Стенограма пленарного засідання

25 червня 1991

 

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  25 червня 1991 року. 9 година.

 

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати!

 

     Прошу вас  займати  місця  і  зареєструватись.  У  залі  375 народних депутатів.

 

     Розпочинаємо роботу.

 

     Спочатку про  орієнтовний графік.  Ви бачите,  яка напружена програма, ми навіть запланували працювати в суботу. Тому я просив би  вас  уважно  переглянути  графік і запропонувати,  що з нього вилучити.  Думаю,  справитись з усім не реально  за  ті  дні,  що залишилися.  Хочу нагадати,  які питання внесено на розгляд:  про систему   оподаткування;   пакет   документів,    пов'язаних    з президентством;  доповідь  Уряду  про  програму антикризових дій; проект Договору про Союз суверенних держав.  Отже, чотири об'ємні пакети  документів.  А  ще  ж  доведеться розглядати чимало інших питань.

 

     Перший мікрофон.

 

     3

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар Комісії Верховної Ради  Української РСР   з   питань   відродження   та   соціального  розвитку  села /Козятинський  виборчий  округ,  Вінницька   область/.   Шановний Леоніде    Макаровичу,   шановні   депутати!   Можна   підтримати запропонований порядок роботи.  Важливо добитися його  виконання. Але  вирішуючи  проблемні  питання для України,  ми забуваємо про життя людей.  Ось до мене вчора звернулися пенсіонери мого округу з  таким  питанням:  вони вже два місяці не отримують пенсії.  Це треба вирішити негайно.  І  я  звертаюсь  із  запитом  до  Уряду. Вітольде   Павловичу!   У   Козятинському  районі  заборгованість райвузла зв'язку за травень цього року становить 2  мільйони  360 тисяч  карбованців.  У  червні  перераховано  райвузлу зв'язку із соцзабезу тільки 24 проценти належних  грошей  для  пенсій.  Тому пенсії не одержать понад п'ятнадцять тисяч пенсіонерів району.  Я просив би розглянути це питання  і  задовольнити  насущну  вимогу пенсіонерів, яким треба на прожиття одержати зароблену пенсію.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та  духовного  відродження  /ЛуцькийЦентральний виборчий  округ,  Волинська  область/.  Шановний Голово,  шановні депутати! Із порядку роботи, який запропонований нам для розгляду на нинішній тиждень,  випав розгляд проекту Закону про пенсії.  А це ж одне з найважливіших питань.  Тому пропоную внести  його  на розгляд.

 

     4

 

     І друге. Наша комісія підготувала матеріали по розслідуванню фактів події,  яка сталася 22 травня  у  Каневі.  Хотів  би,  щоб Верховна Рада знайшла час і заслухала цю інформацію. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Група членів Комісії у  питаннях  соціальної  політики  та праці доручила мені висловити рішучий протест проти того,  що в порядку денному знову немає питань соціального захисту населення.  Нагадую, що минулого вівторка,  коли я  порушив  це  питання  /ось  стенограма/,  було сказано, що його заслухають 25 числа, тобто сьогодні. Насправді ж воно не включено до порядку денного.  На четвер, правда, намічена інформація  Уряду  про  антикризову програму,  але ж з інформації ніякі закони не приймаються.  Читаю цю програму і не розумію:  це глум  чи  що?  "Проект  Закону  про  індексацію доходів внести на розгляд Верховної Ради не пізніше липня...  "Але ж у липні-серпні Верховна Рада роз'їдеться на канікули. До чого це призведе?

 

     І ще один приклад із розряду абсурду.  На завтра заплановано розгляд проекту  .  Закону  про  оподаткування  громадян.  І  там записано,  що  неоподаткований мінімум становить 165 карбованців. Як можна  приймати  такі  рішення,  не  встановивши  прожиткового мінімуму?  Це  абсурд.  Адже  всім  ясно,  що прожитковий мінімум більший,  ніж 165  карбованців.  Що,  будемо  приймати  безглузді закони?  Прошу  поставити  на голосування,  щоб внести ці питания сьогодні до порядку денного.

 

     5

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановний  Леоніде   Макаровичу, шановні депутати!  Нам роздано орієнтовний графік роботи сесії на завершальному етапі.  Намічено розглянути  чотири  блоки  питань. Перше   -   всі  закони,  пов'язані  з  податковою  системою.  Їх обов'язково треба на цій сесії розглянути.  Другий блок -питання, пов'язані з президентством.  Третє - питання про Союзний договір. І  четверте  -  інформація  Уряду  про  стабілізацію  соціального становища в республіці.

 

     Я думаю,  що  у  зв'язку з цим треба і пріоритетність питань визначити в  порядку  денному,  щоб  ми  ці  питання  обов'язково розглянули, інші - поставити на чергу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М.,  член  Комісії  Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ,  Львівська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу, шановна президіє, шановні народні депутати!  У сьогоднішній ситуації нам важливо знати,  як ми виглядаємо як республіка,  як держава у світі. 3 цього приводу й хотів би сказати,  що  останнім  часом  центральне  телебачення нагнітає   антиукраїнські   настрої.   У  передачах,  присвячених Запорізькій  Січі,  500-літтю  запорізького  козацтва  нічим   не відзначено  героїчних  моментів,  а  все  переведено  фактично  у побутово-карикатурний план.  Це оглуплення нашого  народу,  нашої славної історії.

 

     Що стосується   інших   подій,   то   буквально  через  день центральне телебачення дає коментарі по Львову, узагальнює це

 

     6

 

     до масштабів всієї Західної України,  всього  народу.  Таким чином    коментатори   малюють   ситуацію,   мовляв,   "непростая обстановка". Створюється образ негативний, образ ворога. Хотів би просити вас,  щоб комісія по гласності,  наш Уряд з цього приводу розібралася і висловили свої претензії.  Ми не можемо терпіти, що ці настрої нагнітаються, ще раз наголошую, носять антиукраїнський характер,  що призводить до створення у загальносоюзному масштабі обивательської думки про небажане для нас розуміння ситуації.

 

     ГОЛОВА. Нехай  Комісія з питань гласності та засобів масової інформації розгляне цю проблему і зробить свої висновки.

 

     МАКАР І.І.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань   агропромислового  комплексу  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська область/.  Пропоную ввести до  порядку  денного проект  постанови  про  зміни  у  складі постійних комісій.  То є питання, яке вирішиться буквально за дві хвилини, бо так залишати не можна.

 

     Пропоную розглядати   три  законопроекти  про  оподаткування разом.  Я думаю, що й взагалі їх не потрібно розглядати, оскільки ми  їх  відправили  на  серйозне  доопрацювання.  Я переглядав ті документи - фактично ніяких корінних змін.

 

     І третє.  Нам,  очевидно, потрібно ввести до порядку денного питання про розгляд роботи Верховної Ради.  Так далі працювати не можна. У той час, як маємо масу невирішених

 

     7

 

     питань, ми працюємо всього по вісім днів на місяць. Давайте, шановні  депутати,  не  будемо поводити себе за принципом "сам не гам і другому не  дам".  Або  працюймо,  управляймо  державою  на постійній основі,  або здамо повноваження і хай народ обере інших депутатів.  Я  пропоную,  щоб  це  питання  було  поставлене   на голосування.   Ви,   Леоніде   Макаровичу,  особисто  це  питання порушували,  але воно кануло в Лету, так би мовити, а цю проблему потрібно вирішувати. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,      начальник     технологічного     бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні  колеги!  В  кожному  своєму  виступі  ми  говоримо,   що захищаємо життя наших виборців,  життя українського народу. Але ж знову  не  розглядаємо  проект  закону  про  індексацію   доходів населення і мінімальний життєвий рівень.

 

     В інформації   Уряду,   яка   звучатиме  через  якийсь  час, говоритимуть,  що знову немає коштів ні на це,  ні  на  вирішення чорнобильських проблем, ні на відродження села.

 

     І тому  я  пропоную прийняти коротеньку постанову:  щоб мати джерела фінансування,  з 1 липня  всі  податкові  відрахування  у союзний   бюджет   припиняються  і  спрямовуються  в  Український Національний банк.  І тоді ми не будемо посилати Прем'єра,  як це було десятки років, з протягнутою рукою до Москви.

 

     8

 

     Далі. Пропоную,  як  уже говорилося,  заслухати звіт комісії про події 22 травня у Каневі.

 

     І ще одне. Неодноразово вже йшли запити від груп депутатів і збиралися  підписи  про  відміну  нашої  незаконної  постанови по справі Хмари-Григорьєва. Сьогодні цього питання в порядку денному її  знову немає.  Оскільки під тією незаконною постановою був ваш підпис,  Леоніде Макаровичу,  я хотів би почути і ваше  конкретне міркування,  чому  немає  цього питання у порядку денному і як ви думаєте  про  розвиток  подій  далі.  Судове  засідання,  одне  з чергових,  призначене  на  завтра.  Такі перенесення триватимуть, може, й до Нового року. Дякую за увагу.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ,  Волинська область/.  Шановні депутати!  Нам залишилося працювати  буквально кілька  днів до кінця сесії.  І подивимося на порядок денний:  на п'ятницю, 28 червня, вноситься на обговорення проект Договору про Союз  суверенних  держав.  Що хотілося б сказати у зв'язку з цим? Мабуть,  усі ми розуміємо,  що  це  основне  питання,  по  якому, напевно, найважче буде нам знайти якийсь компроміс, найважче буде дійти до якоїсь злагоди.  І тому, мені здається, не варто вносити це питання на сесію,  тому що буде так,  як було у нас досі: піде стінка на стінку,  і ніякої роботи у зв'язку з цим.  Я вважаю, що було  б правильно,  якби Президія Верховної Ради прийняла рішення про  те,  щоб  доручити  відповідним  комісіям  Верховної   Ради, відповідним  міністерствам,  взагалі  всьому  Кабінету  Міністрів зробити певні висновки,  певні економічні викладки,  пов'язані із проектом

 

     9

 

     Союзного договору,  і  щоб  цей  проект  ми обговорювали вже аргументовано,  конкретно,  грунтуючись   на   якихось   наукових дослідженнях,  а не просто так,  коли депутати будуть виходити до мікрофонів і, вибачте мене, буквально мітингувати.

 

     У зв'язку з цим я хотів також  поінформувати  депутатів  про те,  що  в  неділю,  23 червня,  у Ковелі,  як і в більшості міст Західної України,  відбувся мітинг-реквієм,  присв'ячений пам'яті жертв сталінсько-беріївських репресій.  23 червня, на другий день початку другої світової війни,  в тюрмах  Західної  України  були розстріляні  тисячі  і тисячі безневинних жертв.  У зв'язку з цим відбулися  мітинги,  і  на  них  тисячі,  десятки   тисяч   людей однозначно  висловилися проти того,  щоб ми поспіхом обговорювали проект Союзного договору і його укладали.

 

     І тому я  пропоную:  не  виділяти  для  обговорення  проекту Договору цілий день у п'ятницю, а доручити Президії, щоб прийняла рішення  про  передачу  цього  проекту  на  розгляд   відповідній комісії, міністерству для його конкретного аналізу.

 

     ГОЛОВА. Ми минулого разу мали усну домовленість, що даємо 15 хвилин  .для  затвердження   орієнтовного   графіка.   Давайте відведемо для цього ще 15 хвилин і завершимо розмову. Прошу за це проголосувати .  Це не просто розминка, а йде обговорення графіка

- це трошки інше.  Отже,  відводиться 30 хвилин. Хто за це, прошу проголосувати.

 

     "За" - 209. Рішення прийнято.

 

     10

 

     Перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова підкомісії Комісії Верховної  Ради Української  РСР  у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства  /Приморський   виборчий   округ,   Одеська   область/. Продолжая  тему  предыдущего оратора о Союзном договоре,  который предложил вообще не включать его в повестку дня на эту неделю,  я хочу  сказать,  что  сейчас  это  самый  горячий вопрос,  и после референдума мы не имеем права оттягивать,  уходить от  выполнения воли  народа.  Мое  конкретное предложение:  работать над Союзным договором так,  как мы  работаем  над  законами,  -  перенести  с пятницы на среду,  обсудить Союзный договор в первом чтении,  а в пятницу  уже  окончательно,  во   втором   чтении,   и   провести соответствующее голосование.

 

     Леонид Макарович,  я  очень  прошу  не  забыть  на  этот раз поставить на голосование мое предложение: перенести на среду, а в пятницу - второе чтение и голосование. Благодарю вас.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК А.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів  масової  інформації  /Горохівський виборчий округ,  Волинська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати!

 

     Мені хочеться   звернути   увагу   сьогодні   на   стан   із демократичною пресою.

 

     11

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас говорити про графік.

 

     БОНДАРЧУК А.І. Це якраз щодо графіка. Свіжий приклад: утиск видання Луцької міської Ради "Народна трибуна",  проти якої розв'язано  політичний  терор  з  боку  правоохоронних  органів і компартійних видань.

 

     Звідки вітер дме,  ми знаємо.  Тому я пропоную  включити  до порядку  денного  до  питання  про  зміни в Конституції,  які є у завтрашньому  орієнтовному  графіку,  питання  про   департизацію правоохоронних органів. Це питання ми розглядали, як відомо, воно було торпедовано. Тому часу воно багато не займе, а ми знаємо, шо це ключове питання нашого життя. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Я маю  пропозиції  щодо  порядку  денного.  Але  перед  тим  хочу показати  вам,  шановний  Леоніде Макаровичу,  які два конверти я вчора  в  комісії  одержав  поштою.  Один  конверт  із  звичайним поштовим  штемпелем  /я  його одержав нерозпечатаним/,  а .другий конверт - ось,  із п'ятьма печатками і перев'язаний шпагатом.  То цей   конверт   розпечатаний  і  перевірений.  Там  немає  нічого секретного. Це звичайна бюрократична відписка. Зміст листа такий, що мене перефутболюють з однієї установи в іншу. Але лист пройшов перевірку  в  Секретаріаті.   Я   передаю   депутатський   .запит Секретаріату: що це має означати? Чому у Верховній

 

     12

 

     Раді порушуються   права   людини,   і   людини,   яка   має повноваження народного депутата? Це - перше.

 

     І друге - по порядку денному.  На п'ятницю у нас заплановане обговорення проекту нового Союзного договору. Тут шановна депутат Остроущенко  пропонує  зробити   це   швидше.   Думка   київських робітників,  які  сьогодні  перестріли мене,  - протилежна.  Вони кажуть,  що оголосять навіть /якщо це буде в п'ятницю/,  страйк у Києві.

 

     Але я  пропоную мати на увазі ось що.  На засіданні Президії голова    Комісії    з    питань     державного     суверенітету, міжреспубліканських    і    міжнаціональних    відносин    Микола Олександрович Шульга запропонував  негайно  призначити  делегацію для підписання нового Союзного договору,  а вчора при голосуванні за цю пропозицію виявилося,  що за неї проголосувала тільки  одна людина - саме Микола Олександрович Шульга.  Отже, хочу зауважити, що це пропозиція не від Комісії з питань державного суверенітету, бо комісія розділилася на дві рівні частини.

 

     Я прошу зняти це питання,  воно зараз несвоєчасне.  У народу України  є  дуже  багато   інших   важливих   проблем.   Одна   з найважливіших,  я  гадаю,  проблема  щодо союзної власності,  яка повинна перейти не під юрисдикцію  України,  а  у  її  власність. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШОВКОШИТНИЙ В.Ф.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської  катастрофи  /Харківський виборчий округ,  м.  Київ/.  Шановні депутати, шановний Голово! Я хочу привітати вас усіх з визначною подією,  яка має відбутися  в нас у Києві 5 липня.

 

     13

 

     Я сьогодні  вичитав,  що 5 липня тут проходитиме зустріч між канцлером ФРН Хельмутом Колем і Президентом СРСР  Горбачовим  /за домовленістю  між Горбачовим і Колем/.  Абсолютно нічого не маючи проти Хельмута Коля,  я хочу запитати Голову Верховної  Ради:  чи погоджував  Президент  СРСР  з  Головою Верховної Ради суверенної держави України питання відносно проведення цієї зустрічі і чи ми давали на те дозвіл? Це - перше.

 

     Друге. Я  вважаю  /депутате  Ізмалков,  для  вас  кажу/,  що винесення на обговорення питання  про  Союзний  договір  зараз  є передчасним.  Україна  сьогодні  ще  не суверенна держава.  Ми не маємо своєї Конституції,  не обрали свого Президента і навіть  не затвердили  Закон про Президента.  Пропоную перенести обговорення про Союзний договір на осінню сесію. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/.

 

     Уважаемый Леонид Макарович,  уважаемые депутаты?  На прошлой неделе...  Простите, но в таком шуме я говорить не буду и кричать тоже... На прошлой неделе мы получили перечень вопросов, вносимых на  рассмотрение  Совета.  В нем было охвачено несколько десятков законов,  в том числе те, которые будут рассматриваться во втором чтении.

 

     14

 

     На этой  неделе,  во  вторник,  нам  вручали  повестку  дня, которая процентов на 80 отличается от рассмотренной нами  прежде. И мы попали в цейтнот.  Остается два выхода: или же согласиться с тем,  что мы закончим сессию 29 июня и разъедемся,  не рассмотрев все эти вопросы,  или же продлим сессию дней на 8-10 с тем, чтобы рассмотреть и принять нормативные акты,  как  это  предполагалось сделать неделю тому назад.

 

     Это необходимо. И вот почему. Мы все дружно проголосовали за Закон о внешнеэкономической деятельности.  Однако его  реализация невозможна  без  последующего  шага  -  принятия во втором чтении Закона о таможне.  В соответствии о постановлением  закон  должен действовать с 1 июля, однако без Закона о таможне это невозможно, повторяю.  Поэтому,  Леонид  Макарович,  я  прошу  поставить   на голосование  вопрос  о  продлении  сессии на 8-10 дней,  чтобы мы могли рассмотреть весь перечень  необходимых  нормативных  актов, как это предполагалось сделать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОЛОВАТИЙ С.П.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних  справах  /Сирецький  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний Голово!  У мене дві пропозиції щодо орієнтовного графіка нашої  роботи  на  цей  тиждень.   Першу   пропозицію   обгрунтую посиланням на законодавство України.

 

     Я цитую Закон Української РСР від 20 листопада 1959 року:

 

     "Виходячи з того,  що право відкликання депутата,  як одне з основних положень  соціалістичного  демократизму,  встановлене  в результаті

 

     15

 

     Великої Жовтневої   соціалістичної  революції,  а  створення Радянської  держави  є  виявом  повновладдя  народу  і   гарантує справжню відповідальність депутата перед виборцями. Верховна Рада України постановляє..."

 

     Скоро мине вже чотири місяці відтоді,  як 17 тисяч  громадян Києва,  котрі  подали  заяви  про  відкликання  депутата  Коцюби, чекають відповіді від Верховної Ради.

 

     Мій депутатський запит до вас як до Голови Верховної Ради  і до Першого заступника теж поки що лишається без відповіді.

 

     Оскільки це   останнє  засідання  третьої  сесії  /відповідь виборцям затримається ще на  два  місяці,  тобто  затягнеться  на півроку/,  я пропоную до порядку денного сесії внести це питання. Треба,  щоб сімнадцять тисяч  виборців  почули  відповідь.  Це  - перше.

 

     Друге. Стосовно  роботи  по  тих  законопроектах,  які  були запропоновані.  Якщо ви пам'ятаєте,  у п'ятницю ми погодилися  на те,  що внесення змін і доповнень до Конституції у частині, котра стосується введення посади Президента на Україні,  йтиме у пакеті з  прийняттям інших законів,  зокрема,  законів про громадянство, про Президента, про вибори Президента.

 

     У тому графіку,  який  запропоновано  сьогодні,  внесено  на розгляд  три  законопроекти.  Депутати отримали їх перед дев'ятою годиною,  тобто пройшло лише 30 хвилин ,  і  ми  уже  десь  через годину  маємо  приступити  до обговорення.  Я вважаю це не тільки порушенням Регламенту,  а й порушенням логіки.  Хоча б один  день треба  дати  депутатам  на  ознайомлення з цими законопроектами і почати обговорення з завтрашнього дня.

 

     Далі. З усього пакету законів випав проект Закону  УРСР  про громадянство. Він поставлений аж на четвер, тоді як закони

 

     16

 

     про Президента   і   про  вибори  Президента  поставлені  на сьогодні.  Оскільки ми досягли домовленості про пакет, то давайте і розглядати їх у пакеті,  усі три разом, а також четвертий - про зміни і доповнення до Конституції.  Отже,  повторюю: обговоримо і приймемо  законопроекти  про  громадянство,  про Президента,  про вибори Президента,  а  як  результат  і  наслідок  прийняття  цих законів  внесемо  зміни  і  доповнення  до  Конституції.  Це буде своєрідною ратифікацією тих законів, які ми приймемо. Тобто зміни і доповнення до Конституції в останню чергу. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький    виборчий    округ,   Івано-Франківська   область/. Орієнтовний графік пленарних  засідань  Ради  дуже  насичений,  і все-таки він потребує, на жаль, доповнень. Я пропоную тільки одне додаткове  питання  включити  у  цей  графік.  Це  необхідно  для зміцнення єдності в суспільстві, для відсічі деструктивним силам. Сесія повинна виступити проти дезинформації,  проти тих,  хто сіє міжнаціональну  ворожнечу  у черговій пропагандистській кампанії, пов'язаній з підписанням Союзного договору.

 

     У Києві поширюється книжка,  видана мільйонним тиражем,  яка називається  "Черная  сотня  и  красная  сотня".  У  ній повністю реабілітується чорносотенська організація "Союз русского народа", яка   прославляється   як  патріотична.  Та  сама  антисемітська, погромницька організація видається за патріотичну.

 

     Я пропоную  включити  до   порядку   донного   питання   про дезинформацію, і висловитися відносно тих, хто сіє міжнаціональну ворожнечу. Про це сказав і депутат Лубківський.

 

     17

 

     Видало цю  книжку  Міністерство  оборони  -  "Воениздат"   - мільйонним  тиражем.  Чорносотенська  організація  пропагується з Москви.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у  закордонних справах /Збаразький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу, шановні народні депутати! Вчора  Президія розглядала питання Союзного договору.  Виходячи з того, що ми свого часу прийняли постанову про те, що обговорювати питання   Союзного   договору   будемо   тільки  після  схвалення Конституції України, виходячи з того, що цей договір готувався не на Україні, не в нашому парламенті, не з нашої ініціативи і ми на посилали туди повноважного свого представника,  виходячи з  того, що  він  не  має наукового експертного аналізу Академії наук,  не проаналізований з точки зору своєї відповідності  Декларації  про суверенітет  України,  ми,  тобто  демократична частина Президії, пропонуємо перенести це питання на осінь.

 

     Зрештою дійшли  згоди,  тобто  більшість   членів   Президії висловилася  за  те,  щоб все-таки попередньо обговорити на цьому тижні.  Але суперечки у Президії  тривали  мало  не  дві  години. Микола  Олександрович Шульга висловився у дусі народного депутата Остроущенко,  що  треба  негайно  не  тільки  обговорити,   а   й проголосувати.  Більшість  членів Президії вважає,  що треба лише попередньо обговорити.

