Стенограма пленарного засідання

12 лютого 1992

 

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Україні. 12 лютого 1992 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛОЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати!  Прошу підготуватися до реєстрації.  Від вашого імені хочу  привітати  з джем  народження  народних депутатів Павла Олексійовича Мисника і Дмитра Васильевиче Чобота. /Оплески/. Бажаємо їм доброго здоров'я і  всіляких успіхів.  Прошу реєструватись.  У залі - 390 народних депутатів. Ранкова засідання оголошується відкритим.

 

     Пропонується такий порядок роботи -  провести  тільки  денне пленарне засідання, тобто до 14 години, а після обіду працювати в комісіях.  Учора на засіданні Президії  ми  дійшли  висновку,  що головам  постійних  комісій потрібен час для того,  щоб остаточно визначитися з пропозиціями від комісій.

 

     Крім цього, група народних депутатів - аграрників звернулась із проханням провести сьогодні після обіду зустріч із Президентом Леонідом Макаровичем Кравчуком та Прем'єром Фокіним

 

     3

 

     Вітольдом Павловичем.  Така зустріч украй  необхідна.  А  то народний депутат Капштик звернувся до мене з депутатським запитом

-  про  надання  комбікормів  для  птахофабрик.  Отож   я   раджу депутатові взяти участь у цій зустрічі, і там вишукуйте ці корми.

 

     Немає заперечень?  Я  хочу вас поінформувати,  що на минулих пленарних засіданнях з різних причин ми не розглянули цілої низки питань,  їх  планувалося 22,  розглянуто - 15,  багато прийнято в першому і другому читанні, тобто ми знову буксуємо.

 

     Як з'ясувалося  учора  на   засіданні   Президії,   головною причиною  в  те,  що  ми не налагодили як слід роботу в постійних комісіях.  Тому таке  надзвичайно  важливе  питання,  як  система оподаткування,  у  нас  забуксувало.  Не розглянувши його,  ми не можемо приступити до формування бюджету.  Закінчується скоро  два місяці нового року,  а бюджету немає.  Це - ненормальне явище. Як ми з вами визначалися? Дозволили Уряду профінансувати невідкладні заходи на січень?  Іде друга половина лютого, незабаром березень. Тому є  до  вас  таке  прохання:  обговорити  питання  поліпшення організації роботи в комісіях.

 

     Учора також  дійшли висновку,  що після цього тижня потрібно зробити  перерву  до  3  березня.  Але  в  нас  залишився   пакет законопроектів про роздержавлення і приватизацію, демонополізацію і банкрутство.  Порадьтеся 7 комісіях:  чи зробити перерву,  чи в міру  готовності цих документів скликати пленарне засідання.  Для роздумів у  нас  є  час,  а  завтра  чи  післязавтра  визначимося остаточно.

 

     Ось такий  пропонується  порядок на сьогодні.  До речі,  чим більше біля мікрофонів буде людей,  тим  значніше  відставатимемо від графіка. Ви знаєте, що сьогодні

 

     4

 

     в "Різне". Ми домовлялися обговорювати це по середах.

 

     Сьогодні пропонується  розпочати  обговорення проекту Закону про оподаткування доходів підприємств та  організацій  у  другому читанні.  Далі  -  проект Закону про культуру в другому читанні і про  чисельність  прикордонних  військ  України.  А  потім,  якщо встигнемо,  розглянемо  проект  постанови  про  управління майном підприємств,  об'єднань,  установ   і   організацій,   що   є   у загальнодержавній власності.

 

     Але вчора цей проект викликав різко полярні думки. Я вважаю, що сьогодні після обіду над ним треба попрацювати в комісіях, щоб завтра внести його на розгляд Верховної Ради,  перед обговоренням законопроекту про зміни і доповнення до Конституції,  який обіцяв представити   нам  голова  Комісії  у  питаннях  законодавства  і законності Коцюба.

 

     Стосовно звіту банку. Ви бачите, голови Правління тут немає. Дві  постійні  комісії  -  комісія  депутата  Пилипчука і комісія депутата Печерова - остаточно не визначились із своєю позицією.

 

     Сьогодні голова  Правління   Національного   банку   України Матвієнко  відбув  до Москви,  оскільки російський банк проводить дводенне засідання в приводу розподілу активів і пасивів.  І туди не можна було направити другорядних осіб, тому що це сприймається дуже негативно.  По-перше,  розцінюють це  як  небажання  України брати  участь,  і,  по-друге,  це  надзвичайно  важливе  для  нас питання.  Ми вчора порадились і дозволили йому взяти участь. Тому його звіт не знімається, а просто переноситься.

 

     Давайте ми розглянемо ці три питання,  а потім відведемо час для "Різного" і  для  виступів  біля  мікрофонів.  Хто  за  такий порядок роботи, прошу проголосувати. Віталію Панасовичу, у вас,

 

     5

 

     як і в інших,  питання надзвичайно важливе, а порядок роботи ми сьогодні на три дні визначили. Перший мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О., головний редактор газеті "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ /. Іване Степановичу, я щодо порядку денного без усяких заяв.

 

     Шановний Іване Степановичу!  У вашу відсутність  на  минулих пленарних  засіданнях  Верховної  Ради йшла мова про законопроект про оподаткування доходів підприємств та організацій.  Безумовно, ви  маєте рацію,  його треба розглядати негайно.  Але тоді ж була висловлена пропозиція  і  прийняте  рішення,  що  Мінфін  повинен подати  концепцію  оподаткування.  Тому весь пакет законопроектів треба зіставити,  бо ми приймаємо закони кожен окремо і такі,  що розорять нашу економіку:  не буде з кого брати податків,  не буде чим латати бюджет. Може, потрібно було б підійти до цього питання з іншого боку?

 

     ГОЛОВА. Віталію Опанасовичу! Саме це, про що ви говорите, ми вчора  обговорювали  засіданні  Президії.  Учора  ввечері  я  мав розмову з Прем'єр-міністром Фокіним, і він повідомив, що оскільки Міністр фінансів досі перебував в лікарні,  то Кабінет  Міністрів визначить, хто від Мінфіну це зробить.

 

     КАРПЕНКО В.О. Дякую. Я тільки це хотів запропонувати.

 

     ГОЛОВА. Є   ще   зауваження  щодо  порядку  денного?  Другий мікрофон. Якщо заява, вимкніть мікрофон.

 

     6

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область /.  Шановний Голово!  Шановні депутати! Нашій  комісії /я не знаю,  чи й усім комісіям/ роздано ще проект постанови  про  регулювання  фондів  споживання   підприємств   і організацій. У порядку денному його немає. Наша комісія вважає цю постанову дуже важливою. Але її треба прийняти тільки після того, як   ми   розглянемо   питання   про  державне  регулювання  щодо лібералізованих цін і приймемо Закон про оподаткування.

 

     Далі...

 

     ГОЛОВА. Шановний депутате!  Давайте  ми  розглянемо  ці  три питання, а якщо ви напрацюєте матеріал, віддайте до комісії.

 

     СВІДЕРСЬКИИ Ф.Ф.  У  мене ще є пропозиція.  Ми повинні також розглянути питання про земельну реформу /чомусь у порядку денному його  немає/  і  роз'їхатися  на  канікули тільки після прийняття пакета законів.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз повторюю, ніяких канікул ми не робимо.

 

     СВІДЕРСЬКИИ Ф.Ф.  Стосовно сьогоднішнього дня в мене ще одна пропозиція.  Як  відомо,  після  2-ої  годині відбудеться зустріч Президента з аграрниками.  Але у важного з  нас  в  окрузі  майже половина  -  це  селянські  районі.  Тому  я  вважаю,  ми повинні запросити Леоніда Макаровича сюди,  щоб почули всі депутати і вся Україна, що в нас готується стосовно земельної реформи.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Я  не  мав ніяких повноважень втручатися в особистий розпорядок Президента.  Хто бахав,  ми  таку  можливість  надамо: йдіть, беріть участь і просіть. Президент минулого тижня виступав на засіданні Верховної Раді, то це треба було завчасно погодити з ним.

 

     Ця зустріч  погоджена  завчасно  і  про  неї всі знають.  Ви знаєте, ми, Верховна Рада, - законодавчий орган, і нам втручатися отак безцеремонне у дії Президента не личить.

 

     Отже, завершуємо.

 

     Хто за те,  щоб почати розгляд питань порядку денного, прошу проголосувати.

 

     "За" - 317, Приймається.

 

     Прошу депутатів зайняті місця.

 

     На розгляд  Верховної  Ради  вноситься  проект  Закону   про оподаткування доходів підприємств та організацій.

 

     Вступне слово  має  депутат  Печеров  - голова комісії,  яка найбільше працювала над цим питанням.  Потім від Уряду  виступить заступник  Міністра  фінансів  Ільїн,  а  після  нього  - депутат Байрака.

 

     Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.,  голова  Подільської  районної   Раді   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Подільський  виборчий округ,  м.  Київ /. Шановні депутата! Я з процедури. Я вважаю, що найголовніший заков - це все-таки система оподаткування,  і тощ я не хотів би,  щоб мій друг депутат Байрака  після  свого  виступу шукав, як Хонеккер, куди йому ховатися.

 

     8

 

     Я вважаю,   що   цей  законопроект  повинен  доповідати  або Прем'єр-міністр або Президент,  або Іван Степанович,  тому що  це головний  закон  нашого  життя.  І не треба на всіх замів,  помів перекладати це.  Навіть голова Комісії Верховної Ради  України  з питань планування, бюджету, фінансів і цін не хоче доповідати.

 

     ГОЛОВА. Іване  Миколайовичу,  ми вже визначилися з цим.  Я ж вам доповів,  що це  питання  розглядалося  в  Президії  вчора  і сьогодні.    Іване    Миколайовичу,   Президент   доповідати   по законопроекту не буде, а міністр хворий, тому ми зараз вислухаємо всіх, а потім визначимося.

 

     Слово надається народному депутату, голові постійної комісії Печерову.  За ним від Уряді виступатиме Ільїн, заступник Міністра фінансів України.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /ВеликоМихайлівський виборчий округ,  Одеська  область /.  Шановні народні депутати!  Дозвольте поінформувати вас з деяких питань,  пов'язаних з прийняттям цього законопроекту в другому читанні.

 

     Перше, на  що  я  хотів  би  звернути увагу.  Серед багатьох народних депутатів існує  тверде  переконання,  що  запропоновані проекти   згідно   з   прийнятою   нашим   парламентом   системою оподаткування  спрямовані  на  те,  щоб  забезпечити   виконання, бюджету.  Дехто  висловлював  думку,  що  планується  таким чином зробити його бездефіцитним. Так було зазначено і в доповіді.

 

     9

 

     Я вам хочу повідомити, що проведені розрахунки показують: усі програми,  які ми прийняли,  потребують близько 880 мільярдів карбованців.  Це - без коштів на пенсійне забезпечення.  Якщо  ми приймемо  в  запропонованих  редакціях проекти законів,  у бюджет надійде  близько  380-400  мільярдів  карбованців,  тобто  більше половини  коштів ще не вистачатиме для нормального функціонування держави.  Отже мова не  йде  про  те,  щоб  якимись  здирницькими законами  залатати  бюджет і забезпечити його виконання,  йдеться про необхідність негайного  прийняття  законів  для  забезпечення жалюгідного  існування  /  на  жаль,  я  іншого слова не знайшов/ соціальної інфраструктури - лікарень,  шкіл,  дитячих  дошкільних закладів.  Тому  я  прошу  поставитися  до  цього як до вимушеної необхідності.

 

     Друге. Народний депутат Салій та інші  депутати  у  виступах вносили    пропозицію    про   прийняття   Закону   про   систему оподаткування.  Я мушу вам доповісти,  що цей закон прийнятий  25 червня 1991 року.  Всі зауваження, які вносились до законопроекту щодо системи оподаткування,  враховані.  Жоден законопроект, який сьогодні  пропонується,  не  йде  в  розріз  з прийнятою системою оподаткування.

 

     Відповідно до цієї системи 18 грудня 1991 року  ми  прийняли Закон України про акцизний збір і 20 грудня 1991 року - Закон про податок на добавлену вартість.  На цьому законі я хочу зупинитися детальніше.

 

     По-перше, цей закон передбачений системою оподаткування.

 

     По-друге. При  переході до ринкових відносин в усіх державах закон про податок з  обігу  змінений  на  закон  про  податок  на добавлену  вартість.  Це  пов'язано  з тим,  що перестав існувати система фіксованих роздрібних цін і фіксованих оптових цін.

 

     10

 

     Крім того,  запропонований  і  прийнятий  нашим  парламентом закон  передбачає  /і  в  цьому  його  особливість у порівнянні з законом про податок з обігу/ нараховування податку не  тільки  на товари народного споживання,  а й на основі засоби,  які йдуть на відновлення виробництва.  Тобто частина коштів ніби  переноситься на майбутній період,  на той період, коли буде існувати економіка в більш сталих параметрах.  Хочу  сказати  ще  одне.  Податок  на добавлену вартість повністю сплачується споживачем,  підприємство тільки перераховує ці кошти.  І тому є необхідність  цей  податок зберегти.

 

     По-третє. Про    оподаткування    доходів    підприємств   і організацій. Як ви знаете, при обговоренні цього проекту закону в першому  читанні  розглядалося  декілька  концепцій:  податок  на прибуток /він у нас існував/,  податок  на  доход  і  податок  на реалізацію.

 

     Я хочу  вам повідомити,  що не тільки постійні комісії,  а й Державна економічна рада,  Кабінет Міністрів дійшли висновку,  що податок  на прибуток у час кризового стану економіки втрачає своє значення.

 

     Чому? Багато підприємств не мають  прибутку  і  таким  чином автоматично  виключаються  з  оподаткування,  не  беруть участі у формуванні бюджету.  А  їхня  частка  податку  перекладається  на підприємства,  які ще щось роблять. Тобто якщо ми повертаємося до податку  на  прибуток,  то  повністю   паралізуємо   роботу   тих підприємств, які ще сьогодні працюють.

 

     11

 

     Стосовно податку  на  реалізацію.  Я  не хочу на цьому довго зупинятися, комісії дали свої висновки. Скажу тільки, що він перш за все суперечить світовій практиці. Оподаткування в усіх країнах стосується майна,  доходів або споживчих  товарів.  І  у  нас  це повністю відповідає світовій практиці.

 

     Якщо ми почнемо оподатковувати реалізацію /у вас в викладки, познайомтеся  з  ними,  ми  неодноразово  поверталися  до   цього питання/,  то зупинимо роботу підприємств,  бо сума оподаткування буде більшою, ніж зараз податок на доход. На кожній стадії одна й та ж продукція буде оподатковуватись.

 

     Враховуючи це,  комісія  переконана,  що  у  другому читанні потрібно приймати концепцію про податок на доход.

 

     При цьому  я  хочу  відверто  сказати,  що  після  двох  діб засідань комісії,  коли розглядалися зауваження і пропозиції,  не залишилося нікого,  хто б не був переконаний у тому,  що дії, які запропоновані,  і  податок цей такі як треба.  Хочу звернути вашу увагу на те,  що кожна стаття передбачає певні пільги,  які дають можливість розвиватися підприємствам,  стимулюють окремі напрямки діяльності, зокрема благодійну діяльність.

 

     Я прошу якнайшвидше обговорити цей  законопроект  у  другому читанні і прийняти закон. Після цього нам потрібно буде терміново скласти бюджет /а він матиме дефіцит майже  50  відсотків/  потім повернутися до всіх відрахувань у позабюджетні фонди і домовитися тут,  у цьому залі,  від яких програм ми відмовляємося, виконання яких скорочуватимемо, які відкладемо,

 

     12

 

     дії яких   статей   законів,   що  ми  прийняли,  доведеться припиняти до тих часів,  поки  в  нас  з'являться  кошти  для  їх здійснення. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Андрію  Васильовичу!  Давайте відведемо 15 хвилин на запитання  і  відповіді.  Тільки  коротенькі  запитання,  шановні депутати, оскільки Андрій Васильович не доповідач.

 

     Отже, регламент - 15 хвилин. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область /. Первый вопрос к вам как к председателю комиссии. Насколько мне известно,  Президент издал Указ о  распределении  доходов  по  не принятому   Закону   на  добавленную  стоимость  -  куда  сколько распределять. Реакция вашей комиссии на этот Указ?

 

     Второй вопрос. Известно ли вашей комиссии или нет, что малые предприятия - не только коммерческого типа,  но и государственные мелкие предприятия - сейчас,  по сути дела, разоряются. Под видом отпуска  без сохранения заработной платы на срок до 6 месяцев они выставляют людей без средств к существованию и никакой социальной защиты в этом случае не предусмотрено.  И,  самое главное, многие руководители  предприятий  говорят,  что  налоговые   ставки   на добавленную

 

     13

 

     стоимость, предлагаемые в законе,  который нами не принят, и в этом законопроекте окончательно парализуют  также  работу  всех крупных предприятий, о которых вы якобы печетесь.

 

     Поэтому я  хотел  бы  уточнить  следующее.  Если все это вам известно,  то почему вы ратуете за этот проект? Если не известно, то  я  предлагаю не обсуждать сегодня этот законопроект во втором чтении и в дальнейшем все  проекты  законов  обсуждать  только  в комплексе,  чтобы  ясна была ситуация и можно было прогнозировать судьбу наших предприятий.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Відповідаю на це запитання.  Воно  надзвичайно цікаве.  У  зв'язку  з ухваленням Закону про податок на добавлену вартість /подивіться 57 -й бюлетень/ прийнято  також  і  розподіл надходжень, які йдуть на цей податок.

 

     Друге -  про  податок  на  доходи підприємств,  організацій, установ.  Якщо ми повернемося  до  податку  на  прибуток,  значна частина малих підприємств,  організацій та інших установ уникнуть оподаткування.  У нас зайняті у виробництві близько 18  мільйонів чоловік.  Якщо  ми  перейдемо  на  оподаткування  прибутку,  буде оподатковуватись десь близько 12 мільйонів чоловік.  А  в  цілому близько    6    мільйонів   уникнуть   оподаткування,   обов'язку забезпечувати  дітей,  школи,  лікарні,  щоб  самим  дещо   довше проіснувати. Я думаю, що така позиція неправильна. Якщо ми хочемо поставити нашу державу на ноги, треба всім братися до праці, всім братися  до виробництва продукції і всім брати участь у створенні суспільних фондів.

 

     14

 

     Ще раз  повторюю:  якщо  ми  повернемося  до   оподаткування прибутку,  то підприємства,  які тепер ще трохи працюють,  зовсім припинять роботу.

 

     ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, скажіть, у якій країні є податок на прибуток?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Податок на прибуток є в деяких країнах, де вся економіка  існує  на  середній  нормі  прибутку  -  16,  14,   12 відсотків.  Там  дійсно  можна цей податок використовувати,  якщо нормально функціонує економіка.  Якщо вона знаходиться  в  стадії становлення, цей податок застосовувати не можна.

