Стенограма пленарного засідання

21 лютого 1992

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 лютого 1992 року.

10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні  депутати!  Прохання підготуватися до реєстрації. Прошу реєструватися.

 

     У залі  присутні  374  народних депутати.  Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Учора ми домовилися,  що сьогодні в  першочерговому  порядку розглянемо   пакет  законодавчих  актів  про  оподаткування.  Вам роздані документи  -  проект  Закону  про  оподаткування  доходів підприємств  і організацій;  про ставки акцизного збору на окремі товарні про внесення змін і доповнень до Закону  про  податок  на добавлену  вартість;  про  прогнозні  доходи  і  видатки  бюджету України на 1992-й рік,  які обумовлені чинним  законодавством.  Є всі ці документи? Є.

 

     Ми готові приступити до їх розгляду,  але я хотів би просити вас про одне.  Учора  ми  знову  не  дійшли  згоди  щодо  проекту постанови про заснування дипломатичних і консульських

 

     3

 

     представництв України.   На   засіданні   присутній  Міністр закордонних справ Зленко Анатолій  Максимович.  Я  згоден,  що  в цілий  ряд  принципових  питань,  але  ми  їх можемо вирішувати в установленому  порядку  і   протягом   певного   часу.   Сьогодні міністерство закордонних справ практично здійснює цю роботу.

 

     Обставини складаються   так,   що   пленарні   засідання  їм продовжимо  3  березня,  а  протягом  наступного   тижня   будемо працювати   в   комісіях.   Але  оскільки  чекати  цілий  тиждень Міністерство закордонних справ  не  може,  прошу  вашого  дозволу надати  слово  Міністру  закордонних  справ  Зленку,  щоб він нас поінформував.  І  давайте  досягнемо   консенсусу,   щоб   надати можливість міністерству працювати в цьому напрямі.

 

     Можна? Будь ласка, Анатолію Максимовичу.

 

     ЗЛЕНКО А.М.,  Міністр  закордонних  справ  України.  Шановні народні депутати!  Я дуже  вдячний,  що  ви  знову  надаєте  мені можливість  виступити  і  внести на ваш розгляд документ - проект постанови   про   заснування   дипломатичних    і    консульських представництв   України.   Учора   ви   вже  мали  нагоду  з  ним ознайомитися. Хотів би сказати, що Міністерство закордонних справ врахувало  зауваження,  які  були  висловлені  в ході вчорашнього короткого,  але,  мені здається,  змістовного обговорення проекту постанови.

 

     Передусім приверну  вашу  увагу  до  того,  що цей проект ми вносимо, керуючись відповідною статтею Конституції. Ми розуміємо, що  це  прерогатива  Верховної  Ради  -  вирішувати  питання  про відкриття дипломатичних і консульських представництв

 

     4

 

     Ми це розуміємо і в майбутньому, звичайно, будемо вносити на ваш  розгляд відповідні проекти постанов чи на доповнення,  чи на розвиток запропонованого сьогодні законодавчого акта.

 

     Щодо проекту постанови. Ми включили до нього країни, з якими сьогодні  встановили  дипломатичні  відносини.  Правда,  не  всі, оскільки  ми  враховуємо  наші  пріоритети,  виходимо   а   наших національних інтересів.

 

     Є певні  пропозиції.  Зокрема,  ми  маємо  на  меті відкрити посольства в деяких державах з представленням інтересів одночасно в ряді інших країн. При цьому враховуються наші скромні фінансові і матеріальні можливості. Ми не можемо їх не враховувати.

 

     У переліку ви знайдете країни,  які концептуально визначають наші пріоритети. Це - сусідні країни; це країни, де проживає наша українська діаспора;  це країни економічно  розвинуті;  звичайно, європейські  країни  і  країни,  де  є  специфічні  або  особливі інтереси України.  Є тут і країни СНД,  але не всі.  І  вчора  ви звертали  увагу  на  те,  що  не всі країни СНД включені до цього проекту постанови.  Чому?  Тому що не з усіма  цими  країнами  ми маємо  на сьогодні дипломатичні відносини.  Ми не можемо забігати наперед, визначати наші підходи, не знаючи, яка буде реакція тієї чи  іншої  республіки.  Отже,  цей список складений а урахуванням усіх наших пріоритетних напрямів.

 

     Пункт 2  проекту  постанови  ми  змінили.  Я  його  зачитую: "Кабінету  Міністрів  України  вжити  заходів  щодо фінансового і матеріального забезпечення дипломатичних і консульських

 

     5

 

     представництв України?  Хотів би з цього приводу дати  деякі пояснення.

 

     Не треба  думати про те,  що абсолютно всі наші дипломатичні представництва фінансуватиме Кабінет  Міністрів  чи  Міністерство закордонних справ.  У своїй політиці по заснуванню дипломатичних, консульських представництв ми виходимо з того,  що,  засновуючи в тому чи іншому посольстві відповідну консульську службу, ми маємо напрацьовувати    відповідний    механізм,    який    забезпечить консульський  збір  коштів  за  рахунок  видання віз,  за рахунок нотаризації, за рахунок інших видів консульських послуг.

 

     Скажу вам,  що в дипломатичній практиці є  багато  випадків, коли  за рахунок консульських зборів утримуються посольства.  Так утримувалися  посольства   колишнього   Союзу.   І   тепер   вони утримуються за рахунок консульських зборів.

 

     Отже, сьогодні це питання визначити неможливо. Ми враховуємо ускладнення  з  нашими  валютними  коштами  і  будемо  насамперед виходити  з  того,  щоб наша консульська служба давала можливість збирати відповідні коліти.  А вже потім будемо вирішувати питання про штати того чи іншого посольства в тій чи іншій країні.

 

     Далі. Третій   пункт.   Йдеться   про   те,   щоб   доручити Міністерству закордонних справ України визначати  час  і  порядок відкриття  дипломатичних  і  консульських представництв України в кожній окремій країні згідно з пунктом 1 та існуючою  міжнародною практикою,  а  також  з  урахуванням  фінансових  і  матеріальних можливостей.  Повинен сказати,  що після прийняття цієї постанови Міністерство закордонних справ розпочне

 

     6

 

     глибокі й   широкі   переговори   а   іншими  країнами  щодо встановлення дипломатичних відносин і заснування дипломатичних  і консульських  представництв.  Це  величезна робота,  вона повинна розпочинатися. Ми готові до цієї роботи.

 

     Чому -  час  і  порядок?   Зрозуміло,   що   час   відкриття конкретного   посольства   мав   значення   та  й  на  оформлення відповідних документів витрачається чимало часу.  Щодо порядку... Скажімо,   є   країни,  де  знаходяться  міжнародні  організації, наприклад,  Швейцарія.  Посол Швейцарії не  може  бути  постійним представника  при міжнародних організаціях.  Тобто існує порядок. Звичайно,  ми посилаємось також на існуючу міжнародну практику. Я думаю,  що ви це розумієте. А вже як провести переговори, на кого вийти і доповісти Верховній Раді -  це  прерогатива  Міністерства закордонних справ.

 

     Звичайно, ми  не  обмежуємось на сьогоднішній день лише тими країнами,  які ми включили  до  пункту  1  проекту  постанови.  У майбутньому   виникатимуть   нові   можливості  для  встановлення дипломатичних відносин з тією чи іншою  країною.  Тому  наступний пункт:   "Рішення  про  відкриття  дипломатичних  і  консульських представництв України в інших державах буде прийматися  згідно  а діючою Конституцією України". Тобто я ще раз хотів би підкреслити і підтвердити,  що у своїй роботі ми будемо керуватися, звичайно, тими  конституційними нормами,  які сьогодні існують...  Отже,  я просив би  вас  надати  нам  можливість  працювати,  починаючи  з сьогоднішнього дня.

 

     Дякую.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова  Сумської  обласної  Ради  народних депутатів  /Лебединський  виборчий  округ,  Сумська  область   /. Уважаемый  Анатолий Максимович!  Вы в своем выступлении сказали о сложном положении с валютой на Украине.  Примерно какую сумму  /в валюте/ нужно истратить на содержание посольства в год?

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Скажу  вам  відверто,  що  ми  виходимо з наших скромних можливостей. Не виключено, що на початковому етапі в тій чи іншій окремій країні буде один працівник, який уособлюватиме в собі посла.  Звичайно,  тут немає ніякої таємниці,  що  заробітна плата нашого посла буде значно нижча, ніж у послів інших країн.

 

     Щодо цього  ми  ще  маємо визначитися,  тому остаточну цифру зможу  назвати  дещо  пізніше.  Для  прикладу  можу  сказати,  що утримання  радянського  посольства  з  10  осіб коштувало державі близько 390 тисяч доларів на рік.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     8

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  секретар Комісії Верховної Ради України  у закордонних   справах   /Ковельський  виборчий  округ,  Волинська область/. Шановні депутати! Закликаю вас все ж таки проголосувати за  цей проект і надати можливість Міністерству закордонних справ оперативно вирішувати питання щодо організації наших посольств  і консульств.  Зволікаючи з відкриттям наших посольств і консульств в інших країнах,  ми втрачаємо  тисячі  й  тисячі  доларів.  Тому закликаю вас проголосувати за проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиції? Немає. Запитання є? Будь ласка.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.,   заступник   Голови  Верховної  Ради  України /Індустріальний виборчий округ,  Харківська область/. Є запитання до  Анатолія  Максимовича.  Згідно  з  Конституцією Верховна Рада вирішує питання щодо відкриття посольств  і  консульств.  Так?  У проекті  постанови  я  читаю:  "Вважати  в  принципі  за доцільне відкрити..." Ми  такою  постановою  вирішуємо  питання  відкриття дипломатичних  і  консульських  представництв  чи  тільки  пораду даємо?  Якщо не пораду,  тоді потрібно в цій  постанові  сказати; "відкрити...".  Але  тоді  виникає  багато різноманітних запитань щодо процедури. Тож скажіть, будь ласка, як трактувати пункти 1 і 4 проекту цієї постанови?

 

     9

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Як трактувати пункт 1?  "Вважати в принцип!  за доцільне /в принципі, я підкреслюю, за доцільне/ відкрити..." Тут перелічена ціла низка країн. Ми зараз можемо прийняти рішення про відкриття представництв,  але це,  зрештою, довготривалий процес. Скажімо, США мають абсолютно чітку процедуру щодо цього, і нам її треба ще пройти,  незважаючи на те, що ми встановили дипломатичні відносини.  Є  інші  країни,  які  також  мають  свою  процедуру, відповідно до якої нам ще треба вести переговори, щоб вирішити це питання.

 

     Отже, ця  процедура  може  зайняти  певний час відповідно до кожної країни.  І тому ми написали:  "в принципі". Це означає, що ви  нам  в принципі даєте дозвіл,  хоч це і прерогатива Верховної Ради. Якщо ви даєте дозвіл, ми починаємо діяти.

 

     Звичайно, всі  ці  країни,  які  наведені  в  пункті  1,  не визначають  політику.  І  цей  перелік  не означає,  що ми будемо підтримувати зв'язки тільки з цими  країнами  і  ніякими  більше. Нові   країни   виникатимуть   залежно   від  наших  національних інтересів,  залежно від наших прерогатив,  залежно  від  коректив концепції нашої зовнішньої політики і таке інше.

 

     Тому пункт  4  знову  ж  таки  адресується  Верховній Раді і підкреслює її виключне право щодо відкриття представництв.

 

     10

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Я не зовсім зрозумів, прошу пробачення. Що, ми ще  раз  будемо  розглядати  питання  про  відкриття посольства у Сполучених Штатах Америки?

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Ні,  ви не будете,  але про  нові  країни,  які виникатимуть, ви будете розглядати. Ми вам доповідатимемо.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Але  ж  ми  не  прийняли рішення про відкриття посольства в Сполучених Штатах Америки.  Ми  тільки  вважаємо  за доцільне відкрити. А рішення Верховної: Ради немає.

 

     ЗЛЕНКО А.М.   Я   виходжу  з  тієї  практики,  яка  існує  в Міністерстві закордонних справ. Ви даєте нам дозвіл і таким чином уже надаєте право на відкриття.  Моє завдання - маючи цей дозвіл, це право,  вести конкретну роботу щодо  відкриття  представництв. Ось  як.  Якщо  ви  не  хочете  записати:  "зважати в принципі за доцільне?  пишіть: "відкрити". Але я розумію, що за цим це стоїть величезна робота. Тому так обережно і записано.

 

     ГОЛОВА. так, є ще запитання? Перший мікрофон.

 

     11

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Анатолий Максимович!  Вопрос  у  меня  такой.  Есть  ли   у   вас   четкое разграничение  функций  между  вашим  министерством  и комиссией, возглавляемой депутатом Павлычко, относительно открытия посольств и  назначения  послов?  Дело в том,  что на примере со скандалом, который произошел в связи с заказом наших денег,  мы увидали, что бывает,  когда  в  практическое дело вмешиваются непрофессионалы, некомпетентные люди. Как вы будете назначать послов? Обязательным ли   будет  согласование  с  комиссией  или  не  обязательным?  В постановлении,  в последнем пункте, который вы зачитали, вроде бы нет уже этой фразы - "вместе с комиссией".  Вы помните, что вчера как раз на атом мы споткнулись.  Одни говорили,  что надо,  чтобы вместе с комиссией,  другие говорили, что не надо. Я за то, чтобы практическое   дело   осуществляло    министерство    одно,    вы осуществляли.  А Верховный Совет вместе с комиссией, естественно, принимал  решение,  как  записано  в  проекте  постановления   об открытии представительств.

 

     ЗЛЕНКО А.М.  Я  понимаю ваш вопрос.  Отвечу так.  У вас есть постановление   Верховного   Совета    в    отношении    введения дипломатических  рангов.  И там записано,  что вопросы о введении рангов и назначении послов мы должны  согласовывать  с  комиссией Верховного Совета по иностранным делам.

 

     12

 

     Тут такого    положения   нет.   Поэтому   это   прерогатива Министерства иностранных дел и Президента.  Конечно, Министерство иностранных   дел   может   консультироваться,  результаты  своей деятельности доводить до сведения комиссии,  и оно это делает, то есть  работает  в  контакте.  Не  вижу  тут ничего страшного,  но назначение послов - прерогатива Министерства  иностранных  дел  и Президента.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор  Бобровицького  радгоспу-технікуму /Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область/.   Шановні депутати!  Я,  наприклад,  думаю,  що  один з міністрів,  який не тільки   прекрасно   відповідає   займаній   посаді,   а   й    є найкваліфікованішим,  це  -  Міністр закордонних справ.  А ми вже другий день влаштовуємо йому екзамени.  Хто хоче знати,  де  буде консул,  де посол,  - тут можна говорити,  Іване Степановичу,  до обіду, і часу буде мало.

 

     ГОЛОВА. У вас є запитання чи немає?

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.Є. Пропоную поставити це питання на голосування і припинити дискусію.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Немає   запитань?   Ставлю   на  голосування.  Прошу заспокоїтись. Вам запропонований проект постанови Верховної Ради. Не   розданий?  Є?  Зачитаю.  "Відповідно  до  статті  97,  пункт 24,Конституції України Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Вважати в принципі за доцільне  відкрити  дипломатичні  і консульські  представництва  України  в державах.../Тут наведений перелік  держав,  який  був  і  вчора.  Дозвольте  мені   їх   не зачитувати/.

 

     2. Кабінету Міністрів України вжити заходів до фінансового і матеріального   забезпечення   дипломатичних    і    консульських представництв України.

 

     3. Доручити Міністерству закордонних справ України визначати час   і   порядок   відкриття   дипломатичних   і    консульських представництв  України в кожній окремій країні згідно з пунктом 1 цієї постанови та  існуючою  міжнародною  практикою,  а  також  з урахуванням фінансових і матеріальних можливостей.

 

     4. Рішення   про   відкриття  дипломатичних  і  консульських представництв України в інших державах буде прийматися  згідно  з діючою Конституцією України?

 

     Ставлю цей проект на голосування.

 

     "За" - 313. Рішення приймається.

 

     Четвертий мікрофон.

 

     14

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий  округ, Кіровоградська   область/.   Шановні   колеги!   Шановний   Іване Степановичу!  Хочу нагадати вам  /оскільки  сьогодні  п'ятниця  - специфічний  день  у  роботі  парламенту/,  щоб  ми не забули про головну проблему.  Адже ми мимоволі /розумію, що ніхто свідомо не хоче  нічого поганого/ блокуємо земельну реформу.  Учора я вносив пропозицію  розглянути  сьогодні  або  найближчими  днями  проект Земельного кодексу. Якщо ми повернемося до його розгляду аж після перерви, у березні, то вважайте, що в цьому році земельну реформу ми  програли.  Я прошу обов'язково включити це питання до порядку денного,  провести коротеньке обговорення і дати  хід  Земельному кодексу.  Іване Степановичу!  Ви ж прекрасно розумієте, наскільки це важливо.

 

     ГОЛОВА. Цю пропозицію ви внесли учора,  і ми її прийняли.  Я більше  вам  скажу:  після  пленарного  засідання я мав розмову з депутатом Сухим,  головою комісії,  багатьма іншими депутатами  і просив  їх,  щоб  вони підготували це питання.  Але давайте зараз розглянемо питання про оподаткування,  а якщо  вони  за  цей  час підготують

 

     15

 

     проект кодексу  і  зможуть  доповісти,  то  будь  ласка - ми одразу  включимо  його  до  порядку  денного  на  сьогодні.   Хто доповідатиме    з    першого    питання?    П'ятаченко   Григорій Олександрович?  Де він?  Учора о  восьмій  годині  вечора  голова комісії Печеров сказав мені,  що виступатиме міністр,  а сьогодні на трибуні вже депутат Байрака. Прошу.

 

     БАЙРАКА М.М.,   заступник   міністра   України   у   справах роздержавлення   і   демонополізації   виробництва  /Дзержинський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.   Шановні   народні депутати!  Я вважаю,  що наша погоджувальна комісія,  попрацювала плодотворно.  У  своїй  роботі  ми  виходили  передусім  з   того положення,  що  Закон  про  оподаткування  доходів  підприємств і організацій прийнято.  Тому на засіданні комісії  ми  сам  закон, поправки до нього фактично не розглядали. І це, думаю, правильно. Ми  сконцентрували  свою  увагу  лише  на  ставках  і  загальному принципі оподаткування та платежів, які нині діють.

 

     Головний висновок,  до якого прийшла наша комісія,  такий; у складних умовах,  в яких функціонує наша економіка, потрібно дати можливість працювати промисловим підприємствам і підприємцям.  Бо загнавши їх у кут,  ми ніколи не доб'ємося бездефіцитного бюджету і всього іншого.  Після тривалої дискусії ми прийняли рішення, що ухвалені раніше

 

     16

 

     постанови в частині платежів повинні  бути  відредаговані  і відкориговані.  Тобто  в  постанові  про  порядок  введення в дію Закону про пенсійне забезпечення встановити з 1 квітня 1992  року тариф 37 процентів замість 61.

 

     Замість 19 відсотків відрахувань на вирішення чорнобильських проблем пропонується встановити 12 процентів.  Наша пропозиція  - записати 12,5 процента.  Але особисто я вважаю, що достатньо було б і 10 процентів.  Після того як ми приймемо  це  рішення,  можна було  б  розглянути  витрати  на вирішення проблем,  пов'язаних з Чорнобилем,    і    залежно    від    того,     як     формується матеріально-технічне забезпечення,  як працює економіка,  підійти до цього питання.

 

     Згідно із  Законом  про  державне   фінансування   шляхового господарства  для промислових підприємств було встановлено ставку від 0,4 до 0,8 відсотка - залежно  від  обсягів  виробництва.  Ми зійшлися  на  тому,  щоб встановити одну загальну ставку для всіх підприємств,  незалежно від форм власності  і  господарювання,  в розмірі  0,4  відсотка.  Це  з  технічних  причин не потрапило до документа,  який вам роздали, так що зачитую окремо. Таким чином, якщо  ми  приймемо  постанову  в  якій  будуть  вказані  ці зміни розмірів  платежів,  і  введемо  в  дію  Закон  про   податки   з підприємств,  котрий  ми  проголосували  постатейно,  то це дасть змогу нашим підприємствам працювати успішно.

 

     17

 

     Але після мене виступить Міністр фінансів,  який покаже, що, даючи  можливість  працювати промисловим підприємствам,  ми маємо дуже великі проблеми в бюджеті.  І сьогоднішній розгляд дозволить нам  ще  раз  зважити всі ці обставини і прийняти дійсно вивірене рішення.

 

     Ще на чому хотів  би  наголосити?  В  проекті  постанови  ми передбачили  передусім  те,  що  якщо  ми  не  доручимо  Кабінету Міністрів запровадити механізм регулювання фонду  споживання,  то на  сьогодні  не  зможемо  стабілізувати  й  економіку.  Якщо  ми приймемо ставки, які зараз запропоновані на ваш розгляд, і вони є в  проекті  постанови,  то  перш  за  все  це  дозволить  знизити собівартість продукції,  внаслідок чого буде  зниження  цін  /хай незначне,  але  зниження/.  Ці  заходи  дадуть  змогу  оздоровити економіку, а отже, одержувати додаткові податки.

 

     18

 

     А загальна ставка  в  розмірі  18  відсотків  з  балансового доходу  для  будь-яких  підприємств,  організацій,  установ дасть можливість поставити їх у рівні умови.

 

     Щодо проекту  постанови,  який  перед  вами,   внесу   деякі уточнення.  Вони суто редакційні.  Комісія ще раз збиралася, і ми вирішили,  що якщо ми зменшуємо податок для  соціального  захисту населення,  то  від  цього  податку  повинні  бути  звільнені всі сільськогосподарські підприємства.  Це дозволить  надати  їм  хоч якусь можливість працювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     Пропоную перейти до конкретного обговорення документа.

 

     ГОЛОВА. Почнемо з назви?

 

     БАЙРАКА М.М.  Я зачитаю,  тому що нас слухає вся Україна,  і людям цікаво знати, які ми приймаємо рішення.

 

     "Постанова Верховної Ради України "Про  порядок  введення  в дію  Закону  України  про  оподаткування  доходів  підприємств  і організацій.

 

     Верховна Рада України постановляє..." Тут усі пропозиції, що надійшли до преамбули, враховані. Тому преамбула...

 

     ГОЛОВА. Це Верховна Рада постановляє?

 

     БАЙРАКА М.М. Ні.

 

     19

 

     ГОЛОВА. Ви ж зачитуйте проект постанови.

 

     БАЙРАКА М.М.   "1.   Ввести   в   дію   Закон   України  про оподаткування доходів підприємств і організацій з  1  січня  1992 року.

 

     2. Закон  України  про  оподаткування  доходів підприємств і організацій застосовується  підприємствами  і  організаціями  при розрахунках  з  бюджетом,  починаючи  з підсумків діяльності за І квартал 1992 року".

 

     Є пропозиція проголосувати за перший і  другий  пункти  цієї постанови.

 

     ГОЛОВА. Для   мене   все   зрозуміло.   Ви  бачите,  Михайле Миколайовичу,  ми змарнували час на оце,  що ви говорили. А тепер будемо починати працювати. Ви враховуйте це.

 

     Ви запропонували  проект постанови.  Він депутатам розданий. Так? Тепер депутати хочуть поставити вам запитання.

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     КОЛІСНІЧЕНКО М.П.,  член Комісії Верховної  Ради  України  з питань  відродження  та  соціального  розвитку села /Білогірський виборчий округ.  Республіка Крим/. Уважаемый Михаил Николаевич! В комиссии,  а  также  с  Григорием  Александровичем  Пятаченко  мы рассматривали вопрос о  приравнивании  государственных  страховых организаций к предприятиям, чтобы для них была установлена ставка налога в размере 18 процентов. Почему мы сегодня об

 

     20

 

     этом не говорим?  Ведь мы же договаривались,  что вы внесете предложение,  и  мы  проголосуем.  Прошу  объяснить  и  поставить предложение на голосование.

 

     БАЙРАКА М.М.   Дійсно,   це   питання   порушувалося.   Воно обговорювалося вчора зранку у нашій комісії. Я вважав за доцільне на  цьому  наголосити  після  обговорення   пункту   13   проекту постанови.  Про  це  треба говорити,  тому що було таке доручення комісії.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ. Житомирська область/. Іване Степановичу! Спочатку щодо процедури. Є  така  пропозиція.  Відвести 15 або 20 хвилин для відповідей на запитання,  а потім - обговорити.  І це слід обов'язково зробити, тому  що виникає безліч питань.  За 20 хвилин ми ніяк не з'ясуємо ситуації.

 

     А тепер конкретне запитання.  Ви пропонуєте 12 відсотків  по чорнобильському  закону.  Це означав скоротити вдвоє всі витрати, які заплановані на  цей  рік.  Не  знаю,  з  чого  виходила  ваша комісія,  Я кілька разів робив спробу зустрітися з вами, пояснити це все.  Ви ніяк не йшли назустріч.  З  чого  ви  виходили,  коли встановлювали  ці  12  відсотків?  З  яких  міркувань?  З власних побажань чи все-таки з реалій, які є сьогодні?

 

     21

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні народні депутати!  Це питання,  гадаю, усіх   цікавить.   Ми  виходили  з  того,  що  якщо  не  зменшимо відрахування  до  бюджету,  то  всі   підприємства   на   Україні зупиняться  і  ніяких  надходжень ні на здійснення чорнобильської програми,  ні  будь-яких  інших  не  буде.  Тому   ми   передусім враховували,  щоб  ставки  податків  давали  можливість працювати промисловим підприємствам. Тільки з цього ми виходили.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

 

     ЩЕРБИНА В.О.,  завідуючий  кафедрою  математичної  фізики  і обчислювальної  математики  Харківського  державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. У меня несколько замечаний.  Первое из них относится к налогообложению иностранных инвестиций. От имени фракции "Новая Украина" предлагаю поддержать заявление   нескольких  членов  Президиума  Верховного  Совета  и выделить отдельно налогообложение иностранных инвестиций.  Потому что при неблагоприятных условиях для других государств,  особенно из состава СНД. Мы не будем иметь инвестиций, ни налогов.

 

     Второе замечание относится к льготам по налогообложению  для малого бизнеса. Мы должны сохранить льготы по налогообложению для малых  предприятий  производственного  направления,  поскольку  в конце этого года предполагается значительный рост безработицы,  а малый бизнес представляет собой сферу,  которая путем  увеличения предложения  на  рынке  услуг  и  производства  товаров народного потребления позволит решить эту проблему.