 

     Я ж наполягаю на тому, що сказав і на засіданні Президії, і, тут. Ми повинні мати наукову експертизу цього документа,

 

     18

 

     і тільки  тоді приступати до його обговорення.  Тобто є сенс перенести це все на осінню сесію.

 

     ГОЛОВА. Все,  я прошу всіх зайняти  свої  місця.  30  хвилин минуло.  Ми  ж  проголосували за 30 хвилин.  Я не можу надати вам слово.  Якщо надати вам, значить, надати всім. Ви ж розумієте, що це  не  моє  бажання  чи  якесь  упереджене  ставлення до когось. Давайте поважати власне голосування.

 

     Займіть, будь ласка,  свої місця.  Я  більше  не  надаватиму слово, бо це вже воля Верховної Ради, а не Голови.

 

     Давайте тепер  все ж таки затвердимо цей орієнтовний графік. Це  таке  питання,  що  ми  маємо  його  обговорити.   Я,   може, зачитуватиму не по днях, а по суті?

 

     Перше питання,   яке   тут  порушувалося,  -  це  інформація Кабінету Міністрів про програму надзвичайних заходів. Можливо, не інформація,  а доповідь Кабінету Міністрів, для того щоб прийняти відповідний документ.  Доповідь про програму робитиме Прем'єр,  а потім  треба  прийняти  і  постанову,  в  якій відобразити всі ті проблеми, які тут депутати порушували. Можна з цим погодитися?

 

     Я не думаю,  що нам потрібно  з  цього  приводу  голосувати. Проголосувати?  Прошу  вас,  проголосуємо  за  це.  "За"  -  313. Приймається.  Там же - і про соціальний захист населення,  всі ті питання,   які   порушувалися,  з  відповідним  пакетом  проектів документів. Одну хвилинку.

 

     19

 

     Тепер щодо Закону про пенсії. Вчора на засіданні Президії ми не  дійшли  згоди  з  цього  питання,  бо не вирішене питання про джерела фінансування,  джерела коштів.  Потрібен ще час для того, щоб  вирішити  це.  Тобто  можна  обговорювати,  але  питання  не вирішене  тому,  що  тут  є  відповідні  структурні  і  змістовні неузгодження  між  Законом  про пенсії,  який прийнятий Верховною Радою СРСР,  і нашим законом.  І ми не можемо це зробити,  бо, як учора  сказав  Костянтин  Іванович  Масик,  нам  потрібно десь 10 мільярдів карбованців,  а у нас їх  просто  в  бюджеті  зараз  не існує.  Їх  треба  знайти,  оскільки дефіцит бюджету уже сягає 40 мільярдів.

 

     Тому потрібен  час,  потрібна  інформація  Уряду   з   цього питання.  Але  оскільки  депутат  поставив  його  і  наполягає на голосуванні, то я прошу проголосувати за це.

 

     "За" - 167. Рішення не приймається.

 

     Далі. Була така пропозиція,  щоб  закони  про  оподаткування внести всі разом, одним пакетом. Але це не відповідає можливостям і позиції комісій.  Вони,  по-перше,  не готові,  а подруге, вони дуже різні.  І тому ми маємо прийняти ті, з яких є узгодженість у комісіях.

 

     Може, залишимо  так,  як  є?  Спочатку  Закон  про   систему оподаткування,  а потім за схемою,  яку запропонувала Президія. Я прошу за це  проголосувати.  Повторюю:  за  обговорення  питання, пов'язаного  з оподаткуванням у тому порядку,  який запропонувала Президія. "За" - 265. Приймається.

 

     Тепер таке  питання.  На  сьогодні   записані   закони   про Президента,  про вибори. Народний депутат Головатий пропонує, щоб у цьому пакеті був Закон про громадянство.  Але у зв'язку з  тим, що  тільки  вранці  роздали  документ,  ми  не  можемо,  скажімо, сьогодні встигнути

 

     20

 

     його опрацювати,  отже,  перенести  це  питання  на  середу. Запропоновано на середу.  Я ж тут записував,  хто що пропонує. Ви хочете все ж таки сьогодні  ввечері  опрацювати  і  розглянути  в середу вранці разом з доповненням до Конституції?  До речі,  така домовленість у нас була і в п'ятницю,  коли ж приймали  постанову про проведення виборів Президента.

 

     Я думаю, нам можна з цим погодитися: сьогодні попрацювати, а завтра вранці  почати  обговорення.  Хто  за  те,  щоб  у  середу опрацювати всі питання,  що стосуються президентства,  а сьогодні попрацювати в комісіях, прошу проголосувати.

 

     "За" - 207. Приймається.

 

     Далі. Були пропозиції розпочати  також  обговорення  проекту Договору   про   Союз   суверенних  держав.  Депутат  Остроущенко пропонувала у середу.  Шановні депутати, одну хвилиночку. Депутат Остроущенко  запропонувала  /вона  виступала першою/ перенести на середу.  Я до того питання ще повернусь,  але  спочатку  так,  як надходили пропозиції від депутатів.  І не потрібно мене збивати з ритму,  як кажуть. На середу, мабуть, нереально, тому я пропоную, якщо депутат Остроущенко погоджується, замінити середу на четвер.

 

     Одну хвилиночку,  тепер  я скажу,  чому саме так .  Тут є ще одна деталь,  яку частково порушив народний депутат Павличко. Ми, дійсно,   вчора   на   засіданні  Президії  протягом  двох  годин обговорювали цей документ і дійшли висновку,  що  Рада  більшістю голосів   має   висловити  своє  ставлення  до  проекту  Союзного договору. Адже це є вже нашою відповіддю на те,

 

     21

 

     що бажає послухати народ.  Але це  не  повинно  бути  думкою тільки Президії, про яку ніхто не знав. Варто, щоб Рада висловила своє ставлення.  Адже люди чекають,  що  скаже  Верховна  Рада  - відкрито,  гласно.  Але для того, щоб вийти на сесію з документом надзвичайно  важливої  і   серйозної   політичної,   економічної, правової   сили,  домовилися,  що  працюватимуть  комісії.  Кожна комісія,  голови комісій і представники від груп і партій тут, на сесії,  мають висловити свою думку, свою позицію, своє ставлення. Треба, щоб народ нас почув.

 

     Ось до такої думки  дійшла  Президія.  А  для  того,  щоб  в комісіях все це обговорити і доручити голові комісії виступити на сесії,  також  потрібен  час.  Тому  перенесення  розгляду  цього питання на четвер, мабуть, є реальним і нормальним.

 

     Отака пропозиція  депутата  Остроущенко.  Давайте  ми за неї проголосуємо.

 

     Одну хвилиночку,  я ще раз підкреслюю,  що є думка Президії, вона  така,  як  тут  записано.  А я тільки що пояснив,  що ми не можемо розглядати це питання зараз,  потрібен  час.  Але  депутат Остроущенко пропонує розглядати в середу.  Я кажу, що в середу ми вже ніяк не зможемо.  Вона погоджується на четвер,  а Президія... Ну,  почекайте...  Значить, якщо виникає така реакція, давайте ми тоді проголосуємо за  це  в  такій  послідовності,  як  належить. Пропозиція Президії і пропозиція депутата Остроущенка. А Президія пропонує - на п'ятницю, все одно не збігається.

 

     22

 

     Отже, я ставлю на голосування пропозицію Президії  Верховної Ради,  щоб Союзний договір обговорити в п'ятницю...  Не заважайте мені працювати...

 

     Прошу проголосувати - хто за пропозицію  Президії  Верховної Ради?

 

     "За" - 169. Не приймається.

 

     Хто за  пропозицію депутата Остроущенко /вона за обговорення у середу, але перенесла на четвер/, прошу проголосувати.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Тоді у нас є відповідні зміни щодо дня слухання програми,  з якою має виступити Уряд.  Отже,  це переноситься на п'ятницю,  бо більше немає куди поставити.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемый  Леонид  Макарович!   Воя   проблема, которую  мы  сейчас  обсуждаем,  заключается  только  в одном - в цейтноте.  Вы нас снова загоняете  в  эти  сроки...  Простите,  я договорю.  Значит,  нужно  решить  один  принципиальный  вопрос - продлить сессию на 8-10 дней.  Это тот вопрос,  решение  которого даст  возможность  сформировать  весь пакет законов нормально,  в логической  последовательности.  Один  -  единственный  вопрос  - продлить сессию, а не загонять ее в цейтнот.

 

     ГОЛОВА. Ми  зараз обговорюємо графік роботи на тиждень.  При чому цей ваш цейтнот?  А коли  перейдемо  до  того,  то  вирішимо питання - чи закінчимо 29,  чи будемо продовжувати.  Зараз графік на цей тиждень обговорюється.

 

     Доповідь Уряду переноситься на п'ятницю. Все. Хто за те, щоб перенести доповідь Уряду на п'ятницю, прошу проголосувати.

 

     23

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Тепер додаткові   питання,   які   ставилися.  Про  митницю. Депутате Дунтау,  до порядку денного було  включено  питання  про митницю. Хто за цю пропозицію /наполягають на голосуванні/, прошу проголосувати.

 

     "За" - 203. Приймається.

 

     Вноситься питання про "митницю,  треба буде знайти для нього час.

 

     Була пропозиція  депутата  Макара внести питання про зміни в комісіях. Він наполягає на голосуванні.

 

     Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата  Макара

- затвердити зміни в комісіях.

 

     "За" - 206. Приймається.

 

     Розумієте, тут були такі пропозиції, які ми просто ніколи не ставили.  Скажімо,  раптом  виникло  питання   про   департизацію правоохоронних органів. Як це можна - без підготовки вносити його на  сесію?  Аби  тільки  була  пропозиція?...  Народні   депутати пропонували,  щоб проект Союзного договору не обговорювати на цій сесії, а перенести це на осінь.

 

     Прошу за це проголосувати.

 

     "За" - 142. Не приймається.

 

     Вносилася також  препозиція  заслухати  інформацію  депутата Рябоконя  про  відкликання  народного  депутата  Коцюби.  Як мені відомо,  така  інформація  підготовлена.  Буде  час  -  він   нас поінформує. Але я хотів би, щоб тут був присутній депутат Коцюба. Давайте повернемося до цього,  коли він буде в залі. Ми не можемо обговорювати  це питання,  коли людина в лікарні.  Це виходить за межі нормальних стосунків.

 

     24

 

     Далі. Була  пропозиція  про  те,  щоб  заслухати  інформацію комісії про події в Каневі. Прошу проголосувати за те, щоб внести це питання до порядку денного. У нас буде напружений графік.

 

     "За" - 116. Пропозиція не приймається.

 

     Отже, всі пропозиції,  які надходили від депутатів, я ставив на голосування.  Займіть, будь ласка, свої місця. Я більше нікому слова надавати не буду.  Час вийшов, за все проголосували. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Леоніде  Макаровичу!  Я  рішуче протестую проти того, в якому порядку ви ставите питання на голосування. Я першим вносив  пропозицію  заслухати і обговорити саме сьогодні доповідь Уряду  з  особливим  наголосом  на  питанні  соціального  захисту населення. І ця пропозиція повинна бути поставлена на голосування першою.  Як наслідок,  Верховна Рада  прийняла  рішення,  яке  її зовсім   не   прикрашає,  -  знову  питання  соціального  захисту віднесені на останній день і, можливо, загубляться.

 

     ГОЛОВА. Я погоджуюся  з  вашим  протестом,  тільки  з  таким уточненням:  у п'ятницю ми проголосували конституційною більшістю за те,  щоб сьогодні послухати про податки. ми не можемо один раз голосувати за одну якусь пропозицію,  а другий раз - за іншу.  Ми не вправі відміняти рішення Ради.  Що ще не проголосували?  Нових інформацій робити не потрібно. Другий мікрофон, будь ласка.

 

     25

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  заступник  голови  Народного руху України, голова   координаційної   ради   /Рівненський   виборчий   округ, Рівненська область/.  Шановний Голово,  шановні депутати! Вважаю, що необхідною передумовою розгляду питання про Союзний договір  є питання  про  відміну постанови,  прийнятої Верховною Радою після переговорів  з  голодуючими  студентами.  У  цій  постанові  було зазначено,  що ми не будемо розглядати цього питання до прийняття Конституції.

 

     Вважаю, що це питання необхідно включити до порядку  денного і відмінити цю постанову.

 

     ГОЛОВА. Ви неточно формулюєте ту постанову. Там записано, що підписання Договору пов'язане з прийняттям Конституції,  а  не  з обговоренням. Ми сьогодні поставили питання про обговорення, а не підписання Союзного договору.  Ми  не  можемо  не  обговорити  це питання  на  сесії.  Україна  перебуває в складі Союзу Радянських Соціалістичних Республік,  і Президент просить нас обговорити цей Договір, а не підписати.

 

     Що ще не проголосували? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     МАКАР І.І.  Леоніде Макаровичу! Я вже говорив, що ми повинні розглянути   питання   про   роботу   Верховної   Ради.   У   нас передбачаються вибори Президента,  і тоді буде можливість вибрати у Верховну Раду нових депутатів замість тих,  хто не має  бажання працювати  постійно.  Нехай  наш народ не буде заложником кількох чоловік,  які не бажають працювати.  Я  пропоную  поставити  дане питання  на  поіменне  голосування,  щоб  люди  знали,  хто  хоче працювати, а хто - ні. Верховна Рада повинна бути діючим органом.

 

     26

 

     ГОЛОВА. Я записав цю пропозицію,  але ж зрозумійте, що це не так  просто.  Сьогодні  без  попередньої підготовчої роботи,  без доповіді ви пропонуєте внести питання до порядку денного. Гаразд, ставлю на голосування,  щоб не було зайвих розмов. Хто за те, щоб поіменно проголосувати за пропозицію  народного  депутата  Макара про роботу Верховної Ради? Хоча я зовсім не знаю, що це означає.

 

     Повторюю, хто  за  те,  щоб  поіменно  проголосувати  за  цю пропозицію? Це право народного депутата - вносити пропозицію.

 

     "За" - 99. Не проходить.

 

     Далі. Хто за те,  щоб обговорити питання про Верховну  Раду. Повторюю так, як сказав народний депутат Макар.

 

     "За" - 93. Не приймається пропозиція.

 

     Тепер ставлю питання про затвердження орієнтовного графіка з тими доповненнями, за які вже проголосовано.

 

     Прошу за них висловитися.

 

     "За" - 288. Рішення прийнято.

 

     Вносилася пропозиція депутатом Дунтау про те, щоб продовжити роботу  сесії.  Це  вже  виходить за межі орієнтовного графіка на тиждень.  Але конкретно не пропонувалося, на скільки днів. Хто за те, щоб продовжити роботу сесії на 8 днів, прошу проголосувати.

 

     "За" - 119. Рішення не приймається.

 

     Приступаємо до  роботи.  Слово  надається народному депутату Байраці Михайлу Миколайовичу,  голові підкомісії Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

 

     Подивіться на табло, а потім будете говорити про продовження роботи. Ми вже витратили на це годину.

 

     27

 

     БАЙРАКА М.М.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради Української  РСР  з  питань  планування  бюджету,  фінансів і цін /Дзержинський   виборчий   округ,   Дніпропетровська    область/. Уважаемые   депутаты,   уважаемый  президиум!  В  соответствии  с постановлением Верховного Совета Украинской ССР от  13  мая  1991 года  Комиссией  Верховного  Совета  Украинской  ССР  по вопросам планирования,  бюджета,  финансов и цен совместно с Комиссией  по вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством и другими комиссиями, а также с Кабинетом Министров Украинской ССР, специалистами и научными работниками были рассмотрены предложения по внесению в проект Закона о системе  налогообложения  с  учетом замечаний  и  уточнений,  высказанных народными депутатами 13 мая этого года.

 

     Комиссия благодарит  депутатов  Украинской   ССР   Архипову, Белоусенко,   Бойко,   Белого,  Кельмана,  Рыбальченко,  Руденко, Сальниченко,  Тимчука,  Шершуна,  Чернявского,  а  также   членов рабочей  группы,  специалистов  Министерзтва экономики Украинской ССР,  Министерства финансов Украинской ССР,  Института  экономики Академии наук товарищей Малеваного,  Ильина,  Шиту,  Регурецкого, Мороза,  Гееца,  консультантов комиссии  за  активное  участие  в доработке проекта указанного закона.

 

     В ходе   доработки   законопроекта   рассмотрено   более  80 предложений  и  замечаний  народных  депутатов  и  комиссий,   50 процентов из них учтены в проекте закона,  16 - отклонены, потому что не  являются  нормой  этого  проекта  закона,  2  предложения отклонены.

 

     Внесены на рассмотрение Верховного Совета четыре предложения в связи с имеющимися разногласиями в законах о бюджетной

 

     28

 

     системе Украинской  ССР  и  о   местных   Советах   народных депутатов   Украинской  ССР  и  местном  самоуправлении  в  части базового   уровня   местного   самоуправления.    На    остальные предложения,   которые   комиссия   отклонила,   дан   конкретный комментарий.   Учитывая   многочисленные   предложения   народных депутатов  и отдельных комиссий,  из законопроекта исключен налог на прирост средств, направляемых на потребление.

 

     Один из  главных  вопросов,  который  обсуждался  во   время доработки  законопроекта,  -  это  принятие  решения  об  объекте налогообложения.  Из всех поступивших предложений только Комиссия по   вопросам   экономической   реформы   и  управления  народным хозяйством предложила использовать в качестве объекта  исчисления величины    налогообложения    такой    показатель,   как   объем реализованной продукции вместо прибыли.

 

     По поручению комиссий  по  вопросам  планирования,  бюджета, финансов  и  цен,  по вопросам экономической реформы и управления народным   хозяйством   специалистами    Министерства    финансов Украинской  ССР были представлены соответствующие расчеты размера налога,  обсчитанного с прибыли,  объема реализации  продукции  и дохода  по  отдельным  отраслям народного хозяйства,  которые вам представлены.  Смотрите,  у  вас  есть  четыре  таблицы  к  этому законопроекту.

 

     Обращая ваше  внимание  на  то,  что расчеты по предприятиям угольной промышленности выполнены,  исходя  из  расчета  цены,  с учетом  дотации  бюджета.  Изучив  приведенные  расчеты,  а также учитывая  реальную  ситуацию,  которая  сложилась   в   экономике республики,

 

     29

 

     комиссия пришла  к выводу о нецелесообразности использования показателя объема  реализованной  продукции  в  качестве  объекта налогообложения предприятий вместо ныне действующего.  Применение в качестве объекта для расчета величины налогообложения от объема реализованной продукции не решает проблем убыточных предприятий и проблем формирования стабильных бюджетных поступлений.

 

     Как показывают расчеты /вы их перед собой видите/,  в худшем положении,  чем в настоящее время, окажутся и предприятия ведущих отраслей народного хозяйства,  в том числе и металлургической,  и угольной.  Уровень рентабельности в них в силу сложившихся причин оказался ниже среднеотраслевого.  Для нерентабельных предприятий, находящихся  на  бюджетной  дотации,  потребуются  дополнительные дотации для уплаты обязательных платежей.  У остальных  убыточных предприятий,  которые будут вносить платежи за счет себестоимости продукции,  не будет средств либо на  зарплату,  либо  на  оплату счетов  поставщикам  за  поставку  сырья  и  материалов.  То есть первоначально опять-таки платежи будут переложены на плечи средне

- и малорентабельных предприятий, что поставит высокорентабельные предприятия в еще  более  выгодные  условия  на  пороге  введения рыночных отношений. А этого допустить никак нельзя.

 

     Кроме этого,  применение расчета величины налогообложения по показателю   объема   реализации   приведет   к    многократности налогообложения на различных стадиях изготовления продукции,  что вызовет резкое увеличение цен /примерно в 3-5  раз/  на  конечную продукцию промышленности. Этим еще больше усугубится состояние

 

     30

 

     денежного обращения в республике и увеличится разрыв в ценах по сравнению с продукцией агропромышленного комплекса.

 

     Вопрос применения показателя объема  реализации  в  качестве объекта  налогообложения  и  источника  уплаты налогов обсужден с учеными  республики,   работниками   Министерства   экономики   и Министерства финансов. Но поддержки он не нашел.

 

     Использование показателя  объема  реализованной продукции не решает проблем единых нормативов,  а  наоборот,  приведет  к  еще более глубокой их дифференциации,  поскольку различные подотрасли и виды деятельности имеют различный уровень материальных затрат.

 

     В практике налогообложения выручка предприятий от реализации товаров   или   оказание   услуг  выступала  в  качестве  объекта налогообложения при промысловом налоге в его разных  формах.  Для определения   ставок   такого   налога  использовались  кадастры, согласно которым все промыслы подразделялись на виды. Для каждого вида  устанавливалось  несколько  категорий  /исходя  из  внешних признаков доходности предприятий/.  Затем  для  каждой  категории промысла  с  учетом  места  расположения  предприятий исчислялась средняя величина  дохода,  которая  и  принималась  за  базу  при обложении  предприятий  промысловым  налогом.  В  настоящее время практически все цивилизованные страны отказались от  такой  формы промыслового   налога.   Его   взымают   либо  с  чистой  прибыли предприятий, либо с капитала предприятий.

 

     Учитывая мировой  опыт  построения   налоговой   системы   в условиях    рыночных    отношений,    в    данном   законопроекте предусматривается

 

     31

 

     систему налога с оборота в перспективе заменить  налогом  на добавочную   стоимость,   где   объектом   налогообложения  будет добавочная  стоимость,  которая   создается   на   всех   стадиях производства.  Введение  налога  на  добавочную  стоимость  имеет большое бюджетно-региональное значение как в пределах республики, так   и   в  системе  межреспубликанских  расчетов,  и  полностью учитывает положение Декларации о суверенитете республики.

 

     С целью сдерживания ажиотажного спроса и  регулирования  цен на   отдельные   товары   предусматривается   введение   акцизов, эффективность применения которых подтвердила практика  зарубежных и наших стран до реформы 30-х годов.

 

     Учитывая многочисленные  предложения  народных депутатов,  а также постановление Верховного Совета Украинской ССР,  которое мы с  вами  приняли в пятницу,  в части отмены статьи 8 Закона ССР о Союзном бюджете на 1991 год,  из проекта закона исключен налог на прирост фонда потребления.

 

     Доработанный проект   закона   о   системе   налогообложения определяет  основные  направления  в  финансовой   политике,   ее направленность и основные принципы налогообложения.

 

     Уважаемые депутаты,  уважаемый Председатель!  Учитывая,  что доклад Правительства по вопросам налогообложения в  республике  и проект  Закона  о  системе  налогообложения обсуждался на сессии. Комиссия по вопросам планирования, бюджета, финансов и цен вносит предложение  о рассмотрении постатейно указанного законопроекта и принятии его.

 

     32

 

     ГОЛОВА. Тепер  запитання,  будь  ласка.  Я   розумію,   але, може,спочатку є до вас запитання?

 

     БАЙРАКА М.М. Нет, уже делали доклад.

 

     ГОЛОВА. Я бачу, що люди піднімають руки. Мені важко сказати, чому людина щось не може з'ясувати для  себе.  Краще  буде,  якщо депутати з'ясують усе. Поставте 15 хвилин на відповіді.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЩЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по  модернізації і  технології ремонту обладнання "Важмашремонт",  м.  Краматорськ /Новокраматорський виборчий округ,  Донецька область/.  Я не можу з'ясувати,  чому це ви пропонуєте приймати закон постатейно,  хоч він і не був прийнятий у першому читанні. Парламент повернув його на  доопрацювання  для  внесення на розгляд у першому читанні.  А постатейне прийняття - це вже друге читання.

