Стенограма пленарного засідання

19 червня 1991

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  15 година.

 

Головує Голова Верховної Рада Української РСР КРАВЧУК Л.М.

 

     ГОЛОВА. Я запрошую народних депутатів до залу, прошу зайняти свої місця.  Будь  ласка,  включайте  нашу  систему.  Проводиться реєстрація.

 

     У залі 384 народні депутати. Можемо розпочинати роботу.

 

     Шановні народні  депутати,  у  залі присутня делегація Сейму польського, прошу привітати. /Оплески/.

 

     Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,  директор  Донецького  металургійного   заводу імені  В.І Леніна /Ленінський виборчий округ.  Донецька область/. Уважаемый  Леонид  Макарович,  уважаемые  народные  депутаты!   В качестве законодательної инициативы я прошу вас поручить Комиссии во вопросам  законодательства  и  законности  рассмотреть  вопрос относительно формирования правительства.  В следующий раз,  когда мы будем

 

     3

 

     рассматривать вопрос  о  дополнениях  к  Конституции,  нужно внести     предложение,     чтобы     правительство    формировал Премьерминистр,  которому мы оказали доверие.  Он подбирает  себе команду,  а потом вам просто представляет членов правительства. Я считаю не совсем правильным то, что сейчас получилось - некоторых членов  правительства  мы не утвердили.  Если бы мы комплектовали сейчас состав киевского "Динамо",  я думаю,  мы не имели бы права потом спрашивать,  почему эта команда проигрывает или выигрывает. Я думаю,  что это было бы более демократично,  более правильно  и справедливо. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Комісія  чула.  Вікторе  Івановичу,  це  законодавча ініціатива  народного  депутата.   Він   просить   вашу   комісію наступного  разу,  коди  ми  будемо  обговорювати  доповнення  до Конституції,   внести   на   обговорення   таке   питання,    щоб Прем'єрміністр  сам  формував  Кабінет  Міністрів,  а  нам тільки представляв  Уряд.  Я  маю  на   увазі   Першого   віце-Прем'єра, віце-Прем'єра... Обговоримо це питання.

 

     Володимире Олександровичу, я не чую вас.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофі  /Світловодський  виборчий округ, Кіровоградська область/. Леоніде Макаровичу! По-моєму дуже цікава ідея народилася в парламенті,  яка може розв'язати  багато питань.  Бо  ми десь,  правду кажучи,  рухаємося до тупика.  То я ставлю питання так. Якщо ми справді хочемо розглянути це питання, то чи є сенс надалі продовжувати затвердження? Давайте просто

 

     4

 

     поміркуємо. А якщо затверджувати, то який сенс працювати цим законом?

 

     ГОЛОВА. Почекайте,  почекайте.  Давайте  не   будемо   зараз пов'язувати ці питання.  Бо якщо ми так поставимо по питання,  то тоді потрапляють під сумнів ті,  кого затвердили,  а  вони  мають негайно працювати. Я гадаю, оскільки Прем'єр-міністр запропонував ці  кандидатури,  він  же  не  буде  переглядати  їх  зараз.  Але наступного разу.  якщо ми зараз вирішимо це питання, вже буде йти все за новою схемою.

 

     У вас є одна кандидатура,  яку ми повинні з вами обговорити. Це Кравченко Валерій Олександрович, який рекомендується на посаду Міністра зовнішньоекономічних зв'язків Української  РСР.  Валерію Олександровичу, прошу вас. Скільки вам потрібно часу?

 

     До 10 хвилин, будь ласка, для виголошення своєї програми.

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Достойний Голово, достойні народні депутати! Ідея створення Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України була  жаданою  вже  давно.  Навіть  20  років  тому,  коли  трьох співробітників різних інститутів Академії наук України,  до числа яких  входив  і я,  направляли на навчання до Всесоюзної академії зовнішньої торгівлі, це питання також порушували.

 

     І от  завдяки  процесу  демократизації  нашого  суспільства, прийняттю  Декларації  про державний суверенітет України,  Закону Української РСР про економічну самостійність,  а також Закону про зовнішньоекономічну  діяльність  стало  можливим створення такого державного органу регулювання  зовнішньоекономічних  зв'язків  як міністерство зовнішньоекономічних зв'язків.

 

     5

 

     Зовнішньоекономічні зв'язки - це дзеркало нашої економіки.

 

     Про стан нашої економіки казати не буду, бо впевнений, що ви знаєте його краще за  мене.  Але  хотів  би  наголосити  на  тому моменті,  що підтримуючи всі демократичні зрушення, які відбиті в Законі про зовнішньоекономічну діяльність Української РСР  /а  це цілком  природно,  бо  був залучений до розробки закону/,  я хочу сказати, що проблеми зовнішньоекономічної діяльності республіки - це не тільки проблеми Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків, міністерств,  відомств чи Кабінету міністрів Української РСР.  Це наші  спільні  проблеми,  і тому їх треба вирішувати,  як кажуть, усім  миром.  Тобто  ця  галузь  повинна  розраховувати  на  вашу підтримку.

 

     Головна проблема      -      це     поліпшення     структури зовнішньоекономічного обороту.  Тут  треба  багато  зробити,  щоб змінити  сировинну  спрямованість  нашого  експорту  на  товарну, науково містку продукцію.  Тому в першу чергу  необхідно  спільно попрацювати з Академією наук України,  нашим конверсійним блоком, іншими  міністерствами  та  відомствами,  їх  підприємствами   та організаціями.  А також,  на мою думку,  з міністерством фінансів Української РСР,  з тим щоб не було подвійного  оподаткування.  І взагалі,   щоб   податкові   заходи  певною  мірою  носили  більш стимулюючі дії, між фіскальні.

 

     Свій внесок у вирішення цієї  справи  також  повинна  внести система   проведення  республікою,  а  правильніше  Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків, ліцензування та квотування окремої експортної продукції .

 

     На мій погляд,  ліцензування тільки тоді принесе успіх, коли воно розглядатиметься всіма не тільки як фактор обмежений, а як і сигнал   до   розширення   виробництва   експортованого   товару. Зрозуміло,

 

     6

 

     що чим  вища  ефективність  зовнішньоекономічних  угод,  тим більше  республіка  повинна отримувати валютних надходжень.  Тому немаловажним  є  те,  як  розподілити  зароблену   валюту   серед учасників  зовнішньоекономічних  зв'язків,  між валютними фондами місцевих Рад і валютним фондом республіки.

 

     Відверто хочу сказати,  що діюча сьогодні система  розподілу валюти,  впроваджена відомою постановою Ради Міністрів СРСР від 8 грудня 1990 року,  є дискримінаційною по відношенню до республіки і  суперечить  Декларації  про  державний суверенітет України.  В першу чергу я  маю  на  увазі  створення  союзнореспубліканського валютного фонду.

 

     Впевнений у тому, що всі валютні надходження повинні бути на території республіки,  а вже потім згідно  з  рішенням  Верховної Ради передаватися для реалізації конкретних функцій Союзу.

 

     Стосовно нормативів  валютних відрахувань,  то вони,  на мою думку,  мають сприяти розвитку зовнішньоекономічної діяльності ЇЇ учасників,  а  не  протидіяти  йому.  Особливо  хочу  підкреслити необхідність  проведення  стимулюючих   заходів   щодо   розвитку агропромислового комплексу.  Тут треба більш рішуче впроваджувати товарообмінні /чи так звані бартерні операції, бартерні угоди/, а також  компенсаційні угоди.  Причому,  як ті,  так і інші в першу чергу  повинні   бути   спрямовані   на   розвиток   виробництва, зберігання,   переробку   та  виготовлення  сільськогосподарської продукції.

 

     Важливим для розвитку всіх напрямків  економіки  республіки, включаючи сільськогосподарської,  має бути більш високе залучення іноземного капіталу.  По-перше,  треба зняти штучні  перепони  на шляху створення спільних підприємств, а також сприяти іноземним

 

     7

 

     партнерам в  їх бажанні внести вільно конвертовану валюту до статутних фондів юридичних осіб  республіки  незалежно  від  форм власності  /наприклад,  обсягом  не більше 50 тисяч американських доларів/.  Але це  не  повинно  призводити  до  реєстрації  таких юридичних осіб на рівні спільних підприємств.

 

     До цих  же  проблем  примикають і проблеми створення вільних економічних зон,  які,  на  мою  думку,  в  першу  чергу  повинні створюватись там, де вони мають чітку виробничу спрямованість.

 

     Шановні народні  депутати!  На  сьогоднішній день учасниками зовнішньоекономічної діяльності  республіки  зареєстровано  понад 6650 організації та підприємств,  що грунтуються на різних формах власності. Це в п'ять з половиною разів більше, ніж кількість так званих експортерів у застійні часи.

 

     Але, на  жаль,  сьогодні не можна чітко сказати,  які товари були доставлені за кордон, на яку суму, в які країни, чи надійшла в  республіку  валюта,  чи  вона осіла в закордонних банках або в Москві.

 

     Потрібна суцільна реєстрація  всіх  експортерів,  бо  багато продукції   реалізується   через   всесоюзні  зовнішньоекономічні об'єднання,  і там ця  продукція  губиться,  там  же  губиться  і валюта.

 

     Ще раз хочу підкреслити,  до вітаю всі демократичні зрушення в галузі зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі можливість проведення   посередницьких   операцій  на  підставі  комісійних, агентських  договорів  та  договорів  доручення.   Але   відчував необхідність   проведення   в  республіці  чіткої  політики  щодо дотримання державних  інтересів  учасниками  зовнішньоекономічної діяльності.

 

     8

 

     У цій  роботі  повинні  взяти  участь  Мінфін,  Держкомстат, управління митного  контролю.  Зовнішекономбанк  та  Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків республіки.  Але це не повинна бути система  глобальних  перевірок,  коли  експортер  пов'язаний,  як кажуть,  по  руках  і  ногах.  Йдеться  про  те,  щоб  можна було проаналізувати    розвиток    зовнішньоекономічної    діяльності, з'ясувати  її  структури,  визначити  напрямки  товаропотоків  та рішень ефективності цін відповідно до міжнародних. Тому ця робота охоплює    не    тільки    контроль   за   діяльністю   учасників зовнішньоекономічних зв'язків,  а  й  подання  Їм  кваліфікованої допомога  щодо  підписання  умов  контрактів і щодо визначення їх валютної та цінової політики.

 

     На мою думку, велику допомогу учасникам зовнішньоекономічних зв'язків республіки,  які можуть мати різні форми, могли б подати представництва Української РСР  на  території  іноземних  держав. Хоча я більше схильний до створення українським торгових будинків на територіях іноземних держав.

 

     Декілька слів   стосовно   планування   зовнішньоекономічної діяльності.    Враховуючи    те,    що   нині   серед   учасників зовнішньоекономічної   діяльності   республіки   понад   половину становлять   представники   недержавних   структур,   вважаю,  що необхідно в галузі планування зовнішньоекономічної діяльності  та залучення  до виконання між-урядових угод переходити на конкурсну основу   планування,    використовуючи    важелі    пріоритетного матеріально-технічного   забезпечення,   а   також   різні   інші стимулюючі заходи.

 

     9

 

     На завершення   хочу   подякувати   за   надану   можливість спілкуватися  вами  з цієї високої трибуни і запевнити вас,  що в разі позитивного рішення буду робити  все,  щоб  виправдати  вашу довіру.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.Фрунзе   /Костянтннівський   виборчий   округ, Донецька область/.  Уважаемый претендент! У меня к вам конкретный вопрос:  если сегодня вас изберут  Министром,  когда  вы  начнете подписывать лицензии металлургам?  Это - первый вопрос.  И второй вопрос: как вы относитесь к распределению валюты на предприятиях?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Стосовно першого питання.  Згідно з  Законом про  зовнішньоекономічну  діяльність Української РСР ліцензування на Україні повинно початися з 1 липня.  Я думаю,  ми його  так  і розпочнемо.  Щодо розподілу валюти треба розробити нормативи, але вони  повинні  мати  стимулюючий  характер.  Тобто   за   машини, устаткування,  за  сільськогосподарську  продукцію  повинні  бути більші нормативи,  а за сировинну  продукцію  -  менші.  Але  вся валюта  має  залишатися  на території республіки,  а потім вже ви самі як представники Верховної Ради будете вирішувати,  що і як з нею робити далі.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     10

 

     ПОПОВИЧ І.В.,  генеральний  директор  виробничого об'єднання "Закарпатирудпром"  /Xустський   виборчий   округ.   Закарпатська область/.  Шановний Валерію Олександровичу!  Закарпатська область межує з чотирма країнами:  Румунією.  Угорщиною. ЧехоСловаччиною. Польщею.  Ми, закарпатці, вас добре знаємо по сьогоднішній роботі і підтримуватимемо ваву кандидатуру.  Я прошу й  інших  товаришів підтримати  вашу  кандидатуру.  Але разом із тим хотілося б знати про таке.  За останні часи наші економічні дружні  зв'язки  різко обмежилися   із   цими   сусідніми   країнами.  Ви,  якщо  будете затверджені Міністром зовнішньоекономічних зв'язків,  будете далі звужувати ці зв'язки чи навпаки - розширювати?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.    Зовнішньоекономічна   діяльність   повинна розширюватись,  і те,  що вона  звужується,  якраз  свідчить  про кризову  ситуацію  в  нашій економіці.  Я думаю,  що ви всі і наш Кабінет Міністрів все повинні зробити  для  того,  щоб  піднялася економіка.  В  такому  випадку  підніметься і зовнішньоекономічна діяльність.  Але,  я вже вам сказав,  що вам треба  залучити  всі форми власності у зовнішньоекономічну діяльність, бо зараз тисячі учасників зовнішньоекономічної діяльності не  охоплюються  ніяким чином,  вони самі по собі "гуляють" по нашій республіці.  А цього не повинно бути, бо наш Уряд має можливість підписати різні угоди на  поставку  товарів а колишніми країнами - членами РЕВ.  Але ми маємо складності щодо наповнення цих угод.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ВЕРЕТЕННІКОВ В.О.,   генеральний    директор    колективного акціонерного

 

     11

 

     підприємства молочного      комбінату     "Придніпровський". м.Дніпропетровськ      /Індустріальний      виборчий       округ, Дніпропетровська  область/.  Уважаемый Валерий Александрович!  До сего времени вся внешнеэкономическая деятельность у нас вершилась и сегодня вершится в Москве. Результат ее негативен. Мы буквально проедаем свои валюту, и в то же время не развиваем технологию, не развиваем  свои  предприятия.  Вы  были на Украине представителем этой системы. Поэтому к вам вопрос: став министром, сможете ли вы переориентировать  эту  систему на пользу Украины,  внедрить ее в жизнь?  Это  вам   придется   сделать,   потому   что   Закон   о внешнеэкономической  деятельности,  который мы приняли,  хороший. Хватит ли у вас сил и твердости?

