляется здесь,  в этом зале. Это - 4 миллиона человек. Уже не буду говорить об объеме производства.

 

     Ситуация, возникшая вчера на сессии, показала, что вопрос об обеспечении  Днепропетровской  области  продуктами  питания стоит первым. Опять поднимается вопрос о дотации. Прошу в проекте этого постановления  поручить  Кабинету  Министров рассмотреть вопрос о дотации и обеспечении области продуктами питания.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ, Одеська область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! В  выступлении  депутата Евтухова прозвучал вопрос об ограничении продажи

 

     8

 

     продукции на бартерных условиях.  Если  учесть,  что  проект этого   постановления   касается  трудовых  коллективов,  которые находятся в  очень  серьезном,  кризисном  положении,  то  проект постановления  нужно  принимать незамедлительно,  и здесь не надо дискутировать относительно него.

 

     Здесь есть очень серьезные, взвешенные наработки, касающиеся бартерной  торговли  в  целом  всех  отраслей народного хозяйства Украины.

 

     Поэтому убедительно прошу, уважаемый Иван Степанович, проект этого  постановления  размножить,  раздать  депутатам  и  принять сегодня.

 

     Таким образом мы снимаем массу социальных проблем.  В первую очередь  - это право предприятия торговать на бартерных условиях, выполнение социальных программ и ряд других моментов. То есть то, о чем говорил предыдущий оратор, - об обеспечении продовольствием и других вопросах.  Поэтому прошу поддержать  это  решение  нашей комиссии.

 

     ГОЛОВА. Підтримую народного депутата Яцубу, який говорив про те становище, що сьогодні склалося в цьому регіоні. І тому просив би  у вас такої згоди.  Цей проект постанови,  про який тільки що говорили  депутати  Олександр  Михайлович  Дунтау   і   Володимир Петрович Слєднєв, у мене є, але його немає в інших депутатів. Він повинен пройти експертизу в Кабінеті Міністрів і в  комісіях.  Ми його роздрукуємо,  роздамо депутатам і внесемо на обговорення.  А сьогодні варто прийняти цей коротенький проект  з  двох  пунктів: перший, який запроновано,

 

     9

 

     і другий  -  доручити  Кабінету Міністрів розглянути питання продовольчого забезпечення цього регіону,  внести  пропозиції  до Верховної Ради.

 

     Перший мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного   агропромбанку   "Україна"    /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/. Я підтримую цю ідею. Дійсно, окремим колективам треба надати таке право. Але Росія, наприклад, дозволила  продавати  на  таких умовах 30-40 процентів сировинних ресурсів. Ми теж не можемо піти на 100-процентний бартер. Вважаю, що  треба зробити обмеження і дати право колективам якусь частину своєї продукції /30-40 процентів,  скажімо/ реалізувати  на  свій розсуд. Проте на 100 процентів не можна погодитися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства  і  законності  /Старосамбірський  виборчий  округ, Львівська область/.  Шановні депутати! Як на мою думку, йти назад до хаосу ми не можемо. Цивілізований ринок передбачає відсутність бартеру. Якщо дозволяти це одним підприємствам, то піде ланцюгова реакція - інші теж вимагатимуть  бартеру.  Ми,  навпаки,  повинні згортати  такі  процеси.  Для вирішення ж проблеми у Кривому Розі слід шукати інших шляхів.  Давайте відкладемо це  питання,  нехай Кабінет Міністрів подумає і запропонує інші варіанти.

 

     Дякую.

 

     10

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Іване Степановичу!  Мене надихнула на виступ ваша фраза про те,  що у нас багато боргів.  Не хотів би сьогодні втручатися в роботу,  але прошу від імені групи депутатів, аби ми на    наступному   тижні   розглянули   питання   про   створення Конституційного Суду.  Тому що виникають  такі  колізії,  які  не можна вирішити. Ми тонемо в них. До того ж було вирішено створити такий  орган.  Гадаю,  на  наступний  тиждень  це  питання  треба включити до порядку денного.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дійсно,  питання практично підготовлено і його можна в понеділок обговорити в Президії, а потім внести на ваш розгляд.

 

     Гадаю, треба зробити ось як:  підготувати детальні матеріали і роздати депутатам, тоді ми узагальнимо всі пропозиції. А зараз, вважаю, слід прийняти цей проект, він буде перехідним.

 

     ЄВТУХОВ В.І.  Шановні депутати!  Щодо бартеру. Ніхто на 100- процентний   бартер   не   йде.   Я  наведу  конкретні  цифри  по "Кривбасруді". Раніше згідно з державним замовленням 50 процентів продукції   вона   продавала  на  внутрішньому  ринку,  50  -  на зовнішньому.  Тепер  ні  на  зовнішньому,  ні   на   внутрішньому продукцію не беруть. Куди її дівати? Ми не можемо відповісти

 

     11

 

     на це  запитання.  Через  те  потрібно  дати  змогу трудовим колективам самим вижити в цій ситуації. Це перше.

 

     І друге.  Та концепція, про яку сказав депутат Дунтау, більш широка,  більш обгрунтована, і я повністю з нею згоден. Але її ми приймемо через 3-4 дні,  вона ніякою мірою не суперечить тому, що пропонується. Але ж люди сидять у шахтах. Тому прошу вас прийняти проект постанови сьогодні, а цілісну концепцію приймемо пізніше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тут були репліки щодо Уряду.  Так це і є  пропозиція Уряду. Ви розумієте?

 

     Хто за те,  щоб прийняти проект постанови, який вам роздано, і додати такий пункт:  "Доручити  Кабінету  Міністрів  розглянути питання продовольчого забезпечення і внести пропозиції",  - прошу голосувати.

 

     "За" - 246. Приймається.

 

     Коли у  вівторок  ми   відкривали   пленарне   засідання   і обговорювали  орієнтовний  графік,  у  нас  виникло дві проблеми. Першу ми вчора розглянули, і я не буду зараз витрачати час. Друга проблема полягала ось у чому:  депутати Ясинський, Іоффе та цілий ряд  інших  вимагали  інформації  Уряду  щодо  заробітної  плати, купонів і таке інше.  Враховуючи, що сьогодні п'ятниця, просив би вашої згоди перед тим,  як перейти до розгляду  порядку  денного, дати  можливість Віце-Прем'єру Слєпічеву виступити з інформацією. Потім він відповість на запитання,  і ми перейдемо до обговорення порядку денного. Немає заперечень?

 

     12

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтневий    виборчий    округ,   Рівненська   область/.   Іване Степановичу!  Я  протестую!  Скільки   разів   можна   відкладати приватизаційні закони? Почали розгляд і на середині залишили.

 

     ГОЛОВА. Не    заважайте,   будь   ласка.   Слово   надається ВіцеПрем'єру Слєпічеву  Олегу  Івановичу.  Він  розкаже  нам  про виплату   населенню   купонів   і   грошової   заробітної  плати, забезпечення мінімального  прожиткового  рівня  та  про  політику ціноутворення.

 

     СЛЄПІЧЄВ О.І., Віце-Прем'єр-міністр України. Шановні народні депутати!  Учора Президент виступив з  приводу  тяжкого  стану  в економіці.  Хотів би у зв'язку з дорученням коротко поінформувати про те, що робиться для розв'язання цих питань.

 

     Минуло два місяці з того часу,  коли  були  введені  в  обіг купони  багаторазового  використання.  Які  можна  підбити  перші підсумки?

 

     13

 

     Головний підсумок  той,  що  завдяки  купонам  нам   вдалось уникнути  грошової інтервенції,  не допустити повного спустошення полиць навіть при значному зменшенні /як ви вчора  чули/  обсягів виробництва продовольчих і непродовольчих товарів.

 

     Введення купонів,  які замінили частку карбованцевої готівки у  грошових  доходах  населення,   більш-менш   якісно   зміцнило можливості людей у придбанні необхідних товарів.

 

     Дійсно, з  одного  боку  було  деяке  обмеження  купівельної спроможності і  вирівняння  споживання,  але  з  другого  боку  - товарний ринок,  приймаючи до оплати тільки купони,  захищав себе від тиску ззовні. Є деякі дані соціологічного обстеження протягом лютого.  Майже 75 відсотків людей,  які були опитані,  пов'язують уведення купонів з політикою  будівництва  незалежної  держави  і прагненням  мати  свою  національну  валюту.  Проти  цього  -  12 відсотків.  Це дає нам змогу розраховувати на підтримку і  довіру людей.

 

     Є й такі дані обстеження: запровадження купонів певною мірою підтримують 73 проценти людей,  незадоволені -28,6  процента.  50 відсотків  людей  відповіли,  що  з  уведенням купонів їм вдалося придбати необхідні товари,  45  процентів  -  не  змогли  зробити необхідні  покупки.  У  лютому  минулого  року  було  84 відсотки незадоволених.  Причин дві:  дуже  багато  видали  купонів  і  їх кількість  значно  перевищувала  товарні  ресурси,  а  також  був ажіотажний попит перед квітневим підвищенням цін.

 

     Як вам відомо,  купони виплачувалися таким чином:  у січні - 25 відсотків із обмеженнями нижнім і верхнім /10 днів, не

 

     14

 

     забувайте, ми   жили   без  купонів/,  у  лютому  -  вже  50 відсотків, і також були обмеження: мінімум - 400, максимум - 1500 купонів. З 1 березня частка купонів збільшена до 70 відсотків від доходів,  скасовано верхній граничний рівень  виплати,  а  нижній піднято   до  450  купонів.  Знято  також  обмеження  і  в  сфері застосування купонів.  Надано право виконавчим комітетам місцевих Рад  вирішувати  це  самостійно.  Можна  застосовувати розрахунок купонами і в громадському  харчуванні,  в  аптеках,  в  установах зв'язку,  якщо  вони вважають за доцільне.  Одна тільки ставиться умова - не змішувати грошовий обіг з купонами.  Деякий час  цього робити не можна.

 

     За січень-лютий  населенню  було  видано  купонів на суму 43 мільярди карбованців.  Повернулося їх з обороту 26 мільярдів.  За станом  на  1  березня  в операційних касах комерційних банків їх готівка становить 32,5 мільярда купонів. Є вони також у резервних фондах.

 

     Таким чином,  купонів у нас вистачає.  Тож якщо є затримка у виплаті купонів,  то це  лише  через  недоліки  в  організаційній роботі.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу на такі цифри.  У січні в нас товарооборот становив усього 18 мільярдів карбованців,  ми видали 17  мільярдів  купонів.  Повернулося  - 7,  тобто до виданих - 41 процент, до товарообороту - 38 процентів.

 

     У лютому товарообіг уже був 23 мільярди,  видано купонів  26 мільярдів, надійшло назад купонів 16 мільярдів, тобто повернулося до виданих - 62 проценти, а до товарообороту -70 процентів.

 

     По березню зроблено розрахунок прогнозний,  але я впевнений, що він підтвердиться. У березні товарообіг: передбачається

 

     15

 

     35 мільярдів,  видано  буде  купонів  близько 30 мільярдів і очікується,  що повернеться до виданих майже 90 відсотків,  а  до товарообороту - 80.

 

     Ситуацію ви  собі дещо уявили.  Напочатку ми говорили,  що у нас не вистачало готівки через те, що відбулася лібералізація цін і  відтак - емісія.  Треба було вжити випереджаючих заходів.  Але гроші централізовано.  Як і раніше,  з Росії вони не надійшли.  У нас  не  вистачало  18 мільярдів карбованців.  Та ви вже бачите з наведених мною даних,  що достатньо  було  введено  купонів,  які замінили готівку.

 

     Тобто начебто  все влаштувалося.  Але надходило ще донедавна дуже багато і телеграм,  і  дзвінків  у  зв'язку  з  тим,  що  не вистачало  готівки  в східних районах України.  Нарікання цілком, справедливі.

 

     Яка тут,  на мою думку,  допущена  велика  помилка?  Та,  що Україна  була в основному беземісійною державою,  і якщо на сході частково була необхідна готівка,  то  банки  подавали  заявку  до Москви,  і  гроші надходили.  Зараз не було зреаговано на це,  ми своєчасно не перерозподілили гроші не перекинули їх  із  західних областей  у  східні.  Але  запевняю  вас,  що  це  становище,  як повідомив  Національний  банк,  виправляється.   І   навіть,   за свідченням  Ощадбанку,  підключили для перевезення літаки.  Отже, незабаром ситуація повністю виправиться.

 

     Ви добре  розумієте,  в  якому  б  скрутному  становищі   ми опинилися,  якби у нас не було купонів,  щоб збалансувати готівку для власних потреб.

 

     Хочу підкреслити,  що тепер,  з підвищенням  частки  виплати кулонів  і враховуючи їх наявність,  у нас не повинно бути фактів затримки виплати заробітної плати, пенсій, стипендій тощо. Ще раз нагадую усім банкам, що ми самостійна держава, і треба оперативно реагувати на ці питання.

 

     16

 

     Тепер про політику ціноутворення.  Учора мій  колега  Віктор Петрович Ситник і депутати,  які обговорювали проблеми сільського господарства,  аналізували  ці  питання.  Як  відомо,  згідно   з Програмою  переходу  України  до  ринкової економіки стратегічним напрямком у ціноутворенні є звільнення від державного регулювання цін на переважну більшість продукції, товарів і послуг. Без цього не може бути нормальних  ринкових  відносин  і  дуже  важко  буде збалансувати бюджет та споживчий ринок.

 

     Разом з  тим  усім  нам  стало  сьогодні  ясно,  що тотальна лібералізація цін при величезному дефіциті  товарів  і  ресурсів, монополізмі  виробника  та  відсутності конкуренції створює вкрай небезпечну ситуацію в економічному і соціальному плані.

 

     Тому Урядом було вжито термінових заходів  щодо  пом'якшення цінового   тиску   -  насамперед  на  населення.  Розширено  коло регульованих цін на продовольчі товари.  До речі,  за цими цінами зараз  реалізується  майже  45  процентів  зазначених товарів від загального   обсягу.   Одночасно   встановлені   граничні   рівні рентабельності для виробників, що певною мірою дало змогу знизити темпи зростання цін.  Нагадаю,  що це було  зроблено  в  жорстких умовах фінансової кризи і дефіциту бюджетних коштів.

 

     Відповідно до  антимонопольного законодавства нині готуються пропозиції  про  регулювання  цін  підприємств-монополістів.   Ми вражаємо, що це дозволить знизити рівень цін.

 

     Дуже дестабілізує  становище неузгодженість у політиці цін і доходів  з  державами  колишнього  Союзу.  Як  відомо,  Росія   і Туркменія є монополістами на енергоресурси. Використовуючи

 

     17

 

     це, вони диктують високі ціни, що може призвести до значного погіршення стану справ у економіці України.  Сподіваємося,  що 13 березня  на  зустрічі  в  Москві голів урядів держав СНД здоровий глузд переможе.  Вже є проект  постанови  з  цього  приводу,  щоб врегулювати ці питання з країнами-монополістами.

 

     Шановні депутати! Ще раз хочу підкреслити і нагадати: сьогодні у нас складне  і  відповідальне  завдання  -  побудувати державу.  Ми  її  будуємо  всього  3 місяці.  Ми повинні закласти фундамент і державу створити таку,  до якої з повагою ставилися б усі   країни  світу,  щоб  нас  прийняли  як  вільну  державу  до Європейського співтовариства.

