Стенограма пленарного засідання

18 грудня 1991

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 грудня 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Я  нагадую  депутатам,  що перед вечірнім засіданням треба зареєструватися.  Прошу підготуватись до реєстрації.  Прошу всіх, хто в кулуарах, зайти до залу і зареєструватися.

 

     Вмикайте, будь ласка, нашу систему "Рада".

 

     У залі  присутні  376 народних депутатів.  Вечірнє засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

 

     Ми розглянули перший пакет документів, тобто відкрили дорогу для   подальшого   їх  опрацювання.  Перед  початком  роботи  над документами хочу зачитати вам  записку.  "Для  того,  чтобы  хоть как-то  уменьшить  вывоз  товаров  за пределы Украины,  предлагаю ввести в государственной торговле продажу товаров  по  украинской прописке,  то  есть по паспортам.  Это не полный барьер,  но хоть немного защитит от грабежа.  На принятие этой меры дополнительных средств не нужно".

 

     3

 

     Шановні депутати!  У нас присутні члени Уряду.  Ми направимо їм таку пропозицію.  Я глибоко переконаний,  що потрібно  вводити якусь  систему  контрольованого  продажу  продуктів  і  економити продукти.  Ми  протокольно  таке  доручення  Уряду  даємо.  Нехай вносять пропозицію до Верховної Ради.  Правда, Уряд має право все це робити без Верховної Ради,  тому що він відповідальний за  те, щоб був належний порядок.

 

     Є інші  пропозиції?  Голосувати  не потрібно.  Ми рішення не приймаємо,  а лише протокольно направляємо пропозицію  Уряду  для вжиття заходів.

 

     Наступне питання - прогноз Республіканського бюджету України на 1 квартал  1992  року  та  про  виконання  державного  бюджету Української  РСР за 1990 рік.  Доповідає Міністр фінансів України П'ятаченко Григорій Олександрович.

 

     Скільки часу вам потрібно, Григорію Олександровичу?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. До 20 хвилин.

 

     ГОЛОВА. До 20 хвилин.

 

     4

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Можливо,  я  й   зекономлю,   але   питання надзвичайно важливе.

 

     Шановний Голово!  Шановні  народні депутати!  Пані і панове! Хочу підтримати тих депутатів,  які висловлювали стурбованість  з того приводу,  що у нас глибока економічна криза і сьогодні ми не можемо відповісти на запитання:  якою буде наша економіка в  1992 році?  Але  наша  незалежна  вільна  держава  повинна  мати  таку економіку,  щоб вона закріпила ті політичні  завоювання,  які  ми маємо сьогодні.

 

     Для того  щоб  скласти  такий бюджет,  яким він має бути для нашої незалежної держави,  Урядом  створена  комісія.  До  складу комісії входять провідні вчені, фахівці, заступники голів комісій Верховної Ради  з  базових  галузей,  з  аграрної  і  економічної реформ,  бюджетної  і  соціального захисту населення.  Виходили з того,  що цілого ряду показників,  крім  економічних,  ми  ще  не маємо,  а їх треба мати, щоб скласти баланс фінансових ресурсів у цілому по території і їх використати,  щоб мати платіжний баланс, баланс  грошових  доходів  і витрат населення,  валютний баланс і його використання.  Тільки після цього можна  вести  розмову  про складання  відповідного  бюджету  на  1992  рік.  Усі  прийшли до висновку,  що при  відсутності  таких  даних  ми  можемо  скласти прогноз  тільки на 1 квартал наступного року з тим,  щоб уже з 20 грудня відкривати кредити на фінансування витрат з 1 січня.

 

     А тому на ваш розгляд подано прогнозний бюджет на 1 квартал, з яким,  сподіваюсь, усі ознайомилися. Він був у понеділок ранком розданий.  У бюджеті є прогнозні розрахунки на кожну із статей, є структура   бюджету,   є   й   особливості,   які  випливають  із сьогоднішніх умов.

 

     5

 

     Хочу вам доповісти,  що бюджет,  саме цей бюджет,  по-перше, враховує  видатки,  обумовлені  тим,  що  Україна  стала вільною, незалежною  державою;  по-друге,  враховує   те,   що   економіка знаходиться нині в глибокій кризі;  і, по-третє, він враховує те, що Верховного Радою схвалені заходи по виходу з цієї  економічної кризи.

 

     Дозвольте дати     пояснення     щодо    окремих    видатків представленого вам бюджету,  не повторюючи те,  що вже є у вас на руках.

 

     Отже, в  незалежної,  вільної держави України з'явились такі видатки,  як утримання  армії,  утримання  Національної  гвардії, прикордонних  військ,  витрати  на  зовнішньополітичну діяльність тощо. Дозвольте з цих витрат дати пояснення щодо утримання армії.

 

     Це надзвичайно  складна  справа,  і  ми  на  перший  квартал передбачили утримання армії,  яка є на території нашої держави, в повному складі,  але тільки в межах  виплати  грошей  військовим, тим,   хто   працює,-утримання   житлового   фонду,   харчування, обслуговування техніки.  Все інше, що буде пов'язано з витратами, скажімо, на стратегічні війська, - то інша справа.

 

     Верховна Рада прийняла рішення" що ми повинні мати десь 400-тисячне військо. То холи буде вироблена концепція і визначена частка України,  тобто те,  що ми маємо в цілому фінансувати, всі витрати будуть перераховані саме на цю частку і вже  враховані  в тому річному бюджеті, над яким ми працюємо. Ми не зупинилися, він буде поданий Верховній Раді десь на початку - в  середині  лютого наступного року.

 

     6

 

     Є в  нас  і питання,  яке ще у витратах не зовсім визначене, але надзвичайно важливе - це  витрати  по  переселенню  кримських татар.  Ви  знаєте,  що участь у цьому беруть інші республіки,  в тому числі й Україна.  Ми визначилися з цією сумою -55 мільйонів, але потрібно набагато більше - понад 1 мільярд.

 

     Наш Уряд звернувся до співдружності республік,  які причетні до цих витрат,  щоб вони визначили і свою частку.  Ця сума  також буде вже визначена в тому річному бюджеті, який буде вам поданий.

 

     Виходячи з того,  що ми йдемо до ринкових відносин і повинні будувати бюджет  саме  відповідно  до  вимог  ринкових  відносин, зверніть увагу,  як змінилася структура видатків бюджету, який ми вам подали. У чому полягає зміна? Вона в тому, що в нас у бюджеті відсутні  всі  ті  дотації,  які  в минулі роки спрямовувались на виплату  різниці  в  цінах  сільському  господарству,   вугільній промисловості   тощо.   Зараз  на  перший  план  вийшли  видатки, пов'язані із соціальним захистом населення.  У структурі видатків вони  становлять майже 37 відсотків.  А якщо ще додати ті видатки населенню, які обумовлені законами, прийнятими Верховною Радою по захисту   населення   і   тими   витратами,   які   пов'язані   з чорнобильською бідою,  то в цілому витрати а бюджету  на  ці  дві статті перевищують 50 відсотків усіх витрат.

 

     7

 

     Що я б ще хотів пояснити відносно витрат, які б в бюджеті на перший квартал?  Соціальний захист населення - це в  першу  чергу захист,   який   виплачується   з  бюджету  лікарям,  учи  телям, працівникам  культури.  Щоб  вийти  на  цей  рівень   соціального захисту,  ми  повинні  були  зупинитися на якомусь рівні динаміки цін.  Зверніть увагу,  що ціни там зупинені на рівні в 2,5 рази і відповідно  в два рази /1,9/ передбачена компенсація на заробітну плату,  на витрати,  на харчування. Якщо ви розглянете в розділах "Доплати", скажімо, і на дітей, і все інше, там скрізь поставлені абсолютні  суми,  а  в  самому  кінці   є   загальний   рядок   : "індексація". Це означає, що це все доплачу ється до тих сум, які мають збільшуватися в першому кварталі.

 

     Хочу пояснити ось  що.  Ви  всі  розумієте,  що  з  2  січня незалежно від нас ціни будуть відпускатися, буде лібералізація, і все це буде в більшому розмірі.  Вже сьогодні в газетах  читаємо, що ціни будуть значно збільшуватися.

 

     Я доводжу  до  вашого  відома,  що  саме  те,  що  в першому кварталі буде  збалансовано  співвідношення  між  доходами  і  ви датками, дасть нам можливість витримати і вищу інфляцію, яка може статися.  А саме зростання цін,  якщо будуть прийняті ті податки, які  ми  сьогодні  розглядали  /йдеться  про перших два/,  будуть збільшувати і доходи в бюджеті,  а ми  з  вами  одночасно  будемо збільшувати індексацію тому населенню, яке утримується на бюджеті і з бюджету фінансується.  Основний вихід з глибокої  економічної кризи,  ви  всі  розумієте  прекрасно,  може відбутися за рахунок підвищення  ефективності  виробництва.  І   в   тій   економічній програмі,  яку  ми  зараз чекаємо,  я вважаю,  будуть закладені і зміни  в  структурі  виробництва,  і  поліпшення   агротехнології сільського господарства, і передбачено

 

     8

 

     в ній буде те,  що ми не купуватимемо зерно. Словом, головне

- ефективність, ефективність і ще раз ефективність виробництва.

 

     А сьогодні  ми  опинилися  в  глибокій  економічній   кризі. Керуючись цими розрахунками,  ми повинні вам відверто сказати /по іншому не маємо права говорити/,  що тільки за рахунок підвищення цін ми виходимо на новий виток інфляції.

 

     Я хотів би також сказати про те,  що,  базуючись на програмі виходу з економічної кризи і усіх тих законах,  які вже прийняті, ми збалансували видатки,  збалансували доходи.  І саме доходи,  а також розміри на податок відповідають можливості збалансувати  їх з видатками і при цьому не мати дефіциту бюджету.

 

     Шановні народні  депутати!  Тут один із депутатів виступав і сказав,  що треба мати дефіцит бюджету, тоді Уряд буде думати, як його перекривати.  На жаль, скажу вам відверто, ми не маємо права на дефіцит бюджету. Наша економіка, наш стан.

 

     фінансовий такий,  що не можемо ми мати бюджету дефіцитного. Скажу  вам  чому.  Ми  всі  роки мали дефіцит бюджету,  і в нашій республіці,  і в цілому.  І цей дефіцит  ніколи  не  включався  в бюджет, він був поза бюджетом, і все це списувалося на так званий внутрішній борг.  Так от, якщо розглянути сьогодні наш внутрішній борг,   то   наш   дефіцит   у  вигляді  внутрішнього  боргу  про кредитований  банком,  але  кредити  видані   під   цей   дефіцит безкредитних ресурсів. І ми сьогодні маємо уже понад 30 мільярдів кредитної емісії.  Отже, далі ми вже не можемо входити в кредитну емісію, щоб кредитувати дефіцит бюджету. У

 

     9

 

     світі є   й  інші  джерела,  крім  кредиту  банку.  Продають населенню,  зокрема,  облігації,  бони,  сертифікати.  Сьогодні ж навіть  ті,  які  ми  маємо  в  плані  1991 року,  не продаються, населення їх не купує. Отже, розраховувати на те, щоб позичити ці кошти, ми не можемо. А тому у нас один вихід: треба наші доходи і видатки сплановувати таким чином, щоб не було дефіциту бюджету.

 

     Я думаю,  якщо ви сьогодні схвалите  ці  наші  розрахунки  і дасте  змогу,  щоб  ми  вже  з  20-го  грудня відкрили кредити на фінансування  в  народному  господарстві  /насамперед   бюджетних організацій/, то ми зможемо все профінансувати, і ніяких збоїв ні у видачі заробітної плати,  ні в харчуванні в лікарнях чи  школах не  буде.  Все  буде  продовжуватися.  А  ми  в  той  час  будемо закінчувати працювати над бюджетом 1992 року.

 

     І кілька слів хотів би сказати відносно наших пропозицій  до бюджету на 1992 рік. Відповідно до постанови Верховної Ради у нас вже не буде централізованого фінансування,  а буде фінансування у вигляді кредитів.  Така сума є,  це близько двох мільярдів,  і її треба за рахунок амортизації відрахувань /в тій  частині,  що  ми пропонуємо  /  зібрати  і  профінансувати - як такі об'єкти,  які будуть першочерговими.