 

     Крім того,  я  хочу  сказати і таке.  Ознайомтеся а проектом закону: на перший рік і снування малих підприємств ставки податку знижуються  на  75  відсотків,  на  другий рік - на 50 відсотків, тобто створюються умови,  щоб нові структури,  які в нас сьогодні народжуються,  також  мали  можливість  стати  на  ноги.  Проте з першого дня свого існування вони повинні брати участь у створенні фондів соціального забезпечення нашого населення.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства  і  законності  /Старосамбірський  виборчий  округ, Львівська область /. Шановні депутати! Якщо ви пам'ятаєте, ми цей законопроект у першому читанні  не  прийняли.  Я  пропоную  зараз відкласти його і

 

     15

 

     розглянути разом  з  бюджетом.  І  коли ми розглядатимемо ті законопроекти разом,  у тому числі проект Пилипчука,  можливо, ми його   відновимо  і  так  далі.  Але  зараз  я  не  знаю,  що  ми розглядаємо.  Ми ж не прийняли його в першому читанні.  Я ще  раз пропоную:  давайте  відкладемо  цю  справу  і  розглянемо  все  в комплексі. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я хочу  відповісти,  що  ми  прийняли  його  в першому  читанні  і  доручили  протягом  7  днів подати в комісію зауваження,  які ми мали опрацювати,  і  після  прийняття  закону через місяць подати бюджет. Я не розумію, чому...

 

     ГОЛОВА. Андрію   Васильовичу,  заступник  Міністра  фінансів Ільїн відповість на це запитання.  Що стосується проекту депутата Пилипчука,  то  ви  знає те,  що його розглядали в комісіях,  але підтримки він не отримав.

 

     Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    колективного акціонерного  підприємства молочного комбінату " Придніпровський, м.    Дніпропетровськ     /Індустріальний     виборчий     округ, Дніпропетровська  область  /.  Шановні Андрію Васильовичу,  Іване Степановичу!  Минулого разу більше  100  депутатів  запропонували розглянути   ці   питання   разом   -   оподаткування  доходів  і оподаткування на добавлену вартість,  - але  до  кінця  цього  не довели.

 

     16

 

     Току я  прошу  сьогодні за це проголосувати.  Це - перше.  І друге Іване Степановичу,  чи не  здається  вам,  що  проекти  цих законів  слід  розглядати разом?  Я хочу,  щоб ви надали сьогодні можливість  депутатам  висловити  з  трибуни  свої  враження   та побажання   щодо   цих  законопроектів.  Прошу  поставити  це  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми до цього законопроекту повертаємося втретє.  Звіт про бюджет ми не могли розглядати, тощ що нема цього закону.  /Голоси із залу /.  Джерела?  Зараз  Ільїн буде  доповідати.  Як можна сформувати бюджет,  коли не визначені джерела надходження?

 

     Тому вважаю за доцільне обмінятися думками з цього приводу.

 

     Четвертий мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради  України  з питань  Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/.  шановний Андрію Васильовичу! Я розумію, що ми сьогодні опинилися в центрі зачарованого кола. Держава хоче заповнити  цю  космічну  дірку  в  бюджеті,  заповнити   негайно, сьогодні,  різко піднімаючи податки.  Можна сперечатися з приводу того, що коли ми задушимо виробника, то ці податки будуть меншати й меншати.

 

     17

 

     У ваших виступах постійно звучить теза,  яку я багато в чому поділяю,  - потрібно затиснути пасок  і  мужньо  скоротити  якісь програми.  Інакше ми не виживемо,  не може бути відразу і волі, і достатку.  Має бути щось одне.  Я з вами погоджуюся в  цьому.  Як голова   комісії   з   питань   Чорнобильської   катастрофи  можу запропонувати депутатам,  як  зняти  оцих  19  процентів,  як  їх зменшити.  Звичайно,  за умови розумного використання цих грошей. Адже вони не обліковані,  течуть крізь пальці.  Замість того, щоб створити,  скажімо,  банк "Чорнобиль", наш Уряд робить собі такий фонд, до якого входять ті ж самі урядові чиновники.

 

     Скажіть мені,  будь ласка /оскільки ця теза у вас дуже часто повторюється/,  які програми,  крім,  скажімо, чорнобильської, ви маєте на увазі?  Передусім соціальні програми? Сьогодні ми будемо приймати Закон про культуру.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Взяти  на  себе  зобов'язання  скоротити якісь окремі програми і  якось  проіснувати?  Я  думаю,  що  така  теза помилкова.   Нам   доведеться  від  деяких  програм  відмовлятися повністю,  скажімо,  від  тих,  про  які  ви  сказал?.   Програму ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи скорочувати, а дію деяких припиняти.  Я вважаю,  що це торкнеться всіх  без  винятку програм,  навіть пенсійного забезпечення,  яке фінансується у нас поза бюджетом.  За  умови  відрахування  61  процента  від  фонду заробітної плати не вистачає 43 мільярди карбованців.

 

     18

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ,  м. Київ /.  Шановний Андрію Васильовичу! Від нашої комісії я подавав пропозиції  від   чорнобильських   громадських   об'єднань   щодо оподаткування підприємств.  Виходить, якщо на підприємстві працює 75 відсотків чорнобильців  /наприклад,  Спілка  "Чорнобиль"/,  то повністю   вони  не  оподатковуються,  а  якщо  74  відсотки,  то оподатковуються повністю.  У ввозку з цим я  хочу  знати,  як  ви вирішили.  Якщо,  скажімо,  працює 10 відсотків чорнобильців,  то вони звільняються від оподаткування на 20 відсотків?  Це -  перше запитання.

 

     І друге. Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте як голова комісії: коли ми приймемо з якимось поліпшенням Закон  про  оподаткування, то чи допоможе це Україні хоч на якийсь час вилізти із цієї ями?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Дійсно, у нашій комісії довго йшли розмови про оподаткування тих підприємств, організацій і установ, де працюють чорнобильці, інваліди та інші люди, яким потрібна допомога.

 

     Існує дві  думки,  і  тут належить нам вирішити.  Це питання пов'язане з подвійним звільненням від оподаткування  залежно  від кількості працюючих цієї категорії.  Якщо працює 10 відсотків, то 20 відсотків прибутку звільняється від оподаткування.

 

     19

 

     Друге питання /прошу уваги/ надзвичайно  складне  і  цікаве. Нам  потрібно  якимось чином забезпечити нормальне функціонування економіки,  створити умови для того,  щоб люди  могли  працювати, виробляти  продукцію  і забезпечувати свої потреби.  Метод,  який існував раніше, коли примушували працювати, ніхто не прийме, і ми відкинули працю за ідею.  Потрібно,  щоб кожний громадянин,  який має руки, має ноги, має голову і може працювати, брався за роботу і  забезпечував не тільки себе і свою сім'ю,  а й людей,  за яких держава несе відповідальність.

 

     Тому я вважаю,  що розумне оподаткування,  правильні пільги, які  б враховували особливості функціонування будь-якого напрямку діяльності, - необхідні передумови для поліпшення роботи.

 

     ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, трохи стисліше. Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,  голова Житомирської міської Ради дар  одних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Промисловий  виборчий округ,  Житомирська область /.  Андрію Васильовичу! Я попрошу вас конкретніше говорити. Ви говорите про все і ні про що. А тепер по суті.

 

     20

 

     За січень і 10 днів лютого видатки Житомирської міської Ради становили  70  мільйонів карбованців,  надходження - 35 мільйонів карбованців.  Приблизно така ж ситуація в  цілому  в  області,  а тільки  що  ви підтвердили,  що в цілому й по Україні.  Ми стаємо банкрутами. Я думаю, що причин тут дві.

 

     Перша. Непродумана  податкова  політика,  вірніше  абсолютна відсутність цієї політики. І ваш виступ, і відповіді на запитання тільки підтверджують,  що цієї політики немає. Ми не розглядали в комплексі  законопроекти.  Сьогодні  ми  маємо абсолютно абсурдну ситуацію,  коли на 1 карбованець заробітної плати в  собівартість вноситься  1  карбованець  і  20  копійок.  У  результаті зростає собівартість,  підприємства не мають прибутку, і немає надходжень у бюджет.  А ви тут говорите про систему податків. Мені здається, що ви про це взагалі забуваєте.

 

     Друга. На сьогодні у нас  немає  бюджетів  Країна  живе  без бюджету. Області, міста, селища - всі живуть без бюджетів. І тому два запитання.

 

     Перше. Як ви все-таки думаєте комплексно вирішувати  питання про  податки?  Якщо  ми зараз навіть приймемо цей закон,  то який буде наступний крок для того, щоб розглянути всю систему податків і платежів, у тому числі тих платежів, які йдуть на собівартість?

 

     Друге. Коли нарешті буде розглянуто Державний бюджет, щоб ми в Радах могли прийняти свої бюджети? Інакше далі так працювати не можна.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.    Вдруге   відповідаю.   По-перше,   конкретні відповіді щодо окремих статей законопроекту будуть вам  дані  при постатейному голосуванні.

 

     21

 

     По-друге. Якщо ми приймемо та й третій закон про податок, то забезпечимо  надходження  до  Державного   бюджету   тільки   360 мільярдів карбованців, і ці податки не можуть бути регулюючими. А регулюючі податки у нас згідно  з  системою  оподаткування  є  ще інші.  Це і податок на майно, або на основні засоби, це і податок на землю та інші.

 

     ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, одну хвилину.

 

     Я звертаюся до народного депутата Мельничука,  оскільки його запитання  перепліталося  із запитанням народного депутата Салія. Зараз виступатиме Віталій Никифорович від Міністерства  фінансів, і   він  розкриє  все  про  податки,  щоб  не  допитувати  Андрія Васильовича з цього приводу. Це компетенція Уряду.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Ще раз хочу сказати,  як ви вирішили, так ми й працюємо. Після прийняття цього закону буде представлений бюджет, будуть  представлені  розрахунки  і  пропозиції  щодо  скорочення витрат  і  про введення нових законів стосовно оподаткування.  Не вистачає майже 50 мільярдів карбованців.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область /.  Прошу мені пояснити:  досі  я  знав додаткову  юрт  їсть,  тепер з'явилася добавлена вартість.  Чи це одне і те ж?  І головне, чому такі високі податки на поліграфію і на книжкову торгівлю? Щойно Президент видав

 

     22

 

     Указ про   захист   деяких   видань,   спілок  письменників, композиторів і  здається  художників,  народних  митців.  Але  це тільки  півсправи,  головне  зараз  -  книжка.  Книжка  обкладена страшними податками,  а Книготорги вже давно  збиткові  -  живуть впроголодь. Я прошу пояснити, чому поліграфія така дорога?

 

     ГОЛОВА. Щодо добавленої і додаткової вартості.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Добавлена і додаткова вартість - одне і те ж.

 

     ГОЛОВА. Все, друге запитання.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Щодо  другого  запитання.  Ми  разом  з  вами встановлювали норма відрахувань.  Якщо є потреба переглянути  їх, будь ласка, вносьте пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Слово надається  заступнику Міністра фінансів Ільїну Віталію Никифоровичу.

 

     Дайте, будь  ласка,  більш   конкретну   відповідь   на   ці запитання, які у нас постійно виникають.

 

     ІЛЬЇН В.Н.,  заступник  Міністра  фінансів України.  Шановні народні депутати!  Ми глибоко переконані,  і  ви  дуже  правильно ставите  питання,  що  сьогодні не можна розглядати законопроекти про податки у відриві від видатків бюджету.

 

     Тому дозвольте  доповісти  про  основні  напрямки  державних видатків,   які   попередньо  визначені  й  обраховані  згідно  з прийнятими Верховною Радою,  Президією Верховної Ради та  указами Президента програмами.

 

     23

 

     По-перше, це заробітна плата працівників закладів, установ і організацій,  що утримуються  за  рахунок  коштів  бюджетів  усіх рівнів.  Проведення  перерахунку  заробітної  плати на коефіцієнт 2,16 та доплата за грудень минулого  року  потребують  додаткових асигнувань  на  оплату праці в поточному році в сумі 57 мільярдів карбованців. Загальна ж сума заробітної плати закладів, установ і організацій,  які  утримуються  за  рахунок бюджету,  у 1992 році становитиме 110,3 мільярда карбованців.

 

     У зв'язку з  лібералізацією  цін  значно  зростають  витрати бюджету  на  соціальний  захист  населення.  Відповідно до Закону України про  індексацію  грошових  доходів  населення  та  указів Президента  з цього питання тільки на індексацію заробітної плати працівників бюджетних установ,  стипендій,  допомог і компенсацій на  дітей  при  умові  зростання  цін  у  5  разів  /а статистика визначила,  що за січень зросли ціни в  середньому  в  5,1  раза, витрати з бюджету становитимуть понад 233 мільярдів карбованців.

 

     Сума величезна.  На  думку  Міністерства фінансів.  її треба зменшити шляхом запровадження механізму стримування зростання цін та регулювання фонду заробітної мати. Над цим питанням Уряд зараз працює. Перше, що вже зроблено, Президентом України прийнято Указ про заходи щодо стабілізації цін і старшування інфляції.

 

     Зараз готується   документ   про   встановлення   залежності розмірів фонду оплати праці від обсягів виробництва. Але сьогодні цей документ ще не прийнятий. Механізм не діє, ціни шаленіють.

 

     24

 

     Для забезпечення фінансовими ресурсами заходів, передбачених прийнятими  Верховною  Радою  України  законами  про   зайнятість населення,  про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні та про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР, необхідно  спрямувати  в  поточному  році  в  бюджет  близько  25 мільярдів карбованців коштів.  І без цих витрат обійтись, мабуть, неможливо.

 

     Витрати бюджету     на     поточне     утримання     установ соціальнокультурної сфери в умовах зростання  цін  у  5  разів  і впровадження  жорсткого режиму економії на 1992 рік становитимуть 130 мільярдів карбованців; поточні видатки з бюджету на утримання державних   структур   -   Збройних  Сил,  Національної  гвардії, правоохоронних органів,  органів  Національної  безпеки,  судових органів,  прокуратури,  Державного  комітету  у  справах  охорони державного  кордону,  органів  державної  влади  і  управління  - становитимуть 56,4 мільярда карбованців.

 

     У зв'язку   з   державним  регулюванням  цін  і  визначенням граничних   коефіцієнтів   підвищення   діючих   у   1991    році прейскурантних цін на вугілля,  пальне,  газ,  тарифів на послуги житлово-комунального  господарства,   що   надаються   населенню, відповідні  підприємства одержать понад 75,7 мільярда карбованців компенсацій, які необхідно вишукати в бюджеті.

 

     Державне регулювання цін на продовольчі товари /а це, як вам відомо, хліб і макаронні вироби, масло тваринне, вершки, сметана, сири,  молоко,  медикаменти,  ковбаси варені/ у розрахунку на рік обійдуться  бюджету  в  118  мільярдів  карбованців.  З цієї суми компенсація  витрат   по   системі   агропромислового   комплексу становить 102 мільярди карбованців.

 

     25

 

     Як відомо,  питання  про  пайову  участь Росії,  Казахстану, Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану у фінансуванні заходів по поверненню та життєзабезпеченню кримських татар поки що позитивно не вирішуються.  Тому завдання по вишуканою  необхідних  ресурсів стає   в  основному  проблемою  України.  Витрати  на  ці  заходи становлять близько 800 мільйонів карбованців у розрахунку на 1992 рік.

 

     Виходячи з   того,   що   сьогодні  Україна  має  величезний внутрішній борг,  тільки на обслуговування цього  боргу  потрібно десь близько 10,5 мільярда карбованців.

 

     Крім цих, що я назвав, існують ще інші видатки. Це - видатки на народне  господарство,  капітальні  вкладення  та  інші  -77,5 мільярда  карбованців;  компенсація  населенню на дітей,  шкільну форму,  допомога малозабезпеченим сім'ям  та  допомога  на  дітей віком  від  півтора  до  шести років - 34,5 мільярда карбованців, тощо - усього ще 115 мільярдів карбованців.

 

     Це -   попередні   розрахунки.   Над   ними   зараз   працює Міністерство  Фінансів з тим,  щоб максимально скоротити їх.  Але якщо скоротити навіть на чверть ці витрати /а це майже  неможливо без  прийняття Верховною Радою рішень про відстрочку впровадження в життя деяких прийнятих програм/,  то й цього не  вистачить,  бо скорочення  становить  тільки  220  мільярдів  карбованців  з 880 мільярдів карбованців основних витрат, що я перелічив.

 

     Разом з тим,  виходячи з положень Закону України про податок на  добавлену вартість,  проекту Закону України про оподаткування доходів підприємств і організацій, інших податків перед

 

     26

 

     бачених Законом України про систему оподаткування,  доходи в бюджеті   України   прогнозно  визначені  в  сумі  368  мільярдів карбованців,  у тому числі податок на добавлену вартість -  186,5 мільярда карбованців,  акцизний збір - 33,9 мільярда карбованців, податок на доходи - 104,5 мільярда карбованців.

 

     Припустимо, що Мінфін України погано рахує і  помиляється  в бік  зменшення,  оскільки  ще  і  закони  не  прийняті,  і точних розрахунків немає.  Але це  зменшення  може  бути  не  більше  10 процентів,  тоді загальна сума доходів може становити близько 400 мільярдів карбованців.  Але і це не покриває тих  витрат,  які  я назвав, навіть при їх скороченні на чверть.

 

     При відміні  податку  на  добавлену вартість,  як пропонують окремі народні  депутати,  споживачі  республіки  змушені  будуть сплатити  податок на добавлену вартість,  /я прошу звернути увагу на цей момент/. Іншим республікам колишнього Радянського Союзу на товари, що завозяться.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.  Це саме те,  навколо чого весь час іде суперечка.  Печеров Андрій Васильович і  його  комісія  весь  час намагаються  нас  переконати  в тому,  що якщо не ми візьмемо цей податок, то хтось. І що ми платили його й раніше, тільки в іншому вигляді, що він тепер не більший, ніж був колись.

 

     Отут сіль.  Будь  ласка,  поясність,  щоб усі зрозуміли.  Не спішіть, детально розкажіть, як він формується.

 

     27

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Добре. Ми сплатимо Росії, Білорусії, Казахстану, іншим. країнам, які ввели в себе цей податок у таких же розмірах, як передбачено законом  України,  що  сьогодні  діє,  61  мільярд карбованців.  Ці кошти ми сплатимо за продукцію, яке надходить на Україну.  А за  продукцію,  яку  поставлятимемо  без  податку  на добавлену   вартість,   не   отримаємо   від   них  56  мільярдів карбованців.

 

     Податок на убавлену вартість по товарах народного споживання сьогодні   замінює   собою  податок  з  обороту,  який  входив  у директивно встановлену роздрібну  та  оптову  ціну.  Він  замінює податок  з продажу,  який,  ви знаєте,  був у нас,  і не збільшує надходжень  до   бюджету   по   товарах   народного   споживання. Надходження  до  бюджету  збільшуються  за  рахунок того,  що цей податок   встановлюється   на   продукцію    промисловотехнічного призначення,  на яку не було податку з обороту. Не всі розуміють, як  вираховується   податок   з   обороту.   Вважають,   що   він "накручується" на кожному етапі реалізації товарів.  Немає цього, шановні народні  депутати.  Він  нараховується  з  кінцевої  суми реалізації  за  відрахуванням  раніше  сплаченого податку,  тобто залишається тільки податок на створену добавлену вартість.

