Стенограма пленарного засідання

05 липня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

 

Сесійний зал  Верховної  Ради Української РСР.  5 липня 1991 року. 16 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  займати  місця.  Прошу  включити  систему, будемо реєструватись.

 

     У залі 315 депутатів. Що будемо робити9 Прошу спокою. Перший мікрофон.

 

     НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Леоніде Макаровичу!  Шановні колеги!  Я хотів би  попросити,  щоб Леонід  Макарович  дав  нам  коротеньку  інформацію  про  зустріч Горбачева з Колем. Якщо можна, буквально декілька штрихів.

 

     І ще хотів би нагадати  про  те,  що  ми  сьогодні,  саме  у п'ятницю,  мали  розглядати питання про громадянство.  Якщо ви не проти,  ми  зможемо  сьогодні  попрацювати  і  над  питанням  про міграції і процеси.  Це надзвичайно важливо, бо ми розійдемося аж на два місяці.

 

     3

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР  з питань  культури  та  духовного  відродження / ЛуцькийЦентральний виборчий округ,  Волинська область/.  Шановні депутати,  шановний Голово!   Я  думаю,  оскільки  наш  порядок  денний  /те,  що  ми планували/ не вичерпано, то можна сесію продовжити ще на тиждень. Деякі  депутати  спішать роз'їхатися,  не вирішивши дуже важливих питань.

 

     Ви, Леоніде Макаровичу,  стверджували, що наш Прем'єрміністр дасть  можливість  ознайомитися  з  тим  документом,  який  подав Павлов.  Якщо ми роз'їдемося на два місяці,  нічого не лишиться з України,  розтягнуть  її,  і  тоді  взагалі  тут  не  варто  буде збиратися.  І я хотів би,  щоб цей документ був розглянутий,  щоб йому  була дана належна оцінка і прийнято відповідне рішення щодо цього документа.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СКОРИК Л.П.,   доцент   кафедри    архітектури    Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ,  м. Київ/.  Я хочу наголосити на тому,  що тільки-но  згадав  депутат Нагулко.  Йдеться  про те,  що у всіх на руках є проект постанови про

 

     4

 

     впорядкування міграції  населення  з  інших   республік   на територію  України.  Питання  дуже  важливе  і  дуже  легко  його вирішити.  Сьогодні його обов'язково  треба  розглянути,  адже  в останньому  пункті сказано,  що треба доручити Кабінету Міністрів доопрацювати законопроект про міграційну політику,  а разом з тим скасувати  ці  договори  про  організоване  масове переселення на Україну. Це надзвичайно важливо.

 

     Ми з вами розходимося майже на два місяці, за ці два місяці, прошу  врахувати,  щороку  на Україну мігрує,  тобто організовано переселяється близько 100 тисяч населення з інших республік. Це - дуже важливий фактор, особливо сьогодні.

 

     Тепер прошу  звернути увагу на те,  що у нас є проект Закону про внесення змін до статті 66 Кримінального Кодексу  Української РСР.  Це дуже проста річ - внести дані зміни.  І врахуйте,  що на Україні  надзвичайно  напружена,  конфліктна  ситуація,  постійно підігріваються міжконфесійні конфлікти, і прокуратура, яка матиме в руках змінену статтю 66,  зможе якось впливати на  врегулювання цих конфліктів. Це дуже важливо і прошу цього не відкладати.

 

     ГОЛОВА. Воно все правильно.  Але бачте, що нас якось не дуже густо тут,  у залі.  Як ми зможемо тут із цим справитися? Це мене дуже турбує. І правильно кажуть про це народні депутати.

 

     Перший мікрофон.

 

     5

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,   заступник   голови  Сумської  міської  Ради народних  депутатів  /Ковпаківський   виборчий   округ,   Сумська область/.  Уважаемые  коллеги!  Я  предлагаю сейчас это больше не обсуждать,  мы  в  течение  часа  можем  заслушать  информацию  о доработанном   законопроекте   о   гражданстве   и  действительно рассмотреть  то,  что  обещал   Леонид   Макарович,   -   вопросы собственности   и   миграционного  процесса.  И  можем  заслушать информацию о встрече на налей земле.  На этом,  в принципе, можно закончить сессию.

 

     Поэтому предлагаю пойти именно по этому пути.

 

     ГОЛОВА. Якщо  брати  протокольно,  то  у  нас все нормально. Давайте  ми  домовимося  таким  чином.  Якщо  ми   зараз   будемо загострювати ситуацію,  тоді мені нічого не лишиться,  як сказати вам "До побачення!" І всі  ці  закони,  всі  ці  норми,  про  які мовиться,  треба  буде  відкласти,  тому  що  завтра  ми  вже  не зберемося,  це вже абсолютно ясно.  Адже це вже останній  тиждень нашої роботи.

 

     Тому спочатку  я  ще виголошу ось що.  Я прошу всіх народних депутатів зайти до залу. Секретаріат, пошліть людей! Де вони там, може,  ще  є  десь  у буфетах?  Хай вони всі негайно збираються і докладають всіх ймовірних і  неймовірних  зусиль  для  того,  щоб прийняти ті постанови,  які нам вкрай потрібні. Тому що ми можемо ще дві години працювати.

 

     Пропонуються два   документи.   Давайте   порадимося.   Тоді конкретно проголосуємо за те, що зараз розглядатимемо.

 

     Подивіться, що в нас в, те, що ми пройшли: законопроект

 

     6

 

     про прибутковий податок з громадян і осіб без громадянства У другому читанні і законопроект про громадянство.

 

     Я знаю,  мені Володимир Борисович  говорив...  Може,  так  і зробимо.  Все  ж  таки  треба,  щоб законопроект про громадянство почитали люди і щоб його надрукували в такому  вигляді,  в  якому він є.  І це ми,  Президія,  комісії можемо протокольно вирішити. Нехай читають,  а восени - повернемося,  продовжимо роботу. Можна так?

 

     Проголосуємо за   те,   щоб   саме  таке  рішення  прийняти. Протокольно - це не постанова.

 

     Тепер проект Закону про  відповідальність  за  створення  не передбачених  законом  військових,  збройних  охоронних  та інших формувань чи груп,  друге читання.  Почекає? Голосуємо за те, щоб обговорити.

 

     Значить, проект   закону   про  прибутковий  податок  взяли. Спочатку   проголосуємо   з   приводу    проекту    закону    про відповідальність...  Хто  за  те,  щоб  приймати  його  у другому читанні, прошу проголосувати.

 

     "За" - 135. Не проходить, відкидаємо його.

 

     Тут є ще проект Закону УРСР про  порядок  дії  на  території Української РСР Закону СРСР про податки з підприємств,  об'єднань і організацій. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 210. Прийняли.

 

     Про оренду ми не встигаємо.  Ще проект закону про  амністію. Хто за те, щоб обговорити проект закону про амністію?

 

     Прийняли.

 

     Другий мікрофон.

 

     7

 

     МАКАР І.І.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні депутати! Я хочу сказати, що ми  постійно  по  п'ятницях  стикаємося  з  тим,  що  немає  кому працювати,   і   не  тільки  по  п'ятницях.  Давайте  врешті-решт вирішимо,  як ми будемо працювати.  І перш ніж вирішувати, як має працювати  наше  виробництво і управління,  давайте вирішимо,  як буде працювати Верховна Рада.  Так далі жити не можна,  я ще  раз кажу.  Давайте поставимо зараз питання про роботу Верховної Ради. Ми прийняли вже рішення про те,  що 1 грудня відбудуться,  вибори Президента.  В  той  же день можна провести довибори до Верховної Ради.  Хто не мав бажання працювати, того можна замінити. Тому що так робити не можна. Або давайте розпустимо парламент, або будемо працювати як слід.

 

     ГОЛОВА. Слово депутату Козаренку.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР   з  питань  державного  суверенітету  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська   область/.   Шановні   народні  депутати!  Я  секретар Лічильної комісії Верховної Ради. Коли йшов електронний облік, ми порахували  скільки  людей  в залі - 232.  Ми з вами стали рабами електронної машини.  Ми стало голосуємо "за того парня".  Я  хочу офіційно сказати, що ми не маємо

 

     8

 

     права зараз працювати. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я  хочу звернутися  з  такого  приводу:  у  нас  свого  часу була внесена поправка до Регламенту,  що в надзвичайних  ситуаціях  ми  можемо працювати з обмеженим кворумом.

 

     Перше, що  я  пропоную,  - прийняти рішення,  що зараз у нас надзвичайна ситуація. Частина депутатів виїхала з Києва, не знаю, з  яких  причин.  Я  просив  би зараз хоча б одне вирішити:  дати доручення Президії прийняти Указ про амністію.  Бо,  наскільки  я розумію,  пізніше ми його прийняти не зможемо. Тому я прошу за це проголосувати  -  дати  доручення  Президії  прийняти  Указ   про амністію. У зв'язку з Днем незалежності.

 

     ГОЛОВА. Президія   може   це   зробити5  якщо  ви  доручите. Проголосуємо за пропозицію депутата Ємця? Одну хвилиночку.

 

     "За" - 225. Рішення прийнято.

 

     Доручення - це процедурне питання.

 

     Шановні депутати!  Я хочу, щоб не сталося так, що ми обійшли якісь питання.  Я вам хочу нагадати Регламент,  який ми доповнили на той випадок, коли не можемо зібрати кворуму і розпочати роботу сесії.  Там записано таким чином: реєстрація проводиться двічі на день під час ранкового і вечірнього засідань.  Більше  реєстрація не  пі  водиться.  Якщо  немає кворуму під час реєстрації,  тобто присутніх депутатів менше ніж 301,  тоді з'ясовується ситуація, з якої  причини  це  сталося.  Якщо  частина депутатів не прийшла і зробила відповідну заяву,  чому вони не прийми,  тоді  обстановка характеризується  як  надзвичайна,  і  Рада  приймав  рішення про роботу в надзвичайній ситуації.

 

     9

 

     У нас при реєстрації було 315 депутатів.  Я  хотів  би  тоді запропонувати:  давайте  поставимо на дверях людей - кожного разу на   ранковому   і   вечірньому   засіданнях   поголовно   будемо перелічувати присутніх. Це перше.

 

     Друге. Верховна  Рада  і  Президія  Верховної Ради нікому не давали доручення вести облік поголовно.  Якщо хтось взяв на  себе ініціативу   -   це   його   особиста  справа.  Такого  доручення секретареві комісії не давав ніхто. Це для того, щоб було ясно.

