Стенограма пленарного засідання

12 грудня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 грудня 1991 року. 10 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні народні депутати!  Прохання підготувати  картки  для  реєстрації.  Включайте   табло.   Прошу реєструватись.

 

     В залі присутні 370 народних депутатів.  Засідання Верховної Ради оголошується відкритим. Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,  заступник  Голови  Комісії   Верховної   Ради України у справах молоді /Гагарінський виборчий округ,  м. Київ/. Шановні народні  депутати!  Я  сьогодні  хотів  би  виступити  як соціал-демократ і,  скориставшись випадком, запросити всіх вас до київських магазинів.  Я б хотів,  щоб ви пересвідчились,  що вони порожні,  і товарів залишається всього на дві години.  Я хотів би вам сказати,  що у моїх виборців залишилась та сама  звичка,  яка була до голосування про

 

     3

 

     незалежність, -  вони  хочуть  їсти,  вони  хочуть  купувати продукти харчування.

 

     У той же час у Києві немає масла,  молока, м'яса. Це столиця України. В моєму окрузі проживає близько 45 тисяч пенсіонерів. Те саме відбувається в усіх інших районах.  Місто практично нічим не забезпечується.  На  ринках  бореться  все під контроль тіньовими структурами.

 

     В той же час міська Рада знову затіяла  вибори  голови,  вже вкотре.  Місто  практично  некероване.  Час уже зрозуміти,  що ця міська Рада не мас голови, місто не має управління.

 

     Я звертаюсь до Верховної Ради,  до  Кабінету  Міністрів,  до органів управління і, зокрема, до Президента: час вживати рішучих заходів,  надати Києву особливий статус і,  можливо, ввести пряме президентське правління. Це ж столиця України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РЕВА. В.М.,   Перший  віце-президент  Української  державної корпорації  автомобільного  транспорту  /Феодосійський   виборчий округ,   Кримська  АРСР/.  Шановний  Іване  Степановичу,  шановні депутати!  В цьому році  через  вкрай  незадовільне  забезпечення галузі       запасними      частинами,      основними      видами матеріально-технічних ресурсів перевезення  пасажирів  автобусами /і  в  першу  чергу  в  містах/ опинилося на межі повної зупинки. Недоодержано близько 4 тисяч автобусів - 50  процентів  виділених лімітів,  не одержано жодного автобуса "Ікарус".  Для підтримки в робочому стані наявних 11 тисяч

 

     4

 

     автобусів цієї  марки  потрібні  запчастини  агрегату,  яких через відсутність валюти не отримано жодної. Це призвело до того, що 40 процентів автобусів з цієї  причини  простоюють.  Становище ускладнюється   тим,   що   50   відсотків   автобусів   повністю відпрацювали амортизаційні строки, підлягають списанню.

 

     ГОЛОВА. Це що, звіт про роботу автомобільного транспорту?

 

     РЕВА В.М.  Ні,  я хочу  поставити  питання  перед  Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Питання   вносяться  на  розгляд  Верховної  Ради  в установленому Регламентом порядку.

 

     Шановні товариші депутати! Одне питання порушене, друге... А порядок денний хто виконуватиме?

 

     Я розумію,  що  є корпорація автомобільного транспорту,  яка повинна вирішувати ці питання.  Коли щось не  виходить,  то  вона звертається до Уряду, Уряд готує пропозиції разом з депутатськими комісіями, потім пропозиції вносяться на розгляд Верховної Ради.

 

     Якщо-ми будемо озвучувати у Верховній Раді все, що робиться, то  ми  тоді заберемо на себе функції засобів масової інформації, статистичного органу,  управлінських структур і ще  багато  чого. Давайте всі ці питання розглядати в установленому порядку.

 

     Другий мікрофон.

 

     5

 

     РЕВА В.М. Іване Степановичу! Я розумію вас, але хочу сказати і вам,  і депутатам.  З цим ми зверталися до Верховної  Ради,  до Кабінету  Міністрів,  до Міністерства економіки,  до Міністерства фінансів.  Однак усі звернення залишаються без відповіді,  питати не  вирішується.  Тому  я  вимагаю  негайно це питання поставити. Пятисоттисячний  колектив  галузі  ставить   це   питання   перед Верховною  Радою.  Якщо ви дозволите,  я буквально за дві хвилини закінчу свій виступ.

 

     ГОЛОВА. Віталію Михайловичу,  я ще раз вам  говорю,  що  ваш заява  прийнята.  Ми  ще  раз доручаємо Комісії з питань розвитку базових  галузей  народного  господарства  та  Уряду   розглянути пропозиції і, якщо це потрібно, внести на розгляд Верховної Ради. А  зачитувати,  скільки  де  стоїть  автобусів,  не  потрібно.  Я розумію,   що  це,  дійсно,  біда,  людей  потрібно  возити.  Але вирішувати питання треба  у  встановленому  порядку.  Ваша  заява приймається для вирішення.

 

     Третій мікрофон.

 

     ХМАРА С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний Іване Степановичу!  Шановні депутати! 6 грудня я в цьому залі робив депутатський запит - хто,  за чиїм дорученням підписав угоду про продовольче забезпечення на 1992 рік,  чому депутати не були поінформовані? Тому що ця угода ганебна і розрахована на те, щоб остаточно пограбувати Україну.

 

     6

 

     Я прошу відповіді.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу Секретаріат видрукувати  і  направити особисто  Вітольду  Павловичу це запитання,  й не знаю,  хто і де підписував таку угоду. Кажу вам відверто. Перший мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Петровський виборчий округ,  Донецька область/.  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые  депутаты!  Вчера в газете "Известия" были помещены комментарии Вицепремьера Российского Правительства Егора Гайдара.  В  частности,  там  говорится о Соглашении,  которое мы ратифицировали.

 

     Мы приняли очень важное решение о сохранении рубля...

 

     ГОЛОВА. Так, усе. Я прошу виключити мікрофон.

 

     Шановні народні депутати!  Якщо ми зараз почнемо коментувати всі газети і всі статті,  то нам не вистачить часу. Прошу зайняти свої місця. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

 

     На сьогодні пропонується розглянути такі питання: про проект  Митного  кодексу України /друге читання/;  про проект Закону  про  митний  тариф;  про  проект  Закону  про  спеціальні економічні зони;  про проект Закону про профілактику захворювання СНІД /друге  читання/  і  про  проект  Закону  про  альтернативну /трудову/ службу /друге читання/.  Оголошую це, щоб депутати мали можливість під час перерви знайти всі ці документи,  тому що вони були роздані, але, може, не всі їх взяли.

 

     7

 

     Переходимо до  розгляду першого питання - про проект Митного кодексу  України.  Слово  надасться  народному  депутату  України Дунтау Олександру Михайловичу.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ, Одеська  область/.  Уважаемые  депутаты!  Со  дня  первого чтения проекта Таможенного кодекса прошло около месяца.

 

     Для работы  над  замечаниями,   поступившими   от   народных депутатов   и  комиссий,  были  привлечены  представители  десяти таможенных управлений Украины в качестве экспертной комиссии.

 

     Таким образом,  в сравнительной таблице, которая находится у вас на руках,  в средней колонке,  изложены замечания, обобщенные группой экспертовпредставителей Кабинета Министров.

 

     Фактически поступили замечания от двух депутатов и от  одной комиссии.   Из  них  учтены  три  замечания.  Замечание  депутата Романова отклонено,  поскольку его предложение нашло отражение  в статьях 7 и 94 проекта кодекса.

 

     Кроме этого,  в  ходе  работы над проектом кодекса во втором чтении группой экспертов и работниками десяти управлений  таможни дополнительно внесено две статьи.

 

     Откройте, пожалуйста, Таможенный кодекс и сразу же на второй странице увидите  :"  Дополнить  Главу  1  Раздела  1  следующими статьями".  Речь  идет о статьях 10 и 11,  а,  следовательно,  об изменении структуры проекта кодекса.  Поэтому я очень вас прошу - прежде,  чем  мы  приступим  к  чтению  проекта  кодекса в целом, рассмотреть эти две

 

     8

 

     статьи и дать ваше принципиальное согласие по существу  этих статей.  И в последующем уже приступить к практической работе над проектом.

 

     Статья 10.  "Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та створення інфраструктур митних органів України здійснюються за рахунок державного бюджету"...

 

     Продолжение этой статьи /"...а також митних зборів і коштів, "виручених від реалізації конфіскованих предметів"/ может вызвать определенные вопросы.

 

     Работники таможни настаивают на  этом  дополнении  и  просят Верховный  Совет  согласиться  с  ним  и  внести его в Таможенный кодекс.

 

     Статья 10 не предусматривает финансирование в полном объеме, речь идет об одном процессе...

 

     ГОЛОВА. Олександре  Михайловичу.  У  нас  же є відпрацьована процедура обговорення законопроектів у другому читанні.

 

     Починаємо з назви,  потім - преамбула,  стаття 1 і так далі, зрештою,  дійдемо й до статей 10 та 11. Ви ж хочете одразу почати із статті 10...

 

     ДУНТАУ О.М.  Иван Степанович!  Дело в том,  что речь идет об изменении структуры кодекса. Поймите меня, пожалуйста, правильно. Если мы начнем идти по тексту постатейно,  то сразу же  возникнет несоответствие  между  левой и правой колонками относительно двух статей, Естественно, встанет вопрос; откуда они?

 

     Поэтому речь идет  просто  об  изменении  той  структуры,  с которой вы согласились в первом чтении.

 

     Хорошо, давайте начнем со статьи 1, как это обычно делаем.

 

     9

 

     ГОЛОВА. Ви розумієте,  є речі,  які не сприймаються, тому що не всі  стільки  працювали  над  цим  законопроектом,  Олександре Михайловичу,   Як   ви   і  ваші  товариші.  Депутати  сприймають законопроект, коли його розглядають у встановленому порядку.

 

     Отже, до назви є зауваження? Немає.

 

     Переходимо до статті 1.

 

     ДУНТАУ О.М. По разделу 1 - от статьи 1 до статьи 20 - поступили такие замечания. Два замечания - от депутата Зайца Ивана Александровича к статье 8. Это замечание учтено.

 

     Также поступили два замечания депутата Романова к статье 11.

 

     ГОЛОВА. Олександре Михайловичу!  Вибачте мені,  але ви знову переплутали всі статті. Ви що, не буваєте на засіданнях Верховної Ради?

 

     ДУНТАУ О.М.  Иван Степанович!  Я говорю  о  статьях  раздела

І-1-20.

 

     ГОЛОВА. Ні,  ми не так обговорюємо.  Ми запитуємо депутатів, чи є зауваження до статті 1.  Якщо вони надходили і  враховані  - депутати  погоджуються.  Якщо ж не погоджуються,  то підходять до мікрофонів  і   викладають   свої   зауваження.   Я   вас   прошу дотримуватися процедури і Регламенту.

 

     ДУНТАУ О.М. Хорошо! К статье 1 замечаний нет.

 

     ГОЛОВА. Є  у  депутатів  зауваження до статті 1?  Немає.  До статті 2?

 

     10

 

     ДУНТАУ О.М. Замечаний нет.

 

     ГОЛОВА. До статті 3?

 

     ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВА. До статті 4?

 

     ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВА. До статті 5?

 

     ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВА. До статті 6?

 

     ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВА. До статті 7?

 

     ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

 

     ГОЛОВА. Не вас  я  запитую,  ви  розумієте,  не  вас!  А  ви відповідаєте за весь зал.

 

     ДУНТАУ О.М.  Извините,  пожалуйста,  Иван Степанович. Дело в том, тут предложений не было, поэтому я так и среагировал.

 

     11

 

     Я думаю,  если  замечаний  нет,  то  эти  статьи  можно   не называть. Это только трата времени, если на них останавливаться.

 

     ГОЛОВА. Тоді ви відразу повинні були сказати, що до таких-то статей зауважень не  надійшло.  Давайте  визначимося,  чи  будемо кожну  статтю  обговорювати,  чи  проголосуємо  в  цілому.  Але я вважаю,  що коли  ми  до  кожного  закону  вироблятимемо  окремий підхід,  то це буде не зовсім правильно.  І якби ми дотримувалися процедури,  то пройшли б уже  більше  статей.  А  то  тільки  час витрачаємо, щоб вас повернути до процедури.

 

     Отже, до статей 7, 8, 9 немає зауважень.

 

     А от щодо статті 10 дайте,  будь ласка, коментар, Олександре Михайловичу.

 

     Перепрошую, є пропозиція проголосувати статті з  1  по  9  у редакції, яка викладена в порівняльній таблиці.

 

     "За" - 303. Приймається.

 

     Будь ласка, коментар щодо статті 10, Олександре Михайловичу.

 

     ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Если у когото есть замечания по статье 10, давайте их обсудим.

 

     Голова. Перший мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Іване Степановичу! Стаття 10 виникла

 

     12

 

     тільки при  додатковому  розгляді  пропозицій  в  Комісії  у закордонних  справах.  Наша  ж  комісія її не розглядала,  тому я прошу зняти цю  статтю  з  обговорення,  аби  ми  могли  детально вивчити проблему.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства  і  законності  /Старосамбірський  виборчий  округ, Львівська  область/.  Я  теж дотримуюся тієї думки,  що цю статтю слід  вилучити.  Це  приблизно  те  ж  саме,   коли   б   міліція фінансувалася за рахунок затриманих.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Я в принципі погодився  б  зі  статтею  10,  бо  іншого  джерела  для фінансування митниць немає,  тим більше, що весь доход від митних зборів надходить у бюджет. А переводити митниці на госпрозрахунок не  можна.  Але  другу частину я б вилучив,  бо це може викликати стимуляцію конфіскаційної діяльності.  Крім того,  усі кошти  від конфіскації  товарів  усе  одно надходять до бюджету,  так що все визначено у першій частині.

 

     А інших джерел фінансування митної справи не може бути.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Депутате   Лобач,   підійдіть   до    мікрофона    і висловіться, а з місця коментувати непотрібно. Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.,   голова   Лисичанської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Лисичанський  виборчий округ,   Луганська  область/.  Мы  знаем,  как  работают  службы, финансируемые из бюджета.  Будет  потеряна  заинтересованность  в расширении производства.  Ведь мы знаем, сегодня нет складов, нет оборудования и так далее  .Если  государство  не  дает,  то  сама служба должна за счет чего-то существовать.

 

     ГОЛОВА. Більше   бажаючих  виступити  немає?  Ваш  коментар, Олександре Михайловичу.

 

     ДУНТАУ О.М.  Каждый из выступающих по-своему  прав.  Давайте поразмышляем.  Когда  мы  обсуждали  этот  законопроект  в первом чтении,  то было несколько выступлений,  которые  прозвучали  как крик  души  - таможня,  пропускная система,  люди в очередях итак далее.

 

     За счет каких средств финансируется сегодня таможня? За счет средств госбюджета.  Там работают люди,  несколько тысяч человек. Очень много нареканий с вашей же стороны было  в  адрес  таможен, поскольку  сегодня  система  подбора  кадров  не дает возможности решить все серьезные вопросы.

 

     Понятно, что людей надо  стимулировать.  Если  финансировать только  из  бюджета,  то будем иметь фиксированную систему оплаты труда. Есть какие-то определенные премиальные.

 

     14

 

     Но ведь это же не дает возможности  подучить  дополнительные источники или улучшать материально-техническое состояние таможни. К тому же указанное во  второй  части  этой  статьи  -  это  один процент от общей суммы, которая может быть выделена таможне. И то ведь надо понимать,  что процент отчисления будем  утверждать  мы здесь или таможенный комитет.

 

     Поэтому я прошу вас:  есть вещи,  которые очень нужны людям, понимаете,  нужны!  И в первую очередь это решение их  социальных проблем.  Кто-то  говорит  о том,  что это стимулирует конфискат. Простите,  пожалуйста,  это отнюдь не  принуждает  таможню  стать каким-то конфискатным органом.

 

     Вся наша система привела к тому, что сегодня практически все из  государства  вывозится.  А   эти   люди,/часто   это   просто мальчишки/- последние, кто находится на рубеже нашей границы. Так почему же мы не хотим им верить?  Почему мы  не  хотим,  доверяя, стимулировать их труд?  Я вас очень,  прошу понять правильно. Это направлено в первую очередь на то,  чтобы поддержать этих  людей, укрепить  веру  в  то,  что есть Верховный Совет -орган,  который беспокоится о  них.  Поймите  меня  правильно.  Может  быть,  это несколько эмоционально,  но направлено только на одно - на защиту интересов этих  людей.  Мы  не  можем  все  время  командовать  и говорить - делай так,  делай так. Должна быть и логика, и здравий смысл в этом. Спасибо.

 

     ГОЛОВА, По-перше! є депутати, які хочуть висловитись.

 

     15

 

     Ви бачите,  які полярні думки.  Голова постійної комісії,  і його підтримали деякі депутати,  вносить пропозицію взагалі зняти це статтю. Якщо зняти статтю, то тоді треба зняти і закон, це ж у другому читанні.  Тому мені здається,  що найбільш виваженою була пропозиція про те,  що фінансується з бюджету.  А там  уже  можна відпрацювати механізм,  як усе це надходить у бюджет, а з бюджету

- туди.  Тобто передбачити якусь "поличку"  в  бюджеті,  механізм фінансування з бюджету, а не митницею. Ви розумієте?

 

     Тому найбільш    виваженим   було   б   таке   формулювання: "Фінансування,  матеріально-технічне  забезпечення  та  створення інфраструктури  митних  органів  України  здійснюється за рахунок державного бюджету".

 

     Другий мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України    у    правах   людини   /Кіровський   виборчий   округ, Дніпропетровська область/.  Мне  кажется,  что  в  данном  случае поступает эмоционально не Верховный Совет,  а наш докладчик. Дело в том,  что мы нарушаем не закон,  а процедуру.  Если мы  сегодня принимаем    закон    прямого    действия,    то    такие   общие разглагольствования о статье ничего  не  дают.  Здесь,  наверное, пиши или не пиши,  все равно ясно,  что таможни будут содержаться за счет государственного бюджета.  Но если мы хотим  сделать  это законом  прямого действия,  то правильно здесь говорили и депутат Лобач,  и другие,  что эту часть,  где речь идет  о  деятельности таможни,  нельзя  потерять.  Она  не  должна  раствориться в этом бюджете.

 

     16

 

     Действительно, мы с вами знаем о том,  и видим сегодня,  как конфискуются  продовольственные  товары  и  гробятся  на  этой же таможне.  Гробятся,  потому что никто не знает,  как реализовать, как  торговать,  где  хранить  и  так  далее.  Этот  процесс надо развивать.  Поэтому я считаю, нельзя торопиться и вот так, как вы говорите,  поставить  точку.  Надо  поручить  комиссии  статью 10 сформулировать так, чтобы она имела механизм действия. К примеру, В   бюджете  отражается  эта  реализованная  часть:  допустим,  9 процентов идет на воспроизводство,  как говорил депутат Лобач,  а один - на поощрение работников. Надо четко все расписать. Если мы этого не сделаем, то потом на эту статью появятся 28 инструкций и задавят весь закон. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КОЗЯРСЬКИЙ Б.І.,  секретар  Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти  і  науки  /Червоноградськийвиборчийокруг, Львівська  область/.  У  мене є зауваження щодо мови.  У статті 8 вжито таке словосполучення:  "в слідуючій  редакції",  а  в  9  - "слідуюче  доповнення".  Треба  не "слідуючій",  бо це є калька з російської мови, а "такій".

