Стенограма пленарного засідання

04 лютого 1992

 

ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

вечірнє

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  4 лютого 1992 року. 16 година.

 

Головує Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради   України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації .Увімкніть, будь ласка, систему для реєстрації. У залі 361  народний депутат.  Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо нашу роботу.

 

     Ставлю на повторне голосування проект  Закону  про  внесення змін  і доповнень до деяких законодавчих актів України /у першому читанні/. Прошу ввімкнути систему для голосування.

 

     Прошу голосувати.

 

     Постанову прийнято.

 

     Деякі депутати запитували,  що це за постанова.  У зв'язку з тим,  що  більше  50 депутатів не взяли участі в голосуванні,  ми домовились повторно розглянути це на вечірньому засіданні.

 

     Наступне питання - проект Закону України та проект постанови Верховної  Ради  Україна про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність. Доповідач

 

     3

 

     народний депутат України  Дмитро  Васильович  Чобіт,  голова Тимчасової комісії з питань націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ.

 

     Прошу, Дмитре Васильовичу.

 

     ЧОБІТ Д.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження  /Бродівський  виборчий  округ, Львівська  область/.  Шановний головуючий,  шановні депутати!  31 січня наш  робочий  день  закінчився  тим,  що  депутат  Сметанін Володимир  Ілліч  запропонував  створити  процедурну  комісію,  Я повністю підтримую це,  виходячи з  тих  позицій,  що  виникли  у зв'язку з прийняттям Закону про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність.

 

     У прийнятих нами 20 грудня законі і постанові сталось  таке. Стаття  4  закону  мала  не  нормативний,  а характер.  Тому було запропоновано перенести цю  статтю  до  постанови.  Це  зроблено, стаття   в   постанові   звучить  так:  "Зобов'язати  комерційні, господарські та інші підприємства і організації,  у які  вкладено кошти або майно Компартії України і КПРС, їх партійних комітетів, підприємств та організацій,  до 1 березня 1992 року подати про це відомості  до  Фонду  державного  майна України.  Посадові особи, винні в  порушенні  зазначеної  вимоги,  несуть  відповідальність згідно з чинним законодавством".

 

     4

 

     Інших змін  немає.  Але  оскільки  таке  виникло,  то  закон вноситься на повторне голосування.  Тимчасова  комісія  з  питань націоналізації майна просить проголосувати за ці зміни в законі і постанові.  Зони потрібні ще  й  тому,  що  пунктом  3  постанови передбачено   таке:  "До  завершення  роботи  комісії  заборонити відчуження на користь інших юридичних осіб  або  громадян  майна, яке  належало  ВЛКСМ,  ЛКСМ  /МДС/  і  перейшло Спілці молодіжних організацій  України  як  правонаступнику  ЛКСМ  /МДС/.   Виникла ситуація,   коли   постанова   юридичне   не   діяла.  Вона  була проголосована,  але не була підписана, тому й не діяла. Комсомол, почувши про це з трибуни,  тепер масово розпродує все своє майно. До нашої комісії надходить багато документів,  які  свідчать,  що продають  навіть  стільці,  машини  тощо.  Це  треба припинити до завершення роботи комісії. Комісія просить проголосувати за даний закон і постанову з внесеними змінами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є запитання до доповідача?

 

     Прошу, третій мікрофон.

 

     СОБОЛЕВ С.В., член Комісії Верховної Вади України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/.  Шановний  доповідачу!  Якраз  із  міста Запоріжжя були передані документи,  що свідчать про те,  як нині комсомол,  його правонаступники розпродують майно. Але

 

     5

 

     не зрозуміло,  яким  чином вирішити це питання до завершення роботи цієї комісії.  Який саме ви бачите шлях,  щоб повернути те незаконна придбана майно державі, яке нині вже розпродується?

 

     ЧОБІТ Д.В.  3 матеріалів,  які зараз має комісія,  видно, що майно, яке є нині власністю ЛКСМУ або його спадкоємців, набуто не за   рахунок   членські   .   внесків.   Адже  комсомол  постійно користувався державними  дотаціями,  подібно  до  того,  як  ними користувалася  партія.  Але  комсомол  користувався  цим у значно більших  розмірах.  Це  -  один   момент,   що   піддає   сумніву правомірність володіння майном.

 

     І другий - це те,  що комсомол сам розпався,  по су т і, при керівництві залишилася ця верхівка. Перший секретар /у нас в такі факти  по  кількох  перших секретарях/ створює мале підприємство, підписує документ про переведення майна і коштів до нього,  потім розраховується  з  роботи і керує малим підприємством.  Тобто тут явні зловживання.  Комісія цю  роботу  ще  не  завертала,  ми  її продовбемо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й.,    голова    колгоспу   імені   П.М.   Буйка Фастівського  району  /Фастівський   виборчий   округ,   Київська область/.  Шановний  доповідачу!  Я  прошу уточнення,  оскільки в пункті 4 цієї постанови записано,  що  "до  1  лютого  1992  року подати про це відомості

 

     6

 

     до Фонду державного майна України.  Посадові особи,  винні в порушенні зазначеної вимоги,  несуть  відповідальність  згідно  з чинним законодавством".  А сьогодні ми маємо 4 лютого. Мабуть, це не відповідає дійсності.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Може,  у вас не  той  проект  постанови?  У  нас записано до 1 березня. Строки ми відсунули.

 

     ГОЛОВУШКИ. Прошу, другий мікрофон.

 

     ПРИЧКІН О.О.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  /Василівський виборчий  округ,  Запорізька  область/.  Как известно,  решение о прекращении деятельности КПУ принимал Президиум Верховного Совета Украины.  Известно  также,  что такое решение абсолютно незаконно поскольку это требует судебного разрешения.

 

     Сегодня вы делаете следующий шаг. По существу речь идет не о передаче государству имущества КПУ,  а об экспроприации.  С точки зрения юриспруденции каждый из  3  миллионов  членов  бывшей  КПУ имеет  право подать в суд иск по вопросу возвращения ему средств, вложенных  в  виде  уплаты  партийных  взносов.   Сейчас   такого юридического лица,  кому этот иск предъявлен,  нет.  При передаче государству имущества КПСС,  в том числе  и  финансовых  средств, такое юридическое лицо будет.  Я уже не говорю о том,  что вполне вероятно появление партии, которая

 

     7

 

     объявит себя преемником КПУ. Поэтому в решении этого вопроса давайте  будем  последовательны:  взял  грех  на душу Президиум - пусть экспроприирует.  Но  зачем  втягивать  в  это  дело  орган, который обязан строго следить за соблюдением закона?

 

     Поэтому я  считаю;  прежде  чем  голосовать,  каждый депутат должен подумать,  что он делает и следует ли брать  ему  грех  на душу.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Зрозуміле запитання. Шановний депутате Причкін у вашому  запитанні  є  два  моменти.  По-перше,   закон   ми   вже проголосували,  а  зараз  йдеться  тільки  про те,  щоб пункт 4 з закону перенести в постанову.

 

     По-друге, що стосується суду,  я вас повністю підтримую, але вважаю,   що  на  суд  треба  винести  всі  справи,  пов'язані  з діяльністю Компартії на території України, починаючи з 1917 року. Це 20-ті роки, голодомори, репресії, Чорнобиль і все інше.

 

     Все розглянути в судовому порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧІ. Прошу, третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський  виборчий  округ, Івано-Франківська область/. Дмитре Васильовичу! Я думаю, що ніхто не буде заперечувати,  щоб частину цих  коштів  передати  дитячим будинкам, а також на порятунок видавництв і журналів, які

 

     8

 

     гинуть. Щойно  я  був у редакції журналу "Вітчизна" - журнал закривається. Я думаю, ніхто не заперечуватиме, якщо ми порятуємо те, без чого неможливо уявити собі націю.

 

     ЧОБІТ Д.В.   У  нас  передбачено  в  законі,  що  приміщення колишніх  органів  Компартії  України  використовуються   і   для культурно-освітніх  закладів.  Є  такий  пункт  у  законі.  А  що стосується коштів,  то в нашій постанові є такий пункт: "Доручити Кабінету Міністрів України провести переговори з Урядом РРФСР про визначення частки  Компартії  України  в  майні  КПРС  і  про  її передачу народу України". Там близько мільярда карбованців.

 

     Коли вирішить   це   Кабінет   Міністрів,  тоді  можна  буде порушувати питання, щоб направити кошти на допомогу безпосередньо культосвітнім закладам і видавництвам.  Я не можу вам сказати про термін.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник голови Комісії Верховної,  Ради України  з  питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ,  Львівська область/.  Дмитре Васильовичу,  будьте ласкаві, скажіть, чи не думаєте ви, що повноваження вашої комісії після прийняття цієї постанови треба було б продовжити, доручивши їй   ще  одне  питання?  Щойно  ми  чуди,  що  деякі  депутати  - представники колишньої Компартії, відверто

 

     9

 

     ставлять питання про те,  що,  може,  завтра чи  післязавтра з'явиться  правонаступник  колишньої  Компартії  України.  Більше того,  кожен із 3 мільйонів колишніх  членів  КПУ  буде  вимагати своєї частки з цього славного майна.

 

     Мені здається,  що ось такі претензії щодо правонаступництва не мають підстав. Потрібно вашій комісії надати повноваження, щоб вона  продовжувала  збирати  матеріал  про злочини цієї партії Ці матеріали  відповідно  мали  б   стати   базою   для   наступного обов'язкового  суду  над  цією  партією,  щоб  це  питання  раз і назавжди закрити,  щоб до нього  ні  добродій  Причкін,  ні  інші прихильники цієї партії не поверталися.

 

     ЧОБІТ Д.В.    Наша   комісія   створена   саме   з   питання націоналізації  майна  Компартії  України  і  майна  ВЛКСМ.  Якщо потрібно  провести розслідування,  для цього слід створювати нову комісію. Наша комісія має чітко визначені функції.

 

     Що стосується нашого запитання,  то  воно  вже  неодноразово порушувалось у Верховній Раді. Для його вирішення потрібна окрема парламентська комісія по розслідуванню  діяльності  Комуністичної партії на всій території України за період з 1917 Де 1991 року аж до ДКНС,  Це не компетенція нашої комісії.  Наша комісія згідно з постановою, яку ми прийняли, продовжує свою роботу в тій частині, що стосується  з'ясування  всіх  обставин,  пов'язаних  з  майном ВЛКСМ,  ЛКСМУ,  а також з майном КПРС на території України, бо це питання до кінця не з'ясоване.

 

     Це, зокрема,  видавництва і санаторії,  будинки  відпочинку, які знаходяться в Криму.

 

     10

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ДРОБІНСЬКИЙ В.Г.,     генеральний     директор    Уманського виробничого об'єднання "Мегомметр"  /Уманський  міський  виборчий округ, Черкаська область/. У багатьох містах України недобудовані адміністративні будинки,  що будувалися за кошти колишньої  КПРС. Зараз,  коли кошторис будівельних робіт значно зріс, знайти кошти на місцях неможливо.  Тобто ці пам'ятники безгосподарності будуть ще  багато  років  колоти  нам очі.  Усі ці будівлі знаходяться в центральних   частинах   міст.   Недобудовані   приміщення,    як зазначається  в законі,  передаються бюджетним організаціям,  але вони неспроможні їх добудувати.  Є  такий  пам'ятник  і  в  місті Умані. Його передано для школи мистецтв.

 

     Як ви  вважаєте,  чи  не  краще  використати  ці  кошти  для добудови названих приміщень у містах України?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Що  стосується  недобудованих   адміністративних приміщень,  які  будувалися  за  кошти  партії  і  зараз покинуті напризволяще /це стосується й Умані/,  то дане  питання  потрібно вирішувати.  Але ця норма не закладена в законі.  Ним передбачено приміщення,  які вже є,  передати під культурно-освітні  заклади. Проте  в  кожному окремому випадку,  думаю,  потрібно розбиратися окремо.  Безумовно, вилучені в Компартії кошти можна залучати для того, щоб добудувати незавершені об'єкти, аби вони не приходили в непридатний стан.