 

     Другий мікрофон.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  відродження  та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леонид Макарович! Есть такое  предложение:  чтобы  мы  дальше  не  рассуждали,  как  нам работать,  договориться сейчас,  что первым вопросом на четвертой сессии  будет  рассмотрен  вопрос  о Регламенте,  где будет четко указано, что за этими вопросам следует и так далее.

 

     Сегодня, я  думаю,  Леонид  Макарович,  хоть  мы   и   можем работать,  вряд  ли  у  нас  что-то  получится - один голосует за пятерых и один может завалить нам любой вопрос,  мы только  будем мучиться.  Поэтому вношу предложение:  надо,  чтобы Совет поручил Президиуму сейчас остаться и рассмотреть все вопросы,  которые он сможет  сам  рассмотреть,  чтобы  просто  документы пошли в ход и работали в период каникул.

 

     И последний вопрос у меня,  Леонид  Макарович.  Я  не  хочу, чтобы этот вопрос остался подвешенным.  Мы перед обедом /уже было время перерыва/ рассматривали комплект документов про зміну  меж, перейменування  міст,  и  в  этом  комплекте  было  про виділення Юр'ївського району.  Ми про нього  нічого  не  сказали  і  це  не включено до стенограми.

 

     10

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів, що ми проголосували за комплект питань.

 

     СУХИЙ В.В. Якщо проголосували, тоді все.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  без  цього  документа про прибутковий податок у нас все зупинилось. Що? Будь ласка.

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні депутати! Закон  про   податки   з   підприємств,   об'єднань   і організацій  потрібен  всім.  Давайте всі хто тут є,  максимально піднатужимося, щоб прийняти його.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми  зробимо  тоді  так,  щоб  не  по  шматках голосувати, а за статтю в цілому. Це перше.

 

     І друге.  Якщо пропозицій не надійшло,  то тільки принципові питання розглядати.  Дійсно,  ми розійдемося,  а  люди  від  того страждатимуть. Кому від цього буде користь?

 

     Хто представлятиме законопроект? Будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР ? питань планування, бюджету, фінансів і цін /Дзержинський виборчий округ,   Дніпропетровська   область/.  Давайте  спочатку розглянемо проект Закону  про  прибутковий  податок  з  громадян, іноземних  громадян та осіб без громадянства.  Щодо нього,  то ті пропозиції, які ми одержали вчора вранці, прийняті.

 

     11

 

     Тому є пропозиція проголосувати за ті статті,  стосовно яких ломі  сі  я  разом  з  Кабінетом  Міністрів  прийняли рішення про прийняття, а тоді я зачитаю кілька нових пропозицій, які надійшли пізніше.

 

     Щодо статті    3.    За   пропозицією   народного   депутата Севастьянова  включити  до  переліку  благодійних  фондів   "фонд захисту  інвалідів",  а  також  включили "благодійних фондів".  Є пропозиція проголосувати за  статтю  3  з  урахуванням  цих  двох пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 3.  "За" - 265.  Стаття прийнята.

 

     БАЙРАКА М.М.,  До  статті  3  /підпункту  3  третій   абзац/ надійшла пропозиція від народного депутата Крижанівського про те, що ми повинні сюди включати стипендії та премії  студентів  вищих навчальних   закладів  і  учнів  середніх  і  професійнотехнічних навчальних  закладів,  які  призначаються  їм  цими   навчальними закладами,  а також стипендії,  що встановлюються з коштів фондів та коштів підприємств, організацій і установ.

 

     Ми це врахували,  тому в пропозиція за статтю 3,  підпункт 3 проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 259. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. При першому читанні ми погодилися з пропозицією народного депутата Качури про те,  щоб в статті 3,  піди, литі 19 після слів:  "до 200 карбованців на рік включно...  "дописати: "з урахуванням їх грошового еквівалента" і далі за

 

     12

 

     текстом. Тому є пропозиція ще раз проголосувати за статтю 3, підпункт 19.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? Ставлю на голосування. "За" - 268. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 3,  частина  2,  підпункт  1.  Народний депутат   Севастьянов  запропонував  перелік  доповнити  словами: "громадських  організацій  інвалідів".  Ми  погодилися   з   його пропозицію. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 264. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Шановні депутати! Вчора ми прийняли рішення про те,  що від оподаткування повністю звільняються наші  воїни,  які перебували  в республіці Афганістан.  Разом з Кабінетом Міністрів ми вирішили доповнити це таким реченням: "для військовослужбовців і     призваних     на     навчальні     перепідготовчі     збори військовозобов'язаних,  які проходили службу в складі  обмеженого контингенту   радянських   військ,   що  тимчасово  перебували  в республіці Афганістан та л інших країнах, у яких в цей час велися бойові дії". Маються на увазі корейські та інші події. Я пропоную проголосувати за цю статтю.

 

     ГОЛОВА. Щоб усім однаково було?

 

     БАЙРАКА М.М. Так.

 

     13

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 270. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 4, частина 1, підпункт 8.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ТЕРЯНИК В.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах    ветеранів,   пенсіонерів,   інвалідів,   репресованих, малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів   /Краснолуцький виборчий округ, Луганська область/. Товарищи народные депутаты! Я предлагаю в эту статью внести дополнения - включить туда еще  две категории людей:  матерей погибших и вдов,  мужья которых погибли уже после войны.

 

     ГОЛОВА. Чи працювали вад ним питанням?

 

     ТЕРЯНИК В.І. Да. Те, которые не вышли второй раз замуж.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію.  "За"  -   241. Приймається. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська    область/.   Я   вносив,   Михайле   Миколайовичу, пропозицію, щоб записати до цієї статті і категорію репресованих. Будь ласка, допишіть і проголосуйте.

 

     14

 

     ГОЛОВА. Проголосувати  ще за категорію репресованих?  Ставлю на голосування. Пропозиція подавалася письмово?

 

     БАЙРАКА М.М. Так, подавалася.

 

     ГОЛОВА. "За" - 155. Не пройшла пропозиція.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 4, частина І, підпункт 15. Ми погодилися з тим,  що після слів:  "чоловіки,  які досягли 60 років і жінки, які досягли 55 років"  доповнити  словами:  "інвалідів  І  та  ІІ групи". Прошу проголосувати за статтю 4, частина І, підпункт 15 з цим доповненням,  яке надійшло від Комісії у  справах  ветеранів, пенсіонерів,    інвалідів,   репресованих,   малозабезпечених   і воїнівінтернаціоналістів.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 263. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  "Інвалідів  І  і  ІІ  групи",  а  щодо   інших категорій  інвалідів  ми  проголосували  при першому читанні,  де визначено, що інваліди мають пільги на 50 процентів.

 

     Стаття 4,  частина 3.  Ми  врахували  пропозицію,  яку  вніс народний  депутат  Спис ще при першому читанні,  щоб в останньому реченні після слів:  "а також знижувати і для окремих  платників" дописати:  "або  груп  платників"  і  далі  за  текстом.  Тому  є пропозиція проголосувати за статтю 4,  частину  3  з  доповненням народного депутата Списа.

 

     15

 

     ГОТОВА. Ставлю  на голосування.  Не відволікайтеся,  шановні народні депутата, і не виходите з залу. Кожна людина на обліку.

 

     "За" - 264. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Леоніде  Макаровичу.  Я  хочу  звернутися   до народного депутата Баталова.  Він вніс дуже цінні пропозиції щодо оподаткування і громадян,  і підприємств.  Але ми домовилися,  що всі   його  пропозиції  ми  розглянемо  уже  при  розробці  цього законопроекту,  врахувавши всі цінні пропозиції.  І тому я  хотів би,  щоб народний депутат Баталов не наполягав на голосуванні,  а дав змогу все-таки прийняти цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Не наполягаєте?

 

     БАЙРАКА М.М. Ні.

 

     ГОЛОВА. Прекрасно. Це землям, в них все нормально.

 

     БАЙРАКА М.М. Отже, Леоніде Макаровичу, я завершив.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,   заступник   голови   виконавчого   комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцькії виборчий округ,  Житомирська область/. Вот статью 4,14 пункт, там где речь идет  о налогах с чернобильцев,  мне кажется,  надо уточнить.  Во второй половине предложения:

 

     16

 

     "... віднесені до ІІІ та ІV категорій - до відселення  їх  з території   зон   безумовного   /обов'язкового/  і  гарантованого добровільного відселення - щодо всіх одержуваних ними доходів".

 

     Четвертая категория - это зона  усиленного  радиологического контроля.   Поэтому   после   слов  "гарантованого  добровільного відселення" добавить "та посиленого радіологічного контролю".

 

     БАЙРАКА М.М. Ні, це зовсім різні речі. Народний депутат того разу  запропонував,  щоб  тих,  хто  відноситься  до  ІV  групи і проживав в цій місцевості,  звільняти  від  податків.  А  це  вже зовсім інша пропозиція.

 

     БОНДАРЄВ В.П.   Ні,   це  та  сама  пропозиція,  тут  тільки уточнюється що ІV категорія це зона радіологічного контролю.

 

     БАЙРАКА М.М.  До тієї редакції,  з якою ми погодилися вчора, вона включена.

 

     БОНДАРЄВ В.П.  Справа в тому,  що матері з дітьми,  хворі та інші особи віднесені до ІV категорії,  мають на відселення таке ж право. І це необхідно врахувати, я наполягаю на голосуванні.

 

     ГОЛОВА. Голосується   пропозиція,   висловлена  від  першого мікрофона,  всі чули.  Ставлю на  голосування.  "За"  -  191.  Не пройшла.

 

     Більше письмових пропозицій не надходило? Ні?

 

     Другий мікрофон.

 

     17

 

     КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська  область/.  Я  хотів  би  звернутися і до вас,  Леоніде Макаровичу, і до вас, шановний доповідачу Михайле Миколайовичу, і до всіх вас.  Що ми робимо, шановні колеги? Ми всіх перелічили. А от репресованих,  які несправедливо зазнали  стільки  кривди  від нашого суспільства /несправедливо,  бо вони ж реабілітовані/,  ми їх не віднесли до тих,  хто має пільги при  нарахуванні  податку. Давайте ще раз подумаємо над цим.  давайте переголосуємо.  Ну, не можна ж так!  Цілу соціальну категорію наших співвітчизників ми і далі продовжуємо кривдити. Хіба це можливо?

 

     ГОЛОВА. Михайле  Миколайовичу!  У  нас  в  якісь розрахунки, скільки тих людей?