 

     Друге. В родовому відмінку множини вислів  "митних  збірів", Не "збірів", а "зборів".

 

     17

 

     ГОЛОВА. Народний  депутате Козярський!  Я прошу вас - ми вже проголосували з 1 по 9 статтю.  Ви  робите  правильні  граматичні зауваження.  Подайте їх,  будь ласка, в комісію в письмовій формі для остаточної стилістичної редакції.

 

     Перший мікрофон.

 

     КАЛИНЕЦЬ І.О.,   начальник   управління   народної    освіти виконавчого  комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Миколаївський виборчий округ,  Львівська  область/.  Я  пропоную проголосувати  за  цю  статтю в такому варіанті,  як вона подана. Закон не тільки зобов'язує виконувати, а одночасно й виховує - як митну службу в даному випадку, так і населення.

 

     Що робиться сьогодні на митницях,  я гадаю,  більшість знає. Там страшна корупція.  Для того,  щоб  проїхати  через  кордон  і провезти  те,  що громадяни бажають,  вони платять гроші.  На мою думку, вже давно пора нашим органам цим зайнятися.

 

     В даній  ситуації  закон  гарантує,  що  митна  служба  буде фінансована з бюджету, а вже від самих громадян буде залежати, чи правильно будуть вони переїздити кордон, чи везтимуть недозволені предмети,  чи  ні,  чи  будуть  і  далі обкрадати Україну,  як це робиться, чи не будуть.

 

     Я прошу вас проголосувати саме за таку статтю,  бо,  ще  раз повторюю, закон не тільки вимагає, а й виховує.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     18

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,  голова  Житомирської  міської Ради народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Промисловий  виборчий округ,   Житомирська   область/.  Я  теж  вважаю,  що  нам  треба проголосувати за таку редакцію. І ось чому.

 

     По-перше, якщо ми фінансуватимемо тільки з  бюджету,  то  не буде ніякої зацікавленості людей,  які працюють там, на митницях, у розвитку структури митниць і,  крім того,  в реалізації цих  же конфіскованих товарів.  Вони також будуть гнити,  псуватись і так далі.

 

     Друге. Якщо ми цього не  зробимо,  то  тоді  цей  додатковий заробіток   буде   тим   чи  інтим  шляхом  зароблений.  Якщо  ми зарезервуємо в бюджеті якусь частину за рахунок цієї  реалізації, це  теж  нічого  не  дасть,  тому  що тим людям,  які працюють на митниці, все одно, вони не знатимуть таких нюансів, чи це йде від бюджету,  чи  від  якоїсь частини бюджету.  Мені здається,  вихід такий:  або взагалі зняти цю статтю  і  хай  це  питання  Кабінет Міністрів вирішує, або прийняти в такій редакції, як є.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного   агропромбанку   "Україна"    /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановні депутати! Я вважаю, що треба підтримати пропозицію нашого Голови про те,  що  все  те дійсно  повинно  надходити до бюджету,  а вже механізми розподілу цієї виручки доручити опрацювати

 

     19

 

     Міністерству фінансів - протокольно визначити,  яка  частина повинна  йти  на  потреби  цієї служби.  Але якщо ми зараз будемо створювати кожний по своєму каналу якісь  інші  канали  розподілу бюджетних   коштів,   ніколи   бюджету  не  буде.  Сьогодні  мене стурбувало,  що уже Рада Міністрів прийняла постанову про те,  що частина виручки,  яка іде від порушення цін,  10 /чи скільки там/ процентів ідуть на преміювання працівників цінових органів.

 

     Таким чином ми стимулюємо  процес,  який  може  вийти  з-під будь-якого контролю,  і це стимулюватиме те,  що завтра буде дуже багато скарг не незаконні дії.

 

     Те саме стосується митниці, прокуратури, автоінспекції і так далі.  Цього  не  можна  робити,  слід  зробити  так,  щоб це був регульований процес.  Я підтримую,  Іване Степановичу, на цей раз вашу пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Дякую хоч за цей раз. Перший мікрофон.

 

     ШВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені  118 загиблих комунарів Шахтарського  району   /МакіївськийСовєтський   виборчий   округ, Донецька область/.  Я поддерживаю мнение Ивана Степановича о том, что необходимо таможенную службу финансировать за  счет  бюджета. Почему?  Потому  что много за границу я не ездил,  но в последний раз,  когда с группой был в Америке,  то там мы прошли таможенный досмотр за 15 минут,  а когда приехали в Киев, то здесь проходили 2,5 часа.  Это-группа депутатов, а как долго длилась эта проверка для  остальных  людей  -  не знаю.  И мы увидели,  что таможенная служба

 

     20

 

     обращается о людьми очень невежливо,  вплоть  до  того,  что заставляют людей раздеваться.

 

     Второй вопрос.  Если будет каждый себя финансировать за счет того,  что  у  кого-то  что-то  заберет,  это  неправильно.  Это, наверное, мы не туда заходим.

 

     И еще один вопрос. На таможне проезжающим приходится платить за экологию,  теперь начинают платить долларами.  Где  советскому человеку, который едет за границу, взять доллары? Необходимо этот вопрос изучить, и навести в нем порядок.

 

     А пока предлагаю  оставить  предложение  Ивана  Степановича. Потому  что,  если мы не утвердим финансирование за счет бюджета, дальнейшее обсуждение проекта закона потеряет смысл.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська  область/.  По-перше,  я  б  не  порівнював  сьогодні Україну із Сполученими Штатами Америки.  По-друге,  ми не повинні сьогодні  залишати  людей  тільки  на  бюджетному   фінансуванні. Безумовно,  потрібно,  щоб  вони  були  зацікавлені в результатах своєї праці.

 

     Тому я пропоную такий варіант, Іване Степановичу. Після слів "а  також  митних  зборів  і  коштів"  додати  в  кінці  "Розміри відрахувань від цих зборів встановлюються  Кабінетом  Міністрів", тобто частина від цієї виручки надходить до державного бюджету, а тверду частину люди залишають собі для розвитку.

 

     21

 

     ГОЛОВА. Постають питання:  хто буде регулювати, яку частину? Андрію   Васильовичу,  останнє  слово  вам  від  комісії.  Першій мікрофон.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.  Я  повторюю  пропозицію:  цю  статтю  потрібно доопрацювати в такому вигляді,  як вона вноситься, її приймати не можна у зв'язку з тим, що вона входить у протиріччя з Законом про бюджетну систему. Я прошу це врахувати.

 

     ГОЛОВА. Всі пропозиції?  Олександре Михайловичу,  у вас ще є щось сказати?

 

     ДУНТАУ О.М.  Я просто хочу  добавить  к  тому,  что  сказал, следующее.  Эта  сумма  составляет  менее  одного процента общего дохода таможни.  Вам  решать,  я  не  настаиваю.  Но  прежде  чем принимать  решение,  я  хотел  вам  напомнить,  как  мы формируем бюджет,  что он собой представляет  и  каким  потом  этот  бюджет становится,  когда мы здесь его обсуждаем, и каким он становится, когда практически подходит к потребителю, во что превращается.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К.,  голова  Одеської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Малиновський виборчій округ,  Одеська область/. Вот мы принимаем решение и не следим за общей логикой этого процесса.

 

     22

 

     Что значит финансировать таможенную службу за счет того, что она соберет?  Отдать границу  в  аренду?  Вы  понимаете,  это  же абракадабра.  Это  государственный  налоговый орган,  и он должен финансироваться только за счет бюджета. Неужели это не понятно? А то,  как  в добром старом анекдоте:  дайте мне метр границы,  и я через два дня стану миллионером.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,   голова   Харківського   міського    комітету народного   контролю   /Київський   виборчий   округ,  Харківська область/.  У меня вопрос к докладчику.  Скажите,  пожалуйста,  вы знаете,    что    сейчас   подписано   соглашение   между   тремя государствами,  и там оговариваются  какие-то  общие  действия  в отношении таможни?  Так вот, будет приезжать, например, гражданин России.  Как известно,  Россия не имеет прямых выходов к Западной границе,  только  через  Беларусь,  /но  уже  в Польшу/ или через Украину.

 

     Поэтому вопрос такой -  прорабатывались  ли  эти  моменты  в вашей комиссии?

 

     ДУНТАУ О.М.   Понимаете,   когда   мы   формировали   проект Таможенного кодекса, то подходили к нему как к закону.

 

     То, о  чем  вы  говорите,  -  это  уже  межправительственное соглашение. Но не приняв кодекс, не создав собственную таможню, о каком соглашении можно вести разговор?

 

     Так вот, сейчас мы работаем над кодексом, принимаем его, а в последующем будем заниматься другими вопросами - поэтапно.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми вже заспокоїлись?

 

     Отже, у нас було три пропозиції.  Перша - від комісії,  вона викладена на сторінці 8, права колонка.

 

     Друга пропозиція надходила від багатьох депутатів.

 

     Третя пропозиція - повернути цю статтю на доопрацювання.

 

     Голосуємо в порядку надходження. Отже, перша пропозиція.

 

     "За" - 60.

 

     Голосується друга редакція статті 10: "Фінансування, матеріально-технічне   забезпечення  та  створення інфраструктури митних органів  України  здійснюється  за  рахунок державного бюджету".

 

     "За" - 269. Прийнято.

 

     Я думаю, що тепер третю пропозицію голосувати не потрібно.

 

     Наступна стаття 11. Чи є в депутатів зауваження? Немає.

 

     До статей з 12 до 20 включно - зауважень не надходило.

 

     Тому прошу проголосувати за редакцію цих статей.

 

     "За" - 289. Приймаються.

 

     ДУНТАУ О.М.  По  статье 21 было замечание депутата Романова, но оно отклонено в связи с тем, что это предложение реализовано в статьях 9 и 74 проекта кодекса.

 

     ГОЛОВА. Є   зауваження   до   статті   21?  Немає.  Тоді  ми проголосуємо цю статтю окремо,  бо було зауваження.  "За" -  275. Приймається.

 

     Стаття 22 залишається в попередній редакції.  До статті 23 є зауваження? Немає.

 

     24

 

     Статті з 24 по 36 включно  також  залишаються  в  попередній редакції.

 

     Отже, статті від 22 до 36 включно ставляться на голосування.

 

     "За" - 278. Таким чином, ці статті приймаються.

 

     Тепер розділ 3 "Митне оформлення". Статті з 35 до 41 залишаються в старій редакції. До статей 42, 43, 44, 45, 46,  47, 48, 49 зауважень не надійшло. Отже, можна голосувати розділ 3.

 

     "За" - 280. Приймається.

 

     Розділ 4 "Переміщення та пропуск через митний кордон України товарів та інших предметів".

 

     До статті 50 зауважень не надійшло. Статті 53, 54, 55 і 56 залишаються в попередній редакції, щодо статей 57, 58, 59 зауважень теж не було.

 

     Далі. Статті 60,  61,  62,  63, 64, 65, 66, 67 залишаються у попередній редакції.  До  статті  68  зробив  зауваження  депутат Романов.

 

     Прошу, Олександре Михайловичу.

 

     ДУНТАУ О.М.  Данное предложение касается таможенных тарифов, так что это компетенция Закона о таможенном тарифе.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Романов погоджується.  Далі  йдемо, статті  69  і  70  - без зауважень,  стаття 71 - враховано,  72 - попередня редакція, 73 і 74 - зауважень не надійшло.

 

     Отже, ставлю на голосування статті 50 - 74.

 

     "За" - 288. Приймаються.

 

     25

 

     Розділ 5. Мито та митні збори.

 

     Чи є у депутатів зауваження до статті 75?  Немає.  До статей 76 і 77 також немає. Пропозицію до статті 78 враховано, до статті 79 зауважень не було.

 

     Прошу проголосувати  за  статті  75   -   80   у   редакції, запропонованій комісією.

 

     Приймається.

 

     Розділ 6 "Перевезення, зберігання та розпорядження товарами, іншими предметами, що знаходяться під митним контролем".

 

     До статті  81  є  зауваження?  Немає.  Статті  82,  83,   84 залишаються у попередній редакції,  до 85 - не надійшло,  86, 87, 88 - стара редакція, 89 - немає зауважень, статті 90, 91, 92, 93, 94,  95,  96,  97, 98, 99 - попередня редакція. Отже, голосуються статті розділу 6 по статтю 99 включно.

 

     "За" - 262. Приймаються.

 

     Розділ 7 "Контрабанда".

 

     Олександре Михайловичу,  скажіть,  які статті до  розділу  7 входять? Від статті 100 до якої?

 

     ДУНТАУ О.М. До статьи 120 включительно.

 

     ГОЛОВА. Статті  100  -  120  включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

 

     "За" - 275. Приймаються.

 

     Депутати вносять  пропозицію  проголосувати  по  статтю  163 включно. Так, Олександре Михайловичу?

 

     26

 

     ДУНТАУ О.М.  Да,  в принципе можно.  Там есть одно замечание Комиссии по социальной  политике  и  труду,  оно  реализовано.  В дальнейшем  ни  по  одной  статье  ни замечаний,  ни корректив не поступало.

 

     ГОЛОВА. Тоді  прошу   проголосувати   статті   в   редакції, викладеній  у  четвертій,  правій  колонці,  з  урахуванням  всіх письмових зауважень.

 

     "За" - 276. Приймаються.

 

     І останній розділ - "Міжнародні договори". Стаття 164. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 268. Приймається.

 

     Так, усі  статті  проголосовані.  Дозвольте поставити проект Закону про Митний  кодекс  на  голосування  як  закон.  Голосуймо дружніше.

 

     "За" - 308. Приймається.

 

     Вам розданий  проект  постанови  "Про введення в дію Митного кодексу України".  Є зауваження?  Можемо голосувати,  приймати за основу?

 

     Запитання, Олександре  Михайловичу,  Дайте  відповідь,  чому пункт 1 передбачає введення закону з 1 січня.

 

     ДУНТАУ О.М. Ну, хорошо, давайте с 15 декабря...

 

     Поймите, пожалуйста,  чтобы реализовать Таможенный кодекс на практике   /мы   советовались   с   представителями   таможни,  с управлением  таможни/,  нужно  проводить   у   них   определенную реорганизацию,  решать ряд других вопросов внутреннего характера. Нужно время, поэтому предлагается с 1 января.

 

     27

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИИ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради  України  з питань  Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/.  Я не про це, Іване Степановичу. Я хочу, щоб народ України і наші митники знали,  що з 1 січня Україна вже буде мати свою митницю.  І закон вступає в дію з 1 січня,  щоб це чули люди. А тепер давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Але  я  ще раз хочу нагадати,  що закони вступають у дію з моменту,  коли ми їх прийняли.  Щоправда, тепер вони йтимуть Президентові,  він підписує, і тоді вони вступають у силу.  Але,  мабуть,  зрозуміло:  якщо закон  приймається,  то  у Президента   знайдеться  час,  щоб  його  підписати.  Оскільки  з середини місяця, як правило, ніхто не вводить, давайте з 1 січня. Люди знатимуть - з нового року.

 

     Перший мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Л.,  перший  заступник  голови  виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів - начальник  головного планово-економічного  управління /Переяслав-Хмельницький виборчий округ,  Київська  область/.  Іване  Степановичу!  На  мою  думку, потрібно  було б доручити Кабінету Міністрів визначити тривалість оформлення переїзду кордону.

 

     ГОЛОВА. Справді.  Гадаю,  що це саме собою зрозуміло,  треба якомога скоріше визначитися з таким механізмом. Щоб якось

 

     28

 

     поліпшити справу й не витримувати того сорому,  яким ми себе й так уже вкрили перед світом. Я це кажу для Пилипенка. Інколи до нас звертаються такі люди,  що одразу по ньому видно - цей тільки добра хоче Україні,  а його, вибачте, на кордоні геть роздягають. Тому я гадаю, що ці органи тепер нестимуть високо прапор України, і вони  не  допустять,  щоб  якимись  діями  дискредитувати  нашу державу  -  правову,  демократичну,  суверенну,  соборну Україну. Прошу проголосувати за постанову.

 

     "За" - 309. Приймається. Дякую, Олександре Михайловичу.

 

     Переходимо до наступного питання -  про  проект  Закону  про митний   тариф.   Доповідач   -  Пилипенко  Анатолій  Григорович, начальник Українського управління митного контролю.  Будь  ласка, Анатолію Григоровичу.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г., начальник Українського державного управління митного  контролю.  Шановні  народні  депутати,  шановний   Іване Степановичу!  Внесений  на  розгляд  Верховної Ради проект Закону України  про  єдиний  митний  тариф   базується   на   всенародно підтриманому історичному Акті проголошення незалежності України і його принципах про  неподільність  та  недоторканність  території України.  Основні  засади  та  положення проекту в повному обсязі відповідають корінним  інтересам  народу  України,  цивілізованим міжнародним   нормам   і   створюють  найбільш  оптимальні  умови пересування людей "і товарів через державний кордон,  близькі  до тих, які склалися на сьогодні у розвинутих країнах світу.

 

     Прийняття законопроекту,    на    наш    погляд,   сприятиме стабілізації    економіки    республіки,    захисту    суверенних національних  і  особливо  економічних  прав українського народу, впровадженню  і  дальшому  зміцненню  власної  валюти,  поширенню ринкових відносин і зовнішньоекономічних зв'язків України.

 

     29

 

     Водночас введення  в  дію  нового митного механізму стане ще одним кроком у напрямі утвердження державності,  рішучої  відмови від  командноадміністративних,  а  практично тоталітарних методів керівництва митною справою.  Поза сумнівом,  це  також  сприятиме інтеграції народного господарства України у світову економіку.

 

     Проект закону,  що  вноситься на ваш розгляд,  підготовлений комісіями Верховної Ради України,  Кабінетом Міністрів республіки з   участю   вчених,   спеціалістів-практиків  митної  справи  та зовнішньоекономічних  зв'язків.  У  його  розробці  взяли  участь Держмитконтроль,        Мінюст,        Мінфін,       Міністерство зовнішньоекономічної діяльності,  Міністерство закордонних справ, Національна    служба   безпеки,   Національний   банк   України, Торговопромислова  палата  України,  інститути  Академії  наук  - соціальних  та  економічних  проблем зарубіжних країн,  держави і права,  економіки, а також представництво акціонерного товариства "Інаудіт" у Києві.

 

     При підготовці законопроекту його автори виходили з того, що Україна самостійно створює  і  спрямовує  власну  митну  систему, виробляє  і втілює в життя свою власну митну політику.  Всі,  без винятку,  прибутки митної служби надходять у  державну  скарбницю України  /до речі,  останній принцип здійснюється нами з 1 жовтня цього року/.

 

     Такий підхід,  однак, не зашкодить підтриманню цивілізованих економічних   зв'язків  із  суверенними  державами  -  суб'єктами колишнього  Союзу  РСР  /згідно  з  уже  діючими   і   майбутніми міждержавними угодами/. Зрештою, на нашу думку, в митній політиці й надалі треба враховувати життєві потреби мільйонів людей різних національностей, котрі ще донедавна жили в одній державі.