 

     Ми провели розрахунки.  Узяли 28 процентів суто з добавленої вартості  за  методом,  який  закладений  в  Закон про податок на добавлену вартість.  Різниці між податком з обороту і податком на добавлену   вартість   немає   ніякої,  копійка  в  копійку  суми збігаються, якщо взяти один вид продукції.

 

     28

 

     Але, на жаль,  сьогодні  багато  економістів,  а  ще  більше неекономістів  не  розуміють цього і ставлять питання про відміну цього податку.

 

     ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу! Можна так підсумувати: якщо ми від цього податку відмовимося, то будемо білою вороною? А це не завжди приємно і інколи неможливо.  Чому?  Тому що  в  усіх суміжних з нами країнах зараз такі податки,  а ми будемо із своїм статутом. Ви розумієте? Поясніть оце.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Ви дуже вірно говорите, Іване Степановичу. І я ще раз  підкреслюю,  що  неї  країни  колишнього  Союзу введи в себе податок на добавлену вартість: і Білорусія, і Росія, і Казахстан, і Узбекистан,  і всі інші країни.  Більше того, я роздав комісіям дані про те,  що цей податок сьогодні існує а 57 країнах світу. І тільки  декілька  країн  -  там  позначено  -  тепер  розробляють механізм  впровадження  цього  податку.  Він  визнаний   найбільш перспективним і найбільш вигідним для держави і підприємств.

 

     Декілька слів   про  видатки,  які  не  входять  до  системи оподаткування  і  повинні  фінансуватися  за  рахунок  внесків  і платежів,  що  включаються  в  собівартість продукції,  послуг та робіт.

 

     Це фінансування    заходів    по    ліквідації     наслідків Чорнобильської   катастрофи   і  надання  пільг  громадянам,  які постраждали внаслідок аварії,  відповідно до Закону  України  про статус  і  соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

     29

 

     За попередніми  розрахунками  на  ці  потреби   надійде   90 мільярдів  карбованців.  Сума  ця  величезна,  і правильно сказав народний депутат Яворівський, що треба...

 

     ГОЛОВА. Ви скажіть,  що така сума навіть не потрібна.  Ви її не   "переварите",  у  вас  немає  ресурсів  на  цю  суму.  А  ми накручуємо, бажане видаємо за дійсне.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Треба переглянути її і скоротити ці 19 відсотків, які сьогодні відносяться на собівартість.

 

     На виплату пенсій і допомог відповідно до Закону України про пенсійне забезпечення громадян буде витрачено Пенсійним фондом за попередніми  розрахунками  більш  як  313  мільярдів карбованців. Доходи  Пенсійного  фонду,  виходячи  з  установленої  ставки  61 відсоток,  становитимуть 270 мільярдів карбованців. Тому, мабуть, треба переглянути строки введення заходів,  передбачених  Законом про  пенсійне  забезпечення громадян,  з тим щоб якось рівномірно розподілити їх протягом року.

 

     Безумовне, що наведені основні  показники  -  попередні,  не остаточні, вони потребують коригування. Але вони достатньою мірою свідчать про  глибоку  фінансову  кризу.  І  відмова  сьогодні  в розгляді  або  прийнятті  Закону  України  про  податок з доходів підприємств та організацій, відміна податну на добавлену вартість призведуть до поглиблення і так великої фінансової кризи, ніяк не сприятимуть розвитку

 

     30

 

     України як незалежної держави.  До того ж,  шановні  народні депутати,  я не знаю методу, як скласти бюджет, не маючи законів, які формують доходну частину бюджету.

 

     Є в цих законах  недоліки,  але  безумовне  одне:  наявність податку  на  добавлену  вартість  в  57 країнах світу і в країнах колишнього Союзу свідчить про його прогресивність.  Розміри цього податку  в  цих  країнах такі самі,  що й на Україні.  Тепер Уряд розглядає підготовлений  згідно  з  пропозицією  Прем'єр-міністра проект  Закону  про  відміну  податку  на  добавлену вартість від реалізації   м'яса   худоби,    птиці,    науково-дослідних    та проектноконструкторських    робіт,   дитячих   журналів,   газет, засновниками яких є народні Ради,  вартості путівок. Це послабить податковий   тиск  майже  на  36  мільярдів  карбованців.  Ми  це вирішували  і  обіцяли  разом  з   вами,   Віталію   Опанасовичу, обговорити це в студії "1 грудня". Це питання вирішується, проект закону знаходиться в Кабінеті Міністрів.

 

     Запропонований проект  Закону  про   оподаткування   доходів підприємств та організацій передбачає платежі.  Шановні товариші, зрозумійте мене правильно. Платежі з прибутку нараховуються через доход,  їх розмір не перевищує 33,8 процента з урахуванням пільг, передбачених сьогодні: законом.

 

     31

 

     Пропонувалось також   розглянути   альтернативний    проект, поданий   народним  депутатом  Пилипчуком.  Ми  його  розглянули. Розрахунки свідчать,  що вилучення прибутку  згідно  а  проектом, запропонованим Володимиром Мефодійовичем, становить 73,5 процента від загальної суми прибутку.  На наш погляд,  таке вилучення дуже велике і недоцільне.

 

     Проектом закону  вирішено  питання  пільгового оподаткування цільових    витрат    підприємств    на    утримання     об'єктів соціальнокультурного    призначення    та    розширення   обсягів виробництва   товарів   народного   споживання,   оновлення    та реконструкцію,  проведення  конверсії.  Передбачено  стимулювання через зниження податків,  цілого комплексу заходів, передбачених, зокрема,   Програмою   надзвичайних   заходів   і   Законом   про пріоритетність  соціального  розвитку  села  та  агропромислового комплексу.

 

     Важливі поправки   внесені   щодо   стимулювання  шлих  форм господарювання.  Сьогодні ми це обговорювали і врахували численні пропозиції   народних   депутатів   і   комісій  щодо  пільгового оподаткування малих форм господарювання.

 

     Пільги від зменшення  податків  на  підприємства  становлять близьке  13 мільярдів карбованців.  Ці кошти будуть спрямовані на збільшення   виробництва   товарів   народного   споживання,   на інвестиції тощо.

 

     Я прошу  розглядати  ці  закони як акти перехідного періоду. Зрозуміло,  коли економіка України стабілізується,  ці закони  ми маємо  переглянути,  внести  до  них  докорінні  зміни,  аби вони надійно працювали в умовах стабільної економіки.

 

     32

 

     Шановні народні  депутати!  Прийняття  цього  закону   вкрай необхідне  для  господарювання  України.  Уряд  дуже  просить вас зробити це якомога швидше.  Це прискорить роботу над  формуванням бюджету,  в  цілому  необхідного  для  України  та  місцевих  Рад народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу!  Приєднуюсь до вашої останньої тези  і  хочу сказати шановним депутатам,  що учора ввечері ми це обговорювали разом з Президентом  і  Прем'єрміністром.  На  жаль, нічого нового запропонувати не можуть ні Уряд, ні Держекономрада, ні комісії.

 

     Я прошу народних депутатів сконсолідуватися і рухатися далі. Цивілізовані  країни  сьогодні розглядають проект бюджету на 1993 рік,  а ми,  як каже депутат Мельничук,  живемо в темряві.  А  ви добре знаете, до чого призводить гра "всліпу".

 

     Отже, 15 хвилин на відповіді.

 

     Перший мікрофон.

 

     СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань   будівництва,   архітектури   та   житловокомунального господарства  /Шосткинський  виборчий  округ,  Сумська область /. Шановний Іване Степановичу!  Я теж вважаю,  що не можна  приймати цей податок, бо комісія і Уряд взяли фіскальний напрям - задушити остаточно виробника.  Аргумент щодо  сплати  Росії  та  Білорусії притягнутий  за  вуха,  пробачте  мені  такий вислів.  Адже можна встановити цей податок на добавлену вартість тільки на продукцію, яка йде за кордон.

 

     33

 

     Тому я пропоную створити тимчасову комісію,  до якої ввійшли б аграрники,  промисловці, будівельники та представники культури. Ця б комісія разом з Урядом розрахувала податок і бюджет,  щоб ми мали всю картину.

 

     Тоді ми зможемо відразу сказати, від яких соціальних програм треба відмовитися.

 

     Іване Степановичу!  У  вас є також пропозиції депутатів щодо зняття  податку  на  добавлену  вартість.  Я   пропоную   за   це проголосувати.

 

     І остання  пропозиція  -  зняти  сьогодні  з  обговорення це питання.

 

     ГОЛОВА. Дякую, зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.  Шановний Віталію Никифоровичу!  Я розумію, як нині важко Мінфіну,  тому що він виступав в образі того пресу, що тисне на народ.  Я хотів би зараз подивитися на ваші  пропозиції, глянути   трошки  з  іншого  боку,  з  боку  соціального  захисту населення. Не беру до уваги підприємства. Дивіться, що виходить.

 

     34

 

     Податок на  добавлену  вартість.  Товариш  Печеров  з   цієї трибуни  з  радістю  казав,  що  це  ж  не на підприємства,  а на споживача.   Що   ж   тут   радісного,   скажіть,   будь   ласка? Президентський податок був 5 процентів,  податок з обороту,  якщо не помиляюсь,  12,  разом це становить 17 процентів.  А тепер  28 процентів наклали на споживача,  кажемо,  що ми не можемо інакше, тому що інші це роблять.  Якою інші лізтимуть у зашморг, то це не означав,  що  й нам треба це робити.  Тому таке запитання:  чи не можна оподатковувати диференційовано  ті  товари  і  послуги,  що йдуть за кордони України? А для внутрішнього ринку додаток зняти.

 

     ІЛЬЇН В.Н.   шановний   Віталію  Опанасовичу!  Дозвольте,  я відповім на перше запитання таким чином.

 

     У своїй  доповіді  я  оказав,  що  та  частина  податку   на добавлену вартість, яку оплачує населення, за розміром відповідає податку з обороту,  який спланувало населення 38 років, починаючи від  1933  і  податку  з  продажу збільшило вирахування з доходів населення. Вони збільшилися щодо підприємств.

 

     35

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КАРПЕНКО В.О.  Я  закінчую  свою  думку.  Аби  подивитися  з цифрами,  то  це  так  і  було б,  але є інша думка.  Скажімо,  у розрахунках Мінфіну закладено  майже  500  мільярдів  дефіциту  в бюджеті.

 

     Скажіть, будь  ласка,  за  рахунок чого буде покриватися цей дефіцит?  Оскільки не вказано джерел,  то  це,  очевидно,  емісія грошових  знаків.  Це  знову ляже на наше населення.  Про який же соціальний захист можна говорити?

 

     Тому таке запитання:  чи не вважали б ви за доцільне  трошки по-іншому  підійти  до  формування бюджету?  Тобто не збільшувати доходну частину,  а подивитися, як зменшити видатки. І тут, може, варто було б подивитися на деякі соціальні програми,  можливо, на деякий їх час заморозити. І особливо звернути увагу на скорочення управлінського апарату.

 

     Я хотів би, щоб ви на це відповіли.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я  з  вами цілком згодний.  Є тільки два способи уникнути дефіциту бюджету або збільшення податків,  або зменшення видатків.  Цифри, які я навів вам сьогодні, - це попередні цифри, і я прошу не вважати їх пропозицією до  проекту  бюджету.  Це  не так.

 

     36

 

     Щодо видатків на управління - вони становлять 2,  9 мільярда карбованців в цілому по Україні.  Вирішують вони  проблему  того, про що я казав? Ні, не вирішують.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЩЕРБИНА В.О.,  завідуючий  кафедрою  математичної  фізики  і обчислювальної математики  Харківського  державного  університету /Радянський  виборчий  округ,  Харківська  область  /.  Мы сейчас обсуждаем законопроект о налогообложении  доходов  предприятий  и организаций.  Я  хотел  бы говорить об этом налоге,  но применить системный  подход.  Поэтому  мой  первый  вопрос.  Правильно   ли утверждение,   что   вся   чистая   прибыль   составит  только  в промышленности  19  миллиардов  рублей?  Вы  ответили  -  нет,  я утверждаю  -  да.  Это следует из тех документов,  которые подало Правительство.

 

     Правильно ли,  что финансирование -  ультраинфляционное,  то есть  превышение  расходов  над  доходами составит 486 миллиардов рублей? Так, здесь правильно.

 

     И еще.  Почему  Правительство  так  настаивает  на   налоге, который составит 92 миллиарда рублей,  если оно только напечатать намерено 466  миллиардов?  Об  этой  цифре  можно  поспорить,  но превышение  расходов  над доходами такое.  Правильно ли,  что это приведет к тому,  что  никто  не  будет  думать  о  заработке,  о прибыли, а

 

     37

 

     только о  том,  как  выбить  у  Правительства дополнительные льготы?

 

     Прошу ответить на этот вопрос.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я зрозумів ваше запитання і  відповідаю.  У  тих довідках,  які  ми  давали,  прибуток  визначений  /з  розрахунку зростання цін у  4,  4  раза/:  310  мільярдів  карбованців.  При зростанні  цін  у  5  разів,  як  сталося  за  січень цього року, прибуток на 1992 рік становитиме 410 мільярдів карбованців.  /Шум у залі /.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Давайте   з  повагою ставитися один до одного.  Депутате Щербина,  я вас не перебивав. Віталій  Никифорович не встиг відповісти,  а ви його перебиваете. Ви розумієте,  Міністр фінансів  лежить  у  лікарні,  давайте  ще Ільїна покладемо, а тоді будемо біля мікрофонів правити Україною. Будь ласка, відповідайте.

 

     ІЛЬЇНА В.Н.  Стосовно дефіциту бюджету.  Я за те,  що  ні  в якому разі бюджет з таким дефіцитом приймати не можна.  Але ми не зможемо зробити бюджет зовсім без дефіциту.  Нормальний  дефіцит, який  можна  прийняти  при  формуванні бюджету - це максимум 8-10 процентів.

 

     Тому треба поміркувати /над цим зараз працюють  Міністерство фінансів, інші міністерства і відомства/, де можна скоротити

 

     38

 

     видатки, які шести пропозиції по скороченню тих програм, які вже прийняті,  і як зробити, щоб бюджет був усе-таки з нормальним дефіцитом.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЩЕРБИНА В.О.  Отдельно  законопроект  рассматривать  нельзя. Надо рассмотреть в  комплексе,  решая  все  эти  вопросы,  о  чем говорили депутаты. А сейчас хотят протащить один локальний закон, уйдя от системного подхода, что является методически неверно.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комісії Верховної  Ради  України  з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська  область  /.  Шановний  Віталію  Никифоровичу!  Чи   не вважаєте  ви,  що  ми  протягом  нашої  роботи прийняли цілий ряд безглуздих законів про відрахування і податки, цей останній закон про   податок   на  прибуток,  який  мав  сенс,  виявився  козлом відпущення?  Кінець кінцем податок на доход  -  це  те  саме,  що податок  на  добавлену  вартість.  Доход  і  добавлена вартість - фактично синоніми.

 

     39

 

     Я розумію, що податок на доход вводиться для того, щоб якось притиснути  посередницькі  організації,  які  мають  дуже  велику заробітну плату і ховають свій прибуток. Можливо, це й правильно.

 

     Але я  вважаю  /і  чи  не  вважаєте  ви  теж?/,   що   треба переглянути  наново  всю  систему  відрахувань  і податків.  Мені здається /і чи не здається це вам?/, що відрахування на соціальне забезпечення   і   на   чорнобильські  цілі  є  завелике,  що  ці відрахування треба зменшити вдвоє.  І тоді все може стати на своє місце.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я  погоджуюся  з вами,  що цей законопроект став сьогодні,  як ви сказали, козлом відпущення, тому що він останній з  системи  оподаткування,  яка законодавчо закріплена і прийнята Верховною Радою.

 

     Щодо податку на добавлену вартість і податок на доходи -  це одне і те ж, але тут треба розрізняти джерела, з яких сплачується цей податок.

 

     Податок на добавлену вартість входить у ціну,  а  податок  з доходів вираховується з доходу,  який залишається в розпорядженні підприємств.

 

     Я повинен сказати,  що в США,  ФРН,  Японії, Франції поряд з податком на добавлену вартість існує і податок а доходів.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився /. Шановний

 

     40

 

     Віталію Никифоровичу!    Усіх    нас   турбує   доля   малих підприємств,  які   можна   розглядати   як   паростки   молодого українського бізнесу.  Адже є і хороші підприємства, що не беруть нічого від держави, а роблять хорошу справу.

 

     Мене цікавить,   чому   ми   відмовилися    від    колишньої загальносоюзної позиції, згідно з якою малі підприємства протягом одного чи двох перших років звільнялися від оподаткування? І чому взагалі в цьому плані немає диференційованого підходу?

 

     Наприклад. Ми  з вами внесли кожний по п'ять чи десять тисяч карбованців  і  відкрили   мале   підприємство.   Його   тут   же оподатковують.  Ми  ж  не  даємо ніяких шансів для розвитку цього бізнесу. Які є механізми сприяння його розвитку?

 

     І друге.  Мій колега просив.  запитати, чи то правда, що при дефіцитному   бюджеті   нам   буде  дуже  важко  мати  справу  із міжнародним бізнесом, мати позички і так далі? Будь ласка.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я зрозумів запитання.  Дійсно,  у проекті,  який було   розглянуто   в   першому  читанні,  малі  підприємства  не стимулювалися.  Згідно з пропозиціями, які надійшли після першого розгляду,   закладено  механізм  стимулювання  малих  підприємств протягом першого і другого років їх діяльності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Відповідайте на друге запитання.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Сьогодні  не  визнають  Україну  в   міжнародних банках,  тому що у неї немає свого бюджету.  Не може бути визнана країна, яка не має свого бюджету. Немає бюджету - немає

 

     41

 

     країни.

 

     ГОЛОВА. Це дуже суттєва деталь. Може, комусь вигідно, щоб це так було?

 

     Другий мікрофон.

 

     СТУПНІКОВ Ю.І.,   головний   бухгалтер   науково-виробничого об'єднання "Муссон" /Ленінський виборчий округ,  м. Севастополь/. Уважаемые  Иван  Степанович и Виталий Никифорович!  Я сам работал над  законопроектом,  который  сейчас  в  повестке   дня.   И   я подтверждаю,  что законопроект имеет право на существование.  Его надо принимать.  С какой ставкой,  с какими льготами,  это другое дело,  это надлежит решить нам. Но мы ведем разговор совершенно о другом,  давайте примем этот закон таким, каким сочтем нужным. На сегодняшний  день  система  налогов,  платежей  и взносов подняла ценовой уровень вокруг каждого предприятия до такой  высоты,  что предприятия ничего не покупают. Не будет того оборота, с которого мы берем 28 процентов налога.  Его нужно снизить.  К принятым уже законам  об  акцизном  сборе,  о  налоге на добавленную стоимость необходимо   выработать   новые   ставки   по   всем    платежам. Установленный  в  декабре  прошлого  года  норматив  отчислений в размере 61 процент от прибыли на  социальное  страхование  вообще немыслимый.  Никто  не  знал,  какие  будут  цены,  никто  не мог рассчитать пенсию и так далее.  Надо ко всем законам, связанным с налогами, приложить новые ставки платежей.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Дуче  правильно.  Минулої  суботи  на  засіданні Держекономради це питання розглядалося. Прийнято рішення до

 

     42

 

     25 лютого  внести  пропозиції  щодо   скорочення   видатків, скорочення   відрахувань   у   бюджет,   приведення   системи   у відповідність з вимогами, які сьогодні ставляться підприємствами.