 

     БАЙРАКА М.М. Я могу сказать, Леонид Макарович.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГЕРЦ І.І. Я вносив дану пропозицію. Всі радянські республіки це  прийняли.  Одна  тільки  Україна лишається.  Складається таке враження, що ми всіх репресували і тепер боїмося.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,   голова   Харківського   міського    комітету народного контролю /Київський виборчий округ,

 

     18

 

     Харківська область/.     Шановні     депутати!    Попередній виступаючий,  дійсно  правильно  сказав,  що  це   прийняли   всі республіки,  навіть ті,  які ще не мають закону про репресованих. Це дивно,  що ми на це не йдемо. Ви запитали: скільки у нас таких людей?   На   жаль,   навіть   КДБ  сьогодні  не  знав,  скількох реабілітовано,  скільки залишилося в живих. За даними "Меморіалу" на  кожний мільйон живих тих старців залишилося приблизно 200-500 чоловік. Давайте на хвилинку задумаємося про це.

 

     БАЙРАКА М.М. Шановні товариші, давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний  Леоніде   Макаровичу! Шановний доповідачу! Я не розумію, чому не врахована моя письмова пропозиція  про  те,  що  відмінити  оподаткування   доходу   від акціонерної діяльності,  тобто з дивідендів?  Не зрозуміло, як це так?  Якщо гроші  громадян  зберігаються  в  Ощадбанку,  вони  не оподатковуються,  а  коли  громадянин  одержує  доход  у  вигляді дивідендів, це оподатковується. Прошу роз'яснити цю ситуацію.

 

     ГОЛОВА. Почекайте. Я ж запитував у вас щодо цього.

 

     БАЙРАКА. Дивіденди, які отримуються громадянами...

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  голова  Дубнівської   міської   Ради   народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський

 

     19

 

     виборчий округ,   Рівненська   область/.   Шановні   народні депутати і шановний Леоніде Макаровичу!  Я просто  благаю  вас  - давайте  будемо  до  кінця  послідовними  справедливими.  Давайте поставимо  на  повторне  голосування.  Ми  прийняли   Закон   про реабілітованих.  Це  питання  -  політичне,  а не суто фінансове. Справа не в якихось десятках тисяч карбованців на  оподаткування. Тут є й дуже висока моральна сторона.  Отже, треба повернутися до цього питання.

 

     ГОЛОВА. другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.Г.,  заступник   голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  справах ветеранів,  пенсіонерів,  інвалідів, репресованих,   малозабезпечених   і    воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Шановні колеги!  Справа  в  тому,  що  я  підтримую  попереднього виступаючого.  Дійсно,  ми ж закон прийняли не для того,  щоб він десь  був.  У  законі  чітко  сказано,  яка  конкретна  категорія громадян  реабілітується.  Але  у багатьох виникає таке запитання /навіть у залі зараз чути/: це ті, хто воював і за червоних, і за білих?  Ми з вами самі прийняли цей закон там визначені категорії людей,  які дійсно,  постраждали.  Ми тільки  для  них  даємо  цю пільгу.

 

     Я прошу вас, давайте повернемося до цього питання.

 

     ГОЛОВА. Я хочу звернутися до вас з таким проханням. Справа

 

     20

 

     в тому,  що,  дійсно,  всі  республіки це прийняли,  всі без винятку.  Ми прийняли Закон про реабілітацію...  Воно завжди буде для нас моральною травмою. Тому я пропоную повторне голосування.

 

     "За" - 255. Прийняли.

 

     Ще що у нас? Все.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.  Фрунзе  /Костянтинівський  виборчий   округ, Донецька область/.  Шановний Голово!  Шановний доповідачу! У мене до вас запитання:  чому тут тільки чотири  статті,  а  де  ж  всі доповнення, що увійшли до статті 8 та інших?

 

     БАЙРАКА М.М. Шановні депутати, вони проголосовані. Ми з вами говорили про велику таблицю. Якщо ви дозволите, я прочитаю.

 

     Стаття 8.  Таблиця має звіт з 186 до  1500  карбованців,  12 процентів від 1500. Ми за це проголосували.

 

     ГОЛОВА. Чи можемо ми в цілому за закон проголосувати? Так.

 

     Я ставлю на голосування закон у цілому. Прошу зосередитись.

 

     21

 

     "За" - 281. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Щодо  постанови  Верховної  Ради  про  порядок введення.  Надійшла пропозиція ввести цей закон не з 1 травня /як ми  планували/,  а  з 1 липня цього року.  Варто проголосувати за зміну строку.

 

     ГОЛОВА. Ввести з 1 липня цього року, тобто змінити строк.

 

     "За" - 276. Приймається.

 

     Яка ще у вас постанова?

 

     БАЙРАКА М.М. Тепер про податки з підприємств.

 

     Шановні народні   депутати,    давайте    відкриємо    Закон Української  РСР  про  порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР про  податки  з  підприємств,  об'єднань  і організацій. Щодо цього Закону, після першого читання надійшло 33 пропозиції,  і з них 12 ми врахували,  на  інші  пропозиції  дали відповіді.  Тому є пропозиція проголосувати тільки ті статті,  до яких були пропозиції, що відхилені або прийняті.

 

     22

 

     Стаття 3.  До неї надійшла пропозиція від народного депутата Маркова,  який  пропонував  оподаткування  прибутку  проводити за ставкою 32 проценти.  Комісія відхилила як таку,  що  не  містить конструктивних  пропозицій.  Ви  знаєте,  що  бюджет  ми  з  вами сформували відповідно до 35 відсотків.

 

     І по-друге,  проаналізувавши величину податків з підприємств у інших країнах, ми бачимо, що ніде менше, ніж 33 відсотків ніхто не встановлює.  Тому пропозиція депутата Маркова відхилена. Може, він наполягає на голосуванні?

 

     ГОЛОВА. Ні, не наполягає.

 

     БАЙРАКА М.М.  Отже,  залишаємо  35 процентів.  Вважаємо,  що Частина 1 статті 3 приймається без змін.

 

     До статті 3, пункту 2, підпункту "б" надійшла пропозиція від народного депутата Уманця. Вона відхилена. Якщо він не наполягав, то підпункт залишається без змін.

 

     До статті 3,  пункту 2,  підпункту "в" надійшли  пропозиції, які мі прийняли.

 

     Так, народний   депутат  Герц  запропонував  встановити  для акціонерних, комерційних банків ставку оподаткування в розмірі 35 процентів.  Ми  для  акціонерних,  комерційних  банків прийняли в першому читанні 55 процентів і вважаємо,  що  якщо  зменшимо,  то будуть менші надходження в бюджет, і ми знову не поповнимо нашого бюджету.  Але я б хотів,  щоб народний депутат Марков пояснив, за рахунок   яких   коштів  ми  будемо  підтримувати  наші  бюджетні організації, якщо будемо давати пільги тільки банкам?

 

     Тому є  пропозиція  відхилити  і  проголосувати  за  рішення комісії.

 

     23

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним  господарством /Суворовський виборчий округ,  Херсонська область/.  Шановні колеги,  я прошу вас  звернути  увагу  на  цей пункт.  Що  означають  55 процентів оподаткування для комерційних банків?  Це  фактично  означає  високу  ставку,  з   якої   банки надаватимуть вам позику.  Крім того,  це означав,  що через банки вилучатимуться гроші підприємств,  колгоспів і радгоспів,  які  є акціонерами  цих  банків.  Вони ці гроші отримали б при розподілі прибутків цього банку, а так ці гроші надходять зразу в бюджет.

 

     Тепер відповідаю на ваше  питання,  де  візьмуться  гроші  в бюджеті.  Якщо  ви  економіст,  то знаєте про криву Лефера,  що є певна межа,  після якої збільшення податків веде не до збільшення надходжень в бюджет, а до зменшення. Ви знаєте десятки прикладів, коли в країні замість трьохсот видів податків робили 10,  замість ставок  по  60-70  процентів  робили  15  і  тільки  після  цього наповнювався бюджет - за рахунок ефективної і зацікавленої роботи трудових колективів.

 

     Тому я   вас   дуже   прошу,  шановні  колеги,  подумайте  і проголосуйте тут за 36 процентів.  Крім того  в  Росії,  в  інших республіках  для банків встановлено 32-35 процентів.  Де ми зразу зробимо,  що наші банки будуть неконкурентоспроможні порівняно  з їхніми банками.  Підтримайте цю ідею.  У нас банків дуже мало,  а там їх - тисячі.

 

     Крім того,  Держбанк Союзу виділив мільярди  карбованців  на допомогу тим банкам, а наші беруть гроші з підприємств. У нас

 

     24

 

     нема приватних  банків,  у  нас  це  гроші  ваші,  та  гроші підприємств.  Підтримайте  35  процентів,  а   гроші   в   бюджет знайдуться  за  рахунок  більш ефективної діяльності і банків,  і підприємств.  Леоніде   Макаровичу,   поставте   на   голосування пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування  пропозицію  народного депутата Маркова.

 

     "За" - 216. Не проходить.

 

     БАЙРАКА М.М.  Значить,  залишається  варіант  комісії  -  55 процентів.  Ми  прийняли  в  першому  читанні більшістю.  Шановні депутати,  до  цієї  статті  надійшла  пропозиція  від   народних депутатів  Уманця  і  Барабаша,  які  пропонували,  щоб для малих підприємств  ставки   оподаткування   встановлювалися   місцевими Радами.  Але ми,  проаналізувавши їхню пропозицію,  вваляємо,  що місцеві Ради не повинні ніяк втручатися у ці  ставки.  Ці  ставки повинні  законом  вирішуватися  -  якщо це є мале підприємство по переробці сільськогосподарської продукції,  то по виду діяльності цим законом є можливість встановити ставку оподаткування.

 

     Тому я  б хотів би,  щоб ви погодились з думкою комісії.  Ми говоримо:   для   малих    підприємств    ставки    оподаткування встановлюються  в  залежності  від  виду  підприємства  і  галузі народного  господарства.  Якщо   це   буде   сільськогосподарське виробництво - півтора процента; якщо це буде інша діяльність - 35 процентів.  Якщо  ви  наполягаєте,   давайте   проголосуємо.   Ми вважаємо, що так краще.

 

     Народний депутате  Марков,  ви  наполягаєте  на  пункті "ж"? Надійшла ваша пропозиція,  щоб ми залишили так,  як є в Указі. Чи наполягаєте на тому, щоб голосувати статтю 3, пункт "ж".