 

     КРАВЧЕНКО В.О. Я поділяю вашу думку, що ми доїдаємо природні запаси,  які  не  поновлюються.  І  це  не  повинно так бути,  це головний  недолік  розвитку  зовнішньоекономічної  діяльності   і Союзу,  і  нашої  республіки.  Але  я хотів би вірити,  що у мене вистачить сил,  енергії  і  знань  на  те,  щоб  бути  для  нашої республіки корисним.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних    відносин    /'Кобеляцький   виборчивй   округ. Полтавська область/. Валерію Олександровичу! Україна поки що не є суб'єктом  суверенної рівності серед інших держав,  це безумовно, хоч стаття 68 проголошує

 

     12

 

     її суверенність.  Я  думаю,   що   це   буде   у   наступній Конституції.   Але   коли   підписуються  угоди,  то,  безумовно, запитують,  що за вами є.  Як це впливатиме  і  впливає  на  наші зовнішньоекономічні  відносини,  оскільки  у нас немає гарантій - гарантій валютних,  правових, Державних, бо ж Україна все-таки не в державою? Як це впливає, на вашу думку?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Вибачте,  але  я  не поділяю вашої думки.  Я думаю,  що вся діяльність Верховної Ради якраз спрямована на  те, щоб  Україна  стала  дійсно  вільною  державою,  щоб  вона  могла вирішувати ці питання.  На Україні такий великий народ,  який має свою сировину, це трудовий народ, нам є що поставити на зовнішній ринок,  і думаю,  що результат цієї справи найближчим часом  буде мати свою вагому оцінку.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАШОК В.С.  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та  духовного  відродження  /Стрийський  виборчий округ.  Львівська область/ Шановний Валерію Олександровичу! Вчора депутат Швайка у своєму виступі - співдоповіді сказав,  що  центр забрав   з   України  народні  заощадження  в  сумі  83  мільярди карбованців.  Звичайно,  це розбій серед білого дня і після  цієї акції Москви ми стали бідними,  як церковні миші. Звичайно, ми ще до цього питання мабуть,  повернемось і винні будуть покарані,  а до  вас  таке  запитання:  як  ви  думаєте,  ставши  на цей пост, повертати ці гроші на Україну?

 

     І друге.  Чи ви приступите негайно до створення українських, справді українських митниць? Дякую.

 

     13

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Те,  що  стосується  першого питання:  я вже сказав у своїй доповіді /якщо можна її назвати доповіддю/ про те, що той закон,  який введений 8 грудня,  є дискримінаційним.  Я не можу прокоментувати ту цифру, яку ви назвали, вона для мене нова, я не знаю,  з чого вона складається. Але порядок розподілу валюти повинен бути іншим, і цей порядок ви самі затвердили в Законі про зовнішньоекономічну діяльність.

 

     А те,  що стосується митниць, то вибачте, це вам вирішувати, які повинні бути  митниці.  У  мене  є  своє  ставлення  до  цієї проблеми.  Я  свої  думки  висловив,  коли  працював  експертом у Комісії  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством,  де  розглядається проект закону про митну справу, але це не питання Міністерства  зовнішньоекономічних  зв'язків  з України.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БУДЬКО В.О.,   голова  Народицької  районної  Ради  народних депутатів. перший секретар Народицького райкому Компартії України /Малинський   виборчий   округ,  Житомирська  область/.  Шановний Валерію Олександровичу!  Малинська паперова фабрика  Житомирської області  -  чудове  підприємство,  там  працюй  хороший  трудовий колектив.  У цьому році воно уклало  угоду  на  поставку  Україні своєї продукції на 60 процентів, оскільки не було ринку збуту. По бартеру умали угоду а Чехословаччиною, Швейцарією і Німеччиною на поставку необхідного обладнання сюди.

 

     14

 

     І ось  зараз  у  Чопі  знаходяться  біля  10  вагонів  з цим обладнанням.  Але система видачі ліцензій,  яка існує на Україні, потребує просто докорінної зміни, і я вас прошу це врахувати.

 

     І в мене до вас запитання. Враховуючи те, що ці підприємства знаходяться в чорнобильській зоні,  чи не підтримали б  ви  ідею, щоб на всю продукцію,  яка іде понад план або не розподіляється в країні,  підприємства  могли  підписувати   угоди   і   натомість поставляти   обладнання   для  розвитку  того  регіону,  де  вони працюють?

 

     КРАВЧЕНКО В.О.  Це дуже цікава пропозиція,  тому що ті люди, які там живуть,  які працюють у чорнобильській зоні, повинні мати найбільші пільги. Тому давайте разом з вами підготуємо пропозицію до Кабінету міністрів стосовно цього питання.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок,  охорони  сім'ї.  материнства  і дитинства  /Приморський  виборчий  округ,  Одеська  область/.  Мы разработали очень неплохой, по-моему, Закон о внешнеэкономической деятельности.  Скажите, пожайлуста, принимали ли вы участие в его разработке,  много ли вы дали туда предложений,  сколько  из  них прошли?

 

     КРАВЧЕНК В.О. Я брав участь у розробці цього документа. Я не можу так порахувати,  але письмово подав близько  шести  десятків зауважень,  не пройшло принципових для мене 5.  Але,  знаєте,  це спілкування  спеціалістів,  тому  не  кожна  моя  думка   повинна проходити - я повинен рахуватися з думками

 

     15

 

     своїх колег. Тому я дуже вдячний вашій оцінці, що закон дуже непоганий. Я хотів би, щоб він почав працювати.

 

     ГОЛОВА. Час  вичерпаний.  Валерію  Олександровичу,  ваш  час вийшов,   дякую  за  виступ.  Бажав  хтось  взяти  слово?  Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я хочу поддержать кандидатуру. И в  порядке  наказа  хочу  сказать:  то,  что  делается сегодня на Украине /меня волнует Украина больше,  чем другие  регионы  нашей страны/  -  это  закупка на валюту всего того,  без чего мы можем прожить - видеомагнитофоны,  всякие трикотажи и  т.д.,-  следюует приостановить.   Мы  обязаны  выработать  какой-то  документ,  по которому предприятие имеет право закупать товары за границей,  но и  обязано  закупать  технологию,  оборудование  и развивать нашу перспективу.  Надо  превратить  это  дешевое   заигрывание,   это недопустимо.

 

     Я просил бы, чтобы в нормативном документе это прозвучало.

 

     ГОЛОВА. Ясно.  Можемо  ставити на голосування?  Ставиться на голосування  пропозиція   про   призначення   Кравченка   Валерія Олександровича  на  посаду Міністра зовнішньоекономічних зв'язків УРСР.

 

     "За" - 304.  Валерію  Олександровичу,  поздоровляємо  вас  з призначенням цю дуже відповідальну посаду.

 

     Прошу зайняти місце в ложі Уряду.

 

     16

 

     З кадрами у нас на сьогодні все. У нас зараз іде питання про Концепцію нової Конституції.  Слово має народний  депутат  Шишкін Віктор Іванович - заступник голови комісії.

 

     ШИШКІН В.І.,   заступник   Голови   Комісії  Верховної  Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий   округ.  Кіровоградська  область/.  Уважаемые  народные депутаты! Я выступаю по поручению Конституционной комиссии.

 

     Постановлением Верховного Совета Украинской ССР от 22 мая 1991 года   комиссии  по  разработке  новой  Конституции  Украины поручено  доработать  Концепцию  новой   Конституции   с   учетом результатов  обсуждения и голосования на сессии Верховного Совета Украинское ССР и внести  ее  на  рассмотрение  Верховного  Совета республики.

 

     3 июня   этого   года   состоялось   заседание  комиссии  по разработке новой Конституции Украины,  на  котором  был  обсужден проект,  доработанный  рабочей  группой  комиссии.  В  обсуждении приняли участие 15 народных депутатов.  Выступающие отметили, что основные  положения  доработанного варианта Концепции Конституции Украины  в  основном  соответствует  результатам  голосования  по спорным моментам, состоявшегося 21-22 мая этого года.

 

     Вместе о  тем  народные  депутаты  Гопей,  Гуренко,  Водощук справедливо  указали  на  то,  что  отдельные  положения  проекта Концепции,  в частности касающиеся срока избрания судей,  статуса председателей местных Советов и некоторые другие, не совеем точно отражают  результаты  голосования  на сессии.  Эти несоответствия были устранены на комиссии. Кроме того,

 

     17

 

     комиссия сочла  необходимым  по  некоторым  положениям  дать обобщенный,   концептуальный   текст   и   уйти   от  нормативной конкретизации,  поскольку это  уже  сфера  постатейного  варианта проекта Конституции или даже отдельных конституционных законов.

 

     Уважаемые народные депутаты! Вам роздан проект, доработанный Конституционной  комиссией   в   соответстви   с   постановлением Верховного  Совета,  то есть с учетом обсуждения и голосования во узловым ее положениям. Учтена не только проголосование положения, но   и  конкретное  предложения  депутатов,  относящиеся  к  этим формулировкам,   касающиеоя.в   частности,    прав    гражданина, гражданского   общества,   государственного  устройства,  органов законодательно - исполнительной власти и правосудия.

 

     На заседании  Конституционной  комиссии   был   окончательно согласован  весь  текст Концепции.  Комиссия единогласно одобрила предлагаемый проект и просит Верховний Совет поступить  таким  же образом  -  дать  возможность  рабочей  группе  начать работу над постатейным текстом новой Конституции Украины.

 

     Хочу еще  раз  подчеркнуть,  что  мы  имеем  дело  сейчас  с концептуальными  положениями  Конституции,  а  не  с  конкретными нормативными положениями,  которые должны быть сформулированы  на профессиональном уровне при подготовке самого текста Конституции.

 

     При конкретизации    ряда    положений   придется   готовить альтернативные варианты, в частности по разделу правосудия, чтобы учесть, к примеру, поправку депутата Воробьева из Сум.

 

     Особо хочу  обратить  внимание  Верховного  Совета  на такое обстоятельство:  при обсуждении  Концепции  в  комиссии  возникли сомнения относительно одного из проголосованных Верховным

 

     18

 

     Советом положений.    Речь   идет   о   главе   "Организации государственной власти и самоуправления на местах".

 

     Как вы помните,  мы проголосовала за то,  чтобы председатели местных Советов были полномочными представителями Президента. Это вполне оправданно,  если мы действительно делаем  стабилизации  и полноценного функционирования исполнительной власти. Однако встал вопросе какого ранга  руководитель  местного  Совета  может  быть представителем  Президента?  Относится ли это к председателям,  к примеру,  сельских,  поселковых,  районных  в  городах   Советов, которых у нас 10 тысяч?

 

     Комиссия пришла   к   выводу   о  нецелесообразности  делать представителями Президента председателей всех местных  Советов  и решила ограничиться только областным уровнем.  Нельзя же доводить ситуацию,  мягко говоря,  да смешного. Ведь тем самым снижается и ограничивается роль местного самоуправления.

 

     Комиссия просит  Верховный  Совет  поддержать  ее  просьбу и внести в Концепцию  соответствующие  изменения,  проголосовав  за следующую редакцию данного положения:  "Найвищою посадовою особою на території області,  району,  міста,  селища, сільради виступав голова  відповідної  Ради  народних  депутатів,  який є одночасно головою  виконавчого  комітету".  Так  было  записано  в  прежней редакции,    мы    предлагаем    продолжать   так:   "Повноважним представником  Президента  в  голова   обласної   Ради   народних депутатів.

 

     Президент затверджує або визнає повноваження голови обласної Ради,  надаючи йому цим актом статус  "свого  уповноваженого".  И дальше по тексту, который мы уже проголосовали.

 

     19

 

     Вот это  все,  что  мне  поручала  доложить  Конституционная комиссия.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ЗБІТНЄВ Ю.І.,  заступник  голови  Комісії   Верховної   Ради Української  РСР  у  справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м.Київ/.  Шановний Вікторе Івановичу!  Ви  як  юрист  знаете,  що однією  з  головних  передумов  функціонування  держави  є  форма державного правління.

 

     При обговоренні  попереднього  законопроекту  питання   було поставлено,  з моєї точки зору,  некоректно:  чи згодні ви з тим, щоб у нас був  Президент?  Ми  проголосували,  що  згодні,  хоча. гадаю, у багатьох була й інша думка.

 

     У той же час форму державного правління, тобто чи в нас буде президентська республіка чи парламентарна, ми не обговорювали.

 

     Депутат Головатий порушував цю проблему, але вона залишилася без уваги.

 

     Сьогодні в   новому   проекті   Концепції  нам  пропонується президентська  республіка,  однак  дається   не   досить   чітке, поверхове  формулювання.  А саме:  "В конкретно-історичних умовах розвитку прийнятною формою є  президентська  республіка,  яка  за тривалий час свого існування''... - і таке інше.

 

     Хто і  коли  обговорював  це  найважливіше питання?  Якщо ми вирішуємо  не  економічні,  а  вже  політичні  питання,  то   для обговорення  цієї  проблеми  повинні  виділити не менш як півтори години.  адже йдеться про те,  кому і як віддаватиметься влада. Я думаю, ми

 

     20

 

     маємо зрозуміти,  що  коли  хочемо  добудувати  будинок,  то повинні знати, яким він буде. А поки що ми нічого не знаємо.

 

     ШИШКІН В.І.  Именно в  таком  ракурсе  проходило  обсуждение этого  вопроса  и  на Конституционной комиссии,  которая пришла к выводу, что мы проголосовали за президентскую республику.

 

     Перед голосованием вам была роздана таблица, в которую вошли все замечания по опорным вопросам.  Вопросы формулировались таким образок: "за" или "против" введения президентского поста, порядок избрания Президента.

 

     Так вот,  за  то,  чтобы  Президента избирал непосредственно народ,  проголосовало 313, депутатов. То есть все они высказались за  президентскую  форму  правления.  Если  Президент  избирается народом - это президентская республика.  Другой  формы  в  данной ситуации быть не может.

 

     Конституционная комиссия  именно с таких позиций подходила и единогласно проголосовала за президентскую республику.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Ради по вивченню  продуктивних  сил Української  РСР  АН  УРСР  /Суворовский виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати!  Хотів би довести до  вашого відома,  що після того,  як я на засіданні Конституційної комісії проголосував  проти  прийняття  проекту  Концепції  в  основному, більше мене на ці засідання не запрошували.

 

     Тепер стосовного   того,   яка   республіка  у  нас  буде  - парламентська   чи   президентська.   Ваше   пояснення,   Вікторе Івановичу,

 

     21

 

     досить довільне  і  не має нічого спільного з дійсністю.  Це питання заслуговує особливої уваги.  Ми говорили,  що  може  бути Президент  типу англійської королеви,  а може бути Президент,  не обмежений у правах.  Навіть ті  пропозиції,  які  прозвучала  тут сьогодні /зокрема,  пропонувалося не затверджувати членів Уряду/, спрямовані на те,  щоб  зробити  нашу  Верховну  Раду  залом  для балаканини,  а  не  надати  їй право вирішення важливих державних питань. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Радиі Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,  м.Київ/. Я хочу   нагадати   шановним   депутатам,   і   зокрема  депутатові Дорогунцову, що питання відносно форм республіканського правління у  нашому  парламенті обговорювалося досить детально.  Пригадайте мій виступ.  Я чітко визначив різницю між парламентарською формою державного устрою і президентською.  Логіка Концепції Конституції показувала,  що  там  закладена  структура  президентської  форма влади.

 

     Інша річ,  що  нашим депутатці захотілося шляхом голосування розтягнути цю форму, зробити щось невизначене, повернути її у бік так  званої системи "радянського народовладдя".  Але це вже інший бік  справи.   Однак   навіть   шляхом   голосування   розтягнута президентську   форму   правління,  зруйнувати  її  структуру  не вдалося.

 

     Тому я вважаю,  що таке бомбардування системи президентської форми  правління  є  безпідставним.  Якщо  хтось  має  пропозиції відносно того, аби привести у відповідність з цією головною тезою нашу Концепцію, то давайте їх розглянемо, для того, щоб ця

 

     22

 

     Концепція була більш стрункою,  мала завершену логічну схему і  відбивала  демократичну  практику  світу,   введемо   інститут намісників Президента до рівня областей.  То це інша мова була б, але торпедувати сьогодні  систему  президентського  правління,  я думаю.  це  повертатися  на  круги  своя  і  рятувати систему так званого "радянського народовладдя" Чи  це  під  личиною  змітаних форм  державного  правління,  чи  це  під  личиною парламентської республіки. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший  мікрофон.  Я  не  розумію,  знову   почалися виступи?  Я  ж  сказав  -  запитання.  Якщо  є  - ставте.  Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Ради Української    РСР   у   питаннях   екології   та   раціонального природокористування /Маріупольський Центральний  виборчий  округ, Донецька   область/.   Уважаемый   Виктор   Иванович!   Я  вносил предложение /оно  изложено  на  странице  25  второго  экземпляра приложение/  относительно  партийной  принадлежности Президента и Вице-президента.