 

     22

 

     Наконец, третье  замечание.  Не   понимаю,   каким   образом оказались  изъятыми  льготы  по  налогообложению для предприятий, связанных с наукой,  мы и так платим такие деньги  нашим  научным работникам,   что  будем  терять  этих  людей  с  увеличивающейся скоростью. Украина может остаться без своего научного потенциала, тем  более  что  в общем объеме налогов эти поступления не так уж велики.

 

     И еще одно замечание  по  поводу  льгот  по  налогообложению предприятий,       которые      связаны      с      организациями воинов-интернационалистов, с нашими "афганцами".

 

     Считаю целесообразным,  чтобы налогообложение шло  полностью на  удовлетворение  /хотя бы в своей значительной части/ уставных целей.  Эти люди все равно будут платить налоги.  Но  эти  деньги пойдут на благотворительные цели,  и это можно четко обусловить в законодательстве.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Миколайовичу!  Наскільки  я   пам'ятаю,   і депутат  Щербина,  і  ви,  і  депутат  Сербін  входили  до складу погоджувальної комісії. Так у чому ж справа?

 

     БАЙРАКА М.М.  Питання,  яке  ставив  депутат   щербина,   не обговорювалося  в комісії.  Це пропозиція фракції "Нова Україна". Її розповсюджено серед депутатів.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Але  ж  у  "Новій  Україні"  і   депутат   Сербін... Розберіться, будь ласка, між собою.

 

     БАЙРАКА М.М. Це пропозиція, яку можна ставити на голосування і голосувати.  Але на мою думку і на  думку  комісії,  закон  про податки  має  бути  один,  з ним усі повинні працювати.  Не треба виділяти  сьогодні  внутрішню,  зовнішню  інвестиції,   їх   слід сконцентрувати в одному документі. Ніхто його не повинен міняти.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Четвертий мікрофон.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,  голова  Комісії Верховної Ради України у питаннях  соціальної  політики  та  праці  /Жашківський  виборчий округ,  Черкаська область/.  Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  Обращаюсь к вам по поводу предложенного  проекта.  Нам рекомендуют  социальный  фонд  страхования  уменьшить  с 61 до 37 процентов.  Как мы будем смотреть в глаза матерям, старикам, всем людям, когда приедем домой, а они начнут нас "благодарить" за то, как мы их защищаем?

 

     Прошу назвать автора,  который закладывал в постановление 61 процент и откуда взялись 37 процентов?  Отдаем ли мы себе отчет в том,  что будет с пенсионерами?  Неужели вы считаете,  что мы уже обеспечили  им  счастье?  Прошу  еще раз со всей ответственностью отнестись к этому.  Да,  действительно,  налоги большие, но разве так  можно  делать:  фактически в два раза уменьшается социальный фонд?

 

     24

 

     Я прошу  ответить.  С  нашей  комиссией   этот   вопрос   не согласовывался вообще.

 

     БАЙРАКА М.М.  Пропозиція  про  61  процент  -  це й на вашій совісті,  бо коли ваша комісія займалася розробкою  проекту  цієї постанови,  якщо пам'ятаєте,  я тоді а цієї трибуни перший просив сказати людям, звідки будемо брати гроші. Ви сказали: "Не думаєте про  людей".  Сьогодні  ми зупинили підприємства цим податком,  а тепер ви на всю Україну кажете,  що тільки ви, всі ви, крім вашої комісії...

 

     Якщо ви   подивитесь   на   ті   відрахування   на  пенсійне забезпечення,  які тепер е,  і порівняєте,  як працюють люди,  то сьогодні  краще  не  працювати,  а  отримувати  пенсію.  У вас не розроблена концепція співвідношення між доходами тих, хто працює, і тих, хто перебував на пенсії.

 

     І тому  ми  говоримо,  що  зменшуємо  ці видатки.  Ми можемо запропонувати зменшити ці платежі.  Але комісія сьогодні  повинна концептуально  підійти до питання,  як диференційовано сплачувати пенсії.  Чи сплачувати  працюючим  пенсіонерам  пенсію,  коли  ми говоримо  про  те,  що  треба  відраховувати  кошти на соціальний захист?  Вам доручається ще раз зважити ті фінансові ресурси, які маємо,   і,   не   зменшуючи   платежів,   гарантувати   пенсійне забезпечення.

 

     25

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Михайле  Миколайовичу  і Миколо  Петровичу!  Прошу вас,  давайте не будемо дискутувати.  І один закон, і другий приймала Верховна Рада. Давайте розберемось. Адже  не  один  раз  у цьому залі говорили,  що ми приймаємо дуже необхідні програми соціального захисту,  які не повністю витримує наша економіка.  І тому чимось треба поступатися. Ми їх приймали, ми й будемо поступатись.  Але хочу внести  на  ваш  розгляд  таке питання.  Ми  вже  витратили  40  хвилин  і дійшли до ставок,  до процентів. Може, краще спочатку нам розглянути ставки і проценти, а потім уже сформувати ці статті?

 

     БАЙРАКА М.М. Добре.

 

     ГОЛОВА. Я  тільки не знаю,  чому ви в погоджувальній комісії до цього не дійшли?

 

     БАЙРАКА М.М. Ми дійшли.

 

     ГОЛОВА. То чому ж ми з  іншого  починаємо?  Пропонуєте...  З постанови  почали.  Ввести  в дію закон,  який не прийнятий?  Щоб прийняти закон, потрібно визначити ставки.

 

     26

 

     БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу! Дозвольте відповісти на ваше запитання.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М.  Пропозицій  до  Закону  про податки щодо зміни ставок платежів і процентів не надійшло.  Тому пропоную  прийняти пункти 1 і 2.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/. Дело в том, что нам надо поступить таким образом. Когда мы принимали этот  закон,  триста  человек  проголосовали  прежде всего за то,  чтобы посмотреть и определиться,  что же сделать со ставками,  чтобы  работала  вся  промышленность  и  шли  какие-то отчисления,   чтобы   и  рост  был  у  промышленников,  и  бюджет пополнялся.  Поэтому я вношу предложение - сейчас,  прежде всего, утвердить ставки. После этого дать возможность народным депутатам высказаться по  проекту,  который  нам  предложен,  и  потом  уже переходить к постатейному его обсуждению.

 

     Благодарю за внимание.

 

     27

 

     ГОЛОВА. Ви чуєте, Михайле Миколайовичу ?

 

     БАЙРАКА М.М. Чую. Я це й пропоную.

 

     ГОЛОВА. Так хто буде доповідати щодо ставок?

 

     БАЙРАКА М.М. У нас тут у постанові є.

 

     ГОЛОВА. Беріть проект постанови. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  Иван  Степанович!  Когда мы принимали решение,  то договорились о том, что у нас будет третье чтение. А сейчас нам предлагается только постановление. Думаю, мы все-таки должны придерживаться  нашего  решения  и  рассматривать законопроект  в  третьем  чтении.  А для обсуждения его в третьем чтении у меня,  в частности,  было совершенно четкое замечание. Я передал  его  через  вас  и через комиссию.  Но это дополнение по научным инженерным обществам почему-то не нашло здесь  отражения, мне это непонятно.

 

     ГОЛОВА. Я   зрозумів  так.  Перед  тим,  як  голосувати,  ви пропонуєте обговорити.  Я про  це  й  говорю.  Але  до  того,  як приступити  до  обговорення,  у  нас  є  ще  зауваження  депутата Рябченка.

 

     28

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Шановні депутати! Іване Степановичу! У мене є таке невеличке прохання.  Ми сьогодні найважливіше питання нашого життя збираємось вирішувати,  в залі немає 200 депутатів.  Тому я не  тільки  піду  з  цієї  Верховної  Ради,  а  й  розкажу всьому народові, що Плющ Іван Степанович розглядає таке важливе питання, коли   200  депутатів  відсутні  в  залі.  Як  це  питання  можна розглядати? Ви мені скажіть, як голосувати зараз? Це ж не питання про  прапор  чи  про  тризубець.  Сьогодні  ж  приймається один з найголовніших економічних законів!  Я не те що протестую... Іване Степановичу!  Ви  ведучий,  ви  Голова,  і  сьогодні ми не можемо приймати такий важливий документ.

 

     Одну хвилинку!  Ми,  аграрники,  13  лютого  поставши  перед Президентом  сім  питань,  які потрібно вирішити.  І наш шановний Президент  Леонід   Макарович   Кравчук   доручив   усі   питання підготувати,   а   товариш  Фокін  чи  товариш  Масик  призначили відповідальним  за  це  товариша  Антонова.  І  сьогодні,   Іване Степановичу, ви знову хочете поспіхом усе зробити...

 

     ГОЛОВА. Леоніде Григоровичу!  Все,  дякую вам,  дякую.  Мені здається,  я вчора говорив про те,  що ми  дуже  втомилися.  Тому давайте   ми   все-таки  зберемося  з  силами  і  попрацюємо  хоч сьогодні...

 

     Дамо відповідь.  Вносив питання не я. Я вносив це питання на вимогу Верховної Ради,  коди ми проголосували, щоб до 20 лютого з числа депутатів утворити погоджувальну комісію.  20-го ця комісія повинна була внести на розгляд матеріали. Вчора вони це й

 

     29

 

     зробили. Вчора  були  роздані  матеріали.  А  сьогодні ми їх розглядаємо.  А що ми приймемо - це не від мене залежить і не від депутата  Байраки,  і  не  від комісії.  Тому прошу зосередитись. Давайте ми продовжимо  працювати,  бо  від  цього  ми  нікуди  не дінемось.

 

     БАЙРАКА М.М. Будь ласка, відгорніть сторінку 7.

 

     ГОЛОВА. Михайле   Миколайовичу,  сідайте,  будь  ласка...  Є запитання ? Четвертий мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.    Шановні    колеги!    Давайте     трошки заспокоїмось,  бо сьогодні саме той день, коли ми повинні збирати каміння.  А розкидали його так далеко,  що навряд  чи  зможемо  і зібрати.  Я,  Михайле  Миколайовичу,  як ваш колега маю право вам сказати, що, мабуть, найкраще вас зустрічатимуть у вашому окрузі, коли  ви  приїдете.  Я  про ті 19 процентів,  які ви "накинули на Чорнобиль".  Ви ж з нами не радилися!  Кинули людям цей камінь, а тепер починаємо відступити...

 

     У мене конкретне запитання.  Ви, мабуть, знаєте про те, що в кількох наших постановах пройшло конкретне рішення щодо створення банку  "Чорнобиль",  створення  організації,  яка  б контролювала буквально кожну копійку.  Тепер ми дізнаємося,  що  ви  створюєте фонд.   Привласнивши  державні  гроші,  наші  державні  чиновники очолили цей загадковий фонд.  Як з'явилося отут  це  питання  про створення   фонду,   коли  було  наше  рішення  -  створити  банк "Чорнобиль". Як це з'явилося, скажіть, будь ласка?

 

     30

 

     БАЙРАКА М.М.  Питання,  яке ви  порушуєте,  важливе.  Але  ж розгадували   каміння   ми   всі   разом.   І  ми  не  розглядали чорнобильську програму пункт за пунктом.  Візьміть  підприємства, які сьогодні працюють чи в Чорнобильській зоні,  чи за межами її, візьміть Кривий Ріг,  який утроє,  може,  більший, ніж Чорнобиль, будь  ласка,  поїдьте  і  подивіться.  Там  зупинилися промислові підприємства, і немає в бюджеті грошей. Так, підприємства повинні запрацювати,   а   ми   вважаємо,  що  20  відсотків  платежів  У собівартості продукції досить  для  того,  щоб  економіка  почала працювати.

 

     Щодо фонду, щодо погоджувальної комісії. Сьогодні ми ставимо питання на голосування.  Ваше право залишити 19  процентів.  Ваше право.

 

     ГОЛОВА. Ви дайте відповідь щодо фонду і банку.

 

     БАЙРАКА М.М. Щодо фонду - було доручення Кабінету Міністрів. А відповісти, чому банк не створений, я не можу сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Так,  усе.   Володимире   Олександровичу!   Ви   нас запрошуєте   заспокоїтись.   Я  не  хочу,  щоб  ми  тут  сьогодні звинуватили депутата Байраку, це дуже просто зробити. Але давайте ми  повіримо,  що депутат Байрака також працював у погоджувальній комісії.  Я хочу запропонувати вам ось що.  От зараз  виступатиме депутат Сербін.  Він був у погоджувальній комісії, пропонував нам проект.  Тож  давайте  ще  його  послухаємо.  Далі   -   депутати Мельничук, Яценко, Бондарєв - ті, хто найбільше кричить. Надамо і їм можливість  висловитись.  А  потім  уяв  може  заспокоїмось  і приступимо до обговорення.

 

     Слово надається   народному   депутату   Сербіну.   За   ним виступатиме депутат Мельничук.

 

     Тільки прохання: вносьте конкретні пропозиції.

 

     31

 

     СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з   питань   будівництва,   архітектури  та  житлово-комунального господарства  /Шосткінський  виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановні депутати!  Що я хочу пояснити вам? Основна наша помилка в тому,  що ми за одну ніч вирішили  перестрибнути  від  державного капіталізму  до  змішаної  форми  власності.  Це неможливо.  А ми наприймали багато  соціальних  програм,  для  яких  немає  ніяких підстав і фінансових об|рунтувань.  Якщо ми залишимо ставки,  які були у нас досі,  то,  повірте мені як колишньому промисловцю  /я аналізував  діяльність  великих  підприємств  свого міста,  свого колишнього тресту/,  ми промисловість підірвемо.  Наступного року змушені  будемо  брати вже 100 відсотків і нічого їм не залишати. Просто рівень виробництва впаде,  і ми будемо  видавати  звичайні папірці.  Тому ми повинні прийняти ставки,  які пропонує комісія. Це не кращий варіант, але іншого немає.

 

     Голова Комісії у питаннях соціальної політики обурюється. Ну давайте подумаємо,  чому ми залишили 37 відсотків.  Я вже не буду говорити про те,  що Росія теж прийняла 37 відсотків,  я не  буду говорити,  що в нас пенсії удвоє вищі, ніж у Росії. Я розумію, що навіть  цих  пенсій  людям,  однак,  недостатньо.  Ми  в  комісії підрахували,  і вийшло, що якщо вийдемо на 37 відсотків, то у нас на працюючого рівень однак на одну десяту  буде  нижчий,  ніж  на пенсіонера. А зараз - на 0,6:1,8 проти 1,2.

 

     32

 

     У нас  пенсії  /ми  це  порахували  теж,  і  я  за  ці  дані відповідаю/  практично  не  зменшаться.  Тут  записано,  що   наш Мінсоцзабез  разом  із  комісією,  яку  очолює  шановний  депутат Білоблоцький,  повинен порахувати і подумати,  чи потрібно  зараз платити  в  тому  обсязі  працюючим  пенсіонерам /причому,  ми не чіпаємо працюючих інвалідів/.  Якщо відбувається  скорочення,  то розумно це чи ні?  Знаю, що завтра у своєму виборчому окрузі мені будуть непереливки, але ж давайте зважати на існуючі реалії.

 

     У Росії на фонд зайнятості  відводиться  2  відсотки,  а  ми відвели 3.  Ми вже порахували все,  що можна було.  Тому що при б відсотках на непрацюючого виходить 15 тисяч карбованців -  більше ніж  на  працюючого.  Ми  вважаємо,  що  трьох  відсотків  цілком вистачить.

 

     Наступне. 0,4-0,8 відсотка на дороги.  Ми це теж порахували. Звичайно,  треба підтримувати дороги в доброму стані.  Зупинилися ми на 0,4 відсотка. Цього теж цілком достатньо.

 

     Тепер щодо чорнобильців.  Коли ми рахували разом з Мінфіном, то   вилучили   лише   ті   статті  видатків,  які  не  впливають безпосередньо  на  здоров'я  людини.  Сьогодні  ми   зустрічалися знову...  Постривайте.  Якщо  ми папірці видамо чорнобильцям,  то вони їх теж не нагодують.

 

     Сьогодні ми зустрічалися з паном Яворівським і домовилися... Прошу?  Ну з товаришем Яворівським,  прошу пробачення, Володимире Олександровичу...

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  в нас у Верховній Раді можна звертатися  і так, і так.

 

     33

 

     СЕРБІН Ю.С.  Ми  домовилися  про  12,5 відсотка.  Так,  йому важко,  я  це  розумію,  він  голова  комісії,  але   не   будьмо популістами.  Там  основна сума яка?  24 мільярди пропонується на капітальні вкладення в будівництво.  Якщо навіть порахувати це  з урахуванням   подорожчання,   то  ми  залишили  втроє  більше  на будівництво, ніж освоїли в минулому році.

 

     Не махайте рукою,  депутате Яценко,  я рахував особисто, а я все-таки будівельник і фахівець. Було освоєно в минулому році 1,5 мільярда карбованців,  вам додали у кінці року 300  мільйонів  на подорожчання - це вже 1,8 мільярда.  Ми вам залишаємо 24 /додайте 7 і поділіть на З/ - втроє більше,  ніж було торік.  Так  хто  це освоїть! Навіщо обманювати?

 

     Тепер про  те,  що сказав Іван Степанович.  Це наша помилка. Але в нас для роботи було всього чотири години.  Дише о 12 годині нам  принесли  всі розрахунки.  Думаю,  ви надасте слово депутату Дунтау, бо я вже і так багато забрав часу. Прошу вибачення, Іване Степановичу,  мені потрібно ще 30 секунд. Вважаю, що нам усе-таки треба  приймати   пропозицію   Президії   і   виділяти   іноземні інвестиції.

 

     Щодо пропозиції  Ігоря  Рафаїловича,  то  я  не  розумію дій комісії,  яку  очолює  шановний  Андрій  Васильович  Печеров.  На засіданні   погоджувальної   комісії  /ви  ж  створювали  її/  ми погодилися  з  пропозицією  Ігоря   Рафаїловича   щодо   наукових організацій.  Чому  її  відхилено,  я не розумію.  Вважаю,  що її потрібно залишити.

 

     І останнє невеличке  зауваження.  Я  закликаю  вас,  шановні депутати,  запропонований документ прийняти. Це максимум того, що ми могли зробити. Хоча навіть при цьому дефіцит бюджету

 

     34

 

     становитиме 400 мільярдів карбованців,  бо індексацію ми  не приймемо. А ці доручення Кабінет Міністрів має зробити.

 

     Фонд споживання потрібно обмежити. Пропозицію, яка тут є, ми повинні прийняти.  Об|рунтовувати її мені ніколи, але скажу одне: якщо ми цього не зробимо, то спричинимо ще більшу інфляцію.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мельничуку. Прошу дотримуватися регламенту.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,  голова Житомирської міської  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету/  Промисловий  виборчий округ, Житомирська область/.

 

     Шановні колеги!  Минулого тижня ми з вами розглянули  проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій. Але в дію його не ввели, оскільки зауваження були дуже принциповими.

 

     35

 

     У державі  немає  продуманої  податкової   політики.   Немає цільного  податкового  законодавства,  яке  б  стимулювало,  а не придушувало виробництво.  І тому рішення про створення експертної групи,  яка  мала  розглянути  всю  систему  платежів,  податків, узгодити їх між собою, збалансувати з бюджетом і внести все це на розгляд Верховної Ради, було правильним.

 

     Але що ж нам запропонували сьогодні?  Постанову про введення в дію Закону  про  оподаткування  доходів,  підготовлену  робочою групою.  Проекти  про  зміни  до  законів про акцизний збір і про податок на добавлену вартість, запропоновані Прем'єр-міністром, і нарешті  "шедевр",  підготовлений Віце-Прем'єром Слєпічевим,  під назвою "Механізм регулювання фондів споживання".

 

     Знову замість цільної системи  податків  нам  пропонують  її фрагменти,  не збалансовані між собою. А що стосується механізму, запропонованого  паном  Слепічевим,  і   його   пропозиції   щодо зупинення  пункту 1 статті 19 Закону про підприємства - то це вже було.  Був цей податок,  і називався  він  "абалкінським"  .  Був проклятий   усіма   виробничниками  і  знаменував  собою  початок активного розпаду економіки.

 

     Не можу до  кінця  зрозуміти;  чого  більше  в  діях  Уряду, Прем'єра   і  Віце-прем'єра  -  нерозуміння  ситуації,  небажання виконувати волю Верховної Ради чи елементарної  некомпетентності. Думаю, що всього потроху, і найбільше - останнього. Мало того, що Уряд не володіє економічною ситуацією,  він її постійно спрощує і щораз пропонує примітивні рішення,  які ще жодного разу не дали і ніколи не дадуть позитивного результату.

 

     А економічне  становище,  у  першу  чергу  фінансове,  вкрай тривожне на всіх рівнях. Ось головні факти.

 

     36

 

     За січень  і  половину лютого найнеобхідніші видатки бюджету міста Житомира становили 81 мільйон карбованців.  7 той же час до бюджету  надійшло лише 35.  Використані всі резерви.  На міському рахунку грошей немає. В області така ж картина. Витрати за січень

-393 мільйони, надходження - 114.

 

     Немає чудес і на державному рівні. Потреба коштів державного бюджету 880 мільярдів, надійде за рік лише 400.

 

     Така ж ситуація на підприємствах.  Немає  коштів.  Внаслідок некомпетентної  податкової  і  економічної  політики паралізована практично   вся   виробнича   діяльність.   Рівень   промислового виробництва  України  за  січень  І992  року  порівняно  з січнем І99І-го року - вдумайтесь  -  становив  80  процентів.  Зменшення виробництва - 20 процентів, причому зменшення виробництва товарів народного споживання - 28 процентів,  продовольчих товарів  -  41 процент.  При  цьому  більшість  підприємств працювала за рахунок запасів сировини,  нагромаджених у минулому році. І тому в лютому ми   будемо  мати  зменшення  виробництва  -  не  менш  як  30-35 процентів.  У результаті підприємства переходять на  чотириденний робочий   тиждень,   людей  відправляють  у  вимушені  відпустки, починаються масові звільнення.  Ми стоїмо на  порозі  фінансового банкрутства,  результатом  якого  можуть  бути серйозні соціальні потрясіння.

 

     У чому головні причини  такого  фінансового  і  економічного стану?   Перша   і   найголовніша  -  це  повна  бездіяльність  і некомпетентність  Уряду  Фокіна.  Ці  люди  звикли  працювати   в статичних,  незмінних  умовах.  А сьогодні,  коли ситуація швидко міняється, вони не в змозі володіти нею.

 

     Вдумайтеся самі.  Закінчується лютий,  а у нас немає цільної податкової системи. Немає податкової системи - як результат немає державного бюджету, бюджетів Рад усіх рівнів. Нас не

 

     37

 

     визнають як державу, не дають кредитів, немає збалансованого бюджету - не можна переходити повністю на купони, оскільки вони в такому дефіциті "задерев'яніють"  ще  швидше,  ніж  "горбачовські рублі",  немає  повного  переходу  на купони - і не можна вводити власну валюту,  немає власної валюти -  і  не  можемо  вилізти  з глибочезної ями, в якій ми знаходимося. Коло замкнулося. І це вже не окремі недоліки в роботі Уряду,  не халатність.  Мова йде  про загрозу незалежності України.

 

     Пропозиції:

 

     Перша. Відхилити проект постанови про зупинення дії пункту 1 статті  19  Закону  про  підприємства,   запропонований   Урядом. Вилучити  з  проекту  постанови про порядок введення в дію Закону про оподаткування перший  абзац  пункту  14,  де  говориться  про "абалкінський" податок.

 

     Друга. Визнати,  що  Уряд і експертна комісія не виконали до кінця доручення Верховної Ради від 13 лютого, і всі запропоновані проекти  направити в експертну комісію,  доопрацювати і 3 березня внести на розгляд Верховної Ради.

 

     Третя. Депутатським  групам  і  фракціям  негайно  розпочати консультації   щодо   кандидатури   на  посаду  Прем'єр-міністра, запропонувати її президенту для внесення у Верховну Раду.

 

     І остання. Ставки наших податків, платежі набагато вищі, ніж у  Росії  і  Бєларусі.  Якщо  ми  не  зробимо  навпаки або хоч не вирівняємо їх,  нас чекає доля економічної колонії.  Усі  резерви часу вичерпано.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Яценку,  За ним виступатиме депутат Бондарєв.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановні колеги! Я вже звертав увагу, що ми весь час кажемо людям або неправду, або не всю правду.

 

     Сьогодні настав момент істини, колі всі наші розмови навколо атрибутики і так далі закінчилися і коли ми повинні людям сказати правду,  що  ми  маємо  і  де ті джерела поповнення національного багатства, де їх вишукувати. Життя людей іде. Окрім наших вигуків "ура"  навколо  незалежності,  окрім  усієї  цієї атрибутики люди хочуть  нормально  одягатися,  нормально   харчуватися,   взагалі нормально  жити.  І  це  цілком  природна річ.  За все те,  що ми зробили разом з вами,  відповідальні ми,  а не та система.  Ми  з вами відповідальні,  тому що працюємо вже два роки. Катастрофічне зубожіння людей,  скорочення соціальних програм,  нарешті, те, до чого ми підійшли сьогодні і що хочемо сказати людям.

 

     39

 

     Це перша частина преамбули.

 

     І друга   частина.   Володимир   Олександрович   Яворівський доповідав вам про діяльність посадових осіб у далекому 1986 році. Можна  доповісти про не менш злочинну діяльність посадових осіб у 1991-1992 роках...  Деякі трудові колективи,  наприклад,  змушені страйкувати.   Вони   протестують  проти  першочергового  надання квартир чорнобильцям,  їх провокують на це.  Адже всім відомо, що чорнобильці   мають  певні  пільги,  зокрема  їм  у  першу  чергу надається житло.  Усе це спричиняє соціальні  вибухи  в  трудових колективах. Тому треба розслідувати діяльність нинішніх посадових осіб, а не тих, що були при владі колись.

 

     А тепер декілька цифр.  Для того  щоб  реалізувати  програму "Чорнобиль",  нам  потрібно  96  мільярдів карбованців.  Сьогодні потрібно додатково для роботи в радіаційній зоні ще 10  мільярдів карбованців.  Усього 106 мільярдів карбованців.  Що дає нам Уряд? 12 відсотків,  а це - 45 мільярдів  карбованців.  "Щиро  дякуємо" Ігорю  Рафаїловичу Юхновському за його пропозицію вдвоє скоротити витрати на "Чорнобиль".  Уряд пішов далі:  у два з половиною раза скоротив ці витрати.

 

     Ми погодились  на 19 відсотків.  Це 72 мільярди карбованців. Ми вишукуємо додаткові кошти.  Ще 28 мільярдів спробуємо  знайти. Але де взяти ще 60 мільярдів,  де їх скоротити? Радилися всю ніч, нічого не можемо придумати...