 

     11

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

 

     ЯЦУБА В.Г.,    заступник    директора    по    реконструкції металургійного  заводу  імені  Комінтерну /АмурНижньодніпровський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область/.  Уважаемый  Дмитрий Васильевич!  Мы сейчас рассматриваем очень серьезный вопрос. Чем, на ваш взгляд, было вызвана спешное решение Президиума /без учета мнения Верховного Совета/, о запрещении деятельности КПСС?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Це запитання, вважаю, не як до голови комісії, а просто як до депутата.  Я не вважаю, що то було поспішне рішення. Заборона  КПРС - правомірний наслідок діяльності,  якою займалася Комуністична партія, у тому числі наслідок її участі в державному перевороті  19  серпня.  Ми з вами заслуховували доповідь комісії Гайсінського,  в якій було  аргументовано  доведено  цю  злочинну діяльність.  Я був присутній на засіданні Президії, коли приймали рішення про заборону діяльності Комуністичної партії.  І однією з причин того,  щоб вирішити дане питання на засіданні Президії,  а не вносити на сесію,  була така: уникнути нагнітання напруження в суспільстві.  Бо  якщо  в дні,  коли весь народ був збурений,  ми поставили  б  питання  про   безпосередню   відповідальність   за причетність до перевороту якихось райкомів,  обкомів,  конкретних людей,  події могли б вийти з-під  контролю.  Ось  чому  вирішили прийняти таке рішення саме на засіданні Президії.

 

     12

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ліска.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів  /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська   область/. Шановний   доповідачу!  На  баланс  місцевих  Рад,  райвиконкомів передані адміністративні приміщення,  тобто  приміщення  колишніх райкомів  партії.  А  на чиєму балансі знаходиться житловий фонд, який був власністю обласного комітету партії?

 

     І друге питання, Які можуть бути соціальні наслідки, якщо ми не  підтримаємо  внесений  проект  постанови?  Мається  на  увазі результативність цього всього...

 

     ЧОБІТ Д.В. Житловий фонд переданий на баланс Рад. Усе майно, яке  знаходилося в місті Києві,  а також майно ЦК КПУ передано на баланс Верховної Ради України, Гайно, яке знаходилося в областях, районах,  передано  на  баланс  місцевих  Рад народних депутатів. Згідно із Законом про  власність  та  Законом  про  місцеві  Ради народних  депутатів  це  майно  має  бути на балансі Рад базового рівня, тобто міських і сільських Рад.

 

     Друге питання.  Шановні  депутати!  Ми  з  вами  закон   уже прийняли.  За нього тоді проголосувало понад, 260 депутатів. Тому мова зараз іде не про прийняття закону, а про те, щоб його стаття 4  була перенесена з тексту закону до тексту постанови,  справа в тому,  що вона носила не нормативний  характер,  як  має  бути  в законі,  а суто рекомендаційний.  Звісно,  що в законі не повинно бути такого пункту. Тому свій виступ я почав з того,

 

     13

 

     що підтримав пропозицію депутата  Сметаніна  про  те,  що  у Верховній  Раді  потрібно  створити  процедурну  комісію,  яка  б усувала подібні кострубатості.

 

     Отже, мова тут  іде  всього-на-всього  про  переголосування. Комісія просить депутатів підтримати внесену пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     НОСИСЬКИЙ А.Б.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України у закордонних  справах  /Ковельський  виборчий   округ,   Волинська область/.  Дмитре  Васильовичу!  Як  ви  знаєте,  ще  до заборони діяльності Комуністичної партії і особливо після  заборони  майно Комуністичної  партії  у  великих  розмірах  текло  за  кордон  - відкривалися рахунки в швейцарських банках тощо.  Чи є у вас дані про те,  скільки коштів пішло за кордон і скільки йде зараз? І чи не здається вам, що частина депутатів, яка наполягає на тему, щоб це   майно   і   надалі  залишалося  у  невизначеному  становищі, зацікавлена в розбазарюванні державного майне?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Справа в тому,  що своїх  валютних  рахунків  ЦК Компартії України не мав,  такі рахунки знаходилися в Москві.  За кордон ішла валюта.  Розслідуванням цих операцій зараз займається Прокуратура Російської Федерації.

 

     Друге запитання - чи не здається мені...  Коли здається, то, кажуть,  треба перехреститися. Але доля істини у вашому запитанні є.

 

     14

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     РЕБРИК Б.В.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   у   справах    ветеранів,    пенсіонерів,    інвалідів, репресованих,    малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький   виборчий   округ,   Івано-Франківська   область/. Шановний пане Чобіт! Я хочу поговорити з вами на ту тему, про яку ви ведете розмову ось тут.

 

     Сьогодні дуже модно говорити про забезпеченість багатодітних сімей, людей похилого віку, інвалідів і говориться про це багато. Звичайно це треба робити.  Але я хочу привернути  вашу  увагу  до такої категорії нашого населення як репресовані.

 

     У минулому  році  ми  прийняли  Закон про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні,  і всі матеріальні  відшкодування поклали  на  місцеві  бюджети.  Ви  добре  знаєте,  скільки тисяч репресованих є лише у  нашій  області,  у  Львівській.  У  нашій, Івано-Франківській,  -  не  менше.  Чи  не думаєте ви,  що було б правильно всі  кошти,  що  награбовано  Комуністичною  партією  в нашого  народу,  і  в тому числі в тих нещасних людей,  які по 25 років  працювали  за  пайку  хліба,   повернути   цим   людям   - репресованим,  їхнім  сім'ям?  Як правило,  це все старі люди без житла,  без здоров'я.  Може ваша комісія дала б таку рекомендацію Кабінету Міністрів і

 

     15

 

     Верховній Раді,  щоб  люди,  які  фактично  віддали все своє життя за  сьогоднішній  день,  за  нашу  незалежність  і  свободу України, мали хоча б якусь компенсацію?

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Що  стосується  того,  куди  направляти  кошти, вилучені  в  компартійних  органів,  то  тут  уже  два   депутати пропонували:  один - на культуру,  другий - для репресованих.  І, очевидно, скільки депутатів, стільки буде думок.

 

     Ми не  даємо  рекомендацій,  куди  кошти  направляти.  Зараз вноситься лише одне питання:  проголосувати за перенесення статті 4 закону в постанову - і все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Совєтський  виборчий  округ, Донецька область/. То, что забрали партийные взносы и делим их, - мне   понятно.  Я  22  года  платил  их  к  не  совершал  никаких преступлений против Украины. Государство сегодня пользуется этими взносами.  Оно  обязано  мне их возвратить.  Тут подсказывают,  с процентом. Да будь они неладны. Пусть так и останется.

 

     Но мне непонятны многие вопросы.

 

     16

 

     Есть у нас,  например, здание райисполкома. Там был и райком партии.  Теперь  это здание должно принадлежать райисполкому.  Мы рекомендуем разместить там еще отдел культуры,  и в то  же  время забываем,  что  и отдел социального обеспечения должен быть тоже. Как здесь быть? Кому это здание принадлежит?

 

     Второй вопрос.  Санатории,  которые имелись у ЦК КПСС  и  ЦК Компартии  Украины,  -  в  каком состоянии они сегодня находятся? Кому они принадлежат?  Всему украинскому  народу  или  кому?  Кто распоряжается  путевками,  какие люди в них отдыхают?  Мы уже год целый "колотимся", но так все это и не стало понятным.

 

     Прошу дать объяснение.

 

     ЧОБІТ Д.В. У вас аж три запитання.

 

     Я не думаю, що хтось когось вважає злочинцем за те, чого він не робив. Не можна такого говорити. Ви кажете, що здавали гроші і ніяких злочинів не робили.  У нас  у  Верховній  Раді  ніколи  не піднімалося таких питань, і нікого не називали злочинцями, навіть явних гекачепістів. Справа не йде про зведення якихось рахунків з людьми. І наша комісія це повністю відкидає.

 

     Що стосується  майна.  Кому  воно  належить?  Воно  належить згідно з законом Радам базового рівня.

 

     17

 

     Що стосується санаторіїв,  то  законом,  який  ми  прийняли, майно,  що  належало  Центральному  Комітету  партії,  передане в загальнодержавну  /республіканську  власність.  ,  А  майно,  яке знаходиться  в областях,  районах,  передане у власність місцевих Рад  -  комунальну  власність.  Закон  про  власність  передбачає загальнодержавну /республіканську/ власність.  Розпорядником цієї власності у нас є Кабінет Міністрів і уповноважений ним  орган  - Фонд    державного    майна    України.   Комунальною   власністю розпоряджається  місцевий  орган  влади.  Тут,  в  законі,  чітко розписано, що кому перейшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії  Верховної Вади України з питань культури та духовного відродження  /Луцький-Центральний  виборчий округ.  Волинська  область/.  Шановний Дмитре Васильовичу!  Як ви знаєте,  перед своєю загибеллю, перед небуттям партійні структури інтенсивно утворювали малі підприємства та відкривали газети.  Чи маєте ви реєстр таких малих підприємств і газет і чи  є  загальна сума, яка

 

     18

 

     була перерахована партійними структурами на їх утримання?

 

     Дякую.

 

     ЧОБІТ Д.В.   Ми   це  питання  розглядали.  У  доповіді  все наводилося:  і про підприємства,  і скільки в них коштів  і  таке інше. Це все вже відоме і надруковане в газетах.

 

     Майно цих  малих підприємств,  якщо вони були підпорядковані центральним  органам  партії,   переходить   у   загальнодержавну /республіканську/  власність,  а  якщо  вони  були підпорядковані районним,  міським  чи  обласним  органам,  -  то  відповідно   в комунальну власність, власність місцевих органів влади.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО М.Г.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України  з  питань  відродження  та  соціального  розвитку   села /Новомосковський   виборчий   округ,  Дніпропетровська  область/. Ответьте,  пожалуйста,  на такой вопрос.  Если  нет  претензий  к Программе   партии,  к  решениям  съездов,  пленумов  руководящих органов, можно ли по отдельным лицам судить о всей партии?

 

     И второй.  Можно  ли  подобные  вопросы  рассматривать   без создания Конституционного Суда?

 

     19

 

     ЧОБІТ Д.В. Наша комісія не розглядав ні дії окремих осіб, ні діяльності парті!  як такої.  Це - не її  функції.  Наша  комісія робила висновки щодо майна Компартії України, і колі обговорювали доповідь,  було чітко доведено,  що партія жила не на кошти,  які надходили від внесків,  а саме на державні гроші.  Тут наводились цифри - щорічно десятки мільйонів карбованців.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я хотел  бы,  чтобы  вы  сделали уточнение.  У  вас  часто  звучит выражение - базовый уровень.  Я приведу такой  пример.  Было  разъяснение  Президиума  Верховного Совета, постоянной комиссии о том, что здание областного комитета партии передается в собственность облисполкома,  в том числе  дом политпросвета и так далее.

 

     Этого я  здесь  не вижу.  Сейчас опять возникнет спор на эту тему.

 

     ЧОБІТ Д.В.  Було трохи інакше написано.  Не  "у  власність", тому  що  Президія  не має такого права - передавати у власність. Президія передавала на баланс,  на збереження, вона зобов'язувала відповідні Вади зберігати це майно.  Але цим питання про власника не було вирішено,  тільки з прийняттям закону вирішується питання про власника.

 

     20

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних    справах    /Олександрійський    виборчий    округ, Кіровоградська область/.  Ответьте,  пожалуйста, на такой вопрос. Ваша комиссия работает продолжительное время,  вы не  первый  раз здесь  выступаете  и  все  время навязываете такую мысль /кстати, бездоказательно/, что имущество партии награблено.

 

     Комиссия за  это  время  установила,  какую  долю  имущества Компартий приобрела незаконно?

 

     ЧОБІТ Д.В. Це наводилося в доповіді - 14 процентів державних дотацій тільки за останні роки. Почитайте доповідь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки  імені  М.Г.  Холодного  АН  України /Калуський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановний Василю Васильовичу! Ми  дуже  затягнули  обговорення цього питання.  Воно стояло дуже конкретно,  треба було тільки перенести  до  постанови  пункт  4. Тепер  же  почалося  допитування,  обговорення зовсім другорядних справ.  Може, припинимо цю дискусію, проголосуємо про перенесення цього пункту і поставимо крапку?