 

     Вопрос. Рассматривалось ли это предложение,  и каково мнение комиссии по этому вопросу?

 

     ШИШКІН В.І.  Это  предложение не рассматривалось.  Я обращаю еще раз ваше внимание на наше постановление от 22 мая 1991  года. Что   здесь   было  поручено  комиссии?  Комиссии  было  поручено доработать проект в соответствии с теми позициями,  которые  были проголосованы здесь,  и представить Концепцию. Проголосованы были позиция согласно этой таблицы. Насколько они соответствуют этому

 

     23

 

     голосованию, определялась Конституционная комиссия и в связи с этим вносит данный проект для окончательного одобрения.

 

     Я думаю,  то,  о  чем  вы говорите,  это положение,  носящее нормативный характер,  я еще раз обращаю ваше внимание на это.  У нас  будет  время для обсуждения его при постатейном рассмотрении законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.. завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий  округ,  Одеська  область/.  Виктор  Иванович!   Мы   не голосовали  за  то,  что  представителя,  избранного  народом  /в частности,  председателя Совета/,  должен  утверждать  Президент. Наверное,  этого  достаточно,  если народ доверяет,  чтобы он был представителем Президента,  и нет  необходимости  дополнительного утверждения.  А  если  это  так,  то  эту  фразу  на 22 странице, наверное, надо еще раз проголосовать.

 

     24

 

     ШИШКІН В.І.  Нет,  вы не совсем верно говорите.  Дело в том, что то,  о чем я сказал,  о чем вы говорили,  проголосовано.  Это было предложение депутата Юхновского,  когда мы зашли в тупик при голосовании.  Вот  проголосовано - 295.  И этот момент мы тоже на Конституционной  комиссии  обсуждали  с  учетом   взглядов   всех политических партий и пришли к единогласному выводу,  что так оно и  должно  быть.  Именно   так   звучало   предложение   депутата Юхновского.

 

     Мы поднимали   стенограмму,   на  заседании  Конституционной комиссии все сверили.  Учитывая разность политических взглядов на Конституционной  комиссии,  не  могли  все допустить одну и ту же ошибку.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради Української   РСР  з  питань  економічної  реформи  і  управління народним господарством /Суворовський виборчий  округ.  Херсонська область/.  Шановні колеги! Якщо ми хочемо, щоб закони, які ми тут приймаємо, діяли, нам потрібна сильна виконавча влада, можливість Президента кадрове впливати на обласний рівень.  Інакше ми будемо мати тор парламент,  який ми сьогодні маємо. І Дорогунцов даремно боїться,  що наш парламент перетвориться на балаканину.  Він саме сьогодні і  є  балаканиною.  Проаналізуйте  закони  наші  і  самі побачите, що вони сьогодні не виконуються, бо в нас немає сильної виконавчої влади.

 

     25

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   начальник   відділу   Роменського    заводу автоматичних   телефонних  станцїй  /Роменський  виборчий  округ, Сумська область/.  Уважаемый Виктор  Иванович!  После  того,  как очень  четко  обозначил  позицию по президентской форме правления депутат Заец,  не менее тонно  и  блистательно  выступил  депутат Дорогунцов,   который   высказался   против  президентской  формы правления.

 

     И мне  представляется,  что  Концепцию,  которую  мы  сейчас Верховным  Советом  утвердим,  нельзя  утверждать без решения тех вопросов,  которые и Леонид Макарович ставил.  Необходимо  решить эти  вопросы  на уровне референдума.  Мне представляется,  что мы должны определить,  какая форма правления будет на Украине -  или президентская или парламентская.

 

     Я. считаю,  что вот эти два вопроса,  необходимо рассмотреть вместе и в этой связи принять решение.  И Концепцию утвердить,  и утвердить  те  вопросы,  которые  на  уровне референдума мы будем решать.

 

     ШИШКІН В.І.  Депутат Марченко,  вы сами  были  на  заседании Коиституционной    комиссии    и,    наверное,    помните,    что Конституционная комиссия приняла решение:  по  вопросам,  которые выносятся на референдум, провести отдельное заседание.

 

     ГОЛОВА. Почекайте,  треба  ж якось послідовно це робити.  Ми тоді на засіданні Верховної Ради прийняли постанову,  щоб винести на референдум. Це питання окремо вирішуватиметься.

 

     26

 

     Ми сказали  -  коли затверджуватимемо закон про референдуми, тоді окремо вирішимо і  це  питання.  І  всі  погодились.  Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  культури  та  духовного  відродження  /ЛуцькийЦентральний виборчий округ. Волинська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Я думаю,  що депутат Марченко має рацію.  Достатньо  з  нас  одного Президента Горбачова.  У нас в сила, яка успішно заведе Україну у найми. А ваша думка яка? Україна без Президента?

 

     ШИШКІН В.І.  Мое мнение такое:  мы три  дня  обсуждали  этот вопрос,  и, наверное, незачем сегодня втягивать парламент в новое обсуждение.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  керівник  Львівського  відділення  інституту ботаніки  імені  М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська  область/.  Шановний  Вікторе   Івановичу!   Це питання  обговорювалося  вже  багато разів,  я ставлюся з великою пошаною до депутата Дорогунцова, але цс не означає, що коли він і депутат  Марченко  голосували  проти  проекту Концепції,  то вони матимуть право якось накласти вето у Верховній  Раді.  Вони  свої думки висловлювали вже декілька разів. Ми їх вислухали і ми їх

 

     27

 

     знаємо. Я вважаю,  що форма президентського правління, і про це я говорю вже четвертий раз,  - найпрогресивніша в світі  форма демократичного правління.  Це. підтвердила Конституційна комісія, і ми проголосували за це.  Я  вважаю,  що  не  потрібні  повторні дискусії  у Верховній Раді і маркування часу.  Я пропоную закрити це питання і приступити до голосування всіх змін, про які доповів Віктор Іванович.

 

     ГОЛОВА. Може, вже вистачить? Перший мікрофон.

 

     КУЦАЙ І.Д.,  перший  заступник  голови  виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів - начальник  головного планово-економічного  управління  /ПереяславХмельницький виборчий округ, Київська область/. Вікторе Івановичу, я прошу розтлумачити одне  питання.  Що  мається  на  увазі?  Сьогодні  ми  розглядали законопроект про референдуми.  І там записано,  що найвищим актом волевиявлення  є  референдум.  І  в  нас  ніхто  не  мав права це відмінити,  це вище Конституції, вище всього іншого. Ми в проекті Концепції  такі  засади заклали,  що голова обласної Ради повинен затверджуватися Президентом  як  представник  Президента.  Голова Ради,  як  і  Президент обиратиметься всіма жителями на території області.  Це,  мабуть, той же референдум. Що одним розчерком пера Президент  відмінить  результати  голосування чи по новому будемо голосувати? Як це повинно бути на практиці?

 

     ШИШКІН В.І.  Когда будем рассматривать постатейно проект, мы со  всеми  этими предложениями,  наверное,  определимся.  Давайте сейчас вернемся к тем вопросам, которые уже проголосовали,

 

     28

 

     мы дальше этого их не могли развивать,  потому что у нас еще нет  оснований для работы в дальнейшем.  Все,  о чем вы говорите, уже носит нормативный,  постатейный характер.  Мы не имеем сейчас базы для его развития,  для его осмысления, потому что не знаем - каким путем идти.  Как же я могу сейчас вам ответить, каким путем мы пойдем дальше,  если не знаем,  что у этого пути есть база. Мы сами за это проголосовали /еще раз обращаю внимание  на  то,  что предложение    депутата    Юхновского    прошло/,    но    сейчас Конституционная  комиссия  просит  внести   в   это   предложение поправку, ограничиться только областным уровнем.

 

     Если Совет    не    согласится    с    таким    предложением Конституционной комиссии,  это другое дело.  Тогда останется  то, что   мы   проголосовали,   тогда   это   будет  определено  так: представители Президента аж до местных Советов.  Исходя из этого, мы  просили у Совета внести поправку.  А иначе мы оставим асе то, что было раньше, и будем работать в этом плане.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я хочу,  щоб ми  спокійно поставилися   до  того,  що  так  все  гостро  проходить.  Справа надзвичайно важлива.  Ми приймаємо документи,  які будуть з новим поглядом і на державу,  і на владу,  і на все.  І тут справа не в амбіціях, просто людина хоче до чогось дійти, про щось дізнатися. До  всього треба ставитись спокійно.  Але тут варто розуміти,  що комісія виконала лише доручення Ради, вона опрацювала ті питання, які їй було доручено.  Якщо потрібно відкривати ще одну дискусію, тоді треба мати іншу доповідь.  І це не просто так,  адже знову ж таки не можна звалювати до купи,  і те,  що обговорювалося, і те, що не  обговорювалося.  Нам  треба  тільки  дотримуватися  такого порядку.

 

     Перший мікрофон.

 

     29

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Дискусійне коло навколо Концепції  звужується,  ми  зійшлася   на   кількох   принципових питаннях,  і я думаю, що дискусія просто безперспективна, тому що кожен має свою позицію.

 

     Я вношу  пропозицію  і  прошу  її  зафіксувати,  -  провести поіменне  голосування.  Нам нічого приховувати,  хай люди знають, хто як голосував.  Це буде  розумно,  спокійно.  Кожен  має  свою позицію,  хай  він  її  виявить.  Я  вношу  і  прошу поставити на голосування пропозицію про поіменне голосування в даному випадку.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку...  Спокійно.   До   всього   треба ставитись  спокійно,  для  цього  у  нас  є  регламент,  і ми ним керуємося.

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція   народного   депутата Яворівського про те, щоб ці питання, які ми сьогодні обговорюємо, враховуючи   їх   важливість,    голосувати    поіменно.    Прошу проголосувати. Хто за те, щоб голосувати поіменно?

 

     Порахуйте, 373 - 127, і все стане ясно.

 

     Не голосували,  це їх справа.  Я не знаю... Хто голосував чи не голосував - це справа кожного.

 

     Таким чином, Вікторе Івановичу, що будемо голосувати, прошу?

 

     Що обговорювати?  Так,  зараз  Віктор   Іванович   вноситиме відповідну пропозицію. Поки що він відповідав на запитання.

 

     Я останній  раз  веду  дискусію  з  вами  з  місця.  Ви самі порушуєте,  Сергію Головатий,  Регламент і загальну культуру, яка має бути у Верховній Раді. У вас є мікрофон.

 

     Одну хвилиночку, перший мікрофон.

 

     30

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ,  Донецька  область/. Леонид  Макарович!  Мы  все принципиальные вопросы по Конституции голосовали  поименно.  По-моему,  нужно  и   этот   вопрос   тоже проголосовать поименно.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів, перший секретер Чуднівського райкому Компартії України /Любарський   виборчий   округ.  Житомирська  область/.  Шановний Леоніде Макаровичу!  На мою думку,  така обстановка складається в залі  через  те,  що ми не маємо рішення комісії на руках.  З тих питань,  які  розглядала  комісія,  можна  було   б   підготувати відповідний  текст,  дати  його  нам,  щоб  був якийсь допоміжний матеріал. У нас, Леоніде Макаровичу немає тексту на руках.

 

     ШИШКІН В.І.  Есть на руках.  Вам был роздан проект Концепции новой Конституция. Там же есть постановление Верховного Совета по Концепции новой Конституции из трех пунктов.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Я ще раз кажу,  що  немає  рішення  комісії  з принципових питань.

 

     ГОЛОВА. Тобто   ви  тепер  хочете,  щоб  протокол  засідання комісії роздали?

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Допоміжний матеріал, щоб можна було не на слух сприймати те, що говорить Шишкін, і голосувати, а щоб можна було

 

     31

 

     бачити текст перед собою.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Ми всі були,  коли обговорювалось це питання.  Два дні  вели  дискусію,  всі  брали  участь  у  цій дискусії.  Було засідання Конституційної комісії,  був час. Тепер знову треба створювати якусь групу, щоб кожному депутатові робити "підсобне господарство" у Верховній Раді?

 

     ШИШКІН В.І.  Еще  раз обращаю ваше внимание на постановление Верховного  Совета  от  22  мая.  Мы  проводили  голосование   по принципиальным позициям, вот они все у вас есть.

 

     Нашей Конституционной  комиссии было поручено привести текст Концепции в соответствие  с  результатами  этого  голосования.  Я доложил  о том,  как мы его привели.  Вам розданы материалы,  где изложена концептуальная позиция по Конституции в  соответствии  с этими результатами - не больше,  не меньше. Я сделал информацию о работе нашей  комиссии,  каким  образом,  это  было  приведено  в соответствие.

 

     Комиссия определила,     что    данный    текст    Концепции соответствует вот этим нашим проголосованным предложениям.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,  директор  Криворізького   цементно-гірничого комбінату   /Довгинцівський   виборчий   округ,  Дніпропетровська область/.  Виктор   Иванович!   Как   вы   считаете   по   поводу концептуальных  положений:  стоит  ли включать такое положение об обласных Советах? Как вообще должен формироваться областной Совет

-

 

     32

 

     полномочные представители   городских  Советов,  назначенные Президентом уполномоченные,  или же они будут избираться так, как до этих пор избирались? У меня к вам вот такой вопрос.

 

     ШИШКІН В.І Я уже говорил,  что мы не касались вопросов чисто нормативного характера,  то есть вопросов постатейного характера. Мы  сейчас  концептуально  определяем  позицию  местных Советов в целом,  а затем,  когда уже приступим к постатейной разработке  и вам  будет  предложен  ее  вариант,  там  уже  будут отражены эти момента о учетом и  ваших  суждений,  и  мнений  рабочей  группы, ученых, и так далее. Сейчас это преждевременный вопрос.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу!  Я  ще  раз нагадую,  послухайте уважно, це надзвичайно принципове питання. На засіданні Верховної Рада ми сказали, що не будемо голосувати за ту Концепцію, тому що розійшлися думками з принципових  питань.  Виступило  64  народні депутати,  обговорення  відбувалося  два  дні.  Комісія  виконала доручення Ради - вона внесла  на  обговорення  тільки  принципові питання, і ми маємо погодитися з тією редакцією, що запропонувала комісія,  тому що за неї відбулося голосування.  Це ж не  те,  що нові   питання   порушуються,  ми  їх  проголосували,  а  комісія відредагувала у відповідності з конституційними нормами.

 

     Тепер кажуть:  давайте  відкривати  нову  дискусію,  давайте знову  говорити.  Навколо  чого?  Ми  що,  знову Концепцію будемо обговорювати чи обговорювати те, за що вже голосували? Я б хотів, щоб   це   зрозуміли   народні  депутати.  Йдеться  про  те,  щоб проголосувати за цей проект постанови і опублікувати,  як ми тоді домовилися,

 

     33

 

     і доручити  комісії працювати.  Ми ж не відкриваємо дискусії навколо того, що проголосували.

 

     Я ставлю проект постанови на голосування.  Хто  за  те,  щоб прийняти  такий проект постанови,  прошу проголосувати.  Поіменне голосування, нагадую.

 

     Прочитаю проект:  "Постанова Верховної Ради Української  РСР про Концепцію нової Конституції України.

 

     Верховна рада    Української    Радянської    Соціалістичної Республіки постановляє:

 

     1. Схвалити Концепцію нової Конституції України.

 

     2. Опублікувати Концепцію нової Конституції /країни в пресі.

 

     3. Доручити  Конституційній  Комісії  на  основі   Концепції підготувати  проект  нової  Конституції  України і подати його на розгляд четвертої сесії Верховної Ради УРСР".

 

     Хто за проект,  прошу проголосувати.  Гслосування  поіменне. "За" - 800. Рішення прийнято.