 

     ГОЛОВА. Тобто  над  цим  зараз  працює   Уряд,   він   внесе відповідні документи.

 

     Третій мікрофон.

 

     ШВЕДЕНКО М.М.,  директор  Луганського  обласного виробничого рибкомбінату  /Станично-Луганський  виборчий   округ,   Луганська область  /.  Мне  удивительно,  почему  депутаты  -  руководители хозяйств и аграрники сидят и молчат,  не высказываются  по  этому законопроекту и вообще по системе, налогообложения.

 

     А посему  у меня такой вопрос.  Не кажется ли вам,  что этот законопроект и  вся  существующая  ныне  система  налогообложения вместе   с   банками   и   их   кредитной  системой  так  задушат производителя, что в конце этого года не будет уже кому выполнять этот закон?

 

     И второе.  У  меня такая просьба;  скажите,  кто персонально является инициатором Закона о налоге  на  добавленную  стоимость? Хотелось бы его увидеть на трибуне. Пусть он скажет всему народу, чего он хотел и чего этим достиг.

 

     ГОЛОВА. Перше питання - чому мовчать аграрники  і  керівники підприємств.  У  нас  тут  народні депутати.  І немає аграрників, керівників. Це вже і є відповідь. Друге питання.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Друге питання. Хто автор проекту закону?

 

     43

 

     Законопроект розроблявся Міністерством  фінансів  спільно  з науковцями.  Був розглянутий на засіданні Держекономради України. Держекономрада  запропонувала  його  для  розгляду  на  засіданні Кабінету  Міністрів.  Кабінет  Міністрів  після  розгляду вніс на обговорення Верховної Ради України.  Ви його розглянули.  Не може бути одного автора закону, зрозумійте це.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  може  бути.  Ініціатор той,  хто вніс документ першим. Треба брати відповідальність на себе.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Ініціатором Закону про систему оподаткування було Міністерство фінансів України.

 

     ГОЛОВА. Мінфін. Все зрозуміло. Отже, міністр П'ятаченко.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Ні, спочатку - Ільїн, тоді - П'ятаченко.

 

     ГОЛОВА. Ні.   Тоді   товариш   П'ятаченко  ще  не  працював. Міністром був Коваленко.

 

     ІЛЬЇН В.Н. Коваленко.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон, останній.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради України у  правах людини   /Центральний   виборчий   округ,   м.  Київ  /.  Віталію Никифоровичу!  Я змушений звернутися з цим запитанням до вас, хоч окрім  вас  тут  мав би стояти міністр економіки.  Мені зрозуміла позиція Міністерства фінансів, яке змушене формувати і виконувати бюджет. Але чи порівнював хтось

 

     44

 

     умови господарювання   в  Україні  і  в  країнах,  як  зараз називають,  "ближнего  зарубежья":  перш  за  все   в   Росії   і Казахстані.  Нам  сьогодні  роздані викладки експертів об'єднання "Нова Україна",  в яких показано:  якщо  виручка  від  реалізації умовно  в  Україні  5  612  і  в  Росії  5  612,  то підприємству залишається в Україні 91,  76,  а в Росії - 682.  Чи не буде  при цьому масового відтоку капіталу в Росію?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я зрозумів цифри, які ви навели. Це говорить про те, що і в Україні, і в Росії обсяг реалізації однаковий. Мабуть, це не зовсім точні дані. А що стосується порівнювання систем, які існують в країнах "ближнего зарубежья",  як ви назвали,  то це  в нас є. Аналізували ми це все, порівнювали ставки.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Віталію Никифоровичу. Час закінчився.

 

     Шановні народні   депутати!  Більше  години  ми  вже  втретє обговорюємо  це  питання.   Тому   треба   зекономити   час   при постатейному обговоренні і голосуванні.

 

     Слово надається    голові    підкомісії    Байраці   Михайлу Миколайовичу.

 

     Прошу взяти порівняльну таблицю.  Починаємо згідно  з  нашою процедурою розгляд законопроекту.

 

     Михайле Миколайовичу, будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М.,   заступник   міністра   України   у   справах роздержавлення  і   демонополізації   виробництва   /Дзержинський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область  /.  Шановні  народні депутати!  До назви закону ніяких пропозицій  не  надійшло  і  до першого абзацу

 

     45

 

     статті 1 теж.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  в  депутатів  зауваження  щодо назви?  Третій мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні  депутати!  Я  пропоную   поставити   на голосування  питання  про прийняття цього законопроекту в першому читанні, оскільки він...

 

     ГОЛОВА. Він уже прийнятий у першому читанні.

 

     МАКАР І.І. Не прийнятий.

 

     ГОЛОВА. Прийнятий.  Він у нас внесений  у  другому  читанні, подивіться   порядок   денний.  Хто  бажає,  може  звернутися  до стенограми.

 

     До першої статті і до назви є зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  голова  ради  агропромислових   формувань Сумської  області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська область/. Шановний Михайле Миколайовичу!  ми вже  весь  січень  працюємо  в режимі  Закону  про податок на добавлену вартість.  Ви не могли б відповісти,  що він дав Україні?  Говорять,  що  селяни  знімають шкуру з когось.  Як це може бути,  коли дають карбованець,  а два забирають?  За місячну зарплату шахтар може купити тонну м'яса  в живій вазі,  а доярка - лише 200-300 кілограмів вугілля. Скажіть, будь ласка, як воно буде далі?

 

     46

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні  народні  депутати!  Це  запитання  не стосується того, чому я стою на цій трибуні. Мені дали слово, щоб представляти цей законопроект, а не для доповіді і співдоповіді.

 

     ГОЛОВА. Щоб знайти  відповіді  на  всі  запитання,  потрібно працювати    і   будувати   об'єктивну   економіку.   Ми   можемо вислуховувати різні думки ще не дві години,  а  двадцять,  і  від того нічого не зміниться.  Я думаю,  вже всі переконалися в тому. Або давайте працювати,  або нехай указом Президента вводяться всі ці ставки.

 

     Я ще раз запитую,  чи є конкретні зауваження і пропозиції до назви і першої статті?

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  Наша комісія  подавала  зауваження до пункту 3 статті 1 на сторінці 3. Ми не  погоджуємося  з  рішенням  Комісії  з  питань  планування, бюджету, фінансів і цін і з мотивами відхилення її.

 

     Для підприємств   зв'язку,   цивільної   авіації,  залізниць планується встановити  особливий,  не  передбачений  цим  законом порядок   оподаткування.   Така  позиція  суперечить  Закону  про підприємства,  де ми записали, що особливості застосування Закону про підприємства можуть бути встановлені для деяких галузей,  але за пропозицією Кабінету  Міністрів  це  має  затвердити  Верховна Рада.  Ми таких особливостей не затверджували.  І на сьогоднішній день фінансова, скажімо, модель цих галузей, можливо, десь

 

     47

 

     подібна до фінансування...

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу!  Ваша пропозиція на сторінці 3, колонка 2...

 

     Зачитайте пояснення, будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.І.І. Я пояснюю депутатам, якщо незрозуміле, що там написано.  Це  не   стосується   зміни   ставок,   а   стосується особливостей,  пов'язаних  із перевезенням своєї продукції,  а не розміру податків чи чогось  іншого.  Тільки  особливостей  сплати самого податку.

 

     ГОЛОВА. Зрозумійте,   що   в   нас   часу   дуже  мало,  щоб з'ясовувати.  Ви наполягаєте на голосуванні?  Депутат  наполягає. Сторінка  3,  колонка 2 - пропозиція Комісії з питань економічної реформи. Хто за те, щоб її прийняти, прошу проголосувати.

 

     "За" - 144. Не приймається. Перший мікрофон.

 

     48

 

     САЛІЙ І.М.  Стаття 1, пункт "а". Тут написано, що платниками податку в всі юридичні особи. Тоді я задаю запитання всім:

 

     як бути   з   Указом   Президента,  який  знімає  податки  з підприємств і стосується невідкладного соціального захисту діячів літератури   та   мистецтва  в  умовах  переходу  до  ринку?  Усі підприємства звільняються? Як бути з Указом Президента про те, що звільняється   Академія   наук?   А   там,   наприклад,  є  завод зварювання... Отже, чи підпадають вони?

 

     Далі. Якщо маються  на  увазі  всі  юридичні  особи,  то  ми знаємо,  що  сьогодні  Борис  Миколайович  шукає  золото партії в усьому  світі.  Напевно  й  нам,  колишнім  комуністам,  потрібно пошукати нашу частку. Було б добре, коли б нові партії та рухи як юридичні особи платили,  скажімо, 5 відсотків на рік, щоб не було безконтрольних   грошей.   Вони  також  мають  відповідати  перед податковою інспекцією.  Врешті-решт - це гроші народні. Тому таке питання:   як   бути?   Чи  входять  сюди  укази  Президента?  Чи обгрунтовані вони і наскільки узгоджені?  Як бути  з  політичними партіями,   які  мають  відношення  до  грошей?  На  мій  погляд, безконтрольних грошей в демократичній Україні не повинно бути.

 

     БАЙРАКА М.М.  Усі юридичні  особи  на  території  України  в платниками  податку.  Вони  юридичне  є  платниками,  але фізично встановлено  на  якийсь  термін,   що   вони   звільняються   від оподаткування. Це - відповідь на перше питання.

 

     49

 

     Громадські організації,   які   не   займаються  комерційною діяльністю,  звільняються від сплати  податків.  Сплата  податків відбувається тільки за рахунок комерційної діяльності.

 

     ГОЛОВА. Я,   наприклад,   не   зрозумів.  Якщо  законом  усе передбачено, а указом можна звільняти, то тоді навіщо закон?

 

     БАЙРАКА М.М. Це ж закон тривалої дії.

 

     ГОЛОВА. Ви ж  розумієте,  виходить  так,  що  один  визначав джерела, а інший їх перекриває або звужує.

 

     БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу! На те ж і діють постанови та окремі   укази,   де   конкретні   платники   звільняються    від оподаткування на рік, на два, на три.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     КОЛІСНИЧЕНКО М.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань відродження та  соціального  розвитку  села  /Білогірський виборчий   округ,   Республіка   Крим   /.   Питання  до  Віталія Никифоровича і до вас.

 

     ГОЛОВА. Ні, до статті 1 і до назви.

 

     50

 

     КОЛІСНИЧЕНКО М.П.  До  статті  1.  Чому  органи   Держстраху віднесені  до банків,  а не до підприємств?  Який процент податку буде встановлюватися до цих органів?

 

     БАЙРАКА М.М.  Що до страхових компаній є окрема стаття,  для них ставка оподаткування, як і для банків, - 35 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України у справах молоді /Бершадський виборчий округ,  Вінницька область /. Шановний  Михайле  Миколайовичу!  Я  хотів  би,  щоб  ви  зробили уточнення,  аби потім в інструкції не було подвійного тлумачення. Мова йде про пункт "в",  на першій сторінці,  про організації, що не перебувають на господарському розрахунку.  Вони  є  платниками податку   лише   в  тій  частині,  в  якій  отримують  доход  від господарської або комерційної діяльності, надання платних послуг. Решта доходів не оподатковується. Так?

 

     БАЙРАКА М.М. Так.

 

     МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     51

 

     СИТНИК В.П.,     перший    заступник    Голови    Державного агропромислового  комітету  України  /Оржицький  виборчий  округ, Полтавська область /.

 

     Шановні депутати! Наша комісія внесла зауваження до статті 1 /на другій сторінці /. Мова йде про оподаткування господарств індустріального типу.    Якщо   ми   проголосуємо   за   те,   що запропонувала комісія,  то ми штучно ділимо сільське господарство на  дві частини.  Одна частина - це колгоспи й радгоспи,  друга - господарства індустріального типу.

 

     Я думаю,  що товариші,  які вносили  пропозицію,  керувалися старим   положенням.   Колись,   дійсно,   ці  господарства  мали надприбутки.  Сьогодні вони,  як і всі інші, ледь зводять кінці а кінцями.  Тому я вважаю,  що за це голосувати не можна.  Не треба розмежувань у сільському господарстві.

 

     Якщо ми приймемо це, то проголосуємо проти індустріалізації, проти  спеціалізації.  То  що  це  за підхід у нас?  Тому я прошу підтримати Комісію з питання агропромислового комплексу.

 

     ГОЛОВА. А може це ті підприємства індустріального  типу,  що кульки клеїли і мали по 700-1000 процентів рентабельності?

 

     СИТНИК В.П. мова йде про сільськогосподарську продукцію.

 

     БАЙРАКА М.М.  Я відповідаю.  Колгоспи є платниками тільки за землю і за ту продукцію,  яку  вони  виробляють  на  сторону.  Ті підприємства,       які       ви      називаєте      промисловими сільськогосподарськими, не є платниками за землю. А для того, щоб їх

 

     52

 

     стимулювати, в  проекті постанови зазначено,  що на 1992 рік вони звільняються на 50 процентів від сплати податку.  Але вони в платниками на загальних підставах.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СИТНИК В.П.  Іване Степановичу!  По-перше, цих господарств у республіці 750.  Вони мають у своєму розпорядженні 1 мільйон  300 тисяч   гектарів   землі,  тобто  вони  не  безземельні,  як  тут трактується.  І  виробляють  вони  сільгосппродукцію.  Є  в   нас птахофабрики.  Нехай депутат підніметься і пояснить. Він сьогодні не може звести кінці а кінцями.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція  прислухатися  до  депутата  Ситника  і врахувати його зауваження. Хто за це, прошу проголосувати. "За" - 278.  Приймається,  ще до  першої  статті  є  зауваження?  Перший мікрофон.

 

     НОВІКОВ В.Я.,  директор  Слов'янського арматурноізоляторного заходу  імені  Артема  /Слов'янський  міський   виборчий   округ, Донецька область /.  Иван Степанович! Прошу только не перебивать, у меня ко всем статьям сразу  есть  предложение.  А  я  обращаюсь непосредственно к Михаилу Николаевичу.

 

     53

 

     Михаил Николаевич!   Механизм   обсуждения  законопроекта  о налогах известен.  Во втором чтении он, безусловно, пройдет. Если он  проходит,  автоматически  вступают в силу все планки налогов, которые были предусмотрены заранее,  то есть с завтрашнего дня он начнет работать.  Если все налоги начнут работать, это составит в среднем 145 процентов на предприятии.  Окажите,  пожалуйста, куда мы загоним экономику: в кризис или полнейшую депрессию? А сегодня мы уже сползаем в депрессию.

 

     В связи  с  этим  предлагаю  этот  законопроект  сейчас   не обсуждать, пока Правительство, как обещало, не пересмотрит планку налогов.  Этот вопрос так и останется гласом вопиющего в пустыне, никто потом его не будет пересматривать.

 

     И второе предложение.  Может, обсудить его во втором чтении, а постановление о введении в действие этого закона не  принимать, пока Правительство не внесет предложение о новых планках налогов. Почему?  Я напомню,  что в предвыборной кампании Президента  было обещано  всему  народу,  что планка всех налогов будет не выше 20 процентов.

 

     Я розумію,  що  це  була  пропаганда,  але  порівняйте;  145 відсотків і 20 відсотків.  Як жити далі? Ми ж дійшли до останньої межі.

 

     ГОЛОВА. Мені здається,  що остання частина  цієї  пропозиції слушна.  Закон прийняти,  а в постанові відрегулювати. Нехай Уряд ще раз вийде з цим питанням,  і тоді ми приймемо постанову.  Це - перше.

 

     54

 

     Друге. Нагадую  /у стенограмі зафіксовано/,  було "за" -242, щоб прийняти в першому читанні.  Народний депутат Яхеєва  вносила пропозицію  про  доопрацювання  законопроекту  до 15 січня.  Було сказано,  що конкретних строків не називати,  а в міру готовності внести  на розгляд Верховної Ради,  що сьогодні і зроблено,  щодо статті 1 немає більше зауважень? Чи є зауваження щодо статті 2?

 

     Другий мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,  директор  Криворізького   цементно-гірничого комбінату   /Довгинцівський   виборчий   округ,  Дніпропетровська область /. Уважаемый Иван Степанович, члены Президиума и народные депутаты!  Что  касается постатейного сегодняшнего обсуждения,  я вполне  согласен  с  предложением  товарища   Новикова.   Поймите правильно,  мы  загубим всю экономику,  если будем принимать этот законопроект.

 

     Если же  его  необходимо  принимать,  то  ставки  нигде   не оговаривать,  за  них  не  голосовать.  Я  убедительно  просил бы отвергнуть ставки,  они должны  быть  по  всем  налогам  обобщены единым  пакетом.  И  у  нас  должен  быть  либо  единый  закон  о налогообложении,  либо единая таблица налогообложения. Не сделаем этого - загубим всю экономику.

 

     Я прошу  народных  депутатов  в  этом вопросе определиться и призываю бойкотировать этот законопроект.

 

     55

 

     БАЙРАКА М.М. Николай Андреевич, вы правильно ставите вопрос. В  этом законопроекте ставка на доход составляет 16 процентов.  В первом чтении мы приняли 21 процент, сейчас же - 18 процентов. Вы ставите  еще  вопрос,  связанный с уменьшением платежей,  которые относятся на себестоимость продукции.  Я думаю,  что после  того, как  примем  этот закон без постановления,  мы должны вернуться к тем нормам отчислений,  которые  относятся  на  себестоимость,  а тогда уже формировать бюджет.

 

     ГОЛОВА. Правильно. Ще є зауваження? Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Святошинський виборчий округ,  м.  Київ /. Стаття 2, пункт 4. Чи не змішано тут два поняття- посередницька  діяльність  і  договір підряду?  Якщо  тут  немає  ніякої помилки і вони змішані,  то це суперечить положенням Цивільного кодексу /глава 28, стаття 32/. І ми  вступаємо у суперечність із системою оподаткування,  де чітко сказано,  що доход від  таких  робіт  обкладається  тією  ставкою податку, яка передбачена для того чи іншого їх виду. А у статті 4 ми задаємо конкретну ставку.  Таке об'єднання договору підряду  і посередницької  діяльності  говорить  про  нерозуміння  суті  цих процесів.  Цей законопроект  можна  вже  концептуально  через  це відхилити.

 

     56

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний депутате Заєць!  Ніякі поняття тут не змішуються.  У  статті  2  ми   визначаємо,   хто   є   об'єктами оподаткування і як вираховується цей доход. Тут ні про які ставки не йдеться. Про ставки мова йде в статті 4 цього законопроекту.

 

     В статті 2  ми  визначаємо,  що  в  доходом,  на  який  буде нараховуватися податок.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,     генеральний    директор    Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольск /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. По статье 2, пункту 5 мы уже говорили с вами,  Михаил Николаевич.  Нужно  внести  разъяснение, чтобы не разъясняла инструкция Минфина. Записать в скобках о том, что  по  бартерным  сделкам  и  бартерным  поставкам  на  экспорт применяются внутренние цены Украины. Это после слов;"... у період здійснення угоди".  Тогда никаких дополнительных  разъяснений  не будет.

 

     57

 

     БАЙРАКА М.М.   Так.   Я  думаю,  що  це  можна  прийняти.  В інструкції ми вже про це записали.