 

     25

 

     Народний депутат  Марков  наполягає,  але  комісія відхилила його пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція народного  депутата  Маркова. "За" - 152. Не приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     БЕДЬ В.В. Шановний Толової Шановні народні депутати! Я прошу буквально одну хвилину уваги і прошу,  прочитайте пункт "е", який стосується  малих  підприємств.  Зараз  більшість  підприємств  і окремих осіб пішли по шляху створення малих підприємств.  Це дуже важливо для.  нашого народного господарства.  За законом СРСР, на перші два роки після створення малого підприємства,  яке створене не на базі якогось підприємства, надається пільга: у перший рік - 25 процентів від ставки податку,  у другий рік - 50 процентів від ставки податку.

 

     Я вас  дуже  прошу  підтримати пропозицію,  яку ми вносили з депутатом Герцом,  але вона десь поділася,  щоб і для наших малих підприємств  дати  ці  пільги  на  два  роки  -  перший  рік - 25 процентів  від  ставки,  другий  -  50  процентів,  щоб  ми  дали можливість нашим малим підприємствам стати на ноги.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні  депутати!  Ми  з вами ведемо сьогодні іншу мову.  Ми спочатку говорили про закон,  який ми  розробляли. Всі  ці  дії  ми  там  враховували,  але  зважаючи  на те,  що ми приймаємо цей закон на  півроку,  тому  приймаємо  ми  закон  про порядок  дії закону Союзу РСР про податки з підприємств.  Все те, про що ви говорите,  записане в нашому законі.  І ті  пільги  для малих підприємств,  кооперативів і таке інше ми дійсно внесемо на осінню сесію. І все буде прийнято. Ми з вами приймаємо інший

 

     26

 

     закон - закон про порядок дії Закону Союзу  РСР.  Так  ми  з вами вирішили, за це проголосували. Тому давайте тепер не сварити новий закон,  а дивитися,  як краще його  застосувати  у  нас  на Україні.

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що  в союзному законі це є,  і нам треба тільки продублювати.

 

     БАЙРАКА М.М. Воно не в законі, а в постановах є, і в законі.

 

     ГОЛОВА. Почекайте,  шановні народні  депутати.  Якщо  ми  не приймемо,   то  діятиме  союзний  закон  все  одно.  Пропонується продублювати союзну норму.

 

     БАЙРАКА М.М. Ми приймаємо закон, яким не відміняємо цю норму Союзу  РСР,  а тільки підсилюємо її.  Це закон про порядок дії на території УРСР закону СРСР.

 

     Скажіть, будь ласка,  якою постановою  ми  відмінили  статтю закону Союзу РСР?

 

     ГОЛОВА. Не будьте такими впертими.

 

     БАЙРАКА М.М. Давайте проголосуємо за пропозицію депутата.

 

     ГОЛОВА. Так і домовились.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 212. Не прийнято.

 

     27

 

     Перший мікрофон.

 

     СЕРБІЯ Ю.С.,   голова  Шосткинської  міської  Ради  народних депутатів,  голова виконавчого  комітету  /Шосткинський  виборчий округ,  Сумська  область/.  Що  ми  з  вами  робимо?  Ми  ж зараз голосуємо проти  своєї  економіки.  Он  стоїть  Маякін,  директор заводу, і інші, і ми всі голосуємо проти себе.

 

     Потрібно переголосувати  або  припинити  сьогодні роботу над цим законопроектом. Ось дивіться: ви проголосували, що ставки для комерційних банків - 55 процентів. Це ж проти себе!

 

     Тому я вважаю,  що потрібно оці проценти переголосувати,  бо депутати не голосують.

 

     БАЙРАКА М.М. За що переголосувати?

 

     СЕРБІЯ Ю.С.  Ми  проголосували,  що   ставки   оподаткування комерційних  банків  -  55  процентів.  Причому  44  депутати  не голосували.  Ми  ж  голосуємо  проти  своєї  економіки.   Давайте подумаємо   і  переголосуємо.  Ось  така  пропозиція.  І  розумні пропозиції ми зараз відкидаємо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерно-комерційного    агропромбанку   "Україна"   /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Я дуже вас прошу, ми дійсно

 

     28

 

     поверталися не раз до таких питань.  У банківській справі ми відстали на десятки років.  Ми не маємо комп'ютерів, ми не можемо з'єднатися із банківським всесвітнім зв'язком, оскільки для цього потрібні кошти.  І ми вводимо драконівський закон для банків - 55 процентів.  Ніде в світі цього немає.  Наприклад,  всі банки, які обслуговують  агропромисловий  комплекс в Америці,  звільнені від податку.

 

     Тому я дуже прошу шановних депутатів  повернутися  до  цього питання і підтримати пропозицію Маркова.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати,  якщо ми приймемо документ,  який заважатиме працювати, значить це погано. Треба приймати документ, щоб  він  працював  на  користь України.  Норма є,  отже треба її ввести,  щоб вона працювала,  щоб люди відчули, що ми для них тут щось робимо. Я пропоную переголосувати пропозицію депутата Ведя і пропозицію депутата  Маркова.  Спочатку  пропозицію  Ведя.  Прошу зосередитися.

 

     "За" - 230. Приймається.

 

     Тепер пропозицію Маркова,  яку підтримали і депутати Гетьман та Маякін,  і донецька депутація,  далі  житомирська,  вінницька, луганська, закарпатська, дніпропетровська. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 269. Приймається.

 

     Прошу далі.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 3,  пункт 1 "ж", сторінка 4. Пропозиції народних депутатів Рябченка і Ситника ми відхилили,  тому  що  це погіршує справу для наших підприємств. Ми вже

 

     29

 

     прийняли Закон  про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу,  де вирішене це питання.  Тому  ми вважаємо недоцільно вводити ці пропозиції сюди, оскільки вони є в інших законах.

 

     Народний депутат Марков пропонує вилучити пункт 3 про те, що "Податок на прибуток зараховується до союзного, республіканського і місцевих бюджетів у порядку  і  розмірах,  встановлених  чинним законодавством Української РСР". Ми відхилили цю пропозицію, тому що ми вже прийняли Закон про систему оподаткування, де визначено, що з 1 жовтня в вощіть ся двоканальна система.

 

     Якщо народний  депутат  Марков  і народний депутат Борзих не наполягають на своїх пропозиціях, юшу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Наполягає народний депутат Ситник?

 

     БАЙРАКА М.М. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СИТНИК В.П.,    перший    заступник    Голови     Державного агропромислового  комітету  Української  РСР  /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Леоніде Макаровичу! С зауваження, які надійшли  від  двох  комісій  - Комісії з питань агропромислового комплексу і Комісії з питань відродження та соціального  розвитку села. З багатьох пунктів цієї статті вони чомусь

 

     30

 

     виявилися не враховані.  Ось,  наприклад,  стаття 3, пункт 2 "б".        Тут        перераховані         державно-кооперативні /кооперативно-державні/   організації,  на  які  розповсюджується норма податку 5 процентів.  Але в  агропромисловому  комплексі  є незначна    частина    організацій,    які    мають    назву   не державно-кооперативні /кооперативно-державні/, а державні. І якщо вони   тут  не  будуть  позначені,  як  ми  просили,  то  на  них розповсюджуватиметься податок 30-35 процентів, хоча це будівельні організації агропромислового комплексу.  І тут же перераховуються організації,  на які розповсюджується 15  процентів,  і  теж  тут випущені  проектні  організації  і державні.  Якщо ми не добавимо слово "державні",  то проектні  організації  платитимуть  теж  35 процентів.

 

     Тепер щодо   пункту   "в".   Ми   просили  викреслити  слово "сільськогосподарських" і після слова  "підприємств"  долати  "ті підприємства,   що  відносяться  за  типом  класифікації  галузей народного  господарства,  яка  затверджена  Державним   комітетом стандартів,  до  галузі  сільського господарства".  Що мається на увазі.

 

     Леоніде Макаровичу,    у    нас    є    ремонтно-транспортні організації,  сільгоспхімія,  добре вам відома,  які обслуговують сільське господарство.  Вони сьогодні взагалі не оподатковуються. Якщо ми сюди їх включимо,  то вони платитимуть 15 процентів, якщо не включимо - платитимуть 25 процентів.  Це ті організації,  які, якщо  ми їх і не включимо,  однаково за рахунок розцінок візьмуть ті ж гроші з колгоспів і радгоспів. Інакше бути не може.

 

     І ще одне зауваження щодо пункту "г".

 

     31

 

     ГОЛОВА. Давайте по порядку.  Цілу доповідь виголосили.  Що ж тут голосувати, кажіть?

 

     БАЙРАКА М.М.  Леоніде Макаровичу! Я вважаю, що ці пропозиції депутата  Ситника  несерйозні,  тому  що  ми  зараз  приводимо  у відповідність  ті  законодавчі  акти,  які ми прийняли.  Чому він мовчав,  коли  приймали  Закон  про  пріоритетність   соціального розвитку села? Тепер минуло 3 місяці і раптом він згадав.

 

     ГОЛОВА. Не ображайте народного депутата Ситника, він активно бере участь у роботі.

 

     БАЙРАКА М.М. Тоді давайте голосувати за його пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Всі чули пропозицію, яку вніс депутат Ситник? Ставлю на голосування. "За" - 222.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 3, пункт 5. Комісія відхилила пропозицію народного  депутата  Борзих.  Якщо  він  не   наполягає,   проект проголосувати за статтю 3 в цілому.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     32

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ,   Житомирська  область/.  Леоніде Макаровичу!  Я вас переконливо прошу  поставити  акцент  відносно пропозиції  товариша  Ситника.  Я  звертаюся  до всіх депутатів і прошу переголосувати пропозицію Ситника.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, я ж підтримав Ситника, тому що він розумні  речі  пропонував.  І  вас  підтримую,  оскільки  ми  там випустили, тому слід зараз все враховувати.

 

     Тоді голосуємо ще раз.

 

     "За" - 240. Приймається.

 

     Проголосували.

 

     Я прошу проголосувати за статтю 3 в цілому  з  доповненнями, за які ми проголосували.

 

     "За" - 266. Приймається стаття 3.

 

     БАЙРАКА М.М.   Стаття   4.   Пропозиція  народного  депутата Матвієнка  прийнята.  Після  слів  "учнівські"  ми  включили  "та студентські організації".  Тому є пропозиція статтю 4,  пункт "а" проголосувати за пропозицією народного депутата Матвієнка.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 275. Приймається.

 

     33

 

     БАЙРАКА М.М.  Будь ласка,  відкриєте сторінку 7,  пункт "і". Надійшла   пропозиція   народного   депутата  Севастьянова,  який заперечує проти поняття "нова або непрофільна продукція".  Але ми вважаємо,  що  ця  норма  буде  вирішена Інструкцією Міністерства фінансів.  Тому  гадаю,  що  не   треба   наполягати   на   цьому голосуванні.

