Стенограма пленарного засідання

28 червня 1991

 

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  28 червня 1991 року. 9 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати!  Прошу вас займати місця.

 

     Будь ласка,  вмикайте нашу систему.  Прошу реєструватися.  У залі 396 народних депутатів. Можемо розпочинати роботу.

 

     Сьогодні у нас  виключно  важливе  питання  -  про  програму надзвичайних  заходів  щодо  стабілізації  економіки  України  та виходу її з кризового стану.

 

     Вітольд Павлович просить відвести йому для доповіді  годину. Будь  ласка,  Вітольде  Павловичу,  ми  вчора  проголосували,  що розминки завершилися.

 

     ФОКІН В.П.,  Прем'єр-міністр  Української  РСР   /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Я прошу вашої уваги.  Як ви пам'ятаєте,  я  обіцяв  вам  через  2-3  дні  після сформування   Кабінету  Міністрів  подати  програму  надзвичайних заходів щодо

 

     3

 

     стабілізації економіки України  та  виходу  її  з  кризового стану.  І  хоча  формування  Кабінету із відомих вам причин ще не завершено,  зволікати далі вважаю  за  неможливе.  Цього  нам  не дозволяє соціально-економічна ситуація, що зараз склалася в нашій республіці.

 

     Сьогодні програма надзвичайних заходів,  перший варіант якої був розроблений понад два місяці тому,  після розгляду її членами Кабінету  Міністрів  і   з   урахуванням   доповнень,   уточнень, детальнішим   визначенням   окремих   механізмів   її  реалізації подається на ваш розгляд.

 

     Відразу хотів би привернути вашу увагу до найголовніших,  на мій  погляд,  особливостей  цього  документа,  зокрема,  до трьох принципових моментів.

 

     Перше. Строк дії цієї програми  об'єктивно  обмежений.  Вона розрахована  в  основному  на  півтора року.  Лише для реалізації деяких заходів потрібен буде дворічний строк.  Саме за цей період /тобто  півтора - два роки/ ми зможемо,  і я в цьому переконаний, оволодіти ситуацією, або, інакше кажучи, стабілізувати стая справ в економіці.

 

     Друге. Ми  з вами,  шановні депутати,  зробили свій вибір на користь ринку.  Коли це так, то треба із своеї свідомості вирвати з корінням замшілий постулат політекономії соціалізму про те,  що план - це закон.  Насправді - це антипод ринкових відносин /і  це треба  визнати свідомо/,  за допомогою яких ми збираємося вийти з кризи.

 

     Саме тому і наша програма не є константою. Залежно від того, як  змінюватиметься  економічна  ситуація  в  республіці  і за її межами, ми будемо зобов'язані вносити до неї відповідні

 

     4

 

     корективи, відповідні зміни.  Ось чому і контрольні  функції парламенту в цій справі,  на наш погляд,  не повинні вводитися до контролю за виконанням,  скажімо, 6-го чи 75-го пункту, програми. Думаю,  що  тут  не гріх скористатися досвідом розвинутих країн і здійснювати контроль за кінцевими результатами.

 

     У цій ситуації цілком природно,  коли Кабінет Міністрів буде регулярно,  можливо  один  раз  на  квартал,  подавати парламенту вичерпну інформацію про хід реалізації цієї програми.

 

     Третє. Незважаючи  на  те,  що   ми   прагнули   забезпечити максимально  можливе стикування нашої програми з союзною,  повною мірою цього  досягти  не  вдалося.  Більше  того,  наша  програма вступає  в  деякі  протиріччя  з  окремими  законами  Союзу  РСР, постановами Кабінету Міністрів СРСР,  а в ряді  випадків  -  і  з положеннями    наших    республіканських   законів.   Тому   Уряд наполягатиме на  припиненні  дії  деяких  законодавчих  актів  на період реалізації програми.  Без цього вона,  вибачте,  приречена стати  мертвонародженою,  і  не  випадково  в  проекті  постанови Верховної Ради УРСР ми передбачаємо відповідний пункт.

 

     Шановні колеги!  Розробляючи  представлену вам програму,  ми намагалися будь-що уникнути помилок,  властивих,  на наш  погляд, союзній та й російській програмам. Насамперед мова йде про те, що в тих документах зроблено спробу охопити надзвичайно широке  коло питань, більшість з яких може бути вирішена тільки в дуже далекій перспективі  -  через  п'ять,  а  то  й  десять  років.  Тому  їх потенційні  можливості  для локалізації економічного краху досить проблематичні.  Ось чому наша програма  першочергово  ставить  за мету розв'язання трьох основних завдань.

 

     5

 

     Перше з  них  -  забезпечення  за  допомогою  економічних та адміністративних важелів зростання обсягів  виробництва.  Причому зростання  не  у  вартісних,  а  у фізичних показниках.  Хотів би звернути вашу увагу на  таку  деталь  :  якщо  програма  союзного Кабінету  міністрів  в  основному зорієнтована на адміністративні методи управління,  то ми зробили - ставку на  використання  саме економічних регуляторів. І це, на мою думку, вірно, оскільки лише за їх допомогою  можна  реально  стимулювати  поширення  ринкових відносин в економіці республіки.

 

     Друге -  це  створення  об'єктивних  економічних  умов,  які перешкоджали б нашестю на споживчий ринок України грошової  маси, незабезпеченої   товарним  покриттям,  мова  йде  про  підвищення імунітету фінансової системи  республіки,  що  зробити  в  умовах єдиної   в   масштабах   Союзу   грошової   одиниці,  погодьтеся, надзвичайно важко.

 

     І, нарешті,  трете.  Здійснюючи  заходи  щодо   стабілізації економіки, ми повинні паралельно забезпечити максимально можливий рівень соціального захисту народу України в цілому і  особливо  - найменш захищених його верств.

 

     Враховуючи те,  що  всі народні депутати мають програму /ми, до речі,  її розіслали ще минулої п'ятниці/ і,  сподіваюся, добре ознайомилися з нею, немає необхідності детально коментувати кожен з її 75 пунктів.  Гранично короткі пояснення стосуватимуться лише деяких, на мою думку, найважливіших положень цієї програми.

 

     6

 

     Зверніть, будь ласка,  увагу на перший пункт. Ми переконані, що його виконання дасть  можливість  позитивно  і  досить  швидко вирішити ряд надзвичайно гострих проблем,  які стоять зараз перед народним  господарством  республіки.  Маю  на   увазі   створення економічних умов,  що забезпечать додаткове виробництво продуктів харчування,  товарів народного споживання, медикаментів, дитячого харчування і товарів дитячого асортименту.

 

     Крім того,  ми  зможемо  реально  розраховувати  на  істотне прискорення і збільшення обсягів будівництва об'єктів виробничого призначення   та  соціальної  сфери  в  галузях  агропромислового комплексу,  а також об'єктів, безпосередньо пов'язаних з випуском товарів  народного  споживання,  медикаментів,  зведенням житла і природоохоронних споруд.

 

     Незважаючи на всю гостроту проблеми бюджетного дефіциту,  ми вдалися  до  такого  заходу,  як  звільнення від сплати податку з прибутку підприємств медичної промисловості,  а також переробної, що випускають продукти дитячого харчування /пункт 9/.  Крім того, пропонується  зменшити  на  15  відсотків  рівень   оподаткування прибутку   для   підприємств   легкої,  харчової,  деревообробної промисловості,  зношеність основних  виробничих  фондів  на  яких становить понад 50 відсотків, але за умови цільового використання вивільнювальних  коштів   на   їх   реконструкцію   та   технічне переозброєння  /пункт  10/.  Я  вважаю,  що роль цього заходу для вказаних галузей  промисловості,  технічний  рівень  яких  просто жахливий, дуже важлива.

 

     7

 

     У цілому для всіх підприємств, які нарощуватимуть потужності по випуску товарів  народного  споживання,  процентні  ставки  за наданий  для  цього  банківський  кредит  на період дії програми, тобто на 1991-1992 роки, будуть зменшені вдвічі /пункт 4/.

 

     Зрозуміло, що  ми  маємо  намір   скористатися   не   тільки економічним   пряником,   а   й  вдаватися  до  застосування  при необхідності економічного батога.  Так,  за припинення або  різке зменшення    виробництва    продукції   номенклатури   державного замовлення,  а  також  випуску  всіх  видів   товарів   народного споживання  і  медичних  препаратів,  сировини  чи  комплектуючих виробів для них з підприємств  пропонується  стягувати  штрафи  в розмірі  до  50 відсотків вартості недоданої продукції /пункт 7/. Водночас передбачаються  також  тарифні  санкції  за  розрив  між підприємствами,    розташованими   на   Україні,   довгострокових міжгосподарських зв'язків.

 

     Безперечно, вирішити   всі   ці   проблеми   неможливо   без стимулювання    нарощування    обсягів    виробництва   продукції виробничо-технічного призначення.  На розв'язання цього  завдання спрямовано  пункт  3 і частково 2 нашої програми.  Останній з них має також велике соціальне значення для вуглевидобувних  регіонів республіки.

 

     І, нарешті,  я просив би звернути увагу на пункт 8 програми. На  мій  погляд,  він   стимулюватиме   підприємства   республіки організовувати виробництво продукції, яка б могла замінити ту, що зараз ми одержуємо по імпорту.  Це має  велике  значення  як  для будь-якої  галузі  народного  господарства республіки,  так і для нашої соціальної сфери.

 

     8

 

     Кожному з вас,  шановні колеги, зрозуміло, що не можна вийти з     кризи,     не     забезпечивши     приросту     виробництва сільськогосподарської  продукції,   не   вирішивши   продовольчої проблеми.  З цією метою програмою на додаток і розвиток постанови Кабінету Міністрів від 18 червня  передбачено  комплекс  заходів, представлених   у  розділі  7.  При  їх  розробці  ми  намагалися максимально врахувати пропозиції народних депутатів-аграрників. У цілому  всі  заходи,  що  ввійшли до цього розділу,  дуже вагомі. Однак я хотів би окремо виділити два пункти.

 

     Це 53-й,  згідно з яким підприємства сільського господарства за реалізовану понад державне замовлення продукцію одержуватимуть вільно конвертовану валюту за рахунок валютного фонду  республіки або,  в разі їх угоди, адекватну кількість матеріальних ресурсів, техніки,  устаткування,  запасних  частин  і  товарів   народного споживання.

 

     Але ще  важливішим,  я  вважаю,  є  те,  що для забезпечення паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію,  - а для   селян  це  найгостріша  проблема  сьогодні,  -  ми  будемо, починаючи  вже  з  другого   півріччя   цього   року,   проводити щоквартально їх індексацію та розрахунки здорожуючих факторів, не врахованих у закупівельних  цінах.  До  речі,  такий  же  порядок розрахунків   буде   поширено  і  за  реалізовану  продукцію,  що вироблятиметься фермерськими,  індивідуальними  господарствами  і кооперативами .

 

     Упереджуючи можливі   запитання,   хочу  відзначити,  що  за певного рівня інфляції цей механізм індексації може  не  встигати забезпечувати  необхідний  паритет цін.  В такому разі Уряд внесе відповідні корективи, що дозволять сільськогосподарським

 

     9

 

     підприємствам підтримувати      рівень       рентабельності, підкреслюю, не нижче, ніж у середньому в промисловості. Звичайно, це створить певні труднощі в проведені бюджетної  політики,  але, запевняю вас, Уряд піде на це.

 

     Цей приклад  ще  раз  свідчить про те,  що програму не можна розглядати як щось  раз  і  назавжди  стале.  Вона,  дотримуючись накресленої   траєкторії   розвитку   економіки,   буде  постійно приводитися у відповідність з суспільними потребами,  що весь час змінюються. Це діалектичне закономірний процес.

 

     Хотів би виділити також і пункт 54. Вже через кілька днів, з липня цього року, ми почнемо формувати український фонд підтримки селянських  /фермерських/  господарств  та  сільськогосподарських кооперативів.  Але ми  зробимо  це  відразу,  як  тільки  в  ході виконання  програми  створяться  мінімально  необхідні об'єктивні умови.

 

     Шановні депутати!  Не викликає ніякого сумніву, що вирішення проблеми нарощування обсягів виробництва вимагає втілення в життя заходів щодо розвитку  підприємництва,  а  також  демонополізації економіки та роздержавлення і приватизації власності.

 

     Відразу хочу сказати, що по обох цих напрямах Уряд має намір формувати  республіканські  програми.  Більше  того,  він   зараз активно  над  ними працює.  Я сподіваюсь,  що протягом одногодвох місяців ці державні республіканські  програми  будуть  завершені, тобто будуть готові до реалізації.

 

     Однак для  втілення  в життя цих програм необхідне прийняття відповідного закону про роздержавлення та приватизацію

 

     10

 

     власності в Українській  РСР.  Тому  я  просив  би,  щоб  це питання  було  включене  до  порядку  денного  на перших останніх засіданнях Верховної Ради.

 

     Як вам  відомо,  шановні  колеги,   основою   дестабілізації економіки,  що  продовжує  поглиблюватися,  є  стрімка  тенденція падіння реальної купівельної спроможності карбованця.  Саме це  є причиною   інфляції,   нагального   товарного  дефіциту,  різкого зниження   мотивації    до    праці,    розвитку    натурообміну, нерегульованого  зростання  цін як на споживчому ринку,  так і на ринку засобів виробництва.  Вказані обставини призвели до повного розбалансування  економіки,  падіння добробуту та життєвого рівня народу.

 

     З метою  протидії  цим  явищам  та  забезпечення   надійного захисту  споживчого  ринку республіки передбачається впровадження спеціальних грошових знаків.  Ця акція мусить бути реалізована  в два етапи. Про механізм її впровадження досить детально сказано у розділі 5 програми.

 

     Запобігаючи можливим   запитанням,   маю   підкреслити,   що спеціальні грошові знаки - це не альтернатива власній валюті.  Це засіб регулювання системи грошового обігу на проміжній стадії.

 

     Велика спокуса мати свою грошову одиницю  потребує  значного часу,  не говорячи вже про кошти.  Вчора,  шановні колеги, у мене відбулася зустріч з представниками солідної фірми по виготовленню грошей "Кенедіен Банкнот Компані". Вони зацікавлені сприяти нашій справі,  та попри всі бажання раніше ніж за півтора року вони  не можуть   надрукувати   1   мільярд  банкнотів.  Нам  же  потрібно щонайменше три-п'ять, а з

 

     11

 

     урахуванням сум   в   Ощадбанках   /а    вони    обов'язково знадобляться,  як  тільки  ми  почнемо  активно  проводити процес роздержавлення  і  приватизації/  необхідна  кількість  зросте  в тричотири рази.  Тому на цей час і на зміну купонів, яких не буде вже з 1  липня,  треба  будь-що  запровадити  гроші  з  особливою познакою.

 

     Звичайно, все це підкріплюватиметься розробкою надзвичайного бюджету  республіки.  Про  нього  окремо  має  доповісти  Міністр фінансів республіки Коваленко О.М., але у зв'язку з його хворобою це зробить перший заступник Тентюк В.П.

 

     Шановні колеги!  Для швидшого подолання  кризових  явищ  нам потрібні  власні валютні ресурси.  І тут ми повинні розраховувати на свої сьогоднішні  сили,  бо  до  видобутку  золота  ми  ще  не приступали,  а  скарби  гетьмана  Полуботка навряд чи відшукаємо. Тому Уряд республіки наполегливо провадить консультації з союзним Кабінетом Міністрів та урядами республік щодо визначення основних принципів розподілу союзного золотого  та  алмазного  фондів  між субъектами  федерації.  Але  ця проблема не одного дня,  а валюта нам, повторюю, потрібна сьогодні.

 

     Саме тому  ми  маємо  намір  у  найкоротший  строк  створити національний  валютний  фонд.  Для  цього нами пропонується єдино можливий,  на  мою  думку,  механізм  -  це  створення  державних резервів  матеріальних  і  сировинних  ресурсів для продажу їх за вільно конвертовану валюту /пункт 31/.

 

     Крім того,  на період  проведення  надзвичайних  заходів  ми змінимо  порядок  відрахувань  валютних  надходжень  від усіх без винятку учасників зовнішньоекономічних зв'язків,  які розташовані на  Україні.  70  відсотків  усіх  валютних надходжень,  що зараз повністю акумулюються центром, будуть купуватися нашим

 

     12

 

     національним валютним фондом у  підприємств  за  комерційним курсом. Ясна річ, не за домовленістю, а, вибачайте, примусово, як це робить зараз центр.  До речі,  в  цілому  програма  передбачає досить   ефективне   стимулювання   експортної  діяльності  наших підприємств.

 

     Шановні депутати!  Дуже важливим для народу України я вважаю заключний,  дев'ятий  розділ  програми.  Звичайно,  було б наївно розраховувати, що в цей надзвичайно складний період відчайдушного опору  кризі  нам  удасться  вирішити  одним  махом всі проблеми, пов'язані  з  підвищенням  життєвого  рівня  народу.   Але   якщо вдуматися в кожний пункт цього розділу, то неупереджена людина не зможе не помітити,  що Уряд  не  тільки  передбачає  задіяти  всі можливості  нашого  суспільства,  а  й  збирається підняти планку соціального  захисту  населення   трохи   вище   за   можливість, сподіваючись   на   віддачу  від  реалізації  таких  надзвичайних заходів.

 

     Звичайно, соціальна   спрямованість   програми   може   бути витримана  лише  при  наявності  адекватної правової основи.  Для цього Кабінет  Міністрів  подає  на  ваш  розгляд  проекти  трьох взаємопов'язаних законів:  про мінімальний споживчий бюджет,  про підвищення соціальних гарантій для  трудящих  та  про  індексацію грошових  доходів населення.  При підготовці проектів цих законів ми виходили із таких обставин.

 

     Перш за все, соціальні гарантії держави мають бути абсолютно реальними. Ми повинні будь-що уникнути популістських рішень у цій справі.  Інакше,  хоч і буде здобуто певний  політичний  капітал, дійсність  обов'язково  внесе  свої  жорсткі корективи,  і втрата довір'я народу  до  парламенту  і  Уряду  буде  неминучою.  Отже, соціальні  гарантії  повинні базуватися як на потребах населення, так і на конкретних можливостях народного господарства республіки на даному етапі.

 

     Разом з  тим,  повинен  бути  утворений  механізм  надійного захисту малозабезпечених верств населення від зростання цін.

 

     13

 

     Саме ці принципи і були покладені в  основу  трьох  проектів законів, що подані на ваш розгляд.

 

     Коротко про  розмір мінімальної заробітної плати.  Сьогодні, як  відомо,  він  встановлений  союзними  нормами  на  рівні   70 карбованців на місяць.  Таким же є і мінімальний розмір пенсії по старості.  З урахуванням компенсаційних виплат ці  суми  фактично становлять 135 і 140 карбованців на місяць.

 

     Я вважаю,  що  до  наведених  цифр  коментарі  не  потрібні. Зрозуміло,  як важко  зводити  кінці  з  кінцями  більш  як  семи мільйонам   громадян   нашої   республіки.  Тому,  незважаючи  на колосальні економічні труднощі,  про які вже неодноразово  казав, незважаючи  на  40-мільярдний  дефіцит  бюджету,  Уряд республіки вирішив внести на ваш розгляд  пропозицію  про  підвищення  рівня мінімального  розміру  заробітної  плати  і мінімальної пенсії по старості,  можливо,  вже навіть у цьому році,  не з 1  січня,  а, може,  з  1  жовтня,  тобто  починаючи  з четвертого кварталу.  І встановити  його  разом   з   компенсацією   на   рівні   180-185 карбованців.

 

     Прийняття Закону  про  підвищення  соціальних  гарантій  для трудящих вимагатиме більше 4 мільярдів карбованців на рік, у тому числі  близько  півмільярда  карбованців  за  рахунок  державного бюджету.

 

     Хочу підкреслити,  що в цілому цей закон забезпечить  досить повну компенсацію втрат доходів у зв'язку з підвищенням цін.

 

     Одним з найважливіших документів,  поданих на ваш розгляд, є проект Закону  про  мінімальний  споживчий  бюджет  .  Цей  закон регламентує нормативний підхід у формуванні споживчого бюджету на основі фізіологічних норм споживання  і  нормативів  забезпечення соціально-культурних потреб людини. Закон зобов'язує Уряд

 

     14

 

     не менше  одного  разу  на  рік  розробляти  і затверджувати вартісну оцінку споживчого бюджету з урахуванням індексу  цін  на споживчі  товари  та послуги.  Розрахунки показують,  що величина мінімального споживчого  бюджету  у  вартісному  виразі  сьогодні становить 240 карбованців на місяць на одну людину.

 

     Разом а  тим,  близько  30  мільйонів чоловік фактично мають значно  нижчий  рівень  споживання.  Для  того,  щоб  забезпечити кожному   жителю   республіки   рівень   споживчого  бюджету  240 карбованців,  необхідно  додатково   більш   ніж   17   мільярдів карбованців   на  рік.  До  того  ж,  рівень  добробуту  вирішує, врештірешт, не наявність грошової маси, а в першу чергу наявність продовольчих   та   промислових  товарів,  у  тому  числі  першої необхідності.

 

     Треба сказати   чесно,   що   такої   можливості   економіка республіки   сьогодні,   на   жаль,  не  має.  Тому  затвердження споживчого  бюджету  повинно  стати   головним   орієнтиром   для прогнозування  розвитку  народного  господарства,  динаміки росту життєвого  рівня  населення,  визначення   мінімальних   розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

 

     Досягнення наміченого  рівня мінімального споживчого бюджету має  здійснюватися  поетапно,  виходячи  з  реальних  можливостей республіки.  Ми повинні мати як головну мету - забезпечення рівня заробітної плати не нижче вартісної оцінки споживчого  бюджету  в розрахунку на душу населення.

 

     Законом передбачається,  що  затверджений  Урядом  споживчий бюджет буде періодично публікуватися в пресі  разом  із  системою заходів по його забезпеченню.

 

     15

 

     Шановні депутати!   Я   тільки  позначив  контури  цих  дуже важливих  документів.  Тому,  оскільки  в  складі   Кабінету   не визначена ще доля міністра праці,  я пропоную,  щоб відразу після мові доповіді представив згадані проекти законів та  відповів  на запитання перший заступник голови Державної економічної Ради УРСР /до речі,  ця посада за статусом прирівняна до посади  Державного міністра/  народний  депутат,  добре відомий вам вчений Олександр Сергійович Ємельянов.

 

     Тепер знову повернемося  до  програми.  Які  основні  заходи намічаються в сфері соціального захисту населення республіки?

 

     Насамперед, це  індексація  його  доходів  у  залежності від зростання цін.  До речі, в пункті 69 програми помилково записано, що  індексації  підлягають доходи не вище півтораразового розміру мінімальної заробітної  плати.  Це  помилка.  Насправді  ж  поріг індексації   піднято   до   двох  -  двох  з  половиною  розмірів мінімальної заробітної плати,  і це вже знайшло своє відображення в проекті відповідного закону.

 

     Досить радикальні заходи спрямовані на поліпшення пенсійного забезпечення населення.

 

     Передбачається:

 

     - ввести  мінімальний  розмір  пенсії   за   віком   та   по інвалідності   першої   та  другої  груп  на  рівні  прожиткового мінімуму,  але не нижче мінімальної  заробітної  плати  /нагадую, разом з компенсацією вона становитиме 180-185 карбованців/;

 

     - обчислювати  пенсії  працівникам,  зайнятим  на  підземних роботах і виробництвах з особливо шкідливими  і  важкими  умовами праці,  з  підвищенням  на  один відсоток заробітку за кожний рік такої роботи, але не нижче 85 відсотків заробітку;

 

     16

 

     - знизити вік для призначення соціальних пенсій: чоловікам - а 66 до 60 років, жінкам - а 60 до 65 років;

 

     - підвищити   пенсії  громадянам,  які  були  необгрунтовано репресовані,  а згодом реабілітовані, - на 50 відсотків, а членам їх   сімей,  які  піддалися  примусовому  переселенню,  -  на  25 відсотків мінімальної пенсії за віком;

 

     - встановити  пільгове  пенсійне  забезпечення  для   водіїв міського  пасажирського  транспорту та великовагових автомобілів: чоловікам - після досягнення 55-річного віку і  при  стажі  такої роботи 25 років;  жінкам - після досягнення 50-річного віку і при стажі такої роботи 20 років;

 

     - виплачувати пенсії за віком без будь-яких обмежень;

 

     - ввести надбавки на догляд у розмірі соціальної пенсії усім пенсіонерам  похилого  віку,  які  за висновком медичних закладів потребують сторонньої допомоги;

 

     - збільшити  з  25  до  50  відсотків  частку   пенсій,   що виплачуються   у  зв'язку  з  втратою  годувальника,  дітям,  які перебувають на повному державному утриманні,  а також з 10 до  25 відсотків пенсій підопічним будинків-інтернатів.

 

     Ми передбачили ряд заходів щодо соціальної підтримки молоді, особливо молодих сімей.  Хочу привернути  вашу  увагу  до  такого питання.  Видача  кредитів  молодим  сім'ям,  причому на особливо пільгових   умовах,   здійснюватиметься   під   гарантію    Уряду республіки,  тобто  йдеться  про державну підтримку.  Однак це не виключає  і  можливостей  використання  регіональних   фінансових джерел під гарантію місцевих Рад.

 

     17

 

     Важливим, на  мою  думку,  є те,  що вже в третьому кварталі поточного  року  ми  завершимо  /зобов'язані  просто   завершити/ формування державної служби зайнятості /пункт 72/.  Її економічні можливості суттєво розширяться після утворення  державного  фонду сприяння   зайнятості   населення,   який  буде  створено  як  на республіканському,  так і  на  місцевому  рівнях  /пункт  73/.  І нарешті,  протягом  нинішнього  та  наступного  років  ми  рішуче проведемо докорінну реформу оплати праці в народному господарстві республіки  з  метою  забезпечення взаємозв'язків між її рівнем і кінцевими результатами виробництва /пункт 74/.