 

     Учора звучала критика  на  адресу  Уряду,  що  не  створений координаційний центр,  який би виробив нормальну програму дій. Ті програші,  які ми затвердили навесні і восени минулого року, дуже добрі.  Розроблена програма термінових економічних заходів, яку б можна було втілити в життя організаційно-технічно і кадрово. Крім цього,   перед  нами  поставлені  умови,  щоб  ця  програма  була погоджена з Міжнародним валютним фондом,  його  експертами.  Тому тепер  працює  група,  яка  швидкими  темпами  на  основі  раніше прийнятих програм створює нову.  Не хочу торкатися її зараз. Вона повинна обговорюватися,  вважаю, на закритому засіданні. Працюємо разом з експертами.  Коли цю програму погодимо, тоді нас приймуть у члени Міжнародного валютного фонду.

 

     Але це   ще  не  все.  Як  ми  виконуватимемо  цю  програму? Поетапно.  Кожен етап контролюватиметься.  Під контролем будуть і програми,   які  ми  розробимо  під  ті  кредити,  що  просимо  у Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

 

     18

 

     І тільки тоді до нас підуть кредити.  Все  те,  що  сьогодні говорять,  мовляв,  - той не дасть, той дасть кредити - це тільки розмови.  Міжнародний  валютний  фонд  жорстко  стоїть  на  своїй позиції.

 

     Розроблено проект Закону про членство України в Міжнародному валютному фонді і Світовому  банку.  Найближчим  часом  він  буде внесений  на  розгляд  Верховної  Ради.  Ми  просимо  його швидко прийняти,  тому що  вже  будемо  готові  доповідати  Міжнародному валютному  фонду  свою програму з тим,  щоб нас прийняли в першій декаді квітня до його членів.

 

     Ще раз хочу підкреслити,  що ця програма розробляється не на порожньому місці, а на основі тих програм, які в нас уже є.

 

     Хочу ще  підкреслити  ось що.  Ми зіткнулися з рядом проблем наших банків -  немає  технічних  засобів,  потрібно  підготувати кадри,  відкрити кореспондентські рахунки. Тому передбачено зараз знайти можливість виділити  майже  7  мільйонів  карбованців  для того,  щоб  технічно устаткувати наші банки та швидко підготувати кадри.

 

     Ця програма включає в себе  системи  фінансову  і  кредитну, стабілізації, перебудови і соціального захисту. Найближчим часом, у середині двадцятих чисел вона буде закінчена.

 

     ГОЛОВА. Олегу Івановичу! Може, ви відразу дасте відповіді на запитання? Відводимо для цього 15 хвилин.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   директор   шахти  імені  О.Ф.  Засядька виробничого  об'єднання  "Донецьквугілля"   /Київський   виборчий округ, Донецька область/.

 

     19

 

     Как объяснить  рабочий  и  служащим,  что  для  того,  чтобы получить заработанную честным трудом плату в  купонах  и  рублях, нужно   потратить  месяц,  а  то  и  полтора?  Ежедневно  ходить, записываться,  стоять в очереди в кассу  и  уходить,  не  получив деньги.   Кто   виноват   в  этом?  Кто  может  объяснить,  когда прекратится этот разбой с получением  заработной  платы  в  нашей республике?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Хотел  бы,  не снимая с себя ответственности, еще раз повторить: мое твердое мнение, что это - недоработка.

 

     ГОЛОВА. Юхиме   Леонідовичу!    Я    якоюсь    мірою    несу відповідальність за це, тому що Національний банк підпорядкований Верховній Раді.  Відповідаю на те,  про що ви запитуєте.  Це  вже суто технічна, оперативно-організаційна робота банків. Якщо вірно зрозумів,  сьогодні  немає  ніяких  підстав,  щоб  не   виплатити заробітну  плату робітникам України чи то в карбованцях,  чи то в купонах. Так це чи ні, Олегу Івановичу?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Так, бо навіть готівка є в комерційних банках у достатній кількості.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Банк каждый день объясняет, что в наличии нет денег, а купоны лежат, но их не дают людям.

 

     20

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Еще раз вам говорю,  что банк  подчинен  вам. Сегодня  имеется  достаточно  наличных рублей и купонов для того, чтобы выплатить заработную плату. Однако размещение этих денег по территории   -   неправильное,   и  нужно  было  их  своевременно перебросить из западных районов в восточные. Пусть подтвердят мои слова банкиры, которые здесь присутствуют.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТАНКОВ А.К.,     перший    заступник    голови    Правління Національного банку України.  Национальный  банк,  действительно, подчинен  Верховному Совету,  однако в нем наличных денег сегодня вообще нет.  Все деньги находятся в коммерческих банках,  которые обязаны   обслуживать   предприятия.  Сегодня  наличных  денег  в коммерческих банках - всего 6  миллиардов,  которые  находятся  в обороте.

 

     Поэтому мы  должны  это  компенсировать  за счет купонов,  а купоны в последнее время  ограничиваем  пределами  200-400,  600. Конечно,  если будем так ограничивать,  то не сможем своевременно выдавать заработную плату.

 

     ГОЛОВА. Тепер зрозуміло. Олегу Івановичу, прошу відповідь.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Еще раз говорю: даже когда у нас не хватало 18 миллиардов   на   первое  число,  то  в  январе  было  выдано  17 миллиардов.  А всего за два месяца выдано 43 миллиарда купонов. И сегодня  по  вашим  предложениям  сняты  ограничения и установлен верхний предел - 70 процентов.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Олегу  Івановичу!  Скажіть,  коли   буде   виплачена заробітна  плата  чи  в  купонах,  чи  в  карбованцях у Донецькій області?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Просил бы дать слово товарищу Колесникову.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СМИРНОВ Ю.К.,  голова  Донецької  обласної   Ради   народних депутатів, голова виконавчого комітету /Краснолиманський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Действительно, выплата заработной   платы  идет  с  опозданием  на  15  суток.  Мне  как председателю облисполкома пришлось  принимать  решение  поднимать потолок   по  купонам.  И  сейчас  стали  переходить  на  купоны. Официально заявляю,  что денежных знаков нет ни в каком банке.  У нас есть купоны, чтобы на первый раз выплатить. А дальше что?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.   Еще  раз  вам  говорю,  что  за  два  месяца выплачено 43 миллиарда купонов,  вернулось  -  26  миллиардов.  В операционных  кассах  коммерческих  банков  -  32,5 миллиарда.  В резервных фондах Национального банка есть еще 40  миллиардов.  Вы хотите полную картину?

 

     ГОЛОВА. Олегу Івановичу,  думаю для Донецька ці цифри ні про що не говорять.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Ни Национальный банк,  ни коммерческие  банки Кабинету Министров не подчинены.

 

     22

 

     Дайте слово   товарищу   Колесникову,  вот  он  стоит  возле третьего микрофона.

 

     КОЛЕСНИКОВ А.А.,  голова правління Ощадного  банку  України. Шановні  народні  депутати!  Дійсно,  у Донецькій,  Луганській та інших областях  склалася  дуже  скрутна  ситуація  у  зв'язку  із заробітною  платою.  Стосовно  карбованців  ми  змушені  збирати, перевозити вільні кошти,  де  вони  тільки  утворюються.  Але  це пожежний  захід.  Якщо  сьогодні не приймемо рішення,  щоб видати заборгованість купонами,  то не закриємо питання.  А завтра  воно знову  постане,  тому  що  30  відсотків  заробітної  плати,  які залишаються у карбованцях,  будуть постійно на нас тиснути. Проте готівки   карбованців,   як  сказав  заступник  голови  Правління Національного  банку,  немає.  Отже,  бігатимемо  по   території, перетягуватимемо  готівку з одного відділення в інше і,  зрештою, не матимемо її.

 

     СМИРНОВ Ю.К. Просив би вас повідомити, хто повинен займатися перекиданням готівки з області в область?

 

     КОЛЕСНИКОВ А.А. Зараз ми перекинули в Донецьку область 250 мільйонів,  а треба мільярд,  і тільки через Ощадний банк. Це не  вирішує  питання.  Треба  забезпечити  заробітну плату з тієї валюти,  яка у нас є.  Єдиний вихід із  становища:  видавати  всю заробітну плату купонами.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Костянтине Івановичу!  Гадаю,  вам зрозуміло? Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у   справах   молоді  /Золотоніський  виборчий  округ,  Черкаська область/.  Олегу Івановичу!  Після  інформації  Державного  банку питання  щодо  купонів  відпадає.  Мене  цікавить інше.  У своєму виступі ви сказали,  що все робиться для  зміцнення  державності. Кабінет  Міністрів  запропонував  сьогодні  проект  постанови  по Кривбасу,  який ми щойно затвердили.  Тим  самим  даються  пільги певному  регіону.  Я вчора вносив пропозицію дозволити селянам на місяць-два  вільну  торгівлю  з  іншими  республіками  СНД,   щоб забезпечити   господарства   бензином   і   соляркою.  Чомусь  ця пропозиція не врахована.

 

     Ви як Віце-Прем'єр і ваші колеги що вважаєте  важливішим  на сьогодні?

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І. Вважаю, що найважливіше у цьому році, поперше, посіяти і зібрати  врожай,  а  по-друге,  вступити  до  світового співтовариства.  Для  того  ж щоб досягти цього,  треба дозволити бартер.  Найголовнішого у нас немає,  це повинні  всі  зрозуміти. Повністю підтримую вас у цьому.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!  Гадаю,  ми  з'ясували питання.

 

     Третій мікрофон.

 

     24

 

     ІОФФЕ Ю.Я.,  генеральний  директор  виробничого   об'єднання "Стахановвугілля"   /Брянківський   виборчий   округ,   Луганська область/.  Мне очень неловко,  что мы так и не получили ответы на некоторые  вопросы.  Люди  спрашивают:  зачем Кабинет Министров и банки дестабилизируют ситуацию?  Только в  нашем  объединении,  в котором  работает  чуть  больше  40  тысяч человек,  за январь не выплачено 100 миллионов рублей.  Люди  собираются  у  сберкасс  в два-три  часа  ночи,  разжигают  костры  и  обсуждают  умственные способности депутатов и членов Кабинета Министров.

 

     Сегодня надо дать конкретный ответ. Мы не можем возвращаться на места, так как не знаем, что отвечать народу.

 

     Вы поймите:   человек  отработал  месяц  и  должен  получить деньги. Прошу, Олег Иванович, дайте конкретный ответ.

 

     СЛЄПІЧЕВ О.І.  Давайте конкретно.  Кто  у  нас  отвечает  за денежную эмиссию?

 

     Ці запитання адресуйте банкам:  комерційним,  ощадним. Це не моє питання.  Я поінформував вас щодо купонів і  програми  Уряду, який хоче ввести Україну у світове співтовариство.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Иван  Степанович!  Последние  три  месяца народ сдавал деньги  в  сберкассы,  причем  крупные  суммы.  Куда делись   эти   деньги?   Предлагаю  провести  закрытое  заседание Верховного Совета,  в котором бы  приняли  участие  представители Кабинета  Министров,  банков.  И  пусть  они  нам  ответят:  куда девались деньги?

 

     25

 

     ГОЛОВА. Олегу Івановичу! Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні народні депутати!  З інформації  Віце-Прем'єра  стає зрозумілим,  що  наявні  суми купонів і грошей можуть забезпечити виплату населенню України заробітної плати  та  пенсій.  Однак  у зв'язку   з   тим,  що  ці  грошові  і  купонні  знаки  розміщені нерівномірно,   виникають   різні   складнощі.    З    інформації представника  Національного  банку  Станкова я зрозумів,  що банк взагалі некерований і не володіє  обстановкою.  Виступ  керівника Ощадбанку Колосникова показав його безпомічність.  Він сказав, що хтось повинен вирішувати  ці  питання,  а  хто  -  ми  так  і  не зрозуміли.

 

     Підтримую тих  депутатів,  які  пропонують  провести закрите засідання Верховної Ради і заслухати на ньому інформацію комісії, яку  очолює Печеров Андрій Васильович щодо діяльності банків.  Із співдоповіддю повинен виступити Пилипчук,  аби ми з'ясували точку зору  Комісії  з  питань економічної реформи на роль банків у цій реформі.  І тільки після обговорення  ми  зможемо  дійти  якогось висновку.

 

     Зараз можна прийняти одне рішення, і я його вам формулюю: зобов'язати Кабінет Міністрів разом з Комісією Верховної  Ради  з питань  планування,  бюджету,  фінансів і цін,  головами правлінь Національного,  Житлосоцбанку  і  комерційних  банків,   хоча   б провідних ощадних банків, розглянути питання забезпечення і вжити всіх  заходів  щодо  видачі  заробітної  плати  та  інших  виплат населенню України. Про результати виконання повідомити наступного тижня.  Інакше,  гадаю,  це буде безпредметне обговорення.  А  на наступному   тижні   матимемо  таку  можливість,  ми  у  вівторок продовжуємо пленарні засідання.  Хто за  таку  пропозицію,  прошу проголосувати.

 

     26

 

     "За" - 307. Рішення приймається.

 

     Прошу всіх  зайняти  свої  місця.  Переходимо до обговорення наступного питання  порядку  денного  -  про  проект  Закону  про приватизацію невеликих державних підприємств /малу приватизацію/. Нагадую, що це вже друге читання.

 

     Слово для доповіді від комісії  для  обгрунтування  положень законопроекту надається народному депутату Щербині, члену Комісії з питань економічної реформи.

 

     Нагадую - ми дійшли до статті  2.  Прошу  взяти  порівняльну таблицю.  Чи є у депутатів запитання до статті 2?  Немає.  Хто за те, щоб статтю 2 прийняти в редакції комісії, викладеній у правій крайній колонці?

 

     "За" - 230. Рішення приймається.

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 3? Перший мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ,  м. Київ/. Шановний Володимире Олександровичу! У мене було зауваження /воно викладене  на  сторінці  17  у  кінці/,  власне, редакційного   характеру.  Гадаю,  треба  записати  скрізь  слово "викуп":  "викуп підприємств",  "викуп підприємств працівниками", "викуп  на  аукціоні"  -  це  теж  викуп,  між  іншим,  "викуп за конкурсом".  Але звертаю вашу увагу на зауваження Івана Івановича Макара.  Можна погодитися,  в принципі,  з тим,  що запропонувала комісія,  але оскільки не видно чітких механізмів цього  процесу, то  чи  не  перетвориться  у  нас  викуп за конкурсом у викуп "по блату", в конкурс блатів? Чи не вирішуватимуться

 

     27

 

     часом ці питання,  як кажуть,  навіть за пляшкою коньяку? Чи передбачені у вас якісь механізми проти цього?  Інакше я не знаю, як мені голосувати, щоб той викуп за конкурсом був справедливим і нормальним.  Що чому передує?  Скажімо, якщо викуп на аукціоні не відбувся, тоді - викуп за конкурсом? Чи як насправді цей механізм має працювати? /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу!  Здається, і минулого разу, і сьогодні  ви  протестуєте  проти  прийняття.  Хто  з  вас  буде відповідати? Чи ви кричите на всіх, нашіптуєте мені й доповідачу, чи ви заважаєте?  Це щоб показати,  мовляв,  я компетентний?  Так тоді ставайте і доповідайте.