 

     Хотів би звернути вашу увагу, народні депутати, на те, що на сторінці  10  записано  пропозицію  народного  депутата  Шершуна: "прибуток,   одержаний   лісогосподарськими   підприємствами  від реалізації  продукції  побічного  користування".  Ми  цей   пункт відхилили.  Думаємо, те, що він запропонував, цілком підпадає під пункт "і" на сторінці 7.  Тому вважаємо, що вона там врахована. І якщо   народний   депутат  Шершун  наполягає,  то  ми  дамо  йому пояснення.

 

     ГОЛОВА. Він не наполягає.

 

     БАЙРАКА М.М.  Тепер щодо пункту "г". Надійшла пропозиція від народного депутата Матвієнка про те, щоб ми включили сюди будинки культури,  клуби,  культурно-освітні установи, заклади культури і спорту.   Ми   погодились   з   його   пропозицією,   тому  варто проголосувати за пункт "г" у редакції, яку він запропонував.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" -243, Приймається в даній редакції.

 

     БАЙРАКА М.М. Сторінка 8, пункт "к". Народний депутат

 

     34

 

     Севастьянов наполягає на тому, щоб виключили останнє речення там,  де говориться про те, що пільги надаються госпрозрахунковим підприємствам творчих спілок. Отже, "творчі спілки /письменників, композиторів,  художників, театральних діячів, кінематографістів, фотохудожників,  журналістів,  архітекторів,  майстрів  народного мистецтва,   дизайнерів,  Всеукраїнську,  музичну  спілку/"  -  і поставити крапку. Він наполягає виключити останнє речення, але не надавати ніяких пільг підприємствам,  які працюють під цим дахом. Якщо він наполягає, то давайте голосувати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СЕВАСТЬЯНОВ В.І.,  заступник  начальника  учбового   відділу Сімферопольського   військового  об'єднаного  училища  /Київський виборчий округ,  Кримська АРСР/. Не получится ли так, что контора по   оклейке  обоев  будет  при  Союзе  дизайнеров,  а  все  наши джаз-оркестры в ресторанах - при союзе  композиторов?  Значит,  и они   будут   от   налогов  освобождаться?  Потому  предлагаю  их исключить.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні

 

     35

 

     народні депутати! Шановний Голово! Депутат Севастьянов якраз вторгся  в  сферу,  в  якій  він або не орієнтується,  або погано орієнтується.  Не може бути такого даху для творчої  спілки,  під який  може  проникнути  джазоркестр ресторану.  У творчих спілках кількість членів зафіксована.  І там структура статутна. І згідно із  статутом вони мають свої маленькі чи більш великі виробництва /Спілка письменників,  наприклад,  може мати видавництво,  власну газету/. І ця діяльність не розрахована на особисту наживу.

 

     Тому я   від   комісії   з   питань  культури  та  духовного відродження,  від себе особисто відкидаю цю  імпровізацію.  Прошу врахувати.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я думаю,  що ми не повинні позбавляти  пільг  саме  ці  спілки.  Як крайній  захід,  ми могли б до першої частини цього речення,  про яке говорилося,  долучити перелік спілок,  щоб спрямувати  на  це хоча б частину прибутку.  Але позбавляти пільг у сьогоднішній час цю сферу не можна.

 

     ГОЛОВА. Емісія запропонувала, а народний депутат Севастьянов свою позицію, я думаю, знімає. Чи наполягає?

 

     36

 

     БАЙРАКА М.М.  Ні.  Шановні товариші.  Послухайте, може треба оцінити  всі  ваші  пропозиції?  Народний   депутат   Севастьянов пропонує    зняти   останнє   речення:"...   а   також   прибуток госпрозрахункових підприємств творчих спілок станом  на  1  січня 1991 року". Тоді можна їх звільнити від оподаткування.

 

     ГОЛОВА. Я   ставлю   на   голосування  пропозицію  народного депутата Севастьянова.

 

     "За" - 162. Не приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Не приймається, але залишається в редакції, яку ми прийняли в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Далі?

 

     БАЙРАКА М.М. Далі. Народний депутат Севастьянов запропонував після пункту  "к"  нове  доповнення:  "Предприятия,  объединения, производящие    специальные    технические   приспособления   для передвижения,  другую технику для инвалидов,  из  суммы  прибыли, полученной ими от организаций..."

 

     Він запропонував  це  вже ввечері,  і тому цього немає - про малі підприємства організацій інвалідів.

 

     От за ці дві пропозиції комісія просить проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Він пропонує, щоб малі підприємства інвалідів...

 

     37

 

     БАЙРАКА М.М.  Не оподатковувались,  а також ті підприємства, які  виготовляють спеціальні прилади,  засоби пересування та іншу техніку для інвалідів.

 

     ГОЛОВА. Дати інвалідам можливість самим собі заробляти,  щоб хоч  із  них  не брати податків,  - ось про що йдеться.  Я думаю, треба  нам  це   підтримати.   Ставлю   на   голосування.   Прошу зосередитись.

 

     "За" - 277. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Комісія відхилила пропозицію народного депутата Севастьянова  щодо  тих  підприємств  і  зарубіжних   фірм,   які виготовляють  на Україні протезно-ортопедичні вироби,  тому що це не норма цього закону.  А в  іншому  законі  ми  розглянемо  вашу пропозицію.

 

     І останні пропозиції. Сторінка 9.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.   Я   прошу,   Леоніде   Макаровичу  і  Михайле Миколайовичу, привести у відповідність із тим, що ми вже прийняли статтю 4.  Ми прийняли там 35 процентів,  а тут пропонується, щоб комерційні банки,  які спрямовують прибутки на зниження плати  за користування кредитом, - 55 процентів...

 

     БАЙРАКА М.М.  Одну хвилиночку,  Вадиме Петровичу.  Ми а вами домовились,  що це зовсім інше.  Ми сказали,  що  всі  комерційні банки,  але  ті банки,  що обслуговують агропромисловий комплекс, звільняються,  якщо вони використовують більше 50  процентів  від своїх коштів.

 

     38

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Послухайте,  мова  йде  про  те,  що  коли  55 процентів   платили   в   бюджет,   то   направляли    на    цілі агропромислового  комплексу.  Коли  я  ми тепер прийняли норму 35 процентів платежів у бюджет,  то комерційні банки  направлять  35 процентів замість бюджету на зниження плати за кредитні ресурси і від плати за ресурси вони звільняються,  йде мова, щоб привести у відповідність.

 

     БАЙРАКА М.М.  У  тій  статті  ми  з вами не дали пільги,  ми забирали 55 процентів у бюджет,  а тепер беремо 35.  І якщо ви  з решти   грошей   50   процентів  направляєте  на  агропромисловий комплекс,  скільки  ж  у  банків  буде  грошей  тепер?   Вони   ж вкладатимуть не 55 процентів, а 35. Давайте голосувати.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Леоніде  Макаровичу,  мова  йде  про  те,  щоб привести у відповідність статті 4 і 8 /ми ж прийняли по банках 35 процентів/.

 

     БАЙРАКА М.М. Це різні речі.

 

     ГЕТЬМАН В.П. Та ні, це моя пропозиція, для чого ви говорите.

 

     ГОЛОВА. Я доставлю вашу пропозицію на голосування. Ставиться пропозиція народного депутата  Гетьмана  на  голосування.  Прошу. "За" - 168. Не пройшла.

 

     БАЙРАКА М.М. Але, народні депутати, я прошу звернути

 

     39

 

     увагу: коли  ми  в першому читанні приймали цей пункт,  мова йшла не про 55 процентів /по стенограмі я перевірив/,  а  про  50 процентів.  Тому  отут  повинно  стояти:  "комерційні  банки,  що обслуговують агропромисловий комплекс і направляють не  менше  50 процентів". Ми за це проголосували, це просто технічна редакційна помилка. Шановний народний депутате Шершун, я вам говорив про те, що ваш пропозиція врахована на сторінці 7,  пункт "з".  То, може, ви не будете наполягати? Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАКЕЄНКО В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Бориспільський виборчий округ, Київська область/. Михаил  Николаевич!  Давайте  раз  и  навсегда  выясним.  Я  хочу привести  пример  Казахстана,  который  освободил все ассоциации, объединения,  молодежные организации от всех видов  налогов,  они сделали  всем  "зеленую  улицу".  Вы  на  этой трибуне говорили - никаких крыш, все работают в одинаковых условиях.

 

     Читаем на странице 8 второго  чтения  /в  первом  чтении  не было/:  "Союз научных и инженерных объединений,  его организации, объединения"...  и так далее.  Хорошо,  есть у нас  один  научный союз. Понятно, вам подавали через молодежную комиссию, но если вы для кого-то делаете,  то делайте для всех. Почему же вы сами себе противоречите в данном вопросе?

 

     Мое предложение:  или снять этот пункт или называть в списке всех. Потому что в первом чтении нет, во втором - появляется.

 

     БАЙРАКА М.М. Я ще раз кажу, що ми нікому пільг не надавали,

 

     40

 

     навіть на пропозицію Яворівського і  Кислого.  Ми  урахували їхню   пропозицію   тільки  в  тій  частині,  що  прибуток,  який виробляється  підприємствами  і   направляється   на   здійснення статутної діяльності,  не оподатковується.  Якщо він піде на інші цілі,  то він оподатковується.  А в Законі  Союзу  РСР  про  малі підприємства  аналогічно  записано,  що  республіканські і союзні малі підприємства,  наукові спілки і об'єднання зараз є в  рівних умовах,  тому  ми нікого тут не дискримінували.  Але,  звільнивши малі  підприємства  від  оподаткування,  я  вам  запропонував  би поговорити з директорами великих підприємств.  Що робиться з тими великими підприємствами, якщо дасться пільги малим підприємствам? У  них  майже  на  10  процентів не укомплектовані штати,  а вони повинні працювати.  Тому всі в рівних умовах: даються пільги, які йдуть  на  статутну  діяльність.  В  цьому ніде ми не протирічимо нічому.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Леоніде  Макаровичу!  Ми   прийняла   абсурдне рішення  -  ні  один  банк  не буде відраховувати 50 процентів на зниження оплати,  тому що він буде платити 35 процентів у бюджет. Що  ж,  я  буду  сам  себе  карати?  Це  моя пропозиція,  Леоніде Макаровичу,  я її знімаю при такому рішенні. Прошу або зняти, або привести у відповідність. 35 процентів - це абсурд.

 

     ГОЛОВА. Справа  в  тому,  що  депутат  Гетьман  пропонує хоч привести у відповідність.