 

     ГОЛОВА. Приймається.  Це  депутат  просто  нагадує.   Є   ще зауваження до статті 2? Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  На  сторінці  5  є зауваження Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін, з яким не можна погодитися.

 

     Якщо в редакції,  прийнятій за основу,  чітко сформульовано, що   оподатковуються   суми,   одержані   і  сплачені  у  вигляді економічних санкцій,  то  чомусь  Комісія  з  питань  планування, бюджету,  фінансів і цін вилучила ці слова. Тепер текст читається досить двозначно.  І фактично виходить, що оподатковуються тільки санкції,   які   одержуються,   а   не  оподатковуються  ті,  які сплачуються.  Це стимулює недисциплінованість в роботі  суб'єктів підприємницької діяльності. Тому я пропоную цю поправку поставити на голосування.

 

     58

 

     БАЙРАКА М.М.  Ми досить  довго  обговорювали  це  питання  і зійшлися на тому,  що уточнення якраз і дав можливість податковим службам уникнути подвійного тлумачення.  Але якщо ви наполягаєте, давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Ви  знайшли  -  5 сторінка,  друга колонка,  верхній абзац?  Комісія в питань  планування,  бюджету,  фінансів  і  цін внесла  поправку,  вона  врахована,  А  народний  депутат Барабаш просить  проголосувати  проти  поправки  і   залишити   попередню редакцію.

 

     "За" - 162. Не приймається.

 

     Більше немає зауважень до статті 2?

 

     БАЙРАКА М.М. Немає.

 

     ГОЛОВА. До  статті 3 є у депутатів зауваження?  Немає.  А до статті 4? Третій мікрофон, прошу.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Іване Степановичу! Давайте не так швидко. Наша комісія внесла пропозицію /сторінка 8,  стаття 3,  пункт "г"/ про оподаткування амортизаційних відрахувань.

 

     Перше загальне зауваження:  немає законодавства, яке регулює встановлення  собівартості.  І тому зменшення суми,  яка підлягав оподаткуванню амортизаційних відрахувань,  тільки на собівартість нам  здається  неприйнятним.  Це  стимулюватиме той процес,  який зараз іде в нашій країні, коли вибуття основних фондів випереджає введення нових основних фондів. Ми вважаємо, що від оподаткування треба звільнити весь обсяг амортизаційних відрахувань.

 

     59

 

     Ця поправка  викладена  на  сторінці  8.  Я  прошу  за   неї проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Депутат вважав,  що така поправка  дасть  змогу  раціональніше  використовувати  і   старе обладнання.  Справді, якщо на ньому можна виробляти продукцію, то треба її виробляти.

 

     БАЙРАКА М.М.  Іване  Степановичу!  Цього  робити  та  можна. Депутат  Барабаш  має  рацію,  дійсно,  у нас відсутній закон про собівартість.  Але у нас в основні положення  щодо  собівартості, перелік  того,  що відноситься до собівартості.  Якщо ми з голосу прийматимемо такі поправки...

 

     ГОЛОВА. Народний депутате Байрака!  Я прошу не  коментувати. Це  не  з  голосу,  пропозиція  викладена  на  сторінці 8 - друга колонка третій абзац.

 

     БАЙРАКА М.М. Добре.

 

     ГОЛОВА. Хто за цю поправку, прошу проголосувати. "За" - 181. Не   приймається.  Ще  є  зауваження  до  статті  3?  Перший мікрофон.

 

     60

 

     САЛІЙ І.М.  Шановний Голово!  Сторінка 7, стаття 3. Підпункт "н"  передбачає,  що  всі  підприємства  і юридичні особи роблять відрахування у державний фонд сприяння зайнятості.  Моя  поправка полягає  в  тому,  що  до фонду сприяння зайнятості перераховують кошти ті підприємства, які не мають вільних місць. У нас сьогодні дуже багато підприємств /будівельних, транспортних/ запрошують на роботу,  а до них ніхто не  йде.  Взагалі  третина  населення  не працює,  купони  це  показали.  І ми,  виходить,  для них повинні відраховувати з тих,  хто  працює.  Через  те  обов'язково  треба доповнити: крім тих підприємств, які мають вакансії.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний депутате Салій!  Ще раз подивіться на статтю 3, яка називається "Обчислення оподатковуваного доходу". У ній   зазначається:   для   цілей   оподаткування  валовий  доход підприємства зменшується...  "Тобто якщо ми це вилучимо, то доход для  оподаткування  буде  більший,  і  підприємства  опиняться  в гіршому становищі.  Ми саме і повинні зробити  всі  відрахуванні, щоб та величина, з якої обраховуватиметься податок, була менша.

 

     ГОЛОВА. Все  вірно,  Іване  Миколайовичу.  Але  це справді з голосу поправка, і я не маю права ставити її на голосування. Та й комісія не підтримує вашої думки.

 

     Щодо статті 3 є ще зауваження?

 

     Третій мікрофон.

 

     61

 

     БАРАБАШ О.Л.   Сторінка   8,   пункт  "в".  Дуже  принципове зауваження щодо того,  які плати за  кредит  слід  звільняти  від оподаткування.  Чи за короткострокові кредити,  які,  як правило, використовуються,  скажемо грубо,  для спекулятивних операцій, чи довгострокові   кредити,  які  використовуються  для  інвестицій, розвитку виробництва, нарощування основних фондів.

 

     Наші думки розійшлися з  думками  членів  Комісії  а  питань планування,  бюджету,  фінансів і цін. Комісія пропонує звільняти від  оподаткування  плату  за  короткостроковий  кредит,   а   ми пропонуємо  звільняти  від  оподаткування плату за довгостроковий кредит.  Прошу  нашу  пропозицію  поставити  не   голосування   і підтримати її.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, зрозуміли суть пропозиції?

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 208. Не приймається.

 

     Є ще зауваження до статті 3? Немає.

 

     До статі 4 є зауваження?

 

     Першій мікрофон.

 

     62

 

     КОРНЄЄВ А.В.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/.  На  странице  17  есть  замечание  народного  депутата Севастьянова  к  пункту  3  статьи 4,  который по содержанию стал теперь пунктом 4.  Севастьянов настаивает на этом замечании,  а я его  хочу  поддержать.  Здесь  написано,  что  замечание учтено в пунктах 1 и 3 статьи 5.  Там это не учтено.  Мы в последнее время являемся  свидетелями того,  что на стадионах,  во дворцах спорта проводятся  громадные  концерты,  сборы  от   которых   идут   на благотворительные цели.  Облагать налогами эту часть дохода,  эти средства нельзя.  Они идут на помощь  тем  группам  населения,  о которых   мы   здесь   все   время   говорим,  и  на  поддержание существования которых средств в бюджете не хватает.  Эти средства должны быть освобождены от налогообложения.

 

     БАЙРАКА М.М.  В  соответствии со статьей 5 любые предприятия /не  только  концертная  деятельность/,  которые   направляют   2 процента от дохода в эти фонды, освобождаются от налогообложения.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Миколайовичу,  Альберте Васильовичу,  я вас прошу.  На сторінці  17,  у  другому  абзаці,  в  другій  колонці викладена    суть   пропозиції,   внесеної   народним   депутатом Севастьяновим  в  установленому   порядку.   Комісія   відхилила, мотивація   дається   -   враховано   в   Інших   статтях.  Прошу проголосувати за цю правку.

 

     "За" - 182. Не приймається.

 

     63

 

     Ще по четвертій? Другий мікрофон.

 

     СУГОНЯКО О.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством /Корольовський виборчий округ,  Житомирська область /.  Шановні депутати,  я прошу уваги. Сторінка 14, пункт 1 статті 4,  там,  де депутати Байрака і Порада дали  пропозиції  відносно диференціації  оподаткування підприємств,  які мають різні обсяги виробництва.  Великий бізнес  завжди  народжується  з  малого.  У всьому   світі   малому   бізнесу   створюються   пільгові  умови оподаткування.  Пан Байрака сьогодні  веде  у  нас  прийом  цього закону,  а тут є його пропозиція.  Отож я наполягаю на тому,  щоб проголосувати за цю пропозицію, вона має бути прийнята.

 

     Це не  аргумент,   що   згідно   з   чинним   законодавством оподаткування  проводиться  на  принципі  рівнонапруженості.  Для малих підприємств,  малого бізнесу цього допускати не  можна.  Це перша  моя  пропозиція і ще одна буде до пункту 5.  Прошу,  Іване Степановичу,  поставити це на голосування,  я підтримую  в  цьому плані депутата Байраку.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла   позиція?   Комісія  погоджується,  прошу підтримати,  будемо  стимулювати  малий  бізнес.  Голосуємо.   Не приймається. Другий мікрофон.

 

     СУГОНЯКО О.А.  Я звертаю все-таки ще раз увагу депутатів. Ми фактично проголосували сьогодні за те, щоб не розвивати бізнес.

 

     64

 

     ГОЛОВА. Ви  наступну  поправку  давайте,   тому   що   немає можливості так детально зупинятися на кожній поправці.

 

     СУГОНЯКО О.А.  На сторінці 18,  у пункті 5 статті 4 мова йде про оподаткування посередницьких фірм,  фактично  нових  ринкових структур.  На  сьогоднішній  день  наша  економіка  стала.  Обігу товарів  немає  через  те,  що   торгівля,   в   тому   числі   і посередницька, зупинилася. Вона не рухається...

 

     Ми говоримо   сьогодні  про  розвиток  ринку,  про  розвиток ринкових відносин і  ринкових  структур,  і  в  той  час  вводимо оподаткування посередницької торговельної діяльності у розмірі 75 відсотків.  Ми говоримо  про  те,  що  треба  державний  розподіл ресурсів...

 

     ГОЛОВА. Не 75,  а 65,  читайте уважно і давайте не витрачати часу.

 

     СУГОНЯКО О.А. Іване Степановичу, я прошу уваги. У нас стоїть завдання:   державний  розподіл  ресурсів  замінити  торговельним розподілом ресурсів.  Я пропоную - ставка має бути 18  процентів. Тоді ми будемо мати торгівлю.

 

     ГОЛОВА. Ми поки що всі пропонуємо,  як знизити ставки.  А ми тільки що слухали,  що Україна має проект дефіцитного бюджету. Ви чули,  депутат Щербина й інші депутати говорили про це.  І ми всі пропонуємо зниження ставок.

 

     65

 

     Хто за пропозицію,  внесену на розгляд депутатом  Сугоняком, прошу проголосувати.

 

     "За" - 100. Не приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановний  Іване  Степановичу,  ми  дуже швидко крокуємо.  На сторінці 12,  у пропозиції до  статті  3,  підпункт "к"..

 

     ГОЛОВА. Ви вже третій раз виходите.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Я не встиг, у моєї комісії до цієї статті дуже багато зауважень.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Пропонується нашою комісією вилучити комісійні винагороди.  Ось ви тільки що сказали,  що ніхто не пропонує,  як збільшити доходи бюджету. Ми пропонуємо вилучити слова "комісійні винагороди"  з  тим,  щоб  комісійні винагороди також обкладалися податком.  Чому?  Якщо ми це залишимо,  то  це  буде  стимулювати підприємців  перекачувати  валовий доход у комісійні винагороди і таким чином приховувати  цей  доход  від  оподаткування.  Тому  я пропоную вилучити комісійні винагороди з цих пільг.

 

     66

 

     БАЙРАКА М.М.  Це не пільги.  Це йде як механізм обрахування. На сторінці 12 написано,  як усе вираховується, що включається до затрат.

 

     ГОЛОВА. Давайте  вилучимо ці комісійні винагороди,  щоб вони не називались.

 

     БАРАБАШ О.Л. Це матеріальні витрати.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція Барабаша? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     До статті 4 є ще зауваження? Третій мікрофон.

 

     СИТНИК В.П.  Іване Степановичу!  На  сторінці  22  викладені зауваження  і  пропозиції нашої комісії до цієї статті.  Мова йде про  державно-кооперативні,   кооперативно-державні,   будівельні підприємства  й такі,  що обслуговують сільське господарство.  Що мається на  увазі?  У  доході  тих  підприємств  60-70  процентів припадає  на  частку  заробітної  плати.  І якщо ми застосуємо ці запропоновані 25 процентів,  то у них не вистачить прибутку,  щоб заплатити   податок.   Не   вистачить,  ми  проаналізували  сотні підприємств,  я можу їх  перерахувати.  Тому  просимо  підтримати пропозиції комісії.

 

     67

 

     ГОЛОВА. Ви   бачите,   що  вашу  правку  комісія  відхилила, оскільки проект  передбачає  однакові  умови  оподаткування  всіх суб'єктів господарювання. Я вважаю, що комісія зробила правильно. А вони нехай господарюють розумно.  Хто за внесення такої правки, прошу проголосувати.

 

     "За" - 184. Не приймається.

 

     Є до  статті  4  зауваження?  Немає.  До  статті  5?  Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Я глибоко шаную Михайла Миколайовича,  але звертаюся   зараз   не  до  нього,  а  звертаюся  до  вас,  Іване Степановичу,  і до  депутатів  як  Президент  міжнародної  Спілки "Чорнобиль".  У  кожного  з вас є чорнобильці у виборчих округах. Вдумайтесь,  будь ласка,  у сенс  доповнення  від  чорнобильської комісії. Якщо на підприємстві, яке засноване Спілкою "Чорнобиль", 75 відсотків людей - чорнобильці,  воно звільняється від податків на 100 процентів,  якщо 74 -не звільняється на жоден процент.  Це третя сторінка в доповненнях.

 

     Люди добрі,  я  вас  прошу  -  не  робіть  із   чорнобильців жебраків.   Дайте   нам  можливість  заробляти  гроші  самим,  не жебракувати у держави із бюджету.  Наші  підприємства  не  будуть становити  навіть  півпроцента.  Але  ж  дайте  таку  можливість, диференційовано треба підійти.

 

     ГОЛОВА. Сьогодні вже Байрака відповідав на ваше запитання.

 

     68

 

     ШВКОШИТНИИ В.Ф.  Тут  відхилено.  Байрака   не   відповідав, відповідав  Печеров.  Відхилено  Байракою  і його комісією,  поки Печеров був учора на засіданні  Президії.  І  Печеров,  до  речі, підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні    депутати!   Візьміть   таблицю "Дадаткові пропозиції та зауваження". На третій: сторінці, другий абзац,  викладена  суть  цієї пропозиції,  її зачитувати не буду, вона велика за обсягом,  і вже  сьогодні  вдруге  порушується  це питання. Можна поставити на голосування?

 

     Прошу.

 

     "За" - 121. Не приймається.

 

     Давайте вже  проголосуємо за статті 1-5 і підемо на перерву. Ні?  Тоді за 1-4,  а статтю 5 ще залишимо. Прошу проголосувати за назву і зміст статей 1-4 з внесеними нами правками.

 

     "За" - 272. Приймається.

 

     Оголошується перерва  на  30  хвилин.  Але ще хочуть зробити оголошення.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  у правах  людини /Зміївський виборчий округ,  Харківська область /. Прохання  до  депутатів,  які  записалися  в  депутатську   групу об'єднання "Нова Україна", зібратися в перерві в кінозалі.

 

     Дякую.

 

     69

 

     /Після перерви /

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу. Третій мікрофон.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та  духовного  відродження  /Ленінський виборчий округ,  Кіровоградська область /.  У мене зауваження від Комісії з питань  культури  та  духовного  відродження.  Шановний Михайле Миколайовичу, зауваження ці стосуються статті 5 /сторінка 29, підпункт "г"/.

 

     ГОЛОВА. Ви  розумієте,  просто  неможливо  почути.   Давайте заспокоїмося! Сторінка 29.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є.   Комісія   з  питань  культури  та  духовного відродження,  по-перше,  пропонує  не  давати  переліку   творчих спілок.  Просто  залишити  "творчі спілки" без переліку.  Тому що сьогодні їх стільки,  скільки є,  а завтра їх може бути менше або більше. Сьогодні вони називаються так, а завтра можуть називатися інакше. Отже, це-перше зауваження.

 

     І, по-друге,  на наступній,  30 сторінці наша комісія  подає свій варіант цього підпункту, який звучить так; "Звільняються від сплати   податку   творчі   спілки",   а   далі    через    кому: "національнокультурні    товариства,    громадські   організації, асоціації,   фонди,   які   здійснюють    культурно-просвітницьку діяльність, а також релігійні організації".

 

     70

 

     Що це означає? Таким чином ми захистимо національнокультурні організації і товариства,  які зараз виникають.  Такі  пропозиції вносилися  під  час  першого  читання цього законопроекту.  У нас зараз  виникають,  вже  існують  і  діють  такі  товариства,   як Товариство  єврейської культури,  Товариство болгарської культури та інші, яких ми повинні захистити, проголошуючи принцип рівності національностей у нашій Україні.

 

     Через те  ми  просимо проголосувати за той варіант підпункту "г", який пропонує комісія на сторінці 30.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, коротенький коментар.

 

     БАЙРАКА М.М.  Чому  ми  записали  ті  творчі   спілки,   які підлягають  оподаткуванню?  Для  того  щоб податкові служби могли чітко визначити перелік тих творчих спілок,  які оподатковуються, і тих,  яким надаються пільги.  І якщо ми скажемо взагалі "творчі спілки",  то це поняття не визначене з суто  юридичного  боку,  і тоді  будуть  різні тлумачення,  і податкова інспекція не зможе в них розібратися.  Тобто замість роботи буде тільки спір.  Тому ми так вирішили.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Сторінка 29,4 колонка,  - варіант,  запропонований комісією:  "творчі спілки"  і  далі  йде найменування  цих  спілок.  Позиція  народного депутата Панченка, викладена від комісії,  вам зрозуміла:  "творчі спілку  "  -  без розшифровки.

 

     Хто за пропозицію Комісії з питань культури та духовного

 

     71

 

     відродження, викладену  народним депутатом Панченком,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 157. Не приймається.

 

     Я хочу  вам  розказати  про  те,   як   голосують   у   Раді європарламенту.  Зал у них майже такий, як і у нас, місць на 600. Головуючий  дивиться  на  присутніх   і   каже:   "Є   пропозиція проголосувати  руками".  Підняли.  "Опустіть.  Хто проти?  Немає. Приймається одноголосно". Так що, коли звинувачують нас, то треба зауважити, що ми йдемо до такої цивілізації. Може, приймемо такий порядок? Про це ми вже домовимося із групою депутатів, яка працює над Тимчасовим регламентом.

 

     Третій мікрофон.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є.  Вносимо  другу  частину пропозиції.  Прийняти підпункт "г" у тій редакції,  яку на сторінці  30  пропонує  наша комісія:  "творчі спілки, національно-культурні товариства" і так далі. Це верхній абзац на сторінці 30. Комісія наполягав на тому, щоб такий варіант запропонувати.

 

     ГОЛОВА. Вона ж врахована.

 

     ПАНЧЕНКО В.Є. Ні, не врахована.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю на голосування редакцію статті,  викладену комісією /сторінка 29,  четверта колонка, пункт "г"/. "За" - 224. Не голосували 92 депутати...

 

     72

 

     Ми ще   повернемося   до   цієї   статті,  зараз  не  будемо переголосовувати.