 

     ЩЕРБИНА В.О.,  завідуючий  кафедрою  математичної  фізики  і обчислювальної математики  Харківського  державного  університету /Радянський виборчий округ,  Харківська область/.  Хочу пояснити, що таке викуп за конкурсом.  Викуп  за  конкурсом  чи  продаж  за конкурсом   типу   аукціон  -  це  означає,  що  крім  грошей  ще обговорюються інші питання.  Ось,  наприклад,  ви маєте  магазин, який обслуговує певну територію. То не можна, щоб він змінив свій профіль і населення втратило можливість  купити  близько  той  же хліб,  наприклад,  а треба було їхати кудись далеко. Щоб цього не сталося,  будуть вироблені комісією  в  справах  приватизації  чи іншими   органами   приватизації   додаткові  умови,  які  будуть висуватися  при  продажу.  Тобто  тільки  за  цих  умов.  Конкурс передбачає,  що  перевага віддається тому,  хто найкраще ці умови виконуватиме.

 

     28

 

     Ну, а крім того, ще й гроші.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні  депутати!  Мушу  зауважити,  що,  м'яко кажучи,   доповідач  вас  трохи  дезинформує.  Я  брав  участь  у розробці,  точніше - в слуханні цього законопроекту /потім вийшов з погоджувальної комісії/.  І конкурс - ще далеко не все,  про що говорив доповідач.

 

     Далі. На сторінках 10-11 є моя поправка. І оскільки у мене й далі поправок дуже багато стосовно викупу і стосовно конкурсу, то просив би, щоб я не піднімався щоразу і робота пішла більш чітко, проголосувати їх зараз окремо.  Стою на тому, щоб слова "конкурс" і "викуп" /якраз тепер починається перехід на оренду з  наступним викупом, особливо в малих підприємствах/ зняти. Поясню чому. Якщо це відбувається на великих підприємствах,  то бере участь великий колектив,  і  трохи  важко  робити підкуп,  оскільки й комісії ці будуть великі.  Малих  підприємств  є  дуже  багато.  І  уникнути корупції  буде  практично неможливо,  тому що неможливо за кожною такою комісією слідкувати - у нас  правоохоронних  органів  мало. Ми,  шановні  депутати,  підносимо  корупцію  до рангу суспільної моралі,  як   свого   часу   піднесли   крадіжки   на   державних підприємствах.

 

     29

 

     Тому прошу   окремо  проголосувати  за  вилучення  слів  "за конкурсом" та "викуп".  Пропоную голосування  поіменне.  Якщо  ми зараз  проголосуємо,  я  тоді всі питання,  які виникатимуть далі щодо викупу і конкурсу, просто буду знімати. Домовилися?

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Нагадую вам,  що минулого разу, коли ми розглядали перший законопроект, це питання постійно порушувалося.  Думаю,  що депутат Макар  обгрунтував  позицію.  Є різні   форми  викупу  -  аукціон,  за  конкурсом,  викуп  іншими покупцями.  Тому пропозиція, що надійшла, заслуговує на увагу. Що ж  це буде за приватизація,  якщо вона не передбачатиме всіх форм викупу?  Підтримую цю пропозицію.  Давайте відразу визначимось  з цього питання, щоб потім на кожній статті не спотикатись.

 

     ЩЕРБИНА В.О.   Повинен   відповісти  депутату  Макару,  який продовжує  свою  конструктивну  роботу,  яку  він  почав  ще  при прийнятті  Закону  про  приватизацію майна державних підприємств. Думаю, що він це зробить досить вдало і тут.

 

     Що стосується конкурсу,  то кожен знав, що не можна плескати у  долоні  однією  рукою.  Якщо  є  конкурс,  має  бути  декілька конкурсантів, не менше двох, пояснення, чим відрізняється конкурс від  аукціону,  досить добре зроблено.  Це додаткові умови,  коли крім ціни визначається той, хто купив, отримав.

 

     Щодо корупції і того,  що  при  цьому  відбувається,  то  ми знаємо,  що  вона  завжди була,  і не знаємо,  чи вдасться нам її уникнути зараз.  Бажано,  щоб ви, Іване Степановичу, коли кажете, що підтримуєте якусь пропозицію,  теж би радилися з комісією, яка проробляла  питання  досить  ретельно.  Вважаю:  казати,  що  тут внесені на розгляд

 

     30

 

     депутатів непродумані  пропозиції,  -  це  заява  не  досить обгрунтована.  Тобто мова йде про те, що три види продажу повинні бути у нас, і вони будуть. Все досить ясно.

 

     ГОЛОВА. Володимире    Олександровичу?    Прошу   вас   менше коментувати.  Я не випадково сказав,  що слово вам дано для того, щоб  ви  аргументували  ту чи іншу позицію від імені комісії і не коментували ні головуючого, ні депутатів.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати!  Прошу  підтримати  пропозицію  депутата  Гнаткевича  і вилучити таке поняття, як "викуп іншими покупцями". Чому? Головна ідея в законі про приватизацію - це продаж по ринковій ціні,  щоб була конкуренція декількох покупців або у формі аукціону,  або  у формі конкурсу. Але обов'язково має бути декілька покупців.

 

     Виняток ми   зробили  у  цій  статті  тільки  для  трудового колективу малого підприємства,  який викуповує цей об'єкт,  тобто він може викуповувати індивідуально.

 

     Якщо ми   залишимо   "викуп   іншими   покупцями",   то  вся приватизація буде проходити саме за цим варіантом, коли буде один покупець,

 

     31

 

     один продавець,  встановлять  собі  будь-яку  ціну і частину цієї ціни буде отримувати продавець,  частину - покупець, і буде, так би мовити, таємна приватизація.

 

     Повинен бути  тільки  конкурс,  виняток треба зробити тільки для трудового колективу.  Тому третій рядок - про  "викуп  іншими покупцями"  потрібно  вилучити,  підтримати  пропозицію  депутата Гнаткевича.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Хочу зауважити,  що у нас  ітиме  мова  і  про викуп,  котрий передбачається тут, не трудовим колективом. Це той викуп,  коли немає двох чи більше покупців,  коли ніхто  не  хоче купувати.

 

     ГОЛОВА. Шановний Олександре Леонідовичу! Ми вже другу статтю проголосували, обговорюємо конкретне питання. Третій мікрофон.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.,  Міністр економіки України.  Якщо можна, хотів би  дати  пояснення.  Слово  "викуп"  означає,  що можна викупити тільки те,  що вже маєте в своєму розпорядженні. Тобто якщо майно є  в  оренді  чи  у користуванні,  то тільки тоді можливий викуп. Тільки тоді трудовий колектив чи орендарі можуть  його  викупити. Тому  словосполучення  "викуп  іншими  особами" побудоване просто неграмотно.  А в усіх інших  випадках  є  процес  купівлі,  а  не викупу.

 

     32

 

     Щодо різниці  між  конкурсом  і  аукціоном.  Аукціон  є  теж конкурс,  але це особливий випадок  конкурсу,  коли  критерієм  є цінова  міра.  Всі інші випадки - більш широкі.  Ми можемо задати такі умови конкурсу,  як мінімальна  ціна.  Але  поліпшення  умов праці  на підприємстві - це для нас дуже важливе питання.  І той, хто запропонує технологічний проект з найкращими  умовами  праці, виграє конкурс.

 

     Інший момент.  Той,  хто  запропонує  кращі екологічні умови виробництва, виграє конкурс. А потім уже контрольна комісія зможе перевірити,  чи  там  за пляшку коньяку,  чи за щось інше виграно конкурс. Отже, давайте все робити логічно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Зрозуміла  аргументація? Всіх  вислухали.  Прошу вашої уваги!  Стаття,  яка зі сторінки 10 переходить на  сторінку  11,  складається  із  двох  абзаців.  Ті народні  депутати,  які  вносили в установленому порядку письмові пропозиції,  мають право наполягати на голосуванні. Інші депутати хай вважають,  що не використали надану їм можливість працювати в комісії.  Хто  з  депутатів,  крім  Івана  Івановича,  вносив   у встановленому  порядку  поправку до редакції статті 3 і наполягає на голосуванні? Є такі?

 

     Третій мікрофон.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Я вносив пропозицію вилучити останню фразу

 

     33

 

     "викупу іншими покупцями".  Тому наполягаю на тому,  щоб  це поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Володимире   Тимофійовичу,   я   зрозумів,   що   ви підтримуєте цю пропозицію.

 

     Хто за те, щоб вилучити ці слова, прошу проголосувати.

 

     ЩЕРБИНА В.О. Коротеньке зауваження.

 

     ГОЛОВА. Прошу вас не заважати!

 

     ЩЕРБИНА В.О. А як бути, коли немає двох покупців?

 

     ГОЛОВА. "За" - 231. Приймається.

 

     Володимире Олександровичу!  Прошу  вас  при  голосуванні  не коментувати.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Іване Степановичу!  Одне питання:  а коли один покупець?

 

     ГОЛОВА. Це ж запитання!  Вам відводився час для того, щоб ви в  комісії  дуже ретельно аргументували,  доповідали тощо.  Ви це зробили і внесли свої пропозиції на наш розгляд. Але коли вони не сприймаються, то вже не забирайте часу.

 

     ЩЕРБИНА В.О. Коли нема покупців, то не продаємо. Є один, теж не продаємо...

 

     34

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     КРИВОЛАП В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку  базових  галузей  народного  господарства  /Смілянський виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Іване   Степановичу!   Ми проголосували  статтю  2,  але там є редакційна помилка.  В кінці третьої частини  написано:  "передаються  у  дострокову  оренду". Проте такої оренди немає. Мабуть, у "довгострокову".

 

     ГОЛОВА. Погоджуємося з такою редакційною правкою.

 

     Залишилося одне питання Івана Івановича щодо конкурсу.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні  депутати!  Одне питання моєї пропозиції практично вже знято - воно проголосоване.  Залишилося  зняти  "за конкурсом".  Хочу сказати,  що ті конкурси /коли говоритимемо про кращі умови праці тощо/ будуватимуть уявні золоті палати.  І  все закінчуватиметься  в принципі суб'єктивним рішенням комісії.  Цей конкурс проходитиме поза межами того приміщення,  де той  конкурс відбуватиметься, - десь, скажімо, на відкритому повітрі.

 

     І тому пропоную все-таки вилучити це.  Ще раз кажу: не треба будувати державу з корумпованою мораллю.

 

     Пропоную це вилучити поіменним голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!..   Іване   Івановичу, хвилину!   Зараз   проголосуємо,  і  більше  ви  слово  "конкурс" згадувати не будете.

 

     Шановні депутати! Хто за те, щоб поіменно проголосувати щодо вилучення із статей Законопроекту слова "конкурс",

 

     35

 

     прошу проголосувати.

 

     "За" - 126.

 

     Тепер прошу  вас проголосувати пропозицію народного депутата Макара зняти "за конкурсом".

 

     "За" - 132. Не приймається.

 

     Є ще зауваження щодо статті 3? Немає.

 

     Голосується стаття 3 в  редакції,  запропонованій  комісією. Слова"... викупу іншими..." знімаються. Прошу голосувати.

 

     "За" - 270. Приймається.

 

     Зауваження щодо статті 4? Нема. Щодо статті 5? Є зауваження.

 

     Стаття 4 голосується в редакції, запропонованій комісією.

 

     ЩЕРБИНА В.О. Є одне зауваження...

 

     ГОЛОВА. Прошу вас не коментувати, йде голосування.

 

     "За" - 262. Стаття 4 приймається.

 

     Третій мікрофон. Зауваження щодо статті 5.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,  начальник  відділу  Управління  внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий  округ,  Запорізька область/.  При  голосовании  закона  о  большой  приватизации  мы исключили слова "осіб,  яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю".

 

     Принцип должен быть один и тот же. Я предлагаю исключить эти слова и в данном законопроекте.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Не погоджуюся з депутатом Слєсаренком, тому що мала   і  велика  приватизація  -  це  зовсім  різні  речі.  Коли приватизується  велике  підприємство,   то   може   бути   тисяча співвласників.  Власник акцій великого підприємства і підприємець

- різні речі. Коли здійснюється мала приватизація, власників дуже мало,  по  суті,  власник - це і є підприємець.  Тому пункт треба залишити.

 

     ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, ваш коментар.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Вважаю,  що ми  повинні  дотримуватися  одного принципу і зробити так, як було в законі про велику приватизацію.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Ви наполягаєте? Третій мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М. Наполягаю.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Хто за те, щоб привести у відповідність, прошу голосувати.

 

     "За" - 137.  Не приймається.  Більше зауважень немає? Третій мікрофон.

 

     37

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та  духовного  відродження  /Тлумацький виборчий   округ,   Івано-Франківська   область/.   Я  пропонував /сторінка 16/ внести таку поправку до частини другої статті 5: не можуть бути покупцями народні депутати, які працюють на постійній основі  в  депутатських  комісіях.  Вони  вирішують  ці  питання, приймають закони і можуть зловживати своїм гоноровим становищем.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні народні депутати! Сторінка 16, друга колонка, третій абзац. Знайшли? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 155. Не приймається.

 

     Голосуємо редакцію статті 5, запропоновану комісією.

 

     Прошу не  заважати  роботі.  Те,  що  ми  навчилися  репліки кидали, аргументувати навчилися, - це вже люди бачать. Давайте ще й попрацюємо.

 

     Голосується редакція статті 5.

 

     "За" - 285. Приймається.

 

     Є зауваження щодо статті 6?

 

     Перший мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Володимире Олександровичу! На сторінці 17 моя пропозиція щодо суми, яку треба задекларувати. Можливо, не досить правильно названа цифра, але я виходив з того, що

 

     38

 

     50 мінімальних зарплат - це на сьогодні 20 тисяч.  То  надто мала сума. Для більш-менш серйозного бізнесмена це не гроші. Крім того, не розумію, що робити, коли на аукціоні ставка перевищує 20 тисяч?  Треба бігти додому і десь собі друкувати нову декларацію? Як передбачено вирішити ці питання?  І чому саме така сума  -  20 тисяч, а не 30, 40 чи 100?

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Я  не  зовсім зрозумів,  чому покупець не може мати декларацію на ті гроші,  які він використовує  для  купівлі. Якщо гроші у нього законні,  то він матиме декларацію. Згоден, що 20 тисяч зараз не гроші.  І тому пояснити,  звідки у нього 30  чи навіть 40 тисяч,  буде неважко. Ніяких інших аргументів у комісії немає.

 

     39

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.  Хочу объяснить докладчику и  депутатам  тот момент относительно декларации,  который не все знают.  Владимиру Александровичу я уже говорил.

 

     Законодательство о декларации у нас существует, кажется, с 1986 рода.    Правоприменительная   деятельность,   связанная   с проверкой источников дохода, показала, что этот документ является абсолютно   неэффективным.   И  если  мы  сейчас  проголосуем  за декларацию,  это будет самообман и  обман  своих,  граждан.  Есть другой механизм, более жесткий. Рассказываю, в чем его суть.

 

     Должны быть введены еще до проведения нашей денежной реформы директивным решением Кабинета  Министров  или  Верховного  Совета именные счета на каждого гражданина,  где сосредоточатся все наши походы.  Все книжки на предьявителя следует отменить.  Деньги  из всех республик, которые хранятся на сотнях книжек, особенно у так называемых  "теневых  дельцов"  нужно  сосредоточить   здесь,   в Украине.  Денежная реформа, принципы которой должны утвердить мы, думаю,  на закрытом заседании  Верховного  Совета,  позволит  нам отсечь   часть   теневого   капитала.   В   дальнейшем  выкуп  за национальную  валюту  и  с  именных  счетов  даст  возможность  и правоохранительным,  и финансовым,  и иным контролирующим органам более оперативно и точно реагировать на процессы.  Иначе у нас ни сил,  ни  возможности  не будет.  По сути дела,  отмывание еще не отмытых теневых денег, в основном добытых преступным путем, будет происходить  через  малую  приватизацию,  процентов на 95.  Через большую приватизацию оно пройдет через 5-10 лет,  когда  появятся те капиталы, которые уже заработают.