 

     БАЙРАКА М.М.  Краще тоді зняти його пропозицію і статтю 4. І це буде 36 процентів. Ви сказали, що знімаєте цю

 

     41

 

     пропозицію, якщо там 36 процентів. Так?

 

     ГОЛОВА.. Знімаємо, немає чого голосувати.

 

     БАЙРАКА М.М. Давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Хто  за те,  щоб зняти пропозицію народного депутата Гетьмана, прошу проголосувати.

 

     БАЙРАКА М.М.  За те,  щоб комерційні банки,  що обслуговують агропромисловий  комплекс  і  направляють  не менше 50 процентів, звільнялися від оподаткування.  Давайте тоді виключимо це речення і буде 36 процентів для всіх.

 

     Знімаємо цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування:  хто  за  те,  щоб  зняти пропозицію депутата Гетьмана?

 

     "За" - 207. Не зняли.

 

     Ви з пропозицією?

 

     Перший мікрофон.

 

     КИСЛИЙ П.С.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ /, Шановні депутати! Леоніде Макаровичу! Я  хочу сказати про наукові асоціації й спілки.  Ви знаєте,  що у нас наука монополізована.  Минулого  року  на  Україні  зібралися вчені,   створили  Українську  наукову  асоціацію,  молодь  також створила свою асоціацію.  Я пропоную,  щоб у статті 4,  пункті  1 було дописано "і наукові

 

     42

 

     асоціації". Тут   же   нічого   не   проситися,   ніхто   не звільняється ні від чого.  А те,  що йде на статутну  діяльність, треба чекати, тому що у нас нічого розвиватися не буде. Податкова система повинна сприяти розвиткові нових структур,  а  у  нас  же цього не буде. Буде Академія, як і була, а дня чого ж ми тоді тут боролися,  виступали, говорили, що монополізації не повинно бути? Давайте, просто допишемо соди.

 

     Ну, чому  не  можна?  Скажімо,  що  таке  спілка наукових та інженерних об'єднань? І чому нові організації: молодіжні, наукові не можуть бути названі у статті 4?

 

     БАЙРАКА М.М.  Ви  наполягаєте не голосуванні?  Комісія проти позиції "по асоціаціях".

 

     КИСЛИЙ П.С. Дія чого тут виступати проти? Люди добрі, це те, що нам треба.

 

     ГОЛОВА. Я можу зробити тільки одне: поставити на голосування вашу пропозицію,  а примусити комісію мати вашу точку зору  я  не можу.

 

     БАЙРАКА М.М. давайте проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію народного депутата Кислого.

 

     "За" - 109. Не пройшла.

 

     Ще хто хоче виступити?  Вже,  може будемо завершувати? Прошу тихіше, я нічого не чую.

 

     Другий мікрофон.

 

     43

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Леоніде  Макаровичу!  Зняття  пропозиції  - це процедурне  питання.  Прошу  зафіксувати  в  протоколі,  що   моя пропозиція "зняти" не пройшла 207 голосами.

 

     ГОЛОВА. Якщо  голосувала більшість.  Я хочу запитати,  хто у нас добре знає Регламент?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова Комісії Верховної  Ради  Української РСР  у  справах  молоді  /Бершадський  виборчий округ,  Вінницька область/.  Леоніде Макаровичу!  Мені здається,  що ми вчинили  не згідно  з  Регламентом,  тому що пропозицію депутата не має права зняти Рада, пропозицію депутата може зняти лише сам депутат. А ми можемо підтримати його пропозицію або відхилити, а зняти її ми не маємо права.

 

     ГОЛОВА. Значить, він зняв її і її немає. Так і записали.

 

     Я прошу вас зайняти місця.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю   /Дрогобицький   виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановні депутати! Я розумію, що спільні підприємства, кооперації, банки - це дуже важливо і дуже добре. Колі тут є фототехніка - це теж  добре.  Але  ви  подивіться,  Український   фонд   культури, Українське  товариство  охорони  пам'яток  історії  та культури і "Меморіал" не вписані.  Треба оці 3 речі  вписати.  Адже  копійки культурно-освітні є. Подумайте.

 

     44

 

     ГОЛОВА. Я думаю, треба проголосувати за цю пропозицію.

 

     БАЙРАКА М.М.  Щоб  дописати  в  статтю там,  де переліковані творчі спілки?

 

     ГОЛОВА. Він запропонував три організації. Що ви сказали?

 

     ГРИБІВ Є.А.  Український   фонд   культури,   "Меморіал"   і Товариство   охорони   пам'яток   історії   та   культури,  тобто історикопросвітні організації.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 147. Не підтримали.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні народні депутати, більше пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВА. Почекайте, другий мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Михайле  Миколайовичу!  Я хотів би запитати, дери ніж голосуватимемо за статтю.  Чи означає це,  що статтю  4, пункт І "г" ми проголосували в редакції "будинки культури, клуби, культурно-освітні  установи,  заклади  культури   і   спорту   по прибутку, що направлений на їх будівництво, розширення і розвиток матеріально-технічної  бази  і  культурноосвітньої   діяльності"? Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     45

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,   перший   заступник   голови   виконавчого комітету Сумської обласної Ради народних депутатів  /Лебединський виборчий округ,  Сумська область/. Я думаю, кончится все это тем, что нам в ближайшее время некому и нечем будет платить  зарплату. Поэтому  у  меня  есть предложение.  Когда такой вопрос решается, кого освобождать,  кого  не  освобождать,  Министерство  финансов должно  давать  справку о том,  что освобождается эта фирма и это будет стоить 300 миллионов,  200 миллионов. Мы сейчас добрые, а 1 числа некому будет выдавать зарплату.

 

     ГОЛОВА. Поки  що  ми  нічого не дописали в цей законопроект, оскільки все відхилили.  Тільки інвалідам дали якесь пом'якшення. Так що, не треба лякатися.

 

     Другий мікрофон.

 

     ВАНЄЄВ Г.І.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  у  питаннях  соціальної   політики   та   праці /Татарінський виборчий округ,  м.  Севастополь/. Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые народные депутаты! По моему, мы здесь играем комедию.  Над нами будет смеяться народ, верно здесь говорят, что зал полупустой. Кому это нужно? Напринимаем, действительно, такие законы, что в последствии долго будем очищаться.

 

     ГОЛОВА. Що я вам скажу?  Якщо ще хтось хоче заявити про свою принциповість,  я надам  усім  таку  можливість.  Але  наш  закон повністю кореспондується з союзним законом, не більше і не менше. Треба

 

     46

 

     читати союзні закони, а потім іти до мікрофона.

 

     БАЙРАКА М.М. Прошу за статтю 4 проголосувати в цілому.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за статтю 4.

 

     "За" - 249. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 5. Частину пропозицій, які надійшли від народних   депутатів,   враховано.   Якщо   народні  депутати  не наполягають, пропоную проголосувати за статтю 5.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 5.

 

     "За" - 257. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Леоніде Макаровичу, шановні народні депутати! Я дуже прошу,  щоб ви зараз зосередилися. Народний депутат Чорнокур вніс цілком слушну пропозицію про те,  щоб  ми  з  вами  прийняли рішення  включити  в  Закон  про  систему оподаткування такий вид податків як рентну плату чи рентні платежі.  Мова йде про те,  до ми   прийняли   з   вами   рішення,   що   підприємства  союзного підпорядкування переходять під юрисдикцію України. Справа в тому, що  у  нас  деякі  підприємства  гірничодобувної промисловості та металургійної  відносяться  до  металургійної.  Вони   находяться сьогодні в пільгових умовах, тобто одержують надплановий прибуток і не перераховують його в фонди для того,  щоб підтримувати  інші збиткові підприємства.

 

     Тому перша  пропозиція  така.  Проголосувати  за те,  щоб ми ввели в Закон про систему оподаткування такий  новий  податок  як рентні платежі,  і ввели відповідні розділи. Це перша пропозиція. Ми б

 

     47

 

     хотіли, щоб ви проголосували.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Що   значить   розділи?   Ви   ще доповідатимете нам про розділи?.. Тільки ввести. А коли це буде?

 

     БАЙРАКА М.М. А коли, я окажу.

 

     ГОЛОВА. Я прошу, поясніть.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ввести в Закон про систему оподаткування новий вид податків - рентні платежі і зробити відповідні статті.

 

     ГОЛОВА. Які статті? Ці статті є у вас?

 

     БАЙРАКА М.М. Одна стаття "Рентні платежі" і все.

 

     ГОЛОВА. А розмір цих платежів?

 

     БАЙРАКА М.М.  Це вже інше. Ми введемо тільки туди платежі, а потім я скажу, як у цьому законі повинно бути. Одну хвилиночку.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати,  у  вас  є  це на руках? Немає. Що ж ви кажете? Ніхто не бачив їх.

 

     Міністерству фінансів розтлумачити, що внести, які виплати, а 1 січня вони все це подадуть як слід. Зрозуміло?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 247. Приймається. Ще що треба?

 

     48

 

     БАЙРАКА М.М.   Народний   депутат   пропонує   ось   у   цей законопроект  записати  такі  два  речення:  "Рентна  плата   для підприємств  добувних  галузей народного господарства сплачується незалежно від форм господарювання.  Порядок  сплати  визначається Кабінетом  Міністрів  Української  РСР  за  поданням  відповідних комітетів".  Так треба записати,  а все інше буде вирішено зовсім інакше.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Все тут абсолютно ясно.

 

     БАЙРАКА М.М. Прошу за це проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Тепер за законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування законопроект у цілому. "За" - 270. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  Пропозиція проголосувати за  проект  постанови Верховної  Рада  щодо  впровадження  цього  закону.  Зауважень  і пропозицій не надійшло.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  постанову.  "За"   -   270. Приймається.

 

     Я так  відчуваю,  що  сьогодні  ми більше нічого же зробимо. Почекайте,  куди ви йдете,  я ще не закрив сесію.  Займіть,  будь ласка,  свої  місця.  Треба якось по-людськи розійтися.  Я хочу і вами порадитись.

 

     Є ще одне питання - це питання Чорнобиля, послухайте уважно. Через  те,  що  немає  лісу,  ми не можемо переселити людей,  які живуть у зоні Чорнобиля. Будинки стоять, а люди не переселяються. У Харкові така ж картина:  стоять цілі квартали, куди також мають переселятися люди.  Через відсутність де:  "вини не  можна  здати будинки.

 

     Тому Президія  Верховної  Ради на подання Кабінету Міністрів розглянула  питання,  щоб  у  1991-1992  роках   провести   рубки головного  користування  і  лісовідновні  рубки  в розмірах,  які перевищують розрахункову лісосіку,  за рахунок інших  підприємств цього  міністерства,  де обмежена лісогосподарська діяльність,  - загальним обсягом на 413 тисяч кубічних метрів деревини.