 

     Далі. Нам необхідно також затвердити відрахування коштів  на фінансування витрат,  пов'язаних з Чорнобилем.  Ця сума становить дев'ятнадцять відсотків від собівартості.

 

     10

 

     І ще я хотів би звернути увагу ось на що,  Там  є  тимчасові нормативи   взаємовідносин   з   місцевими   бюджетами.   Ми  все розглянули,  але ці нормативи не відповідають вимогам 1992  року. Ми їх назвали тимчасовими,  дійсними тільки для першого кварталу. А зараз працюємо над тим,  щоб співвідношення між податками,  які надходять  до  республіканського і місцевих бюджетів,  були більш розумними,  щоб більше залишалося в місцевих бюджетах,  щоб  вони ставали,  як кажуть,  самі собі хазяями.  І взяти тільки невелику частину субсидій,  необхідних для різних  фінансових  ресурсів  у регіонах.

 

     І останнє.  Вам  подано  на  затвердження звіт про виконання Державного бюджету за  1990  рік.  Зверніть  увагу,  він  не  має дефіциту:  сума видатків становить 43.776.444 тисячі карбованців, сума доходів - 45.120.120 тисячі карбованців, тобто є перевищення над видатками.

 

     Але це ще раз підтверджує,  що бюджет складений за тих умов, тому що поряд з перевищенням доходів над видатками маємо дефіцит, прокредитований банком сумою в У мільярдів карбованців.  Далі так продовжувати не можна.  Тому я ще раз підкреслюю,  що  бюджет  на перший  квартал ми передбачили без дефіциту.  І надалі ми повинні будувати нашу економіку, формувати наш бюджет без дефіциту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Як я розумію,  вже є запитання.  Давайте  визначимо, скільки  ми  відведемо  часу,  тому  що тема надзвичайно важлива. Пропоную до 17.00. Потрібно голосувати? Ні. Дякую.

 

     Перший мікрофон.

 

     11

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Григорий Александрович!  В прогнозном бюджете  подробно расписаны  статьи  расходов  на  социальную  защиту  населения  и особенно выплаты на детей. Однако больше недели назад я обращался к  Правительству,  к  Президиуму  Верховного  Совета  с  просьбой урегулировать  размеры  пособий  матерям,  которые  находятся   в отпуске  по  уходу  за детьми.  Я понимаю,  что этот вопрос вы не решаете,  что нужно соответствующее  изменение  законодательства. Однако  статья бюджета,  в соответствии с которой расходы на одну неработающую женщину составят 45 рублей в месяц,  плюс увеличение на  1,9  процента  - размер индексации в первом квартале,  на мой взгляд,  решить этот вопрос не позволяет.  Поэтому к вам  вопрос. Если  я  правильно  понял  указанную  статью  расходов,  то каким способом планируется увеличить выплаты таким женщинам?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Сума 45 карбованців. Інші суми, які є в цій статті,  визначені згідно з відповідним законом. Ми виходили саме з тих законів,  які сьогодні діють.  Оскільки ціни відпускаються, тобто  підвищуються,  то  відповідно передбачається й індексація. Після її реалізації сума буде не 45,  а 90 чи 85 карбованців. Але це  ще не все.  Я ще раз звертаю увагу,  що Росія запроваджує з 2 січня вільні ціни.  Ми поки що маємо однакову грошову  одиницю  з Росією.   Нам   доведеться   теж   підвищувати  ціни.  Відповідно зростатиме і рівень компенсацій.  Він  може  досягти  навіть  200 карбованців. Остаточні розрахунки будуть можливі лише після того, коли ми збалансуємо ціни.

 

     12

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГАВРИЛОВ А.В.,  секретар Комісії Верховної  Ради  України  з питань  правопорядку  та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемый Григорий Александрович! Мы получили прогноз на первый квартал 1992 года и прогноз на весь 1992 год.  В прогнозе на первый квартал для Крымской автономии /я здесь  хочу  вас  поправить,  чтобы в дальнейшем больше не писали "переселение татар",  надо писать  "возвращение  татар",  они  не переселяются,   а   возвращаются  на  родину/  вообще  ничего  не расписано. Как быть Крыму в первом квартале? Это один вопрос.

 

     Второй. Вы здесь пишете,  что в  1992  году  часть  расходов покрывают те республики, из которых будут возвращаться татары. Вы меня извините, это называется делить шкуру неубитого медведя. Кто с   этими  республиками  договорился?  Где  они  возьмут  деньги? Понимаете,  вы ставите Крым в такое  положение,  что  нам  некуда будет деваться.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я в своїй доповіді звернув увагу, що Україна передбачає свою частку витрат - 55 мільйонів.  Але в  цілому  для республіки необхідно понад 1 мільярд.  Ця сума розглянута Урядом, Уряд звернувся до республік,  незалежних сьогодні держав - Росії, Казахстану  та  інших,  звідки  будуть повертатися /я з вдячністю приймаю ваше зауваження,

 

     13

 

     що саме  так  треба  висловлюватися/  кримські   татари,   з проханням  взяти  участь  у  фінансуванні цих витрат.  Розрахунки зроблені,  зараз ведуться  переговори  з  метою  визначення  сум. Можливо, сума буде визначена на початку січня. А сьогодні вона ще не визначена,  тому ми на перший квартал  зазначаємо  свою  суму, вона є в складі витрат на народне господарство.

 

     Після вихідних ми збираємо представників усіх областей,  всі розрахунки будуть доведені до їх відома.

 

     Я вам ще раз повторюю,  сума капіталовкладень від України  - 55 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу,  якщо  можна,  з'ясувати  це  в  робочому порядку, Другий мікрофон.

 

     ГАВРИЛОВ А.В.  Уважаемый Григорий Александрович!  Я  понимаю прекрасно  все,  что  вы здесь написали - расходы на армию,  МВД, Чернобыль и так далее.  Почему  для  Крымской  АССР  не  выделено отдельной строки,  чтобы было ясно и конкретно,  чтобы можно было приехать туда  и  сказать:  сумма  такая-то,  на  первый  квартал

-столько-то, на год - столько-то.

 

     14

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Беру до уваги.

 

     ГОЛОВА. Григорію  Олександровичу,  мова,  йде  про  те,  щоб виділено було окремо. Тому скажіть, можна це зробити чи не можна?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Можна. Справа в тому, що вона є. Виділимо.

 

     ГОЛОВА. Все з'ясовано. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    колективного акціонерного  підприємства молочного комбінату "Придніпровський", М.Дніпропетровськ      /Індустріальний      виборчий       округ, Дніпропетровська  область/.  Уважаемый Григорий Александрович!  В бюджете предусмотрена дотация на основные продукты питания /хлеб, молоко,  подсолнечное масло/ в сумме 19 миллиардов рублей. И вы в своем предыдущем выступлении говорили о  том,  что  любой  закон, любой бюджет, который мы можем принимать, должны обеспечивать два вопроса:   социальную   защиту    населения    и    стимулировать производство.

 

     Относительно стимулирования   производства.   Кок   показала практика  в  єром  гору,  идет  дотация  из  бюджета  и   заранее производителю   невыгодно   производить  продукцию.  Каков  будет механизм возмещения из бюджета?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О,  Дякую за запитання, воно слушне, заслуговує на увагу.  Саме ця сума,  яка передбачена в бюджеті,  це особлива сума. Вона зв'язана саме не з виробником, а з соціальним захистом населення. Якщо з 2 січня будуть значно підвищені ціни. Уряд

 

     15

 

     збирається розробити   цілу   програму  соціального  захисту населення.  На ряд продуктів передбачено незначне  підвищення,  а також  зафіксувати і не допускати зростання цін на хліб,  молоко, борошно,  олію.  Ви все бачили в прогнозі.  Але,  зафіксувавши ці ціни,  треба,  щоб  виробник  був  зацікавлений виробляти і нехай продає продукцію по своїх цінах.  Є ще одна пропозиція,  коли  ми обговорювали  це питання.  Є пропозиція:  а чи не краще дати,  як кажуть,  хлібну надбавку  і  все  інше  населенню  безпосередньо? Пропозиція  вивчається.  Це  все  пов'язано з соціальним захистом населення,  щоб не допустити великого зростання цін  саме  на  ці продукти.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський -  Микитівський  виборчий  округ, Донецька область/. Вы сказали, когда начали выступать, следующее: "Вот мы не знаем,  какая будет наша экономика в первом квартале и что  нас  ждет".  Вы  понимаете,  у  меня  сразу  возникла  такая параллель с изречением  Конфуция:  "Вот  сейчас  мы  находимся  в темной комнате и ищем черную кошку, которой там нет.

 

     Мы же  так  ни  к чему не придем.  Вы можете прогнозировать, какова будет ситуация по бюджету хотя бы на первый квартал,  если мы  сегодня  говорим о бездефицитном бюджете.  Я в этом плане вас абсолютно поддерживаю.  Что вы можете сказать  по  этому  поводу? Удержимся мы на бездефицитном бюджете?

 

     16

 

     И второй коротенький вопрос. Мы будем финансировать общество "Товариство сприяння обороні України".  Поясніть,  будь ласка, що це таке?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.Поясняю. Перше запитання.

 

     Ми зробили перший квартал без урахування зростання цін,  яке може бути з 2 січня обумовлене Росією. Хочу вам сказати, що ще не встигли  підписати  в  Мінську Угоду,  як уже в понеділок Міністр фінансів, Міністр праці, заступник міністри економіки, який відає цінами,  заступник  керуючого  Національним  банком  зустрілися з відповідними працівниками Бєларусі, Росії і з'ясували надзвичайно багато   питань.   Повідомили,   що   ще   не   готові  проводити лібералізацію цін  з  2  січня.  Там  є  цілий  пакет,  наш  Уряд направив.  Відклали на два тижні,  можливо ще щось буде зроблено. Але якщо це станеться саме з 2 січня,  то ми готуємось  захистити наш  ринок,  соціально  захистити наше населення.  А тому ніякого чорного кота ми не шукаємо. Ми зробили так. Ви прийняли закон, що треба  виплачувати 221 карбованець пенсії і на це треба додатково 40 мільярдів. Будь ласка, ви визнаєте і ми визнаємо, що аграрії у порівнянні  а  промисловістю  відстали в заробітній платі.  Треба вирівняти,  бо у них були фіксовані ціни. Це також треба віднести на витрати. І от відноситься 61 відсоток на витрати.

 

     Бюджет не  може  витримати,  що  на  наступний рік вугільній промисловості треба давати дотацію в межах понад 40 мільярдів.  А на  вугілля ціни потрібно відпускати,  щоб вони були саме такими, якими є витрати на них. Якщо все оце врахувати, то ми виходимо на

 

     17

 

     рівень 2,5 і ми під ці 2,5 на цьому витку нашої  внутрішньої інфляції.  Я  повторюю,  спад виробництва триває.  Усе те,  що ми прийняли, це не за рахунок ефективності виробництва, а за рахунок нового  витка  інфляції.  Ми  на  нього  вийшли,  а  якщо буде ще більший, то ми ще на більший вийдемо.

 

     Але я  хочу  ще  раз  підкреслити:  який  би  не  був  виток інфляції,  нам потрібно мати податкову систему, щоб вона на цьому рівні  відповідно  захистила  наше  населення,  а  саме  те,   що фінансується з бюджету - освіта,  культура, охорона здоров'я. Все на цьому рівні має бути.

 

     Друге питання.  Ви сказали,  навіщо нам товариство  сприяння армії,  авіації  і  флоту.  Я розумію,  що з 1 січня ми не можемо сказати:  люди добрі,  розходьтесь.  Але якщо буде прийнято  таке рішення  Верховной  Радою,  що  нам  організація  сприяння армії, авіації  і  флоту  більше  не  потрібні,  то  ми  її  не   будемо фінансувати. Але поки що вона є. Там є люди, вони працюють. І нам треба з 1 січня їх фінансувати.  Так що,  будь  ласка,  приймайте відповідні рішення - чи збільшуйте, чи зменшуйте.

 

     Ми слуги народу,  а ви вирішуйте. Ми перед вами виступаємо і фінансуємо так, як ви вирішуєте.