 

     БАЙРАКА М.М. Уважаемые депутаты! Я хочу еще раз вам сказать, что  как  только  мы  переходим к рассмотрению проектов различных законов,   которые   касаются   социальной   защищенности   наших трудящихся,  мы  выступаем  как  бы в роли защитников и поднимаем вопросы о том, как много надо дать денег.

 

     33

 

     Сегодня мы рассматриваем вопрос о системе налогообложения.

 

     Без рассмотрения     концептуальных     вопросов     системы налогообложения  мы не можем перейти к рассмотрению законопроекта о налогообложении граждан и законопроекта о налоге с предприятий, объединений и организаций.  Поэтому здесь вы выступали за то, что надо эти вопросы рассматривать,  надо  переходить  от  конкретных разговоров  к  делу.  Все замечания,  высказанные вами в процессе обсуждения этого законопроекта,  изложены письменно и,  как я уже говорил, 50 процентов их приняты. Основным вопросом, краеугольным камнем   был   вопрос:   что   выбрать   в    качестве    объекта налогообложения?   Поэтому   комиссия   работала   с  работниками Министерства финансов,  Академии наук,  Министерства экономики  и пришла   к  выводу,  что  объектом  налогообложения  должна  быть прибыль.  Ставки  налогов  должны  быть  одинаковыми   для   всех промышленных  предприятий независимо от уровня их рентабельности. И все  предприятия  следует  ставить  в  одинаковые  условия  при переходе на рыночные отношения.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України  /Золотоніський  виборчий  округ,   Черкаська   область/. Шановний   Михайле   Миколайовичу!   Сьогодні   ряд  господарств, знаходиться у скрутному фінансовому  становищі.  Ы  деякі  з  них розвивають  підсобний промисел.  Але оподаткування таке,  що коли вище 25 процентів рентабельності,  то  в  бюджет  /причому  не  в місцевий бюджет, а в республіканський і союзний/ знімають

 

     34

 

     велику суму.  Як ви ставитесь до того,  щоб колгоспам,  як і кооперативам,  надати  пільги,  щоб  розглядати  це  не  основною діяльністю, а побічною і податок на цей прибуток встановити не як на основну діяльність господарства -  так,  як  це  зроблено  для кооперативів у вашому проекті?

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні народні депутати!  Я вам відповім так. Сьогодні ми і запропонували розглядати три  законопроекти  окремо

-кожного дня.  Це пов'язано з тим, що ми щодня повинні вирішувати питання,  які стоять перед нами.  Ті питання, що ви ставили, ми з вами  повинні  розглянути  в  четвер,  коли розглядатимемо окремо законопроект про податки з підприємств, об'єднань і організацій.

 

     Сьогодні ж  розглядаємо  тільки  законопроект  про   систему оподаткування.  І  тому  я  хотів  би,  щоб  ви ставили конкретні питання  про  систему  оподаткування.   Завтра   розглядатимуться питання щодо прибуткового податку з громадян.

 

     Післязавтра розглядатимемо   законопроект   про   податки  з підприємств. Все це будемо розглядати окремо.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    колективного акціонерного  підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м.    Дніпропетровськ     /Індустріальний     виборчий     округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Михаил Николаевич! Конкретно два кратких вопроса.  Вот здесь в статье  5  записано,  что  "для державних   сільськогосподарських   підприємств  агропромислового комплексу  незалежно  від  підпорядкованості  встановлюється   25 процентів". А раньше было 20.

 

     35

 

     Откуда взялись дополнительно 5 процентов?

 

     И сразу краткий второй вопрос.  Нашло ли отражение то /о чем я прошлый раз говорил в  своем  выступлении/,  что  нельзя  брать налог с дивидендов, который идет на развитие предприятий?

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний депутате Веретенніков!  Скажіть, будь ласка,  ви тільки зараз зайшли в зал чи  тут  були,  коли  ми  це обговорювали?  Що  ми з вами обговорюємо?  Про що ви ведете мову? Будь ласка, прочитайте.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.  О  всей   системе   налогообложения.   Ее расчленять нельзя.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ми ведемо мову про систему оподаткування, а ви

- про статтю 5 законопроекту про податки з підприємств.  Будемо з вами розглядати це питания в четвер.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Тогда я ставлю вопрос так: разве можно эту систему рвать на части? Это же одна-единая система.

 

     ГОЛОВА. Ви зараз не виступаєте.  Ви  поставили  запитання  і одержали   відповідь.   Вийдете   на   трибуну,   будете  вносити пропозиції.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область/. Коли ми минулого разу розглядали

 

     36

 

     законопроект про  систему  оподаткування,  то Рада вирішила, щоб його відправити на доопрацювання,  зокрема, до нашої комісії. Але Кабінет Міністрів чомусь відкинув нашу комісію, не врахувавши те,  що прорахунки  у  тій  концепції,  яка  була  запропонована, абсолютно ні про що не свідчать.  Через те пропонується, щоб була співдоповідь нашої комісії,  бо законопроект знову  вноситься  на перше читання.  Це - звернення до Голови Верховної Ради,  а не до доповідача. І треба, щоб було обговорення.

 

     ГОЛОВА. Хай  доповідач  відповість  на  запитання  /адже  на трибуні   стоїть   доповідач/,  а  потім  порадимося  щодо  вашої пропозиції.  Ми ж даємо  відповіді  на  запитання.  А  пропозицію поставимо на голосування. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  з  питань  економічної  реформи  і   управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. У нас були  розбіжності  з  такого  питання:  оподатковувати  обсяг реалізації чи прибуток?  Яка ваша особиста думка з цього приводу? Що  доцільніше  на  сьогоднішній   день   оподатковувати:   обсяг реалізації  чи  прибуток?  І  я пропоную провести дискусію саме з цього питання,  щоб не вийшло  у  нас  так,  як  із  Законом  про власність чи з Законом про оренду. Ми приймемо цей закон, а потім півроку будемо над ним  битися,  щоб  привести  його  у  людський вигляд?

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний  депутате  Заєць!  Я  відповідав вам. Вважаю, що об'єктом оподаткування повинен виступати прибуток.

 

     37

 

     І ще раз звертаю  вашу  увагу,  відкрийте,  будь  ласка,  цю таблицю.  В  ній наведено три розрахунки:  рівень рентабельності, собівартість,  обсяг реалізації, податок від реалізації і податок на доход.

 

     Я можу  навести  вам  декілька  цифр,  якщо  вона  вам важко читається.  Давайте подивимося на прикладі легкої  промисловості. По  Мінлегпрому  в середньому у нас рентабельність 30,5 відсотка. Давайте візьмемо Львівське шкірооб'єднання "Рассвет".  Якщо зараз вони  сплачують  податок  на  прибуток  у  розмірі 3 мільйони 631 тисячу карбованців,  то  сплачуватимуть  податок  від  реалізації /якщо   за   ставку  -  9,54/  2  мільйони  719  тисяч,  тому  що рентабельність цього об'єднання 39,3 процента.  Це значить, що ті підприємства,    рівень    рентабельності   яких   більший,   ніж середньогалузевий,   сплачуватимуть   менші    податки,    більше залишатимуть собі.

 

     Я вам    наведу   такий   приклад.   Рівень   рентабельності Чернігівського камвольно-суконного комбінату N  7  становить  5,9 процента  /рентабельність  по галузі - 30,5 процента/.  Він зараз сплачує 5 мільйонів 676  тисяч  карбованців,  а  сплачуватиме  29 мільйони.  Тобто він низькорентабельний, і на нього ми ще повинні поширити всі ті показники, щоб він сплачував ці податки.

 

     За цією таблицею, якщо ми приймаємо податок від реалізації за 9,54, то  всі  опиняться в різних умовах.  Це ще раз говорить про те,  що коли ми для розрахунку оподаткування приймемо  за  основу обсяг  реалізації,  то  при  цьому  повинні  бути диференційовані ставки на кожний вид діяльності,  на кожне  підприємство.  А  від цього,  як  я  вже  казав,  всі  відійшли в цивілізованому світі. Платять або на чистий прибуток, або на капітал. Тому й ми

 

     38

 

     повинні не вигадувати нічого нового,  всі  розрахунки  перед вами є. І вони якраз це доводять.

 

     Шановний депутате  Пилипчук!  Ви  буди присутні на засіданні комісії, і там вам фахівці це раз довели, що сьогодні у зв'язку з таким  станом  економіки  ми  повинні  приймати для оподаткування тільки прибуток.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Прохання,  щоб  ви  чітко   сказали,   чим   же принципово відрізняється цей законопроект від попереднього,  який взагалі був відхилений.

 

     БАЙРАКА. М.М.  Цей законопроект фактично  відрізняється  від того  законопроекту,  який був запропонований раніше,  тим,  що з цього  законопроекту  вилучений  податок  з  продажу  і   введені додатково податок на додаткову вартість і податок з обігу.

 

     ГОЛОВА. Нічого. Може, зрозуміємо, коли почнемо обговорювати.

 

     Перший мікрофон.

 

     39

 

     КРИЖАНІВСЬКИИ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах  людини  /Лівобережний  виборчий  округ, м.Київ/.  Шановний депутате Байрака!  Я хочу запитати:  саме ваша комісія запропонувала, щоб місцеві Ради збирали місцеві податки в граничних  межах?  Тобто  ви робите те,  чого не робиться в цьому світі, - ви зверху встановлюєте межі податків для місцевих Рад.

 

     Якщо місцева Рада візьме великий  податок,  то  підприємства зроблять так,  щоб такої місцевої Ради не обрали наступного разу. Якщо малий податок і буде дефіцит,  то теж  населення  не  обере. Чому ви хочете все ж таки робити це згори?

 

     БАЙРАКА М.М.  Ми  в  цьому  законопроекті  дійсно ввели таке положення,  і це було зроблено  за  проханням  багатьох  народних депутатів,  багатьох підприємств.  Там сказано,  що оподаткування обмежується граничним  рівнем.  Тобто,  якщо  ми  встановили,  що граничний   рівень   оподаткування   підприємств   становить   35 відсотків, то він повинен мати 35 відсотків. Але якщо ми скажемо, що  35  відсотків  -  загальний  рівень,  а  тоді  ще  кожен буде встановлювати  свої  розміри  податків,  то  можна  весь  податок підприємства брати, а більше ні про що не думати.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.П..  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  з  питань  діяльності  Рад  народних  депутатів, розвитку  місцевого  самоврядування /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/.

 

     40

 

     Не трудно убедиться,  что Закон о местных  Советах  народных депутатов  и  местном  самоуправлении  принят позже,  чем Закон о бюджетной системе.  Там  есть  такое  положение,  что  "положения Закону  про  місцеві  Ради  народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування є обов'язковими при розробці та  прийнятті інших законодавчих актів".  Чем руководствовалась комиссия, снова внося на рассмотрение Совета вопрос о базовом  уровне?  Ведь  это уже принято.

 

     БАЙРАКА М.М. Отвечаю вам. Два предложения, которые поступили от народного депутата Руденко и Комиссии по вопросам деятельности Советов  народных  депутатов,  развития  местного самоуправления, направлены на то,  чтобы привести в соответствие два  закона.  Мы принимали  Закон  о бюджетной системе раньше,  после него приняли Закон  о   местных   Советах   народных   депутатов   и   местном самоуправлении,  и есть спорные вопросы.  Например, куда относить два вида налогов?  Поэтому нам нужно уточнить - или мы оставляем, как было в Законе о бюджетной системе, то есть - в местный Совет, или, как записано в Законе о местных Советах народных депутатов и местном  самоуправлении,  -  на базовый уровень.  Мы будем с вами голосовать здесь для того, чтобы уточнить этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЯЦУБА В.Г.,    заступник    директора    по    реконструкції металургійного  заводу  імені  Комінтерну /АмурНижньодніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  У меня такой вопрос. Если

 

     41

 

     сейчас спросить  депутатов,  кому нужны трубы,  то я уверен, что здесь,  в зале,  не найдется человека, который скажет: мне не нужны   трубы.   Для  того,  чтобы  решить  злободневные  вопросы избирателей,   хотелось   услышать   от   вас   ответ.   Вот    в Днепропетровске работает металлургический завод имени Коминтерна. По  инициативе  руководства  завода  идет  строительство   нового трубного цеха, который позволит закрыть дефицит труб диаметром от 20 до 115 миллиметров.  Тем не менее, этот цех строится за кредит в  11  процентов.  Этими  трубами  будет  распоряжаться  Совмин в отличие от кооперативов,  где собственник сам распоряжается своим товаром.  У меня такой вопрос. Предусматривает ли закон льготы по налогообложению для тех крупных предприятий,  которые взялись  за сложную проблему решения дефицита на Украине?

 

     БАЙРАКА М.М.  Вы задали очень важный вопрос.  Конечно, он не касается сегодняшнего обсуждения этого  законопроекта.  Однако  я хочу  сказать,  что  в  проекте  Закона  о налогах с предприятий, объединений  и  организаций  предусмотрены  большие  льготы   для предприятий  в  части  исключения  с  налогообложения  той  части прибыли,  которая  направляется  на   развитие   производства   и внедрение таких вот производств,  которые вы назвали.  Почитайте, пожалуйста,  в законопроекте,  который сегодня роздан,  - там это есть.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.,   голова   Подільської  районної  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Подільський  виборчий округ, м. Київ/, Леоніде Макаровичу!

 

     42

 

     Я пропоную,   можливо,   не   весь   закон  обговорювати,  а обговорити  лише  статтю  5.  Тому  що,   мені   здається,   вона найважливіша.  Як  же  це  так  -не  обкладаються  податком фонди споживання?  Що,  вже розвинутий комунізм побудували?  А як же ми стимулюємо  виробництво?  Сьогодні  всі  органи Радянської влади, починаючи з сільських, районних, міських, у великому дефіциті. Ми беремо  податок  з  прибутку,  а як прибутку немає,  то й податку немає.  Тому я хотів  би  запропонувати  розглянути  питання  про податок  на  землю  чи  плату за замлю.  Мені здається,  що краще розглянути  це  питання.  Я  офіційно  вношу  цю  пропозицію.  Що потрібно,  щоб  був  податок  на  землю  і  податок на власність, особливо на ту власність, яка буде передана при роздержавленні?

 

     Таким чином,  я вношу дві пропозиції: обговорити статтю 5, а не  весь  закон,  та  розглянути  питання про податок чи плату за землю і про плату за власність.

 

     БАЙРАКА М.М.  Іване Миколайовичу!  Немає  ніяких  заперечень щодо  вашої  пропозиції.  Але  я  хотів би сказати,  що часу з 13 травня пройшло досить багато.  І всі зауваження,  всі пропозиції, які  давали народні депутати письмово,  ретельно вивчені.  Якщо у вас не було  досі  часу  дати  свої  пропозиції,  то,  я  вважаю, сьогодні ми не повинні їх розглядати.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М. Я звертаюся до вас, шановні депутати, тому що вже більше терпіти не можу.  Найрозумніша  думка,  депутате  Байрака, сьогодні прийде в голову на цій трибуні,  а не ІЗ травня. Саме ці пропозиції у мене  з'явилися  вчора,  а  не  могли  з'явитися  13 травня.  Хто дає право товаришу Байраці після цього не розглядати чиїсь  пропозиції?  І  найголовніша  думка  прийшла  сьогодні  до Леоніда  Макаровича,  а  вчора  він до цього ще не дійшов.  Таким чином, давайте знімемо цю застарілу форму.

 

     ГОЛОВА. Час вичерпано.  Дякую.  Сідайте,  будь ласка.  Тепер давайте думати,  тому що ви внесли пропозицій постатейно,  а були пропозиції й інші:  відкрити обговорення,  заслухати співдоповідь Пилипчука /оскільки комісії не зійшлися/ і обговорити.  На виступ записалися дев'ять народних депутатів.

 

     43

 

     Я думаю,  що ми не  можемо  нехтувати  нашим  Регламентом  і нашими домовленостями, ми ж тоді закон не прийняли, передали його для доопрацювання і сказали,  що будемо його  обговорювати.  Тому давайте діяти відповідно до наших домовленостей.

 

     Депутату Пилипчуку скільки потрібно часу? До 10 хвилин? Будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Ми хочемо прийняти закон, який буде  працювати у майбутньому і який буде забезпечувати вирішення питань те  регулювання  економічних  відносин  в  той  час,  коли передбачається   гіперінфляція.  Ми  зараз  вступили  в  цю  фазу гіперінфляції.  І якщо Закон про систему оподаткування не  врахує цієї  ситуації,  то  це  призведе  до  краху  економіки,  тому що призведе до краху бюджет  республіки  і,  звичайно,  фінансування соціальних програм.

 

     Чому на  сьогоднішній день бюджет має дефіцит в 40 мільярдів карбованців?  Бо система така і бюджет не оподаткований.  Чому  ж Уряд відмовляється від того, що його може врятувати? Уявіть собі, що ми встановлюємо податок на обсяг реалізації,  то при зростанні цін   в   умовах  гіперінфляції  треба  автоматично  компенсувати витратну частину  бюджету  для  системи  науки,  освіти,  охорони здоров'я. Бо ціни зростають, й іншого компенсатора, ніж обкладати податком саму продукцію /ціни, обсяг її реалізації/ не придумала

 

     44

 

     світова практика.

 

     Зібрали велику  нараду   у   Раді   Міністрів   з   багатьма науковцями,  щоб довести,  що Пилипчук неправий.  Товариші, ви не доведете,  що я неправий,  ви докажете те, що ваш дефіцит лопне і ваш  Уряд впаде,  разом з ним і економіка.  Не менше 50 процентів заслуги в цьому припадає на Міністерство фінансів.

 

     Зростання цін  обов'язково  повинно  мати  компенсатор   для фінансування соціальних програм. Іншого компенсатора, ніж податок на ціну,  на обсяг реалізації,  немає. Мені говорили про те, що в світі такого компенсатора немає.  Цим ми визнаємо,  поперше, свою ущербність.  По-друге, я повідомляю, що в Японії такий є: півтора процента від обсягу реалізації.

 

     Я повинен  сказати,  що треба приймати систему оподаткування повністю,  а не фрагментами.  Бо це нагадує формування Уряду  без прав і обов'язків.  Так само і тут.  Це не закон про систему.  Це закон про безсистемність оподаткування.

 

     І я  розробив   "шахматку",   в   якій   представлені   види діяльності,  види  податків,  і  на пересіченні,  взявши будь-яку клітинку,  можна  було  визначити  абсолютно  все   і   одночасно компенсувати бюджет. Цього не зробили.

 

     Я міг  би "проходитися" по кожній статті.  Тут дуже багато і недоречностей,  просто того,  що діє проти  інтересів  економіки, Уряду і бюджету, проти Міністерства фінансів.

 

     45

 

     Через те я пропоную все-таки ще раз зняти цей законопроект з обговорення і чітко записати,  що за його внесення відповідає  не Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін, а Комісія з питань економічної реформи і управління  народним  господарством. При  ньому  Уряд зобов'язаний за навою першою вимогою зробити всі розрахунки.  А те, що зроблено, - це просто несерйозно. Я не хочу витрачати час і займати вашу увагу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу заступника Міністра фінансів товариша Ільїна дати пояснення від Уряду. Сім хвилин вам надається. Будь ласка.

 

     ІЛЬЇН В.Н.,  заступник Міністра  фінансів  Української  РСР. Уважаемые   народные  депутаты!  Предложения,  которые  вносились уважаемым Владимиром Мефодиевичем, были внимательно рассмотрены в Министерстве  финансов,  в  комиссиях,  обсуждены  с депутатами и практиками.

 

     Сложность той   системы,    которая    вносится    товарищем Пилипчуком,  и  ее,  на  мой  взгляд,  неприемлемость заключается прежде всего в том,  что она,  система,  предполагает  дальнейшие витки  роста  цен  и  разрыва между сложившимися ценами.  Разрыва между ценами на промышленную  продукцию  и  ценами  на  продукцию аграриев, как это имеет место уже сегодня.

 

     Введение налога   по   показателю  реализации  автоматически приводит  к  многократности  налогообложения   при   производстве продукции,  при  переделах.  Если  шахта,  реализуя уголь,  будет уплачивать налог с реализации общего объема своей продукции,

 

     46

 

     то есть угля,  и эта сумма будет,  естественно,  включена  в стоимость угля,  то коксохимзавод на кокс опять будет накручивать проценты отчислений.  В результате  стоимость  кокса,  к  которой приплюсовывается  стоимость  угля,  возрастает  и  так  далее  до конечной продукции -  металла,  запасных  частей,  комплектующих, готовой   продукции.   Цены  на  готовую  продукцию  будут  расти постоянно.   При   этом   с   продукцией    сельскохозяйственного производства   дело  обстоит  по-другому.  К  примеру,  налог  на реализацию на зерно.  Агропромышленный комплекс реализовал  зерно один раз и все.  То есть разрыв между ценами будет увеличиваться. Поэтому придется все время догонять.

 

     Следующий момент,  который  хочу   отметить   в   программе, предполагаемой   товарищем  Пилипчуком,  -  это  налогообложение, необходимость  налогообложения   к   поставкам,   которые   будут устанавливаться по видам деятельности.

 

     Сегодня у  нас не существует статистических данных для того. чтобы  перейти  к  такому   налогообложению.   Необходимо   будет устанавливать индивидуальные ставки налогообложения, что поставит предприятия и организации  в  неравные  условия  в  части  уплаты платежей в бюджет.

 

     В своем  докладе  товарищ  Байрака приводил примеры и цифры, они у вас имеются на руках, что даже в одной отрасли /я не говорю о  виде  деятельности/  введение  ставок,  исходя  из показателей рентабельности,   приводит   к   тому,   что   высокорентабельные предприятия  оставляют в своем распоряжении еще больше дохода иди реализации,  как предлагает товарищ Пилипчук, а низкорентабельные

-   переходят   в   разряд  убыточных  и  практически  не  смогут существовать.  Таких предприятий по отраслям набирается свыше  30 процентов. В период перехода к

 

     47

 

     рыночной экономике   в   условиях  тотального  дефицита  как промышленной продукции, так и товаров народного потребления таков подход просто неприемлем, поскольку еще больше усугубят кризисное состояние  экономики  республики  и  не  приведет   к   улучшению социального положения трудящихся.

 

     Это основные мотивы, по которым сегодня нельзя принимать как объект налогообложения показатель  реализации  продукции.  Вопрос рассматривался  широким кругом научных работников.  Представители Академии  наук,  представители  Института  экономики   пришли   к единодушному  мнению,  что  показатель  реализации приведет к еще большему социальному напряжению, к еще большему развалу экономики Украины.

 

     В результате   было  принято  решение  исчислять  налоги  по показателю прибыли.  В своем выступлении товарищ Байрака  сказал, что   показатель   прибыли   применяется   практически   во  всех цивилизованных странах,  а сегодня в противовес  этому  выдвигают теорию о том, что прибыль можно свести до минимума.