 

     ШИШКІН В.І.  Леонид Макарович! Мы, как говоритоя, из-за этой дискуссии вместе с водой выплеснули ребенка.  Все-таки было  наше предложение внести коррективы в то, что мы проголосовали.

 

     34

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, все закінчили.

 

     ШИШКІН В.І.  Это отражено в Концепции,  и считается,  что мы одобрили.

 

     ГОЛОВА. Ми проголосували,  що ж ви знову починаете дискусію? 300   депутатів  проголосували  "за".  Слово  надається  товаришу Ткаченку.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я хочу висловити свою думку.

 

     ГОЛОВА. З якого питання?

 

     Не заважайте працювати, займіть своє місце.

 

     Я прошу всіх зайняти місця.  Інформація  Кабінету  Міністрів про     здійснення    невідкладних    заходів    по    поліпшенню фінансовоекономічного стану колгоспів і радгоспів та  прискоренню соціального розвитку села.

 

     Перший мікрофон, будь ласка.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий  округ. Харківська область/.  Уважаемые депутаты? Я вас убедительно прошу отложить сегодня слушание  этого  вопроса  по  одной-единственной причине.  Это  настолько  важный  вопрос,  что  слушать  его  без Премьер-министра  сегодня  нет  возможности.  Мы   так   считаем. Комиссия по вопросам агропромышленного комплекса считает, что нет возможности. Просим присутствовать

 

     35

 

     при этом слушании Премьер-министра.

 

     ГОЛОВА. Я хочу вас поінформувати.  Наскільки я знаю, Вітольд Павлович  мав  підійти,  він зараз виступає по телебаченню.  Він, мабуть, не чекав, що ми так швидко справимося з цим питанням. Яка думка.  будемо  слухати?  Почекайте,  це  ж вирішує Рада,  слухає народ.  Я не думаю, що Олександр Миколайович виступатиме від себе особисто.  Наскільки  мені відомо його інформація розглядалася на засіданні Кабінету Міністрів.  Зараз Прем'єр  підійде,  і  будемо працювати.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Д.Г.,   директор   Бобровицького  радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Якщо Верховна Рада сьогодні прийме дійсно розумне рішення,  то як ми без голови Уряду все-таки можемо прийняти? Будуть питання надто дискусійні і критичні.  Скажуть,  що  це прийнято без нього,  ви прийняли - ви його виконуйте.  Аграрники підтримують голову комісії.  І просимо вас,  Леоніде  Макаровичу,  це  питання  перенести.  Або  зробіть перерву.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний лікар  медсанчастини  Микитівського ртутного   комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборіий  округ. Донецька  область/.   Уважаемые   депутаты!   Что-то   становится непонятно: то мы настаиваем

 

     36

 

     срочно включить в повестку дня и начать слушать,  то сегодня вдруг резко меняем свои взгляды - не слушать.  Чем  же  мы  будем тогда  заниматься?  Этот  вопрос у нас в повестке дня,  поэтому я предлагаю приступить к работе.  Леонид  Макарович,  не  надо  нам сегодня ничего менять.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,   перший  секретар  Знам'янського  міськкому Компартії України /Знам'янський  виборчий  округ,  Кіровоградська область/.  Шановний Леоніде Макаровичу і Ми знаємо, що цими днями відбувся Селянський з'їзд країни.  На цей з'їзд викликали  навіть Президента  Горбачева,  і  там  було  досягнено  певного,  так би мовити,  консенсусу з тим,  щоб витягнути село із кризи,  в  якій воно  знаходиться.  Тому  я думаю,  що треба по процедурі зробити невеличку перерву, а потім розглянути при Прем'єр-міністрові.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку, зараз з'ясуємо. Перший мікрофон.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань  відродження  та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.  Товариші  депутати, питання   виникло   -  чого  так  говорять  господарники?  Я  вам доповідаю.  Є десять  постанов,  і  остання  підписана  товаришем Фокіним.  Вона не виконана і на 30 процентів.  Це те, що Ткаченко доповідатиме у його відсутність. Давайте відкладемо

 

     37

 

     це питання,  з  'явиться  через  годину-тоді  й   розглянемо питання.

 

     ГОЛОВА. Ну що ж, давайте зробимо на 20 хвилин перерву.

 

     /Після перерви/.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Один  наш  уважаемый  депутат предложил без Премьер-министра вопрос не рассматривать,  а второй депутат-аграрник его поддержал.

 

     Не поставив вопрос на голосование,  вы объявляете перерыв. Я думаю,  необходимо все-таки уважать Государственного  министра  - Министра  сельского хозяйства,  и Первого вице Премьера,  который здесь находятся.

 

     Нельзя же каждый раз Премьер-министра дергать туда-сюда.

 

     ГОЛОВА. Я згоден з вашою критикою.  Але справа  в  тому,  що слухається аграрне питання.  Голови комісій, які виступатимуть із співдоповідями  -  депутати  Сухий  і   Чепурний,   внесли   таку пропозицію. Навіщо ж нам з самого початку загострювати ситуацію і виносити оцю суперечку у Верховній Ради на  весь  загал,  на  всю Україну.  Я  керувався тільки цими обставинами.  А критику вашу я приймаю.  Так діяти справді не годиться. Коли б народні депутати, в  тому  числі  і  голови комісій,  добре подумали,  вони б цього питання не порушили і не поставали вас у  скрутне  становище.  Це треба всім мати на увазі.

 

     38

 

     Будь ласка. Скільки вам потрібно часу? До тридцяти хвилин.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.,  Державний  міністр  сільського господарства. Шановні народні депутати! Не так багато часу минуло відтоді, коли на  сесії Верховної Ради розглядалося питання розвитку села.  Але за  цей  час  відбулися  такі  зміни   в   сільськогосподарському виробництві,  які  дійсно  вимагають  вжиття  Урядом невідкладних заходів,  щоб не допустити спаду виробництва  і  продажу  державі сільськогосподарської продукції.

 

     Як ви  знаете,  чергове  і,  на  жаль,  традиційне порушення цінового паритету  на  сільськогосподарську  продукцію,  допущене союзним Урядом при проведенні останньої реформи цін,  призвело да серйозного   загострення   фінансово-економічної    ситуації    у сільськогосподарському  виробництві республіки.  Різко зменшились власні  фінансові  ресурси  колгоспів  і  радгоспів  на  розвиток матеріально-технічної  базі  і  соціальної  сфери,  що  викликало справедливе нарікання селян.

 

     Досить сказати,  що  закупівельні  ціни  були  підвищені   в середньому  на  45  процентів,  а на матеріально-технічні ресурси промислового    виробництва,    що     споживаються     сільським господарством,  вони  зросли в 2,3 раза,  на сільськогосподарську техніку - майже в 2 рази,  на капітальне будівництво - в 2,8 -  3 рази.

 

     39

 

     Внаслідок цього   за  п'ять  місяців  поточного  року  різко зменшилась  наявність  грошових  коштів   на   рахунках,   зросла заборгованість  по  позичках  банків на поточні виробничі потреба села  та  підвищених  процентних  ставок  по  них.  А  капітальні вкладення за рахунок власних коштів у цінах 1991 року скоротилися на 51 процент.

 

     Важке фінансове  становище,   це   склалося   в   сільському господарстві    республіка,   ставить   під   загрозу   виконання запланованих на 1991  рік  обсягів  будівництва  житла,  об'єктів соціально-культурного   побуту,  мереж  газо-  і  водопостачання, шляхів у сільській місцевості.

 

     Невпевненість господарств і будівельних організацій в  тому, що  їм  будуть  компенсовані  додаткові затрати,  вже призвели до уповільненя темпів будівельних робіт. За п'ять місяців нього року по колишньому Держагропрому від річних завдань введено в дію лише 4,5 процента житла,  8,4 процента дитячих  садків,  1,2  процента загальноосвітніх шкіл, 3 проценти клубів і будинків культурі, 4,1 процента автомобільних шляхів, близько 2 процентів газових мереж, що в 2 рази менше,  ніж було на цей період у минулому році.  І це при  тому,  що  будівельні   організації   матеріально-технічними ресурсами були в основному забезпечені.

 

     Відомою вам постановою Кабінету Міністрів СРСР від 31 травня 1991  року  "Про  компенсацію  в  1991  році  додаткових   витрат підприємств  і організацій агропромислового комплексу в зв'язку з реформою  ціноутворення"  союзний   уряд,   хоч   і   з   великим запізненням,  але  все  ж  таки вжив ряд заходів щодо виправлення становища у сільськогосподарському виробництві.  Зміст  постанови вам відомий з преси, тому я не буду його повторювати.

 

     40

 

     Хочу звернути вашу увагу тільки на те,  що реалізація даного документа повністю покладена на  союзні  республіки,  і  жодне  з питань  не  вирішується  за  рахунок союзного бюджету,  чого ми з вами, власне, і сподівалися.

 

     Уряд республіки    за    участю    Мінсільгоспу,    Мінфіну, Міністерства   економіки,   Академії  аграрних  наук  республіки, керівників колгоспів  і  радгоспів,  яких  ми  запросили  з  усіх областей,  обласних  начфінів  опрацювали це питання і внесли на, розгляд Кабінету. Згідно з цим документом передбачається таке.

 

     Перше. Звільнити,  починаючи   з   1   липня   цього   року, підприємства  і організації агропромислового комплексу республіки від платежів у  позабюджетні  фонди  стабілізації  економіки,  що вносяться  ними за рахунок відрахувань на соціальне страхування в розмірі  11  процентів  до  заробітної  плати.  Розрахунково   це становить  понад  811  мільйонів  карбованців,  в  тому  чисті по сільському господарству - 733 мільйони карбованців.

 

     Друге. Встановлено,  що починаючи  з  1  червня  цього  року платежі  в  бюджет  по  податку  з продажів у розмірі 5 процентів колгоспам    /включаючи    риболовецькі/,    радгоспам,     іншим сільськогосподарським  підприємствам  та організаціям зменшуються на суму податку  з  продажів,  сплачену  за  матеріально-технічні ресурси /роботи,  послуги/,  використані для потреб невиробничого характеру,  на капітальне будівництво господарським  і  підрядним способом, а такса за придбані засоби виробництва, які відносяться до основних фондів.  Усе це становить суму в межах 360  мільйонів карбованців.

 

     Трете. Знижено,   починаючи   з  15  червня  цього  року,  в середньому на 30 процентів ціни на  комбікорми,  що  реалізуються колгоспам, радгоспам, іншим споживачам. Різниця між новими цінами

 

     41

 

     і тими, що діяли раніше, відпускними цінами, відшкодовується державним підприємствам комбікормової  промисловості  за  рахунок бюджетних коштів у розмірі 458 мільйонів карбованців.

 

     Четверте. Дозволено      колгоспам,     радгоспам,     іншим підприємствам   та   організаціям   агропромислового   комплексу, селянським   /фермерським/  господарствам  продавати  державі  за договірними цінами вовну і шкіряну  сировину  з  15  червня  1991 року, тютюнову сировину - з урожаю поточного року. В аналогічному порядку реалізуються продукти їх  переробки.  За  обрахунками  це становить десь 25-80 мільйонів.

 

     Аналіз і   розрахунки   показують,  що  в  умовах  утворення спільних договірних цін на яйця і  м'ясо  птиці  /при  збереженні роздрібних  цін  на цю продукцію/ птахофабрики республіки стануть збитковими  або  низькорентабельними  і  не  зможуть   одержувати прибутки. які б забезпечували їм нормальний, розширений розвиток.

 

     Кабінет Міністрів  вирішує  питання про дозвіл птахофабрикам реалізовувати яйця по роздрібних цінах за  вирахуванням  торгових знижок,  забиту  у  їхніх  цехах  птицю  - по оптових цінах,  які встановлено   для   м'ясокомбінатів.   На   живу   птицю,   котра реалізується птахофабриками,  встановлюється доплата в розмірі 17 процентів до діючих закупівельних цін.

 

     Решту здорожуючих   факторів,   не   врахованих   у    нових закупівельних  цінах  /за  розрахунками це становить 8,9 мільярда карбованців/,  пропонується  спрямувати  на  премії   і   дотації капітальних  вкладень,  як  це  і передбачено постановою союзного Уряду.  Доплати до  нових  закупівельних  цін  встановлюються  на основні  види продукції,  реалізовані державі з 1 січня поточного року.

 

     42

 

     На зернові культури встановлюються  надбавки  у  розмірі  43 проценти,  соняшник - 21, сою - 43, цукрові буряки - 16, молоко - 21,  велику рогату худобу - 33,  жирну свинину - 35,  птицю - 17, овець  і  кіз  -  40  процентів.  Із  8,9  мільярда  карбованців, виділених для встановлення  надбавок,  на  рослинництво  йде  2,1 млрд.  крб., або 23,6 процента, а на тваринництво - 6,8, або 76,4 процента.  Тобто ми розподілили з урахуванням побажань керівників колгоспів і начфінів областей. Впровадження заходів, передбачених постановою   Кабінету   Міністрів   республіки,    дасть    змогу компенсувати  в  поточному році повною мірою здорожчуючі фактори, не враховані в закупівельних цінах.

 

     Додаткова виручка господарств за продаж продукції в  рахунок держзамовлення   становитиме   10,4   мільярда   карбованців,   а рентабельність виробництва становитиме близько 82-55 процентів.

 

     Для забезпечення соціальної захищеності населення,  а  також стабільного   надходження  господарствам  коштів,  одержаних  від реалізації їхньої продукції, передбаченої договорами контрактації за  закупівельними  цінами  з  урахуванням встановлених надбавок, визнано   доцільним   не   застосовувати   договірні   ціни    на сільськогосподарську продукцію в межах до 30 процентів від обсягу держзамовлення.

 

     Тобто весь  обсяг   продукції   в   рахунок   держзамовлення сплачуватиметься   господарствам   за  державними  закупівельними цінами із застосуванням тих доплат, про які я сказав.

 

     Вказані доплати виплачуватимуться господарствам  за  рахунок республіканського бюджету.  Пропонуєтьоя, щоб вони головним чином спрямовувались  на  розширення  виробнчої  бази   господарств   і розвиток  соціальної  сфери  на  селі,  а не використовувались на фонди     споживаная.     Це     теж     побажання     керівників сільськогосподарських підприємств

 

     43

 

     8 місць.

 

     Ще один    важливий    момент.    Встановлені   доплати   до закупівельних цін не будуть позначатися на собівартості продукції переробної   галузі,  тобто  оптово-роздрібні  ціни  на  продукти харчування підвищуватися не будуть.

 

     Хочу відзначити,  що передбачені постановою Уряду заходи  по зміцненню  фінансово  -  економічного стану сільськогосподарських підприємств забезпечують на сьогодні еквівалентність  обміну  між аграрним   сектором   економіки   та  іншими  галузями  народного господарства.

 

     З метою підтримки паритетності цін з другого півріччя  цього року  вводиться  система щоквартального обліку зміни їх рівнів на сільськогосподарську  і  промислову   продукцію.   Уряд   доручив Міністерству статистики разом із Міністерством економіки подавати інформацію з аналізом причин виникаючих диспропорцій в обміні між сільським  господарством  та іншими галузями,  і при необхідності готувати   пропозиції   про   індексацію   цін   на   всі    види сільськогосподарської продукції.  Постановою також передбачається конкретні заходи по посиленню  контролю  за  дотриманням  цін  на продукцію, що поставляється агропромисловому комплексу.

 

     Встановлені в республіці оптові піни на продукцію переробної промисловості,   тарифи   та   послуги   забезпечують   нормальні фінансово-економічні  умови  для  їх  діяльності,  а  деякі з них матимуть навіть  вільні  прибутки.  У  той  же  час  на  розвиток соціальної сфери на селі виділено вкрай недостатньо коштів,  і це ми з вами знаємо.  З цих міркувань пропонується частину прибутків промислових     підприємств     спрямувати     на    фінансування централізованих капітальних вкладень і за рахунок  цього  виявити можливі суми асигнувань з бюджету саме на потреби села.