 

     40

 

     Поэтому прошу  вас  очень  внимательно проанализировать этот пункт и проголосовать против декларации.

 

     ГОЛОВА Вдруге вже вам  нагадую:  де  ваша  правка,  на  якій сторінці і чому ж тоді вона не прийнята? Третій мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М. Дело в том, что все эти вопросы мы обсуждали на заседании комиссии, я сейчас не могу...

 

     ГОЛОВА. Так і скажіть, що це ваша пропозиція, а не поправка. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Погоджуючись   з   ідеєю   і  суттю  виступу попереднього  оратора,  мушу  сказати,  що  це  не  є   предметом регулювання Закону, проект якого обговорюється. Це порядок обліку коштів у населення, тому входить у компетенцію Ощадбанку.

 

     Гадаю, треба зараз дати протокольне доручення,  щоб ця  ідея була розроблена й реалізована.

 

     ГОЛОВА. Давайте  так  і зробимо:  дамо протокольне доручення розробити    механізм    контролю,    запропонований    депутатом Слєсаренком.  Депутата  Байраку  просимо  взяти  активну участь у підготовці цього механізму, а не викрикувати.

 

     Потрібно голосувати? Ні, немає заперечень. Перший мікрофон.

 

     41

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Хоча  декларації  у  нас  важко   входять   у практику,  але  коли  будуть  оподатковуватися фізичні,  юридичні особи і кожний мусить перед податковою інспекцією звітуватися, як це робиться в усьому світі,  то вони нам будуть необхідні.  Маємо залишити декларації. Якщо буде реалізована ідея, про яку ми щойно говорили,  то  подання  декларації  набагато  полегшиться.  Отже, декларування слід залишити так, як є в проекті.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.   Поки   немає   нічого   кращого,    хай залишається.  Хоч  і  недосконалий,  але  є  механізм.  Це будуть зауваження до статті 6?

 

     Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Вважаю,  що такі обговорення повинні проходити   на   закритому  засіданні.  Ми  ж  просто  всі  карти відкриваємо перед цими ділками.

 

     ГОЛОВА. Мабуть, ці ділки наших карт не дуже потребують.

 

     Давайте проголосуємо статтю 6.

 

     "За" - 280. Приймається.

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 7?

 

     ЩЕРБИНА В.О.  У  мене  є  зауваження.  Оскільки  ми  усунули міністерства від участі в приватизації у попередньому законі,  то на початку цієї статті слова "Кабінет  Міністрів  України"  треба замінити на "Фонд державного майна".

 

     42

 

     ГОЛОВА. Тобто привести у відповідність із законом про велику приватизацію,  щоб була вже одна норма.  Володимире Тимофійовичу, немає заперечень у Кабінету Міністрів? Немає. Приймається.

 

     Ще є  зауваження  до  статті  7?  Нема.  Стаття  7  з  такою поправкою голосується в редакції комісії.

 

     "За" - 289. Приймається.

 

     Чи є  у  депутатів  зауваження  до  статті  8?  Нема.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 290. Прийнято.

 

     Які будуть зауваження до статті 9?

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати! Якщо ми відмовились від такого поняття як "викуп", то вважаю, що оцінки майна не потрібно.

 

     Тому слова "оцінка майна" треба вилучити.  А початкова  ціна на  аукціоні  встановлюється  далеко  не  таким чином,  як оцінка майна.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Макара.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Пробачте,  не  можна  так.  А  якщо  нема двох покупців,  то якось ціна все  одно  повинна  бути  визначена.  Не розумію такої ситуації, щоб продавець не міг визначити ціну.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     43

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги! Інвентаризація робиться перед тим, як визначити, що це є об'єкт малої приватизації - до півтора мільйона  карбованців.  А  оцінка  також  робиться  з урахуванням балансу,  кредиторсько-дебіторської заборгованості. Через те акти інвентаризації,  звичайно,  робити слід. Я погоджуюся з депутатом Макаром, що після цього реальна вартість на ринку може змінитися. Але інвентаризацію все-таки треба робити.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.   Нам   оцінка  майна  потрібна,  по-перше;  як стартова ціна на аукціоні і конкурсі;  по-друге,  у нас залишився безконкурсний  викуп  трудовим  колективом.  І  там  оцінка майна просто необхідна.

 

     ГОЛОВА. Іван  Іванович  погодився.   Знімаємо.   Голосується стаття 9 в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 284. Приймається.

 

     Чи є зауваження до статті 10?

 

     Перший мікрофон.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Іване Степановичу! У попередній статті в пункті 3

 

     44

 

     "Кабінет Міністрів  України"  треба  редакційно  змінити  на "фонд державного майна". Подивіться, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Привести у відповідність. Володимире Олександровичу, треба  привести у відповідність всюди.  Є ще зауваження до статті 10? Перший мікрофон.

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.  Я втретє біля мікрофона,  але  вже  востаннє сьогодні. Володимире Олександровичу! Ви минулого разу не сказали, де взялася цифра 20 мінімальних окладів.  Думаю, що вона взята зі стелі.  І мені здається,  що і цифра 50 процентів взята звідти ж. Це  моє  зауваження  на  сторінці  37,  що  цифра  50   процентів працівників  малого  об'єкту  приватизації як передумова,  що цей колектив  має  право  викуповувати  об'єкт,  завелика.  Чому   50 процентів,  чому не 60 або 49?  Уявіть собі конкретний приклад. У перукарні працює 13 чоловік, 6 хочуть викупити, 7 не хочуть - і в колективі сварка.

 

     Мені здається,  що  якщо  в  колективі  є  люди,  які готові приватизувати невеликий об'єкт,  то  якщо  навіть  сам  начальник хотів  би його приватизувати,  я б на те погодився,  аби він лише навів там порядок.  Вважаю, що моя пропозиція - третина колективу

-  була  б  якраз  оптимальною.  Це  було б краще і більше було б реальних умов для

 

     45

 

     приватизації малих   об'єктів.   Прошу   поставити   це   на голосування.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  У  мене  є такий коментар до цього.  Якщо лише третина  бажає  викуповувати,  то  чому  не  можна  цій   третині колективу іти і викуповувати на загальних засадах? Викуп трудовим колективом передбачає пільги.  Це пільговий викуп.  Тому і  взяли більше половини.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Справа  в  тім,  що ми надали пільгу трудовому колективу.  Цю  пільгу  можна  надавати  тільки  один  раз,  тому організація  покупців  може  бути тільки одна - тільки більшість. Якщо буде одна третина, то створиться три організації покупців на підприємстві.  Кому  надавати  пільгу?  Тому норма повинна бути - більше 50 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  У  парламенті   рішення   приймається,   якщо більшість погоджується з цим. Якщо говорити про юридичний аспект, про політичний, то будь-яке рішення

 

     46

 

     ми повинні приймати, щоб не було незадоволених, більшістю.

 

     ГОЛОВА. Так,   переконали,   Юрій   Васильович    погодився. Голосуємо статтю 10 в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 288. Приймається.

 

     До статті 11 є зауваження? Немає.

 

     До статті 12? Є. Тоді стаття 11 голосується.

 

     "За" - 292. Приймається.

 

     Перший мікрофон. Зауваження до статті 12.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська  область/.  На сторінці 43 є зауваження Комісії з питань планування,  бюджету,  Фінансів і цін.  Комісія вважав, що немає  необхідності вводити ще одну норму і експертизу і надавати право ще на якісь інші  оцінки,  ніж  записано  у  пункті  9,  де встановлюється   відновна   вартість.  Цього  достатньо.  Комісія вносить пропозицію вилучити цей пункт. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла    позиція.    Володимир     Олександрович погоджується?

 

     47

 

     ЩЕРБИНА В.О. Так.

 

     ГОЛОВА. Член комісії погоджується.  Хто за те,  щоб вилучити цей пункт, прошу проголосувати.

 

     "За" - 234. Вилучається.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати!  Від  того  моменту,  коли  ми відмінили такий спосіб, як викуп, треба вилучити не тільки другий пункт,  а й усю статтю  12.  А  тому  пропоную  її  замінити.  На сторінці 42 є моя пропозиція замінити її статтею "Захист громадян України від безробіття".  Чому?  Приватизація  викличе  величезне безробіття.  Щоб хоч трішки спинити цей процес,  щоб підприємство мало можливість забезпечити роботу громадян, щоб на плечі держави не  падав  тягар  соціального захисту,  мною внесена дана стаття. Зачитати її чи не треба?

 

     ГОЛОВА. Ні,  Іване  Івановичу,  вона  є  на   сторінці   42. Зрозуміла позиція.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 201. Не приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  Стаття  12  /за винятком другого пункту/ ставиться на голосування в редакції комісії.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Чи є зауваження до статті 13? Немає.

 

     48

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Є маленьке редакційне зауваження - вилучити  в пункті  1  слова:"...  якщо  інше  не  було  встановлено  умовами викупу".

 

     ГОЛОВА. Тобто  привести  у  відповідність  те,  що  ми   вже вилучили.  Немає  заперечень?  Немає.  Стаття  13  голосується  в редакції комісії з вилученням цього рядка.

 

     "За" - 292. Приймається.

 

     До статті 14 зауважень немає. До статті 15 - також. Отже, ці статті голосуються в редакції комісії.

 

     "За" - 286.

 

     Є зауваження до статті 16?

 

     Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Щодо статті 16 зауваження комісії викладено на сторінці 48.  Здається,  що недоцільно в цих документах вказувати людей. Гадаю, що більш правильно вказати робочі місця.

 

     ЩЕРБИНА В.О. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Чи  є ще зауваження до статті 16?  Немає.  Стаття 16 голосується в редакції комісії з пропозицією депутата Печерова.

 

     "За" - 287. Приймається.

 

     Чи є зауваження до статті 17?

 

     Перший мікрофон.

 

     49

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозиція комісії викладена на сторінці 49. На думку  комісії,  якщо дві особи беруть участь в аукціоні,  це дає змогу робити таким чином,  щоб заплатити якомога  менше.  І  тому вноситься  така  пропозиція,  що  повинно  бути  покупців  більше чотирьох.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань культури  та  духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ,  Волинська область/.  Підтримую це, тому що один може бути підставною лялькою.

 

     ЩЕРБИНА В.О. Третього треба обов'язково.

 

     ГОЛОВА. Так   давайте   вже  чотири,  не  зашкодить.  Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Змоделюємо таку ситуацію,  що є два  або  три покупці.

 

     ГОЛОВА. Але краще, коли три.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Давайте  тоді  три,  бо  чотири вже забагато. Важливо,  щоб був конкурс. Конкурс починається тоді, коли є двоє. Якщо  в  розумінні нашого парламенту конкурс починається з трьох, то давайте поставимо три.

 

     50

 

     ГОЛОВА. Може напишемо "не менше двох",  а  там  уже  скільки буде?

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Якщо масово будуть використовуватися підставні особи, то можна знайти й десять.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу! Давайте проголосуємо за те, щоб було три покупці. Прошу.

 

     "За" - 282. Приймається.

 

     Більше немає   зауважень?   Стаття  17  голосується  в  цією поправкою в цілому.

 

     "За" - 279. Приймається.

 

     Зауваження щодо статті 18.  Немає.  Щодо статті 19? Є. Отже, голосується стаття 18 в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 293. Приймається.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  На сторінці 56 є зауваження до статті 19. Мені здається недоцільним регламентувати спеціалізацію  установи,  яка приватизується.  Важливо зберегти те, що потрібно, що випускалося на  момент   приватизації.   А   потім   підприємець   паралельно розвиватиме й інші напрями.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  щодо спеціалізації дійсно "закрутили".  Слід врахувати зауваження.  Оскільки комісія  погоджується,  то  немає потреби голосувати.

 

     51

 

     ГУДИМА О.В.  Іване  Степановичу!  Мабуть,  потрібно виділити певну категорію: наприклад, магазини, які продають хліб, молоко.

 

     ГОЛОВА. Хліб і молоко - товари першої необхідності.

 

     ГУДИНА О.В.  Та  ніхто  цього  не  буде  враховувати,  Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЧУК В.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Ваді України у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька  область/  Иван  Степанович!  Есть  такие предприятия, которые выпускают продукцию для целой отрасли.  Не дай  Бог,  они найдут  выгодный  заказ и начнут выпускать,  предположим,  вместо изоляторов какие-то стаканы или чашки.  Ведь остановится половина трансформаторных заводов. Я знаю, как у нас это делается.

 

     ГОЛОВА. То це вже монополія.

 

     РОМАНЧУК В.М. Не будут выпускать...

 

     ГОЛОВА. Не   потрібно   продовжувати.   Пропозицію  Печерова більшість приймає.

 

     52

 

     Хто за те,  щоб вилучити слова  "збереження  спеціалізації", прошу голосувати.

 

     "За" - 139. Не прийнято.

 

     Очевидно, не зрозуміли. Зрозуміли? Ну, не хочете, не треба.

 

     Ще є зауваження щодо статті 19? Немає.

 

     Стаття 19 голосується в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 291. Приймається.

 

     Є зауваження щодо статті 20? Немає. Щодо 21? 22? 23? 24?

 

     Остання стаття - 25. Є зауваження? Немає.

 

     Отже, зазначені     статті     голосуються    в    редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 310. Приймаються.

 

     Шановні народні депутати!  Ставиться на  голосування  проект Закону  про  приватизацію  невеликих  державних підприємств /малу приватизацію/.

 

     "За" - 305. Приймається.

 

     Візьміть, будь ласка,  проект постанови Верховної  Ради  про введення   в   дію  Закону  України  про  приватизацію  невеликих державних підприємств /малу приватизацію/. Знайшли?

 

     Які будуть зауваження?  За основу чи в  цілому  прийматимемо проект постанови?

 

     53

 

     Хто за те, щоб проект постанови прийняти за основу?

 

     "За" - 285. Приймається.

 

     Тепер які є зауваження до пункту 1?

 

     Перший мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні  депутати!  Нагадаю,  що при прийнятті закону про велику приватизацію була пропозиція депутата Чепурного ввести  закон у дію після введення національної грошової одиниці. Тоді вона набрала 173 голоси. Ще більш принципове значення це має для малої приватизації, яка не буде чекати сертифікатів чи чогось іншого.  Може початися прямо завтра продаж  за  карбованці,  який тільки зміцнює "не нашу" валюту.

 

     Тому пропоную в першому пункті записати:  ввести в дію Закон про   приватизацію   невеликих   державних   підприємств    /малу приватизацію/ після введення національної грошової одиниці. Також пропоную поставити це на поіменне голосування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І. Хочу висловитись на підтримку сказаного депутатом Барабашем  і  навести ще такий аргумент:  це допоможе конвертації нашої національної валюти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     54

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Погоджуюсь у цілому,  що процес  приватизації повинен  зіграти  свою  роль у зміцненні нашої валюти.  Але ми не можемо загальмувати цей процес.  Відтак  є  компромісний  варіант вирішення проблеми: провести цю приватизацію у старих грошах, але з відстрочкою платежів у новій валюті.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Тимофійовичу,   що   Кабінет   Міністрів радить?