 

     40

 

     Тепер щодо доповідей.

 

     Перше. Стосовно капітального  будівництва...  Учора  були  в міністра,  який  займається  питаннями  капітального будівництва. Будівельники беруться за виконання запропонованих обсягів  робіт. Мінекономіки  підтверджує,  що вони будуть забезпечені потрібними будівельними матеріалами.

 

     Друге. Приймаючи  таке   рішення,   ми   позбавляємо   людей можливості виїхати з зони. Ви розумієте, що це таке?!

 

     Третє. Каже  товариш,  що  ми даємо людям папірці.  Але ж це найперший захист!  Людина за  цей  папірець  має  придбати  чисті продукти харчування і таким чином захистити себе.

 

     Отже, 19  відсотків  /72 мільярди карбованців/ - це та межа, нижче якої ми не можемо опускатися.

 

     І ще кілька пропозицій.  Де ж знайти  гроші?  Ми  знову-таки застосовуємо старий підхід - де зняти, а де надбати...

 

     ГОЛОВА. Треба   було   з  цього  починати.  Хочу  підтримати народного депутата Яценка. До Верховної Ради пішов потік телеграм з   Чорнобильської   зони.   Люди  з  тривогою  повідомляють,  що згортаються будівельні роботи. Це неприпустимо.

 

     41

 

     Ми не можемо з цим жартувати. Люди живуть, працюють. Давайте все-таки  серйозно  займатися  цими  питаннями.  Тут  не в грошах справа. Йдеться про життя людей.

 

     Слово надається  народному  депутату   Бондарєву.   За   ним виступатиме депутат Пинзеник.

 

     БОНДАРЄВ В.Ц.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты!  Понимаю,  когда идет  речь...  Я  думаю,  что депутат Заец мог бы вести себя спокойно и не мешать. Понимаю, что сегодня  чернобыльские  проблемы  некоторым  народным  депутатам, особенно хозяйственным руководителям, которые представляют чистую зону,  возможно,  уже набили оскомину. И все же я просил бы Ивана Степановича и народных депутатов обратить внимание на такой факт. Мы вновь,  в  который  раз,  подходим  к  вопросу  без  настоящей проработки, без подготовки и без участия народных депутатов. Вот, например,   согласительная   комиссия,    работала    практически инкогнито. В чернобыльской комиссии об этом стало известно только позавчера в 18 часов.  Разве можно  в  таких  условиях  нормально проработать  документ  и  внести какие-то свои предложения?  Всем понятно,  что надо где-то искать ресурсы,  надо где-то  сокращать расходы. Но почему сегодня

 

     42

 

     комиссия вносит предложения сокращать расходы только за сч|т социальных программ,  совершенно  не  говоря  о  каких-то  других возможностях?

 

     Мы с  вами год назад,  27 февраля,  приняли Закон о правовом режиме территории и Закон о статусе и социальной защите  граждан. Все дружно голосовали,  и поэтому хотелось бы, чтобы те обещания, которые давались людям, выполнялись.

 

     В области в 1991 году было  необходимо  сдать  5  тысяч  258 домов  и  отселить  людей  из  зоны  безусловного и обязательного отселения.  Сдано только 500.  Скажите,  как долго будем  держать этих  людей  в зоне,  где запрещено производить сельхозпродукцию? Кто же это будет решать:  Правительство или мы с вами? Поэтому не могу  согласиться  с  теми  предложениями согласительной комиссии /пункт 12/, где речь идет о 12 процентах. Вношу предложение, Иван Степанович относительно вопросов по Чернобылю.

 

     43

 

     Это была  ошибка,  когда после прекращения финансирования из союзного бюджета мы решили  финансировать  решение  чернобыльских вопросов за счет налогов с предприятий.  Установили 19 процентов, тем самым,  столкнув лбами одних и других.  Такой  подход  должен быть  пересмотрен,  и  эти  средства в отдельной программе должны быть заложены.  Макет,  это  излишние  эмоции,  но  я  одно  могу сказать,  что  расскажу  своим  избирателям правду,  так как быть соучастником антигуманных действий не хочу я не буду.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пинзенику. За ним виступатиме депутат Рябченко.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  завідуючий  кафедрою  економіки і управління народним господарством Львівського державного університету  імені І.Франка /Радянський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово!  Шановні депутати!  Я дивився деякі  розрахунки,  які  ми отримали для роботи на сьогоднішньому засіданні. Дуже гарно в них проглядається арифметика.  Якщо взяти податок 18 відсотків - буде одна  сума,  якщо  30 відсотків - буде відповідно більше.  А якщо взяти 100 відсотків?  Буде нуль.  Ми хочемо зібрати у  курки  всі яйця, не думаючи про те, що в майбутньому вона повинна відтворити покоління.  Дуже добрі справи ми хочемо фінансувати. Але хто буде фінансувати,  з  кого ми їх здеремо,  якщо ми вбиваємо ініціативу підприємництва,  якщо ніхто не  захоче  при  таких  грабіжницьких податках функціонувати?

 

     44

 

     Ми повинні виходити зовсім з іншого.  Наприклад,  взятись за витратну частину нашого бюджету.  Я вчора не мав  багатьох  даних для аналізу.  Але прикинув, що деякі статті /не кажу, що їх можна було б скоротити/ дасть привід для того,  щоб  замислитись.  Ось, читаю;  90 мільярдів карбованців. Скажіть, для чого нам проводити військову  підготовку  молоді  до  армії?  З  ким  ви  збираєтесь воювати?  Для чого нам такі витрати? У нас є капітальні вкладення в народне господарство на 34 мільярди.  Ну,  а  якщо  ми  все  не можемо збудувати?

 

     Давно вже  вносилась  пропозиція  - тож давайте недобудовані об'єкти продамо західному капіталу,  продамо приватним  особам  у нас. І нехай вони морочать собі з цим голову.

 

     Колись на   засіданні  Держекономради  я  вже  порушував  це питання,  коди обговорювався даний законопроект.  Ми  виходимо  з нерозуміння принципової ролі інфраструктури ринку,  посередництва у  формуванні  ринку  економіки.  Замість  вертикальних  зв'язків повинні  виникнути  горизонтальні.  Але  забезпечують  ці зв'язки посередницькі структури.  Закон мав би  виходити  з  необхідності заохочувати виникнення цієї структури. Ми її душимо. Ми її душимо грабіжницькими податками на доходи від посередницької діяльності. Серед  цих  посередників інституту інфраструктури ринку є і банк. Це нормальна,  не злочинна,  не спекулятивна діяльність, як ми її звикли трактувати. Без цієї діяльності ринку просто не може бути. І ми не можемо ставити в  різні  умови  виробничі  об'єкти  і  ті об'єкти, які займаються посередницькою діяльністю. Це вкрай

 

     45

 

     важлива для ринку діяльність.

 

     І останнє.  Вважаю,  що  ми не маємо права вводити закон з 1 січня.  Що ми цим породжуємо?  Закон не може мети зворотної сили. Але якщо так, то давайте введемо закон з 1917 року.

 

     Вважаю, що  ми  робимо  дуже  велику  помилку,  коли вводимо податок не на прибуток, а на доходи.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Перед тим як надати слово депутату Рябченку, я хочу зачитати одну записку, щоб ви врахували її  під  час  обговорення.  Усі   програми   можна   коректувати, ліквідовувати,  переносити  в часі.  Але тільки не чорнобильські. Так не роблять Уряди і Верховні Ради ні Росії,  ні Бєларусі. Якщо сьогодні  буде  прийнято  12  процентів  замість 19 для виконання чорнобильських законів,  ми зробимо більший злочин,  ніж  у  1986 році.   Пропоную:  якщо  буде  змінений  процент,  проводити  всі засідання Верховної Ради у чорнобильській зоні. З повагою - Рудик Василь Назарович".

 

     Запитую для  того,  щоб,  не дай Бог,  з цього залу не пішов поголос,  що ми тільки  оце  сьогодні  й  робимо  для  здійснення чорнобильської  програми.  Ні,  питання  чорнобильської  програми розглядаються  в  комплексі,  вони  є  складовою  при  формуванні бюджету  України.  Ще раз говорю про це,  щоб у людей не склалася думка,  що  ми  хочемо  всі  наші  дірки  полатати   за   рахунок чорнобильської програми, бо виступало дуже багато представників і говорили про це.  Я прошу, Володимире Олександровичу, з'ясуйте це в  комісії,  щоб  нас  правильно  зрозуміли.  Нам ще не вистачало тільки такого звинувачення,  що  ми  збираємось  латати  дірки  в економіці за рахунок чорнобильської

 

     46

 

     програми! Думаю,  міністр  фінансів,  який  виступатиме тут, повинен сказати,  що те,  що зможуть  виконати  будівельники  для ліквідації  наслідків  чорнобильської  катастрофи,  Уряд  повинен профінансувати.  Нам треба зняти оці всі  питання,  не  звертаючи уваги  на  обсяги  будівельно-монтажних  та інших робіт.  А потім будемо вже на проценти дивитись,  тому що під  голий  процент  не можна все це розкрутити.

 

     Слово надається   народному   депутату   Рябченку.   За  ним виступатиме депутат Гриньов.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.  Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый  Иван Степанович! Дело в том, что сегодня мы рассматриваем неординарный вопрос.  Наконец  мы  подошли  к  той  программе,  которая  может обеспечить жизнедеятельность нашего государства. В этом абсолютно поддерживаю депутата Сербина,  который ясно разложил по  мотивам, если  так  можно  сказать,  снижение  ставок,  принятых Верховным Советом.  Наконец-то увидели, что промышленники и крестьянство не в  состоянии  сегодня обеспечить насыщение бюджета.  Промышленный потенциал все время падает,  значит,  ухудшается работа  во  всех отраслях народного хозяйства.  Нарушены все вертикальные связи, а горизонтальные   не    налаживаются.    На    сегодняшний    день государственный  заказ,  о  котором  мы так много говорили,  стал нереальным.   Мало   того,   процесс    повышения    концентрации производства   и   такая  обеспеченность  под  выделенные  наряды практически привели к тому,  что сегодня  появилось  очень  много неплательщиков.  Никакой  ответственности у Кабинета Министров за выданные наряды практически нет,

 

     47

 

     и сегодня многие предприятия имеют на своих расчетных счетах отрицательный  баланс.  Только у моего предприятия на сегодняшний день более 30 миллионов задолженности на  таких  счетах.  Поэтому нужно  подумать,  как  же  обеспечить работу народного хозяйства. Здесь стоило бы еще обратить внимание Кабинета Министров  на  то, что  уровень  государственного  заказа  не  должен  превышать  80 процентов. Ничем не обеспечив промышленность, мы сегодня пытаемся практически  заставить  предприятия  давать  по  государственному заказу максимальный объем продукции. Это идет вразрез с Законом о предприятиях.  Считаю,  что  некоторые решения Кабинета Министров /например,  постановление N 40206/98  от  31  января  1992  года/ просто наносят вред народному хозяйству. Их нужно пересмотреть.

 

     Теперь о том, что касается вопроса об уровне рентабельности, о котором идет речь в Указе Президента. Я считаю, что это тоже не самый лучший способ. Лишь некомпетентные люди могут поверить, что таким путем можно улучшить  работу  отраслей.  Дело  в  том,  что сегодня   промышленники   и   вообще  предприятия  всех  отраслей народного хозяйства вынуждены  прятать  данные  о  себестоимости, свои производственные показатели.

 

     Какие тут  можно  внести  предложения?  За базу оплаты труда необходимо  принять  январь  1992  года.  Если   предприятие   не обеспечило  уровня производства в 1992 году,  достигнутого к 1990 году,  - за каждый рубль роста фонда оплаты труда в бюджет  можно тоже изымать рубль. Тем самым нужно включить экономические рычаги повышения производства каждым предприятием.

 

     48

 

     Что касается предложенных сегодня ставок, то я считаю, что с ними  необходимо  согласиться.  Здесь  очень  четко  разложил  по полочкам  эти  вопросы  депутат  Сербин.  Я  на   сто   процентов поддерживаю  слова  товарища Мельничука о некомпетентности нашего сегодняшнего  Кабинета  Министров.   Прошу   народных   депутатов помнить,  что  если  мы  высушим  последний  ручеек,  хоть как-то пополняющий  бюджет,  если  не  дадим  возможности   предприятиям нормально, заинтересованно работать, то /я гарантирую/ делить нам скоро будет нечего.

 

     И еще я хотел бы предложить,  чтобы  в  нашем  постановлении все-таки нашли отражение те ставки,  о которых говорил тут Михаил Николаевич. Дело в том, что здесь упущены дорожные сборы, упущены 6,3  процента.  Мы  сегодня  должны  обязательно проголосовать за изменение  ставок.  В  противном  случае  развалим  все  народное хозяйство.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається Гриньову Володимиру Борисовичу.  За ним виступатиме депутат Касьяненко.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Мне было поручено  от  руководства  Верховного Совета  курировать  работу  согласительной комиссии.  Поэтому все претензии к ее работе я принимаю и в свой адрес.  Но обращаю ваше внимание вот на какое обстоятельство.

 

     49

 

     Хочу, чтобы  все  ощутили,  что  мы  сегодня  делаем с точки зрения  политической,  а  в  узком  плане  -   с   точки   зрения взаимоотношений, скажем, Верховного Совета и Правительства.

 

     Как вы помните,  я выступал инициатором того, чтобы отложить рассмотрение проекта закона до выступления Премьер-министра. Цель этого  была одна - я хотел увидеть систему,  взгляд Правительства на  влияние  налоговой   политики   на   динамику   производства. Отсутствие такой системы не дает возможности спрогнозировать, что же будет.  И  на  первом  заседании  комиссии  я  поставил  такую проблему:  можем ли мы сегодня, ссылаясь на какие-то существующие механизмы,  спрогнозировать,  как снижение  налогов  повлияет  на динамику  производства?  Основной элемент "рейганомики" /если кто знает эту ситуацию/ такой:  снижение налогов увеличивает динамику производства.

 

     Так вот,   как   численно   сегодня  оценить  эти  вещи?  Мы согласились на заседании комиссии,  что таких механизмов нет.  мы ставили  вопросы  Правительству.  Министр  финансов и заместитель Министра  финансов  сказали,  что  они  не  могут  такую   модель предложить, чтобы сделать подобную оценку. Но ведь такая модель - это обязательный элемент экономической программы Правительства. И мы его до сих пор не имеем, по крайней мере - в полном варианте.

 

     Поэтому согласительная   комиссия  была  вынуждена  идти  на урезанный вариант  своих  расчетов  и  рассуждений.  Мы  выделили главный  элемент  -  приняли  аксиому,  что если сегодня не дадим отдушины производству, то, действительно, ничего не достигнем.

 

     50

 

     Поэтому работа  комиссии  была   односторонней.   Это   надо понимать и осознавать.

 

     Мы, конечно,   пытались   сделать  все,  но  без  сокращения социальных программ ничего сделать не сможем.  И  мы  должны  это заявить сегодня всей Украине.  Нужно сказать, что мы должны найти резервы,  чтобы дать жизнь производству.  И вот это  соотношение, изменение этих знаменитых цифр /61 - на 37,  19 - на 12 и 6-на 3/ далось нам на заседания комиссии с кровью.

 

     Мы пытались проанализировать будущий бюджет.  Скоро  Министр финансов будет выступать с анализом.  Мы пытались увидеть, что же ждет нас в бюджете дальше.  Мы пытались увидеть, как будет влиять на эти процессы приватизация.  Я, конечно, с депутатом Пинзеником согласен,  когда он говорит о налогах с дохода и прибыли.  Но  мы ведь действовали в неких рамках.  Ведь вы же,  уважаемые народные депутаты, приняли концепцию налогообложения дохода, а не прибыли. И мы действовали в рамках того, что нам было предписано.

 

     Поэтому у меня такая просьба.  Здесь в зале отстаивают, я бы сказал, это профессиональные интересы. Сегодня мы, конечно, можем много говорить и о Чернобыле,  и о социальной защите.  Но давайте осознаем,  что  сегодня  речь  идет  о   существовании   или   не существовании государства Украина.

 

     Если мы не найдем возможности быстро запустить эти механизмы /не знаю,  может быть, я недостаточно хороший прогнозист/, то, по моим   расчетам,  к  концу  марта  промышленность  остановится  в массовом масштабе. И сегодня нужно исходить

 

     51

 

     из этого:  будем мы существовать или не будем  существовать. Поэтому  мы  должны создать эти механизмы сегодня.  У нас большие претензии к Правительству,  что оно до  сих  пор  не  разработало таких  механизмов.  Убежден  /мы должны зафиксировать для себя не протокольно,  а как-то подругому/,  что если в течение ближайшего месяца   мы  не  будем  иметь  программы,  где  будут  видны  эти механизмы,  Правительство надо полностью отправить в отставку. Мы не можем брать на себя такую огромную ответственность за действия Правительства.  В конце концов это должно закончиться.  Мы должны анализировать каждый свою долю в этом процессе.

 

     Поэтому мы  сегодня  должны  принять  это.  Может быть,  эти изменения не очень совершенны,  может быть,  есть  претензии,  но давайте   откроем  дорогу  предпринимателям,  пусть  пойдет  этот процесс,  а мы за ним  будем  следить,  и  менять  его  в  случае необходимости.  Это  же  вопрос жизни и смерти.  Хочу отнестись к этому именно так. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається   депутату   Касьяненку.   За   ним виступатиме депутат Табурянський.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Дніпровський  виборчий  округ,  Херсонська область/. Уважаемый президиум! Уважаемые депутаты и приглашенные! Предложенные нам проекты соответствующих постановлений  и  цифры, указанные в справках, убедительно доказывают /это уже сегодня

 

     52

 

     прозвучало/, что  даже  с  учетом  внесенных  изменений  эти обязательные отчисления в Пенсионный фонд.

 

     Фонд занятости и другие не  заинтересовывают  производителя. Ни  в  одной  стране  мира,  и  это  я  подчеркиваю,  нет  такого жесточайшего налогового пресса на производителя,  как  у  нас  на Украине.

 

     Мы до   сих  пор  не  получили  системного  анализа.  И  это удивляет,  хотя сейчас было названо,  сколько  видов  платежей  и налогов  предусмотрено  для  предприятия  и  сколько заработанных средств после всех видов поборов у него остается.  Стимулирует ли такая   налоговая  политика  производство  или,  наоборот,  душит предпринимателя? В связи с этим я хотел бы сделать одно замечание концептуального характера.

 

     Многовековой опыт  развитых  стран доказал,  что в структуре доходов государства большая часть приходится  на  налогообложении прежде  всего  потребителя,  то  есть  граждан,  а не на налоги с предприятий.  Основная функция налогообложения предприятий должна состоять не в фискальных устремлениях, а в регулировании перелива капитала в необходимые для государства отрасли экономики.

 

     Посмотрите на пункты 8 и  9-доходов  в  прогнозных  расчетах бюджета  Украины  на  1992  год.  В  общей  сумме  далеко не всех поступлений в  государственную  казну  /нет  здесь,  естественно, Пенсионного  фонда,  Фонда  занятости/ подоходный налог с граждан составляет всего 7,1 процента.  В этом и  состоит  наша  главная, принципиальная  ошибка.  Но никто ее почемуто до сих пор признать не хочет.

 

     53

 

     Если, следуя популистской  политике  /а  она  именно  такая, нечего скрывать/, мы не изменим структуру доходов государства, то есть резко не повысим ставки налогов с потребителя, то никогда не решим   проблему   латания   дыр   в  нашем  бюджете,  все  более увеличивающихся.

 

     Это концептуально.  Главное же состоит в том,  что, стремясь забрать   побольше  у  предприятий  любых  отраслей,  мы  взорвем экономику,  будем  насыщать  рынок  не  конкретными  товарами   и услугами, а инфляционными купонами и гривнами.

 

     Возьмем один  пример.  Херсонский хлопчатобумажный комбинат, где работает более 17 тысяч человек,  более 10  лет  перевыполнял план  прибыли.  Его прибыли хватило бы для того,  чтобы содержать бюджет двух таких городов как Херсон. Сегодня у предприятия почти 150 миллионов кредита.  Оно отказалось от всех видов оборудования для переоснащения на будущий  год,  и  коллектив  не  знает,  как дальше будет жить. Что же мы делаем, товарищи?

 

     Учитывая всю  пагубность  последствий  действия  практически сформированной ненормальной системы налогообложения  предприятий, я настаиваю на поименном голосовании уже сейчас, подчеркиваю это, при принятии постановления  о  введении  закона.  Украина  должна знать  своих  "героев",  вольно  или  невольно,  сознательно  или несознательно  поддерживающих  чудовищные   эксперименты   нашего уважаемого Минфина.

 

     54

 

     А теперь  о  конкретных  замечаниях и предложениях к проекту постановления.  Любой закон не может вводиться в действие  задним числом.  Это недопустимо. В крайнем случае, закон следует вводить с 1 апреля, и я поддерживаю тех, кто это здесь уже предлагал.

 

     Пункт проекта об освобождении государственных предприятий от налогообложения   является   прямой  дискриминацией  в  отношении предприятий всех других форм собственности.

 

     Повышенные ставки налогов по отдельным видам деятельности не могут  превышать основную более чем в два раза.  Коли мы не хотим полностью разрушить рыночную  инфраструктуру,  нельзя  допускать, чтобы  налог на доход от посреднической,  биржевой,  аукционной и других видов деятельности был более 30 процентов.

 

     В условиях  либерализованных  цен  игнорирование   важнейших рыночных  инфраструктур приведет к открытому диктату монополистов и дальнейшему расцвету коррупции, теневой экономики, значительным потерям бюджета.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Івановичу!  Потрібно  було  з  пропозицій починати. Дайте їх письмово.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І. Что это у нас за порядок?..

 

     ГОЛОВА. Порядок у нас такий,  що  треба  починати  виступ  з пропозицій. Тоді часу вистачатиме.

 

     Слово надається  народному  депутату  Табурянському.  За ним виступатиме депутат Слєднєв.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,   президент   синдикату    "Олімп",    м. Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемые народные депутаты! Уважаемый президиум! Я не буду  обвинять  Министерство  финансов.  Извините,  если  я  буду говорить громче,  я могу мешать тем,  кто разговаривает, а мне бы этого не хотелось. Пусть поговорят - где же еще, если не здесь.

 

     Так как  я производственник /как многие из присутствующих/ с 30-летним стажем,  а  последние  5  лет  занимаюсь  кооперативной деятельностью  в  производственном  предприятии,  то могу сказать смело,  что мне понятны все те заботы и тревоги,  которые сегодня обуревают  каждого  из  нас.  Как  тех,  кто  производит  валовой национальный продукт, так и тех, кто не производит, но черпает из бюджета,  из отчислений,  которые мы создаем. Повторяю, я не буду обвинять Минфин. Есть такая поговорка: "Нечего на зеркало пенять, коли..." Мы создаем эти условия,  мы заказываем музыку,  а Минфин исполняет. И когда он исполняет тот "танец", который мы заказали, мы  говорим,  что  он  плохо танцует.  Давайте посмотрим на себя, какую мы музыку играем. Мы создали одни законы, Минфин начал

 

     56

 

     претворять их в жизнь - плохо, создадим новые - опять Минфин будет плохой.

 

     Я считаю,  что  сегодня,  именно вот сегодня,  обсуждая этот закон, не время сводить счеты. Давайте посмотрим на другое.

 

     Давайте посмотрим на пример  деятельности  Днепропетровского производственного  объединения  "Олимп".  Пять  лет,  создавая на миллионы рублей товаров и услуг населению,  мы  исправно  платили налоги.  Благодаря  благотворительности  и  милосердию  заслужили признание тысяч людей - они получали и  коляски,  и  другую  нашу продукцию.  Все шло нормально до тех пор, пока мы сами не приняли вот эти ставки. Что же оказалось? С конца прошлого года налоги мы почти не платим, а со второго квартала мы полностью перестанем их платить, прекратили благотворительность, милосердие. Кто от этого выиграл?  Пенсионеры,  Фонд  "Чернобыль" наши рабочие?  Проиграли все. Почему?

 

     Давайте вернемся  к  нашей  истории.  Когда  вводился   нэп, министр финансов Юровский Ленину, потом Сталину доказывая, что 25 процентов налога  с  прибыли  /подчеркиваю/  -  это  тот  предел, который  даст  возможность не разжиреть и в то же время нормально существовать  производителю.  Мы  отошли  от  своей  истории   не намного.

 

     Мы /я  имею  в  виду  производственников/понимаем и знаем /я вижу,  и по лицам  сидящих/,  что  иногда  попадаем  под  влияние поэтов,  писателей, других уважаемых нами людей. Но сегодня мы не обсуждаем эти вопросы.

 

     Давайте так:  Богу  -  Богово,  кесарю  -  кесарево.  И  уж, пожалуйста,  слушайте нас,  производственников, когда мы говорим: для того,  чтобы создать производство, чтоб оно не было убыточно, для  того,  чтобы  иметь  прибыль,  не  надо резать того барашка, который еще не стоит на ногах. Надо дать ему возможность вырасти, тогда  можно  иметь  возможность  брать  от него все.  Зарезав же барашка,

 

     57

 

     мы не  получим  ничего.  Поэтому  я  против  ставок   37   и остальных,  не  буду  их повторять.  Они сегодня высоки.  Если мы пойдем по этому пути,  да еще и с 1  января,  я  не  уверен,  что многие     предприятия     -    металлургические,    горнорудные, сельскохозяйственные,  кооперативные и многие другие - смогут  до конца года вылезти из этой ямы.

 

     Я призываю  эти  цифры,  которые  сегодня  нам предлагаются, уменьшать как минимум в два раза.

 

     Надо дать возможность вылезти из этой  ямы.  И  тогда  народ Украины увидит,  что если предприятия имеют возможность оставлять себе больше,  они и отдадут  больше.  Я  имею  в  виду  настоящих производственников,    промышленников,    работников    сельского хозяйства,  кооператоров и других.  Вот за такой налог,  за такие проценты я и предлагаю голосовать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Слєднєву.  За ним виступатиме депутат Марков.

 

     Я прошу вносити пропозиції,  у нас  ще  17  депутатів  мають виступити.

 

     По 3 хвилини на виступ, будь ласка.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Я не  буду  останавливаться  на  процентах,  на  отчислениях,  хочу остановиться на методологии и политике  налогообложения,  которые предлагаются нам.

 

     58

 

     Первое. Я  считаю  категорически  неправильным то,  что в то время,  когда идет обсуждение структуры Правительства,  когда  мы знаем,  что  Правительство  буквально  через две-три недели будет заменено,  а сейчас не знаем,  что нам предложит  Президент,  кто туда   войдет  и  кто  будет  руководить,  мы  сегодня  обсуждаем налоговую систему.