 

     44

 

     Хочу, товариші,  зупинитися  також  на  окремих  пропозиціях Комісії  з  питань  агропромислового  комплексу  щодо   зміцнення фінансового  стану  сільського  господарства,  які  ще не знайшли відображення в даній постанові Уряду.  Зокрема,  комісія пропонує встановити  колгоспам  відрахування  на  соціальне страхування у. розмірі 12 процентів до фонду оплати праці  замість  сьогоднішніх 26  процентів.  Але,  на  нашу  думку,  ця  пропозиція  не зовсім обгрунтована,  тому що сьогодні виплати пенсій колгоспникам і  по листках  непрацездатності  перевищують  відрахування в цей фонд з розрахунку 26 процентів майже на 800  мільйонів  карбованців  при умові  застосування відрахувань у розмірі 12 процентів.  По фонду оплати праці на виплату пенсій колгоспникам не вистачатиме  майже 2 мільярди карбованців.

 

     Щодо встановлення  податку  на  зростаючу  заробітну плату в колгоспах і радгоспах у розмірі 8 процентів від  прямої  грошової оплати праці і на оподаткування натуральної оплати, то це питання заслуговує на  увагу.  Ми  розглядали  його  з  Головою  Кабінету Міністрів,  і  думаю,  що  найближчим  часом  внесемо  відповідні пропозиції щодо цього питання.

 

     Стосовно повернення колгоспам і радгоспам сум коштів,  - які виплачені  ними  колгоспникам  і  працівникам радгоспів у вигляді компенсації.  Ви знаєте,  що це питання також вирішено  Кабінетом Міністрів.    Ці    кошти   сільськогосподарським   підприємствам перераховуються.

 

     Вносилася також пропозиція щоб про  індексувати  всі  кошти, які  були  на  рахунках  господарств станом на 1 квітня поточного року, збільшивши їх на 40 процентів. Проте, як ви знаєте, вказана індексація  у  зв'язку  з  підвищенням  роздрібних  цін на товари народного споживання і тарифів на послуги проводилася тільки з

 

     45

 

     вкладів населення із особистого страхування громадян.

 

     На кошти підприємств і організацій, в тону числі колгоспів і радгоспів,  проведення такої індексації не передбачено,  оскільки компенсація  здорожуючих  факторів  забезпечується  господарствам новими закупівельними цінами з урахуванням дооплат,  про що я вже говорив.

 

     Зазначені інші пропозиції, які на сьогодні це не вирішені, і потребують  додатково вишукати в республіці за рахунок бюджету не менш як 16  мільярдів  карбованців,  крім  тих  8,9,  про  які  я сьогодні казав.

 

     І хоч  усі  ці  пропозиції,  на  мій  погляд,  слушні  і  не викликають ні в кого заперечень,  я думаю,  що до цих  пропозицій нам  потрібно  повернутися  трохи  пізніше,  розрахувавши  всі ці питання,  як кажуть,  встановивши і  паритет  цін,  і  відповідні надбавки  доя  того,  щоб  колгоспи  одержували  прибутки  і вели розширене виробництво.

 

     Шановні народні депутати! Дозвольте тепер коротко зупинитися і   доповісти  вам,  яка  обстановка  складається  з  реалізацією встановлених планів по соціальному розвитку  села  і  які  заходи вживаються Урядом з цього питання.

 

     Як ви  знаєте,  в  цілому по республіці виділені на 1991 рік агропромисловому  комплексу  ресурси   забезпечують   заплановані обсяги   будівельно-монтажних   робіт.   У   повному   обсязі,  з урахуванням ремонтно-експлуатаційних потреб,  виділені  фонди  на труби -540 тисяч, металопрокат - 1,37 млн., цемент - 4,4 мільйона тонн,  шифер  -  391  мільйон  умовних  плит,   лісоматеріали-3,5 мільйона   кубічних   метрів.  Ці  обсяги,  крім  лісоматеріалів, перевищують рівень минулого року в межах 1,4  -  1,6  разів.  Але реальний стан матеріально-технічного забезпечення безпосередньо в господарствах,

 

     46

 

     особливо для будов, що споруджуються господарським способом, залишається  значно  складним.  Це  зумовлено вкрай незадовільним прикріпленням виділених лімітів до реальних постачальників  через спая обсягів виробництва їй масовий розрив тривалих господарських зв'язків,  особливо по міжгосподарських  поставках.  На  сьогодні здебільшого  сировинні  ресурси прикріплені у повному обсязі,  за винятком лісоматеріалів.

 

     Проте слід   відзначити,   що    порядок    лісозабезпечення агропромислового  комплексу,  встановлений  центром  на 1991 рік, поставив нашу республіку  в  дуже  скрутне  становище.  Тільки  в травні  почали  одержувати  ці  ліміти.  Але під великим сумнівом реальність їх прикріплення у  повному  обсязі.  Про  це  свідчать багаточисель-ні  факти  відмов постачальників Росії від укладання договорів на поставку,  незважаючи  на  те,  що  ми  неодноразово спільно  розглядали це питання з керівниками Російської Федерації та Кабінетом Міністрів Союзу.

 

     На жаль,   до   цього   часу   на    розроблено    механізму відповідальності  республік  за  невиконання  міжреспубліканських угод  по  товарообміну.  Але  ми  над  цим  питанням  працюємо  і сподіваємося   на  його  позитивне  вирішення.  Проведена  значна організаційна робота щодо здійснення плану  матеріальнотехнічного забезпечення  по  газифікації  сіл.  Разом  із  трубними заводами розроблені та затверджені  понарядні  графіки  поставок  сталевих труб,  згідно  з  якими повне відвантаження їх споживачам повинно завершитись у жовтні цього року.

 

     І дійсно,   становище   дещо   виправилося.   Середньодобові поставки труб у червні цього року зросли до 1,5 тисяч тонн щодоби проти  0,4  тисячі,  що  були  у  травні.  Проте  ці   темпи   не забезпечують

 

     47

 

     виконання плану   поставки  труб,  які  визначені  на  перше півріччя. Вони повинні бути вдвічі більшими.

 

     Становище, товариші,  ускладнюється дещо й тим,  що  в  ряді випадків  заводи  не  приймають  до  виконання включені в графіки наряди.  Особливо  це  мав  місце  на  Новомосковському  трубному заводі,  де  директором  депутат Верховної Ради товариш Хмельник, який відмовляється поставляти труби діаметром 219 міліметрів, які вкрай необхідні для будівництва газопроводу на селі.

 

     Остаточно вирішено  питання закупок по імпорту 20 тисяч тонн труб,  які відповідно до укладеного контракту будуть поставлені в липні-жовтні.

 

     У Кабінеті  Міністрів УРСР прийнято рішення про забезпечення об'єктів  газифікації  газовими  приладами  та  обладнанням.   На виконання  цієї  програми  додатково  залучено  27 машинобудівних підприємств республіки.

 

     Шановні народні депутати!  Безперечно,  багато  справедливих скарг  надходить  на  незадовільні поставки матеріально-технічних ресурсів,  але хочу  наголосити,  що  прийняття  Верховною  Радою республіки закону, величезна робота, яку проводить Уряд і комісія Верховної Ради, навіть сьогодні дали вже певні результати.

 

     За 5  місяців  цього  року  в  умовах  порушення  виробничих зв'язків,  можна сказати,  кризового стану в промисловості,  село одержало металу більше проти минулого року  майже  на  100  тисяч тонн і цементу - на 140 тисяч.

 

     48

 

     Головне полягає  в  тому,  щоб  ці  матеріальні ресурси були використані суворо для призначення на соціальний  розвиток  села. Слід  сказати,  що  цей  рік  повинен стати переломним у питаннях постачання   села    будівельними    матеріалами,    трубами    і Металопрокатом.  Адже  база  залишається  на рівні цього року.  і авансові рознарядки будуть зроблені вже  з  урахуванням  поставок 1991  року.  Одночасно  варто зауважити,  що в поточному році для компенсації  подорожчання  вартості   будівництва,   застосування коефіцієнта 1,9 додатково виділено для АПК з позабюджетного фонду стабілізації економіки майже 700 мільйонів карбованців.

 

     Разом з тим, щоб покрити весь обсяг подорожчання будівництва на  об'єктах  АПК,  що  споруджуються  за рахунок централізованих капіталовкладень,  згідно з рішенням  Верховної  Ради  республіки Міністерством  фінансів  вишукуються кошти на компенсацію збитків підрядних організацій за рахунок бюджету.

 

     Що стосується    фінансування    капітального    будівництва колгоспами і радгоспами за рахунок власних коштів, то воно повною мірою перекривається закупівельними цінами з урахуванням згаданих надбавок.

 

     Третє питання.    Щодо    забезпечення   товарами   масового споживання,  легковими автомобілями  і  будівельними  матеріалами сільського населення. З метою вирівнювання рівнів виділено товари народного споживання в розрахунку на душу населення,  розподілено на  1991  рік  ринкові  фонди  найважливіших  товарів  з наданням пріоритету сільськогосподарським областям,  у яких темпи приросту фондів  в  1991  році  вищі,  ніж  в індустріальних і в цілому по республіці. Темпи росту ринкових фондів

 

     49

 

     споживчої кооперації  у  1991  році  на   тканини   шерстяні становлять  116 процентів,  в цілому по республіці - 101.  Швейні вироби відповідно - 81,3,  по  республіці  -  71.  На  трикотажні вироби  -  79,  по  республіці  -  71.  На  взуття  шкіряне - 100 процентів, по республіці - 91. На посуд сітяний тощо - 124 і 100. На  телевізори  -  115,  магнітофони - 132.  На холодильники - 74 проти 66. І на пральні машини - 80 проти 79.

 

     Відповідно облвиконкомами збільшено на 1991  рік  у  системі споживчої  кооперації  темпи  росту  ринкових фондів на більшість груп продовольчих і непродовольчих товарів, але при цьому поки не досягнуто вирівнювання їх споживання на душу населення.

 

     У зв'язку  з  цим  Рада Міністрів листом від 11 квітня цього року доручила облвиконкомам переглянути на 1991 рік розподіл  між державної  і  кооперативною торгівлею ресурсів таких важливих для села   товарів,   як   мило   і    синтетичні    миючі    засоби, панчішношкарпеткові вироби,  колготки,  костюми,  брюки, сорочки, плаття,  халати жіночі з  фланелі,  білизна  чоловіча  і  жіноча, рушники,   шкільна   форма,  взуття  /крім  взуття  для  жінок  і чоловіків/,  тютюнові вироби,  Але їх все одно на душу сільського населення сьогодні ще недостатньо.

 

     Проте Закарпатський,     Івано-Франківський,     Львівський, Луганський облвиконкоми ще  не  переглянули  розподіл  визначеної групи   товарів.  Рішення  про  поступове  вирівнювання  душового споживання  протягом   1991-1993   років   прийняли   Вінницький, Житомирський,   Івано-Франківський,   Херсонський,   Чернівецький облвиконкоми.

 

     Для поліпшення   забезпечення    сільських    індивідуальних забудовників   будівельними   матеріалами   Кабінетом   Міністрів прийнято

 

     50

 

     постанову від  26  квітня,  згідно  з  якою  на  Укоопспілку покладено  Функції  фондоотримувача  ринкових  ресурсів  лісових, будівельних  матеріалів  та  санітарно-технічних  виробів.   Цією постановою  на Укоопспілку покладено також функції по організації вивчення попиту населення,  проведення оптовопромислових  ярмарок по закупівлі будівельних матеріалів та виробів.

 

     Що стосується легкових автомобілів, то Мінторг СРСР до цього часу ринкові фонди на  них  республіці  ще  не  виділив.  При  їх одержанні  на  1991  рік  буде  спрямовано  для продажу сільським жителям,  які працюють в агропромисловому комплексі та соціальній сфері  на  селі,  35  тисяч  автомобілів,  тобто 60 процентів від обсягів.  що розподіляються республіці на  рівні  1990  року.  На сьогодні  Мінторг  УРСР  для  продажу  сільським  жителям авансом виділив 5 тисяч 320 автомобілів.

 

     Забезпечення потреб   індивідуальних   забудовників   цеглою здійснюється облвиконкомами ще далеко не повною мірою.

 

     Як свідчить перевірка на місцях,  у Вінницькій,  Полтавській та  Чернігівській   областях   цегла   сільським   індивідуальним забудовникам    виділяється    першочергово    і   за   списками, затвердженими  відповідними  місцевими  Радами.  Але  в  багатьох областях, на жаль, про це сказати сьогодні не можна.

 

     Підготовлено проект   постанови   Кабінету  Міністрів  УРСР, погоджений з  відповідними  міністерствами  і  відомствами,  "Про зміни  та  доповнення  деяких  рішень  Уряду з питань соціального розвитку села і агропромислового  комплексу"  Проектом  постанови передбачені зміни та доповнення до постанов,  прийнятих раніше на виконання закону,  які стосуються ряду важливих питань планування та фінансування, матеріальнотехнічного постачання та

 

     51

 

     вирівнювання норм   споживання   товарів   широкого  вжитку. Зокрема,   визначено   порядок   розробки   планів   капітального будівництва   та   об'єктів  невиробничого  призначення,  на  які починаючи з 1992 року  буде  спрямовано  50  процентів  державних централізованих капіталовкладень.  Це для того, щоб поправити те, що ми не зробили в 1991 році.

 

     Питання матеріально-технічного  постачання  агропромислового комплексу  вирішуватимуться  в повному обсязі при розробці планів економічного і соціального розвитку села.

 

     Визначено порядок плати за використання трудових ресурсів  у сільських  і  селищних  Радах  народних депутатів підприємствам і організаціям, працівники яких проживають в сільській місцевості.

 

     До речі,  шановні товариші,  до нас сьогодні надходять  такі неприємні   повідомлення   із   ряду  підприємств,  де  проходить скорочення працюючих.  І в основному скорочують тих,  хто прийшов із села.

 

     Норми споживання  товарів  на  душу  населення в місті чи на селі повинні бути,  як я вже  говорив,  вирівняні  до  1993  року включно.   З  метою  забезпечення  надійного  контролю  за  ходом будівництв  об'єктів  невиробничого  призначення   на   селі   та використання     державних    централізованих    капіталовкладень впроваджується щоквартальна статистична звітність.

 

     Шановні народні депутати!  Я вам  доповів  про  заходи,  які вживаються Урядом щодо подолання надзвичайно напруженої ситуації, що  складається  в   сільськогосподарському   виробництві.   Хочу запевнити,  що  Урядом  у  цій  складній  обстановці робиться все можливе,  щоб  не   допустити   занепаду   сільськогосподарського виробництва.

 

     52

 

     Ми зараз  вступили  у дуже відповідальний і складний період. Ви приїхали з місць і  на  власні  очі  бачили,  що  несприятливі погодні  умови  викликають  велике  занепокоєння про долю врожаю. Холодна погода затримала підростання трав і культур.  Це разом  з безпідставним  скороченням  поголів'я  худоби і птиці призвело до зменшення виробництва тваринницької продукції.

 

     Не всі     питання     ще     вирішене     по     підготовці матеріальнотехнічної  бази  для  проведення заздалегідь заготівлі кормів і збирання нового врожаю.  Тому зараз зусилля радянських і сільськогосподарських   органів   повинні   бути   спрямовані  на організоване  вбирання  і  заготівлю  продукції  врожаю   та   її переробку.

 

     Проте ми  глибоко  розуміємо,  що  поліпшення  фінансового і економічного становища господарств,  а отже,  і країни в  цілому, можливе   лише   за   умови  збільшення  виробництва  всіх  видів сільськогосподарської продукції. Над цим, шановні товариші, разом з вами і працюємо. У мене все, спасибі.