 

     Существует определенный порядок учета затрат на производство продукции,  который регламентирует отнесение тех или  иных  видов затрат на себестоимость продукции и,  таким образом,  определяет, что предприятия, предприниматели могут относить на себестоимость, а что должны производить за счет получаемого чистого дохода.

 

     Мы считаем, что опасения по поводу того, что будет нарастать затратный  механизм,  падать  прибыль  и  бюджет  останется   без доходов,  не  вполне  обоснованны.  Если  проанализировать цифры, свидетельствующие о результатах работы  промышленности  в  первом квартале  текущего  года,  то можно увидеть,  что несмотря на все сложности, имевшиеся в хозяйственных связях, прибыль

 

     48

 

     промышленных предприятий значительно возросла.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до товариша Ільїна? Перший мікрофон.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ,  м.  Київ/. У мене таке запитання: за що ви так ненавидите культуру?  Чому  прийнято  такі  дискримінаційні  положення  щодо культури,  коли викинуто 16 назв творчих спілок,  які,  за  нашим проханням,  не  повинні  підлягати оподаткуванню?  Горбачев видав Указ,  який дає пільги підприємствам,  що працюють  на  культуру. Однак  це  стосується  тільки тих спілок,  які входять до союзних структур.  Не підтримуючи наших спілок, які не входять до союзних структур,  ви  тим  самим  шантажуєте їх,  змушуючи вступати у ці структури.  Однак наші спілки,  вступаючи до союзних структур, не підлягають   жодним  пільгам,  і  створюється  враження,  що  йде закономірний  процес  винищення  культури,  зокрема   української національної  культури.  Поясніть  мені  вашу  позицію.  Ми двічі зверталися до Міністерства фінансів, але жодного разу не одержали позитивної відповіді.

 

     ІЛЬЇН В.Н.   Позиция  Министерства  финансов  в  этом  плане такова.  Та часть  средств,  которая  направляется  предприятиям, организациям  культуры,  общественным  организациям  на  развитие уставной деятельности,  не подлежит налогообложению. Это записано в  проекте  закона,  который вы будете рассматривать в четверг Та часть прибыли, которая направляется на уставную деятельность,

 

     49

 

     не подлежит налогообложению.  Так  мы  разъясняли,  и  такой позиции придерживаемся.

 

     Если у   вас  есть  предложения,  мы  готовы  их  выслушать. Перечень организация Министерство финансов не утверждает.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Хотів би знати, наскільки даний закон сприятиме розвитку спорту на Україні?  Я був на чемпіонаті України з важкої атлетики,  був на інших змаганнях. Спортсмени і тренери у відчаї: спорту  -  ані  любительського,  ані  професійного  -  Україна не матиме.  Я був і на вечорі, який проводили українські альпіністи, що  піднялися  в  Гімалаях  на одну з найбільших вершин світу,  - картина та ж  сама.  Вони  їздять,  просять,  жебрають  гроші  за кордоном,  і  допомоги  з  боку фінансових органів вони ніякої не мають.  Чи передбачає даний  закон  якісь  стимули  для  розвитку спорту України?

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Я  не  можу  з вами погодитися в тому плані,  що фінансові органи не допомагають  підприємствам  та  закладам  для проведення змагань.

 

     В бюджете  каждого  города,  области,  в целом по республике заложены определенные суммы на финансирование этих расходов.

 

     В то же время вы ставите  сегодня  вопрос  о  том,  чтобы  в проекте  Закона  о  налогообложении  предусмотреть финансирование затрат  в  связи  с  проведением   различного   рода   спортивных соревнований.

 

     50

 

     Во-первых, это не нормы этого закона.

 

     Во-вторых, что   касается   спортивных   обществ.  Отношение одинаковое  ко  всем  общественным  организациям.  Вся   прибыль, которая  направляется на установленную деятельность этих обществ, освобождается от налогообложения,  и это предусмотрено в  проекте Закона о налогообложении предприятий,  объединений,  организаций, но сегодня речь идет о системе налогообложения в целом.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська  область/.  3  цього законопроекту витікає,  що сума  до  160  карбованців  не  оподатковується,  а  ось   творча інтелігенція,  яка заробляв вже 60 карбованців, повинна платити 2 проценти,  в той час,  коли творча людина не користується ніякими благами, навіть відпустки оплачуваної не має.

 

     Якщо хтось  мав якусь копійку на ощадній книжці,  так Павлов обікрав.  Творча людина інколи може  заробити  раз  у  три  роки. Скажімо, у письменника вийшла книжка чи скульптор збудував якийсь пам'ятник, і зароблені гроші кладуть на ощадкнижку, аби діти мали що  їсти два-три роки.  Зараз фактично це все пропало.  І ось цей законопроект,  розроблений  Міністерством   фінансів,   який   не витримує ніякої критики.

 

     Візьмемо, наприклад,  артиста,  який  десь на радіо прочитав оповідання,  за що йому заплатити маленький гонорар.  Знову  його б'є  по  голові  величезний  податок.  Так само і художника,  про композитора я вже не кажу,  бо кожна нота - вона фактично золота, бо йому треба ще заплатити, аби переписали ці ноти.

 

     51

 

     Я вважаю,  що  це  треба  переглянути,  тим більше,  що наша Спілка письменників вийшла  з-під  опіки  Москви.  Коли  Горбачев звільнив  союзні  спілки  від  податків,  то  ми фактично зараз в кабалі.  От у Спілці письменників є 15 технічних працівників, які не одержують навіть компенсації за підвищення цін. Що нам робити, і що робити тим бідним людям, які працюють у літературних фондах, у художніх?  Чи композиторам?  Чи,  скажімо, видавництву "Музична Україна",  яке вже летить в трубу, чи видавництву "Мистецтво"? То треба  щось  робити.  Просто творчі спілки чи тих бідних артистів звільнити від податків,  бо далі так не можна жити.  Невже жінка, яка білить хату на Великдень,  щоб було чисто,  враховує витрати? Так само і країна повинна дбати про те,  що визначає її рівень  у світі.

 

     Я пропоную переглянути це негайно.

 

     ІЛЬЇН В.Н.  Вы  задали вопрос,  который не имеет отношения к системе  налогообложения,  но  имеет  отношение   к   завтрашнему разговору  о  налогообложению  с  граждан,  на руках у вас проект Закона о подоходном налоге с граждан.

 

     Я отвечу на ваш вопрос так.  В новом  проекте  о  подоходном налоге с граждан,  который раздали вам, очень много предоставлено послаблений в налогообложениях.  Прежде всего - налогообложение в принципе меняется.  Если мы раньше брали с 10 рублей,  то есть со 100 рублей определенный налог,  то теперь налог берется только  с суммы  заработка  сверх 165 рублей.  160 рублей не облагаются.  И вместо 15 процентов,  как существовало раньше,  берем 12. Потолок для  применения  прогрессивных ставок поднят с 700 до 800 рублей. Предельные ставки налога снижены с 50 до 30  процентов.  То  есть предлагается практически другой закон. И в этом

 

     52

 

     другом законе  учтены  те  моменты,  о  которых  вы говорите сейчас.

 

     ГОЛОВА. Все,  дякую вам.  Ви бачите,  що  тут  весь  час  ми зміщуємося  з  системи  оподаткування  на податки з підприємств і організацій.  А цей законопроект буде пізніше. Але справа в тому, що у нашому суспільстві зараз є такі організації,  спілки,  групи /скажімо,  дитячий фонд,  інваліди  та  інші/  де  ми  маємо  все зробити,  щоб вони розвивалися, щоб не задушити їх податками. Оце в правда,  але це буде в наступному  проекті,  а  в  цьому  зараз такого  не  існує.  Але нам не слід про це забувати і обов'язково обговорити, щоб це все було там відображено, як належить.

 

     Почнемо обговорювати?   Була   пропозиція    почати    зараз обговорення.  Записалось уже 11 депутатів. А була пропозиція, щоб брати  статті,  враховуючи  напруженість  нашої  ситуації,  і  по статтях   обговорювати,   виступати   від   мікрофонів,   вносити пропозиції,  щоб не  говорити  все  і  про  все.  Правильно  каже народний депутат Барабаш, що треба спочатку визначити принцип.

 

     Комісія за  те,  щоб  податок збирати з прибутків.  Народний депутат Пилипчук і частина депутатів мають  іншу  концепцію  щодо реалізації.  Отже, депутати мають визначитись. Давайте обговоримо це єдине питання, нічого більше не торкаючись. Від мікрофонів два кола, включаючи трибуну.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.,  секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Я хотів би запитати

 

     53

 

     представника Уряду:  якщо ми  сьогодні  не  готові  прийняти систему,  яку  пропонує  депутат  Пилипчук,  то  тоді у нас немає вибору.  Ми  повинні  просто  зараз  визначитися  в  принципі  за пропозицію  комісії,  думку  якої  висловив  депутат  Байрака,  і працювати над цим документом.  А  якщо  Уряд,  вся  наша  система економіки  готові  сприйняти пропозицію Пилипчука,  то тоді можна було б розглядати два варіанти.

 

     Я зрозумів з інформації Ільїна, що наша система не готова ні з обліку,  ні зі звітності, ні з інших параметрів. То тоді вам не треба тут сперечатися,  а працювати безпосередньо над документом, який  пропонує Комісія з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЗАЛУДЯК М.І.,  голова Комісії Верховної Раді Української РСР у   питаннях   екології   та   раціонального  природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ,  Полтавська  область/. Шановний Леоніде Макаровичу,  шановні народні депутати!  Я просив би всіх зважити ось на що:  те,  що запропоновано комісією, і те, що повідомив Мінфін в особі заступника міністра, це все підходить до планової системи.  Те,  що пропонує Пилипчук і  його  комісія, підходить  під  вільні  ціни,  які  /з  доповіді  Павлова/ будуть введені вже в 1992 році.  Всі ми добре розуміємо,  що  підвищення роздрібних цін не призвело до збільшення національного доходу.  І ці дві думки,  дві позиції комісій,  ми вважаємо, треба поєднати. Тобто і позиція депутата Пилипчука теж правильна при

 

     54

 

     переході на вільні ціни. Тільки так.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В,М. Низьку якість цього законопроекту, на мою думку, підкреслює  ця   безпредметна   суперечка   стосовно   того,   що оподатковувати - прибуток чи реалізацію.  Я зачитаю кілька рядків зі статті 10 "Про податок  на  добавлену  вартість".  "Платниками податку  на  добавлену  вартість  є суб'єкти господарювання,  які створюють в процесі виробництва товарів, робіт і послуг добавлену вартість... Ставки податку встановлюються в процентах до вартості реалізованих товарів,  робіт,  послуг".  Тобто  є  і  податок  на прибуток, є одночасно податок на реалізацію.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Леоніде Макаровичу! Я все ж таки прошу розглянути це питання дещо  ширше.  Найважливішою  частиною законопроекту, який ми розглядаємо, є податок на прибуток, тому я спочатку зупинюсь на цьому питанні.  При оподаткуванні прибутку з підприємства   воно  зацікавлене  в  умовах  повного  дефіциту  і відсутності  конкуренції   збільшувати   витрати   з   тим,   щоб розширювати базу для прибутку,  і тим самим податок на прибуток в цьому  випадку  виступав  одним  із   факторів   інфляції.   Якщо підприємства   зацікавляться   у   витратах,   то  це  обернеться національною трагедією, і ось чому.

 

     55

 

     По-перше, це   призведе   до   того,   що   за   гальмується впровадження  науково-технічного  прогресу,  так  як  праця  - це фактор росту собівартості.

 

     По-друге. З  метою  збільшення  амортизаційних   відрахувань підприємство  буде  купувати  багато  дорогого  і малоефективного обладнання.

 

     По-третє. Виростають матеріальні затрати, оскільки економити їх немає ніякого сенсу.

 

     І четверте.  Підприємство  буде зацікавлене тратити гроші на безрезультатні наукові розробки.

 

     я пропоную таке рішення:  дійти з наїждженої колії і податок з  прибутку  ввести в податок з продажу,  тобто з виручки.  Що це дасть?  По-перше,  всі підприємства будуть  в  однакових  умовах. По-друге,  якщо відомо, що розмір податку не залежить від затрат, то господарство буде зацікавлене знизити їх  по  всіх  напрямках. По-третє, так як в умовах ринкової економіки, особливо на першому етапі,  відбуватиметься ріст цін,  то пропорційно й виросте обсяг податку.   По-четверте,  відпадає  потреба  в  збільшенні  штатів податкової  інспекції.  По-п'яте,   держава   матиме   можливість регулювати ринок,  стимулюватиме випуск конкретних груп товарів і послуг шляхом введення податкових пільг для  продукції,  /не  для виробничників, як пропонується в цьому законопроекті/.

 

     В умовах  введення  податку  з  продажу  нам  необхідно буде ввести обов'язковий для всіх  порядок  приймання  виручки  тільки через  касові апарати.  А для тих,  хто від цього буде ухилятися, необхідно ввести  коефіцієнт  два  або  три.  Я  розумію,  що  це пропозиція неординарна в такій ситуації, в якій ми з вами живемо. Екстранеординарна. Дякую.

 

     56

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.  Уважаемые   коллеги,   уважаемый   Леонид Макарович!  Не кажется ли нам всем, что мы уже, может быть, пятый раз /я уже и счет потерял/ обращаемся к  системе  налогообложения предприятий,  граждан  и  в  целом  системы?  Каждый  раз  у  нас получается,  что мы стараемся  какую-то  часть  отсечь,  то  есть рассмотреть вопрос не в целом.

 

     Налогообложение, как и экономика,  - это живой организм. Его нельзя рвать на части.  И сегодня получается,  что мы  записались обсудить  этот  вопрос,  но  опять  его сметаем,  опять стараемся скомкать.  И это делается,  я считаю, умышленно. Умышленно, чтобы депутаты  не  смогли полностью разобраться в этой системе,  чтобы осталась старая двухканальная  система  налогообложения,  которая дает право в Москве центру пускать много наших денег,  а куда и в каком количестве - никто не  знает.  В  частности,  это  касается Министерства обороны,  которое на сегодняшний день решает вопросы обеспечения техникой не на конкурсной основе,  а  берет,  сколько нужно  денег  из  нашего  бюджета.  Мы  же не можем найти денег в бюджете для того, чтобы компенсировать людям варварское повышение цен.  Отсюда  и  получается,  что мы шесть лет ведем конверсию по народному хозяйству,  и за шесть лет не  продвинулись  вперед,  а остаемся  на  старом  месте.  То,  что  изобрели  для нас сегодня оборонные предприятия, не лучше старого, хотя цены в пять - шесть раз  дороже.  Вот к чему нужно подходить.  Поэтому я считаю,  что нужно в целом обсудить этот вопрос,  не рвать его отдельно. И так как   сегодня   предложено   рассмотреть  только  одну  часть,  я поддерживаю предложение Пилипчука снять его с обсуждения.

 

     57

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВОЄВОДА М.Т., директор Канівського електромеханічного заводу "Магніт"   /Канівський  виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Я полностью поддерживаю предложения комиссии. Налог должен быть, по моему мнению, только на прибыль. Попытаюсь обосновать.

 

     Сегодня в  существующей системе для того,  чтобы увеличивать объемы, необходимо развивать кооперацию. Если я, директор завода, подключаю своего коллегу к выпуску какой-то необходимой продукции на моем предприятии,  то соответственно и объем  производства,  и объем  реализации возрастет.  Соответственно возрастет и налог на реализацию.  Это не значит,  что на предприятии  в  таком  случае возрастет  прибыль.  Поэтому я как директор завода могу уменьшить кооперацию,  своими производительными силами производить  эту  же продукцию.  Соответственно у меня прибыль сохранится,  реализация уменьшится, и наше государство получит налог с реализации намного меньше.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Петровський   виборчий   округ,   Донецька  область/.  Уважаемые депутаты! В

 

     58

 

     пятницу мы все получили вот такие таблицы,  в  которых  даны сравнения  размеров  налога  на  прибыль,  объем  реализации и на доход.  Я прошу депутатов,  прежде чем будем  принимать  решение, все-таки посмотреть эти таблицы.  Здесь очень четко показано, что налог на прибыль - это фактически штраф за хорошую работу.  Он не стимулирует  ни  снижение  себестоимости,  ни  увеличение объемов производства.

 

     На сегодняшний  день   угольная   промышленность,   как   ни парадоксально,  оказалась  самой  высокорентабельной  отраслью на Украине.  Посмотрите,  ни  одна  промышленность  не  имеет  таких показателей.  И  вот  через  налог  на прибыль именно из угольной промышленности выкачиваются деньги. Ну нельзя же так -одной рукой давать /говорим о дотации/,  а другой рукой забирать. Это как раз то,  что  делается  через  налог  на  прибыль,  -  забирается  17 процентов от объема реализации.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату, котрий стоїть на трибуні.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар  Комісії  Верховної Ради Української РСР  з  питань  економічної   реформи   і   управління   народним господарством  /Жовтоводський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Шановний  Голово!   Шановні   депутати!   Я   активний прихильник  ідеї  оподаткування  реалізації.  Аргумент  такий:  у країнах європейської співдружності,  незважаючи на  те,  що  вони мають   майже   однорідну   економіку,  існує  специфіка  системи оподаткування.  В ній  відбивається  місце  саме  цієї  країни  в міжнародному  розподілі  праці.  Тому  наша система оподаткування повинна відбивати

 

     59

 

     специфіку економіки України.

 

     Як тут уже було сказано, оподаткування від обсягу реалізації здійснюється і в Японії. Що у нас може бути спільного з японським оподаткуванням  від  реалізації?  Перш  за  все,  на  мою  думку, найбільш    важлива    частина    економічної    діяльності   -це ресурсозбереження.  Тому що нині  існуюча  система  оподаткування прибутку  не  стимулює  ресурсозбереження.  А може робити це саме система оподаткування від реалізації.

 

     Я маю чітко фіксований розмір податку  від  реалізації:  чим менше  буде  в  мене  витрат  ресурсів,  тим  більше буде чистого прибутку.

 

     Друга специфіка України.  Це наша економічна криза.  І  мені здається,  це  трагедія  нашого  народу,  коли  2  квітня вдвічі, втричі,  вп'ятеро піднялися ціни,  а  бюджет  замість  того,  щоб отримати  додаткові  гроші,  отримав  "пробоїну"  в  30 мільярдів карбованців.  Це повинно вас  застерегти  -  із  збільшенням  цін повинна зростати і кількість коштів у бюджеті.

 

     Відповідальність за збалансованість соціальних і економічних показників,  за збалансованість бюджету несе  не  тільки  Кабінет Міністрів. Головна соціальна функція парламенту - це забезпечення збалансованості бюджету, а ми нині маємо 40 мільярдів дефіциту, а на  черзі  дві  програми:  пенсійне законодавство /10 мільярдів/, програма по селу /15 мільярдів/.  А ми навіть і  не  замислюємося над   тим,   як   це   все  збалансувати.  Ми  стоїмо  на  порозі лібералізації  цін,  якщо  це   призведе   до   того,   що   буде збільшуватися "пробоїна",  то,  вибачте, що ми за парламент і яку відповідальність несемо перед народом?

 

     60

 

     Мені здається,  що обкладення податком саме  реалізації  -це спрощує  процедуру  оподаткування.  Є тільки один показник -обсяг реалізації.

 

     На кожному  підприємстві  знайдуться   люди,   які   зможуть перекачувати  із  прибутку  -  в  собівартість.  Що  призведе  до штучного збільшення собівартості, аби менший платити податок.

 

     У якійсь передачі прозвучала  така  фраза,  що  американські видовищні спортивні заходи дуже прибуткові.  Але деякі підприємці спеціально організовують собі збитки,  аби не платити податки.  А при   системі  оподаткування  з  обсягу  реалізації  ця  проблема відпадає.

 

     І останнє, про що я хотів би сказати: ця таблиця зроблена не дуже коректно, бо той стовпчик, який повідомляв про оподаткування за існуючою схемою,  зроблений з урахуванням існуючих піль і  так далі.

 

     Наприклад, будівельні  організації "Львівбуд",  "Кривбасбуд" мають більший прибуток,  але оплачують менший податок. Я розумію, це законно:  у них є прибутки, є якісь пільги. І одна організація настроюється проти іншої. Це некоректно. І це треба проробляти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     61

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Запрошую   народних   депутатів   до   залу.   Зараз вирішуватимемо,   яку   концепцію   взяти   за   основу   системи оподаткування.  Три хвилини просить голова  комісії  Печеров  для того,  щоб  уже остаточно пояснити позицію.  І проголосуємо за ці концепції.

 

     Будь ласка.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область/.  Шановні  народні  депутати! Минулого  разу,  коли  ми  обговорювали це питання,  кореспондент газети "Голос України" звинуватив мене у тому,  що  я  нав'язував свою думку при прийнятті тих законопроектів, які вносились.

 

     Я хочу об'єктивно висловити .думку комісії і свою особисту з питання, що сьогодні розглядається.

 

     Перше. Поетапне прийняття законів необхідне, адже в тому, що ми приймемо в першому законі - про систему оподаткування,  - буде і зміст інших законів - про прибутковий податок з громадян і  про податки з підприємств, організацій, установ.

 

     Друге. Чому  вважаємо  за  необхідне  прийняти запропоновану систему  оподаткування?  Я  прошу  звернути  увагу  на   загальні положення.  Це закріплення права республіки вирішувати ці питання самостійно. І я вважаю, що нехтувати такими пропозиціями сьогодні не варто.

 

     62

 

     Крім того,  в  системі  оподаткування  запроваджується єдина система  .для  всіх  форм   власності   і   видів   господарської діяльності.  В  системі  оподаткування називаються тільки ті види податків,  які  можуть  буди  запроваджені  в  республіці.   Вони конкретно   щодо   певних   напрямків   діяльності   визначаються відповідними наступними законами.

 

     І принципове питання, яке і під час попереднього розгляду ми не вирішили,  і сьогодні щодо нього зайшли у глухий кут,  -це те, що саме оподаткувати:  прибуток чи реалізацію? Отже, дві думки. Є ще й третя - добавлену вартість.

 

     Комісія детально  розглянула  це  питання за участю багатьох зацікавлених і незалежних експертів і дійшла  висновку,  що  поки треба  прийняти систему,  яка грунтується на податку,  податку на прибуток.  Вона має такий недолік,  що ми можемо втратити частину бюджету  за  рахунок  того,  що  буде приховано прибуток.  Це - з одного боку. З іншого - вона має ще той недолік /про який говорив народний  депутат  Пилипчук/,  що  автоматично  не регулює бюджет відповідно до зміни цін.

 

     Проте запропонована система оподаткування реалізації має  ще більш суттєві недоліки.

 

     Перший - це те,  що ми завдаємо удару по кооперації і штучно підвищуємо вартість продукції, яка виробляється, тобто робимо те, чого  боїться  депутат Пилипчук,  - штучно провокуємо прискорення інфляції.

 

     Другий. У нашій країні,  на відміну від Японії /а ця система запроваджена   тільки   в  Японії/,  багато  вільних  розрахунків проводиться готівкою,  а не через банки і через магнітні гроші. Я хочу вам повідомити, що навіть оплата за внутрішньоміські розмови проводиться

 

     63

 

     з рахунку   особи,   який   відкрито   у   банку,   де   все контролюється.  Якщо  ми  приймемо  систему  від  реалізації,  то обов'язково виключимо з оподаткування всю тіньову економіку,  яка працює  на  прямих  розрахунках,  і дамо змогу частину реалізації приховати внаслідок прямого обміну.