 

     30

 

     Відзначаючи суттєві   особливості  законопроекту,  хотів  би звернути вашу увагу,  шановні народні  депутати,  на  його  деякі принципові положення.

 

     Перше. Проект   закону   забезпечує  ув'язку  наших  цін  із світовими,   стимулює   господарську    ініціативу,    підвищення ефективності   господарських   зв'язків,  визначення  оптимальних структур імпорту та експорту.

 

     Друге. Встановлені   законопроектом   особливі   види   мита

-спеціальне,  антидемпінгове,  компенсаційне  -  дають  додаткову можливість захистити торговельнополітичні та  народногосподарські інтереси  України від дискримінації,  недобросовісної конкуренції та негативного зовнішнього впливу на економіку республіки.

 

     Третє, Детальний розгляд тарифних  пільг  та  преференцій  - цьому питанню присвячений окремий розділ проекту закону - створює умови для поширення світової митної практики на  товари  та  інші предмети,  які походять з дружніх до України держав, що вступають з нами у митний  союз  або  спільно  з  Україною  створюють  Зону вільної торгівлі.

 

     Четверте. Важливе  значення  для  дальшої  розробки основних напрямів митне-тарифної політики  України  мав,  на  наш  погляд, запропоноване  у  проекті  закону  створення  Митно-тарифної ради України.  Митнотарифна рада та її робочий  апарат  -  Держкомітет митного  контролю  України  будуть  виробляти стратегію і тактику нашої митної справи,  захищати  економічні  інтереси  республіки, відповідно,    до   ринкових   відносин   коригувати   регулювати митно-тарифні ставки.

 

     31

 

     В той же час у ході обговорення проекту  закону  в  комісіях Верховної  Ради  /у  закордонних  справах та з питань економічної реформи/ цілком справедливо вказано на те,  що структуру і  зміст окремих   статей  треба  погодити  концептуально  з  Законом  про зовнішньоекономічну діяльність,  що вже діє,  та  з  Законом  про вільні зони,  що зараз буде обговорюватися на сесії.  Тобто, вони повинні доповнювати один одного,  мати єдину термінологію, являти собою   цільний   нормативний   масив   про   зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Є й інші зауваження.  На наш погляд,  усе це можна врахувати разом з зауваженнями депутатів, що будуть висловлені сьогодні при обговоренні проекту закону на сесії,  під  час  його  доробки  до другого читання.

 

     У зв'язку з всебічним опрацюванням проекту Закону про єдиний митний тариф у комісіях парламенту  і  Кабінеті  Міністрів,  його детальним  обговоренням  з ученими і практиками митної служби,  а також виходячи з необхідності його  введення  в  дію  в  найбільш стислі  строки,  вважаю можливим прийняти згаданий законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Є. Другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах,    /Олександрійський    виборчий   округ, Кіровоградська

 

     32

 

     область/. Анатолий  Григорьевич!  Я   внимательно   прочитал проект   закона,   который   мы  сейчас  будем  рассматривать,  и сопоставил его с союзным законом.  Это один  к  одному.  По  сути дела, там разница только в словах "Союз", "Украина". У меня к вам такой вопрос.  Есть  же  специфика  нашей  республики?  Допустим, границы  Союза все закрыты,  у нас сейчас границы частью закрыты, частью открыты.  Как это  будет  учитываться?  Взаимоотношения  с бывшими республиками Союза - это очень важно. Это первый вопрос.

 

     И второй.  Зачем мы возлагаем на Верховный Совет утверждение Таможенного совета,  Таможенного кодекса?  Это  же  может  делать Президент.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.   Два  вопроса.  Первый  вопрос  имеет  ответ следующий.  Практике формирования тарифов и порядок  их  введения носит,  как говорят,  международный характер. Поэтому и наш закон практически не  отличается  по  стержню,  что  ли,  от  закона  о Таможенном  кодексе,  который  принят в июле этого года.  Но этот закон имеет одну  очень  характерную  особенность  -  он  получил экспертную оценку администрации Генеральной ассоциации торговли и тарифов.

 

     Поэтому здесь, как говорят, ничего ни убавить, ни прибавить. Практически все законы, о таможенном тарифе одинаковы.

 

     И второй  момент  -  вопрос  стыковки  будет  решаться после ратификации Соглашения о Содружестве  Независимых  Государств.  В соответствии  с  этим  Соглашением будут проходить консультаций и будет разрабатываться новый документ на базе тех.

 

     33

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Анатолію Григоровичу! Ми декілька хвилин тому проголосували за свою митну службу суверенної держави Україна.  Пряме до вас запитання:  чи  не  соромно  вам  у  такій державі мати таке приміщення, яке ви сьогодні маєте?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г. Пряма відповідь: соромно.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Я думаю, що ми поправимо це діло.

 

     ГОЛОВА. Одне  тільки  треба  уточнити,  хто  це  - ми?  Якщо Верховна Рада,  то я не поділяю таку думку,  тому що ми не будемо займатися приміщеннями. Якщо хтось інший, то - будь ласка.

 

     Другий мікрофон.

 

     ІВАНИЧУК Р.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань культури та духовного відродження  /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/.  Ви сказали, що всі доходи з митниць

 

     34

 

     ідуть до скарбниці Української держави.  Я недавно читав  /і про  це,  напевно,  багато  хто  з  вас  читав/,  що із західного кордону,  зокрема польського,  валюта  надходить  до  російського банку. Поясніть цю інформацію.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Що я можу сказати?  Зараз відкрито рахунки в нашому Національному банку - і валютний,  і  митний,  як  кажуть, поточний   рахунки.   І   все  це  за  директивою  Мінфіну  зараз направляється до банку України. І ніякого винятку жодна з митниць робити не може, бо це вже буде порушенням встановлених з 1 жовтня норм.

 

     ГОЛОВА. Є ще запитання? Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ / не  представився/.  Продовжую  думку  попереднього депутата.   Мене  цікавить  таке  питання.  Ви  сказали,  що  всі відрахування від доходів митниці спрямовуються  до  Національного банку.  А чи не можна зробити так, щоб частина цих грошей /хай то буде 5,  10 чи 20 процентів/ усе-таки залишалася конкретно в тому районі, в тій області, де знаходяться митниці? Адже виходить так, як було і раніше. Тоді із Закарпаття йшло в Москву, а сьогодні із Закарпаття - у Київ. Отже, чи можна якусь частину грошей залишати на місці?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Я думаю, що такі питання ми вирішуватимемо з Кабінетом   Міністрів,   зокрема   з   Мінфіном.  Мабуть,  будуть встановлюватися якісь норми з урахуванням стану,  в  якому  зараз перебувають митниці. Наприклад, західний кордон потребує

 

     35

 

     більшої уваги   і  більших  капіталовкладень,  ніж  будьякий інший.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕКО В.К.  Уважаемый Анатолий Григорьевич!  Вы  сказали, что  предложенный нам законопроект отработан всеми международными инстанциями. Вот я читаю статью 7 о ввозимых таможенных пошлинах. Если  мы  установим  ввозимую  таможенную пошлину,  то как же это будет согласовываться  с  международным  законодательством?  Ведь товар будет облагаться двойной пошлиной - и у нас,  и при ввозе в другую страну. Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Выступавший передо мной депутат совершенно правильно  ставил  вопрос  о  том,  что  таможенный тариф Украины должен утверждать Президент Украины,  а  не  Верховный  Совет.  И такой  тариф должен представляться Кабинетом Министров.  И вообще всей структурой таможенного тарифа,  в том числе и  деятельностью таможенного   совета,   по  моим  сведениям,  во  многих  странах руководит именно президент, а не парламент.

 

     Если это не так, то приведите пример.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  По первому вопросу.  Наличие  права  еще  не обязывает нас им пользоваться.  Поэтому Верховный Совет,  который устанавливает  нормы  по  тарифу,  вправе  определить  -  вводить вывозную пошлину или нет.

 

     Второй вопрос.  Я  с вами согласен.  Конечно,  таможня - это контролирующий орган,  его функции ближе к исполнительной власти. Но Президента мы избрали лишь 1 декабря,  и я думаю,  что все это должно найти отражение и в законе.

 

     36

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО В.К. В том-то и вся суть, что этот законопроект мы готовили  до  того,  как  у  нас был избран Президент.  Теперь мы должны шесть статей подработать, прежде всего "под Президента". И не  надо  ссылаться  на международные авторитеты.  Просто следует изменить статьи 2,  4,  16 и  другие.  Тогда  действительно  этот законопроект будет отвечать международным нормам.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МОТЮК М.П.  секретар Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я  людини  /Чортківський  виборчий  округ,   Тернопільська область/.  Зрозуміло,  що  ні  Закон про митний тариф,  ні Митний кодекс не регламентують правил виїзду громадян за межі України.

 

     Склалася така  ситуація,  що  в  Західній  Україні  проживає багато громадян, які були насильно виселені з території Польщі, і зараз там залишилися родичі,  могили батьків.  Ці люди  так  само платять  за  паспорт і за візу великі гроші,  як і громадяни,  що їдуть торгувати.

 

     То скажіть,  будь ласка,  коли будуть  зроблені  поправки  в постановах  Кабінету Міністрів або буде прийнятий Закон про виїзд громадян з України?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г. Це питання не входить до нашої компетенції, і тому я не можу відповісти на нього.

 

     37

 

     Кабінет Міністрів, мабуть, повинен вирішити, я також вважаю, що треба порядок наводити.  Людей їде за кордон так багато, що ми не в змозі цю проблему самі розв'язати.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МОТЮК М.П.  Вважайте,  що  це депутатський запит до Кабінету Міністрів.

 

     Ви ж маєте якесь відношення до  митниці?  Я  хотів  би,  щоб депутатам дали роз'яснення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОПОВИЧ І.В.,  генеральний  директор  виробничого об'єднання "Закарпатнерудпром"  /Хустський  виборчий   округ,   Закарпатська область/.   Будь   ласка,   скажіть,   за  яким  принципом  зараз здійснюється  оподаткування  продукції,  яка  вивозиться,   тобто експортується?  Нині,  коли Україна стала незалежною, ми все одно діємо за старими принципами?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Я дякую за це запитання, але навіть не знаю, як відповідати зараз. По-перше, є постанова Верховної Ради від 12 вересня,  де сказано,  що,  коли немає своїх  законів,  на  нашій території діють закони СРСР.

 

     По-друге, ми   з   вами   ратифікували   спільну  Угоду  про незалежність держави.  А там написано,  що вона вступає в  дію  з моменту підписання. Я цього закону жду як Бога.

 

     38

 

     Податки, які  були  встановлені  на  1991  рік,  з  1  січня втрачають своє значення,  їх не буде. Залишається тільки мито, що стягується за тарифом 1981 року. От і все.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОПОВИЧ І.В.   Програмою   подолання  економічної  кризи  ми відмінили оподаткування на експорт. Чому ж ви не користуєтесь цим документом?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Ми відмінили в програмі,  а 5 липня прийняли Закон  про  оподаткування,  де  сказано,  що  все   треба   /крім сировинних матеріалів/ переводити в республіканський бюджет.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПИРІГ Л.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань   здоров'я   людини   /Рогатинський   виборчий   округ, Івано-Франківська  область/.  Шановний  Анатолію Григоровичу!  Ви знаєте,  яка скрутна ситуація у нас з медикаментами.  Тим часом в розділі  17  /"Звільнення  від сплати мита"/ не зазначено,  що на територію України можуть ввозитися медикаменти. Я вважаю, скільки б їх не завозили,  вони все одно підуть на користь населенню,  Чи можна це передбачити в Законі про митний тариф?

 

     39

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г. Так, можна.

 

     ПИРІГ Л.А. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПУІІІИК С.Г.,  письменник  /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська   область/.   На  наших  митницях,  зокрема,  в Шереметьево,  в   Москві,   процвітають   страшні   крадіжки.   Я переконався  на  власному досвіді,  коли повертався із Сполучених Штатів.  Які  є  способи  й  методи  боротьби  з  цим  і  як   це компенсується обкраденим пасажирам?

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Митниця відповідальність за багаж, втрачений аеропортом,  не несе. Вона виконує контролюючі функції і доглядає багаж  тільки  тоді,  коли  громадянин  декларує свої речі.  Тому митниця формально не компенсує втрати, якщо такі дійсно є.

 

     А те,  що порядку в аеропорту немає,  то  я  сам  від  цього потерпів у минулу неділю.

 

     ГОЛОВА. Тобто вони знають, в кого брати, так? /Оплески/.

 

     ПИЛИПЕНКО А.Г.  Іване Степановичу!  Воно ж не видно,  чи  ти митник, чи ти міліціонер. Беруть собі та й усе.

 

     40

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитань більше немає.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  народному депутату Зайцю Івану Олександровичу.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні депутати!   Ми   дуже  запізнилися  з  прийняттям  цього  закону. По-перше,  через відсутність власної митної системи нас грабували щоденно   на   десятки   мільйонів  доларів  і  карбованців.  Так знекровлювати свою економіку можуть тільки ті господарі,  які  не бажають добра своєму народові.

 

     По-друге, Закон  про митний тариф є одним з головних законів економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

     Якби ми вже мали цей закон навесні,  то Кабінету  Міністрів, який   дуже   охочий   до   адміністративних  методів  управління економікою,  не  довелося  б  приймати  постанову  про  обмеження вивезення деяких товарів за межі України.

 

     Цим Уряд  обмежив зовнішньоекономічну діяльність,  хоча саме шляхом митного обкладання слід було контролювати цей процес.  Так робиться   в   усьому   світі.   Але   наш   Уряд  і  далі  керує адміністративними   методами,   чим   стримує   розвиток   нашого підприємництва.

 

     По-третє, Угода   про   створення  Співдружності  Незалежних Держав вимагає від нас якнайшвидшого  утвердження  всіх  структур нашої державності, запровадження власної митниці.

 

     41

 

     Нинішня небажана  для  України ситуація з вивозом товарів та згортанням підприємництва склалася тому,  що Кабінет Міністрів не виконав  постанови  Верховної  Ради про введення в дію Закону про митну  справу,  яка  була  прийнята  ще  влітку.  Згідно  з  цією постановою  митниця  переходила  у  власність України,  і Кабінет Міністрів мав створити відповідні органи.

 

     Аргументи; якими  обгрунтовував   Кабінет   Міністрів   свою бездіяльність,  є  сміхотворними,  бо головним з них був той,  що Закон про митну справу суперечить Митному кодексу СРСР.

 

     Взагалі я  вважаю,  що  Верховній  Раці  слід  більш  уважно подивитися  на  діяльність  Кабінету  Міністрів  і на рівень його відповідальності у виконанні тих  рішень,  які  приймає  Верховна Рада.

 

     Взяти хоча б позавчорашній випадок. Президент підписує Угоду в Бєларусі,  де  використовується  термін  "спільний  економічний простір",   і   Верховна   Рада   ратифікує  саме  такий  принцип співробітництва,  А Прем'єр-міністр водночас підписує  Угоду,  де говориться     про    забезпечення    "единства    экономического пространства",  тобто  уряд  уже  згоджується  на  єдину  систему правил,  а  відтак  на  єдине  законодавство  і  відповідно єдині виконавчі органи.  Тобто уряд готовий створити такий  економічний простір, де Україна не буде мати ніякої економічної самостійності у своїх діях.  То скажіть  мені,  будь  ласка,  як  назвати  таку позицію Прем'єр-міністра і Кабінету Міністрів?

 

     Президент зобов'язаний   повністю  взяти  під  контроль  усі митниці України.  Правові підстави  для  цього  є.  Є  Закон  про економічну самостійність,  Закон про митну справу,  постанова про підпорядкування союзних підприємств, організацій і установ в

 

     42

 

     Українській державі.  Але  до  сьогоднішнього  дня  органами виконавчої  влади  митниця  фактично  не  перебрана  у  власність України.  Тому зволікати з цією справою Президент,  як вища особа виконавчої влади, не має права.

 

     Завдання Верховної Ради вбачаю в тому, щоб прискорити роботу над прийняттям  цього  законопроекту,  а  також  дати  можливість Кабінету  Міністрів  сформувати  робочі  групи по розробці митних правил і того а митного тарифу.

 

     А зараз кілька слів щодо самого проекту  Закону  про  митний тариф.  На  мою  думку,  запропонований  законопроект  є  хорошою основою для першого читання.  Він є фактично перекладом  союзного закону,  який  розроблявся  за  участю  фахівців з багатьох країн світу.  Однак з огляду на те,  що Україна є незалежною  державою, маємо потребу дещо відкоригувати його.

 

     На мою думку, структуру закону слід привести у відповідність з Законом про зовнішньоекономічну діяльність та  Митним  кодексом України.  В законопроекті немає чіткого визначення самого поняття мита.  Що це за термін, що це за явище? Потребує уточнення стаття 4   про   Митно-тарифну   раду  України.  Статус  ради  чітко  не визначений,  а Законодавець  обмежується  в  основному  розглядом функцій цієї Ради.

 

     Не досить  чітко простежується структура митного тарифу - чи вона  двоколонкова,  чи  трьохколонкова.  Європейський  тариф   є двохколонковий,   американський   -   трьохколонковий,   тобто  в американському виділяються три рівні ставок  мита:  максимальний, пільговий і преференційний /нульовий/.

 

     Я гадаю,  що  в  умовах  дефіцитної  економіки  варто  чітко орієнтуватися на трьохколонковий митний тариф.

 

     43

 

     Більш детального розгляду потребує стаття 19 про  обкладання митом   при   перетині  кордону  вільних  митних  зон.  Виконання запропонованої законодавчої норми,  а саме  -  допуск  безмитного ввозу  та  вивозу  може призвести до того,  що через вільні митні зони транзитом можна буде  вивезти  все  без  сплати  мита.  Мені здається, що треба чіткіше визначитися у цьому плані.

 

     Я маю також пропозицію щодо Постанови. На попередньому етапі вкралася  технічна  помилка  і  нам  не  вдалося  відобразити  цю пропозицію.  До Постанови пропоную внести такий пункт:  "Доручити Кабінету Міністрів провести розрахунки ставок митних тарифів до 1 січня і внести їх на розгляд сесії."

 

     Для чого я це пропоную?  Справа в тому,  що розрахунок самої ставки тарифу ,  самого тарифу є дуже складною роботою. Для цього треба створити групу експертів, які будуть ретельно працювати над цією справою.  Треба узгодити ці ставки з  міжнародними  нормами, щоб  при  стикуванні  або  входженні  в  європейський митний союз Україна не мала жодних перешкод.

 

     З другого боку - ми з вами будемо затверджувати і  формувати Державний  бюджет.  Без  надходжень  від  сплати  мита  ми можемо втратити дуже вагоме джерело доходів.  Тому сьогодні зволікати  з розрахунком митного тарифу ми вже не маємо права.

 

     Я просив би,  щоб доручення Кабінету Міністрів про створення якоїсь експертної комісії було дане  сьогодні,  аби  до  1  січня розрахунок  митного  тарифу  був  здійснений  і  поданий  нам  на затвердження.