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.    Ми    не    повинні    затримувати    процес приватизації...

 

     ГОЛОВА. Прошу  уваги!  Ми  вчора  домовилися  створити  таку групу,  яка б координувала хід радикальної економічної реформи. І ви вчора ж своїми  голосами  підтвердили,  що  очолити  цю  групу повинен  Лановой.  Так  давайте  послухаємо,  як  керівник  групи мислить зробити цю справу.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Дякую.  Ми не повинні затримувати процес малої приватизації.  Тому  що  ринок  починає  діяти  насамперед  у тих галузях,  які обслуговують  людину,  -  торгівлі,  сфері  послуг, транспорті,  будівництві. Ця сфера дасть імпульс і великим сферам

- галузям важкої промисловості  тощо.  Ми  не  включаємо  взагалі ринкового   механізму,   якщо   не   починаємо   комерціалізацію, приватизацію в торгівлі,  сфері послуг і так далі. Що ж ми будемо відкладати?

 

     55

 

     Давайте захистимось  іншими заходами.  І це,  до речі,  було запропоновано.  По-перше  -  тільки  використання   безготівкових коштів,  перерахування  їх  з  рахунків  українських громадян.  І подруге,  надавати свідоцтво  на  право  володіти  тим  чи  іншим об'єктом малої приватизації тільки громадянам України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     НОВІКОВ В.Я.,  директор  Слов'янського арматурноізоляторного заводу  імені  Артема  /Слов'янський  міський   виборчий   округ, Донецька область/.  Уважаемые депутаты,  Иван Степанович!  Вопрос малой приватизации в  данный  момент  никак  нельзя  связывать  с собственной  валютой.  Процесс  нужно начинать,  и пусть он идет. Почему?

 

     Как бы  это  сейчас  кощунственно  и  оглушающе  для  многих депутатов ни прозвучало, но если быть честным, то я, знал немного ситуацию,  должен  сегодня  заявить,  что  введение  национальной валюты  -  это  не сегодняшний день и не завтрашний.  И может так случиться,  что мы ее еще не скоро будем вводить.  Это  отдельный разговор,  должно быть закрытое заседание, и мы об этом поговорим вполне серьезно и откровенно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу, Володимире Борисовичу.

 

     56

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Хочу обратить ваше внимание на то,  что введение  национальной  валюты невозможно  без  первоначального  оздоровления экономики.  Это мы сегодня должны четко осознавать.  И  малая  приватизация,  и  все законы, которые мы сейчас принимаем, - это фундамент для введения своей валюты.  Если мы задержим приватизационные мероприятия,  то разрушим основу для этого введения.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  І  ще  маленьке  пояснення відносно зміцнення грошової системи.  Люди,  маючи сьогодні карбованці, при введенні національної   валюти   одержать  гривні,  бо  карбованці  будуть конвертовані у гривні.  Відтак уже  не  матиме  значення,  чи  ми почнемо  приватизацію  за  ці  карбованці і у людей не залишиться грошей, які конвертуватимуться в гривні, в результаті чого гривня стане  стійкішою,  чи  навпаки  -  гроші,  які  є  зараз,  будуть конвертовані в гривні, і

 

     57

 

     за ці самі  гроші,  за  той  самий  паритет  проводитиметься викуп.

 

     Якщо хочете  пов'язати  з  власною  валютою,  можна прийняти компромісний варіант - викупити зараз,  а  оплатити  національною валютою.  Але загальмувати процес приватизації ні в якому випадку не можна, бо збитки від непроведення цієї реформи будуть набагато більшими.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СУГОНЯКО О.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством    /Корольовський   виборчий   округ,   Житомирська область/.  Важко заперечувати той аргумент,  про який говорив пан Гриньов.   Нам   приватизація  потрібна.  Але  ж  головною  метою приватизації є народження кращих,  ніж держава,  власників.  Хочу сказати,   що  в  умовах  інфляції,  в  умовах  стагнації  нашого виробництва  викуплені  об'єкти  малої  приватизації  не   будуть використовуватися   власне   за  своїм  призначенням,  а  стануть предметом спекуляції. Якщо раніше ті, хто мав гроші, спекулювали, вибачте,  штаньми,  шкарпетками, то сьогодні почнеться спекуляція засобами виробництва.

 

     58

 

     Далі. У держави надзвичайно мало коштів,  щоб  стабілізувати нашу  валюту,  яку  ми  введемо.  Якщо  ми  сьогодні  розбазаримо державні кошти, які можемо потім використовувати для стабілізації валюти,  то надзвичайно багато програємо.  Є, дійсно, заходи, так би мовити,  "наполовину", щоб дещо підвищити ефективність роботи,

- це комерціалізація тієї самої торгівлі,  того самого державного сектора. Для цього потрібно зняти державний розподіл продуктів, а ми на це ніяк не можемо піти.

 

     Якщо ж  почнемо  приватизацію  при карбованцях,  то фактично реалізуємо  "рубльові"  кошти  і  піднімемо   економічно   Росію, позбавивши себе можливостей на майбутнє.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Рівненського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні депутати!  Мені  здається,  що  от  ті  депутати,  які закликають розпочати приватизацію тільки при введенні національної  грошової одиниці,  якраз  і  завдають  удару  по  престижу  цієї  грошової одиниці.  Ми не можемо допустити, щоб наша українська гривня була так  само  скомпрометована,  як це трапилося з купоном.  Хотів би навести  один  приклад.  Тепер,  ви  знаєте,  підвищується   курс карбованця  по  відношенню  до  долара,  і  одна  з  причин цього підвищення є саме те,  що розпочався процес приватизації в Росії. На   ринок   викинуто  додатковий  товар  -  це  якраз  ота  мала приватизація. І це підвищує курс карбованця. Отож

 

     59

 

     на момент введення нашої грошової одиниці  приватизація  вже повинна  розпочатися,  інакше  буде  введена  гривня,  і  тут  же почнеться  падіння  її  курсу.  Я  підтримую  позицію   Ланового, Пилипчука й інших депутатів. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. Прошу дати перевагу фахівцю.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Вибачте,  що  не  все  одразу  виклав,  але ж, поперше,  гривня буде на руках не  тільки  українських  громадян. Громадяни    інших    країн,   звичайно,   привозитимуть   товар, продаватимуть, і гривня залишатиметься у них.

 

     І друге.  Ми  ж  говорили,  що   будемо   вводити   механізм оздоровлення  грошей  українських  громадян,  які  знаходяться на вкладах в Ощадбанках,  через спеціальні  механізми.  Я  трохи  їх розкрию.   Буде   введено   спеціальні   інвестиційні  рахунки  в Ощадбанках,  на які громадяни зможуть перерахувати залишки  своїх коштів.   І  ці  кошти  будуть  використовуватися  ревальваційним концептом,  про  який  ми  говорили.  Все   знаходитиметься   під контролем  -  це  будуть іменні рахунки.  З них треба буде тільки переводити кошти - купони чи "рублі" -  в  об'єкти  приватизації. Але  цей  механізм  треба ввести в дію тепер,  до початку процесу приватизації.  Тому строк 1  квітня,  думаю,  вдалий,  а  ось  15 березня - ще рано. А в цілому, гадаю, механізм захисту достатній.

 

     Дякую.

 

     60

 

     ГОЛОВА. Досить аргументації?

 

     Перший мікрофон. Ще селянина послухаємо.

 

     ПОЛЯХ В.І.  Цілком згоден із пропозиціями депутатів Барабаша і Пилипчука.  Але,  товариші,  давайте глянемо  глибше  /як  Іван Степанович сказав,  щоб фахівцеві дати переважне право/. Сьогодні в народі прямо кажуть,  мовляв,  іде "прихватизація",  і якщо  ми процес роздержавлення не прискоримо, то буде так і далі.

 

     Давайте підемо на компроміс.  Надамо право колективам швидко взяти в оренду підприємства з виплатою через рік-два,  коли  буде введена національна валюта.

 

     ГОЛОВА. Все!

 

     ШЛЯХ В.І.  Оренда  з наступним викупом тільки за національну валюту. Інакше у нас вийде грабіж серед білого дня.

 

     ГОЛОВА. Ви знаєте,  що колективи,  які перейшли  на  оренду, згідно  з  цим  законом вирішують:  приватизувати чи ні.  Вони не приватизують - і розпоряджаються.  Володимире Тимофійовичу, я так зрозумів:  ви пропонуєте ввести з 1 квітня,  тому що з 15 березня нереально.  Не треба зв'язувати себе терміном.  До 1  квітня,  ви бачите,  наступним пунктом передбачено підготовчу роботу. Якщо не приймемо зараз,  то ця робота не проводитиметься,  а її  ж  треба проводити. А для цього треба провести цілий комплекс заходів.

 

     61

 

     Чи не можна розбити цю роботу,  Володимире Тимофійовичу,  на два етапи:  сьогодні ввести пункт  2  постанови,  зробити  другий пункт  першим  і,  навпаки,  записати,  що  питання про остаточне введення  в  дію  закону  розглянути  у  квітні   /на   закритому засіданні/,  як і все,  що пов'язано із цією валютою,  з грошовою системою.  Тоді і приймемо  остаточне  рішення.  Гадаю,  це  слід зробити,  щоб не стримувати сьогодні роботи,  тому що розділимося зараз у поглядах, я це бачу.

 

     Кабінет Міністрів підтримує,  комісія  -  також.  Тоді  все, з'ясували питання.

 

     Третій мікрофон.

 

     КОРОВКО М.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановний Голово,  шановні колеги!  Ми повинні погодитися,  що для  кожного закону  найважчим  моментом  є  механізм  його  виконання.  Я так розумію,  що коли ми зараз приймемо цю постанову, то якоюсь мірою приватизація   почнеться,   але   для  багатьох  громадян  навіть опублікування закону не дасть потрібної інформації - він  занадто складний.  Вважаю,  що  в  постанові  має  бути пункт про те,  що громадяни  можуть  десь  одержати  консультацію,   наприклад,   у райвиконкомах  будуть  створені  консультаційні  пункти  або щось подібне.

 

     62

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу!  Ми визначилися,  що другий  пункт робимо  першим,  третій - другим.  І третій містить механізм дії, про що ви сказали.  Про це Верховна Рада у квітні прийме рішення. Прошу голосувати за такий проект.

 

     "За" - 267. Постанова приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  За  погодженням  з  вами давайте закон опублікуємо негайно,  щоб люди  вивчали,  адже  вони  давно чекали  його.  Доручимо  депутатській  групі  разом  із фахівцями Кабінету Міністрів виступити  по  телебаченню,  радіо,  у  пресі, прокоментувати основні положення закону.

 

     Оголошується перерва на 25 хвилин.

 

     63

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СМИРНОВ Ю.К.  Иван  Степанович!  У  меня есть предложение по процедуре.  Никто не сомневается в том,  что изменения к Закону о местных  Советах и местном самоуправлении нужно сейчас принимать. Я считаю,  что комиссия хорошо поработала над этим документом. Но у нас есть поправки.  Предлагаю, чтобы Руденко Василий Николаевич проинформировал нас  по  наиболее  принципиальным  вопросам.  Нет необходимости открывать широкое обсуждение, а дать документ как в первом чтении.  Мы разъедемся, возьмем этот документ с собой и на будущей неделе /уже из соответствующей таблицы/ внесем изменения. Если же мы сейчас развернем полемику,  это просто ничего  нам  не даст.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція зрозуміла.  Але кожна медаль має дві сторони.  Так і тут.  Цей закон далеко не ідеальний і ми  повинні його  доопрацьовувати.  Коли  нас  учора  запитували  п'ятнадцять бізнесменів,  яку б ви хотіли мати Конституцію - чи канадську, чи американську,  чи  англійську,  то  ми відповіли - українську.  І впевнені, що будемо таки мати українську, а не канадську.

 

     64

 

     Так і щодо закону.  Його потрібно доопрацювати.  І  якщо  ми розгортаємо  широке  обговорення  цього документа,  вважаючи,  що тільки ми тут над ним працюємо,  то це - помилка.  Наше ставлення до тієї чи іншої норми цього закону люди чують, вони разом з нами аналізують його, у них формується своє ставлення до тієї чи іншої норми.  Обговорюючи зміни до закону,  ми таким чином наближаємося до найбільш об'єктивного рішення.  Я вважаю, що їх треба прийняти для того, щоб це було опрацьовано у першому читанні. Але не варто прискорювати цей процес,  бо втрачається якість...  Тому  давайте зараз  розглянемо  проект Закону про приватизаційні цінні папери, потім  проголосуємо  деякі  проекти  постанов,  а  тоді   я   вас познайомлю з планом роботи на наступний тиждень. На цьому, думаю, ми сьогодні й закінчимо працювати, якщо не заперечуєте.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ І.О.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Вади України  з  питань  діяльності  Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Думаю все-таки,  що йдеться про  поправки  до  закону.  Якщо  ми  зараз взагалі  нічого  не зробимо,  то,  очевидно,  не буде у депутатів стимулу подавати поправки.  Вони будуть чекати  першого  читання. Отже,  перше  читання  зараз  розгортати не треба,  але необхідно сказати депутатам,  щоб до якогось певного числа вони подали свої зауваження - і одразу внести допущені на друге читання.

 

     65

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олексійовичу!  Ви, можливо, не хотіли брати за взірець    адміністративно-командну    систему,     але     зараз спостерігається ваше велике бажання до цього. Ми ж не перейшли до обговорення, а ви почали обговорювати це питання.

 

     ГРИНІВ І.О.   Очевидно,   маю   добрих    учителів,    Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Давайте будемо працювати,  час іде. Пропоную всетаки зараз розглянути проект Закону про приватизаційні  цінні  папери. Депутат  Білий  Леонід  Савелійович  уперше,  мені  здається,  на трибуні з доповіддю.

 

     БІЛИЙ Л.С.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Мелітопольський виборчий  округ,  Запорізька  область/.  Ні,  не вперше.

 

     ГОЛОВА. Саме з такою доповіддю?

 

     БІЛИЙ Л.С. У роді доповідача вперш.

 

     ГОЛОВА. Про  проект  Закону про приватизаційні цінні папери. Нагадую - друге читання.  Прошу взяти порівняльну таблицю. Чи є у депутатів   зауваження   щодо  назви?  Немає.  Щодо  преамбули  є зауваження?  Немає. Давайте назву і преамбулу проголосуємо. Прошу проголосувати.

 

     66

 

     "За" - 252. Приймаються.

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 1?

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Шановні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Голови комісій /Анатолій Григорович Чепурний і Василь Васильович  Сухий/ і я подали вам невеликі пропозиції щодо цього законопроекту. Мова йде про статтю 1 і про інші  статті,  їх  тут  небагато  -  п'ять статей.  На  нашу душу,  потрібно вилучити з тексту законопроекту слова "земельні  бони".  Бо  це  суперечить  концепції  земельної реформи,  а також тим законопроектам,  які вже напрацьовані. Якщо ми вилучимо ці слова, тоді можна буде проголосувати в цілому весь закон.

