Стенограма пленарного засідання

05 лютого 1992

 

ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  5 лютого 1992 року. 16 година.

 

Головує Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради   України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні    колеги!    Прошу   підготуватися   до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему реєстрації.

 

     У залі   380   народних   депутатів.    Вечірнє    засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо розгляд  законопроекту про природні території та об'єкти,  що особливо  охороняються.  Слово  надається  народному депутату України Коробку. Підготуватися депутату Васильєвій.

 

     КОРОБКО М.І.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область /. Шановні колеги!  Шановні  виборці!  У  короткому  обміні  думками,   який відбувся до перерви,  пролунало, що такий закон не мав аналогів у нашому законодавстві. Я думаю, нам треба серйозно до

 

     3

 

     цього поставитися,  попрацювати від душі і зробити так,  щоб закон  не  мав аналогів за своїми позитивними якостями у світовій практиці, щоб на наші закони рівнялись у світі. Може, опробуемо?

 

     І все  ж  на  території   республіки   існувало   відповідне законодавство,  яке  ніколи  нічого  ні  від  чого  не оберігало. Деградація  нашої  природи  досягла  апогею.  Хто  мав  справу  з природними объектами як професіонал,  розумів, що наша природа не живе. Вона конає.

 

     Я хочу  навести  приклад  із   листа   помічника   лісничого Стайківського  лісництва пана Литвина.  Він говорить:  "Територія від села Халеп'я на Київщині і  аж  до  славнозвісного  колись  і занедбаного  тепер  села Трахтемирів на Черкащині вздовж Дніпра є перлиною України. Узяти хоча б рослинний світ цього регіону. Один тільки   перелік   збережених  самою  природою  ендеміків  -  від козацького женьшеню калгану  та  цілющого  горицвіту  адонісу  до прекрасної  сон-трави  і  рідкісних  альбіносних  підвидів рясту, лілеї лісової,  дзвіночків різних та інших - викликає  повагу  до цього   куточка   зеленого  дивосвіту.  Хоч  водночас  і  виникав ностальгічний щем,  коли згадуєш, що це вже все в Червоній книзі, а значить, практично приречене. Але хоч лісовім господарством тут створений ландшафтний заповідник державного  і  республіканського значення,  ні  те,  ні  друге,  ані  трете  не  може  перешкодити різноманітним  підприємствам,  відомствам  та  організаціям   без зволікань  та  обдумувань  нестримно захоплювати все нові та нові ділянки землі під  свої  "фазенди",  де  кожен  з  хазяїв  вважав плантаціями навколишні угіддя Держлісфонду.

 

     4

 

     Що стосується  самого  проекту,  то я хотів би зупинитися на його  назві.  Мені  здається,  що  питання,   порушене   шановним депутатом  Головатим,  дійсно  має  рацію.  Важко зрозуміти такий термін,  як об'єкти,  що особливо охороняються. Мені здається, що було  б  доцільно  дати  одну  з  двох  назв:  або  "Про природні території та об'єкти,  що  охороняються  державою",  або  ж  "Про державні природні території та об'єкти".

 

     Треба сказати,   що   класифікація,   яка   тут  наводиться, недосконала.  І якщо був би час, можна було б зупинитися на тому, що   в  практиці  наших  реєстрів  природничих  об'єктів  те,  що називається заказником,  далеке від того,  що  воно  має  значити термінологічне.  Бо в реєстрі наших республіканських заказників в однаковій мірі є і ті,  що поставлені  на  тимчасове  відновлення фауни  і флори,  і ті,  що по суті в мікрозаповідниками і повинні були б зберігатися навічно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  вибачити.  Я  персонально  звертаюсь   до депутатів Шеховцова і тих, які рядом з ним: весь час розмовляєте.

 

     Прошу продовжити.

 

     КОРОБКО М.І.  Я стою на тому, що заповідні об'єкти /а це ті, в яких знаходяться переважно представники рослинного і тваринного світу,  що  дійсно  занесені  до  Червоної книги/ мають становити єдину систему.  Не може бути так,  що,  скажімо,  заповідник - це об'єкт,  де земля вилучається,  а заказник - це об'єкт,  де земля залишається у віданні певного господарника.

 

     5

 

     Я хотів би сказати,  що ми  до  цього  часу  не  маємо  ціни гектара заповідної території.  Як ми до цього ставимося?  Якщо це заповідник,  то це нібито земля,  яка  недбало  використовується. Таке в жодній країні не практикується.  Але якби ми запропонували площу якого-небудь заповідника продати,  то  нам  дали  б  значно більшу  ціну,  ніж  можна  одержати з одного гектара заповідника. Один гектар заповідника не  має  ціни,  це  значно  дорожче,  ніж будь-який гектар якоїсь ріллі.

 

     Я хочу  сказати,  що  наш  закон може мати силу тільки тоді, коли він буде поєднаний у цілому з науковою  концепцією  розвитку нашої  держави,  суспільства,  всіх  галузей  життя.  Я  не  можу конкретно сказати,  що робити з даним проектом у першому читанні, але вважаю:  якщо ми його й приймемо,  то треба доручити комісіям розробити законопроект досконало,  в такій мірі, щоб він мало був схожий на той, в якому вигляді маємо його зараз.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   народному   депутату  Галині Іванівні Васильєвій. Підготуватися депутату Романову.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України   у справах   жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський міський  виборчий  округ,  Київська  область  /. Шановні  депутати!  Я  вважаю,  що  проект  Закону  про  природні території та об'єкти,  що  особливо  охороняються,  запропоновано вчасно. Ні в колишньому Союзі, ні в республіці немає

 

     6

 

     аналогів цьому законопроекту. Не тому, що він такий хороший, а тому,  що були лише типові положення про природні території  та об'єкти,  затверджені  Держпланом,  Держкомітетом,  які мали,  по суті, рекомендаційний характер, були відомчими актами.

 

     Прийняття і  виконання  закону  має   вдосконалити   ведення заповідної  справи та запобігти руйнуванню і нищенню заповідників садово-паркового мистецтва. Я не можу сьогодні не сказати про те, як  знищується  національне  надбання народу України - дендропарк "Олександрія" в місті  Біла  Церква,  який  являє  собою  взірець садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ - початку XІX століття. Це

- перлина нашої  України  нарівні  з  Софіївкою  міста  Умані  та Тростянцем на Чернігівщині.

 

     Справа в   тому,   що  з  1944  року  по  сьогодні  поряд  з дендропарком  функціонує  військовий  аеродром,  а  в  1950  році Міністерство оборони колишнього Союзу побудувало тут авіазавод по капітальному ремонту військових і цивільних літаків.

 

     Цей об'єкт   знаходиться   на   відстані   10   метрів   від дендропарку,  а точніше, на одному майданчику. Завод не оснащений очисними спорудами,  він мав лише примітивну дренажну систему. Як наслідок,   відпрацьовані   нафтопродукти   протягом   40   років накопичувалися в грунтах дендропарку.

 

     Дендропарк мав велику кількість озер, гідроспоруд, підземних джерел.  У  березні 1990 року нафтопродукти з'явились на поверхні джерел  північної  частини  дендропарку.  Досліди  показали,   що місткість нафтопродуктів у джерелах за добу становить 500 літрів.

 

     7

 

     Крім того,   в   озерах   та  джерелах  дендропарку  виявили концентрат шестивалентного хрому,  вміст якого  в  десятки  разів перевищує  допустимі  норми.  Це  -  смертельна  доза  для всього живого. Ось такі наслідки роботи гальваноцеху авіазаводу.

 

     За даними геологорозвідки,  протягом 40 років діяльності цих об'єктів    створився    підземний    резервуар    відпрацьованих нафтопродуктів місткістю понад 1200 тонн.

 

     На сьогодні   всі   гідроспоруди   дендропарку    забруднені нафтопродуктами  та  шестивалентним хромом.  За два роки проблема ліквідації забруднення фактично  не  вирішена,  хоча  це  питання порушувалося   неодноразово   на   всіх  рівнях,  аж  до  першого Віце-прем'єр-міністра Масика Костянтина Івановича.

 

     Міністерство оборони  колишнього   Союзу   -   безпосередній винуватець  цього злочину - не визнає своєї вини і не відшкодовує збитки.

 

     Сьогодні військові   частини   розпускаються   і    аеродром передається в підпорядкування Міністерства оборони України.  Тому я звертаюсь  до  Міністра  оборони  України  Морозова  Костянтина Петровича  з проханням узгодити з командуванням військ СНД вжиття практичних законів та виділення фінансових і матеріальних  коштів для  відшкодування заподіяних збитків.  Далі.  Кабінету Міністрів України розглянути  питання  про  розробку  комплексної  програми науково-проектних  заходів  щодо ліквідації наслідків забруднення та врятування дендропарку "Олександрія".

 

     Прошу вважати це депутатським запитом.

 

     8

 

     Що стосується  законопроекту,  то   слід   більш   конкретно доопрацювати режими забезпечення збереження природних комплексів, щоб ніколи не повторилася історія  "Олександрії".  Крім  того,  у статті  62  слід  встановити  більш  сувору  відповідальність  за порушення режиму охорони природи.

 

     Пропозиції до законопроекту передам письмово до комісії.

 

     Законопроект пропоную   прийняти   в   першому   читанні   а зауваженнями народних депутатів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Романову Юрію Сергійовичу. Підготуватись депутату Пушину.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського  державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ,  Одеська область /.  Уважаемые народные  депутаты Украины!  Примеры,  которые  приводились,  наглядно демонстрируют необходимость принятия такого закона, хотя и имеются определенные трудности.  Как на это уже обратили внимание, все это создавалось фактически на ровном месте.  Поэтому я обращаюсь к вам с призывом поддержать этот законопроект и принять его в первом чтении.

 

     Однако у  меня  есть  целый  ряд замечаний по этому проекту, которые я хотел бы высказать.

 

     9

 

     Первое замечание касается того,  что в этом законопроекте  в настоящее   время   слабо  представлены  положения,  связанные  с рекреационными и курортными зонами.  Независимо от того,  что  об этом   готовится   закон,   эти   вопросы   должны   быть   четко сформулированы в этом законе.

 

     Пользуясь случаем,  я  обращаюсь   к   Министерству   охраны окружающей  природной  среды и к Министерству здравоохранения.  В соответствии с  протокольной  записью  нашего  первого  заседания необходимо  в  самое  ближайшее  время подготовить первый вариант проекта закона об охране рекреационных и курортных территорий.

 

     Особо следует  подчеркнуть  /об  этом  тоже  не  сказано   в законопроектне/  роль  резервных  фондов  и кадастра особо ценных территорий. Собственно, этот закон направлен на сохранение нашего золотого  фонда  и  на  обеспечение  нашего будущего.  Сегодня мы говорим очень много об экономике, но забываем, что охрана природы как  раз и позволит нам поднять нашу экономику на соответствующий уровень.

 

     Я хочу   еще    остановиться    на    вопросе,    касающемся ответственности.  К сожалению, вопросы ответственности тоже слабо отражены  в  этом  законопроекте.  Я  могу  привести  целый   ряд примеров,  насколько  важно  все-таки,  чтобы люди,  занимающиеся вопросами, связанными с использованием природных ресурсов, знали, что  они  отвечают  за  нарушение существующего законодательства. Например,  завотделом экспертизы Министерства  охрены  окружающей природной  среды /в прошлом Госкомприроды УССР/ товарищ Пустовойт 30 января в нарушение законодательства подписывает

 

     10

 

     титульный список на строительство  ТС-2  без  экспертизы.  И ничего, он себя чувствует прекрасно.

 

     16 октября  подписывается  решение  о создании перспективных зон-заказников в Одесской области,  в частности в так  называемом Межлимане  -  уникальной  территории.  А затем появляется решение исполкома от  29  сентября  о  выделении  200  гектаров  на  этой территории на строительство.  Эти люди - и Пустовойт, и Мельник - должны нести ответственность.  Только в этом случае  можно  будет предотвратить такие нарушения законодательства.

 

     Относительно конкретных статей, которые требуют уточнения. Я думаю,  что в соответствии со статьей  4,  определяющей  методику создания   заповедников  и  охраняемых  территорий,  должно  быть Министерство охраны окружающей природной среды.

 

     Относительно мониторинга.  Мониторинг  должен  позволять   и изменять   производственную   деятельность.  И  здесь  заповедные территории должны определять,  делать  соответствующие  выводы  о возможности  размещения  и  ведения той или иной производственной деятельности,  которая влияет на особо охраняемую территорию. Это статья 9, пункт 2.

 

     К сожалению,  очень слабо освещены вопросы,  связанные с уже существующими ботаническими садами, дендропарками, зоологическими территориями и так далее.  Они,  конечно,  требуют уточнения. Это касается статей и 28, и 33, и 38. Требует уточнения и статья 19 - о необходимости учета рекреационных ценностей территории.

 

     11

 

     Есть еще   один   вопрос   относительно   режима  территории различных заповедников и зоологических парков.  Это также  должно быть   четко   оговорено.   Надеюсь,   что   вы  поддержите  этот законопроект.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається   народному   депутату   Пушику Степану Григоровичу. За ним виступатиме депутат Кислий.

 

     ПУШИК С.Г.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський  виборчий  округ, Івано-Франківська  область  /.  Шановні  колеги,  дорогі виборці! Перед нами ще  один  проект  Закону  про  природні  території  та об'єкти,  що  особливо  охороняються.  Чи  потрібен він?  Так,  - потрібен.  Найбільшою територією,  що особливо охоронялася,  була Івано-Франківщина  -  закрита область;  куди ще півтора року тому іноземцям в'їзд був заборонений. Нині все змінилося. Не змінилося тільки ставлення до цієї території,  до об'єктів,  що знаходяться на ній.  Ще прошиває серце згадка про ту трагедію,  яка сталася в Стебнику, коли 300 тонн хімічних відходів котилося Дністром і все живе гинуло.  Так само пам'ятають,  як  на  Калуському  хімічному заводі гинули робітники,  вдихаючи токсичні гази,  пам'ятають, як лисіли діти і звірі і в нас,  і  в  Чернівцях.  І  ось  ми  тепер говоримо про об'єкти.