 

     44

 

     Що стосується   питання,    затверджувати    митний    тариф Президентові  чи  Верховній  Раді,  то я вважаю,  що митний тариф повинна затверджувати  Верховна  Рада.  Бо  це  є  норма  закону, аналогічно тому,  як ми затверджуємо різні норми у бюджеті. Таким чином,  я пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні та доручити  комісіям  з  питань економічної реформи і у закордонних справах підготувати зауваження,  поправки і  внести  їх  протягом кількох днів на остаточний розгляд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕННО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/. Шановний Іване Олександровичу! Як ви ставитеся до питання митного  аукціону?  Сьогодні  є  надзвичайно багато  скарг  на  те,  що ця система не відпрацьована і там дуже багато зловживань,  Чи не вважаєте ви, ще треба доручити Кабінету Міністрів  спеціально  розробити  це  питання,  щоб  уникнути тих неподобств, які сьогодні там кояться? Дякую.

 

     45

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Я ставлюся до тієї форми митного аукціону, яку ми сьогодні  маємо,  мабуть,  так  само,  як  і  ви  - негативно.  Я розмовляв з багатьма митниками,  які розповідали,  що ця операція сьогодні є до певної міри фікцією.  Це один із каналів збагачення номенклатури.

 

     Гадаю, що це всім відомо,  і дякую вам за  те,  що  звернули увагу саме на це питання. Безумовно, над цим треба працювати.

 

     ГОЛОВА. Більше запитань немає. Дякую, сідайте.

 

     Переходимо до  обговорення  питання про митний тариф.  Слово надається народному  депутату  Мостиському.  За  ним  виступатиме депутат Барабаш.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  секретар  Комісії Верховної Ради України у закордонних  справах  /Ковельський  виборчий   округ,   Волинська область/.  Шановні  депутати,  шановний Голово!  Закон про митний тариф є логічним продовженням  законодавчого  оформлення  процесу виходу  України  на міжнародну арену,  включення її у міжнародний розподіл праці.

 

     Необхідність прийняття   даного   закону   диктується    все наростаючим  обсягом  товарів та інших предметів,  що перетинають митний кордон України, тобто які ввозяться на територію України і вивозяться  за її межі.  В даних умовах відсутність законів,  які повинні регулювати цей процес, призводить до анархії,

 

     46

 

     безпорядку, що сьогодні панують на митних кордонах  України. Я думаю, люди, які бували на митниці, своїми очима бачили анархію і безпорядок, які там панують.

 

     В силу того, що я представляю прикордонний округ, мені часто доводиться  бувати  на  митниці  і  зустрічатися  з  тим,  що там відбувається.  Вважаю,  ще є негайна необхідність прийняти  Закон про митний тариф. Хочу сказати, що Комісія у закордонних справах, яку я представляю,  підготувала проект Закону про  митний  тариф. Але враховуючи те, що між законопроектом, підготовленим Кабінетом Міністрів,  і законопроектом, підготовленим нашою комісією, немає концептуально  принципових  розходжень,  комісія визнала можливим прийняти після обговорення законопроект,  підготовлений Кабінетом Міністрів.  А зауваження і пропозиції,  які має наша комісія,  ми подамо до другого читання з проханням їх врахувати.

 

     Отже, Закон  про  митний  тариф  повинен  визначати  порядок формування та застосування єдиного митного тарифу при ввезенні на територію  України  та  вивозі  за  її  межі  товарів  та   інших предметів,  також  визначати  правила обкладання митом зазначених товарів та інших предметів.  Закон,  який поданий на ваш розгляд, ці  питання  вирішує.  Але  відразу  я  хотів би сказати:  тільки прийняття цього Закону ситуації на наших митницях не поліпшить, і ми  це  повинні розуміти.  Ми приймаємо багато законів,  але,  на превеликий жаль,  не всі діють так,  як би нам хотілося. І тому я вважаю за необхідне,

 

     47

 

     щоб паралельно  із  прийняттям  Закону  про  митний тариф ми активно приступили  до  розробки  механізмів  впровадження  цього Закону   в  життя.  Необхідне  істотне  організаційне  і  кадрове удосконалення відповідних структур. Отже, ще раз кажу, що питання митниці  маємо  вирішувати  в  комплексі  з  прийняттям законів і удосконаленням відповідних структур.

 

     Закон про митний тариф базується і випливає вже з  прийнятих нами законів - Закону про зовнішньоекономічну діяльність,  Закону про митну справу,  Митного кодексу,  який був  зранку  прийнятий. Але,  на  думку  нашої комісії,  структура і зміст окремих статей мають бути уточнені.  Це стосується,  в першу  чергу,  визначення поняття мита - вивізного мита і ввізного мита. Також повинні бути внесені поправки, які б робили цей закон законом прямої дії.

 

     Переходжу конкретно  до  закону.  Вважаю,  що  до  статті  1 повинні  бути внесені такі поправки.  Має бути сказано,  що митне оподаткування на території спеціальних митних зон регулюється цим законом,  іншими законами України та міжнародними договорами, які встановлюють  спеціальний  правовий  режим  цих  зон  у   кожному окремому випадку.

 

     Ми вважаємо за необхідне,  щоб до статті 1 було додано такий абзац: "Єдиний митний тариф України, зміни та доповнення до нього мають  бути  офіційно  опубліковані  у  загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45

 

     48

 

     днів до дати введення їх  у  дію.  В  разі,  якщо  зазначені документи  не  будуть  офіційно  опубліковані,  вони  чинності не набирають".

 

     Якщо зазначені документи будуть опубліковані невчасно, датою набрання  чинності  буде  вважатися  46  день з моменту офіційних публікацій.  Офіційними  вважаються  публікації  у   періодичному офіційному   виданні   -  Верховної  Ради  України  або  Кабінету Міністрів України.  Датою офіційної  публікації  вважається  дата фактичного виходу в світ відповідного номера видання.

 

     Вважаємо за  необхідне,  щоб  до статті 2 було додано абзац, який би говорив про те,  що митна справа України  розвивається  у напрямку   максимальної   відповідності  до  загальноприйнятих  у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

 

     Ставки єдиного митного тарифу мають бути  єдиними  для  всіх суб'єктів  зовнішньоекономічної  діяльності,  незалежно  від форм власності,    організації     господарської     діяльності     та територіального розташування,  за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

 

     Отже, цей абзац  ще  раз  підкреслює  нашу  роботу,  в  тому напрямку,  щоб  усі  форми власності на Україні мали рівноправний статус.

 

     Вважаємо за необхідне також уточнення поняття "мито",  тобто необхідно  ввести  спеціальну  статтю,  яка  б  регламентувала це поняття.  Отже:  "Мито, що стягується митницею, представляє собою податок  на  товари  та  інші  предмети,  які переміщуються через митний кордон України".

 

     49

 

     Також необхідно  додати  до   статті   5   таке   положення; "Забороняється   застосовувати   інші  види  мит,  крім  тих,  що встановлюються цим Законом".  Тому  що  без  такого  абзацу  може виникнути анархія у встановленні видів мита.

 

     В статті  6  також необхідно уточнити поняття "ввізне мито", Воно повинно звучати таким чином:  "Ввізне мито нараховується  на товари  та  інші  предмети  при  їх  ввезенні  на митну територію України".

 

     Стаття 7,  яка регламентує вивізне мито,  має  звучати  так: "Вивізне  мито  нараховується  на  товари та інші предмети при їх вивезенні за межі території України".

 

     Вважаємо за необхідне до статті 8,  яка регламентує  сезонне мито,  подати такий абзац: "Сезонне мито встановлюється незалежно від інших форм мита".

 

     Отже, Комісія  у  закордонних  справах  вважає,   що   даний законопроект,   підготовлений   Кабінетом   Міністрів,   можна  і необхідно прийняти у першому читанні.

 

     Хочу сказати і таке...

 

     ГОЛОВА. Прошу мене вибачити,  я не дзвонив,  не нагадував... Думаю, а скільки ж часу депутат говоритиме?

 

     Я розумію, що депутат виступав від Комісії. Але можна було б попросити для виступу, скажімо, десять хвилин.

 

     Так, слово надається народному депутату Барабашу. Тепер Усіх треба  запитувати:  "Може,  ви виступаєте від комісії?" По-моєму, від вашої комісії вже виступав депутат Заєць.

 

     50

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні колеги,  мені здається,  що немає двох думок  з  приведу  того,  чи  приймати  цей  законопроект,  чи не приймати.  Звичайно,  приймати.  І  я  повністю  підтримую  думку депутата Зайця,  свого колеги,  про те,  що цей Закон запізнився, принаймні,  на півроку.  Треба було його розглядати тоді, коли ми приймали закони про митну справу.

 

     І сьогодні  безумовно,  треба  прийняти  цей  законопроект у першому читанні о тим,  щоб як мінімум до 20 числа вже прийняти в другому читанні і дати завдання Кабінету Міністрів - до 20 грудня розробити головні документи, які б випливали із цього Закону.

 

     Ці самі  митні   ставки   оподаткування   чекають   суб'єкти зовнішньоекономічної   підприємницької   діяльності,   їх   треба прийняти до кінця цього року,  щоб митне оподаткування  вже  було зараховано в наш бюджет на 1992 рік.

 

     У мене    фактично   тільки   одне   зауваження   до   цього законопроекту.  Треба більш  чітко  визначити,  який  саме  орган встановлює  ці  ставки  мита.  Адже дуже багато спеціальних видів мита,  які   Верховна   Рада,   мабуть,   не   зможе   оперативно встановлювати.   Отже,   треба   це   чітко  визначити  у  даному законопроекті,  А привід  обговорення  цього  законопроекту  мені хотілося б використати для того,  щоб поділитися думками відносно того, чому не виконуються, не працюють наші закони.

 

     51

 

     Я нагадаю,  що ми півроку  тому  прийняли  Закон  про  митну справу.  Цим законом передбачався перехід усієї митної служби з 1 липня у підпорядкування України. І сьогодні мені дуже дивно, коли голова митної служби України каже, що його сприймають, як чужого, на своїй митній території.

 

     І постає питання - хто ж винний у тому,  що  не  діють  наші закони?   А  виявляється,  причина  полягає  в  тому,  що  Голова Верховної Ради не підписав цей документ протягом  п'яти  місяців. Ми з вами прийняли документ, а він лежить, наскільки мені відомо, в надрах Секретаріату.

 

     Згідно з Конституцією Президент  республіки  може  затримати закон  на  десять  днів.  Але зараз Секретаріат затримує Закон на півроку, і Верховна Рада мовчить.

 

     Сьогодні ми чули благородне обурення одного  з  депутатів  з приводу  того,  що  депутатську  групу зустрічали нібито не так в аеропорту "Бориспіль". Алє хто ж в цьому винен, як не ми?

 

     Не виконується Закон,  прийнятий  Верховною  Радою,  а  вона робить  вигляд,  що  нічого  не знає.  Група народних депутатів у кількості 20 чоловік два  місяці  тому  подала  запит  з  вимогою розібратися  -  чому  не  виконується Закон,  прийнятий Верховною Радою?  Чому мовчать і народи і депутати, і керівництво Верховної Ради?

 

     Це дав Нам привід подумати.  Ви дивіться,  ми прийняли Закон про зовнішньоекономічну  діяльність.  І  там  регламентуються  ті випадки,  в  яких  забороняється ввіз або вивіз товарів,  зокрема таких, що становлять національне надбання українського народу.

 

     52

 

     І, грубо порушуючи Закон про зовнішньоекономічну діяльність, не  поспішаючи  із  Законом  про митну справу,  Кабінет Міністрів видав свою скандально відому постанову, здається, N 207 чи N 117, про  те,  що  забороняється  вивозити.  Бона викликала обурення у населення.  До того ж  ця  постанова,  підкреслюю,  є  порушенням Закону про зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Так я  запитую:  чи  здійснюватиме  Верховна Рада контрольні функції за діяльністю Кабінету  міністрів,  за  виконанням  наших рішень, за роботою Секретаріату? Якщо ж усі ці випадки залишаться без нашого реагування,  то нам тут взагалі нема чого робити, Адже знову приймемо закон, і він знову не буде виконуватися.

 

     Висновок з  цього  виступу  такий.  Безумовно,  законопроект треба прийняти у першому читанні;  встановити строк  для  другого читання   -  не  пізніше,  ніж  20  грудня;  зобов'язати  Кабінет Міністрів  подати  20  грудня  на  затвердження  ставки   митного оподаткування;   обов'язково   провести  розслідування  щодо  тих фактів,  які я навів,  тобто цей  депутатський  запит  обговорити згідно з Регламентом.

 

     Треба нарешті  визначитися,  чи  ми  прийматимемо  закони  і працюватимемо як Верховна Рада, чи будемо просто партгоспнарадою.

 

     Дякую, за увагу.

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу, можна запитання?

 

     БАРАБАШ О.Л. Можна.

 

     53

 

     ГОЛОВА. Хіба обов'язково треба було  чекати  п'ять  місяців, поки ми внесли на розгляд питання про митний тариф,  щоб сказати, що документ лежить у Секретаріаті.

 

     Я теж відповідаю за це  певною  мірою.  Я  знав,  що  у  нас Секретаріат може все робити,  навіть те,  чого і Верховна Рада не може. А от про цей випадок я не знав. То чому ви чекали?

 

     БАРАБАШ О.Л.  Мені незрозуміле,  чому ви не знали.  З самого початку  цієї сесії я постійно звертаюся з цим запитом /вчетверте або вп'яте/.  І голова нашої комісії також про це  казав,  а  все залишається  на  місці.  Більше того,  Прем'єр-міністр звинувачує Барабаша  в  неправді.  От  давайте  зараз  з'ясуємо,  хто   каже неправду, і де ділася довідка, подана до Секретаріату.

 

     Коли наша  парламентська  делегація  перебувала в Сполучених Штатах,  ми запитали секретаря Сенату:  "А чи бувають у вас  такі випадки, що Секретаріат підправляє якимось чином закон, прийнятий Сенатом?"  Ви  розумієте,  отой  солідний  чоловік,  з  яким   ми розмовляли,  нас просто не зрозумів. І справа не в незнанні мови. Йому просто треба приїхати на стажування  в  наш  Секретаріат,  і тоді він зрозуміє, в чому справа.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Ну,  щодо поїздок,  то за кордоном, мабуть, ніхто не був більше,  ніж наш Керівник Секретаріату.  Так що звинувачувати його, що він не був і не бачив, не можна.

 

     54

 

     Ваш запит   приймається,   а  ви  все-таки  теж  допомагайте наводити порядок.

 

     Шановні народні   депутати!   Бажаючих   взяти   участь    в обговоренні більше немає? Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я хочу звернутися до керівника нашої митної служби.  Вважаю,  що цей Закон обов'язково потрібно приймати. Але при доопрацюванні його,  шановний товаришу Пилипенко,  слід вжити усіх заходів,  щоб вивіз товарів з України коштував дуже дорого і був невигідним.  А ввезення в Україну всього, що ми можемо ввезти сьогодні, повинно коштувати буквально копійки. Наша мета сьогодні

-  наситити  ринок  і зламати цей страшний алогізм,  який існував досі.  Це прохання всіх депутатів усієї Верховної  Ради  до  вас: Закон повинен бути, саме таким.

 

     ГОЛОВА. Приймається така пропозиція, вона буде зафіксована.

 

     Отже, вноситься  пропозиція  схвалити законопроект у першому читанні і  доручити  комісіям  Верховної  Ради  -  у  закордонних справах, з питань економічної реформи - разом з нашим структурним підрозділом,  з керівниками  митниці,  з  Кабінетом  Міністрів  у найкоротший строк доопрацювати і внести на розгляд Верховної Ради як Закон.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Я в  своєму  виступі  просив  записати  другим пунктом  до постанови про те,  щоб доручити Кабінету Міністрів до 20 грудня  подати  проект  митних  тарифів.  Тоді  б  ми  їх  уже наступного тижня могли затвердити.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Ми  можемо  записати,  але  чи встигнуть це зробити? Давайте ми так запишемо:  "Доручити в  найкоротший  строк  подати проекти тарифів". І візьмемо цю справу на контроль разом з вами.

 

     І ще  одне  зауваження з цього приводу.  Не слід виділяти це окремим  пунктом,  просто:  доручити  комісіям  разом  з   Урядом відпрацювати... і таке інше. Комісії повинні проконтролювати, щоб урядові структури своєчасно це зробили. Ми ж зараз відпрацьовуємо нові форми нашої роботи.

 

     Отже, хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

     "За" - 305. Приймається.

 

     Переходимо до  розгляду наступного питання порядку денного - проект Закону про спеціальні економічні зони.

 

     Доповідач -  народний  депутат  України,  голова  підкомісії Дунтау Олександр Михайлович.

 

     Вам вистачить 14 хвилин?

 

     Добре. Прошу.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемые депутаты,  уважаемый Иван Степанович! Предлагаемый  вашему  вниманию  проект   Закона   о   специальных экономических   зонах   является  не  только  реализацией  общего положения о возможности создания таких зон, которое зафиксировано статьей  24 Закона о внешнеэкономической деятельности,  принятого Верховным Советом,  16 апреля 1991 года. Этот проект самым тесным образом  связан  с  принятым  в  первом чтении проектом Закона об иностранных  инвестициях.  Основной  целью  принятия   Закона   о специальных экономических зонах является привлечение и содействие осуществлению иностранных инвестиций,

 

     56

 

     активизация совместно     с     иностранными     инвесторами предпринимательской   деятельности  для  наращивания  экспорта  и увеличения поставок на рынок Украины высококачественной продукции и  услуг,  обеспечение  ускоренного  внедрения  новых технологий, эффективных  методов  хозяйствования,   развитие   инфраструктуры рынка,  улучшение  использования  природных  и  трудовых ресурсов Украины и,  наконец,  ускорение социально-экономического развития отдельных регионов республики.

 

     Необходимость принятия  3акона подтверждается и существующей мировой  практикой.  Сегодня  в  мире  функционирует  более   600 специальных,  или  свободных,  экономических зон различных типов. Опыт таких стран, как Мексика, Турция, Китай, страны ЮгоВосточной Азии,    достаточно   убедительно   доказывает   целесообразность использования возможностей специальных экономических зон.  Даже в такой  высокоразвитой  стране,  как  Соединенные  Штаты  Америки, созданы и функционируют более 100 экономических зон.

 

     Образование на территории Украины специальных  экономических зон  ни  в  коем  случае  не  будет  означать  их  обособления от остальной  территории  республики.  Они  останутся   неотъемлемой частью экономической и социально-политической системы Украины,  в пределах которой действуют, хотя и с определенными отличиями, все законы  республики,  В  этой связи хочу обратить ваше внимание на то,  что  статус  и  территория,  а  также  конкретный   механизм функционирования   каждой   отдельной   зоны  будут  определяться специальным законодательным актом, принимаемым в отношении каждой зоны.

 

     Интересы согласования деятельности специальных экономических зон с общереспубликанским экономическим механизмом, задачи

 

     57

 

     недопущения возникновения недобросовестной конкуренции между отдельными зонами настоятельно требуют наличия определенных общих основ, регулирующих порядок их создания и деятельности. Именно на это   и   направлен   проект   Закона,   представленный  на  ваше рассмотрение.