 

     49

 

     Почекайте, я  повторюю,  це  питання  Чорнобилю,  хай  скаже Державний міністр.

 

     МІНЧЕНКО А.К.,   Державний   міністр   у  справах  економіки Української РСР. Уважаемые депутаты! Я прошу буквально три минуты внимания.

 

     ГОЛОВА. Послухайте, будь ласка.

 

     МІНЧЕНКО А.К. Уважаемые депутаты! В чем суть вопроса? Я хочу буквально за три минуты вам ее доложить.  Ситуация  в  республике складывается  таким образом.  Мы с вами в четвертом квартале 1990 года приняли постановление о том,  чтобы предприятия  не  снижали свои  планы  производства  в  ІV  квартале  1991 года.  Но все же уменьшили заготовки на 2 миллиона кубов леса /я не говорю, что мы закрыли ряд предприятий, о чем я позавчера вам докладывал/.

 

     Что за  этим  стоит?  Гослесхоз  обосновал  решение рубить 4 миллиона 40 тысяч кубов леса /и все это  было  сделано  законно/. Затем  в  этом  же  году  в  связи  с  тем,  что  у нас появились заповедники,  возникли чернобыльские дела,  мы уменьшили  на  413 тысяч кубов лесосечный фонд.

 

     Мы убедительно   просим  вас  разрешить  /  решать  подобные вопросы - это дело Верховного Совета/,  оставить объем лесосечной рубки на уровне 1990 года - так, как было записано в плане.

 

     Уважаемые товарищи!  Я  не хочу,  чтобы вы подумали,  что мы намерены что-то больше вырубить.  Ситуация складывается так,  что сегодня из России лес практически не поступает, а нам надо решить переселение 14 тысяч жителей, а туда на каждое строение

 

     50

 

     идет более 60 кубов леса.

 

     Поэтому мы убедительно просим дать нам добро на уровень 1990 года. Это первое.

 

     Второе. Я  просил  бы  вас к этому отнестись самым серьезным образом.  Почему?  Товарищи,  мы рассматривали данный  вопрос  на Комиссии  по  вопросам  агропромышленного  комплекса.  Там мы его детально проанализировали /члены комиссии могут это  подтвердить, вот  у  меня  есть  протокол/.  Затем  этот  вопрос был внесен на Президиум Верховного Совета. Он рассматривался целых полтора часа и тоже нас поддержали. У нас сегодня просто нет другого выхода. Я убедительно прошу вас поддержать это решение.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? /Шум у залі/. Перший мікрофон.

 

     ЗАВАДСЬКА К.П.,  голова підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства /Зборівський виборчий округ,  Тернопільська область/. Я хочу  запитати:  чи  є  висновки  Комісії  у питаннях екології та раціонального природокористування по ваших пропозиціях?

 

     ГОЛОВА. Є такі висновки?

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Этот вопрос обсуждался в  четырех  комиссиях. Вот   у   меня  есть  протокол  заседания  Комиссии  по  вопросам агропромышленного  комплекса,   где   дано   добро.   Дважды   мы рассматривали его в Кабинете Министров.  В ходе обсуждения против голосовал только Госкомприроды. Затем данный вопрос был внесен на Президиум Верховного Совета. Большинством голосов было принято

 

     51

 

     решение /два голоса - против/. Вот так обстояло дело.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.  Шановні депутати!  Я хочу вас попросити,  щоб ми зараз не робили дурниці і не давали дозволу  на  чергову  вирубку лісу. Наш ліс уже й так достатньо вирубаний. Це - перше.

 

     Друге. Якщо  ми Росію зараз поставляємо і цукор,  і хліб,  і таке інше,  і робимо це дуже акуратно, то, напевно, і вона у свою чергу  повинна  нам  поставляти  ліс.  Якщо  вона  цього не хоче, давайте шукати ліс в інших республіках.

 

     Наш економічний потенціал досить великий для  того,  щоб  ми могли  свої  умови  диктувати,  а  не  йти  на поводку.  Якщо нам центральний московський Уряд не дає достатньо лісу,  то в  такому випадку  давайте  здійснимо  відповідні санкції щодо них і будемо шукати лісу за допомогою інших, ніж вирубка своїх лісів, методів.

 

     МІНЧЕНКО А.К. Уважаемые товарищи...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Калениковичу!  Ваш мікрофон уже  виключили. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська   область/.  В  Україні  ліс  залишився  єдиним засобом порятунку від тієї жахливої  катастрофи,  в  умовах  якої знаходиться Україна. Не будемо так говорити про всі ліси України, але те, що збереглося, це насправді легені України.

 

     52

 

     В лісах  України  мізерний  процент  стиглих   лісів   -   8 процентів,  а треба, щоб їх було 20 процентів. Рубають достигаючі ліси,  Велику кількість площ треба вилучити в заповідні  об'єкти, що мають охоронятися.

 

     Великий процент  лісів  вилучено  в зв'язку з Чорнобильською катастрофою.  Тобто питання про збільшення лісосіки в  Україні  - абсурдне для нас.

 

     Ми маємо  чим  торгувати  із  Росією  -  за цукор нам дадуть стільки лісу,  скільки потрібно.  Настав час, аби всі діри латати не деревиною, а відповідними замінниками.

 

     Ми можемо  тих  400  тисяч  кубометрів зекономити за рахунок варварського  використання  деревини,  яке   сьогодні   панує   в народному господарстві /через спалювання, через руйнування, через загнивання тощо/.

 

     Вважаю, що позитивно вирішувати це питання було б  вкрай  не по-господарськи  і  нерозумно.  Я  категорично  проти  постановки питання щодо збільшення розрахункової лісосіки.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  депутату  з  трибуни.  Це  останній виступ.

 

     ГЕРЦ І.І.  Шановні народні депутати! Безумовно, забезпечення України лісом - дуже важлива проблема. Адже ставши

 

     53

 

     з минулого року  незалежною  республікою,  Україна  одержала зниження розрахункової лісосіки.  І тепер не можна рубати сук, на якому ми з вами сидимо.  Ви порахуйте, тільки в Карпатах треба за два  роки  ще  700  тисяч  кубометрів зрубати.  І таке рішення не готове.  І Рада не може його  приймати  сьогодні.  Будьте  добрі, підтримайте природу.

 

     ГОЛОВА. Хай ще голова комісії скаже. Перший мікрофон.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у  питаннях   екології   та   раціонального   природокористування /Кременчуцький-Крюківський  виборчий округ,  Полтавська область/. Леоніде Макаровичу!  Ми десять днів  тому  послали  робочу  групу вивчати  питання  щодо  спасіння  лісів Карпат і Прикарпаття.  Це питання будемо  вносити  на  розгляд  нашої  комісії,  пропозиції подамо Верховній Раді.

 

     Комісія у      питаннях     екології     і     раціонального природокористування взагалі це питання ще не розглядала, такого

 

     54

 

     доручення нам не було. Тобто це передчасно.

 

     ГОЛОВА. Таким чином,  це питання вивчається, восени до нього повернемося. Завершили це питання.

 

     Що хоче   депутат   Сметанін?  Одну  хвилиночку,  він  подав записку.

 

     СМЕТАНІН В.І.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  у  правах  людини  /Кіровський  виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я займу всего одну-две минуты.

 

     ГОЛОВА. Дві хвилини, каже.

 

     СМЕТАНІН В.І., Через несколько дней мы с вами будем отмечать годовщину   со   дня   принятия   Декларации   о  государственном суверенитете Украины.

 

     55

 

     Мы с вами поручили Президенту принять Указ  об  амнистии  на этот день. Хотя могли рассмотреть на сессии Верховного Совета, но видите,  как торопимся.  Жаль что под этот указ не будет попадать статья, по которой идет сейчас дело депутата Хмары. Мы с вами уже несколько раз этот  вопрос  рассматривали.  Я  не  буду  говорить сейчас   о   том,   что   мы   нарушили  Регламент,  что  у  нас, действительно,  не  было   кворума,   это   несколько   раз   уже обсуждалось.  Я  не  буду говорить с том,  что этот вопрос должен быть рассмотрев на комиссии и потом только на сессии.  Это вообще впервые в парламенте принято такое решение. Поэтому я обращаюсь к депутатам,  тем,  кто подписал заявление /оно есть в  президиуме, подписал  151 человек/,  дать согласие на то,  чтобы отменить это наше решение и чтобы этот вопрос нами был закончен.

 

     А в  дальнейшем  я  прошу  Президиум  поручить  определенным комиссиям  разработать  процедуру  и  отразить  ее  в специальном регламенте - на тот случай, когда с кем-то из депутатов такое или подобное случится.  Чтобы мы могли процедурно рассмотреть и не по эмоциям,  а по-настоящему изучив вопрос, давать такому серьезному делу ход.

 

     Поэтому я  прошу  проголосовать сейчас за то,  чтобы в честь этой наше? годовщины отменить наше решение, а суд разберется, что дальше делать. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку.  Це  пропозиція.  Для  того,  щоб приймати рішення,  його треба включити до порядку денного.  Прошу проголосувати   за   включення   до  порядку  денного  пропозиції народного депутата Сметаніна.

 

     56

 

     "За" - 145. Рішення прийнято.

 

     Одну хвилиночку,  почекайте,   прийняли   рішення.   Питання процедури. Регламент подивіться, це ж не я його тлумачу, воно там записано.  Я вважаю,  що тут обговорювати немає великої  потреби, давайте по одному біля мікрофонів і все. Перший мікрофон.

 

     ЗАВАДСЬКА К.П.  Шановні народні депутати,  напевно, сьогодні такий  невезучий  день  для  того  Хмари.  Як  тільки  про  нього піднімається  питання,  так  відразу  щось стається.  Я сьогодні, знаєте,  з великим трудом ходжу між вами,  прошу ваших підписів і дивлюсь  у  ваші  очі - ви є дуже добрі люди.  І тому прошу вас - якщо ви не можете сьогодні натиснути цю злощасну кнопку,  бо нема людей,  то доручіть хоч Президії,  хай вона розгляне цю проблему. Вчора повідомили,  що під тим судом таке твориться.  І вже навіть застосували Черемуху" проти п'ятирічної дитини.