 

     12

 

     Я думаю, що цей закон дуже потрібний для того, аби захистити найбільший у Європі тисовий резерват  біля  Коломиї  над  Прутом, який  разом  із  негнийдеревами,  що  дійшли до нас із третинного періоду,  падає в річку, і немає кому знайти коштів дня того, щоб урятувати цей резерват. Очевидно, треба, щоб республіка зайнялася цим і виділила необхідні на це кошти.

 

     Я також не бачу в  законопроекті,  аби  піддавалися  охороні давні  святилища.  Є  на  території  України  дуже  багато  таких об'єктів,  які становлять і історичну,  і природничу цінність.  Я маю  на  увазі  так  звані  язичеські,  або,  як  казали  колись, поганські святилища.  Це Чортові гори,  Лисі гори,  а пізніше  їх стали називати Довбушевими скалами.  У Карпатах є Писаний камінь. І  над  цим  унікальним  святилищем  постійно   нависав   загроза знищення.  Завжди знаходяться люди, які починають тут заготовляти щебінь або просто колють камінь для будов.

 

     Так майже загинула печера  Довбуша  біля  Яремчі.  Так  само пошкоджений  камінь  Довбуша  у  самій  Яремчі.  Біля  Буштини на Закарпатті в славетна Каполна гора, терикон якої висипаний нашими предками.  Вона  теж  вимагав  захисту  і охорони,  так само як і Чортова гора під Рогатином,  так само,  як і  Божий  кіт  поблизу Галича,  куди вже теж добралися,  де вже теж кар'єри по видобутку каміння для цементу.  А в Рівненській  області  загинула  Чортова гора,  її розвезли для потреб хімічного підприємства,  побудували дамбу, і деякі журналісти радіють від

 

     13

 

     того, що немає святилища.  Наші  предки  колись  поклонялись горам,  поклонялись каменям,  гаям, дібровам. А в нас дуже багато загинуло славетних дубів, які називаються Богдановими дубами, хоч прийми вони до нас ще із дохристиянських часів. І ось ці об'єкти, якщо вони близько  доріг,  починав  нищити  пилка  шляховика.  За останні  роки  на  Івано-Франківщині  вирізано дуже багато дубів. Якщо їхати на Тлумач, на повороті росли унікальні заповідні дуби. По  дорозі на Коломию,  Богородчани були липи,  дуби.  В багатьох місцях ці об'єкти знищуються,  а відповідальності за це ніхто  не несе.

 

     Я вважаю, що в цьому законопроекті, найперше у статтях 12 і 60, мав бути записано і про персональну відповідальність. Якщо на території  району загинув такий унікальний об'єкт,  як Севільська скеля над  Черемошем  чи  Писаний  камінь,  чи  скелі  Довбуша  в Бубнищі,  Розгірчі,  чи Урич, то за це треба увільняти від роботи керівника    району,    персонально    повинен    хтось     нести відповідальність  і  в області.  На жаль,  у проекті закону немає такої статті,  де б це  було  відображено.  Багато  зауважень  до законопроекту  сьогодні  можна висловити,  але всього не скажеш у виступі.  Я бував у багатьох  країнах  світу  і  бачив,  як  такі об'єкти захищаються. Люди, які їх відвідують, обов'язково платять гроші.  Я був у французькому місті Бо.  Для того,  аби подивитися колишні кам'яні штольні, - заплатив досить пристойно. Треба взята квиток.

 

     14

 

     Я думаю,  що треба розробити такий  проект  закону,  аби  ці об'єкти не просто охоронялися, а і давали зиск для народу. Досить у Карпатах відремонтувати обсерваторію на Чорній горі,  що поляки збудували,  а в наш час розтягли її, то був би об'єкт, куди можна і туристів возити, і показувати всю Чорну гору, і жити за рахунок цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кислому Павлу Степановичу. Підготуватися депутату Істратенку.

 

     КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ /.  Шановні народні депутати! З цієї трибуни ми досить часто говорили   про   екологію,   про   захист   нашого  навколишнього середовища,  про Чорнобиль. З цієї трибуни часто лунали слова про те,  що  у  нас є і не менш забруднені території,  ніж Чорнобиль, скажімо,  у Луганській області і так далі. Я недавно прочитав, що місто Лисичанськ, яке знаходиться на 230 місці по населенню, десь на сьомому місці по забрудненню.  А я думаю, що воно займав перше або  друге  місце  на Україні.  Тому цей закон нам необхідний.  Я вважаю,  що опрацюємо його,  потрібно приймати,  звичайно,  після доопрацювання проекту.

 

     Як раніше  працювали?  Побудували  один  хімічний  завод,  а поблизу збудували інший завод,  бо там уже все є,  уже все  поряд уже нічого не треба додавати. Ось так будували. Так будували ми і атомні станції.  Будували там, де залізниця проходить або поряд з річкою. Замість того, щоб робити

 

     15

 

     замкнуте водоохолодження і не випускати радіоактивні відходи в річку, все робилося так: хай воно йде в річку.

 

     Ви знаєте, що на Україні досить довго працює така установа в системі  Академії  наук,  як  Рада  по  вивченню продуктивних сил України.  Але  я  вас  запевняю,   жодна   її   рекомендація   по раціональному   розміщенню   продуктивних  сил  нічого  не  дала, раціонально  нічого  не  розміщено,  тому  що  відомчі,  галузеві інтереси були завжди на першому місці,  потім був диктат центру і абсолютна безправність місцевих територій, де все це будувалося.

 

     Зараз ми,  народні депутати,  можемо все це значною мірою, я думаю,  змінити.  Яким чином?  Ми повинні прийняти такий закон, у якому було б передбачено вирішення  всіх  питань,  що  стосується нового  будівництва,  яке  шкідливе для навколишнього середовища. Воно може розпочатися тільки за рішенням місцевих органів влади.

 

     Як ми можемо допомогти? Я вам хочу сказати, що в місті Києві є  спеціальний  інститут "Діпромісто".  Як ви пам'ятаєте,  у 1990 році  прийняли  рішення  доручити  Кабінету  Міністрів  розробити спеціальну  зведену схему районного планування України.  Інститут "Діпромісто" виконав  це  завдання.  І  нам,  перш  ніж  приймати законопроект у другому читанні, треба доручити Кабінету Міністрів видати той зведений план районування об'єктів,  якщо  не  кожному депутату,  то  хоча б на кожну область,  де щось буде будуватися. Тоді ми будемо приймати цей  закон  абсолютно  свідомо  і  будемо знати,  що нам потрібно змінити.  Кожний зможе свідомо вирішувати всі питання, які стосуються його району, його території.

 

     16

 

     Це нам необхідно не тільки для  розгляду  законопроекту.  Це нам   вкрай   необхідно   буде,   коли   прийматимемо  Закон  про приватизацію землі.  Адже якщо ми приватизуємо ту  землю,  яка  в майбутньому буде потрібна,  скажімо,  під якусь рекреаційну зону, парк, ландшафт і таке інше, то назад уже не візьмемо.

 

     Тому ми повинні одержати від Уряду ці документи,  уважно  їх вивчити.

 

     Хочу зробити  ще  деякі  зауваження.  В законопроекті /друга частина статті 4/ написано,  що Академія наук України і  Академія аграрних   наук   здійснюють  загальне  методичне  керівництво  і координацію науково-дослідних робіт на заповідних територіях.  Та неможливо  двом  організаціям керувати і розробляти свої методики використання землі.  Ясно, що це повинна робити тільки якась одна Академія.

 

     Наступне зауваження   стосується   статті  12.  Знаєте,  нам потрібно захистити не тільки саму зону,  а й зону навколо  парку. Бо якщо навколо парку викопати кар'єр,  то туди стече вся вода, і кар'єр знищить ландшафт парку. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається  народному  депутату  Істратенку Миколі Васильовичу. Підготуватися депутату Терехову.

 

     ІСТРАТЕНКО М.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Заводський  виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Шановні депутати,

 

     17

 

     шановний головуючий!  У своєму виступі я хотів би  спинитися лише  на  одному  з  розділів  запропонованого  проекту  закону - "Рекреаційні зони".  Як відомо,  подібні зони - це місця масового організованого відпочинку населення,  до яких перш за все входять зелені зони,  парки та сквери. Особливе значення рекреаційні зони мають  для великих та індустріальних міст,  де рівень забруднення повітря в декілька разів перевищує нормативний.  Адже відомо,  що один гектар зеленої зони затримує до 70 тонн пилу. При відпочинку в таких місцях потрібно на 60 відсотків менше часу на відновлення сил, ніж у місті.

 

     На жаль,  мало  хто  усвідомлює  таке вкрай важливе значення даних територій. Передусім - це керівники місцевих органів влади, на  яких,  між  іншим,  покладена відповідальність за екологічний стан і здоров'я  населення  відповідної  території.  На  прикладі свого  міста  Дніпродзержинська  можу  сказати,  що  дуже часто в керівників міста виникає бажання  саме  в  рекреаційній  зоні  то побудувати індивідуальні котеджі /причому серед забудовників,  як правило,   лише    начальство/,    то    розпочати    будівництво чотириповерхових   будинків,  а  то  й  дати  дозвіл  взагалі  на будівництво   невеликого   підприємства.   І    лише    зусиллями громадськості  та деяких народних депутатів міської Ради вдається перешкодити таким варварським намірам і діям.  Тому щоб  зменшити спокусу  зазіхання на такі території в межах міст та навколо них, треба чітко визначити в законі порядок  оголошення  та  створення рекреаційних зон.  На жаль, його зовсім не розкрито у відповідній статті 55 цього законопроекту.

 

     18

 

     Я прекрасно розумію,  що інколи  може  виникнути  потреба  в зміні  межі,  а  то  й  статусу цієї території.  Але й це повинно регулюватися відповідною статтею, якої, на жаль, немає в проекті. У  цьому  випадку  повинні бути певні екологічні гарантії.  Такою гарантією,  на мою думку, був би запис у цій статті, що зміна меж або скасування такої території можливі лише за умови,  якщо площа зелених насаджень відповідає нормативній.  Більше того,  будь-які зміни  повинні робитися під контролем громадськості і перш за все тих  громадських  організацій,  серед  статутних   завдань   яких передбачена природоохоронна діяльність.

 

     З урахуванням  висловлених  пропозицій  і зауважень пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні.  Закон дуже важливий і потрібний. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається  народному  депутату  Терехову Володимиру Павловичу.

 

     ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології   та   раціонального   природокористування  /Центральний виборчий округ,  Республіка  Крим  /.  Дорогие  соотечественники! Несмотря  на то,  что в проектне этого закона есть недостатки,  я обращаюсь к вам с просьбой проголосовать за его принятие в первом чтении.  Это ускорит дальнейшую работу над этим документом.. Ведь в том,  что данный закон нам очень нужен,  думаю, никого убеждать не стоит.  Призываю вас дружно проголосовать за этот проект. Ведь дело не в том, объемный он или

 

     19

 

     короткий, а  в  том,  чтобы  он  отвечал  нашим  чаяниям   и требованиям жизни.  А он как раз им отвечает. Вот такие мои общие слова и общий к вам призыв.

 

     А теперь о конкретных замечаниях. Первое. Предлагаю включить в  проект  категорию  заповедных  территорий.  Я  полагаю,  что в региональных парках мы могли бы наладить  охрану  ландшафтов.  Об этом в проекте ничего не сказано.

 

     Поскольку владельцами   заповедных   территорий  и  объектов будут,  как мы видим, разные инстанции, предлагаю ввести в проект статью  о  госконтроле  над  заповедниками.  В этой статье должна предусматриваться организация службы  Минприроды  на  местах,  то есть создания некоторых секторов по заповедникам.

 

     Третье. Предлагаю ввести статью, где говорилось бы о порядке изменения статуса заповедных территорий,  ведь  об  этом  нет  ни слова.  Я  хочу,  чтобы  в  этой статье закрепилась невозможность снижения статуса заповедной территории.

 

     Я понимаю,  что  может  случиться,  ну,  скажем,   тотальная экологическая  катастрофа,  какое-то  мощное  стихийное бедствие, когда все поломано, все залито нефтью, все сгорело.

 

     Но это,  так сказать,  особо редкий случай,  а вообще я  так считаю:  снижения статуса не должно быть. Возьмем к примеру Крым, Ялтинский горнолесной заповедник.  Он не так давно существует, но уже потерял несколько сот гектаров своей территории.

 

     20

 

     Предлагаю ввести  в статью пункт 3,  в котором зафиксировать порядок постановки вопросов об учреждении заповедных объектов.  И закрепить  в этой статье право общественности и отдельных граждан на постановку этого вопроса,  который будет решаться так: сначала примет решение Кабинет Министров Украины, затем - Верховный Совет Республики Крым и так далее.  А  какой  до  этого  процесс  идет, ничего не сказано. Я думаю, стоит этот момент как-то прояснить.

 

     Статья 3.  Эту  статью  предлагается дополнить пунктом б,  в котором указать  на  то,  что  в  обеспечении  охраны  заповедных объектов  всех  категорий  принимают  прямое  участие Советы всех уровней. А то ведь получается, что памятники природы остаются как бы без присмотра.

 

     Сейчас происходит    передача   земель   из   военфондов   в гражданское пользование.  И таких земель много, пример этому хотя бы  Крым.  Часто  эти  земли  достаточно  уже  изуродованы,  как, например,  у  нас  Долгоруковская  яйла,  как  земли  Керченского полуострова.  Но  все-таки  среди них есть чудесные,  уникальные, сохранившие  свое   естество   территории.   Например,   Азовское побережье  Керченского  полуострова или хотя бы отрезок побережья Чауда на Черноморском побережье.  Дело в том,  что их  интенсивно начинают распахивать,  использовать, открывать карьеры. Плотность карьеров на  Крымском  полуострове  удивительно  большая  -  там, по-моему,  через  каждые  4 километра есть какой-то карьер,  если ехать,  скажем,  от Севастополя до Феодосии. Так вот тут, на этих освобождающихся   и   передаваемых   территориях,  возникают  так называемые

 

     21

 

     военсовхозы. Вы  догадываетесь,   какая   культура   ведения хозяйства в этих военсовхозах!