 

     Проект Закона состоит из 41 статьи,  которые объединены в 12 разделов.

 

     Установлено, что  на  территории  Украины  могут создаваться специальные  экономические  зоны   различных   типов:   свободные таможенные зоны и порты,  экспортные, транзитные зоны, таможенные склады,  технопарки и технополисы,  комплексные  производственные зоны, туристическо-рекреационные, страховые, банковские и другие.

 

     Детально проработана    процедура    создания    специальных экономических зон.  Определены основы системы управления зонами и государственного   регулирования   их   деятельности.   При  этом значительные полномочия  делегированы  местным  Советам  народных депутатов,   на   территории   которых   расположены   эти  зоны. Предполагается широкое хозяйственное самоуправление на территории зоны,  ключевую  роль в котором будет играть орган хозяйственного развития  зоны,  создаваемый   как   хозяйственное   общество   и действующий на коммерческой основе.

 

     В проекте   Закона   определены   основные  виды  налоговых, таможенных   льгот,   действующих   на   территории   специальных экономических  зон,  принципы  организации их валютно-финансового механизма, а также банковско-кредитной системы.

 

     58

 

     Значительное внимание   уделено    вопросам    использования трудовых   ресурсов   и   социальной   защите  трудящихся  на  их территории.  Наконец,  детально  проработан  вопрос   о   порядке ликвидации   специальных   экономических,   зон   в   случае   их неэффективного функционирования.

 

     Хотел бы в заключение остановиться еще на одном вопросе. При подготовке  законопроекта  была изучена практика функционирования специальных и  свободных  экономических  зон  в  ряде  зарубежных стран,  проанализированы соответствующее законодательство.  Кроме того,  имели место и консультации с руководителями  и  экспертами Комиссии  Организации  Объединенных  Наций  по  транснациональным корпорациям и Всемирной ассоциации экспортных  промышленных  зон. Кстати, представители этих организаций проводили в мае этого года серьезную конференцию здесь, в Верховном Совете Украины.

 

     В результате  этого  анализа  и  консультаций   разработчики законопроекта пришли к выводу о том, что нецелесообразно в каждом случае создания специальных  экономических  зон  принимать  закон именно по этой конкретной зоне,  что предусматривается статьей 24 Закона о внешнеэкономической деятельности.

 

     Я прошу внимания именно к этому вопросу, потому что в первой половине  своего  выступления  я  подчеркивал,  что  каждая  зона требует закона,  здесь же говорю о  том,  что  статья  24  Закона требует уже определенной корректировки.

 

     Учитывая введение   института  президентского  правления  на Украине,  было бы целесообразным создание,  определение статуса и механизма   регулирования   небольших  по  площади  зон  /до  200 гектаров/,  на  территории  которых   нет   населенных   пунктов, перевести   в   компетенцию  Президента  Украины.  Такое  решение значительно

 

     59

 

     упрощает процедуру  их  создания,  сохраняя   за   Верховным Советом  функции контроля в соответствии с основными полномочиями данного законопроекта.

 

     Поэтому мы    предлагаем    одновременно    с    обсуждением законопроекта  рассмотреть  и  предлагаемые изменения в статье 24 Закона  "О  внешнеэкономической  деятельности",  которую  следует изложить   в   такой   редакции:  "На  территории  Украины  могут создаваться специальные экономические зоны разного типа. Статус и территория   указанных  зон  устанавливаются  в  соответствии  со статьей 2 Закона Украины "О специальных экономических  зонах".  В частности,  часть 2 статьи 2 этого законопроекта предусматривает: "У разі,  коли розмір спеціальної економічної зони становить менш як  200  гектарів  і  не  охоплює населених пунктів,  її статус і територія визначаються Указом Президента України",

 

     Спасибо за внимание, у меня все.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖКИЙ Б.В.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Ради України  у питаннях екології та раціонального природокористування /МаріупольськийЦентральний  виборчий  округ,  Донецька  область/. Уважаемый Александр Михайлович! У меня вопрос по статье 23. Здесь речь идет об условиях  отдельных  видов  платежей.  В  частности, говорится  о том,  что предусматриваются платежи за использование земли,  природных ресурсов,  но ничего не говорится о платежах за загрязнение  окружающей  среды,  хотя  законом это предусмотрено. Возникает  вопрос:  это  что  -  упущение  или   здесь   какая-то юридическая подоплека?

 

     60

 

     ДУНТАУ О.М. Упущение.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ В.В. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОВЕНКО М.Я.,    завідуючий    відділом    Фізикохімічного інституту імені О.В.Богатського АН України,  м.  Одеса /Київський виборчий  округ,  Одеська область/.  У мене таке запитання:  одна спеціальна економічна  зона  може  включати  різні  функціональні типи?

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемый  Николай Яковлевич!  Дело в том,  что специальная  экономическая  зона   создается   после   детального изучения   возможностей   создания   этой   зоны   -   проводится техникоэкономическое  обоснование,  предварительная  всесторонняя оценка.   Если   эта   зона   будет   включать   несколько  видов деятельности, то почему бы и нет? Но для того, чтобы организовать работу этих зон одной территории,  требуется,  я бы сказал, очень детальная и очень взвешенная оценка всех зон  данной  территории. То   есть,   возможна   такая   организация,   но   она   требует дополнительной работы по изучению.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОВЕНКО М.Я.  це  одне  запитання.  Точний  опис  кордонів спеціальної  економічної зони та карта її території.  Для чого це треба представляти,  якщо вона вливається в ту територію, про яку ви казали?

 

     61

 

     ДУНТАУ О.М.  Я  прошу  прощения,  я  прослушал  первую часть вопроса.

 

     ГОЛОВЕНКО М.Я.  Стаття 6 вимагає представляти  "точний  опис кордонів спеціальної економічної зони та карту її території". Для чого це треба робити?

 

     ДУНТАУ О.М.  Дело в том,  что свободная  экономическая  зона

-это  все-таки  часть  территории,  на  которой будет действовать режим,  отличный об общей  территории  Украины,  присущий  только зоне.  Я же говорю:  у нас приняты налоговая система,  таможенная система,  то есть,  это часть территории,  на  которой  действует определенный  льготный  режим.  Чтобы  этот  режим  действительно действовал,  нужно  территорию  четко  обозначить,  иначе  у  нас практически будет смещение.  И более того,  так или иначе,  часть этой территории  /для  того,  чтоб  была  определенная  налоговая политика соблюдена/, требует системного таможенного контроля.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки  імені  М.Г.Холодного  АН  України  /Калузький  виборчий округ,    Івано-Франківська    область/,    Шановний   Олександре Михайловичу! Стаття 3, йде мова про типи

 

     62

 

     спеціальних економічних зон.  Але ж  при  цьому  називаються митні   склади,  технологічні  парки,  порти.  Якщо  такий  закон готуємо,  то мусимо чітко визначитись,  чи це зона, чи це об'єкт. Не можна ж вважати митний склад зоною. Як ви на це дивитесь?

 

     ДУНТАУ О.М.  Можно,  но  дело  в том,  что таможенные склады могут  иметь  площадь  200,  250,  300,  1000  гектаров.  На  той территории,  где  размещается  склад,  будет действовать система, подпадающая под регулирование этого законодательного акта.  Но  я хочу  обратить  ваше внимание на следующее.  Этот законопроект не является законом прямого действия,  он  создан  для  того,  чтобы юридически   закрепить   право  местных  органов  самоуправления, Кабинета Министров и  ряда  других  организаций  создавать  такие зоны.  Но каждая зона требует технико-экономического обоснования, в  котором  следует  предусмотреть  цель  ее  создания,  механизм реализации,  валютно-кредитную  систему,  финансовую,  таможенную системы.  То есть это очень широкий  и  глубоко  продуманный  ряд вопросов, которые требуют детальной проработки до того, как будет принят Закон о создании такой зоны.

 

     63

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон. Останнє запитання.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Александр Николаевич! В одном из пунктов    статьи   7   отмечается,   что   технико-экономическое обоснование    должно    включать    наименование     иностранных предпринимателей, которые изъявили желание участвовать в создании и функционировании специальной экономической зоны. Нужна ли такая запись в Законе?

 

     ДУНТАУ О.М.  Борис Николаевич,  согласен с вами, закладывать это как норму Закона,  конечно,  нет необходимости. Может быть, в отдельных случаях это нужно. А в принципе я с вами согласен.

 

     ДЕПУТАТ /не  представился/.  Данный пункт следует исключить, это   невозможно   сделать   на   стации    техникоэкономического обоснования.

 

     ДУНТАУ О.М. Ваше предложение учтено.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Михайловичу. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     64

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Просить слова  з  приводу якихось  надзвичайних  подій  Ігор  Рафаїлович Юхновський.  Але я думаю,  що ми зробимо так:  закінчимо зараз попереднє питання,  а потім  надамо  слово.  Як  на  мене,  то там нічого надзвичайного немає.

 

     Зараз надати?  Ну, давайте зараз надамо, якщо ви дозволяєте. Будь ласка. Тим більше, що ми ще не приступили до обговорення.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Зважаючи на результати  референдуму,  який  відбувся  в  Україні, беручи  до  уваги  важливість  для  долі  України  змісту  Угоди, підписаної в  Мінську,  пропоную  до  застережень,  які  прийняла Верховна  Рада  України  позавчора,  додати ще одне застереження: змінити  назву  Угоди,  вилучивши  слово  "створення",  а   слово "співдружність"   писати  з  малої  букви.  Отже,  заголовок  має читатись так: "Угода про співдружність незалежних держав" замість "Угода про створення Співдружності незалежних держав". Відповідно в статті 6 замість слів "Держави - члени  Співдружності"  писати: "Високі Договірні Сторони".

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Вчора  я  мав розмову з Леонідом Макаровичем, нашим Президентом, який є одним із авторів

 

     65

 

     цього документа,  тому що вони втрьох  підписували.  Він  не заперечує  проти  такої редакції,  він її приймає.  Так що можемо вважати її погодженою, це редакційна правка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ні, правку треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Хочете проголосувати?  Хто за те,  щоб  внести  таку правку, прошу проголосувати. Включайте табло.

 

     "За" - 247. Приймається.

 

     Але ви знаєте,  все можна піддавати сумніву.  Скільки нас є, стільки й може бути поглядів.  Але коли ми вже прийняли  рішення, дійшли    спільної    думки,    то   не   обов'язково   нам   усе переголосовувати.

 

     Що таке,  Іване Миколайовичу?  Ми домовилися із залом надати слово Ігорю Рафаїловичу і проголосувати, Перший мікрофон.

 

     "Почему?" Та тому, що зал так вирішив!

 

     Відповідаю депутату Стрельникову. Я вносив пропозицію надати слово депутату Юхновському після обговорення першого питання.  Не я керував,  а зал вимагав надати слово зараз. Тому на вимогу залу я і надав слово.  Після цього сказав,  що питання погоджено,  але зал вимагав поставити на голосування.  Я поставив на голосування. Так що коли вам це не подобається, то це ваша особиста справа.

 

     Продовжуємо обговорення  питання  порядку   денного.   Слово надається  народному  депутату  Симоненку,  297-й виборчий округ, Одеська область. За ним виступатиме депутат Бандурка.

 

     66

 

     Народний депутат Симоненко був одним  з  авторів  підготовки цього проекту. Ви знаєте, що одеська делегація виступила однією з ініціаторів  розробки  даного  проекту.  Тому  депутат  Симоменко просить для виступу 7-8 хвилин. Погодимося? Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Уважаемые  депутаты!  Я  могу  сесть,  между прочим.

 

     ГОЛОВА. Я,  здається,  вже говорив,  що в нас кожний депутат вважає, що лише він розуміє суть, а всі інші тільки - форму.

 

     Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО В.К.  Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! Наконец-то  многострадальный  и  долгожданный  проект  Закона   о специальных  экономических  зонах  вносится  на обсуждение нашего парламента.  Без преувеличения можно сказать,  что проект этот  - результат   мучительной   и   длительной  работы  по  преодолению противоречивых  тенденций.  Прежде  всего  -  со   стороны   ряда правительственных органов,  которые и сейчас не понимают,  что не всем  нужно  управлять  и  не  всем  можно  управлять   напрямую, управлять  по  старинке.  Ряд  депутатов  усматривает  в создании свободной экономической зоны какие-то сепаратистские  моменты.  В отдельных  регионах тоже есть такая логика:  если входить в зону, так входить всем  регионам  и  всем  сразу.  Все  три  момента  в предложенном проекте закона в той или иной степени существуют. Но есть еще один момент,

 

     67

 

     на который  я  хотел   обратить   ваше   внимание,   -   это ведомственный  подход.  Как можно комментировать тот факт,  что в начале ноября этого года в проекте Закона, который рассматривался на   заседании  Президиума  Кабинета  Министров,  для  управления свободными зонами было предусмотрено отдельное  министерство,  во всяком   случае   было  записано:  отдельный  госкомитет?  Логика железная:  зоны  свободные,  но   на   министерском   поводке   и управляются через министерство.  Это еще раз, уважаемые депутаты, подтверждает,  что нынешние государственные  структуры  никого  и ничего на волю не выпустят из своих "заботливых" рук. Но вопрос о старых и новых управленческих формах - это отдельный разговор.  Я надеюсь,  что  в  этом  зале мы не скороговоркой,  а обстоятельно поговорим о формах управления нашим хозяйством.

 

     Хочу подчеркнуть: главная идея законопроекта - идея создания свободных экономических зон заслуживает поддержки и одобрения. Не останавливаясь  на  позитивных  моментах   проекта,   перейду   к замечаниям,    которые    надо   будет   учесть   при   доработке законопроекта.

 

     Вызывает возражение и непонимание само понятие  "специальная экономическая зона", Оно допускает такие толкования: либо жесткая зона, либо либеральная зона, либо либеральный режим, либо жесткий режим.

 

     Мы знаем,   что  такое  жесткий  режим  в  зоне.  Что  такое либеральный режим в зоне - мы не знаем.  Поэтому желательно  было бы   /и   самое   главное,  что  это  понятно  нашим  иностранным партнерам/,  чтобы  эта   зона   называлась   свободной,   а   не специальной.  То есть так,  как и во всех цивилизованных странах. Эта абракадабра возникла,  когда термин  "специальные  зоны"  без каких-либо

 

     68

 

     оснований был   включен   в   Закон   о  внешнеэкономической деятельности.  Теперь он перекочевывает из одного законопроекта в другой минуя логику мировых пониманий.

 

     Второй вопрос. Как же сформировать зоны? Что нужно для того, чтобы реально начать этот процесс,  чтобы мы были не постоянно  в процессе, а в конце концов достигли какого-то результата?

 

     Обычно закон  формируется на базе уже возникших,  фактически существующих отношений. Этим отношениям закон придает юридический характер.  В данном случае необходимо принимать закон,  когда нет никаких конкретных зон и нет никаких конкретных  взаимоотношений. В статье 7 записано о том, что те, кто собирается создавать зоны, должны  представить  широкое  технико-экономическое  обоснование. Расписано так,  как будто бы это проект на строительство бани или кинотеатра,  вплоть до того,  что нужно знать, что строить, какие иностранные  инвесторы  участвуют,  какой  у  них  первоначальный капитал, а также эффективность государственных капиталовложений.

 

     Я, уважаемые коллеги,  могу совершенно четко сказать,  что к микрозонам,  тем  зонам,  которые  должен,  по  всей вероятности, утверждать Президент,  зонам с  территорией  200  гектаров,  если можно  так  сказать,  монозонам,  это применимо.  Но сегодня надо предоставить  льготные  условия,   чтобы   пришел   инвестор.   А иностранный инвестор, пока не будет знать всех входных и исходных данных,  он  никогда  в  жизни  не  войдет  в  эту  зону.  А  нам предлагают:  сначала  дайте  данные  о  кредитоспособности  этого инвестора,  а потом уже дадим вам разрешение на его привлечение . На мой взгляд, статья 7 в этом законопроекте самая непонятная.

 

     69

 

     Особенно это  неприемлемо для комплексных зон.  Это я говорю не чисто теоретически,  а исходя из практических  соображений.  У нас  сегодня приблизительно 296 иностранных инвесторов - солидных компаний,  банков,  которые желают заключить с нами договора.  Но только  после  того,  как  будут  оговорены  все исходные данные, касающиеся зон.

 

     Второй месяц не принимается решение по  проекту  о  создании комплекса по переработке и поставке соевого протеина на, ни много ни  мало,  полтора  миллиона  тонн.  Мы  этот  проект  не   можем реализовать только потому, что для этого нет исходных данных.

 

     Глубоко убежден,  что  статья 7 предложенного проекта закона должна быть изъята  и  заменена  формулировкой  о  предполагаемом эффекте перечисления каких-либо требований.

 

     Следующий вопрос - кто же будет управлять зоной? мы привыкли управлять всем и вся.  И здесь я  хотел  бы  в  качестве  примера привести   Закон   о  таможенном  тарифе.  Мы  предлагаем,  чтобы Верховный Совет утверждал таможенные тарифы.  Уважаемые депутаты, у  нас  нет  времени поговорить спокойно.  Вот только сейчас наши славные киевские  депутаты  говорили  о  том,  как  писать  слово "содружество"  -  с большой буквы или с маленькой,  потому что мы это прошли за 5 минут. Но зато какой должен быть тариф на ботинки или   на  станки  с  программным  управлением,  будет  утверждать Верховный Совет.  Мы будем обсуждать 1,5-2 часа.  Хотя  это  дело Президента  и  Кабинета  Министров,  Вопрос управления зоны - это вопрос номер один.  Они регулируются в статье 9,  Однако согласно статьи  10  Закона  о  внешнеэкономической  деятельности  местные Советы могут лишь

 

     70

 

     управлять этой  деятельностью,   но   не   могут   выступать непосредственно субъектами такой деятельности.  Между тем,  смысл создания экономической зоны как раз и состоит в том, чтобы зона в лице  ее  органов управления была самостоятельным,  полноправным, самоуправляемым объектом. Это я хочу подчеркнуть.

 

     Создание хозяйственного общества,  например акционерного,  в качестве  органа хозяйственного развития зоны - это тоже не самый удачный вариант.  Хотя бы потому,  что все акционерные общества - добровольные.  Поэтому  может  и  не  состояться  создание  этого общества.

 

     Таким образом,  приняв статью 9 в предложенной редакции,  мы программируем процесс без достижения конкретного результата.

 

     В соответствии  со  статьей  9 проекта все органы управления осуществляют свою деятельность в  зоне  в  полном  объеме,  можно согласится  с  таким  подходом  только  в  том  случае,  если это микрозона с территорией 200 гектаров и без населенных пунктов.

 

     Но вы представляете,  если экономической зоной станет  город Одесса!  У нас комплексный подход к созданию зоны. Как же в такой зоне могут осуществлять свою деятельность в полном объеме  органы государственного  управления?  Зачем тогда вообще вводить понятие зоны?  Поэтому при втором чтении законопроекта надо избавиться от подхода "не пущать, а управлять".