 

     21

 

     ЧОБІТ Д.В.  Я  вас  повністю підтримую.  Саме заради цього я вийшов на трибуну.  Я говорив, що мова йде тільки про один пункт, про  закон  і  постанову,  які ми прийняли,  але пункт 4 не носив нормативного характеру, він був чисто рекомендаційним. Пропозиція юристів була врахована.  Але оскільки така зміна відбулася, то на це  потрібна  згода  Верховної  Ради,  тобто  слід  було  це  раз проголосувати це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   відповідаю  Михайлу  Андрійовичу,  шановному нашому  академіку,  що  затягування  чи   внесення   питання   на голосування  залежать  не від мене.  Ви бачите,  скільки бажаючих поставити запитання,  щоб одержати від доповідача відповідь. Тому не  дай - біда,  дай - теж погано.  Я думаю,  що в таких випадках треба дати можливість висловитись усім.

 

     Прошу, Ларисо Павлівно.

 

     Другий мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з питань культури та духовного відродження /Артемівський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановний Дмитре Васильовичу! Скажіть, будь  ласко,  чи  вам доводилося зустрічатись із діяльністю такої організації,  як Кримімпекс 55?  Чи відомо вам,  що ця інституція створена на партійному майні Кримської парторганізації, що тільки за декілька місяців вона збільшила у 70 разів свій  прибуток?  Чи ваша комісія займалась діяльністю цієї інституції?

 

     22

 

     ЧОБІТ Д.В.  Відповідаю на запитання. Про таку організацію я, чесно кажучи,  перший раз чую.  Що стосується Криму,  то  це  був єдиний регіон України, який не представив нашій комісії даних про майно партійних органів.  Ми неодноразово зверталися,  але до нас лисе   дзвонили  по  телефону,  жодного  листа  з  позитивною  чи негативною відповіддю з Криму  не  надійшло.  Тому  в  нас  немає відомостей про майно в Криму,  зокрема,  про санаторії,  які були власністю ЦК КПРС,  балансова  вартість  якого  була  близько  50 мільйонів карбованців. Про це ми даних не маємо. У, цьому питанні ще слід розібратися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще бажаючі?

 

     Прошу, перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   у   питаннях  законодавства  і  законності  /Заводський виборчий  округ,  Хмельницька  область/.  Засилю  Васильовичу!  Я звертаюся в першу чергу до вас. Цей закон уже був проголосований. Чому  знову  виникло  питання?  Чому   ми   починаємо   по-новому обговорювати проголосований закон?

 

     Зараз питання  чисто  формальне:  пункт 4 закону перенести в постанову.  На  засіданні  Комісії  у  питаннях  законодавства  і законності  були  присутні  представники Верховного Суду,  Вищого арбітражного  суду,  Прокуратури   і   жодного   запитання   щодо законності  дій  не  виникало.  Тому слід просто проголосувати за перенесення.

 

     23

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію суть вашого  запитання  до  мене,  але коли  при  розгляді  цього  питання  у  депутатів до доповідача в запитання,  думаю,  що буде недемократичне,  якщо  ми  не  надамо можливості з'ясувати їх.

 

     Прошу, другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. У меня вопрос, который частично перекликается с предыдущими.  Какой объем  средств  находится  на счету  КПУ?  И  в  связи  с этим:  было бы,  наверное,  правильно записать в  наше  решение,  чтобы  обязать  Кабинет  Министров  и местные  власти  за  счет  этих  средств  достроить недостроенные помещения. Избиратели об этом неоднократно говорят.

 

     ЧОБІТ Д.В. Питання фінансування - це окреме питання, і ми не можемо його зі слів приймати. Це - перше.

 

     Друге. Що стосується загалом закону,  то ми закон прийняли і при його обговоренні депутати  виступали  і  задавали  запитання. Отже, закон ми прийняли і прийняли постанову, а зараз йдеться яро статтю. Цифри я вам зараз не можу навести, але вони є в доповіді. Подивіться бюлетень,  там усі цифри є:  і щодо майна, і грошей, і будинків - все перераховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

 

     24

 

     МАТІЙКО А.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ,  Республіка Крим/.  Уважаемый Дмитрий Васильевич!  Как  вы знаете,  партийная организация Украины насчитывала от 3 миллионов 200 тысяч до 3 миллионов 600  тысяч  человек.  В  разные  периоды времени.

 

     За это время управленческий партийный аппарат составлял чуть более 20 тысяч человек.

 

     Я допускаю,  что 20 тысяч занимались грабительством. Неужели вы  будете утверждать,  что 3 миллиона с лишним человек постоянно грабили сами себя, внося свои заработанные деньги в кассу партии?

 

     Так вот,  не думаете ли  вы,  что  необходимо  обратиться  в Госарбитраж  для  того,  чтобы  награбленные партаппаратом деньги были возвращены народу Украины, а деньги, которые были заработаны и внесены членами партии,  розданы им. Кстати, очень многие члены партии сейчас состоят в других партиях,  так пусть они эти взносы внесут в бюджет той партии, в которой состоят.

 

     Не думаете ли вы, что так было бы правильно?

 

     ЧОБІТ Д.В.  Мушу сказати, що в своєму виступі і в доповіді я ніколи не говорив, що майно було награбоване. Таких висловів я не вживав.  Але я говорив, що значна частина майна партії була взята з   державного   бюджету.   Щорічно    з    державного    бюджету перераховувалися кошти на партійні потреби.  Якщо ви вважаєте, що це грабунок, то я вас у цьому вітаю.

 

     25

 

     Що стосується коштів,  які збиралися як членські внески,  то відділити  членські  внески від внесків державних неможливо.  Але самих членських внесків не  вистачило  б  партії  для  того,  щоб утримувати  апарат,  який  у  неї був,  тому вона використовувала якраз ці державні кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Просить   слово    депутат    Яцуба    Володимир Григорович.  Після  його виступу поставлю проекти на голосування. Будь ласка.

 

     ЯЦУБА В.Г.        Уважаемые        коллеги,        уважаемый председательствующий! Действительно, по этому вопросу очень много уже сказано,  Я думаю, политические позиции депутатов определены, и тут вряд ли голосование что-то изменит.

 

     Но для  того,  чтобы  до  конца  быть чистым и честным перед своей совестью, я хотел бы, чтобы здесь мне ответили на несколько вопросов,  которые  касаются  прежде  всего  принятия  решения  о запрещении Коммунистической партии.

 

     Я как коммунист не собираюсь отказываться от  своей  партии, не собираюсь никуда вступать, но хочу знать, в чем я виновен и за что я должен отвечать.  Это должен сделать или суд  /как  я  себе представляю/, или чтобы мне четко объяснили, в чем моя вина.

 

     Поэтому я хотел бы,  чтобы с этой трибуны мне кто-то ответил на эти вопросы.  В частности, кто должен осуществлять контроль за четким  исполнением  изданного  Председателем  Верховного  Совета Украины распоряжения и кто должен нести ответственность

 

     26

 

     за нарушение,  неточность или искажение  исполнения  пунктов распоряжения?

 

     Кто возместит   моральный  ущерб  тем  работникам  партийных комитетов,  которые в первую очередь уже на  новом  месте  работы подпадают  под  увольнение  в результате сокращения рабочих мест; которые  до  сих  пор  не  нашли  работа  и  официально  числятся безработными  без надежды найти работу по специальности;  которые 20-30  лет  честно  проработали  в  партийных  аппаратах,   а   в оставшиеся  3-5  лет  до  пенсии  не  в  состоянии получить новую специальность; которые через необоснованные проволочки до сих пор не получили среднемесячного пособия по безработице еще за ноябрь. А ведь среди них есть и одинокие женщина,  на  попечении  которых находятся дети, есть люди, которые по состоянию здоровья не могут найти работы.

 

     Сегодня в условиях разгула цен эти люди остались без  денег, без  купонов,  без  какой-либо  социальной  защиты.  Тем самым мы создали  новую  категорию  лиц,  пострадавших   от   политических репрессий,  но  уже  в  условиях  демократического.  независимого государства Украина.

 

     Кстати, ни одна независимая газета о таких людях сегодня  не пишет.  И  вряд  ли напишет.  Не напишет,  как и раньше пресса не писала о незащищенных людях, так сказать, с другой стороны.

 

     27

 

     Считаю опасной наметившуюся тенденцию к подмене  Конституции и  законов  общественным мнением,  нагнетанию страстей средствами массовой информации,  тенденцию к принятию поспешных,  юридически необоснованных  указов  Президиума  Верховного  Совета  Украины в угоду митинговым резолюциям и требованиям. Таким я считаю Указ от 30   августа  1991  года  "О  запрещении  деятельности  Компартии Украины"  и  последовавшее  за  ним   распоряжение   Председателя Верховного Совета Украины от 7 сентября 1991 года.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  достатньо відвели часу на обговорення,  хоча тут уже деякі депутати й зауваження  робили,  що  це  не  предмет такої широкої дискусії.  Але якщо питання е,  то депутати повинні отримати на них відповіді.  Давайте  зробимо  так:  я  ставлю  на голосування  проект  Загону України про обернення майка Компартії України та КПРС на державну власність у редакції,  яка у  Бас  є. /Шум у залі/.

 

     Якщо виникла так:  ситуація, то давайте порадимося. Депутати Чорновіл і Гудима звинувачують  мене,  що  я  нібито  не  даю  їм можливості  для  подальшого  обговорення  цього  питання.  Інші ж депутати кажуть, що законопроект треба ставити на голосування.

 

     Прошу.

 

     28

 

     ЧОБІТ Д.В.  Шановні депутати!  Я ще раз хочу внести ясність. Закон  ми прийняли раніше тій старій редакції.  Мова йде лише про четвертий пункт,  який переноситься до постанови,  тобто про нову редакцію  закону.  Якщо  ми в новій редакції не приймемо,  то він залишиться в старій,  тільки буде юридична неточність.  Тому  від комісії ми просимо проголосувати за нову редакцію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Васильовичу! Ви правильно роз'яснюєте, що якщо цей закон не буде прийнятий...

 

     ЧОБІТ Д.В.  Пропоную поіменним голосуванням прийняти закон у новій редакції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Левку Григоровичу.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий  округ, Івано-Франківська    область/.   Шановний   головуючий!   Шановні депутати! Справді, наші пристрасті повели нас в обговоренні цього закону   до  набагато  ширшого  обговорення,  ніж  цього  вимагає завдання,  яке ставив перед собою доповідач.  Але,  якщо  ми  вже заговорили  про  це,  то  я хотів би зупинитись,  буквально п'ять хвилині на цій проблемі. /Шум у залі/.

 

     Я коротше скажу.

 

     29

 

     Після подій  19-20  серпня  постало  питання:  як   Президії Верховної  Ради  або Україні розв'язати цю проблему?  Був скоєний злочин, який кваліфікується, як "змова з метою захоплення влади", це стаття 56.  /Шум у залі/. Ви можете взяти Кодекс і подивитись. Перед Президією Верховної Ради стояв вибір...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Левку Григоровичу...

 

     ЛУК'ЯКЕНКО Л.Г.  ...розв'язати проблему політичним  способом чи юридичним.  Президія вирішила піти в розв'язанні цієї проблеми політичним шляхом.  Це кращий спосіб,  бо він не повів нікого  до тюрми.  Якби Президія не розв'язала проблему політичним способом, то проти людей,  котрі вчинили злочин, який називається "змовою з метою захоплення влади", була б порушена кримінальна справа, і ці люди б відповідали перед судом.

 

     Президія вчинила мудро,  що не пішла цим  шляхом,  а  просто заборонила діяльність Комуністичної партії. /Шум у залі/.

 

     Я бачу,  ви  не хочете цього розуміти,  тому відсилаю вас до статті 56. Почитайте її.

 

     Дякую за увагу.