 

     Ви, напевно,  звернули,  шановні колеги,  увагу на те,  що в програмі  відсутній  пункт  про  заходи  щодо соціального захисту багатодітних сімей. Хочу заспокоїти і вас, і депутата Дорогунцова Сергія  Івановича,  який  неодноразово  порушував  це питання,  і насамперед,  ті  майже  600  тисяч  багатодітних  сімей  у  нашій республіці, що ми про них не забули.

 

     Ми знаємо,  що  ця  категорія  населення республіки найбільш нужденна  сьогодні  і  невідкладно  потребує  допомоги.  Але   ця допомога   повинна   бути   комплексною,   а   якщо   точніше   - багатоцільовою і має забезпечуватися з багатьох джерел. Саме тому соціальний  захист багатодітних сімей буде здійснюватися в рамках спеціальної програми,  в реалізації якої будуть задіяні не тільки республіканські  органи  і ресурси,  але й виконкоми місцевих Рад усіх рівнів.  Найближчим часом  ця  програма  буде  узгоджена  на місцях і розглянута Кабінетом Міністрів.

 

     Шановні колеги!  Ми  всі  повинні  усвідомити  одну очевидну істину;   ступінь   соціального   захисту   громадян   будь-якого суспільства  в  величина  прямо  пропорційна  рівню розвитку його продуктивних сил, інакше кажучи, продуктивності суспільної праці.

 

     18

 

     І скільки  б,  шановні  народні  депутати  не  звинувачували Кабінет Міністрів у тому, що він недоробляє у питаннях соціальної захищеності населення,  ні Уряд,  ні парламент не  в  змозі  дати членам   суспільства   більше  матеріальних  благ,  ніж  вони  їх створюють.

 

     Саме тому наша програма  надзвичайних  заходів  має  головну мету  -  за рахунок розкріпачення продуктивних сил,  зародження і поступового зростання конкуренції, виникнення на цій основі нової мотивації  до  праці  забезпечити якісно новий стрибок у розвитку економіки республіки.

 

     Я хочу  запевнити,  що  одночасно  з  реалізацією   програми надзвичайних   заходів   ми  будемо  постійно  вдосконалювати,  а точніше, зміцнювати систему соціального захисту населення.

 

     Тепер ще одне  питання.  Воно  стосується  не  стільки  суті програми,  скільки  умов  для її реалізації.  А вони такі.  Як ви знаєте,  нещодавно Кабінет Міністрів СРСР прийняв постанову  "Про організаційні заходи щодо розробки виробничих програм і прогнозів соціально-економічного розвитку підприємств,  регіонів, республік і Союзу РСР на 1992 рік в умовах формування ринкових відносин".

 

     Не говоритиму,  що про цю постанову я, як і всі мої колеги з інших  республік,  дізнався  з  газет.  Це  красномовний  приклад ставлення центру до нас як до суверенної держави.  Своє негативне ставлення до вказаної постанови я висловив декілька днів тому  на засіданні  Кабінету Міністрів СРСР.  Вчора я на цю тему вже пізно ввечері говорив із Президентом країни.  Вранці говорив  з  своїми колегами Силаєвим, прем'єром Молдови та іншими. Ми вважаємо, що в такій редакції ця постанова не може бути прийнята до виконання.

 

     19

 

     Я не  буду  всі  аргументи  називати,  відзначу  тільки  три ключові положення,  які перекреслюють можливість реалізації нашої програми.

 

     Перше. Уряд  республіки  доклав  чимало  зусиль,  щоб  центр нарешті погодився з тим,  що союзне або федеральне держзамовлення є складовою частиною республіканського державного  замовлення,  а не навпаки, як це було завжди.

 

     Тепер Кабінет   Міністрів   СРСР  не  тільки  поставив  знак рівності між республіканським і союзним  держзамовленням,  але  й введенням  категорії  так званого обов'язкового замовлення робить прес централізму ще важчим, ніж він був досі.

 

     Друге. Цією ж постановою  вводиться  для  всіх  підприємств, незалежно  від відомчої належності і форм власності,  федеральний податок у розмірі 10 процентів вартості, підкреслюю, не прибутку, а  вартості  реалізованої  продукції.  А якщо врахувати,  що крім цього, передбачається створення цілого ряду союзних фондів, то за цих  умов фінансовий стан республіки не тільки не покращиться,  а зазнає остаточного краху.

 

     І третє. З наступного року намічається кардинально скоротити перелік  продукції,  що  реалізується  за  фіксованими цінами,  а точніше кажучи,  - за твердими державними цінами.  Те,  що  такий захід  обов'язково  призведе  тепер  уже  не  до  інфляції,  а до гіперінфляції - це ясно,  як божий день. А от як за цих умов саме нам  забезпечити  соціальний захист населення України - нікому не відомо.  При  цьому  центральне  керівництво  буде  стояти   собі осторонь,  бо відповідальність за соціальний захист населення, як відомо, повністю покладено на республіканські уряди.

 

     20

 

     Тут я хотів би звернутися до  моїх  прискіпливих  опонентів, які всіляко принижували і принижують значення постанови Верховної Ради України про перехід союзних  підприємств  та  організацій  у юрисдикцію  республіки.  Цікаво,  що  б  ви,  шановні мої колеги, порекомендували робити сьогодні, якби ця постанова не була й досі прийнята.

 

     Передбачаю відповідь:  треба  було б скористатися статтею 71 Конституції УРСР,  згідно з якою  на  території  Української  РСР забезпечується верховенство, підкреслюю, верховенство українських законів.  Подібну пораду я одержав і в листі постійної Комісії  з питань  економічної  реформи і управління народним господарством, якого було надіслано депутатам.  В цій довідці  досить  скептично оцінювалася  ця  постанова  про  юрисдикцію і зроблений висновок, начебто вона взагалі не була й  потрібна.  Але  ж  вибачте,  будь ласка,   про  яке  верховенство  законів  Української  РСР  можна говорити,  коли у нас багатьох надзвичайно  важливих  економічних законів  досі просто не існує.  На нашому правовому полі ще надто багато білих плям,  і  нам  просто  нічого  протиставити  союзним законам.

 

     До речі,  я хотів би відіслати тих,  хто ще не переконався у великому значенні постанови про юрисдикцію,  до статті журналіста М.Бергера в газеті "Известия" за 26 червня. Там усе ясно сказано, хоч автор і не до кінця зрозумів нашу політику. Він вважає, що ми забороняємо  поставляти за межі республіки будьяку продукцію.  Це не так.  Йшлося тільки про майнові стосунки,  про продукцію,  яка необхідна для підприємств України.

 

     21

 

     Шановні колеги! Уряд республіки продовжує напружену роботу з союзним Кабінетом Міністрів і  наполягає,  щоб  він  змінив  свою позицію.   І  якщо  протягом  третього  кварталу  цього  не  буде зроблено,  тоді вирішальне слово залишиться за  нами,  за  нашого постановою  про  юрисдикцію.  У  відповідності  з  нею  ми просто відмінимо окремі  рішення  союзних  міністерств  стосовно  майна, розташованого на території нашої республіки.

 

     Шановні народні  депутати!  На  закінчення  своєї доповіді я хочу  підкреслити,  що  подана  вам  на  розгляд  програма  не  є результатом  роботи  лише  Кабінету Міністрів.  Над нею на різних етапах  розробки  працювали  відомі   вчені-економісти,   зокрема Ємельянов  О.С.,  Подолєв  І.В.,  Пензеник  В.М.,  Беседін  В.Ф., Столяров В.Ф., Панченко Є.Г. та інші, досвідчені фахівці в галузі управління  народним  господарством Мінченко А.К.,  Лановий В.Т., Ткаченко О.М., Слєпічев О.І., Коваленко О.М., Кравченко В.О. і ще цілий ряд товаришів.

 

     Нарешті, ми  скористалися  багатьма  ідеями  і пропозиціями, висловленими в різний час у цьому залі,  а також надісланими  нам письмово. Я маю на увазі народних депутатів Рябченка М.А., Яхеєву Т.М.,  Семенця С.В.  І багатьох-багатьох інших.  Усіх  перелічити просто неможливо.

 

     Все це  свідчить  про  те,  що  над програмою була проведена велика спільна робота,  що  вона  є  плодом  дійсно  колективного інтелекту.  Тож  не  треба називати її чиїмось прізвищем,  /як це робиться в країні:  програма Павлова,  Явлінського, а ще раніше - Шаталіна. Це - програма українська.

 

     Представляючи вам,  шановні  колеги,  програму  надзвичайних заходів,  я не розраховую,  як ще недавно говорили, на одностайне її схвалення. Але хочу сподіватися, що при її обговоренні

 

     22

 

     не буде критики заради критики.

 

     Я сподіваюся   на   те,   що   кожне   критичне   зауваження супроводжуватиметься конкретними пропозиціями щодо  усунення  тих чи  інших  недоліків  програми,  не  нестиме в собі нового заряду популізму.

 

     Якби ж всі робили так,  як зробив депутат Мороз, який хворів зараз.   Він   надіслав  свої  пропозиції,  котрі  є  результатом надзвичайно глибокого аналізу,  і я вважаю,  що вони  обов'язково увійдуть в наступну редакцію нашої програми.

 

     Нам треба /я вже говорив про це неодноразово/ спільно шукати вихід із кризового стану. З свого боку я обіцяю вам, що в процесі подальшого  коригування  програми  ваші конструктивні пропозиції, кожне раціональне зерно будуть обов'язково  враховані.  Дякую  за увагу.

 

     ГОЛОВА. Для  відповідей  на  запитання  -  15 хвилин.  У нас записано 40 ораторів.  Хочу зауважити,  що Вітольд  Павлович  уже відповідав  на  запитання  загалом,  я підрахував,  тільки на цій сесії дві години.

 

     Прошу, 15 хвилин поставте - 7 хвилин від мікрофонів,  8 - на записки. Мало? Година і дві теж буде мало. Цьому ж кінця немає.

 

     Перший мікрофон. Прошу.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,   перший   заступник   голови   виконавчого комітету Сумської обласної Ради народних депутатів  /Лебединський виборчий  округ,  Сумська  область/.  Уважаемый Витольд Павлович! Сегодня, как известно, в хозяйственной деятельности самый сложный вопрос  -  это  материальнотехническое  обеспечение.  В программе предусмотрено, что

 

     23

 

     предприятия, имеющие госзаказ,  будут снабжаться ресурсами в основном по государственным ценам.  Госснаб расформирован - через какие каналы это будет осуществляться?

 

     ФОКІН В.П.  Шановні народні депутати!  На 1992  рік  функції колишнього Держпостачу і вся система органів постачання на місцях передаються,  як вам  добре  відомо,  Міністерству  економіки,  а порядок  матеріально-технічного забезпечення на 1992 рік,  в тому числі і держзамовлення, здійснюватиметься за такими ж принципами, як і в 1991 році.

 

     З метою   поліпшення  матеріально-технічного  постачання  на наступний  рік  передбачається   збільшити   матеріально-технічні резерви  для  того,  щоб надавати окремим підприємствам,  окремим господарствам додаткову допомогу.

 

     Нарешті, ми  значно  розширили  перелік  продукції,  на  яку встановлюється  державне  замовлення.  Нагадаю,  що  в цьому році держзамовлення встановлюється на 620 видів продукції  виробничого призначення.

 

     На наступний рік ми передбачаємо підняти їх кількість до 850 назв,  щоб утримати в руках координацію  постачання  цих  засобів виробництва підприємствам.

 

     І останнє.  Рівень  деревного  замовлення  в  залежності від вагомості і дефіцитності тієї чи іншої  продукції  має  амплітуду від 35 до 100 відсотків, а в середньому десь 80-85 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,      начальник     технологічного     бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська

 

     24

 

     область/. Шановний   Вітольде   Павловичу!  На  сторінці  26 говориться щодо встановлення пільгового  пенсійного  забезпечення для   водіїв  міського  транспорту  -  чоловікам  при  досягненні 55-річного віку,  жінкам - 50-річного. Я вважаю, треба доповнити: трактористам,   сільським   механізаторам,   працівникам  ферм  і будівельникам.

 

     Далі. Раніше нам казали,  що для переходу  на  свою  грошову одиницю потрібно 6 місяців.  Сьогодні називають інші строки - 1,5 року,  до  2  років.  Хотілося  б   усе-таки   почути   конкретну відповідьякий насправді строк встановлюється?  Щоб знали і ми,  і народ,  на що надіятися.  А  таке  розпливчасте  формулювання  не годиться.

 

     І останнє.  Як ви знаєте, було зібрано 150 підписів народних депутатів  з  запитом:  дати  чітку  картину  -  скільки   всього виробляється на Україні; скільки витрачається на оборону; скільки витрачається валютних надходжень.  Такої інформації ми й сьогодні не маємо. Хотілося б її одержати, щоб знати, наскільки грабується Україна.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції висловлюватимете у виступах,  а  поки  що відповіді на запитання. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,    перший   секретар   Полтавського   райкому Компартії  України  /Полтавський   виборчий   округ,   Полтавська область/.  Шановний  Вітольде  Павловичу!  Я вважаю,  що програма продумана,  економічно обгрунтована і чесна.  Мене  хвилює  одне: який  механізм  дії  передбачених  заходів,  щоб ця програма була виконана?  Бо якщо не буде виконана надзвичайна програма, то ви ж розумієте, нам просто не будуть вірити.

 

     Прошу не   перебивати   мене,  Леоніде  Макаровичу.  Я  таку пропозицію вношу:  дати Уряду можливість працювати.  З цією метою слід

 

     25

 

     прийняти таке  доповнення  до постанови - заслуховувати Уряд не частіше одного разу на квартал.  А то  міністри  щодня  сидять тут.  Коли  ж  вони  будуть  виконувати програму?  Даймо їм право працювати, даймо їм право на помилку, дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,заступник    голови    виконавчого    комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ,  Житомирська область/.  Уважаемый Витольд Павлович! Крайнє тяжело  выполняется  постановление  N 228 в части решения проблем чернобыльцев.  И одной из таких проблем является лес.  Необходимо заготовить  по  нашей  республике  для  строительства селений 420 тысяч кубов леса.  Я знаю,  что  Кабинет  Министров  обратился  в Верховный  Совет,  Президиум  Верховного Совета с письмом,  чтобы дать такое разрешение.  Президиум вроде бы хочет внести на сессию этот  вопрос.  У  меня  вопрос:  какие  нужны полномочия Кабинету Министров для того,  чтобы оперативно решать такие вопросы? Какие возникают трудности?

 

     ФОКІН В.П.  Спасибо.  Вопрос  чрезвычайной важности.  Дело в том,  я чувствую,  что и  вы  поддерживаете  меня,  нужно,  чтобы подобное  решение Правительство принимало самостоятельно,  другое дело,  что после,  скажем,  допущенной ошибки нужно держать ответ перед  парламентом:  что  вот  так  и  так собирались,  так и так решили,  так и так ошиблись.  В  данном  же  случае  я  прекрасно понимаю,   что   на   этом   можно  сыграть.  Ведь  речь  идет  о восстановлении лесосеки,  то есть не  о  промышленном  превышении объемов  лесосеки,  а  восстановлении прежних объемов.  Состояние критическое.  Я очень  надеюсь,  что  Верховный  Совет  поддержит Правительство, потому что иного

 

     26

 

     пути у  нас нет.  На той неделе я ездил специально в Москву, где встретился с Силаевым,  с лесовиками,  они поддержали  нас  и обещали  начать  отгрузку.  Мы  уже  покупаем лес,  причем,  я не стесняюсь говорить, мы уже, как перекупщики на рынке. Приехали из Хабаровска  с лесом,  мы 16 тысяч кубов леса выменяли на 3 тысячи тонн сахара.  То есть мы уже становимся торгашами, не купцами, не торговцами,   а   торгашами.   Поэтому,  я  думаю,  мы  не  решим чернобыльской  проблемы  по  переселению,  если  Верховный  Совет отклонит  просьбу  Правительства  об увеличении лесосеки до ранее обозначенных объемов.

 

     ГОЛОВА. Я  хочу  сказати,   що   Президія   Верховної   Ради підтримала Уряд.

 

     Другий мікрофон.

 

     МУСІЄНКО І.М., завідуючий ідеологічним відділом ЦК Компартії України /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська обдасть/. Шановний  Вітольде  Павловичу!  В  першому  розділі  в пункт 10 - зменшити  на  15  відсотків  рівень  оподаткування  прибутку  для підприємств легкої,  харчової і так далі промисловості.  Потім на сторінці 7,  пункт 14 - звільнити підприємницькі організації  від усіх видів оподаткування...  і далі там рівнозначні тексти. Чи не призведе це до того, до чого в свій час призвів відомий Закон про кооперацію?

 

     ФОКІН В.П.  Шановні  колеги,  тут  розбіжностей немає.  Бо в пункті   10   йдеться   про   підприємства   легкої,    харчової, деревообробної,  інших галузей промисловості.  Це крупні державні підприємства.

 

     27

 

     В пункті 14 йдеться про підприємницькі організації - це  так звані малі підприємства,  які ми повинні підтримувати.  Але є,  я розумію хід ваших думок,  у Законі про  підприємство  так  званий пункт   19,   відповідно  якому  підприємства  самі  встановлюють неконтрольований фонд заробітної плати. Я вас розумію.

 

     У якій формі ми будемо регулювати цю ситуацію?  Мабуть, буде податкова  система  на  споживчий  фонд,  тобто ми зменшуватимемо споживчий бюджет і таким чином регулюватимемо цю ситуацію.

 

     ГОЛОВА. Письмові відповіді, Вітольде Павловичу.

 

     ФОКІН В.П.  "Програмою передбачено скоротити на 30 відсотків видатки  на  утримання  апарату управління.  Конкретизуйте,  будь ласка,  цю тему.  Яких рівнів апарату управління це торкнеться  у першу чергу?"

 

     Шановні товариші,  взагалі,  дати  конкретну  відповідь  про структуру апарату, який зараз тільки формується, дуже важко. Можу сказати   тільки,  що  виконане  головне  -  із  складу  Кабінету Міністрів виключено більше двох десятків міністерств і  відомств, тобто скорочено склад Кабінету майже на третину.

 

     Зараз, може,  деякі  товариші  мені докоряють,  бо нічого не змінилося,  коли  підрахувати  велику  кількість   позакабінетних структур, я маю на увазі Державні комітети.

 

     28

 

     Але, друзі,  будьте самокритичні. Ви знаєте, що багато а тих структур було впроваджено саме за вашою пропозицією і через  вашу наполегливість.  Але  зараз,  як  і  тоді,  я  не  ставлю за мету доведення норм скорочення  апарату.  Апарату  не  може  бути  або багато, або мало. Апарату мусить бути стільки, скільки треба.

 

     Тому, коли  тут  затверджуватимемо  штати по кожній урядовій організації,  ми дуже прискіпливо вивчатимемо ті матеріали і тоді я зможу вам доповісти. Зараз у нас ще таких відомостей немає.

 

     "У якій  стадії  вирішується питання про вирівнювання цін на продукти харчування в місті,  на селі,  щоб  вартість  карбованця була  однакова?  В  одному своєму виступі ви сказали,  що над цим працює  робоча  група.   Можливо,   нам   скористатися   досвідом сусідів-білорусів, де це питання вже вирішене?"

 

     Я, дійсно,  не знаю про досвід білорусів.  І я скористаюся з вашої  поради,  негайно  надішлю  до  них  нашу  делегацію,   щоб повчитися.

 

     "У програмі, здається, не врахована можливість обміну грошей для тих, хто в'їжджає в Україну. Як бути їм?"

 

     Програма не може охопити абсолютно всі ситуації. Але саме ця ситуація   в   програмі   відображена.  Тобто  ми  будемо  давати можливість замінити гроші.

 

     "203 округ,  Пиріг.  Дайте,  будь  ласка,  відповідь  на  ті запитання, які вам ставив Свідерський".

 

     Я, по-перше,  дякую,  я з вами згоден. До переліку професій, про які я  казав,  зі  скороченими  строками  виходу  на  пенсію, мабуть, треба додати трактористів і механізаторів, які працюють у селах.

 

     29

 

     І ще, пробачте, ви казали про гроші. Шановні колеги, дійсно, чітких меж не можна провести там, де рішення тільки шукається. Ми виходимо на багато зарубіжних фірм, які зараз виготовляють гроші. Жодна  з  них  не  дає пропозицій щодо скорочення строків.  Вчора внесли пропозицію канадці, що можна значно швидше все це зробити, якщо в кількох фірмах замовити гроші. Але хто ж на це піде, хто ж дасть гарантію?

 

     "Право націоналізації  власності  Союзу  невідклане.  Чи  не вважаєте  ви,  що  до  третього  кварталу  більшість  підприємств союзної власності на  Україні  стане  членами  найрізноманітніших союзних асоціацій, які затвердять, матимуть свою союзну власність на Україні? Депутат Шевченко".

 

     Я абсолютно переконаний,  що після того,  як ми опублікували свою   постанову,   кожен  керівник  підприємства  знає,  що  він знаходиться під контролем,  і я не  знаю  жодного  випадку,  коли після цієї постанови були подібні спроби. Тобто до мене кидаються зараз усі союзні міністри і питають,  що ж робити,  як же ж буде. Сьогодні теж приїжджають для того,  щоб зустрітися і з'ясувати, в який спосіб вони будуть керувати підприємствами, розташованими на нашій землі. Я думаю, це ознака хороша.

 

     ГОЛОВА. Вітольде   Павловичу,   дякую   вам.   Ваш  час  уже вичерпано, будемо розпочинати обговорення.

 

     Я хочу звернутися до вас з проханням,  щоб потім на мене  не було   образ.   Розумієте,   вчора  цілий  день  обговорювали,  а наприкінці виявилося,  що,  скажімо,  така велика  депутація,  як Донецька, не мала можливості виступити, не виступили представники

 

     30

 

     Луганської депутації,  Запорізької, Одеської. Тобто виходить так:  я  виконую  порядок  запису,  а  в  залі  величезні   групи депутатів,  яким  і перед виборцями треба відповідати,  не можуть висловитися.  А слова я не можу надати,  коли йду суворо  за  цим графіком. Я проаналізував 40 виступів, скажімо, з міста Києва вже є 4,  з інших областей - по три,  по чотири  чоловіки  виступили. Тепер  буде  так:  якщо  я  надав  слово,  скажімо,  представнику Чернівецької області,  то вже наступний з чернівецької  депутації буде чекати. Згода? Прекрасно.

 

     Регламент 6 хвилин. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Може,  доцільніше,  як  казав Вітольд  Павлович,  дати  змогу  виступити   першому   заступнику Міністра  фінансів  і товаришу Ємельянову,  для того щоб потім це все разом обговорювати.

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Товариш Емельянов є? Прошу вас. Спочатку розкрийте  ситуацію,  а  потім послухаємо інформацію Міністерства фінансів.

 

     ЄМЕЛЬЯНОВ О.С.,  перший заступник голови Державної ради УРСР з питань економічної політики.  Уважаемые депутаты! У меня задача несколько упрощена в связи с тем,  что Премьерминистр в  основном доложил  по  всем  трем  законопроектам,  связанным с социальными гарантиями.  И с другой стороны - несколько сложнее,  потому  что все уже вам доложено.

 

     31

 

     Я хотел бы обратить ваше внимание на некоторые моменты.  При подготовке пакета документов по социальным  гарантиям  мы  в  это трудное, архитрудное время исходили из следующего.

 

     Что является   и  может  служить  действительной  гарантией? Вопервых,  сами  доходы.  Во-вторых,  их  индексация,  в-третьих, потребительская корзина. Поэтому было принято решение подготовить три пакета законопроектов.

 

     Мы исходили из того, что эти гарантии должны быть реальными. И  поэтому главным,  основным законом является закон о социальных гарантиях, связанный с минимальной заработной платой.

 

     Сегодня, как говорил Витольд  Павлович,  очень  много  наших сограждан имеют доходы ниже 100 рублей.  Вы понимаете, как тяжело им в этих условиях жить.  И как бы мы ни индексировали их доходы, вряд  ли  это  явится  серьезной  гарантией социальной защиты для людей,  у которых мизерная,  всего 70 - 100 рублей зарплата. Было принято   решение   поднять   минимальную  заработную  плату  без компенсации до 120 рублей,  с компенсацией она  составит  180-185 рублей.  Сегодня  она  на уровне 70 рублей,  так было установлено союзными органами,  не изменено и до сегодняшнего дня.  Поэтому и принято решение поднять минимальную заработную плату, а потом уже от нее вести все другие расчеты, связанные с индексацией.

 

     Это, естественно,  ляжет  серьезным  бременем   на   расходы государства,  на расходы бюджета предприятий. Расчеты показывают, что только в этом году,  если мы закон  введем  в  действие  с  1 октября   1991   года  /Россия  с  1  октября  1991  года  вводит минимальную зарплату на  уровне  180  рублей/,  расходы  составят порядка

 

     32

 

     300 миллионов    рублей.    Правительство   решило   поднять минимальную зарплату самой обездоленной части  населения,  сейчас таких людей 7 миллионов человек. Для этого потребуется только в 4 квартале 1991 года порядка 300 миллионов рублей,  в год  -  около одного миллиарда 200 миллионов рублей.

 

     Одновременно рассматривался  вопрос  о  той части населения, которая находится в очень сложном положении  в  связи  с  низкими пенсиями,  мы  рассматривали Закон о пенсиях,  предполагается его введение  с  нового  года.  Мы  считаем,  что,  учитывая  тяжелое материальное положение пенсионеров,  вопрос о размере минимальной пенсии тоже  можно  решить  одновременно  с  введением  закона  о заработной  плате.  Это  тоже  большие затраты,  но вопрос сейчас прорабатывается, я думаю, что мы изыщем возможность его решения.