 

     Придет новое  Правительство.  Оно  будет  поставлено  в  эти рамки,  и потом скажет:  извините,  вы приняли налоговую систему, вот теперь и отвечайте.

 

     Поэтому считаю,  что сегодня рано рассматривать этот вопрос, следует  подождать  хотя  бы  до того момента,  когда будет новое Правительство.

 

     Второе. Я хотел бы обратить ваше внимание на такой факт: две недели назад нам были розданы "Додаткові пропозиції та зауваження до  проекту  Закону  про  оподаткування  доходів  підприємств  та організацій",   где   было   изложено   10  моих  замечаний.  Там принципиально было показано,  что Минфин,  невзирая  ни  на  что, "влазил"   в   самое  сокровенное  -  в  источники  существования промышленного предприятия. Но даже в застойные времена со средств фонда  развития предприятия,  которые направлялись на техническое перевооружение,  никто не брал никаких налогов.  А здесь я  вижу, что  даже  какой-то  доход,  полученный  от  реализации  основных фондов, облагается налогом. Это, товарищи, кощунство.

 

     Я хотел бы на документах,  которые нам были  розданы  вчера, показать, что закон о налогообложении на доход, который мы с вами примем, направлен на разрушение промышленного потенциала страны.

 

     Что такое доход?  Вот вчера нам дали  справку  об  ожидаемых налогообложениях  на  доход.  Сегодня  в виде налога изымается 35 процентов  прибыли.  Если,   скажем,   прибыль   составляет   474 миллиарда,

 

     59

 

     то выходит,  что государство получает 35 процентов,  то есть 165 миллиардов.  Добавляются 340 миллиардов фонда  оплаты  труда, получается доход - 814 миллиардов. И отсюда берутся 18 процентов. Выходит 146. Смотрите, государство даже якобы отдало предприятиям 19 миллиардов.

 

     Но обратите внимание, что при налогообложении на прибыль уже учтена в себестоимости заработная плата.

 

     А здесь  она  плюсуется  к  прибыли,   которая   берется   с предприятия.   Потом   трудящийся  получает  заработную  плату  и вторично облагается налогом.

 

     Сегодня в связи с нестабильной  ситуацией,  катастрофическим ростом  цен  и  инфляцией  заработная  плата  стала неуправляемым процессом.  Индексацию законно приняли.  И  закон  об  индексации есть.   Индексироваться   заработная   плата   должна   за   счет предприятий. Поэтому из этого фонда будет все время выплачиваться индексация. Что получается? Предприятие получило доход, заплатило налог государству -  18  процентов.  Из  оставшихся  средств  оно должно перекрыть всю инфляцию,  индексацию,  все платежи. А то же остается на развитие предприятия?

 

     Сегодня износ основных фондов по Украине колеблется от 50 до 80 процентов. Если только мы сегодня предприятия погубим, то, как правильно сказал Владимир Борисович,  в марте нам здесь уже будет делать нечего.

 

     Следующий момент.  Смотрите,  какой  здесь  прогноз  бюджета Украины:  доход - 400 миллиардов;  расход в первом варианте  -  1 триллион,  во втором - 700 миллиардов.  И я вижу,  что выплаты на индексацию доходов,  заработной платы /109 миллиардов/  сняты  из бюджета и переброшены на предприятия.

 

     60

 

     На мой взгляд, более жесткой эксплуатации человека человеком в природе еще не было. Мы должны тщательно это пересмотреть.

 

     И последнее.  Вы меня простите,  но это никуда не годится. В проекте постановлений, который нам предложен, выработать механизм регулирования  фондов  потребления.   Мы   еще   статью   19   не рассмотрели, еще не приняли решение, а уже сюда это включено.

 

     Я считаю, что сегодня закон принимать нельзя.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Маркову.  Після нього виступатиме депутат Романов.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Раки України  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народнім господарством /Суворовський виборчий округ,  Херсонська область/. Що  буде,  якщо  ми сьогодні не приймеш цього закону?  Залишаться інші.  Тому,  я думаю, сьогодні потрібно його прийняти хоча б для того,  аби трохи знизити цей тиск. Але мала надія на те, що після цього буде велике поліпшення,  бо у нас немає системи в стриманні інфляції.  Скоро студенти принесуть додому більшу стипендію,  ніж батьки  зарплату.  Я  не  проти  студентів,  сам  ним  був.   Але автоматичне   виділення   коштів   на  індексацію  при  зменшенні надходжень у бюджет /при спаді  виробництва/  призведе  якраз  до цього. І виробництво зупиниться взагалі. Я колись говорив про те, що ми повинні дуже серйозно переглянути всю  цю  систему.  Перший крок нехай буде зроблений сьогодні, а в майбутньому варто вад цим думати.

 

     Де зшити гроші? Тоді, коли ми приймали ці

 

     61

 

     закони, ви бачили,  скільки було пропозицій:  дайте дотації, дайте  пільги,  зніміть  оподаткування  тощо.  Дотаційною в наших умовах,  я вважаю,  повинна бути одна галузь - вугільна. Усі інші галузі  мають працювати самі по собі.  А гроші,  якщо комусь вони потрібні,  треба давати населенню, а не галузям, не виробникам. І всю цю систему необхідно переглянути.

 

     Крім того,  потрібен  контроль  за  використанням  бюджетних коштів.   Ми   ліквідували   народний   контроль,   багато   чого ліквідували.     Ми     не     маємо     при    Верховній    Раді фінансово-контрольного  управління,  яке   б   контролювало,   як використовуються  кошти,  що  виділяються  в  Пенсійний фонд,  на соціальне страхування і в інші фонди.

 

     Далі. Треба надати всім підприємствам рівні  можливості.  Ми дуже  критикуємо  біржі.  Це  стало  вже  навіть якимось ганебним словом.  Зверніть увагу,  біржі - безприбуткові організації,  які беруть за свої послуги 0,2 процента,  комісійних.  А ми їх лупимо податками!  У той же час традиційні  постачальницькі  організації беруть 7 процентів і набагато більші транспортні націнки. А ми їм створюємо більш пільгові умови. Нехай змагаються в рівних умовах. Я так вважаю.

 

     Тут є  питання  щодо  обслуговування  державного  боргу.  Де тогорічний дефіцит державного бюджету?  Він же не  зник,  він  не випарувався. Його хтось обслуговує, а хто - не знаємо.

 

     Якщо в державному бюджеті з'являються гроші за рахунок того, що де вже йде як дефіцит,  то вони повинні десь  пропасти,  а  не просто  накручуються  гроші.  І  в підприємств залишаються гроші. Державний бюджет повинен  ті  гроші  купувати  у  підприємств,  у банків. І тоді зменшуватиметься кількість квотів, якими володіють населення та підприємства, і товарна маса буде покриватися. А так ми розкручуємо дефіцит.

 

     62

 

     Півроку тому   внесено   проект  Закону  про  обслуговування державного боргу,  але  й  досі  його  не  розглянули.  Це  треба обов'язково  зробити,  бо  інакше  ми знову розкрутимо інфляційну спіраль.

 

     І останнє питання - де взяти гроші?  Я скажу так.  Ми  друга держава у світі за багатством,  хоча й кажемо,  що страшно бідні. Ми багатші від Америки,  багатші від  Англії,  багатші  від  усіх держав, разом узятих. Це коли казати про державні органи, тому що там усе приватне,  все у населення.  У нас,  як і в Росії,  все в руках держави.  А для того, щоб знайти кошти, держава повинна все продати власному населенню.  Попробуємо  це  зробити,  коли  буде власна  валюта.  Тому  я  вас  прошу  створити попередньо умови і прискорити роботу.  Коли ввести купони як власну валюту, то можна буде продати, і держава в результаті матиме необхідні кошти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Романову.  Після його виступу порадимося.

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Уважаемые  народные   депутаты!   Сегодня   мы рассматриваем  действительно  один  из  важнейших  законов.  Хочу обратить ваше внимание вот на что.  Мы нарушили процедуру, потому что  должны  были  законопроект  рассматривать все-таки в третьем чтении.

 

     Теперь конкретные замечания.  Прежде всего мне кажется,  что если принимать постановление,  то его надо принять с ограниченным сроком - до 31 декабря 1992 года /это в качестве компромисса/.

 

     63

 

     Конкретное замечание по статье 5 /часть  1,  пункт  "г"/.  Я все-таки настаиваю на том,  чтобы дописать: "наукове та інженерне товариства".  Не буду расшифровывать смысл об этом уже достаточно было     сказано.     Короче     говоря,    сегодня    наука    и научноисследовательские  работы,  которые  проводятся   научными, инженерными   обществами,   оказывается   в  чрезвычайно  трудном положении.

 

     Следующее замечание. У меня в округе находятся автосборочный завод.  Если  раньше  этому предприятию тонна краски обходилась в две тысячи рублей, то сегодня она обходится в 90 тысяч. А что это значит, вы можете себе представить.

 

     Благодарю за   внимание   и   прошу   проголосовать  за  мое предложение.

 

     Я не  использовал  до  конца  свое  время,   поэтому   прошу предоставить его депутату Дунтау.

 

     ГОЛОВА. Приймаємо таку пропозицію. Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ, Одеська область/.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! Я очень  коротко.  Два  дня  тому  назад  вам  роздали  предложения Комиссии  по  иностранным  делам  за  подписью  членов Президиума Верховного  Совета.  Там  содержится  такая   просьба:   вопросы, связанные   с  иностранными  инвестициями,  изъять  из  Закона  о налогообложении... и включить в Закон об иностранных инвестициях. Объясню почему.

 

     Законом об  иностранных  инвестициях  мы  формируем политику государства. Поэтому если в самом начале пути начнем

 

     64

 

     разбрасывать эти зерна, мы их никогда не соберем. Закон этот будет  внесен  на  пленарное  заседание  Верховного  Совета до 10 марта. Я вас убедительно прошу поддержать его. Идеи, заложенные в проекте, великолепны, поверьте мне.

 

     На сегодняшний  день  у  нас  есть  десятки  запросов /в том числе,  Иван Степанович, и в ваш адрес/ от крупнейших бизнесменов Америки.  Они выдвигают одно условие: мы готовы инвестировать, но покажите ваши гарантии,  покажите законы и дайте нам  возможность работать вместе.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  У  регламент  депутати Романов  і  Дунтау  вклалися.  Тепер  треба  порадитися.  У   нас залишилося ще 14 депутатів,  які наполягають на виступах. Ну, хай не всі 14,  але принаймні 5 повинні виступити.  Ми домовилися, що від Чорнобильської комісії буде виступати депутат Яковишин. Хтось виступить від аграрників,  будівельників, і ще якоїсь комісії - з узагальненням.  Я  прошу  цих депутатів погодитися ось на що.  Ми продовжимо обговорення /регламент - три  хвилини/,  надамо  слово Міністру   фінансів,   а  потім  Уже  визначимося  з  постановою. Погоджуєтесь? Не потрібно голосувати? Добре.

 

     Слово надається народному депутату Шлемку. Потім виступатиме депутат Білоблоцький.

 

     ШЛЕМКО В.Т.,   начальник   управління  культури  виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів

 

     65

 

     /Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні  народні депутати!  Я не буду зараз аналізувати проект постанови, висловлюся лише стосовно проблемі культури.

 

     Нещодавно ми з вами прийняли на "ура"  Закон  про  культуру. Це,   мабуть,   був  безпрецедентний  випадок  в  історії  нашого парламенту,  коли  ми  після  другого  читання  без   обговорення прийняли закон.

 

     У ньому  сказано,  що  держава  здійснює політику пільгового оподаткування культури.  Однак у проекті Закону про оподаткування доходів  підприємств  і  організацій не було враховано пропозицію Комісії з питань культури про пільгове оподаткування підприємств, що діють у галузі культури.  До речі, обсяг промислової продукції цих підприємств становіть ледь більше 100 мільйонів  карбованців. Це майже ніщо у порівнянні з іншими галузями.

 

     Дуже добре,  що ми звільнили від оподаткування творчі спілки та громадські організації.  Очевидно, тепер вони будуть підбирати під  свій  дах  підприємства  в галузі культури,  які перебувають зараз у жалюгідному становищі і неспроможні сплачувати  непомірні податки.

 

     Тепер пропозиція. Я дуже просив би врахувати думку Комісії з питань культури і включити до пункту 3 постанови  Верховної  Рада про  порядок  введення  в  дію  Закону  України про оподаткування доходів підприємств  і  організацій:  після  слів  "радгоспів  по вирощуванню   квітково-декоративних  рослин"  слова  "підприємств галузі культури".

 

     Економія на культурі призведе до втрат в економіці,  у цьому залі вже говорилося про те, що ми бідні, тому що дурні. Це не

 

     66

 

     зовсім так.  Ми бідні, тому що ми безкультурні та убогі. Тож давайте будемо культурними! Не можна економити на культурі.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Білоблоцькому. За ним виступатиме депутат Рибальченко.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Прежде  всего  хотел бы сказать,  что я с полным пониманием отношусь  к  тем  народным  депутатам,  которые представляет производственную сферу.  Действительно, такие налоги нереальны.

 

     Но есть и другие обстоятельства.  Позавчера,  когда мы здесь обсуждали   символику,  пенсионеры  перекрыли  движение  напротив нашего здания,  почти буквально легли поперек дороги,  и  просили Ивана Степановича или Василия Васильевича выйти на переговоры. Их волновали разговоры о том, что речь идет о сокращении социального фонда.  Пенсионеры внимательно следят за нашей работой. Я не хочу вам пересказывать то,  что услышал от них обо  всей  убогости  их жизни,   о  тех  чрезвычайно  огромных  трудностях,  которые  они испытывают, и, прямо скажем, о том напряжении, которое воцарилось нынче  в  нашей  жизни.  Пенсионный  закон  мы  приняли  только 6 декабря.  Разработан механизм его введения.  Я не могу  полностью принять упрека депутата Байраки,  что, мол, мы его предлагали. Вы знаете,  что Кабинет министров предлагал проект закона. Мы с вами вносили   предложения,   она   отработаны  и  внесены,  отработан механизм.  Проголосовали за 61 процент  отчислений  в  Пенсионный фонд  отчисления.  Я,  Иван  Степанович,  прошу вас и обращаюсь к народным депутатам.  Пусть это будет не 61 процент,  а 25 или 37, но  пусть Кабинет Министров подтвердит,  что этого достаточно для того, чтобы обеспечить потребности пенсионеров.

 

     67

 

     Я еще раз обращаюсь к вам:  мы  будем  усыпаны  проклятиями. Неужели  же  каждый  отстаивает интересы только своего ведомства, своего предприятия иди своего региона?  Прежде  всего  мы  должны посмотреть  в глаза тем людям,  которые сегодня находятся в самых сложных условиях.

 

     И вношу  конкретное  предложение   к   пункту   11   проекта постановления.  Давайте  не  трогать  вообще  Закон  о пенсионном обеспечении,  а оставим вторую часть.  Кабинету  Министров  до  3 марта  внести  предложения  с  обсчетом  обеспечения  Пенсионного фонда,  Фонда страхования. Пусть это будет 37 процентов, но чтобы они были обсчитаны.  Я подчеркиваю,  Иван Степанович,  что меня и других из  нашей  комиссии  никто  не  спросил  вообще.  Но  ведь какое-то отношение ко всему этому мы имеем!  Откуда взялась цифра 37?

 

     Я ведь  не  просто  так  сказал,  что  пусть   ответственный работник,  который  вносил  тогда в проект 61 процент,  встанет и окажет,  из чего он исходил.  Может,  он действительно вдвое  его увеличил. И если мы обойдемся 37 процентами, пусть будет 37. Но я не хотел он,  чтобы мы снова затрагивали  на  сессии  такие  слоя населения,   как   пенсионеры,   поскольку   это   будет   просто кощунственно и безнравственно.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату   Рибальченку. Після перерви виступатиме депутат Півень.

 

     РИБАЛЬЧЕНКО А.А.,    віце-президент    державного   концерну "Укршляхбуд"  /Котовський  виборчий  округ,   Одеська   область/. Уважаемые  народные  депутаты!  Вам  сейчас  принимать  решение о нормативе

 

     68

 

     отчислений на  дорожное  хозяйство.   Хочу   привлечь   ваше внимание к трем достаточно важным моментам.

 

     Прежде всего,  этот  источник  составляет  практически  весь объем  финансирования  на  дорожные  работы   и   100   процентов финансирования  на  работы  по выполнению закона о приоритетности социального развития села.

 

     И еще.  Целесообразность доведения показателя  0,4  или  0,8 процента  подтвердили  наши  коллеги  во  всех областных народных депутатов.  Это не мы,  а они приняли  решение,  потому  что  так гласит закон.

 

     Далее. Извините,  но  хочу сказать,  что мы ловим блох.  Тот объем,  который мы сэкономим, составляет примерно 800 миллионов - 1  миллиард  рублей  из  130  миллиардов,  которые  сэкономятся в результате работы вот этой согласительной комиссии.  Всего  1/150 часть. Так давайте не трогать, призываю вас.

 

     Наконец, я  выражаю  протест  против  такой работы комиссии, которая  вносит  предложение  после  того,  как  "сегодня   утром посоветовались".  На  справки,  ни  данных  о потерях,  о размере прибылей не представлено.  С нами сегодня  утром  посоветовались, как сказал депутат Байрака.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вносилась  пропозиція  не робити перерви,  але я думаю,  що вона потрібна.  Працювати за Регламентом? Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     69

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги. Я зачитаю записку: "Вибачте на слові,  але позиція багатьох наших колег - це позиція представницька,  а  не  державна.  Кожен  тягне  за свій мотузок, затягуючи вузол,  в якому знаходиться наш економіка. Кінця і краю не  буде  обговоренням,  скоро  три  місяці,  як говоримо.  Невже Верховна Рада так і  не  зрозуміє,  що  зволікання  з  прийняттям законів про податки призведе до величезних ускладнень у народному господарстві,  фінансуванні соціальних програм?!"  Я  все  читаю, тому що суть тут є.  "Просимо, пропонуємо перейти до постатейного розгляду постанови і до голосування.  Група депутатів." Ні,  це - не анонімка. Тут підписи депутатів Білоусенка, Білого та інших.

 

     У нас  така  робота,  щоб  обговорювати.  Тому я повністю не поділяю сказаного про те, що ми займаємося балаканиною.

 

     Депутат Рибальченко звернув нашу увагу на те, що вже пройшли сесії  обласних  Рад,  на  яких  визначено процент відрахувань на шляхове будівництво і утримання доріг. Врахуйте це, будь ласка. Я думаю,  що  це  надзвичайно  важливо.  Нам не потрібно йти з ними врізнобіч ми повинні з ними об'єднатися для плодотворної  роботи. Але  говорячи  про  це,  треба вносити конкретні пропозиції,  які можуть вивести нас із  такого  стану.  Ми  надто  довго  плачемо, розповідаючи, в якому стані опинилися. Це вже всім зрозуміло.

 

     Тому для конкретних пропозицій надаємо до трьох хвилин.

 

     Слово має  народний  депутат  Півень,  За ним буде виступати депутат Бойко.

 

     70

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /МакіївськийСовєтський   виборчий  округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Ничего нового вам не скажу. Этот  закон  необходимо  сегодня принимать.  Но если экономика не заработает,  то никакие проценты не помогут нам пополнить бюджет. Это истина, которую мы должны постоянно помнить. Сегодня мы можем драться за  цифры  61  процент  или  37  процентов.  Если  же  их отчислять будет некому, все это останется на бумаге.

 

     Конкретно. Я  просил  бы вас обратить внимание на то,  что в проекте постановления предлагается организациям,  предприятиям  и учреждениям  отчислять  в Фонд содействия занятости населения три процента.  Считаю,  что особенно в сельском  хозяйстве,  да  и  в промышленности  эти  три  процента  в  названный  фонд  не  стоит отчислять,  потому что  и  в  угольной  промышленности  людей  не хватает,  и на заводах, и в сельском хозяйстве. О какой занятости людей    можно    говорить?    В    бюро    по    трудоустройству зарегистрировались   безработными   те  люди,  которые  не  хотят работать. Они зарегистрируются, а мы им будем платить деньги.

 

     И вообще  я  просил  бы  вас  сегодня  подойти  взвешенно  к проблемам  сельского хозяйства.  Наверное,  сельское хозяйство не нужно облагать налогами,  как предлагается в документе.  Это надо исключить   -  тем  самым  мы  будем  способствовать  удешевлению сельскохозяйственной продукции. Другого выхода пока нет.

 

     Второе. Пункт,  в котором предлагается  увеличить  налог  за землю,  конечно,  нужно оставить. Мы за землю платили 4 миллиарда 700  миллионов  рублей  в  год.  Сегодня  предложено  платить  30 миллиардов  рублей,  то  есть  увеличить  в  семь раз.  Если наше хозяйство отчисляло 133 тысячи рублей, то сегодня будет отчислять в пределах одного миллиона рублей.

 

     71

 

     Я просил бы вас пересмотреть акцизный сбор на "давальческую" сельскохозяйственную  продукцию.  Его  нужно  снять,   это   тоже приведет к удешевлению сельскохозяйственной продукции.  Предлагаю также не облагать налогом на добавленную стоимость в  размере  28 процентов мясо и птицу.  Это было сказано Президентом Украины. Но мы до сегодняшнего дня еще закон не утвердили.

 

     И просил бы Кабинет Министров подойти взвешенно к вопросу  о заработной   плате.   В  статье  19  предлагается,  чтобы  мы  ее посмотрели.  Сегодня заработная плата во многих  отраслях  дутая. Получается  просто  некрасиво.  Люди уходят с одного предприятия, ждут на  другое  предприятие  и  получают  по  три-четыре  тысячи рублей.  Особенно  это  касается  угольной  промышленности.  Люди уходят и от земли. Мы говорим, что необходимо рассмотреть закон о земле,   а   этой   весной   в   Донбассе   некому   будет  вести сельскохозяйственные  работы.  Легче  уйти  на  предприятие,  там больше платят.  Машинистка или банщица сегодня получает 2500-2800 рублей, а механизатор будет получать тысячу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Бойку.  За  ним буде виступати депутат Звягільський.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник голови Комісії Верховної Ради Україні у  справах  ветеранів,  пенсіонерів,   інвалідів,   репресованих, малозабезпечених            і            воїнівінтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! 3 побоюванням виступаю я

 

     72

 

     зараз із цієї трибуни,  бо переконаний, що знову піде шум по залу.  Я  відношу  себе  до  тої категорії,  про яку вже сьогодні говорилося як про тих,  хто тягне ковдру на себе.  Але я змушений це  робити.  Я працюю в комісії,  яка захищає інтереси тієї групи населення, що тепер потребує допомоги.

 

     Прошу прийняти нашу  пропозицію,  яка  відображає  думку  не тільки нашої комісії,  а й багатьох депутатів, усіх ветеранів - і молодих учасників локальних війн,  і  похилого  віку,  які  брали участь у Великій Вітчизняній війні. Полягає ця пропозиція в тому, щоб цією постановою дозволити доповнити закон невеличкою  статтею такого    змісту:    "Кошти,   які   спрямовуються   громадськими організаціями ветеранів локальних та Великої Вітчизняної воєн  та їх підприємствами на статутні цілі цих організацій, зараховуються до складу податку".

 

     Чому я благаю вас прийняти таке рішення?  Тому що  це  дасть змогу  ветеранським  організаціям /а вони не такі вже й численні, щоб  помітно  зашкодити  нашому  бюджету/  продовжити   випускати благодійні  акції,  завдяки  чому  можна  зменшити витрати з того самого бюджету на вирішення проблем ветеранів. Це сприятиме також зниженню  соціальної  напруги  серед  цієї  категорії  населення. Одночасно такий підхід до оподаткування  поставить  підприємства, утворені   громадськими   організаціями,   в   однакові  умови  з підприємствами,  що самостійно працюють.  І, крім того, виключить можливості для порушень та зловживань.

 

     І останнє.  Коли буде голосування,  зважте на те, що ця наша пропозиція є і в  авторів,  і  в  доповідача.  Вона  погоджена  з Міністерством фінансів. Прошу підтримати нас.

 

     73

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Звягільському. За ним виступатиме депутат Яковишин.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   директор   шахти   імені   О.Ф.Засядька виробничого   об'єднання   "Донецьквугілля"  /Київський  виборчий округ,  Донецька  область/.  Уважаемый  Председатель!   Уважаемые народные  депутаты!  По  решению Правительства в угольной отрасли создан  фонд  финансового   регулирования,   за   счет   которого предусматривается   финансирование   строительства   новых  шахт, реконструкции действующих шахт и обогатительных фабрик, программы социального развития шахтерских городов и поселков /то есть того, что было предусмотрено постановлениями N 717 и N 47/, непланового закрытия шахт и работ по ликвидации крупных аварий.

 

     Указом Президента  от  10  января 1992 года N 35 до принятия Закона  Украины   о   налогообложении   доходов   предприятий   и организаций  источником  формирования  указанного фонда определен налог  на  прибыль.  Правительство  дало  указание   Министерству финансов  при доработке проекта закона установить для предприятий и организаций угольной промышленности налог на доход в размере 10 процентов   с   зачислением   этих   средств  в  отраслевой  фонд финансового регулирования.

 

     Что делается  дальше?  В  пункте  3  проекта   постановления предусматривается  льгота  на  налог в размере 50 процентов.  Это значит,  что угольная промышленность не освобождается от  налога, предусмотренного  системой ценообразования,  отчисляет средства в бюджет да еще  лишается  жизненно  важных  средств  для  развития отрасли и социальной сферы. Компенсация может быть, но тогда надо

 

     74

 

     поднять цену угля до 600-800 рублей за тонну, а это значит - еще 15-18 миллиардов.

 

     Я предлагаю пункт 3 дополнить следующим:  "Для предприятий и организаций угольной промышленности установить налог на прибыль в размере 10 процентов с отчислением этих средств в отраслевой фонд финансового регулирования".

 

     И второй вопрос,  мы приняли Закон о предприятиях, в котором в статье 19 записано: "Предприятие самостоятельно определяет фонд оплаты труда без ограничения его роста со стороны государственных органов".  В постановлении,  проект которого мы рассматриваем,  в пункте  14  записано:  "Поручить  Кабинету Министров внедрить при помощи  системы  налогообложения  механизм  регулирования  фондов потребления".  Так  ответьте мне на вопрос:  имеет ли силу закон, который  мы  приняли,  или  Правительство   может   каждый   день вмешиваться  и  изменять  его?  Кто  дал  право это делать?  Я не согласен с предыдущим выступавшим из  Донецкой  области,  который сказал,  что надо ввести регулирование заработной платы. Для того чтобы иметь производство,  давать больше угля,  металла,  молока, надо платить народу деньги. Без денег работать никто не будет.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яковишину. За ним виступатиме депутат Меньшов.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Шановні депутати! Ми логічно прийшли сьогодні до того, до чого повинні були прийти.