 

     Короче говоря,  начинается мощное разрушение этих земель.  А между  тем,  тут  самое  место  быть  заповедникам,   заказникам, природным памятникам, каким-то заповедным объектам. Я думаю, що в законопроекте   следует   предусмотреть   резервирование    таких территорий,   на   которых   в   недалеком   будущем  мы  откроем заповедники.  Конечно,  нужно эти территории изучить, но пока ОБИ будут изучаться, их будут губить.

 

     Дальше. Я  считаю,  что  вообще  нужно  охранять  урочища  и природные феномены от военных.  Дело в том,  что / них, по-моему, традиция  такая  есть:  размещаться в уникальных урочищах,  возле скал,  возле родников,  в ущельях,  на вершинах.  Но я вам скажу, таким  образом у нас изуродованы Караби-яйла Долгоруковская яйла, Ай-Петри и так далее.  Скажем, гора Опук уже уничтожена, разорена еще  в бытность ее заповедником.  Я настаиваю,  чтобы этот момент тоже не был упущен.

 

     У меня есть еще предложения и я их внесу в письменном виде.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі,  хто записався,  виступили.  Заключне слово має доповідач,  Костицький Василь Васильович. Будь ласка до п'яти хвилин.

 

     22

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  заступник Міністра  охорони  навколишнього природного   середовища  України.  Шановний  Василю  Васильовичу, шановні народні депутати!  Я хочу щиро подякувати вам за, як мені здається,   доброзичливу  критику  і  уважний  підхід  до  нашого проекту.  Я обіцяю вам,  що всі ваші зауваження ми  врахуємо  при доопрацюванні  законопроекту,  а на інформацію з приводу порушень природоохоронного законодавства,  яка була тут доведена до відома парламенту, ми відповідно відредагуємо.

 

     Хотів би  в  межах  свого  короткого  регламенту висловитись відносно деяких ваших зауважень. Депутати зазначали, що створення заповідників або інших заповідних територій,  якщо це пов'язано з вилученням земельних ділянок,  вимагає як рішення Верховної Ради, так і рішення Кабінету Міністрів.  Я вам відповідаю. Це пов'язано із Земельним кодексом України, який був недавно прийнятий. Там, у статті  31,  передбачається,  що вилучення земель для державних і громадських потреб проводиться на підставі рішення Верховної Ради України.  Тому ми змушені були зійтися на такому формулюванні,  а вже самим процесом утворення  юридичної  особи,  очевидно,  немає потреби  парламенту  займатися.  Тому ми і передбачили можливість участі у створенні таких  природно-заповідних  об'єктів  Кабінету Міністрів.

 

     Друге. Багато   йшлося  про  статтю  6  запропонованого  вам проекту. Ця стаття піддавалася критиці. Справедливій, звичайно, і ми  це  теж  врахуємо.  Відносно частини третьої цієї статті,  де йдеться про пільги щодо справляння плати за землю

 

     23

 

     природних територій,  то я хочу вам сказати,  що це  питання вирішене у статті 38 Земельного кодексу,  який ми,  звичайно,  не могли обійти у своїй роботі.  І ми зіслалися на те, що ці питання вирішуються  відповідно до чинного законодавства.  А в цій статті передбачено, що звільняються від плати за землю природнозаповідні об'єкти. Краще було б, якби це стосувалося всіх.

 

     Що стосується підпорядкування заповідників.  Не знаю,  чи це питання треба вирішувати на законодавчому рівні, але воно зараз у міністерстві  вивчається.  Ми  підрахували  затрати  на утримання заповідників України в 1991 році,  причому  дуже  уважно,  навіть дійшли  аж до канцелярських товарів,  тому що система Мінприроди, як ми знаємо,  все-таки не є багатою. Наш бюджет дуже малий, і ми мусимо  дуже  уважно  все зважити,  перш ніж остаточно вирішувати питання про переведення у своє підпорядування всіх  заповідників. Та  й,  крім  того,  це  потребує  рішення  і  погодження в трьох міністерствах, у віданні яких вони знаходяться.

 

     Найсерйозніша проблема   пов'язана   із   запитаннями,   які задавали  високоповажні  народні  депутати Володимир Яворівський, Валерій Череп та Микола Істратенко. Мова

 

     24

 

     йде про  те,  яким  же  все-таки  повинен  бути  закон.  Це, очевидно,  допоміг би вирішити спеціальний закон,  у якому було б написано,  як творити закони і якими вони мають  бути.  Хочеться, щоб  закон  був  лаконічний.  Але  тоді  він  потребує  прийняття багатьох положень, інструкцій, з одного боку, а з другого - немає впевненості, що не буде частково зменшена ефективна дія закону.

 

     Я вам  покажу  ось  цей  збірник  -  Довідник  про заповідну справу.  Бачите, він має значну кількість сторінок - майже 200. І це все - законодавство /застаріле,  вже правда,  ще за 1963 рік/, яке регулює використання і охорону природно-заповідних територій. Очевидно,  треба  це  вирішувати на законодавчому рівні,  з вашою участю.

 

     Ми прагнемо мати закони прямої дії,  і тому включаємо до них конкретні положення, що у виступах депутатів піддавалося критиці.

 

     Хочу подякувати   депутату  Терехову  за  цінні  пропозиції, висловлені ним у виступі.

 

     Ваша справа,  як голосувати. Ми з повагою сприймемо будь-яке ваше  рішення,  будемо,  як  казав відомий філософ Бекон,  істину шукати не в удачливості  моменту,  бо  момент  непостійний,  а  в світлі досвіду, який є вічний.

 

     Я сподіваюся  на ваше доброзичливе ставлення і думаю,  що ви надасте нам можливість доопрацювати законопроект.

 

     Спасибі.

 

     25

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вноситься на ваш розгляд, шановні колеги, проект постанови  Верховної Ради "Про проект закону України про природні території та об'єкти, що особливо охороняються" такого змісту.

 

     Перше. Схвалити в першому читанні проект Закону України  про природні території та об'єкти, що особливо охороняються.

 

     Друге. Доручити  постійним комісіям Верховної Ради України у питаннях  екології  та   раціонального   природокористування,   у питаннях  законодавства  і  законності,  з питань здоров'я людини спільно з Кабінетом Міністрів України з урахуванням зауважень  та пропозицій  інших  постійних  комісій  та  висловлених  народними депутатами під час  обговорення  доопрацювати  зазначений  проект закону і внести його на розгляд Верховної Ради України.

 

     Які є  зауваження щодо проекту постанови?  Можна голосувати? Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

     "За" - 328. Постанова прийнята.

 

     Наступне питання - про формування валютних  фондів  України. Перед  тим  як  надати  слово для доповіді Валерію Олександровичу Кравченку,  я хотів би з вами порадитись.  Дуже  багато  народних депутатів  записалося  на  виступ  у  "Різному".  Давайте  ми так розрахуємо наш робочий час...  / Шум у залі /.  Тоді давайте так: спочатку обговоримо оголошене питання, а потім порадимося. Добре?

 

     Слово надається     Валерію     Олександровичу    Кравченку. Пропонується надати йому для доповіді до 15 хвилин,  на запитання до   доповідача  і  відповіді  на  них  -  до  20  хвилин.  Потім порадимося, скільки часу відведемо на обговорення.

 

     26

 

     Прошу, Валерію Олександровичу.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.,   Міністр   зовнішньоекономічних    зв'язків України.  Достойний головуючий! Достойні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект постанови Верховної  Ради  України  "Про формування   валютних   фондів   України   в   1992  році",  який концептуально  базується  на  новому   підході   до   регулювання експорту,        розробленому        фахівцями       Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України.

 

     Немає сенсу доводити вам  важливість  цього  документа.  Тим більше,   що  ми  запізнюємося  з  його  розглядом  і  прийняттям принаймні на 2 місяці.

 

     Але головне те,  що вперше в  історії  України  застосований підхід,   який   базується  на  розробленому  власному  зведеному валютному плані  /платіжному  балансі  /.  Раніше  в  Українській Радянській   Соціалістичній   Республіці   такого  не  було.  Він розроблений із залученням фахівців Міжнародного  валютного  фонду та з урахуванням їх рекомендацій.

 

     Зведений валютний  план  України  на 1992 рік включає в себе чотири розділи - доходи  і  видатки  від  торговельних  операцій, послуг,  неторговельних  операцій,  а  також  доходи  і видатки в розділі "Кредити і майно".

 

     В цілому по Україні прогнозуються  валютні  надходження  від експорту  на  суму  майже  8,7 мільярда доларів США.  Виручка від експорту продукції та послуг, виходячи з проекту нормативу

 

     27

 

     формування валютних фондів, розподіляється таким чином: відрахування до   валютних   фондів   підприємств,   об'єднань  і організацій - 4,65 мільярда доларів,  відрахування до  Державного валютного фонду - 3,6 мільярда доларів і відрахування до валютних фондів місцевих Рад народних депутатів -  433  мільйони  доларів. Тобто  до валютних фондів підприємств буде передано 53,7 відсотка валютної виручки,  до Державного валютного фонду 41,3 відсотка  і до облвиконкомів - 5 відсотків.

 

     Такий порядок  розподілу  валютної  виручки  дасть  змогу із Державного валютного  фонду  лише  погасити  зовнішній  борг,  що припадає на долю України на 1992 рік у сумі 2,26 мільярда доларів США,  та здійснити  обов'язкові  і  першочергові  платежі  .І  на утримання установ і представництв за кордоном,  зробити внески до міжнародних організацій.

 

     Але, я бачу, це нікого не цікавить, ви мені вибачте...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  вас  підтримую.  Усі  кричали:  "Давайте   це питання розглядати",  - а коли почали його розгляд,  то доповідач звертається до мене, щоб у залі була ділова атмосфера.

 

     Я вам скажу чесно:  сидіти за  оцим  столом  і  дивитися  на кожного з вас,  добре знаючи кожного,  не дуже приємно.  І я б не хотів на всю Україну називати прізвища  народних  депутатів,  які постійно розмовляють. Або працюватимемо, або, будь ласка, давайте якийсь варіант оберемо, щоб не заважати іншим.

 

     Прошу вас.

 

     28

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Шановні народні депутати!  Зведеним валютним планом  передбачаються  також виготовлення купонів і національних грошей,  витрати,  пов'язані із  захистом  населення  від  впливу наслідків  аварії  на  чорнобильській  АЕС,  формування статутних фондів Національного банку України,  Державного експортного банку України,  закупівля мінімальної кількості сировини, матеріалів та комплектуючих  виробів  для  агропромислового  комплексу,  легкої промисловості,  а також лікарських препаратів.  На зазначені цілі планується витратити 1,33 мільярда  доларів  США  при  потребі  5 мільярдів /це реальні витрати /.

 

     Кошти Державного  валютного  фонду України,  відрахування до якого,  як я вже вам сказав,  становитимуть 41,3 відсотка валюти, не  покриють  таких  необхідних статей імпорту,  як продовольче і фуражне зерно /477 мільйонів доларів/,  нафта /4 мільйони тонн  - 470 мільйонів доларів/, природний газ /3 мільярди кубометрів -300 мільйонів доларів/, засоби транспорту та запасні частини до нього /606    мільйонів    доларів/,    сировина    і   матеріали   для агропромислового комплексу /майже 1 мільярд  доларів/  та  легкої промисловості   /300   мільйонів   доларів/,   ліки   і   медичне устаткування /350 мільйонів доларів /.  Тобто  зведений  валютний план  теоретично  складений  правильно.  Але треба реально,  я це розумію.

 

     До статті "Надходження" включено також державні  кредити  та золотовалютні   запаси   /ми  повинні  добитися,  щоб  вони  були перераховані нашій країні з активів колишнього Радянського  Союзу /.

 

     Але це - елемент подальшої боротьби за їх отримання.

 

     29

 

     Збалансувати план  можна було б,  але ми тоді змушені були б зменшити відрахування підприємствам /до речі,  Кабінет  Міністрів цього  не пропонує/ чи добитися повернення кредитів та майна,  на яке Україна має повне право і  за  яке,  ви  знаєте,  веде  важку боротьбу, чи отримати нові кредити та рефінансувати частку боргу.

 

     Я хотів   би  вам  сказати,  що  перед  тим,  як  розглядати нормативи відрахувань, до мене підходили окремі народні депутати, наприклад,  народний депутат Слєднєв,  який вважає, що взагалі не треба  розглядати  тепер  нормативи  відрахувань,  які   пропонує Кабінет Міністрів. Враховуючи те, що в нас є заборгованість /а ви знаєте,  що зовнішній борг України в  обсязі  всього  зовнішнього боргу колишнього Союзу становить 16,37 відсотка/,  нехай,  сказав він,  керівники державних підприємств в першу  чергу  і  Верховна Рада  виступлять  з  ініціативою,  щоб один чи два роки віддавати валюту повністю на погашення боргу.

 

     Це вам вирішувати,  народні  депутати.  На  мій  погляд,  цю ініціативу можна було б підтримати.  Але тут має бути інший шлях. Перш за все,  слід було б надати можливість кожному підприємству, кожному експортеру мати свій обсяг валюти.  А вже потім,  якщо ви хочете зробити благодійний  вклад  на  погашення  боргу,  -  будь ласка.  Міністерство  зовнішньоекономічних зв'язків ці гроші може взята на свій баланс на рахунок погашення такого боргу.