 

     ГОЛОВА. Григорію Олександровичу,  не "ми" прийняли,  а  "ви" погодились - ми разом прийняли!

 

     18

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Коли  ми  приймаємо  будь-який  документ,  то завжди робимо це за погодженням з Урядом.  Ніколи такого не було, щоб ми не надали можливості Уряду спростувати,  висловити свою думку.  І ще не було випадку,  щоб ми прийняли документ,  а Уряд сказав, що він до.  нього не причетний.  Ми гуртом прийняли всі документи. І нам разом їх виконувати. "Ми" і "ви" повинно вже відійти.

 

     Другий мікрофон.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я дякую за поправку.  Але так  вважаю  лише тому, що недавно працюю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЖЕЛІБА В.І.,  голова  Кіровоградської обласної Ради народних депутатів,  голова   виконавчого   комітету   /Новоархангельський виборчий округ, Кіровоградська область/. Григорію Олександровичу! Скажіть,  будь   ласка,   чи   будуть   у   майбутньому   бюджеті використовуватися  валютні  надходження  для  покриття  бюджетних витрат?  Розкрию суть  питання.  Ви  знаєте,  в  якому  складному становищі   зараз   знаходяться   заклади   охорони   здоров  "я. Непоодинокі випадки,  коли людям відмовляють  в  операціях  через відсутність  найнеобхіднішого.  І  от  ми  кинулися вишукувати ті валютні кошти,  які є на рахунках наших підприємств.  Проте ми їх не можемо знайти, бо союзні зовнішньоторговельні структури

 

     19

 

     зараз не  працюють,  і  куди  діваються  ці  кошти,  відомо. Приміром, наша область торгує сівалками з Марокко, але виторгу ми знайти не можемо.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Дякую.  В  наступному  році буде складатися валютний баланс. Зараз, ви знаєте, розробляється законопроект про використання  валюти  нашою  державою.  Скоро,  кажуть,  він буде готовий.  Там   передбачатиметься,   яка   сума   буде   саме   в республіканському валютному фонді, скільки матимуть підприємства, як використовуватимуться ці валютні кошти.

 

     А зараз ситуація справді така,  як ви кажете.  Наші  рахунки всі   йшли   через   Зовнішекономбанк  колишнього  Союзу  РСР.  І Зовнішекономбанк сьогодні скорочує свою діяльність.  Але в нас  є український зовнішній банк,  який був філіалом.  Більше того, там зараз розробляються питання, щоб мати свій банк інвестицій - саме зовнішніх   і   внутрішніх.  Одним  словом,  буде  закон  і  буде використання...  А ми в бюджеті безпосередньо  не  матимемо,  але знатимемо,     куди    спрямовуються    інвестиції,    як    вони використовуються в цілому в  балансі  фінансових  ресурсів,  куди спрямовуються  в  народному  господарстві.  І  де нам передбачити якісь пільги.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     20

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Григорію Олександровичу! У мене   таке   запитання.  На  сторінці  3  /"Видатки"/  написано: "Компенсація  різниці  в  цінах  на  будівельні   матеріали   для індивідуальних сільських забудовників".  Ця сума передбачена лише для  тих,  хто  почав  будівництво,  чи  й  для  тих,  хто   буде розпочинати будуватись?

 

     Дуже велике   прохання  виплачувати  компенсацію  всім,  щоб усетаки на селі будувались.

 

     Багато запитань є й такого плану.  Якщо,  наприклад, інвалід чи   пенсіонер   стоїть   у   черзі  на  телевізор,  холодильник, автомашину, і в нього грошей не вистачатиме після підвищення цін, то чи передбачена тут Індексація?  А може, передбачена індексація на ощадних книжках селян?

 

     І друге питання. Ви говорили про ефективність виробництва. Я подавав   у   письмовій   формі   Державному   міністру  Мінченку пропозицію,  щоб цільовим методом у фінансах передбачити розвиток переробної промисловості.  Бо якщо ми й виростимо більший урожай, то завтра більше продукції не стане на прилавках.  Ми просто не в змозі  його переробити.  Чи є така програма і чи передбачається в фінансах якось підняти переробну промисловість?

 

     Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Відносно пільг і компенсацій. Ви знаєте, що існує  такий закон,  що 50 відсотків кредитів погашаються людьми, які будуються або будуть будуватись.

 

     21

 

     Відповідно до існуючого закону ми й передбачили цю  різницю. Є  такий  закон,  яким передбачені кредити - і молодим сім'ям,  і інвалідам. Все це ми передбачили, користуючись саме цим законом.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     П'ТАЧЕНКО Г.О.Друге питання. Буде розроблятися проект Закону про індексацію /я маю на увазі у зв'язку з підвищенням цін /.  То там  розглядатиметься  одночасно   питання   й   про   індексацію заощаджень  населення.  Поки що такого закону немає,  він ще лише має бути розроблений.  Ви ж  мене  зрозумійте,  ви  говорите  про індексацію...  Я маю на увазі,  коли збільшували ціни з 2 квітня, то  відповідно  на  40  процентів  збільшувалися  й   заощадження населення.  Якщо  збільшуватимуться  ціни  з  2  січня,  то  буде розглядатися і концепція, як вчинити з тими збереженнями, які має населення. От і все. А поки що такої концепції немає.

 

     Відповідаю по переробній промисловості. Хочу вам сказати, що якби ви познайомилися з концепцією,  яка  сьогодні  розробляється Урядом  /вона  дуже  цікава/,  то звернули б увагу,  що в бюджеті закладені видатки на конверсію.

 

     Я знайомився  з  тією   програмою.   Там   5   тисяч   видів устаткування  готується  для сільського господарства і переробної промисловості! Це саме те, що дасть нам можливість зберегти ті 30 відсотків вирощеного, які досі втрачаються. Треба все переробити.

 

     А в  бюджеті  передбачаються  пільги.  Тут  виступав товариш Ситник, і ви, напевно,

 

     22

 

     звернули увагу,  як  він  сказав,  що  ціни   в   сільському господарстві передбачається зробити вільними. Треба кінець кінцем врахувати в цінах усе те, що витрачено. А я хочу додати. И ставлю так   питання:   оскільки   ми   з   бюджету  сьогодні  не  маємо централізованих капітальних вкладень,  але є  постанова,  в  якій сказано,  що  на  соціальний розвиток села треба спрямовувати від централізованих вкладень відповідну суму,  та ще й  15  відсотків додати.  Отже,  треба сьогодні при розробці цін врахувати, що той прибуток,  який   буде   в   сільському   господарстві,   повинен забезпечити можливість викупити це устаткування,  профінансувати. Усе це треба мати на увазі.

 

     ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Є прохання депутатів /я вже бачу по тих знаках, які вони подають/ говорити коротше. Ви дуже в дохідливій  формі   розповідаєте,   але   часу   на   це   багато витрачається.  Тому вони показують,  щоб коротше,  аби можна було поставити більше запитань.

 

     Перший мікрофон.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я прошу пробачення,  але я  людині  повинен розказати.

 

     ЖУКОВ В.Р.,   голова   Макіївської   міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька область/. Григорий Александрович! Чтобы внести ясность в вопрос о формировании бюджета,  я прошу  местным Советам направить срочно методику и принцип расчета бюджета.

 

     23

 

     И два  вопроса.  Механизм  получения  платы  за землю еще не определен.  В Донецкой области определено  -  полмиллиарда.  Заем государства,  на наш взгляд, должен учитываться только в доходной части республиканского бюджета.  Местные Советы  от  этого  очень много теряют.

 

     П'ТАЧЕНКО Г.О.   Ми   збираємо   представників  областей  на наступному тижні.  Все буде роз'яснено,  як треба діяти  відносно місцевих бюджетів.

 

     Друге запитання  щодо  плати  за землю.  Зверніть увагу,  що плата за землю становить  8  мільярдів.  Але  в  тому  числі  1,6 мільярда  платить  село,  а решту за квадратний метр,  який ви не взяли під будівлю,  платить місто.  А тому всі ці суми,  тобто Зо відсотків,   які  надходять  у  республіканський  бюджет,  будуть спрямовуватись   саме   для   сільського   господарства.   Це   і рекультивація,   це   і  все  інше,  що  пов'язано  із  сільським господарством.

 

     Бачите, ви говорите,  що закону  немає.  Але,  ми  вважаємо, закон  буде.  Сьогодні  ще  немає  закону про податки,  але ми не можемо не враховувати ті суми, які будуть закладені в законі.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І.,  член Комісії Верховної Ради України  у  справах молоді   /Золотоніський   виборчий   округ,  Черкаська  область/. Шановний  Міністре!  Податок  на  добавлену  вартість  ви   чітко визначаєте для бюджету республіки.  Решту відсотків залишаєте для обласного

 

     24

 

     бюджету. Але місцеві /районні,  міські/ Ради борються за цей бюджет,  бо  не  мають  жодної копійки у своєму бюджеті,  тому що обласні Ради його забирають.  Ми практично два роки боролися, щоб у Москви забрати бюджет,  тепер ще років два або три місцеві Ради будуть боротися, щоб в області забрати бюджет. Як ви вважаєте, чи не потрібно вам сьогодні встановити хоч мізерний процент /але щоб він був чітко  визначений  Верховною  Радою/,  який  має  йти  до місцевого  бюджету.  Не  до  обласного,  а  саме  до районного чи міського.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Поділяю  вашу  думку.  Ми  зараз  над   цим працюємо.  Але, зрозумійте, що за один день це зробити неможливо. Нам треба визначитися відносно нормативів для місцевих  бюджетів. Але  не  взагалі  відносно  нормативів,  а відносно нормативів по видах витрат.  І  треба  так  зробити,  щоб  були  закріплені  ці надходження  до  місцевих  бюджетів  саме  в  такому,  як кажуть, розмірі,  який би зацікавлював місцеві бюджети їх мати.  Але ж ви зверніть  увагу  і  на  те,  що  у  нас  є Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування. Там уже, визначено, які  надходження  є  безпосередньо місцевими,  а які надходять до республіканського бюджету.  Я думаю,  що коли ми з вами опрацюємо саме систему... Ми вже багато говоримо, прошу пробачення. Словом, ми працюємо над нормативами з тим, щоб це все привести в порядок. Не завтра, а в наступному році.

 

     ГОЛОВА. Третій   мікрофон.  Народний  депутате,  я  не  хочу прізвища назвати,  але ж ви розумієте,  що міністр не може в один день або зараз же все це зробити. Ви ставите

 

     25

 

     питання -  він  висловлює  свою  думку.  І  не  потрібно нам перепалки.  Ви розумієте?  Хто не погоджується, нехай підійде і в іншій фор мі висловить свою думку.  Але не так, прошу вас! Третій мікрофон.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.,  заступник начальника навчального  відділу Сімферопольського   військового  об'єднаного  училища  /Київський виборчий   округ,   Кримська   АРСР   /.    Уважаемый    Григорий Александрович!   Я   присоединяюсь   к  предыдущему  выступавшему депутату Гаврилову. Меня тоже интересует вопрос, будут ли внесены 600  миллионов  на  1992  год  для возвращения крымско-татарского народа? Сегодня ответа на этот вопрос ждут все жители Крыма. Ведь если  эти  деньги распылят,  где вы их тогда возьмете?  Вы можете предусмотреть, какие республики сколько дадут? А вот относительно того,   что   расход  на  возвращение  крымско-татарского  народа составит именно шестьсот миллионов, вы должны дать ответ.

 

     П'ЯТАЧЕНКО І .0.  Я можу вам дати таку відповідь.  Можете не мати   ніякого  сумніву,  що  все  те,  що  треба  виплатити  для повернення татар,  все буде передбачене в бюджеті  на  1992  рік. Якщо навіть не вийде так,  що ми щось отримаємо від інших держав, то доведеться свої витрати передбачати.  Але щоб не перед  бачити нічого, таке виключається.

 

     ГОЛОВА. Прошу ваш.

 

     26

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального  господарства /Білопільський   виборчий   округ,   Сумська   область.  Григорію Олександровичу!  Кілька днів тому ми  розглядали  це  питання  на засіданні комісії,  потім у Вітольда Павловича Фоківна. Згідно із законом про пріоритетність соціального розвитку  села  і  АПК  ми розглядали питання про капітальні вкладення на розвиток села.

