Стенограма пленарного засідання

05 грудня 1991

 

УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  5 грудня 1991 року. 14 година

 

 

     Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України  ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, гості, співвітчизники! Діяльність  Верховної   Ради   України   по-різному   оцінювалась виборцями,  засобами  масової  інформації  та  й самими народними депутатами.  Але життя переконливо довело,  що доленосні рішення, які прийняла саме наша Верховна Рада,  гідно пройшли випробування на національну свідомість,  а результати  референдуму  засвідчили довіру народу до нашої Верховної Ради. /Оплески/.

 

     День першого  грудня  цього  року увійде в історію не тільки України,  а  й  усього  світу  як  день  відродження  державності України,  народ  якої  всім  славним і чесним родом виборов право бути рівним серед інших  народів,  жити  вільно,  розвивати  свою мову, культуру, економіку. Здійснилося віковічне прагнення народу мати свою державу,  бути її господарем.  Має ж бо  право  соборна Україна бути сама собою.  А тим паче, коли за це право так дорого заплачено.  На карті світу з'явилась європейська  держава,  назва якій Україна. /Оплески/. Настав новий етап суспільного розвитку.

 

     І ми повинні,  ми зобов'язані все зробити для того, щоб наша Україна стала квітучою, а народ України став щасливим.

 

     3

 

     Важливою подією в житті нашого  народу  і  всієї  України  є всенародне обрання на альтернативній основі Президента України. І те,  що ним став Леонід Макарович Кравчук, Голова Верховної Ради, є ще одним підтвердженням зростаючого авторитету Верховної Ради у нашого народу. /Оплески/.

 

     Я знаю,  що висловлю  загальну  думку,  коли  скажу,  що  ми сьогодні  маємо  повне  право,  маємо  виключне  право  сміливо і голосно сказати: "Слава Україні! Слава народові її!" /Оплески/.

 

     Дозвольте урочисте   засідання   Верховної   Ради   України, присвячене цим подіям, оголосити відкритим.

 

     /Хор виконує "Величальну Україні"/.

 

     /Оплекси/.

 

     Слово для повідомлення надається Голові Центральної виборчої комісії Бойку Віталію Федоровичу,

 

     БОЙКО В.Ф.,  голова Центральної  виборчої  комісії  України, Шановний    головуючий!    Шановні   народні   депутати!   Дорогі співвітчизники!  Учора на  своєму  засіденні  Центральна  виборча комісія  підбила  підсумки  всеукраїнського референдуму і виборів Президента  України,  які   відбулися   1   грудня   1991   року. Повідомлення,  складені  на  основі  скріплених  підписами членів комісії протоколів,  сьогодні опубліковані в пресі.  Це  дозволяє мені спинитися лише на основних результатах голосування.

 

     4

 

     Всеукраїнський референдум    став    для    народу   України історичною,  доленосною подією.  На ньому наш народ дав позитивну відповідь  на  запитання:  "Чи  підтримуєте  ви  Акт проголошення незалежності України?"

 

     До списків для таємного голосування буде  внесено  понад  З2 мільйонів громадян.  При цьому виключалася будь-яка дискримінація за національною належністю,  тривалістю перебування на Україні чи якоюсь іншою ознакою. Підтвердженням цього є, зокрема, і те, що в ряді регіонів бюлетені друкувалися не  тільки  українською,  а  й російською,  угорською,  молдавською та мовами іншій народів, які там компактно проживають.

 

     Центральна виборча      комісія      відзначили       високу заінтересованість  людей  у  результатах голосування,  їх свідоме ставлення до визначення  подальшої  долі  Україні  У  референдумі взяли  участь  близько  32  мільйонів  громадян,  або більш як 84 проценти від загальної кількості включених до списків.  Із них на запитання бюлетеня відповіли "Так,  підтверджую" кожні дев'ять із десяти голосуючих.  Навіть по відношенню до  загальної  кількості громадян,  що мали право взяти участь у референдумі, це становить більше ніж три чверті виборців.  Тільки  7,5  процента  учасників голосування відповіли на запитання бюлетеня "Ні, не підтверджую". За  незалежність  України  проголосували  виборці   Криму,   всіх областей, міст Києва і Севастополя.

 

     Повідомлень про   порушення  Закону  про  всеукраїнський  та місцеві  референдуми,  які   могли   б   вплинути   на   підсумки голосування,

 

     5

 

     до Центрвиборчкому не надходило. Демократизм, високий рівень організації голосування відзначили близько ста спостерігачів  від урядів,  парламентів зарубіжних країн, міжнародних організацій, а також сотні кореспондентів,  які були присутні  при  голосуванні, підрахунку голосів і визначенні результатів.

 

     Отже, маємо   всі   підстави   сказати:   наш  народ  зробив історичний вибір, підтримавши прийняте Верховною Радою рішення.

 

     Центральна виборча комісія постановила: відповідно до статті 41 Закону   про   всеукраїнський   та   місцеві  референдуми  Акт проголошення незалежності України вважати підтвердженим.

 

     Хотів би  привернути  увагу  і  до   того,   що   результати нинішнього   всеукраїнського  референдуму,  по  суті,  скасовують підсумки голосування громадян України на всесоюзному  референдумі 17 березня 1991 року. /Оплески/.

 

     Результати референдуму  свідчать  про  високу самосвідомість народу України,  про його любов до рідної землі, гаряче прагнення бути на віки вічні господарем своєї долі.

 

     Від імені  Центральної виборчої комісії хотів би поздоровити народ України із здійсненням його заповітної  мрії  про  державну незалежність. /Оплески/.

 

     Дозвольте тепер  доповісти  про  підсумки виборів Президента України.

 

     6

 

     Як уже повідомлялося,  Центральною  виборчою  комісією  було видано   посвідчення  на  право  отримання  підписних  листів  та збирання підписів на свою підтримку 95 претендентам на  кандидата у  Президенти,  26 із них разом зібрали понад 2 мільйони підписів На підтримку решти претендентів  підписи  до  Центрвиборчкому  не надходили.  Кандидатами  у  Президенти було зареєстровано 7 осіб, кожного з яких підтримали своїми підписами  100  тисяч  і  більше виборців.

 

     У ході  виборчої кампанії один б кандидатів своє кандидатуру зняв.  У  бюлетені  для   таємного   голосування   залишилося   6 кандидатів. Вони одержали таку кількість голосів:

 

     ГРИНЬОВ Володимир  Борисович  -  "за"  1.329.758,  або  4,17 процента

 

     КРАВЧУК Леонід  Макарович  -  "за"  19.643.481,  або   61,59 процента. /Оплески/.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Левко Григорович - "за" 1.432.556 голосів, або 4,49 процента. /Оплески/.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Лнопольд Іванович - "за" 182.713  голосів,  або 0,57 процента. /Оплески/.

 

     ЧОРНОВІЛ Вячеслав Максимович - "за" 7.420.727 голосів, або 23,27 процента. /Оплески/.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ Ігор Рафаїлович - ''за" 554.719 голосів, або 1,74 процента, /Оплески/.

 

     Згідно з  статтею  17  Закону  про вибори Президента України Центральна виборча комісія вирішила вважати  обраним  Президентом України  КРАВЧУКА  Леоніда  Макаровича,  який  одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні / Оплески /.

 

     7

 

     Просимо, шановний  Леоніде  Макаровичу,  прийняти  наші щирі вітання з виявленим високим довір'ям народу і побажання успіхів у вашій  відповідальній  роботі на цьому найвищому державному посту незалежної України.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   принесення    присяги    надається Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

 

     КРАВЧУК Л.М.

 

     "Урочисто присягаю    народові    України   при   здійсненні повноважень Президента України суворо додержувати  Конституції  і законів  України,  поважати  і охороняти права і свободи людини і громадянина,  захищати суверенітет України,  сумлінно  виконувати покладені на мене високі обов'язки". /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   для   привітання,  побажань,  пропозицій надається  відомому  громадському  діячеві  Олесю   Терентійовичу Гончару.

 

     ГОНЧАР О.Т.,       письменник,      голова      Українського республіканського комітету захисту миру. Дорогі депутати і гості! Вельмишановний  Президенте незалежної України!  Те,  що сталося в році 91-му, назавжди ввійде в історію нашого народу. Бо ж сталася подія  справді  європейської  і  планетарної ваги.  Незважаючи на піднятий шквал дезінформації, українофобії, незважаючи на шантажі і   погрози   високопосадових  стратегів,  залякування  преси  та телевізії, виявилося, що лише наші сьогодні

 

     8

 

     не такі вже й лякливі,  що часи тоталітарного страху  більше над   нами  не  владні.  Інсинуації  й  вигадки  Україна  слухала терпляче.  Таким  вже  є   її   національний   характер.   Проте, залишаючись зі своєю совістю сам на сам, народ України видобув із глибин душі заповітне оте своє вирішальне магічне "Так!".

 

     Сказали "так"  шахтарі  і  хлібороби,   люди   військові   і солдатські  матері,  художня і технічна інтелігенція - всі,  кому дорога доля України,  її прийдешнє.  Схід і  захід  республіки  у передвиборчих  бурях  ще глибше поєдналися.  Чи не вперше не чути було полемік - хто більший, а хто менший патріот, чий Бог кращий. Виявилося,  що  Бог  для  всіх  нас єдиний - Бог справедливості і свободи.

 

     То хто  ж  переміг?  Які  партії,  течії,  які  лідери,  чиї команди?    Перемегла    всенаціоньльна    відданість   принципам демократії, перемогли ясний розум нашого народу, честь і гідність незалежно   мислячих   громадян  республіки.  Без  пострілу,  без кровопролиття здобути найдорожче - свободу!..  Хіба ж в цьому  не історичне значення?!