 

     Я хотел  бы  вспомнить народную мудрость:  сколько не говори халва,  во рту слаще не станет.  Сколько бы мы  ни  рассуждали  о рынке,  рыночных отношениях, мы к ним даже и не приблизимся, пока не  сделаем  конкретные  шаги.  Глубоко   убежден,   что   именно конкретным шагом в этом направлении является принятие Закона

 

     71

 

     о свободных  экономических  зонах.  Надо  создать конкретную экономическую зону,  и в этом регионе на практике отработать весь комплекс  рыночных  отношений,  показать на примере,  как можно с наименьшими потерями преодолеть критический спад в развитии нашей экономики.

 

     Вношу предложение   принять  предложенный  проект  в  первом чтении,  в течение недели - десяти дней доработать его  с  учетом всех  замечаний  /а  я  убежден,  что  замечаний  будет высказано достаточно много/ и внести в этом году на  обсуждение  во  втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Бандурці,  388-й виборчий округ,  Харківська область.  За ним виступатиме  депутат Степенко.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   управління   внутрішніх   справ виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський   виборчий  округ,  Харківська  область/.  Шановні депутати!  Спеціальні економічні зони - зовсім нове  для  України економічне  і  правове явище.  Що це таке,  ми глибоко не знаємо, тому потрібні зважений підхід вивчення різних можливих ситуацій і міжнародного досвіду.

 

     Стаття 1  проголошує,  що  спеціальна  економічна зона являє собою  частину  території   України,   на   якій   встановлюється спеціальний  правовий  режим.  На території цієї зони створюються особливі пільгові умови господарської діяльності зарубіжних

 

     72

 

     юридичних і фізичних осіб.

 

     Я пропоную  слова  "фізичних  осіб"  вилучити,  щоб  Україна внаслідок  вседозволеності  щодо  спеціальних  економічних зон не перетворилася знову в колонію або напівколонію. Заради діяльності однієї  фізичної особи створювати спеціальні економічні зони - то вже занадто. А така можливість випливав із законопроекту.

 

     Стаття 5 має протиріччя щодо порядку  створення  спеціальних економічних   зон.   Потрібне  рішення  або  згода  місцевих  Рад /сторінка 2/.  А на сторінці 3 говориться - тільки за згодою всіх місцевих Рад базового рівня,  що діють у районі,  місті, області. То чому ж вірити?

 

     З нашого законодавства потрібно взагалі вилучити поняття про статус   місцевих  Рад  базового  рівня.  Єдина  структура  влади введенням поняття Ради базового рівня розірвана,  і сьогодні Ради нижчого  рівня  не визнають Рад вищого рівня.  Тут виникають такі перепони, що жодної спеціальної зони може не бути.

 

     Стаття 6 "Документи про  створення  спеціальної  економічної зони"   повинна   включати   також  пропозиції  про  забезпечення правопорядку,  захисту  і  охорони  майнових  і  немайнових  прав суб'єктів спеціальної економічної зони.

 

     Стаття 10  вимагав чіткого правового регулювання повноважень місцевих Рад для  управління  спеціальними  економічними  зонами. Зокрема,  чому  мова  йде  тільки  про  оренду  чи найм земельних ділянок,  об'єктів інфраструктури. Сьогодні треба приймати закони про приватизацію промислових об'єктів,  про приватну власність на землю, про зняття обмежень на розміри

 

     73

 

     фермерського господарства. А Закон про спеціальні економічні зони передбачає,  що і наші громадяни, фізичні та юридичні особи, будуть мати на  них  право.  То  чому  обмежуємо  їхні  права  на майбутнє?

 

     Якщо стаття  14 про митне регулювання буде прийнята в такому вигляді,  як пропонується,  то є загроза, що економічний простір, територію  України  буде  розірвано  на бантустани.  Встановлення митних кордонів  спеціальних  економічних  зон  потребує  значних коштів  на  утримання  митної  служби  та  додаткових підрозділів міліції.  Митні кордони всередині України породять  конфлікти  не тільки  між  окремими  територіями  і  господарствами,  а  й  між органами влади та громадянами.

 

     Стаття 41:  "Держава гарантує збереження  в  повному  обсязі всіх   майнових   і   немайнових   прав  суб'єктів  господарської діяльності..." Ну, це не більше ніж гасло. Як гарантує? Чи в разі розкрадання, чи в разі знищення майна, чи в разі недостачі майна? Україна відшкодує повністю збитки - з  якого  фонду,  за  рахунок яких коштів, в якому порядку?

 

     У проекті  Закону,  можливо в статті 9,  треба записати,  що адміністрація спеціальної економічної зони забезпечує  збереження своїх   майнових   і   немайнових   прав  відповідне  до  чинного законодавства  самостійно  і  за  погодженням  з  правоохоронними органами, а не на шию держави це вішати.

 

     Шановні депутати!  У  нашому житті виникло ще одне делікатне питання,  Є Закон України про громадянство.  Є громадяни України, іноземці, є особи без громадянства, А до якої категорії відносити "синів Кавказу", які заполонили Україну,

 

     74

 

     вже створили свої окремі економічні  зони  на  ринках  та  в готелях,  скоюють  тяжкі  злочини,  масово вивозять продовольчі і непродовольчі товари,  великі  суми  грошей  готівкою?  Тільки  в Харківській  області  останнім  часом  у  вихідців із Кавказу при спробі незаконного вивозу вилучено 150 тонн вершкового масла, 130 тонн цукру,  12 тисяч пляшок горілки /не подумайте,  що ми так за нею жалкуємо/,  80 тисяч пачок цигарок, а всього продукції-більше ніж на 11 мільйонів карбованців.

 

     На минулому  тижні один кавказець здав партію товару на базу і намагався одержати готівкою  640  тисяч  карбованців,  коли  це великий  дефіцит  і  в нашій республіці.  Тут і питання про митні закони, які ми сьогодні прийняли. Але потрібно Кабінету Міністрів чи  Президенту прийняти додаткові рішення щодо захисту споживчого ринку республіки і про статус громадян інших  республік,  які  не входять до співдружності.

 

     Законопроект пропоную прийняти в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Степенку,  330-й виборчий округ,  Полтавська область.  За ним виступатиме  депутат Романов.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні  народні депутати!  Коли ми приймаємо якийсь закон,  то обов'язково  хочемо  знати,  яка  ж  мета  його прийняття.  У  статті  1  чітко  записано,  що  "Метою  створення спеціальних економічних зон  є  залучення  і  сприяння  іноземним інвестиціям"...  і  так  далі  -  я  б  тільки  додав:  "з  метою поліпшення забезпечення товарами  першої  необхідності".  Це  моя особиста думка. Але загалом я вважаю, що в

 

     75

 

     такій редакції цей закон приймати не можна.

 

     Коли подивитися статтю 4 "Законодавство, що діє на території спеціальної  економічної  зони",  статтю  5  "Порядок   створення спеціальної   економічної  зони",  то  виходить,  що  "Спеціальні економічні  зони   створюються   Верховною   Радою   України   за ініціативою  Кабінету  Міністрів",  і  далі йдуть пропозиції щодо створення групи незалежних  експертів.  Статтю  7,  про  яку  вже говорили,  треба взагалі вилучити.  На мою думку, якщо це все, що тут написано,  прийняти,  то для того,  щоб  створити  спеціальну економічну зону, часу не вистачить. Це вже впевнено можна сказати сьогодні. І дуже багато гасел, які не мають ніякого відношення до створення спеціальної економічної зони.

 

     Ми прийняли  Закон  про  іноземні  інвестиції.  І  якщо  він передбачає загальні правила гри,  то,  на мою думку, в додатковій угоді  можна  завжди  передбачити  те,  що  ми хочемо,  і держава системою пільг повинна стимулювати  те  чи  інше  виробництво  із залученням іноземного капіталу.

 

     Але, якщо  ми  сьогодні подивимось,  наприклад,  що потрібно стимулювати при загальному занепаді економіки,  то  ці  острівки, які ми створимо, абсолютно нічого не допоможуть.

 

     І навіть та пропозиція,  про яку говорив депутат Бандурка/що в статті 14-про окремі митні кордони/ може  призвести  тільки  до розшарування  суспільства  і  більш  ні до чого.  Той,  хто зможе вирвати якісь пільги,  за рахунок цього матиме якісь дивіденди  і матиме право виплачувати більшу заробітну плату і так далі.

 

     76

 

     Як на  нашу  думку  /це  підкреслював  не  один  депутат/ не зможуть  іноземні  інвестиції,  не  зможе  гуманітарна   допомога нагодувати і вдягнути народ нашої України.  Це ми повинні зробити самі.

 

     І ще ось про що.  Під час бесіди  з  людьми,  які  хотіли  б внести свої інвестиції на території нашої республіки, головне, на чому вони робили акцент,  - це  стабільна  політична  обстановка. Вони  не  хочуть,  щоб завтра помінялась влада і тоді прийдуть до влади ті, хто пробачить усім тим, кому винні.

 

     Так не повинно бути.  Повинна  бути  стабільна  політична  і економічна обстановка. Я знаю, що нелегкий зараз час, надзвичайна відповідальність лягла  на  плечі  і  Голови  Верховної  Ради,  і Президента,  і всього нашого парламенту,  бо незалежність - це не тільки гасло,  а  й  величезна  відповідальність  за  долю  нашої держави.

 

     Тому я   пропоную   підтримати  президентську  програму  про роздержавлення і приватизацію. Якщо ми цього не вирішимо, далі не зможемо рухатися. Треба дати воло виробникам і вони будуть думати чи то про спільні,  чи не спільні підприємства. А що ж ми ставимо коняку поперед воза?  Якщо ми дамо волю виробникам, то потім буде ясно, як діяти далі. Далі у нас абсолютно не вирішені питання про бюджет,  про структуру управління,  про грошову одиницю. Сьогодні потрібна  система  комплексного  вирішення  цих  питань.   І   от сьогодні,  не вирішивши проблему грошової системи, ми думаємо, що зробимо якісь реформи. Я вважаю, що це нонсенс.

 

     І ще одне. Ми повинні будувати правову державу. Я підтримую

 

     77

 

     думку, Іване Степановичу,  про те, що приймаються ті закони, які  є,  а  не  ті,  які  потрібні.  Треба  так зробити,  щоб цим зайнялися Президія,  президентська команда,  щоб ми  прийняли  ті закони,  які необхідні сьогодні для виведення з економічної кризи нашої України.

 

     А Закон про вільні економічні зони - це вже буде  після  дії тих законів, які на сьогодні є основними.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову,  294-й, виборчий округ,  Одеська  область.  За  ним  виступатиме  депутат Веретенніков.

 

     РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська область/.  Уважаемые народные депутаты! Действительно,  если проанализировать складывающуюся ситуацию, то одним  из  регионов,  которые претендуют на организацию свободной экономической зоны, является одесский.

 

     Надо отдавать   себе   отчет,   что    создание    свободной экономической зоны - это не самоцель,  а курс на взаимное влияние и развитие Украины в целом.  Только в  таком  аспекте  и  следует рассматривать  подход  к созданию свободных экономических зон.  В силу этого  обстоятельства  я  считаю,  что  предложенный  проект следует принять в первом чтении с соответствующими замечаниями.

 

     78

 

     Я согласен с тем,  что нужно значительно упростить процедуру утверждения зоны /статьи 6 и 7/. Ситуация такова, что, если мы не сделаем первых шагов,  то будем топтаться на месте.  Без другого, качественно нового уровня интеграции с мировой экономикой  мы  не продвинемся вперед.

 

     Следующее. Безусловно,    этот    закон   потребует   своего пересмотра и развития примерно,  может  быть,  через  полтора-два года.

 

     Возвращаясь к позиции одесситов,  наших избирателей,  я хочу сказать,   что   они   считают   возможным   создание   свободной экономической  зоны  в нашем регионе.  Хотя и отдают себе отчет в том,  какие сложности придется преодолевать и о какими  барьерами придется сталкиваться.

 

     Один из таких вопросов связан с проблемами защиты окружающей среды.  Поэтому я считаю, что в статье 1, очевидно, надо дописать после   первого   абзаца:  "Забезпечується  захист  навколишнього середовища".

 

     Теперь что   касается   статьи   3.   Здесь   уже   Валентин Константинович говорил,  что могут быть созданы зоны комплексные, а не только одного  функционального  типа.  Поэтому  в  статье  3 должно быть записано:  "На території спеціальної економічної зони можливе встановлення зон кількох функціональних типів", это нужно для  того,  чтобы  вообще сиять всякие проблемы по функциональным типам зон.  Тем более,  что иногда будет очень трудно  разделить, какой тип в данной зоне формируется.

 

     Еще одно  замечание  касается  статьи  11,  предложения  "До виключної сфери його діяльності входять ..." Я думаю,

 

     79

 

     что среди  приведенных  там  функций  следует  записать  ту, которая  обеспечит нормальную жизнь в таких зонах:  "забезпечення виконання законів про охорону навколишнього середовища".

 

     Я не буду здесь расшифровывать все это. Остальные замечания, наверное,  можно  будет подать в письменном виде.  Но я хотел бы, чтобы эти основные замечания были учтены при подготовке проекта к рассмотрению во втором чтении. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Веретеннікову, 79-й виборчий округ, Дніпропетровська область. За ним виступатиме депутат Волощук.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,    генеральний    директор   колективного акціонерного підприємства молочного комбінату  "Придніпровський", М.Дніпропетровськ       /Індустріальний      виборчий      округ, Дніпропетровська обдасть/.  Уважаемые коллеги!  Законопроект этот мы получили только вчера и,  конечно,  не могли его,  как следует изучить и проработать.  Однако если судить по тому,  что  удалось все-таки посмотреть, то я считаю, что здесь есть и положительные, и довольно серьезные отрицательные моменты.

 

     По натуре своей я рыночник и всегда призывал  и  поддерживал то,   что   приводит   к   децентрализации.   В   данном   случае децентрализация   -   это   какое-то   совместное    предприятие. Положительным  тут  является то,  что это может нам дать валюту в дополнительные товары народного потребления.

 

     80

 

     Далее. Мы до  сих  пор  пользовались  гуманитарной  помощью, особенно   в   последнее   время.   Такая   гуманитарная   помощь разорительна для  любого  государства,  ибо  она  практически  не развивала  производительные  силы  Украины.  Мы  съедаем  ее,  не развиваясь,  а потом  будем  возвращать  кредит.  Может  быть,  в какой-то  мере  свободные  экономические  зоны помогут решить эти проблемы.

 

     Но вместе о тем давайте зададимся таким вопросом.  В  данном законопроекте не микрозоны показаны какие-то /допустим,  какой-то конкретный порт, который может нам дать дополнительную валюту/, а целые  области,  целые огромные регионы.  Да,  в масштабах России

-это Сахалин,  это Калининградская область,  которая находится на отшибе России.  Там можно создавав эту зону. Но какая же это зона

- Одесская область!

 

     Крым захочет,  потом Львов,  Закарпатье?  Не расчленим ли ми нашу Украину на отдельные части?  Мы ж ее расчленяем! Ведь мы еще не смогли построить суверенную Украину,  не смогли  решить  самые главные   на   Украине  вопросы,  которые  помогут  сдвинуть  всю экономику  Украины   /имею   в   виду   принятие   документов   о разгосударствлении,   приватизации   и   многих  других  рыночных законов/, а торопимся сегодня с этим законом.

 

     Да, этот закон нужен,  но он же не рассматривался ни в одной комиссия,  мы  еще  не выработали к нему своего отношения,  в нем совершенно  не  заложен  механизм  защиты  таких  областей,   как Донецкая, Днепропетровская, Луганская я других, которые в прошлом называли всесоюзной кочегаркой,  где страшно  нарушена  экология. Ведь туда вряд ля инвесторы захотят вкладывать свои капиталы, это очень трудно будет.  Мне кажется,  что эти области не защищены  в данном законопроекте.

 

     81

 

     Создание сегодня крупных таможенных пунктов /особенно на базе целых областей/ - это же самостоятельный въезд,  это  как маленькое компактное иностранное государство. Украина будет расчленена. Я думаю, что нужно сначала этот  документ  передать в комиссии,  мы в комиссиях проработаем, возьмем  самое  полезное,  что  здесь  есть.  Но   сегодня   этот законопроект принимать нельзя.

 

     Спасибо за внимание. /Аплодисменты/.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Волощуку,  175-й виборчий округ,  Закарпатська область. За ним виступатиме депутат Барабаш.

 

     ВОЛОЩУК М.Ю.,  генеральний  директор акціонерного товариства "Закарпаткераміка"  /Свалявський  виборчий  округ,   Закарпатська область/.   Шановні  товариші  депутати!  Насторожує  те,  що  ми абсолютно не даємо можливості  новому  пробивати  дорогу  вперед. Якщо  хочете,  то це один із законів,  який робить перший крок до ринкової економіки.  Робить крок до самостійного  життя  тієї  чи іншої території.  Тому, вважаю, боятися, що вийде невідомо що, не потрібно,  а треба сьогодні сміливо приймати даний законопроект у першому читанні.

 

     82

 

     Друге. Наша  Закарпатська  область  вісім місяців тому здала всі юридичне пророблені,  економічно обгрунтовані документи,  щоб зробити Закарпаття зоною вільного підприємництва. Ми вважаємо, що на даному етапі в нас,  мабуть,  ніхто не  готовий  до  створення вільної економічної зони,  навіть у масштабах колишнього Союзу. А до створення зон вільної підприємливості ми  готові.  Але  чомусь вісім  місяців  і  комісія  Верховної Ради,  і Президія Верховної Ради,  і Кабінет Міністрів боялися розглядати це питання.  Але  ж саме життя штовхає нас на такі кроки. Ми вважаємо, що ігнорування реальних речей нас далеко заведе.

 

     Третє. Я думаю,  що  нам  не  треба  називати  цей  документ Законом про спеціальні економічні зони,  а назвати просто:  Закон про економічні зони.  Бо ми дробимо  це  питання.  Треба,  щоб  у третій  статті  було  спеціально  сказано і про вільні економічні зони,  і про зони вільного підприємництва. А тоді дробити далі ці всі зони...

 

     Тепер наступне.    Питання   про   затвердження   цих   зон. Затверджуйте,  бо   ми   страшенно   все   обюрокрачуємо.   Треба підготувати багато документів,  зробити чимало зайвої роботи, щоб зібрати всі папери на створення зони,  Дайте,  будь ласка, більше самостійності  в  цих  питаннях низам - обласним Радам,  районним Радам,  Ми все розробимо на місці.  Ні,  вимагають давати в  Київ цілі гори документів лише для того, щоб ці питання розглядалися в Кабінеті Міністрів чи у Верховній Раді.

 

     Я думаю,  що питання управління цими зонами - дуже серйозне. І  ми  внесемо спеціальну пропозицію,  як зробити,  щоб спростити дане питання, щоб краще ці зони працювали.

 

     Я повністю  погоджуюся  з  думкою  депутата  Симоненка  щодо управління економічними зонами. Ми внесемо спеціальну пропозицію, щоб сьогодні не займати часу.

 

     83

 

     І ще одне.  Величезна наша біда в тому, що ми вважаємо: наше завдання - прийняти закон,  а далі вже хай хтось про нього думає, Ми прийняли Закон про митну справу.  Ви знаєте,  що наша  область специфічна в цьому плані.  Ми межуємо з Польщею, ЧехоСловаччиною, Румунією і Угорщиною.  Тому багато складних питань є на  кордоні. Поїхали  ми  в  Москву в митне управління,  а там заявляють:  "Ви прийняли Закон про митну справу. Проте минуло півтора місяця, але ніхто не приїхав з України спитати нас, що ви хочете від Союзу по цьому закону? І ми, кажуть, діємо так, як діяли досі."