 

     Что еще  хотелось  сказать,  уважаемые  товарищи.   Конечно, минимальная  зарплата  185 рублей и минимальная пенсия - это тоже мало,  на эти деньги очень тяжело прожить сегодня,  но мы  должны исходить из наших возможностей. В текущем году национальный доход будет  составлять  его  фонд  потребления  всего  150  миллиардов рублей.   Из  этого  нужно  исходить.  Мы  рассчитываем,  что  та программа чрезвычайных мер, о которой докладывал Премьер-министр, обязательно принесет позитивные результаты. Правительство поэтому и решило в первую очередь пойти на то,  чтобы поднять минимальный размер  зарплаты  и  минимальный размер пенсии,  от него провести индексацию.

 

     Что касается законопроекта о потребительском бюджете, то его надо принимать, имея в виду три обстоятельства.

 

     Во-первых, мы  должны  иметь такой бюджет,  о котором должен знать народ,  и к которому надо стремиться.  Нужно честно сказать народу, что сегодня наша республика не в состоянии обеспечить 240 рублей на .душу населения ни товарами, ни деньгами. Хотя деньгами это сделать проще.

 

     33

 

     Во-вторых, потребительский бюджет должен обеспечить перечень тех товаров, которые индексируются.

 

     В-третьих, потребительский бюджет должен  быть  своего  рода инструментом для прогнозирования, для выработки мер по достижению его значения.

 

     И последнее. Какой комментарий я хотел бы сделать! Прослушав программу  чрезвычайных  мер,  рассмотрев наши законопроекты,  мы должны себе отдавать отчет,  что ныне  действующие  президентские указы и союзные законы, а также некоторые наші документы входят и противоречие с тем,  что предлагается. Если тот документ, который мы  вчера  обсуждали,  будет  принят  в таком или в похожем виде, ничего не стоит ни наша программа,  ни наши  меры  по  социальной защите,  потому  что  все  они  базируются  именно на собственных экономических подходах. И еще об одном хочу сказать. Ведь главный вопрос - это возможность самим решать свои финансовые,  денежные, ценовые,  кредитные  вопросы,  осуществлять   внешнеэкономическую политику,  создавать  собственный  валютный  фонд.  Ведь  ни одна республика еще не  имеет  своего  валютного  фонда.  И  механизмы решения  этого  вопроса,  которые там предложены,  как раз на это направлены.  Горит дом,  и тушить его нужно всеми  средствами:  и командными,  и экономическими,  и иными,  например, экономическим стимулированием.  Ведь мы приняли решение о том,  что пять-десять процентов  от  ресурсов  сосредоточить  в  Кабинете Министров для решения прежде всего вопросов социальных, внутренних.

 

     В Союзном договоре решение этих вопросов,  конечно,  никогда нам  не  отдадут,  поэтому  мы  должны  на  эти  вещи  смотреть в комплексе с вопросом, который рассматривали вчера.

 

     34

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надасться  товаришу  Тентюку.  За  ним виступатиме Васильєва, Київська область.

 

     ТЕНТЮК В.П.,   Перший   заступник  Міністра  фінансів  УРСР. Шановні народні депутати! Прошу дати мені на виступ до 20 хвилин, тому  що  ситуація  з  бюджетом  дуже  складна  і мені хотілося б розповісти,  як вона вирішується  і  що  ми  будемо  робити,  аби закінчити цей рік.

 

     ГОЛОВА. Дозволимо? Будь ласка.

 

     ТЕНТЮК В.П.  Шановні  народні  депутати!  Ключовим завданням програми щодо стабілізації економічного  і  соціального  стану  в республіці   є   оздоровлення   фінансів,   скорочення   дефіциту республіканського та місцевих бюджетів.

 

     Товариші! Затверджуючи    в     грудні     минулого     року республіканський бюджет,  Верховна Рада УРСР установила граничний рівень його дефіциту в сумі 4,4 мільярди карбованців,  а разом  з дефіцитом  по  місцевих  бюджетах  республіки  він визначався в 7 мільярдів карбованців.

 

     Оцінюючи підсумки роботи в першому півріччі поточного  року, слід відзначили, що в цілому по республіці мобілізуються доходи в тих розмірах, що й передбачалося за винятком податку з обороту.

 

     За січень-червень  до  бюджету   республіки   надійде   28,4 мільярда карбованців, що становить 96,4 процента до уточнених

 

     35

 

     призначень. Щодо  виконання  місцевих бюджетів,  то в цілому забезпечується надходження запланованих  доходів.  Проблема  є  у виконанні  бюджетів  обласних  і районних Рад народних депутатів, оскільки вони не є Радами базового рівня і значною мірою залежать від  того,  чи передадуть їм кошти з бюджетів базового рівня,  чи ні.

 

     Невиконання плану надходжень податку з  обороту  до  бюджету понад  4 мільярди карбованців обумовлено зростанням оптових цін у промисловості порівняно з тими,  що були враховані в  розрахунках до  затверджених  бюджетів,  а також зменшенням загального обсягу виробництва  товарів  народного  споживання.   Виникає,   шановні народні  депутати,  закономірне  питання,  в  чому  ж  суть  тієї кризової ситуації у фінансах, про що сьогодні йде мова?

 

     Перше. Всі  закони,  які  прийняті  в  республіці,  поки  що направлені на розподіл бюджету,  і,  на жаль, жодного немає, який поповнював би його прибуткову частину.

 

     Друге. За 5 місяців вироблений національний доход  порівняно з  відповідним  періодом  минулого року зменшився на 8 процентів, продуктивність суспільної праці знизилась на 8  процентів,  обсяг промислового  виробництва  - на 4,7 процента,  а товари народного споживання на - 5,2 процента.

 

     Розбалансованість господарських     зв'язків,     погіршення фінансового  стаду  багатьох підприємств спричиняє значні розміри неплатежів у народному господарстві.

 

     Тому я хочу особливо  наголосити,  що  намічені  надзвичайні заходи  по  стимулюванню нарощування обсягів виробництва,  в тому числі пільги по оподаткуванню, демонополізація економіки,

 

     36

 

     роздержавлення і приватизація  будуть  головними  критеріями зростання  доходів  бюджету.  Тільки в цьому наш порятунок.  Тому підтримка депутатів Верховної Ради в зростанні  виробництва  буде великим внеском у виконанні бюджетів всіх рівнів,  а значить, і в підвищенні  добробуту  населення.  У  цьому  і  полягає   головне завдання Міністерства фінансів республіки.

 

     Я не   можу   не   говорити   про   це,   адже   ситуація  в республіканському бюджеті настільки стала кризовою,  що  потребує особливих   рішень.   Справа   в   тому,  що  замість  скорочення затвердженого дефіциту  ми  маємо  його  зростання  майже  до  40 мільярдів карбованців.

 

     Чому так   сталося?  По-перше.  Проведення  в  різні  строки реформи закупівельних,  оптових,  роздрібних  цін  та  підвищення вдвічі  - втричі оптових цін на сировинні ресурси при незмінних у першому кварталі роздрібних  цінах  призвело  з  одного  боку  до значного зменшення надходжень податку з обороту,  а з іншого - до необхідності видачі дотацій підприємствам  легкої  та  переробної промисловості.

 

     Щоб урятувати  трудові колективи,  не залишити населення без продовольства  і  основних  товарів  споживання,  Рада  Міністрів вимушена  була  піти  на додаткові витрати з бюджету,  які склали майже 5 мільярдів карбованців.

 

     По-друге. При  розробці  і  затвердженні   республіканського бюджету  на  1991  рік  дотація  на  покриття  різниці в цінах на вугілля була визначена в розмірі 6 мільярдів карбованців.

 

     37

 

     Однак у зв'язку з потребою  здійснити  заходи  по  оновленню шахтного фонду,  розвитку соціальної сфери, підвищення заробітної плати  у  вугільній  промисловості  необхідні  були  9  мільярдів карбованців.

 

     По-третє. Нееквівалентність     закупівельних     цін     на сільськогосподарську продукцію,  про що вам добре відомо. З метою компенсації  подорожчуючих  факторів,  не  повністю  врахованих у закупівельних  цінах  на   сільськогосподарську   продукцію,   що реалізується державі, Урядом встановлені доплати до закупівельних цін та знижено ціни  на  комбікорми,  які  продаються  колгоспам, радгоспам  та  іншим  споживачам.  На  здійснення  цих  заходів у поточному році треба буде понад 11,5 мільярдів карбованців.

 

     І четверте.  У зв'язку з підвищенням з 2 квітня  цього  року роздрібних  цін виникла гостра потреба у збільшенні асигнувань на утримання  соціально-культурних  закладів.  Лише  на   підвищення заробітної  плати  та  стипендії  - 1,8 мільярда карбованців,  на видатки на харчування та інших статтях витрат - 2,5 мільярда.  На здійснення  компенсаційних  витрат населення буде витрачено понад 13 мільярдів карбованців. А всього - 17,3 мільярда карбованців.

 

     Водночас доходи бюджету республіки збільшуються лише на 4,5 мільярда   карбованців,  в  основному  за  рахунок  зростання прибутку в народному господарстві.  На державних підприємствах та в  організаціях  прибуток  оцінюється в 56,5 мільярда карбованців проти 44,7 за розрахунками на початок року, тобто зростає на 26,4 процента.

 

     38

 

     Непропорційне збільшення   суми  податку  по  відношенню  до зростання   розміру   прибутку   обумовлено   зниженням    ставки оподаткування  з  46 до 36 процентів.  Отже,  бюджет не дораховує майже 3 мільярди карбованців.

 

     Щодо податку з обороту,  то у зв'язку зі  зміною  роздрібних цін надходження його зменшуються на 3,4 мільярда карбованців.

 

     Таким чином, шановні народні депутати, підсумовуючи доходи і видатки бюджету республіки,  ми виходимо на дефіцит коштів у сумі майже 40 мільярдів карбованців.

 

     Урядом республіки,  міністерствами і відомствами,  місцевими Радами  народних  депутатів  сьогодні  вживаються   заходи   щодо мобілізації   додаткових   доходів  бюджету  з  метою  скорочення бюджетного дефіциту.

 

     По-перше, оперативно   вирішуються   питання    економічного стимулювання  зростання виробництва товарів народного споживання, впровадження  нових  технологій   та   технічного   переозброєння підприємств шляхом введення широкого кола податкових пільг.

 

     По-друге, посилено  контроль  за  правильністю  обчислення і сплати  податків  до  бюджету.  За  п'ять  місяців   цього   року податковими    органами   проведено   88   тисяч   перевірок   на підприємствах,  в об'єднаннях і  організаціях.  При  цьому  у  35 тисячах  випадків,  або на кожному другому-третьому підприємстві, встановлені порушення податкового законодавства.  Це  дало  змогу додатково  мобілізувати до бюджету республіки майже 500 мільйонів карбованців.  До речі,  у минулому  році  було  мобілізовано  750 мільйонів карбованців.

 

     По-третє, Міністерством   фінансів  УРСР  і  його  місцевими органами проводиться активна робота по визначенню ставок  податку з  обороту.  Разом  з  органами  ціноутворення  в  цьому році вже встановлено понад 2,5 тисячі індивідуальних та групових ставок, а до кінця

 

     39

 

     року буде   переглянуто  ще  близько  900  таких  ставок  по товарах,  що реалізуються за  вільними  цінами.  Це  дасть  змогу покращити  фінансовий стан цілого ряду господарств та отримати до бюджету додаткові кошти.

 

     По-четверте, товариші,  сьогодні  вирішується  питання   про збільшення  виробництва горілчаної продукції в кількості не менше 5 мільйонів дал.  Для практичної реалізації цього  заходу  Урядом республіки  прийнято рішення про фінансування робіт по збільшенню виробництва пляшок.  Підприємствам спиртової галузі надано  право самостійно  укладати договори на реалізацію спирту в разі відмови прикріплених споживачів від оплати його по  цінах  з  податком  і обороту.  Нам  сьогодні,  товариші,  вигідно  за  межі республіки продавати не спирт,  а горілку.  І цей захід дасть нам можливість додатково одержати до бюджету майже півтора мільярда карбованців.

 

     І во-п'яте,  головне  - це економне витрачання коштів.  Уряд звертається до українського народу,  керівників усіх підрозділів. Настав час,  товариші, бути господарями своєї власності. Сьогодні треба відмовитися від видатків, без яких можна обійтися. Особливо прошу місцеві Ради всіх рівнів,  керівників господарств терміново розглянути це питання  на  засіданнях  виконкомів,  рад  трудових колективів, правлінь колгоспів, прийняти надзвичайні рішення щодо економії коштів у виробництві і побуті.  Цей  захід  може  значно полегшити  обставини,  які складися в економіці сьогодні і будуть ще складнішими у другому півріччі цього року.

 

     Уряд вживав і вживатиме  заходів  щодо  поліпшення  стану  з виконанням бюджету.  Але без вжиття надзвичайних заходів до кінця року це просто неможливо.

 

     У чому їх суть?

 

     Перше. Уряд республіки,  про що  говорив  у  своїй  доповіді товариш Фокін,  продовжуватиме роботу по стимулюванню нарощування промислового і сільськогосподарського виробництва,  завдяки  чому ми   розраховуємо  одержати  основну  масу  приросту  прибутку  і платежів до бюджету.

 

     40

 

     Друге. Це   заходи,   які   виходять   за   рамки    чинного законодавства,  але вони в вимушеними і мають діяти лише в період виходу з кризи.  Так, з метою забезпечення фінансуванням робіт по відновленню  основних фондів,  будівництву об'єктів невиробничого призначення пропонується дозволити міністерствам і відомствам  та іншим  органам  господарського  управління  створювати спеціальні галузеві   і   міжгалузеві   позабюджетні   фонди   за    рахунок централізації частини прибутку та амортизаційних відрахувань. При цьому мається на увазі,  що  ті  підприємства,  які  забезпечують повне  використання  таких  коштів на заходи по розвитку власного виробництва, не перераховуватимуть кошти до таких фондів. Власне, мова йде про вільні кошти, які сьогодні не залучені до обороту.

 

     Трете. Цілком  справедливе  обурення  у населення викликають зростаючі витрати на утримання  апарату  управління.  Витрати  на утримання  цього  апарату  за  минулу  п'ятирічку  зросли  на  54 проценти,  питома вага їх  у  створюваному  національному  доході збільшилася з 5,7 до 7,2 процента.

 

     Оскільки зростання  витрат  на управління не супроводжується збільшенням обсягів виробництва та поліпшенням фінансового  стану економіки,   вважаємо  за  доцільне,  без  шкоди,  я  підкреслюю, товариші,  без  шкоди  для  управління  виробництвом,   скоротити витрати  на  утримання  управлінців  державних  госпрозрахункових підприємств не менше як на 30  .процентів,  що  дасть  можливість зекономити  понад  870 мільйонів карбованців,  з яких близько 300 мільйонів карбованців можна залучити до бюджету.

 

     Уряд, пропонує залучити частину коштів на покриття  планових витрат,  які сьогодні є у розпорядженні місцевих Рад, організацій і установ.  Це надпланові залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року, кошти позабюджетних фондів, залишки коштів

 

     41

 

     на розрахункових  рахунках  бюджетних установ.  Таким чином, можна буде знизити бюджетний дефіцит більш  як  на  один  мільярд карбованців.

 

     Інформуючи Верховну  Раду  Української РСР про ситуацію,  що склалася  з  виконанням   бюджету,   неможливо   обійти   питання забезпечення  фінансування  заходів,  пов'язаних  із  ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

     Як уже говорилося,  витрати на реалізацію Закону Української РСР  "Про  статус  і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становлять у  розрахунку  на рік  більше  6,5 мільярда карбованців,  а союзно-республіканською програмою на це передбачено  лише  2,3  мільярда  карбованців.  З метою  покриття цих видатків вважали б за необхідне здійснити два таких заходи.

 

     По-перше, запровадити з другого півріччя 1991 року внески  у розмірі  3 процентів від фонду споживання /тобто фонду заробітної плати/  всіх  підприємств,  об'єднань,  організацій  і   установ, розташованих на території республіки,  на фінансування заходів по реалізації  положень  закону,  з  віднесенням  підприємствами  та організаціями  зазначених  витрат  на собівартість продукції /між іншим, Білорусія цей захід запровадила/.

 

     По-друге, припинити перерахування підприємствами союзного  і республіканського   підпорядкування   податку   на  прибуток  /17 процентів/  до  союзного  бюджету  /а  це  становить  близько   5 мільярдів карбованців/.

 

     До речі,  товариші, про взаємовідносини республіки з союзним бюджетом. За п'ять місяців цього року з доходів, що мобілізуються на  нашій території,  відраховано /я прошу записати ці цифри/ 6,5 мільярда карбованців,  з  яких  3,9  мільярда  карбованців  -  це податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій

 

     42

 

     республіканського та союзного підпорядкування.

 

     Мені вже    доводилося   з   цієї   трибуни   говорити   про взаємовідносини з союзним  бюджетом.  Крім  того,  я  виступив  у газеті   "Голос   України",  де  детально  розповів  про  всі  ці взаємовідносини. Але народні депутати Пилипчук і Швайка не згодні з цим.  І я,  товариші,  прошу Верховну Раду,  Президію Верховної Ради  призначити  таку  комісію,  яка  могла  б   перевірити   ці розрахунки  і,  врешті-решт,  сказати,  хто студент першого курсу фінансового інституту - Швайка чи Тенюк?  І всім  депутатам  хочу сказати:  товариші,  відрахування до союзного бюджету проводиться не транспортом /залізничним,  вантажним  чи  літаками/,  а  через банк,  і банк щомісяця дає звіт по касовому виконанню бюджету. Це дуже легко перевірити.  І я хочу ще раз  сказати,  що  твердження депутатів Пилипчука і Швайки не відповідають дійсності.

 

     Пропонується здійснити   деякі   інші   заходи,  зміст  яких викладено у розданих проектах документів. Я дуже прошу підтримати нас.

 

     Однак при  умові  здійснення  всього  комплексу  заходів  по стабілізації фінансового стану  ми  не  зможемо  покрити  дефіцит бюджету.  Тому  Уряд  звертається  до  Верховної  Ради  і просить допомоги.  Ми  просимо  доручити  Національному   банку   України прокредитувати видатки, які не покриваються сьогодні доходами.

 

     Враховуючи обставини,   що  склалися  у  виконанні  бюджету, звертаємося до всіх депутатів Верховної Ради - при розгляді нових законопроектів, реалізація яких призводить до збільшення видатків бюджету, виходити з наявних фінансових можливостей.

 

     Пропозиції Уряду,  спрямовані  на   фінансове   оздоровлення економіки, розраховані перш за все на період до кінця року.

 

     43

 

     У перспективі ж це завдання буде розв'язуватися через гнучку систему  оподаткування,  яка  забезпечуватиме  економічні   умови зростання    ділової    активності,    підвищення    ефективності виробництва,  стабільне надходження доходів у  бюджет.  Дякую  за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Васильєвій.

 

     За нею виступатиме депутат Ревенко.

 

     ВАСИЛЬЄВА ГЛ., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах   жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський   міський  виборчий  округ,  Київська  область/. Шановні депутати та члени Уряду! Уважно ознайомившись з програмою надзвичайних  заходів  щодо  стабілізації  економіки  України  та виходу її з кризового стану, хочу підкреслити, що програма дійсно неординарна  своїми  незвичайними,  непопулярними  засобами  як в сфері виробництва, так і в сфері обігу. Та інакше і не може бути, тому  що процесам дестабілізації,  процесам руйнування економіки, які так успішно прогресують у нас в республіці,  може протистояти надійний  механізм  протидії,  реалізація якого повинна не тільки зупинити падіння обсягів виробництва,  але й створити  умови  для його  збільшення,  повинна  не  тільки зупинити падіння життєвого рівня народу,  але і створити умови для  його  зростання.  У  наш буремний час, час стабілізації суспільно-політичної, обстановки в республіці,  час "війни законів",  розв'язати ці складні проблеми можна,  лише  стимулюючи  розвиток ринкових відносин,  стимулюючи підприємницьку   діяльність   та   стимулюючи    ініціативу    та зацікавленість народу України у високоефективній праці. Але в той же час повинен бути

 

     44

 

     створений і діяти механізм  соціального  захисту  населення, механізм інфляційної безпеки.

 

     Реалізація даної   програми   потребує:   по-перше,  сильної виконавчої влади,  по-друге, повного взаєморозуміння між Урядом і Верховною  Радою,  по-третє,  участі  депутатів усіх рівнів у цій реалізації,  по-четверте,  злагоди між усіма  політичними  силами республіки, створення стабільних суспільно-політичних обставин.

 

     Все це  дасть  можливість народу України спокійно,  виважено взяти участь у реалізації цієї програми.

 

     Зупинюся на деяких розділах програми.  Розділ  ІІ  "Розвиток підприємництва  та  його  державне регулювання".  У цьому розділі необхідно передбачити звільнення підприємницьких організацій  від оподаткування  прибутку,  що  спрямовується не тільки на розвиток виробництва товарів народного споживання,  продуктів  харчування, але й будівельних матеріалів, яких так на сьогодні не вистачає.

 

     Розділ ІІІ  "Демонополізація  економіки  і роздержавлення та приватизація власності".  Запроваджуючи  приватизацію,  необхідно дотримуватися   принципу  соціальної  справедливості,  створювати рівні стартові умови всім громадянам республіки.

 

     Крім того,  мене особливо хвилює  приватизація  комунального житлового  фонду.  У  нас є така категорія населення,  котра може житло   викупити.   Тому   необхідно   інвалідам,   багатодітним, малозабезпеченим   сім'ям,   куди   ввійдуть   і   пенсіонери   з мінімальними пенсіями, передбачити безкоштовну передачу житла. Це треба закріпити законодавством.

 

     Не передбачено   в   цій   програмі  і  забезпечення  житлом громадян,  які  його  не  мають.  Тому  розділ  третій  необхідно доопрацювати.

 

     Розділ ІX  "Соціальні  гарантії захисту та життєзабезпечення населення в перехідний період". У цьому розділі слід доповнити

 

     45

 

     статтю 70 наступним:  установити  жінкам,  які  працюють  на будівництві  та  в  будівельній індустрії малярами,  штукатурами, кранівниками,  вихід на пенсію в 50 років при стажі такої  роботи 15 років.

 

     І на  закінчення  пропоную  програму  схвалити і підтримати. Підтримати не тільки на словах, а й на ділі. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ревенку.

 

     За ним виступатиме депутат Романюк.

 

     РЕВЕНКО М.М.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ,  Чернівецька область/.  Шановні народні депутати! Ні в кого сьогодні немає сумніву в тому, що становище в економіці і соціальній сфері республіки вимагає  надзвичайних  заходів  для виведення її з кризового стану.

 

     Програма Кабінету  Міністрів  охоплює  всі  галузі народного господарства,  включаючи  надійні  механізми  протидії   процесам дестабілізації  економіки.  А  тому я вважаю,  що її нам сьогодні слід підтримати і дати можливість Уряду виконувати.

 

     За браком часу зупинюся лише на розділі УІІ "Регулювання  та стимулювання  виробництва  продовольства".  Розділ  заслуговує на увагу.  Сьогодні  ситуація  в   цій   сфері   викликає   серйозне занепокоєння.  Адже вже в цьому році виробництво м'яса зменшилося майже на 11 відсотків,  молочних продуктів  -  на  8,6  відсотка, тваринного  масла  -  на  12,9 відсотка.  Скорочується споживання населенням   продуктів   харчування.   Здійснення    передбачених програмою Кабінету Міністрів заходів, на додачу до вже прийнятого недавно Верховною Радою рішення  щодо  поліпшення  фінансового  і економічного

 

     46

 

     стану колгоспів    і    радгоспів,   позитивно   вплине   на стабілізацію   роботи   агропромислового   комплексу,   вирішення продовольчих проблем.

 

     Слід підкреслити  такі  заходи,  як  стимулювання реалізації сільськогосподарської продукції державі,  в тому  числі  валютою, забезпечення    паритету    цін,   створення   умов   фермерським господарствам,  і особливо додаткові два пункти,  про які говорив Вітольд Павлович,-це,  зокрема, зниження відрахувань на соціальне страхування і виділення коштів  на  підвищення  заробітної  плати працівникам колгоспів і радгоспів.

 

     Разом з  тим до деяких пунктів програми доцільно внести,  на мою думку, доповнення і зміни, зокрема до розділу УІІ.

 

     У пункті 52 головна увага приділяється перебудові виробничих відносин   у   сільському   господарстві,  в  тому  числі  шляхом перетворення колгоспів і радгоспів в інші  форми  господарств.  З цим   повністю   погодитися   не   можна,  тим  більше  в  такому формулюванні.  Що змінилося?  Умови забезпечення цих  господарств матеріально-технічними засобами,  умови праці і життя селян? Це ж ще немає ні техніки малогабаритної,  інвентаря,  не  організована інфрастуктура і так далі. Тому тут слід записати про необхідність безумовного  виконання  Закону  про  пріоритетність   соціального розвитку села та агропромислового комплексу.

 

     Пункт 53,   де   мова  йде  про  стимулювання  перевиконання державного  замовлення,  дуже  потрібен.  Проте   слід   записати компенсацію  саме  дефіцитними матеріальними ресурсами і товарами народного споживання,  бо рядовими ресурсами і товарами  це  слід робити   згідно  із  згаданим  мною  Законом  про  пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу.

 

     В пункті 55 слід встановити градацію  оплати  продукції,  що реалізується  понад  70  процентів від середньорічного показника, досягнутого у 1987-І989 роках.  Доцільно записати 1,5 і  вище,  в залежності від виду продукції, її дефіцитності, стану справ.

 

     47

 

     У пункті  56 я доповнив би останнє речення:  "бурякоздавачам жом і меляса  відпускаються  повністю  за  нормами".  Це  ж  їхня продукція, і вони не повинні бути прохачами. Як показує практика, сумнівним с зустрічний продаж население промислових товарів,  про що  йдеться  в  пункті  57.  Це не завжди виконується,  а нерідко допускаються несправедливість і зловживання.  Тому до цієї  формі великої довіри поки що немає.