 

     Народження молодої  Української  держави - це нині свято для всіх.  Зокрема для тих,  кому президентська булава не  дісталася. Бо,  гадаю, поразки ніхто з кандидатів у Президенти не зазнав, бо вели  вони  боротьбу  по-лицарськи,  чесно,  достойно,  з  чуттям відповідальності   перед   Україною,   чим   сприяли   піднесенню самосвідомості  народу,  явивши   найдальшим   регіонам   взірець політичної культури і цивілізованості. То ж спасибі їм за це!

 

     9

 

     І, звичайно, від душі вітаємо з обранням Президентом України Леоніда Макаровича Кравчука,  вітаємо  з  прийняттям  присяги  на вірність  народові  України.  Хай  високе  всенаціональне довір'я додає вам, нашому Президентові, снаги і державної далекоглядності в тих трудах і випробах,  що, певне, чекають і Президента, і всіх нас.

 

     Зі словом  щирої  вдячності  звертаємося  ми,  українці,  до мільйонів росіян,  поляків,  євреїв,  угорців,  греків, кримських татар,  людей усіх національностей,  для  кого  українська  земля стала рідною матір'ю.  Дякую вам,  друзі, за те, що повірили нам, що  підтримали  нас  на  крутому  повороті  історії.   /Оплески/. Голосуючи  за  вільну  Україну,  ви  ж бо проголосували за власну свободу,  і Україна цього не забуде.  Вона вміє цінувати  дружбу, вірність, відповідати добром на добро.

 

     Ми усвідомлюємо,  що  демократія неподільна.  Вона може бути тільки для всіх,  без  винятку.  Бо  той,  хто  пригнічує  інших, неминуче  деградує  і  сам,  як  про це свідчить досвід зникаючої імперії.

 

     Чи треба сьогодні ще раз нагадувати,  як послідовно, етап за етапом  руйнувалася наша державність,  наша національна культура, як нещадно і жорстоко вигублювались мова,  народна мораль і віра, прекрасні  вікові  звичаї,  як  фізично  винищувались творчі сили нації, її мистецькі таланти, інтелектна роль, духовний і науковий потенціал.

 

     І, нарешті,  Чорнобиль,  ця українська Голгофа, цей похмурий свідок злочинності,  антигуманності тоталітарної системи, вершина відомчого сатанізму.  Геноциди,  голодомори, терори. Здавалося б, ми давно вже мали зникнути як  нація,  і  може,  саме  провидіння врятувало нас.

 

     10

 

     Стає реальністю  мрія багатьох віків.  3 цієї точки зору наш народ,    покоління    за    поколінням    жертовно     виборював незалежалежність. Від козацьких часів, від Шевченка й Франка, від лесі  Українки  й  Олени  Пчілки,  від  Лисенка  й   Грушевського генетично   передавалася   естафета  духовності.  Ідеали  свобоаи ставали духовним прапором і для молодих і для  наймолодших  наших генерацій,  що нескорені,  змордовані гинули в ГУЛАГах за гратами незліченних режимницьких концтаборів.

 

     Уклонімося, Україно,  пам'яті  замученних,  полеглих   твоїх дітей,   їхній   жертовності,   їхньому  героїзму,  бо  всі  вони співтворці твоєї свободи. /Оплески/.

 

     Дозвольте сказати слово про  український  парламент.  Своїми затяжними   суперечками,   доррогі   наші   депутати,   бурхливою емоційністю ви  не  раз  викликали  нарікання  виборців.Але  коли йшлося про головне, про суверенитет, про долю України, в цьому ви досягали згоди. Тож хвала вам за це! /Оплески/.

 

     Попереду праця й  праця.  Творча,  плідна,  конструктивна,бо тільки  вона  зробить  надійною нашу здобуту незалежність.  Народ натерпівся. Всі ми, виборці, ждемо від парламенту, від Президента мудрої,  динамічної  економічної  політики в інтересах людини,  в інтересах розбудови мирної, немілітарної, без'ядерної України.

 

     У ці дні на Україну  дивиться  світ.  Численні  спостерігачі усіх  континентів,  прибувши  до  нас,  побачили  образ України в істинному світлі,  її відкритій відданості принципам демократії і гуманізму,  побачили  народ,  гідний  рівноправно  брати участь у житті європейського і світового співтовариство.

 

     11

 

     Особливо глибока вдячність українській нашій  діаспорі,  яка так багато робила і робить для міжнародного визнання України, для піднесення її престижу, науки і культури, для допомоги потерпілим від  чорнобильської біди.  То ж наші брати,  сестри,  розсіяні по світах.  Вашу діяльність можемо назвати справді подвижницькою. Ми раді,  що  нарешті  впали мури відчуження,  штучно зведені силами зла,  і ми сьогодні знову разом,  разом у своїх діях і вчинках, у своїй    негаснучій    любові    до    України,    нашої    отчої багатостраждальної землі.  Не розбрат, а тільки єдність може бути гарантом незалежності, так нелегко здобутій, так нелегко здобутій спільно,  зусиллями  волі,  розуму,  безпомильним  вибором   усіх громадян  нашої  України.  "Все йде,  все минає",  - писав колись безсмертний Тарас.  Прийдуть нащадки і,  віриться,  побачать вони Україну оновлену,  вільну від екологічного лиха, від успадкованих з тоталітарних часів аморальності й таких  принизливих  нестатків та   злиднів.  Віриться,  що  на  місці  гнилих  нуклідних  морів золотітимуть хліба народного достатку,  добробуту,  квітуватимуть сади, сади незалежності й свободи.

 

     Слава нашій  Україні - воскресаючій,  незалежній,  соборній! Слава їй на вічні віки! /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  Галині   Миколаївні   Сиволап, українській жінці, матері з Полтавщини. /Оплески/.

 

     12

 

     СИВОЛАП Г.    М.,    доярка   Глобинського   цукрокомбінату, Полтавська область. Дорогі мої люди, присутні в цьому залі, і ті, хто слухає нас і бачить!

 

     Признаюся, коли  збиралася до Києва,  то хвилювалася:  що я, доярка з полтавського села,  скажу в цей урочистий, високий день? І  подумала:  поділюся  тим,  що мене до сліз зворушило.  Під час референдуму в нашому рідному  Глобиному  народилося  двоє  діток. Двоє  маленьких  сердець  забилися в єдиному,  незалежному ритмі. Спалахнули дві зіроньки.  Прийми їх,  ненько  Україно,  під  своє крило, обігрій і захисти.

 

     Радіємо народженню   дитини,  бо  з'являється  нова  людина, прибуває народу,  продовжується життя.  А  якої  ж  сили  почуття наповнюють  наші груди,  коли вітаємо появу нової держави,  нашої любисткової Батьківщини, прекрасної в горі і в радості. України.

 

     Я - мати п'ятьох дітей.  Усі вони  мені  однаково  дорогі  й любі,  на  них  я порівну ділила недоспані ночі й сонячні дні.  В хорошій сім'ї немає синів  і  пасинків.  Не  може  бути  щасливою родина,  в  якій  є  хоч  один нещасливий.  Так і в нашій молодій державі,  у  цій  величезній  світлиці  повинно  бути  затишно  і святково росіянам і українцям,  євреям і молдаванам,  усім людям. Батьківщину,  як і матір,  не вибирають. Усі ми діти України, над нами одне небо, в нас одна земля, у нас спільна радість і горе. І в  державі  нашої,  як  у  справжньої  матері,  на  всіх  повинно вистачати серця і любові. Миру всім нам і злагоди на віки!

 

     13

 

     Сьогодні ми  вітаємо  першого всенародно обраного Президента України. Вільний народ довірив долю свою вам, Леоніде Макаровичу. З  вашим  іменем  ми  пов'язуємо  надії  на поліпшення життя,  на збереження миру і спокою на  нашій  згорьованій  землі.  З  вашим іменем   ми   пов'язуємо  сподівання  людей:  убережіть  нас  від Чорнобиля і криз,  від безробіття і бідності, від тривоги за долю наших дітей.

 

     Я закликаю вас, Леоніде Макаровичу, зробити все можливе, щоб розквітала і багатішала  наша  синьоока  Україна.  Будьте  гідним свого   волелюбного,  працьовитого  і  красивого  народу!  Будьте достойні Свого високого державного покликання!

 

     Від імені земляків моїх,  від імені жінок і матерів  України благословляю вас! Хай допоможе Бог вам і Україні!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  військовослужбовцю  Олександру Вікторовичу Гайдамаці. /Оплески/

 

     ГАЙДАМАКА О.В.,   військовослужбовець.    Шановні    народні депутати! Шановні гості! Дорогі співвітчизники!

 

     Я, син  матері-України,  не можу стримати хвилювання в такий визначний,  історичний  момент  для   рідного   народу   України. Здійснилась  його  віковічна  мрія  про  власну державність.  Цей знаменний день - 1 грудня - наші  нащадки  будуть  відзначати  як свято перемоги добрих сил на землі.

 

     Сказавши "Так"  суверенній  Україні,  воїни  армії  і флоту, прикордонники і гвардійці свідомо взяли на себе  відповідальність за   територіальну   цілісність  держави,  захист  мирного  життя України.

 

     14

 

     В цей історичний день народ України  зробив  вибір  і  обрав свого першого Президента.  Ми,  військовослужбовці,  вітаємо вас, шановний Леоніде  Макаровичу,  з  обранням  Президентом  України. /Оплески/.