 

     ГОЛОВА. Є запитання?

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Якщо немає, тоді в мене є одне запитання.

 

     ГОЛОВА. До кого?

 

     ТКАЧЕНКО О.М. До депутатів.

 

     ГОЛОВА. Зразу до всіх? Цікаво. Будь ласка.

 

     53

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Шановні  народні депутати!  Буквально тиждень тому Голова Кабінету Міністрів підписав лист на ім'я  голів  усіх облвиконкомів,  і  ми  просимо  цей  лист розглянути,  Ми провели селекторну  нараду  з  усіма  головами   колгоспів,   керівниками радгоспів і міжгосподарських підприємств. Питання одне. На полях, дійсно, дозрівав хороший урожай. Ми з вами в цьому році потрапили у великий цейтнот.  Заготувавши хліби минулого року 15,5 мільйона тонн,  ми  витратили  на  сьогодні  18  мільйонів,   вийняли   із держрезерву   мільйон  200  тисяч  тонн.  Ми  взяли  в  посівного матеріалу,  як кажуть,  недоторканість - 400 тисяч,  мільйон  600 тисяч,  взяли  те,  що  ми не мали права брати.  Ми взяли гріх на душу.  І Голова,  і я як Державний міністр. Сьогодні нам потрібно вже  заготувати  хліба  не  17,  а  19  мільйонів  тонн,  щоб нам нормально  жити  і  нормально  формувати   економіку,   розвивати соціальну сферу села.

 

     Ми просимо  вас  на  сьогоднішній день підписати договори на 14,2  мільйона  тонн.  14  мільйонів  нам  якраз  вистачить:   12 мільйонів, щоб забезпечити продовольчу групу, і 2 мільйони тонн - покласти в резерв, повернути те, що ми взяли.

 

     По решті   -   виробництво   комбікормів   для   птахопрому, тваринпрому,  Укрриби,  племоб'єднань і так далі, і повернення по звороту на отоварювання - ми маємо нуль.

 

     Тому прохання  до  всіх  депутатів:  роз'їхавшись  і  ведучи розмови на місцях,  поверніться до цього. Я просив і благав голів колгоспів і директорів радгоспів:  ми заклали все,  що  могли,  з бюджету   для  того,  щоб  підняти  ціні  ,  щоб  підняти  рівень рентабельності до 55 процентів. Ні одна республіка в країні такої рентабельності не має.  І коли я виступав на Селянському з'їзді в Москві - і казав про це, в залі не сприйняли, тому що у Союзі йде розмова про 38 процентів. Ми ведемо розмову про 55, хоча я сказав що це ми робимо за рахунок  власного  бюджету,  за  рахунок  того боргу, який бере республіка на себе.

 

     54

 

     Тому в мене до вас одне прохання: давайте все-таки зважимо.

 

     Це вже   не  просто  прохання,  це  крик,  це  наша  життєва необхідність. Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Так,  де  виступи   та   запитання?   Давайте   тоді встановимо час: 15 хвилин будете виступати. Перший мікрофон.

 

     ДЗЮБА М.Г.,   голова   підкомісії   Комісії  Верховної  Ради Української  РСР  у  питаннях  соціальної   політики   та   праці /Оболонський   виборчий   округ,   м.Київ/.  Шановний  Олександре Миколайовичу,  запитання таке.  Останнім часом склалася ситуація, коли  колгоспи  /наприклад,  Вишгородського  району/  і  особисті господарства практично  не  можуть  здати  велику  рогату  худобу державі.  Значить,  це тягне за собою зниження поголів'я, тому що люди перестають вирощувати худобу.  5  тої  же  час  у  магазинах прилавки пусті,  м'ясокомбінатів зупиняються.  Наприклад, магазин "Кулінарія" на Оболоні зовсім зупинив  роботу,  люди  вже  будуть звільнятися з роботи.  Якщо Москва, м'яко кажучи, невірно вчинила з цінами,  то чому наша Рада Міністрів не приймає ніяких  рішень? Чи, може, хтось зацікавлений у тому, щоб створити штучний голод?

 

     ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів запитання. Якщо такий випадок є, що у вас окремі м'ясокомбінати не приймають худобу,  то це,  мабуть, велика якась випадковість. Справа в тому, що дійсно, коли підняли роздрібні ціни,  то замовлення з боку торгівлі і на м'ясні,  і на ковбасні   вироби   різко   зменшилися.   Тому   у  вас  на  ряді м'ясокомбінатів, коли ціни була підвищені, різко спало

 

     55

 

     замовлення, і худоба була притримана.

 

     Давайте спробуємо поновитися на це питання трохи  по-іншому. По-перше,  ви знаєте,  що ми за останні 4 роки зменшили поголів'я худоби на 2 мільйони.  Ми зараз ставимо питання таким чином: якщо не  за  2-3  роки  відновити  поголів'я,  то  хоча б у цьому роді стабілізувати,  а  потім  протягом  наступних  років   нарощувати поголів'я.  Я думаю,  що нова ціна,  яка сьогодні вводиться,  має дати господарствам можливість займатися  нарощуванням  поголів'я. Плюс до цього ми врахуємо, щоб маловагові категорії не здавалися. Ми сьогодні вводимо індексацію цін по  вагових  категоріях.  І  я думаю, що у нас питань про здачу худоби і затримку здачі не буде.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАТІГ М.І.,  редактор  львівської  обласної  газети  "Молода Галичина" /Буський виборчий округ.  Львівська область/.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Як  вам  добре  відомо,  на  території Львівщини періодично падають інтенсивні дощі,  відбуваються  дуже серйозні  повені.  Цього  року нещодавно мі пережили дуже страшну повінь.  25 процентів земель у  нас  знаходиться  у  зоні  водної ерозії, щороку з кожного гектара цих земель вода забирає понад 16 тонн найродючішого грунту.  30 процентів меліоративних  систем  в області  потребують капітальних ремонтів і реконструкцій.  На 400 тисячах гектарів необхідно запроваджувати контурно - меліоративну систему землеробства. У зв'язку з цим я хотів у вас запитати.

 

     В останні    роки   нам   утричі   зменшили   централізовані капіталовкладення по галузі сільського господарства. Це практично

 

     56

 

     перекреслює повністю план реконструкції меліоративних систем області.   Як   у   зв'язку  з  цим  буде  виділятися  центральне капіталовкладення на наступний, 1992 рік?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я  питання  зрозумів.  Дійсно,  у   західному регіоні,  особливо  у Львівській області сьогодні велике стихійне лихо. Ми розглядали це питання, виїжджала туди експертна група на чолі  з  головою  Державного  комітету  по  меліорації.  Ми  його розглядали,  але таких коштів,  які визначили спеціалісти /десь у межах 75-78 мільйонів карбованців/, сьогодні немає.

 

     Я думаю,  що  Уряд  розгляне  це  питання,  і ми зробимо все можливе, щоб протягом 4-5 років цю меліоративну роботу провести і не допустити стихійної біди, яка є сьогодні у Львівській області.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕРШУН М.Х.,  генеральний  директор  Рівненського  обласного виробничого     лісогосподарського     об'єднання      "Рівноліс" /Костопільський  виборчий  округ,  Рівненська область/.  Шановний Олександре  Миколайовичу!   Відомо,   що   затрати   на   одиницю сільгосппродукції  далеко неоднакові в зонах степу,  лісостепу та полісся. Як ви дивитесь на те, щоб застосовувати диференційований підхід  до цін на сільськогосподарську продукцію?  А також на те, щоб розповсюдити  постанову  Ради  Міністрів  України  N  88  про додаткові  стимули державних заготівель тваринницької продукції у поліських і гірських районах республіки на  всі  поліські  райони України?

 

     57

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я думаю,  товариші, дійсно, що єдиної ціни по нашій республіці,  рахуючи три  зони  -  південну,  центральну  і західну, навіть рахуючи пригірську і гірську, - не може бути. Я з вами згоден.  І ми над цим питанням працюємо.  Я  сказав,  що  ми повернемося  до  того,  що  було  раніше  зроблено  -  по вагових категоріях платити. Воно вплинуло негативно на приріст поголів'я. Я  думаю,  що  і  до рослинницької продукції ми таким же порядком підійдемо.

 

     Що стосується поліських і гірських районів, то ми це питання розглянули.  Ви знаєте,  що виділена значна сума в цьому році для того,  щоб  підрівняти  з  Білорусією,  з  Російською  Федерацією поліську зону.  Ми вважаємо,  що,  мабуть,  оці нові ціни, які ми встановлюємо,  дають можливість вести  будь-яке  високоінтенсивне господарство.  А якщо дійсно будуть окремі райони, які потребують /там у нас 14 районів/ додаткових вкладень, то доведеться додати. Я думаю, наші експерти подивляться і вийдуть з пропозиціями.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ГРАГІН В.В.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради Української РСР  з  питань  розвитку  базових  галузей  народного господарства   /Глухівський  виборчий  округ.  Сумська  область/. Александр Николаевич,  я хочу высказать одно предложение и задать один вопрос.

 

     58

 

     Что касается предложенияю. Даже то, о чем вы сказали, что по распределению   для   села    уровень    материально-технического обеспечения   увеличен   в  1,4-1,6  раза,  то  до  хозяйств  это практически не дошло.  Руководители хозяйств по-прежнему с  сумой на плечах решают эти вопросы на грани нарушения закона. И в связи о  этим  я  предлагаю,  чтобы   вы   организовали   контроль   за распределением и доведением до конкретных потребителей.

 

     И вопрос.  Я от этого микрофона задавал вопрос:  когда мы на Украине поставим в  равные  условия  жителей  села  и  города  по обеспечению  товарами и по ценам?  Вот вы в вашем докладе об атом абсолютно ничего  не  сказали.  Я  совсем  недавно  встречался  с тружениками   села  и  они  просят  самого  необходимого:  брюки, фуражки,  носки,  фуфайки,  галоши и так далее. Ничего этого-нет. Вопросы не решаются, а вы об этом ничего не сказали.

 

     Я лично думаю, что на этот период нужно создать приоритетные условия для тружеников села.  Несмотря на то, что и гороха бедны, но в связи с тем,  что жизненное обеспе-чение до конца следующего года возложено на тружеников сельского хозяйства, для них на этот период нужно создать самые благопиятные условия.

 

     59

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Спасибо.  Я согласен с вами. Стосовно першого питання.  Я  дійсно  сказав,  що   рівень   матеріальнотехнічного забезпечення  села  порівняно з 1990 роком виріс в 1,4- 1,6 раза. Це,  дійсно, шановні товариші, так. Але самі знаєте, мабуть, чому ми сьогодні цього збільшення не відчуваємо.

 

     Хоч я  й  інше  сказав:  що  майже  на 100 тисяч збільшилося металу за 5 місяців,  на 139 тисяч - цементу і десь  в  межах  29 мільйонів умовних плит шиферу.  Зоно непомітно,  я розумію, Чому? Мабуть,  тому,  що потреби у села сьогодні величезні.  При  таких потребах,  то  просто мізер.  У нас 30 тисяч сіл в республіці,  і якщо цю кількість поділити на 30 тисяч,  безперечно,  буде зовсім непомітно. Але якщо у 1991 році ми базуватимемося на цьому рівні, про який йде мова, і хоча б 5 років з такими обсягами попрацюємо, то, думаю, вже наступного року відчуємо зрушення.

 

     Відносне контролю.  Дійсно,  треба встановити контроль,  щоб всі матеріальні ресурси,  які йдуть на село, доходили до колгоспу і   радгоспу,   до  господарського  підприємства.  Це  нам  треба вирішувати разом з  місцевими  органами,  створивши  Мінсільгосп. Вважаю, ми повинні протягом місяця утворити цей орган, який разом з Комітетом по соціальному розвитку  здійснюватиме  контроль.  Це щодо першого питання.

 

     Щодо другого.   Причина  у  рівнях  умовах  на  вирівнювання цінового  механізму  на  товари  широкого  вжитку.  Тут  або   ви прослухали, або я невдало висловився.

 

     Ми дійсно  поставили  таке  завдання і визначили в постанові перелік товарів, по яких треба вирівнятися до 1993 року.

 

     60

 

     Я з вами згодний у питанні цінового  механізму.  Пам'ятаєте, ми  зменшили  на  160 мільйонів різницю в доставці,  хоча покупці сьогодні не відчули.  Однак вважаємо,  що ціновий механізм як  на товари  продовольчої  групи,  так  і промислової безперечно треба переглядати.

 

     На це потрібен певний час,  і треба  врахувати  той  бюджет, який ми з вами розглядаємо і затверджуємо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   перший   секретар  Кіровоградського  обкому Компартії    України    /Олександрійський     виборчий     округ. Кіровоградська область/.  Александр Николаевич! Я этот вопрос уже вам не первый раз задаю,  однако повторю и сейчас. Вы знаете, что Кировограду  за  два  года  задолжали  много  техники  за продажу сельхозпродукции государству. Это где-то 450 единиц. Недопоставка за   1989  год  составляет  30  процентов.  Это  повлечетогромные трудности в текущем  году  при  выполнении  плана  продажи  хлеба государству.

 

     Откровенно говоря,   руководители   хозяйств  уже  не  верят обещаниям, не верят Правительству.

 

     А теперь конкретный вопрос.  Когда же все-таки Правительство отдаст селянам долги по технике, по другим ресурсам? Будет ли это выполнено до начала уборки?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Евгений  Васильевич,  вы  действительно  этот вопрос не впервые задаете, и не только вы, но и другие

 

     61

 

     депутаты. Выступая на Крестьянском съезде,  я оказал, что за пять месяцев агропромышленный комплекс республики  недополучил  4 тысячи  автомобилей,  3  тысячи  тракторов  различных марок и 310 тысяч тонн горюче-смазочных материалов.

 

     Я спросил:  может  быть  в  стране  решен  продовольственный вопрос?  Нет.  Почему же промышленносгь ведет себя так вольготно? Вопрос. Да, но вопрос не ко мне, а к промышленности.

 

     Сегодня мы действительно вам задолжали,  и я согласен,  долг надо возвратить.  Но поверьте,  мы уже недополучили четыре тысячи автомобилей.  Откуда я их возьму?  Три тысячи тракторов - где  их взять? Где взять 310 тысяч тонн горюче-смазочных материалов?

 

     Надо, наверное,  нам  сегодня  обратиться  к промышленникам. Хотите продовольствие  -  давайте  под  продовольствие  все,  что требуется.  Тогда  можно о меня спросить со всей серьезностью.  А если мы недополучаем и сегодня,  то как я могу возвратить  долги, товарищи дорогие?

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,   голова   Дубнівської   міської  Ради  народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Дубнівський  виборчий округ.  Рівненська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Ми маємо свої програми,  зокрема повинні прийняти  днями  закон  про дороги.   Там  також  передбачається  плата  з  колгоспів,  і  ми дискутували попередньо,  якою вона повинна бути,  бо  у  багатьох випадках колгоспні машини їздять по грунтових дорогах.  Ну, це ще можна зрозуміти.

 

     62

 

     У мене  таке  запитання.  Сьогодні  колгоспи   платясь   0,6 процента  у  фонд зайнятості,  або на біржу праці,  якщо називати речі своїми іменами. Селяни кажуть: у нас же немає безробітних, у нас  не вистачає робочих рук.  Чому ми повинні платити ще цих 0,6 процента? Яка ваша думка з цього приводу?

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  Я гадаю, ми однаково ставимось до цього. Якщо десь  є  безробіття,  нехай  нам  дають  ці кошти і людей,  ми їх забезпечимо роботою. Село не повинно платити на безробіття.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемой Александр Николаевич! Вблизи нашего города есть три совхоза - "Красный партизан",  "Горловский" и "40 лет Октября".  Я лучше знаю дела в совхозе "40 лет  Октября"  -16 лет в этом районе работав.