 

     30

 

     ГОЛОВУЮЧИМ. Прошу, перший мікрофон.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України у  питаннях законодавства   і   законності   /Октябрський   виборчий   округ, Полтавська область/.  Я хотів  би  зробити  голові  комісії,  яка вивела цю пропозицію зауваження щодо процедури. Справа в тому, що незрозумілості виникають тому,  що  текс?  пояснювальної  записки розходиться з текстом,  який тут подано.  У пояснювальній записці йдеться про те, що статтю 4 треба з закону вилучити і включити до постанові.  А чомусь постанова так не сформульована. Отож комісії треба було так і  сформулювати  постанову:  статтю  4  із  закону такого-то  вилучити  і  перенести до такої-то постанови Верховної Ради.  І тоді саме це питання ставилося б на голосування. А у вас виходить так, що треба переголосовувати весь закон.

 

     Я пропоную   зняти   питання  з  розгляду,  сформулювати  як належить, і після цього можна буде голосувати.

 

     Дякую.

 

     31

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     КОРОНКО М.Л.,  секретар Комісії  Верховної  Рада  України  у питаннях    екології    та    раціонального   природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановний Василю Васильовичу!  Шановні депутати!  Я думаю,  що причина не в тому,  так чи інакше це сформульовано, Виборці України бачать, що Комуністична  партія  хоче повернутись на свої попередні позиції. Депутат Яцуба вимагає тут морального,  відшкодування. У 1385 роді ,  секретар  райкому  Карнаух  звільнив  мене із посади головного геолога партії.  Я хотів би запитати: хто відшкодує мені моральні втрати?  Я вже не кажу про тисячі репресованих.  Хочу сказати, що все це демагогія чистої води - нібито членів партії переслідують. От  тепер посідають директорські пости на підприємствах,  керують райвиконкомами, Радами.

 

     І з цієї причини я хочу сказати,  що виборці мають  екати  і бачити,  т що вони можуть розраховувати,  маючи такий склад навої Верховної Рада. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.  Шановний   Василю   Васильовичу!   Шановні народні  депутати!  Здавалося  б,  така рядове питання,  але було внесене головою тимчасової комісії Лотром  Васильовичем  Чоботом, не  повинно було викликати ось таку широку дискусію.  Але те,  що сталося, закономірно. І ми, шановний Василю Васильовичу, постійно стикатимемося з такою ситуацією, що склалася тепер.

 

     32

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пропозицію.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.    Я    вношу   таку   пропозицію,   Василю Васильовичу,  зраз ми бачимо,  що в  абсолютно  відверті  цинічні спроби  реабілітувати недавно заборонену Комуністичну партію,  їв нас,  Шановний Василю Васильовичу,  постійно буде так. Розумієте, зший з колишніх секретарів партії хоче гордитися тим,  що він був у цій партії.

 

     У колишній  фашистській  партії,  послухайте  мене,   Василю Васильовичу, не всі були злочинцями.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, вносьте пропозицію.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.  І  тому  я звертаюся до всіх депутатів,  о всієї України.  Питання суду над партією не знімається з  порядку денного.   Я   прошу  зараз  поставити  це  питання  на  поіменне голосування.  І в найближчий час повернутися де того,  щоб  чітко визначити,  якою  була  ця партія.  Якщо злочинною,  то щоб люди, котрі гордяться,  знали,  що вони буж членами  злочинної  партії, якщо захочуть гордитися,  нехай гордяться,  що були у фашистській партії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  пропозиції  мав  Олександр  Іванович Ємець.

 

     33

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ,  м.  Київ/. Я прошу депутатів трошки заспокоїтися. По-моєму, ми згадали шість нашого парламенту і вирішили знову "поточити зуби" і згаяти дві  години  часу,  які нам дуже й дуже необхідні для іншого.

 

     Є конкретна пропозиція.  Я пропаную поставити на голосування таким чином:  1.  Хто за те,  щоб  пункт  4  закону  перенести  у постанову?

 

     2. Хто за те, щоб проголосувати постанову у новій редакції?

 

     Проголосувати в будь-якому вигляді - поіменно, не поіменно - і піти далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро   Васильовичу!   Ваша   точка   зору   як ініціатора?

 

     ЧОБІТ Д.В.   Наша  комісія  не  підтримує.  Пропозиція,  яка сформульована депутатом Ємцем, найбільш вдала. Тому прошу саме її поставити на голосування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Ставлю питання...

 

     Скільки можна?..  Знову будемо включатися в дискусію?  Таким чином можна провалити розгляд цього питання.

 

     Шановні колеги!  Я прошу  заспокоїтися.  Дехто  починав  вже занадто активно себе проявляти.

 

     34

 

     Якщо ви не заперечуєте,  я ставлю на голосування пропозицію, яку вніс Олександр  Іванович  Ємець  і  яку  підтримує  ініціатор розгляду  цього питання голова Тимчасової комісії Чобіт.  /Голоси із залу/.

 

     Поіменно? Хто за те, щоб поіменно, прошу проголосувати.

 

     "За" - 133.  Рішення прийнято.  Голосується поіменно. Хто за пропозицію,  сформульовану  і  внесену  народиш  депутатом  Ємцем Олександром Івановичем, прошу голосували.

 

     "За" - 175.

 

     Отже, постанову  не  прийнято,  залишається  в  силі  раніше прийнятий закон.

 

     Прошу.

 

     ГУДИМА О.В.  Мені  дуже сподобався виступ народного депутата Яцуби,  коли він лив сльози за партійних керівників,  які якимось чаном,  на  його думку,  постраждали.  Я хочу навести реєстр,  як працевлаштовувались  керівника  Волинської  області,  які  у  них проблеми.   Перший  секретар  Луцького  міськкому  партії  очолює агропром,  іншим вчиться на менеджера.  Другий секретар міськкому партії є брокером. Палажченко, Семенцов, Павленко - працюють нині в сільськогосподарській академії в Києві, усі вони "страждають".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюсь до всіх - прошу заспокоїтись.

 

     Переходимо до  розгляду  наступного  питання  -  про  проект Закону  про  кооперацій.  Слово  для  доповіді  надається  Попову Валентину Петровичу - першою заступнику Міністра у справах

 

     35

 

     економіки. Є пропозиція  надати  доповідачу  до  15  хвилин. Відповіді на питання - до 15 хвилин,  для співдоповіді - також до 15  хвилин.  А  обговорення  проводити  залежно   від   кількості депутатів,  які  запишуться  на  виступи.  Щодо такого регламенту немає заперечень? Немає. Прошу.

 

     ПОПОВ В.П.,  перший заступник Міністра у справах  економіка. Шановні  народні  депутати!  Протягом  останніх  чотирьох років у республіці відновився і набув свого розвитку кооперативний рух.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз звертаюсь, товариші, дуже шумно в залі.

 

     Прошу вас.

 

     ПОПОВ В.П. Цьому сприяло прийняття ряду нормативних актів та Закону   колишнього   СРСР  "Про  кооперацію  в  СРСР".  Пройдено невеликий,  але досить окладний  шлях  становлення  кооперативної діяльності.

 

     Сьогодні в  республіці діб понад 30 тисяч кооперативів,  які виробляють продукції на суму понад  9  мільярдів  карбованців  за рік.   Найбільшого   розвитку   набули  кооперативи  по  розвитку виробництва  товарів  народного  споживання  -   5334,   або   17 процентів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентине  Петровичу!  Я  звертаюсь  до шановних депутатів. Давайте створимо нормальну робочу обстановку в валі.

 

     36

 

     При такому  шумі  неможливо  працювати.  Переконливо   прошу вас...

 

     ПОПОВ В.П.  По  побутовому  обслуговуванню  3298,  або  10,7 процента і найбільша кількість у будівництві - це  9303,  або  80 процентів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Миколайовичу, я до вас особисто звертаюся.

 

     І всіх депутатів, які знаходяться за межами залу, хто дійсно приїхав працювати на сесії, прошу зайти в зал і працювати.

 

     ПОПОВ В.П. Кооперативною діяльністю охоплено майже 700 тисяч працівників.  Для  розвитку  цього  сектора  економіки  необхідно прийняти власний Закон про кооперацію...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ще раз вибачити.  Депутате Севастьянов,  я до вас також персонально звертаюся.

 

     Прошу.

 

     ПОПОВ В.П.  Для  розвитку  цього сектора економіка необхідні прийняти власний Закон про  кооперацію,  щоб  закріпити  в  ньому права  і  обов'язки громадян,  які будуть займатися кооперативно. діяльністю.

 

     37

 

     У зв'язку  з  тим,  що  Україна  вже  прийняла   Закон   про підприємництво,  немає  необхідність  в законі у тому вигляді,  в якому він існував.  Натомість розроблено принципово новий  проект закону,  що  покликаний  забезпечувати  створення і діяльність на Україні  різноманітних  видів  кооперативів,  які  б  відповідали міжнародним нормам і критеріям.

 

     В основу  проекту  були  складені  Декларація  про державний суверенітет України,  закони України про економічну самостійність Української   РСР   про   підприємства  Українській  РСР  та  про підприємництво.

 

     Закон, проект якого подано на  розгляд,  не  руйнує  існуючі кооперативні    утворення    /колгоспи,   організації   споживчої кооперації,  кооперативи в сферах виробництва і послуг,  житлової та  інші/,  а сприятиме їх подальшому розвитку.  Він має створити правову  основу  для  розвитку  на  Україні  різноманітних   форм кооперації,   кооперативів,   використання   їх   для  підвищення життєвого рівня населення в умовах ринкової  економії,  одержання доходів  і  зменшення  витрат  громадян  України  на виробничі та споживчі  потреба  встановити  основні   принципи   кооперативної діяльності, взаємовідносин держави та кооперативів, вільний вибір форм господарювання.  Закон забезпечуватиме можливості  виявлення ініціативи та здійснення самоврядування.

 

     Проект закону   гарантує;   самостійність   і   незалежність кооперативну в прийнятті рішень  щодо  виконання  його  статутних завдань,  соціальну  справедливість  і рівність у праві на працю; соціальне та медичне страхування, соціальне забезпечення.

 

     38

 

     Поданий на розгляд законопроект  нараховує  29  статей,  які згруповані  ж чотирьох розділах і відтворюють загальні положення, організаційні  засади  створення   кооперативів,   соціальні   та економічні основи їх діяльності.  Надається мстивість добровільно об'єднуватися на основі колективної власності громадянам України, іноземним  громадянам  та  особам  без громадянства.  Кооперативи можуть   створювати   і   діяти   в   сільському    господарстві, промисловості,  будівництві, торгівлі та громадському харчуванні, сфері платних послуг та в інших галузях виробництва,  а  також  у соціально-культурній  сфері.  Кооперативам  надається  можливість займатися будь-якими видами діяльності,  за винятком  заборонених законодавством України.

 

     Встановлюється два  основних типи кооперативів:  виробничі і споживчі.  Віднесені  до  першого  типу  здійснюють   виробництво товарів,  продукції,  робіт  і  послуг  грунтуючись  на особистій трудовій участі його членів,  до другого - задовольняють  потреби своїх  членів  та  інших  громадян  у  торговельному і побутовому обслуговуванні,  громадському харчуванні,  а також у  будівництві житла,   дач,  гаражів  і  стоянок  для  автомобілів,  обладнання городніх і  садових  ділянок,  у  соціально-культурних  та  інших послугах.  Але  вони  також  мають  право  розвивати різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.

 

     Держава сприятиме   кооперативам    у    розвитку    власних професійно-технічних    училищ,    шкіл,    навчальних   центрів, технікумів,  коледжів,  інститутів,  а  також  науково-дослідних, проектних, технологічних і конструкторських організацій.

 

     39

 

     Організаційні гусари  створення  і  діяльності  кооперативів регламентуються  в  другому  розділі  проекту.  Консультації,  що проводилося  з фахівцями,  в процесі розробки проекту,  дозволили визначитися з кількісним,  окладом кооперативу.  Ми  вважаємо  за оптимальне, щоб кількість членів кооперативу була не менше 7.

 

     Кооператив вважається  створення  і  набуває права юридичної особи а моменту його державної  реєстрації  виконавчим  комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за мі одам знаходження кооперативу.

 

     Членами виробничого кооперативу можуть бути  всі  громадяни, які  осягли  16-річного  віку,  ллє  з метою запобіганню можливих зловживань встановлюються певні обмеження для окремих категорій * громадян, у таї функції входить здійснення контролю за діяльністю кооперативів.  Це в  першу  чергу  стосується  службових  осіб  9 органів прокуратура,  суду,  державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного  суду,  державного  нотаріату,   а   також   органів державної влади та управління,  керівних працівників підприємств, організацій і установ при яких створено кооперативи.