 

     У мене  конкретно до вас в запитання.  У прогнозах записано, що в1992 році робіт по газифікації,  водопостачанню на селі  буде виконано  в  3-4  рази  більше.  Як  може  Міністерство  фінансів планувати на розвиток села значно  менші,  ніж  у  минулому  році капітальні вкладення,  якщо обсяг робіт буде в 3-4 рази біль ший? Дайте відповідь, будь ласка.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Шановні народні депутати!  Я ще раз повторю те,  про  що  я  щойно  говорив.  Щодо сільського господарства ми передбачаємо  на  92-й  рік   фінансування   соціально-культурних закладів. Стосовно капітальних вкладень у більшій сумі, то це має бути  враховано   при   визначенні   нових   цін   в   сільському господарстві. Не тільки ціни мають бути визначені. Слід визначити кількість устаткування, машин, які спрямовуються шляхом конверсії на  розвиток села.  Це теж треба оплатити.  Ці суми будуть значно більші.  Але з бюджету ми нічого не  фінансуватимемо.  Я  ще  раз наголошую   і   підтверджую  -  всі  витрати  треба  передбачити, враховуючи ціни на сільськогосподарську продукцію. Фінансування з бюджету ми не витримаємо.

 

     27

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Горохівський   виборчий   округ,  Волинська  область/.  Шановний Григорію Олександровичу!  Ми  знаємо,  що  ножиці  цін  і  ножиці мінімальної зарплати на Україні і в Росії ми відчуємо. Безумовно, найкращим засобом було б найшвидше введення національної валю ти. Однак Угода в мінську відстрочила введення національної валюти. З яких причин,  ви б не змогли  сказати?  Коли  конкретно  це  буде зроблено? Виборці на кожній зустрічі задають нам ці запитання.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Дякую.  Я  вам  відповім таким чином.  Якщо тільки Росія відпустить ціни /а вона їх відпустить/,  то оскільки ми  маємо  єдиний  грошовий обіг,  нам необхідно буде запровадити мінімальну зарплату 342 карбованці,  яку Росія  вже  запровадила, нам необхідно буде підвищити до такого ж рівня, як у Росії. Ми не маємо права чинити інакше,  бо тоді не захистимо своє  населення. Але  разом  з  тим треба розробляти свою грошову систему,  і,  як тільки вона буде завершена,  запроваджувати  її.  А  сьогодні  що робити?  Зараз  урядова комісія працює над тим,  як захистити наш споживчий ринок шляхом  використання  багаторазових  купонів  для продажу  продовольчих  товарів  і  таке  інше.  На всі ці питання найближчим часом, я думаю, Верховна Рада отримає відповіді.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     28

 

     ЗІНЧЕНКО А.Л.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановний Григорію Олександровичу!  У прогнозі  передбачається  національний доходу сумі 420 міль ярдів карбованців. Видатки на освіту становлять ІЗ мільярдів, тобто 4,2 відсотка.  Але  у  Законі  про  освіту  прямо сказано не менше 10 відсотків від національного доходу.  Як ви  думає  те,  чи  можна будувати державу, зневажаючи Закон про освіту? Це підтверджується і рівнем заробітної плати  вчителів,  і  реалізацією  Закону  про індексацію грошових доходів населення. Прошу прокоментувати - 4,2 відсотка, що плануються, і 10 відсотків, що є в законі?

 

     П"ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я щиро вдячний за таке запитання,  бо  мені дуже  приємно  відповісти,  що  4,2  відсотка  взяті  з структури видатків.  А по відношенню до  національного  доходу  видатки  на освіту  перевищують  10  відсотків,  хоч  законом передбачено 10. Відкрийте,  будь ласка,  сторінку,  на якій  наведені  розрахунки видатків на освіту.  Там ви побачите, що вони становлять майже ІІ відсотків від національного доходу.  Я думаю, що шановний депутат відкриє потрібну сторінку, почитає і зрозуміє.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І.,  робітник  очисного  вибою  шахти  імені  Ста ханова     виробничого     об'єднання     "Красноармійськвугілля" /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/.

 

     29

 

     Уважаемый Григорий   Александрович!  На  четвертой  странице приведена таблица нормативов  отчислений  в  областной  бюджет  в процентах.  У  меня такой вопрос:  почему нормативы не раскрыты в рублях,  сколько  приходится  на  каждого  конкретного  человека, проживающего  в  той  или  иной области?  В промышленных областях экология гораздо хуже,  чем  в  областях,  где  нет  промышленных предприятий.

 

     И второй вопрос к вам, как министру финансов. Скажите, разве не целесообразно было бы заморозить вклады населения хотя  бы  по июль для того, чтобы все, что есть на Украине, осталось именно на Украине.  Для того,  чтобы в будущем все оставалось  на  Украине, учитывать согласно декларации доходы, начиная с июля по настоящее время?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г .0.  Вибачте,  яке було перше питання?  ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І.  Почему  для  промышленных  регионов определен намного меньший процент перечислений в областной Совет?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Питання заслуговує на увагу.  Ми зараз  над цим  працюємо,  і,  коли  ми  підійдемо  до  річного бюджету,  ми приведемо обсяги витрат на душу  населення  по  кожній  статті  в даному регіоні. І це нам треба буде саме для того, щоб визначити, які  субсидії  необхідно  давати  в  залежності  від   того,   що по-різному  склалися  економічні  умови  і по-іншому склалися роз міри фінансових ресурсів, які формуються на даній території.

 

     30

 

     Все це вам буде показано і саме з цього ми будемо виходити.

 

     Але зараз на перший квартал ставимо нормативи тимчасові,  бо немає необхідності робити такі надзвичайно великі розрахунки, щоб через місяць їх просто взяти й викинути.  Це залежитиме від того, які складуться обсяги фінансових ресурсів по регіонах. Виходячи з того,  якою буде наша економіка, яким буде рівень цін, ми зробимо повністю  баланс  фінансових  ресурсів  по  регіонах  і  на  душу населення.

 

     ВАСИЛЬЄВ В.І. И второй вопрос.

 

     ГОЛОВА. Друге запитання стосувалося збереження вкладів.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Стосовно збереження вкладів.  Ви знаєте, що зараз наші вклади заморожені.  Видають тільки до 300 карбованців, а  всі  інші  можна  використати,  як  кажуть,  виписавши  чек  і оплативши,  якщо  ви  робите  покупку на велику суму.  Але я хочу сказати,  шановні депутати, що ми так далеко зайшли в економічній кризі,  що  нам  хотілося б,  щоб усі збереження населення хоча б залишилися  і  народ  був  заспокоєний,  що   вони   будуть   при відповідному  збільшенні цін збільшені.  Розбалансований повністю споживчий ринок. У нас заробітна плата в цьому році подвоїлась, а виробництво спало.  У нас не збалансовані товари і доходи.  У нас сьогодні емісія становить близько 15 міль ярдів.  Що це таке?  Це видатки   заробітної  плати,  доходи  населення,  не  забезпечені товарними ресурсами і послугами.  Але на цю  емісію  сьогодні  не вистачає  банкнотів.  Банк  затримує заробітну плату.  А ще треба розблокувати ощадні збереження. Що потім будемо робити?

 

     ГОЛОВА. Закінчуємо.  Будь  ласка,  другий  мікрофон,   потім третій і закінчуємо.

 

     31

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження  /Луцький-Центральний  виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний доповідачу!  Мене зовсім не задовольнила   ваша   відповідь   відносно    строків    введення національної валюти.  Я хочу висловити припущення.  Ваша справа - приймати його чи не приймати ,  але мені здається,  що не  вийшов строк,  коли  будуть  відмиті  партійні  гроші в економіці і тому затягується час введення національної  валюти.  А  питання  таке: яким чином Україна виплачуватиме свою частку боргу Заходу? Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я вам щиро вдячний за те,  що ви зі мною не погоджуєтесь.  Жодна  країна,  вводячи  національну  валюту,   не сповіщає  попередньо  дату,  коли вона її введе.  А ви хочете від мене отримати таку відповідь.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. Про борг ще не сказали.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Про зовнішній борг,  який сьогодні має бути визначений. Ви знаєте, що одночасно розглядається не тільки борг, а й ті активи,  які треба розподілити. А розрахунки показують, що активи  дещо більші за борг.  Нам би якнайшвидше треба було б усе це мати.  Тоді б ми побачили з вами, що в нас ще буде доход, а не видатки.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     32

 

     ЧЕБАН 0.0.,   голова  колгоспу  імені  Леніна  Арбузинського району /Арбузинський виборчий  округ,  Миколаївська  область/.  В одній  з  таблиць,  на  яку  ви звернули увагу,  а також депутати Веретенніков  і  Степенко,  говорилося  /і  тут   записано/   про фіксовані ціни на сільськогосподарську продукцію.  Я зрозумів, що ви в своїх відповідях теж це підтвердили.  А як може бути,  що на сільськогосподарську   продукцію  ціни  будуть  фіксовані,  а  на промислову   продукцію,   яка   йтиме   на    виробництво    цієї сільськогосподарської   продукції,   будуть   вільні   ціни?   Ви передбачили лише 19 мільярдів,  щоб  захистити  людей,  споживчий ринок,  захистити споживчий кошик. Хто захистить колгоспи?! Ви ж, мабуть,  розумієте,  що коли ми підемо на це, на фіксовані ціни в сільському  господарстві,  то  багато  якої  продукції сільського господарства просто не буде вироблятися.  Колгоспи,  працюючи  на самофінансуванні,  не  будуть  виробляти  ту  продукцію.  Що ж ми зробимо тоді! до чого ми доведемо наше сільське господарство?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г .О.  Вельмишановний депутате! У першій половині дня  виступав з цієї трибуни Віктор Петрович Ситник і сказав,  що вони зараз працюють над тим,  щоб ціни в сільському господар стві були вільними, не фіксованими. Але хочу вам сказати, що те, що ви говорите,  має надзвичайно велике значення.  Коли  за  купівельні ціни вільні,  а коли ми передбачаємо доплачувати і зафіксувати на продовольчі товари, то я думаю, що 19 мільярдів не вистачить. Тут я з вами погоджуюсь.  А тому ми передбачили якийсь певний рівень, після нього відповідно будуть другий рівень, третій рівень. Отже, буде не 19, а 40. Але я ще раз

 

     33

 

     повертаюсь до того,  що ви розглядали в першій половині дня. Треба,  щоб наші податки були зав'язані на зростання цін, тоді ми відповідно  будемо мати і від зростання цін збільшення надходжень до бюджету  і  відповідно  фінансування  дотацій  на  продовольчі товари.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Григорію Олександровичу.

 

     Шановні народні   депутати!  Бачите,  ми  використали  сорок хвилин на запитання і відповіді.  Я  прошу  вас,  зрозумійте,  ми тридцять хвилин відвели,  а сорок витратили. Перед тим, як надати слово  депутату  Печерову,  я  хочу   зачитати   вам   телеграму: "Внимательно  слежу  ходом  заседания четвертой сессии.  Важность вопросов неоценима.  Возмущен посещаемостью депутатами заседаний. Как можно принимать такие законы при таком кворуме?  Кто позволил прогульщикам тратить народные деньги?  Если мы  все  будем  брать пример  с  таких  депутатов,  богатую  и  неза висимую Украину не построить.  Прошу в  начале  очередного  заседания  огласить  мою телеграмму  депутатам.  Если это не будет сделано,  буду считать, что мнение народа для вас ничего не  значит.  Город  Вознесенск". Підписів дуже багато.

 

     Я прошу  взяти цю телеграму до уваги і зачитав її,  аби люди знали, що ми будемо разом з вами враховувати ці зауваження .

 

     Слово надається голові Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін народному депутату Печерову Андрію Васильовичу. До 10 хвилин.

 

     34

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати і запрошені! На від  міну  від  минулих  років комісія постійно працювала разом з Міністерством   фінансів   над   формуванням   прогнозу   бюджету незалежної держави. Разом розроблялися багатоваріантні підходи по його складанню на майбутній рік,  виходячи з можливих принципових змін  в  економіці  України.  Загальні зусилля були спрямовані на формування прогнозу республіканського бюджету в умовах проведення реформи оподаткування і лібералізації цін.  Цей варіант "Прогнозу республіканського бюджету" напружений,  оскільки по  дається  для розгляду  на  сесії  без  дефіциту  та  й  передбачає неординарні рішення.  Іншого  виходу  зупинення  сповзання  країни  до  краху фінансово-бюджетної системи поки що не знайдено.