 

     Запропонований проект  постанови  "Про  формування  валютних фондів України у 1992 році має концептуально новий підхід, як я

 

     30

 

     вже сказав.  Замість  колишньої загальносоюзної системи,  що базувалася на обов'язковому продажу валюти  державі  з  подальшою компенсацією   в   карбованцях  за  штучно  встановленим  курсом, пропонується впровадження  системи  оподаткування  надходжень  за експорт  продукції.  Причому  суми  валюти,  які залишатимуться в розпорядженні  експортера,  збільшені  порівняно   із   загальним союзним  законодавством,  яке  діяло у 1991 році,  у два й більше разів.  Реально - це  не  ті  старі  25,3  відсотка,  про  які  я згадував,  а  53,7  відсотка  валюти  пропонується  надіслати  до валютних фондів підприємств і організацій експортерів.

 

     Цей закон має явно виражений ринковий  характер,  бо  змушує підприємства  створити  ринок валютних ресурсів з метою одержання національної  валюти  для  фінансування  виробництва   експортних товарів. Більше того, при експорті продукції власного виробництва валютна виручка звільняється від податку на додаткову вартість  і підприємство, яке зменшує загальний прибуток, адекватно зменшує й суму податкових відрахувань до бюджету.

 

     Як я вже сказав, пропонуються в середньому такі нормативи: 53,7 відсотка  -  підприємствам,  41,3  відсотка  - до Державного валютного фонду і 5 відсотків -  місцевим  Радам.  Але  в  цілому передбачається  ввести  диференційований  підхід  до встановлення ставок податку на валютну виручку від експорту продукції  залежно від ступеня її переробки.

 

     31

 

     Я хотів  би коротенько узагальнити і сказати,  які це будуть нормативи  відрахувань  до  фондів  підприємств.   Для   хімічної промисловості  -  50 відсотків валюти;  для чорної і кольорової - 40;    для    лісової,    деревообробної,     целюлозно-паперової промисловості   та  промисловості  будівельних  матеріалів  -  50 відсотків;  для медичної і мікробіологічної  промисловості  -  50 відсотків;  для  легкої  промисловості  і галузей,  що постачають непродовольчі  товари  народного  споживання,  -  60   відсотків. Харчова  промисловість  та продукція сільського господарства - 80 відсотків.  Це  з  урахуванням   прийнятого   вами   Закону   про пріоритетність соціального розвитку села. Енергетики отримують 25 відсотків,  машинобудівники та металообробники  -  60;  за  різні послуги - 70 відсотків.

 

     У запропонованому  вам  проекті є коди товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, які дають вам змогу більш широко побачити валютні відрахування.

 

     Я хотів би також звернути вашу увагу на таке.  Пропонується, щоб валютна  виручка  суб'єктів  підприємницької  діяльності  від експорту  продукції  /робіт  та  послуг/  підлягала обов'язковому зарахуванню на їхні рахунки в уповноважених  українських  банках, якщо інше не дозволено Національним банком України.

 

     32

 

     Суб'єкти підприємницької   діяльності,  які  мають  кошти  в іноземній  валюті  на  рахунках  і  вкладах  за  межами  України, відкритих,  підкреслюю,  без дозволу Національного банку України, зобов'язані протягом 3  місяців  з  дня  опублікування  постанови Верховної  Ради  перерахувати  вказані  кошти  на  свої рахунки в уповноважених банках України.  У  разі  невиконання  цієї  вимоги суб'єкти підприємницької діяльності тимчасово позбавляються права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності і сплачують штраф у встановленому законодавством порядку.

 

     Для того  щоб  цей  закон  діяв,  повинні  бути  впроваджені валютні ринкові відносини.  Передусім треба  створити  Українську валютну   біржу,   запровадити   порядок   міжбанківських  торгів іноземною валютою.  Потрібен також єдиний порядок  звітності  про переміщення  валютних  коштів  і  продукції  через  митний кордон України.

 

     Достойні народні депутати!  Коли ми відпрацьовували  проект, то ставили собі за мету,  щоб він був максимально доступним,  щоб забезпечував надходження інвалюти на ринок і стимулював у  цілому створення ринкових структур.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 хвилин відводимо на запитання і відповіді.

 

     33

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     УМАНЕЦЬ Ю.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету,  і міжреспубліканських і міжнаціональних відносин  /Комсомольський  виборчий округ,  Херсонська область /. Пане Міністре,  у  мене  до  вас  таке  прохання.  53,7  відсотка відрахувань  до  валютних  фондів підприємств,  як мені здається, дуже занижено.  Вважаю,  що 75 відсотків було б добре. Чому? Тому що  підприємство  сплачує  валютні  кошти своїм сумісникам - раз, транспортникам -

 

     два, а також посередникам. І залишається 20-25 відсотків. Це вже перевірено.

 

     Далі у  мене  таке питання /хотілося б одержати пояснення на які товари будуть витрачатися валютні кошти  при  централізованій закупівлі по імпорту? До речі, Херсонський нафтозавод перерахував на зерно один мільйон доларів. Де...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви всі будете ставити такі запитання,  то я скажу...

 

     УМАНЕЦЬ Ю.Г.  Василю Васильовичу,  це ж одне запитання. Один мільйон доларів на зерно.  Де це зерно?  Що буде  далі?  Якщо  на валютний рахунок підприємства надходять долари, то яке

 

     34

 

     право має  Україна  перераховувати  ще на національні гроші? Підприємство знову не одержує валюти.

 

     Тому вважаю за доцільне запровадити  пільгове  оподаткування для   підприємств,   які  вкладають  валюту  в  реконструкцію  із впровадженням прогресивних технологій.

 

     І останнє,  чому  люди,   заробляючи   валюту,   не   можуть одержувати  якусь  її  частку на заробітну плату?  Скажіть,  будь ласка,  для кого відкривають валютні  магазини,  філії  і  лавки? Німець привіз і німець купить - чи як?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.   Відповідаючи   на   перше  запитання,  якщо дозволите, я зачитаю пункт 2 проекту постанови: "Валютна виручка, одержана  від експорту продукції /робіт,  послуг/,  виробленої на обладнанні або за технологіями,  придбаними за рахунок  кредитних ресурсів  банків  в іноземній валюті /власних або залучених/,  не оподатковується...  "Вона  повністю  спрямовується  на  погашення заборгованості по цих кредитах. Тобто в проекті це передбачено. А те,  що стосується продажу  різних  товарів  за  валюту,  то  він проводиться  за  дозволом  Національного банку України і для тих, хто має валюту.  Ви знаєте,  що наше населення має багато родичів за  кордоном,  багато українців працюють за кордоном.  Вони мають валюту,  то навіщо стримувати їх? Нехай вони купують за валюту ті товари, яких зараз немає у продажу. /Шум у залі /.

 

     Не можна ж так,  У мене,  наприклад,  немає валюти, то що, я повинен забороняти іншим купувати?

 

     35

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Вади України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область /.  Ви нам пропонуєте такий розподіл валютних надходжень.  А хотілось би знати,  який мав вигляд у порівнянні з існуючим станом справ,  щоб прийняти відповідне рішення. Хотілося б  ввернути  вашу  увагу  на пункт 2,  другий абзац /сторінка 2/. "Валютна виручка,  одержана...  "і так далі.  А якщо підприємство вже виплатило, то що далі?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Якщо  вже погашена та заборгованість,  то ви переходите до валютних розрахунків за діючою системою.

 

     Стосовно діючої системи.  Ми  зробили  аналіз  системи,  яка зараз діє в Росії,  і пропонуємо її вам.  Але для того, щоб у нас тільки ввести такий  порядок,  який  є  в  Російській  Федерації, навіть  якщо  ми будемо купувати валюту У наших підприємств по 55 карбованців за один долар,  то нам потрібно додатково 221 мільярд карбованців, яких у нас нема. Це дасть новий поштовх інфляційному процесу на Україні і ще більше  ускладнить  соціально-економічний розлад нашої держави.

 

     Ви запитуєте,  чи  можна  буде  отримувати заробітну плату у вільно конвертованій валюті.  Спільні підприємства це роблять.. Я думаю, що в подальшому ми перейдемо да таких відносин. Хоча, коли буде введена національна валюта, потребі в цьому взагалі не буде.

 

     36

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію  Олександровичу,  я  вас  прошу,   трохи коротше.

 

     КРАВЧЕНКО В.О. Добре.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський  виборчий  округ,  Рівненська  область  /. Шановний  пане  Міністре,  у мене два коротких запитання.  Знаючи ваші складні побутові  умови  і  умови  міністерства  взагалі,  я всетаки  не  розумію,  чому  міністерство  не  відповідає на такі звабні пропозиції з місць про організацію  спільних  підприємств. Про  організацію спільних підприємств ми вам надіслали два листи, були на  прийомі  з  представниками  агропромислового  комплексу. Минуло майже 3 місяці, але й досі ми ніякої інформації від вас не маємо.  Невже нам не потрібна валюта від спільних підприємств? Це

- перше.

 

     І друге.  У  проекті  додатку  до  постанови  Верховної Ради визначені ставки податку на штучні  квіти,  вироби  мистецтва  та вироби  з  волосся  людини.  Невже  дійдемо  до  того,  що будемо торгувати і виробами з людської шкіри?  Це  вже  було.  Поясніть, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     37

 

     КРАВЧЕНКО В.О.    Щодо   першого   запитання.   Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків не  створює  спільних  підприємств. Спільні  підприємства  створюються  засновниками і реєструються у Міністерстві фінансів  України.  Після  цього,  вже  як  юридичні особи,  вони  реєструються  у  Міністерстві  зовнішньоекономічних зв'язків як об'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Є порядок,   який   згідно   з   прийнятим    Законом    про зовнішньоекономічну діяльність порушувати ми не можемо.

 

     Стосовно другого    запитання.    Є   товарна   номенклатура зовнішньоекономічної діяльності,  що відноситься  до  Гаттівської системи  і  прийнята Брюссельською конвенцією,  де є передів усіх товарів.  Тому ми повинні були стосовно  цього  переліку  товарів визначити,  які  будуть відрахування у того чи іншого експортера. Ми не кажемо про те,  що будемо поставляти товари  з  шкіри.  Але якщо там записано, то нехай так і буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова   Одеської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Малиновський  виборчий округ,  Одеська  область /.  Уважаемый Валерий Александрович!  Вы сказали,  что закон носит чисто рыночный  характер.  То,  что  он описан элегантно,  нет вопросов.  Однако и то, что он имеет чисто конфискационный   характер   по-моему,   тоже    нет    вопросов. Государство,   ничем   не  помогая  производителям,  одновременно забирает. В чем же рыночный его характер? Это один вопрос.

 

     38

 

     И второй.  Здесь  написано:  "у  процентах  до   виручки   в іноземній  валюті".  Элементарно  простой  расчет:  чтобы  на 100 долларов экспортировать,  нужно купить минимум на 30-40  долларов комплектующих   изделий.   Так   из  чего  же  брать  государству процентные отчисления?  Наверное,  о прибыли,  а не  из  валютной выручки.

 

     И третий    вопрос.    В    чем   же   тогда   смысл   нашей внешнеэкономической политики? Все державы для того, чтобы развить производство,  стимулируют  экспорт  и ограничивают импорт,  а мы делаем как раз наоборот.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Дійсно,  ця постанова спрямована на розвиток ринкових  відносин і її ефективне використання буде можливим лише за  умови   запровадження   національної   валюти   та   введення митно-тарифного  і  зовнішньоекономічного  регулювання  по всьому периметру кордонів України.  До речі,  це не суперечить концепції прозорих кордонів.

 

     Тепер стосовно  вашого  зауваження  щодо  того,  щоб  це був податок не на виручку від експорту,  а на прибуток.  Таку систему можна було б розробити, але для цього треба мати власну валюту. Я впевнений,  що пропонована система придатна  лише  на  1992  рік. Переглянути   її  ми  зможемо  після  запровадження  національної валюти. А штучно підтримувати гинучий карбованець не потрібно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     39

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Ради по вивченню  продуктивних  сил України АН України /Суворовський виборчий округ,  Одеська область /.  Шановний Міністре!  Я хотів би приєднатися до запитання,  яке прозвучало з уст народного депутата Симоненка.  Справа в тому, що валютна виручка - це тільки виручка. А для того, щоб її одержати, кожним підприємством,  яке мав таку виручку, були зроблені великі затрати.  То за рахунок чого  воно  прокриватиме  ці  затрати  на експортну продукцію?

 

     І друге.  Ви пропонуєте встановити ставки від обсягу виручки на живих тварин - 15 процентів,  а на горілку  -  70.  То  чи  не залишимося  ми без живих тварин і чи не затоваримося горілкою?  І звідки взято ці цифри?  Чи в розрахунки обсягів валютної виручки, яку ми одержимо?

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Якщо  ви  дозволите,  я почну відповідати на друге запитання.  Тек,  є такі розрахунки. Я впевнений, що вони є не  лише  в  мене,  а  й  у  вас,  бо  в додатку до постанови усе розписано, яка галузь що дасть. Так що такі розрахунки є.

 

     Стосовно того,  що ви кажете, мовляв, вивезуть живих тварин, а   горілкою   ми   затоваримося.  Ви  самі  прийняли  Закон  про пріоритетність соціального розвитку села.  На засіданні  Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр Фокін, до речі, також мені докоряв, що, мовляв,  ми неправильно записали,  бо вивезуть усіх  тварин,  усю сільськогосподарську    продукцію.    Але    це    ж    підтримка сільськогосподарського

 

     40

 

     комплексу, щоб надати йому можливість 80 відсотків...  Бо  в них   зараз   немає  такої  можливості.  Потім  Вітольд  Павлович погодився, що це якраз виконання волі народних депутатів України. Кабінет   Міністрів  не  може  перекреслювати  і  відміняти  ваші рішення.

 

     А стосовно горілки.  я думаю,  не треба хвилюватися. Горілка буде, і вона поставляється й дає Україні валюту.