 

     У цьому розділі викладені основні права і  обов'язки  членів кооперативу,  що  забезпечує  широкому  колу  громадян можливість брати безпосередню участь в управлінні кооперативом.

 

     Продовжуючи демократичні традиції  діяльності  кооперативів, проект  передбачає,  що  найвищим  органом  управління є загальні збори  його  членів,  які  вирішують  всі  організаційні  моменти діяльності кооперативу.

 

     40

 

     Окремо висвітлюється  можливість  об'єднання кооперативів на добровільних засадах  у  спілки  /об'єднання/  за  виробничими  і територіальними  ознаками,  основні  завдання яких полягатимуть у розвитку  кооперативної  демократії,  узагальненні   досвіду   та підготовці  рекомендацій  щодо найповнішого використання існуючих резервів і можливостей, пропаганді кооперативного руху, а також у координації   діяльності  кооперативів,  організації  зв'язків  і матеріально-технічного постачання,  переробки, зберігання і збуту продукції  кооперативів,  вивчені  стану  та  перспектив розвитку ринку товарів /робіт, послуг/ та інше.

 

     Враховуючи важливість соціальних проблем, які постають у цей час  перед  суспільством  та  зокрема  перед  кооперативами,  цій проблемі присвячуємо окремий розділ проекту.

 

     Передбачається, що   кооператив   буде    піклуватися    про поліпшення  умов  та  побуту,  задоволення  інтересів і потреб не тільки своїх членів,  а й осіб,  які працюють у цьому за трудовим договором /контрактом/.

 

     Вони можуть     створювати     некомерційні    підприємства, організації та  установи,  діяльність  яких  буде  спрямована  на поліпшення матеріальних,  соціальних і культурних умов життя, для задоволення потреб своїх членів  кооперативу  можуть  здійснювати будівництво   або   брати   в   оренду  та  експлуатацію  об'єкти соціального призначення.

 

     Проектом забороняється втручання в  господарську  діяльність кооперативів  з  боку  держави,  громадських органів,  політичних партії і рухів, крім випадків, передбачених законодавством.

 

     41

 

     Останній розділ  проекту  присвячено   економічним   основам діяльності кооперативу.  Встановлюється,  що кооператив має повну господарську   самостійність   у   визначенні   напрямів    своєї діяльності,  обсягів і структури виробництва,  реалізує продукцію /роботи,  послуги/.  Але при цьому він зобов'язаний забезпечувати суворе   додержання   державних  стандартів  та  інших  норм,  що захищають  інтереси  держави   та   споживачів,   спрямовані   на гарантування   безпеки,   охорони   здоров'я   людей   і  захисту навколишнього  середовища.  Продукція  кооперативу  повинна  мати виробничу марку і зареєстрований у встановленому порядку товарний знак.

 

     Важливим положенням  проекту   закону   є   закріплення   за кооперативом права власності. Об'єктами права є будівлі, споруда, грошові та Інші  майнові  внески  його  членів,  виготовлена  виш продукція,   доходи,   одержані   від   її  реалізації  та  іншої діяльності,  а  також  інше  майно,  придбане  на  підставах,  не заборонених   законом.   У   майні,   що   належить  кооперативу, визначаються частки членів цього кооперативу.

 

     У формуванні майна кооперативну на догові же засадах  можуть брати   участь   державні,  кооперативну  та  організації  та  їх об'єднання,  а також громадяни України,  інших держав і особи без громадянства, які не є членами кооперативі.

 

     Власність кооперативу  недоторканна і перебуває під захистом державі.  Вона охороняється  законом  нарівні  з  іншими  формами власності.   Майно  кооперативу  може  бути  вилучене  тільки  за рішенням суду або арбітражного суду.

 

     42

 

     У цьому розділі  також,  законодавче  закріплюються  питання захисту   прав  власності  кооперативу,  планування,  кредитів  і розрахунків,  цін і ціноутворення,  фінансів, праці та її оплати, обліку звітності і контролю, матеріально-технічного забезпечення, доходів кооперативу та його розподілу. Надається право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Положення цього  проекту  закону  не суперечать законодавчим актам України, а певною мірою їх доповнюють і конкретизують.

 

     Прийняття закону   не   стане   перешкодою   для    розвитку кооперативних  утворень,  що діють нині в республіці.  Цей проект закону спрямований на очищення кооперативного руху республіки від лжекооперації  та відродження в умовах приватизації і переходу до ринкової економіки різноманітних форм кооперації.

 

     З прийняттям   цього   закону   Україна    наблизить    своє кооперативне  законодавство  до  норм міжнародного кооперативного права.  Запропонований проект закону допоможе  спрямувати  процес приватизації і перехід до ринкових відносин у цивілізоване русло, буде сприяти створенню різноманітних суб'єктів ринку, відродженню гуманності в підприємницькій діяльності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є до доповідача запитання?

 

     Перший мікрофон. Володимире Олександровичу, будь ласка.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий  округ, Кіровоградська область/. У мене до вас, шановний доповідачу, таке запитання.

 

     43

 

     Перед тим  я  читав  законопроект,   щойно   не   раз   його переглянув,  зробив помітки. Отже, споживача кооперація України - громадсько-господарська організація... /Шум у залі/. Вибачте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ШАПОВАЛ В.В.,      директор      Черкаського       обласного міжгосподарського   учбового   центру   агропрому   /Чигиринський виборчий округ,  Черкаська область/.  У статті  3  чітко  і  ясно записано,  що  кооператив  як первинна ланка системи кооперації є організацією громадян,  які добровільно об'єдналися для спільного ведення господарської діяльності.  Статті 96 та 19 дають гарантії прав кооперативу. Щоправда, життя засвідчує, що не ці кооперативи є організаціями, які створені для спільного ведення господарської діяльності. Більшість із них, треба відверто говорити, займається спекуляцією.

 

     Як ви   вважаєте,   як   наших   споживачів   захистити  від спекуляції?

 

     ПОПОВ В.П.  Перш за все, можливість захистити громадян дасть закон по боротьбі зі спекуляцію.

 

     Друге -  це  питання діяльності кооперативів.  Досі на різні види діяльності кооперативів встановлено різні податки. Найнижчий

-  на сільськогосподарську діяльність /1,5 процента/,  а найвищий накладається  на   кооперативи,   які   займаються   торговельною діяльністю /15 процентів/. /Голоси із залу/.

 

     44

 

     Захист споживачів?  Діяльність  будь-якої організації у тому числі  й   кооперативної,   підконтрольна.   Вона   контролюється фінансовими органами, а танок органами міліції. Спекуляція зникне тоді,   коли   достатньо   вироблятиметься   товарів    народного споживання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії"  Комісії  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ. Полтавська область/. У статті 3 законопроекту написано, що "кооператив вправі  займатися  будь-якими  видами  діяльності..." Після  цих  слів пропоную записати:  "що забороняється збільшення виробництва  товарів  народного  споживання  і   надання   послуг населенню".   Адже   в  нас  чимало  кооперативів,  які  фактично займаються перепродажем готової продукції,  а самі не  виробляють нічого.

 

     Відповідну продукцію  чи  товари  народного  споживання вони закуповують у держави і просто їх перепродують. Як ви дивитесь на таку пропозицію?

 

     ПОПОВ В.П.  Якщо ми так запишемо, то звузимо види діяльності кооперативів.  Ми не можемо давати право на  існування  лише  тим кооперативам,  які виробляють товари народного споживання. А ви ж чули, скільки я назвав видів кооперативів, які діють сьогодні? Це й будівельні кооперативі, і кооперативи, котрі обслуговують людей на дому, й кооперативи, які займаються виробництвом

 

     45

 

     товарів народного споживання,  будівництвом доріг тощо. Тому ми не можемо в цьому пункті закисати те,  що ви пропонуєте,  якщо не хочемо обмежити види діяльності кооперативів. /Голос із залу/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ведіть полеміку, будь ласка. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального  господарства /Білопільський  виборчий  округ,   Сумська   область/.   Валентин Петрович!  На  разных  этапах  своего  развития кооперативы много критиковали,  много было сказано о них и положительного.  Дело  в том,   что   разные   кооперативы   занимались   разными   видами деятельности,  особенно посредничеством.  В последнее время очень много  появляется  кооперативов,  которые производят определенную продукцию. Это надо приветствовать.

 

     Не кажется  ли  вам  как  человеку,  который  готовил   этот законопроект,  что в него надо включить раздел о взаимоотношениях кооперативов с государственным бюджетом?  Цель - поставить  также кооперативы  в  равные условия с другими предприятиями в вопросах выплаты налогов независимо от форм собственности. Пример. Сегодня и  в  сельском  строительстве,  и  в  городском  много  создается кооперативов.  И они могли бы, пользуясь Законом о приоритетности социального развития села,  используя льготы этого закона, больше сделать для села.  Как вы считаете,  этот раздел нужно включить в законопроект  или  не  нужно?  Еще  раз  повторяю.  Речь  идет  о взаимоотношениях кооперативов с бюджетом.

 

     46

 

     ПОПОВ В.П.   Валерий   Иванович,   сегодня   взаимоотношения кооперативов  с  бюджетом идут по двум направлениям.  Первое.  Мы берем налоги с кооператива.  Их размеры установлены в зависимости от  направлений  деятельности  кооперативов:  для  сельских  -1,5 процента /я вам называл/,  по заготовке -  35  процентов,  прочая деятельность - 45 процентов и так далее.

 

     Сегодня подготовлен  новый  проект закона о налогообложении, где эти перечни уже изъяты.  Остаются только льготы для  школьных кооперативов.  А  сейчас  многие кооперативы пользуются льготами, установленными действующими законами.

 

     Таким образом,    первое    направление    -    по     линии налогообложения.

 

     И второе  -  это  кредиты,  которые предоставляют наши банки Положение  с  кредитами  такое:  на  1   января   прошлого   года задолженность  банку  по кредитам составляла 215 миллионов;  на 1 января 1992 года - 1 миллиард 239 миллионов  рублей.  Кооперативы набрали денег в банке надо давать продукцию, чтобы возвращать эти кредиты.

 

     Поэтому в проекте  закона,  который  внесен  на  обсуждение, предусматривается  ответственность кооператива.  Мы изъяли отсюда те виды деятельности,  которые попадают  под  действие  Закона  о налогообложении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України

 

     47

 

     мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний Валентине Петровичу! У  мене є таке запитання.  Враховуючи те,  що проекти законів про кооперацію  і  про  споживчу  кооперацію  у   багатьох   питаннях перекликаються,  а то й повторюються,  а також те, що кооперативи можуть бути не тільки виробничого профілю,  не тільки  споживчого напряму,  але й змішані, чи не варто було б готувати зразу проект одного закону про кооперативи і туди внести і споживчу кооперацію також?

 

     І в  зв'язку  з  тим  я  хотів  би  ще  нагадати  про  такий парадоксальний факт.  До  цих  пір  кооперація  свою  функцію  не виконує.  Це видно хоча б із того, що в селах все-таки продукти є

- більше чи менше,  але є,  а в містах  ними  не  забезпечуються. Тому, можливо, потрібна єдина політика кооперації і єдиний закон? Як ви вважаєте!

 

     ПОПОВ В.П.  Ви  знаєте,  що  був  один  союзний  закон   про кооперацію.   Він   мав   розділи,   які   стосувалися  споживчої кооперації, виробничої кооперації і колгоспів.

 

     І коли ми почали готувати перший варіант,  у  нас  був  один законопроект. Але потім у Кабінеті Міністрів за настійною вимогою товариша Ткаченка було окремо виділено законопроект про  колгоспи /ви  сьогодні  розглядали це питання/.  Споживча кооперація також наполягала на окремому законі про споживчу кооперацію.

 

     48

 

     Тому й підготовлені два законопроекти.  І вони будуть окремо розглядатись.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.    Шановний    доповідачу!   Частина   існуючих кооперативів вдається до обходження закону про податки.  Скажімо, існує  кооператив рік-півтора,  а потім змінює вивіску,  повторно реєструється,  і вже  існує  під  новою  вивіскою,  Таким  чином, оскільки  є  пільги  для  новостворених  кооперативів,  весь  час сплачується низький податок.