 

     У пункті  61  щодо проходження військової служби,  я вважаю, слід внести уточнення  і  після  слів  "на  період  дії"  вказати тривалість цього періоду - два роки.  Тобто треба конкретизувати, тим більше, що мова йде про перегляд прийнятого нами закону.

 

     Хотілося б, щоб Уряд врахував і такі пропозиції.

 

     Перша. Негайно створити комітет по  земельних  ресурсах.  Це вже   записувалося   на   сесії,   але  питання  безпідставно  не вирішуються, хоча їх накопичилося немало.

 

     Друге. Розробити цільову програму по організації виробництва комплексів  машин і устаткування не просто в другому півріччі,  а встановити конкретний строк,  тому що з цим  питанням  ми  і  так запізнилися.

 

     Закінчуючи, хочу   звернутися   до   Кабінету   Міністрів  з проханням розглянути наші доповнення й зауваження і по можливості врахувати. А депутатів прошу підтримати цю програму.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Романюку.  Потім виступатиме депутат Сербін.

 

     48

 

     РОМАНЮК В.С.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культурі  та  духовного  відродження /Стрійський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановні колеги!  Я почну з цифр.  На Україні   зосереджені   величезний   сировинний,  енергетичний  і промисловий  потенціали.  Україна,  яка  становить  2,7  відсотка території  Союзу,  18  відсотків населення,  виробляє 34 відсотки овочів,  20 - пшениці,  25 -  картоплі,  50  -  соняшника,  80  - цукрових  буряків,  26  - молока,  26 - м'яса,  37 - сталі,  40 - прокату чорних металів,  45 - чавуну, 41 - кольорових металів, 26

- телевізорів, 15 - вугілля.

 

     А ми   й   досі   голодні,  і  так  буде  вічно,  доки  нами заправлятиме московська відомча буржуазія.  Лише  відокремившись, Україна  може  вижити,  її  організм  уже  через  3-5  років може набратися сил і здоров'я.

 

     Видобуток понад  власні  потреби   з   наступнім   експортом марганце,   титану,  урану,  залізної  руди,  виробництво  сталі, рослинної олії,  цукру,  сірки, золота, які є конкурентноздатними на  світовому  ринку,  може  даті Україні 30-40 мільярдів доларів прибутку.  Цього досить,  щоб оплатити  8-9  мільярдів  Росії  за нафту,   щоб   мати  запас  на  радикальну  перебудову  структури управлінської економіки за рахунок  імпорту  досягнень  передової економічної думки.

 

     Потрібно брати  курс  на  приватизацію,  а це нині не тільки економічна,  а  й   соціально-психологічна   проблема.   Якщо   в розвинутих  країнах  доля  держсектора  в  економіці не перевищує 10-15 відсотків, то в нашій країні - понад 85 відсотків.

 

     Насамперед планувалося  провести  приватизацію  в  торгівлі, громадському  харчуванні,  системі  побутових  послуг.  Однак без широкого масового переходу до приватизації землі ми  на  вирішимо продовольчої проблеми. Нині ж аграрники доведені до відчаю.

 

     49

 

     Ми знаємо причини,  але не можемо їх усунуті. Держава день у день біднішає, немає ні обласного, ні місцевого бюджетів. Замість ринку  - бартер,  примітивний обмін,  первісні рійкові відносини. Крихітна Голландія готова прохарчувати нашу гігантську країну.

 

     Наша психологія   деформована   зрівнялівкою,    стандартним способом життя і мислення,  вірою в особистість правителя, якоюсь ілюзорною надією на державу.  Тому ця психологія  важко  сприймає ринкову  економіку,  яка базується на засадах економічної свободі особи.  Більше того, в народногосподарському комплексі зруйновані усі господарські зв'язки, йде спад виробництва, насувається епоха безробіття, ростуть ціни, розкручується інфляція.

 

     Більш половини  населення,  по  суті,  залишилася  за  межею бідності.  Порівняйте:  середньомісячна  зарплата  у  нас  -  250 карбованців, у Сполучених Штатах - 2 тисячі доларів. Ми відставмо навіть  від Росії,  де працює 30 тисяч фермерів,  створено чимало бірж,  компаній,  акціонерних товариств,  орендних підприємств  в аграрному   секторі.   Укладаються  договори  іншими  країнами  з суверенною Росією.

 

     Вам потрібно   також   створювати   спільні   з   іноземцями підприємства,  залучати  на  Україну  іноземні  капітали,  як  це робиться в усьому світі.  Наприклад, у США губернатор штату всіма засобами намагається залучити зарубіжні компанії, бо це додаткові ресурси,  зайнятість,  навчання, інфраструктура, нові технології, товари,  нарешті,  крім  того,  це прибуток до бюджету,  вкладі в земельну реформу,  фонді, підвищення життєвого рівня людей. Свого часу за допомогою британського капіталу в США були побудовані всі залізниці,  заводи,  фабрики.   Сьогодні   там   японці   будують автомобільні заводи.  Це ж обопільній виграш. Однак цьому поки що противиться могутня  наш  адміністративна  система,  бо  для  неї інтеграція нашого господарства

 

     50

 

     у світовий економічний простір непідсилу.

 

     Систему потрійно міняти.  Народжений керувати,  працювати не може.  То  не  держава,  яка  не  може   захистити   пенсіонерів, інвалідів,  багатодітні сім'ї,  дітей-сиріт, військовослужбовців, які живуть на фіксовані доході, безробітних.

 

     Наведу такий приклад. На депутатському прийомі в окрузі мати просить влаштувати сина на роботу.  Чому він не прийшов:  питаю у заплаканої жінки.  Відповідає:  взуття здала в ремонт, то немає в чому й на люди вийти.

 

     Друга жінка,  мати  10-х дітей,  у розпачі запитує:  що мені робити з моїми дітьми, коли одне платтячко коштує 70 карбованців?

 

     Це ж катастрофа.  Ось до  чого  довели  ми  людей.  Для  них повинна  діяти  індексація доходів,  соціальні гарантії,  система спеціальних магазинів,  їдалень,  проїзних квитків  за  зниженими цінами і таке інше.

 

     Люді прагнуть  хліба  і  волі,  а  поки  що  туман  Союзного договору заступає  очі,  і  ми  не  можемо  розгледіти  ту  єдину перспективу - вільну і заможну Україну. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Сербі ну.  Потім виступатиме депутат Савченко.

 

     СЕРБІВ Ю.С.,  голова  Шосткинської  міської  Раді   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Шосткинський виборчий вкруг,  Сумська область/.  Шановні депутати!  На цьому  тижні  мі розглядали  багато  важливих  законопроектів:  і про пріоритетній розвиток села, і про екологів, і про Президента. Але питання, яке ми зараз розглядаємо, на мій погляд, найважливіше.

 

     Кілька тижнів  тому  "Аргументы  і  факты"  розповідали  про маленьку

 

     51

 

     державу Бруней,  в  якій  немає  демократичних  свобод.  Але прибуток населення становить понад 20 тисяч доларів,  і тому воно задоволене.  Я не вважаю,  що таке становище там  може  триматися довго,  врешті-решт,  у  ситій  Кореї постійно бунтують студенти, вимагаючи демократичних свобод.  Але це все ж таки ще один  доказ того,  що спочатку потрібно нагодувати народ,  одягнути,  а потім все інше починати.

 

     Єдиним порятунком у цій ситуації  є  та  програма,  яку  нам представлено.  Зараз  спад  виробництва  в деяких галузях досягає понад  20  відсотків.  Так,  програма  спірна,  вона  викликає  і викликатиме багато зауважень.  Депутати,  які виступатимуть після мене,  очевидно їх висловлять.  Але все ж я  вважаю  за  доцільне прийняти її і прийняти сьогодні.  І не так, як ми приймаємо деякі закони, - перше, друге читання і таке інше.

 

     Що ж до зауважень, які будуть у депутатів, то нехай сам Уряд вирішує - прислухатися до них чи ні. Бо коли ми будемо наполягати на тій чи  іншій  пропозиції,  то  можемо  витягнути  попри  свое бажання якусь цеглину з фундаменту, після чого вся ця будова може впасти.

 

     І ще дві  речі  повинен  зробити  парламент  для  того,  щоб програма ввійшла в дію.

 

     По-перше, ми повинні,  нарешті, припинити постійно викликати на килим до Верховної Ради Уряд, наче школяра, який провинився.

 

     І друге.  Ми з вами зараз підемо на двомісячні канікули, але програма  повинна  діяти.  Тому  я  вважаю,  що  нам  слід  своєю постановою надати можливість нашій Президії  приймати  тільки  ті мораторії,  які  потрібні  щодо  здійснення  цієї  програми,  для втілення її в життя.  Виняток потрібно вробити тільки для законів про  роздержавлення  та  приватизацію,  які ми повинні розглянути відразу після канікул.

 

     52

 

     Ще деякі зауваження до цієї програми.

 

     У пункті  10,  де  йдеться  про  те,  що  на  15   відсотків знижується  рівень оподаткування прибутку для підприємств легкої, харчової та деревообробної промисловості, я вважав би за доцільне додати "і промисловості будівельних матеріалів".

 

     І друге зауваження.

 

     В програмі   йде  мова  про  безоплатну  передачу  житла.  Я розумію,  що така передача зменшить видатки бюджету на комунальні витрати.  Але  все  ж  таки  давайте  згадаємо,  що тількино наше населення пережило 2 квітня - подорожчання. А безоплатна передача житла  викличе  за  собою  подорожчання квартирної плати,  і люди можуть не витримати.  Тому я вважаю за доцільне вводити цей захід не раніше, ніж з 1 січня 1992 року.

 

     Які ще  вимоги  у мене є до Уряду?  Я вважав би за доцільне, щоб Уряд нам дав все ж таки інформацію про строки  і  заходи,  що втілюватимуться в життя.  Не потрібно,  щоб ця інформація звучала тут з трибуни,  досить,  на мій погляд,  якщо ми  матимемо  її  в письмовому вигляді. Але така інформація повинна бути представлена через тиждень, тому що нам потрібно інформувати своїх виборців. А запитання від них, безумовно, будуть.

 

     І закінчуючи  свій  виступ,  я  все  ж  таки  просив би вас, Леоніде Макаровичу,  пропозицію про надання Президії  повноважень щодо  прийняття  мораторію  та  інших  законодавчих  актів  після закінчення  обговорення  поставити  на  голосування,  важливо  на поіменне.  А нам усім - схвалити цю програму,  затвердити бюджет, яким би він страшним не був. Іншого виходу, як мій погляд, немає. І ми повинні зменшити дефіцит, як це просіть Уряд.

 

     Дякую за увагу.

 

     53

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Савченку.  За нім виступатиме депутат Борейко.

 

     САВЧЕНКО А.П., секретар ЦК Компартії України /Вознесенський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати!  Програма надзвичайних  заходів,  запропонована Урядом,  викликав  в  цілому  позитивне  враження.  Що стосується економічно-соціальної політики, то зміст в основному збігається з програмними   принципами   діяльності   Компартії   України,  які опубліковані.  Програма має всебічній характер, охоплює практично всі  процеси,  що  відбуваються  сьогодні в нашій економіці,  всі сторони життя народу.  Кожний знайде в ній  відповіді  на  гострі питання сьогодення.  Інша справа,  чи всіх ці відповіді,  підходи Уряду задовольняють.  Мабуть,  ні.  Але ж вихід з глибокої  кризи неможливий без вжиття рішучих заходів і певних вправ.

 

     Взагалі програма  після  доробки  може  бути,  на мою думку, доброю основою піднесення економіки республіки,  життєвого  рівня людей,  базовою  консолідацією нашого суспільства,  утвердження в ньому громадського миру і злагоди.  Разом з тим  вважаю,  що  ряд питань потребує більш глибокого вивченні і переробки.

 

     По-перше. Потрібно  всебічно  спрогнозувати можливі наслідки запропонованих заходів.  Особливо це  стосується  фінансів.  Уряд цілком  обгрунтовано  звертається  до  Верховної Ради з проханням приведення в дію нових законів і соціальних програм,  враховувати наявність  фінансових  ресурсів.  Це  пункт 43.  Та невідомо,  чи витримає фінансова кишеня республіки весь той

 

     54

 

     пакет податкових пільг,  що запропонував сьогодні сам  Уряд. На це треба йти, але йти свідомо.

 

     По-друге. Велике   занепокоєння   викликають   наміри  Уряду стосовно політики цін.  Фактично підтримується  позиція  Кабінету Міністрів СРСР щодо їх лібералізації.  Неважко передбачити,  що в умовах дефіцитної економіки це призведе до  дальшого  їх  різкого підвищення,  викличе нову хвилю незадоволення. Відомо, що вже від проведеного безпрецедентного  підвищення  цін  понесли  величезні втраті  як  народ,  так і держава.  Виграли лише деякі промислові підприємства та діячі нових секторів економіки.

 

     Тому вважаю,  що запропонований Урядом механізм прогресивної оплати  праці  повинен  передбачати  не  лише стимули нарощування продукції,  а й зниження цін на неї  та  підвищення  якості.  Без цього ми й далі йтимемо зворотним шляхом розвитку.

 

     По-третє. Тривожать    наміри   Уряду   всіляко   прискорити роздержавлення і приватизацію в умовах,  холи ще навіть  відсутні відповідні  законодавчі нормативні акті.  Вже перші кроки в цьому напрямку свідчать про  те,  що  безоглядна  приватизація  реально загрожує  втратою  соціальних завоювань нашого народу,  переходом значної частини загальнонародного  надбання  до  ділків  тіньової економіки,  невиправданим майновим розшаруванням населення.  З ти мі боротися не можемо.

 

     Програмою передбачається  розширена  можливість   участі   в процесі  роздержавлення,  тобто  у  придбанні державної власності іноземних,  юридичних і фізичних осіб.  Незрозуміла й  пропозиція про  встановлення  рівних умов для наших та іноземних покупців на аукціонах.  І це в умовах,  коли штучно підвищено курс  іноземної валюти.  Вважаю,  що  вартість  засобів  виробництва для останніх повинна визначатися за світовими цінами і

 

     55

 

     оплачуватися у вільно конвертованій валюті.

 

     Четверте. Програму   з   питань    зовнішньої    економічної діяльності  доцільно  доповнити  заходами  по  створенню  вільних економічних зон, концесій на розробку корисних копалин. Слід було б  рішуче піти на переведення в зовнішньоекономічний банк України всіх валютних коштів наших підприємств,  левова частка яких зараз в на рахунках у банках Москви та й за кордоном.

 

     Не є  переконливими,  на  мій погляд,  і наведені в програмі мотиви щодо введення спеціальних грошових знаків.  Тут потрібні і заходи щодо захисту цієї системи від можливої спекуляції.

 

     На закінчення хочу підкреслити, що з урахуванням висловлених мною  сьогодні   зауважень   ЦК   Компартії   України   підтримує надзвичайну програму Уряду.  Комуністи разом з усіма патріотичний силами республіки своїми діями всіляко сприятимуть її реалізації. І я хочу закликати до цього всіх депутатів.  Досить балачок,  час приступати до діла.  Та,  вибачте, же смикати Уряд, а надати йому можливість плідно працювати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Борейку.  За ним виступатиме депутат Дорогунцов.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів,  першій  секретар  Коростишівського  райкому Компартії України /Коростишівський виборчий  округ,  Житомирська  область/. Шановні  народні  депутати,  шановний Голово!  Сьогодні нікого не треба переконувати в тому,  що головна мета  цієї  програми,  яку представив   Вітольд   Павлович   Фокін,   -  створення  надійних механізмів

 

     56

 

     протидії процесам стабілізації  та  прискореного  руйнування економіки  республіки шляхом здійснення надзвичайних заходів,  за допомогою  яких  можна  було  б  забезпечити  збільшення  обсягів виробництва,  обмежити  надходження на споживчий ринок додаткових грошових ресурсів, що перевищують товарну масу, і знизити падіння життєвого рівня людей.

 

     Головне, що  мені імпонує у представленій програмі,  - це її виваженість,  конкретність в більшості її розділів.  А виходячи з цього,  можна й вести мову про її реальність в процесі виконання. Я оказав би,  що програма  в  окремих  розділах  носить  характер радикальних заходів, і, я думаю, це правильно на даному етапі.

 

     Отже, вам  слід  сьогодні  не  дебатувати,  а  виступати вже організаторами,  послідовно боротися за здійснення запропонованих економічних  заходів.  Нехай  вони  і  не  все  охоплюють,  але я пропоную схвалити програму.

 

     Крім того,  вважаю за  доцільне,  щоб  були  враховані  такі моменти.

 

     Перше. Відтворення  порушених  республіканських  структур по координації  діяльності  промислових   підприємств,   будівельних організацій,    додержання   договірної   дисципліни,   зміцнення виконавчої влади. Останню, на превеликий жаль, ми з вами фактично зруйнували,  відмінивши  вертикальну  підпорядкованість  рад і їх виконкомів.

 

     Друга. Оновлення    державного    врегульованого    розвитку економіки,  яке  забезпечує  основні  народногосподарські потреби республіки.  В  цьому  випадку  не  можна  перетворювати  Кабінет Міністрів в хлопчиків для побиття по кожному випадку.  У виступах окремих депутатів їх дії визнаються майже злочинними.

 

     57

 

     У цій  складній  ситуації,  економічному  хаосі  треба  дати можливість  Уряду  діяти  самостійно,  приймати законодавчі акти, проявляти ділову ініціативу у становленні ринкових відносин.

 

     Право парламенту  не  підміняти  управлінців,   є   приймати закони,  надаючи право Уряду визначати механізми їх цій.  Закон - понад  усе.  Міністрів  призначають  і   звільняють,   а   закони залишаються.

 

     І четверте.    Організація    розробки   дійових   державних перспективних  і  поточних  планів  економічного  і   соціального розвитку  України  з включенням раніше прийнятих республіканських програм і елементів ринкових відносин.  Поки що в цих  документах не   відчувається  ні  характеру,  ні  волі.  І,  безумовно,  нам необхідно орієнтувати трудові колективи на  пошуки  нових  шляхів господарювання, встановлення горизонтальних зв'язків, спрямування конкретних результатів господарської  діяльності  на  задоволення соціальних потреб їх працівників.

 

     Слід відмітити,  що  значне  зростання  прибутків  позитивно позначалося  на  збільшенні  доходів  республіканських,  місцевих бюджетів.  Однак,  за  розрахунками  Мінфіну,  як  тут  доповідав товариш  Тентюк,  у  нас  дефіцит  бюджету  складатиме  десь   40 мільярдів  карбованців  проти  7  мільярдів  карбованців,  які ми затверджували.

 

     Як і мої колеги з  Комісії  з  питань  планування,  бюджету, фінансів  і  цін,  я  підтримую  позицію  Уряду  про необхідність визначення реальних доходів бюджетів на  базі  уточнених  обсягів виробництва  продукції та послуг з урахуванням проведеної реформи цін та внутрігосподарських резервів.

 

     58

 

     Також вважаю,  що можна погодитися з пропозицією  Уряд/  про те,  що  державним  підприємствам,  об'єднанням  і  організаціям, розташованим  на  території  УРСР,  необхідно  скоротити  на   30 процентів  видатки  на утримання апарату управління,  передбачені кошторисом на друге півріччя 1991 року, і перерахувати третину .одержаної економії у доходи відповідних бюджетів.

 

     Заслуговує також на увагу звернення Уряду про те, щоб отроки введення в дію нових законів і соціальних програм, які збільшують витрати  бюджету,  встановлювати з урахуванням наявних фінансових ресурсів. До речі, ми неодноразово вели про це мову на засіданнях Комісії  з  питань  планування,  бюджету,  фінансів  і  цін.  При прийнятті чергових законів ніхто на це не звертав  уваги.  Думаю, що   дану   позицію   на   період   стабілізації  слід  закріпити законодавче.

 

     Далі. Я пропоную підтримати позицію про те, щоб 60 процентів залишати  у  розпорядженні  підприємства,  як  пропонує Уряд,  20 процентів  перераховувати  у  республіканський   бюджет,   а   20 процентів -у місцевий базового рівня.  Це зацікавить місцеві Ради займатися цими питаннями більш конкретно.

 

     І останнє.  Шановний Вітольда Павловичу! Ми дуже просимо від депутатів-аграрників  в  ході  виконання  цієї програми,  яку,  я думаю,  ми  сьогодні  схвалимо,  знайти  кошти  для   того,   щоб забезпечити виконання Закону про пріоритетний розвиток села.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Дорогунцову.  За ним виступатиме депутат Хананов, Луганська область.

 

     59

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Ради по вивченню  продуктивних  сил Української  РСР  АН  УРСР /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я хотів би відзначити,  що сьогодні вперше за більш як рік роботи розглядаємо справді життєво важливе  питання  для  всього  нашого народу  - програму виведення республіки з кризи.  З цього приводу можна було б сьогодні цілий день її обговорювати з тим,  щоб  усі депутати,  які  цього  побажають,  могли  висловити  свої думки і пропозиції.

 

     Я підтримую внесену Урядом програму.  Правда,  не все в  ній рівно,  можливо,  не все зважено. Вона певною мірою строката, але це - програма. Вона є, і ми можемо її в першому читанні прийняти. Я хочу висловити тільки жаль,  Вітольде Павловичу, що цю програму ви нам не подали до 1 січня 1991 року.  Ми б уже  половину  шляху пройшли в цьому році. А так вирішення питань, які тут відзначені, затягуються. Тепер принципові концептуальні зауваження.

 

     Перше. Світовий і наш власний досвід  свідчать  про  те,  що надзвичайні  ситуації вимагають надзвичайних заходів.  У нас саме надзвичайна  ситуація,  і  потрібні  надзвичайні   заходи.   Уряд правильно зробив,  що поставив це питання. Ніколи ще жодна країна світу з кризи не виходила  з  допомогою  ринку.  Ринок  -  це,  в кращому  випадку,  залізнична колія,  по якій можна рухатися.  Це умова.  Нам потрібний електровоз.  Таким електровозом мусить бути Уряд,  в руках якого повинні сконцентровуватися всі ресурси. І ці ресурси спрямовані  на  вирішення  головного  -  тобто  істотного збільшення  виробництва товарів і послуг для населення.  Нарешті, ми маємо програму, в якій ці питання поставлені на

 

     60

 

     перший план.  Досі  ми  шукали  вихід  із  кризи   в   сфері удосконалення   відносин  розподілу  і  обігу.  А  головне  -  це виробництво,  це його нарощування.  Поки що,  на жаль,  курсу  на включення   всіх   тих  важелів  державної  влади,  всіх  важелів державного управління я не відчув в достатній мірі.

 

     Друге. Мені здається слабким розділ восьмий, в якому йдеться про структурну перебудову та інвестиційну діяльність,  Він носить дещо  лозунговий  характер  і  не  забезпечує  розв'язання   того завдання,  яке  ставить  перед  собою  Уряд.  Я  ще  раз хотів би зазначити,  що ніякий Уряд,  віяний ринок  не  розв'яже  проблему насичення  споживацького ринку товарами.  Це можна зробити тільки зібравши  всі  ресурси  в  руках  Уряду,  дати   йому   необхідні повноваження    і   спрямувати   ці   ресурси   на   будівництво, реконструкцію,  технічне переозброєння галузей,  що  забезпечують ринок товарами народного споживання. Де взяти ці ресурсі?

 

     Перше. Ресурси Уряду і бюджету.

 

     Друге. Ресурси союзних відомств.

 

     Третє. Ресурси підприємств. Навіть їх можна взяти на засадах кредиту.

 

     Потребує збагачення соціальний розділ програми -  це  шостий розділ.

 

     Приклади. Зовсім   випало   з  розділу  питання  розв'язання житлової проблеми.  А це проблема дуже  гостра  для  мільйонів  і мільйонів людей.

 

     Я думаю,  що  можна  було  б  вищою метою індексації мати не зарплату, яка в 2-2,5 рази перевищує мінімальну. Немає в програмі категоричного   зобов'язання   Уряду   не   проводити  підвищення глобальних цін.

 

     61

 

     І, нарешті,  я дуже задоволений, що Вітольд Павлович звернув велику   увагу   на  те  кризове  становище,  в  якому  опинилися багатодітні сім'ї.  Ви знаєте,  що в республіці в  минулому  році природний приріст населення становив тільки 0,5 процента. В цьому році буде мінусовий приріст,  тобто ніякого приросту не буде. І я думаю, що це правильний крок Уряду.

 

     Мені здається,  що  ми можемо прийняти цю програму в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Хананову.  За ним виступатиме депутат Дубров.

 

     ХАНАНОВ Е.А.,  перший  заступник голови виконавчого комітету Луганської обласної Ради народних депутатів /Сватівський виборчий округ,  Луганська  область/.  Уважаемые  коллеги!  Представленная Кабинетом  Министров  программа  действительно  по   своей   сути является чрезвычайной, и я предлагаю ее решительно поддержать.

 

     Вместе с тем мы должны сегодня сказать сами себе откровенно, что организация  выполнения  принимаемых  решений,  постановлений Правительства  и нашего парламента являются самым слабым местом в нашей  работе.  Поэтому  необходимо   особое   внимание   уделить организации работы по ее выполнению.  И здесь,  уважаемый Витольд Павлович,  я считаю важно обеспечить прежде  всего  согласованную работу  всех  органов  государственного  управления по вертикали. Сегодня мы в этом направлении теряем ранее завоеванные позиции.

 

     62

 

     Особое внимание нам необходимо уделить вопросам межобластных и межреспубликанских поставок. Вот такой пример: на июнь только в Луганском домостроительном комбинате стоят без столярки более  20 секций  жилых  домов,  что  составляет  почти 60 тысяч квадратных метров жилья,  или шестою часть  всей  программы  області.  Можно представить,  как это влияет на жилищную проблему во всех городах и районах нашей области.

 

     И мы должны обратиться к парламентам и Украины,  и России за помощью  в разрешении этой проблемы,  потому что с каждым месяцем положение все ухудшается.

 

     В программе предусматривается  задействовать  дополнительные экономические  рычаги,  но,  на мой взгляд,  этого недостаточно и необходимо продумать дополнительные меры.