 

     Тепер відповідаю  на  перше  ваше  запитання  про затрати на експорт. Дійсно, хай у підприємства буде 50 відсотків валюти, щоб йому  і затрати покрити,  і заробітну плату виплатити робітникам, за імпортні комплектуючі розрахуватися, покрити ще якісь витрати, наприклад,  по оренді приміщень. Треба ввести таку систему /і тут вона передбачена/, щоб експортер давав валюту на валютний ринок і за  ринковим  курсом отримував діючу на території держави валюту. Поки що це радянські карбованці, а згодом будуть гривни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечінський   виборчий   округ, Закарпатська область /. Шановний Валерію Олександровичу! Скажіть, будь ласка, як на ваш погляд, цей проект постанови направлений на стимулювання розвитку експорту? Якщо так, то в чому?

 

     І друге запитання...

 

     41

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Іване Івановичу, дозвольте спочатку на перше запитання  відповісти.  Так,  я вважаю,  що проект направлений на розвиток  експорту  у  нас  в  Україні.  Бо  раніше  підприємства одержували  25,3  відсотка заробленої валюти,  до того ж існувала система,  коли ще  були  податки  на  експорт.  Простіше  кажучи, карбованці  з  кишені  в кишеню перекладали:  якщо ви експортуєте свою продукцію,  то платіть ще податки на експорт.  Зараз система проста   і   чітка.  Ви  знаете,  що  в  середньому  підприємства одержуватимуть 53,7 відсотка валюти, тобто її кількість збільшено у два з лишком разд. Будь ласка, друге запитання.

 

     ГЕРЦ І.І.  На меблі встановлено 35-процентну ставку податку, а на  деревину  та  вироби  з  деревини  /крім  меблів/  -  55  - процентну.   Але   ж   у   нас   в   таке   поняття,   як  товари культурно-побутового призначення. І ми їх виготовляємо багато. То чи  буде  входити до цього переліку,  наприклад,  вішалка чи щось подібне,  що належить,  по суті,  до товарів культурно-побутового призначення.

 

     Ми не  можемо  продавати  меблі за кордоном.  Через невисоку якість вони  поки  що  неконкурентоспроможні.  Але  звертаю  вашу увагу,  що  ще в колишньому Союзі було прийняте рішення - з метою збільшення експорту меблів взагалі не  обкладати  їх  виробництво податками.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.   давайте   тоді  з'ясуємо  позицію  "меблі". Антикварні меблі /якщо ви кажете,  що це  вже  витвір  мистецтва/ матимуть одні ставки податку, а побутові - інші. Усе це тут

 

     42

 

     відбито, Іване Івановичу.  А якщо треба подивитися,  до чого належить продукція,  яку ви виробляєте,  - то  це  інше  питання. давайте попрацюємо разом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені 118 загиблих комунарів Шахтарського  району  /Макіївський-Совєтський   виборчий   округ, Донецька  область  /.  Прошу  відповісти  на  таке запитання.  За державними кредитами нам потрібно сплатити 1 мільярд 264 мільйони доларів. А якщо ми їх не заплатимо, тоді що буде?

 

     І друге.  Продукція  агропромислового  комплексу - 1 мільярд 311 карбованців. На що підуть ці валютні кошти?

 

     КРАВЧЕНКО В.О. По-перше, підуть на закупівлю засобів захисту рослин,  бо не буде захисту рослин - не буде врожаю. А крім того, на  інші  потреби  сільського  господарства:  вакцини,   техніка, запасні частини.

 

     Але хочу  вам  сказати  стосовно  кредитів.  Це дуже важливе питання.  Ось Леонід Макарович Кравчук  тільки  що  повернувся  з Німеччини,   де   головним   питанням   було  отримання  кредитів безпосередньо Україною як суб'єктом міжнародної діяльності.

 

     Ви знаєте,  що  є  звернення  Прем'єр-міністра   Фокіна   до фінансових  кіл  світу  з  тим,  щоб  надати  можливість  Україні безпосередньо оплачувати борги і отримувати нові кредити. Поки що через негативну позицію Росії і трактування дій України

 

     43

 

     окремі лідери  провідних  країн "сімки" не розуміють позицію України.  Але я впевнений, що після наради, яка буде 17-18 лютого в  Києві,  ми  зможемо  підійти  до  позитивного  вирішення  цієї проблеми.

 

     А кредити треба виплачувати.  Бо якщо ми  не  оплачуватимемо борги,  то  не  отримаємо  нових  кредитів.  А  без цього вивести економіку України з кризи практично неможливо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного  відродження  /Стрийський виборчий округ, Львівська область /.  Шановний пане  Міністре!  Пункт  7  проекту постанови викладений тайм чином: "Дозволити громадянам України та громадянам інших держав відкривати в уповноважених банках України валютні  рахунки  без  підтвердження  джерел  одержання  валютних коштів".  Я хотів запитати,  коли це буде,  під який процент і що буде  із  вкладами,  коли різко мінятиметься курс валюти або курс нашої гривни?

 

     Друге. Що нам робити...

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Вибачте,  будь ласка,  якщо можна,  спочатку перше. Бо мені так важко.

 

     Це буде одразу,  як тільки ви схвалите цей проект постанови. Громадяни і України,  і  іноземних  держав  матимуть  тоді  право одержувати  валюту  в  наших банках за нормативами,  які діють на Україні.

 

     Яке друге запитання?

 

     44

 

     РОМАШОК В.С.  Друге запитання  -  про  цей  наш  горезвісний "Внешекономбанк".  Він  діє.  Наша  валюта  надходить до Москви і невідомо де дівається. Як ви можете це полонити?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Хочу вам сказати, що він уже не діє. Він вже банкрут  і  перейшов під юрисдикцію Росії.  І цим рішенням від 13 січня Російська Федерація ще раз показала,  як вона ставиться  до України і до наших коштів. Вона їх просто експропріювала і не має наміру повернути нам валюту.

 

     Треба було уважно поставитися до рішення Верховної  Рада  /я кажу  про  підприємства Верховна Рада України і Кабінет Міністрів наголошували на тему,  щоб перевести  валютні  вклади  до  банків України.  Цього не було зроблено. Хто не зробив, той постраждав у першу чергу.

 

     А тепер  в  нас  уже  створена  низка  банків,   які   мають кореспондентські  рахунки  і можуть безпосередньо виводити вас на зовнішній ринок. Ось, до речі, пан Гетьман дав мені список діючих кореспондентських рахунків агропромбанку "Україна". У нас в також Державний експортно-імпортний банк України, комерційні банки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Олександровичу,  час вичерпаний. Все. На цьому припиняємо відповіді на запитання.

 

     КРАВЧЕНКО В.О. Дякую за увагу.

 

     45

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   співдоповіді  надається  Пилипчуку Володимиру  Мефодійовичу,  голові  постійної  Комісії  з   питань економічної реформи і управління народним господарством. Прошу.

 

     До 10 хвилин.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область /. Шановні колеги! Звичайно,  дуже боляче сприймаються ті питання,  які пов'язані  з податками,  і набагато легше говорити про закони, які пов'язані з пільгами. Але сувора дійсність така, що ми повинні мати валюту. І цю  валюту якимось чином треба формувати на рівні республіки,  на рівні місцевих Рад і так далі.

 

     Яким же чином?  У світовій практиці існує кілька  варіантів. Тобто є варіант,  коли валюта повністю залишається підприємствам, а  вони  продають  її  на  вільному  ринку.  Держава  як  суб'єкт діяльності купує цю валюту і використовує на власний розсуд.

 

     Є інший варіант,  коли оподатковується валютна виручка.  Але за цих умов знижується інтерес до зовнішньоекономічної діяльності

- чим більша норма податку, тим нижчий інтерес.

 

     Я вважав би /на період,  поки в нас є непогашені борги/,  що норма  оподаткування  повинна  враховувати  суму,  необхідну  для оплати зовнішніх боргів і їх обслуговування, Більше того, держава може викуповувати,  якщо хоче,  на  вільному  аукціоні  валюту  у підприємств. Але не змушувати зводити це до податків.

 

     46

 

     Якщо підходити з такого боку, то норма податку буде близько 35 процентів /виходячи з тих боргів,  які є на сьогоднішній  день /.  Окрім того, впровадження власної національної валюти потребує також стабілізаційних фондів.  А  це  треба  забезпечити  або  за рахунок  оподаткування,  або  за  рахунок викупу державою власної валюти.

 

     Отже, після впровадження валюти і погашення  боргів  державі слід   зменшити  валютне  оподаткування  до  рівня  не  нижче  10 процентів.

 

     Але сьогодні такі реалії,  що ми повинні платити борги. Якщо ми  їх  не  будемо  повертати,  то  наші інвалютні рахунки будуть арештовані у світі, і все одно ми мусимо повернути ту валюту.

 

     Ми повинні бути цивілізованою  державою.  У  зв'язку  з  цим треба розглянути питання про цивілізоване оподаткування. Я вважаю /як ви вирішите - це ваша справа/,  що  норма  оподаткування  має враховувати лише суму,  необхідну для сплати зовнішнього боргу та для купівлі ліків. Тобто ця норма податку повинна бути десь на 10 процентів  нижче  рівня.  Але  вам вирішувати,  яку норму податку встановлювати.

 

     Якщо ми приймемо сьогодні цю постанову,  то вона не  повинна мати   зворотної   сили.  Тобто  валютна  виручка,  яку  отримали підприємства у грудні й січні,  повинна залишитись  за  ними.  Ця валютна  виручка не повинна оподатковуватись згідно з положеннями постанови. Чому?

 

     Тому що Уряд мав можливість прийняти таку  постанову  раніше або  внести  на розгляд Верховної Ради.  16 серпня 1991 року йому запропонували розробити підходи щодо формування валютної виручки. 8 вересня було підготовлено проект постанови

 

     47

 

     Кабінету Міністрів    і    запропоновано   зобов'язати   всі підприємства,   об'єднання,   організації   та   інші    суб'єкти господарської  діяльності  України  до  певного терміну перевести валютні рахунки до Національного банку  України  та  уповноважені ним банки. Кабінет Міністрів не прийняв проект.

 

     Невдовзі був  підготовлений  аналогічний проект - сформувати валютний фонд і  розробити  валютний  баланс.  Кабінет  Міністрів знову   не   прийняв.  27  вересня  наша  комісія  звернулась  до Прем'єрміністра письмово.  Ми  звертали  його  увагу  на  те,  що валютні відрахування від експортно-імпортних операцій продовжують надходити до Москви.  Просили термінова вжити заходів щодо  того, щоб валютна виручка залишилась на Україні.

 

     16 вересня   з  Міністерства  зовнішньоекономічних  зв'язків надійшла така ж інформація до  Кабінету  Міністрів.  24  вересня, також  29  листопада  і  нарешті 13 січня Президія Верховної Ради звернула на це увагу  Кабінету  Міністрів,  який  цих  питань  не вирішував.

 

     Через те  валютна  виручка  до  цієї  пори  йде до іноземних банків.  У зв'язку з тим, що нам потрібно обслуговувати зовнішній борг,  я пропоную все-таки прийняти постанову.  Але норму податку встановити лише  на  суму,  необхідну  для  обслуговування  цього боргу.

 

     Пропоную також  доповнити проект постанови пунктом,  за яким забороняється  нашим  міністерствам  брати  кредити  в  іноземних держав  і комерційних банків.  Адже наші галузеві міністерства на сьогоднішній день за власною ініціативою ці кредити беруть. Вийде так   само,   як   з   міністерствами   Радянського  Союзу.  Вони ліквідовані, а вся заборгованість лягла на підприємства, колгоспи і радгоспи. Наші галузеві міністерства після ліквідації залишать

 

     48

 

     дуже важкий  борг  нашому  народному господарству.  Ось чому вважаю за необхідне доповнити таким чином проект постанови. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  до  10 хвилин відведемо на запитання та відповіді. Немає заперечень? Прошу, перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Уважаемый  Владимир  Мефодиевич!  В  связи  с принятием этого постановления у меня возник такой вопрос. Около 1 миллиарда 172 миллионов 300  тысяч  нам  должны  государства,  от которых  мы  рассчитываем  получить  долг.  Но мне думается,  что вероятность получения этого долга очень и очень малая, потому что ми  обычно  давали  тем  государствам,  которые  никогда  не были платежеспособными.  В мире существует такая практика - можно этот долг продать.  Может быть, кто-то действительно его купит. Как вы думаете?

 

     И второе.  Пять процентов отчислений валютных поступлений  в местные  бюджеты  -  это  очень  и  очень маленькая сумма,  можно сказать, смехотворная.

 

     Спасибо.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Дякую. Відповідаю на перше запитання. Дійсно, у  світі  існує  практика,  коли борги продаються.  Але той,  хто купить ці борги, однаково залишав за собою право витребувати їх у того,  у  кого  в  заборгованість.  Процентні  ставки можуть бути знижені. Але платити однаково доводиться.

 

     49

 

     Це - перше.

 

     Друге. Якби були визначені наші конкретні кредитори,  то  ми могли б з ними домовитися, на яких умовах будемо розраховуватися. Можлива відстрочка платежів,  можна зробити  конверсію  кредитної заборгованості в майнову заборгованість.  Ось у нас розгортаються приватизація і роздержавлення власності. Ми деякі об'єкти могли б продати  з  метою  погашення заборгованості.  Але це буде можливо тільки в тому випадку,  коли  ми  знатимемо  суму  своїх  боргів, знатимемо своїх конкретних кредиторів, тобто матимемо адресність.

 

     Відносно дебіторів.    Дійсно,    зараз   існують   боржники колишнього Радянського Союзу.  Ми повинні як  активи  взяти  собі частину  дебіторської  заборгованості  і  вже  з іншими державами домовитися.  Наприклад,  домовитися з державами, які виготовляють каучук,  що вони, можливо, борг не валютою повернуть, а каучуком, нафтою і так далі.  Але це знову стане можливим  після  того,  як буде    визначена   адресність   кредиторської   і   дебіторської заборгованості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.,  заступник начальника навчального  відділу Сімферопольського   військового  об'єднаного  училища  /Київський виборчий округ,  Республіка Крим/.  Если согласиться со ставками, указанными для обслуживания внешнего долга,  то какое отношение к этому имеет в пункте 1 ставка 5 процентов, оплачиваемая в местные бюджеты?