 

     Чи закладено в цьому законопроекті механізм,  який  виключав би таку можливість?

 

     ПОПОВ В.П.  Право  реєстрації  кооперативів  надане місцевим органом.  У проекті є  їх  перелік.  Тепер  іде  процес  переходу кооперативів  у  малі  підприємства.  Я  згоден із вами,  що вони використовують пільги,  які надається кооперативу на  2  роки,  а зараз  створюють  малі  підприємства  і користуються знову тими к пільгами.  Це залежить від місцевих органів:  зареєструють вони - він діятиме за цими законами, не зареєструють - право залишається за кооперативом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.Л.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України   у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства

 

     49

 

     /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу!  Із проекту закону  видно,  що  кожний  член кооперативу має свою власність, яка складається з частки майна та прибутку від діяльності кооперативу.  А якщо один із його  членів вибув із кооперативу внаслідок смерті чи нещасного випадку, хто і як розпорядиться цією часткою  майна,  і  як  соціальна  захищені спадкоємці, сім'я цього кооператора?

 

     ПОПОВ В.П.  Захист  -  згідно  з  тими  законами,  які в нас створені.  За ним залишається та його частка,  яку він вніс, і ті проценти, які припадають на його частку, і які він зробив. У разі його сперті, якщо немає заповіту, вони залишаються в користуванні кооперативу,  і тільки коли родичі наполягатимуть на тому, щоб їм їх частку повернули, загальні збори кооперативу вирішують питання про відшкодування чи повернення коштів.

 

     Головуючий. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин   /Голосіївський   виборчий  округ  м.  Київ/.  Шановний доповідачу!  Я  хочу  привернути  вашу   увагу   до   статті   13 "Культурно-освітня,    благодійна    та   соціальна,   діяльність кооперативів".

 

     50

 

     Мене особливо   цікавить    саме    благодійна    діяльність кооперативів.  Але якщо в заголовку й такий термін,  то в статті, яка складається із двох пунктів,  він більше не  зустрічається  і про благодійну діяльність кооперативів більше не говориться.

 

     Як ви  дивитесь  на  те,  щоб  ми  скріпили це положення про благодійну діяльність кооперативів таким реченням: "Кошти доходів кооперативів,  які  витрачаються  на  благодійну  діяльність,  не оподатковуються"?

 

     ПОПОВ В.П.  Я згоден з вами,  але ля стаття є в  Законі  про податки,  де  всі види благодійної діяльності не оподатковуються. Толу ми це або там залишимо, або тут. Я згоден з вами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     БІЛИЙ В.П.,  голова  Дубнівської   міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Дубнівський  виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Валентине Петровичу! У цьому законопроекті  мова  йде  про кооперацію тільки в статтях 1,2.  У всіх інших - йдеться про кооперативи.  Як ви дивитесь на те,  щоб назвати  цей  закон про кооперативи,  аби не питати з Законом про споживчу кооперацію?

 

     І друге питання.  У пункті 1 статті 9 записано, що кількість членів  кооперативу  не  може бути менше семи,  Чим це викликано? Чому не три, не п'ять, не шість?

 

     Дякую.

 

     51

 

     ПОПОВ В.П.  Я зразу ж  відповім  на  друге  запитання.  Чому залишили сім?  Ми підняли матеріали закордонних кооперативів - їх склад, робота, напрямки діяльності тощо. І за різними документами ми виявили мінімальну кількість членів кооперативів - від 7 до 20 чоловік.  Тому,  враховуючи цей міжнародний досвід, ми записали - не менше семи чоловік.

 

     Тепер щодо назви закону.  Я вам говорив,  що буде прийнято Е додаткових закони, а цей - як базовий заток.

 

     Тому ми й  дали  йому  таку  назву.  Адже  він  охоплює  всю кооперативну діяльність, не тільки кооперативи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   перший   мікрофон,  і  на  цьому завершуємо.

 

     ПІВЕНЬ М.І. У мене таке запитання. У статті 23 записано: "Доход /прибуток/  кооперативу  формується  від  результатів його господарської діяльності,  належить його членам і  розподіляється після сплати податків та інших обов'язкових платежів таким чином, щоб виключити можливість наживи одних за рахунок інших".  І далі: "Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання доходу /прибутку/  здійснюється  через  податки..."  Подивіться,  ці  28 процентів, якщо вони входять у прибуток, то як воно складається?

 

     Наприклад, зерно   продає  колгосп,  на  переробку  бере  28 процентів,  тоді йому дають комбікорм - 28,  вигодують  худобу  і продають м'ясо - 28, це м'ясо переробляють на ковбаси - 28. То це буде 112 відсотків. Так хто ж тепер буде

 

     52

 

     захищати ці кооперативи?

 

     ПОПОВ В.П.  Сьогодні обговорювали це питання - про  податки, про ці 28 процентів.  Так, справді, це складно, особливо в галузі сільського господарства. Колгосп віддав худобу на м'ясокомбінат - 28  процентів  пішло,  м'ясокомбінат  переробив  на  ковбасу - 28 процентів нарахували...  Очевидно,  нам потрібно внести зміни. На сьогодні існує такий закон і,  мабуть,  потрібні аміни. До того ж цього вимагають і депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Петровичу.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комісії  з  питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством Володимиру Мефодійовичу Пилипчуку.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  в питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Я хотів  би  почати свою доповідь є відповіді на запитання депутата Васильєвої: хто є спадкоємцем у випадку смерті члена кооперативу? Ці  питання відрегульовані нормами Цивільного кодексу.  У випадку смерті спадщина переходить або за заповітом, або за законом, яким визначаються правонаступники.

 

     53

 

     Аналіз інформації   фінансових,  правоохоронних  органів  та наукових  установ  свідчить  про  те,  що   діяльність   нинішніх кооперативів не відповідав вимогам сьогоднішнього дня, а багато в чому виступ протидіючим фактором формування ринкових  відносин  у республіці.

 

     Більшість кооперативів      функціонують     як     звичайні підприємницькі товариства,  їх діяльність має  чисто  комерційний характер і підпорядкована тільки отриманню прибутку.

 

     Згідно з  вимогами  чинного  законодавства переважна частина кооперативів   створена   при    державних    підприємствах    та організаціях.  Законодавством  навіть  передбачено право контролю державних підприємств та організацій за діяльні сто кооперативів, утворених при них.

 

     Підпорядкування підприємницьких      структур     керівникам адміністративно-командної системи це  більше  посилило  негативні тенденції    в    кооперативному   русі.   Зростання   залежності кооперативів від бюрократичної  системи  призвело  до  незаконних операцій  між  державні ми і кооперативними структурами.  Перш за все значно зросли операції по перетворенню безготівкових

 

     54

 

     коштів у готівку,  більша частина якої пішла  на  хабарі  та закупку безпідставно списаного майна.

 

     Вказані та  інші  обставини,  зрештою завдали кооперативному руху  значної  шкода.  В  умовах   діючої   системи   кооперативи перетворились  із  вони  вільного підприємництва у сферу тіньової економіки.

 

     Серед головних  причин  такого  стану  кооперативного   руху необхідно  назвати  деформацію  відносин  власності,  відсутність рівноправності різних форм  власності,  хибне  значення  форми  і вмісту   кооперативної  власності  в  самому  законодавстві.  При підготовці Закону Радянського Союзу "Про кооперацію в  СРСР"  від 26  травня  1988  року зовсім не був врахований досвід зарубіжних країн,  а  також  рекомендації  з   цього   питання   міжнародних кооперативних  та  Інших  організацій.  Не  були  взяті  до уваги наукові     праці     Шульце-Деліуса,     Райфайзена,     Маркса, Туган-Барановського,  Чаянова,  Енгельса і навіть Леніна. Тому що Ленін пройшов через хворобу кооперації.

 

     Ви знаєте,  що Росія до 1918 року  була  висококооперативною державою    завдяки    зусиллям   Туган-Барановського,   особливо Столипіна,  а з 1917 по 1920 рік кооперативи були,  зруйновані, У 1921  році Ленін,  ознайомившись з працями Чаянова,  сказав,  що, знищивши кооперативний рух,  ми  допустили  найбільшу  помилку  в економіці.

 

     55

 

     Усі ці    положення   мають   безпосереднє   відношення   до сьогодення, тому їх потрібно конкретно визначити.

 

     1. Соціальною  базою  кооперації  є  бідні   та   середнього достатку  верстви  населення.  Так  зароджувалась  кооперація.  І шляхом  кооперації,   добровільного   об'єднання   у   відповідні товариства,  вказані верстви населення здійснюють свій соціальний захист в умовах ринку та конкуренції.  У зв'язку  з  цим  держава повинна надавати таким організаціям максимально можливі податкові пільги, значно більші, ніж звичайним підприємницьким товариствам, у тому числі малим та середнім підприємствам.

 

     2. Дія  кооперативів  як об'єднань бідних та середніх верств населення прибуток не становить головну мету діяльності.  Основна відмінність  від  підприємницької  діяльності полягає в тому,  що кооперативи   -   організації   самодопомоги,   самозабезпечення. Прибутку  відводиться  роль  відповідного  заходу,  без наявності якого неможливо обійтись у досягненні конкретної  мети  в  умовах ринкової   економіки.  Це  вимагає,  щоб  сем  порядок  розподілу прибутку в  кооперативі  був  визначений  саме  на  законодавчому рівні.  І головний принцип такого порядку полягає в тому, що одна особа не повинна отримувати наживу за рахунок інших.

 

     3. Здійснення кооперативами соціального  захисту  від  своїх членів  потребує  додаткової  діяльності профспілок у цій справі. Між кооперативами  та  профспілками  укладаються  угоди  стосовно забезпечення  соціальних  гарантій  найманих  працівників,  котрі працюють у кооперативах.

 

     56

 

     Слід звернута увагу також на те,  що Конференція Міжнародної організації  праці  на  своїй 50-ій сесії ще в 1966 році ухвалила Рекомендації з питань кооперації для країн,  котрі  розвиваються. Стаття 12 Рекомендацій містить таке визначення:  "Кооператив... є асоціацією  осіб,  що  добровільно  об'єдналися  для   досягнення кінцевої    мети    шляхом   створення   демократично   керованої організації,  внесення належних внесків до  статутного  фонду  та прийняття справедливої частки ризиків і прибутків від діяльності, в  якій  члени  беруть  активну  участь".  Найважливіші  принципи діяльності    кооперативів    були    сформульовані   Міжнародним корпоративним альянсом /МКА/ і  отримали  ухвалу  на  його  23-му з'їзду у Відні 2960 року. Вони повинні мати такий зміст:

 

     1. Членство   в   кооперативному   товаристві  повинно  бути добровільним  і  доступним  без  штучних   обмежень   чи   жодної соціальної, політичної та релігійної дискримінації для всіх осіб, які   можуть   використати   його   послуги   і   бажають   брати відповідальність, передбачену членством.

 

     2. Кооперативні  товариства  в демократичними організаціями. Їх  діяльність  мав   бути   керована   особами,   обраними   або призначеними за згодою всіх членів, а також підзвітними їм. Члени простих товариств повинні користуватися однаковим  правом  голосу /один  член  -  один  голос/ на відміну від акціонерних і пайових товариств і участі в процесі прийняття рішень,  що  впливають  на товариство,  і інших товариствах управління повинно будуватися на демократичних завадах в узвичаєній формі.

 

     57

 

     3. Частка  в  статутному  фонді  повинна  отримувати  строго обмежений рівень проценту, або не отримувати жодного.

 

     4. Прибутки  або  вільні  кошти,  які  приносить  діяльність товариства,  належать  членам  цього  товариства  і  мають   бути розподілені таким чином,  щоб запобігти ситуації,  коли один член наживається за  рахунок  інших.  Це  може  бути  зроблено  шляхом прийняття членами одного з наступних рішень:

 

     а/ направлення  на  асигнування  розвитку ділової активності кооперативу;

 

     б/ направлення на асигнування спільних потреб;

 

     в/ розподілу між членами залежно  від  їхньої  діяльності  в кооперативі.