 

     І тому мені здається,  що сьогодні у нас ще буде  можливість вносити  зміни  і  доповнення.  Доцільно прийняти концепцію,  яка більшістю /не більшістю парламенту,  а  більшістю  нашої  комісії незалежних експертів/ усіх урядових установ прийнята, і йти далі. Зволікання  з  прийняттям  цієї  системи  призведе  до   дальшого погіршення фінансового становища нашої республіки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Для   того,   щоб  поступово  рухатися  вперед,  нам потрібно визначитися саме з цим концептуальним питанням: що брати за   основу   оподаткування?  Прибуток,  як  пропонує  комісія  і підтримують  у  своїх  виступах  народні   депутати,   чи   обсяг реалізації,  доцільність  чого доводили народний депутат Пилипчук та інші?

 

     Були цікаві пропозиції щодо добавленої  вартості,  вони  тут проходили,  між  іншим.  Але  була  й цікава пропозиція народного депутата Залудяка - спробувати все ж таки,  враховуючи перехідний час,  знайти  щось  таке,  щоб узагальнено,  спільно поставити ці питання, поєднати їх, де це можливо.

 

     Отже, підкреслюю,  ми не можемо рухатись, не вирішивши цього принципового  питання.  Тому  я  з  вашого  дозволу  поставлю  на голосування дві пропозиції. Перша, яку пропонує комісія, - щоб за основу   оподаткування   брати   прибуток.   Потім  поставимо  на голосування пропозицію тих  народних  депутатів,  які  пропонують брати за основу

 

     64

 

     обсяг реалізації.  Після того,  коли ми це питання вирішимо, зможемо рухатися вперед.

 

     Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Леоніде Макаровичу!  Вибачайте,  але вважаю, що сама  постановка  цього  питання некоректна.  Це нагадує історію, коли медичні світила не дійшли  згоди,  як  лікувати  людину,  то запросили інженера,  аграрія, митця, які й вирішували - різати її чи консервативно лікувати.  Я вважаю,  якщо Уряд  пропонує  якусь систему, і ми йому виявили довіру, то все-таки нехай Уряд бере на себе відповідальність. Але так ставити питання некоректно.

 

     ГОЛОВА. Отже,  коректно чи некоректно, світила чи темнила, - це  вже  ми  навчилися говорити.  Але мова йде про те,  що ми вже вп'яте вносимо на сесію Верховної Ради питання про оподаткування. І  всі  тут  хором  кажуть,  що  без цього жити не можна,  а коли приступаємо до голосування, починається посилання на світила. Оце також є факт.  Оскільки комісії не здатні прийти до якоїсь однієї позиції,  це має зробити Верховна Рада.  І це, до речі, її право, ніякої   некоректності   тут   немає.  Я  ставлю  на  голосування пропозицію,  яку внесла комісія, з якою виступав народний депутат Байрака,   -   про  те,  щоб  за  основу  взяти  прибуток.  Прошу визначитись.

 

     "За" - 251. Рішення прийняте.

 

     65

 

     Але ж все-таки треба проголосувати й за іншу пропозицію, щоб знали, скільки людей підтримують протилежну точку зору. Ставлю на голосування. Прошу визначитися.

 

     "За" - 97. Отже, стільки має прихильників.

 

     Тепер депутата  Байраку  запрошую  на   трибуну.   Уже   все обговорили,  давайте не гаяти часу на виступи і гасла,  конкретно за статтями.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття   1   Закону   Української   Радянської Соціалістичної Республіки про систему оподаткування.

 

     Була одна   пропозиція  народного  депутата  Архіпової  щодо назви.  Комісія вважає,  що назва лаконічна і  відображав  зміст. Тому  пропозицію  народного депутата Архіпової відхиляємо.  Можна проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Хто пропонував, Архіпова?

 

     БАЙРАКА М.М. Народний депутат Архіпова.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Архіпова,  я її не  бачу.  Вона  не наполягає у зв'язку э цим?

 

     БАЙРАКА М.М.   Прошу  проголосувати  за  преамбулу  і  назву закону.

 

     ГОЛОВА. За преамбулу і  назву  закону  прошу  проголосувати. "За" - 263. Приймається.

 

     66

 

     БАЙРАКА М.М.   Розділ  1  "Загальні  положення".  Стаття  1. Пропозиція  надійшла  від  народного  депутата  Рибальченка,  яка прийнята.  Тому  пропонується  проголосувати за ту редакцію,  яку пропонує комісія.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Визначаємося. ''За" - 272. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.  По  статті  2  пропозицій не надійшло,  тому є пропозиція за неї проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Тоді не треба голосувати.

 

     БАЙРАКА М.М. Але ми не голосували раніше.

 

     ГОЛОВА. А,  ми в першому читанні не голосували.  У вас  щодо статті 2? Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.   Минулого   разу  з  цієї  трибуни  мною  був висунутий цілий ряд пропозицій, і вони не враховані тут. Як тепер бути?  Я пропонував,  які повинні бути принципи оподаткування, що сюди не ввійшли,  які групи податків - теж не ввійшли. Що ж тепер робити?

 

     От, наприклад,  по  статті  1.  Ми  можемо  робити в першому читанні додатки,  це ж перше читання. Я, наприклад, хотів би. щоб податкова політика була виключним правом Української РСР.  Це тут не відображено.  Як  бути  зараз,  коли  йде  в  першому  читанні прийняття закону?

 

     67

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу!  Давайте все-таки спробуємо прийняти цей закон,  тому що ми і надалі займемо різні точки зору /а   ваші   пропозиції  виходять  з  іншої  концепції/.  У  ваших пропозиціях є речі, які треба не те що обговорити, а поставити на голосування.  Наприклад, ви кажете: "Виключним правом Української РСР є система оподаткування". Це вже інша справа.

 

     Але мова йде не про  те,  щоб  при  оподаткуванні  брати  за систему обсяг реалізації.  Тому всі пропозиції,  які не поєднують дві позиції,  а йдуть в розбіжність,  ми не  можемо  враховувати. Інакше  ми  цього  закону ніколи не прийдемо.  І прийдуть люди до Верховної Ради, і приймуть, а нас попросять вийти на балкон.

 

     От про  це  тільки  йдеться.  Вносьте   пропозицію.   Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я  хотів  би,  щоб  ми визначилися.  Все-таки пропозиції,  які  не  суперечать  цій  концепції,  але   були   в стенограмі, не використані.

 

     Друге. Давайте визначимося, чи будемо ми приймати поправки з голосу,  тому що закон приймається в  першому  читанні,  а  не  в другому.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М.    Володимире    Мефодійовичу,   немає   ніяких заперечень,  Усі  пропозиції   народних   депутатів,   які   були висловлені при обговоренні /а їх надійшло 80/, нами розглянуті. Я думаю,  якщо ми перейдемо до статті 5,  то  види  податків  можна розглянути,  і якщо ви вважаєте,  що треба ввести якийсь податок, то можна розглянути і на слух.

 

     68

 

     Можна проголосувати за статтю 2, Леоніде Макаровичу.

 

     ГОЛОВА. Я конкретно ставлю запитання:  доповнень до статті 1 немає? Немає. Ну ось, є доповнення. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Я  хотів  би додати,  що податкова політика в Українській РСР є виключним правом Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Є виключним правом кого?

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Верховної Ради Української РСР.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ви пропонуєте формулювання "Податкова політика Української  РСР  визначається  законодавством  Української РСР і проводиться в республіці"?

 

     ГОЛОВА. Ні-ні.  "Податкова  політика  є   виключним   правом Української  РСР,  визначається її законодавством і проводиться в республіці самостійно".

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Так,  бо  таким  чином  ми  скажемо,  що   на території   України  не  діють  інші  закони,  наприклад,  закони Радянського Союзу про податки.

 

     ГОЛОВА. Вноситься одне  речення,  що  податкова  політика  є виключним  правом Української РСР.  Я ставлю пропозицію Пилипчука на голосування.  Він хоче,  щоб у статті  1,  яка  є  політичною, поставлено  було це питання.  Він і сформулював його.  Ну до того підійдемо,  немає ж проблем.  Просто хочеться,  щоб  початок,  як кажуть, відкривав дорогу надалі.

 

     69

 

     Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

 

     "За" - 214. Не приймається.

 

     Шановні народні депутати,  ви ж зрозумійте, що це у статті 4 тільки розпливчасто написано,  а ми ставимо на голосування статтю 1.   Чого   84   народні   депутати  не  голосували?  Голосується доповнення. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 270.  Я не  скористався  порадою  народного  депутата Алтучяна і маємо наслідки...

 

     Тоді треба  проголосувати  за  статтю  1  в  цілому.  Другий мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ,  Херсонська область/.  Шановні  депутати!  У мене тут зауваження по статті 1. 3'явилися слова  "та  позабюджетних  фондів".  Цього  додатку,  я вважаю,  тут  не  потрібно.  Фінансування  здійснюється або через бюджет,  або через комерційні банки.  У вас  і  так  бюджет  духе великий   відносно   валового   продукта,   а   ми  ще  створюємо позабюджетні фонди.  Давайте не будемо цього робити,  я  пропоную виключити слова "позабюджетні фонди".

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БАЙРАКА М.М.  Ця пропозиція надійшла від багатьох депутатів, різного рівня управління місцевим господарством, і комісія

 

     70

 

     після гарячих дебатів прийняла все-таки рішення про те, що в місцевих  Радах  можуть  створюватися  позабюджетні  фонди.  Тому комісія   пропонує   проголосувати   в   такій   редакції,    яка представлена.

 

     ГОЛОВА. Так що ви пропонуєте?

 

     БАЙРАКА М.М. Пропонується ще раз проголосувати за статтю 1, яку вже прийняли.  Комісія  вважав,  що  недоцільно  виключати слова "позабюджетні фонди".

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилиночку.   Депутат  пропонує  зняти  слова "позабюджетні фонди".  Ставлю пропозицію  народного  депутата  на голосування.

 

     Хто за  те,  щоб  вилучити  а  тексту  вислів  "позабюджетні фонди", прошу голосувати.

 

     "За" - 108. Рішення не прийняте.

 

     Статтю проголосовано. Наступна стаття.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття  2.  Пропозицій  не  надійшло,  але  ми повинні проголосувати, тому що не голосували раніше.

 

     ГОЛОВА. Немає пропозицій? Прошу проголосувати за статтю 2. "За'' - 318. Приймається.

 

     71

 

     БАЙРАКА М.М.  Щодо статті 3 було  дві  пропозиції  народного депутата   Сальніченка   і   Комісії   з   питань  Чорнобильської катастрофи. Оскільки ці пропозиції не передбачають суттєвих змін, то комісія просить проголосувати у такій редакції,  яка викладена в третій колонці.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Голосуємо.  Поки  йде голосування,  звертаюсь  до  вас  із проханням - дайте можливість спокійно  працювати.  Зрозумійте,  у  нас  страшенно   напружений графік.

 

     "За" - 316. Прийнято.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 4.  Надійшло кілька зауважень,  зокрема від  Комісії  з  питань  розвитку   базових   галузей   народного господарства.  Однак пропозицію відхилено, тому що це не є нормою даного  закону.  Комісія  у   справах   ветеранів,   пенсіонерів, інвалідів,         репресованих,        малозабезпечених        і воїнівінтернаціоналістів також виступала з пропозицією, але її не враховано,  оскільки це суперечить діючому законодавству.  Були й інші пропозиції,  які частково враховано,  ті ж, котрі погіршують текст, ми відхилили.

 

     Комісія пропонує,  якщо  народні  депутати не наполягають на своїх зауваженнях, проголосувати за редакцію комісії.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 4. "За" - 325. Прийнято. Наступна стаття.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 5. Ми проголосували з вами концептуальне

 

     72

 

     питання -  податок  на прибуток.  Щодо цього була пропозиція народного депутата Архіпової,  але пропозицію відхилено як  таку, що  не  стосується  загальнореспубліканських податків,  зборів та обов'язкових платежів.

 

     Я ще раз можу прочитати:  "Податок на прибуток;  податок  на прибуток  іноземних  юридичних  осіб від діяльності в Українській РСР;  податок з обороту;  акцизний  збір;  податок  на  добавлену вартість; податок на експорт і імпорт; податок на доходи; податок на  фонд  оплати  праці  колгоспників;  прибутковий   податок   з громадян;  плата  за  природні ресурси;  плата за землю;  лісовий доход;  екологічний податок;  державне мито;  податок з власників транспортних засобів; митний збір".

 

     Ось такі  повинні  бути  податки  та  обов'язкові платежі на території Української РСР.

 

     ГОЛОВА. Є до цієї статті доповнення? Перший мікрофон.

 

     САЛІЙ І.М.  Я пропонував записати не  "плата  за  землю",  а "податок на землю".  Якщо читати текст проекту закону далі, то ми це і маємо на увазі. І друге. Слід додати "податок на власність". Який  буде  відсоток з цього податку і таке інше,  то визначиться потім.  Але я вважаю за  потрібне  проголосувати  за  доцільність введення податку на власність.

 

     ГОЛОВА. Я сформулюю.  Пропозиція Івана Салія полягає в тому, щоб замінити слова "плата за землю" словами "податок  на  землю". Він має право на власну думку.

 

     73

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні  депутати!  Іван Салій пропонує просто замінити слово - не "плата",  а "податок". В принципі з цим можна погодитись.  А  от  щодо  податку на власність у нас була тривала дискусія. Я вважаю, що все-таки сьогодні ще не настав той момент. Але десь через півроку,  через рік постане питання про податок на власність.

 

     ГОЛОВА. Отже,  ставлю   на   голосування   пропозицію   щодо включення до переліку податку на власність.

 

     "За" - 172. Не прийнято.

 

     Ви наполягаєте,  щоб слово "плата" замінити на "податок"? Не наполягає. Голосується стаття 5 у цілому.

 

     "За" - 303. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Тепер можна проголосувати за розділ 1 в цілому.

 

     ГОЛОВА. Окремо розділ не потрібно,  голосуватимемо в  цілому за закон.

 

     БАЙРАКА М.М.   Розділ  ІІ  "Податки,  збори  та  обов'язкові платежі".

 

     Стаття 6 "Податок на прибуток".

 

     Частково врахована пропозиція народного депутата  Архіпової, друга пропозиція відхилена,  оскільки бюджетні організації можуть займатися комерційною діяльністю,  а якщо не можуть,  то  повинні сплачувати податки.

 

     У новій  редакції  враховано  пропозицію  Комісії  з  питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

 

     74

 

     Відхилено пропозицію народного депутата Руденка,  бо вона не є нормою цього закону.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  у  народних  депутатів  зауваження  щодо цієї статті?

 

     Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.,  член Комісії Верховної Ради Української  РСР  з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування  /Першотравневий   виборчий   округ,   Чернівецька область/.  Шановні  депутати!  Я  прошу  звернути  увагу на сьому сторінку,  останній абзац.  Наша  комісія  пропонувала  доповнити статтю новою частиною 4. Текст там викладено.

 

     Декілька аргументів.  Комісія з питань планування,  бюджету, фінансів  і  цін  вважає,   що   зарахування   передбачається   у відповідних  законах про оподаткування.  Я хотів би звернути вашу увагу,  що Закон  про  підприємства  уже  суперечить  Закону  про місцеві Ради у питанні зарахування податків з кооперативів.

 

     І ще  один  момент.  У статтях 8,  9 та інших даного проекту чітко передбачено, куди зараховуються ті чи інші податки. А у цій статті цього не передбачено.

 

     Я вважаю,  що  нашу  пропозицію  слід врахувати,  і тоді цей законопроект не суперечитиме законам про  бюджетну  систему,  про місцеві Ради,  і чітко визначить, як і куди зараховуються податки на прибуток.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановний депутате Бойко!  Після  того,  як  ми приймемо цей закон, потрібно буде доручити нашій комісії ще раз

 

     75

 

     переглянути Закон   про  бюджетну  систему  і  узгодити  всі питання:  які податки повинні йти в  місцевий  бюджет,  від  яких платників  і  таке  інше.  А  вводити  їх до цього закону комісія вважає недоцільним.

 

     ГОЛОВА. Я знаю,  що ви  наполягатимете,  тому  я  навіть  не запитую.  Хто  за пропозицію Бойка,  прошу проголосувати.  "За" - 165. Не приймається. Які ще є доповнення?

 

     БАЙРАКА М.М. Немає доповнень.

 

     ГОЛОВА. Немає до цієї статті? Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.  На початку цієї  статті  сказано:  "Платниками податку на прибуток є підприємства,  об'єднання, організації" і в дужках - "/крім Національного банку/".

 

     Пропоную поставити кому  і  дописати:  "/крім  Національного банку,  творчих спілок і закладів культури/", про що наша комісія писала, але пропозиція не була врахована.

 

     БАЙРАКА М.М. Шановні депутати! Ще раз ми говоримо про те, що платниками  податку повинні бути всі організації,  підприємства і установи,  розташовані на території,  крім  Національного  банку, тому  що за статутом,  який передбачається,  Національний банк не повинен цим займатися,  лише він не повинен займатися комерційною діяльністю.

 

     76

 

     А стосовно вашої пропозиції,  то в четвер окремим пунктом ми приймемо рішення про пільги творчим спілкам.

 

     ГОЛОВА. Ми вже  про  це  говорили,  коли  виступав  народний депутат  Пушик.  Коли  до  цього  питання підійдемо,  обов'язково врахуємо це.

 

     БАЙРАКА М.М.  Леоніде Макаровичу!  Є пропозиція статтю  6  в редакції комісії проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ще хочете щось сказати? Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних  депутатів,  розвитку  місцевого самоврядування  /Гощанський виборчий округ,  Рівненська область/. Тут у мене є пропозиція, я б не наполягав, але в статті 6 пишемо: "крім Національного банку".  Я взагалі вважаю, що моя пропозиція, мабуть,  все-таки підходить:  платниками податку  на  прибуток  є суб'єкти господарювання,  установи,  організації, крім колгоспів, радгоспів,     сільських     кооперативів     по      вирощуванню сільськогосподарської   продукції,   селянських   і   фермерських господарств,  Національного  банку   України...   Як   у   всьому цивілізованому  світі,  той,  хто  працює на землі,  платить лише плату за землю.  Я думаю,  що  депутати  повинні  підтримати  мою пропозицію.  А  то  ми  всіх,  хто працює на землі,  оподаткували різними податками,  що вони просто не знають,  за  що  платять  і скільки платять.

 

     77

 

     БАЙРАКА М.М. Шановний депутате Руденко! Я ще раз кажу, це не є нормою цього закону. Давайте ми з вами розберемося, які податки і  хто  в  принципі  є платниками,  але в тому законі,  де будуть пільги для колгоспів, радгоспів.

 

     Є рішення  комісії,  я  прошу  проголосувати,  але   депутат наполягає, щоб проголосували за його пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Так  про це ж і йдеться.  Народний депутат просить і має для цього досить підстав,  щоб з  колгоспу  брали  одну  суму грошей - скільки потрібно,  тобто хоч і велику суму, але одну, бо може бути десять маленьких, що й не розбереш, що до чого.

 

     Отже, пропонується,  щоб з  колгоспу  брати  лише  один  вид податку  -  плату  за  землю з усіх.  Хто бере землю,  той за неї платить. Ось за це голосуємо. Прошу визначитися.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Тепер за статтю 6 з тією поправкою, за яку проголосували.

 

     БАЙРАКА М.М. Треба проголосувати статтю 6 з поправкою, бо ми не проголосували.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо  за  статтю  6  з  тією поправкою,  за яку проголосували. Прошу.

 

     "За" - 270. Стаття 6 приймається. Стаття 7.

 

     БАЙРАКА М.М.  Щодо  статті  7  три  зауваження  прийняті.  Є пропозиція проголосувати з цими поправками.

 

     78

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 7, будь ласка. "За" - 264. Приймається. Другий мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Уважаемые товарищи!  Мы с вами приняли Закон  о внешнеэкономической деятельности, в котором одним разделом, одной статей обозначили субъекты внешнеэкономической деятельности - это физически-юридические лица.

 

     В статье  6,  7  и  11  этого законопроекта толкования таких понятий нет.  Я понимаю,  что вы не состыковывали два нормативных акта,  поэтому  большая  просьба  во  втором  чтении все эти вещи учесть и привести их в соответствие,  то есть два  закона  должны работать на одну систему.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я  хочу  сказати,  що  другого  читання вже не буде. Зробити  редакційну  правку,  щоб   в   цих   законах   не   було розбіжностей, так? Гаразд.

 

     Стаття 7 проголосована. Стаття 8.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 8. Є пропозиція проголосувати за статтю 8, оскільки всі зауваження враховані.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Я прошу звернути увагу і на статтю 10  "Податок на  добавлену вартість".  Так от,  податок на добавлену вартість, розміри ставок, умови введення встановлює Верховна

 

     79

 

     Рада, а на податок з обороту встановлює Рада  Міністрів.  Це неузгодження.  І якщо ставки на податок з обороту встановлюватиме тільки Рада Міністрів,  то це суперечитиме з  нашим  Законом  про ціноутворення,   де   ціни  на  найважливіші  товари  регулюються Верховною Радою.

 

     БАЙРАКА М.М.  Леоніде Макаровичу! Стосовно статті 8. Дійсно, є деякі розбіжності,  але ми зробили там пояснення, тому що у нас більше п'яти тисяч видів податку з обороту.  Якщо  ми  щодо  всіх прийматимемо  оперативно  рішення  Верховної  Ради,  то ми будемо змушені кожен день розглядати питання про податки з обороту. Тому пропозиція   комісії   -  все-таки  доручити  Кабінету  Міністрів оперативно розглядати ці питання.

 

     ГОЛОВА. Шановний депутате, ви запитали - вам пояснили. Ви не згодні? Це ваша справа.

 

     БАЙРАКА М.М. Прошу за статтю 8 проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  стаття  8.  "За"  - 288. Приймається.

 

     Я прошу,  ви поясніть депутатам вислів "добавлена вартість". Що це за феномен?

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні  товариші!  Добавлена  вартість  -  це різниця  в  оподаткуванні  прибутку  і  прибутком  на   добавлену вартість.  Справа в тому,  що у нас на сьогодні такого податку на добавлену вартість не було. І тому в нас створювались

 

     80

 

     такі монопольні структури,  які сплачували податки від  маси прибутку  взагалі.  І кожен повинен був займатися від видобування руди до виготовлення галош.  І для того,  щоб  якось  розбити  ці монопольні структури,  щоб на кожному кроці виробничої діяльності зацікавити  товаровиробників,  вводиться  податок  на   добавлену вартість. Таким чином, ніхто не зацікавлений в тому, щоб створити монопольну структуру.  І на кожному етапі за ту вартість, яку він добавив за рахунок своєї праці, він на кожному етапі отримує свою норму прибутку.  Тому це вводиться з перспективою,  щоб ми  могли при  прийнятті  Закону  про демонополізацію створити більш широкі можливості для підприємницької діяльності.