 

     50

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Справа  в  тому,  що  місцеві  бюджети  також повинні отримувати якусь частину валюти для розвитку  тієї  самої медицини,  яка  у  нас на сьогодні занедбана.  Також для розвитку інфраструктури.  Інша справа,  яка ставка цього податку. Я думаю, що п'ять процентів достатньо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.  Шановний  Володимире  Мефодійовичу!  У проекті зведеного валютного плану  /платіжного  балансу/  України  є  ряд операцій,  які не дають валютних надходжень.  Це, зокрема, наука, послуги.  Відносно науки.  Невже,  справді,  наша  наука  і  наша наукова  продукція  зовсім ніяких надходжень не дає?  Невже ми не будемо,  скажімо,  одержувати гонорари, продавати патенти й інше, що стосується науки?

 

     Відносно послуг.  Невже  наші  готелі і наш туризм не будуть приносити ніяких валютних надходжень?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Такі ж запитання виникали і  в  мене.  Більше того,  там є інші статті. Наприклад, обслуговування об'єднання по вилову риби і так далі.  У всьому світі риболовний флот приносить чистий   прибуток,  а  наш  Уряд  хоче  його  фінансувати.  Тобто господарська діяльність цього флоту є збитковою у валюті.  Такого ніде   немає.   Так   само   і  фінансування,  наприклад,  легкої промисловості.  Я погоджуюся з тим,  що потрібно піднімати  легку промисловість.  Але  легка  промисловість і продукти харчування у всьому світі, як правило, дають велику масу валютної виручки.

 

     51

 

     У нас же,  я думаю,  треба навпаки  звільнити  колгоспи  від валютного  оподаткування,  і  вони  самі  в  результаті  експорту продукції матимуть валюту і закуплять самі собі обладнання і  для маленьких   м'ясокомбінатів,   і  для  переробних  цехів,  і  для молокозаводів, і так далі. Я вважаю, що це нераціональний підхід, коли таким чином роблять. Але то думка Уряду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ВЛОХ О.Г.,   завідуючий   кафедрою   Львівського  державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/.  Шановний  Володимире  Мефодійовичу!  У  цьому  проекті записано,  що надходження від освіти  і  науки  у  валютний  фонд становитимуть  35 процентів.  Мені здається,  що постановка таким чином питання суперечить закону про  державну  наукову  політику, який ми приймали,  адже в цьому законі взагалі передбачалося,  що освіта і наука не будуть,  в  принципі,  оподатковуватися.  Отже, прошу дати полонення, чому сюди така цифра взагалі потрапила?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  У науці є так:  те,  що функціонує за рахунок бюджету, не оподатковується, а госпрозрахункова частина науки, як і   будь-яка   галузь   народного   господарства,  що  працює  на госпрозрахунку,   оподатковується.   Інша   справа   -    скільки оподатковувати,  а скільки залишати. Тут треба зробити ревізію. Є такі  галузі  науки,  які  не  приносять  ніякої  користі,  тобто працюють   вхолосту.  І  пан  Дорогунцов  обурюється.  Наприклад, існування СОПСУ /це - Рада по вивченню продуктивних сил  України/ не  принесло  ніякої  користі  Україні.  Досі  у  нас деформована структура

 

     52

 

     виробництва, деформоване  народне  господарство,   а   наука фінансується  ще  й  за рахунок валютних відрахувань відбуваються поїздки за рубіж тощо.

 

     Я в цілому за те,  щоб наука отримувала валюту для закупівлі приладів і розвивалася випереджаючими темпами.  Але треба зробити детальний аналіз і визначити: хто не працює, хто не робить внесок у  розвиток нашої науки,  повинен бути просто знятий з державного фінансування взагалі, і "рубльового" в тому числі. /Плески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ГАВРИЛЕНКО М.М.,  голова  Державного  комітету  України   по геології  і  використанню  надр  /Свердловський  виборчий  округ, Луганська область/.  Шановний Володимире Мефодійовичу !  Яка ваша думка відносно того, щоб продати борги? Це є реально чи ні?

 

     53

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я  вже  відповідав.  То  є  реально,  і  така практика у світі існує.  Відкидати таку можливість не слід.  Інша справа,  що  все  одно  в нас будуть зобов'язання перед тим,  хто купить наші борги.  Ми з ним повинні  розрахуватися.  І  в  цьому випадку   один  із  варіантів  розрахунків  -  зробити  конверсію кредитної заборгованості в майнову заборгованість.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань  культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область /. Шановний Володимире Мефодійовичу!  Відомо,  що  торговельний флот на Чорному морі і в (Дунайському басейні був реформований в асоціацію таким чином, що контрольний  пакет  акцій  залишився  в центральній управлінській структурі флоту  в  Москві.  Це  була  несправедлива  реформація, внаслідок якої валюта йшла в основному в центр.

 

     Ще більша несправедливість настане,  коли ота структура, яка замаскувалася   під   асоціацію,   зіллється   із   новоствореною структурою управління флотом Російської Федерації.

 

     І знову ж таки є небезпека, що валюта йтиме мимо нас.

 

     Скажіть будь ласка, як ця постанова "Про формування валютних фондів України у 1992 році"  буде  поширюватися  на  торговельний флот на Чорному морі?

 

     54

 

     ПИЛИПЧУК В.Е.  Я чув про те,  що наш Уряд погодився, щоб наш флот увійшов в асоціацію.  Не знаю, в якій стадії вирішення цього питання. Але якщо це буде акціонерне товариство, то частка нашого флоту становитиме приблизно 20 процентів, тобто контрольний пакет акцій  буде за Російською Федерацією.  А в кого контрольний пакет акцій,  той визначає,  які тарифи  встановлювати  за  перевезення вантажів.

 

     Між іншим, лише наш Чорноморський флот розташований на морі, що не замерзає,  і 70 процентів  його  обороту  -  то  є  вантажі Російської  Федерації.  А  тарифи  на перевезення встановлюватиме Російська Федерація. І валютну виручку також розподілятиме той, у кого контрольний пакет акцій.

 

     Я думаю,   що   цього   допустити   не   можна.  Флот  треба комерціалізувати, і він сам себе окупить і принесе виручку. У нас є депутат Звягільський, який купив один корабель. Так за 4 місяці цей корабель дав йому вже 800  тисяч  доларів  чистого  прибутку. Тобто якщо комерціалізувати наш флот,  то на його ремонт не треба було б просити і долара. Він би сам заробив і ще вніс значну суму в державну казну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Мефодійовичу,   спасибі  вам.  Час, відведений для відповідей на запитання, вичерпано.

 

     Давайте порадимося.  Записалися на виступ з цього питання 12 депутатів. Щоб дати всім виступити, можливо, встановимо регламент до трьох хвилин,  не заперечуєте?  Отже, регламент - до 3 хвилин. Так?

 

     55

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу на табло позначити.

 

     Слово надається    народному    депутату   Гетьману   Вадиму Петровичу. Підготуватись депутату Поровському. /Шум у залі/.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного    агропромбанку   "Україна"   /Уманський виборчий округ,  Черкаська  область  /.  Шановні  депутати!  Таке важливе  питання,  а ми з десятихвилинного регламенту перейшли до п'ятихвилинного,  а тепер уже і до трихвилинного. Я вважаю, що це просто несерйозно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Раз  є  таке звинувачення,  я думаю,  ми колегіальне можемо це питання вирішити. Якщо надати 5 хвилин, то, щоб завершити обговорення,  ми повинні продовжити роботу після 18 години.  Так?  Так.  Тоді  регламент   до   5   хвилин.   Згодні? Приймається.

 

     Прошу.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні  депутати!  Перші  кроки нашої молодої держави в галузі валютних операцій показали  повну  безпорадність владних структур у цій тонкій професійній сфері.

 

     56

 

     Почалося все  з  відомих експериментів у банківській справі. 16  серпня  минулого  року  Президія  Верховної   Ради   прийняла постанову    про   створення   валютного   фонду   по   закупівлі білкововітамінних добавок.  Практично мова йшла про експропріацію всієї  валютної виручки фізичних осіб,  що,  звичайно,  викликало розгубленість  українських  експортерів  і,  природно,   зворотну реакцію: валюта "побігла" за межі України.

 

     2 вересня  наша  Президія  ще  більше  ускладнила  ситуацію, поклавши на Національний банк не властиві для центральних  банків функції    по   касово-розрахунковому   обслуговуванню   валютних клієнтів, і тим самим проігнорувала світовий досвід та й здоровий глузд.

 

     І все ж, слід віддати належне, Президія поправила себе. Вона відмінила  ці  постанови  і  прийняла   рішення   про   створення експортно-імпортного банку на акціонерно-комерційній основі.  Але й  тут  виявилася  живучість  нашої  бюрократії:  за  два  місяці абсолютно нічого не зроблено,  щоб створити цей банк. Зате більшу оперативність  проявив  Президент.  Він  видав  свій   указ   про створення такого банку, але тепер уже державного.

 

     Я не  знаю,  хто  консультував  нашого  Президента  з  цього питання, але безпомилково можна заявити, що великий бізнес Заходу та  й  досвідчені  українські  експортери  не  поспішатимуть мати справу з новим державним українським банком. Досвід

 

     57

 

     державного збанкрутілого Зовнішньоекономічного  банку  добре всіх навчив,  та й у світовій практиці, за винятком Франції, щось мало створено таких структур.  Усе це не могло  не  відбитись  на створенні   Державного  валютного  фонду  Країни.  Незважаючи  на кризовий стан наших зовнішньоекономічних зв'язків,  такого  фонду сьогодні  не  існує,  і  перспективи  тут  не викликають великого оптимізму.  Більше того,  зверніть увагу,  з 1 січня,  як  сказав Пилипчук,  валютні  надходження українських експортерів зовсім не оподатковуються через відсутність у банках необхідних документів, і  вся  валютна  виручка  сьогодні  пливе невідомо куди.  Досі не вирішено,   в   якому   банку   /Національному,    новоствореному державно-експортному  чи  імпортному  /  повинні  концентруватись валютні резерви України.

 

     У проекті нашого закону передбачається формування  валютного фонду  за  рахунок  Впровадження  відповідних відрахувань,  тобто своєрідного валютного  податку.  Як  відомо,  Росія  пішла  іншим шляхом.  Вона  продає  40  процентів частини валютних надходжень, піднявши при цьому карбованцеве покриття з 1,8 карбованця  до  55 за  інвалютний  карбованець.  Боюсь,  щоб  привабливіша російська модель не створила такі умови,  коли  частина  валютних  резервів Росії буде формуватися зусиллями українських імпортерів.

 

     Вважаю за необхідне порушити і таке питання.  Якщо ми дійсно хочемо  вийти  з  орбіти   Зовнішекономбанку,   який   постановою Верховної Ради Росії передано під юрисдикцію Росії,

 

     58

 

     то повинні    відмовитись   від   його   валютної   одиниці, інвалютного карбованця.  Інвалютний карбованець, як і переводний, для    країн   колишньої   РЕВ   -   це   винахід   збанкрутілого Зовнішекономбанку СРСР.  Клієнти з України,  валюта яких сьогодні заблокована   на   рахунках   Зовнішекономбанку   Росії,  повинні запропонувати  перевести  спочатку  з  інвалютного  карбованця  у вільно  конвертовану  валюту  і тільки після цього перевести свої рахунки.

 

     Тому вже сьогодні потрібно відмінити рішення нашого Уряду  в тій  частині,  де  пропонується вести розрахунки за продаж зерна, олійних 1992 року за  інвалютні  карбованці,  а  перевести  їх  в доларове покриття.

 

     Сумно, але факт,  що сьогодні ні Мінекономіки, ні Мінфін, ні Мінзовнішекономзв'язку,  ні  Національний  банк  у  цій  важливій галузі не відповідають за стан нашої економіки. Тому й маємо такі результати.

 

     Ось чому я ще раз,  товариші,  наполягаю,  щоб закон, проект якого  ми розглядаємо,  прийняти терміново в першому і останньому читанні.  Необхідно  законодавче  заборонити   юридичним   особам відкривати клієнтські рахунки в закордонних банках,  які не мають кореспондентських рахунків в українських банках.

 

     Сумним підсумком нашого блукання у  валютній  темряві  стало те,  чого й треба було чекати,  - залишки на рахунках українських експортерів тільки за друге півріччя знизилися втроє.  Як тут  не згадати  моралі  з  дещо  грубуватої,  але,  як  завжди,  влучної народної мудрості  стосовно  сьогоднішньої  ситуації  з  валютою: "бідний, бо дурний", пробачте, "а дурний, бо бідний".

 

     59

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Поровському. Підготуватися депутату Баландюку.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руку  України, голова   координаційної   ради   /Рівненський   виборчий   округ, Рівненська область/.  Шановні депутати!  У доповіді  наш  міністр Кравченко двічі наголосив на тому, що проект постанови побудовано на новому підході до формування експорту. І коли чуєш такі вперті запевнення,   відразу   з'являється   думка:  а  де  заховане  те положення,  згідно з яким корумповані  структури  знову  обдеруть Українську державу як липку і наповнять кишені народними грішми.

 

     Вивчаючи цей  законопроект,  я зрозумів,  що такий підхід до справи є абсолютно правильний,  що в ньому заховане те положення, з  якого  видно  корумповані  структури,  зокрема  при детальному вивченні  пункту  4,  а  також  інших,  не  написаних   у   цьому законопроекті.

 

     Щоб не бути голослівним,  підтверджу свої слова на прикладі, скажімо, нафтопереробної промисловості.

 

     Що відбувається  сьогодні?  Україні  потрібно   близько   60 мільйонів тонн нафти-сирцю. Минулого року переробили 40 мільйонів тонн,  і а цієї трибуни наш Прем'єр-міністр Фокін сказав,  що 600 тисяч  тонн  мазуту для наших електростанцій не вистачає,  тому у нас енергетична криза.