 

     67

 

     ГОЛОВА. Ви роздали депутатам, у них усе це є.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Я  б не погодився з депутатом Морозом і групою поважних депутатів, тому що цей законопроект складений відповідно до  концепції  про  приватизацію.  Ми домовилися,  що існує єдина концепція приватизації житла, землі, підприємств, і відповідно до цієї концепції встановили чеки,  бони, купони і так далі. Порядок застосування   цих   сертифікатів   визначається   законом    про приватизацію. Порядок застосування бонів буде в наступному законі

-  про  приватизацію  землі.  Поки  немає  цього  закону,   немає програми,  це  залишається  просто нормою на майбутнє.  Але це не означає,  що бони треба вилучати.  Тоді нам потрібен  спеціальний закон  -  про  бони,  а  принципи будуть однакові.  Тому їх треба залишити,  а до прийняття  Закону  про  приватизацію  землі  буде просто норма, яка розрахована на майбутнє, а поки що вона на діє.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Леонідовичу!  Шановні  народні депутати! Той,  хто займається конкретно цим питанням,  усе добре  розуміє, так,  як депутат Барабаш,  скажімо,  або інші економісти.  А люди сьогодні бояться, що скоро землею будуть торгувати так, як чимось іншим. Розумієте? І вже коли ми скажемо, що земельні бони є, люди злякаються.  Вони сьогодні ще не готові до  цього,  вони  бояться таких нововведень.  І давайте ми не будемо так давити.  То давили колективізацією,  а тепер будемо давити приватизацією. Треба, щоб це  визріло.  І,  мабуть,  з  такою  аргументацією  вносилася  ця пропозиція.

 

     68

 

     Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Давайте подивимось ширше на цю проблему.  Внесений  на  розгляд проект Закону про приватизаційні цінні папери охоплює весь спектр цінних  паперів,  які  братимуть участь  у  приватизації,  в тому числі тут називаються і земельні бони.  Але цей земельний бон працюватиме,  коли існуватиме  Закон про  приватизацію  землі,  де  буде  записано  і про порядок його видачі,  і про те,  на яких підставах це робиться.  Уявіть, що ми зараз  вилучили  із  законопроекту  ці  земельні  бони,  а  потім приймаємо Закон про приватизацію землі,  де мова  йде  про  бони. Отже, тоді треба буде вносити на розгляд ще один законопроект про бони. Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, - загальний, це законопроект широкої дії. І якщо не буде прийнято рішення про те, що земля приватизується за бони,  то ця частина закону просто  не працюватиме.  А  якщо  буде  прийнято  таке  рішення,  то  буде і визначений порядок цієї процедури.  Зрозумійте,  якщо ми сьогодні земельні   бони  вилучимо  з  пакету  цінних  паперів,  то  потім доведеться приймати ще один Закон про цінні папери, якими є бони.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу!  Як  пояснити  людям  отаке питання, бо мене селяни найбільше атакують з цього приводу? Я маю право одержати у власність землю.  Сьогодні  я  її  взяв,  завтра побачив,  що  це  невигідно,  і  або продаю,  або віддаю її,  або використовую під будівництво. Ми ж не приймали

 

     69

 

     документів про  таку  земельну  реформу.  Ми  приймали  такі рішення  про  земельну реформу,  де чітко сказано,  що визнається приватна власність на землю тільки  для  громадянина,  який  хоче працювати  на цій землі і давати те,  що повинна давати земля.  А тут весь час депутати наполягають на  тому,  що  земля  -  товар. Дійсно,  земля буде товаром,  але товаром не звичайним,  а таким, який регламентується  земельним  банком  і  державою.  Цей  товар даватиметься тому,  хто може використовувати його як товар.  Я не бачу тут проблеми.  Якщо немає плати за землю,  немає  Земельного кодексу,  немає  інших  документів,  для  чого ми ведемо мову про земельні бони?  Підійдемо до питання про  землю  в  комплексі  /я сьогодні  інформуватиму  про це/,  тоді визначимо,  які це будуть бони.

 

     Володимире Борисовичу, будь ласка.

 

     ГРИНЬОВ В.Б. Ви знаєте, це питання про бони більш політичне, ніж   юридичне.  І  давайте  не  будемо  влаштовувати  політичних суперечок.  Це можна включити потім до  додаткового  закону,  або по-іншому  зробити.  Але  давайте не затримувати прийняття Закону про приватизаційні цінні папери,  які сьогодні необхідні.  Треба, щоб  почали працювати обидва закони,  які ми прийняли.  І хоч я й проти того,  що пропонується цією групою,  все ж таки погоджуюсь, щоб  не  викликати  суперечок з другорядного питання.  Давайте ми знімемо це. Тобто я підтримую, щоб зняти це.

 

     70

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Отой ваш  коментар зовсім  недоцільний був,  тому що земля,  яка віддаватиметься під виробництво сільськогосподарської продукції,  за законом не  може використовуватися під будівництво, і даремно ви таке звинувачення висловлювали.  Але  те,  що  депутат  Мороз  вбачає  у  цьому,  є продовження політики, яку він започаткував у 1990 році. Чия земля

- у того і влада.  І зараз робиться все можливе, щоб не допустити ніяких  змін на селі,  торпедувати це хоча б через бони,  аби все залишити по-старому.

 

     ГОЛОВА. Шановний депутате Олександре Гудима!  Я не казав, що ця земля буде завтра використовуватися під будівництво.  Але,  на жаль,  так розуміють сьогодні багато людей,  і ми повинні зважати на це.

 

     Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ Л.С.   Іване   Степановичу!  Дозвольте  і  мені  слово вставити.

 

     ГОЛОВА. Дозволю, почекайте. Третій мікрофон.

 

     71

 

     ПОЛЯХ В.І.  Цілком поділяю турботу групи депутатів із  цього приводу.  Але  давайте  комплексно  підійдемо до всіх економічних реформ...  Якщо ми загальмуємо  сьогодні  приватизацію  через  ці земельні  бони,  то загальмуємо всі реформи.  Якщо вже ми сказали "а",  то давайте говорити "б" і закінчувати буквою "я".  Якщо вже зробили  перший  крок  на  шляху  економічних реформ,  то давайте робити й наступні кроки.  Звичайно,  механізм розподілу має  бути таким,  щоб  не  ущемити  кожного  конкретного трудівника і народ України в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Коментар з трибуни, будь ласка.

 

     БІЛИЙ Л.С.  Спершу два слова щодо цієї дискусії.  Ви,  Іване Степановичу, видаєте проблему так, неначе весь народ схвильований тим, що завтра землю почнуть роздавати. Але хочу ще раз нагадати, що  ми  прийняли концепцію,  де все це було зазначено.  У першому читанні ми прийняли законопроект,  і подано  за  нього  більш  як триста двадцять голосів. Усе це там було зазначено. До того ж між першим і другим читаннями ця пропозиція не була подана в комісію, а вноситься лише сьогодні. Я вважаю, що навіть з формальної точки зору ми зараз не можемо її розглядати.

 

     72

 

     Перш ніж голосувати статтю І,  треба сказати кілька  слів  у зв'язку  з  недавнім обговоренням проекту Закону про приватизацію майна  державних  підприємств.  У  пункті  З,  де   йдеться   про номінальне   значення   приватизаційного   паперу   у  вартісному вираженні,   необхідно   додати:    "обчисленому    виходячи    з відновлювальної вартості майна, що приватизується".

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань   агропромислового   комплексу   /Приазовський виборчий округ,  Запорізька область/. Шановні колеги! Ми прийняли два закони з питань приватизації. Тож цілком природно, що виникає необхідність  у  записах про приватизаційні майнові сертифікати і таке інше. Але щодо землі ми нічого не приймали, а вже закладаємо прецедент,   передбачаючи,   що  будуть  земельні  бони.  Давайте спочатку розглянемо  Земельний  кодекс,  вирішімо,  як  проводити приватизацію землі, а потім повернемося до цієї статті і допишемо /якщо  буде  потрібно/  фразу  про  земельні  бони.  Так  знімемо напругу, що виникла зараз.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     73

 

     СУГУНЯКО О.А. Вельмишановний Іване Степановичу! Звертаю вашу увагу на те,  що ми прийняли концепцію приватизації,  це є  запис про те,  що ми вводимо приватизаційні сертифікати, приватизаційні чеки і земельні  бони.  Там  же  йде  мова  про  конвертацію  між названими  цінними  паперами.  Хочу  підкреслити:  це  питання не політичне,  а юридичне.  Ми  впроваджуємо  тут  термін  "земельні бони", а в законопроекті про приватизацію землі, коли будемо його розглядати,  розгорнемо зміст даного  терміну.  Це  не  політичне питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань   будівництва,   архітектури   та   житловокомунального господарства /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Хочу зачитати  статтю  4:  "Приватизаційні   папери   використовуються громадянами України для придбання державного майна підприємств та інших об'єктів, державного житла, земельних ділянок відповідно до законодавства  України  про приватизацію".  Для чого це я,  Іване Степановичу,  зачитую? Якщо дотримуватися цієї логіки і випускати згадку   про   бони,   то  треба  тоді  випускати  згадку  й  про приватизаційні  папери  на  житло.  Тобто  звузити  все  лише  до приватизації підприємств. Так не можна робити, адже в нас струнка схема.

 

     74

 

     Вони ж не будуть впроваджені негайно,  люди це чують. Навіщо руйнувати власну концепцію?

 

     ГОЛОВА. Ви не переконуйте мене, будь ласка, у тому, в чому я й сам переконаний.  Але люди просто не підготовлені до цього, і з цим потрібно рахуватись.

 

     Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України   у   правах   людини   /Кіровський    виборчий    округ, Дніпропетровська  область/.  Не  буду  говорить  о  том,  что  мы нарушаем процедуру. Скажу об обсуждаемом вопросе. Если смотреть с юридической  точки зрения,  то докладчик прав:  мы не имеем права рассматривать этот вопрос,  потому что отталкиваемся от варианта, помещенного  в  левой колонке.  Почему в таком случае,  уважаемые товарищи,  которые подписали этот документ, не поставили вопрос о том,  чтобы  снять  упоминание  и  о жилищных чеках?  Ведь мы и о приватизации жилья закон не приняли.

 

     Мне кажется, что в данном случае мы делаем крупную ошибку: ставим крестьян  в  неравноправное положение с рабочими.  Рабочим выдаем  сертификаты  на   основные   средства   производства,   а крестьянам не будем выдавать. /Шум у залі/. То есть наоборот...

 

     75

 

     И последнее.  Думаю,  для  того,  чтобы достичь компромисса, нужно  все,  что  в  скобках  написано  /"приватизаційні  майнові сертифікати",  "приватизаційні  житлові  чеки"  і "приватизаційні земельні  бони"/,  снять  и  оставить  лишь  слова:   "державного житлового  фонду,  земельного  фонду".  Тогда  все станет на свои места.  А потом,  когда примем законы,  включим  упоминание  и  о сертификатах, и о бонах.

 

     ГОЛОВА. Третій  мікрофон.  Хай  скаже міністр Лановой,  будь ласка.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Это предложение депутата Сметанина согласовано со  мной.  Нигде  больше  в тексте не употребляются слова "боны", "чеки" или "сертификаты"'. Это термины из универсального закона о праве хождения ценных бумаг.

 

     Поэтому если  мы  в  статье  1 вычеркнем три фразы,  которые заключены  в  скобках,  то  сохранится  вся   универсальность   и относительно этой статьи.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     Олександре Олександровичу, давайте погодимося.

 

     76

 

     МОРОЗ О.О.  Одну хвилиночку.  Пояснюю ситуацію. Тут уже було посилання  на  статтю  4,  де  в  пунктах  1  і  3  йдеться   про конвертованість цінних паперів, взаємну конвертованість. Зокрема, у  пункті   З   записано   про   номінальну   вартість   об'єктів приватизації,  в тому числі й землі.  І це сказано тоді,  коли ще ніхто сьогодні не може  дати  відповідь,  як  визначати  ціну  на землю, якими критеріями користуватися тощо. Навіщо про це писати? Ось депутат Сметанін говорить про те,  що, мовляв, немає на житло цінних  приватизаційних  паперів.  Той,  хто  турбується  з цього приводу,  будь ласка, нехай вносить. А аграрні комісії відстоюють необхідність  не включати сьогодні в проект закону земельні бони, тому що вийде те, що написано в аргументації. Можу прочитати все, що  тут написано.  Про це говорилося вчасно.  Не знаю,  чому воно сюди не потрапило.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Справа ж не в тому, вчасно чи не вчасно.  Зараз поставлю на голосування, можу навіть наперед сказати результат.  Але нам потрібно рухатися.  Якщо ми визріли і дійшли   згоди   в   одному   питанні,   а  в  другому  треба  ще подискутувати, то не потрібно гальмувати перше питання.

 

     Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань  оборони і державної безпеки /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська

 

     77

 

     область/. Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати!  Це питання,  дійсно,  дуже гостре і тривожне. І можна погодитися, що воно вносить і політичний,  і юридичний,  і економічний відтінок. Можна погодитись з тим,  що є в законопроекті, і можна погодитися з пропозиціями двох голів аграрних комісій і депутата Мороза. Але думаю,  що  насамперед  нам  треба буде розглянути все це разом у пакеті,  а в постанові сказати,  що ця норма буде  введена  після прийняття комплексу законів про земельну реформу.

 

     ГОЛОВА. Це гарна компромісна пропозиція.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О. Шановний Олександр Григорович розповів, як це все буде.  Ми вже маємо досвід,  що з цього компромісу нічого не буде так,  як передбачено в проекті закону.  Ще раз пропоную, вилучити слова "земельні бони" і зразу приймати весь закон.

 

     ГОЛОВА. Шановний Олександре Олександровичу! Дозвольте мені з вами не погодитись, адже ми ще ніякого досвіду не маємо.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань агропромислового комплексу  /Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область/.

 

     78

 

     Уважаемые депутаты!  Мы  с  вами приняли три закона.  Первый основополагающий  закон  принят  конституционным  большинством  о разных    равноправных    формах    собственности    на    землю: государственной,  коллективной и частной. И законы о крестьянском /фермерского/  хозяйстве  и  о  коллективном сельскохозяйственном предприятии.  Если мы введем понятие "боны",  не приняв Закона  о приватизации земли,  значит, мы перечеркиваем все эти три закона. Фермер не может сегодня получить землю,  потому  что  неизвестно, как  дальше будет:  он за боны будет выкупать землю,  а я за боны имею право у него забрать землю обратно.

 

     Давайте решать вопрос так: когда примем Закон о приватизации земли,  тогда будем знать, на основании каких документов оформить частную собственность на землю.

 

     ГОЛОВА. Так,  Олександре Леонідовичу,  треба погоджуватися з пропозицією  про  те,  що  ми  розглянемо в комплексі всі питання земельної реформи.

 

     БІЛИЙ Л.С.  Мені  здається,   що   найбільш   прийнятною   є пропозиція Міністра Ланового, і треба з нею погодитись.

 

     Вилучити ці поняття, специфічні для кожного виду паперів.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу!  Підійдіть,  будь ласка, до першого мікрофона. Третій мікрофон.

 

     79

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні депутати! Звертаю вашу увагу на те, що 30  жовтня,  коли  ми  прийняли концепцію,  то зобов'язали Уряд і відповідні  комісії  подати  до  1  грудня  проекти  законів  про приватизацію житла,  землі і засобів виробництва. Ті депутати, ті органи,  які не розробили законопроекту про  приватизацію  землі, затягнули  цей  процес,  а ми втратили сільськогосподарський рік. Тепер ще торпедується і проект Закону  про  приватизаційні  цінні папери.