 

     Из года  в  год здесь сеют,  полют,  косят,  убирают рабочие близлежащих предприятий.

 

     Сегодня там чрезвычайная ситуация.  И если бы не эта помощь, а  она не бесконечна и в связи с переходом к рыночным отношениям, с ограничением трудовых ресурсов будет иссякать,  то не известно, что в этом совхозе было бы.

 

     63

 

     Прямо скажу  -  социальная  сфера  не развита,  коммунальных инфраструктур нет, люди едут не в совхоз, а из совхоза. Хозяйство умирает.

 

     Однако, когда    шахтеры    производственного    объединения "Артемуголь" хотели взять его в аренду, они получили отказ.

 

     Что в перспективе  будет  с  такими  совхозами?  Это  первый вопрос.

 

     И второй.  Меня  часто спрашивают у нас в регионе - будет ли новое повышение цен на продукты питания? Прошу вас ответить.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  На продукты питания,  продаваемые в розничной торговле,  повышения  цен  не  будет.  Об  этом  я сказал в своей информации.

 

     Что касается первого вопроса,  то отвечу следующее. Я думаю, что  если  такой  совхоз  есть  у  вас  под городом,  то его надо передать предприятию.  Не знаю,  кто вам отказал. А с объемом той продукции,  которую  они  сегодня  производят,  у нас вопросов не будет.

 

     Пожалуйста.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  ваш час  вичерпано.  Слово для виступу із співдоповіддю надається депутату Чепурному.  Потім виступатиме депутат Сухий.

 

     Скільки вам часу потрібно? До 15 хвилин.

 

     Будь ласка.

 

     64

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  Если  я  буду  говорить  что-нибудь  не  так, остановите  меня,  пожалуйста.  По  просьбе  Комиссии во вопросам агропромышленного комплекса и Комиссии по вопросам возрождения  и социального  развития  села  Министерство  статистики подготовило материалы, которые иы положили сегодня всем на стол.

 

     Я прошу депутатов очень внимательно ознакомиться  с  ними  и учесть при принятии решений.

 

     Не только совхоз сегодня в Горловке умирает,  если судить по этим данным, которые мы внаем, умирает село.

 

     Уважаемые народные   депутаты,    уважаемый    Председатель, уважаемые  члены  Кабинета  Министров!  Концепция государственной поддержки сельского хозяйства на Украине нашла отражаете в Законе о  приоритетности социального развития села,  принятом 27 октября 1991 года нашим Верховным Советом.

 

     Подобные законы и постановления были приняты в США  -в  1933 году,  в  ФРГ - в 1955 году.  Аналогичные идеи заложены в римском договоре об учреждении Европейского экономического  сообщества  в 1957  году.  В статье 39 этого договора зафиксирована обязанность государства с учетом специфики сольскохозяйственного производства гарантировать достойный уровень жизни крестьян.

 

     В результате   принятого   нами  закона  основные  проблемы, связанные    о    режимом     наибольшего     благоприятствования агрокомплексу, стали прерогативой высшего законодательного органа в  республике,  поскольку  решение  аграрных  проблем  на  уровне исполнительной власти не принесло успеха.

 

     65

 

     Конечно, не  только  мы,  депутаты  -  аграрники,  но и весь Верховный Совет Украины,  а также все труженики аграрного сектора республики поняли, что 9 месяцев существования закона не принесли желаемой  подвижки  а  в  социальной  сфере,  и  в   производстве сельскохозяйственной    продукции.    Наоборот,    в   результате невыполнения закона положение  в  сельском  хозяйстве  продолжает усугубляться.  Ценовая политика,  политика формирования различных фонде в за счет колхозов и совхозов ведет к их полному разорению.

 

     Поверьте, аграрники не настолько наивны,  чтобы думать,будто Закон о приоритете села мгновенно решит все проблемы.

 

     Мы прекрасно  понимаем,  что  предусмотренные законом льготы следует  рассматривать  во   временном   развитии,   но   мы   их воспринимаем  как  начало  серьезной  государственной политики по отношению к развитию села.  Того,  что  реализация  этого  закона будет проходить так трудно и так сложно,я думаю, никто не ожидал.

 

     И не  случайно  Кабинет  Министров второй раз с этой высокой трибуны старается нас убедить  в  своей  любви  к  селу.  Но  мы, селяне, отлично видим, что любовь эта корыстна.

 

     Разрешите мне,  уважаемые  коллеги,  кратко  остановиться на анализе информации Александра Николаевича Ткаченко  о  неотложных мерах  по  улучшению  финансово-хозяйственного  и  экономического положения  колхозов  й  совхозов,ускорению  социального  развития села.

 

     Вы все прекрасно знаете, что цена - Это важнейший инструмент власти.  Так  вот,  наша  любимая,  особенно  крестьянами  /я  не утрирую/,любимая крестьянами Советская власть...

 

     66

 

     Так вот,  ваша любимая советская власть уже более 60 лет - с момента образования колхозов и до сегодняшнего  дня,-попирая  все законы,   проводит   изощрённую   политику   ценообразования   на продук-цию  сеьскохозяйственного  производства  и  бесценные,   я повторяю,  результаты  труда  работников  полей и ферм,  политику ценообразования,  направленную на то, как объегорить крестьянина, как  безжалостно обобрать его на глазах у всех среди белого дня и как за счет его каторжного  труда  создать  видимое  благополучие государства.

 

     Я не  хочу  подтверждать  свои  слова  многими историческими сектами.  Достаточно 1933 года - голод, миллионы умерших крестьян на  фоне  процветавшей,  еще  раз  повторяю,  строящей  социализм страны, торгующей за рубежом зерном.

 

     Посмотрите, пожалуйста,  как  сегодня  Правительство   хочет стабилизировать  положение  колхозов  и  совхозов.  Опять ценой - основным инструиентом власти, но ценой, просчитанной не на основе экономических   законов,  учитывающих  в  структуре  цены  полную сто-имость  рабочей  силы,  материальные   затраты   /что   самое главное/,      массу     прибыли,     обеспечивающей     развитие оельскохозяйотвенного производства и социальной сферы,  и  других объектавных факторов, а ценой, подогнанной под дефицит средств не позволяющей колхозам и совхозам свести концы с концами, ведущей к полному  их  банкротству.  И  эта  подогнанная цена до высочайшей степени аморальна.  Так,  как и аморально  сегодня  постановление Совета   Министров   или   Кабинета  Министров.  По  отношению  к крестьянину в этой  подогнанной  цене  забыто  самое  основное  - производитель.  Заработная  плата сельскохозяйственного труженика сегодня  самая  низкая  по  сравненению  со  всеми  отраслями  на Украине.

 

     67

 

     Немного информации.  Московская  товарная биржа приступила к торговле зерном 6 июня,  30 зернопрооизводящих колхозов, совхозов предложили к продаже более 5 тысяч тонн зерна пшеницы, и она была мгновенно продана по цене 1230 рублей за тонну, однако цена эта к концу    разпродажи   подскочила   до   3   тысяч   рублей.   Как прокомментировал эти торги  американский  консультант  Московской товарной   бирки  Мирон  Лазерсон?  Он  считает  начало  биржевой торговли зерном эпохальным событием.  По его расчетам, послушайте внимательно,  цена  за  тонну пшеницы,  зафиксированная 6 июня на МТБ, в 3 раза превосходит государственные закупочные цены, но в 2 раза  меньше  цены,  по  которой Советский Союз покупает зерно за рубежом.

 

     Значит, американскому фермеру  наше  Правительство  согласно платить в шесть раз дороже за зерно, чем своему супер терпеливому крестьянину. Понимает ли наше Правительство, что заработная плата у фермера должна быть на уровне.

 

     Этим я хочу оказать,  что истинная цена на хлеб,  вернее, не зерно,  в шесть раз выше  той,  которую  предложило  нам  сегодня Правительство,   чтобы   стабилизировать   финансовое   состояние колхозов и совхозов,  не дать им разориться. Представляете, какой еще  резерв  Правительства,  чтобы  и дальше продолжать подачками стабилизировать положение колхозов. Аналогично положение с ценами технической  группы сельхозкультур и на продукцию животноводства. А это  очень  опасно  для  защиты  нашего  внутреннего  рынка  на продукты питания.

 

     При острейшем  дефиците  биржевые  цены  на  сельхозпродукты вырастут  до  истинных  -  соответствующих  мировым  в   рублевом эквиваленте.  И  я  сегодня  прошу Правительство это учесть,  ибо никакие постановления/я  гарантирую,  я  председатель  колхоза  и знаю,  что тут же 12 тысяч таких же председателей,как я/, никакие ограничения,  штрафа,  госзаказы  не  остановят  производителя  - колхозы, совхозы, организации - получать истинную цену.

 

     68

 

     Я думаю,  что  Правительство  располагает  информацией,  что сегодня сотни брокеров из  российской  и  других  республиканских бирж   выброшены   десантом   на   украинский   рынок,   особенно сельскохозяйственный.  Придет время уборки и заготовки  хлеба,  а заготавливать будет нечего, хлеб уже сегодня на Украине продается на корню.

 

     К сожалению,  в постановлении Кабинета Министров УССР подход к  установлению  закупочных цен на сельскохозяйственную продукцию остался прежним.

 

     Уважаемый Витольд Павлович!  По вашему предложению Президиум Верховного  Совета  Украины  поручил  протокольно  двум комиссиям Верховного  Совета  -  Комиссии  по  вопросам   агропромышленного комплекса  и  Комиссии  по  вопросам  возрождения  и  социального развития села совместно с Кабинетом Минисгров отработать меры  по стабилизации          финансовоэкономической         деятельности агропромышленного   комплекса   в   связи    с    нарушением    - эквивалентности  цен между сельским хозяйством и промышленностью, оптовыми ценами на средства производства,  ресурсами  и  услугами для села.

 

     Комиссии внимательно изучили положение дел, учли сотни писем с мест - от председателей колхозов, директоров совхозов, районных агропромсоветов,     руководителей    агрокомбинатов,    трудовых коллективов, документы крестьянского Союза, изложили свое видение проблемы стабилизации финансовохозяйственной деятельности АПК.

 

     Я в   своем   выступлении  на  совещании  представителей  от областей -  там  были  председатели  колхозов  всех  областей,  и заместители   председателей   по   экономике  агропромсоветов,  и представили Министерства сельского хозяйства - изложил  в  полном объеме необходимые моры, получившие поддержку представителей всех

 

     69

 

     областей, которые   учли  би  все  проблемы  села.  Тогда  я убедительно,   просил    руководство    Минсельхоза    республики протокольно изложить Кабинету Министров наши позиции. Руководство Минсель-хоза почему-то посчитало лишним это  сделать,  а  Кабинет Министров   не   счел   нужным  даже  выслушать  нас,  подготовив постеновление   елейно,   проигнорировав    решение    Президиума Верховного Совета.  Поэтому я обязан доложить Верховному Совету о мерах,  которые,  мы зчитаєм, необходимо отразить в постановлений Кабинета Министров. Постараюсь вкратце объяснить эту ситуацию.

 

     1. Установить  отчисление  на  социальное  страхование  не в размере 12-15 процентов,  как Александр Николаевич говорил,  а  в размере 15 процентов от прямой - заработной платы...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу...

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г. ...совхозов, фермерских хозяйств...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу,  я вас прошу трохи тихіше і не так швидко. Депутати не розуміють вас.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.  Возвратить отчисленные суммы,  превышающие 15 процентов,  на  счета  колхозов и совхозов,  существующим фермам, если такие отчисления у них имели место,  с выплатой колхозам  за счет  этих  отчислений  в  их социальные сферы /больничные листы, помощь детям и все остальное/.  Постараюсь кратко обосновать  эту цифру - 15 процентов.

 

     Общий трудовой стаж каждого колхозника исчисляется по

 

     70

 

     этим данным   в   среднем   35-40   лет.   Продолжительность нахождения На пенсии колхозника - 9  лет.  Этот  подсчет  сделала наука.  Значит,  каждый труженик сельского хозяйства работает 4,5 года на 1 год пенсии, что позволяет єму получать пенсию в размере 66-70 процентов от заработной платы,  которая на сегодняшний день существует.  В связи  с  тем"  что  отдельные  колхозники  только последние  3-5  лет начали получать более или менее нормальную по своим размерам пенсию,  а основная масса только в этом году, - то 15  процентов  -  цифра,  я  считаю,  вполне обоснована.  Если не хватает массы денег -  2  миллиардов,  как  Александр  Николаевич говорил,   надо  немножко  одолжить  у  промышленности,  так  как основная масса пенсионеров находится в селе. Вы это видели из той демографии,  которая  сложилась:  28  процентов  от  общего числа жителей в селе и 18 процентов от общего числа жителей в городе  - пенсионеры.  Там  четко  это  написано.  Так вот,  основная масса пенсионеров находится в селе, а молодежь выехала в город, оставив своих родителей-пенсионеров на обеспече-ние оставшихся работать в селе. Я считаю, это будет социально справедливо.

 

     2. Отчисление  11  процентов  от  заработной  платы  в  фонд стабилизации следует отменить не с 1 июля,  а с 1 января 1992, то есть  когда  произошло  отчисление,  а  произведенные  отчисления вернуть  на  счета колхозов и совхозов согласно статьи 5 Закона о приоритетном  развитии  сельского  хозяйства.   Посмотрите,   что получается.  На  сегодня  с АПК сяяли 811 миллионов.  Еще месяц - будет миллиард.  Если месяц будет.  А нам  дали  с  госбюджета  3 миллиарда.  Значит, до конца года, если только изменения не было, 2 миллиарда или 1,7 - 1,8 миллиарда

 

     71

 

     рублей мы положили в фонд стабилизации. То есть "нашим салом по нашим губам".

 

     3. Отменить  отчисления  в  фонд  занятости  в  размере  0,6 процента или вернуть их на счета колхозов и совхозов.

 

     Объяснение сегодня уже дали в  своих  вопросах  депутаты.  И самое  главное,  я считаю,-это обязательно должно быть включено в постановление Кабинета Министров сегодня.

 

     4. Увеличить тарифные ставки /расценки за норму  выработки/, пока  они  существуют,  с  1 июля 1991 года на 50 процентов,  что позволит  хотя  бы  минимально  сократить  разрыв  между  уровнем зароботной платы колхозника,  рабочего совхоза и заработной платы рабочего.

 

     Сегодня самая низкая заработная  плата  колхозника  во  всех отраслях.  И что самое интересное,  дорогие товарищи, вот во всех сферах пойдет упадок производства - заработная плата резко в 1,5- 2 - 3 раза растет.

 

     Проанализируете заработную    плату    колхозников.   Только чутьчуть  уменьшилось  производство   сельхозпродукции,   и.сразу сократился уровень заработной платы колхозников. Мгновенно.

 

     Я предлагаю  увеличить это,  только чуть-чуть компенсировать разницу. Минимально сократить разрыв.

 

     5. Компенсировать    полностью    дополнительные     затраты предприятий АПК республики, возникшие в результате подорожания, о чем сказал Александр Николаевич, в полном объеме.

 

     6. Создать фонд развития и защиты крестьянских и  фермерских хозяйств   в   размере   2-3   миллиардов  рублей.  Предусмотреть возможность  формирования  этого   фонда   за   счет   отчислений реализации  колхозов в размере до 1 процента и учесть эти суммы в закупочных ценах.

 

     72

 

     7. Возместить всем предприятиям АПК 8 процентов годовых, так как  банку  мы  платим  за то,  что он пользовался теми деньгами, которые шли из отчислений колхозных касс.  Так  эти  8  процентов возместить за использование наших денег государством.

 

     8. Выполнить требования статьи 18 закона,  пункт 2,  то есть списать всю задолженность, которая была по закону установлена, на 1 сентября 1990 года.