 

     75

 

     Я вважаю, наприклад, що в цьому є і певна вина нашої комісії та депутатського  корпусу,  але  в  цілому  це  результат  повної непрофесійності нашого Уряду.

 

     Прийнявши все  і  перед  усім народом зачитавши всі програми виходу з цієї кризи,  ми сьогодні  повідміняємо  /а  це  потрібно приймати  постатейно/  оці ставки в процентах.  Але де конкретно, наприклад, сказано, звідки що знятої.

 

     Коли ми прийняли цей закон,  виступали аграрники,  і я також від   мікрофона   казав:   "Шановні   товариші!   Що  ви  робите, встановлюючи  на  Пенсійний  фонд  61  процент!"   Хто   до   нас прислухався? Ніхто. Сьогодні ми його знімаємо.

 

     Далі. Ми  говоримо  про  податок  на  добавлену вартість.  Я називаю це натуральним акцизом.  Яким  чином,  шановні  товариші, сьогодні  в  селі  можна  будувати  будинки за свої кошти,  не за бюджетні?  І  28  процентів  податку  нараховувати  на  добавлену вартість?  Ось є доповнення: "Вартість робіт по спорудженню житла для житлово-комунальних кооперативів і індивідуальних  замовників знімається".  А  що  ми  будемо робити?  Що робитимуть колгоспи і радгоспи?  Ми повинні нараховувати?  Всі ці  питання  ми  ставили перед  Президентом,  коли  збиралися  аграрники,  але  дає  знову одурили.  Доручили Антонову /це чудова  людина,  я  нічого  проти нього не маю/,  але доручили людині,  яка взагалі некомпетентна в питаннях  сільського  господарства.  Хто  доручив?  Президент  чи Прем'єр?

 

     Я вважаю,  що  часу  у нас не лишалося - сьогодні ж потрібно зняти податок на добавлену вартість з м'яса.  У  нас  зупиняються м'ясокомбінати, колгоспи не здають худобу. Ці процентні ставки на Пенсійний фонд - 37, на Чорнобиль - 12, очевидно, треба

 

     76

 

     затвердити, але село треба обов'язково звільнити від податку у Державний фонд сприяння зайнятості населення.

 

     І останнє,  Іване  Степановичу!  У мене є ще 20 секунд.  Я з великою повагою ставлюсь до вас.  Але як  зрозуміти  те,  що  150 депутатів,  поставивши  свої підписи,  десятки разів просили вас, Іване Степановичу,  поставити на голосування питання щодо  зняття податку  на  добавлену  вартість,  а  ви  ж жодного разу на це не відреагували?  Але коли ви не хочете цього робити, то я вимагаю з цієї  трибуни  поставити  на  голосування  питання  про створення депутатської групи по  розслідуванню  дій  Уряду  щодо  укладання контрактів.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Меньшову.  За ним виступатиме депутат Яворівський.

 

     МЕНЬШОВ В.О.,  голова  колгоспу  імені   крейсера   "Аврора" Нікопольського району /Південний виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Уважаемые   депутаты!   Уважаемый   Иван   Степанович! Сегодняшние  платежи  в  сельском  хозяйстве  направлены  на  его разрушение. По сравнению с позапрошлым годом они увеличились в 25 раз.  Убивают  с  двух  сторон  -  это  и платежи,  и закупочные, реализационные цены. И то и другое регулируется Правительством, и что  очень  плохо,  так  это  то,  что  платежи  растут,  а  цены реализации сельхозпродукции падают.

 

     Почему падают?  Потому что мясо,  яйца сейчас от колхозов не принимают - забиты мясокомбинаты. А хозяйства несут убытки.

 

     77

 

     Цены соответственно снижаются, поскольку хозяйствам, которые имеют много скота, приходится снижать цену реализации. Как выжить крестьянину, никто не скажет.

 

     Я считаю,   что  это  своего  рода  экономическая  диверсия. Поэтому предлагаю:

 

     Первое. Для    хозяйств,    непосредственно     производящих сельскохозяйственную  продукцию,  снизить  платежи  на социальное страхование с фондов зарплаты.

 

     Второе. Снять платежи с фонда на безработицу  /3  процента/, тем более что в 1991 году Верховный Совет установил 0,6 процента.

 

     Третье. Снять  платежи  на  добавленную  стоимость  со  всей сельскохозяйственной продукции, реализуемой государству, чтобы не увеличивать стоимости продуктов в магазинах.

 

     Четвертое. Снизить   процент   отчисления   взносов  в  фонд ликвидации последствий аварии на ЧАЭС с предприятий, организаций, которые находятся в зоне действующей атомной электростанции.  Там же живут заложники, им надо улучшать условия жизни.

 

     Пятое. Надо серьезно посмотреть на  платежи  на  добавленную стоимость платного медицинского обслуживания населения.

 

     Шестое. В  пункте  3 снять "сельскохозяйственных предприятий индустриального типа", тем более что мы за это голосовали раньше.

 

     И седьмое. Надо ускорить принятие Земельного кодекса и платы за землю со всех ее владельцев.

 

     Давайте не  разрушать  сельское  хозяйство,  оно  и  так уже разрушено.  Тем более что в  правовых  государствах  эта  отрасль постоянно находится под контролем и всегда ей помогают.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яворівському.  За ним виступатиме депутат Чепурний.

 

     78

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Шановний   Іване   Степановичу!   Шановна депутатська меншість,  яка присутня в залі,  і шановна більшість, яка працює сьогодні з народом!

 

     Я хочу сказати ось що.  Нині ми з  вами  опинилися  в  такій ситуації,  яка  унеможливлює  вихід  на трибуну і сходження з неї героєм,  борцем за народне щастя.  Я переконаний у тому, що ми як парламент  вичерпали  ліміт  популярних рішень,  коли ми ходили в героях.  Хочемо ми того  чи  ні,  але  настали  отверезіння,  час непопулярних рішень. І нікуди ми від цього не дінемося.

 

     Для мене найпростіше було б сьогодні відстоювати тут наші 19 процентів,  до  речі,  не  наші,  підкинуті  нам,  бо   вони   не прораховані як слід - у цьому я абсолютно переконаний.  Але цього робити не буду.

 

     І, звичайно,  можна було б стояти до останнього.  Але  я  не хочу завтра нести колективну відповідальність. Я хочу відповідати персонально  як  депутат  -  що  буде  з  Україною   завтра?   Ми протримаємося  ще  місяць,  завтра  ж  станемо державою-банкрутом повністю і підемо здаватися Єльцину.  То що -  знову  проголосимо ідею створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік? Куди ми йдемо - до обдертої Росії,  до  розваленої  Грузії?  Куди  ми  ще підемо?  Є  жорстока правда,  якій ми сьогодні повинні дивитися у вічі, і взяти на себе всю відповідальність.

 

     Що я хотів би сказати? Я розумію, що найболючіша проблема... І  це  я  кажу  не так вам,  як чорнобильцям,  які мене слухають. Дивлюся вам зараз у вічі, щоб ви бачили і знали: коли ми приймали цей закон /наш парламент слухав і слухає/, ми спокутували ним 4-5 років мовчання навколо вас.  Адже у нас не було свого бюджету, ми мали якусь хаотичну хмару в цьому.  І згадайте, коли приймали цей закон,  ми  прийняли  рішення,  що  відріжемо  від   московського бюджету.

 

     79

 

     Сьогодні ми  дивимося,  що саме у нас є і чого немає.  Я вже казав з цієї трибуни /даруйте,  якщо повторюся/ що ми  не  можемо мата  в один день і державу,  і волю,  і щоб усього було повно на столі.  Через це  /я  не  від  імені  Чорнобильської  комісії,  є товариші,  які зі мною не солідарні в цьому/ хочу сказати,  що ми готові в комісії переглянути деякі позиції. Ми можемо відмовитися від тих дріб'язкових пільг, але не надовго.

 

     Я вношу  пропозицію...  Вислухайте  мене  і  приєднайтеся до мене.  Давайте не на рік будемо  скасовувати  дію  чорнобильських статей,  а на півроку.  Сьогодні хаос, завтра поміняється Уряд... Ми тут на цей Уряд сьогодні кидаємося. Не треба його чіпати. Люди зайняті гніздами, куди завтра треба буде перелітати, а ви хочете, щоб вони сьогодні прораховували все як слід.

 

     Буде новий Уряд.  Давайте розберемося в  ситуації.  Повірте, шановні  чорнобильці,  лише  на півроку.  Завтра буде легше вашим дітям,  якщо ми сьогодні не  торкнемося  цього  закону  повністю. Гірко його торкатися,  але інакше ми завтра загубимо і Україну, і суспільство наше.

 

     Через те ми ще раз прорахували. Нам пропонують 12 відсотків,  а  я  хотів  би  від  імені  комісії запропонувати компромісний варіант.

 

     Ми підрахувала:  щоб не чіпати будівництво, бо це святе, нам треба людей забрати з цієї зони.  У чомусь,  може,  пройдемося по закону,  але я не  хочу  торкатися  конкретних  позицій.  Давайте півроку  перекрутимося,  перемучимося.  Ми не торкаємося основних пільг,  які сюди заклали.  Я думав,  це буде розумне рішення.  Ми врятуємо  цих  людей,  а завтра вони /бо сьогодні ми непопулярні/ нам за це подякують.

 

     Іване Степановичу,  зафіксуйте  цю   позицію.   На   півроку відмінити ці статті і в червні повернутися до цього питання.

 

     80

 

     Це найголовніша функція парламенту.

 

     ГОЛОВА. Крім  будівництва  і  заходів,  що  пов'язані з тими людьми,  які проживають сьогодні на забрудненій території.  Ми не можемо від цього відступати, а все інше - можна.

 

     Слово надається   народному   депутату   Чепурному.  За  ним виступатиме депутат Заєць.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  агропромислового  комплексу  /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемые  депутаты!  В  народе  существует очень мудрая пословица, что нужно протягивать ножки по одежке. Мы настолько вытянули свои  ноги,  что  финансовые  штаны  оказались очень короткими на сегодняшний день.  Если вы помните, я пять раз выступал от микрофона,  когда мы  принимали  Закон  о  пенсионном обеспечении  и  просил  его  не  принимать,  пока  не  просчитаем полностью.  Просил аграрников, но меня не поддержали. Тогда у нас душа была мягкая и мы, решив всем сделать хорошо, навредили очень многим.  Доярка,  проработавшая 35 лет в колхозе, получает пенсию 432 рубля.  Но и доярка,  прогулявшая 35 лет, ничего не делая, ни одного года не выполнившая минимум  выхода  дней,  тоже  получает пенсию  432  рубля.  Увидели бы вы глаза той доярки,  когда она у меня сегодня спрашивает: "Как же тебе, депутат, не стыдно? Как ты мог  меня,  проработавшую  всю  жизнь,  уравнять  с той,  которая прогуляла 35 лет?"

 

     Относительно доярок  и  механизаторов  мы  приняли  огромное количество статей, а выполнены они на 61 процент. Нужно к

 

     81

 

     этому закону  немедленно  вернуться и разобрать его со всеми просчетами.

 

     А теперь несколько цифр относительно того, как решить вопрос о     социальной     защищенности.     Например,    себестоимость сельскохозяйственной  продукции,  которую   производит   Украина, составляет  порядка 400 миллиардов рублей.  Налоги,  о которых мы ведем дискуссию,  /61 процент,  19 процентов,  6 процентов и  0,8 процента/   в  этой  сумме  составляют  32,8  процента,  или  138 миллиардов рублей.

 

     Если мы эти 32,8 процента изымем из себестоимости,  а к  ним потом не будет "накручена" переработка, которая еще добавит около 100 миллиардов рублей,  а потом на эту  стоимость  еще  будет  28 процентов  "накручено"  налога  на добавленную стоимость,  то это будет порядка  200-220  миллиардов  рублей,  которые  снимутся  с розничной цены на сельскохозяйственную продукцию.  И завтра мясо, молоко,  хлеб и остальное станут в два раза дешевле. Вместо того, чтобы это сделать,  мы решаем вопрос,  чтобы в бюджет записать 61 миллиард дотации.  На хлеб - 25 миллиардов.  Подумайте, товарищи, 25  миллиардов дотации на хлеб и макароны!  Я не знаю,  как мы до такого дожили!

 

     Дальше. Мы на молоко и мясо даем дотацию. Но 60 миллиардов - это нереальная цена, потому что если это рассчитано на год, то на первый квартал она составляет 2Є миллиардов.  Если умножить на 4, это будет около 120 миллиардов.  То есть мы изымаем из бюджета ту дотацию,  которую берем за счет процентов из 138  миллиардов.  То есть    бюджет    взял    и    бюджет   отдал   на   дотацию   за сельскохозяйственную   продукцию.   Только    на    этом    нужно остановиться.

 

     82

 

     И последнее.  Депутат Яковишин сказал,  что кому-то поручили отработать  материалы  относительно  встречи  с  Президентом.  Не кому-то, а была создана авторитетнейшая комиссия. От Министерства сельского  хозяйства  присутствовал   Виктор   Петрович   Сытник, экономист, первый заместитель министра...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу!  Це в робочому порядку,  у нас немає часу.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  В  этой  комиссии  разработали   предложения, утвержденные   Кабинетом   Министров.   Вопросы  налогообложения, отчислений  на  пенсию,  чернобыльские  и  все  остальные   будут отработаны  до  3  марта  и  внесены  на  рассмотрение Верховного Совета. Поэтому в статьях 11, 12 и во всех остальных статьях, где говорится  о  процентах налогов,  добавить слова "крім сільського господарства" или  "крім  агропромислового  комплексу".  А  когда Президент  Украины  и  Кабинет  министров по материалам встречи с аграрниками примут решения, тогда мы и установим ставки.

 

     Я прошу аграрников  поддержать  мое  предложение  и  принять закон с предложенным дополнением.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  це  вже  Міністр  фінансів нам скаже, можемо ми приймати Закон про оподаткування доходів підприємств  і організацій з записом "крім сільського господарства" чи ні.

 

     83

 

     Слово надається   народному  депутату  Зайцю.  За  ним  буде виступати депутат Мельник.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні депутати! Ми сьогодні розглядаємо досить складне питання, і ясно, що приймаємо рішення, абсолютно не володіючи ситуацією. Я глибоко переконаний,  що ті ставки,  які запропоновані сьогодні, не мають під собою ніякого об|рунтування.  Бо якби  ми  працювали  так  як слід,  то починали б із розгляду бюджету,  дійшли б до цих ставок і,  врешті-решт,  знали  б,  скільки  треба  для   держави,   щоб забезпечити всі витрати.

 

     Досить послатися   лише   на   одну   витратну  статтю,  щоб підтвердити істинність мною сказаного. Візьміть витрати на органи державної  влади  і  управління.  Це  7 мільярдів карбованців.  Я нічого не хочу сказати,  держава повинна нести витрати.  Але люди добрі,  ми  зменшуємо соціальні програми,  ми йдемо на скорочення інших програм.  А якраз скорочення видатків на утримання  органів державної  влади  /там,  де  повинно  бути  забезпечене  найбільш ефективне функціонування/ ми не торкаємося. Це і є ідеологія цієї податкової   системи,   ідеологія,   так  би  мовити,  формування видатків.

 

     Ще на одному питанні хочу зупинитися.  Річ у тому,  що  сама ідеологія виконання бюджету і формування його прибуткової

 

     84

 

     частини порочна  за  своєю суттю.  Доручення,  яке ми хочемо дати Кабінету Міністрів по  запровадженню  за  допомогою  системи оподаткування  механізму  регулювання  фондів  споживання  на всі господарства, свідчить про те, що ми йдемо не інфляційним шляхом, що виступаємо проти емісії.  Перебуваючи у спільному "рубльовому" просторі,  говорити про те, що ми не повинні допускати емісії, що ми  повинні сповідувати цей шлях,  - це велика політична помилка. Це рятувати  карбованець,  але  гробити  економіку  України.  Нам потрібно відкривати кредитування усіх цих процесів,  і ми повинні йти в ногу з Росією.

 

     Тому дуже важко дати якісь  конкретні  зауваження  сьогодні. Але  ми  повинні  поставити питання про створення комісії,  яка б чітко за  півмісяця  подала  на  розгляд  Верховної  Ради  проект бюджету.   І   тільки   тоді   по-справжньому   можна  розглядати законопроекти про систему оподаткування.

 

     І, нарешті,  хочу звернутися до своїх  депутатівземляків  із Житомирщини,   які   так  дуже  захищають  велику  цифру.  Я  сам постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.  Знаю,  яка ціна цих коштів.  Але де ви,  шановні депутати, буваєте, коли мова йде про контроль  за  діями  Кабінету  Міністрів  по  виконанню  програми будівництва, по забезпеченню людей продуктами? Я вас не чую. А як тільки йдеться про популістські заходи,  ви - тут, на трибуні, як вродилися.

 

     Якщо ми  дійсно хочемо допомогти людям,  які постраждали від чорнобильської аварії, то давайте, будь ласка, серйозну програму, давайте розрахунки і контролюйте дії Кабінету Міністрів,  бо люди живуть сьогодні в селах, де рівень радіації 82 кюрі на квадратний кілометр.

 

     85

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мельнику.  За ним буде виступати депутат Череп.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.,  голова колгоспу імені Леніна  Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ,  Вінницька область/. Шановні депутати! Пропонована податкова система особливо є несправедливою і  руйнівною  до  аграрників.  Більшість  господарств України вже сьогодні збанкрутувала.  Немає чим платити зарплату, а відповідно і сплатити податки.

 

     Причина насамперед  у  перекосі  цін.  Сьогодні  одне  відро коштує стільки,  скільки 8 кілограмів масла чи м'яса. А рік тому, до  "лібералізації  цін,  за  один кілограм м'яса або масла можна було купити чотири відра або 10 лопат.

 

     Для того щоб послабити руйнівну силу  цінової  і  податкової політики,  пропоную  понизити для села ставки податку в Державний фонд сприяння зайнятості населення.  В селі немає і не може  бути безробіття.  Якщо  ми не можемо цей процент не приймати,  то слід знизити його до 0,6 відсотка. Відрахування до Фонду на ліквідацію наслідків   Чорнобильської   катастрофи   встановити   до   трьох процентів. А з господарств, що знаходяться в зоні радіонуклідного забруднення, не брати такого податку взагалі.

 

     Ще у нас є податок на землю. Він за підрахунками становитиме до заробітної плати 10 процентів.  Є податки на чистий  прибуток, на добавлену вартість,  акцизні податки,  податок на одну кінську силу автомобільного транспорту.

 

     Шановні депутати!  Селянина обклали податками і  цінами,  як ведмедя у барлозі, та ще й дрочать. Порадьте, як йому вижити,

 

     86

 

     щоб висунути голову і її не позбутися.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Черепу.  За ним буде виступати депутат Печеров.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань будівництва,   архітектури  та  житловокомунального  господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Принимать или не принимать  сегодня  закон?  Я в основном согласен с выступлениями всех, в том числе и депутатов Зайца и Следнева. В одном с ними не согласен.  Один  предлагает  опять заменить Правительство,  потом рассматривать эти  вопросы.  Другой  предлагает  принять  бюджет, потом  принимать  закон.  Такого  не бывает.  Сегодня закон нужно принимать таким,  какой он есть.  Если его не примем,  не  сможем сформировать  бюджет.  Правительство просит после принятия закона еще месяц для того,  чтобы разработать бюджет и  внести  его  для рассмотрения  и  принятия.  Я  считаю,  что  лучше иметь бюджет с дефицитом,  чем не иметь его вообще.  Поэтому  вношу  предложение закон принять.

 

     Как его    принимать?    Уменьшение   процента   отчислений, предлагаемое комиссией, снижает возможности для социальной защиты людей. Это ясно. В то же время, не уменьшая эти проценты, мы бьем по промышленным предприятиям и ставим их в тяжелейшее  положение. Можно  сегодня  квалифицированно "отбить" все проценты -37,  19,- это легко сделать. Но кто придумает другие проценты? Их все равно придумают.  Поэтому  предлагаю  закон этот принять,  но только на 1992 год,  как предлагали товарищи, а затем пересмотреть с учетом сложившейся ситуации.

 

     87

 

     Поддержав сегодня  промышленные  предприятия,  мы  тем самым активизируем их работу по увеличению  производства  продукции,  а это  -  пополнение  бюджета,  а  отсюда и отчисления в социальную сферу.

 

     Кратко о  чернобыльской  проблеме.  Я  категорически  против пересмотра  программы  по  Чернобылю,  но коль возможны различные варианты,  хочу сказать следующее.  Там есть две строки.  Одна  - общие затраты на ликвидацию последствии чернобыльской катастрофы, вторая -  капитальные  вложения.  Расходы,  указанные  во  второй строке,  составляют  30 процентов от записанных в первой,  или 24 миллиарда рублей.  Эту строку трогать не следует.  Тем более  что вся  строительная программа по Чернобылю рассмотрена,  вс| объемы работ на 1992 год подписаны.  И если  депутаты,  которые  сегодня говорят здесь о том, что в прошлом году не освоили деньги, в этом году,  следуя  указаниям   Правительства,   направят   людей   на выполнение   строительной  программы  по  Чернобылю,  мы  с  этой программой справимся.

 

     И последнее.  Пора уже,  наверное,  пойти даже на то,  чтобы Комиссию  по вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством освободить от сессии, посадить за парты, и пусть они в конце  концов  дадут  нам  пакет  экономических  законопроектов о приватизации,  разгосударствлении.  Без этого мы тоже  далеко  не пойдем.

 

     Я просил  бы ускорить решение этих вопросов и не откладывать это далее,  чем до 3 марта. Предлагаю - еще раз - принять сегодня закон - только на период 1992 года.

 

     88

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Печерову.

 

     За ним  виступатиме  Міністр  фінансів  П'ятаченко  Григорій Олександрович.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/.  Цілком погоджуюся  з  усіма  народними депутатами,  які  виступали  з цієї трибуни і надзвичайно точно у своїх виступах віддзеркалювали стан,  який склався або  в  певній галузі, або в певному напрямі діяльності.

 

     Якщо підсумувати   пропозиції,   які   вносилися,  їх  можна об'єднати в три групи. Перша група пропозицій - створити найкращі умови  для тих,  хто займається виробництвом;  протилежна група - зробити все для того,  щоб виконати всі соціальні  програми,  які прийняті;  і  є  пропозиції врахувати стан в цих галузях і стан У суспільстві в цілому.

 

     Політичне значення наших виступів  вбачаю  в  тому,  щоб  не спровокувати  протидію  між окремими верствами нашої держави.  Не можна нацьковувати промисловців на агропромисловий  комплекс,  не можна відкидати турботи людей, які постраждали від чорнобильської катастрофи,  пенсіонерів. І хоч турботи у різних верств населення мають відмінності, нам потрібно було б їх врахувати.

 

     У цих  надзвичайно  складних  умовах  треба щось зробити для того,  щоб запрацювала економіка.  Цим "щось" є  пропозиція,  яка вноситься   робочою   комісією,  створеною  Верховною  Радою.  Ця комісія,  як і наша минулого разу,  врахувала всі пропозиції, які вносилися, і, врешті-решт, дійшла згоди з тими народними

 

     89

 

     депутатами, хто брав участь у її роботі.

 

     Хочу тільки  сказати,  що  було  декілька зауважень відносно принципів системи оподаткування. Не слід вважати, що 25 мільярдів карбованців,  які ми беремо в споживача через прибутковий податок із заробітної плати,  - це все, що ми беремо в нього. А беремо ми в  споживача щонайменше 200 мільярдів карбованців - через те,  що він споживає.  Хтось п'є горілку.  То не можна ж ці податки,  які збирають через акцизний збір,  розкидати на все населення,  якому потрібні ліки.  Не можна так чинити і при споживанні. Хтось купує і  має  величезну зарплату - а його оподатковувати на рівні всіх? Тому система,  яка передбачає 50 відсотків надходжень за  рахунок споживача, мені здається, далі буде підтримана.

 

     Я не  згоден  з Іваном Олександровичем Зайцем.  Як економіст він повинен знати, що перш ніж створювати будь-яку систему, треба розхитати  попередню.  Є  потреба  - 800 мільярдів.  Є щонайменша сума,  а якої маємо виходити,  якщо ми приймемо ці  закони,  -400 мільярдів.  Черговий  крок  -  повертатися  до  розгляду  проекту бюджету і продовжувати цю роботу.

 

     Моя пропозиція - прийняти постанову.  Я не зовсім погоджуюся з  тим,  щоб  обмежити дію цієї постанови терміном 6 місяців.  Ця постанова  має  діяти  до  кінця  року  з  тим,  щоб  можна  було розрахувати  бюджет.  Його треба прийняти негайно,  бо якщо ми ще зволікатимемо,  у нас  розвалиться  банківська  система,  яка  ще зовсім не стала на ноги.

 

     І хотів  би  сказати  дещо  від  себе  особисто.  Я допустив нетактовність щодо робочої комісії, яка створена Верховною Радою, і запропонував вилучити пункт "л" із Закону

 

     90

 

     України про  податок  на  добавлену вартість.  Це пропозиція нашої комісії. Проте робоча комісія Верховної Ради вважає, що він повинен  бути.  На  мою  думку,  його можна було б ввести в такій редакції тільки на цей рік,  а далі подивимось,  тому що  в  разі виконання  дослідно-конструкторських  і проектнокошторисних робіт за  рахунок  госпрозрахунку  підприємству  надаються  пільги  при оподаткуванні доходу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Міністру фінансів України Григорію Олександровичу П'ятаченку.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.,  Міністр фінансів України.  Шановні народні депутати!  Є багато питань,  яких я не можу обійти,  тож хотів би просити вас дати мені більше 5 хвилин. Щиро дякую.

 

     Хотів би звернути вашу увагу  на  те,  що  минулого  разу  й сьогодні ми розглядаємо два питання.

 

     Перше -  це  про  перегляд  прийнятих законів,  які прямо не впливають на бюджет,  друге - питання про Закон  про  податок  на доход,  який безпосередньо впливає на формування бюджету, а також про податок на добавлену вартість. На ньому я теж зупинюсь.