 

     У цей   складний  час  становлення  державної  незалежності, переходу до  ринкових  відносин  ми  не  можемо  відмовитися  від соціальних   гарантій   для   населення   і   в   першу  чергу  - малозабезпеченого. За рахунок бюджету будуть індексуватись доходи працівників    бюджетних    установ,    надаватиметься   допомога підприємствам,  які  надають  послуги  населенню  за  фіксованими цінами і не мають у зв'язку з цим необхідних коштів.

 

     Єдине, що я попрошу,  це не задавати запитань,  на які вже в відповідь у цій інформації,  яку  я  доводжу  до  вашого  відома. /Пауза/.

 

     ГОЛОВА. Все, Андрію Васильовичу?

 

     35

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.   Ні,   у  мене  не  все.  Я  хочу  порадитися. Ознайомити вас із висновками комісії, чи це не потрібно нікому?

 

     Передбачаються видатки для збереження розміру  оплати  праці працівників   освіти,  культури  та  охорони  здоров'я  на  рівні середньої  заробітної  плати  в  народному  господарстві  або   в промисловості,  а  також  на виплату стипендії студентам на рівні мінімальної   заробітної   плати.   Продовжуватимуться    виплати населенню  раніше  встановлених Урядом сум компенсацій і допомоги на дітей, шкільну форму і товари дитячого асортименту у зв'язку з їх подорожчанням. Всього на соціальний захист населення в першому кварталі прогнозуються видатки бюджету  в  сумі  17,5  міль  ярда карбованців, або більше 37 відсотків від загального обсягу.

 

     Незважаючи на  перехід  до  ринкових  відносин  та очікуване введення вільних цін на більшість продовольчих товарів,  у  даний час  з  метою  соціального  захисту  населення ми не можемо також відмовитися від  дотації  по  різниці  в  цінах  на  окремі  види найнеобхідніших продовольчих товарів.  Це хліб,  борошно,  крупи, макаронні  вироби,  молоко  і  деякі   молокопродукти.   На   них планується запровадити фіксовані державні ціни.  Тільки на перший квартал 1992  року  ця  дотація  прогнозується  в  сумі  понад  З мільярди карбованців.

 

     У більшості  сімейних  бюджетів  при  підвищенні  цін немалу питому вагу займали б  витрати,  пов'язані  з  оплатою  житла  та комунальних  послуг.  Але  при формуванні прогнозу нормативів від рахувань  від  загальнореспубліканських  податків  і  доходів  на наступний  рік передбачена повна компенсація додаткових витрат на квартирну плату,  проїзд міським електро- та автотранспортом, ряд пільг для малозабезпечених людей. На це передбачається,

 

     36

 

     в розрахунку   на   рік,   виділяти   більше   9   мільярдів карбованців.

 

     Повністю перекладаються  витрати  по  ліквідації   наслідків Чорнобильської   катастрофи   та  соціальний  захист  потерпілого населення на плечі нашого республіканського  бюджету.  А  витрати надзвичайно  великі.  З урахуванням зміни цін у розрахунку на рік потрібно майже 35  мільярдів  карбованців.  Вноситься  пропозиція створити    в    складі   бюджету   фонд   ліквідації   наслідків Чорнобильської катастрофи та  соціального  захисту  населення  за рахунок  відрахувань  до  фонду  оплати  праці  госпрозрахункових підприємств у розмірі 19 відсотків з віднесенням оплачених сум на собівартість продукції.

 

     Значна частина  бюджету  піде  на реалізацію заходів,  перед бачених Законом про пріоритетність соціального розвитку  села  та агропромислового  комплексу в народному господарстві України.  На це  в  першому  кварталі  прогнозується  виділити  1,5   мільярда карбованців, а в розрахунку на рік - 7,8 мільярда. Про те, як уже говорив і доповідач,  основне - це введення вільних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

 

     У зв'язку  з  проголошенням  незалежності  України в бюджеті повинні бути передбачені  асигнування  на  такі  загальнодержавні потреби, без яких неможливо обійтися. Це-створення власної армії, Національної гвардії,  Служби національної  безпеки.  Оптимальний розмір коштів на утримання названих служб прогнозується на перший квартал у сумі близько 4,5 мільярда карбованців.

 

     37

 

     Для функціонування незалежної держави  з  бюджету  передбача ється  також виділити на перший квартал 600 мільярдів карбованців для обслуговування державного внутрішнього боргу і 115  мільйонів карбованців - для виготовлення національної валюти.

 

     Загальна потреба   в  коштах  республіканського  бюджету  на загальнодержавні  видатки  в  першому  кварталі  наступного  року прогнозується в розмірі 47,7 мільярда карбованців. Це дуже значна сума, для мобілізації якої Урядом пропонуються зовсім неординарні рішення.  Зокрема,  відміняється  податок  з  обороту,  податок з продажу,  податок  з  прибутку,  сільськогосподарський   податок, податок  з  будівель,  податок на імпорт і експорт.  У той же час запропонована /сьогодні  ви  з  нею  ознайомилися/  нова  система оподаткування,  яка  повинна стати ефективним інструментом впливу на  зміну  структури  виробництва,  стимулювання  підприємницької діяльності, а також забезпечувати надходження доходів до бюджетів усіх рівнів.

 

     Значне місце в доходах бюджету займе  податок  на  добавлену вартість  /це визначатиметься в законі,  який сьогодні поки що не прийнято/.  Питома вага його становить 37 відсотків у  загальному обсязі річних надходжень.  Передбачається,  що в першому кварталі цього податку надійде  18,5  мільярда  карбованців.  Такий  закон позитивно  зарекомендував  себе  в  багатьох  країнах  світу" він впроваджений  також  у  Росії  і   в   прибалтійських   державах. Запровадження  податку  на  доходи  підприємств замість існуючого податку на прибуток дасть змогу забезпечити стабільність доходної бази бюджету.

 

     38

 

     Враховуючи фінансову   кризу,   пропонується   на  1992  рік встановити єдину ставку оподаткування.  /Прошу ще раз звернути на це увагу, тому що, як я зрозумів у першій половині дня, не все це зрозуміло нашому депутатському корпусу/.  Ця ставка оподаткування дорівнює 31 відсотку від доходу,  а з урахуванням наданих пільг - 47 відсотків від прибутку. Запропоновані ставки оподаткування від доходу  викликані необхідністю фінансування всіх перелічених вище заходів. На 1992 рік пропонується /це, до речі, викликає сумнів у членів постійної комісії/ встановити регулюючим доходом між усіма рівнями місцевих бюджетів прибутковий податок з громадян. З такою пропозицією   звернулася   біль   шість  облвиконкомів,  оскільки неможливо допустити,  щоб у кожному другому місцевому бюджеті  не вистачало доходів на утримання шкіл,  лікарень та інших закладів, що фінансуються з бюджету.

 

     У цілому розглянувши всі внесені пропозиції, комісія зробила певні висновки. Я хочу вам повідомити про них.

 

     Перше. Погодитися  з  пропозицією Кабінету Міністрів України про відкриття бюджетного фінансування на перший квартал 1992 року відповідно  до представленого "Прогнозу республіканського бюджету на 1 квартал  1992  року"  та  запропонувати  Кабінету  Міністрів України  в  місячний строк після затвердження законів про податки скласти проект республіканського бюджету на  1992  рік  і  внести його на розгляд Верховної Ради України.

 

     Я хочу повідомити, що при схваленні цього пункту два народні депутати  висловили  окрему  думку,  про   яку   я   зобов'язаний повідомити. Вони вважають, що цю роботу теперішній склад Кабінету Міністрів якісно виконати не зможе .

 

     39

 

     Друге. Внести до проекту постанови  Верховної  Ради  України пункт   з  пропозицією  Президенту  України,  щоб  він  вийшов  з ініціативою   і   запропонував   керівникам   деркав   -   членам співдружності  прийняти  укази про негайне підписання економічних договорів та угод на рівні підприємств та організацій  в  обсягах відповідно  до  договорів  на  1991 рік.  На думку комісії,  якщо такого не станеться, прогноз бюджету не справдиться.

 

     Трете. Комісія звертається ще раз до всіх народних депутатів з  проханням  припинити  розгляд  законопроектів,  які потребують додаткових фінансових ресурсів,  до затвердження бюджету на  1992 рік.  Ми не можемо приймати такі рішення,  як прийняли сьогодні з пропозиції народного депутата Севастьянова, не розумію чи, що він запропонував  і  чим  це  закінчиться.  Його  пропозиція  ніде не розглядалася .

 

     Четверте. Комісія звертається до народних  депутатів  з  про позицією,  щоб  при  висловлюванні прохань на додаткове виділення коштів  бюджету  вносити  одночасно  пропозиції  щодо  збільшення надходжень до бюджету або про економію окремих статей витрат.

 

     І останнє.  Погодитись  з пропозицією Кабінету Міністрів про затвердження звіту про виконання Державного бюджету за 1990 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До вас  є  запитання,  Андрію  Васильовичу.  Давайте відведемо на це буквально десять хвилин.

 

     Перший мікрофон.

 

     40

 

     МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ,  Київська область/.  Шановний Андрію  Васильовичу!  У  прогнозному  розрахунку  /це  на  п'ятій сторінці,  всередині,  у  другому  пункті/  йдеться   про   землі несільськогосподарського призначення.  Там у пункті "а" написано, що  середня  ставка  за   землі   сільських   населених   пунктів прогнозується по 0,06 карбованця за сотку, а в пункті, де йдеться про  землі  населених  пунктів,  в   яких   оплату   сплачуватиме населення,  прогнозується  середня  ставка  по  два карбованці за гектар.

 

     Я хотів би з'ясувати:  що  це  за  землі,  за  які  з  такою прогнозованою ставкою буде йти оплата?  Які це землі? Чи є на тих землях будівлі чи там сади,  щоб мати чітке уявлення щодо  даного прогнозу?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я  спробую дуже швидко і коротко відповісти на ці і подібні запитання.  Комісія  просить  дати  дозвіл  відкрити фінансування  на  перший  квартал  наступного  року з урахуванням прогнозу бюджету.  Все інше - витрати,  надходження,  тим  більше витрати і надходження,  які плануються з урахуванням фінансування у першому кварталі - це питання надто ретельного  розгляду,  який продовжуватиметься протягом січня щонайменше.  Будь-які конкретні питання ми будемо відпрацьовувати разом з вами.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     41

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Я  хотел  этот  вопрос   задать Министру  финансов,  но не успел.  Поэтому задаю его вам,  Андрей Васильевич.  Скажите,  пожалуйста,  какую степень точности  имеет этот прогноз?  Анализируя некоторые цифры, я пришел к выводу, что месячная заработная плата работающего планируется в  размере  600 рублей на следующий год.  При росте цен в 3,  4,  5, 6 раз на эту заработную плату прожить невозможно.  Какая же  степень  точности этого прогноза?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я намагаюся пригадати,  як сказати українською мовою "степень точности".  Вірогідність запропонованого  прогнозу бюджету,  на мою думку /думка надзвичайно суб'єктивна, вона нічим не вмотивовується в зв'язку з тим,  що ми не можемо спрогнозувати 2   січня  /,  становить  близько  50  відсотків.  Деякий  резерв утворюється за рахунок індексації по  кожному  видатку,  що  може змінити  розрахунки  десь  на 10 відсотків у той чи інший бік.  А відповість на всі питання саме життя.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ,  Луганська область/.  Уважаемый Анатолий Васильевич!  Я не буду  читать  полностью  стихи  Григория Сковороды,  начинающиеся словами:  "Всякому городу нрав и права".  Я хотел бы  спросить  у вас,  как  у  законодателя.  Вы  читали  постановление Верховного Совета о прогнозе Республиканского

 

     42

 

     бюджета, которое нам предложено? Почему в пункте 2, пункте 4, "а", "в", "д" допущено нарушение законов, ранее принятых нами

- о бюджетной системе и о местных  Советах  и  местном  самоуправ лении?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Питання цікаве. Якщо ми разом з вами знайде мо інший вихід з  цього  становища,  що  склалося,  то  будемо  мати можливість  усе  це поміняти при остаточному доопрацюванні Закону про державний бюджет на 1992 рік.  А якщо з активною участю  всіх народних   депутатів   ми   знайдемо   додаткові  джерела,  може, доведеться й відмовитися  від  деяких  пропозицій,  викладених  у цьому проекті.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Из  всех ситуаций нужно выходить за счет местных бюджетов.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАКЕДОНСЬКИЙ І.І.,   голова   Болградської   районної   Ради народних  депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Болградський виборчий округ,  Одеська область/.  Уважаемый Андрей  Васильевич! То,  что  я  хотел  спросить,  уже  спросил депутат Лобач.  Я его полностью поддерживаю. Но есть еще вопрос, практический. Вы очень долго  работали  в  Советах.  Как  вы  себе представляете,  можно сформировать бюджет  местных  Советов,  приняв  такой  бюджет,  в котором нарушены ранее принятые законы?