 

     Чи є ще зауваження? Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/.  Шановний Михайле Миколайовичу!  Я  подавав вам письмову пропозицію від імені п'ятьох комісій, ми домовились, що обговоримо її  на  сесії.  До  пункту  2  можна  додати  такий підпункт  /після підпункту "в"/:  "звільняються від оподаткування доходи підприємств, об'єднань, організацій, колгоспів, радгоспів, фермерських  господарств  та  інших виробництв незалежно від форм власності,  які виробляють  екологічно  чисті  і  високої  якості продукти     харчування,     продукти     дитячого    харчування, лікувально-профілактичного призначення".

 

     Ви відхилили  це,  оскільки,  мовляв,  тут   немає   системи контролю. Але це спеціальні продукти, і так в система контролю.

 

     І чому  ви  не  включили  це в письмові пропозиції?  Адже ми подавали їх своєчасно.  Я прошу, щоб депутати проголосували за це доповнення.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ви дійсно подали пропозицію після того, як усі матеріали були розповсюджені серед депутатів.  Ми її  розглянули. Насправді  не існує жодних технічних заходів для того,  щоб можна було за обліком виробництва окремо врахувати  ту  продукцію,  про яку ви ведете Мову. Це - перше.

 

     73

 

     Друге. Продукція, яка виробляється з цими добавками,

 

     мав підвищену вартість, і підприємства зацікавлені самі в її виробництві.

 

     Тому вносити це до закону як пільги  я  вважаю  недоцільним. Комісія  теж  дотримується такої думки.  Але якщо ви наполягаєте, можна проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Депутат  Яценко  вносить пропозицію  надати  пільги  підприємствам,  які  виробляють чисту продукцію з добавками.

 

     Комісія заперечує  проти  цього,  бо   ціни   на   продукцію індексуються   і  це  якоюсь  мірою  стимулює  виробництва  таких продуктів.  Проте депутат Яценко наполягає, і я ставлю це питання на голосування.

 

     "За" - 113. Не приймається.

 

     Шановні народні  депутати!  Ось  до мене підходить депутат і каже:  Іване Степановичу,  автомобілісти просять,  щоб ви з  ними зустрілися.  Нормальне явище? Депутате Маслюк, займіть своє місце і візьміть участь у роботі сесії.  Як вам не соромно! До чого вже доходить!

 

     Такий важливий  закон,  а  як над ним депутати працюють!  Ви здобуваєте дешевий популізм.  Я не раджу народним  депутатам  цим займатися. У нас є встановлений порядок роботи.

 

     Є ще зауваження до статті 5?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.,     генеральний    директор    Полтавського гірничо-збагачувального      комбінату,      м.      Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська

 

     74

 

     область /.   На   странице   33   последний   абзац:  "Доход підприємств громадського харчування,  які знаходяться на  балансі промислових    підприємств   та   обслуговують   робітників   цих підприємств".   Ця   пропозиція   відхилена,   бо    підприємства громадського    харчування   не   є   структурними   підрозділами промислових підприємств.  Зараз,  коли немає "надбудови" - ОРСІв, торгів  - вони увійдуть до складу підприємств.  Поэтому заводские столовые не надо облагать налогом.

 

     БАЙРАКА М.М.  Оскільки  це  було  написано   ще   до   Указу Президента,   я   підтримую   пропозицію  і  прошу  поставити  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  прошу  голосувати.  "За"  -  273. Приймається. Третій мікрофон.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.,  заступник  начальника навчального відділу Сімферопольського  військового  об'єднаного  училища   /Київський виборчий округ, Республіка Крим /. Уважаемые депутаты!

 

     У меня два предложения от имени Комиссии по делам ветеранов, пенсионеров,  инвалидов,  репрессированных,  малообеспеченных   и воинов-интернационалистов.

 

     Первое. В марте мы будем принимать...

 

     ГОЛОВА. Я прошу депутатів називати сторінку і речення.

 

     75

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.  Иван Степанович,  выслушайте,  пожалуйста. Страница 25,  подпункт "в".  В марте мы будем принимать  Закон  о статусе участников локальных войн. У нас везде в законе написано: Союз  ветеранов  Афганистана.  На  сегодняшний  день  на  Украине зарегистрировано  две организации воинов-интернационалистов - МЖК в  Харькове  и  клуб  "Контингент",  Сова   пока   что   еще   не зарегистрирован.

 

     Поэтому предлагаю   заменить   в   законе   "Союз  ветеранов Афганистана" на "общественные  организации  участников  локальных войн". Это первое предложение,

 

     И второе  /прошу  проголосовать  /.  Подпункт "в" записать в следующей  редакции:  "Учреждения,  предприятия   и   объединения общественные  организаций  инвалидов и участников локальных войн, где инвалиды,  участники локальных  войн,  воиныинтернационалисты составляют более 50 процентов от общей численности работающих.

 

     Облагаемый налогом   доход  о  других  предприятий,  которые используют  труд   инвалидов   и   участников   локальных   войн, уменьшается на сумму заработной платы,  выплачиваемой инвалидам и участникам локальных войн".

 

     Прошу поставить на голосование. Это предложение комиссии.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний депутате Севастьянов! У пункті "в" ми врахували всіх інвалідів незалежно від того, чи це інвалід праці, чи інвалід війни.  Але ми вирішили,  щоб у нас не було тут  потім ніяких  опорів  відносно  інвалідів  і учасників війн,  афганців, пенсіонерів,  поширити цю пільгу тільки на учасників та інвалідів будь-яких категорій.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.  Написано, во враховано у статті 5 пункт 1, підпункт "з" про спілку воїнів-інтернаціоналістів. Сумніваюся, що це десь враховано, але це треба врахувати.

 

     76

 

     БАЙРАКА М.М. Це дійсно, на сторінці 45 в цей пункт віднесені всі підприємства...,  туди підпадає і згадана  вами  організація. Згідно  з  Законом  про  громадські організації будь-які спілки є громадськими організаціями, і згідно з пунктом "к" на сторінці 45 вони  всі  і  їх  підприємства,  які  направляють відрахування на статутну діяльність, звільняються від оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у   справах   ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів,  репресованих, малозабезпечених           і            воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський  виборчий округ,  Запорізька область/.  Я допоможу Володимиру Івановичу.  Прошу народних депутатів звернути увагу на сторінку 25,  пункт "в" у правій колонці.  Це пропозиція самої комісії.  Я вдячний комісії,  що вона виклала пункт у такій редакції,  зараз  Михайло  Миколайович  пояснив причину.  Але оцю фразу, яка є там, я б розшифрував так.

 

     По-перше, Михаиле Миколайовичу, наслідки будуть такі, що всі інваліди  не  попадуть  піл дію цієї статті.  Інвалідові потрібно буде  працювати  тільки   в   громадській   організації.   Мережа громадських   організацій  по  всій  Україні  дуже  слабенька.  У багатьох містах,  селищах,  районах,  особливо  селах  немає  цих організацій.

 

     І по-друге, ми з вами недавно приймали програму реабілітації інвалідів.  Тим самим  ми  цю  програму  перекреслюємо,  тому  що підприємства, де не буде таких умов, які ми пропонуємо в середній колонці /стаття 5,  пункт 1 /,  просто-напросто  позбавлятимуться цих інвалідів.

 

     Давайте ми подумаємо спочатку про інвалідів, а потім про ці

 

     77

 

     пільги щодо податків.

 

     БАЙРАКА М.М. Ще раз подивіться уважно. На сторінці 25 справа як    рекомендує    комісія:"...    установи,    учбово-виробничі підприємства та об'єднання громадських організацій інвалідів,  де інваліди становлять більше 50 процентів від загальної чисельності працюючих.  "Якщо їх менше,  теж буде пільга.  Те,  що стосується ваших організацій,  дивіться  на  сторінці  45:"...  суму  доходу підприємств    громадських   організацій   і   об'єднань".   Вони звільняються від  оподаткування.  Там  усе  записано.  Тобто,  ми розділили  ці два пункти.  Про інвалідів ось тут записано,  а про підприємства, громадські організації - у пункті на сторінці 45.

 

     БОЙКО І.Г. Михаиле Миколайовичу! Ви дуже гарно розказуєте це все,  але  я  прошу  народних  депутатів  проголосувати  за  нашу поправку. Стаття 5, пункт 1, друга колонка.

 

     ГОЛОВА. Зачекайте,  депутате Бойко, тоді ж не буде враховано те, що Севастьянов запропоновував.

 

     БАЙРАКА М.М. Ні, ці пропозиції враховані, тому що ми пишемо: "суму доходу підприємств громадських організацій".

 

     ГОЛОВА. Так, але це по-вашому. А депутат Бойко пропонує як у другій   колонці,   середньому   абзаці,   але  тут  немає  слова "локальних".  Тому ви домовтеся з Севастьяновим,  щоб  щось  одне голосувати. У вас одна комісія, і ви виступаєте від цієї комісії. Питання надзвичайно важливе.  Щоб не було так,  що ми  цих  людей образили.

 

     78

 

     БОЙКО І.Г. Ми їх не образили.

 

     ГОЛОВА. Подумайте,  як  зробити,  щоб  нам тут не поспішити. Тоді яку позицію голосуємо?  Депутати  Бойко  і  Севастьянов,  ви домовились?

 

     БОЙКО І.Г.  Так,  ми домовилися.  Наша комісія просить,  щоб була проголосована наша пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  друга колонка на сторінці 25:   стаття  5,  пункт  1,  підпункт  "в"  -  викласти  в  такій редакції"... і далі текст. Знайшли? Можна ставити на голосування? Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 185. Не приймається.

 

     Я прошу  депутатів Бойка і Севастьянова ще підійти,  тому що Байрака запевняє, що усі пропозиції враховані в інших статтях. Ми віримо.   Я   прошу   депутатів   Печерова,  Бойка,  Севастьянова з'ясувати,  поки  ми  будемо  далі   працювати,   де   пропозиції враховані.

 

     Ще по статті 5?

 

     Перший мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань народної освіту і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ /.  Шановні депутати!  Ми же прийняли закони про освіту, про науково-технічну політику.  Ясно,  що ті норми, які ми прийняли в цих  законах,  повинні  бути  використані в цьому законі теж.  На сторінці 28,  у другій  колонці,  третьому  абзаці  є  пропозиції Комісії з питань народної освіти і науки. Тут написано, що

 

     79

 

     вони враховані  частково  на  сторінці  39.  Але фактично не враховані  наукові  установи  й  організації,   діяльність   яких повністю  або  частково фінансується з бюджету.  Виходить,  даємо бюджет науці, а потім її оподатковуємо.

 

     Тому я прошу проголосувати за  те,  щоб  були  додані  слова "наукові установи, організації" на сторінці 39, у першому абзаці.

 

     ГОЛОВА. Так треба Ще ж дійти до сторінки 39.

 

     КИСЛИЙ П.С. Ні, так це ж проходить і по сторінці 28.

 

     ГОЛОВА. Ні, на сторінці 28 викладена ваша пропозиція.

 

     КИСЛИЙ П.С.  Але  там  написано,  що  пропозиція  врахована, насправді не врахована.

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу, врахована вона чи ні?

 

     БАЙРАКА М.М. Де ваші пропозиції, на якій сторінці?

 

     ГОЛОВА. Сторінка 28, друга колонка, третій абзац.

 

     БАЙРАКА М.М.  Там усе враховано за винятком наукових установ і організацій.

 

     80

 

     Ми в  комісії  це  розглянули  і  надали  пільги  тільки для організацій та установ освіти.

 

     КИСЛИЙ П.С. А чому ж не науковим?

 

     БАЙРАКА М.М.  Так вирішила комісія.  Це ж  не  моє  особисте бажання.  Ви наполягаєте,  щоб сюди додати ще "наукові установи і організації"?

 

     КИСЛИЙ П.С.  Так я прошу проголосувати.  Тому що це бюджетна організація, звідти одержує кошти. Навіщо ж їх забирати?

 

     ГОЛОВА. Ще   хоче   дати   пояснення  депутат  від  третього мікрофона, щоб було більш аргументовано.

 

     ДЕПУТАТ /не представився /.  Товарищи! Давайте договоримося, что  никакая  комиссия  не имеет права отменять законы,  принятые Верховным Советом.

 

     У нас  принят  закон  по  образованию,   принят   Закон   по научнотехнической политике,  где такие льготы уже есть. Так что в этот проект они должны войти автоматически.

 

     Байрака говорит,  что, мол, там есть. Но налоговая инспекция всех законов не читает,  она будет читать только этот.  Поэтому у меня просьба:  для упрощения  взаимодействий  научных  и  учебных заведений   поддержать   предложение   в  той  редакции,  которую предложила Комиссия по образованию и науке.

 

     81

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Сторінка   28,   друга колонка,  третій  абзац.  Він майже весь врахований,  крім слів у третьому рядку "наукові  установи  і  організації".  Аргументація достатня.  Ця норма передбачена в прийнятих раніше законах. Прошу проголосувати цю поправку.

 

     "За" - 256. Приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Сторінка 53,  пункт 6 цієї статті. Склад пільг щодо   оподаткування   і  різні  розміри  ставок  податку  можуть уточнюватися Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів. Мені здається,  це  дуже обмежене коло,  якщо тільки Кабінет Міністрів може подавати пропозиції з приводу пільг при оподаткуванні.  Тому наша  комісія запропонувала,  щоб ця ініціатива виходила від усіх депутатів  та  інших  осіб  і  організацій,   які   мають   право законодавчої   ініціативи.   І  незрозуміле,  чому  це  викликало заперечення у Комісії з питань планування,  бюджету,  фінансів  і цін.  Вони  написали,  що  право законодавчої ініціативи належить тільки депутатам.  До відома цієї комісії /я рекомендую  почитати статтю  103  Конституції/  -  належить  не тільки депутатам,  а й Кабінету Міністрів,  Президенту,  Верховному  Суду,  Арбітражному суду, Академії наук...

 

     ГОЛОВА. Олександре  Леонідовичу,  ви  забираєте багато часу. Називайте сторінку.

 

     82

 

     БАРАБАШ О.Л.  Я  назвав  -  53.  Вважаю,  що  це  нелогічне, необгрунтоване  відхилення  і  пропоную  проголосувати поправку в нашій редакції, що пропозиція про надання пільг може виходити від будь-кого,  хто має право законодавчої ініціативи. А рішення - за Верховною Радою.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ми з вами якраз тому дуже  довго  обговорювали цей законопроект,  який зупинився,  за словами Ігоря Рафаїловича, що ми  виходили  з  ініціативи  по  витрачанню  бюджету.  В  усіх цивілізованих   країнах   тільки   Кабінет  Міністрів  входить  з пропозиціями щодо витрат,  бо він відповідає за бюджет. І комісія в цьому випадку наполягає на такому формулюванні.  Тільки Кабінет Міністрів може входити з пропозицією щодо змін і пільг,  і тільки він  має нести відповідальність за цей бюджет.  Тому ми відхилили пропозицію  Комісії  з  питань  економічної  реформи.  Якщо   всі входитимуть з пропозиціями, то буде дуже багато.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Сторінка  53,  друга  колонка, передостанній абзац.  Викладена пропозиція від Комісії  з  питань економічної  реформи  і  депутат Барабаш від комісії наполягає на голосуванні. Прошу проголосувати.

 

     Не приймається.

 

     Четвертий мікрофон.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м.  Київ /.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  депутати!  Я розумію, що ми вже всі дрімаємо,

 

     83

 

     бо 106  чоловік  не  беруть  участі  в  голосуванні.  Але  ж "летять" дуже серйозні речі!  Я прошу повернутися до сторінки 30, стаття  5.  Те,  що  ми  проголосували,  суперечить  уже  Указові Президента,  який був опублікований позавчора,  відносно  творчих спілок.  Крім того,  викреслюючи з переліку національно-культурні товариства,  ми знову,  створюємо національну  напругу  між  тими товариствами, які оподатковуються, які не можуть існувати.

 

     Я прошу переголосувати, оскільки не вистачило одного голосу, а 100 чоловік не голосували. Можна, Іване Степановичу, ще раз?

 

     ГОЛОВА. Ні.  Лесю Степановичу, ми ж домовилися, що до пункту "г" повернемось. Почекайте своєї черги.

 

     Ще в зауваження до статті 5? Є. Другий мікрофон.

 

     МАТІЙКО А.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ,  Республіка Крим /.  Четвертая страница дополнений, второй абзац внизу.  Я вносил предложение и  хочу  обосновать  его  /оно отклонено/.  Предприятия  по  заготовке,  обработке и переработке вторсырья я предлагал освободить от налогов.  Чего  мы  добьемся? Используя  вторичное  сырье,  мы  не  будем губить наши природные богатства,  улучшим экологию.  И мы все-таки действительно  будем использовать это

 

     84

 

     сырье. А     сегодня    оно    не    перерабатывается,    не заготавливается.  Но почему-то этот пункт отклонен.  Предприятиям по   заготовке   вторсырья   необходимо   предоставить  льготы  в налогообложении, а кое-кого и освободить. Прошу вас проголосовать за это.

 

     БАЙРАКА М.М.   Комісія   відхилила   вашу  пропозицію.  Адже сьогодні підприємства,  які  працюють  на  переробці  відходів  і вторинної сировини,  мають і прибутки, і рентабельність, і доходи такі,  яких не досягають навіть ті  промислові  підприємства,  що працюють  на нормальній сировині.  Тому всі повинні мати однакові пільги і однакові ставки.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла ця пропозиція?  Депутат Матійко наполягає, прошу проголосувати за неї.

 

     85

 

     "За" - 103. Не приймається. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,   заступник   голови  Комісії  Верховної  Ради України у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ /. Я просив би шановних депутатів і вас, Іване Степановичу, звернути увагу на  підпункт  "д",  28  сторінка,  де  написано:  "державні навчально-виховні   заклали   системи   освіти,  діяльність  яких повністю або частково  фінансується  з  бюджету  або  за  рахунок коштів  галузі...  "Це  була  попередня редакція.  Нова редакція: "заклади культури і спорту, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету". А все те зникло.

 

     Ми тут  порадились  із  Комісією  з питань народної освіта і науки, а також із Комісією у справах молоді, щоб доповнити статтю 5,  пункт 1,  підпункт "д", йдеться про навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального обслуговування населення. Це  треба  внести  після "заклади культури і спорту".  І далі йде поправка:  "навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального  обслуговування  населення,  діяльність яких частково фінансується з державного бюджету".

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  тут  усе  записано:  "заклади  культури  і спорту,   діяльність  яких  частково  фінансується  з  державного бюджету".

 

     86

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.     Іване     Степановичу,     зараз     багато навчальновиховних закладів просто припиняють свою роботу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, сторінка 28, третій абзац: "державні навчально-виховні заклади".

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І. Ні, вище.

 

     ГОЛОВА. Як вище?

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  "Установи системи освіти".  Це  стилістично  - неправильно.  Там  ідеться  про навчально-виховні заклади системи освіти,   організації   соціального   обслуговування   населення. Поправку  Комісії  у  справах  молоді варто поставити у пункт "д" після слова "спорту".  А  далі  за  текстом"...  діяльність  яких частково фінансується". На сторінці 29 - ця ж редакція.

 

     ГОЛОВА. Я розумію. Ми тільки що проголосували за пільги щодо системи освіти, науково-навчальних закладів.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Я ж  не  наполягаю  на  пільгах,  я  кажу  про відповідність закону.  Ми наполягаємо на юридичне кваліфікованому викладенні цього пункту.