 

     З вашого дозволу не можу обійти питання,  яке ви  ставите  - про    перегляд   законів.   Хочу   зразу   відповісти   депутату Яворівському.  Шановний  Володимире  Олександровичу!  Як  Міністр фінансів  я  поділяю думку вашу і всіх депутатів.  Чорнобиль - це наш біль,  з яким ми залишилися сьогодні сам на сам. Я пам'ятаю і те  доручення комісії,  і той виступ,  хоча лежав у лікарні,  але слідкував,  щоб,  як ви казали, крізь пальці все це не проходило. Те, що ви називаєте

 

     91

 

     фондом, не є фонд.  То якраз банк - той, якого ви хочете. То цільові фінансові кошти,  які збираються через  відрахування  він собівартості. Зверніть увагу, вони в тій же сумі, що надходять, і спрямовуються за цільовим призначенням.  Ми їх включили  саме  до бюджету  - для контролю,  щоб вони не були поза бюджетом,  щоб за них не їздили в якісь туристичні поїздки  тощо.  Хочете  називати банком - назвемо банком.  Як ви вирішите,  так і назвемо.  Але то цільові кошти.  Я вважаю,  що сьогодні шановна Комісія  з  питань Чорнобильської  катастрофи  розгляне всі види витрат.  Думаю,  що треба розпочати,  як говорив Іван Степанович,  саме з капітальних вкладень,  з  матеріального забезпечення,  з можливості підрядних робіт. Щоб усе, що можна буде виконати, передбачити. Але сьогодні ми називаєш цифру таку й таку.

 

     Шановні народні депутати!

 

     Зараз ми ще не можемо визначитись у всіх цифрах. Чому? Тому, що ціни ще не зафіксувалися,  Держбуд ще не сказав,  який же буде коефіцієнт перерахування цього обсягу.  Це важливе питання,  його ми ставимо перед Держбудом,  я думаю, що ви також підключитесь до цього. Хоча Держбуд отримують оці незбалансовані ціни.

 

     Коли буде   визначено   коефіцієнт  перерахування  кошторису будівництва,  треба буде все передбачити,  щоб  будівництво  було реальним.

 

     Далі - все те, що пов'язане з безпосереднім захистом...

 

     ГОЛОВА. Григорію  Олександровичу!  Вибачте,  що я перебиваю. Скажіть,  будь ласка /якщо ви  можете  це  підтвердити/,  чи  всі обсяги будівельно-монтажних робіт для людей, які проживають в

 

     92

 

     уражених зонах,    будуть   профінансовані,   щоб   нас   не звинувачували в цьому? Якщо можете, так і скажіть.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я про це саме й кажу, але я хочу підтримати і те,  що там є окремі видатки,  які можна припинити.  І більше я повторювати не буду.

 

     Комісія їх назве,  і який процент  складеться...  Думаю,  що працівники  і сільського господарства,  й інших галузей не будуть проти, якщо буде не 12, а 13 відсотків.

 

     Друге. Це - Закон про пенсії. Я не буду на ньому зупинятися. Повірте,  мені дуже болить,  коли деякі депутати у своїх виступах кажуть,  що це йде до бюджету.  Та не йде  воно  туди,  йде  поза бюджетом, до Міністерства соціального забезпечення. Але я згадую, коли вже був призначений вами Міністром фінансів,  як Уряд вносив пропозиції  щодо встановлення мінімальної пенсії,  які підтримали всі комісії.  На той час заробітна плата  була  185  карбованців. Щодо пенсії було 3 варіанти.  Наполягали саме на першому, мовляв, немає коштів,  обманемо народ... Були розрахунки на 185, 221 і на 256  карбованців.  Ви  пам'ятаєте  ці  розрахунки?  Скільки разів шановний Комісаренко, виступаючи тут, говорив: "Шановні депутати! Виходьмо з реального!". Відклали раз, другий, зупинилися на 221

 

     93

 

     карбованцеві мінімального споживчого кошика.

 

     А можна було б,  напевне,  переглянути.  Тому я кажу,  що 61 відсоток - багато, треба зменшити. Адже задихаються підприємства. Що  саме  робиться?  Чому  я  хочу звернути увагу /дозвольте мені висловитися/  на  те,  що  сталося?  Усе  те,  що   віднесли   на собівартість,  не  грабує безпосередньо підприємство.  На цю суму піднялася ціна, а розмір прибутку залишився таким же. Ми вплинули на  ціну,  на  безпосереднього  покупця,  але  на  бюджет  це  не вплинуло.  Але ж подумайте:  в якій країні є таке,  щоб  на  фонд заробітної плати було стільки ж нарахувань, як і сам фонд! Такого прикладу немає.  І  тому  я  щиро  вдячний  Верховній  Раді,  яка прийняла  рішення  - створити таку надзвичайно популярну комісію. Її  очолював   Володимир   Борисович,   прийшли   депутати,   всі зацікавлені, ми подали зведені розрахунки по доходах десь близько 50, а по видатках - до 100.

 

     Я хотів би,  щоб  запросили  народного  депутата  Олександра Леонідовича  Барабаша.  Я  думав,  що  прийде  наш  шановний Іван Іванович Макар, щоб ми там розібралися.

 

     94

 

     ГОЛОВА. Там мікрофонів не було, мабуть.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Ми хотіли ще раз розглянути ці питання саме з такого...

 

     ГОЛОВА. Депутате  Івасюк!  Займіть  своє  місце і не бігайте біля трибуни.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Шановні народні депутати!..

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  народного  депутата  Івасюка  не  заважати розглядати питання порядку денного.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Шановні народні депутати!  Я звертаюся саме до цих народних депутатів,  оскільки у них є дуже багато розумних пропозицій.  Ми будемо над бюджетом працювати,  і я хотів би, щоб вони брали участь.

 

     Вважаю, що комісія у питаннях соціальної політики  та  праці перегляне саме Закон про пенсійне забезпечення громадян так,  щоб підійти найбільш соціально справедливо: цей процент буде меншим.

 

     Шановні народні депутати!  Сьогодні  ми  розглядаємо  проект закону про податок на валовий доход.

 

     Хочу сказати,  що як податок на валовий доход, так і податок на  добавлену  вартість,  який  замінив  податок  з  обороту,   є податками  до  бюджету.  Ми йдемо в міжнародну ринкову економіку. Наш  Президент  звернувся  з  проханням,  щоб  нас  прийняли   до Міжнародного

 

     95

 

     валютного фонду,    в    Міжнародний    банк    розвитку   і реконструкції.  І я сьогодні  щиро  вдячний  тим  депутатам,  які внесли  пропозицію,  щоб  був  окремо  розглянутий саме закон про іноземні інвестиції.  Якщо він таким буде,  там  буде  все.  Дуже приємно,  що багато депутатів говорили про виробництво.  Сьогодні вже  зрозуміло:  треба  розпочинати  з  виробництва  і  тільки  з виробництва,   і   пільги  надавати  тільки  виробництву.  Пільги виробництву,  де  проводиться  конверсія,   підняттю   сільського господарства.  Але  нам  потрібні кредити не для закупівлі зерна. Нам  потрібні  інвестиції  для  оновлення   агротехнології.   Нам потрібні   інвестиції   для   придбання  машин,  для  збирання  і збереження  вирощеного,  для  того,  щоб  ми  не  втрачали  30-40 відсотків урожаю.

 

     А тепер  хочу  сказати  про проект законів про податки,  які було забалотовано в грудні.  Сьогодні,  я сподіваюсь, ви приймете Закон про податок на валовий доход.

 

     Зверніть увагу:  це, власне, не на валовий доход, а на доход від реалізації за винятком собівартості матеріальних затрат.  Але сплачується він з прибутку.  Сума податку з валового доходу, або, будемо казати,  з виручки за винятком  собівартості  матеріальних витрат,  становить 18 процентів. А скільки це від прибутку? Якраз 35 відсотків.

 

     А якщо надати ще пільги,  то це становить до прибутку  25-27 процентів.  Я підкреслюю це, бо тут хтось із виступаючих говорив, що в період непу він був 25 процентів.  Оце те,  про що йде мова. Від  валового  доходу,  але  платиться  з  прибутку.  І  тих 18 - становить 35.  Але ж ми кажемо,  що треба надати пільги.  А  кому саме?   Надати  пільги  слід  тим  виробничникам,  які  вкладають інвестиції в нові технології, в нове устаткування,

 

     96

 

     машини і  все  інше,  щоб  збільшити   виробництво   товарів народного  споживання,  щоб збалансувати наш споживчий ринок.  То хіба це погано?  Але чому ж кажуть,  що  ми  грабуємо,  не  даємо розвиватися?  Я  вважаю,  що  це не так.  35 - це не грабіж.  А з пільгами - 27 процентів це якраз те, що треба. Але слід, можливо, ще   раз   переглянути   пільги  -  для  малих  підприємств,  для впровадження нових технологій, для тих, хто працює для сільського господарства тощо.

 

     У розданих  депутатам  матеріалах стоїть цифра 30 процентів. Замість 18 процентів підняти на 1992 рік  до  30,  але  розширити пільги,  щоб  з  їх врахуванням податок становив 30-35 відсотків. Але розширити пільги треба.  Той,  хто не працює і не запроваджує нового,  нехай платить, 45 відсотків. Той же, хто працює, платить 30-35 відсотків.  Окремих можна зовсім звільнити. Це є економічні важелі в регульованій ринковій економіці.  Це саме те,  про що ми говоримо.

 

     А тепер,  що це за податки - як перший, так і другий? Хто це опрацьовував?  Мінфін  тут брав участь.  Я хочу,  шановні народні депутати,  пояснити:  податок на добавлену вартість і  податок  з реалізації   /якщо  ви  вивчали  те,  що  запропонував  Володимир Мефодійович Пилипчук/ - це майже те саме.  Тільки там від  повної реалізації.  І  коли  ми  зробили  розрахунок,  то  там немає 150 мільярдів залишку зверх потреби для бюджету,  а там виходить,  що 73  проценти  треба  забрати  від прибутку взагалі.  Вам дали цей матеріал,  ви з  ним  знайомилися.  І  ми  вдячні,  що  Володимир Мефодійович виявляє таку ініціативу, але там так не виходить.

 

     Законопроекти про податки розглядалися вченими,  практиками, працівниками міністерств. Вони розглядалися Державною економічною

 

     97

 

     радою. Ми  також  звернулися  до  професора   пана   Богдана Гаврилишина,  професора  пана  Олега Гаврилишина,  професора пана Богдана Кравченка і до інших,  які тут уже працюють,  з проханням порекомендувати нам фахівців з Міжнародного валютного фонду.  Хай вони приїдуть,  хоч би на два  тижні,  розглянуть  наші  податки, розглянуть  наше  формування бюджету,  порадять,  як зробити його бездефіцитним,  як нам увійти на їх умовах у Міжнародний валютний фонд,  отримати  інвестиції і таке інше.  Стан же нашої економіки оцінений ними на двійку.  Але сказали, що саме такі податки треба запроваджувати, бо вони запроваджені в усьому світі.

 

     Я наведу  приклади - хто і які податки від прибутку сплачує. Скажімо,  Угорщина сплачує 36 відсотків від прибутку,  Польща -34 відсотки, Румунія - 39 відсотків, Чехо-Словаччина - 38 відсотків, Росія - 35 відсотків.  І ми пропонуємо податок від прибутку -  35 відсотків, тільки через валовий доход. До речі, і Росія з другого кварталу переходить на таку ж систему.

 

     Тому я вважаю,  що немає ніякого грабежу,  навпаки - є на 47 мільярдів  пільг  по  цьому  податку.  Заодно  скажу і про другий податок - на добавлену вартість...

 

     Пробачте я не закінчив щодо першого.  А  що  буде,  якщо  ви вводитимете нові технології,  здійснюватимете заходи,  які будуть скорочувати матеріальні  витрати?  Кому  залишати  цей  прибуток? Виробничники   знають   -   залишається   їм.   А   якщо  податок вираховується через прибуток,  то - забирають.  Це  -  економічні важелі.

 

     98

 

     Колишня наша система, ви знаєте, була така: брали в бюджет у середньому від 64 до 90 відсотків.  І хто краще працював,  з того більше й брали.  Тепер ми перейшли на економічні важелі.  І немає ніякого сумніву, що це саме те, що треба.

 

     Приїхали до нас 16 фахівців з Міжнародного  валютного  фонду на  чолі  э паном Копцем.  Це радник президента Сполучених Штатів Америки з фінансових питань,  радники з Франції,  Італії, Англії, Австрії. Вони це все розглядали. У нас є експертиза, що саме такі податки треба застосовувати. То скажіть, будь ласка, як нам бути? ми  ж  ідемо  в  ринкову  економіку.  Ми  все  в себе розглянули, зарубіжні фахівці  розглянули.  Кажуть,  що  це  є  саме  те,  що потрібно.

 

     Тепер про  податок  на добавлену вартість.  Він становить 28 відсотків і вводиться замість  податку  з  обороту.  Чому  багато заперечень? Податок з обороту був на товари народного споживання. Він становив десь 34 відсотки.  А тепер його замінив  податок  на Добавлену  вартість,  і  він не зараховується у витрати,  він іде поза витратами.  Ми з вами ставимо  питання,  щоб  кожний  регіон формував свої фінансові ресурси.  Так стоїть питання, так вимагає Закон  про   місцеві   Ради   народних   депутатів   та   місцеве самоврядування.

 

     Тоді виходить  так:  на території формується заводська ціна, до неї додається  28  відсотків  податку,  вираховується  те,  що сплачено  при  купівлі  сировини  і матеріалів і це тримається на окремому рахунку,  а різниця Йде в бюджет. Перейшов товар в інший район,  скажімо,  з Донецької у Луганську область, там завод його переробляє - він додасть до первинної ціни.  У Київ -  ціна  знов збільшується,  з  іншої  країни отримали -і тут буде додано.  Все включається в ціну.

 

     99

 

     Але на кого лягає ця вартість?  Вона лягає на нас з вами, на покупців,  на  капітальні вкладення.  А тому тут треба розглянути пільги  в  оподаткуванні:  де   можна   звільнити.   Кооперативне будівництво,  наприклад,  тощо.  Сьогодні  вже  на цей податок ви передбачили пільг на  99  мільярдів  карбованців.  Вдумайтеся!  І сьогодні  цей  податок  становить  не  28 відсотків,  а всього 17 відсотків від реалізації.

 

     І останнє,  що хочу сказати.  Наші видатки  повинні  скласти понад   1  трильйон  карбованців.  Рівно  стільки  становить  наш національний доход.  Комісія розглянула і зменшила наш дефіцит до 300   мільярдів  карбованців.  Я  сподіваюсь,  що  ми  продовжимо працювати  з  комісією  і  щонайшвидше  внесемо  на  ваш  розгляд пропозицію,  як  збалансувати  бюджет,  щоб  він  був дефіцитним, підкреслюю,  але дефіцитним в межах міжнародних норм, а це -6, 7, 8, максимум 10 відсотків.

 

     Хочу сказати,   що   проект   бюджету   ми   обговорювали  з заступником  міністра   фінансів   Японії,   міністром   фінансів Угорщині.  І  що сказав заступник міністра фінансів?  Він сказав: "Коли в нас у 70-х роках був дефіцит,  ми його прокредитували  за рахунок населення, через різні цінні папери".

 

     У нас  цього  не  вийде.  У  нас можна прокредитувати тільки через банк.  А наш банк не мав  можливості  видати  кредит  через кредитну емісію.

 

     Ми не розглянули бюджет у грудні, а розглядаємо сьогодні. Що це дало?  В бюджеті немає ніяких інших  витрат,  крім  витрат  на культуру,  освіту, охорону здоров'я, оборону, управління, а також ще  капіталовкладення,  пов'язані  із  чорнобильською  програмою, пріоритетним  розвитком  села  і  10  мільярдів - це фінансування конверсії,  де,  ми вважаємо,  в великі  резерви  для  піднесення виробництва.

 

     100

 

     А тому  ми  повинні  ще  раз розглянути бюджет,  - окремо до доходах і видатках і збалансувати його за міжнародними вимогами.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Григорію Олександровичу!  У депутатів  є  запитання. Але спочатку дайте відповідь на записку.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.   "Вельмишановний  Григорію  Олександровичу! Чорнобильський фонд,  про який ви говорите,  це той  самий,  який заснували недавно Готовчиць, Масик, Прістер?"

 

     Ні, я  говорю  про  фонд,  який  є  в бюджеті.  Це,  власне, чорнобильський банк коштів,  те,  що  названо  фондом.  То  кошти цільові. А кому ви доручите їх використовувати, це справа ваша.

 

     ГОЛОВА. Все, з'ясовано. Деталі потім. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Я  хочу  задать  министру следующий вопрос.  Верховным Советом Украины Закон о налоге на добавленную  стоимость  не  был принят, а вы вносите изменения якобы в принятый закон. Я хотел бы уточнить:  на  основании  чего   ваше   министерство   берет   не утвержденный   Верховным  Советом  налог  -  28  процентов  -  на добавленную стоимость?

 

     101

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Податок на  добавлену  вартість  постановою затверджений,  доведений  на  місця і ним користуються.  Відносно податку на прибуток - 35  відсотків  -  він  перейшов  на  перший квартал з минулого року.

 

     РОЛОМ. Григорію  Олександровичу!  Коли ми приймали постанову про Закон про податок на добавлену вартість,  у нас  була  широка дискусія.  Я  її  пам'ятаю  як сьогодні.  Ми проголосували статті законопроекту,  але за закон в цілому в нас голосування не  було. Ми приймали постанову про введення закону.../Шум у залі/.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний Іване  Степановичу!  Коли  йшла  дискусія  щодо  цього  закону 22 грудня,  ми проголосували /було 199 голосів/ і не прийняли закон. Але  потім  уже  нам  красиво  все  роз'яснили,  і  ми записали в постанові таке:  "Ввести в  дію  Закон  України  про  податок  на добавлену вартість з 1 січня 1992 року".

 

     Отже, виникає   запитання:   на   якій   підставі   сьогодні підприємства,  організації,  колгоспи  і  радгоспи  оплачують  28 процентів?  Адже  закон не прийнятий.  Це є порушенням закону.  І коли це питання було підняте  мною  у  Держкомітеті  України  два тижні тому,  всі стали звинувачувати нас,  що ми у Верховній Ваді прийняли пакет законів про податки, от нам і "розплачуватися".

 

     102

 

     Але ж фактично ми його не  прийняли.  У  чому  ж  нас  можна звинувачувати і за що?

 

     ГОЛОВА. Григорію  Олександровичу!  Прошу вибачення.  Давайте з'ясуємо,  бо про це і депутат  Яковишин  говорив.  Якщо  є  інші джерела оподаткування,  то давайте застосуємо їх, а це відмінимо. А якщо  немає  нічого  іншого,  то  якщо  депутати  вимагатимуть, переголосуємо.

 

     Ми тоді  говорили,  що  приймаємо цей закон тільки на певний період,  і тому  так  проголосували  за  цю  постанову,  Григорію Олександровичу.  Якщо ви доведете в комісіях і всім депутатам, що кращого  шляху  оподаткування  немає,  то  ми  цей  закон  готові поставити на переголосування. А якщо є кращі шляхи, то давайте їх розглянемо.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О,  Іване Степановичу!  Я ще раз  відповідаю  - кращого   немає.   Це   -   експертиза   широкого   кола  вчених, спеціалістів, у тону числі фахівців Міжнародного валютного фонду. Тому я і назвав окремих, що в них є багато розумних пропозицій.

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  знаєте,  що ці законопроекти заблокували в грудні.  І сьогодні ми вагаємося - приймати  чи  не приймати.  Я вам відповім таким чином.  У зв'язку з тим, що ми не могли скласти бюджету,  ми взяли 6 мільярдів кредиту в банку,  за які  сплатили 18 відсотків.  Ці гроші пішли на виплату заробітної плати за січень учителям  і  лікарям,  включаючи  швидку  медичну допомогу та інше.

 

     103

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.   Уважаемый  Григорий  Александрович!  В  своем выступлении я обосновал,  что не могу согласиться  с  налогом  на доход.  Моя  принципиальная  позиция  -  устанавливать  налог  на прибыль.

 

     Далее. Я понимаю, что с принятием этого закона вы не пойдете работать   директором   предприятия.   Вы   назвали  очень  много авторитетных фамилий - имена,  должности,  то есть всех тех,  кто помогал вам готовить проект этого закона.

 

     Убедительно просил  бы  вас  назвать  авторов  этого закона, которые могут под ним подписаться и через два или три  месяца  /в случае, если он не будет работать или приведет экономику к краху/ ответить  перед  народом  Украины,  перед  Верховным  Советом   и Президентом. Назовите, пожалуйста, авторов.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Якого закону?

 

     СДЄДНЄВ В.П.  О  налогообложении.  Кто  его подготовил,  кто несет ответственность?

 

     ГОЛОВА. Може,  ми  скажемо,  хто  є  автором  всього  пакету законодавчих  актів  про  оподаткування?  Тому  що  їх  не  можна розривати.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Відповідаю  -  Державна   економічна   рада Кабінету Міністрів.

 

     104

 

     СЛЄДНЄВ В.П.   Хочу   добавить,   что   я   являюсь   членом Государственного  экономического  совета,  членом   комиссии   по государственному  бюджету,  но участия в проработке этого бюджета не принимал.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.   Коли   на   засіданні   Економічної   ради розглядали  питання  про податки,  всі альтернативні проекти - на прибуток,  на реалізацію, на добавлену вартість, - то головуючий, шановний   народний  депутате,  зачитав  ваш  лист,  в  якому  ви висловились, що не підтримуєте, лист був зачитаний у комісії, яка не  погодилася з ватою думкою.  Сьогодні ви піднімаєте це питання знову.

 

     ГОЛОВА. Григорію Олександровичу!  Цього,  думаю, не потрібно боятися.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Скажу вам чесно - я не боюся, тому що не був автором,  я прийшов...  Зачекайте,  шановні депутати! На той час, коли  я  приступив  до  виконання  обов'язків міністра,  вже були сформовані ці податки.  Але сьогодні я підтримую і той  і  іншій, беру  за  них  на  себе  відповідальність,  а  тому вважайте мене сьогодні вже автором. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Так, приймається. Третій мікрофон.

 

     105

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Іване  Степановичу!   У   мене   є пропозиція.  У  нас  відпрацьована процедура.  Ми створили робочу групу,  виступав Володимир Борисович і чітко сказав,  що сьогодні питання стоїть не про те,  будуть податки чи не будуть, а про те, буде чи не буде держава. Нам дали чітку таблицю. Для того, щоб ми хоч що-небудь сьогодні зробили, пропоную проголосувати по кожному пункту.  Якщо потрібно,  давайте проголосуємо поіменно. Те, що не буде прийнято,  дамо на доопрацювання.  Зрештою, я не хочу нікого образити, але сьогодні абсолютно нічого нового не почув. Було все те, що й при попередньому обговоренні. Тому я хочу попросити вас, Григорію Олександровичу,  сказати більш  дохідливо:  до  чого  це призведе,  якщо ми й сьогодні нічого не приймемо і залишимося без вітрил?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Що сказати? Повторіть, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. До чого прийде наша економіка?

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Ще  раз  нас  переконайте.  Я  вас   повністю підтримую,  ви один із міністрів, хто не боїться вийти на трибуну і сказати,  що популістських рішень приймати не потрібно.  Але  я вас прошу,  скажіть,  до чого це призведе,  якщо ми й сьогодні не приймемо ніякого рішення?

 

     106

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Щиро  вдячний  вам  за  таке  запитання   і відверто відповідаю /тим,  хто хоче, щоб настав економічний крах/

- це призведе до  цього.  Певно,  мене  неуважно  слухали,  прошу вибачити,  але  я про це вже говорив.  Якби ми прийняли цей закон про податок у грудні,  то сьогодні б мали відпрацьований  бюджет, подали   б  його  на  розгляд  у  Міжнародний  валютний  фонд,  у Міжнародний банк реконструкції і розвитку.  Тобто  через  два-три місяці  ми  могли  б  увійти  в  європейський  ринок.  Ми ж знову зволікаємо.  Тому я сказав у  своєму  виступі,  що  нам  потрібні кредити   під   інвестиції  і  впровадження  нових  технологій  у сільському господарстві. Я вам відповім такими словами. Приймаючи міністра  фінансів Кувейту,  я вів розмову щодо наших інвестицій, які потрібно вкласти в технологію переробки  нафти.  До  речі,  з нафти  ми добуваємо світлих продуктів 14-15 відсотків /ви знаєте, що це таке/,  а Кувейт - 40-45.  То скажіть, будь ласка, куди нам вкладати інвестиції?

 

     107

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Ми  дали  час,  і ви із задоволенням слухали.  Я не хочу, щоб зараз давали оцінки. Думаю, що  депутати із задоволенням слухали міністра і ще раз усвідомили ті обставини, ту ситуацію, в якій ми знаходилися.

 

     У нас є пакет документів.  Я прошу,  давайте заспокоїмося  і вирішимо.  Візьміть,  будь ласка, проект постанови Верховної Ради України про порядок  введення  в  дію  Закону  про  оподаткування доходів підприємств і організацій.  Є у вас цей проект постанови? Зрозуміло.

 

     Нагадую, що минулого разу  було  друге  читання.  Можна  цей проект за основу зараз прийняти?  Давайте проголосуємо за основу, а потім - по кожному пункту.

 

     Прошу проголосувати за те,  щоб прийняти проект постанови за основу.

 

     "За" - 298. Приймається.

 

     Щодо пункту 1 у депутатів є зауваження? Немає. /Голос у залі/.

 

     Дійдемо до цього пункту,  я вам ввімкну мікрофон.  Ми знаємо вашу пропозицію про іноземні інвестиції.  Ви хочете, щоб цю норму внести  до  вашого   проекту   закону?   Гаразд,   поставимо   на голосування.

 

     Щодо пункту 1 є у депутатів зауваження?

 

     Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Я и другие депутаты предлагали, чтобы действие закона было до 31 декабря 1992 года.

 

     108

 

     ГОЛОВА. Дійсно,    така    пропозиція     була.     Григорію Олександровичу!  Запишемо таку пропозицію,  щоб Кабінет Міністрів не казав, що до 1 грудня.

 

     Не потрібно голосувати?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Іване Степановичу! Я просив зафіксувати мою пропозицію  і  поставити  на  голосування:  на  півроку ввести цю позицію.

 

     ГОЛОВА. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 57.

 

     Шановні народні депутати! Голосується пункт 1 з доповненням: діє до 31 грудня 1992 року. Прошу проголосувати за цю редакцію.

 

     "За" - 287. Приймається.

 

     Чи в у депутатів зауваження до пункту 2? Немає.

 

     У вас до пункту 1,  депутате Мельничук? Я знаю, ми з'ясуємо. Закон зворотної сили не має.