 

     43

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Ще раз хочу повідомити народним депутатам,  що бюджет сьогодні ми не приймаємо.  Ми навіть не схвалюємо прогноз. Це  пропонується  для  ваших роздумів.  Ми сьогодні з урахуванням обговорення повинні дати право Уряду здійснювати  фінансування  у першому   кварталі   наступного  року.  Обговорення  всіх  статей бюджету,  всі розрахунки, пропозиції, зауваження - це справа, над якою ми будемо працювати щонайменше протягом січня.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. Тогда так и надо ставить вопрос: принимать проект финансирования в первом квартале  без  прогноза. Вот и все решение.

 

     ГОЛОВА. Майже дійшли згоди.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.Якщо   ви   знайомі  з  запропонованим  проектом постанови  Верховної  Ради,  то  там  записано:  дозволити  Уряду здійснювати   фінансування   у  першому  кварталі  з  урахуванням прогнозу. Це не означає, щоб його затвердити.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник голови Народного  руху  України" голова   координаційної   ради   /Рівненський   виборчий   округ, Рівненська область/. Шановний

 

     44

 

     Андрію Васильовичу!  Виконуючи наказ своїх виборців, з якими я  зустрічався,  я  ставлю таке питання.  Усі соціальні ви плати, виплати  з  урахуванням  індексації   здійснюються   за   рахунок підприємств.  Уже зараз є цілий ряд колгоспів, які після всіх цих виплат,  скажімо,  через місяць-два не будуть  мати  коштів,  щоб купити якусь лопату. Є ж такі колгоспи.

 

     Можливо, варто  частину  цих  виплат  здійснювати за рахунок бюджету,  щоб запобігти фінансового краху деяких колгоспів.  Люди за  законом  будуть  вимагати,  а  колгосп не буде мати грошей на виплати по соціальному забезпеченню.  Скажімо,  ціни  відпустять. Але,  по-перше,  коли це буде,  по-друге, невідомо, як це буде, і по-третє,  це може призвести до банкрутства окремі колгоспи, яких ніхто не викупить.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Як  ви  знаєте,  в цьому році ці суми частково відшкодовувалися за рахунок державного бюджету України. У зв'язку з  цим  ми  погодилися  на  державний  борг,  який на кінець року становить близько 40 мільярдів карбованців.  На наступний  рік  у прогнозі   запропоновано   насамперед   вирішення   всіх   питань госпрозрахункових  організацій  за   рахунок   їх   господарської діяльності  за  умови  відпуску  цін  на  ту продукцію,  яку вони виробляють.  Якщо вони вироблятимуть  продукцію,  яка  не  матиме ринкової   вар   тості,   вона   нікому  не  потрібна,  як  і  те підприємство, яке претендуватиме на якусь окрему допомогу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     45

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань  культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  У  мене  питання  у зв'язку з пунктом 6 про видатки на утримання армії.

 

     Ви, Андрію Васильовичу,  звичайно, знаєте про те, що під час недавньої   зустрічі.   Президента   Росії   Бориса   Єльцина   і Держсекретаря Сполучених Штатів Бейкера Борис Єльцин сказав, що в єдину оборону,  стратегічні сили входить авіація,  ядерна зброя і морський  флот.  Так  от  у нас така ситуація.  Я,  звичайно,  за створення Української армії,  бо тільки вона може захистити  нашу незалежність.  Але ось по видатках у пункті 6 йдеться про те,  що на утримання армії ми передбачаємо в першому кварталі 4  мільярди 171  мільйон  і на цілий рік І7 мільярдів 684 мільйони.  Скажіть, будь ласка,  чи не доведеться Україні платити на утримання армії, що   на  території  України  сьогодні,  і  тієї  армії  і  флоту, військовоповітряних сил,  що входять до стратегічних сил на  всій території  так званої співдружності умовно незалежних держав?  Як це прогнозується?

 

     ПЕЧЕРОВ А.В. Вказана в прогнозі сума, образно кажучи, тільки грошове   утримання   військовослужбовців,   які   в   даний  час знаходяться на нашій території.

 

     Безумовно, з часом контингент військ буде скорочуватись  але одночасно заявляться видатки і витрати, які пов'язані в зв'язку з цим придбанням зброї і тому подібне. Ви

 

     46

 

     правильно сказали про те, то в залежності від того, яка буде укладена угода щодо стратегічних Збройних Сил на рівні незалежних держав,  може заявитись додаткова сума,  яка  буде  потрібна  для фінансування спільних Збройних Сил стратегічного призначення.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Андрію Васильовичу.

 

     Переходимо до обговорення питання порядку денного. Слово для виступу надається народному  депутату  Романову,  294-й  виборчий округ, Одеська область.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные депутаты! Сейчас мы с вами рассматриваем прогноз бюджета  Украины,  который базируется  на  прогнозе  экономического  и социального развития. Ситуация  довольно  странная.  Значит,  мы  находимся  в   режиме катастрофической инфляции. И в этих документах не рассчитывается, не прогнозируется,  на какой уровень инфляции мы будем  выходить. То  есть  фактически,  если  сравнить  с прошлым годом,  ситуация получается еще хуже, чем при рассмотрении бюджета на 1991 год.

 

     То есть ситуация вообще-то тривиальная.  Вот то предложение, которое   когда-то   высказывалось   с   этой  трибуны:  все-таки желательно было бы,  чтобы эта многопараметрическая  задача  была запущена  в  машину  и  решена с точки зрения изменения различных параметров.  Тогда можно было  бы  о  чем-то  говорить.  Сегодня, извините, это

 

     47

 

     вообще что-то такое аморфное и непонятное.

 

     Теперь по поводу конкретных вопросов,  которые рассмотрены в бюджете. Мне кажется, что основной недостаток, который продолжает старую традицию - это отсутствие детальных расшифровок.  Говорить о реальных  соотношениях,  не  имея  в  руках  этих  расшифровок, чрезвычайно сложно.

 

     И еще  одно  замечание.  Сегодня наше население независимого государства  находится   на   грани   взрыва.   Наши   избиратели неоднократно  обращались:  "А  как  мы  жить будем дальше?" Зачем далеко ходить,  давайте зайдем в любой киевский магазин и увидим, что  ситуация  неописуема.  Такое  за  последние  50  лет  трудно вспомнить.  Короче   говоря,   ситуация   резко   ухудшается   и, по-видимому,  сегодня  нужно  было  бы  основным  пунктом  нашего движения  сделать  непосредственную  работу  на  предприятиях   и организациях,  выпускающих  продукцию.  С точки зрения,  наконец, сдвига с мертвой точки. Каким образом мы можем планировать, когда на   сегодняшний   день   еще  не  решены  вопросы,  связанные  с приватизацией,  в  частности,  жилья?  Даже  нет   окончательного варианта проекта этого закона.

 

     Вопрос, связанный     с     электроэнергией.    По-видимому, действительно,  назрел вопрос пересмотра таксы и тарифов оплаты с тем, чтобы выработка электроэнергии не была убыточной. Отказаться от энергоемких производств,  изменить коренным образом подходы  к созданию условий для выработки электроэнергии и других источников энергии.  Вчера  мы  почувствовали,  что  это  один  из  основных вопросов, и этот вопрос, кстати, может привести к соответствующей диктатуре энергетиков.

 

     Совершенно неясно,  почему при том  недостатке  /всего  лишь порядка   180   тысяч   тонн   нефтепродуктов   для  производства электроэнергии/   140   тысяч   тонн   нефтепродуктов   почему-то продается, таким образом мы оказываемся в дефиците.

 

     48

 

     Очень важные вопросы, связанные с защитой окружающей среды.

 

     То финансирование,  которое  предполагается  в целом за счет госбюджета и по предприятиям,  очевидно,  не решит наши проблемы, взаимодействие   по   защите   Днестра,  Днепра,  малых  рек  /мы продолжаем быть свидетелями  распашки  до  уреза  воды/,  Черного моря,  атмосферы  /в частности,  очистки выхлопных газов/.  Много проблем с хранением ядохимикатов и пестицидов,  которые  мы  пока что используем совершенно бездумно.

 

     Еще один  очень  важный  вопрос связан с базой осуществления нашего  бюджетного  финансирования.  То,   с   чем   мы   сегодня столкнулись   /я  имею  в  виду  какое-то  странное  отношение  к образованию и науке/,  по-видимому,  не позволит  нам  наращивать базу  нашего  производства.  Каким  образом будут финансироваться фундаментальные исследования и где  гарантии  финансирования  при таком максимальном росте инфляции - совершенно не понятно.

 

     Еще что важно?  Мне кажется, что предусмотрен низкий процент развития  производства  предметов  потребления   -   всегонавсего увеличение  на  4,1  процента.  Думаю,  этот  момент  должен быть пересмотрен.

 

     "Каковы затраты в конечном счете на развитие поиска газа  на шельфе?"  Такая записка подавалась через соответствующую комиссию в Кабинет Министров, но подвижки пока не видно.

 

     Можно было бы остановиться еще на целом ряде вопросов,  но я думаю,   что   единственный  подход  будет  правильным  в  данной ситуации, а именно: ни в коем случае не

 

     49

 

     утверждать этот  бюджет.  Нужно   предложить   Правительству работать   /может,   быть,   в   рамках   этого  бюджета/,  чтобы впоследствии его утвердить.

 

     И последнее замечание. Наверное, бюджет на 1993 год все-таки нам нужно будет рассматривать в мае-июне,  а не в декабре-январе. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів врахувати,  що записалось на  виступ  25  депутатів,  а  пропозиції  продовжують надходити. Дотримуйтесь, будь ласка, регламенту.

 

     Слово надається   народному   депутату   Лобачу.   За    ним виступатиме депутат Чернявський.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Уважаемые депутаты!  Уважаемый Председатель! Вот здесь,  наконец-то,  мы с этой трибуны услышали  сегодня  истину: вопрос   о  прогнозе  бюджета  внесен  для  того,  чтобы  открыть финансирование. А нас используют лишь как машину для голосования.

 

     Ситуация складывается  такая:   если   мы   сегодня   своими вопросами  поставили  в тупик Минфин,  то своими ответами они нас тоже поставили в тупик.  В чем вопрос?  Принимаемые  законы,  как правило, не обсчитывались, не работают...

 

     50

 

     И сегодня,   пытаясь  оправдаться  перед  депутатами,  перед Правительством,  вносится на  рассмотрение  бездефицитный  бюджет республики. Но посмотрите - за чей счет: местных Советов! Кто его составлял?  Есть список - тут одни теоретики и академики.  В этой разработке  практически  никто  не участвовал от местных Советов. Кто давал рецензию или по крайней мере кто  проводил  экспертизу? Никто не проводил экспертизы. И сегодня все это внесено. Почему в проекте бюджета кроме этого не  учтены  предложения  /хорошие,  я считаю/ Правительства,  которые мы с вами одобрили,  по выходу из кризисной ситуации?

 

     В проекте бюджета и в проекте решения / я уже сегодня сказал это  от  микрофона/  молча  попрано  четыре закона - в том числе, Закон о бюджетной системе и  Закон  о  местных  Советах  народных депутатов  и  местном  самоуправлении.  И  все это как-будто тихо сходит с рук. Попираются законы, а мы молчим.