 

     Кожен з  нас  є сином своєї рідної матері,  мені,  як і моїм товаришам  по  службі,  близькі  та  зрозумілі  хвилювання  наших батьків  та рідних,  які благословили синів на військову службу - виконувати свій почесний громадянський обов'язок.  Ми  запевняємо всіх солдатських матерів України,  що зробимо все для того, щоб у військових колективах Української держави панував дух військового товариства  і злагоди,  назавжди покінчимо з негативними явищами, які,  на жаль,  до цього часу ще є з окремих військових частинах. Будьте    спокійні,   дорогі   наші   рідні,   за   своїх   синів військовослужбовців.  Народ України - мирний народ,  він ні з ким не  збирається  воювати.  Але  хочу  урочисто  запевнити,  що ми, військовослужбовці - громадяни України,  будемо завжди вірними  і відданими   синами   своєї  Вітчизни,  будемо  сумлінно  і  чесно виконувати військовий  обоз'язок,  непохитно  стояти  на  сторожі свободи, незалежності рідної України.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово   надається   Повноважному  представникові Росії в Україні Леоніду Яковичу Смолякову.

 

     15

 

     СМОЛЯКОВ Л.Я.,  Повноважний представник РРФСР в  Україні.  Я володію  українською  мовою,  але  дуже  схвильований - тому буду говорити російською. /Оплески/.

 

     Я ощущаю  волнение  от  той  великой  чести,   которую   мне предоставили,  -  зачитать  правительственную телеграмму от имени Президента  Российской  Федерации  Бориса  Николаевича   Ельцина, поступившую  в адрес нового Президента Украины Леонида Макаровича Кравчука.  Телеграмма направлена 3 декабря 1991 года в  12  часов дня.

 

     Вот ее текст:

 

     "Украина, город  Киев,  Президенту  Украины Кравчуку Леониду Макаровичу.

 

     Дорогой Леонид  Макарович!  Искренне   поздравляю   вас   со всенародним избранием Президентом независимой Украины.

 

     Победа в  первом  туре  голосования означает высокую степень доверия граждан к вам лично и к тому политическому курсу, который вы проводите.

 

     Пользуясь случаем,  хочу  подтвердить,  что и на новом этапе отношений,  отсчет которых начался 1 декабря, Россия будет твердо привержена  динамичному  развитию  всесторонних  отношений  между нашими государствами на основе согласованных  принципов.  Выражаю надежду,  что  и  впредь  Украина  и Россия - братские славянские государства  -  будут  вместе  идти  по  пути   реформ   во   имя благополучия своих граждан.

 

     16

 

     Желаю вам,   Леонид  Макарович,  больших  успехов  на  новом государственном посту, здоровья и благополучия!

 

     С уважением Президент Российской Федерации Борис Ельцин". /Оплески/.

 

     Я, пользуясь  случаем,  как Полномочный представитель России на  Украине  хочу  высказать  поздравления   Леониду   Макаровичу Кравчуку  от  Полномочного  представительства,  от  себя  лично и заверить,  что этот новый институт  представительства  России  на Украине,  которого  не  было  в последние десятилетия,  будет тем действенным средством  реализации  наших  взаимных  интересов  на практике,  дальнейшего  осознания взаимности наших интересов,  то есть обеспечит то  состояние  отношений  наших  двух  государств, которое  бы способствовало расцвету и России,  и Украины в едином творческом порыве.

 

     Одновременно скажу  несколько  слов  о  себе.  Я  родился  в России,  но  по  существу являюсь воспитанником Украины.  Здесь я живу и работаю 40 лет,  здесь  живет  моя  мать.  И,  конечно,  я благодарен Президенту Ельцину, который доверил мне столь высокую, неординарную,  ответственную миссию.  Я буду нести ее  с  честью, чтобы  быть достойным звания Полномочного представителя России на независимой, свободной Украине. Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  Президенту   України   Леоніду Макаровичу Кравчуку.

 

     17

 

     КРАВЧУК Л.М.  Шановні народні депутати! Дорогі гості! Пані і панове!  Громадяни незалежної України!  Хотів би  щиро  привітати всіх  вас і поздоровити з вікопомною подією в житті нашого народу

-  народженням  нової  України.   Вона   народилася   на   основі волевиявлення народу, за найвищими законами демократії.

 

     Народ України  перед  усім світом показав свою волю і розум, своє одвічне устремління до  свободи  і  власної  державності.  І здійснив він це в мирі і злагоді.  З великою історичною перемогою вас, дорогі друзі!

 

     Пропоную на честь цієї знаменної події здійснити сьогодні  в столиці України місті Києві святковий салют.

 

     Вже перші  дні  після  референдуму  підтвердили,  якою шаною користується Україна в усьому  світі.  Численні  поздоровлення  і привітання,  офіційне визнання з боку Канади,  Польщі,  Угорщини, Росії,  телефонна розмова з Президентом Сполучених Штатів Америки Джорджем  Бушем  ще  раз  продемонстрували  повагу  демократичних урядів до волевиявлення нашого народу.

 

     Користуючись нагодою,  хотів би щиро  подякувати  всім,  хто підтримав  і  визнав  наше  прагнення  до свободи і незалежності. /Оплески/.

 

     Шановне товариство! У своєму сьогоднішньому виступі хотів би зупинитися   на   ключових  моментах  внутрішньої  та  зовнішньої політики України, яку буде проводити її Президент.

 

     Вся наша  політика  буде  визначатися  тим,  що  Україна   є повнокровною,  повноправною, незалежною державою. На її території мають чинність виключно Конституція  і  закони  України.  Вона  є рівноправним  суб'єктом  у  зовнішніх зносинах.  Вона є відкритою демократичною правовою державою, в якій єдиним джерелом державної влади є народ, а людина - найвищою цінністю.

 

     18

 

     Президент, одержавши  владу  від народу,  має служити йому і забезпечити його достаток, права і свободи кожної людини. Він має дбати про авторитет держави, її могутність і захищеність.

 

     Які ж  найбільш  важливі зміни в сфері економіки?  Ми будемо будувати соціальне спрямовану економіку,  яка працює на людину, а не   за   рахунок   людини,   дає   людині  все  для  нормального цивілізованого життя.

 

     Наші найперші кроки в галузі економіки будуть спрямовані  на здійснення   глибоких,   послідовних,   скоординованих   у   часі економічних реформ,  створення якісно нової,  змішаної економіки, становлення  внутрішнього  ринку  України як самостійної держави, інтеграцію її економіки з економікою держав колишнього Союзу та в європейський і світовий економічний простір.

 

     Основне в  економічній  сфері  -  віддати  власність людині, зробити  її  хазяїном.  Усі  відомі  на  сьогодні  цивілізованому людству  форми  власності  будуть  на  території України юридично рівними.

 

     Земля буде належати  тим,  хто  її  обробляє.  Ми  відродимо українське  село,  зробимо землю матір'ю багатства,  а людей,  що живуть на цій землі, - вільними.

 

     Роздержавлення та  приватизація  власності  створять   рівні умови господарювання всім підприємствам і підприємцям: державним, приватним,  орендним,  кооперативним,  індивідуальним,  а   також зарубіжним інвесторам,

 

     Підприємець стане основою економіки,  її душею,  її рушійною силою.  Ми  знімемо  всі  обмеження  на   комерційну   діяльність державних підприємств,  як на внутрішньому,  так і на зовнішньому ринках,  будемо залишати  їм  більшу  частину  валютної  виручки, введемо режим підтримки приватного підприємництва та підприємці в на державному рівні.

 

     19

 

     Держава зніме  з  себе  функції  виробника  і  передасть  їх безпосередньо  підприємцям,  перейде  від короткого управління до регулювання економіки. Державні структури економічного управління будуть   простими,   ефективними,   дешевими,   побудованими   за функціонально-цільовим   принципом,   при    широкому    розвитку територіального економічного самоврядування.

 

     Ми підемо на рішучі структурні зрушення, конверсію оборонних підприємств,  створення нових  економічних  структур,  спроможних забезпечити людині добробут і достаток.

 

     Створення національної     економіки     вимагає    введення національної грошової одиниці.  Перехід до неї ми здійснимо  так, щоб  людина  не  втратила  своїх чесно зароблених заощаджень.  Ми змінимо принципи формування державного бюджету України,  що дасть змогу  Уряду  та  місцевій владі самим розпоряджатися фінансовими ресурсами,  спростимо систему  оподаткування  та  знизимо  рівень податків, скоротимо витрати державного бюджету та його дефіцит.

 

     Знімаються будь-які    адміністративні   обмеження   доходів населення.  Все,  що зароблено чесною  працею,  повинно  належати людині,  не  може бути вилучено у неї державою.  Людина має право розпоряджатися своїми доходами самостійно.

 

     Для тих,  хто  неспроможний  забезпечити  собі   прожитковий мінімум,  держава  створить ефективну систему соціальних гарантій та захисту.  Це стосується  перш  за  все  дітей,  жінок-матерів, пенсіонерів, непрацездатних та безробітних.

 

     Ми будемо  будувати  економіку  відкритого  типу,  де широке залучення   іноземних   капіталів,   технологій   та    інтелекту поєднується   з   ефективним   захистом  національного  ринку  та національних  економічних  інтересів.  Будуть   введені   в   дію механізми захисту

 

     20

 

     іноземних капіталів,  створені  рівні  умови  господарювання українським та іноземним підприємцям.

 

     Хочу підкреслити,  що на найближчий час  бачу  пріоритетними напрямками економічної політики такі:

 

     - стабілізація економіки шляхом її глибокого реформування;

 

     - вирішення   проблеми   продовольства  та  насичення  ринку товарами широкого вжитку;

 

     - соціальний захист населення при переході до ринку.

 

     Які ж  основні  принципи  політики   в   галузі   державного будівництва?  Ми  будуватимемо  державу  суверенну  і самоврядну, незалежну і відкриту,  демократичну і правову.  Тобто  державу  з усією   сукупністю   її   якісних   ознак.   І  така  держава  не протистоятиме суспільству,  а суспільство - держав!.  Вони будуть надійними  і  рівноправними партнерами.  В такій державі мак бути забезпечено надійний захист життя, майна, прав і свобод громадян.