 

     Люди добрі,  скільки  таї,  може  бути?  Вона  там була,  та дитинка, ходила по парку. Я прошу вас, ви чоловіки, ви подумайте. До  вас  звертається жінка,  нас тут всього-на-всього тринадцять. Вас тут є 440. Я вас дуже прошу. Ви мусите мене вислухати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Рівненського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні

 

     57

 

     народні депутати,    я    цілком    підтримую   депутата   з Тернопільщини  і  вважаю,  що  до  дня  проголошення   Декларації потрібно  це питання нарешті вирішити.  Тим паче,  що,  як ви всі розумієте, Степан Хмара зараз уже нікому не загрожує.

 

     І друге.  Оскільки сьогодні немає кворуму,  ми вже не здатні ніякого  питання вирішувати.  Я хотів би поставити таке невеличке питання, яке можна вирішити без кворуму.

 

     Леоніде Макаровичу,  з прийняттям Закону про свободу совісті у  нас залишилися конфлікти міжконфесійні,  на жаль.  І,  Леоніде Макаровичу,  маса телеграм іде на Верховну Раду,  і на моє  ім'я. Люди  питають лише одне:  чому Верховна Рада дивиться на це крізь пальці?  Просять одного: послати туди комісію. Є група депутатів, які  добровільно  поїдуть  у свій вільний час,  під час перерви у роботі сесії.  Я також виявляю бажання  поїхати.  Доручіть,  будь ласка.   Комісії  з  питань  культури  та  духовного  відродження організувати таку комісію, я ввійду до її складу.

 

     ГОЛОВА. Але це я можу  доручити  сам,  без  Верховної  Ради. Зараз же обговорюється інше питання. Додержуйтесь Регламенту.

 

     Шановні товариші,  що я хочу вам сказати.  Зараз в залі 195, навіть 226 народних депутатів.  Вносилось питання - доручити його вирішити Президії. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Президія може  розглянути питання.  Тому що Президія...  Хто знає, Президія може відмінити рішення сесії? Може?

 

     Все, почекайте, ми тут розберемося. Сядьте, будь

 

     58

 

     ласка, на свої місця.  На це питання ми прийняли, рішення. Я хочу  сказати  декілька слів на завершення сесії.  Займіть,  будь ласка, свої місця. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Чого мені слово давати? Це моє депутатське право, товариш  Федоров.  Я  хочу  звернутися  до вас,  шановні люди,  і звертаюся  до  виборців  і  до  народу  України,  Ми  а  вами  не розглянули  питання про націоналізацію союзної власності.  Я можу вам  сказати,  і  можу  показати  вам  оті  листи,  які  ідуть  з Харківської області, із Донецької області, в яких люди пишуть, що Україну розкрадають, і правильно пишуть. Ми з вами домовилися, що приїде  до  нас папір,  і він прийшов до нас від Прем'єр-міністра Фокіна.  У цьому папері показано,  що вся  власність,  яка  є  на сьогоднішній   день  у  союзному  підпорядкуванні,  за  Союзом  і залишається.

 

     То скажіть мені,  будь ласка, що ж ми за Верховна Рада, коли ми  позавчора  прийняли  рішення розглянути сьогодні це питання і вирішити його на користь народу Україна і замість цього  втікаємо по   своїх   домівках?   Від  чого  ми  втікаємо?  Утікаємо,  щоб розграбували Україну,  чи ми втікаємо від відповідальності.  Тому я, Леоніде Макаровичу, звертаюсь до вас. Ми не маємо права піти є цього залу,  принаймні не  обговоривши  цього  питання,  якщо  ми поважаємо себе і якщо ми поважаємо наш український народ.  Є така пропозиція.  Є цей документ і  висновок,  надіслані  Фокіним,  де Фокін  чітко  каже,  що  документ,  який  прийшов із центру,  від Президента Горбачова,  не є для  нас  прийнятний,  бо  суперечить Декларації  про  державний суверенітет України,  То чому ж,  коли з'явилася така заява Прем'єр-міністра Фокіна,  ми  не  можемо  її розглянути   на   Верховні?  Раді,  що  тут  державного,  шановні депутати?

 

     59

 

     Я прошу  вас  ще  раз,  не  робіть  з  України  якесь   таке непристойне видовище,  не кидайте її народ напризволяще. Скажіть, що ми хочемо, щоб Україна стояла в ряду цивілізованих країн...

 

     ГОЛОВА. Виключіть   другий   мікрофон.    Агітуєте,    Іване Олександровичу вже тоді, коли поїзд пішов.

 

     У нас лишилось 3 хвилини.  Прошу, займіть свої місця. Я хочу ще  раз  нагадати  вам  регламент,  щоб  потім  не  було   ніяких недорозумінь.

 

     Регламент полягає  в тому,  що тут усе зараз хочуть передати на рішення Президії Верховної Ради. І це прекрасно ви робите, Але Президія Верховної Ради може прийняти лише нові рішення. Президія Верховної Ради не може відмінити рішення Верховної Ради,  щоб  ви це  просто знали.  Президія може прийняти рішення,  Президія може внести його ще раз на сесію,  більше вона нічого не може зробити. А  то  потім  йтимуть до нас листи з приводу гою,  що Президія не прийняла рішення. Це згідно з регламентом. Президія може прийняти нове рішення, а відмінити рішення сесії - такого права у Президії ще ніколи в природі не було.  Все.  Я хочу,  щоб всім було  ясно. Одну хвилиночку...

 

     Другий мікрофон.

 

     ТРИЗНА В.С.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР з питань гласності і засобів  масової  інформації /Куйбишевський   виборчий  округ,  Донецька  область/.  Вопрос  о собственности - важный вопрос. В этом плане Верховный Совет РСФСР ушел вперед... Одну минуточку, прошу не комментировать...

 

     У меня предложение. Создать комиссию Верховного Совета

 

     60

 

     и выступить с инициативой - созвать совещание всех республик по вопросу  о  собственности.  Нам  как  раз  этих  двух  месяцев достаточно для того,  чтобы выяснить: где наша собственность, где

- не наша.  Но к 5 сентября этот вопрос нужно решить, чтобы мы не опоздали.

 

     ГОЛОВА. Це  інша  справа.  Ніхто  не каже,  що це питання не треба вирішувати.  Але сьогодні ми вже не можемо вирішити.  Треба розібратись  і  вирішити,  коли в нас будуть для цього відповідні умови.

 

     ТРИЗНА В.С.  Если мы будем перед  этими  каникулами  ставить условия,  то  мы  их  никогда  не  найдем.  Каждый депутат должен выполнять свою работу.

 

     ГОЛОВА. Що ви пропонуєте, зібратись в серпні чи як?

 

     ТРИЗНА В.С.  Не  обязательно  в  августе.  Президиум   пусть сформирует  комиссию  и  выступит  с инициативой,  с обращением к парламентам всех республик. Только и всего.

 

     ГОЛОВА. Треба проголосувати.  Яке там звернення?  Ви думаєте щодо власності обійтися заявою?  Тут треба приймати постанову або закон.

 

     Шановні товариші!  Одну хвилину. Декількома словами нагадало про те,  що ми зробимо за цей період.  Було включено 96 питань, в тому числі 62 питання основні і  41  законопроект.  Відбулося  89 пленарних   засідань   Верховної  Ради.  Розглянуто  270  питань, прийнято.  32 закони,  148 постанов. У першому читанні розглянуто це 10 законопроектів. Не розглянутими лишились 6 законопроектів.

 

     61

 

     Ми просто не встигли.

 

     Ви знаєте,   які   з   них   найважливіші.   Я  не  буду  їх перераховувати.  На нашу думку,  ми працювали на цій сесії досить активно  і  в  основному справилися з тими завданнями,  які перед нами стояли.  Верховна Рада  виконувала  контрольні  функції,  ми розглядали   інформацію   Уряду  про  пріоритетність  соціального розвитку села,  прийняли з цього питання ще постанову. Розглянуто питання  про  виконання  постанови Верховної Ради щодо здійснення заходів по поліпшенню економічного  стану  колгоспів.  Розглянуто інформацію  про впровадження законодавчих,  актів,  пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.  Вирішили  ми  й питання про оренду. Утворили комісію з питань оборони і державної безпеки.  Затверджено склад Президії  Арбітражного  суду.  Обрано обласних суддів.

 

     На засіданнях  Президії  Верховної Ради заслухали інформацію керівників і голів комісій.  Всього виступило  на  сесії  /цікава цифра/  900 народних депутатів,  тобто 900 виступів відбулося.  І близько 70 народних депутатів з трибуни зовсім не виступали.

 

     Ми ще  раз  підкреслюємо,  що  заплановані  завдання  ми   в основному  вирішили.  Але  передбачається  ще  більше  завдань на наступній сесії. Ми пропонуємо розпочати роботу наступної сесії 3 вересня і закінчити 27 грудня 1991 року.

 

     Ми плануємо  відкрити  сесію роботою в комісіях /ми до цього додамо відповідні проекти документів/,  а  17  вересня  розпочати пленарні засідання.

 

     Пропонуємо в   перших   числах   вересня   провести  закрите засідання Верховної Ради, тому що надходить багато пропозицій від депутатів,  що  працюють  тут  на  постійній  роботі,  -  щоб  ми розглянули деякі  питання,  пов'язані  з  забезпеченням  народних депутатів.

 

     62

 

     Таким чином,  при  такому  графіку для пленарних засідань ми могли б використати 32 робочі дні і для роботи постійних комісій.

-  30  робочих  днів.  За  цей  час  ми  могли б розглянути 35-40 законопроектів,  серед них -  12  законопроектів,  розглянутих  в першому  читанні.  Крім  того,  розглянемо  додатково  цілий  ряд питань.

 

     Я не буду перераховувати питань, що нам належить розглянути,

- їх  перелік  у  нас  є.  Їх  дуже  багато,  ми  це надрукуємо і розішлемо вам,  щоб ви знали, які питання пропонується обговорити на наступній сесії.

 

     Я ще раз хочу сказати вам,  шановні народні депутати, що при всій складності ситуації в республіці  ми,  Верховна  Рада,  Уряд республіки,  всі  ми  разом  змогли тримати ситуацію в руках,  не допустили якихось конфронтаційних ситуацій які б могли  призвести до небажаних наслідків.

 

     Хотілося б,  щоб  ви  використали  відпочинок для того,  щоб обдумати  свою  роботу,  зрозуміти,  що  нам  належать   призвати напружено,  в  складний  час.  Будемо  обговорювати  Конституцію, вибори Президента і ще цілий ряд важливих документів. Бажаю всім, щоб   приїхали   на  наступну  сесію,  відпочивши,  набравшись  і мужності, і сил. Бажаю всім здоров'я і плідної роботи. /Оплески/.

 

     До побачення!

 

     63