 

     60

 

     І в цей же час за кордон було продано 400 тисяч тонн мазуту. Виходить парадокс.  Не вистачає 600 тисяч тонн.  Зупиняються наші електростанції.  Ми їх відключаємо і тут же  продаємо  400  тисяч тонн  мазуту  за кордон.  Якраз оцей принцип закладено в пункт 4. Отже, ми продали за кордон нафтопродукти, мазут і заплатили за це двічі  - РРФСР карбованцями і вдруге валюта пішла до Зовнішеконом банку в Москву за мазут.

 

     Суть цього принципу полягає в тому,  що підприємства  можуть укладати  бартерні  угоди  за  рахунок  продукції  понад державне замовлення або за рахунок відходів і акумулювати валюту на  своїх рахунках.  Ось чому ми не наповнимо наші ємкості нафтопродуктами. Адже підприємства нафтопереробки будуть переганяти нафту в мазут, вони  не  зацікавлені  в  тому,  щоб  крекінговий  вихід  світлих нафтопродуктів був вищий. Він же у нас нині найнижчий в Європі.

 

     Світлі нафтопродукти у нас становлять приблизно 52 відсотки. З  них  десь  18-20  відсотків  бензину.  Таким  чином,  ми знову закладаємо отой принцип, що на зовнішньому

 

     61

 

     ринку продаватимуть нафтопродукти,  кольорові метали,  а  ми будемо   весь   час  мати  дефіцит.  Ви  подивіться,  це  ж  саме підтверджено ось у цих нормативах.  Нафтопереробній промисловості пропонуються  50  відсотків  відрахувань у валютний фонд.  То що, підприємства нафтопереробки видобули цю нафту?  Ні,  ця нафта  за державні кошти закуплена в Росії, а підприємство буде продавати.

 

     Мене також  здивувало  й  те,  що шановні депутати,  зокрема Симоненко,    пропонують,    щоб    зарплата     перераховувалась підприємствам в частині чи всім робітникам у валюті.

 

     Виходить абсурд.  Хто є заключним виробником продукції,  той буде отримувати валюту.  А той, хто робив комплектуючі, валюти не отримає.  Де  в  світі  існує  така практика,  щоб,  скажімо,  на підприємстві платний валютою іноземної держави?

 

     62

 

     Я хотів би зразу ж сказати,  що пункт 4 цього  законопроекту ми повинні доповнити.  І дописати,  що продаж за кордон будь-яких матеріалів відбувається тільки за відповідними ліцензіями.  А  до пункту  5,  де  обмежується  експорт  на  певні  види  продукції, пропоную включити ще таке: "всю продукцію нафтопереробки, а також вироби,  деталі  і  відходи  із  кольорових  металів".  Хотів  би сказати,  що у зведеному валютному плані мене здивувала цифра, що понад  2 мільярди карбованців пропонується витратити на закупівлю продукції агропромислового комплексу,  а в той же  час  на  науку виділено  зовсім  мізерну суму.  Якщо ми хочемо вивести Україну в передові технологічні країни,  то повинні, передусім, фінансувати нашу науку, у тому числі і валютою, забезпечити випуск наукоємкої продукції.

 

     Крім того,  я абсолютно впевнений, що такий метод формування валютних   фондів  продиктований  старими  підходами  і  потребує значної доробки.  Приймати цей документ можна  тільки  в  першому читанні,   а   готуючи  друге  читання,  потрібно  внести  значні поправки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати!  Я правильно зрозумів вас,  що ми  будемо  без  перерви  працювати  до  завершення обговорення і прийняття постанови? Так.

 

     Слово надається   народному   депутату   Баландюку    Миколі Степановичу. Підготуватися депутату Макару.

 

     63

 

     БАЛАНДЮК М.С.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Шановні  депутати!  Ми  маємо справу з дуже коротким і надзвичайно важливим документом.  Отже, в мене кілька зауважень і запитань щодо цього документа.

 

     Перше. Якщо  в  цій постанові йдеться про валютні фонди,  то яке відношення до валюти має пункт 4,  де мова йде  про  бартерні операції?  Але  якщо  все-таки ми вирішили залишити цей пункт про бартер,  то його потрібно значно розширити. Тут чітко сказано, що бартерні  операції можуть здійснюватися з продукцією,  виробленою понад державне замовлення.  А чому підприємство, яке, скажімо, не має  держзамовлення  на  продукцію,  яку він виробляє і в якій не дуже зацікавлений ринок України, не може брати участі в бартерних операціях?  Чому,  наприклад,  воно  не  може по бартеру придбати науково-технічну продукцію,  тобто  обміняти  свій  товар  на  цю продукцію?

 

     Друге. Пункт  3 звільняє продукцію власного виробництва,  що експортується,  від  податку  на   добавлену   вартість.   А   чи відноситься  це  до  бартерних  операцій?  Якщо  відноситься,  то давайте запишемо.  А якщо не відноситься, також запишемо, тому що це буде різне тлумачення.

 

     Третє. Цей  проект  постанови не дає чіткої відповіді,  яким чином здійснюватиметься контроль  за  валютними  операціями,  яка роль банку,  митниці,  Кабінету Міністрів. І яка відповідальність підприємств  за  приховування  валютних   надходжень.   Тому   що підприємства будуть зацікавлені в приховуванні

 

     64

 

     валютних надходжень.

 

     Четверте. Дуже   принципове,   я   б  сказав,  концептуальне питання,  на яке треба звернути увагу,  - це питання  примусового викупу валюти. Сьогодні ми не зацікавлені в цьому і тому, мабуть, не слід ставити так питання.  Але як тільки введемо свою  валюту, треба обов'язково повернутися до нього.

 

     П'яте. Багато  запитань щодо проекту додатку відносно ставок податку на  окремі  групи  товарів.  Наприклад,  чому  на  м'ясо, молоко, продукцію харчової промисловості, шкіряну сировину, хутро

- все те,  чого так не вистачає  на  Україні,  ставки  податку-15 процентів.  А  на  вироби  із  соломи  та  інших  матеріалів  для плетіння,  кошикові вироби,  тобто на ту продукцію, без якої наша Україна ще може протягнути років 50, ставка податку 55 процентів.

 

     І останнє.   Я  підтримую  пропозицію  і  прошу  /  до  мене неодноразово зверталися з цією ж  пропозицією  працівники  вузів/ включити  до  розділу,  де  ставка  податку  на  науково-технічну продукцію  була  б,15  процентів.  Там   такі   злидні,   що   не прислухатися, мабуть, не можна.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається народному депутату Макару Івану Івановичу. Підготуватися депутату Маркову.

 

     Я звертаюся ще раз до депутатів. Я бачу, все більше і більше наших колег залишають зал. Прошу вас, ми ж домовилися.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства  і  законності  /Старосамбірський  виборчий  округ, Львівська

 

     65

 

     область/. Шановні  депутати!  На  жаль,  я  в  цьому проекті постанови не бачу того  пункту  /якого,  до  речі,  немає/,  який побачив депутат Поровський.  То я буду говорити тільки про те, що побачив.

 

     Як на мою думку, цей проект постанови не може бути прийнятий навіть за основу. Він потребує ще доопрацювання. Чому?

 

     Ось, дивіться,    пункт    1.   "Установити,   що   суб'єкти підприємницької діяльності,  розташовані в Україні, незалежно від місця  реєстрації  та  форм власності,  крім тих,  що створені за участю іноземного  капіталу,  частка  якого  у  статутному  фонді становить не менше 30 процентів... "і так далі.

 

     Наша економіка  - то є сполучені посудини.  І якщо ми будемо надавати якісь пільги підприємствам  з  іноземним  капіталом,  ми свої  ресурси,  свої  кошти,  свої  фонди  будемо  перекачувати в іноземні підприємства.  Або я того не розумію до пуття,  або того не розуміє Кабінет Міністрів, або то є просто диверсія.

 

     Далі. Тут  кілька разів наголошувалося шановним доповідачем, що  законопроект  є  дуже  ринковим.  Як  на  мою  думку,  він  є антиринковим.  Чому?  Дивіться  пункт 2:  "Установити,  що ставка податку на валютну виручку від експорту продукції /робіт, послуг/ у межах державного замовлення зменшується на 5 процентних пунктів за умови виконання державного замовлення... "Знову ж таки замість того,   щоб   усі   билися  за  державне  замовлення,  воно  буде нав'язуватися.  Який тут ринок,  я хочу вас запитати?  Я, убийте, того не розумію.

 

     66

 

     Наступний пункт:  валютна  виручка,  одержана  від  експорту продукції,  робіт і  так  далі,  не  оподатковується,  якщо  вона спрямовується на погашення заборгованості за цими кредитами.  То, вибачте,, якщо взяв кредит у валюті, закупив іноземне обладнання, то не сплачуєш податки на валютну виручку. Якщо ж ти закупив своє

- то сплачуєш.  Тут  дискримінація  вітчизняних  виробників,  які виробляють власні комплектуючі.

 

     Я не  розумію  нашого  Уряду.  Хто  його  купив,  що він так паскудно, м'яко кажучи, ставиться до своїх власних виробників ?

 

     Пункт 4:  "Дозволити  суб'єктам  підприємницької  діяльності здійснювати  бартерні  /товарообмінні/  операції по продукції"... Бартерні операції здійснювалися в той час, коли світ далеко ще не був цивілізованим.  То-допотопний спосіб обміну,  усі ми це добре знаємо. Питається: чого хоче добитися наш Кабінет Міністрів?

 

     І останнє.  У пункті 5 проекту постанови  йде  посилання  на постанови Кабінету Міністрів.  Я, наприклад, не розумію, як це ми можемо посилатися на постанову Кабінету Міністрів? Чому б з таким самим   успіхом   не   посилатися,   припустімо,   на   постанови Подільського райвиконкому міста Києва? /Сміх у залі/.

 

     Шановні депутати! Я вважаю, що Кабінет Міністрів, який видав проекти таких постанов, не може вивести нас із кризи, і нам треба зараз винести постанову  про  відставку  Кабінету  Міністрів  /це підказує  мені  шановний  народний  депутат  Іван  Заєць/.  І чим скоріше та відставка, тим краще, тому що він

 

     67

 

     сам до  кінця  вже  скомпрометований,  компрометує  і   нас, компрометує  нашу  молоду  українську  державу.  Дякую  за увагу. /Плески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному   депутату   Маркову Борису Івановичу. Підготуватися депутату Звягільському.

 

     МАРКОВ Б.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством /Суворовський виборчий округ,  Херсонська область/. Шановні депутати! Важко виступати після Івана Івановича, який так грунтовно  розказав  недоліки  цього  документа,  але  я вас молю прийняти його в першому  читанні.  Коли  сьогодні  наш  Президент просить у когось 10 тисяч доларів,  а в Україні повинно бути до 8 мільярдів  надходжень,  то  найгірший  метод,  завдяки  якому  ми отримаємо  хоча  б третину чи десяту частину цих коштів,  для нас уже добрий.  Ми кожен день це відкладаємо, і кожен день, як казав Пилипчук,  ті гроші тікають невідомо куди.  Невідомо,  що було за минулий рік у цілому,  та за  9  місяців  минулого  року  активне сальдо  колишнього Союзу становило 7,2 мільярда доларів.  Але при цьому не виконувалися зобов'язання  Зовнішньоекономічного  банку, держава  не  змогла  платити  позики.  Керівники  скрізь їздять з простягнутою рукою. Система розвалена. Це почалося в 1986 році, і я  не  буду зараз вдаватися до історії,  чому і як.  Коли введемо власну валюту,

 

     68

 

     ми повністю змінимо цей порядок.

 

     А зараз причина не в дефіциті валютних коштів,  а насамперед у відсутності чіткого контролю за надходженням валюти,  що вільно конвертується,  та й інших валют,  а  також  розумного  механізму використання в нас цих коштів.

 

     У пунктах  8  і  9 проекту постанови дано доручення Кабінету Міністрів  і  Національному  банку  -  розробити  порядок  сплати податку  на  валютну  виручку від експорту продукції і встановити єдиний порядок звітності.  Інструкції ці є. Я думаю, що тут треба записати  конкретний  термін - один тиждень,  не більше.  А ми до цього часу повинні доопрацювати  проект  постанови  і  подати  на друге  читання.  Тут  було  багато корисних пропозицій,  їх треба врахувати.

 

     Я хочу зараз наголосити ось на чому. У Росії прийнятий інший порядок.   Але,   шановні   колеги,   директори  заводів,  голови колгоспів,  не біжіть у Росію.  Там вам буде набагато гірше. Вони вилучають  набагато  більше,  ніж вилучається у нас.  Кому будуть потрібні розрахунки,  я вам  їх  усі  покажу.  Зараз  я  не  хочу витрачати на це часу.

 

     Потрібно подумати  і  про те,  щоб не було цього реекспорту, коли  підприємство  бере  в  іншої  держави  продукцію,  тут   її переробляє і знову викидав за кордон.  Але,  мабуть,  це ми потім доопрацюємо.

 

     У Фінляндії  діє  такий  порядок:   продукцію   маєш   право експортувати  тільки  тоді,  коли  в  ній  80  процентів фінської сировини  і  комплектуючих,  а  в  іншому  випадку  на  це  треба спеціальний  дозвіл,  який дуже рідко видається.  Отже,  це можна буде врегулювати.

 

     Ця постанова  стимулює  експорт.  Адже   якщо   підприємство експортує  10  процентів  своєї  продукції,  то  воно матиме таку виручку від експорту,  яка вільно перекриє той податок, який воно виплачує тут. Отже, закон стимулюватиме експорт, це видно.

 

     69

 

     Але яка   в  нас  ситуація?  Одні  підприємства  експортують продукцію, а інші вилучені державою кошти потім витрачають.

 

     Я вважаю,  що держава повинна вилучати  кошти  і  сама  ними розпоряджатися  тільки  в  тій частині,  яка йде на медицину,  на Чорнобиль та інші невиробничі галузі - культуру, науку, тощо.