 

     Тож, потрібно,  щоб виконання  законів,  які  ми  приймаємо, комісії  Верховної  Ради контролювали.  Щоб аналізували,  як вони виконуються,  й інформували і нас,  і керівництво Верховної Ради. Інакше багато наших законів залишаться не виконаними,

 

     Я вважаю,  що  нам  треба  сьогодні обов'язково прийняти цей законопроект у першому читанні. Але на друге читання надійде дуже багато  зауважень,  і  лише  при  їх врахуванні він буде належної якості.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  народному  депутату  Барабашу  87-й виборчий  округ,  Дніпропетровська  область.  За  ним виступатиме депутат Марченко.

 

     БАРАБАШ О.Д.  Шановні колеги! Ви можете не сумніватися, що я є активним прихильником ідеї вільних економічних зон.  Але за цей законопроект голосувати не буду. Навіть у першому читанні. Поясню чому,  Мене  абсолютно  не влаштовує подана в цьому законопроекті концепція вільної економічної зони.

 

     84

 

     Я не знаю,  може комісія вивчала і досвід  транснаціональних корпорацій  центру  при ООН,  але я вивчав матеріали з останнього семінару і зробив прямо протилежний висновок.  Я думаю, що автори цього  законопроекту і ініціатори вільних економічних зон не дуже хотіли розібратися в світовому досвіді. Чому? Саме тепер, з 10 по 13  грудня,  в  Санкт-Петербурзі  проходить конференція з вільних економічних зон. Її проводить Собчак з усіма світовими світилами. І ніхто з українських ініціаторів вільних економічних зон туди, я бачу, не поїхав. Світовий досвід їх, мабуть, не цікавить.

 

     У чому  головний  концептуальний  аспект  того,   чому   цей законопроект  приймати  не  можна?  Для  чого  створюється вільна економічна зона?  В усьому світі вільна економічна зона - це дуже малий за територією /максимум 40 гектарів/ промисловий,  портовий чи якийсь науковий центр. Це не місце проживання людей. Для нього створюються пільги в законі,  податках, валютному регулюванні аби залучити інвестиції. Це шматочок території, відкритий світу, А що пропонують   наші   автори?   Вони  пропонують  зробити  вільними економічними зонами цілі території - Одесу,  область якусь.  Мені здається,  що  квінтесенція прагнення вільних економічних зон цих регіонів - це стаття 19.  У ній написано, що на території вільних економічних  зон  національна  валюта функціонує в режимі вільної конверсії за ринковим курсом, яку гарантує держава.

 

     Ви розумієте?  В цій зоні люди будуть  жити  і  конвертувати свою  валюту,  на яку буде працювати вся республіка.  Бо всі інші компоненти - не такі, як у всьому світі.

 

     85

 

     А за  вільну  економічну  зону  треба  розраховуватися.  Там практично не діють соціальні гарантії. Люди повинні знати це. Там практично не діють профспілки,  бо в світі - всього 3-5 процентів трудящих охоплені профспілками...

 

     А в нас тут соціальні гарантії є, профспілки, все є. Капітал не піде!  Будуть лише пільги тим,  хто там працює.  І це  розірве Україну.  Це  не,  політичний  сепаратизм,  це  груповий  егоїзм: отримати!  Причому  відразу  ставиться  така   претензія:   надто ускладнена   процедура   оформлення.  Не  треба,  мовляв,  навіть техніко-економічного обгрунтування.  Просто тому,  що  ми  Одеса, давайте станемо вільною економічною зоною. Ні.

 

     Зараз у  Нью-Йорку  вісім  вільних  економічних зон,  а саме місто не є вільною економічною зоною.  Просто існує там, скажімо, якийсь   маршрут,  якийсь  транзит.  І  якщо  ми  станемо  на  цю концепцію, отоді я підтримаю.

 

     А в нас дивіться який  гігантизм:  одне  місце  облаштування вільної  економічної  зони  коштує  в середньому 5 тисяч доларів. Мільйонне місто - це 5 мільярдів доларів.  Де  такі  гроші  можна взяти,  щоб  це  була  нормальна економічна зона,  щоб туди пішов справжній капітал?

 

     Далі. Колега   Симоненко   назвав   мікроекономічною   зоною територію,  меншу  200  гектарів.  То  це не мікро!  За світовими поняттями - це макро із макроекономічних  зон!  Зараз  планується вільна економічна зона у Виборзі -- 250 тисяч працівників. Та всі 20 економічних зон у Південній Кореї менші, ніж ця зона

 

     86

 

     у Виборзі! І вони створювалися протягом 20 років.

 

     Законопроект абсолютно  не  відповідає  світовій   концепції вільних  економічних  зон.  На мою думку він взагалі повинен бути дуже короткий.  Кожна вільна економічна зона  повинна  мати  свій закон.  У  ньому  треба  чітко  визначити,  який закон України На території цієї зони  не  діє  або  діє  наполовину.  Такий  закон приймав  тільки  Верховна  Рада,  а  не  Президент.  Ми  знову не розподіляємо  законодавчу  і  виконавчу  владу.  Ми  встановлюємо закони,  і можемо визначити, який закон не поширюватиметься на ту чи  іншу  маленьку  економічну   зону.   Якщо   економічна   зона об'єднуватиме 10 тисяч чоловік,  скажімо, Одеський порт, її можна економічно обгрунтувати, і її може підтримати держава. Я навів би такий приклад:  праскою можна випрасувати сорочку,  але виставити її на вікно і таким  чином  обігріти  всю  вулицю  неможливо,  як неможливо зробити вільною економічною зоною цілу область чи цілий регіон.

 

     Тут виникає ще одне питання.  Думаю, що нам треба розглянути процедурний бік справи.  Зокрема, як цей законопроект потрапив на розгляд? Якщо Президія доручала розглянути його нашій комісії, то покажіть,  де  висновки  нашої  комісії?  Якщо  не доручала,  то, вибачте,  як же без участі нашої комісії  можна  розглядати  такі економічні законопроекти?

 

     87

 

     Тому я   вважаю,  що  цей  законопроект  варто  відхилити  і розробити його концепцію по-новому і за участю нашої комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Марченку. За  ним виступатиме депутат Поровський,  мені нагадують,  що слід припинити   обговорення.   Але   це   залежатиме   від   депутата Поровського.  Може,  він відмовиться від виступу,  тоді припинимо обговорення.

 

     Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые  депутаты!  Мы  переходим  к  построению  экономики  на рыночных  принципах,  и  Закон  о  свободных экономических зонах, безусловно,  должен быть принят.  Но такой ли,  как нам предложен сегодня?  Поскольку  мы  собираемся  строить  экономику  Украины, которая бы интегрировалась в экономику других стран,  мы  должны, думаю, определиться в терминологии.

 

     Что же  такое свободная экономическая зона?  На мой взгляд в этом  законопроекте  переплетены   два   понятия:   о   свободной экономической зоне и о зоне свободного предпринимательства.  Наша комиссия /депутат Барабаш знает/ проводила семинар по  вопросу  о свободных   экономических  зонах.  Были  приглашены  авторитетные ученые.  И Иван Степанович присутствовал на  этом  семинаре.  Нам детально разъяснили, что понимается под свободной

 

     88

 

     экономической зоной. Например, какая-либо продукция является конкурентоспособной  на  мировом  рынке.  Для  того,   чтобы   ее производить, на Украине нет средств, нет сырья, нет оборудования. Поэтому местные предприниматели заключают договор с  иностранными инвесторами  и  строят  промышленный  комплекс  по  выпуску  этой продукции.   Прибыль,    полученную    в    результате    выпуска конкурентоспособной  продукции,  делят  между  собой  иностранные инвесторы, местные предприниматели и государство.

 

     Поскольку в законопроекте,  на  мой  взгяд,  не  различаются понятия      свободной      экономической     зоны     свободного предпринимательства, я предлагаю разделить его на два документа и принять   их  по  отдельности.  А  сейчас,  считаю,  законопроект принимать не следует.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Поровському.  Ви просили хвилину, так?

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник  голови  Народного руху України, голова   координаційної   ради   /Рівненський   виборчий   округ, Рівненська область /. Я просив дві хвилини.

 

     Шановні депутати! Цей закон, мені здається, є тим троянським конем,  який мав зсередини розшматувати  нашу  економіку  і  нашу Україну,  тому  що  ідея  федералізації земель має в ньому знайти своє економічне підтвердження.

 

     Ці величезні економічні зони  /це  Закарпаття,  Одеса/,  які матимуть  особливий  економічний  статус і які мають дуже вигідне геополітичне розміщення, тобто мають порти, мають зручний вихід

 

     89

 

     на іноземні держави,  фактично стануть перевалочними  базами для міжнародних спекуляцій. І на ці економічні зони працюватимуть усі інші регіони України, які в силу свого розміщення не матимуть змоги перетворитися на такі зони.

 

     Я хотів  би  запитати  авторів цього законопроекту:  де його економічне обгрунтування?  Чому воно не  розглядалося  хоч  би  в Комісії  з  питань  планування,  бюджету,  фінансів  і цін?  Який прогноз щодо  результатів  запровадження  цього  закону?  Я  бачу єдине:   сильне  лоббі  Закарпаття,  Одеси,  тобто  регіонів,  де зосереджений великий капітал,  намагається  провести  закон,  щоб потім реалізувати його статтю 19,  а саме:  конвертування грошей, створення особливих умов для їх відмивання.

 

     Я проти  прийняття  цього  закону.  Повинна  бути  експертна комісія,  яка зробить глибокі висновки.  Я закликаю вас відхилити розгляд  цього  законопроекту  і  передати  його  на  вивчення  в комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні колеги!  Я вважаю, що закон потрібний. Але той варіант,  який ми  сьогодні  маємо,  дійсно,  надзвичайно сирий.  Хотів би продемонструвати це на окремих фактах.  Скажімо, стаття 10.  У Законі про банки і банківську діяльність  записано, що  органи  державного управління не мають права бути учасниками, засновниками,  акціонерами.  У цій статті зазначено,  що  місцева Рада має право володіти акціями на суму,

 

     90

 

     що не перевищує 10 процентів від їх загальної вартості.  Або стаття 16, де йдеться про податки.

 

     Через декілька днів ми будемо слухати депутата Байраку, який викладе перед нами зовсім іншу систему податків і інший підхід до цієї проблеми.  Не буде податку на прибуток,  а буде податок  від валового  доходу.  У цьому ж проекті - податок від прибутку...  Я розумію так,  що потрібно буде взяти за основу  якісь  закони,  з яких  випливатимуть подібні закони.  Або візьміть статтю 27,  яка зовсім  не  потрібна,  тому  що  Закон  про  банки  і  банківську діяльність  надає  право  кожному відкривати рахунки в будь-якому банку.  А тут  спеціальна  стаття  присвячена  тому,  яким  чином відкривати рахунки в спеціальній зоні.

 

     Тому я  вважаю,  що  цей законопроект потрібно відправити на доопрацювання і розглянути його в комісіях.

 

     Я також  підтримую  депутата  Барабаша  в  тому,  що   кожна спеціальна  зона  не  може бути схожа одна на одну.  Вона повинна мати окремий статус, і ми маємо прийняти щодо кожної зони окремий закон з технікоекономічним обгрунтуванням.

 

     Дякую, за увагу.

 

     ГОЛОВА. Усі,  хто  хотів  взяти слово,  виступили.  Що,  для заключного слова? Будь ласка, Олександре Михайловичу.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемые депутаты!  Я не  буду  комментировать выступление каждого депутата,  выступавшего здесь на трибуне,  но прослеживается  одна  и  та  же  мысль.  Каждый  видит   проблему посвоему.  Один  видит  ее  как  попытку  экономически  разорвать республику. Второй видит как попытку сформировать какие-то

 

     91

 

     мифические банковские структуры.  Третий боится,  что  будет ходить  какая-то непонятная валюта с непонятным курсовым обменом. А четвертый говорит, что нужно вообще выбросить из проекта закона понятие о внешнеэкономической деятельности.

 

     Тем самым  у  нас  с вами формируется удивительно интересный калейдоскоп противоречий. Есть все, кроме одного. И, пожалуй, это одно сводится к главному:  в нашем любимом государстве никогда не было собственной политики в области иностранной инвестиции.

 

     Сегодня рассматривается   создание   Закона,   проект    его рассматривается.  Вообще-то  это тоже очень интересно,  й еще раз повторяю,  что  это  не  закон  прямого   действия,   а   попытка сформулировать    общую    концепцию    формирования    свободной экономической зоны на территории республики.  Здесь  нет  никаких юридических,  правовых посылок на будущее,  что мы, мол, тащим за собой и валюту, и финансы, и все, что здесь вложено.

 

     Закон, чтобы он начал работать,  принимать все-таки надо.  Я искренне   благодарен   депутатам,  которые  правильно  оценивают необходимость принятия в первом чтении  этого  законопроекта  как одной  из  составных  частей  государственной  политики в области иностранных инвестиций.  Да,  над законопроектом нужно  работать, никто  не  возражает.  Для  того  он  и  внесен,  чтобы  депутаты обменялись мнениями  и  пришли  к  консенсусу.  Есть  калейдоскоп мнений.  Так  давайте  же  вместе  и будем работать.  Очень легко сегодня сказать:  отправить  в  комиссию,  и  спрашиваю  у  своих уважаемых коллег:  покажите мне,  пожалуйста,  одного, двух, трех крупнейших или хотя бы маломальски

 

     92

 

     компетентных специалистов   в   области   права,   владеющих концепцией  по  специальным экономическим зонам.  Нет таких.  Это плод коллективного мнения. Вот этот законопроект, который сегодня внесен, - это восьмой или девятый вариант.

 

     Еще раз повторяю:  подумайте, пожалуйста. Я согласен с любым решением,  поскольку занимался этим вопросом достаточно  много  в течение полугода. Но смею вас заверить, что здесь нет даже намека на те теневые вещи,  о которых пытался сказать депутат Поровский. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я дам відповідь тільки на одне запитання:  як законопроект  взагалі  внесений  і  хто  його розглядав.  Я думаю, що народний депутат Барабаш мав щось інше на увазі,  тому  що  він  внесений   Державним   міністром   України Мінченком.     Доповідь     робив     голова     підкомісії     у зовнішньоекономічних зв'язках Комісії Верховної  Ради  України  у закордонних справах.

 

     Ви знаєте,   може   виникнути   дуже  багато  питань,  чому, приміром,  інші комісії не працювали? Я вам хочу сказати: давайте ми будемо дуже обережно ставитися до звинувачень один одного.

 

     93

 

     А тепер по суті. Були різні пропозиції. Перша пропозиція від комісії:  схвалити в першому читанні.  Друга  пропозиція,  що  не можна законопроект схвалювати в першому читанні, а продовжити над ним працювати.  І була третя пропозиція:  поки не приймемо  пакет економічних законів про роздержавлення, то це буде "кінь" не там, де йому треба бути. То давайте ми всі ці пропозиції проголосуємо.

 

     Перша пропозиція  була  від  комісії:  схвалити  в   першому читанні  і доручити комісіям працювати над законопроектом.  Прошу проголосувати .

 

     "За" - 92. Не проходить.

 

     Була друга  пропозиція:   вважати   закон   потрібним,   але доопрацювати його проект,  чіткіше сформулювати, що таке зона /чи це спеціальна,  чи просто економічна зона/, дати відповідь на всі питання,   поставлені  депутатами.  Після  цього  внести  на  наш розгляд.  Додати також,  щоб у доопрацюванні взяли активну участь Комісія  з  питань  економічної  реформи,  і  управління народним господарством та Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін.  Депутат  Печеров підтверджує,  що в їхній комісії проект не розглядався.  Тобто ми  доручаємо  ще  цим  двом  комісіям  взяти активну   участь   у  роботі  над  законопроектом.  Хто  за  таку пропозицію,  прошу проголосувати.  "За" - 252. Приймається. Третю пропозицію голосувати не будемо.

 

     Переходимо до  наступного  питання порядку денного - розгляд проекту Закону про профілактику захворювання  СНІД.  Нагадую,  ми розглядаємо  його в другому читанні,  але під час першого читання ми домовилися,  що дамо можливість  бажаючим  виступити  з  цього питання.  Слово надається голові Комісії з питань здоров'я людини народному депутатові Віцяку Павлу Івановичу.

 

     94

 

     ВІЦЯК П.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань здоров'я  людини  /Камінь-Каширський  виборчий  округ,  Волинська область/.  Шановні депутати!  Шановний Голово!  Після прийняття в першому  читанні  проекту Закону про профілактику захворювання на СНІД Комісія з питань здоров'я людини отримала цілий ряд важливих зауважень  та пропозицій.  Ми дуже вдячні за них Комісії з питань правопорядку та  боротьби  із  злочинністю,  Комісії  у  питаннях екології  та раціонального природокористування,  а також народним депутатам Єщенко, Качурі, Матійку, Задорожному, Макару, Янушевич, Пустовойтенку,  постійній  комісії  з  питань охорони здоров'я та соціального  забезпечення  Житомирської  міської  Ради   народних депутатів. Хотілося б також щиро подякувати фахівцям Міністерства охорони здоров'я України,  Української  юридичної  академії,  які разом  з  членами  комісії  брали  активну участь у доопрацюванні законопроекту.

 

     Із порівняльної таблиці видно,  що  представлений  на  друге читання  проект  зазнав  істотних  змін  як за змістом,  так і за структурою та обсягом.  Спробую  пояснити.  Іван  Степанович  уже сказав,  що  під  час першого читання не було обговорення,  але з мого виступу  випливало,  що  законопроект  потребував  істотного доопрацювання.   Одержані   пропозиції   ми   уважно  розглянули, більшість їх було враховано.  Так був сформований  варіант,  який вноситься сьогодні на ваш розгляд.

 

     Хочу підкреслити,  що концептуальна спрямованість та основні положення  попереднього  проекту  збережені.  Остаточна  редакція даного проекту погоджена з Кабінетом Міністрів.

 

     95

 

     На відміну  від  варіанту,  схваленого  в  першому  читанні, проект,  запропонований зараз,  чітко розмежовує сфери  правового регулювання,  пов'язані  із проблемою СНІД.  Цьому сприяє і поділ його на конкретні розділи,  який також,  на нашу думку, полегшить використання майбутнього закону в практичній діяльності.

 

     На відміну  від  попереднього нинішній варіант проекту чітко визначає  державні  структури,  механізми  реалізації   державної політики  в  галузі  боротьби із захворюванням на СНІД.  До нього включено статті 2 і 3,  які  передбачають  необхідність  розробки Національної   програми  боротьби  із  захворюванням  на  СНІД  і створення Національного комітету  боротьби  із  захворюванням  на СНІД,  Це  дасть  змогу  наблизити організаційні основи державної політики в цій галузі до міжнародних вимог,  сприятиме інтеграції системи охорони здоров'я України в загальноєвропейську та світову системи.