 

     Местные бюджеты ущемлены больше,  чем раньше,  здесь об этом говорили  уже.  Кроме  этого,  у меня имеется пачка документов от облфинуправления. Ответы из министерства идут такие: "Используйте Закон   о   местных   Советах   народных   депутатов   и  местном самоуправлении". Мы не подачки хотим иметь на местах, мы хотим по закону иметь свои честно заработанные деньги.

 

     Поэтому вношу  предложение:  бюджет  /прогнозный  он  или не прогнозный/ не утверждать. Дать три месяца на доработку.

 

     51

 

     С учетом мнения местных Советов,  учесть предложения. Сессия должна  утвердить  нормативы  регулируемых  налогов в соотношении между  республикой,  областью   и   базовым   уровнем   в   таком соотношении:  45:20:35.  Пусть оно будет так. И кроме этого, всем должна быть одинаковая доля /я  считаю,  что  отчисления  ущемили больше всех Луганскую область/ - по добавочной стоимости.

 

     У всех должен быть одинаковый норматив.

 

     Я предлагаю,  Иван  Степанович,  два  вопроса,  о  которых я сказал,  поставить  на  поименное  голосование.   Вот   тогда   и посмотрим, кто за какой местный бюджет ратует.

 

     Я считаю,  что первый квартал 1992 года мы можем работать по базе 1991 года.  Но пусть это будет как  бы  пятый  квартал  1991 года.  Или  по  нормативам  отчисления,  если  они примутся,  два предложения...

 

     Предложение к Минфину, Григорий Александрович. Я считаю, что Минфин сегодня сидит на задворках Минэкономики как диктовал,  так и диктует.  А вы обслуживаете  Минэкономику  финансами.  Помните, предлагалось  учредить  должность  Государственного  министра  по финансам?  Предлагаю утвердить Министра финансов  Государственным министром,  чтобы  по  бюджету или по Сеньке мы шапку шили,  а не обслуживали социально-экономическое развитие,  а  потом  пытались урвать  -  то  ли  за счет местного Совета,  то ли за счет других органов.

 

     Я предлагаю в Минфине создать экспертную группу,  группу  по написанию документов.  Ведь находят в Совмине средства на аппарат управления...  Нужно в Министерстве финансов  создать  экспертную группу, пусть она работает и делает все экспертизы по финансам.

 

     52

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чернявському 352-й виборчий округ, Сумська область. За ним виступатиме депутат Барабаш.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,   голова  ради  агропромислових  формувань Сумської області  /Сумський  виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний Іване Степановичу!  Шановні виборці! Я вважаю, що у нас, депутатів,  які тут присутні, вже виробилася єдність. Я б уже міг підписатися  під  учорашнім  виступом  народного депутата Пушика. Сьогодні  Олександр  Іванович  Ємець  виступив.  Я  вважаю,  вони вносять  надзвичайно важливі пропозиції відносно до того,  що нам відступати, як кажуть, уже нікуди, бо економічні питання сьогодні у  нас  основні.  Я  думаю,  про  це  також свідчить і те,  що ми протягом сьогоднішнього дня говоримо в основному  про  економічні питання.  Але  я приєднуюся до думки тих народних депутатів,  які вважають,  ар потрібно покінчити з популізмом,  зокрема нам треба перестати  боротись  за  видатки.  Нам  сьогодні  разом  з Урядом необхідно думати, де взяти кошти для того, щоб незалежною Україна була не тільки на словах, а передусім у своїх діях і справах.

 

     Оцінюючи прогноз   бюджету,   вважаю,   що   він  не  зовсім остаточний,  незважаючи на  те,  що  зроблено  велику  роботу.  Я розумію,  що це було надзвичайно важко зробити, але підкреслюю, в цьому прогнозі навіть немає таблиці про скорочення  видатків.  Де вона, шановний Григорію Олександровичу?

 

     Якщо ми   будемо   збільшувати,   а  Уряд  не  пропонуватиме скорочення видатків,  то це, я вважаю, не правомірно. Сьогодні до тих видатків, які ми збільшуємо, ми повинні знаходити

 

     53

 

     кошти, щоб економити затрати,  в тому числі на всіх рівнях - і в державному бюджеті,  і  в  місцевому.  Вважаю,  що  необхідно обгрунтувати   тимчасові   нормативи   відрахувань   до  місцевих бюджетів,  про  що  говорили  інші  депутати.  Скажімо,  мені  не зрозуміло,  чому Сумська область має залишати в місцевому бюджеті лише 3?  процентів,  коли в цій області середній вік, людини на 5 років  більший.  Ви  знаєте,  що  у свій час це був партизанський край,  знаєте,  що в Сумській області немає доріг,  що  з  тисячі населених  пунктів  чотириста не мають доріг є твердим покриттям. Можливо,  це справедливо,  що залишено тільки 3? відсотків, але я повинен знати, чому саме стільки, і в прогнозі, а також у виступі міністра це повинно обгрунтовуватись.  Чому  до  централізованого бюджету відраховується ЗО процентів плати за землю? Чому не якась інша цифра? Обгрунтування теж немає.

 

     Я вважаю,  що  ці  відрахування  повинні  бути  зменшені  як мінімум   наполовину,  і  кошти,  які  вивільняються  від  цього, необхідно направити сьогодні на лікування землі,  якщо можна  так висловитись.  Адже те пояснення,  Григорію Олександровичу, яке ви давали на запитання Черепа  Валерія  Івановича,  -  неправомірне. Тому  що  в  цінах  продукція - в одному місці,  а лікувати землю потрібно в іншому місці.  Там, де якраз можливо, продукції на цей час  і  недостатньо.  І  землю  треба  лікувати,  я  маю на увазі боротьбу з ерозією, за корінне поліпшення землі і так далі. На це треба кошти. Я думаю, що ті кошти, які виділяються зараз з інших, так би мовити,  джерел,  явно недостатні, їх треба збільшити. Тим більше,  що в Законі про пріоритетність соціального розвитку села про це чітко сказано.

 

     54

 

     Я вважаю,  що і в оподаткуванні не все правильно.  Я задавав запитання, ну, скажімо, міжколгоспна насіннєва станція. Якщо ми з неї беремо податок,  то це зрозуміло, що він перекладається разом на  колгоспи  і  радгоспи.  І  я просив би податкову інспекцію це врахувати, якщо навіть було допущено неточність у законі.

 

     У мене часу надзвичайно мало  залишилось,  але  я  хотів  би сказати,  що  не  бачу,  як зменшуються витрати на оборону.  Якщо врахувати витрати на Чорнобиль,  на екологію і якщо ми не  будемо зменшувати  витрати  на  оборону,  то  ясно,  що  ми без цього не обійдемось.  Не сказано у цьому прогнозі,  що матиме Україна  від конверсії сьогодні і в 1992 році,  якщо і далі будемо виготовляти танки.  Григорію Олександровичу, багато що й від вас залежить. За один  танк ми могли б сьогодні один колгосп технікою забезпечити. А цього у прогнозі я поки що не бачу. Не бачу і скорочення витрат на   державне  управління.  Скажімо,  тільки  Держкомзв'язку  має витратити за рік майже мільярд карбованців.  Що це за зв'язок,  і кому  він  такий  потрібний,  коли  один телефон на рік коштує 10 тисяч карбованців чи навіть більше?  Що це таке?! Або навіть наша Верховна  Рада.  Я  вибачаюсь,  але  я  вважаю,  що  потрібно нам скоротити і наші витрати. Я конкретно пропоную розділити Верховну Раду на постійно діючих депутатів,  і тих, які беруть участь у її роботі сесійно.  Це вдвоє зменшило б наші витрати  без  зменшення ефективності нашої роботи. Думаю, що можна пошукати і знайти інші шляхи скорочення витрат.

 

     Дякую за увагу.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Барабашу,  87-й виборчий округ. За ним виступатиме депутат Залудяк.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради  України з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством Жовтоводський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановні колеги! З надзвичайно важким серцем сьогодні вийшов на цю трибуну тому, що те, що нам сьогодні подали під виглядом бюджету, ніяк не можна назвати цим словом. Я взагалі вважаю, що цей" бюджет чи цей прогноз  -  це  є апофеоз економічної безпорядності нашого Уряду, його економічного і політичного банкрутства.

 

     Я б взагалі дуже  остерігався  назвати  цей  документ-проект прогнозом бюджету,  а сказав би,  вибачайте за грубе слово, що це найсправжнісінька халтура, тому що те, що називається бюджетом /я ось  покажу  вам/  -  це є бюджет Сполучених Штатів Америки.  Дві тисячі сторінок тексту дрібним шрифтом,  де всі статті розписані, де  всі  статті  обгрунтовані.  А  у  нас  весь  бюджет вмістився всьогона-всього на тридцяти сторінках.

 

     У кожного сенатора є шістдесят помічників до ста  чоловік  у кожній  комісії.  Чотири місяці вони аналізують бюджет.  І чому ж вони тоді  такі  багаті?  Та  тому,  що  розумні,  кожну  копійку врахують  .  А чому ми такі бідні?  Та тому,  що ось такий бюджет маємо /0плески/.

 

     Хто в цьому залі може зараз підтвердити  хоч  одну  цифру  з цього бюджету?

 

     56

 

     І Ви  розумієте,  Кабінет  Міністрів  тримає  нас  просто за прикриття,  щоб потім посилатися - цей бюджет  прийняла  Верховна Рада.  Ми  ж  його не аналізували.  Нам лише два дні тому роздали документ, і вже - давайте приймати його!

 

     Частина про надходження - це просто-напросто фантастика  175 мільярдів карбованців треба вилучити у підприємств.  У цьому році вилучали лише 24 мільярди,  і ті не  вилучили.  Я  не  знаю,  хто виконав цей показник.

 

     Немає в бюджеті скорочення видатків.  Скажімо, чому зараз на утримання органів управління потрібно  1  мільярд  400  мільйонів карбованців, коли в 1991 році планувалося 378 мільйонів? Це що, в чотири рази збільшується заробітна плата управлінцям  за  те,  що розвалили економіку?

 

     Далі. Чому цей документ називається прогнозом і вноситься на затвердження  Верховною   Радою?   Може,   Верховна   Рада   буде затверджувати   й   прогнози   погоди?   Ми  затверджуємо  тільки документи, які є державними і обов'язковими для виконання.

 

     Я не розумію,  наприклад,  що то за стаття про  прогноз  ний обсяг обміну іноземної валюти - 32 мільйони доларів.

 

     Хіба у  нас  уже  вирішені  усі  валютні питання,  що можемо продавати валюту на аукціоні?  Кабінет Міністрів має дуже  багато валюти  в  той  час,  коли  у  нас  є проблеми,  які ми не можемо вирішити без валюти.  Я не можу зрозуміти,  чому в цьому  бюджеті відсутня  частина  про  валютні надходження і валютні розрахунки. Затвердимо бюджет, а всіма

 

     57

 

     валютними надходженнями    буде    розпоряджатися    Кабінет Міністрів без нашого відома.

 

     У цьому  документі  є  звіт про виконання бюджету за минулий рік.  Я,  наприклад,  не розумію,  на якій підставі деякі  статті виконані  із збільшенням,  що не приймалося Верховною Радою?  Хто дав  дозвіл?  І  Верховна  Рада  мовчить.  Вона  фактично  не   є контролером   виконання   бюджету.   Це  просто  зухвалий  виклик Верховній Раді з боку Кабінету Міністрів.

 

     Але якщо  навіть  погодитися,  що  цей  бюджет  можна  якось виконати,    він    розвалюється   через   головну,   принципову, концептуальну причину.  Ця причина - індексація доходів,  на  яку немає навіть натяку.

 

     Ви подивіться, якщо в п'ять разів збільшуються надходження з підприємств,  що це означає?  Ці підприємства  збільшать  ціни  в п'ять  або  навіть у десять разів.  А що ми будемо робити з нашою бюджетною сферою,  з нашими пенсіонерами? Залишимо їх просто так? Чи  будемо  виконувати Закон про індексацію?  Якщо виконуватимемо закон, тоді треба шукати джерела фінансування. І дуже характерно, що  Міністр  фінансів  з  цієї трибуни сказав,  що ми не прийняли Закон про індексацію,  хоча ми його прийняли  3  липня.  Уряд  не знає, що є такий закон, і його не виконує.