 

     Нову, незалежну    Україну    ми    розбудовуватимемо     на демократичних   засадах.   Вільну  державу  має  творити  вільний громадянин.

 

     Створення правової держави передбачає впровадження  принципу поділу  влад  на  законодавчу,  виконавчу  і  судову.  Ми  будемо наполегливо добиватися його реалізації.

 

     Одне з   невідкладних   завдань   сьогодення   -   зміцнення виконавчої  влади  і  водночас розвиток самоврядування на місцях. Можливі  шляхи  розв'язання  цієї  проблеми  містяться   в   моїй передвиборній програмі.

 

     Хочу сказати,   що  найближчим  часом  я  внесу  на  розгляд Верховної Рада конкретні пропозиції щодо структури президентської влади,  а  також  щодо  подальшої реформи всіх владних структур з метою їх  суттєвого  зміцнення,  підвищення  відповідальності  за виконання

 

     21

 

     своїх безпосередніх  функцій.  Для  здійснення  цих важливих завдань   маю   намір    скористатися    відповідними    владними повноваженнями Президента.

 

     Негайно будуть  вжиті  рішучі  заходи,  щоб  узяти  під свій жорсткий контроль митницю,  інші структури,  через  які,  наче  в пісок,  тече  за  межі  республіки національне багатство України. /Оплески/.

 

     Ми поведемо  безкомпромісну  боротьбу  з  таким   злом,   як спекуляція,  корупція,  організована  злочинність,  яка  сьогодні перетворилась у справжню біду нашого суспільства.

 

     Закон і тільки закон має  стати  нормою  життя  і  поведінки наших людей, кожного громадянина.

 

     Енергія президентської влада буде спрямована і на завершення процесу духовного самовизначення  українського  народу,  йдеться, насамперед,  про формування нової політики в галузі науки, освіти і культури. Ми будемо не просто підвищувати освітній і культурний потенціал незалежної України,  а надамо йому якісно іншого стану, пов'язаного із зрушеннями в народногосподарській структурі.

 

     Українську культуру,   мову,   національну    самосвідомість історичну пам'ять так довго і ретельно нищили,  що треба докласти величезних зусиль, аби їх відродити.

 

     22

 

     Наш найперший обов'язок - у якомога стисліші строки створити програму   реорганізації   всієї   системи   освіти.   Вона   має перетворитися  на   цілісний   організм   із   взаємодоповнюваних елементів,  здатних  забезпечити  підготовку  фахівців  світового рівня. Я робитиму все від мене залежне для матеріальної підтримки освітян,  науковців,  митців  у  їхній  благородній  праці.  Наша держава повинна виділяти  не  менше  10  відсотків  національного доходу,  які  б забезпечували розвиток освіти,  науки і культури. /Оплески/.

 

     Хочу підтвердити незмінність  своєї  позиції  у  релігійному питанні:  "Вільна  церква - у вільній державі".  Головне тут - це мир,  злагода,  терпимість між  віруючими  різних  конфесій,  між віруючими   і  невіруючими.  Невдовзі  буде  прийнято  спеціальну державну  програму,  мета  якої  -  створити  належні  умови  для діяльності всіх конфесій і релігійних об'єднань.

 

     Особлива увага    буде   приділена   гарантуванню   вільного культурного  розвитку  національних  меншин,  взагалі,   наріжним каменем   політики  Президента  стане  забезпечення  рівних  прав громадян України,  незалежно  від  їхньої  національності,  віку, статі,  соціального походження,  політичних переконань, ставлення до релігії.  Всі національності матимуть рівні можливості і повну свободу розвитку своїх мов і культур.  Гасло "Кожній національній меншині - свою  мову  і  свого  школу"  буде  наповнене  реальним змістом. /Оплески/.

 

     Як відомо,   Верховна   Рада  України  ратифікувала  основні міжнародні пакти  про  права  людини.  Отже,  вони  стають  тепер невід'ємною    частиною    нашого   внутрішнього   законодавства. Найближчим часом буде ухвалено Декларацію прав і  свобод  людини, положення якої

 

     23

 

     увійдуть до нової Конституції.

 

     Як стрижневу  ідею  всієї  діяльності  на  посаді Президента розглядаю збереження в  українському  домі  громадянського  миру, встановлення злагоди і довіри між владою і народом,  між партіями і рухами,  між  людьми.  Основою  об'єднання  народу  може  стати державницька ідея, спільна праця для творення нової України. Саме це має згуртувати різні соціальні і політичні  сили,  людей  усіх національностей і віросповідань.

 

     Тепер щодо зовнішньої політики. Вона базуватиметься на таких засадах,  як принциповість,  передбачуваність та  прагматизм,  її головною  метою  є  забезпечення  національних інтересів України, захист прав  і  інтересів  її  громадян  за  кордоном,  створення сприятливих   умов   для  соціально-економічного  розвитку  нашої держави.

 

     Наша держава  виходить  на  міжнародну  арену  відкритою  до всього позитивного,  що вироблено людством,  готовою вробити свій внесок   до   цього   доробку.   Альфою   і   омегою   у    наших зовнішньополітичних  діях буде беззастережне визнання принципів і норм міжнародного права.  Статут  Організацій  Об'єднаних  Націй, Хельсінкський   заключний   акт,   Паризька   хартія,  міжнародні стандарти  у  галузі  прав  людини  -  ось  та  основа,  на  якій будуватиметься зовнішня політика незалежної України.

 

     Одним з   головних   принципів   міжнародного   співжиття  є територіальна цілісність держав і  недоторканність  їх  кордонів. Історичний   досвід   переконливо   свідчить,  що  гальванізацією територіальних проблем можна досягти  лише  одного  -  зруйнувати підвалини  загальноєвропейської  безпеки.  Це було б загрозою для національної безпеки не лише України, а й усіх европейских країн. Україна  не  має  територіальних  претензій  до будь-кого з своїх сусідів

 

     24

 

     і не визнає ніяких претензій до себе. /Оплески/.

 

     Ми ще  і  ще  раз  заявляємо:  Україна  має  намір  стати  у майбутньому  без'ядерною і нейтрального державою.  Ми розглядаємо ядерну зброю колишнього Союзу на  своїй  території  як  таку,  що знаходиться  на  ній  тимчасово.  Україна наполягає лише на праві політичного контролю за її незастосуванням.  Наша  мета  -  повне знищення  всієї  ядерної зброї,  яка є в Україні,  і перетворення України в без'ядерну зону. /Оплески/.

 

     Ми вважаємо також обов'язковим виконання  положень  Договору про  звичайні збройні сили в Європі 1990 року,  що перебувають на її території.  Збройні ж сили України,  які  виникнуть  на  місці збройних  сил колишнього Союзу,  створюються виключно для захисту незалежності,   суверенітету,   територіальної    цілісності    і недоторканності  кордонів України у мінімальних,  необхідних лише для потреб оборони розмірах.

 

     Україна підтверджує свої міжнародні зобов'язання  і  заявляє про   своє  правонаступництво  відносно  всіх  договорів  і  угод колишнього Союзу,  які відповідають загальнолюдським нормам і  не суперечать   власним   корінним  інтересам  українського  народу. /Оплески/.  Це стосується  також  справедливо  визначеної  частки наших закордонних активів і боргів. /Оплески/.

 

     Україна - європейська держава. Цим і визначаються пріоритети нашої  зовнішньої  політики.  Саме   з   країнами   європейського континенту   нас  пов'язують  найтісніші  політичні,  економічні, гуманітарні зв'язки.  Розвиток якнайширших відносин з  ними,  але вже   на   якісно   новій   основі,  ми  розглядатимемо  як  своє першочергове завдання.

 

     25

 

     Крім Європи,  ми зацікавлені  у  налагодженні  і  розвиткові відносин  з державами,  де є значний прошарок вихідців з України, перш за все  із  Сполученими  Штатами  та  Канадою.  Маємо  також інтерес до індустріальних азіатських країн, країн Близького Сходу та інших.

 

     Зрозуміло, що особливо ми зацікавлені в добрих відносинах  з усіма республіками колишнього Союзу, і насамперед - з Росією. Нас пов'язують спільні економічні,  політичні та військовостратегічні інтереси,  історична  доля,  культурна  традиція.  Окрім того,  в Україні  проживає  близько  12  мільйонів  росіян.  Називати   їх національною меншиною було б не зовсім точно.  Українці і росіяни століттями жили  разом,  ділили  порівну  горе  і  радощі,  разом проливали  кров  за  цю  землю.  Як  Президент я уявляю незалежну Україну як державу українців, росіян, усіх національностей, що її населяють. Іншою вона просто не може бути. /Оплески/. Саме тому я щиро вірю в добре майбутнє наших відносин з Росією,  в кращу долю як  українського,  так  і  російського  народів.  І ми не зробимо ніяких кроків,  які б дозволили  скористатися  ними  і  розіграти "російську карту".

 

     Шановне товариство!  На  долю  народу  України  випали тяжкі історичні  випробування.  Його  поневолювали  і  нищили,   морили голодом  і вбивали "мирним атомом",  нівечили історичну пам'ять і переслідували мову.  Та найбільше  зусиль  докладали  різномастні загарбники,  щоб  відірвати  українців  від  прадавнього коріння, представити їх як безбатченків,  спотворити  тисячолітній  досвід державотворення.

 

     Проте ідея   незалежності   України   завжди   горіла  живим незгасаючим вогнем у душах її кращих синів  і  дочок,  жевріла  в кожнім

 

     26

 

     чеснім і чистім серці.