 

     И еще.  Витольд  Павлович,  я  думаю,   что   пришло   время однозначно  ответить,  какова  же  будет  судьба централизованных источников  финансирования  капитальных  вложений,  особенно   по заказу и Правительства, и местных Советов.

 

     Посмотрите, у  нас эти суммы небольшие;  из союзного бюджета мы должны были получить 44 миллиона,  в основном  это  деньги  на шахтерское  жилье.  Реально  просматриваются  менее  5  миллионов рублей,  Как быть дальше?  По фонду стабилизации  из  минимальной суммы   -  75  миллионов  -  мы  рассчитываем  на  сумму,  и  это подтверждают и республиканские органы, 35 миллионов. Их не хватит даже на финансирование объектов в районных центрах. А это то, что мы всегда делали.  Нам необходимо это рассмотреть,  потому что, к сожалению,  строители начинают от этих объектов отворачиваться. А ведь  это  социальные  объекты.  Нам  необходимо  это  решить   в ближайшее время.

 

     63

 

     И еще. Всех нас волнует судьба широко известного шахтерского постановления союзного правительства N 717.  В этом постановлении конкретно расписано,  кто и что решает на месте,  в республике, в Союзе.  Если мы не выясним отношения с центром в этом вопросе, то мы  опять  создадим напряженность в наших шахтерских коллективах. Это  нерешенный  вопрос   относительно   валюты   /623   миллиона инвалютных рублей/ и 70 с лишним тысяч тонн труб.  А что такое 70 тысяч тонн для шахтеров?  Это  и  производственная  программа,  и социальная программа,  и т.д. Поэтому я думаю, что нам необходимо разобраться по этому постановлению с союзным правительством.

 

     По пункту 55 этой  программы.  Речь  идет  о  стимулировании прироста   реализации   сельскохозяйственной   продукции.   Здесь предусматривается   госзаказ   на   уровне   70   процентов    от среднегодовых показателей за последние 3 года.  Я считаю, что нам нужно  подойти  к  этому  дифференцированно,  потому  что  многие хозяйства,  учитывая  урожайные годы,  значительно превышали план сдачи,  который  им  устанавливался.  И  мы  сегодня   можем   не заинтересовать   эти  хозяйства.  Поэтому  следует  еще  раз  все посчитать  и  изучить  проблему  в  этом   направлении.   Витольд Павлович,  к сожалению, фонд стабилизации не смог решить проблему финансирования  того  удорожания,  которое  произошло   в   нашей коммуналке.   И   сегодня  мы  практически  прекратили,  учитывая материальное снабжение,  подготовку к зиме.  Я считаю этот вопрос первоочередным,  и Кабинет Министров должен обратить не него свое внимание.

 

     Спасибо.

 

     64

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутатові Дуброву. За ним виступатиме Шеховцов.

 

     ДУБРОВ Л.В.,  перший  секретар Дніпродзержинського міськкому Компартії України /Дніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Програма надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та  виходу  із  кризового  стану  -  один із найважливіших кроків Кабінету Міністрів на шляху змін у економіці.

 

     Це перша спроба визначити наші реальні можливості.  Так,  ми запізнились  з  цим  рішенням  і  тому повинні йти на непопулярні заходя зниження життєвого рівня населення.

 

     Головне завдання програми - подолання негативних тенденція у народному господарстві.  Найважливіші заходи,  на мій погляд,  це участь    у    зовнішньоекономічній     діяльності;     укладання компенсаційних   угод   на   закупівлю  імпортних  ліній,  машин, устаткування та технологій,  що дасть можливість поновити  базові галузі   народного   господарства,   надання   фінансових   пільг підприємствам сфери  споживання  і  виробникам  товарів  широкого вжитку;  введення  механізму  прогресивної  оплати праці тощо.  В цілому підтримуючи запропоновану програму,  хочу висловити  деякі зауваження і пропозиції щодо її змісту.

 

     Розділ І,   пункт   4.   Пропоную   банківський  кредит  для підприємств, що нарощують потужності по випуску товарів народного споживання,  встановити  не більше двох - чотирьох відсотків.  Це дасть  змогу  в  короткий  час  змінити  технічний   рівень   цих підприємств і отримати компенсацію у вигляді надходжень у

 

     65

 

     бюджет за рахунок податку з обороту.

 

     Пункт 6.  З  метою  вдосконалення  горизонтальних зв'язків і підвищення  їхньої  ефективності  створити  в  найкоротший  отрок постійне представництво не тільки в країнах Східної Європи, але й передусім у союзних республіках. Це дасть нам змогу стабілізувати економічні  зв'язки,  надавати допомогу підприємствам у вирішенні питань реалізації економічних угод.

 

     Зменшити не на 15,  а на 30 відсотків  рівень  оподаткування прибутку   для   підприємств   легкої,  харчової,  деревообробної промисловості,  а також промисловості  будівельних  матеріалів  і будіндустрії.  Усі  підприємства  в основному невеликі,  прибутки незначні, а зношеність фондів від 70 до 100 відсотків.

 

     28 пункт.  Викуп понаднормативного житла  у  розмірі  до  50 відсотків  його  вартості  надавати  ветеранам  війни  ти  праці, багатодітним   та   малозабезпеченим,   а   також    репресованим громадянам.  Інвалідам  праці та війни пропоную надавати це житло безкоштовно.

 

     Пункт 32.  Встановити,  що на період проведення надзвичайних заходів,  не  більше  50  відсотків  /а не 70 як у програмі/ всіх валютних надходжень продавати республіканському  валютному  фонду за комерційним курсом.  Цим ми будемо заохочувати підприємства до участі  в  зовнішньоекономічних  зв'язках,   і   обсяг   валютних надходжень в цілому збільшиться.

 

     Пункт 46.  Надати підприємствам,  об'єднанням і організаціям право реалізовувати готову продукцію за договірними цінами,  коли на  її  виготовлення  використовується  сировина  за  договірними цінами.

 

     При цьому різниця між договірними  і  фіксованими  цінами  в обсязі 40 відсотків перераховується до республіканського

 

     66

 

     бюджету. Чому,  на якій підставі? Це неправомірно. Договірні ціни вже існують.  Ця вимога призведе до ще більшого росту цін  у всіх галузях.  У статті 14 Закону про підприємство УРСР,  який ми нещодавно прийняли, записано, що підприємство самостійно визначає структуру управління,  встановлює штати. А в розділі 5, пункт 48, вноситься  пропозиція  скоротити  на  30  відсотків  видатки   на утримання    апарату   управління   державним   госпрозрахунковим підприємствам,   об'єднанням.    Третину    одержаної    економії перерахувати  в  доход  у  бюджет.  Це  неможливо.  Ми  не можемо порушувати щойно прийняті закони, інакше нам ніякої віри не буде. В   той  же  час  Кабінет  Міністрів  не  вносить  пропозиції  по скороченню апарату  управління  бюджетних  організацій.  Важливим питанням  у  розвитку  народного  господарства  є його структурні зміни.

 

     У програмі зовсім мало про це сказано.  А на мій  погляд  це один  із  важливих  заходів,  який  призведе до різких соціальних змін. Він потребує ясності та виважених кроків.

 

     Внесена Урядом на розгляд програма не буде ефективно  діяти, якщо  ми  не розглянемо заходи по стабілізації фінансового стану, скорочення дефіциту республіканського бюджету.  Пропоную, щоб при розгляді  бюджету на друге півріччя ми розглянули також ці заходи і  прийняли   відповідні   постанови.   Тут   виникнуть   витання взаємовідносин з Союзом,  які треба вирішувати.  Вношу пропозицію прийняти програму в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шеховцову.

 

     За ним виступатиме депутат Гетьман.

 

     67

 

     ШЕХОВЦОВ О.М., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського  і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Важмашремонт" /Новокраматорський виборчий  округ,  Донецька область/.  Уважаемые депутата!  Мне бы хотелось начать с  замечания  по  поводу  постоянного,  плача,  а сегодня особенно, на тему: "Не трогайте Правительство, не мешайте ему работать"  и  так  далее.  Хотел  бы  напомнить  депутатам  и уважаемым   членам   Правительства   /может,   они  и  без  моего напоминания знают об этом/,  что  премьер-министр  Великобритании дважды  в  неделю  в  парламенте  отвечает на вопросы депутатов и никому при этом не жалуется, что отрывают от работы.

 

     И еще.   Главнейшая   задача   оппозиции    -    критиковать Правительство.   Это   настолько   важная   функция,   охраняемая обществом,  что   во   всех   цивилизованных   странах   правящее большинство  свою  оппозицию  бережет  и лелеет.  И,  конечна же, выступление депутата оппозиции с  критикой  Правительства  -  это явление  заурядное.  Это по поводу того,  что члены Правительства /вот позавчера и Витольд Павлович/ с какой-то обидой воспринимают критику.  Я прошу к моему выступлению отнестись именно так, как к выступлению депутата от оппозиции.

 

     Мы не будем принимать программу,  потому что  это  программа Правительства.   А  вот  ее  финансовую  часть,  наверное,  будем голосовать. Поэтому относительно нее несколько замечаний.

 

     68

 

     Прежде всего  я  считаю,  что   подавать   на   рассмотрение Верховного   Совета   предложения   по   изменению   финансового, бюджетного закона  в  таком  виде,  -  это  просто  неуважение  к парламенту.  В  свое  время  мы приняли бюджет республики на 1991 год,  фактически не имея в руках  подробных  цифр.  Возможно,  их имели члены Комиссии по вопросам планирования,  бюджета, финансов и  цен,  но  это  не  снимает   с   Правительства   обязательства предоставлять  всем депутатам полную информацию,  чтобы они могли принимать взвешенные решения.

 

     Итак, по поводу финансовой части.

 

     Предлагается установить 10 процентов  отчислений  в  местные бюджеты. Сколько это даст в бюджет? Почему в областные, почему не в городские?  За счет  чего  произойдет  увеличение  дефицитности местных бюджетов на четверть? Ничего из этого документа не ясно.

 

     Далее предложено    фактически    повысить   налогообложение предприятие с 35 до 36 процентов.  Я понимаю,  что есть  проблема Чернобыля,  но  в  то время,  как Россия стремится по сравнению с союзной ставкой  снизить  его  до  32  процентов,  мы,  наоборот, увеличиваем.

 

     Всем государственным  предприятиям  предписывается сократить на 30 процентов затраты на  содержание  аппарата  управления.  То есть всем,  невзирая на то, что где-то уже коллектив сам привел к норме,  к оптимуму  эту  численность,  гдето  действительно  штат раздутый. Всем сократить - поголовно, и баста!

 

     Перечень мер,   направленных  на  оздоровление  бюджета,  не выдерживает,  на мой взгляд,  никакой  критики.  Он  необоснован, кроме  того,  нет  сравнительного  анализа о том,  что было и что есть.  Просто нельзя за это голосовать,  я считаю,  бюджет -  это важнейший  закон,  который  принимает  парламент.  Возможны  ведь какие-то другие варианты.

 

     69

 

     Здесь поднимали  вопрос  об  оплате  жилья.  В  моем  городе Краматорске  третья часть населения живет в частном секторе,  а с учетом  тех,  кто  живет  в  коммунальных   квартирах,   половина населения  города  фактически  и  давно  /асі  апреля  тем более/ оплачивает  содержание  жилья,  его  реконструкцию,   ремонт   по рыночным  ценам и никому не жалуется.  Другая часть живет за счет дотации из бюджета.  Городской бюджет дотирует более 2  миллионов на   содержание  жилого  фонда.  Возникает  вопрос:  почему  одна половина населения должна жить за счет другой? Где тут социальная справедливость?  С  тем,  что  эти  половини населения совершенно равны в плане доходов,  по  уровни  жизни,  я  думаю,  и  спорить нечего.

 

     Возможно, одной из мер стабилизации бюджета была бы передача квартир  в   пользование   граждан,   приведение   квартплаты   в соответствие с затратами - уже сегодня,  а не через какой-то срок /хотя в программе Правительства это есть/.

 

     В принципе соглашаясь с основными положениями  программы,  я виражаю  сомнение  в  том,  что  она  будет выполнена.  При таком неуважительном отношении Правительства к парламенту и  Парламента ж  самому себе для этого есть глубокие опасения.  Вот только один пример.  Нам раздали проект постановления  Президиума  Верховного Совета  Украинской  ССР  по  поводу  выполнения  Закона о местных Советах.  Вы помните,  что 8 декабря, принимая закон, мы поручили Правительству  до  1 апреля решить вопрос о передаче коммунальной собственность  местным  Советам  и  внести  поправки  в   текущее законодательство,  приводящие  его  в  соответствие  с  Законом о местных Советах.

 

     Прошло 1 апреля, 1 мая, 1 июня. Президиум Верховного Совета, фактически нарушив Конституцию, отменил решение Верховного Совета

 

     70

 

     о сроках и перенес эти сроки на потом.

 

     Где гарантия,  что  в отороченные сроки будет выполнено наше решение?  Нет  таких  гарантий.  Хотя  там  все   было   записано правильно,     и     предполагались/на     уровне    коммунальной собственности/и приватизация жилья,  и демонополизация  торговли, которая  сейчас  развивается  стихийно,  все  создаются  народные предприятия.  Основываясь на таком отношении парламента  к  своим решениям  и  Правительства  -  к  решениям парламента,  я выражаю сомнение в том, что программа будет выполнена.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться народному депутату Гетьману.  За ним виступатиме депутат Дубенков.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,     голова     правління     республіканського акціонерко-комерційного   агропромбанку   "Україна"    /Уманський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановні депутаті!  У рамках відведеного регламенту  я  змушений  зупинитися  лише  на  деяких питаннях.

 

     Перше. Програма  і  банки.  Банківський кредит займає чільне місце в урядовій програмі,  їй  відведено  10  пунктів.  Водночас викликав сумнів,  що вільні інтерпретації авторів програмі дадуть банкам можливість реалізувати свій величезний потенціал  і  стати надійним партнером Уряду в подоланні кризового стану. За урядовою програною, на жаль, комерційні банки і надалі розглядаються не як самостійні   саморегулюючі   ринкові  структури,  а  як  придатки державної бюджетної системі.

 

     Як відомо,  сьогодні  банк   Україні   збитково   для   себе обслуговує

 

     71

 

     державний борг  у  сумі  18 мільярдів карбованців і фінансує близько 10 пільгових програм. І дивного в цьому нічого не було б, якби  держава  відповідально  ставилася  до  своїх  зобов'язань і компенсувати банкам комерційні втрати. Адже всі збитки від такої, з   дозволу   сказати,  "комерційної"  діяльності  банки  змушені перекласти на своїх клієнтів. На жаль, сьогодні ніякого механізму автоматичної  взаємодії  між  комерційними  банками і бюджетом не існує.

 

     Ось після цього і скажіть,  як комерційні банки, що створені на  власні  кошти своїх акціонерів,  зможуть активно включитись у виконання чергових  пільгових  програм,  таких  як:  зменшити  на половину  за  1990-1991  рік  процентні  ставки за наданий банком кредит   для   підприємств;   передбачити    надання    пільгових довгострокових  кредитів  для  молодих сімей;  організувати викуп акції на спеціально створені фонди і таке інше?

 

     Перелік пільгових кредитних заходів  можна  продовжити.  Але мені   вдасться,  що  поки  не  буде  визначено  чіткий  механізм взаємодії ніж банками і  бюджетом,  програма  не  працюватиме.  І давайте  не  плекати  на  цей рахунок ніяких ілюзій.  Або держава доведе комерційні банки,  як і свій бюджет,  до банкрутства,  або комерційні   банки   просто  не  зможуть  знайти  свого  місця  в реалізації цієї програми,  і тут адміністративна  система  більше просто не спрацює.

 

     Друге, пунктом    54    програми    передбачено    створення Українського    фонду    підтримки    селянських    /фермерських/ господарств.  І депутати,  і члени Уряду знають, що мені довелося докласти  чимало  зусиль  для  того,  щоб  довести   необхідність створення  такого  фонду  її  умовах  скорочення централізованого бюджетного фінансування і заміни його банківським  кредитуванням. Особливо   це   актуально   для  агропромислового  комплексу,  де банківський кредит щорічно становить близько

 

     72

 

     30 мільярдів   карбованців,   а   процентні   ставки   різко зростають.

 

     Тому, враховуючи   досвід  розвинутих  країн,  я  пропонував створити  державний  фонд  на   підтримку   сільськогосподарських підприємств  і  фермерів,  згідно  з  яким  держава  бере на себе частину плати за цей кредит. Так ось, я читаю пункт 54 програми і не вірю своїм очам:

 

     назва -   нібито  моя,  а  зміст  -  зовсім  інший.  Скоріше пропонується фонд благодійності,  а не цивілізований  економічний інструмент.

 

     Тому я  пропоную  повернутися  до  цього  питання - створити такий фонд,  який би відповідав інтересам АПК, комерційних банків і  держави.  Тільки  в  такому випадку величезні кредитні ресурси зможуть стати доступними для сільськогосподарських кооперативів і фермерів,  не  дозволять перенести інфляційні процеси на сільське господарство.

 

     Про державний дефіцит і державний борг.  Якось непомітно для всіх   нас   у  широкому  вжитку  з'явилися  ціни,  тривожні  для нормального економічного життя.  Ось і  тепер  на  балансі  банку Україні з'явився державний борг.  За підрахунками,  з урахуванням тієї фінансової програми, що Уряд учора запропонував, по селу він сягатиме  на кінець року 22-23 мільярди карбованців.  Тому я хочу запитати наш Уряд,  і вас,  шановні депутати:  що таке  державний борг,  який його статус,  хто встановлює його межі, хто і за яких умов повинен його обслуговувати?  Це не  риторика.  Ось  і  новий Державний міністр товариш Лановой при розгляді проекту Закону про цінні папері відповів,  що питання це  завчасне.  Мені  жаль,  що актуальність цього питання не розумів саме Державний міністр, але ж нам у стратегічному плані потрібно якраз під реальний державний борг  випустити державні цінні папері і реалізувати відповідає до програми  роздержавлення.  Я  цього  найважливішого  питання   не помітив в урядовій програмі.

 

     73

 

     Хотів би  на  закінчення  зробити тану репліку.  Чи продумав Уряд питання про відміну контролю банків над  фондом  споживання? Боюсь,  що незабаром у нас просто не вистачить у банках готівки і банківських резервів дня випхати заробітної  платі.  Думаю,  така позиція не сприяє стабілізації.

 

     Пропонуй в  урахуванням  даних  пропозиції  доопрацювати  цю важливу програму.

 

     Дякую вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається   народному   депутату   Дубенкову, Вінницька область. За ним виступатиме депутат Яковишин.

 

     ДУБЕНКОВ Т.О.,  секретар  Комісії Верховної Ради Української РСР  з  питань   відродження   та   соціального   розвитку   села /Козятинський   виборчий   округ,   Вінницька  область/.  Шановні депутаті, шановні запрошені, шановні виборці! Виконувати програму нам  разом  в  Урядом.  Інакше ніяких результатів чекати не слід, якщо ми відомо шляхом лебедя, щуки і река.

 

     Роль Верховної Ради і особливо нашої Президії  -  не  тільки підтримати  програму,  а  й  допомогти  Уряду втілити її в життя. Через  заклики  не  до  страйків  та  непокори,  а  до   спільної напруженої  роботи.  В  цілому підтримуючи сміливі програмні цілі Уряду,  хочу зупинитися на трьох принципових питаннях розділу УП, які стосуються проблем регулювання виробництва продовольства.  На мою думку,  ці питання не повністю  розкриті.  Кабінет  Міністрів розробив   нову   політику   формування   держзамовлень   та   їх забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

 

     74

 

     Як ми знаємо,  головними функціями  адміністративнокомандної системи     управління     виступають    опанування,    доведения держзамовлення і матеріально-технічне забезпечення.  В перехідний період економічних методів управління цього ми не заберемо і його потрібно вдосконалювати.  В даний час неможливо  відмовитись  від доведення  держзамовлення на основні види сільськогосподарської і промислової продукції,  але вже нині при  виконанні  цієї  роботи потрібно   переходити  від  силових  до  економічних  стимулюючих методик. Для цього можна було б запропонувати такі заходи.

 

     Перше. Держзамовлення  на   сільськогосподарську   продукцію формувати  по  обмеженому  переліку  і в об'ємах,  необхідних для задоволення мінімальних потреб нашої республіки.

 

     Виховання держзамовлення повинно  бути  економічно  вигідним для господарства сьогодні.  А не так,  як раніш:  план - честь, а виконання його - обов'язок.

 

     Друге. З   урахуванням   необхідності   задоволення    через держзамовлення    мінімальних    потреб   суспільства   підтримую пропозицію  Уряду  встановити  граничні  розміри   держзамовлень, можливо, диференційовані по окремих галузях, які в найближчі роки можна було б зменшувати не тільки до 70  процентів,  а  і  до  50 процентів.  Без  цього  неможливо  перейти до ринкових відносин і розвивати ініціативу та підприємництво.

 

     Третє. Реалізована  в   рахунок   держзамовлення   продукція повинна    забезпечуватись   не   тільки   матеріально-технічними засобами,  а й товарами  народного  споживання  для  селян,  іони можуть  бути  розроблені в розрахунку на об'єми в грошовій оцінці або   натуральному   виразі.   Нормативи   матеріально-технічного забезпечення і товарів народного вжитку, єдині по республіці

 

     75

 

     або диференційовані   по   зонах,   повинні  затверджуватися представниками  державних  органів  і  трудящих   при   укладенні колективних угод.

 

     Шановний Вітольде  Павловичу,  я  звертавсь до вас.  Давайте хоча б один раз за  виготовлену  продукцію  дамо  товари  селянам зразу,  а  не  в  кінці  року.  Люди  вже втратили будь-яку віру, особливо керівники.  Вони  знають,  що  цих  машин,  телевізорів, холодильників у кінці року не отримають. Давайте дамо товари хоча б на 40 процентів у цьому році під заготовлену продукцію. І я вам скажу,  що  ми виконаємо плани по хлібу,  і не треба буде вживати додаткових  заходів.  Доведення  держзамовлень  та   забезпечення матеріально-технічними   ресурсами,   на   мою   думку,   повинно здійснюватися не міністерствами,  відомствами,  "добрими дядями", які  в них працюють.  Це повинен бути новий спеціальний державний орган для підписання договорів на держзамовлення  і  забезпечення матеріально-технічного постачання.

 

     Я згоден  сам  нічого  не просити.  Соромно сьогодні просити члена Уряду - відпиши, допоможи, дай. Я розумію, що у нас є якесь право,  десь  якесь  право  знайомства.  Якби було для всіх єдине поставлене завдання. Виконав план - одержуй від нього. І ніхто не мав  права видати більше.  Якщо розібратися,  Вітольде Павловичу, скільки направлено  на  сторону,  то  ясно  -  до  колгоспу  мало приходить.  Добре,  якщо голова колгоспу мас авторитет,  депутат, член ЦК.  А якщо цього немає,  що  він  одержує?  Давайте  в  цій програмі  запровадимо це - самі відмовимося від цих подачок.  Хай тоді не буде винен ні Ткаченко, и і Мінченко - ніхто, і ми будемо знати єдине: виконав - одержуй, не виконав - сиди і мовчи.

 

     Останнє питання, яке я хотів би підняти. Товариші,

 

     76

 

     надзвичайні заходи стабілізації потребують нових підходів до оплати праці.  Я пропоную в цьому плані зняти всякі  обмеження  в оплаті  праці  при  реалізації  товарів  та  послуг.  Забезпечити жорстку економічну відповідальність працюючих за результати своєї діяльності.

 

     І декілька зауважень по пунктах розділу УІІ.

 

     Стаття 57  "Закупівля лишків сільськогосподарської продукції у населення".  Питання - хто  і  як  буде  закуповувати?  Давайте подивимося.  Сільська Рада закуповувала картоплю,  у неї сьогодні її багато,  на ній поставлено питання.  Хіба вона може  закупити? Торгові  організації  закуповували  яйця,  сьогодні  70 процентів лишків у населення незакуплені.  Поїдьте по селах,  подивіться  - гниють яблука,  груші, фрукти, ми не можемо нічого зробити а цим. Я пропоную розробити нові методи стимулювання.

 

     Друге. Питання  про  землі  для  людей,  які  виділяються  в райцентрах, Вітольде Павловичу, давайте цю землю будемо давати не на тимчасове,  а на постійне користування.  Буде більше  користі. Тимчасове  користування  нікому  нічого  не дає - ти знаєш,  що в цьому році твій город тут,  а наступного року знову треба  полоти півліта бур'ян.

 

     Шановний Олександре   Миколайовичу,  у  заходах  передбачено зробити резерв під жнива 1991 року.  Зробіть резерв на  1992  ріж під посів на 1992 рік. Це дуже важливо.

 

     І останнє    питання.    Роботу   у   сільськогосподарському виробництві пропоную  зараховувати  як  альтернативну  службу  не тільки для тих,  хто в селі працює,  а й для тих, хто хоче в село приїхати.  Хай попрацює на фермі чи на тракторі два  роки,  як  з міста приїде, і хай йому зараховується альтернативна служба.

 

     77

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Яковишину.

 

     За ним виступатиме депутат Качура.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький  виборчій  округ,  Чернігівська  область/.   Шановні депутати!  На  початку  виступу  я  нічого  нового  не  окажу.  Я підтримую виступи попередніх депутатів,  що  документ  потрібний. Проте є деякі зауваження.

 

     Мене, і  не тільки мене,  а наше село ця програма цікавить з одного боку.  У назві програми мова  про  надзвичайні  заходи  по стабілізації.   Я  думаю,  що,  наприклад,  сьогодні  ми  повинні вирішити на засіданні  Верховної  Ради,  щоб  Кабінету  Міністрів надати надзвичайні повноваження.  Без цього приймалося у нас дуже багато програм, і непоганих програм.