 

     5. Усі кооперативні товариства повинні робити асигнування на навчання своїх членів, працівників, службовців та інших громадян, використовуючи  як  економічні,  так  і  демократичні  принципи і механізми кооперації.

 

     6. Усі кооперативи з метою найліпшого  вдоволення  інтересів своїх членів і своїх суспільств,  повинні активно співробітничати у будь-якій можливій практичній формі з іншими  кооперативами  на місцевому, загальнодержавному та міжнародному рівнях.

 

     Названі рішення міжнародних організацій,  безумовно, повинні знайти своє повне відображення в республіканському законодавстві. У  противному разі ніхто в цивілізованому світі не буде визнавати відповідні  організаційні  структури  за  кооперативи,  що  стане перепоною на шляху до співробітництва з інтими країнами. В той же час не зможуть самі структури функціонувати ефективно.

 

     58

 

     Прийняття за  основу  викладених  положень  також   потребує внесення   відповідних   корективів   і  в  цей  акт,  і  в  інші законопроекти. Крім законодавство про оподаткування слід погодити між   собою   законодавство   про   кооперацію  і  підприємницькі товариства.  Тим  більше,  що  організаційна   форма   діяльності кооперативів   і   звичайно   підприємницького  товариства  майже повністю збігаються.

 

     Своїми зовнішніми   властивостями   кооператив   мало    чим відрізняється   від   звичайного   підприємницького   товариства. Кооператив - не благодійна установа,  а самоокупна організація  , яка дів в інтересах членів кооперативу. І для досягнення в умовах ринку - певної господарської мети його члени  об'єктивно  змушені вести  свою справу на підставі комерційного розрахунку.  Як і всі підприємницькі товариства,  кооперативи широко  використовують  в усіх   цивілізованих  країнах  найману  працю,  особисті  грошові вклади, кредити та інші джерела фінансування.

 

     Усі ці обставини вказують  на  те,  що  організаційні  форми діяльності   кооперативів  і  підприємницького  товариства  майже повністю збігаються.  У зв'язку з чим неможливо визначити  тільки на  підставі порівняння загальних ознак,  яке об'єднання фізичних осіб слід зараховувати до категорії кооперативу,  а яке відносити до звичайного підприємницького товариства.

 

     59

 

     Принципова відмінність     кооперативу     від    звичайного підприємницького товариства полягав  не  у  зовнішніх  формальних ознаках,  а  в  його  внутрішній  природі.  Якщо  зовнішній  стан кооперативу складається залежно  від  ринкових  умов  діяльності, реальної наявності конкуренції, то внутрішня природа визначається колективними стосунками між його членами.

 

     Мета існування  звичайною  підприємницького   товариства   - тільки   отримання  прибутку.  Воно  намагається  якомога  більше розширювати свої капіталовкладення та оборотні  кошти.  Залучення капіталу кооперативом становить не мету його діяльності,  а засіб досягнення відповідної мети.  Наприклад,  споживче товариство має пайовий капітал, на який нараховується процент. Разом з тим, воно існує не для того, щоб прикусити своїм пайовикам найбільший доход на   їхній   пай.  Навпаки,  споживче  товариство  по  можливості призначає низький процент на паї,  а всю чисту виручку розподіляв між  споживачами.  Тому чим більший воно встановлює процент,  тим більшу ціну треба платити самим членам кооперативного товариства. Таке  товариство  існує  не  в  інтересах  підприємців /власників капіталу/, а в інтересах споживачів, тобто самих кооператорів.

 

     Звичайне підприємницьке товариство споживчого  напряму  може розподіляти  свою виручку пропорційно до внесеного паю.  У такому випадку розподіл доходу  нічим  не  відрізняється  від  розподілу дивідендів   в  акціонерних  товариствах.  За  своїм  економічним змістом таке товариство слід вважати звичайним підприємницьким  і ні в якому випадку не відносити до кооперативного.

 

     60

 

     Артіль по  виробництву  масла може бути кооперативом за умов якщо чистий прибуток за продане масло розподіляється  в  ній  між членами пропорційно до кількості зданого молока, а не пропорційно до кількості затрат.  У той же час більш раціональний вигляд  має розподіл  прибутку  пропорційно  до  частки кожного з витратах по виробництву масла.  У даному випадну розподіл буде  здійснюватися пропорційно  до  внесеного  капіталу,  у тому числі з урахуванням цінності   поставленого    молока.    Незважаючи    на    вказану раціональність,  артіль  по виробництву масла розподіляє прибуток не по  пайовому  капіталу,  а  відповідно  до  кількості  зданого молока.

 

     За наявності в артілі по виробництву масла пайового капіталу доход  його  власників,  не  одночасно  є  членами   кооперативу, зменшується  до  мінімальних  розмірів.  Артіль сплачує власникам пайового  капіталу  незначній  процент,  а  весь  залишок  доходу передає   здавачам   молока.  За  допомогою  цих  заходів  артіль намагається звести до мінімуму дивіденди власників капіталу.  Цим самим  вони  віддає  перевагу  тим,  хто  виробляє  молоко,  а не власникам капіталу,  тобто  підприємцям.  Тільки  за  таких  умов артіль буде за своїм економічним змістом вважатися кооперативом.

 

     Кредитне товариство,  щоб бути кооперативом, повинно діяти в інтересах не вкладників капіталу,  які ніякої участі в управлінні товариством   не   беруть,  а  позикодавців,  котрі  встановлюють понижений  процент   на   капітал.   При   утворенні   кредитного кооперативу  пайовий  капітал може бути зовсім відсутнім або мати незначний розмір.

 

     61

 

     У протилежність   звичайним   підприємницьким    товариствам кооперативи  за своїм економічним змістом не можуть бути націлені на  отримання  найбільшого  прибутку  відповідно  до   вкладеного капіталу,   їх   прагнення  мають  зворотний  характер  в  умовах розвинутої ринкової економіки зарубіжних країн.  Там  кооперативи обов'язково здійснюють заходи по зменшенню чисто підприємницького прибутку.  Теоретики  кооперативного  руху   розглядають   чистий підприємницький  прибуток  у  кооперативах  як  ворожу силу,  без допомоги якої неможливо обійтися і тому потрібно оплачувати,  але по можливості в мінімальних розмірах.

 

     Характеристика суттєвих  розбіжностей  між  кооперативами  і звичайними підприємницькими товариствами має важливе значення для практичного  вирішення питання з сьогоднішнім кооперативним рухом у  республіці.   В   реальній   дійсності   переважна   більшість кооперативів   функціонує   у   формі  звичайних  підприємницьких товариств. Тому в постанові про порядок введення в дію Закону про кооперацію   необхідно   визначити  термін  і  загальний  порядок реорганізації  кооперативів.  Було   б   логічно,   щоб   існуючі кооперативи  за  своїм  власним  бажанням  на підставі прийнятого законодавства визначилися з організаційною  формою  господарської діяльності.

 

     У зв'язку  з  цим  слід  додати  ще  декілька  слів  по суті законопроекту. Стаття 6, пункт 3. Йдеться про те, що рішення, які стосуються  охорони  праці,  визначаються  статутом  кооперативу. Прошу ще кілька хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, все.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Тоді запитання, будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     62

 

     ГНАТКЕВИЧ Ю.В.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Рада України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ,  м.  Київ/.  Володимире Мефодійовичу!  Ви добре знаєте, що значна   частика   нашого  населення  вважає  членів  майже  всіх кооперативів  злочинцями,  які   займаються   спекуляцією   тощо. Ставлення  до  них відоме.  І справді,  одні кооперативи будують, інші руйнують економіку.

 

     Чому тоді  в  цьому  законопроекті  немає  диференційованого підходу?  Бо  одна  річ  - споруджувати будинки,  і зовсім інша - робити шашлики з м'яса, купленого в магазині чи колгоспі. Чому не пропонується  ніякого  механізму впливу через бюджетну систему на роботу кооперативів залежно від того, чим вони займаються?

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Зрозуміло.  Це пояснюється тим методологічним підходом,  який панував у нашому суспільстві,  що кооператив - це звичайне підприємницьке господарство,  яке працює  для  одержання прибутку.   В   усьому  цивілізованому  світі  /я  підтвердив  це витримками з міжнародних документів/ Визнається,  що  кооперативи працюють  в  основному  на себе;  для виробництва продукції,  для споживання її,  для забезпечення посередницької діяльності і  так далі. І в цьому випадку зменшується оподаткування.

 

     63

 

     Якщо вони займаються підприємницькою діяльністю, тобто свого продукцію реалізують не тільки своїм членам,  а й населенню, і за вільними   цінами,   вони  вже  підпадають  під  дію  Закону  про підприємництво,   і   той    прибуток,    той    доход    повинен оподатковуватись  за  більш  високими  процентними ставками.  Так говорить цивілізоване законодавство світу про кооперацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     ШАПОВАЛ В.Н.  Володимире Мефодійовичу!  Протягом п'яти років існують  кооперативи.  Нормативні  документи,  які  до цього часу були,  ніяк не сприяли додатковому виробництву товарів і  наданню послуг.  І сьогодні не секрет, що кооператив за цей час практично очистили споживчу кооперацію і державну торгівлю.  Чи не вважаєте ви   за   доцільне  так  опрацювати  цей  законопроект,  щоб  він передбачав перш за все дві позиції. Перша - додаткове виробництво товарів широкого вжитку і послуг.

 

     І друга  -  як  запобігти можливості уникнути оподаткування? Треба щоб це передбачалося в Законі.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я ще раз наголошую на тому,  що кооперативний рух  у світі створений для задоволення потреб самих кооперативів. І праця для себе не  має  вартості  відповідно  до  марксистської теорії, і в зв'язку з цим усе, що робиться для себе, повинне мати обмежене оподаткування або звільнене від нього.

 

     64

 

     Якщо ж кооператив надав послуги або виготовляв продукцію для продажу  за межами кооперативу - це є підприємницька організація, і ставка оподаткування повинна бути вищою.

 

     І нагадайте друге запитання, будь ласка.

 

     ШАПОВАЛ В.Н. Закон повинен передбачати додаткове виробництво продукції та надання послуг, а також запобігати обману при сплаті податків.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  А  для  того,  щоб  запобігти  обману,  треба прийняти   закон   про   оподаткування  обсягів  реалізації,  яка проходить по всіх банківських  документах.  А  так  вони  ховають прибуток.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перши мікрофон.

 

     УМАНЕЦЬ Ю.І.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Комсомольський  виборчий  округ,  Херсонська область/. Володимире Мефодійовичу!  За цим проектом за продукцію та послуги кооперативів  можливе  одержання  валюти.  Державні  підприємства обібрали.  Те,  ще залишилося з валюти /от,  наприклад,  у мене в об'єднанні/,  держава міняє на карбованці. У мене таке запитання. Як буде з кооперативами:  чи вони мінятимуть  на  карбованці,  чи залишатимуть, чи віддаватимуть частину на заробітну плату?

 

     Дякую.

 

     65

 

     ПИЛИПЧИК В.М. Тут є кілька варіантів вирішення проблеми, але вони залежать від того,  який закон ви  приймете  щодо  валютного регулювання. У Китаї, наприклад, не встановлюється зовсім податку на  валютну  виручку.  Уся  валюта  залишається  підприємству.  В Угорщині,  Чехословаччині  тенденція  до іншого.  Підприємства не мають  валюти.  Зароблену  валюту  вони  повинні   продавати   за ринковими  цінами державі,  а коли комусь треба,  то за ринковими цінами викупати.

 

     А все залежатиме від  того,  яким  буде  Закон  про  валютне регулювання, що ви приймаєте в п'ятницю. Як я вважав би? Залишати валюту підприємствам  у  умовах  "рубльової"  зони,  а  в  умовах власних   грошей   для   підсилення   власної   грошової  одиниці застосувати чеський варіант.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є запитання?

 

     Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ПУЛІНЕЦЬ П.М.,  секретар Комісії Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і законності /Білозерський виборчий округ, Херсонська область/.  Владимир Мефодиевич!  Вы сказали, что одним из   принципов   деятельности   кооператива  является  исключение возможности наживы одних за счет других.  Как же  все-таки  быть, если  членов кооператива семь человек,  а 300 человек работают по трудовым  соглашениям,  и  при   этом   социальными   гарантиями, прибылями пользуются только семь членов кооператива?