 

     Під час доопрацювання  проекту  Закону  комісія  вважала  за необхідне  деталізувати  права  та  обов'язки  осіб,  інфікованих вірусом імунодефіциту людини,  хворих на  СНІД,  чітко  визначити механізм соціального захисту цих людей, їх рідних та близьких. Це дозволить забезпечити пряму  дію  більшості  закріплених  законом правових норм.

 

     Введення до  законопроекту  статті  про  основні  терміни та поняття дасть змогу позбавитися неузгодженості в тлумаченні  ряду специфічних   медичних   термінів,  без  вживання  яких  обійтись неможливо.  Особливо необхідною,  на нашу думку,  є запропонована нами стаття 7. Вона дасть можливість чітко визначити підстави для запровадження обов'язкового медичного огляду  з  метою  виявлення зараження  збудником  СНІДу  основних  груп  підвищеного ризику - наркоманів та осіб,  які займаються  проституцією.  У  ній  також чітко визначено, на підставі яких показників можуть бути оглянуті на випадок захворювання СНІДом інші особи.

 

     96

 

     З метою налагодження ефективного медичного  контролю  за  ще однією  групою  підвищеного  ризику - гомосексуалістами - комісія запропонувала нову  редакцію  статті  122  Кримінального  кодексу України, яка дозволяє реалізувати гомосексуальні статеві зносини, якщо  вони  мають  місце  без  застосування  насильства  або  дій відносно  неповнолітнього,  її  прийняття сприятиме добровільному анонімному медичному огляду цієї категорії громадян і тим самим - запобіганню  поширення СНІДу.  Враховуючи вищезазначене,  комісія просить підтримати  її  пропозиції  та  прийняти  законопроект  у запропонованій нею редакції.

 

     Слово для   оголошення  порівняльної  таблиці  прошу  надати народному депутату Івасюку Валерію  Петровичу,  який,  власне,  в автором цього законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Івасюку Валерію Петровичу.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань здоров'я   людини   /Ленінградський  виборчий  округ,  м.  Київ/, Глибокошановний  Голово!  Якщо  можна  перейти  до   постатейного читання цього проекту закону і прийняття його...

 

     ГОЛОВА. Це наша процедура, просимо приступити до цього.

 

     97

 

     ІВАСЮК В.П. Дякую.

 

     Шановні парламентарії! У порівняльній таблиці є певні зміни, про це говорив голова нашої комісії. Ці зміни починаються з самої назви.  Ви  пам'ятайте,  що  попередня  назва  законопроекту була такою:  "Про  профілактику  захворювання  СНІД".  З   урахуванням пропозицій,  які  надійшли  від  Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю,  від групи консультантів,  ми вносимо на ваш  розгляд нову назву,  а саме:  "Закон України про запобігання захворюванню  на  СНІД  та  соціальний  захист  населення".  Адже соціальний захист є одним з основних елементів цього закону.

 

     ГОЛОВА. Є  інші зауваження,  пропозиції?  Немає.  Тоді прошу голосувати.

 

     "За" - 250. Приймається.

 

     ІВАСЮК В.П.  Комісія вважає за доцільне ввести преамбулу, де чітко  визначається,  що  таке  СНІД,  або,  як сказав наш голова комісії,  щоб не було подвійного тлумачення. Крім того, преамбула визначає,   що  закон  унормовує  порядок  правового  регулювання питань,  пов'язаних з  поширенням  цього  захворювання.  Отже,  я пропонував би прийняти до цього законопроекту ще й преамбулу.

 

     ГОЛОВА. Які  будуть  думки  у депутатів?  Погодитись?  Текст преамбули вам розданий. Є зауваження до тексту? Немає. Хто за те, щоб у такій редакції прийняти,  прошу проголосувати.  "За" - 246. Приймається.

 

     98

 

     ІВАСЮК В.П.  Комісія   вважає   за   доцільне   законопроект розділити на розділи і таким чином систематизувати його.

 

     Отже, розділ  1  "Загальні  положення".  Стаття  1 обумовлює основні терміни та поняття,  що вживаються в законопроекті. Знову ж  таки  це  зроблено  для  того,  щоб віднині не було подвійного тлумачення тих чи інших термінів,  які стосуються СНІДу. Я просив би статтю і прийняти теж.

 

     ГОЛОВА. У нас уже є традиція:  коли йде друге читання,  якщо немає зауважень до ряду статей,  то по кожній з них не голосуємо, а голосуємо по статтях, які зазнали змін.

 

     Отже, чи є зауваження до статті 1? Немає. Далі.

 

     ІВАСЮК В.П.  Ми  вводимо  поняття  про Національний комітет, обгрунтовуємо необхідність створення такого державного органу.  Я хотів  би  пояснити,  що  до  цього  нас  закликають рекомендації Європейського співтовариства,  де чітко  говориться  про  те,  що держави,  які досі не утворили такі комітети, повинні їх утворити і забезпечити їхню роботу.  Основним підгрунтям цього комітету  є Національна програма.

 

     У статті 2 про цю програму йдеться.  На жаль, уже другий рік у Кабінеті Міністрів знаходиться  проект  Національної  програми, але  й  досі  Уряд її не прийняв.  Якщо ми приймемо статтю 2,  то підніметься  на   відповідний   рівень   необхідність   прийняття Національної  програми.  Тоді  наш  Уряд  розглянув  би її досить швидко,  і ми мали б основний документ,  за  яким  можна  було  б розгорнути ефективнішу боротьбу зі СНІДом, з цією бідою.

 

     99

 

     Отже, прошу  статтю 2,  де йдеться про Національну програму, прийняти.

 

     ГОЛОВА. Чи є зауваження ще до статті 2?  Немає.  Давайте  за статті 1 і 2 проголосуємо. "За" - 237. Приймаються.

 

     ІВАСЮК В.П.  Стаття 3.  Я говорив про те,  що ми підійшли до необхідності  створення  спеціальних  органів,  які  займалися  б управлінням та координацією державної політики по СНІДу, а відтак і боротьби з цією хворобою.  До  таких  спеціальних  органів,  ми вважаємо,   повинні  належати  як  Національний  комітет,  так  і відповідні комітети  на  місцях.  Все,  що  стосується  процедури утворення  Національного  комітету,  зазначено  в  абзацах  2 і 3 статті 3. Я просив би статтю 3 також прийняти.

 

     ГОЛОВА. Чи є в депутатів зауваження до статті 4? Статтю 3 ми приймемо,  якщо  немає  до  неї пропозицій.  Давайте хоч якось по розділах, а то ми кожну статтю коментуємо. Будь ласка.

 

     ІВАСЮК В.П. Треба постатейно.

 

     ГОЛОВА. Проголосуємо за статтю,  3. Постатейно кажуть. Прошу проголосувати. "За" - 223.

 

     Це на   ваше   прохання  така  реакція.  Я  прошу,  якщо  не голосували,  то візьміть  слово  і  зверніться  до  тих,  хто  не голосував.

 

     100

 

     Я вам  уже  кілька  разів  пояснював,  що я не маю ні такого механізму голосування,  ні такого права.  Валерію  Петровичу,  до статті 3 ви коментар зробили. Чи є зауваження до статті 4? Немає. До статті 5? Немає.

 

     Тоді ставиться на голосування розділ  І,  статті  З,  4,  5. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 273. Приймаються.

 

     Чи є зауваження щодо статті 6? Немає. До статті 7? Немає? Є?

 

     Третій мікрофон.

 

     СМЕТАНІН В.І.  В статье 6 в последнем абзаце говорится,  что "обстежуваним  гарантується  безпека   медичного   огляду,   його добровільність,  анонімність та конфіденціальність..." и далее по тексту.  А в статье 7 читаем:  "Обов'язковому медичному огляду на виявлення   зараження  вірусом  імунодефіциту  людини  підлягають особи,  які займаються проституцією,  наркомани ..." и так далее. По-моему, это нарушение прав человека. Кто и когда установил, что вот этот человек  занимается  проституцией  или  он  наркоман?  В законопроекте  об  этом не сказано.  Значит,  если согласиться со статьей 7,  то можно к любому  пристать,  нарушить  его  права  и сказать,  что  ты - проститутка или еще кто-то.  Статья позволяет подойти к каждомучеловеку и обидеть его.

 

     Я считаю, что в статье 7 обязательно должно быть положение о том,   кем   и   когда   зарегистрированы,  эти  лица.  То  есть, зарегистрированы  ли  они  в  официальных   органах.   Необходимо дополнить статью 7 положением о регистрации.

 

     101

 

     ІВАСЮК В.П.  Саме  з  такої  точки  зору  щодо статті 7 було досить багато зауважень.  Перш за все я  звертаю  вашу  увагу  на рекомендації   Європейського   співтовариства,   у   яких   чітко визначено,  що  не  дозволяється  примусове   обстеження   всього населення або окремих груп ризику.

 

     Я неодноразово  у  Комісії з питань здоров'я говорив про те, що   стаття   7   не   відповідає   рекомендаціям   Європейського співтовариства саме в тій частині цього документа, де йдеться про недопустимість примусового медичного огляду і обстеження громадян на  СНІД.  Але комісія не сприйняла мої зауваження.  Не сприйняла вона і зауваження групи наукових консультантів, які працювали над законопроектом. Вони теж вважають, що в цій статті автори проекту відступають  від  положення  про  добровільність  і   анонімність обстеження,  встановлюючи  норми,  які  наділяють  органи охорони здоров'я   необмеженими   правами   при   проведенні   огляду   і профілактичного  нагляду.  Запропоновані  норми  грубо  порушують конституційні права громадян  щодо  недоторканності  і  поважання особи,  охорони  їх  прав  і свобод.  Я пропонував статтю 7 зняти взагалі.  Тим  паче,  як  сказав  депутат   Сметанін,   процедура реєстрації неунормована.

 

     102

 

     Але вчора  збиралася  комісія,  ми  обговорювали  можливу  і оптимізацію  статті  7.  В  результаті  з'явився  додаток,   який називається  "Зміни  до  редакції  окремих  статей проекту Закону України по запобіганню захворюванню на СНІД".  Він вам  розданий. Стаття  7 у ньому має такий вигляд:  "Обов'язковий медичний огляд до таких осіб може бути  застосований  лише  у  разі,  коли  вони визначені в установленому законом порядку як такі,  що займаються проституцією,  або є наркоманами. Але навіть у такій редакції, на мою думку,  стаття 7 не дозволяє уникнути тих негараздів, про які говорив депутат Сметанін.

 

     Тому я пропонував би /це  моя  особиста  думка,  окрема  від думки  комісії/  привести наш закон і намагатися його приводити у відповідність до  рекомендацій,  до  світового  досвіду  стосовно охорони прав людини.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Петровичу!  Я правильно вас зрозумів:  ви в комісії не дійшли єдиної думки і тому внесли статтю 7 на  розгляд депутатів?

 

     ІВАСЮК В.П. Так.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло?  Одна пропозиція - вилучити цю статтю, її підтримують окремі члени комісії, не всі.

 

     ІВАСЮК В.П. І група наукових консультантів.

 

     ГОЛОВА. А он депутат Пиріг каже,  що він пропонує залишити у такій редакції, як у додатку. Третій мікрофон.

 

     103

 

     КОСТЮК О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Дубровицький виборчий округ, Рівненська область/.  Отже, у зміненій редакції цієї статті, яку ми сьогодні отримали,  написано, що обов'язковий медичний огляд до таких осіб може бути застосований лише в разі,  коли вони визначені такими в установленому законом порядку.  Але хоч на сьогодні такого закону немає /він буде,  якщо можна так сказати,  завтра/,  статтю треба приймати обов'язково.  Тому що це група ризику, яка є небезпечною для всіх нас.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.  Шановні колеги! Всім відомо, що проституція і ,  наркомани є,  тобто є частина населення, яка становить групу ризику.  Інша справа,  чи вона офіційно у нас зареєстрована.  Але заплющувати на це очі ми не маємо права,  тому  що  ця  небезпека цілком  реальна.  Я  підтримую  пропозицію про прийняття статті в такому вигляді.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М. Особи, які займаються проституцією, наркомани,

-  група  ризику  на  СНІД,  визначаються відповідно до спільного наказу Міністерства  охорони  здоров'я,  Міністерства  внутрішніх справ,  Міністерства юстиції.  У ньому є перелік і умови, за яких такі особи беруться на облік.

 

     104

 

     Це, будемо говорити,  не  закон,  але  нормативний  акт.  Ми вимагаємо  від  правоохоронних  органів  та  від  органів охорони здоров'я посилення боротьби з цими пороками. Якщо ми позбавимо їх можливості здійснювати перевірку людей,  які становлять категорію найбільшого ризику,  то як же  тоді  посилювати  цю  боротьбу?  А начальна потреба в цьому є.

 

     Я пропоную   статтю   7  зі  змінами,  які  внесла  комісія, прийняти.  Але замість "законом" записати, можливо, "відповідними нормативними актами".

 

     ІВАСЮК В.П. Якщо ви дозволите...

 

     ГОЛОВА. Ви вже коментували. Третій мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ,  м.  Київ/.  Я хочу  звернути увагу,  що  проституцію  можна буде визнати офіційно тільки тоді, коли ми визнаємо її як  професію.  Всі  інші  спроби  в  світовій практиці   так   чи   інакше   визначати   проституцію  виявилися неефективними.  Тому тут я  ще  міг  би  погодитись  у  тому,  що стосується  наркоманів,  якби не було міжнародного документа,  що забороняє проводити по групах профілактику.  Він дозволяє  тільки індивідуальну. Але й це не дає нам права, бо ми тоді порушимо той документ, який щойно був зачитаний.

 

     105

 

     Що стосується проституції,  я  ще  раз  скажу,  це  фактично неможливо.    Всі   ті   фіктивні   документи,   видані   різними міністерствами, якими намагаються визначити проституцію, не діють і  в  принципі  діяти  не можуть.  Запитайте будь-якого сержанта, якому на службі це ставиться як завдання. Це практично неможливо.

 

     ГОЛОВА. Ще  два  лікарі  у  нас  біля   мікрофонів.   Другий мікрофон.

 

     МАТІЙКО А.С.,  лікар  хірургічного  відділення  Алуштинської центральної  міської  лікарні   /Алуштинський   виборчий   округ, Кримська АРСР/.  Я попросил бы вас,  уважаемые народные депутаты, вдуматься в то,  что запрещает нам делать ВОЗ и чего -  нет,  что запрещает   делать  Декларация  прав  человека  и  чего  нет,  но действительность  такова,  что  наибольший   процент   зараженных вирусом  СПИД -среди проституток,  наркоманов и гомосексуалистов, которые действительно существуют.  Если мы с  вами  хотим  сейчас защитить  право отдельного человека,  то это право надо защищать. Но давайте подумаем  о  праве  человечества  на  существование  и избавление от этих лиц,  о праве на диагностику,  о праве граждан Украины на безбоязненную половую жизнь,  на получение инъекций. И тогда   становится  возможным,  необходимым  принять  эту  статью вопреки рекомендациям ВОЗ.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     106

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський  - Микитівський виборчий округ, Донецька  область/.  Уважаемые  депутаты!  Вопрос   здесь   стоит архипринципиальный.   Если   с  позиции  прав  человека  защищать непрофессиональные     интересы      проститутки,      наркомана, гомосексуалиста  - это одна ситуация,  а вторая ситуация та,  что СПИД - это вирусное заболевание. СПИД - это не блохи, что прыгают на  кого-то.  Если  не  отсечь  сегодня  источник заболевания,  о котором в статье 7 говорится /мы же не знаем,  кто больной, а кто носитель/, мы позволим распространять инфекцию дальше. Тогда этот закон можно не принимать,  потому что отсечь  носителя  вируса  и больного от здорового нам просто не удастся.

 

     Я прошу проголосовать за статью 7.  Вопрос стоит о выживании человечества, а не о выживании проституток. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи ./Харківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Сталося так, що коли в Елісті, в  Калмикії,  було заражено СНІДом багато дітей,  я їздив туди як журналіст і робив два репортажі звідти.  Я перечитав усе, що було на  той  час  написано  про  СНІД.  Так я вам хочу сказати,  що в Сенегалі до 70 процентів проституток є носіями  СНІДу.  Подумайте про   це.   Тому   я   пропоную   легалізувати   проституцію   як професію...Послухайте, будь ласка...

 

     107

 

     Така професія є,  як би ми з вами не заплющували очі на неї, а  така професія є.  Якщо цього не зробимо,  ми ніколи не зможемо виявити вірусоносіїв.  Ніколи, Іване Степановичу. Як би ми з вами тут  не  соромились  і  не  червоніли,  професія  проституток  є, гомосексуалісти є.  Треба легалізувати це. Інакше буде те, про що говорив  у  своєму виступі депутат Черненко.  Питання постане про виживання.

 

     ГОЛОВА. Це вже повторення. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  перший заступник  голови  виконавчого  комітету Тернопільської  обласної  Ради народних депутатів /Підволочиський виборчий   округ,   Тернопільська   область/.   Шановний    Іване Степановичу!  Шановні  депутати!  Зараз на нас дивляться мільйони людей. Люди не мають у що вдягнутися, не мають у що взутися, а ми розглядаємо    зараз   законопроект   і   перетворюємо   все   на посміховисько.  Цей  законопроект  можна  було  б  розглянути   в позаурочний час, а зараз приймати економічний закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що цей закон надзвичайно важливий. Якщо ви маєте іншу думку, то це вже ваша справа. Третій мікрофон.

 

     ПИРІГ Л.А.  Я  дивуюсь  шановним   депутатам   і   шановному депутатові  Бойку.  Я  хотів  би  відповісти,  що  мільйони людей дивляться зараз на нас  і  дивуються,  що  з  боку  еліти  нашого народу, з боку

 

     108

 

     депутатів цей  закон  викликав  таку  реакцію.  Для  кого ми будемо розробляти економічні закони,  якщо СНІД та  інші  хвороби скосять усіх людей? Думаймо про здоровий глузд.

 

     Шановні колеги,  я вважаю, що робити посміховисько з того не слід. Це трагедія, а не сміх. Я вас прошу серйозно поставитися до цієї  проблеми  і рекомендую статтю 7 прийняти в такому варіанті, як вона подана.

 

     ГОЛОВА. Досить аргументацій.

 

     Ставиться на голосування стаття 7 в редакції,  викладеній  у додатковому варіанті. Зрозуміла редакція? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 259. Приймається.

 

     Статті 8,9,10,11,12  не  викликали заперечень.  Давайте тоді проголосуємо за всі статті аж до третього розділу.

 

     ІВАСЮК В.П. Іване Степановичу, стаття 9 знову ж таки з цього додатку.

 

     ГОЛОВА. Стаття 9 у редакції, яка викладена в цьому додатку.

 

     Можна ставити  на  голосування?  Голосуємо за статті другого розділу - 6,  8, 9, 10, ІІ, 12 в редакції, викладеній у документі і в додатку. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 262. Приймаються.

 

     Я хочу  перед  перервою  привітати народного депутата Андрія Івановича Бондарчука  з  Волині.  Йому  сьогодні  виповнилося  55 років. /Оплески/.

 

     Оголошується перерва до 16-ої години.

 

     109