 

     Сьогодні український народ демократичним шляхом ясно виразив свою  волю  -  самостійній  державі  бути!  Україна  жива.   Вона підвелася з колін і зробила перший крок по шляху загальнолюдської цивілізації, до свободи і добробуту.

 

     Ми йшли до цього щасливого дня, спираючись на досвід і розум наших дідів і прадідів. Нас надихали подвиги героїв, які захищали нашу землю, стійкість тих, хто боровся за волю України в тюрмах і концтаборах.  Ми  маємо пройти свій шлях і зробити велику роботу. Хай же нам вистачить мудрості,  сили і наснаги,  щоб гідно пройти цей шлях і /Оплески/.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  оголошення послання до парламентів і народів  світу  надається  народному  депутату  Павличку   Дмитру Васильовичу.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Збаразький  виборчий  окіруг,  Тернопільська область/.

 

     "До парламентів і народів світу.

 

     1 грудня  1991  року  народ  України  вільним волевиявленням підтвердив  Акт  проголошення  незалежності  України,   схвалений Верховною Радою України 24 серпня цього року.

 

     Понад дев'яносто відсотків учасників референдуму висловилися за незалежну Україну,  Демократичність референдуму та відсутність порушень  під  час  його  проведення засвідчують спостерігачі від парламентів багатьох країн  світу,  представники  Європарламенту, Бюро   по   вільних   виборах  НБСЄ,  української  та  зарубіжної громадськості.

 

     27

 

     Здійснилися віковічні   мрії   та   прагнення    одного    з найчисленніших   народів   Європи   відродити  свою  неодноразово руйновану державність.

 

     Договір 1922 року про утворення  Союзу  РСР  Україна  вважає стосовно себе недійсним і недіючим. /Оплески/.

 

     Україна будує  демократичну  правову державу,  першочерговою метою якої є забезпечення прав і  свобод  людини.  З  цією  метою Україна  буде  неухильно  дотримуватися  норм міжнародного права, керуючись Загальною Декларацією прав людини, міжнародними пактами про   права   людини,   які   Україна   ратифікувала,  та  іншими відповідними міжнародними документами. Україна готова приєднатися до  європейських  інституцій  з  прав  людини,  в тому числі - до Європейської конвенції про права людини.

 

     Прагнучи утвердження  в  незалежній  демократичній   Україні високих  принципів  свободи,  демократії,  гуманізму,  соціальної справедливості, рівноправності всіх національностей, що складають народ  України,  Верховна  Рада  схвалила  1  листопада 1991 року Декларацію прав національностей України, згідно з якою Українська держава гарантує всім народам,  національним групам,  громадянам, що проживають на її  території,  рівні  політичні,  громадянські, економічні,  соціальні  та  культурні  права,  свободу релігійних переконань.

 

     Прагнучи забезпечити добробут і умови для  вільної  праці  у вільній  державі,  незалежна Україна здійснює перехід до ринкової економіки, визнає рівноправність всіх форм власності і важливість приватної власності.  Законом від 10 вересня 1991 року вона надає захист іноземним інвестиціям і гарантії іноземним інвесторам.

 

     28

 

     Україна, одна  з  держав-засновниць  Організації  Об'єднаних Націй  у  повній  відповідності з цілями і принципами Статуту ООН спрямовуватиме свою зовнішню політику на зміцнення миру і безпеки у   світі,   на   активізацію   міжнародного   співробітництва  в розв'язанні  екологічних,  енергетичних,  продовольчих  та  інших глобальних проблем.  Зовнішня політика України буде базуватися на загальновизнаних принципах міжнародного права.

 

     Україна як  європейська  держава   готова   приєднатися   до Хельсінкського   заключного   акта,  Паризької  хартії  та  інших документів   НБСЄ.   Україна   закликає   парламенти   та   уряди країнучасниць  НВСЄ  підтримати  її  намір  стати безпосереднім і повноправним  учасником  загальноєвропейського   процесу,   брати участь в інших європейських структурах.

 

     Україна готова  встановити  з  іншими державами дипломатичні відносини і будувати  двосторонні  стосунки  з  ними  на  засадах рівноправності,  суверенної  рівності,  невтручання  у  внутрішні справи  один  одного,  визнання  територіальної   цілісності   та непорушності існуючих кордонів.

 

     Україна вважає  свою  територію неподільною і недоторканною, визнає непорушність існуючих державних кордонів і не  мав  жодних територіальних претензій до жодної держави.

 

     Україна підтверджує    свої    міжнародні   зобов'язання   і відповідно до Закону про правонаступництво України, схваленого 12 вересня 1991 року,  виконуватиме всі зобов'язання за міжнародними договорами,  укладеними колишнім Союзом РСР,  які  не  суперечать Конституції та національним інтересам України.

 

     Відповідно до Заяви Верховної Ради України від 13 жовтня 1991 року  Україна  готова  самостійно   або   через   вироблений міжнародний механізм сплатити свою частку зовнішнього боргу

 

     29

 

     та одержати  належну їй частку активів колишнього Союзу РСР, дотримуючись принципу роздільної відповідальності.

 

     Україна дотримуватиметься положень Договору  1991  року  між США  та  СРСР про скорочення стратегічних наступальних озброєнь у частині,  що стосується  ядерних  озброєнь,  розташованих  на  її території.

 

     Відповідно до  Декларації про державний суверенітет України, схваленої Верховною Радою України 16 липня 1990 року, та до Заяви Верховної  Ради  України  про  без'ядерний  статус України від 24 жовтня 1991 року Україна не буде ядерною державою.  3 цією  метою Україна  має намір вступити у переговори з усіма заінтересованими державами для укладення міжнародних угод.

 

     Україна вітає пропозиції про  надання  допомоги  у  знищенні ядерного потенціалу колишнього Союзу РСР на її території і готова таку допомогу прийняти. Україна має намір приєднатися до Договору 1968  року про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава і укласти з МАГАТЕ відповідну угоду про гарантії його дотримання.

 

     Україна не має і не виробляв хімічної зброї,  виступає за її повсюдну ліквідацію та заборону, Україна - учасниця Конвенції про заборону   розробки,   виробництва    і    накопичення    запасів бактеріологічної  /біологічної/  і  токсичної  зброї  та  про  її знищення.

 

     Відповідно до заяви Президії Верховної Ради України  від  22 листопада  1991  року  про Договір 1990 року про звичайні збройні сили в Європі  Україна  вважає  обов'язковим  виконання  положень цього Договору щодо всіх звичайних збройних сил,  які перебувають на її території.  Збройні Сили України підпадають під  дію  цього Договору. Вони створюються виключно для захисту

 

     30

 

     незалежності, суверенітету,   територіальної   цілісності  і недоторканності кордонів України у мінімальних,  необхідних  лише для оборони цілях.

 

     Україна вважає,  що її військовий потенціал залежатиме також від    того,    наскільки    її    безпека    буде    гарантована загальноєвропейськими механізмами.

 

     Україна здійснює  програму конверсії оборонної промисловості та перепрофілювання значної частки розташованого на її  території військово-технічного  потенціалу  колишнього Союзу РСР на потреби свого соціально-економічного розвитку.

 

     Отже, демократична самостійна Україна - зрима  і  незнищенна реальність.

 

     Парламенти і  народи  світу!  Прагнучи зробити свій внесок у вселюдську цивілізацію,  виборюючи мирним  шляхом  своє  державне життя, ми з надією на розуміння звертаємося до вас.

 

     Верховна Рада України 5 грудня 1991 року".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть у депутатів зауваження,  доповнення до запропонованого тексту?  Немає.  Він у вес є на руках.  Було одне зауваження депутата Тарасенка. Воно враховане під час оголошення. Є ще зауваження?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вставити картки і зареєструватися.

 

     Я бачу,  що дехто не знайшов карток.  У нашій  практиці  уже бувало,  що  за  надзвичайно важливі заяви ми голосували руками і стоячи. Так що є пропозиція проголосувати цього разу так.

 

     31

 

     Хто за  те,  щоб  оголошений  з  трибуни  головою  постійної Комісії  в закордонних справах народним депутатом Павличном текст прийняти і  направити  за  адресою,  прошу  проголосувати.  Прошу опустити. Хто проти? Немає. Хто утримався? Немає.

 

     Текст приймається одноголосно. /Оплески/.

 

     Шановні народні   депутати!   На  цьому  урочисте  засідання Верховної   Ради   України    оголошується    закритим./Оплески/. /Виконується пісня "Ще не вмерла Україна "/'

 

     Робоча частина засідання

 

     Головує КРАВЧУК Л.М.

 

     КРАВЧУК Л.М.   Шановні   народні   депутати,  прошу  сідати. Дозвольте мені провести робочу частину засідання  Верховної  Ради України.  Верховна  Рада,  звичайно,  не  може працювати творчо і плідно,  коли вона не має Голови Верховної Ради.  Я хочу нагадати вам,  що  це  вже  втретє  ми маємо обрати Голову Верховної Ради. Перший раз його обирали два дні,  другий - три дні. Я розумію, що тоді  була  така,  може,  і  своєрідність  поточного  політичного моменту,  яка полягала в тому,  що тоді ми тільки-но  зійшлися  в цьому залі,  творилися партії,  творилася опозиція, і кожен хотів заявити /і це природне право і природна  політична  формула/  про себе,  про свої позиції,  про свої цілі і завоювати якусь частину прихильників.

 

     За цей час сталися  надзвичайно  великі  історичні  події  в нашому  житті.  Україна  стала  незалежною,  і  вже  навіть важко сказати,  хто і де є опозицією в парламенті.  Здається, що настав час,  коли  ми  стали  дійсно  єдині  в  своїх  цілях  і  в своїх прагненнях.