 

     Будь ласка, до пункту 2 є у вас зауваження? Немає.

 

     Голосується редакція пункту 2.

 

     "За" - 294. Приймається.

 

     Щодо пункту 3 була  пропозиція  народного  депутата  Шлемка. Будь ласка, хто може аргументувати?

 

     БАЙРАКА М.М. Шановні народні депутати! Щодо пункту 3 сталася маленька помилка. Тут написано "сільськогосподарських

 

     109

 

     підприємств індустріального   типу..."   Ми    повинні    це викреслити,  а  замість  цього  написати "несільськогосподарських підприємств агропромислового комплексу".

 

     Пропозицію депутата Шлемка ми  не  підтримали,  тому  що  ми ніяким  підприємствам ніяких пільг під будь-яким дахом не давали. Тому пропоную проголосувати з тими змінами, які я зараз вніс.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження щодо пункту 3? Перший мікрофон.

 

     БОРТНИК В.Ф.,      начальник      головного       управління матеріально-технічного   постачання  Державного  агропромислового комітету  України  /Ізяславський  виборчий   округ,   Хмельницька область/.  У  мене  є  таке  доповнення  до пункту 3.  Після слів "сільськогосподарських   підприємств   індустріального   типу..." доповнити   словами:  "несільськогосподарських  обслуговуючих  та інших підприємств агропромислового комплексу".

 

     ГОЛОВА. Про це йшла мова тільки  що.  Приймається.  Ще  щодо пункту 3 є зауваження? Другий мікрофон..

 

     КОЛІСНИЧЕНКО М.П. Несколько раз ставился вопрос о том, чтобы дополнить  пункт   3   словами:   "доходи   державних   страхових організацій оподатковуються на рівні підприємств - 18 процентів".

 

     110

 

     БАЙРАКА М.М.  Це  в  іншому  пункті буде.  Ми повернемося до цього.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.    Я    предлагал,     чтобы     после     слов "проектно-технологічних організацій" добавить слова: "наукових та інженерних товариств".

 

     БАЙРАКА М.М.  Щодо наукових  та  інженерних  товариств  була пропозиція  депутата  Кислого,  але  ви  на  попередній  сесії її відхилили.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Голосується  пункт  3  у редакції,   запропонованій   комісією.   А   потім   проголосуємо доповнення народного депутата Шлемка.

 

     Прошу проголосувати за редакцію комісії з уточненням.

 

     "За" - 298. Приймається.

 

     Тепер пропозиція народного депутата Шлемка. Зрозуміла? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 79. Не приймається.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Уважаемые  народные  депутаты!  Я в своем выступлении просил поддержать, чтобы для угольной промышленности

 

     111

 

     установить 10-процентный налог на прибыль.  Эти деньги  надо отдавать  в фонд финансирования отрасли,  для строительства новых шахт,  на реконструкцию,  на ликвидацию тех бед,  аварий, которые случаются на шахтах. Поддержите, пожалуйста, это предложение. Это очень нужно, поймите!

 

     БАЙРАКА М.М.   Шановні   народні   депутати!   Дійсно,    на вугільнодобувних    і   гірничовидобувних   підприємствах   треба встановити 10 відсотків,  а  8  відсотків  цільовим  призначенням передавати в фонд для підтримки цієї галузі.  Тому моя пропозиція

- проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Чи   є   ще   зауваження?   Прошу   цю    пропозицію проголосувати.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     Чи є в депутатів зауваження до пункту 4? Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Я  не  понимаю настойчивости депутата Байраки, когда он отказывается голосовать.  Предложение депутата Кислого - это  было  к  другой  статье  и  по  другому  поводу.  Сейчас  мы рассматриваем законопроект в третьем чтении,  так  почему  же  не проголосовать за мое предложение? Я не понимаю...

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачення.  Ви вносили пропозицію до пункту 3, після "науково-дослідних..." ще які?

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Після   "проектно-технологічних   організацій" додати "наукових та інженерних товариств".

 

     112

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "3а" - 88. Не приймається.

 

     Чи в  у  депутатів  зауваження  до  пункту 4?  Немає.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 290. Приймається. Які зауваження до пункту 5?

 

     Третій мікрофон.

 

     ПИРІГ Л.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань   здоров'я   людини   /Рогатинський   виборчий   округ, Івано-Франківська    область/.    Шановні    депутати!   Прохання прислухатися до пропозиції Комісії з  питань  народної  освіти  і науки і залишити ставку,  яка була запропонована і зафіксована на сторінці 3.  Справа в тому,  що хоча на сторінці 4 й написано, що частина із пропозиції врахована...

 

     ГОЛОВА. Я  запитую  про  зауваження  до  пункту 5,  народний депутате.

 

     ПИРІГ Л.А. Це до пункту 5.

 

     ГОЛОВА. Зараз з'ясуємо.  Чи є ще  до  пункту  5  зауваження? Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. До пункту 5.

 

     113

 

     У нас   деякі  німецькі  фірми  будуватимуть  для  тих,  хто переїжджатиме із зон  обов'язкового  відселення.  Зокрема,  фірма "Габе"   вже   практично   приступав  до  роботи.  Тому  пропоную додати:"...звільнити від оподаткування доходи  будівельних  фірм, які беруть участь у спорудженні житла...  для відселення людей із зони безумовного обов'язкового відселення.

 

     БАЙРАКА М.М. Можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Є заперечення? Третій мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты, уважаемый Иван Степанович! Я не зря ставил вопрос с самого начала: перед тем, как приступать к голосованию всех  пунктов  данного  проекта.  Все,  что  касается иностранных  инвестиций,  исключить.  Прошу  вас понять,  что это нужно,  и проголосовать за то,  чтобы исключить эти вопросы и  не голосовать  относительно  инвестиций.  Все,  что  связано с этими ставками, войдет в Закон об иностранных инвестициях.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Це  дістало  схвалення  в погоджувальній комісії. Давайте ми віднесемо туди, а там приймемо його.

 

     БАРАКА М.М.  Такого закону ще немає.  Тому треба прийняти  в цій постанові,  а коли буде той закон, ми точно повторимо це ще й тоді.

 

     114

 

     ГОЛОВА. Так,  ставиться  на  голосування  пропозиція.  Прошу проголосувати,  щоб включити конкретно фірму, яка буде зайнята на будівництві об'єктів Чорнобильської зони. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 283.

 

     Які зауваження до пункту 6? Третій мікрофон.

 

     ПИРІГ Л.А.  Помінялася нумерація.  Те,  що я хотів  сказати, стосується пункту 6. Залишити поправку, яка була внесена Комісією з питань народної освіти і науки і яка  вписана  на  сторінці  3. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний  народний депутате!  Дійсно,  це була суто технічна помилка. Ми з Ігорем Рафаїловичем...

 

     ГОЛОВА. Ви підтримуєте?

 

     БАЙРАКА М.М.  Підтримую.  Тільки повинно звучати так:  після слів   "внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  додати  слова  "в статті...  56 Закону України  про  освіту  та  статті  22  Закону України про основи державної науково-технічної політики".

 

     ГОЛОВА. Погоджувальна  комісія це погодила.  Є ще пропозиції до пункту 6?

 

     БАЙРАКА М.М. Немає.

 

     115

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте проголосуємо.  Хто за те, щоб породжену пропозицію прийняти, прошу проголосувати.

 

     "За" - 272. Приймається. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую. Шановний Михайле Миколайовичу! Я подавав вам  пропозицію.  Це  редакційна  поправка,  але  дуже   суттєва. Посилатися ми повинні не на Закон про правовий режим території. У нас цей закон уже не діє.  Діють  закони:  про  внесення  змін  і доповнень  до  Закону про правовий режим території і другий - про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  про  соціальний  захист громадян.

 

     Це так  звуться зараз закони України.  І треба посилатися на ці два закони... Не на один, а на два. Тому що і в другому законі є також і про пільги, і про оподаткування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будемо вважати це редакційними правками і приймемо.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ні,  Іване  Степановичу!  Юристи  пояснили.  Я наполягаю на тому, що...

 

     ГОЛОВА. Ну,  Володимире Олександровичу,  розберіться у своїй комісії.

 

     БАЙРАКА М.М.  Юристи  підтвердили,  що  повинен  бути  запис такий, як е...

 

     116

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу! Хвилинку... Хто буде?

 

     Депутат Шовкошитний чи ви? Четвертий мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Володимире Михайловичу!  Вибачте, ви - мій колега і заступник,  але закон після доповнень,  які ми прийняли, так і називається, тільки в новій редакції.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосується редакція пункту 6. Із проголосованим зауваженням,  яке вніс депутат Пиріг. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ,  м. Київ/.  Шановні колеги! Як ви пам'ятаєте, коли ми закон приймали, пан Байрака клявся і божився,  що в постанову він запише те, що я пропонував тоді вія Імені нашої комісії: підприємства громадських організацій  потерпілих...  оподатковуються згідно із Законом про статус і соціальний захист.  Ви цього не внесли,  знову ж таки  і сюди не внесли. Тому потрібно внести в текст цього документа.

 

     Давайте погодимося.    Внесемо,    щоб    підтвердити,    що підприємства згідно з цим законом  теж  оподатковуються  по  тому закону. Буде посилання. Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Всі  правки?  Пункт  6  голосується із доповненнями. Четвертий мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  Согласно Закону о  валютном  формировании  по аграрному  сектору  перечисляется 20 процентов.  Есть предложение записать так, что если валютные средства используются

 

     117

 

     на приобретение семян,  гербицидов,  то есть средств  защиты растений,  материально-технических  средств  и технологий,  то 20 процентов не удерживать.

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу,  Анатолію Григоровичу!  У  вас був час внести,  ми проголосовуємо тільки ті пропозиції,  які тут відхилені комісією. Це ж уже не вперше. Прошу проголосувати пункт 6 в редакції, запропонованій комісією.

 

     "3а" - 290. Приймається.

 

     Є у   депутатів   зауваження   до  пункту  7?  Немає.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 294. Приймається.

 

     До пункту 8?

 

     БАЙРАКА М.М. Пропозицій не надійшло. Можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 304. Приймається. Чи є зауваження до пункту 9? Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  До пункту 9 таке зауваження.  У другій  його  частині  записано:  "Для  здійснення  контролю   за використанням  вказаних коштів створити тимчасову комісію з числа депутатів..." Не треба створювати ніяких тимчасових комісій. Коли буде  підозра,  тоді  й створимо.  Кожного разу створюватимемо ці комісії.

 

     118

 

     БАЙРАКА М.М. Ми це погодили.

 

     ГОЛОВА. Погоджується більшість депутатів...  Потрібно  буде. депутати  внесуть  пропозицію,  тоді й створимо.  Вилучаємо другу частину пункту.  Потрібно голосувати?  Ні.  Голосується пункт 9 з вилученням другої частини. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 292. Приймається.

 

     Чи є зауваження до пункту 10?

 

     БАРАКА М.М. Немає.

 

     ГОЛОВА. Немає.  До  пункту  11 є зауваження?  Є.  Тоді прошу проголосувати, за пункт 10.

 

     "За" - 298. Приймається.

 

     Другий мікрофон. Зауваження до пункту 11.

 

     ВАНЄЄВ Г.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у  питаннях  соціальної  політики та праці /Гагарінський виборчий округ,  м. Севастополь/. Уже было предложение - в пункте 11 снять первый  абзац оставить только второй.  Это предлагал председатель комиссии и многие депутаты.

 

     ГОЛОВА. Так. Прошу - коментар.

 

     БАЙРАКА М.М.  У  пункті  11  встановлюється  нова   величина платежів   на   соціальне   страхування  -  замість  61  відсотка встановлюється 37.

 

     119

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Була інша пропозиція,  її  вносив депутат  Білоблоцький.  Ми  її протокольно передаємо до Мінфіну і Кабінету  Міністрів.   А   пункт   11   голосуємо   в   редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 296. Приймається.

 

     Народний депутат   Чепурний  Анатолій  Григорович  у  своєму виступі говорив про те, що зараз напрацьовуються зміни до системи оподаткування  в  сільському господарстві.  Коли Мінфін і Кабінет Міністрів внесуть, тоді ми їх розглянемо.

 

     Чи є зауваження до пункту 12? Перший мікрофон.

 

     БУДЬКО В.С.,  голова  Народицької  районної  Ради   народних депутатів /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Іване Степановичу!  Ми  всетаки   наполягаємо   на   тому,   щоб   була проголосована пропозиція про те,  щоб на виконання чорнобильської програми було не 12,  а 19 відсотків.  Не треба,  товариші,  цієї люті, не на Чорнобилі треба економити.

 

     Прошу за це проголосувати поіменно, я маю право пропонувати.

 

     120

 

     ГОЛОВА. Ви  маєте право,  але ж ми домовилися,  коли Міністр фінансів доповідав, що всі чорнобильські програми, які стосуються капітального будівництва і інших питань, людей, які проживають на забруднених територіях,  профінансувати по фактичному  виконанню. Давайте запишемо це окремо. Перший мікрофон.

 

     БУДЬКО В.С. Іване Степановичу! Тоді давайте пункт 12 взагалі не  приймати.  Давайте  прорахуємо,  а  після  цього  ми   можемо визначити процент.

 

     ГОЛОВА. Так же і було.  Народний депутат Яворівський сказав, що комісія продовжить працювати над переглядом багатьох пунктів і статей. Така була пропозиція, я правильно зрозумів?

 

     Голосуємо пункт 12 в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 308. Приймається.

 

     121

 

     Чи є зауваження до пункту 13? Я це раз повторюю: була надана можливість вам усім виступати.  Ви що,  хочете втрьох зірвати обговорення і голосування. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.    Шановні   колеги!   Іване   Степановичу! Редакційна правка,  щоб у нас не  було  ніяких  непорозумінь.  До пункту  12:  не  фонд створити,  а банк "Чорнобиль".  Є постанова Верховної Ради створити банк "Чорнобиль".  Півтора року минуло, а чомусь його не створили.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  вас прошу,  пункт 12 проголосований.  Чи фонд, чи банк - домовимось і створимо. Уже з'ясували це питання.

 

     Чи є зауваження до пункту 13?

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Иван  Степанович!  Проголосован пункт 12.  Но я хотел бы уточнить - вот эти ваши слова о том, что будет обеспечено, - это входит в пункт 12 или это в протоколе? Мы снимаем этот вопрос?

 

     122

 

     ГОЛОВА. Все так, як у нас воно сформульовано.

 

     Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Михаил Николаевич! Мы предложение давали - в пункте 13 исключить сельское хозяйство.

 

     БАЙРАКА М.М. Я хотів про це сказати, не дали слова. Пропоную /ми  й  у  комісії  погодили/,  щоб  у  кінці  була приписка крім сільськогосподарських підприємств".

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  зрозуміло?  Пропозиція зрозуміла? До пункту 13 ще є доповнення?

 

     БАЙРАКА М.М. Немає.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.  Я пропонував фонд зайнятості і для села зняти. Треба дати людям...

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     123

 

     КОЛІСНИЧЕНКО М.П.  Как  мы  договаривались,  в  этом  пункте записать  "доходи державних страхових організацій оподатковуються на рівні підприємств - 18 процентів".

 

     БАЙРАКА М.М. Це буде наступний пункт, зараз про це скажу.

 

     Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Більше до пункту 13 зауважень немає? Є ще. Четвертий мікрофон.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Іване Степановичу! Я прошу підтримати цей пункт,  він відповідає якраз Закону про зайнятість  населення.  І нічого не треба змінювати.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України у правах людини  /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я  хочу,  щоб доповідач    пояснив.    Якщо    ми    сюди    запишемо:    "крім сільськогосподарських   підприємств",   то   тут   якраз   пільги встановлюються.  Таким  чином  сільськогосподарські  підприємства будуть оподатковуватися в загальному порядку - 6 відсотків.

 

     124

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Зрозуміли, в чому справа? Під  час  обговорення  депутати  стверджували,  що  на селі немає безробіття.  На селі кожному є що робити.  Тому село  не  повинно платити 3 проценти до фонду по безробіттю.  Хто хоче робити,  хай їде на село до землі, до скотини. /Оплески/.

 

     Проголосуємо за пункт 13 з таким додатком.

 

     БАЙРАКА М.М. Виключити сільськогосподарські підприємства, не оподатковуючи їх взагалі.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 293. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні народні депутати!  Коли я виступав, то говорив про технічні помилки,  ми зараз забули з вами про податок у  розмірі 0,4 процента на шляхове будівництво.  Пропозиція така: додати  -  "1.  Встановити  на  1992  рік   відрахування   коштів підприємствами   і  господарськими  організаціями  незалежно  від відомчої підпорядкованості,  форм власності,  веду  діяльності  у розмірі  0,4  процента  обсягу  виробництва продукції,  виконання робіт і послуг;  2.  Встановити для страхових компаній  і  банків відрахування у розмірі 18 процентів на 1992 рік. При цьому ставка по кредитах не повинна перевищувати 15 процентів".  От за ці  два доповнення є пропозиція проголосувати.

 

     125

 

     ГОЛОВА. Депутат  Рибальченко  щось  хоче  доповнити по цьому питанню.

 

     Другий мікрофон.

 

     РИБАЛЬЧЕНКО А.А.  Хочу напомнить  депутатам  слова  Министра финансов  о  том,  что  это  не  налог,  а  сбор.  А мы говорим о налогообложении, заглавие посмотрите.

 

     И второе:  этот   сбор   платят   не   предприятия,   платят потребители их продукции. Это прошу учесть при голосовании.

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу! Зрозуміла позиція? Не податки, а збори.  Прошу проголосувати доповнення до  пункту  13  у  такій редакції.

 

     "За" - 262. Приймається.

 

     Чи є у депутатів зауваження до пункту 14? Є.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.  Иван Степанович!  Считаю, что в пункте 14 абзацы 1 и 2 надо  вообще  снять,  потому  что  они  противоречат Закону   о   предприятиях,   который   мы   приняли.   И  вообще, устанавливать ограничения в заработной  плате,  как  это  Кабинет Министров хочет сделать, я считаю, сегодня нельзя.

 

     126

 

     ГОЛОВА. Дякую. Ви внесли пропозицію і об|рунтували її. Тепер дайте можливість висловитись іншому депутату.

 

     Перший мікрофон.

 

     СЕРБІН Ю.С.  Треба  обов'язково  це  прийняти.   Ось   чому. Дозвольте   мені  півтори  хвилини  на  об|рунтування.  Ми  зараз прийняли граничний  рівень  рентабельності,  щоб  не  підвищувати ціни,  бо  всі  ціни виходять нам боком.  Купівельна спроможність знижується,  врешті-решт,  підприємства  можуть   зупинити   свою роботу.

 

     Что мы   сделаем,   если  не  установим  предельный  уровень рентабельности?  Перегоняются  фонды  потребления,   перегоняются другие  затраты.  Тем  самым  повышается цена,  и останавливается производство.

 

     У меня  есть   конкретное   предложение.   Необходимо   фонд потребления поставить в зависимость... Депутат Бойко, я прошу вас не мешать!

 

     То есть я предлагаю,  чтобы  фонд  потребления  увеличивался пропорционально  росту  производства:  на  два  процента  -  фонд производства, на два процента - фонд потребления.

 

     За основу следует взять не то, что предложило Правительство,

- запутанный ноябрь, когда не все успели выплатить, а январь.

 

     127

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Якби у нас була справжня ринкова економіка,  ми б це не голосували,  воно було б усе  само собою.  А поки її немає і є перехідний період,  то треба це якось регулювати.  І тому погоджувальна комісія  запропонувала  ці  два абзаци, а ви подумайте.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.Фрунзе   /Костянтинівський   виборчий   округ, Донецька область/.  Я как директор завода специально подчеркиваю, что этот пункт принимать сегодня нельзя, его нужно снять.

 

     ГОЛОВА. Так, дякую.

 

     МАЯКІН В.А.  Одну минуту! Разрешите, я скажу. Пусть никто не думает,  что  на предприятии,  в шахте сегодня зарабатывают очень много.  В январе зарплата  на  заводе  составляла  3  тысячи  300 рублей.  И  если  мы  ограничим  это,  то  завтра  потеряем  и то производство, которое имеем сегодня. Этого делать нельзя.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

 

     128

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.  Іване Степановичу!  Хочу  доповнити  те,  що сказав депутат Маякін.

 

     Сьогодні я   спеціально   зв'язався   з  Житомиром.  Середня заробітна плата на наших великих підприємствах така.

 

     На заводі  верстатів-автоматів  середня  заробітна  плата  в січні  становила  1100 карбованців на "Електровимірювачі" - 960 і так далі.

 

     Ми з вами вже тричі обкладаємо зарплату.

 

     У нас є податок на добавлену вартість.

 

     У нас є податок на доход.

 

     І кожен з нас ще  платить  податок  тоді,  коли  отримує  цю заробітну плату.

 

     Я хочу запитати:  що, нам треба ще четвертий податок? Навіщо ми вводили податок на доход,  коли у нас був податок на прибуток? Адже доход - це разом прибуток і заробітна плата.  Як же можна це регулювати? Може, нам треба поміняти Уряд , Прем'єра, і нові люди вже зможуть регулювати, а не вводити податки?

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Щоб нас,  дай Боже,  не зрозуміли так, що ми заморожуємо заробітну плату.

 

     Скажіть, депутате Байрака.

 

     129

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні  народні  депутати!  Ніхто  статтю  19 Закону  про  підприємства  не  відміняв.  Підприємство самостійно направляє кошти туди,  куди хоче.  Ми  маємо  на  увазі  механізм регулювання фонду споживання.

 

     Ваше право проголосувати.  А це пропозиція,  з якою виступив Міністр праці. Він докладно розповість про те, що думає робити.

 

     ГОЛОВА. Михайла  Миколайовичу!  Все  з  "ясували.  Вносилася пропозиція зняти перші два абзаци.  Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 171. Не приймається.

 

     Вадиме Петровичу Гетьман!  Я до вас звертаюсь,  щоб ви  мені допомогли.   Скажіть,   15-процентна   ставка  є  максимальною  в страхових операціях, а не в банківських?

 

     Товариші! Це вже не від мене залежить. Як проголосували, так і є. Депутате Єліашевич, це вже некоректно по відношенню до мене. Я можу на вимогу депутатів переголосувати, але звинувачувати мене не треба.

 

     Депутату Маякіну  я  кажу,  що  правильно  формулюю питання. Пункт 14, сторінка 9, права колонка, перші два абзаци. Якщо я вас правильно зрозумів, шановні народні депутати Звягільський, Маякін та інші, то ви пропонуєте ці два абзаци зняти.

 

     130

 

     Що тут не так? Хочете ще раз? Будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" - 178. Не прийнято.

 

     А тепер я хочу сказати, що депутати знають, за що голосують, і не керуються емоціями.

 

     Прошу, які ще зауваження до пункту 14?

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Уважаемые коллеги! Я все-таки думаю, что если этот пункт останется,  то простонапросто в целом решение не будет проголосовано.  Поэтому  я  предлагаю  весь пункт 14 исключить из постановления как спорный. Иначе мы ни к чему не придем.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЛІСНИЧЕНКО М.П.  После абзаца 6  следует  добавить:  "Щодо державних  страхових  організацій  сума  податку  зменшується  на виплату втрат від  знецінених  грошових  накопичень  громадян  за довгостроковими договорами з органами державного страхування".

 

     Міністерство і комісія підтримують цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     131

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  Уважаемые депутаты!  Посмотрите предпоследний абзац пункта 14: "Подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про плату за землю".  Якщо й далі будемо продовжувати,  то ми цим пунктом уже встановлюємо розмір податку. Після цього треба поставити крапку.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Я підтримую думку Анатолія Григоровича.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.  Уважаемый Иван Степанович!  Я уверен, что правильно мы голосуєм и все правильно делаем.  Но у  меня  другое предложение.  Давайте  мы  в пункте 14 не два абзаца одновременно будем голосовать, а по одному. Прошу вас, пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  В тому, що сказав депутат Воробйов,  є рація.  Ви розумієте,  ми дійсно не зможемо прийняти рішення. Може, справді кожний абзац окремо проголосуємо? Як буде, так і буде.

 

     Ще в зауваження? Перший мікрофон.

 

     132

 

     КАРПЕНКО В.О.,  головний  редактор  газети  "Вечірній  Київ" /Прирічний виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні колеги,  шановний Іване  Степановичу!  Тут дуже складне питання,  і спори виникають неспроста.  Справді,  якщо прийняти запропонований варіант, то це запускання  руку  у  фонд споживання.  З другого боку,  очевидно, якесь регулювання все-таки потрібне,  тому що  ми  ж  не  зможемо інакше. Давайте зробимо ось що. Цей пункт поки що знімемо, а коли буде вироблено механізм, тоді й можна це питання розглянути.

 

     Отже, зараз   пропонується   доручити   Кабінету   Міністрів розробити механізм дії.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     ОСТРОВСЬКИЙ З.В.,   директор   Авдіївського   коксохімічного заводу  імені  50-річчя  СРСР  /Ясинуватський   виборчий   округ, Донецька область/. Я, Иван Степанович, хочу обратиться к вам и ко всем депутатам.  Вы говорите сегодня о том,  что в промышленности повысилась  заработная  плата.  В прошлом году на коксохимическом заводе заработная плата составляла 8  копеек  на  рубль  товарной продукции.  А  сегодня  она выросла в 14 раз,  но даже копейки не составляет в себестоимости продукции.  О чем вы говорите сегодня, дорогие товарищи?!

 

     133

 

     ГОЛОВА. Це свідчить про безалаберні ціни на продукцію.

 

     ОСТРОВСЬКИЙ З.В.  Так вот, если мы сегодня сделаем такое, то опять возвратимся к старому.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми  не  виробимо  ніякого рішення.  Продовжимо обговорювати - буде ще 300 пропозицій. Є два шляхи.

 

     Перший. Голосувати по абзацах.

 

     Другий. Може,  дійсно Кабінет Міністрів розробить механізм і підготує  проект  постанови з цього питання,  поінформує нас,  ми обговоримо, тоді приймемо.

 

     Іншого виходу немає.  Від села  вже  виступили,  коксохіміки теж, зараз інші галузі підуть у бій.

 

     Тому зробимо   так.   Олегу   Івановичу!  Підготуйте  окрему постанову разом з Комітетом по праці,  Мінфіном.  А ми  її  потім поставимо на обговорення, щоб депутати висловилися.

 

     Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,    голова   Харківського   міського   комітету народного  контролю   /Київський   виборчий   округ,   Харківська область/.   Шановний   Іване   Степановичу!   Я   підтримую  вашу пропозицію,  але треба визначити конкретний строк.  Цей  механізм має бути затверджений Верховною Радою.