 

     Переходимо до статті 9 "Акцизний  збір".  Якщо  у  депутатів немає зауважень щодо статті 9, прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 9 "Акцизний збір".

 

     "За" - 296. Приймається. Наступна стаття 10.

 

     81

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття  10 "Податок на добавлену вартість".  Є пропозиція  проголосувати  таку   редакцію,   яку   запропонувала комісія.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  10 в редакції комісії. "За" - 289. Приймається. Стаття 11.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття  11  "Податок  на  експорт  і  імпорт". Врахована  частково пропозиція Комісії з розвитку базових галузей народного  господарства.  Але  частково,  тому  що  пропонувалося передбачити  податок  на  експорт  у валюті.  Вважаємо що система оподаткування в країні повинна бути для всіх однакова.  А от щодо дорахування самої валюти - це інша річ. Це вже мова йде про інший закон.

 

     ГОЛОВА. Не треба пояснювати.  Якщо ніхто не наполягав, то ми голосуємо  статтю  11.  Прошу проголосувати.  "За" - 305.  Стаття прийнята.

 

     БАЙРАКА М.М.  Статтю 10 в  тому  старому  законі,  який  був розданий депутатам, пропонується виключити взагалі. Це податок на приріст коштів, спрямованих на споживання.

 

     ГОЛОВА. Голосується за вилучення статті 10. Ми не голосували за неї, це стара редакція. Справа в тому, що її не повинно бути.

 

     "За" - 269. Стаття 12.

 

     82

 

     БАЙРАКА М.М.   По   статті  12  пропозиції  прийняті,  прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю   12.   "За"   -   277. Приймається. Стаття 13.

 

     БАЙРАКА М.М.   Стаття  13  "Податок  на  фонд  оплати  праці колгоспників".  Шановні товариші!  До цієї статті необхідно  дуже уважно поставитись. Є дві пропозиції. Перша - депутата Руденка, і ми просимо визначитися шляхом  голосування.  Однак  вважаємо,  що стаття  12  повинна  мати  назву таку,  як є,  - "Податок на фонд оплати праці колгоспників".  Пропоную не включати сюди робітників радгоспів,  тому  що  у нас умови оплати праці в радгоспах зовсім інші,  ніж в колгоспах.  Тому ми вважаємо, що для колгоспників ми повинні залишити тільки ці умови, і тільки для колгоспників.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо за статтю 13. "За" - 240. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М.   Тепер,   шановні  товариші,  ми  повинні  теж привести  у  відповідність  останнє  речення.  Пропонувалося,  що пунктом  4  статті  13  суми  податків  повинні зараховуватися до місцевих бюджетів.  Так було записано.  Народний депутат  Руденко пропонує, щоб зарахування суми цих податків проходило на базовому рівні.  Тому комісія буде згодна з тим,  як  проголосує  Верховна Рада.  Але ми вважаємо,  що це повинно зараховуватися на базовому рівні.

 

     83

 

     ГОЛОВА. Сформулюйте пропозицію комісії, прошу.

 

     БАЙРАКА М.М.  "Сума  податків  зараховується   до   місцевих бюджетів базового рівня".

 

     ГОЛОВА. Голосується ця пропозиція.  Прошу.  Всі чули, уважно слухайте.

 

     "За" - 255. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 14.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Третій мікрофон.

 

     РУДЕНКО В.М.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування.  /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Леоніде  Макаровичу!  Справа  в  тому,  що  йдеться не тільки про статтю 13.  Мова йде про прибутковий податок з громадян і надалі. Я думаю, що ми проголосували принципово.

 

     БАЙРАКА М.М, Ні, далі ми будемо в іншій статті дивитися.

 

     РУДЕНКО В.М.  Ні,  так як в Законі про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування це вже прийнято.  Прибутковий податок  э громадян,  плата за землю і так далі.  Я вносив всі ці пропозиції,  ви не написали. Ми проголосували принципово, Леоніде Макаровичу.

 

     84

 

     ГОЛОВА. Кожна   стаття   має   своє   формулювання.   Будемо голосувати і вашу пропозицію.

 

     БАЙРАКА М.М. Добре.

 

     ГОЛОВА. Стаття 14.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 14 "Прибутковий  податок  з  громадян". Немає зауважень? Є. Стосується зарахування прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів базового рівня.

 

     ГОЛОВА. Ми ж уже раз проголосували. Давайте вважати, що це - принципово.  І нехай воно йде в усіх інших статтях в нормативному плані,   яке   ми   вже   проголосували,   щоб   кожен   раз   не проголосовувати. Прошу проголосувати статтю 14.

 

     "За" - 286. Приймається. Стаття 15.

 

     БАЙРАКА М.М.  До  статті  15 є пропозиція народного депутата Руденка.  Він   пропонує,   щоб   плата   за   природні   ресурси зараховувались до місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Ми домовилися про це.

 

     БАЙРАКА М.М. Пропоную проголосувати статтю 15.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 290. Прийнято. Стаття 16 "Плата за землю".

 

     БАЙРАКА М.М.  Якщо в депутатів немає зауважень, пропонується проголосувати в редакції комісії. Депутат Бойко просить слова.

 

     85

 

     ГОЛОВА. Там ми залишили так,  як є.  Не змінювали.  Він зняв свою пропозицію. Голосується стаття 16. Другий мікрофон.

 

     БОЙКО І.В.  Я вносив пропозицію.  Частину 4 прошу викласти в такій  редакції:  "Земельний  податок  зараховується  до місцевих бюджетів,  а орендна плата за землю  -  до  позабюджетних  фондів місцевих  Рад  народних  депутатів".  Це  відповідає  Закону  про місцеві Ради і не суперечить Закону про  бюджетну  систему,  який передбачає  тільки створення позабюджетних фондів.  Я пропоную за це проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Я прошу проголосувати статтю 16 в редакції народного депутата Бойка /частина 4/. "За" - 279. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Стаття 17 "Лісовий доход".

 

     ГОЛОВА. Є зауваження?

 

     БАЙРАКА М.М. Немає.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  статтю  17.  "За"  -  288. Прийнято.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 18  "Екологічний  податок".  Зауваження прийняті. Пропозиція проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 18. "За" - 287. Стаття прийнята.

 

     86

 

     Наступна стаття 19.

 

     БАЙРАКА М.М.   Стаття  19  "Державне  мито".  Зауваження  та пропозиції Комісії з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін погоджені, тому прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  статтю  19.  "За"  -  287. Прийнято. Стаття 20.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 20 "Податок на  власників  транспортних засобів". Немає зауважень, прошу про голосувати.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 20. "За" - 278. Прийнято.

 

     Стаття 21 "Митний збір".

 

     БАЙРАКА М.М. Пропозицій не надійшло. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставиться  на  голосування  стаття  21.  "За" - 291. Приймається.

 

     Далі. Третій розділ,  стаття 22  "Особливості  оподаткування іноземних юридичних осіб і громадян".

 

     БАЙРАКА М.М.    Пропозиції    комісії    враховані.    Прошу проголосувати.

 

     87

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 22.  "За''  -  291.  Приймається. Стаття 23.

 

     БАЙРАКА М.М.  Стаття 23 "Усунення подвійного оподаткування". Пропозиція   народного   депутата   Кальмана   прийнята.    Прошу проголосувати статтю 23 у редакції комісії.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування.  "За" - 295.  Приймається. Стаття 24.

 

     БАЙРАКА М.М.   Стаття   24    "Контроль    за    додержанням законодавства про податки". Редакція комісії.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування  статтю  24.  "За"  -  296. Приймається. Наступна стаття 25.

 

     БАЙРАКА М.М.  По статті 25  пропозицій  не  надійшло.  Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття 25. "За" - 296. Приймається.

 

     БАЙРАКА М.М. Тепер можемо проголосувати за закон у цілому.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради

 

     88

 

     народних депутатів  /Ковпаківський  виборчий округ,  Сумська область/.  Уважаемые  коллеги!  Я   хочу   выяснить   у   Леонида Макаровича:  когда было первое чтение этого закона? Я считаю, что первого чтения не было.  Сегодня мы голосовать в целом  не  имеем права. Нужно все-таки отправить этот проект еще раз на доработку, чтобы учесть все замечания. Это моя личная точка зрения.

 

     Чем я  это  мотивирую?  Тем,  что   согласно   постановления относительно  этого  закона  мы  будем вводить его в действие с 1 января 1992 года. Эта дата еще не скоро, значит, есть возможность его доработать.

 

     ГОЛОВА. Я хочу наголосити на тому, що Верховна Рада - орган, який може прийняти будь-які рішення  і  пропозиції.  Це  найвищий орган.  І  давайте  не  будемо  далі  продовжувати дискусію.  Вже набридли ці дискусії навколо оподаткування.  Ми  не  просуваємось уперед. Я ставлю на голосування закон у цілому.

 

     "За" - 500. Закон приймається.

 

     Тепер розглянемо постанову Верховної Ради. Які є зауваження? Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ДЕПУТАТ /не  представився/.  Шановні  народні  депутати!  Ми поспішили  з  прийняттям.  Я  просив  би  ввести  в дію Закон про систему оподаткування не з 1 січня 1992 року, а хоча б з 1 серпня цього року. І дати місяць Уряду для підготовки законодавчих актів

- ми хочемо працювати за цим законом.

 

     ГОЛОВА. Коли у нас закінчується третій квартал?

 

     БАЙРАКА М.М. У жовтні.

 

     89

 

     ГОЛОВА. Може,  хоча б поквартально?  Хто за те, щоб ввести в дію  з 1 жовтня,  прошу проголосувати.  "За" - 284.  Приймається. Постанова голосується в цілому. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,  директор  Криворізького   цементно-гірничого комбінату   /Довгинцівський   виборчий   округ,  Дніпропетровська область/.  Относительно   постановления.   Мне   кажется,   когда докладывал  Байрака,  он внес предложение по статье 5 /и я прошу, чтобы оно сюда вошло/ о том,  чтобы комиссии доработали вопрос, в какие бюджеты что пойдет.

 

     БАЙРАКА М.М.  Шановні депутати!  У мене є слушна пропозиція, хочу запропонувати, щоб під час прийняття цього закону привести у відповідність Закон про бюджетну систему. Аби було розписано, які податки,  куди повинні спрямовуватися.  Тому Закон  про  бюджетну систему слід привести у відповідність з прийнятим законом.

 

     ГОЛОВА. При обговоренні Закону про бюджетну систему?

 

     БАЙРАКА М.М.  Ні,  окремо.  Ми  повинні  на  наступній сесії розглянути проект Закону про бюджетну систему,  привівши  його  у відповідність до цього закону.

 

     ГОЛОВА. До цього закону? Той закон - до цього закону? Про це він якраз і каже,  ви погано слухаєте. Давайте проголосуємо за цю пропозицію.

 

     90

 

     "За" - 302. Пропозиція приймається.

 

     Тепер за постанову в цілому.

 

     "За" - 305. Приймається. Закон і постанова прийняті.

 

     БАЙРАКА М.М.   Я  хочу  подякувати  вам  за  плідну  роботу. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Хоч одна гора з плечей звалилася.  Що у нас далі? Ми можемо  перейти  до  проекту Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми у другому читанні?  Ми це  перенесли?  Переходимо  до проекту  Закону  про  джерела фінансування шляхового господарства Української РСР. Документи вам роздані? Хто доповідав? Комісія?

 

     Слово надається народному депутату Черепу.  Вам  дається  10 хвилин. І відповіді на питання. Чим менше ми говоримо - тим краще для народу України.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    будівництва,    архітектури   та   житлово-комунального господарства /Білопільський  виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановні народні депутати! У квітні Верховній Раді Української РСР подано  на  розгляд  проект  Закону  про   джерела   фінансування шляхового  господарства Української РСР.  В ході його обговорення було висловлено ряд зауважень і  пропозицій  як  з  боку  окремих депутатів,  так  і  комісій.  За дорученням Ради комісії разом із Кабінетом Міністрів ретельно розглянула  зазначені  зауваження  ї пропозиції до цього проекту і доопрацювали його.

 

     91

 

     За минулий   період   було   розглянуто   близько  сімдесяти зауважень, що надійшли. Враховано також листи громадян і висновки обласних  Рад  народних  депутатів.  Я  хочу  доповісти  вам,  що структуру законопроекту,  порівняно з першим  варіантом,  суттєво змінено.  З усіма змінами,  внесеними в нову редакцію, погодились авторська  група  і  комісії.  Всебічне  і   детальне   попереднє обговорення  на  сесії  законопроекту,  визнана вами актуальність проблеми розвитку мережі автомобільних шляхів республіки, вважаю, звільняють   мене   від   потреби   повторювати   аргументи,   що обгрунтовують необхідність його прийняття.

 

     Тому дозвольте  мені  зупинитися  на  основних,  принципових положеннях   та  на  зауваженнях  депутатів,  що  висловлені  при попередньому його обговоренні.  На що я хотів  би  звернути  вашу увагу?  На  те,  що  народні депутати Лобач,  Шишкін,  Бондарчук, Коробко висловили  міркування  щодо  концептуального  відбиття  в законопроекті   поняття   -   "шляхи   загального  користування", визначення відповідальності за їх стан та інших питань  подібного порядку.

 

     Питання ці  досить  слушні.  Комісія  їх ретельно вивчила та частково врахувала в новій редакції законопроекту. Вони викладені в преамбулі та статті 9.

 

     92

 

     Вважаємо за можливе уникнути більш детального викладення цих питань  у  законопроекті,  який  визначав   як   основу   джерела фінансування   шляхового   будівництва,  ще  й  тому,  що  чинним законодавством встановлена державна кваліфікація шляхів. Згідно з цією   кваліфікацією  автомобільні  шляхи  поділяються  на  шляхи загального користування,  які  знаходяться  на  балансі  шляхових організацій, а також відомчі, куди входять внутрішньогосподарські шляхи колгоспів і радгоспів та інші.  Щодо вулиць у містах, то ці шляхи пов'язані з міськими комунікаціями,  і ні в нас, ні в інших країнах не включаються до мережі шляхів загального  користування, а  є  складовою  частиною міського комунального господарства.  Це

-по-перше.

 

     По-друге, народні  депутати   Гришко,   Скальський,   Дзюба, Білоусенко,  Ізмалков.  Шкарбан,  Леміш, а також комісії з питань планування, бюджету, фінансів і дій, з питань економічної реформа і  управління  народним  господарством ставили питання про широку участь місцевих Рад різних рівнів у формуванні дорожних фондів  і наданні  їм  можливості  маневрування  відрахуваннями  на шляхові роботи.

 

     Це також знайшло відбиття в  новій  редакції  законопроекту. Місцеві   Ради   визначатимуть   конкретний   розмір  відрахувань підприємств і організацій на будівництво і ремонт шляхів  залежно від стану шляхів у тому чи іншому регіоні, а також визначатимуть, як і досі,  конкретні плани шляхового будівництва,  тобто де і що будувати.

 

     Законопроектом також передбачено, що кошти, які вбираються в регіонах,  використовуються на місцях,  за винятком 15  процентів від їх обсягу,  що спрямовуються для подання допомоги областям із недостатньо розвинутою мережею шляхів.

 

     93

 

     По-третє, враховано   думку   народних    депутатів    Реви, Скальського  про спрямування на фінансування шляхових робіт збору за   проїзд   автомобільними   шляхами    республіки    власників транспортних  засобів  іноземних  держав,  а  також інших союзних республік.  Між іншим,  я повинен поінформувати,  що Грузія такий порядок збору вже ввела з 15 травня нього року.

 

     І четверте,  мабуть,  найголовніше.  Комісії  Верховної Ради разом із Урядом республіки вдалось уникнути головного протиріччя, що  мало місце при минулому обговоренні законопроекту.  Це - збір від  продажу  пально-мастильних  матеріалів  безпосередньо  з  їх споживачів.  Ми змогли задовольнити пропозиції народних депутатів Реви,  Ситника,  Дзюби,  а  також  комісій  з  питань  планування бюджету,  фінансів і цін;  з питань агропромислового комплексу; з питань  Чорнобильської  катастрофи;  з  питань   відродження   та соціального розвитку села. При цьому, враховуючи світовий досвід, все-таки  вдалося  привести  практику  організації   фінансування шляхів  у відповідність із кількістю споживання пально-мастильних матеріалів.

 

     При доопрацюванні   законопроекту   також   враховані   інші зауваження  народних  депутатів  і  комісій  Верховної  Ради щодо структури законопроекту.  Такі пропозиції надійшли від комісій  у питаннях  діяльності  Рад народних депутатів,  розвитку місцевого самоврядування;   у   питаннях    екології    та    раціонального природокористування, а також народного депутата Шкарбана.

 

     Враховані також   пропозиції   про  запобігання  ускладнення фінансового  стану  підприємств  і   господарських   організацій, відрахування  з  платників  коштів  на  шляхові роботи.  Ці кошти пропонується включати до складу витрат на виробництво  продукції, тобто на роботи і послуги. Цю пропозицію вносила Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством.

 

     94

 

     Не лишились осторонь і пропозиції щодо введення інших джерел фінансування шляхового господарства.  На цьому наполягали народні депутати  Дзюба,  Ізмалков,  Жуков,  а  також  Комісія  з  питань відродження та соціального розвитку села.

 

     Надання права   підприємствам   і   організаціям  замінювати грошові відрахування на безпосередню участь  у  шляхових  роботах пропонувала   Комісія   з   питань  будівництва,  архітектури  та житлово-комунального господарства.

 

     Мали місце і розбіжності у трактуванні тих чи інших позицій, які,   наприклад,  були  у  пропозиціях  про  встановлення  норми відрахувань   підприємств   і   господарських   організацій    на будівництво  і  ремонт  шляхів.  Вони  коливалися в межах від 0,4 обсягу виробництва продукції,  виконуваних робіт /послуг/ до 0,5- 0,6 і навіть одиниці.

 

     Для довідки: Грузія і Білорусія встановили норму відрахувань

- один процент.  Ці питання порушували народні  депутати  Гришко, Дзюба,  Схальський,  Желіба,  Мармазов.  Жук,  а  також комісії з питань  Чорнобильської  катастрофи,  з  питань   відродження   та соціального розвитку села.

 

     Дійшли висновку,   що   в   новій   редакції   законопроекту встановити динамічну норму відрахувань від 0,4 до 0,8 процента  і надати  право  Кримській АРСР і обласним Радам народних депутатів встановлювати їх конкретний розмір на місцях.  Там краще  знають, які проценти встановити.

 

     Комісія у   питаннях  законодавства  і  законності  /депутат Меньшов/  вважає,  що  місцеві   органи   влади   зацікавлені   у встановленні максимального розміру відрахувань на шляхові роботи, і пропонує знизити вищу межу до 0,6  процента.  Вважаємо,  що  ця пропозиція  слушна,  тим  паче,  що  на  місцях місцеві Ради самі вирішуватимуть, який процент брати.

 

     95

 

     Висловлюється також сумнів  щодо  необхідності  передбаченої другою   частиною   статті   4   вимоги   віднесення  відрахувань підприємств та господарських організацій на будівництво та ремонт автомобільних  шляхів  до складу витрат на виробництво продукції. Це положення введено за пропозицією Комісії з питань  економічної реформи і управління народним господарством.  Воно дає можливість господарським підприємствам і організаціям  зменшити  витрати  на шляхові  роботи  і фінансові ресурси залишити в їх розпорядженні, бо частину цих витрат буде віднесено до державного бюджету.  Нині ці витрати здійснюються за рахунок фондів підприємств.

 

     Виходячи із реалій сьогодення і пріоритетності розвитку села і агропромислового комплексу,  вважаємо слушною,  такою,  з  якою слід погодитися, пропозицію цієї комісії про звільнення /поряд із колгоспами/ і радгоспів від передбачених  статтею  6  відрахувань від  доходів по експлуатації автотранспорту.  Тобто в рівні умови треба поставити і колгоспи, і радгоспи. Так вважає комісія.

 

     Народний депутат Печеров вважає,  що громадяни УРСР  повинні сплачувати  збір на шляхові роботи при придбанні пальномастильних матеріалів.  На вимогу декількох комісій, у першу чергу Комісії з питань  агропромислового  комплексу,  а  також народних депутатів Реви,  Ситника,  Дзюби структуру цього  збору  змінено.  Тобто  у доопрацьованому  проекті  передбачено,  що сплачують не споживачі пально-мастильних        матеріалів,        а         організації Держкомнафтопродуктів,  які реалізують бензин, дизельне паливо та мастила.  Цим організаціям на суму збору  відповідно  зменшується податок з обороту.

 

     96

 

     Товариші! Було ряд інших зауважень,  які враховано, зокрема, про зменшення  з  20  до  15  процентів  суми  перерозподілу  між областями   відрахувань  підприємств  і  організацій  на  шляхові роботи. Отже, ми теж з цим зауваженням згодилися.

 

     Шановні народні депутати!  Не зважаючи на те, що зауваження, висловлені  народними депутатами від комісій під час попереднього обговорення,  в новій редакції законопроекту враховані,  сьогодні продовжують надходити нові зауваження,  які ми,  безперечно,  при остаточному  доопрацюванні  врахуємо.  Тому,  враховуючи  значний вплив   розвинутої   мережі   сучасних  автомобільних  шляхів  на економіку України і в цілому на всі сфери народного господарства, прошу парламент прийняти запропонований проект закону про джерела фінансування шляхового господарства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу Імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського  району  /Макіївський  -  Совєтський виборчий округ. Донецька область/.  Валерий Иванович! Мы в прошлый раз говорили о том,  что  сбор от продажи горюче-смазочных материалов составляет 20 процентов,  а потом эти 20 процентов убрали. Смотрите, в закон не  вносятся  эти  20  процентов.  В  статье  6 "Відрахування від доходів    по     експлуатації     автомобільного     транспорту"

-"...організації   /крім   колгоспів/,   які  мають  автомобільні господарства,  що не перебувають  на  самостійному  балансі,  але здійснюють перевезення за тарифною платою, відраховують

 

     97

 

     на шляхові  роботи  2  проценти  від доходів по експлуатації автомобільного транспорту з включенням цих відрахувань до тарифів на перевезення".  Але ж тут немає ніякої різниці. Ви ж гляньте, з вантажа,  який  везуть  до   сільськогосподарських   підприємств, забирають 20 процентів. Чи не краще забрати ці 2 проценти, щоб не входили в тариф,  а ви 2 проценти кладете на тариф.  Для чого  це потрібно?

 

     ЧЕРЕП В.І.  Отвечаю на ваш вопрос.  Во-первых, 20 процентов, которые предлагались нами в первом варианте как оплата за бензин, топливо и тому подобное,  как вы видите в новом варианте,  уже не изымаются, а идут за счет Госкомитета. Поэтому эта сумма, которая исчисляется в пределах до 400 миллионов рублей,  идет сейчас /и с этим согласилось Правительство/ за счет бюджета.  Ни колхозы,  ни совхозы,  ни  другие  сельхозорганизации  перечислять  эту  сумму теперь не будут.