 

     32

 

     Передвиборна кампанія  і  підготовка  до  референдуму  також стали великою подією в нашому житті.  Зараз,  здається, народ уже дізнався і про нас,  і про  наші  цілі,  і  про  наші  прагнення. Дізнався і підтримав нас.  І сказав найважливіше для нас: народні депутати, треба починати вже працювати.

 

     Я все це так довго виголошую тому,  щоб, можливо, цього разу ми вже обрали Голову Верховної Ради швидко. Дозвольте мені внести пропозицію.  Я пропоную обрати Головою Верховної Ради Плюща Івана Степановича.

 

     Я не  хотів би вас стримувати в демократичних процесах,  які стали для нас уже  традиційними.  Але  мені  здається,  що  немає потреби слухати Івана Степановича. Ми вже багато його слухали.

 

     Обговорювати є  потреба?  Інші пропозиції є?  Прощу вставити картки. Вирішуємо таємним голосуванням. Я вас хочу попередити, що в цьому ніякого порушення немає.  Ми можемо зараз Верховною Радою прийняти рішення.

 

     Я ж запитував,  чи є пропозиції.  Сказали, що немає, У вас є пропозиція?   Олександр   Мороз  пропонується.  Ще  є  пропозиція висунути: Гриньова. Ще є? Депутат Лариса Скорик, перший мікрофон,

 

     СКОРИК Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського держдержавного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Якщо питання стоїть так, що ми не можемо зараз прийняти рішення,  керуючись  здоровим  глуздом,  і,  починаємо  гратися в альтернативні пропозиції,  то я прошу тоді  перенести  вибори  на завтра,  щоб  було  все  обдумано  і  вирішено.  Бо якщо ми зараз засвідчуємо  перед  народом  України,  що  ми   знову   починаємо колотнечу, то це не принесе ніякої користі ні народові

 

     33

 

     України, ні   нашій   Верховній   Раді.   Президент  висунув кандидатуру,  щодо якої,  я вважаю,  жодна людина,  яка дбає  про інтереси  України,  не повинна мати сумнівів.  Якщо зараз у цьому залі починається знову, як кажуть, гра в політику, то це не гідне сьогоднішнього дня. /Оплески/.

 

     КРАВЧУК Л.  М.  Тоді  давайте  вирішимо так:  я бачу,  дехто просто не взяв з собою карток сьогодні.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Очевидно,  йшли  на  свято.  Все  ж  я   прошу зареєструватися. Хто не взяв картки, можна просто взяти резервні. Маємо прийняти рішення.  Я  нічого  не  хочу  зараз  пропонувати, просто   приймемо  рішення.  Верховна  Рада  має  право  прийнята будь-яке рішення,  для цього вона й Верховна  Рада.  Прошу  взяти картки, в кого їх немає.

 

     У залі 372 народні депутата.

 

     Шановні народні депутати, заспокойтеся, будь ласка. Зараз ми вийдемо зі  скрутної  ситуації.  Я  гадаю,  що  у  нас  вистачить здорового   глузду,   щоб  не  керуватися  амбіціями  і  власними інтересами.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський

 

     34

 

     виборчий округ, Кримська АРСР/.

 

     Уважаемый Леонид  Макарович!  В  соответствии о Конституцией Украины,  на которой вы только  что  торжественно  дали  присягу, Президент  Украины не вправе вести пленарные заседания Верховного Совета.  И  тем  более   вносить   предложение   по   кандидатуре Председателя Верховного Совета.

 

     Поэтому мы вас попросим занять то кресло,  которое Верховный Совет вам определил,  и ваши боевые заместители  сейчас  проведут пленарное заседание. Прошу не нарушать Конституцию.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Бачте,  коли ми приймали Конституцію, у вас не було Президента.  Так що не  треба  робити  поспішних  висновків. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     БІЛИЙ В.П.,   голова   Дубнівської   міської  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Дубнівський  виборчий округ,  Рівненська обдасть/.  Шановні народні депутати!  Я не раз закликав вас у цьому залі бути послідовними у своїх діях, у своїх вчинках,  і сьогодні, в цей урочистий день, я ще раз запрошую вас до цього.

 

     Леонід Макарович ще  не  увільнений  від  обов'язків  Голови Верховної Ради, він є народним депутатом і Головою Верховної Рада України.  Тож він вправі сьогодні вести засідання й організаційні питання. /Оплески/.

 

     Я також  запрошую вас до здорового глузду.  Давайте сьогодні погамуємо в собі різні політичні амбіції,  якщо вони  ще  у  кого залишились.  І давайте прислухаємось до голосу нашого Президента, якого  обрав  весь  народ  України,  давайте   підтримаємо   його пропозицію. Іншої кандидатури сьогодні на посаду Голови Верховної Ради,  ніж Плющ Іван Степанович,  я особисто  не  бачу,  і  прошу проголосувати за нього. Дякую.

 

     КРАВЧУК Л. М. Перший мікрофон.

 

     35

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.   Шановне   товариство!   Леонід  Макарович  - Президент України.  Він веде тепер наші збори від імені Президії, яка  ухвалила  рекомендувати  Івана  Степановича  Плюща на посаду Голови Верховної Ради. Якщо ви не довіряєте Президентові, то його місце може зайняти член Президії і це саме робити.  Але я довіряю Леоніду Макаровичу,  який має досвід,  і хотів би, щоб він вів це засідання.

 

     КРАВЧУК Л.М. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.  Леоніде  Макаровичу,  сьогодні велике свято на Україні.  Ми сьогодні  тут,  у  залі,  дуже  щиро сприйняли  підтвердження  Акта проголошення незалежності України, обрання першого Президента.  Давайте  сьогоднішнє  наше  урочисте засідання   на   цьому  закінчимо,  спокійно  розійдемось,  а  на наступному пленарному засіданні оберемо  Голову  Верховної  Ради. Така моя пропозиція.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Шановні друзі!  Ми все вирішуємо голосуванням, тому не потрібно,  щоб це було чиєсь особисте рішення. Я бачу, що більше  кандидатур  ніхто  не вносить,  запропоновано кандидатури депутатів Плюща, Мороза і Гриньова. Три кандидатури.

 

     Тепер давайте вирішимо конкретне питання. Є пропозиція /і це право  Верховної  Ради/  обрати  Голову  Верховної  Ради сьогодні таємним голосуванням. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     36

 

     Таємним. Ми вже зареєструвалися. В залі - 388 депутатів.

 

     "За" - 301. Отже, обираємо сьогодні таємним голосуванням.

 

     Тепер голосуємо за те,  щоб припинити висування  кандидатур. Прошу проголосувати. Щоб припинити висування кандидатур.

 

     "За" - 315.

 

     Таким чином,   прийнято   рішення  обрати  Голову  сьогодні, припинити  висування  кандидатур.   Висунуто   три   кандидатури: депутатів  Плюща,  Мороза і Гриньова.  Є потреба їх обговорювати? Немає. Слово - Гриньову Володимиру Борисовичу.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Я прошу зняти мою кандидатуру. /Оплески/.

 

     КРАВЧУК Л.М. Хто ще просить слова? Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.

 

     Я просив би  дати  мені  передбачене  Регламентом  право  на слово, щоб прийняти рішення.

 

     37

 

     КРАВЧУК Л.М. Я не зрозумів.

 

     МОРОЗ О.О.  Прошу  надати мені передбачене Регламентом право на слово, щоб прийняти рішення.

 

     КРАВЧУК Л. М. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний Президенте!  Шановна  президіє!  Дорогі товариші  і  друзі,  депутати і гості!  Ви б не повірили,  якби я сказав,  що нинішня ситуація для мене  несподівана.  Тому  кілька міркувань з цього приводу і ролі Верховної Ради.

 

     Учора у  нас  в  комісії відбулася зустріч з претендентом на посаду Голови Верховної Ради  Іваном  Степановичем  Плющем,  його виступ  сподобався.  Та  відчувалася  в ньому головна теза - теза завершення періоду роботи парламенту.  Принципово не погоджуюсь з цим, вважаю за необхідне висловити свої позиції.

 

     Перед тим  скажу,  що  не  боюсь  бути  не  обраним.  Ставши депутатом,  я не мав ніяких кон'юнктурних міркувань щодо влади. І в тому досі вбачаю перевагу свого становища.

 

     Найперше хотів  би висловити задоволення з приводу підсумків референдуму і сказати,  що вони повністю збіглися з  прогнозом  і намірами,  сформульованими  в офіційних документах Соціалістичної партії України на її установчому з'їзді та засіданні

 

     38

 

     Політичної ради.

 

     Користуючись нагодою,   хотів   би   подякувати   політикам, представники  яких  становлять  значну частину Народної ради,  за відродження в суспільній свідомості ідеї незалежності України. Це правда. Правда й те, що сама ідея не змогла б спрацювати, якби не була покладена на настрої громадськості, на ту послідовну роботу, котру  в  округах  вели  всі  депутати,  місцевий актив,  свідомі громадяни.  Кажу  про  це,   бо   всім   нам   /підтримую   Олеся Терентійовича  Гончара/ назавжди потрібно закарбувати в пам'яті - вибір зробив народ і лише народ,  а не якась його частина.  Нашої вже  честі стосується,  чи вдасться нам розумно розпорядитися цим вибором.

 

     Сьогодні також потрібно відзначити,  що проголошення Акта  і проведення  референдуму  - це ще далеко не незалежність,  це лише початок поступу до неї,  початок послідовної і надзвичайно важкої роботи.  В цей час нам справді потрібна злагода,  спільна воля до розбудови державності.