 

     134

 

     ГОЛОВА. Встановити   строк   до  3  березня  і  тоді  внести постанову, Олегу Івановичу. Перший мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України у  питаннях законодавства   і   законності   /Октябрський   виборчий   округ, Полтавська область/.  У мене є зауваження по процедурі. У нас цей пункт не був прийнятий,  тож голосувати треба не за вилучення,  а власне за пункт. Рішення вважається прийнятим, якщо проголосували "за". Якщо недостатньо голосів "за" - воно відхилене.

 

     ГОЛОВА. Ну,  правильно,  але  як  кажуть,  від  перестановки доданків сума не міняється.

 

     Хто за те,  щоб цю постанову прийняти в редакції, викладеній від комісії, прошу проголосувати.

 

     "За" - 164. Не прийнято.

 

     Бачите -  все  одно 164,  170...  Тобто люди чітко визначили позицію. Але вже процедура не порушена.

 

     Четвертий мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Вона  порушена  в  тому  плані,   що   під   час голосування  ми  не  зрозуміли,  голосується  пункт  14  у вашому формулюванні чи як пропозиція  комісії.  Якщо  у  вашому,  то  ми голосуємо "за".

 

     135

 

     ГОЛОВА. Ні,  Олександре  Івановичу,  пункт  14 голосувався у редакції від комісії. А тоді пропонувалося по абзацах.

 

     Але перед  тим,  як  перейти  до  головування  по   абзацах, Верховна Рада більшістю зійшлася на тому,  що треба взагалі пункт 14  зняти  і  доручити  Кабінету  Міністрів  підготувати   окрему постанову щодо регулювання цього фонду споживання у відповідності з рівнем виробництва і рівнем заробітної плати.  А потім разом  з механізмом  впровадження  внести  на  розгляд  Верховної  Ради  З березня. Отака була пропозиція.

 

     Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 278. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  Я  чесно  витримав,  стоячи  й   чекаючи,   доки виробничники  не  вирішать  своїх  питань,  тому  що наші пройдеш соціальні.  Я дуже прошу, дорогі мої колеги, проголосуйте за нашу поправку.  Вона стосується тільки тих хлопців, які брали участь у локальних  війнах,  тих,  які  були  в  Афганістані,   ветеранів, учасників   Великої  Вітчизняної  війни.  Я  вас  просто  благаю! Пропонувати голодувати поіменно я не хочу, але підтримайте.

 

     Я її зараз зачитаю,  вона там є і погоджена з  Міністерством фінансів.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!

 

     Я прошу  уваги.  Мова йде про доповнення до статті 3 закону. Ми про пункт 14 вирішили вже, його немає.

 

     136

 

     Послухайте: "Кошти,    які    спрямовуються     громадськими організаціями  ветеранів локальних та Великої Вітчизняної воєн та їх підприємствами на статутні цілі організацій,  зараховуються до складу  податків".  Зрозуміли?  Давайте  підтримаємо  цих людей і проголосуємо.

 

     Приймається.

 

     Зараз щодо інвестицій вирішимо. Третій мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемые депутаты!  Я понимаю,  что мы сегодня принимаем   очень  серьезный  закон,  взволнованы.  Я  прошу  вас поддержать то предложение, которое вы получили два дня назад, - о перенесении всего,  что касается иностранных инвестиций, в проект Закона об иностранных инвестициях. Почему? Потому что уже сегодня принят этот проект в первом чтении,  там есть система. Если мы ее не продолжим, значит, мы практически отработанное выхолащиваем. Я прошу вашей поддержки.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Олександре   Михайловичу.  Шановні  народні депутати! Вам був розданий ось такий аркуш, подивіться. На другій сторінці там е:  "1. Вилучити з проекту всі положення про пряме і побічне оподаткування іноземних інвестицій".  І перераховані  оці всі статті. Бачите?

 

     "2. Включити  до  проекту  статтю  "Оподаткування  іноземних інвестицій".  Ми домовились  сьогодні,  що  розглянемо  це,  коли будемо   приймати   Закон  про  іноземні  інвестиції.  У  кого  є заперечення щодо цього?

 

     137

 

     БАЙРАКА М.М. Немає.

 

     ГОЛОВА. Вирішено. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Уважаемые коллеги, уважаемый Иван Степанович! Я прошу внимания. Дело в том, что первый пункт проголосован, но я прошу возвратиться к нему и принять  срок  введения  закона  с  1 апреля.  Почему?  Первый аргумент - потому что налог на прибыль в размере  35  процентов,  согласно   поданной   таблице   Минфина, превышает  сумму  налога  на доход.  Второй аргумент.  Сейчас все минфиновские структуры,  предприятия начнут  делать  перерасчеты. Это внесет сумятицу.

 

     И самое главное - не может работать закон,  который не вышел в печати,  который еще не изучили и так далее. Мы этот принцип не должны  забывать.  Начиная с этого момента,  впредь законы должны публиковаться,  только после этого вступать  в  силу.  Поэтому  я прошу перенести срок введения закона в действие на 1 апреля.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Зараз  ми цю пропозицію проголосуємо. Але тут потрібен коментар компетентної особи - тих, хто збирав кошти.

 

     Прошу до мікрофона заступника Міністра фінансів.

 

     138

 

     ІЛЬЇН В.Н.,  заступник  Міністра  фінансів України.  Шановні народні депутати!  Якщо прийняти строк введення в дію закону з  1 квітня,  то на перший квартал ніякого закону у нас взагалі немає. А те,  що каже депутат Воробйов, буде автоматично введено. Справа в   тому,   що  цей  закон  буде  застосовуватися  за  фактичними розрахунками, виходячи з фактичних доходів за перший квартал. Так записано. Ми сьогодні беремо авансові платежі. А по факту першого кварталу буде діяти цей закон.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Еще один аргумент. В данном случае  я  к  своему  оппоненту обращаюсь.  Положение Конституции Украины,  которое мы проголосовали на прошлой неделе, гласит, что закон  вводится  в  действие  с  момента  опубликования.  Это уже конституционная норма.  Поэтому давайте будем уважать Конституцию и срок укажем с 1 апреля, иначе мы разрушаем эту норму.

 

     ГОЛОВА. Все зрозуміло, Конституцію дійсно треба поважати.

 

     Я розумію   так,  що  ми  приймаємо  постанову  про  порядок введення  в  дію  Закону  України   про   оподаткування   доходів підприємств  і  організацій разом із законом,  крім пункту 14,  з усіма  доповненнями,  які  ми  проголосували.  А   термін   зараз проголосуємо окремо. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 282. Приймається.

 

     139

 

     А тепер  прошу  проголосувати  пропозицію народного депутата Воробйова,  щоб з  1  квітня  ввести  в  дію.  Так,  все.  Дякую. Четвертий мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Я  дуже  прошу,  Іване  Степановичу,  щоб протокольно було зафіксовано у нашій сьогоднішній стенограмі:  ми справді пішли на певні компроміси.  Пане П'ятаченку,  я хочу, щоб ви запам'ятали це /ми записуємо це як протокольне доручення/: без Комісії з питань Чорнобильської катастрофи /бо ви нам подали свої пропозиції/  жодних  положень  просимо  там  не  міняти.  Комісія подасть вам свої міркування.

 

     ГОЛОВА. Приймається.  Тобто,  ви розумієте, мова йде про те, щоб коригування програми відбувалося одночасно Урядом і комісією.

 

     Вноситься на розгляд ще один документ - про ставки акцизного збору на окремі товари. Які є запитання?

 

     Четвертий мікрофон.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемый Иван Степановичі Уважаемые депутаты! Вся продукция,  которая после переработки сдается на давальческих условиях    колхозами    и    совхозами,    во-первых,   является сверхплановой,  а во-вторых, используется для приобретения только средств  материальнотехнического  снабжения и только за пределами Украины - в странах СНГ

 

     140

 

     или за рубежом.  Это спирт,  вино,  "горілка". Если мы будем продавать  зерно  - то по 80-100 долларов за тонну,  а если будем продавать спирт из зерна,  то  тонна  пшеницы  обходится  в  1300 долларов.  Я думаю,  что это чисто колхозная продукция,  и она не используется для реализации внутри республики, а используется для бартера,  за пределами Украины,  а оттуда получаем лес,  бензин и другое.

 

     Поэтому я прошу этот пункт записать  в  следующей  редакции: "Зняти  ставку акцизного збору на лікерогорілчані вироби та вино, виготовлені на "давальських" умовах з сировини,  у тому  числі  й зерна,    фермерами,    колгоспами,    радгоспами    та    іншими сільськогосподарськими підприємствами для  бартерного  обміну  на матеріально-технічні ресурси з умовою, що 20 відсотків від обсягу переданого на переробку буде продано державі".

 

     Прошу зробити такий додаток.

 

     ГОЛОВА. А що скаже  депутат  Бондаренко?  Правильно?  Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.  Иван  Степанович!  Такой  шум тут стоит.  Я убедительно  прошу  -  надо  обязательно  принять  поправку   "на добавлену  вартість  на м'ясо,  на птицю".  Иначе все остановится мясокомбинаты стоят, живность гибнет.

 

     ГОЛОВА. Ви скажіть,  що ви просите прийняти цей документ, от і все.

 

     Другий мікрофон.

 

     141

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Іване Степановичу!  Залишилося кілька хвилин. Ця пропозиція,  що вніс Анатолій Григорович,  чітко зафіксована в рішенні   Президії  від  13  числа:  звільнити,  а  20  процентів продукції зерна тощо  продати  державі.  Я  просив  би  депутатів підтримати рішення Президії.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Вибачте,  будь  ласка,  але  в  рішенні Президії записано не так.  Я зачитаю:  "Надати Кабінету Міністрів  України право   вирішувати  питання  про  бартер  у  1992  році  горілки, виробленої  із  "давальського"  зерна,  і   звільнити   колгоспи, радгоспи,  селянські господарства,  що здійснюють бартерну угоду, від акцизного збору на цю продукцію за  умови,  що  20  відсотків зерна, яке вони здають, буде продано державі".

 

     Я зачитав те, що було в постанові.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я намагаюсь, щоб усім було зрозуміло, про що йде мова.

 

     Раніше все зерно забирала держава, була монополія на все це. І питань не було.

 

     Сьогодні фермери,  колективні  господарі  чи  інші господарі мають право розпоряджатися зерном. Вони можуть якусь його частину переробити  на  горілку  або  на  спирт.  А  цей спирт по бартеру продати і купити хімічні засоби та інше.  Отже,  такі  пільги  по цьому збору. Це стимулювання, це непівська норма.

 

     Давайте проголосуємо за це.

 

     "За" - 267. Приймається.

 

     142

 

     Перший мікрофон.

 

     МАКЕДОНСЬКИЙ І.І.,   голова   Белградської   районної   Ради народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Белградський виборчий округ, Одеська область/. Здесь речь идет о той ситуации, которая сложилась с этим зерном и со спиртом,  а у нас ситуация - с вином. Вы понимаете?

 

     ГОЛОВА. Депутате Волощук із Закарпаття,  у вас із слив'янкою теж така ситуація?

 

     ІЛЬЇН В.Н. Вино включено в проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  У нас залишився це один  документ  - проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про податки на добавлену вартість.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів   /Любарський  виборчий  округ.  Житомирська  область/. Шановний Іване Степановичу!  Я пропоную пункт 2 статті  5  даного проекту змінити.  "М'ясо, худобу і птицю, що реалізуються в межах України".  Пропоную  залишити  "м'ясо,   худобу   і   птицю",   а "реалізуються  в  межах України вилучити у зв'язку з тим,  що для нас - виробників продукції, не має значення, куди реалізується

 

     143

 

     м'ясо - за межі України,  чи ні.  Ми стоїмо перед фактом, що сьогодні Уряд не може реалізувати цю продукцію з м'ясокомбінату.

 

     ГОЛОВА. Пропоную     заступнику     міністра    Ільїну    це аргументувати. Будь ласка.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Просто пропоную поставити  на  голосування,  і все.

 

     ІЛЬЇН В.Н.   Сьогодні   відповідно   до   угоди   з   іншими республіками колишнього Радянського Союзу встановлена  ставка  28 процентів.  Вони  нам  продають з податком на добавлену вартість. Чому ж ми повинні зменшувати або  зовсім  звільняти  від  податку реалізацію продукції, яка туди йде?

 

     ГОЛОВА. Погодимось? Так. Які зауваження ще? Перший мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Шановний  доповідачу!  Я просив би включити у пункт, де йдеться про те, щоб зняти податок на добавлену вартість на роботи по спорудженню житла для житловобудівних кооперативів

 

     144

 

     і індивідуальних   будівників,   колгоспи  і  радгоспи,  які здійснюють будівництво  житла  та  інших  об'єктів  господарським способом-не за бюджетні, а за свої кошти.

 

     ГОЛОВА. Зараз я поясню про що йде мова.  Йдеться про те,  що сьогодні колективні господарства будують житло  та  інші  об'єкти соцкультпобуту.  Раніше було так: будували за рахунок капітальних вкладень або бюджетних джерел.  То це ж треба обкладати податком. А  в  такі,  хто  будує  за власні кошти.  І от якщо вони будують об'єкти соціальної сфери за власні кошти, то пропонується дати їм пільги.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Я думаю, щодо села такі пільги можна прийняти.

 

     ГОЛОВА. Давайте погодимося з цим. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не    представився/.    Віталію   Никифоровичу!   Є пропозиція   щодо   пункту   "с"   статті   5.   Тут    написано: "Житлово-комунальні     послуги    для    населення:    опалення, водопостачання".  Треба обов'язково додати "газопостачання". Адже все це стосується населення.

 

     ГОЛОВА. Газопостачання?    Зрозуміло.   Це   дуже   важливо. Приймається.

 

     Ще які зауваження? Другий мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.  Дело в том, что в статье 5 мы уже этот вопрос обсуждали.

 

     145

 

     Товарищи! Всю  продукцию  в  пределах  Украины  нужно все же освободить от этого 28-процентного налога.  Ивану  Степановичу  я давал  расшифровку,  во  что  превращается  цена  того  или иного товара, когда он доходит до покупателя.

 

     Мы же своих потребителей загоняем в угол.  Еще и капитальное строительство.  Ведь  в  несколько  раз увеличивается цена,  если товар переходит из одних рук в другие.  Я не просто  так  говорю, специалисты все просчитали.

 

     Поэтому я вношу предложение по статье 5: продукцию, выработанную предприятиями и организациями  Украины  и реализуемую  в  пределах  Украины,  освободить  от 28-процентного налога.

 

     ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу!  Я знаю,  що ви не погодитесь. Але ж усе-таки це спірна норма. І спірна не в тому, що один каже, а інший заперечує.  Спірна в тому,  що методики обраховування  не вироблено. Давайте ми так зробимо. Виникло питання, ви обдумайте, об|рунтуйте,  а тоді депутатам внесемо на розгляд.  Зараз  просто немає часу для того, щоб ви розкрили свою методику.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые депутаты! Давайте посмотрим, что же мы делаем сегодня. Мы вносим дополнения и изменения к тому закону,  который не приняли. Давайте примем, а потом будем изменять.

 

     146

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановний  Іване   Степановичу!   У   мене пропозиція від комісії, і я прошу, щоб з нею погодилися депутати. Отже:  зняти податок на добавлену вартість на  промислові  товари для  дітей  дошкільного  віку,  на дитяче харчування,  а також на послуги по  пранню  білизни,  хімічної  чистки  одягу,  прокатних пунктів  та  інше.  Це  дуже  болюча  проблема  для  пенсіонерів, матерів, тобто соціальна проблема. Треба врахувати обов'язково.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  треба  погодитись.  Потрібно  голосувати  за пропозицію депутата Білоблоцького? Приймаємо. Четвертий мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.  Я  заперечую проти прання білизни.  Вибачте,  це мені здається смішним.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  Миколо  Петровичу,  не   потрібно   сюди включати.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Це ж про лікарні мова іде,  а не про наші сорочки.

 

     ГОЛОВА. Миколо   Петровичу!    Можна    ж    іншім    шляхом відрегулювати.  Не  будемо  ми зараз розбиратися,  хто де сорочки пере. А як я сам перу, так що тоді?

 

     Усі зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     147

 

     СПАСЬКИЙ О.М.,  головний лікар Новомихайлівської  дільничної лікарні Мар'їнського району /Мар'їнський виборчий округ, Донецька область/.  Молодежная комиссия вносила  предложение  относительно детских  журналов,  а также газет,  основанных Верховным Советом, местными Советами народных депутатов  и  трудовыми  коллективами. Здесь, во-первых, вопрос: как понимать "или"? Редакционную правку надо внести, иначе...

 

     ГОЛОВА. Все правильно. "Або трудовими колективами..."

 

     СПАСЬКИЙ О.М.  Комиссия  просит  внести  в  этот  пункт  еще маленькое  дополнение:"...а  также  молодежные  журналы и газеты, основанные республиканскими органами управления".

 

     ГОЛОВА. Ми вже розглядали.  Хто це визначить?  У нас стільки організацій, що ми не зможемо це зробити.

 

     СПАСЬКИЙ О.М. Иван Степанович! Я прошу это принять. Комиссия свое предложение согласовала с Министерством финансов.

 

     ГОЛОВА. Голова вашої комісії  і  на  засіданні  Президії  не давав  спокою  через  цю  пропозицію.  Біда  ж  у тому,  що важко проаналізувати, де молодіжні видавництва, а де інші. Це у кожному конкретному випадку треба робити.

 

     Другий мікрофон.

 

     148

 

     РОМАНОВ Ю.С.  В  проекте  вычеркнут  пункт  "л",  касающийся научно-исследовательских  и  проектноконструкторских   работ.   Я считаю, что их нужно обязательно оставить.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Коли товариш Печеров виступав з цієї трибуни, то сказав,  по комісія знімає пропозицію про вилучення пункту "л". А він залишається.

 

     ГОЛОВА. Ні,   депутат   Печеров  не  так  сказав.  Четвертий мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Прошу   врахувати   дві   особливості.    Усі пропозиції,   які   додатково   надійшли   сьогодні   і   які  ще надходитимуть, ми окремо опрацюємо. Розраховувати, що це буде...

 

     ГОЛОВА. А треба з розрахунками.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Відносно   пункту   "л".   Комісія,   створена Верховною   Радою,   внесла  пропозицію  викласти  його  в  такій редакції,  а Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін більшістю   голосів   її  відхилила.  Я  зробив  неправильно,  що викреслив треба було дати дві редакції.  Проте за браком часу  ми не змогли цього зробити.

 

     Моя особиста  позиція така:  на 1992 рік залишити пільги,  а потім повернутися до цього питання.

 

     149

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Вважаю,  що  треба   цю пропозицію         вивчити.         Якщо        науково-дослідні, проектно-конструкторські,  а  також   госпрозрахункові   розробки виконують  установи народної освіти,  то це одне.  А якщо взагалі маються  на   увазі   науководослідні,   проектно-конструкторські установи, то зовсім інше. Треба уточнити, що залишаємо тільки для народної освіти.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Про народну освіту можна проголосувати. Але треба обов'язково  розглянути це питання й щодо інших.  Тому що в нас є ряд підприємств,  де  потрібна  високо  інтелектуальна  праця.  А сьогодні   податок   на   добавлену   вартість   просто   задушив інтелектуальну сферу України. Вважаю, що треба залишити освіту, а решту - розрахувати і включити.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО С.М., голова Комітету по науковотехнічному прогресу при  Кабінеті  Міністрів  України.  Шановні  депутати,   шановний Голово!  Ця пропозиція і пункт "л" спрямовані на те, щоб зберегти галузеву  науку.  Адже  значну  частину  нашої  науково-технічної діяльності  здійснюють  галузеві науково-технічні заклади.  У них фонд заробітної  плати  забирав  головну  частку  того,  що  вони створюють.  Якщо  залишити  податок  на  добавлену  вартість,  то галузеві науковотехнічні заклади . помруть.

 

     Це була пропозиція Прем'єра Фокіна,  підтримана  Президентом Кравчуком,  що необхідно саме зберегти "дихання" галузевій науці. Я просив би залишити пункт "л" саме в тому формулюванні,

 

     150

 

     як він поданий, за винятком слова "народної". Бо йдеться про розрахункові   розробки,   що  виконують  заклади  освіти,  тобто університети  та  вузи,   а   в   народній   освіті,   в   школах госпрозрахункові установи науководослідних робіт не ведуть.  Дуже вас прошу проголосувати за це.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Давайте ми  для  народної освіти  зробимо  це  зараз,  а  щодо  інших,  Сергію Михайловичу, об|рунтуйте, переконайте, і тоді ми приймемо.

 

     Я прошу  взяти  проект,  пункт  "л":   "науково-дослідні   і проектно-конструкторські   роботи,   а   також   госпрозрахункові розробки,  виконувані   установами   народної   освіти".   Сергій Михайлович  Рябченко  та  інші  депутати просять слово "народної" зняти.

 

     Зрозуміла пропозиція? Хто за те, щоб залишити цей пункт?

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 238. Прийняли.

 

     Усі зауваження?

 

     Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Иван Степанович!  Я предлагал  в своем  выступлении  статью  5 дополнить пунктом:  "снять налог на добавочную стоимость с платных медицинских услуг для  населения". Вы же понимаете,  это очень серьезные деньги. Платные медицинские услуги, а население платит еще 28 процентов.

 

     151

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  доручимо,  щоб  цей  пункт   розглянули комісії.  Тому  що ми так наспіх багато чого назнімаємо.  Все вже враховано? По будівництву домовились. Другий мікрофон.

 

     КАЧУРА Б.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з   питань   розвитку   базових  галузей  народного  господарства /Чугуївський   виборчий   округ,   Харківська   область/.   Іване Степановичу!  Наша  комісія  вносила  такий  додаток  до  статті: "Ставку податку на добавлену  вартість  зменшити  при  реалізації всіх видів товарів,  робіт,  послуг на внутрішньому ринку України на 3 проценти,  при реалізації продукції металургійної, хімічної, машинобудівної,     паливно-енергетичної     галузі     народного господарства,  в  сільському  господарстві  -  на  5   процентів, будівництві житла і об'єктів соціальної сфери - на 3 проценти,  в міському комунальному господарстві - на  5  процентів,  у  легкій промисловості - на 2 проценти ..."

 

     ГОЛОВА. Борисе Васильовичу!  Я вас прошу ці пропозиції здати в  комісію  Печерова.  Вони  будуть  обговорені  разом  з  іншими пропозиціями.

 

     Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   У  мене  ще  прохання,  Іване Степановичу.  У статті 5,  де йдеться про м'ясо худоби  і  птиці, додати: "напівфабрикати з них". Через те, що

 

     152

 

     це надходить  у  дитячі  садки,  школи,  лікарні  і  якщо ми знімемо, то це йтиме по високій ціні.

 

     ГОЛОВА. Погоджуємось? Другий мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Л.,  перший заступник  голови  виконавчого  комітету Київської       обласної       Ради       народних      депутатів /Переяслав-Хмельницький виборчий округ,  Київська область/. Іване Степановичу  й  шановні  депутати!  Я прошу насамперед аграрників підтримати  мене  щодо  будівельної  цегли,   яка   відпускається населенню,   і   насамперед  для  сільського  будівництва,  через торговельну мережу.  Сьогодні  потрібно  зняти  ці  30  процентів податку.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Ми  розглядали  це  питання,  і  вважаємо  за необхідне доручити відпрацювати такий  механізм,  щоб  будівельні матеріали,    які    йдуть    індивідуальним   забудовникам   для кооперативного будівництва,  від податку звільнялись,  а якщо для даного будівництва й іншого, без чого можна певний час потерпіти,

-залишити. Потрібно дати протокольне доручення.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  прошу  заспокоїтись!  Оці всі  пропозиції  здайте  комісіям.  Вони їх опрацюють,  вироблять механізм,  внесуть,  і ми розглянемо. А зараз треба проголосувати проект  Закону  про  внесення змін і доповнень з урахуванням усіх узгоджених нами пропозицій. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 249. Приймається.

 

     153

 

     Тепер останнє  питання.  Я  хочу,  щоб   ми   його   всетаки розглянули - про прогнозні розрахунки.  Усі матеріали у вас є.  У проекті  постанови  зазначається,  що  проект   Республіканського бюджету  на  1992  рік  треба подати на розгляд до 10 квітня 1992 року.  Очевидно,  не потрібно строк  встановлювати,  а  напишемо; зобов'язати   Кабінет   Міністрів  у  найкоротший  строк/протягом місяця, наприклад/ внести документ.

 

     Отже, у  місячний  строк,  Григорію  Олександровичу,  внести проект бюджету.

 

     Згодні? Тоді вважаємо, що ви цю інформацію взяли до відома.

 

     Хто за   таке   рішення,   прошу  голосувати.  "За"  -  239. Приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  Орієнтовний  графік   більш-менш виконали.  Тепер  далі.  У нас є дев'ять першочергових питань,  а взагалі напрацьовано 18 питань.

 

     Що я маю на увазі,  коли кажу про першочергові питання?  Це, по-перше, проект закону про приватизацію державних підприємств. Є різні прогнози:  одні кажуть, що можна до першого зробити, інші - до третього. Це проекти трьох законів: про приватизацію державних підприємств, невеликих підприємств і про цінні папери.

 

     Треба на цьому тижні попрацювати над документами,  не  можна далі тягнути,  Олександре Леонідовичу і Андрію Васильовичу, прошу вас. Адже ваші комісії мають до цього пряме відношення.

 

     154

 

     Наступне питання - проект Закону про оренду.  Ми  9  місяців тому розглянули його в першому читанні. Уже час приймати рішення.

 

     Я звертаюся до народного депутата Сербіна. Ви знаєте, про що йде мова.  Може,  "Нова Україна" узгодить,  бо там у нас  в  одна суперечність.

 

     Далі. Проект  Закону  про іноземні інвестиції.  Звергаюся до депутата  Дунтау  Олександра  Михайловича.  Ми   не   можемо   не розглянути  цей документ першочергово,  бо його чекають усі,  хто хоче вкласти свій капітал у розбудову України,  але  вони  ще  не мають повних гарантій. Обіцяє до 10 березня підготувати.

 

     За проект Земельного кодексу,  Володимире Олександровичу, ви агітували,  а тепер  я  прошу  цю  агітацію  перенести  на  наших аграрників і підготувати документ.

 

     Потім ідуть  військові  питання,  їх  шість.  Пропонуємо  це

     зробити з 3  по  6  березня.  Отже,  орієнтовний  графік  є.

     Пленарні  засідання розпочнуться 3 березня об 11 годині.  До

     побачення. 155