 

     66

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Тут  треба  розрізняти  членів  і  не  членів кооперативу.  У  не  членів  кооперативу  доходи   розподіляються відповідно  до  вкладу  праці,  Я  приклад наводив,  що доход від виробництва масла ділиться пропорційно  току,  скільки  хто  здав молока,  а  не  за  якимись  іншими  критеріями.  А щодо найманих працівників,  то  тут  діє   контракт.   Якщо   умови   контракту влаштовують  найманого  працівника,  він  його підписує,  якщо не влаштовують - не підписує.  Людина в ринковій економіці має  бути вільна у виборі. Одну може влаштувати, іншу - ні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую    вам,    Володимир    Мефодійовичу,   за співдоповідь і за відповіді на запитання.

 

     Записався на виступ в обговоренні  один  депутат  -  Барабаш Олександр Леонідович.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Я хотів би внести пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Я думав, що ви вже закінчили.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Я  хетів  би  сказати,  що  багато  положень законопроекту  потребують  концептуальної  доробки,  а  багато  - технічної. Багато є зайвих розділів, положення яких врегульовані, вже чинним законодавством. Проте я вважаю, що його

 

     67

 

     слід прийняти в першому читанні і віддати нашій  комісії  на доопрацювання  з  урахуванням ваших пропозицій і вилучити те,  що вже врегульоване законодавством, а потім внести на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

 

     Слово надається Олександру Леонідовичу  Барабашу,  народному депутату України.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги!  Я ризикну зловжити  вашою  увагою,  тому  що  не  зовсім поділяю висновок голови нашої комісії, що проект треба прийняти в першому читанні.  Є в мене сумніви.  І характер запитань у  цьому залі,  і те,  що ніхто не записався на виступ,  свідчіть, що такі сумніви поділяють, мабуть, багато депутатів у цьому залі.

 

     68

 

     Перше. У мене виникає питання:  для  чого  цей  закон,  коли багато  питань  врегульовано  іншими  - Законом про підприємства, Законом про підприємництво?  Яку сферу господарської  діяльності, що  не  охоплена  зараз  законодавством,  покриває  цей закон?  У питаннях   власності,   розподілу   прибутку,   при    виробничій діяльності?

 

     І тоді   виходить,  що,  в  принципі,  та  сфера,  яка  нині покривається  виробничими  кооперативами,  повністю  покривається існуючим законодавством. Тут нема ніяких новацій.

 

     І є   сфера,   /підтвердження  цьому  -  грунтовна  доповідь Володимира Мефодійовича/, споживча кооперація, наприклад, холи не прибуток  в  головною  метою,  а об'єднання зусиль для досягнення якоїсь цілі..

 

     Але у нас в проект про  споживчу  кооперацію.  І,  до  речі, практика  роботи  нашої  споживчої  кооперації усі головні засади підтверджує.  Наприклад,  у  1990  році  з  23  чи  24  мільярдів товарообороту   наш   споживач  кооперація  одержала  всього  100 мільйонів прибутку.  Де душ і дуже низька норма прибутку.  Але  а тих  100  мільйонів  лише  1  мільйон  900  тисяч  припадає на 12 мільйонів пайовиків.  Ви порахуйте,  це всього по  6  копійок  на людяну.  Де  було розподілено у вигляді прибутку.  І якби не інші недоліки споживчої кооперації, що буде предметом обговорення того закону,  то  практика  такого розподілу прибутку і в взірцем для, кооперації.

 

     Головна мета - певні виробничі досягнення,  а  не  отримання прибутку. В такому разі виникає питання: що робити

 

     69

 

     з цими двома законопроектами?  І,  на жаль, цей законопроект знову ж обговорюється  на  сесії  Верховної  Ради,  не  пройшовши обговорення в нашій комісії. Мені не зрозуміла концепція цих двох законопроектів,  тим більше після того,  коли  представник  Уряду розгорнув  таку  програму.  Отже,  у  мене  виникає сумнів:  а чи потрібен цей закон взагалі?

 

     Тому я пропонував би зараз за нього не голосувати,  а ще раз обговорити цю ідею,  концепцію кооперації як споживчої кооперації і прийняти Закон про споживчу кооперацію.

 

     А що робити з існуючою кооперацією? Зважаючи на те, що маємо про неї стільки негативних уявлень!  Я погоджуюся з головою нашої комісії,  з тим,  що ці кооперативи повинні визначитися: або вони стають   споживчими,   або   переходять  в  інші  форми  існуючої господарської діяльності -  в  мале  підприємство  чи  акціонерне товариство.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми зробимо так. У нас є проект постанови Верховної Ради, що вніс Кабінет Міністрів і підтриманий постійною комісією.  Голова комісії виступав тільки що перед нами.  І друга пропозиція - депутата Барабаша.

 

     Дозвольте оголосити проект постанови Верховної Ради України, внесений   офіційно   Кабінетом  Міністрів  і  головою  постійної комісії: "Про проект Закону України про кооперацію.

 

     70

 

     Перше. Схвалити в першому читанні проект Закону України  про кооперацію.

 

     Друге. Постійним   комісіям   Верховної  Ради  України  свої пропозиції і зауваження до проекту Закону України про  кооперацію подати  Комісії  Верховної  Ради  України  з  питань  економічної реформи і управління народним господарством у десятиденний строк.

 

     Третє. Доручити постійним комісіям Верховної Ради України: з питань економічної реформи і управління народним господарством; з питань планування,  бюджету фінансів і  цін  з  розвитку  базових галузей народного господарства; у питаннях соціальної політики та праці;  з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого  самоврядування;  у питаннях законодавства і законності разом з Кабінетом міністрів України  доопрацювати  проект  Закону України  про  кооперацію  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій народних депутатів України та постійний комісій і внести його  на розгляд Верховної Ради України. Прошу голосувати.

 

     "За" - 162. Рішення не прийнято.

 

     Ставлю на    голосування   пропозицію   народного   депутата Барабаша. Формулюйте, будь ласка.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Повернути  законопроект  на  доопрацювання   і подати єдиний законопроект про споживчу кооперацію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно?

 

     71

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  У своєму виступі, я, мабуть, не  досить  аргументовано   висвітлив   значення   кооперації   - споживчої,  виробничої, кредитної. Але таку постанову приймати не можна,  тим більше а голосу.  Це про кооперацію.  Є кооперація  в різних  видах діяльності,  а не тільки споживча.  Тому я хотів би /адже багато депутатів не голосувало/ все-таки переголосувати  це питання.

 

     Ви знаєте,  товариші,  досвід свідчить,  що коли ми завалимо закон...  Це вноситься Кабінетом Міністрів,  а не нашою комісією. Ми   робимо   лише   співдоповідь.   Комісія   доопрацює  його  і методологічно,  і концептуально, вилучить те, що вже врегульовано багатьма  законами,  і  те,  що  зайве  й не працює.  Але якщо ми завалюємо,  то цей закон завалюється не менше ніж на  півроку.  Я попросив  би ще раз поставити на голосування у зв'язку з тим,  що багато депутатів .не голосували,  прийняти його в першому читанні і віддати комісії на доопрацювання.

 

     72

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.,   голова   Подільської  районної  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Подільській  виборчий округ,   м.  Київ/.  Василю  Васильовичу!  Шановні  депутати!  Ми сьогодні так  плідно  попрацювали,  давайте  приймемо  Закон  про ветеринарну  службу.  Саме  цього  закону  всі  бажають.  Давайте займемося серйозним питанням. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

 

     КАРПЕНКО Б.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Трирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Ми весь час нарікаємо на те,  що нам бракує часу.  І справді бракує часу  для того,  щоб приймати закони. Але подивіться, як де сьогодні плідно провели день,  що ми поприймали? Про цивільну оборону розглядали. Безумовно,  важливе  питання,  я не хочу ставити його під сумнів. Але зараз,  таля валиться економіка,  назріває народний гнів,  ми розглядаємо   законопроекти  про  ветеринарне  забезпечення,  про цивільну оборону,  про кооперацію.  Давайте справді поміряємо. До речі,  ще  одне  питання про економів часу і про економію паперу. При всій  повазі  до  депутата  Пилипчука  я  підтримую  депутата Барабаша.  Я  переглянув  законопроекти про споживчу кооперацію і про кооперацію.  Вони на 70 процентів дублюють один одного. Члени і  обов'язки  однієї  кооперації  і іншої кооперації спільні.  Ну навіщо нам витрачати папір, якого немає? Навіщо нам витрачати час на ці різні законопроекти, які намагаємося зробити?

 

     73

 

     Тому вважаю  цілком природною пропозицію Барабаша і треба за неї проголосувати.  І взагалі про кооперацію один закон  зробити. Ми зекономимо і час, і папір, і нарви.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,   голова   Одеської  міської  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Макіївський  виборчий округ,  Одеська область/. Уважаемый Василий Васильевич! Уважаемые депутаты!  Мы   опять   мы   опять   находимся   в   безвоздушном пространстве.  Мы  уже  2,5  года работаем в системе кооперации с законом СССР.  Так надо же,  наверное, отталкиваться от того, что мы за эти 2,5 года наработали.  Никто об этом не говорит, и опять мы расчленяем единый организм.  Конечно,  сегодня потребительскую кооперацию  и  кооперацию нельзя разделять - это один закон.  То, что сегодня рассматриваются два законопроекта, говорит о том, что мы стоим на позиции 1986 года.

 

     Поэтому надо  поддержать  предложение  депутата  Барабаша  и проголосовать как за единичный закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на   голосування   пропозицію   депутата Барабаша. Прошу голосувати.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Шановні народні   депутати!   Перед   закриттям   вечірнього засідання виникла потреба звернутися до  громадян  ряду  областей Західної Україна з такими словами.

 

     74

 

     До Верховної  Ради  і  народних  депутатів  України надійшло багато листів,  телеграм,  усних скарг про загострення в  окремих районах    міжконфесійної   боротьби   між   греко-католиками   і православними.

 

     Винні в такому протистоянні і недосконалий Закон про свободу совісті, і релігійні громади, і окремі миневі Ради. Просимо вас у цей час,  коли готуються доповнення  до  закону,  утриматись  від будь-яких актів громадянської непокори, образ, інших вчинків, які можуть зашкодити нашій державі і  всьому  українському  народові. Облишмо  суперечки  про  майно на той час,  коли вирішимо основні економічні проблеми.  Будьмо високими  у  своїх  помислах  у  цей високий   час  розбудови  української  держави.  Єдність  в  ім'я розбудови України - ось наше гасло.

 

     Надіємось, що ви почуєте  і  відповідно  відреагуєте  на  це звернення, шановні співвітчизники.

 

     А тепер  про  пленарне засідання 5 лютого.  Підходили окремі депутати й слушно підказали /і це буде відтепер у нас практикою/, щоб  напередодні,  а то й раніше,  інформувати і орієнтувати вас, які будуть розглядатися на пленарних засіданнях законопроекти  чи офіційні документи.

 

     Тому дозвольте вам застати, ясі на завтра вносяться питання.

 

     1. Про  затвердження  складу Колегії Генеральної прокуратури Україні.

 

     2. Про проект Закону про професійні  спілки  України  /друге читання/.

 

     3. Про Митний кодекс України /третє читання окремих статей/.

 

     4. Про  проект  Закону  про  внесення  змін  і  доповнень до Цивільного кодексу Української РСР /з питань оренди/.

 

     75

 

     5. Про формування валютних фондів України в 1992  році.  Ось такі завтра розглядатимуться питання. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Святошинський виборчий круг,  м.  Київ/.  Я думаю, що треба, аби Кабінет Міністрів завтра, перед четверговим звітом, дав нам якісь папери по звіту. З того вийде, що Прем'єр-міністр розкаже нам, ми на слух нічого не зможемо сприйняти і будемо обговорювати. Тому я звертаюсь проханням щоб завтра Кабінет Міністрів дав нам доповіді Прем'єр-міністра і Голови Правління Національного банку.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра пленарне засідання розпочнеться о 10 годині.

     76