 

     Виходячи з  таких  завдань,   ми,   Верховна   Рада,   маємо керуватися розрахунком в обсязі робіт,  що повинні виконати,  і в часі,  який відводиться нам на існування як  органу  законодавчої влади,   і   переконаний:   Верховна  Рада  повинна  відпрацювати передбачений законом строк.

 

     Справа тут не в гарантуванні комусь теплого місця.  На ньому такі "протяги",  що,  певен,  багато хто,  знаючи про них раніше, навряд чи згодився б боротися за депутатство. Справа

 

     39

 

     тому, що,  розпочавши  будівництво   держави,   ми   повинні закласти  в  її  основу  міни:  правові  підвалини  і при тому не ухилятися  від  відповідальності  за  можливі  і,  до  речі,   не віддалені   наслідки,   Ми   не   повинні  свою  відповідальність перекладати на інших.  У цих словах немає ніякого крутійства,  бо чекають нас не стільки квіти, як терни.

 

     Але є  ще  одна,  мало ким врахована нині обставина.  Комусь вона сьогодні здається смішною.  Я її назву,  а ви,  будь  ласка, зважт.,  Наступні вибори проходитимуть на багатопартійній основі. Однак багатопартійності у нас ще  немає  і  не  так  швидко  вона з'явиться.  Доказ  тому  -  вибори  Президента.  Проаналізуйте їх результати.

 

     Скажу більше:  чи через кілька місяців,  чи через рік вибори на  багатопартійній  основі  можуть  привести до влади якраз нашу партію.  А ми до такої відповідальності ще не готов!, Не готове і суспільство.  Воно  не забезпечить такого політичного плюралізму, який є в нинішньому парламенті.  А він потрібен для демократичних перетворень.

 

     Не готові й нові партії.  Хай не ображаються їх лідери, але, створивши своє керівне ядро,  маючи,  головним  чином  одну  ідею незалежності   та   не  зовсім  переконливу  для  населення  ідею приватної власності, ви не маєте ще опори на місцях. Аргументація багатьох ваших прибічників у районах доволі примітивна,  мало хто з них має справжній авторитет серед  населення.  Той  агітаційний запас,  що  привів  нових  політиків  до цього залу,  вичерпаний. Векселі роздані,  а платити нічим. Так от, треба разом, всім нам, змінювати ситуацію на краше,

 

     40

 

     облишивши шукати один в одному ворогів.

 

     Отже, ще  раз  повторюю:  Верховна Рада повинна відпрацювати належний їй строк.

 

     Як же вона повинна будувати свою діяльність?  Певна річ,  це має бути дещо інша Верховна Рада.  Крім законодавчих функцій,  на неї покладатиметься роль конструктивної противаги президентському правлінню.    І   місце   Голови   тут   визначальне.   Очевидно, конструктивність наших дій полягатиме  в  правовому  забезпеченні президентської  програми,  аналіз якої,  сподіваюсь,  ми матимемо змогу зробити найближчим часом.

 

     У мене немає потреби викладати свої  погляди  щодо  розвитку політичної  ситуації,  реформи  економіки,  селянської,  точніше: земельної реформи.  Вони опубліковані у республіканській пресі, і я думаю, що ви з ними добре ознайомлені.

 

     Вважаю, той,   хто  буде  обраний  Головою  Верховної  Ради, повинен забезпечити основне  -  системність  у  роботі  Верховної Ради,  зняття того протиріччя, яке сьогодні виникло. Воно полягає в протиріччі між  Президією  Верховної  Ради  і  сесійним  залом. Протягом  останнього півроку склалося так,  що Президії Верховної Ради - зайва сесія,  зайвий парламент. А Президія повинна бути не більше  ніж  інструментом  Верховної  Ради,  а не стояти над ним. Вважаю, що все треба зробити для того, щоб саме така система була забезпечена.   Президія  -  робочий  інструмент  Верховної  Ради. /Оплески/.

 

     41

 

     Вважаю найголовнішим недоліком у роботі нашої Верховної Ради над законами те,  що ми не забезпечуємо фінансового обгрунтування прийнятих  нами  законів.А  тому  сесія  і  парламент  в   цілому виглядають таким своєрідним благодійником перед суспільством,  не відтворюючи  кожну  позицію,  кожен  закон  у  конкретних  цифрах бюджетних витрат, у ресурсах тощо.

 

     Нам бракує контрольних функцій, хоч це, загалом, і обов'язок виконавчої влади.  Не слідкувати, як працює той чи інший закон, - рівнозначно свідомому підриванню авторитету законодавчого органу.

 

     І ще кілька моментів.  Ми за останні роки навчилися багато і гарно говорити про всілякі реформи.  Переконливо це  звучить  для підприємця, для людини, ще "вміє жити"'. Однак настав час сказати народу України:  а дають реформи  незалежній  україні  конкретній людині,  котра,  умовно кажучи,  і є більшість населення україни? Якщо наше слово буде переконливим,  тоді нам буде виявлена довіра і підтримка від населення.  І Верховній Раді,  і Президенту. Якщо не буде такої переконливості і такої підтримки,  то ми нічого  не встигнемонемо зробити.

 

     Закїнчуючи свій виступ,  хочу сказати таке. Я сподіваюсь, що Голова  Верховної  Ради  буде  дотримуватися  тих   основоположни принципів,  якї,  я вважаю,  потрібні населенню Укрйіни,  а саме: права людини вище за все;  повага  до  "Конституції  і  закону  - гарантія дотримання цих прав;  людина не відчужується від засобів виробництва.

 

     Людина не відужується від результатів праці; народ ніколи не відчужується  від влади.  Якщо ми ці принципи будемо сповідувати, то незалежно від того, хто буде головою, люди нам віритимуть.

 

     Зважаючи на пропозицію Президента України Леоніда Макаровича Кравчука  і  розуміючи  необхідність демонстрації і підтвердження злагоди  в  нашому  парламенті,  в  нашому  суспільстві,   вважаю можливим зняти свою кандидатуру /Оплески/.

 

     42

 

     КРАВЧУК Л.М.  Нагадую,  що  ми вирішили з вами обрати Голову Верховної Ради сьогодні таємним голосуванням. Це - перше.

 

     І друге. Висунення кандидатур припиняється.

 

     У нас залишився один  претендент  -  Іван  Степанович  Плющ, кандидатуру якого ми вирішили не обговорювати.

 

     Немає інших пропозицій?

 

     Тоді я прошу всіх зайняти свої місця.

 

     Треба прийняти  ще одне рішення:  як голосувати - бюлетенями чи картками.

 

     Отже, хто за те, щоб проголосувати картками?

 

     "За" - 261. Перший мікрофон, прошу.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  заступник  голови  Сумської   міської   Ради народних   депутатів   /Ковнаківський   виборчий  округ.  Сумська область/.  Уважаемый  Президент  Украины!  У  нас   действительно праздничный  день,  но  как бы вам ни хотелось,  чтобы мы сегодня выбрали Плюща и продемонстрировали единство,  мы не  имеем  права нарушать ни закны Украины, ни Временный регламент.

 

     Уважаемые коллеги,    что    касается   процедуры   избрания Председателя  Верховного  Совета,  то  она  четко  обозначена   в Регламенте.   Поэтому,   давайте  мы  сейчас  сделаем  перерыв  и преголосуем в соответствии с Регламентом,  то есть,  я  предлагаю тайное голосование с бюлетенями. Иначе нам надо отменить действие определенных статей и  не  регламентировать  выборы  Председателя Верховного Совета.

 

     КРАВЧУК Л.  М. А там написано: "таємним голосуваниям". Що ще у вас?

 

     43

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  Леонид Макарович!  Эта процедура  вписана  в Регламенте достаточно четко: счетная комиссия, бюллетени, ведется подсчет и так далее.

 

     У нас есть два вида голосования:  тайное по  описанной  выше процедуре,  а  тайное-электронное.  Но  мы  избираем Председателя Верховного Совета только тайным голосованием.

 

     КРАВЧУК Л.М.  "При таємному голосуванні народному  депутату, якій бере в ньому участь, видається бюлетень, в якому він залишає лише одне прізвище".  Це  ж  система.  Зважте  на  те,  що,  коли визначали Регламент,  у нас тут не було електронної системи.  Але справа не тільки в цьому, Верховна Рада є Верховною Радою. І вона може приймати будь-яке рішення.  Вона прийняла таке рішення. Що ж ви ще хочете?

 

     Так, я прошу перевернути картки.

 

     Другий мікрофон

 

     ДЕПУТАТ. /не  представився/.  Леонид   Макарович!   Мы   тут договорились    не   обсуждать   кандидатуру.   Я   хочу   задать одинединственный вопрос Ивану Степановичу. Между прочим, ответ на него хотят услышать многие.

 

     Иван Степанович!  Вчера  на  заседании  Комиссии по вопросам агропромышленного комплекса вы  сказали,  что  вы  за  то,  чтобы распуститъ  парламент.  Сегодня  вы  сказали,  что этот парламент хорошо  работает,  и  он  должен  продолжать  работать.  Скажите, пожалуйста, когда вы говорили искренно - вчера или сегодня?

 

     ПЛЮЩ І.С. Я вам відверто скажу, що переважна більщість у

 

     44

 

     цьому залі бачить - коли я кажу щиро,  а коли - ні. Я думаю, що бачить. Але якщо виникло це запитання, то я хочу дати на нього відповідь. Я про це сказав не тільки на засіданні цієї комісії, я про це говорю вже протягом місяця,  що не знаючи  про  результати референдуму. І коли в п'ятницю виступав у прямому ефірі по радіо, я  вперше  сказав,   що   глибоко   переконаний   у   результатах референдуму.  Але є частина людей,  які й досі не визначились,  і той процент чималий.  Тому я звернувся до  цих  людей,  щоб  вони якомога  скоріше  визначились.  І вони не зроблять помилки,  якщо проголосують "так". Адже в нас є такий досвід: після того, як дія відбулася,  всі  кричать,  щоб  засвідчити  свій голос:  "Я не те думав!",  "Я не так сказав!",  "Я  забув!"  і  так  далі.  Я  маю переконливі   приклади   того,   що   я  тоді  не  помилився,  що підтверджують і дзвінки до мене.  Але дехто порушує  питання  про довіру Верховній Раді.