 

     58

 

     Я не  хотів би робити якісь докори Міністру фінансів.  і Він мені глибоко  симпатичний  як  спеціаліст,  як  людина.  Він-нова людина  в  Уряді  і,  мабуть,  його  провина найменша.  І взагалі бажання сформувати  бездефіцитний  бюджет  я  пов'язував  саме  з появою   цієї   людини.   Але   мені   здається,   що   політичну відповідальність повинен нести Кабінет Міністрів.

 

     Згадаймо, так само був проштовхнутий бюджет на 1991  рік,  і ми його прийняли.  Треба,  треба на вчора,  а сьогодні вже пізно. Так само проштовхнули надзвичайний бюджет на друге півріччя.

 

     Тому я  пропоную  прогноз  бюджету  відхилити  і  розглядати голосування  щодо  нього  як  політичну оцінку,  політичну довіру Уряду.  І провести голосування тільки поіменно. Ми повинні знати, хто  закінчив  курси  по  фінансовому  бюджету,  а хто мав з цієї дисципліни  "двійку",  кому  дорогий   Уряд,   а   кому   дорогий український народ.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Залудяку Миколі Івановичу. За ним виступатиме депутат Желіба.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України   у питаннях    екології    та    раціонального   природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ,  Полтавська  область/. Шановні народні депутати! За час нашої з вами роботи не один раз

 

     59

 

     звучали з  цієї  трибуни  претензії,  зауваження  до  роботи Верховної Ради минулих скликань.  Проте я повинен вам сказати, що раніше депутати вже у вересні-жовтні одержували по своїх виборчих округах проект бюджету на наступний рік, якось його обговорювали. Щоправда рішення вони приймали дуже швидко - за годину - півтори.

 

     Розгляд сьогоднішнього    питання,    такий    поспішний   і терміновий,  не призведе до  поліпшення  життя  нашого  народу  в наступному році. Я підтримую народних депутатів, яким уже вдалося вис тупити,  у тому, що прогноз бюджету недосконалий. Дійсно, цей проект  бюджету  на перший квартал і на наступний рік - це просто гра цифр.  Доведу  вам  це  з  точки  зору  вирішення  планування природоохоронних питань.

 

     Що ж  виходить,  шановні  товариші?  Всі  ми  клялися  перед виборцями,  що  коли  нас  оберуть,   будемо   сповна   займатися природоохоронною діяльністю,  всі питання по екології будемо дуже добре вирішувати.  За останні чотири місяці члени  нашої  комісії разом  з  працівниками  нового Міністерства охорони навколишнього природного  середовища  України,  яке  очолює  Юрій   Миколайович Щербак, побували в багатьох регіонах республіки.

 

     Робота йде    дуже   погано,   природоохоронні   заходи   не виконуються, місцеві Ради не впливають на їх виконання.

 

     60

 

     І от гляньте, що планується. Ну добилися ми, що вже планують 500 мільйонів  карбованців  з державного бюджету на наступний рік на  природоохоронні  цілі.  Це  дуже  добре.  Ми  дякуємо  Уряду, Міністерству фінансів.  Вперше за 70 років ми одержали таку суму. Але далі вже починається гра цифр.  На сторінці  5  записано,  що "відповідно   до  фінансових  планів  і  кошторисів  міністерств, відомств,  підприємств, установ і організацій України передбачено на  фінансування  заходів  щодо  екологічного  захисту та охорони навколишнього природного середовища" виділити на перший квартал 1 мільярд  4  мільйони  карбованців,  а  в  розрахунку  на  рік - 4 мільярди 785 мільйонів  карбованців.  Я  зрадів,  попросив  Ігоря Рафаїловича:   давайте   порахуємо,   скільки  це  відсотків  від загального планового бюджету?  Вийшло 2,3 відсотка.  Але  тут  же бомба  закладе на!  Тут немає взагалі на екологію,  тут закладено 3,5 мільярда карбованців,  які передбачені на  Чорнобиль.  Навіщо нам займатись окозамилюванням?  Є загальна екологія, у нас на неї повинен бути окремий рядок /як її не називайте/. Виходить, що тут є якийсь обман.

 

     Тому я пропоную.  Щодо вирішення всіх питань, які порушували народні  депутати  /і  особливо  ж   екологічних   напрямків   /, відповідно переробити і врахувати всі наші зауваження.  І коли ми зараз переживаємо, шановні товариші, перехідний період, а держава наша  йде до ринку,  то ніякого поліпшення з огляду на цей бюджет наступного року ми чекати не можемо. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  народному  депутату  Желібі,  233-й округ, Кіровоградська область. Потім порадимося. Будь ласка.

 

     61

 

     ЖЕЛІБА В.І.  Шановні  народні  депутати!  щоб  говорити  про бюджет, треба знати, якою буде наша економіка. Лише за цієї умови можна   реально   прогнозувати   доходи,  а  також  планувати  їх використання.  На підтвердження цього скажу таке.  У поданій  нам поясню  вальній записці до звіту про виконання Державного бюджету України за 1990 рік говориться,  що 18,5 відсотка  /а  це  більше двох  тисяч  місцевих бюджетів/ не реалізували видаткову частину. Ці кошти в основному передбачались  на  ремонт  закладів  освіти, охорони здоров'я та придбання для них інвентаря й обладнання.  Як бачите,  дуже благородно. Лише ресурсами не підкріпили, щоб можна було виконати все,  що намічалося.  Тому ми і прогноз бюджету,  і прогноз економічного та соціального розвитку в Комісії у питаннях діяльності    Рад    народних   депутатів,   розвитку   місцевого самоврядування глибоко розглянули. У нас є відповідні зауваження, є зауваження щодо формування державного замовлення, регіонального розвитку і конверсії.  Я на цьому  не  буду  зупинятися,  ми.  їх подамо  до  Уряду.  Лише  хотів  би торкнутися питання формування державного замовлення на сільськогосподарську продукцію.

 

     Шановні народні депутати! Закінчується рік, ми повинні знати про  держзамовлення  на  ту продукцію,  якою будемо годувати наше населення. Але досі це все не визначено.

 

     Сьогодні ми робимо значні кроки на шляху до ринку, стоїмо на порозі    лібералізації    цін,   роздержавлення,   приватизації, відкриваємо свої кордони для  іноземного  капіталу.  Але  вся  ця робота  може  виявитися  марною,  якщо  ми  в  наступному році не проведемо переоцінку національного багатства України за світовими цінами. І це також повинно знайти своє

 

     62

 

     відображення у  бюджеті.  Лише після цього зможемо захистити його від  розбазарювання.  Переоцінка  дасть  можливість  реально оцінювати  стан  нашої  економіки,  перейти  до  дійсно  ринкової прибуткової сфери матеріального виробництва.  Тому ми пропонуємо, щоб у заходах Уряду на наступ ний рік,  яких ми так чекаємо, була передбачена  невідкладна  робота  по   переоцінці   національного багатства України.

 

     І ще  про  одне,  пов'язане  безпосередньо  з бюджетом.  Нас турбує, що і в 1992 році серед проблем, які треба буде вирішувати в  паливно-енергетичному комплексі,  не передбачається подальшого розвитку  виробничого  об'єднання  "Олександріявугілля",  яке   є постачальником  побутового  палива  для  20  відсотків  населення України.  Більше того,  планується зниження  його  виробництва  в наступному  році  проти  рівня  1990 року на 1В відсотків.  А це, шановні товариші,  вплине на наш бюджет. Причин тут багато. Серед них  є  і  те,  щоб  ми  почали вже використовувати запаси бурого вугілля на діючому родовищі Кіровоградської області.

 

     Ми дуже   занепокоєні    подальшою    долею    Криворізького гірничо-збагачувального  комбінату окислених руд,  що будується в Долинській  Кіровоградської   області.   Сьогодні   це,   мабуть, найбільша  на  Україні будова.  Але про неї у матеріалах,  які ми розглядаємо,  нічого не сказано.  З початку будівництва,  шановні народ   ні   депутати,   передбачених  1  мільярда.800  мільйонів карбованців уже освоєно майже 1 мільярд.  Тому,  якщо так  просто закрити    очі    на    цю    будову,   наслідки   економічні   й соціальнополітичні можуть  бути  дуже  серйозними.  Сьогодні  там працює  понад 4 тисячі іноземних спеціалістів.  Очікується,  що в разі зупинки будівництва  звільниться  понад  тисячу  українських робітників і службовців,  які обслуговують уже збудовані об'єкти. Для утримання тільки об'єктів соціальної сфери

 

     63

 

     потрібно 8,5 мільйона карбованців на рік.  Проте,  хто  буде фінансувати ці видатки,  не визначено. У нас у місцевому бюджеті, про це дуже яскраво говорив депутат Лобач,  таких  коштів  немає. Тому ми переконливо просимо Кабінет Міністрів України в найближчі строки  розглянути  весь  комплекс  питань,  пов'язаних  з   цією будовою.

 

     Я підтримую   думку  про  те,  що  над  прогнозним  бюджетом потрібно попрацювати.  Але хотів  би  підтримати  пропозицію  про прийняття   постанови,   щоб   можна   було  нам  жити,  відкрити фінансування на перший квартал.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я прошу  декілька  хвилин уваги,  давайте  порадимося.  Ніхто  від  Уряду  і від комісій не вносив пропозицію затвердити, а в багатьох виступах було сказано, що  ні  в  якому  разі  не можна затверджувати.  Я прошу уважніше читати проекти і документи. Це - перше.

 

     Друге. Записалося для обговорення,  я називав, 25 депутатів. Виступили не всі.  Є вже інший проект постанови.  Я його зараз не оголошуватиму, тому що ще не все враховано. Щодо тієї пропозиції, щоб  дозволити  Кабінету  Міністрів  фінансувати,  тому  що життя рухається вперед,  вноситься на ваш  розгляд  така  про  позиція: завтра  розпочати  роботу  з  9-ї  години,  щоб  дати можливі сть виступити   записаним   депутатам.   Неможливо   відхилити   таке надзвичайно   важливе   питання.   А  комісії  депутата  Печерова доручити,  щоб  нам  завтра  був  внесений  компромісний  варіант постанови  з  урахуванням обговорення.  Його треба роздрукувати і роздати депутатам,  щоб потім ми з вами могли, вже маючи на руках отакий

 

     64

 

     проект, проголосувати.  Якщо  є  така  згода,  тоді ми зараз проголосуємо.

 

     Отже, ми  не  закриваємо  це  питання,  але  для  того,  щоб перевірити,  скільки  зараз  у  залі народних депутатів,  я прошу вставити картки.

 

     Вечірнє засідання  не  оголошувалося  закритим.   Вам   було роздано  сьогодні  проект  Звернення  Верховної  Ради  України до Міжнародного  олімпійського  комітету.  Є   таке   Звернення?   Є запитання до тексту? Немає. Тоді зараз слово - Матвієнку Анатолію Сергійовичу.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комісії  Верховної  Ради  України  у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/ . Я хотів би просити шановних депутатів, щоб вони не заперечували щодо  внесення  окремих редакційних правок,  які,  в принципі, не змінюють статтю. І пропоную надрукувати це Звернення в нашій газеті "Голос України".

 

     ГОЛОВА. Тут  два  слова.  Доручаємо  це депутатам Матвієнку, Михайлу Андрійовичу Голубцю і депутату Правденку.  Тут два слова, вони внесені вже. Скажіть про них.

 

     МАТВІЄНКО А.С. Ну, тут є і орфографічні правки.

 

     ГОЛОВА. Давайте  ми  схвалимо це Звернення.  Хто за те,  щоб його схвалити і, відпрацювавши його, доручити опублікувати, прошу проголосувати. "За" - 265. Приймається.

 

     65

 

     Тепер вноситься  пропозиція:  завтра  розпочати роботу о 9-й годині,  продовжити обговорення і завтра ж внести на ваш  розгляд проект постанови. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 176. Де процедурне питання, тому рішення прийнято.

 

     Сесія продовжить роботу завтра, о 9-й годині.

 

     66