 

     9. В  колхозах и совхозах осуществить проверку строительства соцкультбыта,  газификации,  внутрихозяйственных  дорог,  которое ведется хозяйственным или подрядным способом и начато до принятия закона.  Исходя из  темпов  развития,  расходовать  на  эти  цели средства за счет госбюджета или местного бюджета.

 

     10. Повысить  закупочные  цены  на сельхозпродукцию с учетом вышеизложенных пунктов.  Кроме того,  вернуть цены /я умоляю  это решение  поддержать!/ или попросить Кабинет Министров принять это решение.

 

     Дорогие товарищи,  поедьте  к  крестьянам.   Чтобы   сегодня построить  дом,  нужно  80  тысяч  рублей.  Вчера кирпич стоил 65 рублей,  сегодня  -  200.  Чтобы  дом  построить,  надо   вернуть розничные  цены  на  все  строительные  материалы  для тружеников сельского хозяйства на тот уровень,  который был до 1 января 1990 года.

 

     Любую проблему надо рассматривать всесторонне, в том числе в под  углом  зрения  прав  человека.  К   сожалению,   обеспечение социальной  защищенности  горожан...  /одну  минуту  прошу  / ... различные дотации на продовольственную доплату  в  госжилфонде  и многое  другое.  Хотя  этого  и не достаточно,  такое обеспечение значительно более высокое, чем обеспечение крестьян.

 

     73

 

     Уважаемые товарищи!  Позавчера,  на  съезде  крестьян...  Вы знаете,  работа  съезда  почти  не  прерывалась.  И  кто  смотрел программу "Время",  наверное,  согласится о тем,  что  надо  было показать на всю страну,  этот съезд. Но последняя, самая страшная фраза меня поразила.  Мы вчера на съезде просили защиты.  От кого защиты?  Если  только  депутаты,  издав  Закон  о  приоритетности социального развития села, не защитят сегодня Украину, не защитят украинского   колхозника,   то   это  будет  второе  Нечерноземье российское,  где не осталось ни одного села,  ни одного труженика сельского хозяйства.  Мы должны это решить с вами. Если мы это не сделаем,  я думаю,  первым  словами  крестьян  будут:  "Не  чекай рятунку ні від кого".

 

     Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сухому.

 

     СУХИЙ В.В.  Шановні депутати! Я не буду говорити 15 хвилин і намагатимусь навести тільки ті факти,  які виміряні і комісією, і мною.

 

     Я хочу відверто сказати, що аналіз роботи навколо Закону про пріоритетний  розвиток  села,  яка  нами  проводиться  вже  вісім місяців,   мав   свої   показники   і   дав   змогу  безпомилково прогнозувати.  Як дехто говорив,  що затон в законом,  а 1991 рік буде   за  багатьма  показниками  іде  одним  етапом  занепаду  і соціальної, і промислової сфери села. Для декого виникає питання: як  це  може  бути  після  того,  коли  прийнято  закон?  А після прийняття закону з цієї  трибуни  скільки  вже  було  проголошено доповідей,  обіцянок,  запевнень, прийнято цілу купу рішень Уряду на виконання даного закону.

 

     74

 

     Це питання сьогодні турбує всіх,  і коротенька відповідь  на нього така.  Багато за ці роки пережили ми,  дещо змінили,  але в плані того, щоб слово йшло поруч з ділом, тут у нас, як і раніше, прірва, і така, що, я думаю, дехто з неї вже не видереться.

 

     Чому такі  неприємні  оцінки?  Тому  /про  що  я  уже не раз говорив/,  що половина рішень, які прийняті Урядом по селу, самим же Урядом і не виконуються,  Цифри, які ви маєте у своїй доповіді чи довідці,  свідчать про те,  що за  5  місяців  /це  вже  майже половина  року/  від річних завдань введено в дію лише 4 проценти житла, 3 проценти дитсадків, 1 процент шкіл, 3 проценти клубів, 4

-  автодоріг  і  тільки  1,5 процента газових мереж,  про які тут тільки і йдеться майже не кожного дня.

 

     Гадаю, що ці цифри говорять про те, що і будинки, і школи, і газопровід,   і   все  інше  будуються  відповідно  до  кількості вкладених зусиль - організаторських,  матеріальних і фізичних,  а не шляхом солодких промов і обіцянок, які лунали з цієї трибуни.

 

     Сьогодні я  не  говоритиму  про  всі викрутаси,  які були до цього часу,  Я думав,  про це вже мова йтиме  на  осінній  сесії. Давайте тільки розберемо ту ситуацію,  яка склалася на сьогодні і викликала цю розмову.  17 квітня Голова Ради  Міністрів  підписав конкретну  постанову  про  виконання  закону.  Ця  постанова  є в кожного депутата,  текст її роздавали.  Скільки витратили часу  у комісіях! Інформували наших депутатів, наших виборців, запевняли, що це вже остання постанова /бо такі ж і до цього  були,  але  не виконувались/,  і казали,  що до 1 травня /тут так розписано/ все буде виконано, що потрібно виконувати за законом.

 

     А цілі?  Я б сказав так.  Не треба говорити,  що  нічого  не робиться. Якби товариші Мінченко, Гладуш, виконуючи свої

 

     75

 

     обов'язки щодо цієї постанови, приїхали до Дніпропетровська, викликали туди керівників металургійних  підприємств,  розповіли, попросили,  зайнялися організаторською роботою, то діло, може, не так,  як .  нам хотілося б,  але з місця все-таки зрушилося. Дещо сьогодні  працює на цей закон.  І я тільки спасибі мушу сказати і міністрам,  і представникам металургії но тільки за труби, а й за те, що вони розуміють ці потреби села.

 

     Вирішено й  деякі  інші питання.  Але 50 процентів /я говорю відповідально/ намічених заходів  не  виконано  не  тільки  на  1 травня,  а й на сьогодні.  Де вже не перший раз. І ніхто нікому і слова не сказав - і в цій  постанові,  що  заготовлена,  вже  час пройшов,  комусь  відповідати на запитання цих людей,  за те,  що вени  просто  пишуть  і  нічого  не  виконують  згідно   з   цією постановою, яку підписав товарів Фокін.

 

     Виникає запитання:  чому  ж Уряд,  якщо є всі документи,  не працює,  а йде у парламент,  наче за дозволом на дію? В дійсності це дуже "мудра" і "далекосяжна" політика.  Уряд не просто прийшов сьогодні в черговий раз,  він приніс і чергову постанову.  Про ту вже ніхто не згадує, бо написали іншу.

 

     Якщо не важко,  відкрийте цю постанову,  щоб стало все ясно. Почитайте дану постанову.  Що ж тут записано? "Кабінету Міністрів забезпечити  діловий  контроль,  організувати постійний нагляд за зміною цін,  контроль за виконанням покласти тепер на комісії..." І   один   тільки  третій  пункт  конкретний:  "Враховуючи  вкрай напружене  становище  з  формуванням  державних  ресурсів  зерна, забезпечити  в  1991  році  укладання  договорів...  на  зерно  з колгоспами обсягом не вище державного замовлення...". А чого б не написати: не

 

     76

 

     нижче рівня забезпечення Урядом потреб села? /Оплески/.

 

     Гадаю, що не про це ж ішлося,  і думаю,  що це не випадково. Чогось мені здається,  що це питання, як і те, що ми до обіду тут розглядали /по міністрах/, має бути сприйняте відповідально, адже парламент міжвідповідальний...

 

     Тому я хотів би сьогодні  запитати,  Вітольде  Павловичу,  і вас,   і   ваших  заступників:  коли  все-таки  будуть  здійснені практичні дії щодо пріоритету цін у республіці? Адже колгоспи так далі  існувати  не  можуть.  Коди  ми  розв'яжемо  цей  вузлик /з трубами/, який зав'язав сам же Уряд /труби віддав агропромам і не може тепер проконтролювати,  де вони, а підрядники - ті ж Мацялко і Леміш - залишилися практично баз  роботи/,  і  тепер  і  ті  не відповідають, і другі відповідати не хочуть.

 

     Я хотів запитати сьогодні відверто і товариша Ткаченка: коли вже ви як особа,  відповідаюча в Уряді за  АПК,  будете  говорити чесно,  правду, не боятися когось зачепити, не будете розказувати з трибуни, що у нас все є і в 5 разів більше проти минулого року?

 

     Ну, ви знаете, що ми взялися тільки газу виробити в 3,5 раза більше,  ніж  виробляли  минулого року,  то що таке 100 тонн труб більше,  ніж у минулому році,  що це дає?  І дивіться,  ви кажете одне...  Тут  же  люди  пишуть  записки  -  що  говорить  товариш Ткаченко?  Майже половину  року  вже  розмовляє.  Неділю  тому  в Запорізькій  області  аналізували  це  питання  самі  ж депутати. Газифікація поки не одержала прикріплену кількість /15 процентів/ труб. На папері все є, як і було, на ділі - немає нічого. Який же пріоритет підписали всі?

 

     77

 

     Ну як же можна і до яких пір ми будемо про це говорити, коли ми   вже  будемо  самокритично  підходити  до  своеї  діяльності? врешті-решт,  мені хотілося сказати так,  що потрібно  вже  Уряду залишати  роздавати  обіцянки,  а  братися  за  діло і практично, виконувати цей закон і не думати, що люди нас не розуміють. І тут розуміють: як внесла комісія питання, так з'явилася ця постанова. Хоча всі знали,  що  її  ніхто  виконувати  не  буде,  внесли  на сьогодні  питання.  Ніхто  не приносив - перед трибуною приносять вже наступну постанову.  Що,  ми це  питання  вирішили?  Хіба  це сьогодні людям потрібно, хіба це потрібно нам?

 

     Я думаю: якщо хочемо працювати, давайте закінчимо цю справу, а якщо ні, то тоді не потрібно шукати причини через місяць - два. Ні нам, ні вам ніхто більше не повірить. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Шановні товариші!  Може,  вчинимо так:  ми послухали інформацію, послухали співдоповіді /так ми будемо називати/ голів комісії,   і,   звичайно,   вам  потрібно  осмислити  інформацію, співдоповіді і ті документи, які нам роздали.

 

     Але я хотів би вас усіх попросити, особливо наші дві комісії і  Кабінет  міністрів,  щоб ми /хоч це і називається інформацією/ підійшли до цього як до ситуації надзвичайної.

 

     Якщо підходити так,  то ті документи, які роздані, нікуди не годяться,  тобто  їх можна було не вносити і не обговорювати,  не смішити людей.  Тому що далі,  дійсно,  вже так іти не  може.  Ми йдемо в страшну річ, і це треба вже кожному розуміти. Тому за цей вечір,  а може й ніч,  ті,  кому належить це зробити,  сіли  б  і запропонували на завтра,  на ранок, нову постанову. Тому що я вам чесно кажу: я такої постанови Верховній

 

     78

 

     Раді вносити не можу,  не маю  права.  Провокувати  Верховну Раду на те,  щоб вона говорила і нічого не приймала, або приймала документ,  який не можна навіть людям показати,  це не  годиться. Тому  можна  було  б  так:  це все зробити і вранці розповсюдити. Головне - потрібно прийняти документ,  який відкрив би,  можливо, роботу конкретну,  йдеться вже про мільярди грошей, щоб допомогти селу. Я вже не кажу тільки про гроші - про все, разом узяте.

 

     То, можливо, так вчинимо? Можна так запропонувати?

 

     Перший мікрофон.

 

     ГРАБІН В.В.  Леонид Макарович,  я по процедуре.  Я смотрю на зал:  с каким азартом мы по тревоге приглашали Витольда Павловича на сессию.  Посмотрите,  что делается в зале.  Я прошу  поставить сейчас на поименную регистрацию с тем, чтобы определиться - какой партии, каким политическим силам, кому из депутатов действительно интересна судьба села. Потому что то, что творится в зале, это ни в какие рамки не вмещается.  Я настаиваю на голосовании, на своем предложении.

 

     ГОЛОВА. Я думаю,  що вже потрібно зареєструватися всім, тому що давно ми це робили, і пора сказати, хто є де. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.  Шановний Леоніде Макаровичу!  Я думав, що ми всі  підтримаємо  вашу пропозицію - таку постанову ми приймати не можемо. Але а пропоную зобов'язати наші засоби масової інформації

- газети ''Сільські вісті".  "Радянська Україна" - опублікувати у повному викладі урядову доповідь товарища Ткаченка, тому що там

 

     79

 

     конкретні заходи.  Я думаю,  що нашою постановою  ми  будемо виконувати якісь контрольні функції від імені Верховної Ради. Але постанову Кабінету  Міністрів  щоб  ми  завтра  вранці  отримали. Конкретно,  скільки,  по  чому  компенсується  і які заходи мають вживатися,  щоб ми урядову постанову в руках тримали. А наша буде коротенькою, ми повинні виконувати контрольні функції.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,   письменник   /Коломийський   виборчий   округ, Івано-Франківська область/.  Леоніде  Макаровичу  !  Я  давно  не виступав,  хочу  просто  привернути  увагу  вашу  і Уряду до тієї ситуації,  що склалася  не  тільки  у  Львівській  області  і  на ІваноФранківщині.  У  горах  в  червні  випав  сніг.  Буди в мене виборці із Косівського району і розповідали:

 

     овець постригли і вони позамерзали  на  багатьох  полонинах. Разом  з  тим  безперервні  дощі  викликали дуже тяжку ситуацію в сільському господарстві. Поганенько забезпечується наша область і товарами,  і продуктами споживання, і всім іншим. Я б просив, аби Уряд,  слухав мене і аби не шуміли депутати в залі,  а думали про те,  що  у  нас  на  Івано-Франківщині  не тільки гарно співають, танцюють, а ще й люди хочуть їсти, хочуть одягатися. У нас просто критична     ситуація    зараз,    просимо    трошки    допомогти ІваноФранківській області. Це перше.

 

     80

 

     Друге. Я хочу сказати таке.  Чи в ще на світі така  держава, аби  так  не  любила  талановитих  і  мудрих  людей,  як у нас на Україні?  Я  дивлюся:  ми  висували  в  міністри  людей   чесних, самовідданих /я маю на увазі Жулинського, Таланчука, інших/. І ми так вміємо одну за другою голови відрізувати і штовхати.  Давайте будемо мудрими, трошки мужніми , і давайте піднімемо те краще, що у нас є. Я,може,не про те, але на цьому я ставлю крапку.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Леоніде  Макаровичу!   Я   підтримую   вашу пропозицію,   але   дуже  не  хочу,  щоб  розгляд  цього  питання закінчився  так,  як  закінчувався  досі  розгляд  усіх   питань, присвячених соціально-економічному становищу в республіці,  тобто рішення приймалися без обговорення.

 

     Давайте завтра  зранку,  на  свіжу  голову,  обговоримо   це питання. У депутатів багато цікавих думок і пропозицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Підтримую вас.  Я якраз і мав на у ваз і, щоб завтра ми розпочали обговорення. Записалося вже 11 депутатів.

 

     Хотів також сказати /Вітольд Павлович  підходив  до  мене  з цього  приводу/  -  йшлося  не  про постанову Кабінету Міністрів. Депутати її не мають,  я так розумію. І тому, Вітольде Павловичу, Ніхто не знав,  яку постанову прийняли.  Я мав на увазі постанову Верховної Рада, яка складається з трьох пунктів:

 

     1. Забезпечити контроль. 2. Організувати нагляд. 3. Контроль за виконанням. Це перше.

 

     81

 

     Друге, якщо  завтра  комісії /вони тут дуже гарно виступали, але говорити - одне,  а тягти плуга, як кажуть, - зовсім інше/ не попрацюють плідно, то ми взагалі знімемо це питання з обговорення з відповідними висновками.

 

     Тепер прошу всіх зареєструватися.

 

     У залі 357 депутатів.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 9 години.