 

     Що нам сьогодні потрібно для села?  Я по цьому  питанню  вже виступав  неодноразово.  Ми  чудово  тут  записали,  я  абсолютно підтримую,  Вітольде Павловичу: розробити цільову програму у 1991 році  використання потужного промислового комплексу,  організації виробництва технологічних ліній. Була постанова Раді Міністрів по виробництву  силосних  комбайнів в минулому році.  Була постанова Ради Міністрів по  розміщенню  технологічних  ліній.  Я  не  хочу сказати, що нуль, але зроблено дуже мало по цих питаннях.

 

     Мене і  наших  голів  колгоспів,  наприклад,  цікавить:  хто персонально буде відповідати за організацію виробництва ліній  та механізмів? Товариш Ткаченко може виступити тільки

 

     78

 

     як замовник.  Хто  буде?  Товариш Антонов?  Я ж розумію,  що Голова Кабінету Міністрів не  може  відповідати  за  всі  питання персонально.  Якщо,  Вітольде Павловичу, буде вирішено це питання за два роки,  я з цієї  трибуни  вийду  і  стану  перед  вами  як Прем'єр-міністром на коліна.  /Шум у залі/. Леоніде Макаровичу, у мене забирають час.

 

     Програма розрахована  на  два  роки.  Але  ми  знаємо   нашу неповороткість.   Я   хочу  в  цьому  питанні  попутно,  Вітольде Павловичу,  сказати,  яким чином ви сьогодні  як  Прем'єр-міністр можете вплинути на директорів, керівників областей та інших, коли сьогодні кожен сам собі господар.  Ви даєте розпорядження, а вони не  виконуються.  Які ви маєте,  наприклад,  сьогодні надзвичайні права?  Ніяких ви не маете прав.  Тому я вношу пропозицію, щоб ви терміново   подали   на   розгляд  Верховної  Ради  перелік  усіх надзвичайних повноважень,  які ви вимагаєте  для  виконання  цієї програми. Тоді я, Вітольде Павловичу, можу повірити, що щось буде у цьому питанні в республіці зроблено.

 

     У мене далі таке питання.  Ма питаємо сьогодні  з  Уряду  за соціальний розвиток села.

 

     Візьмемо нашу Чернігівську область.  Що,  наприклад, у цьому році зроблено для соціального відродження села?  П'ять  років  не вводиться цегельний завод по випуску силікатної чи червоної цегли в Корюківці, і ніхто не знає, коли його буде введено.

 

     Сотні тисяч дач зводиться, і ніхто нічого не каже, дивляться на  це  спокійно.  Розбазарюються  всі  фонди на матеріали.  Люди питають,  невже Верховна Рада не  може  на  два  роки  заборонити розбазарення   коштів,   які  йдуть  сьогодні  на  матеріали  для будівництва дач?  І це потрібно записати і заборонити.  Дякую  за увагу.

 

     79

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Качурі.  Потім виступатиме депутат Костенко.

 

     КАЧУРА Б.В.,  заступник  голови   Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей народного господарства /Чугуївський виборчий округ,  Харківська  -область/. Шановні  народні  депутати!  Думаю,  ми  сьогодні  маємо підстави висловити задоволення з приводу того,  що наш  Кабінет  Міністрів виявив  рішучий  намір  розв'язати соціально-економічні проблеми, які сьогодні хвилюють народ України,  і береться за роботу.  І  в цьому ми йому повинні допомогти.

 

     Програму надзвичайних заходів, у якій за допомогою переважно економічних,  а не адміністративних методів стимулюється розвиток ініціативи на підприємствах,  знімаються численні гальма на шляху підприємницької діяльності, ми мусимо схвалити.

 

     Разом з  тим,  на  мій  погляд,  в  серйозні   резерви   для поліпшення  обговорюваного  документа.  Насамперед  це стосується питань  соціального  захисту   людей.   Жоден   із   так   званих непопулярних   заходів,  а  їх  чимало  в  програмі,  не  повинен впроваджуватись  у  життя,  доки  Урядом  не  будуть  розроблені, прийняті та доведені до відома людей, яких це торкається, заходи, які захитали б їхні інтереси.

 

     Хочу звернути увагу Уряду  на  необхідність  більш  виважено підійти  до  реалізації заходів,  передбачених у третьому розділі програми. Це вузловий розділ, найскладніша і найважливіша частина заходів по виходу із кризового стану. Вони зачіпають інтереси

 

     80

 

     кожної людини,  тому  нечіткість,  неясність,  а  тим більше можливість помилок неприпустимі.

 

     Викликає подив непослідовність дій,  передбачених програмою. З  другого  півріччя цього року починається реалізація програм по демонополізації   економіки,   роздержавленню   та   приватизації власності. Причому це стосується не тільки невеликих підприємств, тих,  які працюють у сфері обслуговування, а й середніх і великих державних    підприємств,   що   перетворюються   в   акціонерні, колективні, орендні, в тому числі з правом викупу.

 

     Вона було б і непогано,  але  ж  без  своєчасного  прийняття нормативних  актів  і документів,  що регулюють процесі,  а також розробки   чіткого   порядку   викупу   державного   шина,    які передбачається мати тільки на кінець 1991 року,  це неможливо. Не важко передбачити,  до  яких  наслідків  може  призвести  подібна поспішність  у  такому  делікатному  процесі,  як  роздержавлення власності.

 

     Я вже не кажу про те,  що нам  взагалі  слід  дуже  виважено підійти   до   вибору   шляхів,   етапів,  рівнів  роздержавлення власності,  зважаючи на те, що основу економіки України /більш як на  70 відсотків/ становлять великі підприємства базових галузей, на яких ще певній час зберігатиметься державна влада.

 

     Далі. Було б добре,  якби в програмі знайшли відображення ті питання,  щодо  яких  Верховна Рада вже давала доручення Кабінету Міністрів.  Так,  у постанові Верховної Ради Української РСР  про порядок введення в дію Закону про підприємство

 

     81

 

     Кабінет Міністрів  був  зобов'язаний до 1 вересня розробці і подати Верховній Раді пропозиції  про  порядок  делегування  прав власника  майна  державних  підприємств радам цих підприємств або іншим  органам,   які   передбачені   статутом   підприємства   і представляють  інтереси власника.  Було б добре,  якби вони могли знайти своє місце в другому чи третьому розділі програми,  де йде мова  про  розвиток  підприємства,  демонополізацію  економіки та приватизацію.

 

     Не слід також Кабінету  Міністрів  ревізувати  цю  постанову відносно  переходу  керівників державних підприємств на роботу за контрактами,  треба  йти  чітко  за  постановою.  Це   теж   слід врахувати.

 

     Хотілося б,  щоб Уряд надалі сміливіше діяв по відношенню до союзного Уряду, особливо там, де є правова основа для цього. Так, незважаючи  на  нещодавно  прийняту постанову Верховної Раді УРСР про перехід у юрисдикцію Української РСР державних підприємств  і організацій  союзного підпорядкування,  розташованих на території республіки,  ми не знаходимо відповідних дій Кабінету Міністрів в жодному з розділів програми. Особливо це стосується тих положень, де йдеться  про  створення  національного  валютного  фонду,  про грошовий обіг та виконання бюджетів республіки.

 

     У програмі   взагалі   нічого  не  сказано  про  регулювання відносин з союзним Урядом.  А без цього ваші наміри,  заходи, я в цьому впевнений, повиснуть у повітрі. Гадаю, це слід врахувати.

 

     82

 

     І останнє,   товариші.   На  республіку  надзвичайно  шведко насувається  енергетична  криза.  Особливо   тривожне   становище склалося   в  атомній  енергетиці.  Вдумайтеся,  шановні  народні депутаті,  - загальний дефіцит коштів на 199І рік  становить  683 мільйони  карбованців.  Різко впала престижність праці атомників, спостерігається інтенсивне звільнення працюючих в  АЕС,  особливо висококваліфікованих   спеціалістів.   Середньомісячна  заробітна плата в  першому  кварталі  цього  року  становить  лише  350-390 карбованців,   загальна   неукомплектованість  досягла  вже  3268 чоловік.

 

     За таких умов зростає не лише можливість аварій, а й зупинок АЕС,   що   відразу   негативно  вплине  на  стабільність  роботі економіки,  оскільки резерву немає.  Теплові ж станції усі  вкрай зношені.  Зима  не за горами,  вже повернуло літо на зиму і ми це мусимо враховувати?

 

     Тому в програмі слід знайти місце  для  стабілізації  роботі енергосистеми та інших базових галузей народного господарства.

 

     Комісія з  питань  розвитку базових галузей схвалює програму Уряду і пропонує її підтримати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. У Юхновського Ігоря Рафаїловича є  пропозиція.  Будь ласка, перший мікрофон.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноармійський  виборчій округ,  Львівська область/. Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я хочу від свого імені і від імені Андрія Васильовича Печерова

 

     83

 

     внести таку  пропозицію.  Програма,   представлена   Урядом, складна,  але ми вже багато разів її обговорювали.  Я вважаю,  що оскільки Глава Уряду виступив, відповів на наші запитання, то нам треба   програму   схвалити,  і  хай  Уряд  її  виконує.  А  наші обговорення нічого не дають,  і я прошу вас  погодитися  з  нашою пропозицією й приступити до обговорення законів.

 

     ГОЛОВА. Які  думки  з цього приводу в депутатів?  Давайте во два слова від мікрофонів. Перший мікрофон, прошу.

 

     САЛІЙ І.М.,  голова  Подільської  районної   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Подільський  виборчий округ, м. Київ/. Я не хотів би, щоб ми так полегшено ставилися до цього  обговорення.  Адже  у  програмі  Уряду  на другій сторінці обумовлено,  що її реальність залежить насамперед від участі в її реалізації всього народу України і,  зокрема,  депутатів Рад усіх рівнів,  усіх прогресивних партій і  рухів,  особливо  в  частині подальшої  стабілізації суспільно-політичної обстановки,  різкого поліпшення трудової і виробничої дисципліни, припинення на період реалізації  надзвичайних  заходів,  страйків,  які  катастрофічне впливають на економіку республіки.

 

     У зв'язку з цим я пропоную,  щоб лідери всіх  партій,  а  не тільки Комуністичної,  взяли зобов'язання по цій програмі, в тому числі й товариш Юхновський.  Вчора він очолював  демонстрацію,  а потім в обід спокійно з жінкою пішов обідати,  а люди на Подолі в автобусах сидять,  не попоївши як слід,  а  так  у  сухом'ятку  і мучаться. У хатніх капцях поприїжджали, ніяких умов.

 

     84

 

     Привезли людей - займіться людьми.

 

     Таким чином, я вважаю, що обговорення слід продовжити. /Оплески/. І нехай Республіканська партія скаже, які пункти на себе бере.  І нехай лідери Руху скажуть,  що вину на себе беруть. Інакше - це просто слова.  Я вважаю, обговорення треба продовжити на 2-3-4-5 днів. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Ви   знаєте,   я   вважаю,   це  надзвичайно  цікава пропозиція.  Справа в тому,  що вже хтось виступає від опозиції і сказав, що він, загалом, збирається тільки критикувати. Якщо ж ми за народ, за Україну, то нам треба зійтися на цій програмі.

 

     Другий мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.  Звичайно,  нам  потрібно  було  б   швидше приступити до обговорення законів. Але щоб не було так, як учора, коди окремі області знову повністю  не  вистукали.  Треба  надати можливість   виступити,   як  мінімум,  одному  представнику  від області.  Може, ще будуть бажаючі від депутатських Фракцій чи від партій, тільки тоді припинити обговорення.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!  Ви,  мабуть,  відчули,  що  йде обговорення  не  тільки  програми,   а   й   тих   доповнень   до законопроектів про індексацію,  про зміни до бюджету. Все це ми в комплексі розглядаємо. Я зрозумів, що ми продовжуємо обговорення.

 

     Слово надається  народному  депутатові  Костенку.   За   ним виступатиме депутат Герц.

 

     85

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Раді Української   РСР   у   питаннях   екології   та    раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ,  м. Київ/. Шановні депутати,  шановний Голово! Проблеми, які розглядалися на Верховній  Раді вчора і сьогодні,  взаємопов'язані,  бо не тільки антикризову, будь-яку іншу економічну програму неможливо виконати без  реальної  економічної влади.  Отже,  ключовою проблемою цієї програші і в проблема державного суверенітету,  без якого не може бути і економічного суверенітету.

 

     Наведу лише  один  маленький приклад.  У 1990 році центр без згоди республік продає на міжнародному ринку 234 тонни золота,  у якому  с  певна  частка і України.  Всі кошти від здійснення цієї операції були направлені на закупку продовольчих товарів,  з яких 90 відсотків м'ясомолочних продуктів отримали Москва і Ленінград. То за таких умов хіба можна вирішити якісь  економічні  проблеми, холи  м'ясо  їдять  одні,  а  борги  сплачуватимуть  інші?  Отже, передумовою виконання антикризової програми повинен стати  повний контроль  Уряду  над  економічним потенціалом України.  Для цього необхідно прийняти  не  тільки  постанову  про  юрисдикцію,  а  й постанову  про  націоналізацію  нашої промисловості 1 реалізувати Закон   про   митну   справу.   Відповідний   проект   постанови, підготовлений  депутатами  Барабашем  та  Зайцем,  уже  подано на розгляд Уряду.

 

     Тепер деякі конкретні  зауваження.  В  розділі  І  викладені пропозиції  стосовно  заходів  по  подоланню  скорочення  обсягів виробництва.  Враховуючи досвід  цілого  ряду  східноєвропейських країн і нашої сусідки Польщі, насичення товарами ринку можна

 

     86

 

     швидко досягти  і при деякому абсолютному скороченні обсягів виробництва.  Тому що за умов  адміністративно-командної  системи виробляється значна кількість товарів,  що зовсім не користуються попитом.

 

     Отже, необхідно   вводити   такі   економічні   важелі,   що стимулюють   виробника   товарів  семе  споживчого  ринку.  А  це досягається  рішучими  заходами  по  роздержавленню  і   розвитку підприємництва. Засоби, що пропонуються в програмі /розділ 2 і 3/ недостатні  і  не  можуть  призвести  до  радикальних   змін   на споживчому ринку.

 

     Підтримуючі в  цілому  пропозиції  Уряду  щодо захисту свого економічного простору /у тому числі і тимчасове введення грошей з позначкою/,  слід  зазначити,  що  цей  захід є недостатнім.  Без власної грошової одиниці неможливо забезпечити реальний державний суверенітет,  подолати  монополізм центру та надійно захистити не ці овальний споживчій ринок.  Радикальна  грошова  реформа  -  це об'єктивна   необхідність,   без   якої  всі  намагання  створити ефективні ринкові відносини не мають будь якої перспективи. Отже, оскільки  тут  чимало  проблем,  які  неможливо розв'язати /окрім однієї принципової - це проблема відсутності політичної волі/, то пропоную  прийняти  на  третій сесії постанову Верховної Ради про введення в 1992 році власної  грошової  одиниці,  про  заході  по залученню іноземних інвестицій.  Я згоден, що ситуацію принципово можна змірити при широкому  залученні  іноземного  капіталу,  але успіху  можна  досягти  ляше  створивши дійсно пільгові умови для будь-яких обмежень для інвеститорів.

 

     Методі, що пропонує Уряд,  видаються  малоефективними.  Чого тільки варті обмеження, що викладені в пункті 37, згідно з якім

 

     87

 

     інвестор протягом  двох  років не має права реалізувати свои продукцію за межами України? Хто на таких умовах вкладатиме гроші у нашу економіку?

 

     Ще одна    проблема    західних   інвестиції   пов'язана   з чорнобильською катастрофой. Незрозуміле, чому до розв'язанні цієї надзвичайно   складної  проблеми,  що  вимагає  великих  валютних асигнувань,  Уряд  не  пропонує  жодних  варіантів  по  залученню інвестицій.

 

     Пропоную до   пункту  47  внести  такий  додаток;  "З  метою залучення   іноземного   капіталу   для   пом'якшення   наслідків чорнобильської  трагедії  Держкомчорнобилю  розробити  відповідні пропозиції і направити їх зацікавленим країнам".

 

     При обговоренні чорнобильських  питань  я  вносив  конкретні пропозиції,  під які можна було б отримати валютні кошті. Коротко про деякі принципові зауваження. Перебудова виробничих відносин у сільському  господарстві  /а це ключ для розв'язання продовольчих проблем/ виглядає в програмі зовсім  декларативною.  Не  видно  в пропозиціях  Уряду таких важелів,  за допомогою яких можна було б ефективно проводити  роздержавлення  у  сільському  господарстві. Незрозумілим є і той факт,  що в програмі практично відсутня роль Національного банку України,  який  повинен  бути  стрижнем  цієї антикризової програми.

 

     І останнє.  У цій програмі відсутнім є використання резерву, пов'язаного  з  витратами  України  на  військовий   бюджет.   За мінімальними   розрахунками   частка  України  в  загальносоюзних витратах становить понад 50 мільярдів карбованців, а це майже наш річний бюджет.

 

     Ось звідси  і  потрібно  брати  асигнування  на фінансування соціальних програм.

 

     88

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Виступає народний депутат Герц.  За ний  виступатиме депутат Степенко.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організації орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська   область/.   Шановні   народні  депутати!  Програма надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки в основному,  на мою  думку,  відповідає  економічним законам,  які ми прийняли на сесії.  Як виробничник я вбачаю в ній  деякий  крок  до  ринкової економіки.

 

     Хто ж не погодиться із запропонованою тезою про те, що вкрай важливо  забезпечити  стимулювання  і  державну  підтримку  малих підприємств   до  виробництву  товарів  народного  споживання  та підприємницької діяльності в дій галузі  в  цілому?  Ми  повністю погоджуємося  з тим /як передбачено в пункті 18/,  щоб дати повну волю нам у зовнішньоекономічних зв'язках.  І тут важливо,  на мов думку,  щоб  у  цій  програмі  було  суворе  дотримання  законів, прийнятих Верховною Радою,  в  першу  чергу  про  підприємництво, власність, підприємства.

 

     І знову  я  прошу  шановних  народних  депутатів  і  Кабінет Міністрів це раз повернутися до  деяких  законів  щодо  вирішення питання  приватної власності.  Без цього ми не вийдемо з кризової ситуації. Поле діяльності, безумовно, для підприємства є велике.

 

     Я хотів би на кількох питаннях зупинитися.

 

     89

 

     Перше. Я вважаю,  що вихід з кризі є.  Це створення сьогодні малих  підприємств,  причому  не за галузевим принципом,  тому ще замкнутий галузевий принцип загубив нашу всю економіку  ,  а  між різними  галузями  і  різними підприємствами для того,  щоб можна було вижити.

 

     Друге питання,  якого немає в програмі;  як же нам  бути  із створенням  спільних  підприємств з іншими республіками?  Для нас вкрай  необхідне  створення  таких  підприємств  а  Росі  ви   по заготівлі, переробці деревини, з Прибалтикою, Молдовою. Але у нас немає ніяких  правових  основ.  Я  хотів  би,  щоб  це  тут  було відображено.  І  важливе  питання  -  це  стимулювання  створення спільних підприємств із зарубіжними партнерами.

 

     Шановний Леоніде Макаровичу!  Підписавши угоду серед  пакету документів  з  Угорською Республікою /маю на увазі декларацію про основі  відносин  між   Українською   Радянською   Соціалістичною Республікою   та  Угорською  республікою/  та  угоди  між  Урядом Угорської республіки і Урядом України про  торговельно-економічні зв'язки  і  науково-технічна  співробітництво,  ви  відкрили нам, українським бізнесменам,  маленьке вікно в Європу для самостійної діяльності.  Але  механізму захисту нашої діяльності парламент не визначив, і ми його не маємо.

 

     Ви колись тут говорили, що вас не визнають за кордоном. А що говорити  нам?  Хто  нас там може захистити,  оскільки всі союзні структурі сьогодні використовують всілякі дозволені й недозволені прийоми,  щоб нас,  бізнесменів, дискредитувати, обставити справу так,  що ми - ніщо,  лише Москва повинна бути?  Вікно  є,  але  з московськими ?ратами.  І я просив би вас,  і Кабінет Міністрів, і Міністерство закордонних справ України прискорити відкриття  хоча б   консульських  служб,  торговельних  представництв  у  країнах Східної Європи,  а також в Австрії, Італії, Німеччині, Швеції для того,   щоб   ми   могли   дійсно  розвивати  зовнішньоекономічну діяльність.

 

     90

 

     Ще про  одне  я  хотів   би   сказати.   Активний   розвиток зовнішньоекономічної  діяльності підприємств і організацій певною мірою гальмується слабкою фінансово-банківською інфраструктурою в галузі   міжнародних  розрахунків,  валютних  кредитів  та  інших банківських  послуг.   Існуюча   централізація   практично   всіх міжнародних   розрахунків  через  Москву  призводить  до  великих затримок у здійсненні валютних платежів.  Таке становище в галузі розрахунків  валютного кредиту /поряд з іншим негативним явищем і централізацією/ приводить до послаблення цієї діяльності.

 

     Я вважаю,  що вирішенню проблем банківського  обслуговування зовнішньоекономічних  зв'язків  України  певною  мірою  сприяло б створення   спеціалізованого   експортноімпортного    банку    на акціонерних  засадах  за  участю як українських,  так і іноземних банків.  З цього приводу я дав пропозицію  31  травня  1991  року Президії Верховної Ради і Кабінету Міністрів.  Але поки що ніякої реакції від неї немає.

 

     І на закінчення. В цілому підтримуючи запропоновану програму Кабінету Міністрів,  я вношу ще конкретні пропозиції. Я просив би вас,  шановний Вітольде Павловичу,  включити в цю програму проект постанови,   який  внесений  Верховній  Раді  народним  депутатом Пилипчуком  про  поширення   економічних   можливостей   розвитку підприємництва на Україні.  Там думки викладені, народні депутати з ними знайомі.

 

     Прискорити формування і діяльність  структур:  Національного банку України,  Міністерства зовнішніх зв'язків і Держкомітету по митній справі.

 

     91

 

     По деяких пунктах. Я вважаю, що ми повинні переглянути пункт 6 як такий, що не відповідає прийнятому Закону про підприємство в Українській РСР.  За законом підприємствам дається одне право,  а нам нав'язують ті зв'язки, які, можливо, будуть невигідні.

 

     Я хотів би на завершення сказати,  що первісний внесок у 100 тисяч доларів і у 500 тисяч доларів дуже високий.  Цю цифру треба трохи понизити.  А статті 45, 47, 48 потребують ще доопрацювання. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається   депутату   Степенку,   Полтавська обдасть. За ним виступатиме депутат Сацький, Запорізька область.

 

     СТЕПЕНКО Б.І. Шановні депутати! Я вже говорив від мікрофона, що  програма  Уряду  продумана,  економічно  обгрунтована  і,  ще найголовніше,  чесна.  В ході виконання цієї програми,  звичайно, буде потреба її скорегувати.  Тому я підтримую повністю народного депутата  Юхновського,  який  говорив,  що в нас дійсно робляться давні речі.

 

     Під час підготовки цієї програми  кожний  має  право  внести свою пропозицію.  Ми це зробили від депутатської групи аграрників і від комісії. Всі пропозиції ввійшли в цю програму. Тепер кожний нав'язує свое. Це робиться для того, щоб дестабілізувати програму і  щоб  вона  не  була  виконана.  Ще  вчора   народний   депутат Яворівський оголосив про всесвітнього значення подію -

 

     92

 

     футбольну баталію між нашою Верховною Радою і Урядом. Аналіз дає можливість зробити такий висновок:  Верховна Рада,  граючи по своїй  програмі,  весь  час  її вдосконалює,  а Уряд чітко діє по заданій програмі. Результат 2:0. /Оплески/.

 

     Я думаю,  що треба нам над  цим  задуматись.  Товариші!  Для виконання програми потрібно дати можливість Уряду працювати.

 

     Я був  у  Міністра по охороні здоров'я Спіженка.  Людина він молода,  очі горять,  хоче працювати,  а ми  кожний  день  будемо викликати   його   сюди.   Міністр   внутрішніх  справ  Василішин конституційною більшістю затверджений.  Замість  того,  щоб  дати йому  можливість  боротися з спекуляцією,  мафією і так далі,  ми ведемо людей на штурм Верховної Рада,  даємо  людині  роботу.  Це неправильно.  Ми не повинні, товариші, так робити. Пропонують, що давайте так,  як в Англії,  - через кожні два дні будемо  слухати Прем'єр-міністра. Давайте спочатку, як в Англії, наведемо порядок на виробництві,  в суспільстві,  а  потім  будемо  працювати,  як англійці. /Оплески/.

 

     І ще   одне,   товариші!   Ми   забули   такі   питання,  як продуктивність праці,  трудова династія на  виробництві,  втрати, безгосподарність, якість продукції. Ми замінили слова: спекуляція

- на комерція,  розбазарювання - на бартерні зв'язки, відсутність дисципліни - на прояв демократії.

 

     Я хочу   виконати   доручення  групи  депутатів  Полтавської міської Ради народних депутатів,  які пишуть до  нас  і  прохають парламент республіки пояснити їм: хто дав право народний обранцям

 

     93

 

     нехтувати думкою  та  інтересами  мешканців  міста  Полтави, нав'язувати їм свою волю,  самочинно запрошувати гостей до  чужої оселі,   загострювати  й  без  того  складну  громадськополітичну обстановку в місті,  регіоні?  Про що йде мова? Представники Руху вирішили  6-7  липня  відсвяткувати  річницю  Полтавської  битви, запрошують представників діаспори, не поставивши до відома міську Раду,  яка  обрана  демократично.  Голова  міської  Ради народних депутатів Анатолій Тихонович Кукоба розумний чоловік. З ним можна знайти  спільну  мову,  відкритий для всіх:  для демократів,  для партократів,  для критиканів.  Чому ми так робимо? При цьому ж не беремо на себе ніякої відповідальності.

 

     Останнє. Я зовсім не розділяю думки тих,  хто вчора закликав страйкувати.  Для того,  щоб страйкувати, вести за собою людей на розбрат,  не потрібно великого розуму,  уміння і організаторських здібностей. Для цього потрібно зовсім інше...