 

     87

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Змінюється  підпункт  "я" статті  5  у  такій  редакції,  яка запропонована на сторінці 28. Пропонується доповнити другий абзац.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.  Читаю:  "Заклади фізичної культури  і  спорту, навчально-виховні заклади системи освіти, організації соціального обслуговування населення, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету... "

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?  Я думаю, можна проголосувати. Це передбачено вже цими законами.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І. Щиро дякую!

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати за редакцію, викладену депутатом Збітнєвим. Приймається. Хто ще просить слово? Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях екології та раціонального природокористування

 

     88

 

     /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги!  Стаття  5,  пункт 1,  підпункт "д" передбачає не оподатковувати  заклади  культури  і  спорту,   діяльність   яких частково фінансується з державного бюджету.

 

     Я хотів  би  попросити  вас,  щоб  ви  попробували пригадати відомі вам заклади культури і  спорту,  що  спроможні  самі  себе утримувати  /за  винятком  клубів суперзірок /.  Отже,  ми з вами звільняємо від оподаткування ті заклади,  на які  держава  і  так витрачає кошти,  ми таким чином прирікаємо самодіяльні,  вірніше, не самодіяльні,  а професійні,  але незалежні від держави заклади культури  і  спорту,  на  вимирання.  Наприклад,  естрадний театр "Кривбас",  в якому  безліч  талановитих  артистів,  неспроможний заробити сто карбованців на одного працівника.

 

     Отже, я прошу вас відмовитися від того, щоб ми звільнили від податків тільки  тих,  хто  частково  фінансується  з  державного бюджету.  Всі  заклади культури і спорту мають бути звільнені від оподаткування,  за винятком суперклубів.  Тут я згоден, що це має оподаткуватись.  Інакше  ті  заклади,  які  покликані  виховувати людей,  можуть поповнювати ряди порушників нашої законності, адже безробітна людина не знає, чим займатися.

 

     Дякую.

 

     89

 

     ГОЛОВА. Прошу, коментар.

 

     БАЙРАКА М.М. Шановний народний депутате! Мова йде про те, що держава в умовах лібералізації цін,  переходу  до  ринку  повинна захистити культуру,  фізкультуру і спорт. Але будь-яка комерційна структура в цих галузях повинна знати,  що коли вона  не  виконує якісь   стратегічні   завдання  держави,  то  повинна  сплачувати податок, як всі інші комерційні структури.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є закон. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  У  меня  вопрос  к  Михаилу Николаевичу.  Было  предложение  от  Академии  наук,  подписанное вице-президентом Трефиловым,  по поводу включения  в  список  тех организаций,  которые  пользуются  льготами  относительно налога, творческого союза "Научноинженерное общество".

 

     К сожалению,  это не  нашло  отражения  в  таблице.  Поэтому предлагаю  все-таки  не  уходить  от вопроса по подпункту "г",  а проголосовать его еще раз /или в редакции, изложенной на странице 29,  или в редакции, изложенной на странице 30/. Это не важно. Но надо обязательно включить туда научно-инженерные общества.  Тогда вообще не будет никаких проблем.  Сегодня говорят, что мы еще раз вернемся к этому вопросу, но я считаю, что его надо проголосовать сейчас.

 

     90

 

     БАЙРАКА М.М.  Указ  Президента  подписан  и будет немедленно принят к исполнению, независимо от того, примем мы этот закон или нет.  Поэтому  если  мы  сейчас начнем вписывать все льготы,  все внесенные предложения,  то это будет не закон,  а  очень  большая бумага.

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу.  Ви коли говорите,  дивіться у зал,  на його  реакцію.  Ви  одну  й  ту  ж  позицію  висвітлюєте порізному.

 

     Ми до  пункту  "г"  ще  повернемося /я звертаюся до депутата Романова /,  тому що за нього проголосували 224  депутати,  а  92 взагалі не голосували.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ,  Одеська  область  /.  Я  по статье  5,  пункт  3,  подпункт  "и".  Прошу депутатов поддержать предложение Комиссии по вопросам культуры и духовного возрождения и  исключить  из  подпункта  "і" слова "крім професійних спілок", Профсоюзы расходуют на эти цели свыше  700  миллионов  рублей.  И сейчас,  когда  в три раза возросли расходы,  мы просто вынуждены будем закрыть эти учреждения.

 

     91

 

     ГОЛОВА. Я прошу депутатів називати сторінку і  свою  правку. Перший мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО БД.  Надо внимательно слушать, потому что я назвал: страница 45,  статья 5,  пункт 3,  подпункт "і". Прошу поддержать предложение Комиссии по вопросам культуры и духовного возрождения и поставить его на голосование.

 

     БАЙРАКА М.М.  На сторінці 45 пункт "к"  передбачає,  що  всі підприємства  громадських  організацій,  крім професійних спілок, мають  пільги.  Згідно  з  Законом  про  громадські   організації професійні  спілки дійсно відносяться до громадських організацій. Вони мають свої  надходження,  але  надавати  пільги  професійним комерційним структурам ми вважаємо недоцільним.

 

     ГОЛОВА. Ми  й  тоді  надзвичайно  довго  дебатували  з цього приводу. Але правку внесено офіційно, тому прошу проголосувати.

 

     "За" - 94. Не приймається. Четвертий мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу  на  сторінку 45.  Там викладено поправку Комісії у справах молоді. Враховано лише першу частину, і я хотів би,

 

     92

 

     щоб було  враховано  і  другу  частину.  Після  консультацій комісія, яка вносить цей проект, погодилася з нами.

 

     Йдеться про те,  щоб стимулювати громадські організації. Про це  нас  просять,  зокрема,  спортивні  організації,   щоб   їхні підприємства вкладали гроші в розвиток матеріальної бази. Тому їм треба  дозволити  будувати  за  рахунок  своїх   власних   коштів спортивні  споруди  та інші культурно-освітні заклади.  Слід лише замінити слова  "охорони  здоров'я"  на  "лікувальні  заклади"  і вилучити   з   нашого   доповнення   словосполучення   "соціальне забезпечення".

 

     Просив би  підтримати,  оскільки  це  питання  погоджено   з комісією.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   сторінка  45,  друга  колонка, останній абзац.  За погодженням з комісією його викладено в  дещо іншій  формі:  замість "охорони здоров'я "- "лікувальні заклади", зняти слова "соціального забезпечення". Зрозуміли?

 

     БАЙРАКА М.М.    Текст    звучить    так:    "за     винятком капіталовкладень,   спрямованих   на  розвиток  народної  освіта, лікувальних закладів, культури, фізкультури і спорту".

 

     93

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо за таку редакцію. Прошу.

 

     "За" - 229. Приймається.

 

     Ще є зауваження щодо 5 статті?

 

     Третій мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,   голова   Харківського   міського    комітету народного контролю /Київський виборчий округ,  Харківська область /.  Шановний Іване Степановичу! У мене перше невеличке зауваження щодо   порядку  ведення.  Зараз  13  година  21  хвилина,  і  ми, безумовно,  не встигнемо навіть скорочений порядок денний пройти. Я прошу: давайте працювати після перерви цілий день. Це одне.

 

     Далі. Стосовно  статті 5.  Іване Степановичу,  шановний,  ви навіть почали розглядати це питання,  а потім забули  про  нього. Маю на увазі пропозицію депутата Севастьянова з приводу того, щоб всюди в цьому законі /може,  не тільки в  цьому,  а  й  в  інших/ замінити   "Союз  воїнів-ветеранів  Афганістану"  на  "громадські організації і об'єднання учасників локальних  війн".  Дуже  прошу врахувати, бо це надзвичайно важливий момент.

 

     ГОЛОВА. Так,  давайте,  ми  проголосуємо  за те,  щоб скрізь замінити   "Союз"   на   "учасників   локальних   війн".    Прошу проголосувати.

 

     94

 

     "За" - 300. Приймається.

 

     А що  стосується  першої  частини вашої пропозиції,  то вона дещо запізніла.  Ми вже визначились із нею. Ви не забирайте часу, тоді більше статей пройдемо.  Ще до статті 5 є зауваження? Другий мікрофон.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з  питань  Чорнобильської  катастрофи  /Березняківський виборчий округ,  м.  Київ /.  Іване Степановичу! Давайте все-таки повернемося  до  пункту "г".  Мотивацій було більш ніж достатньо, чому його  треба  проголосувати.  Хоча  б  тому,  що  ні  депутат Панченко  ні  я  не  встигли  підійти  до  своїх місць,  оскільки вважали,  що  треба  відстоювати  цей   пункт   біля   мікрофона. Враховуючи,  що  саме  цих  двох  голосів  не вистачило,  я прошу переголосувати дану позицію і врахувати поправку комісії: "Творчі спілки, національно-культурні товариства, громадські організації, асоціації і фонди"...  Мені Володимир Панченко каже, що пункт "г" доречно залишити в редакції комісії.

 

     ГОЛОВА. Павле   Михайловичу!   Давайте   з   підпунктом  "г" визначимося,  бо ви чуєте, що робиться. Я пропонував пізніше його проголосувати,  але оскільки в нас дуже багато депутатів - членів творчих спілок,  які весь час наполягають, то давайте розглянемо. Коментар, будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М. Сторінка 29. Будь ласка, розгорніть таблицю.

 

     95

 

     МОВЧАН П.М. Сторінка 30, Михайле Миколайовичу.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ні, сторінка 30 - це те, що ви пропонуєте, але ми   погодилися   з   таким   формулюванням:    "Творчі    спілки /письменників,   художників,  композиторів,  театральних  діячів, кінематографістів...  /,  Всеукраїнська  музична  спілка...  "Тут додаємо:   "культурно-просвітницькі   товариства"  -  і  далі  за текстом.

 

     МОВЧАН П.М.  Давайте  приймемо  цей  текст.  Так  теж  можна записати: "та культурно-просвітницькі товариства".

 

     ГОЛОВА. Лесю    Степановичу!   Ви   погоджуєтеся   з   таким формулюванням? Ви ж вносили пропозицію.

 

     МОВЧАН П.М. Вона вбирає в себе усе це...

 

     ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

 

     ТАНЮК Л.С. Треба записати: "культурні і національнокультурні товариства". Щоб не випали товариства, які розвивають національні культури. Це дуже важливо. Вони вважаються не просто культурними, а національно-культурними.

 

     ГОЛОВА. На сторінці 30 дана пропозиція зазначена: "Національно-культурні товариства",  Ми  додаємо  дану  фразу  до остаточної редакції.

 

     96

 

     Прошу проголосувати за пункт "г" у запропонованій редакції.

 

     "За" - 228.  Приймається.  "Пункт "г" проголосований. Перший мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С.  Іване Степановичу!  Депутат  Байрака  самочинно повідміняв те, що давно проголосували.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   називати   сторінку,   на  якій  вміщена пропозиція.

 

     КИСЛИЙ П.С.  Сторінка 32,  четвертий  абзац.  Пропозиція  до статті 5,  пункту 1.  Його пропонується доповнити. Проте в третій колонці написано:  "Відхилено.  Питання валютних відрахувань не є нормою цього закону".  Фактично це не так, тому що на сторінці 34 знову йдеться про валютне відрахування. Тому я прошу, щоб народні депутати переголосували цей пункт.  Потрібно записати: "Навчальні установи,   науково-технічні   організації   та   установи"   від відрахувань  з  валютних надходжень від власної науково-технічної діяльності до  Державного  валютного  фонду  України  і  валютних фондів   місцевих  Рад  народних  депутатів.  Перелік  наукоємної продукції,  яка не обкладається податком на  експорт  та  імпорт, встановлюється  Урядом України".,  Тобто Уряд України встановить. Давайте проголосуємо, бо це однаково є в законопроекті.

 

     БАЙРАКА М.М. Шановний депутате Кислий! Це не є нормою

 

     97

 

     даного законопроекту.  Ми з вами прийняли постанову,  в якій чітко визначили,  як сплачуються податки.  Тут у статті 6 ми лише уточнюємо  як  співвідноситься   валютна   виручка   з   доходами підприємств, які отримують наші карбованці.

 

     ГОЛОВА. Ви    не   погоджуєтесь,   Павле   Степановичу?   Не погоджується. Голосується поправка, викладена на сторінці 32.

 

     Прошу проголосувати. "За" - 125.

 

     Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.  Шановний Іване Степановичу!  Я  прошу  всетаки поставити  на голосування пункт "д",  у якому йдеться про те,  що заклади культури і спорту не обкладаються податками.

 

     Шановному Михайлу Миколайовичу я хочу сказати,  що в Кривому Розі,  де проживає 800 тисяч чоловік,  є один-єдиний театр,  який одержує дотації від держави.  І якщо ми не  приймемо  відповідної поправки,  то  не  матимемо  на  території  такого великого міста жодного професійного культурного закладу.  Не можна так ставитися до проблем культури.

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні   депутати!   Ми   підпункт   "д" проголосували з доповненнями комісії,  про  які  говорив  депутат Збітнєв. Зараз народний депутат Коробко пропонує записати, що від сплати податку звільняються всі заклади культури і спорту залежно від  того,  фінансуються  вони  з  державного бюджету чи ні.  Щоб стимулювати їх діяльність.  Зрозуміло?  Хто за  таку  пропозицію, прошу проголосувати.

 

     98

 

     "За" - 157. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.  1.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Горохівський  виборчий  округ,  Волинська  область  /.  Шановний Михайле Миколайовичу!  Ви знаєте,  в якому стані зараз  перебуває незалежна преса.  І Комісія з питань гласності та засобів масової інформації вносила до частини другої статті 5 /дивіться  сторінку 35/  поправку  відносно  редакцій незалежних громадськополітичних газет і журналів.  Однак ця поправка не була внесена ні тоді,  ні тепер.  Я  вам особисто давав таку пропозицію і хотів би,  щоб за неї проголосували.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ваша пропозиція розглядалася  уважно,  але  ми зійшлися  на  тому,  що  з  ним  законом  ми залишаємо сам на сам промислові підприємства.  Говоримо про  соціальні  пільги...  Усі звільняються  від  оподаткування,  лише  промислові  підприємства працюють. Усі невинні працювати на Україну, на державу, включаючи і комерційні видання.

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Депутат Бондарчук наполягає. Давайте проголосуємо.  Зрозуміли,  про що йде мова?  Про  звільнення  від оподаткування  незалежної  преси.  Яка  та преса - невідомо,  але звільнити треба. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 73.

 

     99

 

     Перший мікрофон.

 

     КОРНЄЄВ А.В.  Я  обращаю  ваше  внимание  на  страницу   38, подпункт  "є",  где  речь  идет  о льготах предприятиям,  которые изготавливают  нестандартное   оборудование   и   технологическую оснастку  для  учебно-производственных  предприятий и организаций Общества слепых.  В данном случае я хочу сказать,  что эта работа имеет  очень  большое  значение  для  всех учебнопроизводственных предприятий инвалидов. И поэтому я прошу слово "слепых", заменить здесь  на  два  слова  -  "общество инвалидов",  чтобы эти льготы распространялись на всех, а не только на отдельные организации.

 

     ГОЛОВА. Давайте внесемо таку поправку. Хто за цю пропозицію? Це сторінка 38, дивіться.

 

     БАЙРАКА М.М.. Так, підпункт "є".

 

     ГОЛОВА. Так, підпункт "є", останній, "Товариств інвалідів" - і все. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 254. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область /. Шановні депутати! Прошу звернути  увагу  на  сторінку  44.  Там  внизу  в пропозиція,  яка  зводиться  до  того,  що  треба  припинити  той абсурдний

 

     100

 

     порядок, коли підприємства фактично роблять те,  що  повинна робити  держава,  - вкладають кошти в будівництво різних об'єктів соціально-культурного  призначення,  а  потім  ці  кошти   ще   й оподатковуються.

 

     Це питання я обговорював і з депутатами,  і з представниками Уряду - і всі в кулуарах погоджувалися. Але з незрозумілих причин ця пропозиція відхилена.  Те,  що написано тут - "враховано",  не відповідає  дійсності.  Я  маю  на  увазі  ось   що:   не   треба оподатковувати кошти,  які підприємства і організації спрямовують на розвиток своїх територій.

 

     А для того,  щоб це  було  зрозуміліше,  можна  додати:  "за погодженням з місцевими Радами".

 

     ГОЛОВА. Дійсно,  є  такі місцеві Ради,  які нічого не можуть зробити без цих підприємств. І треба їх стимулювати.

 

     БАЙРАКА М.М. То як це буде записано? Я не зрозумів.

 

     ГОЛОВА. Ця поправка -  на  сторінці  44.  Ви  бачите?  Друга колонка,  останній абзац.  Тільки депутат Петров ще каже,  що для того,  щоб не було свавілля,  треба дописати - "за погодженням  з місцевими Радами". І все. Давайте проголосуємо.

 

     "За" - 279. Приймається.

 

     Другий мікрофон.

 

     101

 

     БОЙКО І.Г.  Михайле Миколайовичу! Я почну із запитання, тому що мені тут дещо незрозуміле.  Сторінка 27,  діва колонка,  пункт "г",  де  йдеться  про  працюючих  пенсіонерів.  Простонапросто у першому варіанті й у першому проекті це все було, а потім зникло, коли передруковували. Сторінка 27, ліва колонка, пункт "г" стоїть окремо, подивіться.

 

     БАЙРАКА М.М.  Комісія розглянула  питання  про  пенсіонерів. Дійсно,  у  нас  був  запис  про  те,  що  підприємства,  на яких чисельність пенсіонерів і  осіб,  які  досягли  пенсійного  віку, становить   не  менше  70  процентів  від  загальної  чисельності працюючих,  звільняються  від  оподаткування.  Представники   від професійних   спілок,   кооператорів   і   підприємців  вийшли  з пропозицією,  щоб  пенсіонери,  які  працюють  на   підприємстві, отримували  заробітну плату в залежності від напрямків.  Але якщо звільняти від оподаткування  пенсіонерів  окремо,  тоді  потрібно звільняти  й  інвалідів і інші верстви населення.  Тому ми дійшли згоди,  що тільки такі підприємства повинні мати  пільги,  більше ніхто.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г. Це питання знімається. І тут же поряд, у середній колонці,  на сторінці 27 була така  пропозиція:  "Пенсійний  фонд України,   Фонд   України   соціального   захисту  інвалідів,  їх відділення,  підприємства,  установи   і   організації".   Справа написано,  що пункт 3 статті 5 враховано. Але там, де йде перелік цих фондів, я нічого конкретного не знайшов.

 

     БАЙРАКА М.М. Зараз я вам покажу, сторінка 45, суму

 

     102

 

     доходу підприємств  громадських  організацій  і   об'єднань. "Пенсійний  фонд  входить у це поняття.  Хотів би,  щоб ви ще раз звернулися  до  Закону  про  громадські  об'єднання.  Таи   чітко визначено, що відноситься. У тому числі і Пенсійний фонд.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Шановні колеги! Хочу вибачитися перед тими, хто голосував проти моєї поправки,  бо я звернувся до вас -  люди добрі.