 

     Тому, вважаю,  ніякої політичної напруги немає ні в залі, ні за межами залу.  Вона створюється тільки від  першого  мікрофона. Давайте  приймемо  пропозицію  міністра  Ланового і будемо швидше рухатися далі.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  Якщо розглядати  це  лише  з юридичної  точки  зору,  то  ми  не  маємо права робити того,  що запропонували депутати Мороз,  Чепурний і Сухий.  Не маємо, бо ми те  вже прийняли.  Якщо говорити про політику проходження проекту закону,  то треба  прийняти  таке  рішення,  яке  б  задовольняло більшість і щоб закон пройшов у цілому.

 

     Звичайно, тут  є  кілька варіантів-компромісів.  І той,  про який сказав депутат Тарасенко,  і той,  про який  сказав  міністр Лановой.  Давайте  проголосуємо.  Вважаю,  що  ми  відійдемо  від крайнього варіанта,  коли  пропонується  все  відкинути  або  все ввести, натомість розглянемо ці дві середні пропозиції. Гадаю, їх треба поставити на голосування.

 

     80

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУСЄВ В.І.  Уважаемые депутаты!  Давайте  посмотрим  на  эту проблему  просто.  Скажем,  рабочие  предприятий  будут  получать ценные бумаги и будут их вкладывать в  те  предприятия,  где  они работают.  Что будет получать работник сельского хозяйства? Я еще раз говорю,  что это нужно оговорить.  Ведь получить землю желают те  люди,  которые  будут  ее обрабатывать.  Никаких противоречий здесь не вижу.  Нужно принимать в  редакции,  которую  предлагает комиссия.

 

     ГОЛОВА. Усі вже аргументували, Павле Михайловичу! Ви, будемо вважати,  теж аргументували.  Але  є  й  компромісні  препозиції, наприклад,  Олександра  Олександровича,  Анатолія  Григоровича  і Василя Васильовича.

 

     Тому думаю, ми всі стоїмо за одне, лише треба знайти спільну точку зору. Мені здається, що і пропозиція міністра Ланового може бути прийнята,  пропозиція депутата Тарасенка ще краще. У проекті постанови  треба зазначити,  що ця норма буде введена після того, як розглянемо весь пакет законопроектів про землю.

 

     Депутате Тарасенко,   сформулюйте,    будь    ласка,    свою пропозицію.

 

     Другий мікрофон.

 

     81

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.  Іване Степановичу! Ви вже сформулювали, що ж тут  формулювати?  На  мою  думку,  в  проекті  постанови   треба зазначити,  що  ці  положення будуть діяти після прийняття пакету законів про землю.

 

     ГОЛОВА. Володимире Тимофійовичу!  Будь ласка,  цю пропозицію сформулюйте грамотно. Напишіть її, а потім ми проголосуємо.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ.А.Г. Уважаемые депутаты! Сегодня подано 15,5 тысячи заявлений на выделение земли под фермерские хозяйства.  Только  5 тысяч фермеров получили землю. На основании Закона о коллективном сельскохозяйственном  предприятии  идет  перерегистрация  земель, которые  должны  передаваться  в  коллективную собственность,  во владение коллективному сельскохозяйственному предприятию.

 

     Давайте теперь посмотрим и один закон принят,  и  другой,  и третий - о равноправии собственности на землю,  будь она частная, государственная или  коллективная.  Думаю,  теперь  можно  решать вопрос о бонах.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Григоровичу!  Хвилину,  послухайте,  будь ласка.  Я підтримую  ваші  думки  щодо  фермерства.  Але  давайте повернемося  до  пропозиції депутата Тарасенка.  Вона не зупинить розвиток ні фермерства, ні колективних селянських господарств.

 

     Повернемося до обговорення статті 1. Є зауваження?

 

     82

 

     БІЛИЙ Л.С.  Нагадую,  Іване Степановичу,  що  до  частини  З статті і після слів: "номінальне значення приватизаційного паперу у вартісному..." треба внести доповнення "обчисленні,  виходячи з відновленої  вартості  майна,  що  приватизується"...  і  далі за текстом.

 

     ГОЛОВА. Тобто нормами закону про приватизацію приводимо її у відповідність. Позиція зрозуміла.

 

     Хто за  те,  щоб  прийняти статтю 1 у такій редакції,  прошу проголосувати.

 

     БІЛИЙ Л.С. В редакції, яку запропонувала комісія.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю1.

 

     "За" - 188.

 

     Володимире Мефодійовичу, яку цифру я називав? 179 - бачите.

 

     Ще раз до вас звертаюся.  Давайте або ми будемо  розглядати, або  тоді зупинимося на цьому...  Давайте зразу цей окремий пункт постанови приймемо.

 

     Перший мікрофон.

 

     83

 

     МОРОЗ О.О.  У мене є пропозиція,  я знову до неї повертаюся. Закон  справді  хороший,  ми  проаналізували  проект,  його можна прийняти  навіть  без  постатейного  обговорення.  Тільки   треба вилучити  слова "земельні бони".  Коли приймемо Земельний кодекс, потім допишемо.

 

     ГОЛОВА. Ця пропозиція набере 140 голосів.

 

     Ставлю на голосування.  Хто за те,  щоб вилучити  ці  слова, прошу проголосувати.

 

     "За" -   172  голоси.  А  та  набрала  136  голосів.  Третій мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І.  Шановний  Іване  Степановичу!  Ви  бачите,   яка обстановка складається.  Давайте цей законопроект взагалі знімемо з обговорення,  бо він дуже важливий.  Залишилося працювати 1,5-2 години, а у нас є ще законопроект про ветеренарію.

 

     ГОЛОВА. Ви знаєте,  чого від нас чекають. У нас усі і скрізь говорять про радикальні реформи.  Прошу все-таки проголосувати за пропозицію    Володимира    Тимофійовича   Ланового.   Володимире Тимофійовичу, сформулюйте її, будь ласка.

 

     Третій мікрофон.

 

     84

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Пропонується така редакція пункту 1: "Приватизаційні папери   -  це  особливий  вид  державних  цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі   приватизації   частки   державного  майна  підприємств, державного житлового фонду та земельного фонду".

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати таку пропозицію.

 

     "За" - 245. Я ж вам казав... А з вашими голосами було б 247.

 

     Анатолію Григоровичу,  ми   нічого   не   перекреслили,   ми правильно вчинили.

 

     Стаття 1, пункт 2.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофі /Коростенський виборчий округ, Житомирська   область/.  Але  останнє  речення,  як  я  зрозумів, залишається?

 

     БІЛИЙ Л.С.  Залишається.  "Приватизаційні папери можуть бути лише іменними".

 

     ГОЛОВА. Залишається.

 

     До пункту 2 статті 1 зауважень немає?  Немає. А до пункту 3? Теж нема?  Тоді прошу проголосувати всю статтю  1  з  урахуванням пункту 1.

 

     85

 

     "За" - 287. Приймається.

 

     Чи є в депутатів зауваження до статті 2?

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Пропоную  вилучити  останнє  слово  цієї статті, слово "землі".

 

     ГОЛОВА. Сторінка 5,  пункт 5:  "Кожен громадянин України має рівне   право  на  одержання  приватизаційних  паперів  однакової номінальної   вартості   для   приватизації   державного    майна підприємств, державного житлового фонду, землі".

 

     БІЛИЙ Л.С.  Ми  ж  щойно  проголосували  за це,  ну про що ж мова...

 

     ГОЛОВА. Пропозиція була внесена письмово?  Тоді хто  за  те, щоб зняти це слово, прошу проголосувати. "За" - 113. Залишається.

 

     Є до  статті 2 інші зауваження?  Немає.  Прошу проголосувати статтю 2 в редакції,  яку  запропонувала  комісія.  "За"  -  267. Приймається. Чи є зауваження до статті 3? Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О. У статті 3 /пункт 1/ є посилання на законодавство України про приватизацію. Такого законодавства немає.

 

     86

 

     Тому з даного  пункту  потрібно  вилучити  слово  "земельних ділянок".

 

     І зауваження по процедурі.  Прохання решту статей голосувати поіменно. Щоб депутати не прикривалися один другим відносно того, хто хоче зараз...

 

     ГОЛОВА. Олександре  Олександровичу,  не  зривайте засідання, будь ласка. Ваша пропозиція зазначена на сторінці 8?

 

     МОРОЗ О.О. Стаття 4, пункт 1.

 

     ГОЛОВА. Ми ж за статтю 3 голосуємо.

 

     МОРОЗ О.О. Вибачте.

 

     ГОЛОВА. До статті 3 немає зауважень?  Тоді прошу голосувати. "За"  -  284.  Приймається.  Які  зауваження  до статті 4?  Перши мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О. Повторюю ще раз. Зі статті 4 треба вилучити слово "земельних  ділянок",  оскільки  тут  є  посилання  на  неіснуюче законодавство України про приватизацію.

 

     І друга пропозиція - статті 4,  6,  8 голосувати поіменно. А зараз, зокрема, проголосувати поіменно пункт 1.

 

     87

 

     ГОЛОВА. Сторінка   11,   стаття   4  "Приватизаційні  папери використовуються громадянами  України  для  придбання  державного майна підприємств та інших об'єктів,  державного житла, земельних ділянок відповідно до законодавства України про приватизацію".

 

     Голосуємо редакцію  комісії,  а  потім   будемо   голосувати поправку. Голосується пункт1.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     Я думаю,  Олександре  Олександровичу,  що  ми в постанові це обумовимо,  і все стане на свої місця.  Не  можна  знімати  слова "законодавства України про приватизацію",  бо ми прийняли вже два закони і постанови.  А щодо слів "земельних  ділянок",  то  ми  в постанові запишемо. Так?

 

     Чи є зауваження щодо пункту 3? Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Ще  раз  звертаю  вашу  увагу  і  прошу все-таки голосувати  поіменно.  Тут  іде  мова  про  номінальну   вартість об'єктів приватизації,  у тому числі землі. Ми не можемо писати в законі про те,  чого ніхто не знає,  що це таке. І тому тут треба вилучити  слова  "земельних ділянок".  Ще раз прошу голосувати це поіменно.

 

     ГОЛОВА. Надійшла пропозиція пункт 3 проголосувати  поіменно. Хто за це, прошу голосувати.

 

     "За" - 89. Не прийнято.

 

     88

 

     Ще раз звертаюся,  давайте у проекті постанови зазначимо, що з питаннями, які стосуються землі, не будемо поспішати.

 

     Є ще зауваження щодо статті 4? Немає. Стаття 4 голосується в цілому. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 251. Приймається.

 

     Чи є зауваження щодо статті 5? Анатолію Григоровичу, прошу.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  Уважаемые  депутаты!  Сейчас  в зале сидит не более 200  человек.  Неужели  настолько  серьезный  вопрос  можно принимать   при   таком   количестве   присутствующих?  Обращаюсь официально ко всем депутатам,  к председателю Комиссии  мандатной по  вопросам депутатской этики:  надо отнестись к этому серьезно. Сейчас у нас нет права решать такие важные вопросы.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  По  мотивам  голосования.   Мне кажется,   пора   депутатам   Чепурному   и   Морозу   прекратить демонстрировать свои амбиции.  Нужно подходить к делам  серьезно. Ведь  министр Лановой и депутат Дубенков предложили компромиссный вариант.  А здесь только демонстрация  личных  амбиций  и  ничего больше. Давайте правильно это оценим. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Прошу  не  допускати  звинувачень  на адресу окремих депутатів.  Це їх право відстоювати ту  чи  іншу  позицію.  Прошу заспокоїтися.

 

     89

 

     Стаття 5. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати статтю 5.

 

     "За" - 268. Приймається.

 

     Чи є зауваження щодо статті 6?  Немає. Щодо статті 7? Немає. Щодо статті 8?  Немає.  Статті 6,  7,  8 голосуються  в  редакції комісії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 269. Приймаються.

 

     Третій мікрофон. Щось міністр хоче сказати.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  У  першій  редакції  статті 7,  пункт 5 /прошу звернути на нього увагу,  це сторінка 22, ліва колонка/ записано: "Комерційна  діяльність  по  приватизаційних  цінних паперах - це купівля   приватизаційних   цінних   паперів,   що   здійснюється посередником  від  свого імені й за свій рахунок в обмін на акції власного   випуску".   А   комісія   в   процесі    доопрацювання законопроекту цей пункт вилучила. Це дуже поганий хід, тому що ми забороняємо   діяльність,   яка   буде   найвагомішим    засобом, найпотужнішим   важелем   прискорення  вкладання  сертифікатів  у майнові об'єкти. Треба відновити пункт 5.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми проголосували все  те, що  було  внесено  комісією.  На сторінці 22 є редакція пункту 5, запропонована у першому читанні.  Володимир  Тимофійович  просить відновити цей пункт. Комісія чомусь його не внесла. Депутат Білий нехай прокоментує.

 

     90

 

     БІЛИЙ Л.С.  Іване Степановичу!  Комісія погоджується  внести таку  поправку  до  частини  першої  статті  7  і  записати  так: "Посередницька  діяльність  по  приватизаційних  паперах   -   це комерційна    діяльність,    що    здійснюється   шляхом   обміну приватизаційних паперів на паї,  акції..." і далі за текстом.  Бо якщо ми запишемо "купівлі", норма вступає в протиріччя зі статтею 4.

 

     ГОЛОВА. Володимир Тимофійович погоджується.

 

     Є ще зауваження?  Немає.  Тоді прошу проголосувати за проект закону в цілому.

 

     БІЛИЙ Л.С. З урахуванням поправок, внесених до статті 7.

 

     ГОЛОВА. "За"   -  262.  Приймається.  Дякую.  Тепер  давайте розглянемо проект постанови. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Прошу  документально  оформити   зауваження   до проекту  постанови.  Тобто  при  опублікуванні  постанови в пресі повинні публікуватися й ці зауваження.  Бо депутат  Гудима  потім говоритиме  щось  на  зразок  "зривання"  чи  "неприйняття" цього законопроекту. Щоб можна було людям пояснити, що це зауваження.

 

     ГОЛОВА. Олександре Олександровичу! Я навіть зловживав часом, використовуючи  його  на  трактування  цього питання.  Тому прошу депутатів, давайте все-таки думати про консолідацію і рух уперед. Якщо ми всі вирішили, що без економічної реформа нам не

 

     91

 

     побудувати незалежну  Україну,  так  давайте  ж діяти,  а не звинувачувати один одного. Очевидно, Олександре Олександровичу, з допомогою засобів масової інформації, зокрема телебачення, радіо, "Голосу України" ми матимемо можливість широко обгрунтувати  наші позиції.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т.  Я сформулював цей пункт і, якщо можна, зачитаю його:  "Ввести в дію положення статей Закону  про  приватизаційні цінні  папери,  які  засвідчують  право  на  безоплатне одержання громадянами України  частки  державного  житлового  і  земельного фондів  після  прийняття  законів  про  приватизацію цих майнових об'єктів".

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за таку редакцію.

 

     "За" - 287. Приймається.

 

     Щодо інших пунктів зауважень не  було.  Прошу  проголосувати постанову в цілому з урахуванням поправок.

 

     "За" - 289. Дякую.

 

     БІЛИЙ Л.С.  Дякую,  шановні  колеги,  за  підтримку  позиції комісії.