 

     Я ще раз говорю,  що ми повинні зробити все  для  того,  щоб дати  можливість Уряду виконувати запропоновану програму.  А вона буде  виконана  тільки  тоді,  коли  ми  спільно,  дружно  будемо працювати.  Ми  повинні  все-таки  прислухатися  до  слів  Голови Верховної Ради.  Навіщо нам закликати до страйків, якщо економіка стоїть  на  колінах?  Ми  закликаємо  до страйків,  прикриваючись суверенітетом.  Не може бути суверенною Україна,  економіка  якої стоїть на колінах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Сацькому,  Запорізька область. За ним виступатиме депутат Бичков, Херсонська область.

 

     94

 

     САЦЬКИЙ В.А.,  генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський   виборчий   округ,  Запорізька  область/.  Уважаемые депутаты! Уважаемое Правительство!

 

     Сегодня мы рассматриваем  очень  серьезный  документ  -  это программа  чрезвычайных  мер  по стабилизации экономики Украины и выхода ее из кризисного состояния.

 

     Что меня очень волнует в этой программе?  В ней ни слова  не сказано  о  базовых  тяжелых  отраслях  нашего  хозяйства?  Я  не понимаю,   как   можно   решить   экономические    вопросы,    не стабилизировав  хотя  бы как-то работу тяжелой промышленности,  в частности,  черной металлургии.  Мы сегодня,  уважаемые депутаты, находимся в полном развале. Людей нет, нет угля, нет металлолома. Сейчас наши потери больше,  чем во время забастовок. Мне кажется, это один из главнейших вопросов.

 

     Углубление сегодня  экономического  кризиса  в  нашей стране является следствием не только нездоровой  общественнополитической жизни страны,  но и очень неправильной и недальновидной политики, проводимой  в  экономике  страны.  Мы  подрываем   мощь   базовых отраслей,  создавая  на  ней  целую  сеть  малых  кооперативных и всякого рода других предприятий.  Мне кажется,  что ни одно малое предприятие,  ни  один  кооператив  еще  не  может сегодня варить сталь, плавить чугун и делать сложнейшие виды проката.

 

     В металлургии   идет   колоссальный   отток   людей.   Любой промышленный  город  /будь  то  Кривой  Рог,  Запорожье,  Донецк, Мекеевка/  остался  без  людей.   Укомплектованность   составляет сегодня  только  15  процентов.  Самый  низкий уровень заработной платы.

 

     95

 

     В то же время малые предприятия в городе Запорожье, где за 2 года  создано  их  около  1600,  произвели продукции всего на 140 миллионов  рублей,  а  основные  предприятия   отрасли   потеряли продукции более чем на полтора миллиарда рублей.

 

     В каком же цивилизованном обществе за счет основных отраслей можно  создавать  другие  предприятия,  которые  как   будто   бы производят  товары народного потребления?  Мне кажется,  что этих основных положений и этого глубокого анализа ситуации в программе сегодня нет. Поэтому у меня несколько конкретных предложений.

 

     Разрешить предприятиям   базовых   отраслей   промышленности реализовывать продукцию по договорным ценам в объеме 40 процентов без   учета   поставок  агропромышленному  комплексу.  Поставлять агропрому по фиксированным  ценам  с  уровнем  рентабельности  35 процентов.  Установить уровень отчисления от валютных поступлений на промышленные предприятия в  размере  90  процентов,  если  эти деньги   направляются   на   улучшение   технологии,  техническое перевооружение  и  реконструкцию.  Строго   соблюдать   Закон   о предприятиях.  Только вчера его приняли,  а уже Кабинет Министров диктует,  кому  и  куда  деньги  направлять  и  что  оставить   в распоряжении предприятия.

 

     Я не  согласен  с пунктом о сокращении 30 процентов аппарата управления.  Давайте мы сегодня посмотрим,  как разбухают штаты в советских местных органах. В главПЭУ работают по 150-200 человек. Органы Госснаба постоянно штаты раздувают  и  имеют  колоссальную зарплату.  Если начальник доменного цеха получает 380 рублей,  то любой начальник отдела  в  советском  учреждении  получает  более 400-500 рублей.  Кто же будет сегодня чугун плавить?  И я считаю, это неправильно,  потому что трот пункт только  для  госбюджетных предприятий.  У нас уже сегодня не осталось мастеров, а мы должны

- сокращать на 30 процентов.

 

     96

 

     Следующий вопрос.  Прошу  срочно  направить  во  все   банки Украины наше постановление о приведении статьи 8 Закона о бюджете СССР в соответствие со статьей  19  Закона  о  предприятии  УССР. Теперь,  мы  просили  бы  Кабинет  Министров  УССР  выполнить все требования,  вложенные  в  приложении  к   протоколу   совещания, проходившего 29 марта в Днепропетровске и подписанного товарищами Фокиным и Минченко.  В настоящее время в соответствии со  сроками протокола  не  решены  следующие  вопросы:  Госарбитражем УССР не рассмотрен вопрос о возмещении  ущерба  металлургам,  нанесенного из-за  недопоставок  угля и металлолома.  Из-за этого предприятия выплачивают  колоссальные  штрафы.  Не  отрегулирована   загрузка производственных  мощностей.  Не  решен  вопрос  по  освобождению предприятия от налога на прибыль,  направляемого  на  поддержание действующих мощностей.

 

     Я уже  заканчиваю,  товарищи.  У  меня единственная просьба, которую я не высказал:  следует побыстрее четко определить  права Кабинета   Министров   Украины  и  Союза  для  того,  чтобы  наше государство продвигалось вперед.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бичкову.  За  ним виступатиме депутат Шевченко.

 

     БИЧКОВ В.В.,  перший  заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів /Новотроїцький  виборчий  округ, Херсонська   область/.   Уважаемый  Леонид  Макарович!  Уважаемые народные депутаты! Внимательно

 

     97

 

     изучив программу чрезвычайных мер, вношу предложение: учитывая замечания, принять ее и утвердить для исполнения. Почему я настаиваю?  В преамбуле  записано,  что  эти  меры  приведут  к стабилизации   производства   через   высокоэффективный   труд  и производство.  Предложенные   меры   предусматривают   остановить прогрессирующий кризис за два года.

 

     Пожелание Правительству  и  Кабинету  Министров  - разделить этот срок на два  периода:  в  течение  первого  года  остановить падение   производства,   в   первую  очередь  товаров  народного потребления  и  продовольствия,  на   протяжении   второго   года обеспечить    стабильный    рост    производства,   сделать   наш потребительский  рынок  стабильный  и   отрегулировать   денежное обращение.

 

     Теперь конкретно  по  пунктам.  Я  поддерживаю  пункт 11,  в котором говорится,  что  при  возникновении  необходимости  можно закрыть   какое-либо   предприятие,   но   только  после  особого постановления Кабинета Министров.  Я обращаюсь  к  нашему  новому министру товарищу Щербаку, чтобы он это обязательно учитывал.

 

     По пункту 27.  После слов "охорони здоров'я, народної освіти і культури" добавить "і спортивних споруд".

 

     С пунктом 39,  в котором говорится  о  специальных  денежных знаках   для   защиты   потребительского  рынка,  можно  было  бы согласиться.  Но давайте внимательно прочитаем пункт 41. Цитирую: "Для осіб, які виїжджають в інші союзні республіки або прибувають на Україну у відрядження,  на відпочинок і лікування, навчання та з  інших  поважних  причин,  буде  організовано обмін спеціальних грошових знаків на діючі нині гроші без обмежень".

 

     98

 

     Товарищи. Эффект  будет  виден  через  месяц-два,  а   потом произойдет  то  же самое,  что и с купонами.  Понесли затраты,  а отдачи никакой.

 

     Я хочу, чтобы Правительство об этом подумало.

 

     Пункт 48.  В нем говорится о сокращении аппарата  управления на 30 просветов.  Но,  Витольд Павлович,  убедительная просьба: в течение 10-15 месяцев предложить  немедленно  структуры.  Увязать вертикальные  структуры  областных  и  районных уровней.  И тогда будет ощутимый эффект.

 

     По пункту 55.  Ми,  аграрники, к вам уже обращались, Витольд Павлович.   И  я  еще  раз  это  делаю.  Стимулирование  прироста реализации сельхозпродукции начать с 1991  года.  Нам  необходимы 17-18 миллионов тонн зерна. Тогда и наша экономика, и политика, и жизнь станут стабильными. Пожалуйста, рассмотрите этот вопрос.

 

     Далее. По пункту 60. Я хочу внести дополнение, чтобы Кабинет Министров,   Министерство   сельского   хозяйства,   Министерство финансов,  банки  имели  списки   перерабатывающих   предприятий, которые  в этом году вводятся.  Они должны в обязательном порядке быть профинансированы.

 

     Пункт 61.  Он  очень  смелый.  Но,  товарищ,  я  хочу   быть правильно понятим.  Вношу предложение:  он должен касаться только тех районов, которые плохо обеспечены рабочей силой.

 

     Пункт 64. Мы, аграрники, уже поднимали этот вопрос. Но я еще раз  обращаю  ваше  внимание:  вводите мораторий на 200 объектов, только пусть это не коснется АПК - особенно объектов  переработки и социальных.

 

     И еще об одном. Верховный Совет не проголосовал за этот

 

     99

 

     вопрос, а я прошу поддержать Правительство в этой деле.  Уже сегодня около 60 процентов  хозяйств  неплатежеспособны.  Следует подумать,  как  им  помочь.  Мы должны решить вопрос производства продовольствия.

 

     Предлагая проголосовать за этот проект чрезвычайных  мер,  я вношу еще одно предложение и прошу поддержать меня: до конца года не заслушивать здесь Кабинет  министров  с  отчетами.  Пусть  они работают, а по итогам года мы их заслушаем.

 

     И еще.  Меня  попросил  Херсонский  областной Совет народных депутатов обратиться к вам.  Левобережье постигла колоссальнейшая засуха.   Девять  районов  пострадало.  А  это  более  100  тысяч гектаров.  Ни  пшеница,  ни  ячмень  не  выбросили  колос.  Нужна экстренная финансовая помощь. Хозяйства взяли 19 миллионов рублей в  аванс  у  Министерства  хлебопродуктов.  Сегодня  нечем   долг возвратить.   Более   чем  на  200  тысяч  гектаров  нуждаются  в дополнительных  работах.  Необходим  бензин,   дизельные   масла, дизельное топливо.  Нужна помощь кормами, патокой. Я обращаюсь за помощью к тем районам и областям, которые будут это поставлять. А мы вам предоставим овощи, фрукты, бахчевые.

 

     Спасибо за внимание и поддержку.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться народному депутату Шевченку.  За ним виступатиме депутат Желіба.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Т., економічний радник Міністерства промисловості будівельних матеріалів /Заліщицький виборчий

 

     100

 

     округ, Тернопільська   область/.   Уважаемый   Председатель! Уважаемые депутаты!  Обсуждаемая, программа имеет жизненно важное значение  для  народа  Украины.  По  большинству  направлений она отвечает поставленным  задачам:  по  выводу  народного  хозяйства республики из кризисного состояния, развитию рыночных отношений и обеспечению социальной  защиты  населения.  Однако  ряд  разделов программы  требует  уточнений  и  дополнений,  которые необходимо учесть при  окончательной  доработке  представленного  документа. Прежде   всего,  на  этом  этапе  необходимо  определить  уровень обязательных заказов на поставку  продукций  для  государственных нужд.  На  мой  взгляд,  он  должен  для  всех отраслей народного хозяйства,  за  исключением  сельского   хозяйства,   и   я   это подчеркиваю,  составлять  не  более 80 процентов с учетом полного покрытия потребностей агропромышленного комплекса.

 

     При этом должна быть четко  выражена  линия  на  обеспечение приоритетного  развития села.  Думаю,  что мы не допустим ошибки, если на нарушителей принятых обязательств  будут  устанавливаться штрафные  санкции  в  размере  не  менее  50  процентов  от суммы недопоставленной продукции.  А направлять эти деньги надо целевым назначением  для  удовлетворения  потребностей  агропромышленного комплекса.

 

     Следует также четко определить  порядок  формирования  фонда потребления.  Вы  знаете,  что  постановлением  Верховного Совета республики приостановлены действия статьи 8 Закона СССР о союзном бюджете   на   1991   год.   И   это  означает,  что  предприятия самостоятельно формируют фонд потребления.

 

     В связи с этим необходимо налог на фонд потребления в случае превышения   среднемесячной   заработной  платы  устанавливать  в размере

 

     101

 

     500 рублей  с  учетом  компенсация  и  распространить  такой порядок на предприятия агропромышленного комплекса.  А выше этого уровня налог следует увязывать о удельным весом фонда потребления в объеме чистой продукции.

 

     Следующее. Недавно  вышло  постановление  Кабинета Министров СССР од организационных мерах по разработке программ и  прогнозов социального   экономического   развития  предприятий  и  регионов республик и  Союза  ССР  на  1992  год  в  условиях  формирования рыночных отношений.  Конечно, за основу мы его брать не можем, но учитывать  при  защите  своих   интересов   должны.   Ведь   этим постановлением  снимаются  ограничения  на уровень рентабельности продукции для союзных предприятий,  и,  таким образом, становятся свободными цены на поставляемые в республику материалы и сырье.

 

     Поэтому нам  необходимо  определить порядок формирования цен на продукцию,  реализуемую другим союзным  республикам  с  учетом сложившегося там уровня средней заработной платы,  принятых более высоких нормативов рентабельности и  отменить  изъятие  в  бюджет прибыли,  полученной  в  результате превышения предельных уровней рентабельности на продукцию, реализуемую за пределами республики. Надо   повысить   к  заинтересованность  предприятий  в  развитии биржевой  торговли.  Для  этого  следует  установить  порядок,  в соответствии   с   которым   прибыль,  полученная  от  реализации продукции  на  бирже,  должна  /с  учетом  вычета  услуг/   после реализации целиться поровну между государством и предприятием.

 

     102

 

     Думаю, что   выражу  общее  мнение  тех  депутатов,  которые выступили и которые будут выступать,  если стажу,  что уже  давно наступило  время  прекратить  критиковать Кабинет Министров и его Премьера,  дать   им   возможность   плодотворно   работать   над выполнением намеченных программ, в том числе и этой, столь важной для наших людей.

 

     Вывод здесь,  товарищи,  один.  Коль  мы  доверили  Витольду Павловичу  возглавить  Правительство,  то пусть работает вместе с тем Кабинетом, который он представил Верховному Совету. Постоянно дергать  Премьера  и  его  Кабинет  -  не  способ улучшить дела в республике.

 

     Давайте будем помогать Правительству в созидании, этим самым будем помогать делу,  способствовать улучшению жизни народа нашей Украины. Я согласен с мнением депутата Яковишина, который в своем выступлении  отметил,  что  если  дела  в экономике республики не будут улучшаться, и наш Премьер попросит чрезвычайных полномочий, то  ему  следует их предоставить с тем,  чтобы наладить порядок и дисциплину, без которых улучшить, жизнь ваших людей нельзя.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надасться  народному  депутату  Желібі.  Після нього виступатиме депутат Барабаш.

 

     ЖЕЛІБА В.Л.,  голова  Кіровоградської обласної Ради народних депутатів,  голова   виконавчого   комітету   /Новоархангельський виборчий округ,  Кіровоградська область/.  Шановні депутати! Всім нам добре відомо, в якій глибокій економічній кризі

 

     103

 

     знаходиться зараз   наша   республіка    і    особливо    її фінансовобюджетна  система.  І  дуже  бентежить  те,  що  дефіцит бюджету республіці.  І до кінця поточного року може досягти понад 40 мільярдів карбованців. А це значить, що фінансування в другому півріччі  навіть  першочергових  соціально-економічних   програм, прийнятих  Верховною  Радою республіки,  знаходиться під загрозою зриву.  Для цих  умов  Уряд  пропонує  надзвичайні  я  б  сказав, жорстокі,   але   обгрунтовані   заходи   для  виконання  бюджету республіки.  На мою думку, вони в вимушеними, але необхідними для того,  щоб по можливості скоротити бюджетний дефіцит,  більш-менш нормально   фінансувати   першочергові   програми,    забезпечити життєдіяльність нашої республіки.

 

     Намічувані заходи передбачають, зокрема, скорочення видатків бюджету, без яких до кінця року /я в цьому сам переконаний/ можна обійтися.  Вони  істотно  не  вплинуть на діяльність підприємств, організацій і  установ,  не  погіршать  рівень  життя  населення. Витрати  на  канцелярські  і  господарські  потреби,  інвентар та обладнання,    капітальний    ремонт    приміщень,     скорочення управлінського  апарату - це першочергові витрати.  І разом з тим розширяться  права  підприємств  і  організацій  щодо  реалізації готової  продукції  за  договірними  цінами,  що дасть можливість збільшити  їх  прибутки  і  доходи  бюджету.  Це  зараз,  мабуть, головне.

 

     Вважаю, що  варто  підтримати  пропозицію  Уряду щодо вжиття надзвичайних заходів по виконанню бюджету  республіки  в  Другому півріччі цього року.

 

     І останнє.  Ми говоримо про споживчий ринок.  Для того,  щоб він був повноцінним,  нам необхідно заготувати 19 мільйон їв тонн зерна. І це зрозуміло. Зараз розпочинаються жнива, на полях

 

     104

 

     Кіровоградщини дозріває непоганий урожай зернових, але зливи і вітругани на значних площах притисли злаки до  землі.  Збирання їх  буде  дуже складним,  а області для нормального жнивування не вистачає  пального.  Хліб  зараз  є,  тож   допоможіть,   шановні товариші, нам його зібрати.

 

     Хотів би  оказали  про  пункт  69  програми /він уже повинен діяти/.  В ньому записано,  що необхідно  створити  5-відсотковий резервний фонд пального. Хочеться, щоб він уже був створений.

 

     А про дороги, по яких ми вивозитимемо продукцію, я нещодавно говорив і сподіваюся, що відповідна реакція була.

 

     Пропоную прийняти внесені Урядом законопроекти  і  постанови для  забезпечення  реалізації  програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України.  І не варто  нам  на  довгий  час розтягувати  її  затвердження.  Повинні  сьогодні  затвердити для того, щоб ми могли жити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Барабашу.  Після нього виступатиме депутат Рябоконь.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР  з  питань  економічної   реформи   і   управління   народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.

 

     Шановні колеги!  Необхідність  цієї  програми  не   викликає ніяких сумнівів.  Ми чекали, що вона з'явиться значно раніше. І я цілком підтримав би цю програму,  але є  декілька  концептуальних зауважень.

 

     105

 

     Перш за  все  я  хотів би відповісти Сергію Івановичу,  який сказав,  що не знає  таких  прикладів,  коли  країни  виходили  в економічної катастрофи за допомогою ринкових методів.

 

     Будь ласка,  приклад - 1948 рік, Німеччина. Абсолютно така ж сама соціально-політична, економічна ситуація, як у нас. І вийшли вони  з  кризи,  і  дійшли  до  такого стану,  як зараз,  завдяки надзвичайно  радикальним  ринковим  методам,   завдяки   програмі видатного вченого Ерхарда. Так що вивчайте економічну теорію.

 

     Три концептуальні зауваження.

 

     Перше. Не  буде  успіху,  і  наша програма залишиться тільки набором благих намірів,  якщо ми не вирішимо  принципове  питання націоналізації союзної власності.

 

     Я дуже радий,  що наша постанова /а ви всі чудово зрозуміли, що зараз доводи Вітольда Павловича про юрисдикцію були адресовані мені/ принесла такі результати.  Але це все напівзаходи.  Поки ми не вирішимо питання союзної власності,  дуже багато наших намірів буде поза законом.

 

     От, наприклад,  у  цій програмі записано,  щоб до кінця року всім керівникам  підприємств  укласти  контракти.  Але,  вибачте, відповідно  до  нашого  Закону про підприємства контракти укладає тільки власник майна. А ми ще вважаємо, що це не наша власність.

 

     Ми пропонуємо частину коштів від  скорочення  управлінського апарату  державних  підприємств спрямовувати до республіканського бюджету. Вибачте, як це так? Якщо це власність буде іншої держави

-  Союзу  РСР,  як ми можемо забрати їхню власність - це є просто експропріація.

 

     Або кошти від роздержавлення державних підприємств

 

     106

 

     направляти до відповідних бюджетів.  А якщо це  буде  союзна власність, куди ми направлятимемо?

 

     Поки ми  не  вирішімо  питання про союзну власність,  все це буде, підкреслюю, набором благих намірів. І я вже вчетверте вношу свою пропозицію.

 

     Кажуть, що  немає  конструктивних  про позицій.  Ми на сесії відмовилися  розглядати  питання   про   націоналізацію   союзної власності  до  1 липня.  Це буде абсолютно правовий акт,  тому що зараз  немає  союзної  власності,   немає   республіканської,   є загальнонародна.  Зараз  ми  оголосимо  це  відповідно  до  нашої Декларації.  Це буде правовий акт.  Після 1 липня всі наші потуги вже суперечитимуть закону, союзному Уряду.

 

     Друге. Набором  намірів наша програма буде і в тому випадку, якщо ми не  вирішимо  принципове  питання  про  введення  власної валюти. Це знову паліатив, гроші з позначкою. Я розумію, зараз мі це зробити не можемо.  Але  ми  обов'язково  повинні  записати  у програмі чіткий строк. Наприклад, півтора року, якщо ви вважаєте, що раніше не можна.  То давайте, Вітольде Павловичу, запишемо, що з  1  січня 1993 року ми введемо власну валюту.  І виділимо кошти під цю програму.  Без такого запису все це  залишається  знову  ж таки   набором   благих   намірів,   тому   що   є   й   проблема неконвертованості.  Гроші  з  позначкою,  гроші   без   позначки, безготівкові, готівкові розрахунки і так далі - все це паліативи.

 

     Третє. Проблема  дефіциту  бюджету.  Вибачте,  але  я  ще  в історії не бачив таких  бюджетів  -  40  відсотків  дефіциту,  93 мільярди  карбованців  видатків  і  майже 50 карбованців доходів. Таких бюджетів я просто не знаю, навіть під час руйнівних війн. І якихось серйозних заходів щодо подолання цього дефіциту теж

 

     107

 

     не побачив.  Значить,  є  один  такий серйозний захід /пункт другий постанови/ щодо надзвичайного  бюджету,  який  у  принципі означає  те,  що  ціни  просто відпускаються,  що всі ціни стають договірними.

 

     Мене дивує  те,  що,  наприклад,  і  Уряд,  і   Міністерство фінансів  абсолютно  не  прислухались  до пропозицій,  які а цієї трибуни виголосив  голова  нашої  комісії  Володимир  Мефодійович Пилипчук.  13  пропозицій  було!  Майже  жодна не врахована в цій постанові. Ну, наприклад, про збільшення податків від митниць. Ми вже  прийняли  Закон  про  митну  справу.  Оголосили все це своєю власністю.  Чому зараз у державному бюджеті не  збільшився  доход від митної діяльності?  І дана проблема,  на жаль, дуже серйозна. Цей конфлікт,  який зараз існує між Урядом і  керівництвом  нашої комісії  /і  оцей  докір,  який з цієї трибуни пролунав на адресу Пилипчука і Швайки/, треба вирішити.

 

     Коли керівник  Міністерства  фінансів  і  голова  Комісії  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством один одному закидають докори про те,  що вони не знають  фінансів на рівні першого курсу технікуму,  це,  я вважаю,  небезпечно для всієї республіки.  Треба створити незалежну економічну комісію, і хтось повинен піти у відставку. Бо так далі терпіти не можна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Рябоконь, Вінницька область.

 

     108

 

     РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька  область/.  Шановні народні депутати,  шановний Леоніде Макаровичу!  Ви всі знаєте,  скільки разів ми докоряли  шановному Вітольду  Павловичу,  Кабінету Міністрів за те,  що немає програш виходу республіки з кризи.  І ось,  коли сьогодні представлена ця програма,  у  залі в нас порідшало людей,  і дехто з цієї трибуни вже поспішив внести пропозицію:  мовляв, для чого нам цю програму обговорювати,  давайте  приймемо,  а далі прийматимемо закони.  Я думаю,  що  це  абсолютно  неправильно.  Ми  повинні  програму  і обговорити, і взяти на себе відповідальність за її реалізацію.

 

     Тепер безпосередньо  щодо програми.  На мою думку і на думку багатьох членів нашої комісії,  програма  відрізняється  від  тих попередніх постанов і програм, які були раніше, перш за все своєю конкретністю,  я  б  сказав,  реалістичністю,   а   також   своїм динамізмом.  І  це  нам треба відзначити.  Ми можемо протягом цих двох років вносити відповідні пропозиції, зауваження, доповнення, коригувати  та  програму  - вона дає таку можливість.  І нарешті, Кабінет Міністрів,  бере на себе відповідальність,  обіцяє за два роки вивести республіку з кризи. Це дуже важливо, і ми повинні до цього прислухатись.

 

     Тепер конкретні зауваження.  Ви знаєте,  яка ситуація у  нас склалася   зараз   із   матеріально-технічним   постачанням  і  з виробництвом товарів народного споживання.  Я думаю,  що в пункті 13 програми треба було б, в першу чергу, забезпечити

 

     109

 

     всім необхідним державні підприємства.  Ви знаєте,  не можна ставити на один рівень  державні  підприємства  і  підприємницькі організації,  хоча це теж дуже важливо.  Але сьогодні, враховуючи те,  що в нас у Вінницькій області підприємства легкої і харчової промисловості  лише  на  15-60  процентів  забезпечені сировиною, виникає питання - як ми можемо працювати далі?  Я думаю, що можна було б врахували це Кабінету Міністрів. Вноситься пропозиція, щоб Кабінет  Міністрів  з  урахуванням   договорів,   укладених   між республіками,  конкретизував  пункт  7  програми  і  вказав шляхи вирішення цієї проблеми.