 

     Решту ж коштів держава повинна направити  на  аукціон.  Тоді навіть той,  хто хоче заробити ці гроші,  буде добре працювати, у змаганні з іншими купувати ці кошти,  щоб вони дісталися не  тим, хто  працює  погано,  а  тим,  хто  працює ефективно і має багато грошей для того, щоб викупити ці кошти.

 

     Я вас дуже прошу прийняти  цю  постанову  і  законопроект  у першому читанні. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   оголосив   наступним   виступаючим  депутата Звягільського.  Як  я  вас  інформував,  записалось  12  народних депутатів,    виступило   5.   Вноситься   пропозиція   припинити обговорення.  Давайте дамо слово народному депутату Звягільському Юхиму Леонідовичу і припинимо обговорення.

 

     Прошу.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.,   директор   шахти  імені  О.Ф.  Засядька виробничого  об'єднання  "Донецьквугілля"   /Київський   виборчий округ, Донецька область/.

 

     70

 

     Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты! Представленный  на  наше  рассмотрение  проект  постановления   о формировании  валютных  фондов Украины в 1992 году вызывает много возражений. Без серьезных поправок принимать его нельзя. Документ не  создает  условий для увеличения валютного фонда Украины,  как это утверждают его авторы.

 

     Первое. Чрезвычайно высокие,  от 30 до 70 процентов,  налоги не  создают  заинтересованности  у  предприятий  в экспорте своей продукции и услуг. Уже почти два года мы не устаем повторять, что стремление отобрать сегодня как можно больше приводит к тому, что завтра отбирать  будет  не  у  кого  и  нечего.  Прежний  порядок валютных  отчислений с его грабительскими размерами уже привел не к росту,  а к сокращению валютных поступлений,  к тому же  ничему нас не научил.  Считаю, что максимальные размеры налога не должны превышать 40 процентов валютной выручки.

 

     Второе. Отчисления в государственный валютный фонд не  могут быть   безвозмездными,  а  возмещение  отчислений  в  проекте  не предусмотрено.  Без  этого  экспорт  продукции  для   предприятий становится просто убыточным.

 

     Считаю, что     государство    должно    рассчитываться    с предприятиями  за  валютные  отчисления  в  украинской  валюте  в размерах,  компенсирующих издержки по ценам,  не ниже сложившихся на внутреннем республиканском рынке.

 

     Третье. Налогом на выручку  в  иностранной  валюте  дело  не ограничивается. В соответствии - с Законом о

 

     71

 

     налогообложении доходов предприятий /статья 6,  пункт 1 и 2/ оставшаяся  у  предприятий  часть   выручки   пересчитывается   в национальную денежную единицу по коммерческому курсу, суммируется с доходом предприятия в национальной валюте и повторно облагается в общей сумме. Это же настоящий грабеж!

 

     Четверте. Из  проекта постановления совершенно не ясно,  для чего выручка в иностранной валюте пересчитывается в  национальную по курсу на дату поступления /пункт 3, абзац 2/. Как в дальнейшем предприятие может этой выручкой воспользоваться?

 

     Пятое. О бартере.  Это - вынужденная, но чрезвычайно удачная форма  внешнеэкономических  расчетов  в  условиях  ограниченности валютных средств.  Бартер, к сожалению, всячески ограничивается у нас,  вплоть  до полного запрещения.  В проекте постановления ему отводится  довольно  ограниченная  сфера  -  только  при  условии импорта   продукции,   производственно-технического   назначения, технологии /пункт 4  проекта/.  И  все  это  при  условии  пустых прилавков, дефицита продуктов, обуви, одежды и так далее.

 

     считаю, что  ввоз  по  бартеру  указанных  и  других товаров личного потребления,  для решения социальных вопросов по  крайней мере на 1992 год должен быть разрешен.

 

     И последнее.   Предлагаю   не  облагать  налогом  не  только валютную выручку,  направленную  на  погашение  задолженности  по кредитам /пункт 2,  абзац 2/,  но и собственные валютные средства предприятий, используемые непосредственно на создание новых

 

     72

 

     производств или крупных проектов на  пользу  нашей  Украины. Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає депутат - Чорнокур Володимир Романович

- до трьох хвилин,  і від комісії - Печеров Андрій Васильович. На цьому обговорення припинити.

 

     Прошу, Володимире Романовичу.

 

     ЧОРНОКУР В.Р.,  директор  рудоуправління імені XX партз'їзду м.  Кривий  Ріг  /Горняцький  виборчий  округ,   Дніпропетровська область /.  Уважаемые депутаты!  Я понимаю, что время позднее, но дело в том,  что с выходом  этого  постановления  горнодобывающая отрасль /если не вся, то часть ее / должна завтра остановиться.

 

     Вы знаете,      что      горнодобывающая     отрасль     или низкорентабельная,  или убыточная.  Наша насчитывает  10  крупных предприятий.  Расчеты  показывают,  что  мы  должны иметь за один доллар минимум 40 рублей,  Чтобы много не говорить,  я  скажу  по своему предприятию:  50 миллионов долларов оборота, 100 процентов экспорта,  60 процентов забирается безвозмездно.  На остальные 40 надо  уже  получить  свыше  100  рублей на одном долларе.  Причем покупатель  нашей  руды,  как  правило,  Восточная  Европа.   Они предлагают  бартер.  На  каком  товаре  сегодня можно заиметь 100 рублей в переводе на доллары?

 

     73

 

     Я авторитетно заявляю,  что с  выходом  этого  постановления подземщики   полностью   остановятся.  Полтавський  ГОК  /товарищ Мартыненко/ полностью останавливается.  Много было  разговоров  о рынке.  Я вам скажу, что здесь рынком и не пахнет. В какой стране это видано,  чтобы просто забрать 60 процентов и делу  конец!  Не изучена  конъюнктура  мирового  рынка,  не  изучено экономическое положение  людей,  которые  продают.  Товарищи  к  этому  вопросу подошли Односторонне, они абсолютно не владеют ситуацией.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  комісії  слово  має  депутат Печеров Андрій Васильович.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /ВеликоМихайлівський виборчий округ,  Одеська  область/.   Шановні   народні   депутати!   Хочу зупинитися на останньому реченні, яке тільки що було висловлене з цієї трибуни: скільки кому захотілося, стільки й записали.

 

     74

 

     Якщо Пилипчук з цієї трибуни пропонував вам  обмежити  норму відрахувань до 40 відсотків,  я, наприклад, після всіх обрахувань вважаю, що повинно бути не менше 60 відсотків.

 

     Дійсно, для  підприємства,  краще  залишити  80,  90  і  100 відсотків,  а  для  того,  щоб  завтра  змогла  існувати держава, потрібно сплатити борги і хоча б утримувати наші  представництва, які  в  за  кордоном.  Ми  ніколи  не дійдемо згоди,  якщо будемо виходити з власних позицій.

 

     Давайте поміркуємо.  У  минулому  році,  коли  підприємствам відраховувалося  26 відсотків,  було погано,  але якось існували. Зараз збільшили відрахування до 53 відсотків - і знову мало.  Але не  треба забувати про те,  що коли ми не закупимо засоби захисту рослин,  завтра не буде врожаю,  і тієї валюти, яка залишиться на підприємстві,    не   вистачить   для   того,   щоб   забезпечити продовольством свое  підприємство.  Те  саме  можна  сказати  про медикаменти.  Можна наводити дуже багато прикладів. Тут називався Херсонський нафтопереробний завод, який позичив державі 1 мільярд доларів.  Проте  Херсонський  нафтопереробний  завод заради цього перегнав  нафту,  яку  отримав  від  держави  в  мазут   /замість бензину/,  щоб  його  продати.  Видобуток бензину на Херсонському заводі - 80 кілограмів з тонни.  Ми повинні за цим слідкувати. Ми повинні  слідкувати,  щоб  ті,  хто  не має ніякого відношення до виробництва продукції,  наприклад,  цукру, не могли якимось чином придбати імпортні автомобілі через відсутність належних законів.

 

     75

 

     Я згоден,  дуже багато недоліків у цьому проекті. Можна його завалити,  можна   відправити   на   доопрацювання.   Ми   будемо нескінченно  його  поліпшувати,  втрачаючи  кожного дня для казни держави 20 мільйонів карбованців. Чи не занадто велика ціна таких наших дій?  Не випадково закон змінено на постанову, не випадково введені  додаткові  пункти,  які  нам  потрібні  для  того,   щоб одночасно і стимулювати, і притримувати.

 

     Я підтримую ті пропозиції,  які висловлені і в нашій комісії /ми працювали не один  день  над  проектом  закону  і  дійшли  до проекту  постанови/,  і  більшістю  народних  депутатів Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством до введення нашої власної грошової одиниці прийняти цю постанову. Що буде  потрібно,  виправимо,  але  не  можна  далі   зволікати   з прийняттям цього документа.

 

     Я прошу прийняти постанову в цілому.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідач просить 2 хвилини.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Уважаемые народные депутаты! Вы избрали меня министром,  это  было  немногим  более   полугода   назад.   Наше министерство  молодое,  практически  укомплектовано штатами всего три месяца, но оно фанатично работает на Украину.

 

     Кем только  меня  не  называли  здесь?  И   коррумпированным элементом  и тому подобное.  Но я одно хочу оказать:  та система, которая вам предложена,  является лучшей.  Литва уже работает  по этой системе, и она дает результаты. Я отклоняю всякие обвинения.

 

     76

 

     Не надо  бросаться  словами.  Люди  работают,  понимают свои обязанности  и  ответственность,  признательны  вам  за  доверие, однако обидно слушать обвинения.

 

     Хочу ще   раз   повторити:  та  система,  яка  вам  сьогодні пропонується,  необхідна.  Я  розумію,   що   зовнішньоекономічні відносини  тільки-тільки  створюються.  Не душіть дитину в утробі матері,  дайте їй народитися, дайте народитися Україні. Хіба може Україна мати таку заборгованість?  Всі виступали за прапор, всі - за незалежну Україну.  А  далі  що?  Скільки  може  Україна  бути банкрутом?   Тому  треба  погоджуватися.  Я  звертаюся  до  вашої громадянської совісті,  нагадую про вашу  відповідальність  перед державою.  Будь ласка,  врахуйте момент. Треба багато переробити. Повинна бути система,  але вона тільки створюється,  і ми  будемо створювати її під вашим же наглядом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  депутати,  я думаю,  що була можливість вияснити - і у виступах, і в запитаннях.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови  Верховної   Ради, підготовлений   Кабінетом   Міністрів,   підтриманий   постійними комісіями і багатьма депутатами у  виступах.  Хто  за  це,  прошу голосувати. Спокійно, прошу відмінити голосування.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І. Я дякую за те, що ми не порушили регламенту. Прошу чітко визначити -  ми  приймаємо  цей  проект?  Я  заклякаю проголосувати за нього в першому таганні, а за ніч внести суттєві поправки, тому що там є дурниці. Хіба це однаково - обкладати

 

     77

 

     податком вироби мистецтва так само,  як  вироби  із  соломи? Завтра  це  треба внести на остаточне голосування.  Якщо депутати згодні приймати в цілому,  поставте на голосування, але я прошу в ім'я України не робити дурниць, а попрацювати і прийняти як слід.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  просив  би  так  не  узагальнювати,  депутате Поровський,  ніби всі роблять і допускають дурниці. Я прошу вас і депутата  Макара  на  сесії  Верховної Ради України користуватися більш парламентською мовою. Я принципово ставлю питання, щоб нас, і мене як головуючого, ніхто потім не звинувачував.

 

     Мова йде  про  те,  щоб прийняти проект,  внесений Кабінетом Міністрів  і  підтриманий  постійними  комісіями,  як   постанову Верховної Ради,  а не в першому читанні.  Депутат Поровський вніс пропозицію - порадитись з вами і  принципово  вирішити.  Отже,  я ставлю  на  голосування,  щоб  прийняти це спочатку процедурно як постанову Верховної Ради. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 278. Пропозиція прийнята.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови   Верховної   Ради України  "Про  формування  валютних  фондів України у 1992 році". Прошу голосувати.

 

     "За" - 279. Постанову прийнято.

 

     Шановні депутати,  прошу  уваги.  Я  пропоную   записати   - протокольно   доручити  Кабінету  Міністрів  у  своїй  роботі  по реалізації  цієї  постанови  врахувати  принципові  зауваження  і пропозиції, внесені народними депутатами під час виступів.

 

     78

 

     Відносно "Різного".  Оскільки  я  вас  зараз  зорієнтую щодо порядку денного на  завтра,  то  пропоную  "Різне"  розглянути  в п'ятницю.

 

     Тепер про питання, які пропонується розглянути завтра.

 

     Звіт Кабінету    Міністрів   України   про   здійснення   та ефективність  заходів  щодо  соціального  захисту   населення   і внутрішнього ринку України.

 

     Друге питання  -  звіт  про  діяльність  Національного банку України.

 

     Третє - про внесення змін і доповнень до Конституції /Основного Закону/ України.

 

     І четверте - про проект Закону про культуру - друге читання. Прошу це врахувати.

 

     Ще одне. Просить буквально півхвилини депутат Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради України у  правах людини /Центральний виборчий округ,  м. Київ /. Шановні депутати! Я займу рівно 10 секунд,  щоб попросити вибачення за позавчора. Я дав неправильну інформацію відносно депутатського запиту. Я прошу вибачення  у  депутата  Бичкова  і   у   вас,   бо   користувався Регламентом,  до  якого не були внесені зміни.  До Конституції ми внесли зміни,  згідно з  якими  можна  звертатися  з  запитом  до Президента.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що у вас?

 

     79

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у

 закордонних  справах   /Романський   виборчий   округ,   Сумська

 область/.   Уважаемые  депутаты!  Два  специалиста  известны  по

 символике - кандидат исторических наук Сергийчук Владимир  Иванович  и Ткаченко Василий Николаевич.  Они готовы выступить перед вами и ответить на все ваши  вопросы.  Кто заинтересован получить ответ, просьба остаться.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечірнє засідання оголошується закритим. Всього вам доброго.

     80