 

     ГОЛОВА. А  зараз  давайте   порадимось   про   запровадження літнього  часу.  Хто  від  Кабінету  Міністрів  може з'ясувати це питання?  Пам'ятайте,  ми на засіданні  Президії  домовлялися  не переходити   на  так  званий  літній  чи  зимовий  час?  Але,  як з'ясувалося,  весь світ це робить.  Економісти  обгрунтували  цей захід, виходячи

 

     92

 

     зі значної економії,  заощадження коштів. Вам роздано проект постанови. Є запитання?

 

     Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Очевидно, з цього приводу Президент повинен видати Указ.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  не  будемо  кожного  разу міняти рішення щодо цього.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г. А літній час усе-таки треба запроваджувати.

 

     ГОЛОВА. Це сьогодні компетенція Верховної Ради. Є запитання? Третій мікрофон.

 

     БОРЗИХ О.І.,    директор    радгоспу   "40   років   Жовтня" Слов'яносербського  району  /Кам'янобрідський   виборчий   округ, Луганська  область/.  Мы  в  этом вопросе непостоянны.  Почему-то должны приспосабливаться к московскому времени.

 

     ГОЛОВА. Зараз уже не до московського.

 

     БОРЗИХ О.І.  Люди привыкли  уже.  Давайте  не  будем  ничего менять. Особенно что касается работников...

 

     ГОЛОВА. Це не стосується московського часу.  Шановні народні депутати! Ще раз наголошую, що Кабінет Міністрів визначить

 

     93

 

     порядок і  дату  запровадження  літнього   часу   згідно   з рекомендаціями   Європейської   економічної  комісії  Організації Об'єднаних Націй.

 

     Перший мікрофон.

 

     НОВІКОВ В.Я.  Уважаемые депутаты!  Иван Степанович!  Считаю, что  этот вопрос особенно дебатировать незачем.  Ведь подавляющее большинство  избирателей  настаивает  на  обязательном   введении летнего времени.  Помимо экономической выгоды есть и другие "за". Избиратели  просят  положительно  решить   этот   вопрос.   Прошу поставить его на голосование.

 

     ГОЛОВА. другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий   округ,  Одеська  область/.  Уважаемые  депутаты!  Иван Степанович!  Раньше,  когда  мы  рассматривали  этот  вопрос,   я говорил,  что  не нужно таким образом решать его.  Вы посмотрите, что происходит...  Мы могли бы пользоваться светлым временем,  но вынуждены сейчас включать свет.  Избиратели обращались ко мне как к специалисту по этому вопросу неоднократно.  Почему мы, наконец, не   сделаем   так,  чтобы  было  наиболее  рационально?  Давайте проголосуем.

 

     94

 

     ГОЛОВА. Прошу   проголосувати   за   запропонований   проект постанови.

 

     "За" - 267. Приймається.

 

     Треба виконати  наш  борг і розглянути проекти постанов щодо перейменування.  Люди  телеграфують,  дзвонять,   листи   пишуть, витрачають   багато   часу.   Вам   роздані   всі   три  проекти. Голосуватимемо по кожному окремо чи за всі три?  Називаю:  проект постанови  Верховної  Ради  України "Про зміну меж міста Горлівки Донецької області".  Давайте  голосувати  за  кожний  окремо,  бо звинуватять.  Голосується проект постанови Верховної Ради України "Про  зміну  меж  міста  Горлівки   Донецької   області".   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 259. Приймається.

 

     Голосується проект постанови "Про перейменування Ленінського району міста Києва на Старокиївський".

 

     "За" - 234. Приймається.

 

     Голосується проект постанови  "Про  зміну  меж  міста  Щорса Чернігівської області".  Розширюємо загальну площу, там довідка є з другого боку.

 

     "За" - 265. Приймається.

 

     Тепер хочу повідомити, що ми вже більше не можемо переходити до   серйозних   питань,   тому  що  немає  часу.  Отже,  давайте порадимось.  Минулого  разу  було  дуже  багато  питань   навколо Земельного кодексу.  Комісіями і Кабінетом Міністрів підготовлено проект на 80 сторінках але протягом усього  цього  часу  численна депутатська  група  доводила,  що вона має альтернативний варіант проекту. Згоди так і не дійшли, мені не вдалося зібрати їх разом, щоб  вони  попрацювали.  Як  підказує  світова практика,  а також згідно

 

     95

 

     з нашим Тимчасовим регламентом  група  депутатів  має  право внести на розгляд свій проект, що і було зроблено. Але обсяг його також на 79 чи 80 сторінок, і тому я не можу дати згоду, щоб його роздруковувати  знову.  Бо  це  ж треба 450 примірників.  Тому ми пропонуємо  так:  дати  по  два  примірники  на  комісію,   можна попрацювати.  Для  аграрних  комісій  можна  по 3 чи 4 примірники дати.  І у вівторок,  коли зберемося на пленарне засідання,  дати можливість   депутатам   виступити  по  кожному  варіанту.  Потім відкрити дискусію,  обговорити  і  передати  на  доопрацювання  в комісії.  На  цьому зробити перерву в пленарних засіданнях і дати можливість комісіям  попрацювати  над  документами,  тому  що  це надзвичайно  важливе  питання.  Якщо  комісії будуть готові через день обговорити його,  то  наступного  дня  ми  внесемо  його  на розгляд  Верховної  Ради,  щоб  прийняти Земельний кодекс.  Такий варіант  влаштовує?  Знайте  тільки,  що  альтернативний  варіант роздається лише для комісій.

 

     У нас є ще цілий ряд питань.  Ви знаєте, що наша депутатська група з ініціативи двох комісій  -  у  закордонних  справах  і  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин  -  побувала  у  сусідній,  дружній  нам республіці Молдові.

 

     Протягом кількох  днів  депутати атакують мене,  щоб зробити заяву відносно того,  що там робиться.  Ви знаєте,  що це питання надзвичайно делікатне. Але вони переконують, що мовчати про це не можна, і просять зробити таку заяву. Таку ж заяву потрібно було б зробити і відносно тих подій, які відбуваються в Азербайджані і у Вірменії.  Тому що люди телефонують,  але цю заяву досі  мені  не дали. Кажуть, що Дмитро Васильович пише її зараз.

 

     96

 

     Група депутатів  готова  зробити  заяву відносно Молдови.  Я прошу,  депутате Мармазов,  ви там були,  оголосіть заяву. І якщо будуть якісь запитання, дасте відповідь.

 

     Розумієте, питання  дуже  серйозне.  Ми  не розцінюємо це як якесь втручання,  але висловити свою позицію,  своє ставлення  до цих подій вважаємо за потрібне.

 

     Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних    справах    /Олександрійський    виборчий    округ, Кіровоградська область/.  "Заявление Верховного Совета Украины по поводу событий в Республике Молдова.

 

     Верховный Совет Украины выражает серьезную тревогу в связи с крайним  обострением ситуации в Приднестровье Республики Молдова. В  районах  конфликта  производятся  многочисленные   задержания, захват  оружия  и  заложников.  Страдает мирное население.  Вновь льется кровь, разжигаются недоверие и враждебность.

 

     Верховный Совет Украины подтверждает уважение к суверенитету Республики Молдова и убежденность в том, что все сложные проблемы в этой республике, включая вопросы о соблюдении прав национальных меньшинств,  должны  решаться  мирным  путем.  Эскалация насилия, массовые  нарушения   прав   человека   считаем   аморальными   и противозаконными.

 

     Верховный Совет Украины заявляет:

 

     1. Верховный  Совет,  Президент  Республики  Молдова  должны немедленно  принять  меры,  исключающие  использование  оружия  в решении политических и национальных проблем.

 

     97

 

     2. Нарушения прав человека должны быть пресечены,  с чьей бы стороны  они  ни  осуществлялись.  Проявлением  гуманности  будет освобождение пленных.

 

     3. Альтернативы     мирному,     цивилизованному     решению существующих в Молдове проблем нет.

 

     Верховный Совет   Украины   подтверждает   свою   готовность способствовать мирному урегулированию жесткой конфронтации".

 

     ГОЛОВА. Є запитання?

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Получается,  что мы обращаемся только к одной стороне, участвующей в  конфликте  -  Молдове.  Выходит,  вторая  сторона, Приднестровская республика,  все делает правильно?  Я считаю, что это обращение надо раздать на руки.

 

     ГОЛОВА. Існує,  як  я  на  початку  сказав,  братня  сусідня держава Молдова, тож ми до неї і звертаємося.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Приднестровская  республика ведь в Молдове не признана еще.

 

     ГОЛОВА. Ми звертаємося до Молдови. Ще є запитання?

 

     98

 

     Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Враження таке,  що ця заява писалася  до  того часу,  коли  в  Молдові  почалися  трагічні події.  І коли читаєш газету "Известия",  то видно роль козаків,  які  прийшли  туди  з третьої  сторони.  А  ми  знову  апелюємо  тільки до молдовського Уряду. Ситуація там надзвичайно складна.

 

     Вважаю, ця заява не продумана, не виважена. Верховна Рада не повинна  її  приймати.  Треба врахувати всі чинники і знайти такі слова,  з яких було б видно,  що ми однаково  ставимося  до  обох сторін і хочемо справді мирного вирішення цієї проблеми. Коли там є козаки,  то, очевидно, треба звертатися й до Росії. Щоб Україна і Росія взяли участь разом з Молдовою в переговорах для вирішення цієї проблеми. А така заява несерйозна.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Звертаюся  до  вас  з  проханням  не  давати   таких категоричних оцінок колективній праці.  Люди працювали, а ви один рішуче  все  перекреслюєте.  Подавайте  свій  варіант,  тому   що критикувати легше.

 

     Другій мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В. Шановні депутати! Хочу сказати, що в конфліктах, які відбуваються на території Молдови, українське козацтво участі не бере. Тому прошу цю постанову зараз поставити на голосування.

 

     Дякую.

 

     99

 

     ГОЛОВА. По-перше, ми ніякої постанови приймати не будемо. Ми можемо схвалити текст заяви.  Можна її вважати  заявою  Верховної Ради?   Прошу   проголосувати   за   це.   Прошу  опустити  руки. Приймається. Дякую.

 

     Шановні народні  депутати!  Перш  ніж  надати  слово  голові комісії, члену Президії депутату Ходоровському, хочу нагадати про наші борги, про питання, які ми повинні розглянути, крім внесення змін  і доповнень до Земельного кодексу.  Це питання про внесення змін до Закону про місцеві Ради  народних  депутатів  та  місцеве самоврядування  /Ігоре  Олексійовичу,  готуйте його з комісіями/, про внесення змін до Конституції України у зв'язку  з  прийняттям Закону  про Представника Президента України /треба вже дати цьому документу дорогу/.  Серед боргів і проект Закону про  банкрутство /не знаю,  Володимире Мефодійовичу, чому ми з ним досі тягнемо?/, проект Закону про іноземні інвестиції. Помоєму, всі вже знайомі з цими документами,  вони давно роздані.  Ніяк не розглянемо питань про Службу  національної  безпеки,  про  війська  внутрішньої  та конвойної служби.

 

     Ще одне питання - скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і вислання /якби у вас  був  проект,  може,  б  ми  його прийняли і сьогодні/. Проект є? Давайте проголосуємо за нього. На засіданні Президії ми  його  розглядали,  обговорення  відбулося, комісії   з   ним  працювали.  Давайте  приймемо  постанову  "Про скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і  вислання". Прошу голосувати.

 

     100

 

     Відмініть, будь ласка, голосування. Прошу вставити картки.

 

     Шановний народний   депутате   Воробйов!   Це  питання  було включено до порядку денного.  Подивіться уважно.  І не  заважайте працювати,  а то я зачитаю листа.  Вам не передали це із Сум? Так знайдіть цього листа.

 

     Шановні народні депутати!  Ще раз звертаюся до вас - вам був розданий  проект  цієї  постанови.  Він у вас майже тиждень.  Хто хотів, той з ним ознайомився. Прошу проголосувати за цей проект.

 

     "За" - 257. Приймається. Дякую.

 

     На наступному тижні  розглянемо  такі  питання:  про  проект Закону  про  оренду,  документи  про  природні  території  і  про атмосферне повітря. Ці питання надзвичайно важливі. Усі матеріали в  депутатів є.  Тому прошу вас попрацювати над ними до вівторка, щоб можна було тоді оперативніше розглядати питання.

 

     А зараз слово надається  голові  Комісії  у  справах  жінок, охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства  Ходоровському Георгію Івановичу. Будь ласка.

 

     ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І.,  голова Комісії Верховної Ради України  у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ,  Чернівецька область/.  Шановні депутати!  Зараз, напередодні свята весни, Жіночого дня, давайте переключимо емоції на інший лад. Дозвольте мені зачитати поздоровлення від Верховної Ради жінкам

 

     101

 

     України. Думаю, що заперечень не буде.

 

     "Дорогі жінки!

 

     Сердечно поздоровляємо  вас  з  Міжнародним  жіночим  днем 8 Березня -  нашим  спільним  весняним  святом.  Невтомною  є  ваша турбота  про  сім'ю  і  дітей,  про  благополуччя держави і всієї планети.  Жіноче, материнське серце - одна з непохитних моральних опор  у  житті  суспільства.  Саме  жінки  творять  найважливіше, найвеличніше -  утверджують  у  нашому  житті  згоду  і  кохання. Одвічний  потяг жінок до милосердя,  їх людяність і чарівність по праву  можна  віднести  до  тих   психологічних   факторів,   які допомагають  усім  нам у розбудові нової незалежної демократичної України. Ми вдячні вам за це.

 

     Сьогодні материнські серця - в тривозі.  Здійснюючи  глибокі перетворення в суспільно-політичному житті, ми не змогли уникнути кризових  явищ  в  економіці.  А  це  призводить  до  загострення багатьох  соціальних  проблем,  основний,  найбільш болючий тягар яких випадає на жіночу долю.  Становище  жінки  в  суспільстві  є показником рівня його прогресу.

 

     Верховна Рада  у  своїй  роботі  виходить  з  концепції  про необхідність істотної  зміни  державної  політики  і  громадської думки  щодо  становища  жінки  в новій Україні.  Основною метою є піднесення  соціального  статусу  жінки,  сприяння  розвитку   її особистості  шляхом  створення  рівних можливостей для реалізації інтересів,  здібностей у будь-якій сфері суспільного життя. Отже, йдеться про законодавче, правове забезпечення нової політики щодо жінок,  нової  державної  програми  соціального  захисту   народу України.

 

     102

 

     Усе високе в людині - від жінки. Тисячі разів мовлені слова. Але від цього не меркне закладена в них велика істина:  жінка дає життя,  леліє,  зігріває,  допомагає  робити  перші  кроки.  Вона порадниця і захисниця,  предмет обожнювання і поклоніння,  щастя, натхнення.  Слово  матері,  як  талісман,  оберігає нас від зла і напастей, провідною зіркою добра веде нас життєвим шляхом.

 

     Миру, добра, здоров'я і щастя вам, любі наші жінки!". /Оплески /.

 

     ГОЛОВА. Це стосується всіх жінок України.

 

     Шановні депутати!  Сьогодні  у  Театрі  опери і балету імені Тараса Григоровича Шевченка відбудеться урочисте  засідання.  Хто бажає, може взяти участь.

 

     На цьому  пленарне  засідання  оголошується закритим.  Сесія продовжить роботу у вівторок, об 11 годині.

 

     103