 

     Отже, шановні колеги, хочу звернути увагу ось на що. Сторінка 45, пункт "к" суперечить статті 62 Закону про статус і соціальний захист   громадян,   які   постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  У цьому пункті є обмеження, яких немає по відношенню до   громадських  об'єднань  "чорнобильців"  у  "чорнобильському" законі.  Якщо вже не проголосували поправку, то я прошу всю норму цієї статті із "чорнобильського" закону перенести сюди. Податкова інспекція користуватиметься цим законом,  а не  "чорнобильським". Не повинно бути суперечностей. А в пуанті "к" протиріччя є..

 

     БАЙРАКА М.М.  Спілка  "Чорнобиль" відноситься до громадських організації. Тому слід протокольно...

 

     ГОЛОВА. Перше.   Податкова    інспекція    керується    всім законодавством,  а  не  тільки  цим  законом.  Але  щоб краще ним орієнтуватися,  то  можна  включити.  Друге.  Спілка  "Чорнобиль" відноситься до громадських організацій.

 

     Перший мікрофон.

 

     103

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Я  розумію.  Але в пункті "к" б обмеження, якого  немає  в  "чорнобильському"  законі  -  "крім  витрат   на капітавловкладення, утримання органів управління" і так далі.

 

     БАЙРАКА М.М.    Спідка   "Чорнобиль"   не   відноситься   до професійних спілок,  не відноситься  до  політичних  організацій, партій і рухів. Тому вона відноситься до громадських організацій. Ось дивіться:  пункт "к" на сторінці 45 почитайте, права колонка: "суму  доходу  підприємств  громадських  організацій  і об'єднань /крім  професійних  спілок,  молодіжних  політичних  організацій, політичних партій і рухів/...".

 

     ГОЛОВА. Народний   депутате   Шовкошитний!   Ми   а  повагою ставимося до вашої Спілки,  самі є учасниками.  Але  ви  все-таки знаходьте  час  для  узгодження.  Ми  зараз  розглядаємо письмові поправки.  Скажіть,  на якій сторінці надрукована ваша  поправка? Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Я вам розказую, що це...

 

     ГОЛОВА. Те,  що  ви  розказуєте,  - це інша справа.  На якій сторінці ваш поправка?

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Іване Степановичу!  Я не поправу вношу,  я пропоную  перенести  норму "чорнобильського" закону сюди,  щоб не було протиріччя.

 

     104

 

     ГОЛОВА. Ми такого винятку робити не будемо, тому що тоді всі норми всіх законів треба буде переносити.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Скажіть,  будь ласка,  якщо я - податковий інспектор, то яким законом маю користуватися - цим чи тим?

 

     ГОЛОВА. Ви в робочому порядку покажете податковій  Інспекції норму  "чорнобильського"  закону,  яка  обов'язкова для виконання податковою інспекцією.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.  Іване  Степановичу!  Немає  тут   про   що сперечатися. Треба перенести. Дати доручення - і все.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.   Страниц  26,  внизу:  "малые  предприятия общественных   организаций   инвалидов,   которые   являются   их структурными   подразделениями".   Этим  подпунктом  я  предлагал дополнить пункт 1 статьи 5.  Дело в  том,  что  это  единственные малые  предприятия,  на  средства которых существуют общественные организации.

 

     ГОЛОВА. Все зрозуміло,  ми сьогодні  про  малі  підприємства говорили вже тричі.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Надо проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Я  до  цього ж і веду.  Сторінка 26,  друга колонка, останній абзац. Правка зрозуміла? Внесеш згідно з процедурою.

 

     Прошу проголосувати.

 

     105

 

     БАЙРАКА М.М. Не треба коментувати?

 

     ГОЛОВА. Ні. Прошу голосувати. "За" - 79. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую.

 

     Шановний Іване Степановичу!  Шановний Михайле  Миколайовичу! Щоб  уникнути  ситуації,  на якій наголошував Володимир Федорович ІПовкошитний,  ми доповнюємо постанову про введення в  дію  цього закову  посиланням  на "чорнобильські" закони.  І таким чином все з'ясовується.

 

     ГОЛОВА. Так. І немає питань. Перший мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С.  Комісія  в  питань  народної  освіти  і   науки пропонувала  доповнення.  Воно  є  на сторінці 47,  другий абзац. "Стаття    5,    пункт    3    доповнити:    прибуток     /доход/ дослідноконструкторських,           конструкторсько-технологічних організацій   та   дослідних   виробництв   при   цих   установах оподатковується  у  розмірі  25  відсотків від ставки податку для підприємств України".  Доповнення відхилено у зв'язку з  тим,  що зазначені організації б високорентабельні.

 

     Це абсолютно  не відповідає дійсності.  Які науково-дослідні організації є високорентабельними?  Я прошу  зменшити  їм  розмір оподаткування в 4 рази. Тобто, це буде фактично 5 процентів.

 

     106

 

     ГОЛОВА. Павле   Степановичу!   Ви   кажете,  що  вони  не  в високорентабельні,  а комісія не може сказати,  що вони такі  вже низькорентабельні. Ви розумієте, в загальний підхід.

 

     Шановні народні депутате! Сторінка 47, друга колонка, другий абзац.  Викладена пропозиція Комісії з питань народної  освіти  і науки.  Комісія з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін її відхилила. Депутат наполягає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 84.

 

     Третій мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.  На сторінці 50 є пропозиція  Комісії  у  справах ветеранів,  щоб доповнити пункт 3 статті 5 таким підпунктом:  "на суму  доходу,  одержаного  підприємствами  і  організаціями   від підрядно-будівельних   робіт,  які  виконуються  для  громадських організацій інвалідів,  їх підприємств,  організацій та установ". Комісія   відхилила.   Чому?   Мовляв,   пільгове   оподаткування будівельних  організацій   передбачене   Програмою   надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу а призового стану.

 

     Ось у мене в руках така програна. І тут немає жодного слова, де було б це все передбачено.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Погляньте - сторінка 50, друга  колонка,  останній  абзац.  Мова  йде  про  те,  що   коли будівельні  організації  роблять  щось  для інвалідів і одержують прибутні,   то   вони   не   оподатковуються.   Знайшли?    Прошу проголосувати.

 

     "За" - 99.

 

     Другий мікрофон.

 

     107

 

     САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область /. Я звертаю увагу шановних народних депутатів на сторінку 31,  друга колонка, перший абзац.  Тут передбачається не оподатковувати будівельні та ремонтно-будівельні   організації,   що   виконують   роботи   по будівництву,  капітальному ремонту  житлових  будинків,  об'єктів комунального   і   соціально-культурного   призначення,  об'єктів виробничої  та  соціальної  сфера  в   галузях   агропромислового комплексу.  Ця  пропозиція  відхилена  з тим обгрунтуванням,  що, мовляв,  звільнення  від  оподаткування  будівельних  організацій передбачено  Програмою  надзвичайних заходів...  Це незрозумілі і ось чому. По-перше, програма, шановний Михайле Миколайовичу, - це не   закон.   По-друге,  що  стосується  об'єктів  виробничої  та соціальної сфери в галузях агропромислового комплексу,  то це вже враховано в прийнятому нами Законі про пріоритетність соціального розвитку села.  А ці  два  закони  повинні  стажуватись.  Тому  я наполягав на голосуванні і закликаю народних депутатів підтримати мене.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!   Сторінка   31,   друга колонка, перший абзац. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 146. Не прийнято.

 

     Так, усі   пропозиції   й   зауваження  до  пункту;  "г"  ми проголосували.

 

     Хто за те,  щоб статтю 5 викласти в редакції, проголосованій нами з усіма змінами і доповненнями, прошу голосувати.

 

     "За" - 270. Приймається.

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 6?

 

     108

 

     БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу, до шостої статті в. Я просив би відкрити додаткові пропозиції.  Там стаття 6 викладена в новій редакції. Подивіться, будь ласка.

 

     Ця потреба  виникла  після  того,  як  ми  а  вами  прийняли постанову про валютне регулювання.  І щоб повести у відповідність ту статтю,  яка була,  з новою,  підготували таку редакції.  Тому пропонується проголосувати в тій редакції,  яка  є  в  додаткових пропозиціях.

 

     ГОЛОВА. Знайшли? Другий мікрофон.

 

     МАРТИНЕНКО В.П.  Тут, Иван Степанович, статья разъясняет все правильно. И мы согласовали с Минфином.

 

     Дополнительные разъяснения.

 

     Первое. "Імпортовані товари по бартерних  угодах  оцінюються на  суму  вартості  експортованих  взамін  тих товарів у порядку, вказаному в пункті 5 статті 2 даного Закону".

 

     И второе.  "У разі продажу  валюти  на  валютних  аукціонах, біржах  підприємствами,  які сплатили податок на валютну виручку, курсова різниця між курсом валюти валютного аукціону чи біржі, де продана  валюта,  і офіційним ринковим курсом Національного банку відноситься на доходи від пореалізаційних операцій".  Это  только показывает,  куда  оно  относится.  Поэтому  я  прошу,  чтобы эти дополнения включили.

 

     ГОЛОВА. Я гадаю,  не буде заперечень? Прошу проголосувати за редакцію  статті  6,  викладеної  в  останній  колонці додаткових пропозицій і зауважень.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     109

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 7 "Порядок  обчислення і  строки сплати податку"?  Я думаю,  тут не повинно нічого дути. Прошу проголосувати за редакцію статті 7 від комісії.

 

     "За" - 247. Вирішили.

 

     Чи в зауваження  до  статті  8?  Всі  зауваження  враховані? Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  На сторінці 60 є два зауваження нашої комісії, на розгляді яких я наполягаю.

 

     Пункт 4 "У разі порушення підприємством кредитної угоди  вся сума   податкового   кредиту   стягується  податковим  органом  у безспірному порядку".

 

     Я звертаюся насамперед  до  підприємців:  що  це  означав  - "безспірний   порядок"?  Ваша  комісія  пропонує,  щоб  слова  "у безспірному порядку"  заміните  словами  "за  рішенням  суду  або Арбітражного   суду".   Інакше   буде   просто-напросто  свавілля податкової  інспекції,   яка   на   свій   розсуд   вирішуватиме, порушуються умова чи не порушуються.  Зауваження Комісії а питань планування стосується питань власності,  але ми тут порушуємо  не питання  про  власність,  а  про правовий порядок.  Тому не можна надавати податковій інспекції такі необмежені повноваження.

 

     ГОЛОВА. Сторінка 60, друга колонка. Я думаю, нехай податкове інспекція  з  судом  і вирішують,  порушена угода чи не порушена. Давайте проголосуємо за таку редакцію. Прошу її підтримати, бо ми вже фінагентів знаємо...

 

     "За" - 278. Приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     110

 

     БАРАБАШ О.Л.  По-перше,  я  хотів  би,  щоб  ми  це  рішення розповсюдили, оскільки є ще три чи чотири випадки, коли вносилася така ж пропозиція нашої комісії...

 

     ГОЛОВА. Вносьте конкретну пропозицію.

 

     БАРАБАШ О.М.  Тепер щодо пункту 5.  Наша комісія пропонувала його вилучити.  Ви прочитайте,  во тут написано: у пункті йдеться про те,  що Кабінет Міністрів може надавати податковий кредит,  а потім сам же  може  приймати  рішення  про  його  списування,  за наявності   якихось   об'єктивних   причин,   що   не  дозволяють підприємству погашати кредит. Тобто ми надаємо Кабінету Міністрів право видавати фактично безконтрольно податкові кредити,  а потім їх списувати.  Я вважаю,  що такі повноваження Кабінету Міністрів надавати не можна.

 

     ГОЛОВА. Це  ваше  право  вважати,  але  ми  ще  не збудували економіку. яка може повністю обходитися без Кабінету Міністрів. У нас  нині  таке в економіці твориться,  що без втручання Кабінету Міністрів не обійтися.  Тому пункту  5  треба  було  б  залишити. Комісія  підтримує  де.  Але  депутат  Барабаш вносить пропозицію вилучити. Хто за те, щоб вилучити, прошу проголосувати.

 

     "За" - 160.

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Уважаемые коллеги! Я предлагаю статью 8 из-за этого пункта 5 в целом не принимать. Ведь данный пункт приведет к неподконтрольности  Кабинета  Министров.  Иван  Степанович,  ваше давление на депутатов - это нарушение Регламента. Я прошу

 

     111

 

     депутатов вчитаться  еще  раз  и  проголосовать  против этой статьи, пока не будет исключен пункт 5.

 

     ГОЛОВА. П'ятий  пункт  уже  прийнято,   так   що,   депутате Воробйов,   це  не  моя,  а  ваша  говорильня.  За  пункт  5  уже проголосовано, так що він залишається.

 

     Чи є  інші  зауваження  до  статті  8?  Немає.  Тоді   прошу проголосувати за статтю 8.

 

     "За" - 179. Не приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Я поясню. Шановні народні депутати! Я хотів би звернути  увагу  на  те,  що  таке  податковий  кредит,  щоб   ви зрозуміли.  Деякі  депутати,  так би мовити,  покрасувалися перед мікрофоном для того, щоб показати: ось тільки вони - за державу.

 

     Податковий кредит згідно з цим законопроектом - це  допомога Кабінету Міністрів тим підприємствам,  які потраплять у зв'язку з ринковими  відносинами  в  халепу,  тобто  будуть  збитковим.  їм потрібно  подавати допомогу,  щоб вони вихили.  А ми говоримо про інше.  Тому я пропонує проголосувати,  щоб можна було  регулювати діяльність цих підприємств.

 

     ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу!  Непереконливо, Ви бачите, яка реакція.  Тому ми не будемо переголосовувати.  Стаття 8 у нас  не проголосована не зрозуміло, з яких причин.

 

     П'ятий пункт? Я ще раз ставлю на голосування: хто за те, щоб виключити із статті 8 пункт 5, прошу проголосувати.

 

     "За" - 172.

 

     БАЙРАКА М.М. Залишається.

 

     112

 

     ГОЛОВА. Що будемо робити?  Здоровім глуздом керуватися? Тоді я  вас  закликаю  проголосувати  за  статтю  8,  тому  що,  ви  ж розумієте, не можна так...

 

     Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М. Давайте исключим вторую часть пункта 5: "За наявності  об'єктивних причин,  що не дозволяють підприємству забезпечити погашення податкового кредиту, він може бути списаний за  рішенням  Кабінету  Міністрів  України".  И тогда вопросов не будет.

 

     БАЙРАКА М.М. А хто ж його спише? Хто повинен списати?

 

     ВОРОБЙОВ О.М.  Кабинет Министров не  имеет  права  списывать бюджетные средства в данном случае.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     113

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ, Одеська область /. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Дело в том,  что  при  рассмотрении  законопроекта  мы  почему-то следуем  одной  и той же процедуре - второе чтение окончательное. Спорные вопросы по статье 8 - это открытый вариант  для  третьего чтения,  которое  позволит  вам снять массу конфликтных вопросов, возникших сегодня.  Поэтому  я  предлагаю  этот  вопрос  оставить таким, каким он есть на это время.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно" імені  50-річчя.  Великої  Жовтневої  соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область /. Я поддерживаю предложение комиссии.  Уважаемые товарищи!  Приведу меленький  пример.  Я в том году что-то строил,  в этом году этот объект переходной,  а стоимость строительства в сто раз возросла. Что  делать  с  ним?  Я  считаю,  что Кабинет Министров в порядке исключения вправе оперативно принимать такие решения.

 

     114

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СТУПНІКОВ Ю.І.   Уважаемые   товарищи!   Позиция    Кабинета Министров  в  этом пункте очень противоречива.  Кабинет Министров заинтересован в первую очередь, и задача самая первая - наполнить бюджет.  Тот  кредит  у  него еще надо получить.  Поэтому давайте дадим  право  Кабинету  Министров:   в   исключительных   случаях принимать   такие   решения.   Но  пусть  это  будет  жесточайшее исключение.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,   президент   синдикату    "Олімп",    м. Дніпропетровськ   /Петровский  виборчий  округ,  Дніпропетровська область /. Уважаемые депутаты! Пункт 5 возвращает нас опять к той командно-административной  системе в экономике,  которая раньше у нас  хозяйничала.  Ни  в  коем  случае!  Представьте  себе,  один руководитель   добьется   решения   своего   вопроса  в  Кабинете Министров, другой - не добьется. Пускай каждый коллектив, который не  может  организовать  производство...  Слабне в условиях рынка должны погибнуть, это естественно. А сильные должны выжить. А так реанимация    будет   продолжаться   десятилетиями.   Мы   должны категорически запретить такие инъекций за наш счет.  Кто  создает бюджет?  Все.  Кто  будет  получать дотации?  Отдельные,  кто "не нравится Кабинету Министров".  И за  взятки  тоже  -  спасибо  за подсказку.

 

     Уважаемые депутаты,  я  обращаюсь  к вам.  Ни в коем случае! Когда действуют законы рынка,  не  должно  быть  тех,  кто  может запускать лапу в казну и брать.

 

     115

 

     ГОЛОВА. Пропозиції   треба   було   подавати   своєчасно,  в письмовій формі. Ми цю пропозицію проголосували вже двічі.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.   Тогда    непонятно,    уважаемый    Иван Степанович.  Выражаю  вам  свое  высокое  уважение,  но вы же как председательствующий продолжаете  нас  заставлять  голосовать  за статьи  5  и 8 вместе или отдельно.  А ведь мы уже высказали свое мнение.  Третий  раз  будем  обсуждать  законопроект,   вернемся. Пожалуйста, мы вас просим.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Вранці  я радився з ваш відносно роботи на сьогодні, і ми одностайно погодилися, але мені зробив зауваження Леопольд Іванович несвоєчасно. Було б йому тоді встати і сказати,  що він наполягав на  голосуванні.  Він  це  не зробив,  а  через  три години надумався,  що треба наполягати.  Я вважаю, що це не зовсім толерантно. Це - перше.

 

     Друге. Ми  не  зупинилися  на  кількох   статтях,   але   ми обговорили головне.  Тому для того, щоб визначитись, є два шляхи. Ще попрацювати півгодини,  все-таки розглянути ці статті, а потім прийняти постанову про схвалення законопроекту в другому читанні. Створити з числа депутатів, представників Уряду і науковців групу експертів дія остаточної підготовки його для третього читання.

 

     Послухайте, послухайте!  Доручити Кабінету Міністрів разом з комісіями  терміново  відпрацювати   механізм   і   запропонувати постанову  про порядок введення цього Закону в дію.  Разом з цією постановою підготувати довідковий матеріал:  порівняльну  таблицю України, Росії і Білорусії /адже ми все-таки поруч, і

 

     116

 

     такі питання   виникали/  і  загальну  шкалу  оподаткування. Роздрукувати,  дати депутатам і внести на обговорення. І ми за цю постанову  можемо завтра в кінці дня проголосувати,  якщо це буде підготовлено.  Давайте ми півгодини попрацюємо, щоб прийняти таку постанову,  а  потім  зробимо  перерву.  Депутате Загородній,  ви погоджуєтесь? Сідайте і працюйте.

 

     Переходимо до статті 9. Восьма у нас викликала дискусію.

 

     Стаття 9. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати за статтю

     9. "За" - 208. Ви знаєте, дуже важко вести засідання. Якщо у

     вас такий настрій працювати, то давайте ми будемо робити за принципом  -  чим  гірше,  тим краще.  Оголошується перерва до

     завтра, до 10-ї години. 117