 

     Я вам ще раз кажу, що напередодні референдуму, 14 листопада, був розповсюджений проект постанови, який завізували багато хто з депутатів  і  окремі члени Президії,  - "Про внесення питання про довіру Верховній Раді".  Я умовив  багатьох  членів  Президії  не розглядати  цей  проект  тільки тому,  що сам референдум вирішить питання про довіру цій Верховній Раді - або  вона  буде,  або  не буде.  Але  про  це  я  неоднозначно  говерив  учора на засіданні комісії,  все це кажу  й  зараз.  Не  знаю,  дехто,  можливо,  не зрозумів,   але  я  переконаний,  ще  ця  Верховна  Рада  повинна завершити політичний блок документів,  який би  повністю  розкрив можливості політичних реформ. Що я маю на увазі?

 

     45

 

     Першим блоком є створення третьої влади, тобто судової. Ми з вами її ще не створили.

 

     Другим - прийняття законів про державний устрій і управління Україною,  яку  ми  зробили  незалежною.  Немає у нас нині такого документа,  немає такого закону.  І про це сьогодні чітко говорив Леонід   Макарович.   Він   сказав,  що  найближчим  часом  внесе пропозиції і про розмежування функцій, і про структуру управління в  Україні.  Я  ще не бачив такого проекту,  коли ми обговоримо й приймемо це, я не знаю.

 

     Третім таким документом є Концепція  Конституції,  яка  нами прийнята, але вона ще далеко не доопрацьована.

 

     І тому   є   два   можливі  шляхи.  Прийняти  нам  перехідну Конституцію,  і це можна зробити досить швидко. І другий прийняти Конституцію,  яку  - я глибоко переконаний - поспішно підготувати не можна,  але  щоб  вона  діяла  так,  як  діють  конституції  в демократичних суспільствах,  наприклад,  200 й більше років. А то ми звикли так:  як Рада,  так і  Конституція,  як  вождь,  так  і Конституція.

 

     Отже, це  буде справа Верховної Ради,  над якою Конституцією ми працюватимемо і  коли  її  приймемо.  А  вже  після  цього  ми підійдемо  до  прийняття  того  документа,  про  який тут говорив Олександр Мороз, - закону про вибори на багатопартійній основі,

 

     І коли  ми  приймемо  ці  названі   закони,   то   ви   самі переконаєтесь,  що  наша  місія  в  політичному  плані  /я  ще не торкнувся економічного/ буде  завершеною,  оскільки  надалі  буде передбачено,  я гадаю,  не 450 депутатів, а якась інша кількість. Бо матиметься на увазі професійний парламент та інше. Адже це те,

 

     46

 

     що буде попереду.

 

     Наступний блок питань - це економічний.  Документи такі ми з вами  прийняли,  хто  вважає  -  29,  хто - 32 чи 41...  Я не раз говорив /це можуть підтвердити  представники  преси,  і  наші,  і зарубіжні/,  що які б ми не були, ми не можемо прийняти ідеальних законів,  будемо їх корегувати.  І робитимемо це тільки  по  мірі того,  як будемо самі мінятися. Бо ті закони, які сьогодні можемо прийняти,  ми не могли прийняти ще навіть у березні  цього  року. Отже, завдання цієї Верховної Ради - внести зміни й доповнення, а деякі документи змінити й відмінити, але маємо внести цілий пакет нових   економічних   законів.  За  попередніми  оцінками  нашого Кабінету Міністрів і комісій,  їх буде не менше двадцяти, а може, й більше.  Це вже Уряд уточнить. Після того, як ми приймемо і цей блок, можна вести мову про подальші потреби.

 

     І останнє.  Я сьогодні говорив про довіру, говорив про це до референдуму,  говорив  під  час референдуму і говорю це сьогодні: більше  ніякий  референдум  проводити  не  потрібно,  на   вимогу будь-яких сил. Довіра Верховній Раді висловлена: 90, 32 процента. У мене все.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу,  щоб  ви зрозуміли:  адже  мова  йде  про  те,  що,  коли ми приймемо нову Конституцію,  то в ній будуть визначені і нові  структури  влади. Уже   зараз   білоруси   прийняли   рішення,  вони  вводять  нову Конституцію,  навіть змінюють назву,  у них буде "сейм".  У ньому буде  половина  тих депутатів,  які зараз є.  Так що не треба так лякатися і так загострювати цю проблему.  Все  буде  так,  як  ми вирішимо.

 

     47

 

     Щоб не було зайвих розмов /я знаю,  почнуться,  оскільки тут присутня преса/,  я хочу нагадати одну цікаву  річ.  Після  того, коли  обирається  Президент,  Голова Верховної Ради перестає бути вищою посадовою особою.  Це в нашому  Регламенті  так  позначено. Таким  чином,  щоб не було розмов,  пропоную внести доповнення до Регламенту  такого  змісту:  Голова  Верховної  Ради   обирається таємним голосуванням.

 

     Я прошу діяти таким чином:  проголосувати за пропозицію,  що Голова  Верховної  Ради  і  його  заступники  обираються  таємним голосуванням.

 

     Переверніть, будь ласка, картки на відкрите голосування.

 

     Присутні в залі 300 депутатів.

 

     Наступна пропозиція - доповнення,  зміни в Регламенті такого змісту:  "Голова Верховної  Ради  і  його  заступники  обираються таємним голосуванням". Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 252.

 

     Отже, зміна внесена.  Таким чином,  в Регламенті тлумачиться так:  "Голова Верховної Ради і його заступники обираються таємним голосуванням".  Решту ми вирішили - не обговорюєтья,  приймається рішення про обрання Голови Верховної Ради  таємним  голосуванням. Прошу перевернути картки на таємне голосування.

 

     Перший мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.,  завідуючий віділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова  /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  Леонид Макарович!  Мы очень уважаем Ивана Степановича,  но все-таки вопросы,  наверное, можно было бы задавать. И у меня есть конкретный вопрос.

 

     48

 

     КРАВЧУК Л.М. Ми ж прийняли тільки що рішення.

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Мы  приняли  решение  - не обсуждать.  Вопросы задавались, а вы не дали мне такой возможности.

 

     КРАВЧУК Л.М. Пожалуйста, задавайте.

 

     РОМАНОВ Ю.С.  Иван  Степанович!  У  нас  во   время   работы Верховного  Совета  постоянно  складывается  такая ситуация,  что вопросы экологии решаются на остаточном принципе.  Ваше отношение к  такому  вопросу:  как  мы будем жить в свободной,  политически образованной Украине с точки зрения экологии?

 

     ПЛЮЩ І.С.  Я прошу уваги.  На сьогодні  у  нас  немає  такої галузі,  яка б сказала,  що для неї виділяються засоби і кошти не за залишковим принципом.

 

     Але є пріоритети,  і це залежатиме  не  стільки  від  голови Верховної  Ради,  скільки від загального підходу,  від формування відповідальності за те,  що забезпечує нам, як ми кажемо, квітуче життя. Я хочу навести один приклад. Ви знаєте крилату фразу Івана Володимировича Мічуріна, який закликав нас не чекати милостей від природи,  а взяти їх у неї. Зараз журналісти, вчені перефразували її так: ми не можемо чекати милостей від природи після всього, що ми з нею зробили.

 

     КРАВЧУК Л.М.  Вноситься  пропозиція обрати Головою Верховної Ради України Плюща Івана Степановича. Прошу за це проголосувати.

 

     49

 

     "За" - 261. Прийнято. /Оплески/.

 

     Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

 

     ПЛЮЩ І.  С.  Ви знаєте,  я не помилився і цього  разу,  коли казав,  що буде багато таких депутатів, які проситимуть врахувати їхні голоси. Ось уже дві такі записки лежать. Думаю, що завтра їх буде значно більше.

 

     А тепер  хочу висловити слова подяки всім народним депутатам і всім, хто аплодував.

 

     Але, незважаючи на цю цифру - 261 і незважаючи на ті  цифри, які  називав  голова Центральної виборчої комісії Бойко,  якщо ми серйозно хочемо того,  що сказав депутат Мороз,  - бути Верховною Радою,  - то треба консолідуватися навколо Президента і Президії, а не вишукувати форм і  методів,  щоб  когось  поглибше  вколоти. /Оплеки/.   Народ   нам  довірятиме,  якщо  ми  окреслимо  дійсне поліпшення нашого життя.

 

     Сьогодні той,  хто виступає за скорі  нові  вибори,  глибоко помиляється.  У  нас  такий  експеримент  пройшов  у Черкаській і Львівській областях.  Він засвідчив,  що люди вже  втомилися  від виборів   і   вже   не  вірять  ні  лівим  радикалам,  ні  правим реформаторам, ні центристам - нікому.

 

     50

 

     Давайте попрацюємо  так,  щоб  люди  самі  нам  сказали,  чи потрібно проводити нові вибори, чи не потрібно. Я не маю на увазі референдум. Це ми, Верховна Рада, маємо відчути їхнє ставлення до нас.

 

     Тому я  ще  раз  дякую  вам  за виявлене довір'я.  Знаю свої недоліки,  буду їх,  наскільки можна, виправляти і сподіваюсь, що ми разом плідно працюватимемо.

 

     На цьому  засідання  Верховної  Ради  оголошується закритим. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку.

 

     51