 

     Отвечаю о 2 процентах.  Их и сегодня все перечисляют и будут перечислять  примерно  лет  25-30.  Потому  что  если  вообще уже исключить все перечисления,  тогда и закона никакого принимать не надо.  Вы  смотрите:  20  процентов исключили,  колхозы и совхозы освободили.  Уровень взяли 0,4 - 0,8,  дали право местным советам полностью  решать  вопрос  отчисления.  То есть все это отдано на усмотрение  местных  Советов.  Централизованных  фондов  оставили всего  лишь  15 процентов на республику.  Поэтому практически все замечания,  которые были высказаны  комиссиями  и  депутатами,  в новом проекте учтены.  Ну,  а лишать дорожников двух процентов, я считаю,  будет неправильно,  потому что там сумма  небольшая,  но положено ее перечислять.

 

     98

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О  .В.  Шановний  доповідачу!  Свого  часу  Волинська обдасть 5 років будувала дороги у Смоленській області, не будуючи їх  у  себе.  У  1990 році Волинська область потрапила,  згідно з рішенням /з запізненням/, у зону радіаційного забруднення. У 1991 році  нічого  не  робиться практично,  не фінансується ліквідація наслідків чорнобильської катастрофи.  Чи є надія, що згідно з цим законом вже в цьому році почнеться будівництво доріг хоча б у цій зоні?  І ще одне.  У Волинській області є Ягодинський  перехід  у Республіку Польща. Чи є надія, що транспортна сітка, яка прилягає до цього переходу,  буде реконструйована і та вузесенька  дорога, яку  забруднюють  десятки тисяч автомобілів,  стане доступною для масового переміщення людей в одну і в іншу сторону? Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.  І.  У  вас  три  вопроса.  Я  отвечу   в   порядке поступления.  Первое.  Уже  этим  проектом предусмотрено,  что ни копейки  наших  ассигнований  перечислять  на  развитие  дорог  в пределах  Нечерноземья  России  не  будем.  Этот  вопрос  снят  с повестки дня. Все деньги будут оставаться в республике.

 

     Второе. Как вы знаете,  в  этом  году  с  бюджета  Союза  на развитие  дорожного  строительства  нам ни копейки денег не дают, потому  что  мы   с   вами,   приняв   Закон   об   экономической самостоятельности  и  закон  о  том,  что  мы  дороги  забираем в собственность республики,  практически направляем свои деньги  на развитие. То есть мы ни копейки терять не будем.

 

     Третье. Вы  заметили,  в  проекте  мы берем разрыв 0,4 - 0,8 процента.  В  вашей  Волынской  области,   конечно,   предприятий промышленности

 

     99

 

     немного, значит,   отчислений   и   поступлений  тоже  будет немного.  Если взять Донецкую область,  то она настолько  мощная, что  даже  процент  0,4  позволяет  им полностью реализовать свои потребности.  Ваша  область,  конечно,   должна   брать   0,6-0,8 процента,  на  мой  взгляд.  Но  мы  для того несколько объемов и централизуем в республиканском бюджете, чтобы таким областям, как Волынская,  Черниговская и ряд других,  где сеть дорог слабая,  а отчисления  небольшие,  можно  было  оказывать  помощь  за   счет республиканского бюджета. Это проектом предусматривается.

 

     Что касается  вашего конкретного вопроса по дороге к границе с Польшей,  то сегодня это ваше право в области направить  деньги именно на эту дорогу и привести ее в порядок.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ,  Полтавська область/.  Валерію  Івановичу!  Дякую,  що   ви   оголосили   про врахування  пропозиції аграрників,  але в законопроекті конкретно це не видно. Я сказав би, що врахували, якби були такт слова: "за виключенням пального,  яке використовується в борозні" /а це,  як ви сказали,  400 мільйонів,  або  півмільярда  карбованців/.  Тим більше,   що  п'ята  стаття  говорить:  державні  постачальницькі організації  оподатковуються  15  процентами.  Я  думаю,  що   ці організації  на госпрозрахунку.  Коли їх оподаткують,  то вони цю суму покладуть на колгоспи і радгоспи і проблему цю пропхнуть, як кажуть по-російськи,  "не мытьем, так катаньем", або поукраїнськи "не вмер Данило, так болячка задавила".

 

     100

 

     Ви 15  процентів  накладаєте,  коли  ми  беремо  паливо   на нафтобазі,  плюс  податок нафтобази будуть платити.  Тому я хотів би, щоб окремим рядком було записано; "за виключенням колгоспів і радгоспів,    які   не   платять   податка   із   пального,   яке використовується в борозні".

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я  думаю,  что  с   вашим   предложением   можно согласиться  и  это  записать.  В  конце концов,  если машина или комбайн ездят там,  где нет дорог и где их не надо строить, можно с этим согласиться.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ,  Житомирська  область/.  Шановний Валерію Івановичу!  Згідно Закону про пріоритетність  соціального розвитку   села   та   агропромислового   комплексу  в  народному господарстві України передбачається,  що всі шляхи, які зв'язують сільські  населені  пункти,  передаються  на  баланс Українському державному  концерну  по   будівництву,   ремонту   і   утриманню автомобільних шляхів.

 

     Як вам відомо, вони на сьогоднішній день не передані. У мене таке запитання:  чи поширюється  дія  закону  на  ті  шляхи,  які перебувають  на сьогоднішній день на балансі місцевих господарств

- колгоспів і радгоспів, - не передані? Можна претендувати згідно з цим законом на асигнування на ці затрати чи ні?

 

     101

 

     ЧЕРЕП В.І.   Отвечаю.   Дороги,  которые  сегодня  связывают населенные пункты и проходят по любым населенным пунктам, колхозы и  совхозы  будут передавать на содержание концерну.  Останутся в ведении колхозов и совхозов  только  внутрихозяйственные  дороги. Поэтому  буквально  все  дороги  будут  передаваться  на ремонт и содержание организаций.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОНДАРЧУК АЛ.  При попередньому виступі було таке побажання, щоб був прийнятий закон про дороги як складова частина Закону про джерела фінансування шляхового господарства УРСР. Мені цікаво, чи буде такий закон прийнятий? Адже цей закон, що ми приймаємо, лише частково вирішує проблему доріг. Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Ми  сьогодні   приймаємо   Закон   про   джерела фінансування шляхового господарства Української РСР. Над проектом закону про дороги зараз працюють,  і десь,  мабуть, через півроку ми будемо готові його винести на обговорення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон. Останнє запитання.

 

     ГЕРЦ І.І.,  голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс",   м.   Ужгород   /Перечинський   виборчий   округ, Закарпатська  область/.  Шановний  Валерію  Івановичу!  Ви давали роз'яснення по статті 4 щодо  відрахувань  на  шляхові  роботи  у розмірі

 

     102

 

     від 0,4  до  0,8 процента обсягу виробництва продукції.  Між іншим   вносилася   конкретна   пропозиція   установити    єдиний коефіцієнт.

 

     ЧЕРЕП В.І. Иван Иванович, мы, когда обсуждали эту проблему в комиссиях,  уделили ей много внимания.  Вначале пришли  к  выводу установить единый коэффициент - 0,4,  0,6 или 0,8.  Однако потом, проанализировав состояние дорог в  отдельных  областях,  особенно потенциальные  возможности предприятий разных областей,  пришли к выводу,  что разумно будет установить сегодня 0,4 - 0,8 процента, а  там  уже дело областного и городского Советов,  на какой цифре остановиться.  Мы  даем  местным  органам   возможность   выбора. Считаем, что так будет лучше.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Івановичу,  дякую.  Всі,  хто  мав бажання, виступили.  Можливо,  припинимо обговорення і приймемо постанову. Отже, така постанова: схвалити в першому читанні проект, доручити комісіям доопрацювати і подати його на  розгляд  Верховної  Ради. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 296. Приймається.

 

     Наступне питання  не  зовсім  готове.  Пропоную  піти далі - ратифікувати Договір між Україною і Казахстаном.  Це не  потребує багато  часу.  Крім  того,  сьогодні його ратифікує Верховна Рада Казахської РСР, тому нам також не треба відкладати це питання.

 

     Прошу вас, Володимире Борисовичу.

 

     103

 

     ГРИНЬОВ В.Б.,  заступник Голови Верховної  Ради  Української РСР /Індустріальний виборчий округ,  Харківська область/. Шановні народні  депутати!  20  лютого  цього  року  в  Алма-Аті   Леонід Макарович   Кравчук  і  Нурсултан  Абішевич  Назарбаєв  підписали Договір  між  Україною  і  Казахстаном,  який  одночасно  внесено сьогодні  на  ратифікацію  і в нашому парламенті,  і в парламенті Казахстану.

 

     Зміст Договору вам відомий,  текст всі мають на  руках.  Він також був опублікований у пресі.

 

     Тому дозвольте висловити лише кілька загальних міркувань, та окремі зауваження.

 

     Насамперед, Договір між Україною і Казахстаном,  як  і  наші договори з Росією, Киргизстаном, носить міждержавний характер. Це дуже важливо.

 

     Держави визнали одна одну суверенними і як суверенні держави висловили  прагнення  будувати  свої  взаємини  і всіляко сприяти створенню й розвитку  на  добровільній  основі  Союзу  суверенних держав.

 

     У цьому  контексті  надзвичайно  важливо  простежити процеси навколо будівництва нового Союзу, обговорення якого відбудеться в четвер.

 

     Впевнений, що Договір з Казахстаном /як і Договір з Росією/, який набрав чинності 14 червня  /відбувся  обмін  ратифікаційними грамотами/  відкриває  шлях до створення справжньої співдружності справді суверенних держав,  яка б виростала і зміцнювалась знизу, а не зверху, і не нав'язувалась центром.

 

     104

 

     Саме у  таких договорах вбачаю запоруку стабільності,  котра враховує національно-визвольні тенденції та  прагнення  республік до суверенітету, а не придушує їх.

 

     Договір з Казахстаном,  шановні депутати, закріплює визнання та повагу до територіальної цілісності в  існуючих  кордонах.  Це стандартне  положення,  воно  є  і в інших договорах.  Визнається необхідність співробітництва  в  сфері  оборони  та  забезпечення безпеки.  Так  само,  як  і в договорах з іншими республіками,  в ньому закріплено  зобов'язання  сторін  стосовно  прав  і  свобод людини.

 

     У нашому Договорі з Казахстаном є одна особливість - у статті 4 йдеться  про  зобов'язання   сторін   дбати   про   задоволення національно-культурних,  духовних  і мовних потреб українців,  що проживають у Казахстані /а їх чимало/,  і казахів, які проживають на  Україні.  Причому  кожна  із  сторін  в  рамках своїх законів забезпечує можливість сприяти таким особам та їхнім організаціям.

 

     Треба сказати,  що  в  Казахстані  дуже  сильна  організація українців,  і  вона  проводить  там  велику роботу.  Ми,  шановні колеги,  мали  можливість   відвідати   шевченківські   місця   у Казахстані, зустрічалися із співвітчизниками, знаємо про проблеми цих святих місць  і  повинні  зробити  конкретні  кроки  щодо  їх вирішення.  Це дуже важлива справа,  як на мій погляд, тому що ті місця такі ж святі для нас,  як і Тарасова гора в  Каневі,  й  ми повинні сьогодні взяти участь у розв'язанні тих проблем, що мають місце. Адже всі ці роки взагалі нічого не робилося.

 

     105

 

     Як бачимо з Договору, він визначав сфери спільної діяльності сторін,  яка  реалізується  на  рівноправній основі через спільні координуючі інститути,  передбачає форми  забезпечення  виконання прийнятих зобов'язань.  Чи треба говорити,  наскільки це важливо, скажімо, для економічних взаємин з Казахстаном?

 

     І, нарешті,  підписання цього Договору та  його  ратифікація означають,   що   горизонтальні   відносини   між   республіками, горизонтальні зв'язки отримують новий імпульс.

 

     Виходячи з викладеного і спираючись на  висновки  Комісії  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних  відносин,  слід  зазначити,  що  цей  Договір  є результатом  послідовної  політики  України  на  шляху реалізації суверенних прав у сфері зовнішніх відносин,  відповідає  цілям  і принципам  Декларації  про  державний  суверенітет.  Цей  Договір спрямований на встановлення взаємовигідного  співробітництва  між Україною  і  Казахстаном на основі загальновизнаного міжнародного права,  на  захист  прав  громадян  республіки.  Він   відповідає міжнародним  документам  такого  роду  і  міжнародній  договірній практиці.

 

     Пропонується прийняти постанову про ратифікацію Договору.

 

     ГОЛОВА. Будемо обговорювати?

 

     ГРИНЬОВ В.Б. Ні, я дам відповіді на запитання.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є. Скажіть, будь ласка, Володимире Борисовичу, як можна пояснити те, що Президент Казахстану Назарбаєв, підписавши

 

     106

 

     з Україною  міждержавний Договір,  у цілому ряді виступів по Центральному телебаченню проводив агітацію за  збереження  єдиної неподільної федерації,  єдиної федеративної держави? Його виступи суперечать  Декларації   про   державний   суверенітет   України, суперечать   Договору,   котрий   якраз   пропонується   нам  для ратифікації,  зокрема  статті,  в  якій  говориться,  що   Високі Договірні  Сторони  визнають одна одну суверенними державами і не застосовуватимуть  таких  дій,   які   можуть   піти   на   шкоду суверенітету  одна  одної.  Як можна пояснити такий парадокс,  що Президент після укладення з нами цього Договору веде агітацію  по телебаченню, яка суперечить його змісту.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Те,  що пропонує Назарбаєв, ні в якому разі не суперечить цьому Договору.

 

     Казахстан - суверенна держава,  і  те,  як  він  бачить  цей процес,  то  його  справа.  Ми  як  суверенна  держава не повинні втручатися в справи Казахстану.  Тому те, що каже Назарбаев, - то справа Назарбаева,  а те, що каже Україна, - це справа України. Ї не потрібно змішувати ці поняття.

 

     ГОЛОВА. Я просив би  вас  підтримати  пропозицію  заступника Голови і ратифікувати договір. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 318.  Рішення приймається.  /Оплески/. Дозвольте мені оголосити депутатський запит.  Він має принципове значення,  і  я хочу,  щоб це почули і депутати, і ті, хто слухатиме нас по радіо і телебаченню.

 

     107

 

     "18 июня с.г. Совет федерации независимых профсоюзов Украины направил   вам   письмо,   в   котором   была  высказана  большая озабоченность тем,  что до сих пор волокитится принятие законов о минимальном  потребительском  бюджете  и  об  индексации денежных доходов населения.

 

     Беспрецедентная антинародная акция повышения цен  привела  и приведет к нищете миллионы трудящихся Украины. Профсоюзы не могут стоять в стороне и требуют немедленного принятия этих законов.

 

     Почему вы,  зная об  этом  письме,  не  предприняли  никаких действий по включению этих законов в порядок работы сессии на эту неделю и даже не огласили это?

 

     Такое отношение к требованиям  профсоюзов  недопустимо,  так как  может крайне обострить ситуацию и привести к непредсказуемым последствиям.

 

     Прошу огласить мой запрос на пленарном заседании  Совета.  С уважением народный депутат Дудченко, Одесская область".

 

     Я хочу  вам  сказати,  що  у п'ятницю буде доповідь Кабінету Міністрів.  З цієї доповіді буде підготовлено три документи:  про шляхи  виходу  з  кризи,  про  індексацію  грошових доходів,  про мінімальний споживчий бюджет.  Я врахував це давно, але хочу, щоб ви  мене  теж  зрозуміли,  якщо я не оголошую на сесії,  то це не означає, що я не враховую.

 

     Коли б я почав оголошувати на сесії все,  про що  пишуть,  і щоб я все враховував, тоді б ви більше нічим не займалися, тільки слухали б те, що я вам розповідав.

 

     108

 

     Тому не потрібно мене  звинувачувати,  коли  не  знаєте,  як насправді ідуть справи.

 

     Ми сьогодні  почали  добре працювати після ранкових виступів біля  мікрофонів.  Але  у  нас  є  проект  Закону  про  посилення відповідальності за спекуляцію,  незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі.  Ви взяли з собою ці  документи?  Ми можемо їх зараз розглядати? Депутат Кондратьев готовий?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я  хочу звернути  увагу на початок сьогоднішнього дня і що ми маємо зараз у зв'язку з цим.

 

     Леоніде Макаровичу,  свого  часу  ми  прийняли  рішення,  що організаційні  питання,  внесення  їх  на  розгляд  Ради  вирішує Президія.  Я  не  знаю,  чого   сьогодні   вранці   почалося   це голосування,  і кому вигідно збити весь той темп роботи? Президія майже дві години засідала,  ми продумали кожне питання і  порядок його розгляду,  а зранку все перелопатили,  все змішали,  і в нас тепер до кінця тижня будуть ось такі збої. Я просто звертаю на це увагу. Мені здається, що це робиться навмисно.

 

     ГОЛОВА. Я  нічого  вам  не  можу  сказати  з  цього приводу, Олександре  Івановичу,  але  депутати  мають  право  виходити  до мікрофона,   ставити  питання,  а  ми  мусимо  голосувати.  І  це стосується всіх без винятку. Що я можу зробити з депутатами, коли

 

     109

 

     вони наполягають  на  цьому?  Вони   мають   право.   Третій мікрофон.

 

     ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Рівненського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ,  Рівненська область/. Шановний Леоніде  Макаровичу,  шановні депутати!  Після подій 22 травня на Чернечій горі велика група народних  депутатів  внесла  запит  на ваше  ім'я,  Леоніде  Макаровичу,  і ви доручили Комісії з питань правопорядку та  боротьби  із  злочинністю  і  Комісії  з  питань культури   та  духовного  відродження  провести  розслідування  і доповісти.  Комісії попрацювали, інформація готова. І я просив би вас знайти сьогодні можливість поінформувати нас про ці події.

 

     Включати до  порядку денного депутатський запит не потрібно, але він мав бути оголошений на сесії,  тому я прошу  знайти  таку можливість. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Гаразд.  Давайте  ми  все  ж  таки  проголосуємо  за обговорення проекту  Закону  про  посилення  відповідальності  за спекуляцію,  незаконну  торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі.

 

     Вирішимо, прошу зачекати. Депутате Кондратьєв, прошу вас.

 

     110

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова Комісії Верховної Ради  Української РСР  з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ,  м.  Київ/.  Неповний Леоніде Макаровичу, шановні народні  депутати!  У  відповідності  з дорученням Верховної Ради Української РСР Комісія з  питань  правопорядку  та  боротьби  із злочинністю розглянула і проаналізувала всі пропозиції до проекту Закону про посилення відповідальності  за  спекуляцію,  незаконну торговельну  діяльність  і  за  зловживання  в торгівлі,  що були висловлені під час його обговорення на  пленарному  засіданні,  а також ті, які надійшли в письмовому вигляді від постійних комісій Верховної Ради і народних депутатів.

 

     Пропозиції і зауваження до проекту надійшли майже  від  усіх комісій,  а  також  від  народних депутатів Бойка,  Гайсінського, Істратенка,  Каменчука,  Матійка, Осадчука і багатьох інших. Були розглянуті  також пропозиції,  що надійшли від правозастосовуючих органів, трудових колективів і окремих громадян.

 

     Щодо інформації про загальну кількість внесених  пропозицій. Більшість  -  47 - враховано,  39 пропозицій відхилено з мотивів, зазначених у розданій вам таблиці. При цьому мається на увазі, що деякі    положення   статей   160[4]   і   208[1]   Кодексу   про адміністративні  порушення  щодо  незаконного   виготовлення   із готових  промислових  товарів  нових  товарів  та  щодо порушення встановленого  порядку  вивезення  за  межі  республіки   товарів народного  споживання  чи інших матеріальних цінностей мають бути конкретизовані у відповідній постанові Кабінету  Міністрів  УРСР. Про це йдеться у пункті 5 проекту постанови Верховної Ради,  який у вас є.

 

     Таким чином,  шановні народні депутати,  на  ваш  розгляд  у другому    читанні    пропонується    проект    закону.   Істотно доопрацьований,  і,  на  наш  погляд,  він  буде,  якщо  ми  його приймемо, тим інструментом,

 

     111

 

     який надійно  захищатиме  права  наших громадян.  Дозвольте, Леоніде  Макаровичу,  шановні  народні   депутати,   перейти   до голосування.

 

     За рішенням  Комісії  з  питань  правопорядку та боротьби із злочинністю назву закону змінено з урахуванням того,  що за своїм змістом  цей  закон  встановлює  відповідальність  не  лише за ті правопорушення,  що внесені  в  заголовок,  але  й  за  такі,  як незаконна   переробка   товарів,  незаконний  їх  вивіз  за  межі республіки  та  деякі  інші,   тобто   за   значно   ширше   коло правопорушень.  Тому  проект  називається  зараз  так:  Закон про захист споживчого ринку в Українській РСР.  Я прошу проголосувати за цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу. "За" - 260. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Відповідно  до  пропонованої  назви проекту закону  внесені  зміни  до  вступної  частини.   Тому   я   прошу проголосувати за зміни до вступної частини.

 

     ГОЛОВА. Немає   зауважень   до   вступної   частини?   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 250. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Стаття   154    "Спекуляція".    Враховані пропозиції   Комісії   з   питань  правопорядку  та  боротьби  із злочинністю,  Комісії  у  питаннях  законодавства  і  законності. Відхилено  пропозиції,  які  надійшли  від депутатів Слєсаренка і Списа.  Якщо депутати не наполягають на своїх пропозиціях,  можна проголосувати.

 

     112

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАТІЙКО А.С.,  лікар  хірургічного  відділення  Алуштинської центральної  міської  лікарні   /Алуштинський   виборчий   округ, Кримська АРСР/. Я считаю, что необходимо записать так: "Зазначити спекуляцію як продаж громадянами або  підприємствами  товарів  та інших  предметів,  не вироблених ними,  по цінах,  що перевищують державні  та  роздрібні,  а  також  перепродаж  товарів  з  метою наживи". Есть установленная производителем цена, и перепродажа по завышенным ценам является спекуляцией.  Давайте  сегодня  избавим потребителя от спекулянтов. Прошу проголосовать это предложение.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Я даю відповідь. Ваша пропозиція суперечить законам про кооперацію та про підприємництво.  Суб'єктом  злочину може бути тільки фізична особа,  а не кооператив чи підприємство. Тому цю диспозицію,  яку ви пропонуєте,  ми відхилили. І пропоную записати:  "Спекуляція,  тобто скуповування та перепродаж з метою наживи товарів,  на які встановлені  державні  роздрібні  і  інші ціни..."  Ми додали:"...  або Інших предметів..." Чому?  Бо зараз підуть у нас і  акції,  і  сертифікати.  Крім  того,  у  нас  іде спекуляція  квитками.  Будь  ласка,  40  доларів коштує квиток до Польщі.  Тому  ми  даємо  таку  диспозицію:"...  в  підприємствах /організаціях/  торгівлі,  а  так  само  інших підприємствах,  що здійснюють реалізацію товарів або інших предметів населенню".

 

     113

 

     Крім того,  шановні народні депутати,  ми повинні  врахувати ситуацію,  яка  зараз  склалася  в  республіці.  У правоохоронних органів немає інструмента,  немає статті  Кримінального  кодексу, якою б вони боролися з цим видом.  А те,  про що ви говорите, є в інших статтях.  Тому я звертаюся до вас і прошу  підтримати  нашу комісію,   Комісію   у  питаннях  законодавства  і  законності  і проголосувати ту диспозицію, яка вам запропонована.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  є  пропозиція,  є  відповідь.  Ви наполягаєте  на  голосуванні?  Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата.