 

     Або ще одне.  У пункті 53 передбачається,  що продукція, яка реалізується   підприємствами   сільського   господарства   понад державне  замовлення,  оплачується  у  конвертованій  валюті   за рахунок  валютного  фонду  республіки.  Я думаю,  що ви,  шановні Вітольде  Павловичу  і  Олександре  Миколайовичу,   знаєте,   які державні   замовлення   сьогодні  беруть  на  себе  -  замовлення замовленню  різниця.  Нам  треба  врахувати  все-таки  економічну обгрунтованість замовлення, і щоб це було певним навантаженням. А за перевиконання цих замовлень давати  відповідні  пільги,  а  не просто виконання замовлень.

 

     У преамбулі  програми  іде  мова про те,  що реалізація ряду заходів вимагатиме мораторію на деякі положення прийнятих законів і підзаконних актів. Я думаю, що це дуже правильно.

 

     Ви подивіться, у пункті 56 програми говориться, що за продаж цукрових буряків у  рахунок  держзамовлення  80  відсотків  цукру розподіляється  між усіма колгоспниками.  Ви знаете,  що в Законі про місцеві Ради народних депутатів і місцеве

 

     110

 

     самоврядування передбачено,  що Ради  базового  рівня  мають право  розпоряджатися  двадцятьма  відсотками  вироблених  на  їх території  товарів  народного  оповивання.  Якщо  взяти   цукрову промисловість  Вінниччини /це 39 цукрових заводів/,  то по закону на Вінниччині повинно залишатись десь 147  тисяч  тонн  цукру.  І якщо ще цей цукор віддати Радам,  то де його брати?  Я думаю,  що тут теж треба подивитися, щоб ми не дуже перегинали.

 

     І останнє.  Ми вносимо пропозицію програму схвалити.  І ще у мене  як у голови Комісії мандатної і з питань депутатської етики є дуже велике прохання  до  вас,  шановні  народні  депутаті.  Ми обрали  Кабінет Міністрів,  голову Уряду або Прем'єра - шановного Вітольда Павловича.  Але ми до цього часу  навіть  не  сформували Кабінетна вже не даємо йому можливості працювати.  Ви подивіться, вже вносились  пропозиції  визнати  незадовільною  роботу  одного міністерства,  іншого.  Повірте  мені,  люди  там  працюють не за зарплату,  а за совість,  вони підуть завтра в інші  організації, будуть  отримувати  більшу  зарплату.  Я вас дуже прошу - якщо ми довірили,  давайте  їх  підтримаємо,  і  щоб,  наші  баталії  між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів були тільки такі, як учора, правда, щоб не так вже програвати і Верховній Раді.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ковалевському,  за  ним  виступатиме депутат Білоблоцький.

 

     КОВАЛЕВСЬКИЙ А.М.,    голова   ради   Федерації   незалежних профспілок УРСР.  Шановні депутати!  Сьогодні розглядаються  дуже важливі питання, і у нас в багато що сказати з приводу цих

 

     111

 

     документів. Але, враховуючи жорсткий регламент, дужа коротко зупинюся на  конкретних  зауваженнях,  що  витікають  із  позиції профспілок.  Що  стосується програми надзвичайних заходів,  то ми свої пропозиції надіслали Кабінету Міністрів.  Надіємося, що вони будуть  враховані.  Приймати її треба,  якщо Уряд пропонує,  - це його справа.  Хоча  ми  вже  побачили  цих  програм  багато  -  і першочергових,  і  невідкладних,  -  а  результат  поки що один - зубожіння людей,  все більша  їх  кількість  переходить  за  межу бідності.  Але  ми  не  можемо  погодитися з тим положенням у цій програмі,  де йдеться про заборону страйків.  Про це вже сьогодні казав  депутат  Салій,  і  я хотів би,  товариші,  на це звернути увагу.

 

     Ви знаєте,  що останнім часом іде широкий наступ на інтереси трудящих,   іде  широкий  наступ  на  права  профспілок.  Шановні депутати, декілька днів тому ви прийняли поправку до Конституції, яка ліквідувала право профспілок на законодавчу ініціативу.

 

     Зараз ставиться  питання  про  те,  що  не можна оголошувати страйки.  Що ж залишається профспілкам і трудящим?  Чи,  може, на футбольному полі з'ясовувати наші відносини?

 

     Я прошу,  заспокойтесь,  товариші. Я не дуже часто виступаю. Ми працюємо  конструктивно  з  Урядом,  ми  підписали  угоду.  Ми домовились,  що  будемо  працювати  конструктивно.  Але у цей час робити так,  щоб не дати трудящим можливість захищати свої права, я вважаю, невірно, і це не може бути прийнято.

 

     А я вам зараз скажу, від кого захищати. Я знаю, хто блокував наше право на законодавчу ініціативу.  Я знаю,  і я хотів би, щоб люди  про це знали.  Ми останнім часом внесли багато пропозицій і до Уряду, і до Верховної Ради; ми вносили конкретні

 

     112

 

     пропозиції і їх враховували - ми багато що зробили.  Тому  я думаю, що це не дуже вірно.

 

     Тепер далі.   Я  був  трошки  здивований  тим,  що  сьогодні обговорюється програма, хоча вона дуже важлива і правильна. Але я здивований,  що не обговорюються ті проекти законів, які внесені. Внесення  на,   розгляд   Верховної   Ради   соціальне   важливих законопроектів,  про  які  Йде  зараз  мова,  на наш погляд,  дає можливість зробити хоч невеликий крок до поліпшення становища,  у якому опинилися наші люди.

 

     Робота по підготовці цих законопроектів,  розпочалася давно. Ми надсилали свої пропозиції,  та,  на жаль,  далеко не всі з них були  враховані.  Дивує і те,  що сьогодні ці зауваження,  які ми давали,  не доведені до депутатів разом з  пакетом  представлених законопроектів.

 

     У чому їх суть?

 

     Перше. Проект   Закону   про   індексацію  грошових  доходів передбачає,    що    джерелом    фінансування    індексації     є госпрозрахунковий  прибуток.  Він  же,  як  відомо,  включає фонд споживання І фонд ,  накопичення.  Таким чином,  фінансування них джерел  фактично здійснюватиметься за рахунок фонду оплати праці, доплат,  винагород,  скорочення коштів  на  вирішення  соціальних програм  трудових  колективів.  Хіба  можне йти таким шляхом?  І, мабуть,  недаремно на засіданні  постійної  комісії  представники підприємств   наголошували,   що   за  таких  умов  вони  стануть банкрутами.  Якщо ж прийняти пропозицію Уряду,  то треба надавати підприємствам  повну  економічну  самостійність,  щоб  вони могли вижити.

 

     Друге. Підвищення   мінімальної   заробітної   плати,    яка покладена   в   основу  індексації  доходів  населення,  потребує перегляду  всієї  тарифної  системи,  інакше  висококваліфіковані працівники втратять стимули до праці.

 

     113

 

     Третє. Не   вирішено   питання   про  індексацію  заощаджень громадян.  Ви пам'ятаєте,  як  було,  коли  підвищили  ціни.  Наш Президент,  як  кажуть,  навздогін  зробив велике діло для людей, коли трошки підняв ці заощадження.

 

     Вирішення цих чи інших питань  в  законопроекті  доручається Кабінету Міністрів.  Ми ж переконані, що такий важливий для людей закон  має  бути  законом  прямої  дії,  щоб   ним   можна   було користуватися без якихось інструкцій і підзаконних актів.

 

     І останнє,   стосовно  наших  розбіжностей.  У  проектах  не визначено величини мінімального споживчого бюджету,  а  саме  від неї  слід  відштовхуватися,  будуючи систему соціального захисту. Незрозуміло,  на основі чого виникла в  законопроекті  цифра  185 карбованців.  Ми розуміємо, що це пояснюється можливостями Уряду, ми усвідомлюємо,  що Уряд у дуже скрутному стані.  Але, товариші, мінімальний споживчий бюджет повинен бути науково розрахований.

 

     Ми підрахували - зараз для людей, які працюють, він становить 363 карбованці.  Тут  іде  мова  про  цифру  -  240  карбованців. Вибачте,  але  це  як  середня  температура по лікарні.  На думку профспілок,   конкретне   визначення    гарантованого    державою прожиткового мінімуму має настільки велику, соціальну, економічну значимість для  населення,  що  його  затвердження  повинно  бути віднесено до юрисдикції Верховної Рада УРСР.

 

     Шановні депутати!  Не  дуже  часто  промовці  від профспілок виступають з цієї трибуни,  і я розумію, що, може, комусь щось не сподобається  в моєму виступі,  тому перепрошую.  Але я хотів би, щоб думка профспілок була врахована.

 

     Бо це думка багатьох.  Ми зустрічаємося з людьми,  одержуємо листи і знаємо настрій людей. Тому свої пропозиції

 

     114

 

     вносимо не  від  якогось  апарату,  а  саме від трудівників, враховуючи їхні турботи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається  народному  депутату  Білоблоцькому. Потім порадимося, як бути далі.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.,,    голова    Комісії    Верховної   Ради Української  РСР  у  питаннях  соціальної   політики   та   праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Леоніде Макаровичу,  шановні депутати!  Беручи до уваги,  що на Комісію у питаннях    соціальної    політики   та   праці   покладено   три законопроекти, я просив би одну хвилину добавити, якщо можна.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, 6 хвилин.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Шановні народні депутати!  Ми знаємо,  що зараз   надзвичайно   складний   період   у  житті  народу  нової республіки.  Подолати  його  непросто,  і   потрібні   неймовірні зусилля, неординарні рішення щодо усунення соціальної напруги.

 

     Якщо взяти   сьогоднішню  доповідь  Вітольда  Павловича,  то спочатку виникає думка,  що її слід розкритикувати,  як  це  було зроблено з боку окремих депутатів.  Це якщо виходити насамперед з проблем соціального захисту населення.  Але,  зваживши все, робиш висновок - а що натомість?

 

     Хіба в  Уряді  сидять самі тільки бюрократи чи байдужі люди, які сплять і бачать, як зробити гірше для свого народу!

 

     Звичайно ж, ні. Вся суть у тому, що спеціаліста виходять

 

     115

 

     із реалій сьогодення.

 

     Записати і виголосити можна що завгодно.  А далі як? Пустими обіцянками люди вже ситі по горло.

 

     З огляду  на  це  все  більше  переконуєшся,  що  нам  треба активніше  й  енергійніше  допомагати  Урядові  у  вирішенні  тих проблем, які стоять сьогодні перед суспільством.

 

     Тут виступав   товариш   Ковалевський,   котрий  сказав,  що мінімальний споживчий бюджет становить 363 карбованці.  Як  можна сьогодні  про  це  говорити,  коли  мінімальна заробітна плата 75 карбованців?  Звідки взяти ці 363 карбованці?  Я не  буду  навіть продовжувати.

 

     Вважаю, що  запропонований  Урядом поетапний підхід - це вже початок справи,  це  той  крок,  з  якого,  зрештою,  починається зрушення.  Інша  річ,  що  для  цих  етапів  необхідні більш-менш визначені терміни.  На мою думку, їх потрібно окреслити, Вітольде Павловичу,  і  обгрунтувати.  А  програму  слід  схвалити.  Треба працювати і діяти.

 

     Прийшов час,  коли  суттєвим  елементом  державної   системи соціального  захисту  населення  повинна  стати  індексація  його грошових доходів.  Люди покладають на цей закон великі  надії,  і про те неодноразово заявляли наша комісія та депутати.

 

     Вважаємо, що  обговорювані  нині  законодавчі акти в вагомим кроком  до  дальшого  посилення  соціального  захисту  населення. Запроваджується індексація як правова норма захисту населення від ран,  що їх завдає інфляція;  набирає силу закону положення, коли офіційно  оголошене  зростання  роздрібних  цін і тарифів повинно компенсуватися відповідним зростанням грошових доходів.

 

     116

 

     Обговорюючи на комісії правові норми законопроекту,  зокрема статті  2,6,7,8,  де  йдеться  про  об'єкти і джерела індексації, депутати наголошували,  що ці питання повинні вирішуватись  як  з позиції  ресурсного  забезпечення  індексації,  так  і  з позиції соціальної справедливості та захищеності громадян.

 

     Комісія в цілому поділяє визначений в  проекті  підхід  щодо джерел для індексації і,  зокрема,  для рентабельних підприємств, госпрозрахунковий доход.  В той же час прекрасно  знаємо,  багато нарікань викликає саме те,  що проведення компенсаційної політики значною мірою лягає на плечі підприємств, чиє фінансове становище і так досить скрутне.  Однак іншого виходу немає. І комісія майже погодилася з цим висновком.

 

     Уже зараз державний бюджет переходить до жорсткої  економії. Судіть  самі;  на  три  чверті  скорочуються видатки по більшості статей.  Лише частина доходів від зростання цін, до того ж далеко не більша, потрапляє до бюджету.

 

     Розрахунки свідчать,  що  в  минулому році соціальні виплати становили чверть фонду оплати праці,  а зараз  це  співвідношення перевищує 40 відсотків. При такому бюджетному навантаженні доходи від зростання цін не  перекривають  видатків,  і  при  здійсненні індексації  кожен  процент зростання цін загострюватиме бюджетний дефіцит.

 

     Проте в умовах,  коли значне частина товарів реалізується за фінансовими  цінами,  бюджетна  допомога деяким підприємствам,  в першу чергу планово-дотаційним,  буде необхідною.  І законодавчий акт  має  передбачити  таку  можливість.  Тобто  над цим треба ще попрацювати.

 

     117

 

     Після дебатів   у    комісії    депутати    погодились    із запропонованим  у  проекті  постанови  до закону п'ятивідсотковим порогом індексації.  Однак вважаю за доцільне цю величину  порогу ввести  в  сам  закон.  На думку членів комісії,  у статті 8,  де йдеться про оподаткування громадян,  слід більш чітко  визначити, за   яким   методом   індексації   здійснюватиметься  коригування прогресивної шкали з прибуткового податку.

 

     Це необхідно для того,  щоб працівник, який одержав в умовах інфляції  компенсаційну  надбавку  до зарплати а метою збереження досягнутого  життєвого  рівня,  не  переходив  найбільш   високий отупінь податкової шкали.

 

     Аморфно, без  відповідної юридичної чіткості сформульована і правова норма щодо індексації заощаджень  громадян.  Тут  повинна бути ясність.  Я розуміє,  що закон - це не інструкція, але треба просто сказати правду, якою б вона не була.

 

     Я прошу, дайте мені можливість висловити ще дві позиції щодо законопроектів.

 

     ГОЛОВА. Ви просили 6 хвилин. Ми вам їх надали. Будь ласка.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Леоніде Макаровичу! Вибачте, я коротко про законопроекти,  бо про них депутати не говорили. Мова йшла тільки про програму.

 

     118

 

     ГОЛОВА. Час іде, говоріть.

 

     БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П.  Нам  відомі  суперечності по ряду позицій між Кабінетом Міністрів і Радою федерації незалежних  профспілок. Це  насамперед  стосується того,  що в основу соціального захисту населення повинен бути покладений мінімальний  споживчий  бюджет. Дехто  називав  260  карбованців,  а сьогодні назвали суму за 300 карбованців.

 

     Однак суму назвати - то одне,  а як  вирішити  -  то  зовсім інше? Мені здається, тут просто не повинно бути диктату.

 

     Вважаю слушним   зауваження  профспілок  відносно  того,  що введення мінімальної  заробітної  плати  для  індексації  доходів населення потребує перегляду всієї тарифної системи. Очевидно, це дійсно треба робити,  бо інакше індексація  ліквідує  стимули  до праці у найбільш кваліфікованих працівників.

 

     Що ж  до законопроекту про мінімальний споживчий бюджет,  то ми вважаємо, що вартісна його оцінка а врахуванням індексу цін на споживчі  товари  та послуги повинна переглядатися не один раз на рік,  як це передбачено статтею 3,  а  в  залежності  від  темпів інфляції.

 

     І на   закінчення  я  хотів  би  сказати  ось  що.  Якби  ми розглянули   сьогодні    в    першому    читанні    запропоновані законопроекти,  то  могли б врахувати ті пропозиції і зауваження, які були висловлені депутатами,  і наступного тижня  прийняти  ці закони в другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     119

 

     ГОЛОВА. З  тих,  хто  записався,  не  виступили депутати від Волинської області. Я надаю слово депутату Свідерському.

 

     Представники інших областей  усі  виступили  по  одному  від комісії.  Від  профспілок також виступили.  Потім порадимося,  як діяти далі.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Шановні депутати, шановний Голово! Вчора на засіданні   двох   комісій   ми  заслухали  доповідь  Ємельянова, присвячену законопроекту про індексацію доходів населення.  Думки в  комісії розділилися.  Одні - директори підприємств,  директори радгоспів  -  говорили,  що  цей  закон  знову  лягає  на   плечі підприємств.  Були  запитання:  а чи вистачить у нас грошей,  щоб забезпечити  таке  збільшення?  Комісія  у  питаннях   соціальної політики  та  праці більшістю голосів прийняла рішення підтримати ці законопроекти.  Нам треба допомогти і врятувати сім  мільйонів людей  -пенсіонерів,  низькооплачуваних,  доход  яких  нижчий ста карбованців,  і  встановити   мінімальний   прожитковий   рівень, виходячи  з можливостей,  у 185 карбованців.  Треба і мінімальний рівень  зарплати,  і  мінімальні  пенсії  підняти  до  рівня  185 карбованців.

 

     Мені приємно,  що  Вітольд  Павлович згодився з тим,  щоб до пункту 70 ввести тезу про пільгове пенсійне забезпечення і  вихід на  пенсію у віці 55 і 50 років для будівельників,  трактористів, сільських механізаторів, доярок, робітників ферм.

 

     Незадоволеність керівників  підприємств  цілком   зрозуміла. Незважаючи  на  деклароване  проголошення  збільшення  зарплати в 2,5-3 рази,  на виробничих підприємствах,  у  колгоспах,  де  вже сьогодні  не  скрізь  вистачає  коштів на компенсацію,  коштів на індексацію тим більше не вистачить, і рівень

 

     120

 

     зарплати колгоспників,        робітників,        службовців, інженернотехнічних    працівників    на   більшості   підприємств залишиться приблизно той же. Цим закон з самого початку поставить у  нерівні умови всіх громадян,  і в першу чергу будуть страждати ті,  хто дає надходження до бюджету.  Це може стати  ще  одним  з моментів  соціального  збудження.  Закон  повинен бути зрозумілим кожному,  чіткий у своїй формулі,  щоб  кожна  людина,  отримавши його, могла вирахувати свою зарплату. Тобто це повинен бути закон прямої  дії,  без  будь-яких  підзаконних  актів.  Як   тут   уже говорилося, цей закон викличе черговий інфляційний виток. Мені ще здається симптоматичною заочна перепалка між Тентюком та  Швайкою і  Пилипчуком.  У сьогоднішньому номері "Голосу України" у статті "Гроші,  яких немає" намальована чітка картина,  де і як  Україна втрачав,  де її обманюють, а де і зовсім не питають. І дуже жаль, що ті,  хто повинен стояти на сторожі інтересів народу,  стоять в таких  критичних ситуаціях просто осторонь.  Ну і приклади цьому. Як уже говорилося,  з тих грошей,  які народ України  зберігає  у банку,  83,1  мільярда  карбованців з 1 січня 1991 року відібрано центром.

 

     Валютна частина України - 11  мільярдів  карбованців.  Маємо втрати   від   продажу   вугілля,   цукру,  продукції  сільського господарства,  коли літр молока дешевший від літра  води,  втрати від  нижчого  рівня  зарплати  робітників  і селян.  Нам потрібно відкрити валютні рахунки наших тіньовиків і партійних бізнесменів за кордоном, і тих 20 процентів вкладників, вклади яких складають майже всі збереження в банках,  щоб на ділі з'ясувати джерела цих доходів за принципом "доведи, звідки гроші". Ви чули вчора

 

     121

 

     інформацію Юхновського  про  те,  як союзний центр забороняє наші економічні зв'язки з Угорщиною.  Чотири іноземні держави  на сьогоднішній   день   не   можуть  отримати  місця  в  Києві  для встановлення своїх консульств.  В той  же  час  готель  "Жовтень" партійний,  як ви знаете,  має свій рахунок,  який треба обкласти податком.  І я думаю, що саме життя розсудить, хто більше правий, хто  неправий  у  цій  словесній  баталії.  Я думаю,  що Вітольду Павловичу вдасться обійти  різні  амбіції  до  їх  працівників  і використати лише розсудливі пропозиції і програми і Пилипчука,  і Швайки.  І  зробити  це  слід  найближчим  часом  для  врятування економіки України, для врятування народу України.

 

     Програму пропоную   в   цілому   прийняти   із   урахуванням доповнень.

 

     ГОЛОВА. Виступили  28  ораторів.  Що  робитимемо?  Надходять пропозиції  припинити  обговорення,  але  є  й бажаючі виступити. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу   імені  П.В.  Фрунзе  /Костянтинівський  виборчий  округ, Донецька область/.  По процедуре.  Я думаю,  постановка вопроса - выступления  от  депутации  -  неправомерна,  потому  что  каждый депутат имеет право выступить, тем более по такому вопросу, какой мы  сегодня рассматриваем.  И поэтому депутация Донецкой области, насчитывающая 45 человек,  которые трудятся в различных  отраслях народного

 

     122

 

     хозяйства, имеет  право  на  выступление  не  только  одного депутата.  Я думаю,  что это  мнение  всех  остальных.  Предлагаю продолжить обсуждение по тому списку, который имеется.

 

     ГОЛОВА. Таким   чином  маємо  дві  пропозиції:  припинити  і продовжити.  Давайте проголосуємо,  щоб я  не  сам  приймав  таке рішення,  а  щоб  це  була думка Верховної Ради.  Хто за те,  щоб припинити обговорення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 229. Обговорення припиняється.

 

     Отже, ми можемо починати приймати рішення.  Вітольд Павлович просить одну хвилину. Будь ласка.

 

     ФОКІН В.П.   Шановні   народні  депутати!  Я  дам  невеличку довідку,  а потім висловлю заключні думки.  Тут один із промовців лякав нас можливим банкрутством,  то я нагадую,  що банкрутство - це нормальне явище у країнах ринкової  економіки.  Без  цього  не буде ні активності, ні ефективності, ні конкуренції, а буде раз у раз тихо та любо і суцільна бідність.

 

     А тепер, шановні колеги, я мушу сказати, що наше обговорення сьогодні   ще   раз  підтвердило,  що  колективний  інтелект  має величезну перевагу над інтелектом індивідуальним.

 

     Сьогодні ми дуже багато вислухали і критичних  зауважень,  і підтримки, але ще більше раділи з того, що було висловлено багато конкретних, дуже серйозних пропозицій, які доповнюють

 

     123

 

     нашу прогрішу.  То я мушу сказати,  що ми обов'язково  кожен виступ,  кожен  витяг  із  протоколу вивчимо,  будь-яке зернятко, вилучимо,  може,  запросимо авторів пропозицій до  себе,  ще  раз розглянемо  і  зробимо  доповнення  до  нашої програми,  щоб вона дійсно була українською.

 

     А зараз я прошу вас проголосувати. Щиро дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Таким  чином  у  нас  в  цілий  ряд  документів,   є постанова  Верховної  Ради про програму надзвичайних заходів подо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану.  У вас вона є.

 

     Ми можемо  поставити  її  на  голосування?  Я  думаю,  що до законів ми підійдемо після перерви. Може будуть якісь зауваження? Мова йде тільки про цю програму, щоб її схвалити.

 

     Хто за це - прошу проголосувати.

 

     Спочатку проголосуємо,   а  потім  будуть  доповнення.  Будь ласка,  включайте систему. Народний депутат Табурянський каже, що у  вестибюлі  багато  людей.  Там  їх  постійно  багато - частина депутатів працює у вестибюлі. Прошу голосувати.

 

     "За" - 290. Прийняли. Які будуть доповнення?

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний  Леоніде   Макаровичу! Шановні колеги!  Минулого тижня мені вдалося вислухати аналогічні програми Прем'єра союзного і Прем'єра Росії.  Я повинен  сказати, що та програма, яка сьогодні запропонована

 

     124

 

     і за  яку  ми вже проголосували,  надзвичайно відрізняється. Вона більш конструктивна,  набагато краща. Але я вважаю; потрібно дописати в постанові,  що вона буде виконана лише при умові, коли кожний депутата,  а не тільки Уряд,  робитиме свій  внесок  у  її виконання.  Прошу  записати  це  в  постанові  і зобов'язати всіх керівників різних рангів,  депутатів конструктивно працювати  над її виконанням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  зрозумів  так,  що Верховна Рада звертається,  не зобов'язує,  а звертається,  до  всіх  політичних  сил,  до  всіх керівників  робити  те,  що  кожному  належить для виконання тієї програми.  Приблизно так.  Але ж це тільки заява,  а головне - не заважати працювати Кабінетові Міністрів. Є ще пропозиції?

 

     Другий мікрофон.

 

     ВАЛЕНЯ І.Ю.,   заступник   голови   Комісії  Верховної  Ради Української    РСР    з    питань    Чорнобильської    катастрофи /Комсомольський  виборчий  округ,  Харківська  область/.  Леоніде Макаровичу!  Ви кажете,  що на слух  важко  сприймається,  але  є питання,  про  які  говорив  кожний  другий  депутат,  а  вони  в постанову не ввійшли.

 

     Перше. Кабінету Міністрів УРСР прискорити роботу по введенню власної  грошової одиниці,  по створенню української митниці - це буде економічним кордоном,  по введенню на  території  республіки додаткової присяги на вірність народу України ,

 

     125

 

     військовослужбовцями, що  проходять  службу на її території. Доповісти про підготовку  цих  питань  на  сесії  Верховної  Ради України у вересні-жовтні 1991 року.

 

     І друге.  Кабінету  Міністрів УРСР дати конкретні пропозиції щодо  програми  націоналізації  союзної  власності  на  території України.

 

     ГОЛОВА. Я оголошую перерву до 16 години.

 

     126