 

     "За" - 113. Не приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В. Шановний доповідачу! Із цієї статті не все ясно, тому  що  виділяти  якусь  категорію  спекулянтів,  на мою думку, некоректно в той час,  коли  найбільшим  спекулянтом  сьогодні  є держава.  Приклад.  Раніше  простирадло  коштувало 6 карбованців, зараз воно коштує 38.  Держава є монополістом.  І в статті  цього закону  треба  визначити,  що  і  державні  структури можуть бути спекулянтами.  Правоохоронні органи мають право подавати в суд на підприємства,   відомства   і  карати  їх  згідно  закону,  а  не стрілочника знаходити. Дякую.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.С.  Я відповідаю на  ваше  запитання.  Поперше, пропозиції від вас не надійшло і не надходило. По-друге, я ще раз говорю,  що згідно діючого законодавства як у нас, так і в усьому світі суб'єктом кримінального злочину є фізична особа. Ми зараз

 

     114

 

     розглядаємо статтю 154 Кримінального кодексу.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію двох комісій. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 242. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЕВ Я.Ю.  Стаття  154,   частина   друга.   Враховано пропозиції  комісій  у  питаннях  законодавства  і законності,  у питаннях діяльності Рад. Вважаю, що голосувати їх не потрібно.

 

     ГОЛОВА. Не  потрібно.  Я  буду  ставити  запитання;  що   не враховано,  чи автор наполягає на поясненні?  Якщо ні,  то будемо голосувати. Це буде швидше.

 

     БОНДАРЧУК А.І. Я щодо процедурного питання. Шановний Леоніде Макаровичу!   в  пропозиції,  щоб  .доповідач  зачитував  статтю, оскільки  в  багатьох  немає  цього  тексту  і  просто  не  можна зрозуміти.

 

     ГОЛОВА. Правильно, читайте.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  "Спекуляція,  вчинена  неодноразово,  або у великих розмірах,  або за попереднім зговором групою осіб,  а так само  службовою  особою  або іншим працівником торгівлі чи іншого підприємства,  що здійснює реалізацію товарів або інших предметів населенню,  з  використанням свого службового стану,  - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або штрафом у розмірі від трьох тисяч до п'ятнадцяти тисяч

 

     115

 

     карбованців". Відхилена  єдина пропозиція народного депутата Істратенка, а інші пропозиції враховані.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на  голосування.  "За"  -  256.  Приймається. Третій мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Шановний  доповідачу!  В  мене є доповнення.  Я хотів би,  щоб ви  мою  пропозицію  проголосували,  з  розумінням поставилися  до неї.  В ЛТП,  на підприємствах,  які забезпечують робочою силою ваше відомство,  зараз бракує її.  Тому 3 - 7 років замало.  Давайте встановимо строк - довічне ув'язнення,  щоб було кому там працювати. Прошу поставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Вашому гумору немає меж.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Я хочу доповнити Голову  Верховної  Ради  і сказати,   що   ваша   пропозиція  може  бути  розглянута.  Зараз відпрацьовується Кримінально-процесуальний кодекс і  Кримінальний кодекс  і,  будь  ласка,  свою  пропозицію про довічне ув'язнення вносьте. Вона має право на існування. А ми проголосуємо.

 

     Частина 3.  "Спекуляція  в  особливо  великих  розмірах  або вчинена  особою,  раніше судимою за спекуляцію,  чи організованою групою,  карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна".

 

     116

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 256. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., Частика 4 статті 154. Враховано пропозиції. "Дрібна  спекуляція,  вчинена  особою,  яку  протягом  року  було піддано  адміністративному  стягненню за такі ж дії,  - карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом у розмірі до трьох тисяч карбованців".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 256. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Прохання, Леоніде Макаровичу, проголосувати статтю в цілому.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку.  Весь час виступає народний депутат Гудима. Я хочу запитати, чи він подавав пропозиції?

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиції від нього не надходили.

 

     ГОЛОВА. У  такому  випадку  ставлю  на  голосування статтю в цілому.

 

     "За" - 255. Стаття приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дякую. Стаття 155[3].

 

     117

 

     ГОЛОВА. Зачитайте її.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Стаття 155[3] "Порушення правил  торгівлі". "Продаж  товарів  зі складів,  баз,  підсобних та інших приміщень підприємств  /організацій/   державної   торгівлі   /громадського харчування/, інших державних підприємств /організацій/, споживчої кооперації на порушення встановлених правил,  а так само під  час транспортування  або  приховування товарів від покупців,  вчинені службовою особою підприємства /організації/ з використанням свого службового  стану,  -  караються  позбавленням  волі  на строк до одного року або виправними роботами на той же строк,  або штрафом у  розмірі  від  однієї  тисячі  до  трьох  тисяч  карбованців  з позбавленням права займати  певні  посади  або  займатися  певною діяльністю на строк до двох років".

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. "За" - 251. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Стаття 155,  частина Друга: "Продаж товарів зі  складів  баз,  підсобних  та  інших   приміщень   підприємств /організацій/ державної торгівлі /громадського харчування/, інших державних  підприємств  /організацій/,  споживчої  кооперації  на порушення    встановлених    правил,   а   так   само   під   час транспортування,  або приховування товарів від покупців,  вчинені за  попереднім  зговором  групою  осіб або неодноразово службовою особою чи у великих розмірах,  - караються позбавленням  волі  на строк  до  трьох  років  з  конфіскацією  майна  чи без такої або виправними роботами на строк до двох років з  конфіскацією  майна чи без такої, або штрафом у розмірі від трьох тисяч до

 

     118

 

     п'яти тисяч  карбованців  з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років".

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. "За" - 259. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Частина третя.  Диспозиція іде та сама, але по  суб'єктах  в  відмінності:"...  вчинені  в  особливо  великих розмірах або особою,  раніше судимою за злочини, передбачені цієї статтею,  караються  позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна,  з позбавленням права  займати  певні посади  або  ж  займатися  певною  діяльністю  на  строк до п'яти років".

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати. "За" - 257. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.В.  Стаття 155[5].  Нова стаття, якої не було в Кримінальному кодексі.  Прошу її прослухати.  "Примушування особи до штучного підвищення чи утримання високих  цін  на  товари  або послуги  населенню шляхом насильства,  завдання шкоди або погрози їх застосування - караються позбавленням волі на  строк  до  двох років  з конфіскацією майна та без такої або штрафом у розмірі до п'яти тисяч карбованців".

 

     В основному враховані усі пропозиції, які надходили.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Будь ласка.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Це - проти мафіозних груп,  які діють у цій сфері на ринках та в торгівлі.

 

     119

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 273. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Частина  друга  цієї  ж статті:  "Ті ж дії, вчинені особою,  раніше  судимою  за  злочини,  передбачені  цією статтею,  або організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією майна або штрафом у розмірі від восьми тисяч до п'ятнадцяти тисяч карбованців".  Це кваліфікована ознака:  якщо особа раніше судима або  організована група.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 275. Прийнято.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Прошу голосувати статтю в цілому.

 

     ГОЛОВА. Голосується стаття в цілому.

 

     "За" - 260. Стаття приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Стаття   155[6].   "Незаконна  торговельна діяльність,  тобто здійснення  угод  купівлі-продажу  товарів  чи інших  предметів  з  ухиленням  від  реєстрації  в  установленому порядку з метою одержання  неконтрольованого  державою  прибутку, якщо    ці   дії   вчинені   протягом   року   після   накладання адміністративного  стягнення   за   порушення   порядку   заняття підприємницькою   діяльністю   в   сфері  торгівлі,  -  карається позбавленням волі на строк до двох років або виправними  роботами на   той   же  строк,  або  штрафом  у  розмірі  до  п'яти  тисяч карбованців".

 

     Будь ласка,   торгуйте,   купуйте,   але   свою   діяльність зареєструйте   і   сплачуйте  прибуток  державі.  Якщо  цього  не зроблено,

 

     120

 

     ви підлягаєте адміністративному стягненню,  а опісля  будете притягатися до кримінальної відповідальності.

 

     ГОЛОВА. Ніяких питань не може бути.  Ви подавали пропозиції? Я ставлю конкретне запитання;  давали комісії свої пропозиції? Ми ж  домовлялися,  якщо  подавалися  письмові  пропозиції,  то вони розглядались,  а  ставити  питання  по  кожній   статті   ми   не домовлялися. З мотивів голосування? Другий мікрофон, будь ласка.

 

     БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати!  Я не буду зупинятись на тому, що ми, голосуючи цей закон,  займаємося даремною справою.  Я хочу сказати дещо  по даній  статті,  за  яку  ми всі дружно натиснули кнопку.  Питання підприємницької діяльності регулюються прийнятими законами, і вже є  міра  відповідальності.  А  ця  стаття  повертає  нас  до  тих "знаменитих"  70-х  років,  коли  ми  ганялися   за   нетрудовими доходами. Тепер, згідно цієї статті, просту бабку із вашого села, яка  буде  петрушкою   торгувати,   можна   буде   притягати   до відповідальності. Так що я вам дякую за те, що ви проголосували.

 

     121

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Шановний  народний депутате Бедь.  Поперше, пропозицій від вас не надходило.  По-друге,  не про  бабусю  мова ведеться,   а   про   ті   групи,  які  торгують,  скуповуючи  та перепродуючи товари. А це незаконна торговельна діяльність.

 

     Це питання  обговорювалося  за   участю   Верховного   Суду, Прокуратури,  Мінюсту,  Міністерства  держекономіки.  Всі фахівці взяли участь у засіданні комісії і висловили свої міркування. Нам народ подякує за цю статтю. Прошу проголосувати за неї.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.  Народний депутате Пушик, ви хочете виступити?

 

     ПУШИК С.Г.  Ні,  я хочу запитати:  чи не будуть  за  писанку штрафувати жінку на базарі?

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.С.  Ні,  нехай  ця жінка собі торгує,  до даної статті це не має відношення.

 

     ГОЛОВА. Ви зрозуміли?

 

     Ставлю статтю на голосування.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  "Незаконна торговельна діяльність, вчи нена за  попереднім  зговором  групою осіб або з одержанням прибутку у великих розмірах - карається позбавленням воді на строк від  двох до  п'яти років з конфіскацією майна чи без такої або штрафом від п'яти до десяти тисяч карбованців."

 

     122

 

     ГОЛОВА. Це та сама стаття чи інша?  Є до цієї частини  якісь зауваження? Немає. Прошу голосувати. "За" - 248. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   "Дії,  передбачені  частиною  першою  цієї статті,  вчинені організованою групою або особою,  раніше судимою за   незаконну   торговельну  діяльність  чи  спекуляцію,  або  з одержанням прибутку в  особливо  великих  розмірах,  -  карається позбавленням   волі   на  строк  від  п'яти  до  десяти  років  з конфіскацією майна або штрафом у розмірі від десяти до пятнадцати тисяч карбованців".

 

     ТОЛОВА. Можна проголосувати? Прошу. "За" - 255. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Прохання проголосувати статтю в цілому.

 

     ГОЛОВА. Голосується  стаття  в  цілому.  Прошу.  "За" - 256. Прийнято.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.  Е.  Стаття  І60[3]  "Продаж  у  підприємствах торгівлі  /громадського  харчування/,  що  належать громадянам на праві  власності,  або  в  кооперативах  товарів  за  підвищеними цінами."

 

     Цитую статтю. "Продаж у підприємствах торгівлі /громадського харчування/, які належать громадянам на праві власності, або  в  кооперативах  чи  інших об'єднаннях,  що мають дозвіл  на  торговельно-посередницьку  діяльність,  товарів,  які виділяються з державних

 

     123

 

     ринкових фондів  або  придбані ними в роздрібній мережі,  за цінами, що перевищують встановлені роздрібні ціни на ці товари, з порушенням   встановлених   правил  торгівлі  -  тягне  за  собою накладення на особу,  яка прийняла рішення  про  підвищення  цін, штрафу  в  розмірі  від  п'ятисот  до однієї тисячі карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених грошей".

 

     Частина пропозицій,  які  надійшли,  врахована,  частина   - відхилена.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 249. Прийнято.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Частина друга:  "Дії,  передбачені частиною першою  цієї  статті,  вчинені  повторно  -  тягнуть   за   собою накладення  штрафу  в  розмірі  від  однієї тисячі до трьох тисяч карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених грошей".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 252. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Стаття 160  -  "Незаконне  виготовлення  із готових    промислових   виробів   нових   товарів".   "Незаконне використання готових промислових товарів народного споживання  як сировини  або  напівфабрикатів  для  виготовлення нових товарів з метою збуту - тягне за  собою  накладення  штрафу  в  розмірі  до однієї тисячі карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених від їх реалізації грошей".

 

     124

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу. "За" - 244. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  "Дії,  передбачені  частиною  першою   цієї статті,  вчинені  повторно або якщо вартість використаного товару становить понад п'ятсот карбованців,  -тягне за собою  накладення штрафу  в  розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч карбованців з конфіскацією цих товарів та виручених грошей".

 

     Прохання проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 237. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Стаття 157 "Дрібна  спекуляція".  Враховано всі пропозиції,  які надійшли,  перепрошую, майже всі. Крім того, узгоджено із статтею 154.

 

     Отже, читаю:  "дрібна  спекуляція,  тобто  скуповування   та перепродаж  з  метою наживи товарів,  на які встановлено державні роздрібні   ціні,   або   інших   предметів    у    підприємствах /організаціях/  торгівлі,  а  так  само  інших підприємствах,  що здійснюють реалізацію товарів або інших предметів населенню, якщо розмір наживи не перевищує трьохсот карбованців,  -тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста  до  трьохсот  карбованців  з конфіскацією предметів спекуляції та виручених грошей".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 245. Приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.    Стаття    160    "Незаконна   торговельна діяльність". "Незаконна торговельна діяльність, тобто здійснення

 

     125

 

     угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з  ухиленням від   реєстрації   в  установленому  порядку  з  метою  одержання неконтрольованого  державою  прибутку,  якщо  розмір  наживи   не перевищує  трьохсот  карбованців,  -  тягне  за  собою накладення штрафу у розмірі від ста до трьохсот карбованців  з  конфіскацією цих товарів і виручених грошей".

 

     Пропозиції, які надходили від народних депутатів, враховано.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 251.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Стаття 208[1]. Це нова стаття, яка випливає з рішення Уряду, котре наша комісія підтримала.

 

     Отже, стаття  208[1]:   "Порушення   встановленого   порядку вивезення  за межі республіки продуктів харчування,  сировини або інших  товарів  і  матеріальних  цінностей  -  тягне   за   собою накладення   штрафу   в   розмірі   до   трьохсот  карбованців  з конфіскацією цих товарів і цінностей або без такої".

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування?  Прошу. "За" - 224. Не приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Значить,  стаття не приймається, якщо перша частина не проходить.

 

     ГОЛОВА. Потрібна чи не потрібна - це знають ті, хто голосує. Може, комусь хочеться, щоб вивозили товари. Чого ви хвилюєтесь?

 

     126

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Моя  точка  зору така:  ця стаття потрібна. Потрібна і частина друга.  А якщо ми проголосуємо ще раз? Я прошу підтримати. Вивозять товари. Я прочитаю ще раз, дозвольте:

 

     "Порушення встановленого    порядку    вивезення   за   межі республіки продуктів харчування,  сировини або  інших  товарів  і матеріальних цінностей..." Завантажили у літак,  є той, хто везе. Вилучили цей товар,  а він не несе  ніякої  відповідальності.  Чи повинен він нести відповідальність? Повинен.

 

     Треба просто проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Кримінальний  кодекс  має  справу  тільки з фізичною особою...  Не  кричіть  усі  разом.  Ми  вносимо  доповнення   цо Кримінального кодексу,  а Кримінальний кодекс має справу тільки з фізичною особою. Тому тут побоюються, що це, може, якийсь колгосп буде. Я говорю, що фізична особа.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Йдеться  про  фізичну  особу.  Крім  того, Кабінет міністрів визначить, які товари не можна вивозити...

 

     ГОЛОВА. Ставлю статтю на голосування. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 269.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  "Ті ж дії,  вчинені повторно або  службовою особою   з  використанням  свого  службового  стану..."  Шановний народний депутате,  іде мова про статтю 208[1]  Адміністративного кодексу.

 

     127

 

     "...дії, вчинені    повторно    або   службовою   особою   з використанням  свого  службового  стану,  -  тягнуть   за   собою накладення  штрафу  в  розмірі  від  трьохсот  до  однієї  тисячі карбованців з конфіскацією товарів і цінностей".

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу. "За" - 251.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Цей закон набирає чинності з 1 липня 1991 року.

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  за  закон у цілому.  Ставлю на голосування.

 

     Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  Інституту ботаніки імені М.Г.  Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Ярославе Юрійовичу! У зв'язку з тим, що в проекті є ряд приміток,  які уточнюють ті чи інші положення, особливо розміри продажу, я вважаю, що в статті 153 на сторінці 8 треба було б розшифрувати, що це таке - "займати певні посади або займатися  певною  діяльністю"  і  також  зробити  примітку.   Це визначення не юридичне, треба було б конкретизувати - що це таке, І,  крім цього, варто, щоб не було непорозуміння, у статті 155[6] також  розшифрувати,  що таке "незаконна торговельна діяльність". Тоді не буде непорозумінь з цих двох питань.

 

     128

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Шановний Михайле Андрійовичу!  Щодо  першої частини я погоджуюся з вами.  Стосовно ж другої, по статті 155[6] "Незаконна   торговельна   діяльність"    -    здійснення    угод купівлі-продажу  товарів  чи інших предметів.  Друге зауваження я знімаю.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БЕДЬ В.В. Шановні народні депутати! Я з мотивів голосування. Ми  вже проголосували статті і зараз прийматимемо постанову.  Але коли у вас буде більше часу,  і коли ви зіставите прийняті статті з законами про власність, про п!дприємництво, про підприємства, і коли ми скажемо,  що ми йдемо  до  ринку,  то,  я  думав,  значна частина  з  вас  усвідомить,  що  ми сьогодні вчинили надзвичайно велику дурницю, бо цей закон ударить в першу чергу по багатьох із нас  і по наших громадянах.  Я прошу постанову в частині введення змін у дію відкласти хоча б до 1 жовтня і ще раз осмислити всі ці дії.   Нині   в  статті,  які  передбачають  відповідальність  за спекуляцію,  і  ними  маскуються.  Але  приймати  так  необдумано закони,  що б'ють по всій структурі економічних взаємовідносин, - це значить гробити нашу економіку, яка ледь підводиться.

 

     Дякую за увагу.

 

     129

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Дозвольте    дати    відповідь,    Леоніде Макаровичу.    Шановний    депутате   Бедь!   Ваша   репліка   не аргументована.  Вона  емоційна,  а  емоції  тут  ні  до  чого.  Я повторюю. Фахівці працювали разом з нами над цим проектом закону. Ваша  заява  про  те,  що  цей  закон   направлений   на   підрив підприємництва,  прошу  пробачити,  неправильна.  Ми якраз уважно стежили, щоб цей закон не зачепив норми того закону. І спеціально консультувалися у спеціалістів Держкомекономіки, наших депутатів, які були присутні, щоб не пошкодити такі закони.

 

     ГОЛОВА. Давайте зробимо так.  Якщо є аргументи,  то їх треба викладати,  а  агітувати  перед  голосуванням не потрібно.  А тут агітують - голосувати або не голосувати. Треба викласти аргументи

-  така-то  стаття  суперечить  такій-то.  А так загалом говорити нічого. Я ставлю закон на голосування.

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Леоніде  Макаровичу!  Є  Регламент,  і,   будьте ласкаві,  дотримуватися  його.  Це наше право виступити з мотивів голосування.  І що ми будемо казати, як казати - це також є право депутата. Прошу його дотримуватися.

 

     Справа в тому,  що я,  як і ви, вважаю, що цей закон обмежує розвиток підприємництва у нас на Україні.  І, зокрема, стаття 208 "Порушення  встановленого  порядку  вивезення  за межі республіки товарів народного споживання  чи  інших  матеріальних  цінностей" суперечить ідеї контролю за економічними кордонами України.  Чому ми не вводимо закон про митницю, а

 

     130

 

     починаемо вводити такі норми?  Тут  буде  свавілля.  Давайте введемо  закон  про  митницю,  давайте установлювати митні пости, тобто діяти цивілізованими нормами.  Це буде воля Верховної  Ради до  розвитку  підприємництва.  А ми йдемо іншим шляхом,  блокуємо підприємництво,  підвищуємо якусь криміналістику.  Дякую.  Я буду голосувати проти цього закону.

 

     ГОЛОВА. Ясно,  ви і так голосуєте проти.  Нічого тут дивного немає, все йде нормально. Другий мікрофон.

 

     СУГОНЯКО О.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/.  Хочу  сказати  про такий факт,  який має відношення до проекту,  що сьогодні розглядається.  Якраз з мотивів голосування він  не  піде.  Є  така  Корюківка  і там є паперова фабрика,  що випускає шпалери.  Вона їх продавала по 9 карбованців.  Це ще  до підвищення цін.  Ці шпалери,  які я привіз,  до речі, сюди, жінки говорили,  що купуватимуть і по 20 карбованців.  А наш Держкомцін оцінює їх по 4 карбованці.

 

     Я хочу запитати,  чи не допомагаємо ми спекуляції державними методами?

 

     ГОЛОВА. Які це мотиви голосування?

 

     131

 

     СУГОНЯКО О.А.  Хочу сказати вам на закінчення ось що. Закон, який ми приймаємо, то є сміх. Через три - чотири місяці ми будемо згадувати і соромитися його.

 

     ГОЛОВА. Давайте так:  якщо це йде підбиття підсумків,  то це має  зробити  той,  хто  стоїть  на  трибуні,  а  якщо  з мотивів голосування - інша справа.  Я ставлю закон на голосування. /Шум у залі/.

 

     "За" - 233. Закон прийнятий.

 

     Які є  зауваженім  до  постанови?  Можна прийняти постанову? Прошу проголосувати за постанову.

 

     "За" - 221. Не приймається.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Постанова   наголошує   на    тому,    щоб переглянути,  перевірити  всі  кримінальні справи і привести їх у відповідність з тим законом,  який прийнятий,  випустити на  волю тих, хто не підпадав під дію цього закону.

 

     Я прошу   пробачення,   тут   ми   повинні   привести  це  у відповідність і  зробити  це  повинні  правоохоронні  органи.  Ця постанова для них.  Ми проголосували, що з 1 липня закон вступить у дію. Прошу вас проголосувати поіменно.

 

     ГОЛОВА. Я прошу проголосувати, хто за поіменне голосування?

 

     "За" -  201.   Рішення   прийняте.   Постанова   голосується поіменно.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 213. Отже, ще менше проголосувало.

 

     132

 

     Нічого не можу вдіяти, закон прийнятий.

 

     КОЦДРАТЬЄВ Я.Ю.  Ми проголосували за те,  щоб ввести закон в дію з 1 липня.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до  16  години.  Після  перерви візьміть  документи  про  зміни  в складі постійних комісій,  про обрання  суддів  і  про  призначення  заступників  Голови  Вищого Арбітражного суду.

 

     133